Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.
Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.
Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки.
Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.
Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.
“Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.
П’ять проєктів
Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.
Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому.
“Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він.
Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.
За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.
У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами.
На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.
У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.
“Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.
Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році.
Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.
Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення).
Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.
За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.
“На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.
Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.
Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.
За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.
“Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.
Затвердив Мінрегіон
У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.
Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.
Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.
Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.
У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень.
У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.
Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.
Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні.
Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана.
До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.
У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету.
Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана.
Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, починають працювати за новими правилами. Новації традиційно породжують безліч гарячих питань. Як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет – з’ясовувала KV.
Як стало відомо KV, 10 лютого 2020 року у приміщенні Київської облдержадміністрації (КОДА) відбулася нарада з питань підготовки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в рамках впровадження медичних гарантій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У нараді взяли участь міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, перша заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова та керівники медичних закладів регіону.
У порядку денному наради розглядали, зокрема, такі питання, як новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних, як вони функціонуватимуть в новій системі, як тепер керівники КНП будуть писать фінплани та інше.
Фінансування
Експерт Офісу реформ МОЗ Матвій Хренов розповів, як саме проходитиме фінансування некомерційних підприємств.
За його словами, медичну субвенцію з держбюджету реформовані заклади охорони здоров’я перестануть отримувати з 1 квітня цього року. Далі включається система, заради якої і проводили реформу — тобто фінансуватиме всіх Національна служба здоров’я.
Медпідприємства, які пройшли процес перетворення та заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть кошти залежно від кількості т. зв. медичних епізодів. Такий епізод починається з прийняття пацієнта на лікування і закінчується його випискою (генеруванням форми №66), наприклад, якщо його було прийнято на стаціонар.
Експерт наголошує, що багато суперечливих моментів враховано: наприклад, при переведенні пацієнта з однієї лікарні до іншої кошти за медичний епізод отримають обидві. Що стосується випадків, коли один пацієнт в одній лікарні отримує кілька видів лікування (різні пакети послуг), то лікарня отримує фінансування згідно кожного з задіяних пакетів. А у разі смерті пацієнта в процесі лікування лікарня все одно отримує фінансування, бо має закрити історію його хвороби (та ж сама форма №66).
“Ваша частина коштів розриватись не буде, головне тут те, що вести документацію потрібно правильно і робити це ви будете в електронному вигляді. Заклади, які будуть зловживати цим, стануть першими на проходження перевірки — бо усі дані збираються централізовано, і відхилення від середніх показників серед лікарень України буде чітко видно”.
За його словами, на амбулаторному та госпітальному рівні є як базові, так і пріоритетні послуги. До останніх в амбулаторній допомозі включено гастро-, колоно-, бронхо-, цисто- та гістероскопію, в госпітальній — пологи, неонатологію, гостре порушення мозкового кровообігу та інфаркт міокарда.
“До них є вимоги: зокрема, відеофіксація та архівація терміном на два роки. Фінансування проходитиме у вигляді оплати за надану послугу. Якщо у закладі немає обладнання, яке не відповідає вимогам для надання пріоритетної послуги, це не означає, що воно не працюватиме — воно працюватиме в рамках загального пакету, допоки не буде отримано пріоритетного [після оновлення обладнання]. У госпітальному пакеті працюватиме система 60/40, де 60% — з глобального бюджету, розрахунок від кількості наданих послуг за минулий період, а інші 40% є умовними і залежатимуть від кількості послуг, наданих за звітний період”, — наголошує Матвій.
Розповів він і про формування внутрішнього бюджету лікарні та платні послуги, які можуть стати одним з джерел його наповнення.
“Раніше основним фіндокументом був кошторис, тепер бюджет. Принципова різниця полягає у тому, що кошторис — це про майбутнє, де ви знали, скільки коштів на які статті видатків ви будете мати. Обсяг фінансування бюджету ж напряму залежатиме від дій, які ви будете вчиняти. Першим джерелом його наповнення буде програма медичних гарантій. Другим — місцевий бюджет і регіональні програми.
Третім можливим джерелом можуть стати платні послуги. Їх умовно можна поділити на дві частини: медичні і немедичні. До других відносяться палати покращеного перебування, покращене харчування, транспортні послуги тощо. Також це господарська частина, яка залежить від самої лікарні — наприклад, створення центру харчування абощо. Медичні ж, по-перше, мають 20%-ве обмеження і в Комітеті в першому читанні розглянули наразі його зняття, ми очікуємо, що до 1 квітня воно буде зняте.
Важливо, що після 1 квітня будь-який пацієнт, який звертається до вас за допомогою, може бути платним пацієнтом. Зробіть йому можливість сплачувати за надані послуги в касу офіційно. Саме з 1 квітня трансформація тільки почне розгортатися”, — відзначив експерт. І додав пораду інвестувати лікарням у себе:
“Для того, аби зробити ваш заклад успішним і спроможним, я радив би інвестувати і робити основні зусилля на ваших сильних сторонах. Ви знаєте, які відділення та які лікарі у вас найкращі, до кого частіше за все ходять пацієнти. В першу чергу, спрямуйте зусилля туди — розриватися на все у вас не вистачить ані часу, ані ресурсів. Використовуйте передові методи лікування. Одному і тому ж пацієнтові дві лікарні, наприклад, можуть зробити операцію класичним методом або новітнім. У першому випадку він лежатиме у вас на реабілітації сім днів, у другому чи не на наступний день може піти додому. Уявіть собі операційні видатки в обох цих випадках при однаковому тарифі.
Не забувайте про можливості оптимізації: одне чи кілька відділень двох лікарень, що стоять поруч, є сенс об'єднати, тому що якщо одна з них більша, конкуренцію їй менша не складе і буде просто підвищувати собівартість своїх послуг. Собівартість — дуже мобільна штука”.
Під кінець виступу Матвій Хренов наголосив, що НСЗУ опублікувала низку тренінгів, які за потреби керівники можуть пройти онлайн.
Фінансові плани
Радниця з фінансових питань Проекту USAID “Підтримка реформи охорони здоров'я” Наталя Коваленко розповіла про деякі нюанси навколо фінансових планів і як тепер (та для чого) КНП мають їх складати.
По-перше, каже Коваленко, сам по собі фінплан є індикатором того, что лікарня є саме неприбутковим підприємством — а отже, не сплачує податок на прибуток. Цей статус, утім, лікарня за певних обставин може втратити — якщо прострочить його подання або направлятиме свій прибуток власнику (у випадку Київщини — Київській обласній раді). Роль власника — контроль спрямування витрат підприємства: чи доходи та видатки відображають, як каже радниця, статутну діяльність лікарні і чи може вона надавати послуги населенню. До того ж, у фінплані КНП зазначатиме усі свої видатки — для того, аби мати можливість витрачати кошти за усіма запланованими напрямами.
“Фінплан — це інша історія [ніж кошторис]. Він дає більше можливостей відобразити всю вашу діяльність. У кошторисі мова йде більше про медичні субвенції. У фінплані — це всі ваші доходи і податки, як у підприємства, причому усі види доходів, які не заборонені законодавством. Платні послуги, надходження в рамках програм, благодійна допомога, тощо. І всі видатки, які необхідні для надання послуг. Зобов'язання надавати фінплан випливає з Господарського кодексу, згідно якого він має щорічно затверджуватися, причому з щоквартальною розбивкою”.
Взагалі інформація, що повинна там міститися, включає:
очікувані доходи (договір з НСЗУ, місцеві програми, оренда майна, надання платних послуг тощо);
очікувані витрати (заробітна плата, витратні матеріали, капітальні витрати, закупівля обладнання тощо);
фінансові результати діяльності (валовий дохід, результат від операційної діяльності, фінансовий результат від діяльності (прибуток чи збиток));
обов’язкові платежі КНП до бюджету;
індикатори та коефіцієнти для аналізу фінансового плану та звіту про його виконання;
дані про персонал.
Причому у фінплані доходи можуть не відповідати видаткам, на відміну від таких даних у кошторисі.
Якщо закладові не вистачає коштів і він звертається до облради, аби вона виділила гроші з бюджету, то він має це відобразити у фінплані, що саме треба покрити за рахунок цих коштів і як саме гроші будуть направлені. Зміни до фінплану на даному етапі керівникам дозволять вносити лише двічі на рік його затвердження (а у разі отримання додаткових доходів — не частіше 11 разів на рік). Поки так, адже, на відміну від Полтавської області, яка стала пілотною у рамках реформи, пояснює Коваленко, медики Київщини ще не мають досвіду роботи за нових умов. Процедура внесення змін така ж, як і при затвердженні фінплану.
“Наразі керівники закладів охорони здоров’я, складаючи фінплан, стикнуться з невизначеністю розміру тарифів на медичні послуги, неточною чисельністю населення, що звертатиметься за умов вільного вибору, та змінами до системи оплати праці, які ще не відпрацьовані. Утім, — каже радниця, — управлінські команди роблять перші кроки в створенні нових систем, зокрема, по-новому планують діяльність, впроваджують новий підхід до фінансового планування та нові системи бухгалтерського та управлінського обліку. Але наразі економісти не мають достатніх знань та навичок роботи в нових умовах”.
Щодо звітності про виконання плану: вона має бути оприлюднена на сайті самого КНП та на офіційному веб-сайті відповідного підрозділу органу місцевого самоврядування, що здійснює функції з управління підприємством. Річна звітність має бути оприлюднена не пізніше 28 лютого наступного за звітним року і є обов’язковою — на відміну від щоквартальної, рішення про публікацію якої залишається за власником (у випадку Київської області — Київоблради).
Відповідальність за складання, виконання і звітування за фінансовим планом несе керівник підприємства. На ньому також відповідальність і в випадках, коли у зволіканні з поданням плану є провина закладу.
Керівник, до речі, перестає бути єдиним суб’єктом декларування — тепер разом із ним свої щорічні декларації про доходи подають головний бухгалтер, члени наглядової ради, інших органів та інші посадові особи відповідно до статуту. Правила подання щорічної, а також декларації кандидата на посаду, перед прийомом на роботу та після звільнення не змінюються.
Що стосується платних послуг, згаданих вище, їх вартість визначатиметься одним з трьох шляхів. За першим її визначатиме для медичних закладів орган місцевого самоврядування — зокрема, він встановлюватиме порядок визначення цін і тарифів. За другим — цей порядок на розгляд органу місцевого самоврядування готуватимуть медзаклади. І є третій, згідно якого заклади самі визначатимуть та встановлюватимуть вартість свої платних послуг, і затверджуватимуть наказом керівника КНП. Але за умови, що засновник передбачає це у статуті підприємства.
Утім, Коваленко зазначила одну невизначеність у законодавстві: у той час як Закон “Про місцеве самоврядування” покладає обов’язок встановлення тарифів на низку видів послуг на місцеві ради, постанова Кабміну від 25 грудня 1996 р. №1548 обов'язок затверджувати тарифи платних медичних послуг покладає саме на адміністрації. Але у 2015 році Вищий адмінсуд у своєму рішенні вказав, що “до інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином”.
Як далі зазначає фахівець, адміністрації не матимуть повноважень про затвердження цих тарифів для підприємств, що уклали договір із НСЗУ.
Також, що стосується розрахунку зі сторони отримувача послуг, медичні послуги (у тому числі послуги з проведення медоглядів) не входять до переліку тих, що мають проходити через реєстратор розрахункових операцій (РРО, або просто касовий апарат). Входять, утім, усі інші.
За новими правилами, після перетворення медустанови в комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить в сферу договірного регулювання. Це означає, що кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, буде враховуватися при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат або надбавок до посадового окладу. Таким чином, оплата праці співробітників КНП виконуватиметься на основі колективного договору і не залежатиме від обласного бюджету, а премії та надбавки за вислугу років обов’язковими для КНП не вважаються.
Премії керівник підприємства визначає за поданням комісії з урахуванням вимог того ж самого колективного договору. Прийняття керівником підприємства рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
“Запам’ятайте донести до своїх працівників, що ви вже не бюджетна установа, ви — комунальне некомерційне підприємство. Для вас дуже багато змінюється, буде дуже багато додаткової роботи, але первинна медична допомога вже цей етап пройшла, успішно трансформувалася, і я дуже сподіваюся, що ви теж це пройдете”, — закінчила виступ Наталя Коваленко.
Нагадаємо, в квітні 2017 року уряд затвердив документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" (№2309а-д, прийнятий 06.04.2017 року). Документ містить методичні рекомендації, які "допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров'я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства".
Як повідомив на брифінгу заступник Міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, права медустанов після реорганізації розширюються до рівня всіх інших суб'єктів господарювання України. Сюди входить право підписувати контракти, мати свій рахунок і встановлювати рівень заробітної плати працівників без прив'язки до тарифної сітки.
Згідно з документом, медичні заклади отримують право створювати об'єднання з іншими установами, які також діють в статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними і загальної оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Також медустанови отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців (які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики).
Джерелами фінансування закладу, перетвореного в комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство має багато етапів і може тривати від 6 місяців до року.
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: KVКиевVласть
Спікер парламенту Дмитро Разумков здійснив робочий візит Київською областю. В рамках заходу ним були відвідані будівництво модернової школи у селі Гора на Бориспільщині, підприємство Kostal, що виробляє автозапчастини на експорт, та Циблівський реабілітаційний центр, де на лікуванні перебувають ветерани війни на Сході України.
Як стало відомо KV, 12 лютого спікер Верховної Ради Дмитро Разумков здійснив візит Бориспільським і Переяслав-Хмельницьким районами Київщини.
Делегація у складі голови Київської ОДА Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка проінспектувала будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Гора Бориспільського району на Київщині, а також виробничі потужності підприємства “Костал Україна”, відвідали Український державний медико-соціальний центр в с. Циблі у Переяслав-Хмельницькому районі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Школа
Будівництво школи у селі Гора розплановано на два роки, ймовірна дата здачі в експлуатацію — IV квартал 2021 року. Загальна площа складатиме 13,8 тис кВ м, із них площа забудови — 3,9 тис кв м. Всього на будівництво школи планують витратити 162 млн 844 тис. 193,44 гривень. Будівельники кажуть, що ще два місяці тому на місці, де зараз закладають фундамент будівлі, розрахованої на 600 учнів, був пустир.
Оглядаючи будівництво, Разумков зауважив, що через розбудову Києва збільшується і потреба в освітніх закладах – садочках та школах.
“З Києва важко побачити, де потрібно в районі провести ремонт чи прокласти нову дорогу. Набагато краще такі питання розумієш, коли щодня ходиш цими дорогами. Тому реформа децентралізації є дуже важливою для України. […] Кошти на це будівництво на 2020 рік передбачені, сподіваємось, що і в бюджеті на 2021 рік ця тенденція збережеться. Але тут багато залежить і від роботи місцевої громади та влади. Населені пункти завдяки реформі децентралізації отримують більше повноважень та можливостей, адже більше коштів залишається на місцях. На будівництві школи ми мали змогу порівняти те, що є і те, що, я сподіваюсь, буде в кінці 2021 року”, — зауважив Голова ВР.
Як писала KV, цю школу планували до цього здати у 2020 році: у 2019 будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році – ще на 152,96 млн гривень. Компанія-підрядник, яка виграла тендер, заснована братами-депутатами Бориспільської міськради Володимиром та Ігорем Шалімовими.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Місцеві жителі та активісти зустріли делегацію та подякували Разумкову і Чернишову за підтримку Гірської ОТГ і будівництва школи. Попросили також сприяти будівництву через співфінансування, адже коштів однієї громади не вистачить, аби покрити видатки.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
“Обласна адміністрація тримає хід будівництва школи під постійним контролем. Мешканці села Гора також долучаються до цього процесу, бо вони зацікавлені, щоб школу збудували якісно. Я впевнений, що завдяки спільному контролю ми не лише відкриємо цей освітній заклад, а й реалізуємо проєкт, на який рівнятиметься система освіти області”, – зазначив голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
“Костал”
Також у програмі спікера було ознайомлення з роботою підприємства ТОВ “Костал Україна” у м. Переяслав. Генеральний директор підприємства Радослав Шкуп розповів Голові Парламенту про проєкт будівництва нового заводу на території Бориспільського району Київської області, яке має розпочатися вже в травні цього року.
Зокрема, він зазначив, що реалізація проєкту вимагає залучення 13 мільйонів євро інвестицій для будівництва заводу і ще 26 мільйонів – для його оснащення необхідною технікою. Новий завод дозволить створити 900 робочих місць в області.
“Це підприємство працює з 2006 року, забезпечує 1000 робочих місць, мінімальна заробітна плата після вирахування податків — 10 тисяч гривень, що є непогано на сьогодні і для області. Інвестування зараз йде близько 24-26 млн євро. Це гарний приклад того, коли ми дійсно є конкурентоспроможними, тому що те, що виробляється на цьому підприємстві, ми бачимо в європейських автомобілях. Треба в рамках діючого законодавства допомагати таким підприємствам, і позиція голови КОДА абсолютно конструктивна — вони готові допомагати, щоб було і інвестору комфортно, і щоб не з'явилося людини, яка забажає нажитися на цьому. Щодо Верховної Ради, то ми зробимо все від нас залежне, щоб створити умови для залучення додаткових інвестицій в Україну”, – наголосив Дмитро Разумков.
Центр реабілітації
В Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни у с. Циблі, у якому станом на 10 лютого 2020 року проходять реабілітацію 185 учасників АТО, спікер парламенту поспілкувався з персоналом закладу та учасниками АТО/ООС. Він подякував ветеранам за службу і запевнив у готовності Верховної Ради України зробити все можливе для припинення війни на Донбасі та відновлення територіальної цілісності України.
“Госпіталь є дуже важливим. Дуже багато людей повертається з війни, і сьогодні для нормальної реабілітації люди, які пройшли АТО/ООС, мають повернутися до нормального емоційного та психологічного стану і, на жаль, подекуди фізичного”, – підкреслив Дмитро Разумков.
Читайте: На Киевщине планируется развивать два реабилитационных центра для военных
Дмитро Разумков, нагадаємо, – син засновника Українського центру економічних і політичних досліджень (зараз – Центр імені Разумкова), екс-заступника секретаря РНБО Олександра Разумкова, нині покійного. Був політичним керівником штабу Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 р. До обрання нардепом був керуючим партнером і директором "Ukrainian Politconsulting Group".
Читайте: Председателем ВР IX созыва избран Разумков, его заместителями Стефанчук и Кондратюк
На початку лютого 2020 року стало відомо, що Дмитро Разумков обмежив доступ в кулуари парламенту колишнім його членам. Тепер для них відведено одне місце, де вони зможуть перебувати в адміністративній будівлі Ради – гостьова ложа. Бути присутнім в популярних для роздачі коментарів пресі кулуарах на першому, другому і третьому поверсі будівлі ВР на столичній вулиці Грушевського вони тепер не зможуть – на відміну від помічників діючих нардепів і журналістів.
Читайте: Бывших нардепов не будут больше пускать в кулуары парламента
Фото: KV, Переяслав-Хмельницька міська рада КиевVласть
Прийдешня сесія Київоблради розгляне зміни в проєкт Програми будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури Київщини. Серед новел – найболючіша для столичного регіону тема, список доріг, що підлягають капремонту. З понад 140 млн гривень, що підуть на обласні дороги, левову частку коштів отримають Богуславський, Бородянський, Києво-Святошинський, Володарський райони та декілька інших. Є й ті, кому, не дивлячись на подані заявки, за програмою не перепаде і копійки.
Як стало відомо KV, Київоблрада розгляне на наступній сесії проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки. Проєкт мають також розглянути профільні комітети. Попри те, що документ ще може зазнати виправлень, вже зараз можна назвати райони, де ремонт доріг йтиме активніше і аутсайдерів, яким доведеться ладнати дорожнє хазяйство самотужки, або відкладати на інший рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Цифри
Так, згідно додатку 16 до проєкту, за напрямом “Будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів дорожнього господарства” видатки закладаються в обсязі 140 млн 910 тисяч 410 гривень, з них — 102 млн 79 тисяч 847 гривень з обласного бюджету і 38 млн 830 тисяч 563 гривні — з місцевих. Загальна кількість об’єктів у переліку — 77.
Найбільша кількість об’єктів (переважно це капітальний ремонт дорожнього покриття) у Бородянському районі Київщини — на 16 об’єктів проєкт закладає фінансування у розмірі 27 млн 229 тисяч 895 гривень. З них найдорожчий — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Ювілейна в с.Немішаєво за 4,4 млн гривень.
Найдорожчий об’єкт із загального переліку — реконструкція дороги комунальної власності по бульв. Леоніда Бірюкова в м. Буча, вартість сягає 12 млн 167 тисяч 76 гривень. Причому сума поділена між обласним та місцевим бюджетом порівну як для цього об’єкту (по 6 млн 83 тисячі 538 гривень), так і для двох інших у місті (сукупні видатки на кожен — 3 млн 704 тис. 220 гривень та 6 млн 752 тис. 74 гривні відповідно).
На другому місці — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Пастернака в м. Боярка, закладений обсяг фінансування — 6 млн 41 тис. 789 гривень.
Відзначилося місто Вишневе Києво-Святошинського району — тут капітальний ремонт трьох доріг планують робити виключно за кошти місцевого бюджету, а це разом складає 7 млн 938 тисяч 903 гривні, з яких найдорожчий — капремонт дороги по вул. Лесі Українки за 5,6 млн гривень.
А от найдешевшими з загального переліку стало 5 об’єктів:
капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Миру Кулябівської сільської ради Яготинського району (178 тисяч 812 гривень, місцевий бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вул. Росьова, с. Мармуліївка Володарського району (231 тис. 580 гривень, обл+місц.бюджет);
капремонт дороги по вул.Молодіжна, с. Горошків, Тетіївського району (незавершене будівництво, 286 тис. 920 гривень, обл.+місц. бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вулиці Поповича в м. Узин (299 тис. гривень, місцевий бюджет).
До переліку не увійшли деякі райони та населені пункти: наприклад, жодної згадки про Іванківський чи Поліський район, міста Тетіїв, Славутич, тощо.
А деякі дороги доремонтовують ще з минулих років. KV писала про те, як 1,2 км дороги по вулиці Шевченків Шлях у Березані планували відремонтувати за 18,5 млн гривень, і мали закінчити до кінця 2020 року.
Читайте: В Березани на ремонт 1,2 км дороги потратят более 18 млн гривен
KV опитала голів деяких міських, селищних та районних рад, аби дізнатися: чи всі дороги, які вони подавали на фінансування, потрапили до списку, які планується ремонтувати у майбутньому та інше.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“На дороги обласного значення дійсно нічого не виділено, але ми подавали. А на Вищу Дубечню та Воропаїв — субвенція з держбюджету. Обсягами ми задоволені, але хотілося, щоб і ремонтувалися дороги обласного значення. Можливо, область розраховує, що ми подаватимемо через Фонд регіонального розвитку. Раніше асигнування з області були доволі великі”.
Голова Броварської районної ради Сергій Гришко:
“Подавали і дуже багато. Не знаю, хто і за яким принципом затверджував переліки. Це для мене новина: подавали і РДА, і кожний населений пункт. В минулому році подавали через УКС, зробили дороги у Калинівці, поточні ремонти. Може, не включили район через те, що ремонтують за кошти держави наші центральні дороги. Не можу нічого сказати з цього приводу. Добре, що хоч три дороги затвердили.
Дороги в селах Мокрець і Заворичі — це Калитянська ОТГ, а Кулажинці — це вже наш Броварський район. ОТГ хай би сама займалася, господарі є там. А у районі хотілося б більше — є дороги, якими автобуси відмовляються возити людей, і це питання нами порушувалося на рівні області. Нам обіцяли, що ми в цьому році отримаємо гроші. Але не так сталося…
Міський голова Вишневого Ілля Діков:
”Ми подали, вони розглянули і затвердили. Чи не велике навантаження на наш бюджет? Яка різниця, це наші дороги і нам їх робити все одно. Два роки ці дороги не можемо зробить”. Голова Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
“Усі дороги, які громада подавала на фінансування, узгоджені. Ми задоволені, потреба велика, але враховуючи, що ці проєкти передбачають співфінансування з нашого боку, всі ми потягнути не зможемо. У минулому році у Ржищеві ремонтувалося дві дороги і чотири — в селах. В цілому ще залишилося відсотків 40% доріг у громаді, які очікують капітального ремонту. Поки одні дороги ремонтуємо, на інших вже з'являються ями. Це безкінечний процес”.
Міський голова Яготина Наталія Дзюба:
“Подавали більше проєктів, але я завжди розраховую, що як би не сталося, буде уточнення і до того списку щось додадуть. В минулому році кошти виділяли, хотілося б більше. Яготин — місто районного значення, в нього бюджет не такий великий, як у міст обласного значення, 40 млн гривень. І нам потрібно заасфальтувати приблизно 40 км доріг. Якщо в цьому році заасфальтуємо 2,3 км, це буде невеликою частиною. Думаю, допомога області має бути трохи більшою, і підхід має бути іншим. Є міста, що мають достойні бюджети — радію за їхні успіхи, але і дотації з обласного бюджету їм більші, ніж містам типу нашого. Я за те, щоб обласна рада переглянула цей підхід і ми одержали кошти на ремонт, про які заявили”.
Голова Бородянської районної ради Георгій Єрко:
“Ми подавали більше проєктів, але у нас в проєкті багато було включень. Люди і голови рад задоволені. Усі об’єкти будуть ремонтовані за рахунок співфінансування, так, але держава компенсує витрати і надає змогу утримувати і будувати дороги. Чим менше грошей йде [з місцевих бюджетів], тим краще, скажімо так. У минулому році близько 12 доріг в районі потребували ремонту”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Задоволені. Хотілося б ще більше, звичайно. На ті об'єкти, які ми подавали та на які підготували кошторисно-проєктну документацію, кошти дали — у тому числі по Миронівці, це 7 чи 8 доріг. У нас є такі дороги, якими неможливо проїхати, ми зверталися усюди, надіслали звернення до Укравтодору, де нам відповідали, що кошти на цей рік не передбачено, але будуть робити поточний ремонт. Але поточний ремонт там не годиться. Загалом, торік давали грошей трохи більше”.
Голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко:
“Перелік наш є і ми його подавали через Іванківську РДА. Наступного тижня ми плануємо зібратися і вислухати звіт від представників адміністрації: рік уже почався, а Іванківський район не потрапив до жодної програми і “пролетів”. Я не можу знати напевне, чому так сталося: чи подали вони, чи не подали, чи можливо не відповідає проєктно-кошторисна документація. Будемо заслуховувати та розбиратися. У нас он [потребує ремонту] дорога Іванків-Кухарі, яка вже розлазиться, розбита вщент. Крім неї, по селах так само багато таких доріг”.
Післямова
Додамо, що у додатку 17 до проєкту змін до Програми включений перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що реалізуються за рахунок співфінансування. Об’єкти з цього переліку фінансуються без допомоги обласного бюджету.
Обсяг видатків за цим переліком, що складається з 70 об’єктів, сягає 95 млн 139 тисяч 56 гривень — з них 14 млн 957 тисяч 558 гривень з місцевого та 80 млн 181 тисяч 498 гривень з державного бюджету.
Як раніше розповідала KV, з початку 2018 року в розпорядження Київської обласної державної адміністрації (КОДА) передано 6375,5 кілометрів доріг місцевого значення. З них – 4171,8 км обласних, 2203,7 км районних. Функції замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання доріг місцевого значення в Київській області виконує департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації. Це стало можливим завдяки закону про децентралізацію системи управління дорожнім господарством, який вступив в силу 1 січня 2018 року.
Утім, тоді у столичному регіоні новину зустріли двояко: разом з новими можливостями по управлінню фінансами влади отримали додаткове бюджетне навантаження. До того ж, політичні чвари між обласною держадміністрацією і Київоблради могли законсервувати автодорожні роботи на Київщині.
Читайте: Киевская область – в шаге от огромной дорожной катастрофы
А пізніше ситуація погрожувала вибухнути: розбиті дороги остаточно розлютили представників громад Київської області. Незважаючи на те, що на рахунках області були і залишаються сотні мільйонів гривень, які регіон міг витратити на ремонт і будівництво доріг, адміністрація відкладала роботи на потім.
Читайте: Киевщина готовится бунтовать из-за убитых дорог
KV повідомляла, що на Київщині в 2019 році на капремонти доріг державного значення планували витратити понад чверть мільярда гривень. У лютому 2019 року Кабінет міністрів затвердив перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування. На інфраструктурні об'єкти та дороги на території Київської області збиралися витратити 253,4 млн гривень або 4% від загального бюджету на ці цілі в Україні. При цьому по всій країні на ремонт доріг державного значення в 2019 році планували витратити 6,559 млрд гривень.
Читайте: В 2019 году на ремонт государственных трасс Киевщины собираются потратить 253,4 млн гривен
В жовтні 2019 року за результатами тендерів селищні та міські ради, а також КОДА уклали більше 70 договорів на виконання ремонтів доріг. Відповідно до договорів, ремонтувати дороги планували у 22 містах і селищах міського типу Київської області.
Читайте: В городах и поселках Киевщины планируют отремонтировать дорожное покрытие более 70 улиц (список)
Фото: коллаж KVКиевVласть
11 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський під час заходу “Зшити Україну: безпека, будівництво, фінансування” заявив, що будівництво доріг є пріоритетом для української влади, тому 1 березня 2020 року розпочинається реалізація проєкту “Велике будівництво”.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми хочемо з’єднати якісним сполученням усі куточки нашої країни: Схід, Захід, Північ, Південь. Ми повинні посилити культурні та соціальні зв’язки, а також – зробити доступними важливі соціальні об’єкти: наші лікарні, дитячі садочки та опорні школи”, – сказав Глава держави під час заходу.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що цього року почнеться принципово новий підхід до будівництва доріг в країні.
“Довгі роки у нашій країні існував так званий успішний стартап, завдяки якому деякі чиновники побудували собі не один маєток. Цей стартап називається ямковий ремонт. Він повинен піти в минуле. Ми говоримо про будівництво та капітальний ремонт доріг. У загальному обсязі робіт вони мають становити не менше 80%”, – сказав Президент.
Усі необхідні механізми для початку будівництва Урядом створені. Тепер вся відповідальність за вчасний старт будівництва на головах ОДА.
У заході взяв участь голова Київської обласної держадміністрації Олексій Чернишов, який репрезентував плани Київщини у національній програмі “Велике будівництво”.
У Київській області на цей рік заплановано низку дій, що передбачають будівництво об’єктів соціальної та дорожньо-транспортної інфраструктури на загальну суму 2 802 076 млн грн. В першу чергу увага приділяється ремонту доріг області, будівництву шкіл, дитячих садочків, лікарень та спортивних об’єктів.
“Маємо докласти максимальних зусиль, щоб мешканці Київщини якнайшвидше відчули позитивні зміни, щоб життя в області стало безпечним та комфортним як у маленькому селі, так і у великому місті. Київщина має стати вітриною України”, , – прокоментував плани голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: В Киевской облгосадминистрации хотят модернизировать пригородную железную дорогу (видео)
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
Все більше сіл і селищ столичного регіону намагаються уникнути приєднання до міст обласного значення. Цим шляхом з минулого року намагаються пройти Пристроми, Строкова і Семенівка. Села виконали умови, необхідні для злиття із сільською Студениківською ОТГ, однак зав’язли у бюрократичній тяганині. І якщо Строковій пощастило потрапити до бажаної ОТГ, то решта взялися оббивати пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад. Незважаючи на скептицизм експертів, місцеві налаштовані войовничо. Кажуть, у пошуках шансу уникнути насильницької децентралізації, дійдуть до президента Зеленського.
Як стало відомо KV, 25 січня Семенівська сільська рада Баришівського району прийняла рішення про приєднання до Студениківської громади. Раніше, восени минулого року, такі рішення прийняли Строківська та Пристромська сільські ради Переяслав-Хмельницького району.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, на даному етапі всі рішення прийняті і направлені до КОДА, але зазначити у перспективному плані приєднання Пристром та Семенівки до Студениківської ОТГ не поспішають.
Нагадаємо, раніше KV повідомляла, що розроблений проєкт змін до перспективного плану формування тергромад задовольнив не усіх. Адже, насамперед, передбачає створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Так, за новою редакцією до Березані має відійти вищезгадана Семенівка, а до міста Переяслав – Пристроми та Строкова.
“Мешканці сіл Семенівка та Пристроми за два роки існування громади побачили, як працює ОТГ і скільки зроблено для кожного села. Є результат і селяни хочуть саме в цю громаду, вони не хочуть до міст обласного значення. Сільська громада дбає саме про село, щоб були робочі місця, інвестори і щоб розвивався аграрний бізнес. Громада має ресурси і ми будемо відстоювати це приєднання. Однак, робоча група не підтримує приєднання Семенівки та Пристром до нашої громади. Обґрунтувань немає. Пристроми направили документи в КОДА, Семенівка теж. Студениківська громада також надала згоду на приєднання цих сільрад”, – говорить Лях.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
За її словами, подали і до Асоціації об’єднаних ОТГ необхідний пакет документів. У свою чергу Асоціація пообіцяла відстоювати перед Мінрозвитку громад приєднання Пристром та Семенівки до Студеників. Також представники сіл і ОТГ звернулися за підтримкою до нардепа Сергія Буніна (від ПП “Слуга народу”), планують потрапити і до Асоціацій міст України, а також в Мінрозвитку громад.
“Ми хочемо донести, що в першу чергу має бути підтримане волевиявлення народу. Нам повторюють про те, що закінчилось добровільне об’єднання. Так чому саме до Березані та Переяслава, а не до Студеників? Чому змінилось рішення, адже претензій до документів нещодавно не було? Будемо звертатися на гарячу лінію до Президента, так не має бути, народ мають почути”, – каже вона.
Читайте: Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Ті, хто за
Як розповів KV голова Семенівської сільради Баришівського району Микола Кочерга, наразі активні семенівчани беруть активну участь у відстоюванні приєднання до Студеників. Так, делегація із представників громади та сільрад, місцева громадська організація вже звернулися за підтримкою до губернатора.
“Я також звертався на “гарячу” урядову лінію. Всі необхідні документи ми надали, але нас не хочуть враховувати в перспективному плані, починають ганяти із одного кабінету до іншого. Нам обіцяли, що врахують нашу думку і внесуть зміни до перспективного плану. Але наші листи через Департамент архітектури та містобудування до Мінрозвитку громад досі так і не потрапили.
За перспективним планом нас мають приєднати до Березані. А те, що селяни проголосували на громадських слуханнях за Студеники, то на це ніхто не зважає, лише наголошують, що час добровільності минув. Ми також звернулися з листом-проханням до Кабміну. Так не може бути в нашій державі: або цю владу будуть поважати, або все завершиться плачевно. Та ми не будемо чекати, плануємо звертатися по допомогу до Мінрегіону, до Президента, в суди. Ми маємо прийняті рішення, 65% із 1,5 тисячі населення зробили свій вибір, згідно діючих законів та Конституції”, – запевнив він.
Читайте: Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
За словами голови Пристромської сільради Переяслав-Хмельницького району Івана Бобровника, процес приєднання до Студениківської ОТГ був запущений восени минулого року, коли на громадських слуханнях мешканці майже одноголосно проголосували “за” Студеники.
“Ми вважаємо, що будь-яка сільська громада – це краще, ніж приєднання до міста, у якому ми загубимося із нашими податками та землею. Податки, які зароблені в селі, повинні працювати на тих, хто їх заробив на цій землі. За перспективним планом ми маємо приєднатися до Переяслава. До цього отримували дуже багато пропозицій – ми платіжноспроможне село, яке має близько 30 млн гривень в рік. І ці кошти пішли би у сільську громаду і переважна більшість повернулася би селянам, а не місту. З-поміж цього на території діють три обласні та державні проєкти. Та поки що приєднання просувається досить проблематично. Так, обіцяють допомогти, але скоріш за все, нас таки приєднають до міста. Не хочуть, щоб ми приєдналися до сільської громади. Залишилося дуже мало часу. Наразі ми намагаємося цю ситуацію змінити, але як вона розвиватиметься надалі – невідомо”, – зазначив Бобровник.
Читайте: Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Як запевнив голова Строківської сільради Переяслав-Хмельницького району Микола Жук, всі необхідні документи передані в КОДА і цей варіант приєднання вже внесено у проєкт змін до перспективного плану.
“Громада села вирішила приєднатися до Студениківської громади ще восени минулого року. Завершити цю процедуру ми зможемо вже після затвердження плану. У цьому році ми ще працюємо за прийнятим бюджетом, як самостійна сільська громада. Ще роки два назад ми приймали рішення бути в громаді Переяслава, але депутати міськради нам відмовили. Потім були обговорення щодо Гайшинської громади. І на скільки відомо, цю громаду ще не затвердили. Після доєднання сподіваємося на збільшення фінансування, щоб на території запрацювало підприємство, створювалися робочі місця, ремонтувалися дороги, а село процвітало”, – відмітив він.
Читайте: Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Інша точка зору
Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко:
Доєднання сіл Пристроми і Строкова Переяслав-Хмельницького району до Студениківськоі ОТГ дозволило б збільшити населення і потужність громади у фінансовому плані. Хоча Студеники і так самодостатня ОТГ, адже у громади є чимала реверсна дотація. На території села Пристроми працює одне із потужних підприємств району, яке сплачує значну суму податків і забечує селян робочими місцями. Тому ця сільська рада також є спроможною. Строкова – невелике село, але теж самодостатнє. І це, не зважаючи на те, що на території є лише сільська рада та клуб, а діти навчаються в сусідньому селі. Приватне та фермерські господарства достатньо сплачують податків, щоб утримувати територію. Територіально ж села розміщені по різні сторони району. Так, Строкова наближена до Студеників і їхні території історично пов'язані між собою. Пристроми ж не мають прямого сполучення із громадою. На мою думку, сільські території зі своїм баченням підходу до вирішення проблем більше тяготіють одне до одного, ніж до міста.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк:
За перспективним планом у 2018 році в Баришівському районі було створено Баришівську і Березанську ОТГ. Поза громадами залишилися лише Семенівська і Яблунівська сільради, які найбільш віддалені від райцентру. Ці території відмовилися приєднуватися до Березані, хоча від початку реформи підтримували ідею ввійти в цю громаду. Транспортне сполучення та отримання всіх послуг історично пов'язує Семенівку саме з Березанню. Позиція увійти до Студениківської громади – це думка лише голови сільради і невеликої кількості депутатів. Сумнівними були і “доленосні” громадські слухання, рішення яких затвердили на сесії, що тривала лише три хвилини. Семенівська сільрада вважає себе спроможною, але потрібно не забувати, що саме за рахунок місцевого бюджету необхідно буде утримувати всю інфраструктуру. Весь цей процес має залежати від думки населення, а не від особистих інтересів керманичів та маніпулювань.
Студеники – спроможна громада. Проте їм не вистачає населення, в них є реверсна дотація і тому вони зацікавлені у людському ресурсі. Наразі затверджена нова Методика і чи мають тепер шанс на існування малі громади – спрогнозувати важко. Час добровільного об’єднання сплив. Населення довірилось сільському голові Кочерзі, але він не прислухається до їхніх інтересів, а в усіх проблемах потім звинувачують районну раду.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік:
Слухання в Семенівці відбулися з фальсифікаціями. Перший злочин проти чесності – реєстрація. Сільська рада проводила реєстрацію без паспортів, і без вручення мандатів, щоб не можна було при голосуванні відрізнити руку того, хто має голосувати, а хто приїхав з іншого села і підняв руку. На відео видно, як одна жінка просить зареєструвати свою лежачу матір, яка за Студеники і пані, що реєструє, робить це. Люди, що за Березань, організували паралельну реєстрацію поряд, і цифри зареєстрованих не корелюють із цифрами голосувань, які потім у паніці хтось називав сільському голові [...] І одразу сільський голова проводить сесію сільської ради, хто “за”, і на другому відео видно, як руку підняли не депутати, а інші люди. І сільський голова оголосив – рішення прийнято. Без обговорення. Сесія тривала 1,5 хвилини [...] І звісно, у Семенівці і Леляках є велика кількість прихильників приєднання до Березані, але їм навіть слова не надали”, – написав Бобровнік на своїй сторінці в Facebook.
Відео: Слухання в Семенівській сільраді від 25.01.2020 року
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко:
Перспективний план вже майже сформований. Щодо складу Березанської та Студениківської ОТГ, то розглядалося два варіанти. Перший – Семенівка, Яблунівка та Пристроми входять до Студениківської громади, другий – до Березанської. Останній варіант відповідає Методиці формування спроможних тергромад, з урахуванням тих змін, що нещодавно внесені Кабміном. Але, разом з тим, думки селян розділились. Велика частина Семенівки, згідно опитування, “за” Березань, інша – “за” Студеники. Розгорілися дуже великі протиріччя, є навіть політичне протистояння. Семенівська влада і голова стоять на позиції за приєднання до Студеників. Однак щодо проведених громадських обговорювань надійшло багато зауважень від населення. Семенівська сільрада ще не прийняла остаточного рішення, отже, залишається варіант приєднання до Березані.
Зараз в законі чітко окреслено – об’єднання відбувається в межах перспективного плану. Але це не є константою. Далі, відповідно до законів, можна продовжувати приймати рішення і вносити пропозиції щодо змін до перспективного плану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громадФото: колаж KVКиевVласть
Киевская ОГА подготовила на утверждение Кабмину проект перспективного плана формирования теробщин на Киевщине. Согласно новой редакции, Бородянский район могут разделить на три ОТО.
Об этом KV стало известно по результатам ІІІ съезда глав райсоветов Киевской области, который состоялся 24 января 2020 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В ходе съезда экс-директор Киевского центра развития местного самоуправления Олег Любимов представил изменения в перспективный план формирования общин Киевской области, который был утвержден распоряжением Кабинета Министров от 18.11.2015 года № 1206 года (с изменениями).
Сообщается, что в Бородянском районе уже создана Песковская теробщина. Еще на утверждение Кабмину могут предложить две потенциальные общины – Бородянскую и Микулицкую.
Также часть района отойдет к Бучанской ОТО. Такое решение в области приняли исходя из позиции и пожеланий жителей территорий.
Отмечается, что в прошлом году многие сельсоветы заявили о желании создать собственные общины, но было решено присоединить их к городу Переяслав.
Читайте: Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об'єднаних громад
Фото: KV
КиевVласть
Проект перспективного плана формирования теробщин на Киевщине, подготовленный для Кабмина Киевской облгосадминистрации (КОГА), предусматривает в Обуховском районе создание трех теробщин. Если относительно Обуховской и Украинской ОТО проблем пока не возникает, то состав Козинской ОТО остается под вопросом.
Об этом KV стало известно по результатам ІІІ съезда глав райсоветов Киевской области, который состоялся 24 января 2020 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В ходе съезда экс-директор Киевского центра развития местного самоуправления Олег Любимов представил изменения в перспективный план формирования общин Киевской области, который был утвержден распоряжением Кабинета Министров от 18.11.2015 года № 1206 года (с изменениями).
Сообщается, что в Обуховском районе могут утвердить три общины – Обуховскую Украинскую и Козинскую.
Также отмечается, что Козинская ОТО появилась в новой редакции перспективного плана, поскольку жители и руководство Козина выразили желание быть центром ОТО. С ними должны объединиться Великодмитровецкий, Подгорцевский и Старобезрадичевский сельсоветы.
Однако, жители Старых Безрадичей категорически против Козинской общины и настаивают на присоединении к Обухову.
Напомним, ранее KV сообщала, что без Старобезрадичевского сельсовета Козинская терробщина не может существовать, ведь у Козина нет общих границ с Подгорцами, которым придется остаться самим или объединяться с Украинкой.
Изначально к Козину должны были присоединиться Подгорцевский, Старобезрадичевский, Первотравенский сельсоветы. Однако, в начале 2018 года жители Старобезрадичей проголосовали категорически против объединения с Козином и подумывали о присоединении к Обухову.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Напомним, утвержденный в 2015 году перспективный план формирования территорий Киевской области планируют обновить. Проект изменений предусматривает создание еще 46 общин, которых нет в предыдущей редакции плана.
Читайте: Проєкт змін: оновлений перспективний план Київщини може втричі збільшити кількість об'єднаних громад
Фото: KV
КиевVласть
Відділи освіти Бородянської, Кагарлицької, Броварської та Богуславської райдержадміністрацій (РДА) і Миронівська міськрада визначилися з підрядниками для організації харчування для школярів та вихованців дитсадків. РДА Броварів також замовила харчування для учнів в таборах з денним перебуванням на базі шкіл.
Як KV стало відомо з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, договори щодо надання послуг з організації гарячого харчування в навчальних закладах п'яти районів Київщини були укладені у січні 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кагарлицький район
Відділ освіти Кагарлицької РДА * замовив (ціна договору – 1,24 млн гривень) надання послуг з харчування у ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Чайка" (**).
За умовами договору, підрядник до 1 липня 2020 року повинен організувати обіди для 49 724 учнів (529 діто/днів) для навчальних закладів Кагарлицького району (кількість закладів не повідомляється).
Богуславський район
Відділ освіти Богуславської РДА *** уклав договір (ціна – 3,78 млн гривень) на організацію харчування дітей району з ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Чайка".
Згідно договору, ТОВ організує харчування учнів 1-4 класів всіх категорій, 5-9 класів пільгових категорій (163 891 порцій) та дошкільнят у навчальних закладах району (23 478 порцій).
В опублікованих документах немає інформації щодо кількості навчальних закладів. Також не вказані строки надання послуг. Відомо, договір діє до 31 травня 2020 року.
Броварський район
Відділ освіти Броварської РДА **** уклав договір (ціна – 10,3 млн гривень) на організацію харчування у 16 навчальних закладах і літньому денному таборі сіл та селищ району з КП “Броварське районне виробниче управління об'єднання шкільних їдалень” Броварської райради” *****.
Договір передбачає поставку харчування протягом 187 днів для дошкільнят, 171 дня – для школярів пільгових категорій 5-11 класів та 1-4 класів всіх категорій.
Крім цього підрядник буде 14 днів забезпечувати харчуванням учнів в таборах з денним перебуванням на базі шкіл.
Миронівський район
Гуманітарний відділ виконавчого комітету Миронівської міської ради Миронівського району ****** замовив (ціна договору – 3,83 млн гривень) послуги з організації гарячого харчування учнів у ТОВ ”Миронівське громадське харчування” *******.
За умовами договору, протягом 2020 року підрядник поставлятиме гаряче харчування для учнів 5-11 класів пільгових категорій та 1-4 класів всіх категорій п'яти навчальних закладів.
Бородянський район
Відділ освіти Бородянської РДА ******** уклав договір (ціна – 898,8 тис гривень) на організацію гарячого харчування з КП Бородянської районної ради “Об'єднання шкільного харчування” *********.
Згідно з договором, протягом січня-травня 2020 року підрядник має забезпечити харчуванням школярів та вихованців дитсадків 12 навчальних закладів сіл та селищ Бородянського району (орієнтовно 61 803 діто/днів).
За даними YouControl, ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Чайка" зареєстровано в Богуславському районі (с. Чайки) в 2004 році. Засновник, власник та директор підприємства – Світлана Резніченко.
За даними Zакупівлі, загальна сума підрядів компанії, отриманих за результатами публічних закупок, становить більше 91 млн гривен. Найбільший замовник – Мінсоцполітики (укладено 15 договорів на 57,6 млн гривень).
Читайте: Богуславська РДА вибрала постачальника харчування в навчальні заклади району
КП “Броварське районне виробниче управління об'єднання шкільних їдалень” Броварської райради” існує з 1997 року. Керівник – Лариса Запольська.
З 2008 року КП за результатами публічних закупок уклало договорів майже на 133 млн гривень. Найчастіше послуги з організації харчування у підприємства замовляв відділ освіти Броварської РДА (загальна сума – 87 млн гривень) (інформація Zакупівлі).
ТОВ “Миронівське громадське харчування” існує з 1998 року. Засновник – Галина Притула (50%) та Віктор Шпиль (50%). Останній також є керівником.
Підприємство бере участь у закупівлях з 2017 року. Всі 7 договорів (без урахування нинішнього), укладених за результатами публічних закупівель, компанія отримала від Миронівської РДА та Миронівської міскради. За цими договорами ТОВ повинно було отримати 18,5 млн гривень (інформація Zакупівлі).
КП “Об'єднання шкільного харчування” Бородянської райради створено в 1995 році. З 1997 року підприємством керує Алла Дрепіна.
Підприємство активно бере участь у публічних закупівлях. З 2008 року КП уклало договорів на 151 млн гривень. З них більше 80 млн гривень компанія отримала від відділу освіти Бородянської РДА (інформація Zакупівлі).
Читайте: Школярів та дошкільнят Бородянського району знову годуватиме місцеве КП
* Відділ освіти Кагарлицької РДА (Код ЄДРПОУ: 02143695)
** ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "Чайка" (Код ЄДРПОУ: 20624493)
*** Відділ освіти Богуславської РДА (Код ЄДРПОУ: 2143658)
**** Відділ освіти Броварської РДА (Код ЄДРПОУ: 02143873)
***** КП “Броварське районне виробниче управління об'єднання шкільних їдалень” Броварської райради (Код ЄДРПОУ: 24887315)
****** Гуманітарний відділ виконавчого комітету Миронівської міської ради Миронівського району Київської області (Код ЄДРПОУ: 43122946)
******* ТОВ “Миронівське громадське харчування” (Код ЄДРПОУ: 25299365)
******** Відділ освіти Бородянської РДА (Код ЄДРПОУ: 02143910)
********* КП Бородянської райради “Об'єднання шкільного харчування” (Код ЄДРПОУ: 23239413)
Фото: 20 хвилин
КиевVласть
В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”.
Хто має борги
Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.
Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт.
Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.
Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.
В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.
У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.
Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні.
Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.
Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне.
Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.
І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.
Чи добудують
KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV.
Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко:
Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.
Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:
На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.
Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає.
Голова Сквирського райради Василь Гриша:
Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.
Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.
Стоять не один рік
Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.
Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.
“Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він.
У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.
Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.
“На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.
Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.
Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.
Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.
Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії
Фото колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 08:19:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 08:19:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 08:19:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0013
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.1580
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 08:19:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4980, 10
0.0197
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('88056', '88032', '88019', '87985', '87945', '87884', '87815', '87814', '87790', '87780')
1.0700
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 08:19:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"київщини"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)