Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) нещодавно відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому в задоволенні його позову до Київради про скасування скандально відомого Детального плану території (ДПТ) Мінського масиву. Суддю Павла Григоровича не переконали аргументи стосовно того, що столична влада, схвалюючи цей документ, допустила численні порушення: основні положення ДПТ суперечать діючому Генплану Києва та профільному законодавству України, а його реалізація призведе до колапсу соціальної та транспортної інфраструктури Оболонського району. Позивач обіцяє продовжити боротися за відміну вказаного ДПТ, але це явно буде не просто. У тому, щоб цей ДПТ “працював” дуже зацікавлена компанія із орбіти потужного забудовника “Stolitsa Group”. Вже під час судового спору забудовники навіть змогли отримати від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування тотальної забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця”.  Як стало відомо KВ, 30 червня 2022 року ОАСК відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому у задоволенні його позову до Київради про скасування її рішення №1455/1496 від 10 червня 2021 року, яким було затверджено ДПТ Мінського масиву (справа №640/25171/21).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це позивач повідомив на своїй сторінці у Facebook, уточнивши, що четкі обставини відмови йому поки що невідомі, бо рішення суду ще не опубліковане. При цьому, за словами Олександра Кучерявого, суддя по цій справі Павло Григорович в судовій залі вибачився перед громадою за таке рішення. Також юрист пообіцяв, що буде оспорювати цей судовий вердикт в суді апеляційної інстанції. Причини оскарження У позові, який було подано наприкінці літа минулого року і який є в розпорядженні KВ, Олександр Кучерявий вказує на низку порушень, які були допущені столичною владою при підготовці та затвердженні вказаного ДПТ. Позивач впевнений, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок. Річ у тому, що земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані), має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). У цьому випадку, як вважає юрист, не має підстав вважати, що ДПТ уточнює Генплан, як цього вимагає законодавство України.  Також Олександр Кучерявий у своєму позові вказав на те, що облаштування буферного парку “Берізка-Шевченко”, яке було передбачено даним ДПТ, також є грубим порушенням, адже українське законодавство забороняє зміну територій, на яких розташовані ліси, сквери та парки. Очевидно, мова йде про те, що не можна просто так взяти території КП “Святошинське лісопаркове господарство” і зробити з них парк.  Крім того, юрист зазначив, що при розробці цього ДПТ міська влада не мала підстав використовувати положення проєкту Генерального плану Києва до 2025 року – документу, який не затверджено. В ДПТ Мінського масиву дійсно є посилання на вказаний проєкт.  Також Олександр Кучерявий вказав на те, що столична громада жодного разу не схвалила проєкт даного ДПТ ні на одному з громадських слухань та зборів з цього питання.  Не менш важливим, на думку позивача, є і той факт, що затвердження цього ДПТ суперечить державним інтересам. Мова йде про те, що Фонд державного майна України (ФДМУ) ще до прийняття цього рішення, 13 травня 2021 року, своїм листом попрохав міського голову Києва Віталія Кличка не розглядати цей детальний план, адже в результаті його затвердження може понести збитки агрокомбінат “Пуща-Водиця” – це держпідприємство має у користуванні земельні ділянки, які увійшли в цей ДПТ. Як повідомив KВ Олександр Кучерявий, представники Київради під час судових засідань стверджували, що порушень при затвердженні вказаного ДПТ немає. При цьому, на думку юриста, його колеги із столичної міськради часто демонстрували непідготовленість до судового процесу і намагалися переконати суддю, що позивач не має права звертатися до суду. Мовляв, його права та інтереси при затвердженні цього ДПТ ніяким чином не були порушені. У свою чергу, представники Департаменту містобудування та архітектури КМДА (третя особа на стороні відповідача. – KВ), який подавав проєкт цього ДПТ на розгляд Київради, і зовсім не були присутніми на жодному судовому засіданні в рамках згаданого провадження. “Реалізація цього ДПТ спричинить суцільний колапс соціальної інфраструктури Мінського масиву та Оболонського району, де переповнені дитячі садочки, школи, поліклініки, дороги, парковки, громадський транспорт тощо. Вона перетворить здоровий лісовий квартал на “парк”. Вона може знищити гаражний кооператив “Мінський”, де розміщено приблизно 400 гаражів, власники яких здебільшого мають оформлене право власності та виступали категорично проти прийняття цього ДПТ. Цей ДПТ демонструє вседозволеність з плюндруванням норм законодавства, зокрема в сфері містобудування, та "безцінність" громадської думки для влади. Громада провела десятки акцій протесту проти цього незаконного ДПТ, але міська влада так і не почула киян”, – вважає Олександр Кучерявий. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Для кого розробляли ДПТ Мінського масиву 29 листопада 2011 року між ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” і ТОВ “Датоліт” було укладено інвестиційний договір №2911-1-ід/11 на житлову забудову території в Оболонському районі Києва з об'єктами соціально-побутового призначення та інженерно-транспортною інфраструктурою (5 березня 2013 року цей договір було переукладено в новій редакції. – KВ).  Згідно з цією угодою, вказане ТОВ отримало можливість забудовувати землю площею 31,7 га (дві ділянки: площею 29,7 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010 та площею 2 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0005) на півночі Мінського масиву, яка знаходиться в постійному користуванні зазначеного держпідприємства. В обмін на це ТОВ “Датоліт” пообіцяло передати ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” певний відсоток житлових площ в побудованих на цій території будинках. У зв'язку з тим, що цей договір відсутній у відкритому доступі, встановити точний розмір узгодженої “компенсації” наразі проблематично. Проте, відомо, що у той період це держпідприємство передавало землі під забудову різним компаніям під зобов'язання надати йому близько 4-5% площ або компенсацію вартості таких площ. ТОВ “Датоліт” почало підготовку до освоєння цієї землі не відразу. Лише в 2019 році компанія проінвестувала кошти у розробку Департаментом містобудування і архітектури КМДА згаданого вище ДПТ Мінського масиву. Наприкінці того ж року вказаний департамент розпочав “розгляд цього документу та врахування пропозицій громадськості до нього”.  Через півтора року, 12 березня 2021 року, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник спільно з Департаментом містобудування і архітектури КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення №08/231-935/ПР про затвердження цього ДПТ. У документі вказувалося, що прийняття цього рішення пов'язане з необхідністю ефективного використання вказаної території, розв'язанням проблеми транспортного обслуговування на ній, формування на цій території нових житлових та громадських комплексів, а також з необхідністю створення на Мінському масиві розвиненої соціальної інфраструктури. Як приймали скандальний ДПТ Протягом першого півріччя 2021 року згаданий проєкт рішення декілька разів виносився на розгляд депутатів Київради, проте народні обранці не поспішали його затверджувати – у тому числі через протести громадськості, яка виступала й виступає проти тотальної забудови північної частини Мінського масиву. Також лунали заяви про те, що цей документ хочуть прийняти виключно в інтересах Влади Молчанової та  "Stolitsa Group". Врешті-решт, 10 червня 2021 року вищезгаданим рішенням №1455/1496 цей ДПТ зі скандалом було затверджено столичною міськрадою.  Для того, щоб це стало можливим, дуже постаралися депутати від фракції “УДАР”. Вони активно закликали колег до компромісу та пропонували до ДПТ багато правок, які стосувались збільшення кількості на відповідній території машиномісць та потужностей дитсадків та шкіл. Опоненти зауважували, що це не має значення, бо забудовник буде зосереджений саме на створенні великого об'єму нового житла, а соціальна та транспортна інфраструктура традиційно будується за кошти міського бюджету, що дуже проблематично. В результаті, як водиться, перемогла та більшість депутатського корпусу, яка традиційно лобіює інтереси забудовників.  Так і був затверджений ДПТ у межах вулиць Кондратюка, Майорова, північного та західного кордону лісу в Оболонському районі Києва. Вказаний документ охопив територію загальною площею 94,45 га. Як повідомляється в ДПТ, більшу частину цієї території становлять лісові квартали КП “Святошинське лісопаркове господарство”, ділянки непрацюючого тепличного господарства ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” (земля сільськогосподарського призначення. – KВ) тощо.  У підсумку, даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови впродовж найближчих семи років більш ніж у 200 разів – з 0,11 га до 24,8 га. Мова йшла саме про заплановану забудову ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010, яку ТОВ “Датоліт” має право освоювати на підставі вищезгаданого інвестдоговору з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. У документі уточнюється, що на цій землі планується будівництво 19 багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище 16 поверхів загальною площею 366,2 тис. кв.м. (6,3 тис. квартир). Внаслідок цього, кількість населення на даній території має збільшитися з “нуля” до 11,4 тис. осіб. По факту в цій місцевості поки що розташований лише один недобудований приватний будинок, у якому ніхто не проживає.  Зазначимо, що у запропонованій Київраді редакції ДПТ повідомлялося, що для усіх мешканців нового житлового масиву детальним планом території також передбачено створення 2940 місць для зберігання транспорту в багатоповерхових надземних і напівзаглиблених паркінгах. Частину цих місць – 1190 машиномісць – було заплановано створити в межах нових житлових кварталів, а іншу частину -  на території існуючих гаражних боксів, які експлуатує гаражно-будівельний кооператив (ГБК)  “Мінський” (на ділянці площею 2 га, яку було передано під забудову ТОВ “Датоліт”. – KВ). При цьому, в початковій редакції ДПТ повідомлялось, що 540 місць планується передати вказаному кооперативу в якості компенсації за “ліквідовані бокси”.  Такі вихідні дані ДПТ стали причиною суперечок серед депутатів Київради, які вказували на недостатню кількість машиномісць та на порушення інтересів власників гаражів у ГБК “Мінський”. У зв'язку з цим, у рішення про затвердження цього детального плану, на вимогу членів фракції “УДАР”, були внесені норми про те, що при видачі дозволів, спрямованих на реалізацію даного ДПТ, повинно бути враховано, що частина ділянки, де розташовані гаражні бокси ГБК "Мінський", має бути передана в користування згаданого кооперативу, а майнові права власників цих гаражних боксів "мають бути дотримані".  Крім того, за ініціативою депутатів-”ударівців” у рішенні було прописано, що при видачі тих же дозволів має враховуватися норма, за якою забудовники мають створити на цій території більше машиномісць – 3160 місць для постійного зберігання транспорту і 900 місць для тимчасового зберігання автомобілів. У початковій редакції ДПТ було вказано, що потреба мешканців нового житлового масиву в закладах дошкільної освіти повинна бути забезпечена шляхом будівництва окремо розташованого дитячого садку на 240 місць та двох вбудовано-прибудованих закладів на 80 та 100 місць. Тобто, усього мова йшла про 420 місць. Також у документі було вказано, що на цій території планується будівництво комплексу об’єднаних закладів загальної середньої освіти з закладом професійної освіти, розрахованого на 1500 учнів.  Втім, при розгляді цього питання в сесійній залі було погоджено, що при видачі подальших дозволів має враховуватися норма стосовно того, що кількість місць у дитячих садках має складати 600 дітей, а в згаданому закладі загальної середньої освіти -  1800 учнів.  В запропонованій для розгляду редакції ДПТ повідомлялося, що будівництво нових лікарень на цій території не планується, а потреби мешканців у закладах охорони здоров'я мають бути забезпечені за рахунок тих установ, які наразі функціонують на Мінському масиві. Цю норму депутати столичної міськради вирішили не змінювати.  Особливий акцент у ДПТ було зроблено на розвитку рекреаційних територій. У документі вказувалося, що в рамках його реалізації заплановано створення буферного парку “Берізка-Шевченко”, який має розташовуватися в межах земельної ділянки площею 31,67 га (лісовий квартал №114, за який відповідає КП “Святошинське лісопаркове господарство”). При цьому в ДПТ повідомлялось, що розміри цього парку будуть "перевищувати нормативні вимоги у 3 рази". Читайте: В Оболонском районе Киева может появиться парк площадью больше 30 гектаров Старт новій забудові Вже 13 січня 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №45 видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового комплексу з об’єктами соціального (дошкільні навчальні заклади, комплекс об’єднаних закладів загальної середньої освіти), побутового, торговельного призначення та гаражами на вул. Вишгородській, 150 в Оболонському районі Києва. Цим документом міська влада дала старт реалізації згаданого ДПТ та майбутній забудові даної місцевості.  Наразі вказані МУО відсутні у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якому публікуються відповідні дозволи, на час воєнного стану заблоковано для громадськості. Проте, більшість вихідних даних майбутніх об'єктів будівництва, передбачених згаданим документом, зафіксовані в інших публічних джерелах. Так, в МУО повідомлялося, що забудові підлягають дві земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та які ТОВ "Датоліт" має право забудовувати на підставі вищезгаданого інвестдоговору – площею 29,7 га і 2 га відповідно. Згідно з документом, на першій ділянці планується будівництво житла та соціальної інфраструктури (школа, дитсадки тощо), а на другій, де знаходяться гаражні бокси ГБК “Мінський” – багатоповерхові гаражі. Згідно з МУО, максимальна висота будівель та споруд, які можуть бути побудовані на цій землі, не має перевищувати 73,5 метрів (близько 25-26 поверхів. – KВ). При цьому, не дивлячись на вимоги рішення про затвердження ДПТ, в МУО було передбачено, що кількість місць в дитсадках на цій території має скласти 420 місць, у школі – 1500 місць, а кількість місць для зберігання транспорту має дорівнювати 3270. Кримінальні провадження і судові спори Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу “співпрацю” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ "Датоліт". Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців держпідприємства та керівників компанії-забудовника так і “не дочекалася” обвинувального вироку. Так, в рамках кримінального провадження яке було відкрите Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України, правоохоронці розслідували факти можливого незаконного відчуження земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальники” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен. Серед компаній, які отримали від держпідприємства землю на, ймовірно, сумнівних підставах, згадувалося і ТОВ “Датоліт”. Крім того, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів на право забудови земель, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови. І в даному випадку  слідчих також зацікавила угода ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” з ТОВ “Датоліт”. При цьому, незважаючи на відсутність результатів при розслідуванні кримінальних проваджень, суперечки щодо використання земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, не припинилися. Так, у жовтні 2021 року вказане держпідприємство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Датоліт" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2911-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 5 березня 2013 року (справа №910/16929/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано ФДМУ, у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП.  Наразі цей позов ще не розглянуто по суті, тому в матеріалах справи поки немає подробиць стосовно того, на яких підставах та у зв'язку з чим вказані угоди, на думку держпідприємства, повинні бути розірвані. Втім, можна припустити, що у ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” вказують на те, що ці договори не були погоджені Кабінетом Міністрів України, як того вимагає законодаство, а передбачена ними компенсація за право забудови землі “занадто мала” – саме такі аргументи держпідприємство наводило у схожих судових провадженнях. Головні герої За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Датоліт” було зареєстроване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Наталію Угрин, засновниками – кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Датоліт”  офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ “Датоліт” до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії "Stolitsa Group" також є Влада Молчанова (на колажі праворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Примітно, що дружиною члена фракції “ВО “Батьківщина” у Київраді Віталія Нестора є Яна Нестор (Коровченко) – сестра Сергія Коровченка, якого ЗМІ називали цивільним чоловіком Молчанової. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон”, ЖК “Варшавський-2” та ЖК “Варшавський Плюс”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. При цьому, будівництво останнього також супроводжується скандалами та судовими спорами. Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Нацполіція розслідує факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній (житловий масив Осокорки, Дарницький район Києва). Правоохоронці встановили, що забудовники перевищили максимально допустиму поверховість зведених будинків (збудували до 10-ти поверхів замість 4-ох) і за сумнівних підстав “надбудувати” в одному із них приміщення житлово-комерційного призначення. Чи буде мати розслідування якийсь практичний результат – велике питання. В 2016-2017 роках правоохоронці вже бралися доводити, що при будівництві вказаного комплексу за допомогою посадовців Київської міськдержадміністрації (КМДА) грубо порушувалось законодавство, але все “зійшло нанівець”. Можливо, тому що компанії-забудовники пов'язані з народним депутатом від фракції “Слуга народу” Андрієм Стріхарським (на колажі). Як стало відомо KВ, наразі правоохоронні органи проводять слідство за фактом можливих порушень при будівництва ЖК “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про кримінальне провадження №4202110207000020, яке було відкрито Дарницьким управлінням Нацполіції Києва 3 вересня 2021 року. Попередня правова кваліфікація скоєних фігурантами справи злочинів – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. У ході слідства правоохоронці встановили, що посадові особи ТОВ “БК “Буд” та інших суб'єктів господарювання, здійснили забудову житлових будинків загальною поверховістю 10 поверхів на вул. Центральній, 19, 21, 21-а, вул. Малоземельній, 75, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г, 75-д – не дивлячись на те, що Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування передбачали максимальну поверховість 4 поверхи. При цьому, за даними слідства, вказані особи перебували у змові з чиновниками різних структурних підрозділів Київської міськдержадміністрації (КМДА).  Скріншот із судової ухвали за вказаним провадженням Також в Нацполіції з'ясували, що посадові особи ТОВ “БК “Буд”, зловживаючи своїм службовим становищем, розпочали незаконне будівництво будівлі житлово-комерційного призначення загальною площею 3,2 тис. кв.м. на вул. Центральна, 21-Б. Очевидно, йдеться про добудову чотирьох поверхів на вже збудованому житловому будинку. ЖК “Рів'єра” на карті Впродовж січня-лютого 2022 року Подільський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на вказані добудовані поверхи – щоб їхній власник не міг будь-яким чином розпоряджатися цим майном (у тому числі – продати його) до закінчення слідства. Проте, 28 квітня 2022 року Дарницький районний суд Києва за скаргою ТОВ “БК “Буд” зняв арешт з цих приміщень. Офіційною причиною для цього стало те, що при накладенні арешту правоохоронці вказали неправильний код ЄДРПОУ власника цього майна – того-таки ТОВ “БК “Буд”.  KВ вирішила проаналізувати історію цього комплексу та встановити фігурантів цього провадження. Будівельні скандали 27 травня 2010 року Київрада дев'ятьма рішеннями передала 9 земельних ділянок на вул. Центральній та вул. Малоземельній загальною площею 0,9 га у приватну власність девятьом фізичним особам. Тоді столична влада вирішила, що вся ця земля має бути використана “для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд” (індивідуальне будівництво.- KВ). Протягом квітня-травня 2011 року ці громадяни отримали державні акти на право власності на вказані ділянки. За даними групи “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” у Facebook, упродовж наступних п'яти років усі ці ділянки були декілька разів перепродані іншим фізичним особам. Одним із “проміжних” власників цієї землі (або її частини) у листопаді 2015 року стала Раїса Стріхарська – це прізвище надалі треба запам'ятати. Крім того, схоже, вказані ділянки у цей же період були об'єднані та поділені на нові ділянки.  Як повідомляє вказана вище група, надалі, впродовж грудня 2015 року – березня 2016 року, ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозволи на проведення підготовчих робіт для подальшого будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоземельній, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г та 75-д, а також на вул. Центральній, 19, 21 та 21-а. Тоді ж стало відомо, що цей проєкт буде мати назву ЖК “Рів'єра”. На яких підставах вказана компанія розпоряджалася земельними ділянками, у відкритих джерелах інформації немає – схоже, або ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” було ще одним “проміжним” землевласником”, або отримало право забудовувати цю землю за договором суперфіція. У березні 2016 року новим власником цієї землі стало ТОВ “БК “Буд”, і надалі ця компанія почала “заново” збирати усі дозволи, необхідні для будівництва ЖК. Проте, цьому передувала пильна увага правоохоронців. Так, 15 травня 2016 року Головне слідче управлінням Генеральної прокуратури України (ГПУ) відкрило кримінальне провадження №12016100090005628 за фактом різноманітних порушень при будівництві ЖК “Рів'єра”. Тоді правоохоронці припустили, що посадові особи різних держорганів, які видавали дозволи на проведенні робіт на вказаній території, могли скоїти злочини, передбачені різноманітними статтями Кримінального кодексу України. У тому числі – зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України). При цьому, правоохоронці вважали, що це було зроблено з метою одержання неправомірної вигоди. Тоді ГПУ не надто активно розслідувала цю справу, і більш-менш конструктивні кроки мали місце вже після отримання забудовниками нових дозволів. У червні 2016 року згадана вище група “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” повідомляла, що роботи на вказаній території вже проводяться – незважаючи на те, що забудовники не мали “на руках” усіх необхідних “папірців”. Зокрема – МУО на проєктування забудови і дозволу на саме будівництво. Також у відповідному пості вказувалось, що ділянки в районі вул. Малоземельної–Центральної, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням відносяться до зони зелених насаджень загального користування. У зв'язку з цим, на думку активістів, Київрада взагалі не мала права віддавати їх у приватну власність під будівництво житлових будинків. Крім того, активісти повідомляли, що ця земля знаходиться в зоні підтоплювальних територій (затопленість території становить 1% повністю).  Читайте: Возле строительства ЖК “Ривьера-3” киевляне обнаружили сужение русла озера Подборная в 3 раза За даними матеріалів кримінальних проваджень,19 липня 2016 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “БК “Буд” МУО №611/16/12/009-16 на проєктування будівництва зблокованих житлових будинків за адресою вул. Центральна, 19, 21, 21-А та вул. Малоземельна, 75, 75-А, 75-Б, 75-В, 75-Г, 75-Д. Якими були основні вихідні дані цього документу, у відкритих джерелах наразі інформації немає – реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, запрацював лише в середині 2017 року. Проте, як вказано в судових ухвалах, КМДА дозволила планувати проєктування на вказаній території 4-поверхових будинків. За інформацією порталу “Нерухомі”, протягом грудня 2016 року – червня 2017 року ДАБІ видала 9 дозволів на будівництво вказаних будинків, а також зареєструвала зміни до них. Згідно з цими дозволами, будівництво планувалося в девять черг. Замовником і генеральним підрядником цих робіт виступило ТОВ “Статус Буд-Плюс” – знову ж таки, схоже, на підставі договору суперфіція. У червні 2017 року ДАБІ видала забудовникам декларації про готовність до експлуатації будинків перших восьми черг – схоже, така швидкість була пов'язана з тим, що більша частина робіт на момент отримання дозволів була виконана. За даними порталу “ЛУН”, мова йде про 4 будинки поверховістю в 6 та 10 поверхів. Читайте: Уже построив высотку на Осокорках, застройщик озаботился оформлением под нее земельных документов (фото) Паралельно з цим правоохоронці продовжували слідство в рамках згаданого вище провадження №12016100090005628 від 15 травня 2016 року. Навесні 2017 року слідчі ГПУ встановили, що будівництво ЖК “Рів'єра” відбувається на ділянках, які не призначені для таких робіт. Крім того, правоохоронцям стало відомо, що забудовники зводять не 4-поверхові будинки, як це було передбачено МУО, а 10-поверхові. 26 травня 2017 року Печерський районний суд Києва за клопотанням ГПУ наклав арешт на ділянки під будівництвом – для того, щоб їхній власник не зміг ними розпоряджатися до закінчення слідства. Проте, вже 14 червня 2017 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу ТОВ “БК “Буд” щодо зняття арешту – служителі Феміди дослухались до аргументів компанії щодо неправомірності вжиття таких заходів у відношенні до її майна. На цьому активність правоохоронців закінчилась – жодного обвинувального вироку фігуранти вказаного провадження не отримали. Після цього на деякий час скандали навколо ЖК “Рів'єра” дещо вщухли, а забудовники цього ЖК продовжили свої роботи. За даними порталу Clarity-Project, восени 2021 року ТОВ “БК “Буд” отримало від ДАБІ декілька декларацій про готовність відреконструйованих нежитлових приміщень комерційного призначення на вул. Центральній, 21-Б – схоже, мова йшла саме про згадані добудовані поверхи. Що стосується останніх, то вперше громадськість почала активно говорити про них за місяць до того – у серпні 2021 року. Тоді киянин Володимир Гуцул у себе в Facebook написав, що забудовники зводять додаткові поверхи в одному з уже зведених будинків у вказаному комплексі – на той час “добудованих поверхів нараховувалося три. Володимир Гоцул назвав це “небезпечним експериментом” і спрогнозував, що вказаний будинок може почати “тріщати й розвалюватись”. Також він вказав на те, що надбудовні роботи проходять з повним ігноруванням будь-яких правил безпеки, адже під будинком є тротуар, де постійно ходять люди, а поруч з будівлею – дорога з інтенсивним рухом автотранспорту, в тому числі пасажирського. Вочевидь, інформація саме з цього посту і стала приводом для відкриття у вересні 2021 року нового кримінального провадження, про яке згадувалося вище. Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “БК “Буд” (власник землі під ЖК “Рів'єра”) було зареєстроване в березні 2015 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказано мешканців Києва Петра Задорожнього та Сергія Дубовчука, який також є офіційним керівником даного ТОВ. ТОВ “Статус Буд-Плюс” (замовник та генпідрядник будівництва) було створено у травні 2016 року в Києві.  Станом на січень 2019 року діяльність цієї компанії було офіційно припинено. Останнім керівником та засновником ТОВ “Статус Буд-Плюс” було зазначено киянина Максима Роглєва. Київське ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” (колишній забудовник ЖК “Рів'єра”) було засноване в грудні 2005 року, а в жовтні 2017 року діяльність компанії була офіційно припинена. Останнім засновником та керівником даного ТОВ було вказано мешканця Києва Євгенія Самойленка. Реалізацію проєкту ЖК “Рів'єра” та дотичні до цього компанії можна чітко пов'язати з персоною Андрія Стріхарського – народного депутата діючого IX скликання Верховної Ради (обраний по 196 округу (Черкаська область) від партії “Слуга народу”). Примітно, що він є членом Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції в органах державного  архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка була утворена ВР України 15 вересня 2020 року. Також Стіхарський в квітні 2022 року став головою Робочої групи Комітету ВР з питань організації державної влади з розробки актів з питань житлової політики та забезпечення громадян житлом, в т.ч. тих, які втратили його внаслідок збройної агресії російської федерації. За даними ЗМІ, згадана вище Раїса Стріхарська була “прописана” з ним за однією адресою, а також була кінцевим бенефіціаром ТОВ “БК “Буд” в 2016-2017 роках. Сам Андрій Стріхарський був засновником ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” у 2005-2016 роках. Крім того, колишній кінцевий бенефіціар ТОВ “Статус Буд-Плюс” Юрій Барщевський наразі є керівником ТОВ “БК Маркет”, а офіційним власником останньої компанії є згаданий вище Петро Задорожній. Девелоперську компанію “Статус Груп”, під брендом якої будувався ЖК “Рів'єра”, також повязують із Стріхарським – він був або досі є головою її наглядової ради. Вказаний девелопер має в своєму портфоліо 7 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, що наразі будуються. Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Столичні дорожники продовжують ремонти автошляхів в місті. Окрім відновлення покриття, заплановано влаштування велодоріжок, тротуарів та антипаркувальних стовпчиків. Про це, як передає KВ, повідомляє портал КМДА.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ремонтні роботи продовжуються, зокрема, на вул. Ентузіастів. На північній частині вулиці стелитимуть нове асфальтове покриття вже за настанням сприятливих погодних умов. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також нове покриття забезпечать на вул. Льва Толстого. Повідомляється, що основні роботи на цій ділянці виконуються на вихідних. За словами першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, на окремих ділянках влаштують нові велодоріжки: “Найближчими вихідними планують асфальтувати ділянку від естакади на залізничний вокзал до вул. Митрополита Липківського. Також тривають роботи з влаштування покриття тротуарів і велодоріжок. Заплановано встановити й антипаркувальні стовпчики”. На Володимирському узвозі триває ремонт, який розпочався ще у 2021-му році. Із запланованих 4,5 тисяч квадратних метрів покриття на узвозі відновлено вже 3,8 тисячі квадратних метрів ділянки. На оновленій частині дороги відновився рух, а саме – на середній частині дороги. Нагадаємо, що в столиці встигли відновити розмітку на 60 магістральних вулицях.  Читайте: У Києві дорожню розмітку поновили на понад 60 вулицях, – КМДА Фото: Big Kyiv КиївВлада

Шевченківська окружна прокуратура повідомила про підозру голові тендерного комітету Комунального підприємства КМР “Київське міське бюро технічної інвентаризації” (БТІ) та директору ПП “Лабораторія Інформаційних Технологій”. Посадовців підозрюють у заволодінні бюджетними коштами у сумі близько 10 млн гривень при закупівлі послуг з обробки даних. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно інформації прокурорів, досудовим розслідуванням було встановлено, що за результатами тендерної процедури, між КП КМР “Київське міське бюро технічної інвентаризації” та ПП “Лабораторія Інформаційних Технологій” було укладено договір щодо закупівлі послуг з обробки даних, вартістю 30 млн гривень.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно повідомлення, судово-економічною експертизою документально підтверджено розтрата третини виділених коштів внаслідок необґрунтованого завищення підрядником витрат.  Завищення витрат стало “обґрунтуванням” переведення 9,9 млн гривень на рахунки підконтрольних субпідрядників, за виконання послуг, які фактично останніми не виконувались. У прокуратурі зауважили, що в жовтні 2021 року в офісних приміщеннях комунального та інших підприємств на території міста Києва, Чернігова, а також Київської області було проведено 16 обшуків, у ході яких було виявлено первинні фінансові документи, які підтверджують злочинну діяльність посадових осіб підприємств. Наразі вирішується питання щодо відсторонення заступника начальника – голови тендерного комітету БТІ від посади. В цей самий час правоохоронці встановлюють місцезнаходження директора ПП “Лабораторія Інформаційних Технологій” з метою проведення із останнім слідчих та процесуальних дій. Згідно даних Youcontrol керівником  ПП “Лабораторія Інформаційних Технологій”  є Цирульнєв Юрій Борисович. Як повідомляла KВ, КП “Київське міське БТІ” замовляло у ПП “Лабораторія інформаційних технологій” послуги зі створення електронної бази даних технічної документації на об'єкти нерухомого майна Києва. В установлені строки - до кінця травня 2021 року - електронну базу техдокументації на нерухомість Києва так і не було введено в експлуатацію. Проте КП “Київське міське БТІ” на той час не тільки витратило на ці цілі 43 млн бюджетних гривень, а й уклало з ПП “Лабораторія інформаційних технологій” ще один договір. Читайте: Дорого і довго: як дані про столичну нерухомість вносяться до електронної бази У жовтні 2021 року правоохоронці при оперативному супроводі СБУ провели обшуки у службових приміщеннях комунального підприємства КМДА “Київське міське бюро технічної інвентаризації”. Усі обшуки пройшли за ухвалою суду в рамках розслідування справи про розтрату 12 млн гривень бюджетних коштів. Читайте: Підлеглі Клички вирішили переплатити за створення електронної бази техдокументації на нерухомість Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

У Києві тривають роботи з поновлення дорожньої розмітки та розмітки велодоріжок. На сьогодні її вже нанесено на понад 60 магістральних вулицях загальноміського і районного значення.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Київської міськдержадміністрації (КМДА). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, дорожню розмітку вже нанесено на вул. Хрещатик, вул. Братиславській, Європейській площі, вул. Володимирській, вул. Богатирській, Михайлівській площі, вул. Солом’янській, вул. Богдана Хмельницького, просп. Науки, просп. Валерія Лобановського, Столичному шосе, Наддніпрянському шосе. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Надалі роботи з поновлення дорожньої розмітки та розмітки велодоріжок будуть проводитись на: Харківському шосе,  просп. Броварському,  вул. Мечникова, вул. Ревуцького,  вул. Курнатовського,  вул. Березняківській,  вул. Софіївській,  вул. Герцена  Також на  решті вулиць будуть проводити поновлення  вулично-дорожньої мережі в межах виділених коштів. Микола Поворозник зазначив, що місто також робить акцент на поновленні розмітки велосипедної інфраструктури. Адже кількість користувачів велосипедами, самокатами та іншими індивідуальним транспортними засобами зростає.  Нагадаємо, столичні комунальники відновили ремонт дороги на вулиці Ентузіастів. На час ремонту дороги на частині вулиці організовано односторонній рух.  Читайте: Сьогодні, 15 червня, ярмарки пройдуть у шести районах столиці (адреси) Фото: КМДА КиївВлада

На час ремонту дороги на частині вул. Ентузіастів у Києві організовано односторонній рух. Співробітники КК “Київавтодор” сподіваються якнаймога швидше закінчити ремонтні роботи на цій ділянці. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міськдержадміністрації (КМДА).Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Наразі роботи тривають на північній частині вулиці – від бульвару Ігора Шамо до Русанівської набережної. Це ділянка, на якій ремонт розпочався минулого року. Наразі дорожники влаштовують основу дороги й нові шари піщано-щебеневої подушки. А вже протягом 3 тижнів буде вкладено нижній шар нового асфальту”, – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На час ремонту тут організовано односторонній рух. Зазначається, що дорожники планують першочергово виконати ремонт на ділянці, де було прокладено нові комунікації.  Після асфальтування по ній відновлять роботу громадського транспорту. Нагадаємо, киян попросили сьогодні, 14 червня, утриматися від відвідування парка “Совки” Святошинського району через обробку акарицидними речовинами від кліщів. Основна мета – мінімізація випадків укусів. Читайте: На Вишгородщині та в Броварському районі Київщини почали роботи по відновленню дорожного покриття Фото: Дарницька РДА КиївВлада

Господарський суд Києва сьогодні продовжить вирішувати долю 375 га землі в Деснянському районі столиці, яка оцінюється на суму близько 10 млрд гривень. Цю землю сільськогосподарське ТОВ “Нова Україна” зареєструвало на себе на праві постійного користування в 2020 році – без рішення столичного муніципалітету та завдяки приватному нотаріусу. Формально зараз цю землю намагається повернути до комунальної власності Київрада, але громадські діячі підозрюють муніципальних юристів в тому, що вони підігрують “Новій Україні”, оформивши відверто слабкий позов та ігноруючи судові засідання. Цікаво, що частина цієї землі номінально увійшла до складу створеного в 2020 році Київрадою заказника "Троєщинські луки". Відповідно, доля існування цього природоохоронного об'єкта наразі під питанням. Як стало відомо KВ, сьогодні, 14 червня 2022 року, має відбутися засідання Господарського суду міста Києва по справі №910/11761/21. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження Київрада вимагає визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Надії Каравай про державну реєстрацію за СТОВ “Нова Україна” права постійного користування на дві земельні ділянки в Деснянському районі Києва загальною площею 375,18 га (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127). Цільове призначення ділянок – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також міськрада вимагає припинити цій компанії право постійного користування на цю землю. Відповідачами у цій справі вказано СТОВ “Нова Україна” та нотаріуса Надію Каравай.  Третьою особою на стороні позивача виступає благодійна організацію (БО) "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр". Представник третьої особи в суді, відомий столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, розповів KВ про те, чому нотаріус не мала права реєструвати для цієї компанії право постійного користування вказаною землею. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У “Нової України” був акт на право користування землею радгоспа ім. Кірова, який було видано в 1981 році. Але в 2004 році це право було втрачено, адже тоді на прохання “Нової України” Київрада передала їй цю землю в оренду. Не може одночасно бути і право оренди, і право постійного користування. Згодом вони відмовились і від оренди. Не треба забувати і про те, що, згідно з діючим Земельним кодексом України, право постійного користування земельними ділянками можуть отримувати лише державні та комунальні структури. Ніяких прав на землю у  “Нової України” немає. Це – звичайна афера”, – пояснив Олександр Дядюк. За його словами, спочатку до суду з аналогічними вимогами щодо цієї землі звернулася столична прокуратура, а вже потім “прокинулась” і Київрада. У зв'язку з тим, що предмет цих двох позовів був однаковим, суд закрив провадження за позовом правоохоронців. При цьому, за словами Олександра Дядюка, позов прокуратури був складений більш грамотно і мав більше шансів на задоволення судом. На думку адвоката, не надто професійне оформлення позову столичної міськради та поведінка її юристів під час судових засідань свідчать про те, що влада Києва, як мінімум, не надто зацікавлена у поверненні ласого шматку землі до комунальної власності, а як максимум – відверто підігрує "Новій Україні". “Це – найбільш “дорога” справа в усіх київських судах. Такий висновок я зробив, виходячи з того, скільки коштує ця земля. Тут йде мова про 10 мільярдів гривень. Проте, на останнє судове засідання юристи Київради не прийшли, направивши “папірець” про те, що у них немає людей, які могли б відвідати суд. Невже це настільки “дріб`язкова” та “малозначна” справа? У міста забирають майно, але на це не звертають увагу! Тому я маю певні перестороги щодо цієї судової справи. По-перше, за всіма рейтингами Україна – найбільш корумпована держава Європи, тому можна очікувати будь-якого розвитку ситуації в даному провадженні. По-друге – позов Київради написаний погано. І я впевнений, що це зроблено навмисно. Я неодноразово звертався до [міського голови Києва Віталія] Кличка та [секретаря Київради Володимира] Бондаренка: просив їх щось зробити з цим позовом, щоб він не виглядав настільки слабо, та навіть повідомляв, які докази можна додати. Але їм як горохом об стіну”, – розповів Олександр Дядюк. KВ вирішила проаналізувати цю ситуацію. Земельні перипетії 21 жовтня 2004 року Київрада рішенням №655/2065 передала СТОВ “Нова Україна” 11 земельних ділянок в межах Деснянського району Києва загальною площею 486,5 га в оренду на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний землевідвід відбувся за рахунок частини земель, закріплених раніше за радгоспом ім. Кірова (відповідно до згаданого вище державного акту на право користування землею від 1981 року).  Але надалі плани СТОВ “Нова Україна” щодо освоєння цієї землі, схоже, змінилися. У 2004-2008 роках ця компанія поступо відмовлялася від цих ділянок, у зв'язку з чим Київрада декількома рішеннями передала їх іншим юридичним особам. Більшу частину цієї землі – близько 323,2 га – у той період столичні депутати безкоштовно передали у власність трьом обслуговуючим житловим кооперативам (ОКЖК) – “Забудовник”, “Містобудівник” та “Приладобудівник”.  При цьому, цільове призначення частини ділянок, які отримали кооперативи, було змінено – міська влада дозволила використовувати їх “для житлової забудови”. Проте, забудувати цю землю ОКЖК “Забудовник”, “Містобудівник” та “Приладобудівник” не змогли. За словами Олександра Дядюка, впродовж наступних п'яти років прокуратура Києва, подавши позови до столичного господарського суду, повернула ці ділянки до комунальної власності Києва.  Аналіз однієї з таких справ показує, що служителі Феміди дослухались до аргументів прокурорів стосовно того, що столична влада не мала права безкоштовно віддавати землю кооперативам через те, що його члени не довели необхідність покращення своїх житлових умов за рахунок вказаних ділянок, як це передбачено українським законодавством. Протягом наступного десятиріччя вказана земля ніяк та ніким не використовувалася. У 2017-2020 роках ходили розмови, що частина цієї території може бути використана столичною владою під будівництво житла для постраждалих від афери “Еліта-Центру” або для створення т.зв. промислового вузла “Київська бізнес-гавань”. Промисловий вузол “Київська бізнес-гавань” – чимала окрема історія. Цей проект стартував в 2013 році, його ініціатором та партнером виступав нинішній очільник Мінрегіону Олексій Чернишов, на цю програму витрачались мільйони з бюджету Києва, був і скандал з натяком на корупцію. В червні 2021 року ще навіть не була завершена процедура відведення чотирьох ділянок площею 106,68 га, що залишись внаслідок двох рішень Київради від більш ніж 300 га, що планувались на початку під “Київську бізнес-гавань”. Читайте: Троещинские луга: команда Кличко помогла броварским застройщикам украсть у киевлян 375 га земли Тобто, далі дискусій питання землі не дуже рухалась. І на землю з'явилися інші претенденти -  включно зі СТОВ “Нова Україна”. Так, 28 березня 2019 року дана компанії подала до Департаменту земельних ресурсів КМДА заяву на розробку проекту землеустрою для встановлення меж величезної земельної ділянки в Деснянському районі в натурі. У “Новій Україна” посилалися на згаданий вище держакт від 1981 року. Наступного дня, 29 березня, секретар Київради тодішнього VIII скликання Володимир Прокопів (зараз – депутат Київради від “Європейської солідарності” та заступник голови КМДА) доручив резолюцією тодішньому директору Департаменту земельних ресурсів КМДА Петру Оленичу зайнятися цим питанням. Внаслідок цього вже 5 квітня 2019 року Департамент земельних ресурсів КМДА направив до Київради документ №ЗГВ-0280, яким надав згоду на розробку технічної документації із землеустрою для СТОВ “Нова Україна”. Тут варто нагадати, що 28 липня 2020 року Київрада добре пропіарилась: депутати рішенням №92/9171 оголосили частину території Деснянського району орієнтовною площею 381,8 га ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки". Згідно з рішенням, до цієї території було включено комунальні земельні ділянки, які не були надані у власність чи користування. Проте, як виявилось у подальшому, до складу заказника була включена у тому числі й земля, на яку “поклало око” СТОВ “Нова Україна. Відповідно до згаданого рішення Київради, охорона зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання була покладена на БО "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" – організацію, яка на даний час виступає третьою особою в згаданому судовому спорі.  Як повідомляла KВ, не дивлячись на те, що частина землі, на яку претендувало СТОВ “Нова Україна”, опинилася в складі заказника, згадана компанія не мала наміру здаватися. Вона розробила документацію із землеустрою, але на розгляд та затвердження її Київрадою, як це передбачено діючим законодавством, подавати не стала. Таким чином, “Нова Україна” “не має на руках” рішення органу місцевого самоврядування про відведення цієї землі у користування. Незважаючи на це, 30 вересня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Надія Каравай внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про те, що за СТОВ "Нова Україна" закріплено право постійного користування двома земельними ділянками у Деснянському районі Києва загальною площею 375,18 га (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). 24 грудня 2020 року, Департамент земельних ресурсів КМДА подав дві скарги на дії приватного нотаріуса Надії Каравай за вказаними вище фактами до Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції. 22 березня 2021 року колегія з розгляду скарг відмовила Департаменту земресурсів КМДА у їх задоволенні, мотивувавши таке рішення тим, що Департаментом не було дотримано встановлених законодавством термінів для подання таких скарг. Вже після цього, протягом 2021 року, “змагання” за столичну землю розпочали прокуратура Києва та безпосередньо Київрада. Забудовники: Хмельницький, Комарницький і броварський власник будівельних заводів За даними аналітичної системи Youcontrol, СТОВ “Нова Україна” було засноване в грудні 2003 року в селі Зазим'я Броварського району Київської області. Керівником компанії вказано Сергія Шевченко, засновниками – мешканця Києва Антона Маслова та компанію “Деметра Сід Інвестментс Лімітед” (Сейшельські острови), кінцевими бенефіціарами – того ж Антона Маслова та мешканку міста Бровари Олену Дудар. Остання є депутатом Броварської міськради (ради Броварської територіальної громади) від партії "За Майбутнє". Її батько, Михайло Дудар є гендиректором та власником Броварського заводобудівного комбінату (БЗБК) та ПрАТ “Броварський завод будівельних конструкцій”, а також власником Броварського заводу залізобетонних конструкцій. БЗБК протягом останніх років активно займається забудовою Броварів. На рахунку цієї компанії 9 зданих в експлуатацію житлових комплексів у цьому місті. Наразі БЗБК також реалізує ще один досить масштабний проєкт в Броварах – житловий масив “Саванна сіті” на вулиці Чубинського в Броварах, який буде складатися з 15 будинків. У свою чергу, згаданий вище Антон Маслов у 2017-2018 роках він значився засновником як мінімум трьох ТОВ (“Агрокомбінат “Хотівський”, “Бузівське” і “Тарасівка”). Ці компанії система Youcontrol відносить до групи “UFuture”, її головними активами є відомий девелопер і забудовник UDP, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Ключовою особою та засновником групи “UFuture” є Василь Хмельницький – народний депутат України IV-VII скликань, відомий підприємець, який за часів мерів Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького мав пряме відношення до монополій Києва – “Київгазу”, “Київхлібу”, банку “Хрещатик”. Варто зазначити, що СТОВ “Агрокомбінат “Хотівський” фігурував у схожому з “Троєщинськими луками” скандалі – ця компанія за сумнівних обставин заявляла або навіть досі заявляє про свої претензії на 1 тис. га столичної землі в районі парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках Відзначимо також, що СТОВ “Нова Україна” фігурувала у так званих “понятійках Комарницького” – у документах, які правоохоронці знайшли у комп'ютері бізнесмена Дениса Комарницького (на колажі ліворуч), якого раніше громадськість та політики неодноразово називали “смотрящім” по Києву. У “понятійках” повідомлялось, що вищезгаданий Антон Маслов у 2018 році мав намір продати свою частку в згаданій компанії кандидату економічних наук та столичному підприємцю Сурену Мікаеляну. Читайте: Кличко выделил на схемы “смотрящего” Комарницкого 13 млрд гривен, – Гео Лерос Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. У голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Більш ніж два десятки суб'єктів, які здійснюють комерційну та спортивно-рекреаційну діяльність на Трухановому острові в Києві, дуже незадоволені роботою КП “Інформатика” (підприємство відповідає за проїзд автомобілів на цю територію). Підприємці та спортсмени вказують на те, що одна із посадових осіб цього КП, Катерина Каленська (на колажі ліворуч), разом зі своїм чоловіком Олексієм Каленським (очолює ГС “Труханів остров”, на колажі праворуч) фактично монополізувала острів: на власний розсуд вирішують, хто має право заїжджати на його територію, які правила переміщення повинні діяти, як карати порушників таких правил і т.д. Також подружжя, схоже,  успішно будує на цій території свою досить прибуткову “бізнес-імперію”. Про більшість цих фактів вже поінформована Київська міськдержадміністрація (КМДА). Від міського керівництва вимагають розібратися в зловживаннях, покарати винних та зробити процедуру допуску автомобілів на Труханів острів зрозумілою та прозорою.  Як стало відомо KВ, 25 травня 2022 року ГО “Труханівці” звернулася до міського голови Києва Віталія Кличка із заявою про усунення перешкод щодо в'їзду на Труханів острів. До цього документу було прикріплено лист із підписами більш ніж двох десятків суб'єктів (дитячо-юнацькі школи, громадські організації, закладів харчування тощо), які здійснюють свою діяльність на острові. 31 травня 2022 року Віталій Кличко направив ці документи на розгляд заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петра Оленича, який в подальшому має проінформувати мера про результати вирішення даного питання. Згідно із заявою, ГО “Труханівці” висунула ряд вимог до столичної влади, а саме: відсторонити начальницю відділу супроводу контрольно-пропускних пунктів КП "Інформатика" Катерину Каленську та членів її родини від можливості впливати на формування електронної бази даного підприємства; уповноважити представника ГО “Труханівці” проводити громадський контроль над формуванням списків на в'їзд та розподіленням кількості гостьових перепусток між об'єктами; внести в спеціальну електронну базу КП “Інформатика” усі підприємства, організації різної форми власності, які в законному порядку здійснюють свою діяльність на території Труханового острову на підставі відповідних правовстановлюючих документів;  визначити уповноважених осіб таких підприємств та організацій, які б мали право вносити номера автотранспортних засобів до електронної базі даних КП “Інформатика” без попереднього затвердження списків з боку цього КП, у кількості, яка реально відповідає їхнім потребам; зобов'язати КП “Інформатика” створити окремий реєстр для вищевказаних підприємств та організацій із внесенням даних про відповідальних осіб цих підприємств та організацій до вказаної електронної бази, які мають право вносити державні номера автотранспортних засобів через мобільний додаток КП “Інформатика”. KВ вирішила проаналізувати, що підштовхнуло ГО “Труханівці” до такого звернення. Читайте: Вместо водно-спортивной базы на Трухановом острове может появиться ресторан, баня и 14 коттеджей Як офіційно працює в'їзд на Труханів острів 25 грудня 2008 року столична міськрада рішенням №1051/1051 затвердила Правила благоустрою Києва. Одним із пунктів цих правил стала заборона на рух і паркування транспортних засобів на території об'єктів благоустрою зеленого господарства (крім спецтранспорту). Одним із таких “обєктів благоустрою” було визначено і Труханів острів. У квітні  2009 року столична влада почала розробляти практичний механізм обмеження в'їзду транспортних засобів на територію цього острову, а остаточно він був затверджений чотири роки потому – у травні 2013 року. Тоді КМДА доручила своєму департаменту транспортної інфраструктури встановити шлагбауми на в'їзді та контролювати їх функціонування. Надалі процедура в'їзду на територію Труханового острову декілька разів змінювалася, у своєму нинішньому вигляді вона почала функціонувати з 2018 року – тоді обов'язки щодо контролю в'їзду були покладено на КП “Інформатика”. На практиці це виглядає наступним чином.  Керівники усіх спортивних баз, організацій та комерційних підприємств, які працюють на Трухановому острові, перед початком кожного літнього сезону мають подавати до КП “Інформатика” документи щодо усіх своїх працівників разом з інформацією по службовим автомобілям. Після цього вказане підприємство формує списки пропусків у своїй електронній базі. Також усі вказані суб'єкти мають право подавати інформацію на отримання так званих “гостьових перепусток” – номери транспортних засобів тих відвідувачів Труханового острову, які безпосередньо не працюють на цій території, але яким за тих чи інших обставин потрібно туди заїжджати. Серед таких – працівники різноманітних обслуговуючих компаній (наприклад, доставка продуктів та води), відвідувачі спортивних заходів тощо. Заявки на гостьові перепустки подаються за допомогою веб-сайту, до якого вносяться відповідні дані про таких відвідувачів. Пропуск через шлагбаум на Трухановому острові здійснюється автоматично – спеціальна система за допомогою камери відеоспостереження зчитує номер автомобіля, і якщо він є в базах, користувач транспортного засобу заїжджає. Претензії “Труханівців” У ГО “Труханівці” звертають увагу на непрозорість формування вищезазначених списків та непропорційне розподілення кількості “гостьових” перепусток на об'єкти, розміщені на Трухановому острові. Мова йде про те, що КП “Інформатика” з одного боку відмовляє деяким об'єктам у розширенні кількості гостьових перепусток, посилаючись на певні “ліміти”, а деякі інші суб'єкти, які мають значно меншу кількість працівників і відвідувачів, отримують від підприємства значно більше перепусток. При цьому, як повідомляє ГО “Труханівці”, інформація про загальну кількість доступів та вказані “ліміти” на в'їзд є “закритою”. Ще одна проблема, на яку звертають увагу в громадській організації – посадові особи КП "Інформатики" на власний розсуд блокують проїзд автомобілів. У ГО “Труханівці” повідомляють, що формальною причиною для цього може бути “несанкціонована” зупинка на острові, з'їзд з дороги та навіть “особисті невподобання сім'ї Каленських”. Один із таких прикладів -  протягом року КП “Інформатика” не пропускало на острів автомобіль одного із тренерів дитячої секції з веслування спортбази "Буревісник". Аргументом для цього, як зазначається в заяві, була особиста неприязнь голови ГО "Труханів острів" до цієї людини. Крім того, за даними ГО “Труханівці”, протягом минулого року деякі суб'єкти були позбавлені "гостьових" перепусток начебто за порушення "правил внесення автономерів у електронну базу". При цьому, за твердженням громадської організації, вказаних правил ніхто ніколи не чув і не бачив, а КП “Інформатика” не надає адекватних відповідей на питання про ці правила.  Також в ГО “Труханівці” повідомляють про те, що КП “Інформатика” відмовляється надавати так звані “разові” ліміти на гостьові автомобілі – коли на острів необхідно “одноразово запустити” певну кількість осіб на короткий проміжок часу. Це призводить у тому числі до того, що у спортивних баз та ДЮСШ відсутня можливість повноцінно та безперешкодно проводити спортивні змагання та збори, адже такі заходи передбачають періодичну присутність невизначеного кола осіб (спортсмени, тренери, спортивні лікарі, неповнолітні спортсмени, яких привозять батьки, вболівальники тощо). У зверненні до Кличка повідомляється, що вирішити більшість вказаних проблем “у режимі реального часу” досить складно, а посадові особи КП “Інформатика” не надто охоче йдуть на контакт з тими суб'єктами, які здійснюють свої діяльність на території Труханового острову. “Таким чином можна зробити висновок, що неупорядкованість процедури отримання дозволів на в'їзд на Труханів острів для підприємств та організацій різної форми власності, які здійснюють як комерційну (кафе, магазини, бази відпочинку), так і некомерційну (ДЮСШ, спортивні бази з різноманітних видів спорту, організації рекреаційної діяльності) діяльність веде до різноманітних зловживань з боку посадових осіб КП “Інформатика”. Право посадових осіб цього КП на свій розсуд, без певних критеріїв, визначати, кому давати, кому не давати, і в якій кількості давати дозволи на в'їзд на територію Труҳанового острову, фактично є втручанням в діяльність юридичних осіб. Це, в свою чергу, стримує економічний розвиток території, а також обмежує розвиток спорту та рекреаційної діяльності”, – повідомляє ГО “Труханівці”. Пряма мова У ГО “Труханівці” більшість вищезазначених проблем пов'язують з однією одіозною сім'єю – начальником відділу супроводу контрольно-пропускних пунктів КП "Інформатика" Екатериною Каленською та її чоловіком – керівником громадської спілки (ГС) “Труханів острів” Олексієм Каленським. Один із підприємців, який здійснює свою діяльність на території зазначеного острову та є членом ГО “Труханівці”, на умовах анонімності розповів KВ про те, що ця сімейна пара фактично монополізувала острів та сконцентрувала у свої руках усю повноту влади, в першу чергу – відверто “тіньової”. За словами співбесідника редакції, Катерина Каленська на власний розсуд вирішує, які суб'єкти можуть отримувати перепустки на в'їзд, за яких умов вони можуть бути позбавлені права на переміщення островом на автомобілях, які підприємці мають право здійснювати діяльність на цій території і т.д. У свою чергу, громадська організація її чоловіка постійно повідомляє працюючим на острові суб'єктам, що вона виконує роль нагляду та контролю над дотриманням природоохоронного законодавства та інших правил, при цьому – не підтверджуючи можливість виконання таких функцій будь-якими розпорядчими документами. Більше того – за словами вищезгаданого підприємця, іноді Олексія Каленського відверто “заносить” і він розповідає суб'єктам господарської діяльності, що він “уповноважений від КМДА по Трухановому острову” і т.д. На думку співбесідника KВ, ця сім'я має впливових “покровителів”, серед яких – ймовірно, й заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Співбесідник KВ розповів, що його колеги неодноразово закликали сім'ю Каленських змінити свій підхід до ведення справ. Востаннє це було 31 травня поточного року під час спеціальної наради, яка проходила в одному з офісів КП “Інформатика”. Тоді Катерина Каленська пообіцяла підприємцям та “спортсменам”, що вони будуть почуті. Але наразі такі заяви посадової особи КП “Інформатика” так і залишились обіцянками.  “Кількість “гостьових” перепусток ніяк не регламентується – вони видаються “індивідуально”, в залежності від відношення Каленських до таких отримувачів. Ніякої комунікації немає, все штучно ускладнюється. У них на острові повна монополія. Ми не проти пропускної системи, ми не проти швидкісного режиму – хоч наші опоненти постійно нас у цьому звинувачують. У цілому нас все влаштовує. Але нам потрібні чіткі правила, прозорі списки та мінімізація впливу незрозумілих осіб на прийняття рішень щодо господарської діяльності на острові”, – повідомив KВ згаданий підприємець. Свою історію відносин із сім'єю Каленських розповів KВ і Олександр Лук'яненко – відомий український веслувальник, тренер секції дитячої водно-спортивної бази “Буревісник”, член ГО “Труханівці”, який згадується у зверненні організації. Цей спортивний діяч протягом більш року не мав можливості заїжджати на Труханів острів через один миттєвий конфлікт. “Тоді, близько півтора роки тому, на Трухановому острові проходили змагання, я був супроводжуючим спортсменів. Я проїжджав у районі “шайби” (недобудований ресторан на острові. – KВ). Попереду мене були люди, а позаду їхав автомобіль, як я пізніше дізнався, Олексія Каленського. Я зупинився, тому що не міг проїхати. Олексій Каленський почал сигналити. Врешті-решт, я проїхав, а Каленський обігнав мене по зеленій зоні, після чого – загородив мені проїзд своїм автомобілем. Потім він вийшов, представився “працівником острову”, показав незрозумілі документи і сказав, що мені начебто буде заблоковано в'їзд на острів, тому що йому “не сподобалося”, як я їхав. На мій погляд, він був нетверезим, але, звичайно, цей факт офіційно не був зафіксований. Наступного дня мені дійсно було заблоковано в'їзд на острів – за порушення якогось пункту правил, який, схоже, був придуманий ними ж: начебто не можна зупинятися під час руху на території острову”, – розповів Олександр Лук'яненко. За його словами, відразу ж після вказаного інциденту він викликав поліцію, яка зафіксувала факт можливого порушення правил дорожнього руху з боку Олексія Каленського. Чи проводили правоохоронці якісь заходи із притягнення керівника ГС “Труханів острів” до відповідальності, Олександру Лук'яненку невідомо. Спортсмен намагався вирішити проблему із проїздом, звернувшись до Катерини Каленської, але результату це не принесло. Проблема була вирішена лише три місяця тому – коли в Україні почалася активна фаза війни, на фоні чого "порушникам правил" на Трухановому острові була "подарована амністія". “Я представляю спорт – не бізнес, не іншу комерційну діяльність. Я зіткнувся з відвертим з беззаконням – мені було заблоковано в'їзд через конфлікт з сім'єю Каленських та їхню особисту неприязнь. Протягом більш ніж року я не міг завезти на базу воду і паливо, привезти спортсменів під час морозної погоди – це лише невеликий перелік незручностей, з якими мені довелося мати справу. При цьому, я неодноразово був свідком, як сім'я Каленських сама порушує свої же правила, наприклад – паркуються на зеленій зоні”, – заявив тренер.  Бізнес-імперія Каленських? Зазначимо, що на умовах анонімності члени ГО “Труханівці” також розповіли KВ про лобіювання Каленськими своїх бізнес-інтересів на Трухановому острові завдяки працевлаштуванню Катерини та їхньої дочки на різні посади в КП “Інформатика”.  Співрозмовники редакції кажуть, що Олексій Каленський встановив на цьому острові незліченну кількість альтанок з мангалами на зелених зонах мінімум у п’яти різних місцях. Ціна користування такими альтанками коливається від 800 до 1500 грн за день. При цьому, замовляючи альтанку, відвідувачі з легкістю отримують перепустки на автомобілі для заїзду на територію Труханового острову.  Також у ГО “Труханівці” повідомляють про те, Олексій Каленський залучав інвесторів для будівництва об’єктів розважального призначення на острові. Один із прикладів – кафе біля приміщення муніципальної варти на цьому острові, у будівництво якого один із підприємців нібито вклав 8 тис. доларів США, отримавши при цьому від Олексія Каленського обіцянку отримати необхідні дозволи на відповідні роботи після їхнього завершення. Щоправда, документи, кажуть, так і не були отримані. Як наслідок – підприємець почав вимагати від Олексія Каленського повернути вкладені у будівництво кошти, а отримавши відмову – звернувся до Нацполіції за фактом шахрайства. За інформацією членів ГО, жодних результатів це не принесло, а от об’єкт, збудований інвестором, за словами співрозмовників КВ, вже не перший рік успішно здається в оренду сім’єю Каленських.  Крім того, в громадській організації повідомляють, що Олексій Каленський самовільно збудував причал з бетонних блоків без отримання жодної проектної, дозвільної та погоджувальної документації. Кажуть, що через відсутність розуміння у будівництві таких споруд цей причал зруйнувався у перший же рік, через що назавжди було змінено корінний берег та русло течії річки Дніпро.  Члени ГО розповідають, що за ініціативи Олексія Каленського на Трухановому острові навіть було без відповідних дозволів створено канал від русла р. Дніпро до р. Десенка, після чого на цьому каналі почали з’являтись орендні альтанки з мангалами. При цьому, мовляв, Каленський ще й й викопав ставок  у лісопарковій зоні, знищивши дерева, які до цього там росли. Після цього в даній локації також з'явилися орендні альтанки. На додачу до цього, як повідомляють в ГО “Труханівці”, Каленський самовільно збудував на Трухановому острові пейнтбольне поле, біля якого пізніше були встановлені якісь незрозумілі споруди для здійснення підприємницької діяльності.  Також родику Каленських звинувачують в сумнівному будівництві адміністративного об’єкту на площі біля Паркового мосту на Трухановому острові.  Наразі KВ не має офіційного підтвердження фактів про так звану “бізнес-імперії” родини Каленських на Трухановому острові. Проте, ці та інші питання щодо діяльності цієї сім'ї редакція вже направила до КМДА і очікує на відповідь вже найближчим часом. Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, ГС “Труханів острів” була зареєстрована у грудні 2014 року. Засновниками спілки є шість юридичних осіб, переважно – інших громадських організацій. Незмінним керівником ГС “Труханів острів” протягом усього періоду її існування є згаданий вище Олексій Каленський.  Примітно, що в 2015 році ЗМІ називали його дружину Катерину “членкинею правління” цієї громадської спілки, а в 2017 році – її керівницею. При цьому, серед засновників ГС “Труханів острів” досі вказано благодійну організацію “Благодійний фонд “Наш острів”, у якій Катерина Каленська досі є офіційною очільницею та засновницею. Відзначимо, що одним із засновників ГС “Труханів острів” також є Всеукраїнська громадська організація “Молода країна”, яку система Youcontrol відносить до групи “родини Пещеріних”, до якої входить мережа фірмових магазинів годинників “Zifferblatt”, компанії з виробництва обладнання для харчової промисловості та агропідприємства. Ключова особа даної групи – депутат Київоблради VII-VIII скликань (обирався від “БПП” та “Євросолідарності”) Андрій Пещерін. Читайте: Вони пройшли: список депутатів Київської обласної ради від “Європейської Солідарності” ГО “Труханівці” була заснована в квітні 2022 року. Засновниками організації вказано мешканця села Святопетрівське Бучанського району Київської області Ян Камінський та киянин Андрій Іващенко, який також є її офіційним керівником. За даними *КВ, до складу організації увійшли представники різних юридичних осіб, які здійснюють свою діяльність на Трухановому острові та які не погоджуються з діяльністю родини Каленських. Зазначимо, що обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року виконує Вероніка Малкова. Підприємство підпорядковане Департаменту ІКТ КМДА, який із 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко.  Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика” Діяльність Департаменту ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

У столиці продовжують ремонтувати Володимирський узвіз, оновлюють бруківку на середніх смугах дороги. Загальна площа ремонту становить близько 3000 кв. метрів, а завершити в КМДА обіцяють на початку липня. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні пресслужби КМДА з посиланням на першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Щоденно на об’єкті працюють десятки фахівців у складі 6 бригад. Наразі заверешено перший етап – оновлення покриття площею понад 1600 кв. м. А це більше ніж половина від запланованого обсягу робіт. Загальна площа ремонту становить близько 3000 кв. м”, – повідомив Микола Поворозник. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Цьогорічний ремонт Володмирського узвозу – продовження робіт, які розпочалися у 2021-му році. Минулого року оновили покриття площею 1606 кв. м. Завершити роботи планують до початку липня. Нагадаємо, Київрада планує звернутися до уряду щодо створення в столиці військового кладовища для почесних поховань захисників України. Столична влада пропонує облаштувати таке кладовище поряд з урочищем Бабин Яр. Читайте: Київрада пропонує облаштувати військове кладовище поряд з урочищем Бабин Яр Фото: пресслужба КиївВлада

Поновлений на посаді очільника Київщини Олексій Кулеба нарешті обріс заступниками. Набір кадрів – цікавий: двоє колишніх підлеглих із КП “Київблагоустрій” та давній знайомий, рідний брат якого нині працює із патроном голови КОДА Андрієм Єрмаком. Мова йде про екскерманича КП “Київблагоустрій” Миколу Бойку, експершого заступника Бойка Сергія Білецького та адвоката Віталія Власюка. Рідний брат останнього працює в робочій групі Єрмака-Макфола і допомагає Україні накладати санкції на росіян. Як стало відомо KВ, 20 травня голова КОДА Олексій Кулеба підписав три розпорядження про призначення своїх заступників. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Бойко з “Київблагоустрою” Зокрема розпорядженням начальника Київської ОВА  від 20 травня 2022 року № 79-к на посаду заступника голови було призначено 40-річного Миколу Бойка – колишнього т.в.о. директора КП “Київблагоустрій”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “От і завершується моя робота в КП “Київблагоустрій” як в.о. директора та розпочинається новий етап діяльності на посаді заступника голови Київської обласної державної адміністрації. Понад два роки на посаді. Понад два роки постійної роботи над собою, пліч-о-пліч з колективом, і роботи для столиці”, – повідомив про нове місце роботи Бойко на своїй сторінці в Facebook 2 червня. Зауважив він і про те, що вже і приступив до своїх нових обов’язків, здійснивши виїзну нараду до Мощуна, Гостомеля, Бучі, Бородянки щодо обстеження об'єктів критичної інфраструктури.  Із біографії Бойка відомо, що він народився 6 червня 1982 року в селі Бахмач на Чернігівщині. Новий заступник має кваліфікацію магістра з фінансів (Київський національний економічний університет, 2004 рік) і кваліфікацію спеціаліста права (Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, 2006 рік). У період з 2020 по 2021 здобув третю вищу освіту, закінчивши Київський національний університет ім. Т. Шевченка за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”, магістр. Одружений, разом з дружиною Євгенією Бойко виховує трьох доньок – Катерину, Марію та Ганну. Читайте: У КП “Київблагоустрій” новий тимчасовий очільник (документ) Багато працював у страховому бізнесі. А перед призначенням в КП “Київблагоустрій” мав посаду в Державному університеті інфраструктури та технологій (ДУІТ). В листопаді 2019 року опинився на посаді заступника директора КП “Київблагоустрій”. У грудні того ж року мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження № 1111 щодо його призначення як тимчасово виконуючого обов'язки директора КП “Київблагоустрій”.  Як відомо, підприємці Києва мають чимало претензій до діяльності КП “Київблагоустрій” й усі вони стосуються розміщення та діяльності тимчасових споруд, об'єктів пересувної торгівлі. Підприємці переконані, що своєю діяльністю столична влада знищує малий та середній бізнес. Останній скандал навколо демонтажу МАФів розгорівся у квітні, створивши критичну протестну ситуацію, коли директор Департаменту міського благоустрою КМДА Тимур Ткаченко та в.о. директора КП “Київблагоустрій” Микола Бойко почали масово демонтувати законні тимчасові споруди та при цьому не чіпали незаконні кіоски, які з'явилися під час війни з росією.  Читайте: Команда Кличко несподівано почала демонтувати в Києві законні кіоски та створила критичну протестну ситуацію КП “Київблагоустрій” підпорядковується  Департаменту міського благоустрою КМДА. Останній же свого часу безпосередньо підпорядковувався першому заступнику голови КМДА з питань самоврядних повноважень Олексію Кулебі.  Однією із найпоширеніших легенд про Бойка є історія, що він нібито однокласник Олексія Кулеби. Скоріш за все, це не так. Принаймні, ані Кулеба, ані Бойко цього ніколи офіційно не коментували. Єдине, що вказує на спільне навчання голови КОДА та його нового заступника – це  Київський національний економічний університет, котрий обидва чоловіки закінчили. Правда, Кулеба в 2005-му, а Бойко в 2004. І вчилися вони на різних факультетах. Між тим, заперечувати приязні взаємини між Кулебою і Бойка нема сенсу – вони товаришують особисто і родинами. До слова, дружина Олексія Кулеби Галина Дмітриченко-Кулеба привітала Миколу Бойка із призначенням на посаду заступника голови КОДА і побажала йому "подальших успіхів". Офіційного розподілу обов’язків серед заступників Кулеби ще немає. Проте, з огляду на публічну активність Бойка можна припустити, що він куруватиме блок ЖКГ і капітального будівництва. А з огляду на його освіту, цілком ймовірно, що йому доручать опікуватися і блоком фінансів.  Білецький з “Київблагоустрою” Ще місяць тому KВ повідомляла, що на посаду заступника голови КОДА розраховував і заступник директора КП "Київблагоустрій", 44-річний Сергій Білецький. Цей прогноз справдився і своїм розпорядженням № 80-к 20 травня Олексій Кулеба призначив заступником Білецького. Згідно із його біографією, опублікованою на сайті КОДА, Сергій Білецький – киянин, народився 8 лютого 1978 року, нині мешкає у Борисполі. За фахом – філолог, викладач англійської мови і зарубіжної літератури  – у 2002 році закінчив Київський національний лінгвістичний університет. Одночасно вчився (заочно) в КНУ ім. Тараса Шевченка, де у 2002 році одержав диплом за спеціальністю “Математика”. Крім того, він навчався в Нацакадемії державного управління при Президентові України за спеціальністю “Державне управління” (2009 рік), тут же закінчив і аспірантуру. А у 2011 році здобув ще кваліфікацію магістра права в Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України. Сімейний стан – одружений та виховує доньку. Білецький побудував кар'єру в Голосіївському районі столиці, де працював на різних посадах нижньої і середньої управлінських ланок. Зокрема у 1995-2000 роках – вчителем англійської мови в столичній школі № 286 Голосіївського району, а з 2002 по 2016 роки – в Голосіївській РДА, де пройшовши шлях від спеціаліста 1 категорії до начальника управління у справах сім’ї, молоді та спорту. На Київщині опинився в 2016 році, діставши посаду заступника голови Обухівської РДА, на якій протримався рік. Потім разом із тодішнім головою РДА Олександром Туренко перейшов на роботу в Бориспільську РДА. Тут з 2017 по 2020 рік був заступником голови. І вже звідти перейшов на посаду першого заступника КП "Київблагоустрій". Крім того, у 2020 році Білецький балотувався від політичної партії “Наш край” і був обраний депутатом Обухівської районної ради. На Обухівщині і Бориспільщині Білецький у якості заступника голови РДА опікувався гуманітарними питаннями: освітою, молоддю, призовом. Зараз в Обухівській районній раді є членом Постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку, підприємництва та сфери послуг. Джерела KВ КОДА переконують, що освіту в обладміністрації Білецький зможе отримати лише після тотального перерозподілу повноважень, адже зараз цим блоком займається чинна заступниця Жанна Осипенко, до роботи якої претензій нема.  “До роботи Жанни Жоржівни офіційно претензій ніхто не висловлював, вона фахова освітянка її знають і поважають освітяни області. Чи забере у неї освіту Білецький? Технічно – можливо все, але, не думаю, що такий крок буде виправданим на даному етапі”, – говорить співрозмовник KВ в КОДА. Правник і давній знайомий  Ще одним розпорядженням № 81-к голови Кулеба призначив на посаду свого заступника 33-річного Віталія Власюка і це найцікавіший персонаж у команді голови КОДА. Про Власюка відомо, що він родом з Вінниці. Народився 25 лютого 1989 року. За освітою – юрист, закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університета імені Тараса Шевченка за спеціалізацією “Міжнародне право”. Кандидат юридичних наук та володіє чотирма іноземними мовами. Одружений, разом із дружиною Наталією Власюк виховує п'ятирічного сина.  З 2013 по 2015 роки, працював у відділі координації рішень Європейського суду з прав людини секретаріату урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції. У 2015 році був помічником-консультантом народного депутата Ігоря Діденко ("Об'єднання “Самопоміч”). Також у 2017-2022 роки Власюк обіймав посаду замголови комітету з міжнародних зв’язків НААУ та головою комітету з міжнародного права НААУ. З  2017 року Віталій є головою Асоціації з відстеження та повернення активів і протягом двох років обіймав посаду заступника голови Громадської ради при Агентстві з питань повернення та управління активами. Загалом Власюк має досвід роботи в Міністерстві юстиції України та Верховній Раді України, викладаючи міжнародне право в Інституті міжнародних відносин та Національній академії прокуратури України. На сьогодні він також працює головою Комітету з міжнародного права та заступником голови Комітету з міжнародних справ Української національної асоціації адвокатів, є членом Міжнародної фіскальної асоціації. Має він і значний досвід роботи радника. Так, у 2020 році він був радником в.о. Міністра енергетики та навколишнього середовища Ольги Буславець та Міністра КМУ Олега Немчінова. З 2021 по 2022 роки – радник Віце-прем‘єр-міністра України – Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. У листопаді 2021 року Власюк також висував свою кандидатуру на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Тоді у своїй декларації про  доходи Власюк задекларував автівки Lexus 2020 року випуску, куплений майже за 2 млн гривень, та Tesla Model S 2017 року випуску за 1,14 млн гривень. А ще – 6,5 млн. гривень у криптовалюті, 155 тис. доларів готівкою, 57 тис. євро, 320 тис. гривень, 4,5 тис. фунтів стерлінгів та 11 тис. польських злотих. Претендував він і на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.  У 2017 році  Власюк одержав статус адвоката та став керуючиим партнером юридичної компанії “єПраво”, де також працює його дружина. Крім цього він має адвокатське об’єднання “Твін Лоєрс” (Twin Lawyers). Останнім у партнерстві керує разом зі своїм братом-близнюком Владиславом Власюком. На фото: Власюк разом з братом-близнюком Владиславом  Брат Власюка, Владислав, з 2012 року спеціалізується на кримінальних справах, а також є кандидатом юридичних наук, секретарем Української робочої групи з санкцій проти росії, більш відомої в ЗМІ як міжнародна група Єрмака-Макфола. Цю групу очолює керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), екс-радник Президента США з питань національної безпеки Посол Майкл Макфол. На сторінці брата Власюка в Facebook також зауважено, що нині він працює саме в Офісі Президента. Варто додати, що Віталій Власюк є куратором благодійного фонду “Київщина: захистимо і відбудуємо”, який нині надає допомогу українським військовим і був заснований Олексієм Кулебою. Із 2022 року є співзасновником ДФТГ – батальйону “Соколи Київщини” також разом із Кулебою.  Загалом, як запевняють джерела KВ у КОДА, Кулеба і Власюк знайомі давно.  “Ще, коли Олексій працював у КМДА й опікувався благоустроєм столиці, він брав участь у публічних заходах, які влаштовували брати Власюки. У них давно рівні робочі стосунки”, – каже джерело KВ у КОДА.  Перша публічна згадка про братів Власюків і Олексія Кулебу датована серпнем 2020 року. Тоді фірма Власюків “єПраво” організувала експертне обговорення з представниками КМДА, юристами та активістами юридичних проблем столиці. Захід називався “Urban law: юридичні проблеми життя міста і містян”. Владислав Власюк був модератором обговорення, а Віталій Власюк і Олексій Кулеба – учасниками. На фото: Владислав Власюк і Олексій Кулеба під час зустрічі на “Urban law: юридичні проблеми життя міста і містян” “В КОДА, звичайно, всі тиснуть на фактор Єрмака. Типу Кулеба – людина Єрмака – його, до речі, таке порівняння дуже дратує, Власюки – десь поряд із Єрмаком – все зрозуміло! Але, насправді, чеснота Андрія Борисовича підбирати й організовувати кадри в історії із призначенням Віталіка в адміністрацію навряд спрацювала. Треба просто знати Власюків, щоби зрозуміти, що це навряд так. Справа в тому, що протягом останніх років брати постійно подаються на різні публічні посади в органи влади. Є конкурс – там брати: поліція, АРМА, САП, установа, яка займається ваговим контролем на дорогах, водне господарство, урядові комісії… Вони дуже активні. Плюс, як юристи вони офіційно представляють компанію “Bolt” і, в тому числі, через роботу із нею постійно контактують із різними держструктурами. Тому, у призначенні Віталіка більше його особистого бажання і пробивної сили, ніж якогось блату”, – переконує співрозмовник KВ. З огляду на його офіційну сторінку у Facebook, ймовірно, Власюк відповідатиме в КОДА за напрям охорони здоров'я і спорту.  До слова, медицина – не чужа Власюкові. Його тато певний період очолював Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи і навіть вів публічну війну за цю установу з місцевою обласною радою.  Нагадаємо, що при посадах у військовій адміністрації вдалося залишитися довгожителю КОДА, 36-річному першому заступнику Дмитру Назаренко (в адміністрації на позиції зама з січня 2018 року, пересидів 5 голів КОДА), гуманітарному заступнику, 58-річному Олегу Торкунову (на посаді з січня 2020 року) та 47-річній заступниці Жанні Осипенко (на посаді з початку 2022 року), що опікується освітою і частково соціалкою. Зберегла за собою посаду і керівниця апарату КОДА часів голови Василя Володіна Ірина Пашко.  Читайте: Звільнені та непризначені: Київщина відновлює політичне життя Фото: колаж KВ КиївВлада