Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
27 квітня 2021 г. 11:24
Раздел: Новини
В столице завершилась регистрация проектов Общественного бюджета
Ночью 25 апреля завершилась регистрация проектов к Общественному бюджета-2022 (ГБ-6). В целом, 813 команд подали 1 429 проектов на сумму 891 143 107 гривен. Традиционно в лидерах остается тематика “Образование, гражданское общество”. На проекты ГБ-2022 года власти города выделили 200 млн гривен. 2 августа 2021 года пройдет публичное обсуждение, экспертиза, доработка проектов и обжалования экспертных выводов в Общественной бюджетной комиссии. С 17 августа по 15 сентября каждый горожанин сможет поддержать 10 проектов ГБ, при этом один человек может проголосовать не более чем за 1 общественный проект, отнесенный к одной тематике реализации.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Первый заместитель председателя КГГА Николай Поворозник сообщил, что в категории крупных проектов подано 332 проекта на сумму 570 928 163 гривны, в категории малых подано 1 097 проектов на сумму 320 214 944 гривны. Традиционно активно подают проекты Общественного бюджета женщины. В этом году среди лидеров команд женщин – 60%, мужчин – 40%: 487 женщин лидеров команд подали 827 проектов на сумму 486 316 257 гривен, 326 мужчин лидеров команд подали 602 проекта на 404 826 850 гривен. Также в этом году наибольшая активность лидеров команд из молодежи. Всего в возрасте до 25 лет – 97 лидеров команд, что составляет 12%, в возрасте 26-35 лет – 244 (30%), 36-45 лет – 243 (30%), 46-65 лет – 212 (26%) старше 65 лет – 17 (2%) лидеров команд ГБ-6. Самому молодому автору 16 лет, самому старшему автору 73 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Мы рады, что активные граждане откликнулись на призыв развивать различные сферы жизни города и увеличилось количество проектов, представленных в различных тематиках. Традиционно в лидерах остается тематика “Образование, гражданское общество” – подано 494 проекта (35%), далее “ЖКХ (коммунальное хозяйство, энергоэффективность)” – 254 проекта (18%), “Молодежь, спорт” – 163 проекта (11%) , “Культура, туризм” – 107 проектов (7%), “Экология” – 98 проектов (7%), “Дороги, транспорт” – 82 проекта (6%), “Социальная защита, инклюзия” – 74 проекта (5% ), “Здоровье” – 59 проектов (4%), “Междутематические” – 56 проектов (4%), “Информационные технологии (ИТ)” – 42 проекта (3%)”, – рассказал Николай Поворозник.
Он отметил, что больше всего подали общегородских проектов – 234. Среди районов, жители которых подали на рассмотрение проекты Общественного бюджета, лидирует Соломенский район – 168 проектов, дальше Шевченковский – 158 проектов, Днепровский – 149 проектов, Деснянский – 132 проекта, Дарницкий – 131 проект, Оболонский – 103 проекта, Подольский – 102 проекта, Святошинский – 99 проектов, Голосеевский – 86 проектов, меньше всего – 67 проектов, подали из Печерского района города.
Отмечается, что темы, категории, локализация проектов будут корректироваться при проведении экспертизы ответственными за проведение экспертизы главными распорядителями бюджетных средств, районными и городскими рабочими группами по вопросам общественного бюджета.
“Город поддерживает активное участие граждан в развитии, улучшении города и принятии решений по распределению бюджета города. Напомню, что на проекты ГБ-2022 года власти города выделили 200 млн грн. Из года в год активность киевлян подтверждает эффективность модели бюджета участия, которая развивается в Киеве силами общественности и городской власти, которая ее поддерживает. Наибольшие надежды в этом году мы возлагаем на развитие команд проектов и сплочение местных сообществ вокруг проектов. Модифицированная электронная система Общественного бюджета стимулирует эти процессы объединения. Это формирует рост участия жителей города в ГБ и его развитие. До конца голосования за проекты мы ожидаем, что в команды проектов объединятся десятки тысяч опытных, неравнодушных граждан, а за процессом будут следить более 2 миллионов киевлян, из которых не менее 300 тыс. примет участие в электронном голосовании”, – отметил первый заместитель председателя КГГА .
Николай Поворозник напомнил, что 2 августа 2021 года пройдет публичное обсуждение, экспертиза, доработка проектов и обжалования экспертных выводов в Общественной бюджетной комиссии. А с 17 августа по 15 сентября каждый горожанин сможет поддержать 10 проектов ГБ, при этом один человек может проголосовать не более чем за 1 общественный проект, отнесенный к одной тематике реализации.
Как сообщала KV, в 2020 году 78 проектов Общественного бюджета (ОБ) Киева не были реализованы, что составляет 14% всех проектов столичного ОБ. Сумма неиспользованных средств – более 27,9 млн гривен. Причем только половина проектов не были воплощены по причине карантина и локдаунов. Прочие проекты не были реализованы, потому что на них не перечислили деньги распорядители бюджетных средства – департаменты КГГА и столичные райгосадминистрации.
Читайте: В Киеве в 2020 году не был реализован каждый седьмой проект Общественного бюджета (видео)
Фото: КГГАКиевVласть
27 квітня 2021 г. 10:30
Раздел: Територія розуму
Кадровая политика Кличко: 29 столичных КП без легитимных руководителей и миллионные убытки киевлян
Временные директора, единолично назначенные Виталием Кличко, управляют 29 коммунальными предприятиями (КП) Киева. Они одни из тех, кто могут спокойно смотреть в завтрашний день. Их должности еще долго будут вакантны.
Руководитель КП может быть назначен на должность только по результатам конкурса и соответствовать требованиям Положения о конкурсном отборе кандидатов на должности руководителей субъектов хозяйствования коммунального сектора экономики Киева утвержденным решением Киевсовета №786/786 от 21 июля 2016 года. Но аппарат Киевской горгосадминистрации (КГГА) и депутаты Киевсовета не планируют возобновлять работу конкурсных комиссий, созданных для конкурсного отбора руководителей КП.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Иначе как объяснить, что Департаменты и Управления КГГА, при которых созданы конкурсные комиссии, на протяжении почти пяти месяцев работы IX созыва Киевсовета продолжают заниматься обновлением состава комиссий и не провели ни одного заседания (эта информация получена из ответа, на информационный запрос в КГГА)?
Департамент промышленности и развития предпринимательства сообщил, что комиссия не может начать работу без кандидатуры, полученной от постоянной комиссии по вопросам местного самоуправления, региональных и международных связей (состав которой не сформирован). Эта позиция не выдерживает критики. Ведь, согласно Положению о конкурсном отборе, комиссия может считаться полномочной и начать работу даже в случае определения более половины ее состава.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На данный момент 29 КП Киева руководят лица, не прошедшие конкурсный отбор и назначенные только благодаря близости к окружению мэра. Ряд этих и.о имеет неоднозначную репутацию и не является специалистами в сфере деятельности КП. Почему на это не обращают внимание депутаты?
Приведу пару примеров.
Аман Моламов не смог в конкурентной борьбе занять должность руководителя КП “Житний рынок” – по итогу конкурса он занял лишь шестое место. До конкурса, с сентября 2016 года по май 2018 года, Аман Моламов был и.о директора КП “Житний рынок”, сотрудники которого жаловались на поборы со стороны и.о. директора. Аудит, проведенный с начала 2017 по октябрь 2018 года, показал, что руководство КП Житний рынок, допустило финансовых нарушений на 6,1 млн гривен. А 10 декабря 2020 года Аман Моламов был назначен и.о. директора КП “Городской магазин”.
Читайте: Монополия на доходы: “Городскому магазину” могут достаться все столичные ярмарки
И. о директора КП “Информатика” с 5 октября 2017 года является Николай Пыхтин.
Через два месяца после этого в КП “Информатика” была отменена процедура закупки на открытых торгах аналитического программного обеспечения и серверного оборудования на 45 млн гривен. Закупка аналогичного оборудования была произведена по переговорной процедуре на 120 млн гривен у ООО “Интелекшуал Констракшн”. В день подписания договора дополнительным соглашением уменьшили сумму поставки до 86, 66 млн гривен. НАБУ проводит досудебное расследование возможных злоупотреблений на тендерах КП “Информатика”.
КП, которыми руководят и.о.
Департамент информационно-коммуникационных технологий, которым руководит и.о. директора Анна Лысык:
КП “Главный информационно-вычислительный центр” (ГИВЦ), и.о. директора Оксана Мысак, с 7 июля 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №419;
КП “Информатика”, и.о. гендиректора Николай Пыхтин, с 5 октября 2017 года, распоряжение Киевского городского головы №787;
специализированное КП “Киевтелесервис”, и.о. директора Павел Черников, с 11 февраля 2021 года, распоряжение Киевского городского головы №57.
Департамент экономики и инвестиций, которым руководит Наталья Мельник:
КП “Киевское инвестиционное агентство”, и.о. гендиректора Евгения Авраменко, с 21 декабря 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №826.
Департамент жилищно-коммунальной инфраструктуры, которым руководит Дмитрий Науменко:
КП “Дирекция по капитальному строительству и реконструкции “Киевстройреконструкция”, и.о. директора Юрий Синяков, с 11 января 2021 года, распоряжение Киевского городского головы №3;
КП “Киевжилспецэксплуатация”, и.о. начальника Дмитрий Ветоха, с 31 августа 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №577;
ритуальная служба специализированное КП “Киевский крематорий”, и.о. директора Дмитрий Мартыненко, с 22 декабря 2018 года, распоряжение Киевского городского головы №925.
Департамент коммунальной собственности, которым руководит Андрей Гудзь:
КП “Киевжилспецэксплуатация” (по вопросам использования нежилого фонда), и.о. начальника Дмитрий Ветоха;
КП “Киевское городское бюро технической инвентаризации”, и.о. начальника Надежда Ященко, с 13 февраля 2017 года, распоряжение Киевского городского головы №65.
Читайте: Полиция разбирается в “теннисной партии Гудзя-Кононенко”
Департамент муниципальной безопасности, которым руководит Роман Ткачук:
КП “Муниципальная охрана”, и.о. директора Юрий Омеля, с 24 марта 2021 года, распоряжение Киевского городского головы №147).
Управление туризма и промоций, которым руководит Марина Радова:
КП “Киевский городской туристско-информационный центр”, врио директора Даниил Барашкин, с 9 декабря 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №791.
Управление экологии и природных ресурсов, которым руководит Александр Возный:
КП “Плесо”, и.о. гендиректора Виталий Боярчук. с 10 февраля 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №79;
КП “Лесопарковое хозяйство “Конча-Заспа”, врио директора Иван Щербей, с 21 апреля 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №239;
КП “Дарницкое лесопарковое хозяйство”, врио директора Михаил Явный, с 28 августа 2018 года, распоряжение Киевского городского головы №583;
КП “Святошинское лесопарковое хозяйство”, и.о. директора Орест Обуховский, с 30 октября 2017 года, распоряжение Киевского городского головы №834;
КП “Киевский центр развития городской среды”, и.о. директора Вадим Зеленый, с 22 марта 2021 года, распоряжение Киевского городского головы №144.
Читайте: Как будет работать КП “Плесо” в 2021 году
Департамент транспортной инфраструктуры, которым руководит и.о. директора Иван Шпилевой:
КП “Киевтранспарксервис”, и.о. директора Анатолий Свирид, с 13 апреля 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №225;
КП “Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений Киева”, и.о. директора Наталья Хоматова, с 23 ноября 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №762;
КК “Киевавтодор”, врио. гендиректора Александр Федоренко, с 19 мая 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №307;
КП “Дорожно-эксплуатационное управление по ремонту и содержанию автомобильных дорог Днепровского района Киева”, и.о. начальника Сергей Бойко;
КП “Дорожно-эксплуатационное управление по ремонту и содержанию автомобильных дорог Печерского района Киева”, и.о. начальника Степан Глущенко;
КП “Дорожно-эксплуатационное управление по ремонту и содержанию автомобильных дорог Шевченковского района Киева”, и.о. начальника Людмила Ободзинская;
КП “Киевавтодормост”, и.о. начальника Богдан Кобернюк, с 18 ноября 2019 года, распоряжение Киевского городского головы №964;
КП “Дорожно-эксплуатационное управление по ремонту и содержанию автомобильных дорог и сооружений на них “Магистраль”, и.о. начальника Александр Малов.
Читайте: Столичные власти решили развивать электротранспорт за счет “мифических” заработков “Киевпастранса”
Управление по вопросам рекламы, которым руководит врио начальника (с 4 февраля по 30 апреля 2020 года) Татьяна Богуславец:
КП “Киевреклама”, врио директора Оксана Дзядевич, с 5 декабря 2017 года, распоряжение Киевского городского головы №947.
Департамент промышленности и развития предпринимательства, которым руководит и.о. директора Владимир Костиков:
КП “Городской магазин”, и.о. директора Аман Моламов, с 10 декабря 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №792;
КП “Печерсксервис”. и.о. директора Любовь Рыжкова, с 13 декабря 2017 года, распоряжение Киевского городского головы №943 ;
КП “Житний рынок”, и.о. гендиректора Игорь Цеханский, с 1 октября 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №651;
КП “Киевское наследие”, и.о. директора Николай Макаров, с 1 декабря 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №782;
КП “Подол-Недвижимость”, и.о. гендиректора Игорь Шевченко, с 1 октября 2020 года, распоряжение Киевского городского головы №650.
Убытки в 2020 году некоторых КП, которыми руководят и.о.
Приведу только некоторые примеры. Итак убытки КП, которыми руководят и.о. директоров, в 2020 году:
КП “Киевское инвестиционное агентство” – минус 4 млн 489 тыс. 900 гривен;
КП “Киевский центр развития городской среды” – минус 1 млн 147 тыс. гривен;
КП “Житний рынок” – минус 698 тыс. гривен;
КП “Киевский городской туристско-информационный центр” – минус 344 тыс. гривен;
КП “Подол-Недвижимость” – минус 181 тыс гривен;
КП “Киевское наследие” – минус 190 тыс. 300 гривен.
По моему мнению, возобновление работы конкурсных комиссий в ряде случаев может привести к оздоровлению КП и покажет, смогут ли и.о. руководителей КП, назначенных Виталием Кличко, на равных конкурировать с другими кандидатами.
Читайте: Кумовская кадровая политика Кличко и короткая память киевлян
Игорь Егоров, президент ОО “Антикоррупционный предпринимательский фронт”КиевVласть
27 квітня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
До першого липня до тергромад має перейти усе комунальне майно колишніх районів. І якщо більшість територій на Київщині вже завершує районування, то процес реорганізації Васильківського району тільки-но стартував. Між чотирма громадами-правонаступницями встигли розподілити лише навчальні та медичні заклади. Чиновники запевняють, що незважаючи на брак часу, ліквідація Васильківської райради відбудеться за планом.
Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Васильківського району шляхом його приєднання до новоутвореного Обухівського.
Обухівська районна рада прийняла рішення про початок реорганізації Васильківської районної ради ще в грудні 2020 року. Обухівська райрада стала правонаступником всього майна, після чого утворила комісію з реорганізації.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сама ж реорганізація передбачає проведення інвентаризації активів та зобов'язань, усіх прийнятих рішень, а згодом закриття усіх рахунків та проведення державної реєстрації припинення діяльності Васильківської райради.
Так, у грудні був затверджений звіт про виконання бюджету Васильківського району за дев’ять місяців 2020 року по доходах у сумі понад 307 млн гривень і по видатках у сумі понад 271 один мільйон гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 36 млн гривень. У звіті ж за 2020 рік районний бюджет було виконано по доходам у сумі понад 426 млн гривень та по видаткам – у сумі понад 413 млн гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 13 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У січні новоутворена рада вже вийшла із засновників юридичної особи і, таким чином, передала на баланс Феодосіївської громади шість навчальних закладів. У лютому Обухівська райрада також вийшла зі складу засновників КНП Васильківської райради "Васильківська центральна районна лікарня". А також запропонували Васильківській міськраді увійти до складу засновників КП "Васильківський районний трудовий архів" та КНП "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги". .
Як розповів голова Обухівської районної ради VIIІ скликання Антон Карманов, якщо в більшості районах вже практично завершується процедура, то по Васильківському вона тільки стартувала.
"Васильківський район залишився наостанок, так як з райради до цього моменту всі співробітники вже звільнилися. Якщо з іншими районами ми поспішали, тому що там були працівники, яких потрібно було розрахувати і виплатити заробітні плати, то в Васильківському всього один робітник у декретній відпустці. Не було термінових витрат, тож вирішили не навантажувати раду і продовжити процеси по іншим районам, де були співробітники, яких необхідно було розрахувати. За процедурою ми повинні їх повідомити за два місяці, вони повинні стати на біржу праці. Є штати райрад потужністью в 17 чоловік, з яких половина – це робочі посади", – розповів Карманов.
За його словами, ліквідаційна комісія вже працює над передачею майна. Та через те, що зі штату нікого не залишилося, в цьому питанні виникають певні складнощі.
"Благо, є співробітники, які відгукнулися допомогти. Все йде згідно з процедурою, працює ліквідаційна комісія. Наприклад, вже передали лікарню, Феодосіївській громаді – передали школи, які були на балансі Васильківського, і в тому числі Києво-Святошинського району. У цьому питанні нам допомагали і райдержадміністрація, підключалися громади. В принципі якихось проблем в цих процесах ми не бачимо. Витримуються всі піврічні терміни, протягом яких ми повинні встигнути передати на баланс громад все майно. Думаю, що в травні вже буде заключна сесія", – додав він.
Точка зору
Депутат Київської обласної ради (фракція "За Майбутнє"), ексочільник Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
Якщо до цього процеси передачі майна до громад блокувалися, то після зміни обласного керівництва, з допомогою депутатів Київоблради та депутатів районних рад, думаю, ми їх відрегулюємо. Я чув, що є багато проблемних питань, що залишають об'єкти на балансі райрад, громадам передають лише їхнє утримання. Я вважаю, що майно, яке є в районах, має бути передане до громад, які надалі і нестимують всю необхідну відповідальність та опікуватимуться ним.
З приводу Васильківської громади, від якої особисто і був обраний, то наскільки мені відомо, значних проблем в цих процесах не виникає. Основний об’єкт, районну лікарню, громада вже одержала, необхідні рішення прийняті. На території міста діяло, звичайно, багато власних комунальних підприємств, які зараз вже працюють на громаду. Це, починаючи від водопостачання, закінчуючи прибиранням сміття.
Голова Глевахівської селищної громади Володимир Петренко:
До громади перейшли школи, первинна медицина. Ці процеси тривають і, думаю, що ми знайдемо спільну мову у цих питаннях. Наразі у нас вже створені і діють власні комунальні підприємства. Таких КП, щоб діяли на нашій території і мали би перейти до нас з балансу райради, немає. Тож нам немає за що воювати.
Нагадаємо, що Васильківський район було утворено у 1923 році і вважався він одним із найрозвиненіших регіонів області. Район із населенням в 57 900 осіб займав площу в 1184,4 тис. га, з них 16,8 тис. га – ліси.
До його складу входило чотири селищні ради та 39 сільських рад, які об'єднували 70 населених пунктів і підпорядковувались Васильківській районній раді з адмінцентром у місті обласного значення Васильків. У районі працювало 10 промислових підприємств. Основна виробнича діяльність району – сільськогосподарське виробництво.
Восени район розділився на декілька громад. Основна частина територій (12 сільрад та місто) увійшли до Васильківської громади. Ще чотири сільради відійшли до Глевахівської громади, одна, Дзвінківська сільрада, увійшла до складу міської Боярської громади та ще три – Гвоздівська, Іванковичівська та Рославичівська – до Феодосіївської громади.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Фото: колаж KV
КиевVласть
26 квітня 2021 г. 20:00
Раздел: Тексти
“Ублажить смотрящего”: Киевсовет дал отмашку застройке стадиона компанией из орбиты Комарницкого
Киевсовет передал в аренду ООО “Наука-комфорт” земельный участок площадью 3,1 га на бульв. Академика Вернадского, 32 (Святошинский район). Данная компания, которая, похоже, входит в орбиту скандального бизнесмена и “смотрящего по Киеву” Дениса Комарницкого (на фото), намерена построить на этой земле жилищный комплекс. Пикантности ситуации добавляет тот факт, что указанный участок по своей сути является спорткомплексом, и только ради его реконструкции новый арендатор якобы хочет заработать на продаже жилья. Большинство депутатов поверили в такие обещания (или же сделали вид, что поверили). Однако некоторые народные избранники прямо говорят, что в данном случае их “держат за дураков”.
Как стало известно KV, 22 апреля 2021 года Киевсовет передал ООО “Наука-Комфорт” в аренду на 5 лет земельный участок площадью 3,1 га на бульв. Академика Вернадского, 32 для строительства ЖК (проект решения №08/231-298/ПР от 5 февраля 2021 года).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Вопрос, рассмотрение которого инициировал Департамент земельных ресурсов КГГА, поддержали 68 депутатов горсовета. Только 15 народных избранников проголосовали против данного землеотвода.
Согласно принятому решению, арендатор сможет использовать эту землю “для строительства, обслуживания и эксплуатации жилищного комплекса с объектами социального и общественного назначения” (кадастровый номер участка – 8000000000:75:047:0050). Таким образом, Киевсовет изменил целевое назначение данной земли: ранее она могла быть использована лишь “для эксплуатации и обслуживания зданий и сооружений спортивного комплекса”. Также Киевсовет исключил данный участок из перечня спортивных парков, который был определен Программой развития зеленой зоны города Киева до 2010 года и концепцией формирования зеленых насаждений (утверждены решением Киевсовета №806/3381 от 19 июля 2005 года).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Официальным основанием для этого землеотвода стал тот факт, что ООО “Наука-Комфорт” владеет тремя размещенными на данной земле объектами недвижимости на основании договора купли-продажи от 11 апреля 2014 года (предыдущий владелец имущества в проекте решения не уточняется. – KV). Речь идет о двух спортивных сооружениях “футбольное поле, трибуны” площадью 77,9 кв.м. и 84,5 кв.м соответственно, а также спортивном сооружении “тропа здоровья, л/а секторы” площадью 104,1 кв.м.
Стоимость этой земли по нормативной денежной оценке составляет порядка 58,1 млн гривен (согласно проекту решения, это – предварительные данные. – KV). То есть, можно смело утверждать, что рыночная стоимость данного участка выше как минимум в несколько раз, а то и намного дороже.
Отметим, на данный момент, до подписания договора аренды с ООО “Наука-Комфорт”, арендатором этого и еще двух участков по указанному адресу значится ЧАО “Наука-Спорт” (до 2013 года – ЗАО). Всю эту землю Киевсовет передал указанному ЗАО в аренду на 25 лет еще 12 февраля 2004 года решением №43/1253. Тогда это был один участок площадью 6,08 га, который ЗАО “Наука-Спорт” мог использовать для эксплуатации и обслуживания зданий и сооружений спортивного комплекса. Но в дальнейшем этот участок был поделен на три участка площадью 3,1 га, 2,9 га и 0,02 га. К слову, на бульв. Академика Вернадского, 32 действительно находится одноименный спорткомплекс “Наука-Спорт”, который включает в себя теннисные корты, бассейны и т.д.
В соответствии с решением, принятым 22 апреля 2021 года, Киевсовет внес изменения в договор аренды, заключенный с ЧАО “Наука-Спорт” 11 апреля 2005 года, лишив эту компанию права на самый большой и самый маленький участки. Участок площадью 0,02 га Киевсовет никому не стал передавать, его отнесли к землям запаса рекреационного назначения.
Даже невооруженным глазом видно, что значительная часть переданного ООО “Наука-комфорт” участка представляет из себя стадион (выдержка из Гугл-карт)
В ходе заседания Киевсовета против грядущей застройки стадиона открыто выступили всего лишь двое депутатов – член фракции “Оппозиционная платформа – За жизнь” (“ОПЗЖ”) Игорь Кириленко и представитель фракции “Единство” Ваган Товмасян. Последний даже заявил о готовности за собственные средства отремонтировать спорткомплекс, чтоб избежать строительства очередного ЖК в Святошинском районе. Однако, их аргументы никак не подействовали на коллег.
Такая пассивность депутатского корпуса вполне объяснима: вероятно, в первую очередь речь идет о привычном “договорняке” между столичными властями и застройщиком. Кроме того, не стоит отрицать и фактор усталости депутатов. Ведь, как это часто бывает со скандальными и важными для городского руководства вопросами, данный проект решения рассматривался ближе к концу заседания Киевсовета – после 19:00, когда народным избранникам уже сложно адекватно и трезво оценивать действительность.
При этом, позиция горсовета по данному вопросу вызвала немалый резонанс в обществе.
Например, нардеп Гео Лерос (внефракционный, избирался от “Слуги народа”) на своей странице в Facebook назвал депутатов, которые поддержали данный проект решения, “г***нами” (средствами контрацепции. – KV). По его словам, они “проголосовали за то, чтобы в Киеве, вместо футбольного стадиона “Наука”, построили очередной ЖК для “смотрящего” от Банковой – Комарницкого.
Его коллега Александр Дубинский (внефракционный, избирался от “Слуги народа”) был не менее красноречивым. “Фракция Слуги Аферистов и Мошенников в Киевсовете с размаху влепилась головой в столб. Депутаты СН (“Слуги народа”) под предводительством жены министра иностранных дел Кулебы (депутат Евгения Кулеба. – KV) проголосовали за то, чтобы приятель Тищенко (замглавы фракции “Слуга народа” в ВР. – KV) по фамилии Комарницкий построил высотку вместо существующего стадиона по ул. Вернадского (имеется в виду одноименный бульвар. – KV)”, – заявил нардеп.
Еще один нардеп от “Слуги народа” Андрей Холодов, в свою очередь, потребовал от Киевской городской организации этой партии отозвать голоса депутатов за передачу этого участка в аренду. Дескать, если бы не “позитивные” голоса 8 депутатов от “Слуги народа”, решение не было бы принято. Также Холодов потребовал от городского головы Виталия Кличко не подписывать это решение.
Читайте: Нардеп Холодов требует отозвать голоса депутатов от СН, проголосовавших за застройку стадиона на Вернадского в Киеве
Напомним, указанный проект решения Киевсовет принял лишь со второй попытки. Впервые он был вынесен в сессионный зал почти два месяца назад (4 марта 2021 года), и тогда для его утверждения не хватило 8 голосов.
В ходе указанного заседания представитель ООО “Наука-Комфорт” Андрей Гринь заявил, что компания якобы планирует провести реконструкцию спорткомплекса на бульв. Академика Вернадского, 32. При этом, по итогам реконструкции, дескать, останутся и теннисные корты, и стадион, а также “добавится” бассейн. Но, как отметил Гринь, для привлечения денежных средств на такие работы предусмотрено строительство жилья.
Народных избранников в марте 2021-го эти доводы не убедили: они прямо заявляли о сомнениях относительно выполнения “спортивно-инфраструктурных” обязательств. К примеру, Михаил Наконечный (фракция “ОПЗЖ”) задал представителю ООО “Наука-Комфорт” риторический вопрос о том, не держит ли он депутатов “за дураков”. Логика Наконечного была простой: если бы эта компания хотела действительно заняться развитием спортивной инфраструктуры, она бы просила землеотвод под строительство стадиона или спортивных сооружений. В свою очередь, депутат Юрий Федоренко (фракция “Слуга народа”) допустил возможность строительства стадиона арендатором. Однако, по его мнению, это максимум будет небольшой объект, рассчитанный на то, чтоб на нем занимались спортом жильцы новых жилых домов.
Читайте: Депутата Верховной Рады Александра Юрченко освистали в Киевсовете
По данным аналитической системы Youcontrol, ЧАО “Наука-Спорт” (арендатор части земли на бульв. Академика Вернадского, 32) было зарегистрировано в Киеве в январе 1996 года. Владельцами крупных пакетов акций этой компании по состоянию на IV квартал 2020 года значились Анатолий Нестеров, Ирина и Анатолий Кржевины (руководитель этого ЧАО), а также Игорь и Витольд Фокины.
По данным сайта Федерации тенниса Украины, Анатолий Кржевин – член Президиума этой федерации. В свою очередь, Витольд Фокин – Премьер-министр Украины времен первого президента Леонида Кравчука, народный депутат I созыва Верховной Рады.
Столичное ООО “Наука-Комфорт” (новый арендатор и потенциальный застройщик жильем участка на бульв. Академика Вернадского, 32) было создано в апреле 2014 года – фактически за неделю до приобретения объектов на участке на бульв. Академика Вернадского, 32. Руководителем компании указан Валерий Мариненко, конечными бенефициарами – киевляне Владислав Ковтун и Александр Клименко, учредителем – ООО “Имидж Кэпитал” (у этой компании те же конечные бенефициары).
Отметим, с мая 2016 года по март 2021 года одним из учредителей ООО “Наука-Комфорт” значился Георгий Цагареишвили. Он был депутатом Киевоблсовета VII созыва от “Солидарности”, а также приходится братом Льву Парцхаладзе – экс-депутату Киевсовета, экс-заместителю главы Киевской областной государственной администрации и экс-заместителю Министра регионального развития, строительства и ЖКХ. Как сообщала KV, в 2009-2011 годах Цагареишвили был руководителем ООО “Маркет Рисерс Груп” (до сентября 2020 года называлось ООО “XXI век”) – компании, которая до апреля 2019 года была одним из учредителей ООО “Мрия-Инвест”. Последнее ООО, которое, похоже связано с окружением городского головы Киева Виталия Кличко, известно своими намерениями возвести громадный ТРЦ на берегу озера Вырлица на столичных Осокорках.
Читайте: Сквозь скандалы и разборки: фирма из орбиты Кличко планирует построить громадный ТРЦ на Осокорках
При этом, ряд публичных деятелей, в том числе и упомянутый выше Гео Лерос, связывают ООО “Наука-Комфорт” со скандальным бизнесменом, депутатом Киевсовета VI созыва от “Блока Леонида Черновецкого” Денисом Комарницким. Последнего, в свою очередь, неоднократно называли одним из “смотрящих” в столице от главы Офиса Президента Андрея Ермака. В частности, Комарницкому приписывали интерес к сфере строительства, освоению бюджетных средств на разного рода инфраструктурных проектах (в том числе – Подольско-Воскресенский мостопереход) и к добыче песка на территории Киева.
Читайте: Кличко и Комарницкий за ограбление киевского бюджета должны попасть под следствие НАБУ, – нардеп
Обязанности директора Департамента земельных ресурсов КГГА со 2 апреля 2021 года исполняет замдиректора этой структуры Валентина Пелих. С 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года этим департаментом руководил нынешний замглавы КГГА Петр Оленич. Директором Департамента градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года работает Александр Свистунов. Он же называется главным архитектором Киева. Комиссию Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений с 8 декабря 2020 года возглавляет член фракции “УДАР” Михаил Терентьев.
Фото: коллаж KVКиевVласть
26 квітня 2021 г. 15:41
Раздел: Новини
Пандемия ускорила цифровизацию образования в Европе, но не в Украине, - эксперт
Пандемия и локдауны внесли коррективы в образовательный процесс в мире, ускорив его цифровизацию. Не смотря на то, что в нашей стране этот вопрос стал очень остро, за год в сфере цифровизации образования изменилось мало.
