Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Четверте інтерв'ю цієї серії з головою Оболонської РДА Олександром Цибульщаком. Довідка KV: Оболонський район Києва з'явився у 1975 році. Тоді він отримав назву - Мінський. У 2001 році за рішенням Київради району повернуто історичну назву - Оболонський. Сьогодні до складу Оболонського району входять Пуща-Водиця, Мінський масив, Пріорка, частина Куренівки, Оболонь та Петрівка. Оболонський район з півночі межує з Вишгородським районом Київської області, з півдня та заходу - з Подільським районом, зі сходу його територію обмежено правим берегом Дніпра. Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Оболонського району у 2018 році? Олександр Цибульщак: На 2018 рік бюджет району становив 1 млрд 685,4 млн гривень, з них 1 401,1 млн гривень захищені статті, спеціальний фонд – 286,4 млн гривень. Були отримані субвенції з державного бюджету: на нову українську школу (5,75 млн гривень), на обладнання класів початкової школи (1,31 млн гривень), на оснащення кабінетів фізики, хімії та математики мультимедійними пристроями (5,58 млн гривень), облаштування спортивних майданчиків (1,2 млн гривень) та спортивне обладнання (330 тис. гривень). Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства (ЖКГ) району. Для порівняння у 2013 році на капітальні ремонти ЖКГ було виділено 1,37 млн гривень, а у 2018 році на ці цілі в нас було 95,43 млн гривень. Найбільшу суму витрачено на ремонти житлових будинків району (86 млн 325,2 тис. гривень), капітальний ремонт ліфтів (9 млн 10 тис. гривень) та відновлення асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів (3 млн 797,2 тис. гривень - 25 об'єктів). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” У 2019 році на капітальні ремонти житлового фонду планується використати 104,8 млн гривень, у тому числі на ремонт внутрішньоквартальних і міжквартальних проїздів – 63 млн гривень. При визначенні об'єктів для капремонту будемо звертати увагу на ті, по яким найчастіше отримуємо звернення від мешканців. Також суттєві кошти у 2018 році пішли на ремонти дитячих садочків (25,9 млн гривень) та шкіл (38,5 млн гривень). Ремонтували заклади позашкільної освіти, зокрема музичну школу та СДЮШОР “Зміна”. На це пішло більше 3,3 млн гривень. 1,65 млн гривень витрачено на ремонт бібліотек та 3,45 млн гривень - на капремонт клубів для підлітків. У 2019 році на капремонти закладів освіти планується використати 29 млн гривень. Читайте: На столичной Оболони обновили государственную детскую библиотеку KV: Народні депутати допомагали району у 2018 році? О.Ц.: По нашому району два депутати Верховної Ради - Андрій Білецький (217 округ, - KV) та Володимир Ар'єв (218 округ, - KV). Субвенції надходили по округу Ар'єва.  Завдяки йому були отримані два транші по 5 млн гривень. Гроші були спрямовані на капремонти шкіл і житлового фонду. Також ми активно співпрацюємо з депутатами Київради. Від Оболонського району зараз 11 депутатів у міськраді. Допомагають всі. Проте найбільш дієва допомога йде від Людмили Костенко. Вона брала активну участь у виділенні коштів на відновлення парку “Наталка”, багато допомагає школам, дитячим садочкам та житлово-комунальному господарству. До речі,  не тільки у своєму окрузі, від якого балотувалась до Київради. KV: Скільки у 2018 році в Оболонському районі реалізовувалося громадських проектів? О.Ц.: 12 громадських проектів на 10,5 млн гривень, які повністю завершені. Більшість з цих проектів стосувались галузі освіти. Наприклад, в рамках громадського бюджету у школі № 29 встановлено сучасне обладнання для реалізації програми “Гаряча їжа” та облаштували театр ляльок, у школі № 194 встановили лабораторію LEGO, у двох школах (№ 285 і 252) - облаштовано тири. Читайте: Пищеблок в школе на Оболони отремонтировали с нарушениями: руководство района просят вмешаться У 2019 році у нашому районі буде реалізовувано 23 громадських проекти. Більшість з них освітянських, бо батьківські колективи найбільш активні. На реалізацію проектів передбачено 10,6 млн гривень. KV: Який був бюджетний запит від Оболонського району на 2019 рік? О.Ц.: При підготовці бюджетного запиту ми обирали об'єкти, які важливо оперативно привести до нормального стану. На це треба 1,5 млрд гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які об'єкти дорожньої інфраструктури Оболонського району треба завершити у 2019 році? О.Ц.: Будівництво Великої окружної дороги від вул. Рокоссовського до вул. Богатирської з будівництвом розв'язки. У 2018 році роботи велися до літа швидкими темпами, але надалі державна частина фінансування була призупинена. Наразі роботи проводяться, але повільно. Якщо фінансування буде, то цей проект завершать протягом 2019 року. Ця дорога значно розвантажить Шевченківську площу і завдяки їй великогабаритний транспорт взагалі не буде заїжджати на територію району. Також у 2018 році розпочалося відновлення вул. Сім'ї Кульженко (раніше - Петра Дегтяренка). Вона була перекрита біля 20 років. Спочатку на цій вулиці встановили новий ливневий колектор. Зараз зроблено ділянку від вул. Полярної до вул. Лугової. Проїзд ділянкою вже відкрито, проте тривають  роботи з облаштування тротуарів, у наступному році плануємо завершити всі роботи. У 2019 році, якщо буде фінансування, буде зроблена дорога від Полярної до Окружної, що також суттєво розвантажить транспортну ситуацію у районі. KV: Що ще потрібно для покращення транспортної інфраструктури району? О.Ц.: Для того, щоб в години пік розвантажити в'їзд/виїзд з Києва потрібна багаторівнева розв'язка на вул. Богатирській і Полярній. Зараз проводиться конкурс на відповідний проект. Для району треба зробити проїзною вул. Вербову, яка зараз переривається в районі залізничної платформи “Зеніт”. Ми з такою пропозицією неодноразово виступали. Проте у 2019 році спочатку відбудуться  роботи по з’єднанню просп. Героїв Сталінграда з вул. Електриків. Після них будемо переходити до вулиці Вербової. Зараз катастрофічна ситуація з розриттями. По району приблизно 280 розриттів, які “Київенерго” залишило після проведення ремонтів, не здійснивши відновлення благоустрою. Кошти на ці цілі комунальним організаціям компанія не перераховувала. Наприклад, “Київенерго” заборгувало КП “ШЕУ Оболонського району” на сьогодні  близько 800 тис. гривень. У 2018 році комунальниками району було відновлено благоустрій після розриттів на 26 об'єктах загальною площею 590 кв. м. Зараз зроблено детальний аналіз наявних розриттів, визначено, скільки коштів потрібно на відновлення благоустрою. У 2019 році буде проведена системна робота з цього напрямку. Питання з “Київенерго” буде вирішуватися у судовому порядку на рівні міста. Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” отказывается восстанавливать благоустройство после ликвидации аварий ПАО “Киевэнерго” – депутат Павлик KV: Чи потрібні району нові транспортні маршрути? О.Ц.: Транспортна інфраструктура району є досить розвинутою: територією району проходять 5 трамвайних, 14 тролейбусних, 11 автобусних та 40 таксомоторних маршрутів, а також 4 станції метро. Щоденно в середньому працює біля 500 маршрутних таксі, 85 автобусів, 92 тролейбуси та 27 трамваїв. Працює маршрут міської електрички. По трасі її руху на території Оболонського району розташовано 3 посадочні платформи - “Петрівка”, “Зеніт” та “Вишгородська”. Житлово-комунальне господарство KV: Скільки ремонтів у 2018 році проведено у житлових будинках району? О.Ц.: У 23 будинках були капітально відремонтовані сходові клітини, у 22 житлових будинках – покрівлі, у 8 багатоповерхівках здійснили капітальний ремонт зливо стічних мереж,  у 6 – відремонтували фасади, у 59 будинках провели капітальний ремонт інженерних мереж, а у 6 житлових будинках відремонтували електричні мережі. Особливу увагу приділяємо енергоефективності багатоквартирних будинків, тож за 52 адресами провели заміну вікон у місцях загального користування. Також поступово відновлюємо ліфтове господарство – провели  капітальний ремонт 11 ліфтів. Вдалося у 2018 році й облаштувати 6 нових дитячих та 3 спортивні майданчики. Мешканці району також долучаються до програми співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках (70/30). У 2018 році перемогу у цій програмі отримали 15 ОСББ/ЖБК нашого району на загальну суму 13 млн 928,1 тис. гривень (4 млн 396 тис. гривень - кошти ОСББ/ЖБК і 9 млн 532 тис. грн - кошти міського бюджету). KV: Скільки загалом житлових будинків в Оболонському районі? О.Ц.: Загалом 998 будинків. Нових будинків небагато. В основному - це житлові будинки поважного віку, яким вже більше 40 років. Близько 619 житлових будинків сьогодні на обслуговуванні КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва". Інші перебувають на утриманні приватних керуючих компаній. Вони обслуговують будинки, де створено ОСББ. Загалом, процес створення ОСББ йде досить повільно. На жаль, мешканці не дуже активні у цьому питанні. Деякі хочуть, щоб спочатку будинок відремонтували за кошти міста, а потім вони б створювали ОСББ. KV: Це означає, що більш за все звернень адміністрація району отримує з питань ЖКГ? О.Ц.: Так, більше за все скаржаться з проблем житлово-комунального господарства. Це 53% всіх звернень. Найчастіше в них порушуються питання проведення поточного ремонту будинків, незадовільного теплопостачання, благоустрою території, незадовільної роботи ліфтів тощо. Дуже велика проблема сьогодні з ліфтами. І вона не тільки по нашому району, а й по всьому місту. Мова йде, в першу чергу, про велику кількість крадіжок ліфтового обладнання. Так, наприклад, в нашому районі є будинки, в яких за рік зафіксовано 5 випадків вирізки ліфтових котушок. Поліція відпрацьовувала такі випадки, були затримання, але проблема залишається. Вона може бути вирішена лише тоді, коли на всіх будинках буде стояти відповідна сигналізація. Цей процес розпочався, але він потребує часу та коштів. У нашому районі також дуже погана ситуація з комунікаціями. У 2018 році були проблеми не тільки по постачанню тепла і гарячої води, а й холодної води. Району 40 років. Основна забудова відбувалася у 80-х роках минулого століття. Планово комунікації ніхто не відновлював. По зверненням громадян щодо комплексних питань створюються комісії. За рік їх було досить багато. Загалом з початку 2018 року і до жовтня включно нами отримано 3591 звернення. В них порушено 4435 питань. Дуже багато колективних звернень. В результаті до нас звернулося десь 30 700 громадян. KV: З яких питань були найбільш резонансні звернення? О.Ц.: У 2018 році такими можна вважати звернення щодо зведення торгового центру біля метро “Героїв Дніпра”. У громади було багато питань починаючи від зупинки будівництва закінчуючи вимогою перевірок як самого будівництва, так і окремих фактів, наприклад, тріщин у метро. Ми зі свого боку зробили все, щоб всі перевірки були проведені. Проте питання забудови не погоджуються з райадміністрацією. Ми на забудовників не маємо ніякого впливу. Коли приходять звернення від мешканців, ми їх опрацьовуємо та передаємо тим, до чиєї компетенції належить порушені в них питання - ДАБІ, профільного департаменту КМДА, метрополітену тощо. Сьогодні це будівництво у стані закінчення. За останньою інформацією, найближчим часом повинні відкрити переходи метро. Сам об'єкт, за інформацією забудовника, повинен бути зданий в експлуатацію у першому півріччі 2019 року. Читайте: Община Оболони считает, что проект ДПТ района не учитывает их потребности и особенностей территории KV: В Оболонському районі наявні борги за комунальні послуги? О.Ц.: Так, заборгованість велика. Проте мови не йде про відключення від послуг Керуючої компанії. Не буде коштів, не буде можливості якісно обслуговувати будинки. Зараз, на жаль, доводиться скорочувати штат, бо не тільки обслуговування будинків, а й заробітна плата виплачується за рахунок оплати споживачів послуг. З наступного року піднімається мінімальна зарплата, вартість енергоносіїв. Відповідно витрати Керуючої компанії також збільшаться. Тому намагаємося проводити системну роботу з боржниками щодо реструктуризації та поетапного погашення заборгованості. KV: Тобто у 2019 році варто очікувати підняття комунальних тарифів на обслуговування будинків? О.Ц.: Я не можу це стверджувати, але це питання повинно ґрунтовно вивчатися з урахуванням економічних показників. В будь-якому випадку, якість послуги повинна відповідати тарифу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато в Оболонському районі нового будівництва? О.Ц.: Зараз 15 будівельних майданчиків. Більшість житлової забудови зараз ведеться у промисловій зоні. Читайте: В Киевсовете поддержали абсурдные планы Свистунова по застройке Оболони У 2018 році було відновлено будівництво житлового будинку на вул. Дегтяренко, 22. На цьому об'єкті роботи не виконувалися з 2008 року. Серед проблемних забудов доречно згадати будинок на вул. Автозаводській. Там забудовник не виконав свої зобов'язання перед інвесторами. Будинок був підключений до комунікацій, зокрема, електропостачання, по тимчасовій схемі. Зараз ця проблема знята. № Об'єкт будівництва Замовник 1 Будівництво багатофункціонального житлового кварталу (1 черга), пров. Балтійський, 23 ПАТ “Київський склотарний завод” 2 Будівництво житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями, просп. Оболонський, 30 ТОВ БК “Кроун”, ТОВ “Інжпромбудсервіс” (виконує функції замовника) 3 Будівництво багатоквартирних житлових будинків, вул. Петра Калнишевського, 2 ТОВ “ЖК Майорова” 4 Будівництво житлово-громадського комплексу на просп. Оболонському біля озера Опечень (ІІІ черга) ТОВ “МЖК Оболонь” 5 Будівництво житлово-офісного комплексу, вул. Кондратюка, 1 (ІІІ черга, ІІ пусковий комплекс) ПрАТ “Енергополь Україна” 6 Житлово-офісний комплекс з об'єктами інфраструктури, просп. Оболонський, 26 (ІІІ черга) ВАТ “Будинок побуту “Оболонь” 7 Будівництво житлово-торгівельного комплексу, вул. Кульженків, 1 (ІІ та ІІІ черга) ТОВ “Фірма Інтеграл” 8 Будівництво індивідуальної котеджної забудови, вул. Богатирська, 32 (ІІ черга) ТОВ “Дніпровська рів'єра” 9 Будівництво багатофункціонального комплексу, вул. Бережанська, 15 ТОВ “АТП-13057-7” 10 Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом, вул. Маршала Маліновського, 2а ТОВ “Укрбуд” 11 Будівництво громадсько-торговельного центру, просп. Степана Бандери, 34в ПАТ “Київхімпостач” 12 Будівництво торгівельно-розважального комплексу на перетині просп. Оболонського та вул. Героїв Дніпра ТОВ “Елікон ЛТД” 13 Будівництво торгово-розважального комплексу, вул. Маршала Тимошенка, 21 ТОВ “Барконд” 14 Будівництво торгово-розважального комплексу з господарськими офісними приміщеннями, вул. Героїв Дніпра, 30 ТОВ “Автекс-К” 15 Будівництво об'єкту побутового обслуговування та відкритої автостоянки, просп. Героїв Сталінграда, 12г ПП “Гремальді” KV: Чи проектують забудовники дитячі садочки і школи в межах своїх житлових комплексів? О.Ц.: Так. На території ЖК “Яскравий” на вул. Сім'ї Кульженків побудовано і вже працює приватний дитячий садочок. У житловому комплексі на Бережанській також має бути збудовано дитячий садок. Коли забудовник оформлював дозвільні документи, адміністрація відмовила у довідці щодо наявності достатньої освітньої інфраструктури. Також проти цієї забудови піднялися люди. В результаті забудовник ввів в проект дитячий садочок і надав письмові гарантії щодо його зведення. KV: За рахунок бюджетних коштів на території району ведуться забудови? О.Ц.: Нового будівництва за рахунок бюджетних коштів на території району не ведеться. На сьогодні таке будівництво не заплановано й на 2019 рік. Проте у нашому районі немає концертної зали. Її збудувати плануємо біля дитячої музичної школи. Вже проведені передпроектні роботи. Ця зала буде при школі і в ній зможуть проводити районні заходи. Думаю, у 2019 році завершимо всі проектні роботи і будемо вирішувати питання щодо фінансування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Оболонського району KV: Достатньо у районі шкіл та садочків? О.Ц.: На території району функціонує 71 заклад дошкільної освіти, де навчається 11 406 дітей. На 100 місць у садочках комунальної власності претендують 110 дітей. І це вже з урахуванням додатково відкритих 15 груп на 300 місць у існуючих закладах дошкільної освіти. На 2019/2020 навчальний рік 2 896 дітей стоїть у черзі у дитячі садки Оболонського району. Також в Оболонському районі працює 44 школи, де навчається 29 674 учні при проектній потужності навчальних закладів - 26 894 місць. Тобто школи заповнені на 110%. У центральній Оболоні з садочками і школами проблеми не має. Проблеми з місцями у дитячих садочках є на Мінському масиві і Куренівці. Особливо проблеми відчутні на Мінському масиві, де збудовані нові житлові комплекси. Перенавантажені 4, 6, 8, 13 та 14 мікрорайони Оболоні. Також сильне навантаження на школи, де будуються житлові комплекси “Міністерський” та “Яскравий”. KV: А є в Оболонському районі школи і садочки, в яких наявні вільні місця? О.Ц.: Так. Дуже багато залежить від керівника закладу освіти. Наприклад, дві школи - № 143 і 231. Вони знаходяться через паркан. Одна школа процвітає і туди черга, а друга - з недобором. На мій погляд, це питання ефективності керівника навчального закладу. Читайте: Школа на киевской Оболони превращена в тюрьму для детей Зараз директорів шкіл  призначають через загальноміський конкурс. Але я вважаю, що відповідальність за призначення директорів повинна лежати  на керівництві району. Тому є потреба у розширені повноважень райдержадміністрації в цьому напрямку. Оскільки неприпустимими є випадки, коли через незадовільну роботу адміністрації школи, діти цілими класами змінюють навчальний заклад. KV: Чи планується робота по модернізації та оновленню шкільної та дошкільної інфраструктури, у тому числі за допомогою реконструкції? О.Ц.: Така робота активно ведеться та є пріоритетом для нас. У 2018 році проведено реконструкцію садочка №260 (пр. Оболонський, 12б), продовжується реконструкція садочка №436 та 593 (вул. Макіївська). Планові ремонти проведено у 31 садочку та 34 школах. У 2019 році будемо робити проект на добудову корпусу до школи №9, яка сьогодні перенавантажена. На центральній Оболоні є 157 ліцей, де хочуть навчатися багато дітей. Зараз вже є проектне рішення щодо надбудови поверху у його приміщенні. У 2019 році плануємо робити проект. Є садочок на вул. Полярній. Раніше там розміщувалася виконавча служба і приватна школа. Зараз приміщення звільнено і буде проводитися його реконструкція. Також на вул. Петра Панча у приміщенні дитячого садочку знаходиться районне відділення Центру зайнятості. Зараз є рішення суду про виселення. Юридичні процедури всі завершено. Проте район не може залишитися без Центру зайнятості. Зараз ми вирішуємо питання щодо його переїзду у приміщення, яке місто надавало Державній фіскальній службі. KV: Наскільки розгалужена в Оболонському районі спортивна інфраструктура? О.Ц.: Зараз на території району наявна 501 спортивна споруда (4 стадіони, 9 футбольних полів, 64 спортивні зали, 130 спеціально обладнаних приміщень для занять спортом, 31 стрілецький тир, 3 криті басейни, 210 спортивних майданчиків). В районі розвивається 54 види спорту. Працює 10 юнацько-спортивних шкіл, які відвідують 3 517 дітей віком від 6 до 18 років. Також працюють заклади військово-патріотичного спрямування - “Єдність” та “Школа мужності”. Міжнародним стандартам відповідає стадіон “Оболонь-Арена” на вул. Північній, 26а. Його постійно використовують при проведенні футбольних матчів першостей України та Прем'єр-Ліги України. Стадіони “Зміна” (вул. Йорданська, 24а) та “Єдність” (Оболонський проспект, 34б) використовуються для проведення міських та всеукраїнських матчів з футболу серед юнацьких команд. На них щорічно проводиться більш 150 офіційних ігор. На території шкіл у 2018 році було споруджено 9 футбольних полів з штучним покриттям (42х22 м) та проведені роботи з капітального ремонту 4 шкільних спортивних залів. Зелені зони та безпека мешканців Оболонського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Ц.: Оболонь є однією з найбільших зелених зон Києва, у районі створено та утримується 116,58 га скверів та 190,52 га парків. Перлиною району є парк “Наталка”, де вже виконані роботи І та ІІ етапу реконструкції, завершується капітальний ремонт північної частини та найближчим часом планується встановлення сучасного дитячого майданчика для фізичного, психологічного та інтелектуального розвитку дітей. Думаю, щоб завершити всі заплановані роботи по відновленню парку потрібно ще біля двох років. У 2018 році продовжувалося створення паркової зони у бік Північного мосту, було капітально відремонтовано та проведено благоустрій скверів на вул. Північній, 30-36, Героїв Сталінграда, 20-20-А, та 54-56, Маршала Тимошенко, 30-35. KV: Чи є на Оболоні зони, які зараз у незадовільному стані? О.Ц.: Таких немає. Проте є певні труднощі з облаштуванням “Оболонського саду”. В перший рік реалізації громадських проектів по нашому району отримав перемогу “Оболонський сад” на перетині вул. Героїв Дніпра та просп. Героїв Сталінграда. Коли почали його втілювати в життя виявилося, що ділянка не має статусу скверу. Зараз будівельні роботи по цьому проекту завершені, але питання з висадженням насаджень не закрите. Оскільки озеленити територію можна, але потрібно ще й мати можливість належним чином її утримувати. Наразі з депутатами Київради опрацьовуємо питання надання “Оболонському саду” статусу скверу. Читайте: Депутат Михайленко просит Оболонскую РГА отремонтировать садики и сквер KV: Як вирішено питання щодо безпеки мешканців району? О.Ц.: Сьогодні налагоджена тісна співпраця з райуправлінням поліції, райвідділом державної виконавчої служби, районним сектором Київського міського відділу з питань пробації, Київською місцевою прокуратурою №5,  районним громадським формуванням з охорони громадського порядку та державного кордону. Це дало змогу проводити спільні рейди по ліквідації стихійної торгівлі (67 рейдів, в ході яких складено 58 адмінпротоколів), рейди “Діти вулиці” (21 рейд) та зустрічі правоохоронців з учнями. Також у взаємодії з правоохоронцями забезпечується виконання заходів міської цільової програми “Безпечна столиця”. В результаті спільних заходів за три квартали 2018 року спостерігається незначне (2%) зменшення злочинності на території Оболонського району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Фото: надано Оболонською РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним. Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка. На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва). Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році? Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн  113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель. З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень). У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів. KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету? Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень). KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району? Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році. KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти? Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти. Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А. Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301 На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11. Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку. KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік? Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0  млн гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району? Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт. У 2018 році  працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м. За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38. Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд  між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24. Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально. KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах? Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня. Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської. Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина. Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа. KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть? Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського,  Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район. KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину? Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень. Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів. KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака. Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”. Крім того по  вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5. Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта Житлово-комунальне господарство KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району? Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву. З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день. До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання. Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації  у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень. Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео) На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів. KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району? Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти. KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік? Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту. Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків. Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%. У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках. KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання? Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена. KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв? Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо. Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках. KV: На що ще скаржаться мешканці району? Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій. Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією  на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків. Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки. KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів? Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли. KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги? Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району. З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає. KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги? Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв? Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені. На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією. Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5. Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”. Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40. Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки. KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація? Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць). На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи. У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що  зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту  до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану. Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту. KV: У Деснянському районі є проблемні забудови? Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України. Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати. Є  проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться. Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его” Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району? Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені. Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею. Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети. Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень. KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти? Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини. У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму. KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району? Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць). KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі? Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри. Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату. KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі? Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів. Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”. Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина. KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві. Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток. Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району KV: Яка увага приділяється зеленим зонам? Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій. Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції.  Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці. Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк. Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7,  Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з  реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В. KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку? Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер. KV: Як забезпечена безпека мешканців району? Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян. Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі. Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району. До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Фото: KV Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть

Президент України Петро Порошенко привітав українців з Новим роком. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту Президента. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "Ще мить – і літопис дві тисячі вісімнадцятого року ляже в архів української історії. А місце там для нього особливе. Воно – поруч із тисяча дев’ятсот дев’яносто першим, коли було проголошено нашу державну самостійність. 15 грудня тут, у Святій Софії відбувся Об’єднавчий собор. Тисячі людей, які зібралися на площі не соромилися сліз. І то були сльози радості. Народилася, нарешті, автокефальна Православна Церква України, визнана світовим православ’ям. Боротьба за незалежність нашої церкви тривала сотні років і успіхом увінчалася лише тепер. Це – справжнє диво! Це – знак Божий, що у нас, українців точно усе буде добре. Днями разом із благою вістю про народження Спасителя Україна отримає довгоочікуваний Томос – грамоту від Вселенського Патріархату. Вона документально засвідчить нашу духовну незалежність. Ми стали далі від Москви і ближче до Європи. Це – чітка стратегія, якої неухильно дотримуємося протягом останніх п’яти років. Ми йдемо своїм шляхом. Ані обіцянки манни небесної, ані зерна зневіри, ані зілля розбрату – ніщо не повинно розвернути нас назад. “В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай”, - хотілося б, щоби саме ці слова стали гаслом для наступного року для влади, суспільства і  для кожного громадянина. Тим більше, що дві тисячі дев’ятнадцятий – це століття Акту злуки, століття нашої соборності. Ми нічого не прагнемо більше, ніж миру. І ніхто не прагне миру більше, ніж ми. Тож дозвольте від вашого імені, насамперед привітати українських воїнів. Це вони гарантують нам тишу і спокій в цю новорічну ніч. Хай вдячність нашу і тепло наших сердець відчують і моряки, які перебувають в російському полоні. І поранені серед них – Андрій Ейдер, Василь Сорока, Андрій Артеменко. І українські політв’язні в російських тюрмах. І наші громадяни, які стали заручниками на тимчасово окупованих територіях. Звертаюся до мільйонів співвітчизників в Криму та по той бік Донбасу. Ми обов’язково повернемося до вас з миром, якою б довгою не була дорога. Наша сім’я неодмінно возз’єднається за одним столом, за яким Новий рік зустрічають за київським часом. Дорогі українці! Найважче вже минуло, і найгірше – теж позаду. Попереду – поступове зростання економіки і відновлення рівня життя. Це результат нашої спільної кропіткої праці. Головне – у передвиборчій гонитві не затоптати паростки розвитку, пророщені ціною великих жертв і колосальних зусиль кожного з вас. І тоді ми точно переможемо. Бажаю усім щасливого Нового року! Щоб наша доля нас не цуралась! Слава Україні!", - сказав президент. Читайте: Владимир Зеленский пообещал баллотироваться в президенты Украины (видео)Фото: сайт президентаKиевVласть

Сьогодні все більшої популярності набуває купівля різноманітних товарів і послуг через мережу інтернет. У цьому, безумовно, велика кількість плюсів: швидке замовлення, зручний сервіс, онлайн-робота магазинів. Тепер обрати потрібний товар стало можливим за лічені хвилини, що не тільки економить час, але й несе за собою безліч переваг, які створюють комфорт сучасного життя. На жаль, мільйонний сервіс став одним із середовищ шахраїв. Інтернет-магазини, спам, спеціально встановлені боти роблять із користувачів інтернету жертв, які, самі цього не усвідомлюючи, потрапляють на наживку.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Часто в новинах чи на форумах вражають жахливі ситуації, коли жінки звертаються на одну зі сторінок так званого магазину в Instagram або “Фейсбук”, куди внесли передплату (а в деяких випадках і повну суму), а товар не було відправлено. Мало того, псевдовласник взагалі видалив сторінку разом із компромативним спілкуванням. Таких ситуацій налічується понад тисячі. Шахраї проникли в усі сфери людської довіри, тож як уникнути такої неприємної втрати часу та грошей? Насамперед завжди будьте пильними при здійсненні покупок через інтернет-ресурси (магазини, аукціони, дошки оголошень, соціальні мережі тощо). Навіть якщо ви досвідчений покупець, при кожній новій покупці чітко дотримуйтесь правил безпеки. Будьте особливо пильними з такими методами шахрайства, як: Легкий заробіток. Заходячи на будь-який сайт можна побачити багато пропозицій заробити чималі гроші без усяких знань і умінь, досить тільки вкласти 10 доларів, а через кілька тижнів отримаєш 1000. Так, може ці “генії в економіці” і заробляють купу грошей, але це завдяки наївним та недосвідченим особам, які вірять в те, що саме їх 10 доларів повернуться назад. Зазвичай такі “вкладники” залишаються ні з чим. Блокування облікового запису. У соціальних мережах (Twitter, “Однокласники”, “Фейсбук”, “Мой Мир”, “Вконтакте” та ін.) зареєстрована величезна кількість людей. Дії хакерів у соцмережах: при вході у свій акаунт висвічується інформація, що на вашу сторінку неможливо зайти, тому що вона заблокована і для її розблокування необхідно відправити повідомлення на відповідний номер. Та при його відправленні з вашого рахунку знімуть непогану суму. А потрібно всього-на-всього звернутися до служби підтримки, де вам безкоштовно нададуть дані для входу на свою сторінку. Блокування електронних гаманців. Багато користувачів мережі мають електронні гаманці на таких електронних сервісах, як “Яндекс Гроші”, “Рапіда”, Webmoney, “КредитПілот”, E-gold. Одного разу в електронній пошті ви виявляєте повідомлення, в якому йдеться про те, що ваш електронний гаманець заблокований. Для відновлення його роботи потрібно перейти за посиланням, зазначеним нижче, і ввести персональні дані. Пам’ятайте: питання, що стосуються систем електронних грошей, потрібно вирішувати в службі підтримки цієї системи. Лотерея. Вам прийшло повідомлення, що ви – щасливчик, який виграв приз, і щоб його отримати, вам треба спочатку відправити безкоштовне повідомлення на вказаний короткий номер. Після цього з рахунку вашого телефону знімається велика сума. Заздалегідь перевірте вартість відправлення повідомлення шляхом введення в пошукову систему відповідного запиту. Віруси. Через інтернет ваша операційна система може підхопити вірус, наприклад, блокувальника Windows. Найчастіше цей процес відбувається непомітно. А після того як комп’ютер перезавантажили, система Windows блокується і на екрані монітора з’являється повідомлення: “терміново відправте смс на відповідний номер, інакше всі дані будуть знищені”. Це шахрайство. Код розблокування можна відшукати в пошукових системах або у виробників антивірусів на сайті, а також можна звернутися до спеціаліста з програмного забезпечення. Сайти знайомств. У всесвітній павутині ви познайомилися з цікавою людиною, яка в процесі спілкування просить перерахувати гроші на оплату рахунку на телефон, поповнити інтернет або приїхати до вас. Після цього, наімовірніше, ніхто не приїде і не подзвонить. Частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України “Шахрайство” передбачено, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Що ж робити у випадку, коли ви потрапили у пастку злодія, але не знаєте його особистих даних? Для початку потрібно повідомити до найближчого відділення поліції, написати заяву. Далі уповноважені органи будуть проводити слідчі дії і шукати аферистів. Читайте інформацію про даний інтернет-сервіс на форумах. Будьте пильні: не варто робити інвестиції в сумнівні проекти і відправляти повідомлення на сумнівні номери. Також якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв, то через форму зворотного зв'язку надайте інформацію до Департаменту кіберполіції.  Будьте пильними, користуючись інтернет-просторами. Слідкуйте за своїми діями та діями свого співрозмовника. В свою чергу представники державної служби забезпечать вам невідкладну допомогу у разі виникнення проблеми. Будь-які ваші дії несуть за собою відповідальність. Уникайте підозрілих або невідомих посилань. Уважність і пильність – запорука стабільно спокійного життя в режимі онлайн. Читайте: Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення Увага! Викрали дитину! А кредит не справжній... “Недоторкані” чи “безкарні”? Трудові права неповнолітніх. Поради юриста “Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

За останній час наша держава дуже обмежила свою присутність в розвитку економіки країни, віддавши її на відкуп “невидимій руці” ринку. При тому, що в економіках розвинутих країн присутні і розвинені державні механізми управління, жорстко націлені не тільки на захист власної економіки, а і на її активну підтримку та розвиток. У них держава активно втручається, мобілізуючи для цього найефективніші трудові та матеріальні ресурси. Рівень довіри у громадян до держави буде залежати від ефективності державного управління. Чим ефективніше, тим довіра зростає. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Держава втратила довіру. На сьогодні функції держави обмежилися і зосередилися суто на фіскальному механізмі та легальному апаратові примусу. Органи влади не займаються активним розвитком економіки, не створюють механізмів для реалізації можливостей українцями. Держава захоплена іноземними капіталами, невіглаством власного бізнесу і тому є об’єктивні і суб’єктивні причини. Державний підхід “ви зробіть, а ми компенсуємо або підтримаємо” чи “нам треба створювати умови…” не дав результатів. Так, як і не дав результатів розвиток ринкових відносини. Сама по собі, ринкова економіка, виправдана з економічного та морального погляду доти, доки вона повніше та краще за будь-яку іншу економічну систему забезпечує всі потреби суспільства. Вже важко за ринковим механізмом стимулювати аграрні підприємства купувати вітчизняні трактори та іншу техніку – маркетинг і реклама не діють. Іноземний капітал звик до свого виробника, власні виробники вважають, що своє гірше. Аграрний холдинг навряд чи буде купувати “Т-150” і навряд чи йому цікаво підтримувати власного виробника. Винні в такій ситуації і національні виробники тих же тракторів і техніки, замінюючи цілі технологічні ланки власного виробництва іноземними комплектуючими – фактично займаються тим же, що і їхні потенційні споживачі - аграрні підприємства. В країні потрібні нові механізми державного управління. Розробка і впровадження таких механізмів потребує і аграрний сектор економіки. Механізми державного управління Нової аграрної політики будуть направлені на реалізацію економічних, організаційних, нормативно-правових і мотиваційних заходів з розвитку. Нова аграрна політика вплине на розвиток і інших галузей економіки. Одним із головних суб’єктів Нової аграрної політики, поряд з державою, повинен стати селянин, власник землі та члени його родини. Перш за все, доцільно розробити механізм прямого державного кредитування товариств (об’єднань) власників землі, одноосібних чи сімейних господарств, товаровиробників без застави та за відсотками й комісіями, що передбачають лише відновлення витрат кредитних установ в межах 3%. Також, первинний товаровиробник може бути замовником із проектування та створення (будівництва) інфраструктури сільськогосподарського виробництва, а держава забезпечить кредитування відповідних капіталовкладень. Разом з цим, важливу роль буде відігравати спрощення і пришвидшення отримання дозвільної документації на будівництво, безплатне підключення до енергетичних систем та введення в експлуатацію інфраструктури аграрного виробництва. Також, необхідною є розробка механізмів забезпечення споживчого кредитування власників землі для задоволення гострих споживчих потреб для зняття напруження щодо потреби продавати землю в межах процентної ставки у розмірі 3%. Актуальність цих механізмів в тому, що, на жаль, іноземний капітал, існуючий аграрний і банківський бізнес не зацікавлені і неспроможні в формуванні первинного товаровиробника і отримання селянином, власником землі, більшого доходу від землі. Не зацікавлені вони і у появі у селянина, достатнього рівня забезпеченості, як у вигляді роботи, так і достойної оплати результатів цієї роботи. Необхідні механізми державного управління направлені на формування кооперації між товариствами власників землі та міжгалузевої кооперації - між товариствами і національними виробниками продукції, необхідної для аграрного виробництва, яка багаторазово збільшать ефект від розвитку аграрної галузі. У такому запропонованому Новою аграрною політикою інтенсивному режимі організації розвитку сільського господарства, тваринництва та переробної галузі, важливим завданням буде забезпечення збільшення споживання продукції первинного виробника, не тільки на внутрішньому ринку, а і інтенсивне просування українських товарів на зовнішні ринки. Для забезпечення цього необхідний механізм захисту власного виробника та експортної орієнтації розвитку галузі через експортно-кредитну функцію. Серйозне ставлення до механізмів державного управління, закладання в них ініціативно-організаційних складових – єдине, що може зупинити абсолютне і відносне падіння економіки країни та бути відправною точкою для пришвидшеного її зростання під егідою держави. Селяни, власники землі, зачекались на державу, як в принципі і інші громадяни України. Читайте: Обіг землі і нова аграрна політика. Пропозиції щодо нових основних законодавчих змін Роман Головін, кандидат наук з державного управління KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Період з 2014 по 2018 рік Олександр Третьяков називає найскладнішим за всю історію країни. Сьогодні війна для нас — повсякденна реальність. Україна не була готова до неї, проте ми змогли згуртуватися і стримати надзвичайно сильного та небезпечного супротивника, який до війни добре підготувався. Тримаючи оборону на Сході, українська держава зуміла провести цілу низку важливих реформ, які визначили майбутнє України на багато років та навіть десятиліть. Все це попри постійну протидію з боку Росії не лише на військовому, а й на дипломатичному, інформаційному, політичному фронтах. Про те, що вдалося зробити за чотири роки роботи в парламенті, які ще завдання стоять перед країною і про шляхи їх вирішення – в інтерв’ю з головою парламентського Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександром Третьяковим. KV: Громадська мережа “Опора” назвала вас одним з найбільш ефективних голів Комітетів Верховної Ради – понад третину з поданих вами законопроектів було прийнято парламентом. Олександр Третьяков: Рішення балотуватись до Верховної Ради в 2014 році для мене стало своєрідним іспитом, який я вирішив влаштувати сам собі. Адже пішов на вибори по мажоритарному виборчому округу, де люди голосували безпосередньо за кандидата, а не за партію. Перед цим радився з багатьма мешканцями Святошинського району, вивчав існуючі проблеми, зважував власний досвід і знання. Я знав, що для мене це буде непростий іспит, але зважився на нього. І дуже вдячний мешканцям Святошинського району, які віддали за мене свій голос. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також вдячний і тим, хто за мене не голосував. Рішення цих виборців також стало для мене величезним стимулом і мотивацією працювати більше. Вважаю, що результати є,  їх можна побачити у тому числі в згаданому вами рейтингу.  Але найважливіше, що за прийнятими законопроектами стоять реальні люди, реальні ветерани, члени їхніх сімей, яким були дуже потрібні ці законопроекти. Україна - це Європа  KV: Ви завжди виступали з патріотичних та проєвропейських позицій. Однак, чи вважаєте правильним фіксувати рух до Європи та НАТО у Конституцію? Олександр Третьяков: Рух до Європи для оновленої України розпочався з підписання Угоди про асоціацію. Пам’ятаю, як восени 2013 року у складі Громадянської ініціативи “Третя Українська Республіка” ми одними з перших розпочали просвітницьку кампанію на тему переваг асоціації з ЄС. А коли Янукович відмовився підписувати угоду, відстояли наші переконання на Євромайдані. Починаючи з осені 2014 року, вже після підписання і політичної, і економічної частин Угоди про асоціацію, перед українським парламентом постало головне завдання - приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Одним з результатів цієї роботи є в тому числі надання Україні безвізового режиму, завдяки якому українці змогли відчути зближення з Європою на власному досвіді. Станом на початок вересня цього року, 1 мільйон 290 тисяч українців змогли відвідати Європу без віз. Заради отримання позитивного рішення Європейського парламенту щодо безвізу Україна ухвалила низку законів, зокрема, щодо електронного декларування чиновниками їхніх статків. Олександр Третьяков під час акції Громадянської ініціативи “Третя українська республіка” на підтримку євроасоціації України. Осінь 2013-го Безумовно, одним із найважливіших завдань в контексті євроінтеграції має стати закріплення прагнення нашої держави до ЄС та НАТО в Основному Законі України. Ми маємо зафіксувати ці стратегічні напрямки у преамбулі до Конституції. Це стане своєрідною страховкою від зміни зовнішньополітичного курсу майбутніми керманичами держави. Перший крок ми вже зробили — парламент ухвалив рішення про включення відповідного законопроекту до порядку денного 9-ї сесії та передачі проекту закону до Конституційного Суду. За це проголосував 321 народний депутат. Відповідні зміни до Конституції Верховна Рада планує ухвалити на початку 2019 року. Соціальний захист ветеранів - справа честі для держави KV: Як ви обирали напрямок роботи в парламенті? Чому саме Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю? Олександр Третьяков: Відповідь на це питання я дав собі ще до того, як восени 2014 року дізнався результати виборів. Один з моїх життєвих принципів — працювати там, де можу бути корисним, де можу реалізувати найбільшу кількість ініціатив, необхідних державі та співгромадянам. Україна у стані війни, а сам я за професією військовий. Тому для мене було логічним взятися за цю ланку роботи та очолити Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю. З перших днів роботи одним з ключових завдань нашого Комітету стало законодавче регулювання системи соціального захисту учасників війни на сході України та постраждалих учасників Революції Гідності. У 2014-2015 роках нам з колегами по комітету довелося створювати цю систему фактично з нуля. Тепер ми постійно працюємо над її удосконаленням. За чотири роки ми розробили та провели через парламент десятки необхідних законодавчих ініціатив, які забезпечують дотримання соціальної справедливості та надають людям відповідні державні соціальні гарантії. Сьогодні обов’язок держави — захистити наших захисників. І так само — рідних тих, хто не повернувся. KV: Які свої законодавчі ініціативи ви вважаєте ключовими? Олександр Третьяков: На сьогодні можу говорити про декілька законопроектів, які стали законами і вже працюють. По-перше, вже повністю врегульовано надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО. Особливо відзначу той факт, що надано право на отримання статусу учасника бойових дій добровольцям. Тепер всі постраждалі добровольці, навіть з нелегалізованих батальйонів, отримають статус інваліда війни, а на сім’ї загиблих будуть поширюватися належні державні послуги та пільги. Також передбачено, що цивільні особи, які брали участь в АТО, мають право на встановлення статусу учасника війни, а не статусу учасника бойових дій, як було раніше. Це справедливе і логічне рішення, адже дозволяє диференціювати і не змішувати учасників бойових дій та цивільних осіб, які безпосередньо до бойових дій не мали жодного відношення. Це викорінить зловживання та дозволить зменшити навантаження на бюджет та не дозволить звертатися за пільгами тим, для кого вони не передбачені законодавством. Додам, що у разі загибелі під час участі в АТО сім’ям цих осіб надано право отримати відповідний статус сім’ї загиблого ветерана. До речі, постраждалі волонтери також отримають статус інваліда війни. За ці ініціативи я хотів би окремо подякувати громадським організаціям, волонтерам, добровольцям, депутатам, які брали участь в розробці цього надважливого закону. KV: Чи вдалося вирішити питання з “повторним” медоглядом, коли ветерани без кінцівок змушені були періодично підтверджувати свою інвалідність? Олександр Третьяков: Це була принизлива процедура і абсолютний нонсенс. Ми врегулювали це питання законодавчо. Тепер особам, які внаслідок поранення або захворювання, отриманих під час участі в антитерористичній операції, дістали ушкодження, які призвели до необоротної втрати кінцівок, іншого органу або повної втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється безстроково. На цей закон чекали тисячі військових та їхніх сімей. KV: Чи правильно буде сказати, що робота Комітету здебільшого зосереджена на проблемах ветеранів АТО? Олександр Третьяков: Робота з ветеранами АТО і законодавче забезпечення цього напрямку – дуже важливі, але ми не забуваємо і про інші категорії населення. Ще один важливий законодавчий крок - врегулювання виплат допомоги людям з інвалідністю з дитинства. Ми усунули несправедливість та передбачили, що розмір соціальної допомоги людям з інвалідністю найтяжчої категорії (з дитинства І групи підгрупи А) не буде урізатися після досягнення ними 18 років. Важливо і те, що ми надали соціальні гарантії родинам Небесної Сотні, встановивши, що на сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок участі у Революції Гідності, поширюються норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що надає право на відповідні соціальні гарантії. Загалом ми опікуємось усіма категоріями учасників бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та їхніми дітьми. Постановами, розробленими нашим Комітетом, надано право на державну підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям, які не досягли 23-річного віку. Підтримка надається у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, пільгових кредитів для здобуття освіти, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, а також безоплатного проживання в гуртожитку. Мінветеранів - приклад успішної співпраці держави й громадського суспільства KV: Напевне, найважливішою вашою ініціативою і головним проектом стало створення Міністерства у справах ветеранів? Олександр Третьяков: Ідея створення такого міністерства виникла у мене під час парламентських слухань на тему “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” восени 2016 року. Ми довго працювали над моделлю майбутнього міністерства: вивчали закордонний досвід, консультувалися з юристами, волонтерами, ветеранами. Я твердо переконаний, що ми маємо створити не чергового бюрократичного монстра, а державну установу нового типу, у якій будуть повноваження та можливості для комплексного вирішення всіх проблем ветеранів. Адже більшість проблем виникають через відсутність розумної системи управління та інформування. Люди часто просто не знають, у яку з понад 20 інстанцій звернутися, щоб отримати належні послуги. Отже, наявність відповідального державного органу, який має забезпечити роботу з ветеранами за принципом “єдиного вікна”, має вирішити більшість існуючих проблем. Олександр Третьяков під час парламентських слухань “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” Ми довго йшли до цього і можу з гордістю повідомити, що нарешті ми маємо Міністра у справах ветеранів. 22 листопада Верховна Рада погодила на цю посаду Ірину Фріз. До початку роботи Мінветеранів ще треба пройти певний шлях. Але призначення міністра означає, що вже має стартувати процес створення майбутнього держоргану, який вирішуватиме проблеми ветеранів. Всі напрацювання для цього є. До речі, протягом року не раз доводилось чути інсинуації, що, мовляв, Третьяков створює міністерство “під себе”. Я не звертав на це уваги, бо моя мотивація у тому, щоб наші ветерани, наші захисники отримали ту увагу з боку держави, на яку вони заслуговують, проливаючи кров та ризикуючи життям на фронті. Я і надалі допомагатиму створенню ефективної, за кращими міжнародними зразками, системи соцзахисту наших ветеранів. Вважаю це своїм обов'язком, як політика та громадянина. KV: Багато  експертів та наших закордонних партнерів називали створення міністерства найуспішнішим прикладом співпраці держави і громадянського суспільства. Олександр Третьяков: З самого початку я розумів, що створення Міністерства у справах ветеранів неможливе без залучення самих ветеранів та представників громадськості — у першу чергу правозахисників, які опікуються питаннями юридичного захисту ветеранів. Саме тому у березні цього року на базі комітету було утворено Робочу групу зі створення Міністерства у справах ветеранів. До складу робочої групи було залучено представників громадських організацій. Понад 100 людей висловили намір долучитися до роботи. Я впевнений, що це буде ефективне міністерство лише в тому випадку, якщо там будуть працювати самі ветерани АТО. І щоб реалізувати цю ідею, ми ініціювали створення курсів підвищення кваліфікації та підготовки ветеранів війни та учасників АТО до державної служби “З фронту до міністерства”.  Курси пройшли у Національній академії державного управління при Президентові України, і навчанням ветеранів опікувалися найкращі викладачі академії. Станом на 1 жовтня 2018 року сертифікати отримали 100 ветеранів з 11 областей України, які, повернувшись до мирного життя, вирішили присвятити себе держслужбі, в тому числі у Міністерстві у справах ветеранів. Ветерани сплачували лише 30% вартості навчання. Решту 70% профінансовано коштами донорської допомоги благодійної організації “Фонд Олександра Третьякова”. Парламентські пріоритети KV: Які напрямки роботи Верховної Ради на сьогодні вважаєте головними? Олександр Третьяков: Держава в стані війни, отже, вважаю, що нашим пріоритетом має бути модернізація збройних сил. Для успішної протидії викликам сучасного світу Україна має бути здатною подбати про власну безпеку. За ці чотири роки ми фактично підняли армію з руїн та впевнено крокуємо до побудови професійної сучасної армії. Хоча сьогодні ще немає можливості повністю відмовитися від призову, прийнято закон, який робить його більш цивілізованим. Щороку збільшується військовий бюджет. Збройні сили отримують сучасне озброєння не лише завдяки міжнародним партнерам, а й виготовлене на вітчизняних підприємствах. Завдяки військовому замовленню в державі розпочалося відновлення високотехнологічного виробництва. Другий пріоритет - сучасна освіта. Протягом років незалежності Україна дотримувалася старої радянської моделі освіти. Поодинокі реформи не встигали за вимогами світу, який стрімко змінюється. Розпочата у 2017 році реформа ставить перед державною системою освіти ключову мету — навчати людей знань та компетенцій, які дійсно стануть їм у пригоді в майбутньому. Ну, і нарешті я вважаю, що успіх країни неможливий без сильного місцевого самоврядування. Адже рішення щодо розбудови інфраструктури, підтримки місцевих виробників, забезпечення матеріально-технічної бази закладів освіти та медицини мають ухвалюватися на місцях із глибоким розумінням проблематики. Для забезпечення можливостей розвитку регіонів було зроблено логічний крок — повноваження та ресурси були передані тим, хто найкраще може їх застосувати — місцевим громадам. І за останніми даними,  37% мешканців об’єднаних територіальних громад вже відчули підвищення якості життя. Завдяки цій реформі Київ також отримав нові можливості для розвитку. Завдяки бюджетній децентралізації 60% податку на доходи фізичних осіб залишаються в Києві. З самого початку цієї каденції у парламенті я послідовно відстоював позицію щодо того, що 3/4 надходжень від податку з доходів фізичних осіб мають залишатися у бюджеті Києва. У 2016 році такі норми було впроваджено урядом. Вважаю, що мету щодо розширення фінансової самостійності столиці було досягнуто. Благодійність KV: Відомо, що ви також займаєтеся благодійністю. В яких напрямках скеровуєте допомогу? Олександр Третьяков: Як голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю, у своїй практиці я неодноразово стикався з випадками, коли державні інститути або не здатні вирішити проблему людини, або свідомо саботують її вирішення. Зміна системи потребує часу, а допомогти людині потрібно вже сьогодні. Для таких випадків ми з командою створили Фонд Олександра Третьякова. Основні пріоритети роботи фонду — допомога ветеранам та членам їхніх родин, людям з інвалідністю та киянам, які проживають у Святошинському районі, в якому знаходиться мій виборчий округ. Серед проектів фонду — освітні програми для учасників війни на сході України, конференції та інші заходи для ветеранів та їх громадських організацій, забезпечення людей з інвалідністю необхідними медикаментами та засобами реабілітації, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти Святошинського району, допомога у реалізації культурних ініціатив тощо. Так, наприклад, за сприяння Фонду Олександра Третьякова 22-23 серпня 2018 року в Києві у “Мистецькому арсеналі” відбувся міжнародний форум волонтерів і ветеранів “Там, де ми — там Україна”, який зібрав представників більше 100 українських волонтерських організацій та спілок ветеранів. У форумі також взяли участь Президент України Петро Порошенко, посол США в Україні Марі Йованович, представники міжнародних організацій. Основною метою заходу стало налагодження стосунків між громадськими організаціями та державою в питаннях соціального захисту ветеранів та членів їхніх родин. Розвиток Святошинського району KV: Давайте поговоримо про Святошинський район, від якого ви обрані до парламенту. Що вдалося зробити і що не вдалося? Олександр Третьяков: Коли я говорю про результати децентралізації, я в першу чергу спираюся на досвід столиці і свого округу. Як народний депутат докладаю усіх зусиль, щоб домогтися необхідних обсягів фінансування розвитку Святошинського району з державного та міського бюджетів. Найактуальніші проекти ми визначаємо у тісній співпраці з районною адміністрацією та завдяки постійному діалогу з мешканцями через громадські приймальні. Завдяки злагодженій та системній роботі в районі вже понад три роки зберігається тенденція сталого зростання. Святошин — один з лідерів розвитку серед районів столиці. За оцінкою Київської міської державної адміністрації, він посів 4-те місце за успішністю роботи за результатами 2017-го року. З 2015 по 2017 рік щорічно збільшувалося фінансування з міського бюджету. Окремі важливі проекти та програми, не передбачені у міському бюджеті, фінансуються за рахунок додаткового фінансування (субвенції) з державного та міського бюджетів, яке може надаватися на запит депутата від відповідного мажоритарного округу. У 2015 році з державного бюджету було виділено 5 млн. грн. У 2016 році — 17 млн. грн. цільової субвенції, у 2017-му - 20 млн. грн. Цього року з державного бюджету було виділено 10 млн. грн.. та, за моїм зверненням до Київського міського голови Віталія Кличка, збільшено фінансування району з міського бюджету ще більше ніж на 40 млн. грн. Завдяки цьому ми змогли зберегти темпи розвитку і розбудови інфраструктури району. KV: Як конкретно витрачаються гроші, що виділяються району через субвенції? Олександр Третьяков: Для прикладу, цього року для початкових класів шкіл були придбані мультимедійні дошки, обладнано комп’ютерні класи, зроблено капітальні ремонти в школах та садочках, придбано снігоприбиральну техніку.  Окремо можу виділити заходи з енергоефективності. Цей напрямок в районі реалізується вже третій рік поспіль. Утеплюються заклади освіти, заклади охорони здоров’я. На ремонти останніх, до речі, також було витрачено гроші з цільової субвенції. Також цьогоріч після реконструкції було відкрито кінотеатр “Лейпциг”. Це, до речі, один з найстаріших комунальних кінотеатрів. Завдяки його реконструкції нам вдалося відродити осередок культури в районі. Святошин - лідер з розвитку освітньої інфраструктури KV: Якщо говорити про освітню інфраструктуру, то як змінилась ситуація з чергами в дитсадочки та перші класи шкіл? Олександр Третьяков: З 2015 року вдвічі скоротилася черга до дитячих садочків. За підсумками 2017 року, створено 450 місць для дітей від 2 до 6 років у дитячих навчальних закладах. Це найбільший показник за останні 5 років. Відновлено роботу двох садочків: ДНЗ №179 та №266 “Бджілка”, які не працювали або приміщення яких використовувались не за призначенням. Відновлено або створено додаткові групи у низці закладів. Цього року Святошинський район посів друге місце у Києві за темпами розбудови освітньої інфраструктури. За останні чотири роки в освітню галузь району інвестовано понад 300 млн. грн. Район посідає друге місце за темпами впровадження програми “Нова українська школа”. Не відстає і позашкільна освіта. Протягом останніх 2-х років створено 1000 нових місць в підліткових клубах району. Розвивається мистецька освіта: художня школа №5 та музична школа №22 отримали нові сучасні приміщення. Третій рік поспіль музичні школи району забезпечуються новими інструментами. Спорт, доступний кожному KV: Мешканці району кажуть про помітне зростання кількості спортивних майданчиків та стадіонів. Олександр Третьяков: Сьогодні в результаті нашої спільної роботи оновлено спортивну інфраструктуру у кожній другій школі. Лише у цьому році споруджуються 7 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, яке відповідає професійним футбольним стандартам. 1 вересня 2018 відкрито найбільший у Києві пришкільний стадіон біля шкіл №254 та №223. Триває реконструкція стадіону “Темп”. Усього в районі — 22 сучасних футбольних поля. У 8 школах у 2018 році ремонтуються спортивні зали. Окрім цього, в рамках програми Київського міського голови встановлено 55 майданчиків Street Workout. Завдяки цьому мешканці усіх мікрорайонів Святошина мають змогу безкоштовно займатися спортом неподалік від дому. У рамках проектів Громадського бюджету, ініційованих активістами моєї команди, на території 69 дитячих садочків та шкіл району встановлено сучасні спортивні майданчики. Надсучасний центр соціальних служб KV: Не можемо оминути увагою ще один важливий аспект для життя святошинців – соціальний захист. Ті, хто вже відвідав Центр соціальних служб, залишаються просто в захваті від рівня сервісу. Олександр Третьяков: Аналогів Центру соціальних служб Святошинського району, який діє з червня 2017 року, немає ані в Києві, ані загалом в Україні. Тут кияни мають можливість отримати близько 100 соціальних послуг в одній установі. При цьому — за європейськими стандартами. Це — оформлення субсидій, пільг, соціальних виплат, пенсій, забезпечення засобами реабілітації, санаторно–курортним лікуванням, заходи із соціального захисту від безробіття тощо. Центр надання соціальних послуг Святошинського району Середній час очікування в черзі становить 10–12 хвилин, середній час обслуговування одного відвідувача — 10–15 хвилин. За 2017 рік та дев’ять місяців 2018 року соціальні послуги у Центрі отримали понад 400 тисячі осіб. Програма енергоефективності KV: Болюче питання: стан житлового фонду. Чи можна його покращити? Олександр Третьяков: Питання, дійсно непросте. Нам дісталася спадщина масової радянської житлової забудови з усіма наслідками. Більшість будинків споруджено без урахування вимог щодо енергоефективності та комфорту повсякденного життя людини. У Святошині високий відсоток зношеності житлового фонду, порівняно з іншими районами. Два будинки з трьох потребують капітального ремонту. Втім, практика доводить, що сумлінна праця дозволяє зробити кожен куточок рідного міста затишним та зручним для життя. З 2015 року в районі відремонтовано майже 1000 об’єктів житлово-комунального господарства. Це — полагоджені дахи, комунікації та електричні мережі, замінені вікна, утеплені фасади та багато іншого. У районі з 2016 року реалізується програма з енергоефективності. У місцях загального користування встановлюється LED-освітлення та сутінкові реле. Завдяки програмі у 2017 році вдалося зменшити споживання та оплату електроенергії у 2,7 рази. Загалом 200 будинків району охоплено програмами з енергозбереження. KV: Що ще можна зробити, щоб життя мешканців району стало більш комфортним? Олександр Третьяков: У Святошинському районі сьогодні налічується понад 50 парків та скверів. Станом на 2018 рік, десята частина з них ремонтується та оновлюється. Відновлюється робота бюветів з питною водою. Станом на жовтень 2018 року, відновлено 4 бювети за адресами: вул. Наумова, 27, б-р Вернадського, 85, просп. Леся Курбаса, 6 (у парку “Інтернаціональний”), пров. Червонозаводський, 2/13 (проводяться планові ремонтні роботи). Триває будівництво нового бювету на вул. Бахмацькій та реконструкція бювету на розі б-ру Ромена Роллана та вул. Тулузи. Мешканці Святошинського району під час толоки у парку “Совки” Цього року розпочато реконструкцію найбільшого парку району — “Совки”. Перша черга робіт передбачає спорудження нової вхідної групи, будівництво нових дитячих ігрових зон, заміну лавок, покриття доріжок тощо. Загальна площа благоустрою становить 2,2 га. Роботи будуть завершені у 2019 році. KV: Яким чином ви визначаєте пріоритетність питань, які потребують вирішення? Олександр Третьяков: Усі ключові інфраструктурні проекти визначаються в діалозі з громадою. У Святошинському районі на постійній основі працюють 5 громадських приймалень. П’яту було відкрито у 2018 році за адресою вул. Кільцева дорога, 5-б. У приймальнях кияни можуть надати інформацію щодо проблем та потреб району — наприклад, які об’єкти потребуються негайного ремонту. Також, кожен, хто цього потребує, може записатися на прийом та проконсультуватися у юриста. Серед проблем, які турбують громадян, — оформлення спадщини, житлові питання, пенсії та соціальні виплати, земельні питання, призначення аліментів та багато інших. Окрім цього, регулярно проводжу прийоми громадян у Комітеті у справах ветеранів та осіб з інвалідністю як голова цього Комітету. За період VIII скликання Верховної Ради я отримав звернення від 35 000 осіб. Провів 188 особистих прийомів, під час яких поспілкувався з 920 громадянами. Фото: прес-служба Олександра Третьякова KиевVласть

На ринках столиці сьогодні дуже багато продають риби, яка виловлена на Київщині або промисловиками, або рибалками-любителями. Але мало хто знає, яка сьогодні реальна екологічна ситуація на водоймах, чи придатна ця риба до вжитку. Про те, як сьогодні працює рибне господарство Київщини, яка якість риби у водоймах столичного регіону у другій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін. Перша частина: Володимир Мухін: “Сподіваюся, у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені в 10 разів” Рибне господарство Київщини KV: Які сьогодні здійснюються рибогосподарські види діяльності на Київщині? Володимир Мухін: Мають квоту вилову і працюють на Київському і Канівському водосховищі понад 60 промисловиків. У цьому році квота вилову по Київському водосховищі виконана на 55%, по Канівському - на 78%. У минулому році вилов риби по Київському водосховищу був понад 1,2 тис. тонн, по Канівському - до 700 тонн. 30 підприємців працюють у режимі спеціального товарно-рибного господарства (СТРГ). Вони працюють на закритих водоймах на площі 4 728,333 га. Їх держава зобов'язує вселяти і виловлювати рибу, адже основна мета створення режиму СТРГ - це підвищення рибопродуктивності  водойми і забезпечення населення вітчизняною рибою. На початок цього року загальний вилов водних біоресурсів такими підприємцями становив 189,582 т. За 10 місяців поточного року вони виловили 148,624 тонн риби. У 2017 році ними було вселено 1 469 404 екземплярів рибопосадкового матеріалу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також на закритих водоймах на каскаді малих річок водосховищ працюють підприємці в умовах аквакультури. У 2017 році на Київщині виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби здійснювали 255 підприємців (76 фізичних осіб-підприємців та 179 юридичних осіб). Загальна площа в аквакультурі становить 6 162,56 га (стави всіх категорій). Садки всіх категорій займають 4 659 кв. м, басейни всіх категорій – 5 034 кв. м, інші водні об’єкти (лимани, водосховище) – 363,65 га. Такими підприємцями було виловлено 737,157 тонн товарної риби, а вирощено і виловлено рибопосадкового матеріалу – 608,540 тонн. Ця діяльність також відноситься до промислового рибальства, але на таких водоймах здійснюється ще любительське і спортивне рибальство за плату. KV: На Вашу думку, треба збільшувати чи зменшувати об'єм промислового рибальства на Київщині? В.М.: Промисловий вилов на Київському і Канівському водосховищі треба обмежити і зменшити кількість промисловиків. У такому вигляді, як він зараз існує, його дуже важко контролювати. Можливо, доцільно створити рибну біржу, щоб була одна ділянка з відповідними умовами, де буде постійно знаходитися інспектор рибоохоронного патруля та санітарний лікар, який буде контролювати стан риби. Розвивати, на мій погляд, треба ставкове господарство, яке працює на закритих водоймах по принципу “що виростив, те виловив”. І потенціал для цього є великий. Сьогодні на Київщині наявні 6 тисяч ставків, з них лише 225, які працюють в аквакультурі, нам звітують. Що відбувається на інших - їх хтось орендує чи ведеться там якесь рибне господарство - невідомо. Я розумію, що не всі хочуть реально та легально працювати, бо в цей бізнес спочатку треба вкластися, а очікувати віддачу мінімум через рік-два. Щоб взяти в оренду водойму, провести науково-біологічне дослідження, закупити зарибок, корми, забезпечити охорону водойми від браконьєрів - потрібні інвестиції від 1 млн гривень. KV: Чи можна без залучення підприємців відновити іхтіофауну Київщини? В.М.: Ні, потрібні спільні зусилля. Цього року біля 1,5 млн молоді риб було вселено у водойми Київщини. Частково зариблення здійснювалося за рахунок державних коштів. І це було вперше за 10 років. Риба була вирощена на Новокаховському заводі частикових риб. Весною з цього заводу ми привезли і у гирлі річки Тетерів на Київському водосховищі вселили понад 300 тис. підрощених мальків щуки. Це місце - зона заборони для промислового і любительського рибальства. Ми його посилено охороняємо, тому вже восени спостерігаємо досить велику концентрацію дрібної щуки. У минулому році зариблення здійснювалося за кошти саме промисловиків. У цьому році ми також зобов’язуємо промисловиків проводити відновлення іхтіофауни та водних біоресурсів. Наприклад, 8 листопада було проведено зариблення Канівського водосховища за кошти вже промисловиків. Загалом цієї осені вже неоднократно проводилося зариблення Київського та Канівського водосховища рослиноїдними видами риб (короп, товстолоб, білий амур) та щука у районі міста Українка та Ржищів, села Лебедівка. Читайте: На Киевщине начат осенний сезон зарыбления Зараз водойми Київщини зариблюються рослиноїдними видами риб. Вони підходять і для промислового вилову, і є природним біомеліоратором, який покращує стан водойми. У наступному році ми будемо акцентувати увагу на вселенні, крім рослиноїдних, аборигенних та хижих видів риб - сома, щуки, судака. Зараз підприємства не вирощують ці види риб в необхідному обсязі, тому що не можуть спрогнозувати об'єми продажу, а вивести цю рибу досить дорого. Також вже третій рік поспіль за допомогою промисловиків на Київському водосховищі встановлюються штучні нерестові гнізда для покращення природного нересту риби.  Зокрема судака, який зараз один із самих найцінніших промислових видів риб. Зараз спостерігаємо тенденцію щодо збільшення його популяції. KV: Скільки цьогорічне зариблення коштувало держбюджету? В.М.: Розміру фінансування я не знаю. Ми контролюємо вселення, але фінансових потоків ми не бачимо. Досить великі витрати були на логістику - 25-30 грн коштує кілометр перевезення цієї риби. Ці кошти були залучені від громадських активістів і промисловиків Київського та Канівського водосховища. На доставку цієї риби пішло, думаю, мінімум 200 тис. гривень. Екологія водойм KV: Яка сьогодні реальна ситуація на водних об'єктах Києва та області, часто фіксується замор риби чи хвороби? В.М.: Всім відомо, що екосистема водойм Київщини кардинально змінена. Екосистему фактично вбили каскадом ГЕС та водосховищ. Дніпро залишилося лише вище Київського водосховища. В межах Києва від Київської ГЕС до греблі Канівської - все це Канівське водосховище, а не Дніпро. Мотивуючи необхідністю створення резервуару для прийняття паводкових вод, ГЕС проводять дуже різкий скид води саме в період нересту, коли ікра вже є в прибережній рослинності. Рівень води падає, ікра висихає, що завдає досить великі збитки. Цього року був скид води, через який була осушена водойма у районі Лебедівки на Київському водосховищі. Але вплив на природній нерест був незначний, більшість риб на той час вже віднерестилась і вилуплення личинок з ікри відбулося. Ми вживаємо заходи для зниження цього негативного впливу. Останні декілька років ситуація більш-менш стабільна. За час нашої роботи масової загибелі риби і критичних ситуацій не було. Загальна ситуація по Києву та Київській області наразі позитивна. Хоча риба хворіє і паразитами, і гельмінтами - проте, вони не становлять загрози для людини, якщо риба проходить термічну обробку. У минулому році була виявлена загибель риби через збудники хвороб. Були різкі перепади тиску, коливання температури, імунітет риби впав і почалося розповсюдження хвороб. У карасів було виявлено збудники дактилогірозу, у товстолоба - диплостомоз, синергазильоз і дактилогіроз. Виявлено це було на Гречано-гребельскому водосховищі у Київській області. Оскільки там діє режим спеціального товарно-рибного господарства, нами було видано припис і рекомендації щодо боротьби зі збудниками цих хвороб. Ситуація була вирівняна. KV: Часто причиною загибелі риби є задуха? В.М.: Ми з фахівцями Інституту рибного господарства НАНУ постійно робимо контрольні заміри кисню на водоймах. Нормальна концентрація кисню у воді 4-9 міліграм на літр. Нижче, вже критично. Дійсно, є види риб, які дуже чутливі до різкого зниження кисню. Задуха у минулому році була на озері Жандарка у Києві. Ми робили ополонки, в які вставляли очерет, щоб вони не замерзали і була природна аерація води. Читайте: Для спасения рыбы в озере Жандарка на Позняках установили промышленный компрессор Досить дієвий спосіб - це встановлення штучних аераторів, але по Київщині це неможливо - водойми дуже великі. У позаминулому і минулому році, коли було різке зниження кисню на водоймах Київщини, ми із залученням промисловиків та рибалок-любителів на гирлі річки Тетерів робили декілька тисяч штучних ополонок з очеретом. Ці ополонки були на декілька кілометрів. Виглядало, як поле з очерету. А завдяки течії з річки Тетерів збагачена киснем вода розповсюджувалася по Київському водосховищу. Влітку зниження кисню буває у зв'язку з термоклином. Теж можуть спричинити задуху великі паводкові води, що несуть воду з полів та боліт, яка насичена газами та сполуками з пониженим рівнем кисню. Такі ситуації особливо загрозливі на Київському водосховищі. Проте завдяки нашим заходам зниження кисню у воді до масштабної загибелі риби на Київщині не призводило. Наразі є болюче питання щодо водяного горіху - чилиму. Ним заростають тисячі гектар Київського та Канівського водосховища. Проблема у тому, що деякі види цього горіха занесені до Червоної книги України і провести його вилучення просто неможливо. Він росте на глибинах до трьох метрів і настільки вкриває шаром водну поверхню, що по ньому можна ходити деяким видам птахів. Він також дуже знижує рівень кисню. У ньому не нереститься риба. Сподіваюся, що Київська облдержадміністрація розгляне цю проблему як одну із першочергових у межах екологічної безпеки. Потрібні кошти, як нам сказали науковці, близько 200-300 тис. гривень на кожне водосховище, щоб провести наукове дослідження: дослідити який це вид, яка площа, який вплив на іхтіофауну. Потім надати Міністерству екології подання щодо виведення цієї рослини з Червоної книги і провести її біологічну меліорацію. Для перероблення цієї рослини можна будувати заводи, бо її об'єм вже тисячі тонн. Продукти переробки можуть бути використані у якості комбікормів для тварин. І якщо зараз питання не вирішити у найближчому майбутньому, то це може бути катастрофа. KV: Невже за останні роки не спостерігалася на Київщині загибелі риби через скиди підприємств? В.М.: Коли йде забруднення стічними водами або скидами промислових підприємств, то це вже повноваження Державної екологічної інспекції. Ми тільки розраховуємо збитки, пов'язані із загибеллю риби. Скарги від громадян на кольорові плями на воді були. Ми їх фіксуємо, якщо є загибель риби. Така ситуація була на річці Рось та Стугна, де була кольорова вода. В інших випадках, де ми передбачали скид забруднюючих речовин, загибелі риби не спостерігали. Проте також повідомляли про ці факти Державній екологічній інспекції та поліції. Читайте: В Белоцерковском районе Киевщины зафиксирован замор рыбы (фото) KV: На технологічних водоймах, наприклад, Бортницької станції аерації, риба придатна до споживання? В.М.: Загибелі водних біоресурсів у місці скиду Бортницької станції аерації ми не спостерігаємо. Але у цьому каналі ми часто фіксуємо браконьєрство: вилов риби сітками, павуками, ості (рос. “острогами”). Враховуючи теплу воду, дуже великий обсяг зообентосу, органічних речовин і мікроорганізмів, які є кормом для риб, риба дуже добре там росте, розвивається та нереститься. Уся риба, яка там незаконно виловлюється, потрапляє у місця стихійної торгівлі. Жодний рибалка цю рибу сам їсти не буде. Вона забруднена, в ній вміст всієї таблиці Менделєєва. Ми намагаємося ліквідувати там будь-яке рибальство. Загалом на Київщині дуже багато меліоративних каналів, які вважаються технологічними водоймами. На них правила рибальства не розповсюджуються. Варто враховувати те, що на Київщині добре розвивається сільське господарство. Але всі ми знаємо, що агропромисловий комплекс не може бути без застосування хімічних добрив, пестицидів та гербіцидів. Забруднення водойм пестицидами, гербіцидами і нітратами, які йдуть стічними, дощовими і талими водами з полів, дуже велике. Хоча риба від цього не гине, але якість цієї риби бажає бути кращою. Також велика кількість нітратів та фосфатів сприяє розвитку органіки і, безпосередньо, синьо-зелених водоростей, які в подальшому знижують рівень кисню у воді, що негативно впливає на рівень рибного запасу. Проте це питання не можна вирішити тільки у одному регіоні. Це питання державного рівня. KV: Часто на ринках Києва та області Київський рибоохоронний патруль фіксує порушення та продаж неякісних водних біоресурсів? В.М.: На ринках у поточному році нами виявлено 174 порушення. Громадяни реалізовували рибу без документів, які підтверджують законність її походження (сертифікат відповідності, ветеринарний документ та накладна щодо придбання риби). Загальна кількість вилученої риби становить понад 2,5 тонни. Цього року на ринках нами фіксується значно меньше порушень - у минулому році було зафіксовано 393 порушення і вилучено 7,7 тонн риби. Зараз на ринках щоденно працює рейдова група. Також реагування йде в режимі рейдових заходів у “рибні дні”, або як оперативна реакція на звернення громадян. KV: На яких ринках Києва та Київщини найчастіше фіксувалися порушення? В.М.: Київський рибоохоронний патруль виявляє порушення майже на всіх ринках столиці та Київщини. Порушення фіксуються на таких столичних ринках, як “Солом’янський”, “Юність”, “Шлях”, на стихійних ринках у Солом’янському, Оболонському, Дніпровському та Голосіївському районах; на трасі “Київ - Одеса”. На ринках Київщини - “Привокзальний” (м. Березань), “Вокзальний” (м. Біла Церква), на стихійних ринках у містах Рокитне, Українка, Вишневе, Фастів та ін. Кожний громадянин перед покупкою риби має право запитати у продавця документи щодо законного походження водних біоресурсів (наприклад, товарно-транспортна накладна). Якщо таких документів немає - оперативно просимо звертатися на “гарячу лінію” рибоохоронного патруля Київщини за номерами: (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18. KV: Які санкції застосовувалися до порушників на ринках? В.М.: Це штрафи від 510 до 1 700 гривень за рішенням суду. Іноді суди виправдовують порушників, бо вони в суд приносять документи. Але склад правопорушення вважається закінченим, коли на момент перевірки були відсутні документи, навіть якщо вони є, а продавець їх забув. KV: Як використовуються вилучені водні біоресурси? В.М.: Якщо на ринку виявлена покинута риба, то складається акт виявлення безгосподарського майна. І при умові, що риба придатна до споживання, вона здається на рибоприймальний пункт користувачам водних біоресурсів, які вписують її у квоту як вилов. Якщо факт незаконної торгівлі документується, то у більшості випадків ми залишаємо рибу під розписку на відповідальне зберігання правопорушнику до рішення суду. У нас немає спеціалізованого транспорту та місця для зберігання. KV: Влада Києва та Київщини рибоохоронців столичного регіону підтримує? В.М.: Допомоги хотілося б трохи більше. У нас була налагоджена плідна співпраця з колишнім губернатором Київщини Олександром Горганом, але якогось додаткового фінансування на розвиток рибної галузі, відповідної програми не було. Натомість в інших областях такі фінансування здійснюється. Серед громадських організацій нам допомагає “Громада рибалок України”, “Рибальська сотня”, громадські організації підводних рибалок та інші. KV: Чого не вистачає Київському рибоохоронному патрулю для ефективної роботи? В.М.: Нам потрібно збільшення фінансування на паливо та мастильні матеріали хоча б в три рази, щоб ми могли працювати у режимі патрулювання. Треба закупити спеціальний одяг, який має вітро-, водо- та термозахист. Комплект сезонної форми для інспектора коштує 5-6 тисяч гривень. Тобто на ці цілі потрібно 500 тис. гривень. В десятки разів полегшили і підвищили б ефективність нашої роботи квадрокоптери. Поки я в режимі тестування використовую свій і розумію, що якщо у нас було хоча б 10 таких квадрокоптерів, то не треба було б витрачати стільки палива. Не вистачає нам тепловізорів. На всю Київщину ми маємо їх всього два. Вартість тепловізора біля 100 тис. грн. Їх варто було закупити хоча б з десяток. Зараз фінансування нашої діяльності здійснюється приблизно на 30% від потреби. У цьому році було відсутнє фінансування на оновлення матеріально технічної бази та капітальні видатки. KV: А кадрового голоду ви не відчуваєте? В.М.: У нашому штаті працює 40 інспекторів. У Києві та Київській області площа господарських водойм близько 180 тис. га. На інспектора припадає 4,5 тис. га обслуговування. Загальна протяжність середніх і малих річок у м. Києві та Київській області близько 7 тис. км, 6 тис. озер. Неможливо під кожним деревом, на кожний кілометр водойми виставити патрульного. Тому вихід один - щоб усвідомлювали, що за порушення буде покарання, і поважали. Зараз наші очі і вуха - це громадськість. Я безпосередньо веду комунікацію. Коли бачать правопорушення на воді, вони сигналізують. В день ми отримуємо до 10 повідомлень. За нашою статистикою, 70-80% не підтверджуються. Є випадки, коли нас за допомогою таких повідомлень намагаються дезорієнтувати, направити в інше місце. Для того, щоб ми раціонально використовували сили та засоби і оперативність була вищою, крім цілодобової “гарячої лінії” підключили ще мессенджери - WhatsApp, Telegram, Viber. Тепер рибалка, який бачить порушення, фотографує його, робить короткий опис та вказує точку геолокації. Ми бачимо, що повідомлення реальне і в першу чергу на нього реагуємо. Також ми просимо рибалок-любителів дочекатися нас. Це необхідно, по-перше, для того, щоб вони були свідками при оформленні документів. По-друге, рибалки можуть приходити на судові засідання, висловлювати свою громадську позицію і бути стороною апеляційного оскарження, якою ми по закону не є. Я нікого не звинувачую, але коли бачу, що в нас зібрана вся доказова база, а суд виправдовує порушника, підозрюю наявність корупційних зв'язків між порушником і суддею. А так як збитки порушником завдаються місцевій громаді, то тільки її представники можуть оскаржити рішення суду. Фото: KVKиевVласть

“Якщо злидні наших бідняків витікають не від природних законів, а від нашого законодавства, то великий гріх лежить і на нас”. Якби це висловлювання Чарльза Дарвіна було відомо українському президентові Петру Порошенку та політикам, які провадять його політику знищення України, як держави, а українців, як народу, вони б задумались про те, що вони роблять! Але вони грішать! Зібравшись на екстрену нараду, Кабінет Міністрів України знову підняв і так зависоку ціну на газ для населення та теплокомуненерго. Цього разу на 23,5%. Це означає, що новий опалювальний сезон українцям доведеться переживати, витрачаючи на чверть більше, аніж вони це робили попередні 2 роки. Формально рішення про підняття ціни на газ приймав Кабмін, а озвучував його керманич – Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Але, якщо хтось думає, що Володимир Борисович може приймати в країні рішення без Президента Петра Порошенка – той є найбільш наївною людиною. Більше того, насправді рішення про підняття тарифів приймає сам Петро Олексійович, прикрившись своїм соратником. Так зручніше перед виборами. А сам Президент тим часом розказуватиме нам про віру, армію, мову і томос.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Чергове підняття ціни на газ відбулося, так само, як і у квітні 2016-го року, у непрозорий спосіб, без відповідних на те повноважень Кабінету Міністрів та відповідного економічного обґрунтування. Одне тільки висловлювання Володимира Гройсмана про те, що їм вдалося доторгуватися з Міжнародним валютним фондом про підняття ціни “лише” на 23,5%, а не на 60%, як того хотів Фонд, говорить про те, що ніяких економічних розрахунків тарифи не містять. Відбувається банальний торг країною. Як на базарі, директором якого у Вінниці був Гройсман, і психологія якого живе в ньому й досі. Читайте: С ноября цены на газ для населения вырастут на 23% Не зупиняє сьогоднішню владу на чолі з Порошенком навіть наявність кримінальної справи, яку веде Національне антикорупційне бюро України за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Кабінету Міністрів України під час першого підняття тарифів у квітні 2016-го року. З огляду на те, що антикорупційний орган вбачає у діях Прем’єра та міністрів склад злочину, нещодавня заява лідерки опозиції Юлії Тимошенко про кримінальну відповідальність за маніпулювання з цінами на газ для населення, виглядає доволі конструктивною та юридично грамотною. Більше року керівники державного НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв та Юрій Вітренко промивали мізки про “неринкову ціну на газ для населення”, яка “призводить до збитків “Нафтогазу”. При цьому НАК “Нафтогаз України” за рівнем прибутку вже наздогнав російського гіганта Газпром. Але Газпром постачає газ усім країнам Європи, і не тільки. А Нафтогаз – лише українському народові. Аналізуючи поняття “ринку природного газу” в Україні, не можна закривати очі на його спотвореність. По-перше, жодного ринку у сегменті побутових споживачів (населення) та теплокомуненерго (виробників тепла та гарячої води) не існує взагалі. Для існування ринку кожен споживач повинен мати декілька можливостей: можливість купувати стільки товару, скільки  йому необхідно; можливість контролю кількості цього товару; можливість контролю якості товару; та можливість вибору продавця. Таких можливостей побутовий споживач (особливо споживач тепла, не має). Хоча б тому, що мільйони домогосподарств досі не мають лічильника газу, а регулювати кількість гігакалорій у старих будинках з вертикальною розводкою – неможливо в принципі. По-друге, існує думка, що повноцінні ринкові відносини існують у сегменті комерційних споживачів (бізнес, промисловість тощо). Але й вона хибна. Так званий “ринок комерційних споживачів” за своєю природою є дефіцитний. Чи цей дефіцит створюється штучно Нафтогазом – невідомо. Дефіцит, звичайно ж, породжує зростання попиту, а відповідно, - ціни. Тобто, сегмент “ринку”, який за своїм споживанням у декілька разів менший за “побутовий” сегмент, формує ціну для усіх. Це економічний парадокс, який нам намагаються видати за “ринок природного газу”. По-третє, навіть ті, “незалежні” постачальники газу, які працюють на дефіцитному ринку комерційних споживачів, насправді повністю залежать від “Нафтогазу” та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а відтак – від Петра Порошенка. Жоден кубометр газу не потрапить в українську газотранспортну систему з-за кордону або з внутрішніх свердловин без дозволу цих структур. На цьому фоні намагання Президента перед виборами відібрати ще й ГТС виглядають занадто цинічними. Якщо раніше влада розказувала нам, що підняття ціни на газ є необхідною складовою боротьби з корупцією на ринку газу, то тепер риторика змінилась. Сьогоднішня версія говорить про те, що ціну доводиться піднімати аби Україна змогла розраховуватись за кредити. При цьому у накопиченні боргів звинувачують попередні уряди Тимошенко та Януковича. Звучать ці заяви цинічно, адже в уряді Тимошенко міністром фінансів, який відповідав за фінансову політику держави, був сьогоднішній депутат президентської фракції Віктор Пинзеник, а міністром економіки в уряді Азарова (Януковича) взагалі – сьогоднішній Президент Петро Порошенко. Проте, хочемо ми чи ні, але з 1 листопада доведеться платити нові тарифи. Дії Президента Порошенка не викликають жодної довіри. Єдиним виходом відновлення соціальної справедливості у житлово-комунальній сфері є лише зміна влади – обрання нового Президента вже за півроку і нового Парламенту за рік. Читайте: Нужен ли Украине “партнер” газотранспортной системы Александр Трохимец, президент общественного союза "Киевская региональная энергетическая ассоциация" KиевVласть

Як має виглядати сучасний Київ? Що в ньому має приваблювати киян та гостей? Чим ми можемо здивувати себе та весь світ? В нас, українціів є цікава та дуже давня історія, є надсучасні технології. Наша команда вирішила це поєднати та створити проект, який розповідає про сторичне минуле мовою майбутнього. Історичні споруди та персонажі за допомогою доповненої реальності “оживуть” та розповідатимуть історію нашої держави.  Такий проект є досить коштовним та потребує окремої уваги міста. А ми хочемо спочатку розмістити його саме в Києві. Тому і звернулися до Програми Громадського Бюджету. Саме зараз іде голосування за проекти. Наш проект номер 1113.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  ПРОЕКТ NAЇ (серія 1. Київська Русь) С давньоруської мови слово NAЇ перекладається як НАШІ.  Цей проект про Україну та Українців всіх часів. В ньому мова піде про НАШИХ предків, про НАШИХ сучасників, про НАШІ здобутки та про НАШІ національні сенси, та про НАШЕ майбутнє. Проект NAЇ має 5 складових: Історичну Мистецьку Технологічну Освітню Соціальну МЕТА ПРОЕКТУ - відтворення втрачених архітектурних об’єктів за допомогою віртуальної реальності; - збереження  історичної спадщини та відтворення історичних фактів сучасною мовою мистецтва та технологій; - залучення молоді та юнацтва до знайомства з українськими історичними персоналіями; - знайомство світового загалу з українською історією та персоналіями; - популяризація української культури, інновацій та здобутків. - пошук нового підходу до вивчення історії за допомогою новітніх технологій. УНІКАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ Ми вперше за допомогою дипломованих психологів створюємо психологічні портрети історичних осіб та “оживляємо” їх у доповненій реальності. Ми плануємо вперше в світі створити інтерактивну книгу-альманах про історію України за допомогою технології доповненої реальності (AR). Ми плануємо відтворити загублені артефакти та архітектурні пам’ятки у технології доповненої реальності (AR). Ми поєднали науку, мистецтво та технології задля ствердження національної самосвідомості пересічних українців. СКЛАДОВІ ПРОЕКТУ NAЇ Історична частина Пошук різноманітних джерел інформації та їх аналіз. Відтворення історичної картини та хронології досліджуваної епохи. Вивчення найбільш впливових історичних постатей, які саме творили історію. Створення психологічних портретів, на підставі їх поведінки та вчинків. Мистецька частина Художник, спираючись на психологічну характеристику кожного персонажа створює живописний портрет. Ми навмисно не стали використовувати існуючі гіпотетичні портрети історичних осіб, щоб уникнути прямих асоціацій. Крім того, художник створює портрети в сучасній манері власного мистецького стилю. Портрети є самостійними мистецькими творами. За допомогою технології доповненої реальності також будуть відтворені архітектурні об’єкти давнього Києва. Значні історичні споруди можна буде подивитись на місцях їх давнього існування. Технології За допомогою сучасної технології доповненої реальності (AR), всі персонажі будуть анімовані та озвучені. Кожен з них буде розповідати свою історію, свої здобутки та свої цілі. Як це працює? Крок 1. Завантажити на смартфон або планшет мобільний додаток NAЇ. (додаток буде доступний українською та англійською мовами у GooglePlay або AppStore. Завантажити його можно буде безкоштовно будь -де у світі). Крок 2. Навести камеру телефона або планшета на друковане зображення персонажа проекту NAЇ. Крок 3. Прослухати історію, розказану самим персонажем. Освітня частина Вся інформація, яка подана у проекті є історично достовірною. Знайомство з нею широкого загалу допоможе у освіті молоді, дітей та іноземців, яким цікава українськи культура та історія. По завершенню роботи, планується видання подарункової книги-альманаху, яка складатиметься із інтерактивних портретів, анімованих мап та схем, та відтворених у технології доповненої реальності (AR) артефактів та архітектури у 3D. Соціальна частина  Ми хочемо показати сучасним українцям, що їх предки втілювали свої мрії та цілі, незважаючи на обставини, в яких вони знаходились. Вони протидіяли перепонам та досягали своєї мети. Ми хочемо розказати сучасникам забуті або загублені історичні факти. Ми намагаємось змінити ставлення до власної історії, як до нудної академічної науки, а подати її сучасно, естетично та  креативно. Ми хочемо надихнути українців до самосвідомості та до творіння власної долі. Ми хочемо познайомити весь світ з нашими видатними пращурами, якими ми пишаємось, та нащадками яких ми є. ЕТАПИ ПРОЕКТУ Проект NAЇ складається з кількох серій. Портрети видатних діячів: 1 серія -  доба становлення Київської Русі (9-11 сторіччя) 2 серія -  доба роздроблення (12 – 16 сторіччя) 3 серія – доба козацтва (16 – 18 сторіччя) 4 серія  - доба боротьби за незалежність (18 – 20 сторіччя) 5 серія – доба сучасності (20-21 сторіччя) Окремою гілкою проекту проходить відновлення історичної архітектури. РЕАЛІЗАЦІЯ По результатам нашого історичного дослідження, по кожному періоду, ми розглядаємо всі факти за допомогою критичного аналізу та відтворюємо картину того, що відбувалося. Ми виділяємо найбільш впливових історичних осіб, які змінювали хід історії, або робили видатні вчинки. Потім, за участю психологів, ми створюємо психологічний портрет цієї людини. На його підставі, наш художник пише живописні портрети. А потім кожен портрет обробляється та анімується комп'ютерними програмами. За допомогою технології Доповненої Реальності портрети зможуть “ожити” - рухатись та розмовляти, особисто розповідаючи свою історію. Такий спосіб комунікації з персонажем є дуже цікавим та емоційним. Насамперед для молоді. Таким чином ми хочемо змінити відношення до історичної науки та зробити її більш привабливою для нових поколінь. ХТО МИ Є Ми - громадська організація “Візіонери”. В нашій команді працюють історики, психологи, маркетологи, IT-спеціалісти, аналітики,  художники та філософи. Ми - українці.  ПОДАЛЬШІ ЗАВДАННЯ Ми плануємо лекції по знайдених та оброблених матеріалах. Також створювати екскурсійні програми по історичних місцях України. Проведення мистецьких заходів з ціллю популяризації проекту. Проведення презентацій проекту в різних містах України та за кордоном. Дослідження наступних історичних періодів до сьогодення. КОНТАКТИ Фейсбук  Сайт  Сторінка для голосування  Ольга Радіонова, ГО “Візіонери” KиевVласть