Як “намацати” реформи в своїй кишені: Цикл досліджень про лібералізм як джерело добробуту в сучасному світі
Ділове видання Mind започаткувало серію публікацій про взаємозв’язок між ліберальними реформами та добробутом громадян.
“Ми поставили за мету зібрати докупи всі інструменти, які в сучасному світі довели свою дієвість щодо реального поліпшення добробуту населення в короткостроковій перспективі”, – розповів KV керівник проєкту Дмитро Рибаков.
Заплановано декілька публікацій, які на підставі статистичних даних та кейсів низки країн викладатимуть приклади реформ, здатних генерувати зростання добробуту загалом по країні, а не лише певного кола осіб, наближених до державних активів чи монополій.
“Ми послідовно окреслимо пул основних заходів, які на матеріалі розглянутих нами кейсів реально позначалися на гаманцях людей в окремих країнах впродовж останніх двох-трьох десятиліть”, – зазначив співатор проєкту дослідник Київської школи економіки Павло Яворський.
Читайте: Обязательное условие победы: честность, которую можно измерить
Перша публікація розкриває феномен трансформації у сфері загальної освіти в країнах-лідерах економічного розвитку. Автори провели кореляцію між запровадженням освітніх інновацій і системною підтримкою освітніх реформ урядами окремих країн – з одного боку, та поліпшенням інвестиційного клімату, розширенням національного ринку праці та, зрештою, зростанням добробуту населення в цих країнах – з іншого.
Друга запланована в квітні публікація представить аналіз типологічно близьких до України країн та перебігу в них реформ фінансово-економічного сектору. Насамперед – дерегуляція, детінізація, зменшення ваги держави як гравця комерційного ринку та спрощення податкового адміністрування.
Третя охоплюватиме прямий та опосередкований зв'язок між захистом громадянських цінностей та ліберальних свобод із відповідним зростанням соціально-економічного комфорту в країнах розвинутої демократії – тих, що слугують своєрідним “бенчмарком” для України.
Проєкт реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Автори наголошують на граничній потребі публічної дискусії з метою залучення до обговорення дорожньої карти українських реформ якомога ширшої верстви ділової та соціально-активної аудиторії.
фото: Shutterstock
