Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
11 квітня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Бородянської об’єднаної громади Олександром Сахаруком.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Олександр Сахарук: Цей процес був тривалим, бо розпочався у 2015 році. На той час було недостатньо інформації щодо впровадження реформи децентралізації. За цієї причини ми провели чисельні зустрічі на місцях із громадянами та депутатами, де пояснювали зміст та нагальність реформи. Завдяки цьому спілкуванню громади стали більш свідомими, відчули свою значимість, адже від їхнього волевиявлення залежала доля територій на найближчі століття. Але я не можу назвати це труднощами, це корисний гарний досвід.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ми пройшли цей етап і отримали схвальні рішення сільрад усього району. Проте у 2015 році через бюрократичну причину завершити об'єднання не вдалось, оскільки селище Клавдієво-Тарасове довго вагалося і врешті-решт не прийняло відповідного рішення. А закон тоді не передбачав створення ОТГ всупереч перспективному плану. Відповідно ми отримали негативний висновок КОДА.
Та ми не опустили рук і почали процедуру повторно вже після прийняття закону щодо так званих “олійних плям”. І у 2018 році разом із сільськими головами мали повне уявлення щодо майбутньої Бородянської ОТГ. Було проведено всі слухання, прийнято рішення, документи для призначення виборів подано до ЦВК і у жовтні вони мали відбутись. Ми розраховували на цю дату, оскільки тоді б могли затвердити бюджет ОТГ на 2019 рік. Але через судовий позов одного з народних депутатів чергові місцеві вибори в Україні було перенесено на 23 грудня. Тоді мене і обрано головою тепер уже об'єднаної громади.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для селища та сіл?
Олександр Сахарук: Уже 4 січня 2019 року ми провели першу сесію, де обрали секретаря, двох заступників голови ОТГ, затвердили постійні комісії, виконавчий комітет, представили депутатів. 6 січня провели другу сесію, на якій затвердили бюджет громади і забезпечили коштами всі бюджетні установи. За ці три місяці ми провели кадрові зміни, оптимізували склад працівників селищної ради. У нас запрацювали нові відділи - бухгалтерії, архітектури, розвитку, комунальних послуг. Ми запровадили електронний документообіг, електронне голосування, що значно пришвидшує роботу.
Одним із першочергових завдань для депутатів та старост було акумулювання проблематики своїх округів та сіл. Потім ми все проаналізували, розклали за пріоритетністю і напрямками, оцінили з точки зору фінансової спроможності. Натепер маємо соціальний паспорт кожного населеного пункту та кожної вулиці. Першочергово розпочинаємо вирішувати питання благоустрою, капітальних робіт інфраструктурного та соціального напрямку, вуличного освітлення, вивозу сміття.
KV: Села не скаржаться, що Бородянка їх поглинає?
Олександр Сахарук: Навпаки, аналізуючи фінансову спроможність, ми бачимо, що деякі села раніше не мали можливості покращувати власні соціальні та інфраструктурні об'єкти. Були села, де не вистачало коштів на харчування дітей, а тепер в ОТГ харчуємо всіх дітей початкової школи. В одному селі не вистачало коштів на прибирання снігу та вивіз сміття. Ці проблеми також вирішили. Деякі села не мали коштів навіть на замовлення проектної документації для проведення якихось робіт. Так, у Новому Заліссі велика проблема із водопостачанням та водовідведенням, багато років ніхто не займався модернізацією мереж. Такі проблеми є й в інших населених пунктах. Тому окрему увагу приділяємо виготовленню документації, щоб у подальшому мати можливість подавати проекти на фінансування чи співфінансування.
KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у селищній раді?
Олександр Сахарук: У нас потужний склад депутатського корпусу, всі депутати місцеві, мають значний досвід роботи в органах місцевого самоврядування. Вони дуже активні та патріотичні, що мене безумовно тішить. Ми розуміємо, що жителі громади тримають на постійному контролі наші дії, тож приймаємо виважені та обгрунтовані рішення як щодо сьогодення, так і на перспективу розвитку. За що я їм особливо вдячний.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Олександр Сахарук: Поки ми отримали відповідні листи щодо розрахунку інфраструктурної субвенції. Думаю, що на місця ці кошти буде передано ближче до першого півріччя поточного року. У нас субвенція розподілятиметься на сільське населення і разом із відповідною комісією ми будемо вирішувати, які об'єкти інфраструктури профінансувати за її рахунок, виходячи з чисельності населення кожного села окремо.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Бородянської ОТГ?
Олександр Сахарук: Ми відкриті до діалогу, але добре розуміємо, що мусимо в першу чергу налагодити роботу нашої новоствореної громади. Наразі щодо цього комунікуємо з Майданівкою, Качалами, Загальцями. Інші пропозиції розглядатимемо виключно в законодавчому полі. Але, звісно, це залежить від мешканців та очільників сіл і селищ, адже вони визначають вектор розвитку своїх територій.
Маємо пропозиції із сіл інших районів, але ми розуміємо, що є закон, якого потрібно дотримуватись. Згідно перспективного плану ми можемо приєднати лише села Бородянського району.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Олександр Сахарук: Клімат покращувати нам не потрібно - інвестори завжди були для нас у пріоритеті. Я кожному керівникові на місцях і депутатам пояснював: ми для інвесторів не влада, ми - партнери. До того ж, територія Бородянщини приваблива для втілення цікавих проектів і ідей: недалеко від Києва, є залізниця, траса міжнародного значення, вільні електричні потужності. Не менш важливо, що у нас є трудові ресурси - люди. Щодо проектів, я вважаю, що нам потрібно робити акцент на високотехнологічне виробництво, логістичні центри, зелений туризм і розвивати території згідно напрацьованої Стратегії розвитку.
KV: На якому етапі реконструкція Історико-меморіального парку?
Олександр Сахарук: Я планував розпочати ці роботи ще у 2015 році. Але нам стало відомо, що на цій території може бути поховання часів Другої світової війни. Тому я щодо цього звернувся до Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями і ми отримали підтверджуючу відповідь. Всі рештки перепоховані на Соборному кладовищі у селі Софіївська Борщагівка.
Наразі розроблено загальну концепцію розвитку паркової зони, кошторисну документацію на проведення реконструкції, яка буде основою подальшого фінансування. Реконструкцію будемо розпочинати приблизно вже влітку-восени. В той же час ми плануємо створення пішохідної зони - це невеликий сквер на в'їзді до селища, що також стане своєрідною окрасою центральної частини Бородянки. В подальшому маємо намір створювати такі зони відпочинку у кожному населеному пункті.
KV: Вирішили проблему із водо- та теплопостачанням? У чому була її причина?
Олександр Сахарук: Ми неодноразово звертались щодо передачі цих повноважень на місця, тим паче ми вже об'єднана громада. Комунальне підприємство Київської обласної ради “Бородянкатепловодопостачання” всю свою фінансову та управлінську політику здійснює спільно зі засновником - облрадою. На підприємстві відбувається постійна зміна керівників. Послуги отримують наші мешканці, але майно обласне. Через це ми не можемо оперативно вирішувати проблеми, впливати на тарифи та якість надання послуг. Це стара система, яку давно потрібно міняти.
На жаль, обласна рада нам відмовляє, пояснюючи тим, що вони не вбачають необхідності у передачі майна в ОТГ. Тоді, як для нас це принципово. Зокрема, потрібно вирішувати питання щодо заборгованостей підприємства. Нас це не тішить, адже кожен опалювальний сезон починається з проблем. І, на жаль, ми маємо на це обмежений вплив.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Олександр Сахарук: Я думаю, немає громади, де всі задоволені тарифами. Затвердження нових тарифів завжди болісне для депутатів, виконкому, голови. Але при зростанні складових тарифу відповідно зростає і він сам. І згідно закону, якщо орган місцевого самоврядування невчасно підвищує тариф, то має покривати борги із власного бюджету. За будь-яку отриману послугу потрібно платити. Тоді як влада має контролювати якість наданих послуг.
KV: Чи є співпраця з областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Олександр Сахарук: Так, є, і конструктивна. Новопризначений губернатор мені цілком імпонує. Нас завжди чують, допомагають. Ми маємо спільне з керівництвом області бачення і щодо громади, і щодо втілення інвестиційних та соціальних проектів. Сподіваємось, що нам усе вдасться.
KV: Які стосунки з районом?
Олександр Сахарук: Нагадаю, що нашій громаді - 3 місяці від заснування. Звичайно, що за цей стислий час ми не в змозі були повністю створити всі служби для надання належного рівня послуг громадянам. Тому ми комунікуємо з районом із питань освіти, медицини та ряду інших.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у селищі? А у громаді взагалі?
Олександр Сахарук: Бородянка має власні очисні споруди, які знаходяться на балансі вищезазначеного КП КОР “Бородянкатепловодопостачання”. Враховуючи, що вік колекторів більше 20-30 років, на мій погляд, рано чи пізно нам буде потрібно вирішувати й це соціально вагоме питання. Але тут, знову ж таки, насамперед маємо знайти спільну мову з обласною радою щодо передачі повноважень нам, на місця.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Олександр Сахарук: У складі громади є село Нове Залісся, де працює полігон, який також увійшов у сферу відповідальності ОТГ. Наразі ми створили постійну комісію, до складу якої увійшли усі небайдужі активісти, старости, депутати, напрацювали план дій і прийняли рішення щодо обмеження ввезення сміття з інших регіонів на цей полігон. Також прийняли рішення щодо проведення його інвентаризації. На наступній сесії ми подамо на розгляд депутатами зведену кадастрову схему з урахуванням складу угідь, пошаровості, об'єму вже ввезеного сміття. Потім сформуємо паспорт полігону, оформимо комунальну форму власності земельної ділянки і вже будемо розглядати залучення туди інвесторів для створення сортувальної лінії та належного поводження з ТПВ.
KV: У селищі були часті проблеми із загорянням торфу. Якось вирішили?
Олександр Сахарук: Історія цієї проблеми в наступному - торф'яні пойми під час розпаювання потрапили до колгоспників у вигляді паїв. Не всі вони оброблялись людьми, деякі простоювали. У суху погоду загорання трави призводило до загорання торфу. Наші пожежники не встигали все гасити, це вимагало багато витрат. Тому ми провели чисельні зустрічі зі власниками цих земель, це близько 700 чоловік, запропонували їм механізм обробки ділянок орендарями. Домовитись було дуже непросто, проте нам вдалося. Наразі на цих полях працюють аграрії, вирощують тут кукурудзу, соняшник, сою. Власники отримують орендну плату. І всі задоволені.
KV: Свого часу місцевих жителів обурила плата за користування ліфтами. Чому прийняли таке рішення?
Олександр Сахарук: До 2008 року ліфти у багатоповерхівках не працювали. Кабіни були зламані, двигуни вкрадені. Місцеві жителі за ці роки навіть звикли ходити пішки на верхні поверхи. І тому було прийнято рішення розпочати роботи з відновлення ліфтового господарства. Водночас розробили систему оплати проїзду в ліфті. Підкреслю, що з того часу плата не збільшилась. Наразі ми маємо 28 ліфтів і опорну службу, яка злагоджено працює. За попередні роки ми не маємо скарг від мешканців щодо цього. До того ж у комунальну плату в Бородянці не входить сплата за користування ліфтом, починаючи з 2 поверху, як в інших містах.
KV: Ви - людина Ярослава Москаленка? Які у вас стосунки?
Олександр Сахарук: Як на мій погляд, у нас прекрасні стосунки. Він часто буває на Бородянщині, ми спільно обговорюємо та реалізовуємо чисельні цікаві проекти, зокрема, для розвитку інфраструктури, спорту та молоді. Ми в громаді цінуємо його підтримку як народного депутата. Головне, що ми робимо одну державницьку справу.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олександр Сахарук: В системі місцевого самоврядування недоречно говорити про кар'єрне зростання. Як молода людина я вірю, що у мене будуть нові звершення, і успіхи, і перемоги. Натепер справа не в амбіціях, а в тій колосальній відповідальності перед громадою, яку я чітко усвідомлюю.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”КиевVласть
4 квітня 2019 г. 16:00
Раздел: Тексти
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. голови Ржищівської об’єднаної громади Христиною Чорненькою.
KV: Розкажіть про шлях створення об'єднаної громади. Які були труднощі?
Христина Чорненька: Ржищівська об'єднана громада була створена у серпні 2018 року. Для Ржищева це великий шанс для розвитку, оскільки у порівнянні із іншими містами обласного значення, наше населення доволі невелике. І багато хто намагався цей процес зупинити, на нас виливали купу негативу. Ми не маємо свого району, межуємо із Кагарлицьким та Миронівським. Але дуже вдячні, що перспективним планом нам дали змогу створити свою ОТГ, а не стати частиною іншої.
Ми проходили процедуру створення двічі - спочатку зробили все необхідне для об'єднання і вже чекали призначення виборів, але у той момент Кабмін прийняв зміни, якими дозволив обласним містам створювати громади за спрощеною процедурою. Тому ми почали готуватись до приєднання. Але незважаючи на це, Ржищівська громада стала першою в Київської області, що була створена шляхом приєднання до міста обласного значення.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Що вже встигли зробити? Які плани щодо розвитку громади?
Христина Чорненька: Наша громада була створена посеред року, тому до кінця 2018 кожне село та місто працювали за своїм бюджетом. Але оскільки сільради були ліквідовані, усі питання почали вирішуватись у центрі громади. Наша головна задача була - провести реструктуризацію таким чином, щоб жодна людина, яка працювала у сільраді, не втратила роботу. Кожному ми запропонували альтернативу, хтось залишився працювати у своєму населеному пункті, дехто - перейшов до виконавчого комітету Ржищівської міської ради. Другим нашим завданням було провести інвентаризацію майна і землі. Це дуже кропітка робота, ми створили комісію і працюємо над цим і сьогодні. Адже це в першу чергу необхідно для створення повноцінного бюджету громади. Також це важливо зробити, аби жодне підприємство ОТГ не зупинило роботу. У тому числі це підвіз та харчування дітей, надання комунальних послуг і таке інше.
Також ми розподіляли повноваження між старостами, новими працівниками. Було дуже багато організаційних питань. У минулому році ми затвердили статут ОТГ, розробили план соціально-економічного розвитку громади, створили бюджет. Наразі працюємо над трьома основними проектами - розробка стратегії Ржищівської ОТГ, просторового планування і розвиток туризму. Ми розуміємо, що перед початком робіт в цьому напрямку треба разом з громадою визначити наші шляхи розвитку та розробити стратегічний документ, по якому ми будемо рухатися далі.
Ми також визначились із пріоритетними галузями, це медицина, освіта і комунальне господарство. Для них розробляємо програми і плануємо фінансування. Активно співпрацюємо із програмою “U-LEAD з Європою”. Завдяки ній буде створено ЦНАП.
KV: Вже отримали обіцяну державою субвенцію?
Христина Чорненька: У нас доведена ця сума, але поки не отримали. Коли ми створювали громаду, то конкурували із районами, які є відверто більш заможні, ніж місто, яке розвивалось самостійно. Але ми були налаштовані серйозно і усі проекти, які потребували співфінансування, просили вже не для міста, а для потенційної громади. Ми розуміли, що маємо пропонувати селам щось конкретне, а не лише розповідати про плани. Так нам вдалося відновити роботу поліції, врятувати від закриття два навчальних заклади, покращити інфраструктуру. Було відремонтовано два садочки, відділення дитячої лікарні, майже завершено ремонт у школі, проводився ремонт доріг. Якби ми цього не робили тоді, то не переконали б населені пункти, що тут їм буде краще, ніж у Миронівці чи Кагарлику.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає?
Христина Чорненька: У деяких випадках думки сіл та міста розбігаються, але ми вислуховуємо усі точки зору і знаходимо компроміс. Старости у нас люди досвідчені. Була домовленість, що рішення приймаємо спільно. Тому ніяких питань не виникає.
Історично ми усі пов'язані із населеними пунктами громади. Колись давно це був один Ржищівський район. Немає відчуття, що щось особливо змінилось. Жителі сіл і раніше обслуговувались у нас, мають родинні зв'язки із жителями міста.
KV: Перед створенням ОТГ у міській раді були різні думки з приводу об'єднання, дехто побоювався, що ресурсів міста не вистачить для усієї громади.
Христина Чорненька: Перш ніж створювати громаду ми провели ряд зустрічей із керівниками комунальних підприємств, проводили переговори із нашими структурами. Ми розуміли, що зможемо обслуговувати ту кількість населення, яка до нас приєднається. Але ми все ж таки розраховуємо на інфраструктурну субвенцію, щоб поповнити комунальну техніку.
KV: Чи плануєте приєднувати інші сільради? Яка робота проводиться?
Христина Чорненька: Ми сподіваємось, що наш перспективний план залишиться без змін. У ньому передбачено приєднання ще Кузьминецької, Великоприцьківської, Стайківської і Стрітівської сільрад Кагарлицького району та Грушівської, Малобукринської Миронівського району. Ми більше співпрацюємо у питанні децентралізації із місцевими жителями, адже є сільради, де депутати не підтримали волю громади і проголосували проти приєднання. Наприклад, у сусідніх Кузьминцях рік тому 90% людей висловились за приєднання. Депутатський корпус спочатку підтримав таке рішення, але через кілька днів вони переголосували за об'єднання із Кагарликом. У Стайках ми особисто ходили і спілкуватися із людьми. Але поки чіткої відповіді ніхто не дав. Мені важко сказати, чому процес затягується.
Я все ж сподіваюсь, що законодавство у цьому процесі буде дотримано. До нас також звертались громади, яких немає у перспективному плані, але ми їм відмовляли посилаючись на законодавство, яким чітко визначені межі перспективного плану Ржищівської ОТГ.
KV: Чому більше року ви виконували обов'язки голови, не маючи жодного заступника?
Христина Чорненька: Так, дійсно протягом року я одна виконувала обов'язки міського голови, секретаря ради та двох заступників. За законом рішення про призначення заступників приймається депутатами міської ради. Вони не могли визначитись із кандидатурою, хоча пропозицій особливо і не було. Можливо тут має місце політична історія. Але все ж таки було обрано Юрія Терещенка, якій має досвід роботи у раді.
Читайте: Помощника депутата КОС Кузьменко утвердили на должность заммэра Ржищева
KV: Як миритесь із депутатами? Яка ситуація у міській раді?
Христина Чорненька: У міськраді представлено вісім політичних сил, але в ключових для громади питаннях ми все ж таки знаходимо спільну мову. Можливо у великих містах кожна сила має за мету показати себе. У нас інакше - коли йдеться про прийняття важливих для життєдіяльності громади рішень, більшість з наших депутатів думають в першу чергу про жителів. Підтримку та більшість в доленосних питаннях для міста знаходимо. По іншим звичайно йдуть дискусії, але на те й ми і рада, щоб радитися та спільно приймати рішення.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Христина Чорненька: У нас є декілька інвестиційних пропозицій, але вони стосуються саме міста. Зараз наш відділ економіки почав розглядати інвестиційний клімат у межах усієї громади. Якщо раніше ми могли запропоновувати частково вигідні умови, то тепер переваг стало більше.
Наприклад, була ідея створення гірськолижного курорту у Ржищеві. Ми знайшли у місті земельну ділянку, але коли почали робити розрахунки, то побачили, що тієї території вистачить тільки для спуску. А суміжних територій для розташування готелів, обладнання і таке інше немає. Необхідну ділянку ми знайшли у селі Онацьки, там поблизу траса, інвестору така пропозиція, сподіваюся, буде цікава.
KV: Маєте бажання розвиватись як туристичний центр?
Христина Чорненька: В межах Ржищева давно була створена робоча група з розвитку туризму. Із жовтня беремо участь у програмі “Інтегроване просторове планування”, завдяки якій наші спеціалісти їздили переймати досвід за кордон. Наразі робота теж проводиться, ми розглядаємо перспективи на території усієї громади. Консультаційно нам допомагає знову ж таки програма “U-LEAD з Європою”, ми співпрацюємо у питанні створення туристичного кластеру.
Проблема полягала у тому, що ми мали людей, які готові працювати у туристичному бізнесі, але не мали розуміння того, чия це буде відповідальність. Хтось вважав, що це має робити влада, хтось - що самі підприємці. І на останній нараді ми прийшли до висновку, що це потрібно робити спільно. Найближчим часом буде створена ініціативна група. Нам запропонували декілька варіантів створення кластеру, будемо їх розглядати. Наразі ми тільки починаємо цей шлях, але вже маємо конкретне бачення туристичного розвитку. Ми розуміємо, що не створимо тут Арабських Еміратів, але еко- та етно-відпочинок може стати нашою унікальністю.
KV: Чи проходить наразі фестиваль “Трипільське коло”? Багато коштів приносить?
Христина Чорненька: Це комерційний проект, він вже давно не проходить у Ржищеві. Коштів в місто він не приносить, але його великий плюс - це популяризація міста. Про нас знали не тільки в Україні, але й за кордоном. Якщо у засновників фестиваля виникне бажання відновити його проведення, ми усіляко будемо цьому сприяти.
Вже другий рік ми проводимо на обласному рівні фестиваль “Ржищівський вінок”. Це фольклорний етнографічний фестиваль. До нас приїжджають колективи із Київської області і він приурочений до свята Івана Купала.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Христина Чорненька: Можливо є незначні скарги, але наші тарифи не вище середнього рівня по Київській області. Звісно працюємо над тим, аби їх зменшити і при цьому надавати якісні послуги. За ті тарифи, які встановлені зараз, ми намагаємося частково модернізувати системи, аби була можливість економити у майбутньому.
KV: Яка ситуація із перевізниками? Чи є проблеми?
Христина Чорненька: Рік назад було питання по міжміським перевезенням, але виконком до цього не має відношення, перевізника обирає комісія КОДА. Компанія, яка виграла останній конкурс, на жаль, не надала послуги тієї якості, на яку розраховували жителі. Ми звернулись до обласної адміністрації і питання було вирішено.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у місті та у громаді загалом?
Христина Чорненька: Очисні споруди працюють, але потребують модернізації. Поки з ними проблем не виникає, але ми розуміємо, що кошти туди також доведеться вкладати.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Христина Чорненька: У нас є комунальне підприємство, яке займається збором і захороненням сміття. Нещодавно ми вели переговори із компанією “Обухівміськвторресурси”, аби вони комплексно обслуговували нашу територію. Сподіваємось, що знайдемо порозуміння і умови, вигідні усім сторонам.
Близько 4 років тому до нас зверталась компанія щодо будівництва сміттєспалювального заводу. Але наше місто екологічне і таких підриємств тут не має бути. У межах громади розглядаємо тільки створення сучасної сортувальної лінії.
Крім цього проводимо роз'яснювальну роботу і нам вже вдалося зменшити кількість випадків спалювання сміття. Невелика частина жителів почала розуміти, що це шкідливо для довкілля.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Христина Чорненька: За час моєї роботи область нам дуже допомагала. Майже усі інфраструктурні проекти були реалізовані за рахунок їх коштів. Завжди було порозуміння. На цей рік ми також подали проекти на фінансування, але обласна рада ще не збиралась на сесію, тому не можу нічого сказати.
З приводу нового губернатора - пройшло дуже мало часу, щоб оцінювати його роботу. Але я бачу, що він в змозі швидко вирішувати питання. Наприклад, у цьому році дороги обласного значення чистили від снігу якісніше і швидше, ніж у минулі роки.
KV: Які стосунки із Русланом Кузьменко? Дає поради в управлінні громадою?
Христина Чорненька: Ми дуже задоволені його роботою як обласного депутата. Усі питання для міста, що на рівні області, вирішує саме він. До того ж, на виборах його підтримало 67% мешканців. Це найвищий рейтинг серед обласних депутатів взагалі в Україні. Він також дуже допомагав із децентралізацією, проводив консультації, зустрічі.
В управлінні громадою, що стосується місцевого рівня, він не дає поради. Якщо є більш глобальні питання - звертаємось до нього.
KV: Що можете сказати про минулу міську владу? У якому стані ви отримали місто?
Христина Чорненька: Мабуть некоректно мені буде оцінювати минулу владу. Це мають робити місцеві жителі. Як і в кожному місті, тут проблем вистачало.
KV: Микола Спічак зберіг вплив на міську раду? Чому він пішов з посади?
Христина Чорненька: Можливо він зберіг вплив на декількох депутатів в силу родинних стосунків. Рішенням депутатів міськради були достроково припинені його повноваження як міського голови. За це проголосував 21 депутат із 26. У його роботі було виявлено ряд порушень, вони передані у поліцію і розглядаються судом. Також він подав позов щодо поновлення на посаді. Наразі відповідні інстанції розбираються у ситуації.
Як належить, за законодавством, ми подали у Верховну Раду інформацію щодо рішення депутатів і для призначення виборів. Але поки їх не призначили. Я думаю через те, що справа знаходиться у суді.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Христина Чорненька: Важко сказати. Для мене зараз головніше можливість показувати результат, а не кар'єрне зростання. Я хочу завершити усе, що розпочала. Робота у органах місцевого самоврядування доволі своєрідна. Важко прийняти той факт, що не усе від тебе залежить, багато на що не вистачає повноважень та коштів. Та незважаючи на складнощі, які потрібно пройти навіть задля ремонту дитячого садочку, бачачи результат я розумію - усе було не дарма. І мене надихає розуміння того, що я можу допомагати людям. Я просто отримую задоволення від того, чим займаюся. Розвивати громаду - наразі для мене головний пріоритет.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - мер Тетяна Кучер
Фото: KVKиевVласть
28 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер.
KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми?
Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі.
Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду.
Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Інвестиційний клімат як покращуєте?
Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва.
Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї.
KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні?
Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити.
Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно.
Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію.
KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації?
Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти.
Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів.
KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим?
Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді.
Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови.
KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого?
Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу.
Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними.
А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді.
KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві?
Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками.
Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації.
Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати?
Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит.
За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку.
KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади?
Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори.
Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні.
KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила?
Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло.
Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла.
KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки?
Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили.
З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади.
KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію?
Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б.
Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї.
KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось?
Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону.
Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені.
KV: Чи є співпраця із областю?
Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання.
KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради?
Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно.
Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Фото KV
KиевVласть
21 березня 2019 г. 09:00
Раздел: Тексти
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуємося з головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Боярської міськради Києво-Святошинського району Олександром Зарубіним.
KV: Приєднання Забір'я - суд продовжується? Чому добровільна реформа перетворилась на примусову?
Олександр Зарубін: Юридично Боярська об'єднана громада вже створена у складі міста та Забірської сільради. Ми прийняли остаточні рішення та отримали позитивний висновок КОДА. Ще навесні ми подали документи для призначення виборів, але через політичний аспект до ЦВК вони не потрапили. Причиною став позив до суду депутатами Києво-Святошинської райради.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наразі ми програли дві інстанції і зараз справу розглядає касаційний суд. Району не вигідно випускати на вибори громаду у такому складі, тому вони усіляко намагаються цьому перешкоджати. Але ми віримо, що правда буде на нашому боці, адже за процедурою ми зробили все правильно і причина тут тільки в тому, що більшість матеріалів, які ми подавали у справі, суд взагалі не прийняв.
KV: З іншими сільрадами проводилась робота щодо об'єднання?
Олександр Зарубін: Так, ми працювали у цьому напрямку із Малютянською сільрадою. Спочатку голова таку ідею підтримував, але депутатський корпус, виявилось, налаштований негативно. Також подавали пропозиції іншим сусіднім населеним пунктам. Вони сказали, що об’єднання “не на часі”.
Хоча громади Малютянки і Забір'я вже налаштовані позитивно. Вони побачили, що обіцянки, дані депутатами райради про створення сільської громади, ніхто не планує виконувати. У РДА та райраді вирішили зробити із району дві ОТГ - Боярську і Вишнівську. При такому варіанті об'єднання Боярська громада буде величезною - 28 сіл і місто.
KV: Які стосунки з районом?
Олександр Зарубін: Я б не сказав, що стосунки із районом складні, їх просто немає. Правда, район всіляко намагався зупинити процес нашого обєднання із Забір'ям, депутати привозили на сесії провокаторів. Але зірвати процес їм не вдалось. Після цього стосунки із районною владою обірвались повністю.
KV: Кошти на очисні споруди використали чи були вимушені повернути до району? Чи гостро стоїть ця проблема для міста?
Олександр Зарубін: У минулому році нам виділили 3 млн гривень на проект очисних споруд. РДА видала розпорядження, щоб ми розробили проект землеустрою на оформлення землі під ці споруди. Досі ми не можемо завершити цей процес. Постійно не вистачає то довідки, то документу. Не можу сказати, чи впливає хтось на цей процес. Тому кошти були переведені на міську программу компенсації переселенцям.
Сьогодні проблема із очисними спорудами не стоїть гостро. Вони нормально працюють. Але ми розуміємо, що Боярка має розвиватись, розбудовуватись. Так само і навколишні села, де процес забудови йде ще активніше. А реформа децентралізації незворотня, тому це, можна сказати, потенційна Боярська ОТГ. І цю проблему потрібно вирішувати зараз, або доведеться це робити потім.
KV: Як справи із інвесторами?
Олександр Зарубін: У комунальній власності міста немає вільних земельних ділянок. Є пусті ділянки, але у них є розпорядники. Коли у Києво-Святошинському районі почалась масова житлова забудова, у Боярці побудували майже нічого. І зараз ми намагаємось шукати інвесторів для реконструкції старого житлового фонду, але до нас мало хто хоче йти. Поряд є села, де можна будуватись без проблем із громадою. Поки ми розглядаємо питання будівництва скандального будинку по вул. Соборності.
KV: Чому будівництво стало скандальним? Чоловік Оксани Алімової, що фігурує у скандалі, Вадим, дійсно ваш кум та бізнес-партнер? Звідки там палатка АТОвців?
Олександр Зарубін: Це перша масштабна інвестиція у місто. Почали ширитись чутки, що там має будуватись Вадим Алімов, який дійсно є моїм кумом та бувшим бізнес-партнером. Власником ділянки є Боярська міська рада. Ця земельна ділянка ще з 1971 належала заводу “Арксі”, влітку ми почали процес переведення її на договір оренди тому ж підприємству, щоб вони почали платити гроші за аренду і почали готувати будівельну документацію. Я і Алімов вже 14 років знайомі із керівником заводу, адже починали у тій будівлі працювати, орендували офіс. Вадим Алімов і директор заводу Костянтин Баранов вирішили, що до початку будівництва фінансово і юридично буде допомагати Алімов. Рішенням сесії ми надали дружині Алімова містобудівні умови і обмеження, щоб вони виготовили необхідні документи. Ні в якому разі вони не будуть там будуватись. Інвестором був і залишається Костянтин Баранов. Наразі документи виготовлені, йде процес виготовлення дозволу для будівництва. Алімови вже не мають до цього відношення, свою функцію вони виконали. Тепер, сподіваюсь, ДАБІ надасть дозвіл, адже там усе законно.
А оскільки у нас війна із районом, вони почали спонсорувати людей, бійців АТО, які сиділи у палатці. Зараз там чергує одна людина. Після початку будівництва я офіційно розповім боярчанам, хто мене обливав брудом і навіщо це робили. І подібне буде продовжуватись до 2020 року, до виборів. Уже почали розносити по району сумнівні агітаційні матеріали, які навіть не мають тиражу та офіційних даних. Хочу, щоб місцеві жителі сприймали подібне із посмішкою, але розуміли, що таким чином витрачаються їхні, вкрадені десятки мільйонів гривень.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олександр Зарубін: Звичайно, як і в кожному місті поблизу Києва, є величезна проблема зі сміттям. Два роки тому закрили полігон у Тарасівці. Зараз ми возимо сміття під Васильків на приватний полігон. Це майже 30 кілометрів, величезні кошти. Були змушені підняти тарифи на вивіз сміття. На полігоні бувають проблеми, наші машини по 4-5 годин стоять у черзі. Тоді вони встигають лише двічі за день вивезти сміття із міста. Нещодавно була ситуація, коли полігон не працював три дні. Намагались домовлятись із іншими полігонами, частково вирішували ситуацію, але баки все одно були переповнені.
Поки це питання не буде вирішено глобально, нічого не зміниться. Навколо Києва потрібно будувати сміттєпереробні заводи і відходити від практики захоронення. З кожним роком ця проблема стає гострішою. І якщо завтра полігон, на який ми возимо, закриється або відмовиться нас приймати, у місті буде сміттєва катастрофа. Інший найближчий полігон за 50 кілометрів і не факт, що туди візьмуть наше сміття.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Олександр Зарубін: Не влаштовують. Через здорощення енергоносіїв та підвищення мінімальної заробітної плати ми були змушені підвищувати тарифи. Мешканцям це не подобається, були масові невдоволення. Ми створювати комісії, які перевіряли обґрунтованість тарифів. На жаль, нічого змінити ми не можемо. Або так, або комунальні підприємства припинять роботу.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Олександр Зарубін: Це цікавий процесс. Нещодавно міські та сільські голови, що розташовані навколо Києва, збирались у КМДА. Сказати за чи проти - я зараз не можу. Ніхто не розуміє, що це таке. Поки ми домовились, що буде створено так звану Асоціацію Київської агломерації на майданчику Асоціації міст і сіл Київської області. Там буде створена робоча група, яка буде вивчати побажання області та столиці. Тільки після того, коли ми конкретно зрозуміємо вимоги та очікування Києва, будемо приймати рішення. Той законопроект, який є у КМДА, майже ніхто не підтримав.
KV: Зміни до генплану - на якій стадії? Які проблеми?
Олександр Зарубін: Ми повністю завершили усі процедури та обговорення. Ще у серпні минулого року подали його на затвердження до містобудівної ради Київської області. Але 1 вересня заявили про зміну Державних будівельних норм і у раді відмовились розглядати наш генплан. Офіційно відповіли, що його потрібно переробляти і повернули для опрацювання за новими ДБН. Ми знову звернулись до інституту з проектування і розраховували, що до кінця 2018 року новий план буде готовий. Виявилось, що вони навіть не розпочали його робити. Зараз змінюємо проектанта і протягом 3-4 місяців він має бути готовий. Потім ми знову його затвердимо і подамо на розгляд в область.
KV: Постійні підпали - приймальня АТОвців, кінотеатр Островського, КП “Шкільні їдальні”. Навіщо? Кому це потрібно?
Олександр Зарубін: Приймальня АТОвців - це не підпал, про це знають усі боярчани. Сусіднім приміщенням із приймальнею була майстерня, де ремонтували техніку. Ремонтники там любили випивати і по їхній необережності дерев'яне приміщення спалахнуло. У АТОвців згоріло лише горище і стеля. Звісно, коли тушили, все залили піною. Також поруч було дерев’яне кафе, яке теж частково згоріло.
Горів недіючий кінотеатр “Космос”, який знаходиться на балансі районної ради. Там жили безхатченки, які скоріше за все розпалювали вогнище, щоб зігрітись, пішли і не загасили. Вогонь пішов на дерев'яну підлогу. Кінотеатр Островського також не діє і там така сама історія.
З приводу “Шкільних їдалень” краще запитувати у району. Можу тільки сказати, що пожежа сталась після того, як громадськість вирішила перевірити роботу шкільних їдалень. Але пожежники гарно спрацювали і документи вдалось врятувати.
KV: На якій стадії будівництво шляхопроводу через залізничний переїзд станції Боярка?
Олександр Зарубін: Складно говорити про якісь терміни. Ми розпочали процес у минулому році, декілька разів зустрічались із представниками “Укрзалізниці”. Вони пообіцяли, що на найвищому рівні створять робочу групу. Чекаємо вже два місяці. Постійно телефонуємо, але процес не прискорюється. Я так розумію, що усі залучені у процес виборів, тому вирішувати такі питання не мають часу.
Взагалі після створення робочої групи ми маємо розпочати процес проектування. До нас приїздили проектанти, які завершили роботу у місті Вишневому, надали свої пропозиції. Але поки ми у цьому питанні рухатись не можемо, чекаємо.
KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора? Які надії на нього покладаєте?
Олександр Зарубін: Я намагався особисто зустрітись із новим губернатором, але через його щільний графік цього поки зробити не вдалось. У мене є багато пропозицій щодо фінансування програм. Поки бачу, що він дуже активний та дієвий і потроху наводить лад в області.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Олександр Зарубін: Є порозуміння із депутатським складом. Людський фактор присутній, інколи сперечаємось. Але завжди знаходимо компроміс.
KV: Як можете прокоментувати політичний скандал через проект безкоштовної маршрутки для соціально незабезпечених верств населення, який ви начебто започаткували разом із БПП, а потім використали у передвиборчих роликах "Нових облич" під брендом “Молодь Боярки”?
Олександр Зарубін: Я розпочинав цей проект за власні кошти, але на той час очолював міський осередок БПП. Жодного фінансування із партії чи від кандидатів я не отримував. Це винятково моя ініціатива, мої кошти і моя домовленість із перевізником. Після того, як я став міським головою, перевізник відмовився безкоштовно возити людей і наразі ми виготовили проект, щоб запустити комунальний транспорт за тим маршрутом. Ми хочемо відійти від домовленостей із підприємцями. Вже навіть кошти виділили. Якщо у другому півріччі ми матимемо перевиконання бюджету, то закупимо безкоштовні автобуси для незахищених верств населення.
KV: Які стосунки із Анатолієм Федоруком та Володимиром Карплюком? Дослуховуєтесь до їхніх порад стосовно управління містом?
Олександр Зарубін: Абсолютно робочі стосунки. У 2012 році я вів передвиборчу кампанію Анатолія Федорука. З того часу не сварилися. Ніколи ні Федорук, ні Карплюк не давали поради і не просили про прийняття якихось рішень.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Олександр Зарубін: Перед тим, як я балотувався на міського голову, бачив процес управління очима активіста і бізнесмена. Коли я побачив цю систему зсередини, то мої погляди змінились. В першу чергу через усю державну структуру і управління, яке, на жаль, далеке від нормального функціонування, яким я його бачив.
Я зроблю все, щоб в наше місто на наступних виборах не прийшов якийсь пройдисвіт. Зможу знайти підтримку політичних сил, щоб не пустити сюди чужинців. Але якщо я буду розуміти, що балотуватимуться місцеві жителі, які зможуть розвивати місто, передам зі спокійною душею кермо. Навіть не піду кандидатом.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”KиевVласть
14 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуємося з головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Броварів Ігорем Сапожко.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Ігор Сапожко: Якщо йдеться про створення об’єднаних територіальних громад, то у перспективі розглядається можливість створення Броварської ОТГ у складі власне міста Бровари, а також декількох населених пунктів Броварського району - Княжичів та Требухова. Переговорні процеси та консультації тривають вже досить довго. Проведено понад десять зустрічей та нарад за участі голови Офісу реформ Київської області Володимира Удовиченка, сільських голів, керівництва Броварської РДА та районної ради. Зустрічалися як у Броварах, так і в населених пунктах району. Зважаючи на певний супротив з боку сільських голів та депутатів сільських рад, проводимо роз’яснювальну роботу, пояснюємо принципи об’єднання, позитивні приклади передачі повноважень, говоримо про ефективність реформи загалом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадські слухання вже проведено в Красилівці, спілкувалися з мешканцями Калинівки, інших навколишніх сіл. Процес хоч і повільно, але рухається. Коли і яким чином дане питання вирішиться, мені сказати складно, адже занадто багато чинників мають дійти точки повного збігу.
KV: Наскільки сприятливим є інвестиційний клімат у Броварах? Чи можна сказати, що у місті активно йде житлова забудова?
Ігор Сапожко: Ну, найперше, хотілося б відзначити, що місто Бровари впевнено посідає перше місце на Київщині за кількістю інвестицій на одного мешканця. Ми – лідери і нам справді є чим пишатися. Сьогодні у Броварах є ціла когорта підприємств-виробників, продукцію яких знають далеко за межами не тільки нашого міста, але й України. Серед наших європейських партнерів-інвесторів чимало відомих у світі компаній. Для прикладу, німецька компанія Peri має чимало філій у різних містах України, але головний офіс знаходиться саме у Броварах. Та й загалом, у місті досить велика кількість іноземних інвесторів і наше головне завдання – сприяти розвитку їхнього бізнесу на нашій території.
KV: Чи існує в Броварах “сміттєва” проблема?
Ігор Сапожко: У Броварах працює визначений на конкурсній основі перевізник, який займається вивозом та утилізацією сміття на полігоні “Десна-2” у Броварському районі. Певна проблематика дійсно є, але дані питання треба вирішувати не в межах і не на рівні міста. Наприклад, за рік ми маємо близько 30 тис. кубометрів ТПВ. Цифра начебто й вагома, але маючи досвід спілкування із трьома десятками інвесторів, які мають зацікавленість у будівництві сміттєпереробного заводу, мусимо визнати – таких об’ємів недостатньо.
Для повноцінного функціонування такого підприємства мінімально потрібно хоча б 100 тисяч тонн на рік. Щоправда, колись було підписано меморандум між Броварами, Борисполем, Броварським та Бориспільським районами відносно будівництва такого заводу. На жаль, далі паперу справа не рухається. Думаю, що вирішення даної проблеми варто розвивати на обласному рівні, адже і в столиці, наприклад, існують ті ж самі питання.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Ігор Сапожко: Я схиляюся до агломерації європейського рівня, як, наприклад, у Парижі. У форматі робочої групи вирішуються проблеми столиці Франції та міст-сателітів. У нас же давно створено профільну робочу групу між столицею та областю, підписано ряд меморандумів, які на сьогодні не виконуються. Однак, та модель, яку пропонує Київ у даному питанні, створює певні перестороги для таких міст, як Бровари. Ми розуміємо, що мегаполіс домінуватиме і такі міста, як Бровари, Вишневе, Буча будуть просто дезорієнтовані у власному розвитку.
Можливо, у форматі громадської організації, яка б вирішувала питання прилеглих населених пунктів, агломерація і має право на існування, але не в тому вигляді, який нам пропонують зараз.
KV: Переповнені школи - як дійшли до рішення щодо платної освіти для не міських дітей? Не боїтесь, що громада різко відреагує?
Ігор Сапожко: Сьогодні у броварських закладах освіти займається близько півтори тисячі дітей з району – Калинівки, Красилівки, Требухова, Семиполок, Великої Димерки. Окрім цього, у нас навчається багато дітей-переселенців, але мова зараз зовсім не про них. Спираючись на досвід Польщі, де дитина може ходити до навчальних закладів будь-якої громади, за умови компенсації вартості навчання від громади, де вона зареєстрована, можна говорити про модернізацію сфери освіти.
Ми провели розрахунки щодо дітей з Броварського району, і, наприклад, по Великодимерській громаді сума компенсації на рік становить близько 2,5 млн гривень. До речі, у Києві таке рішення розглядалося щодо дитячих садочків і я хочу подивитися, як це рішення буде практично працювати в столиці. І ще одне важливе уточнення – на мою думку дане рішення повинно бути ухвалене на загальнодержавному рівні із зазначенням того, що кошти має компенсувати громада, але ні в якому разі не батьки дитини.
KV: Про ситуацію із обвалом школи №7. Чи є контроль над тим, щоб подібного не сталось з іншими школами?
Ігор Сапожко: Перш за все потрібно розуміти, що ця школа була збудована досить давно. Як вказано в документальних звітах після двох експертиз, при будівництві було порушено норми, через що і стався зсув. Будівельна компанія, яка в той час займалася спорудженням школи, вже давно реорганізована, проектну документацію знайти не можна, тому покладаємося на висновки експертів. На той момент ми ліквідували наслідки аварійної ситуації, укріпили школу та відновили навчальний процес. На даний час нами укладено договір на виготовлення проектної документації, в кінці березня “заходимо” в експертизу, потім проводимо тендер на виконавця і відразу після останнього дзвоника приступаємо до масштабних робіт у СШ №7. До початку нового навчального року всі роботи будуть закінчені.
В усіх інших закладах освіти проведено ретельне обстеження, аби уникнути подібних прикрих випадків. До цього процесу залучаємо кращих фахівців державного інституту. Відповідно до отриманих висновків, за потреби будемо здійснювати відповідні проектні роботи в інших закладах освіти.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи на транспорт, комунальні платежі? Як у Броварах вирішується це питання?
Ігор Сапожко: Щодо перевезень у броварчан питань немає. Наші перевізники дійсно подавали розрахунки для підвищення тарифів, але то був піковий період підвищення цін на паливо. Наразі ситуація врегульована. Ми працюємо над збільшенням кількості міських маршрутів, відповідно до нових забудов плануємо нові схеми руху автотранспорту містом. Зараз запускаємо проект з встановлення “розумних зупинок”. Тому ще раз повторюсь – транспортної проблеми у Броварах не існує.
Стосовно вартості комунальних тарифів – ми розуміємо, що з кожним підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, перегляд тарифів неминучий. Звичайно, це не влаштовує споживача, але іншого шляху для рентабельної діяльності підприємств комунальної сфери просто не існує.
KV: Створення муніципальної варти у місті назвали “особистою охороною для мера”. Як можете прокоментувати?
Ігор Сапожко: Я твердо переконаний, що потрібно на законодавчому рівні стимулювати створення таких комунальних підприємств. Сьогодні вже маємо досвід створення муніципальної поліції у Києві, Львові, Чернігові та ряді інших міст. Зазначати, що це “армії міських голів”, зовсім неправильно. Муніципальна варта – це патрульно-постова служба чи поліція, яка несе відповідальність перед міською радою і громадою міста.
Зараз у місті робиться дуже багато у сфері благоустрою і нам необхідна допомога у збереженні того, що зроблено за рахунок податків місцевих мешканців від рук вандалів. А останнім часом, на жаль, випадки вандалізму збільшилися в рази. Сьогодні ми робимо певні розрахунки, описуємо технічне завдання, готуємо пропозиції з бюджету для депутатів, вивчаємо, що все ж таки буде дешевше – утримувати своє комунальне підприємство чи оплачувати послуги охоронних структур. І потрібно розуміти, що приватна компанія не матиме такого ступеню відповідальності перед міськрадою, як КП. Наразі думки депутатів розділяються, але я впевнений, що ми досягнемо спільної думки.
KV: Знову заговорили про метро із Києва, а перед кожними виборами обіцяють тролейбус до столиці. Що із цим питанням?
Ігор Сапожко: Дійсно, є розроблені проекти, які передбачають сполучення Бровари-Київ автобусами великої місткості, тролейбусами або електроавтобусами. Інформацією щодо будівництва лінії метро я не володію, але думаю, що метрополітен тут збудувати поки що нереально. А ось електроавтобуси – це дійсно гарна ідея, тим паче, що і у столиці зараз активно розвивається саме електротранспорт. Побудувати тролейбусні лінії та тягові підстанції набагато важче, ніж закупити електробуси.
Однак зазначу, що з приміськими перевезеннями проблем, які змусили б нас кардинально змінити вид транспорту, не існує. Навіть зранку, коли броварчани масово їдуть на роботу чи навчання до столиці, колапсу не буває, з інтервалом у дві-три хвилини на кожній зупинці є автобус.
І Ви праві – перед кожною виборчою кампанією дуже багато розповідають, але, повторюся, я не вбачаю у місті транспортної проблеми.
KV: Розкажіть про скандал із “Київпастрансом” через безкоштовний проект “Громадський автобус”. Що пішло не так? Чи плануєте поновлювати безкоштовний транспорт?
Ігор Сапожко: Я не організатор проекту “Громадський автобус” і не знаю, хто запрошував сюди “Київпастранс”. Ні я особисто, ні Броварська міська рада до цього не має жодного стосунку.
KV: Які стосунки із районом?
Ігор Сапожко: Стосунки прекрасні, ділити нам нема чого, практично вся інфраструктура – лікарня, поліція, прокуратура – у спільній власності, проблеми теж спільні. З керівниками РДА та райради є порозуміння. Спілкуюся з колегами – міськими головами, і знаю, що у декого досить складні стосунки з районами, тому тішуся, що у нас все добре.
KV: А як щодо співпраці з обласною адміністрацією? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Ігор Сапожко: Голова обласної адміністрації, голова обласної ради, міський голова – ми усі виконуємо роль державного управлінця. І кожен повинен відповідати за ті функції, які на нього покладені. Новий губернатор відразу зорієнтувався в проблематиці і мені з ним працювати комфортно. В місті є досить багато різних програм, на кшталт будівництва доріг, соціальних та інфраструктурних об’єктів, у тому числі й будівництво нової школи, де ми розраховуємо на підтримку області.
Ми розуміємо, що є більш заможні міста, а є дотаційні райони, як, наприклад, Іванківський чи Поліський. Але нам все ж хотілося б, аби в області більш справедливо рахували податки і хоча б якийсь відсоток повертали на місця.
KV: Відкликання депутатів з міськради - як ставитесь? Чому “Свободі” так і не вдалося відкликати депутатів Здоровця і Кочубія?
Ігор Сапожко: Я не представник “Свободи”, тому не можу надавати вам оперативну інформацію. З приводу практики відкликання – якщо депутат, незалежно від політичної сили, не виконує своїх функцій, а саме – не працює на окрузі, не проводить роботу з громадянами, не відвідує комісії та сесії, то його потрібно виключати зі складу депутатів міської ради. З іншого боку, є ідеологічне бачення політичних сил щодо власного розвитку, їм і вирішувати чи варто залишати того чи іншого депутата у списках. Але я вважаю, що причиною відкликання може бути тільки невиконання обов’язків.
KV: За даними ЗМІ, ви проходили фігурантом у кримінальній справі про вбивство і нанесення тілесних ушкоджень групі осіб в Києві. Що це за історія?
Ігор Сапожко: Пишуть дуже багато нісенітниць і я не хотів би щось подібне коментувати.
KV: Чи з’являлися у Броварах кандидати на пост Президента? Чи мали місце якісь інциденти?
Ігор Сапожко: Так, декілька кандидатів проводили зустрічі із громадою міста. Жодної інформації щодо порушень, інцидентів чи підкупів мені невідомо. Якщо такі факти будуть виявлені, то ними мають займатися правоохоронні органи.
KV: Які у Вас стосунки з Павлом Різаненком?
Ігор Сапожко: Які можуть бути стосунки у міського голови з народним депутатом? З приводу законодавчої діяльності, соціально-економічного розвитку міста часто спілкуємось. Якщо є якісь проблемні моменти у місті, я його про це повідомляю. У нас виключно ділові стосунки з метою всебічного розвитку Броварів.
KV: Чи маєте якісь конкретні амбітні плани щодо кар’єрного зростання?
Ігор Сапожко: Звісно, цікаво працювати в законодавчому руслі, знаючи проблематику на місцях, деякі речі хочеться змінювати і таке інше. Але на сьогодні я не бачу себе у Верховній Раді. Мені цікаво бачити результати програм, які було ініційовано та започатковано мною, а чекати результату від того, що зміниш в законодавстві якийсь пункт – це не для мене.
Щодо обласної ради та адміністрації – думаю, що після об’єднання громад їх буде розформовано. Тому я планую балотуватися і далі на посаду Броварського міського голови. Якщо ж до 2020 року буде внесено зміни щодо об’єднання територіальних громад, буду кандидатом на посаду голови ОТГ.
KV: Ви вже досить давно керуєте містом. Чи було Вам, як Броварському міському голові, за щось соромно?
Ігор Сапожко: За все, що відбувається у місті, несе відповідальність міський голова. Звісно, були моменти, коли було соромно за людей, яких призначав на посаду і вони не виправдали надій. Людський фактор завжди був, є і буде. І деякі речі я не можу вирішити не тому, що не хочу, а тому, що не маю повноважень.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”KиевVласть
7 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Василькова Володимиром Сабадашем.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Володимир Сабадаш: Ми надсилали запрошення тим селам та селищам, з якими об'єднання могло би бути економічно доцільним. Погодилась на об'єднання тільки одна сільська рада. Інші ради вирішили створювати громади окремо, без міста. Хоча я вважаю, що це неправильно як з економічної, так і з соціальної точки зору. Наразі місто витрачає близько 8 млн гривень на діток із району, які ходять до наших шкіл та садочків. Як би сильно населені пункти не хотіли відокремитись від міста, все одно центр усіх послуг у Василькові, тут вони набагато якісніші.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дуже сподіваюсь, що цієї осені процес буде завершено, адже вже у 2020 році об'єднання буде обов'язковим і відбуватиметься відповідно до закону.
KV: Як покращувати інвестиційний клімат?
Володимир Сабадаш: Ми не можемо порівнювати свій бюджет із іншими пристоличними містами. В нас дуже мало підприємств. Раніше Васильків був дуже розвинутий промислово, але за 30 років незалежності зникло декілька військових заводів, шкіряних заводів, швейних фабрик. Зараз усі ці підприємства викуплені у приватну власність і їх власники чекають нагоди, щоб або дорого продати, або здати землю в оренду.
Наразі ми розглядаємо проект будівництва на 11 га багатоквартирних будинків. Для залучення інвесторів ми максимально спрощуємо формат спілкування, відкидаємо бюрократію. В нас є гарний приклад співпраці між державою та приватним підприємством - військовий завод, який останнім часом потужно запрацював. Він виготовляє військову техніку на замовлення Міністерства оборони і нещодавно на фронт відправив 45 ювілейну машину.
KV: Проводите земельні аукціони?
Володимир Сабадаш: Так, ми започаткували таку практику. Провели аукціон на земельну ділянку 1,2 гектари, віддали під житлову забудову. Зараз вносимо зміни у детальні плани територій і, скоріше за все, в цьому році там розпочнуть будівництво. Взагалі із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники. На жаль, пропозиції щодо великих об'єктів, підприємств та заводів, не маємо.
Взагалі я вважаю, що покращити економічну ситуацію нашого міста зможе процес створення Київської агломерації. Ми спілкуємось зі столицею щодо цього напрямку.
KV: Чи актуальна "сміттєва" проблема?
Володимир Сабадаш: Такої проблеми в місті немає. Нещодавно ми провели конкурс і уклали угоду з підприємством, яке співпрацює із сміттєпереробним заводом, що розташований недалеко від нас. Все сміття вивозять туди.
Звісно, є проблема, пов'язана із людським фактором. Не кожен житель міста хоче заключати договір на вивезення сміття і платити за це. Тому іноді нам доводиться ліквідовувати несанкціоновані звалища. Та, на жаль, поки це питання не буде врегульоване на державному рівні, прийняттям закону щодо фіксованої ціни для квартир і приватних будинків, нічого не зміниться.
KV: “Тарифні” бунти є, чи громаду у цьому розрізі все влаштовує?
Володимир Сабадаш: Раніше у нас цим питанням займався комбінат комунальних послуг, але ми провели конкурс і заключили договір із двома управляючими компаніями. Зараз усі тарифи обговорюються із мешканцями кожного будинку. Звісно, є проблеми, адже люди хочуть отримувати якісні послуги без підвищення цін.
Наразі у тепломережі заборгованість за опалювальний сезон складає майже 7 млн гривень. У минулому році також була заборгованість, і тоді ми компенсували кошти із міського бюджету. Але через це довелось відкласти фінансування шкіл, садочків та доріг. Громада таке рішення негативно оцінила, тому у цьому році ми пішли до суду. Потрібно розуміти, що заборгованість виникає через людей, які не сплачують за послуги вже декілька років. Я вважаю, що несправедливо, коли пенсіонери віддають останні гроші за комуналку, а дехто просто не хоче і не платить.
KV: Школи - на якому етапі побудова зруйнованої школи №6?
Володимир Сабадаш: Ми дуже довго виготовляли документи на цю школу, адже було порушено кримінальну справу і проводилось дуже багато експертиз. Наразі будівництво розпочато, там вже готовий фундамент. Бюджет, який ми можемо витрачати на першочергові проблеми міста, складає 40 мільйонів гривень. Враховуючи наше господарство, будувати школу за ці кошти просто неможливо. Наразі нам дуже допомагає в питанні фінансування народний депутат Ігор Кононенко. Ми маємо державну субвенцію, також допомогла область. Всього на цей рік заплановано 50 мільйонів гривень. Також ми подали документи у Державний Фонд Регіонального Розвитку для отримання грошової допомоги.
Взагалі проект будівництва розрахований на 3 роки, його вартість складає 214 мільйонів гривень. Якщо ми отримаємо кошти раніше, то, звісно, школа буде побудована швидше.
KV: Як вирішуєте проблему переповнених навчальних закладів?
Володимир Сабадаш: Проблема досить гостра, деякі школи навчаються в дві зміни. У дитячих садочках ми відкрили три додаткові групи, це приблизно 70 місць. Черга складає близько 100 діток. Наразі районний відділ освіти планує переїзд і ми переводимо в те приміщення свій відділ освіти, так в нас буде вільне приміщення для облаштування садочку, що дозволить повністю вирішити питання по дошкільним закладам.
Крім того, в нас будується житловий комплекс, забудовник якого зобов'язався побудувати дитячий садочок. Варто відмітити, що ми ставимо обов'язкову умову усім забудовникам - якщо хочете будувати житло, маєте побудувати школу чи садок.
Зруйнована школа №6 була розрахована на 600 учнів, нова школа буде мати тисячу місць. Цього буде для наших школярів достатньо.
Також ми прийняли рішення міської ради про безкоштовне перевезення школярів. Наше місто єдине в області, де є комунальне підприємство, яке займається внутрішніми перевезенням на території міста. Утримання цього підприємства обійдеться місту у 2-3 млн гривень, але школярі можуть пересуватися безкоштовно. До кінця року кошти виділені.
KV: Скільки відсотків петицій, які були підписані, наразі втілено?
Володимир Сабадаш: У минулому році ми вперше виділили 300 тис. гривень на громадський бюджет, у цьому році сума вже 600 тисяч. Містяни та громадські організації подають багато проектів, деякі з них вже реалізовані. Жоден не залишається без уваги.
KV: Проблеми із водою у багатоквартирних будинках - яка наразі ситуація?
Володимир Сабадаш: Проблема ще існує. Річ у тім, що система водопостачання у жахливому стані. В нас немає такого дня, щоб не сталось прориву. А якщо такий день і є, то ми його відмічаємо червоним на календарі.
Для вирішення проблеми ми буримо нові свердловини. Завдяки допомозі Київської обласної адміністрації та народного депутата ми зробили 5 нових свердловин, у цьому році завершимо будівництво нової лінії. Отримаємо додаткову воду. Також розроблено проект на обеззалізнення води, з цим теж велика проблема. Через великий вміст заліза, більшість жителів використовують воду з кранів як технічну. Якісна вода в місті тільки в одному районі - у військовому містечку.
Але знову ж таки - люди не можуть зрозуміти, що водоканал не може бути постійно збитковим, його потрібно фінансувати. Всі проти підвищення тарифів, у нас ціна найнижча в області. Наразі ми все ж таки розробили проект рішення для підвищення тарифів, але ціна все одно не буде вищою, ніж в інших містах.
KV: Невідомий МАФ на центральній площі - звідки там з’явився? Його вже прибрали?
Володимир Сабадаш: Це кав'ярня, яка досі стоїть на тому місці і має успіх. Люди, які намагаються здійняти навколо цього МАФу бучу, працюють у місцевого підприємця, який свого часу безкоштовно отримав від міста очисні споруди. Наразі вони в жахливому стані, запахи тут неймовірні. І переключаючи увагу громади на усілякі псевдоскандали ці активісти намагаються відвернути увагу від дійсно важливих проблем. По цьому факту ми подали до суду.
Була інша ситуація: ми давали дозвіл на встановлення МАФу у військовому містечку. Йшлося про 40 квадратних метрів площі, а привезли туди споруду на 400 “квадратів”. Звісно, що жителі обурилися і ми спільно із ними її звідти прибрали і скасували дозвіл на розміщення. Всі інші ситуації штучно створені.
KV: У лютому 2014 року ви склали повноваження міського голови. У чому причина? Чому повернулись на пост?
Володимир Сабадаш: З 2010 року я очолював міську організацію Партії Регіонів. Після Революції Гідності склав повноваження міського голови. У 2015 році я виграв вибори.
KV: Дерибан землі - чи була правдивою історія із виділенням сотень гектарів землі Партії Регіонів?
Володимир Сабадаш: У місті навіть немає стільки землі. Я точно впевнений, що такої ситуації не було.
KV: Племінник Присяжнюка - так вас часто називають. Які наразі стосунки із екс-губернатором? Він для вас авторитет? Завдяки йому ви зараз міський голова?
Володимир Сабадаш: Я гордий тим, що працював із Анатолієм Присяжнюком. Він дуже сильний управлінець. Я працював у Службі Безпеки України, де він був заступником голови, там ми і познайомились. У 2010 році він мене запросив попрацювати в іншій сфері. Тоді я очолив Васильківську районну державну адміністрацію.
Анатолій Присяжнюк - авторитетна особа. Зараз ми не спілкуємось. Не можна сказати, що завдяки йому я - міський голова. Я міський голова завдяки людям.
KV: Політичний аспект: чи з'являлися в місті кандидати в президенти? Були факти порушень?
Володимир Сабадаш: Ми працюємо згідно з чинним законодавством і жодних порушень не зафіксовано. Звісно, кандидати тут були і наразі я очолюю штаб Блока Петра Порошенко. З повною відповідальністю можу заявити, що ситуація із нібито підкупом виборців в області - це все неправда. Кажуть, нібито виборцям роздають кошти за голоси, але насправді існує програма “Турбота”, яка проголосована депутатами всіх фракцій і яка передбачає виділення коштів малозабезпеченим громадянам.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Володимир Сабадаш: Ділові. Він дуже багато допомагає місту. Він прийшов до нас у минулому році і за його сприяння зроблено більше десятка вулиць, які не ремонтувались з того часу, як існує місто. Школи, садочки, освітлення - з усім цим допомагає Кононенко. Сьогодні ми освітили близько 60% міста. Найближчим часом плануємо взяти кредит, щоб повністю вирішити питання освітлення.
Можу сказати, що з 2010 року ніхто не вкладав стільки сил у місто, як це робить наш народний депутат. Він знає, що в місті є три основні проблеми - це вода, школи та дороги. Так, проект по воді завершено в цьому році, питання зі школою на цей рік також майже вирішено, а стосовно доріг - ми отримаємо субвенцію і, також цього року завершимо проект реконструкції об'їзної дороги по вулиці Декабристів, там сума майже 250 млн гривень. Буде 4 полоси із сучасними зупинками, освітленням та інтернетом.
KV: Чи має вплив на політикум міста Тетяна Засуха?
Володимир Сабадаш: Не можу відповісти, я з нею давно не спілкувався. Але ми працювали разом у 2012 році і можу сказати, що вона дуже вольова та сильна жінка, яка змогла побудувати свій бізнес, яка допомагає людям. Звісно, кожен має свої переваги та недоліки. Але якщо ви заїдете у Ковалівку, де вона живе та працює, то будете приємно вражені рівнем розвитку цього села.
KV: Чи виділяються земельні ділянки учасникам АТО?
Володимир Сабадаш: Звісно виділяються, але межі міста ще не визначені, тому на отримання землі є черга. Є певні моменти із районною державною адміністрацією, яка має затвердити межі перед тим, як ми подамо їх у Верховну Раду. Тому наразі по тим землями, які маємо, розробляємо детальні плани територій та видаємо учасникам АТО. Вже ділянки отримали приблизно 130 бійців, черга більше ніж 400 осіб. І основна проблема саме в відсутності землі. Окрім учасників АТО, в нас є молоді сім'ї та інші жителі міста, які також хочуть будуватись. Я думаю, що проблему легко може вирішити створення Васильківської ОТГ.
KV: Чи відомо щось по історії з Детинцем, яким володіє фірма, близька до екс-мера Іващенка. Що з самим екс-мером?
Володимир Сабадаш: Я знаю, що є таке проблемне питання і наразі ми готуємо пакет документів на подачу до суду. На жаль, в цю історію був втягнутий місцевий житель, фахівець з історії. З умислом це було зроблено чи ні - я не знаю. Але знаю, що було роздано багато земель на валах, які представляють собою історичну цінність для міста і взагалі для України. З приводу долі самого екс-мера, нічого не можу сказати, не цікавився.
KV: Що зі справою про хабар головного архітектора міста?
Володимир Сабадаш: Цю справу розглядає суд. Я б не хотів говорити на цю тему, адже це людські долі. Але мені точно відомо, що людина, яка приносила хабар, приносила його не вперше, і не в одне місто Київської області. Ця людина у незаконний спосіб будує житло і за допомогою правоохоронних органів вводить його в експлуатацію, а потім продає. Я думаю, що вся ця історія просто провокація і суд встановить справедливість.
KV: Пам’ятник Героям Небесної сотні - у багатьох містах встановлено, чому немає у Василькові? Проект готовий, підрядник є.
Володимир Сабадаш: Не можемо дійти згоди із комісією щодо встановлення цього пам'ятника. Є спір з приводу того, як саме він має виглядати. Є в нас місцевий житель, скульптор, який розробив проект. І я думаю, що все ж таки його буде затверджено і сподіваюсь, що цього року пам'ятник буде встановлено, місце для нього вже визначено. Залишилось ще знайти кошти.
KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора?
Володимир Сабадаш: У мене ніколи не було проблем з Олександром Горганом і, зараз немає проблем з Олександром Терещуком. Всі губернатори йдуть місту назустріч. Тому, можу тільки подякувати. На нового губернатора покладаю великі надії. В першу чергу, у найважливішому для міста питанні - відбудові шостої школи.
KV: Які стосунки з районом?
Володимир Сабадаш: Нормальні робочі стосунки. Є невеликі проблеми із затвердженням генерального плану, але я думаю, що поступово ми їх вирішимо. Тим паче, після створення об'єднаних громад, районна рада та РДА втрачають свої юридичні повноваження.
KV: Яка ситуація в міськраді? Як миритись із депутатами?
Володимир Сабадаш: Майже всі депутати переживають за проблеми міста, ніяких яскравих подій, як у Верховній Раді, в нас немає. Звісно, кожен має свої політичні інтереси, але, в цілому, є співпраця. Всі розуміють, що в іншому випадку до нас не прийдуть інвестори, в місто не будуть вкладати кошти.
KV: Чи були ситуації, коли пропонували хабара? Як реагували?
Володимир Сабадаш: Ні, таких ситуації не було. Можливо через те, що усім відомо, що я виходець із правоохоронної системи.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Володимир Сабадаш: Мені подобається тут працювати. Місто Васильків та у майбутньому об'єднана територіальна громада мають великі перспективи. Цей напрямок не настільки розбудований, як інші пристоличні території. А коли поблизу Білої Церкви буде збудовано міжнародний аеропорт, ми взагалі отримаємо нове дихання. І не тільки ми, а всі, хто поблизу Одеської траси. Ще одна перспектива - це велика кільцева дорога. Тож ми однозначно приречені на успіх.
З приводу амбіцій - я хотів би взяти участь у виборах до ОТГ. Поки планів щодо області чи парламенту я не маю. Мені потрібно попрацювати поки що тут, адже я переконаний, що якби у Верховній Раді працювали люди, які мають досвід управління містом і володіють всіма проблемами громади, було б набагато легше їх вирішувати.
KV: За час на посаді міського голови чи було вам за щось соромно?
Володимир Сабадаш: Звичайно було соромно, але я не буду говорити за що. Бувало, що рішення ми приймали поганого опрацювавши їх, потім доводилося відміняти. Були різні помилки, але їх потрібно визнавати і працювати далі.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Фото: KVKиевVласть
28 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе - там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу.
До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання.
Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони?
Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно.
Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені.
Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.
KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії?
Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок.
“Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться.
А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку, чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною.
Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках.
KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора?
Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так - перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня.
Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні.
Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам. Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів.
Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району. Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності.
KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема?
Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні.
Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти?
Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори.
KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста?
Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія.
Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх.
Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням. Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню.
Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих. Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів.
KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг?
Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати.
До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно, вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири.
KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується?
Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали, середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.
І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти.
Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти.
KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли?
Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум.
Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер.
KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі?
Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство. Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються.
У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”.
Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус. Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати.
Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні.
KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом?
Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями.
KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря?
Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої.
Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення.
KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів?
Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах, живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує.
Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику. І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного.
KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко?
Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі. Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин.
Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти.
Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини.
KV: Столична агломерація - за чи проти?
Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо.
KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого?
Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні.
Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії.
Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт.
Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання - навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність.
Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим.
KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно?
Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть
27 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
У Голосіївського району відсутнє цільове фінансування для оформлення землекористування Голосіївського парку
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Голосіївської райдержадміністрації Олександр Настасенко, як і голова Печерської РДА, відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Голосіївської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Голосіївський район Києва з'явився на околиці столиці на базі селища Деміївка. У 1921 році район так і називався Деміївський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. А у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району утворено вже Голосіївський район. До його складу входять Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників.
Сьогодні Голосіївський район найбільший за площею район столиці (16,06 тис. га). Він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста і є південними та південно-західними воротами Києва. Він межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами столиці, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.Фінансування
Протягом 2018 року на розвиток Голосіївського району були передбачені видатки на загальну суму 284 634,59 тис. гривень. З них видатки за рахунок бюджету Києва - 267 834,74 тис. гривень та за рахунок субвенції з державного бюджету - 16 799,85 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На що пішли кошти міського бюджету
Кошти бюджету Києва у сумі 267 254,74 тис. гривень були передбачені на:
будівництво освітніх установ та закладів: будівництво другого пускового комплексу розширення школи №151 (вул. Ліснича, 3), реконструкція ДНЗ №658 (просп. Голосіївський, 94/96), реконструкція з прибудовою гімназії № 59 імені О. Бойченка (вул. Велика Китаївська, 85), реконструкція ЗНЗ №241 (вул. Голосіївська, 12 (101 491,4 тис. гривень). Використано на початок 2019 року 95 602,4 тис. гривень;
реконструкцію ДЮСШ №15 (вул. Якубовського,7-А) - 495,2 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 493,2 тис. гривень;
капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів – 13 536,0 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 12 582,9 тис.гривень;
капітальний ремонт загальноосвітніх навчальних закладів (27 116,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 26 677,8 тис. гривень;
капітальний ремонт шкіл-інтернатів (452,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 443,6 тис. гривень;
капітальний ремонт Будинку дитячої та юнацької творчості (940,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 932,8 тис. гривень;
капітальний ремонт приміщень Територіального центру соціального обслуговування (1 200,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 1 128,0 тис. гривень;
капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства (66 391,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 61 365,7 тис. гривень;
фінансування заходів з утримання зелених насаджень (41 458,3 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 40 196,9 тис. гривень;
на придбання обладнання і предметів довгострокового користування для закладів освіти, культури, фізичної культури та соціального захисту (8 891,7 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 8 747,2 тис. гривень;
на реалізацію громадських проектів (5 283,14 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 5 116,2 тис. гривень.
Всього на 1 січня 2019 року використано коштів бюджету Києва на загальну суму 253 286,7 тис. гривень.
Читайте: В 2017 году при проведении капремонтов Голосеевская РГА допустила финансовых нарушений на 4,7 млн гривен
У 2018 році відповідно до Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016-2019 роки та враховуючи звернення депутата Київради Леоніда Антонєнка Голосіївському району були передбачені видатки в сумі 580 тис. гривень для заміни вікон на сходових клітинах житлового будинку на просп. Лобановського, 196. На початок 2019 року використано 483,7 тис. гривень.
Читайте: Из бюджета Киева продолжают исправно воровать
Як витрачено субвенції з держбюджету
Субвенції з державного бюджету в сумі 16 799,85 тис. гривень були передбачені на:
закупівлю сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів для забезпечення якісної освіти “Нова українська школа” (855,5 тис. гривень). Кошти використано повністю;
оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (554,15 тис. гривень). На початок 2019 року використано - 549,6 тис. гривень;
закупівлю комп’ютерів для шкіл району (1 266,2 тис. гривень). Кошти використано повністю;
закупівлю фліпчартів для шкіл району (45,69 тис.гривень). Кошти використано повністю;
придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії (1 462,81 тис.гривень). Кошти використано повністю;
капітальний ремонт спортивного майданчика у школі №108 по вул. Уральська, 2/10 (3 500,0 тис. гривень).
облаштування спортивного майданчику по вул. Голосіївська, 8 (500,0 тис. гривень). Кошти використано повністю.
грошову компенсацію на придбання житла для сімей загиблих осіб та осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок участі в АТО (8 615,5 тис. гривень). Придбано 5 квартир та 1 житловий будинок із земельною ділянкою, кошти використано повністю.
Всього на початок поточного року використано субвенції з державного бюджету на загальну суму 13 295,3 тис. гривень.
Громадські проекти
У 2018 році Голосіївському району було виділено кошти на реалізацію 6 проектів-переможців Громадського бюджету на загальну суму 5 283,1 тис. гривень (фінансування видатків по громадських проектах в 2018 році склали 5 130,2 тис. гривень, касові видатки – 5 116,2 тис. гривень).
Протягом минулого року реалізували всі 6 громадських проектів:
“Сита мобілка” (97,5 тис. гривень, касові видатки - 91,2 тис. гривень): в Центрі надання адміністративних послуг та управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА встановлено апарати для зарядки мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, якими можуть безкоштовно скористатися відвідувачі.
“Утеплення фасаду школи №269 (просп. Глушкова, 17А) Голосіївського району” (1 995,0 тис. гривень, касові видатки – 1983,8 тис. гривень).
“Дитячий простір на вулиці Бурмистенко” (399,84 тис. гривень, касові видатки – 397,9 тис. гривень): проведено улаштування дитячого ігрового комплексу по вул. Бурмистенко, 10, 12.
“Подаруй майданчик мрії дітям у власному дворі” (400,0 тис. гривень, касові видатки – 393,4 тис. гривень): проведено роботи по улаштуванню спортивно-ігрових дитячих майданчиків на вул. Вільямса, 15, корпус 1, вул. Вільямса, 15, корпус 3, вул. Вільямса, 17/11, корпус 1, вул. Маршала Конєва, 9.
“Голосіїв майбутнього (District of Kyiv Smart City)” (390,8 тис. гривень, касові видатки – 323,1 тис. гривень): встановлено 9 лавочок з сонячними модулями на вул. Героїв Оборони, 10а, 18, вул. Генерала Родимцева, 2, улаштовано бордюр навколо них.
“Будівництво сучасного футбольного міні-поля зі штучним покриттям на мікрорайоні “Теремки-1” (касові видатки - 1926,8 тис. гривень).
Читайте: За общественные проекты-2019 проголосовало на 20 тысяч больше киевлян, чем в прошлом году
Як латали дірки на дорогах
У минулому році, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, проведено комплекс заходів з поточного благоустрою балансової вулично-шляхової мережі: поточний (дрібний) ремонт покриття (6015,2 м.кв.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (1429 м.кв.); заливка тріщин (3472 м.п.); поточний (середній) ремонт (вул. Фестивальна – 2997 м.кв.; перехрестя вул. Будіндустрії з місцевим проїздом Наддніпрянського шосе та вул. Набережно-Печерської – 5259,3 м.кв.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (256 м.п).
Читайте: Замглавы Голосеевской РГА устроил пьяное ДТП: Кличко заявил об увольнении чиновника (фото, видео)
У 2018 році відповідно до виділеного фінансування ШЕУ Голосіївського району виконано поточний (дрібний) ремонт покриття балансових вулиць (17823,9 кв.м.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (897,5 кв.м.); заливка тріщин (31075 м.п.); облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (безбар'єрне середовище) з облаштуванням тактильною плиткою (12 од.); поточний (середній) ремонт покриття балансових вулиць (вул. Мало-Китаївська – 3 798 кв.м; вул. Теремківська – 3 016 кв.м; вул. Паньківська – 3 790 кв.м; просп. Голосіївський (Кошового) – 1 858 кв.м.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (НПО) (548 м.п.).
Як ремонтували міжквартальні проїзди
За 2018 рік, за інформацією управління ЖКГ Голосіївської РДА, виконано капітальний ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів на 6 об’єктах.
За інформацією управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА, у 2018 році було проведено капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на вул. Антоновича, 7-Б; вул. Антоновича, 41; вул. Велика Васильківська, 132; вул. Володимирська, 76; вул. Стельмаха, 6, пров. Задорожний, 3, корп. 3; вул.Толстого Льва, 15-А; просп. Глушкова Академіка,13, 15,17; просп. Голосіївський, 86/1; просп. Голосіївський, 91; просп.Науки, 22; просп. Лобановського Валерія, 196; ЗНЗ № 319, просп. Лобановського Валерія, 146; ЗНЗ № 112, вул. Велика Васильківська, 78.
Також, капітальним ремонтом, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, відремонтовано міжквартальні проїзди та прибудинкові території на просп. Науки, 35 – 675,3 м.кв., вул. Стратегічне шосе, 41 – 389,6 м.кв., вул. Набережно-Корчуватська, 56/66 корп.Б – 579,5 м.кв.
Для приведення території в належний стан у 2018 році Голосіївською РДА було складено поадресний перелік місць, які потребують відновлення асфальтового покриття, у тому числі після аварійних розриттів по 512 адресах на суму 690,5 млн гривень.
Зважаючи на те, що вказана сума коштів є досить значним навантаженням на місцевий бюджет, районною адміністрацією визначено 71 першочергову адресу по відновленню асфальтового розриття на суму 49 млн гривень. Роботи будуть проведені на протязі 2019 року.
Як ремонтували житлові будинки
Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності на загальну суму 60 890,54 тис. гривень. Сред виконуваних робіт: капітальний ремонт покрівель в 19 житлових будинках; вхідних груп в 5 житлових будинках; сходових клітин в 21 житловому будинку; заміна вікон на сходових клітинах у 18 житлових будинках; капітальний ремонт фасадів у 4 житлових будинках; внутрішньобудинкових інженерних мереж в 34 житлових будинках; капітальний ремонт та модернізація 45 ліфтів у 27 житлових будинках; влаштування 1 спортивного майданчика; капітальний ремонт (підсилення) фундаментів у 2 житлових будинках; капітальний ремонт 3 підпірних стін; капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів на 11 об’єктах.
Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності, серед яких реконструкція (заміна) 23 ліфтів у 22 житловому будинку; встановлення охоронних систем для збереження обладнання вузлів обліку теплової енергії та машинного приміщення у 5 житлових будинках; капітальний ремонт покрівлі в 1 житловому будинку, сходових клітин в 12 житлових будинках; заміна вікон на сходових клітинах в 4 житлових будинках; капітальний ремонт місць загального користування (заміна дверей) в 9 житлових будинках та облаштування 2 спортивних майданчиків.
Згідно адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту, у 2018 році виконані роботи в житлових будинках:
по заміні вікон (на вул. Академіка Заболотного, 60, вул. Академіка Заболотного, 72, вул. Василя Касіяна, 2-Б, вул. Лятошинського, 26-А (1-4), вул. Лятошинського, 4-А, вул. Малокитаївська, 7-А, вул. Михайла Стельмаха, 12-А, вул. Теремківська, 6, вул. Теремківська, 8, просп. Академіка Глушкова, 21, просп. Академіка Глушкова, 30, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 11, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А, просп. Науки, 25, просп. Науки, 27; вул.Васильківська, 11/11); капітальному ремонту вхідних груп (вул. Маричанська, 9; вул. Академіка Заболотного, 20, вул. Академіка Заболотного, 32, вул. Академіка Заболотного, 40, вул. Ломоносова, 24);
капітальному ремонту покрівель (вул. Велика Китаївська, 55-А, вул. Академіка Заболотного, 58, вул. Лятошинського, 26-А, вул. Лятошинського, 8, вул. Казимира Малевича, 53/30, просп. Академіка Глушкова, 22; вул. Антоновича, 12, вул. Казимира Малевича, 119, вул. Маричанська, 8, вул. Саксаганського, 65, просп. Голосіївський, 122, корп.1, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 10, просп. Науки, 20, просп. Науки, 22, просп. Науки, 24, просп. Науки, 24, корп. 2, просп. Науки, 9, вул. Генерала Родимцева, 21);
капітальному ремонту сходових клітин (вул. Академіка Заболотного, 10, вул. Академіка Заболотного, 14, вул. Академіка Заболотного, 6, вул. Бурмистенка, 6, корп. 1, вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Ломоносова, 4, вул. Маричанська, 12, корп. 1, пров. Коломийський, 5, корп. 2, просп. Голосіївський, 94, корп. 1, просп. Голосіївський, 96, вул. Малокитаївська, 7-А, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А; вул. Дмитра Луценка, 15-А, вул. Сєченова, 10, корп. 2, вул. Сєченова, 7, вул. Смолича, 4, просп. Академіка Глушкова, 25, просп. Академіка Глушкова, 27, вул. Тарасівська, 23/25, просп. Академіка Глушкова, 19);
капітальному ремонту фасадів (вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Васильківська, 21/18, вул. Велика Китаївська, 108, вул. Ломоносова, 5, корп. 2).
Як підтримують чистоту у районі
Прибирання підвалів житлових будинків проводиться два рази на рік, згідно періодичності та строків надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженою розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 09.03.2011 № 307.
Утримання підвальних приміщень у задовільному санітарному стані постійно тримається на контролі керівниками структурних підрозділів підприємства (ЖЕД).
Роботи по дератизації та дезінсекції проводяться підрядною спеціалізованою організацією згідно договору № 37 від 07.02.2018, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва" та ТОВ "Комуналка", згідно затвердженого графіку, та підтверджуються актами виконаних робіт.
Читайте: В озере на Теремках в Киеве из-за прорыва теплосети погибла рыба и черепахи - соцсети (фото, видео)
На що скаржаться мешканці району
За 2018 рік до Голосіївської РДА через КБУ “Контактний центр міста Києва” надійшло 24 635 звернень, серед яких 12 771 питання житлового господарства. Найбільш “гарячі питання” по району: відсутність холодного та гарячого водопостачання, опалення, електропостачання, не працює ліфт, відсутність благоустрою після планових, аварійних робіт на об’єктах благоустрою.
Для забезпечення якісного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно наказу КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва”, проводиться генеральне прибирання житлових будинків, в рамках заходів “Чистий четвер”.
КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва” постійно проводяться перевірки щодо якісного надання послуг з залученням представників Голосіївської РДА та Управління житлово-комунального господарства.
Будівництво
У Голосіївському районі наявні 6 об’єктів незавершеного будівництва:
ЖК з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутового та офісного призначення на просп. Науки, 66-70.
ЖК “Мозаїка” по Стратегічному шосе, 53.
ЖК по просп. Науки, 208.
Житловий будинок на вул. Ракетна, 24.
Житловий будинок на вул. Уральська, 41/51 та вул. Листопадна, 51-Б.
Житлові комплекси на просп. Академіка Глушкова, 6.
Читайте: Строительство ЖК “Успешный квартал” в Голосеевском районе может оказаться незаконным
Голосіївською РДА в межах повноважень утворено робочу групу (розпорядження від 21.02.2019 № 98) з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району. Комісія регулярно розглядає і розробляє план дій по вирішенню питань по об’єктам незавершеного будівництва. В межах функцій, покладених на РДА, Голосіївська РДА співпрацює з профільними департаментами.
Як будують та ремонтують школи і садочки
У 2018 році побудовано (реконструйовано) садочок №106, просп. Науки, 65. Заклад введено у експлуатацію в березні 2018 року. Його проектна потужність - 110 місць.
Читайте: Два уголовных дела: как проходит реконструкция заброшенного детсада в Голосеевском районе
Завершуються роботи по зведенню прибудови до школи І-ІІІ ступенів № 151 на вул. Ліснича, 3 з сучасним спортивним та актовим залом, їдальнею та приміщеннями для гуртків. Її введення в експлуатацію заплановано в І кварталі 2019 року.
Завершені роботи з реконструкції загальноосвітнього навчального закладу №241 на вул. Голосіївська, 12. Було проведено утеплення фасаду.
Відремонтовано приміщення у 11 школах для відкриття додаткових 1-х класів:1) школа І-ІІІ ступенів №236 на вул. Заболотного, 144 (3 класи);2) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з вивченням англійської мови № 85 на просп. Голосіївський, 36 (3 класи);3) гімназія №179 на пр-т Голосіївський, 120-В (4 класи);4) ліцей №241 на вул. Голосіївська, 12 (2 класи);5) гімназія №59 на вул. Велика Китаївська, 85 (2 класи);6) ліцей №227 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);7) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15 на вул. Васильківська, 12-А (1 клас);8) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 на вул. Козацька, 5 (1 клас);9) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов № 130 на вул. Велика Васильківська, 128 (1 клас);10) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 220 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);11) школа І-ІІІ ступенів № 269 на просп. Академіка Глушкова, 17-А (1 клас).
Крім цього відремонтовано приміщення для відкриття додаткової групи у закладі дошкільної освіти №198 на вул. Васильківська, 10 (1 група).
У 2018 році розпочаті роботи з реконструкції закладу дошкільної освіти №658 на просп. Голосіївський, 94/96 (потужність 90 місць); по зведенню прибудови до Гімназії № 59 ім. О. М. Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 (потужність 420 учнів); а також ремонт звільнених орендарем приміщень 2 груп у закладі дошкільної освіти № 341 на вул. Антоновича, 150-А.
Черга в садочки та школи
Станом на 28 грудня 2018 року у черзі в заклади дошкільної освіти перебуває 2 988 дітей. Середній показник наповнюваності закладів загальної середньої освіти в районі становить 120,2 %.
Зростання чисельності дитячого населення у районі (збільшення народжуваності, антитерористична операція на сході країни, міграційні процеси, інтенсивність будівництва житлового сектору) суттєво впливає на наповнюваність навчальних закладів. Сьогодні майже 70% закладів освіти переповнені.
Особливо гостро стоїть питання забезпечення права на освіту дітям, які мешкають у новобудовах по вул. Ломоносова, Трутенка, Вільямса, Мейтуса, Симоненка. Кількість зданих з 2000 року квартир по цьому мікрорайону складає 13 522. Будівництво продовжують ЖК “Лікоград”, ЖК “Венеція”, ЖК “Сонячна брама”, ЖК “Британський квартал”, ЖК “Власна квартира”, ЖК “Чотири сезони”, ЖК “Амурський” та ін. Соціальна інфраструктура цього мікрорайону складає 2 приватні дитячі садочки та 1 приватну школу. Жодного комунального закладу в цьому мікрорайоні немає. Існуюча мережа шкіл вже не може прийняти дітей, які мешкають по цих мікрорайонах.
Аналогічна ситуація склалася ще в чотирьох мікрорайонах:
Житловий масив Теремки-1 (будівництво житлових комплексів “Одеський”, “Метрополіс”, “Спецжитлофонд”, “Республіка”).
Житловий масив Саперно-Слобідська (будівництво житлових комплексів “Енісейська садиба”, “Мозаїка”, “Деміївський”, “Геліос”, “Панорамний”, “Голосієво”).
Житловий масив Феофанія (будівництво житлових комплексів “Кришталеві джерела”, “Казка”, “Феофанія”, “Теремки”, “Нові Теремки”).
Житловий масив Кайсарова (будівництво ЖК “Паркова долина”).
Читайте: Руководство КГГА игнорирует экологическую катастрофу в микрорайоне Теремки-2
Сьогодні є гостра потреба термінової побудови нової школи на 33 класи по вул. Симоненко, 3 та закладу дошкільної освіти по вул. Вільямса, 7(10) для задоволення потреб освітнього характеру мешканців Голосіївського району. Вирішенням зазначеної проблеми може бути також реконструкція з прибудовою закладів загальної середньої та дошкільної освіти: гімназія № 59 по вул. Велика Китаївська, 85 та гімназії № 179 по просп. Голосіївський, 120-В.
Спорт у Голосіївському районі
За Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2016 рік проведено капітальний ремонт дитячо-юнацьких спортивних клубів “Марафон” по вул. Ломоносова, 19/11 та “Наука” по просп. Науки, 96 фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”.
Цією ж Програмою на 2016 рік виділено фінансування на ремонт даху, фасаду та заміни вікон адміністративного приміщення вело-лижної бази комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 за адресою вул. Ягідна, 2 та заміну штучного покриття футбольного поля 100х60 визначеного позашкільного навчального закладу за адресою вул. Якубовського, 7а.
Для модернізації спортивної інфраструктури Голосіївського району, розвитку спорту вищих досягнень та підготовки спортсменів до участі у чергових олімпійських іграх, Голосіївською РДА по Програмі економічного та соціального розвитку Києва у 2017 році розпочато капітальний ремонт дитячо-юнацького спортивного клубу “Аеліта” на просп. Глушкова, 31а, блок Б фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”.
Станом на 22 листопада 2018 року у фізкультурно-оздоровчих та спортивних секціях у фізкультурно-оздоровчому центрі “Голосієво” займаються 755 дітей. На сьогодні у ньому функціонують гуртки та секції з таких видів спорту: городковий спорт (15 осіб), баскетбол (29 осіб), регбі (33 особи), спортивні танці (84 осіб), футболу (47 осіб), шахи (35 осіб), карате-до (58 осіб), айкідо (120 осіб), боротьба самбо (41 осіб), дзюдо (40 осіб), бокс (10 осіб), бодібілдинг (149), вільна боротьба (16 осіб), таїландський бокс (17 осіб), поліатлон (4 особи), таеквон-до (18 осіб), оздоровча фізична культура (39 осіб).
Також задля улаштування спортивних об’єктів комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та розвитку зимових видів спорту у 2017 році проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень адміністративного корпусу КДЮСШ № 15 по вул. Ягідна, 2.
Проектом Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2019 рік частково передбачено кошти на облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 по вул. Якубовського, 7-А, капітальні ремонти внутрішніх приміщень комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи “Тріумф”, дитячо-юнацьких спортивних клубів “Аеліта” по просп. Глушкова, 31-А (блок Б) та “Пауерспорт” по вул. Ломоносова, 53.
Читайте: На Теремках за 3 недели должны создать футбольное мини-поле за 1,9 млн гривен
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №15 функціонує 5 відділень з таких видів спорту як футбол (737 осіб), лижні гонки (54 особи), гірськолижний спорт (44 особи), велоспорт шосе (15 осіб) та біатлон (54 осіб), в яких займається 904 дітей.
Спортивний комплекс КДЮСШ №15 по вул. Якубовського, 7-А, що включає 2 футбольних поля, 2 майданчики зі штучним покриттям та 1 майданчик із асфальтовим покриттям для міні-футболу є однією з кращих тренувальних баз для підготовки юних футболістів у Києві. Вигідне розташування школи може використовуватись для навчально-тренувальної роботи збірних команд з літніх та зимових видів спорту, масових спортивних заходів районного, міського та державного рівнів.
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Арго” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як черліденг (78 спортсменів) та тхеквондо (156 спортсмени), де загалом навчаються 234 вихованця.
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Тріумф” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як теніс (60 осіб) та дзюдо (160 особи), де навчально-тренувальним процесом охоплено 220 дітей.
До адміністрацій спортивних шкіл надходять подяки від батьків за спортивні досягнення дітей. Скарг не надходило.
Зелені зони Голосіївського району
На утриманні КП УЗН Голосіївського району Києва знаходиться 14 парків та 49 скверів та інші об’єкти зеленого господарства району розташованих на площі 1007,6 га.
Водночас на території району є ряд територій із зеленими насадженнями, серед них є також і парки, сквери чи інші зони відпочинку, які знаходяться у віданні й інших суб’єктів господарювання. Найбільшими серед них є: адміністрація Національного природного парку “Голосіївський”, КП ЛПГ “Конча-Заспа”, КП “Плесо”, ДЗГ “Феофанія”, Київський університет ім. Тараса Шевченка, Центральний іподром, ДП “Санаторій “Конча-Заспа”, Теплоелектроцентраль №5 “Київенерго”, Інститут ядерних досліджень, санаторій “Жовтен”ь, База відпочинку КМ, районний відділ освіти, Інститут зоології ім. М. Шмальгаузена, Інститут фізики, НУБіП України, ННЦ Експоцентр України, музей “Пирогово”.
Читайте: На берегу озера на столичных Теремках, где недавно произошел мор птиц, отравился ребенок
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих на території житлового фонду комунальної власності територіальної громади Києва в Голосіївському районі.
Протягом поточного року на замовлення КО “Київзеленбуд” проводяться роботи з капітального ремонту скверів на просп. Науки, 4-А та 4-Б; просп. Голосіївський, 108 к. 2 – 108 к. 3; вул. Ямській між будинками № 54-56; вул. Тарасівській, 23-25.
Особливу увагу щодо облаштування приділяється Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Даний парк є природно-заповідним об'єктом, частиною екологічної мережі України та світу. Наразі на місці межі парку не встановлено. Проведення повноцінних робіт з реконструкції неможливе без оформленого землекористування. Через відсутність цільового фінансування роботи з оформлення землекористування не проводились.
Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года
Наразі КП УЗН Голосіївського району Києва вже оголошено тендерну процедуру “Послуги з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Голосіївського парку імені Максима Рильського в Голосіївському районі Києва з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою”. 17 жовтня 2018 року укладено договір на виконання робіт, розпочато роботи. В подальшому планується розробка проектно-кошторисної документації та безпосередні роботи з реконструкції.
Читайте: Народные депутаты возмущены попыткой главного архитектора Киева застроить НПП “Голосеевский”
Благоустрій рекреаційних об’єктів району, а саме, парки, сквери чи інші зони відпочинку, постійно знаходяться на контролі у балансоутримувачів.
Безпека мешканців
Для забезпечення публічної безпеки і порядку, здійснюється своєчасне інформування Голосіївського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві та Управління патрульної поліції в у Києві щодо проведення заходів у громадських місцях на території району.
Читайте: В Киеве и.о. начальника Голосеевского отдела Нацполиции задержали за вымогательство 34 тысяч долларов взятки (фото)
З метою охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, здійснюється невідкладне інформування правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, про ознаки кримінальних, адміністративних правопорушень, які було виявлено в процесі опрацювання інформації, яка постійно надходить до адміністрації від фізичних та юридичних осіб.
До адміністрації щоденно надходять довідки з Голосіївського управління поліції про стан оперативної обстановки в районі за минулу добу, які доводяться до керівництва райдержадміністрації, для використання в процесі реалізації повноважень адміністрації в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян.
Керівники (представники) правоохоронних органів запрошуються для участі на засіданнях колегії та апаратних нарадах у голови райдержадміністрації.
На випадок виникнення надзвичайної ситуації чи події налагоджений зв'язок оперативного чергового Голосіївської РДА з черговою частиною Голосіївського управління поліції та Голосіївським РУ ГУ ДСНС в Києві. При отриманні інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації чи події, оперативний черговий Голосіївської РДА невідкладно інформує керівництво адміністрації для прийняття відповідних рішень.
Читайте: В Голосеевском районе заработал электронный кабинет участкового
Крім того, у Голосіївському районі поліцейські за підтримки Голосіївської РДА впроваджують проект “Сусідська варта”.
Проект “Сусідська варта” ґрунтується на філософії community policing – успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу. В основі – взаємодія громади, влади і поліції, коли мешканці стежать за порядком спільно з поліцейськими. І про всі випадки, які викликають підозру чи непокоять, повідомляють правоохоронців.
Проект дозволяє підвищити рівень безпеки жителів будинку, двору, вулиці, району, адже в його основі лежить активна позиція сусідів та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією.
Читайте: В Голосеевском районе Киева планируют внедрить “Соседскую варту”
Відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності Голосіївського управління поліції за 10 місяців 2018 року, рівень скоєних злочинів в громадських місцях зменшився на 2,5 %, зареєстровано 1670 злочинів (в 2017 році - 1713). Також спостерігається зменшення кількості злочинів в умовах вулиці: зареєстровано 754 злочинів, що на 4,1 % менше ніж в 2017 році (786).
Читайте:
Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Фото: Голосіївська РДА
21 лютого 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Вишгорода Олексієм Момотом.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олексій Момот: Вишгородська міська рада тричі виносила на розгляд питання об'єднання у різних форматах. Була ініціатива щодо створення громади у складі всього району, половини району та декількох населених пунктів. Наші депутати одноголосно підтримували всі рішення, але населені пункти, які межують із містом, відмовилися об'єднуватись. Тому зараз ми не маємо фізичної можливості створити громаду.
Ми намагалися знайти компроміс шляхом переговорів, надавали їм бюджетні розрахунки, які показують переваги об'єднання, там виходила дуже гарна математика і кожне село було у виграші. Але свою думку вони не змінили. Можливо, сільські голови та депутати не хочуть втрачати повноваження. Наприклад, в Хотянівці я проводив громадські слухання особисто і за їхніми результатами більшість жителів були за об'єднання, але місцеві депутати на сесії проголосували проти.
Дотичні села мають профіцитні бюджети, вони досить багаті. Аргументувати свою відмову вони не можуть, просто голосують проти.
Наскільки мені відомо, перспективний план об'єднання громад у Київській області в КОДА вже майже готовий. Саме за цим документом у 2020 році буде відбуватись примусове об'єднання. І скоріше за все, Вишгородська об'єднана громада буде створена таким шляхом.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Олексій Момот: Ми не беремо участі у земельних аукціонах, для міста це не дуже вигідно. Ми обрали шлях, яким йде Київська міська адміністрація та інші населені пункти - проведення інвестиційних конкурсів. Ми не надаємо землю в оренду і не продаємо її, а робимо із земельної ділянки лот, оформлюємо його на міське комунальне підприємство і виставляємо на конкурс.
Наприклад, 2 гектара землі ми віддавали під будівництво будь-якого промислового об'єкту. Ділянку отримав завод, який виготовляє лічильники НІК. Ними користується майже вся країна, тому підприємству потрібно було розширюватися. Попри 10% плати від вартості будівництва за пайову участь, вони платять ще 5 мільйонів у бюджет відразу після укладання додаткової угоди, створюють робочі місця і таке інше.
Також із останніх підприємств, які почали працювати шляхом пайової участі, є компанія “Фільмотехніка”. Це дуже потужне підприємство, яке виготовляє відеокамери для відомих кінокомпаній, концертних залів. Оскільки останнім часом зросло населення міста, активно розвиваються також торгівельні мережі - наразі йде будівництво двох магазинів “Фора” та великого супермаркету “Сільпо”.
На території промзони дуже активно розвивається промисловість. Там дуже серйозні підприємства - “Лейс”, “Кемпак” “Хенкель”. Для них створюємо максимально комфортні умови.
KV: Будівництво лабораторії з вимірювання якості місцевих водойм - на якій стадії? Це допоможе вирішити проблему із Київським водосховищем?
Олексій Момот: Досить складно говорити, адже там залучені іноземні інвестиції, цим займається не місто, а держава. Проблема із Київським водосховищем досить серйозна. Я навіть не уявляю, про яку суму коштів має йтися, щоб вирішити її.
Там живе паразит, який себе прекрасно відчуває у цьому середовищі і дуже швидко розростається. Він дуже колючий, тому відлякує рибу. І найголовніше - він занесений у Червону книгу, його не можна знищувати. Коли головою районної адміністрації був ще Олександр Горган, він ініціював звернення, щоб у законі зробили виняток для Київської області, адже водосховище від цього паразита дуже страждає. Наскільки мені відомо, зміни так і не прийняли.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олексій Момот: Наразі великої проблеми немає, є, як і всюди, людський фактор. Часто доводиться ліквідовувати стихійні сміттєзвалища в ярах після людей, які роблять ремонти в новобудовах і не хочуть платити за вивіз сміття.
А взагалі вивозимо сміття на полігон у Петрівці. Останнім часом його кількість знизилась майже вдвічі завдяки тому, що ми запровадили роздільний збір. У кожному дворі стоять окремі баки для скла і пластику. Насправді ми навіть не очікували, що місцеві жителі так серйозно до цього поставляться.
Це був пілотний проект, який ми запровадили із виробниками упаковки. Провели гарну презентацію, навіть зараз проводиться навчання в школах та садочках, до цього долучаються аніматори, діткам дуже цікаво та корисно. Це стало настільки популярним, що сьогодні ми змушені купити ще одну машину для вивозу роздільного сміття. До речі, за його вивіз ми не платимо, а ще й продаємо на переробну станцію в Бучі.
Також варто відмітити, що цей проект отримав дуже солідну нагороду “Еко Оскар”. Це як “Оскар” в кінематографі, тільки цей дають в екологічній сфері.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Олексій Момот: Тарифи, за які відповідає місто, далеко не на найвищому рівні по Київській області. Ми не підвищуємо тарифи на водопостачання та обслуговування будинків. Вони ростуть тільки в разі підвищення мінімальної заробітної плати.
В нас дуже високі тарифи на тепло. Їх встановили рішенням райради. Зараз міська рада звернулася до прокуратури щодо перевірки обґрунтованості ціни, адже питання було винесено та проголосовано з голосу, без розгляду комісій.
KV: Більше року тому ви анонсували створення комунального транспорту у місті. Наразі щось зроблено? Коли його чекати?
Олексій Момот: Комунальне підприємство створено, найближчими днями забираємо два автобуси. До проведення конкурсу на перевезення у травні один автобус буде курсувати як маршрут №1 по місту, де віддалені приватні сектори, військова частина і дачні масиви. Великий автобус на 200 місць буде безкоштовним і курсуватиме із Вишгорода до метро Героїв Дніпра. На жаль, приватні перевізники, які є в місті, часто не беруть пільговиків.
Був період, коли ми приватному перевізнику компенсували кошти з бюджету. Тоді він почав трохи нахабніти і вимагати підвищення компенсації щомісяця. Водії змушували людей стояти у двох чергах - одна для тих, хто має кошти на проїзд і друга - пільговики. Спочатку запускали тих, хто платить, а потім пільговиків. Зрозуміло, що далеко не всі могли їхати.
На деякий час у Вишгороді ситуація дійсно змінилася - пільговиків везли усіх, але на Героїв Дніпра так само стояли дві черги. Ми довго намагалися знайти компроміс із перевізником, але не вдалося. Тепер ті кошти, які ми компенсували йому, будемо платити своєму комунальному підприємству.
KV: Тобто безкоштовним автобусом зможуть користуватись тільки пільговики?
Олексій Момот: Офіційно він буде пільговим і для пільговиків. Вочевидь, інші люди будуть заходити. Звісно, що їх виганяти ніхто не буде. У нас в місті просто неймовірна кількість пільговиків, особливо чорнобильці 4 категорії. Більше, ніж у Вишгороді, їх є по області тільки в Славутичі чи Іванкові.
KV: Наскільки складним був процес створення комунального транспортного підприємства?
Олексій Момот: Дуже складним та вистражданим. Є частина депутатів, які мають безпосередньо фінансовий інтерес в компанії перевізника - вклали туди кошти і поставили свої автобуси. Вони, звісно, процес створення блокували. Була й інша проблема - нелегальні перевізники, які мають свої лобі в міській раді. Також поширювалась дезінформація через пресу, соціальні мережі. Депутатів намагаються переконати, що на підприємство ми витратимо 30 мільйонів, хоча по факту нам необхідно близько 8.
Все ж таки вдалося їх переконати, що транспорт і логістика - це дуже важлива складова життєдіяльності міста. Така ж важлива, як садочки та школи. Зараз велику кількість коштів ми витрачаємо на будівництво садочків - одночасно їх будується три. Але не можна витрачати всі кошти лише на садочки, коли 80% населення працює у Києві. Треба приділяти і цьому увагу.
KV: Чи є якісь методи впливу на нелегальних перевізників?
Олексій Момот: В офіційного перевізника постійно сутички із неофіційними і навіть у самих нелегалів постійно конфлікти один з одним. У нас є громадське муніципальне формування, яка відповідає за безпеку, і разом із поліцією патрулює ситуацію.
Включати в роботу їх та транспортну інспекцію - це не складно. Проблема в тому, що у нашого перевізника недостатньо автобусів, зараз на маршрут взагалі вийшли перероблені Мерседеси-спринтери, які не мають ліцензії та права перевозити людей. Але я розумію: добре, що їздять хоч вони.
Одного разу ми боролися із нелегальними перевізниками: приїхала транспортна інспекція в центр міста, усіх розігнала. І місто стало. Два дні жителі не могли виїхати на роботу. Наш перевізник своїми автобусами просто не впорався. І в результаті, роблячи позитивну справу, ми отримали купу негативу від місцевих жителів. Людям байдуже, що нелегал немає страховки, коли потрібно їхати на роботу. Тоді я звертався до жителів і просив, щоб вони підвозили сусідів, знайомих до Києва.
Черги на автобуси були довжелезні. Я був змушений сказати інспекції “відбій”. Моментально нелегали повернулися і ситуація із транспортним колапсом вирішилась. У верхній частині міста немає зупинки, там тільки нелегальні бусики. Я розумію, що заборонити їх, не запропонувавши альтернативи, це не вихід. Люди або зійдуть до центра міста і тут буде колапс, або просто влаштують бунт.
KV: Забудова набережної Київського моря - що плануєте будувати?
Олексій Момот: Не йдеться про масову забудову. Там є велика площа, де колись хотіли збудувати житловий будинок, але ми відстояли цю територію. На ній плануємо зробити культурно-туристичний центр, центр розвитку молоді зі спортивними об'єктами. Також планується зробити співоче поле із великою сценою, де буде своє приміщення із роздягальнями, гримерками. Там зможуть виступати та тренуватись наші діти. Ще можна зробити міні-фестивальну набережну, куди будуть приїздити туристи на різні фестивалі на кілька днів.
Наразі з набережної прибрали два кафе, ландшафтні дизайнери працюють над проектом великої фотозони, де будуть альпійські гірки, штучне озеро, фонтанчик. Біля водного кордону є бетонна площадка, там буде облаштовано 4 спортивні зони - поля для футболу, баскетболу, волейболу та сквошу. Між озерами має бути ще одне футбольне поле зі штучним покриттям, невеликими трибунами, душовими та роздягальнями.
KV: Чи відбулись громадські слухання? Як налаштована громада?
Олексій Момот: Так, перша частина громадських слухань вже відбулась, там ми презентували проект. Вислухали всі пропозиції громади. Однією із пропозицій було по акваторії зробити кілька спусків для тих, хто займається там вітрильним спортом та вінсерфінгом. Але в “Укргідроенерго” сказали, що це стратегічно важливий та небезпечний об'єкт, тому нам там не можна нічого чіпати. А в цілому громада налаштована нормально. Коли людям нормально пояснюєш, вони позитивно ставляться до будь-яких змін.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Олексій Момот: Як всюди, проблем вистачає. Депутатський корпус дуже різний - представники різних професій, різного віку. В нас різні політичні партії - БПП, “Батьківщина”, “Воля”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшко, “Свобода”.
Я ніколи не ставив перед собою задачу створити більшість. Коли потрібно проголосувати стратегічні питання, які важливі для міста, тоді збираємося і спілкуємось. Стосунки складаються по-різному - інколи тяжко буває, депутати дуркують, показують характер. Я навіть не можу зараз порахувати, скільки об'єднань всередині міськради вони намагалися створити. Формували, потім перебігали з одного в інше, а в результаті всі вони розпадалися.
KV: Які стосунки з районом?
Олексій Момот: Зрідка бувають непорозуміння, але в цілому дуже прагматичний робочий процес. На нашій території вже близько 15 років нормальні стосунки міста з районом.
Був раніше міський голова, у якого були дуже конфліктні стосунки з головою РДА. Між корпусами навіть не було проходу, все заставляли шафами. А мер, який був переді мною, цей конфлікт зміг вирішити. Наразі в мене також з головою РДА та райради стосунки нормальні, кращі навіть, ніж з депутатами.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Олексій Момот: Так, вже познайомились. Обговорювали в тому числі транспортні питання. Плануємо запросити його на день добровольця у березні на відкриття Пам'ятника мужності честі та гідності. Там висічені імена загиблих героїв Небесної Сотні. Такого пам'ятнику немає більше ніде.
Також говорили з Терещуком про три об'єкти, які реалізуються за рахунок співфінансування з областю. Мені було трохи тривожно, коли прийшов новий очільник, але він запевнив, що фінансування не припиниться. А взагалі я більше спілкуюсь із директорами департаментів КОДА.
KV: Київська ОДА зробила кілька кроків для переїзду до Вишгорода. Ви були б раді такому сусідству?
Олексій Момот: Звісно, ми будемо раді. По-перше я радий, що вдалося відстояти будівлю інституту, адже були спроби бізнесменів обладнати її під житловий будинок. Вдалося зберегти її як державну, але наразі вона без опалення та електрики. Для використання зовсім непридатна.
По-друге - якщо до нас переїде більша частина управлінь області, буде простіше налагоджувати спілкування. По-третє - вони будуть сплачувати тут податки, а це більше 30 мільйонів у бюджет міста тільки з одного управління. Тому сподіваюсь, що новий губернатор не зупинить процес переїзду КОДА до Вишгороду.
KV: Кримінальна справа - чому приховали на виборах, що відбували покарання за проникнення зі зломом?
Олексій Момот: Направді я нічого не приховував і ситуація була досить гіперболізована. Місцеві жителі не розуміють навіть зараз, як все було насправді. А історія дуже проста - будучи неповнолітнім у буремні часи 90-тих я потрапив не в ту компанію, де були дорослі хлопці.
І зараз я навіть вдячний долі, що мене звідти витягла і змусила відбувати покарання. Інакше я не знаю, де був би зараз та чи був би взагалі в живих. Так буває в житті - зробив неправильний вчинок, поніс за це покарання. Я давно це пережив. Після того закінчив інститут, пішов на роботу, піднявся зі слюсаря до менеджера в компанії, потім відкрив свою справу і ось тепер я сиджу в цьому кріслі.
KV: 2016 рік - гучна справа про вимагання хабара у забудовника. Справа дійсно замовна? На якій стадії справа зараз?
Олексій Момот: Людина, яка писала листа до генпрокурора та очільника НАБУ щодо начебто вимагання мною хабаря, наразі сидить у в'язниці. Виявилось, що цей чоловік перебував у розшуку Харківського відділу поліції, мав підроблений паспорт та підозрювався у 40 фактах шахрайства.
Потім він написав іншого листа, де пояснив, що насправді ніякого хабара я не вимагав. Розповів, хто замовив цю справу та скільки грошей за це взяли. На жаль, це все було зроблено співробітниками Служби безпеки України. Складно сказати, яка в них була ціль. Можливо, там мав місце фінансовий інтерес в компанії забудовника.
А почалась історія з того, що коли я тільки став головою, у місто зайшла компанія, у якої близько десяти років перебувала земельна ділянка в оренді. Тоді вони почали будівництво, але виявилось, що на цій території було розміщено 8-9 приватних житлових будинків, на які у людей є право власності, але земля під ними не була приватизована, адже раніше законодавство це дозволяло.
Забудовника це не зупинило, техніка встигла зруйнувати три будинки. Жителі звернулися до суду і тяганина продовжується досі. Справа дуже затягується - нещодавно поміняли повністю групу із десяти прокурорів. Суд постійно переносять на 2-3 місяця.
А наразі на тій території побудовано 4 багатоквартирні будинки, де вже живуть люди. По проекту їх має бути 11. Зараз будівництво зупинено, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд постановили розірвати договір оренди. Та справу продовжує розглядати Верховний суд.
KV: Які стосунки із головою “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим? Він для вас авторитет? Дійсно на наступні вибори йдете від БЮТу?
Олексій Момот: Бачимось раз на рік на якихось заходах. Спілкування на рівні - “доброго дня” та “як справи”. Не можна сказати, що він для мене авторитет або ми маємо дружні стосунки. Я не знаю, хто поширив інформацію, що я йду на наступні вибори від “Батьківщини”. Це неправда. В жодному разі я не збираюся в “Батьківщину”. Я позапартійний і взагалі не бачу себе в жодній партії.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олексій Момот: Скоріше за все, йтиму на другу каденцію, але остаточно ще не вирішив. Емоційно це дуже складна робота, від цього іноді страждає моя родина. У соціальних мережах чого тільки не напишуть, а дружина потім читає це все і засмучується. Хоча мені було б цікаво попрацювати головою об'єднаної Вишгородської громади. Це новий формат, нові можливості.
Якщо відверто - декілька разів хотілось махнути на все рукою і піти. Але щоразу після вихідних, виспавшись, йду в міську раду з новими силами. Щодо амбіцій - в політиці їх немає, вище своєї посади не піду. Хоча і пропонували різні посади в області, в Верховній Раді. Але я розумію, що тут складно, а там буде ще складніше.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Фото: KVKиевVласть
14 лютого 2019 г. 11:30
Раздел: Тексти
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Переяслав-Хмельницького Тарасом Костіним.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Тарас Костін: Робота з децентралізації проводиться з 2015 року. Ми проводимо багато зустрічей із навколишніми селами, навіть їздили у віддалені села. Спершу планували об'єднати місто і весь район, але така ідея не спрацювала - віддалені населені пункти відмовились об'єднуватися з містом, тому ми пішли по іншому формату - об'єднатися із прилеглими населеними пунктами. Але і вони відмовились. Причина в першу чергу в небажанні сільських голів, вони бояться, що місто забере землю та всі кошти. До того ж не хочуть втрачати посаду, через що проводять роботу з депутатами, аби ті не приймали позитивних рішень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тому наразі реформа децентралізації в нас не просувається. Я намагався вплинути методом переговорів та круглих столів, навіть працювали “індивідуально” - і чарку пили, але навіть це не спрацювало. Я думаю, що об'єднання в нас буде примусовим у 2020 році. Чекаємо цього моменту.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Тарас Костін: Ми беремо участь у різноманітних форумах та програмах, где популяризуємо наше місто. Робимо акцент на екологічно чистих виробництвах. Зокрема, зараз почався процес оформлення ділянки для облаштування сонячної електростанції. Також співпрацюємо з потужною компанією Aptiv у питанні будівництва великого заводу зі збирання деталей автомобілів. Вони можуть створити в місті 2000 робочих місць. Наразі вони ведуть переговори із нами та із Білоцерківською міською радою. Дуже сподіваємось на рішення на нашу користь.
Також рік тому ми розпочали роботу із земельними аукціонами, нам це вдалося не без проблем. Частина депутатів не підтримувала таку пропозицію в сесійній залі. Вже минулого року ми провели перший аукціон і зараз майже готові документи на ще декілька ділянок для проведення відкритих торгів.
KV: Яка наразі ситуація зі скандальним будівництвом ТЕЦ?
Тарас Костін: Справді була дуже складна ситуація з інвестором. Я вважаю: він погано попрацював із громадою. Наразі з цього питання продовжуються судові тяганини, але ТЕЦ вже працює. Компанія подала всі необхідні документи і отримала дозволи на викиди. Певна шкода для екології є, але за документами все в нормі. Звісно, частина містян цим незадоволена.
Ми намагалися примирити громадськість та інвестора, але не вдалося. На жаль, ми не видаємо жодних дозволів, крім права оренди. Більше користі від підприємства чи шкоди - покаже час. У будь-якому випадку ми не маємо повноважень припинити його діяльність.
KV: Чи були ситуації, коли громада все ж таки “виганяла” інвесторів з території?
Тарас Костін: В нас була така ситуація декілька років тому. Компанія METALEX, яка працювала на базі заводу “Точмаш”, займалася виплавкою алюмінію. Через це екологічний стан в мікрорайоні заводу дуже погіршився, громада звернулася до міської ради і ми вирішили ситуацію, підприємство пішло з міста.
KV: Туризм - як розвиваєте? Чи багато туристів приїздить? Місто на цьому заробляє?
Тарас Костін: В місті працює 24 музеї, для розвитку туризму створено окрему програму. Намагаємося розвивати зелений туризм, водний та екологічний. Можливо, попрацюємо навіть над спортивним туризмом, адже в місті є веломаршрути. Відновлюємо інфраструктуру міста - тротуари, парки, сквери. Це все робиться поступово, але, звісно, хотілось б скоріше. Також запрошуємо інвесторів, які могли б побудувати готельні комплекси. До речі, одна із ділянок, яка буде подаватися на аукціон, призначена саме під готель.
За нашими даними місто приймає близько 300 тисяч туристів щорічно. На мою думку це недостатньо, в інших містах ця цифра сягає півтора мільйона. Звісно, місто отримує від цього прибуток, туристичний збір, але він досить невеликий.
KV: Туалет в заповіднику за 780 тис. гривень - не завелика сума?
Тарас Костін: Ні, це досить нормальна сума. Туалет встановлювала міська рада за кошти місцевого бюджету і це дійсно його ринкова ціна. Там не просто “будка”, там, можна сказати, невелика хатинка. Є там людина, яка все контролює. Також створені умови для людей з особливими потребами.
KV: Парламент схвалив рішення повернення історичної назви міста. Чи були проблеми із цим?
Тарас Костін: Питання знаходиться на розгляді парламенту, воно декілька разів виносилося на розгляд, але у кінці порядку денного, тому проголосувати його постійно не встигають.
На громадських слуханнях це питання було обговорено, 70% жителів підтримали повернення історичної назви, також обласна рада затвердила це питання. Комітет Верховної Ради також підтримав. І ось вже рік чекаємо рішення народних депутатів. але є питання, важливіші, ніж наше.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Тарас Костін: Є санкціонований полігон, який знаходиться на землі Великокаратульської сільської ради. На даний момент він обслуговує місто та власне село. Протягом трьох років була проблема - селяни не пускали нашу техніку, щоб ми возили до них своє сміття. Причина в тому, що близько п'яти років назад сталося загоряння і місцеві жителі вважали, що це через нас. До того ж казали, що через це звалище вони часто хворіють. Але зараз є певна домовленістю і поки проблем не виникає. Місця на полігоні достатньо.
Також ми запровадили в місті систему сортування. Є сортувальна лінія, на полігон ми вивозимо тільки органічні рештки. Була ідея щодо будівництва сміттєпереробного заводу, але у районі її сприйняли без великого ентузіазму. Спілкувалися із міським головою Борисполя Анатолієм Федорчуком. Він повідомив, що вони вже виділили ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Якщо його збудують, ми будемо возити сміття туди.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тарас Костін: Є певна напруженість громади щодо тарифів - газ дуже дорогий, вода та водовідведення. Декілька місяців тому ми були вимушені підняти ряд тарифів, але масового обурення немає.
Тариф на проїзд стабільний - складає 5 гривень. Якщо економічні розрахунки будуть підказувати, що його слід піднімати, то нам доведеться приймати такі непопулярні рішення.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Тарас Костін: Проблем достатньо, намагаємось вирішувати за круглим столом. Проекти, програми на сесіях приймаються. Бюджет також затвердили. Цей рік оголошено роком спорту та фізкультури. Також рішенням депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво притулку для тварин, адже в нас є велика проблема із безпритульними тваринами. Тепер громадська організація буде шукати спонсорів, які можуть надати кошти для будівництва цього притулку.
KV: Як можете прокоментувати ситуацію, коли вашого заступника спіймали на хабарі?
Тарас Костін: Дуже неприємна ситуація, зганьбилися на всю країну. Ситуація полягає в тому, що коли ми почали проводити аукціони, велись переговори з одним із інвесторів. Цей інвестор захотів “порішати”, прийшов до мене, але я його відразу “відправив”.
Першому заступнику я повноважень для спілкування із ним не надавав. Але так сталося, що його спіймали на хабарі і зараз він перебуває під слідством, відсторонений від роботи. Остаточного рішення по справі не прийнято, але я вже запропонував йому після суду написати заяву про звільнення.
KV: Перед 1111 днем народження міста ви посварились із депутатами через виділення коштів: вони хотіли на дороги, а ви - на парки та тротуари. Чому так сталось? На що в результаті виділили?
Тарас Костін: Кричали тоді не всі депутати, а декілька, які хотіли на своїх округах зробити ремонт доріг. Я наполягав, що потрібно відновлювати центральну інфраструктуру міста, вкладати кошти в енергозберігаючі технології шкіл та садочків, а потім вже рухатись на окраїни міста. Була жвава дискусія.
Кошти ми тоді виділили на утеплення шкіл, тротуари у центральній частині, готуємо проект на ремонтні роботи Борисоглібської площі. Все ж-таки відновлюємо туристичний потенціал. Працюємо на окраїнах - в минулому році залучили близько 10 млн гривень обласного бюджету на облаштування об'їзної дороги по вул. Грушевського і вул. Борисівське Поле.
KV: Чому дороги в такому жахливому стані?
Тарас Костін: Як сніг почав танути, то дійсно їх стан погіршився. Але останніми роками ми маємо суттєве перевиконання бюджету, тому багато коштів залучаємо на ремонт тротуарів та доріг. Раніше ситуація була ще гірша.
KV Які стосунки з районом?
Тарас Костін: В нас є об'єкти, які фінансуємо спільно, про це говоримо за круглим столом. На цей рік ми забронювали 1 мільйон гривень у міському бюджеті для Центральної районної лікарні, щоб купити важливе обладнання. А так нам з районом немає чого ділити, в нас різні повноваження та території.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Тарас Костін: Один із перших візитів губернатора був саме до Переяслав-Хмельницького. Просили врегулювати питання перевезень до Києва. Є в нас багато нелегальних перевізників, які незаконно перевозять жителів без будь-яких документів. Просили також дофінансувати проекти, які були початі у минулому році - це дві дороги та свердловина для видобутку води.
На Олександра Терещука покладаємо великі надії, я особисто сподіваюсь на співпрацю. Також сподіваюсь, що після виборів президента Терещук продовжить працювати і ми зможемо втілити все заплановане.
Співпраця була і з попереднім губернатором. За мою каденцію більше ніж Горган (екс-губернатор Київської області Олександр Горган, - KV) жоден губернатор для міста не зробив. Будемо сподіватися, що Терещук також не байдужий до Переяславщини.
KV: Які стосунки із Віталієм Кличко? Він як міський голова дає поради з управління містом? Прислуховуєтесь?
Тарас Костін: Я був членом партії “Удар”, балотувався від неї у мери у 2014 році. Із Віталієм Кличко нас пов'язує спорт, якийсь час займались в одній залі. Ми з ним добре знайомі, у цьому році він запрошував мене на Водохреща із іншими міськими головами. Як голова “Асоціації міст України”, залучає мене до співпраці, до участі в різноманітних форумах, де я отримую багато інформації, корисної для міста.
Також радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом. Він приїздив до нас на день міста, виступав на центральній сцені. Я йому показував наші парки, він дав багато порад, пообіцяв допомогти. Ми також відвідували столичні парки, спілкувались із їх директорами. Будемо впроваджувати думки Віталія Володимировича у нашому місті. Історично так сказалось, что Переяслав-Київ-Чернігів як своєрідний трикутник, де завжди були дружні стосунки.
KV: До призначення міським головою ви досить активно займались бізнесом. Чому вирішили змінити діяльність? Кому передали справи?
Тарас Костін: Основна моя діяльність була - продовження бізнесу, який залишив після смерті мій батько. Він пішов із життя у 2002 році, тоді я повернувся із Києва у Переяслав-Хмельницький і продовжив його справу. Це виготовлення меблів, будівництво спортивних майданчиків, різні ремонтні роботи. Потім Віталій Кличкоf і Артур Палатний (народний депутат від БПП, - KV) мене запросили в партію “Удар”, з того часу я почав займатись політичною діяльністю. Очолював міські штаби Кличка, потім місцевий осередок партії. Хоча я зараз не є членом партії, ми залишаємось однією командою. На виборах у 2014 році ми підтримали Петра Порошенка, в 2015 я пішов на вибори від БПП. Підтримуємо його і зараз.
Справи бізнесу я передав людям, які дуже багато допомагали мені в житті і погодились стати засновниками бізнесу, я зі складу компанії вийшов.
KV: Чи віддавали ви як міський голова якісь преференції компанії “Кобзар”, де раніше були керівником?
Тарас Костін: Над жодним об'єктом ТОВ “Кобзар” за мою каденцію у місті не працював.
KV: Ви були помічником Артура Палатного. Які стосунки зараз? Він авторитет для вас?
Тарас Костін: Дружні стосунки. Він дуже допомагає місту, опікується Переяславщиною. У минулому році він допоміг отримати нам 5 млн гривен із державного бюджету, подарував 6 комп'ютерних класів, допомагає у вирішенні питань із областю, також допомагає у розвитку спорту. Він дуже зайнята людина, тому бачимось нечасто, декілька разів на місяць. Найближчим часом він має приїхати до міста, щоб подарувати черговий комп'ютерний клас в школу №1.
Обов'язково дослуховуюсь до його порад, обговорюємо проблеми не тільки міста, але й загальнодержавні.
KV: Чи часто отримуєте дзвінки із проханням “вирішити” ті чи інші питання? Що робите в таких ситуаціях?
Тарас Костін: Були такі нестандартні ситуації, коли дзвонили і “просили”. Хабарі не тільки пропонували, але й підкладали. З такими людьми я відразу рвав усі зв'язки. Це частіше за все нечисті на руку бізнесмени і іноді місцеві жителі.
KV: Чи може чиясь думка чи порада вплинути на ваше рішення як міського голови?
Тарас Костін: Може, якщо думка конструктива і допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Я прислухаюсь також до критики. Є в нас і так звані “дикі” активісти, які намагаються зірвати засідання. Не всі сприймають демократію як закон, для декого це вседозволеність і безкарність.
KV: Відомий український скульптор Микола Шматько у свої 74 роки разом зі своєю дружиною та сином вже 5 років змушені жити в підвалі однієї зі шкіл Переяслав-Хмельницького. Чому так сталось? Чому не вирішуєте?
Тарас Костін: Микола Шматько приїхав у місто десь у 2013 році разом із двома фурами своїх робіт, його тимчасово поселив у підвал минулий голова міста, але я впевнений, що він хотів як краще.
Я пропонував Шматько декілька варіантів вирішення проблеми - будинок культури, який наразі не діючий, щоб він там розмістив свої роботи та жив із сім'єю, та земельну ділянку, щоб він побудувався. Він відмовився, адже хоче готове житло. А я не можу витрачати кошти громади неефективно чи індивідуально під когось, хоч він і відомий скульптор. Тому зараз він досі живе у підвалі.
KV: Чи готові на ще одну каденцію? Виховуєте наступника?
Тарас Костін: Зараз зарано про це говорити. Побачимо, чи буде здоров'я, чи будуть мої проекти у місті працювати. Наступника не готую. Амбіцій щодо кар’єрного зросту не маю, потрібно ще розвивати місто.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”Фото: KVKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій