Прийдешня сесія Київоблради розгляне зміни в проєкт Програми будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури Київщини. Серед новел – найболючіша для столичного регіону тема, список доріг, що підлягають капремонту. З понад 140 млн гривень, що підуть на обласні дороги, левову частку коштів отримають Богуславський, Бородянський, Києво-Святошинський, Володарський райони та декілька інших. Є й ті, кому, не дивлячись на подані заявки, за програмою не перепаде і копійки. Як стало відомо KV, Київоблрада розгляне на наступній сесії проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки. Проєкт мають також розглянути профільні комітети.  Попри те, що документ ще може зазнати виправлень, вже зараз можна назвати райони, де ремонт доріг йтиме активніше і аутсайдерів, яким доведеться ладнати дорожнє хазяйство самотужки, або відкладати на інший рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Цифри Так, згідно додатку 16 до проєкту, за напрямом “Будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів дорожнього господарства” видатки закладаються в обсязі 140 млн 910 тисяч 410 гривень, з них — 102 млн 79 тисяч 847 гривень з обласного бюджету і 38 млн 830 тисяч 563 гривні — з місцевих. Загальна кількість об’єктів у переліку — 77. Найбільша кількість об’єктів (переважно це капітальний ремонт дорожнього покриття) у Бородянському районі Київщини — на 16 об’єктів проєкт закладає фінансування у розмірі 27 млн 229 тисяч 895 гривень. З них найдорожчий — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Ювілейна в с.Немішаєво за 4,4 млн гривень. Найдорожчий об’єкт із загального переліку — реконструкція дороги комунальної власності по бульв. Леоніда Бірюкова в м. Буча, вартість сягає 12 млн 167 тисяч 76 гривень. Причому сума поділена між обласним та місцевим бюджетом порівну як для цього об’єкту (по 6 млн 83 тисячі 538 гривень), так і для двох інших у місті (сукупні видатки на кожен — 3 млн 704 тис. 220 гривень та 6 млн 752 тис. 74 гривні відповідно). На другому місці — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Пастернака в м. Боярка, закладений обсяг фінансування — 6 млн 41 тис. 789 гривень. Відзначилося місто Вишневе Києво-Святошинського району — тут капітальний ремонт трьох доріг планують робити виключно за кошти місцевого бюджету, а це разом складає 7 млн 938 тисяч 903 гривні, з яких найдорожчий — капремонт дороги по вул. Лесі Українки за 5,6 млн гривень.  А от найдешевшими з загального переліку стало 5 об’єктів:  капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Миру Кулябівської сільської ради Яготинського району (178 тисяч 812 гривень, місцевий бюджет); капремонт дорожнього покриття по вул. Росьова, с. Мармуліївка Володарського району (231 тис. 580 гривень, обл+місц.бюджет); капремонт дороги по вул.Молодіжна, с. Горошків, Тетіївського району (незавершене будівництво, 286 тис. 920 гривень, обл.+місц. бюджет); капремонт дорожнього покриття по вулиці Поповича в м. Узин (299 тис. гривень, місцевий бюджет). До переліку не увійшли деякі райони та населені пункти: наприклад, жодної згадки про Іванківський чи Поліський район, міста Тетіїв, Славутич, тощо. А деякі дороги доремонтовують ще з минулих років. KV писала про те, як 1,2 км дороги по вулиці Шевченків Шлях у Березані планували відремонтувати за 18,5 млн гривень, і мали закінчити до кінця 2020 року. Читайте: В Березани на ремонт 1,2 км дороги потратят более 18 млн гривен  KV опитала голів деяких міських, селищних та районних рад, аби дізнатися: чи всі дороги, які вони подавали на фінансування, потрапили до списку, які планується ремонтувати у майбутньому та інше. Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко: “На дороги обласного значення дійсно нічого не виділено, але ми подавали. А на Вищу Дубечню та Воропаїв — субвенція з держбюджету. Обсягами ми задоволені, але хотілося, щоб і ремонтувалися дороги обласного значення. Можливо, область розраховує, що ми подаватимемо через Фонд регіонального розвитку. Раніше асигнування з області були доволі великі”. Голова Броварської районної ради Сергій Гришко: “Подавали і дуже багато. Не знаю, хто і за яким принципом затверджував переліки. Це для мене новина: подавали і РДА, і кожний населений пункт. В минулому році подавали через УКС, зробили дороги у Калинівці, поточні ремонти. Може, не включили район через те, що ремонтують за кошти держави наші центральні дороги. Не можу нічого сказати з цього приводу. Добре, що хоч три дороги затвердили. Дороги в селах Мокрець і Заворичі — це Калитянська ОТГ, а Кулажинці — це вже наш Броварський район. ОТГ хай би сама займалася, господарі є там. А у районі хотілося б більше — є дороги, якими автобуси відмовляються возити людей, і це питання нами порушувалося на рівні області. Нам обіцяли, що ми в цьому році отримаємо гроші. Але не так сталося… Міський голова Вишневого Ілля Діков: ”Ми подали, вони розглянули і затвердили. Чи не велике навантаження на наш бюджет? Яка різниця, це наші дороги і нам їх робити все одно. Два роки ці дороги не можемо зробить”. Голова Ржищівської ОТГ Христина Чорненька: “Усі дороги, які громада подавала на фінансування, узгоджені. Ми задоволені, потреба велика, але враховуючи, що ці проєкти передбачають співфінансування з нашого боку, всі ми потягнути не зможемо. У минулому році у Ржищеві ремонтувалося дві дороги і чотири — в селах. В цілому ще залишилося відсотків 40% доріг у громаді, які очікують капітального ремонту. Поки одні дороги ремонтуємо, на інших вже з'являються ями. Це безкінечний процес”. Міський голова Яготина Наталія Дзюба: “Подавали більше проєктів, але я завжди розраховую, що як би не сталося, буде уточнення і до того списку щось додадуть. В минулому році кошти виділяли, хотілося б більше. Яготин — місто районного значення, в нього бюджет не такий великий, як у міст обласного значення, 40 млн гривень. І нам потрібно заасфальтувати приблизно 40 км доріг. Якщо в цьому році заасфальтуємо 2,3 км, це буде невеликою частиною. Думаю, допомога області має бути трохи більшою, і підхід має бути іншим. Є міста, що мають достойні бюджети — радію за їхні успіхи, але і дотації з обласного бюджету їм більші, ніж містам типу нашого. Я за те, щоб обласна рада переглянула цей підхід і ми одержали кошти на ремонт, про які заявили”.  Голова Бородянської районної ради Георгій Єрко: “Ми подавали більше проєктів, але у нас в проєкті багато було включень. Люди і голови рад задоволені. Усі об’єкти будуть ремонтовані за рахунок співфінансування, так, але держава компенсує витрати і надає змогу утримувати і будувати дороги. Чим менше грошей йде [з місцевих бюджетів], тим краще, скажімо так. У минулому році близько 12 доріг в районі потребували ремонту”.  Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:  “Задоволені. Хотілося б ще більше, звичайно. На ті об'єкти, які ми подавали та на які підготували кошторисно-проєктну документацію, кошти дали — у тому числі по Миронівці, це 7 чи 8 доріг. У нас є такі дороги, якими неможливо проїхати, ми зверталися усюди, надіслали звернення до Укравтодору, де нам відповідали, що кошти на цей рік не передбачено, але будуть робити поточний ремонт. Але поточний ремонт там не годиться. Загалом, торік давали грошей трохи більше”.  Голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко:  “Перелік наш є і ми його подавали через Іванківську РДА. Наступного тижня ми плануємо зібратися і вислухати звіт від представників адміністрації: рік уже почався, а Іванківський район не потрапив до жодної програми і “пролетів”. Я не можу знати напевне, чому так сталося: чи подали вони, чи не подали, чи можливо не відповідає проєктно-кошторисна документація. Будемо заслуховувати та розбиратися. У нас он [потребує ремонту] дорога Іванків-Кухарі, яка вже розлазиться, розбита вщент. Крім неї, по селах так само багато таких доріг”.  Післямова Додамо, що у додатку 17 до проєкту змін до Програми включений перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що реалізуються за рахунок співфінансування. Об’єкти з цього переліку фінансуються без допомоги обласного бюджету.  Обсяг видатків за цим переліком, що складається з 70 об’єктів, сягає 95 млн 139 тисяч 56 гривень — з них 14 млн 957 тисяч 558 гривень з місцевого та 80 млн 181 тисяч 498 гривень з державного бюджету. Як раніше розповідала KV, з початку 2018 року в розпорядження Київської обласної державної адміністрації (КОДА) передано 6375,5 кілометрів доріг місцевого значення. З них – 4171,8 км обласних, 2203,7 км районних. Функції замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання доріг місцевого значення в Київській області виконує департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації. Це стало можливим завдяки закону про децентралізацію системи управління дорожнім господарством, який вступив в силу 1 січня 2018 року. Утім, тоді у столичному регіоні новину зустріли двояко: разом з новими можливостями по управлінню фінансами влади отримали додаткове бюджетне навантаження. До того ж, політичні чвари між обласною держадміністрацією і Київоблради могли законсервувати автодорожні роботи на Київщині. Читайте: Киевская область – в шаге от огромной дорожной катастрофы  А пізніше ситуація погрожувала вибухнути: розбиті дороги остаточно розлютили представників громад Київської області. Незважаючи на те, що на рахунках області були і залишаються сотні мільйонів гривень, які регіон міг витратити на ремонт і будівництво доріг, адміністрація відкладала роботи на потім.  Читайте: Киевщина готовится бунтовать из-за убитых дорог KV повідомляла, що на Київщині в 2019 році на капремонти доріг державного значення планували витратити понад чверть мільярда гривень. У лютому 2019 року Кабінет міністрів затвердив перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування. На інфраструктурні об'єкти та дороги на території Київської області збиралися витратити 253,4 млн гривень або 4% від загального бюджету на ці цілі в Україні. При цьому по всій країні на ремонт доріг державного значення в 2019 році планували витратити 6,559 млрд гривень.  Читайте: В 2019 году на ремонт государственных трасс Киевщины собираются потратить 253,4 млн гривен В жовтні 2019 року за результатами тендерів селищні та міські ради, а також КОДА уклали більше 70 договорів на виконання ремонтів доріг. Відповідно до договорів, ремонтувати дороги планували у 22 містах і селищах міського типу Київської області. Читайте: В городах и поселках Киевщины планируют отремонтировать дорожное покрытие более 70 улиц (список) Фото: коллаж KVКиевVласть

Відділ освіти Вишгородської райдержадміністрації (РДА) замовив 6 ноутбіків та 7 планшетів. Заплатять за них 151 тис. гривень підприємцю Ользі Шевченко. Проте, для кого саме придбана дана техніка – працівників відділу освіти чи навчальних закладів району – не уточнено. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 6 лютого 2020 року Відділ освіти Вишгородської РДА уклав договір з ФОП "Шевченко Ольга Миколаївна" (*) на закупівлю 13 ноутбуків і планшетів. Вартість угоди склала 151 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно договору, до кінця лютого 2020 року підрядник повинен поставити: ноутбук Dell Inspiron 3583 – 1 шт. (16 тис. гривень за 1 шт); ноутбук HP 250 G7 1 – 5 шт. (15 тис. гривень за 1 шт); планшет Huawei MediaPad T3 10 '' – 7 шт  (6 тис. гривень за 1 шт). Техніку потрібно буде доставити за адресою вул. Шевченко, 1 у Вишгороді (там знаходиться Вишгородська РГА). Для чиїх потреб закуповують техніку, в опублікованій документації не вказано. Угода була укладена без проведення відкритих торгів. А системі лише опублікований звіт про укладання договору. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ФОП "Шевченко Ольга Миколаївна" зареєстровано в 2018 році в Києві. Основний вид діяльності – інша роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах. За результатами участі в публічних закупівлях Ольга Шевченко уклала 22 договори на загальну суму 2,2 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник – Відділ освіти Вишгородської РДА, від якого отримано підрядів на 1,8 млн гривень (дані Zакупівлі). Раніше КВ повідомляла, що Петропавлівсько-Борщагівська сільрада (Києво-Святошинський район) замовила для школи на вулиці Парковій 28 інтерактивних мультимедійних комплексів і 188 одиниць комп'ютерного обладнання та приладдя. Обійшлася техніка сільській раді в 4,17 млн гривен. Згідно звітів про виконання договорів, техніка була поставлена в навчальний заклад до кінця серпня 2019 року. Читайте: Петропавловско-Борщаговский сельсовет заказал на 4,17 млн гривен оборудования для школы Відділом освіти Вишгородської РДА керує Тетяна Фороща. * ФОП "Шевченко Ольга Миколаївна" (код ІПН: 35698501) Фото: КТС КиевVласть

Сегодня, 11 февраля 2020 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Барышевском, Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Броварском, Васильковском, Иванковском, Кагарлыкском, Мироновском, Обуховском, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице. Райпідрозділ Н/п Вулиця Роботи Час робіт Баришівський с.Морозівка пр.Партизанський заміна опор з 9 по 17 год Білоцерківський с. Одноріг вул. Чкалова, пров. Шкільний, вул. Леніна чистка траси з 8 по 17 год Білоцерківський с. Василів вул. Поповича кап. ремонт з 8 по 17 год Білоцерківський м.Біла Церква Б-р Олександрійський Встановлення машрутизаторів з 8 по 12 год Білоцерківський м.Біла Церква Ставищанська чистка траси з 8 по 17 год Богуславський с.Медвин вул 1 Травнева Заміна опор з 8 по 17 год Богуславський с.Мисайлівка вул.Лісова розчистка траси з 8 по 17 год Бориспільський с.М.Єрківці Весь населений пункт для безпеки робіт на СтаринськІй ПТФ з 09 по 17 год Бориспільський с.Проців-весь населений пункт; Вороньків-частково вул. Київська, Воровського, Красна, пров.Червоноармійський Для безпеки робіт на ПС Вороньків з 8 до 17 год Броварський Княжичі Глібова, Шкільна КАП. РЕМОНТ НА ТП з 8 по 17 год Васильківський Глеваха Скороводи,Кармелюка,Садовського,Парковий,Успенський,Дуднича,Парковий,Прорізна,Кармелюка,Мономахівська,Тупікова,Нижня,Зарічна Заміна трансформатора з 8 по 17 год Васильківський Глеваха Київська,Першотравнева Ремонтні роботи з 8 по 17 год Іванківський Обуховичі 60-річчя жовтня Капітальний ремонт з 8 по 17 год Ірпінський м.Ірпінь вул.Варшавська.Героїв.Н.Рибака Реконструкція з 8 по 17 год Кагарлицький с.Переселення вул. Садова Встановлення АВ з 8 по 17 год Кагарлицький м.Кагарлик пров. Лісовий, вул. Лісова, Лугова, Тітова, Тюленіна, Барвіновка, Горького, племстанція, РРС ТО Розчистка траси з 8 по 17 год Миронівський м.Миронівка весь населений пункт для безпеки робіт на ПЛ-35 кВ з 8 по 17 год Миронівський с.Н.Миронівка вул.Комарова заміна опор з 8 по 17 год Миронівський м.Миронівка вул.Красилівська.Канівська заміна опор з 8 по 17 год Обухівський с.Семенівка Ватутіна ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Обухівський м.Обухів вул.Київська Підключення обліку з 10 по 17 год Обухівський с.Безрадичі с.Садова ЧИСТКА ТРАСИ з 8 по 17 год Рокитнянський Телешівка Шевченка Капітальний ремонт з 8 по 17 год Рокитнянський Рокитне Юнатів, Хоменка, Заводська Капітальний ремонт з 8 по 17 год Сквирський Шаліївка вул.Набережна,Шевченка, Миру,Жовтнева,Першотра-внева Техн. Обслуг. з 8 по 17 год Сквирський Горобіївка Птахокомплекс Техн. Обслуг. з 8 по 17 год Сквирський Токарівка вул.Жовтнева,Франка Техн. Обслуг. з 8 по 17 год Сквирський м.Сквира пр М Рильського Встановлення опори НП з 8 по 17 год Ставищанський с.Сніжки вул.Садова,Шкільна Чистка траси з 8 по 17 год Таращанський с.Потоки Господарство Розчистка траси з 8 по 17 год Таращанський с.Станишівка вул.Піонерська,Польова заміна опор з 8 по 17 год Таращанський с.Лісовичі Господарство. вул.Грибенка. Глухий Яр.Калинова.Партизанська.Баляса.Молодіжна. Мала кільцева. Розчистка траси з 8 по 17 год Таращанський м.Тараща вул.Степова,ПП Васільченко,Таращанський РП. Розчистка траси з 8 по 17 год Тетіївський м. Тетіїв вул. Зарічна Техн. Обслуг. з 8 по 17 год Фастівський Фастів Прорізна; Галафєєва; Буйко; пр. Пожежний Техн. Обслуг. з 8:30 по 17 год Фастівський Василівка Населений пункт Техн. Обслуг. з 8:30 по 17 год Яготинський м. Яготин вулиці не заживлені ТО чистка траси з 8 по 17 год Яготинський м. Яготин Київська 6а – багатокв. Будинок, котельня ТО чистка траси з 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения KV будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" – стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО. По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy. 25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено 24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено. Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 10 февраля 2020 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.comКиевVласть

Новорічні свята давно вже завершилися (навіть за китайським гороскопом). Годинник сповістив про візит 2020-го і магазини майже прибрали новорічні  прикраси з вітрин. Ті, хто хоче продовжити новорічний настрій на довший час – лишає ялинку, аби та милувала око й надалі. Та більшість родин за кілька тижнів після чарівної ночі позбуваються деревця. І найчастіше – просто лишають його під багатоповерхівкою. Адже в Україні гостро порушене питання утилізації непотребу. Існує відносно невелика кількість станцій переробки. Звісно, аромат хвої приваблює більше за штучну красуню, яка не має запаху. Тому часто після свят можна побачити подібну картину:  Чи вартий двотижневий аромат хвої такого видовища? Як бути? Для жителів Києва цьогоріч створили пункти прийому ялинок. Вони є чи не у кожному куточку столиці. Станції працюють за графіком Пн-Пт 8.30-17.30, у деяких з них – скорочений день у п’ятницю. Пункт на вулиці Герцена, 6 працює 7 днів на тиждень. Як повідомляє заступник начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Савченко: “Зібрані дерева перероблять на тріску в спеціальному тріскоподрібнювачу і використовують для зберігання водного балансу лунок вічнозелених рослин у місті. Працюватимуть пункти до 1 лютого, але за необхідності їх роботу можна продовжити і до 8 березня”. Здати деревце можна за наступними адресами: Також їх можна відвезти до зоопарку, розташованому в Межигір’ї під Києвом. З частин хвої брати наші менші набиратимуться сил та вітамінів. Аби уникнути марних поїздок із громіздким багажем у вигляді ялинки – необхідно попередньо зателефонувати відповідальній особі пункту та домовитися про здачу. Друге життя ялинки Це питання актуальне не лише для жителів столиці, а й для людей з інших куточків країни. Наприклад, ялинку також можна віддати в місцевий зоопарк чи ферму. Хвоя урізноманітнює раціон тварин, а ще буде слугувати для них підстилкою. Якщо ви вирішили здати ялину в зоопарк – слід ретельно очистити її від останків прикрас. Та, на жаль, нині недобросовісні продавці обробляють деревця хімікатами, аби ті довше не осипались. Тому варто бути готовими, що вам відмовлять в здачі ялинки. Якщо маєте приватний будинок, то деревцем можна топити піч. Також його можна роздрібнити й використати як прикрасу для літньої клумби тощо. До речі, таким способом часто користуються в Європі. Це допомагає захистити рослини від загибелі, стає на заваді ерозії ґрунту і позбавляє від бур’янів. З голочок, гілок та колод ялинки можна виготовляти хенд-мейд вироби. На них навіть можна заробляти – адже власноруч зроблена річ нині дуже цінується. Ялинкова хвоя містить багато корисних вітамінів для здоров’я людини. Часто її використовують для лікування різних недуг. Під час захворювання верхніх дихальних шляхів допомагають хвойні інгаляції. Необхідно взяти 200 грамів ялинкових гілок, покласти їх в каструлю і залити окропом. Також можна приготувати ялинкову пасту. Для цього беремо взяти 300 грамів подрібненої хвої, 200 грам меду і 50 грам прополісу. Все змішати, зберігати в холодильнику. Приймати пасту по 1 столовій ложці тричі на день перед їжею, запиваючи теплою водою. Увага: перед застосуванням цих порад проконсультуйтесь зі своїм сімейним лікарем. Якщо врешті-решт жодна з порад не для вас – деревце можна вивезти в ліс. Там варто знайти його “друзів по горю” та змайструвати шалаш, в якому мешкатимуть дрібні звірі. Закордонна практика Погляньмо правді в очі – речі в Україні геть рідко отримують друге життя. Лише мала частина непотребу переробляється та використовується знову. Більшість відходів “прикрашають” звалища та забруднюють землю, водойма. В Європі ситуація дещо інша. Наприклад, у Британії спорудили новорічне дерево, що складається з 4000 вживаних поліетиленових пакетів. Їх збирали у місцевих жителів, натомість дарували сумки багаторазового використання для походів в магазини. Така ялина не тільки дозволила врятувати життя якогось деревця, а й нагадала всьому світу про проблеми забруднення пластиком і поліетиленом. Натякала на те, що саме на новорічні свята люди здійснюють багато покупок в одноразовій тарі та накуповують зайвого під час різдвяних розпродажів. Така ялинка користувалася неабияким попитом у численних туристів. Схожий випадок також був цьогоріч в Будапешті. На головній площі замість звичайної зеленої ялини встановили конус з колод, всередині якого був розміщений пункт обігріву. Всі бажаючі могли зігрітися в студені дні. Після свят конус розібрали на 5 000 полін та віддали малозабезпеченим. Угорщина – це країна, де опалення деревиною є актуальне й нині. У Швеції та Фінляндії ялинки використовують на меблевих фабриках. Також там з них виготовляють косметику. Інколи хвою просто спалюють у котельнях, забезпечуючи будинки гарячою водою та теплом. Переробка ялинок на біопаливо зараз явище поширене. З подрібнених новорічних ялинок виробляють паливні брикети чи компост. У країнах північної Європи не пропаде жодна тріска. В Австрії з новорічних дерев також виробляють паливні брикети, а в Німеччині – дерев’яні ножі для масла. Крім того, в деяких країнах ялинки використовуються під час виробництва ліків для боротьби грипом. Новорічні свята – час не лише для відпочинку, розваг та домашнього затишку. В цей період посилено страждає природа. Їй завдають удари нелегальні та безконтрольні вирубки дерев, на звалищах з’являється новий пластик від прикрас та подарункових “відходів”. Біль нашого середовища можна полегшити шляхом правильної утилізації новорічної красуні. Це можливо навіть за тих умов, якими нас нині забезпечує держава – невеликою кількістю станцій для переробки сміття та мізерними способами альтернативи повторного використання ялинки. Та вони є, просто варто дивитись далі, ніж на смітник під багатоповерхівкою. Фото: usionline.com КиевVласть

Наприкінці року екологічні лабораторії виміряли стан повітря у містах Київської області. Перевищення допустимих показників зафіксовано у Василькові, Вишгороді, Білій Церкві, Переяславі, Ірпені, Обухові та інших містах. Порівняно з 2018 роком ситуація подекуди покращилась, у деяких випадках – погіршилась. Тим часом жителі Київщини продовжують скаржитись на погіршення здоров’я, а дехто – покладати вину на діяльність великих виробників. Чим живе та дихає регіон, вивчала KV.  Перевірки Як стало відомо KV із відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА на журналістський запит, спостереження за станом атмосферного повітря у Київській області проводяться за допомогою 13 стаціонарних постів автоматизованої системи моніторингу повітря. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зокрема, такі пости здійснюють вимірювання та передачу в автоматичному режимі даних про температуру та вологість повітря, атмосферний тиск, кількість опадів, швидкість та напрям вітру, тощо, а також дані про концентрацію забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.  У містах Васильків, Бориспіль, Богуслав та Вишгород пости вимірюють концентрацію оксиду вуглецю, діоксиду сірки, діоксиду азоту. У містах Узин, Кагарлик та селищі Велика Димерка Броварського району вимірюється вміст оксиду вуглецю, діоксиду азоту, аміаку, озону, сірководню та пилу у повітрі.  У таких містах як Ірпінь, Вишневе, Боярка, Обухів, Переяслав-Хмельницький та селищі Іванків вимірюються показники оксиду вуглецю, діоксиду сірки, оксиду та діоксиду азоту, озону, сірководню та пилу.  Центральною геофізичною обсерваторією ім. Б. Срезневського проводяться спостереження за станом повітря на двох постах у Білій Церкві та на одному посту у Броварах, Обухові, Українці. Там визначається вміст чотирьох основних домішок – завислі речовини, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту.  Показники Оцінка стану атмосферного повітря у грудні 2019 року на території Київської області здійснювалася Департаментом екології та природних ресурсів КОДА за середньомісячними концентраціями у кратності перевищень середньодобових граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по пріоритетним забруднюючим речовинам.  Пріоритетними забруднюючими речовинами вважались ті речовини, які вносять найбільший вклад у забруднення атмосферного повітря міста і контролювались на стаціонарних постах спостережень за забрудненням атмосферного повітря. У місті Василькові середньомісячні концентрації основних забруднюючих речовин становили: оксиду вуглецю – ОД ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,02 ГДКс.д. У Борисполі такі показники: оксиду вуглецю – 0,11 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., у Богуславі – оксиду вуглецю – 0,15 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,01 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д. У Вишгороді протягом місяця перевищень середньомісячних концентрацій основних досліджуваних забруднюючих речовин не спостерігалось. Середньомісячні концентрації оксиду вуглецю – 0,11 ГДКс.д., діоксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,00 ГДКс.д. У місті Узин зафіксовані такі показники забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – 0,17 ГДКс.д., діоксид сірки – 0,01 ГДКс.д., аміак – 0,01 ГДКс.д., озон – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,03 ГДКс.д та зважені частинки РМ10 – 0,04 ГДКс.д. У селищі Велика Димерка: діоксиду азоту — 0,1 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,06 ГДКс.д., озон – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМю – 0,02 ГДКс.д, у селищі Іванків: діоксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., оксид азоту – 0,00 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,01 ГДКс.д., озон – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,03 ГДКс.д. та зважені частинки РМю – 0,04 ГДКс.д. Місто Переяслав має такі показники: оксиду вуглецю – 0,39 ГДКс.д., діоксид сірки – 0,01 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ2 5 – 0,01 ГДКс.д. та зважені частинки РМ10 – 0,02 ГДКс.д. У місті Ірпінь наступні концентрації основних забруднюючих речовин: оксиду вуглецю – 0,31 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,16 ГДКс.д., озону – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,14 ГДКс.д. та зважені частинки РМ10 – 0,33 ГДКс.д. Місто Вишневе має показники: оксиду азоту — 0,03 ГДКс.д., діоксиду азоту — 0,02 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д., озону – 0,1 ГДКс.д., зважені частинки РМ2;5 – 0,05 ГДКс.д., зважені частинки РМю – 0,05 ГДКс.д. У Боярці концентрації основних забруднюючих речовин становили: оксиду вуглецю – 0,92 ГДКс.д., оксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,01 ГДКс.д. та зважені частинки РМю – 0,01 ГДКс.д. У місті Обухів відмічено такі показники: оксиду азоту – 0,01 ГДКс.д., оксиду вуглецю -0,54 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,01 ГДКс.д., зважені частинки РМ]0 – 0,01 ГДКс.д., у місті Кагарлик: діоксиду азоту – 0,00 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,44 ГДКс.д., озону – 0,00 ГДКс.д., зважені частинки РМ25 – 0,02 ГДКс.д., зважені частинки РМ10 – 0,02 ГДКс.д. Деталі та порівняння Також було оцінено стан повітря у містах за допомогою систем спостереження Центральної геофізичної обсерваторії.  У місті Біла Церква середньомісячні концентрації основних забруднювальних речовин становили: діоксиду азоту – 2,2 ГДКс.д., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,5 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д. Максимальні концентрації діоксиду азоту досягали 0,8 ГДКм.р., завислих речовин – 0,4 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКм.р., діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р. Рівень забруднення повітря був однаковим на обох постах спостережень. У порівнянні з попереднім місяцем у повітрі дещо знизився вміст оксиду вуглецю. Порівняно з груднем 2018 року рівень забруднення повітря завислими речовинами та оксидом вуглецю знизився, діоксидом азоту – дещо підвищився.  Показники міста Бровари дорівнювали: діоксиду азоту – 1,7 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., завислих речовин – 0,4 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,6 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,3 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р. У порівнянні з листопадом цього року відмічено деяке зниження вмісту діоксиду азоту. Порівняно з груднем 2018 року вміст діоксиду азоту дещо підвищився. Вміст інших домішок майже не змінився. Концентрація показників у місті Обухів становила: діоксиду азоту – 1,7 ГДКс.д., діоксиду сірки – 1,0 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,2 ГДКс.д. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,6 ГДКм.р., діоксиду сірки і оксиду вуглецю – 0,2 ГДКм.р., завислих речовин – 0,1 ГДКм.р. У порівнянні з листопадом цього року вміст забруднювальних домішок у повітрі майже не змінився. Порівняно з груднем 2018 року у повітрі дещо підвищився вміст завислих речовин, вміст інших домішок дещо знизився. У місті Українка середньомісячні концентрації становили: діоксиду азоту – 1,9 ГДКс.д., діоксиду сірки – 0,7 ГДКс.д., оксиду вуглецю – 0,5 ГДКс.д., завислих речовин – 0,3 ГДКс.д.. Максимальні концентрації становили: діоксиду азоту – 0,7 ГДКм.р., оксиду вуглецю – 0,4 ГДКм.р., завислих речовин та діоксиду сірки – 0,1 ГДКм.р. У порівнянні з листопадом цього року та груднем 2018 року у повітрі підвищився вміст оксиду вуглецю, знизився вміст діоксиду сірки. Вміст завислих речовин та діоксиду азоту майже не змінився. Скарги KV поцікавилась у голів та заступників міських рад, чи є на території підприємства-забруднювачі екології та чи скаржились мешканці на стан повітря. Із опитаних лише в місті Яготині, Обухові та Миронівці немає жодних проблем. Мер Борисполя Анатолій Федорчук: Є дві основні проблеми щодо забруднення повітря. Біля великої центральної дороги по вул. Київський шлях аналізатори повітря показують перевищення норми в декілька разів. Ми постійно звертаємось до Київської облдержадміністрації, до уряду. Є перші результати – розробляється проєкт об'їзної дороги, будуть залучати кошти Евросоюзу і будувати зусиллями держави. Там потрібні мільярди, звичайно у міському бюджеті їх немає. Друга проблема – міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Від нього як постійний шум, так і викиди в повітря. Але він має більше переваг – там великі податки. А кожне підприємство не працює без наслідків. Єдине – наші депутати ставлять питання щодо відшкодування за шкоду екології для міста. Але на законодавчому рівні це питання не врегульовано. Стосовно фабрик та заводів – ми вибудовували політику таким чином, щоб вони не шкодили навколишньому середовищу. За останні 20 років жодного підприємства із шкідливими викидами у місті не з'явилося.  Мер Боярки Олександр Зарубін: Часто трапляються скарги людей, які проживають біля колишнього заводу “Арксі”. Наразі там працює більше десятка приватних підприємств. Жителі скаржаться на неприємний запах, вважають, що причина саме у великих підприємствах, які там розташовані. Вже багато разів ми ініціювали перевірки, запрошували перевіряючі служби. Але встановити будь-які факти викидів не вдалось. Ми досі не розуміємо, звідки ця проблема, немає жодної труби, яка б диміла чи мала відхилення від норми. Особливо жаліються жителі на неприємний запах ввечері та вночі. Крім того, у нас багато приватного сектору, постійно сусіди один на одного скаржаться, що палять листя. Ловили людей, які спалювали сміття великими об'ємами на території районної лікарні. Також ловили людей, які так само спалювали сміття на території заводу. Але жителі все одно впевнені, що проблема у якомусь конкретному підприємстві.  Заммера Білої Церкви Олександр Поляруш: У нас дуже багато підприємств, які забруднюють повітря. Багато років жителі ходили до міської ради. Сподівались, що після виборів щось зміниться, але цього не сталось. Вже мабуть рік, як жителі змирилися із ситуацією. У кожної третьої жінки є проблеми з жіночим здоров’ям. Але з іншого боку – ми самі не цінуємо нашу природу. Дуже багато відходів продукує місто. І елементарна річ – сортування сміття – могло би вирішити проблему. Але поки наші люди не настільки свідомі, як у інших європейських країнах.  Мер Вишгорода Олексій Момот: Два роки тому ми “вижили” з міста останнє підприємство, яке забруднювало повітря. Це компанія “Екоклінворм”, яка займалась переробкою вживаних автомобілів. Ми створювали комісії, приїздили із перевірками. Виявилось, що у них були відсутні спеціальні печі із посиленою фільтрацією, які мали б нейтралізувати викиди в повітря.  Фактично, вони просто спалювали сміття. До них застосовували штрафи, приписи. Тому вони вирішили, що дешевше буде просто піти з міста.  Мер Фастова Михайло Нетяжук: Є скарги щодо діяльності підприємства “Ековтор”, яке має китайські інвестиції і займається виготовленням полімерних волокон шляхом переробки вторинної сировини, зокрема пед-пляшок. Потім вони використовуються для виробництва верхнього одягу, подушок і інших товарів легкої промисловості. Але там існує особистий конфлікт між депутатом міської ради і керівництвом компанії. Компанія подавала до суду на депутата щодо наклепів і розповсюдження неправдивої інформації і виграла. Але питання розглядається в тому числі екологічними органами, щоб встановити об'єктивну картину. Також відкрите питання каналізаційно-очисних споруд, спільно з НЕФКО реалізуємо проєкт реконструкції. Кредитні кошти вже отримані, йде підготовка до тендерних процедур за міжнародними стандартами. У цьому році плануємо розпочати роботи. Мер Василькова Володимир Сабадаш: Дуже негативно впливала на стан повітря діяльність фермерських господарств поблизу міста пів року тому. Коли вони вносили в грунт добрива, дихати було неможливо три дні. Але вони припинили це робити. Наразі є проблема із приватними очисними спорудами на вулиці Тракторній. Там дуже неприємний запах. Були проведені перевірки і тиждень тому була подана заява до суду. Також попросили повторно призначити перевірки.  Нагадаємо, як раніше писала KV, на Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестували проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не пів області.  Читайте: Під загрозою: питна вода з фекаліями може стати для Київщини справжнім кошмаромФото: коллаж KVКиевVласть

Блукаючи нетрями бібліотек, ми можемо дізнатися багато цікавинок про те, як відзначали новорічні свята наші предки. “Тихо. Але в кожній хаті давно кипить робота...”, – тепер це видається казкою. Так ще донедавна розповідали про звичайний січневий ранок напередодні Різдва. Люди ще з давніх віків всією обстановою перетворювали цей день на магічне таїнство. Першим було добування “нового вогню”. Цим вогнем господиня розпалювала в печі дванадцять дровин, що їх сушила дванадцять днів останнього місяця, потім – заходжувалася готувати дванадцять страв. Тоді число дванадцять теж було особливим: кожен місяць року ушановувався їжею на свят-вечірньому столі чи днем, упродовж якого кремінь і кресало, які використовувались для добування того “нового вогню”, лежали під образами. У час, як господиня поралась в хаті, господар напоював худобу й оглядав усе живе та мертве, що було при дворі. Так у турботах проходить день. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Ближче до заходу сонця починається приготування домашнього вівтаря. Господар вносить “дідуха”, оберемок соломи й сіна. Господиня, в цей таємничий вечір, відганяє злих духів від худоби та родини, затуляє вуста ворогам та й узагалі обвішує хату оберегами, як тільки може. Усе зле й погане з хати вимітається, аби в наступному році сім’ю супроводжувало лише щастя, благополуччя й достаток. Цього січневого дня не снідають й обходяться без обі­ду. Тож до вечора всі будуть го­ло­дні. Але терплять й крізь вік­но уважно дивляться на не­бо: чи не зійшла та зоря, що спо­віщає людей про наро­дже­ння. Після засві­чення до хати першим за­хо­дить батько й благословляє родину святим хлібом. Святий Вечір починається. Народ збирається гуртом, члени родини закликають одне одного “до куті”. Так Різдво стало “спільною вечерею всього роду”… Але Жовтневий переворот не­­гативно вплинув на звичаї на­шо­го народу. Прихід до влади радянських вождів зна­менувався тотальним нище­нням української культури та забо­ро­ною віросповідання. За свят­ку­ва­ння Різдва чи Вели­код­ня­ від­ве­рто не карали, але усіля­ко пе­решкоджали пошире­нню. Та­­­­ким чином, у роки дитинства та юності декількох поколінь українців церква лишалась недосяжною. Різдво існувало лиш у переказах і переспівах, в очікуванні старенькими колядників, які так і не приходили. Діти народжувались, росли й не знали ні про колядки, ні про вертеп. Радянська хмара атеїзму густо повисла над багатьма областями України. Але й нині існують люди, котрі пам’ятають ті часи “до”. На Кіровоградщині, зокрема. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Мешканка селища Старої Осоти Тетяна Махно ділиться спогадами з дитинства: “Весь день мати не відходила від плити. Пекла хліб, пиріжки, готувала кутю, ковбаси, варила голубці, узвар, пісну капусту. Увечері й зранку ходили до церкви. На перший день їли тільки пісне, а вже на другий розговлялися: їли й жирне, і смажене. Після того, як засвітиться на небі перша зоря дітей посилали нести вечерю. Глиняну мисочку ста­вили на ситцеву хустинку, клали туди смаколиків, і ходили по селу, до най­рідніших, обмінюватись вечерею. Умо­ви були такі: я даю тобі пиріжок, ти даєш мені пиріжок. Потім всі ходили гуляти, співати, колядувати, славити Ісуса Христа. Мати розповідала, як ще вона в дитинстві ганяла в “чортове колесо”: як озеро вкривалося льодом, туди несли старе колесо й возили на ньому дівчат. Дітей пригощали цукерками, а зранку, після відвідин  церкви – всі обіймалися”… Загальновідомим і поширеним звичаєм Різдва в Україні раніше був і вертеп, лялькова драма. Вертеп можна уявити як похідний будиночок з двома поверхами, де перший – це частина “свята”, другий – “народна”. Різняться вони й мовою (церковнослов’янська/народна), і стійкістю до місцевих умов, історичного періоду, здібностей самого вертепника, але кожному було відомо: лиш поєднання “книжних” елементів з елементами народними створює справжній дух Різдва, який так намагається не втратити  сучасне покоління. Сьогодні ми вже не забуваємо традиції на антресолях. Навпаки. Усе сприяє відновленню того магічного духу Різдва, який було пригнічено за часів СРСР. Яскравим прикладом цього є “Чесний вертеп”, організований у Києві театральною режисеркою Катериною Чепурою. Вертеп грає на вулиці, у транспорті й громадських закладах. На відміну від сільської місцевості мешканці багатоповерхівок не наважуються відчиняти двері незнайомцям, але із задоволенням виходять на двір цілими родинами для святкування Різдва разом із вертепом. Біля дитячого майданчика на озері Радунка в Києві лунають співи “Ой радуйся земле…”, і глядачі збігаються гуртом, аби досхочу посміятися, пригадати вже забуті колядки тощо. Учасники вертепу – звичайна молодь, яка цінує народні та релігійні традиції, розважається й розважає оточуючих національними традиціями, духом українського Різдва. Актори в костюмах різних регіонів (Поділля, Східного та Західного,  Житомирщини, Чернігівщини, Полтавщини) щороку вивчають і підшуковують нові українські колядки. “Якось так склалось: це хто там звідки родом. Або просто де які костюми пощастило подешевше знайти й придбати. Та ми їх лише фактично на вертеп і вдягаємо. А так, то бережемо”,– ділиться “старожил” вертепу Леонід Овчаренко. Вдячні глядачі підтримують гривнею. Для того, щоб жила коляда, аби звичаї передавалися дітям й були актуальними в майбутньому. “Для таких і живе наш вертеп”, – стверджує ватага й режисерка “Чесного вертепу” Катерина Чепура. Тож сучасні вертепи докладають багато зусиль, щоб показати наші чудові звичаї завжди будуть актуальними. Різдвяні свята – магічні. Та магічна таємниця полягає не стільки у давніх казках, як у любові, турботі. Це час, коли припиняються сварки й з’являється віра в диво, сімейне благополуччя та мир. Такі свята надихають людей творити добрі справи й нові звершення в новому літочисленні. Українські звичаї ж для нас –  те, що лиш підживлює цей новорічний дух. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Фото Владислав СтепаненкоКиевVласть

Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото). “Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.   Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні. Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові. Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.  Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери? Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.  Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.  Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.  Фото: Facebook Дмитра Буреніна Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання. З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.  KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці? Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання. Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції. KV: І які були результати ваших листів? Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту. Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.  До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.  KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП? Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба. Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію. KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП? Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео. KV: А як до пойнятих до вас звертаються? Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби. KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП? Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна. Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП. KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП? Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання. KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність? Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.  KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції? Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі. Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси. Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні. KV: А з приводу навчання до вас звертались? Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори. KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно? Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом. Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото) Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.  СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було. KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти? Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.  Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм. Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить. Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.  Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти. KV: Закон вже був розроблений? Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був. Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство. Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це. KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому? Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації. KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно? Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все. KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати? Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль. Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати. Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер. “Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС. KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу? Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.  Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.  KV: А ви вже використовували дефібрилятор? Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен. KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД? Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.  Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною. Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне. АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти. АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби. “Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи. KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.  Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні. Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта. Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів. Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.  Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп” Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.  KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху? Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій. Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц) Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.  Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі? Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост Велосипедної інфраструктури також нема. Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва? Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг. Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі  їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас. Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась? Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.  На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго. Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.  Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.  KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе? Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.  Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо. KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?  Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові. Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін. Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати. KV: Аналогічні організації в інших містах існують?  Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.  В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами. * Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681) Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть

Наприкінці 2019 року Київська міська державна адміністрація (КМДА) презентувала депутатам Київради та представникам громадськості   Генеральний план столиці на найближчі п’ять років. На заході були також присутні іноземні фахівці з Євросоюзу, які висловили свої зауваження й побажання. Ну, подібних картинок за своє життя бачив немало, особливо коли – “під йолочку”. Але про це треба говорити всерйоз. Реалістичність реалізації Генплану залежить від кількох чинників, на які розробники чомусь звернули мало уваги.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По-перше, потрібна дієва взаємодія київської влади із центральною. Бо центральна влада повинна бути зацікавлена в розвитку столиці, на території якої перебуває й вона. Скажу, що цієї взаємодії, ділових контактів ми не відчували упродовж останніх 5-6 років. Я можу порівнювати різні уряди  за майже тридцятилітню історію незалежності, і скажу, що раніше і Прем’єр, і профільні міністри часто контактували з Київрадою, бували на стратегічних об’єктах, стежили за будівництвом, яке поліпшує інфраструктуру, відповідно ухвалювали урядові постанови для стимулювання розвитку столиці. На жаль, цього геть непомітно упродовж останніх років. По-друге, маємо убезпечити планомірний розвиток міста від різного роду урвителів-авантюристів, які можуть, як показує приклад із “молодою командою Черновецького”, прийти до влади  і наламати купу дров. Саме за часів Черновецького було порушено “червоні лінії” попереднього Генплану, а в історичній частині Києва з’явилося, як кажуть архітектори, багато нових  висотних “прищів”… І вони перевантажили систему водо- і теплопостачання, захарастили вулиці автомобілями. Тому Генплан Києва має розглянути та затвердити відповідною постановою Кабінет міністрів України, аби убезпечити нас від  усіляких “пришельців”, котрим заманеться на свій розсуд змінювати цей Генплан. Тоді без окремих погоджень з Кабміном цього робити ніхто не матиме права. Зауважу, що розрекламована “перевага” нового Генплану – збільшення території Києва, – не відповідає дійсності. Ще минулим Генпланом передбачалося розширення меж міста на 64 тисячі гектарів, але такого не сталося. Тепер це – украй важко зробити. Хоча є важливий фактор – чимало громад населених пунктів, розташованих безпосередньо під Києвом, ухвалювали рішення про приєднання до столиці. Цей механізм зберігається, і його, за сприяння Кабміну, можна реалізувати. Чого вартий тільки приклад “анклаву” селище Коцюбинське, проблема входження якого до Києва не вирішується  кілька десятиріч. Але сьогодні маємо вести мову не просто про Генплан Києва (ця проблема вже перезріла), маємо говорити про Генплан київської агломерації. Адже фактично у виробничій, транспортній, комунальній зонах столиці вже перебувають Ірпінь, Буча, Вишневе, Боярка, Білогородка, Софіївська Борщагівка, Чабани, Вишгород, Обухів… А Генплан агломерації можливо створити лише з участю влади Київської області, яка також має бути зацікавлена в ньому, адже це зніме багато нагромаджених проблем. У свою чергу Київ зможе винести багато виробництв у радіус понад 20-30 км, а мешканці області  отримають там робочі місця і не будуть щодня їздити в столицю, встаючи о 5-й ранку… Своєю чергою це розвантажить дороги від маршруток, і в Києві стане просторіше. До того ж, Генплан агломерації після визначення її меж, дозволить вирішити житлову, транспортну, “каналізаційну” проблему перенасиченого Києва, як це відбувається, скажімо, в пекінській чи московській  агломераціях. До речі, там зробили акцент на активізації спорудження метрополітену, на перехоплюючих вузлах, адже в таких мегаполісах потрібно більшості мешканців користуватися громадським транспортом. Тоді буде менше “корків”, і темп життєдіяльності міста значно зросте. Треба відразу дивитися вперед на 10-30 років. Хочу нагадати, що останнім часом “чорні”  архітектори й будівельники так нахабно й неестетично змінювали  центральну частину міста, ще донедавна одного з найкрасивіших і найзеленіших у Європі, що кожен черговий Генеральний план викликає не просто тривогу, а навіть страх у киянина. Бо він відчуває загрозу непоправної руйнації аури нашої столиці. І не випадково перед Олімпійським стадіоном, де в конференц-залі відбувалася презентація, зібралися небайдужі кияни з вимогою не руйнувати Київ. Давайте говорити прямо: на початок 90-х років минулого століття Київ був одним із найкомфортніших міст світу: транспорт, торгівля, медичні заклади, система освіти для городян і виші республіканського значення, заклади громадського харчування і культури,—  все працювало для звичайних людей. Чого не скажеш про сьогоднішнє. Кожна попередня команда, яка бралася за штурвал міської влади, неодмінно розхитувала раніше ухвалений Генплан, методично вихолощуючи  з нього найкращі ідеї, закладені туди найвідомішими архітекторами України. Особливо те, що стосувалося земельних питань. От і виходить, що коли керівники минулого будували й прикрашали Київ, то нинішнє чиновницьке та горе-бізнесове покоління руйнує унікальне обличчя міста, його особливу історико-культурну панораму. Особливо далеко зайшло “діяння” так званої молодої команди Черновецького. Як засвідчує один із головних розробників генплану Києва до 2020 року Володимир Чекмарьов (план прийняли 2002 року, який мав діти досі), з приходом на пост мера Черновецького почалися безпрецедентні порушення цього визначального документа в розбудові столиці. Треба віддати належне команді Олександра Попова, яка відчайдушно боролася за повернення київській громаді її земельних багатств. Одначе, його попередники накоїли стільки лиха, що багато чого відродити неможливо. Академік Едуард Крикевич називає понад 1000 брутальних змін до Генплану, внесених за часів Черновецького, які й спотворили історичну частину Києва. Концепція так званого “ущільнення” міста, запроваджена командою Черновецького, стала згубною для розвитку столиці. А треба вести мову на державному рівні про розширення кордонів міста. Якщо враховувати реалії часу, то треба зазначити, що Київ уже давно, не питаючи дозволу в розробників Генплану, активно виходить за околиці. Не адміністративно: перекроювати райони області немає ніякої необхідності. Київ розширюється сам по собі згідно  економічних закономірностей. Погляньмо, скільки приватних будинків і навіть багатоповерхівок останнім часом виросло далеко від столиці. Кияни будуються у Києво-Святошинському, Броварському, Васильківському, Бориспільському районах та навіть у віддалених  Макарівському, Обухівському, Вишгородському… Це не мода. Це веління часу, яке має враховувати влада. Втрачають щось від цього кияни та мешканці тих районів, куди перебираються мешканці столиці? Та ні, тільки виграють. Наприклад, Буча переросла із селища в сучасне місто-супутник Києва. А ми хочемо втримати Київ у якихось старих рамках! Потрібно стимулювати розвиток отаких міст-супутників у рамках Київської агломерації, що дасть значні прибутки для бюджету області, розв’яже транспортний колапс у столиці (люди в провінції матимуть роботу недалеко від місця проживання, там же розвинеться структура закладів обслуговування), поліпшиться екологія. Треба шукати і знаходити  спільний інтерес Києва та області і мислити по-сучасному, беручи приклад із європейських країн. Є ж, наприклад, власне Париж, і великий Париж – і ніхто не переймається, вийшов Париж за свої межі чи ні. Але там усе планується з огляду на агломерацію, якою і є Париж. Головне – аби новий Генеральний план урахував реалії часу та став законом для кожного зодчого і будівельника, кожна зміна в ньому має  робитися не за зачиненими дверима градоначальника, а тільки при уважному аналізі фахівців та представників громадськості. До речі, зауважу, що в новому проекті більше половини  закладених рішень – це повторення не реалізованих ідей попереднього Генплану. Це добре. Треба особливо наголосити  на трьох, на мій погляд, найважливіших проблемах: прискорення розвитку метрополітену, будівництво сміттєпереробних потужностей, задавнене питання з “хрущівками”. Щодо Київської агломерації, то тут повинні бути внесені  відповідні зміни до Конституції та чинної законодавчої бази – це якраз про взаємодію міста і центральної влади. Володимир Яловий, депутат Київради, заступник голови бюджетної комісіїКиевVласть

В місті Славутич на Київщині проводять реконструкцію покрівлі школи №2 по вулиці Курчатова, 17. Роботи на замовленням профільного підрозділу Київської держобладміністрації (КОДА) виконує ПП "Будсервіс" за 9,48 млн гривень. Їх завершення очікується до кінця 2020 року.  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 26 грудня 2019 року Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (КОДА) уклав договір з ПП "Будсервіс" (*) на проведення реконструкції покрівлі будівлі славутицької загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 по вул. Курчатова, 17. Ціна договору – 9,48 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За угодою, підрядник повинен виконати демонтажні роботи, влаштувати покрівлю та надбудови, встановити зенітні світильники, сходи і парапети. Початково планувалося роботи завершити до 31 грудня 2019 року. Але 26 грудня минулого року сторони підписали допугоду, якою терміни завершення реконструкції продовжили до кінця 2020 року. Конкуренцію ПП "Будсервіс" у тендері склало ТОВ "Діоро" (**), цінова пропозиція якого була вигіднішою. “Діоро” було визнано переможцем, але замовник скасував це рішення через те, що фірма, начебто, не надала необхідних документів для укладання договору. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП "Будсервіс" існує з 1995 року. Директор і засновник – Андрій Краснощок. Компанія зі статутним фондом 1 тис. гривень спеціалізується на організації будівництва. В результаті участі у публічних закупівлях ПП "Будсервіс" уклала 12 договорів на суму 97,96 млн гривень (без урахування нинішнього) (дані Clarity Project). Майже всі замовлення "Будсервіс" було отримано за договорами з Департаментом регіонального розвитку КОДА (97,62 млн гривень). Як KV раніше повідомляла, що до кінця 2020 року в селі Проців Бориспільського району Київщини планують реконструювати будівлю школи по вул. Дружби, 2-Б. Реконструкція обійдеться в понад 85 млн гривень. Читайте: КОДА замовила реконструкцію школи у селі Проців за 85 млн гривень Головою Славутицької міської ради виступає Юрій Фомічов. Обов`язки керівника Департаменту регіонального розвитку КОДА виконує заступник директора цього департаменту – начальник управління організаційно-адміністративного забезпечення Валерій Кравчук. * ПП "Будсервіс" (Код ЄДРПОУ: 22432817) ** ТОВ "Діоро" (Код ЄДРПОУ: 22960999) Фото: EU4 КиевVласть

Три пориви фактично за добу й потоки окропу в різних місцях столиці — це вже не поодинокі випадки, а системна проблема, і її вже не можна списати на якісь форс-мажори. 1. Кажуть що влітку провели випробування теплотрас. Як? При цьому мали подати на 2 атмосфери вище, ніж взимку в люті морози. Якщо тоді все було гаразд, мережі тиск витримали, чому тепер труби рвуться, коли на вулиці плюсова температура? Значить випробування було лише на папері? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   2. Роками, і тепер, чуємо стогін посадовців, що 80% труб вичерпали свій ресурс? Ми на початку 1996-го вперше замінили вбиті труби на вулиці Богдана Хмельницького на попередньо ізольовані, що служать набагато довше. Розпочали цей процес. Далі ця робота була згорнута і велася так-сяк. У нас 5 тис. км в однотрубному вимірі, що дорівнює відстані від Києва до столиці Індії – Делі. Такими темпами, як зараз, їх заміни ми не побачимо до скону віку. 3. Якщо були якісь порушення з боку забудовників, про що чуємо останніми днями, чому мовчали, коли знали? Київраді і громадськості треба домогтися відповідей на питання, що насправді стало причиною цього валу аварій, і хто за них відповість. Не дати списати всі збитки на бюджет. А влада повинна зробити, врешті, практичні висновки. Інфраструктурний колапс, яким усі довго лякали, вже дається взнаки. Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.КиевVласть