Поки в Україні йде війна, деякі забудовники, з потурання КМДА, “вибивають” собі право будувати в столиці 100-метрові багатофункціональні комплекси (БФК з житловими приміщеннями) фактично в Голосіївському лісі. Мова йде про комерційну забудову земельної ділянки НАН України на просп. Академіка Глушкова, 65 (впритул до НПП “Голосіївський”). Санкцію на проєктування цього будівництва в суді першої інстанції вже отримало ТОВ “Юг-проект” (компанія із орбіти “КСМ-Груп”). Формально столична влада намагалася обмежити апетити забудовника, але, як показує практика, такі сумнівні обмеження від КМДА легко оскаржуються в судах. Як стало відомо KВ, 4 жовтня 2022 року Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) задовольнив вимоги ТОВ “Юг-проект” (справа №640/11755/22) – зобов'язав Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) відкоригувати окремі пункти Містобудівних умов та обмежень (МУО) щодо проєктування будівництва БФК на просп. Академіка Глушкова, 65 (Голосіївський район столиці). Фактично цей суд дозволив проєктувати за вказаною адресою будівництво споруд висотою більше 100 метрів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Можна припустити, що чиновники столичної міськдержадміністрації спробують оскаржувати такий вердикт служителів Феміди в апеляційній інстанції. Але, як це часто буває, така спроба може відбутися лише формально, “для галочки”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як все починалось За даними реєстру судових рішень, 27 жовтня 2017 року Бюро Президії НАН України винесло постанову №280 “Про будівництво (реконструкцію) житла та інших об`єктів нерухомості в НАН України”. Згідно цьому документу, підпорядкованим академії установам було доручено вирішувати питання забезпечення житлом своїх працівників шляхом зведення житла на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні цих установ. Для цього було рекомендовано залучати суб`єктів господарювання приватного сектору економіки на підставі спеціальних договорів. 4 липня 2017 року Бюро Президії НАН України постановою №213 надала згоду на забудову, зокрема, земельної ділянки по просп. Академіка Глушкова, 65, що знаходиться в державній власності та на праві постійного користування належить Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Мова йде про ділянку площею 5,69 га з кадастровим номером  8000000000:79:713:0855 та цільовим призначенням – “для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки” (“для обслуговування та експлуатації будівель і споруд закладів науки”).  Орієнтовне розташування ділянки забудови  Цим же документом було погоджено, що інвестором будівництва виступить ТОВ “Юг-проект”. 21 серпня 2017 року між Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена та згаданою вище компанією було укладено договір щодо забудови вказаної земельної ділянки. Вказана угода відсутня у відкритому доступі, тому невідомо, на яких саме умовах сторони вирішили здійснювати співробітництво. Але на практиці схожі договори між держустановами та забудовниками їх землі найчастіше передбачають, що ці компанії за свої кошти здійснюють будівництво, а після його завершення передають “бюджетним структурам” певний відсоток житлових і нежитлових площ у зведених будинках або певний відсоток доходів від реалізації такого нерухомого майна. МУО з “пробілами” 14 лютого 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Юг-проект” МУО №194 на проєктування будівництва БФК на просп. Академіка Глушкова, 65. Цей документ також наразі недоступний для громадськості – МУО публікуються на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), який наразі не працює у відкритому режимі через воєнний стан. Проте деякі вихідні дані запланованого будівництва за вказаною адресою можна знайти в держреєстрі судових рішень. Як з'ясувала KВ, у КМДА дозволили ТОВ “Юг–проект” розробляти за вказаною адресою проєкт будівництва споруд з гранично допустимою висотою до 44,9 м (близько 14-15 поверхів. – КВ). Відсоток забудови, згідно з МУО, треба розрахувати у відповідності до Державних будівельних норм (ДБН). Що важливо, в документі було уточнено, що ділянка проєктування знаходиться в межах території природно-заповідного фонду – мова йшла про Національний природний парк (НПП) “Голосіївський”. Тому чиновники написали, що забудовники мають розробляти проєктну документацію з урахуванням положень Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Зазначимо, ділянка на вул. Академіка Глушкова, 65, судячи з даних карти, фактично оточена урочищем Теремки, яке входить до складу НПП “Голосіївський”. За вказаною адресою в пошукових системах Інтернету “пробивається” науково-дослідна база вказаного вище інституту. Ця база, схоже, наразі не функціонує. ТОВ “Юг-проект” не погодилося зі згаданими вихідними даними МУО, у зв'язку з чим улітку 2022 року і було ініційовано вказаний судовий спір.  Забудовник вирішив, що МУО від КМДА повинно дозволити на цій ділянці проєктувати будівництво споруд висотою більше 100 метрів “з рекомендацією стосовно будівництва житлових будинків висотою від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини висотою від 9 до 31 поверхів”. Це в ТОВ “Юг-проект” пояснили тим, що при визначенні висотності профільний департамент КМДА застосував норми ДБН щодо житлових будівель, тоді як на цій ділянці заплановане будівництво саме БФК. Серед іншого, позивач висунув вимогу стосовно скасування пункту МУО, яким встановлено, що ділянка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду. Ймовірно, через те, що в такому випадку компанія має обмеження щодо забудови та повинна отримати додаткові погодження. У ТОВ “Юг-проект” вказали, що насправді ця земля не включалась до вказаної території – мовляв, до складу НПП “Голосіївський”, відповідно до Указу Президента №794/2007 від 27 серпня 2007 року про створення цього парку,  увійшли тільки “сусідні” три ділянки, які знаходяться в постійному користуванні Інституту зоології ім. I.I. Шмальгаузена. ОАСК своїм рішенням від 4 жовтня 2022 року задовольнив вимоги ТОВ “Юг-проект” стосовно коригування норм МУО. Таким чином Департамент  містобудування та архітектури КМДА було зобов'язано внести та зареєструвати ці зміни та  розмістити їх у ЄДЕССБ. Суд тільки відмовив компанії в задоволенні її вимог стосовно того, що ці коригування повинні також реєструвати та вносити до вказаної системи ще й ДІАМ та ДП “Дія” (це підприємство є адміністратором реєстру будівельної діяльності. – КВ). Зазначимо, ТОВ “Юг-проект” збирається забудувати ще одну ділянку, яка на праві постійного користування належить Інститут зоології ім. I.I. Шмальгаузена – буквально в трьох кілометрах від згаданої вище. Мова йде про ділянку площею 1,1 га на вул. Академіка Лебедєва, 36 (кадастровий номер – 8000000000:79:476:0018), на якій ця компанія має намір звести житлові будинки із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення. Відповідні МУО на проєктування цього будівництва ТОВ “Юг-проект” отримав від профільного департаменту КМДА ще у грудні 2020 року. Читайте: КГГА подкинула застройщикам ЖК “Кришталеві джерела” еще 1 га земли возле парка “Феофания” Також зазначимо, що проблеми з забудовою в Києві заповідних природозахисних територій чи впритул до них найчастіше пов'язані з відсутністю чітко встановлених кордонів таких зон.  Як неодноразово повідомляла KВ, протягом останніх півтора десятка років з моменту створення НПП “Голосіївський”, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру.  Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня. Відповідно, столичних забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель на території чи в безпосередній близькості до нацпарка. Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Думка експерта Як повідомив KВ столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, столична влада досить часто практикує видачу замовникам сумнівних МУО з перспективою подальшого оскарження окремих пунктів цих документів у судовому порядку. Це, на його думку, робиться, наприклад, коли посадовці КМДА “побоюються” відразу прописувати в МУО необхідні забудовникам норми, але розуміють, що це буде зроблено потім згідно рішення суду. За словами Олександра Дядюка, навіть законність видачі МУО, які отримало ТОВ “Юг-проект”, викликає у нього багато питань. Нажаль, у зв'язку з тим, що цей дозвільний документ відсутній у відкритому доступі, поки що встановити наявність можливих порушень досить складно.  “Я збираюсь подати низку запитів до КМДА, щоб встановити, чи мали чиновники право погоджувати наміри забудовника освоїти цю територію таким чином. Цілком ймовірно, після отримання відповідей на ці запити, я з колегами подам до Шостого апеляційного адміністративного суду скаргу на вердикт служителів Феміди від 4 жовтня 2022 року. А можливо, й окремий позов до ОАСК щодо оскарження самих МУО. У рішенні суду нічого не сказано про те, чи входить земельна ділянка на просп. Академіка Глушкова, 65 до історичних ареалів, до якої зони забудови вона відноситься тощо. Також у цьому судовому документі не вказано, яке функціональне призначення ділянки – чи можна там, згідно з Генпланом Києва, щось будувати і чи можна будувати конкретно житло. Рішення суду є досить “хитрим”. Також викликає питання цільове призначення землі – житлове будівництво на ній, начебто, не передбачене”, – повідомив Олександр Дядюк. Хто збирається будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Юг-проект” було засновано в грудні 2008 року. Керівниця компанії – Наталія Возна, засновник та кінцевий бенефіціар – мешканець Києва Микола Копистира. Система Youcontrol відносить ТОВ “Юг-проект” до групи “КСМ-Груп”, яка об'єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проектування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об'єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи цієї групи – Арсеній Копистира (син Миколи Копистири, на колажі ліворуч), Тетяна Черненко і згадана вище Наталія Возна. За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, діючого очільника Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, екскерівника Головного штабу МВС (у 2005-2007 та 2014-2015 роках) та ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік). Сам Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка. У свою чергу, його брат, Сергій Копистира, за інформацією порталу “Наші гроші”, був помічником нардепа V скликання Верховної Ради Юрія Каракая (обирався від “Партії регіонів”). Як неодноразово повідомляла KV, забудовники з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. Зокрема, йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 5 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”. Реалізація забудовниками цих проєктів супроводжується скандалами, судовими розглядами, і протестами з боку громадськості. Серед останніх прикладів – у січні 2022 року близькі до “КСМ-Груп” компанії задля будівництва багатоповерхівок знесли гуртожиток НАН України на вул. Метрологічній (Голосіївський район), де все ще мешкають люди. Під час однієї з акцій протесту проти цієї забудови навіть відбулося силове протистоянням між місцевими мешканцями та деякими людьми, яких громадські активісти назвали “тітушками”.  Читайте: Апелляционный суд решит судьбу застройки Академгородка новым высотным жильем Інститут зоології ім. I.I. Шмальгаузена НАН України з квітня 2021 року очолює доктор зоологічних наук Віталій Харченко. На цій посаді він змінив Ігоря Акімова, який керував даною установою з 1987 року і до своєї смерті в квітні 2021 року. НАН України з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року президентом академії був Євген Патон, який помер в серпні 2020 року. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Фото: колаж КВКиївВлада

Офіс Генерального прокурора України у судовому порядку повернув у власність столичної громади 17 земельних ділянок в Конча-Заспі загальною площею 3,54 га. Їхнім останнім власником був депутат Київоблради Олег Корбан (обирався від ОПЗЖ, на колажі праворуч). Правоохоронцям вдалося довести, що столична міськрада у 2007 році порушила закон, передавши цю землю в межах ландшафтного заказника “Острів Жуків” у приватну власність житлового кооперативу із орбіти одіозного Юрія Іванющенка (на колажі ліворуч) – екснардепа та соратника президента-втікача Віктора Януковича. Наразі перед прокурорами стоїть ще одна серйозна задача – витребувати через суд “сусідні” ділянки площею 19 га, на яких Іванющенко побудував собі маєток, отримавший назву “Межигір'я-2”. Як стало відомо KВ, ще 16 вересня 2022 року Касаційний цивільний суд повністю задовольнив позов Офісу Генерального прокурора щодо повернення 17 земельних ділянок на 21 км Столичного шосе загальною площею 3,54 га до комунальної власності територіальної громади Києва (справа №752/3090/19).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Розгляд даного провадження для правоохоронців почався з поразки – 14 серпня 2020 року Голосіївський районний суд, до якого було подано цей позов, відмовив Офісу Генпрокурора в задоволенні його вимог. Але надалі на бік прокурорів стали судді Київського апеляційного суду, які 11 травня 2021 року частково задовольнили апеляційну скаргу правоохоронців. Заявником касаційної інстанції виступив власник зазначених ділянок, він же відповідач по цій справі – депутат Київоблради Олег Корбан (нині – позафракційний, обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”). В обґрунтування своїх вимог Офісі Генпрокурора зазначив, що Київрада при передачі вказаних ділянок у власність обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу (ОКЖК) “Котміст” (саме ця юридична особа отримала дану землю від столичної громади у 2007 році, надалі ділянки були декілька разів "переписані" на інших осіб. – KВ) вийшла за межі своїх повноважень, що “не є вираженням волі територіальної громади міста”.  Зокрема, мова йде про те, що спірні земельні ділянки, вартість яких становить 45,1 млн гривень (ціна за нормативно-грошовою оцінкою, ринкова вартість як мінімум у 2-3 рази вище. – КВ) перебувають у межах ландшафтного заказника місцевого значення “Острів Жуків” та заплави річки Дніпро, що відповідно до вимог законодавства України – зокрема, Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища” та “Про природно-заповідний фонд України” – унеможливлює їхнє перебування у приватній власності. Скріншот постанови Касаційного господарського суду від 16 вересня 2022 року У касаційній скарзі адвокати Олега Корбана у якості свого головного аргумента послалися на статтю 318 Цивільного кодексу України, яка регулює права добросовісних набувачів майна. Фактично мова йшла про те, що цей депутат Київоблради, мовляв, на законних підставах отримав дані ділянки у свою власність, і як вони були виведені із власності громади, його не обходить. Проте такі аргументи не мали ефекту. Орієнтовне розміщення ділянок на карті Зазначимо, протягом останніх чотирьох років Офіс Генпрокурора ініціював низку судових спорів в порядку цивільного судочинства щодо повернення до комунальної власності столиці земельних ділянок, які Київрада в 2007-2008 роках передала у власність ОКЖК “Котміст”. Проте, наразі правоохоронці не можуть похвалитися особливими успіхами на цьому напрямку.  Зокрема, вони не змогли в судовому порядку витребувати земельні ділянки, якими наразі володіють Світлана Корюковець (дружина голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Сергія Садового, ділянка площею 0,08 га, справа №752/8859/18) та Наталія Дубневич (дружина нардепа VII-IX скликань Ярослава Дубневича, в діючій каденції входить до депутатської групи “За майбутнє”, володіє чотирма  ділянками загальною площею 0,19 га, справа №752/3089/19). Крім того, декілька проваджень щодо повернення таких ділянок за ініціативи Офісу Генпрокурора наразі досі розглядаються в судах. Найбільш резонансною, безсумнівно, є справа  №752/3089/19 щодо повернення до комунальної власності Києва пяти ділянок на 21 км Столичного шосе загальною площею 19 га, власником яких є громадянин Монако Паоло Урфер. За даними ЗМІ, саме на цих ділянках знаходиться так зване “Межигір'я-2” – маєток тепер уже екс-нардепа від “Партії регіонів”, близького соратника президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка, який переписав це майно на осіб зі свого оточення ще в 2016 році. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як земля опинилася у приватній власності Як раніше повідомляла KВ, 1 жовтня 2007 року, за часів мера Леоніда Черновецького, Київрада рішенням №355/3189 передала ОКЖК "Котміст" 5 земельних ділянок загальною площею 74,69 га на 21 км Столичного шосе: три ділянки площею 67,21 га (32,6 га, 34,37 га та 0,24 га) були передані у власність для житлової забудови, ще дві земельні ділянки загальною площею 7,48 га (5,26 га та 2,22 га) – у оренду на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території. Згідно з ухваленим рішенням, Київрада перевела велику частину цих земель – 66,39 га – із земель сільськогосподарського призначення до земель запасу житлової та суспільної забудови, визначивши їх функціональне призначення “зона малоповерхової житлової забудови”. Також частину землі було переведено у “територію зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення”. Зазначимо, у рішенні не уточнювалось, яка площа такої землі та яке було її попереднє функціональне призначення. При цьому, заради таких “рокувань” столична влада внесла зміни до Генплану Києва, програми розвитку зелених зон та інших документів. Йдеться про землю в Кончі-Заспі, в районі острова Ольжин. До 2007 року ця територія частково входила до складу ландшафтного заказника “Жуків острів” (на честь однойменного острова, розташованого на північ. – KV), створеного Київрадою у 1999 році. Офіційно ОКЖК “Котміст” отримало у власність “жирні” землі у такому обсязі лише тому, що, згідно зі статтею 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи мають право на безкоштовне отримання ділянок від місцевої влади. Як показує практика, це право можна реалізувати тільки на підставі "договірняка". Цією лазівкою найчастіше користуються столичні забудовники. Надалі, 25 березня 2010 року, Київрада рішенням №468/3906 внесла зміни до договору оренди ділянок на 21 км Столичного шосе у зв'язку з тим, що ОКЖК “Котміст” відмовилося від частини орендованої ділянки площею 4,8 га. Також відомо, що протягом 2010-2016 років “приватизовані” кооперативом три ділянки загальною площею 67,21 га опинилися у власності інших юридичних осіб – шляхом внесення землі до статутних капіталів різних компаній та її подальшого перепродажу. При цьому зазначена земля була поділена на декілька десятків менших ділянок. У цей же період на кількох приватизованих ділянках розпочалося будівництво згаданого вище “Межигір'я-2”. Площа цього об'єкта, за різними даними, становила від 8 тис. до 15 тис. кв. м.  Читайте: Прокуратура начала расследовать передачу Иванющенко земли на Жуковом острове Протягом 2014-2019 років Генеральна прокуратура України (ГПУ) намагалася повернути вказані ділянки через позови в порядку цивільного і господарського судочинства, а також ініціювала кримінальне провадження за фактом привласнення цієї землі. За результатами вказаних судових спорів, як повідомляли в ГПУ, правоохоронцям вдалося витребувати до комунальної власності Києва ділянки загальною площею 10,5 га (станом на початок 2020 року). Що стосується слідства, то воно ні до чого не призвело: навесні 2019 року відповідне кримінальне провадження було закрито через закінчення строків давності. Зазначимо, під час досудового розслідування ГПУ попередньо встановила, що до земельного дерибану прямо можуть бути причетними посадовці Київради та Київської міськдержадміністрації (КМДА), і їхні дії могли нанести громаді збитки на суму 1,4 млрд гривень. Зазначимо, у минулому році депутат Київради Михайло Ковальчук (обирався від партії “ВО “Батьківщина”, у червні 2022 року офіційно припинив повноваження депутата) запропонував своїм колегам перевірити законність передачі ділянок на 21 км Столичного шосе у приватну власність. Займатися цим, на думку народного обранця, мала би спеціальна тимчасова контрольна комісія Київради. Тоді Ковальчук виражав подив, що міська влада за більш ніж десять років не зайнялася питанням поверненням цих ділянок столиці.  Читайте: В Киевсовете вспомнили о земле под “Межигорьем Юрия Иванющенко" Проте зареєстрований депутатом проєкт рішення про створення такої комісії так і не було затверджено столичною міськрадою.Елітні латифундисти За даними аналітичної системи Youcontrol, ОКЖК "Котміст" було створено у червні 2007 року. На даний момент його засновниками вказано мешканців Києва Костянтина Панченка та Валентину Лопух, а також мешканця нині окупованого Луганська Віталія Шкєліхіна. Останній також є керівником кооперативу. Зазначимо, прямий зв'язок між ОКЖК “Котміст” та Юрієм Іванющенком не прослідковується за даними публічних джерел. Проте, наприклад, ще у 2015 році “Наші гроші” вказували на відношення оточення цього екс-нардепа до однієї з фірм, до статутного капіталу якої деякі спірні ділянки вносилися “по ланцюжку” від кооперативу. Іванющенко, нагадаємо, більш відомий під “кодовим ім'ям” “Юра Єнакіївський” і тривалий час перебував (або досі перебуває) під пильною увагою українських правоохоронців через можливу причетність до присвоєння коштів держбюджету. Згаданий вище Олег Корбан є досить відомим для столичної громадськості політиком та ексчиновником. Зокрема, протягом п'ятнадцяти років він був депутатом нині ліквідованої Голосіївської (до 2001 року – Московської) районної ради Києва, у тому числі очолював цей орган з 2005 по 2006 рік. Крім того, в 2014-2016 роках Корбан працював на посаді заступника голови Київської облдержадміністрації (КОДА) – у часи, коли цей орган очолював Володимир Шандра.  Читайте: Молодая команда Шандры До Київоблради діючого VIII скликання його було обрано по виборчому округу №1 (Білоцерківська територіальна громада). Також Корбан є почесним президентом Всеукраїнської федерації гольфу, яку очолює Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань та відомий бізнесмен). Батько Олега Корбана, нині покійний Борис Корбан, був відомим баскетбольним функціонером і першим президентом створеної в 1992 році Федерації баскетболу України. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Інститут геологічних наук НАН України не полишає спроб довести законність будівництва багатофункціонального комплексу біля Чкалівського скверу – на вул. Олеся Гончара, 55-Б (Шевченківський район столиці). Нещодавно ця установа змогла через Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) оскаржити припис та постанову про накладення штрафу від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який вимагав погодити з ним проведення цих робіт. Причин для таких претензій чиновників є декілька, зокрема – ділянка будівництва знаходиться в межах Центрального історичного ареалу Києва і на ній знаходиться пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення. Паралельно процес реалізації цього проєкту супроводжується корпоративними спорами. Як з'ясувалося, дві компанії із орбіти одіозної забудовниці Влади Молчанової (на колажі ліворуч), які долучені до даного будівництва на основі інвестиційних угод, намагаються в судовому порядку вирішити питання стосовно фінансування робіт. Як стало відомо KВ, 26 вересня 2022 року ОАСК задовольнив позов Інституту геологічних наук Національної академії наук (НАН) України щодо оскарження дій Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА).Підписуйтесь на “КиївВладу”  У матеріалах справи повідомляється, що позивач вимагав визнати протиправними та скасувати припис вказаного департаменту КМДА від 25 серпня 2021 року, а також – винесену цією структурою постанову “Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини” від 18  жовтня 2021 року. У Департамента охорони культурної спадщини КМДА є тридцять днів на те, щоб подати скаргу на згадане рішення служителів Феміди до Шостого апеляційного адміністративного суду. Скріншот рішення суду Як вказано в рішенні суду, улітку минулого року представники Департамента охорони культурної спадщини КМДА провели візуальний огляд ділянки на вул. Гончара, 55-Б, на якій Інститут геологічних наук НАН України здійснює будівництво багатофункціонального комплексу. Було встановлено, що забудовники не отримали погодження на проведення робіт від вказаного департаменту – не дивлячись на те, що ділянка будівництва знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва і на ній розташована пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення “Будинок Київського відділення Російського технічного товариства, 1911-1914 років” (вул. Олеся Гончара, 55-Б).  За результатам цього огляду було винесено припис, відповідно до якого вказаний Інститут мав протягом місяця надати на розгляд Департамента охорони культурної спадщини КМДА науково-проектну документацію щодо вжиття заходів, спрямованих на збереження вказаної пам'ятки, науково-проектну документацію щодо проведення будівельних робіт тощо. У подальшому цей же департамент виніс постанову про накладення штрафу на загальну суму 35,7 тис. гривень – за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, а також за невиконання згаданого вище припису. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальна передісторія Ще 2 березня 2003 року між Інститутом геологічних наук НАН України і ТОВ “Ділайвест” було укладено договір про дольову участь в будівництві на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Що саме і на яких умовах вирішили будувати ця держустанова спільно з приватною юричною собою, достеменно невідомо, так як ця угода відсутня у публічному доступі.  Незабаром після цього вказаний інститут почав збирати погодження, необхідні для реалізації цього проєкту. 12 лютого 2004 року Київрада рішенням №43/1253 погодила передачу у постійне користування Інституту геологічних наук НАН України земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 55-Б площею 0,3265 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд (кадастровий номер – 8000000000:88:055:0011).  Через два роки, 20 жовтня 2006 року, КМДА своїм розпорядженням №1547 (відсутнє у відкритому доступі. – KВ) надала Інституту геологічних наук НАН України дозвіл на здійснення будівництва на вул. Олеся Гончара, 55-Б “відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації”. Фактично мова йшла про погодження будівництва без зміни цільового призначення ділянки. Орієнтовне розміщення ділянки 2 лютого 2009 року Інспекція держархбудконтролю Києва видала Інституту геологічних наук НАН України дозвіл на будівництво офісного центру на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Даний документ також відсутній у відкритому доступі, тому вихідні дані цього об'єкта будівництва наразі невідомі. Самі будівельні роботи на цій території стартували значно пізніше – лише у другій половині 2016 року. І вже тоді вони звернули на себе увагу профільних органів, окремих депутатів Київради і громадськості. Так, зокрема, 6 березня 2017 року обстеження ділянки на вул. Олеся Гончара, 55-Б здійснило Міністерство культури України. Чиновниками було встановлено, що будівництво на цій територій ведеться з порушенням законодавства України у сфері охорони культурної спадщини. Через місяць, 14 квітня, Мінкульт видав припис про зупинення робіт.  Основні причини для таких дій посадовців міністерства були ті ж самі, що у 2021 році вказав Департамент охорони культурної спадщини КМДА. В Інституті геологічних наук з висновками Мінкульту тоді також не погодились та подали до ОАСК позов щодо визнання протиправним і скасування цього приписа. Зокрема, вказували, що проведення будівельних робіт ще в 2006-2007 роках погодили Головне управління охорони культурної спадщини КМДА та Інститут археології НАН України.  Втім, судді першої та апеляційної інстанцій не сприйняли такі аргументи як переконливі. Серед іншого, служителі Феміди встановили, що забудовники планують зведення об'єкта, чиї параметри відмінні від тих, які були погоджені раніше. Наприклад, мова йшла про те що в 2005 році Державна служби охорони культурної спадщини затвердила історико-містобудівне обґрунтування на будівництво за вказаною адресою 12-поверхової будівлі висотою максимально 47 метрів, а в 2016 році ТОВ “Ділайвест” подало на погодження Мінкульту історико-містобудівне обґрунтування на будівництво 17-поверхового будинку висотою 67 метрів.  Проте надалі, 27 лютого 2019 року, Касаційний адмінсуд скасував рішення судів попередніх інстанцій та повністю задовольнив вимоги Інституту геологічних наук НАН України. Такий судовий вердикт було обґрунтовано, зокрема, тим, що вказаний Інститут довів служителям Феміди, що безпосередньо сама подача “нового” історико-містобудівного обґрунтування не свідчить про те, що на ділянці на вул. Олеся Гончара, 55-Б заплановано будівництво об'єктів з іншими параметрами. Також судді дослухалися до доводів позивача стосовно того, що межі історичного ареалу Києва на момент перевірки від Мінкульту не були офіційно затверджені. Читайте: Согласование нового историко-архитектурного опорного плана Киева перенесли на весну У цей же період проти будівництва на вул. Олеся Гончара, 55-Б виступили деякі депутати Київради. Так, у листопаді 2018 року члени депутатської групи “Київська команда” Ольга Балицька і Андрій Осадчук подали на розгляд столичної міськради проєкт звернення до Інституту геологічних наук НАН України та безпосередньо самої академії про зупинення цих будівельних робіт. Народні обранці, зокрема, вказували на те, що згадана ділянка примикає до фонтану Київського водогону на території скверу ім. Чкалова (вул. Олеся Гончара, 55), який є пам'яткою історії та культури місцевого значення, а також входить до охоронних зон пам'яток національного значення “Культурний шар "Міста Ярослава" та буферної зони пам'ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". Втім, столичний муніципалітет так і не погодив направлення цього звернення. Читайте: Балицкая просит НАН Украины объясниться по поводу самовольного строительства За даними порталу “Наші гроші”, 28 серпня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція внесла зміни до дозволу на проведення будівельних робіт на вул. Гончара, 55-Б в частині намірів забудови – замість офісного центру було погоджено будівництво 12-поверхового багатофункціонального комплексу, до складу якого мало б увійти 38 квартир.  Того ж тижня, 1 вересня 2021 року, між ТОВ “Ділайвест” і ТОВ “Торгівельно-промислова компанія (ТПК) “Каскад-Імпекс” було укладено договір щодо здійснення інвестування у будівництво комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Дана угода відсутня у відкритому доступі, тому наразі немає інформації стосовно всіх умов співпраці цих компаній. Проте, із реєстру судових справ відомо, що ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” “зобов`язалося взяти участь в інвестування будівництва” – профінансувати будівництво 430,01 кв.м. цього комплексу (дві однокімнатні та одна трикімнатна квартира) на суму 17,4 млн гривень, за що ця компанія має отримати дану частину будівлі в свою власність. Зазначимо, наразі ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” намагається в судовому порядку оскаржити згадану вище угоду в порядку господарського судочинства. У компанії вказують на те, що наміри стосовно будівництва вул. Олеся Гончара, 55-Б багатофункціонального комплексу не відповідають містобудівній документації (цільове призначення ділянки, нагадаємо, “для експлуатація та обслуговування адмінбудівель і господарських споруд”), що ТОВ “Ділайвест” не отримало дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт тощо. Чому усі ці обставини не були враховані при підписанні договору, в матеріалах провадження не уточнюється. Господарський суд Києва ще 2 листопада минулого року відмовив ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” у задоволенні його позову, наразі справу розглядає Північний апеляційний господарський суд.  Нагадаємо, біля Чкалівського скверу, на вул. Богдана Хмельницького, 80-Б заплановане ще одне резонансне будівництво. Там, на двох ділянках загальною площею 0,23 га, орендар цієї землі – ТОВ “МЖК “Оболонь” – має намір звести багатоповерховий будинок з паркінгом. Проти проведення цих робіт неодноразово протестувала столична громадськість. Київрада на словах підтримувала такі вимоги активістів та навіть погодила у першому читанні проєкт рішення про розірвання договору оренди ділянок. Втім, до остаточного затвердження цього документу справа так і не дійшла. Читайте: Депутатам Киевсовета предлагают расторгнуть договор аренды с застройщиком Чкаловского сквера Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ Ділайвест” було засноване в лютому 2005 року. Керівницею компанії вказано Ірину Зубенко, а кінцевим бенефіціаром – мешканку Києва Юлію Харченко, яка володіє цим ТОВ через кіпрську фірму “Спарентон Лімітед”. ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” було зареєстроване в Києві у вересні 1995 року. Керівником цієї компанії є Ігор Сорочинський, засновниками – киянка Богдана Тимощук (на колажі праворуч) і компанія з Марашлових островів “Агро Системс ЛТД”. Офіційною власницею ТОВ ТПК “Каскад-Імпекс” вказано мешканку Києва Оксану Лиманюк. Згадана вище Юлія Харченко була помічником депутата Верховної Ради VI скликання Миколи Томенка (обирався від ВО “Батьківщина”). У свою чергу, Богдана Тимощук є депутаткою Київради поточної IX каденції від “ВО “Батьківщина” та головою Подільського районного осередку цієї партії в столиці. Крім того, під час президентської кампанії 2019 року Богдана Тимощука була довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко у тому ж Подільському районі Києва. Харченко і Тимощук очевидно є добрими знайомими. Наприклад, у 2016-2020 роках вони були співвласницями низки компаній, серед яких – ТОВ “СІА”, ТОВ “Спар-Інвест” і ТОВ “Прогресбуд” (наразі Юлія Харченко є одноосібним бенефіціаром цих компаній). Крім того, Богдана Тимощук до 2020 року була одним із кінцевих бенефіціарів згаданого вище ТОВ “Ділайвест”. Тому є обгрунтовані сумніви, що вона не знала про наявність потенційних обмежень, які можуть завадити будівництву на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Крім того, як повідомляла KВ, Харченко і Тимощук у різні часи були співвласницями декількох компаній, що відносяться до групи "БТ Інвест", ключовими особами якої є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Дана група, зокрема, управляє мережею роздрібних магазинів Novus та реалізує проекти будівельного девелопера “Stolitsa Group”, співзасновницею якого є одіозна Влада Молчанова. Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою скандального бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Читайте: Подарок или взятка? Мост с Оболонской набережной на одноименный остров строится в условиях строгой секретности Інститутом геологічних наук НАН України з вересня 2021 року керує Стелла Шехунова. Вона ж виконувала обов'язки директора цієї установи з грудня 2020 року – після смерті очільника даного інституту Петра Гожика, який працював на цій посаді з 1997 року. НАН України з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року і до своєї смерті в серпні 2020 року, президентом академії був Євген Патон. Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Посаду директора Департаменту земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року займає Валентина Пелих. Міністерство культури та інформаційної політики (до 2019 року ця структура займалася виключно питаннями культури, після чого протягом року також виконувала повноваження в сфері спорту) з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики). Фото: колаж КВКиївВлада

Попри надважку ситуацію та обстріли, від початку війни Київ працював щодня. Його готували до оборони, оберігали, ладнали, тримали чистим і зібраним сотні людей. Витримка і міць, вміння вперто виконувати свої обов’язки у будь-яких умовах, стали у ці дні й після деокупації Київщини найвидимішою рисою столичних жителів і служб. Про те, чого це вартувало комунальникам, як змінила їхню роботу війна, про забудову та зелені зони столиці, майбутнє парків “Совські ставки” та “Екопарк Осокорки”, KВ розпитала гендиректора КО “Київзеленбуд” Олексія Короля. KВ: Як вплинула війна на діяльність підприємства? З чого почалося ваше 24 лютого? Олексій Король: Ми не закривали повністю підприємство, адже є господарство і техніка, яка була з перших днів залучена до потреб оборони міста. В першу чергу, це наша важка техніка – екскаватори, трактори, вантажні автомобілі – яка практично відразу поїхали на створення фортифікаційних споруд. Деревина, яка була необхідна для опалення, створення бліндажів, також була нами надана військовим та ТрО одразу, з перших днів. Зазвичай на кінець року на наших складах завжди є залишок деревини, адже ми давно перейшли на забезпечення власних потреб підприємств за рахунок опалення сухостоєм. Так, наші теплиці вже давно відійшли від використання газу, завдяки використанню твердопаливних котлів. З перших днів війни працювали також водії, з 1 березня ми пішли на частковий простій, залишивши працівників, що доглядали за технікою, теплицями, прибиральників. Понад 100 наших працівників пішли на захист України.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Справка KВ: Об’єднання “Київзеленбуд” є територіальним об’єднанням підприємств зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста, що виконують комплекс робіт із зеленого будівництва, утримання зелених насаджень, вирощування та реалізації садивного матеріалу декоративних дерев та кущів, квіткової продукції, та ін. У його підпорядкуванні знаходяться 3 лісопаркових господарства, 10 комунальних районних підприємств з утримання зелених надсаджень, Управління міської станції захисту зелених надсаджень, Управління міського декоративного розсаднику “Теремки”.  Підприємства КО “Київзеленбуд” опікуються 128 столичними парками загальною площею близько 3400 га та майже 32000 га лісів, що оточують місто. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Це були мобілізовані чи добровольці?  Олексій Король: В першу чергу, хлопці пішли в ТРО і були мобілізовані. Вже потім були добровольці. З 24 лютого у нас було 70 людей в ТРО і близько 30 мобілізованих в перші дні, потім було більше. На жаль, ми маємо втрати. Саме підприємство весь цей час працювало, теплиці працювали, що дало можливість створити клумби та композиції квітів, які ви бачили на День Києва та на День Незалежності, у міських парках на арт-об'єктах. Ще з минулого року ми планували заходи з озеленення і ми їх наразі всі виконали. Вирішили визначити мінімальний обсяг об'єктів, який можемо зробити своїми силами, без бюджетних витрат. А на минулому тижні навіть відкрили після поточного ремонту сквер на вулиці Чигоріна, облаштований за участі меценатів. KВ: Частина лісопаркового господарства Києва була замінована. Зараз все вже безпечне для людей чи є частина замінованих об'єктів? Олексій Король: Можемо точно сказати, що міни були, наші лісівники не раз повідомляли про “розтяжки”. Ми одразу подавали заявки до ДСНС на розмінування і ДСНС концентрувало свою увагу на основних дорогах та на міських парках і скверах. Також по Дарницькому та Святошинському лісопарках було багато “прильотів” ворожої артилерії. У нас були і займання, яким ми не дали перетворитися на масштабні великі пожежі. Дякую нашим лісівникам, які у найважчі дні продовжували працювати.  Сьогодні говорити про те, що всі ліси Києва повністю безпечні, не можна. Адже розмінувати і перевірити 31 тис гектарів дуже важко. Стосовно ситуації у глибині лісу, особливо того, що межує з Бучанським та Вишгородським районами, я не готовий говорити, що там було повністю проведене розмінування. Воно проводилось тільки неподалік житлових масивів.  KВ: Тобто, не можна ігнорувати позначки “обережно, міни”?  Олексій Король: Ми тісно співпрацюємо з військовою адміністрацією та розуміємо значення всієї створеної системи оборони міста. У місцях, де стоїть табличка – існує й небезпека.  KВ: Крім парку “Кіото”, здається на “Совках” стояли таблички? Олексій Король: “Совки” вже розміновані. Там все гаразд. Але, якщо ми говоримо про Біличанський ліс, який біля Ірпеня, то там ще є небезпечні ділянки.  KВ: До свіжих скандалів: в чому причина нещодавніх обшуків, що пройшли у КО “Київзеленбуд”? Чому така увага саме до вашого комунального підприємства?  Олексій Король: Не відчуваю якоїсь особливої уваги правоохоронців до нашого підприємства. Навпаки: постійні перевірки контролюючих органів – нормальна частина роботи. Об‘єкти, які ми розвиваємо, завжди проговорюємо з громадою міста Києва. У нас усе є публічним, відкритим, ми самі замовляємо деякі експертизи, проводимо незалежні експертизи, включаючи розцінки, є перевірки виконаних робіт. Ми і громада зацікавлені у якості за адекватну ціну. Тому контроль за використанням коштів потрібний і надзвичайно важливий. Оскільки в цьому питанні Київська міська рада та наші комунальні підприємства дуже прозорі, якогось політичного підтексту я в перевірках не хочу шукати. Це – частина робочого процесу. KВ: Розкажіть про ваше тепличне господарство. Ви перейшли на альтернативне опалення ще до війни, у сезон, коли було тотальне здорожчання газу. Це була власна ініціатива?  Олексій Король: Це було розуміння ситуації, до якої ми готувалися з 2015 року. Сьогодні в різних районах Києва ми маємо 10 теплиць. До 2017 року ми збирали у господарстві багато гілок і подрібнювали, потім використовували для мульчування або вивозили для перегнивання до лісу чи на полігон. Зараз ми просто використовуємо це для отримання тепла. Взагалі провели багато енергозберігаючих заходів – термомодернізацію фасадів, утеплення вікон, теплиці мають твердопаливні котли. Тепличне господарство Києва, на жаль, не є сучасним і потребує ще багато капіталовкладень. Найбільш сучасні теплиці у нас знаходяться в Печерському та Оболонському районах, вони відносно нові. У Святошинському та Голосіївському районах теплиці потребують значної реконструкції. Це тепличне господарство ще часів 70-х років. Бюджет міста не виділяє нічого на їх ремонт, тож ми виділяємо на це кошти з того, що самі заробляємо. До речі, це -  чималий відсоток нашого бюджету. Ми самі на себе заробляємо, адже дуже багато вирощується квіткового матеріалу, дерев, кущів на підприємствах, надаються інші послуги. На фото: тепличне господарство “Київзеленбуду”. KВ: А експериментальні огірки чи помідори? Олексій Король: Тут є нюанс. Треба розуміти, що вирощувати в одній теплиці і помідори, і квіти не можна. В нас була думка вирощувати овочі, які потім будуть використані для потреб дитячих садочків та шкіл, але тут необхідні додаткові вкладення та інвестиції, переобладнання, карантинний режим до кожної сільськогосподарської культури. KВ: А заробіток підприємства – це продаж саджанців, розсади? Олексій Король: Це надання транспортних послуг і ландшафтних послуг, продаж квітів. Хоча останнє не приносить багато коштів, натомість ландшафтні роботи популярніші. Наприклад, ми надаємо послуги ОСББ та бізнесу, доглядаючи за їхніми клумбами, деревами. Тому думка про те, що “Київзеленбуд” – це тільки про обрізку дерев – хибна. Хоча і тут маю додати: за останні 3 роки ми провели серйозну роботу щодо зміни підходи до санітарної обрізки.  За останні роки були розроблені рекомендації з правильної обрізки, і я би дуже хотів, щоб цього року Київрада прийняла відповідні рішення з методичними рекомендаціями, щоб це був загальний досвід для озеленювачів Києва. Повертаючись до джерел надходжень, чималим попитом користується обробка рослин від шкідників. Адже це ціла наука, як яку рослину обробляти в умовах міста, де це має бути також безпечним для людей. Території, що перебувають у нашому віданні, ми також обробляємо від амброзії і досягли успіхів у зменшенні кількості цієї алергенної рослини. Ми залучаємо сертифікованих фахівців, які проводять ці роботи безпечно для дерев і містян.  Як бачите, у місті ми впроваджуємо сучасні тренди з озеленення.  KВ: Це європейський тренд “лугові газони” та польові квіти, які ми можемо бачити сьогодні у місті? Олексій Король: Так і ці рослини, різнотрав’я, є декоративними. Ми робимо клумби не навмання, ми розробляємо концепції та ескізи, всі вони проходять обговорення, завжди є розуміння, яким чином композиція буде виглядати на клумбі. У “Київзеленбуді” працює 12 ландшафтних дизайнерів. Це – люди, які мають профільну вищу освіту та постійно підвищують свою кваліфікацію. Це – ті, хто професійно комунікує з європейцями та міжнародними фахівцями. Ми займаємо в конкурсах призові місця в категорії “Ландшафтна архітектура і міський дизайн”. Щороку ми проводимо для своїх працівників тренінги та поїздки з обміну досвіду.  На фото: осінні квіти, вирощені для потреб озеленення міста в теплиці Шевченківського району KВ: Як визначається кількість насаджень для кожного району?  Олексій Король: Озеленення – це важлива складова архітектури зовнішнього вигляду міста. Є державні нормативи, які встановлюють, скільки озеленення потрібно на квадратний метр в тій чи іншій зоні столиці. “Київзеленбуд” провів аналіз, як райони забезпечені зеленими зонами. Так, Поділ, Оболонь, промзона Борщагівки, промзона Печерського і Голосіївського району, Дарницький район, Стара Дарниця, ДВРЗ – визнані територіями, де не вистачає зелених зон. З іншого боку, ми маємо розуміння того, що звичайна висадка дерев не покращить місце перебування людей. Спочатку ми взяли на озброєння європейський підхід, а потім під час створення комплексної програми розвитку зелених зон у Києві (яка була тоді єдиною в Україні) ми підійшли до створення районування міста з точки зору природних комплексів і місць зростання. Одним з розділів нової програми буде зміна публічних просторів і містобудування. Ми проаналізували, як райони міста забезпечені зеленими зонами, щоби розуміти, де необхідно більше уваги.  Це важливо навіть з економічної точки зору: чим комфортнішою є територія, тим вона буде багатшою. Комфорт території гарантує бізнесу більше клієнтів, а киянам – затишний відпочинок.  Яскравим прикладом є сквер на Рейтарській-Стрілецькій (сквер ім. Павла Шеремета). Було зрозумілим, що просто посадивши там дерева, місце кращим для киян не зробимо. Невеличкий сквер, низькоповерхова забудова, вузенькі вулички… Ми провели відкритий конкурс серед ландшафтних дизайнерів і архітекторів щодо переосмислення цього простору. В результаті маємо комфортний простір, цікаві лави, і сквер став привабливим і цікавим для киян. На фото: Оцінка достатності зелених зон міста Києва.  І оця от зміна публічних просторів є дуже важливою для того, аби комфортніше було в Києві. Крім того, ми почали більше подорожувати Європою і очікуємо, що ці всі європейські тенденції в будівництві, в соціальній сфері, будуть тут.  Є ті, хто кажуть “зараз війна і не на часі це робити”. Але не один вже військовий казав, що воює якраз за те, щоб тут, вдома, в Україні було комфортно, тут було класно, це була Європа, щоб це ніколи не була росія чи радянська імперія. Тому вважаю, що зупинятися в цьому питанні і говорити про те, що ми не повинні працювати, прибирати сміття та стежити за нашим містом, аж ніяк не можна. Ми повинні наближати перемогу і створювати зараз тут такий настрій, що Україна переможе. Ми повинні бути тут, а не виїжджати десь за кордон в пошуках кращої долі, роботи тощо. KВ: Не секрет, що з радянських часів нам дісталися неоформлені земельні ділянки. А сьогодні громадський сектор активно бореться за збереження скверів міста – Чкалівського скверу чи скверу на Тургенівській. Що зі статусом землі зараз? Чи є поступ? Олексій Король: Раніше майже ніхто не займався оформленням зелених зон. До 2018 року у нас два парки (“Совки” та Парк Партизанської слави) мали оформлені земельні ділянки. Наприклад, Парк Партизанської слави – 115 гектарів в 1994 році і 94 гектари в 2011 році. На сьогоднішній день, понад 100 земельних ділянок вже мають витяги про право постійного користування на земельні ділянки по всіх районах за Київзеленбудом.  І є пріоритетні ділянки, наприклад, на вулиці Писаржевського, Голосіївський район, де громада вимагала сквер, протестуючи проти забудови. Більше того, вже нами зроблений проєкт землеустрою і ми маємо відповідний витяг. І таких ділянок є більше 100, де ми на тому чи іншому етапі оформлення документів, а є такі, які в кадастр вже внесені, але ми чекаємо рішення Київської міської ради про передачу нам їх у постійне користування.  Тож ми пройшли великий шлях, але треба набагато більше. За нашими оцінками оформлення потребують біля 500 ділянок. Окреме питання – величезна територія, яка вже вноситься в кадастр – лісопаркові господарства. Величезні території Біличанського лісу, Конча-Заспи, Дарницького лісопарку, які вимагають окремої уваги, адже могли бути піддані забудові. І тут ми також розпочали вагомий шлях: Міндовкілля внесло щодо об’єкту природно заповідного фонду “Біличанський ліс” обмеження, ці території вже є об’єктом земель природно-заповідного фонду, отже для інших цілей їх відводити не можна. Це теж дуже важливо з огляду питання забудови. Багато територій ми провели по новій програмі, зробили інвентаризацію всіх зелених зон і тепер розуміємо їхні чіткі межі. Вони також вносятся на існуючі карти міста поза межами кадастру, тобто, це серйозна робота, яка була проведена. Але ми не узаконюємо речі, які викликають у громади супротив. Ми такі речі під час інвентаризації вносимо в окремий розділ, пишемо якими рішеннями і коли було скориговано ці межі і ми говоримо про те, що ці питання будуть вирішуватися в окремому порядку. Скоріш за все, що в судовому.  Два роки тому ми створили Реєстр зелених зон. Цей реєстр є відкритим для громади і в цьому питанні ми радилися з інститутом генерального плану, Департаментом земельних ресурсів. На фото: Сквер на Чигоріна KВ: Одне з найболючіших питань Києва – “Екопарк “Осокорки”. Там б’ються, ламаються списи багато років. Чи на часі все ж таки виведення якоїсь ділянки під екопарк, чи все ж таки інвестори “Аркади” побачать там збудовані будинки? Що там відбувається з точки зору збереження громадської ініціативи зі створення паркової зони? Олексій Король: Це питання більше до Київради. Ми дуже хочемо вирішити питання, пов’язане з заказником “Осокорківські Луки”, де якимось чином з’явилась оформена земельна ділянка сільськогосподарського призначення за рішенням 1946 року виконкому міської ради. Ось це хочемо вирішити в судовому порядку і в цьому напрямку працюємо, бо це заповідна територія, відведена нам, 148 гектарів, які лежать на південь від озера Тягле.  Коли ми створювали заказник, в публічному кадастрі про це не було нічого вказано. І раптом з’являється оформлена, внесена приватним нотаріусом в ДЗК земельна ділянка і підставою для цього стало якесь рішення КМР 1946 року. KВ: Як зміниться ландшафт Києва після 22 року? Що з точки зору роботи вашого комунального підприємства ми побачимо нового? Розкажіть про ваші плани. Олексій Король:  Дуже важко на сьогоднішній день проводити якісь роботи і їх оплачувати. Не так багато бажаючих узяти участь у тендерах з відстрочкою платежів, а ми працюємо так. Бюджет не готовий наразі витрачати значні кошти на капітальні ремонти. З точки зору воєнного часу це правильно, тому ми розуміємо, що треба підтримувати господарство також своїми силами і шукати  меценатів.  Плануємо завершити деякі розпочаті у минулому році проекти, дооформити окремі земельні ділянки зелених зон, але нового починати не будемо. Пріоритетним об’єктом для нас є “Совські ставки”.  Також сквер на вулиці Михайлівський – ми його повернули у власність міста. На найближчу сесію ми винесли розгляд питання скверу ім. Максима Шаповала. Також ми працюємо над зміною цільового призначення земель парку “Прибережний” у затоці Берковщина, тому що ділянка у свій час відводилась під будівництво. На фото: Сквер на розі Рейтарської та Стрілецької KВ: Київ раніше вважався найзеленішою столицею Європи. Зараз це не так. Чи поверне місто собі цей статус? Олексій Король:  Я впевнений, що так. Насамперед рівень озеленення у нас зараз високий, але існує значний дисбаланс між районами та нерівномірний розподіл в самих районах. Лісопарки по всьому периметру міста. І ми маємо розуміння, що це є важливий природний бар’єр від Чорнобиля, від торф’яників Бучанського та Броварського районів. Зелень, ліси та парки – це наш мікроклімат, і ми його точно не втратимо, не тільки сквери та зелені зони, а й сам ліс, який забудувати не так просто.  В місті також посилюється тенденція до створення парків, скверів, озеленення центральної частини. Наприклад, вулиці Франка та Золотоворітська, сквери на Володимирській, Пейзажна алея. Також нам допоможуть повернути цей статус два напрямки: ревіталізація київських промзон – місто обов’язково має до цього прийти – із залученням інвестицій чи без, та природних територій. Приклад останньої – це долина річки Либідь. Допоможе також вуличне озеленення. Також не слід забувати про вертикальне озеленення – київські фасади, дахи і нові будинки можна озеленити. Окремий напрям -  озеленення об’єктів соціальної інфраструктур: школи, садочки, спортивні школи тощо. Це легко зробити для бюджету, це легко і з точки зору догляду.  Річку Дніпро, міські водойми, що також є величезним нашим джерелом кисню та здоров’я, також важливо розглядати в єдиній стратегії  розвитку “синьо-зеленої інфраструктури” міста, об’єднавши із парками та іншими зеленими зонами. Такий підхід обов’язково зробить наше місто тим зеленим морем, про яке ми всі пам’ятаємо, містом парків та скверів. Читайте: “Киевзеленстрой” обновил интерактивную карту локаций для высадки деревьев и кустов КиївВлада

Близько 30 гектарів на острові Муромець дістались Х-Park Юрія Зозулі задарма: 102 тис. гривень на рік, ніякої оренди, а земельний податок сплачує місто, тобто – кияни зі спільного міського бюджету. Перевірка в 2021 році встановила, що Х-Park споруджено лише на 27%, а поза проєктом побудовано 80 об’єктів, серед яких багато ресторанів, кафе, альтанок. Департамент культури Київської міськдержадміністрації (КМДА) запропонував інвесторам знести побудоване поза проєктом і забути про інвестиційний договір 2015 року. Але Юрія Зозуля категорично проти та звинувачує перевіряльників у заангажованості, хабарях, брехні, злитті державної та комерційної таємниці й,  головне, у  “конфлікті з Кличко”. В той же час по столиці гуляють гучні чутки, що Х-Park – особиста вотчина мера Києва Віталія Кличка. Про це йдеться в статті Аннабелли Моріної для KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ще раз нагадаємо, що раніше територія Х-Park мала назви парк “Дружби народів” та парк “Муромець”. Але офіційно вона має ще одну “паркову” назву. Землі комунального парку Згідно Інвестиційному договору №050-13/і/155 між Департаментом економіки та інвестицій КМДА (директор на той час – Микола Поворозник), Департаментом культури КМДА (директорка на той час – Діана Попова) та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (співвласники – Юрій Зозуля й Олег Лисюк, який зараз працює заступником гендиректора по капітальному будівництву та інвестиціям ПрАТ “АК “Київводоканал”), спортивний парк було створено на землях Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України в Києві. Цей комунальний парк було засновано 26.02.2010 року рішенням Київради №417/3855 та підпорядковано Департаменту культури КМДА. Київрада відвела новому парку 37,77 га на острові Муромець за рахунок земель парку “Дружби народів” та надала їх в постійне користування Департаменту культури КМДА, який, в свою чергу, мав передати землю підвідомчому йому комунальному підприємству "ВППБЗСНУ у м.Києві". Хоча це підприємство й було створено 15 серпня 2011 року, чиновники так і не передали землю комунальникам, парк не розвивали – і сьогодні його комунальне підприємство парку виглядає фіктивним. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нам не вдалося зв’язатись із в.о. директора комунальному парку Володимиром Ткаченко. За офіційними мобільними номерами телефонів парку відповіли, що нічого не знають ні про нього, ні про сам парк.  За даними аналітичної системи Youcontrol, один із номерів парку належить обслуговуючому кооперативу садово-дачного товариства "Барвінок", співзасновником та директором якого досі фігурує експомічник народного депутата від Партії регіонів Артема Синиці V та VI скликань Верховної Ради (2006-2021 рр), експрацівник апарату МВС Микола Петрович Столбовий, який помер 21 січня 2020 року. Капітальні чи тимчасові споруди? Ми вирішили самостійно переконатися, чи відповідають будівлі, які розташовані на території X-Park, вимогам тимчасових споруд. Разом із фахівцем у сфері нагляду за будівництвом ми відвідали парк і побачили: значна частина будівель у X-Park – це капітальні споруди, будівництво яких на берегах водойм заборонено Водним та Земельним кодексом. “Головною відмінністю капітальної споруди від тимчасової (до яких відносяться збірно-розбірні конструкції) є фундамент, – розповів сертифікований інженер з технічного нагляду за будівництвом Володимир Голубничий. – Але він може бути різний”. Журналісти попросили Володимира оцінити стан споруд у парку. В одній із на вигляд “тимчасових” будівель експерт після кількох хвилин копання саперною лопаткою виявив край фундаменту. У споруді навпроти (одна з будівель ресторанного комплексу) ситуація схожа – Володимир виявив ознаки фундаменту навіть без лопатки. Окремо розташований монолітний фундамент прямокутного перерізу Експерт назвав ознаки, які можуть свідчити про наявність фундаменту: “Металеві палі, каркас, стійка, будь-яка металева конструкція, яка йде під землю, потребує закріплення, конструкції, що буде передавати зосереджені зусилля на основу, а це у 99% – бетонний фундамент. В парку це використовується на багатьох спорудах”. Бетонний стрічковий монолітний фундамент Тому альтанки, які побудовані на відкритих металевих палях над водою у відповідності до закону “Про регулювання містобудівної діяльності”, не підпадають під визначення тимчасової не капітальної споруди. Під таку стійку обов'язково має бути фундамент. Металеву трубу забетонували у фундамент або приварили до металевої закладної фундаменту Камін в деяких з альтанок також є ознакою наявності фундаменту. Більш за те, це вказує на проблеми із пожежною безпекою. За словами Володимира Голубничого, камінна труба в “зимових альтанках” закоротка, не видно "іскрогасника", а покрівля виконана із горючого матеріалу. Металевий каркас, враховуючи прольоти будівлі, не може забезпечити стійкість без належних фундаментів, тобто ця будівля точно не тимчасова: колони обклеєні утеплювачем, неможливо встановити реальний рівень вогнезахисту металевих несучих конструкцій, але за звуком дуже схоже, що використовують пінопласт або екструдований пінополістирол Є й проблеми з пожежною безпекою в електрощитових – щонайменше у двох місцях ми виявили, що вони відкриті, що теж є порушенням правил пожежної безпеки.  Висота труби має бути від 700 мм вище покрівлі й тут може бути цей розмір, однак за умов використання дров у топках, обов'язково треба ставити "іскрогасники" на трубі, якщо поруч покрівля із легкозаймистих матеріалів. Візуально матеріал покрівлі дуже схожий на бітумну черепицю Нагадаємо, що Всередині лютого 2022 року в новинах повідомляли про пожежу в спорткомплексі. Загорання сталося у дерев’яних будівлях готельно-ресторанного комплексу "Байдики Бити". Металева стійка має передавати навантаження від покрівлі, обов'язково повинен бути фундамент неглибокого закладання Ще одне згарище журналісти виявили поруч із штучним озером, яке з’явилось нещодавно і є кар’єром із видобутку піску. Згарище на території Х-Park: залишки великого навісу, повітропровіду, зонта на грильницю або барбекю Відкрита щитова на “рятувальному посту”: стіни із горючих матеріалів, в 3-5 метрах вже вода і люди стрибають на дошки для плавання Ліві вишки мобільних операторів В Акті перевірки Департаменту культури КМДА (документ є в розпорядженні КВ) зазначено, що на землях Департаменту за погодження інвестора встановлено дві вишки мобільних операторів, за які бюджет не отримує кошти. Вишки мобільних операторів, встановлені без погодження з Департаментом культури КМДА Ми так і не змогли дізнатись, на яких підставах інвестор встановив ці вишки без погодження з Департаментом культури КМДА. В ДП “Український державний центр радіочастот” пояснили, що не володіють інформацією щодо контрагента оператора стільникового радіозв’язку, який здійснював роботи по встановленню радіообладнання, а також не мають копій правовстановлюючих документів на відповідну земельну ділянку і об’єкт інфраструктури, оскільки їм не зобов’язані надавати такі документи. В той же час, відповідно до відомостей з Автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром УДЦР станом на 18.08.2022 року операторам стільникового зв’язку здійснено наступні присвоєння радіочастот (із статусом задіяні) у парку “Муромець” в Києві. Номер присвоєння радіочастоти (номер дозволу на експлуатацію) Дата присвоєння статусу (дата видачі документу) ТН1800-0615-80-0582756 30.08.2019 БС2600-0615-80-0688334 07.05.2021 ТН1800-0875-80-0573310 31.05.2019 БС1800-0816-80-0710628 08.12.2021 LTE1800-0976-80-0706657 04.11.2021 Незаконний видобуток піску Під час дослідження парку ми неочікувано виявили невелике штучне озеро з крутими схилами, яке виглядає як карʼєр із незаконного видобутку піску. Це штучне озеро знаходиться за межами земельної ділянки, наданої ТОВ “Інноваційний спортивний парк” інвестиційним договором. Проте на цій ділянці встановлені вишки та натягнута канатна дорога для занять вейкбордінгом. На головній сторінці сайту X-Park рекламується “унікальна штучна водойма”, на якій у 2019 році розміщено нову канатну дорогу За даними наших джерел у Департаменті культури КМДА, це штучне озеро виникло в останні два роки, а з минулої осені збільшилось вдвічі. Взагалі, як з’ясувалось, на Чорториї “несподіване” виникнення штучних озер – це зовсім не рідкість. Наприклад, 19 вересня на пресконференції в “Укрінформ”, де було озвучено інформацію про системну корупцію в сфері столичної культури, представник парку звернув увагу на ще одне “унікальне” штучне озеро Х-Park, де в 2019 році було облаштовано канатну дорогу №7 для вейкбордингу. Штучне озеро, на якому встановлено канатну дорогу №7 Але цього озера раніше не існувало. Це видно навіть на гугл-мапах та мапах Інвестиційного договору, додаткових угод та проєкту парку. В проєкті на цьому місці зазначений вейк, а на водних лижах по суші не їздять. Крім того, на гугл-мапі немає деяких каналів та проток. Ділянка парку на гугл-мапі – обох озер на ній немає Із питанням “що необхідно для законного створення нових водойм та чи можливо це для ситуації Х-Park?”, ми звернулись до експерта. Експертка Комітету з питань контролю дотримання природоохоронного законодавства при Громадській раді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Борисова підкреслила, що законний шлях зазначений у ст. 82 Водного кодексу України (“Регулювання стоку річок, створення штучних водойм”). Якщо б ці озера та протоки створювались відповідно до вимог законодавства, для цього необхідно було б отримувати відповідне рішення Київради із дозволом на створення водойми, а також дозвіл Міндокілля, Держгеонадра, Агентства водних ресурсів, Мінрегіонбуду та інших організацій. Але відповідних рішень Київради нам не вдалося знайти. Натомість експерт звернула увагу на формування берегів під кутом майже 90 градусів, яке характерне для видобутку піску. І, як з'ясувалося, незаконний видобуток піску на Муромці – це вже така традиція. Ще одна “унікальна штучна водойма” – незаконний кар'єр із видобування піску: 1 – сформована водна поверхня,  2 – різкий укіс берега,  3 – канатна дорога для вейкбордінгу Започаткувалась традиція незаконного видобутку піска на Муромці ще в 2012 році, коли, відповідно до розпорядженню КМДА №1103, на цій території за рахунок інвесторів повинні були зробити благоустрій, берегоукріплення та відновлення заплави, а на місці існуючого озера – облаштувати резервний водний стадіон для щорічного проведення міжнародних водних змагань. Замовником цих робіт було Головне управління культури та мистецтв КМДА (сьогодні Департамент культури КМДА), яке підписало договір № 020712/1 від 02.07.2012 року з ТОВ “Українська гідромеханіка” (виконавець робіт, співвласником якого є забудовник Софіївської Борщагівки Сергій Одарич) та ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон” (інвестор, власником якого є господар X-Park Юрій Зозуля – голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України, радник з питань інформаційних технологій та масових заходів мера Києва Віталія Кличка. Однак, згідно Аудиторському звіту Департаменту фінансів КМДА №054-8-1-04/03 від 30.01.2014 року (документ є в розпорядженні КВ), інвестор нічого не платив підряднику, а підрядник, замість відновлення заплави, незаконно намивав з водойми пісок у промислових масштабах. У 2012-2013 роках Державна екологічна інспекція Києва зупинила цей процес та виставила підряднику претензію на суму 343 тис. гривень, а пізніше взагалі заборонила вести діяльность. Директора ТОВ “Українська гідромеханіка” Валерія Кухаря було звинувачено у незаконному заволодінні землями Водного фонду в особливо великих розмірах. Тут цікавим є те, що цей самий Кухар був водночас керівником комунального Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України в Києві, а також росіянином, який отримав громадянство України, але постійно проживав у країнах Балтії. В 2015 році в Інвестиційний договір на облаштування спортивного парку також увійшла норма про необхідність проведення “благоустрою, берегоукріплення та відновлення заплави” за рахунок інвесторів. А вже в грудні 2016 року Дніпровське районне управління поліції у столиці зареєструвало кримінальне провадження №12016100040016939, в якому знову фігурував видобуток піску під виглядом робіт із благоустрою території на тій же земельній ділянці біля Чорторию, балансоутримувачем  якої є Департамент культури КМДА. Фігурантом цієї справи було ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Екосервіс", засноване батьком відомого у Києві видобувача піску Валентина Рака. Зараз засновником цього ТОВ значиться Надія Прялова. Читайте: Обвиняемое в “крышевании” незаконной добычи песка ГП “Укрводсервис” получило подряд на восстановление каскадов трех водоемов на Киевщине В 2016 році, відповідно до інвестиційного договору між Агентством водних ресурсів та ТОВ “Науково-виробниче підприємство Екосервіс”, було розроблено проект на роботи з розчистки ділянки протоки річки Десенка (в урочищі Чорторий) та двох її заток. Але цей проєкт не стосувався створення нових водойм. Як ми вже сказали, на це потрібно рішення – дозвіл Київради. За даними наших джерел в КМДА, в ті часи Юрія Зозулю та Валентина Рака не раз бачили разом. З часом Валентин Рак підпав під підозру, деякий час був у розшуку, а видобуток піску на Муромці на якийсь час припинився. Неспортивна історія Треба підкреслити, що ідея створення спортивного парку дуже затребувана в Києві, а самі спортсмени заздалегідь поставлені у ситуацію, коли їх підштовхують грати за правилами, що нав’язує існуюча корупційна система. Історія Х-Park, на жаль, є нагальною ілюстрацією цієї ситуації, яка не змінюється в залежності від імені мера. Вейкбордінг започаткувався на острові Муромець майже 20 років тому, а 15 років тому, за даними xpark.kyiv.ua, на цій території вже було реалізовано першу кільцеву канатну дорогу в Україні X-traction та засновано клуб “Екстремальна тяга”, а пізніше встановлено й лінійну дорогу. В ті роки спортсмени знаходились у підвішеному стані, їх будь-якої миті на законних підставах могли попросити звільнити цю ділянку. Наприклад, у 2010 році, створюючи комунальний парк, Київрада погрожувала розірвати договори оренди, якщо орендарі будуть використовуватимуть береги не за цільовим призначенням. В 2012 році Федерація вейкбордінгу та воднолижного спорту України вперше (до речі, без будь-якого конкурсу) отримала виключне право на встановлення тимчасових спортивних та допоміжних споруд на території частини парку на острові Муромець.  Згідно розпорядженню голови КМДА Олександра Попова №873 від 25.05.2012 року, спортсменам гарантували погодження та підтримку зі сторони різних міських структур. Інакше кажучи, вони отримали офіційне “прикриття”. До речі, інвестиційний конкурс на створення спортивного парку ТОВ “Інноваційний спортивний парк” вперше виграло ще в 2013 році, але тоді інвестиційний договір не було підписано. Новий інвестиційний конкурс провели вже в 2015 році. “У вейкбордистів завжди проблеми із розташуванням своїх локацій в місті, – пояснює Олександра Борисова. – Спорядження для вейкбордінгу потребує встановлення спеціальних вишок біля лінії води, між якими натягується канатна дорога. Металеві вишки встановлюються не на один рік та потребують вбивання металевих паль у землю, що вважається порушенням правил благоустрою та навіть є ознакою будівництва капітальної споруди, а відповідно, заборонено Водним кодексом. Дехто легалізує вишки, як нібито гідротехнічні споруди, але це незаконно”. Та проблема насправді полягає й у недосконалості чинного законодавства. Адже ніяких винятків для водного спорту Водний кодекс не має, як не має ї прозорої системи відносин між спортсменами та землевласником – містом. Тому спортсмени змушені домовлятися неофіційно та шукати шляхи легалізації діяльності, яка несе й соціальне навантаження. “Сьогодні місто пропонує у такому випадку підписувати інвестиційну угоду та отримувати земельну ділянку, де тебе більше ніколи не будуть “кошмарити” перевіряльники, – розповів на умовах анонімності вейкбордист Сергій (ім’я змінено). – Але це дуже дорого – і офіційно, і неофіційно, тому якщо ти на це йдеш, то треба бути готовим займатись не спортом, а бізнесом, грати в чорну та заводити на територію торгівельні точки і багато. На це готові не всі”. Тому існування Х-Park в існуючому “неспортивному” вигляді цілком зрозуміло. Як, безумовно, є позитивом і те, що цю територію використовують спортсмени та волонтери. Але це аж ніяк не відміняє порушення законодавства, спроб прикриття кумівством та необхідності створення прозорої і цивілізованої системи відносин між владою та бізнесом. Кримінальне розслідування та депутатські обіцянки Зрештою порушення, які допустили у Х-Park під час виконання інвестдоговору, стали приводом для розслідування, яке сьогодні в рамках кримінального провадження №42022100000000366 від 13 липня 2022 року здійснює ДБР в Києві. Депутати Київради від “Слуги народу” Ксенія Семенова, Владислав Трубіцин, Георгій Зантарія та Євгенія Кулеба, які були присутні 19 вересня на прес-конференції заступника директора Департаменту культури КМДА Геннадія Яворовського, пообіцяли взяти ситуацію під контроль. А заступник голови постійної комісії Київради, позафракційний Костянтин Богатов сказав, що винесе ці проблеми на обговорення найближчого засідання комісії. То ж, чим закінчиться історія із “раєм для вейкбордистів” – ми ще дізнаємось. Першу частину розслідування читайте тут: X-Park і замурований ЧорторийФото: колаж KВКиївВлада

Радник мера Києва Віталія Кличка – Юрій Зозуля (на фото згори ліворуч) – забудував своїм X-Park частину острова Муромець і не сплатив до бюджету майже 140 млн гривень. Сам Зозуля відхрещується від звинувачень. Але давня дружба власника X-Park з Кличком (на фото внизу праворуч в образі діда Мороза) наводить на думки про ймовірну корупцію на найвищому міському рівні. Про це йдеться в статті журналістки Аннабелли Моріної для KВ. Підписуйтесь на “КиївВладу”  19 вересня на пресконференції в Укрінформі заступник директора Департаменту культури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Геннадій Яворовський розповів про схеми, які існують в підконтрольних Департаменту закладах культури та інші схематози. В тому числі – про приватний X-Park, який створено на базі колишнього парку “Дружби народів”. Читайте: Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування Це викликало неабияку реакцію керівництва та власників {-Park. Так директор X-Park Олександр Дуброва звинуватив колишнього директора Департаменту культури КМДА Яну Барінову та Геннадія Яворовського у вимаганні хабара в розмірі 600 тис. гривень на рік “за невтручання в роботу парку”. А засновник X-Park Юрій Зозуля повторив ці звинувачення й додатково звинуватив всіх причетних до пресконференції у низці порушень: викритті державної та комерційної таємниці, переслідуванні “вітчизняного інвестора” та тиску на бізнес під час війни. Більш того, Зозуля закликав френдстрічку “знищити та покарати” кривдників, яких нагородив усіма можливими негативними епітетами. Френдстрічка жваво відгукнулась та пообіцяла “п#здити”, “карати на місці за законом воєнного часу” та, щонайменше, “надавати тумаків” усім, на кого вказав інвестор Х-Park. Реакція інвестора цілком зрозуміла. В нього дійсно підгорає. Читайте чому. Чия територія Якщо їхати Північним мостом з Оболоні на Троєщину, вийти на середині та пройти на північ, ви попадете на острів Муромець (північна частина Труханова острова), де знаходиться однойменний великий парк. До лютого 2018 року він мав назву “Дружба народів”, але був перейменований Київрадою, у зв’язку із декомунізацією. Частина цієї території більш відома, як приватний X-Park. Територія та водойми Х-парку на гугл-мапі Тут біля затоки Чорторий розташувалися десятки різних спортивних локацій, яких немає у інших столичних міських парках: вейкбординг, прогулянки на всюдиходах та квадроциклах та інші розваги. Х-парк – улюблене місце спорту багатьох киян, та останнім часом він відомий не цим. В парку є багато ресторанів, гриль-зон із купою альтанок по під берегом, бані, кемпінги та майданчики для багать. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазвичай це все заборонено на природоохоронній території, якою є парки. Втім, Х-парк зміг створити такий майданчик для відпочинку. І, як з’ясувалось, все можливо, якщо жити не по законам, а по поняттям, та хизуватись дружбою із головним спортсменом міста. Земля на 100 тис. гривень Сім років тому місто вирішило облаштувати на території острова Муромець спортивний парк, а тому провело інвестиційний конкурс. Його виграло ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. Одним співзасновником цього товариства є Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України та радник з питань інформаційних технологій та масових заходів мера Києва Віталія Кличка. Другим співзасновником ТОВ “Інноваційний спортивний парк” є Олег Лисюк, який з 2014 року займає посаду директора дирекції по реконструкції Бортницької станції аерації (БСА), а з червня минулого року – заступника гендиректора по капітальному будівництву та інвестиціям ПрАТ “АК “Київводоканал”. Нагадаємо, в травні 2021 року посаду гендиректора “Київводоканалу” обійняв Сергій Крушановський. Директором ТОВ “Інноваційний спортивний парк” є син Олега Лисюка – Владислав Лисюк. В розпорядженні автора статті опинились Інвестиційний договір “на будівництво спортивного парку” від 30 жовтня 2015 року, підписаний між ТОВ “Інноваційний спортивний парк” та Департаментом культури і Департаментом економіки та інвестицій КМДА, а також 5 додаткових угод до нього, підписаних з 2016 року до початку 2021 року. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ДОГОВІР №050-13/i/155 ВІД 30 ЖОВТНЯ 2015 РОКУ З ДОДАТКАМИ Підкреслимо, раніше ці документи вважалися конфіденційними, але, завдяки рішенню Київради N10/9089 від 7.07.2020 року, були “розсекречені”, як і інші аналогічні договори між структурними підрозділами КМДА та приватним бізнесом. Умови цього інвестиційного договору були сприятливими для бізнесу та не надто вигідними для міста. Спочатку інвестор отримав від Департаменту культури КМДА 14,5 га найкращих київських земель: острів, річка, поруч – зупинка громадського транспорту та під’їзд на авто. Згідно з проєктом, інвестор зобов’язався облаштувати спортивний парк та витратити на це 19,7 млн гривень. Тут мали з’явитися багато спортивних локацій та рекреаційна зона. До 2021 року площа ділянки майбутнього спортивного парку збільшилась до 28 га, з яких 18 га надав Департамент культури,  а ще 10 гектарів –  “Київзеленбуд” та “Київавтодор”. Збільшилась також водна площа — на 8 гектарів. Зросла й кількість інвестицій — до майже 149 млн гривень. 14, 5 гектар парку у 2015 році                                  28+ 8 гектар парку у 2021 році Та договір обмежував будівництво на прибережній смузі Дніпра, адже він не міг суперечити чинному водному та земельному законодавству.  Тож обмеження торкнулися 17 гектарів території парку, тобто 85% від його загальної площі.  Як виняток, спортивному парку дозволили розташувати на таких ділянках тимчасові споруди. Наприклад, дерев’яні трибуни для спостереження за спортивними змаганнями на воді, які можна було б у будь-який момент розібрати та вивезти. Отримання території під парк коштувало інвесторам біля 1,2 млн гривень. Трохи більше 197 тис. гривень із цієї суми вони сплатили за проведення інвестиційного конкурсу, решта ж пішла на розвиток інфраструктури міста. При укладанні інвестдоговору такі платежі — обовʼязкові, і складають близько 5% від суми інвестицій. Втім, виплатив інвестор ці кошти, виходячи із початкової суми 2015 року. Й більше до бюджету підприємці не сплачували нічого. Зокрема, земельний податок. Справа в тому, що договір не передбачав орендної плати для приватників взагалі. “Умовами інвестиційного договору не передбачено сплату інвестором коштів на оплату орендної плати чи відшкодування податку на землю”, — пояснив заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський. Податок за ділянку на Муромці все ж платять. Тільки робить це Департамент культури КМДА, який перераховує близько 100 тис. гривень щорічно за користування цими землями. Натомість підприємці мали організовувати спортивні заходи із участю мистецьких колективів із КМДА та сплачувати їм 102 тис. гривень на рік. В перерахунку на місяць ця сума складає 8,5 тис. гривень, що дешевше, навіть ніж місячний абонемент на вейкбордінг в Х-Park у 10,5 тис. гривень, та майже дорівнює добовій вартості оренди “теплої альтанки” на території парку у вихідні дні. Чи справедлива така оцінка для земельної ділянки? Наприклад, інша компанія, засновником якої також є Юрій Зозуля (ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”), орендує на тому ж острові три невеликі ділянки загальною площею у 1,9 га. Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0069, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 0.4307. Нормативна грошова оцінка 2 100 656 гривень Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0068, землі рекреаційного призначення. для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 0.0225. Нормативна грошова оцінка 84 656 гривень   Земельна ділянка в оренді ТОВ “Спортивно-оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”, кадастровий номер 8000000000:62:206:0067, землі рекреаційного призначення, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення. Площа 1.4561. Нормативна грошова оцінка 7 101 849 гривень За даними джерел у Департаменті земельних ресурсів КМДА, в 2020 році оренда цих ділянок обійшлася фірмам Зозулі майже у 9,3 млн гривень. Але якщо б ТОВ “Інноваційний спортивний парк” на тих самих умовах орендував 28 га паркових земель на острові Муромець, то бюджет Києва щорічно отримував би додаткових 136 млн гривень. Зараз вони дістались йому майже безкоштовно. До речі, сам Зозуля у наданому коментарі взагалі заперечував відсутність орендної плати за землі на острові посеред Дніпра, які місто надало йому за інвестиційним договором, але доказів сплати цієї оренди так і не надав. Довіряти та перевіряти Як землевласник, Департамент культури КМДА був зобов’язаний відслідковувати процес створення спортивного парку за інвестиційним договором. Але довгий час керівництво Департаменту, схоже, не звертало уваги на те, що відбувалося на острові Муромець. А у 2019 та 2021 році чиновники підписали додаткові угоди до інвестиційного договору з тією ж компанією й вдвічі збільшили площу ділянки, переданої інвестору, без проведення будь-якого додаткового конкурсу. До речі, останнє таке рішення підписав Микола Шуляк, який був першим заступником директора Департаменту та й сьогодні займає аналогічну посаду. У 2021 році в Департаменті культури відбулася повна зміна керівної команди, і його очолила Яна Барінова. Восени 2021 року вперше за шість років парк відвідали перевіряльники з Департаменту культури. В інвестиційному договорі остаточний строк створення спортивного парку спочатку був призначений на кінець 2020 року, потім (після значного збільшення площі) його перенесли на 1 березня 2022 року. “Та, згідно з даними експертного звіту до проєктної документації, строк спорудження спортивного парку завершився восени минулого року. Це й стало підставою перевірки Департаментом виконання умов інвестиційного договору”, — розповідає Геннадій Яворовський, який очолював групу перевіряльників Х-Park від КМДА. Зрештою, перевіряльники побачили зовсім не ту картину, на яку очікували. Журналісти отримали від своїх джерел у КМДА копію Акту перевірки виконання умов Інвестиційного договору “на будівництво спортивного парку”. Cхоже, результат перевірки, яка закінчилася 8 лютого, виявився невтішним: у Акті зазначено, що спортивний парк на острові Муромець створено всього на 27%. В грошах це 93,7 млн гривень недоотриманих інвестицій. Ба більше – комісія знайшла у парку 80 об’єктів без дозвільної документації. “З них 57 об’єктів взагалі не передбачені проєктно-кошторисною документацією, а 23 об’єкти після початку будівництва незаконно змінили цільове призначення”, — йдеться в документі. Мова про десяток ресторанів, кафе та барів, яких взагалі не було в проєкті, та безліч альтанок: на одному місці замість однієї запроєктованої альтанки сьогодні побудовано двадцять. Водночас інвестор не збудував адміністративні та господарські приміщення дитячої спортивної школи та школи боксу, майданчик йоги та єдиноборств і приміщення для стартового судді. А, наприклад, рятувальний пост не тільки змінив місце розташування (порівняно з проєктом парку), але й поповнився кальяном та баром. Більш того, як зазначили перевіряльники, у парку з’явились дві незаконні вишки мобільних операторів, про які в Департаменті ні слухом, ні духом, хоча місячна оренда землі під дві вишки коштує близько 80 тис. гривень, і ці гроші мали попадати б в бюджет міста. У Акті перевіряльники зазначили — підприємці порушили умови інвестдоговору на створення спортивного парку, тому необхідно звернутись до керівництва КМДА, щоб припинити його дію, а також звільнити територію від незаконно побудованих об’єктів, повернути в бюджет коштів від розміщення вишок мобільних операторів та звернутись до правоохоронних органів. Відповідні документи є в розпорядженні KВ. В середині лютого тодішня директорка Департаменту культури Яна Барінова отримала Акт перевірки та доповіла з цього приводу профільному заступнику голови КМДА Валентину Мондріївському. Але зрештою Акт повернувся у Департамент ні з чим. 24 лютого ц.р. росія повномасштабно вторглася в Україну. Яна Барінова виїхала за кордон з неповнолітньою донькою. Віталій Кличко звільнив її - за поданням Мондриївського, яке наразі ніхто не бачив. Барінова подала позов до суду, але згодом звільнилась з посади за згодою сторін. Та це вже окрема історія. Спроба зам’яти справу Влітку цього року результатами перевірки зацікавилося ДБР в Києві. В нашому розпорядженні опинився лист директора ДБР в місті Києві, який звернувся до заступника голови КМДА Валентина Мондриївського з вимогою надати інформацію щодо виконання умов інвестиційного договору по створенню спортивного  парку на острові Муромець та відповідної перевірки, проведеної Департаментом культури КМДА. Після отримання цього листа в Департаменті культури КМДА відбулася відповідна нарада, на якій головував Микола Шуляк, були присутні члени комісії із перевірки, у тому числі – Геннадій Яворовський. Інтереси інвестора представляв заступник гендиректора ПрАТ “АК “Київводоканал” Олег Лисюк. На аудіозаписі цієї наради, який також є в нашому нашому розпорядженні, Олег Лисюк запевняє, що не вбачає нічого страшного в тому, що у парку з’явились не затверджені проєктом кафе та ресторани, оскільки має досвід будівництва за бюджетні кошти та поза затвердженим проєктом. А Микола Шуляк запропонував продумати механізми, як “затягнути у проектну документацію” вже збудовані у парку будівлі з невідповідним цільовим призначенням. Щоправда інші присутні на цій нараді не погодились із пропозицією, тому й розійшлись ні з чим. Війна зашкодила? Чи могло статися так, що проєкт парку справді змінювався, й інвестор ані на крок не відступав від нього? Саме у цьому запевнив співвласник компанії-інвестора: мовляв, о зміни до проєкту спортивного парку були та проводяться, просто в КМДА довго узгоджують будь-які зміни до проєкту через інертність самої структури. “Може бути таке, що вони (Департамент культури КМДА, – авт.) провели перевірку по попередньому проєкту, а треба було по останньому”, – каже Юрій Зозуля. У КМДА відкидають таку можливість, посилаючись на те, що існує єдиний затверджений у 2019 році проєкт парку. По іншим, не затвердженим проєктам, будувати зарано. Тим більш, коли мова йде не про збірно-розбірні конструкції якихось спортивних локацій, а звичайні споруди ресторанів та кафе. "Легалізувати вже побудовані споруди кафе та ресторанів шляхом внесення змін у проєктну документацію у законний спосіб неможливо, – впевнена експертка Комітету з питань контролю дотримання природоохоронного законодавства при Громадській раді Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Борисова. – Хоч би тому,  що доведеться проводити інвесткомісію, отримувати експертизу проєкту та проводити стратегічну екологічну оцінку, яка передбачає громадське обговорення. І все це заднім числом". Оскільки в нас виникли підозри, що більшість ресторанів, кафе Х-парку – це не збірно-розбірні конструкції, а капітальні споруди, ми вийшли на місцевість разом із сертифікованим інженером технагляду у будівництві. В результаті, крім іншого знайшли незаконний кар’єр із видобутку піску. Як з’ясувалось, це взагалі кримінальна традиція на Чорториї. До чого тут Х-парк – буде в наступній частині розслідування. Коментарі сторін Юрій Зозуля, голова Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України, засновник ТОВ “Спортивно- оздоровчий комплекс Український воднолижний стадіон”(інвестор із 2012 року) та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” (інвестор із 2015 року) Аннабелла Моріна: Нам надали матеріали перевірки будівництва спортивного парку, яку в минулому році проводив Департамент культури КМДА, та згідно з якими на території Х-парку побудовано 80 об’єктів, не передбачених проєктом, у тому числі бари-ресторани, вишки мобільних операторів. Чи бачили ви результати перевірки та що будете з цим робити? Юрій Зозуля: Що стосується результатів перевірки, то нам їх не доводили. Тобто в нас були з Департаменту культури – стара ще директриса. Наскільки я знаю, у них там конфлікт з Кличком дуже якийсь великий, думаю, може із-за цього вона хоче привести якісь аргументи. По-перше, у нас кількість видів спорту і площадок перевищує те, що є в проєкті. Ніяких у нас там забудов не має. Якщо хтось це робить, то це упереджено. Я можу провести екскурсію та показати. І хто проводив цю перевірку? Аннабелла Моріна: В документах зазначено комісію з декількох співробітників від Департаменту культури КМДА під головуванням діючого заступника директора Департаменту – Геннадія Яворовського. До Акту додано порівняльну таблицю, в якій зазначено, що повинно було бути побудовано та замість цього: одна альтанка в проєкті і 20 стоять по факту. Юрій Зозуля: Були, є та йдуть зміни до проєкту. В нас є узгоджений проєкт, в якому нанесені всі майданчики, та потім були і йдуть зараз зміни до проєкту. Аннабелла Моріна: Коли були погоджені зміни? Юрій Зозуля: Є основні документи. Перше – землевідвід. На базі виграного інвестконкурсу ми отримали землю (за інвестиційним договором земельна ділянка не передавалась інвестору, – авт.). Потім зробили проєкт. КМДА його дуже довго узгоджувала – 5 років. Поки узгодила цей проєкт, в нас прошли зміни до проєкту. Нові майданчики, види спорту зайшли. Проєкт узгоджений існує і є зміни до цього проєкту. Мало того, в нас зайшли ще нові види спорту і ми знову змінимо проєкт. Зараз зайшли ще військові, і ми знову все зміним. Зайшла військова інклюзія, це поранені військові, вони теж собі майданчик роблять, і це ще одні зміни до проєкту. В нас КМДА інертна структура, яка довго узгоджує проєкти, а потім довго узгоджує зміни до проєкту. Може бути таке, що вони провели перевірку по попередньому проєкту, а надо було по останньому (в Департаменті вважають, що провели перевірку по єдиному погодженому проєкту). Аннабелла Моріна: Ви сказали, що після інвестконкурсу вам надали землю. А як вам її надали: в оренду, в постійне користування? Юрій Зозуля: За інвестконкурсом. В 2015 році ми виграли цей інвестконкурс, заплатили пайові. Не пам’ятаю, там, по-моєму, 20 мільйонів (офіційно лише 1 млн гривень пайових, – авт.) за виграш у цьому інвестконкурсі, і зобов’язались ще на 20 мільйонів зробить інвестицій, і почали робити проєкт, щоб зробити ці інвестиції. Це прописана державою система отримання інвестиційних проєктів, ми виступаємо, як внутрішній інвестор. Аннабелла Моріна: Якщо ви отримали землю, то ви, мабуть, і земельний податок за неї сплачуєте? Юрій Зозуля: Конєчно, ми ще платимо оренду, як платять бензозаправки, хоч створюємо спортивний парк. Ми думали, що нам льготи дадуть, а нам льгот не дали, а дали, як під торговий центр (компанія Зозулі сплачує орендну плату за інші земельні ділянки, загальною площею 1,9 га, кадастрові номери: 8000000000:62:206:0069, 8000000000:62:206:0068, 8000000000:62:206:0067, – авт.). Аннабелла Моріна: Яка вартість оренди? Юрій Зозуля: Дайте запит на Київзем. Якщо ми місяць не платимо оренди, то в нас йдуть штрафні санкції та пеня. Я зрозумів, то замовна якась штука до вас прийшла, тому що які тут ресторани – я не знаю. Шо вони там понаписували. Нам цей акт перевірки не давали. Ви маєте дуже хибну інформацію. Мало того, інформацію, яка компрометує нашу організацію. Якщо кажуть, що ми не платили оренду, то точно злопихатель, який хоче щось нам навредить. Аннабелла Моріна: За нашими даними, навіть земельний податок сплачує Департамент, тому що земельна ділянка не передана ні в оренду, ні в користування. Юрій Зозуля: Ну, тоді розбирайтесь. Хтось там мутить воду. Ми кожен місяць, точніше, наперед на півроку платимо оренду. Більш того, у нас на тій локації працює 400 працівників. Це і тренера і різні ФОПи, які надаюутьспортивні услуги. У нас дуже багато працевлаштовано людей тут, і всі ці люди платять налоги. Ця територія, окрім оренди, приносить налоги людей, які працюють. Досить велика кількість працівників. Аннабелла Моріна: Згідно умов інвестиційного договору та додатків, у вас не оренда, а зобов’язані проводити спортивні заходи на відповідну суму. Ви можете мені якийсь документ надіслати, який підтверджує виплату оренди? Прим. авт.: документ не надано. Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури, начальник управління економіки і фінансів Аннабелла Моріна: На яких умовах з 2015 року по сьогодні інвестор здійснює користування земельною ділянкою в Х-парку? Чи виставляє Департамент культури КМДА інвестору рахунки за користування земельною ділянкою та на яку суму?  Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” використовує зазначену вами земельну ділянку на підставі інвестиційного договору від 30.10.2015 року, укладеного між Департаментом економіки КМДА, Департаментом культури КМДА та власне інвестором. Умовами зазначеного договору не передбачено сплату інвестором коштів на оплату орендної плати чи відшкодування податку на землю.  Аннабелла Моріна: Яка організація з 2015 року по сьогодні платить податок на землю щодо земельної ділянки, на якій, згідно умов Інвестиційного договору, створюється спортивний парк? Геннадій Яворовський: Оплату земельного податку за використання території парку в тому числі, тою земельною ділянкою, яка є предметом інвестиційного договору,з 2015 року здійснює департамент культури КМДА.  Аннабелла Моріна: Коли було затверджено проект спортивного парку, передбачений Інвестиційним договором, та чи вносились зміни в проектно-кошторисну документацію, починаючи із з 2015 року? Геннадій Яворовський: Слід зазначити, що згідно пункту 1 Додаткової угоди № 2до Інвестиційного договору, датованої листопадом 2018 року, встановлено термін затвердження проектної документації: 01.12.18 року. Вказана документація була розроблено та 03.12.18 року по ній було отримано позитивний експертний звіт з терміном будівництва 30 місяців. В Департаменті культури проєктно-кошторисна документація була затверджена в 2019 році. З того часу до Департаменту культури не надходили пропозиції з коригування ПКД.  Аннабелла Моріна: Чи надавав Департамент культури КМДА нове завдання на проектування парку із урахуванням змін в проекті та будівництвом не передбачених раніше в парку ресторанно-готельних комплексів? Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” не звертався до Департаменту культури з питання погодження завдання на проектування, а саме коригуванню існуючої ПКД.  Аннабелла Моріна: Чи надавав Департамент погодження на встановлення вишок мобільних операторів на території Х-парку? Геннадій Яворовський: ТОВ “Інвестиційно спортивний парк” не звертався до Департаменту культури КМДА з питання встановлення вишок мобільних операторів. Дозволів на встановлення вишок Департамент не надавав. Аннабелла Моріна: Чи відомо Департаменту культури КМДА, яка організація та в яких цілях створила нове штучне озеро біля території Х- Park та встановила на ньому спорядження для вейкбордінгу? Геннадій Яворовський: Інформація по питанню відсутня.  Аннабелла Моріна: Ви були головою комісії із перевірки виконання вимог Інвестиційного договору. Які ваші дії були по результатам перевірки? Геннадій Яворовський: За результатами перевірки було складено Акт, в якому детально описано наявні порушення інвестиційного договору та запропоновано здійснити комплекс заходів направлених на усунення вказаних порушень. Яна Барінова, директорка Департаменту культури КМДА (2021 рік) Департамент культури – найбільший балансоутримувач муніципальної власності. Перші півроку на посаді директора я займалася тим, що об'їжджала об'єкти, що перебувають на його балансі. У деяких випадках безпосереднє знайомство з об'єктом лише посилювало подив з приводу того, яке саме ставлення до культури він має. Так було й із Х-Park. Наскільки я зрозуміла, це територія, де культивуються різні види спорту, зокрема вейкборд, вейксерф та інше. Вже багато років. І кияни знають, що всі ці роки найчастішим гостем Х-Park був Віталій Кличко. Дід Мороз – Віталій Кличко, Снігуронька – Юрій Зозуля, 2016 рік, X-Park Свої враження від відвідування парку я сформулювала так: на цій території треба створювати ще щось, що стосується міської культури більшою мірою, ніж канатка. 24 лютого ми мали їхати на Муромець разом із Оленою Гудковою – її дуже зацікавила моя пропозиція продовжити там “Кураж базар”. Але на жаль. Перевірку виконання вимог Інвестиційного договору на будівництво спортивного парку я й ініціювала. Її результати ми отримали у лютому 2022 року. Якби не війна, за її результатами ми, зрозуміло, запустили б процес розслідування тих порушень, які вона виявила. Порушення, виявлені перевіркою, відбувалися задовго до мого призначення на посаду директора Департаменту. І повірте, проблемних об'єктів у Департаменті – десятки. Виправити за півроку те, що робилося роками, якщо не десятиліттями – вище за людські можливості. Особливо, якщо ти не маєш слідчих функцій, як у правоохоронних органів. Тому я була зосереджена на запуску нових проектів, які сформували б новий імідж Києва, як культурної столиці Європи. Читайте: Неякісний асфальт і “золоті стовпчики”: Нацполіція розслідує зловживання посадовців “Київавтодору” Фото: колаж KВКиївВлада

Господарський суд Київської області задовольнив позов Київської обласної прокуратури про повернення державі земель природно-заповідного фонду в Обухівському районі. Прокурори довели, що відведення земельні ділянки площею 12,4 га відбулося з порушенням вимог законодавства. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Прокурори довели, що приватне товариство незаконно оформило право власності на земельну ділянку площею 12,4 га на території Обухівського району Київської області”, – йдеться в повідомленні.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що ділянка розташована в межах лісового заказника місцевого значення “Чернечий ліс” та археологічної пам’ятки – об’єкту культурної спадщини “Багатошарове поселення між Ходосівкою та Лісниками”.   У прокуратурі зауважили, що ця ділянка є землею лісогосподарського та історико-культурного призначення. Відповідно до законодавства це унеможливлює її перебування у приватній власності, що й слугувало підставою для звернення із позовом до суду.  Суд підтримав позицію прокуратури та задовольнив позовні вимоги про повернення державі земель природно-заповідного фонду вартістю 440 млн гривень.  Нагадаємо, влітку 2021 року почалася боротьба місцевих жителів та активістів Феодосіївської громади проти намірів забудувати 19 гектарів місцевого Чернечого лісу. Відомий Чернечий ліс росте на площі 420 га і розташований між селами Ходосівка і Лісники, в п'яти кілометрах на південь від Києва. Ліс – частина Боярської лісодослідної станції, яка займає 17 тисяч га соснових і дубових лісів, які об'єднують вузьким коридором долини річок Дніпро і Ірпінь. Читайте: Заповідні котеджі: навколо Чернечого лісу розгорівся будівельний скандал Фото: wikimedia КиївВлада

Суди поставили крапку в питанні правомірності будівництва клубного будинку (КД) “Podilsky” на на вул. Лук'янівській, 19 в Києві. Служителі Феміди підтвердили, що Департамент з питань Держархбудконтролю при КМДА на законних підставах скасував видані забудовникам дозволи на будівництво та введення об'єкта в експлуатацію. Одна із головних причин – замовник робіт ТОВ “Скайфорт” не отримав необхідні погодження органів охорони культурної спадщини, які б легітимізували це будівництво на горі Щекавиця. Таким чином, в столиці з'явився черговий “сірий” житловий комплекс – його побудовано, в ньому вже розпродані всі квартири, але  офіційно його не існує. Як стало відомо KВ, нещодавно суди остаточно визнали незаконність будівництва КД “Podilsky” на на вул. Лук'янівській, 19 (Шевченківський район Києва). Підписуйтесь на “КиївВладу”  На даний момент цей 5-поверховий будинок вже збудований, а квартири в ньому розпродані (девелопер проєкту офіційно не заявлений. – KВ). Згідно з даними порталу про нерухомість “ЛУН”, усього в цьому житловому комплексі налічується 36 квартир. Але незважаючи на завершення у 2020 році будівельних робіт, офіційно цей об'єкт не введено в експлуатацію. Місцерозташування КД “Podilsky” Проти будівництва клубного будинку “Podilsky” ще в 2018 році активно виступала Київська міська організація "Українського товариства охорони пам'яток історії та культури" (КМО УТОПІК).  Так, охоронці пам'яток історії  вказували на те, що будівництво даного об'єкта проводилося на земельній ділянці, яка не передбачена для зведення багатоповерхового будинку – її цільове призначення “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку та господарських споруд” (кадастровий номер – 8000000000:91:119:0030, площа – 0,09 га).  Також КМО УТОПІК повідомляла, що забудовники не отримали погодження на проведення будівельних робіт у органів охорони культурної спадщини. На думку  пам'яткоохоронної організації, це було потрібно зробити, бо об'єкт будівництва розташований у Центральному історичному ареалі Києва, на території пам'ятника археології національного значення “Культурний шар городища (Щекавиця гора)”  та пам'ятника ландшафту та історії місцевого значення  “Історичний ландшафт Київських гір та долини річки Дніпро”.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також в КМО УТОПІК вказували на те, що забудовники не сповістили громадськість про заплановане будівництво, чим порушили вимоги розпорядження Київської міськдержадміністрації (КМДА) №817 від 12 травня 2006 року “Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини Києва”. Читайте: Киевская гора Щекавица задыхается от застройки KВ вирішила проаналізувати історію будівництва цього об'єкта. Боротьба за дозволи Земельна ділянка на вул. Лук'янівській, 19 з лютого 2000 року належить фізичній особі Людмилі Горбайчук. Саме тоді між нею та Київрадою було укладено договір купівлі-продажу землі, яка до того часу знаходилася в комунальній власності столичної громади. Тоді цільове призначення цієї землі було “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку та господарських споруд” (звичайна садиба.- KВ), і з тих пір воно не змінювалося. У подальшому, 22 жовтня 2015 року право забудови цієї ділянки отримало ТОВ “Скайфорт” – на підставі договору суперфіцію, який було укладено між вказаною компанією та власницею землі.  7 вересня 2016 року ТОВ “Скайфорт” отримало від Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вказаній ділянці житлового будинку. На даний момент повна версія цього документу відсутня у відкритому доступі, тому більшість вихідних даних, на які мав орієнтуватися забудовник при проведенні робіт, невідомі. Проте, в публічних джерелах уточнюється, що, згідно з цими МУО, на ТОВ “Скайфорт” серед іншого було покладено зобов'язання подати проєкту документацію на розгляд та погодження до органів охорони культурної спадщини та “Українського товариства охорони пам'яток історії та культури”. Між тим, навіть без такого погодження, 23 березня 2018 року ТОВ “Скайфорт” зареєструвало в реєстрах ДАБІ повідомлення про початок будівельних робіт з будівництва житлового будинку на вул. Лук'янівській, 19. Цей документ також наразі відсутній у відкритому доступі, але різноманітні відкриті джерела повідомляли, що забудовник у цьому документі вказав, що клас наслідків цього об'єкта – С1 (незначні наслідки, дозволяється перебування в будинку до 50 осіб, органи держархбудконтролю реєструють такі дозволи в автоматичному режимі, без перевірки вихідних даних будівництва. – KВ). При цьому, ЗМІ писали, що в цьому будинку заплановано облаштування 36 квартир. Втім, законність цих робіт одразу викликали питання у профільних органів: протягом наступних декількох місяців вони провели на цьому об'єкті декілька перевірок. У ході таких перевірок було підтверджено, що забудовник при реалізації свого проєкту допустив ряд порушень.  Зокрема, у Держгеокадастрі встановили, що земельна ділянка де-факто використовується для будівництва багатоквартирного будинку, а не “звичайного” житлового будинку. У свою чергу, Департамент Державного архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрації (ДАБК КМДА) з'ясував, що ТОВ “Скайфорт” перед початком робіт не отримало необхідні технічні умови на приєднання будинку до міських інженерних мереж, не погодило проведення робіт з органами охорони культурної спадщини, не отримало висновок Інституту Археології НАН України щодо наявності археологічного культурного шару і заходів з його збереження або дослідження тощо. Через це 16 серпня 2018 року згаданий департамент скасував право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі згаданого вище повідомлення. Керівництво ТОВ “Скайфорт” було незгодне з таким рішенням столичної влади, і вже в листопаді 2018 року подало позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) щодо скасування наказу Департаменту ДАБК КМДА про скасування права на початок виконання будівельних робіт. Одним із аргументів компанії було те, що відповідач – згаданий вище департамент – начебто порушив процедуру проведення перевірок, за результатами яких було видано оскаржуваний наказ. Втім, суди всіх трьох інстанцій відмовили ТОВ “Скайфорт” у задоволенні його вимог – заключна постанова Касаційного адмінсуду датована 20 липня 2022 року. Скріншот рішення ОАСК за вказаним судовим спором від 31 липня 2019 року Ще під час вказаного судового спору, 28 грудня 2019 року, ТОВ “Скайфорт” зареєструвало ще одне повідомлення про будівництво житлового будинку за вказаною адресою (схоже, з аналогічними вихідними даними. – КВ). А вже через три місяці, 19 лютого 2020 року, ця компанія зареєструвала декларацію про готовність цього об'єкта до експлуатації. Але вже 22 квітня того ж року всей той же Департамент ДАБК КМДА своїм наказом скасував обидва ці документи через порушення забудовником цілого ряду норм законодавства. Зокрема, чиновникам стало відомо, що в цьому будинку зареєстровано право власності різних осіб на 45 квартир (чому кількість квартир у різних джерелах відрізняється, наразі питання. – KВ), що є підтвердженням нецільового використання земельної ділянки (не призначена для будівництва багатоквартирних будинків. – KВ). Забудовник і цього разу пішов до адмінсуду із позовом про скасування згаданого наказу. І цей судовий спір для ТОВ “Скайфорт” склався невдало: суди усіх трьох інстанцій були на стороні столичної влади. До слова, заключна постанова Касаційного адмінсуду по цьому провадженню датована 3 листопада 2021 року. Дійові особи Столичне ТОВ “Скайфорт” було зареєстроване у вересні 2013 року. Керівником, засновником та власником цієї компанії вказано мешканця міста Стрий Львівської області Романа Копка. Ця ж особа є офіційним керівником та кінцевим бенефіціаром ТОВ “Будівельна компанія “Арса”, яке виступало генпідрядником будівництва на вул. Лук'янівській, 19. Примітно, що Роман Копко в 2011-2012 роках був директором ТОВ “Капітал Ріелті”, що входить до орбіти впливу одіозного Анатолія Войцеховського – засновника будівельних компаній “Укогруп” та “Сіті-груп”, які залишили без житла і грошей більше десяти тисяч інвесторів. Читайте: Строительная афера размером в шесть “Элита-Центров” У свою чергу Людмила Бугайчук, у власності якої знаходиться ділянка на вул. Лукянівській, 19, відома як співвласниця ТОВ “БЦ Діамант Хол” – компанії, яка виступає замовником будівництва скандального торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1. Нагадаємо, проти зведення цього об'єкта в 2015-2016 роках активно виступала столична громадськість, а проведення цих робіт теж супроводжувалося суперечками за участі контролюючих та правоохоронних органів. Читайте: Департамент архстройконтроля КГГА аннулировал разрешение на стройку на Круглоуниверситетской, 2/1 Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки офіційний директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Броварські депутати на початку вересня виділили додаткові два гектари землі для могильника біологічних відходів зі зруйнованого рашистами складу фірми “Ельдорадо” бізнесмена Віктора Поліщука. Займатися захороненням має місцеве КП “Бровари-Благоустрій”. Містяни вже висловлювали крайнє невдоволення через погіршену екологічну ситуацію. Тепер ще обурюються і необхідністю сплачувати за роботу комунальників з захоронення із власних кишень.  Про це, як передає KВ, повідомляє “Броваримедіа”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Під час засідання чергової сесії міської ради 31 серпня 2022 року проєкт рішення по земельним питанням З голосу був доповнений наступним пунктом: "Надати дозвіл КП “Бровари – Благоустрій” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 2,0 га по вул. Виробничій, 3 в м. Бровари зі зміною цільового призначення на "Земельні ділянки загального користування, відведені для цілей поводження з відходами". Кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:00:059:0212. Йдеться  про те, що площа захоронення "біологічних відходів" із зруйнованого складу збільшилась із 0,6 га до 2,6 га”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, склад замороженої продукції, що належить ТОВ "Техенерготрейд" був зруйнований внаслідок ракетної атаки рашистів 13 березня. Рішення про захоронення "біологічних відходів" від цього складу в Броварах було ухвалено 25 березня 2022 року. Тепер фірмі передали для могильника ще 2 га в Броварах. “На засіданні комісії з ТЕБ та НС було вирішено використати під захоронення відходів ділянку, яка у 2020 році була виділена під притулок для тварин Броварської громади… Рішенням міської ради від 06 липня був наданий дозвіл на зміну цільового призначення ділянки: від розміщення притулку довелось відмовитися, ділянка передавалась під захоронення відходів (тобто, громада фактично втратила ділянку назавжди – використовувати її більше неможливо). На сесію виносилось рішення про затвердження проєкту землеустрою, яким призначення цієї ділянки у 0,6 га було змінено. Але під час земельної комісії питання зняли без пояснення причини. Тобто, в проєкті рішення ділянку у 0,6 га тимчасово виключили з розгляду, а ділянку у 2 га – додали. Але обидві ділянки вже використані під захоронення.  У депутатів виникли питання: що відбуватиметься з ділянкою у 2,0 га та за чий рахунок вона буде обслуговуватися?”, – прокоментували у виданні. “Спочатку міський голова запевняв, що ділянка передається КП "Бровари-Благоустрій", і саме комунальне підприємство буде нею опікуватися. Але догляд за місцем захоронення такої великої кількості відходів – справа недешева. Крім того, відповідно до протоколу засідання комісії ТЕБ та НС від 25 березня КП "Бровари-Благоустрій" ДОРУЧЕНО (дослівно): "здійснювати забезпечення паливно-мастильними матеріалами техніки інших підприємств, які залучені для здійснення заходів для проведення утилізації. Враховуючи, що вивезення продукції зі складу тривало щонайменше 3 місяці без вихідних та до цього процесу було залучено десятки одиниць важкої техніки, можна лише уявити, витрати КП "Бровари-Благоустрій" на захоронення продукції ТОВ "Техенерготрейд". До речі, само товариство у фінансовій звітності за 2020 рік показало 92 млн грн чистого прибутку. А ось КП "Бровари-Благоустрій" фактично повністю утримується за рахунок коштів бюджету громади”, – бідкаються місцеві мешканці. Міський голова Ігор Сапожко так прокоментував питання обслуговування могильника: “Обслуговування ділянки буде здійснюватися за рахунок тих енерготрейдерів, які його зобов’язані здійснювати але під контролем нашого КП”. Власником “Техенерготрейд”, навколо якого зчинився скандал, є бізнесмен Віктор Поліщук. Він за оцінкою Forbes, у 2013 році посів 71-ше місце серед найбагатших людей України. Відомий як людина з орбіти “сім'ї” Януковича  та тим, що одружений на племінниці Світлани Медведевої, дружини україноненависника та експрезидента російської федерації Дмитра Медведєва. Читайте: Губернатор Мельничук выбрал круг доверенных застройщиков Нагадаємо також, що внаслідок обстрілів рашистів на складі замороженої продукції, що належить ТОВ "Техенерготрейд", загорілася чи не третина будівель, які були на 100% заповнені харчовими продуктами високої заморозки.  На фото:  наслідки обстрілів. Після пожежі продукція тліла ще кілька днів. Для пересипання шарів залишків продукції під час утилізації Держпродспоживслужба виділила щонайменше 10 тон хлорного вапна. Продукцію складу було захоронено в об’ємі майже 19 тис. кубометрів.  Через це вода з прибудинкових колонок в місті стала непридатною і навіть шкідливою для вживання та приготування їжі, про що попереджав містян мер Ігор Сапожко. Також мер додавав, що “Техенерготрейд” власним коштом здійснить гідроізоляцію поверхні земельної ділянки від атмосферних опадів та збудує мережу спостережних свердловин для моніторингу стану підземних грунтових вод верхнього водоносного шару. Читайте: У Броварах захоронили майже 19 тис. кубометрів харчової продукції, знищеної рашистамиФОто: ДСНС. На фото - склад після авіаудару. КиївВлада

Бориспільська окружна прокуратура забезпечила реальне виконання рішення суду щодо повернення у державну власність землі на території ландшафтного заказника “Бориспільські острови”. Прокурори довели, що відведення земельні ділянки площею понад 8 га відбулося з порушенням вимог законодавства. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської обласної прокуратури.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Бориспільською окружною прокуратурою забезпечено реальне виконання рішення суду щодо повернення у державну власність земельних ділянок водного фонду в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району”, – повідомили в пресслужбі.   Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Прокуратура встановила, що у приватну власність фізичних осіб безоплатно було відведено земельні ділянки площею понад 8 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель водного фонду. Потім особи оформили право приватної власності на ці землі, вартість яких становить більше 200 млн гривень. Однак, відведення земель відбулося з порушенням водного та природоохоронного законодавства, оскільки ці землі  є частиною безіменного острову Канівського водосховища та належать до категорії земель водного фонду. Також вказана ділянка є частиною ландшафтного заказника місцевого значення “Бориспільські острови”. Суд підтримав позицію прокуратури та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі. На даний час земельні  ділянки  повернуто державі. Нагадаємо, у червні ц.р. суд задовольнив позов Бориспільської окружної прокуратури та прийняв рішення про повернення державі землі на території ландшафтного заказника “Бориспільські острови”. Читайте: На Київщині суд повернув державі 14 гектарів землі, на яких розташовані укріплення “Змієві вали” Фото: bigkyiv КиївВлада