Київщина та регіон Тоскана (Італія) посилять соціально-гуманітарну співпрацю для вирішення нагальних проблем області, які виникли через військову агресію росії. Очільник КОДА Руслан Кравченко підписав відповідний Меморандум про співпрацю з губернатором регіону Тоскана Еудженіо Джані в онлайн режимі. Про це KВ стало відомо з повідомлення начальника КОВА Руслана Кравченка на сторінці в соцмережі Facebook. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "В першу чергу, зосередимося на визначенні пріоритетних проєктів в медицині та освіті. Розробимо спільний план дій задля задоволення реальних потреб мешканців Київщини", – написав Кравченко. Також очільник КОДА повідомив, що активізується співпраця в таких сферах: економіка та підприємництво; наука та культура; розвиток бізнес-можливостей; дослідження та інноваційні розробки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Домовленості починаємо реалізовувати невідкладно. На моє запрошення Губернатор Джані планує вже найближчим часом приїхати до Київщини. Зазначив, що особисто хоче побачити наслідки російської агресії та визначитися з першочерговими проєктами, щоб допомагати мешканцям нашого регіону. Він переконаний, що одночасно з військовою допомогою вкрай необхідно покращувати і важку гуманітарну ситуацію", – написав Кравченко. Кравченко висловив подяку посольству Італії в Україні та посольству України в Італії за допомогу у підготовці меморандуму. Читайте: Руслан Кравченко: Литва продовжить допомагати Київщині у відбудові закладів освіти, зруйнованих росіянам Фото: Руслана Кравченко КиївВлада

Цього тижня, 5 – 10 березня, у столиці пройдуть продуктові сільськогосподарські ярмарки. На покупців традиційно чекає різноманітна, свіжа та якісна продукція від фермерів із різних куточків України. Про це, як стало відомо KВ, інформує Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зокрема, 5 березня (вівторок) ярмарки триватимуть у: Голосіївському районі – просп. Науки, 88; Дарницькому районі – вул. Євгена Харченка, 41-47; Дніпровському районі – вул. Івана Микитенка, 21-27; Святошинському районі – вул. Гната Юри, 5, перетин просп. Берестейського, 73/1 та вул. Рене Декарта; Шевченківському районі – ріг вулиць Олеся Гончара, 65-А та Богдана Хмельницького, 94, вул. Бульварно-Кудрявська, 2-4. 6 березня (середа) у: Голосіївському районі – Стратегічне шосе (в межах просп. Науки та вул. Малокитаївської);  Дарницькому районі – вул. Анни Ахматової, 31; Дніпровському районі – просп. Соборності, 2-20; Печерському районі – вул. Велика Васильківська (в межах вулиць Єжи Гедройця та Ковпака); Подільському районі – просп. Правди, 5-11; Святошинському районі – вул. Підлісна, 8. 7 березня (четвер) у: Голосіївському районі – вул. Юлії Здановської (в межах вулиць Михайла Стельмаха та Маричанської), вул. Новопирогівська, 25/2-29; Дарницькому районі – вул. Євгена Харченка, 41-47; Дніпровському районі – просп. Воскресенський, 8-10; Печерському районі – вул. Генерала Алмазова, 6-8; Подільському районі – вул. Юрківська (в межах вулиць Межигірської і Турівської); Святошинському районі – вул. Гната Юри, 5, перетин просп. Берестейського, 73/1 та вул. Рене Декарта. 8 березня (п’ятниця) у: Голосіївському районі – просп. Голосіївський, 116, просп. Академіка Глушкова, 25-53; Деснянському районі – вул. Шолом-Алейхема (в межах вулиць Мілютенка та Кубанської України); Дарницькому районі – вул. Анни Ахматової, 31; Дніпровському районі – вул. Гроденська, 1/35-17А, вул. Алматинська, 64-74; Печерському районі – перетин вулиць Леоніда Первомайського та Іллі Мечникова; Святошинському районі – вул. Підлісна, 8; Солом’янському районі – вул. Освіти (в межах вулиць Вузівської та Максима Кривоноса), пров. Ковальський (в межах вулиць Михайла Брайчевського та Сім’ї Бродських); Шевченківському районі – ріг вулиць Олеся Гончара, 65-А та Богдана Хмельницького, 94, вул. Ружинська, 16-18 (біля скверу), вул. Деревлянська, 16-20, вул. Ризька, 1, вул. Бульварно-Кудрявська, 2-4. 9 березня (субота) у: Голосіївському районі – вул. Паньківська, вул. Голосіївська, 4-10; Дарницькому районі – вул. Ревуцького (вздовж будинку № 27); Деснянському районі – вул. Сержа Лифаря (в межах вул. Оноре де Бальзака та просп. Червоної Калини); Дніпровському районі – бульв. Ігоря Шамо, 2-12; Оболонському районі – вул. Петра Калнишевського, 1-5, вул. Йорданська, 1-9; Подільському районі – просп. Степана Бандери (біля Куренівського парку); Святошинському районі – вул. Мирослава Поповича, 10; Солом’янському районі – вул. Героїв Севастополя (в межах просп. Любомира Гузара, 28 та вул. Василя Чумака); Шевченківському районі – вул. Богдана Гаврилишина, 1-17. 10 березня (неділя) у: Голосіївському районі – вул. Самійла Кішки (в межах вулиць Юлії Здановської та Василя Касіяна); Дарницькому районі – вул. Здолбунівська, 4; Дніпровському районі – вул. Сулеймана Стальського (в межах вулиць Райдужної та Старосільської); Печерському районі – вул. Джона Маккейна (в межах вулиць Іоанна Павла II та Дмитра Дорошенка); Шевченківському районі – вул. Татарська, 32-38. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також можна відвідати комунальні ринки за адресами: КП “Бессарабський ринок” – Бессарабська площа, 2; КП “Володимирський ринок” – вул. Антоновича, 115; КП “Житній ринок” – вул. Верхній Вал, 16. Читайте: У Києві до кінця березня перекриють спуск для пішоходів до станції швидкісного трамваю “Олександри Екстер” (схема) Фото: КМДА КиївВлада

За даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського цьогорічний лютий став другим у рейтингу найтепліших у столиці після 2002 року – було зафіксовано вісім температурних рекордів. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно повідомлення пресслужби обсерваторії, середньомісячна температура повітря у лютому в Києві дорівнювала 2,9°С, що на 5,2°С вище за кліматичну норму.  “Найхолодніше у столиці було 20 лютого, коли мінімальна температура під ранок знизилась до -3,8°С. Найтепліше– 29 лютого, коли максимальна температура досягла +12,1°С, оновивши температурний рекорд для цього дня”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В обсерваторії імені Бориса Срезневського додали, що опадів на проспекті Науки, 37 випало 48 мм, або 123 % кліматичної норми. Раніше KВ повідомила, що у Києві в останній день зими, 29 лютого, були зафіксовані два температурні рекорди за максимальною та середньодобовою температурою повітря. Усього за лютий було оновлено вісім максимальних показників. Читайте: У Києві в останній день лютого було зафіксовано два температурні рекорди Фото: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, з відкритих джерел  КиївВлада

Столична міськрада вчора збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” на 2024 рік більш ніж удвічі – з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Додаткові кошти керівництво Києва планує (обіцяє) направити будівництво та реконструкцію укриттів у навчальних закладах, придбання БПЛА, підготовку операторів дронів та матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Разом з тим, це не означає, що Департамент муніципальної безпеки КМДА та інші розпорядники бюджетних коштів точно отримають це фінансування, адже в бюджеті міста 29 лютого 2024 року на це заклали лише близько 1 млрд гривень. До того ж, передбачити гроші в бюджеті і реально їх в повному обсязі ефективно використати на поставлені завдання – зовсім різні речі. Претензії до того, як столична мерія та РДА витрачають бюджетні кошти в умовах війни – в першу чергу це стосується якраз облаштування захисних споруд – залишаються.  Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус погодив виділення додаткових фінансових ресурсів з міського бюджету столиці на підтримку обороноздатності столиці та України. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Йдеться про затвердження двох відповідних проєктів рішень: “Про внесення змін до міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у Києві “Захисник Києва” на 2022‒2024 роки” (№08/231-274/ПР від 23 лютого 20024 року, суб'єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко); “Про внесення змін до бюджету Києва на 2024 рік” (№08/231-279/ПР від 26 лютого 2024 року, суб'єкти подання – міський голова Віталій Кличко та Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА)). Так, згідно з першим рішенням, столична міськрада збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” у поточному році з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Ці грошові кошти міська влада планує виділити з бюджету Києва. Відповідно, загальні обсяги виконання цієї програми на три роки зросли з 8,1 млрд до 11 млрд гривень. Хоча, як не раз повідомляла KВ, реально на виконання заходів цієї програми у 2022 -2023 роках  6 млрд гривень КМДА, звісно ж, не витратила. Додаткове фінансування столична влада обіцяє направити як на реалізацію поточних заходів програми, так і на виконання нових проєктів.  Так, зокрема, “на папері” було удвічі збільшено витрати на придбання, виготовлення і ремонт безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів захисту військової техніки від ураження – з 200 млн до 400 млн гривень. Також Київрада передбачила кошти на матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА – раніше в програмі на поточний рік не були “прописані” кошти на реалізацію даного заходу, тепер на це планується витратити 68,8 млн гривень. Серед іншого, керівництво Києва заклало в програму більше фінансування на матеріально-технічне забезпечення розміщення, підготовки виконання завдань підрозділів сил оборони та безпеки – кошторис цього заходу на 2024-ий зріс з 1 млрд до 1,8 млрд гривень. Найбільше “додаткових” коштів – 1,5 млрд гривень – планується направити на новий захід цієї програми – будівництво та реконструкцію споруд цивільного захисту. У свою чергу, змінами до бюджету Києва-2024 передбачено виділення додаткових коштів на реалізацію програми “Захисник Києва”. Усього на це в міській скарбниці тепер закладено “додаткові” 997 млн гривень. З тими 13 млн гривень, яки були передбачені в цьому документі при його затвердженні в минулому році, тепер там фігурує цифра – 1 млрд гривень. Це фінансування, зокрема, передбачене на матеріально-технічне забезпечення сил територіальної оборони Києва, матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА тощо.  Дані кошти були виділені за рахунок вільних залишків міської скарбниці станом на початок 2024 року, а також шляхом перерозподілу частини коштів – 50 млн гривень – з міської цільової програми "Підтримка киян – Захисників та Захисниць України". Відповідно, тепер видаткова частина бюджету збільшена з 86,2 млрд до 87,2 млрд гривень, дохідна залишилася незмінною – 71,7 млрд гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Варто зазначити, що усі вищезгадані суми є орієнтовними, адже обидва документи затверджувалися депутатами в закритому режимі. Справа в тому, що ці питання стосуються обороноздатності, а тому Київрада “вимикала” онлайн-трансляцію пленарного засідання – відповідно, достеменно встановити, скільки коштів і на які саме напрямки буде виділено, буде можливо лише після публікації цих документів. Разом з тим, частина обговорення по програмі “Захисник Києва” відбувалася у сесійній залі публічно, а тому деякі зауваження депутатів до цього документу все ж були зафіксовані. Так, зокрема, голова комісії міськради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”) зазначив, що запропоновані до затвердження зміни стосуються у тому числі й освітньої галузі, а тому, на переконання народного обранця, відповідний проєкт рішення повинен був бути розглянутий його комісією. Йшлося про те, що Київрада планує направити кошти на облаштування укриттів в навчальних закладах і на підготовку операторів БПЛА на базі комунального некомерційного підприємства “Освітня агенція Києва”, яке підпорядковане Департаменту освіти та науки КМДА. Але претензія Васильчука не була задоволена. У свою чергу, голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) поставив під сумнів достовірність суми, передбаченої на будівництво укриттів у школах і дитячих садках. Він зазначив, що, за інформацією заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, лише 12 столичних шкіл не облаштовані укриттями, а тому, мовляв, 1,5 млрд гривень, закладених у проєкті рішення, може бути забагато. У зв'язку з цим Вітренко висунув вимогу щодо надання адресного переліку “майбутніх” укриттів та проєктно-кошторисної документації на їхнє створення. У відповідь на це Валентин Мондриївський повідомив, що за вищезгадані кошти в сумі 1,5 млрд гривень в тому числі планується збільшення місткості існуючих укриттів у навчальних закладах, але не уточнив їхню кількість та локації.  Свої претензії до того, як окремі розпорядники бюджетних коштів витрачають їх на облаштування укриттів, висловив і депутат Леонід Ємець (фракція “Європейська солідарність”). Він зазначив, що державна влада повинна відзвітуватися перед столичною по цьому питанню.  “Розпорядниками бюджетних коштів є державні адміністрації (йдеться про районні в Києві державні адміністрації, керівники яких призначаються президентом та урядом, – KВ). Тобто, їхні представники відповідають за якість укриттів і за те, куди будуть витрачені кошти, які виділить міськрада. Якість укриттів кияни можуть оцінити не зі звітів міністерств, а кожного разу, коли вони спускаються під час повітряних тривог в укриття і бачать їхній недостатній стан облаштування. Тому, шановні колеги, хотілось би отримати відповідь від відповідних міністерств, чи понесли відповідальність ті, хто “тирили” на овочерізках, на барабанах, на всіх цих мільйонних тендерах”, – підкреслив Леонід Ємець. Читайте: Нацполіція Києва розслідує низку справ щодо бюджетних розпилів при облаштуванні укриттів  Як повідомляла КВ, програма “Захисник Києва на 2022-2024 роки” була затверджена рішенням столичної міськради №4175/4216 від 20 січня 2022 року. Тоді депутати вирішили, що кошторис її виконання на 3 роки повинен становити 110,1 млн гривень.  Читайте: Київрада затвердила програму "Захисник Києва" на 2022-2024 роки Втім, вже в жовтні обсяги фінансування її заходів у 2022 році було збільшено на 700 млн гривень. В цілому Київрада 15 разів вносила зміни до цієї програми, поступово збільшивши обсяги її фінансування у 69 разів – до 8,1 млрд гривень. Читайте: 500 млн гривень на безпілотники: столична міськрада внесла чергові зміни до програми “Захисник Києва” Разом з тим, при затвердженні бюджету Києва-2024 міська влада заклала на виконання цієї програми лише 13 млн гривень. На думку низки депутатів Київради, це просто смішно – на відповідні заходи в цьому році треба витратити не менше 5 млрд гривень і нарешті почати постачати для ЗСУ хоча б давно обіцяні FPV-дрони. Втім, як з'ясовується, в минулому році влада Києва теж успішно займалася оборонними питаннями лише на словах -  за 9 місяців 2023 року на виконання заходів програми “Захисник Києва” було виділено з міської скарбниці тільки 1,5 млрд гривень (при річному плані у 5,1 млрд гривень), з яких по факту було освоєно лише близько 600 млн гривень. Читайте: Захистити столицю: У Київраді шоковані обсягами фінансування на 2024 рік та шукають гроші на оборону При цьому, під час того ж пленарного засідання від 29 лютого Київрада доручила КМДА зняти не менше 1 млрд гривень з проєкту Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва і направити ці кошти на реалізацію програми “Захисник Києва”. Таке рішення було прийнято столичним муніципалітетом за ініціативи фракції “Євросолідарність”. Така ідея викликала певний спротив у сесійній залі – представники фракції “Слуга народу” назвали дане рішення популістичним і таким, яке майже точно не буде виконано. За їх словами, під час затвердження бюджету Києва-2024 не потрібно було заявляти, що “міста повинні жити своїм життям”, як це зробив один із лідерів “Євросолідарності” Володимир Прокопів. Читайте: Київрада доручила КМДА направити на підтримку ЗСУ не менше 1 млрд грн з “транспортної програми” Розробником та відповідальним виконавцем програми “захисник Києва” є Департамент муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Цей посадовець нині знаходиться під підозрою як мінімум у трьох кримінальних провадженнях щодо неналежного функціонування укриттів у столиці та за фактами можливих розтрат бюджетних коштів при здійсненні різних закупівель. Читайте: Директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА інкримінується розтрата коштів при модернізації системи оповіщення Діяльність цього департаменту з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко, який наразі проходить військову службу в Національній гвардії України. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Діяльність цієї структури вже не перший рік контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж KВ КиївВлада

Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.  Про ситуацію щодо створення на Київщині об'єктів ПЗФ з 2021 року KВ стало відомо із відповідей Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) на інформаційні запити редакції. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У Міндовкілля уточнили, що, cтаном на 1 січня 2023 року, в Україні нараховувалося 8889 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,556 млн га (фактична площа 4,173 млн га), а також морський заказник “Філофорне поле Зернова” площею 402,5 тис. га. Таким чином, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі нашої держави (т.зв. “показник заповідності”) становить 6,91%. Точна інформація щодо кількості об'єктів ПЗФ на території України станом на 1 січня 2024 року стане відома лише в цьому місяці, в березні – після опрацювання даних, які подають місцеві органи влади.  У свою чергу, за інформацією профільного департаменту КОДА, на території Київщини, станом на 1 січня поточного року, нараховувалося 304 об'єкти ПЗФ фактичною площею – 296,1 тис. га. Із них – 25 територій загальнодержавного значення та 279 територій місцевого значення. Роком раніше, станом на 1 січня 2023-го, в пристоличному регіоні нараховувалося 279 об'єктів ПЗФ фактичною площею 293 тис. га. Що стосується динаміки зміни кількості об'єктів ПЗФ протягом останніх трьох років, то, за офіційними даними Міндовкілля, у 2021 році в Україні їх стало більше на 163 одиниці загальною площею 16 тис. га. Зокрема, відповідними рішеннями Київоблради було створено 9 таких об'єктів на території Київської області. У їх числі – заповідні урочища “Зелениця” і “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя” в Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі тощо.  У 2022 році в Україні ще 93 території загальною площею 55,4 тис. га увійшли до ПЗФ. Більше третини з них були створені саме на Київщині – 33 об'єкти. Серед них – заповідні урочища “Королівство орхідей” у Бучанському районі та “Литвинівське” у Вишгородському районі, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Остров” у Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення "Городище з валом XI-XIV століття" в Обухівському районі тощо. Крім того, позаминулого року в Київській області було змінено площу ще трьох об'єктів ПЗФ – наприклад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена брама” в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району “виріс” на 9 га.  У свою чергу, минулого року на території України було створено 120 об'єктів ПЗФ загальною площею 12,6 тис. га, у тому числі 28 територій отримали охоронний статус на Київщині. Зокрема в пристоличному регіоні було створено парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Парк ім. Т. Шевченка” та “Парк Перемоги” (місто Боярка Фастівського району), ботанічні пам’ятки природи “Богуславський” (Білоцерківський район) та “Бондарів ліс” (Обухівський район) тощо. Динаміка створення об’єктів ПЗФ Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, на даний час на його розгляді знаходяться ще 47 матеріалів про створення нововиявлених територій та об'єктів ПЗФ, 4 – про зміну їхніх меж (розширення) та 9 – про скасування статусу існуючих об'єктів у зв'язку з втратою природоохоронної цінності. При цьому, чиновники вже підготували та подали на розгляд Київоблради 8 проєктів рішень про створення таких об'єктів. У чому секрет успіху Голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало розповів KВ, що процес створення об'єктів ПЗФ складається з декількох етапів.  Так, спочатку екологи і науковці знаходять такий об'єкт, потім – готують обгрунтування щодо необхідності його охорони з боку держави, після чого даний документ подається на розгляд Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. Даний структурний підрозділ має схвалити це клопотання і направити звернення щодо погодження створення об'єкта ПЗФ до різних органів, зокрема – до землекористувачів ділянок, Держгеокадастру, Департаменту культури і туризму КОДА, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, місцевих громад, а також до Басейнового управління річок (для водних об'єктів). Після отримання цих погоджень чиновники Департаменту екології та природних ресурсів КОДА готують проєкт рішення Київоблради про створення об'єкту ПЗФ, і остання затверджує його. “Раніше створення об'єктів ПЗФ не було пріоритетом для Департаменту екології, бо в них є багато й інших задач. Тому три роки тому створювалося значно менше таких об'єктів. Враховуючи, що такі рішення приймає облрада, як голова профільної комісії я постійно займаюсь координацією цієї діяльності. Контактую з екологами, які виявляють такі об'єкти і готують по ним обгрунтування. Часто навіть приносять їх мені, і я сам, як депутат облради, подаю клопотання до КОДА, адже мені відмовити важче, ніж екологам. Більш того — адміністрація, знаючи, що для облради це питання є одним з пріоритетних, бо це, зокрема, прописано в нашому плані роботи, створила окремий сектор природно-заповідного напрямку в департаменті екології і більш активніше почала займатися цим питанням. Ми поставили задачі департаменту, що на кожній сесії ми повинні створювати нові об'єкти ПЗФ”, – підкреслив Роман Титикало. При цьому, одним із пріоритетних напрямків роботи обласної влади в питанні заповідання територій є діалог з громадами. За словами Романа Титикала, деякі сільські та селищні територіальні громади активно йдуть на співпрацю з екологами, Київоблрадою і КОДА, і навіть виступають ініціаторами створення об'єктів ПЗФ. Разом з тим, чимало громад Київщини не надають дозволів на створення таких об'єктів на їхніх комунальних земельних ділянках. У таких випадках, як зазначає Титикало, доводиться пояснювати необхідність охорони природних територій і описувати всі переваги від створення об'єктів ПЗФ. Серед таких – і можливість у майбутньому отримати доступ до коштів Євросоюзу за напрямками екології, які в подальшому, наприклад, можна буде використовувати для розвитку туризму. “Якщо Україна потрапить до Євросоюзу — а вона обов'язково потрапить — то наша держава отримає доступ до коштів різних фондів, в тому числі й екологічних. Ми вже навіть від облради подаємо відповідні заявки на отримання такого роду фінансування. Ці кошти можна буде витрачати на утримання і благоустрій об'єктів ПЗФ. Голови громад нас підтримують, деякі навіть напряму контактують з екологами і облрадою. Є потужний фідбек від громад. Наприклад, в Бучанській громаді ми створили об'єкт “Річка-герой Ірпінь” – така ініціатива була підтримана місцевою владою. Також створили ландшафтний заказник “Приірпіння” в Білогородській громаді — 340 гектарів. Керівництво громади підтримало цю ініціативу, опрацювало її з екологами. Коли громади відчувають підтримку, вони самі до нас звертаються”, – зазначив голова екологічної комісії Київоблради. Разом з тим, українське законодавство дозволяє в окремих випадках створювати природно-заповідні території навіть без погодження з боку місцевої влади, тобто – без дозволів сільських та селищних рад. На переконання Романа Титикала, це суттєво спрощує задачу щодо створення об'єктів ПЗФ – особливо якщо певні бізнесмени поклали око на відповідні ділянки і мають підтримку щодо таких землевідводів з боку “місцевих царьків”. Заказник “Казковий яр” (фото із соцмереж) “В деяких випадках дійсно є несприйняття громадами екологічних ініціатив. Бо окремі керівники громад воліють передавати землю під що-небудь, вважаючи, що об'єкти ПЗФ є для них тягарем. Тому вони не дуже поспішають працювати в цьому напрямку. Але ми знайшли можливість у законний спосіб уникати спротиву з їхнього боку. Справа в тому, що в Законі України “Про природно-заповідний фонд” вказано, що якщо об'єкт ПЗФ знаходиться на території громади, але поза межами населених пунктів, то згоди громади на створення таких об'єктів на її землі не потрібно. КОДА і Київоблрада раніше не дуже хотіли створювати об'єкти ПЗФ без згоди громад, але я як юрист звернув увагу на цю норму закону, і ми почали її активно застосовувати. Таким чином було створено низку цікавих і унікальних об'єктів ПЗФ – “Казковий яр” у Василькові, “Планерна гора” у Феодосіївській громаді тощо”, – розповів Роман Титикало. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Також, за його словами, чимало проблем у процесах створення нових об'єктів ПЗФ на території Київської області створює державне підприємство (ДП) “Ліси України” – у багатьох випадках воно не погоджує заповідання ділянок у лісах.  “Перші два роки нашої роботи ми активно співпрацювали з “лісниками” – у лісогосподарських підприємствах вистачає працівників, які цікавляться екологічними питаннями і які добре знають свої території та мають інформацію про цікаві локації. Ми налагодили з ними плідну співпрацю. Але нещодавно було створено ДП “Ліси України”, яке, на мою думку, має більш комерційний характер. Вони зайняли досить неприємну позицію — не дуже бажають розширювати мережу об'єктів ПЗФ на території лісів. Як результат — вони не дуже поспішають погоджувати наші ініціативи, наслідком чого є часткова зупинка реалізації процесів щодо створення об'єктів ПЗФ”, – зазначив голова профільної комісії облради. Роман Титикало підкреслює, що він, як і всі екологи, депутати Київоблради і працівники КОДА пишається кожним новоствореним об'єктом ПЗФ, адже кожне таке місце є по-своєму цінним. Разом з тим, він згадав деякі природоохоронні території Київщини, які з різних причин дійсно можна назвати особливими. “Заказник “Казковий яр” – дуже класний об'єкт з гарними ландшафтами. Унікальні яри, у яких полюбляють фотографуватися подружні пари під час весіль. Дехто там був проти — була ініціатива побудувати там поруч асфальтний завод, що ставить під загрозу цей об'єкт, але нам все таки вдалось досягнути результату – цей обʼєкт створено. Заказник “Річка-герой Ірпінь” – символічний об'єкт, адже річка Ірпінь фактично захистила Київ від окупантів. Тим паче, що невеликі річки наразі під загрозою знищення. Заказник “Приірпіння” – сусідня ділянка цієї річки. Є ідея дозволити там пересування на каное і човнах, створивши туристичну складову. Також треба згадати заказник “Планерна гора” – знаковий об'єкт у тому числі для мене, бо я, як і багато інших мешканців Київщини, стрибав там з паропланів. Була велика небезпека, що цей об'єкт зникне через “дерибан” землі, але ми захистили його”, – розповів Роман Титикало. Заказник “Планерна гора” (фото з відкритих джерел) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Окрім того, що створення об'єктів ПЗФ має на меті збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних водойм і ландшафтів, активізація таких процесів є обов'язком державної влади в рамках різних міжнародних договорів. Наприклад, за нормами Євросоюзу, площа природоохоронних територій його країн-членів наразі повинна складати не менше 15%. За словами Романа Титикала, саме стільки, за розрахунками науковців, потрібно для того, щоб запобігти урбанізації та сприяти відновленню природи.  Як зазначає депутат, наразі на Київщині під охороною знаходиться близько 10% території. Але на рівні державної влади всерйоз обговорюється питання щодо скорочення цієї площі за рахунок зняття природоохоронного статусу з частини території Чорнобильського заповідника. Тому, відповідно, область може втратити кілька відсотків заповідних територій. Щоб надолужити це, на думку Романа Титикала, владі різних рівнів потрібно приділяти більше уваги створенню об'єктів ПЗФ, у тому числі – більш розсудливо підходити до питання відведення у приватну власність ділянок, які є потенційно цінними з точки зору заповідання. “Коли земля переходить у приватну власність, створити на ній об'єкт ПЗФ неможливо. Тому що закон передбачає, що має бути дозвіл власника. У нас склалася така ситуація, що на Київщині майже не існує вільної землі, яка не приватизована фізичними або юридичними особами. Наразі я відвідую громади і агітую їх передавати землю під об'єкти ПЗФ. Наприклад, під час мого виступу на сесії однієї з громад місцевий депутат задав питання: “Навіщо створювати цей об'єкт? Давайте краще по 2 га його розділимо?”. Але я впевнений, що якщо ми щось “недопрацюємо”, то є велика небезпека, що цього не залишиться. Чому Київська область змогла, а інші — ні? Тому що ми поставили для себе це питання як пріоритет”, – підкреслив Роман Титикало. Читайте: Розширення природно-заповідного фонду – ефективний важіль у процесі охорони природних екосистем Директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Володимир Морозов у свою чергу зазначив, що активному створенню нових територій та об’єктів ПЗФ у Київській області за останні роки сприяли три ключові фактори: активна позиція громадських організацій, внесення у 2021 році змін до статті 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, що дало можливість створювати такі об'єкти за межами населених пунктів без процедури погодження з місцевими радами, а також підтримка з боку профільної комісії та депутатів Київоблради. Разом з тим, за словами керівника департаменту, серед головних проблем, з якими КОДА зіштовхується при створенні цих об'єктів, є відмова у погодженні створення з боку громад та землекористувачів (землевласників). За словами Володимира Морозова, це насамперед пов’язано з встановленням обмежень у господарському використанні територій та подальшою необхідністю забезпечення дотримання режиму охорони новостворених заповідних територій. Студениківський ландшафтний парк (фото з відкритих джерел) “Кожна територія чи об’єкт ПЗФ мають свою особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Звичайно, приємно створювати території ПЗФ за підтримки або безпосередньо за ініціативи територіальних громад. Так, наприклад у 2023 році за ініціативи Студениківської сільради було оголошено регіональний ландшафтний парк “Студениківський” на площі 2004 га. Наразі, сільрадою утворено спеціальну адміністрацію парку та проводиться робота щодо забезпечення її функціонування. Від створення таких об’єктів завжди більші очікування на отримання результату. Збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ залишається одним з пріоритетним завданням Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. На сьогоднішній день створення територій та об’єктів ПЗФ є найбільш ефективним механізмом збереження унікальних природних комплексів та об’єктів, видів ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин”, – розповів KВ очільник профільного департаменту облдержадміністрації. Читайте: На Київщині створено один з найбільших ландшафтних парків “Студениківський” Що думають екологи Голова екологічної організації “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”) Володимир Борейко у свою чергу підтвердив KВ, що протягом останніх років на території Київщини активізувалися процеси заповідання територій. Їхнім головним рушієм еколог вважає Романа Титикала. Зокрема, за словами Володимира Борейка, голова “екологічної” комісії Київоблради допомагає науковцям у перемовинах з т.зв. “господарниками” — керівниками місцевих громад та “лісниками”. Також фахівець відзначив і роботу Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, який, на його переконання, наразі є дуже продуктивним в плані роботи зі створення нових об'єктів ПЗФ. “Знайти об'єкт, який підлягає заповіданню, не є важким завданням. Ми, мабуть, перші в Україні використовуємо соціальні мережі. Нам не треба нічого їздити шукати — подаємо рекламу в Facebook, а у відповідь люди повідомляють про цікаві локації. Так було, наприклад, з пошуком місць зростання підсніжників. Київщині пощастило, що профільну комісію облради очолив Роман Титикало. Раніше ми створювали максимум 5 об'єктів ПЗФ на рік, а зараз — до 30-40. Це людина, яка дійсно переймається даною сферою. По громадам у нас наступна статистика — протягом останніх п'яти років 30% дають згоду на створення об'єктів ПЗФ. Деякі місцеві ради — наприклад, Феодосіївська і Козинська — взагалі не погоджують. Більше того, Козинська прямо і нахабно відмовляє нам”, – підкреслив Володимир Борейко. Серед найбільш важливих об'єктів ПЗФ, створених на території Київщини протягом останніх років, очільник “КЕКЦ” називає заказники “Річка-герой Ірпінь” і “Планерну гору”. При цьому, Володимир Борейко наголошує: усім людям, які були дотичними до процесу створення охоронних зон на цих територіях, довелося “попітніти”. Читайте: Заказник “Ріка-Герой Ірпінь” розташується на 198 га земель Білогородської громади “Що стосується заказника “Річка-герой Ірпінь", то місцева влада — перш за все Ірпеня – роздавала цю територію під забудову і сільське господарство. Нам відмовляли у створенні об'єкта. Ми виїжджали з Романом Титикало на обговорення цього питання до Ірпеня, голова громади нам обіцяв створити об'єкт, але ми зрозуміли, що нічого не буде, бо до цього був байдужим депутатський корпус. Нас там підтримувала лише одна депутатка. Але діаметрально протилежно повела себе влада Бучі, яка підтримала наше клопотання. Цінність річки Ірпінь, зокрема, у тому, що вона захищала Київ і від монголо-татар, і від німців, і зараз захистила [під час повномасштабної війни з рф]. “Планерна гора” – це шматок первинного степу, де росте ковила. Але місцева влада — Феодосіївська громада — це чисто бізнесмени, які продають землю свого села під забудову. Там фактично продали все, ми не змогли створити декілька об'єктів, і тому постало питання, наприклад, де ж будуть гуляти діти”, – зазначив еколог. Заказник “Річка-герой Ірпінь” (фото Бучанської міськради) Читайте: Кто и как застраивал пойму Речки-Героя Ирпень Вистачає у Київській області і різних природоохоронних територій, які цікаві саме з точки зору їхнього біорізноманіття. Їхньою головною функцією є охорона рідкісних видів рослин і тварин.  “Наприклад, ми створили заказник “Сонячна галявина” в Обухівському районі, де знаходиться найбільша в нашій області територія, на якій росте сон чорніючий — рослина, занесена до Червоної книги України. Фактично на Київщині ця рослина знищена, адже росте лише у старих соснових лісах, які активно вирубуються. Також розширили заказник “Чернинський”, створений більше десятиріччя тому — близько на 600 га. Це територія межиріччя Десни і Дніпра, де живуть лосі — червонокнижні тварини. Також там проживають 5-6 видів червонокнижних птахів — наприклад, журавель сірий. Багато там і рідкісних рослин, серед яких — різні види орхідей. Фактично на цій території можна буде в майбутньому створити природний заповідник. Крім того, ми розширили заказник “Сухоліський” у поймі річки Рось і створили нові заказники поруч. Це було зроблено для охорони рябчика шахового — ще однієї рослини з Червоної книги”, – розповів Володимир Борейко. За словами еколога, наразі у Київській області заповіданню підлягають близько сотні об'єктів – йдеться про ті території, по яким з 2021 року вже ведеться робота (підготовка наукових обгрунтувань, збір погоджень тощо). Із них близько півтора десятка об'єктів можуть бути створені на найближчих сесіях Київоблради. “Ми вже запускаємо з Романом Титикалом роботу по островам на Дніпрі. Близько п'яти років тому ми вже заповіли три острови біля Вишгороду. Такі території “розпайовуються” (тобто, активно передаються в користування різним особам. – КВ). Можна знайти по громадам і лісам такі території. Також плануємо заповідати русла річок і водоохоронні зони. Вони не повинні “розпайовуватися”, але вони “розпайовуються” тому що адміністративним і кримінальним кодексами не передбачені штрафи [за відведення землі та забудову таких територій]. А коли такі території стануть ПЗФ, то це вже відповідальність перед законом. Це актуально для таких річок, як Десна, що страждають від видобутку піску. Також йде робота по річці Рось в Богуславському районі, що допоможе захистити цю територію від видобутку піску чи граніту”, – розповів KВ Володимир Борейко. Він також наголошує, що окрім “екологічної” цінності процесів створення об'єктів ПЗФ в Україні, існує ще й “політична”. “Якщо Україна хоче жити цивілізовано і хоче до Євросоюзу, вона повинна виконувати директиви і всі умови його країн. Тим паче, що до 2030 року [відсоток заповідної площі в країнах ЄС] має становити 30%. Екологічна цінність в тому, що, за розрахунками різних вчених, до 30% природних територій мають бути заповіданими і незайманими, адже інакше буде екологічна криза”, – резюмував голова “КЕКЦ”. Голова ГО “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) Олексій Василюк також відзначив внесок Романа Титикала у заповіданні нових територій на Київщині. На його думку, саме за активної участі цього депутата регіон наразі посідає лідируючі позиції в Україні у напрямку створення нових об'єктів ПЗФ. “Зараз я дійсно можу сказати, що Київщина — абсолютний лідер за активністю зі створення нових територій ПЗФ. Але це все винятково через особисту ініціативу Романа Титикала. Він не тільки виносить питання на розгляд і є ініціатором створення деяких об'єктів, за що не отримує зарплату, але й активно займається адвокацією, щоб усе було погоджено. Ми бачимо, що у владі достатньо однієї людини, яка працює на цю справу, і тоді все просувається. Але це не прикольно, коли область досягає якихось державницьких задач в інтересах усього суспільства за особистою ініціативою однієї людини. Якби все було ідеально, він мав би бути лише формальним персонажем — людиною, яка підписує протокол рішень екологічної комісії щодо винесення об'єктів ПЗФ [на затвердження сесії облради]. Значимість Романа Сергійовича говорить про те, що все повинно працювати не так, адже “головним” мав би бути Департамент екології. А нам, на жаль, доводиться з ним боротися і протистояти йому задля того, щоб щось відбувалося”, – зазначив KВ Олексій Василюк. За його словами, раніше, близько десятиліття тому, чиновники набагато краще “вмикалися” у ці процеси. Тоді, як вважає еколог, посадовці профільного департамента КОДА були “суперініціативними”. Завдяки цьому, до слова, Олексію Василюку та його колегам з “UNCG” з 2008 року вдалося створити у Київській області близько трьох десятків об'єктів ПЗФ загальною площею біля 13 тис. га. Наразі, на переконання еколога, профільному департаменту КОДА фактично не вистачає наполегливості – тобто, посадовці просто “не дотискають” у деяких моментах. “Лакмусовий папірець: коли їм (Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. – КВ) подаєш підготовлене за усіма процедурами клопотання, вони його подають землекористувачу, той каже, що не погоджується [на створення обєкта ПЗФ], і після цього департамент припиняє роботу в цьому напрямку. Хоча, наприклад, на створення “Ковалівського яру”, який є першим обєктом, створеним за моєї ініціативи, пішло 7 років роботи. Дуже багато об'єктів не створюються. Фактично нестворених набагато більше, ніж створених. І всі вони не створюються з тієї причини, що землекористувач відмовив, а департамент екології КОДА сказав, що “ну і добре, ми цим займатися не будемо”. Це близько 90% від усіх причин, з яких об'єкти не створюються”, – підкреслив голова “UNCG”. Окремо фахівець звернув увагу на спротив створенню нових об'єктів ПЗФ з боку окремих громад Київщини. Лише в деяких випадках представники сільських та селищних рад дійсно зацікавлені в тому, щоб максимально великі площі їхніх територій знаходилися під охороною. “Мені незрозуміло, чому таке протистояння з боку тих, хто там живе. Наприклад, ми кожного року по 3-4 рази подаємо [клопотання щодо створення об'єктів ПЗФ на] останніх чотирьох ділянках природної заплави річки Рось. Ці об'єкти вперше запропонувала ще в 1992 році наша колега Анна Куземко, яка зараз є доктором біологічних наук. Ми оновлюємо [документи], але вони говорять, що “роздерибанили якийсь шматок”, що не можна [створювати об'єкт ПЗФ]. Ми подаємо нове клопотання вже без цього шматка, а нам відповідають, що там ще якийсь шматок “роздерибанили”. Крім того, дуже часто в громадах немає спеціалістів з екології. На противагу цьому, в Білогородській громаді найняли еколога, і там збираються всю місцеву природу оголосити природно-заповідним фондом. Ця громада є повною протилежністю всій області. Білогородська громада — це просто взірець. Тому я вважаю, що в області потрібно проводити просвітницьку роботу з громадами”, – резюмував Олексій Василюк. Нагадаємо, Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Володимир Морозов очолює Департамент екології та природних ресурсів КОДА на правах т.в.о. директора з вересня 2023 року. На цій посаді він замінив Ганну Ткаліч, яка керувала цим структурним підрозділом облдержадміністрації з вересня 2020 року. Фото: колаж КВКиївВлада

У Києві судитимуть гендиректора будівельної компанії у справі привласнення держкоштів, виділених на ремонт пошкодженої під час обстрілів будівлі Національного музею Тараса Шевченка. Фірма, якою керував чоловік, мала провести роботи із відновлення скління у приміщенні. Правоохоронці встановили, що підрядник у документах вказав роботи, які не були фактично виконані, що призвело до зайвого перерахування коштів у сумі 190 тис. гривень. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби ГУ Нацполіції в Києві та інформації Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, що Музей постраждав внаслідок ракетного обстрілу столиці у жовтні 2022 року.  “Між Національним музеєм Тараса Шевченка та будівельною компанією було укладено договір щодо ремонту пошкодженої будівлі”, – повідомили в поліції. Після підписання документу гендиректор столичної будівельної компанії підготував акт здачі-приймання виконаних робіт для проведення відповідної оплати.  “Однак, насправді роботи не були проведені у повному обсязі, а саме не виконано очищення дерев’яних поверхонь віконних рам загальною площею близько 370 квадратних метрів. Крім того, фігурант підробив акт здачі-приймання виконаних робіт шляхом внесення неправдивих відомостей у документи”, – йдеться в повідомленні поліції. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як інформували у прокуратурі, це призвело до зайвого перерахування бюджетних коштів у сумі 190 тис. гривень. Факт умисного завищення будівельних робіт підтверджено будівельно-технічною та економічною експертизами. До суду скеровано обвинувальний акт відносно 48-річного директора комерційного підприємства за фактом привласненні бюджетних коштів, виділених на проведення відновлювальних робіт Національного музею Тараса Шевченка у Києві та службовому підроблені (ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України). У разі доведення вини чоловіку загрожує до 8 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Нагадаємо, у Києві правоохоронці повідомили про підозру в заволодінні бюджетними коштами директору одного з Інститутів Національної академії педагогічних наук України та підряднику. Фігурантам інкримінують підробку документів на будівельні роботи у споруді в центрі столиці, які були виконані лише частково. Збитки державі визначено у 2,4 млн гривень.  Читайте: Просідання стіни столичного дитсадка: підприємця підозрюють у нанесенні пів мільйона гривень збитків на ремонті укриття Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Албанії Еді Рама підписали Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Албанія. Як очікується, документ сприятиме розвитку співпраці з Албанією та зміцненню позицій України в Балканському регіоні. Про це KВ дізналася з повідомлення на Офіційному інтернет-представництві Президента України Володимира Зеленського.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Згідно з Договором, Україна та Албанія розвиватимуть взаємовигідне співробітництво в галузі торгівлі, економіки, науки й технологій, культури, освіти, охорони здоров’я, засобів масової інформації, туризму та спорту”, – сказано в президентському релізі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передбачається також встановлення комерційних контактів між державними і приватними підприємствами та організаціями двох держав. Крім того, сторони співпрацюватимуть у сфері охорони довкілля, застосування екологічно чистих технологій та раціонального використання природних ресурсів. На сайті Президента України також вказується, що “Україна й Албанія забезпечуватимуть розширення контактів між громадянами та державними й недержавними організаціями, профспілками, навчальними та культурними закладами, молодіжними і спортивними організаціями двох держав. Також Україна та Албанія співпрацюватимуть у питаннях боротьби з організованою злочинністю, тероризмом, наркоторгівлею, торгівлею людьми, контрабандою всіх видів, зокрема й культурних та історичних цінностей”. Читайте: Зеленський здійснив неанонсований візит до Албанії Фото: Пресслужба Президента КиївВлада

Цього тижня, 26 лютого - 3 березня, у столиці пройдуть продуктові сільськогосподарські ярмарки. На покупців традиційно чекає різноманітна, свіжа та якісна продукція від фермерів із різних куточків України. Про це, як стало відомо KВ, інформує Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА.Підписуйтесь на “КиївВладу” Так, 27 лютого (вівторок) ярмарки триватимуть у: Голосіївському районі – просп. Науки, 88; Дарницькому районі – вул. Євгена Харченка, 41-47; Дніпровському районі – вул. Івана Микитенка, 21-27; Святошинському районі – вул. Гната Юри, 5, перетин просп. Берестейського, 73/1 та вул. Рене Декарта; Шевченківському районі – ріг вулиць Олеся Гончара, 65-А та Богдана Хмельницького, 94, вул. Бульварно-Кудрявська, 2-4. 28 лютого (середа) у: Голосіївському районі – Стратегічне шосе (в межах просп. Науки та вул. Малокитаївської); Дарницькому районі – вул. Анни Ахматової, 31; Дніпровському районі – просп. Соборності, 2-20; Печерському районі – вул. Велика Васильківська (в межах вулиць Єжи Гедройця та Ковпака); Подільському районі – просп. Правди, 5-11; Святошинському районі – вул. Підлісна, 8. 29 лютого (четвер) у: Голосіївському районі – вул. Юлії Здановської (в межах вулиць Михайла Стельмаха та Маричанської), вул. Новопирогівська, 25/2-29; Дарницькому районі – вул. Євгена Харченка, 41-47; Дніпровському районі – просп. Воскресенський, 8-10; Печерському районі – вул. Генерала Алмазова, 6-8; Подільському районі – вул. Юрківська (в межах вулиць Межигірської і Турівської); Святошинському районі – вул. Гната Юри, 5, перетин просп. Берестейського, 73/1 та вул. Рене Декарта. 1 березня (п’ятниця) у: Голосіївському районі – просп. Голосіївський, 116, просп. Академіка Глушкова, 25-53; Деснянському районі – вул. Ореста Левицького (в межах вулиць Мілютенка та Кубанської України); Дарницькому районі – вул. Анни Ахматової, 31; Дніпровському районі – вул. Гроденська, 1/35-17А, вул. Алматинська, 64-74; Печерському районі – перетин вулиць Леоніда Первомайського та Іллі Мечникова; Святошинському районі – вул. Підлісна, 8; Солом’янському районі – вул. Пилипа Козицького (в межах вулиць Єреванської та Уманської), вул. Керченська (в межах вулиць Донецької та Сергія Берегового); Шевченківському районі – ріг вулиць Олеся Гончара, 65-А та Богдана Хмельницького, 94, вул. Ружинська, 16-18 (біля скверу), вул. Деревлянська, 16-20, вул. Ризька, 1, вул. Бульварно-Кудрявська, 2-4. 2 березня (субота) у: Голосіївському районі – вул. Паньківська, вул. Голосіївська, 4-10; Дарницькому районі – вул. Ревуцького (вздовж будинку № 27); Деснянському районі – вул. Кубанської України (в межах вул. Космонавта Поповича та просп. Лісового), вул. Миколи Закревського (в межах просп. Червоної Калини, 2-А та вул. Рональда Рейгана); Дніпровському районі – вул. Всеволода Нестайка (поряд поштамту “Лівобережний”); Оболонському районі – вул. Петра Калнишевського, 1-5, вул. Йорданська, 1-9; Подільському районі – просп. Степана Бандери (біля Куренівського парку); Святошинському районі – вул. Мирослава Поповича, 10; Солом’янському районі – вул. Героїв Севастополя, 42 (в межах вулиць Михайла Донця та Академіка Білецького); Шевченківському районі – вул. Юрія Глушка, 2-12. 3 березня (неділя) у: Голосіївському районі – вул. Самійла Кішки (в межах вулиць Юлії Здановської та Василя Касіяна); Дарницькому районі – вул. Здолбунівська, 4; Дніпровському районі – вул. Сулеймана Стальського (в межах вулиць Райдужної та Старосільської); Печерському районі – вул. Джона Маккейна (в межах вулиць Іоанна Павла II та Дмитра Дорошенка); Шевченківському районі – вул. Татарська, 32-38. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також можна відвідати комунальні ринки за адресами: КП “Бессарабський ринок” – Бессарабська площа, 2; КП “Володимирський ринок” – вул. Антоновича, 115; КП “Житній ринок” – вул. Верхній Вал, 16. Читайте: “Гроші на ЗСУ”: під стінами КМДА провели традиційний суботній мітинг на підтримку армії Фото: КМДА КиївВлада

На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.  Як стало відомо KВ, 15 лютого 2024 року у Василькові відбулась чергова спроба провести громадські слухання Детального плану території (ДПТ) “Формування території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (на земельній ділянці кадастровий номер 3221480500:05:005:0073) в Великобугаївському с. о. Васильківської міської ради Обухівського р-ну Київської області” та відповідного звіту про його стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Ознайомитись з матеріалами громадських слухань можна по цьому посиланню.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ці слухання не відбулись, бо спершу представники Великобугаївської громади наголошували на порушенні порядку проведення цього заходу, а потім почалась повітряна тривога. До цього такі слухання  теж переносилися вже двічі з “організаційних причин”.  Мова йде проєкт ДПТ, розроблений ТОВ “Ідеал-Центр” на замовлення виконкому Васильківської міськради. Цей документ, по суті, направлений лише на те, щоб змінити цільове призначення зазначеної приватної земельної ділянки (площа – 3,69 га, наразі цільове призначення – “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”) на “розміщення промислових об'єктів”. Інвестором розробки відповідного ДПТ виступила громадянка Гоар Фтоян – власниця земельної ділянки, на якій планується розташувати промисловий об'єкт. СЕО розробляло ТОВ “Еко Стандарт Захід”.  Як повідомили KВ у Васильківській міській раді, до освоєння цієї землі мають намір “докласти руку” пов'язані між собою ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (Гоар Фтоян є співзасновницею і бенефіціаром цієї компанії) і ТОВ “Асфальтобетонпромбуд”, але про будівництва в районі села Велика Бугаївка асфальтно-бетонного заводу на сьогодні вже не йдеться. Мовляв, там наразі розглядається можливість будівництва лише об'єктів, які точно не матимуть негативного впливу на екологію.  Історія і сенс спротиву Втім, мешканці села Велика Бугаївка, яке розташоване на межі ландшафтного заказника "Казковий яр", схоже, на сьогодні вже виступають категорично проти будь-якої промзони у вказаній локації.  Вони ще навесні 2023 року, коли мова точно йшла про будівництво асфальтно-бетонного заводу,  проводили акцію протесту, коли на ділянці, яка належить Фтоян, було знято шар родючого грунту і була розпочата підготовка до будівництва. Люди наголошували, що на Васильківшині вистачає промзон, де можна створювати нові підприємства, а такої краси, як у “Казковому ярі”, де, до речі, Київська обласна рада (КОР) створила один з найпривабливіших туристичних маршрутів, більше ніде немає.  Головним аргументом активістів, які зацікавленні у “провалі” відповідних громадських слухань, є те, що поряд розташовані відразу два ландшафтних заказника, які треба зберігати.  Ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати”, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області, було створено ще рішенням Київської обласної ради (КОР) від 2 лютого 1999 року. Заказник був створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, площа – 226,8 га. У свою чергу, природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила  Ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр"  21 березня 2023 року. Ця територія дійсно казково гарна і притягує юрби туристів.  При цьому, до складу заказника “Казкового Яру” не увійшов найцінніший та найпривабливіший  за своїм природним ярусно-балковим ландшафтом яр – Діденцеве провалля. Саме там знімали кліпи співачки Alyona Alyona в дуеті з KOLA на пісню “Небо хилиться”, Jerry Heil на роботу “Благословенна Земля”, Pianoбой та Джамала робили там свої “Ендорфіни”, знімали художні фільми “Толока”, “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та “ DZIDZIO Контрабас”. Тому, за інформацією активістів, екологи ще рік тому клопотали перед обласною радою про розширення меж заказника до площі 215 га. Але поки що отримати відповідне рішення облради не вдається.  Як зазначають представники Великобугаївської громади, зазначене розширення меж заказника скоротить відстань до земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 до 300 м, що негативно вплине на туристичний потенціал “Казкового Яру” при її промисловому використанні, та матиме негативні екологічні наслідки на унікальне біорозмаїття “Казкового яру”. Також відомо, що станом на травень 2023 року Департамент екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) підтверджував, що межі проектованої санітарно-захисної зони асфальтно-бетонного заводу  (1000 м) частково накладалися на ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” і без розширення його меж. Крім того, Інститут археології Національної академії наук поінформував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 “найбільш ймовірно зайнята багатошаровим поселенням”, бо в 1995 році там на поверхні були знайдено матеріали доби бронзи та Черняхівської культури. Розкопки там не проводились, але в інституті вважають, що логічним використати цю територію для розвитку туризму разом з природним об’єктом. “Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології”, – каже представник Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов. Мешканці Великої Бугаївки розповіли KВ, що у зв'язку з вищенаведеним, громада створювала петиції про заборону будівництва заводу, подавала скарги в органи архбудконтролю, писала заяви в поліцію, зверталася до керівництва області, вимагала проведення громадських слухань в Будинку культури села Велика Бугаївка. Але, Васильківська влада, мовляв, все це ігнорує і вперто призначає громадські слухання скандальних ДПТ і СЕО.  Організатором громадських слухань виступає Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, очолюване Орестом Шамаєвим. За словами голови Громадської організації (ГО) “Казковий Яр” Світлани Бондар, останній у всіх своїх провалах звинувачує громадськість, та намагається довести, що міська влада наразі “підтримує створення лише безпечних та екологічних виробництв”. Саме ця теза і була обґрунтуванням відмови у розгляді петиції про заборону будівництва  заводу навпроти “Казкового яру”.  “Влада Васильківщини заявляє, що інвестор вже остаточно відмовився від будівництва асфальтного заводу, але люди не вірять. Вони розуміють, що після зміни цільового призначення сільгоспземлі на “розміщення промзони”, функціонал цієї промзони можуть з часом зробити який завгодно. Вони бачать, як все це “проштовхується”, як голова Васильківської територіальної громади Наталія Баласинович (на колажі) підписує документи, в яких сказано, що перетинів з об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду немає.  Про зміст самого ДПТ та СЕО говорити складно. Там немає ні схем інженерних комунікацій, ні транспортної схеми, ні показників майбутнього об’єкту будівництва, лише припущення, які надають можливість замовнику будівництва уточнювати все в майбутніх проектних рішеннях. Про недосконалість розробленої документації вказало в своїх зауваженнях Міндовкілля і рекомендувало повернути документ державного планування на доопрацювання, але місцеву владу це не зупиняє”,- розповіла KВ Світлана Бондар. При цьому, за її словами, влада зловживає своїми права і вперто не хоче проводити слухання саме там, де живуть люди, яких це безпосередньо зачіпає – в селі Велика  Бугаївка.  “У цьому селі є будинок культури на 250 осіб з укриттям, яке Васильківська влада і відбудувала, але громадські слухання вони проводять в залі на 50 чоловік у Василькові, де немає укриття, але є можливість задіяти адмінресурс: забезпечити явку працівників Васильківських бюджетних установ, студентів з реєстрацією на період навчання, Великобугаївських вчителів, керівництво сільського будинку культури. Також люди бачили, як на такі громадські слухання автобусом привозили жителів села Яцьки на чолі зі старостою села, хоча промзону мають намір розташувати за 40 км від цього населеного пункту.  При цьому, виконком Васильківської ради не дозволив представникам суміжної, Глевахівської територіальної громади, яка знаходиться за 500 метрів від майбутнього об’єкту, навіть зареєструватися на громадські слухання, бо їхні інтереси, мовляв, не порушуються. Також влада Васильківщини, прикриваючись недосконалим галузевим законодавством, обмежує в праві голосу власників садових та індивідуальних будинків у Великій Бугаївці, та власників земельних ділянок, що на праві власності належать киянам, які використовуються ними для заміського відпочинку”,- розповідає голова ГО “Казковий Яр”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Позиція влади Зі свого боку, директор Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Орест Шамаєв відкидає усі звинувачення у процедурних порушеннях та намаганні провести “псевдослухання”. Також він заявляє, що здивований тим, що на сьогодні хтось критикує плани і дії міської влади.  “Ситуація виглядає наступним чином. Ще у 2022 році до керівництва нашої тергромади звернулись з приводу допомоги в реалізації державної політики з релокації виробничих потужностей з територій, де підприємства знаходяться під постійним ворожим обстрілом. Підприємці з Запорізької області придбали для цього на Васильківщині у приватного власника земельну ділянку. Це було ще за рік до того, як обласною радою було прийнято рішення про створення заказнику “Казковий яр”, умовні межі якого, де факто цей заказник ще не створений, пройшли поряд.  Мова дійсно у 2022 році йшла про будівництва саме асфальтно-бетонного заводу. Переконавшись, що йдеться про екологічно безпечну технологію, умовно, такі заводи в Європі розміщуються прямо в містах, ми тоді вирішили замовити відповідні ДПТ і СЕО. Було розуміння, що для Васильківської громади нові робочі місця, додаткові надходження в бюджет та гарні перспективи покращити свою дорожню інфраструктуру – це важливо.  Але у минулому році з'ясувалося, що межі проектованої санітарно захисної зони (1000 м) такого підприємства частково накладаються на територію “Казкового яру”, а від громади до нашого управління містобудування надійшло біля 170 претензій та зауважень. Ми зрозуміли і донесли до інвестора, що людей не переконати, нічого не вийде. Тому вже влітку 2023 року нами було прийнято рішення замовити новий ДПТ і СЕО, згідно яких на згаданій приватній ділянці можна буде побудувати тільки склади та цехи з виробництва тротуарної плитки, що апріорі не несе території та її мешканцям жодних екологічних ризиків. До того ж, санітарна захисна зона такого об'єкта вже не 1000, а 300 метрів. Тобто жодних перетинів з “Казковим яром” вже точно немає. Як, до речі, і з заказником “Васильківські карпати”. У цьому році на громадські слухання виносяться саме це ДПТ і звіт про відповідну СЕО. Тому мені щиро не зрозуміло, чому хтось з екологів чи громади села Велика Бугаївка має бути проти. Ще й враховуючи те, що поряд вже доволі давно погано пахне функціонуюча свалка з елементами сортировки сміття і з цього факту поки що ніхто у Великій Бугаївці великої проблеми не робить. Що стосується інформації про можливе знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 об’єктів археологічної спадщини, то, дійсно, для того, щоб це мало значення, це має бути офіційно зареєстровано. В нас теж багато питань до Державного земельного кадастру і  Державного реєстру культурних пам’яток, але ми маємо право спиратися тільки на офіційні дані”,- розповів KВ Орест Шамаєв. Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало в описаному конфлікті скоріше грає на стороні громадських активістів. “Так, нове підприємство на території тергромади – це і додаткові робочі місця і податки, але екологія – це теж дуже важливо. Я вважаю, що Васильківська міськрада робить помилку, намагаючись розташувати промзону там де їй явно не місце. Мешканців Великої Бугаївки зрозуміти не складно. Вони усвідомлюють, що коли цільове призначення земельної ділянки змінять з “для сільського господарства” на “землі промисловості”, то гарантій стовідсоткової безпечності промислового об'єкту, параметри якого влада теоретично зможе згодом коригувати у любий бік, ніхто не дасть. Не треба забувати і про обов’язки, які покладені на виконавчий комітет Васильківської міської ради рішенням Київської обласної ради від 21 березня 2023 року “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Казковий Яр”. Керівництво тергромади повинно сприяти повноцінному створенню цього заказнику, а не заважати цьому процесу. Також треба пам'ятати, що Схемою планування території Київської області передбачено створення Великобугаївської рекреаційної зони на площі 2,6 тис га.”,- заявив КВ Титикало.  Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини” За його словами, прикро, що місцева влада не хоче враховувати думку саме тих громадян, нерухомість яких розташована поблизу майбутнього промислового об'єкту.  “Ще більш прикро, що сама можливість громадян впливати на містобудівні наміри влади в рамках громадських слухань може зникнути. Маю на увазі скандальний законопроєкт № 9627 від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського, лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Цей закон було приянято у Верховній Раді 6 лютого 2024 року, наразі його вже направлено на підпис Президенту України”, – зауважив голова профільної комісії КОР. Довідка  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Еко Стандарт Захід” (розробник СЕО) було зареєстроване у квітні 2016 року у Львові. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця цього ж міста Дмитра Бучка. ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (компанія, яка має намір побудувати промислові об'єкти на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у Запоріжжі в квітні 2018 року, а з березня 2021 року “прописане” в смт Балабине Запорізької області. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії зазначено мешканку міста Марганець Дніпропетровської області Гоар Фтоян та громадянку Вірменії Аіду Погосян (зареєстрована в Запоріжжі). Вказана ТОВка фігурує в деяких кримінальних провадженнях. Одне з них – під №12020080000000357 – було відкрито поліцейськими Запорізької області за фактами розкрадання бюджетних коштів при виконанні ремонтних робіт та експлуатаційному утриманні автошляхів на території цього регіону. Зокрема, за інформацією правоохоронців, ТОВ “Капіталінвест-Плюс” було однією з компаній, через яку організатори цієї схеми – чиновники та їхні підрядники – “обготівковували” кошти, отримані з бюджету Запорізької області. При цьому, у 2022 році слідчі вказували, що фактично вказана компанія не веде господарської діяльності, а існує лише для проведення фіктивних операцій. ТОВ “Асфальтобетонпромбуд” (компанія, яка має намір брати участь у будівництві промислових об'єктів на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у лютому 2023 року у Василькові Київської області. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця Запоріжжя Миколу Буравченка. Наталія Баласинович очолює Васильківську територіальну громаду з листопада 2020 року. Вона здобула перемогу на чергових місцевих виборах як безпартійна самовисуванка. Раніше, з листопада 2015-го по листопад 2020-го, вона була головою Васильківської райради, до якої була обрана від партії “Солідарність”.  Орест Шамаєв очолює Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради з жовтня 2022 року. фото: коллаж КВКиївВлада

Столичні правоохоронці наразі розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу “Struetinsky Residence” і клубного будинку “М29” у Печерському районі Києва. За інформацією Нацполіції, власник девелоперських компаній “KBD” і “UBH” - відомий бізнесмен Євген Леськів (на колажі) – здійснює реалізацію цих проєктів без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Як встановили слідчі, забудовники здійснюють роботи на ділянках, які не призначені для зведення багатоквартирних будинків, і не отримали погодження забудови від Мінкульту, хоча повинні були це зробити, адже ділянки під цими будинками знаходяться Центральному історичному ареалі міста і в охоронній зоні ботанічного саду ім. Гришка. Крім цього, до бюджету Києва не сплачувались пайові внески, а легалізувати ці будівництва їхні бенефіціари, схоже, вирішили на підставі завідомо підроблених документів. Як стало відомо KВ, наразі столичні правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Struetinsky Residence” (вул. Болсуновська (Струтинського), 8) і клубного будинку (КБ) “М29” (пров. Мічуріна, 29) в Печерському районі Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  ЖК “Struetinsky Residence” (жовтий колір) і КБ “М29” (червоний колір) на карті порталу “ЛУН” Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023000000000455 (було відкрито Головним слідчим управлінням Національної поліції України 13 березня 2023 року). Процесуальне керівництво в даній справі здійснює Офіс Генерального прокурора. Фігурантам даного провадження попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,  вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану) Кримінального кодексу (КК) України. Що стало відомо слідчим Як встановили в Нацполіції, вищезгадані будинки зводяться в порушення містобудівного законодавства, без необхідних дозвільних документів та всупереч позиції контролюючих органів. Слідчі вважають, що організував це будівництво власник девелоперської компанії “Київбуддевелопмент”, під брендом якої будуються і ЖК “Struetinsky Residence” і КБ “М29”. Правоохоронці з'ясували, що, забудовники, зокрема, мали б поінформувати органи охорони культурної спадщини про будівництво житла на цій території. Це було необхідно через те, що, згідно з Генеральним планом Києва та наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 599 “Про затвердження меж та режимів використання-території історичних ареалів Києва” від 2 серпня 2021 року, земельні ділянки на пров. Мічуріна, 29 та вул. Болсуновській, 8 розташовані в Центральному історичному ареалі міста, в охоронній зоні пам'ятки садово-паркової архітектури, унікальних зелених масивів та окремих дерев місцевого значення “Національний ботанічний сад НАН України ім. М. Гришка”.  Як стало відомо слідчим, Мінкульт не погоджував проєктну документацію та не надавав відповідних дозволів на проведення робіт за вказаними адресами. При цьому, 16 серпня і 6 вересня 2021 року вказане міністерство надіслало замовникам будівництва цих будинків приписи про припинення проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт. Але, всупереч вказаним “мораторіям” роботи все ж продовжувалися. Зазначимо, що замовниками будівництва ЖК “Struetinsky Residence” є обслуговуючий кооператив (ОК) “Орсей Київ” і ТОВ “Карт Лімітед”, а замовником будівництва КБ “М29” – фізична особа, ім'я та прізвище якої в судових ухвала по цьому провадженню не уточнюються. Крім того, в Департаменті земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) повідомили правоохоронцям, що Київрада не приймала рішення щодо зміни цільового призначення вищевказаних земельних ділянок. Разом з тим, за вказаною в судових ухвалах інформацією, ділянки під цими об'єктами не призначені для зведення багатоквартирних будинків. Так, три ділянки на вул. Болсуновській, 8 загальною площею 0,26 га мають цільове призначення “для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель”, а ділянка в пров. Мічуріна, 29 площею 0,1 га – “для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд”. У свою чергу, від Департаменту містобудування та архітектури КМДА слідчим стало відомо, що цей структурний підрозділ столичної мерії не надавав архітектурно-планувальне завдання або містобудівні умови та обмеження (МУО) для проєктування об'єктів будівництва за вказаними адресами. Зазначається, що до вказаного департаменту надійшло 11 заяв щодо надання МУО на проєктування будівництва в пров. Мічуріна, 29, але в усіх випадках замовники видачі цього погодження (вищезгадана “анонімна” фізична особа, а також ТОВ “БК “Атлант-плюс”) отримували від чиновників відмови. Крім того, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА повідомив Нацполіції, що він не видавав і не реєстрував документів, які б надавали право на виконання підготовчих або будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об'єкта на вул. Болсуновській, 8.  Скріншот ухвали суду по цьому провадженню від 17 січня 2024 року Чиновники столичного муніципалітету уточнили, що ОК “Орсей Київ” ще 19 лютого 2020 року зареєструвало повідомлення № КВ 011200500767 про початок виконання підготовчих робіт з “Реконструкції складської будівлі (нежитлового будинку) з пристосуванням під житловий будинок на вул. Болсуновській (Струтинського), 8”, але це, мовляв, було виконано “автоматично”. Тобто, забудовник просто вніс “попередження про виконання робіт” через реєстри органів держархбудконтролю – це йому фактично дозволяло законодавство, адже він оцінив клас наслідків в СС1 (незначні наслідки, до 4 поверхів). Втім, надалі, 21 травня того ж року, Департамент з питань ДАБК при КМДА скасував право на початок виконання підготовчих робіт за вказаною адресою. Крім того, Нацполіції стало відомо, що жодна фізична або юридична особа не укладала  з Департаментом економіки та інвестицій КМДА договори пайової участі у зв`язку з будівництвом за вказаними адресами. Відповідно, пайові кошти на створення і розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури до міського бюджету не перераховувались, а довідки про виконання забудовниками умов пайової участі чиновникам столичної мерії не надавались. За інформацією слідчих, лише внаслідок несплати пайової участі по ЖК “Struetinsky Residence” Департаменту економіки та інвестицій КМДА було завдано збитків на суму близько 2,5 млн гривень Також правоохоронці встановили, що 15 грудня 2021 року за ТОВ “ІТ Корп” було зареєстровано нерухоме майно на вул. Болсуновській, 8 загальною площею 4,4 тис. кв.м. Слідчі вважають, що це було зроблено з метою легалізації незаконно збудованого об'єкта, в порушення порядку проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і на підставі завідомо підроблених офіційних документів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальна передісторія Як повідомляла КВ, кілька десятиліть тому на вул. Струтинського, 8 (таку назву вулиця Болсуновська мала до 2015 року), були розміщені автомобільні бокси. У 90-х роках їх було перебудовано під складські приміщення, власником яких стало ЗАТ “Укргідроспецбудпроект”. 19 серпня 1999 року Київрада рішенням №6/492 погодила передачу трьох ділянок на вул. Струтинській, 8 в оренду вказаній компанії для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель – тих самих. Так, ділянки площею 0,2107 га (кадастровий номер  – 8000000000:82:096:0005) та площею 0,0322 га (кадастровий номер- 8000000000:82:096:0022) мали бути передані на 49 років, а ділянка площею 0,0198 га (кадастровий номер – 8000000000:82:096:0028) – на 7 років. Надалі, 3 липня 2001 року були підписані відповідні договори оренди.  При цьому, за інформацією Нацполіції, термін дії договору найменшої ділянки вже закінчився, і в Департаменті земельних ресурсів КМДА відсутня інформація щодо його пролонгації. Ще цікавим є факт, що 22 травня 2013 року право власності на вказані складські приміщення площею 819,4 кв.м. були зареєстровані за ТОВ “Карт Лімітед”. Про нове будівництво на вул. Болсуновській, 8 місцеві мешканці почали здогадуватись у квітні 2018 року, коли паркан, який огороджував складські приміщення, був трохи зміщений у бік будинку на вул. Курганівській, 3. У травні 2018 року до цих складських приміщень почала під'їжджати різна техніка, що стривожило громаду. Незабаром побоювання мешканців підтвердилися: вони дізналися з Інтернету, що на цьому місці планується будівництво 10-поверхового будинку. У тому ж місяці КП "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (КП "СУППР") повідомило, що при створенні несприятливих умов на земельній ділянці за адресою майбутнього будівництва (водонасичення грунтів, підрізання схилу) можуть виникнути зсувні явища локального характеру та руйнування прибудинкових територій на Курганівській, 3 та музичної школи №4 по вул. Бастіонної, 5-А. У середині 2018 року мешканці навколишніх будинків зустрічалися із забудовниками. Такі зустрічі проходили у напруженій атмосфері – наприклад, одна з осіб, яка мала причетність до запланованої забудови, обізвала незадоволених громадян “проплаченими активістами” та розповіла про те, що насправді тут планується реконструкція складських приміщень під 4-поверховий будинок. Після цього протягом більш ніж півроку жодні будівельні роботи на цій ділянці не велися, а люди почали активно звертатися до органів влади з питаннями про законність будівництва ЖК на вул. Болсуновській, 8. 19 жовтня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ "Карт Лімітед" МУО на проєктування реконструкції складської будівлі (нежитлового будинку) із пристосуванням під житловий будинок на вул. Болсуновській, 8. Згідно з МУО, максимальна висота об'єкта, який мав “отриматися” в результаті реконструкції, повинна становити не більше 26,5 м. На фоні цього незрозуміло, чому вказаний департамент повідомив Нацполіції про відсутність даного погодження. Зазначимо, у цьому документі не уточнювалася інформація про земельні ділянки, на яких знаходиться об'єкт реконструкції – їхній кадастрові номери, цільове призначення тощо. Це пов'язано з тим, що реконструкція може проводитись без документів, що свідчать про право власності чи користування земельною ділянкою. Разом з тим, у МУО повідомлялося про те, що, згідно з чинним Генеральним планом Києва, ділянка, на якій знаходиться об'єкт проєктування, входить до зони багатоповерхової забудови і на момент видачі цього документа була забруднена радіоактивною речовиною цезієм-137 (період напіврозпаду – 30 років , – KВ). За словами місцевих мешканців, після видачі МУО від КМДА склад на вул. Болсуновській, 8 "пішов під розбір". Цю інформацію підтверджує портал ЛУН: як видно з фотозвіту з даного будівництва, вже станом на червень 2019 року було, зокрема, демонтовано вікна на 3 поверсі. У серпні 2019 року громадяни помітили на вул. Болсуновській, 8, людей, які брали проби землі. Місцеві мешканці вкорте звернулася до КМДА з проханням відреагувати на потенційне будівництво, але у столичній мерії відповіли, що земля під будівництво не відводилася, перевірку дотримання законодавства провести не вдається тощо. Чергова активізація будівельних робіт за вказаною адресою мала місце 19-20 листопада 2020 року. Саме тоді група невстановлених осіб розбила опорну стіну, яка служить кордоном між прибудинковою територією будинку по Курганівській, 3 та земельною ділянкою по вул. Болсуновській, 8. У наступні дні громадяни та місцева керуюча компанія неодноразово зверталися до поліції з вимогою відреагувати на ці роботи. Як наслідок – за заявою компанії-управителя було відкрито кримінальне провадження №12020105060001050 за фактом самоправства (ст. 356 КК України). Втім, у відкритих джерела відсутня інформація про те, на якому етапі знаходиться це розслідування і чи взагалі вчиняли правоохоронці якісь слідчі дії. Читайте: Цезий-137 и мнимая реконструкция: киевляне бунтуют против ЖК, который возводит брат нардепа от “Батькивщины” За інформацією порталу “ЛУН”, ЖК “Struetinsky Residence” буде складатися з одного 10-поверхового будинку на 33 квартири. Станом на січень 2024 року забудовники вже звели “коробку” будинку і почали скління вікон. Судячи з фото моніторингу будівництва, роботи проводилися вже після 2020 року, генпідрядником будівництва даного ЖК було зазначено ТОВ “БК Атлант-Плюс”, а девелопером – “UBH”. ЖК “Struetinsky Residence” станом на січень 2024 року (фото – “ЛУН”) Що стосується ділянки в пров. Мічуріна, 29 (кадастровий номер – 8000000000:82:277:0161), то вона знаходиться у приватній власності вже близько двох десятиліть. Так, відповідно до рішення Київради №70/230 від 24 жовтня 2002 року її власником стала Ніна Євдокимова. Надалі, 12 листопада 2021 року, ця земля перейшла у власність до ОК “Печерський квартал” на підставі договору купівлі-продажу. За інформацією порталу “ЛУН”, на вказаній ділянці має бути зведений 5-поверховий будинок бізнес-класу з мансардою (33 квартири). При цьому, КБ “М29” напевно матиме паркінг на 46 автомобілів. Роботи з його зведення розпочалися у другій половині 2021 року, і станом на січень 2024-го забудовники вже звели перші два поверхи “коробки”. Що цікаво, на порталі “ЛУН” зазначається, що для будівництва даного будинку забудовники отримали деякі дозволи. Зокрема, мовляв, Департамент містобудування та архітектури КМДА у квітні 2020 року наказом №490 видав МУО (попри те, що Нацполіція має дані стосовно відмов у видачі цього документу. – KВ), а у вересні 2020 року забудовники зареєстрували в органах ДАБК повідомлення про початок підготовчих робіт № КВ020200925453. Зазначимо, в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні повні версії цих документів. Це, серед іншого, може свідчити про їхнє анулювання.  Також на порталі “ЛУН” повідомляється, що генпідрядником цього будівництва є вищезгадане ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Хто будує та допомогає будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Карт Лімітед” (співзамовник будівництва ЖК “Struetinsky Residence”) було зареєстроване у січні 2013 року. Його засновниками є киянин Сергій Криворучко і ТОВ “Фінансові інвестиції”, кінцевим бенефіціаром – ще один мешканець столиці Олексій Усков, який також є кінцевим бенефіціаром “Карт Лімітед”. Що цікаво, у 2017-2020 роках співвласником ТОВ “Карт Лімітед” був Андрій Юрійович Кучеренко – брат народного депутата нинішнього IX скликання Верховної Ради Олексія Кучеренка (фракція ВО “Батьківщина”), колишнього міністра з питань ЖКГ (2007-2010 рр.), нардепа ІІІ, V, VI скликань і т.д. При цьому, у V скликанні парламенту Андрій Кучеренко працював помічником свого брата-нардепа на платній основі. Сам Олексій Кучеренко у грудні 2020 року заперечував свою причетність до діяльності вказаної компанії та забудови на вул. Болсуновській, 8, вказуючи на те, що його брат самостійно здійснює свою бізнес-діяльність. Що цікаво, керівник ТОВ “Карт Лімітед” Олексій Усков станом на 2017 рік був чоловіком Марини Ускової, яка працювала головним спеціалістом відділу взаємодії зі ЗМІ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Крім того, остання в 2010 році була прес-секретарем міністра ЖКГ Олексія Кучеренка. ОК “Орсей Київ” (співзамовник будівництва ЖК “Struetinsky Residence”) був зареєстрований у серпні 2017 року. Його засновниками зазначено мешканця Херсона Миколу Зіска, а також киян Галину Щур, Разію Заріпову і Євгена Леськіва, який також є керівником даного кооперативу. ОК “Печерський квартал” (власник ділянки в пров. Мічуріна, 29) був зареєстрований у Києві у квітні 2016 року. Його засновниками є мешканці Житомира Максим Сафронов, Лідія Лихач і Олександр Копилов. Керівником цього кооперативу є Дмитро Копилов. Столичне ТОВ “БК Атлант-Плюс” (генпідрядник будівництва обох будинків) було зареєстроване у лютому 2019 року. Його засновником вказано мешканця Чернігова Сергія Леськіва, а керівником та кінцевим бенефіціаром – його сина, вищезгаданого Євгена Леськіва. Система Youcontrol відносить обидва кооперативи і ТОВ “БК Атлант-Плюс” до т.зв. “групи “родини Леськів””, яка об'єднує більше чотирьох десятків компаній, що зайняті в сфері будівництва, нерухомості, виробництва будівельних матеріалів, а також у сфері поводження із відходами. Серед активів цієї групи – вищезгадані девелоперські компанії “KBD” (“Київбуддевелопмент”) і “UBH” (“Український будівельний холдинг”). Ключовою особою даної групи є бізнесмен Євген Леськів. Що цікаво, він також є керівником та співзасновником ОК “Гарант Буд”, якому все той же нардеп Олексій Кучеренко в 2019 році повернув позику на суму 390 тис. гривень. Як раніше повідомляла KВ, компанії із орбіти Євгена Леськів не вперше фігурують у скандалах щодо можливих порушень при забудові столичних земель. Зокрема, ТОВ “Український-будівельний-холдинг”, власником якого є вищезгаданий бізнесмен, планує звести клубний будинок на місці т.зв. “Євбази” – споруди XIX століття на вул. Дмитрівській, 23-А, у якій в серпні 2023 року трапилася пожежа. Столичні активісти та експерти впевнені, що ця будівля була спалена навмисно, а забудовники задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів. Читайте: Житло на згарищі: як у столиці перетворюють споруду XIX століття в клубний будинок Нагадаємо також, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження №42023000000000455 від 13 березня 2023 року правоохоронці розслідують і “гріхи” інших забудовників на інших об'єктах. Зокрема, Нацполіцію зацікавило будівництво ЖК “4U” (вул. Академіка Булаховського, 2, житловий масив Новобіличі). Слідчим стало відомо, що при реалізації даного проєкту могло бути привласнено майно Інституту технічної теплофізики Національної академії наук (НАН) України, який передав цю землю приватній компанії-інвестору під забудову в обмін на квартири. Попередньо йдеться про нанесені державі збитки на суму близько 194 млн гривень.  Читайте: За допомогою КМДА та ДІАМ: Нацполіція розслідує порушення при будівництві столичного ЖК “4U” Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Обов'язки директора Департаменту з питань ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступниця директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року).  Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Фото: колаж КВКиївВлада