Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.
Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.
Стратегія розвитку
Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.
Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу.
"Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича.
За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури.
"Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев.
Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.
"Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.
Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає
близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.
Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.
"Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він.
Економічна складова
Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону".
За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у 2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету.
У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів.
У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.
У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.
І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".
Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон.
"Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко.
І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.
Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.
Точка зору
У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
"Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції. Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.
Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин:
Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.
Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов:
Із переваг Славутича - наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика.
Дорожня карта ОТГ
Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста.
Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.
На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
Незабаром освітянська громада Київщини візьметься оцінювати якість надання базової освіти пристоличними навчальними закладами. Стартувало пробне ЗНО, а згодом – і основна сесія, під час якої випускники шкіл продемонструють здобутий рівень знань. Як школи впоралися зі ЗНО в минулому навчальному році, хто став лідером, а хто пас задніх – читайте в матеріалі KV.
Як стало відомо KV, у березні завершилася реєстрація на основну сесію зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року для абітурієнтів, які планують вступати до закладів вищої освіти. Цьогоріч вона відбудеться з 21 травня до 15 червня.
Зокрема, згідно із календарним планом з підготовки та проведення державної підсумкової атестації, до 9 квітня мали сформувати мережу пунктів проведення ЗНО, а до 30 квітня – майбутнім абітурієнтам надійдуть запрошення-перепустки для участі в незалежному оцінюванні. Пробне ЗНО з усіх навчальних предметів відбулося 10 квітня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, що найкращі учні кожної області за результатами ЗНО отримуватимуть щомісяця президентську стипендію в розмірі 10 тис. гривень. Експерти наголошують, є декілька факторів, які впливають на результати ЗНО і школа, її тип та профіль, де навчається випускник, відіграє у цьому не останню роль. Так, учні спеціалізованих шкіл (ліцеїв, гімназій) мають в середньому на 15 балів кращі результати, ніж учні загальноосвітніх шкіл.
Тож все частіше результати незалежного тестування є підставою для створення різнопланових рейтингів престижу. Так, щороку освітній ресурс "Освіта.ua" складає рейтинг ТОП-200 шкіл України саме за результатами ЗНО.
Аналогічний рейтинг сформовано і за показниками минулого навчального року. Загалом у рейтингу серед 24 областей торік Київщина, маючи 486 шкіл з понад 13 тис. випускниками, зуміла посісти лише дев’яту сходинку. І згідно із даними, в ТОП-100 увійшло переважна більшість столичних шкіл, а за ними йдуть вже Харків, Дніпро та Львів.
Алгоритм оцінювання
Для складання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів використовують результати зовнішнього незалежного оцінювання, оприлюднені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Школи у рейтингу розподіляються за рейтинговим балом. Його вираховують на підставі середнього балу, одержаного учасниками тестування з усіх предметів ЗНО (85% рейтингового бала). Оскільки кількість тестів, що їх складають випускники, досить відрізняється в різних закладах освіти, тож враховують і загальну кількість складених тестів випускниками кожної школи (15% рейтингового бала). Також в рейтингу не беруть участь школи, у яких загальна кількість складених тестів ЗНО 15 або менше.
У результаті рейтинговий бал шкіл вираховують за такою формулою:
ТОП-10 кращих шкіл області
Минулого року до рейтингу 200 кращих шкіл України потрапило всього шість шкіл області – із Боярки, Фастова, Славутича, Білої Церкви та Борисполя. Але і вони стартують лише із 100 позиції. Та все ж ці заклади стали фундаментом для рейтингу загальноосвітніх шкіл Київської області, що посіли найвищі місця за підсумками ЗНО 2020 року.
Із 436 навчальних закладів області до ТОП-10 увійшли саме школи, які одержали у рейтингу понад 140 балів. Так, десяту позицію в рейтингу посів Технічний ліцей Національного Технічного Університету України "КПІ", що діє на території Вишгородської громади. Його 17 випускників склали 62 тести, одержавши такий середній результат – 164,6 балів.
Варто зауважити, що у 2020 році ліцей зайняв І місце в рейтингу за результатами ЗНО серед закладів освіти Вишгородського району, а до переліку 200 навчальних закладів України увійшов саме за результатами ЗНО з математики та фізики. За рік заклад зумів значно покращити свої показники, адже у 2019 році по області це була лише 23 сходинка. Загалом заклад здійснює освітню діяльність ще з 1997 року.
Для Бучанської спеціалізованої школи № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов найкращий середній результат торік склав трохи менше – 163,4 бали. Та 140 тестів 42 учня склали на 100%, що і дозволило посісти школі 9 сходинку. На офіційному сайті Бучанської громади зауважено, що такі досягнення стали можливими завдяки реалізаціі у громаді комплексної програми розвитку системи освіти, впровадженню нових стандартів у роботі та модернізації навчальної бази. У цій школі навчаються школярі, що мають лінгвістичні здібності.
На восьмій позицій – Броварська спеціалізована школа №7. Торік заклад займав ще 9 місце. Випускники школи одержали такий середній бал – 160,8. У 2020 році школа випустила найбільшу кількість учнів серед 10-ки кращих – 82 випускника. Загалом тут склали 277 тестів на 99%. Тут діти займаються поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного та природничого профілів. А навчання здійснюється за науково педагогічними проєктом "Інтелект", педагогічною технологією "Росток".
Так, 166 балів у середньому по ЗНО одержав 31 школяр Бучанської Української гімназії. Загалом вони склали 101 тест. Це дозволило гімназії посісти сьому позицію. Проте ще у 2019 році ця гімназія була кращою на Київщині і займала перше місце у рейтингу. Тоді 35 випускників закладу зуміли здати ЗНО у середньому на 171,6 балів.
Не зганьбили ім’я Володимира Мономаха і випускники Бориспільського НВК на честь якого і названа гімназія "Перспектива". 79 учням вдалося одержати по ЗНО середній бал – 161,7. У рейтингу це вартувало їм шостої сходинки. Варто додати, що у 2019 році НВК займав не дуже престижну позицію – 27 сходинку, а рейтинговий бал сягав всього 133,8. І саме ця гімназія займає передостаннє позицію (199 місце) серед 200 кращих шкіл України.
На останній позиції у п’ятірці найкращих "Ліцей-Мала академія наук" Білоцерківського навчально-виховного об’єднання. По Україні заклад займає 150 позицію. Середній показник всіх тестів ЗНО тут склав 165,8 балів. 56 випускників посилили 193 тести із ЗНО на 99%. Та за рік школа, навпаки зробила крок назад, адже ще у 2019 році по області вона займала 4 позицію, а по Україні – 125-ту. Ліцей в профілі навчання робить ставку на економіку та право.
Поступився третьою позицією і Боярський академічний ліцей "Гармонія". У 2020 році – це лише четверта сходинка. Тут 78 випускників склали 251 тест і одержали у середньому по ЗНО 164,9 балів. Заклад надає випускникам багатопрофільну освіту.
Бронза ж дісталася Славутицькому ліцею. Заклад випустив 72 учня, які пройшли випробування, склавши 232 тести на 100%. Їхній бал по ЗНО склав 165,5. Це дозволило їм увійти до ТОП-200 кращих і зайняти 138 сходинку. Та не можна не згадати показники ліцею у 2019 році, а були вони більш показовими: друга сходинка по області та 112 – по Україні. Куди краще тоді здали випускники і тести – 170 балів.
Подужати свій рекорд і піднятися із позаминулої п'ятої всеукраїнської позиції вдалося обласному навчальному закладу. Друге почесне місце посів Фастівський ліцей-інтернат. 35 його випускникам не вистачало всього кількох балів аби обігнати лідера в цих освітніх перегонах. Вони склали 119 тестів, заробивши у середньому 169,7 балів. Ліцей здійснює підготовку учнів за кількома профілями: фізико-математичним, хіміко-біологічним та інформаційно-технологічним, а навчають тут понад 20 викладачів.
Статус же найкращої школи Київщини одержав приватний заклад. Надає він освітні послуги у Боярці всього чотири роки і своїм випускникам пропонує стажування у закладах освіти Північної Америки та навчання англійською мовою за канадськими програмами освіти. Це – Ліцей "Міжнародний вимір". Всього девяти його випускникам вдалося показати на ЗНО найкращий результат і одержати в середньому понад 173 бали. Загалом за рік закладу вдалося піднятися до І місця із 18 сходинки у рейтингу. І саме цей ліцей посідає 100 позицію у ТОП-200 кращих шкіл України.
ТОП-10 аутсайдерів
Зупинимося ми і на аутсайдерах рейтингу шкіл Київської області 2020 року. До ТОП-10 шкіл з найгіршими показниками увійшли навчальні заклади, які у рейтингу одержали від 50 до 68 балів із майже 500 шкіл. Цікавим є той факт, що у цей список потрапили не лише загальноосвітні школи, а саме державні навчальні заклади. Серед них є і низка професійно-технічного спрямування.
Відкриває ТОП-10 Григорівська школа І-ІІІ ступенів, що перебувала на балансі Обухівської райради, Школа є опорним навчальним закладом. 18 випускників школи пройшли 56 тестових випробувань і у результаті одержали по всім предметам ЗНО у середньому 78,4 бали. У відсотках якісний показник складеного ЗНО сягає лише 64%. У рейтингу це – 427 позиція. Та враховуючи показники 2019 року, для закладу – це регрес. Донедавна заклад посідав ще 311 сходинку.
На дев’ятій позиції Комунальний навчальний заклад Київської облради "Васильківський професійний ліцей". 69 випускників склали ЗНО у середньому на 76,3%. Оцінювання знань відбувалося за 44 тестами. Заклад не демонструє майже жодної динаміки. Та все ж два роки поспіль йому вдається утримуватися на "почесному" 428 місці.
Далі йде восьма позиція і займає її Державний навчальний заклад "Професійний ліцей міста Українки". Його 52 випускники склали 70 тестів, одержавши у середньому за іспити 76 балів, що на декілька позицій краще, ніж продемонстрували свої знання випускники 2019 року – 68,5 балів.
Сьому сходинку займає Сукачівське навчально-виховне об’єднання "ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок" із таким середнім показником по ЗНО – 75,6 балів. Їх вдалося здобули всього дев’яти випускникам, склавши 28 тестів. Та варто зауважити, що школа йде досить із негативною динамікою в результатах. У 2019 році заклад посідав у рейтингу 234 позицію, а середній бал по ЗНО був набагато вищим – 125,2 бали.
Державному ПТНЗ "Бородянський професійний аграрний ліцей" за рік вдалося зробити крок вперед. Нині він посідає шосту сходинку. 29 тестів 60 випускникам у 2020 році вдалося здати у середньому на 75,1 бал.
Ввійшла на останній позиції у п’ятірку шкіл із найнижчими результатами зі ЗНО Германівська школа І-ІІІ ступенів імені братів Гетьманів, що також перебувала на балансі Обухівської райради. Вісім її випускників осилили 24 тести всього на 74,8 балів. Та ще у 2019 році випускники школи демонстрували досить непогані результати – 123,6 балів зі ЗНО.
Трохи покращилися результати по ЗНО в ДНЗ "Сквирське вище професійне училище". Та все ж у 2020 році це лише 433 позиція та 4 місце серед аутсайдерів. Торік тут випустилося 52 вихованця. Вони склали загалом 19 тестів і одержали в середньому 71,4 бали (2019 рік – 63,6 балів).
Читайте: Их заказали: в ПТУ Киевщины хотят обучить 3 тысячи швей, поваров и водителей
Замикає трійку шкіл з найнижчими результатами по ЗНО Державний професійно-технічний навчальний заклад "Бориспільський професійний ліцей". 68 випускникам на підсумкових іспитах вдалося скласти 83 всього на 55%. Їх середній бал по ЗНО склав 61,4, у 2019 році – 50,8 балів.
Всього 58,8 балів з незалежного оцінювання мали у 2020 році 76 випускників ДПТНЗ "Фастівський центр професійно-технічної освіти". А складали вони 80 тестів. Для закладу це ще не найгірший показник, так у 2019 році заклад випустив 98 випускників, які продемонстрували рівень знань у середньому на 49,7 балів.
Безумовним антилідером цього рейтингу є Острійківська школа І-ІІІ ступенів Білоцерківського району. Минулого навчального року його сім випускників впоралися із 19 тестами із ЗНО лише на 58,9 балів або 53%. Хоча ще у 2019 році її місце посідав Володарський професійний аграрний ліцей, а сама школа займала ще 397 позицію із 93,4 балами по ЗНО.
Та в Українському центрі оцінювання якості освіти все ж наголошують, що результат ЗНО не є показником роботи навчального закладу. І завдяки самопідготовці учні взмозі досягти найвищих балів, незважаючи на престиж навчального закладу.
Нагадаємо, що Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.
Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання
Фото: колаж KVКиевVласть
Дослідження юних журналістів гуртків “Краєзнавча журналістика” та “Репортери ІТА “ЮН-ПРЕС” під керівництвом викладача Наталії Іванівни Плохотнюк про вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
Організатори проєкту “Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва” дякують вихованцям ІТА “ЮН-ПРЕС” за зібрані та надіслані біографії жертв Бабиного Яру, зокрема Раїси Майстренко, та її мами Цилі Ковкіної
Після їхнього розгляду істориками-консультантами проекту були відібрали біографії особистостей, що мають усі потрібні документи та будуть реалізовані у першому етапі.
Зараз черга за отриманням усіх дозволів та документів на встановлення каменів за відповідними локаціями від КМДА. Зараз іде підготовка до фінальної частини проекту – встановлення каменів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Раїса Вадимівна МАЙСТРЕНКО (дівоче прізвище – Лимарєва)
З пекла Бабиного Яру її, трирічну дівчинку, винесла бабуся.
Народилася в місті Києві 12 вересня 1938 року. Батько, кадровий офіцер Лимарєв Вадим Петрович — українець, мама, Лимарєва Циля Миронівна (Меєрівна) — єврейка.
- Для мене Бабин Яр почався ще до війни, – згадує Раїса Вадимівна, – Батьки моєї матері не дозволяли їй виходити заміж за мого батька з двох причин: його неєврейське походження і наявність сина від першого шлюбу. Його перша дружина померла від туберкульозу, коли сину було всього 9 місяців. Через місяць мої батьки одружилися. Жили ми з мамою і братиком Валентином (від першого шлюбу батька), а також з бабусею та дідусем по батьківській лінії у комуналці на розі Саксаганського та тодішньої Комінтерну. Батько в той час навчався в Полтавському військовому училищі. Дідусь, Петро Лимарєв, був знаним пічником – його навіть запрошували ремонтувати кахельну піч до Маріїнського палацу. Бабуся, Тетяна Іванівна, запросто перепливала Дніпро. Потім тато пішов на війну. Мій дідусь, Лимарєв Петро Олександрович, народився в Ковелі. З дев'яти років він працював пічником. Це був мудрий чоловік з двома класами церковно-приходської школи. У нього був невеликий зошит, куди він записував замовлення на багато місяців вперед. До війни і після його не раз обирали народним засідателем в Залізничному районі Києва. Бабуся, Лимарева Тетяна Іванівна – друга дружина мого діда. Як і дід, бабуся теж не мала освіти, але це не заважало їй бути інтелігентним, розумним, тактовним людиною, з незвичайно чуйним і добрим серцем.
Про родину моєї мами я знаю мало. Наші сім'ї не спілкувалися. Знаю тільки, що сім'я була дуже велика і релігійна. Дід, Ковкін Меєр, приїхав зі своїми домочадцями до Києва з єврейського містечка. Жили вони всі на Батиєвій горі. Працював він візником, мав коней і підводи. Мама спілкувалася зі своєю сім'єю, але до нас вони не ходили. І тільки 29 вересня 1941 року, коли мені ледь виповнилося 3 роки, в той фатальний, Судний для євреїв день, до нашого дому на вулиці Саксаганського, 131 під'їхала підвода з численною маминої ріднею на чолі з дідом Меєром. Як виявилося, забрати дочку з онукою.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Коли в Києві з'явилися німецькі листівки з наказом про збір євреїв в районі Лук'янівського кладовища, люди сприйняли це як наказ про евакуацію євреїв з міста. Це було логічно, оскільки там проходила залізнична гілка. Дідусь Петро умовив маму не ходити на місце збору, пообіцявши заховати нас. Але приїзд діда Меєра змінив ситуацію. Він повірив, що в листівках йдеться про переїзд євреїв, і переконав маму їхати з усіма. Погодившись з його доводами, мама швидко зібрала речі, документи, фото, цінності, покидали все на підводу, посадила на неї мене з братом. Але в останній момент дідусь Петя забрав брата, сказавши, що привезе його, коли мама влаштується і вишле адресу. А бабуся Таня пішла нас проводжати. За словами бабусі, нас було там 18 – 20 людей, і ніхто не підозрював, чим усе це закінчиться. Наша дорога смерті пролягла по вулиці Саксаганського до єврейського базару (нині пл. Перемоги), потім по Брест-Литовському шосе, по вул. Керосинній до району Лук'янівського кладовища. Люди йшли, їхали на підводах, везли коляски з дітьми, несли хворих і людей похилого віку на ковдрах, носилках. Здавалося, все єврейське горе виплеснулося на вулиці міста. Ця скорботна колона рухалася дуже повільно, часто зупинялася. На черговій зупинці біля стадіону “Старт”, я чітко пам'ятаю себе, сидячи під стіною серед банок з варенням. Я була маленька, і банки здавалися величезними, з широкими шийками, перев'язаними білими ганчірочками. Потім підвода й мама кудись зникли. Раптом почався якийсь шум, люди закричали, забігали. Я теж побігла і побачила колону стареньких в білому. Я так і називала їх надалі “білими дідусями”. Вони були в нижній білизні, побиті і закривавлені. Якась жінка обіймала одного з них і плакала. Її відірвали від нього, кричали, обурювалися. Бабуся закричала: “Люди добрі, може бути, вони бачаться востаннє!” Вона схопила мене на руки і далі ми йшли мовчки. Я обвила її шию рученятами, і навіть мамі не вдалося забрати мене. Люди йшли пригнічені і мовчали. Ближче до старого єврейського кладовища, десь на вулиці Керосинній, я стала помічати поліцаїв. А біля самого кладовища (зараз там починається офіцерське кладовище) побачила великі протитанкові їжаки й оцеплення. Почула перші постріли. Так ми підійшли до того місця, де почали розлучати родини. Тут люди кричали, кидалися в різні боки. Все відбувалося швидко, з людьми не церемонилися: били палицями або прикладами. Жінок і дітей забирали в одну сторону, чоловіків і хлопчиків – в іншу. Здалеку чути було кулеметні черги. Колони людей оточили німці і поліцаї. Уже на Мельникова, дійшовши до оточення, Тетяна Іванівна, нарешті, зрозуміла, що треба рятуватися, почала хреститися і кричати: “Я росіянка!”. У бабусі був з собою паспорт. Вона показувала його і кричала: “Я руська”. Бабуся була темноволоса і схожою на єврейку. До неї підбіг поліцай і крикнув: “Тут усі – жиди”. Він збив її прикладом на землю, цілячись при цьому в мою голову. Але бабуся встигла підставити плече і впала. Підійшов німець запитав: “Юде?” Поліцай відповів: “Каже, руська”. Німець схопив бабусю за воріт, підняв на ноги і жбурнув. Весь цей час я висіла у бабусі на шиї, і тільки дивом приклад не потрапив мені в голову, а розбив бабусі плече. Збожеволівши від болю і страху, не перестаючи хреститися і кричати “Я руська!”, бабуся побігла в натовп. Люди розступалися перед нею, утворюючи коридор, і, пройшовши оточення, вона помчала до цвинтаря. Від нас не відставала дівчинка років дванадцяти. Почалася стрілянина, але нас не переслідували. Ми довго бігли, поки в знемозі не впали і зачаїлися в кущах серед могил. Дівчинка була з нами. Бабуся обняла нас, тихенько гладила і безперестанку голосила: “Тихіше, тихіше!”. Так ми просиділи до темряви, а потім почали шукати дорогу додому. Бабуся цей район погано знала, і ми довго блукали в темряві то віддаляючись, то наближаючись до місця трагедії. Дівчинка, яка з нами йшла, сказала, що знає, де живуть її родичі і пішла. Лише на світанку ми повернулися додому. Сяк-так добравшись додому, Тетяна Іванівна кілька годин не могла заспокоїти дитину, котра ридала.
– Напевно відчуває, що маму вбили, – сказала тоді бабуся.
Бабуся розповідала, що три доби не могла зайти зі мною в будинок. Потрапляючи в приміщення, я починала кричати, і їй довелося весь цей час провести зі мною на руках у дворі. Доля нас пощадила, мене врятувала моя бабуся, мачуха мого батька, а всі двадцять чоловік: мама, дідусь Меєр, мамині сестри, їхні діти залишилися навіки в Бабиному Яру. Вічна їм пам'ять.
Під час війни діти рано дорослішають. У моїй голові чітко відклалося, що євреєм бути небезпечно. І ще – нестерпне відчуття голоду і холоду. Коли розбомбили хлібзавод, тісто розтеклося по землі. Люди збирали це тісто, а бабі Фросі, бабусиній сестрі, яка випадково там опинилася, не було в що його взяти! Не довго думаючи, вона зняла з себе трико і принесла додому це кисле тісто навпіл із землею. Що за смачний хліб вийшов! Здавалося, в житті не їла нічого смачнішого.
Після подій у Бабиному Яру ми продовжували жити в своїй квартирі на вулиці Саксаганського. Ми займали дві кімнатки, дві інші – дідусева сестра баба Ксенія, її дочка з зятем і трьома дітьми. У наших двох кімнатках, крім нас, жили ще баба Фрося з душевнохворим дідом Якимом. Він залишився живий тому, що в день, коли в Кирилівській лікарні вбили таких хворих, він прийшов додому помитися. Ще з нами жив дев'ятирічний бабусин племінник Люсик і його сестра Галина.
У нашому дворі було два великих будинки, де залишалося багато сусідів, які знали про нашу трагедію і національність моєї мами. Але ніхто не видав. Навпаки. Коли відбувалися облави, хтось із сусідів або двірник попереджали нас, і ми з дідусем бігли в підвал або на горище. Особливо мені запам'ятався підвал. Ми з дідом ховалися серед куп битої цегли і скла. Зазвичай облава в підвал не заходила, вони з порога давали пару черг з автомата або кидали гранату. Чітко пам'ятаю німецькі черевики і дуло автомата, що стріляє в темряву.
Часто ми з бабусею ходили в Дарницю і на Сирець шукати батька серед військовополонених. Несли хліба, цибулину, картоплю. Батька не знаходили, але вдавалося передавати голодним людям за колючим дротом наше убоге частування.
Дорослі, кожен по-своєму, брали участь у нашому виживанні. Баба Фрося шила людям одяг, дідусь клав печі, бабуся ходила в сусідні села міняти речі на продукти. З решти клаптиків баба Фрося шила нам з братом строкату одежину. Коли дорослі йшли, нас з братом закривали в одній кімнаті, а діда Якима – в іншій. Іноді нам доводилося сидіти під замком цілодобово.
Не завжди бабусині пригоди закінчувалися благополучно: на околиці Києва німці й поліцаї забирали те невелике, що вдавалося обміняти. І свято було в будинку, коли з принесеною борошна пеклися прісні коржі на сковороді без жиру. Щоб вони не пристали до сковорідки, їх проколювали виделкою. Потім їх ламали, кришили трохи часнику, заливали окропом. Це був справжній бенкет для наших порожніх шлунків.
Про облави нас попереджував двірник, він був підпільником. В нашій двохкімнатній квартирі ютилися три “істоти”, яким треба було ховатися від фашистів. Я, полукровка, мій психічнохворий дід Яким, і… руда голубка, що жила в клітці. Німці боялися голубиної пошти, тому забороняли тримати вдома птахів, винищували їх. Так ми втрьох і ховалися в підвалі під час облав. Німці в підвал не заходили. Якщо чули якийсь шум, зразу гранату кидали чи з автомата палили. Більше за все я боялась, щоб дідусь Яким не закричав.
Часто разом з братом Рая вибиралась на київські вулиці. Діти війни гралися на розвалинах, ховаючись від поліцаїв і “фашистів у чорному”. Іноді німецькі солдати пригощали малюків маковими цукерками. Для них це була одна з небагатьох окупаційних радостей.
В одну з таких прогулянок Рая бачила зв’язаних колючою проволокою полонених матросів Дніпровської флотилії, яких гнали палками в бік Бабиного Яру. Вона запам’ятала, що матроси, котрі й шли в центрі колони, дотягувались руками до мощеної булижниками дороги, виривали пальцями з землі важкі камені й кидали їх у німців…
- За півроку до звільнення Києва наш район відійшов в заборонену зону. Вночі ми пішли на Солом'янку до бабусиних племінниць, порушуючи комендантську годину. За це ми підлягали розстрілу. Перед очима у мене на все життя залишилася ця скорботна процесія. Ніч, дуже темно. Попереду баба Фрося тягне діда Якима. Їй допомагає братик. Ми дуже боялися, щоб дід Яким не закричав. Дідусь везе візок з пожитками, бабуся підштовхує його ззаду, а я чіпляюся за бабусин поділ. Бабусині племінниці Потапови, Анна, Олімпіада, Тамара і маленький син тітки Липи Валерій, жили в двох крихітних кімнатках, які були для них і кухнею, і їдальнею, і спальнею, і ванною. Вони взяли нас до себе. Спали ми всі на підлозі, а день проводили поза домом. У трьох одноповерхових старих будиночках тіснилося з десяток сімей з численною дітворою. У дворі стояло кілька сарайчиків і один на всіх туалет, що примикає задньою стінкою до невеликої гірки. Ось в цю щілину я й забиралася, коли відбувалися облави, або випадково заходили німці й поліцаї. Я дуже боялася великих, чорних павуків в цій щілини, але один страх перемагав інший.
Напередодні приходу наших військ німці виганяли всіх жителів з Києва. Вони хотіли залишити за собою мертве місто. У той день ми сиділи в коридорі на валізах, чекаючи своєї долі і вирішуючи: “Йти чи не йти?” Відчинилися двері, і в коридор зайшли німці. Високий офіцер щось обурено кричав. Перекладач стукав кулаком по столу, теж голосно говорив: “Ось так, в одні двері вийдете, в інші зайдете, але з Києва не йдіть. Завтра тут будуть наші ”. Офіцер поплескав його по плечу: “Гут, гут”.
В ту ж ніч ми повернулися додому на вул. Саксаганського. Тут вже зібралося багато сусідів. Двірник Петро Іванович закрив ворота на величезний висячий замок. Дорослі були радісно збуджені й одночасно налякані. Вони зібралися в одній кімнаті, а нас, дітей, посадили на ліжко в коридорі. Але нам не сиділося. Ми стрибали на пружинній сітці, верещали, раділи. Ніхто не помічав вибухів і стрілянини за воротами. У ворота безперервно стукали, але двірник заборонив підходити до них. Лише на світанку настала тиша. Хтось крикнув: “Наші!” Ми кинулися на вулицю. Біля воріт в напівпідвалі були навалені трупи напівроздягнених німців. Перед будинком зупинився радянський танк. Танкіст, що стояв у люку, був без шолома. Він витирав піт з обличчя і питав, як проїхати на Сталінку. Люди обліпили танк, мацали його руками, тяглися до танкіста. Бабуся стояла і плакала. Вона тримала мене на руках, загорнувши в хустку. Танкіст простягнув до нас руки, і бабуся подала мене йому. Він дбайливо мене взяв і, притиснувши до колючої щоки, поцілував. Так закінчилася для нас окупація. Але не закінчилося моє голодне і холодне дитинство. Дідусь постійно хворів. Це відбивалося на бюджеті, тому що дідусь був єдиним нашим годувальником.
Батько до 1945 року значився зниклим без вести. Він був поранений в груди в 1942 році на підступах до Сталінграда і весь цей час лікувався десь в госпіталях Росії. Не знаючи, що мама загинула, він одружився з медсестрою, яка його доглядала. Дізнавшись, що мами немає в живих, батько привіз нову дружину до Києва, де вона народила дівчинку. Вони з нами не жили. У них було троє своїх дітей, а я з братом виховувалася у бабусі і дідуся.
Моє дитинство, з іграшками, хорошою одягом та їжею, закінчилося з приходом війни. Інше моє життя було у вічній нужді. Коли бабуся повела мене в перший клас, нас відправили назад, оскільки я виглядала чотирирічною дитиною. Відморожені під час війни руки були вічно червоні і викликали огиду у моїх більш забезпечених ровесниць. Я була завжди голодною. Навіть виходячи заміж, я мала лише шкільну форму і плаття з випускного балу, яке мені пошила баба Фрося.
- Бабуся Таня після війни похрестила мене і суворо заборонила говорити про те, що я наполовину єврейка, й про те, що я бачила біля Бабиного Яру: "Нікому не кажи, що твоя мама єврейка!", - каже Раїса Вадимівна. – Я ж була світленька, русява, і очки світлі. Навіть і не скажеш, що "юде". Боялись тільки, аби ніхто не доніс. Відкрилась я лише своєму чоловіку Валентину, коли дізналась, що він маленьким хлопчиком дивився з вікна своєї кімнати, як євреїв вели на розстріл. Разом з ним я не раз ходила вулицями, де пролягла київська “дорога смерті”. І кожного разу в моїй свідомості спливали страшні картини того часу. Лише в 1991 році я наважилась внести ім’я своєї мами, Цилі Меєровни, в Книгу пам’яті жертв Бабиного Яру, після чого моя бабуся стала Праведницею світу. Завдяки їй і дідусю я зосталась жива.
Мабуть, я язичниця, вірю в добро, в порятунок і … в щасливий білет. Коли мій Валентин зробив мені пропозицію, ми сиділи на трамвайній зупинці. Я тоді сказала: “Ось прийде зараз трамвай, випаде нам щасливий білет – і обов’язково одружимося”. Знаєте, а цифри на трамвайному талончику дійсно співпали… Вірте, у кожного є свій щасливий білет.
...Після 10 класів Раїса вирішила стати фрезерувальницею – мама Циля теж колись мала схоже заняття, виточують гирьки у якийсь артілі. Та й заробіток потрібен був. Але про улюблені танці Раїса не забула – записалася до самодіяльного ансамблю БК “Більшовик” під керівництвом балетмейстера Леоніда Калініна. Того самого, котрий керував і танцювальною групою легендарного хору Верьовки. А класичного танцю Раїсу Вадимівну вчила сама прима-балерина Зінаїда Лур'є.
Там Раїса зустріла і свого майбутнього чоловіка. Потім подружжя Майстренків поставлять власні сольні номери, з величезним успіхом об`їдуть з ними весь колишній Радянський Союз і проведуть разом на професійній сцені 22 роки.
Ще 5 років тому хореограф Раїса Майстренко в свої 79 успішно керувала впродовж 33 років народним дитячим ансамблем танцю "Оболонь" в Центрі дитячої та юнацької творчості Оболонського району столиці. Серед розмаїття хореографічних номерів знаковим є танець "Бабин Яр. Дитинство" (інша назва – “Менора”), поставлений Раїсою Майстренко до трагедії 75-річної давнини.
— Номер про Бабин Яр я давно поставила, — розповідає Раїса Майстренко. — А надихнула менора — єврейський семисвічник. Всіх свої х вихованців вожу в Бабин Яр і розповідаю, що там відбувалося. Я все життя про це розповідаю. Мабуть, Бог залишив мене в живих, щоб я розповідала людям про Бабин Яр. Щоб це ніколи не повторилося.
– Діти у нас теж вийшли “з привітом”, – жартує Раїса Вадимівна. – Старший син Олексій працював каскадером на кіностудії Довженка, поки спину не травмував, зараз купили машину, таксує. Дочка Олена – майстер спорту з кінного спорту. Внучка Софія танцює в ансамблі, мріє стати журналістом.
На фото: Тетяна та Петро Лимарєви – дідусь і бабуся Раїси Майстренко
На фото: Циля Ковкіна – мама Раїси Майстренко, яка загинула в Бабиному ЯруРаїса Майстренко. Фото: Народний художній колектив Ансамбль танцю "Оболонь" / Facebook
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"КиевVласть
В акваторії річок Десна та Дніпро на Київщині, відповідно до відкритих даних ДНВП “Геоінформ України”, наявні тільки 12 дійсні спецдозволи на видобування піску. Загальна площа дії цих спецдозволів складає 3 436,45 га.
Про це KV стало відомо з публікації порталу nadra.info.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В публікації наведено перелік компаній-надрокористувачів з посиланнями на дані спецдозволів і світлинами з Інтерактивної карти родовищ неметалічних корисних копалин, в географічній послідовності (за течією):
Київська область:
Загальна площа дії спецдозволів в акваторії Десни – 685,72 га.:
ТОВ "Укрейніан дігінг компані", спецдозвіл №5063, ділянка Любич, 42 га, геологічне вивчення, до квітня 2023 р.
Межі спецдозволу ТОВ “Укрейніан дігінг компані”
ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", 6391, родовище Спаське, 202,5 + 113,5 + 89,0 га, видобування пісків, до 2029 р. Власник компанії – засновник групи UNIGRAN Ігор Наумець.
Родовище Спаське Ділянка Північна. ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”
Родовище Спаське Ділянка Південна. ТОВ “Будіндустрія-Сервіс ЛТД”
ТОВ "Собі", 5310, родовище Деснянське-верхнє, 57,5 га, видобування, до 2027 року.
Родовище Деснянське-верхнє. ТОВ “Собі”
ТОВ "Укрбудтрестсервіс", 5833, родовище Осещинське, 64,22 га, видобування, до 2030 р.
Родовище Осещинське. ТОВ “Укрбудтрестсервіс”
ТОВ "Собі", 5309, Родовище Деснянське-нижнє Ділянка Північна, 58,5 + 45,1 + 13,4 га, видобування, до 2027 р.
Родовище Деснянське-нижнє Ділянка Північна. ТОВ “Собі”
Родовище Деснянське-нижнє Ділянка Південно-Західна. ТОВ “Собі”
ТОВ “Собі” має два спецдозволи, тому згадується двічи.
Загальна площа дії спецдозволів в акваторії Дніпра – 2 750,73 га:
ТОВ "Сенд контракт", 6346, ділянка "Осокори", 144,1 га, видобування, до 2039 р. Територія м.Київ (Голосіївський/Дарницький райони).
Ділянка “Осокори”. ТОВ “Сенд контракт”
ТОВ "Славутичбудпостач", 6304, родовище "Конча-Заспа" ділянка "Східна", 113 га, видобування, до 2038 року.
Родовище “Конча-Заспа”. ТОВ “Славутичбудпостач”
ПАТ "Київський річковий порт", 672, родовище Ново-Українське, 753,5 га, видобування, до 2036 року.
Родовище Ново-Українське. ПАТ “Київський річковий порт”
ТОВ "Бутсайд", 6382, родовище Ново-Українське ділянка Східна, 737 га, видобування, до 2039 року.
Родовище Ново-Українське ділянка Східна. ТОВ “Бутсайд”
ТОВ "Цегла вашого дому", 5510, родовище Трипільське ділянка Центральна, 90 га, видобування, до 2032 року.
Родовище Трипільське ділянка Центральна. ТОВ “Цегла вашого дому”
ТОВ "Дніпровські піски", 6145, родовище Стайківське, 164,17 га, видобування, до 2036 року.
Родовище Стайківське, ТОВ “Дніпровські піски”
ТОВ "Рівне-Будматеріали", 5103, ділянка Юшківська, 3,95 кв. км (395 га), геологічне вивчення, до 2023 р. Один із засновників компанії – ТОВ "ПБГ "Ковальська".
Ділянка Юшківська. ТОВ “Рівне-Будматеріали”
ТОВ "Трансфлот", 5500, родовище Гребенянське, 353,96 га, видобування, до 2032 р.
Родовище Гребенянське, ТОВ “Трансфлот”
Загальна площа дії спецдозволів в акваторіях Десни і Дніпра в Київській області: 3 436,45 га.
Нагадаємо, нещодавно на Київщині правоохоронці в районі села Плесецьке виявили незаконний видобуток піску в особливо великих розмірах. Зараз встановлюються особи, причетні до скоєння злочину і вирішується питання про накладення арешту на техніку і видобутий пісок.
Читайте: На Киевщине правоохранители выявили незаконную добычу песка в особо крупных размерах (фото)
Фото: rgm-group.com.ua
КиевVласть
Погода нарешті дозволила розпочати капітальне оновлення доріг у всіх областях, крім Чернівецької, де наразі тривають процедури закупівель та здійснюються підготовчі заходи до початку робіт. В рамках президентської програми “Велике будівництво” стартували активні ремонти на 215 об’єктах, 55 з яких – штучні споруди.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ремонтуємо основні маршрути міжнародного та національно значення. Загальна протяжність об’єктів, на яких розпочато роботи, становить 1960 км. Теперішній план на 2021 рік передбачає будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт 4500 км та 150 мостів”, – сказано у повідомленні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зазначається, що на даний час на державних автошляхах триває вирубка порослі, очищення узбіч, фрезерування. В окремих областях, де дозволяють погодні умови, стартувало влаштування асфальтобетонного покриття. На штучних спорудах проводять роботи, які можливо виконувати в зимовий період (не пов’язані з влаштуванням асфальтобетонного покриття).
Дорожню техніку вже зараз можна побачити як на перехідних об’єктах минулого року, так і на нових. Серед них: М-03 Київ – Харків – Довжанський, М-04 Знам’янка — Луганськ – Ізварине, М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка, М-18 Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта, М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече, М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський, М-25 КПП “Соломоново” – Велика Добронь – Яноші, Н-03 Житомир – Чернівці, Н-07 Київ – Суми – Юнаківка, Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя – Маріуполь, Н-09 Мукачево – Рахів – Богородчани – Івано-Франківськ – Рогатин – Бібрка – Львів, Н-10 Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці – Мамалига, Н-12 Суми – Полтава, Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, Н-14 Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв, Н-16 Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань, Н-25 Городище – Рівне – Старокостянтинів, Н-31 Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка. Також виконуються ремонтні роботи на автомобільних дорогах регіонального та територіального значення.
Як повідомлялось, заступник голови ОП і координатор “Великого будівництва” Кирило Тимошенко заявив, що у планах “Великого будівництва” на цей рік – збудувати і оновити 6500 км доріг (включно з місцевими) та 245 штучних споруд.
Читайте: “Велике будівництво”: Укравтодор вже влітку приступить до будівництва Київської об'їзної
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
Проєкти перших ділянок Київської Обхідної Дороги (КОД) очікуються вже влітку. У відомстві розраховують відразу ж приступити до будівництва першої черги. Будівництво дороги за програмою Президента “Велике будівництво” буде проходити упродовж чотирьох років.
Про це KV стало відомо із повідомлення “Укравтодор” у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Проєкт будівництва Київської обхідної дороги є частиною ВКАД, що передбачає спорудження так званого “напівкільця” загальною протяжністю близько 150 км. Він допоможе вивести транзитні потоки руху транспортних засобів за межі Києва”, – уточнюють в Укравтодорі.
КОД має з'єднати траси М-07 Київ – Ковель, М-06 Київ – Чоп, М-05 Київ – Одеса і Н-01 Київ – Знам'янка. Також будуть об'єднані дороги Н-08 Бориспіль – Маріуполь і М-03 Київ – Харків і обхід міста Бровари.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Перша ділянка, повідомляє подробиці Укравтодор, матиме протяжність 35,2 км від траси М-06 Київ – Чоп до М-05 Київ – Одеса.
Протяжність другої ділянки складе 18,1 км. Вона проходитиме від М-07 Київ – Ковель – Ягодин до М-06 Київ – Чоп.
Третя ділянка протяжністю 22,9 км зв'яже М-05 Київ – Одеса і трасу Н-01 Київ – Знам'янка.
На четвертій ділянці буде побудований мостовий перехід через Дніпро з підходами до доріг Н-01 Київ – Знам'янка та Гора – Рогозів. Його протяжність – 25,7 км.
І нарешті п'ята ділянка з'єднає дороги Гора – Рогозів і М-03 Київ – Харків відрізком довжиною 9,7 км.
Перші дві ділянки вже проєктуються, повідомляє Укравтодор. У березні 2021 року був оголошений тендер на проєктування ще двох ділянок, а тендер на проєктування останньої ділянки буде оголошений найближчим часом.
“Таким чином, за 4 роки маємо можливість завершити КОД повністю і розвантажити столицю від транспорту, а для транзитного транспорту створимо комфортні умови проїзду нашою країною”, – пише Укравтодор.
Нагадаємо, нещодавно заступник керівника Офісу Президента, координатор програми “Велике будівництво” Кирило Тимошенко заявив, що до кінця 2023 року в Україні планується оновити всю мережу загальнодержавних доріг.
Читайте: У найближчі 3 роки “Укравтодор” реформують за европейським зразком
Фото: “Укравтодор” КиевVласть
Після зими, після снігу, після холодів, хочеться відчути тепло сонечка. Весна завжди довгоочікувана пора року, бо навесні хочеться творити та дарувати радість і любов.
Саме тому в перші весняні дні лідери районного об’єднання старшокласників “ДНІПРО” підготували й провели в Центрі технічної і художньо-естетичної творчості для дітей та вихованців ПНЗ “Зміна” квест, присвячений темі коханння та весни.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Вечір був насичений посмішками й радістю, адже одне із завдань РОС “ДНІПРО” – зацікавити дітей та молодь робити корисні справи, заряджати всіх навколо позитивом і радістю. На локаціях квесту учасники інсценізували твори української класики, перевтілювалися в героїв безсмертного твору Шекспіра – Ромео й Джульєтту, демонстрували свої креативні здібності й навіть зняли відеоролик для мережі “Тік-Ток”! А головне – всі отримали драйвовий заряд весняного настрою!
КиевVласть
Мешканці столичного Подолу занепокоєні будівництвом ЖК “Грінпоінт” на території колишнього цегельного заводу поблизу Юрковиці. Ця територія входить до декількох зон охорони пам'яток культурної спадщини, а відповідно до генплану земельна ділянка належить до категорії “громадська забудова”, а не “житлова”.
Як стало відомо KV, інформація про будівництво з’явились ще у 2016 році, коли були знесені цеха заводу, а територія обнесена парканом. Проте досі ніхто не надавав жодної інформації про те, що саме планується. Тільки нещодавно після появи макетів проєкту стало відомо, що інвестор збирається звести 12-поверхові будинки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Приблизна висота таких будівель – близько 36 метрів. І це при тому, що ця територія взагалі не призначена для житлової забудови й є пам’яткою історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро”, а також частиною Центрального Історичного ареалу. Висотність забудови тут обмежена 12 метрами. Запропоновані висотки просто заблокують вид із холмів і зруйнують цю місцевість”, – коментує Павло Калюк, координатор спільноти сусідів та сусідок Старого Подолу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Крім того, мешканці додають, що проєкт не передбачає жодної соціальної інфраструктури (шкіл чи дитячих садочків) та навіть місць для паркування. Викликає в них також питання протипожежна безпека.
На фото: Місцерозташування та рендер ЖК
Подоляни кажуть, що на сайті ЖК зазначається, що інвестором будівництва виступає Роберт Гіббінс. У презентації проєкта наводяться коментарі швейцарських експертів. Проте попри заяви про відкритість і сталість, забудовники не залучали до обговорень місцеву громаду й діють із численними порушеннями.
Представники громади Подолу кажуть, що готова виходити з протестами та вимагати припинення забудови, яка може зруйнувати старий Київ.
Читайте: Киевсовет и КГГА собрались возродить речные пассажирские перевозки
Фото: видання The Village
КиевVласть
Рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджує, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тим часом поліція та прокуратура розпочали розслідування.
Огорожа вздовж Дніпра
Як стало відомо KV, 6 та 13 лютого представники громади Бориспільщини виходили на акцію протесту поблизу села Кийлів. Причиною стали сотні металевих стовпів, які з'явилися уздовж декількох кілометрів берегової лінії Дніпра в урочищі “Педячка”. Місцеві зазначають, що роботи розпочалися у цьому році мисливсько-рибальським господарством “Карань”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як розповів KV секретар та депутат Бориспільської міської ради 7-го скликання Ярослав Годунок, частково там також було встановлено паркан, який пізніше зруйнували разом із стовпами.
“До мене звернулись рибалки із Кийлова, Воронькова, Борисполя. Їх занепокоїло те, що єдине місце виходу до Дніпра почали обносити парканом з обох боків і металевими стовпами на заплаві. Я відразу не повірив. Але виявилось, що там дійсно почали огороджувати 100 метрів берегової території Дніпра і вздовж річки – ще кілометрів 12. Ми поїхали на місце, біля в'їзду в село стояв шлагбаум, охорона, чого закон не дозволяє. Силою вдалось пройти до Дніпра. Викликали поліцію. Ми написали заяву, порушено справу. Прокуратура взагалі ніяк не відреагувала, хоча ми звертались. Потім повідомили, що з'явилися власники паркану і пообіцяли все прибрати. А поставили той паркан Бідюк і Коржевський, керівники мисливсько-рибальського господарства “Карань”, – каже він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За словами Годунка, господарство “Карань” планує там будувати прибуткове котеджне містечко, схоже на те, що є найдорожчим в Україні.
“За нашою інформацією, там хочуть будувати котеджне містечко, як “Золоче” у Вишеньках. Доволі дороге і круте. І відповідно у простих людей доступу до води не буде. Влітку на тих заплавах відпочивали тисячі людей, приїздили з наметами. Взимку ходили на риболовлю. Дозволи цьому господарству видавала обласна рада та РДА. Необхідність огорожі вони пояснюють тим, що планують там виловлювати рибу. Але, звісно, що ніхто із місцевих у це не вірить. Наша вимога – розірвати з ними договори і звільнити стометрову зону біля Дніпра”, – сказав він.
Варто зазначити, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування”, який прийнято у 2019 році, захисні смуги встановлюються навколо річок і водойм шириною 25 м для малих річок, струмків, а також ставків площею менше 3 га. Для середніх річок, водосховищ та ставків більше 3 га – захисна смуга шириною 50 м, для великих річок, водосховищ та озер – 100 метрів.
Але в даному випадку, за словами Годунка, паркан зібралися встановлювати не на березі, а далеко в воді.
Переговори
9 лютого відбулось засідання земельної комісії за участі членів ініціативної групи у сільській раді Воронькова. Розібратися в питанні намагалась голова Вороньківської громади Любов Чешко. Інтереси підприємства, яке веде роботи, що викликали протест, представляв Анатолій Бідюк, один із власників і засновників мисливсько-рибальського господарства “Карань” ТОВ “Процівське”.
Він запевнив присутніх, що паркан – це захист людей від диких тварин, яких вони вирощують у своєму господарстві.
“Дикі тварини, які знаходяться у напіввільних умовах, відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки. Для захисту людей створюється огорожа. Ми її перенесемо, це не принципово. Я думаю, ми знайдемо варіант, зробимо стежку, щоб місцеві там могли пройти”, – каже він.
На фото справа Анатолій Бідюк
Однак, це не влаштувало активістів. Вони вирішили самостійно “прибирати” паркан та металеві стовпи, адже вважають, що “огорожа від тварин” – це лише прикриття. Крім того, місцевий житель Володимир Педяк поскаржився, що раніше один такий стовп він знайшов у себе в дворі.
“Сад забрали, все забрали. Від води відрізали. Поставили паркани. Приїздить поліція і вимагає в мене документи на ті паркани”, – каже він.
Як пише сайт “Вісті”, за підсумками розмови з’ясувалося, що землі були виділені господарству у 2006 році рішенням Бориспільської райдержадміністрації. Воду планують огороджувати для розведення риби.
Закон ситуацію трактує по-різному. З одного боку, є стометрова охоронна зона, з іншого – рибальські господарства мають право брати водойми в оренду. За результатами обговорення варіантів вирішення проблеми Анатолій Бідюк висловив готовність піти назустріч побажанням людей. Сформовано робочу групу.
Що робитиме прокуратура
Тим часом, 17 лютого, активісти вийшли на черговий мітинг, але на цей раз під будівлю прокуратури Бориспільщини.
Вони мали декілька вимог: звільнити керівника Бориспільської місцевої прокуратури Любомира Головку, порушити кримінальну справу за захоплення зони відпочинку, арештувати вказану землю і розірвати договір оренди, зобов’язати господарство виконувати закони і розгородити усі без винятку землі в 100 метровій зоні від води у всьому Бориспільському районі.
Прокурор Любомир Головка зазначив, що кримінальна справа відкрита та розслідування розпочато.
“Зареєстровано кримінальне провадження за даним фактом і наразі проводиться перевірка з метою вирішення питання щодо пред'явлення позову щодо розірвання договору оренди. Конкретно сказати, який буде результат, можна буде лише після зібрання усіх необхідних матеріалів та проведення перевірок контролюючими органами, які вже залучені до справи. Враховуючи, що таких органів буде залучено енна кількість, гарантувати результати у короткі строки я не можу”, – говорить він.
Представник активістів попросив надати витяг щодо порушення кримінальної справи, аби громада могла впевнитись, що відбуваються конкретні дії. Але прокурор щодо цього не дав конкретної відповіді.
Як розповів Ярослав Годунок, після цього вони із аналогічними вимогами відправились до Бориспільської райради та РДА.
“Головне, що порушено кримінальну справу і триває розслідування. Збирають докази для подання до суду та повернення землі у власність громади. Є закон щодо звільнення стометрової зони і головна наша вимога до прокуратури, РДА та райради – реалізувати цей закон на Бориспільщині. Ситуація у Кийлові – це тільки початок нашої боротьби, потрібно звільнити увесь Дніпро. Щодо звільнення Головки – ми дали йому тиждень, аби він показав конкретні дії. Але я вважаю, що людину потрібно однозначно відсторонити з посади. Поки плануємо чергову акцію у центрі Борисполя”, – говорить він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці січня проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий. Це – заповідна зона, де є постійні мешканці, магазини, бари та навіть церква.
Читайте: Дали чи забрали: громадам Київщини перерозподілили держсубвенцію для хворих на діабет
Фото: коллаж KVКиевVласть
Президент Володимир Зеленський під час виступу на Всеукраїнському форумі “Україна 30. Інфраструктура” окреслив основні напрямки розвитку та розбудови інфраструктури для перетворення України на країну, комфортну для людей.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на матеріали Офісу Президента України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Глава держави зауважив, що сфера інфраструктури занепадала понад 20 років. Він нагадав, що у його передвиборчій програмі важливим пунктом було створення комфортної країни.
“Найперше – це дороги. Про них існував не один мільйон жартів, на їхньому ремонті було вкрадено не один мільйон гривень. Всі думали, що хороші дороги і Україна – це фантастика. Ми довели, що це може стати реальністю”, – наголосив Володимир Зеленський.
За його словами, у 2021 році планується відремонтувати та реконструювати чотири з половиною тисячі кілометрів державних доріг та дві тисячі кілометрів місцевих. Також має розпочатися будівництво Київської обхідної дороги загальною протяжністю 150 км, траси М-30 протяжністю 1400 кілометрів, яка буде найдовшою дорогою України і з’єднає схід і захід країни.
Другим пріоритетним напрямком, як зазначив Володимир Зеленський, є національна програма відновлення мостів, у межах якої у 2020 році побудовано та оновлено 216 мостів, серед них – легендарний і сумнозвісний міст у Запоріжжі. Цьогоріч планується будівництво та оновлення 245 мостів, зокрема Кременчуцького.
“Щодня ми доводимо, що Україну можна об’єднувати не тільки гаслами, але й новими дорогами та мостами”, – додав Президент.
Також увага приділятиметься залізниці, щоб поїздка залізничним транспортом між містами займала в українців максимум три-чотири години. Це передбачатиме оновлення вагонів, удосконалення й запровадження нових маршрутів “Інтерсіті”. Також удосконалюватиметься система приміських поїздів, зокрема готується проект City Express – це інший, якісний та сучасний рівень приміського сполучення, що, серед іншого, допоможе подолати проблеми з трафіком у великих містах. Перший етап проекту включає Київ, Харків та Дніпро.
“Наш четвертий напрямок – авіасполучення. Перш за все це програма розбудови регіональних аеропортів. Зокрема – в Ужгороді, Чернівцях, Полтаві та загалом у 16 містах України”, – зазначив Глава держави.
За його словами, нещодавно розпочалася реконструкція міжнародного аеропорту в місті Дніпрі, також планується будівництво аеропорту міжнародного значення на Закарпатті, між Ужгородом та Мукачевом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Наша амбітна, але цілком реальна мета, яку ми хочемо реалізувати якомога швидше, – це національна державна авіакомпанія, що зможе здійснювати рейси як всередині країни, так і по всьому світу”, – зауважив Володимир Зеленський.
Президент також нагадав, що нещодавно був ухвалений закон про концесію, і вже підписано дві концесійні угоди щодо порту Ольвія та порту Херсон. За його словами, це значні інвестиції у розвиток інфраструктури портів та великі надходження до державного бюджету. А ухвалений закон про внутрішній водний транспорт дає старт розвитку річкових перевезень, що допоможе знизити навантаження на дороги та дасть потенційний економічний ефект у мільярди гривень.
“Ми продовжимо й активну розбудову соціальної інфраструктури в кожному регіоні України – це сотні шкіл, дитячих садочків, стадіонів, лікарень та приймальних відділень”, – сказав Глава держави.
Ще одним важливим напрямком буде розвиток індустріальних парків.
“Наразі в нас існує 46 індустріальних парків, але, на жаль, більшість із них – лише на папері, без належної інфраструктури, комунікацій та доріг. Ми працюємо над вирішенням цих проблем і побудовою в Україні дієвої, потужної системи індустріальних парків у кожному регіоні”, – зауважив Володимир Зеленський.
Глава держави відзначив і туристичний потенціал. Тому цьогоріч розпочато програму “Велика реставрація”, яка передбачає відновлення замків, музеїв, театрів та інших перлин історичної та культурної спадщини України. За три наступних роки буде відреставровано 150 таких об’єктів.
“Велике будівництво” – це не просто красива рекламна картинка. І це не тільки імпульс для зростання нашої економіки та ВВП. Інфраструктура – це ставлення держави до своїх людей. Це те, чим усі ми користуємось сьогодні, щодня. І це те, що залишиться після нас”, – резюмував Володимир Зеленський.
Читайте: На Київщині продовжать розвивати інфраструктуру в рамках програми “Велике будівництво”
Фото: КОДА
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 06:32:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 06:32:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 06:32:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1829
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"дніпро"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 06:32:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"дніпро"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 510, 10
0.0015
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('105237', '105003', '104867', '104376', '104365', '104344', '103520', '103365', '103057', '102992')
0.0747
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 06:32:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"дніпро"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)