Одним із найбільш віддалених та проблемних районів Київщини є Іванківський. Свавілля чиновників, відсутність бюджетних надходжень, жахливий стан екології через діяльність шкідливих підприємств – з цими та іншими проблемами продовжують боротися активні представники ВО “Свобода”. Про майбутнє району та боротьбу із застарілою системою в інтерв'ю KV розповів депутат Іванківської районної ради Олег Береговий.  KV: З якими проблемами до вас, як депутата райради, найчастіше звертаються мешканці? Олег Береговий: За майже п'ять років моєї каденції мешканці звертаються з різними питаннями. Найчастіше – через свавілля чиновників. Просили не дати “зам'яти” кримінальні справи щодо рейдерських захоплень лісів, земель. Часто в таких ситуаціях люди розуміють, що самостійно не зможуть домогтись справедливості. А депутати від “Свободи” нікого не бояться і завжди йдуть до перемоги. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи вистачає депутатських повноважень для вирішення проблем мешканців? Олег Береговий: Не можу сказати, що повноважень не вистачає. Питання в іншому. Вже більше 30 років на місцях та у державі існує певна система, проти якої важко боротися, навіть маючи безліч повноважень. Цю ситуацію можуть змінити тільки виборці, якщо оберуть більшу кількість активних депутатів, які будуть прагнути змін.  KV: Які основні проблеми є в районі? Як їх вирішити? Олег Береговий: Основна проблема – це результат “господарювання” місцевої влади за останні шість років. Ми маємо низький рівень оснащення у центральній районній лікарні, відсутність необхідного обладнання. Відсутні джерела надходжень до бюджету, район інвестиційно не привабливий. Комунальна сфера фактично поставлена “на коліна” – районні підприємства мають мільйонні борги.  Проблемою є наявність екологічно небезпечних, радіаційних підприємств – ТЕС, сховище відходів ядерного палива. Подекуди складається враження, що Іванківський район хочуть перетворити у промисловий центр Київської області.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є багато втрачених джерел фінансування, які потрібно відновлювати. До цього часу діють схеми, які потрібно припинити. Тоді знайдуться кошти. Звісно, якщо виборці обирають тих людей, які декілька років будували злочинні схеми, то нічого не зміниться. Не знаю, за рахунок чого у такому разі громада існуватиме.  KV: За рахунок чого відбувається основне наповнення бюджету? Карантинні заходи дуже вплинули на розмір надходжень? Олег Береговий: Майже 70% надходжень до бюджету складає ПДФО із підприємств Зони відчуження. Карантин звичайно вніс корективи у розмір надходжень. З початку карантину до липня район не отримав 2,8 млн гривень. Були проблеми із виплатою зарплат, які досі вирішуються.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олег Береговий: “Свобода” за продаж землі сільськогосподарського призначення, але єдиним покупцем її має бути держава Україна і за ціною, не менше середньоєвропейської. Якщо, наприклад, заможна громада захоче придбати землю у комунальну власність, це також не погано. Але ця земля має залишатись українською. За Конституцією, кожен громадянин має право отримати сільськогосподарську землю. Чи залишиться це право у майбутніх поколінь українців, якщо іноземці чи олігархічні клани і групи, які зараз в умовах важкого економічного і фінансового стану українців, масово скуплять землю за безцінь? Звісно, що ні.  Особисто я навіть не розумію моральної сторони цього питання – як можна продавати землю, кожен сантиметр якої рясно окроплено кров’ю попередніх поколінь українців, які захищали її для нас. Чому саме наше, теперішнє, покоління, має її продати? Чи залишиться наступне покоління українців господарями на своїй землі? Звісно, що ні. Саме таким чином знищували нації. Забирали мову, землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв? Олег Береговий: В Іванківському районі є як дрібні аграрії, так і потужні підприємства. Якщо українську землю почнуть скуповувати іноземці та грошовиті гравці всередині держави, то наші фермери та аграрії опиняться в неконкурентних умовах.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олег Береговий: В цілому за п'ять років проведення реформи можу оцінити її позитивно. Раніше бюджету Іванківського району не вистачало навіть на виплату зарплат. Наразі надходження збільшились. Більш того – з'явилися можливості створювати підприємства, які б могли додатково заробляти кошти в бюджет. Проблема у тому, що цього ніхто не робив. Керівники просто витрачали кошти, не думаючи про майбутнє району. KV: За затвердженим адміністративно-територіальним устроєм Київщини, Іванківський район зникне з мапи області. Що думаєте з цього приводу? Чи претендував Іванків на звання адмінцентру? Олег Береговий: Процес стирання Іванківського району з мапи області продовжується не перший рік. Спочатку Іванківську прокуратуру перенесли до Броварів, поліцію та сервісний центр МВС – у Вишгород, архів – у Києво-Святошинський район і так далі. Дуже прикро, що Іванківська районна влада протягом останніх років абсолютно не переймалась питанням збереження району. Хоча мала таку можливість, спілкуючись із представниками ОДА, Уряду.  Оскільки район доволі віддалений від столиці, на мою думку, було б правильно створити окремий район у складі Іванківського і Поліського з центром у Іванкові. Фактично ми живемо, як одна громада. І було б непогано, якби це затвердили на адміністративному рівні. Але ніхто цим не займався. Іванків не претендував на звання райцентру. Мабуть районна влада займалась більш важливими питаннями.  KV: Жителям Іванківщини буде зручно доїжджати до адмінцентру у Вишгороді? Олег Береговий: Прямого сполучення між селами Іванківського району і містом Вишгород немає. У людей не буде можливості їхати у Вишгород щоразу, маючи потребу у вирішенні питань, тим паче літнім людям. З Іванкова до Вишгорода 70 кілометрів, а з Кухарів, Страхолісся, Олізарівки – більше ста кілометрів. Більше того – не з кожного села району можна доїхати в Іванків, перевізник не здійснює маршрути. Люди змушені пішки долати кілометри, щоб потрапити на трасу. Були численні звернення до КОДА, Іванківської РДА. У результаті обласна адміністрація перекладає відповідальність на районну адміністрацію і навпаки.  KV: Чи вірним на вашу думку є рішення уряду щодо об'єднання усього району в єдину Іванківську громаду? Олег Береговий: Теоретично таке рішення єдине є правильним. У районі немає сіл, які б могли стати центром об'єднаної громади. Єдине основне джерело наповнення бюджетів – здача в оренду невитребуваних паїв аграрним компаніям. Проблема в тому, що попередні голови РДА своїми розпорядженнями здали паї в оренду за безцінь. Якщо зараз аграрій готовий платити селянину 8-10% від нормативно-грошової оцінки, то по сільрадам договори заключені під 3-5%. І тоді голови РДА мали право підписувати такі розпорядження. А села втрачають мільйони гривень.  Перед місцевим самоврядуванням наступного скликання стоятиме складне завдання, оскільки ці договори заключені на 8-10 років. Та незважаючи на відсутність коштів, сільради мали амбіції щодо створення окремих громад. Але усі розуміли, що це неможливо.  KV: Після завершення реформи децентралізації податки з Зони відчуження залишаться у громаді? Олег Береговий: Це дуже болюче питання для громади, оскільки саме ці податки є основним наповненням бюджету. Статтею 67 пунктом 3 Бюджетного кодексу затверджено, що ці податки зараховуються до Іванківського районного бюджету. І Зона відчуження адміністративно входила до Іванківського району. Але район перестане існувати.  При формуванні перспективного плану об'єднання громад ще у 2014 році, таке важливе питання не було враховано. Районне керівництво мало боротись за те, аби Зону відчуження включили в Іванківську об'єднану громаду. Більш того – за останні роки багато підприємств перереєструвались у Славутич і сплачують туди податки. І ніхто не вжив жодних заходів, аби цього не допустити. По відношенню до громади це дуже несправедливо.  Було масса звернень до області, кожен голова облдержадміністрації обіцяв, що все буде добре. Однак, конкретних результатів досі немає. Тому вирішення цього питання, скоріш за все, також ляже на плечі майбутнього керівництва громади. “Свобода” йде на вибори якраз для того, аби нейтралізувати усі негативні наслідки діяльності районного керівництва. У будь-якому разі дорога до Зони відчуження пролягає через Іванківський район, тому з нами муситимуть рахуватися.  KV: Свого часу рішення про будівництво ЦСВЯП дуже обурило мешканців району. Які настрої на Іванківщині зараз? Олег Береговий: Враховуючи наслідки аварії на ЧАЕС, які ми відчуваємо і сьогодні, це рішення ніколи не перестане обурювати громаду. Ми й так маємо високий рівень онкології, смертності, ненароджуваності. Нас не почули, прийняли рішення про будівництво. В кінці цього року вже буде завершено будівництво першої черги сховища.  KV: Які проєкти вже були профінансовані за рахунок коштів від будівництва? Чи задоволені кількістю затверджених проєктів? Олег Береговий: Іванківський район не отримав жодної копійки на реалізацію проєктів. Це ще більше обурює громаду. Мешканці побоюються, що ми взагалі можемо нічого не отримати. Причина у тому, що попередні керівники обласної і районної адміністрацій не змогли знайти спільної мови. Основне питання було в тому, хто обиратиме підрядників. Був варіант, аби цим займалось управління капітального будівництва КОДА, що не влаштувало РДА. А обласна адміністрація не погодилась, аби підрядників обирав район.  Раніше ми подавали об'єкти на фінансування. Однак і на цьому етапі виникали проблеми. Хоч попереднє керівництво РДА й знало, що кошти можуть бути виділені лише на реконструкцію чи будівництво, проєкти вони виготовили на ремонт. Громада втратила безліч коштів, це близько 10 проєктів. Деякі проєкти були перероблені, деякі – перероблюють до цього часу. Наразі маю сумніви, що до виборів ми отримаємо якесь фінансування.  Крім того, закон про розподіл коштів від будівництва є неточним. У ньому зазначено, що 10% від кошторисної вартості будівництва об'єкта мають бути розподілені на три прилеглі території – Іванківському, Поліському районам та місту Славутич, але не вказано, за якими критеріями. В цьому році ми звернулись до народного депутата від ВО “Свобода” Оксани Савчук з проханням внести зміни до закону і конкретно прописати – скільки коштів має отримати кожна територія, а також видалити посередника – КОДА, аби кошти громади отримували напряму.  KV: За ці кошти також мали побудувати сміттєвий полігон в Іванкові. На якому етапі проведення робіт? Олег Береговий: Проєкт будівництва мали фінансувати за кошти від будівництва ЦСВЯП, але потім його включили до обласної програми поводження з твердими побутовими відходами. Але жодних робіт щодо будівництва не було розпочато.  Крім того, основна вимога будівництва полігону від інвесторів – великий об'єм сміття. Більший, ніж продукує наш район. Я розумію, що тільки так інвесторам цей бізнес буде вигідним. Але звозити сміття з інших районів в Іванківський – невигідно громаді. Таким чином ми позбавимо район перспективи стати туристичним. Жоден іноземець не захоче їхати навіть у Зону відчуження через Іванківщину, знаючи, що сюди фурами вивозиться сміття.  В Іванкові є полігон, та лише декілька сільрад мають договори на вивезення сміття. На жаль, сміття інших сіл вивозиться у лісосмуги.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олег Береговий: “Свобода” готова змагатися у будь-якій конфігурації виборів. Ми маємо постійно діючі активні осередки та реальних членів партії і ми чудово розуміємо, що маємо йти на вибори, перемагати і не просто критикувати, а брати на себе відповідальність.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олег Береговий: У законі про вибори вважаю неправильним пункт щодо грошової застави, який значно обмежує можливості партій, які не працюють на серйозні фінансові групи. Також вважаю, що 3% бар'єр був би більш справедливим, оскільки при такій конфігурації і з такими суперниками, 5% для деяких партій є неможливим.  Наразі депутатських повноважень вистачає. Проблема в тому, що далеко не всі депутати їх знають та використовують. Якщо депутат активний та сумлінно виконує свої обов'язки, то механізмів для дій більше, ніж достатньо.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олег Береговий: “Свобода” завжди стояла на захисті державної української мови і за необхідності ми будемо надалі за неї боротися. Внесення змін до закону тільки посилює протистояння у суспільстві. Це питання постійно будуть “підігрівати” – під вибори чи складну економічну ситуацію, щоб відвернути увагу громадян.  Там, де є українська державна мова, де її вивчають і поважають, там не буде російських градів і не будуть кликати на допомогу Путіна. Я не розумію, чому українці, які все життя спілкувалися російською, не можуть вивчити українську. Ми вивчаємо англійську, французьку, китайську, але не українську. Якщо для когось це принципово, то я вважаю, для держави це також має бути принципово і таких громадян мають змусити вивчити державну мову.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олег Береговий: Люди мають голосувати за “Свободу”, тому що об'єктивно інших кандидатів я не бачу. На місцеві вибори будуть йти нові проєкти та партії, у чиїх рядах будуть ті, хто керував районом 5, 10, 15 років. Вони мали владу, усі важелі впливу для змін, але зараз кожен може оцінити результат їхньої роботи. Під кожні вибори вони змінювали політичне забарвлення і виконували завдання своїх спонсорів і покровителів.  У “Свободи” немає спонсорів, телеканалів чи олігархічних груп, які стоять за партією і потім будуть давати депутатам вказівки. У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад. Ми не відмовляємо у допомозі, для нас немає “незручних” чи небезпечних питань. Ми завжди йдемо до перемоги і будемо боротися за кожного.  Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”КиевVласть

“Смотрящий” за Києвом Денис Комарницький та народний депутат Микола Тищенко, які провертають корупційні схеми в столиці за потурання мера Віталія Кличка, залучили до захисту своїх “бізнес-інтересів” кримінальників. Зокрема, група під проводом кримінального авторитета Лісовика (Сергій Лещенко) була задіяна для розгону протестуючих проти незаконного видобутку піску в Голосіївському районі Києва. Про це КВ стало відомо з публікації громадської організації “СтопСвавіллю” на Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Смотрящий" за Києвом Денис Комарницький і народний депутат Микола Тищенко вже давно провертають корупційні схеми в столиці за потурання мера Віталія Кличка. Але на цей раз вони пішли ще далі – і залучили до захисту своїх "бізнес-інтересів" відвертих кримінальників під проводом кримінального авторитета Лєшего, він же – Сергій Лещенко. Офіційно цей чоловік, що проходив підозрюваним у справі про масову бійку і перестрілку зі співробітниками Муніципальної варти, є засновником охоронної фірми "Варта 1". Яка неофіційно надає “специфічні” послуги”, – повідомляє “СтопСвавіллю”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В публікації ГО нагадується, що в Голосіївському районі столиці на майданчику в 17 га триває незаконний намив піску.  “Київрада ще в 2018 році розірвала договір оренди з ВАТ "Мостобуд", але воно продовжує свою діяльність незаконно, оскільки за ним стоять Комарницький з Тищенко, а Кличко посилено ігнорує проблему і навіть забороняє КП "Київблагоустрій" зносити паркан навколо майданчика (ймовірно, маючи на цьому підприємстві свою “долю”). В результаті бюджет столиці втрачає мільйони гривень, які перетікають в кишені “смотрящих”, – підкреслює “СтопСвавіллю”. Проти такої ситуації, як наголошується в повідомленні, виступають депутати і активісти, які регулярно проводять акції протесту під воротами в спробах заблокувати вивезення незаконно намитого піску.  “В результаті вже траплялися сутички з поліцією. І ось тепер на розгін акції протесту Кличко з Комарницьким і Тищенко "підписали" Лєшего і його команду. Які силою, жорстко розігнали протестувальників-активістів, що вдалося зафіксувати на відео. Причому, сталося це все на очах у поліцейських, які явно підігравали кримінальникам замість того, щоб захищати мирний протест”, – розповіли “СтопСвавіллю”. Читайте: Кличко закрывает глаза на многомиллионное воровство песка Тищенко и Комарницким – СМИ Фото: коллаж KVКиевVласть

Після завершення реформи децентралізації Києво-Святошинський район зникне з мапи Київщини. Населені пункти району утворять об'єднані громади та житимуть за новим адміністративно-територіальним устроєм. Про те, які проблеми громадам доведеться вирішувати після виборів, чим може закінчитись відкриття ринку землі та як район переживає карантинні обмеження у інтерв'ю KV розповів заступник голови Києво-Святошинської районної ради, голова фракції ВО “Свобода” у районній раді Олександр Однороманенко.  KV: Вже четвертий рік ви є заступником голови Києво-Святошинської райради. З якими проблемами до вас найчастіше звертаються мешканці? Олександр Однороманенко: Найчастіше мешканці звертаються з проблемами, які можна назвати особистими. Люди приходять за матеріальною допомогою, потреба у якій виникла через життєві обставини – тяжка хвороба, проблеми у сім'ї. Із земельними проблемами – іноді родичі між собою не можуть поділити спадщину, земельні гектари. Буває, учасники АТО звертаються за допомогою у вирішення питань із виділенням землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З 2015 року почався процес децентралізації і багато функцій були передані органам місцевого самоврядування. Але жителі району цього не розуміють і продовжують звертатись у районну раду. Вони звикли, що це вищий орган влади і тут вирішуються усі питання.  Якщо розумію, що не маю повноважень, аби допомогти у вирішення питання, то направляю депутатське звернення із описом проблеми органу місцевого самоврядування, на території якого проживає людина.  KV: Наскільки складним цей рік є для Києво-Святошинського району? Яка ситуація із бюджетними надходженнями? Олександр Однороманенко: На щастя, районний бюджет не дуже постраждав через карантинні обмеження. Основні податки району – це ПДФО. Великі підприємства, які наповнюють більшу частину бюджету, не припиняли свою діяльність.  Нам вистачає коштів на виплату заробітних плат у повному обсязі, це захищені статті витрат. Плануємо у кінці року мінімальне виконання бюджету.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Політичну ситуацію у районній раді наразі можна назвати стабільною? Олександр Однороманенко: Я вважаю, що зараз політичну ситуацію у районній раді можна вважати стабільною. Після зміни голови районної ради є депутатська більшість, взаємопорозуміння. Думаю, що без політичної кризи Києво-Святошинська районна рада VII скликання допрацює до кінця своєї каденції.  KV: А які основні проблеми є у Києво-Святошинському районі? Як їх вирішити? Олександр Однороманенко: Основною проблемою залишається вивезення твердих побутових відходів. У 2016 році було закрито сміттєвий полігон у Тарасівці і тепер району нікуди вивозити сміття. Кожен орган місцевого самоврядування самостійно домовляється із полігонами у Васильківському, Бородянському районах. Через це збільшився тариф на вивезення, до того ж полігони не готові приймати весь об'єм сміття, який продукує наш район. А кількість жителів продовжує зростати, будуються нові багатоповерхові будинки.  Побудова сміттєпереробного заводу європейського рівня вирішила б проблему. Але ми розуміємо, як громади ставляться до таких заводів, коли йдеться про будівництво на їхній території. Ми проводили роботу з інвесторами, і головна вимога – достатній об'єм сміття. Окремо кожна громада цю вимогу виконати не зможе, якщо голова ОТГ буде підписувати контракт на ввезення сміття з інших громад на свою територію – виникне конфлікт. Тому потрібно вирішувати сміттєву проблему відразу для всього району. Внаслідок реформи децентралізації район, скоріше за все, зникне з мапи Київської області. Тому цей виклик стоятиме перед Київською обласною радою наступного скликання та перед державою. KV: Є проблеми із дорогами? Олександр Однороманенко: У районі є транспортна проблема. Будуються нові житлові комплекси, збільшується населення, але дороги залишаються старими. Їх ремонтують, вони у гарному стані, але вони вузькі для виїзду у столицю, через це постійні затори. Наприклад, дорога через Бишівську трасу веде у історичну частину села Софіївська Борщагівка. У тій частині розширити дорогу не можна, бо навколо житлові будинки.  Є проєкт побудови дороги по проспекту Небесної сотні, яка має вийти до Житомирської траси. Це частково розгрузить вузький виїзд із Софіївської Борщагівки на Окружну дорогу.  Також є проблема із громадським транспортом. Проведенням конкурсів на перевізників займається Київська ОДА. І часто буває, що подаються перевізники, які обіцяють сучасний транспорт, який відповідає всім вимогам. Після того, як перевізник заходить на маршрут, перший місяць дійсно їздять комфортні нові автобуси. Але потім знову з'являються старі несправні маршрутки. Звісно, що люди не хочуть користуватись таким транспортом. Хто має власне авто – користується ним. Звідси також з'являється проблема заторів. Тому, я вважаю, умови для перевізників мають прописуватись на весь період обслуговування маршруту і їх дотримання мають постійно контролювати. KV: Будівництво сміттєсортувальної станції у Боярці дійшло вже до суду. Що думаєте з цього приводу? Олександр Однороманенко: Я не можу оцінювати, наскільки сміттєсортувальна станція відповідатиме європейським стандартам, але вважаю, що в цілому така ініціатива є правильною. Проблема в тому, що вона з'явилася перед місцевими виборами. Якби Боярська влада почала це робити у перший рік каденції, а не в останній – їм би вдалося. Думаю, до 25 жовтня це будівництво буде у процесі протестів та судів. Одна сторона, яка претендує на голову ОТГ, за будівництво, інша сторона, яка також претендує бути головою, – проти.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олександр Однороманенко: “Свобода” була і є проти відкриття ринку землі. Ми вважаємо, що українці мають право на продаж своїх паїв. Але тільки державі. Якщо закон почне працювати у тій редакції, яка є зараз, іноземці почнуть скуповувати нашу землю за бесцінь.  Крім того, партія “Слуга народу” пропонує ввести податок у 6 тисяч гривень за один пай. Це знищить фермерство, невеликих аграріїв та одноосібників які заробляють, аби годувати родину. На мою думку, це ще один спосіб змусити людей продавати свою землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв, яких у районі досить небагато? Олександр Однороманенко: Уся земля, яка є в районі, знаходиться у приватній власності. Тут немає великих господарств, які б обробляли землю. Уся сільськогосподарська земля наразі знаходиться під житловими будинками. На місці сьогоднішніх ЖК декілька десятків років тому були огороди і там вирощували овочі.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олександр Однороманенко: Ефективність реформи ми побачимо тоді, коли вона запрацює. Але в цілому я вважаю, що децентралізація була нам потрібна. Укрупнення – це позитивні зміни. Якщо говорити про Києво-Святошинський район, то тут є проблема, оскільки 90% населених пунктів є самодостатніми і могли б бути центрами громад, або продовжувати працювати самостійно.  Та в Україні є села, де населення 300-500 людей. І при цьому там є сільський голова, апарат сільської ради, депутати. Податки жителів витрачаються на заробітні плати. І часто, окрім землі, у таких селах нічого немає, тому їм складно розвиватись. Укрупнення у таких ситуаціях – це вирішення проблеми.  Але я вважаю, що деякі райони Київської області не варто було ділити на декілька громад. Наприклад, Переяслав-Хмельницький район було б доцільніше об’єднати в одну громаду. Для порівняння – Циблівська громада має населення трохи більше 6 тисяч людей, а на території однієї Софіївсько-Борщагівської сільради проживає більше 14 тисяч.  KV: Що думаєте з приводу майбутнього поділу населених пунктів Києво-Святошинського району на різні райони? Олександр Однороманенко: Наш район не має міста обласного значення. У нас лише два міста районного значення – Вишневе та Боярка. За методикою ні одне, ні інше місто не може бути адміністративним центром. Ми, як депутати, звертались до Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо збереження цілісності Києво-Святошинського району. Щоб, наприклад, центр був у місті Бучі або Ірпені. На превеликий жаль, за існуючим проєктом населені пункти району розділили між трьома районами.  Я вважаю, що у майбутньому адміністративному-територіальному устрої взагалі не має бути такого поняття, як район. Але для цього потрібно провести Конституційну реформу. Та моно більшість Ради або не може, або не хоче.  KV: Чи усі об'єднані громади району, затверджені перспективним планом, можуть бути спроможними? Де ситуація найбільш складна? Громади намагались відстоювати склад ОТГ у судах? Олександр Однороманенко: На мою думку, усі затверджені громади району будуть спроможними. Найбільшими будуть міські громади – Боярська та Вишнівська, там близько 50 тисяч виборців. Трохи менша, 40 тисяч, Борщагівська громада.  Є і маленькі громади, наприклад, Гатненська – до 10 тисяч. Такі громади мають села, розташовані на трассах державного значення і можуть розвиватись на рахунок податків на акциз.  Деякі громади у процесі об'єднання подавали до судів. Але у районі процес добровільного об'єднання був доволі кволим. Тому це поодинокі випадки.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олександр Однороманенко: “Свобода” однозначно буде йти на вибори. Чекаємо остаточно варіанту закону і тоді представлятимемо своїх кандидатів. Проте ми ніколи не втрачаємо зв’язку із нашими виборцями, адже “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню, а без контакту із людьми – ефективними бути не можна.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олександр Однороманенко: Закон про депутатів місцевих та обласних рад не змінюється. Депутатам місцевих рад додаються повноваження, які раніше вирішували депутати районних рад. Говорити про зміну повноважень, я думаю, немає сенсу, оскільки законодавець не може затвердити остаточні умови на вибори. Змінювати повноваження вже немає часу.  Незрозуміло, за якою системою обиратимуться депутати – мажоритарною чи за партійними списками. Я вважаю, що у громадах до 10 тисяч виборців має бути мажоритарна система. Щодо партійної системи може бути багато варіантів – відкриті,  закриті списки. Продовжуються дискусії, від якої кількості виборців мають бути партійні списки. Комітет Ради рекомендує від 10 тисяч, в основному законі – від 90 тисяч, а асоціації міст та сіл і громадські організації підписали відкритий лист до Президента та Верховної Ради щодо 50 тисяч. Я думаю, що ця шкала має бути не менше 30 тисяч виборців, максимум – 50.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олександр Однороманенко: Ми категорично проти і вважаємо, що державна мова в Україні має бути одна – українська. В офіційних установах, державних структурах ми маємо спілкуватись державною мовою. Навчання має бути українською мовою. Якою мовою спілкуватись вдома із родиною – особиста справа кожного.  Внесення змін до закону про мову призведе до русифікації. Часто кажуть – де була українська мова, там не з'явилися ЛНР та ДНР. Але ж нікого не обмежують у мові спілкування. Навіть якщо ви звернетесь до офіціанта чи продавця російською – вам нададуть відповідь російською. Погано – якщо ви звернетеся українською, а вам відповідатимуть російською.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олександр Однороманенко: “Свобода” йде на вибори з відповідальними кандидатами. Депутати від “Свободи” є дисциплінованими, самовідповідальними. Обрані від партії міські голови Хмельницького, Тернопілю та Івано-Франківську є кращими в Україні за різними показниками. За цю каденцію ми довели, що “Свобода” може не тільки протестувати, ходити із прапорами та маршами, але й ефективно працювати в органах місцевого самоврядування.  KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні? Олександр Однороманенко: Це доволі філософське питання. Я думаю, що мірило успішності для партії в Україні – це довіра людей на виборах.  Читайте: Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава”КиевVласть

Будівництво сміттєсортувальної лінії в місті Боярка Києво-Святошинського району дійшло до суду. Паралельно проти проєкту виступили місцеві жителі. Поки процесс поставлено на паузу, а компанії-інвестору обмежено доступ до робіт. Тим часом у міській раді продовжують наполягати на законності ініціативи й готуються до апеляції. Передісторія Як писала KV, 9 квітня на позачерговій 67-й сесії Боярської міської ради було підтримано проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”, де йдеться про продаж 8,188 га землі під будівництво сортувальної лінії за адресою — місто Боярка, вулиця Білогородська. Її приблизна вартість — 14-15 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Під час голосування деякі депутати наполягали, аби міськрада не продавала землю, оскільки громада втратить над нею контроль. Але міський голова Олександр Зарубін тоді запевнив, що це абсолютно безпечно, оскільки спалювати сміття у їхньому місті не будуть. Розгляд суду Але скандалу уникнути не вдалося. Як стало відомо KV, 30 квітня Київський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову ексголови Києво-Святошинської районної ради Вадима Гедульянова до Боярської міської ради, де третьою особою виступає ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. Так, у позовній заяві Гедульянов просить визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради від 27.02.2020 року “Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. А також заборонити Боярській міській раді укладати із “Вейст Еко Менеджмент” договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5091), заборонити підприємству вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку й накласти на неї арешт та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Позов було задоволено частково — до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі було призупинено рішення Боярської міської ради щодо надання ділянки в оренду, державним реєстраторам прав на нерухоме майно заборонено реєструвати права на цю ділянку, підприємству “Вейст Еко Менеджмент” заборонено виконувати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи з будівництва сміттєсортувальної станції на земельній ділянці. Варто відмітити, що на момент подання заяви вказана ділянка була лише передана в оренду, але пізніше, 9 квітня, на позачерговій 67-й сесії Боярської міської ради було підтримано проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”. Дві сторони Як зауважив Вадим Гедульянов, причина його звернення до суду передусім полягає в тому, що рішення Боярської міської ради щодо продажу земельної ділянки загрожує екологічною катастрофою. Уже понад три тисячі жителів Боярки підписалися проти цього рішення міськради. “Рішення про продаж земельної ділянки під сміттєсортувальну станцію було прийнято кулуарно, без попередньої презентації проєкту. Більшість жителів, навіть про нього не знали. Навіть ті, котрі живуть у будинках поряд (вул. Білогородська, 51 і вул. Білогородська, 45). Я подав до суду разом із позовом клопотання про забезпечення цього позову. Суддя підтримав нашу позицію, що потрібно вжити заходів терміново, адже до вирішення справи можуть наступити незворотні наслідки. Нам уже п’ять років намагаються нав’язати думку, що місто потопає в смітті через те, що під носом немає сміттєзвалища. Це цинічна маніпуляція. В Україні є безліч міст і населених пунктів, де немає сміттєзвалищ і водночас вони чисті і сміття вивозиться. Проблема в тому, що за 5 років при владі Боярська міська рада так і не змогла налагодити процес вивезення сміття й підтримання ладу в місті”, — говорить він. За його словами, місту Боярка є куди вивозити сміття, адже нова фірма, що здобула перемогу в тендері на вивезення сміття в Боярці, має укладений договір із полігоном, який розміщений у Васильківському районі. Такий договір має й місто. До того ж, немає жодних підстав говорити, що завтра сміття не будуть приймати, адже є угода. “Тендер на вивіз сміття виграла приватна компанія, яка також має угоду із цим полігоном. Вони готові вивозити сміття в цьому й наступних роках. Якщо хтось прийняв рішення про розміщення сміттєзвалища на 8 га землі, значить це комусь дуже вигідно. І зараз буде дуже багато маніпуляцій, адже цей “хтось” зробить усе, аби сміттєзвалище в Боярці було. Заразом ми маємо розуміти, що полігон, куди Боярка вивозить сміття, має свій ресурс. Рано чи пізно настане час, коли його потрібно буде згортати для проведення рекультивації та санації. Ми маємо думати, що будемо робити з нашим сміттям через декілька років. Але такі рішення мають бути зваженими та екологічними. Сортування — це не кінцевий етап поводження зі сміттям. Якщо ми хочемо забути про проблему сміття назавжди, то маємо говорити не про сміттєзвалища, а проводити широку дискусію серед громади та експертного середовища, приймати виважені екологічно-відповідальні рішення, які підтримує громада міста. Влада, особливо в таких, дуже спірних та гострих питаннях, мусить діяти публічно та погоджувати всі рішення з людьми”, — завершив він. Міський голова Боярки Олександр Зарубін у коментарі KV розповів, що планує обстоювати рішення міської ради та вважає, що боярчани мають самостійно прибирати своє сміття. “Суд прийняв лише запобіжну ухвалу, яка передує розгляду справи. Звичайно, ми будемо апелювати й до цього запобіжного заходу та готуємось до суду. Ми будемо обстоювати своє рішення. Вважаємо, що робимо все правильно й територіальна громада має прибирати своє сміття сама за собою. Ніяких робіт на тій ділянці проведено не було й не буде до рішення суду”, — каже він. З боку закону Адвокат, керуючий адвокатського бюро “Титикало та партнери”, заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради Роман Титикало в коментарі KV зазначив, що місто Боярка зараз — одна з найгарячіших точок Києво-Святошинського району. “Раніше нам вдалося виграти справу по парку Шевченка, також ми зупинили нелогічне та незаконне об’єднання Боярки із селом Забір’я. Тут стало відомо, що влада, яка себе дискредитувала в останні дні своєї каденції, вирішила затвердити генеральний план Боярки під забудовників та передати без конкурсу землю для створення сміттєзвалища поруч із житловими будинками. У зв’язку з цим я вирішив підтримати тих, хто цьому активно протистоїть,насамперед це сама громада міста Боярка. Сортування й переробка сміття — дуже потрібні, але вони має бути цивілізовані, а виконавці цих послуг мають бути відібрані прозоро і зрозуміло. Боярська міська рада на п’ять років підписала контракт на вивіз сміття з ТОВ “Екосервіс Груп” і одночасно на 49 років передала землю ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” для будівництва сміттєсортувальної станції. Влада каже, що там буде збудовано мобільну сортувальну лінію без спалювання сміття, на якій начебто будуть сортувати й компостувати сміття”, — говорить він. Вищезазначена компанія створена три місяці тому — 28.10.2019 року зі статутним фондом 100 тис. гривень, через це виникає питання — за які кошти, у які строки і хто збирається будувати сміттєпереробне підприємство. “У вказаного ТОВ два засновники — Драган Віталій та Олександр Сотніченко. Дані особи нікому не презентували жодного проєкту, ніхто не розуміє, що там буде збудовано, ці особи не відомі як підприємці в цій царині. За даними KV, із 7 квітня Сотніченко є керівником Макарівської районної організації політичної партії “ВО “Батьківщина”. Також, як на мене, не зрозуміло, чому предали без конкурсу саме 8 га? Немає навіть висновків екологів. Зараз взагалі заявили про намір викупити землю, але чому та за яку суму — теж не зрозуміло. Якщо переходити до юридичних питань, то є декілька основних порушень. По-перше, цей сміттєпереробний завод не передбачений генеральним планом міста Боярка. Друге, мають бути дотримані екологічні норми при відведенні земельної ділянки, чого не було дотримано, у тому числі не була розроблена оцінка впливу на довкілля. І вона мала пройти громадські слухання. Третє, є питання щодо порушення меж санітарно-захисних зон. Отже, як на мене, фактично міськрада скористалась нормою закону, згідно з якою без конкурсу можна відводити землі під сміттєвий завод, а насправді — планує встановити сортувальну лінію і використовувати ділянку ще для чогось. Також вони порушили один з основних принципів місцевого самоврядування — публічності та прозорості”, — закінчив він. Нагадаємо, як раніше писала KV, 27 лютого, на сесії Боярської міської ради вже приймалось рішення щодо цих 8 га, але тоді підприємству надали землю в оренду для сміттєпереробної лінії терміном на 49 років. Читайте: Мусорный ветер. Киевщина утопает у собственных отходахКиевVласть

Через карантин багато киян, мешканців Київщини та всіх українців залишилися без роботи: хтось зовсім, хтось тимчасово, хтось пішов в неоплачувані відпустки. Карантинна криза вдарила по гаманцях і, як наслідок, вплинула на спроможність по сплаті комунальних послуг.  Раніше фахівці компанії “ГЕРЦ” розповіли про те, що буде з субсидіями і як зручно сплатити зручно комуналку в умовах карантину та обмеженях у вільному пересуванні містом  Сьогодні ми розкажемо про те, що робити і куди звертатись, аби позбавитись боргів за комунальні послуги. Статистика  Рівень оплати комунальних послуг в березні-квітні в Києві просів близько 20%, у порівнянні і січнем-лютим. Картина така, що це тільки початок. На жаль, через карантин більша частина українців вимушено залишилися без заробітку, і, що логічно, вимушені наразі економити, в тому числі – на оплаті комунальних послуг. За офіційними даними Київської міськдержадміністрації (КМДА), рівень сплати комуналки сьогодні сягнув п'ятирічного мінімуму. У лютому, згідно з даними Держстату, рівень оплати в Києві склав 95%, із загальною сумою платежів у 2,2 млрд гривень. Сумарна заборгованість киян на 1 березня, за даними Мінрегіону, – 6,8 млрд гривень. Це 20,8% від загального боргу за комуналку в країні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За столицею в черзі боржників стоять Дніпропетровська (5,5 млрд гривень) і Харківська області (4,8 млрд гривень). Найкращі показники в західних регіонах – у Волинській (193,7 млн гривень), Закарпатській (181,6 млн гривень) і Чернівецькій областях (135,6 млн гривень). Поки без санкцій На щастя для споживачів, санкцій за несплату комуналки в період карантину і наступних 30 днів після його відміни немає. Відповідний закон прийнятий Верховною Радою 17 березня 2020 року. Нагадаємо, перше і головне, що треба знати, це заборона: нараховувати і стягувати штрафи за несвоєчасну оплату комуналки; “відрізати” послуги ЖКГ, якщо за них не заплатили або заплатили не повністю; примусово виселяти або забирати житло, що належить громадянам, в рахунок боргів за ЖКГ; примусово виселяти за борги по ЖКП з житла, яке належить державі, громадському житловому фонду і житловому фонду соціального призначення. До того ж, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), враховуючи рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) та Кабінету міністрів, зобов’язала ліцензіатів, що здійснюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на період дії карантину, серед іншого, призупинити винесення попереджень, здійснення відключень, застосування інших санкцій по відношенню до побутових споживачів. Тобто, відключення від послуг на цей період ЗАБОРОНЕНО. Навіть через заборгованість.  Але для ЖЕКів і керуючих компаній критичною є оплата електроенергії, від якої живляться ліфти і коридори. Вже низка випадків в Києві у період карантину з відключення ліфтів. Це теж свідчить про мізерний рівень сплати комунальних послуг. 2 квітня Кабмін подумав і про це і, як наслідок, заборонив відрізати комунальні компанії в період карантину від газу і електроенергії.  Пільги, компенсації, субсидії  Тут знову обіцяє втрутитися Кабмін. Зокрема, планується компенсувати українцям частину комуналки і підвищити на 300 гривень субсидії. Крім того, однією з допоміжних опцій є створення Стабілізаційного фонду у 65 млрд гривень, спрямований на питання подолання коронавірусу. Відтак, за рахунок фонду планується профінансувати: доплати до зарплат медикам; закупівлю медикаментів та обладнання, необхідних для боротьби з вірусом; соціальні виплати окремим категоріям населення, у тому числі пенсіонерам; фінансову підтримку державних та комунальних підприємств, у тому числі через надання дотацій; поповнення статутного капіталу державної іпотечної установи; обслуговування та погашення державного боргу. Окрім того, на період карантину соцфонди виплачуватимуть допомогу в зв'язку з непрацездатністю, вагітністю і пологами, виплати потерпілим внаслідок нещасних випадків на виробництві та їх лікування, допомогу в зв'язку з безробіттям, похованням та поточні видатки на утримання апаратів фондів. Чим загрожують борги? Відомо, якщо споживач має заборгованість за ЖКП і відмовляється сплатити її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку. Комунальні служби, як правило, з боржниками, які вважають за краще “залишатися в тіні”, не надто церемоняться. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання (оплату комунальних платежів, на вимогу підприємства, яке надає послуги), має виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотку не встановлений договором або законом. При цьому, вимога компанії (підприємства) зі сплати штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому, так і в досудовому порядку. Проте українське законодавство передбачає право боржника на захист своїх прав і інтересів, зокрема, у нього є можливість знизити розмір плати за комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, а також зниження їх якості (закон “Про житлово-комунальні послуги”). При виникненні спору з постачальником послуги, зменшити суму боргу можна через суд, підтвердивши свої заперечення доказами, які будуть свідчити про безпідставність стягнення заборгованості.  Як позбутися боргів після пільгового карантинного періоду? Людям, аби уникнути неприємних наслідків, якщо вони з об'єктивних причин не можуть сплатити накопиченний борг за комуналку, знадобиться зробити реструктуризацію. Реструктуризація (розстрочка) заборгованості – добровільні виплати боргів за житлово-комунальні послуги (за утримання житла та комунальних послуг: водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), рівномірно розподілені на певний термін.  Для цього вам знадобиться: правовстановлюючий документ на житло; договір про надання комунальних послуг, якщо такий є; квитанції про оплату за останні 3 роки.  Що робити далі: 1. Прибираємо зайву заборгованість. Для цього: проводимо звірки фактично внесеної оплати (згідно квитанцій про оплату) і нарахованої заборгованості; виключаємо борг, термін позовної давності якого минув, відповідно до Цивільного кодексу. 2. За наявності підстав – оскаржуємо необгрунтовано нараховану комунальниками заборгованість в судовому порядку. Підстави можуть бути різними: починаючи від неукладення договору на надання комунальних послуг з новим власником (наймачем) квартири до неякісно наданих послуг опалення. 3. Подаємо заяву про реструктуризацію боргу (на період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів, які визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги). До речі, подати заявку на реструктуризацію також можна не виходячи з дому.  Зайдіть на сайт ЦКС і зробіть попередній запис до бухгалтера https://cks.com.ua/equery. Зробіть звірку суми боргу (якщо є привід для коригування суми заборгованості). Після обрання дати, прийдіть в призначений час і візьміть з собою: паспорт, ідентифікаційний код, документи на квартиру, документи установки/повірки лічильника. Підпишіть договір про реструктуризацію, в якому буде визначений термін реструктуризації і сума місячного платежу. Ну і, наостанок, не забуваймо, що на період карантину варто берегти себе і залишатися вдома. Для оплати комунальних послуг не треба відстоювати кілометрові черги, достатньо скористатися сервісами для онлайн оплати: особистий кабінет киянина на порталі столичної влади; КП “ГІОЦ”; “ГЕРЦ”; ЦКС. Обравши один із цих ресурсів, ви можете не виходити з дому для сплати житлово-комунальних послуг. Більш того – всі показники лічильників можна передати онлайн. Здоров‘я вам! Читайте: Карантинна діджиталізація: як в режимі онлайн сплатити за комунальні послуги та записатись до лікаря Дмитро Яровий, директор ВП №1 ТОВ “ФК “ГЕРЦ” КиевVласть

Київська ОДА видала ліцензії на виробництво, постачання, транспортування теплової енергії та водопостачання. Дозволи отримали комунальні та приватні підприємства Києва та чотирьох районів Київщини, підприємці зі Львівської області. Серед власників – екскерівники місцевих рад, помічники народних депутатів. Деякі з підприємств – фігуранти кримінальних справ. Як стало відомо KV, протягом січня-лютого 2020 року Київська ОДА погодила сім розпоряджень №№ 15, 16, 31, 32, 62, 80, 81 на право провадження господарської діяльності з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, а також з централізованого водовідведення та водопостачання.  Згідно з документами, КОГА затвердила 11 і переоформила одну ліцензію постачальникам з Києва та Бориспільського, Тетіївського, Васильківського, Києво-Святошинського районів, а також зі Львівської області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Хто є хто Комунальне підприємство Бориспільської райради "Благоустрій"*, розташоване в селі Сеньківка, отримало від КОДА три ліцензії: з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії. На тепловому ринку КП існує дев'ять років. Керує КП з уставним капіталом у розмірі понад 15 млн гривень Андрій Величенко. Він же є засновником ТОВ "Металіст", ТОВ "Вест Менеджмент Системс" – підприємств, що займаються в Бориспільському районі збиранням безпечних відходів. У переліку засновників також вказані мешканці Росії і офшорна британська компанія А1 Enterprises Limited.  КП, за даними порталу "Антикорупційний монітор", у 2020 році встигло взяти участь в декількох тендерах і виграти лоти на загальну суму більше 1 млн гривень. А саме: за постачання теплової енергії Сеньківській школі (більше 658 тис. гривень) та Бориспільській РДА (більше 763 тис. гривень). Як вдалося дізнатися KV із даних системи YouControl, КП – фігурант кримінальної справи. Так, в червні 2018 року в Бориспільському міськрайонному суді Київської області розглядалася справа № 359/4839/18. У постанові говориться, що Сеньківська сільрада протягом 2017 року могла перебувати у змові з КП з метою розкрадання бюджетних коштів.  Відзначається, що посадові особи вносили недостовірні відомості в акти виконаних робіт щодо обсягів, використаних матеріалів і будтехніки, здійснюючи капітальні і поточні ремонти доріг в районі. Ще один ліцензіат в сфері теплою енергії – ТОВ "Еко-Теплобуд-Інвест"**. Це ТОВ зареєстроване в Львівській області 5,5 років тому на жителів Івано-Франківської та Львівської областей: Віктора Гавришків, Михайла Драча, Володимира Касіневича, а також на Ніну і Олену Мух. Статутний капітал ТОВ, що займається виробництвом пари, гарячої води та кондиційованого повітря, складає 9 тис. гривень.  Ця ж п'ятірка є власниками ТОВ "Броди Еко-Теплобуд-Інвест", що спеціалізується на  монтажі водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. Один із засновників, Михайло Драч, також володіє і керує ще п'ятьма компаніями в сфері теплової енергії. Касіневича, Ніну і Олену Мух пов'язує підприємтсво ТОВ "БОВО" (діяльність – обробка кольорових металів). Жителів Тетіївського району буде обігрівати ТОВ "Тепломагістралі"***. Підприємство зареєстроване в селі Кашперівка і отримало дві ліцензії – на виробництво і постачання теплової енергії. На сайті ТОВ “Тепломагістраль” зазначається, що підприємство працює в сфері малої енергетики і створює мережу твердопаливних котелень.  Це підприємство належить Федіру Герасюку з міста Сквири та Ігорю Коломійцю з Білої Церкви. Частка кожного в заснуванні ТОВ складає по 5 тис гривень. А зареєстроване  підприємство нещодавно – в жовтні 2019 року. Обидва є власниками ще двох аналогічних підприємств – ТОВ "КП Теплоенергія" та ТОВ "Енергобюджет". Окрім зазначих ТОВ, Ігор Коломієць є власником ще двох підприємств: ТОВ “Євросід” – оброблення насіння для відтворення, ПП “Новагрос” – вирощування зернових культур. У січні 2020 році підприємству вдалося виграти два тендери на постачання теплової енергії на суму більше 4 млн гривень відділу освіти Тетіївської РДА та Управлінню освіти виконкому Тетіївської міськради. Виробляти та постачати тепло планує на Київщині і київське підприємство ТОВ "Супутник тепла"****.  Засновником ТОВ є колишній помічник народного депутата в шостому скликанні Руслана Сольвара, житель смт Макарів Роман Бельмега. Підприємство зареєстроване чотири місяці тому, а керує ним Олександр Коваленко.  Про Романа Бельмегу, як політика, також відомо, що у 2019 році він висував свою кандидатуру у народні депутати по 91 виборчому округу Київщини, як самовисуванець і безробітний, але обраним так і не був. У 2015 році він безуспішно балотувався на чергових місцевих виборах до Макарівської райради. Йшов як депутат і голова макарівського осередку від "Блоку Петра Порошенка "Солідарність". Якщо з депутатством не склалося, то з підприємницькою діяльністю у Бельмеги краще. Так, він є власником ТОВ "Мактепло-2020", розмір статутного капіталу якого складає 1 млн гривень. Підприємство засноване чотири місяці тому і його діяльність орієнтована  саме на постачання тепла. Також він є керівником ТОВ “Друкарня Макарівська” і членом ГО “Обирай майбутнє”. Читайте: Они хотят в парламент-2019: 91 избирательный округ Киевщины (Фастовщина, Макаровщина, Сквира и часть Киево-Святошинского района) Також влада столичного регіону на підставі заяви директора ТОВ "Біг Енергоресурс"***** визнала недійсною ліцензію (розпорядження № 81 від 19.03.2015 року) з централізованого водопостачання в зв'язку з переоформленням її на безстрокову. Підприємство, згідно з даними системи YouControl, зареєстровано в 2014 році в селі Святопетрівське Києво-Святошинського району зі статутним капіталом у розмірі понад 22 млн гривень. Керує ТОВ Олександр Шевчук. Належить же підприємство Володимиру Городілову, Олександру Мікуленко, а також ТОВ "Компанії з управління активами "Андере Ріхтінген" (Києво-Святошинський район) та британській приватній компанії "Біг Кепітал Лімітед". Цікаво, що в числі останніх вигодонабувачів "Андере Ріхтінген" вказані БК "Основабуд" і Фелікс Тесленко. Тесленко, наприклад, є засновником БК "Основабуд", яку ще в 2016 році екс-глава Києво-Святошинської райради Олександр Тігов переписав на свого сина Руслана Тігова. Олександра Тігова пов'язували і з ТОВ "Петрівський Квартал" і сьогоднішніми його власниками з числа "Андере Ріхтінген" – Володимиром Городіловим, Олександром Мікуленко і "Біг Кепітал Лімітед". За інформацією порталу "Посіпаки" про Городілова відомо, що він був також помічником нардепа від Партії регіонів в шостому скликанні Володимира Малишева. Олександра Шевчука, Володимира Городілова та Олександра Микуленка ще пов’язує і мережа із восьми підприємтсв ТОВ "УК "Комфорт Сервіс", що займається комплексним обслуговуванням об'єктів.  Отримати “добро” на здійснення господарської діяльності з централізованого водовідведення вдалося і київському приватному підприємству “Проджект Консалтинг 2”. Про ТОВ "Проджект Консалтинг 2"****** відомо, що підприємство зі статутним капіталом у розмірі 5 тис. гривень зареєстровано в січні 2018 року на ім'я Галини Жигайло-Маційчук. Під керівництвом Ольги Плисак підприємство в основному займається комплексним обслуговуванням об'єктів. Також за Маційчук і Плисак – ще кілька аналогічних підприємств в сфері адміністративного та допоміжного обслуговування - ТОВ "Проджект Консалтинг", ТОВ "Проджект Консалтинг 1" і ТОВ "Проджект Консалтинг 3".  Ці три компанії і ряд інших пов'язаних між собою ТОВ, в яких згадувалася Жигайло-Маційчук, є фігурантами кримінального провадження. Компанії підозрюють у участі в схемі з ухилення від сплати податків та отримання неправомірних надприбутків від реалізації квартир за завищеними цінами ПАТ "ЗНВКІФ" Дінеро Актив"*******. Ще одним документом КОГА підтвердила видачу ліцензії на централізоване водопостачання КП "Плесецьккомунгосп"******** Плесецької сільради Васильківського району. Зареєстроване КП більше восьми років тому із статутним капіталом у розмірі 50 тис. гривень. З 2017 року його керівником є Галина Федорченко.  У розділі "Фінанси" системи YouControl, також вказана участь КП у державних закупівлях у 2020 році. Загальна сума переможних лотів складає більше 89 тис. гривень. Ці кошти підприємству перерахували за послуги з вивезення твердих побутових відходів з місць загального користування Плесецької сільради.  Нагадаємо, Київська облдержадміністрація наприкінці року погодила ліцензії на освітню діяльність для шкіл і садочків регіону. Так, в Ірпені заснували перший в Україні академічний ліцей, а Приірпіння збагатилось двома приватними дитсадками. Отримали ліцензії навчальні заклади Василькова та Києво-Святошинського району. Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомель отримали освітні ліцензії * Комунальне підприємство Бориспільської районної ради "Благоустрій" (код ЄДРПОУ: 37417038). ** ТОВ "Еко-Теплобуд-Інвест" (код ЄДРПОУ: 39380618). *** ТОВ "Тепломагістралі" (код ЄДРПОУ: 43308286). **** ТОВ "Супутник тепла" (код ЄДРПОУ: 43311079). ***** ТОВ "Біг Енергоресурс" (код ЄДРПОУ: 39278125). ****** ТОВ "Проджект Консалтинг 2" (код ЄДРПОУ: 41883732). *******  ПАТ "ЗНВКІФ" Дінеро Актив "(код ЄДРПОУ: 38980576). ******** КП "Плесецьккомунгосп" (код ЄДРПОУ: 37705080). Фото: коллаж KVКиевVласть

Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради обрав підрядників для зимового утримання міста і прибирання пішохідної частини центру Білої Церкви. Ці послуги будуть надавати 3 підприємства та 2 підприємця протягом 2020 року. Сумарно вони обійдуться бюджету міста в 20,5 млн гривень. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи державних закупівель ProZorro, в лютому 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради уклав договори на надання послуг із зимового утримання міста та з санітарного очищення міста до кінця 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, 4-19 лютого 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради уклав 5 договорів на надання послуг із зимового утримання міста. Загальна ціна п’яти договорів – 13,94 млн гривень. Підрядник Ціна договору Зона відповідальності Конкуренти в тендері ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” (*)  5,28 млн гривень від вул. Ярослава Мудрого до ПрАТ ROSAVA ПП “Шляхбудпроект” (**) ПП “Шляхбудпроект”  5,28 млн гривень від вул. Ярослава Мудрого до мікрорайону Гайок ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” (***) 1,74 млн гривень масив Заріччя ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління”, ТОВ “Буд Пром Лайн”, ТОВ “Спец Комплект Постач”, ФОП “Менжинський Владислав Віталійович”, ПП "Будмакс". ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” 860 тис. гривень вулиці приватної забудови Центральної частини міста ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління”, ТОВ “Буд Пром Лайн”, ТОВ “Спец Комплект Постач”, ФОП Менжинський Владислав Віталійович та ПП "Будмакс" ФОП “Проценко Галина Антонівна” (****) 782,56 тис. гривень масив Залізничне селище ФОП “Корінчук Олег Анатолійович”, ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління”, ТОВ “Буд Пром Лайн”, ТОВ “Спец Комплект Постач”, ФОП Менжинський Владислав Віталійович, ПП "Будмакс" Згідно з договорами, підрядники повинні забезпечувати цілодобове чергування, здійснювати механізоване очищення вулиць міста від снігу, посипати проїжджу частину вулиць піщано-соляною сумішшю. 25 лютого 2020 року Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради уклав договір з ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” (*****) на надання послуг із санітарного очищення Білої Церкви. Ціна договору – 6,62 млн гривень. За умовами угоди, підрядник протягом 2020 року повинен забезпечувати щотижневе ручне прибирання пішохідної частини міста (Центральна частина 1), очищення тротуарів від снігу, розсипання на тротуарну частину протиожеледних матеріалів, очистку від снігу зупинок громадського транспорту, посипання щебнево-соляною сумішшю. Конкуренцію ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” склало Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №1, яке запропонувало вищу ціну. Відмітимо, що Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради також оголошував торги для замовлення послуг із санітарного очищення інших частин міста, але вони були відмінені. Закупки таких послуг для західної, південної, східної частин міста були відмінені за результатами скарги одного з учасників (ТОВ “Буд Пром Лайн”), а для центральної частини 2 – через допущення до аукціону менше двох пропозицій. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” зареєстровано в 2010 році. Директор – Роман Троценко. Засновник – Тетяна Єфименко. Підприємство підпорядковане КП “Білоцерківське міське шляхово-експлуатаційне управління”. Основний вид діяльності – будівництво доріг і шосе. Статутний капітал – 27,44 млн гривень. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” уклало 317 договорів на загальну суму 284,5 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник підприємства – Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який віддав підприємству підряди на 184,1 млн гривень (дані Zакупівлі). ПП “Шляхбудпроект” зареєстровано в 2015 році. Директор і засновник – Вадим Ткач. Основний вид діяльності – діяльність в області інженерних вишукувань і надання технічних консультацій в цій області. Статутний капітал – 20  тис. гривень. За результатами участі у публічних закупівлях ПП “Шляхбудпроект” уклало 240 договорів на загальну суму 96 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник підприємства – Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради, який віддав підприємству підрядів на 41,7 млн гривень. ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” зареєстровано в 2018 році. Основний вид діяльності – інші види послуг з прибирання.  За результатами участі у публічних закупівлях Олег Корінчук уклав 12 договорів на загальну суму 4,8 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший і єдиний замовник Олега Корнійчука – Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. ФОП “Проценко Галина Антонівна” зареєстровано в 2015 році. Основний вид діяльності – будівництво інших інженерних споруд, які не включені в інші категорії.  За результатами участі в публічних закупівлях Галина Проценко уклала 7 договорів на загальну суму 7,4 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший її замовник – Жашківське виробниче управління ЖКГ, якого вона отримала підряди на 6,4 млн гривень. Нагадаємо, в лютому 2020 року Баришівська селищна рада замовила у підпорядкованої їй Житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. За 571 тис. гривень ЖЕК протягом 2020 року буде вивозити сміття з місць загального користування смт Баришівка, сіл Пасічна, Бзів, Морозівка, Селичівка, Волошинівка, Селище та хутору Швачиха. Читайте: За півмільйона гривень з восьми населених пунктів Баришівської ОТГ протягом року вивозитимуть сміття Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради керує Олег Савченко. * ТОВ “Білоцерківське шляхово-експлуатаційне управління” (код ЄДРПОУ: 34018864) ** ПП “Шляхбудпроект” (код ЄДРПОУ: 40150352) *** ФОП “Корінчук Олег Анатолійович” (код ІПН: 2512610158) **** ФОП “Проценко Галина Антонівна” (код ІПН: 3184101243) Фото: 112 УкраинаКиевVласть

Баришівська селищна рада замовила у підпорядкованої їй Житлово-експлуатаційної контори (ЖЕК) послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів. За 571 тис. гривень ЖЕК протягом 2020 року буде вивозити сміття з місць загального користування смт Баришівка, сіл Пасічна, Бзів, Морозівка, Селичівка, Волошинівка, Селище та хутору Швачиха. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 24 лютого 2020 року Баришівська селищна рада уклала договір з ЖЕК Баришівської селищної ради (*) на вивезення та захоронення твердих побутових відходів з місць загального користування. Вартість угоди склала 571,15 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з договором, підрядник протягом 2020 року повинен здійснювати вивезення та захоронення відходів з місць загального користування в адміністративних межах Баришівської об'єднаної територіальної громади (ОТГ) – смт Баришівка, сіл Пасічна, Бзів, Морозівка, Селичівка, Волошинівка, Селище та хутора Швачиха. Угоду було укладено по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що двоє аналогічних торгів (1, 2) було відмінено через подачу для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради зареєстрована в 1996 році. Директор – Тарас Яременко. Засновник – Баришівська селищна рада. Основний вид діяльності – оренда і управління власною або орендованою нерухомістю.  За результатами участі у публічних закупівлях Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради уклала 22 договори на загальну суму 4,07 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Майже всі підряди ЖЕК отримані від Баришівської селищної ради (дані Clarity Project). Раніше KV повідомляла, що захоронення відходів замовило і столичне КП "Київкомунсервіс". Відповідний договір укладено з ПАТ "Київспецтранс", яке повинно буде захоронити на своїх полігонах 215 тис. тонн великогабаритних відходів і 588 тис. тонн твердих побутових відходів. Обійдуться ці послуги "Київкомунсервісу" в 154 млн гривень. Читайте: КП “Киевкоммунсервис” заказало услуги по захоронению твердых и крупногабаритных отходов до конца 2020 года Голова Баришівської селищної ради – Олександр Вареніченко. * Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 23570929) Фото: Головне управління держспоживслужби КиевVласть

Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Баришівської об'єднаної громади Олександром Вареніченко. KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Олександр Вареніченко: Процедура об’єднання Баришівської громади розпочалася ще у 2015 році, коли набрав чинності Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, на той час я ще не перебував на посаді голови селищної ради. Тоді, у 2015 році, процес зупинився у зв’язку із порушенням документального оформлення процедури та проведенням чергових місцевих виборів. У 2016 році ми зібрали оновлений пакет документів, де було все правильно, але позитивного висновку від Київської обласної державної адміністрації теж не отримали. Вже на початку 2018 року знову почали займатись питанням об'єднання громади, були різні думки з приводу формату об'єднання. Я пропонував громаду у складі декількох сільських рад району, адже за моїми розрахунками велика Баришівська ОТГ не була б спроможною. Ми не маємо потужного економічного потенціалу, який забезпечив би велику громаду, створення маленької ОТГ дало б можливість сформувати фундамент, створити декілька бюджетоутворюючих підприємств, а потім вже приєднувати інші населенні пункти. Сьогодні ми маємо дефіцит бюджету 22 млн, на початку об’єднання ця сума складала 27 млн гривень. Розрахунки, зроблені спеціалістами U-Lead, були недостовірними. Хотілося б сьогодні почути їхні роз’яснення, та, на жаль, на наші запрошення щодо участі у сесіях селищної ради вахівці U-Lead не реагують. KV: За рахунок чого зменшився дефіцит бюджету? Олександр Вареніченко: За рахунок перевиконання дохідної частини бюджету. Звичайно, першочергово ці кошти будуть направлятися на фінансування захищених статей бюджету – оплату праці працівникам освіти, культури, медицини та енергоносії. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл? Олександр Вареніченко: Цей рік - рік становлення. Насамперед необхідно було сформувати структурні підрозділи апарату та створити умови для їхньої діяльності, налагодити роботу старостинських округів (виготовити печатки, затвердити штатні розписи і таке інше); забезпечити в правовому полі процес передачі у комунальну власність селищної ради підприємств, установ та організацій, що перебували у комунальній власності Баришівської районної ради; впорядкувати земельні відносини - щоб податки за оренду землі надходили до місцевого бюджету в повному обсязі, адже, найголовніше – працювати над наповненням бюджету. Звичайно, мешканці громади очікували, що стане краще вже завтра. Так не відбувається, оскільки є багато проблем. Зокрема, не вистачає кваліфікованих кадрів і така проблема сьогодні існує у всіх об’єднаних громадах. Є проблема у відсутності професійного юридичного супроводу, тому у перспективі маємо заключити договір із адвокатським об'єднанням з надання юридичних послуг та правової підтримки. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Олександр Вареніченко: Ми отримали інфраструктурну субвенцію у розмірі 1,7 млн гривень і будемо отримувати по 880 тисяч щомісячно до грудня 2019 року. Бачення в.о. старост та депутатів щодо розподілу коштів інфраструктурної субвенції різниться. Задовольнити всі потреби неможливо, тому ми прийняли спільне рішення, що будемо купувати апарат флюорографії та комунальну техніку для усієї громади. Також маємо кошти від області на облаштування інфраструктури за цільовими програмами. Наразі у Баришівці реалізується проект із облаштування двох футбольних полів зі штучним покриттям, одне з яких вже діюче, починаємо втілювати проект з реконструкції парку “Липняки”. KV: Яка ситуація склалася у селищній раді? Олександр Вареніченко: Є так звані “парашутисти”. Вони не місцеві і, на мій погляд, їм байдуже, що відбувається у селі - вони виконують партійні вказівки. Є також люди, які вперше стали депутатами - вони не до кінця розуміють, у чому суть депутатської діяльності. Частина депутатського корпусу думає, що вони мають ходити на сесії і голосувати “за” чи “проти”. На жаль, одиниці приходять із пропозиціями, інші - з проблемами без варіантів їх вирішення, кажуть – “ви голова громади, тому вирішуйте”. А щодо моїх пропозицій – доводиться переконувати, що це не особисто моя забаганка, незважаючи на те, що експерти з місцевого самоврядування, яких запрошували на навчання для депутатського корпусу намагались донести, що голова громади має виконувати рішення, а не думати замість депутатів. Серед депутатського корпусу є не тільки підприємці, а й досвідчені бухгалтери. Але коли я запитав, як будемо вирішувати проблему дефіциту бюджету, то відповідь здивувала – “вирішуйте самі”. Це позиція окремих депутатів. Але люди чекають змін, тому ми маємо працювати і домагатися результатів. KV: Які стосунки із старостами? Олександр Вареніченко: Частково впевнений, вони очікували швидких і позитивних результатів. До об’єднання, щоб переконати в успіхах децентралізації, їм наводили приклад та демонстрували успішні громади. Старости не розуміли, що може бути інакше, що бюджет району був дотаційним, тому зараз нам золотовалютний резерв не відкриється. До об’єднання бюджети і можливості сільських рад були різні – комусь пощастило із розташуванням поблизу траси – надходження в бюджет здійснювались за рахунок акцизу, хтось працював та намагався розвиватися співпрацюючи тісно із базовим господарством. Та очевидно, що коли за рахунок багатого сусіда починає жити сусід-пияка, який не хоче працювати, то вони обидва багатшими не стануть. І найголовніше - для злагодженого життя і розвитку має бути розуміння, що ми тепер громада. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Баришівської ОТГ? Олександр Вареніченко: Залишилось дві сільських ради Баришівського району, які не визначились - Яблунівська і Семенівська. Ми - одна із найбільших громад в Україні: 18 сільрад, 26 населених пунктів та 24 068 дорослого населення. Часу у добі не додалось, а роботи стало дуже багато. KV: Яка ситуація із інвесторами? Олександр Вареніченко: У минулому році було два потужних проекти. Українсько-голландське підприємство “Т. Метер-Україна”, єдине у Європі, яке спеціалізується на виробництві пересувних інкубаторів. Два роки тому відбулася зустріч із директором компанії, яка обирала місце будівництва підприємства між Бельгією та Україною. Для них було важливо, щоб місцеве керівництво підтримувало розвиток компанії. Я надав такі гарантії і вже 18 червня цього року у Баришівці буде відкриття комплексу за участі консула Голландії із делегацією у кількості 100 чоловік та 40 чоловік із Китаю. На його побудову було витрачено більше 150 млн гривень. Підприємство вже випускає напівпричепи - пересувні інкубатори; один такий коштує біля 280 тис. євро. Їх поставляють у країни Європи, Північну Америку. Функціонує ще одне підприємство - Баришівська газонаповнювальна станція, де розташовано термінал для збереження газу. Залізницею надходять цистерни із скрапленим газом, який розвозиться по заправкам Київської області. Бюджет підприємства - більше 100 млн гривень. Крім того, на території громади є підприємство “Метало Гальва”, яке займається гальванічними процесами. Будівництво майбутнього потужного підприємства сьогодні намагаються зупинити псевдоактивісти. Проведені екологічні розрахунки, зустрічі із представниками КОДА, спільні наради із залученням фахівців з екології, громадськості, керівництва підприємства  - йдеться про будівництво 11-го комплексу групи компаній ТОВ “Нива Переяславщини”, яке є одним із провідних підприємств України у розведенні свиней та виготовленні м'ясо-ковбасних виробів. Зазначу - це дуже соціально відповідальне підприємство, яке власними коштами підтримує заклади культури, освіти та медицини громади. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Олександр Вареніченко: Невдоволення є завжди, здебільшого через невідповідність наданих послуг діючим тарифам, зокрема скаржаться на незадовільний стан покрівель багатоповерхових будинків. Звичайно пояснюємо, що у тариф, який вони сплачують, включено вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Коштів на проведення капітальних ремонтів покрівель тарифом не передбачено. Податки сплачуються однаково як жителями багатоквартирних будинків, так і мешканцями приватного сектору. І депутати, у яких округи - приватні сектори, обурюються -  чому ми маємо виділяти кошти тільки на ремонти дахів багатоповерхівок? Вихід із ситуації – створення мешканцями багатоповерхівок ОСББ, але активізуватися і взяти на себе відповідальність бажання у населення не виникає. KV: Чи є проблема із очисними спорудами? Олександр Вареніченко: Є проект з проведення санації напорного коллектора. На його будівництво йшли державні кошти, селищна рада цим питанням не займалась, це компетенція районної державної адміністрації. Частину грошей було освоєно, але з якоїсь причини роботи не завершуються. По закінченню робіт до колектора буде підключено не лише селище Баришівка, а й село Коржі. Наразі очисні споруди працюють, єдине - частина каналізації потребує вкладень і до зими ми це питання плануємо вирішити.  Підприємство “Райводоканал”, яке надає послуги громаді з водопостачання та водовідведення на даний час є комунальним підприємством Баришівської районної ради. KV: Чи є сміттєва проблема? Олександр Вареніченко: Наша громада одна із небагатьох, у якої виготовлений паспорт та офіційно оформлене сміттєзвалище. Територія його біля 4 га, ресурсів ще вистачає. Наразі укладено договір із підприємством, яке буде займатись сортуванням сміття після будівництва сортувальної лінії. Це підприємство за власні кошти встановило баки і здійснює вивіз сміття. Поставили баки й для роздільного сміття. Одна з проблем, над якою ми працюємо – заключення договорів. Приватний сектор вважає, що 30 гривень на місяць за вивезення сміття - це дорого. KV: Яка ситуація із перевізниками? Олександр Вареніченко: Міжміськими маршрутами займається Київська обласна державна адміністрація. Із перевізниками у межах громади укладено договори, але хотілося б, щоб серед них була налагоджена комерційна конкуренція. Після завершення договорів з діючими перевізниками будемо пропонувати брати участь у конкурсі підприємцям, які надають послуги транспортного перевезення із міст Бровари, Бориспіль та іншими “приватниками”. У майбутньому, якщо депутати підтримають, хочемо придбати комунальні автобуси у лізинг та встановити  доступні для населення тарифи і забезпечити транспортним перевезенням всіх мешканців громади, а не лише на марштрутах, які є прибутковими. Також плануємо створити день пільгового проїзду. KV: Які стосунки з районом? Олександр Вареніченко: На відміну від багатьох, наша районна рада, адміністрація та селищна рада працюють в унісон. Ми завжди вирішуємо усі проблеми спільно і в співпраці. KV: Чи є співпраця із областю? Олександр Вареніченко: Нещодавно губернатор проводив онлайн нараду з питань стану доріг, забезпечення дітей-сиріт житлом, забезпечення субвенцією сільської медицини. Під час наради я вкотре підняв питання ремонту шляхопроводу через залізничний міст, який зараз у жахливому стані. Ми разом із народним депутатом Павлом Різаненком, головою РДА, зустрічались із начальником відповідної служби у Київській області щодо ремонту вказаного шляхопроводу. Чиновник служби автомобільних доріг пояснював затримку ремонту температурним режимом, нібито роботи не можна починати. Жителі вже настільки обурені, що налаштовані мітингувати та перекривати дорогу. Про це губернатор області був попереджений. І знову зазначу, що 18 червня до нас приїдуть відкривати єдине у Європі підприємство, люди вклали 150 млн гривень у будівництво саме у Баришівці, то невже той шляхопровід настільки затратний, що ми маємо червоніти через нього? Деякі псевдоактивісти вже користуються ситуацією і всюди скандують, що “влада нічого не робить”. На жаль, згідно чинного законодавства вкладати кошти місцевого бюджету в ремонт вказаного об’єкту неможливо. KV: Чому вирішили піти на вибори від БПП? Які стосунки зі “Свободою”? Олександр Вареніченко: Мене намагались зняти, як кандидата на голову громади, зареєструвавши у Черкаській області у депутати Червонослобідської сільради. Подвійна реєстрація - автоматичне зняття з виборів. Є підозра, що це зробили представники “Батьківщини”. У виборчій комісії Черкащини виявилась ксерокопія мого паспорту, знята із особової справи. Підписи були підроблені. Члени виборчої комісії підтвердили, що бачать мене вперше. Я передбачав, що щось подібне може статись, тому що перед виборами з'явилися “реваншисти”, які дуже не хотіли бачити мене головою громади. Оперативне виявлення злочину відбулося саме завдяки співпраці із народним депутатом Павлом Різаненком, який за три роки попередньої каденції жодного разу не відмовив у допомозі. І на цей раз за його втручання, через тоді діючого губернатора Київщини, оперативно було повідомлено губернатора Черкаської області та керівника місцевої поліції про виявлені порушення виборчого законодавства. Очевидно, що в період передвиборчої кампанії у “Свободи” не було того ресурсу, який би стримав шалений тиск на мене. Та, незважаючи на мій перехід до БПП, я завжди працював і працюватиму по совісті і для громади, а не за вказівкою будь-якої партії. KV: Чи довго були членом “Свободи”? Олександр Вареніченко: У 2015 році на вибори я йшов як самовисуванець, незважаючи на те, що був членом партії ВО “Свобода”. Я не є технологом у політиці і вважав, що за партійної підтримки буде набагато легше. Виявилось - ні. Ще у 2016 році мав наміри вийти зі “Свободи”, які зумовила заява депутата, представника фракції ВО “Свобода” в Баришівській районній раді: “ми не голосуємо за бюджет, така наша політика, ми в опозиції до влади”. Не розумію, як можна не голосувати за такі важливі рішення і ставити у пріоритет не життєзабезпечення громади, а політичні амбіції. Сьогодні я працюю з усіма, хто робить щось на благо громади, жодна партійна директива не може бути вищою за потреби громади. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олександр Вареніченко: У 2020 році планую знову балотуватись на голову громади. Сподіваюсь на підтримку виборців. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола Фурсенко Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, - Олександр Поліщук Фото: KVКиевVласть

Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Тетіївської об'єднаної громади Русланом Майструком. KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Руслан Майструк: Ще 14 травня 2015 року я ініціював об'єднання 28 територіальних громад Тетіївського району з центром в місті Тетієві. Але 6 населених пунктів не підтримали процес об’єднання, і саме це стало причиною зупинки створення ОТГ в Тетіївському районі на два роки. Згідно із затвердженим Київською обласною радою та погодженим Кабінетом міністрів України Перспективним планом розвитку громад, ОТГ на той час можна було створити лише об’єднавши всі населені пункти району. Тобто, об’єднуватися можна було, але тільки згідно цього плану. На сьогодні ситуація інша, тому що відбулись законодавчі зміни: нині можна об’єднуватися з тими, хто цього хоче. Відносно тих населених пунктів, які відмовились входити в ОТГ, ми вирішили зробити паузу. Вони можуть приєднатися в будь-який момент за рішенням сесії сільської ради та сесії об’єднаної громади. KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл? Руслан Майструк: Перш за все була сформована команда, створені структури, яких в нас не було, адже до об’єднання це були функції державної адміністрації. Наша мета – це забезпечити надання якісних послуг населенню та розвиток громади. Саме для цього і був створений ЦНАП, який незабаром відкриється. Ми виграли грант від “Юлід з Європою” і зараз чекаємо техніку та меблі від них. В старостинських округах будуть віддалені відділення ЦНАПу, в яких буде надаватись близько 200 послуг. Гострою проблемою не лише для нашої громади, а й для інших громад по Україні є розбиті дороги. Саме тому ми купили установку Турбо-5000 на базі автомобіля Ман і тепер ми власними силами почали робити ямковий ремонт в громаді, і це значно здешевлює та покращує якість виконаних робіт. Ще купили вуличний підмітальний автомобіль, який з початку літа розпочне прибирання доріг громади. Майже відразу після створення ОТГ була написана Стратегія розвитку громади до 2023 року, яка вже затверджена і діє. Написано 132 проекти і частина з них вже реалізована. Ми увійшли до Асоціації ОТГ, ініціатив “Мери за економічне зростання” та “Угода мерів”, стали членом Асоціації “Енергоефективні міста України” та стали співзасновником “Асоціації громад місцевої демократії”. На сьогодні Світовий банк затвердив і високо оцінив наш “План економічного розвитку громади”, ми написали та подали на затвердження "План дій сталого енергетичного розвитку та клімату міста Тетіївської ОТГ до 2030 року", підготували інвестиційний паспорт громади, завершили написання “Сталого економічного розвитку Тетіївської ОТГ”.  І це не просто плани, які будуть покладені на полицю. Це конкретний комплексний план подальших кроків нашої громади. Навіщо це? Це і доступ до міжнародних грантів, це і сприяння формуванню іміджу інвестиційно привабливої громади, відкриття нових можливостей для розвитку. Загалом – це фундамент громади для подальшого розвитку. Щодо грантів, то крім перемоги в першому раунді фази впровадження програми "U-LEAD" 2018 рік, ми ще стали переможцями в проектах: "Цифрова громада", "Є-рішення для громад" 2018 року, “Смарт Громада - Створюємо разом”. KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами? Руслан Майструк: Сьогодні в нас є виконуючі обов’язків старост і кожен із них переймається долею свого села. Однак 95% сіл – це дотаційні села, які використовують бюджет міста. Ми, в свою чергу, намагаємось не обділяти ні своєю увагою, ні коштами кожне село. KV: Як миритеся із депутатами? Яка ситуація у міській раді? Руслан Майструк: В нас підібралась злагоджена команда і кожен з нас працює на благо громади. Всі ситуації вирішуємо шляхом обговорень та конструктивних діалогів. KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію? Руслан Майструк: Так, за рахунок цієї субвенції ми зробили капітальний ремонт в ЦНАПі, купили техніку для ямкового ремонту доріг та дорожний пилосос. KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Тетіївської ОТГ? Руслан Майструк: Були звернення не від сільрад, а від самих жителів. Зараз потрібно провести зібрання мешканців, тож ця ситуація на переговорному етапі. KV: Як покращуєте інвестиційний клімат? Руслан Майструк: Ми вже зробили інвестиційний паспорт, який розміщений на сайті Тетіївської міської ради. Завдяки тому, що нам держава, до речі, першим в Київській області, передала більше 3 тис. га землі сільськогосподарського призначення і на тих землях, які не використовувались, а це близько 70 га, ми сьогодні ставимо сонячні електростанції. Вже оформлена вся документація і невдовзі розпочнемо будівництво. KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії? Руслан Майструк: Тарифи на комунальні послуги високі по всій державі. Там, де ми можемо їх контролювати і тримати на рівні допустимих – ми це робимо. Наприклад, тариф на водопостачання та водовідведення в нас один з найнижчих, порівняно з сусідніми громадами та районами. В Тетіївській ОТГ близько 3 тис. чоловік отримує субсидії. KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора? Руслан Майструк: Співпраця і розуміння з областю є завжди, адже ми відкриті і готові працювати з будь-якою владою, яка призначається чи обирається людьми. Ми намагаємось знайти компроміси та оптимальні для всіх рішення актуальних питань. Від нового губернатора очікую плідної співпраці та діалогу. KV: Які стосунки з районом? Руслан Майструк: З РДА ми завжди працювали результативно та знаходили спільну мову, з райрадою були певні труднощі під час передачі об’єктів з району в громаду. Зараз намагаємось вести конструктивний діалог і знаходити компроміси, адже від нашої співпраці залежить комфорт життя мешканців Тетіївщини. KV: Ви заявляли про знищення первинної медицини у всьому районі через рішення районної ради. У чому була причина? Яка ситуація із медициною зараз? Руслан Майструк: Сьогодні вся первинна ланка медицини району передана в ОТГ, навіть тих сіл, які не входять до громади. На сьогодні райрада жодної копійки на утримання приміщень первинної ланки медицини не відшкодовує, відповідно весь матеріальний тягар лежить на громаді. KV: Місто планувало розширити межі за рахунок сусідніх сіл. Чи отримали дозвіл від облради та Верховної ради? Що вже було зроблено? Які території плануєте включити до складу міста? Руслан Майструк: На сьогодні в місті діє новий генеральний план, який розроблений НДПІ “Містобудування” і на основі його був розроблений проект землеустрою щодо  нових меж міста. Проект пройшов обговорення і погодження міської ради, районної ради, погоджений з усіма сусідніми землекористувачами і переданий до обласної ради, але, на жаль, вже більше року обласна рада не погоджує даний проект, хоча він і пройшов погодження на двох комісіях обласної ради з одноголосним винесенням його на сесію. Обласна рада аргументує затримку в розгляді тим, що вони будуть розглядати це питання на черговій сесії, але зараз в них крім позачергових сесій, чергові не відбуваються. Прикро, що в нас четверта частина міста знаходиться за межами міста і це створює певні труднощі для людей, для підприємців. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом всі ці питання будуть вирішені. KV: Очисні споруди – чи є проблема в місті? А у громаді загалом? Руслан Майструк: Очисні споруди у нас працюють, хоча вони і застарілі. Зараз виготовляється проект по заміні і переходу на сучасні очисні споруди, вивчався досвід Білорусії і маємо надію, що цей проект буде профінансований і втілений в життя. KV: У минулому році в Тетієві був спалах африканської чуми свиней. Як вирішили проблему? Яка ситуація зараз? Руслан Майструк: Так, в минулому році постраждали тварини і в приватному секторі, і в сільськогосподарських підприємствах. Було утилізовано велику кількість свиней. Міська рада зі свого боку вжила всіх необхідних заходів, але проблема у відшкодуванні коштів за поголів’я свиней, яке вони втратили, залишається, і в цьому питанні ми розраховуємо на підтримку держави. KV: Чи є сміттєва проблема? Руслан Майструк: Зараз у нас проходить пілотний проект, спрямований на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ в старостинських округах ОТГ і встановлення сміттєвих контейнерів. За кошти інфраструктурної субвенції плануємо закупити ще один автомобіль для видалення твердих побутових відходів, а також контейнери і запустити програму вивезення ТПВ по всій території громади. В місті вже почали ставити контейнери для сортування сміття – так як це робиться в Європі. KV: Які результати розслідування щодо обстрілу вашого будинку, а потім нападу невідомих, у 2017 році? На вашу думку, хто і навіщо це зробив? Руслан Майструк: Я пов’язую цей випадок тільки з моєю роботою і, на мою думку, це була спроба вплинути на мою діяльність. KV: У 2017 році ви звинувачували прокуратуру Київської області у дискредитації вас, як міського голови. У чому причина? Чим закінчилась ця ситуація? Руслан Майструк: Ті звинувачення, які йшли на адресу міської ради були абсолютно безпідставними, адже виділені кошти з державного бюджету були використані за призначенням. Було зроблено заміну вікон і дверей у райвійськкоматі та будинку культури. Роботи зроблені, а відповідно всі звинувачення щодо міської ради зняті. KV: Які амбіції маєте щодо кар’єрного зростання? Руслан Майструк: Мрію завершити реформу децентралізації на території Тетіївського району, щоб в нас була єдина громада – так як це склалося історично до нас. Я готовий і надалі працювати на благо рідного Тетіївського краю, адже щиро хочу, щоб це була розвинена і квітуча громада з комфортним і затишним життям для її мешканців. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко