Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
29 серпня 2018 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Про сортування та переробку сміття в Києві
За останні роки в Києві склалася складна ситуація з вивозом та переробкою твердих побутових відходів (ТПВ). На сьогодні ми маємо переповнений полігон №5 у Підгірцях і потребуючий повної реконструкції завод “Енергія” а також наміри побудувати сміттєпереробний завод в найближчі 3-4 роки.
Громадська Рада при Київській міській державній адміністрації (КМДА) і я, як голова профільного комітету ЖКІ, неодноразово звертали увагу КМДА на проблеми з утилізацією ТПВ та брали активну участь в основних процесах.
Що ми маємо у Києві на сьогодні:
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По-перше, розберемося, як і скільки мешканці міста тепер будуть сплачувати за цю послугу: Раніше кияни сплачували по складній схемі - 80-90 коп. за квадратний метр (62 гривні без ПДВ за кубічний метр). Зараз сплачують за одну зареєстровану особу в квартирі 25 гривень.
Що виходить у перерахунку: якщо в квартирі проживають три особи, а ми беремо середню площу квартири 50 кв. метрів то, фактично, вони сплачують 1,5 гривні з 1 кв. метр. Фактичне зростання тарифу виходить для мешканців 60-70 коп. за 1 кв. метр.
Читайте: Грязные игры: киевляне будут платить за вывоз мусора значительно дороже
По-друге для реалізації стратегії по переробці ТПВ комунальне підприємство (КП) “Київкомунсервіс” оголосило конкурс на будівництво сміттєпереробного заводу. Фактична реалізація проекту розпочнеться через декілька місяців.
Сам конкурс розпочинається 28 серпня, а документація вже зараз доступна на сайті “Київкомунсервісу” українською та англійською мовами.
Основними умовами конкурсу є:
досвід учасників в переробці відходів подібних масштабів;
попередні розрахунки за тарифом;
глибина переробки (чим більше глибина, тим кращим для нас буде учасник).
Найкращим в питаннях глибини переробки відходів є сміттєспалювальний завод, який спалює більше 90% відходів. Але це дуже дорого. Місто поки не готове дотувати подібне підприємство.
Читайте: Новый мусороперерабатывающий завод в Киеве должен быть построен через 2 года, - Кличко (видео)
Ситуація з полігоном у Підгірцях наступна. Відповідно до рішення Київради, виділено кошти на проектні роботи, згідно з відповідним рішенням Київської міськради. З 2019 року полігон має бути повністю закритим, тобто сміття туди більше не завозитиметься.
Полігон перебуватиме на утриманні оператора ПрАТ "Київспецтранс" і має бути рекультивованим (рекультивація - відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи). Кошти на проект та рекультивацію заплановані.
Також на полігоні є проблеми з фільтратом. Фільтрат, проходячи через товщу відходів, збагачується отруйними речовинами, що входять до складу відходів або є продуктами їх розкладання. У ньому зосереджуються органічні і неорганічні сполуки і важкі метали.
Читайте: На мусорной свалке в Подгорцах “Киевспецтрансу” позволят освоить около полумиллиарда гривен
Далі, вільно стікаючи по рельєфу, фільтрат потрапляє в грунт, поверхневі і підземні води. Фільтрат, що проникає в ґрунти і води, призводить до небезпечного забруднення навколишнього середовища не тільки шкідливими сполуками, але і патогенними мікроорганізмами.
На самому полігоні накопились приблизно 1,2 млн кубометрів фільтрату який переробляється існуючою вже встановленою установкою на концентрат. Після переробки фільтрату на полігоні буде зосереджено орієнтовно 450-500 тис. кубометрів концентрату, який також потрібно переробити.
Зараз науково-технічна рада Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міськдержадміністрації вивчає питання можливої закупівлі обладнання яке буде переробляти концентрат. Зараз іде активна фаза вивчення технології та можливості використання існуючої технології в наших умовах. Орієнтовний термін переробки концентрату 7-8 років.
Читайте: Мусорный ветер: Киев просит у области землю под новые свалки
Олег Попенко, голова комітету ЖКІ, екології, благоустрою та ОНС Громадської Ради при КМДА
KиевVласть
23 серпня 2018 г. 10:27
Раздел: Новини
Столичные власти упорно не хотят ремонтировать Набережно-Печерскую дорогу
Новое асфальтное покрытие Набережно-Печерской дороге в 2018 году не светит, так как улицу не внесли в адресный перечень объектов, где запланированы капремонты на текущий год. Народный депутат Руслан Лукьянчук третий раз обратился к столичным властям с просьбой сделать в текущем году хотя бы ямочный ремонт, так как пользоваться улицей уже невозможно.
Об этом KV стало известно из обращения народного депутата Руслана Лукьянчука (фракция “Народный фронт”) к Киевскому городскому голове Виталию Кличко.
Лукьянчук в своем письме возмутился, что Набережно-Печерская дорога не вошла в список объектов, которые собираются капитально отремонтировать в текущем году. Возможность включения улицы в перечень подлежащих ремонту объектов будет рассматриваться только при формировании такого списка на 2019 год.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Но, по словам народного депутата, состояние дороги ухудшается. На предоставленных им фотографиях видно, что улица покрыта неисчислимым количеством выбоин, на ливневых стоках еле держатся покореженные решетки, а из открытых люков торчат ветки. Он подчеркнул, что проблема требует решения хотя бы частично, но уже в текущем году.
Нардеп также напомнил, что уже дважды обращался в Киевскую горгосадминистрацию (КГГА) по этому вопросу, но безрезультатно. Руслан Лукьянчук попросил Виталия Кличко дать поручение соответствующим службам в кратчайшие сроки провести на Набережно-Печерское дороге ямочный ремонт и другие работы, которые позволят обеспечить функционирование этой магистрали.
Напомним, Киевская горгосадминистрация в марте 2018 года своим распоряжением №346 (*) утвердила адресный перечень объектов для выполнения работ по капремонту в пределах бюджетных назначений на 2018 год, утвержденных Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА.
Ранее KV сообщала, что в начале 2018 года столичный градоначальник Виталий Кличко заявлял о планах отремонтировать до конца года в городе как минимум 300 км дорог и проездов.
В конце июня этого года, первый замдиректора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Иван Шпилевой объяснил, что в первую очередь работы проводятся на тех участках дорог, срок эксплуатации которых уже давно истек. Он отметил, что если столичные власти сохранят сегодняшние темпы капитального ремонта и реконструкции, то через 2-3 года киевляне будут ездить по хорошим дорогам. Шпилевой уточнил, что всего в текущем году на ремонт дорог предусмотрено 2,5 млрд гривен.
Читайте: Дорогие дороги: пока Кличко тормозит строительство развязок, “Альтком” влетает в миллионные штрафы
* Розпорядження КМДА №346 від 06.03.2018 року “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту в межах бюджетних призначень на 2018 рік, затверджених Департаменту транспортної інфраструктури КМДА”.
Фото: Руслана Лукьянчука
KиевVласть
20 липня 2018 г. 14:00
Раздел: Тексти
Алла Шлапак: “Громадам треба дати владу та повноваження”
Підвищення ціни на проїзд в комунальному транспорті стало черговим приводом, аби кияни вголос почали обговорювати інші проблеми міського господарства. Комусь болить благоустрій, комусь - вивіз сміття, а хтось не може зрозуміти політичної кон'юнктури, в якій живе Віталій Кличко та його команда. Про ігри столичної влади з Генпланом та бюджетом, комунальну інфраструктуру, метро на Троєщину, а також про плани і політичні амбіції в інтерв'ю виданню КиевVласть розповіла депутат Київради, лідер партії "Соціальна Справедливість" Алла Шлапак.
KV: Який ваш “діагноз” підвищенню тарифів на проїзд?
Алла Шлапак: Це безпрецедентне рішення. Жодна влада не дозволяла собі таких різких і популістських кроків. Це підвищення тарифів на проїзд — найбільше.
Чому саме в два рази - ніхто не знає. Ширяться чутки, що з цих коштів необхідно 1,8 млрд на закупівлю нових вагонів метро. Але ці кошти вже виділені з бюджету міста Києва і проголосовані бюджетною комісією. Тобто, вони не мають жодного стосунку до підвищення тарифу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Крім того, ми бачили роботу прес-служби, хто тільки не погоджував це підвищення, залишилось тільки послу Сполучених Штатів зробити заяву, що Дональд Трамп погодив підвищення проїзду в Києві. І, звісно, у киян запитати.
KV: Чи справді завдяки новим тарифам робітникам транспортних комунальних підприємств можуть підвищити зарплату?
Алла Шлапак: Я вважаю, що відбулась спекуляція правами робітників “Київпастрансу” і “Київметрополітену”. Я, як депутат, в очікуванні - чи дійсно їм підвищать заробітну плату. Враховуючи слова Віталія Кличко про те, що транспортна галузь залишиться дотаційною, гадаю, не відбудеться ані розвитку, ані оновлення транспорту, тощо.
KV: Можливо метро на Троєщину за ці кошти побудують?
Алла Шлапак: Яскравим прикладом залучення інвестицій могла б бути саме транспортна галузь. Вже давно можна було б вирішити проблему із будівництвом метро на Троєщину. Є проект, де від метро Лісової до Чернігівської по землі передбачено метро до Троєщини. Це питання можна було б закрити і не спекулювати ним. Але, мабуть, вигідніше спекулювати.
Крім того, я вважаю повністю корупційною ініціативу будівництва метро на Виноградар. Там живе 200 тис. людей, а на Троєщині - більше півмільйона.
KV: Коли підвищували тариф у минулому році, чи обіцяли найближчим часом до цього питання не повертатись?
Алла Шлапак: З депутатами такі питання не узгоджують. Але коли проїзд піднімали на 1 гривню, було сказано, що тариф має бути вищим. І назвали орієнтовну суму: 7-8 гривень. Однак ніхто не зміг обгрунтувати і пояснити, чому.
Українські чиновники звикли вимірювати середню температуру по лікарні. Тому так і вирішили: метро має коштувати 8 гривень і трамвай має коштувати 8 гривень. Хоча перше їде під землею, а інший - над нею і не потребує такого обслуговування. Навіть за радянських часів не було однієї ціни на комунальному транспорті. Там були економічні розрахунки.
KV: Чи мають різнитись тарифи для киян та гостей столиці?
Алла Шлапак: Я багато разів піднімала це питання на бюджетній комісії - чому кияни та не кияни мають сплачувати одну ціну? Якщо ми говоримо про європейський рівень цін, то має бути чітка фіксація - ті, хто сплачують податки на території цієї територіальної одиниці, мають платити іншу ціну.
KV: Як щодо перевезення пільговиків?
Алла Шлапак: Перевезення пільгових категорій теж доволі болюче питання. Весною Кабінет Міністрів ліквідував постанову, якою з державного бюджету компенсувався проїзд пільговиків і це повністю віддали на відкуп органам місцевого самоврядування.
Після цього мало би збільшитись фінансування транспортної галузі в місцевому бюджеті як компенсація за пільговий проїзд. Але цих грошей в повному об'ємі в бюджеті не існує.
Є політичний страх Кличка перестати перевозити пільговиків. “Київпастранс” і “Київметрополітен”, виходячи із закону, продовжує це робити і демонструвати політичну волю.
Величезною проблемою є відсутність обліку пільговиків. Протягом 12 років я, як депутат, чую, що не сьогодні-завтра в кожному тролейбусі і на станціях метро встановлять валідатори. Сьогодні ми цього не маємо і невідомо, скільки пенсіонерів кожного дня перевозять, скільки з них киян.
KV: Чи може влада знизити тариф на проїзд?
Алла Шлапак: Таким чином влада тільки підтвердить свою слабкість. Не тільки місцева, але й в цілому. Коли ти прийняв рішення, підписав його і легалізував - давати задню неправильно.
Якщо незалежні експерти нададуть інформацію, що обгрунтований тариф - це 7 гривень, а не 8, тоді всі, хто підписував підняття, мають піти у відставку і бути притягнені до відповідальності.
KV: Яка відповідальність передбачена?
Алла Шлапак: Вони можуть понести політичну відповідальність, яка наступає в наступному році - це президентські і парламентські вибори. Також вони можуть нести юридичну відповідальність. Яка для них страшніша - скоро побачимо. Але я впевнена, що кияни не забудуть цього підвищення.
KV: Яка найбільша проблема столиці?
Алла Шлапак: Найбільша проблема в Києві - це системно-управлінська криза і відсутність бачення стратегічного розвитку столиці. Ми сьогодні бачимо велику кількість нових парків, аномальну кількість скверів. При цьому ми бачимо погіршення житлово-комунальної сфери.