Об этом KV стало известно из блога координатора инициативы SMARTCITY.UA Юрия Назарова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Пандемия и локдауны внесли свои коррективы в образовательный процесс в мире и в Украине в частности. Более того, в нашей стране этот вопрос стал очень остро, поскольку уже фактически год школьники, в большинстве своем, обходятся домашними заданиями в Viber, тогда как прогрессивные государства максимально адаптировались к новым условиям и предложили своим ученикам и студентам решения, основанные на новейших цифровых решениях и образовательных платформах. В Украине smart решения реализуют разве что отдельные частные школы, вузы или общественные инициативы, вроде Smart City Hub, Smart University и др. Однако, это не влияет глобально на уровень украинского образования в кризисный период. Так же, как не способен изменить ситуацию высокий уровень педагогического мастерства отдельных преподавателей. Да, есть блестящие практики, но, с другой стороны, если мы почитаем переписки в чатах или группах родителей школьников, мы увидим полный беспорядок”, – считает Юрий Назаров.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По его словам, причина в том, что у большинства учащихся и педагогов часто элементарно не хватает технического обеспечения, а иногда и знаний, чтобы реализовать все возможности дистанционного учебного процесса.
“За год адаптивного карантина в этой ситуации почти ничего не изменилось. И когда сегодня Украина снова получила очередную волну жестких локдаунов, дистанционное образование продолжает ограничиваться школьными заданиями в Viber и Zoom-конференциями для студентов. В то же время, не надо далеко ходить, в Эстонии, стране цифрового чуда еще с 2008 года действует система eKool – дигитальный образовательная среда, работающее в каждой школе страны. Это информационная система, в которой содержатся все данные, связанные с обучением, и происходит взаимодействие всех участников учебного процесса – учащихся, родителей, учителей и администрации”, – рассказал эксперт.
Отмечается также, что подобный симбиоз происходит не только в Эстонии, но и в иных странах. Например, в Великобритании к этому процессу привлекают даже BBC.
Эксперты прогнозируют, что такой формат будет становиться все более популярным, поскольку цифровая трансформация происходит очень быстро, и технологии становятся неотъемлемым инструментом обучения.
“Сейчас речь уже идет не просто об овладении технологиями, а о цифровой грамотности. Именно на таких “грамотных” специалистов рассчитывают государства в будущем. В связи с чем данным вопросом необходимо уделять особое внимание. И Украина в этом отношении – не исключение. Хотим мы того или нет, в процессе совершенствования национального образования с каждым годом все большую роль приобретают современные технологии, внедрение которых способствует его модернизации и развитию, а также повышению качества подготовки будущих специалистов и сближению образования с наукой. И, как мы видим на примере других государств, такие технологии во многом требуют пересмотра существующих подходов к образовательной деятельности”, – рассказал координатор инициативы SMARTCITY.UA.
Какие же шаги должен сделать Украине, чтобы полноценно влиться в процесс цифровизации образовательных процессов, который происходит в мире?
По мнению эксперта, во-первых, у нас должен быть последовательный план внедрения изменений или, другими словами, пошаговый план дигитализации.
“Что именно нам нужно? Технические мощности? Бюджет? Какой мы имеем уровень потребностей? Все эти вопросы должны быть в списке уже найденных ответов.
Во-вторых, мы должны развивать материальную инфраструктуру. Это предполагает строительство дата-центров, появление новых каналов связи и устройств для использования цифровых учебно-методологических материалов и др. Я понимаю, что многие традиционно скажет, что это дорого и в наших сегодняшних условиях невозможно. Но времена меняются, в Украине появились релевантные и относительно недорогие ИТ-решения. А благодаря реформе децентрализации и финансовой автономии школы имеют все больше возможностей для цифровизации образования, и не только в столице, но и в регионах. В-третьих, нам необходимо внедрять цифровые программы. Иными словами, создавать, тестировать и применять учебно-методические материалы с использованием технологий машинного обучения, искусственного интеллекта и др. В-четвертых, мы должны продолжать развивать онлайн-обучение и постепенно отказываться от бумажных носителей информации.
Параллельно в Украине нужно разрабатывать новые системы управления обучением. При дистанционном обучении – это программы по администрированию и контроля учебных программ и курсов. Такие программы обеспечивают равный и свободный доступ учащихся к знаниям, а также гибкость обучения. Кстати, первые шаги в этом направлении уже сделаны. В этом году Министерство образования и науки заявило о начале реализации пилотного проекта по установке в несколько школах бесплатного программного обеспечения для создания и ведения школьных электронных журналов и дневников. В министерстве обещают, что после завершения испытательного этапа, государственные е-журналы и е-дневники станут доступными всем украинским школам на безвозмездной основе”, – добавил Назаров.
Также очень важно для Украины повысить навыки преподавателей в сфере цифровых технологий, а также проводить постоянные курсы и тренинги по цифровизации для преподавателей школ и вузов всех специальностей.
“Таким образом, Украина еще должна пройти относительно длинный путь в направлении цифровизации образования, ведь мы только в его начале. Но главное при этом не забывать, что именно сочетание развития трех направлений: организационно-законодательного, методического и инфраструктурного позволит нам достичь желаемого эффекта. И чем лучше мы мобилизуем работу всех заинтересованных сторон в этих направлениях, тем быстрее станем частью глобальных трансформаций, которые происходят в мире”,- резюмировал эксперт.
Напомним, председатель SmartCity.UA Юрий Назаров считает, что Украина застряла в советской системе государственного управления и едет на ней, как на тракторе, хотя хочет ехать, как на Audi. Отличным примером для Украины может быть опыт Эстонии, которая успешно модернизировала постсоветскую систему.
Читайте: Опыт развития smart city Эстонии можно воспроизвести в Украине, – Юрий Назаров
Фото: из открытых источников
КиевVласть
26 квітня 2021 г. 14:26
Раздел: Новини
На Крещатике на несколько дней ограничили движение (схема)
На столичном Крещатике на несколько дней частично ограничили дорожное движение. Дорожники проводят текущий ремонт.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КК “Киевавтодор” (*). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“На ул. Крещатик частично ограничено движение до 17:00 28 апреля”, – говорится в сообщении.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что на улице Крещатик продолжается текущий ремонт. Работы проводят по всей длине улицы. Основные работы планируются закончить до вечернего часа пик. Во время ремонта движение будет частично ограничено.
Как сообщала KV, c 24 апреля до 10 июля на путепроводе через железную дорогу на ул. Льва Толстого частично ограничат движение. Дорожники начинают капитальный ремонт дороги на этом участке.
Читайте: Движение на путепроводе по улице Толстого в столице частично ограничат до 10 июля
Отметим, коммунальная корпорация “Киевавтодор” основана Киевсоветом в 2002 году. Обязанности генерального директора корпорации с 19 мая 2020 года исполняет замгендиректора по развитию производства Александр Федоренко.
КК “Киевавтодор” подчиняется Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА. Обязанности директора департамента с 5 апреля 2021 года исполняет первый заместитель директора этого подразделения Иван Шпилевой. До этого с 6 февраля 2020 года эту должность занимал Валентин Осипов, которого Виталий Кличко недавно назначил своим советником.
Вопросы транспортной инфраструктуры в столице курирует назначенный 21 февраля 2020 года зампредседателя КГГА Александр Густелев, который до этого, с марта 2015 года, возглавлял КК “Киевавтодор”.
* КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026)
Фото: autoua.netКиевVласть
26 квітня 2021 г. 13:44
Раздел: Новини
Реконструкцию Андреевской улицы за 46 млн гривен проведет фирма депутата Одесского горсовета из фракции Геннадия Труханова
Коммунальная корпорация (КК) “Киевавтодор” за реконструкцию улицы Андреевской заплатит более 46 млн гривен фирме из окружения мэра Одессы Геннадия Труханова – ЧП “Киевдорстрой”. Соответствующие работы подрядчику необходимо выполнить до конца 2021 года. За это время на улице Андреевской должны обновить все инженерные сети, заменить дорожное покрытие и установить новые дорожные знаки, парковочные столбики и светильники.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 21 апреля 2021 года КК “Киевавтодор” (*) заключила с ЧП “Киевдорстрой” (**) договор на проведение реконструкции ул. Андреевской в Подольском районе Киева. Цена договора составила 46,3 млн гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
ЧП “Киевдорстрой” до 31 декабря 2021 года должно заменить дорожное покрытие, гранитные бортовые камни и бетонные бордюры, обновить инженерные сети (водопровод, канализация, тепло- и электросети внешнего освещения), установить дорожные знаки, парковочные столбики и светильники, а также нанести дорожную разметку.
Гарантия на покрытие из брусчатки, гранитный бортовой камень, опоры наружного освещения должна составить 15 лет, основу дорожной одежды, люки, дождеприемные решетки, опорные плиты – 10 лет, водопропускные трубы – 6 лет, асфальтобетонное покрытие и покрытие из фигурных элементов мощения – 5 лет, дорожную разметку – 1 год.
Указанный тендер удалось провести со второго раза. Объявленную 2 февраля 2021 года аналогичную закупку отменили из-за отклонения всех тендерных предложения.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, улица Андреевская улица – одна из древнейших улиц Киева, название которой не менялось и происходит от Андреевской церкви, возведенной в XVIII веке. Пролегает эта улица от Боричева тока до Набережно-Крещатицкой улицы. Основная застройка улицы относится преимущественно ко второй половине XIX – началу XX века.
Реконструкция улицы Андреевской осуществляется в соответствии с распоряжением Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 24.10.2016 года № 1025.
Читайте: В Киеве к Евровидению собираются отремонтировать две улицы на Подоле, а ул. Сагайдачного сделать пешеходной
В бюджете Киева на 2021 год на проведение этой реконструкции заложено 49,2 млн гривен, общая сметная стоимость – 50,3 млн гривен.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ЧП “Киевдорстрой” зарегистрировано в 2009 году в Киеве. Уставный фонд – 1 млн гривен. Директор – Александр Ращупкин. Учредителем значится ООО “Оттема” (Венгрия). Конечные бенефициарные собственники – Евгений Коновалов и Юрий Шумахер (оба – жители Одессы).
Юрий Шумахер и Евгений Коновалов являются ключевыми фигурами группы “Ростдорстрой”, к которой относят и “Киевдорстрой” как один из основных активов группы. Компании этой группы занимаются строительством дорог. Также Шумахер и Коновалов являются совладельцами компаний, работающих в сферах недвижимости и транспорта.
Кроме этого, Юрий Шумахер – депутат Одесского горсовета, член фракции “Доверяй делам”, которая представляет партию мэра Одессы Геннадия Труханова.
По информации Zакупівлі, ЧП “Киевдорстрой” по результатам участия в публичных закупках заключило 141 договор на общую сумму свыше 4 млрд гривен. Самый крупный заказчик – КК “Киевавтодор”, с которым заключены договора на общую сумму 3,78 млрд гривен.
Активизация сотрудничества ЧП “Киевдорстрой” с бюджетораспределяющим “Киевавтодором” приходится на 2014 год, когда Александра Густелева назначили заместителем гендиректора КК. А больше всего средств городского бюджета этот подрядчик получил с марта по июнь 2019 года (4 договора с “Киевавтодором” на сумму 2,1 млрд гривен), когда Кличко назначил Густелева своим профильным заместителем по КГГА. В частности “Киевдорстрой” выполнял работы по капремонту ул. Пушкинской (цена договора – 142,6 млн гривен) и Броварского проспекта (цена договора – 613 млн гривен), продолжает ремонтировать ул. Борщаговскую (цена договора – 653,8 млн гривен), а в феврале 2021 года получил подряд на капремонт улицы Льва Толстого (цена договора – 161,5 млн гривен).
Читайте: Мэрское братство: Администрация Кличко отдает миллиарды компании, которую связывают с мэром Одессы Трухановым
Коммунальная корпорация “Киевавтодор” основана Киевсоветом в 2002 году. Обязанности генерального директора КК “Киевавтодор” с 19 мая 2020 года исполняет замгендиректора по развитию производства корпорации Александр Федоренко.
КК “Киевавтодор” подчинено Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА, обязанности директора которого с 6 апреля 2021 года исполняет первый заместитель директора этого департамента Иван Шпилевой. Деятельность Департамента транспортной инфраструктуры КГГА направляет и контролирует зампредседателя КГГА Александр Густелев, а координирует заместитель председателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Константин Усов.
* КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026)
** ПП “Київшляхбуд” (код ЄДРПОУ: 36156238)
Фото: Google MapsКиевVласть
26 квітня 2021 г. 13:04
Раздел: Новини
В Киеве начат капремонт путепровода на ул. Льва Толстого (фото)
На выходных в Киеве стартовали работы по капитальному ремонту путепровода над железнодорожными путями на улице Льва Толстого. Сооружение было построено в 1965 году и с тех пор на нем не выполнялся капитальный ремонт.
Об этом КВ стало известно из сообщения пресс-службы КК “Киевавтодор” (*).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Как сообщается, в рамках обновления сооружения заменят монолитную плиту проезжей части и тротуаров. Установят новые деформационные швы, перильное и барьерное ограждение. Нанесут современную гидроизоляцию, уложат новое асфальтовое покрытие. Устроят новое монолитное сообщения путепровода с насыпью проезжей части.
Полный комплекс ремонтных работ на путепроводе планируется завершить до конца 2021 года.
Отмечается, что параллельно с капитальным ремонтом путепровода начинается обновление и самой улицы Льва Толстого – от ул. Митрополита Липковского до ул. Тарасовской.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Также в коммунальной корпорации сообщили, что на этой неделе планируется начать ремонт Новоконстантиновского путепровода на пересечении ул. Телиги, просп. Бандеры и ул. Новоконстантиновской. Это сооружение было построено в 1979 году и до сих пор его капитально не ремонтировали.
В рамках проекта предусмотрено также выполнить полный комплекс работ. Планируется обустроить новую монолитную плиту, гидроизоляцию и асфальтовое покрытие; заменить деформационные швы, перильное и барьерное ограждение; смонтировать новые сети освещения.
В “Киевавтодоре” уверяют, что после выполнения капитального ремонта срок эксплуатации сооружений будет продлен на десятилетия.
Кроме того, пресс-служба коммунальной корпорации напомнила, что сейчас капитальный ремонт продолжается на Индустриальном путепроводе, а также продолжаются и средние ремонты искусственных сооружений:
мост пешеходный на Столичном шоссе (около СТО №3 и автоцентров);мост пешеходный на пересечении просп. Лобановского и ул. Кайсарова;путепровод на трамвайных путях на ул. Лифаря;путепровод на пересечении Кольцевой дороги с ул. Курбаса.
Ранее KV сообщала, что на путепроводе на ул. Льва Толстого начинается капремонт. В связи с этим до 10 июля на путепроводе частично ограничат движение.
Читайте: Движение на путепроводе по улице Толстого в столице частично ограничат до 10 июля
Отметим, коммунальная корпорация “Киевавтодор” основана Киевсоветом в 2002 году. Обязанности генерального директора корпорации с 19 мая 2020 года исполняет замгендиректора по развитию производства Александр Федоренко.
КК “Киевавтодор” подчиняется Департаменту транспортной инфраструктуры КГГА. Обязанности директора департамента с 5 апреля 2021 года исполняет первый заместитель директора этого подразделения Иван Шпилевой. До этого с 6 февраля 2020 года эту должность занимал Валентин Осипов, которого Виталий Кличко недавно назначил своим советником.
Вопросы транспортной инфраструктуры в столице курирует назначенный 21 февраля 2020 года зампредседателя КГГА Александр Густелев, который до этого, с марта 2015 года, возглавлял КК “Киевавтодор”.
* КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026)
Фото: пресс-служба КК "Киевавтодор"КиевVласть
26 квітня 2021 г. 09:04
Раздел: Новини
На проспекте Гагарина в результате опрокидывания автомобиля одна женщина погибла, вторая - в реанимации (фото, видео)
Вечером 25 апреля на проспекте Гагарина в Киеве в результате опрокидывания автомобиля одна женщина-пассажирка погибла, вторая – в реанимации. Очевидцы утверждают, что за рулем лихачившего автомобиля был мужчина, который скрылся с места ДТП.
Об этом KV стало известно из сообщения dtp.kiev.ua. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Мать погибла на месте, дочка в критическом состоянии в реанимации уже без сознания. Последствия жуткого ДТП в Киеве на проспекте Гагарина”, – говорится в сообщении.
Отмечается, что автомобиль Nissan Teana белого цвета регистрации Сумской области на огромной скорости вылетел с дороги на газон и несколько раз опрокинулся. Женщины не были пристегнуты и получили тяжелейшие травмы.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Известно, что автомобиль был зарегистрирован на погибшую, нарушений ПДД не было. Пару человек говорят, якобы водителем был какой-то парень, который сбежал. За несколько минуты до трагедии этот автомобиль видели лихачившим по району.
Как сообщала KV, 16 апреля на улице Вишняковской в Дарницком районе Киева водитель маршрутки насмерть сбила женщину, которая стояла возле пешеходного перехода. Предварительно, 60-летний водитель не справился с управлением и наехал на женщину.
Читайте: В Киеве маршрутка насмерть сбила женщину
Фото: dtp.kiev.uaКиевVласть
25 квітня 2021 г. 17:30
Раздел: Стиль
Колись у цього міста були теплі долоні, а тепер тут – дикі джунглі
35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Серіал “Чорнобиль” подивилося півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження лавиною. І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації.
Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років.
Дорога на Чорнобиль
Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються.
Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно.
А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів.
Два роки тому перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км.
На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі.
Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині).
"Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...".
Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти...
На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути!
Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации.
Радіоактивні хмари розстрілювали
Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією.
"Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт.
Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села...
Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою.
Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі.
А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною.
Містом блукали покинуті собаки й коти
Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту.
"Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола.
У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення.
Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали.
Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна...
Назад у майбутнє: місто-привид
У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей.
В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину міста, прямо чи праворуч — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль.
Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу.
"Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах."
Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся. В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу...
На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто.
Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який так і не відкрився. Атракціони й досі дуже сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”, готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть!
В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків…
Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів.
А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду.
Настав час нагнати справжньої жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг. Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і 20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні.
Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця!
Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти.
В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день..
"Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов.
Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини.
Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання.
Повертаємося назад
Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку...
Шість реакторів
Ми поїхали далі, до четвертого реактора.
А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе.
Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану.
Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію.
Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено.
Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає!
Ми зупинилися на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності.
Чорнобиль 2
Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України
Радіолокаційна станція “Дуга” або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні помилки в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”).
Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни
За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття.
"А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта".
Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик.
На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми.
"З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені.
Браконьєри
Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить".
Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже.
Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій