Проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік, що його розгляне Київоблрада на найближчій сесії, передбачає виділення на заклади культури, мистецтва та спорту більше 162 млн гривень. Левова частка мільйонів закладена на будівництво та ремонт футбольних полів та майданчиків. Голови районів та громад розводять руками: будинки культури та музеї, що теж потребують коштів, у більшості своїй проігноровані. Крім того, дехто вбачає в розподілі коштів політичний підтекст. Про це KV стало відомо з проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки, який депутати Київоблради мають  розглянути під час наступної сесії КОР.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Документ пропонує збільшити обсяг фінансування програми до 692 млн 845 тис. 621 гривень, що на 165 млн 58 тис. 350 гривень більше за виділене у 2019 році.  Більше половини цього обсягу припадає на кошти обласного бюджету — 412 млн 521 тис. 22 гривні (місцеві бюджети — 200 млн 143 тис. 101 гривень, державні кошти — 80 млн 181 тис. 498 гривень). З загального обсягу видатків на програму 99 млн 262 тис. 336 гривень планується витратити на будівництво, реконструкцію та ремонт 16 об’єктів культури — музеїв, будинків культури та спортивних споруд в 13 районах і містах. У минулих роках на культуру і мистецтво у бюджеті закладалося 66,25 млн гривень (для порівняння, в 2019 році – 82 млн 642 тис. 300 гривень). Найдорожчим об’єктом стане будівництво стадіону в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району за 14 млн 968 тис. 255 гривень (з них лише 2 млн 245 тис. 238 гривень — кошти місцевого бюджету).  Загалом документом заплановано будівництво двох стадіонів у Києво-Святошинському районі вартістю 5 та 10 млн гривень відповідно, реконструкція стадіону в Сквирі за 8,94 млн гривень, а також облаштування футбольних полів у Миронівському районі, у селі Бородянка та містах Миронівка, Бровари і Біла Церква. Їх вартість сягає рівно 10 млн гривень для кожного. Основне фінансове навантаження — на обласному бюджеті. Таким чином, витрати на поля і стадіони складають 80% (78 млн 909 тис. 881 гривня) від усього обсягу фінансування на об’єкти культури і спорту, що закладається проєктом Програми.  Єдиний об’єкт у переліку, витрати на який проводитимуться винятково з місцевого бюджету — капітальний ремонт, заміна вікон та дверей будинку культури по вул. Т. Шевченка, 1 в с. Бикова Гребля Білоцерківського району, за 67 тис. 213 гривень. KV розпитала голів деяких місцевих рад та ОТГ щодо нагальних потреб їхніх мешканців.  Так, перший заступник голови Переяславсько-Хмельницької районної ради Андрій Коркач запевнив, що у районі все йде за планом, але без деталей: “Ми стараємося підтримувати ті об'єкти, що в нас є, за рахунок субвенцій сільських рад, з районних коштів. Утім, кошти розійшлися по чотирьох ОТГ і у фінансах ми дещо обмежені. Але прагнемо залучати за співфінансуванням кошти обласного бюджету. Стараємося максимально вирішувати і попереджувати”, – говорить він. Щодо найдорожчого об’єкту у списку — стадіону у селі Переяславське за майже 15 млн гривень — голова Студениківської об'єднаної територіальної громади Марія Лях розповіла, що в ньому є нагальна потреба для усієї громади, а будинок культури притримають на 2021 рік: ”Найбільше нас хвилює наш Студениківський будинок культури. Він гарний, новий, на 450 місць з балконом, там потрібен здебільшого косметичний ремонт, і в ньому немає опалення. Для його ремонту потрібно близько 12 млн гривень, щонайменше опалення коштуватиме три мільйони. Ми його зараз не потягнемо. Тому ремонт цієї будівлі у нас в планах на наступний рік, а для ремонту в цьому зробимо проєктно-кошторисну документацію, визначимо точний обсяг і будемо намагатися вскочити в якусь програму. Загалом на цей рік планували зробити реконструкцію опалення будинку культури у Сомковій Долині, але вирішили своїми силами проводити. Стосовно стадіону, наразі у громаді немає жодного. Населення 1,5 тис. людей, а місць відпочинку, у тому числі активного, немає. Тому вирішили, щоб молодь не сиділа по "генделиках", розвивати спортивний напрям, створити умови. Стадіон запланували великий, ділянка під нього — 1,5 га. Туди ми включили у проєкті бігові доріжки, тренажери, автостоянку, тощо. Хоч думки наших депутатів і розділилися, але більшість ідею підтримала: треба починати створювати умови для підростаючого покоління”. Оскільки на Васильківський район за програмою закладено найменшу суму обласних коштів поміж інших, голова Васильківської райради Наталя Баласинович у коментарі KV висловила підозру, що тут може бути і певний політичний мотив: ”Для нас це теж новина: чому в такому повному ігнорі Васильківський район, але відповіді на це питання немає. Я особисто вбачаю тут якийсь політичний аспект. Прикро, тому що наш район — найбільший на Київщині, і будинок культури є майже в кожному населеному пункті. За власний рахунок і рахунок райбюджету протягом останніх 5 років ми постійно намагалися проводити поточні та капітальні ремонти, реконструкції цих будинків, аби просто привести їх до належного стану. У нас гарний керівник, та й в управлінні культури [КОДА] було багато гарних ініціатив. Ми приділяли багато часу й уваги цьому напрямку. Прикро, викликає обурення, але ми вже перманентно живемо в такому стані. У нас були серйозні плани на музей у селі Данилівка, деякі будинки культури наразі в майже аварійному стані, в багатьох населених пунктах”. Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко: “Важливо, щоб діти не мерзли у школі, щоб пацієнти приймались у ФАПах, а високодуховні українці щоб співали у клубах пісні. Але ті клуби ще з 70-х стоять занедбані. У нас, слава Богу, Зазим’я, Погреби, ще деякі зробили ремонт. А так хизуватися немає чим. На периферії — горе. Ми хочемо робити і там, і там ремонти, але кошти потребуються великі. На один, щоб більш-менш привести його до належного вигляду, близько 15 млн”. Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:  “Якщо брати наш будинок культури — там треба ладнати і кришу, і все, що завгодно. По Центральному теж вистачає роботи, потрібні великі кошти, 2-3 мільйони гривень. Районному центру зробили громаду, через фінансовий поділ реверсна дотація складає 50 млн гривень, тому коштів на будинки культури тому в цьому році навряд чи вистачатиме”. Нагадаємо, що традиційно розвиток мережі закладів культури на Київщині йде не без перешкод. Так, у вересні 2019 року мер міста Фастів Михайло Нетяжук скаржився, що продовжити ремонт міського палацу культури немає можливості. Так, на його ремонт були виділені з обласного бюджету 27 млн ​​100 тис. гривень. Крім того, даний проєкт мав був дофінансований з міського бюджету, загальна сума робіт складала 35 млн гривень.  Також повідомлялося, що в серпні 2018 року був підписаний договір підряду з переможцем тендеру ТОВ "Домобудівний комбінат-7". Оскільки даний проєкт передбачав виконання значного обсягу робіт, підрядна організація до кінця 2018 року з поставленим завданням не встигла впоратися. Цей підрядник, за словами міського голови, більше не буде продовжувати роботи, бо не брав участі в новому тендері. Читайте: Фастовский мэр рассказал, почему ремонт городского ДК не финансируется (видео)  У 2018 році скандал розгорівся навколо Будинку культури у Коцюбинському: там наприкінці року нібито провели капітальний ремонт покрівлі, на що було витрачено 800 тис. гривень. Як виявилося, на даху ДК встановили всього кілька фрагментів нової металочерепиці і частково замінили дерев'яні елементи. Читайте: В поселке Коцюбинское бюджетный скандал: на фиктивный ремонт крыши ДК потрачено 800 тыс гривен (видео)  Як писала KV, 19 грудня 2019 року на черговій сесії Київської обласної ради був ухвалений обласний бюджет Київської області на 2020 рік. У ньому показники доходів і витрат порівняно з 2019-м зменшилися наполовину. Найбільше притисли фінансування культури і охорони здоров'я. Зате були збільшені витрати на спорт, освіту і будівництво інфраструктури. Тоді в облраді пояснювали, що скорочення відбулося через процес децентралізації, що йде, і саме в рамках децентралізації велика частина коштів і бюджетного навантаження піде на місця. Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину Фото: колаж KVКиевVласть

Київська ОДА, розглянувши клопотання міжнародного аеропорту "Бориспіль", передала в постійне користування підприємству земельну ділянку на території Гірської сільради Бориспільського району. Земля буде задіяна для реалізації інфраструктурних проєктів у рамках Концепції розвитку аеропорту до 2045 року. Про це KV стало відомо з розпорядження № 19, яке підписав голова Київської ОДА Олексій Чернишов 16 січня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений ТОВ “Агентство землеустрою “Аршин”, – йдеться у документі.  Відзначається, що мова йде про надання в постійне користування аеропорту земельної ділянки площею 0,2254 га, що розташована на території Гірської сільради Бориспільського району для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.  Як повідомили KV в прес-службі "Борисполя", земельна ділянка необхідна підприємству для перспективної реалізації інфраструктурних проєктів, відповідно до Концепції розвитку міжнародного аеропорту “Бориспіль” на період до 2045 року, схваленої розпорядженням Кабміну ще в травні 2019 року. Нагадаємо, загальна площа земельних ділянок, які перебувають в користуванні Аеропорту, становить 937,6 гектара.  Згідно Концепції розвитку, під розвиток інфраструктури аеропорту передбачається додаткове відведення земельних ділянок площею близько 600 гектарів.  Наразі виділена земельна ділянка перебуває у державній власності та вільна від капітальної забудови. До передачі в користування аеропорту територія належала до земель запасу. Нагадаємо також, у минулому році Кабінет міністрів вирішив збільшити частку дивідендів, що виплачуються в бюджет Міжнародним аеропортом "Бориспіль". В результаті аеропорту довелося переглянути фінансовий план на 2020 рік і відмовитися від ряду великих інфраструктурних проєктів. Читайте: В аеропорту "Бориспіль" поки що не знають, чи будуть будувати новий вантажний термінал * ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (код ЄДРПОУ: 20572069). Фото: unian.net КиевVласть

Наприкінці минулого року в прокуратурі міста Києва з’явилися вакантні місця на посади прокурорів шести місцевих прокуратур столиці. Отримати нових співробітників вже готові прокуратури Голосіївського, Дарницького Подільського та Солом'янського районів. Зголосилися пройти кандидатський відбір кваліфіковані та молодші юристи, інспектори, помічники суддів та правові спеціалісти з різним досвідом роботи.  Як стало відомо KV, станом на 1 жовтня 2019 року на сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів був опублікований перелік тимчасових вакантних посад у місцевих прокуратурах міста Києва. В документі зазначається, що на обліку в Прокуратурі міста Києва є 10 вільних вакансій на посади прокурорів у місцевих прокуратурах №№ 1, 2, 3, 5, 7 та 9 на час відпустки основного працівника.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Голосіївський районНа місце прокурорів Київської місцевої прокуратури № 1 претендує два кандидата: Наталія Василівна Мороз та Артем Махмутович Кадиров. Із поданої 7 жовтня 2019 року декларації Наталії Мороз стало відомо, що вона мешкає в Хотові Києво-Святошинський району. До подання кандидатури, працювала помічником судді Святошинського районного суду міста Києва.  У відкритих джерелах зазначається, що вона має вищу юридичну освіту, яку отримала в Київському національному університеті Внутрішніх Справ України та Одеській юридичній академії (магістр права).  З 2007 року упродовж п’яти місяців працювала юрисконсультом рекламного агентства ТОВ "Профі-Консалтинг" в Києві; більше півтора року (2008-2009 рр.) юрисконсультом виконавчого сектора в АКБ ''Правекс-банк". З вересня 2009 по червень 2012 року – секретарем судового засідання в районному суді міста Києва. Мороз указала, що їй належить житловий будинок на 110,5 кв.м та земельна ділянка на 0,102 га в Хотові. Із цінного рухомого майна має автівку Toyota Auris 2008 року випуску, яку придбала у 2015 році. На основному місці роботи в Теруправлінні Державної судової адміністрації України в м. Києві за 2018 рік вона заробила більше 284 тис. гривень. Також на її рахунку є зобов'язання за договором страхування у розмірі 1 тис. гривень.Киянин Артем Кадиров свою декларацію кандидата спрямував до розгляду днем раніше – 6 жовтня 2019 року. У ній він задекларував об'єкти нерухомості, що належать його батьку (дві столичні квартири, гараж) та матері (автівка Renault Kangoo 2011 року випуску).  У звітному періоді він вказав заробітну плату, отриману за двома основними місцями роботи в 2018 році. А саме:  на Київському дослідному ремонтно-механічному заводі*  (надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна, виробництво готових металевих виробів) - більше 50 тис. гривень та в ТОВ "ДБП Ріал Естейт"**  (будівництво житлових і нежитлових будівель) – більше 168 тис. гривень. На банківському рахунку в нього записано більше 145 тис. гривень. Також він задекларував і доходи батьків.  За даними Єдиного державного реєстру декларацій, він подавав свою кандидатуру в Державне бюро розслідувань та на посаду прокурора місцевої прокуратури.  В липні 2015 року на сайті Work.ua Кадиров опубліковав своє резюме для пошуку роботи юристом. Там зазначено, що він народився 23 березня 1992 року в Києві, закінчив Київський Національний Університет ім. Тараса Шевченка за спеціалізацією “Кримінальне право”, кваліфікований юрист. Із досвіду роботи має лише практику в Прокуратурі Деснянського району міста Києва.  Дарницький район Посісти крісло прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 планує поки що один кандидат. Це – Владислав Володимирович Євтушенко. Із Єдиного державного реєстру декларацій випливає, що Євтушенко неодноразово подавав свою кандидатиру на посади слідчого, прокурора, детектива та головного експерта відділу супроводження справ у судах, головного спеціаліста відділу з питань звільнення суддів управління з питань суддівської кар'єри секретаріату Вищої ради правосуддя.  Євтушенко зареєстрований у місті Покрові Дніпропетровської області, але наразі проживає в Києві. Так, у 2018 році він отримав дві зарплати загальним обсягом більше 56 тис. гривень як молодший юрист в спеціалізованій юридичній компанії  з обслуговування іноземних інвестицій  ТОВ “Інвестмент Сервіс Юкрейн"*** (консультування з питань комерційної діяльності й керування в Києві та Дніпрі, діяльність у сфері права). А також більше 33 тис. гривень – на підприємстві “Таврія” **** (вирощування зернових культур), власником якого він є. Також він надає юридичні консультації, публікуючись в аналітичних виданнях, “Лига Закон, “Юрист&Закон” та ін. Із активів у Євтушенка – 20 тис. в криптовалюті, а у власності – з три десятка земельних участків в селі Новософіївка Нікопольського району, площа яких у більшості сягає до 2 га. Також він винаймає квартиру в Києві площею 38,75 кв.м та користується квартирою на 29,95 кв.м в місті Покров Дніпропетровської області.Подільський районНа пост прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва претендує знову один кандидат – Лоліта Енріківна Рамазанова. Згідно декларації Лоліти Рамазанової, поданої 5 жовтня 2019 року, їй належить частина квартири в смт Софіївці Дніпропетровської області площею 41,7 кв. м. Також в її безоплатному користуванні є квартира в Кривому Розі на 45,82 кв.м. За рік вона заробила більше 103 тис. гривень, працюючи головним спеціалістом з правових питань відділу з питань фінансового та правового забезпечення діяльності Криворізької районної ради Дніпропетровської області. Цю посаду вона обіймала упродовж 2017-2019-х років. До цього майбутня прокурорка була головним спеціалістом з питань правового забезпечення в Софіївській райдержадміністрації.Солом'янський район Також, починаючи з 2016 року, Рамазанова пропонувала свою кандидатуру на зайняття вакантних місць  старшого секретаря Дзержинського районного суду й прокурора місцевої прокуратури Дніпропетровської області.  Судячи з інформації на її сторінці у Facebook, наразі Рамазанова проживає в Києві, а з 8 жовтня 2019 року розпочала працювати у Прокуратурі міста Києва.  Претендентом на крісло прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 став Ігор Ігорович Голіней. В його декларації від 8 жовтня 2019 року зазначено, що він одружений і виховує доньку, зареєстрований в Чернівцях, але фактично проживає в Києві. Таким чином, йому надані у безоплатне користування київська квартира на 60,6 кв.м, а в Чернівцях площею 82,4 кв.м, яка належить Ірині Михайлівні Голіней.  Кандидат у прокурори вивчав право в Київському національному університеті ім.Т. Шевченка та Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича. Їздить він на Mercedes-Benz S550 2009 року випуску. Його річні статки складають трохи більше 200 тис. гривень, які він заробив в Офісі великих платників податків ДФС, працюючи з 2016 року головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління.  Готівкою кандидат тримає 95 тис. гривень та більше 10,5 тис. доларів. Дохід дружини склав більше 44 тис. гривень зарплати, матеріальна допомога на дитину та готівка у розмірі 4100 євро.  Свою кандидатуру на посаду прокурора місцевої прокуратури він подає вже два роки поспіль. Варто відмітити, що всі вищезазначені кандидати включені до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та успішно склали кваліфікаційний іспит, пройшовши спеціальну перевірку. Раніше KV повідомляла, що Верховна Рада прийняла в другому читанні президентський законопроект № 1032 про реформу органів прокуратури. Закон вводить нову структуру органів прокуратури: замість ГПУ триває формування Офісу генпрокурора, що включає переатестацію прокурорів.  Як розповів KV юрист, антикорупційний експерт громадської організації StateWatch і член атестаційної комісії в Генпрокуратурі Олександр Лємєнов, прокурори місцевих прокуратур проходитимуть атестацію в останню чергу і про її початок буде відомо вже ближче до літа. “Зараз проводиться набір працівників до Офісу генерального прокурора і згодом, я думаю, з березня, буде вже відбуватися паралельно переатестація працівників регіональних прокуратур міста Києва та області. Нагадаємо, Білоцерківська, Бориспільська, Кагарлицька місцеві прокуратури та їхні відділення очікують на призначення нових прокурорів. Серед кандидатів – слідчі, адвокати, підприємці та держслужбовці різних рангів, які успішно пройшли відповідну перевірку. Під кінець 2019 року визначили ім’я лише одного керівника -  Кагарлицької місцевої прокуратури. Ним став адвокат зі Львова.    Читайте: Святе місце: хто претендує на посади прокурорів Борисполя, Кагарлика та Білої Церкви (документ) * ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ: 05528421).  ** ТОВ "ДБП Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ: 32766311).  *** ТОВ “Інвестмент Сервіс Юкрейн" (код ЄДРПОУ: 36019456).  **** ТОВ “Таврія”  (код ЄДРПОУ: 32616850).  Фото: коллаж KVКиевVласть

Гостомель намагається вирватися з обіймів Ірпеня і жити самостійно. Із цією метою, зокрема, голова Гостомельської селищної ради подав до Київської обласної ради документ, яким затверджуються межі населеного пункту. Які ці межі, що до них входить та чи розширилася або зменшилася площа Гостомеля — широкому загалу невідомо. Адже пояснювальну частину документа ніхто з обласних та місцевих депутатів не бачив і вона ніде не опублікована. До того ж сам голова і керівництво облради вирішило тримати глуху оборону навколо цього питання, туманно заявляючи, що затвердили існуючі межі. Останній раз про існуючі межі Гостомеля дані оприлюднювалися ще у 2017 році, під час затвердження генерального плану селища. В минулому році межі селища таємничо затверджувала КОДА. Що погодили селищу в 2019 також таємниця. Єдине – ірпінські активісти тоді переконували, що селище не ввело в свій склад Біличанський ліс. Про це KV стало відомо за результатами засідання чергової тридцять другої сесії Київської обласної ради 19 грудня 2019 року. Зокрема, на засіданні був прийнятий (52 голоси “за”, 1 “утримався”) проект рішення “Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області”.  Одне але: знайти пояснювальну частину документу неможливо, а запит на ім’я заступника голови Київоблради Тетяни Семенової (відповідальна за виконання даного рішення) не дав результату. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Гостомель у цифрах Згідно генплану, який розглядали у 2015 році, площа населеного пункту Гостомель складає 1565 гектарів. З них майже 30% – 446 гектарів – переважно садибна забудова.  На початок 2015 року вона становила близько 14 з половиною тисячі людей. На майбутнє було зроблено розрахунок перспективного зростання населення Гостомеля до 38 500 чоловік. За Генеральним планом 2015 року було заплановано 280 гектарів перспективної житлової площі. З них під середньоповерхову забудову 27 гектарів. Під багатоповерхову (10 поверхів) 20 гектарів. Це винятково нові території під багатоквартирне будівництво. На нього вже є охочі інвестори. Під садибну забудову відведено 230 гектарів, з яких 145 га – вже на той момент відведені у власність, але ще не освоєні земельні ділянки. У Гостомелі функціонує чимало промислових підприємств а також комунально-складських територій. Загалом на них працює 4700 чоловік. Ще планувалося під промислове освоєння у першу чергу 80 гектарів та близько 300 гектарів на резерв. Генеральним планом пропонується розвиток комунальної зони (території для нових пожежних депо, сім пожежних машино-місць; кладовище в центральній частині селища пропонується закрити, натомість пропонується розширення до шести гектарів іншого кладовища неподалік аеродрому, яке зараз займає площу 3 гектари); транспортні питання (кільцева об’їзна дорога, ділянка якої від Мощуна до Ворзеля проходитиме через північну околицю Гостомеля, а також через село Озера, яке ввійде до складу об’єднаної громади; прокладання об’їзної дороги в межах Гостомеля, а також планувалося два мостові сполучення через річку Ірпінь між Гостомелем та Горенкою; запроектована Гостомельська автостанція – попередньо в районі старого кладовища). У 2017 році з великим скандалом було прийнято новий Генплан. Згідно з основними його показниками, населення тут буде збільшено з 17 тис. до 35,9 тис. осіб. Територія селища буде розширена до 3 845 га, що вдвічі більше сьогоднішніх показників. Цікаво, що земель для особистого сільського господарства не залишиться зовсім. Як писали ірпінські сайти, скандал на сесії місцевої ради виник через те, що у плані вбачили спробу віддати більше 100 га під забудову. За повідомленням “Громади Приірпіння”, “під час голосування виникли сутички місцевих активістів та АТОвців з тітушками, яких на свій захист привела влада”. “У селищі планується велика кількість багатоповерхової забудови, наша інфраструктура не розрахована на таку кількість висоток. Садочки переповнені, на Кимерці Прилипко надумав будувати очисні споруди. 15 га с/г земель, які належать родині Прилипка, він переводить під житлову багатоповерхову забудову. АТОвцям, які повернули селищу 4 га землі, тих, що видали в обхід сесії через держгеокадастр, Прилипко обіцяв ділянки. Зараз вже стало зрозуміло, що там будуть висотки. У Генплані вони намалювали об’їздну дорогу з Гостомеля, яка виїжджає перед мостом. Така дорога нічого не вирішить”, – розповідав “Громаді Приірпіння” у 2017 році голова спілки АТОвців селища Гостомель Олексій Табачук. Читайте: На пути к шанхаям. Совет Гостомеля утвердил новый спорный генплан Суть Новини про те, що Гостомель має намір вийти зі складу Ірпінської міської ради та започаткувати Гостомельську об’єднану територіальну громаду знову почали ширитися у вересні 2019 року.  Як повідомляла KV, голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко заявляв, що полишає склад виконкому Ірпінської міської ради. Він звинуватив владу Ірпеня в ігноруванні проблем селища при освоєнні його бюджету і висловив упевненість у швидкому завершенні утворення Гостомельської ОТГ.  Більш того, за день до свого звільнення Прилипко звертався до Верховної Ради із вимогою відокремитися від Ірпеня. Підставою для такого рішення за його словами послужило те, що, незалежно від кількості зароблених коштів селищною радою, на розвиток громади місто виділяє всього 5,5-6%. Якщо повернутися у часі, то про подібні плани влади селища Гостомель чутно ще з 2015 року. Саме тоді прийнято рішення про створення громади селища Гостомель та сіл Горенка, Мощун Києво-Святошинського району та села Озера Бородянського району. Тоді потенційна Гостомельська ОТГ отримала позитивний висновок від Київської ОДА і була готова йти на вибори. Однак, в Центрвиборчкомі стверджували, що така громада може бути створена за умови, якщо Гостомель вийде з підпорядкування міста Ірпінь і буде включений в межі Києво-Святошинського району. У грудні 2016 року ВРУ зареєструвала законопроект №5497. У законопроекті чітко встановлюються межі Ірпеня, Гостомель виводиться з його підпорядкування і разом із селом Озера підпорядковується Києво-Святошинському району. Комітет з питань державного будівництва при ВРУ направив в кожну райдержадміністрацію звернення з проханням розглянути проект та висловити свою позицію. Гостомель підтримав цей законопроект, як і Києво-Святошинський район, адже до них приєднуються багаті території. Заважає лише Ірпінь, який, на відміну від інших населених пунктів, не дає Гостомелю такої згоди.  У січні 2018 року на сесії Гостомельської селищної ради було проголосовано рішення про звернення до сусідніх сіл і селищ про об'єднання в Гостомельську ОТГ. Гостомель, проголосувавши рішення, надав пакет документів до Київської обласної держадміністрації. КОДА, після перевірки фінансової перспективи Гостомельської ОТГ, подала документи до Кабінету Міністрів. Місцеві бачили в цьому майбутнє, адже, за їхніми словами, можливості громади після об'єднання можуть становити від 200 до 400 млн. гривень податкових надходжень до місцевого бюджету, який буде спрямований на розвиток і поліпшення інфраструктури. У березні 2019 року тодішній губернатор Київщини Олександр Терещук підписав усі відповідні розпорядження щодо створення Гостомельської ОТГ і весь пакет документів вже знаходився в ЦВК, який повинен був призначити дату виборів, але питання зависло у повітрі. Думки Як зазначив голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко, затвердження меж Гостомеля — перший крок до утворення ОТГ.  “Я особисто подавав цей проект, область його прийняла, три роки ми за це боролися. Ми вже затвердили Генплан, тепер — межі. Аби вийти зі складу ІМР (Ірпінської міської ради — прим. KV), ми подали законопроект №2552 від 6 грудня 2019 року, Верховна Рада має проголосувати за нього. Тому що ми не згодні з позицією Ірпеня, який оббирає нас. Прийняті на сесії облради межі Гостомелю — це перший крок до того, щоб здійснити план з виходу з підпорядкування Ірпеня і перейти до Києво-Святошинського району. А далі — восени на вибори до об’єднаних громад”.  Депутат обласної ради (фракція ВО “Свобода”) Ігор Домбровський висловив сумнів стосовно того, чи має затвердження/зміна меж населеного пункту стосунок до “мрії про ОТГ” — хоча б тому, що проект рішення депутати отримали за годину до початку засідання облради. “Я запитав у гостомельських активістів, вони сказали, що будь-які межі, що затверджуються, потрібно підтримати. Але нам проект цього рішення не роздали в пакеті документів на сесію завчасно, на комісію проект зайшов в день сесії, за годину до початку, і я не можу сказати, що саме там мається на увазі. Можливо, це суто питання технічне — включити до меж селища будинки, що знаходяться на віддаленні, абощо. А стосовно самої ідеї відділення Гостомеля від Ірпеня, то мені, як представнику останнього, сумно, але я це рішення розумію. Річ не в Ірпені, що він поганий — погана влада у місті. Ірпінь втрачає потенційно потужне селище, Гостомель мені завжди здавався дуже цікавим у плані перспектив. Там аеропорт, склозавод — потужні підприємства, цінні, бюджетоутворюючі, такі, які можна розвивати, зокрема аеропорт. Я казав про це ще 15 років тому. Але місцева влада зацікавлена лише у забудові міста, а це — швидкі гроші, довготривалі перспективи вони не розглядають. Я поважаю позицію гостомельців, і підтримав її. Просто сумно, що Буча, Ворзель, тепер от Гостомель відходять від Ірпеня, нам би добре було разом”. Радник ірпінського міського голови Максим Плешко відзначив, що документа не бачили навіть місцеві депутати, а тому зрозуміти, що саме було затверджено, ніхто не може: “Гостомельський голова Юрій Прилипко і секретар міської ради Олена Кислиця всім розповідають, яка перемога, що рішення затверджено, але ніхто не бачив площ, цифр, нікому нічого невідомо ані тут, ані в облраді. Історія каламутна і не всім зрозуміла. Доповнення ніде не опубліковані і ніхто з тих, з ким я спілкувався, інформацією не володіє“. Читайте: Гостомель просит Верховную Раду вывести поселок из подчинения Ирпеню Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Фото: 04597 КиевVласть

Місцева влада восьми районів Київщини у грудні 2019 року замовила проведення капітальних ремонтів дорожнього покриття 46 вулиць. Замовлені роботи вже завершені. Принаймні, так вказано у звітах щодо виконання договорів. Ремонти проводили у 25 селах столичного регіону.  Як KV стало відомо з оголошень електронної системи публічних закупівель Prozorro, в грудні за результатами тендерів сільські ради Київщини та підпорядковані їм комунальні підприємства уклали 46 угод на виконання капітальних ремонтів дорожнього покриття вулиць у населених пунктах вісьмох районів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відповідно договорам, ремонти повинні провести в 25 селах 8 районів Київської області.  Києво-Святошинський район Вулиця, населений пункт Вартість робіт Замовник Підрядник вул. Гагаріна від буд. № 55 в селі Тарасівка 950,1 тис. гривень Тарасівська сільська рада ТОВ  "СБМУ "Підряд" проїзд по вул. Шкільна в селі Петропавлівська Борщагівка 589, 3 тис. гривень КП Благоустрій ФОП  Артур Сирота  проїзна частини вул. Озерна (на ділянці від буд. №9 до вул. Шевченко) в селі Петропавлівська Борщагівка  1,3 млн гривень КП Благоустрій ТОВ “Позитивбуд” пров. Лесі Українки в селі Гореничі 666,6 тис. гривень Гореницька сільська рада  ТОВ “Ньюбілдінг Плюс” вул.  Хмельницького (від вул. Гореницька до вул. Балістична) в селі Гореничі 538,7 тис. гривень Гореницька сільська рада ТОВ “Урарту АМО” вул. Підгірна в селі Гореничі 913,7 тис. гривень Гореницька сільська рада ТОВ “Урарту АМО” вул. Андрія Малишка в селі Гореничі 1,1 млн гривень Гореницька сільська рада ТОВ “Урарту АМО” вул. Підлісна від вул. Гореницька до вул. Незалежності в селі Гореничі  1,4 млн гривень Гореницька сільська рада ТОВ “Урарту АМО” вул. Барвінкова (від вул. Глібова до №25) в селі Гореничі 697 тис. гривень Гореницька сільська рада ТОВ “Урарту АМО” вул.  Хмельницького від вул. Соборна до вул. Яблунева в селі Гореничі 1,2 млн гривень Гореницька сільська рада ТОВ “Урарту АМО” вул. Каштанова в селі Крюківщина 451,5 тис. гривень КП “Благоустрій Крюківщини Крюківщинської сільської ради” ТОВ  "БГМ-ТРЕЙД" вул. Кленова в селі Гатне 273 тис. гривень Гатненська сільська рада  ФОП Олександр Рябоконь  Обухівський район проїжджа частина від вул. Жорновки, 17 до ул. Гагаріна, 16 в селі Підгірці 243,4 тис. гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт” проїжджа частини вул. Межигірська в селі Підгірці 236,1 тис.  гривень Підгірцівська сільська рада ТОВ "Дорбудсандарт" проїжджа частина вул. Жорновки від буд. №29-А до буд. №20 в селі Підгірці 398,7 тис. гривень Підгірцівська сільська рада ТОВ "Дорбудсандарт" проїжджа частина вул. Піщана від буд. №14-Б до буд. №2 в селі Підгірці 247,3 тис. гривень Підгірцівська сільська рада ТОВ "Дорбудсандарт" вул. Надгірна в селі Підгірці 199 тис. гривень Підгірцівська сільська рада ТОВ "Дорбудстандарт" проїжджа частина по вул. Польова від буд .№207 до №219 в с. Креничі 99,2 тис. гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт” проїжджа частина по вул. Польова від буд. №26 до №21 в селі Креничі 295,4 тис. гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт” проїжджа частина по вул. Центральна в селі Креничі  698,5 тис. гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт” проїжджа частина від буд №211 до буд. №221 по вул. Польова селі Креничі  865,6 тис. гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт” вул. Солов’їна в селі Долина 260,4 тис. гривень Долинянська сільська рада ТОВ “Флагнер” проїжджа частина вул. Лісова від буд. №8-Б до буд. №13 в селі Романків 1,4 млн гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт проїжджа частина по вул. Сосновий бір в селі Романків 632,3 тис. гривень Підгірцівська сільська рада  ТОВ “Дорбудстандарт Бориспільский район пров. Ярослава Мудрого на ділянці від вул. Гетьмана Івана Сулими до вул.Привокзальна в селі Кучаків 1,3 млн. гривень Курчаківский сельсовет ТОВ "Інвестиційно-Будівельна компанія "Еліт Строй" вул. Польова в селі Затишне 1,4 млн. гривень Ревненська сільська рада КП БРР "Благоустрій" проїжджа частина від пров. Шкільний до вул. Першотравнева в селі Мирне 298,1 тис. гривень Мирненська сільська рада ТОВ "Благодорбуд" вул.Тракторна від буд. №51 до перехрестя з вул. Центральна в селі Рогозів 691,8 тис. гривень Рогозівська сільська рада  ТОВ "Благодорбуд" вул. Шевченка в селі Тарасівка 1,4 млн гривень Любарецька сільська рада ТОВ "Амструд" вул. Ліченка від будинку №55 до вул. Молодіжна в селі Сошників 299,9 тис. гривень Сошниківська сільська рада ТОВ "Амструд" вул. Гагаріна в селі Сошників 609,4 тис. гривень Сошниківська сільська рада ПП "Будленд" вул. Молодіжна від будинку №11 до вул. Іванова в селі Сошників 876,8 тис. гривень Сошниківська сільська рада ПП "Будленд" вул. Молодіжна від буд.№78 до вул. Ліченка до буд. №55-А в селі Сошників 299,9 тис. гривень Сошниківська сільська рада ТОВ "Амструд" вул. Левадна ділянка 2 в селі. Старе 1,4 млн гривень Старівська сільська рада  ТОВ "Благодорбуд" вул. Рудяківська від буд. 64 до буд. 76 в селі Мирне 1,4 млн гривень Мирненська сільська рада ТОВ "Благодорбуд" проїжджа  частина вул. Чубинського (на ділянці від буд.№25 до буд.№30) в селі Сеньківка 795,8 тис. гривень Сеньківська сільська рада  КП БРР "Благоустрій" Броварський район вул. Нова в селі Погреби 1,3 млн. гривень Погребська сільська рада  ПП "МЛМ-БУД” пров. Буслівський в селі Літки 199,9 тис. гривень Літківська сільська рада Заготівельно-виробниче приватне підприємство "Регіон – 2001" пров. Зелений в селі Літки 199,3 тис. гривень Літківська сільська рада Заготівельно-виробниче приватне підприємство "Регіон – 2001" пров. Рибальський в селі Літки 199,7 тис. гривень Літківська сільська рада Заготівельно-виробниче приватне підприємство "Регіон – 2001" Васильківський район вул. Українська в селі Данилівка 609,9 тис. гривень Данилівська сільська рада ФОП Аветік Барсегян Вишгородський район вул. Дубрівська 4, в селі Старі Петрівці  140,4 тис. гривень Старопетрівська сільська рада  ТОВ "Житлошляхбуд" вул. Дубрівська, 3 в селі Старі Петрівці  1,1 млн гривень Старопетрівська сільська рада  ТОВ "Житлошляхбуд" вул. Заводська (на ділянці від багатоповерхівок до перехрестя вулиці Зінченка) в селі Катюжанка 148,8 тис. гривень Катюжанська сільська рада ТОВ  "СТ "Галактика" Макарівський  район вул. Лесі Українки в селі Березівка 299,8 тис. гривень Колонщинська сільська рада  ТОВ "Самса-05" Бородянський район вул. Героїв в селі Мигалки 1,4 млн гривень Виконком ради Пісківської селищної ОТГ  ТОВ "Агрошляхбудсервіс" Відповідно до звітів про виконання договорів, які опубліковані системі Prozorro, всі капремонти завершені до 31 грудня 2019 року. Нагадаємо, у листопаді 2019 року за результатами тендерів сільські ради Київщини, а також Київська облдержадміністрація уклали 42 договори на виконання ремонтів дорожнього покриття вулиць у селах 12 районів. Ці роботи також повинні були виконати до кінця 2019 року. Читайте: У селах Київщини планують капітально відремонтувати дорожнє покриття більш 40 вулиць (список) Фото: Наші дорогиКиевVласть

Законопроект №2194 робить українців-власників землі кріпаками в 21 сторіччі. Він забороняє власникам землі продавати землю без згоди орендаря. №2194 ніде не обговорювався.  На відміну від проекту закону №2178-10, за нього проголосувала фракція "Голосу", яка при обговоренні №2178-10 чітко озвучила, що ринок земель "не на часі”. Багато депутатів, які теж не голосували за №2178-10, проголосовали за №2194. Таке враження, що народні депутати взагалі не знають, чи існує законопроект №2194 та про що в ньому йде мова. Тому розкажемо, що "Слуги народу" та інші нардепи із широко заплющеними очима можуть прийняти в другому читанні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Законопроект №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” пропонує внести зміни до ст. 130 ЗКУ, доповнивши її частиною третьою такого змісту: - земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини (земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни України) та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька). Практично всі землі селяни були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані "продажу землі за європейськими цінами", ані можливості перейти до самостійного господарювання. Законопроект "слуг народу" №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, вимушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші своєму орендареві. Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака? Фактично з прийняттям законопроекту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно. Напрочуд цікава складається ситуація. Поки всі галасували навколо законопроекту №2178-10  -  блокували трибуну і пасли мертву свиню біля Верховної Ради – на наступний день після його гучного прийняття в першому читанні абсолютно непомітно було прийнято більш жахливий для українців законопроект №2194. Законопроектом №2194 вносяться зміни до ст. 81 та 82 ЗКУ. При цьому ст. 82 обрізають до однієї “лінивої” частини, але якої: Діюча редакція Земельного Кодексу Пропонуємі проектом закону №2194 зміни Пропозиції і поправки Головіна Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: …. Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки за цивільно-правовими договорами та на інших підставах, передбачених законом. Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи (учасниками яких є виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: …. Саме так – законопроект №2194 прибирає обмеження щодо іноземців та іноземних юридичних осіб! Я пропоную поправити зміни проекту №2194, визначивши, що тільки юридичні особи України, учасниками яких є виключно громадяни України. Законопроект №2194 не вносить зміни до ч. 1 ст. 130, залишаючи редакцію діючого ЗКУ, яка надає право іноземцям бути учасниками юридичних осіб України і фактично бути набувачами Українських земель. Порівняння ч. 1ст. 130 ЗКУ 1. Діюча редакція Земельного Кодексу України Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення 1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. …. 2. Зміни, які пропонуються проектом закону №2178-10 Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені за законодавством України; в) територіальні громади; г) держава. …. 3. Зміни, які пропонуються проектом закону №2194 Відсутні пропозиції щодо змін 4. Пропозиції і поправки Головіна Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України .... Зміни, які пропонуються внести законопроектом №2194 до ст. 130 (зміни ч. 2 та доповнення ч. 3) , жахають: зухвалість, тупість чи справжня віра, що заборона власникам землі продавати землю без згоди орендаря і є те обіцяна президентом свобода та визволення від “совка”. Порівняння ч. 2 та доповнення ч. 3 ст. 130 ЗКУ 1. Діюча редакція Земельного Кодексу України Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення …. 2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 3. Відсутня. 2. Зміни, які пропонуються проектом закону №2178-10 Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення …. 2. Частина визначає обмеження права власності щодо площ сільськогосподарських земель. 3. Частина 3 (доповнення) визначає переважне право орендаря на купівлю земель, які він орендує у разі їх продажу. 3. Зміни, які пропонуються проектом закону №2194 …. 2. Частина 3 визначає переважне право орендаря на купівлю земель, які він орендує у разі їх продажу. 3. Земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, внесення до складеного капіталу чи шляхом звернення стягнення на них. Земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька); без згоди орендаря бути обміняні лише на земельні ділянки, розташовані у тому ж масиві земель сільськогосподарського призначення; не можуть бути внесені без згоди орендаря внесені до статутного капіталу. 4. Пропозиції і поправки Головіна Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає  граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути  набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної  ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад. Виходячи з цього, єдина можливість запобігти негативам від таких запропонованих Сдугами законодавчих змін є внесення національно-орієнтованих пропозицій і поправок до законопроекту №2194. Пропоноване мною подання для внесення пропозицій і поправок: Голові Комітету Верховної ради України з Комітет з питань аграрної та земельної політики Сольському М. Т. Щодо проекту закону № 2194 від 01.10.2019 р. Шановний Микола Тарасович! Нами було проведено детальний аналіз проекту Закону України “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” 2194 від 01.10.2019 р., який було прийнято в першому читанні 14.11.2019 р. із скороченою процедурою розгляду. Маємо зазначити, що прийнятий вищезазначений Проект Закону не відповідає нормам Конституції України, зокрема статтям 13 та 14. Проектом Закону не  відповідає віковому запиту українців самостійно господарювати на власній землі. Державні землі потрібні країні не для того, щоб бути проданими в угоду і збагаченню невігласів, які вирішили, що земля це товар. Українська земля потребує ефективного власника з числа українських громадян, Україна потребує нової якості державного управління, як в користування державною землею, так в організації ефективних національно-орієнтованих земельних відносин.  Керуючись вищезазначеним, надаємо пропозиції і поправки для врахування у другому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2194  від 01.10.2019 року. 1. Частини 1-13 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 2. Частину 17 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 3. Внести поправки до частини 18 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції: “18) статтю 81 викласти у такій редакції: “Стаття 81. Право власності на землю громадян 1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). 2. Іноземці та особи без громадянства не можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення. 4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. 4. Внести поправки до частини 1 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції: “19) статтю 82 викласти у такій редакції: “Стаття 82 Право власності на землю юридичних осіб 1. Юридичні особи (засновані виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом. 4. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року. 5. Частину 20 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 6.  Внести поправки до частини 21 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції: “21) частину другу статті 93 викласти в такій редакціїї: “Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам України та юридичним особам України, заснованим виключно громадянами України.” 7.  Частину 22 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 8. Частину 25 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 9. Частину 26 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 10. Внести поправки до частини 29 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції: “29) Статтю 130 викласти в такій редакції: “Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає  граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути  набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної  ділянки сільськогосподарського призначення в наслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади, в адміністративних межах якої відчужується земельна ділянка, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 4. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад.”. 11. Внести поправки до частини 30 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції: “30) статтю 131 викласти в такій редакції: Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки 1. Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом.”. 12. Частину 34 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. 13. Частину 35 статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити 14. Внести поправки до частини 38 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції: “38) статтю 145 викласти в такій редакції: “Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, а також у випадку порушення вимог щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. 1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. 3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничного обсягу права власності на землі  сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, примусово відчужуються за рішенням суду на земельних торгах. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду Антимонопольним комітетом України. 4. Земельна ділянка щодо якої судом прийнято рішення про її примусове відчуження продається на земельних торгах. Кошти отримані від її продажу сплачуються попередньому власнику земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов’язаних з проведенням земельних торгів.” 15. Частини 39-55  статті 1 розділу І проекту Закону №2194  від 01.10.2019 р. виключити. Читайте: Земельні поправки Головіна до законопроекту №2178-10: земля українцям Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Наразі маємо два зрадницькі законопроекти щодо регулювання обігу прав на землю, які вже пройшли перше читання й готуються до другого: · №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” (прийнятий 13 листопада 2019 року); · №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” (прийнятий 14 листопада 2019 року). Обидва законопроекти належать “Слугам народу”. Вони нібито є альтернативними друг другу. Але це не так: прийняття і №2178-10, і №2194 призведе до однакового результату – відкриття так званого “ринку земель” взагалі не в інтересах українців.  Оскільки обидва законопроекти вже пройшли перше читання, виправити негативну ситуацію, яку може створити їх прийняття, можливе вже тільки через внесення пропозицій і поправок до них.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Включившись в процес формування пропозицій і поправок до законопроектів щодо регулювання земельних відносин, мною було запропоновано політичним партіям, фракціям та депутатам моє бачення національно-орієнтованих пропозицій і поправок. Сподіваюся, мої пропозиції будуть враховані цілком чи частково. Наразі варто зосередитись на проекті закону №2178-10. Нагадаю, саме він отримав серйозний вуличний супровід при прийнятті у першому читанні: палкі виступи народних депутатів, варнякання тракторів на Грушевського та “похорон свині” біля Верховної Ради. Хоча, забігаючи наперед, зазначу, що не меншої слави заслуговує і №2194. Аналіз та правки до цього законопроекту – наступним матеріалом. Концентрація земель, як наслідок монополізації (орлігархізації) аграрної галузі з усіма негативними наслідками – це головна загроза законопроекту №2178-10. Всі умови для такої ситуації створені: бідні селяни, трудова міграція, яка “забрала” мільйони працьовитих українців, преференції для орендарів та потенційних покупців землі та попрання прав теперішніх власників землі – українських селян. Головною ідеєю пропозицій і поправок повинно стати формування можливостей для відновлення  розвитку аграрної галузі за участю виключно українців.  Метою зняття заборони на відчуження землі повинен стати ефективний обмін прав власності на землю, коли земля від громадянина, який бажає її продати, переходить до громадянина, який хоче бути власником землі і самостійно господарювати на ній. Під самостійним господарюванням слід розуміти одноосібне (сімейне) господарювання чи господарювання через участь власника землі в господарському товаристві, в яке передається земля на правах користування. Запит на купівлю землі серед українців є. Він комплексний,  сформований економічними та світоглядними, патріотичними та культурними чинниками, – цей запит буде позитивно впливати на зростання цінності української землі. В той час, коли економічне формування ціни на землю, за логікою транснаціонального капіталу, латифундистів-орендарів і просто іноземців-фермерів визначатиметься безпосередньо прибутковістю землі, що означатиме відсутність зростання ціни на землю, яке так рекламують тільки би відкрити так званий ринок земель. Тому формування конкурентних пропозицій від українців українцю є раціональним, національно-орієнтованим, і саме такому обміну прав на землю потрібно віддати перевагу, а не ставити в пріоритет латифундистів-орендарів, надаючи їм законодавчі преференції та обмежуючи в правах селян-власників землі та безземельних українців. Саме за таким ціннісним принципом сформувалися захмарні для селянина ціни на землі в тій же Голландії чи Данії, де земля може належати тільки громадянам країни. Формування національно-орієнтованої аграрної політики через механізми державного управління спричинить зростання прибутку від землі, що матиме вплив на формування цінності землі та спричинить падіння схильності продавати землю у теперішніх власників землі, а ефективний обмін землею буде зводитися до переходу землі у власність по родинних зв’язках, від старшого покоління до молодшого, яке більш активне в бажаннях до самостійного обробітку власної землі. Крім норм щодо права розпоряджатися землею, повинні бути визначені норми до набуття землі, які б унеможливлювали будь-яку її концентрацію, забезпечували усуспільнення прибутку від землі, що відповідало б сучасним світовим тенденціям економічно-розвинутих країн з соціально-орієнтованою економікою. Концентрація земель – це монополізація і головна перепона для розвитку аграрної галузі, суспільно-економічного розвитку країни. Проти концентрацій та монополій чи олігополіями борються і унеможливлюють всі економічно і соціально розвинуті країни світу. Не повинно бути концентрацій ні в межах громади, ні в межах держави. Тому правило просте: громадянин України має право набувати одну земельну ділянку з обмеженням по площі, яке відповідає максимально сформованому розміру земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Це відповідає конституційним засадам з прав та свобод громадян. Такий самий принцип був застосований при розпаюванні колективних сільськогосподарських підприємств – вартість  і  розміри  в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх  членів  підприємства були рівними.  Пропоноване мною подання для внесення пропозицій і поправок: Голові Комітету Верховної ради України з Комітет з питань аграрної та земельної політики Сольському М. Т. Щодо проекту Закону № 2178-10 від 10.10.2019 р. Шановний Микола Тарасович! Нами було проведено детальний аналіз проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р., який було прийнято в першому читанні 13.11.2019 р. із скороченою процедурою розгляду. Маємо зазначити, що прийнятий вищезазначений Проект Закону не відповідає нормам Конституції України, зокрема статтям 13 та 14. Проект Закону не відповідає віковому запиту українців самостійно господарювати на власній землі. Не для того була земля Українського народу розподілена між селянами, щоб за умов скрути, злиднів і безпорадності зі сторони держави селянин був змушений її віддати для концентрації в руки монополій. Державна землі потрібні країні не для того, щоб бути проданими в угоду і збагаченню невігласів, які вирішили, що земля це товар. Українська земля потребує ефективного власника з числа Українських громадян, Україна потребує нової якості державного як в управлінні землями Українського народу, так і в організації ефективних національно-орієнтованих земельних відносин.  Керуючись вищезазначеним, надаємо пропозиції і поправки для врахування у другому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 року. 1. Пропонується змінити існуючу назву проекту Закону на нову “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу прав на землі сільськогосподарського призначення. 2. Внести поправки до пункту 1 частини 1 розділу І проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р. виклавши в такій редакції:  1) статтю 130 викласти в такій редакції: “Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади, в адміністративних межах якої відчужується земельна ділянка, а також відповідні органи місцевого самоврядування. 4. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад.”. 3. Внести поправки до пункту 2 частини 1 розділу І проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р. викласти в такій редакції:  2) статтю 131 викласти в такій редакції: “Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом.”. 4. Пункт 3 частини 1 розділу І проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2178-10 від 10.10.2019 р. виключити. Таблиця пропозицій і поправок до законопроекту №2178-10, на підставі якої сформоване подання про внесення пропозицій і поправок Зміст положення (норми) діючого законодавства Зміст положення (норми) з урахуванням пропонованих змін Пропозиції і поправки Головіна Назва Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення Назва Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу прав на землі  сільськогосподарського призначення Земельний кодекс України Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення 1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. 2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування. Відсутня Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені за законодавством України; в) територіальні громади; г) держава. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в порядку спадкування за законом, але зобов’язані здійснити їх відчуження протягом одного року з дня набуття права власності. 2. Сукупна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина, юридичної особи, з урахуванням пов’язаних осіб або юридичних осіб, створених за законодавством України, що мають спільного кінцевого бенефіціарного власника (контролера): в межах однієї об’єднаної територіальної громади не повинна перевищувати 35 відсотків земель сільськогосподарського призначення такої громади; в межах однієї області або Автономної Республіки Крим, не повинна перевищувати 8 відсотків земель сільськогосподарського призначення такої області або Автономної Республіки Крим; не повинна перевищувати 0,5 відсотків земель сільськогосподарського призначення України. Термін “пов'язані особи” використовується у значенні, визначеному Податковим кодексом України. Термін “бенефіціарний власник (контролер) вживається у цьому Кодексі у значенні, наведеному у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Порушення вимог цієї частини є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку недійсним, а також для примусового відчуження земельної ділянки. Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки вимогам, визначеним цим Кодексом для набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, затверджується Кабінетом Міністрів України. 3. Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, якщо інше не передбачено законом, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні – якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону. Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення 1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України 2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає  граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи. Громадяни України не мають права бути  набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення. У разі відсутності у власності громадянина України земельної  ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення. 3. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад. Або п.1 1.  В такій редакції Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: а) громадяни України; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод 1.  Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. 2.  Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод 1. Громадяни та юридичні особи, створені за законодавством України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. 2. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу. Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки 1. Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом. Виключити Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ … пункт відсутній … … 14. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. 15. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, в порядку, визначеному цим Законом. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення). Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ …. 6-1. Громадяни, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів.” … 14. До 1 січня 2024 року не допускається набуття юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земельні ділянки, які перебувають у приватній власності і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельні частки (паї). Вимоги цього пункту не розповсюджуються на випадки набуття сільськогосподарськими товаровиробниками у власність земельних ділянок , які використовують такі земельні ділянки на правах оренди, емфітевзису, за умови, якщо: з часу державної реєстрації юридичної особи – набувача права власності пройшло не менше 3 років, право оренди, емфітевзису виникло до набрання чинності цим пунктом. Порушення вимог цього пункту є підставою для визнання правочину, на підставі якого набувається право власності на земельну ділянку, а також підставою для примусового відчуження земельної ділянки. Термін “сільськогосподарський товаровиробник” використовується у цьому пункті у значенні, наведеному у пункті 14.1.235 статті 14 Податкового кодексу України. Виключити Розділ X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Виключити Читайте: Поле битви – Земля. Земельні поправки 2178-10: зрада чи революція? Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

За пристрастями довкола зміни Президента та парламентсько-урядовою кризою лишається мало поміченою одна вельми знакова для України і Східної Європи загалом подія: за створення і багаторічний захист київського притулку для полишених господарями котів та собак пані Тамара Тарнавська отримала Міжнародну нагороду Співчуття. Мова про відомий і багатостраждальний притулок на вулиці Пирогівський шлях на південній околиці Києва. Тут знайшли прихисток понад 1000 собак і більше 300 котів. Серед них і ті, які втратили домівки через війну, розв'язану Росією на Доннечині і Луганщині – колишні домашні тварини з фронту. В окремій просторій вольєрі живуть собаки, які 5 років тому приблудилися до наметового містечка на Майдані Гідності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   На притулок повсякчас зазіхають, бо для здирників із мандатами та посадами є дуже привабливою земельна ділянка, де він розташований. Пані Тамара відбивається як може. Є ті, хто їй допомагає – серед них учасники бойових дій, волонтери, іноземні доброзичливці, колишні президенти України (2), колишні і нинішні депутати та високопосадовці... Допомоги завжди не вистачає. Зараз в Україні діє вже мережа подібних притулків, проте першим був сам цей. Він став прикладом, продемонструвавши, що така робота є можливою і у нашому суспільстві із вельми низьким рівнем емоційного інтелекту. Грошовий вимір винагороди склав $25000, які ще у березні було повністю перераховано на потреби притулку. Премію засновано пані Чинг Хай, її Міжнародна Асоціація підтримує такі явища подвижницької роботи в усьому світі. Для всієї Східної Європи це перша така премія. Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика”, письменник Джерело публікації

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер. KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми? Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі. Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду. Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Інвестиційний клімат як покращуєте? Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва. Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї. KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні? Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити. Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно. Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію. KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації? Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти. Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів. KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим? Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді. Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови. KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого? Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу. Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними. А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді. KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві? Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками. Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації. Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії. KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати? Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит. За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку. KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади? Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори. Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні. KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила? Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло. Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла. KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки? Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили. З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади. KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію? Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б. Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї. KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось? Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону. Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності. KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко? Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені. KV: Чи є співпраця із областю? Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання. KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради? Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно. Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Фото KV KиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуємося з головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Боярської міськради Києво-Святошинського району Олександром Зарубіним. KV: Приєднання Забір'я - суд продовжується? Чому добровільна реформа перетворилась на примусову? Олександр Зарубін: Юридично Боярська об'єднана громада вже створена у складі міста та Забірської сільради. Ми прийняли остаточні рішення та отримали позитивний висновок КОДА. Ще навесні ми подали документи для призначення виборів, але через політичний аспект до ЦВК вони не потрапили. Причиною став позив до суду депутатами Києво-Святошинської райради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Наразі ми програли дві інстанції і зараз справу розглядає касаційний суд. Району не вигідно випускати на вибори громаду у такому складі, тому вони усіляко намагаються цьому перешкоджати. Але ми віримо, що правда буде на нашому боці, адже за процедурою ми зробили все правильно і причина тут тільки в тому, що більшість матеріалів, які ми подавали у справі, суд взагалі не прийняв. KV: З іншими сільрадами проводилась робота щодо об'єднання? Олександр Зарубін: Так, ми працювали у цьому напрямку із Малютянською сільрадою. Спочатку голова таку ідею підтримував, але депутатський корпус, виявилось, налаштований негативно. Також подавали пропозиції іншим сусіднім населеним пунктам. Вони сказали, що об’єднання “не на часі”. Хоча громади Малютянки і Забір'я вже налаштовані позитивно. Вони побачили, що обіцянки, дані депутатами райради про створення сільської громади, ніхто не планує виконувати. У РДА та райраді вирішили зробити із району дві ОТГ - Боярську і Вишнівську. При такому варіанті об'єднання Боярська громада буде величезною - 28 сіл і місто. KV: Які стосунки з районом? Олександр Зарубін: Я б не сказав, що стосунки із районом складні, їх просто немає. Правда, район всіляко намагався зупинити процес нашого обєднання із Забір'ям, депутати привозили на сесії провокаторів. Але зірвати процес їм не вдалось. Після цього стосунки із районною владою обірвались повністю. KV: Кошти на очисні споруди використали чи були вимушені повернути до району? Чи гостро стоїть ця проблема для міста? Олександр Зарубін: У минулому році нам виділили 3 млн гривень на проект очисних споруд. РДА видала розпорядження, щоб ми розробили проект землеустрою на оформлення землі під ці споруди. Досі ми не можемо завершити цей процес. Постійно не вистачає то довідки, то документу. Не можу сказати, чи впливає хтось на цей процес. Тому кошти були переведені на міську программу компенсації переселенцям. Сьогодні проблема із очисними спорудами не стоїть гостро. Вони нормально працюють. Але ми розуміємо, що Боярка має розвиватись, розбудовуватись. Так само і навколишні села, де процес забудови йде ще активніше. А реформа децентралізації незворотня, тому це, можна сказати, потенційна Боярська ОТГ. І цю проблему потрібно вирішувати зараз, або доведеться це робити потім. KV: Як справи із інвесторами? Олександр Зарубін: У комунальній власності міста немає вільних земельних ділянок. Є пусті ділянки, але у них є розпорядники. Коли у Києво-Святошинському районі почалась масова житлова забудова, у Боярці побудували майже нічого. І зараз ми намагаємось шукати інвесторів для реконструкції старого житлового фонду, але до нас мало хто хоче йти. Поряд є села, де можна будуватись без проблем із громадою. Поки ми розглядаємо питання будівництва скандального будинку по вул. Соборності. KV: Чому будівництво стало скандальним? Чоловік Оксани Алімової, що фігурує у скандалі, Вадим, дійсно ваш кум та бізнес-партнер? Звідки там палатка АТОвців? Олександр Зарубін: Це перша масштабна інвестиція у місто. Почали ширитись чутки, що там має будуватись Вадим Алімов, який дійсно є моїм кумом та бувшим бізнес-партнером. Власником ділянки є Боярська міська рада. Ця земельна ділянка ще з 1971 належала заводу “Арксі”, влітку ми почали процес переведення її на договір оренди тому ж підприємству, щоб вони почали платити гроші за аренду і почали готувати будівельну документацію. Я і Алімов вже 14 років знайомі із керівником заводу, адже починали у тій будівлі працювати, орендували офіс. Вадим Алімов і директор заводу Костянтин Баранов вирішили, що до початку будівництва фінансово і юридично буде допомагати Алімов. Рішенням сесії ми надали дружині Алімова містобудівні умови і обмеження, щоб вони виготовили необхідні документи. Ні в якому разі вони не будуть там будуватись. Інвестором був і залишається Костянтин Баранов. Наразі документи виготовлені, йде процес виготовлення дозволу для будівництва. Алімови вже не мають до цього відношення, свою функцію вони виконали. Тепер, сподіваюсь, ДАБІ надасть дозвіл, адже там усе законно. А оскільки у нас війна із районом, вони почали спонсорувати людей, бійців АТО, які сиділи у палатці. Зараз там чергує одна людина. Після початку будівництва я офіційно розповім боярчанам, хто мене обливав брудом і навіщо це робили. І подібне буде продовжуватись до 2020 року, до виборів. Уже почали розносити по району сумнівні агітаційні матеріали, які навіть не мають тиражу та офіційних даних. Хочу, щоб місцеві жителі сприймали подібне із посмішкою, але розуміли, що таким чином витрачаються їхні, вкрадені десятки мільйонів гривень. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Олександр Зарубін: Звичайно, як і в кожному місті поблизу Києва, є величезна проблема зі сміттям. Два роки тому закрили полігон у Тарасівці. Зараз ми возимо сміття під Васильків на приватний полігон. Це майже 30 кілометрів, величезні кошти. Були змушені підняти тарифи на вивіз сміття. На полігоні бувають проблеми, наші машини по 4-5 годин стоять у черзі. Тоді вони встигають лише двічі за день вивезти сміття із міста. Нещодавно була ситуація, коли полігон не працював три дні. Намагались домовлятись із іншими полігонами, частково вирішували ситуацію, але баки все одно були переповнені. Поки це питання не буде вирішено глобально, нічого не зміниться. Навколо Києва потрібно будувати сміттєпереробні заводи і відходити від практики захоронення. З кожним роком ця проблема стає гострішою. І якщо завтра полігон, на який ми возимо, закриється або відмовиться нас приймати, у місті буде сміттєва катастрофа. Інший найближчий полігон за 50 кілометрів і не факт, що туди візьмуть наше сміття. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Олександр Зарубін: Не влаштовують. Через здорощення енергоносіїв та підвищення мінімальної заробітної плати ми були змушені підвищувати тарифи. Мешканцям це не подобається, були масові невдоволення. Ми створювати комісії, які перевіряли обґрунтованість тарифів. На жаль, нічого змінити ми не можемо. Або так, або комунальні підприємства припинять роботу. KV: Київська агломерація - за чи проти? Олександр Зарубін: Це цікавий процесс. Нещодавно міські та сільські голови, що розташовані навколо Києва, збирались у КМДА. Сказати за чи проти - я зараз не можу. Ніхто не розуміє, що це таке. Поки ми домовились, що буде створено так звану Асоціацію Київської агломерації на майданчику Асоціації міст і сіл Київської області. Там буде створена робоча група, яка буде вивчати побажання області та столиці. Тільки після того, коли ми конкретно зрозуміємо вимоги та очікування Києва, будемо приймати рішення. Той законопроект, який є у КМДА, майже ніхто не підтримав. KV: Зміни до генплану - на якій стадії? Які проблеми? Олександр Зарубін: Ми повністю завершили усі процедури та обговорення. Ще у серпні минулого року подали його на затвердження до містобудівної ради Київської області. Але 1 вересня заявили про зміну Державних будівельних норм і у раді відмовились розглядати наш генплан. Офіційно відповіли, що його потрібно переробляти і повернули для опрацювання за новими ДБН. Ми знову звернулись до інституту з проектування і розраховували, що до кінця 2018 року новий план буде готовий. Виявилось, що вони навіть не розпочали його робити. Зараз змінюємо проектанта і протягом 3-4 місяців він має бути готовий. Потім ми знову його затвердимо і подамо на розгляд в область. KV: Постійні підпали - приймальня АТОвців, кінотеатр Островського, КП “Шкільні їдальні”. Навіщо? Кому це потрібно? Олександр Зарубін: Приймальня АТОвців - це не підпал, про це знають усі боярчани. Сусіднім приміщенням із приймальнею була майстерня, де ремонтували техніку. Ремонтники там любили випивати і по їхній необережності дерев'яне приміщення спалахнуло. У АТОвців згоріло лише горище і стеля. Звісно, коли тушили, все залили піною. Також поруч було дерев’яне кафе, яке теж частково згоріло. Горів недіючий кінотеатр “Космос”, який знаходиться на балансі районної ради. Там жили безхатченки, які скоріше за все розпалювали вогнище, щоб зігрітись, пішли і не загасили. Вогонь пішов на дерев'яну підлогу. Кінотеатр Островського також не діє і там така сама історія. З приводу “Шкільних їдалень” краще запитувати у району. Можу тільки сказати, що пожежа сталась після того, як громадськість вирішила перевірити роботу шкільних їдалень. Але пожежники гарно спрацювали і документи вдалось врятувати. KV: На якій стадії будівництво шляхопроводу через залізничний переїзд станції Боярка? Олександр Зарубін: Складно говорити про якісь терміни. Ми розпочали процес у минулому році, декілька разів зустрічались із представниками “Укрзалізниці”. Вони пообіцяли, що на найвищому рівні створять робочу групу. Чекаємо вже два місяці. Постійно телефонуємо, але процес не прискорюється. Я так розумію, що усі залучені у процес виборів, тому вирішувати такі питання не мають часу. Взагалі після створення робочої групи ми маємо розпочати процес проектування. До нас приїздили проектанти, які завершили роботу у місті Вишневому, надали свої пропозиції. Але поки ми у цьому питанні рухатись не можемо, чекаємо. KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора? Які надії на нього покладаєте? Олександр Зарубін: Я намагався особисто зустрітись із новим губернатором, але через його щільний графік цього поки зробити не вдалось. У мене є багато пропозицій щодо фінансування програм. Поки бачу, що він дуже активний та дієвий і потроху наводить лад в області. KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами? Олександр Зарубін: Є порозуміння із депутатським складом. Людський фактор присутній, інколи сперечаємось. Але завжди знаходимо компроміс. KV: Як можете прокоментувати політичний скандал через проект безкоштовної маршрутки для соціально незабезпечених верств населення, який ви начебто започаткували разом із БПП, а потім використали у передвиборчих роликах "Нових облич" під брендом “Молодь Боярки”? Олександр Зарубін: Я розпочинав цей проект за власні кошти, але на той час очолював міський осередок БПП. Жодного фінансування із партії чи від кандидатів я не отримував. Це винятково моя ініціатива, мої кошти і моя домовленість із перевізником. Після того, як я став міським головою, перевізник відмовився безкоштовно возити людей і наразі ми виготовили проект, щоб запустити комунальний транспорт за тим маршрутом. Ми хочемо відійти від домовленостей із підприємцями. Вже навіть кошти виділили. Якщо у другому півріччі ми матимемо перевиконання бюджету, то закупимо безкоштовні автобуси для незахищених верств населення. KV: Які стосунки із Анатолієм Федоруком та Володимиром Карплюком? Дослуховуєтесь до їхніх порад стосовно управління містом? Олександр Зарубін: Абсолютно робочі стосунки. У 2012 році я вів передвиборчу кампанію Анатолія Федорука. З того часу не сварилися. Ніколи ні Федорук, ні Карплюк не давали поради і не просили про прийняття якихось рішень. KV: Йдете на наступну каденцію? Олександр Зарубін: Перед тим, як я балотувався на міського голову, бачив процес управління очима активіста і бізнесмена. Коли я побачив цю систему зсередини, то мої погляди змінились. В першу чергу через усю державну структуру і управління, яке, на жаль, далеке від нормального функціонування, яким я його бачив. Я зроблю все, щоб в наше місто на наступних виборах не прийшов якийсь пройдисвіт. Зможу знайти підтримку політичних сил, щоб не пустити сюди чужинців. Але якщо я буду розуміти, що балотуватимуться місцеві жителі, які зможуть розвивати місто, передам зі спокійною душею кермо. Навіть не піду кандидатом. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”KиевVласть