Директор Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Оленич (на фото) очень слабо в 2018 году поработал на благо Киева и всех киевлян, попутно скрыв от горожан кучу важных цифр и данных. Анализ отчетов о выполнении Программы соцэкономразвития столицы за минувший и 2017 год показывает четкую тенденцию - муниципальные земельщики лишь постоянно занимаются инвентаризацией одних и тех же земель, тратя на это из городской казны все более крупные и ничем не обоснованные суммы денег. Вероятно, главный земельщик Киева понимает, что в такой парадигме его вскоре могут “сделать крайним”, а потому - недавно попытался сменить работу, устроившись на должность главы Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ).
Сомнительные достижения
Как стало известно KV, согласно данным приложения 3 к отчету о выполнении в 2018 году Программы социально-экономического развития Киева на 2018-2020 годы, Департамент земельных ресурсов КГГА планировал в минувшем году проинвентаризировать и внести в городской земельный кадастр данные о 89,5% общей площади столичных земель, а проинвентаризировал/внес - 29%.
В самом отчете значится, что в 2018 году “земельно-кадастровую инвентаризацию проведено на 24,08 тыс. га (29% общего количества земель)”. Можно лишь подсчитать, что в минувшем году данным мероприятием планировали охватить 74,9 тыс. га Киева. А также то, что, по данным КГГА, Киев на сегодня занимает площадь - 83,03 тыс. га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно данным того же приложения 3 к отчету о выполнении в 2018 году Программы социально-экономического развития Киева на 2018-2020 годы, в городской бюджет от уплаты за землю в Киеве поступило 5,138 млрд гривен (в т.ч. 2,863 млрд гривен от арендной платы) при плане в 5,1 млрд гривен. При этом указано, что планировалось заключить 450 договоров аренды земельных участков, а заключили только 384. В самом отчете говорится, что в минувшем году было заключено 227 договоров аренды земельных участков, 157 допсоглашений к ним и зарегистрировано 2786 кадастровых дел.
Также сообщается, что в 2018 году было продано 5,09 га из запланированных 6 га земель коммунальной собственности. В том же приложении к отчету сказано, что в 2018 году департамент Петра Оленича планировал разработать техническую документацию по землеустройству 120 земельных участков, на которых расположены дома в кварталах жилой застройки, но справился с этой задачей на 0%.
Как ранее сообщала KV, Петр Оленич недавно заявлял, что проблем с оформлением земли под столичными многоэтажками вообще не видит.
Читайте: Киевские власти озаботились спасением ОСМД и ЖСК от земельных поборов
Также в отчете о выполнении Программы соцэкономразвития Киева есть такие данные: по итогам 2018 года планировалось, что с нарушением законодательства в столице будет занято 3 га, а фактически оказалось, что 5,2 га.
Земельная чехарда
Отметим, в Программе использования и охраны земель города Киева на 2011-2015 годы значилось, что площадь столицы составляет 83,6 тыс. га. Каким образом община Киева за несколько лет лишилась 500 га земли, в отчете не объясняется.
Как уже не раз писала KV, юридические границы столицы до сих пор не определены и когда это будет сделано, никто не знает. В КГГА только постоянно обещают разработать соответствующий проект землеустройства, тратят на это средства налогоплательщиков, но результата за долгие годы не показала еще ни одна команда, управляющая Киевом.
Читайте: Оформлять границы уменьшенного Киева столичные чиновники начнут летом 2018-го
Также непонятно, сколько бюджетных средств и на что именно в 2018 году потратил земельный департамент КГГА, заботясь о развитии города. Данных об этом в отчете нет.
Как ранее сообщала KV, КГГА в этом году сильно изменила форму отчета о выполнении мероприятий Программы соцэкономразвития столицы. Теперь разбираться в том, какими темпами и в каком направлении развивается Киев, сложно даже членам бюджетной комиссии Киевсовета.
Читайте: Рукописи не горят: на бумаге Киев развивается хорошими темпами
Но наиболее странным выглядит то, что в отчете о выполнении программы соцэкономразвитя Киева за 2017 год зафиксировано: земельно-кадастровая инвентаризация была завершена для 73,0 тыс. га столицы. Возникает закономерный вопрос: зачем планировать на 2018 год инвентаризацию 74,9 тыс. га киевской земли?
По сути, Департаменту земельных ресурсов КГГА, в таком случае, оставалось проинвентаризировать всего, около 10 тыс. га столичной земли в период действия Программы использования и охраны земель Киева на 2016-2020 годы (решение столичного горсовета от 14 июля 2016 года №729/729). Также, согласно отчету за 2017 год, в городской земельный кадастр уже было внесено 86% общей площади земель Киева и даже 100% объектов городского пространства.
При этом, в отчете за 2018 год говорится, что КГГА планирует завершить инвентаризацию земель Киева в 2019 году, согласно утвержденной 4 декабря 2018 года Городской целевой программе использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы (решение Киевсовета №229/6280 от 4.12.2018 года).
Читайте: В администрации Кличко опять саботируют инвентаризацию зеленых зон Киева
Напомним, данная программа была утверждена столичным горсоветом с подачи директора Департамента земельных ресурсов КГГА Петра Оленича без отчета о выполнении аналогичной, которая должна была действовать до конца 2020 года (решение столичного горсовета от 14 июля 2016 года №729/729). При этом, как уже сообщала KV, суммы на финансирование задач, которые ранее за счет налогоплательщиков явно выполнялись, в новом документе возросли в десятки и сотни раз.
Согласно Программе использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы, на разработку технической документации по землеустройству, касательно инвентаризации земель и наполнения государственного и городского земельного кадастров в 2019 году предусмотрено расходовать колоссальную сумму - 1,288 млрд гривен. Напомним, согласно документу, в 2019 году будет проинвентаризировано почему-то целых 182% земель Киева.
Назначенный с 27 июля 2018 года на должность директора Департамента земельных ресурсов КГГА экс-руководитель начальника ГУ Госземагентства Украины в Киевской области Петр Оленич, в конце 2018 года заявил, что предыдущая Программа “признана полностью неэффективной”.
В числе прочего, Оленич сообщил, что на конец 2018 года в Киеве не было, как планировалось, проинвентаризировано 54 тыс. га столичных земель, а еще 30 тыс. га, дескать, нужно еще раз проинвентаризировать по-современному.
Читайте: Комплексный подход Петра Оленича обойдется столичным налогоплательщикам более чем в 1,4 млрд гривен
С данными отчета о выполнении Программы соцэкономразвития Киева за 2017 год слова чиновника не сходятся. Источники KV в КГГА на правах анонимности поясняют, что “львиную долю” денег, предусмотренных на реализацию мероприятий “программы Оленича”, чиновнику попросту дали задание потратить на выборы президента Порошенко.
Вероятно, Петр Оленич при этом отдает себе отчет в том, что похвалиться в итоге опять будет нечем, а потому недавно подал свою кандидатуру для участия в конкурсе на должность главы ГАСИ. Об этом KV стало известно из декларации Оленича про имущество, доходы, расходы и обязательства финансового характера за 2018 год, поданную 15 февраля 2019 года.
То есть, главный земельщик Киева, заявив в конце 2018 года о глобальных планах “разложить по полочкам” земельную сферу Киева, хотел сбежать на другую должность. Но не получилось, потому придется продолжить работать на благо киевлян. Главой ГАСИ на конкурсе был избран еще более “достойный кандидат” - Сергей Сергеевич Кузьмин (декларация про имущество, доходы, расходы и обязательства финансового характера за 2018 год).
Напомним, Петр Оленич руководит Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года. До этого, Оленич с 9 по 26 июля 2018 года успел поруководить Департаментом по вопросам регистрации КГГА.
Напомним также, что земельным департаментом КГГА с 18 сентября 2014 года по 2 июля 2018 года руководил Алексей Полищук. Этот чиновник был уволен Киевским городским головой Виталием Кличко “по собственному желанию”, а в прошлому году появился в команде главы Киевской ОГА Александра Терещука.
Читайте: При Полищуке Департамент земресурсов КГГА лишил городскую казну минимум 147 млн гривен
* Департамент земельних ресурсів КМДА (код ЄДРПОУ: 26199097)
Фото: KVKиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуємося з головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Боярської міськради Києво-Святошинського району Олександром Зарубіним.
KV: Приєднання Забір'я - суд продовжується? Чому добровільна реформа перетворилась на примусову?
Олександр Зарубін: Юридично Боярська об'єднана громада вже створена у складі міста та Забірської сільради. Ми прийняли остаточні рішення та отримали позитивний висновок КОДА. Ще навесні ми подали документи для призначення виборів, але через політичний аспект до ЦВК вони не потрапили. Причиною став позив до суду депутатами Києво-Святошинської райради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі ми програли дві інстанції і зараз справу розглядає касаційний суд. Району не вигідно випускати на вибори громаду у такому складі, тому вони усіляко намагаються цьому перешкоджати. Але ми віримо, що правда буде на нашому боці, адже за процедурою ми зробили все правильно і причина тут тільки в тому, що більшість матеріалів, які ми подавали у справі, суд взагалі не прийняв.
KV: З іншими сільрадами проводилась робота щодо об'єднання?
Олександр Зарубін: Так, ми працювали у цьому напрямку із Малютянською сільрадою. Спочатку голова таку ідею підтримував, але депутатський корпус, виявилось, налаштований негативно. Також подавали пропозиції іншим сусіднім населеним пунктам. Вони сказали, що об’єднання “не на часі”.
Хоча громади Малютянки і Забір'я вже налаштовані позитивно. Вони побачили, що обіцянки, дані депутатами райради про створення сільської громади, ніхто не планує виконувати. У РДА та райраді вирішили зробити із району дві ОТГ - Боярську і Вишнівську. При такому варіанті об'єднання Боярська громада буде величезною - 28 сіл і місто.
KV: Які стосунки з районом?
Олександр Зарубін: Я б не сказав, що стосунки із районом складні, їх просто немає. Правда, район всіляко намагався зупинити процес нашого обєднання із Забір'ям, депутати привозили на сесії провокаторів. Але зірвати процес їм не вдалось. Після цього стосунки із районною владою обірвались повністю.
KV: Кошти на очисні споруди використали чи були вимушені повернути до району? Чи гостро стоїть ця проблема для міста?
Олександр Зарубін: У минулому році нам виділили 3 млн гривень на проект очисних споруд. РДА видала розпорядження, щоб ми розробили проект землеустрою на оформлення землі під ці споруди. Досі ми не можемо завершити цей процес. Постійно не вистачає то довідки, то документу. Не можу сказати, чи впливає хтось на цей процес. Тому кошти були переведені на міську программу компенсації переселенцям.
Сьогодні проблема із очисними спорудами не стоїть гостро. Вони нормально працюють. Але ми розуміємо, що Боярка має розвиватись, розбудовуватись. Так само і навколишні села, де процес забудови йде ще активніше. А реформа децентралізації незворотня, тому це, можна сказати, потенційна Боярська ОТГ. І цю проблему потрібно вирішувати зараз, або доведеться це робити потім.
KV: Як справи із інвесторами?
Олександр Зарубін: У комунальній власності міста немає вільних земельних ділянок. Є пусті ділянки, але у них є розпорядники. Коли у Києво-Святошинському районі почалась масова житлова забудова, у Боярці побудували майже нічого. І зараз ми намагаємось шукати інвесторів для реконструкції старого житлового фонду, але до нас мало хто хоче йти. Поряд є села, де можна будуватись без проблем із громадою. Поки ми розглядаємо питання будівництва скандального будинку по вул. Соборності.
KV: Чому будівництво стало скандальним? Чоловік Оксани Алімової, що фігурує у скандалі, Вадим, дійсно ваш кум та бізнес-партнер? Звідки там палатка АТОвців?
Олександр Зарубін: Це перша масштабна інвестиція у місто. Почали ширитись чутки, що там має будуватись Вадим Алімов, який дійсно є моїм кумом та бувшим бізнес-партнером. Власником ділянки є Боярська міська рада. Ця земельна ділянка ще з 1971 належала заводу “Арксі”, влітку ми почали процес переведення її на договір оренди тому ж підприємству, щоб вони почали платити гроші за аренду і почали готувати будівельну документацію. Я і Алімов вже 14 років знайомі із керівником заводу, адже починали у тій будівлі працювати, орендували офіс. Вадим Алімов і директор заводу Костянтин Баранов вирішили, що до початку будівництва фінансово і юридично буде допомагати Алімов. Рішенням сесії ми надали дружині Алімова містобудівні умови і обмеження, щоб вони виготовили необхідні документи. Ні в якому разі вони не будуть там будуватись. Інвестором був і залишається Костянтин Баранов. Наразі документи виготовлені, йде процес виготовлення дозволу для будівництва. Алімови вже не мають до цього відношення, свою функцію вони виконали. Тепер, сподіваюсь, ДАБІ надасть дозвіл, адже там усе законно.
А оскільки у нас війна із районом, вони почали спонсорувати людей, бійців АТО, які сиділи у палатці. Зараз там чергує одна людина. Після початку будівництва я офіційно розповім боярчанам, хто мене обливав брудом і навіщо це робили. І подібне буде продовжуватись до 2020 року, до виборів. Уже почали розносити по району сумнівні агітаційні матеріали, які навіть не мають тиражу та офіційних даних. Хочу, щоб місцеві жителі сприймали подібне із посмішкою, але розуміли, що таким чином витрачаються їхні, вкрадені десятки мільйонів гривень.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олександр Зарубін: Звичайно, як і в кожному місті поблизу Києва, є величезна проблема зі сміттям. Два роки тому закрили полігон у Тарасівці. Зараз ми возимо сміття під Васильків на приватний полігон. Це майже 30 кілометрів, величезні кошти. Були змушені підняти тарифи на вивіз сміття. На полігоні бувають проблеми, наші машини по 4-5 годин стоять у черзі. Тоді вони встигають лише двічі за день вивезти сміття із міста. Нещодавно була ситуація, коли полігон не працював три дні. Намагались домовлятись із іншими полігонами, частково вирішували ситуацію, але баки все одно були переповнені.
Поки це питання не буде вирішено глобально, нічого не зміниться. Навколо Києва потрібно будувати сміттєпереробні заводи і відходити від практики захоронення. З кожним роком ця проблема стає гострішою. І якщо завтра полігон, на який ми возимо, закриється або відмовиться нас приймати, у місті буде сміттєва катастрофа. Інший найближчий полігон за 50 кілометрів і не факт, що туди візьмуть наше сміття.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Олександр Зарубін: Не влаштовують. Через здорощення енергоносіїв та підвищення мінімальної заробітної плати ми були змушені підвищувати тарифи. Мешканцям це не подобається, були масові невдоволення. Ми створювати комісії, які перевіряли обґрунтованість тарифів. На жаль, нічого змінити ми не можемо. Або так, або комунальні підприємства припинять роботу.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Олександр Зарубін: Це цікавий процесс. Нещодавно міські та сільські голови, що розташовані навколо Києва, збирались у КМДА. Сказати за чи проти - я зараз не можу. Ніхто не розуміє, що це таке. Поки ми домовились, що буде створено так звану Асоціацію Київської агломерації на майданчику Асоціації міст і сіл Київської області. Там буде створена робоча група, яка буде вивчати побажання області та столиці. Тільки після того, коли ми конкретно зрозуміємо вимоги та очікування Києва, будемо приймати рішення. Той законопроект, який є у КМДА, майже ніхто не підтримав.
KV: Зміни до генплану - на якій стадії? Які проблеми?
