Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
13 лютого 2019 г. 16:45
Раздел: Новини
Проведение очередного Киевского форума организаций гражданского общества обойдется столичному бюджету почти в 10 раз дороже, чем годом ранее
Департамент общественных коммуникаций Киевской горгосадминистрации (КГГА) ищет подрядчика для проведения и организации третьего Киевского форума организаций гражданского общества. В этом году мероприятие решили сделать более масштабным, и кроме общегородского форума организовать еще десять районных. Потратить на это рассчитывают 1,89 млн гривен, при этом в прошлые годы расходы на проведение форума не превышали 200 тыс. гривен.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 12 февраля 2019 года Департамент общественных коммуникаций КГГА (*) объявил тендер на организацию и проведение Киевского Форума организаций гражданского общества. Ожидаемая стоимость соглашения составляет 1,89 млн гривен.Согласно тендерной документации, с мая по сентябрь этого года подрядчик должен будет организовать и провести 10 районных Форумов организаций гражданского общества, а в октябре-ноябре - Киевский форум организаций гражданского общества.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В частности, исполнитель услуг должен будет разработать концепцию мероприятий, организовать для них помещения (для районных форумов вместимостью 100 человек, для городского - 350), обеспечить необходимым оборудованием и мебелью. Также подрядчик должен будет организовать в выставки-ярмарки, обеспечить мероприятие ведущим и модератором, фото- и видеосъемкой, а для А также участников форумов – питанием.
Обжаловать условия тендера можно до 23 февраля, подать предложения – до 27 февраля. Аукцион запланирован на 28 февраля 2019 года.
Отметим, что ежегодный Киевский форум организаций гражданского общества начали проводить в 2017 году. Как заявляли столичные власти, целью Форума является налаживание диалога между представителями местных органов власти и гражданского общества.
В 2017 году организацию и проведение Форума Департамент общественных коммуникаций КГГА без конкурса за 199 тыс. гривен заказал у Инициативного центра содействия активности и развития общественного начинания “Единство” (**). В прошлом году конкурс провели, однако победу в нем одержала эта же компания. Тогда ей заплатили 194,6 тыс. гривен. Отметим, что в 2017 и 2018 годах форум проводили без районных мини-форумов.
Ранее KV писала, что летом 2018 состоялся тендер, объявленный Департаментом промышленности и развития предпринимательства КГГА, на проведение двухдневных тренингов для столичных бизнесменов. Его победителем стало Государственное высшее учебное заведение “Университет банковского дела”, которому заплатили за эти услуги 88,7 тыс. гривен, при этом ожидаемая стоимость закупки составляла 200 тыс. гривен. Однако, что ждали на этом тренинге далеко не всех столичных предпринимателей. Приглашения должны были получить лишь 100 адресатов. Двухдневные тренинги по управлению эффективностью бизнеса состоялись 12-13 сентября и 26-27 сентября 2018 года.
Подробнее: В КГГА за 200 тысяч гривен научат предпринимателей работать
Отметим, что и.о. директора Департамента общественных коммуникаций с 12 декабря 2018 года является Татьяна Гузенко. Работу Департамента курирует Марина Хонда, которая возглавляла его до назначения на должность замглавы КГГА.
* Департамент суспільних комунікацій КМДА (код ЄДРПОУ: 25695762)
** Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину "Єднання" (код ЄДРПОУ: 21676150)
Фото: Мой город Киев
KиевVласть
4 лютого 2019 г. 18:46
Раздел: Новини
В КГГА сделали шаг для строительства канатной дороги на Труханов остров (документ)
Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадмнистрации (КГГА) предоставил КП “Киевское инвестиционное агентство” (КИА) градостроительные условия и ограничения для проектирования канатной дороги. Ее планируют возвести по маршруту: арка Дружбы Народов - Почтовая площадь - Труханов остров - Гидропарк - ж/м Русановка.
Об этом KV стало известно из приказа №69 от 23 января 2019 года Департамента градостроительства и архитектуры КГГА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно документу, КП “КИА” (*) предоставлены градостроительные условия и ограничения для проектирования строительства канатной дороги.
Предельно допустимая высота промежуточных опор канатной дороги не регламентируется. Согласно Генплану Киева и проекту планировки его пригородной зоны на период до 2020 года, размещение опор предполагается: на территории зеленых насаждений станции арки Дружбы Народов, территории зеленых насаждений и дорог на станции Почтовая площадь, территории зеленых насаждений и частично территории улиц и дорог на станции Труханов остров.
Зоны входов и выходов на станциях канатной дороги должны быть размещены за пределами красных линий прилегающих улиц и за границами охранных зон инженерных коммуникаций.
Участки проектирования находятся в границах исторического ареала Киева и центральной зоны планирования на правом берегу Днепра, в границах зоны охраняемого ландшафта, Государственного историко-архитектурного заповедника “Стародавний Киев”, парка “Хрещатый”, поэтому для проведения ряда работ заказчику необходимо будет получить заключения уполномоченных органов. Земельные участки, которые частично попадают в границы прибрежно-защитных сооружений, необходимо использовать без права строительства каких-либо сооружений.
Канатная дорога должна быть спроектирована с учетом потребностей людей с ограниченными физическими возможностями, а также быть вписана в существующие пешеходные маршруты.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, компания КП КГГА “Киевское инвестиционное агентство” основана в 2006 году. Ее единственным учредителем является Киевский горсовет. Размер уставного капитала фирмы – 30,4 млн гривен. Основным видом ее деятельности является разработка строительных проектов.
И. о. генерального директора КП “Киевское инвестиционное агентство” с 25 июня 2018 года является Юлия Тур (после увольнения директора этого КП - Олега Мистюка, сменив временно исполняющего обязанности руководителя КИА - Вячеслава Гасюнаса).
Напомним, что планы по строительству канатной дороги от Арки Дружбы народов на Труханов остров столичная мэрия анонсировала еще в 2017 году. В начале 2018 чиновники снова озвучили планы по реализации проекта. Так, по словам советника мэра Дмитрия Белоцерковца, строительство канатки позволит улучшить логистику, повысить туристический потенциал Киева. С аргументом “против” выступал директор проектной организации "МіськЦивільПроект" Андрей Ковальчук. По его словам, перед строительством подвесной дороги сначала необходимо провести реновацию наземной инфраструктуры Труханова острова.
Читайте: Киевсовет может предоставить Труханову острову статус ландшафтного заказника местного значения
Директором Департамента градостроительства и архитектуры КГГА - Главным архитектором Киева с 1 ноября 2016 года является Александр Свистунов.
* КП КМДА “Київське інвестиційне агентство” (код ЄДРПОУ 21655857)
Фото: oldkiev.ho.ua
KиевVласть
21 січня 2019 г. 14:00
Раздел: Територія розуму
Купрій vs Київ
Передвиборчі перегони - найкращий спосіб дізнатися про сутність того чи іншого з кандидатів.
Сьогоднішній герой - народний депутат Віталій Купрій. Скромно називає себе “майбутнім Президентом”.
Так ось, цей “майбутній Президент” виступив проти громади міста Києва в суді.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За його ж словами, пан Купрій супроводжує справу за позовом приватного підприємства “Індивідуал” (ЄДРПОУ: 3369193) до Київради щодо скасування Правил розміщення рекламних засобів у Києві.
Рішення, про яке йде мова, прийняте у квітні 2017 року 85 депутатами із 99 присутніх у залі засідань. Рішення, яке було підготовлено Управлінням з питань реклами КМДА спільно із активною громадськістю, представниками рекламного бізнесу (Асоціацією операторів зовнішньої реклами України, яка представляє інтереси близько 90% власників РЗ), депутатами Київради на вимогу киян.
Адже на момент прийняття Правил на сайті Київради вже було зареєстровано 70 електронних петицій щодо скорочення реклами в столиці, які були підтримані понад 70 тисячами киян. Дві з них набрали понад 10 тисяч голосів, мінімально необхідних для розгляду: щодо скорочення кількості зовнішньої реклами у всьому місті на 50% та щодо прибирання всієї зовнішньої реклами з історичного центру Києва.
Окрім того, серед цих 70 петицій дев`ять закликали прибрати всі рекламні засоби вздовж доріг, на розв’язках, над дорогами. Ще в дев`яти петиціях громада вимагала повністю очистити місто від зовнішньої реклами будь-яких типів. 19 петицій стосувалися значного скорочення зовнішньої реклами та врегулювання її розміщення, в тому числі, заборони розміщення реклами в історичному центрі Києва.
І тут виникає кілька питань до депутата.
Перше: у якості кого він “супроводжував цю судову справу” і чи не порушує цей “супровід” діюче законодавство?
Друге: чому депутат чхає на позицію громади міста Києва?
Третє: чому депутат робить заяву від “всіх операторів ринку реклами”? При тому, що позов, який він супроводжував, подано від однієї компанії, а оператори неодноразово публічно озвучували свою позицію і були здивовані бажанням поважного народного депутата повернути Київ рекламний у часи хаосу:
І четверте. Звісно, можна припустити, що борець із корупцією пан Купрій не знав, чиї інтереси він відстоює. Можна було б. Але є одне “але”.
Мова йде про Максима Чаленка, директора Асоціації зовнішньої реклами Києва (саме його батько і є засновником та директором того самого позивача - ПП “Індивідуал”), якого навесні 2018 року було затримано при спробі дати хабар начальнику Управління з питань реклами КМДА, аби його незаконні конструкції не демонтували.
Буквально за кілька місяців після цього, вже влітку 2018 року, пан Купрій у супроводі охорони та юриста ПП “Індивідуал” завітав до Управління з питань реклами. Прохання народного обранця було напрочуд дивне - не демонтувати рекламні конструкції Максима Чаленка, оскільки на них розміщена його передвиборча реклама.
Влітку. Передвиборча. Реклама. Тобто, за кілька місяців до старту передвиборчої кампанії.
Звісно, поважному пану ввічливо відмовили, незаконні білборди ПП “Індивідуал” демонтували. А, як результат, - судова справа проти громади міста Києва, яку супроводжує “майбутній Президент”.
Два роки тому Київ зробив вибір. І це місто без святкової рекламної нарізки.
Читайте: В Киеве утвердили новые требования к рекламным конструкциям и правила их демонтажа
Ірина Золотар, pr-фахівець
KиевVласть
16 січня 2019 г. 11:30
Раздел: Тексти
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Четверте інтерв'ю цієї серії з головою Оболонської РДА Олександром Цибульщаком.
Довідка KV: Оболонський район Києва з'явився у 1975 році. Тоді він отримав назву - Мінський. У 2001 році за рішенням Київради району повернуто історичну назву - Оболонський. Сьогодні до складу Оболонського району входять Пуща-Водиця, Мінський масив, Пріорка, частина Куренівки, Оболонь та Петрівка.
Оболонський район з півночі межує з Вишгородським районом Київської області, з півдня та заходу - з Подільським районом, зі сходу його територію обмежено правим берегом Дніпра.
Фінансування
KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Оболонського району у 2018 році?
Олександр Цибульщак: На 2018 рік бюджет району становив 1 млрд 685,4 млн гривень, з них 1 401,1 млн гривень захищені статті, спеціальний фонд – 286,4 млн гривень.
Були отримані субвенції з державного бюджету: на нову українську школу (5,75 млн гривень), на обладнання класів початкової школи (1,31 млн гривень), на оснащення кабінетів фізики, хімії та математики мультимедійними пристроями (5,58 млн гривень), облаштування спортивних майданчиків (1,2 млн гривень) та спортивне обладнання (330 тис. гривень).
Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства (ЖКГ) району. Для порівняння у 2013 році на капітальні ремонти ЖКГ було виділено 1,37 млн гривень, а у 2018 році на ці цілі в нас було 95,43 млн гривень. Найбільшу суму витрачено на ремонти житлових будинків району (86 млн 325,2 тис. гривень), капітальний ремонт ліфтів (9 млн 10 тис. гривень) та відновлення асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів (3 млн 797,2 тис. гривень - 25 об'єктів).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У 2019 році на капітальні ремонти житлового фонду планується використати 104,8 млн гривень, у тому числі на ремонт внутрішньоквартальних і міжквартальних проїздів – 63 млн гривень. При визначенні об'єктів для капремонту будемо звертати увагу на ті, по яким найчастіше отримуємо звернення від мешканців.
Також суттєві кошти у 2018 році пішли на ремонти дитячих садочків (25,9 млн гривень) та шкіл (38,5 млн гривень). Ремонтували заклади позашкільної освіти, зокрема музичну школу та СДЮШОР “Зміна”. На це пішло більше 3,3 млн гривень. 1,65 млн гривень витрачено на ремонт бібліотек та 3,45 млн гривень - на капремонт клубів для підлітків. У 2019 році на капремонти закладів освіти планується використати 29 млн гривень.
Читайте: На столичной Оболони обновили государственную детскую библиотеку
KV: Народні депутати допомагали району у 2018 році?
О.Ц.: По нашому району два депутати Верховної Ради - Андрій Білецький (217 округ, - KV) та Володимир Ар'єв (218 округ, - KV). Субвенції надходили по округу Ар'єва. Завдяки йому були отримані два транші по 5 млн гривень. Гроші були спрямовані на капремонти шкіл і житлового фонду.
Також ми активно співпрацюємо з депутатами Київради. Від Оболонського району зараз 11 депутатів у міськраді. Допомагають всі. Проте найбільш дієва допомога йде від Людмили Костенко. Вона брала активну участь у виділенні коштів на відновлення парку “Наталка”, багато допомагає школам, дитячим садочкам та житлово-комунальному господарству. До речі, не тільки у своєму окрузі, від якого балотувалась до Київради.
KV: Скільки у 2018 році в Оболонському районі реалізовувалося громадських проектів?
О.Ц.: 12 громадських проектів на 10,5 млн гривень, які повністю завершені. Більшість з цих проектів стосувались галузі освіти.
Наприклад, в рамках громадського бюджету у школі № 29 встановлено сучасне обладнання для реалізації програми “Гаряча їжа” та облаштували театр ляльок, у школі № 194 встановили лабораторію LEGO, у двох школах (№ 285 і 252) - облаштовано тири.
Читайте: Пищеблок в школе на Оболони отремонтировали с нарушениями: руководство района просят вмешаться
У 2019 році у нашому районі буде реалізовувано 23 громадських проекти. Більшість з них освітянських, бо батьківські колективи найбільш активні. На реалізацію проектів передбачено 10,6 млн гривень.
KV: Який був бюджетний запит від Оболонського району на 2019 рік?
О.Ц.: При підготовці бюджетного запиту ми обирали об'єкти, які важливо оперативно привести до нормального стану. На це треба 1,5 млрд гривень.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Які об'єкти дорожньої інфраструктури Оболонського району треба завершити у 2019 році?
О.Ц.: Будівництво Великої окружної дороги від вул. Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом розв'язки. У 2018 році роботи велися до літа швидкими темпами, але надалі державна частина фінансування була призупинена. Наразі роботи проводяться, але повільно. Якщо фінансування буде, то цей проект завершать протягом 2019 року. Ця дорога значно розвантажить Шевченківську площу і завдяки їй великогабаритний транспорт взагалі не буде заїжджати на територію району.
Також у 2018 році розпочалося відновлення вул. Сім'ї Кульженко (раніше - Петра Дегтяренка). Вона була перекрита біля 20 років. Спочатку на цій вулиці встановили новий ливневий колектор. Зараз зроблено ділянку від вул. Полярної до вул. Лугової. Проїзд ділянкою вже відкрито, проте тривають роботи з облаштування тротуарів, у наступному році плануємо завершити всі роботи. У 2019 році, якщо буде фінансування, буде зроблена дорога від Полярної до Окружної, що також суттєво розвантажить транспортну ситуацію у районі.
KV: Що ще потрібно для покращення транспортної інфраструктури району?
О.Ц.: Для того, щоб в години пік розвантажити в'їзд/виїзд з Києва потрібна багаторівнева розв'язка на вул. Богатирській і Полярній. Зараз проводиться конкурс на відповідний проект.
Для району треба зробити проїзною вул. Вербову, яка зараз переривається в районі залізничної платформи “Зеніт”. Ми з такою пропозицією неодноразово виступали. Проте у 2019 році спочатку відбудуться роботи по з’єднанню просп. Героїв Сталінграда з вул. Електриків. Після них будемо переходити до вулиці Вербової.
Зараз катастрофічна ситуація з розриттями. По району приблизно 280 розриттів, які “Київенерго” залишило після проведення ремонтів, не здійснивши відновлення благоустрою. Кошти на ці цілі комунальним організаціям компанія не перераховувала. Наприклад, “Київенерго” заборгувало КП “ШЕУ Оболонського району” на сьогодні близько 800 тис. гривень. У 2018 році комунальниками району було відновлено благоустрій після розриттів на 26 об'єктах загальною площею 590 кв. м.
Зараз зроблено детальний аналіз наявних розриттів, визначено, скільки коштів потрібно на відновлення благоустрою. У 2019 році буде проведена системна робота з цього напрямку. Питання з “Київенерго” буде вирішуватися у судовому порядку на рівні міста.
Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” отказывается восстанавливать благоустройство после ликвидации аварий ПАО “Киевэнерго” – депутат Павлик
KV: Чи потрібні району нові транспортні маршрути?
О.Ц.: Транспортна інфраструктура району є досить розвинутою: територією району проходять 5 трамвайних, 14 тролейбусних, 11 автобусних та 40 таксомоторних маршрутів, а також 4 станції метро. Щоденно в середньому працює біля 500 маршрутних таксі, 85 автобусів, 92 тролейбуси та 27 трамваїв. Працює маршрут міської електрички. По трасі її руху на території Оболонського району розташовано 3 посадочні платформи - “Петрівка”, “Зеніт” та “Вишгородська”.
Житлово-комунальне господарство
KV: Скільки ремонтів у 2018 році проведено у житлових будинках району?
О.Ц.: У 23 будинках були капітально відремонтовані сходові клітини, у 22 житлових будинках – покрівлі, у 8 багатоповерхівках здійснили капітальний ремонт зливо стічних мереж, у 6 – відремонтували фасади, у 59 будинках провели капітальний ремонт інженерних мереж, а у 6 житлових будинках відремонтували електричні мережі. Особливу увагу приділяємо енергоефективності багатоквартирних будинків, тож за 52 адресами провели заміну вікон у місцях загального користування. Також поступово відновлюємо ліфтове господарство – провели капітальний ремонт 11 ліфтів. Вдалося у 2018 році й облаштувати 6 нових дитячих та 3 спортивні майданчики.
Мешканці району також долучаються до програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках (70/30). У 2018 році перемогу у цій програмі отримали 15 ОСББ/ЖБК нашого району на загальну суму 13 млн 928,1 тис. гривень (4 млн 396 тис. гривень - кошти ОСББ/ЖБК і 9 млн 532 тис. грн - кошти міського бюджету).
KV: Скільки загалом житлових будинків в Оболонському районі?
О.Ц.: Загалом 998 будинків. Нових будинків небагато. В основному - це житлові будинки поважного віку, яким вже більше 40 років.
Близько 619 житлових будинків сьогодні на обслуговуванні КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва". Інші перебувають на утриманні приватних керуючих компаній. Вони обслуговують будинки, де створено ОСББ. Загалом, процес створення ОСББ йде досить повільно. На жаль, мешканці не дуже активні у цьому питанні. Деякі хочуть, щоб спочатку будинок відремонтували за кошти міста, а потім вони б створювали ОСББ.
KV: Це означає, що більш за все звернень адміністрація району отримує з питань ЖКГ?
О.Ц.: Так, більше за все скаржаться з проблем житлово-комунального господарства. Це 53% всіх звернень. Найчастіше в них порушуються питання проведення поточного ремонту будинків, незадовільного теплопостачання, благоустрою території, незадовільної роботи ліфтів тощо.
Дуже велика проблема сьогодні з ліфтами. І вона не тільки по нашому району, а й по всьому місту. Мова йде, в першу чергу, про велику кількість крадіжок ліфтового обладнання. Так, наприклад, в нашому районі є будинки, в яких за рік зафіксовано 5 випадків вирізки ліфтових котушок. Поліція відпрацьовувала такі випадки, були затримання, але проблема залишається. Вона може бути вирішена лише тоді, коли на всіх будинках буде стояти відповідна сигналізація. Цей процес розпочався, але він потребує часу та коштів.
У нашому районі також дуже погана ситуація з комунікаціями. У 2018 році були проблеми не тільки по постачанню тепла і гарячої води, а й холодної води. Району 40 років. Основна забудова відбувалася у 80-х роках минулого століття. Планово комунікації ніхто не відновлював.
По зверненням громадян щодо комплексних питань створюються комісії. За рік їх було досить багато. Загалом з початку 2018 року і до жовтня включно нами отримано 3591 звернення. В них порушено 4435 питань. Дуже багато колективних звернень. В результаті до нас звернулося десь 30 700 громадян.
KV: З яких питань були найбільш резонансні звернення?
О.Ц.: У 2018 році такими можна вважати звернення щодо зведення торгового центру біля метро “Героїв Дніпра”. У громади було багато питань починаючи від зупинки будівництва закінчуючи вимогою перевірок як самого будівництва, так і окремих фактів, наприклад, тріщин у метро. Ми зі свого боку зробили все, щоб всі перевірки були проведені. Проте питання забудови не погоджуються з райадміністрацією. Ми на забудовників не маємо ніякого впливу. Коли приходять звернення від мешканців, ми їх опрацьовуємо та передаємо тим, до чиєї компетенції належить порушені в них питання - ДАБІ, профільного департаменту КМДА, метрополітену тощо.
Сьогодні це будівництво у стані закінчення. За останньою інформацією, найближчим часом повинні відкрити переходи метро. Сам об'єкт, за інформацією забудовника, повинен бути зданий в експлуатацію у першому півріччі 2019 року.
Читайте: Община Оболони считает, что проект ДПТ района не учитывает их потребности и особенностей территории
KV: В Оболонському районі наявні борги за комунальні послуги?
О.Ц.: Так, заборгованість велика. Проте мови не йде про відключення від послуг Керуючої компанії. Не буде коштів, не буде можливості якісно обслуговувати будинки. Зараз, на жаль, доводиться скорочувати штат, бо не тільки обслуговування будинків, а й заробітна плата виплачується за рахунок оплати споживачів послуг. З наступного року піднімається мінімальна зарплата, вартість енергоносіїв. Відповідно витрати Керуючої компанії також збільшаться. Тому намагаємося проводити системну роботу з боржниками щодо реструктуризації та поетапного погашення заборгованості.
KV: Тобто у 2019 році варто очікувати підняття комунальних тарифів на обслуговування будинків?
О.Ц.: Я не можу це стверджувати, але це питання повинно ґрунтовно вивчатися з урахуванням економічних показників. В будь-якому випадку, якість послуги повинна відповідати тарифу.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато в Оболонському районі нового будівництва?
О.Ц.: Зараз 15 будівельних майданчиків. Більшість житлової забудови зараз ведеться у промисловій зоні.
Читайте: В Киевсовете поддержали абсурдные планы Свистунова по застройке Оболони
У 2018 році було відновлено будівництво житлового будинку на вул. Дегтяренко, 22. На цьому об'єкті роботи не виконувалися з 2008 року.
Серед проблемних забудов доречно згадати будинок на вул. Автозаводській. Там забудовник не виконав свої зобов'язання перед інвесторами. Будинок був підключений до комунікацій, зокрема, електропостачання, по тимчасовій схемі. Зараз ця проблема знята.
№
Об'єкт будівництва
Замовник
1
Будівництво багатофункціонального житлового кварталу (1 черга), пров. Балтійський, 23
ПАТ “Київський склотарний завод”
2
Будівництво житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями, просп. Оболонський, 30
ТОВ БК “Кроун”, ТОВ “Інжпромбудсервіс” (виконує функції замовника)
3
Будівництво багатоквартирних житлових будинків, вул. Петра Калнишевського, 2
ТОВ “ЖК Майорова”
4
Будівництво житлово-громадського комплексу на просп. Оболонському біля озера Опечень (ІІІ черга)
ТОВ “МЖК Оболонь”
5
Будівництво житлово-офісного комплексу, вул. Кондратюка, 1 (ІІІ черга, ІІ пусковий комплекс)
ПрАТ “Енергополь Україна”
6
Житлово-офісний комплекс з об'єктами інфраструктури, просп. Оболонський, 26 (ІІІ черга)
ВАТ “Будинок побуту “Оболонь”
7
Будівництво житлово-торгівельного комплексу, вул. Кульженків, 1 (ІІ та ІІІ черга)
ТОВ “Фірма Інтеграл”
8
Будівництво індивідуальної котеджної забудови, вул. Богатирська, 32 (ІІ черга)
ТОВ “Дніпровська рів'єра”
9
Будівництво багатофункціонального комплексу, вул. Бережанська, 15
ТОВ “АТП-13057-7”
10
Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, вул. Маршала Маліновського, 2а
ТОВ “Укрбуд”
11
Будівництво громадсько-торговельного центру, просп. Степана Бандери, 34в
ПАТ “Київхімпостач”
12
Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині просп. Оболонського та вул. Героїв Дніпра
ТОВ “Елікон ЛТД”
13
Будівництво торгово-розважального комплексу, вул. Маршала Тимошенка, 21
ТОВ “Барконд”
14
Будівництво торгово-розважального комплексу з господарськими офісними приміщеннями, вул. Героїв Дніпра, 30
ТОВ “Автекс-К”
15
Будівництво об'єкту побутового обслуговування та відкритої автостоянки, просп. Героїв Сталінграда, 12г
ПП “Гремальді”
KV: Чи проектують забудовники дитячі садочки і школи в межах своїх житлових комплексів?
О.Ц.: Так. На території ЖК “Яскравий” на вул. Сім'ї Кульженків побудовано і вже працює приватний дитячий садочок.
У житловому комплексі на Бережанській також має бути збудовано дитячий садок. Коли забудовник оформлював дозвільні документи, адміністрація відмовила у довідці щодо наявності достатньої освітньої інфраструктури. Також проти цієї забудови піднялися люди. В результаті забудовник ввів в проект дитячий садочок і надав письмові гарантії щодо його зведення.
KV: За рахунок бюджетних коштів на території району ведуться забудови?
О.Ц.: Нового будівництва за рахунок бюджетних коштів на території району не ведеться. На сьогодні таке будівництво не заплановано й на 2019 рік.
Проте у нашому районі немає концертної зали. Її збудувати плануємо біля дитячої музичної школи. Вже проведені передпроектні роботи. Ця зала буде при школі і в ній зможуть проводити районні заходи. Думаю, у 2019 році завершимо всі проектні роботи і будемо вирішувати питання щодо фінансування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Оболонського району
KV: Достатньо у районі шкіл та садочків?
О.Ц.: На території району функціонує 71 заклад дошкільної освіти, де навчається 11 406 дітей. На 100 місць у садочках комунальної власності претендують 110 дітей. І це вже з урахуванням додатково відкритих 15 груп на 300 місць у існуючих закладах дошкільної освіти. На 2019/2020 навчальний рік 2 896 дітей стоїть у черзі у дитячі садки Оболонського району.
Також в Оболонському районі працює 44 школи, де навчається 29 674 учні при проектній потужності навчальних закладів - 26 894 місць. Тобто школи заповнені на 110%.
У центральній Оболоні з садочками і школами проблеми не має. Проблеми з місцями у дитячих садочках є на Мінському масиві і Куренівці. Особливо проблеми відчутні на Мінському масиві, де збудовані нові житлові комплекси. Перенавантажені 4, 6, 8, 13 та 14 мікрорайони Оболоні. Також сильне навантаження на школи, де будуються житлові комплекси “Міністерський” та “Яскравий”.
KV: А є в Оболонському районі школи і садочки, в яких наявні вільні місця?
О.Ц.: Так. Дуже багато залежить від керівника закладу освіти. Наприклад, дві школи - № 143 і 231. Вони знаходяться через паркан. Одна школа процвітає і туди черга, а друга - з недобором. На мій погляд, це питання ефективності керівника навчального закладу.
Читайте: Школа на киевской Оболони превращена в тюрьму для детей
Зараз директорів шкіл призначають через загальноміський конкурс. Але я вважаю, що відповідальність за призначення директорів повинна лежати на керівництві району. Тому є потреба у розширені повноважень райдержадміністрації в цьому напрямку. Оскільки неприпустимими є випадки, коли через незадовільну роботу адміністрації школи, діти цілими класами змінюють навчальний заклад.
KV: Чи планується робота по модернізації та оновленню шкільної та дошкільної інфраструктури, у тому числі за допомогою реконструкції?
О.Ц.: Така робота активно ведеться та є пріоритетом для нас. У 2018 році проведено реконструкцію садочка №260 (пр. Оболонський, 12б), продовжується реконструкція садочка №436 та 593 (вул. Макіївська). Планові ремонти проведено у 31 садочку та 34 школах.
У 2019 році будемо робити проект на добудову корпусу до школи №9, яка сьогодні перенавантажена.
На центральній Оболоні є 157 ліцей, де хочуть навчатися багато дітей. Зараз вже є проектне рішення щодо надбудови поверху у його приміщенні. У 2019 році плануємо робити проект.
Є садочок на вул. Полярній. Раніше там розміщувалася виконавча служба і приватна школа. Зараз приміщення звільнено і буде проводитися його реконструкція.
Також на вул. Петра Панча у приміщенні дитячого садочку знаходиться районне відділення Центру зайнятості. Зараз є рішення суду про виселення. Юридичні процедури всі завершено. Проте район не може залишитися без Центру зайнятості. Зараз ми вирішуємо питання щодо його переїзду у приміщення, яке місто надавало Державній фіскальній службі.
KV: Наскільки розгалужена в Оболонському районі спортивна інфраструктура?
О.Ц.: Зараз на території району наявна 501 спортивна споруда (4 стадіони, 9 футбольних полів, 64 спортивні зали, 130 спеціально обладнаних приміщень для занять спортом, 31 стрілецький тир, 3 криті басейни, 210 спортивних майданчиків).
В районі розвивається 54 види спорту. Працює 10 юнацько-спортивних шкіл, які відвідують 3 517 дітей віком від 6 до 18 років. Також працюють заклади військово-патріотичного спрямування - “Єдність” та “Школа мужності”.
Міжнародним стандартам відповідає стадіон “Оболонь-Арена” на вул. Північній, 26а. Його постійно використовують при проведенні футбольних матчів першостей України та Прем'єр-Ліги України.
Стадіони “Зміна” (вул. Йорданська, 24а) та “Єдність” (Оболонський проспект, 34б) використовуються для проведення міських та всеукраїнських матчів з футболу серед юнацьких команд. На них щорічно проводиться більш 150 офіційних ігор.
На території шкіл у 2018 році було споруджено 9 футбольних полів з штучним покриттям (42х22 м) та проведені роботи з капітального ремонту 4 шкільних спортивних залів.
Зелені зони та безпека мешканців Оболонського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Ц.: Оболонь є однією з найбільших зелених зон Києва, у районі створено та утримується 116,58 га скверів та 190,52 га парків. Перлиною району є парк “Наталка”, де вже виконані роботи І та ІІ етапу реконструкції, завершується капітальний ремонт північної частини та найближчим часом планується встановлення сучасного дитячого майданчика для фізичного, психологічного та інтелектуального розвитку дітей. Думаю, щоб завершити всі заплановані роботи по відновленню парку потрібно ще біля двох років.
У 2018 році продовжувалося створення паркової зони у бік Північного мосту, було капітально відремонтовано та проведено благоустрій скверів на вул. Північній, 30-36, Героїв Сталінграда, 20-20-А, та 54-56, Маршала Тимошенко, 30-35.
KV: Чи є на Оболоні зони, які зараз у незадовільному стані?
О.Ц.: Таких немає.
Проте є певні труднощі з облаштуванням “Оболонського саду”. В перший рік реалізації громадських проектів по нашому району отримав перемогу “Оболонський сад” на перетині вул. Героїв Дніпра та просп. Героїв Сталінграда. Коли почали його втілювати в життя виявилося, що ділянка не має статусу скверу. Зараз будівельні роботи по цьому проекту завершені, але питання з висадженням насаджень не закрите. Оскільки озеленити територію можна, але потрібно ще й мати можливість належним чином її утримувати.
Наразі з депутатами Київради опрацьовуємо питання надання “Оболонському саду” статусу скверу.
Читайте: Депутат Михайленко просит Оболонскую РГА отремонтировать садики и сквер
KV: Як вирішено питання щодо безпеки мешканців району?
О.Ц.: Сьогодні налагоджена тісна співпраця з райуправлінням поліції, райвідділом державної виконавчої служби, районним сектором Київського міського відділу з питань пробації, Київською місцевою прокуратурою №5, районним громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону.
Це дало змогу проводити спільні рейди по ліквідації стихійної торгівлі (67 рейдів, в ході яких складено 58 адмінпротоколів), рейди “Діти вулиці” (21 рейд) та зустрічі правоохоронців з учнями. Також у взаємодії з правоохоронцями забезпечується виконання заходів міської цільової програми “Безпечна столиця”.
В результаті спільних заходів за три квартали 2018 року спостерігається незначне (2%) зменшення злочинності на території Оболонського району.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Фото: надано Оболонською РДАKиевVласть
26 грудня 2018 г. 11:00
Раздел: Тексти
Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим.
Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району.
Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею.
Фінансування
KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році?
Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва.
За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію.
Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень.
Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву.
106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки.
Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів.
Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці.
KV: Скільки коштів надано з державного бюджету?
В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів.
KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав?
В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було.
У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами.
KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році?
В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі.
Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти.
На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів?
В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський.
Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт.
Реконструкція Контрактової площі
На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року.
KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити?
В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли.
KV: Що ще планується зробити на Подолі?
В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал.
Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця.
Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео)
KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього?
В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена.
На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю.
KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар?
В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція.
У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян.
KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році?
В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди.
KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти?
В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків.
У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані.
Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування.
Житлово-комунальне господарство
KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону?
В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви.
Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків.
Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото)
KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району?
В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин.
Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно.
KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього?
В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття.
Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще.
KV: Скаржаться мешканці району на щурів?
В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється.
KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ?
В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків.
ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе.
KV: Багато у районі аварійних будинків?
В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується.
KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету?
В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у 36 будинках.
KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки?
В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги.
Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів?
В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки.
№
Об`єкт
Забудовник (генпідрядник)
Замовник
1
“Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва”
ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС”
Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ”
2
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45
ТОВ “К. А. Н. СТРОЙ”
ВАТ “Агрофірма “Троянда”
3
“Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди”
ТОВ “Моноліт будсервіс”
ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”
4
“Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15
ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС”
ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ”
5
“Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43
ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ”
ДП “ПОРТАЛ”
ТОВ “БК “ЗЗБК №1”
ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь”
ТОВ “ІБК ОБРІЙ”
6
“Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі Києва” - Житловий район “Рибальський”
ТОВ “КДД Інжиніринг”
ТОВ “Рибальський острів”
7
“Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва
ТОВ “КДД Інжиніринг”
Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт”
8
“Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37”
ТОВ “Фірма Швидко”
ТОВ “Нові зодчі”
9
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б
ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд”
ТОВ “ВК-Інвестбуд”
Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі.
У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році.
KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки?
В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16.
Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней
KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури?
В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району
KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає?
В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця.
Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні.
Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає.
Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено.
KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району?
В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року.
У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста.
У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди.
KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл.
Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях.
Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень.
Зелені зони та безпека мешканців Подільського району
KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон?
В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів.
У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”.
У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея).
На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи).
Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень.
KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили...
В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво.
KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”?
В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі.
Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы
Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення.
KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені?
В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують.
Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір.
KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району?
В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС.
Фото: KV
Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть
19 грудня 2018 г. 11:00
Раздел: Тексти
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком.
Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ.
Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку.
Фінансування
KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва?
Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень).
Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади.
На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ.
KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році?
П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту.
По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами.
Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками.
KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти?
П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені.
Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”.
Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект
Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків.
По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району?
П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів.
Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності.
Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV).
Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці.
Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов
Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу.
Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття.
KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури?
П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту.
Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській.
Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід.
Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року.
KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться.
П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку.
KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок?
П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації.
Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку.
Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018.
KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році?
П.О.: Плануємо. При розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації розробленого проекту.
Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки.
Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана.
У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою.
KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації?
П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському районі”).
KV: Чи вистачить на все це грошей?
П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами.
Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен
KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій?
П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень.
KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі?
П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень.
Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом.
Житлово-комунальне господарство
KV: Багато інженерних мереж потребують заміни?
П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти.
Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби.
У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація.
Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі.
KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться?
П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води.
Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки.
У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження.
Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках
Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити.
У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми.
KV: На що ще скаржаться мешканці району?
П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються.
Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”.
У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше.
Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора
KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків?
П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців - проводиться додатково.
KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ?
П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору.
У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету.
Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон
До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років.
KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста?
П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ.
Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття.
Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів?
П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла.
Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV).
№
Адреса
Назва ЖК
Забудовник
1
вул. Воскресенська, 7
ЖК “Паркові озера”
Інтергал-Буд
2
вул. Микільсько-Слобідська
ЖК “Сонячна Рив’єра”
Укрбуд
3
вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12
ЖК “Комфорт Таун”
К.А.Н. Девелопмент
4
вул. Євгена Маланюка, 101
ЖК “Русанівська гавань”
Ковальская недвижимость
5
вул. Євгена Маланюка, 101-а
ЖК “Кассіопея”
Банк “Аркада”
6
вул. Євгена Сверстюка, 4
ЖК “Галактика”
Stolitsa Group
7
вул. Каховська, 60
ЖК “Каховська”
ХК “Київміськбуд”
8
вул. Генерала Жмаченка, 28
ЖК “Автограф”
DIM Group
9
вул. Каунаська, 2-а
ЖК “Каунаська”
Укрреставрація
10
перетин просп. Броварського та Визволителів
ЖК “Фреедом”
Укрбуд
Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало".
KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки?
П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база.
До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше.
Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується.
KV: Проблемних забудов у районі багато?
П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру.
Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео)
Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”).
У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир.
У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків.
Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству.
За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ.
Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти.
KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами?
П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а.
Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва.
За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а.
Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району
KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки?
П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову.
Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району.
Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна.
У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3).
KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК?
П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок.
За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років.
На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди.
KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі?
П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати.
Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей.
На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані.
KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району.
Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу.
Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів.
Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец”
Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс).
Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році.
KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури?
П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення.
Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району
KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням?
П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8.
Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а).
У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів.
Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої.
KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги?
П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ.
Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги.
Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове
Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає.
KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району?
П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради.
Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”.
У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності.
Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху.
Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”.
У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”.
KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА?
П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду.
Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео)
Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу.
Фото: KV
Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть
11 грудня 2018 г. 12:30
Раздел: Тексти
Комплексный подход Петра Оленича обойдется столичным налогоплательщикам более чем в 1,4 млрд гривен
Директор Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Оленич (на фото) умудрился протащить через Киевсовет документ, позволяющий ему в 2019 году освоить на теме землеустройства почти 1,4 млрд гривен из столичной казны. Удивительно, но соответствующую программу утвердили без отчета о выполнении аналогичной (на 2016-2020 годы) и взамен оной. При этом, суммы на финансирование задач, которые ранее за счет налогоплательщиков уже явно выполнялись, в новом документе выросли в десятки и сотни раз. Очень похоже, что бюджетное финансирование теперь предусматривается на никому ненужные мероприятия и на то, что уже давно сделано и есть в наличии. Последнее, кстати, подтверждается данными из открытых источников.
Как стало известно KV, 4 декабря 2018 года Киевсовет утвердил Городскую целевую программу использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы.
Речь идет о проекте решения Киевсовета (№ 08/231-4190/ПР от 22.11.2018 года), который на рассмотрение горсовета подал директор Департамента земельных ресурсов КГГА Петр Оленич.
Небывалую щедрость породила невиданная наглость?
“За” утверждение этого более чем сомнительного документа свои голоса отдали 70 депутатов Киевсовета.
Они или поверили, или как бы поверили на слово Петру Оленичу, который рассказывал, что раньше ничего не делалось, деньги разворовывались, дорого, но зато городской бюджет уже очень скоро увидит более чем ощутимый эффект в виде возросших “поступлений от земли”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Предыдущая программа была признана полностью неэффективной. Мы не смогли ее изменить конструктивным образом. Финансирование программы обеспечивалось частично. На этот год было выделено 30 млн гривен. Мы их вернули. Там частичные мероприятия были выполнены. Большую часть денег мы вернули, учитывая то, что нет необходимости делать какие-то одиночные случаи, когда нужно сделать один раз нормально комплексную системную работу”, - заявил, докладывая по этому вопросу перед депутатами Петр Оленич.
Нужно отметить, что с утверждением этой Программы в Киеве перестала действовать аналогичная Программа на 2016-2020 годы (решение столичного горсовета от 14 июля 2016 года №729/729). Все понимают, что деньги на ее выполнение тратились, но официального отчета по этим тратам у Оленича оппозиционные депутаты допроситься не смогли.
Отметим, Петр Оленич также уверял депутатов Киевсовета, что финансирование “старой программы” предусматривалось в размере 1,5 млрд гривен. А это, если верить официальным документам, - явная ложь.
Как утверждают опрошенные KV эксперты, в новом документе практически нет ничего нового. Но, в 2016 году предполагалось за пять лет добиться того же эффекта, потратив всего 184,9 млн гривен, из которых только 129,9 млн грн - из столичной казны.
Теперь же Программу использования и охраны земель Киева (на 2019-2021 годы) собираются финансировать в небывалых доселе объемах и исключительно за счет столичных налогоплательщиков.
Благодаря странной щедрости депутатского корпуса, Департамент земельных ресурсов КГГА (ответственный исполнитель программы) и КП “Киевский институт земельных отношений” (соисполнитель программы) теперь могут рассчитывать на освоение 1 млрд 471,301 млн бюджетных гривен, из которых 1 млрд 388,924 млн гривен - в 2019 году. В 2020 году на прописанные в документе мероприятия предусмотрено потратить 45,582 млн гривен, в 2021-м - 36,794 млн гривен.
Чудо-инвентаризация
В частности, 1,288 млрд гривен в 2019 году Петр Оленич собрался потратить на разработку технической документации по землеустройству. В документе поясняется, что для этого нужно будет провести инвентаризацию всех столичных земель и наполнить соответствующей информацией государственный и городской земельные кадастры.
Директор Департамента земресурсов КГГА уверял депутатов: такие затраты приведут к тому, что уже в конце 2019-го - начале 2020 года дополнительно в бюджет Киева будет ежегодно поступать около 2 млрд гривен (с данными в документе, кстати, не особо совпадает.- KV).
При этом, Оленич заявил, что на сегодня в Киеве не проинвентаризировано 54 тыс. га столичных земель (именно на эту площадь и рассчитано финансирование, согласно Программе.- KV). А другие 30 тыс. га, по словам чиновника, “нужно проинвентаризировать для приведения технико-экономических показателей земельных участков в соответствие к современным требованиям”.
Напомним, площадь Киева составляет около 83,6 тыс. га. Согласно документу, в 2019 году надо разработать техническую документацию по землеустройству, проинвентаризировать и внести данные в государственный и городской земкадастры для 54 тыс. га столичных земель. О каких именно землях (например, земли природно-заповедного фонда, историко-культурного назначения, или земли промзон и жилой застройки) идет речь, в программе не сказано ни слова. Также KV не удалось там найти упоминаний о том, что документацию на 30 тыс. га киевской земли будут приводить “в соответствие к современным требованиям”.
Как отметил KV экс-заместитель Департамента земресурсов КГГА, глава правления ГО "Центр геопространственных данных Украины" Андрей Тарнопольский, складывается впечатление, что раньше в этом направлении ничего не делалось, что явно не соответствует действительности. По его словам, чтобы это проверить достаточно заглянуть в городской земельный кадастр, который киевлянам только обещают открыть, но не открывают.
Отметим, в отчете Департамента экономики и инвестиций КГГА о выполнении Программы экономического и социального развития Киева за 2017 год зафиксировано, что “согласно данным городского земельного кадастра, проведено земельно-кадастровую инвентаризацию на площадь 73,0 тыс. га”. Данное мероприятие по программе было выполнено на 97,5% (в 2017 году планировалось провести инвентаризацию столичных земель для 74,9 тыс. га - KV).
Также, согласно этому отчету, в Градостроительном кадастре Киева уже давно отображены данные о 86% площади столичных земель.
Как ранее сообщала KV, по состоянию на конец 2017 года Программа использования и охраны земель Киева на 2016 - 2020 годы была выполнена на 33,3 %. Только для установки границ природно-заповедного, водного фондов и земель рекреационного, историко-культурного, лесохозяйственного назначения - на 1,2%.
Читайте: Администрация Кличко в 2017 году выполнила план по установлению границ заповедных зон столицы всего на 1,2%
Можно копнуть еще глубже. Согласно отчету о выполнении Программы соцэкономразвития Киева за 2011 год, земельно-кадастровая инвентаризация в Киеве уже на тот момент была проведена для 66,3 тыс. га столичных земель.
О земельном кадастре Киева
Отметим, согласно Программе, до конца 2021 года 81,793 млн гривен планируется потратить на “содержание и развитие городского земельного кадастра”. В том числе, и на создание некой новой автоматизированной информационной системы учета и управления коммунальными земельными ресурсами, зачем - непонятно.
Как уже не раз сообщала KV, с “закрытым” земельным кадастром Киева, который находится на балансе КП “Киевский институт земельных отношений” - не все просто. Ясно одно - в этой системе давно содержится масса важной и полезной информации, на которой указанное КП зарабатывает деньги. Нуждается ли эта система в значительном бюджетном финансировании на “содержание и развитие” - проверить практически невозможно.
Читайте: Полиция заинтересовалась заработком на земельном кадастре Киева
Кстати, в ходе обсуждения вопроса утверждения данной Программы, депутат Киевсовета от фракции “ВО “Свобода” Святослав Кутняк напомнил, что публичный доступ к городскому земельному кадастру должны были открыть еще с сентября 2017 года. Но, Оленич, увы, это никак не прокомментировал.
Читайте: Столичные власти обещают открыть для киевлян доступ к земельному кадастру
Отметим, по информации KV, Петр Оленич уже давно носится со “своей” программой под названием “Кадастровый офис”. Как поведали редакции на правах анонимности источники в Киевсовете, он пытался ее внедрить уже не раз, когда занимал “земельные” должности в других органах власти, и теперь надеется, что это ему удастся осуществить за деньги киевлян.
Много всего ненужного, включая репозиторий
В Городской целевой программе использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы прописано еще много чего интересного.
Например, на обновление картографических материалов масштаба 1:2000-1:500, создание цифровых ортофотопланов (True Orthophoto) в масштабе 1:500 и 3-D моделей зданий и цифровых моделей рельефа (цифровая аэрофотосъемка Киева) запланировано финансирование в размере 37 млн гривен. Чтобы контролировать и координировать качество цифровой аэрофотосъемки территории Киева, по мнению Оленича, нужно потратить еще 1,8 млн гривен.
Как ранее сообщала KV, после неудачной попытки в минувшем году провести аэросъемку территории Киева, в КГГА через переговорную процедуру поручили КП “Институт Генерального плана Киева” за 4,5 млн бюджетных гривен провести комплекс изысканий наземными методами, чтобы таким образом обновить цифровые топографические материалы Киева. Читайте: Столичные власти решили обновить цифровую топографическую основу Киева без использования аэрофотосъемки
Что касается 3-D визуализации, то, как справедливо заметил глава фракции “ВО “Свобода” в Киевсовете Юрий Сиротюк, 3D модель города на сегодня каждый может видеть в обычном смартфоне в приложении “Google Maps”.
Кроме того, на разработку планов земельно-хозяйственного устройства отдельных территорий столицы из столичной казны хотят потратить 8,970 млн гривен, на экспертную денежную оценку и разработку документации для подготовки участков к продаже - 8,894 млн гривен, на мероприятия по отчуждению для общественных нужд земельных участков - по 2 млн гривен ежегодно.
На разработку проекта землеустройства по установлению границ Киева, по подсчетам Оленича, понадобится 4 млн гривен.
Как ранее сообщала KV, в КГГА ранее отчитывались, что соответствующий проект землеустройства по состоянию на конец 2017 года был готов на 97,5%. Подрядчик - КП “Киевский институт земельных отношений”, согласно подписанному в сентябре 2017 года договору, должен был за 3,7 млн гривен справиться с этой задачей сперва до середины декабря 2017-го, а потом (согласно допсоглашению) - до 30 июня 2018 года.
Читайте: Оформлять границы уменьшенного Киева столичные чиновники начнут летом 2018-го
Также на протяжении 2020 - 2021 годов Департамент земельных ресурсов КГГА собирается освоить 19,650 млн гривен на создании “репозитория кадастровых дел” (обустройство помещения, установка стеллажей и разработка автоматизированной системы управления).
Как рассказал KV Андрей Тарнопольский, все это в департаменте уже давно создано и функционирует, только называется “хранилище”.
Читайте: Андрей Тарнопольский: О фантастическом прорыве Киева в вопросе финансирования земельной реформы
В числе прочего, на проведение изыскательских работ при осуществлении мониторинга земель Киева, их контроля и охраны в программу заложено 3,6 млн гривен. За 1,2 млн гривен в земельном департаменте КГГА хотят набираться опыта у других стран.
Неутешительные выводы
Стоит отметить, что на Крещатике, 36 набирает обороты практика утверждения новых городских целевых программ без предварительного отчета о выполнении аналогичных - действующих ранее. А значит, есть риск того, что деньги налогоплательщиков будут тратиться на уже выполненные ранее задачи.
К тому же, удручает и качество подготовки таких документов.
Например, в Городской целевой программе использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы сказано, что, по прогнозам профильного департамента КГГА, уже в 2019 году в Киеве будет обновлены картографические материалы и визуализировано 83,6 тыс. га земли (вся площадь Киева.- KV), а в 2021 году - еще какие-то 41,8 тыс. га земли.
А в другом месте этого документа сказано, что доля земель, которые будут охвачены инвентаризаций и внесены в государственный и городской земельные кадастры в 2019 году, составит 182%.
В любом случае, суммы необходимого финансирования мероприятий этой Программы выглядят уж очень неадекватными.
По словам Андрея Тарнопольского, который фактически руководил созданием Госземкадастра, при создании Национальной кадастровой системы (было оцифровано почти 17 млн актов) было потрачено около 80 млн долларов.
“Сейчас это ориентировочно 2,2 млрд гривен. Ну вы же понимаете, что эта система создавалась для всей Украины”, - пояснил KV Тарнопольский.
Вероятно, осознав несостоятельность документа, член комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития Владимир Левин (фракция “Солидарность”) при его обсуждении на заседании горсовета и предлагал навскидку урезать финансирование этой Программы в 10 раз. А директор Департамента финансов КГГА Владимир Репик завизировал документ своей подписью с уточнением “в границах 300 млн гривен на три года”.
Учитывая все это, очень странным выглядит то, что Программа использования и охраны земель Киева на 2019-2021 годы с общим объемом финансирования в 1,471 млрд гривен была 28.11.2018 года согласована бюджетной комиссией столичного горсовета без обсуждения.
При этом, за утверждение данной программы проголосовали депутаты не только из фракции “Солидарность” и “Единство”, но и из “Батькивщины”, “Самопомощи” и “Киевской команды”. В полном составе “за” утверждение этой программы не голосовала только фракция “ВО “Свобода”. Из фракции “Солидарность” от голосования за утверждение очень спорного документа воздержались только Владимир Левин и Илья Сагайдак.
Напомним, Департаментом земельных ресурсов КГГА с 18 сентября 2014 года по 2 июля 2018 года руководил Алексей Полищук. Этот чиновник был уволен Киевским городским головой Виталием Кличко “по собственному желанию”.Читайте: При Полищуке Департамент земресурсов КГГА лишил городскую казну минимум 147 млн гривен
С 27 июля 2018 года земельным департаментом КГГА начал руководить Петр Оленич.
КП “Киевский институт земельных отношений” с 1.12.2015 года руководит Михаил Варламов.
Департамент финансов КГГА с 2012 года возглавляет Владимир Репик. За сферу бюджета и финансов в столице с 21 декабря 2017 года отвечает первый замглавы КГГА Николай Поворозник.
* Департамент земельних ресурсів КМДА (код ЄДРПОУ: 26199097)
** КП “Київський інститут земельних відносин” (код ЄДРПОУ: 32348604)
Фото: коллаж KV
31 жовтня 2018 г. 09:00
Раздел: Тексти
Олександр Косовець: “Найбільше забруднення повітря в Києві фіксується влітку”
Неодноразово кияни спостерігають смог та неприємний сморід в повітрі. Пояснення влади щодо несприятливих погодних умов не завжди задовольняють прискіпливого мешканця. Яка дійсно ситуація з забрудненням повітря у Києві та столичному регіоні, через що виникає забруднення та як на це реагувати, докладно розповів в інтерв'ю KV директор Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ім. Бориса Срезневського, член Вченої ради Українського географічного товариства Олександр Косовець.
KV: Як часто стаціонарні пости спостережень ЦГО фіксують у повітрі Києва забруднення?
Олександр Косовець: Стан забруднення атмосферного повітря у столиці ми контролюємо щоденно, крім неділі та святкових днів. Досі не охоплені постійним спостереженням тільки Святошинський та Дарницький райони Києва.
Проте на 16 стаціонарних постах нашої Обсерваторії у 8 районах столиці проби відбираються чотири рази на добу: вночі (01:00), вранці (7:00), в обід (13:00) та ввечері (19:00). Інтервал між заборами - 6 годин. Визначається вміст 20 забруднювальних домішок, включаючи 8 важких металів. Ця мережа почала створюватись у 1965 році.
Забруднення повітря у Києві фіксується постійно, але величина цього забруднення змінюється і не завжди в сторону підвищення. Ситуація не критична, але те, що Київ входить в десятку найбрудніших міст України, це факт.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
З січня по травень цього року стан забруднення повітря у Києві за індексом забруднення атмосфери оцінювався як високий. При цьому постійно спостерігалась тенденція до підвищення рівня забруднення. У червні, липні та серпні рівень забруднення оцінювався як дуже високий. У вересні він знизився до критерію “високий”.
Минулого року спостерігалася така сама ситуація. Найбільші рівні забруднення повітря були зареєстровані з червня по серпень, але дуже високий рівень відмічався тільки у серпні.
KV: Якими саме речовинами забруднене повітря столиці?
О.К.: Повітря найбільш забруднене діоксидом азоту та формальдегідом, в окремі місяці - оксидом вуглецю, оксидом азоту, завислими речовинами та фенолом.
Постійно перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) відмічається лише з діоксиду азоту та формальдегіду. Наприклад, середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом січня-вересня у 2018 році перевищували ГДКс.д. у 2,8-4 рази, а формальдегіду - у 1,7-5,7 разів.
На концентрацію цих речовин у повітрі суттєво впливають метеорологічні умови. Наприклад, несприятливі кліматичні умови відмічались протягом вересня - на початку жовтня, коли були інверсії, тоді рівень забруднення підвищувався.
Я вже відмічав, що найбільше забруднення повітря фіксується у літні місяці, коли стоїть спека. Це пов'язано з фотохімічними процесами, які приводять до вторинного забруднення атмосфери діоксидом азоту та формальдегідом.
Читайте: Опять в Киеве фиксируют высокий уровень загрязнения воздуха
У поточному році особливо високі концентрації діоксиду азоту фіксувалися у травні та червні. Тоді перевищення ГДКс.д. було у 3,8 та 4 рази відповідно.
Високий рівень формальдегіду мав місце протягом всього літа. Перевищення ГДКс.д. цієї речовини фіксувалося на рівні від 4,3 до 5,7 разів.
У червні відмічався високий середній вміст оксиду азоту (1,7 середньодобових гранично допустимих концентрацій) та фенолу (1,1 середньодобових гранично допустимих концентрацій).
При цьому влітку менше транспорту, який часто називають основною причиною забруднення повітря, і корки на дорогах не такі як, наприклад, восени.
KV: Продуктом чого є речовини, які забруднюють повітря?
О.К.: Завислі речовини (пил) - це продукт згоряння усіх видів палива, а також виробничих процесів. Мають як антропогенне, так і природне походження, наприклад при ерозії ґрунту.
Оксиди азоту – речовини, які потрапляють в атмосферу з антропогенними викидами від промисловості, електростанцій і транспорту. Вони утворюються у процесі згоряння органічного палива при високих температурах.
Діоксид сірки утворюється при спалюванні твердого палива (вугілля, деревина).
Формальдегід міститься у викидах виробництва хімічних, будівельних матеріалів і є також вторинною домішкою, яка виникає в результаті фотохімічних реакцій між окислами азоту та вуглеводнями.
Фенол присутній у викидах підприємств чорної металургії, меблевої, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, а також фармацевтичних виробництв.
KV: Невже інверсія впливає на якість повітря?
Олександр Косовець: Ні. Якщо немає забруднення, то ніяка інверсія вам шкоди не нанесе. Але коли є приземне забруднення, то через те, що температура з висотою не знижується, а підвищується, всі шкідливі речовини залишаються над землею.
Коли висока температура повітря, слабкий вітер, інверсії утворюється затримуючий шар повітря біля поверхні землі, при якому немає інтенсивного перемішування повітряних мас, тому вміст забруднювальних домішок в атмосфері завжди підвищується.
Крім цього при високій температурі повітря та високій сонячній радіації посилюються фотохімічні реакції в атмосфері. Наприклад, вміст формальдегіду в атмосферному повітрі майже кожного року починає підвищуватися з березня. При фотохімічних реакціях формальдегід утворюється як вторинна домішка в процесі взаємодії вуглеводнів та окислів азоту.
Інші забруднювальні домішки потрапляють у повітря, в основному від викидів автотранспорту.
Ворогами забруднення є вітер і дощі, які промивають атмосферу.
KV: Що є причиною забруднення повітря у столиці?
О.К.: Питання забруднення повітря - це серйозна комплексна проблема, яка сьогодні, незрозуміло чому, не знаходить адекватної реакції влади, особливо київської.
У радянські часи, наприклад, розробляли і контролювали виконання планів заходів на період несприятливих метеорологічних умов. Тоді звісно автотранспорт сильної ролі у забрудненні не відігравав, але були заводи, роботу яких можна було певним чином регулювати.
Сьогодні на стан забруднення повітря у Києві однозначно впливають випаровування від роботи заводу “Енергія” та Бортницької станції аерації (БСА). Рівень цього впливу залежить від багатьох складових. Наприклад, напряму вітру.
Якщо вітер північно-східний, то випаровування БСА йдуть в бік Конча-Заспи. А коли вітер південний, то одразу все йде на Харківський масив - і там люди відчувають дискомфорт.
Точно погіршують екологічну ситуацію у столиці роботи по заміні асфальту, коли на дворі сильна спека. Я розумію, що технологічно неправильно їх проводити при нульовій температурі, але у спекотливі дні це також робити не варто.
KV: Що влада Києва реально повинна зробити, щоб покращити стан повітря?
О.К.: По-перше, врешті решт запустити автоматизовану систему моніторингу довкілля. Тоді можна буде бачити всю картину в режимі реального часу так як то було після аварії на Чорнобильській АЕС з рівнем радіації. Десь років 10-15 тому були спроби це запустити, але зі зміною влади цей процес зупинився.
Читайте: Киев задыхается: в столице плохо работает мониторинг загрязнения воздуха
В європейських столицях давно все автоматизовано, а ми працюємо на обладнанні, яке дісталося нам з радянських часів. Проте у нас техніка хоч і старенька, але за нею наші приладисти пильнують і спостереження ведуться.
З гідрометеорологічними організаціями співробітничають і виділяють кошти з місцевого бюджету на додаткові дослідження у Маріуполі, Рівному, Чернівцях, інколи в Ужгороді, але не в Києві. Відмова така, що ви організація, яка фінансується з державного бюджету, а у Києві – місцевий бюджет, тому вам “не положено”.
Минулого року у Броварах ми провели за два місяці детальне обстеження спільно з “Українським науково-дослідним інститутом аналітичного приладобудування” (ВАТ “Украналіт”) і виявили додаткове забруднення. Так, там є стаціонарний пункт спостереження, але він не дає картину по всьому місту. Тому місцева влада знайшла 200 тис. гривень у місцевому бюджеті і ми цю роботу зробили.
Читайте: Глава Укргидрометцентра отреагировал на сообщения о загрязнении киевского воздуха
Київська влада також обіцяє наприкінці року нам замовити додаткові дослідження стану забруднення повітря у деяких районах столиці. Мова йде, насамперед, про Харківський масив, де завод “Енергія” та БСА. Але вже кінець жовтня, а договору так і немає.
До речі на Троєщині вже не один рік стоїть пост контролю чистоти повітря, який так і не введений в експлуатацію. Ми просили передати цей пост нам, але в Київській міськдержадміністрації (КМДА) сказали, що не можуть це зробити, бо об'єкт є комунальною власністю. А запустити його теж не можуть, бо не мають фахівців. Гроші витрачені – ефект нульовий.
KV: В яких районах Києва по вашим даним найбільш забруднене повітря, а в яких рівень забруднення низький?
О.К.: Високий вміст шкідливих речовин у повітрі фіксується в районі Бессарабської площі, проспекту Перемоги (поблизу метро “Святошин”), Деміївської площі (Центральний автовокзал), вулиць Довженко (поблизу метро “Шулявська”) та Скляренка, бульвару Лесі Українки та Оболонського проспекту.
Тут наявні два фактори - велике скупчення автотранспорту та рельєф. Наприклад, Бессарабська площа розміщена як у котловані, де немає достатнього руху повітря. Ситуацію можна було б покращити, якщо транспорт пустити через підземні тунелі. Але в нас все навпаки: транспорт назовні, а магазини під землею.
Постійно низьким рівнем забрудненням повітря характеризуються зелені зони - Гідропарк, Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) та проспект Науки (район Багринової гори, біля метеомайданчику Обсерваторії).
Якщо говорити про спальні райони, то з низьким рівнем забруднення повітря Троєщина та Теремки. Досить чистим районом є Виноградар. І він таким залишиться, якщо там будуть збережені зелені зони.
На якість повітря на Лісовому масиві негативно впливає “Дарницька ТЕЦ”. Дарницю, Харківський масив, Позняки та Осокорки можно віднести до районів, на території яких вміст шкідливих речовин у повітрі високий.
Для всіх районів Києва є великою проблемою скорочення площ зелених насаджень та заміна скверів на висотні будинки. Це однозначно не сприяє поліпшенню стану атмосфери, бо скорочує її спроможність до самоочищення.
Читайте: Парки и скверы в Киеве не могут ни посчитать, ни узаконить
Також варіантом щодо зниження забруднення повітря може бути перехід на електротранспорт. Деякий час вважали, що дизельні автомобілі менше забруднюють повітря. Тепер виявилося, що їх викиди менше, ніж від авто на бензині, але більш шкідливі. Тому дизелі вже в Європі не в пошані.
KV: Коли влітку у Києві не працювали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 забруднення повітря було менше?
О.К.: Зменшення забруднення ми не помітили, тому що в свій час труби цих станцій проектувалися так, щоб вони не забруднювали повітря у Києві. Їх викиди більше впливають на мої рідні Вишеньки, Бровари, Обухів, Бориспіль.
Читайте: Без электроэнергии и горячей воды: КГГА прогнозирует столице неминуемый энергетический коллапс
KV: В яких містах столичного регіону ви відстежуєте ситуацію по концентрації шкідливих речовин у повітрі?
Олександр Косовець: Зараз ми проводимо спостереження у чотирьох містах Київщини: Біла Церква (два пости), Бровари, Обухів та Українка за чотирма основними домішками та вісьмома важкими металами.
Загалом рівень забруднення у цих містах характеризується як низький. Підвищений рівень забруднення у містах області спостерігається тільки з діоксиду азоту.
У Білій Церкві середньомісячна концентрація діоксиду азоту у цьому році перевищувала ГДКс.д. у 2-2,5 раза. Найбільший вміст цієї домішки спостерігався у квітні та з червня по вересень.
У Броварах, Обухові та Українці середньомісячні концентрації цієї речовини коливалися у межах 1,5-2,5 середньодобових гранично допустимих концентрацій.
Читайте: Надышались: Киев и область страдают от диоксида азота и серы
В Обухові у лютому вміст оксиду вуглецю перевищував гранично допустимі концентрації в 2,2 раза, у березні - 1,7 раза. З квітня вміст оксиду вуглецю почав знижуватися, та у вересні спустився до 0,3 середньодобової гранично допустимої концентрації.
В Українці відмічався підвищений вміст у січні діоксиду сірки (1,0 середньодобової гранично допустимої концентрації) та у травні оксиду вуглецю (1,2 середньодобової гранично допустимої концентрації).
Однозначно стверджую, що ці міста набагато чистіші, ніж Київ.
KV: Ці пости дають інформацію виключно по містам, в яких вони знаходяться. Цього достатньо для Київщини?
О.К.: Ні. Зріз даних результативний по тих місцях, де ведуться спостереження, але поширювати його на всю область немає підстав.
Екстраполяцію робити не можна ще тому що ми не знаємо, який вплив здійснюють на стан забруднення повітря наявні на Київщині виробництва. Наприклад, “Гаврилівські курчата” або “Миронівський хлібопродукт”.
І пункти спостереження ніколи не зможуть охопити всю картину. Там де є потужні виробництва, на кожну трубу, яка щось викидає, треба ставити датчик. Наприклад так, як це сьогодні роблять на атомних станціях.
Читайте: Владелец “Гаврилівських курчат” Евгений Сигал задержан за загрязнение окружающей среды
Зараз ми впроваджуємо Європейські директиви. Європа виступає якраз за те, щоб ми приділяли більше уваги сільській місцевості. Фінська метеослужба рекомендує розміщувати 5-6 пунктів у сільській місцевості, яка нині поза нашою увагою. У Києві та Дніпрі - містах-мільйонниках - розгортати автоматизовану систему.
У наших найближчих планах відкрити пост спостереження у Баришівці. Але на це потрібні кошти з державного бюджету. Тільки на утримання та експлуатацію цього поста потрібно біля 100 тис. гривень на рік, не кажучи про те, що потрібні разові інвестиції на його відкриття.
KV: Як на здоров'ї людей позначаються підвищені рівні забруднення повітря?
О.К.: Це питання охорони здоров'я, і ми ними не займаємося. Наша задача надати об'єктивну картину про стан довкілля, а що далі робити це питання до інших компетентних органів. У Києві є фахівці з санітарної гігієни, державна екологічна інспекція, є управління екології у складі міських органів влади.
Думаю, навряд через забруднене повітря, людина відмовиться від звичного для неї способу життя. Забруднення довкілля - наша плата за цивілізацію.
KV: Чи може забруднення повітря відбитися на кліматі?
О.К.: Дослідження щодо впливу забруднення повітря на зміну клімату ми не проводимо. У Києві з січня по жовтень поточного року на нашій метеостанції зафіксовано 27 температурних рекордів, з яких тільки один з мінімальною температурою повітря (у липні). Можливо потепління клімату пов’язано з якістю атмосферного повітря, з надмірними викидами парникових газів в атмосферу.
Читайте: Зарегистрирован первый температурный рекорд осени в Киеве
Фото: Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса СрезневськогоKиевVласть
20 жовтня 2018 г. 17:08
Раздел: Новини
Почти все киоски возле метро “Нивки” не соответствуют комплексной схеме размещения временных сооружений
После n-го количества жалоб и обращений от киевлян и депутатов относительно благоустройства станции метро “Нивки”, эта проблема до сих пор не решена. Вокруг выходов из станции “продолжают цвести” хаотично расставленные МАФы и киоски. Причем, почти все из них не соответствуют комплексной схеме размещения временных сооружений.
Об этом стало известно из материала KV “Новая формула успеха. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (8-14 октября 2018 года)”.
Глава комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Константин Яловой (фракция “Единство”) в очередной раз возмутился и.о. директора КП “Киевблагоустройство” (*) Андрею Андрееву ужасным состоянием благоустройства территории у станции метро “Нивки”.
Депутату постоянно поступают многочисленные жалобы от жителей микрорайона “Нивки”, которые негодуют по поводу неудовлетворительного состояния территории вокруг выходов из станции метро “Нивки” и хаотично натыканных тут и там точек стихийной торговли.
Глава комиссии сообщил, что во время выездного совещания 28.09.2018 года возле ст. м. “Нивки” с участием представителей КП “Благоустройство Шевченковского района”, полиции, общественных активистов, и его помощников, был выявлен ряд нарушений Правил благоустройства города. В частности, без государственных номеров, разрешительных документов, санитарных книжек продавцов преспокойно работал шаурма-мобиль, а торговые палатки вместо положенных 6 кв.м. занимали 10-15 кв.м.
Более того, почти все торговые сооружения расположены с нарушением распоряжения Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 16.06.2015 года №585 “Об утверждении Комплексной схемы размещения временных сооружений торгового, бытового, социально-культурного или другого назначения для осуществления предпринимательской деятельности в Киеве” (*). А о замусоренности территории и говорить нечего: по словам депутата, она противоречит как законодательству, так и здравому смыслу.
Константин Яловой попросил Андрея Андреева вмешаться в ситуацию, и в кратчайшие сроки демонтировать самовольно размещенные торговые точки у метро “Нивки”.
Отметим, что по информации местных жителей, столичные власти планировали перенести МАФы на соседнюю клумбу, дальше от дороги. В связи с этим в июле этого года замглавы комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития Владимир Яловой (фракция “Единство”) предупреждал директора Департамента строительства и архитектуры КГГА Александра Свистунова, что это может привести к оползню. Дело в том, что укрепление береговой зоны озера у станции метро Нивки производилось в 90-х годах без использования свай, а фундаментные блоки просто засыпались землей и глиной.
Читайте: Из-за переноса МАФов возле станции метро Нивки увеличивается угроза оползня (фото)
Напомним, что вопрос благоустройства вокруг микрорайона Нивки давно является предметом многих депутатских обращений. В сентябре этого года Константин Яловой также жаловался начальнику ГУ Нацполиции в Киеве Андрею Крищенко на его подчиненных, игнорирующих стихийную торговлю возле станции метро “Нивки”. Оказалось, что сотрудники полиции приезжали на рейды депутата по проверке документов у продавцов-лоточников. Они подтверждали отсутствие разрешительных документов, но никаких действий, по словам депутата, не предпринимали.
Читайте: Полиция Киева бездействует по поводу незаконной торговли около метро “Нивки”, - депутат
А в марте этого года жители Нивок жаловались, что территория школы №73, которая находится рядом с одноименной станцией метро, захламлена и загажена: кучи мусора, общественные туалеты с вытекающими из них нечистотами, непролазная грязь.
Читайте: От Кличко потребовали убрать нечистоты с территории школы №73 на Нивках
Отметим, что вопросами благоустройства в Киеве занимается Департамент городского благоустройства КГГА, возглавляемый с 27 апреля 2016 года Андреем Фищуком. Этому департаменту подчинено КП “Киевблагоустройство”, которое занимается демонтажем временных сооружений в Киеве. С 14 августа 2017 года обязанности директора этого предприятия исполняет Андрей Андреев. Курирует это направление замглавы КГГА Петр Пантелеев.
* КП “Київблагоустрій” (код ЄДРПОУ: 26199708)
** Розпорядження КМДА від 16.06.2015 року №585 “Про затвердження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві”
Фото: Информатор
KиевVласть
19 жовтня 2018 г. 09:27
Раздел: Новини
КГГА “потеряла” деньги, выделенные на капремонт межквартальных проездов и дворов Днепровского района
В КГГА так спешат навести порядок с дорогами Киева, что “потеряли” деньги, выделенные Киевсоветом на ремонт межквартальных проездов. Депутат Киевсовета Олег Петровец обнаружил, что вместо 2,46 млн гривен, предусмотренных на проведение капремонта асфальта по 9 адресам, КГГА выделила по 10 тыс. гривен на каждый адрес. Причем, никаких предложений по перераспределению средств от профильного департамента не поступало.
Как стало известно из материала KV “Новая формула успеха. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (8-14 октября 2018 года)”, депутат Киевсовета Олег Петровец (фракция “Солидарность”) поинтересовался у замглавы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Дмитрия Давтяна (на фото) и директора Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Сергея Симонова, куда делись деньги, предусмотренные на капремонт межквартальных проездов и дворов Днепровского района.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Депутат отметил, что при весенней корректировке бюджета Киева на 2018 год, он подал предложения о выделении средств на проведение капремонта ряда межквартальных проездов и придомовых территорий жилой застройки. Эти предложения были поддержаны профильной комиссией и сессией Киевсовета, а выделенные средства - переданы Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА.
Распоряжением КГГА №1266 от 17.07.2018 года “О внесении изменений в приложение к распоряжению КГГА №346 от 6 марта 2018 года “Об утверждении адресного перечня объектов для выполнения работ по капитальному ремонту в пределах бюджетных назначений на 2018 год, утвержденных Департаментом транспортной инфраструктуры КГГА” (*), были предусмотрены 2,461 млн гривен на капремонт межквартальных проездов и придомовых территорий. Речь идет о следующих адресах: ул. Туманяна, 15А (631 тыс. гривен); ул. Черниговская, 38/7 (180 тыс. гривен); ул. Челябинская, 15; ул. Всеволода Нестайко, 3А; ул. Андрея Шептицкого, 22В и 24Г (по 150 тыс. гривен); ул. Никольско-Слободская, 4А - ул. Андрея Шептицкого, 1/2 (230 тыс. гривен); ул. Никольско-Слободская, 2Б - 4Д - 6/2 (780 тыс. гривен); ул. Никольско-Слободская, 4 - ул. Андрея Шептицкого, 1/2 (40 тыс. гривен).
Однако, возмутился депутат, в распоряжении КГГА “О внесении изменений в адресный перечень объектов для выполнения работ по капремонту в пределах бюджетных назначений на 2018 год, утвержденных Департаментом транспортной инфраструктуры КГГА” № 1723 от 19.09.2018 года” (**), на каждый вышеупомянутый объект по непонятным причинам было выделено всего по 10 тыс. гривен. Остальные деньги делись непонятно куда. Причем, каких-либо предложений со стороны Департамента транспортной инфраструктуры КГГА по перераспределению этих средств ни в устной, ни в письменной форме не поступало.
Олег Петровец попросил Дмитрия Давтяна и Сергея Симонова вернуть в полном объеме средства, которые предусматривались на проведение капремонта межквартальных проездов и придомовых территорий жилой застройки по указанным выше адресам.
Напомним, что в Киеве постоянно возникают проблемы с проведением капремонтов межквартальных проездов и придомовых территорий. После того, как КК “Киевавтодор” (***) практически провалил план ремонта межквартальных проездов в 2017 году, уже в марте этого года эта корпорация получила новые претензии от депутатов Киевсовета. Так, Александр Бродский (фракция “Единство”) заявил, что КК “Киевавтодор” каждый год планирует ремонт придомовых территорий на Сырце и каждый год их не проводит.
Читайте: “Киевавтодор” системно саботирует ремонт дорог межквартальных проездов - Бродский
А несколько дней назад в Киевсовете обнаружили, что в 2017 году подрядчик “Киевавтодора” снял верхний слой асфальта не с той улицы, то есть - снял с одной улицы, а сделал другую. По словам депутата Романа Ярошенко (фракция “Единство”), уже более года данная улица эксплуатируется без верхнего слоя асфальта, а средств на устранение данной ошибки в бюджете Киева не предусмотрено.
Читайте: По вине “Киевавтодора” в Киеве сняли асфальт не с той улицы
В мае этого года столичный горсовет даже рекомендовал КГГА поручать проверку и контроль качества выполненных дорожных работ независимым организациям, а не КК “Киевавтодор”. Иначе, по мнению членов временной контрольной комиссии Киевсовета, занимавшейся проверкой соблюдения норм при строительстве и ремонте дорог в 2016 году, неэффективного использования денег не избежать. Впрочем, в КГГА такие рекомендации традиционно игнорируют.
Читайте: Киевсовет рекомендовал КГГА контролировать качество ремонта столичных дорог, привлекая независимые организации
Напомним, что КК “Киевавтодор” с 15 апреля 2015 года возглавляет Александр Густелев. Департаментом транспортной инфраструктуры КГГА с 4 августа 2017 года руководит Сергей Симонов. Всю сферу транспорта в столице с 22 января 2018 года курирует замглавы КГГА Дмитрий Давтян.
* Розпорядження КМДА від 17 липня 2018 року № 1266 “Про внесення змін до додатка до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 березня 2018 року № 346 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту в межах бюджетних призначень на 2018 рік, затверджених Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)” (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 червня 2018 року № 1009)”
** Розпорядження КМДА від 19 вересня 2018 року № 1723 “Про внесення змін до додатка до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06 березня 2018 року № 346 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту в межах бюджетних призначень на 2018 рік, затверджених Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)”
*** КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026)
Фото: KV
KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій