З 1 травня 2019 року мешканців столиці чекають новації у отриманні комунальних послуг, які вводяться Законом "Про житлово-комунальні послуги". Всі кияни будуть зобов'язані укласти нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Також в платіжках повинні з'явитися нові графи - крім оплати за тепло та гарячу воду, буде вказана плата за користування мережами та абонплата. За борги почне нараховуватися пеня. Як у столиці будуть реалізовані всі ці новації в інтерв'ю КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв. KV: Нові положення Закону “Про житлово-комунальні послуги” набувають чинності 1 травня 2019 року, але до них вже готують зміни. У чому проблема закону? Чи можуть якісь зміни бути прийняті до 1 травня? Петро Пантелеєв: Дійсно, зараз підготовлений пакет змін до цього закону, тому що в існуючому законі достатньо багато колізій. Наприклад, послуга з централізованого опалення змінить назву, і з 1 травня повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо встановлення тарифів під великим питанням. Адже змінами до закону необхідно надати повноваження НКРЕКП встановлювати тарифи на послуги з новими назвами, бо наразі комісія може затверджувати тариф лише на існуючі послуги. Але ці зміни досі не внесені. Ми сподіваємося, що зміни будуть прийняті до кінця березня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також у Києва є позиція щодо договорів на комунальні послуги – вони повинні бути публічними - як зараз. Зараз такі договори публікуються у відкритому доступі і споживачу не потрібно витрачати час на їх особисте підписання, щоб отримувати послугу. Закон “Про ЖКП”, який вступить в силу з 1 травня, передбачає, що кожен договір має бути фізично підписаний споживачем. Лише уявіть, у Києві близько одного мільйона особових рахунків, і всім їх власникам доведеться персонально укладати нові договори в середньому на 6 послуг. Це зайва морока для споживача і колосальний ресурс, який необхідно створити кожному виконавцеві послуг. Простішим є процес публічного договору. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році Крім того, ми проти виокремлення з тарифу витрат на повірку і обслуговування лічильників, як це зараз вказано в Законі “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Більш доцільно, коли теплопостачальна компанія в рамках тарифу зобов'язана встановлювати, обслуговувати, повіряти та ремонтувати лічильники. Адже сьогодні ми бачимо, що люди дуже незадоволені тим, що в будинку не працює лічильник (вкрадений, зламаний, неповірений), але зібрати збори, проголосувати певне рішення відносно додаткових витрат на лічильники часто є нездійсненним завданням. KV: Якщо зміни не будуть прийняті, що очікувати киянам? Петро Пантелеєв: Повинна бути проведена договірна компанія, в ході якої кожному споживачу потрібно буде особисто підписати нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Жорстких термінів не буде. Ми не плануємо прив'язувати людей до строків або лякати відключенням послуги, якщо немає договору. Зі свого боку влада Києва мобілізує служби, щоб у кожному Центрі комунального сервісу (ЦКС) з урахуванням пішохідної доступності до мікрорайонів була можливість укласти такі договори. Людям з особливими потребами договори для підпису будуть доставлені додому за допомогою працівників соціальних служб. При цьому, будуть укладатися як індивідуальні, так і колективні договори. Відмінність у тому, що за умови колективного договору за розподіл спожитої енергії у самому будинку відповідає управитель будинку (ЖБК, ОСББ, Управляюча компанія). Відповідно, у випадку колективного договору рахунки мешканцям за тепло буде виставляти управитель, а там, де мають місце індивідуальні договори - теплопостачальна компанія. Сьогодні у Києві вже є багато прикладів, коли ЖБК, ОСББ або Управляюча компанія має договори на постачання тепла. KV: Як зміни у законі вплинуть на тариф? Петро Пантелеєв: На тариф ці зміни напряму не вплинуть. Можуть бути лише коригування стосовно вартості гарячого водопостачання. На тариф суттєво впливають інші чинники. Наприклад, як відомо, з 1 травня встановлена нова ціна на газ, через це будуть скориговані і ціни на гарячу воду і опалення. Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая KV: Що таке абонплата, та як вона повинна нараховуватися? Петро Пантелеєв: Доля запровадження абонплати досі під питанням, оскільки законодавець та профільне відомство не врегулювали це питання. А плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладена в тариф на утримання будинку та прибудинкової території. Людина має сплачувати за ці роботи, адже носій в будинок подається мережами до його квартири. Також нагадаю, що за законодавством, з 10 червня 2018 року, обслуговування будинку та прибудинкової території є послугою з договірною ціною. Вона встановлюється не централізовано владою міста, а за домовленістю будинкової громади (ОСББ, ЖБК) і управляючої компанії. Вартість послуги може розраховувати кожна будинкова громада окремо або її може запропонувати Управляюча компанія, яка планує обслуговувати будинок. KV: Якщо у будинку не створено ЖБК або ОСББ і, відповідно, не обрана Управляюча компанія, то як зараз вирішується і з 1 травня буде вирішуватися питання обслуговування будинку та прибудинкової території? Петро Пантелеєв: Такі будинки зараз обслуговують комунальні Управляючі компанії (КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду …”, які створені в кожному районі столиці). Для мешканців будинку діють ті ціни, які раніше були встановлені розпорядженням КМДА і зафіксовані у відповідних договорах між мешканцем та управлюючою компанією. В цьому плані з 1 травня 2019 року нічого не зміниться. У Києві понад 11,3 тис. багатоквартирних будинків, з яких близько 1,1 тис. ОСББ та майже тисяча ЖБК. Штучних перепон для створення ОСББ у столиці немає. Рівень самоорганізації жителів багатоповерхівок, а також технічний стан будинків сьогодні є основними перепонами у створенні об’єднань. Читайте: Киевские власти озаботились спасением ОСМД и ЖСК от земельных поборов Ми націлені на те, щоб кожен будинок і його мешканці мали вибір поступово прийти до рішення створити ОСББ, а не через залякування дедлайнами чи санкціями, а розуміючи, що спільні рішення дають результат. Хочу ще раз запевнити – будинки, що не прийняли рішення про управителя чи створення ОСББ, будуть забезпечені послугами з боку комунальних керуючих компаній. Також комунальні управляючі компанії будуть брати на обслуговування ті будинки, які з тої чи іншої причини залишились без обслуговування будинку та прибудинкової території. На сьогодні вже 14 будинків, що раніше обслуговувалися приватними або іншими підприємствами, передали в обслуговування комунальних керуючих компаній. По суті, від обслуговування цих будинків відмовилися, а комунальні підприємства погодились взяти їх утримання на себе. Це будинки у Печерському (на вул. Івана Кудрі, пров. Бастіонному, вул. Миколи Бойчука), Подільському (на вул. Вишгородській), Святошинському (на вул. Львівській),  Солом’янському (на вул.Волинській, Сім’ї Ідзиковських, Академіка Карпинського, просп.Космонавта Комарова), Шевченківському (вул. Златоустівській (3 будинки), Річній та Дніпровському (вул. Ярослава Гашека) районах столиці. KV: З 1 травня 2019 року на борги по комунальним послугам повинна почати нараховуватися пеня. На які саме борги вона буде нараховуватися - на ті, що були на 1 травня, або ті, що виникли з 1 травня? Петро Пантелеєв: Відповідно до статті 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” нарахування пені відбуватиметься з 1 травня 2019 року. Однозначної відповіді з якого періоду і на які саме борги буде нараховуватися пеня закон відповіді не дає. Необхідне окреме доопрацювання цього питання. KV: Чи варто киянам-боржникам очікувати відключення від послуг або виселення з квартир? Петро Пантелеєв: Закон у цьому питанні нічого нового не каже. Нічого не зміниться, крім нарахування пені. Намірів щодо виселення з квартир за борги немає. І такої практики сьогодні в Києві немає. Будемо працювати індивідуально з сім'ями, використовувати механізм реструктуризації для тих, хто потрапив у складну ситуацію, використовувати субсидіювання. Стягнення заборгованості у судовому порядку можливе від будь-якої суми заборгованості. Проте доцільно проводити роботу в судовому порядку зі споживачами у випадках, коли вони ігнорують механізм реструктуризації та пропозиції врегулювати питання, хронічно прострочують зобов’язання сплати за житлово-комунальні послуги (більше трьох місяців) та ігнорують заходи досудової роботи. При стягнені боргу у судовому порядку додатково до суми заборгованості нараховуються штрафні санкції (ст. 625 Цивільного кодексу України) у вигляді 3% річних та втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення. Читайте: На жителей Деснянского района Киева подали иски на взыскание 6 млн гривен коммунальных задолженностей KV: Багато боргів зараз у мешканців столиці за комунальні послуги? Петро Пантелеєв: Борги є. Проте сьогодні в Києві немає провалу платіжної дисципліни. Кияни у переважній більшості стабільно оплачують спожиті житлово-комунальні послуги. Загальний рівень оплати послуг - не менше 80%. Однак в абсолютних цифрах заборгованість за останні 2-3 роки зросла, адже зросли і самі нарахування через підвищення цін на послуги, спричинені здорожчанням газу, паливо-мастильних матеріалів, зростанням мінімальної заробітної праці і т.д. Борг населення за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій з урахуванням боргів попередніх періодів станом на 1 лютого поточного року в Києві становить 712,76 млн гривень. Заборгованість з початку поточного року зменшилася на 7,81 млн гривень. Стан оплат за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Керуючих компаніях Києва за період 2016-2019 рр. Рік Загальний борг на початок року, млн грн % сплати за поточний рік Приріст дебіторської заборгованості, млн грн 2016 475,5 85,79 % 2017 538,57 82,30 % 63,07 2018 586,24 79,80 % 134,33 2019 720,57 81,57 % (% сплати у січні) Загальний борг споживачів “Київгазенерджі” складає 308,8 млн гривень. Дійсно динаміка зростання заборгованості висока. Однак і рівень сплати складає не менше 90%. На початок 2019 року загальна заборгованість споживачів перед АК “Київводоканал” перевищує 1 млрд гривень. При цьому рівень оплати споживачами - 90%. Проводиться систематична робота зі споживачами, які не сплачують за отримані послуги або користуються ними незаконно. Проте відключення від послуг - це крайній метод, до якого “Київводоканал” вдається лише після численних попереджень та при повному небажанні порушників йти на діалог. КП “Київтеплоенерго” стало виконавцем послуг з постачання гарячої води та опалення з травня 2018 року. У результаті переговорів та з метою недопущення перебоїв у енергопостачанні “Київтеплоенерго” взяло на себе заборгованість за спожитий газ перед НАК “Нафтогаз” із відповідним компенсатором – дебіторською заборгованістю, у тому числі заборгованістю населення, що на той момент склала 2,4 млрд гривень. Станом на сьогодні рівень розрахунків населення за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 80%. Поточний борг населення складає 2,3 млрд гривень. Слід враховувати, що це показник під час проходження опалювального сезону, коли нарахування найбільші. Багато киян оплачує послуги за тепло частково, а потім сплачує борги після завершення опалювального сезону, коли рівень нарахувань зменшується. KV: Чи вирішено вже питання з поверненням переплат за тепло та гарячу воду, які були здійснені ще ПАТ “Київенерго”? Петро Пантелеєв: Якщо у киян є переплата в “Київенерго”, то треба звернутися з відповідною заявою до одного з міських відділень ЦКС. В свою чергу ЦКС збере повний пакет документів і передасть його на розгляд ПАТ “Київенерго”. Перейняти на себе переплати, тобто зобов’язання виплати боргів приватного підприємства, місто не могло. Лише ПАТ “Київенерго” може перевірити по своїй базі і визначити – була переплата у клієнтів чи ні. Наразі кияни подали до ЦКС вже 8 210 заяв щодо переплати перед “Київенерго” (3 617 заяв щодо централізованого опалення та 4 593 заяв щодо гарячого водопостачання) на загальну суму 8,7 млн гривень. Вже проведено перерахунок та повернуто киянам переплат на загальну суму майже 119 тис. гривень. Слід враховувати, що кожен особовий рахунок перевіряється, підтверджується чи не підтверджується оплата, тому це займає певний час. Крім того, остаточне рішення щодо повернення переплат приймає “Київенерго”. Ми зараз робимо усе можливе, щоб поетапно споживачі отримали кошти у разі переплати. KV: Скільки коштів на сьогодні Київ витратив на запуск КП “Київтеплоенерго” та чи вистачає коштів, які сплачуються за послуги підприємства, на покриття операційних витрат? Петро Пантелеєв: На старт “Київтеплоенерго” витрачено 2 млрд грн, з яких левова частка пішла на закупівлю газу, придбачання техніки (30 одиниць, серед яких аварійні авто, екскаватори тощо), підготовку до зими. На сьогодні тариф однієї гігакалорії теплової енергії покриває лише 75% витрат підприємства. Це з урахуванням того, що сюди не входять капітальні витрати націлені на модернізацію теплових мереж, об’єктів теплової генерації (ТЕЦ) та інших витрат, пов’язаних із модернізацією потужностей та активів теплоенергетичного комплексу. Читайте: Убыточному “Киевтеплоэнерго” позволят и дальше жить за счет столичной казны Наше завдання за 3-5 років вивести КП “Київтеплоенерго” на рівень беззбитковості. KV: Заявлялося, що у поточному році буде проведена значна робота по заміні і ремонту тепломереж. Вже визначено, в яких районах Києва будуть проводити ремонти першочергово, і скільки коштів на це виділено? Петро Пантелеєв: Цього року з бюджету міста виділено понад 500 млн гривень на заміну найбільш аварійних та важливих ділянок теплових мереж, переключення будинків від неефективних й проблемних котельних до мереж централізованого теплопостачання. Орієнтовно замінять понад 100 км мереж. Будуть проведені роботи комплексно – заміна від теплокамери до теплокамери, а не латання по 2 метри розвалених мереж, як це було раніше. Серед запланованих: реконструкція теплових мереж від ЦТП на просп. Маяковського, 30А до будинків на просп. Маяковського, 30А, 28А, 28Б, 28В, 26А та вул. Закревського, 45Б,реконструкція теплових мереж на вул. Симиренка, 2/19, капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Ревуцького та Вербицького,реконструкція теплових мереж на  вул. Олександра Архипенка, 4А до споживачів за адресами вул. Олександра Архипенка та вул. Йорданській, 10,реконструкція теплової мережі котельні "Нивки" по вул. Януша Корчака. Це найбільш значимі роботи, однак загалом це десятки великих об’єктів, які з року в рік стають проблемними для тепловиків під час запуску опалювального сезону. Місто спільно з “Київтеплоенерго” співпрацює з міжнародними партнерами щодо залучення доступних кредитів. Спільно з USAID, Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та IFC розроблений інвестиційний план для залучення 100 млн доларів на проект модернізації теплоенергетичного комплексу у рамках підписаного раніше меморандуму. Маю надію, що попередня угода, що дозволить виділити кошти, буде підписана уже в першій половині березня. KV: Коли буде оприлюднено список адрес, де планується оновити мережі за рахунок міста? Петро Пантелеєв: Протягом декількох тижнів буде підписано розпорядження, яким буде затверджено адреси, де будуть замінені мережі великих діаметрів. А що стосується невеликих діаметрів, підписання аналогічного розпорядження планується наприкінці першого півріччя. KV: Якщо будуть залучені кредитні кошти, які роботи будуть зроблені до нового опалювального сезону? Петро Пантелеєв: Отримання кредитних коштів – це перспектива. Протягом поточного опалювального сезону все ж основні фінанси – це бюджетні кошти. А в найближчі роки одним з основних векторів стане ліквідація малих котелень. Планується ліквідувати близько 50 котелень та перепідключити будинки на інші тепломережі. Крім цього заходи будуть спрямовані на оновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і оновлення агрегатів великих котелень, які застаріли морально і фізично та потребують заміни. Також КП “Київтеплоенерго” запроваджуватиме автоматизовану систему управління системою теплозабезпечення. Читайте: “Киевтеплоэнерго” отдаст 74 млн гривен за охранные услуги фирме, связанной с депутатом Киевсовета Дмитрием Стрижовым KV: У минулому році з'явився комунальний концерн “Центр комунального сервісу”. Скільки коштів з бюджету Києва витрачено на його запуск? Петро Пантелеєв: Кошти у створення цього підприємства не вкладалися. Воно утворено шляхом реорганізації ЖЕКів. Підприємство працює на госпрозрахунку. І на наш погляд, така організація більш прогресивна модель, ніж ЖЕК в контексті надання консультацій людям. Плануємо, що налаштування всіх процесів завершитися у червні поточного року, і це буде якісний і зручний сервіс для всіх киян. KV: З чим пов'язано чергове заплановане зростання ціни на вивіз побутових відходів? Петро Пантелеєв: Новий тариф буде застосовуватися орієнтовно з липня. Його коригування зумовлено тим, що НКРЕКП було змінено вартість захоронення великогабаритних відходів на полігоні № 6. До речі, це перша зміна вартості з 2010 року. Попереднє підняття ціни було пов'язане зі зміною ціни на захоронення відходів на п'ятому полігоні, яка також до цього не змінювалася з 2010 року. Читайте: Киевские власти снова намерены поднять тарифы на вывоз мусора KV: На якому етапі сьогодні перебуває процес проектування будівництва сміттєпереробного заводу? Петро Пантелеєв: Зараз визначені ділянки, ведуться передпроектні роботи та йде розробка Детальних планів території (ДПТ). Цю інформацію ми неодмінно оприлюднимо, але трохи згодом, коли будуть чіткі відповіді й деталі. Ми за допомогою міжнародних партнерів визначилися з технологією. При будівництві будуть застосовані сучасні технології. Враховуючи, що місто має централізовану систему теплопостачання, ми хочемо певні фракції сміття використовувати як паливо. Проте, в частині екологічної безпеки будуть дотримані всі правила, адже ми орієнтуємось на європейські технології. Людям не варто непокоїтись з цього приводу. Я сам киянин, моя родина тут живе, тому я, в першу чергу, зацікавлений, щоб екологічні стандарти були дотримані. KV: Сміттєпереробний завод для потреб Києва будуть будувати акціонери компанії "Київспецтранс"? Петро Пантелеєв: Це тільки один з проектів, який повинен забезпечити комплексну санітарну очистку міста. В місті утворюється 1,3 млн тонн відходів. Отже необхідно декілька комплексів, які задовольнять всі потреби міста. Читайте: Мусороперерабатывающий завод в Киеве будет строить “Киевспецтранс” Реальних інвесторів не буде, поки не буде змінено законодавство. Ми провели конкурс. Проте потенційні компанії-інвестори не готові розпочати діяльність поки органи місцевого самоврядування не будуть наділені повноваженнями гарантувати їм обсяги сміття та відповідні тарифи. Без цього говорити про інтерес до української сфери переробки сміття для іноземних компаній не доводиться. Фото: КМДАKиевVласть

В марте 2019 года киевляне смогут пройти бесплатное обследование на передвижном флюорографе. После обследования все желающие смогут получить справку с результатами обследования и консультацию врача-фтизиатра. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Как отмечается, передвижной цифровой флюорограф будет работать с 10:00 до 17:00 (технический перерыв с 13:30 до 14:00). Дата проведення Район Місце проведення Адреса 06.03.2019 Дарницький КМТЛ № 1 з ДВ вул. Харківське шосе, 121/3 07.03.2019 Дніпровський Амбулаторія № 2 КНП ЦПМСД “Русанівка” вул. Ентузіастів, 13-А 11.03.2019 Голосіївський ТМО “ФТИЗІАТРІЯ” вул. Васильківська, 35 14.03.2019 Дніпровський Управління праці та соціального захисту населення вул. Курнатовського, 7-А 15.03.2019 Подільський КМПТД № 1 вул. Автозаводська, 68 18.03.2019 Голосіївський ТМО “ФТИЗІАТРІЯ” вул. Васильківська, 35 20.03.2019 Дарницький КМТЛ № 1 з ДВ вул. Харківське шосе, 121/3 22.03.2019 Дніпровський Амбулаторія № 3 КНП ЦПМСД № 3 Вул. Бойченка, 4-А 27.03.2019 Дарницький КМТЛ № 1 з ДВ вул. Харківське шосе, 121/3 28.03.2019 Солом’янський Амбулаторія № 5 КНП ЦПМСД № 2 Вул. В. Гавела, 7-В 29.03.2019 Подільський КМПТД № 1 вул. Автозаводська, 68 Напомним, что туберкулез является излечимым при своевременной диагностике и соблюдении процедуры лечения. Своевременное выявление болезни - один из основных критериев успешного лечения и предупреждения распространения этой болезни. При обследовании в случае обнаружения патологии и в случае необходимости врачи отправляют пациентов на дообследование в профильные медучреждения столицы. Напомним, за прошедшую неделю в рамках проекта “Врач в Вашем доме” обследовались 1 210 жителей Киева. Всего же с начала действия проекта было осуществлено 63 080 обследований. Читайте: Минздрав в 2019 году будет внедрять электронные медицинские записи Фото: ИнформаторKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе -  там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу. До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання. Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую. KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони? Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно. Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені. Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.   KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії? Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок. “Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться. А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку,  чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною. Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках. KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора? Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так -  перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня. Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні. Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам.  Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів. Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району.  Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності. KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема? Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні. Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти? Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори. KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста? Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія. Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх. Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням.  Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню. Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих.  Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів. KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг? Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати. До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно,  вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири. KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується? Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали,  середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.   І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти. Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти. KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли? Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум. Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер. KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі? Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство.  Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються. У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”. Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус.  Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати. Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні. KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом? Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи. KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами? Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями. KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря? Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої. Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення. KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів? Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах,  живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує. Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику.  І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного. KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко? Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі.  Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин. Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти. Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини. KV: Столична агломерація - за чи проти? Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо. KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого? Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні. Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії. Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз. KV: Йдете на наступну каденцію? Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами  та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт. Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання -  навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність. Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим. KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно? Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть

Для досягнення позитивних змін у державі необхідно об’єднати найкращих спеціалістів у політиці. Про це заявив кандидат у президенти від УКРОПу, народний депутат Олександр Шевченко під час візиту до Білоцерківського вантажного авіаційного комплексу. Як повідомили KV у прес-службі УКРОПу, 27 лютого кандидат у президенти від УКРОПу, народний депутат Олександр Шевченко відвідав із робочим візитом місто Біла Церква (Київська обл.).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “У політиці потрібно об’єднати найкращих і спробувати змінити країну. Кабінетів на всіх вистачить. Але треба, щоб усі закарбували собі в пам'яті – у мене нульова толерантність до корупції”, – підкреслив Олександр Шевченко. За словами укропівця, основою розвитку держави є гідна зарплата та пенсія громадян, що можливе лише за умов зростання рівня економіки. “Рівень життя, зарплати й пенсії – це основа розвитку. Зарплати та пенсії залежать від рівня розвитку економіки. Нам потрібно спочатку розробити стратегію розвитку всієї країни, де показати, що конкретно на тій чи іншій території розвивати. Що сильніша буде економіка, то сильнішою стане політика”, – зазначив Олександр Шевченко. Водночас представник УКРОПу наголосив, що гідний заробіток вплине на розвиток інших галузей, наприклад, громадського транспорту. “Від рівня життя залежить розвиток громадського транспорту. Якщо зарплати й пенсії низькі – люди не можуть оплатити проїзд. Приклад Європи: 5 євро за проїзд для них є нормальною ціною, а для нас – багато”, – зауважив він. Разом з тим Олександр Шевченко висловив припущення, що Україна має всі можливості, щоб стати транспортним хабом між Європою та Китаєм. Але цьому заважає, зокрема, відсутність достатньої кількості якісних доріг та проблеми з корупцією в нашій державі. “Вся Україна може стати великим транспортним хабом. Наша держава для цього має прекрасне геостратегічне та геополітичне розташування. Нас об’їжджають через відсутність доріг, здирництво на митниці. І “шовковий шлях” європейці хочуть побудувати в бік Китаю, але через Білорусь. Тільки тому, що там інша ситуація”, – пояснив укропівець. На переконання директора Білоцерківського вантажного авіаційного комплексу, заступника голови Київського обласного УКРОПу Сергія Кандаурова, для того, щоб розробити державну стратегію розвитку, необхідно уважно придивитися до регіональних стратегій, особливо до існуючих інфраструктурних об’єктів. Згори необхідно визначитися з переліком критично важливих об‘єктів аби на місцевому рівні не було можливості їх “розбазарити”. “Безумовно, проект розвитку аеродрому “Біла Церква” вартий уваги. Робочі місця з достойною оплатою праці запорука того, щоб наші діти не шукали собі кращого життя подалі від наших могил”, - зазначив він під час зустрічі з народним депутатом. фото: прес-служба УКРОПуKиевVласть

В рамках проекта “Врач в Вашем доме” на прошлой неделе прошли обследование 1 210 жителей столицы. Всего же с начала действия проекта было проведено 63 080  медицинских обследований киевлян. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “По результатам обследований 913 человек из 1 210 имеют избыточный вес, у 534 обследованных выявлено повышенное артериальное давление, у 206 человек - высокий уровень сахара крови, а у 416 человек - высокий уровень холестерина”, - рассказал первый заместитель председателя КГГА Николай Поворозник. Он напомнил, что в рамках проекта каждый желающий может бесплатно пройти медицинские обследования в палатках с надписью “Врач в Вашем доме”, расположенных во всех районах города. В частности, получить первичные консультации по состоянию здоровья, пройти экспресс-тестирование на неинфекционные заболевания, проверить уровень сахара и холестерина в крови, измерить артериальное давление, определить индекс массы тела. Кроме того, на прошлой неделе осуществлено 107 выездов мультидисциплинарных бригад, в состав которых входят врач и медсестра первичного звена и узкопрофильные специалисты. Они выезжают к социально незащищенным семьям или к людям, которые не могут самостоятельно добраться до медицинского учреждения. Пресс-служба КГГА также опубликовала адреса и график работы палаток проекта. Дарницький район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 Харківське шосе, 121 (аптека “Альта-С”) вул. Вербицького, 18 (аптека № 62 КП “Фармація”) Вівторок, 26.02.2019 вул. Срібнокільська, 20-В (аптека “Фармсоюз”) вул. Заслонова, 22 (Центр зайнятості) Середа, 27.02.2019 Харківське шосе, 121 (аптека “Альта-С”) Четвер, 28.02.2019 вул. С. Олійника, 21 (Управління (Центр) надання адміністративних послуг) вул. Вербицького, 18 (аптека № 62 КП “Фармація”) П’ятниця, 01.03.2019 вул. Заслонова, 22 (Центр зайнятості) Голосіївський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-13:00 просп. Науки, 15 (Голосіївська районна організація товариства Червоного Хреста України в місті Києві) Вівторок, 26.02.2019 просп. Науки, 15 (Голосіївська районна організація товариства Червоного Хреста України в місті Києві) Середа, 27.02.2019 просп. Науки, 15 (Голосіївська районна організація товариства Червоного Хреста України в місті Києві) Четвер, 28.02.2019 просп. Науки, 15 (Голосіївська районна організація товариства Червоного Хреста України в місті Києві) П’ятниця, 30.01.2019 просп. Науки, 15 (Голосіївська районна організація товариства Червоного Хреста України в місті Києві) Деснянський район Дата Час Адреса Вівторок, 26.02.2019 11:00-14:00 11:00-14:00 10:00-14:00 просп. Маяковського, 47 Середа, 27.02.2019 просп. В. Маяковського, 15 (аптека № 119) Четвер, 28.02.2019 просп. Маяковського, 73 Дніпровський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 вул. Раїси Окіпної, 9 (гомеопатична аптека № 109 КП “Фармація”) вул. Червоноткацька, 31 (відділення поштового зв’язку) вул. Алматинська, 103 (аптека № 30) Вівторок, 26.02.2019 11:00-14:00 10:00-13:00 вул. Алматинська, 103 (аптека № 30) вул. Раїси Окіпної, 9 (гомеопатична аптека № 109 КП “Фармація”) бульвар Перова, 15 (аптека № 79 КП “Фармація”) вул. Миропільська, 1 (аптека № 77) Середа, 27.02.2019 11:00-14:00 14:00-16:00 вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 (Центральна районна бібліотека ім. П. Г. Тичини) просп. Лобачевського, 2 АЗПСМ № 7 вул. Пожарського 8-А, ЖРЕО № 402 Четвер, 28.02.2019 11:00-14:00 вул. Раїси Окіпної, 9 (гомеопатична аптека № 109 КП “Фармація”) просп. Лобачевського, 2, АЗПСМ № 7 вул. Миропільська, 13-А, ЖРЕО № 404 П’ятниця, 01.03.2019 11:00-14:00 вул. Миропільська, 1 (аптека № 77) вул. Раїси Окіпної, 9 (гомеопатична аптека № 109 КП “Фармація”); просп. Лобачевського, 2, АЗПСМ № 7 Оболонський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 вул. Тимошенка, 16, перший поверх (Центр надання адміністративних послуг Оболонської РДА в м. Києві) Вівторок, 26.02.2019 вул. Рокоссовського,4 (аптека КП “Фармація” №55) Середа, 27.02.2019 вул. Тимошенка, 16, перший поверх (Центр надання адміністративних послуг Оболонської РДА в м. Києві) Четвер, 28.02.2019 вул. П. Панча, 7-Б (Оболонський районний Центр зайнятості) П’ятниця, 01.03.2019 вул. Озерна, 18-А (Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району) Шевченківський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 10:00-13:00 вул. Щусєва, 2/19 (аптека № 121 КП “Фармація”), КНП ЦПМСД № 3 Вівторок, 26.02.2019 вул. Б. Хмельницького, 24 (Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація), КНП ЦПМСД № 1 Середа, 27.02.2019 вул. Січових Стрільців (КП “Фармація” аптека 7), КНП ЦПМСД № 2 Четвер, 28.02.2019 вул. Б. Хмельницького, 24 (Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація), КНП ЦПМСД № 3 П’ятниця, 01.03.2019 вул. Ісаакяна, 2 (аптека № 90 КП “Фармація), КНП ЦПМСД №1 Святошинський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 11:00-14:00 просп. Перемоги, 97 просп. Перемоги, 148/1 (аптека № 78 КП “Фармація”) Середа, 27.02.2019 11:00-14:00 11:00-14:00 просп. Перемоги, 97 просп. Перемоги, 148/1 (аптека № 78 КП “Фармація”) П’ятниця, 01.03.2019 11:00-14:00 11:00-14:00 просп. Перемоги, 97 просп. Перемоги, 148/1 (аптека № 78 КП “Фармація”) Печерський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 вул. Цитадельна, 4/7 (Управління праці та соціального захисту населення) б-р Підвисоцького, 6-В (Аптека “Доброго дня”) Вівторок, 26.02.2019 б-р Підвисоцького, 6-В (аптека “Доброго дня”) Середа, 27.02.2019 вул. Цитадельна, 4/7 (Управління праці та соціального захисту населення) б-р Підвисоцького, 6-В (Аптека “Доброго дня”) Четвер, 28.02.2019 вул. Цитадельна, 4/7 (Управління праці та соціального захисту населення) б-р Підвисоцького, 6-В (Аптека “Доброго дня”) Солом’янський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 просп. Повітрофлотський, 41 (Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація); просп. Комарова, 3 (Медмістечко) Вівторок, 26.02.2019 просп. Повітрофлотський, 41 (Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація); просп. Комарова, 3 (Медмістечко) Середа, 27.02.2019 вул. Липківського, 27/5 (аптека КП № 17) просп. Перемоги, 45 (аптека КП № 36) Четвер, 28.02.2019 просп. Повітрофлотський, 40 (Управління праці та соціального захисту Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації) просп. Комарова, 3 (Медмістечко) П’ятниця, 01.03.2019 просп. Повітрофлотський, 41 (Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація); просп. Комарова, 3 (Медмістечко) Подільський район Дата Час Адреса Понеділок, 25.02.2019 11:00-14:00 вул. Копилівська, 1/7 вул. О. Бестужева, 32 Територіальний соціальний центр Вівторок, 26.02.2019 11:00-14:00 вул. Кирилівська, 107 проспект Свободи, 22 КНП “ЦПМСД № 2” Середа, 27.02.2019 11:00-14:00 вул. Волоська, 47 каб.114 проспект Свободи, 22 КП “Фармація № 51” Четвер, 28.02.2019 11:00-14:00 вул. Волоська, 47 каб. 114 проспект Свободи, 22 КП “Фармація № 51” П’ятниця, 01.03.2019 11:00-14:00 вул. Мостицька, 9, каб. 250 вул. Полкова, 57 АЗП-СМ № 1 Напомним, неделей ранее в рамках проекта было проведено 1 288 обследований. Ранее KV сообщала, что в столице наблюдается снижение заболеваемости гриппом и ОРВИ на 8,1%, которое произошло за счет взрослого и детского населения. Так, детей заболели - 8072 (снижение на 7,6%), взрослых - 4942 человек (снижение на 9%). Среди школьников заболеваемость снизилась на 11,3%. Читайте: В Киеве зафиксирована первая смерть от кори Отметим, что Николай Поворозник, как 1-й замглавы КГГА,  имеет широкий спектр полномочий и обязанностей. В частности, он курирует сферу охраны здоровья. Фото: ukrmedshop.ua KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Голосіївської райдержадміністрації Олександр Настасенко, як і голова Печерської РДА, відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Голосіївської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Голосіївський район Києва з'явився на околиці столиці на базі селища Деміївка. У 1921 році район так і називався Деміївський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. А у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району утворено вже Голосіївський район. До його складу входять Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників. Сьогодні Голосіївський район найбільший за площею район столиці (16,06 тис. га). Він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста і є південними та південно-західними воротами Києва. Він межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами столиці, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.Фінансування Протягом 2018 року на розвиток Голосіївського району були передбачені видатки на загальну суму 284 634,59 тис. гривень. З них видатки за рахунок бюджету Києва - 267 834,74 тис. гривень та за рахунок субвенції з державного бюджету - 16 799,85 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На що пішли кошти міського бюджету Кошти бюджету Києва у сумі 267 254,74 тис. гривень були передбачені на: будівництво освітніх установ та закладів: будівництво другого пускового комплексу розширення школи №151 (вул. Ліснича, 3), реконструкція ДНЗ №658 (просп. Голосіївський, 94/96), реконструкція з прибудовою гімназії № 59 імені О. Бойченка (вул. Велика Китаївська, 85), реконструкція ЗНЗ №241 (вул. Голосіївська, 12 (101 491,4 тис. гривень). Використано на початок 2019 року 95 602,4 тис. гривень; реконструкцію ДЮСШ №15 (вул. Якубовського,7-А) - 495,2 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 493,2 тис. гривень; капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів – 13 536,0 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 12 582,9 тис.гривень; капітальний ремонт загальноосвітніх навчальних закладів (27 116,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 26 677,8 тис. гривень; капітальний ремонт шкіл-інтернатів (452,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 443,6 тис. гривень; капітальний ремонт Будинку дитячої та юнацької творчості (940,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 932,8 тис. гривень; капітальний ремонт приміщень Територіального центру соціального обслуговування (1 200,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 1 128,0 тис. гривень; капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства (66 391,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 61 365,7 тис. гривень; фінансування заходів з утримання зелених насаджень (41 458,3 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 40 196,9 тис. гривень; на придбання обладнання і предметів довгострокового користування для закладів освіти, культури, фізичної культури та соціального захисту (8 891,7 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 8 747,2 тис. гривень; на реалізацію громадських проектів (5 283,14 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 5 116,2 тис. гривень. Всього на 1 січня 2019 року використано коштів бюджету Києва на загальну суму 253 286,7 тис. гривень. Читайте: В 2017 году при проведении капремонтов Голосеевская РГА допустила финансовых нарушений на 4,7 млн гривен У 2018 році відповідно до Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016-2019 роки та враховуючи звернення депутата Київради Леоніда Антонєнка Голосіївському району були передбачені видатки в сумі 580 тис. гривень для заміни вікон на сходових клітинах житлового будинку на просп. Лобановського, 196. На початок 2019 року використано 483,7 тис. гривень. Читайте: Из бюджета Киева продолжают исправно воровать Як витрачено субвенції з держбюджету Субвенції з державного бюджету в сумі 16 799,85 тис. гривень були передбачені на: закупівлю сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів для забезпечення якісної освіти “Нова українська школа” (855,5 тис. гривень). Кошти використано повністю; оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (554,15 тис. гривень). На початок 2019 року використано - 549,6 тис. гривень; закупівлю комп’ютерів для шкіл району (1 266,2 тис. гривень). Кошти використано повністю; закупівлю фліпчартів для шкіл району (45,69 тис.гривень). Кошти використано повністю; придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії (1 462,81 тис.гривень). Кошти використано повністю; капітальний ремонт спортивного майданчика у школі №108 по вул. Уральська, 2/10 (3 500,0 тис. гривень). облаштування спортивного майданчику по вул. Голосіївська, 8 (500,0 тис. гривень). Кошти використано повністю. грошову компенсацію на придбання житла для сімей загиблих осіб та осіб з  інвалідністю, яка настала внаслідок участі в АТО (8 615,5 тис. гривень). Придбано 5 квартир та 1 житловий будинок із земельною ділянкою, кошти використано повністю. Всього на початок поточного року використано субвенції з державного бюджету на загальну суму 13 295,3 тис. гривень. Громадські проекти У 2018 році Голосіївському району було виділено кошти на реалізацію 6 проектів-переможців Громадського бюджету на загальну суму 5 283,1 тис. гривень (фінансування видатків по громадських проектах в 2018 році склали 5 130,2 тис. гривень, касові видатки – 5 116,2 тис. гривень). Протягом минулого року реалізували всі 6 громадських проектів: “Сита мобілка” (97,5 тис. гривень, касові видатки - 91,2 тис. гривень): в Центрі надання адміністративних послуг та управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА встановлено апарати для зарядки мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, якими можуть безкоштовно скористатися відвідувачі. “Утеплення фасаду школи №269 (просп. Глушкова, 17А) Голосіївського району” (1 995,0 тис. гривень, касові видатки – 1983,8 тис. гривень). “Дитячий простір на вулиці Бурмистенко” (399,84 тис. гривень, касові видатки – 397,9 тис. гривень): проведено улаштування дитячого ігрового комплексу по вул. Бурмистенко, 10, 12. “Подаруй майданчик мрії дітям у власному дворі” (400,0 тис. гривень, касові видатки – 393,4 тис. гривень): проведено роботи по улаштуванню спортивно-ігрових дитячих майданчиків на вул. Вільямса, 15, корпус 1, вул. Вільямса, 15, корпус 3, вул. Вільямса, 17/11, корпус 1, вул. Маршала Конєва, 9. “Голосіїв майбутнього (District of Kyiv Smart City)” (390,8 тис. гривень, касові видатки – 323,1 тис. гривень): встановлено 9 лавочок з сонячними модулями на вул. Героїв Оборони, 10а, 18, вул. Генерала Родимцева, 2, улаштовано бордюр навколо них. “Будівництво сучасного футбольного міні-поля зі штучним покриттям на мікрорайоні “Теремки-1” (касові видатки - 1926,8 тис. гривень). Читайте: За общественные проекты-2019 проголосовало на 20 тысяч больше киевлян, чем в прошлом году Як латали дірки на дорогах У минулому році, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, проведено комплекс заходів з поточного благоустрою балансової вулично-шляхової мережі: поточний (дрібний) ремонт покриття (6015,2 м.кв.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (1429 м.кв.); заливка тріщин (3472 м.п.); поточний (середній) ремонт (вул. Фестивальна – 2997 м.кв.; перехрестя вул. Будіндустрії з місцевим проїздом Наддніпрянського шосе та вул. Набережно-Печерської – 5259,3 м.кв.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (256 м.п). Читайте: Замглавы Голосеевской РГА устроил пьяное ДТП: Кличко заявил об увольнении чиновника (фото, видео) У 2018 році відповідно до виділеного фінансування ШЕУ Голосіївського району виконано поточний (дрібний) ремонт покриття балансових вулиць (17823,9 кв.м.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (897,5 кв.м.); заливка тріщин (31075 м.п.); облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (безбар'єрне середовище) з облаштуванням тактильною плиткою (12 од.); поточний (середній) ремонт покриття балансових вулиць (вул. Мало-Китаївська – 3 798 кв.м; вул. Теремківська – 3 016 кв.м; вул. Паньківська – 3 790 кв.м; просп. Голосіївський (Кошового) – 1 858 кв.м.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (НПО) (548 м.п.). Як ремонтували міжквартальні проїзди За 2018 рік, за інформацією управління ЖКГ Голосіївської РДА, виконано капітальний ремонт асфальтового покриття міжквартальних  проїздів на 6 об’єктах. За інформацією управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА, у 2018 році було проведено капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на вул. Антоновича, 7-Б; вул. Антоновича, 41; вул. Велика Васильківська, 132; вул. Володимирська, 76; вул. Стельмаха, 6, пров. Задорожний, 3, корп. 3; вул.Толстого Льва, 15-А; просп. Глушкова Академіка,13, 15,17; просп. Голосіївський, 86/1; просп. Голосіївський, 91; просп.Науки, 22; просп. Лобановського Валерія, 196; ЗНЗ № 319, просп. Лобановського Валерія, 146; ЗНЗ № 112, вул. Велика Васильківська, 78. Також, капітальним ремонтом, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, відремонтовано міжквартальні проїзди та прибудинкові території на просп. Науки, 35 – 675,3 м.кв., вул. Стратегічне шосе, 41 – 389,6 м.кв., вул. Набережно-Корчуватська, 56/66 корп.Б – 579,5 м.кв. Для приведення території в належний стан у 2018 році Голосіївською РДА було складено поадресний перелік місць, які потребують відновлення асфальтового покриття, у тому числі після аварійних розриттів по 512 адресах на суму 690,5 млн гривень. Зважаючи на те, що вказана сума коштів є досить значним навантаженням на місцевий бюджет, районною адміністрацією визначено 71 першочергову адресу по відновленню асфальтового розриття на суму 49 млн гривень. Роботи будуть проведені на протязі 2019 року. Як ремонтували житлові будинки Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності на загальну суму 60 890,54 тис. гривень. Сред виконуваних робіт: капітальний ремонт покрівель в 19 житлових будинках; вхідних груп в 5 житлових будинках; сходових клітин в 21 житловому будинку; заміна вікон на сходових клітинах у 18 житлових будинках; капітальний ремонт фасадів у 4 житлових будинках; внутрішньобудинкових інженерних мереж в 34 житлових будинках; капітальний ремонт та модернізація 45 ліфтів у 27 житлових будинках; влаштування 1 спортивного майданчика; капітальний ремонт (підсилення) фундаментів у 2 житлових будинках; капітальний ремонт 3 підпірних стін; капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів на 11 об’єктах. Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності, серед яких реконструкція (заміна) 23 ліфтів у 22 житловому будинку; встановлення охоронних систем для збереження обладнання вузлів обліку теплової енергії та машинного приміщення у 5 житлових будинках; капітальний ремонт покрівлі в 1 житловому будинку, сходових клітин в 12  житлових будинках; заміна вікон на сходових клітинах в 4 житлових будинках; капітальний ремонт місць загального користування (заміна дверей) в 9 житлових будинках та облаштування 2 спортивних майданчиків. Згідно адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту, у 2018 році виконані роботи в житлових будинках: по заміні вікон (на вул. Академіка Заболотного, 60, вул. Академіка Заболотного, 72, вул. Василя Касіяна, 2-Б, вул. Лятошинського, 26-А (1-4), вул. Лятошинського, 4-А, вул. Малокитаївська, 7-А, вул. Михайла Стельмаха, 12-А, вул. Теремківська, 6, вул. Теремківська, 8, просп. Академіка Глушкова, 21, просп. Академіка Глушкова, 30, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 11, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А, просп. Науки, 25, просп. Науки, 27; вул.Васильківська, 11/11); капітальному ремонту вхідних груп (вул. Маричанська, 9; вул. Академіка Заболотного, 20, вул. Академіка Заболотного, 32, вул. Академіка Заболотного, 40, вул. Ломоносова, 24); капітальному ремонту покрівель (вул. Велика Китаївська, 55-А, вул. Академіка Заболотного, 58, вул. Лятошинського, 26-А, вул. Лятошинського, 8, вул. Казимира Малевича, 53/30, просп. Академіка Глушкова, 22; вул. Антоновича, 12, вул. Казимира Малевича, 119, вул. Маричанська, 8, вул. Саксаганського, 65, просп. Голосіївський, 122, корп.1, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 10, просп. Науки, 20, просп. Науки, 22, просп. Науки, 24, просп. Науки, 24, корп. 2, просп. Науки, 9, вул. Генерала Родимцева, 21); капітальному ремонту сходових клітин (вул. Академіка Заболотного, 10, вул. Академіка Заболотного, 14, вул. Академіка Заболотного, 6, вул. Бурмистенка, 6, корп. 1, вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Ломоносова, 4, вул. Маричанська, 12, корп. 1, пров. Коломийський, 5, корп. 2, просп. Голосіївський, 94, корп. 1, просп. Голосіївський, 96, вул. Малокитаївська, 7-А, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А; вул. Дмитра Луценка, 15-А, вул. Сєченова, 10, корп. 2, вул. Сєченова, 7, вул. Смолича, 4, просп. Академіка Глушкова, 25, просп. Академіка Глушкова, 27, вул. Тарасівська, 23/25, просп. Академіка Глушкова, 19); капітальному ремонту фасадів (вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Васильківська, 21/18, вул. Велика Китаївська, 108, вул. Ломоносова, 5, корп. 2). Як підтримують чистоту у районі Прибирання підвалів житлових будинків проводиться два рази на рік, згідно періодичності та строків надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженою розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 09.03.2011 № 307. Утримання підвальних приміщень у задовільному санітарному стані постійно тримається на контролі керівниками структурних підрозділів підприємства (ЖЕД). Роботи по дератизації та дезінсекції проводяться підрядною спеціалізованою організацією згідно договору № 37 від 07.02.2018, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва" та ТОВ "Комуналка", згідно затвердженого графіку, та підтверджуються актами виконаних робіт. Читайте: В озере на Теремках в Киеве из-за прорыва теплосети погибла рыба и черепахи - соцсети (фото, видео) На що скаржаться мешканці району За 2018 рік до Голосіївської РДА через КБУ “Контактний центр міста Києва” надійшло 24 635 звернень, серед  яких 12 771 питання житлового господарства. Найбільш “гарячі питання” по району: відсутність холодного та гарячого водопостачання, опалення, електропостачання, не працює ліфт, відсутність благоустрою після планових, аварійних робіт на об’єктах благоустрою. Для забезпечення якісного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно наказу КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва”, проводиться генеральне прибирання житлових будинків, в рамках заходів “Чистий четвер”. КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва” постійно проводяться перевірки щодо якісного надання послуг з залученням  представників Голосіївської РДА та Управління житлово-комунального господарства. Будівництво У Голосіївському районі наявні 6 об’єктів незавершеного будівництва: ЖК з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутового та офісного призначення на просп. Науки, 66-70. ЖК “Мозаїка” по Стратегічному шосе, 53. ЖК по просп. Науки, 208. Житловий будинок на вул. Ракетна, 24. Житловий будинок на вул. Уральська, 41/51 та вул. Листопадна, 51-Б. Житлові комплекси на просп. Академіка Глушкова, 6. Читайте: Строительство ЖК “Успешный квартал” в Голосеевском районе может оказаться незаконным Голосіївською РДА в межах повноважень утворено робочу групу (розпорядження від 21.02.2019 № 98) з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району. Комісія регулярно розглядає і розробляє план дій по вирішенню питань по об’єктам незавершеного будівництва. В межах функцій, покладених на РДА, Голосіївська РДА співпрацює з профільними департаментами. Як будують та ремонтують школи і садочки У 2018 році побудовано (реконструйовано) садочок №106, просп. Науки, 65. Заклад введено у експлуатацію в березні 2018 року. Його проектна потужність - 110 місць. Читайте: Два уголовных дела: как проходит реконструкция заброшенного детсада в Голосеевском районе Завершуються роботи по зведенню прибудови до школи І-ІІІ ступенів № 151 на вул. Ліснича, 3 з сучасним спортивним та актовим залом, їдальнею та приміщеннями для гуртків. Її введення в експлуатацію заплановано в І кварталі 2019 року. Завершені роботи з реконструкції загальноосвітнього навчального закладу №241 на вул. Голосіївська, 12. Було проведено утеплення фасаду. Відремонтовано приміщення у 11 школах для відкриття додаткових 1-х класів:1) школа І-ІІІ ступенів №236 на вул. Заболотного, 144 (3 класи);2) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з вивченням англійської мови № 85 на просп. Голосіївський, 36 (3 класи);3) гімназія №179 на пр-т Голосіївський, 120-В (4 класи);4) ліцей №241 на вул. Голосіївська, 12 (2 класи);5) гімназія №59 на вул. Велика Китаївська, 85 (2 класи);6) ліцей №227 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);7) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15  на вул. Васильківська, 12-А (1 клас);8) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 на вул. Козацька, 5 (1 клас);9) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов  № 130 на вул. Велика Васильківська, 128 (1 клас);10) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 220 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);11) школа І-ІІІ ступенів № 269 на просп. Академіка Глушкова, 17-А (1 клас). Крім цього відремонтовано приміщення для відкриття додаткової групи у закладі дошкільної освіти №198 на вул. Васильківська, 10 (1 група). У 2018 році розпочаті роботи з реконструкції закладу дошкільної освіти №658 на просп. Голосіївський, 94/96 (потужність 90 місць); по зведенню прибудови до Гімназії № 59 ім. О. М. Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 (потужність 420 учнів); а також ремонт звільнених орендарем приміщень 2 груп у закладі дошкільної освіти № 341 на вул. Антоновича, 150-А. Черга в садочки та школи Станом на 28 грудня 2018 року у черзі в заклади дошкільної освіти перебуває 2 988 дітей. Середній показник наповнюваності закладів загальної середньої освіти в районі становить 120,2 %. Зростання чисельності дитячого населення у районі (збільшення народжуваності, антитерористична операція на сході країни, міграційні процеси, інтенсивність будівництва житлового сектору) суттєво впливає на наповнюваність навчальних закладів. Сьогодні майже 70% закладів освіти переповнені. Особливо гостро стоїть питання забезпечення права на освіту дітям, які мешкають у новобудовах по вул. Ломоносова, Трутенка, Вільямса, Мейтуса, Симоненка. Кількість зданих з 2000 року квартир по цьому мікрорайону складає 13 522. Будівництво продовжують ЖК “Лікоград”, ЖК “Венеція”, ЖК “Сонячна брама”, ЖК “Британський квартал”, ЖК “Власна квартира”, ЖК “Чотири сезони”, ЖК “Амурський” та ін. Соціальна інфраструктура цього мікрорайону складає 2 приватні дитячі садочки та 1 приватну школу. Жодного комунального закладу в цьому мікрорайоні немає. Існуюча мережа шкіл вже не може прийняти дітей, які мешкають по цих мікрорайонах. Аналогічна ситуація склалася ще в чотирьох мікрорайонах: Житловий масив Теремки-1 (будівництво житлових комплексів “Одеський”, “Метрополіс”, “Спецжитлофонд”, “Республіка”). Житловий масив Саперно-Слобідська (будівництво житлових комплексів “Енісейська садиба”, “Мозаїка”, “Деміївський”, “Геліос”, “Панорамний”, “Голосієво”). Житловий масив Феофанія (будівництво житлових комплексів “Кришталеві джерела”, “Казка”, “Феофанія”, “Теремки”, “Нові Теремки”). Житловий масив Кайсарова (будівництво ЖК “Паркова долина”). Читайте: Руководство КГГА игнорирует экологическую катастрофу в микрорайоне Теремки-2 Сьогодні є гостра потреба термінової побудови нової школи на 33 класи по вул. Симоненко, 3 та закладу дошкільної освіти по вул. Вільямса, 7(10) для задоволення потреб освітнього характеру мешканців Голосіївського району. Вирішенням зазначеної проблеми може бути також реконструкція з прибудовою закладів загальної середньої та дошкільної освіти: гімназія № 59 по вул. Велика Китаївська, 85 та гімназії № 179 по  просп. Голосіївський, 120-В. Спорт у Голосіївському районі За Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2016 рік проведено капітальний ремонт дитячо-юнацьких спортивних клубів “Марафон” по вул. Ломоносова, 19/11 та “Наука” по просп. Науки, 96 фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”. Цією ж Програмою на 2016 рік виділено фінансування на ремонт даху, фасаду та заміни вікон адміністративного приміщення вело-лижної бази комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 за адресою вул. Ягідна, 2 та заміну штучного покриття футбольного поля 100х60  визначеного позашкільного навчального закладу за адресою вул. Якубовського, 7а. Для модернізації спортивної інфраструктури Голосіївського району, розвитку спорту вищих досягнень та підготовки спортсменів до участі у чергових олімпійських іграх, Голосіївською РДА по Програмі економічного та соціального розвитку Києва у 2017 році розпочато капітальний ремонт дитячо-юнацького спортивного клубу “Аеліта” на просп. Глушкова, 31а, блок Б фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”. Станом на 22 листопада 2018 року у фізкультурно-оздоровчих та спортивних секціях у фізкультурно-оздоровчому центрі “Голосієво” займаються 755 дітей. На сьогодні у ньому функціонують гуртки та секції з таких видів спорту: городковий спорт (15 осіб), баскетбол (29 осіб), регбі (33 особи), спортивні танці (84 осіб), футболу (47 осіб), шахи (35 осіб), карате-до (58 осіб), айкідо (120 осіб), боротьба самбо (41 осіб), дзюдо (40 осіб), бокс (10 осіб), бодібілдинг (149), вільна боротьба (16 осіб), таїландський бокс (17 осіб), поліатлон (4 особи), таеквон-до (18 осіб), оздоровча фізична культура (39 осіб). Також задля улаштування спортивних об’єктів комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та розвитку зимових видів спорту у 2017 році проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень адміністративного корпусу КДЮСШ № 15 по вул. Ягідна, 2. Проектом Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2019 рік частково передбачено кошти на облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 по вул. Якубовського, 7-А, капітальні ремонти внутрішніх приміщень комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи “Тріумф”,  дитячо-юнацьких спортивних клубів “Аеліта” по просп. Глушкова, 31-А (блок Б) та “Пауерспорт” по вул. Ломоносова, 53. Читайте: На Теремках за 3 недели должны создать футбольное мини-поле за 1,9 млн гривен У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №15 функціонує 5 відділень з таких видів спорту як футбол (737 осіб), лижні гонки (54 особи), гірськолижний спорт (44 особи), велоспорт шосе (15 осіб) та біатлон (54 осіб), в яких займається 904 дітей. Спортивний комплекс КДЮСШ №15 по вул. Якубовського, 7-А, що включає 2 футбольних поля, 2 майданчики зі штучним покриттям та 1 майданчик із асфальтовим покриттям для міні-футболу є однією з кращих тренувальних баз для підготовки юних футболістів у Києві. Вигідне розташування школи може використовуватись для навчально-тренувальної роботи збірних команд з літніх та зимових видів спорту, масових спортивних заходів районного, міського та державного рівнів. У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Арго” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як черліденг (78 спортсменів) та тхеквондо (156 спортсмени), де загалом навчаються 234 вихованця. У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Тріумф” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як теніс (60 осіб) та дзюдо  (160 особи), де навчально-тренувальним процесом охоплено 220 дітей. До адміністрацій спортивних шкіл надходять подяки від батьків за спортивні досягнення дітей. Скарг не надходило. Зелені зони Голосіївського району На утриманні КП УЗН Голосіївського району Києва знаходиться 14 парків та 49 скверів та інші об’єкти зеленого господарства району розташованих на площі 1007,6 га. Водночас на території району є ряд територій із зеленими насадженнями, серед них є також і парки, сквери чи інші зони відпочинку, які знаходяться у віданні й інших суб’єктів господарювання. Найбільшими серед них є: адміністрація Національного природного парку “Голосіївський”, КП ЛПГ “Конча-Заспа”, КП “Плесо”, ДЗГ “Феофанія”, Київський університет ім. Тараса Шевченка, Центральний іподром, ДП “Санаторій “Конча-Заспа”, Теплоелектроцентраль №5 “Київенерго”, Інститут ядерних досліджень, санаторій “Жовтен”ь, База відпочинку КМ, районний відділ освіти, Інститут зоології ім. М. Шмальгаузена, Інститут фізики, НУБіП України, ННЦ Експоцентр України, музей “Пирогово”. Читайте: На берегу озера на столичных Теремках, где недавно произошел мор птиц, отравился ребенок КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих на території житлового фонду комунальної власності територіальної громади Києва в Голосіївському районі. Протягом поточного року на замовлення КО “Київзеленбуд” проводяться роботи з капітального ремонту скверів на просп. Науки, 4-А та 4-Б; просп. Голосіївський, 108 к. 2 – 108 к. 3; вул. Ямській між будинками № 54-56; вул. Тарасівській, 23-25. Особливу увагу щодо облаштування приділяється Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Даний парк є природно-заповідним об'єктом, частиною екологічної мережі України та світу. Наразі на місці межі парку не встановлено. Проведення повноцінних робіт з реконструкції неможливе без оформленого землекористування. Через відсутність цільового фінансування роботи з оформлення землекористування не проводились. Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года Наразі КП УЗН Голосіївського району Києва вже оголошено тендерну процедуру “Послуги з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Голосіївського парку імені Максима Рильського в Голосіївському районі Києва з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою”. 17 жовтня 2018 року укладено договір на виконання робіт, розпочато роботи. В подальшому планується розробка проектно-кошторисної документації та безпосередні роботи з реконструкції. Читайте: Народные депутаты возмущены попыткой главного архитектора Киева застроить НПП “Голосеевский” Благоустрій рекреаційних об’єктів району, а саме, парки, сквери чи інші зони відпочинку, постійно знаходяться на контролі у балансоутримувачів. Безпека мешканців Для забезпечення публічної безпеки і порядку, здійснюється своєчасне інформування Голосіївського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві та Управління патрульної поліції в у Києві щодо проведення заходів у громадських місцях на території району. Читайте: В Киеве и.о. начальника Голосеевского отдела Нацполиции задержали за вымогательство 34 тысяч долларов взятки (фото) З метою охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, здійснюється невідкладне інформування правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, про ознаки кримінальних, адміністративних правопорушень, які було виявлено в процесі опрацювання інформації, яка постійно надходить до адміністрації від фізичних та юридичних осіб. До адміністрації щоденно надходять довідки з Голосіївського управління поліції про стан оперативної обстановки в районі за минулу добу, які доводяться до керівництва райдержадміністрації, для використання в процесі реалізації повноважень адміністрації в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян. Керівники (представники) правоохоронних органів запрошуються для участі на засіданнях колегії та апаратних нарадах у голови райдержадміністрації. На випадок виникнення надзвичайної ситуації чи події налагоджений зв'язок оперативного чергового Голосіївської РДА з черговою частиною Голосіївського управління поліції та Голосіївським РУ ГУ ДСНС в Києві. При отриманні інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації чи події, оперативний черговий Голосіївської РДА невідкладно інформує керівництво адміністрації для прийняття відповідних рішень. Читайте: В Голосеевском районе заработал электронный кабинет участкового Крім того, у Голосіївському районі поліцейські за підтримки Голосіївської РДА впроваджують проект “Сусідська варта”. Проект “Сусідська варта” ґрунтується на філософії community policing – успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу. В основі – взаємодія громади, влади і поліції, коли мешканці стежать за порядком спільно з поліцейськими. І про всі випадки, які викликають підозру чи непокоять, повідомляють правоохоронців. Проект дозволяє підвищити рівень безпеки жителів будинку, двору, вулиці, району, адже в його основі лежить активна позиція сусідів та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією. Читайте: В Голосеевском районе Киева планируют внедрить “Соседскую варту” Відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності Голосіївського управління поліції за 10 місяців 2018 року, рівень скоєних злочинів в громадських місцях зменшився на 2,5 %, зареєстровано 1670 злочинів (в 2017 році - 1713). Також спостерігається зменшення кількості злочинів в умовах вулиці: зареєстровано 754 злочинів, що на 4,1 % менше ніж в 2017 році (786). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель Фото: Голосіївська РДА

21 лютого 2019 року відбулось судове засідання по скасуванню піднятих вдвічі тарифів на проїзд в громадському транспорті! Кияни вже півроку безпідставно сплачують 8 гривень і все через ненажерливість діючої влади столиці. Кличківська влада розповідає про "збитковість" комунальних підприємств та безпідставно здіймає тарифи, а в цьому випадку, до того ж, абсолютно незаконно, оминаючи загальнодоступні громадські слухання та не дотримуючись відповідних законів. Читайте: Сегодня в два раза подорожал проезд в общественном транспорте Киева І це рішення було одноосібно підписане нашим мером Кличко попри всі обставини: від процесуальних помилок до ігнорування думкою громадян, мешканців столиці. Можновладці просто поставили людей перед фактом того, що вони мають сплачувати вдвічі більше за транспортні послуги, якість яких аніяк не покращується останніми роками (принагідно нагадую позицію ВО Свобода та наші пропозиції щодо недопущення підвищення проїзду в громадському транспорті). Разом з народним депутатом Юрієм Левченко та депутатом Київради Юрієм Сиротюком ми намагаємось здобути справедливість у судовій площині, подавши відповідний позов.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В першу чергу ми надали суду докази порушення регламенту запровадження регуляторного нормативно-правового акту, а представники влади намагаються переставити цю постанову в іншу площину, аби приховати порушення. Згідно закону подібний акт не може бути прийнятим у випадку, якщо порушена хоч одна з вимог процедури. Натомість ми маємо: - проект розпорядження було оприлюднено на офіційному веб-сайті виконавчого органу Київської міської ради без аналізу регуляторного впливу всупереч відповідним вимогам; - не було включено розпорядження по підвищенню тарифів в план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради; - не було проведено базового відстеження результативності розпорядження виконавчого органу Київської міської ради тощо. Також під сумнів підпадають так звані "громадські слухання", які відбувались в будівлі трамвайного депо та, відповідно, туди були запрошені та проінформовані виключно працівники комунальних підприємств, а не організованої громадськості. Представники КМДА невправно намагались доказати, що подібний акт не має "регуляторної функції", проте в доказ того вони посилалися виключно на роз’яснення своїх же підзвітних департаментів, і їхні рекомендації ставили вище закону. Простіше кажучи: вони намагаються приховати свої наміри безпідставного підвищення тарифів по значно спрощеній та незаконній процедурі. Читайте: Окружной админсуд Киева открыл производство об отмене новых тарифов на проезд Наразі по регіонам України вже розглядаються подібні позови до місцевих виконавчих органів. Ми вже маємо практику скасування підвищених тарифів в Миколаєві, Полтаві, Одесі і буквально 20 лютого - в Харкові. У всіх перерахованих правових інцидентах апелювали до роз’яснення Верховного суду, який визнав відповідні розпорядження нормативно правовим актом який має ознаки регуляторного акту, але представники КМДА вважають їх, чомусь, “не коректними” або “недоречними”. Треба починати взагалі з того, що дотаційний громадський транспорт - це взагалі нормальна практика, якщо держава орієнтується на соціальний захист громадян. Категорично несправедливо вимагати від народу непомірних податкових виплат, коли сама державна система не йде їм на зустріч та не спрощує їм умови задля праці та життя в країні. Думаю, що також доцільно було б вимагати, як мінімум, політичної відповідальності від того, хто погоджував та підписував даний акт. Наприклад - сам пан Кличко, який найбільше переймається своїм політичним капіталом та іміджем, аніж нагальними потребами киян. Він однією рукою перерізає червону стрічку паркової зони, а іншою залишає підпис під грабіжницькими рішеннями передачі землі забудовникам, списання боргів олігархічним монополіям та збільшення плати комунальних послуг, проїзду в громадському транспорті для мешканців столиці. Суд перенесли на 7 березня на 13:00 в Окружний адміністративний суд (вул. Болбочана, 8), куди всіх принагідно і запрошую! Разом - Сила! Святослав Кутняк, депутат Киевсовета VIII созыва, фракция “ВО “Свобода” Джерело матеріалу: сторінка в Facebook Святослава Кутняка

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Вишгорода Олексієм Момотом. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Олексій Момот: Вишгородська міська рада тричі виносила на розгляд питання об'єднання у різних форматах. Була ініціатива щодо створення громади у складі всього району, половини району та декількох населених пунктів. Наші депутати одноголосно підтримували всі рішення, але населені пункти, які межують із містом, відмовилися об'єднуватись. Тому зараз ми не маємо фізичної можливості створити громаду. Ми намагалися знайти компроміс шляхом переговорів, надавали їм бюджетні розрахунки, які показують переваги об'єднання, там виходила дуже гарна математика і кожне село було у виграші. Але свою думку вони не змінили. Можливо, сільські голови та депутати не хочуть втрачати повноваження. Наприклад, в Хотянівці я проводив громадські слухання особисто і за їхніми результатами більшість жителів були за об'єднання, але місцеві депутати на сесії проголосували проти. Дотичні села мають профіцитні бюджети, вони досить багаті. Аргументувати свою відмову вони не можуть, просто голосують проти. Наскільки мені відомо, перспективний план об'єднання громад у Київській області в КОДА вже майже готовий. Саме за цим документом у 2020 році буде відбуватись примусове об'єднання. І скоріше за все, Вишгородська об'єднана громада буде створена таким шляхом. KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Олексій Момот: Ми не беремо участі у земельних аукціонах, для міста це не дуже вигідно. Ми обрали шлях, яким йде Київська міська адміністрація та інші населені пункти - проведення інвестиційних конкурсів. Ми не надаємо землю в оренду і не продаємо її, а робимо із земельної ділянки лот, оформлюємо його на міське комунальне підприємство і виставляємо на конкурс. Наприклад, 2 гектара землі ми віддавали під будівництво будь-якого промислового об'єкту. Ділянку отримав завод, який виготовляє лічильники НІК. Ними користується майже вся країна, тому підприємству потрібно було розширюватися. Попри 10% плати від вартості будівництва за пайову участь, вони платять ще 5 мільйонів у бюджет відразу після укладання додаткової угоди, створюють робочі місця і таке інше. Також із останніх підприємств, які почали працювати шляхом пайової участі, є компанія “Фільмотехніка”. Це дуже потужне підприємство, яке виготовляє відеокамери для відомих кінокомпаній, концертних залів. Оскільки останнім часом зросло населення міста, активно розвиваються також торгівельні мережі - наразі йде будівництво двох магазинів “Фора” та великого супермаркету “Сільпо”. На території промзони дуже активно розвивається промисловість. Там дуже серйозні підприємства -  “Лейс”, “Кемпак” “Хенкель”. Для них створюємо максимально комфортні умови. KV: Будівництво лабораторії з вимірювання якості місцевих водойм - на якій стадії? Це допоможе вирішити проблему із Київським водосховищем? Олексій Момот: Досить складно говорити, адже там залучені іноземні інвестиції, цим займається не місто, а держава. Проблема із Київським водосховищем досить серйозна. Я навіть не уявляю, про яку суму коштів має йтися, щоб вирішити її. Там живе паразит, який себе прекрасно відчуває у цьому середовищі і дуже швидко розростається. Він дуже колючий, тому відлякує рибу. І найголовніше - він занесений у Червону книгу,  його не можна знищувати. Коли головою районної адміністрації був ще Олександр Горган, він ініціював звернення, щоб у законі зробили виняток для Київської області, адже водосховище від цього паразита дуже страждає. Наскільки мені відомо, зміни так і не прийняли. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Олексій Момот: Наразі великої проблеми немає, є, як і всюди, людський фактор. Часто доводиться ліквідовувати стихійні сміттєзвалища в ярах після людей, які роблять ремонти в новобудовах і не хочуть платити за вивіз сміття. А взагалі вивозимо сміття на полігон у Петрівці. Останнім часом його кількість знизилась майже вдвічі завдяки тому, що ми запровадили роздільний збір. У кожному дворі стоять окремі баки для скла і пластику. Насправді ми навіть не очікували, що місцеві жителі так серйозно до цього поставляться. Це був пілотний проект, який ми запровадили із виробниками упаковки. Провели гарну презентацію, навіть зараз проводиться навчання в школах та садочках, до цього долучаються аніматори, діткам дуже цікаво та корисно. Це стало настільки популярним, що сьогодні ми змушені купити ще одну машину для вивозу роздільного сміття. До речі, за його вивіз ми не платимо, а ще й продаємо на переробну станцію в Бучі. Також варто відмітити, що цей проект отримав дуже солідну нагороду “Еко Оскар”. Це як “Оскар” в кінематографі, тільки цей дають в екологічній сфері. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Олексій Момот: Тарифи, за які відповідає місто, далеко не на найвищому рівні по Київській області. Ми не підвищуємо тарифи на водопостачання та обслуговування будинків. Вони ростуть тільки в разі підвищення мінімальної заробітної плати. В нас дуже високі тарифи на тепло. Їх встановили рішенням райради. Зараз міська рада звернулася до прокуратури щодо перевірки обґрунтованості ціни, адже питання було винесено та проголосовано з голосу, без розгляду комісій. KV: Більше року тому ви анонсували створення комунального транспорту у місті. Наразі щось зроблено? Коли його чекати? Олексій Момот: Комунальне підприємство створено, найближчими днями забираємо два автобуси. До проведення конкурсу на перевезення у травні один автобус буде курсувати як маршрут №1 по місту, де віддалені приватні сектори, військова частина і дачні масиви. Великий автобус на 200 місць буде безкоштовним і курсуватиме із Вишгорода до метро Героїв Дніпра. На жаль, приватні перевізники, які є в місті, часто не беруть пільговиків. Був період, коли ми приватному перевізнику компенсували кошти з бюджету. Тоді він почав трохи нахабніти і вимагати підвищення компенсації щомісяця. Водії змушували людей стояти у двох чергах - одна для тих, хто має кошти на проїзд і друга - пільговики. Спочатку запускали тих, хто платить, а потім пільговиків. Зрозуміло, що далеко не всі могли їхати. На деякий час у Вишгороді ситуація дійсно змінилася - пільговиків везли усіх, але на Героїв Дніпра так само стояли дві черги. Ми довго намагалися знайти компроміс із перевізником, але не вдалося. Тепер ті кошти, які ми компенсували йому, будемо платити своєму комунальному підприємству. KV: Тобто безкоштовним автобусом зможуть користуватись тільки пільговики? Олексій Момот: Офіційно він буде пільговим і для пільговиків. Вочевидь, інші люди будуть заходити. Звісно, що їх виганяти ніхто не буде. У нас в місті просто неймовірна кількість пільговиків, особливо чорнобильці 4 категорії. Більше, ніж у Вишгороді, їх є по області тільки в Славутичі чи Іванкові. KV: Наскільки складним був процес створення комунального транспортного підприємства? Олексій Момот: Дуже складним та вистражданим. Є частина депутатів, які мають безпосередньо фінансовий інтерес в компанії перевізника - вклали туди кошти і поставили свої автобуси. Вони, звісно, процес створення блокували. Була й інша проблема - нелегальні перевізники, які мають свої лобі в міській раді. Також поширювалась дезінформація через пресу, соціальні мережі. Депутатів намагаються переконати, що на підприємство ми витратимо 30 мільйонів, хоча по факту нам необхідно близько 8. Все ж таки вдалося їх переконати, що транспорт і логістика - це дуже важлива складова життєдіяльності міста. Така ж важлива, як садочки та школи. Зараз велику кількість коштів ми витрачаємо на будівництво садочків - одночасно їх будується три. Але не можна витрачати всі кошти лише на садочки, коли 80% населення працює у Києві. Треба приділяти і цьому увагу. KV: Чи є якісь методи впливу на нелегальних перевізників? Олексій Момот: В офіційного перевізника постійно сутички із неофіційними і навіть у самих нелегалів постійно конфлікти один з одним. У нас є громадське муніципальне формування, яка відповідає за безпеку, і разом із поліцією патрулює ситуацію.   Включати в роботу їх та транспортну інспекцію - це не складно. Проблема в тому, що у нашого перевізника недостатньо автобусів, зараз на маршрут взагалі вийшли перероблені Мерседеси-спринтери, які не мають ліцензії та права перевозити людей.  Але я розумію: добре, що їздять хоч вони. Одного разу ми боролися із нелегальними перевізниками: приїхала транспортна інспекція в центр міста, усіх розігнала. І місто стало. Два дні жителі не могли виїхати на роботу. Наш перевізник своїми автобусами просто не впорався. І в результаті, роблячи позитивну справу, ми отримали купу негативу від місцевих жителів. Людям байдуже, що нелегал немає страховки, коли потрібно їхати на роботу. Тоді я звертався до жителів і просив, щоб вони підвозили сусідів, знайомих до Києва.   Черги на автобуси були довжелезні. Я був змушений сказати інспекції “відбій”. Моментально нелегали повернулися і ситуація із транспортним колапсом вирішилась. У верхній частині міста немає зупинки, там тільки нелегальні бусики. Я розумію, що заборонити їх, не запропонувавши альтернативи, це не вихід. Люди або зійдуть до  центра міста і тут буде колапс, або просто влаштують бунт. KV: Забудова набережної Київського моря - що плануєте будувати? Олексій Момот: Не йдеться про масову забудову. Там є велика площа, де колись хотіли збудувати житловий будинок, але ми відстояли цю територію. На ній плануємо зробити культурно-туристичний центр, центр розвитку молоді зі спортивними об'єктами. Також планується зробити співоче поле із великою сценою, де буде своє приміщення із роздягальнями, гримерками. Там зможуть виступати та тренуватись наші діти. Ще можна зробити міні-фестивальну набережну, куди будуть приїздити туристи на різні фестивалі на кілька днів. Наразі з набережної прибрали два кафе, ландшафтні дизайнери працюють над проектом великої фотозони, де будуть альпійські гірки, штучне озеро, фонтанчик. Біля водного кордону є бетонна площадка, там буде облаштовано 4 спортивні зони - поля для футболу, баскетболу, волейболу та сквошу. Між озерами має бути ще одне футбольне поле зі штучним покриттям, невеликими трибунами, душовими та роздягальнями. KV: Чи відбулись громадські слухання? Як налаштована громада? Олексій Момот: Так, перша частина громадських слухань вже відбулась, там ми презентували проект. Вислухали всі пропозиції громади. Однією із пропозицій було по акваторії зробити кілька спусків для тих, хто займається там вітрильним спортом та вінсерфінгом. Але в “Укргідроенерго” сказали, що це стратегічно важливий та небезпечний об'єкт, тому нам там не можна нічого чіпати. А в цілому громада налаштована нормально. Коли людям нормально пояснюєш,  вони позитивно ставляться до будь-яких змін. KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Олексій Момот: Як всюди, проблем вистачає. Депутатський корпус дуже різний - представники різних професій, різного віку. В нас різні політичні партії - БПП, “Батьківщина”, “Воля”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшко, “Свобода”.   Я ніколи не ставив перед собою задачу створити більшість. Коли потрібно проголосувати стратегічні питання, які важливі для міста, тоді збираємося і спілкуємось. Стосунки складаються по-різному - інколи тяжко буває, депутати дуркують, показують характер. Я навіть не можу зараз порахувати, скільки об'єднань всередині міськради вони намагалися створити. Формували, потім перебігали з одного в інше, а в результаті всі вони розпадалися. KV: Які стосунки з районом? Олексій Момот: Зрідка бувають непорозуміння, але в цілому дуже прагматичний робочий процес. На нашій території вже близько 15 років нормальні стосунки міста з районом.   Був раніше міський голова, у якого були дуже конфліктні стосунки з головою РДА. Між корпусами навіть не було проходу, все заставляли шафами. А мер, який був переді мною, цей конфлікт зміг вирішити. Наразі в мене також з головою РДА та райради стосунки нормальні, кращі навіть, ніж з депутатами. KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте? Олексій Момот: Так, вже познайомились. Обговорювали в тому числі транспортні питання. Плануємо запросити його на день добровольця у березні на відкриття Пам'ятника мужності честі та гідності. Там висічені імена загиблих героїв Небесної Сотні. Такого пам'ятнику немає більше ніде. Також говорили з Терещуком про три об'єкти, які реалізуються за рахунок співфінансування з областю. Мені було трохи тривожно, коли прийшов новий очільник, але він запевнив, що фінансування не припиниться. А взагалі я більше спілкуюсь із директорами департаментів КОДА. KV: Київська ОДА зробила кілька кроків для переїзду до Вишгорода. Ви були б раді такому сусідству? Олексій Момот: Звісно, ми будемо раді. По-перше я радий, що вдалося відстояти будівлю інституту, адже були спроби бізнесменів обладнати її під житловий будинок. Вдалося зберегти її як державну, але наразі вона без опалення та електрики. Для використання зовсім непридатна. По-друге - якщо до нас переїде більша частина управлінь області, буде простіше налагоджувати спілкування. По-третє - вони будуть сплачувати тут податки, а це більше 30 мільйонів у бюджет міста тільки з одного управління. Тому сподіваюсь, що новий губернатор не зупинить процес переїзду КОДА до Вишгороду. KV: Кримінальна справа - чому приховали на виборах, що відбували покарання за проникнення зі зломом? Олексій Момот: Направді я нічого не приховував і ситуація була досить гіперболізована. Місцеві жителі не розуміють навіть зараз, як все було насправді. А історія дуже проста - будучи неповнолітнім у буремні часи 90-тих я потрапив не в ту компанію, де були дорослі хлопці. І зараз я навіть вдячний долі, що мене звідти витягла і змусила відбувати покарання. Інакше я не знаю, де був би зараз та чи був би взагалі в живих. Так буває в житті - зробив неправильний вчинок, поніс за це покарання. Я давно це пережив. Після того закінчив інститут, пішов на роботу, піднявся зі слюсаря до менеджера в компанії, потім відкрив свою справу і ось тепер я сиджу в цьому кріслі. KV: 2016 рік - гучна справа про вимагання хабара у забудовника. Справа дійсно замовна? На якій стадії справа зараз? Олексій Момот: Людина, яка писала листа до генпрокурора та очільника НАБУ щодо начебто вимагання мною хабаря, наразі сидить у в'язниці. Виявилось, що цей чоловік перебував у розшуку Харківського відділу поліції, мав підроблений паспорт та підозрювався у 40 фактах шахрайства. Потім він написав іншого листа, де пояснив, що насправді ніякого хабара я не вимагав. Розповів, хто замовив цю справу та скільки грошей за це взяли. На жаль, це все було зроблено співробітниками Служби безпеки України. Складно сказати, яка в них була ціль. Можливо, там мав місце фінансовий інтерес в компанії забудовника. А почалась історія з того, що коли я тільки став головою, у місто зайшла компанія, у якої близько десяти років перебувала земельна ділянка в оренді. Тоді вони почали будівництво, але виявилось, що на цій території було розміщено 8-9 приватних житлових будинків, на які у людей є право власності, але земля під ними не була приватизована, адже раніше законодавство це дозволяло. Забудовника це не зупинило, техніка встигла зруйнувати три будинки. Жителі звернулися до суду і тяганина продовжується досі. Справа дуже затягується - нещодавно поміняли повністю групу із десяти прокурорів. Суд постійно переносять на 2-3 місяця. А наразі на тій території побудовано 4 багатоквартирні будинки, де вже живуть люди. По проекту їх має бути 11. Зараз будівництво зупинено, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд постановили розірвати договір оренди. Та справу продовжує розглядати Верховний суд. KV: Які стосунки із головою “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим? Він для вас авторитет? Дійсно на наступні вибори йдете від БЮТу? Олексій Момот: Бачимось раз на рік на якихось заходах. Спілкування на рівні - “доброго дня” та “як справи”. Не можна сказати, що він для мене авторитет або ми маємо дружні стосунки. Я не знаю, хто поширив інформацію, що я йду на наступні вибори від “Батьківщини”. Це неправда. В жодному разі я не збираюся в “Батьківщину”.  Я позапартійний і взагалі не бачу себе в жодній партії. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олексій Момот: Скоріше за все, йтиму на другу каденцію, але остаточно ще не вирішив. Емоційно це дуже складна робота, від цього іноді страждає моя родина. У соціальних мережах чого тільки не напишуть, а дружина потім читає це все і засмучується. Хоча мені було б цікаво попрацювати головою об'єднаної Вишгородської громади. Це новий формат, нові можливості. Якщо відверто - декілька разів хотілось махнути на все рукою і піти. Але щоразу після вихідних, виспавшись, йду в міську раду з новими силами. Щодо амбіцій - в політиці їх немає, вище своєї посади не піду. Хоча і пропонували різні посади в області, в Верховній Раді. Але я розумію, що тут складно, а там буде ще складніше.   Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Фото: KVKиевVласть

Слова “націоналізм” сьогодні деякі побоюються, асоціюючи його з радикалізмом. Проте чіткий поділ на “партнерів” та “ворогів” України конче необхідний, щоб об’єднати людей. На думку кандидата на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів Руслана Кошулинського, українцям треба дати зрозуміти, що україноцентризм - це у першу чергу турбота про своє і своїх, а потім захист від “чужих”. Про це KV стало відомо з інтерв'ю кандидата в президенти України Руслана Кошулинського. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На думку Кошулинського, влада не робить того, що має за своїм положенням, а до того ж не робить чіткого поділу на “своїх” і “чужих”, тим самим не захищаючи інтереси своїх громадян і у першу чергу - свого товаровиробника. “Патріотизм, як кажуть військові, -  це коли на крик “Наших б'ють!” всі збігаються, а не розбігаються. А у нашої влади одразу виникає питання: “Наші” - це хто? Немає чіткої диференціації “свій-чужий”. Назвіть очільника країни, який чітко окреслював, де чужі, а де свої. Немає також різниці між своїм і чужим товаровиробником. Ми можемо сто разів говорити про наслідки корупції, і не говорити про причини, а причина - олігархічна модель економіки. Необхідно усувати олігархів від управління економікою і політикою, щоб дати українцям можливість заробляти. Влада має робити три речі. Перша - це захист. Військові, поліцейські, служба безпеки. Я плачу гроші за свою безпеку, поки я живу в цій країні. Друга - створення умов. Я плачу за те, щоб мій посередник - депутат - створював для мене умови через закони, підзаконні акти, тощо. Третє - справедливий розподіл грошей. Батькам, дітям, хворим, армії. Під третім розуміємо державний закон "Про бюджет". Більше влада нічого не має робити. Я зароблю сам, не заважайте мені. Починаємо дивитись, чи створено умови? Ні. Створює їх посередник. Але чи ми задоволені? Ні. І що можемо зробити? А нічого. Прямого механізму відкликання цього посередника також немає. Чи можу я його покарати, якщо він не виконує мою волю? Знов ні. Дві засадничі речі є. По-перше, сьогодні ми воюємо з ворогом. Базове завдання - об’єднати людей, і ми кажемо про ту єдність суспільства "свій-чужий", де всі збігаються, коли наших б’ють. По-друге, виконання закону”. Це питання, вважає кандидат, напряму пов’язане із питанням зі східним регіоном України, де владу люди не сприймають серйозно саме через відсутність чіткої диференціації та позиції. “Люди, які мешкають на Сході, частково відрізняються за своєю ментальністю. Це дуже дисципліновані колективісти. Якщо влада чітко скаже "робити так і так", - вони зроблять. Але влада чомусь не дає чітких вказівок... Вона приходить і каже: ось колишній представник "Партії регіонів", тепер він в нашій партії влади. Намагаючись загравати з місцевими елітами, влада не розуміє, що втрачає авторитет сили. І люди перестають її слухати. Бо все по-старому, тільки з новим прапором. Якби влада точно дала зрозуміти мешканцям сходу, де свій, а де чужий, покарала б чужого, не давши йому перевзутися в нові партійні мешти, питання було б закрито. Авторитет би відновився, а решта = справа копіткої праці з розбудови економіки, інфраструктури, освіти… Не існує проблеми зі Сходом, існує проблема відсутності правил і нехтування законом. Якщо там у Києві порушуються правила, думають люди, то нам тим паче немає сенсу їх дотримуватися”. Читайте: Руслан Кошулинський: “ОТГ зробили під ”голоси“ і загнали туди людей насильно” Фото: KV KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк  та прокуратура. Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра. Фінансування Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік). Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень). Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%. Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування. Громадські проекти У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка. Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб. Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта Як у 2018 році латали дірки на дорогах Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв. Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв). Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото) Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв). Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од. Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв. Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49. Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м. Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались. Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано  розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”. Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди. З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА. Розриття “Київенерго” На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах. Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва. ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень. Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов Ремонт інженерних мереж В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району. На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають: капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення. Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік. Реставрація об'єктів культурної спадщини Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській. Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини. Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года Крадіжки ліфтів В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років. У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності. Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва. Ремонт будинків Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель. Станом на 4 грудня 2018 року виконано: ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20. капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б. Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час  проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили. Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА Скарги громадян Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території. До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів. До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття. Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються. Дератизація та дезінсекція будинків КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”. Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”. Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів. З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі: Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А; Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”; Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7; Передбачене будівництво житлового комплексу  у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок); Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1. Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220. За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю. На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів. Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять. Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу. Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма Школи та садочки Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією. Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.   Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”. Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року  було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності. Печерськ спортивний З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям. Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя. Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування. У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району. Нові сквери Печерського району У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га). Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави. Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами. Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР. Безпека мешканців району Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста. Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи. У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”. Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку. Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”. Лікування у Печерському районі Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2). На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО. Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення). На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію. Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби. З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам. Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень. Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”). Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389. Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” Фото: politrada.comKиевVласть