Олександр Зарубін: Ми повністю завершили усі процедури та обговорення. Ще у серпні минулого року подали його на затвердження до містобудівної ради Київської області. Але 1 вересня заявили про зміну Державних будівельних норм і у раді відмовились розглядати наш генплан. Офіційно відповіли, що його потрібно переробляти і повернули для опрацювання за новими ДБН. Ми знову звернулись до інституту з проектування і розраховували, що до кінця 2018 року новий план буде готовий. Виявилось, що вони навіть не розпочали його робити. Зараз змінюємо проектанта і протягом 3-4 місяців він має бути готовий. Потім ми знову його затвердимо і подамо на розгляд в область.
KV: Постійні підпали - приймальня АТОвців, кінотеатр Островського, КП “Шкільні їдальні”. Навіщо? Кому це потрібно?
Олександр Зарубін: Приймальня АТОвців - це не підпал, про це знають усі боярчани. Сусіднім приміщенням із приймальнею була майстерня, де ремонтували техніку. Ремонтники там любили випивати і по їхній необережності дерев'яне приміщення спалахнуло. У АТОвців згоріло лише горище і стеля. Звісно, коли тушили, все залили піною. Також поруч було дерев’яне кафе, яке теж частково згоріло.
Горів недіючий кінотеатр “Космос”, який знаходиться на балансі районної ради. Там жили безхатченки, які скоріше за все розпалювали вогнище, щоб зігрітись, пішли і не загасили. Вогонь пішов на дерев'яну підлогу. Кінотеатр Островського також не діє і там така сама історія.
З приводу “Шкільних їдалень” краще запитувати у району. Можу тільки сказати, що пожежа сталась після того, як громадськість вирішила перевірити роботу шкільних їдалень. Але пожежники гарно спрацювали і документи вдалось врятувати.
KV: На якій стадії будівництво шляхопроводу через залізничний переїзд станції Боярка?
Олександр Зарубін: Складно говорити про якісь терміни. Ми розпочали процес у минулому році, декілька разів зустрічались із представниками “Укрзалізниці”. Вони пообіцяли, що на найвищому рівні створять робочу групу. Чекаємо вже два місяці. Постійно телефонуємо, але процес не прискорюється. Я так розумію, що усі залучені у процес виборів, тому вирішувати такі питання не мають часу.
Взагалі після створення робочої групи ми маємо розпочати процес проектування. До нас приїздили проектанти, які завершили роботу у місті Вишневому, надали свої пропозиції. Але поки ми у цьому питанні рухатись не можемо, чекаємо.
KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора? Які надії на нього покладаєте?
Олександр Зарубін: Я намагався особисто зустрітись із новим губернатором, але через його щільний графік цього поки зробити не вдалось. У мене є багато пропозицій щодо фінансування програм. Поки бачу, що він дуже активний та дієвий і потроху наводить лад в області.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Олександр Зарубін: Є порозуміння із депутатським складом. Людський фактор присутній, інколи сперечаємось. Але завжди знаходимо компроміс.
KV: Як можете прокоментувати політичний скандал через проект безкоштовної маршрутки для соціально незабезпечених верств населення, який ви начебто започаткували разом із БПП, а потім використали у передвиборчих роликах "Нових облич" під брендом “Молодь Боярки”?
Олександр Зарубін: Я розпочинав цей проект за власні кошти, але на той час очолював міський осередок БПП. Жодного фінансування із партії чи від кандидатів я не отримував. Це винятково моя ініціатива, мої кошти і моя домовленість із перевізником. Після того, як я став міським головою, перевізник відмовився безкоштовно возити людей і наразі ми виготовили проект, щоб запустити комунальний транспорт за тим маршрутом. Ми хочемо відійти від домовленостей із підприємцями. Вже навіть кошти виділили. Якщо у другому півріччі ми матимемо перевиконання бюджету, то закупимо безкоштовні автобуси для незахищених верств населення.
KV: Які стосунки із Анатолієм Федоруком та Володимиром Карплюком? Дослуховуєтесь до їхніх порад стосовно управління містом?
Олександр Зарубін: Абсолютно робочі стосунки. У 2012 році я вів передвиборчу кампанію Анатолія Федорука. З того часу не сварилися. Ніколи ні Федорук, ні Карплюк не давали поради і не просили про прийняття якихось рішень.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Олександр Зарубін: Перед тим, як я балотувався на міського голову, бачив процес управління очима активіста і бізнесмена. Коли я побачив цю систему зсередини, то мої погляди змінились. В першу чергу через усю державну структуру і управління, яке, на жаль, далеке від нормального функціонування, яким я його бачив.
Я зроблю все, щоб в наше місто на наступних виборах не прийшов якийсь пройдисвіт. Зможу знайти підтримку політичних сил, щоб не пустити сюди чужинців. Але якщо я буду розуміти, що балотуватимуться місцеві жителі, які зможуть розвивати місто, передам зі спокійною душею кермо. Навіть не піду кандидатом.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”KиевVласть
В 2018-2019 годах стоимость газа выросла в несколько раз, а с ним, соответственно, тарифы на поставку теплоносителей. Вопрос внедрения энергоэфективных технологий становится все острее. И здесь важно разобраться, как правильно реализовать те или иные проекты.
На примере двух домов в Оболонском районе Киева попробуем проанализировать сделанное и дать необходимые рекомендации.
Начнем с дома по ул. Героев Сталинграда, 16-Д, где разгорелся нешуточный скандал между жителями дома, когда за январь 2019 года некоторые из них получили платежки за тепло в которых были цифры 7000-7500 гривен за квартиру, то есть - 75 гривен за квадратный метр.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Когда я начал разбираться с тем, как же так вышло, оказалось что в 2008-2009 годах киевские власти дали добро на индивидуальный учет тепла в квартирах, где вертикальная разводка и узлы учета находятся внутри квартиры. Так сложилось, что некоторые жильцы таких квартир не всегда подают корректные данные по потреблению тепла ( или вообще не подают), а остальные жильцы вынуждены оплачивать и за себя, и за соседа.
Ни управляющая компания, ни теплоснабжающая повлиять на это не могут. И дом разделился на два лагеря: у кого есть счетчики и на тех, у кого счетчиков нет.
В такой ситуации есть несколько вариантов решений. Первое - создание ОСМД и решение проблемы путем создания внутренней методики распределения тепла. Второе - дождаться 1 мая с.г., когда вступит в силу методика подсчета Минрегиона распределения тепловой энергии в многоквартирном доме.
Применив эту методику, теплоснабжающая компания сможет насчитывать потребителю, не подающему данные своего счетчика (или подающему некорректные данные) потребления тепла по формуле исходя из нормы сохранения температурного режима в квартире не ниже 14 С. Что составляет около 60-70% от средней нормы потребления.
С 1 января 2019 года стоимость отопления киевлянам обходится в 1611,58 гривен с НДС за год для населения, если учет в доме ведется, и в среднем 39 гривен за квадратный метр, если в вашем доме не стоит домовой счетчик тепла .
По закону все решения принимаются в доме общим собранием. В доме с ОСМД для принятия решения необходимо собрать владельцев 50% + 1 кв. метр - и жители на общем собрании принимают решение об установке ИТП или индивидуальных счетчиков. Если ОСМД не создано, жителям необходимо собрать владельцев 75% +1 кв. метр.
Читайте: О роли государства в создании ОСМД
На примере дома на ул. Иорданской, 7 разберем, как правильно проводить энергоэффективные мероприятия в своем доме.
В 2018 году они приняли участие в двух программах: теплые кредиты и программа софинансирования Киевской горгосадминистрации "70х30". 600 тыс. гривен на ИТП с погодным регулятором и балансирами, а также 260 тыс. гривен на замену окон, с учетом компенсации из столичного бюджета, обошлись жильцам дома в 85 тыс. гривен (в среднем - по 300 гривен с квартиры).
При этом средний платеж на 1 кв. метр по распределению тепла уже после повышения цен в января 2019 года составил 20 гривен. То есть за квартиру в 60 кв. метров за январь жильцы заплатили 1200 гривен.
Получается, окупаемость ИТП для жилого дома составляет 1-2 отопительных сезона, в зависимости от выбора проекта.
Читайте: Александр Трохимец: “Кроме денег населению, “Нафтогаз” будет должен вернуть в госбюджет переплаченные субсидии”
Олег Попенко, голова комітету ЖКІ, екології, благоустрою та ОНС Громадської Ради при КМДАKиевVласть
Відвалився люк на ходу, випала людина під час руху, придавило ногу, розбили носа – це не сюжет із бойовика, це проїзд у громадському транспорті. В Україні почастішали аварії через зламані маршрутки. Нацполіція поділилась статистикою, і цифри жахають: лише за останній рік сталось близько трьох тисяч аварій з вини водіїв автобусів.
Як діяти, коли водії-конкуренти влаштовують перегони на дорогах, щоб додатково вполювати кілька пасажирів? У такій гонитві за гривнями перевізники часто забувають про самого пасажира. Тож хто відповідає за безпеку пасажирів та куди звертатися, коли маршрутка просто розвалюється на ходу?
Перш за все пам’ятайте, що найнебезпечніші місця в маршрутці – перша сходинка, де Ви можете травмуватись самим механізмом, що зачиняє двері, та біля дверей – однозначно ніколи не варто спиратися на них. Рано чи пізно якийсь механізм дасть збій, двері відкриються і Ви можете випасти прямо на вулицю.
Зауважте, як тільки Ви зайшли до автобуса, оплатили проїзд, за Вашу безпеку автоматично відповідає перевізник і водій. Якщо Ви травмувались під час руху, слід одразу викликати поліцію та швидку допомогу. Також варто обмінятися контактами з іншими пасажирами. Саме вони згодом зможуть стати вашими свідками у тому, що травма сталася з вини неуважного водія.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Якщо людина травмувалася з вини водія, він повинен виплатити їй матеріальну компенсацію, скажімо, відшкодувати витрати на медичні препарати та лікування. Окрім того, можна претендувати і на відшкодування моральної шкоди. Якщо водій відмовиться платити добровільно – варто подавати до суду, і за наявності обґрунтованих аргументів він зобов'яже своїм рішенням виплатити кошти. Втім, таку компенсацію не слід плутати зі страхуванням, це зовсім різні речі.
Згідно з Правилами дорожнього руху України, дорожньо-транспортна пригода – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмувалися люди чи завдані матеріальні збитки.
Важливим є виявлення якомога більше фактів надзвичайної ситуації на дорозі, при цьому не буде зайвим самостійно провести додаткове розслідування інциденту. Оскільки на даний час у багатьох місцях здійснюється відеоспостереження, при можливості слід отримати відеозапис події. Не зайвим буде пройти тест на відсутність стану алкогольного сп’яніння з власної ініціативи.
Пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України визначені обов’язки водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди. Отже, в такому випадку водій зобов’язаний:
1) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
2) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки;
3) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
4) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров’я;
5) у разі неможливості виконати дії, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
6) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
7) вжити усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Дії пасажирів
Пасажирам потрібно записати номер маршруту та номерні знаки несправного автобуса, чи який відхиляється від маршруту, травмує пасажирів або вчиняє інші порушення. Якщо лінію обслуговують машини, які знаходяться в комунальній власності, варто звертатись до Комунального підприємства “Київпастранс” (044) 528-30-11 – тут працює центр контролю якості пасажирських перевезень, куди кияни можуть поскаржитися або залишити свої побажання щодо роботи транспорту. З водіями буде проведена бесіда, а маршрут візьмуть на контроль. Якщо ж йдеться про приватних перевізників, варто звернутися в кол-центр мерії за телефоном 15-51 або на гарячу лінію департаменту транспортної інфраструктури КМДА (044)202-63-18. Також варто звернутися з письмовою заявою про інцидент до міського Центру пасажирських перевезень, який знаходиться за адресою: вул. Вірменська,17а.
В інших регіонах України слід звертатись до міської влади, яка контролює транспортні перевезення у конкретному населеному пункті.
Позов до суду
Варто розуміти, що маршрутне таксі законодавець класифікує як джерело підвищеної небезпеки. Так, у статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст.1187 ЦК України).
Оскільки обов'язковий техогляд транспортних засобів було скасовано ще у 2011 році, то відповідно до ст. 35 Закону України “Про дорожній рух” транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю.
Зауважте, що ним передбачена повна перевірка транспортного засобу: ходової частини та іншого, що має відповідати вимогам безпеки на дорозі. Тож, навіть якщо поруччя чи сидіння неналежно прикріплено, то відповідний транспортний засіб не може вийти на маршрут. У такому випадку відповідальність за надзвичайні ситуації, які можуть статись на маршруті, повністю лежать на перевізнику. Страховик взагалі може відмовитись виплачувати кошти.
Якщо Ваші права порушуються, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” та бюро безоплатної правової допомоги 0800 213 103. Тут Ви зможете отримати не тільки правову консультацію, але й безкоштовні послуги адвоката від держави для захисту порушених прав у суді.
Читайте:
Інформація про харчові продукти стала доступнішою
Державна реєстрація смерті
Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення
Сів за кермо напідпитку – плати!
Робота понаднормово: які права мають українці
Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая
Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом
Радники у домашніх конфліктах
Відповідальність батьків за безпеку дитини
Батькам на замітку
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. КиєвіKиевVласть
З 1 травня 2019 року мешканців столиці чекають новації у отриманні комунальних послуг, які вводяться Законом "Про житлово-комунальні послуги". Всі кияни будуть зобов'язані укласти нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Також в платіжках повинні з'явитися нові графи - крім оплати за тепло та гарячу воду, буде вказана плата за користування мережами та абонплата. За борги почне нараховуватися пеня. Як у столиці будуть реалізовані всі ці новації в інтерв'ю КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв.
KV: Нові положення Закону “Про житлово-комунальні послуги” набувають чинності 1 травня 2019 року, але до них вже готують зміни. У чому проблема закону? Чи можуть якісь зміни бути прийняті до 1 травня?
Петро Пантелеєв: Дійсно, зараз підготовлений пакет змін до цього закону, тому що в існуючому законі достатньо багато колізій.
Наприклад, послуга з централізованого опалення змінить назву, і з 1 травня повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо встановлення тарифів під великим питанням. Адже змінами до закону необхідно надати повноваження НКРЕКП встановлювати тарифи на послуги з новими назвами, бо наразі комісія може затверджувати тариф лише на існуючі послуги. Але ці зміни досі не внесені.
Ми сподіваємося, що зміни будуть прийняті до кінця березня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також у Києва є позиція щодо договорів на комунальні послуги – вони повинні бути публічними - як зараз. Зараз такі договори публікуються у відкритому доступі і споживачу не потрібно витрачати час на їх особисте підписання, щоб отримувати послугу. Закон “Про ЖКП”, який вступить в силу з 1 травня, передбачає, що кожен договір має бути фізично підписаний споживачем. Лише уявіть, у Києві близько одного мільйона особових рахунків, і всім їх власникам доведеться персонально укладати нові договори в середньому на 6 послуг. Це зайва морока для споживача і колосальний ресурс, який необхідно створити кожному виконавцеві послуг. Простішим є процес публічного договору.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
Крім того, ми проти виокремлення з тарифу витрат на повірку і обслуговування лічильників, як це зараз вказано в Законі “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Більш доцільно, коли теплопостачальна компанія в рамках тарифу зобов'язана встановлювати, обслуговувати, повіряти та ремонтувати лічильники. Адже сьогодні ми бачимо, що люди дуже незадоволені тим, що в будинку не працює лічильник (вкрадений, зламаний, неповірений), але зібрати збори, проголосувати певне рішення відносно додаткових витрат на лічильники часто є нездійсненним завданням.
KV: Якщо зміни не будуть прийняті, що очікувати киянам?
Петро Пантелеєв: Повинна бути проведена договірна компанія, в ході якої кожному споживачу потрібно буде особисто підписати нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення.
Жорстких термінів не буде. Ми не плануємо прив'язувати людей до строків або лякати відключенням послуги, якщо немає договору. Зі свого боку влада Києва мобілізує служби, щоб у кожному Центрі комунального сервісу (ЦКС) з урахуванням пішохідної доступності до мікрорайонів була можливість укласти такі договори. Людям з особливими потребами договори для підпису будуть доставлені додому за допомогою працівників соціальних служб.
При цьому, будуть укладатися як індивідуальні, так і колективні договори. Відмінність у тому, що за умови колективного договору за розподіл спожитої енергії у самому будинку відповідає управитель будинку (ЖБК, ОСББ, Управляюча компанія). Відповідно, у випадку колективного договору рахунки мешканцям за тепло буде виставляти управитель, а там, де мають місце індивідуальні договори - теплопостачальна компанія. Сьогодні у Києві вже є багато прикладів, коли ЖБК, ОСББ або Управляюча компанія має договори на постачання тепла.
KV: Як зміни у законі вплинуть на тариф?
Петро Пантелеєв: На тариф ці зміни напряму не вплинуть. Можуть бути лише коригування стосовно вартості гарячого водопостачання. На тариф суттєво впливають інші чинники. Наприклад, як відомо, з 1 травня встановлена нова ціна на газ, через це будуть скориговані і ціни на гарячу воду і опалення.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая
KV: Що таке абонплата, та як вона повинна нараховуватися?
Петро Пантелеєв: Доля запровадження абонплати досі під питанням, оскільки законодавець та профільне відомство не врегулювали це питання.
А плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладена в тариф на утримання будинку та прибудинкової території. Людина має сплачувати за ці роботи, адже носій в будинок подається мережами до його квартири.
Також нагадаю, що за законодавством, з 10 червня 2018 року, обслуговування будинку та прибудинкової території є послугою з договірною ціною. Вона встановлюється не централізовано владою міста, а за домовленістю будинкової громади (ОСББ, ЖБК) і управляючої компанії. Вартість послуги може розраховувати кожна будинкова громада окремо або її може запропонувати Управляюча компанія, яка планує обслуговувати будинок.
KV: Якщо у будинку не створено ЖБК або ОСББ і, відповідно, не обрана Управляюча компанія, то як зараз вирішується і з 1 травня буде вирішуватися питання обслуговування будинку та прибудинкової території?
Петро Пантелеєв: Такі будинки зараз обслуговують комунальні Управляючі компанії (КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду …”, які створені в кожному районі столиці). Для мешканців будинку діють ті ціни, які раніше були встановлені розпорядженням КМДА і зафіксовані у відповідних договорах між мешканцем та управлюючою компанією. В цьому плані з 1 травня 2019 року нічого не зміниться.
У Києві понад 11,3 тис. багатоквартирних будинків, з яких близько 1,1 тис. ОСББ та майже тисяча ЖБК. Штучних перепон для створення ОСББ у столиці немає. Рівень самоорганізації жителів багатоповерхівок, а також технічний стан будинків сьогодні є основними перепонами у створенні об’єднань.
Читайте: Киевские власти озаботились спасением ОСМД и ЖСК от земельных поборов
Ми націлені на те, щоб кожен будинок і його мешканці мали вибір поступово прийти до рішення створити ОСББ, а не через залякування дедлайнами чи санкціями, а розуміючи, що спільні рішення дають результат.
Хочу ще раз запевнити – будинки, що не прийняли рішення про управителя чи створення ОСББ, будуть забезпечені послугами з боку комунальних керуючих компаній.
Також комунальні управляючі компанії будуть брати на обслуговування ті будинки, які з тої чи іншої причини залишились без обслуговування будинку та прибудинкової території.
На сьогодні вже 14 будинків, що раніше обслуговувалися приватними або іншими підприємствами, передали в обслуговування комунальних керуючих компаній. По суті, від обслуговування цих будинків відмовилися, а комунальні підприємства погодились взяти їх утримання на себе. Це будинки у Печерському (на вул. Івана Кудрі, пров. Бастіонному, вул. Миколи Бойчука), Подільському (на вул. Вишгородській), Святошинському (на вул. Львівській), Солом’янському (на вул.Волинській, Сім’ї Ідзиковських, Академіка Карпинського, просп.Космонавта Комарова), Шевченківському (вул. Златоустівській (3 будинки), Річній та Дніпровському (вул. Ярослава Гашека) районах столиці.
KV: З 1 травня 2019 року на борги по комунальним послугам повинна почати нараховуватися пеня. На які саме борги вона буде нараховуватися - на ті, що були на 1 травня, або ті, що виникли з 1 травня?
Петро Пантелеєв: Відповідно до статті 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” нарахування пені відбуватиметься з 1 травня 2019 року. Однозначної відповіді з якого періоду і на які саме борги буде нараховуватися пеня закон відповіді не дає. Необхідне окреме доопрацювання цього питання.
KV: Чи варто киянам-боржникам очікувати відключення від послуг або виселення з квартир?
Петро Пантелеєв: Закон у цьому питанні нічого нового не каже. Нічого не зміниться, крім нарахування пені.
Намірів щодо виселення з квартир за борги немає. І такої практики сьогодні в Києві немає. Будемо працювати індивідуально з сім'ями, використовувати механізм реструктуризації для тих, хто потрапив у складну ситуацію, використовувати субсидіювання.
Стягнення заборгованості у судовому порядку можливе від будь-якої суми заборгованості. Проте доцільно проводити роботу в судовому порядку зі споживачами у випадках, коли вони ігнорують механізм реструктуризації та пропозиції врегулювати питання, хронічно прострочують зобов’язання сплати за житлово-комунальні послуги (більше трьох місяців) та ігнорують заходи досудової роботи.
При стягнені боргу у судовому порядку додатково до суми заборгованості нараховуються штрафні санкції (ст. 625 Цивільного кодексу України) у вигляді 3% річних та втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення.
Читайте: На жителей Деснянского района Киева подали иски на взыскание 6 млн гривен коммунальных задолженностей
KV: Багато боргів зараз у мешканців столиці за комунальні послуги?
Петро Пантелеєв: Борги є. Проте сьогодні в Києві немає провалу платіжної дисципліни. Кияни у переважній більшості стабільно оплачують спожиті житлово-комунальні послуги. Загальний рівень оплати послуг - не менше 80%.
Однак в абсолютних цифрах заборгованість за останні 2-3 роки зросла, адже зросли і самі нарахування через підвищення цін на послуги, спричинені здорожчанням газу, паливо-мастильних матеріалів, зростанням мінімальної заробітної праці і т.д.
Борг населення за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій з урахуванням боргів попередніх періодів станом на 1 лютого поточного року в Києві становить 712,76 млн гривень. Заборгованість з початку поточного року зменшилася на 7,81 млн гривень.
Стан оплат за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Керуючих компаніях Києва за період 2016-2019 рр.
Рік
Загальний борг на початок року,
млн грн
% сплати за поточний рік
Приріст дебіторської заборгованості,
млн грн
2016
475,5
85,79 %
2017
538,57
82,30 %
63,07
2018
586,24
79,80 %
134,33
2019
720,57
81,57 %
(% сплати у січні)
Загальний борг споживачів “Київгазенерджі” складає 308,8 млн гривень. Дійсно динаміка зростання заборгованості висока. Однак і рівень сплати складає не менше 90%.
На початок 2019 року загальна заборгованість споживачів перед АК “Київводоканал” перевищує 1 млрд гривень. При цьому рівень оплати споживачами - 90%. Проводиться систематична робота зі споживачами, які не сплачують за отримані послуги або користуються ними незаконно. Проте відключення від послуг - це крайній метод, до якого “Київводоканал” вдається лише після численних попереджень та при повному небажанні порушників йти на діалог.
КП “Київтеплоенерго” стало виконавцем послуг з постачання гарячої води та опалення з травня 2018 року. У результаті переговорів та з метою недопущення перебоїв у енергопостачанні “Київтеплоенерго” взяло на себе заборгованість за спожитий газ перед НАК “Нафтогаз” із відповідним компенсатором – дебіторською заборгованістю, у тому числі заборгованістю населення, що на той момент склала 2,4 млрд гривень.
Станом на сьогодні рівень розрахунків населення за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 80%. Поточний борг населення складає 2,3 млрд гривень. Слід враховувати, що це показник під час проходження опалювального сезону, коли нарахування найбільші. Багато киян оплачує послуги за тепло частково, а потім сплачує борги після завершення опалювального сезону, коли рівень нарахувань зменшується.
KV: Чи вирішено вже питання з поверненням переплат за тепло та гарячу воду, які були здійснені ще ПАТ “Київенерго”?
Петро Пантелеєв: Якщо у киян є переплата в “Київенерго”, то треба звернутися з відповідною заявою до одного з міських відділень ЦКС. В свою чергу ЦКС збере повний пакет документів і передасть його на розгляд ПАТ “Київенерго”.
Перейняти на себе переплати, тобто зобов’язання виплати боргів приватного підприємства, місто не могло. Лише ПАТ “Київенерго” може перевірити по своїй базі і визначити – була переплата у клієнтів чи ні.
Наразі кияни подали до ЦКС вже 8 210 заяв щодо переплати перед “Київенерго” (3 617 заяв щодо централізованого опалення та 4 593 заяв щодо гарячого водопостачання) на загальну суму 8,7 млн гривень. Вже проведено перерахунок та повернуто киянам переплат на загальну суму майже 119 тис. гривень.
Слід враховувати, що кожен особовий рахунок перевіряється, підтверджується чи не підтверджується оплата, тому це займає певний час. Крім того, остаточне рішення щодо повернення переплат приймає “Київенерго”. Ми зараз робимо усе можливе, щоб поетапно споживачі отримали кошти у разі переплати.
KV: Скільки коштів на сьогодні Київ витратив на запуск КП “Київтеплоенерго” та чи вистачає коштів, які сплачуються за послуги підприємства, на покриття операційних витрат?
Петро Пантелеєв: На старт “Київтеплоенерго” витрачено 2 млрд грн, з яких левова частка пішла на закупівлю газу, придбачання техніки (30 одиниць, серед яких аварійні авто, екскаватори тощо), підготовку до зими.
На сьогодні тариф однієї гігакалорії теплової енергії покриває лише 75% витрат підприємства. Це з урахуванням того, що сюди не входять капітальні витрати націлені на модернізацію теплових мереж, об’єктів теплової генерації (ТЕЦ) та інших витрат, пов’язаних із модернізацією потужностей та активів теплоенергетичного комплексу.
Читайте: Убыточному “Киевтеплоэнерго” позволят и дальше жить за счет столичной казны
Наше завдання за 3-5 років вивести КП “Київтеплоенерго” на рівень беззбитковості.
KV: Заявлялося, що у поточному році буде проведена значна робота по заміні і ремонту тепломереж. Вже визначено, в яких районах Києва будуть проводити ремонти першочергово, і скільки коштів на це виділено?
Петро Пантелеєв: Цього року з бюджету міста виділено понад 500 млн гривень на заміну найбільш аварійних та важливих ділянок теплових мереж, переключення будинків від неефективних й проблемних котельних до мереж централізованого теплопостачання.
Орієнтовно замінять понад 100 км мереж. Будуть проведені роботи комплексно – заміна від теплокамери до теплокамери, а не латання по 2 метри розвалених мереж, як це було раніше.
Серед запланованих:
реконструкція теплових мереж від ЦТП на просп. Маяковського, 30А до будинків на просп. Маяковського, 30А, 28А, 28Б, 28В, 26А та вул. Закревського, 45Б,реконструкція теплових мереж на вул. Симиренка, 2/19, капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Ревуцького та Вербицького,реконструкція теплових мереж на вул. Олександра Архипенка, 4А до споживачів за адресами вул. Олександра Архипенка та вул. Йорданській, 10,реконструкція теплової мережі котельні "Нивки" по вул. Януша Корчака.
Це найбільш значимі роботи, однак загалом це десятки великих об’єктів, які з року в рік стають проблемними для тепловиків під час запуску опалювального сезону.
Місто спільно з “Київтеплоенерго” співпрацює з міжнародними партнерами щодо залучення доступних кредитів. Спільно з USAID, Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та IFC розроблений інвестиційний план для залучення 100 млн доларів на проект модернізації теплоенергетичного комплексу у рамках підписаного раніше меморандуму. Маю надію, що попередня угода, що дозволить виділити кошти, буде підписана уже в першій половині березня.
KV: Коли буде оприлюднено список адрес, де планується оновити мережі за рахунок міста?
Петро Пантелеєв: Протягом декількох тижнів буде підписано розпорядження, яким буде затверджено адреси, де будуть замінені мережі великих діаметрів. А що стосується невеликих діаметрів, підписання аналогічного розпорядження планується наприкінці першого півріччя.
KV: Якщо будуть залучені кредитні кошти, які роботи будуть зроблені до нового опалювального сезону?
Петро Пантелеєв: Отримання кредитних коштів – це перспектива. Протягом поточного опалювального сезону все ж основні фінанси – це бюджетні кошти.
А в найближчі роки одним з основних векторів стане ліквідація малих котелень. Планується ліквідувати близько 50 котелень та перепідключити будинки на інші тепломережі.
Крім цього заходи будуть спрямовані на оновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і оновлення агрегатів великих котелень, які застаріли морально і фізично та потребують заміни.
Також КП “Київтеплоенерго” запроваджуватиме автоматизовану систему управління системою теплозабезпечення.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” отдаст 74 млн гривен за охранные услуги фирме, связанной с депутатом Киевсовета Дмитрием Стрижовым
KV: У минулому році з'явився комунальний концерн “Центр комунального сервісу”. Скільки коштів з бюджету Києва витрачено на його запуск?
Петро Пантелеєв: Кошти у створення цього підприємства не вкладалися. Воно утворено шляхом реорганізації ЖЕКів.
Підприємство працює на госпрозрахунку. І на наш погляд, така організація більш прогресивна модель, ніж ЖЕК в контексті надання консультацій людям.
Плануємо, що налаштування всіх процесів завершитися у червні поточного року, і це буде якісний і зручний сервіс для всіх киян.
KV: З чим пов'язано чергове заплановане зростання ціни на вивіз побутових відходів?
Петро Пантелеєв: Новий тариф буде застосовуватися орієнтовно з липня. Його коригування зумовлено тим, що НКРЕКП було змінено вартість захоронення великогабаритних відходів на полігоні № 6. До речі, це перша зміна вартості з 2010 року.
Попереднє підняття ціни було пов'язане зі зміною ціни на захоронення відходів на п'ятому полігоні, яка також до цього не змінювалася з 2010 року.
Читайте: Киевские власти снова намерены поднять тарифы на вывоз мусора
KV: На якому етапі сьогодні перебуває процес проектування будівництва сміттєпереробного заводу?
Петро Пантелеєв: Зараз визначені ділянки, ведуться передпроектні роботи та йде розробка Детальних планів території (ДПТ). Цю інформацію ми неодмінно оприлюднимо, але трохи згодом, коли будуть чіткі відповіді й деталі.
Ми за допомогою міжнародних партнерів визначилися з технологією. При будівництві будуть застосовані сучасні технології. Враховуючи, що місто має централізовану систему теплопостачання, ми хочемо певні фракції сміття використовувати як паливо. Проте, в частині екологічної безпеки будуть дотримані всі правила, адже ми орієнтуємось на європейські технології. Людям не варто непокоїтись з цього приводу. Я сам киянин, моя родина тут живе, тому я, в першу чергу, зацікавлений, щоб екологічні стандарти були дотримані.
KV: Сміттєпереробний завод для потреб Києва будуть будувати акціонери компанії "Київспецтранс"?
Петро Пантелеєв: Це тільки один з проектів, який повинен забезпечити комплексну санітарну очистку міста. В місті утворюється 1,3 млн тонн відходів. Отже необхідно декілька комплексів, які задовольнять всі потреби міста.
Читайте: Мусороперерабатывающий завод в Киеве будет строить “Киевспецтранс”
Реальних інвесторів не буде, поки не буде змінено законодавство. Ми провели конкурс. Проте потенційні компанії-інвестори не готові розпочати діяльність поки органи місцевого самоврядування не будуть наділені повноваженнями гарантувати їм обсяги сміття та відповідні тарифи. Без цього говорити про інтерес до української сфери переробки сміття для іноземних компаній не доводиться.
Фото: КМДАKиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе - там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу.
До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання.
Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони?
Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно.
Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені.
Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.
KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії?
Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок.
“Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться.
А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку, чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною.
Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках.
KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора?
Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так - перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня.
Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні.
Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам. Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів.
Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району. Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності.
KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема?
Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні.
Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти?
Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори.
KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста?
Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія.
Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх.
Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням. Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню.
Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих. Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів.
KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг?
Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати.
До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно, вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири.
KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується?
Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали, середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.
І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти.
Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти.
KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли?
Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум.
Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер.
KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі?
Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство. Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються.
У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”.
Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус. Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати.
Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні.
KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом?
Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями.
KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря?
Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої.
Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення.
KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів?
Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах, живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує.
Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику. І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного.
KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко?
Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі. Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин.
Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти.
Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини.
KV: Столична агломерація - за чи проти?
Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо.
KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого?
Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні.
Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії.
Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт.
Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання - навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність.
Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим.
KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно?
Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть
“Я добудую міст, який почали зводити ще у 1979 році”. “Міст будують вже 40 років, документація на міст датована 1979 роком. Досі він не побудований…” Це цитати від Віталія Кличка 2017 року, який тоді пообіцяв його відкрити за три роки,тобто в 2020-му. Бог у поміч.
Цю його мантру про 40 років, покликану виправдати власну неквапливість в цьому питанні, підхопили і його підлеглі, і деякі експерти. Щоправда всі вони називають інші дати, більше вже про начебто існуючий проект чи то 1986-го, чи 1987 року.
Насправді перший офіційний документ щодо мосту датований 14 травня 1993 року, коли Кабінет Міністрів України за поданням Київської міської державної адміністрації своїм розпорядженням № 302-р затвердив техніко-економічні обґрунтування будівництва Подільсько-Воскресенської лінії Київського метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро, розроблені інститутами “Київметропроект” і “Київшляхпроект”, і визначив термін будівництва 9 років.
До цього може щось і було в фантазіях, мріях, перспективних розробленнях, навіть мались позначки на схемах перспективного територіально-планувального розвитку Києва, картах генплану міста зразка 1966 року, згадка в тексті постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 13.05.1986 про початок будівництва Подільсько-Воскресенської лінії, але не більше того. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Напрацювання по техніко-економічному обґрунтуванню мостового переходу і вибору місця для нього тривали дуже довго.
Директор інституту “Київметропроект” Анатолій Волинський (Демократ. Україна, 1993 рік, 20 травня) свого часу розповів, що варіант техніко-економічного обґрунтування, затверджений Урядом 14.05.1993, був сімнадцятий числом. Усі попередні відхилялися роками на засіданнях містобудівної ради.
Тобто до згаданого розпорядження Кабміну нічого у вигляді документу, який би мав чинність і силу, не існувало.
Далі нами була затверджена Програма розвитку Київського метрополітену (розпорядження Представника Президента України в місті Києві № 1253 від 10.12.1993), в якій по рокам були розписані в т.ч. завдання по Подільсько-Воскресенській лінії метро до 2001 року.
На основі затвердженого Кабінетом Міністров України ТЕО Київсоюздорпроектом (генеральний проектувальник) з залученням проектних та наукових організацій в 1994 р. розроблено проект Подільського мостового переходу для суміщеного руху метрополітену і автотранспорту, кабельних комунікацій, а на окремих ділянках—трубопроводів. На всіх мостах і естакадах взаємне розташування автопроїздів і метро — у двох рівнях: в нижньому — колії метро: в верхньому — автопроїзди (джерело: Фукс Г. Б., Грищенко В. М., Корнєєв М. М. Новий міст через Дніпро в Києві // Будівництво України. — 1995. — № 5. — С. 28–32).
Розпочалися підготовчі та вишукувальні роботи, проект “утрясався” по ходу.
17 травня 1996 року, в останній робочий мій день на посаді голови КМДА, на нараді під моїм головуванням (вона також стала останньою в цьому статусі) було розглянуто питання про стан проектування та будівництва Подільського мостового переходу. Узято до уваги, що проектування мостового переходу остаточно закінчено.
Визначено, що загалом на виконання проектних та підготовчих робіт будівництва Подільсько-Воскресенської лінії метрополітену з Подільським мостовим переходом на 1996 рік необхідно було 1,1 трлн крб.
За рахунок бюджету міста та залучених позабюджетних джерел фінансування ми запланували покрити 50% вказаної суми (станом на травень вже було виділено 149,8 млрд крб). Решту 550 млрд крб Президент і Уряд обіцяли передбачити Проектом Державної програми соціального і економічного розвитку України на 1996 рік. Але, наскільки мені відомо, цього не було зроблено.
Ми би виконали намічене поза сумнівом, бо були налаштовані на результат. А гроші вибили би.
Але після цієї наради одразу відбувся “переворот на Хрещатику”, а нова адміністрація не надто активничала в цьому сенсі. Роботи загальмувалися. Були дві спроби їх відновити в 2003, здається, і в 2008-му, але реально вони пішли лише з приходом грошей під Євро-2012. Далі знову все застопорилося. Сьогоднішня ситуація відома.
Отже, міст будується не 40 років, а 26 (з 1993 року) — тобто з перевищенням на 18 років регламентованого Урядом терміну введення в дію загалом даної лінії метро.
Скільки будівництво ще триватиме, не знає ніхто.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.KиевVласть
21 лютого 2019 року відбулось судове засідання по скасуванню піднятих вдвічі тарифів на проїзд в громадському транспорті!
Кияни вже півроку безпідставно сплачують 8 гривень і все через ненажерливість діючої влади столиці. Кличківська влада розповідає про "збитковість" комунальних підприємств та безпідставно здіймає тарифи, а в цьому випадку, до того ж, абсолютно незаконно, оминаючи загальнодоступні громадські слухання та не дотримуючись відповідних законів.
Читайте: Сегодня в два раза подорожал проезд в общественном транспорте Киева
І це рішення було одноосібно підписане нашим мером Кличко попри всі обставини: від процесуальних помилок до ігнорування думкою громадян, мешканців столиці. Можновладці просто поставили людей перед фактом того, що вони мають сплачувати вдвічі більше за транспортні послуги, якість яких аніяк не покращується останніми роками (принагідно нагадую позицію ВО Свобода та наші пропозиції щодо недопущення підвищення проїзду в громадському транспорті).
Разом з народним депутатом Юрієм Левченко та депутатом Київради Юрієм Сиротюком ми намагаємось здобути справедливість у судовій площині, подавши відповідний позов.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В першу чергу ми надали суду докази порушення регламенту запровадження регуляторного нормативно-правового акту, а представники влади намагаються переставити цю постанову в іншу площину, аби приховати порушення.
Згідно закону подібний акт не може бути прийнятим у випадку, якщо порушена хоч одна з вимог процедури. Натомість ми маємо:
- проект розпорядження було оприлюднено на офіційному веб-сайті виконавчого органу Київської міської ради без аналізу регуляторного впливу всупереч відповідним вимогам;
- не було включено розпорядження по підвищенню тарифів в план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів виконавчого органу Київської міської ради;
- не було проведено базового відстеження результативності розпорядження виконавчого органу Київської міської ради тощо.
Також під сумнів підпадають так звані "громадські слухання", які відбувались в будівлі трамвайного депо та, відповідно, туди були запрошені та проінформовані виключно працівники комунальних підприємств, а не організованої громадськості.
Представники КМДА невправно намагались доказати, що подібний акт не має "регуляторної функції", проте в доказ того вони посилалися виключно на роз’яснення своїх же підзвітних департаментів, і їхні рекомендації ставили вище закону. Простіше кажучи: вони намагаються приховати свої наміри безпідставного підвищення тарифів по значно спрощеній та незаконній процедурі.
Читайте: Окружной админсуд Киева открыл производство об отмене новых тарифов на проезд
Наразі по регіонам України вже розглядаються подібні позови до місцевих виконавчих органів. Ми вже маємо практику скасування підвищених тарифів в Миколаєві, Полтаві, Одесі і буквально 20 лютого - в Харкові. У всіх перерахованих правових інцидентах апелювали до роз’яснення Верховного суду, який визнав відповідні розпорядження нормативно правовим актом який має ознаки регуляторного акту, але представники КМДА вважають їх, чомусь, “не коректними” або “недоречними”.
Треба починати взагалі з того, що дотаційний громадський транспорт - це взагалі нормальна практика, якщо держава орієнтується на соціальний захист громадян. Категорично несправедливо вимагати від народу непомірних податкових виплат, коли сама державна система не йде їм на зустріч та не спрощує їм умови задля праці та життя в країні.
Думаю, що також доцільно було б вимагати, як мінімум, політичної відповідальності від того, хто погоджував та підписував даний акт. Наприклад - сам пан Кличко, який найбільше переймається своїм політичним капіталом та іміджем, аніж нагальними потребами киян. Він однією рукою перерізає червону стрічку паркової зони, а іншою залишає підпис під грабіжницькими рішеннями передачі землі забудовникам, списання боргів олігархічним монополіям та збільшення плати комунальних послуг, проїзду в громадському транспорті для мешканців столиці.
Суд перенесли на 7 березня на 13:00 в Окружний адміністративний суд (вул. Болбочана, 8), куди всіх принагідно і запрошую! Разом - Сила!
Святослав Кутняк, депутат Киевсовета VIII созыва, фракция “ВО “Свобода”
Джерело матеріалу: сторінка в Facebook Святослава Кутняка
Тендерный комитет КП “Киевский метрополитен” сегодня, 21 февраля, принял решение отменить тендер на проектные работы по строительству Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена. Официальная причина отмены - сокращение расходов на закупку работ. Изначально на ТЭО планировали потратить 148,5 млн гривен, а получить готовые документы рассчитывали до конца текущего года. Впрочем, Программа экономического и социального развития на текущий год изначально не предусматривала финансирования этого проекта из городского бюджета.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 21 февраля 2019 года тендерный комитет КП “Киевский метрополитен” (*) опубликовал протокол своего заседания, согласно которому тендер на проектные работы по строительству Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена (от Кольцевой дороги на жилой массив Выгуровщина - Троещина с двумя электродепо) - отменили.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Решение вопроса о признании открытых торгов на закупку "Строительство Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена от Кольцевой дороги на жилой массив Выгуровщина-Троещина с двумя электродепо (проектные работы. Стадия "ТЭО") такими, что не состоялись", - сообщается в протоколе.
Отмечается, что тендерный комитет получил письмо от дирекции метрополитена, датированное 19 февраля 2019 года, о том, что закупка данного ТЭО была предусмотрена распоряжением КГГА № 1882 от 19 октября 2018 года (**) и Программой экономического и социального развития Киева на 2018-2020 годы.
Однако, как сообщается в протоколе, Программой экономического и социального развития от 13.12.2018 года №416/6467 на 2019 год финансирование вышеуказанных работ бюджетом Киева не предусмотрено. В связи с этим тендер на закупку ТЭО троещинского метро отменили из-за “сокращения расходов на осуществление закупки товаров, работ и услуг”.
Напомним, тендер на проектные работы по строительству Подольско-Выгуровской линии Киевского метрополитена был объявлен КП “Киевский метрополитен” в октябре 2018 года. Техдокументация должна была обойтись бюджету Киева в 148 млн гривен. Если бы тендер прошел вовремя, изготовить ее должны были до конца 2019 года.
Подробнее: Киевский метрополитен заплатит почти 150 млн гривен за ТЭО строительства метро на Троещину
Впрочем, после объявления упомянутого тендера нардеп Борислав Береза возмутился таким неэффективным расходованием бюджетных средств. По его словам, предварительное ТЭО метро на Троещину уже разработано китайской компанией China Railway International Group.
Читайте: ТЭО строительства метро на Троещину было разработано еще месяц назад – нардеп
Напомним, что в ноябре 2017 года глава КГГА Виталий Кличко подписал соглашение о сотрудничестве по реализации проекта по строительству четвертой линии метро в Киеве между КГГА и китайским консорциумом, в который входят компании China Railway International Group Co., Ltd. и China Pacific Construction Group with China Railway International Group Co., Ltd. Тогда стоимость строительства оценивали в 2 млрд долларов. 85% от прогнозируемой стоимости проекта должно быть обеспечено за счет китайских кредитов под государственные гарантии Украины на 15-20 лет. Процентную ставку планировали определить в процессе переговоров.
Читайте: Кличко подписал с китайским консорциумом соглашение о строительстве в Киеве 4-й ветки метро
8 ноября 2018 года стало известно, что Киев получил от China Railway International Group официальное письмо-подтверждение о завершении предварительного технико-экономического обоснования (ТЭО) проекта строительства метро на Троещину. Вскоре его обещали представить в столице.
Отметим, что с 17 июля 2014 года КП “Киевский метрополитен” руководит Виктор Брагинский. Контроль за выполнением работ по разработке ТЭО строительства метро на Троещину возложен на заместителя главы КГГА Дмитрия Давтяна.
* КП “Київський метрополітен” (Код ЄДРПОУ: 03328913)
** Розпорядження КМДА від 19.10.2018 року №1882 “Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20 липня 2004 року №1312 “Про відновлення робіт із проектування та спорудження Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітені від станції “Вокзальна” до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо”
Фото: Українська правда
KиевVласть
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк та прокуратура.
Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра.
Фінансування
Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік).
Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень).
Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%.
Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА
Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування.
Громадські проекти
У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка.
Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб.
Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта
Як у 2018 році латали дірки на дорогах
Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв.
Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв).
Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото)
Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв).
Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од.
Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв.
Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори
В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49.
Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м.
Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались.
Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”.
Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди.
З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА.
Розриття “Київенерго”
На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах.
Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва.
ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень.
Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов
Ремонт інженерних мереж
В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району.
На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають:
капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення.
Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік.
Реставрація об'єктів культурної спадщини
Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській.
Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації.
Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини.
Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года
Крадіжки ліфтів
В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років.
У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності.
Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва.
Ремонт будинків
Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель.
Станом на 4 грудня 2018 року виконано:
ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20.
капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б.
Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили.
Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА
Скарги громадян
Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території.
До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів.
До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття.
Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске
Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються.
Дератизація та дезінсекція будинків
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”.
Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”.
Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів.
З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі:
Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А;
Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”;
Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7;
Передбачене будівництво житлового комплексу у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок);
Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1.
Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220.
За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів.
Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять.
Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу.
Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма
Школи та садочки
Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією.
Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.
Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты
Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”.
Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності.
Печерськ спортивний
З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям.
Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя.
Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування.
У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району.
Нові сквери Печерського району
У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га).
Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави.
Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами.
Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР.
Безпека мешканців району
Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста.
Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи.
У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”.
Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы
З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку.
Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій.
У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”.
Лікування у Печерському районі
Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2).
На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО.
Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення).
На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію.
Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби.
З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам.
Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень.
Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”).
Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389.
Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених).
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Фото: politrada.comKиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 19:26:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 19:26:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 19:26:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.6856
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 19:26:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 4700, 10
0.0034
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('75400', '75159', '74883', '74496', '74405', '74314', '74267', '74074', '74044', '73953')
0.6467
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-10-04 19:26:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"КМДА"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)