До речі, бюджетна резолюція на наступний рік передбачає зменшення фінансування сфери ЖКХ ще на 500 млн гривень. І як це можна пояснити? Нещодавно в Шевченківському районі згорів ліфт, половина ліфтів вимагають заміни. Я вже мовчу про під'їзди, дахи і комунікації. А все через те, що йде житлова забудова, яка абсолютно не враховує специфіку інженерних мереж столиці.
KV: Як з приводу багаторічного “плачу Ярославни”, що Києву не додають коштів на делеговані функції столиці?
Алла Шлапак: Вже рівно 10 років, як змінилось ставлення Кабміну до столичного бюджету. В 2008 році був порушений принцип збалансованого розвитку регіонів. Більшість податків столиці забирають до центрального бюджету.
Якщо раніше, як інші регіони, ми мали баланс 50 на 50, в кращі часи - 40 на 60 на користь міста, то вже десять років, як він на користь держави. Ще за часів Черновецького це було спекулятивне протистояння між центральною і міською владою.
Протягом “темних” 2010-2013 років забирали зі столиці максимум, а повертали виключно цільовими коштами, де Азаров і КО ставити своїх “спостерігачів” на ті чи інші галузі. Тоді 80% тендерів у столиці вигравали компанії з Одеси. Відповідно, таким чином вони піднімали податки свого міста і вирвались в лідери.
За ці роки Кабмін навчився в ручному режимі давати кошти столиці. Потрібна дорога на Конча-Заспу - буде дорога і більше нічого. На жаль, корупція стала рідною сестрою бюджетного фінансування.
KV: Які мінуси системи “Прозоро”?
Алла Шлапак: Система “Прозоро” - наче гарна платформа, кожен може бачити, як повз нього пропливають кошти. Але коли обирається ціна, ніхто не враховує, що заключаючи контракт із польською фірмою, ми будемо віддавати їм свої кошти, вони просто підуть з України.
В минулому році департамент освіти купив китайські парти по 5,5 тис. гривень. Це ганьба, я вважаю. А українські виробники не можуть запропонувати парти за 1,5 тисячі, тому що технічно це неможливо. І це головна проблема.
KV: Як з приводу бюджету на наступний рік?
Алла Шлапак: Бюджетний процес в цілому дуже специфічний. У столиці було провалено довгострокове планування. В цьому році і держбюджет, і місцевий мали плануватись на два роки, але знову буде на один. Він буде зменшений, це пов'язано з тим, що закінчився митний експеримент в рамках реформи, дорожний і екологічний збір. Є суттєві заниження за доходами.
Той прогноз, який в бюджетній резолюції нам показує і пропонує до розгляду департамент фінансів, оптимістично виглядає тільки в галузі охорони здоров'я і освіти. Але знову-таки винятково за рахунок державних субвенцій на заробітну плату.
KV: Як щодо зміни підходів?
Алла Шлапак: В першу чергу не треба забувати, що державний бюджет України приймає парламент. На мою думку, вже багато років там відсутнє київське лоббі. Це призводить до того, що особливий статус Києва не враховується ні під час бюджетного процесу, ані під час розгляду інших законів.
Один з прикладів - проведення “Ліги чемпіонів”. Київ витратив більше 2,5 млрд гривень на підготовку. Туристичного збору ми отримали 120 тис. гривень. Це називається “бізнес по-українськи”.
Коллеги мені сказали: ви не враховуєте, що громадське харчування отримало прибуток. Напевно, комунальний транспорт взагалі розбагатів настільки, що був змушений підняти тарифи в два рази. Я звикла говорити цифрами. Туристичний збір - це найяскравіший приклад дій місцевої влади під час проведення таких заходів.
KV: Що робити із бюджетом?
Алла Шлапак: Процесс планування і формування бюджету потрібно зробити прозорим. Сьогодні є проект планування громадського бюджету Києва, де кияни виступили з ініціативою, щоб частину об'єктів із програми соціально-економічного розвитку формували в результаті того, як проголосують жителі столиці. І це є одним із правильних рішень. Крім політичної волі, для його реалізації нічого не потрібно.
Друге - міський голова не має закривати очі на порушення формування технічного завдання на проведення тендерів. Не тільки я йому про це писала, але й інші депутати. Ми в цій ситуації можемо тільки звертати увагу мера на виявленні порушення.
Я вважаю, що порушення і зловживання в цій сфері мають мати наслідки, в тому числі - адміністративні і кримінальні.
Зараз це - замкнене коло, де рука руку маже. Але це коло прорветься, так не буде завжди. Не наступить юридична відповідальність, прийде політична. І мер має вирішити, чи він розплатиться за дії своїх підлеглих сам, чи зупинить їх пориви до крадіжок.
KV: Ви вірите, що в сучасних умовах може наступити будь-яка відповідальність?
Алла Шлапак: Потрібно говорити і прагнути до цього. Мовчки спостерігати за тими зловживання, що сьогодні є, я вважаю неправильним. З приводу юридичної відповідальності дійсно є багато нюансів. Немає жодної справи з бюджетних питань.
Ми бачимо шоу з гвинтокрилами, але навіть там далі справа не йде. На жаль, правоохоронна система сьогодні не працює. Мені здається, це пов'язано з тим, що у революції гідності було багато позитивних зрушень, але один суттєвий недолік - на ключові посади прийшли люди, які не були професіоналами і не мали досвіду.
KV: Розкажіть про проблему генерального плану.
Алла Шлапак: Нового генерального плану немає. Хоча міський голова два роки виходить і клянеться, що на наступній сесії депутати розглянуть проект.
Є старий план, який змінений до невпізнаваності окремими рішеннями. Але з точки зору транспортної інфраструктури генеральний план - це в першу чергу цифри, прогнозована кількість населення, яка потрібна на цю кількість інфраструктури. Саме з цієї точки зору я виступаю за те, щоб якомога швидше прийняти новий генплан і була категорично проти детального плану забудови мого округу.
Там не враховано інженерні мережі, використана інформація про дитячі садочки взагалі з інших мікрорайонів, де також живуть люди. Серед лікувальних закладів вони пишуть лікарню №12, яка обслуговує весь Київ і половину України. В Печерському районі один консультаційно-діагностичний центр, вони вважають, що 100 тисяч нового населення також туди сходять.
KV: Що робити в цій ситуації?
Алла Шлапак: Генеральний план не має бути збіговиськом забудовників. Зрозуміло, що є бізнес. Але має бути влада, яка скаже: ось у нас 10 районів, в кожному стільки-то населення і квадратних метрів, на ці показники має бути така інфраструктура, хочете будувати - будь ласка, але маєте побудувати ще дитячий садок, школу і дорогу. Все дуже просто.
Зараз мер каже - це депутати відвели землю, то неправда. Вся історія, коли визначається поверховість, широта, інфраструктура - це розпорядження КМДА. І тут найбільші зловживання.
Наприклад, на вул. Кіквідзе є двоповерхова будівля, яку вже давно викупили і приватизували. В новому плані забудови передбачено будівництво багатоповерхового будинку. Депутати віддали землю згідно законодавству, але не голосували за багатоповерхівку. Таких прикладів дуже багато.
Крім того, на лівому березі необхідно розвивати ділову інфраструктуру. Зараз там будинок на будинку.
KV: Кажуть, що всі нові будинки заселені лише на третину.
Алла Шлапак: Перед виборами у 2014 році ми звіряли кількість виборців і у “Новопечерський липках” заселення було 9%. Можливо, там не всі зареєструвались. Але в таких мікрорайонах зазвичай офіційна реєстрація не перевищує 10%.
KV: Як на вашому окрузі відбувається планування програми соціально-економічного розвитку?
Алла Шлапак: Перед виборами я завжди провожу збір доручень виборців, де люди на бланках пишуть, що їх турбує в будинку, мікрорайоні і районі. Складається рейтинг згідно того, де більше підписів. І я пишаюсь тим, що за три роки депутатства було виконано 98% всіх доручень. З осені я починаю новий збір доручень.
KV: Що просять більше за все?
Алла Шлапак: Найбільше це - житлово-комунальні питання. Ремонт дахів, під'їздів, поштові скриньки, дитячі спортивні майданчики, асфальтування. Як правило, мікрорайон - це школи, садочки і подібні об'єкти. Моя територія специфічна, тому що тут розташований єдиний муніципальний басейн “Юність” і я дуже радію, що разом із жителями нам вдалось його зберегти. У 2016 році була ідея побудувати там “свічку” і на першому поверсі пообіцяли басейн.
В нас також є унікальна музична школа ім. Шостаковича з величезною історією, якій ми допомагаємо. Окрема тема - ботанічний сад ім. Гришка, який є державною власністю. На його територію дуже часто зазіхають.
Один із проблемних об'єктів - автовокзал “Видубичі”, куди з'їжджаються люди різних територій, тому є певна соціальна напруга. Але там розташований приватний сектор, тому вона не настільки яскрава.
В нас живе багато інженерів, які будували Північний міст. І одна з наших перемог - ми не дали Кличку переіменувати його у Фукса. Це була принципова позиція інженерів і конструкторів того часу.
KV: Люди були проти перейменування вулиці Кіквідзе на Бойчука?
Алла Шлапак: Мої волонтери обійшли всі квартири і запитали думку людей щодо цього перейменування. Вони виступили категорично проти, хотіли назвати вулицю Ботанічною, оскільки ми близькі до Ботанічного саду. Але гуртожиток ім. Бойчука зробив свою справу в електронному голосуванні.
А коли я прийшла до Кличка із підписами і копіями паспортів мешканців, щоб доказати, що ми тут живемо, сказали, що порядок такого не передбачає. Тому маємо вулицю Бойчука.
Читайте: “Власти необходимо системно подходить к вопросу защиты детей”, - Алла Шлапак
KV: Вам, як депутату, вистачає повноважень для вирішення питань виборців?
Алла Шлапак: Їх може вистачати, коли ти вперше став депутатом і, як багато молодих, бігаєш смітники переставляєш. Якщо говорити про вирішення системних питань і діяти не для того, щоб погасити пожежу, а щоб їй запобігти - то ні, не вистачає.
За 12 років діяльності я можу констатувати, що пенсіонери в столиці живуть набагато важче, ніж в інших містах. В рамках своїх повноважень я можу тільки видати їм одноразову матеріальну допомогу. І я це роблю. Але як людям жити ще 11 місяців без допомоги? До того ж, 20 територій взагалі не мають депутатів і більшість їх жителів часто в моїй приймальні.
Я буду рухатись далі, тому що розумію, що потрібно змінити на законодавчому рівні. Це стосується місцевого самоврядування, а саме: збільшення повноважень органів самоорганізації населення, відновлення аналогів районних рад. Має бути чітке визначення, що таке територіальна громада міста Києва і що - тергромада районів Києва. Громадські ради, які створені при районних адміністраціях, не працюють.
KV: Розкажіть про перехідні залишки у бюджеті міста.
Алла Шлапак: Це надзвичайно гостра проблема. За минулий рік перехідні залишки складали більше 3 млрд гривень і до квітня не могли погодити, як їх розподілити. При цьому, в нас є інфляція, тощо.
Я вважаю, що за недовиконання і перевиконання має бути чітка відповідальність. Принаймні така, що стосується подальшого обіймання керівних посад.
KV: Чи є питання до керівництва Києва, на які вперто не відповідають?
Алла Шлапак: Коли мер, бюджет міста якого складає вже майже 2 млрд доларів, знайде кошти, щоб відновити програму з адресною матеріальною допомогою? Її чекають всі кияни і вона могла б стати компенсацією за ту дороговизну, яка є в Києві.
Друге - публічний неформальний звіт перед громадою саме з його передвиборчою програмою. Нехай розкаже, що обіцяв і чи виконав.
І останнє: місто Київ - це оплот місцевого самоврядування чи плацдарм Адміністрації Президента і уряду?
KV: Ваш план максимум до кінця 2018 року?
Алла Шлапак: Виконати ті доручення виборців, які ще не виконані та зібрати нові на найближчі два роки. Відстояти інтереси Печерська під час формування бюджету і програми соціально-економічного розвитку на 2019 рік. І не втратити віру в те, що Києвом керують кияни.
Якщо говорити про Аллу Шлапак як політика - я є головою політичної партії “Соціальна справедливість”, яка активно розвивається у багатьох регіонах України і ми маємо дуже амбітні плани. Тому друга половина 2018 року - це розвиток нашої регіональної мережі і проведення загальноукраїнського з'їзду, пов'язаного з президентськими виборами і висуванням кандидата в президенти. І, звичайно, підготовка до парламентських виборів.
Читайте: Алла Шлапак хочет, чтобы в КГГА оперативно рассматривали проекты решений о соцзащите детейKиевVласть
20 червня 2018 г. 12:30
Раздел: Територія розуму
Громадська рада: невдалий експеримент чи майстерна бутафорія?
Як славно було задумано: громадські ради при різних владних структурах - при міністерствах, при Київській міській державній адміністрації (КМДА), при районних адміністраціях. Такий собі потужний загін здорованів з самого що не є народу, який мав пильно стежити за чиновниками та наставляти їх на шлях праведний. Народний інструмент для корчування корупції, який від влади не залежить - гримнути вона на громадськість не може, притиснути по лінії трудової дисципліни або премії теж.
Сьогодні ситуація з тим, у що перетворився “народний контроль”, дає привід згадати дефініцію Чорномирдіна: “хотіли як краще, а вийшло як завжди”. Народний пильник нагадує не богатиря, а кволого дистрофіка з синдромом аутизму. Як не старався, не пригадаю бодай одну гучну перемогу Громадської ради над безладом у владних структурах та зловживаннями чиновників. А так чекалося...
Чому не склалося? Як не прискорбно визнавати, через нас з вами, в першу чергу. У національній традиції громадська активність далі розмов на кухні пересічно не простягається. Тому мляво уступаємо дорогу, у тому числі й тим, хто рветься у Громадські ради не заради суспільного блага, а плідних особистих контактів з владою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наприклад, у Києві 11 тисяч громадських організацій. А у Громадській раді при КМДА 35. Шалений конкурс, схоже, ці 35 здолали! Але визнаних лідерів опору безсистемній забудові серед них не проглядається. Борців за збереження культурної спадщини, яку знищують на наших очах, теж. Обманутих вкладників, координаторів акцій протесту, журналістів та блогерів з числа борців з корупцією також не має.
У киян наразі безліч проблем: забудовне свавілля і корупція, безпека населення і кримінал, стан доріг і тарифи, сміття у дворах і екологія, бюрократизм та недоступність влади, пробки і парковки. Як з цим усім розбирається Громадська рада? Схоже, під сонне обговорення регламентів та порядків денних, під заспокійливе журчання засідань з питань оптимізації діяльності, дисципліни відвідувань, вдосконалення плану роботи, звітів комісій усі проблеми залишаються там, де були.
Я маю право віднести себе до громадськості, зважаючи на майже 20-річний стаж лідерства у протистоянні забудовнику, що теж яка не яка, а боротьба за громадський інтерес.
Читайте: Контрольний постріл. Жертва отримала травми, несумісні з життям
Питання, яке не на жарт стало турбувати населення нашого кварталу і привело мене та інших активістів до Громадської ради при Шевченківській РДА: проблема будівництва на вулиці Пушкінській та фейкового представництва нашої громадськості у цій раді штатним працівником забудовника.
Домагалися прийому у голови Громадської ради при Шевченківській РДА з тиждень. Добилися. Прийшла делегація з п'яти членів нашого ОСН, обраного населенням кварталу, обмеженого вулицями Пушкінською, Червоноармійською, бульваром Шевченка. Здавалося, поважні члени громади заслуговували на увагу голови Громадської ради: професор, колишній головний архітектор району, член Громадської ради району, викладач університету, голова Громадської ради при Мінкультури. Та ким би житель не був, він має право на увагу і допомогу такого органу.
Спробую відтворити деталі візиту в образній, так би мовити, формі.
Ми: “Хотіли б обговорити…”
Нам (суворо): “У вас 15 хвилин!”
Ми (жалісливо): “Так домовлялися за тиждень, питання важливе для населення, люди з роботи відпросилися…”
Нам (ще більш суворо): “Час пішов!”
Ми: “Бачте, у нас в самому центрі Києва твориться таке, що в жодній Європейській столиці…”
Нам: “Я багато поїздив по Європі і по світу. Тренував навіть короля (чи принца?)” … Далі делегація слухала спогади голови, у тому числі зі славного спортивного минулого, намагаючись час від часу вставити кілька слів з приводу того, заради чого прийшла. Тим часом 15 хвилин минали...
Ми: “На засідання прийде багато людей. Просимо поставити наше питання першим, щоб люди не чекали кілька годин…”
Нам (гучно): “Не поставлю!”
Ми: “Ми маємо право поставити питання, що хвилює людей…”
Нам (дуже гучно): “Не маєте!”
Ми: “Це порушення демокра…”
Нам (гучно): “Тільки в “Різному”, після всіх! Три хвилини!”
Ми: “В порядку денному 7 питань, в одному звіти аж 6 комісій. Навіщо масі зайнятих людей чекати…”
Нам (дуже гучно): “В “Різному”, я сказав!”
Після проведеної “виховної роботи” довелося делегації піти ні з чим. Залишилося загадкою, чим таким невідкладним був зайнятий голова решту дня, що відправив цілу делегацію геть. А ми, завдяки непохитності голови Громадської ради, мусили потім попередити людей, щоб для кількагодинного очікування “Різного” не приходили. Така, знаєте, районна демократія…
Як виявилося згодом, то були лише квіточки. Ягідкою стало неймовірне враження від “районної демократії”, одержане 12 червня у залі, люб’язно наданому Шевченківською РДА для проведення засідання Громадської ради.
15:30 Неозброєним оком видно: кворуму немає. У президії уже знайомий нам невблаганний провідник “районноі демократії”.
Піднімаю руку: “До порядку денного…” (хотіли чемно нагадати, що будь-яке зібрання мусить до початку затвердити порядок денний).
Голова (гучно): “Сядьте!”
Ми: “Так до порядку ж денно…”
Голова (дуже гучно): “Сядьте, я сказав!”
Ми: “Згідно регламенту…”
Голова (гучно, як тільки можна): “Чого ви тут сидите? Тут не можна! Пересядьте!”
Ми: “Та дайте ж сказати! У нас колективне звернення до Громадської ради, кілька днів підписи збирали!”
Голова (ще гучніше): “Пересядьте!”
До фізичної сутички, слава Богу, не дійшло. 75-річний професор її безславно програв би чемпіонові світу, який тренував принців, а може й королів. Та це був ще не вечір. Окремі присутні вже почали здогадуватися, що на засіданні Громадської ради не так безпечно, як прописано в регламенті. Подальші події переконливо це підтвердили.
Спочатку ніщо не віщувало скандалу. Позіхаючи, послухали звіти комісій, голови яких на засідання не прийшли. За них доповідали хто попало: то прудкий молодий чоловік від забудовника, причому відразу за дві чи три комісії, то ще хтось. Та й доповідати, власне було нічого. Потім - виступ забудовника, який майже увесь складався з поливання брудом свого громадського опонента. Зупинив голова цього майстра поливу? Ще чого! А от коли один з членів Громадської ради, до речі, голова ради мікрорайону, зажадав виступити по темі дискусії, головуючий висловив рішучу незгоду. Той наполягав. Чемпіон же підняв голос до Шаляпінськоі сили, а потім мало не схопив упертюха за грудки. Звучання при цьому досягло такоі сили, що корабельна сирена відпочиває. Врешті-решт брудно обізвав претендента на виступ, показавши майстерне володіння сленгом підворотень. Імовірно, у захваті полеміки забувши, що за ситуацією зацікавлено спостерігають з залу члени Громадської ради та гості. Втім, судячи з того, що присутні члени Громадської ради на хамство ніяк не зреагували, напевно, воно було їм не в новину... А може, побоялися потрапити під роздачу?
Була хоч якась користь для громади від цього фантастичного “дійства” під авторитетною вивіскою Шевченковської РДА та Громадської ради при ній? Як сказав би математик, якщо і була, то нескінченно мала. Про що ми на початку безуспішно намагалися вставити слово. Кворуму-то не було. Порядок денний не затверджений. Для чого було годинами колихати повітря - залишилося загадкою. Адже, не те що приймати рішення по кожному із шести заслуханих питань, а й навіть ставити їх на голосування не можна: ні про виведення зі складу неслухняних членів Громадської ради, як збирався голова; ні про “фільтрацію” осіб, схильних до співпраці зі ЗМІ; ні про схвалення безглуздої “ідеї пішоходизації” Пушкінської; ні про затвердження звітів комісій, голови яких, як і більшість членів Громадської ради, на засідання не прийшли.
Читайте: “Инициатива “пешеходизации” Пушкинской: липовые активисты и местная власть
То що ж відбувається в Громадській раді центрального району Києва: імітація роботи за для громадськості чи відверта демонстрація зневаги до неї? Зовні наче все пристойно. Президія є? - Є. Головуючий в ній сидить? - Сидить. Представник адміністрації, при якій працює Громадська рада, вшанував збори своєю присутністю? - Вшанував. Кворуму не було? - Ну не було, то й що, хіба вперше? Голови комісій на звіт про роботу своїх комісій не прийшли? - Байдуже! Нехай доповідає, хто хоче. Громадськість району, що прийшла по допомогу, послали куди подалі? - Послали, нехай не заважає вирішувати наболіле “питання оптимізації”.
Якщо саме так адміністрація вирішила здійснювати “зв'язок з громадськістю”, то, здається, це той “зв'язок”, яким наче ланцюжком, її тягнуть куди треба. З тими, хто впирається, в привладній Громадській раді проведуть “виховну роботу” на підвищених тонах та з прилюдним приниженням, аби знали своє місце.
Треба щось з цим робити, кияни. Інакше нас і далі водитимуть на ланцюжку.
Николай Жуков, председатель ОСН "Квартал Пушкинская – Красноармейская", профессор
KиевVласть
17 травня 2018 г. 11:00
Раздел: Тексти
Олег Бондарчук: “Антикорупційні органи не виправдали надій”
У чому небезпека договорняків між політиками, що спільного у передвиборчої і антикорупційної кампаній, яким є ставлення Віталія Кличка до корумпованих чиновників в інтерв'ю “КиевVласти” розповідає голова Постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції Київради Олег Бондарчук (ВО “Свобода”).
Корупція і політики
KV: Одна з найбільших претензій до Київради — це “політичні договорняки” за спинами виборців. Опоненти домовляються між собою, просувають позалаштункові рішення. Хіба це не корупція?
Олег Бондарчук: Потребу домовлятися диктує світова практика. Політичні сили прагнуть прийти до влади не лише задля виконання обіцянок перед виборцями, а й заради утримання влади.
І ризики від переплетіння політичних домовленостей із корупцією тут — неминучі. Та це питання скоріше до правоохоронних органів.
Однак дії політичних призначенців у них сьогодні викликають подив. Вони інколи не розуміють навіть основ — наприклад, у чому суть таємниці слідства. Очільників спокушає бажання пошвидче показати привабливу картинку, а це знищує тривалу і кропітку працю слідчих.
Недивно, що чимало гучних затримань завершуються в судах нічим. Справи розвалюються. А звинувачені стають ...потерпілими. Нонсенс!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Хоча, здавалося, вихід знайдено. Суспільство позитивно сприйняло створення антикорупційних органів, під що було виділено мільярди коштів з бюджету.
Однак треба визнати — ані НАБУ, ані САП не виправдали сподівань. Найбільше розчарування для мене — НАЗК, чиєю функцією є перевірка способу життя на відповідність до е-декларацій чиновників. Я вже не вірю в успіх ДБР (Державне бюро розслідування). Подивимося, що зможе Антикорупційний суд, який має з'явитися в майбутньому.
Масове хабарництво чиновників і зловживання політиків означає війну влади зі своїм народом. Тож я поставив би корупцію сьогодні на один щабель із війною з Росією.
Корупція і правоохоронці
KV: Якщо проаналізувати ситуацію в Києві, в столиці завалили Антикорупційну програму з попередження корупції. Блокували діяльність комісії з оцінки корупційних ризиків. Заледве запустили Антикорупційну гарячу лінію в мерії. Ми наочно бачимо бурхливу імітацію. Невже нічого не можна вдіяти з саботажем влади?
Олег Бондарчук: Ви ще не згадали історію з Антикорупційною радою при міському голові. Перших півроку після виборів 2015-го року депутати взагалі не могли потрапити туди — у міській владі зволікали, відбувалися недомовками.
Читайте: Администрация Кличко с треском провалила выполнение рамочной антикоррупционной программы
Та коли ми нарешті потрапили на засідання, нас неприємно вразило. Це був бутафорний лобістський клуб по інтересах, який ні на що не впливав і не ухвалив жодного рішення для подолання корупції. Більшість громадських активістів залишила Антикорупційну раду. Через неефективність вона перестала функціонувати.
Врятувати ситуацію могла лише активізація нашої постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції Київради.
KV: Якою ви бачите її роль?
Олег Бондарчук: Ми не правоохоронці і не судді. Хоч скаржники й звертаються до мене на комісії ”Ваша честь”. Однак це помилково — вважати, що ми виносимо остаточний вердикт.
Закон відчутно обмежує повноваження профільної комісії Київради. Ми маємо право відхилити проект рішення, апелювати до голови КМДА, звертатися до правоохоронних органів, оцінювати їхні звіти на сесіях Київради. Але у нас немає розпорядчих функцій.
Та це не привід заспокоюватися. Міську владу не можна залишати без нагляду. Вона має відчувати кожної хвилини: виборці знають про корупціонерів в стінах КМДА. Ким би ти не був — чиновником чи депутатом.
