Під час 45-ї позачергової сесії Києво-Святошинської районної ради депутати одноголосно підтримали програми розвитку та фінансової підтримки закладів охорони здоров’я району на 2020-2021 роки. Прийняття цих програм дозволить зберегти належне фінансування медичних закладів району та, відповідно, забезпечити якісне надання медичних послуг пацієнтам. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Києво-Святошинської районної ради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Голова районної ради Дмитро Гусятинський нагадав, що з першого квітня 2020 року в країні розпочалася реалізація другого етапу медичної реформи. Так, районна рада не мала змогу фінансувати з районного бюджету Центральну районну лікарню та районну стоматологічну поліклініку. Фінансування мала здійснювати Національна служба здоров'я. “На жаль, обсяг коштів, який виділений з державного бюджету на забезпечення закладів, не покриває навіть базову ставку на медичні послуги. Більше того – з районного бюджету  фінансування оплати праці медиків та оплата енергоносіїв було неможливим”, – зазначає Дмитро Гусятинський. Читайте: Влада Києво-Святошинського району напрацювала алгоритм дій в боротьбі з Covid-2019 За його словами, Києво-Святошинська районна рада оперативно відреагувала та розробила дві програми по кожному з медичних закладів окремо для того, щоб мати змогу дофінансування необхідних видатків, які й були підтримані депутатами одноголосно. Окрім того, депутати внесли зміни до бюджету району, зокрема збільшили видатки на боротьбу з COVID-19, а також допомогу сільським радам, які знаходяться в скрутній ситуації через карантинні обмеження. Як раніше повідомлялося, під час 44-ї позачергової сесії Києво-Святошинської райради, яка відбулася 24 березня, депутати схвалили виділення додаткових коштів у резервний фонд районного бюджету для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. Читайте: В Києво-Святошинському районі Київщини зберегли повне функціонування відділення невідкладної медичної допомоги Фото: ksrr.gov.uaКиевVласть

Коли журналісти звинувачували команду Зеленського у залученні “старих обличь”, вони навіть не уявляли собі, що будуть запрошені люди настільки з минулого. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, схоже, прийшов до нас з часів, коли ще було кріпацтво. “Уряд готовий до перемовин з європейськими країнами, які висловлять бажання офіційно запросити українських робітників на сезонні роботи”, – написав Шмигаль в своєму Telegram-каналі. Хочеться нагадати пану Шмигалю, що наші люди роками успішно працювали за кордоном без посередництва уряду та особисто Дениса Анатолійовича. Ба більше, все, куди уряд не лізе, працює успішно. А от коли держава починає десь керувати, починаються збитки та занепад. Не вірите? Подивіться, як працює “Укрспирт” – примудрились дохазяйнуватись до збитків та чисельних кримінальних проваджень.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Шмигаль не просто написав про фактичне кріпацтво. Він ще й повідомив про цю ініціативу послу ЄС та тимчасово повіреній у справах США в Україні. Складно сказати, що подумали поважні іноземні гості. Вони гарно виховані дипломати, і вміють приховувати думки та емоції. Їх вчили мовчати та посміхатись навіть під час спілкування з урядовцями, котрі не уявляють, що таке права та свободи.  “Важливою передумовою є легальне працевлаштування строком від 3 місяців із дотриманням усіх соціальних гарантій та належних умов праці українців. Координацію цієї роботи буде здійснювати урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції”, – пише далі Шмигаль. Європейське суспільство передбачає свободу пересувань, хай навіть дещо обмежену під час карантину. Так само, до речі, як і свобод вибору місця роботи, строків роботи тощо. Ба більше, в Європі є ринок праці, і людина здебільшого працює там, де її вимоги щодо умов праці та компенсації перетинаються із вимогами роботодавця до компетенцій найманого працівника.  Давайте заглянемо в нашу Конституцію. Стаття 33 гарантує свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Тобто, пане Шмигаль, ви та ваш уряд не маєте жодного права обмежувати конституційне право громадян України на свободу пересування, зокрема за межі України.  Стаття 43 Конституції говорить: “кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується”. Тому, пане Шмигаль, громадяни України вільно обирають працю за кордоном України – це їх право.  Ця ж стаття вказує, що використання примусової праці забороняється. То ж, пане Шмигаль, ви фактично змушуєте громадян України працювати там, де вони не бажають. Мій товариш, котрий працює та живе у Чехії, написав, що боїться приїхати до рідних у Київ, бо не впевнений, що його випустять назад. Це чудовий показник відношення до ваших, пане Шмигаль, ініціатив з повернення укранців на батьківщину. Економічний аспект прем'єр, схоже, також не бере до уваги. Кожен місяць заробітчани пересилали в Україну близько мільярда доларів. Це дозволяло підтримувати не лише їх родини, а й економіку країни в цілому. Наразі Шмигаль пропонує створення в Україні робочих місць із зарплатою 6-8 тис. гривень. Це не смішно. Це навіть не сумно. Такі слова від прем’єр-міністра викликають хіба що бажання емігрувати, якщо люди з минулого не залишаться в минулому. Люди їдуть з України не лише за грошима. Вони їдуть за умовами праці. За комфортом життя. За захистом своїх прав, котрих у них, іноземців, де-факто більше за кордоном, ніж в Україні. Вони їдуть туди, де впевнені, що їх дітям не підкинуть наркотики в поліції, їх батьків будуть лікувати не фуфломіцинами, а самі вони зможуть кар’єрно зростати.  Пане Шмигаль, ви не пропонуєте людям нічого. Ви не пропонуєте діючі інституції. Ви не пропонуєте дотримання конституційних прав та свобод. Ви не пропонуєте захист від свавілля чиновників та силовиків.  Натомість ви хочете закрити людей в Україні, закріпачити, але цього не буде. Повірте, не буде. Українці боролись проти царату, комуністів, нацистів. Всі ці режими вважали, що схопили долю за бороду, але вони зникли, а українці залишились.  Читайте: “Нова поліція” зі старими манерами Олександр Кравченко, журналіст КиевVластьКиевVласть

Перед тим, як говорити про стратегічні пріоритети України у сфері регулювання земельних відносин, необхідно усвідомити, що існуюча форма земельних відносин не задовольняє суспільні потреби та унеможливлює розвиток аграрної галузі та економіки в цілому. Країні необхідне реформування земельних відносин. Реформа – це зміна однієї форма на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, несе загрози і погіршення стану умисно чи від відсутності розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків. Логічно розглядати будь-яку реформу винятково з точки зору покращення стану за певними критеріями з дотриманням визначених пріоритетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Серед пріоритетів необхідно визначити: економічні; правові; суспільні; пріоритети безпеки; національно-культурні. Економічні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: збереження чи зростання ефективності користування землею як засобу виробництва; збереження чи покращення фізико-хімічного складу земель; збереження чи зростання економіки рослинництва; зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва; можливість формування розширеного відтворення рослинництва, тваринництва, сільськогосподарської переробки; зростання продуктивності праці; можливість формування сільськогосподарської та міжгалузевої кооперації. Правові пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: дотримання норм Конституції; зміни законодавства в інтересах держави; зміни законодавства в інтересах суспільства. Пріоритети безпеки у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: національна безпека; продовольча безпека; економічна безпека. Суспільні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи наступні критерії: дотримання норм Конституції щодо прав і свобод громадян; суспільне значення; можливість зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва; зростання соціального і пенсійного забезпечення; зростання зайнятості. Національно-культурні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: належність землі виключно громадянам з єдиним громадянством України; земля, як об’єднуючий фактор; земля, як життєвий простір і культурна цінність. Форми земельних відносин Визначальним у дотриманні стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин є правильне обрання форми земельних відносин. Форма земельних відносини безпосередньо впливає на галузь рослинництва, яка є первинною виробничою ланкою аграрної галузі й економіки країни в цілому. Тільки завдяки оптимальній форми земельних відносин може бути досягнута ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є такі: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний. Можуть існувати тільки дві форми земельних відносин: користувальна, коли власник землі передає її в користування; самостійна, коли власник землі обробляє землю самостійно, самостійне господарювання на землі (самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва). Самостійне господарювання на землі – використання землі її власником у власній виробничій сільськогосподарській діяльності безпосередньо чи через участь у суспільному утворенні з власників землі, метою якого є об’єднання зусиль учасників такого утворення для використання землі, яка належить учасникам утворення, у власній виробничій сільськогосподарській діяльності такого утворення.  Користувальна форма земельних відносин передбачає передачу землі її власником в користування іншій особі на платній чи безоплатній основі. За критеріями ефективності, явну перевагу над користувальною формою земельних відносин має самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва.  Самостійну форму земельних відносин можна розподілити на пряму одноосібну, колективно-консолідативну і унітарно-концентраційну. Колективно-консолідативна форма господарювання передбачає консолідацію земель необмеженої кількості власників землі. З точки зору нинішньої ситуації, колективне господарювання не передбачає і не визначає необхідності зміни суб’єктності права власності на землю сільськогосподарського призначення. Отже, власники земель можуть об’єднуватися і самостійно господарювати через участь в аграрних підприємствах як суспільних утвореннях. Пряма одноосібна самостійна форма земельних відносин передбачає, що власник землі одноосібно (сімейно) займається рослинництвом на виключно належній йому (сім’ї) землі.  Колективно-консолідативна форма господарювання є перспективнішою за пряму одноосібну (індивідуальну сімейну) самостійну форму – з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі. А відтак – переважає за сукупною ефективністю. При цьому, прямий одноосібний (сімейний) спосіб господарювання забезпечує реалізацію виробничої діяльності з більшою дохідністю, побудованої на індивідуально вираженому виробництві, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї. Колективно-консолідативна форма господарювання має ту перевагу, що може утворюватися одразу при виході власників землі з користувальної форми. При цьому збережуться існуючі земельні площі для рослинництва, не будуть порушені високоефективні технології. Колективно-консолідована форма відповідає критеріям господарювання, яке, на відміну від інших форм, має право отримувати преференції від держави, зокрема у вигляді беззаставного кредитування, споживчого кредитування учасників колективно-консолідативної форми, компенсацій кредитних ставок за кредитами, в тому числі і для споживчого кредитування, та податкові преференції. За таких умов високий дохід власників землі від участі в колективно-консолідативних земельних відносинах, споживче кредитування з компенсацією кредитної ставки за ним робить будь-яку пропозицію власнику землі продати землю безперспективною. Унітарно-концентраційна форма земельних відносин передбачає концентрацію  земель унітарним власником. Під унітарним власником слід розуміти одноосібний орган управління (фізично одну особу, яка приймає рішення) чи орган управління з певної кількості осіб, у яких метою є не консолідація власних активів (що є засобами виробництва, зокрема землі), а об’єднання економічних активів (зокрема, фінансових -  для купівлі землі з метою її концентрації та подальшим її використанням як засобу виробництва чи отримання прибутків у вигляді плати за надання землі в користування). Унітарна-концентрація земель, як самостійна форма господарювання, ефективна. Але це монополізація прав власності на землю, в томі числі, іноземними особами безпосередньо чи опосередковано з усіма негативними наслідками економічного, безпекового та соціального характеру. Але для організації одноосібно-концентраційної форми земельних відносин на певній території необхідно провести успішно набування (скуповування) земель, розташованих на цій території. Цей процес буде вимагати додаткових витрат, в тому числі, витрат часу на концентрацію земель. Дії конкурентів, як в особі такої ж одноосібно-концентраційної форми земельних відносин, так і в особі колективно-консолідативної форми та користувальної форми земельних відносин, робитимуть неможливим отримання ефективної концентрації земель, яка була до цього при  користувальній формі земельних відносин. Що, у свою чергу, буде визначати і недоцільність встановлювати високих цін на земельні ділянки, які не сконцентровані в єдиних технологічних масивах.  Аналізуючи земельні відносини, неможливо не помічати взаємозв’язку і впливу  земельних відносин на інші аграрні галузі. Так, при унітарно-концентраційній формі відновлення інших галузей сільськогосподарського виробництва буде затягнуто в часі чи стане взагалі неможливим. А при колективно-консолідативній формі це є логічним продовженням процесу об’єднання (кооперації) власників землі. Отже, з метою дотримання стратегічних пріоритетів України у сфері регулювання земельних відносин необхідно впроваджувати колективно-консолідативну форму земельних відносин. Дотримання пріоритетів Економічні пріоритет, в першу чергу, – це забезпечення розширеного відтворення сільського господарства та подальше зростання його економіки. Така умова може бути забезпечена тільки коротким в часі перехідним періодом зміни форм земельних відносин. І такій вимозі відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин. Крім того, вибір цих форм не ставить під сумнів, а значить, і під усесторонній контроль за збереженістю чи покращенням фізико-хімічного складу земель. Вибір цих форм гарантує усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі, як засобу виробництва і відкриває можливість швидкого відтворення не тільки рослинництва, а й тваринництва, сільськогосподарської переробки та інших напрямів сільськогосподарської діяльності. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин безпосередньо зацікавлюють власників землі, як власників аграрного виробництва, бути і учасником виробничого процесу, чим вирішується питання зростання зайнятості та продуктивності праці. Правовий пріоритет передбачає дотримання норм Конституції України, відповідно до якої земля є об'єктами права власності українського народу. Прийняття будь-якого закону, який дасть можливість змінювати існуючу суб’єктність права власності на землю, робить такий закон антиконституційним. Концентрація землі, набуття землі у власність юридичними та іноземними особами, особами без громадянства не відповідає Конституції України і спричиняє негативні наслідки. Єдиними можливими законодавчими змінами в регулюванні земельних відносин можуть бути зміни, які несуть об’єктивне покращення для суспільства та держави. В іншому випадку постає питання проведення референдуму як форми реалізації прямої демократії. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин відповідають правовому пріоритету.  Пріоритет безпеки передбачає не погіршення існуючого стану в країні. Він тісно пов'язаний з дотриманням інших пріоритетів, погіршення яких автоматично загрожує безпеці країні. Неправильно обрана форма земельних відносин та здійснення регулювання земельних відносин може створювати безпосередню загрозу національній безпеці країни. Надання можливості концентрувати землю монополіям в межах країни чи певним особам в межах села, іноземним особам та монополіям унеможливить реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. Разом з втратою національних інтересів втратиться мотивація до захисту від зовнішніх загроз. При цьому будуть відбуватися процеси внутрішньої боротьби – будь-яка концентрація землі  робитиме її націоналізацію “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності. Наполегливі потреби суспільства повинні бути і будуть задоволені. Зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів. Безпосередньо форма земельних відносин впливатиме на продовольчу безпеку. Забезпеченість продуктами харчування в необхідній кількості й за цінами, визначеними без впливу дефіциту чи монополій, важко контролювати за умови, що власниками землі будуть особи, які зацікавлені в забезпеченні продовольчої безпеки країн походження капіталу цих осіб, чи зацікавлені у формуванні максимальних прибутків без врахування необхідності формування стратегічних запасів резерву продуктів харчування. Економічна безпека також опиняється під загрозою. З неправильним регулюванням земельних відносин така базова галузь, як сільське господарство, може бути виведена з міжгалузевої кооперації – машинобудування чи хімічна промисловість стають заручниками іноземного чи монопольного капіталу, які орієнтовані на країни свого походження чи максимальні прибутки. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин є національно-орієнтованими і об’єднуватимуть понад 6 млн власників землі та членів їх родин, тому питання загрози національній безпеці не тільки не може виникати, а логічно бачити в таких формах відносин покращення стану безпеки в державі. Суспільний пріоритет надважливий. Порушення чи недотримання його ставить під загрозу все. Важливо забезпечити рівність прав, свобод і можливостей громадян. Зростання соціального і пенсійного забезпечення повинні бути показниками дотримання соціального пріоритету.  І таке зростання можливе за умови зростання зайнятості та усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва. Суспільне значення регулювання земельних відносин, які забезпечать зазначені критерії, матиме, безумовно, позитивну оцінку у суспільства. Явним буде те, що  саме колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин можуть забезпечити дотримання суспільного пріоритету. Національно-культурний пріоритет показовий і є індикатором успішності дотримання інших пріоритетів. Культура та життєвий простір більшості українців формувався на землі. Підсвідоме бачення цінності землі, як первинного засобу праці та джерела добробуту відображається в національній свідомості і слугує об’єднавчим принципом для українців. Доступ іноземців та корпорацій до української землі отримує опір, наслідки якого можуть бути негативними, в тому числі, і для українців, як нації. Тому єдиним можливим варіантом змін земельних відносин можуть бути зміни, які не порушують суб’єктність прав власності на землю, об’єднують громадян суспільним володінням і управлінням та сприяють соціально-економічному розвитку. Національно-культурному пріоритету відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних. Шляхи забезпечення дотримання стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин щодо земель сільськогосподарського призначення Україна постала перед кризою земельних відносин, що проявляється в різних баченнях аграрного розвитку країни і країни в цілому. Сьогодні в країні панує користувальна (орендна, емфітевзис) форма земельних відносин, неефективність якої усвідомлюється усіма. Потреба її зміни на самостійне господарювання назріла вже давно. Організований і ефективний перехід до колективно-консолідативної форми потребує вжиття певних заходів: інформаційних, організаційних, виробничих. В системі цих заходів передбачається законодавче регулювання земельних відносин, яке визначить пріоритет колективно-консолідативної форми – суспільно значимий пріоритет. Мова йде про закон який буде: спрямований на припинення дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування; надавати власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективної самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності на своїй землі; забезпечуватиме значне зростання доходів від користування землею; надасть право власникам землі розпоряджатися землею; впровадить ринкові механізми у земельні відносини; сприятиме зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення; забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі; сприяє появі нових робочих місць; гарантує посилення національної і продовольчої безпеки; припинить соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин. Також законодавчо необхідно передбачити впровадження направлених на підтримку змін земельних відносин нової аграрної та нової кредитної політики, які реалізують державні преференції та пряме державне кредитування, необхідні для розвитку суспільно значущих підприємств, організованих на базі колективно-консолідативної форми земельних відносин. Читайте: Не укладайте договори оренди землі. Повертайте землю собі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах. Про те, чим живуть Бровари під час карантину та як людей позбавляють роботи, аби ті сиділи вдома, – в матеріалі KV. Готовність лікарень і робота волонтерського штабу Як стало відомо KV, 1 квітня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення про заснування “оперативного штабу протидії COVID-19 у Броварах”, а 2 квітня узгодила режим його роботи, алгоритми дій і таке інше. Утім, тестова робота контрольно-сортувального медичного містечка розпочалася ще 30 березня. Зокрема, на території Комунального некомерційного підприємства “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” Броварської районної ради Київської області було розгорнуто медичне містечко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Воно включає в себе такі елементи, як карантинні зони (контрольно-пропускні пункти протиепідемічних заходів: “червона”, “синя”, “зелена”), коридори переміщення пацієнтів, працівників (відгороджені частини території лікарні, які мають конкретний/цільовий напрямок руху: “червоний”, “зелений”, “жовтий”, синій”), пункти охорони периметру карантинної зони лікарні, внутрішньолікарняні дороги для проїзду карет ШМД і службового автотранспорту. Так, кожен лікар та кожен пацієнт можуть потрапити до закладу винятково одним з чотирьох спеціально обладнаних коридорів: червоний – для пацієнтів з підозрою на коронавірус, жовтий – для хворих з соматичними та хірургічними скаргами, які також можуть бути хворими на Covid-19, зелений – для працівників лікарні, синій – для лікарів інфекційного відділення та працівників станції швидкої допомоги, які могли контактувати з хворими. Містечко працює під керівництвом заслуженого лікаря України, керівника приватної клініки “Нодус” Олександра Кулика і підтримується як владою міста, так і силами волонтерів та підприємців. За нетривалий час роботи містечка з’ясувалося, що щодня в лікарню звертаються близько 1000 осіб, з них близько 400 – з симптомами ГРВІ.  “На жаль, більшість з цих осіб наразі не мають декларацій з лікарем первинної медицини та ніколи раніше не зверталися за допомогою до сімейного лікаря, тому за звичкою йдуть до лікарні”, — повідомляється на сторінці “ДемАльянс Бровари” у фейсбуці. Репортаж телеканалу ICTV За даними волонтерського штабу “Covid-19 Бровари”, за перший тестовий тиждень (30 березня – 05 квітня 2020 року) роботи санітарно-протиепідемічного містечка у БЦРЛ на пункти пропуску пацієнтів звернулось 7 070 осіб, з яких 4 969 осіб — з легкими та помірними симптомами ГРВІ. Всі вони були скеровані на первинну ланку медичної допомоги – до сімейних лікарів. Загалом за 7 діб процедуру контролю, дезінфекції і термометрії пройшов 2 101 пацієнт. Майже порівну жінки (1 038) і чоловіки (1 063), в переважній більшості (69%) мешканці м.Бровари, у віковому діапазоні від 18 до 40 років (1 072 особи). 66% всіх хворих звертались за власною ініціативою, за направленням спеціаліста – 23%, сімейного лікаря- 11%. Половина пацієнтів (51%) прийшла в лікарню повторно, майже стільки ж — вперше (49%). Кожен другий пацієнт потребував допомоги спеціалістів хірургічного відділення (в середньому 129 пацієнтів щодня), до терапевтичного відділення звертались в середньому 77 хворих на добу, пологовий будинок – 45, поліклінічні та інші послуги – 37. До інфекційного ж відділення був направлений кожен 30-й пацієнт з 2 101 звернення або в середньому 10 хворих на добу. Пікове навантаження на пункти санітарно-протиепідемічного містечка для пацієнтів і відвідувачів припало на 2 квітня 2020 року – 1 317 звернень, з яких 912 осіб були перенаправлені до сімейних лікарів, і лише 405 пацієнтів потребували допомоги лікарів вторинної ланки. З них більше половини (216 осіб) звернулись самостійно, без направлення лікаря. Перший день повноцінної роботи містечка став справжнім випробуванням і для пацієнтів, і для лікарів, і для медиків, котрі чергували безпосередньо у наметах. Вже з самого ранку у зеленому коридорі з’явилася довга черга з працівників медзакладу, які не могли потрапити на роботу. За словами директора Броварської клінічної лікарні, депутата Київської обласної ради (КОР) Валентина Багнюка (фракція “Наш Край”), така ситуація склалася через декілька не надто сприятливих факторів: “Перший день роботи став тестовим. Зокрема, в зеленому коридорі працювала лише половина наметів – 4 з 8. До того ж, погода була відверто кепською, що також зіпсувало настрій людям в черзі. Ще одним несприятливим для нас фактором став невчасний приїзд працівників лікарні: ми щодня забираємо близько 500-600 людей з міста та сусідніх сіл організованим трансфером. Цього ж дня графік дещо збився і більшість з них приїхали майже одночасно”, – розповів директор БКЛ. Як каже керівник оперативного штабу протидії COVID-19 Олександр Кулик, черги, які виникають на контрольно-пропускних пунктах “червоних” карантинних зон лікарні та поліклініки, дають змогу розвантажити самі лікарні.  “Тільки за 6 днів роботою команди медичного містечка, протиепідемічними сортувальними заходами ми зекономили для лікарні ресурси, які б вона витратила на роботу з 4799 непрофільними хворими та відвідувачами, що за наказами МОЗ і концепцією медичної реформи мають лікуватися чи спостерігатися на первинному рівні. Ми вивели черги із приймальних стаціонарів лікарні та поліклініки, дозволивши цим установам вторинної ланки, яких також з 1 квітня 2020 року реформують, працювати в своєму штатному режимі, допомагаючи тим, хто повинен лікуватися саме тут”, — каже Кулик. Фото зі сторінки Олександра Кулика у Facebook “Так, може перед КПП карантинних зон в якісь години пік і виникають черги на вулиці, з якими, доречі, в черзі також працюють медичні працівники, адже сортування починається вже в черзі. Однак, люди всі масках, стоять на безпечній дистанції, на свіжому повітрі, не створюючи натовпу, і при цьому мають мінімальні шанси інфікуватися в порівнянні з тим, якби всі хаотично і неконтрольовано набилися у вузькі приміщення. Серед них немає тяжких за станом пацієнтів, бо тяжкі або проходять без черги, або їх на приймальне відділення привозять карети ШМД. Всі вагітні, всі хто за інсуліном, чи для гемодіалізу, чи для здачі крові як донор – всі проходять без черги”, — додав керівник санепідеммістечка. 5 квітня “медичний КПП” пройшов неочікувану перевірку — свій візит в Бровари здійснив головний санітарний лікар Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко. Разом зі своїми колегами з МОЗ він пройшов всі етапи санітарного контролю та дезінфекції. “Гарна робота та організація процесів. А ті, хто не задоволений зараз, точно зрозуміють ефективність і доцільність такого сортування потім. Буває, що вже просто опускаються руки, коли розроблені алгоритми та ініціативи боротьби з COVID-19 не працюють або не запускаються через “людський фактор”. Але добре, що є люди і дії, які надихають боротись далі”, — пише він у своєму фейсбуці. Поточна епідемситуація За інформацією КНП "Броварський центр первинної медико-санітарної допомоги", станом на 20.00 годину 7 квітня сімейними лікарями міста Бровари діагностовано 58 випадків захворювання на ГРЗ та пневмонію. З них діти до 18 років: ГРЗ – 14 випадків (всі амбулаторно), пневмонії – 0; дорослі: ГРЗ – 43 випадки (призначено амбулаторне лікування), пневмонії – 1 випадок (амбулаторно). За даними КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" станом на 20.00 через приймальне відділення діагностовано 2 випадки пневмонії. За даними Центру "Дитяча лікарня" станом на 20.00 годину діагностовано один випадок захворювання на пневмонію.  Лабораторно підтверджено 2 випадки зараження COVID-19 мешканцями міста Бровари та 2 випадки мешканцями Броварського району (троє госпіталізовані до ББКЛ, один перебуває в самоізоляції). Карантинні заходи влади Аби забезпечити роботу медзакладів, в тому числі опорних, міська влада намагається перенаправити кошти на фінансування закладів охорони здоров’я.  Зокрема, за результатами 73-ї позачергової сесії 3 квітня 2020 року Броварської міськради, рішенням “Про внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області від 19.12.2019 року № 1774-67-07 “Про міський бюджет м. Бровари на 2020 рік” та додатків 2, 3, 7” відділу охорони здоров’я ради збільшено видатки на 4,43 млн гривень. З них Броварській БКЛ було виділено 4,09 млн гривень на матеріальне забезпечення, у тому числі 1,5 млн гривень на придбання 2-х апаратів ШВЛ, а також 1 млн гривень на заробітну плату лікарям та медперсоналу.  Первинній медицині виділено 340 тисяч гривень: 90 тисяч на придбання безконтактних термометрів та ще 250 тисяч – на зарплату та нарахування. Ще 2,3 млн гривень виділено відділу надзвичайних ситуацій на матзабезпечення та 360 тис. гривень на функціонування медичного містечка. Усього на боротьбу з епідемією виділено 8,09 млн гривень.  На 1,41 млн гривень збільшено також видаткову частину спеціального фонду: з них 910 тисяч гривень — для виконання Програми “Фінансова підтримка для покращення надання вторинної медичної допомоги населенню міста Бровари та відновлення матеріально-технічної бази КНП ББКЛ”. А згідно рішення БМР від 03 квітня 2020 року № 1839-73-07 "Про внесення змін до Програми діяльності та фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства Броварської міської ради "Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на 2020 рік", даний заклад потребує фінансування в обсязі 153 млн гривень.  Як повідомляють на Facebook-сторінці “ДемАльянс Бровари”, міський голова Ігор Сапожко визнає, що надходження до міського бюджету падають, і багато програм не будуть профінансовані.  “Одним з перших “заріжуть” Громадський бюджет. Цього року проєкти взагалі не прийматимуться, а переможці минулих років не фінансуватимуться. Усі кошти будуть спрямовані на боротьбу з пандемією”, — зазначається у дописі. Сам міський голова Ігор Сапожко у себе в Facebook прокоментував питання стосовно перерозподілу коштів міського бюджету за умови нинішньої ситуації, а також ті рішення, які викликали питання та нарікання у громади, включаючи черги до згаданого наметового містечка біля лікарні.  “Протиепідемічні заходи мають кілька етапів. Перший – не допустити потрапляння коронавірусу в країну (ми його вже пропустили). Другий, на якому ми перебуваємо – мінімізувати його розповсюдження: змусити хворих в легкій формі сидіти вдома та вживати загальних карантинних заходів. Карантин – це не канікули. Треба за можливості перебувати вдома, а не ходити і гуляти на вулиці. Третій – це вже пандемія, зупинити яку буде дуже важко. […] Спільно з місцевим бізнесом вдалося забезпечити захист наших лікарів. В першу чергу ми надали всі необхідні засоби індивідуального захисту екстреній медичній допомозі, бригади якої виїжджають на виклики. Зауважу, що екстрена допомога фінансується з обласного бюджету, з якого цього року виділили 120 млн. гривень.  Разом з тим немає масок, немає палива, немає захисних костюмів, немає жодного захисту. Третє — ми переформатували роботу виконкому. Зараз управління економіки займається забезпеченням всіх комунальних підприємств засобами індивідуального захисту, деззасобами. Повірте, головним лікарям зараз потрібно рятувати життя людей, а не займатись пошуком захисних костюмів чи масок. Тому ми переключили ці функції на економіку. Об’єднали відділ сім'ї та молоді, управління соцзахисту, центр соціальних служб, терцентр, службу у справах дітей, які сьогодні підпорядковані Аліні Ярмоленко. Зараз ці підрозділи забезпечують всіх самотніх броварчан, які не можуть вийти з дому, малозабезпечених, онкохворих, підопічних терцентру продуктами харчування та засобами першої необхідності. На це також не були витрачені бюджетні кошти. Сформувати продуктові набори, городину та інші речі допомогли підприємці”, — каже мер Броварів. Зокрема, з питань тарифів на утримання будинків, які через рішення БМР залишаються як були, Ігор Сапожко каже: у нього в пріоритеті недопущення зараження більшої кількості людей. “Мені зараз закидають перевищення службових повноважень, коли я підписав рішення виконкому про відтермінування підписання договорів з управляючими компаніями. Цим рішенням фактично залишаються в силі старі тарифи на утримання будинків. Я не хочу виправдовуватись. Я розумію, що люди зараз без роботи, вони не можуть платити за новими тарифами. Сьогодні моє головне завдання як міського голови – зробити усе можливе, аби врятувати людські життя”, — резюмує міський голова Броварів. Зрада Разом із тим, епідемія виявила великі проблеми у координації між рівнями влади, зазначають у “ДемАльянсі”: щодня місто отримує безліч вказівок з КОДА, які не підкріплені ані фінансово, ані матеріально.  “Фактично, місцеві громади вирішують свої проблеми самотужки, не сподіваючись на допомогу держави. Найбільш “вразливою” ланкою виявилася Броварська СЕМД (екстрена меддопомога), яка мала фінансуватися з обласного бюджету на загальну суму у 120 млн гривень на рік, але наразі перебуває у скрутному становищі з матеріального забезпечення та з забезпечення засобами захисту”. “Лікування протягом 1-го дня 1-го хворого на COVID-19 обійдеться міському бюджету в 12 тисяч гривень. І якщо ви думаєте, що нам фінансово допоможе МОЗ або КОДА, то ніт. Так, протокол лікування вірусу вже є, але потрібних антибіотиків в Україні фізично немає. Тому – тільки жорсткий карантин на найближчі 3 тижні, бо саме у цей час очікують "пік". […] Боротьба з епідемією ну дуже спокушає [місцеву владу] на боротьбу з опозицією. І це не менша загроза, як на мене”, — пише депутатка БМР Ангеліна Козлова (Броварська міська організація політичної партії "Демократичний альянс") у фейсбуці. У той же час через карантин, пише депутат Київської обласної ради (КОР) Роман Сімутін (фракція “Європейська солідарність”), вихователів садочків "добровільно" відправляють у відпустки за свій рахунок, а до вчителів застосували більш інтелігентний підхід. Так, депутат БМР Андрій Саук опублікував у себе фото письмового звернення Броварської міської організації профспілки працівників освіти і науки до робітників закладів освіти з проханням “надати благодійну фінансову допомогу у розмірі дводенної заробітної плати медичним закладам міста для закупівлі необхідних медикаментів та медичного спорядження”. “Незалежна” освітянська профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. Тепер всі вчителі пишуть відповідні заяви і зносять до шкіл.  Якщо цікаво, чому застосували різні підходи: садочки фінансуються з місцевого бюджету, тож зекономлений фонд оплати праці нянь і вихователів дозволить міськраді використати кошти на щось інше. А от із заробітною платою вчителів все навпаки. Вона фінансується з Державного бюджету і місцева влада не має жодних прав. Тому порадилися і застосували "креативний" підхід, мовляв "незалежна" профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. […] На бюджетниках, за моїми грубими підрахунками зекономлять близько 500 тис., в той час як у січні, на одній закупівлі масла, освіта переплатила 300 тис”, — пише Сімутін. Начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник каже, що надання такої допомоги з боку вчителів є абсолютно добровільним, оскільки це не є наказом, а лише проханням. За її словами, це ініціатива самих вчителів міста, вона є лише обговоренням і гроші ніхто не збирає. Спростовує вона і заяви про те, що вчителів змушують брати відпустку за свій рахунок. “Якщо на вас хтось чинить тиск і змушує написати заяву на перерахунок коштів – звертайтесь до мене, я буду вживати відповідні заходи. […] Ми не маємо списку потреб лікарні, відповідний запит тільки сьогодні був направлений до лікарні. […] Працівників закладів освіти не змушують брати відпусток за свій рахунок — тільки якщо вони дійсно цього бажають і написали заяву”, — заявила вона в ефірі “Радіо Київ”.  Нейтральне Стосовно зарплат працівників критично важливих сфер в цілому, Броварський міськрайонний центр зайнятості опублікував перелік вакансій закладів медицини, торгівлі, промисловості, без яких місто може зупинитись. Також у переліку підприємства, залучені під час карантину до виконання важливих державних замовлень. І вказав у ньому рівень зарплат — для медиків, наприклад, це від 5 до 9 тисяч гривень.  “Останнім часом значна кількість наших співмешканців залишилась без доступу до звичайних місць роботи і звертаються до нас за вакансіями для домашньої роботи та іншими новими пропозиціями роботи у місті. Ми готові інформувати їх про Ваші вакансії безкоштовно, якщо Ви звернетесь до нас. […] Під час карантину багато з роботодавців зіткнулись із певними складнощами в організації власного бізнесу. Але бачити в зовнішніх проблемах привід для депресії – це не шлях підприємця. […] Справді, є галузі, як туризм, кінопрокат, організація концертної діяльності, що сьогодні повністю зупинились, але більшість напрямків просто потрапили до нової реальності”, — зазначають у Центрі у дописі на Facebook. Слід також зазначити, що з початку введення карантинних заходів правоохоронці Броварів склали 17 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, а саме щодо перевезення пасажирів понад встановлену кількість 10 чоловік, надання послуг громадського харчування без застосування адресної доставки, здійснення господарської діяльності, не пов’язаної з торгівлею харчовими продуктами та засобами гігієни, перебування на робочому місці без засобів індивідуального захисту та ін. Згідно цієї статті, штраф на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян складає від 17 000 до 34 000 гривень. Перемога Утім, містяни здатні консолідувати зусилля та знаходити позитив під час карантину. Так, наприклад, громадська організація “Рідне Місто Бровари” започаткувала флешмоб #підтримай_медика, у якому з фото, що роблять люди зі словами підтримки, ГО зробить фотоколаж.  Також ГО "Рідне Місто Бровари" запустило волонтерську групу швидкого реагування - з доставки продуктів тим, хто цього потребує. Телефон групи: +38-096-207-85-95.Деякі небайдужі броварчани ще у березні розпочали шити та безкоштовно роздавати захисні маски жителям міста. Організатор акції, підприємець на ім’я Олександр каже, що виникла така ідея через те, що він у намаганні сам знайти засоби захисту побачив, що потреба є у багатьох людей. Депутат Київоблради Олег Іваненко (фракція “Європейська Солідарність”) також з кінця березня почав роздавати мешканцям міста засоби особистого захисту: маски, рукавички та антисептики. Також формують набори для підприємств, організацій, служб міста та ОСББ. Для цього він створив волонтерський штаб “Європейська Солідарність”. “Ми передаємо захисні костюми, розпилювачі, антисептичні рідини ОСББ для обробки їх під'їздів. Крім цього допомогли з цими засобами захисту медикам, районному відділу лабораторних досліджень (колишня санепідстанція) та інше. А ще мене радує, що ми вже працюємо не одні. З нами разом допомагають броварчанам представники ГО Справа Громад, приєдналося багато волонтерів і спонсорів”, — пише Іваненко. Як писала KV, Київщина взялася налагодити локальне виробництво захисних масок. Виробництво мали запустити на минулих вихідних на базі Богуславського, Васильківського, Білоцерківського  і Тетіївського професійно-технічних училищ. Але після виготовлення 3 тисяч масок, пошиття призупинилося. Зумовили це браком робочих рук і необхідних матеріалів. Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів Нагадаємо, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Детальніше: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19 Фото: колаж KV КиевVласть

Ділове видання Mind започаткувало серію публікацій про взаємозв’язок між ліберальними реформами та добробутом громадян. “Ми поставили за мету зібрати докупи всі інструменти, які в сучасному світі довели свою дієвість щодо реального поліпшення добробуту населення в короткостроковій перспективі”, – розповів KV керівник проєкту Дмитро Рибаков. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Заплановано декілька публікацій, які на підставі статистичних даних та кейсів низки країн викладатимуть приклади реформ, здатних генерувати зростання добробуту загалом по країні, а не лише певного кола осіб, наближених до державних активів чи монополій. “Ми послідовно окреслимо пул основних заходів, які на матеріалі розглянутих нами кейсів реально позначалися на гаманцях людей в окремих країнах впродовж останніх двох-трьох десятиліть”, – зазначив співатор проєкту дослідник Київської школи економіки Павло Яворський. Читайте: Обязательное условие победы: честность, которую можно измерить  Перша публікація розкриває феномен трансформації у сфері загальної освіти в країнах-лідерах економічного розвитку. Автори провели кореляцію між запровадженням освітніх інновацій і системною підтримкою освітніх реформ урядами окремих країн – з одного боку, та поліпшенням інвестиційного клімату, розширенням національного ринку праці та, зрештою, зростанням добробуту населення в цих країнах – з іншого. Друга запланована в квітні публікація представить аналіз типологічно близьких до України країн та перебігу в них реформ фінансово-економічного сектору. Насамперед – дерегуляція, детінізація, зменшення ваги держави як гравця комерційного ринку та спрощення податкового адміністрування.  Третя охоплюватиме прямий та опосередкований зв'язок між захистом громадянських цінностей та ліберальних свобод із відповідним зростанням соціально-економічного комфорту в країнах розвинутої демократії – тих, що слугують своєрідним “бенчмарком” для України. Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Автори наголошують на граничній потребі публічної дискусії з метою залучення до обговорення дорожньої карти українських реформ якомога ширшої верстви ділової та соціально-активної аудиторії. фото: Shutterstock

Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Сухі цифри Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.  За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих). Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:  “Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.  Просять залишитися Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.  “Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.  Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.  Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.  За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.  Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.  Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив. "Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський. Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19. “Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації. “Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.  Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.  Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі. “Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов. На місцях  Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення. Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна. “Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.  Фото:  В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.  “У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.  Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.  “Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.  Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.  У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти. А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.  “До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.  За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату. Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.  “Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.  “Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він. За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.  “У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він. Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом. “Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він. За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути. “Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.  Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.  “Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.  Ситуація в країні Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком. Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.  У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги  звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!” У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.  Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими. "У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.  На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде). Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:  Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.  Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19 Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби Фото: коллаж KV КиевVласть

На сьогодні населення району має повний доступ до послуг первинної медичної допомоги. Цього вдалось добитися завдяки затрвержденню наприкінці 2019 року Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району з фінансуванням більшим, ніж це передбачалося медичною реформою.  Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Києво-Святошинської районної ради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Завдяки прийняттю Програми надання медичних послуг Києво-Святошинської райради, населення району має повний доступ до послуг первинної медичної допомоги. Про це заявив голова Постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, праці та соціального захисту населення Павло Реган. Як розповідає голова комісії, нова медична реформа, яка почала запроваджуватися з 2018 року, не передбачала надання первинних  медичних послуг в повному об’ємі, проте в Києво-Святошинському районі вирішили зберегти існуючу практику та функціонування відділення невідкладної медичної допомоги. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется “Для того, щоб не втратити усі напрацювання та можливості по наданню первинної медичної допомоги населенню нашого району, Постійна комісія з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, праці та соціального захисту населення ініціювала та розробила спеціальну програму, яка зберегла функціонування відділення невідкладної медичної допомоги району”, – зазначає Реган. Рішенням 41 сесії Києво-Святошинської районної ради Київської області VII скликання наприкінці 2019 року було затверджено Програму надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, що дозволило, зокрема, гарантувати безпеку населення на випадок виникнення  надзвичайних станів. “Фінансування Програми здійснюється відповідно до чинного законодавства за рахунок субвенцій з органів місцевого самоврядування. Це дозволяє надавати повну невідкладну медичну допомогу населенню Києво–Святошинського району на пунктах невідкладної медичної допомоги та вдома, що сприяє зниженню рівня захворюваності, інвалідності та смертності”, – резюмував голова Постійної комісії. Читайте: Коронавірус на Київщині: смерті від пневмонії та що робить влада аби убезпечити громадян Довідково.  Первинна медична допомога (ПМД) надається під час особистого прийому пацієнта за місцем надання ПМД. Лікар з надання ПМД може прийняти рішення про надання окремих послуг ПМД за місцем проживання чи перебування пацієнта або з використанням засобів телекомунікації відповідно. Нагадаємо адреси розташування пунктів невідкладної медичної допомоги в Києво-Святошинському районі Київщини: с. Шпитьки, вул. Лермонтова, 22; с. Хотів, вул. Б.Хмельницького, 8; с. Мила, вул. Комарова, 38; м. Боярка, вул. Білогородська, 21. м. Вишневе, вул.Машинобудівників, 7. Пацієнти також можуть звернутися за допомогою за номером телефону єдиної диспетчерської служби невідкладної медичної допомоги в Києво-Святошинському районі: (04598) 68 -103 та (068) 965 51 03. Читайте: В Києво-Святошинському районі збільшили фінансування на боротьбу з COVID-19 Фото: https://ksrr.gov.ua/ КиевVласть

Як вже відомо, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. (термін подовжений Кабінетом Міністрів України до 24 квітня 2020р.) та у відповідності до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” на усій території України встановлений карантин. Що це означає? Якщо дослівно, то “карантин” – це адміністративні та медико-санітарні заходи, котрі застосовують для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Це передбачено ст.1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Регламент встановлення карантину передбачають ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та ст. 40 Закону України “Про санітарне та епідемічне благополуччя”. Звісно, що в першу чергу, з метою недопущення розповсюдження інфекції, збереження життя, здоров’я й безпеки працівників та оточуючих люде, держава дбає про запобігання скопленню людей в одному місці, що тягне за собою зміну умов у роботі підприємств, установ та організацій.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів, а саме: надати працівникам щорічні основні та додаткові відпустки, інші оплачувані відпустки, передбачені чинним законодавством; надати відпустки без збереження заробітної плати за заявою працівників; встановити працівникам неповний або скорочений робочий час; запровадити роботу змінами; тимчасово запровадити дистанційну або надомну роботу; ввести простой; продовжити роботу за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту. У випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника до медичного закладу для встановлення відповідного діагнозу. Надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством, на час карантину Запровадження карантину не визначено законодавством, як підставу для перенесення щорічної відпустки. В той же час чинне законодавство не забороняє надання працівнику щорічної відпустки за угодою сторін, під час карантину, на весь час або частково. Відповідно до частини 2 статті 80 Кодексу законів про працю України (КЗпП) щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо у працівника є невикористані дні щорічної відпустки, за його бажанням (на підставі особистої заяви) та за згодою роботодавця, може бути надана щорічна основна або додаткова відпустка, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством (відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності тощо). Надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників, на карантині Відповідно до частини 2 статті 84 КЗпП України за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. Частиною 3 цієї статті зазначено, що у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті. Слід зауважити, що зазначені відпустки надаються працівникам виключно на підставі їх особистої заяви. Надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати за виключною ініціативою роботодавця законодавством про працю не передбачено. Якщо працівник відмовляється написати заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, роботодавець не має права примушувати його до цього. Встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу Статтею 56 КЗпП України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Відповідно до статті 51 КЗпП України за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністюможе встановлюватись скорочена тривалість робочого часу. Запровадження неповного робочого часу відповідно до статті 32 КЗпП України –  є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту. У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити наступне: режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи); вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень) період, на який встановлюється неповний робочий час тощо. Запровадження роботи змінами За бажанням працівників та за можливості виробничих процесів і згодою роботодавця може бути запроваджена робота змінами, яка відрізняється від звичайного режиму роботи. Як і у попередньому випадку, оплата проводиться за фактично виконану роботу (відпрацьований час). Запровадження дистанційної або надомної роботи Працювати дистанційно або вдома мають можливість обмежені категорії працівників. Як правило, це категорії спеціалістів і фахівців, робота яких полягає у створенні документів, текстів, звітів, програм за допомогою персональної техніки, окремі категорії робітничих професій по виготовленню продукції, що не вимагає спеціальних умов та обладнання. Питання дистанційної або надомної праці чинним законодавством практично не урегульовано, але Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці від 29.09.1981 № 275/17-99, передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва. На час карантину  робоче місце працівника визначається не у виробничому, службовому або адміністративному приміщенні роботодавця, а за місцем проживання працівника (іншому місці за вибором працівника) на підставі його особистої заяви. При такому режимі роботи працівник зобов’язаний упродовж всієї тривалості робочого часу виконувати роботу, доручену роботодавцем, та перебувати під контролем роботодавця за допомогою сучасної техніки (телефон, інтернет, інші засоби зв’язку). Введення простою У разі, якщо неможлива реалізація вище запропонованих рішень, роботодавець може запровадити простій. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Запровадження простою не вимагає згоди працівника. Це питання вирішується роботодавцем за погодженням (за наявності) з первинною профспілковою організацією або представником трудового колективу. Звільнення працівників у зв’язку з карантином Законодавство не передбачає особливої процедури звільнення працівників у зв’язку з карантином. Тому, якщо роботодавець вважає за доцільне звільнити працівників у зв’язку з призупиненням діяльності, оптимальною серед наявних підстав звільнення буде звільнення у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників у результаті змін в організації виробництва і праці роботодавця. В такому випадку роботодавець зобов’язаний прийняти відповідне рішення та повідомити працівників письмово під розпис про звільнення не пізніше, ніж за два місяці до запланованої дати звільнення. Також роботодавець, звільняючи працівників у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників, зобов’язаний виплатити працівникам вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Таким чином, у випадку скорочення роботодавець повинен виплатити працівникам у середньому три заробітні плати (дві заробітні плати за період роботи протягом двомісячного строку до дати звільнення та один середньомісячний заробіток як вихідна допомога Слід звернути увагу, що прийняття роботодавцем рішення про скорочення працівників та повідомлення працівників про майбутнє звільнення, роботодавець може скасувати своє рішення в будь-який час до дати фактичного звільнення працівників. Застосування засобів індивідуального та колективного захисту Якщо ж всі перераховані варіанти вирішення проблеми організації роботи під час карантину не підходять, залишається варіант продовження роботи із забезпеченням засобів індивідуального та колективного захисту. У такому випадку роботодавець має безоплатно забезпечити працівників  засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними, антисептичними та дезінфікуючими засобами, проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України, організувати максимально безпечну доставку працівників до місця роботи та у зворотньому напрямку тощо. Неявка працівника на роботу або запізнення є порушенням трудової дисципліни. Але, чи може бути працівник притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі неможливості прибути на роботу вчасно через запровадження заходів, пов’язаних із карантином? Звісно, що ні. Однією із умов притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є наявність особистої вини працівника у порушенні трудової дисципліни та відсутність поважних причин. Якщо ж порушення трудової дисципліни є наслідком поважних причин у вигляді заходів, пов’язаних із запровадженням карантину, роботодавець не має підстав для застосування до працівника заходів дисциплінарного впливу. На період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також й на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, застрахованим особам надається допомога по тимчасовій непрацездатності. За вказаним страховим випадком вищезгаданим особам допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством. На останок, слід зазначити, що у подібних надзвичайних ситуаціях, головним ворогом є паніка. Тому, необхідно дотримуватись норм національного законодавства, обрати для себе зручний та безпечний спосіб виконання роботи та зберігати спокій.  Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради КиевVласть

На позачерговій сесії Києво-Святошинської райради депутати збільшили резервний фонд районного бюджету на 5 млн гривень (до 6 млн гривень), та виділили по 100 тис. гривень для семи сільських рад. Мета – оперативне реагування на можливе поширення захворюваності спричинену коронавірусом: закупка обладнання, засобів індивідуального захисту, придбання палива, необхідного для транспортування лікарів тощо. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Києво-Святошинської районної ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   24 березня 2020 року відбулася позачергова, сорок четверта, сесія районної ради VII скликання. Головне питання, винесене на розгляд сесії, – проект рішення про внесення змін до рішення райради “Про районний бюджет Києво-Святошинського району на 2020 рік”.  “Сьогодні головне питання – збільшення резервного фонду нашого районного бюджету, щоб ми могли оперативно реагувати на той виклик часу, що маємо сьогодні – зупинити поширення захворюваності на гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом COVID-19: оперативно закуповувати обладнання, засоби індивідуального захисту, придбання палива, необхідного для транспортування лікарів та іншого”, – зазначив голова Києво-Святошинської районної ради Дмитро Гусятинський. Голова Постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, праці та соціального захисту населення Павло Реган проінформував депутатів про стан захворюваності у Києво-Святошинському районі на гостру респіраторну хворобу, спричинену коронавірусом COVID-19, про наявність засобів захисту медичного персоналу в районі, а також потребу у додатковому фінансуванні для придбання необхідних медичних засобів. За його словами, ситуація повністю контрольована, проте необхідні додаткові кошти для захисту лікарів та створення умов для їх безпечної роботи в умовах складної епідеміологічної ситуації. За словами голови районної ради Дмитра Гусятинського, на сьогодні район готовий до протистояння пандемії коронавірусної інфекції. Голова райради запевнив, що депутатський корпус зробить усе від нього залежне, щоб допомогти протистояти поширенню коронавірусної інфекції у районі. За результати позачергової сесії депутати одноголосно прийняли рішення про збільшення резервного фонду районного бюджету на 5 млн грн, загалом він складе 6 млн грн. Окрім цього, для семи сільських рад виділено по 100 тис гривень, щоб вони могли зробити свій власний резерв. Читайте: В Києво-Святошинському районі медики контролюють ситуацію з поширенням короновірусу Фото: https://ksrr.gov.ua/КиевVласть

Підтверджених діагнозів на короновірус в Києво-Святошинському районі не виявлено. “Ситуація під контролем, головне – виконувати режим карантину”,- підкреслив голова Постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, праці та соціального захисту населення Києво-Святошинської райради Павло Реган. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Києво-Святошинської районної ради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сьогодні, 19 березня, на базі Центру первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради проведено онлайн-нараду в.о. директора Центру Олега Ткаченка з медичними працівниками амбулаторій загальної практики сімейної медицини району. Онлайн-нарада була присвячена заходам щодо поширення респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусною хворобою Covid-2019. В нараді прийняла участь епідеміолог Центру лабораторних досліджень Києво-Святошинського району Валентина Ліпчянчук. “Ситуація під контролем. Підтверджених діагнозів на короновірус в Києво-Святошинському районі не виявлено. Головне – виконувати режим карантину, обмежуючи спілкування та обмежити перебуванням виключно власним домом, а також дотримуватися особистої гігієни. Особиста відповідальність за своє здоров’я та самосвідомість дозволить не захворіти самому та запобігти поширення коронавірусної інфекції у регіоні”, – зазначив голова Постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, праці та соціального захисту населення райради Павло Реган.  Нагадаємо, за даними МОЗ України станом на ранок 19 березня в Україні лабораторно підтверджено 16 випадків COVID-19,  з них 2 летальних: Чернівецька область- 10 випадків (1 летальний), Житомирська – 1 (летальний) випадок. Київська – 2 випадки, Донецька – 1 випадок, м. Київ – 2 випадки. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется Фото: https://ksrr.gov.ua/ КиевVласть