Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім. KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання? Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають. KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес? Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота. KV: Як у місті проводяться держзакупівлі? Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам. Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста. KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування? Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок. Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума. У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато. KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація? Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь. Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли. Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота. KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства? Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”. Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів. Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів. KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної? Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має. Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати. Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих. KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі? Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво. Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають. KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко? Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів. За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві. Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ. KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує? Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером. На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу. KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ? Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей. Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть

Через підконтрольні політикам фірми з бюджетів всіх рівнів щорічно викачуються сотні мільйонів гривень. Для того, аби захистити ресурси громади від корупційних зловживань, громадська організація “Антикорупційний штаб” створила проект "Приховані інтереси", який дозволяє громадянам легко і швидко перевірити законність прийнятих владою рішень та виявити компанії, пов'язані з депутатами і чиновниками. Проект реалізовується зокрема в Києві та Білій Церкві. Про проект, виявлені конфлікти інтересів та реакцію на них з боку компетентних органів в інтерв'ю КиевVласть розповіла керівниця проекту, консультантка з персоналу ГО “Антикорупційний штаб” Юлія Гречка. KV: Чому виникла ідея створити проект “Приховані інтереси”? Юлія Гречка: Досить часто можна зіткнутися з ситуацією, коли на сесії міськради в ході прийняття рішення хтось з депутатів запевняє, що рішення важливо прийняти на прохання виборців. Потім виявляється, що мова йде не про виборців, а про фірму дружини або когось з родичів, яка отримує, наприклад, землю або комунальну нерухомість в оренду. Одразу цього зв'язку не видно. Потрібно аналізувати досить великий масив документів. Наприклад, стенограма сесії Київради, як правило, складає близько 300-400 сторінок. Щоб проаналізувати цей документ потрібна не одна година.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми вирішили створити інструмент оперативного виявлення конфлікту інтересів, який описаний у Законі “Про запобігання корупції”. Сьогодні це автоматизований Інтернет-ресурс. Він знаходиться у відкритому доступі, а отже дає можливість будь-кому провести аналіз щодо конфлікту інтересів за лічені хвилини. За допомогою автоматичного аналізу на порталі проекту “Приховані інтереси” можна, завантаживши документ і натиснувши кнопку, за лічені хвилини отримати список, які компанії зустрічаються у документі і до якого депутата вони мають відношення. Крім цього на сайті проекту можна подивитися інформацію по кожній персоні окремо. Читайте: Антикоррупционная программа Киевсовета вступила в силу KV: Хто фігурує у базі проекту “Приховані інтереси”? Юлія Гречка: Всі депутати, члени виконкомів, міський голова, його заступники, секретар. У базі міститься інформація про вказані персони, члени їх родин та компанії, до яких вони причетні або були причетні. Якщо наші партнери - місцеві громадські організації - проявляють ініціативу щодо розширення переліку фігурантів, то ми це робимо. Наприклад, в нас доволі велика база по Білій Церкві саме завдяки співпраці з місцевими партнерами - ГО “Зміни Білу Церкву”. Проте наша мета не карати та саджати, а знижувати корупційні ризики, працювати на упередження. Коли депутати і чиновники бачать, що є увага до питання конфлікту інтересів, то вони починають про нього повідомляти або відмовляються від лобіювання певного рішення. Адже імідж та публічність все більше має значення. Україна сьогодні робить значні кроки у підвищенні прозорості державних процесів, а такі інструменти як "Приховані Інтереси" та "Антикорупційна карта ремонтів" дозволяють перетворювати отримані в результаті дані в алгоритми, що дозволяє громадянам не тратити час і зусилля на виявлення корупційних випадків, а відразу бити на сполох. Чиновники це також добре розуміють, і тому збільшення складової прозорості у процесах їхньої роботи сприяє їх сумліннішому дотриманню законів. Читайте: Отец мэра Белой Церкви получил три гектара земли от горсовета KV: Як пересічному громадянину зрозуміти, що у вашій базі достовірна інформація, в ній немає викривлення, упередженості тощо? Юлія Гречка: Проект розпочали створювати у 2017 році. Спочатку на громадських засадах, потім його підтримали міжнародні організації. Наша діяльність фінансується за рахунок грантів. Зараз ми працюємо з Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR).  Зв'язку з жодною вітчизняною структурою в нас немає. Також додатковим підтвердженням нашої неупередженості є те, що на нашому ресурсі акумулюється вся інформація по персоні виключно з відкритих джерел з обов'язковим посиланням на джерело інформації - сайт, на якому розміщені декларації  declarations.com, сайт мінюсту та аналітична система YouControl. Є ситуації, коли ми по непрямим ознакам бачимо зв'язок фігуранта з особою або фірмою, але підтвердити це офіційно не можемо. У таких випадках інформація в базі вказується з доповненням “імовірний”. KV: Чи активно сьогодні відвідують сайт проекту? Юлія Гречка: Сама по собі тема конфлікту інтересів є дуже специфічною. Цільова аудиторія не всі громадяни України, а ті особи, які використовують нашу базу в професійних цілях - представники компетентних органів, громадських організацій, активісти, журналісти тощо. Заходи на сайт як правило активізуються після кожної презентації або анонсу щодо появи нової інформації. Зараз багато людей цікавиться спецпроектом по виборам. Скоро з'явиться аналіз антикорупційної складової у виборчих програмах, що, думаю, також підніме нову хвилю цікавості до нашого проекту. Читайте: Во всех проверенных декларациях кандидатов в президенты Украины обнаружены ошибки KV: Депутати просять прибрати інформацію з сайту? Юлія Гречка: Іноді так, але прибрати інформацію з сайту по їх запиту неможливо, ми впевнені в кожному написаному слові і все можемо підтвердити. KV: Якщо під час збору та аналізу інформації виявляєте конфлікт інтересів як дієте далі? Юлія Гречка: Такі випадки є. Дійсно під час аналізу декларацій виявляється багато цікавого. Наприклад, незадекларовані компанії. Ми пишемо звернення в Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) або Нацполіцію. Наша юридична служба також допомагає громадським активістам та організаціям, які до нас звертаються щодо наявності конфлікту інтересів при прийнятті певного рішення або розгляду проекту. Ми консультуємо, пишемо звернення в НАЗК або в Нацполіцію. Читайте: Сотник vs НАПК: нардеп обвинила агентство в политическом давлении Можу сказати, що в цих питаннях Нацполіція більш ефективна. Від НАЗК дуже багато відписок. Це підтверджує і статистика. У 2017 році НАЗК склали 147 протоколів щодо конфлікту інтересів. У 2018 році НАЗК склало 497 протоколів, з них 459 на 118 осіб стосуються саме конфлікту інтересів. Нацполіцією у 2017 році складено 1 359 протоколів, а в 2018  - 1 551 протокол. KV: Приведіть приклади відписок НАЗК по вашим зверненням. Юлія Гречка: Станом на січень 2019 року з 11 окремих звернень до НАЗК щодо конфлікту інтересів по жодному не передано справу до суду. По 4 випадках НАЗК не змогла витребувати документів та скласти протокол щодо перешкоджання діяльності. Зокрема ми зверталися щодо підтримання рішення Київради “Про надання комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків, в тому числі за програмою “Доступне житло”, та об’єктів соціальної сфери (школа, дитячий садок та консультаційно-діагностичний центр) між вулицями Жулянською та Чабанівською у Голосіївському районі міста Києва (Д-6600) (від 04.04.2016 № 08/231-1614/ПР)” депутатом Київради Володимиром Шарієм (з 10 березня 2016 року - директор КП “Спецжитлофонд” - KV). В кінці серпня 2018 року НАЗК нам повідомили, що проводили заходи по збору документів. Проте наше звернення було відправлено ще в грудні 2017 року. На сьогодні, по-суті, вже відсутні перспективи успіху у цій справі. KV: За якою допомогою до вас звертаються найчастіше останнім часом? Юлія Гречка: Зараз з питань конфлікту інтересів звернень не так багато. Найбільше звернень щодо проведення ремонтів. Ми нещодавно запустили проект “Антикорупційна карта ремонтів”. На цю інтерактивну карту в режимі реального часу з ProZorro викачуються і розміщуються всі закупівлі, які стосуються ремонтів. Користувачі карти можуть дізнатись всю інформацію про ремонти будинків та соціальних об'єктів, які робляться в їх місті за бюджетний кошт. Також є можливість залишити коментар або скаргу. Наприклад, завдяки активізації мешканців Києва та легкому доступу до інформації про бюджетні видатки через “Антикорупційну карту ремонтів” до бюджету Києва повернули 260 тис. гривень. Восени ми поширили оголошення про конкретні бюджетні видатки на житлові будинки в кількох районах Києва. За одним з таких оголошень до Штабу звернулись мешканці будинку по проспекту Науки, 24 зі скаргою на неякісний ремонт покрівлі їх дев’ятиповерхівки та проханням допомогти розібратись у ситуації. З'ясувалось, що ремонт зроблено не якісно, а найближчим часом планувалось підписати акти виконаних робіт за виконання 100% оплатою. Проте, після ряду звернень мешканців та Антикорупційного штабу до розпорядника бюджетних коштів, було ініційовано та проведено обстеження ремонтних робіт за участі представників балансоутримувача, Голосіївської райдержадміністрації, замовника робіт, мешканців та експертів Антикорупційного штабу. Додатково проведена експертиза виявила, що роботи виконані лише на 76%. В результаті деякі позиції робіт в наступному акті виконаних робіт були зняті і загальна оплата становила 522 тис. грн з 785 тис. грн.  Таким чином вдалось вберегти для бюджету міста чверть мільйона гривень. Читайте: На Позняках списывают бюджетные деньги на несуществующие ремонты жилого фонда Довідка KV: Законом “Про запобігання корупції” зафіксовані поняття потенційного та реального конфлікту інтересів. Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Наявність конфлікту інтересів не обов’язково призводить до корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою. З метою запобігання конфлікту інтересів суб’єкти зобов’язані повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Також у частині другій статті 28 цього закону міститься пряма заборона спонукати підлеглих (прямо чи опосередковано) до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.Фото: KVKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк  та прокуратура. Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра. Фінансування Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік). Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень). Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%. Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування. Громадські проекти У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка. Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб. Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта Як у 2018 році латали дірки на дорогах Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв. Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв). Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото) Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв). Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од. Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв. Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49. Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м. Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались. Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано  розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”. Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди. З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА. Розриття “Київенерго” На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах. Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва. ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень. Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов Ремонт інженерних мереж В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району. На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають: капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення. Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік. Реставрація об'єктів культурної спадщини Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській. Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини. Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года Крадіжки ліфтів В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років. У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності. Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва. Ремонт будинків Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель. Станом на 4 грудня 2018 року виконано: ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20. капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б. Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час  проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили. Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА Скарги громадян Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території. До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів. До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття. Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються. Дератизація та дезінсекція будинків КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”. Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”. Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів. З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі: Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А; Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”; Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7; Передбачене будівництво житлового комплексу  у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок); Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1. Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220. За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю. На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів. Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять. Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу. Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма Школи та садочки Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією. Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.   Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”. Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року  було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності. Печерськ спортивний З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям. Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя. Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування. У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району. Нові сквери Печерського району У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га). Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави. Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами. Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР. Безпека мешканців району Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста. Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи. У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”. Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку. Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”. Лікування у Печерському районі Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2). На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО. Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення). На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію. Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби. З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам. Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень. Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”). Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389. Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” Фото: politrada.comKиевVласть

Автомобіль має бути не розкішшю, а засобом пересування. Та оскільки новенький легковик з автосалону не кожному по кишені, багато хто вирішує купувати вживаний автомобіль за кордоном. Адже немає нічого поганого в тому, що він поїздив по європейських дорогах навіть 8-10 років. Під час ввезення іномарки в Україну її потрібно розмитнити протягом 10 днів. Для цього необхідно сплатити три головних платежі: мито, акциз та ПДВ. Мито розраховується як відсоток від оціночної вартості автомобіля (тієї, за яку авто було придбано, або ж отриманої зі спеціальних каталогів). Акциз визначається за формулою (для легковиків), або має фіксований розмір (для гібридів), або ж вираховується від типу та об’єму циліндрів двигуна. ПДВ завжди становить 20% від суми (оціночна вартість ТЗ) + (мито) + (акциз). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Із серпня 2016 року діяв Закон №1389-VIII (його ще називають “3251” за номером законопроекту), яким запроваджено зниження податків на розмитнення легкових автомобілів. У результаті цього авторинок іномарок в Україні отримав нове життя. На основі “3251” протягом 2017 року з застосуванням знижених ставок акцизу було ввезено 69 535 легковиків, а за повними ставками 12 680. Зміни до Податкового кодексу діяли тимчасово до 31 грудня 2018 року. Завдяки цій ініціативі український автопарк поповнився на 192 809 легкових автомобілів із екологічним стандартом Євро-5/6, а державний бюджет отримав майже 13,4 мільярди гривень лише митними платежами, не рахуючи коштів від збору в Пенсійний фонд за першу реєстрацію ТЗ. Наявність тенденції щодо “зниження податків – підвищення доходів у бюджет” дозволила створити такі ініціативи: два законопроекти – №8487 та №8488, які 25 листопада 2018 року набули чинності. Отже, з того ж дня запрацювали нові правила розмитнення легкових автомобілів та умови в’їзду ними у режимі “транзит” і “тимчасове ввезення”. Відповідно до Закону №2611-VIII (законопроект №8487) “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів” для визначення розміру акцизу для конкретного авто до базової ставки будуть застосовувати коефіцієнти за такою формулою: Базова ставка х Коефіцієнт двигуна х Коефіцієнт віку = Сума акцизного податку. Базові ставки акцизного податку  для авто з бензиновим двигуном: - з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів – 50 євро; - з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100 євро; для авто на дизелі: - з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів – 75 євро; - з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150 євро. Коефіцієнт двигуна = показник об'єму двигуна, поділений на 1000. Коефіцієнт віку – кількість повних календарних років. Приклад розрахунку акцизного податку для авто з бензиновим двигуном: об’єм двигуна: 2000 см3, рік випуску авто: 2013 (повних 5 років) – 50 (євро) х 2 (2000 см3/1000) х 5 (років) = 500 євро. Приклад розрахунку акцизного податку для авто з дизельним двигуном: об’єм двигуна:1600 см3, рік випуску авто: 2008 (повних 10 років) – 75 (євро) х 1,6 (1600 см3/1000) х 10 (років) = 1200 євро. На оформлення нерозмитнених автомобілів дається 180 робочих днів. При цьому акцизний податок зменшується на 50% для авто, які будуть розмитнені протягом перших 90 днів після вступу закону в силу, тобто до 23 лютого 2019 року. В останні 90 днів “пільгового” періоду ставки стануть повними, але штрафи за порушення термінів перебування накладатися не будуть. Закон №2612-VIII (законопроект №8488) “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України” передбачає штрафи за порушення умов тимчасового ввезення та транзиту авто. Запрацюють жорсткі санкції для водіїв за порушення терміну перебування нерозмитненого автомобіля на території України, а саме: за один день прострочення вивезення транзитного авто з порушника буде стягнуто 170 гривень, а за три дні – 850 гривень. Зайвий місяць перебування такого автомобіля на митній території України коштуватиме порушнику 170 тисяч гривень або навіть транспортного засобу, який може бути конфіскований за рішенням суду. Якщо дозволений строк перебування іномарки в Україні сплив, а машина так і не була вивезена, митник повинен повідомити інші органи про вчинення правопорушення. Отримавши повідомлення, поліцейські мають пильніше відслідковувати таке авто на автомобільних дорогах України, а прикордонники, в свою чергу, повинні не допустити перетину кордону особою, яка ввезла авто без сплати відповідних штрафів. Крім того, Національній поліції було надано право перевіряти особу водія іномарки на відповідність особі, яка його ввезла. Якщо за кермом буде будь-яка інша особа, поліцейський може накласти на водія відповідний штраф і повідомити митницю про порушення митних правил. Важливо, що протокол про порушення може бути складений митником за відсутності порушника і вручений йому під час виїзду з України. Зменшення акцизного податку, а також зняття заборони на митне оформлення та державну реєстрацію авто без обмежень за екологічними нормами – те компромісне рішення, що враховує інтереси всіх сторін: держави, офіційних автоімпортерів, сумлінних платників податків і тих, хто користується автомобілем без митного оформлення та реєстрації в Україні. Нова модель оподаткування дозволить зменшити вартість нових транспортних засобів і створить правові та економічні умови для реєстрації ввезених в Україну авто з іноземними номерами. Читайте: Сів за кермо напідпитку – плати! Робота понаднормово: які права мають українці Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення Увага! Викрали дитину! А кредит не справжній... Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Чи змінилася ціна на газ? Ціну на газ встановлює Кабінет Міністрів України. На даний момент діє ціна в розмірі 8,54892 грн. за 1 кубічний метр відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  від 19.10.2018 року № 867. Чому в квитанціях за грудень збільшилось нарахування? Нарахування за грудень 2018 року збільшилося лише для споживачів, в помешканнях яких відсутній газовий лічильник. Причиною збільшення нарахування стало змінення норм споживання газу, від яких залежить остаточна сума, прописана у квитанціях. З 01 грудня 2018 року застосовуються такі норми споживання природного газу:  Вид споживання  Норма споживання, куб.м  Плита газова за наявності централізованого гарячого   водопостачання  9,8 куб.м на 1 особу  Плита газова у разі відсутності централізованого   гарячого  водопостачання та газового водонагрівача  18,3 куб.м на 1 особу  Плита газова та водонагрівач  23,6 куб.м на 1 особу  Опалення  11,0 куб.м на 1 кв. м опалювальної площі У такому розмірі норми встановлено внаслідок розгляду справи № 826/2507/18 за позовом ПАТ “Хмельницькгаз” до Кабінету Міністрів України судами трьох інстанцій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними постанову КМУ № 203 від 23.03.2016 р. “Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників”, якою було затверджено норми споживання на рівні 3,3 куб. м за наявності газової плити та гарячого водопостачання; пункт 1 переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, затвердженого постановою КМУ від 23.03.2016 № 204, яким було визнано нечинними попередні норми споживання, затверджені постановою від 08.06.1996 р. № 619. Внаслідок скасування пункту 1 вищезазначеного переліку відновили дію “Норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників”, затверджені постановою КМУ від 08.06.1996 р. № 619. Важливо, що пільгові норми Кабінет Міністрів України не змінював та залишив у розмірі, затвердженому постановою КМУ від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", а саме: на газову плиту (приготування їжі) – 3,3 куб.м на особу; на газову плиту (приготування їжі і підігрів води) – 5,4 куб.м на особу; на газову плиту і водонагрівач – 10,5 куб.м на особу. Пояснимо також, що таке тариф. Тариф – це норма споживання природного газу помножена на ціну. При зміні норм споживання або ціни на природній газ змінюється тариф. Чи змінилось нарахування для тих, хто має лічильник газу? Для тих, хто має лічильник, – нічого не змінилося, в тому числі й для тих, хто має пільги і лічильник. Пільгова норма така ж сама – 3,3 кубометри газу. Сьогодні сплачені киянами кошти розподіляються наступним чином: Тож, що робити для зменшення оплати за газ? Реальний облік фактично спожитого газу та відповідної оплати за нього може забезпечити лише газовий лічильник. Більш того, за наявності лічильника не потрібно сплачувати за місяці, коли не було споживання природного газу. Тому якщо немає бажання очікувати встановлення безкоштовного лічильника газу можна замовити встановлення лічильника за власні кошти, звернувшись з відповідною заявою до філії ПАТ “Київгаз”, що обслуговує місце вашого проживання. Детальна інформація стосовно газових лічильників за посиланням https://kyivgaz.ua/montazh-ta-tekhnichne-obslugovuvannya-gazovikh-lichilnikiv.html. Встановлення лічильників відбувається безкоштовно ПАТ “Київгаз” за графіком технічних оглядів будинків та має бути завершено до 1 січня 2021 року. Для споживачів, у помешканні яких встановлено газовий лічильник, рекомендуємо своєчасно проводити обслуговування газового обладнання, що підвищує його продуктивність, а також зменшує обсяги споживання природного газу. Дуже важливо знати, що переносити, ремонтувати та проводити заміну газових приладів мають право тільки фахівці з відповідною кваліфікацією з дозволом на виконання зазначених робіт. Читайте: В “Киевгазе” создают новую сеть для “умных” счетчиков Людмила Гребещук, начальник розрахунково-абонентського відділу УТГН ДП "КиївГазЕнерджі" KиевVласть

Коли я їхала в Америку, мої колеги з прес-клубу "Юний журналіст" дали мені редакційне доручення: висвітлювати найцікавіші моменти мого життя в Техасі — те, що було б прикольно почути нашим ровесникам в Україні. Мій "Американський щоденник" періодично з’являється на шпальтах газети Хмельницької міської ради "Проскурів" і, звісно ж, у Фейсбуці. Про мене завжди казали, що маю шило в одному місці. Багато хто дивувався, де у мене те джерело, з якого буйними потоками б’є енергія і бажання братися чи не за кожну справу. А я не уявляла іншого способу життя. Мені здавалося, що все, що мені дається в цьому житті, всі можливості - це те, чого не можна пропускати, і якщо я всі ці подарунки долі буду використовувати, то мені щоразу відкриватимуться все ширші горизонти. Так я робила те, що мені подобається, і ловила з радістю кожен момент. Можна сказати, що саме цей стиль життя і привів мене до того, що пишу я цей текст, знаходячись за кілька тисяч кілометрів від рідного дому. Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Якось мама сказала мені, що є такий конкурс, переможці якого їдуть в Америку на рік, живуть там у приймаючій хост-сім'ї, ходять до школи. Загалом, живуть звичайним життям американського підлітка. Чи загорілася я цією ідеєю? Чесно кажучи, не дуже. Якось мені не вірилося, що звичайні діти зі звичайних, середньостатистичних українських сімей, як моя, можуть, вигравши конкурс, полетіти аж в Америку. Країну, де знімають найкрутіші фільми, де підлітки їздять до школи на авто, де навкруги - височенні хмарочоси, де зовсім інше життя. Напевне, тому я тоді й “провалила” перший тур конкурсу “Флекс”, бо не вірила в те, що це реально можливо. Але, поспілкувавшись з людьми, які стали учасниками програми, почитавши їх блоги й почувши реальні історії, ця “недосяжна мрія” стала ближчою. І я подала заявку на конкурс. Признаюся, що у мене не було жагучого марення перемоги. Просто хотіла перевірити свої сили, подивитися, на що я сама здатна. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Неможливо передати свої відчуття, коли почула слова: “Вітаємо, ви стали фіналістом програми “Флекс”. Це водночас і неймовірна радість, і страх, і зречення цього.  Загалом, всі ознаки шоку на обличчі. Не те, щоб я не вірила в свої сили – я завжди вірю. І в мене, на щастя, також вірять. Але все ж уникнути шоку, коли розумієш, що ти потрапила у тих 248 з понад 11 тисяч дітей-претендентів на  “омріяну Америку”, виявилося неможливо. Потім були дуже швидкі 4 місяці підготовки документів й усвідомлення майбутніх змін у житті. Але насправді усвідомлення до мене прийшло лише тоді, коли я вже перетнула океан, коли прокинулася у своїй хост-сім’ї, в будинку на іншому кінці світу, з  поки що чужими для мене людьми. 27 серпня 2017 р. Минув тиждень мого нового життя в Техасі. Я знайомилася з новими “родичами”, звикала до відмінностей, спілкувалася зі студентами по обміну з інших країн. Мені було дуже приємно, що сім’ї Бері,  в якій я мешкала, сподобалися мої українські деруни, які зникли з тарілки відразу після приготування. Щиро вдячна моїй любій матусі, яка навчила мене готувати не лише бутерброди. Отже, моя просвітницька робота щодо української кухні розпочалася вдало!  23 серпня 2017р. Сьогодні я ходила в школу й обрaла предмети, які я вивчатиму. Це aлгебра, англійська, щось типу правознавства але про Америку, астрономія (в оригіналі - Earth and Space), Yearbook ( типу журналістики), Drama club (театральне), Spanish (іспанська) + актівітіс після школи, теніс . Я вже ready to start. Школа стартує в мене 24 серпня. Почнемо навчальний рік з вишиванки! Але найголовніше, що я зрозуміла за цей час, - це те, наскільки я щаслива людина! Яку я маю чудову сім'ю, яких я маю класних друзів, як багато людей, які готові мене у будь-яку хвилину підтримати, які хвилюються за мене та щиро вболівають, скільки у мене є можливостей для розвитку та у якій, врешті-решт, чудовій країні мені пощастило народитися! Як же я пишаюся тим, що я УКРАЇНКА! І як же сильно я люблю все те, що мені так щедро подарувала доля! 24 серпня 2017р. 24 серпня — перший день занять в моїй новій американській школі.  На уроки я пішла у вишиванці. Мені подобалося, що діти робили компліменти з приводу мого одягу. Я  з радістю пояснювала в класі, як називається моя сорочка та чому я її одягнула. Мені було дуже приємно, що мене слухали, а потім підходили й задавали питання.  3 Днем Незалежності тебе, Україно! 31 серпня 2017р. Минув перший тиждень школи. Незвично, зовсім інакше, ніж в Україні, але надзвичайно цікаво! Тиждень був не з найлегших. Тому перші вихідні обіцяють бути дуже приємними й принести купу нових вражень. 18 вересня 2017р. Уже кілька тижнів я офіційно е джуніором (ученицею 11 класу) в Westwood High School, старшій школі. Певно, варто було б розповісти трохи більше про цей аспект мого життя, адже у школі я перебуваю з 8.00 до 15:30. Ось, до речі, й перша відмінність: вставати доводиться набагато раніше. І не тільки тому, що навчання в школі починається о 8:00, а не о 8:30, головна ж причина: прогавив свій автобус - до школи не доберешся (хіба що ти маєш водійські права, як деякі учні, але в моєму випадку така опція недоступна). Тож щоранку о 7-й годині (в Україні я в цей час ще дивилася 63-й сон) я вже очікую на такий відомий нам з американських фільмів жовтенький автобус і вирушаю до школи. Близько 500 дітей віком від 14 до 18 років, дуже привітні вчителі,  які супроводжують "новеньких" до аудиторій. Цікаво те, що кожен учень має свій індивідуальний розклад. Всі повинні взяти 4 обов'язкові предмети і 3 - за власним бажанням. Тобто деякі уроки я відвідую з 12- класниками, а деякі -  з 9- класниками. Все залежить від рівня предмету (який також можна обирати). Ще в перший день я звернула увагу на обладнання в класах: проектори, маркерні дошки, в класах математики у вільному користуванні калькулятори з можливістю виконувати найрізноманітніші математичні розрахунки, по школі скрізь встановлені фонтанчики з питною водою, у вільному доступі комп'ютери в бібліотеці. Звучить по-новітньому, чи не так? Майже на кожному уроці вчитель показує презентацію  чи відео на тему уроку (на одному з уроків студенти по обміну, і я теж, показували на Гугл-картах своє місто). Був випадок, коли на кілька годин пропав інтернет. Вчителі були дуже засмучені, що не зможуть повноцінно провести запланований урок. До речі, деякі викладачі полюбляють заохочувати учнів за гарну роботу солодощами. Якщо ми вже згадали про їстівне, не можна забути про найприємнішу для студента по обміну деталь — безкоштовні обіди та сніданки! Щоб отримати свою порцію їжі необхідно ввести свій код (який є у всіх). Обіди й сніданки комплексні та повноцінні (хоча ви  також можете обирати бургери та смажену картоплю).  Інколи я навіть не можу все з'їсти, бо ті обіди аж надто комплексні. Зате залишається час на спілкування з новими друзями! На щастя, хоч під час обіду, який триває 30 хвилин, ми такий час маємо. Адже перерви між уроками -лише 4 хвилини! Цього часу буквально вистачає лише, щоб перебігти з одного класу в інший. А для того, щоб знайти друзів за інтересами  й поспілкуватися, існує багато клубів після школи, куди можуть приєднатися всі бажаючі. Наприклад, клуб іспанської мови, фотографії, театральний, кулінарний, клуб правової свідомості громадян тощо. Це як в наших школах -  гуртки й спортивні секції . У моїй школі після уроків грають у футбол, баскетбол, волейбол, теніс, софтбол, бейсбол, сокер, займаються легкою атлетикою. Перш,  ніж завершити цей прискорений курс ознайомлення з американською школою, хочу зруйнувати стереотип щодо абсолютно вільного дрес-коду. У моїй школі все дуже серйозно з коротким і відвертим одягом: він під суворою забороною (за цим пильно слідкує адміністрація школи), дозволено одягати джинси та шорти за коліно без дірок, неяскравих кольорів та верх обов’язково з комірцем. Не менш суворо адміністрація школи ставиться до використання мобільних телефонів: це дозволяється лише перед уроками, чи після школи та під час обіду. Використовуєш телефон під час уроку чи на короткій перерві — плати гроші, щоб повернути його собі. Сподіваюся, нічиї рожеві окуляри щодо американської школи-мрії я не побила на друзки? 29 листопада 2017 р. В Палестині (місто, в якому я живу) майже немає високих будівель, тому захід Сонця тут видно практично з будь-якої точки. Захід Сонця  — це завжди маленьке чудо. Не знаю людей, яких він не заворожує. Саме він нагадує про те, що "кожен фініш- це, по суті, старт". Сонце завжди зникає за обрієм, але обов'язково знову подарує світло свого проміння світу. А ще це нагадує про те, що "чорні" періоди - це нормально, це нормальний цикл природи. Головне – правильно їх пережити. The best is yet to come. Так було, є, й буде  завжди. Пам'ятайте про це. А як раптом гризтимуть сумніви - подивіться на захід Сонця. 5 грудня 2017р. Думаю, не варто говорити про те, що зміна країни, мови, оточення — це великий стрес, а особливо коли тобі 16 років. Зазвичай, процес адаптації має 4 стадії: перша — коли все сприймаєш крізь призму рожевих окулярів: все нове й цікаве; друга — "примирення", процес сприймання всього як звичайної буденності; третій - відкривається багато мінусів, період суму за Батьківщиною; четвертий - знову сприйняття життя таким, яке воно є, примирення із буденністю. Я тут уже 3 місяці, а це означає, що моя адаптація наближається до 3 етапу. І дуже влучно, що саме в цей період для всіх студентів по обміну проходить International Education Week — тиждень презентацій про Батьківщину. Ми могли робити їх у школі, в церкві, на гуртках. Я робила в школі, адже вчителі запрошували провести презентацію ще раніше, та і учні також розпитували про культуру. Хвилювання було через край! На мені лежала величезна відповідальність за імідж України в очах американців. "3 чого ж почати?", "Як все подати в інтерактивній формі?", "Як компактно вмістити все те, що я хочу розповісти, в одну презентацію?" —  ці питання не давaли мені спокою кілька днів. Тому моя презентація змінювалася двічі чи тричі, додавалися нові фото, відео та слайди. Але, зрештою, я  й моя аудиторія цією роботою залишилися задоволені. Було надзвичайно приємно бачити захоплення та зацікавленість в очах у кожного (особливо на моменті пейзажів зимових українських Карпат). Ну і як же без нашого борщу, вареників та пампушок? Від традиційної їжі перейшли до традиційного одягу, потім до козаків, і нарешті... до останніх подій у нашій країні. Канадці відзняли дуже якісну стрічку про Революцію гідності "Winter on Fire: Ukraine's fight for freedom. Трейлер до цього фільму я й продемонструвала під час презентації. Вони відчули. Вони співчували нам. Люди скрізь однакові. Ніхто не хоче війни, ніхто не хоче вбивати. Усім час нарешті усвідомити це, а зокрема тим, хто "там", хто приймає рішення за нас і за життя наших рідних і друзів. Хоч це й  наша історія, не хотілося завершувати презентацію на сумній ноті. Тому ноту змінили на "Щедрівкову"! Наш  “Щедрик” перекладений десятками мов світу, у Америці він відомий під назвою “Carol of the Bells”. Тепер учні моєї школи знають, як цей твір звучить в оригіналі, — українською мовою у виконанні народного хору. Отримала безліч емоцій, а також багато запитань від моїх слухачів, зарядилася мотивацією зробити ще кілька презентацій на різні теми, щоб охопити більше, адже стільки всього залишилося "поза кадром"! 10 грудня 2017 р. Це був мій театральний дебют! Завжди хотіла спробувати себе на сцені в ролі актриси, і нарешті моя мрія здійснилася! На перший погляд, несподівана роль — Тінкербел у виставі про Пітера Пена. Не така вже я й мініатюрна, щоб грати роль малесенької феї розміром "не більше, ніж мій кулак". Але цікава вона була тим, що феї мають "свою" мову, яка нікому не зрозуміла. Здогадайтеся, якою мовою я говорила у виставі.  Дякую моїй театральній сім'ї за цю чудову атмосферу та можливість отримати новий досвід. Театр для мене на цій виставі точно не закінчиться! THANKSGIVING - ДЕНЬ ПОДЯКИ Історія цього свята бере початок у 1621 році. Тоді пілігрими дякували індіанцям за те, що вони допомогли їм вижити після дуже голодної зими. Сьогодні в цей день люди просто дякують друзям, родичам просто за те, що вони є і дякують Богу за одержані блага протягом року. Почалося все як завжди на великі свята в Україні. Зранку встали і почали готувати їжу. Я, ясне діло, почала з салату “Олів'є”. Поки все це варила та нарізала, згадала, як ми все це робили вдома і як іноді сперечалися з татом, хто нарізає краще. Моя “олів'єха”  "зайшла" не тільки мені, але й родині, і, навіть,  бабуся попросила в мене рецепт. Найцікавіше почалося в другій половині дня, коли ми поїхали на tree farm по ялинку. Це спеціальні плантації, де вирощують ялинок на продаж до Різдва та Нового року. ". Я б це назвала "Все для людей . Сідаєш на такий дир-дир-дирчик, тебе везуть до галявинки, де ростуть дерева. Обираєш ялинку, яка подобається, і її при тобі зрубують. Ну як... я зрубувала. Здається, шо десь мене трошки підманули, коли сказали, шо це обов'язкова частина “експіріенсу ексченджа”. Тому я й попросила це зафоткати (як доказ в разі чого). Потім цю Christmas tree поставили у спеціальний апарат, де її розпушили, зняли усі сухі колючки і обережно поклали на місце, де вона нас чекала, поки ми пішли замовляти подарунки Санта Клаусу, роздивлятися іграшки ручної роботи в маленькому магазинчику та куштувати безкоштовний гарячий шоколад і спостерігати неймовірний захід Сонця . 31 грудня 2017 р. Я обожнюю усі ці передноворічні пости у фейсбуці та інстаrрамі з підсумками за рік, тому що дуже важливо робити висновки і планувати своє майбутнє. Я також  заповнила свою стрічку історій в інстаграмі купою теплих, радісних, яскравих фото, які мені вкотре нагадали про тих, хто завжди найближчий, про тих, хто допоміг зробити мій 2017 таким насиченим різними подіями та історіями, які згадуєш з широкою посмішкою на вустах. Кажуть, що головне - це бачити ріст між собою минулим і собою теперішнім. Зазираючи у початок 2017, я трохи впадаю у шок з того, як же швидко минули ці 365 днів, але скільки всього за цей час відбулося, і як же все-таки я змінилася. З упевненістю можу сказати, що мій 2017 став роком великих змін. І хоч не завжди було легко , але "що нас не вбиває, те робить нас сильнішими". Сил у мене додалося. Знаєте, я помітила, що чим старшою я стаю, тим швидше для мене минають ці 365 днів. Отак через кілька років ми, сьогоднішні тінейджери, обернемося — і зрозуміємо, що нам вже й не 16, як здавалося, і добряча частина Життя вже за плечима. Тому моє Новорічне побажання й порада для себе самої та для Тебе, хто зараз читає ці слова, таке: "Don't take a free ride in your own life",- Не бійся бути сміливим (ою) настільки, щоб брати від Життя більше, ніж дають, не бійтеся бути інколи шаленими й робити речі, на які б вам раніше не вистачило сміливості! Хочеш змін? Будь тією Зміною, яку хочеш бачити! І найголовніше - ВЧИСЯ бути щасливим (ою)! Інколи це важко, але так необхідно. Бережи Світло всередині! Всіх люблю та обіймаю!  З Новим роком!  2 лютого 2018р. Невеличка історія з нашої конференції Youth and Government. У нас була остання “судова справа” (я виступала у ролі свідка). До аудиторії зайшла команда опонентів. Зазвичай ми одразу тиснемо одне одному руки, вітаємося й представляємося. І раптом... мене наче током прошибло. Зліва від себе я чую не звичне за 9 місяців "hello", a таке близьке "прівєт!". Лечу через кілька стільців, підбігаю до дівчини і зі здичавілими (думаю, так воно й було) вогниками в очах закидаю її питаннями: -"Where are you from?! Do you speak Russian?" - І am from Russia", — сказала вона трошки розгублено. - Оо, Боже! Я из Украины! Ты тоже ексчендж студент? ! ! - "Неееетт... І'm not from Russia". (Далі кілька секунд німої сцени мого повного непорозуміння виразу обличчя та шоку всіх присутніх від того, що відбулося). Виявилося, що батьки цієї дівчини родом з Росії, переїхали сюди ще до її народження. Сама вона російською не розмовляє, але знає кілька слів та вміє читати. Вирішила вітатися російською на конференції, зробивши це власною фішкою.  Ми з нею багато про  що поговорили того дня: про мови, про культуру, про хобі та про плани на майбутнє... Надзвичайно цікава та ерудована дівчинка. Досі з’являється посмішка на обличчі від згадки як мене накрило емоціями, коли я вперше за 6 місяців "вживу" почула рідне слово ''. Нехай і одне . 20 лютого 2018 р. Чим старшою я стаю, тим усе частіше відчуваю, що не помічаю, як летить час. Тільки й встигаємо, що рахувати святкування Нового року та Днів народження. Тоді хапаємося за голову й думаємо: куди ж поділися ті кілька місяців, куди ж поділися ті роки?  Так саме й я схопилася за голову, коли усвідомила, що вже минули 2/3 частини мого року по обміну в Америці. Хіба не кілька днів тому я прилетіла сюди, сповнена ентузіазму та мандражу перед абсолютно новим життям? Виявляється, ні. Вже й друзі є, і школа стала звичною. Вже не дивують проектори в кожному класі та електронний контроль оцінок; підлітки, що у 16 водять авто - це більш, ніж нормально, і час від часу ненароком таки прорветься якесь англійське слово при скайп-розмові з батьками. Хіба ж не за цим досвідом я летіла через океан на інший кінець світу? До речі, говорячи про досвід, мені є чим з вами поділитися. Мені досі здається, що кілька тижнів тому я потрапила у справжню казку. Знаєте, як у фільмах показують: високі пальми на березі океану? Учасники організації морських скаутів (і я в їх числі) провели на одному з таких берегів у районі Галвастон 3 незабутніх дні навчання, веселощів і знайомств з новими людьми з усіх куточків штату Техас. Морські скаути (Sea Scouts) — це молодіжна організація, спрямована на популяризацію розвитку навичок керування морськими засобами пересування. Це одна з ланок всесвітньовідомої організації "Boys Scouts of America". Потрапила я туди тому, що моя американська подруга зробила аж надто класну промо-акцію цієї організації.  Ми вивчали різні частини кораблів, вчилися орієнтуватися у морському просторі, робити різні типи вузлів. Повертаючись до нашої поїздки у райський куточок, скажу, шо це, певне, були найкращі 3 дні мого перебування  в Америці. Там я вивчила клятву скаута, підіймала вгору прапор Техасу, розгадувала й придумувала квести, стала капітаном корабля, знайшла друзів, з якими грала у пляжний волейбол в середині січня і з якими досі підтримую зв'язок, разом з командою навчилася керувати кораблем, перебуваючи в океанському просторі. А навесні ми нашою дружньою командою ще плануємо повернутися для наступного навчання. Але вже не на три дні, а на тиждень. 27 березня 2018 р. Я не могла оминути трагедію, яка сталася в Російському місті Кемерово, в розважальному комплексі  “Зимняя вишня”, де за офіційними даними загинуло 64 людини, серед яких – 9 дітей, і 44 людини постраждали. Це мене відверто зачепило, адже будь-хто з нас міг у цей теплий весняний вихідний день піти до кінотеатру з сестрами/ братами/ дітьми/ онуками і просто не повернутися. Чому? Певне, тому, що комусь було набагато легше відкупитися, аніж проводити повноцінну перевірку стану технічного обладнання. В кінотеатрі сталася пожежа, датчики не спрацювали, двері чомусь не могли розблокувати.  Одна справа, коли людина плює на свою безпеку, на свій же страх і ризик. Та коли ціною цього ризику, розгільдяйства, лінощів, і, певно, ще кількох не найкращих людських якостей, стали людські життя, це не вкладається ні в які рамки. А ще сильніше за рамки вивалюється те, що відповідальні за трагедію ще й намагаються приховати це фейковими новинами в ЗМІ й махінаціями. Найбільше мене вразила навіть не страшна цифра загиблих – 64 людини, а ДЕСЯТКИ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ!!! Із закритого кінотеатру, отруєні чадним газом!... За неофіційними даними, розповсюдженими в соціальних мережах, у пожежі загинуло понад 300 людей, більшість з яких – діти віком 5-11 років. Також в інстаграмі було кілька постів про те, що тіла загиблих (тих, які, буцімто, зникли безвісти) вивозитимуть з кінотеатру вночі. Зранку біля пункту здачі крові утворилися довжелезні черги з волонтерів, десятки психологів і лікарів пропонують свою допомогу, люди збирають речі й одяг постраждалим та їх сім`ям. Чи допоможуть обіцяні державою  гроші людям, які чули, як з ними, задихаючись у вогні, прощалися діти та близькі, а вони просто НЕ МОГЛИ нічого зробити. Людям, які втратили всю свою сім`ю і розпізнавали своїх дітей по взуттю (це все є в інтерв`ю родичів). Ви уявляєте собі людину, яка стрибає з 4 поверху, сподіваючись врятували життя? І про це все на російському  телебаченні - 2-3 хвилини від сили. Знову намагаються замовчувати? Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Дай Боже, люди не будуть терпіти і почнуть добиватися правди! Це вам приклад того, чому у нас був Майдан, чому це було потрібно. Правда, зараз є й такі, хто говорить: "Яке там співчуття до росіян,  коли вони вбивають наших хлопців на сході України?" А я  впевнена, що жоден з тих дітей, які загинули в неділю, не хотів війни. Вони ніяким боком не причетні до політичних ігор, і такої долі не заслуговував ніхто з них. Всім потрібен мир і правда! Кажуть, треба втратити, що зрозуміти цінність того, що ти мав. Я, на щастя, нікого й нічого не втратила, але саме тут, за тисячі кілометрів від Батьківщини, я зрозуміла, наскільки я пишаюся тим, що я — УКРАЇНКА, наскільки рада, що можу себе так називати! Я так люблю тебе, моя Вкраїно! І ще одне я зрозуміла: цікаве завжди поряд, тільки треба його не лише побачити, але й опинитися в епіцентрі цієї цікавинки! KиевVласть 

Період з 2014 по 2018 рік Олександр Третьяков називає найскладнішим за всю історію країни. Сьогодні війна для нас — повсякденна реальність. Україна не була готова до неї, проте ми змогли згуртуватися і стримати надзвичайно сильного та небезпечного супротивника, який до війни добре підготувався. Тримаючи оборону на Сході, українська держава зуміла провести цілу низку важливих реформ, які визначили майбутнє України на багато років та навіть десятиліть. Все це попри постійну протидію з боку Росії не лише на військовому, а й на дипломатичному, інформаційному, політичному фронтах. Про те, що вдалося зробити за чотири роки роботи в парламенті, які ще завдання стоять перед країною і про шляхи їх вирішення – в інтерв’ю з головою парламентського Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександром Третьяковим. KV: Громадська мережа “Опора” назвала вас одним з найбільш ефективних голів Комітетів Верховної Ради – понад третину з поданих вами законопроектів було прийнято парламентом. Олександр Третьяков: Рішення балотуватись до Верховної Ради в 2014 році для мене стало своєрідним іспитом, який я вирішив влаштувати сам собі. Адже пішов на вибори по мажоритарному виборчому округу, де люди голосували безпосередньо за кандидата, а не за партію. Перед цим радився з багатьма мешканцями Святошинського району, вивчав існуючі проблеми, зважував власний досвід і знання. Я знав, що для мене це буде непростий іспит, але зважився на нього. І дуже вдячний мешканцям Святошинського району, які віддали за мене свій голос. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також вдячний і тим, хто за мене не голосував. Рішення цих виборців також стало для мене величезним стимулом і мотивацією працювати більше. Вважаю, що результати є,  їх можна побачити у тому числі в згаданому вами рейтингу.  Але найважливіше, що за прийнятими законопроектами стоять реальні люди, реальні ветерани, члени їхніх сімей, яким були дуже потрібні ці законопроекти. Україна - це Європа  KV: Ви завжди виступали з патріотичних та проєвропейських позицій. Однак, чи вважаєте правильним фіксувати рух до Європи та НАТО у Конституцію? Олександр Третьяков: Рух до Європи для оновленої України розпочався з підписання Угоди про асоціацію. Пам’ятаю, як восени 2013 року у складі Громадянської ініціативи “Третя Українська Республіка” ми одними з перших розпочали просвітницьку кампанію на тему переваг асоціації з ЄС. А коли Янукович відмовився підписувати угоду, відстояли наші переконання на Євромайдані. Починаючи з осені 2014 року, вже після підписання і політичної, і економічної частин Угоди про асоціацію, перед українським парламентом постало головне завдання - приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Одним з результатів цієї роботи є в тому числі надання Україні безвізового режиму, завдяки якому українці змогли відчути зближення з Європою на власному досвіді. Станом на початок вересня цього року, 1 мільйон 290 тисяч українців змогли відвідати Європу без віз. Заради отримання позитивного рішення Європейського парламенту щодо безвізу Україна ухвалила низку законів, зокрема, щодо електронного декларування чиновниками їхніх статків. Олександр Третьяков під час акції Громадянської ініціативи “Третя українська республіка” на підтримку євроасоціації України. Осінь 2013-го Безумовно, одним із найважливіших завдань в контексті євроінтеграції має стати закріплення прагнення нашої держави до ЄС та НАТО в Основному Законі України. Ми маємо зафіксувати ці стратегічні напрямки у преамбулі до Конституції. Це стане своєрідною страховкою від зміни зовнішньополітичного курсу майбутніми керманичами держави. Перший крок ми вже зробили — парламент ухвалив рішення про включення відповідного законопроекту до порядку денного 9-ї сесії та передачі проекту закону до Конституційного Суду. За це проголосував 321 народний депутат. Відповідні зміни до Конституції Верховна Рада планує ухвалити на початку 2019 року. Соціальний захист ветеранів - справа честі для держави KV: Як ви обирали напрямок роботи в парламенті? Чому саме Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю? Олександр Третьяков: Відповідь на це питання я дав собі ще до того, як восени 2014 року дізнався результати виборів. Один з моїх життєвих принципів — працювати там, де можу бути корисним, де можу реалізувати найбільшу кількість ініціатив, необхідних державі та співгромадянам. Україна у стані війни, а сам я за професією військовий. Тому для мене було логічним взятися за цю ланку роботи та очолити Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю. З перших днів роботи одним з ключових завдань нашого Комітету стало законодавче регулювання системи соціального захисту учасників війни на сході України та постраждалих учасників Революції Гідності. У 2014-2015 роках нам з колегами по комітету довелося створювати цю систему фактично з нуля. Тепер ми постійно працюємо над її удосконаленням. За чотири роки ми розробили та провели через парламент десятки необхідних законодавчих ініціатив, які забезпечують дотримання соціальної справедливості та надають людям відповідні державні соціальні гарантії. Сьогодні обов’язок держави — захистити наших захисників. І так само — рідних тих, хто не повернувся. KV: Які свої законодавчі ініціативи ви вважаєте ключовими? Олександр Третьяков: На сьогодні можу говорити про декілька законопроектів, які стали законами і вже працюють. По-перше, вже повністю врегульовано надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО. Особливо відзначу той факт, що надано право на отримання статусу учасника бойових дій добровольцям. Тепер всі постраждалі добровольці, навіть з нелегалізованих батальйонів, отримають статус інваліда війни, а на сім’ї загиблих будуть поширюватися належні державні послуги та пільги. Також передбачено, що цивільні особи, які брали участь в АТО, мають право на встановлення статусу учасника війни, а не статусу учасника бойових дій, як було раніше. Це справедливе і логічне рішення, адже дозволяє диференціювати і не змішувати учасників бойових дій та цивільних осіб, які безпосередньо до бойових дій не мали жодного відношення. Це викорінить зловживання та дозволить зменшити навантаження на бюджет та не дозволить звертатися за пільгами тим, для кого вони не передбачені законодавством. Додам, що у разі загибелі під час участі в АТО сім’ям цих осіб надано право отримати відповідний статус сім’ї загиблого ветерана. До речі, постраждалі волонтери також отримають статус інваліда війни. За ці ініціативи я хотів би окремо подякувати громадським організаціям, волонтерам, добровольцям, депутатам, які брали участь в розробці цього надважливого закону. KV: Чи вдалося вирішити питання з “повторним” медоглядом, коли ветерани без кінцівок змушені були періодично підтверджувати свою інвалідність? Олександр Третьяков: Це була принизлива процедура і абсолютний нонсенс. Ми врегулювали це питання законодавчо. Тепер особам, які внаслідок поранення або захворювання, отриманих під час участі в антитерористичній операції, дістали ушкодження, які призвели до необоротної втрати кінцівок, іншого органу або повної втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється безстроково. На цей закон чекали тисячі військових та їхніх сімей. KV: Чи правильно буде сказати, що робота Комітету здебільшого зосереджена на проблемах ветеранів АТО? Олександр Третьяков: Робота з ветеранами АТО і законодавче забезпечення цього напрямку – дуже важливі, але ми не забуваємо і про інші категорії населення. Ще один важливий законодавчий крок - врегулювання виплат допомоги людям з інвалідністю з дитинства. Ми усунули несправедливість та передбачили, що розмір соціальної допомоги людям з інвалідністю найтяжчої категорії (з дитинства І групи підгрупи А) не буде урізатися після досягнення ними 18 років. Важливо і те, що ми надали соціальні гарантії родинам Небесної Сотні, встановивши, що на сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок участі у Революції Гідності, поширюються норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що надає право на відповідні соціальні гарантії. Загалом ми опікуємось усіма категоріями учасників бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та їхніми дітьми. Постановами, розробленими нашим Комітетом, надано право на державну підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям, які не досягли 23-річного віку. Підтримка надається у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, пільгових кредитів для здобуття освіти, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, а також безоплатного проживання в гуртожитку. Мінветеранів - приклад успішної співпраці держави й громадського суспільства KV: Напевне, найважливішою вашою ініціативою і головним проектом стало створення Міністерства у справах ветеранів? Олександр Третьяков: Ідея створення такого міністерства виникла у мене під час парламентських слухань на тему “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” восени 2016 року. Ми довго працювали над моделлю майбутнього міністерства: вивчали закордонний досвід, консультувалися з юристами, волонтерами, ветеранами. Я твердо переконаний, що ми маємо створити не чергового бюрократичного монстра, а державну установу нового типу, у якій будуть повноваження та можливості для комплексного вирішення всіх проблем ветеранів. Адже більшість проблем виникають через відсутність розумної системи управління та інформування. Люди часто просто не знають, у яку з понад 20 інстанцій звернутися, щоб отримати належні послуги. Отже, наявність відповідального державного органу, який має забезпечити роботу з ветеранами за принципом “єдиного вікна”, має вирішити більшість існуючих проблем. Олександр Третьяков під час парламентських слухань “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” Ми довго йшли до цього і можу з гордістю повідомити, що нарешті ми маємо Міністра у справах ветеранів. 22 листопада Верховна Рада погодила на цю посаду Ірину Фріз. До початку роботи Мінветеранів ще треба пройти певний шлях. Але призначення міністра означає, що вже має стартувати процес створення майбутнього держоргану, який вирішуватиме проблеми ветеранів. Всі напрацювання для цього є. До речі, протягом року не раз доводилось чути інсинуації, що, мовляв, Третьяков створює міністерство “під себе”. Я не звертав на це уваги, бо моя мотивація у тому, щоб наші ветерани, наші захисники отримали ту увагу з боку держави, на яку вони заслуговують, проливаючи кров та ризикуючи життям на фронті. Я і надалі допомагатиму створенню ефективної, за кращими міжнародними зразками, системи соцзахисту наших ветеранів. Вважаю це своїм обов'язком, як політика та громадянина. KV: Багато  експертів та наших закордонних партнерів називали створення міністерства найуспішнішим прикладом співпраці держави і громадянського суспільства. Олександр Третьяков: З самого початку я розумів, що створення Міністерства у справах ветеранів неможливе без залучення самих ветеранів та представників громадськості — у першу чергу правозахисників, які опікуються питаннями юридичного захисту ветеранів. Саме тому у березні цього року на базі комітету було утворено Робочу групу зі створення Міністерства у справах ветеранів. До складу робочої групи було залучено представників громадських організацій. Понад 100 людей висловили намір долучитися до роботи. Я впевнений, що це буде ефективне міністерство лише в тому випадку, якщо там будуть працювати самі ветерани АТО. І щоб реалізувати цю ідею, ми ініціювали створення курсів підвищення кваліфікації та підготовки ветеранів війни та учасників АТО до державної служби “З фронту до міністерства”.  Курси пройшли у Національній академії державного управління при Президентові України, і навчанням ветеранів опікувалися найкращі викладачі академії. Станом на 1 жовтня 2018 року сертифікати отримали 100 ветеранів з 11 областей України, які, повернувшись до мирного життя, вирішили присвятити себе держслужбі, в тому числі у Міністерстві у справах ветеранів. Ветерани сплачували лише 30% вартості навчання. Решту 70% профінансовано коштами донорської допомоги благодійної організації “Фонд Олександра Третьякова”. Парламентські пріоритети KV: Які напрямки роботи Верховної Ради на сьогодні вважаєте головними? Олександр Третьяков: Держава в стані війни, отже, вважаю, що нашим пріоритетом має бути модернізація збройних сил. Для успішної протидії викликам сучасного світу Україна має бути здатною подбати про власну безпеку. За ці чотири роки ми фактично підняли армію з руїн та впевнено крокуємо до побудови професійної сучасної армії. Хоча сьогодні ще немає можливості повністю відмовитися від призову, прийнято закон, який робить його більш цивілізованим. Щороку збільшується військовий бюджет. Збройні сили отримують сучасне озброєння не лише завдяки міжнародним партнерам, а й виготовлене на вітчизняних підприємствах. Завдяки військовому замовленню в державі розпочалося відновлення високотехнологічного виробництва. Другий пріоритет - сучасна освіта. Протягом років незалежності Україна дотримувалася старої радянської моделі освіти. Поодинокі реформи не встигали за вимогами світу, який стрімко змінюється. Розпочата у 2017 році реформа ставить перед державною системою освіти ключову мету — навчати людей знань та компетенцій, які дійсно стануть їм у пригоді в майбутньому. Ну, і нарешті я вважаю, що успіх країни неможливий без сильного місцевого самоврядування. Адже рішення щодо розбудови інфраструктури, підтримки місцевих виробників, забезпечення матеріально-технічної бази закладів освіти та медицини мають ухвалюватися на місцях із глибоким розумінням проблематики. Для забезпечення можливостей розвитку регіонів було зроблено логічний крок — повноваження та ресурси були передані тим, хто найкраще може їх застосувати — місцевим громадам. І за останніми даними,  37% мешканців об’єднаних територіальних громад вже відчули підвищення якості життя. Завдяки цій реформі Київ також отримав нові можливості для розвитку. Завдяки бюджетній децентралізації 60% податку на доходи фізичних осіб залишаються в Києві. З самого початку цієї каденції у парламенті я послідовно відстоював позицію щодо того, що 3/4 надходжень від податку з доходів фізичних осіб мають залишатися у бюджеті Києва. У 2016 році такі норми було впроваджено урядом. Вважаю, що мету щодо розширення фінансової самостійності столиці було досягнуто. Благодійність KV: Відомо, що ви також займаєтеся благодійністю. В яких напрямках скеровуєте допомогу? Олександр Третьяков: Як голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю, у своїй практиці я неодноразово стикався з випадками, коли державні інститути або не здатні вирішити проблему людини, або свідомо саботують її вирішення. Зміна системи потребує часу, а допомогти людині потрібно вже сьогодні. Для таких випадків ми з командою створили Фонд Олександра Третьякова. Основні пріоритети роботи фонду — допомога ветеранам та членам їхніх родин, людям з інвалідністю та киянам, які проживають у Святошинському районі, в якому знаходиться мій виборчий округ. Серед проектів фонду — освітні програми для учасників війни на сході України, конференції та інші заходи для ветеранів та їх громадських організацій, забезпечення людей з інвалідністю необхідними медикаментами та засобами реабілітації, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти Святошинського району, допомога у реалізації культурних ініціатив тощо. Так, наприклад, за сприяння Фонду Олександра Третьякова 22-23 серпня 2018 року в Києві у “Мистецькому арсеналі” відбувся міжнародний форум волонтерів і ветеранів “Там, де ми — там Україна”, який зібрав представників більше 100 українських волонтерських організацій та спілок ветеранів. У форумі також взяли участь Президент України Петро Порошенко, посол США в Україні Марі Йованович, представники міжнародних організацій. Основною метою заходу стало налагодження стосунків між громадськими організаціями та державою в питаннях соціального захисту ветеранів та членів їхніх родин. Розвиток Святошинського району KV: Давайте поговоримо про Святошинський район, від якого ви обрані до парламенту. Що вдалося зробити і що не вдалося? Олександр Третьяков: Коли я говорю про результати децентралізації, я в першу чергу спираюся на досвід столиці і свого округу. Як народний депутат докладаю усіх зусиль, щоб домогтися необхідних обсягів фінансування розвитку Святошинського району з державного та міського бюджетів. Найактуальніші проекти ми визначаємо у тісній співпраці з районною адміністрацією та завдяки постійному діалогу з мешканцями через громадські приймальні. Завдяки злагодженій та системній роботі в районі вже понад три роки зберігається тенденція сталого зростання. Святошин — один з лідерів розвитку серед районів столиці. За оцінкою Київської міської державної адміністрації, він посів 4-те місце за успішністю роботи за результатами 2017-го року. З 2015 по 2017 рік щорічно збільшувалося фінансування з міського бюджету. Окремі важливі проекти та програми, не передбачені у міському бюджеті, фінансуються за рахунок додаткового фінансування (субвенції) з державного та міського бюджетів, яке може надаватися на запит депутата від відповідного мажоритарного округу. У 2015 році з державного бюджету було виділено 5 млн. грн. У 2016 році — 17 млн. грн. цільової субвенції, у 2017-му - 20 млн. грн. Цього року з державного бюджету було виділено 10 млн. грн.. та, за моїм зверненням до Київського міського голови Віталія Кличка, збільшено фінансування району з міського бюджету ще більше ніж на 40 млн. грн. Завдяки цьому ми змогли зберегти темпи розвитку і розбудови інфраструктури району. KV: Як конкретно витрачаються гроші, що виділяються району через субвенції? Олександр Третьяков: Для прикладу, цього року для початкових класів шкіл були придбані мультимедійні дошки, обладнано комп’ютерні класи, зроблено капітальні ремонти в школах та садочках, придбано снігоприбиральну техніку.  Окремо можу виділити заходи з енергоефективності. Цей напрямок в районі реалізується вже третій рік поспіль. Утеплюються заклади освіти, заклади охорони здоров’я. На ремонти останніх, до речі, також було витрачено гроші з цільової субвенції. Також цьогоріч після реконструкції було відкрито кінотеатр “Лейпциг”. Це, до речі, один з найстаріших комунальних кінотеатрів. Завдяки його реконструкції нам вдалося відродити осередок культури в районі. Святошин - лідер з розвитку освітньої інфраструктури KV: Якщо говорити про освітню інфраструктуру, то як змінилась ситуація з чергами в дитсадочки та перші класи шкіл? Олександр Третьяков: З 2015 року вдвічі скоротилася черга до дитячих садочків. За підсумками 2017 року, створено 450 місць для дітей від 2 до 6 років у дитячих навчальних закладах. Це найбільший показник за останні 5 років. Відновлено роботу двох садочків: ДНЗ №179 та №266 “Бджілка”, які не працювали або приміщення яких використовувались не за призначенням. Відновлено або створено додаткові групи у низці закладів. Цього року Святошинський район посів друге місце у Києві за темпами розбудови освітньої інфраструктури. За останні чотири роки в освітню галузь району інвестовано понад 300 млн. грн. Район посідає друге місце за темпами впровадження програми “Нова українська школа”. Не відстає і позашкільна освіта. Протягом останніх 2-х років створено 1000 нових місць в підліткових клубах району. Розвивається мистецька освіта: художня школа №5 та музична школа №22 отримали нові сучасні приміщення. Третій рік поспіль музичні школи району забезпечуються новими інструментами. Спорт, доступний кожному KV: Мешканці району кажуть про помітне зростання кількості спортивних майданчиків та стадіонів. Олександр Третьяков: Сьогодні в результаті нашої спільної роботи оновлено спортивну інфраструктуру у кожній другій школі. Лише у цьому році споруджуються 7 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, яке відповідає професійним футбольним стандартам. 1 вересня 2018 відкрито найбільший у Києві пришкільний стадіон біля шкіл №254 та №223. Триває реконструкція стадіону “Темп”. Усього в районі — 22 сучасних футбольних поля. У 8 школах у 2018 році ремонтуються спортивні зали. Окрім цього, в рамках програми Київського міського голови встановлено 55 майданчиків Street Workout. Завдяки цьому мешканці усіх мікрорайонів Святошина мають змогу безкоштовно займатися спортом неподалік від дому. У рамках проектів Громадського бюджету, ініційованих активістами моєї команди, на території 69 дитячих садочків та шкіл району встановлено сучасні спортивні майданчики. Надсучасний центр соціальних служб KV: Не можемо оминути увагою ще один важливий аспект для життя святошинців – соціальний захист. Ті, хто вже відвідав Центр соціальних служб, залишаються просто в захваті від рівня сервісу. Олександр Третьяков: Аналогів Центру соціальних служб Святошинського району, який діє з червня 2017 року, немає ані в Києві, ані загалом в Україні. Тут кияни мають можливість отримати близько 100 соціальних послуг в одній установі. При цьому — за європейськими стандартами. Це — оформлення субсидій, пільг, соціальних виплат, пенсій, забезпечення засобами реабілітації, санаторно–курортним лікуванням, заходи із соціального захисту від безробіття тощо. Центр надання соціальних послуг Святошинського району Середній час очікування в черзі становить 10–12 хвилин, середній час обслуговування одного відвідувача — 10–15 хвилин. За 2017 рік та дев’ять місяців 2018 року соціальні послуги у Центрі отримали понад 400 тисячі осіб. Програма енергоефективності KV: Болюче питання: стан житлового фонду. Чи можна його покращити? Олександр Третьяков: Питання, дійсно непросте. Нам дісталася спадщина масової радянської житлової забудови з усіма наслідками. Більшість будинків споруджено без урахування вимог щодо енергоефективності та комфорту повсякденного життя людини. У Святошині високий відсоток зношеності житлового фонду, порівняно з іншими районами. Два будинки з трьох потребують капітального ремонту. Втім, практика доводить, що сумлінна праця дозволяє зробити кожен куточок рідного міста затишним та зручним для життя. З 2015 року в районі відремонтовано майже 1000 об’єктів житлово-комунального господарства. Це — полагоджені дахи, комунікації та електричні мережі, замінені вікна, утеплені фасади та багато іншого. У районі з 2016 року реалізується програма з енергоефективності. У місцях загального користування встановлюється LED-освітлення та сутінкові реле. Завдяки програмі у 2017 році вдалося зменшити споживання та оплату електроенергії у 2,7 рази. Загалом 200 будинків району охоплено програмами з енергозбереження. KV: Що ще можна зробити, щоб життя мешканців району стало більш комфортним? Олександр Третьяков: У Святошинському районі сьогодні налічується понад 50 парків та скверів. Станом на 2018 рік, десята частина з них ремонтується та оновлюється. Відновлюється робота бюветів з питною водою. Станом на жовтень 2018 року, відновлено 4 бювети за адресами: вул. Наумова, 27, б-р Вернадського, 85, просп. Леся Курбаса, 6 (у парку “Інтернаціональний”), пров. Червонозаводський, 2/13 (проводяться планові ремонтні роботи). Триває будівництво нового бювету на вул. Бахмацькій та реконструкція бювету на розі б-ру Ромена Роллана та вул. Тулузи. Мешканці Святошинського району під час толоки у парку “Совки” Цього року розпочато реконструкцію найбільшого парку району — “Совки”. Перша черга робіт передбачає спорудження нової вхідної групи, будівництво нових дитячих ігрових зон, заміну лавок, покриття доріжок тощо. Загальна площа благоустрою становить 2,2 га. Роботи будуть завершені у 2019 році. KV: Яким чином ви визначаєте пріоритетність питань, які потребують вирішення? Олександр Третьяков: Усі ключові інфраструктурні проекти визначаються в діалозі з громадою. У Святошинському районі на постійній основі працюють 5 громадських приймалень. П’яту було відкрито у 2018 році за адресою вул. Кільцева дорога, 5-б. У приймальнях кияни можуть надати інформацію щодо проблем та потреб району — наприклад, які об’єкти потребуються негайного ремонту. Також, кожен, хто цього потребує, може записатися на прийом та проконсультуватися у юриста. Серед проблем, які турбують громадян, — оформлення спадщини, житлові питання, пенсії та соціальні виплати, земельні питання, призначення аліментів та багато інших. Окрім цього, регулярно проводжу прийоми громадян у Комітеті у справах ветеранів та осіб з інвалідністю як голова цього Комітету. За період VIII скликання Верховної Ради я отримав звернення від 35 000 осіб. Провів 188 особистих прийомів, під час яких поспілкувався з 920 громадянами. Фото: прес-служба Олександра Третьякова KиевVласть

Верховний Суд – найвища ланка судової системи. Він формує судову практику, а його рішення ставлять крапку у багатьох справах. Судова реформа від 2016 року зробила можливим перезавантажити вищу судову інстанцію, а відкритий конкурс до Верховного Суду в Україні став дійсно унікальною можливістю за всю історію незалежності держави відкрито та прозоро сформувати чи не головний орган державної влади.  Конкурс до Верховного Суду було оголошено 2 серпня 2018 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів на 78 вакантних посад. Вперше в Україні претендувати на зайняття суддівських крісел, окрім суддів зі стажем більше 10 років, мають право також адвокати та науковці з професійним стажем, що перевищує 10 років. Коли наступного разу випаде така нагода невідомо, тому я, як адвокат, вирішив спробувати свої сили у конкурсі і охоче готовий поділитись своїми враженнями та досвідом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Важливий етап, який є первинним у всьому процесі, – підготовка та зібрання документів. Перш ніж адвокату взяти участь у конкурсі, потрібно підтвердити стаж адвокатської діяльності, який має складати не менше 10 років. Це не так легко як здається, адже від адвоката вимагається не просто надати копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а і багато інших документів. Серед них: а) договори, ордери або інші документи, що посвідчували повноваження адвоката на надання правової допомоги під час здійснення ним професійної діяльності; б) декларації про доходи від професійної діяльності для самозайнятої особи або фізичної особи-підприємця; в) довідки з місця роботи про заробітну плату, трудова книжка – для осіб, які здійснюють адвокатську діяльність у складі юридичної особи чи адвокатського об’єднання; г) інші документи про доходи за період здійснення професійної діяльності адвоката у разі відсутності документів, передбачених підпунктами б–в цього абзацу; ґ) належним чином засвідчені копії судових рішень та інших процесуальних документів, які у сукупності дозволяють встановити участь адвоката у справі (провадженні); д) інші документи, які підтверджують здійснення професійної діяльності. При чому, слід звернути увагу, що у судових рішеннях багатьох справ, зокрема адміністративних, цивільних, господарських, не завжди вказували адвоката, який представляв інтереси сторони. Тому окремо була витрачена значна кількість часу на пошуки в архівах судів рішень у справах, в яких я приймав участь. Сам конкурс передбачає 4 етапи: 1 етап – тестування; 2 етап – письмовий іспит (підготовка проекту рішення Верховного Суду), 3 етап – психологічний тест, 4 етап – співбесіда. Для підготовки до першого етапу усім кандидатам було надано 1200 питань, 120 з яких увійшло до тесту першого етапу. Кожну правильну відповідь Комісія оцінювала у 0,75 балів, відповідно зі 120 запитань відмінним вважався результат у 90 балів. З усього підготовчого процесу справжньою перешкодою до успішного складання екзаменів виявилось не знайти відповіді на 1200 запитань, а брак часу, з яким, я впевнений, зіткнувся кожен практикуючий фахівець. По великому рахунку, належним чином підготуватись до тестування не складно, якщо на це є декілька вільних тижнів. Найбільш ефективним алгоритмом, особисто для мене, виявилось знайти відповіді на всі запитання, законспектувати їх та декілька разів прочитати.  За умовами конкурсу після першого етапу (тестування) має залишитись чотири претенденти на місце, а після другого етапу лише три претенденти на місце. Практичне завдання другого етапу полягало у написанні проекту судового рішення касаційної інстанції у модельній справі з урахуванням заздалегідь обраної спеціалізації, на яке відводилось 5,5 години. Врахуйте, що за 5 годин екзамену єдиний ресурс це пам’ять, ручка та папір. Ніяких девайсів та доступу до Інтернету. Дозволялось лише використовувати нормативні документи – кодекси, закони, рішення пленумів судів, рішення Європейського Суду з прав людини, які можна було принести з собою. Особливо доволі незвичним виявилось писати рішення суду від руки, коли всі документи завжди готуються на комп’ютері. Для написання рішення суду надавались “матеріали справи” - позов, відзив на позов, рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції, апеляційні та касаційні скарги та відзиви на них. За підсумками двох письмових етапів бали сумуються, а кандидати, які набрали максимально можливий результат, допускаються до наступного етапу – співбесіди. На даний час ще немає результатів письмового іспиту, але кандидатів вже допущено до психологічного тестування. Якщо перші етапи ставлять за мету оцінити висококваліфікованих юристів, то інші два (психологічний тест та співбесіда) – провести відбір тих кандидатів, до яких є запитання стосовно професійної етики та добропорядності. Етап тестування є доволі об’єктивним, оскільки його результати перевіряє комп’ютер. Що стосується написання проекту – його методика оцінки є не до кінця зрозумілою. Наступні два етапи взагалі важко збагнути, як будуть виставлені бали. За найоптимістичними прогнозами імена переможців будуть оголошені не раніше лютого 2019 року. Чекаємо на результати!  Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиKиевVласть

Раніше я виклав історію розвитку сучасного Києва за рахунок приєднання до нього навколишніх земель. Перше офіційне згадування про поглинання Києвом території Петропавлівської сільської громади датується 28 червня 1858 року, а останнє відбулось 26 серпня 1988 року, коли в межі столиці були включені села Жуляни, Троєщина та Бортничі загальною площею 3440 гектарів. Зрозуміло, що за 30 років Київ вичерпав потенціал географічного розвитку та потребує нових територій. Саме тому останнім часом столична влада активно піднімає питання створення київської агломерації, яка дозволить місту знов зростати не тільки у висоту, але й у ширину. Пригадаємо історію Київщини з часів Київської Русі до сьогодні, щоб знайти правильне рішення в цьому питанні. Після розпаду Київської Русі виникло Київське князівство, яке існувало з 1130 до 1471 рік, почавшись із дотатарського періоду й до пізнього литовського періоду. У цей час, у 1471 році, князівство було реорганізовано в Київське воєводство. З 1649 року Київський повіт згідно Зборівської угоди перейшов під гетьманське управління. У 1686 році за Андрусівським перемир’ям між Польщею та Московією Київ та Київщина були вперше розділені. Лівобережна частина з “матір’ю міст руських“ перейшла до московського царя, а правобережна – до польського короля. Після поділу Польщі, 29 серпня 1797 року, була створена велика Київська губернія, яка складалась із 12 повітів, серед яких були Черкаський, Чигиринський, Уманський, тобто вона охоплювала територію сусідніх областей сучасної країни. У 1798 році відбулось укрупнення та з 12 повітів залишилось 9. Міста, які мали Магдебурзьке право не входили до складу губернії, а мали самоврядування. Київ залишався самостійним аж до 1835 року. Інші міста з Магдебурзьким правом були включені у владну вертикаль ще раніше – у 1831 році. У 1854 році в Київській губернії, центром якої був Київ, налічувалось 2052 населених пункти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На сьогодні Київська область складається з 1182 населених пунктів. До тогочасної столичної губернії входили Бердичів, Канів, Умань, Черкаси та Чигирин. У рік відміни кріпосного права, у 1861 році, були ліквідовані магістрати у всіх великих містах Київської губернії окрім Києва. Наприкінці цього року губернія налічувала 12 повітів та 437 волостей. А за 30 років, у 1891 році, у 12 повітах налічувалось вже лише 203 волості. З кінця 19-го століття й по 1920 рік значних змін у столичному регіоні не відбувалось. Радянська влада залишала не тільки кордони, а й царські назви територій – губернії та повіти. У 1920 році Київська губернія складалась вже з 13 повітів. У 1923 році відбувається адміністративно-територіальна реформа згідно якої все ділиться на округи та райони. Київщина отримала 7 округів та 111 районів. У 1925 році, після масового приєднання передмістя до столиці, залишається 6 округів та 106 районів. Централізація влади в 1930 році призвела до того, що кожен район напряму підпорядковувався Москві. Цього року Київщина складалась із двох самостійних міст – Києва та Бердичіва, і 19 районів. Київській міськраді підпорядковувались 48 сільрад та 3 селищних ради. У 1932 році Україна була поділена на 5 областей, серед яких була й Київська. Свою сучасну назву – область, Київщина отримала 27 лютого 1932 року та включила 98 районів та 2 міста – Київ та Житомир. Для порівняння, сьогодні в області 25 районів. Того ж року після передачі з Київської області до Харківської та Чернігівської 31 району та приєднання з Вінницької області 7 районів Київщина налічує 74 райони та 2 міста. З 1932 по 1937 рік Україна шматувалась багато разів на рік, як і Київщина, яка постійно змінювала свої кордони. Після закінчення Другої світової війни кордони Київської області вже майже не зазнали змін і всі вони відбувалася лише в середині. Слід пам’ятати откуда есмь пошла земля русская та що жителі Києва та області є нащадками тих, хто створив одну з найбільших та найпотужніших держав свого часу. Дані щодо зміни адміністративно-територіальних кордонів Києва приводяться за працею “Адміністративно-територіальний поділ Київщини”, зробленою по матеріалах державного архіву Київської області. Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мережKиевVласть

Днями ряд народних депутатів України звернулися до Вселенського Патріарха Варфоломія з таким письмовим проханням: "...если уже и начался процесс оформления Томоса, то просим Вас не принимать поспешного решения. Напротив, призываем максимально взвесить будущий исторический шаг, чтобы избежать политических спекуляций на эту тему. Для этого предлагаем, провести после окончания главного политического события в Украине 2019 года – президентских выборов, Всеправославное совещание под Вашей эгидой с участием всех сторон, в том числе и украинских епископов, служащих Вашей церкви, которых Вы назначили экзархами." Бурхлива істерика російського православного "священноначалія", російських ЗМІ та соціальних мереж, а також офіційних осіб російських державних установ, що виникла і триває внаслідок рішення Вселенського патріарха Варфоломія спрямувати до України його офіційних представників (екзархів), видає справжню паніку у Росії внаслідок розгортання процесу набуття помісного статусу українським православ'ям. Через що такий переляк? Перед усім він має суто внутрішні адміністративні та політичні причини. Це реакція на раптове власне усвідомлення фундаментальної помилковості всієї політики Росії щодо взаємин із Україною. Церковна сфера є лише її окремим напрямком.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так само цілковито помилковою, програшною, хоча і здійснюваною у "симфонічній гармонії держави і церкви", була політика сучасних стосунків РПЦ із Вселенським патріархатом. Вагомим чинником тут стала твердолоба позиція Москви щодо проведеного влітку 2016 року Всеправославного собору, який скликав і на якому головував Вселенський патріарх Варфоломій. РПЦ доклала величезних зусиль щоб перенести місце проведення Собору зі Стамбула до Петербурга. Після провалу цих спроб, намагалася переконати більшість помісних православних церков не брати в ньому участі. Зрештою, коли остаточним місцем проведення Собору було визначено острів Крит, московська делегація все ж відмовилася брати у ньому участь, підбуривши до такого ж демаршу Болгарську, Грузинську і Сербську православні церкви. (Антиохійський патріархат не брав участі у Соборі з власної причини – жорсткої суперечки з Ієрусалимським патріархатом через належність парафій у Катарі.) Українська православна церква (Московського патріархату), яка мала взяти участь у Критському соборі шляхом включення п'яти її архієреїв на чолі з блаженнійшим митрополитом Онуфрієм до делегації РПЦ, виявилася відділеною "московським бар'єром" від Вселенського православ'я. Наприкінці минулого року Архієрейський собор РПЦ відмовився визнати не лише документи (діяння) Критського собору, а навіть його всеправославний світовий статус. Таким чином Москва сама поставила під сумнів повноту своєї належності до Світового православ'я. На православних України, які перебувають у РПЦ (УПЦ (МП)), це рішення поширилося автоматично. РПЦ сама створила пастку для себе На тлі цих обставин і розгорнулися подальші події щодо надання православній церкві в Україні статусу канонічної незалежності. Йдеться про те, що до наявних п'ятнадцяти помісних православних церков на рівних правах доєднається шістнадцята – Українська православна церква. Превентивні кроки – принизливі візити до патріарха Варфоломея: спочатку українських архієреїв від РПЦ, разом із народним депутатом Вадимом Новинським, 23 червня цього року; а тоді і патріарха Кирила, 31 серпня – мали зворотній ефект, бо саме названі ієрархи активно прилучилися до спроб зірвати Собор на Криті, а тоді і до засудження самого його проведення. Гідно подиву, що Московський патріархат своєю самовикривальною реакцією на дії Константинополя заганяє себе у ще більш вразливу позицію в українському питанні. Адже спрямування екзархів, здавалося б, відкриває шлях для конструктивного і тривалого діалогу, в перебігу якого можна було б знайти вихід і для Москви, щоб вона остаточно не почувалося в стані повного розгрому. Таким рішенням могло б стати надання автокефалії Українському Православ'ю за обопільною ухвалою Константинопольської і Московської церков. Московський патріархат раніше міг і самостійно вирішити це питання, так би мовити, "на випередження", надавши Україні свій томос про автокефалію Україні, щоб у такий спосіб навічно закріпити за собою статус материнської церкви стосовно України. Однак сьогодні ці можливості Москва вже безповоротно втратила. Попри таку очевидну катастрофу, вона вперто заганяє себе у ситуацію, за якої під сумнів поставлено вже канонічність самої РПЦ, яка не виконувала у повному обсязі приписів томосу про її автокефалію, виданому Вселенським патріархом Ієремією у 1589 році, під тиском Бориса Годунова. Причина такої самовбивчої позиції у тому, що свободу дипломатичного маневру патріарха Кирила кардинально обмежено волею російської влади, якій, навіть тінь поступки щодо України здаватиметься кроком до стратегічної поразки у глобальному протистоянні з цивілізованим світом. Крім того, російські шовіністи серед священиків і мирян теж не вибачать "священноначалію" втрати кращої половини пастви РПЦ, що становлять собою українські парафії, як в Україні, так і в Західній Європі, Канаді, США, Аргентині, Бразилії тощо. Внаслідок "української кризи" рівень впливу патріарха Кирила вже сильно підупав, а після завершення процесу із надання томосу православній церкві України, для нього стає реальною загроза "добровільного" зречення престолу. Для самої РПЦ відмова визнати правочинність дій Константинополя щодо України та розрив євхаристичних стосунків із Вселенським престолом означите однобічний вихід у розкол. А у подальшому – самоізоляцію від світового православ'я, втрати своїх єпархій щонайменше у Білорусі та Молдові. Завершити "канонічне коло" Для України визнання помісного статусу її православної церкви теж означатиме певну суспільну турбулентність. Перед усім через категоричне і агресивне несприйняття такого акту з боку певної частини вірян РПЦ в нашій країні, особливо поміж насельників монастирів. РПЦ провокуватиме силове протистояння. У цьому контексті є важливою заява президента України про те, що держава захистить тих вірян РПЦ, які після набуття канонічності Українською православною церквою, перейдуть до неї, від агресії з боку Московського патріархату. Помісний статус УПЦ неможливо надати без визнання Константинопольським патріархом незаконності і безпідставності накладення Архієрейським собором РПЦ, у 1992 році, анафеми на, тоді митрополита, Філарета та усіх, хто співслужить із ним. Безчинність цього акту має бути визнаною від самого моменту проголошення, як і "супутніх" попередніх рішень щодо позбавлення владики Філарета усіх ступенів священства. Це дасть можливість визнати благодатними усі таїнства, здійснені у Київському патріархаті, що завершить коло цілковитого відокремлення давньої Київської церкви від Москви. До речі, Константинопольська церква не визнала анафеми РПЦ щодо Івана Мазепи. У вигнанні він причащався та сповідався священикам Вселенського патріархату, а згодом і був похований за православним чином. Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика”, письменник Источник публикацииKиевVласть