Про те, скільки у столиці пільговиків, які саме пільги вони отримують, як допомогає місто вимушеним переселенцям, малозабезпеченим та інвалідам, а також що міська влада робить для сприяння у працевлаштуванні населення розповів в інтерв`ю КиевВласть заступник голови Київської міськдержадміністрації Микола Поворозник.
Частину 1 інтерв'ю з Миколою Поворозником (Про реформу медицини та охорону здоров’я) читайте тут.
Частина 2. Про соціальний захист та безробіття у Києві
KV: Скільки киян сьогодні користуються пільгами, і якими саме?
Микола Поворозник: Близько 900 тисяч осіб. Це пільги на проїзд у міському транспорті, пільги на житлово-комунальні послуги, послуги зв’язку, придбання твердого палива та інші.
До переліку пільг, які надаються безпосередньо за рахунок бюджету Києва (рішення Київради від 03.03.2016 №116/116), відноситься пільговий проїзд у міському транспорті. З міського бюджету на це було виділено та профінансовано підприємствам перевізника у 2015 році 229,9 млн гривень, а у 2016 році – 578,5 млн гривень, що на 30 % більше попереднього року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Читайте: В 2016 году за перевозку по Киеву “условных” льготников киевляне заплатили 578,5 млн гривен
KV: Скільки серед киян, які отримують пільги, малозабезпечені?
Микола Поворозник: Для підтримки цих громадян та забезпечення їм гідного існування у Києві запроваджено надання адресної матеріальної допомоги, у тому числі з нагоди відзначення державних, релігійних свят та визначних дат.
У 2015 році разову адресну соціальну матеріальну допомогу надано особам з числа соціально незахищених верств населення та ветеранам війни на загальну суму 222 362,4 тис. гривень. У 2016 році ця сума становила 231 997,70 тис. гривень. На поточний рік заплановано виплатити разову адресну матеріальну допомогу соціально незахищеним верствам населення у сумі 163 972,00 тис. гривень.
Довідково: За інформацією, яка наявна у розпорядженні KV, у Києві серед громадян, які користуються пільгами, близько 60 % відносяться до малозабезпечених верств населення.
KV: Загалом скільки витрачено з міського бюджету на пільговиків у 2015 році, 2016 році і скільки планується витратити у 2017 році?
Микола Поворозник: Загалом на міську цільову програму “Турбота. Назустріч киянам” було виділено у 2015 – близько 634 млн грн, 2016 – понад 1 млрд грн і в 2017 році заплановано виділити - близько 1,5 млрд грн.
KV: У цьому році ВРУ прийняла закон, яким передбачається введення автоматизованої системи обліку оплати проїзду у транспорті та електронного квитка. Як у зв'язку з цим зміняться умови проїзду у міському транспорті представників пільгових категорій?
Микола Поворозник: Ми дуже позитивно сприйняли це рішення, бо це перший крок до монетизації пільг. Також система обліку забезпечить справедливий розрахунок оплати за перевезення муніципальним транспортом пільгових категорій населення. Власне, ми неодноразово зверталися до Кабінету міністрів щодо переходу на надання пільги у вигляді адресної допомоги. Зараз всі кияни, які мають право на пільги, персоніфіковані і як особи, і по категоріям пільг, завдяки програмі “Картка киянина”.
Що стосується пільгового проїзду при впровадженні системи електронного квитка, то “Картка киянина” буде використовуватися для обліку та оплати проїзду у громадському транспорті. Також буде передбачено оформлення нульового квитка для разової поїздки на підставі посвідчення. У людини є право на пільгу, і його у неї ніхто не забере.
Читайте: Верховная Рада вводит в городском транспорте электронные билеты
KV: Чи всі кияни переоформили “Картку киянина”, яка була емітована банком “Хрещатик”, і чи буде діяти стара картка для проїзду у транспорті?
Микола Поворозник: Станом на 1 лютого 2017 року кількість перевипущених Ощадбанком “Карток Киянина” становить близько 500 тисяч.
Проте всі додатки “Картки киянина”, емітованої банком “Хрещатик”, діють. Отже, ця картка може бути використана для проїзду у міському транспорті. Проте вона не діє як картка для отримання коштів. А у зв’язку з тим, що ми плануємо в майбутньому на цю картку перераховувати адресну матеріальну допомогу, її треба переоформити.
KV: Скільки у Києві проживає інвалідів і яка допомога від міста їм надається?
Микола Поворозник: Зараз у столиці проживає понад 175,1 тис. осіб з інвалідністю, з них І групи – 16,5 тисяч, ІІ групи – 80,6 тисяч, ІІІ групи – 63,9 тисяч, дітей з інвалідністю – 14,1 тисяч.
З міського бюджету їм виплачується адресна допомога та надається забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, складним протезуванням, ортопедичним взуттям та ортопедичними устілками, а також засобами особистої гігієни (памперси, урологічні прокладки, пелюшки). У 2016 році на зазначені заходи було витрачено 51 574,9 тис. грн.
Також за кошти бюджету Києва у 2016 році було оздоровлено 2 538 інвалідів різних категорій, у тому числі 553 інваліди війни (санаторії “Перемога”, “Батьківщина”, “Слава”, “Салют”), 1 946 інвалідів з дитинства та загального захворювання (санаторії “Жовтень”, “Карпати”, “Авангард”, “Діброва”) та громадян, віднесені до категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та дітей з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою (санаторії “Курорти Приазов’я”, “Гопри”, “Верховина”), 10 учасників АТО з інвалідністю (санаторії “Орізонт”, “Токарі”, “Карпати”).
KV: Яку допомогу, крім пільгового проїзду, надає місто сім'ям переселенців?
Микола Поворозник: На початок 2017 року у Києві зареєстровано 118 725 таких сімей. Це 156 666 осіб. Департамент соціальної політики КГГА відповідно до Порядку про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення (постанова Кабміну від 01.10.2014 № 509) здійснює облік та видачу довідок вимушено переселеним особам.
Всі переселенці реєструються за адресою соціальних пунктів у Києві, тобто вони отримують київську реєстрацію та автоматично стають киянами і мають право на встановлені законодавством пільги.
Читайте: В детсадах Киева отказываются принимать детей "беженцев"
KV: Останнім часом багато розмов ведеться щодо проблем з працевлаштуванням, у тому числі і у столиці. Чи спостерігається зараз у Києві ріст кількості безробітних?
Микола Поворозник: Ми зазвичай аналізуємо дві цифри – скільки зареєструвалося осіб протягом року і скільки залишилося з них не працевлаштованими на кінець року. У 2014 році стали на облік служби занятості стало 39,5 тис. осіб, на кінець року з них залишилося на обліку 17 266 осіб. У 2015 році було зареєстровано 48,5 тис. осіб, залишилися на обліку на кінець року 16 832 особи. У 2016 році – 39,3 тис. осіб стали на облік, а на кінець року з них залишилося 11 500 осіб.
Зважаючи на ці цифри не можна казати, що у столиці є проблема збільшення кількості безробітних. За підсумками цього року ми спостерігаємо навіть 30% зниження. У Києві найвищий рівень зайнятості населення серед регіонів – 62,5% (по Україні – 56,5%), рівень безробіття - 6,4% (по Україні – 9,2%).
KV: Яка в середньому сума допомоги по безробіттю виплачувалася у Києві у 2015 і 2016 рр. одному безробітному?
Микола Поворозник: Середня сума допомоги по безробіттю у 2015 році становила 2 754 грн, у 2016 році – 3 430 грн.
KV: Що робить місто для допомоги киянам у працевлаштуванні?
Микола Поворозник: Сприяння зайнятості громадян у столиці у минулому році здійснювалось відповідно до Програми зайнятості населення Києва на період до 2017 року; Міської цільової програми підтримки сім’ї та молоді на 2012-2016 роки; Міської цільової програми ’’Турбота. Назустріч киянам’’ на 2016-2018 роки”.
Значна увага надається працевлаштуванню учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які потребують додаткових соціальних гарантій при працевлаштуванні, в т.ч. інвалідів.
У 2016 році була надана можливість майже 300 особам отримати одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи. Також були працевлаштовані шляхом надання роботодавцям компенсації єдиного соціального внеску 148 осіб. Отримали ваучер на навчання 200 осіб віком старше 45 років. Проходили професійне навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації 5,7 тис. осіб. Були залучені до участі у суспільно-корисних громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру понад 4 тисячі осіб. Охоплені профорієнтаційними послугами майже 98 тис. осіб, з них близько 35 тис. безробітних, майже 43 тис. учнів загальноосвітніх шкіл.
Читайте: Виктор Сухомлин продолжает “дорого” обучать киевских безработных
KV: Що місто робить для людей з особливими потребами у частині працевлаштування та створення безбар’єрного середовища?
Микола Поворозник: При зверненні осіб з інвалідністю до служби зайнятості здійснюється адресний та індивідуальний підхід до кожної людини з урахуванням рівня медичної та трудової реабілітації, потреб роботодавців. Для інвалідів також впроваджені і реалізуються програми з навчання та перекваліфікації.
Протягом 2016 року столичною службою зайнятості було працевлаштовано понад 300 осіб з інвалідністю.
Читайте: Чиновники КГГА наживались на инвалидах и сиротах
Читайте: Юрий Крикунов наживается на инвалидах, - СМИ (видео)
Комітетом доступності була розроблена Програма доступності, яка вже пройшла громадське обговорення та зараз знаходиться на розгляді у Київраді. До кінця першого кварталу поточного року вона має бути розглянута. Сподіваюся, що нам вдасться зрушити з місця питання створення комфортного для всіх категорій населення міста. Зараз проблема не в грошах, а в організаційній і адміністративній роботі. Адже для того, щоб при ремонті доріг робити на переходах заниження бардюрного каменя не потрібно додаткового фінансування. Просто потрібно при всіх роботах дотримуватися норм і правил безбар’єрного середовища.
Частину 1 інтерв'ю з Миколою Поворозником (Про реформу медицини та охорону здоров’я) читайте тут.
Справка KV: Микола Поворозник народився 10 квітня 1972 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку і Академію державного управління при Президенті України.
З 1995 по 2001 рік служив у Збройних силах України.
У жовтні 2001 року Микола Поворозник став головним фахівцем, а згодом і начальником відділу управління з питань підприємництва КМДА. У березні 2003 року обійняв посаду заступника начальника управління ліцензування та з питань реєстрації Головного управління з питань підприємництва КМДА. У грудні 2006 року очолив Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва.
З листопада 2012 року обійняв посаду першого заступника начальника Головного управління - начальника управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики.
У грудня 2012 року став першим заступником директора Департаменту - начальником управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Департаменту промисловості та розвитку підприємництва.
У червні 2013 року призначений заступником директора Департаменту - начальником управління координації регіональної економічної політики Департаменту економіки та інвестицій КМДА. У серпні 2013 очолив Департамент економіки і інвестицій КМДА.
28 січня 2016 року був призначений заступником голови КМДА.
КиевVласть
Беседовала Ирина Ященко
24 февраля Высший хозяйственный суд Украины постановил окончательное решение о возвращении в коммунальную собственность столицы земельного участка стадиона "Старт", земля которого в 2010 году была отведена для строительства жилого комплекса.
Об этом KV узнала из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщил руководитель аппарата КГГА Владимир Бондаренко, 13 февраля вступило в силу постановление Киевского апелляционного хозяйственного суда, которым расторгнуто договор купли-продажи спортивного комплекса этого стадиона.
Судейская коллегия высшей инстанции поддержала общественность и вернула спорткомплекс киевлянам, а кассационную жалобу ООО "Голден Хаус" оставила без удовлетворения.
На сегодня право собственности на земельный участок зарегистрировано за Киевским городским советом, подчеркнул Владимир Бондаренко.
Читайте: Стадион "Старт" в Киеве вернули госоргану приватизации
"Это не последнее решение о возвращении неправомерно отчужденных земельных участков и имущества столицы. Мы и в дальнейшем будем отстаивать права киевлян и бороться за интересы Киева", - подчеркнул Владимир Бондаренко.
Отметим, киевская власть подала апелляцию на решение Окружного административного суда Киева, который разрешил ООО "Голден Хаус" застроить исторический стадион "Старт". На месте стадиона хотели построить спортивно-оздоровительный и жилищно-офисный комплекс. Киевский апелляционный административный суд по иску КМДА вынес решение об отмене договора аренды земли стадиона "Старт" в Шевченковском районе, заключенного с ООО "Голден Хаус".
Кроме того, Генпрокуратура начала досудебное расследование в уголовном производстве по факту ненадлежащего исполнения служебных обязанностей должностными лицами регионального отделения Фонда государственного имущества Украины по г. Киеву при выполнении условий договора купли-продажи стадиона “Старт”.
КиевVласть
К концу 2017 года столичные власти планируют создать в Киеве более 1 тыс. дополнительных мест в существующих детских учебных заведениях за внебюджетные средства.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Согласно сообщению, третий год подряд в столице создаются дополнительные группы благодаря возвращению арендованных помещений дошкольным учреждениям, после чего за счет немецкого правительства там осуществляется ремонт, а за средства местного бюджета закупается все необходимое для пребывания детей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Киев системно продвигается в решении проблемы, доставшейся нам в наследство, - переполнение детских садов. Один из таких путей - это создание дополнительных групп, привлекая внебюджетные средства. В прошлом году благодаря сотрудничеству столицы с немецким правительством создано более 500 дополнительных мест. В этом году, обладая существенным опытом, мы ожидаем восстановить более 1 000, что эквивалентно строительству 5 новых дошкольных учреждений", - сказала заместитель председателя КГГА Анна Старостенко.
Читайте: В 2017 году создано 240 мест в детсадах, что соответствует созданию одного ДОУ - Анна Старостенко
По ее словам, ремонт и восстановление возвращенных помещений, которые десятилетиями использовались не по целевому назначению, требует существенных изменений в планировании, а следовательно значительных средств.
"На ремонтные работы в дополнительных группах в саду № 746 потрачено 3,5 миллиона гривен внебюджетных средств. Город со своей стороны позаботилось об обустройстве заведения всем необходимым: за городской бюджет было закуплено мебель, хозяйственный и спортивный инвентарь, обустроены пищеблок и прачечную, что составляет более 820 тыс. гривен", - отметила заместитель председателя КГГА.
Читайте: Киевские школы получили новейшее оборудование на 14 млн грн (фото)
Напомним, проект проводится в рамках программы "Содействие развитию социальной инфраструктуры", который финансируется правительством Федеративной Республики Германии через Германский банк развития KfW. В Киеве проект реализует "Украинский фонд социальной инфраструктуры". Максимальная стоимость финансирования одного детсада – 300 тыс. евро.
КиевVласть
Найближчим часом Київрада може затвердити план реформування медичної галузі. Про “електронну медицину”, інтернет у лікарнях, єдині тарифи на стоматологічні послуги, будівництво лікарні на Троєщині та лікарні швидкої допомоги на Правому березі, нові зарплати медпрацівників та іноземні інвестиції в інтерв`ю виданню КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації Микола Поворозник.
Частина 1. Про реформу медицини та охорону здоров’я
KV: У кінці травня 2016 року КМДА була представлена до обговорення Концепція розвитку охорони здоров'я Києва. На якому етапі робота над цим документом сьогодні, та у чому суть запропонованих реформ?
Микола Поворозник: Цю Концепцію ми вже обговорили зі всіма зацікавленими особами ринку медичних послуг та суміжних до медицини ринків. Сподіваюся, у лютому-березні 2017 року вона буде затверджена Київрадою.
Читайте: В Киеве представили Концепцию развития системы здравоохранения (документ)
Цей документ перекликається з Концепцією Міністерства охорони здоров’я, яка була схвалена урядом наприкінці минулого року. В документі означені стратегічні, середньострокові та тактичні цілі. Тактичні цілі стосуються технічного обладнання медичних установ і забезпечення їх кваліфікованим персоналом. Йдеться про ремонти у діючих медичних установах, закупівлю обладнання, підвищення кваліфікації лікарів, тощо.
Середньострокові цілі передбачають будівництво або перепрофілювання лікарень. Основне в стратегічних планах – зміна схеми фінансування медичної галузі.
KV: Як має змінитися фінансування медичних установ?
Микола Поворозник: Йдеться про створення консультативно-діагностичних центрів (КНП) та надання закладам охорони здоров’я права самостійно розпоряджатися грошима. Адже сьогодні фінансування йде за економічними кодами класифікації, що значною мірою обмежує керівників у можливостях розвитку закладу. Наприклад, якщо гроші виділені на опалення, але не використані, то вони мають бути повернуті лікарнею до бюджету, а не розподілені на інші потреби медзакладу. Щоб це змінити потрібно змінити схему фінансування медичних установ – замість покриття їх витрат з бюджету повинно платити їм за кожну надану пацієнту медичну послугу.
KV: Це означає, що треба спершу дочекатися появи обов'язкового медичного страхування?
Микола Поворозник: На сьогодні державою заплановано втілення механізму “гроші йдуть за пацієнтом”, яким передбачено фінансування за безпосередньо надану медичну послугу.
З метою реалізації цього завдання МОЗ опрацьовано пропозиції до змін законодавства.
KV: Що ще, крім зміни схеми фінансування, передбачено Концепцією?
Микола Поворозник: Пропонується впровадити електронну медицину, пілот якої зараз реалізується у Подільському районі.
Це в першу чергу спростить мешканцям Подолу процедуру потрапляння до лікаря, прибере черги під кабінетами, надасть можливість лікарю планувати свою роботу, збільшить відповідальність первинної ланки та спрямує її діяльність у профілактичному напрямку.
KV: Що дав пілот, який запущено у Подільському районі? Скільки грошей на нього було витрачено?
Микола Поворозник: Проект було запущено у грудні 2016 року. Фактично за два місяці відпрацьовані опції “вибір лікаря” та “електронна черга”. Сьогодні більше половини пацієнтів медзакладів району цими можливостями користуються. З березня 2017-го почнемо цю практику розповсюджувати по всьому місту. З міського бюджету на впровадження проекту не витрачено ні копійки, він впроваджується за рахунок коштів компанії, яка впроваджує електронну медицину та за підтримки міської влади.
Читайте: В столице создадут онлайн системы записи на прием к врачу
Опції “електронна картка” та “електронний рецепт” зараз розроблені. Але для їх впровадження потрібне відповідне рішення на рівні Кабінету міністрів. Очікуємо найближчим часом появи відповідних документів. Тоді і зможемо на практиці протестувати наші напрацювання.
KV: Скільки часу і грошей знадобиться для впроваждення обох модулів по всьому Києву?
Микола Поворозник: За прогнозами фахівців компанії Helsi, які власне і впроваджують цей проект у місті, до кінця року такими послугами буде охоплено всі райони столиці. Для пацієнтів, які не бажають здійснювати електронну реєстрацію, або не мають на це технічної можливості на перехідний період буде працювати диспетчерська. Зателефонувавши в диспетчерську пацієнт зможе записатися на прийом до лікаря та скористатися своєю паперовою медичною карткою для записів лікаря.
KV: Ви казали, що у Концепції наявні плани щодо будівництва та перепрофілювання лікарень. Що мається на увазі?
Микола Поворозник: Зараз у рамках Концепції розробляємо проект дзеркального відображення медичних закладів лівого і правого берега. Це потрібно для того, щоб була забезпечена максимальна доступність, швидкість і якість послуг, які мають отримати мешканці Києва.
Наприклад, на лівому березі є лікарня швидкої допомоги, а на правому березу такої лікарні зараз немає. Щоб це змінити у 2017 році плануємо розпочати будівництво нового корпусу на базі Київської міської клінічної лікарні № 6. Коли будівництво завершиться, вона зможе стати повноцінною лікарнею швидкої допомоги на правому березі. Цю роботу плануємо завершити до кінця 2019 року. Також за цей час хочемо побудувати багатопрофільну лікарню на Троєщині, де проживає 500 тис. мешканців, але немає медичної допомоги вторинного рівня.
KV: Скільки коштів передбачено у міському бюджеті на будівництво об’єктів медичної сфери у поточному році?
Микола Поворозник: На капітальне будівництво таких об’єктів заплановано виділити з міського бюджету близько 2 млрд гривень.
KV: Скільки загалом грошей з державної і міськбюджету окремо планують витратити на медичну галузь цього року?
Микола Поворозник: На поточний рік виділено 7,6 млрд гривень. Чималі кошти йдуть на утримання медустанов. Для порівняння, на 2016 рік на утримання закладів охорони здоров’я столиці, що входять до сфери управління Департаменту охорони здоров’я КМДА, було затверджено 4 845,7 млн грн, з яких 2 492,1 млн грн - на оплату праці; 80,5 млн грн - на закупівлю продуктів харчування; 890,4 млн грн - на закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів; 354,6 млн грн - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; 735,3 млн грн - на придбання обладнання та капітальний ремонт закладів. Залишок суми розподілено серед районних управлінь охорони здоров’я.
На 2017 рік на утримання зазначених закладів охорони здоров’я у міському бюджеті було затверджено 5 208,9 млн грн, з яких 3 437,3 млн грн - на оплату праці працівників; 95,7 млн грн - на закупівлю продуктів харчування; 666,5 млн грн - на закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів; 403,9 млн грн - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Крім того на придбання обладнання та капремонти у міському бюджеті передбачено коштів близько 700 млн. грн..
Субвенція державного бюджету складає біля 4 млрд гривень. Ці кошти будуть направлені на заробітну плату медперсоналу та утримання лікарень.
Читайте: Кабмин выделил Киеву дополнительные субвенции на сумму 211,9 млн гривен
У минулому році місто зіштовхнулося з проблемою недобросовісної конкуренції під час проведення закупівлі медичних препаратів. Постачальники свідомо зривали тендери, занижуючи ціни до 1 грн. Сподіваюся, такої проблеми у цьому році не буде. Якщо і будуть якісь перепони чи зриви тендерів, то у міста все одно не буде форс-мажору з ліками. Зараз у медичних закладах наявний достатній запас ліків, і ми вже розпочали проведення запланованих на 2017 рік закупівель.
Читайте: Департамент здравоохранения КГГА провалил закупку препаратов для гемодиализа - депутат Киевсовета
KV: Але у міському бюджеті зменшена сума за закупівлю медпрепаратів з 890,4 млн грн у 2016 році до 666,5 млн грн у 2017 році...
Микола Поворозник: В минулому році ми досить суттєво збільшили фінансування на забезпечення лікарень медикаментами та перев’язувальними матеріалами. У цьому році сума буде ще більша.
З 2010 року маємо наступну картину: у 2010 році було витрачено 213,9 млн гривень на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, у 2011 році - 155,8 млн гривень, у 2012 році - 281,3 млн гривень, у 2013 році – 307,5 млн гривень, у 2014 році - 249,6 млн гривень, у 2015 році - 592,2 млн гривень, у 2016 році - 897,4 млн гривень. На 2017 рік було затверджено 666,5 млн гривень і додатково виділено ще коштів у сумі 396,5 млн гривень. Разом ця сума становить 1 063 млн гривень.
KV: Які медичні препарати закуповуються у першу чергу, а на які грошей зазвичай не вистачає?
Микола Поворозник: Нажаль, сьогодні ми не можемо на 100% забезпечити медичні заклади всіма необхідними їм препаратами. Приймає рішення щодо встановлення пріоритетів у закупівлі медичних препаратів в умовах обмеженого бюджету головний лікар певної медичної установи.
KV: Що було зроблено для поліпшення якості медпослуг у столиці у 2016 році?
Микола Поворозник: Якщо говорити про 2016 рік, то це був рік величезних ремонтних робіт. Було відкрито після ремонту хірургічне відділення у Центрі ендокринології, травматологічне відділення у Першій дитячій клінічній лікарні, відділення постінтенсивного догляду за новонародженими у пологовому будинку на Подолі (Київському міському пологовому будинку № 2). Зараз закінчуються ремонтні роботи ще у чотирьох відділеннях. Йде мова про травматологічні відділення Лікарні №12 та Лікарні швидкої медичної допомоги, приймальне відділення дитячих лікарень №1 та 2. Ми не встигли їх зробити у 2016 році, тому що кошти були виділені тільки у жовтні. Плануємо завершити ремонти цих відділень у березні 2017-го.
Також у минулому році створено організаційно-методичний Центр орфанних захворювань на базі ДКЛ №1 та нове хоспісне відділення на базі Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни. У Дніпровському та Подільському районах відкрито мамографічні кабінети з найсучаснішою апаратурою. Спільно з Інститутом серця реалізовано соціальну програму “Стоп інфаркт”, яка передбачає безкоштовне стентування киян з гострим інфарктом міокарду (вже проведено 883 оперативних втручання).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У 2017 році, крім раніше означених планів щодо будівництва, плануємо проведення термомодернізації дитячих клінічних лікарень №1 та №2. Також плануємо будівництво інфекційного корпусу та проведення ремонту Лікарні № 4, ремонт у Першому пологовому будинку та капітальний ремонт акушерського відділення №2 Київського міського пологового будинку № 3.
Що стосується підвищення кваліфікації лікарів, то у минулому році започатковано співпрацю з медичною спільнотою Ізраїлю, представниками якої проведено цикл лекцій для представників первинної ланки медицини щодо раннього виявлення онкологічних захворювань. Ця робота буде проводитися і у поточному році.
Також у декілька лікарень нами були закуплені ангіографи (обладнання, яке діє за принципом рентгена і застосовується у кардіології для виявлення і лікування захворювань серцево-судинної системи) і зараз наявна потреба у навчанні лікарів щодо роботи з такою апаратурою. Для цього вже є домовленості з фахівцями профільних інститутів. Це звичайна планова робота. Вона йде постійно. Лікарі із задоволенням обмінюються досвідом. Семінари та практикуми проводяться практично щотижнево.
Читайте: Производство медицинского оборудования в Украине находится на грани исчезновения
KV: Яке ще обладнання для лікарень закуповувалося минулому році і що планується придбати у поточному?
Микола Поворозник: В минулому році вперше за декілька років розпочали закупівлю важкого медичного обладнання: придбали 4 МРТ, 2 КТ та 2 ангіографа. Це обладнання тільки оплачено і має бути поставлене виробником до кінця березня 2017-го.
Для травмпунктів та приймальних відділень лікарень закуплено 20 рентген-апаратів. Вони вже доставлені за місцем призначення. Були закуплені апарати штучної вентиляції легенів на понад 29 млн гривень, 15 швидких за 30 млн гривень та 100 спецавтомобілів невідкладної медичної допомоги Ford Fiesta (Євро 5+) для первинної ланки медичної допомоги на 29,796 млн гривень. Також був відремонтований ангіограф у Олександрійській лікарні.
Загалом на обладнання у 2016 році витрачено близько 600 млн. гривень з міського бюджету.
Зараз збираємо заявки щодо потреби у медичному обладнанні. Думаю, у цьому році закриємо потреби лікарень, в яких буде проводитися ремонт. Профінансуємо потреби Діагностичного центру (вул. Кондратюка, 6). Відремонтуємо непрацюючий біля 5 років лінійний прискорювач, а також буде придбано новий такий прискорювач для Онкоцентру.
KV: У поточному році була підвищена зарплата працівників бюджетних медустанов столиці?
Микола Поворозник: Ми ще у минулому році підняли заробітну плату медпрацівникам. У 2016 році середня заробітна плата лікаря становила 5 855 гривень, медсестри, фельдшера та фармацевта – 4 151 гривню, молодшого медичного персоналу – 2 758 гривень.
У цьому році у зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати ми збільшили видатки на оплату праці майже на 40%. За попередніми розрахунками, у 2017 році середня заробітна плата лікаря буде складати 8 003 гривні, медсестри, фельдшера та фармацевта - 5 649 гривень, молодшого медичного персоналу - 3 798 гривень.
З 1 січня 2017 року посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. З 1 січня 2017 року - це 1 600 гривень. Досягнення рівня показника 3 200 гривень буде забезпечено в межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат, надбавок та премій для працівників.
KV: Зараз на розгляді Київради знаходиться проект рішення щодо створення нового КП "Стоматологія". Навіщо Києву це додаткове КП?
Микола Поворозник: У столиці стоматологічну допомогу надають 5 КП, 9 стоматологічних поліклініки та 64 стоматологічних відділення в Консультативно-діагностичних центрах. Ця допомога різнопланова з різними цінами в різних районах.
Читайте: Улыбка до ушей: на сколько подорожали киевские коммунальные стоматологические клиники
Планується створити єдине комунальне некомерційне підприємство “Київська стоматологія” з відокремленими структурними підрозділами в різних районах Києва. Це забезпечить єдиний підхід у наданні стоматологічної допомоги в першу чергу пільговим верствам населення. Будуть запроваджені єдині комунальні тарифи на стоматологічні послуги для всіх киян, що будуть звертатись у будь-який відокремлений підрозділ.
Також з'явиться новий організаційно правовий статус лікувальної установи - комунальне некомерційне підприємство. Це дозволить весь прибуток цього підприємства спрямовувати на його розвиток та впроваджувати нові сучасні стоматологічні технології. Дуже важливим при створені єдиного комунального некомерційного підприємства є завантаження роботою існуючого медичного обладнання, яке сьогодні використовується не на повну потужність.
Крім того за рахунок створення єдиного комунального підприємства буде зменшено витрати на управлінський та обслуговуючий персонал.
KV: Чи реалізуються у Києві проекти по залученню у медицину додаткового фінансування?
Микола Поворозник: Зараз ми тільки на стадії переговорів з потенційними іноземними інвесторами. Йде мова про співпрацю з IFC (Міжнародна фінансова корпорація), GE (General Electric), OPIC та Sanitas (Іспанія). Проте, щоб говорити про їх учать у конкретних проектах потрібно, щоб Київрада затвердила Концепцію розвитку охорони здоров’я Києва. Сподіваюся, це буде зроблено найближчим часом.
У найближчих планах залучити кошти інвесторів на будівництво лікарні на Троєщині. Є попередні домовленості з OPIC щодо інвестування від 20 до 100 млн доларів у цей проект. З IFC є домовленість щодо фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування проекту створення лікарні у Києві. Йде мова про 1,5 млн євро на ТЕО. Витрати на реалізацію проекту будуть близько 300 млн євро. IFC також згодна надати допомогу у пошуку інвестора для реалізації проекту.
KV: А відчизняні інвестори не готові вкладати у столичну медицину?
Микола Поворозник: Вони інвестують, але проекти не такі глобальні.
Наразі реалізується проект “Будівництво Wi-Fi мережі в комунальних закладах охорони здоров’я територіальної громади міста Києва для надання послуги доступу до мережі Інтернет”. Переможцем інвестиційного конкурсу (розпорядженням КМДА від 03.12.2015 № 1173) визнано ТОВ “КОНТИНЕНТ ДЕЛІВЕРІ НЕТВОРК”, яке за власні кошти здійснює побудову Wi-Fi мережі у 155 комунальних закладах охорони здоров’я територіальної громади Києва. Зараз Wi-Fi мережа працює вже у 50% із зазначених закладів.
Інвестор - ТОВ “Капитал” - залучений до будівництва медичного центру за рахунок площ Київської міської клінічної лікарні № 14 на вул. Зоологічній, 3 (розпорядження КМДА від 29.08 2016 № 752). Ним фінансуються всі витрати пов’язані з реалізацією проекту, а також інвестор має сплатити Київській міській туберкульозній лікарні №2 кошти на зміцнення матеріально-технічної бази лікарні у розмірі 13,6 млн грн. У 2016 році ним вже перераховано близько 5 млн грн на рахунок туберкульозної лікарні.
У 2017 році плануємо залучити інвесторів до будівництва нового приватного медичного центру на площах Київської міської клінічної лікарні № 14. Зараз Департамент охорони здоров’я спільно з КП “Київське інвестиційне агентство” опрацьовує варіанти щодо залучення інвестиційних коштів до реконструкції будівель та споруд лікарні.
KV: У минулому році почали міняти керівництво Департаменту охорони здоров’я КМДА. Це пов’язано з корупцією під час закупівлі товарів і послуг сумнівної якості за завищеними цінами?
Микола Поворозник: Зміни керівного складу Департаменту охорони здоров’я пов’язані безпосередньо з організацією роботи самого департаменту та медичної галузі Києва загалом, а також готовністю до впровадження реформ і інновацій. Фіксування фактів корупції та відповідні звинувачення – це прерогатива правоохоронних органів. Проте можу сказати, що були декілька скандалів пов’язаних із закупівлями технічного інвентарю для Онкоцентру. Є багато питань щодо зупинення та призупинення проведення тендерних процедур, а також спроб лобіювання тих чи інших медичних препаратів.
Маю надію, що новий керівник департаменту зможе забезпечити проведення реформи медичної галузі Києва. За результатами проведеного наприкінці минулого року конкурсу вже зайняв посаду керівника департаменту Дмитро Турчак.
Читайте: Турчак заслуженно победил на конкурсе главы Департамента здравоохранения КГГА - эксперт
Справка KV: Микола Поворозник народився 10 квітня 1972 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку і Академію державного управління при Президенті України.
З 1995 по 2001 рік служив у Збройних силах України.
У жовтні 2001 року Микола Поворозник став головним фахівцем, а згодом і начальником відділу управління з питань підприємництва КМДА. У березні 2003 року обійняв посаду заступника начальника управління ліцензування та з питань реєстрації Головного управління з питань підприємництва КМДА. У грудні 2006 року очолив Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва.
З листопада 2012 року обійняв посаду першого заступника начальника Головного управління - начальника управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики.
У грудня 2012 року став першим заступником директора Департаменту - начальником управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Департаменту промисловості та розвитку підприємництва.
У червні 2013 року призначений заступником директора Департаменту - начальником управління координації регіональної економічної політики Департаменту економіки та інвестицій КМДА. У серпні 2013 очолив Департамент економіки і інвестицій КМДА.
28 січня 2016 року був призначений заступником голови КМДА.
КиевVласть
КМДА та "Київреклама" закривають очі на самовільно розміщені рекламні борди по всьому Києву, чим нанесли місту збитків на 2 мільйони гривень!
Так, 29 вересня 2016 року Департаментом містобудування та архітектури КМДА видано наказ № 306 "Про демонтаж рекламних засобів", відповідно до якого комунальне підприємство "Київреклама" зобов’язано демонтувати 193 самовільно розміщених рекламних бордів, зокрема, 172 ТОВ "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ".
При цьому, посадовці Департаменту з незрозумілих підстав не встановлюють для "Київреклами" граничних строків виконання цього наказу, а лише надають можливість протягом 10 днів з дати отримання наказу надати до Департаменту графік його виконання.
Хочу зауважити, що кожен день не проведення демонтажу цих бордів завдає збитків міському бюджету на сотні тисяч гривень! Адже користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності громади міста Києва є платним і зазначена плата у розмірі 100 % належить їй.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, за одну площу рекламного борду (18 м2) має надходити оплата в розмірі 1200-1400 гривень за місяць. Більшість бордів має дві площі, а тому загальна сума збитків за приблизно п’ять місяців невиконання наказу з демонтажу вже сягає майже 2 мільйони гривень.
Це свідчить про наявність в діях посадовців Департаменту містобудування та архітектури КМДА та КП "Київреклама" ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою, що призвело до тяжких наслідків).
Уже звернувся з відповідними заявами до Генпрокурора Юрія Луценка, директора НАБУ Артема Ситника, а також начальника Нацполіції Сергія Князєва. Потрібно негайно зупинити це нахабне свавілля!
Віталій Купрій, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
КиевVласть
Я живу в центрі Києва. Ще не так давно ці слова передували розповіді про спокійне, комфортне і приємне життя в серці столиці. Сьогодні все частіше ними розпочинаються історії відчайдушної боротьби за виживання. Історії, коли мешканці старих будинків в ночі прислуховуються до тріску стін, а вдень відправляються в похід по чиновницьких кабінетах або під Київську мерію – протестувати проти несанкціонованого будівництва. Адже через свавілля і беззаконня їхні помешкання руйнуються, а життя стає небезпечним і непередбачуваним.
Саме така історія, схоже, трапилася з жителями будинку №4 по вулиці Лаврська, який розташований напроти парку Слави. Розпочалася вона в той день, коли всі виходи на горище будівлі виявилися заблокованими, а з-під даху залунав страшний гуркіт. Як з’ясувалося згодом, мешканка однієї з квартир на останньому поверсі першого під’їзду вирішила покращити свої житлові умови, приєднавши до свого помешкання частину горища. Здивуванню її сусідів не було меж, адже згоди на це, як того вимагає законодавство, вони не давали.
Здивування трансформувалося в занепокоєння, коли, звернувшись до свого ЖЕКу із запитанням: "А що це в нашому будинку відбувається?", – його мешканці отримали відповідь про те, що згоди на приєднання горища до "дивної" квартири він не давав.
Занепокоєння ж почало переростати в обурення по мірі того, як зростала кількість звернень жителів будинку до різноманітних інстанцій і правоохоронних органів. Результативність листування залишалася нульовою, а реконструкція горища йшла повним ходом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Особливість будинку №4 по вулиці Лаврська в тому, що він перебуває на балансі Державного управління справами (ДУС). Тому підстав апелювати до міської влади у його жителів начебто немає. Але що ж їм, звичайним киянам, залишається робити, якщо ДУС та підпорядковане йому державне підприємство "Укржитлосервіс" не здатні навести лад в будинку?
Ще в жовтні 2015 року ДП "Укржитлосервіс", в господарському управлінні якого перебуває будинок, повідомило його жителям про те, що “уважно розглянуло” їхню колективну скаргу "щодо самоправного перепланування горища Шевченко Г.П". І навіть поінформувало, що ДУС ще у червні 2015 року направило громадянці Шевченко Г. П. відповідь про надання дозволу на реконструкцію квартири №14 з приєднанням частини горища.
У цій відповіді, за словами ДП "Укржитлосервіс", ДУС надало роз’яснення громадянці Шевченко про те, що рішенням Конституційного суду України від 2.03.2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища та інші) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир у багатоквартирних будинках.
"Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень вирішується згідно із чинним законодавством, яке визначає правовий режим власності", – йдеться у листі гендиректора "Укржитлосервісу" Миколи Презло.
І додається, що ДУС повернеться до розгляду питання щодо надання Шевченко Г. П. дозволу на реконструкцію квартири з приєднанням частини горища після врегулювання всіх організаційно-правових питань з експлуатуючою організацією та мешканцями будинку.
Однак, правовий лікнеп не подіяв на громадянку Шевченко. І, не заморочуючись врегулюванням організаційно-правових питань, вона продовжила роботи зі збільшення своєї житлової території за рахунок спільної власності всіх мешканців будинку.
При обстеженні його технічних приміщень співробітниками ДП "Укржитлосервіс" було виявлено, що там ведуться будівельно-ремонтні роботи. Зроблено перегородку з піноблоків над сходовою клітиною, прорізано вихід з квартири №14 на горище з порушенням при цьому конструкції каналу системи опалення, стягнуто чимало будівельних матеріалів для подальшого виконання робіт. Все це було зафіксовано у відповідному акті, в якому також було зазначено: всі чотири входи до горища заблоковані зсередини , що унеможливлює обслуговування загальнобудинкових інженерних мереж – опалення, вентиляції, електропостачання.
"Проектно-кошторисна та дозвільна документація на проведення ремонтно-будівельних робіт власником квартири №14 до ДП "Укржитлосервіс" не надана", – сказано в документі, який датований 24 листопада 2016 року.
Зверніть увагу – минуло більше року після першої колективної скарги жителів будинку, адресованої ДУС та ДП "Укржитлосервіс". І лише після того, як вони викликали верхолазів, які допомогли розблокувати один з виходів на горище, співробітники ЖЕКу потрапили до місця події. Втім, окрім складеного акту, ніяких інших наслідків це не мало.
Читайте: Исторический дом на Ярославовом Валу оказался под угрозой обвала - депутат Киевсовета (видео)
Марними були й звернення жителів до районного відділу поліції, до міської прокуратури та до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАСІ) у Києві. Останній в своєму листі повідомив, що дозвільних документів на проведення реконструкції скандальної квартири не реєстрував і не надавав, та навіть виявив готовність провести за даним фактом позапланову перевірку, але через неможливість потрапити до квартири та на горище будинку цього не зробив.
Втім. ДАСІ визнала, що проведення ремонтних робіт такого масштабу без належної проектної та дозвільної документації може бути аварійно небезпечним, отже - несе загрозу життю мешканців будинку. Незважаючи на це, всі органи влади, до яких зверталися жителі будинку, не могли їм нічим допомогти.
Найбільш "рішучим" виявився "Укржитлосервіс", який у відповіді на запит адвоката, який представляє інтереси жителів будинку, повідомив, що найближчим часом планує звернутися до Печерського райсуду Києва з позовом до Шевченко Г. П. От тільки не вказав терміни, які в розумінні його керівництва є цим самим "найближчим часом". Місяць? Півроку? Рік?
Зате до суду звернулися мешканці будинку - ще восени минулого року. Втім, суддя Печерського райсуду Віталій Писанець не дуже поспішав розглядати справу і перше засідання призначив на 6 лютого, тобто – на сьогодні. Позивачі намагатимуться оскаржити законність державної реєстрації права власності Ганни Шевченко на квартиру №14, яка, якщо вірити Держреєстру речових прав на нерухоме майно, за рахунок приєднаного до неї горища дивним чином, збільшилася до 82 квадратних метрів.
До речі, суддю не може не зацікавити одна дивна деталь: запис про право власності на квартиру в Держреєстр, як свідчить інформаційна довідка з нього, зроблена 29.12.2015 року. А рішення про державну реєстрацію, яке слугувало підставою внесення запису, датоване 4.02.2016 року. Тобто, підстави для внесення запису в Держреєстр з’явилися майже через два місяці після того, як цей запис було зроблено.
Не менш загадково виглядає і свідоцтво про право власності на квартиру Ганни Шевченко, копією якого вдалося розжитися її сусідам. Видане воно 22.02.2016 року. В той час, як з 1 січня 2016 року, у зв’язку із законодавчими змінами видання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вже не передбачено.
Аргументів на користь жителів будинку, які не бажають миритися із беззаконням, достатньо. Бентежить їх лише те, що судовий розгляд справи може тягнутися не один місяць. В той час як несанкціоноване будівництво у них над головами не припиняється.
Або власниця новоявленої дворівневої квартири - безбашенна авантюристка з купою зайвих грошей, яких їй не шкода. Або відчуває серйозну підтримку з боку впливових осіб і тому впевнена в успіху своєї затії. Якщо все ж таки вірним є другий варіант – боротьба обіцяє бути запеклою.
Жителі будинку вже направили звернення до голови КМДА Віталія Кличка та його заступника Петра Пантелеєва, а в разі, якщо не доб’ються справедливості від судової влади та не отримають допомоги від міської, збираються апелювати до гаранта Конституції. Адже ДУС, на балансі якого перебуває будинок, числиться при Президенті України.
Додам, що Петру Порошенку та іншим можновладцям варто потурбуватись з цього питання ще й тому, що з приватизованого горища, до якого немає доступу контролюючим органам, відкривається чудовий краєвид на парк Слави, де президент та інші посадові особи полюблять проводити офіційні заходи. Якщо до горища ніхто не має доступу, то так само не матимуть і бодігарди голови держави. А це вже питання особистої безпеки першої особи України – Петра Порошенка.
Ольга Чорна, журналіст, спеціально для КиевVласть
Читайте: Игра с самим собой: как одна структура президента отсудила у другой 25 млн гривен
КиевVласть
У центрі української столиці – десятки занедбаних історичних будівель. Це частина історії та національної ідентичності, яку так важливо зберігати для наступних поколінь. Вона може повністю зникнути. Значна кількість історичних та архітектурних пам'яток давно перейшла у приватні руки подекуди недобросовісних власників. Будинки часто діставались їм за безцінь, а тепер просто стоять, руйнуючись. Згодом на місці занедбаної будівлі можна буде звести комерційну сучасну нерухомість або ж просто перепродати безцінну землю в історичній місцині. Держава при цьому не просто бездіяльно відсторонюється – мовляв, безсила проти приватної форми власності. А нерідко просто банально не знає і не може встановити, хто є реальним власником будівлі. На практиці максимальне покарання за невиконання так званого охоронного договору та руйнацію пам’ятки – це штраф.
Кому належить історичний Київ і що буде з культурними скарбами українців – у спеціальному розслідуванні програми "Схеми", спільному проекті Радіо Свобода та каналу "UA:Перший".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У 1990 році ЮНЕСКО надала статус об’єктів всесвітньої спадщини собору Святої Софiї та ансамблю Києво-Печерської лаври.
Вони мають і охоронювані зони – так звані буферні.
Це означає, що частина Києва навколо цих пам’яток забезпечує збереження історичного середовища пам’ятки ЮНЕСКО – наприклад, у цих зонах заборонене нове будівництво, не пов’язане з історичною забудовою. А про всі дії, стан та наміри щось робити у буферній зоні треба інформувати спеціальний комітет ЮНЕСКО.
Приватний замок
До цієї зони належить і, наприклад, будинок Підгорського на Ярославовому Валу. Кияни знають його як “Замок Барона”, але це історична плутанина.
Фото: Садиба Підгорського (так званий "Замок барона") у центрі Києва на Ярославовому Валу. Будинок кінця XIX століття
Однієї з найкрасивіших пам’яток Києва могло б і не бути. Адже саме на його місці спершу запланували звести Володимирський собор, але потім плани змінилися. У середині XlX століття ділянку перекупив польський шляхтич Підгорський.
Фото: Садиба Підгорського (так званий "Замок барона") у центрі Києва на Ярославовому Валу. Фото Д. Маркова (представлене Музеєм історії Києва)
"Він вирішив вразити містян і замовив проект такого будинку, який би був схожий чимось на французькі романтичні замки. Але! Жоден власник, який володів цим майном, тут не жив", – каже історик, молодший науковий співробітник Національного музею історії України Софія Грабовецька.
Ніколи не мешкали тут і теперішні власники – бізнесмен-мільйонер, екс-депутат Київської міської ради Олександр Лойфенфельд та його дочка Інна. Історична будівля перейшла до рук сучасного мільйонера типовим способом: від 1990-х років він почав скуповувати квартири в будинку одну за одною. За документами, ця будівля досі житлова.
Фото: Бізнесмен-мільйонер, екс-депутат Київської міської ради Олександр Лойфенфельд
"Але він зараз стоїть закритий, не використовується, перебуває в незадовільному технічному стані", – зауважує начальник дирекції експлуатації житлового фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" Євген Кравченко.
Проте Олександр Лойфенфельд іншої думки: "А чого ви зараз займаєтесь цим питанням, що він у мене в незадовільному стані? У нас будівля в нормальному стані. За царя будували так, що воно 200 років буде стояти. Поки стоїть тільки 100".
У 2014 році Верховний суд України створив прецедент. Коли столична прокуратура намагалася довести, що деякі приміщення будинку продали Лойфенфельдам незаконно, суд не тільки не витребував будинок у комунальну власність, а й визнав, що будинок нібито не є пам’яткою. Що, по суті, повністю розв’язує руки власнику – він може перебудовувати будинок на власний розсуд або й узагалі знести його. Сам же власник стверджує, що просто боровся за свою власність.
Мер Києва Віталій Кличко назвав позбавлення історичного будинку статусу пам’ятки неприпустимим і пообіцяв “у стислі терміни” розібратися. "Схеми" поцікавилися в нього, що зроблено за два роки і чому будинок досі не занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
У Міністерстві культури також роз’яснили, що вже два роки взагалі не вносили нових пам’яток – мовляв, таким чином оберігали пам’ятки від схеми штучного вилучення судами з Реєстру.
"Так склалася наша судова практика, і зараз складно сказати, під впливом яких умовно “чинників” вона формувалася. Зараз на підписі у міністра наказ, у якому серед пам’яток є вулиця Ярославів Вал, 1", – зазначила заступник міністра культури Тамара Мазур у грудні 2016 року.
Проте в наказі, який невдовзі з’явився, не виявилося будинку Підгорського. Після кількох нагадувань практично під Новий рік Міністерство все ж внесло будинок до реєстру.
"Схеми" поцікавилися в очільника апарату КМДА, чому міська влада, знаючи власника будинку, не може з ним домовитися й примусити відреставрувати пам’ятку.
"Давайте ще раз скажемо чесно, що якщо ніхто не нагадував пану Лойфенфельду або іншим особам про необхідність збереження об’єктів культурної спадщини, у тому числі після відповідного рішення суду, то, мабуть, ті розмови, які ведуться з 2011 року про його знесення, вони б уже відбулись", – зазначив керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.
Нині київська влада стверджує, що налаштована не допустити руйнації будинку у будь-який спосіб. Проте доведеться домовлятися із приватним власником, адже про викуп містом не йдеться.
"Я навіть не можу уявити, скільки сьогодні може коштувати експертна оцінка цієї будівлі. Власник продає її за 4 мільйони доларів. Ну розуміємо?" – додає Володимир Бондаренко.
Та і сам власник каже, що продавати пам’ятку передумав. І, схоже, розлучатися з будинком не налаштований взагалі.
"У єврея відбирати взагалі нічого не можна. Нікому. Ні єврею, ні росіянину, ні українцеві, не можна нічого відбирати за законами релігійними. Не можна створювати євреям проблеми. А якщо нам створювати проблеми, то будуть і проблеми в держави. Не тому, що євреї погані, а тому, що ви порушуєте релігійні речі", – зазначив бізнесмен, екс-депутат Київради Олександр Лойфенфельд у коментарі "Схемам".
Він обіцяє відреставрувати будинок тоді, коли мине фінансова криза. Тепер його зобов’язує і закон.
Чи буде висотка?
Метод придбання цілого будинку – через скуповування окремих квартир – доволі поширений. Саме так компанія “Грааль”, яку ЗМІ пов’язують із братами Табачниками, придбала й відомий будинок на Грушевського, 4б.
Фото: Історичний будинок на вулиці Грушевського, 4б у Києві
"Цей будинок був побудований у XIX столітті. Після того пережив дві війни, революції. Він є прикладом, по суті, первинної забудови вулиці Грушевського. І цих будинків залишилося кілька штук", – каже засновник МГО "Мистецька платформа" Микола Марусик.
На початку 2000-х років, коли Дмитро Табачник керував парламентським комітетом закордонних справ, а його брат Михайло – комерційними структурами, пов’язана з останнім фірма “Грааль” представила скандальний проект так званої реконструкції Європейської площі – з готельним комплексом заввишки 160 метрів на місці старої забудови.
Фото: Проект, який раніше представляв “Грааль”
"Схеми" запитали в новопризначеного головного архітектора Києва, чи можливе таке будівництво в центрі Києва і чи має він вплив на ситуацію?
"Я пам’ятаю всю історію цього проекту. Я зацікавлений у тому, щоб ця дірка заповнилася хорошою архітектурою, повноцінною, були тактично знайдені об’єми. Я не знаю, що хочуть побудувати висотку. Так, у конкурсі виграли висотки. Але я не зустрічався ще з інвесторами. Хочеш ти побудувати 80 поверхів? Ну прийди, покажи, послухай", – каже Олександр Свистунов.
Та керівництво "Граалю" регулярно приходить до КМДА – подовжувати оренду земельних ділянок на Європейській площі. "Схеми" запитали у директора ТОВ "Грааль", яка всіляко заперечує причетність братів Табачників до проекту. То хто ж стоїть за майбутнім будівництвом?
"Інвестор цього проекту дуже потужний, який вклав дуже багато грошей в Україну. Це Офер Керцнер, якого визнали інвестором минулого року. Ось він власник цього проекту", – заявила директор товариства Ірина Окунєва.
Офер Керцнер, почесний консул України в Ізраїлі, на запит "Схем" щодо фінансування проекту на Грушевського так і не відповів.
Фото: Історичний будинок на вулиці Грушевського, 4б у Києві
А поки приватний власник роками залагоджує зі владою паперові справи, в будинку-пам’ятці влаштували сквот – люди потроху ремонтують його, гріються пічкою, бо всі комунікації, які вони намагалися провести, відрубає власник – у “Граалі” знають про них. Проте люди все ж вважають історичний будинок пам’яткою і не збираються віддавати його під знесення.
Справа Міхельсона
Минулого року садибі Міхельсона на Пушкінській, 35-37, виповнилося рівно 120 років. Зараз заходити сюди можна тільки в касці і з дозволу приватного власника.
Фото: Флігельна частина садиби Міхельсона на вулиці Пушкінській у Києві
"Вже після зведення цього будинку його придбав відомий київський підприємець Фрідріх Густавич Міхельсон. Він, з одного боку, заробляв будівельними матеріалами, а з другого – їх використовував і для власного будівництва. Він купував садиби в центральній частині Києва і забудовував їх великими комплексами. У нього в Києві було нерухомості на кілька мільйонів, а тоді весь бюджет Києва складав 4-5 мільйонів", – розповідає києвознавець Михайло Кальницький.
Фото: Відомий київський підприємець Фрідріх Густавич Міхельсон
За ціле століття садиба Міхельсона неодноразово переходила з рук у руки. І ось теперішній власник – фірма "Дім на Пушкінській", яка належить маловідомому підприємцю Тетяні Чорнак, – разом із компанією "НЕСТ" готує спільний проект реставрації садиби.
"Це буде житло, елітне житло. Це саме те, що зробив Міхельсон більш ніж 120 років тому. Це були будинки для дуже багатих людей", – каже радник з інформаційної політики компанії "НЕСТ" Вікторія Яковлева.
Проте перед початком реставрації, власники мусять провести протиаварійні роботи – будинок у вкрай небезпечному стані, навіть ходити біля нього небезпечно.
Фото: Садиба Міхельсона на вулиці Пушкінській у Києві
"Це було зроблено нашими попередниками. Ми вже треті володарі. Не можна говорити, що ми за це 15 років відповідаємо – ні", – запевняє представник власника будинків Вікторія Яковлева.
Теоретично власник великої садиби на Пушкінській міг слугувати позитивним прикладом – вочевидь, компанія має і гроші, і бажання своєрідно продовжувати справу Міхельсона, якби не одна обставина. Раніше інспектори-пам’яткоохоронці наклали на фірму штраф через поганий стан будинку. Але через небажання платити штраф, до того ж, майже символічний для такої компанії, їхні юристи не просто оскаржили його, а й тим самим відкрили лазівку в законі і подали приклад іншим власникам, як можна оскаржити будь-який припис пам’яткоохоронців.
Сучасні Терещенки
Садиба Терещенків на бульварі Шевченка, 34 – будинок із визначною історією.
Фото: Бібіковський бульвар,34 (нині – бульвар Шевченка). 1-й праворуч, поч. ХХ ст. Фото надане Музеєм історії Києва
"Це будинок моїх прадіда та прабабусі – Івана та Елізабет Терещенків. Іван придбав цей будинок у 1879 році, після весілля. І тут народився мій дідусь. Це був будинок сім’ї. Цей будинок бачив багато краси, тут були багато художників. Більшість картин, які сьогодні є в Музеї російського мистецтва, були тут", – розповідає нащадок знаменитого роду українських промисловців і меценатів, міський голова Глухова Мішель Терещенко.
Фото: Міський голова Глухова Мішель Терещенко біля садиби своїх пращурів
Уже багато років будинок стоїть порожній. Але міська влада визнає – вплинути на власника, який розпоряджається будинком уже багато років, фактично не може.
Фото: Садиба Терещенків на бульварі Шевченка у Києві
На запитання щодо перевірок начальник дирекції експлуатації житлового фонду КП “Київжитлоспецексплуатація” Євген Кравченко відповідає так: “А хто його буде перевіряти? За все відповідає власник. І хто там має право міститись? Ніхто”.
Фото: Садиба Терещенків
Як свідчать отримані "Схемами" документи з інвестиційного конкурсу на будинки, "Центрелеватормлинбуд" і раніше орендував приміщення комплексу будинку Терещенків. А в 2004 році місто оголосило конкурс для потенційних інвесторів, адже будинок треба було реставрувати. Зрештою "Центрелеватормлинбуд" (одним із засновників якого є Тимур Міндич – відомий бізнесмен, пов’язаний із каналом "1+1" та Ігорем Коломойським) до конкурсу не допустили, а переможцем обрали "Укрнафту" (акції якої майже порівну належать державі та структурам Ігоря Коломойського). Уже невдовзі після укладання інвестиційного договору з містом, "Укрнафта" передала свої права на будинки "Центрелеватормлинбуду".
Невже два підприємства, пов’язані через третіх осіб, просто розіграли схему, за якою садиба дісталася нинішньому власнику попри те, що саме його і не допустили до конкурсу? Нинішній керівник відповідає, що в цих питаннях просто не обізнаний, як і в планах своєї ж фірми щодо будинку.
"Я не знаю тих часів, не можу коментувати. Я вже потім прийшов співпрацювати. Я ще раз кажу, я не маю права розкривати плани інвестора, я з ним говорив", – запевнив директор ПрАТ "Центрелеватормлинбуд" Олег Івченко.
Проте запевняє, що вже цього року влада побачить власне проект реставрації садиби. Раніше проект "Доступ до правди" у своєму дослідженні власників історичної нерухомості писав про те, що власники цієї садиби вже отримували припис за неукладання обов’язкового для власників документа (охоронного договору), а також через те, що будівля у занедбаному стані. Тепер власник каже, що всі порушення пам’яткоохоронного законодавства усунуті.
Фото: Будинок зсередини. Фото проекту "Доступ до правди"
Але з цим не згоден нащадок власника старовинної садиби Мішель Терещенко. "Я вже починаю працювати з юристами. І ми будемо судитися. Будинок Терещенків буде показувати киянам, що це можна захищати і давати нове життя гарному історичному будинку, який у нас є", – каже він.
Паперові справи
Історичне серце столиці – Андріївський узвіз. У 2009 році влада вирішила його відреставрувати до "Євро-2012" і доручила цю справу інституту "УкрНДІпроектреставрація".
Фото: Проект реставрації Андріївського узвозу
"Під час роботи ми зіткнулися з тим, що якісь будинки продані приватним підприємцям. Насправді власники не пускали в будівлі на обстеження. Тому проект ми зробили, включили туди не тільки фасади, а й аварійні дахи, і таким чином привели в порядок Андріївській узвіз, але не в повному обсязі", – зазначає реставратор, головний архітектор "УкрНДІпроектреставрація" Лариса Цяук.
Окрім того, що сам Андріївський узвіз – територіальна пам’ятка, більшість будинків тут – також пам’ятки. І багато з них давно у приватній власності.
Наприклад елегантний будинок XVIII століття на самому початку узвозу.
"Першими власниками садиби, до складу якої входив цей будинок, була родина київських купців Лакерд. Уявіть собі, наскільки заможні люди жили на Андріївському узвозі, що вони могли володіти ділянками, які займають цілі квартали. Після радянської влади до кінця 1998 року фактично весь перший поверх цієї садиби був зайнятий швейним училищем, але його розформували. Тоді будівлі почали приватизовувати, розкуповувати. І ось тоді з цього будинку пішло життя. Він вже майже 20 років порожній. І це пам’ятка", – каже керівник Центру урбаністичних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" Владислава Осьмак.
Наразі будівля повільно руйнується. Якщо зовні будинок виглядає охайно, то всередині ходити по ньому страшно. Це визнає і нинішній власник – "Діамантбанк", публічним акціонером якого є екс-міністр МНС та колишній народний депутат Давид Жванія. Банк має головний офіс на тій же ділянці, тож може фізично контролювати стан сусіднього будинку.
Фото: Будинок на Андріївському узвозі, 2 та банк “Діамантбанк”, який ним володіє. стоять стіна до стіни
У самому банку запевняють, що рятувати пам’ятку хочуть, навіть уклали охоронний договір на будинок, але не можуть почати роботи через бюрократію.
"Нам ще необхідно отримати містобудівні умови та обмеження. Але, починаючи з червня 2015 року, ми не можемо отримати цей документ. У нас усі погодження є, але застаріла корупційна схема в цій сфері як діяла, так і діє. Складнощі отримання цього документа виникають у багатьох замовників, хто володіє будівлями, такими смачними, як, наприклад ця, на розі Андріївського узвозу та Контрактової площі", – каже радник голови правління "Діамантбанку" Наталія Бєлан.
Фото: Всередині будинок на Андріївському узвозі, 2 виглядає значно гірше, ніж зовні
На підтвердження її слів "Схеми" отримали копії кількох звернень банку до міської влади, в яких вони просили надати їм останній документ, який необхідний для початку роботи.
Про цю ситуацію журналісти запитали в очільника департаменту, який повинен надати документ, – головного архітектора Києва.
"Реставрація – це дуже тонка річ. Коли до мене потрапляють документи, із п’яти може один проходить", – відповів на запитання знімальної групи програми Олександр Свистунов.
Гараж замість пам’ятки?
Наріжний будинок на Боричевому Току, 23/3 – один із найстаріших, збудованих після пожежі на Подолі 1811 року. Зараз він майже перетворився на руїну, проте це охоронювана законом пам’ятка архітектури. Дозвіл на його будівництво надавав ще перший офіційний головний архітектор Києва Андрій Меленський.
Фото: Будинок на Боричевому Току в Києві. Фото 1984 року (з альбому Яковлева та Равчева "Київ 70-80-ті")
"Цей один із найперших, найстаріших. Щоб дерев’яний будинок зберігся майже 200 років! То це вже само собою достатньо важлива причина, щоб зберігати його і надалі", – зазначає Владислава Осьмак.
Фото: Пам'ятка архітектури початку ХІХ століття на Боричевому Току в Києві
Теперішня власниця історичного скарбу – Галина Іванівна Лосєва. Має в Києві низку ресторанів. Лосєва – член родини Калетників, політиків-комуністів. Рідна дочка Лосєвої – це Оксана Калетник, колишній депутат парламенту.
Фото: Галина Лосєва, член родини Калетників
За результатами минулорічної інвентаризації, яку проводила міська влада, інспектори дійшли висновку, що будинок невідомо чий. Але прослідкувати власника легко можна завдяки земельному кадастру. Щоправда, тут цільове призначення землі під стародавньою пам’яткою архітектури вказане як "для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва".
Сама ж Галина Лосєва підтвердила "Схема" у листі – будинок її.
Проте замість відповіді на запитання про те, чому за стільки років після переходу в її руки пам’ятка так і не отримала другого життя, вона повідомила, що будинок у неї відібрали шахраї-рейдери – мовляв, офшорна фірма “Магнолія ассоушиейтс лімітед” отримала підробне рішення суду, що закріпив за нею право власності на історичний об’єкт. Тепер Галина Лосєва планує звернутися із цим питанням до правоохоронців.
"А тому розповісти Вам про плани будівництва на цій ділянці в найближчій період, на жаль, не можу", – пояснила вона.
Жертви кризи
На вулиці Тургенівській руйнуються колись величні будинки початку XX cтоліття під номерами 17 та 19.
Фото: Будинок початку ХХ століття на вулиці Тургенівській у Києві
"Якщо ми подивимося на проектні креслення, то побачимо п’ятиповерховий будинок із виразною баштою. Але побудували триповерховий і без неї. Вочевидь, у домовласника не вистачило грошей, і він поміняв проект. Але ця цікава деталь в історії київської архітектури, до речі, доволі характерна. Щодо будинку №17, він біля 10 років був виявленим об’єктом культурної спадщини, але втратив свій статус, мабуть, через технічний стан", – розповідає історик, пам’яткознавець Олена Мокроусова.
Нинішні власники будинків – товариство “Українська індустріальна група”. Наразі засновником фірми значиться його керівник Віктор Слишик. Проте раніше, коли фірма офіційно купувала землю під будинком №17, до переліку засновників товариства увійшла Олена Ставицька – дружина розшукуваного екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького. Також серед уповноважених осіб були його батько, мати та теща міністра-втікача.
Фото: Михайло Гріншпон та Віктор Слишик
Про свою власність бізнесмени розповідають неохоче. “Будівлю у 2001 році “Українська індустріальна група” купила в банку "Приват", тому які питання?” – каже керівник фірми Віктор Слишик.
Фото: Будинок початку ХХ століття на вулиці Тургенівській у Києві
Розмова проходить в кабінеті екс-радника голови Державного космічного агентства, представника компанії GX Satellite Communication Management в Україні Михайла Гріншпона. За його словами, ще раніше товариство викупило землю під одним із будинків, а вже після цього міська влада сама попросили розселити інший – сусідній. Тепер компанія чекає, коли мине криза.
Фото: План майбутніх будинків на вулиці Тургенівській
Стверджують, що готові відбудовувати пам’ятки, але, схоже, що, купуючи будинки, не дуже цікавилися пам’яткоохоронним законодавством, адже охоронні договори на будинки не укладали.
Охоронні зобов’язання
Саме охоронний договір, укладати який власники зобов’язані при купівлі будинку-пам’ятки та підписання якого часто уникають, може зобов’язати їх розпоряджатися майном не на власний розсуд, а так, як того вимагає закон.
"Дійсно, законодавство про охорону культурної спадщини практично ніяк не співвідноситься із законодавством щодо приватної власності. Єдиним документом, який може зобов’язати власника щось робити, є охоронний договір. Ми, звісно, якимось чином можемо на це вплинути, але, знову ж таки, приватна власність в Україні недоторканна", – пояснює спеціаліст "УкрНДІпроектреставрація" Катерина Гончарова.
Фото: Власники пам'яток зобов'язані укладати охоронні договори, але не всі з них про це знають
Тож охоронний договір на будинок – чи не єдиний документ, за невиконання якого можна притягнути власника до відповідальності. Але, як кажуть пам’яткоохоронці, суто символічно.
Фото: Садиба Міхельсона на вулиці Пушкінській у Києві
"За ухилення від підписання охоронного договору максимальний штраф 17 тисяч. Від 1700 гривень до 17 тисяч. За проведення робіт без дозволу – від 17 тисяч до 170 тисяч", – зазначає головний спеціаліст відділу інспекції Управління охорони культурної спадщини Вартан Азатьян.
Чи є вихід?
Хто ж буде контролювати дії власників будинків-пам’яток і карати їх у разі порушення законодавства? У березні “Схеми” зустрічалися із заступником мера Києва Петром Пантелеєвим, якому Кличко доручив провести повну інвентаризацію будинків, що занепадають. Перед початком справи з наведення порядку у цих питаннях представник влади був налаштований ламати систему.
"Там, де є власник. Власник ігнорує, не хоче спілкуватися, не хоче домовлятися і не хоче робити нічого по цьому будинку, то ми вимушені будемо звертатися до суду", – рішуче казав він у коментарі "Схемам".
Понад півроку по тому "Схеми" поставили йому ті ж запитання, але цього разу у влади чомусь кардинально змінилася думка. "Ми вивчали судові перспективи, але прийшли до того, що судова практика, на жаль, негативна в цьому плані", – зазначив цього разу Петро Пантелеєв.
При цьому в міській адміністрації зазначають, що можуть повертати пам’ятки у комунальну власність, але не так швидко, як хотілося б. "Одну пам’ятку в рік можемо стовідсотково повертати", – заявляє керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко, при цьому зазначає, що більше не вийде через обмежений бюджет.
Проте є у міській владі й оптимістичні прогнози. Зазвичай, до якоїсь визначної дати киянам обіцяють привести все до ладу. У тому числі й вулиці Києва – відреставрувати фасади і знову спробувати домовитися з бізнесменами.
"Ми маємо чудовий дедлайн – "Євробачення". Я гадаю, що нам це потрібно. Такий струс щоразу. "Ось вам прапорець, ось вам фініш" і тепер до фінішу треба зробити", – зазначає Олексанр Свистунов.
Чи готова влада взяти контроль над ситуацією і тверду відповідальність? Про це журналісти запитали у міського голови Києва Віталія Кличка. Відповідь, здавалося б, опозиційної до приватних власників сторони напрочуд схожа: зараз не найкращі часи.
Фото: Андріївський узвіз
"Зараз складна ситуація, чому складна? Тому що ми можемо почати процес, але на сьогоднішній день ми розуміємо, що коли ми забираємо будинки у комунальну власність, нам потрібно буде також передбачити кошти, які ми вкладаємо для того, аби вивести будинок з аварійного стану. Можу сказати відверто, в нас не найкращі зараз часи і дійсно проблеми з бюджетом. І взяти забрати в комунальну власність, а потім нас будуть звинувачувати – а чому ви забрали і нічого не робите?" – пояснив позицію Віталій Кличко.
Бездіяльність стає вбивчою. Столичні пам’ятки – минуле, яке варто зберігати заради майбутнього, повільно гинуть, зберігають їх лише архівні кадри.
Історичні будинки сприймаються їхніми сучасними власниками як черговий актив. Адже це вигідна угода: заплатити максимальний штраф 6 тисяч доларів за руйнацію пам’ятки, довести, що відтворити її не можна і на виході отримати землю в серці Києва під нові, комерційні цілі.
У цьому сенсі українські закони охороняють приватну власність значно краще, ніж пам’ятки. У цих умовах можна змінити ситуацію, тільки якщо повністю переробити законодавчу базу – повернути практику примусового вилучення пам’яток, посилити покарання за їхню руйнацію, запровадити публічні конкурси на реставрацію з громадським обговоренням проектів та визначенням чітких термінів їхньої реалізації, налагодити комунікацію між різними органами влади, що мають різні дані про власників і не можуть їх встановити, нарешті перенести всі дані з паперових реєстрів у електронні, аби не дати їм остаточно загубитися.
Фото: Поділ, Київ
Журналісти та громадські активісти роками намагаються привернути увагу до проблеми збереження пам’яток, щоб разом врятувати хоч одну. Алe все це спрацює лише за політичної волі, сміливості брати відповідальність і публічно звітувати про кожен свій крок.
Читайте: Забытый Киев: прогулочный маршрут по заброшенным зданиям столицы
КиевVласть
Про дооснащення багатоквартирних будинків Києва лічильниками тепла, початок їх оснащення тепловими пунктами, будування сміттєспалювального заводу, розблокування рахунків ПАТ “Київенерго” та розрив стосунків з цією компанією читайте в другій частині інтерв'ю з заступником голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петром Пантелеєвим.
Першу частину інтерв'ю з Петром Пантелеєвим читайте тут.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Ви казали, що Київ витратив у 2016 році 75 млн гривень на оснащення будинків лічильниками тепла. Тепер всі будинки, де можливо було встановити лічильник, його мають?
Петро Пантелеєв: Станом на 21 грудня 2016 року ми завершили встановлення лічильників за міською програмою. Їх встановлено 1 170 за рік. ПАТ “Київенерго” планувало встановити 2,5 тис. лічильників, а встановило 1200 через заарештовані до сих пір рахунки ПАТ за позовом НАК “Нафтогаз”.
У міському бюджеті на 2017 ріку передбачені 26,8 млн гривень для завершення програми оснащення будинків приладами обліку тепла. Також залишається близько 700 будинків, в яких технічно не можливо встановити лічильники. Ці будинки не мають приміщень для встановлення лічильників. Встановлювати їх на вулиці не бажано. До того ж це вже була би реконструкція, яка приводить до збільшення вартості встановлення лічильника в десятки разів. Поки мешканцям цих будинків нарахування здійснюються за середньозваженими показаннями будинків, де лічильники встановлені.
Читайте: "Киевэнерго": Жители домов без теплосчетчиков сэкономили на отоплении 121,7 млн гривен
Додам також, що Верховна Рада прийняла закон про реструктуризацію заборгованості теплоенергетичних підприємств перед НАК “Нафтогаз”. Закон був підписаний Президентом. І ми сподіваємося, що в січні 2017 року буде прийнято рішення про розблокування рахунків теплопостачальних компаній, у тому числі ПАТ “Київенерго”.
KV: Будете вимагати, щоб “Київенерго” відшкодовувати місту витрати на встановлення лічильників?
Петро Пантелеєв: Ця тема обговорювалася, але тут принциповим є те, що лічильники переходять у комунальну власність міста. “Київенерго” їх ніхто не віддає. Важливим є інше, щоб після розблокування рахунків “Київенерго” знайшло кошти на вирішення пріоритетних питань в теплоенергетиці: завершити встановлення тепло лічильників, в тому числі там, де вони були вкрадені, зайнятися ремонтом мереж. Також необхідно розпочати оснащення будинків індивідуальними тепловими пунктами.
KV: Для чого потрібні ці індивідуальні теплові пункти?
Петро Пантелеєв: Теплопункт – це наступний крок після лічильника. Якщо останній лише рахує кількість спожитого тепла, то теплопункт вже дозволяє регулювати обсяг його споживання. Коли на вулиці відносно тепло, будинок може менше використовувати теплової енергії на обігрів, коли холодно – більше. Також теплопункт забезпечує нормальну роботу системи гарячого водопостачання. Після його встановлення мешканцям не треба буде спускати воду по 15 хвилин, щоб пішла гаряча, як це ми спостерігаємо в деяких будинках..
KV: Коли місто плануєте почати реалізацію програми по встановленню теплових пунктів?
Петро Пантелеєв: Програма стартує вже цього року, на 2017 рік виділено 35 млн гривень. У січні-лютому відбудеться закупівля обладнання, визначатимуться підрядники і розпочнеться робота. Якщо не виникне додаткових проблем, до осені теплопункти вже працюватимуть в будинках. Якщо ж фінансування, а в результаті і кількість об’єктів, буде збільшено, то і терміни виконання проекту будуть продовжені.
Також встановлення теплових пунктів ми будемо пропонувати у програмі 70/30% для всіх будинків. Подібне обладнання було встановлено на одному з об’єктів за програмою 70/30 для ОСББ. Підрахунки показали, що обладнання окупається людям за умови отримання міського гранту (70%) менш ніж за один опалювальний сезон, адже дозволяє економити 20-25% коштів на опаленні.
KV: Яка доцільність людям витрачати свої кошти, якщо є програма зі 100% фінансуванням з бюджету?
Петро Пантелеєв: У 2017 році за кошти міського бюджету можна буде встановити орієнтовно 110 теплових пунктів. Фінансуватимуться роботи в найбільш енерговитратні будинки та будинки, де якість послуг не витримує критики. У Києві 10,4 тисячі будинків, які мають централізоване опалення, не враховуючи гуртожитків та аварійних будинків. І профінансувати ремонт або встановлення ІТП в усіх столичних будинках, за короткий термін просто неможливо. Один тепловий пункт може коштувати 300 тис. гривень. Потреба у коштах на оснащення всього міста такими тепловими пунктами складає приблизно 4 млрд гривень. І я не хочу давати людям пусті обіцянки про наступні роки. Сьогодні модернізація столичного житлового фонду, що дозволить отримувати якісні послуги й сплачувати менше, можлива лише на умовах спів фінансування, коли і самі мешканці докладають зусиль до покращення свого дому.
KV: Як будуть обирати будинки для встановлення теплопунктів?
Петро Пантелеєв: Обиратимуться будинки, які є найбільш енерговитратними з кількісної точки зору. Йдеться про споживання теплової енергії на один квадратний метр. Другим критерієм буде відсутність у будинку належної циркуляції та якісного гарячого водопостачання. Ці показники відслідковуються кожний місяць. За результатами опалювального сезону побачимо, які будинки найбільш неефективно використовують тепло..
KV: Наприкінці листопада 2016 року ПАТ “Киевэнерго” звернулося до голови уряду щодо неможливості КМДА до кінця 2016 року розрахуватися з підприємством за теплову енергію, що поставлена столичним споживачам, яким нараховані пільги та субсидія. Борг столиці складає 890 млн гривен. Чи вирішено це питання?
Петро Пантелеєв: У міста не може бути заборгованості по субсидіям, тому що вони фінансуються з державного бюджету. Однак місто контролює це питання, оскільки зацікавлене в стабільному теплопостачанні у нашому місті. Сьогодні є така заборгованість. Борг держави перед тепловиками Києва дійсно складає біля 1 млрд гривень. За нашою інформацією, зараз виділяється з державного бюджету на його погашення 111 млн гривень. Однак основні розрахунки будуть відбуватися у січні 2017 року.
Читайте: У КГГА до конца года не хватает 890 млн гривен, чтобы рассчитаться с ПАО “Киевэнерго” за субсидии населению
KV: Як наявність таких боргів може вплинути на надання послуг споживачам тепла?
Петро Пантелеєв: На щастя, для людей це не складе проблеми, оскільки на руки громадяни субсидій не отримують. Розрахунки між державою і тепловиками за нараховані субсидії та пільги йдуть за системою, яка не залежить від споживачів. Однак для функціонування сфери теплоенергетики надзвичайно важливим є стабільні взаєморозрахунки.
KV: Мер Києва Віталій Кличко заявляв, що столиця не має наміру продовжувати контракт з ПАТ "Киевэнерго" щодо управління тепловими активами міста. Договір з ПАТ закінчується наприкінці 2017 року, тобто під час опалювального сезону. Чи можуть мешканці столиці розраховувати, що у 2017 році послуга опалення їм буде надаватися у повному обсязі?
Петро Пантелеєв: Дійсно, ми зараз готуємося до завершення угоди з ПАТ “Київенерго” та розробляємо умови нової угоди з потенційним інвестором. Нагадаю, вже 16 років наша теплоенергетика перебуває у володінні і користуванні “Київенерго” за договором, який закінчується 31 грудня 2017 року. Ми вважаємо, що місто повинно мати більший вплив на теплоенергетику і брати набагато активнішу участь в модернізації теплових мереж. В першу чергу, йдеться про оновлення та технічне переоснащення ТЕЦ та тепломереж, запровадження більш раціональних підходів до формування тарифів для людей. І саме така позиція та дії, що її супроводжуватимуть, вплинуть позитивно на кінцевих споживачів, хоч і не одразу.
У міста є бачення майбутньої моделі управління тепловими активами. До цієї роботи ми залучили авторитетних міжнародних фахівців, які допомагають більш системно опрацювати ключові питання та застосувати існуючий світовий досвід. Але у будь-якому випадку теплоенергетичне майно буде передано на баланс комунального підприємства міста. Це відбудеться у 2018 році.
Читайте: Виталий Кличко: "Мы не будем продлевать контракт с "Киевэнерго"
KV: На яке КП?
Петро Пантелеєв:Ми визначимося з цим питанням. Ви знаєте, що відновлена робота КП “Київтеплокомуненерго”, яке вже отримало ліцензію на транспортування тепла в Дарницькому та Дніпровському районах Києва. Вона набуває чинності з 1 березня. Підприємство стане базою для передачі теплових активів від “Київенерго”. Але цей процес дуже складний і має дуже багато невирішених супутніх питань. Адже теплоенергетика – складна машина, яка потребує спеціального фахового підходу. На жаль, теплоенергетичний комплекс міста - це ще й досить зношена машина, варто лише поглянути, в якому стані знаходяться тепломережі. І підійти до подальшої долі управління ним ми повинні з усією відповідальністю.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” получило лицензию на транспортировку тепловой энергии в дома жителей столицы
KV: Так навіщо повертати на баланс міста зношене обладнання і мережі. Не простіше поставити “Києвенерго” умову модернізувати це обладнання?
Петро Пантелеєв: Ні, по тій простій причині, що компанія буде це робити тільки за рахунок коштів споживача, які закладені в тарифі. Угода з “Київенерго” не передбачала подібних зобов’язань за рахунок теплопостачального підприємства. Якби були законні механізми для цього, міська влада їх використала б. Місто має намір управляти тепловими активами, відстоюючи інтереси кінцевого споживача, а не отримання прибутку за його кошт.
KV: Тобто якщо місто поверне теплові активи, то споживачам не варто очікувати підвищення тарифів на тепло?
Петро Пантелеєв: Таке формулювання не зовсім коректне, адже вартість послуг залежить не від конкретного підприємства і навіть не від міської влади. Наприклад, останнє підвищення тарифів на тепло відбулося у зв’язку з підвищенням ціни на газ, який в тарифі займає майже 80% вартості. Але є механізми оптимізації витрат, що, власне, ми і плануємо зробити.
KV: На що може впливати місто?
Петро Пантелеєв: На модернізацію системи, яка дозволить зменшувати експлуатаційні та адміністративні витрати, оптимізувати процеси, які дозволять не підвищувати тарифи.
Наприклад, два роки тому у нас в шести ЖЕКах була заборгованість 3-4 місяці по зарплатні, відключена електроенергія у приміщеннях, величезні борги перед підрядниками. Всі керівники говорили, що низький тариф, треба підвищувати. Але ми не пішли таким шляхом. Ми реорганізували підприємства, скоротили біля 3 тис. штатних одиниць, в основному адміністративний персонал. І такі ресурси є в будь-якій галузі. Розглядатимуться різні варіанти як оптимізувати процеси і не підвищувати тарифи.
KV: ПАТ АК “Київводоканал” неодноразово заявляв про несанкціоновані врізки у водопровідні мережі. Експерти говорили, що 18% від загального об’єму води, який поставляється “Київводоканалом”, йде на непродуктивні витрати. На Ваш погляд, що є основною причиною такої проблеми і чи може місто її вирішити системно?
Петро Пантелеєв: Проблема несанкціонованих врізок є. Причому проблема є як на дрібному побутовому рівні – якійсь орендар будинку підключився без обліку, так і на глобальному рівні, коли, наприклад, будинки Войцеховського без дозволів підключаються до мережі, один будинок навіть побудували прямо на каналізаційному колекторі.
Автопаркінг будинку на Харківському шосе,19 взагалі збудовано впритул до камери головного Дарницького каналізаційного колектора, який є важливим вузловим елементом системи водовідведення Лівобережної частини м. Києва. Через неї проходять приблизно 80 % стічних вод Дарницького району. Таке розташування надзвичайно небезпечне, адже повністю унеможливлює доступ до камери і під’їзд до неї транспорту для проведення технологічних чи аварійно-відновлювальних робіт тощо.
“Київводоканал” має інспекцію, яка займається виявленням несанкціонованих підключень. Адміністрація міста підключається, коли потрібно залучення силових відомств або міської інспекції самоврядного контролю і благоустрою, яка має технічні засоби з демонтажу споруд, що з’являються в охоронних зонах “Київводоканалу”.
Місто намагається впливати на ситуацію, однак ми наполягаємо на тому, щоб ця робота здійснювалася у співпраці х правоохоронними органами, оскільки мова йде про свідомі зловживання, що ставлять під загрозу безпеку громадян.
KV: Ви казали, що у 2016 році було витрачено 200 млн гривень на будівництво другої нитки головного колектора. Що зроблено за ці кошти і які роботи планується проводити у 2017 році?
Петро Пантелеєв: Колектор – це один з пріоритетних об’єктів міста. Цього року завершені роботи по прокладці другої нитки головного колектора. На наступний рік залишається лише благоустрій. Роботи виконує компанія “Метробуд”, ніяких затримок з графіком немає. На завершальні роботи з благоустрою у бюджеті Києва закладено 40 млн гривень. Планується закінчити роботи влітку 2017 року, орієнтовно червень-липень.
KV: Чи з’являться нові пріоритетні сфери розвитку ЖКГ Києва у 2017 році?
Петро Пантелеєв: Так, вже визначені два нових пріоритетних напрямки. Перший напрям – це поводження з відходами: переробка відходів, утилізація. Другий – заміна теплових мереж, на що у бюджеті міста на 2017 рік передбачено 70 млн гривень. Плануємо замінити 15-20 км тепломереж на найбільш аварійних ділянках.
KV: Розкажіть докладніше про проекти щодо утилізації відходів.
Петро Пантелеєв: Планується проектування сміттєпереробних заводів. Це будуть сучасні об’єкти, що працюватимуть на основі інноваційних технологій без шкідливих викидів у повітря та з високим рівнем переробки сміття. Ряд серйозних заходів плануємо виконати на п’ятому полігоні. Зараз завершуємо протиаварійні роботи на п’ятому полігоні, кошти на які були виділені вже наприкінці року. Також на п’ятому полігоні за рахунок міста встановлять додаткові потужності, що працюють за німецькими технологіями утилізації токсичного фільтрату. Плануємо розпочати розробляти проект рекультивації полігону. Ця робота узгоджені з мешканцями сіл, що розташовані поруч, оскільки місто розуміє які незручності вони змушені терпіти через роботу об’єкту.
KV: Чи є просування у питанні будівництва сміттєпереробного заводу на околиці міста?
Петро Пантелеєв: Зараз ми все ще в процесі пошуку найбільш оптимальних технологій. Ми вже ознайомилися з технологіями у декількох країнах, але пошук не припиняємо. В бюджеті Києва на 2017 рік закладені кошти на проектування сміттєпереробних заводів. Різні проекти, на які виділено, близько 6 млн гривень.
Читайте: Кличко собрался построить на Троещине огромный мусоросжигающий завод
Розглядається кілька ділянок, в тому числі, на вулицях Колекторній, Червонопрапорній, в зоні нашої уваги є перший полігон на Великій Кільцевій, ділянка в селі Підгірці. Ми говоримо зараз про переробку сміття на цих майданчиках, тобто це сортування сміття, відбір цінних фракцій для повторного використання. Нас зараз цікавить як зробити так, щоб після сортування залишалося якомога менше залишку, який треба захоронювати або спалювати.
KV: Хто буде фінансувати ці проекти?
Петро Пантелеєв: Ми розраховуємо на інвестиції. Готові працювати з зарубіжними партнерами, які сьогодні є лідерами у цій галузі. Також місто готово залучати кошти міського бюджету для реалізації таких проектів.
KV: З мешканцями районів, де планується облаштування переробки відходів такі дії вже узгоджені?
Петро Пантелеєв: Ми обов’язково будемо проводити громадські слухання. Але перш ніж їх проводити треба самим чітко розуміти, що ми пропонуємо людям. Думаю, ми визначимося напочатку 2017 року.
Довідка KV: Петро Пантелєєв народився 11 липня 1975 року в Києві. У 1997 році закінчив Київський державний технічний університет будівництва та архітектури.
З 1997 року обіймав різні посади на підприємствах житлово-комунального господарства Києва.
У 2006-2010 рр. працював у Шевченківській райдержадміністрації Києва.
З 2010 по 2012 рік - заступник начальника Головного управління - начальник управління експлуатації житлового фонду у Головному управлінні житлового господарства КМДА. З 2012 по 2014 рік - начальник управління розвитку та реформування житлово-комунального господарства КМДА.
Був головою Шевченківської РДА з 23 квітня 2014 року по 18 серпня 2014 року.
З 1 вересня 2014 року мер Києва Віталій Кличко призначив Петра Пантелєєва на посаду заступника голови КМДА.
Читайте: Петро Пантелеєв: “Надіятися, що ЖЕК буде краще за людей вирішувати питання так, як їм треба – ілюзія”
КиевVласть
Про перспективи фінансування столичного ЖКГ у 2017 році, інвестиції в цю галузь, новий алгоритм фінансування ремонтів багатоповерхівок, створення ОСББ, вирішення питань відсутності технічної документації на будинки та інше читайте в першій частині інтерв'ю з заступником голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петром Пантелеєвим.
KV: Члени постійної комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК у 2016 році неодноразово критично сприймали звіт КМДА щодо виконання Програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016 – 2020 роки. Що заважає КМДА якісно реалізовувати цю програму?
Петро Пантелеєв: Комплексна цільова програма підвищення енергоефеткивності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури на 2016-2020 роки закладає виконання стратегічних, але життєво важливих для міста завдань. І потреба у коштах на заходи енергозбереження столиці, заходи з модернізації інфраструктури відповідна – 38 млрд грн. У міському, навіть у державному бюджеті, таких коштів немає. Фінансування на рік сягає від 600 до 900 млн гривень. Депутати, власне, невдоволені тим, що галузь фінансується не в повному обсязі. Однак нам сьогодні необхідно визначати пріоритети в програмі і гарантувати їх виконання за рахунок бюджетних коштів, паралельно залучаючи інвестиції та кредитні кошти, як це вдалося зробити з проектом реконструкції Бортницької станції аерації (БСА), чи з коштами міжнародних організацій, що були спрямовані на термомодернізацію навчальних закладів Києва.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Читайте: Чиновники не торопятся повышать энергоэффективность Киева та Пантелеев не справляется с повышением энергоэффективности Киева и развитием ЖКХ
KV: Скільки коштів необхідно на фінансування галузі ЖКГ в столиці на рік?
Петро Пантелеєв: Галузі необхідно 5-6 млрд гривень на рік, щоб закривати всі питання.
KV: Тобто єдине, що заважає сьогодні ефективно реалізувати згадану Програму, це - дефіцит коштів?
Петро Пантелеєв: Я б сказав, в першу чергу, брак коштів, а також відсутність готової проектно-кошторисної документації для виконання тих чи інших робіт. Будьмо реалістами, навряд чи можна виконати якісний проект без належного фінансування. Крім того, програма розрахована не тільки на кошти бюджету. Як я вже сказав, у ній закладені також інвестиційні кошти, які повинні прийти в галузь. В цьому плані ситуація є достатньо складною, оскільки інвестори не поспішають вкладати кошти в об’єкти інфраструктури, які потребують тотальної модернізації. Ситуація складна, але не критична і наше завдання створити умови для інвесторів та поступово покращити стан справ столичної сфери ЖКГ.
KV: У 2016 році надходили інвестиції в ЖКГ Києва?
Петро Пантелеєв: Так і вони поступово збільшуються, оскільки в житлово-комунальному господарстві ми маємо приклади успішного використання інвестиційних коштів. Наприклад, цього року запрацював ЕСКО-механізм – застосування енергосервісних контрактів. Це можливість інвесторам вкладати кошти в термомодернізацію, а потім за рахунок економії енергії повертати свої інвестиції. Всього в Україні укладено 19 ЕСКО-контрактів, з яких 15 – у Києві. Усі енергосервісні договори цього року в столиці укладені з метою термомодернізації дитячих садків та шкіл.
Також від фінансової корпорації NEFCO (Північна екологічна фінансова корпорація) залучено 5 млн євро. Знов таки на бюджетну сферу: для модернізації освітлення та термомодернізацію в школах і садочках, а також заміну теплопунктів.
Хочу згадати в цьому контексті і те, що в 2016 році ми виконали всі вимоги передбачені японським урядом, щоб отримати майже 1 млрд доларів на реконструкцію БСА. І зараз вже японські проектувальники займаються підготовкою проекту.
KV: Назвіть загальний обсяг інвестицій в столичне ЖКГ у 2016 році.
Петро Пантелеєв: Загальний обсяг інвестицій у 2016 році становить приблизно 300 млн гривень. В основному за рахунок залучення коштів від NEFCO. Це не враховуючи кошти міжурядової кредитної угоди з Японським агентством міжнародного співробітництва, які складно віднести на якійсь період, оскільки тривалість виконання проекту – понад 8 років, а сам кредит надано на 40 років.
Для отримання інвестицій у 2017 році ми взяли участь у конкурсі на залучення коштів Європейського інвестиційного банку. Мова йде про 60 млн євро.
Якщо говорити про динаміку залучення коштів, то за останній рік вона зросла майже втричі і ми маємо гарні перспективи.
KV: У бюджеті Києва на 2016 рік на ЖКГ було закладено приблизно 600 млн гривень. Що реально зроблено за ці кошти?
Петро Пантелеєв: Всі пріоритетні завдання виконані. На встановлення лічильників тепла використано 75 млн гривень. На термомодернізацію будівель бюджетної сфери, а саме шкіл та садочків – близько 70 млн гривень. На будівництво другої нитки головного колектора спрямовано цього року – 225 млн гривень, з яких 130 млн грн. – кошти міського бюджету. На роботи з підготовки до реконструкції БСА – ще 40 млн гривень.
Читайте: Киевсовет согласовал решение по модернизации Бортнической станции аэрации за средства японских инвесторов
Також були виконані протиаварійні роботи в будинку на Червонозоряному проспекту, 14, де у 2015 році стався обвал стіни. Витрачено 17 млн гривень. Наразі будинок у стабільному стані. Крім того, розпочато протизсувні роботи або їх проектування на 12 найбільш небезпечних ділянках міста.
Читайте: Дом на Краснозвездном (Лобановского), 14 отремонтируют в следующем году
Дуже важливо, що в рамках програми ми запровадили механізми, що дають змогу мешканцям багатоповерхових будинків провести енергоефективні заходи. В Києві успішно працює програма, які ми скорочено називаємо “70 на 30%”, де місто фінансує 70% робіт з енергозбереження для будинків ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.-KV) та ЖБК (житлово-будівельний кооператив - KV). Ще 30% - збирають самі кияни. За рік ми збільшили обсяг фінансування майже у 5 разів (у 2016 році виділили 20 млн грн), оскільки попит на неї з боку людей – колосальний.
Читайте: Креативным ОСМД Киева пообещали денег на реконструкции домовых коммуникаций
KV: 22 грудня 2016 року Київрада прийняла Положення про софінансування реконструкції, реставрації, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення загального майна у багатоквартирних будинках. Документом передбачено фінансування містом 70% ремонтних робіт. Яку новацію пропонує киянам цей документ?
Петро Пантелеєв: Два роки програма “70 на 30%” діяла лише для ОСББ та ЖБК, тобто для будинків, де налагоджено механізм прийняття колективних рішень. Однак, на мій погляд, усім без винятку будинкам необхідно надати можливість кооперуватися для вирішення проблем свого будинку, навіть у випадках, коли створити ОСББ вони ще не готові. Завдяки цьому рішенню ремонтні роботи за схемою 70/30% тепер можуть мешканці фактично кожного будинку.
Документ дозволяє отримати 70% коштів з бюджету міста на ремонтні роботи без черг, обіцянок зробити ремонт на наступний рік. Як свідчить практика, бюджетних коштів не вистачить для ремонту усіх будинків. Крім того, такий механізм – це унікальний шанс для людей дійсно стати до управління будинковим майном, власниками якого вони є. Якщо мешканці будинку вирішили, наприклад, відремонтувати під’їзд, їм потрібно звернутися в міську адміністрацію. Ми надаємо фахівця, який разом з людьми робить відповідну оцінку вартості необхідних робіт. І вони отримують 70% від цієї суми, а 30% суми збирають самі. Найголовніше, що люди самі визначають, що їм треба ремонтувати і коли.
Читайте: Из бюджета Киева будут финансировать две трети средств на ремонт и модернизацию столичных многоэтажек
Організаційними питаннями в цьому проекті буде займатися Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація”. Це міське підприємство, яке займається обслуговування мереж, будинків тощо і має фахівців належного рівня, які зможуть, у разі необхідності, проконсультувати людей. Після того як модель роботи буде “обкатана”, координація питань буде передаватися комунальним підприємствам (КП), якими управляють районні держадміністрації (РДА).
KV: А де гарантія, що бюджет міста точно профінансує такі ремонти?
Петро Пантелеєв: В бюджеті столиці на 2017 рік на цю програму передбачено 10 млн гривень. Раніше подібна програма працювала тільки для будинків ОСББ та ЖБК. Коли вона починалася в 2015 році у нас на ці завдання було виділено лише 5 млн гривень. Тоді, в перший рік дії програми, тільки 16 будинків згодилися працювати. У 2016 році в бюджеті було передбачено вже 20 млн гривень і 62 будинки стали учасниками проекту. На наступний рік закладено для ОСББ и ЖБК 30 млн гривень.
З початку треба обкатати модель, треба, щоб люди зрозуміли, що відбувається, забезпечити якісну комунікацію та продемонструвати людям успішні приклади. Повірте, краще за будь-яку листівку та інфографіку працює похід у сусідній будинок, де виконано роботи і люди задоволені. Ми прагнемо переконати людей реальними результатами роботи і лише після цього можна 100, 200 або 300 млн виділяти. Тут головне не кількість виділених мільйонів, а кількість будинкових громад, які прийдуть і будуть готові співпрацювати в такому форматі.
KV: Планується промо-компанія?
Петро Пантелеєв: Так, в нас вже є попередня домовленість з німецькою фінансовою міжнародною організацією Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Вже найближчим часом плануємо підписати меморандум про допомогу саме в промо-кампанії. Однак я дуже сподіваюся, що столичні ЗМІ допоможуть доносити до людей таку важливу інформацію.
KV: Вони будуть допомагати у проведенні промо-кампанії за кошти міського бюджету?
Петро Пантелеєв: Ми розраховуємо на допомогу німецьких колег, які вже зараз демонструють готовність співпрацювати в цьому напрямку. Наше завдання - зробити якісну комунікаційну компанію та розширити проект для якомога більшої кількості будинків.
Необхідно налагоджувати оперативну та доступну для усіх комунікацію між владними структурами і громадянами. З цією метою ми навіть створили у столиці Школу обізнаного киянина – безкоштовні лекції для усіх охочих, які стосуються надання комунальних послуг, юридичних питань у цій сфері, участі в таких проектах як ”70 на 30%” тощо. Зараз наша постійна аудиторія – це 2 тисячі осіб, але впевнений, вона зростатиме.
KV: Чи є обмеження для житлових будинків, громади яких не проти провести ремонт по схемі 70/30?
Петро Пантелеєв: Є поріг – в Програмі приймають участь будинки, які старші за 10 років. Тобто ми орієнтовані на житловий фонд, якій вже зношений. А зношеність будинків у Києві, як відомо, складає більше 60%.
KV: Скільки будинків з цих 60% знаходиться у аварійному стані і потребують термінового фінансування ремонту?
Петро Пантелеєв: Незадовільний технічний стан мають близько 300 будівель. Аварійний стан – це певний статус та умови експлуатації. Будинків, що офіційно його мають, не так багато.
KV: В літку минулого року вступив в силу закон “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”. У скількох будинках столиці мешканці вже створили ОСББ?
Петро Пантелеєв: У вересні 2016 року ми вітали людей, які створили у Києві тисячне ОСББ. У столиці наразі є 1 тисяча ОСББ і 915 ЖБК. У 2013 році було створено 694 ОСББ, у 2014 р. – 16, у 2015 р. – 40, у 2016 р. – 250. Тобто зараз маємо практично 2 тисячі будинків, в яких є самоорганізовані будинкові громади.
ОСББ ефективне у більшості випадків. Хоча є звичайно винятки і пов’язані з людським фактором. Наприклад, наявні ОСББ та ЖБК, в яких голови помічені у зловживаннях - використовували кошти людей не за призначенням. Таких випадків, на щастя, небагато.
На мою думку, самоорганізовуватися навколо проблем будинку необхідно. ЖЕК – ніколи не був господарем будинку і ніколи їм не буде, бо це найнята організація підрядник, яка лише обслуговує будинок. Надіятися, що якась компанія буде краще за людей вирішувати питання так, як їм треба – ілюзія. І я переконаний, що під час будинкових зборів люди також можуть окремо прийняти рішення про рівень внесків, наприклад, з пенсіонерів чи малозабезпечених сімей.
Читайте: Перешли на ОСМД: какие новшества принесет реформа ЖКХ жителям многоэтажек
KV: Влада Києва будете ратувати за створення ОСББ?
Петро Пантелеєв: Створювати ОСББ бажано, але насильно заганяти туди людей – просто безглуздо. Не всі будинки готові створити таке об’єднання, адже для цього треба одностайна позиція людей. Але, безумовно, інформаційну роботу у Києві ми продовжуватимемо.
KV: Скільки будинків обслуговують комунальні управляючі?
Петро Пантелеєв: 8 600 будинків. Ми ще 1,5 роки тому створили комунальні управляючі компанії, які фактично є управителями в будинках, в яких не створено ОСББ. Їх 10 – в кожному районі столиці по одній. Вони працюють, надають гарантовані послуги за певний тариф. Сказати, що вони працюють ідеально, я не можу і для виявлення недоліків у їхній роботі навіть створено Житлово-комунальну інспекцію в Києві. Але з іншого боку, суто адміністративним шляхом покращити якість послуг не вдасться, необхідно поступово створювати профільний ринок та конкуренцію на ньому.
Але зараз керуючі компанії є своєрідним “запасним аеродромом” для будинків, які не створили ОСББ, не прийняли рішення змінили управителя тощо. І завдяки керуючим жоден будинок не залишиться без обслуговування. При цьому ініціативу громади, яка вирішує взяти на себе відповідальність і самостійно управляти, щоб зробити будинок кращім, ми будемо підтримувати і будь-який спротив на місцях - неприйнятний.
KV: З відповідей райдержадміністрацій на запити депутата Київради Наталії Манойленко відомо, що у Голосіївському, Дарницькому, Оболонському, Святошинському та Печерському районі у сотні будинків немає техдокументації, схем облаштування внутрішньобудинкових інженерних мереж, поповерхових планів, паспортів ліфтового господарства тощо. Як відомо, всі ці документи повинні бути передані ЖЕКами новому управляючому (ОСББ). Відомо, скільки ЖЕКів не можуть передати ОСББ документи на будинки через їх відсутність?
Петро Пантелеєв: Сьогодні у багатьох випадках громади, які створили ОСББ стикаються з відсутністю технічної документації. З будинків, який управляються комунальними компаніями повного комплекту технічної документації не має жодний. Експлуатуються будинки вже десятки років. Документація банально втрачена. Мова йде про робочі проекти, проекти конструктивних елементів будинку, ліфтів тощо.
Читайте: Жильцы столичных многоэтажек могут остаться без документов на дом
KV: Що робити мешканцям?
Петро Пантелеєв: Вихід - користуватися базовою документацією, яка є в наявності. Це, в першу чергу, технічні паспорти на будинки і поповерхові плани. Ці документи є практично на всі будинки і дозволяють укласти договори з “Киевенерго”, “Киевводоканалом”, “Київгазом” тощо та розпочати фактичну діяльність ОСББ.
KV: Хто і за який кошт має відновлювати втрачену документацію?
Петро Пантелеєв: Ми сьогодні не бачимо можливості відновлювати всю втрачену документацію на всі будинки. Це колосальні кошти і ми не можемо це реалізувати. Але той базовий пакет, про який я казав, обов’язковий. В разі, якщо якісь ЖЕК не має і його, він буде відновлювати його вже за свій кошт і передавати в ОСББ.
KV: Чи є статистика щодо кількості будинків, які не мають і цього базового комплекту документів?
Петро Пантелеєв: Приблизно 5% будинків. Але тут питання, чи потраплять ці будинки до числа тих, які будуть створювати ОСББ. Якщо потраплять, то ЖЕКи шукатимуть кошти і відновлять документацію.
KV: Які кошти і скільки часу потрібно на відновлення документації?
Петро Пантелеєв: Термін приблизно 2-2,5 місяці. Сума може коливатися від 500 гривень до 20 тис. гривень.
KV: Якщо документів не має або ЖЕК з якихось причин не передає створеному ОСББ документацію, чи може керівництво столиці вирішити це питання?
Петро Пантелеєв: Так, звичайно. Якщо ми отримуємо з цих питань повідомлення, скарги, то впливаємо на ситуацію, зобов’язуючи комунальні ЖЕКи не зволікати з підготовкою такої інформації та передавати її.
Більш серйозною є проблема в будинках, які обслуговуються приватними структурами. Там ми фактично не можемо вплинути на ситуацію. Коли виникає суперечка, ми запрошуємо до КМДА представників приватного ЖЕКу і громади, в переговорах знаходимо спільну мову. Але є випадки, коли дійти компромісу не вдається.
Приватні компанії відстоюють власні інтереси, діючи не завжди чесно й законно. Вже є прецедент, коли на нашого співробітника, здійснював юридичну та організаційну консультацію людей, які звернулися до нас, подана позовна заява до суду з аргументацією, що КГГА не має права впливати на рішення приватного ЖЕКу передавати будинок в ОСББ чи ні.
KV: Є зараз ОСББ, які отримали не тільки документацію на будинок, а й і землю?
Петро Пантелеєв: Є, але небагато. Земля отримується у користування. Сьогодні маємо політичну волю віддавати землю. Але ажіотажу щодо оформлення землі немає, багато людей очікує, якою буде ставка податку на землю. Крім того, має місце правова колізія та відсутність підзаконних актів, яка б чітко регламентувала статус власника земельної ділянки – чи це окремий співвласник будинку чи все ОСББ..
KV: Що треба, щоб громаді отримати землю під будинком у користування?
Петро Пантелеєв: Щоб отримати землю треба написати заяву на Київраду та підготувати проект землеустрою, який виконується вже на замовлення ОСББ.
КиевVласть
Продолжение следует
Беседовала Ирина Ященко
Власники демонтованих київськими комунальниками нелегальних газових автозаправних пунктів (АГЗП) платять "прокладкам" за зберігання обладнання, щоб забрати його і встановити знову. Про це пишуть "Наші гроші".
У Києві всі окремо розміщені АГЗП у вигляді цистерн є нелегальними. За неофіційними оцінками, щомісяця київські чиновники отримують від їхніх власників близько 9 млн грн. хабарів.
Читайте: В Киеве незаконно размещены 623 заправки - Майзель
За словами президента Першої київської асоціації скрапленого газу Олександра Приступова, перевіряльники з КМДА демонтують ці модулі та везуть на штрафний майданчик, звідки власник може забрати майно, заплативши за зберігання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Приїжджає демонтажна бригада у складі співробітників КП "Благоустрій" (Департаменту міського благоустрою КМДА – ред.), решту "гвардії" складають емчеесники (працівники комунальної аварійно-рятувальної служби – ред.) і група “бойовиків” із 20-30 чоловік, – розповідає Приступов. – Вони примусово демонтують АГЗП, викачують газ і відвозять модуль".
Читайте: Заправщиков по осени считают: Сагайдак и Майзель в октябре расскажут о правильных АЗС
Експерт говорить, що потім Київська служба порятунку виписує власнику два чеки: один на суму 30-40 тис. грн – на користь самої служби за демонтаж, а інший, значно більший – на користь комерційної компанії, якій рятувальники привезли модуль на зберігання.
Читайте: Прокуратура Киева подала 20 исков о возвращении земельных участков, на которых обустроены нелегальные газовые заправки
За даними Приступова, модуль займає не більше трьох машино-місць. Тож, за розцінками “Київпарктранссервісу”, зберігання має коштувати 2,5-5 тис. грн на тиждень. Натомість власникам виставляють рахунки на суму від 140 тис. грн на тиждень.
Читайте: Золотая жила Киевсовета: депутаты снова решили проверить АЗС
Депутату Київради від "Самопомічі" Вадиму Васильчуку в Департаменті міськблагоустрою сказали, що всі демонтовані модулі повернуто власникам. А от назвати виданню фірми, які зберігають обладнання, відмовилися через конфіденційність. Проте “Новое время” дізналося про одну з них: це ТОВ “Еко Газ Трейдинг” зі статутним капіталом 100 грн., створене п’ять місяців тому.
Читайте: Чиновники КГГА лобируют покупку газовоза и эвакуатора для демонтажа АГЗП
"Еко Газ Трейдинг" Володимира Поліщука зареєстрований по вул. Багговутівська, 17/21 у торговому центрі "Променада".
Київська служба порятунку повідомила виданню "НефтеРынок", що восени 2015 року відкачкою газу з демонтованих модулів займалося ТОВ "ЕМ Комплід", а їхнім зберіганням – "Україна Бізнес Груп".
Фірму "ЕМ Комплід" зі статутним капіталом 1 тис грн. записано на Вадима Руднєва.
"Україна Бізнес Груп" зі статутним капіталом 100 грн. належить Євгену Кондрашову, директором є Олександр Требісов. У серпні 2015 року КП "Київблагоустрій" замовило цій фірмі послуги демонтажу незаконно встановлених кіосків на 4,00 млн грн. Із кінця минулого року термін дії договору кілька разів продовжували.
Кондрашов також є засновником ТОВ "Київ-МАФ" і ТОВ "Метротрейд". Раніше йому належало ТОВ "Теккотрейд", яке було єдиним конкурентом "Україна Бізнес Груп" на згаданому тендері комунальників. Нині ж це підприємство переоформлене на Миколу Кондратьєва.
Керівником КП "Київблагоустрій" є Іван Кліпа. Раніше він був директором севастопольського ТОВ "Карента". Засновником цієї фірми був Дмитро Білоцерківець, який після перемоги Віталя Кличка на виборах мера столиця у 2014 році очолив Департамент благоустрію КМДА. Нині Білоцерківець є нардепом від БПП і радником Кличка з питань благоустрію.
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 03:29:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 03:29:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 03:29:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.6288
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 03:29:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4860, 10
0.0037
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('55207', '45937', '45912', '55200', '2225', '2210', '55137', '55127', '55125', '55100')
0.6067
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-05 03:29:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)