KV: Відкриваються нові кримінальні провадження, однак слідчі лояльно ставляться до підозрюваних. А ті продовжують закладати корупційні складові у рішення Київради. Столична поліція отримує кошти з бюджету за програмою “Безпечна столиця”. Як по-вашому, наскільки ефективно вона боротиметься з корупцією в Києві?
Олег Бондарчук: Критичним залишається кадрове питання. Згідно з законом про Національну поліцію, набір новачків відбувається через поліцейські комісії. Ми делегували до їх складу по два представники від громадськості. Вважаю, спрацювали непогано, відібрали сумлінних.
Але як з'ясувалося, багатьох міліціонерів із “багажем знань та досвіду” почали переводити до поліцейських по службі. Коли громадські активісти виявили це, то стали на перешкоді таких схем.
Проте керівництво МВС продовжило гратися і в порушення закону просуває “досвідчених” по службі через атестаційні комісії. Але ми не облишимо цю справу просто так.
Корупція і КМДА
KV: Чи можете ви назвати найбільш корупційні підрозділи у міській владі Києва?
Олег Бондарчук: Немає більш чи менш корумпованих департаментів КМДА. Корупція в столичній владі — явище системне. У Києві відпрацьована система заробітку на міському бюджеті, тендерах... На жаль, на всьому.
Візьміть будь-яке рішення КМДА — одразу виникає підозра, на чию користь пішов відкат. За всіма рішеннями стоять певні політики, “смотрящі”. Недивно, що ті, хто вільно просував земельні схеми за попередників, досі спокійно почувають себе.
Ви чули щось про резонансні справи, обшуки, затримання? На хабарях беруть лише дрібних виконавців.
Згадаймо конкретні приклади. Ми надали до САПа і НАБУ матеріали у справі КП “Київпастранс” – стосовно тендерів із розміщення МАФів на жвавих місцях поруч зупинок транспорту. Хтось же невипадково виграв конкурс у 300 млн грн стосовно найпривабливіших місць у центрі? І таких справ чимало.
Читайте: В Киевсовете не признают результатов скандального инвестконкурса на столичные остановки
KV: Як рухається справа “Київзеленбуду”?
Олег Бондарчук: Так, громадський активіст Костянтин Піонтковський звернувся до нашої комісії з фактами ймовірної корупції посадових осіб КМДА. А саме — в Департаменті міського благоустрою, КО “Київзеленбуд”, КП “Плесо”, в Святошинському лісопарковому господарстві.
Із документів випливало, що посадовці “Київзеленбуду” зловживали службовими обов’язками, діяли за змовою із директорами структурних підрозділів - комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень в районах Києва - і використовували злочинні схеми для привласнення коштів місцевого бюджету.
Читайте: В “Киевзеленстрое” наловчились по-крупному воровать на закупках
Як виявилося, підконтрольні приватні компанії (“КУБ” та “Севен Транс”) подалися на тендери із реконструкції парку “Наталка” в Оболонському районі. І безперешкодно виграли їх, попри очевидні недостатні можливості. Тож що ж вони зробили? Узяли на субпідряд своїх же благодійників. Проста і нахабна схема! Правоохронці підозрюють крадіжку 54 млн гривень бюджетних коштів. Розслідування триває.
Так само КП “Плесо” у кінці минулого року провело фіктивний тендер на паспортизацію 15 водоймищ Києва. Уявіть собі темпи: за 12 днів новоспечена фірма “Індустріальні та гідротехнічні інженерні рішення” змогла “провести паспортизацію” 143 га водоймищ. На роботу, яку фактично ніхто не проводив, було виділено майже один млн гривень.
Читайте: КП “Плесо” ремонтировало и чистило Дарницкий канал за 18 млн гривен только по документам
Постійна комісія звернулася з вимогою надати всі документи по конкурсах, тендерах, актах виконаних робіт. Тим часом, із “Київзеленбуду” ніхто навіть не з'явився на засідання комісії.
Ситуація доходить до абсурду. У столиці десятки комунальних підприємств, а прибуткові з них лише два. Узяти Київський метрополітен із щоденним пасажиропотоком у мільйон... А він - збитковий.
Це свідчить про те, насамперед, що переважна більшість КП працює на чиюсь кишеню.
Корупція і мер
KV: Тому всіх цікавить, насамперед, позиція Віталія Кличка у боротьбі з корупцією.
Олег Бондарчук: На пленарному засіданні Київради під час години запитань до міського голови я поцікавився у нього. За весь 2017 рік і перший квартал 2018-го лише наша комісія направила йому 30 звернень. Усі вони — із конкретних і болючих проблем. Натомість ми отримали — усього 4 відповіді.
Читайте: Виталий Кличко игнорирует 90% обращений антикоррупционной комиссии Киевсовета
Кличко не повірив. Зрозуміло, він мало читає документи, що підписує. За це відповідають служби і департаменти. Але якщо чиновники не надають депутатам хоча б формальних відписок, мабуть, позиція голови дозволяє їм це робити.
KV: Як змінити таку ненормальну практику?
Олег Бондарчук: Зараз у Києві діє фактично пряме президентське правління. Це абсолютно суперечить принципу місцевого самоврядування. Глава держави призначає своїми представниками мера столиці і керівників райдержадміністрацій. На них громада не має значного впливу.
Так не повинно бути у демократичній державі. Президентську вертикаль треба ламати, ухваливши новий закон про столицю і прибравши вплив Банкової.
Читайте: Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону”
А допоки цього нема, змінити ситуацію можна, якщо провести вибори до районних рад в столиці. Каденція нинішнього складу Киїради у 2015-му році розпочалася саме з голосування з цієї ініціативи. Автором якої був, до речі, сам Кличко.
Громада може отримати реальний вплив. Спочатку вона обирала б підзвітних депутатів. Ті, у свою чергу, голову райради. А вже потім президент держави мав би автоматично призначити голову райради керівником РДА. А поки все контролюється з Банкової…
Міська влада не хоче виконувати власні обіцянки. Принаймні, не зробить цього до чергових місцевих виборів у 2020-му році. Пояснює, що політично районні ради начебто недоцільні. Якщо вже так, підемо від зворотного. Змінимо закон, у якому закладено існування райрад.
Читайте: Как сказку сделать былью: столичные депутаты намерены возобновить работу райсоветов Киева в 2019 году
Коли на виборах виграє опозиція, новий склад Верховної Ради зможе швидко ухвалити новий закон про столицю. Він відповідатиме реальним інтересам громади. А в спроможність нинішнього мера пролобіювати закон мало вже хто вірить.
Міський голова першим повинен підтримувати позитивні зміни в столиці. Це його повна відповідальність, до того він є головою партії з найбільшою депутатською фракцією в Київраді.
Корупція і вибори
KV: Але якщо мер не виявляє зацікавленості і з таким підходом піде на другий термін?
Олег Бондарчук: Тоді зацікавленість у змінах мають виявити кияни. Прийти на вибори і дати оцінку — відповісти собі, чи задоволені вони тим, яким стало їхнє рідне місто.
Політики наче змінюються, але насправді лише мімікрують – сьогодні у “Солідарності”, завтра - в “Ударі”. Принаймні, досі змінювали лише форму.
KV: Передвиборчі кампанії — президентська і парламентська — по суті, розпочалися. Як вплине це на боротьбу з корупцією?
Олег Бондарчук: Чим ближче до голосування, тим більше буде заяв про корупційні схеми та їх подолання. Але все це, на жаль, передвиборчі гасла.
Столична трибуна – вигідний майданчик. Київрада перебуватиме у вирі турбулентності протягом найближчих півтора року.
Та киян цікавлять не виступи, а відремонтовані дороги, чисті вулиці. Столиця – найбільша адміністративна одиниця по кількості виборців. І кияни мають вплив.
Вибори до ВР ще теоретично можуть бути достроковими. У цьому разі кампанія стартуватиме наприкінці травня, а офіційно в червні. Пізніше серпня-вересня її вже не можна проводити — президент втратить право розпуску Ради.
Але в будь-якому випадку в березні 2019-го пройдуть президентські вибори. І вже з кінця літа, зі стартом нового політичного сезону, ми побачимо основних кандидатів.
Виборці в Києві мають відповідальніше ставитися до голосування. Це — їх головний обов'язок. Вони отримають ту владу, яку самі оберуть. І якщо нічого не змінювати, нічого й не рухатиметься.KиевVласть
16 квітня 2018 г. 11:35
Раздел: Територія розуму
Заради забудови Рибальського Кличко з Порошенком так “нахімічили”, що “суддям” довелося фальшувати зміст доказів
Ось і настав той довгоочікуваний момент, коли кожен може “насолодитися” повним текстом рішення Київського апеляційного адміністративного суду, яким визнано законним затвердження Детального плану території (ДПТ) Рибальського півострову в Києві.
Детальніше про історію питання тут.
Особисто я очікував цікавих юридичних “знахідок” від “досвідченої колегії” Бабенка, Кузьменка та Степанюка, адже, враховуючи нахабство при порушенні законодавства задля протягування зазначеного ДПТ, перед ними була поставлена дуже нетривіальна задача. На жаль, мої очікування не справдилися – навіть доктор юридичних наук, професор і одночасно головуючий суддя Костянтин Бабенко, виявився неспроможним якісно виконати замовлення і був змушений піти на банальну фальсифікацію змісту доказів у своєму рішенні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В мене вже є особистий досвід із рішеннями, коли судді фальшували зміст одного доказу, “забували” про інший, потім витончено це “топили” у об’ємному аналізі всіх інших, менш принципових доказів. Але цього разу “обдарована команда” Віталія Кличка не залишила суддям жодного шансу навіть на такий підхід – колегія була вимушена проігнорувати зміст рішення першої інстанції та надані мною докази і сфальшувати зміст ВСІХ ключових доказів зі сторони відповідача, використаних для обґрунтування свого завідомо неправосудного рішення.
Не буду голослівним і проаналізую цей суддівський “шедевр” разом із доказами, на які вони посилаються (всі відповідні зображення для цього аналізу знаходяться за цим посиланням.
Перша частина рішення апеляції присвячена “доказуванню”, що положення ДПТ не суперечать положенням чинного Генплану Києва.
1) “Зазначений Детальний план території розглянуто та рекомендовано до затвердження Архітектурно-містобудівною радою при Департаменті містобудування та архітектури м. Києва (Протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 30 червня 2016 року у справі № 008-а-16)”
БРЕХНЯ! У протоколі зазначено, що ДПТ рекомендовано з урахуванням пропозицій і рекомендацій та внесення відповідних змін. А серед цих рекомендацій – вимога привести ДПТ у відповідність до положень чинного Генплану Києва. Ви будете взагалі шоковані, скільки перевели паперу в апеляційних скаргах представники Київради та Департаменту містобудування старанно розписуючи, що результати розгляду на АМР мають лише рекомендаційний характер і на них взагалі не можна посилатися. І навіщо так було напрягатися, якщо заради них судді все одно потім банально сфальшували зміст цього документу?
2) “На зазначеній території об'єднано кілька форм використання, тому її віднесено до поліфункціональної зони використання, що підтверджується Схемою планувальної структури Генерального плану м. Києва до 2020 (Т.4, а.с.63)”
БРЕХНЯ! Рибальський відповідно до цієї схеми знаходиться у центральній планувальній зоні, й відноситься частково до території виробничо-промислових районів та частково до території природничого комплексу.
3) “На території земель комунальної власності в межах вулиць Електриків, Набережно-Рибальська у Подільському районі міста Києва, а саме встановленою Схемою організації промислових та комунально-складських територій Генерального плану м. Києва до 2020 року визначено наступні напрямки використання території: поліфункціональне використання без збереження пріоритету існуючих функцій”
БРЕХНЯ! Центральна та північно-центральна частина Рибальського за цією Схемою (згідно їхньої власної інтерпретації цієї Схеми, що я окремо прокоментую нижче) віднесені до "поліфункціональної" ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯМ пріоритету існуючої ПРОМИСЛОВОЇ функції. Західна частина віднесена до "поліфункціональної" ПРОМИСЛОВОЇ території без збереження пріоритету існуючих функцій. Тобто, там передбачена наявність промислової функції, але вона не є пріоритетною – можна розмістити комунально-складські об’єкти, але розміщення житлової та громадської забудови поряд із наявною промисловою прямо заборонене. І лише східна частина Рибальського віднесена до "поліфункціональної" КОМУНАЛЬНО-СКЛАДСЬКОЇ території без збереження пріоритету існуючих функції – там не передбачено розміщення промислових об’єктів і разом із комунально-складською забудовою можливо розміщення громадської, АЛЕ НЕ житлової.
Але ми зробили цей аналіз цієї Схеми виключно для того, щоб показати, що вони навіть у своїй власній брехні заплуталися, адже НАСПРАВДІ, ні Генеральним планом міста Києва, ні Законами, у т.ч. Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, ні ДБНами не вживається поняття “поліфункціональне використання”, воно просто відсутнє. Це вигадка шахраїв від містобудування, зокрема Департаменту містобудування КМДА та відповідного комунального інституту, які вирішили, що вони можуть змінювати закони. А точніше, не змінювати, а просто плювати на закони.
Чинним на даний час ДБН Б. 1.1-15:2012 “Склад та зміст генерального плану населеного пункту”, а саме: підпункт б) пункту 5.5.2 передбачає, що території існуючої забудови різного функціонального призначення поділяються на: 1) житлову забудову; 2) громадську забудову; 3) ландшафтно-рекреаційну; 4) зелених насаджень загального користування; 5) спеціального призначення; 6) виробничі; 7) складські; 8) комунальні; 9) магістральних та житлових вулиць та доріг та іншого транспорту; 10) головних споруд інженерної інфраструктури; 11) об’єктів соціальної інфраструктури; 12) території, що мають статус земель історико культурного призначення; 13) природно-заповідного фонду; 14) сільськогосподарських угідь; 15) водних поверхонь.
І ЖОДНОЇ поліфункціональної території НЕ передбачено. Це вичерпний перелік!
Однак чиновники вирішили наплювати на всі існуючі норми, беруть дві суміжні території різного функціонального призначення і називають їх поліфункціональними, а значить, тепер там можна будувати все, що завгодно. Але суд проігнорував наші аргументи та посилання на чинне законодавство і Генеральний план, де “поліфункціональних територій” нема, бо вони існують виключно в уяві чиновників-шахраїв, а тепер, як виявилося, і суддів.
Саме із цієї потрійної брехні, судді роблять висновок, що “передбачене ДПТ функціональне призначення території (для житлово-громадської забудови, території спецпризначення, зелених насаджень загального користування, комунально-складського призначення) не суперечить визначеному у Генеральному плані поліфункціональному використанню територій, а є уточненням його положень щодо планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини населеного пункту, не змінюють функціональне зонування його територій”. От тільки в Генплані поліфункціональних територій немає і бути не може, бо кожна територія має свою функцію, перелік яких наведено вище.
Хочу зазначити, що при цьому вони ще і повністю ігнорують поданий мною доказ порушення положень Генплану – основну схему діючого генплану, яка (ви будете сміятися) навіть називається офіційно “КИЇВ. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН.”
Друга частина рішення апеляції присвячена “доказуванню” проведення громадських слухань із дотриманням вимог законодавства.
4) “У газеті “Хрещатик” (випуск №20 (4790) від 23 лютого 2016 року оприлюднено проект Детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-рибальської дороги у Подільському районі м. Києва та повідомлено, що матеріали зазначеного проекту розміщено в приміщенні Подільської державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Контрактова, 2 та на сайті www.kga.gov.ua”
Я навіть не знаю, яким словом можна назвати це “оприлюднення проекту”. Повідомлення про проведення громадських слухань, яке не відповідає вимогам навіть до подібних повідомлень, і не містить жодних графічних матеріалів, ще й розміщене в розділі “Реклама” (РЕКЛАМА!), це оприлюднення проекту ДПТ?
Але головне, що ані в приміщенні Подільської РДА, ані на сайті Департаменту, проект ДПТ не було розміщено – цьому питанню була присвячена значна частина апеляції Київради та Департаменту і все зводилося до твердження, що вони не зобов’язані надавати докази виконання вимог законодавства.
Щоб зрозуміти різницю між проектом ДПТ, оприлюднення якого є обов’язковим для проведення громадських слухань, та матеріалами, які було оприлюднено Департаментом, раджу порівняти проект ДПТ, який був оприлюднений ПІСЛЯ затвердження Київрадою та тим, що було розміщено для проведення громадських слухань.
Реальний проект: близько 120 сторінок тексту (це без додатків) та 15 графічних схем. Натомість, до затвердження Департамент розмістив півтори сторінки тексту та 7 графічних схем із ДПТ. І законодавство чітко визначає необхідність оприлюднення всього проекту ДПТ для громадських слухань, а не лише кількох обраних сторінок.
5) “Третьою особою – Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймалися пропозиції громадськості для їх розгляду та врахування у проекті Детального плану території, що підтверджується наявними у матеріалах справи Журналом реєстрації пропозицій та зауважень громадян до проекту Детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-рибальської дороги у Подільському районі м. Києва та Звітом про результати розгляду та врахування пропозицій громадськості, юридичних, фізичних осіб під час проведення громадських слухань проекту Детального плану території в межах вулиць Електриків, Набережно-рибальської дороги у Подільському районі м. Києва (Т.1, а.с.73-79)”
Це із серії “на сараї теж написано, а там дрова лежать”. Є лист Подільської РДА, яка займалася цим Журналом пропозицій. Дивна річ, але там це називалося “результати оприлюднення ПРИЙНЯТИХ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ щодо розроблення ДПТ”. Оприлюднили окремі проектні рішення, а не проект ДПТ, написали на журналі для пропозицій необхідну назву – і вуаля, ось вам і доказ проведення громадських слухань самого проекту!
Але зупинимося на цьому доказі. Зауваження до проектних рішень ДПТ у журнал вносила лише одна людина – співавтор діючого генплану Сергій Дюжев. Зверніть увагу на перше зауваження. Пан Дюжев акцентує увагу, що у даному ДПТ здійснено (дослівно): “принципове та цілковите відхилення (навіть – ігнорування) від планувальних рішень діючого Генерального плану”.
А що на це відповіли Директор департаменту містобудування та директор розробника проекту ДПТ? Вони визнають зауваження співавтора діючого генплану, а порушення положень генплану пояснюють тим, що ДПТ розроблений у відповідності до ПРОЕКТУ нового Генплану. Суд апеляційної інстанції “дослідив” доказ, зробив висновок, що він є підтвердженням проведення громадських слухань, але повністю проігнорував, що насправді це виключно доказ грубого порушення діючого генплану під час розробки ДПТ.
6) “Позивачем право на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку реалізовано не було, тому його права та інтереси не порушено”
Цитую діючу на той час редакцію цього самого закону: “ОПРИЛЮДНЕННЯ проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування”.
Стривайте, а коли проект ДПТ оприлюднили? Ах, дійсно, я забув – суд же “встановив”, що його оприлюднили у газеті “Хрещатик” №20 (4790) від 23.02.2016.
А якщо серйозно, вище я вже зазначав, що проект ДПТ не був оприлюднений, тож мене якраз і було повністю позбавлено передбаченого Законом права на подання зауважень саме до проекту ДПТ. До чого я мав подавати пропозиції, які відповідно до прямої вимоги Закону мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил? До семи картинок, зміст яких розписаний на 120 сторінках НЕоприлюдненої текстової частини та невідомо якого об’єму додатків?
Кому цікаво, це питання досліджувалося під час розгляду позову у першій інстанції та детально розписано у відповідному рішенні.
Суд першої інстанції це детально дослідив і визнав порушення процедури проведення громадських слухань. Але в апеляції сталися дивні метаморфози, і порушення ніби випарувалися…
7) Я відмітив цю відносно велику частину на скріншоті рішення і не буду її цитувати, щоб не займати місце. Просто раджу її уважно прочитати – це та сама “судова практика, що склалася”, про яку після оголошення резолютивної частини розповів наш видатний науковець (доктор, професор) і одночасно “суддя” Бабенко. Якщо коротко, позиція наступна: законодавство ВИМАГАЄ наявність графічних матеріалів у повідомленні про початок громадських слухань, але якщо графічні матеріали були розміщені десь в іншому місці, або і не розміщені взагалі, то на вимоги законодавства можна і начхати.
Після цього рішення, у мене виникло два питання, на які я поки не можу знайти відповіді.
Перше: навіщо суддя Бабенко намагався вигнати журналіста з відеокамерою, якщо все одно цей маразм із гордою назвою “Постанова іменем України” все одно обов’язково розміщується у відкритому доступі?
Друге: за якою статтею Кримінального кодексу краще вимагати відкриття кримінальної справи проти цих суддів? Юрій Луценко, не підкажете, це за ст. 375 за постановлення завідомо неправосудного рішення? Чи краще за “модною” для ГПУ статтею 256 за заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності?
Чи краще одразу починати шукати у Законі “Про державні нагороди”, яке “покарання” передбачене за завідомо неправосудне рішення в інтересах бізнесу діючого Президента України?..
P. S. З нетерпінням чекаю, як "новий реформований" Верховний Суд буде мучитися вигадуючи підстави, щоб не задовольнити нашу касацію...
Юрій Левченко, депутат Верховної Ради
KиевVласть
12 квітня 2018 г. 18:55
Раздел: Територія розуму
Контрольний постріл. Жертва отримала травми, несумісні з життям
Суддя Верховного суду прийняла рішення про знищення київського дитсадка № 183
На відміну від явища фейкових назв новин, нездорова мода на які так зіпсувала пошук в мережі потрібної інформації, даний заголовок про реальні речі.
Дарма, що виконавець – жінка з двома подільниками. Згвалтувати безпомічний дитсадок це ніяк не завадило. Чому “обтяжуючі”, спитаєте ви? А тому, що подія сталася у свята святих правосуддя. Манускрипти якого звикли цитувати з придиханням усі судді як істину в останній інстанції, з благоговійним підніманням очей вгору. І сприймають як указівку: “роби так само”, інакше непереливки.
Місце події: Верховний суд України. Адреса: Копиленка 8. Час: 11.04.2018. Жертви: Дитсадок, позбавлений життя насильницьким шляхом, що відбулося одночасно з зачитуванням вироку. І 150 дітей, об право яких на одержання дошкільної освіти витерто вишукані черевики. Гарантоване між іншим, Конституцією.
Чим залужив нещасний дитячий притулок на дику розправу, вчинену угрупованням респектабельних громадян на чолі з доглянутою дамою? Та лише тим, що трапився у них на дорозі до світлого майбутнього, хоча воно і зараз засліплює до сліз.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чи є гидкіший злочин, ніж коли дитину крадуть “на органи”? А коли цілий дитсадок “на органи”? Коли так промишляють відморозки зі неміряним стажем відсидок, це одне. Та зовсім інше, коли до обробного столу стають троє охоронців закону з еліти, озброєних сучасними інструментами, з казковими зарплатами за свою діяльність, які пересічному громадянину за кілька років не заробити. Розміри зарплат начебто гарантують непідкупність, але здається, бачаться лише нижнім орієнтиром під час замовлення безцінних послуг. Унікальність їх в тому, що саме тут вершина, якою завершується оформлення послуг омріяним “оскарженню не підлягає”. Оскільки вирішує проблему раз і назавжди.
Читайте: Беспощадная забота киевской власти о культурном наследии
Громадськість не сьогодні запідозрила Бердник І.С. у діях, за які у деяких громадських приймальнях можуть показати на двері. Що стало підставою для висновку від 16.05.2017 року Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Верховного Суду критеріям доброчесності та професійної етики. Громадська рада послалася на Європейський суд з прав людини, який указав, що Верховний суд в особі колегії з участю Бердник грубо “викривив висновки рішення Європеського Суду з прав людини”. Європейським судом визначено, що обґрунтування Верховного Суду України можна тлумачити лише як “грубе свавілля” або “відмову у правосудді”. Як не сумно визнавати, йдеться про нашу героїню.
Громадська рада доброчесності дійшла до висновку про невідповідність кандидата Бердник антикорупційним критеріям. Послалася на ряд інших судових справ, які підтверджують порушення суддею норм законодавства України та міжнародних стандартів під час розгляду судових справ.
Так, за інформацією з веб-сайту видання “2000” та реєстру судових рішень, суддя Берднік І.С. була у складі колегії, яка скасувала постанову ВГСУ про визнання недійсним рішення Шевченківської районної у місті Києві ради щодо приватизації приміщень в архітектурній пам’ятці “Замок барона Штейнгеля” у місті Києві. Рух “Чесно. Фільтруй суд” дав негативний висновок кандидату до Верховного Суду Берднік І.С. Проте названу особу було-таки призначено на посаду судді Верховного суду, де та, як здається, не змогла утриматися від дій, які Європейським судом кваліфіковані “грубе свавілля” або “відмова у правосудді”.
Результати моїх спостережень безпристрасною мовою фактів
11.04.2018 відбулося засідання Верховного суду у складі колегії Берднік І.С. головуюча), Мачульського Г.М., Міщенка І.С. за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради та департаментів КМДА до комерційних структур, які брали участь у привласненні дитсадка № 183 та подальших перепродажах. Прокурора підтримали усі інші зі сторони позивача - Міносвіти, громадськість, районні служби – усього 12 учасників.
Прокурор виклав обставини протиправного відчуження споруд дошкільного навчального № 183 по вул. Пушкінській, 33-А (літери А, Б, В) та його незаконного продажу за спірним договором. Згідно доказів прокурора, у 2001 р. було виготовлено документ під назвою “Рішення Старокиївської районної у м. Києві ради депутатів № 348” (далі – Рішення 348), яким передавалася споруда (3 корпуси) по вул. Пушкінський, 33 у власність комерційній структурі. Насправді, як свідчили документи, одержані прокурором з Держархіву. Києва, на сесії Рішення 348 не приймалося. Отже, було підроблене. Свідоцтво про право власності було анульовано. Одержавши споруди дитсадка безплатно, комерційна структура продала його на підставі цього анульованого свідоцтва іншому ТОВ, а те перепродало ще раз. Дитсадок, вартість якого за експертною оцінкою, становила 2 114 912 доларів, одержано безплатно (за студентським сленгом, пригадую “на шару”), а продано за ціну, у 22,5 рази меншу експертної оцінки. Прописані були обоє, здається, за однією адресою.
Усі позивачі підтримали вимогу прокурора. Посилалися на той же Верховний суд, який у раніше прийнятих постановах (в тому числі за участю Бердник) дотримувався принципу: якщо майно вибуло з комунальної власності без додержання закону “Про приватизацію невеликих підприємств (малу приватизацію)”, не важливо, за рішенням органу влади чи за договором купівлі продажу, воно є таким, що вибуло поза волею власника, а тому підлягає поверненню з чужого незаконного володіння. В тому числі від добросовісного набувача. В нашому випадку суд теж встановив, що вказаний закон було порушено, дитсадка не було в списку об’єктів приватизації, та і не продавав його ніхто, бо то був би кримінал. Тому майно підлягало поверненню Києву.
Але Верховний суд у особі колегії Бердник несподівано зрадив сам собі: відмовив прокурору та Київраді і залишив пограбований дитсадок в руках тих, хто забрав його, не сплативши до бюджету ні копійки, тобто, перепрошую(набрався від студентів) “на шару”.
Крім того, Кодекс вимагав від Бердник, щоб вона в обов’язковому порядку скасувала рішення, ухвалені незаконним складом суду. Невідпорних доказів незаконності складу обох судів позивачі надали “по саме не хочу”. Але Бердник статтю 310 Кодексу порушила без зайвих роздумів на тему: “ой, лишенько, що це я роблю?”, оскільки бажання залишити в силі рішення незаконного складу суду було нестримним. На відміну від 12 учасників громади і київської влади, воно, мабуть, так судді сподобалося, що та наважилася зламати багаторічну практику Верховного суду, яка навпаки, вимагала задовольнити вимоги київської громади і прокурора.
Те, що вимагала ця практика, в формуванні якої, між іншим, брала участь і Бердник, тепер своїм рішенням зробила її нікчемною.
а) було до постанови Бердник: відчуження комунального майна поза процедурою приватизації є таким, що відбулося без волі власника; тепер, вважають судді того ж суду колегії Бердник, можна приватизувати у власника без волі власника (зокрема, вкрасти), а Верховний суд вибачить завдяки новоствореному прецеденту імені Бердник;
б) було до постанови Бердник: безоплатна передача комунального майна можлива лише у користування, а не у власність; тепер, вважає колегія Бердник, законною є передача комунального майна у приватну власність безоплатно; в) було до постанови Бердник: відчуження за договором міни є таким, що вибуло з комунальної власності не з волі власника; тепер, вважає Бердник, акт міни є таким, що відбувся з волі власника;
в) було: умова договору про передачу у власність має бути виконана до переходу у власність; тепер згідно Бердник, набувач одержує право власності до виконання умови передачі; наприклад, якщо хтось згідно договору одержує право на квартиру дарувальника після його смерті, то колегія Бердник вважає, що може забрати як тільки просохли чорнила на договорі довічного утримання.
І що тепер робити судам? Одна сторона візьме на доказ своєї позиції ту думку Верховного суду, яка їй більше подобається, а інша – протилежну від нього ж але у виконанні Бердник, і обидві будуть праві? Кращого способу намертво зупинити судову систему годі шукати.
Бердник стійко трималася власної дороги, яка далеко покинула поле закону. Позивачі довели, оскаржувані судові рішення виготовлені не суддями, а невідомо ким. Байдуже невиконання. Обов’язкові указівки касаційної інстанції суди не виконали, як не благали учасники? Байдуже-байдуже-байдуже. Волаємо: суд повинен виконати указівки негайно і обов’язково. Ага, щас. Обов’язково за кодексом для будь-кого. Але не для Бердник.
Незмінним атрибутом кабінету судді є корзина для сміття. Судячи з рішення Бердник, саме туди відправлено доводи на 20 томах справи - без сумнівів на тему “чи не захопилася я, бува, виконанням танцювальних номерів на усіх кодексах, разом узятих?”.
PS. Для практикуючих юристів. Порившись у ЄДР, встановив, що черговий склад апеляційного суду призначався після 03.03.2016 за “Протоколом автоматичної зміни складу суду” пунктом 2.3.34 “Положення про автоматизовану систему документообігу суду”. Мало знає, що даний пункт скасовано Вищою радою суддів 03.03.2016. Відповідно, склад колегії, призначений за таким протоколом після 03.03.2016 незаконний. Згідно ч. 1 ст. 310 ГПК постанова, ухвалена незаконним складом суду, скасовується в обов’язковому порядку. Таких пробитих постанов я нарахував у КАГС з 3.03.2016 аж 3856. Можливо, там є і ваша, читачу. Для порівняння: у Апеляційному суді Києва не було жодної, це фішка виключно КАГС. Не виключено, що і по вашій справі відбувалася “автоматична зміна складу суду”. Якщо так – вперед до касаційного по 310 ГПК, і постанову обов’язково скасують. Якщо, ясна річ, не натрапите на Берднік, Мачульського чи Міщенка, які керуються не господарським процесуальним, а власним кодексом.
Що у ньому є - знають тільки вони.
Читайте: Усадьба Михельсона. О чем умалчивает временный владелец
Николай Жуков, председатель ОСН "Квартал Пушкинская – Красноармейская", профессор
KиевVласть
3 квітня 2018 г. 11:00
Раздел: Тексти
Для подготовки годового отчета о работе КГГА наняли самого дорогого подрядчика
Нет лучшей инвестиции, чем инвестиция в себя - посчитали в Департаменте экономики и инвестиций Киевской горгосадминистрации (КГГА). Посчитали и решили потратить на подготовку годового отчета о работе КГГА за 2017 год почти 4 млн гривен. Указанная сумма достанется одной из самых дорогооплачиваемых консалтинговых фирм на территории СНГ (ЧАО “Делойт энд Туш ЮСК”) несмотря на то, что предложения остальных участников тендера были ниже почти на 1,5 млн гривен.
Об этом KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro.
2 апреля 2018 года Департамент экономики и инвестиций Киевской горгосадминистрации (КГГА) (*) объявил о подписании соглашения с ЧАО “Делойт энд Туш ЮСК” (**) о предоставлении финансовых консультаций, клиринговых услуг и обработке финансовых транзакций. В частности, предметом договора являются услуги по подготовке Годового отчета о деятельности КГГА, предприятий, учреждений, организаций территориальной общины Киева за 2017 год. Стоимость закупки таких услуг составила 3,895 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По условиям договора, подрядчик должен подготовить Годовой отчет о работе КГГА за 2017 год, основными структурными составляющими которого должны быть:
ключевые выводы годового отчета (общая информация о КГГА, стратегия и социально-экономическое развитие Киева в 2017 году, освоение бюджета Киева в 2017 году, социально-экономические результаты деятельности Киева в 2017 году);
общая информация о КГГА (структура, международная деятельность, государственные закупки и прочее);
стратегия развития Киева до 2025 года (ключевые мероприятия Стратегии, которые были реализованы в течение 2017 года, индикаторы реализации Стратегии);
социально-экономические показатели развития Киева за 2017 год (демографическая ситуация, экономическое развитие, инфраструктура, охрана здоровья, социальная защита и безопасность, образование, туризм, культура, наука, технологии и инновации, экология и безопасность окружающей среды);
результаты выполнения других городских целевых программ, реализация которых была запланирована на 2017 год;
анализ выполнения бюджета Киева за 2017 год (нормативно-правовая база бюджетного процесса, основные показатели бюджета Киева, доходы и расходы бюджета, местный долг и предоставленные гарантии);
консолидированная финансовая информация специального назначения за 2017 год (консолидированный отчет о финансовом состоянии, консолидированный отчет об изменениях в чистых активах и прочее).
Читайте: Департамент экономики КГГА за 160 тысяч долларов переложит свои обязанности на аутсорсинг
Подготовить отчет необходимо до 15 июня 2018 года. В итоге заказчик должен получить 50 распечатанных экземпляров Годового отчета: 25 - на украинском языке, 25 - на английском.
Примечательно, что заявки на участие в указанном тендере поступили от 4 компаний: ООО “Премьер бизнес групп”, ООО “КРОУ Хорват Эйси Украина”, ООО “Прайсвотерэрхаускупер Эдвайзори” и ЧАО “Делойт энд Туш Юск”.
По итогам аукциона, предложение ЧАО “Делойт энд Туш Юск” было примерно на 1,4 млн гривен выше, чем у других участников. Самое низкое ценовое предложение поступило от ООО “Премьер бизнес групп” - 2,43 млн гривен, на втором месте - ООО “КРОУ Хорват Эйси Украина” с ценой 2,45 млн гривен, а на третьем - ООО “Прайсвотерэрхаускупер Эдвайзори” с предложением в 2,49 млн гривен. Однако, заявки всех троих участников были отклонены из-за “несоответствия техническим требованиям”.
В отдельных случаях причины, из-за которых тендерный комитет Департамента экономики и инвестиций КГГА отказался от более выгодных предложений, нельзя назвать существенными. Так, к примеру, предложение ООО “Премьер бизнес групп” (***) департамент посчитал неподходящим из-за отсутствия в документах участника копий штатного расписания компании, подачи копий трудовых книжек сотрудников без украинского перевода (только на русском) и отсутствия ксерокопии разрешения на проведение определенного вида деятельности. Примечательно, что законодательством Украины подача последнего в составе тендерного предложения не предусмотрена.
Такое решение департамента ООО “Премьер бизнес групп” пыталось обжаловать, однако, безуспешно.
Отметим, по данным аналитической системы Youcontrol, ЧАО “Делойт энд Туш Юск” зарегистрировано 17 июня 1998 года. Уставной капитал составляет 60 тыс. гривен, руководителем компании является Евгений Заноза. Учредителями предприятия значатся Владимир Вахт (35%), Евгений Заноза (35%) и кипрская “Делойт энд Туш Риджинал консалтинг сервисез ЛТД” (30%). ЧАО “Делойт энд Туш Юск” принадлежит к международной юридической группе “Делойт”.
По данным сайта Zакупівлі, закупку услуг по подготовке Годового отчета Департамент экономики и инвестиций КГГА проводит с 2016 года. Все три года подготовку отчета, по итогам проведенных тендеров, поручали компании “Делойт энд Туш Юск”. В прошлом году те же услуги обошлись Киеву в 2,94 млн гривен. А в 2016 году - в 1,08 млн гривен.
Читайте: Фирма-представитель компании из “большой четверки” за миллион гривен подготовит финансовый отчет Киева за 2015 год
Отметим, что услуги финансового консультанта “Делойт” пользуются в Киеве большой популярностью. Вероятно, из-за того, что такого рода услуги являются удобным инструментом “освоения” бюджетных средств.
Читайте: Транспортные чиновники КГГА бьют рекорды по непрозрачности использования консалтинговых услуг
Отметим, что согласно ответу Департамента экономики и инвестиций от 20 марта 2018 года на запрос KV, подготовка “Годового отчета о деятельности КГГА, предприятий, учреждений, организаций, территориальной общины Киева за 2017 год” осуществляется с целью ознакомления потенциальный инвесторов с консолидированной информацией об украинской столице. Поэтому, отчет и необходимо, дескать, подготовить на двух языках: украинском и английском. Кроме того, раздел отчета “Консолидированная финансовая информация специального значения” нужно подготовить согласно требований МСБУГС (Международных стандартов бухгалтерского учета для государственных структур).
Впрочем, на вопрос “почему подготовку такого отчета уже который год передают на аутсорс?” в КГГА решили не отвечать. Возможно, на Крещатике, 36 просто нет специалистов со знанием английского языка, которые бы могли справится с такой задачей.
Напомним, что с 16 февраля 2018 года Департамент экономики и инвестиций КГГА возглавляет Наталья Мельник, которая ранее руководила Департаментом по вопросам регистрации КГГА.
Читайте: Наталья Мельник возглавила Департамент экономики и инвестиций КГГА
* Департамент економіки та інвестицій КМДА (код ЄДРПОУ: 04633423)
** ПрАТ “Делойт енд Туш ЮСК” (код ЄДРПОУ: 25642478)
*** ТОВ “Прем’єр бізнес груп” (код ЄДРПОУ: 35895719)
Фото: kiev.unian.net
KиевVласть
18 січня 2018 г. 10:00
Раздел: Тексти
Оксана Сироїд: “Мета - повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова”
В Києві відсутнє місцеве самоврядування. КиевVласть постійно вказує на це й наголошує, що Київська міська державна адміністрація (КМДА), яка нібито виконує функції виконкома Київради, насправді чхати хотіла і на столичну раду, і на громаду Києва. Бо КМДА підкоряється не столичній громаді, а президенту та, деякою мірою, уряду. Через це Київ приречений на “революції” – без нормального розвитку. Але є маленька надія на зміни. Наприкінці січня – початку лютого в Верховній Раді можуть бути зареєстрований новий законопроект “Про столицю – місто-герой Київ”, мета якого – встановити в столиці Україні місцеве самоврядування.
Напередодні Нового року КиевVласть зустрілась з керівником групи, що працює над законопроектом, віце-спікером парламенту Оксаною Сироїд (фракція “Об`єднання “Самопоміч”), щоб розпитати про суть та важливі новели законопроекту. За словами заступника керівника парламенту, законопроект готовий, але потребує прикінцевого обговорення з київською міською організацією “Самопомочі” та громадськістю. До речі, саме Сироїд є головою столичної організації “Самопомочі”.
Остаточні висновки можна буде зробити лише після того, як документ буде прочитаний. Але почуте від Оксани Сироїд справило досить гарне враження. Зважаючи ж на те, що в роботі над документом приймають участь представники “УДАРу” та КМДА, є шанс, що законопроект не завалять ще на етапі реєстрації.
Оскільки інтерв’ю з Оксаною Сироїд вийшло досить великим, КиевVласть публікує його в двох частинах. Сьогодні читайте про: три базові проблеми Києва; чому міський голова української столиці – це “англійська королева”; як правильно писати бюджет.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Депутати Київради, ваші колеги з “Самопомочі”, розповіли, що Ви готуєте нову редакцію закону про столицю. Оскільки документу я не бачив, тому на початку цікавить: які новели є або будуть в цьому документі?
О.С.: Ми маємо парадоксальну ситуацію: Київ залишається єдиним містом в Україні, де немає місцевого самоврядування. Люди спитають: як це, немає місцевого самоврядування? Мер - є, Київрада – є. Це як в анекдоті про їжачків: “Ми бігли? Бігли! Курява здіймалась? Здіймалась? То чим ми не коні?”.
Філософія місцевого самоврядування полягає в тому, що громада через раду та її виконком контролює, як збирається та витрачається її бюджет. А що є в Києві? Начебто громада вибирає міську раду та мера. Але виконавча влада в Києві належить не меру, а голові Київської міської державної адміністрації.
KV: Якого призначає та звільняє за погодженням з Кабінетом міністрів Президент України.
О.С.: Так. А те, що мер та голова КМДА – одна й та ж сама людина, це окозамилювання, щоб люди не розуміли, що мер Києва не має жодних повноважень. А ця історія є вигідною президенту, бо в киян залишається ілюзія, що містом керує мер.
KV: В той самий час президент тримає на гачку мера.
О.С.: Саме так. Бо всі повноваження нібито мера – не від громади. А від президента, який контролює голову КМДА.
Глибина цього парадоксу в тому, що податки сплачуються саме до міського бюджету. І бюджет Києва є надзвичайно потужним. На 2018 рік він складає 49 млрд гривень – 5% від загальнонаціонального бюджету. Так, щось надходить у вигляді субвенцій з держбюджету, але переважно – це місцеві збори. Які сплачують підприємці зі столичною реєстрацією, а також кияни - у вигляді ПДФО.
Читайте: Плис уволен из КГГА и уходит работать в Секретариат Кабмина
Якби мер, як голова виконавчої влади, був підзвітним громаді та відповідальним перед Київською міською радою, то це б і було місцевим самоврядуванням. А в Києві бюджет збирає громада, а розпоряджається бюджетом голова КМДА. Тобто, громада збирає гроші, а потім передає їх державі! І Президент має значно більший вплив на Київ, аніж громада та Київрада.
Коли півроку тому мене було обрано на посаду голови київської міської організації “Самопомочі”, я почала з того, що проїхала по всіх районах Києва, як менеджер. І, після широкого спілкування з усіма верстами населення, зрозуміла, що в столиці є три фундаментальних проблеми, як не дають Києву бути містом з людським обличчям.
KV: Саме три? Не більше?
О.С.: Фундаментальні – три. Перша – це хаотична забудова. І проблема тут не в ДБН (державних будівельних нормах), не в Генплані, а в безвідповідальності забудовників.
KV: Маю уточнити. Тут питання, скоріш, в детальному плануванні територій (ДПТ), зонінгу та вже після цього – в Генплані та діях забудовників. В Києві хаос із землею. Наприклад, коли ветерани АТО пишуть до КМДА та Київради прохання виділити землю, то відповідь чиновників така: вибачайте, але зонінгу немає, тому надати землю ми не можемо.
О.С.: Переконана, що відсутність зонінгу – це наслідок дій забудовників, які частково отаборились в Верховній Раді та Київській міській раді та чудово себе почувають. І діяльність забудовників не врегульована в такий засіб, щоб вони несли відповідальність за свої дії.
Я з`ясувала, що у випадках, коли є незаконні забудови або недобудови, ніхто не знає кінцевих бенефіціарів забудовників. Якщо матимемо державний реєстр кінцевих бенефіціарів забудовників, то ми зможемо суттєво скоротити кількість охочих незаконно забудовувати Київ. А зараз через безвідповідальність навіть забудовники “Еліта-Центру” продовжують будувати!
Я проти того, аби людей зайвий раз тримати в тюрмі. Але законодавчо встановити пожиттєву заборону займатись будівельним бізнесом для таких забудовників – це була б достатня санкція. Завдяки таким асиметричним законодавчим крокам ми можемо в рази знизити кількість охочих незаконно будувати в Києві та по всій країні.
Це – осикові кілки в систему. І тоді самі забудовники були б зацікавлені і в зонінгу, і в правильних ДПТ, і в Генплані, і норми ДБН помінялися б. Бо втратити бізнес ніхто не захоче.
Читайте: ДПТ Дарницкого района предусматривает застройку существующих гаражных кооперативов паркингами на тысячи машиномест
Люди, які борються із незаконними забудовами в Києві, є консолідованими, але навколо своєї власної території. Прикладів – безліч. І зараз час консолідуватись і вимагати таких простих речей. Я спілкувалась з тими, хто бореться з незаконними забудовами, і ми домовились, що найближчим часом будемо їх обговорювати і вносити у вигляді законопроектів в парламент.
Друга глиба проблем – це бюджет Києва. Наприклад, на розвиток транспортної інфраструктури в бюджеті столиці на 2018 рік передбачені майже 3 млрд гривень – одним мазком. На що і скільки піде – хтозна.
KV: На це є Програма економічного та соціального розвитку, яка на 2018-2020 роки, заявляли депутати Київради, не корелює з показниками бюджету-2018.
О.С.: Звичайно не корелює! Вони роблять це навмисно, щоб в тому темному царстві щось собі урвати.
Бюджет має бути весь сформований за програмно-цільовим методом, а не на розпорядників коштів. Тому що гроші виділяються не на Департаменти КМДА, а на громаду Києва.
KV: Але для цього треба ж прибрати саму структуру, яка називається КМДА, яка, відповідно до чинного закону про столицю, виконує обов’язки виконкому Київради.
О.С.: До цього ми зараз підійдемо. Але як має виглядати бюджет. Коли я почала вивчати муніципальний бюджет, то часто зверталась до канадійського досвіду. Бо канадійці пишуть закони так, щоб було зрозуміло людині з базовою освітою.
Ми подивились бюджет Торонто. Тільки пояснювальна записка – на 900 сторінках. З цього документу абсолютно все зрозуміло про місто, розписана детально кожна витрата. Наприклад, в Торонто є вулиця, де постійні корки. В бюджеті міста написано, що зараз проїзд цією вулицею займає 29 хвилин і пропонується витратити 10 млн доларів на встановлення автоматичних світлофорів з датчиками, що прискорить проїзд цією вулицею до 15 хвилин. І пишуть: якщо це спрацює, цю технологію будуть поширювати на інші частини міста.
До того ж, всі витрати показуються у співставленні із попереднім та майбутнім періодами, щоб була зрозуміла динаміка. Бо коли у нас кажуть “ми збільшили фінансування на транспортну інфраструктуру”, то хто сказав, що її взагалі треба збільшувати? Сам факт збільшення насправді не покращує інфраструктуру.
Ось приклад з державного бюджету, але аналогія є точною. Міністр оборони каже: “Ми нарешті виділили 300 мільйонів на закупівлю танків “Булат”. А я не знаю, 300 мільйонів – це багато чи замало? Хоча я вже за три роки розібралась у військових питаннях краще, аніж ті, хто цим опікується.
І я кажу міністру: “Не кажіть мені про мільйони, скажіть, скільки танків ви купите? Це буде три з половиною танки чи вісім?”. І тоді я скажу: це нормально чи ні, це ненормально.
Читайте: У Кличко собрались отдать остановки богатым инвесторам и “придушить” малый бизнес
Повернімось до інфраструктури Києва. Тут треба казати так: Києву треба відремонтувати стільки квадратних кілометрів доріг, минулого ми відремонтували стільки, позаминулого – стільки, гарантія – на стільки років. І це означає, що на поновлення дорожнього покриття нам щорічно треба виділяти таку суму. У зв`язку з тим, що піднялась мінімальна зарплата, зросли тарифи на електроенергію та ціни на паливо, ми мусимо збільшити витрати на таку суму. Або ми хочемо збільшити кількість квадратних кілометрів ремонту. Або відбулась стихія і ми вимушені ремонтувати додатково.
Тоді зрозуміла необхідність збільшення фінансування. Без таких пояснень збільшення суми коштів на інфраструктуру ні про що не свідчить.
KV: Тобто, правильне формування бюджету – це друга фундаментальна проблема. А третя?
О.С.: Третя – це та, з якої ми з вами почали. Це – відсутність в Києві місцевого самоврядування.
KV: О, так це найперша проблема Києва!
О.С.: І ми до неї зараз повертаємось. Громада обирає мера без будь-яких повноважень. Відбувається шахрайство: люди зібрали гроші – і віддали їх фактично президенту.
В той же час, люди обрали Київську міську раду, яка не має жодного впливу на голову КМДА і не контролює міський бюджет. З мером депутати можуть поговорити, попити чаю, бо фактично єдине повноваження мера Києва – це ведення сесії Київради.
Читайте: Пока все ели оливье. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (25 декабря 2017 года – 12 января 2018 года)
Виходить, що Київська міська рада – це клуб по інтересах. І ведуть вони себе саме, як клуб по інтересах – хто в забудові, хто в чомусь іншому.
Тому нова редакція закону про столицю має на меті повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова. По-перше, має бути міський орган виконавчої влади – і ним є мер, одноосібно. Він повністю відповідає за збір та витрачання коштів громади.
KV: Чи мається на увазі, що при Київраді створюється повноцінний виконком?
О.С.: Ні, саме мер несе повну відповідальність. І вже мер створює чи виконком, чи адміністрацію при міському голові – і це київський Кабінет міністрів, який є відповідальним перед Київською міською радою.
Голова КМДА при цьому матиме функції префекта. Він контролює рішення місцевого органа самоврядування на відповідність до чинного законодавства, а також, як зараз губернатори, розпоряджається регіональними грошима. Саме регіональними грошима, а не субвенціями.
Друга засаднича річ нашого законопроекту – повернути Києву самоврядування на рівні районів.
KV: Відновити районні ради і створити при них виконкоми?
О.С.: Так.
KV: А куди дівати районні державні адміністрації?
О.С.: А вони непотрібні. Я б і КМДА прибрала, але вона є в Конституції. А районні державні адміністрації – непотрібні. Навіщо нам “смотряшіє” від Президента?
Має бути районна рада, виконком при райраді. І мають бути чітко розмежовані повноваження між мером з його виконкомом та Київською міською радою, між Київрадою та райрадами та між мером і виконкомом та райрадами з їх виконкомами.
Читайте: Порошенко назначил главу Десняской РГА
Ми взяли вичерпний перелік повноважень місцевих рад і за кожним напрямком розписали повноваження, щоб не виникало конфліктів. Якщо виникає конфлікт – виходимо з принципу субсидіарності.
Третій засадничий принцип, який ми також дуже глибоко обговорювали в нашій робочій групі: що є громадою? І я дуже вдячна народним депутатам - представникам “УДАРу” за роботу в групі.
KV: І хто від “УДАРу” входить до складу робочої групи?
О.С.: Дмитро Білоцерковець та Сергій Алєксєєв. Також приймає участь (заступник голови КМДА, - KV) Олексій Рєзніков. Вони нам дуже багато допомогли, бо знають, як воно виглядає на практиці.
У нас були дуже глибокі філософські дебати щодо того, що є місцеве самоврядування, що є місцева рада, що є районна рада. Бо, наприклад, в Лондоні громади сформовані на рівні районів. Міська рада в Лондоні утворилась близько 10 років назад.
А в Києві інша ситуація.
KV: І наші райони створено достатньо штучно.
О.С.: І тому ми зійшлись на думці, що в Києві громадою є місто. Тому райони діють на засадах повноважень, які їм делегує міська рада.
KV: А питання формування та витрачання районних бюджетів?
О.С.: Це дуже цікаве питання, яке ми довго дебатували. Бюджет збирає та витрачає мер. Але, оскільки в законі будуть прописані делеговані повноваження, на їх виконання треба делегувати і кошти з міського бюджету.
Ми згодились на те, що у районів мають бути бюджети розвитку. Має бути формула, яка дає районам додаткову суму з бюджету розвитку міста, щоб райони також мали ресурс для маневру в межах делегованих повноважень. Бо це стимулює до місцевого самоврядування. Якщо ти нічим не розпоряджаєшся, то немає і самоврядування.
Читайте: Киевсовет ликвидировал районные советы
І треба розбиратись з межами районів. Бо ви точно підмітили – вони створені досить штучно. Ймовірно, треба прив`язуватись до їх історичного, органічного розвитку. Бо Контрактову площу з Виноградарем, наприклад, майже нічого в реальному житті не пов`язує. Контрактова – це забудова, дороги. А Виноградар – це питання безпеки, соціальної інфраструктури.
Районні ради потрібні, щоб бути ближче до людей у наданні послуг. І щоб людям хотілось взаємодіяти з місцевою радою. Бо інакше ніхто не підтримає цю історію.
KV: Коли можна очікувати на подання законопроекту про столицю до Верховної Ради?
О.С.: Плануємо на початок наступної сесії, в лютому. Але ми перфекціоністи, хочеться зробити довершений документ.
KV: Громадські обговорення будуть?
О.С.: Обов`язково!
Я хочу представити завершену роботу партнерам – київській “Самопомочі”. Якби не їхній досвід, в тому числі негативний, ми б багато чого не знали і не врахували.
Впевнена, в цьому документі має бути зацікавленим будь-хто, хто має відношення до самоврядування в Києві.
KV: Чи означає присутність в робочій групі Дмитра Білоцерковця, який залишається радником у Кличка та курує благоустрій міста, а також віце-губернатора Рєзнікова, що Кличко в курсі цієї законодавчої ініціативи і що він її підтримує?
О.С.: Так, знає. Ця ініціатива з`явилась після зустрічі з Київським міським головою приблизно півтора роки назад. Пам’ятаєте, “Самопоміч” наполягала на виборах районних рад?
KV: Пам’ятаю. І Кличко це також обіцяв.
О.С.: Обіцяв. А потім блокував. І я розумію чому. Коли я занурилась в цю проблему, відверто сказала колегам з “Самопомочі”, що районна рада без виконкому, без ліквідації райдержадміністрації – це ні до чого не призведе. Навіть якщо ми оберемо районні ради – з цього нічого не вийде, викличе у людей відразу, а ми будемо вибачатись та казати, що ми не те мали на увазі.
Тому домовились піти наступним шляхом – написати програму максимум і подивитись, що можемо зробити. Ми сіли за цим столом (вказує на стіл для нарад, - KV) і відкинули все – нинішній закон про столицю, закон про місцеве самоврядування. Так, в межах Конституції, але з чистого листа та враховуючи всі гулі, які ми вже набили за час роботи. Ми вирішили зробити ідеальний, але реальний інструмент.
І я планую зустрітись з колегами по цій роботі, представити фінальний документ. А вже після цього показувати його загалу. Бо дуже все гарно починає обговорюватись тільки після реєстрації – здіймається хвиля думок, суперечок.
Читайте: Стольный град Киев: без права на райсоветы
Другу частину інтерв’ю з Оксаною Сироїд – про розподіл трьох функцій Києва (громада, регіон та столиця), створення столичної агломерації, партійні франшизи та майбутні місцеві вибори – читайте завтра, 19 січня 2018 року.
Фото надане прес-службою віце-спікера ВР Оксани СироїдKиевVласть
16 січня 2018 г. 11:30
Раздел: Тексти
Киев зря запускал в небо фотографов
Департамент земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) в конце минувшего года отказался принимать у своего подрядчика - ООО “Авиационный расчетный центр” - комплект цифровых ортофотопланов территории Киева и оплачивать соответствующую работу. Материалы, необходимые для ведения земельного кадастра, мониторинга использования, инвентаризации земель столицы и создания различных местных информационных систем, были признаны некачественными. Тендер решили объявлять заново, чтобы получить ортофотопланы к концу 2018 года.
Об этом KV рассказал директор Департамента земельных ресурсов КГГА Алексей Полищук.
По словам чиновника, главной причиной расторжения договора с ООО “Авиационный расчетный центр” является недобросовестное выполнение подрядчиком работ, предусмотренных заданием тендера.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Цифровые ортофотопланы местности были изготовлены с нарушением технического задания. В частности, они не соответствовали требованиям по качеству снимков. В ближайшее время Департамент будет вынужден объявить другой тендер на закупку тех же услуг”, - рассказал KV Алексей Полищук.
Согласно информации на странице объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 29 декабря 2017 года Департамент земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) (*) разорвал договор с подрядчиком ООО “Авиационный расчетный центр” (**) на предоставление услуг по проведению аэрофотосъемки Киева с разрешением 5 см и изготовлению цифровых ортофотопланов (фотографический план местности на точной геодезической основе) территории Киева с таким же разрешением.
Соответствующий договор стороны заключили 28 апреля 2017 года. По его условиям, подрядчик должен был определить и согласовать с заказчиком границы проведения аэрофотосъемки и до 15 мая 2017 года выполнить аэрофотосъемку территории общей площадью 1000 квадратных километров. Также было необходимо провести геодезические работы и изготовить в итоге цифровые ортофотопланы. Одним из главных условий выполнения указанных работ являлась высокая точность съемки: с возможностью расширения не менее 5 см.
Все перечисленные работы подрядчик должен был выполнить до 1 ноября 2017 года. Срок действия самого договора истекал 31 декабря 2017 года. По договору, стоимость таких работ составила 2,83 млн гривен, хотя ожидаемая стоимость закупки услуг изначально составляла 3,8 млн гривен.
В офисе ООО “Авиационный расчетный центр” прокомментировать KV причины расторжения договора с Департаментом земельных ресурсов КГГА не смогли. Дескать, узнали об этом только от журналиста. “О том, что договор расторгнут, нас не уведомили. Поэтому сейчас комментировать ситуацию я затрудняюсь,” - сказал KV по телефону коммерческий директор ООО “Авиационный расчетный центр”.
Отметим, что, изначально свои заявки на участие в указанном тендере подало 2 компании. Это - победитель ООО “Авиационный расчетный центр” и Государственное научно-производственное предприятие “Аэрогеодезия” (***).
Отметим, в период проведения тендера ООО “Авиационный расчетный центр” дважды обращалось в Антимонопольный комитет Украины с требованием устранить из тендерной документации заказчика дискриминационные условия, которые, якобы, обеспечивали преимущество лишь одному участнику. Так, согласно жалобе ООО “Авиационный расчетный центр” от 7 марта 2017 года, в тендерной документации содержались четкие технические характеристики видеокамеры конкретной торговой марки. По данным специалистов ООО “Авиационный расчетный центр”, в техзадании (ТЗ) заказчика речь шла именно о камере Visionmap A3 Edge израильского производства, которую для аэрофотосъемки предлагал использовать второй участник тендера - ГНПП “Аэрогеодезия”.
Кроме того, “Авиационный расчетный центр” оспаривал требование заказчика относительно наличия в штате предприятия не менее 2 сертифицированных инженеров-землеустройщиков и инженеров-геодезистов. По мнению этого участника такой критерий не имел прямого отношения к предмету закупки.
После рассмотрения жалоб ООО “Авиационный расчетный центр”, 29 марта 2017 года постоянная коллегия Антимонопольного комитета обязала Департамент земельных ресурсов КГГА убрать с тендерной документации требование о наличии в компании штатных специалистов в сфере геодезии и землеустройства. Требование об изменении технических характеристик видеокамеры для аэрофотосъемки в АМКУ удовлетворить отказались.
По словам главы правления ОО “Центр геопространственных данных Украины” и экс-руководителя ГП “Центр государственного земельного кадастра” Андрея Тарнопольского, такое решение АМКУ было полностью обоснованным.
“В “Авиационном расчетном центре” попытались обжаловать ТЗ заказчика исключительно потому, что ни предусмотренного заданием оборудования, ни необходимых специалистов у этой компании не было. Поэтому, был выбран такой путь. К тому же, участник предложил неадекватно низкую стоимость, что, собственно, и обеспечило его победу. Однако, любой специалист подтвердит, что за такие деньги качественно выполнить объем работ, предусмотренный техзаданием к данному тендеру, просто невозможно. В результате, так и получилось. Насколько мне известно, по итогам проведенной оценки качества выполненных работ на заказ Департамента земельных ресурсов КГГА, выяснилось, что подрядчик просто не сделал часть заданий по тендеру. А это означает, что ортофотопланы местности изготовлены с искажениями и не могут использоваться в качестве исходных данных для работы кадастров и разного рода информационных систем”, - рассказал KV Андрей Тарнопольский.
По его словам, получение КГГА цифровых ортофотопланов - задание стратегической важности, ведь только на основе актуальных ортофотопланов можно проводить инвентаризацию земель, получать оперативную информацию о состоянии дорог, зданий и пр.
Андрей Тарнопольский уверяет, что в Европейских странах ортофотопланы местности крупных населенных пунктов обновляются раз в 2 года, а в Украине первый и последний ортофотоплан Киева (частичный) создали еще в 2014 году.
“Создание полноценного ортофотоплана Киева значительно упростило бы работу многих столичных ведомств и стало бы эффективным инструментом в борьбе с коррупцией столичных чиновников. К сожалению, процесс теперь сильно затягивается. Приступить к аэрофотосъемке можно будет только весной, на остальные работы потребуется потратить не менее 6-7 месяцев”,- отметил Тарнопольский.
Читайте: “Глобальная геоинформационная система сможет устранить коррупцию чиновников и “схемы”, - Тарнопольский
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Авиационный расчетный центр” было зарегистрировано 2 марта 2000 года. Уставной капитал компании составляет 7,4 тыс. гривен. 100% акций предприятия принадлежит ООО “Алгоритм Авиа”, конечным бенефициарным собственником предприятия выступает Анна Колесник. Руководителем ООО “Авиационный расчетный центр” с 19 июля 2005 года является Наталия Гудим. По данным сайта Zакупівлі, за время своей работы ООО “Авиационный расчетный центр” выиграло 28 тендеров на общую сумму 23,7 млн гривен.
ГНПП “Аэрогеодезия” было зарегистрировано 7 октября 1998 года. Предприятие находится под управлением Государственной службы геодезии, картографии и кадастра. Руководителем ГНПП “Аэрогеодезия” с 26 июня 2017 года является Виктория Рябуха. По данным аналитической системы Youcontrol, за время своей работы предприятие не выиграло ни одного тендера.
Напомним, что директором Департамента земельных ресурсов КГГА с 26 сентября 2014 года работает Алексей Полищук.
Читайте: Алексей Полищук устроил во дворе Департамента земресурсов КГГА частную парковку
Как в апреле 2017 года сообщала KV, подчиненного Алексея Полищука - замдиректора Департамента земресурсов Виктора Иващенко - Нацполиция заподозрила в незаконном заработке на земельном кадастре Киева.
Напомним, Департамент земельных ресурсов КГГА в свое время передал КП “Киевский институт земельных отношений” (КП КИЗО) городской земельный кадастр для предоставления с его помощью платных услуг населению по необоснованным сметам. Как выяснилось, территориальная община Киева, на чьи деньги и был создан программный комплекс “Кадастр”, официально не является его собственником.
Читайте: Полиция заинтересовалась заработком на земельном кадастре Киева
*Департамент земельних ресурсів КМДА (код ЄДРПОУ: 26199097)
**ТОВ “Авіаційний розрахунковий центр” (код ЄДРПОУ: 30678461)
***ДНВП “Аерогеодезія” (код ЄДРПОУ: 30110753)
Фото: srvgeo.ruKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій