Неодноразово кияни спостерігають смог та неприємний сморід в повітрі. Пояснення влади щодо несприятливих погодних умов не завжди задовольняють прискіпливого мешканця. Яка дійсно ситуація з забрудненням повітря у Києві та столичному регіоні, через що виникає забруднення та як на це реагувати, докладно розповів в інтерв'ю KV директор Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ім. Бориса Срезневського, член Вченої ради Українського географічного товариства Олександр Косовець. KV: Як часто стаціонарні пости спостережень ЦГО фіксують у повітрі Києва забруднення? Олександр Косовець: Стан забруднення атмосферного повітря у столиці ми контролюємо щоденно, крім неділі та святкових днів. Досі не охоплені постійним спостереженням тільки Святошинський та Дарницький райони Києва. Проте на 16 стаціонарних постах нашої Обсерваторії у 8 районах столиці проби відбираються чотири рази на добу: вночі (01:00), вранці (7:00), в обід (13:00) та ввечері (19:00). Інтервал між заборами - 6 годин. Визначається вміст 20 забруднювальних домішок, включаючи 8 важких металів. Ця мережа почала створюватись у 1965 році. Забруднення повітря у Києві фіксується постійно, але величина цього забруднення змінюється і не завжди в сторону підвищення. Ситуація не критична, але те, що Київ входить в десятку найбрудніших міст України, це факт. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З січня по травень цього року стан забруднення повітря у Києві за індексом забруднення атмосфери оцінювався як високий. При цьому постійно спостерігалась тенденція до підвищення рівня забруднення. У червні, липні та серпні рівень забруднення оцінювався як дуже високий. У вересні він знизився до критерію “високий”. Минулого року спостерігалася така сама ситуація. Найбільші рівні забруднення повітря були зареєстровані з червня по серпень, але дуже високий рівень відмічався тільки у серпні. KV: Якими саме речовинами забруднене повітря столиці? О.К.: Повітря найбільш забруднене діоксидом азоту та формальдегідом, в окремі місяці - оксидом вуглецю, оксидом азоту, завислими речовинами та фенолом. Постійно перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) відмічається лише з діоксиду азоту та формальдегіду. Наприклад, середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом січня-вересня у 2018 році перевищували ГДКс.д. у 2,8-4 рази, а формальдегіду - у 1,7-5,7 разів. На концентрацію цих речовин у повітрі суттєво впливають метеорологічні умови. Наприклад, несприятливі кліматичні умови відмічались протягом вересня - на початку жовтня, коли були інверсії, тоді рівень забруднення підвищувався. Я вже відмічав, що найбільше забруднення повітря фіксується у літні місяці, коли стоїть спека. Це пов'язано з фотохімічними процесами, які приводять до вторинного забруднення атмосфери діоксидом азоту та формальдегідом. Читайте: Опять в Киеве фиксируют высокий уровень загрязнения воздуха У поточному році особливо високі концентрації діоксиду азоту фіксувалися у травні та червні. Тоді перевищення ГДКс.д. було у 3,8 та 4 рази відповідно. Високий рівень формальдегіду мав місце протягом всього літа. Перевищення ГДКс.д. цієї речовини фіксувалося на рівні від 4,3 до 5,7 разів. У червні відмічався високий середній вміст оксиду азоту (1,7 середньодобових гранично допустимих концентрацій) та фенолу (1,1 середньодобових гранично допустимих концентрацій). При цьому влітку менше транспорту, який часто називають основною причиною забруднення повітря, і корки на дорогах не такі як, наприклад, восени. KV: Продуктом чого є речовини, які забруднюють повітря? О.К.: Завислі речовини (пил) - це продукт згоряння усіх видів палива, а також виробничих процесів. Мають як антропогенне, так і природне походження, наприклад при ерозії ґрунту. Оксиди азоту – речовини, які потрапляють в атмосферу з антропогенними викидами від промисловості, електростанцій і транспорту. Вони утворюються у процесі згоряння органічного палива при високих температурах. Діоксид сірки утворюється при спалюванні твердого палива (вугілля, деревина). Формальдегід міститься у викидах виробництва хімічних, будівельних матеріалів і є також вторинною домішкою, яка виникає в результаті фотохімічних реакцій між окислами азоту та вуглеводнями. Фенол присутній у викидах підприємств чорної металургії, меблевої, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, а також фармацевтичних виробництв. KV: Невже інверсія впливає на якість повітря? Олександр Косовець: Ні. Якщо немає забруднення, то ніяка інверсія вам шкоди не нанесе. Але коли є приземне забруднення, то через те, що температура з висотою не знижується, а підвищується, всі шкідливі речовини залишаються над землею. Коли висока температура повітря, слабкий вітер, інверсії утворюється затримуючий шар повітря біля поверхні землі, при якому немає інтенсивного перемішування повітряних мас, тому вміст забруднювальних домішок в атмосфері завжди підвищується. Крім цього при високій температурі повітря та високій сонячній радіації посилюються фотохімічні реакції в атмосфері. Наприклад, вміст формальдегіду в атмосферному повітрі майже кожного року починає підвищуватися з березня. При фотохімічних реакціях формальдегід утворюється як вторинна домішка в процесі взаємодії вуглеводнів та окислів азоту. Інші забруднювальні домішки потрапляють у повітря, в основному від викидів автотранспорту. Ворогами забруднення є вітер і дощі, які промивають атмосферу. KV: Що є причиною забруднення повітря у столиці? О.К.: Питання забруднення повітря - це серйозна комплексна проблема, яка сьогодні, незрозуміло чому, не знаходить адекватної реакції влади, особливо київської. У радянські часи, наприклад, розробляли і контролювали виконання планів заходів на період несприятливих метеорологічних умов. Тоді звісно автотранспорт сильної ролі у забрудненні не відігравав, але були заводи, роботу яких можна було певним чином регулювати. Сьогодні на стан забруднення повітря у Києві однозначно впливають випаровування від роботи заводу “Енергія” та Бортницької станції аерації (БСА). Рівень цього впливу залежить від багатьох складових. Наприклад, напряму вітру. Якщо вітер північно-східний, то випаровування БСА йдуть в бік Конча-Заспи. А коли вітер південний, то одразу все йде на Харківський масив - і там люди відчувають дискомфорт. Точно погіршують екологічну ситуацію у столиці роботи по заміні асфальту, коли на дворі сильна спека. Я розумію, що технологічно неправильно їх проводити при нульовій температурі, але у спекотливі дні це також робити не варто. KV: Що влада Києва реально повинна зробити, щоб покращити стан повітря? О.К.: По-перше, врешті решт запустити автоматизовану систему моніторингу довкілля. Тоді можна буде бачити всю картину в режимі реального часу так як то було після аварії на Чорнобильській АЕС з рівнем радіації. Десь років 10-15 тому були спроби це запустити, але зі зміною влади цей процес зупинився. Читайте: Киев задыхается: в столице плохо работает мониторинг загрязнения воздуха В європейських столицях давно все автоматизовано, а ми працюємо на обладнанні, яке дісталося нам з радянських часів. Проте у нас техніка хоч і старенька, але за нею наші приладисти пильнують і спостереження ведуться. З гідрометеорологічними організаціями  співробітничають і виділяють кошти з місцевого бюджету на додаткові дослідження у Маріуполі, Рівному, Чернівцях, інколи в Ужгороді, але не в Києві. Відмова така, що ви організація, яка  фінансується з державного бюджету, а у Києві – місцевий бюджет, тому вам “не положено”. Минулого року у Броварах ми провели за два місяці детальне обстеження спільно з “Українським науково-дослідним інститутом аналітичного приладобудування” (ВАТ “Украналіт”) і виявили додаткове забруднення. Так, там є стаціонарний пункт спостереження, але він не дає картину по всьому місту. Тому місцева влада знайшла 200 тис. гривень у місцевому бюджеті і ми цю роботу зробили. Читайте: Глава Укргидрометцентра отреагировал на сообщения о загрязнении киевского воздуха Київська влада також обіцяє наприкінці року нам замовити додаткові дослідження стану забруднення повітря у деяких районах столиці. Мова йде, насамперед, про Харківський масив, де завод “Енергія” та БСА. Але вже кінець жовтня, а договору так і немає. До речі на Троєщині вже не один рік стоїть пост контролю чистоти повітря, який так і не введений в експлуатацію. Ми просили передати цей пост нам, але в Київській міськдержадміністрації (КМДА) сказали, що не можуть це зробити, бо об'єкт є комунальною власністю. А запустити його теж не можуть, бо не мають фахівців. Гроші витрачені – ефект нульовий. KV: В яких районах Києва по вашим даним найбільш забруднене повітря, а в яких рівень забруднення низький? О.К.: Високий вміст шкідливих речовин у повітрі фіксується в районі Бессарабської площі, проспекту Перемоги (поблизу метро “Святошин”), Деміївської площі (Центральний автовокзал), вулиць Довженко (поблизу метро “Шулявська”) та Скляренка, бульвару Лесі Українки та Оболонського проспекту. Тут наявні два фактори - велике скупчення автотранспорту та рельєф. Наприклад, Бессарабська площа розміщена як у котловані, де немає достатнього руху повітря. Ситуацію можна було б покращити, якщо транспорт пустити через підземні тунелі. Але в нас все навпаки: транспорт назовні, а магазини під землею. Постійно низьким рівнем забрудненням повітря характеризуються зелені зони - Гідропарк, Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) та проспект Науки (район Багринової гори, біля метеомайданчику Обсерваторії). Якщо говорити про спальні райони, то з низьким рівнем забруднення повітря Троєщина та Теремки. Досить чистим районом є Виноградар. І він таким залишиться, якщо там будуть збережені зелені зони. На якість повітря на Лісовому масиві негативно впливає “Дарницька ТЕЦ”. Дарницю, Харківський масив, Позняки та Осокорки можно віднести до районів, на території яких вміст шкідливих речовин у повітрі високий. Для всіх районів Києва є великою проблемою скорочення площ зелених насаджень та заміна скверів на висотні будинки. Це однозначно не сприяє поліпшенню стану атмосфери, бо скорочує її спроможність до самоочищення. Читайте: Парки и скверы в Киеве не могут ни посчитать, ни узаконить Також варіантом щодо зниження забруднення повітря може бути перехід на електротранспорт. Деякий час вважали, що дизельні автомобілі менше забруднюють повітря. Тепер виявилося, що їх викиди менше, ніж від авто на бензині, але більш шкідливі. Тому дизелі вже в Європі не в пошані. KV: Коли влітку у Києві не працювали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 забруднення повітря було менше? О.К.: Зменшення забруднення ми не помітили, тому що в свій час труби цих станцій проектувалися так, щоб вони не забруднювали повітря у Києві. Їх викиди більше впливають на мої рідні Вишеньки, Бровари, Обухів, Бориспіль. Читайте: Без электроэнергии и горячей воды: КГГА прогнозирует столице неминуемый энергетический коллапс KV: В яких містах столичного регіону ви відстежуєте ситуацію по концентрації шкідливих речовин у повітрі? Олександр Косовець: Зараз ми проводимо спостереження у чотирьох містах Київщини: Біла Церква (два пости), Бровари, Обухів та Українка за чотирма основними домішками та вісьмома важкими металами. Загалом рівень забруднення у цих містах характеризується як низький. Підвищений рівень забруднення у містах області спостерігається тільки з діоксиду азоту. У Білій Церкві середньомісячна концентрація діоксиду азоту у цьому році перевищувала ГДКс.д. у 2-2,5 раза. Найбільший вміст цієї домішки спостерігався у квітні та з червня по вересень. У Броварах, Обухові та Українці середньомісячні концентрації цієї речовини коливалися у межах 1,5-2,5 середньодобових гранично допустимих концентрацій. Читайте: Надышались: Киев и область страдают от диоксида азота и серы В Обухові у лютому вміст оксиду вуглецю перевищував гранично допустимі концентрації в 2,2 раза, у березні - 1,7 раза. З квітня вміст оксиду вуглецю почав знижуватися, та у вересні спустився до 0,3 середньодобової гранично допустимої концентрації. В Українці відмічався підвищений вміст у січні діоксиду сірки (1,0 середньодобової гранично допустимої концентрації) та у травні оксиду вуглецю (1,2 середньодобової гранично допустимої концентрації). Однозначно стверджую, що ці міста набагато чистіші, ніж Київ. KV: Ці пости дають інформацію виключно по містам, в яких вони знаходяться. Цього достатньо для Київщини? О.К.: Ні. Зріз даних результативний по тих місцях, де ведуться спостереження, але поширювати його на всю область  немає підстав. Екстраполяцію робити не можна ще тому що ми не знаємо, який вплив здійснюють на стан забруднення повітря наявні на Київщині виробництва. Наприклад, “Гаврилівські курчата” або “Миронівський хлібопродукт”. І пункти спостереження ніколи не зможуть охопити всю картину. Там де є потужні виробництва, на кожну трубу, яка щось викидає, треба ставити датчик. Наприклад так, як це сьогодні роблять на атомних станціях. Читайте: Владелец “Гаврилівських курчат” Евгений Сигал задержан за загрязнение окружающей среды Зараз ми впроваджуємо Європейські директиви. Європа виступає якраз за те, щоб ми приділяли більше уваги сільській місцевості. Фінська метеослужба рекомендує розміщувати 5-6 пунктів у сільській місцевості, яка нині поза нашою увагою.  У Києві та Дніпрі - містах-мільйонниках - розгортати автоматизовану систему. У наших найближчих планах відкрити пост спостереження у Баришівці. Але на це потрібні кошти з державного бюджету. Тільки на утримання та експлуатацію цього поста потрібно біля 100 тис. гривень на рік, не кажучи про те, що потрібні разові інвестиції на його відкриття. KV: Як на здоров'ї людей позначаються підвищені рівні забруднення повітря? О.К.: Це питання охорони здоров'я, і ми ними не займаємося. Наша задача надати об'єктивну картину про стан довкілля, а що далі робити це питання до інших компетентних органів. У Києві є фахівці з санітарної гігієни, державна екологічна інспекція, є управління екології у складі міських органів влади. Думаю, навряд через забруднене повітря, людина відмовиться від звичного для неї способу життя. Забруднення довкілля - наша плата за цивілізацію. KV: Чи може забруднення повітря відбитися на кліматі? О.К.: Дослідження щодо впливу забруднення повітря на зміну клімату ми не проводимо. У Києві з січня по жовтень поточного року на нашій метеостанції зафіксовано 27 температурних рекордів, з яких тільки один з мінімальною температурою повітря (у липні). Можливо потепління клімату пов’язано з якістю атмосферного повітря, з надмірними викидами парникових газів в атмосферу. Читайте: Зарегистрирован первый температурный рекорд осени в Киеве Фото: Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса СрезневськогоKиевVласть

Киевская облгосадминистрация продолжает продлевать договора на перевозку пассажиров областным предприятиям. С каждым разом количество фирм и маршрутов, на которые выполняется пролонгация, увеличивается. Но большинство этих предприятий объединяет одно - судебное разбирательство годичной давности с конкурсной комиссией облгосадминистрации. Как стало известно KV, КОГА продлевает договора на пассажирские перевозки для 11 перевозчиков на 20 маршрутов. Об этом говорится в распоряжении №579 от 12.10.2018 года “О продлении срока действия договоров об организации пассажирских перевозок на автобусных маршрутах общего пользования, отнесенных к компетенции Киевской областной государственной администрации”, подписанного главой КОГА Александром Горганом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Список данных предприятий и маршрутов выглядит так:МЧП “Дилижанс” (*) (№839 “Белая Церковь - Фастов”)ЧП “Иванков-автолюкс” (**) (“Володарка - Киев АС "Полесье");ООО “Автосервис” (***) (№290 “Порадовка - Киев АС “Южная”, №900 “Васильков - Рынок “Столичный”, “Переяслав - Хмельницкий - Киев АС “Киев”);ЧП “Мережа-Авто” (****) (“Кагарлык - Киев АС “Выдубичи”, “Сущаны - Киев АС “Выдубичи”);ЧП “А.Т.Н.” (*****) (“Лосятин - Киев АС Южная”, “Белая Церковь - Киев АС “Киев”);ЧП “Авто Пас Лайн” (******) (Демьянцы - Киев АС "Выдубичи", Переяслав-Хмельницкий - Киев АС " Киев”);ЧП “Транспортное агентство “Икарус” (*******) (Белая Церковь - Киев АС " Южная”);ООО “КийТранс - 2005” (********) (№904 "Софиевская Борщаговка (жилой комплекс "Счастливый") - Киев АС "Южная, №302 "Вишневое (ж/д станция) - Киев АС "Подол", № 427 " Крюковщина - Киев АС "Южная");ООО “ПасБрайт” (*********) (в документе указано как “ТОВ “ПаБрайт”) (№344 "Рожны - Киев АС "Дарница" , № 700 "Погребы - Киев АС "Дарница");ПАО “Белоцерковский автобусный парк” (**********) ("Белая Церковь - Киев АС "Киев")%ФЛП “Довгалюк Николай Александрович” (***********) (“Стадница - Киев АС “Южная”, через Пятигоры”). Срок, на который договора с данными перевозчиками продлеваются - 5 лет, а основанием для пролонгации являются заявления предприятий и их ведомости по инвестированию средств на приобретение более новых и/или комфортабельных автобусов, сказано в распоряжении. Примечательно, что почти все эти предприятия объединяет одно - иски к КОГА и конкурсной комиссии в примерно один и тот же период (2016-2017 год) о признании принятых ими решений противоправными. Речь идет о маршрутах, которые то или иное предприятие из списка не выиграло. Например, в январе этого года Верховный Суд Украины рассматривал заявление малого частного предприятия “Дилижанс” о пересмотре постановления Высшего административного суда Украины от 20 сентября 2017 об иске предприятия к Киевской ОГА и конкурсному комитету о признании их действий противоправными. Противоправной называли передачу маршрута №831 “Белая Церковь АС - Городище - Пустоваровское”, которое “отдали” на обслуживание ОАО “Белоцерковский автобусный парк”. Верховный Суд отказал в допуске к производству дела. Та же история - у ЧП “Иванков-Автолюкс”, которое, согласно решению Окружного админсуда от 24 мая 2018 года проиграло конкурс на обслуживание маршрута "Страхолесье - Киев АС Полесье", который состоялся в декабре 2017 года. Решением админсуда от 10 сентября 2018 года процессуальный срок был продлен и дело до сих пор рассматривается. ООО “Автосервис” подало аналогичный иск, но сразу к управлению инфраструктуры КОГА: согласно решению Окружного админсуда от 30 августа 2018 года, предприятие проиграло конкурс, который состоялся в декабре 2016 года на обслуживание маршрута №465 “Ул. Свободы - Железнодорожный вокзал “Южный”. Этот маршрут “забрало” ООО “Тракер”, которое, по версии истца, не подало всех необходимых документов, чтобы даже быть допущенным к участию, а в поданных бумагах указало недостоверные данные. Этот иск был полностью удовлетворен. Согласно данным аналитической системы YouControl, малое частное предприятие (МЧП) “Дилижанс” зарегистрировано 30.06.1998 на Владимира Гамова, с 2002 года им руководит Наталья Постернак. Основной вид деятельности фирмы - “городской и пригородный пассажирский наземный транспорт”. Уставного капитала у МЧП - 0 гривен, а адрес его регистрации - жилой дом в Белой Церкви. Выручка предприятия в 2017 году составила более 3 млн гривен. Частное предприятие (ЧП) “Иванков-автолюкс” зарегистрировано в 2005 году в поселке Иванков, учредителем является Юрий Яковенко, а с 2016 года предприятием руководит его вероятная родственница - Ольга Яковенко. Уставной фонд предприятия - 80 тысяч гривен, годовая выручка предприятия (2017 год) - 1,7 млн гривен. Общество с ограниченной ответственностью (ООО) “Автосервис”, которое зарегистрировано в селе Сошников Бориспольского района с 14.07.1999 года, является семейным бизнесом: конечными бенефициарами выступают Николай, Евгений и Александр Грона (отец и два сына соответственно). Размер уставного фонда предприятия - 56 млн гривен, из которых взнос владельцев составил 48,1 млн гривен, плюс еще по 4 млн гривен от Андрея Марченко и Марины Чорныш. Выручка за 2017 год - 42 млн гривен. ЧП “Мережа-авто” зарегистрировано в 2008 году в городе Богуслав, его учредители - Михаил Лобуренко и Владимир Орденко, нынешний руководитель - Юрий Савченко. Уставной фонд предприятия - 3 млн гривен. Выручка достигает 5 млн гривен (данные за 2017 год). ЧП “А.Т.Н.” зарегистрировано в 1999 году и находится в Киеве. Его учредителями являются винничанин Андрей Поповиченко и киевлянка Наталья Руденко, а также польское ООО “URMTEC”, доля которого - 52%. Нынешний руководитель предприятия - Артем Головатый. Уставной капитал ЧП составляет всего 5000 гривен, а его выручка за 2017 год - до 9,5 млн гривен. ЧП “Авто Пас Лайн” зарегистрировано в 2003 году и находится в городе Переяслав-Хмельницкий. Его единственным учредителем и руководителем является Александр Пасечник. Размер уставного капитала ЧП - 837 тыс. гривен, выручка за 2017 год достигла около 5 млн гривен. ЧП “ТА “Икарус” учреждено в 1998 году в Белой Церкви Леонидом Олефиром, который по сегодня является его руководителем. Уставной фонд предприятия - 10 тысяч гривен, выручка за 2017 год - 4,8 млн гривен. ООО “Кий Транс - 2005” основано в 2005 году Дмитрием Лизуновым и Татьяной Гамбашидзе. Предприятие зарегистрировано в жилом доме в Киеве, уставной фонд предприятия - 20 млн гривен, выручка за 2017 год - 130 млн гривен. Нынешний руководитель предприятия - Андрей Ременюк. ООО “ПасБрайт” находится в селе Великая Дымерка и учреждено в 2000 году Иваном Пономаренко и Владимиром Локтевым с уставным фондом в 2,3 млн гривен. Иван Пономаренко также является руководителем данного предприятия. Выручка “ПасБрайт” за 2017 год составила около 13 млн гривен. Публичное акционерное общество “Белоцерковский автобусный парк” основано в 1995 году и находится в Белой Церкви, владельцем 98% акций является одесское ПАО “Пивничтранс”. Конечные бенецифициары обоих ПАО - с оффшорным статусом: Кипр и Виргинские острова соответственно. Уставной фонд “Белоцерковского автобусного парка” составляет 9,5 млн гривен, выручка за 2017 год - в пределах 30 млн гривен. 4 сентября 2017 ПАО "Белоцерковский автобусный парк" предъявило иск к Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку о признании противоправным и отмене постановления о наложении санкций за правонарушения на рынке ценных бумаг, Киевский окружной апелляционный суд постановил 7 июня 2018 года удовлетворить данный иск. Напомним, в сентябре 2018 года администрация продлила лицензии трем междугородним перевозчикам. Эксперты уверены:  “раздача” администрацией лицензий вместо проведения конкурсов уже становится тенденцией, и аукнется это не лучшим образом всему столичному региону. Читайте: Раздача маршрутов без конкурсов может обернуться для Киевщины скандалом Но есть и другая сторона медали. Как писала KV, в июле 2018 года Управление инфраструктуры КОГА досрочно расторгло договора с оператором рынка перевозок столичного региона ЧП "А.Т.Н." (*) на направлениях “Киев - Ржищев" и "Киев - Тараща". Но причиной тому стало наводнение рынка перевозок нелегалами и нерентабельность, как поспешил заверить руководитель данного ЧП. Читайте: Пригородный ездок: Нелегальные маршрутки добивают рынок перевозок Киевщины Фото: коллаж KV * МПП “Діліжанс” (ЄДРПОУ: 20616878); ** ПП “Іванків-Автолюкс” (ЄДРПОУ: 33130285); *** ТОВ “Автосервіс” (ЄДПРОУ: 30497614); **** ПП "Мережа-Авто” (ЄДРПОУ: 36215172); ***** ПП "А.Т.Н." (ЄДРПОУ: 24584810); ****** ПП “Авто Пас Лайн” (ЄДРПОУ: 32458738); ******* ПП “Транспортне агентство “Ікарус”” (ЄДРПОУ: 25303032); ******** ТОВ “КийТранс-2005 (ЄДРПОУ: 33305729); ********* ТОВ “ПасБрайт” (ЄДРПОУ: 31015750); ********** ПАТ “Білоцерківський автобусний парк” (ЄДРПОУ: 05538721); *********** ФЛП “Довгалюк Микола Олександрович” (реєстраційний номер платника податків: 1030112156). KиевVласть

Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко навідалась під час Leopolis jazz fest до ресторацій Львова та створила для читачів КиевVласти уникальний гід по найцікавішим та найсмачнішим рестораціям столиці Галичини. Цьогоріч поїздка з подружками на Leopolis jazz fest перетворилась зі смакування виключно фантастичної музики ще й на гастрономічний тур. Кожного дня ми відвідували по 3-4 заклади, не враховуючи тих, де проходили нічні джем-сейшени. Описати всі неможливо, тому я вибрала 12 найцікавіших - з точку зору локації, кухні, обслуговування і атмосфери. В другій частині нашого гіда - ще шість ресторацій Львову.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Bar Mushly”, площа Ринок, 35 Якщо ви не сильно голодні і хочете просто трошки перекусити – завітайте в цей бар. По-перше, він розташований в самому центрі Львова. По-друге, тут можна замовити свіжі устриці, які при вас відкриють і запропонують до них соуси, а також безліч інших морепродуктів на ваш смак. І звичайно тут є гарячі страви - пасти, різото, супи. Що ми замовляли: набір устриць – Mushlya Fayna, Specialna, Північна красуня, Красуня Кіберону (49, 59, 79, 89 гривень відповідно), з яких Specialna голандська сподобалась нам найбільше; щучий кав’яр з тостами (189 гривень); середнє плато морепродуктів (498 грн). “Масони” або найдорожча ресторація Галичини, площа Ринок, 14 Цей ресторан нелегко знайти, бо, як кажуть, масони завжди тримали під великою таємницею місця своїх зібрань. Тому, щоб потрапити в масонський ресторан, треба чітко знати його знаходження. Я зніму цю завісу таїни. “Масони” знаходяться над “Криївкою” - на другому поверсі.  Підходите до чорних дверей, стукаєте в них, чекаєте, коли вам відкриють. Людина, що відкриє вам, - не адміністратор, не офіціант, а вуйко у засмаленому халаті, який суворо поцікавиться, куди прямуєте. Головне - не розгубитися і сказати, що ви до масонської ложі. В ресторані завжди напівтемрява. По стінах розвішені портрети відомих людей, які належали до братства масонів. Особливо вас вразить ванна кімната - обов`язково зазирніть туди. Чому ця ресторація вважається самою дорогою? Тому що салати тут від 800 гривень, супи - від 600 гривень, а основні страви - від 1700 гривень. Але якщо ви маєте картку Local від “Холдингу емоцій Фест”, то всі ціни одразу худнуть на один нуль. Що взяти в “Масонах”: цезар із глазурованою в апельсиновому соці курячою грудкою та голубим сиром (125 гривень); суп-капучино з трьох видів грибів - білі, печериці, гливи (80 гривень); гусяча грудинка на грилі з кукурудзяним пюре та томленою у білому вині грушею (245 гривень). А ще в ресторані є окрема винна кімната, де ви можете вибрати вино з будь-якого регіону світу. “Vapiano Lviv”, вул. Гнатюка, 12 Відома в усьому світі мережа італійської кухні користується неабиякою популярністю у львів`ян. На період Leopolis jazz fest Vapiano влаштував чудові вечірки французького, американського та бразильского джазу. Особливість закладу в тому, що кухарі за 5-7 хвилин готують всі страви у присутності гостей. Ви можете взяти за основу якусь страву і доповнити її будь-яким інгредієнтом, який є в наявності. Кожен додатковий інгредієнт оплачується окремо. Раджу скуштувати і львівському Vapiano: різотто е фунгі - мікс грибів та цибулі з вершками, мускатним горіхом та сиром грана падано  (115 гривень); піцу “Дьяволо” з гострою папероні салямі, паприкою та червоною цибулею на домашньому томатному соусі з моцарелою (135 гривень); пасту “Сarbonara salmone”, до якої входять копчений лосось, цибуля, яйце, грана падано, свіжа петрушка - і все це у вершковому соусі (179 грнїивень). А ще тут смачні коктейлі за дуже прийнятною ціною. Тут багато місця, є літня тераса. І тут дуже зручна система смарт-карт – вам на вході видають карточку, на яку рахуються виключно ваші власні замовлення. “Старгород”, вул. Римлянина, 1 Якщо хочеться багато пива, веселощів, танців до упаду і поспівати – вам до “Старгороду”, найрозважальнішого ресторану у Львові. Конкурси на найшвидше випивання пива та з’їдання ковбасок, на найкраще співання українських пісень, танці на столах і таке інше чудово доповнять вашу вечерю. До речі “Старгород” - це мережа ресторанів, яка пішла з Харкова, і сьогодні також присутня в Дніпрі. Пиво в цих рестораціях не фільтрується і не пастеризується, бо вариться за чеською технологією. Контролює цей процес у Львові пивовар з Чехії Франтишек Швець. Чотири види пива, які варять в львівському “Старгороді”: “Десятка” типу Helles - має золотистий колір; “Лагер” типу Pils - світлого кольору; “Пшеничне” - світло-білого кольору; “Чорне” типу Dunkles - темного кольору. Шеф-кухар ресторану - також чех, бо страви тут переважно чеської кухні. Тому рекомендую спробувати закуски до пива, а також гуляш по-чеські в хлібі та ковбаски-гриль із сирними грінками. Втім основна страва, без якої, відвідування ресторану буде просто марним, - це запечене свиняче коліно. Воно маринується не менше двох діб, а потім запікається при різних температурах до румяної скориночки. ЦІна - 239 гривень. “Підпільний Кіндрат”, вул. Валова, 25 “Файно забавитись, добре випити, і смачно закусити за 350 грн на штири персони? Ви шо подуріли? Де таке є? У центрі Львова? У Вишуканій ресторації? Та то Фантастика! Розповідайте!”, - ось таку передмову ви побачите, коли зазирнете в меню цієї ресторації. І це буде самісінька правда! Інтер`єр ресторану -  львівська квартира аристократії початку XX сторіччя. Тут є таці з крильцями, ковбасками, сирними кульками та свиними рульками на компанію (150-999 гривень). Є похмільна зупка (49 гривень). Але основна “страва”, за якою сюди варто приходити – це настоянки. Їх навіть важко порахувати. А різноманітність цих напоїв вразить найдосвідченішого гурмана: 13 різновидів гіркої настоянки (15 гривень за 50 грамів); 26 видів настоянок на плодах та ягодах (15-18 гривень за 50 грамів); настоянки на 100 років – “Хрущі над вишнями”, “Молот каменяра”, “Лісова пісня” тощо (20 гривень за 50грамів); дев`ять настоянок на меді, травах та коріннях (18 гривень за 50 грамів); 17 гастронімчних настоянок – штрудельова, помідорка, мигдалівка тощо (15-22 гривні за 50 грамів). Крім цього - безліч бальзамів та медовух. Вам без проблем влаштують дегустацію. Але за раз ви все одно все не скуштуєте. А на виході не забудьте придбати пляшечку настоянки (175-250 гривень). Café 1, Катедральна площа, 5 Закінчу ресторацією, в якій я бувала багато разів - Café 1. Дуже люблю цей заклад! По-перше, тут чудові інтер’єр та декор. По-друге - дуже смачна кухня. По-третє - чудова літня тераса. Цього разу ми завітали до Cafe 1 на сніданок - і не прогадали. Що раджу взяти: кава фірмова з лікером та морозивом із фруктами та мигдалем (64 гривні); кава “День і ніч” з лікером Vana Tallinn (55 гривень); штрудель яблучний з фруктовою та ванільною поливкою або штрудель вишневий з морозивом (52 гривні) - обидва неймовірно смачні; фірмові млинці – шпинатні з сиром моцарела та рум’яним курячим філе (68 гривні). Ось такий вийшов тур ресторанним Львовом. Впевнена, що моя наступна подорож потягне за собою ще більш цікаві гастрономічні історії і мені буде чим вас здивувати!! Для цього вам треба просто напросто читати мою сторінку  і стежити за мною в Інстаграм: @inna_yummy. Читайте та смакуйте: Гід рестораціями Львова, частина перша (фото, відео, адреси)  Фото та відео автораKиевVласть

2017 рік став для України роком прийняття Верховною радою інноваційних законів, що дали старт двом визначним реформам – освітньої та медичної. Ці дві реформи передбачають повне перезавантаження даних галузей, але треба пам’ятати, що майже 90% медичних та освітніх закладів знаходяться саме в містах, селах та районах, а не зосереджені в великих містах та столиці. Це важливо й я зараз розповім чому. Як провести реформи, де взяти на них кошті? Всім добре відомо, що за Конституцією України освіта та медицина в країні є безкоштовними. Це державна відповідальність - фінансування видатків медичної та освітньої сфер за рахунок державного бюджету. Стаття 49: “…Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена….”  Стаття 53: “…Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах…” Останні два роки представники вищих органів виконавчої влади вголос кричать про децентралізацію та передачу повноважень місцевим радам, але жоден зі спікерів бодай слово не сказав, які шалені видатки делегувала центральна влада на місцевим бюджетам. Підкреслю видатки з тих, які повинна фінансувати вища влада з держбюджету. Я неодноразово за це писала останні 2 роки – це й проблема галузі професійно-технічної освіти, й перекладання на місця оплати комунальних рахунків медичних та освітніх установ. В лікарнях та школах працюють не тільки спеціалісти за фахом, а й технічний персонал, без праці яких життєдіяльність закладів просто неможлива. Та заробітна плата некваліфікованого персоналу, простою мовою нелікарів та непедагогів – то теж є вже проблемою місцевих бюджетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Але як бути владі на місцях, якщо в невеликому населеному пункті розташоване ПТУ, що є єдиним та унікальним? Наприклад, в місті Стрий Львівської області є ПТУ №35, яке готує нафтовиків, а в смт. Головине Житомирської області розташоване єдине в країні ПТУ з підготовки обробників природного каменю. Чи спроможні місцеві бюджети справитися з цими видатками?  7 грудня 2017 року працівники медичної та освітньої сфер Воловецького району Закарпатської області блокували трасу Київ-Чоп, протестуючи проти заборгованості по зарплаті за останні 2-3 місяці. До якого відчаю ще потрібно довести пересічних людей в регіонах? Фото: mukachevo.net 07.12.2017р. Перекриття траси на Закарпатті працівниками медичної та освітньої сфер. Фото: mukachevo.net 07.12.2017р. Перекриття траси на Закарпатті працівниками медичної та освітньої сфер. Годі вже тільки балакати за реформи! Навіть на тих делегованих повноваженнях, які є зараз, місцеві бюджети не можуть справитися із видатками та утриманням мережі освіти та медицини, що існує сьогодні. Поки що існує. Ряд міністрів та Міністерство фінансів з щедрої руки надало субвенцію на розвиток та компенсацію витрат по делегованих повноваженнях в освіті та медицині. Але з розрахунків, наведених в таблицях, які я надавала в минулих матеріалах, ми бачимо, що в Київській області субвенцією з держбюджету потреба покривається лише наполовину. На другу половину потреб центральною владою передбачається витягування коштів з місцевих бюджетів. То в нас децентралізація чи псевдодецентралізація? Можна кожного дня переконувати громаду та весь світ, що Україною крокує децентралізація, але цифри на приклади однієї області доводять, що це псевдодецентралізація, тому що дана система фінансування державного реформування галузей призводить до вимивання коштів з міських бюджетів. В 2018 році з місцевих бюджетів заплановано забрати  на реформи освіти та медицини понад 1 мільярд гривень. Загальна потреба коштів додаткової дотації для місцевих бюджетів Київській області складає 1 032 385,6  тис. грн. Дотація Київщині з держави на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я в сумі 613 707,6 тис. грн. Решту місцеві бюджети повинні відшукати в себе, обділивши фінансування своїх власних потреб задля того, щоб забезпечити ті витрати, які повинні покривати державний бюджет. Однією рукою центральна влада передає повноваження на місця та каже: “Управляйте!”. Другою рукою законодавець, Верховна Рада України приймає дві реформи, які потребують значного фінансового наповнення. Й я не знаю -  чи то рукою, чи то ногою, чи то більш звичною для всіх частиною тіла влада забирає кошти, говорячи: “Ми вам не дамо кошти на делеговані повноваження, крутіться як схочете, урізайте в себе що прийдеться!” І все це – в умовах кардинального реформування галузей, медичної та освітньої сфер. Медична й освітня реформи передбачають величезні капіталовкладення. Чи відбудуться ці реформи без фінансового наповнення? Звичайно, ні. Якщо місцеві бюджети не можуть утримувати вже зараз діючу мережу закладів освіти та медицини, то про який розвиток можна мріяти та говорити? Якщо говорити про медичну сферу, то розвиток тут - це придбання нового сучасного електронного обладнання та комп’ютерної техніки, приєднання до нових баз, що проваджує МОЗ України. Та ми вже зараз бачимо, що на подібний розвиток у місцевих бюджетів коштів не буде. В освітній сфері так само – якщо освітяни разом із владою на місцях не в змозі утримувати свої поточні видатки, то про який розвиток, закупівлю нових книг, підручників, меблів, сучасного устаткування та оновлення навчальних програм можна взагалі говорити. В моєму депутатському зверненні до Кабінету Міністрів Україні та голови Верховної Ради, яке вже сьогодні, 1 березня, буде винесене на засідання чергової сесії Київської обласної ради міститься вимога терміново переглянути та забезпечити додатково субвенції з державного бюджету видатки на делеговані повноваження місцевим бюджетам з освіти та медицини. Наведені мною ифри з потреб по коштах додатковими дотаціями на місцеві бюджети, аби забезпечити належне функціонування закладів освітньої та медичної сфер, шокують. Народні депутати Верховної Ради як головні законодавці країни повинні зрозуміти: без фінансового наповнення всі реформи, що проголосовані ними в сесійному залі Ради в 2017 році, а саме освітня та медична реформи, потерплять фіаско, тому що реформа без фінансового наповнення – це просто пустий намір та профанація. Читайте: Про долю програми підтримки онкохворих Київщини KиевVласть

Київську обласну раду нинішнього скликання можна сміливо назвати революційною. Депутати відкрито обговорюють процедуру імпічменту Президента, підтримують єдиного кандидата в губернатори, кпинять адміністрацію, б'ються і співають. Як воно, коли тобі одночасно доводиться бути хвацьким матросом Железняком, що мусить вгамовувати запал емоційних трибунів, і дипломатом, балансуючим між забаганками партнерів по столу, в інтерв'ю КиевВласти розповіла спікер обласного колегіального органу Ганна Старикова. KV: Аналізуючи 2017-й рік, чим ви незадоволені? Ганна Старикова: Зараз період певних підсумків, перш за все, фінансових. Звісно, деякі амбітні плани у сфері медицини, освіти та культури, які були на 2017-й рік, не вдалось реалізувати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Особисто для мене трагічними є показники виконання бюджету минулого року. По виконанню програм у області цей показник становить 45,34%. Якщо розглядати дане виконання за напрямками, то абсолютно безвідповідальною є робота Департаменту охорони здоров’я, середній відсоток виконання програм якого становить 25,22%. Загальний обсяг виконання по Департаменту соціального захисту населення становить 6,2%. Не було вирішено питання впровадження соціальної картки для жителів області. Фактично це питання встановлення єдиного уніфікованого механізму надання різноманітних пільг та комунікації з мешканцями, але персоніфіковано. Така ініціатива була заблокована і це прикро. KV: Чому заблокована? Хіба проект не пройшов позитивно голосування, набравши більшість? Ганна Старикова: Можу припустити, що проблема виникла саме через політизацію питання, адже ініціатива йшла від “Батьківщини”. Читайте: Разделяй и властвуй. Киевскую ОГА подозревают в манипуляциях с зарплатами медиков KV: Прибічники блокування програм, а серед зупинених справді багато проектів авторства вашої політсили, кажуть, що “Батьківщина” просувала деякі з них для того, щоб потім бюджетні тендери вигравали дотичні до партійних кіл компанії. Ганна Старикова: Мені здається, що наше суспільство вже втомилось від слова “корупція” та від бездіяльності тих органів, які мають з нею боротись. Коли політики починають звинувачувати когось у корупції, я вважаю це непрофесійним. Зараз створена окрема незалежна мережа, яка має цим питанням займатись. Завдячуючи владі, була розроблена програма “Прозоро”. Це - велика перемога, яку декларує нинішня влада стосовно прозорості і неможливості маніпулювання у тендерних закупках. Щороку ми чуємо нові цифри коштів, які вдалось зекономити завдяки “Прозоро”. Тому я взагалі не розумію безпідставні звинувачення політиків стосовно тендерних процедур. KV: Тоді чому виконання деяких програм було заблоковано Службою безпеки і Державною казначейською службою? Ганна Старикова: Я вважаю, що це суто політичний тиск і ми робимо все, аби винні у цьому були притягнені до дисциплінарної відповідальності. KV: Яка наразі ситуація із “замороженими” програмами? Ганна Старикова: Київська обласна рада позивається до Державної казначейської служби щодо невиконання фінансування програм. Далі чекатимемо судового процесу. Але проблема не в заморожених програмах. Повторюю, проблема в тому, що прийняті і конче важливі програми виконуються казна-як. Я вже наводила приклад з програмою соціальної картки, але прикладів набагато більше. Є програми, які профінансовані частково. Наприклад, Київська обласна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 рік, яка є дуже необхідною, профінансована на 10%, обласна програма протидії ВІЛ-СНІДу - 11%. Програма розвитку онкологічної служби Київщини отримала нуль гривень нуль копійок. Ми аналізували дані з казначейства щодо рівня фінансування проектів капітального будівництва – там також показники виконання жахливі. Читайте: Київська ОДА блокує програму допомоги бійцям АТО KV: Винне знову політичне протистояння? Ганна Старикова: Політична складова є завжди, але в цьому випадку я б не перебільшувала її вагу. На мою думку, проблема, з якою стикнулася Київщина, в кадрах. KV: Кадри не хочуть якісно фінансувати програми? Ганна Старикова: Ні, кадри готові, але не одразу. Поясню. Коли людину призначають керівником департаменту, наприклад, охорони здоров'я у незнайомій області, вона має перш за все вивчити адміністративно-територіальний устрій регіону, визначити мережу закладів, які перебувають у її підпорядкуванні та ті, що є дотичними. На це потрібно близько місяця. Після того, як новий керманич побачив цю мережу на папері, йому потрібно познайомитись із керівниками обласних, районних, міських і місцевих медичних закладів, які вже давно у цій сфері. Таких керівників налічується близько тисячі. Спочатку збирають великі наради. Але для того, щоб вибудовувати свою комунікацію із кожним з керівників на місцях, зрозуміти його реальні проблеми і потреби, вивчити нюанси, ще необхідно десь півроку. А окрім цього, у нового керівника є реформа, яку він отримав “у спадок”. Приблизно рік він у всьому цьому розбирається. А потім пригадує - а тут же ще були десь програми. А ще в області призначені нові заступники голови КОДА, які зараз так само сидять і розуміють - в області є 25 районів, 12 міст обласного значення, в кожного з них є мер… З 2014-го року в КОДА змінилось тільки п'ять перших заступників голови. Тож, беручись за нові ініціативі чи кадрові призначення, потрібно розуміти, що вони тягнуть за собою певні наслідки, які мають ще й часовий термін. Люди розбираються, втягуються у процес, а тим часом цілі галузі простоюють через те, що новопризначений керівник просто не розуміє доцільності. KV: Коли Олександр Горган звітувався за перших 100 днів роботи, він зазначив, що за три місяці ніхто з його підлеглих, та й сам він "не напортачив". За вашою логікою, програми не фінансуються через те, що нові кадри справді побоюються “напортачити”? Ганна Старикова: Я думаю, що коли людина приходить до медичного закладу і не отримує ті безкоштовні ліки, які декларуються програмою реімбурсації, вона ставиться до цього питання трохи інакше. Фраза “кадри вирішують все” добре відома. Саме кадрова політика і відповідальність за прийняття рішень щодо призначень тих чи інших осіб - це і є ті “нулі” з виконання програм. Я тільки за те, щоб діючим керівникам дали змогу розібратися, а не призначили нових, з якими ми будемо знову вивчати мапу Київської області. KV: Яким є рівень невикористання коштів за 2017-й рік? Ганна Старикова: Перехідні залишки сіл, селищ, районів та області загалом становлять 5,8 мільярдів гривень. Ми розуміємо, що ці кошти мають бути спрямовані на розвиток області, тому у цьому році обласна рада буде підтримувати будь-які програми та ініціативи, запропоновані обласною адміністрацією. Правда, у минулому році програми ми прийняли тільки у травні, а в червні були внесені корективи. Тож, сподіваюсь, що у 2018-му році процес йтиме швидше. Держава має розвиватись, а не боятися “напортачити”. KV: КОДА наполягає на тому, що регіон мусить переглянути основні підходи до розподілу коштів і уважніше дослуховуватися до запитів громад. Ганна Старикова: Якщо говорити про зміну логіки бюджетних надходжень, то частково ми зможемо підтримувати субвенції на місцях, але, відверто кажучи, цей механізм має бути настільки продуманий, уніфікований, оптимальний і недискримінаційний, щоб перш за все він відображав баланс між реальними можливостями територій і їхніми потребами. Подивившись показники деяких населених пунктів, ми бачимо такі цифри: в місті Фастів залишок 71 млн гривень, у Славутичі - 13,99 млн, в селі Іванків Бориспільського району - 15 млн гривень. Якщо говорити про Бориспільський район, то це 71 млн. А у Щасливській сільській раді ще більше, ніж у всьому районі - 120 млн. Білоцерківський район - 19 млн, Богуславський - 19 млн. Серед лідерів цього “руху” - місто Бориспіль, яке має аж 344 млн перехідних залишків, Софіївська Борщагівка - 232 млн, Бровари - 165 млн, Українка, яка зараз дуже планує піти на перевибори, - 92 млн. Якщо ми отримаємо від адміністрації нормальну логічну формулу розподілу для направлення коштів, то однозначно її підтримаємо. KV: Ви вже сіли з КОДА за стіл переговорів стосовно цього питання? Ганна Старикова: Моя позиція стосовно логіки використання обласних коштів кардинально відрізняється від пропонованого механізму адміністрації. Але я наголошую, що ми готові його розглядати і підтримувати, якщо отримаємо відповіді на всі питання, на яких я зараз загострила увагу. Наразі обласна рада є представником власника комунальної мережі, яка налічує колосальну кількість закладів охорони здоров'я, освіти, культури і спорту. Давайте на прикладі, скажімо, спорту. Наші спортивні заклади є зразковими навіть для Києва. Київщина є передовою областю з виховання спортсменів-олімпійців. Із 65 спортсменів, які вибороли ліцензії на представництво з легкої атлетики на останній олімпіаді в Ріо де Жанейро (Бразилія), 12 є вихованцями обласних комунальних закладів. Але, приїхавши в Броварську школу вищої спортивної майстерності і побачивши, в яких умовах тренуються атлети, у мене виникла одна думка: вони перемагають не завдяки, а всупереч. Я не розумію, як взагалі люди залишаються цілими в таких умовах тренувань - там немає навіть рівної підлоги. Тому ми, як представники області, маємо направляти невикористані кошти на розвиток нашої обласної мережі, а не забаганок, нехай і виправданих, міських чи сільських голів. Спроможність наших місцевих рад постійно зростає. Тому я вважаю, що на місцевому рівні ми маємо фінансувати тільки великі інфраструктурні об'єкти, які вони не спроможні профінансувати самостійно. KV: Чому тоді обласна рада голосує за такі проекти які можуть спокійно потягнути місцеві ради? Ганна Старикова: Ми всі знаємо, що політика - мистецтво компромісів. Якщо ви хочете приймати рішення, які повністю відображають вашу точку зору - виграйте вибори. Сформуйте склад ради в 50% + 1 голос і далі реалізовуйте всі необхідні проекти та амбіції. Ми вчились домовлятися і шукати паритет між бажаннями і можливостями. Я думаю, що останній бюджетний рік і був цим компромісом. Кожна політична сила мала можливість реалізації своїх проектів. “Батьківщина” вважала необхідним впровадження соціального проекту і створення єдиної картки, яка б спростила життя мешканців області. “Радикальна партія” хотіла метеостанції, “Солідарність” – острівці безпеки. Кожна політична сила розуміє ризики для себе в хибному напрямку роботи. Якщо, маючи можливість реалізувати якусь ініціативу і донести це до жителів Київщини, ти підеш не тим шляхом, то на періоді звіту, який відбувається на виборах, одразу отримаєш відповідну зворотню реакцію. Кожен це вже пройшов. Тому думки стосовно того, як потім реалізовані проекти можна втілити у преференції на будь-яких виборах, спрямовані абсолютно лояльно. KV: Коли криза в стосунках між КОР та КОДА може бути подолана? Ганна Старикова: Я б все ж не називала це кризою. Оскільки Київська обласна рада і Київська обласна держадміністрація - це органи місцевого самоврядування, які сформовані із представників абсолютно різних політичних сил, можна говорити про наявність політичної конкуренції. І це цілком нормально. Кожен хоче довести свою політичну позицію і реалізувати ті ідеї та програми, які є актуальними в баченні розвитку роботи своєї політичної сили. Обласна рада багатогранна - в нас представлено 8 політичних сил. Ми навчились домовлятись і працювати для розвитку регіону. KV: Як можете прокоментувати те, що КОДА оскаржує звернення облради щодо процедури імпічменту президента? Ганна Старикова: Коли адміністрація починає оскаржувати будь-які рішення ради, особливо публічні заяви, це показник, нажаль, певної недалекоглядності. Це висловлювання нашої позиції і в даному випадку оскарження можна назвати згортанням демократії. Не можна заборонити людині говорити те, що вона думає. Резонанс нашої заяви, з точки зору певних вібрацій в політичних колах країни, був колосальним. І наш меседж був донесений. Суть його одна: під час формування і розбудови демократичної країни не може бути жодної посади, яка б не мала нормальної процедури звільнення. Хочу наголосити - мова не йшла про імпічмент президента Петра Порошенка, мова йшла про легалізацію процесу зняття голови країни. Це є у кожній нормальній країні, де існує посада президента. Читайте: Администрация и совет Киевщины поссорились из-за импичмента Порошенко KV: Чи правда, що саме після цього голосування стосунки із КОДА стали напруженими? Ганна Старикова: Правда в тім, що після даного голосування з боку правоохоронних органів почався тиск на керівників різних політичних фракції та окремих депутатів, які підтримали ініціативу. Ми з цього питання зверталися до міжнародної спільноти, в мене був ряд зустрічей в Брюсселі. У Києві зустрічалась із представниками провідних країн, які входять до “Великої сімки”. І ми доносили до них цю інформацію. KV: Ходять чутки, що у вас особисто вкрай непрості стосунки із губернатором Горганом. Ганна Старикова: Це маячня. У нас нормальні робочі стосунки із головою. Крім цього, ми приязно ставимось один до одного як люди: вітаємо на дні народження, Новий рік та інші свята. Не вірте у чутки. KV: Які правові наслідки отримала бійка між депутатами Карлюком (“Солідарність) та Хахуліним (“Батьківщина”)? Ганна Старикова: Кримінальне провадження за даним фактом триває, є рішення профільного комітету парламенту стосовно того, щоб направити звернення до правоохоронних органів з приводу особливої уваги слідства до цієї справи. KV: Ви мали розмову із Віталієм Карлюком після бійки? Ганна Старикова: Ні, і, наскільки мені відомо, навіть розмови між Карлюком і Хахуліним після цього не було. Взагалі, моя особиста думка, що до моменту розгляду цієї справи по суті, депутат, який спричинив бійку, не має з’являтись у сесійному залі, хоча б для того, щоб не бути засудженим публічно своїми колегами. Зрозуміло, що про рівень моралі, етики та відповідальності за свою поведінку в сесійній залі зараз взагалі не йдеться. Але, якби ми були дійсно цивілізованою країною і фракція БПП хотіла б хоч на міліметр наблизитись до цього, вона б своїм рішенням призупинила участь даного депутата у всіх представницьких органах. Читайте: Нокаут Горгана. Из-за драки, устроенной однопартийцами губернатора, Киевщина останется без бензина для скорых KV: До речі, заступника голови Бородянської районної ради, який є очільником місцевої “Батьківщини”, підозрюють у хабарництві. Партія вжила якихось заходів щодо нього? Ганна Старикова: Ближчим часом на засіданні партійного бюро буде розглядатися питання щодо його відсторонення від посади на час розслідування. Читайте: “Солидарность” Кивоблсовета извинилась за драку | КиевВласть KV: Ходять чутки, що вам неодноразово пропонували залишити посаду і навіть вже є кандидати, які б не проти стати головою облради? Ганна Старикова: Була одна розмова, під час якої людина сказала “ну ти ж заяву сама не напишеш”, і я впевнена, що під тиском політичних опонентів я цю заяву не напишу.  Якби була можливість зняти мене 43 голосами при обранні у 52, це питання було б вже реалізовано. Тому всі прогнози щодо можливих кандидатів на мою посаду - це не більш, ніж плітки. Політичні реалії зараз зовсім інші. KV: Більшість в облраді є сталою чи ситуативною? Ганна Старикова: Однозначно вона є сталою. KV: Який статус в облраді у голови обласної “Батьківщини” Костянтина Бондарєва? Ганна Старикова: Офіційно Костянтин Бондарєв мій радник і я дослухаюсь до його порад та ідей. Ця людина займається професійно політичною діяльністю більш, ніж 15 років, свій регіон знає достеменно. До того ж, він має чудові комунікації із представниками політичних сил в області та загалом у країні, тому я вважаю, що не використовувати цей досвід абсолютно безглуздо і неправильно. KV: У Київській обласній раді проходять “платні” голосування? Ганна Старикова: Особисто мені такі факти невідомі. Тим більш, я впевнена, що фінансовий аргумент вже давно втратив вагу. Кожен депутат розуміє потреби свого регіону пріоритети своєї території. Це важливіше. KV: А що з депутатськими фондами? Ганна Старикова: Все абсолютно уніфіковано і прозоро – жоден депутат не обділений. В грудні ми проголосували про збільшення депутатського фонду до 500 тисяч гривень на рік. Стосовно маніпуляцій та спекуляцій на цю тему хочу сказати, що порядок виділення цих коштів доволі жорсткий. Кошти депутат може витратити лише на поліпшення соціально-побутових умов виборця або на матеріальні допомоги тим, хто має потребу. KV: Ви підтримуєте тезу про те, що 2018 рік має стати роком об’єднаних громад? Ганна Старикова: З початку дії закону про децентралізацію я підтримую кожен рік, як рік громад. Але ще я підтримую хоча б один рік здорового глузду і логіки. Якщо ми кажемо про децентралізацію і про те, що в рамках цієї реформи змінюємо адміністративно-територіальний устрій, перше, що потрібно зробити, це легалізувати ОТГ в Конституції України. Друге - створити нормальний алгоритм і принципи формування цих нових територій, як за логікою, так і у новому виборчому законодавстві. У 2014 році ми провели реформу МВC - створили декілька округів у області. Після цього провели реформу прокуратури - рознесли їхні центри, незважаючи на округи МВС. Потім в іншому просторі розмістили податкову службу. Це дотичні структури, які, до речі, мають між собою комунікувати. Щодо освіти: ми визначили створення опорних шкіл до завершення реформи децентралізації. Потім ми розрізали госпітальні округи і зараз визначаємось, де потрібно зробити ФАПи і амбулаторії. Всі ці реформи є паралельними. І людина з села сьогодні не розуміє, як вона має звернутись до міліції з якоюсь заявою, проїхавши 50 кілометрів, відвезти дитину у школу, проїхавши ще 20 кілометрів в інший бік, а потім в неї ще зуб заболить і їй доведеться їхати 18 кілометрів до амбулаторії. Ось що для мене зараз реалії децентралізації. KV: Чому тоді процес децентралізації на Київщині останнім часом пішов жвавіше? Ганна Старикова: Тут відповідь проста - реальна бюджетна децентралізація. Сільські голови побачили кошти, про які всі казали і зрозуміли, що стануть самостійнішими до розподілу тих коштів. Їм простіше втрьох домовитись і стати незалежними від району. Саме це стало мотиваційним фактором. Останні вибори, які відбулись у грудні, дуже добре показали нехтування діючої влади будь-якими механізмами і принципами стосовно того, як ми досягаємо результату. Зараз є єдиний принцип погодження для того, щоб та чи інша громада пішла на вибори. Це гарантії діючого сільського, селищного чи міського голови, що він піде від БПП. Так само відбувалось за часів Партії регіонів - у присутності прокурора області, представників служби безпеки. І у людини вибору мало, бо схема добре відпрацьована. Окрім цього, процес виборів так само проходить із цукром та гречкою. Вибори громад зараз для вертикалі влади - це полігон для фальсифікації результатів на президентських виборах у 2019 році. Тому вибори на Київщині будуть проводитись масово, а цей процес лобіюватиме обласна адміністрація. KV: “Батьківщина” вже визначилась із кандидатом на вибори в Українці? Ганна Старикова: “Батьківщина” завжди має що запропонувати суспільству і виборцю, тому за наявності відповідної постанови парламенту ми будемо брати участь у цих виборах. KV: Виборче законодавство до місцевих рад вас влаштовує? Ганна Старикова: Ні, звичайно воно є недосконалим. На сьогоднішній день в області близько 40% територій не мають свого представництва в облраді. З Білої Церкви у нас 15 депутатів, а з Борисполя – жодного. Дисбаланс колосальний. Проте, це не означає, що через недосконалість виборчого законодавства ми не прийматимемо участі у перегонах – не дочекаються. Фото: пресс-служба облради KиевVласть

Київська обласна "Свобода" активно представлена в органах місцевої влади столичного регіону. Націоналісти додали в червоно-сіру коларатуру адміністрацій і ряд яскравих синьо-жовтих барв, тримають у тонусі чиновництво і не дають розслабитися сільським головам. Як воно бути у владі, дії якої не завжди схвалюєш, а також про реформу самоврядування, децентралізацію і плани на 2018-й політичний рік в інтерв'ю виданню КиевVласть розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, “свободівець” Олександр Однороманенко. KV: Наскільки складним був 2017-й рік для Києво-Святошинського району з економічної і політичної точки зору? Олександр Однороманенко: З точки зору політики рік для району був важким. В кінці 2016-го відбулась зміна голови районної ради. Попередній голова довго судився і навіть зараз продовжуються судові процеси. У господарській частині Києво-Святошинський район має хороший бюджет. Багато чого вдалось зробити, але разом з тим багато коштів повернулось до бюджету, оскільки у червні прийняли нові правила для підрядників, які працюють з бюджетними коштами. Дуже багато проектів, які ми починали робити, стали неактуальними через застарілу технічну документацію. Багато сільських рад не встигли створити нові проекти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Розкажіть про основні здобутки і втрати минулого року для вас особисто. Олександр Однороманенко: Серед основних здобутків - досвід. Мені вдалося просунутися кар’єрними сходами в області, я став заступником голови обласної організації ВО “Свобода” по роботі з депутатами і фракціями. Я став студентом Національної академії державного управління при Президентові України. Вперше мені, як голові фракції, і нашим депутатам вдалось надати усі політичні пропозиції по кожному округу. Ми змогли реалізувати багато проектів - наприклад, ремонт дитячого садочку та школи в селі Забір’я, частковий ремонт школи у селі Ходосівка, де працює наш депутат і вчитель цієї школи. Частину коштів вдалося залучити на Софіївську і Петропавлівську Борщагівку. Серед втрат - багато проектів з утеплення і ремонту шкіл ми не змогли реалізувати. KV: Було перевиконання бюджету? Олександр Однороманенко: Так. Завдяки цьому, рішенням райради за пропозицією  адміністрації 216 млн гривень ми віддали на субвенції сільським радам. Таким чином сільські голови могли реалізовувати кошти на пріоритетні потреби своєї громади. Але хтось не зміг, хтось не захотів і близько 17% коштів залишились невикористаними. KV: В чому, на вашу думку, причина політичної кризи в Києво-Святошинській райраді? Олександр Однороманенко: Криза не у Києво-Святошинській райраді, вона у президентській партії БПП. Після 2015 року ця криза була очікувана - у них обралося  11 депутатів, з яких 6-7 - претенденти на перші крісла в районній раді. Тому “підкилимна” боротьба там почалась з перших днів. Думаю, це через те, що вони із різних груп впливу - “Народний фронт”, “УДАР”, БПП. Ну і ті підприємці та забудовники, яким вдалося зайти в райраду тому, що вони працювали на президентських чи парламентських виборах над кандидатурою діючого президента. KV: В райраді є депутати-прогульники? Олександр Однороманенко: Так. Це пов'язано зі зміною керівництва, коли відійшли Нестеренко та Тигов, частина депутатів довго не приходила на засідання, або просто приходила і не реєструвалась. Таким чином вони хотіли показати, що не визнають нове керівництво ради. Зараз є близько 5 кандидатів на відкликання. Тільки два депутати відвідали усі засідання райради - серед них і я. KV: Олександр Тигов, який досі вважає себе чинним головою райради, часто каже про бюджетні підряди, які отримують депутати Києво-Святошинської райради від райадміністрації. Наскільки це його обвинувачення відповідає дійсності? Олександр Однороманенко: Це неправда. Багато об’єктів, які будуються чи ремонтуються, проходять через систему “Прозорро”. Депутати контролюють такі об'єкти на своїх округах і часто заявляють про те, що їм не подобається хід робіт. Якби вони лобіювали свої інтереси, такого б не було. KV: Які глобальні плани на 2018 рік? Олександр Однороманенко: Ми вже прийняли бюджет на 2018 рік у частині захищених статей і план соціально-економічного розвитку. Але офіційно пріоритети роботи не визначені. В кінці січня відбудеться колегія РДА, де розпорядники висловлять своє бачення. KV: Які проекти у бюджеті розвитку бачите ви і інші представники “Свободи”? Олександр Однороманенко: Я думаю, що це мають бути основні напрямки - освіта, медицина і культура. Ми, як фракція, будемо наполягати на тому, щоб максимальну кількість коштів вкласти в освіту. Це відповідальність району і хоч ми досить багаті, але є ще багато школ, які потребують заміни даху, утеплення, закупівлі нових медіасистем, облаштування кабінетів. Але ми частково продовжимо експеримент із субвенціями сільрадам, у більшості їх пропозиції - це ремонт доріг та освітлення. KV: Законом не передбачені депутатські фонди для районних рад. Як ви вважаєте, вони потрібні? Олександр Однороманенко: У нас в районі діє депутатський фонд. Кожен депутат має 150 тис. гривень, які може витратити на матеріальну допомогу населенню. Зробити якісь ремонти за ці кошти ми поки не можемо. На 2018 рік сума фонду не змінювалась. Виділення зазвичай відбуваються раз на квартал. Буває, що коштів не вистачає. Тоді, наприклад, у другому кварталі менше, більше у третьому. KV: Всі депутати використовують свої фонди? Олександр Однороманенко: Близько 90%. Якщо до 1 грудня хтось із депутатів не використовує фонд, їх може використати голова райради. Він це не робить виключно на своєму окрузі, зазвичай, вони йдуть на ті потреби виборців, які найбільше потребують допомоги. Особисто я використав весь свій фонд. Ці кошти пішли на малозабезпечених людей, АТОвців, хворих. KV: Чому саме 150 тисяч гривень? Олександр Однороманенко: Ми орієнтувались на бюджет та надходження. Є ймовірність, що у цьому році ми зможемо його  збільшити. Можливо, навіть зможемо витрачати кошти на ремонти, дитячі майданчики. До речі, у минулому році за пропозицією адміністрації райрада прийняла рішення і у кожному населеному пункті району було встановлено дитячий або спортивний майданчик. А у Забір’ї, де є дуже активний депутат від “Свободи” встановили два - спортивний і дитячий. KV: Повноваження із РДА не ділите? Олександр Однороманенко: Відповідно до закону всі мають свої повноваження, в такому напрямку і рухаємось. KV: Депутат може вільно зайти у кабінет до голови РДА і вирішити якісь питання? Олександр Однороманенко: Так, це доступно. KV: На вашу думку, районні депутати мають працювати на громадських засадах чи отримувати заробітну плату? Олександр Однороманенко: На районному рівні депутати однозначно мають працювати на громадських засадах. Але посади голів основних профільних комісій - бюджетної і комунальної - можна було б зробити оплачуваними. KV: Як тоді змусити депутата на місцевому рівні працювати чесно і прозоро? Олександр Однороманенко: Депутати не прилітають з космосу, їх вибирають люди кожного населеного пункту. І близько 80-90% депутатів - це жителі тих населених пунктів. Люди мають слідкувати за їх роботою та не вибирати нечесних депутатів. KV: Наскільки виборче законодавство правильне на місцевому рівні? Олександр Однороманенко: Наведу приклад. Таке маленьке село як Забір’я має відразу двох депутатів-представників райради. У Білогородці, де 5-6 тисяч виборців, немає жодного. Чабанівська сільська рада, у складі якої села Чабани і Новосілки, має депутата тільки по Новосілкам. Законодавство потрібно змінювати. На мою думку, це мають бути або партійні списки із процедурою відкликання депутата, або повернення до системи 50 на 50 - мажоритарні і виборчі округи. Але на мажоритарному окрузі суб'єктом висування має бути тільки політична партія. На рівні району і області самовисуванців потрібно відмінити. Як показує практика, саме такі люди вразливі до підкупу, тому що хочуть бути у більшості. KV: Ви погоджуєтесь із тезою багатьох виборців “на місцевому рівні ми маємо бачити винятково господарників”? Олександр Однороманенко: Наведу вам гарний приклад про господарників. На виборах у жовтні до Дівичківської ОТГ перемогла поважна людина, голова села Стовпяги, до Медвинської ОТГ - також хороший сільський голова, господарник. На виборах казали - голосуйте за нас, ми такі господарники, кому потрібні ті політики. Після виборів БПП провело прес-конференцію, на якій ці “господарники” кажуть - голова ОТГ - це ж політична посада, тому ми були представниками БПП, просто до виборів цього не сказали, а балотувались як самовисуванці. От вам і господарники. Немає такого господарника, який не пов'язаний із політикою. KV: Які основні проблеми децентралізації у Києво-Святошинському районі? Олександр Однороманенко: Найбільша проблема - села нашого району самодостатні. Мають свої бюджети, комунальні підприємства, заклади культури. Тому всі обрали таку позицію - подивимось, що буде у 2020 році. Дуже мало тих людей, бачення яких змінюється. Зараз кажуть, що можна добровільно об’єднуватись, але, наприклад, Дмитрівську ОТГ, яка вже давно проголосувала за об’єднання, не пропускають на рівні області. У них інше бачення - Дмитрівка у складі Шпитьківської ОТГ. Але за новим планом, який гуляє мережею, Дмитрівська ОТГ існує. А Боярську громаду, до якої не зовсім добровільно приєднують Забір’я, пропустили. Тому що центр у Боярці - бачення Кабміну. KV: Децентралізація - це добро чи зло? Олександр Однороманенко: Я думаю, що це добро, якщо таке об’єднання добровільне. Але, як завжди, те, що назвали добровільним, таким не є. От якби прийняли закон про об’єднання у 2013 році і дали два роки на дійсно добровільне об’єднання за економічними чи історичними показниками, була б інша справа. Якщо ні - пізніше реформа для всіх обов’язкова. А в нас дуже тягнуть час із децентралізацією. Із переваг реформи можу відмітити передачу повноважень на місця, завдяки чому зменшиться кількість депутатів і сільських голів. Зараз у селах із населенням 15 тисяч такий самий штат, як в селах, де живе 300 чоловік. Децентралізація дасть можливість розвиватись. Навіть коли заходить інвестор і бачить, що у 5 населених пунктах по 15 депутатів і голова, з якими доведеться працювати, він йде. Потрібно єдине керівництво. KV: У цьому році можна очікувати виборів у якихось ОТГ Києво-Святошинського району, окрім Боярської? Олександр Однороманенко: Все залежить від того, чи буде прийнятий новий перспективний план. Хоча ми поки навіть не знаємо, хто його склав. Але поки реально можна говорити тільки про Боярку і Забір’я. Багато сільських голів боїться виборів, тому  що у Києво-Святошинському районі велика зміна виборців. Побудувалось багато житлових комплексів, де поселились люди із Києва, дуже багато переселенців з Донбасу. KV: Що зараз із сміттєвим полігоном у Крюківщині? Олександр Однороманенко: Він закритий, сміття туди не завозиться. У минулому році його засипали землею. Наразі підписано договір із компанією, яка планує відкачувати з того сміття газ. Вони це робитимуть за власні кошти, частина яких йтиме на його утримання. Зараз там є охорона, активісти, навіть камери. Навіть якщо хтось захоче завести туди сміття, за годину гудітиме вся мережа. KV: Як просувається розслідування пожежі, яка відбулась влітку? Олександр Однороманенко: Я не готовий сказати. Але на мою думку, це просто нещасний випадок. Версія підпалу тут не підходить, тому що там приховувати нічого. Згоріло там якесь технічне приміщення, яким декілька років ніхто не користувався. KV: Куди район возить сміття? Олександр Однороманенко: Це повноваження органів місцевого самоврядування. Найчастіше возять у Васильків і Бородянку. KV: Яка ваша особиста мотивація як фізика-математика займатись політикою на професійній основі? Олександр Однороманенко: Це мої особисті переконання. З 2008 року я член ВО “Свобода”, очолював партійну організацію у місті Переяслав-Хмельницький. Якийсь час займався комерцією, тому відійшов від політики. Але для себе зрозумів - щоб займатися політикою професійно, потрібно йти на посаду. Це було для мене важким кроком. Я бачу себе в центральній політиці. Але не виключаю, що буду балотуватись на голову об’єднаної громади. Або Борщагівської, або Вишнівської, якщо до неї увійдуть Петропавлівська і Софіївська Борщагівки. KV: Яким ви бачите Києво-Святошинський район через 5 років? З яких громад він складається? Олександр Однороманенко: Я думаю, що це буде Чабанівська об’єднана громада, Вишнівська, Борщагівська, Боярська і дві сільські громади по Житомирські трасі - Дмитрівська і Шпитьківська або Гореницька. Райрада буде скасована. А РДА працюватиме для комунікації голів ОТГ із Верховною Радою і Кабміном. Можливо, це навіть буде не одна адміністрація на район, а одна на 10-12 ОТГ. KV: Ким стане Олександр Однороманенко у 2023 році? Олександр Однороманенко: Якщо не головою об’єднаної громади, то народним депутатом України. Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Фото з приватного архіву Олександра ОднороманенкаKиевVласть

Радикально настроенные структуры планировали в Киеве 17 октября провокации с возможным силовым сценарием во время проведения массовых акций. Служба безопасности Украины получили эту информацию и предотвратила противоправные намерения, а также задокументировала факты поиска стрелкового оружия и средств поражения для провокаций. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы СБУ. "С целью недопущения нанесения вреда жизни и здоровью людей и других тяжких последствий сотрудниками СБУ предотвращены указанные противоправные намерения путем блокирования 14 октября 2017 года попытки приобрести 2 автомата АК-47 и 3 гранатомета у двух бывших активистов объединения "Революционные правые силы", - рассказала пресс-служба.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Также отмечается, что в ходе проведения 9 обысков, изъято более 200 тыс. гривен, средства связи, компьютерную технику и другие вещи, которые использовались для подготовки действий провокационно-насильственного характера. Сейчас, по данным пресс-службы, устанавливается вся сеть структур и лиц к этому причастных. А также организаторы провокаций, которые планируют создать искусственные предпосылки для осуществления противоправных действий, которые могут представлять опасность жизни и здоровья людей. Правоохранители призывают граждан воздержаться от участия в деструктивных действиях и безотлагательно информировать на горячую линию СБУ о предложениях участвовать в противоправных действиях, направленных на поиск и использование во время массовых мероприятий оружия и средств поражения, совершения других действий, несущих угрозу безопасности граждан. Читайте: “Еженедельно в Киеве изымают до десятка гранат и пистолетов”, - КрищенкоФото: "РБК-Украина" KиевVласть

Незабаром без водопостачання та водовідведення можуть залишитися мешканці міста Біла Церква, його прилеглих населених пунктів та міста Умань. Разом це десь 300 тисяч осіб.Вже три роки поспіль навколо комунального водоводу в Білій Церкві вирують зовсім недитячі пристрасті. Мережа, про яку йдеться, використовується з метою очищення питної води (використовується як футляр технологічної мережі для транспортування гіпохлориду натрію), яка подається на місто Біла Церква та місто Умань та належить громаді міста. Історія майна ТОВ “Новація-1” є власником трубопроводу “Дніпро-Рось” та нежитлових приміщень, які воно придбало за біржовими контрактами у 2006 році. Походження майна – залишки після ліквідації ТОВ “ВАЛСА”. Первісна форма власності – державна. Місцезнаходження майна згідно з реєстраційними документами – Київська область, Обухівський район, землі Халеп’янської сільської ради. ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” є користувачем футляру для транспортування розчину гіпохлориту натрію, який переданий підприємству у концесію за концесійним договором від 25.03.2013. Походження майна – будівництво обласним водоканалом (правонаступником якого є КП БМР “Білоцерківводоканал”) трубопроводу для потреб централізованого водопостачання протягом 1992-1999 рр., потім КП БМР “Білоцерківводоканал” в 2011 р. дане майно перепрофілювало: вивело трубопровід із експлуатації і змінило його функціональне призначення на футляр для меншого трубопроводу, яким транспортується розчин гіпохлориту натрію у процесі очищення та знезараження води. При цьому майно не списане, як інвентарний об’єкт воно удвічі виросло у вартості. Постійна форма власності – комунальна (територіальної громади м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради). Місцезнаходження майна, підтверджене документально – Київська область, м. Біла Церква, вул. Ставищанська 130. Таким чином, це не одне і те ж майно. Отже, стає зрозуміло: це різні об’єкти! У ТОВ “НОВАЦІЯ-1” відсутні докази того, що це одне і те саме майно. ТОВ “НОВАЦІЯ-1” лише на своїх словах доводить, що комунальний трубопровід, переданий у концесію – це той же трубопровід “Дніпро-Рось”, який був із державної власності переданий у приватну власність ТОВ “Новація-1” за біржовими контрактами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Отже, мережа з самого початку введення її в експлуатацію утримувалася комунальним підприємством, тобто всі витрати на її утримання несло воно,  а потім було проведено реконструкцію мережі і передано в концесію ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” за відповідним рішенням ради та відповідно до умов укладеного Концесійного договору. Але незважаючи ні нащо, у 2014 році свої права власника на дану мережу заявило  приватне підприємство ТОВ “Новація-1”, шляхом подачі до господарського суду Київської області позову про витребування майна та зобов’язання вчинити дії. І тут розпочинається саме цікаве. Даний спір пройшов  першу судову інстанцію, апеляцію. Ці суди в один голос і не вагаючись “віддали” у приватні руки комунальне майно, ігноруючи доводи та докази. Та що говорити про докази, якщо судами проігноровано приписи статті 5 Закону України від 04.03.1992,  № 2163-XII "Про приватизацію державного майна", якою чітко визначено, що -  об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, не підлягають приватизації, а отже не можуть бути у приватній власності  і не можуть бути віддані заявнику ТОВ “Новація”. Та як то кажуть “правда” перемогла: Вищий господарський суд  повернув  дану справу на новий розгляд, звичайно вбачаючи промахи попередніх інстанцій. Нажаль, не можна розраховувати на дотриманням законності, і новий розгляд справи так і не дав позитивного та законного рішення, яке б дійсно було винесено на підставі всебічного розгляду, з дотриманням законодавства та існуючих фактів. І от, нове коло суперечок. Справу розглядають по новому колу,  у тому ж Господарському суді Київської області,   між  тими ж особами : ТОВ “Новація-1” ( позивач) яке має намір привласнити дане майно  та  ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” ( відповідач-1), яке використовує дане майно в технологічному процесі очистки води і Білоцерківською міською радою (відповідач-2), яка фактично є власником майна. Причому хочеться зазначити, що ніким раніше не було оспорюване чи то скасоване право власності територіальної громади м. Біла Церква на дане майно. Із історії даної судової справи: ТОВ “Новація-1” (м. Київ, пр. Павла Тичини, б.20, 02152)  звернулось до  Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” та Білоцерківської міської ради щодо витребування   магістрального водоводу “Дніпро –Рось”, який розташований на ділянці між очисними спорудами Білоцерківського водоканалу за адресою вул. Ставищанська, 130, м. Біла Церква, та водозабором на р. Рось  шламонакопичувача площею 14.5 га та вузла розвантаження і переробки вапна. 20 квітня 2017 р. Господарським судом Київської області по даній справі прийнято рішення, яким позовні вимоги позивача – ТОВ “Новація-1” задоволені в повному обсязі, в зв’язку з чим судом вирішено витребувати з ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” на користь ТОВ “Новація-1” зазначене вище  майно. Не погоджуючись із таким рішенням суду, ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду. Однак, 11 липня 2017 року апеляційною інстанцією винесено постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. При цьому,  суди повністю ігнорують надані  відповідачами докази  в матеріали справи,  які підтверджують те, що ТОВ “ Новація-1” не є власником майна, як на  дату подання позову до суду, так і  протягом всього часу судового розгляду, а отже не може витребувати його, згідно положень чинного законодавства України. Не береться до уваги судами, як першої так і апеляційної інстанції, те що ТОВ “Новація-1” ще у далекому 2006 році перепродало все майно іншим особам- одна з яких є юридичною, а інша фізичною особою. Жодного доказу  від ТОВ “Новації” про те, що залишилося у власності даного підприємства в судовому процесі судом не досліджувалося. Як проігноровано й право власності територіальної громади м. Біла Церква, яке зареєстроване належним чином, і належним чином зареєстроване інше речове право ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА”, на спірне майно, суд також не взяв до уваги. Найцікавіше те, що відповідачі, ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА” та Білоцерківська міська рада, надали суду документи, які підтверджують, що у свій час спірний водовід було побудовано ВКГ “Київоблводоканалом”, звичайно за кошти місцевого бюджету та введено в експлуатацію. Майно належить територіальній громаді м. Біла Церква. Воно ніяким чином не пов’язане з водоводом “Дніпро–Рось”, який будувався  за кошти державного бюджету. Навіть проведена експертиза не змогла затвердити, що водовод “Дніпро–Рось” та футляр технологічної мережі для транспортування гіпохлориту натрію є тотожне майно. Експертом у експертному висновку зазначається – “ідентифікувати в цілому об’єкт будівництва “водовід р. Рось-ХПВ” станом на час дослідження не можливо”, а  отже це призводить до того, що не можливо довести, що водовід “Дніпро-Рось”та футляр технологічної мережі для транспортування гіпохлориту натрію є одним й тим самим майном. І зовсім абсурдним у винесеному судовому рішенні є те, що з ТОВ “БІЛОЦЕРКІВВОДА”  суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції, який повністю погодився з судом першої інстанції стягують майно, а саме: шламонакопичувача площею 14.5 га та вузла розвантаження і переробки вапна, якого і близько не має на балансі даного підприємства, його просто не існує. Питання: як виконати судове рішення? Судова “фантазія” чи то судові “реалії”, але на жаль можна прийти до висновку, що через суди можна привласнити будь яке майно і не важливо, чи ви є його власником  чи ні,  навіть не звертаючи уваги чи може дане майно  перебувати у приватній власності.   Не цікаво й те, що це майно використовується у водопостачанні, і його вилучення призведе до залишення 200 тис. мешканців м. Біла Церква без води та каналізації, а також прилеглі населені пункти та м. Умань, які разом становлять орієнтовно- 300 тис. населення. Кому цікаво, що  “десь там” залишаться  люди без води та каналізації, тут і зараз потрібно захищати права псевдовласників.      На сьогоднішній день товариством з обмеженою відповідальністю “БІЛОЦЕРКІВВОДА” на рішення судів першої та апеляційної інстанції по даній справі подається касаційна скарга до Вищого господарського суду України. Але, дивлячись на попередні судові рішення, задумаєшся, а чи буде “правда” існувати? Крім того,  власники та користувачі земельних ділянок, на яких прокладена дана мережа також повинні готуватися до того, що по їхній території будуть проводитися роботи по демонтажу даного майна, а отже нанесення матеріальної шкоди.    Тому, якщо так званий “власник” отримає дане майно через судові  рішення у власність,   мешканці м. Біла Церква, Білоцерківського району та м. Умань будуть залишені без питної води та послуг водовідведення  на досить тривалий час.  Фактично,  дана ситуація паралізує  життєдіяльність м. Біла Церква, м. Умань, та деяких населених пунктів Білоцерківського району, зупинить роботу підприємств, організацій та установ, в особливості тих, які використовують воду при виробництві власних товарів, продуктів, блокуватиме роботу лікарень, шкіл, дитячих садків, тощо.   Враховуючи весняний, літній та осінній  період, коли температура повітря  може бути досить висока,  існує велика вірогідність спалаху епідемій, інфекційних захворювань,  серед мешканців даних населених пунктів, у зв’язку із відсутністю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Але власність є власність і вона не порушна тільки в приписах законодавства, а насправді  інколи її можна здобути через суд, хоча на це у вас і відсутні належні права та це нічого, все можна здобути до чого ідеш, не важливо як і яким чином. Саме прикре в даній ситуації,  що дану мережу  ТОВ “Новація-1” планує здати в металобрухт, про що неодноразово заявляли представники “Новація-1” в судових засіданнях, а тобто мета одна - власна нажива в будь- який спосіб, а “законний” судовий, у даному випадку, найбезпечніший. Шляхом застосування корупційних механізмів було отримане судове рішення про витребування чужого комунального майна на користь приватної структури, що понесе за собою екологічні та епідеміологічні  проблеми для громади м. Біла Церква. Але кому то цікаво... Читайте также: Дворічний шантаж міського голови депутатами “Свободи” та терор активістів – відверто про таємне Ольга Бабій, директор ТОВ " Білоцерківвода", депутат Київської обласної ради КиевVласть

Багатьом Українцям набрид вбитий, скрипучий та небезпечний громадський транспорт. Майже ніхто і ніколи не несе відповідальності ні за які порушення. Адже “схеми” шикувалися роками і нікому не вигідно їх руйнувати. Існують “квоти” на розподіл маршрутів серед перевізників. Цей процес є не прозорим, відбувається при контролі представників влади “на місцях” і містить в собі корупційні ризики. Гарні автобуси приймають участь в багатьох конкурсах одночасно, реального страхування пасажирів та передрейсового наркологічного контролю водіїв нема. Обсяг Українського ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом близько 15 тис. маршрутів та понад 50 млрд грн./рік. Майже весь ринок в тіньовій частині економіки. І поліцією зареєстровано за 2016 рік більше 5 тис. ДТП за участю автобусів в яких загинуло 142 пасажира, а травмувалися ще 2058 споживача транспортних послуг. Половина ціх ДТП з вини водіїв автобусів. Читайте: Губернатор должен хотеть навести порядок на рынке пассажирских перевозок Киевщины Розподіл маршрутів серед перевізників має відбуватись без втручання чиновників. Для цього слід автоматизувати всі етапи конкурсу на розподіл маршрутів в режимі онлайн, що виводить процес визначення переможців в публічну площину і значно знижує корупційні ризики. На місцях, процес має виглядати приблизно так: замовник оголошує конкурс на маршрут із бази даних маршрутів і перевізників, і комп’ютер сам визначив, якому перевізнику і на який маршрут їхати. А організатор чи замовник перевезень має автоматизувати контроль транспортних засобів на маршрутах без їх зупинки із застосуванням сучасних технології (GPS). Технологія GPS дозволить вирішити питання і автоматизації диспетчерського контролю, і створення маршрутної мережі, і виявлення порушників як серед автоперевізників, так і серед працівників автостанцій, які приховують, наприклад, факти зриву графіку руху та підвищити рівень безпеки перевезень тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Пропоную реформувати транспортну галузь та спробувати розірвати кругову поруку в громадському транспорті, автоматизував процес розподілу маршрутів, щоб все було чітко, відкрито та прозоро. Мета проекту: трансформація великих обсягів відкритих даних в ресурс для мінімізації впливу людського фактору на організацію процесу пасажирських автомобільних перевезень на основі застосування сучасних IT-технологій. Це антикорупційний проект прямої дії, покликаний сприяти прозорому розподілу маршрутів серед перевізників, захисту прав пасажирів і свідомих перевізників в рамках чинного законодавства. Адже, кожен автобус буде прив'язаний до конкретного маршруту, а по всім перевізникам буде вестися історія штрафів і порушень. Реєстр буде доступний органам державної і муніципальної влади, профільних проектних і дослідницьким організаціям, комерційним структурам, громадським і міжнародним організаціям. Читайте: Маршрутки убиты, но это еще не "Зрада!" Я вважаю, що посадовцям транспортної галузі спочатку слід сфокусувати зусилля на запуску реєстру пасажирських маршрутів України. Раніше було опрацьовано проект створення реєстру пасажирських маршрутів України. Основна мета - отримання впливу на ринок пасажирських перевезень автомобільним транспортом, в тому числі:     • Впорядкування маршрутної мережі на трьох рівнях;     • Створення можливостей для аналізу та розвитку мережі;     • Прогнозування розвитку ринку пасажирських перевезень. Очікувана функціональність реєстру: Автоматизація роботи робочих органів конкурсних комітетів на місцях. Облік маршрутів (маршрутна мережа). Контроль за термінами дії дозвільних документів (дозволу, угоди, сертифікати, ліцензія). Самоконтроль перевізників (штрафи, участь в конкурсах). Доступ до публічної інформації для пасажирів. Кроки необхідні для реалізації проекту: Наповнення бази даних, джерела наповнення бази даних: Реєстр міжнародних маршрутів (База даних ДП “Автоінформ”/Протоколи Комісії МІУ); Реєстр міжобласних маршрутів (База даних ДСБТ); Реєстр приміських та міських маршрутів (База даних організаторів перевезень); Зміни до Наказів Міністерства інфраструктури України №305 та №75; Укладання угод з перевізниками; Інформаційна кампанія серед користувачів послуг пасажирського транспорту. Можливі комерційні сервіси для “оператора” реєстру: Підготовка документів перевізника до конкурсів та комісій; Реалізація проїзних документів. Фактори ускладнень: Відсутність державної політики щодо створення загальної інфо-системи автомобільного транспорту; Відсутність порядку обміну інформації між міністерством та організаторами перевезень в регіонах. Саме комплексна реалізація зазначених складових - значно підвищує ймовірність успіху проекту. Станіслав Гвоздіков, голова ГО "Розвиток інфраструктури" КиевVласть

2 травня 2017 року Президент підписав законопроект № 2309 а-д, який передбачає автономізацію державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Нагадую, що 6 квітня депутати проголосували за вищевказаний законопроект, в кількості 280 голосів Це свідчить про те, що, заклади охорони здоров’я отримали можливість здобути фінансову та управлінську автономію для забезпечення матеріально-технічних ресурсів системи охорони здоров’я. Згідно ст. 49 Конституції України, існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я не буде скорочена, ці установи залишаться у державній та комунальній власності та не підлягатимуть приватизації. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Підрезюмовуючи, зазначаю, що Україна зробила важливий крок в сторону зміни системи фінансування охорони здоров'я, а також страхової медицини. Ті кошти, що виділяються з держбюджету на оплату медичної допомоги, мають повністю йти за оплату медичної допомоги пацієнту, саме в той медичний заклад, в який він звертається. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Хабарні кошти - так звані внески в благодійні фонди з кишень пацієнтів, повинні бути викорінені шляхом зміни принципів та умов фінансування закладів охорони здоров’я, але Уряд повинен підготувати і затвердити протягом шести місяців механізми реалізації законопроекту. Для того, щоб закон почав реалізовуватись та змінив ситуацію в медичних закладах, яка існує нині, надіємося на своєчасну підготовку з боку МОЗ та оперативну реакцію і затвердження зі сторони КМУ. Олександр Тигов, екс-голова Києво-Святошинської районної ради, ініціатор громадського об’єднання  “РУХ територіальних громад” КиевVласть