Карантинні заходи на Київщині послаблюють: у більшості районів області відкрили продовольчі ринки, а Ірпінська міська лікарня повернулася до роботи в штатному режимі. Активно працює агросектор. У КОДА звітують, що є затримки із поставками імпортних витратних матеріалів та обладнання для сільгосптехніки, але польові роботи тривають і виконуються в повному обсязі та вчасно.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Виконання бюджету Станом на 1 травня виконання дохідної частини обласного бюджету склало 99,4 %, недоотриманий обсяг доходів — майже 5 млн гривень. У рамках програми президента України з реалізації пріоритетних об’єктів соціально-культурної інфраструктури “Велике будівництво” за останній час Київська ОДА уклала 199 договорів підряду. Ще по 87 тривають тендерні процедури. За два тижні капітально відремонтовано 4 вулиці й дороги, завершено поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення у Васильківському районі. “У експертів були великі побоювання, що карантин суттєво підірве економіку регіону. Це не вплине на забезпечення функціонування бюджетних установ та реалізацію, адже область має внутрішні резерви забезпечити необхідні та пріоритетні видатки на утримання соціально-культурної сфери”, — наголошує Володін. Аграрії Унаслідок карантинних обмежень галузі тваринництва та переробки зазнали незначних втрат. За словами Володіна, Київська область усе одно залишається лідером у виробництві курячих яєць та за поголів'ям свиней. Аграрії вчасно провели польові роботи та засіяли 1 млн 100 тис. га під зернові, технічні та кормові культури, картоплю та овочі. Озимі повністю відновили вегетацію; забезпеченість мінеральними добривами становить 160 тис. т, триває їх закупівля. Є затримки з постачанням іноземних міндобрив, сільськогосподарської техніки та запчастин через обмеження, пов’язані із карантинними заходами. Через погодні умови невеликі площі пересіяно в Миронівському, Білоцерківському, Сквирському та Тетіївському районах. Стан більшості посівів задовільний. “Наша область переважно аграрна, тож тримаємо цю галузь під прискіпливою увагою”, — підкреслив тимчасовий очільник КОДА. Запаси та допомога Для проведення комплексу весняно-польових робіт господарствами Київської області станом на сьогодні накопичено 100 % дизпалива та 103 % необхідного бензину до технологічної потреби. Цього року аграрії зможуть залучити понад 250 млн гривень державної підтримки на такі напрямки: здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами; підтримка садівництва та ягідництва; закупівля с/г техніки та інше. За роз’ясненнями та допомогою в підготовці документів на отримання державної підтримки слід звертатися до департаменту агропромислового розвитку КОДА. “Прилавки будуть наповнені — як продовольчих ринків, так і непродовольчих”, — запевняє Василь Володін. Ринки У Київській області зареєстровано 4 непродовольчі ринки, решта — змішаного типу. З певними обмеженнями запрацювало 54 із 77 ринків області. Жодного ринку не відкрито в Обухівському, Іванківському, Вишгородському районах; частину ринків відкрито у Фастівському, Баришівському, Бориспільському, Києво-Святошинському, Бородянському, Макарівському районах. Під забороною лишаються ярмарки. За період з 1 травня по сьогодні виявлено порушення на 16 агропродовольчих ринках, надано 16 приписів, складено 1 протокол про порушення протиепідемічних вимог, направлено 9 інформаційних листів в органи місцевої влади, 3 — до Національної поліції. Поточна епідеміологічна ситуація За даними Київського обласного лабораторного центру в столичному регіоні за минулу добу зафіксовано 1245 випадків захворювання на коронавірус. У числі інфікованих також опинилися 107 дітей та 221 медичний працівник (за весь період дії карантину). Наразі стаціонарному лікуванні перебуває 207 осіб, на амбулаторному — 1038 осіб. Подолали хворобу 212 інфікованих, проте за час пандемії зафіксовано 29 летальних випадків. Усього ж до лабораторного центру надійшла 3731 підозра на COVID-19. Під медичним наглядом перебуває 5892 контактні особи. “Адаптивний” карантин Також Василь Володін нагадав, що до 22 травня в області діє заборона на перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. “Маємо “адаптивний” карантин, тобто рішення про відновлення роботи закладів дошкільної освіти, готелів, громадського транспорту та міжміських перевезень, спортивних закладів прийматимуться залежно від епідеміологічної ситуації в регіоні та кількості випадків хворих на коронавірус”, — зауважив він. Пункти обсервації В. о. голови Київської ОДА Василь Володін зауважив, що в рамках протидії коронавірусу продовжується і проведення заходів обсервації. Так, у заміському готельно-ресторанному комплексі “Джинтама Бриз”, що розташований у селі Глібівка Вишгородського району, перебувають на ізоляції 167 громадян. Зачинені для  госпіталізації Васильківська центральна районна лікарня призупинила госпіталізацію хворих. У хворої, яка перебувала в реанімаційному відділенні, виявлено COVID-19. Володін зауважив, що 41 контактній особі вже провели ПЛР-тестування. Тож наразі лікарня припинила госпіталізацію хворих, а у відділенні реанімації здійснили заходи дезінфекції. Також попереджені про необхідність самоізолювання на 14 діб 75 пацієнтів, які перебувають у лікувальному корпусі й готуються до виписки. Потік решти пацієнтів перерозподілено між Обухівською та Фастівською ЦРЛ. Служба екстреної медичної допомоги повідомлена про режим роботи закладу. Також у Бородянській ЦРЛ 17 травня підтвердився діагноз COVID-19 у медпрацівника закладу з ознаками гострої респіраторної інфекції. Уже наступного дня було визначено коло контактних осіб із хворим, у яких відібрали лабораторні зразки для ПЛР-тестування. Наразі дослідження тривають. До отримання кінцевих результатів лікарня призупиняє прийом нових пацієнтів. Потік пацієнтів, потребуючих госпіталізації, перенаправлено до Ірпінської центральної міської лікарні. Також Володін зауважив, що Ірпінська міська лікарня, де також фіксувався аналогічний випадок інфікування, уже відновила роботу в штатному режимі. У медзакладі проведено необхідний комплекс дезінфікуючих заходів, а інфіковані медики наразі перебувають на самоізоляції. Відкриття інфекційного відділення За даними КОДА, 12 травня згідно з планом та після капітального ремонту в місті Українка розпочало роботу інфекційні відділення Обухівської центральної лікарні на 20 ліжок (по 10 місць для дорослого та дитячого населення). З урахуванням епідситуації, відділення розширило потужності до 10 ліжко-місць. Доплати медикам В області прорахували сумму 300 % доплат за квітень для медпрацівників області, які допомагають пацієнтам із коронавірусом в умовах пандемії. Василь Володін розповів, що ця сума становить 12 млн 912 тис. гривень. За його словами, йдеться про амбулаторну, стаціонарну екстрену допомогу, яку надали 1224 медичних працівників закладів охорони здоров’я Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: карантин слабне, навчальний рік закінчиться вчасно Фото: коллаж KVКиевVласть

На старті другого етапу медреформи Обухівська центральна районна лікарня (ЦРЛ) опинилася в безвиході: коштів на заробітну плату ледь вистачає, а також медикам прогнозують скорочення штату. Водночас поліклініка ЦРЛ потребує термінових мільйонних вкладень у капітальний ремонт. Хто дасть гроші – незрозуміло. Місто готове фінансувати, але за умови, що район віддасть йому лікарню у спільне управління. Натомість, район готовий віддати контроль над медичним активом місту лише у разі повернення 50% коштів, витрачених на його утримання у минулі періоди. Поки сторони пропрацьовують переговорні позиції, персонал медзакладу роздумує над страйком.  Як стало відомо KV, 4 травня в приміщенні Обухівської районної ради відбулося спільне засідання робочої групи міста та району щодо фінансування районних закладів медицини. Представники районної ради звернулися до колег з проханням надати фінансову допомогу в розмірі 7 млн гривень для виплати заробітної плати працівникам центральної районної лікарні. В свою чергу, секретар Обухівської міськради Сергій Клочко (обраний від політичної партії “Наш Край”) повідомив, що місто готове до співфінансування районних медзакладів, але за умови рівних прав власності.  Зокрема, він зауважив, що відповідно до статті 89 Бюджетного Кодексу України для виділення коштів із міського бюджету необхідно, щоби ця лікарня повністю або ж частково належила Обухівській громаді, а отже, надання лікарні фінансової допомоги з міських фондів можливе лише після створення спільного підприємства.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ще у вересні 2019 року були спрямовані листи до районної влади з пропозицією створили спільне (50 на 50 %) некомерційне комунальне підприємство “Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”, яке дало б змогу раціонально використовувати наявні матеріальні та фінансові ресурси. Проте районна влада пропозицію не погодила. Місто хоче половину лікарні Як повідомили KV в районній раді, там готові до створення спільного підприємства, але за умови, що міська рада компенсує 50% коштів, які були витрачені з районного бюджету у 2019 році на утримання і ремонт ЦРЛ. Натомість, місто таку пропозицію вважає зарозумілою і недалекоглядною.  “Позиція не зрозуміла, тим більше, що завершується процес децентралізації, уже створена Обухівська міська об’єднана територіальна громада […]. До виборів 25 жовтня можуть приєднатися всі села згідно з перспективним планом. Районної ради, як такої, може не бути. Що чекати?”, — цитує Клочка пресслужба міської ради. Також він додав, що за вимогою райради у 2017 року районна лікарня перереєструвалась, як платник податків, у місто Українка, і таким способом, припинила сплачувати до міста податок із доходів фізичних осіб, порушуючи статтю 168 Податкового Кодексу та статтю 64 Бюджетного Кодексу.  Через це, за словами Клочка, за  три роки бюджет міста недоотримав майже 9 млн гривень, які можна було б спрямувати на потреби лікарні.  “Міська рада готова виділяти кошти на реконструкцію, модернізацію, придбання необхідного обладнання. забезпечення достойних умов праці медичних працівників, щоби мешканці громади отримували висококваліфіковану медичну допомогу. На жаль, на сьогодні в райради немає бажання порозумітися та співпрацювати з міською радою у вирішенні спільних питань щодо збереження здоров’я громадян”, — резюмував він. Читайте: В Обухове пытаются внедрить систему семейной медицины Згідна із Клочко і депутатка Обухівської міської ради Олена Паєнко (обрана від політичної партії “Сила людей”). В коментарі KV вона наголосила, що створення спільного міськрайонного підприємства на базі лікарні – це єдиний правильний вихід із ситуації, що склалася. “На останній сесії міськради мною також піднімалося питання, що необхідно звертатися в район щодо можливості передачі громаді вільних приміщень для покращення надання медичних послуг первинною ланкою. Керівництво лікарні сьогодні має працювати над розвитком системи менеджменту, шукати шляхи залучення коштів у розвиток закладу. І показати, що приміщення лікарні в жахливому стані, потребують ремонту, а ліве крило поліклініки взагалі не функціонує, руйнується. Тож, створення спільного комунального підприємства дозволило б вирішити не лише проблему фінансування заробітної плати медиків. Міська рада мала би підстави вкладати кошти й у вирішення багаторічної проблеми з реконструкції поліклініки, відкриття термінових кабінетів для прийняття інфікованих тощо. Бюджет міської ради дає на це змогу”, – розказала Паєнко журналісту KV. А поки статус лікарні остаточно не визначений, місто Обухів не поспішає інвестувати кошти у заклад охорони здоров’я. Як стало відомо KV, 30 квітня відбулася 63-тя позачергова сесія Обухівської міської ради. Депутати внесли зміни до Цільової програми розвитку та фінансової допомоги закладів охорони здоров’я на 2020 рік, що надають медичну допомогу на території Обухівської ОТГ. Згідно додатку до рішення № 1480–63, міськрада розглянула питання фінансування й Обухівської центральної районної лікарні, виділивши лише 500 тис. гривень на придбання засобів індивідуального захисту та маловартісного медичного обладнання. Район хоче більше грошей від міста Як розповіла KV голова Обухівської райради Лариса Ільєнко (депутатська група “Наша Обухівщина”, обрана від БПП), мер Обухова Олександр Левченко пропонував допомогу у фінансуванні лікарні, яка розташована на території ОТГ і обслуговує 70 тис. населення Обухівщини. Але, піднявши статистику за останні два роки, виявилося, що район вклав у місцеву лікарню 104 млн гривень, а місто допомогло лише 100 тис. гривнями, виділеними на харчування. До медреформи, за її словами, район власними силами фінансував заклад. Але сьогодні ситуація змінилася і районний бюджет може забезпечити медиків зарплатою лише до липня. “Ми звернулися за допомогою до міста. Місто ж аргументувало відмову у фінансуванні, спираючись на законодавство. Лікарня районна, тож райрада не може отримати погодження й передати у власність міста 50 % майна місцевої тергромади, адже реформою децентралізації в районі, крім Обухівської, передбачено створення ще двох ОТГ: Української та Козинської. Які аргументи для такої передачі ми повинні привести населенню, коли на останній сесії райрада виділила 6,5 млн гривень на потреби лікарні. Щороку виділяє 300 тис. гривень на фінансування програми підтримки онкохворих. Є різниця, що зробив район зі своїм копійчаним бюджетом і місто з бюджетом під мільярд. До речі, у центрі Обухова є будинок культури, який ми співфінансуємо з містом. Тож на БК у міста є 1,7 млн ​​гривень, а на лікарів немає?”, — каже Ільєнко. За її словами, райрада мусить належним чином фінансувати ФАПи, амбулаторії в селах, адже багатьом жителям району й без карантину складно доїхати до лікарні. У той час, коли ЦРЛ користуються 70–80 % жителів міста, яку фінансує район. “Після реформування лікарню можуть перевести також і на обласний бюджет. Ми ж говоримо про сьогоднішній день, про ставлення й повагу до праці медиків, які й так одержують мінімальні зарплати. Місто стало в позу. Думаю, ми піднімемо всіх лікарів, а це приблизно 700 осіб, і зберемо під дверима мера Левченка. Це буде найоптимальніше рішення. У будь-якому випадку ми знайдемо вихід — медики без зарплати не залишаться. Ми також зверталися за допомогою в область, різні інстанції, до народного депутата Олександра Дубинського”, — резюмувала вона. Коли гроші не ходять за пацієнтом  Окрім питання заробітної платні, Обухівська ЦРЛ потребує значних капіталовкладень в ремонт. До прикладу, семиповерхова будівля поліклініки потребує капітального ремонту, адже її ліве крило перебуває в аварійному стані і там функціонує лише перший поверх. Часткові ремонтні роботи проводились лише в правому крилі.  Як розповіла KV заступниця головного лікаря з економічних питань КНП Обухівської районної ради “Обухівська центральна районна лікарня” Наталія Плиска, приміщення потребує відновлення з нуля та модернізації: електрики, сантехніки, протипожежної безпеки, утеплення приміщень, вікон. Між тим, щоби розпочати поетапний ремонт, поверх за поверхом, необхідно спочатку налагодити водопостачання та водовідведення, освітлення, опалення всього приміщення. Плиска каже, що ще у 2012 році проєкт реконструкції оцінювався у 17 млн гривень. За даними ж районної ради у 2014-15 роках проєкт подорожчав в понад 20 млн гривень, проте скільки б ремонт обійшовся зараз – не відомо.  “Лікарня ж не може щороку викидати по 300 тис. гривень на коригування проєкту. Потрібно, щоби допомогли в цій ситуації, як місто, так і держава...І справа не в тому, хто буде власником. Для лікарів і пацієнтів не відіграє значної ролі, що на табличці буде напис власність міста чи району. Лікарня обслуговує більшу частину жителів міста й району, і буде працювати так і надалі. Ми підписали договір із НСЗУ, яка виділяє за пролікований випадок 4 тис. гривень, куди входять також і зарплата лікаря, податки. Цих коштів не вистачає на належне лікування хворого впродовж тижня, не кажучи вже про ремонти. Ситуація кричуща”, — стверджує Наталія Плиска. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус із лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоби якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров’я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається. Читайте: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19 Фото: колаж KV КиевVласть

Київщина продовжує співпрацю з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку. Фінансування, яке планує отримати область від Європейського банку, буде направлене на модернізацію та відновлення соціальних об‘єктів. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  14 травня відбулася робоча нарада за участі очільника облдержадміністрації Василя Володіна та його заступників щодо залучення інвестицій для комплексної термомодернізації будівель з технічним переоснащенням системи теплопостачання Київської обласної клінічної лікарні та інших комунальних закладів обласної ради, розташованих в Києві на вул. Багговутівській, 1. Початок співробітництва КОДА та ЄБРР поклала зустріч тодішнього голови облдержадміністрації Олексія Чернишова із заступником голови Банку в Україні Марком Магалецьким в лютому 2020 року. Сторони визначили пріоритетні напрямки взаємодії стосовно утеплення будівель соціальних об’єктів. Після того відбулася перевірка технічного стану обладнання, підготовка відповідних документів, розробка і затвердження технічного завдання для подальшої реалізації проєкту утеплення лікарні. “В результаті термомодернізації лікарні очікується економія енергоресурсів у натуральних показниках 17597,2 тис. грн/рік (72,3%), що призведе до економії енергії та зменшення викидів парникових газів (СО2) – 2241 т/рік або 33,6%. Остаточні дані будуть підтверджені за оцінками технічного аудиту”, – повідомив під час сьогоднішньої наради заступник голови КОДА Андрій Лісовик. “Підвищення енергоефективності будівель обласної лікарні дасть змогу поліпшити умови перебування понад 1 720 000 мешканців Київської області різного віку та медичного персоналу. Крім того, стане знаковим для енергоефективності Київщини. Попереду багато роботи і проєктів, які очікують своєї черги в модернізації, чим швидше ми їх опрацюємо, тим швидше мешканці Київщини зможуть отримати гідні умови для роботи та лікування”, – зазначив т.в.о. голови Київської ОДА Василь Володін. Наразі Київську обласну лікарню забезпечує теплом котельня, яка експлуатується з 1975 року. Фактичні втрати тепла сягають до 60%. Мережі зношені та потребують ремонту або заміни. Тільки з початку цього опалювального сезону на мережах КП “Київтеплоенерго” було 4 пориви. Комплексне утеплення будівель стане знаковим проєктом енергоефективності для Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: карантин слабне, навчальний рік закінчиться вчасно Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Так сталося, що ми створили спільноту – Об’єднання власників землі. Об’єднання працює і підтримало мою пропозицію необхідності надання законного права власникам землі розривати договори оренди. Це не єдина пропозиція і не остання моя пропозиція для власників землі і українського суспільства, і, сподіваюся, вони теж будуть підтримані. Ця стаття стосується не тільки власників землі. Вона стосується членів їх родин, спадкоємців землі та просто небайдужих до своєї країни громадян. Стаття стосується кожного українця. Бо мільйони власників землі потерпають від свавілля орендарів, що зумовлює просте бажання у власників землі – позбутися орендарів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Практично вся земля сільськогосподарського призначення перебуває в оренді, а мільйони українців – в кабалі у орендарів. Орендарі за продовження кабали, за продовження наживатися на землі українців – багатіти самим і доводити до зубожіння власників землі. Головна задача орендарів – і надалі затягувати в ярмо оренди, не випустити власника землі на свободу, на свободу до самостійного господарювання. Для продовження орендної кабали і свого збагачення орендарі не гребують нічим: підробка підписів в додаткових угодах; погрози невиплати орендної плати у разі непідписання додаткової угоди; дописування в угоди нових строків дії оренди; шахрайське отримання підписів під незаповненими угодами; незаконне заволодіння орендарями правоустановчими документами на землю власників землі; невидача роками “на руки” договорів оренди та додаткових угод; залякування на кшталт “в мене все куплено: і суди, і поліція, і прокуратура” та депутатськими значками усіх рівнів і, навіть, званням героя України. Це – далеко не повний перелік того, що роблять орендарі. Суди, поліція і прокуратура не на стороні власників землі. Саме така неприваблива “картина” є насправді, саме про це нам розповідають учасники нашого Об’єднання. Проти власників землі та членів їх родин організовано діють так звані аграрії-орендарі. Ці аграрії-орендарі об’єдналися в асоціації, об’єдналися з певними політичними силами (партіями), лобіюють закони і постанови Кабінету міністрів, лобіюють призначення міністрів та інших посадовців – і це все дії проти власників землі і українців, але в інтересах виключно своєї наживи. Асоціації (спілки, ради) аграріїв-фермерів – це асоціації орендарів-бізнесменів, бажання яких – грабувати власників землі і український народ. Недалеко пішли і певні політичні сили (партії), успішно укладаючи угоди і меморандуми з угрупованнями так званих аграріїв-фермерів, маючи надію, що ті “нагнуть” селян-власників землі й селяни будуть голосувати, як треба орендарям і політичним силам на виборах. Ви й самі знаєте, скільки злодіїв в особі депутатів, сільських голів та наближених до них хочуть заробляти на вашій землі і вашому горі. Ми всі розуміємо, що в такій ситуації, які б закони про так званий ринок землі не приймали, – вони будуть проти власників землі, проти українців. І право розпоряджатися землею, яким прикривають свої справжні наміри орендарі та їх лобісти, є нічим іншим, як закликом вовків звільнити овець від пастуха і його собак-вовкодавів для вільного вибору бути зарізаними цими ж вовками. Ви колись чули, щоб проблеми власників землі обговорювали на телебаченні? Ні! Говорять про фермерів і агровиробників. А хто ці фермери і агровиробники? Це орендарі, бізнесмени, а певною мірою й злочинці в очах власників землі. А де ж люди? Де власники землі? Селяни? Де українці? Чи можна протидіяти такому свавіллю? Що потрібно робити зараз і в майбутньому, щоб отримувати більший дохід від землі? Що робити, щоб повернути в села життя: роботу, добробут і впевненість у завтрашньому дні? Щоб відповісти на ці запитання й на сотні інших, потрібно об’єднатися. Об’єднатися, щоб повернути землю собі, дітям, онукам.  Об’єднатися в бажаннях: відновити справедливість; повернути свою землю з володіння орендаря; самостійно господарювати на власній землі – одноосібно чи за участю у Товаристві власників землі. Об’єднатися для отримання прав: вільно розпоряджатися своєю землею; розривати договори оренди; на державну підтримку організації і діяльності з самостійного господарювання на власній землі. Об’єднатися для отримання результатів: стати власником аграрного виробництва; отримувати в 2-4 рази більший дохід від землі; самостійно створювати робочі місця; відродити рідне село. Об’єднатися необхідно не тільки для того, щоб бути просто почутими, а для того, щоб мати змогу вирішувати проблемні питання земельних відносин в інтересах себе, суспільства та держави. Відповіді без подальшої дії нам не потрібні. Наше Об’єднання власників землі вже працює і почало активне життя на сторінці у “Фейсбук”, (переходьте за посиланням, переглядайте й долучайтеся до нашого об’єднання). Відео буде публікуватися на каналі в YouTube (переходьте за посиланням, переглядайте і підписуйтеся) Передумова створення Об’єднання була простою – протидіяти організованому знищенню власників землі зі сторони угруповання аграріїв-фермерів-орендарів та корумпованої влади і певних політичних сил. Мета теж проста – створення активної спільноти-об’єднання за участю власників землі та небайдужих до проблем земельних відносин громадян для спільного визначення наявних проблем та напрямів їх вирішення в особистих, суспільних і державних інтересах. Ми повинні отримати в результаті Прогресивні земельні відносини, а саме: законне право власника землі розривати договори оренди; збільшення доходів від землі у її власників у 2-4 рази; припинення дискримінації власників землі; перехід до самостійного господарювання власниками землі особисто чи через участь у Товариствах власників землі; формування державної політики з підтримки самостійного господарювання – становлення власника землі власником аграрного підприємства; формування умов для відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі, створення робочих місць на власному підприємстві. Завдань у Об’єднання багато. Їх можна поділити на завдання з отриманням результатів зараз і в найближчому майбутньому. Власникам землі потрібно своє законодавство, яке буде в наших інтересах, інтересах суспільства, а не бізнесменів-орендарів, – це завдання №1. Саме надання права власникам землі розривати кабальні договори оренди вирішується через прийняття законодавчих змін. Власників землі ніхто не інформує, ніхто не допомагає організовувати самостійне господарювання. Власники землі не можуть спілкуватися з іншими власниками землі, ділитися проблемами і обмінюватися думками. Ми це змінимо разом, для цього в нас є своє Об’єднання – Об’єднання власників землі.  Важливим є інформування власників землі про їх права і можливості. Не менш важливим є інформування суспільства загалом про порушення прав власників землі – суспільство в будь-якому випадку буде реагувати і підтримувати фактично самих себе – ми всі так чи інакше пов’язані з землею і селом. Поінформованість про прогресивні земельні відносини, в основі яких є власник землі, а не бізнесмен-орендар, є початком для формування бачення і, врешті-решт, ефективного власника землі. Важливо зазначити, що багато вже зроблено. Зокрема зареєстровано розроблений мною законопроєкт “Про прогресивні земельні відносини” №3208 від 12.03.2020 року, який був узгоджено і подано народними депутатами Анною Скороход, Василем Німченко та Антоном Поляковим. Цим законопроєктом враховано практично всі бажання власників землі, серед яких: право за бажанням власника землі розривати договір оренди; право розпоряджатися землею; гарантовано висока ціна на землю; наддешеве кредитування власників землі для задоволення нагальних споживчих потреб без застави землі; всебічна підтримка держави в переході до самостійного господарювання з метою збільшення доходів власників землі в кілька разів. Написано й опубліковано десятки статей, які прочитали десятки тисяч українців, формуючи свою думку і можливості для вільного самостійного господарювання на своїй землі. Отже, я, Роман Головін, запрошую вас долучатися до Об’єднання власників землі. Нам багато потрібно зробити разом, щоб отримати те, чого ми хочемо, і ми це зробимо. Але перший крок – об’єднатися. Доєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook, підписуйтеся на канал в Youtube. Переглядайте та поширюйте на своїй сторінці у Фейсбуці наші відео. Стежте за нами в Instagram. Робіть вподобання (лайки), робіть репости і пишіть коментарі та ставте запитання – доведемо, що ми – не село забите, а майбутні власники аграрних виробництв.  Читайте: Селяни-злочинці: як влада змушуватиме продавати землю задешево під прикриттям МВФ та Світового банку Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Поки в Києві, запровадивши карантинні заходи, рятують людей від розповсюдження коронавірусу  COVID-19, провідні експерти розмірковують,  завдяки чому можна буде врятувати економіку, що знекровлюється з кожним днем. Більшість із них сходяться на думці, що ми стикнемося з новою реальністю, для якої потрібно буде виробляти  іншу концепцію економічного розвитку. Через затяжний карантин свою діяльність припинили сотні підприємств малого та середнього бізнесу, понад мільйон українців втратили роботу й засоби до існування.  В результаті цього столицю може очікувати небачена досі соціальна напруга та економічний колапс. Провідні фахівці радять керівництву держави та на місцях  вже зараз шукати напрямки та варіанти аби запобігти найгіршим сценаріям і наполегливо рекомендують робити ставки на будівельну галузь. Для київського бюджету будівництво завжди було економічно вигідним, оскільки левову частину міська казна отримувала у вигляді надходжень від будівельної сфери. Під час зведення новобудов використовується близько трьох сотень найменувань різних матеріалів, а це, відповідно, ще й зайнятість населення і створення нових робочих місць. За умов, коли безробіття сягає майже критичного рівня, саме будівельна галузь з її багаторівневими виробничими пропозиціями може стати неабияким порятунком для Києва. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Показовим у цей складний період може стати приклад АТ АКБ “АРКАДА”.  Аналізуючи загальну практику діяльності банку в житловому будівництві протягом 26 років, стає очевидним, що “Аркада”  в співпраці з будівельними організаціями  є системним забудовником та приймає активну участь у житті столиці та її розбудові. Забудовник також бере на себе зобов’язання щодо здійснення необхідних для міста робіт з будівництва інженерних об’єктів та комунікаційних мереж. Зокрема, на забудовах банку “АРКАДА” за весь період вже було побудовано кілька житлових комплексів, де здано в експлуатацію 540 житлових будинків та передано до комунальної власності на 643, 727 млн грн інженерних мереж.  ​Важливою складовою надходжень до казни Києва є кошти від пайової участі та орендної плати за земельні ділянки, де здійснюється будівництво. Так на об’єктах за фінансового супроводу АТ АКБ “АРКАДА” перераховано місту 153, 666 млн грн пайової участі. Також  лише за період 2017-2019 рр. місто отримало  понад 53 млн грн орендної плати. Варто наголосити, що “Аркада” будує не окремі будинки, а цілі житлові комплекси, де забудовник створює завершений цикл комфортних умов для проживання на конкретній території. А це значить, такі забудови передбачають спорудження шкіл та садочків, інших об’єктів різного призначення, системи інженерних мереж та міських комунікацій. Для цього задіюються сотні суміжних виробництв та профільних організацій. На сьогодні з будівельним холдингом “Аркада” співпрацює 635 підрядних будівельних та 35 проектних організацій. Це створює умови для тисяч зайнятого населення. Варто згадати, що в процесі  будівництва використовується ще й понад 70% матеріалів, які виготовляються підприємствами, що працюють в регіоні й сплачують податки в місті. Таким чином активний розвиток будівельної галузі дозволить зберегти  та поступово збільшувати  рівень зайнятості, що  критично зростає за період карантину, загрожуючи соціальним вибухом. Адже найближчим часом масштаби невдоволення людей, які вже втратили і ще можуть позбутися своїх робочих місць для Києва можуть бути загрозливими. Ситуацію може врятувати  збільшення темпів будівництва. Це збільшить попит на будівельні спеціальності та дозволить працевлаштувати українців, які втратили роботу або повернулися із-за кордону. За таких умов люди отримають не лише роботу, але й засоби для життя. Це, в свою чергу потягне й збільшення податків до бюджету і дасть місту приток нових сил для розвитку.  Тобто, дана форма взаємодії економічно вигідна усім сторонам.  Ще один фактор – на користь будівництва від “Аркади”: житло, що будується цим будівельним холдингом, належить до класифікації економ-класу. Такі пропозиції на первинному ринку нерухомості дають можливість поліпшити житлові умови для киян, які не володіють великими статками. А після виходу з карантину це буде актуальним. Разом з тим, комплексна забудова частково дозволяє знімати напругу в Києві  й щодо проблеми браку місць у навчально-виховних закладах. Варто додати, що в житлових комплексах, які споруджує будівельний холдинг “АРКАДА” створюється ще й  додатковий потенціал для розвитку малого та середнього бізнесу.  Адже житлові комплекси такого формату, які будує “Аркада”,  збільшують кількість об’єктів для торговельно-розважальної та побутової сфери, також там можна виділяти приміщення першого поверху під офіси, сервісні центри, студії та невеликі крамниці. Підприємці матимуть можливість відкрити і розвивати свій бізнес в місці безпосереднього проживання клієнтів. Таким чином, власники нових квартир отримують покращену інфраструктуру та послуги, а місто, відповідно — податки до бюджету. Слід зробити особливий акцент і на інвестиційній складовій житлового будівництва. Зараз ми заходимо в той період, коли не зможемо розраховувати на інвестиційний приток. Тому в умовах економічної кризи основним джерелом інвестицій може стати населення, яке вкладатиме кошти в будівництво власних квартир. На сьогодні  понад 2,5 мільйонів українців прагнуть придбати нові помешкання аби покращити  житлові умови. При належній увазі та підтримці з боку влади будівельна галузь готова забезпечити ці запити. Структура попиту на нове житло в останні кілька років практично не змінюється й за прогнозами експертів, така ситуація збережеться навіть і посткарантинний період. Найбільш затребуваними залишатимуться квартири у будинках доступного економ-класу – саме такі пропозиції на ринку житлової нерухомості столиці може забезпечити будівельний холдинг “АРКАДА”. Також слід зазначити, що в АТ АКБ “АРКАДА” вже мають досвід і знають як  оперативно реагувати на ситуацію та події, що відбуваються в країні. В рамках будівництва для інвесторів запроваджуються спеціальні програми лояльності. Зокрема,  для учасників АТО, “Операції об’єднаних сил” та членів сімей загиблого при інвестуванні квартири у ж/к “Аркади  існує постійно діюча акція “КВАРТИРА ДЛЯ ГЕРОЯ”. Отож, при правильній організації та плануванні, маючи високий будівельний потенціал, Київ має всі шанси  безболісно й гідно вийти з кризи. Тим більше, будівельна сфера вже виведена за межі жорстких обмежувальних заходів. Тому вже зараз може стати локомотивом для відновлення економічного потенціалу столиці. Експерти радять, не розпорошуватися на дрібне будівництво, а робити акцент на великих системних забудовників. Вони дадуть можливість комплексного підходу до вирішення як локальних, так і глобальних проблем в столиці. Саме будівельний холдинг “АРКАДА”, що має понад 26 років досвіду в житловому будівництві, може стати флагманом цього процесу. Наразі триває будівництво двох житлових комплексів “Патріотика” в Дарницькому районі Києва та “Еврика” в Голосіївському. Також на Лівому березі столиці на  Осокорках розпочато будівельні роботи по спорудженню нового мікрорайону “Патріотика на озерах”. Тут планується побудувати близько 1.567 млн квадратних метрів житла та 41.19 тис. метрів вбудованих нежитлових площ. Потурбувався забудовник і про найменших майбутніх мешканців. Для них спорудять 3 школи на 2 160 місць та з дитячих садочки на 520 дітей. В межах проекту буде побудовано електропідстанцію, що забезпечуватиме теплом та світлом нові мікрорайони та прилеглі території. Також тут з'являться торговельно-розважальні центри загальною площею 41.64 квадратних метри, місця для комфортного відпочинку, велодоріжки, дитячі та спортивні майданчики.  Зважаючи на такий потенціал, АТ АКБ “АРКАДА” сьогодні готовий, запропонувати адміністрації міста вигідну співпрацю в рамках антикризової програмі спільних дій і одразу ж приступити до її виконання. Для цього холдинг “АРКАДА” володіє необхідною технічною, матеріальною базою та досвідом.  Але чи готові до цього керівники столиці? На сьогодні  бюджет Києва заборгував “Аркаді” понад 365 млн грн за роботи, що вже  здійснив забудовник на замовлення міста, побудувавши інженерні об’єкти та систему комунікацій. Виходить, що забудовник свої зобов’язання справно виконує, а от міська влада всіляко ухиляється. Наразі очільники Києва ігнорують навіть рішення суду, який зобов’язав казначейство стягнути з кошторису міста відповідну суму коштів. Варто пам’ятати, що в умовах кризи, яка так нещадно б’є як по бізнесу, так і по владі, взаємна довіра та  відповідальність сторін набуває особливої ваги. Справа за керівництвом Києва. За нинішніх умов воно має проявити неабиякий хист в розумінні ситуації,  а також  уміння аналізувати й робити правильні висновки та дії. Будівельний сектор готовий стати на передовій нової реальності, але для цього він  має відчувати підтримку та сприяння з боку влади.  Людмила Горіцька, начальник служби зв’язків із громадськістю АТ АКБ “АРКАДА”КиевVласть

Провідні світові аналітичні компанії практично “на колінах” починають переписувати свої фінансові прогнози глобального економічного розвитку на 2020 рік. Причиною цьому стають карантинні обмеження, введені в сотнях країн, що означає зниження ділової активності, а відтак і спад економочної динаміки з кожним днем “простою”. Коронавірус COVID-19 поставив перед світом нові питання і виклики, відповіді на які необхідно шукати всьому планетарному співтовариству. Багато що у розвитку даної ситуації залежить від епідеміологічного стану, ефективності стримувальних заходів, а також від розробки терапевтичних засобів і вакцин, але все це важко передбачити. Крім того, зараз багато країн стикаються з численними кризами – кризою здоров'я, фінансовою кризою та крахом цін на товари. Політики надають безпрецедентну підтримку домогосподарствам, фірмам та фінансовим ринкам, і, хоча це має вирішальне значення для швидкого одужання (Трамп виділяє 2,2 трлн дол., країни ЄС трильйони євро), існує велика невизначеність у тому плані, як виглядатиме економічний ландшафт, коли ми вийдемо з цього карантину. Давайте по-троху розбиратися. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У раїнах Єврозони в березні 2020 року індекс ділової активності впав до 29,7 пункту з 51,6 пункту місяцем раніше, про це свідчить статистика дослідницької компанії Markit Economics. Показово, що це найнижчий показник за всю історію досліджень організації починаючи з 1997 року. У Сполучених Штатах цей показник на початок квітня становив 48,5 пунктів, що відповідає найнижчому рівню цього показника за останнє десятиліття. Низький рівень ділової активності характеризується кризовою ситуацією, що виникає в результаті збігу обставин, які формують стійку негативну тенденцію оціночних показників. Аналітики Міжнародного валютного фонду припускають, що пандемія та стримуючий пік у наступному кварталі для більшості країн світу  відступить, і у другій половині цього року в світовій економічній перспективі  глобальний приріст у 2020 році впаде до -3 відсотків. Зменшення прогнозу на 6,3 пункти у порівнянні з січнем 2020 року означає серйозний перегляд протягом дуже короткого періоду, це робить ситуацію, що складається, найгіршим спадом з часів Великої депресії, та набагато масштабнішим за глобальну фінансову кризу 2008 року. Сукупні збитки світового ВВП протягом 2020 та 2021 років від пандемії та кризи, що склалася  може скласти близько 9 трлн доларів. Однак, в той самий час, якщо пандемія піде на спад у другій половині 2020 року та при правильно вжитих мірах для ефективного  запобігання кризових явищ, можна спрогнозувати зростання в 2021 році до 5,8 відсотка. Однак, це є базовий сценарій, але, враховуючи надзвичайну невизначеність щодо тривалості та інтенсивності кризи у сфері охорони здоров’я, також є альтернативні дослідження з більш несприятливими сценаріями. Пандемія може не знизитися у другій половині цього року, що призведе до більш тривалих карантинних обмежень, погіршення фінансових умов та подальших зривів глобальних ланцюгів поставок. У такому випадку глобальний ВВП впаде ще більше: додаткові 3 відсотки в 2020 році, якщо пандемія буде затяжною в цьому році, тоді як, якщо пандемія продовжиться в 2021 році, вона може впасти в наступному році на додаткові 8 відсотків порівняно з базовим сценарієм, описаним вище. Окрім вірусу, свою частку в “метастази”, які відбуваються з світовою економікою, внесли також і “нафтові війни” між країнами ОПЕК  і Росією. Через те, що найбільші експортери нафти не змогли у Відні домовитися між собою щодо заходів щодо скорочення видобутку сирої нафти на 1,5 млн барелів на добу, а зайнявши принципові позиції почали його нарощувати,  так ціна нафти WTI з поставкою в травні на Нью-йоркській біржі вперше в історії стала негативною, повідомляє Bloomberg. Зберігати нафту ніде: бажаючих взяти сировину за безкоштовно немає. Згодом стало відомо, що барель WTI опустився до мінус 39,55 дол. за барель. Головними задачами, які ставили перед собою країни були такі: Росія — хотіла захопити ринкову частку американських видобувників сланцевої нафти; США — розширити свої продажі у Європі та Латинській Америці; Саудівська Аравія — позбутися російських нафтовиків на великому індійському ринку та отримати більше контролю на Близькому Сході. Однак різке зменшення ціни в свою чергу обвалило індекси провідних російських корпорацій та рубля. Світова економіка скорочується і не спроможна спожити таку кількість нафти, а країни-експортери несуть величезні збитки від її перевидобутку. Нарешті ж 12 квітня, під тиском США, країни ОПЕК+ домовилися про скорочення видобутку на 10%, тим самим стабілізувавши ситуацію у цій галузі, наразі говориться про скорочення видобутку на третину. Ринки країн, що розвиваються чи не найбільше постраждають від скорочення світової економіки. Тому, Світовий банк та Міжнародний валютний фонд (МВФ), у межах відповідних мандатів, посилили співпрацю  в  партнерстві зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я, іншими агенціями ООН, міжнародними фінансовими установами та двосторонніми партнерами. На допомогу країнам світу донори закумулювали фантастичну суму в 1 трильйон доларів, серед претендентів на ці кошти є також і Україна. Однак, замість того, щоб брати їх в борг, і ними ж в цьому році розрахуватися по відсоткам за запозиченнями, можна було б провести більш ефективні перемовини, та вимагати/домовлятися про відстрочку виплат на період пандемії. Тим не менш час втрачено, і треба виходити з реалій, які є на даний час, можливо, пізніше до цього питання ще повернуться. Економіка України наразі знаходиться в “летаргічному сні”. МВФ прогнозує зпад ВВП на рівні 7,7%, і ріст в наступному році на 3,6%, натомість Мінекономіки прогнозує показники на рівні відповідно 4,2% та 2,4% . Ця сумна статистика вказує нам на єдино можливий варіант розвитку подій. Не дивлячись на заклики міжнародних інституцій про відкриття ринків після пандемії, більшість країн “закрилися в собі”  і орієнтуються на внутрішнього виробника та внутрішній ринок. Україна має йти шляхом запровадження політики економічного протекціонізму. Ми маємо дуже великий внутрішній ринок, маємо унікальну можливість заміщення зарубіжних дефіцитних товарів вітчизняними, підтримку українського експорту для отримання валютної виручки та покращення  зовнішнього торгівельного балансу. Державна підтримка внутрішнього виробника – це робочі місця, які так необхідні зараз народу України, адже за неофіційними даними зараз безробітних більше 2,5 млн чол. Це працівники, на яких надіються їх сім’ї, а вони самі чекають від держави раціональних, правильних кроків на зустріч своїм громадянам. Томи ми повинні зараз, як ніколи підтримати національного товаровиробника, адже криза це в той самий час і можливості, і хто сильнішим вийде з неї, той в майбутньому і завоює нові ринки, що в свою чергу стане запорукою економічного процвітання та розвитку сильної та квітучої України. Світова економіка, в силу своєї глобалізації, зітнулась з викликом, який перед нею ще не стояв. За найоптимістичним сценарієм, у другому кварталі 2020 року можна очікувати на спад пандемії, та поступове відновлення ділової активності у другому півріччі цього року. Але розвиток епідеміологічної ситуації дуже непередбачуваний, адже досі нема вакцини від даного штамбу вірусу, тому карантинні обмеження залишаються найдієвішим способом його стримування. У цих умовах нашій країні треба вчиняти прагматично, і всеохоплююче впроваджувати політику економічного протекціонізму, створюючи сильного національного товаровиробника, що створює робочі місця для своїх громадян, тим самим підвищуючи купівельну спроможність на внутрішньому ринку, де продаються українські товари. Це стане запорукою підтримки економічної динаміки на достатньому рівні для безболіснішого подолання світової кризи, і готовності до завоювання зовнішніх ринків у післякризовому світі. Тимур Чмерук, партнер BaseCapital ManagementКиевVласть

Чорнобильська зона – це не лише колишня ЧАЕС, покинуті містечка та села, Рудий ліс, радіолокаційна станція у Прип’яті та сталкери. Це ще й можливості, які відкрились перед людством, завдяки найбільш жахливій техногенній катастрофі в історії. Про те, як живуть звірі в таких нетипових для України умовах, в інтерв’ю KV розповів вчений-зоолог, кандидат біологічних наук, завідувач лабораторії мисливських ресурсів України, член Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) Віталій Смаголь. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, створений 26 квітня 2016 року президентським указом на території Поліського та Іванківського районів, є п’ятим біосферним заповідником в Україні після Асканії-Нови, Карпатського, Дунайського та Чорноморського заповідників. Площа заповідника складає 226,9 тис. га, він є найбільшим об’єктом природозахисного фонду (ПЗФ) в Україні.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Заповідник є найбільшим землекористувачем Зони відчуження. У нього є своя охорона, єгерська служба, але працівників не вистачає. Зокрема, в науковій службі заповідника працює близько десяти людей. Потужності і фінансування заповідника не дозволяють утримувати необхідний штат. З 240 людей за штатом, працюють у заповіднику близько 180, наявний відчутний некомплект. Тому туди часто запрошують вчених-волонтерів. В інтерв’ю KV Віталій Смаголь розповів про те, чим відрізняється біосфера Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника від сусіднього заповідника у Білорусі, як змінився раціон вовків останні роки, міграцію тварин через кордон та браконьєрство. KV: Як нещодавні пожежі вплинули на фауну заповідника? Віталій Смаголь: Великі ссавці – коні Пржевальського, олені, лосі – не постраждали. А от птахам, гнізда яких на землі, на жаль, вогонь завдав втрат. Втім, вони ще можуть зробити другу кладку яєць.  Читайте: Чернобыльский радиационно-экологический биосферный заповедник просит помочь животным после пожара Є проблема у знищенні екосистеми в цілому. Згоріла трава, котра була кормом для копитних, повітря було отруєне продуктами горіння, вигорів ліс. Але, що стосується саме поголів’я великих тварин, критичних втрат немає.  KV: Наскільки зараз відновився тваринний світ у Чорнобильському заповіднику?  Віталій Смаголь: Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник є об’єктом заповідного фонду найвищої категорії охорони. Особливість цього заповідника в тому, що він має статус не просто біосферного, а радіаційно-екологічного.  Зона, де знаходиться Чорнобильський біосферний заповідник, транскордонна. З іншого боку кордону, зі сторони Білорусії  його підпирає Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник площею 215 тис. га. Таким чином у сумі ми маємо більше 500 тис. га охоронюваної території. Рівень охорони в Білорусі на рівень вище, ніж в Україні. Як би ми не критикували Олександра Лукашенка (президент Білорусі з 1994 року, – KV) за авторитаризм, у питаннях охорони угідь нам до Білорусі ще далеко. Попри майже однакову територію, чисельність звірів у нас і в Білорусі суттєво відрізняється. В Україні обліки не проводяться, тому точних даних немає. Територія Чорнобильського заповідника фактично покинута, на ній мінімальний антропогенний прес, в тому числі від працівників заповідника та інших служб. Тому при оцінці звірів на його території можна користуватись хіба що екстраполяцію даних.  Читайте: Впервые проведены исследование и учет гнезд хищных птиц в Чернобыльской зоне В різних частинах заповідника стоять фотопастки, які фіксують звіра на переходах. Таким чином ці дані можна екстраполювати на інші, великі, території. Відео з фотопастки у Чорнобильському заповіднику Наприклад, згідно даним Сергія Жили (протягом багатьох років очолював Поліський природний заповідник), в Чорнобильському заповіднику налічується близько 800 голів лося, 3 тис. благородних оленів та 1 тис. козуль.  В білоруському Поліському державному радіаційно-екологічному заповіднику, для порівняння, налічується близько 2,5 тис. голів лося, це мало не половина від всіх лосів на території України, та 1,5 тис. оленів. Не можна сказати, що в українському заповіднику менше звіра, ніж в білоруському, просто він по-різному розподілений. Можливо, це пов'язано з кормовими ресурсами, можливо все-таки лось більше тягнеться до вологих біотопів, котрих більше у Білорусі. Точніше зможу сказати за місяць-півтора, коли відвідаю Чорнобильську частину Білорусії.  Крім того, у білорусів є дикий кабан, якого у нас майже не залишилось через спалах африканської чуми свиней (АЧС).  Але у нас є близько 130-150 голів коня Пржевальського. Їх завезли у Чорнобильську зону в 1996 році, з Асканії-Нови. Багато вчених приходять до висновку, що тарпан і кінь Пржевальського, котрі відрізняються мастями, це по суті дві морфи одного виду. Одна більше пристосована до степу, інша до лісу. Коні Пржевальського все-таки не лісові тварини, а місцевостей відкритого типу. Читайте: Сотрудники Киевского зоопарка рассказали об изучении популяции лошадей Пржевальского в зоне отчуждения (фото) Мало копитних тварин, яких можна назвати саме лісовими, можливо крім лося. Це все тварини узлісся. KV: А кабан? Віталій Смаголь: Кабан взагалі живе де завгодно, хоч на окраїні лісу, хоч в болоті, в плавнях, аби була волога.  KV: Яка ситуація з вовками у заповіднику?  Віталій Смаголь: Вовків є десь півтори сотні. Це дуже не малий тиск на популяцію  копитних. Якщо брати розрахунки вчених, нормальним є співвідношення один вовк на 30 лосів. Якщо один вовк на 8 лосів, це ознака, що їм тут не комфортно.  KV: Тоді виходить, що вовкам не дуже комфортно у нас в Чорнобильському заповіднику? Віталій Смаголь: Справа в тому, що наразі основним харчовим об’єктом вовка в Чорнобильському заповіднику є бобер. Лось і олень відійшли на задній план. KV: Якось неочікувано, якщо чесно. Віталій Смаголь: Слід розуміти, що раніше головним харчовим об'єктом для вовка були дикі свині, зокрема підсвинки та поросята невеликого розміру, яких можна було здобувати без загрози для власного здоров’я. Коли був спалах АЧС, в зоні відчуження лежало повно дохлих свиней, і для вовка був рай. Він їв свинину, не витрачаючи енергоресурси.  Коли свиней не стало, з’ясувалось, що бобер найбільше подібний на них за розмірами. Але основний чинник таких змін у харчуванні вовків – пересихання річок в зоні відчуження, ви ж бачите які зміни климату останніми роками. В зоні відчуження дуже сухо, як і по всьому Поліссю. Пересихають річки, ставки, які бобер робив загатами, стали ямами з багнюкою. І тепер бобер не може там сховатись. Для того, щоб поїсти, бобер змушений відходити подалі від води, і там на нього чекають вовки. Читайте: В Киеве отмечена сезонная активизация бобров (видео) Під час останньої поїздки у Чорнобильський заповідник, яка відбулась у мене в першій половині лютого, ми бачили у вовчому посліді боброву шерсть. Раніше частіше зустрічали щетину кабана або шерсть лося, зараз майже завжди – бобра.  Крім того, за два дні, що ми активно їздили зоною відчуження, я не бачив свіжих погризених бобром дерев. Зараз бобра в зоні відчуження стало значно менше. KV: Наскільки сильно АЧС зменшило поголів’я кабанів? Бо в лісах чимало слідів кабана можна побачити. Віталій Смаголь: Звісно, слідів в лісі вистачає. Не можна сказати, що кабанів зовсім не стало. Але зрозумійте, один кабан може нарити дуже багато.  Якщо порівнювати із тим, що було років 15-20 тому, то це просто небо і земля. Чомусь вважалось, що не треба стріляти диких свиней, бо ті, хто виживуть, будуть резистентними до АЧС, і передадуть цю резистентність потомству. Але не так сталось, як гадалось. Часто з'являються табунці молодих поросят, котрі невдовзі також здихають. Резистентність не передається. Поголів’я свиней відновлюється за рахунок міграції з Білорусі.  KV: А в них не було такої епідемії? Віталій Смаголь: Білоруси дуже мудро поступили. Як тільки у них почалась АЧС, вони не знищували тварин по факту, а відступали від вогнища спалаху на кілька десятків кілометрів, і робили коридор, в якому знищували тварин. Будь-де, навіть у ПЗФ. І в результаті вони не дали поширитись АЧС, локалізували кілька регіонів. Це у нас – почалась АЧС, і починають знищувати тварин на певній площі. Відстрілюють всіх свиней, але при тому є купа умовностей. Наприклад, у Черкаській области провели так звану депопуляцію, але на території ПЗФ того робити не можна, і в Канівському заповіднику відстрілу не було. В результаті там залишились хворі особи. Читайте: В Бородянском районе Киевщины ввели карантин из-за африканской чумы свиней Навіщо така депопуляція? Її або не треба було робити, або робити з розумом.  Вірус АЧС зберігається в грунті 1,5-2 роки. І тому, коли заходять нові поросята, все починається знову. Треба, щоб ці угіддя відпочили від свиней. Зараз вони безперспективні для заселення свинями. А от за два роки, після паузи, можна вже говорити про відновлення поголів'я.  KV: А вакцини якісь від АЧС існують? Віталій Смаголь: На жаль, немає, вони не розробляються.  KV: У Чорнобильському заповіднику є зубри? Віталій Смаголь: Власних зубрів, українських, немає. Але фіксуються заходи зубра з території білоруського заповідника. Вони від кількох днів до кількох тижнів перебувають в Україні, але потім відходять назад у Білорусь. KV: Чому вони не залишаються? Віталій Смаголь: Складно сказати. Можливо, тому ж, чому наші коні Пржевальського зазвичай повертаються до України. Хоча й не всі – зараз у Білорусі сформувалось ядро, голів з 30, котрі не переходять до України. KV: Як змінилась ситуація із браконьєрством після створення Чорнобильського заповідника? Віталій Смаголь: До останнього часу, років 10-15 тому, на територію Чорнобиля майже ніхто не заходив, “сталкерів” ловили майже одразу, всі їх шляхи заходу були відомі.  Але 10-15 років тому першими браконьєрами були працівники внутрішніх органів, котрі й мали охороняти зону. Міліціонери відстрілювали і коней Пржевальського, і оленя, і лося. Прізвища всі були відомі, але це були не прості люди, щоб їх притягнути до відповідальності. Називають і когось із армійського генералітету, і нардепів із власними гвинтокрилами. Але ніхто не ризикував їх спіймати за руку. Читайте: Возбуждено уголовное дело о пьяной охоте нардепа Скуратовского и экс-губернатора Забелы Зараз чинник браконьєрства став значно меншим, бо з'явилося декілька служб з охорони заповіднику, ну й люди стали більш грамотними. Це, зокрема, стало видно і з поведінки тварин. Олені зараз переходять дорогу за 30 метрів перед машиною, а якби було браконьєрство, не підпускали б і на 100-200 метрів.  Я того м’яса не їв би, навіть якби примушували. Кабан, який розрихлює верхню частину ґрунту, де стронцій та інші небезпечні елементи, та й лосі чи козулі, які їдять гриби, не найкращі варіанти для споживання м’яса. Читайте: В Чернобыльской зоне отчуждения полиция задержала 4 браконьеров Можливо люди зрозуміли, що те м’ясо потім їм обійдеться дорожче. KV: Чи є у заповіднику, крім коней Пржевальського, ще якісь незвичні тварини? Віталій Смаголь: Цікавим є факт, що в районі села Луб’янка існує стадо здичавілих корів. Звичайні корови, які чудово пережили наші зими, мають механізми захисту від вовків, вони пасуться, стадо голів 15 було. Корови обросли шерстю, навіть вим’я. Це теж цікавий природній експеримент, котрий демонструє дедомистикацію свійських форм. KV: Наскільки великою є загроза виходу вовків за межі зони відчуження через те, що їх стане надто багато? Віталій Смаголь: Вовки і зараз виходять за межі зони. Вони не тримаються тієї території. У нас вовків в Україні достатньо, і в заповіднику, і за його межами.  Вовка у нас 4-5 тис. до початку полювання, і після сезону десь 2 тисячі. Вони за рік знову відновлюють свою чисельність. Це дуже багато для України. За рік вовк з’їдає тонну м’яса. Це три лося, чи 20-25 козуль.  Але масово виходити із зони відчуження та розселятись вони навряд чи будуть, бо їх всюди вистачає. На свою територію їх не хочуть пускати інші вовки. KV: Кількість вовків регулюється у нас достатньо? Віталій Смаголь: Вовка треба регулювати, але має бути науковий підхід. Треба вибивати переярків (молодих вовків від 1 до 2 років, – KV), але якщо залишається пара старих вовків, це добре. Якщо вибити альфа-пару, самця та вовчицю, почнеться безлад на території, на неї полізуть сусідні вовки. І поки не сформується нова альфа-пара, кілька років буде безлад. В цей час вовки будуть їсти на цій території значно більше. Читайте: Популяция волков на Киевщине увеличилась почти вдвое Говорити, що давайте перестанемо стріляти вовка чи внесемо його до Червоної книги України, то – небезпечна крайність. Якщо розведемо вовка, будемо дивитись на лося чи козулю лише  на картинці. І не лише на них. Вовки можуть навіть собак в селах поїсти.  Ситуація в Чорнобилі досить показова – там є і вовк, і лось, і козуля. Вовків, щоправда, розвелось занадто, і від цього постраждали бобри. Але їх популяція відновиться, коли підніметься вода.  Чорнобильська зона – чудове місце, поки людина туди не сує носа.  Читайте: Василь Новицький: “Жодній державі світу не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців” Фото: Facebook Віталія СмаголяКиевVласть

Перед тим, як говорити про стратегічні пріоритети України у сфері регулювання земельних відносин, необхідно усвідомити, що існуюча форма земельних відносин не задовольняє суспільні потреби та унеможливлює розвиток аграрної галузі та економіки в цілому. Країні необхідне реформування земельних відносин. Реформа – це зміна однієї форма на іншу. Зміна форми не обов’язково несе позитивний результат для суспільства, буває й навпаки, несе загрози і погіршення стану умисно чи від відсутності розуміння процесу впровадженої зміни та її наслідків. Логічно розглядати будь-яку реформу винятково з точки зору покращення стану за певними критеріями з дотриманням визначених пріоритетів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Серед пріоритетів необхідно визначити: економічні; правові; суспільні; пріоритети безпеки; національно-культурні. Економічні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: збереження чи зростання ефективності користування землею як засобу виробництва; збереження чи покращення фізико-хімічного складу земель; збереження чи зростання економіки рослинництва; зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва; можливість формування розширеного відтворення рослинництва, тваринництва, сільськогосподарської переробки; зростання продуктивності праці; можливість формування сільськогосподарської та міжгалузевої кооперації. Правові пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: дотримання норм Конституції; зміни законодавства в інтересах держави; зміни законодавства в інтересах суспільства. Пріоритети безпеки у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: національна безпека; продовольча безпека; економічна безпека. Суспільні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи наступні критерії: дотримання норм Конституції щодо прав і свобод громадян; суспільне значення; можливість зростання усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва; зростання соціального і пенсійного забезпечення; зростання зайнятості. Національно-культурні пріоритети у сфері регулювання земельних відносин формуються, враховуючи такі критерії: належність землі виключно громадянам з єдиним громадянством України; земля, як об’єднуючий фактор; земля, як життєвий простір і культурна цінність. Форми земельних відносин Визначальним у дотриманні стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин є правильне обрання форми земельних відносин. Форма земельних відносини безпосередньо впливає на галузь рослинництва, яка є первинною виробничою ланкою аграрної галузі й економіки країни в цілому. Тільки завдяки оптимальній форми земельних відносин може бути досягнута ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є такі: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний. Можуть існувати тільки дві форми земельних відносин: користувальна, коли власник землі передає її в користування; самостійна, коли власник землі обробляє землю самостійно, самостійне господарювання на землі (самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва). Самостійне господарювання на землі – використання землі її власником у власній виробничій сільськогосподарській діяльності безпосередньо чи через участь у суспільному утворенні з власників землі, метою якого є об’єднання зусиль учасників такого утворення для використання землі, яка належить учасникам утворення, у власній виробничій сільськогосподарській діяльності такого утворення.  Користувальна форма земельних відносин передбачає передачу землі її власником в користування іншій особі на платній чи безоплатній основі. За критеріями ефективності, явну перевагу над користувальною формою земельних відносин має самостійне аграрне виробництво в галузі рослинництва.  Самостійну форму земельних відносин можна розподілити на пряму одноосібну, колективно-консолідативну і унітарно-концентраційну. Колективно-консолідативна форма господарювання передбачає консолідацію земель необмеженої кількості власників землі. З точки зору нинішньої ситуації, колективне господарювання не передбачає і не визначає необхідності зміни суб’єктності права власності на землю сільськогосподарського призначення. Отже, власники земель можуть об’єднуватися і самостійно господарювати через участь в аграрних підприємствах як суспільних утвореннях. Пряма одноосібна самостійна форма земельних відносин передбачає, що власник землі одноосібно (сімейно) займається рослинництвом на виключно належній йому (сім’ї) землі.  Колективно-консолідативна форма господарювання є перспективнішою за пряму одноосібну (індивідуальну сімейну) самостійну форму – з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі. А відтак – переважає за сукупною ефективністю. При цьому, прямий одноосібний (сімейний) спосіб господарювання забезпечує реалізацію виробничої діяльності з більшою дохідністю, побудованої на індивідуально вираженому виробництві, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї. Колективно-консолідативна форма господарювання має ту перевагу, що може утворюватися одразу при виході власників землі з користувальної форми. При цьому збережуться існуючі земельні площі для рослинництва, не будуть порушені високоефективні технології. Колективно-консолідована форма відповідає критеріям господарювання, яке, на відміну від інших форм, має право отримувати преференції від держави, зокрема у вигляді беззаставного кредитування, споживчого кредитування учасників колективно-консолідативної форми, компенсацій кредитних ставок за кредитами, в тому числі і для споживчого кредитування, та податкові преференції. За таких умов високий дохід власників землі від участі в колективно-консолідативних земельних відносинах, споживче кредитування з компенсацією кредитної ставки за ним робить будь-яку пропозицію власнику землі продати землю безперспективною. Унітарно-концентраційна форма земельних відносин передбачає концентрацію  земель унітарним власником. Під унітарним власником слід розуміти одноосібний орган управління (фізично одну особу, яка приймає рішення) чи орган управління з певної кількості осіб, у яких метою є не консолідація власних активів (що є засобами виробництва, зокрема землі), а об’єднання економічних активів (зокрема, фінансових -  для купівлі землі з метою її концентрації та подальшим її використанням як засобу виробництва чи отримання прибутків у вигляді плати за надання землі в користування). Унітарна-концентрація земель, як самостійна форма господарювання, ефективна. Але це монополізація прав власності на землю, в томі числі, іноземними особами безпосередньо чи опосередковано з усіма негативними наслідками економічного, безпекового та соціального характеру. Але для організації одноосібно-концентраційної форми земельних відносин на певній території необхідно провести успішно набування (скуповування) земель, розташованих на цій території. Цей процес буде вимагати додаткових витрат, в тому числі, витрат часу на концентрацію земель. Дії конкурентів, як в особі такої ж одноосібно-концентраційної форми земельних відносин, так і в особі колективно-консолідативної форми та користувальної форми земельних відносин, робитимуть неможливим отримання ефективної концентрації земель, яка була до цього при  користувальній формі земельних відносин. Що, у свою чергу, буде визначати і недоцільність встановлювати високих цін на земельні ділянки, які не сконцентровані в єдиних технологічних масивах.  Аналізуючи земельні відносини, неможливо не помічати взаємозв’язку і впливу  земельних відносин на інші аграрні галузі. Так, при унітарно-концентраційній формі відновлення інших галузей сільськогосподарського виробництва буде затягнуто в часі чи стане взагалі неможливим. А при колективно-консолідативній формі це є логічним продовженням процесу об’єднання (кооперації) власників землі. Отже, з метою дотримання стратегічних пріоритетів України у сфері регулювання земельних відносин необхідно впроваджувати колективно-консолідативну форму земельних відносин. Дотримання пріоритетів Економічні пріоритет, в першу чергу, – це забезпечення розширеного відтворення сільського господарства та подальше зростання його економіки. Така умова може бути забезпечена тільки коротким в часі перехідним періодом зміни форм земельних відносин. І такій вимозі відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин. Крім того, вибір цих форм не ставить під сумнів, а значить, і під усесторонній контроль за збереженістю чи покращенням фізико-хімічного складу земель. Вибір цих форм гарантує усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі, як засобу виробництва і відкриває можливість швидкого відтворення не тільки рослинництва, а й тваринництва, сільськогосподарської переробки та інших напрямів сільськогосподарської діяльності. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин безпосередньо зацікавлюють власників землі, як власників аграрного виробництва, бути і учасником виробничого процесу, чим вирішується питання зростання зайнятості та продуктивності праці. Правовий пріоритет передбачає дотримання норм Конституції України, відповідно до якої земля є об'єктами права власності українського народу. Прийняття будь-якого закону, який дасть можливість змінювати існуючу суб’єктність права власності на землю, робить такий закон антиконституційним. Концентрація землі, набуття землі у власність юридичними та іноземними особами, особами без громадянства не відповідає Конституції України і спричиняє негативні наслідки. Єдиними можливими законодавчими змінами в регулюванні земельних відносин можуть бути зміни, які несуть об’єктивне покращення для суспільства та держави. В іншому випадку постає питання проведення референдуму як форми реалізації прямої демократії. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин відповідають правовому пріоритету.  Пріоритет безпеки передбачає не погіршення існуючого стану в країні. Він тісно пов'язаний з дотриманням інших пріоритетів, погіршення яких автоматично загрожує безпеці країні. Неправильно обрана форма земельних відносин та здійснення регулювання земельних відносин може створювати безпосередню загрозу національній безпеці країни. Надання можливості концентрувати землю монополіям в межах країни чи певним особам в межах села, іноземним особам та монополіям унеможливить реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. Разом з втратою національних інтересів втратиться мотивація до захисту від зовнішніх загроз. При цьому будуть відбуватися процеси внутрішньої боротьби – будь-яка концентрація землі  робитиме її націоналізацію “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності. Наполегливі потреби суспільства повинні бути і будуть задоволені. Зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів. Безпосередньо форма земельних відносин впливатиме на продовольчу безпеку. Забезпеченість продуктами харчування в необхідній кількості й за цінами, визначеними без впливу дефіциту чи монополій, важко контролювати за умови, що власниками землі будуть особи, які зацікавлені в забезпеченні продовольчої безпеки країн походження капіталу цих осіб, чи зацікавлені у формуванні максимальних прибутків без врахування необхідності формування стратегічних запасів резерву продуктів харчування. Економічна безпека також опиняється під загрозою. З неправильним регулюванням земельних відносин така базова галузь, як сільське господарство, може бути виведена з міжгалузевої кооперації – машинобудування чи хімічна промисловість стають заручниками іноземного чи монопольного капіталу, які орієнтовані на країни свого походження чи максимальні прибутки. Колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин є національно-орієнтованими і об’єднуватимуть понад 6 млн власників землі та членів їх родин, тому питання загрози національній безпеці не тільки не може виникати, а логічно бачити в таких формах відносин покращення стану безпеки в державі. Суспільний пріоритет надважливий. Порушення чи недотримання його ставить під загрозу все. Важливо забезпечити рівність прав, свобод і можливостей громадян. Зростання соціального і пенсійного забезпечення повинні бути показниками дотримання соціального пріоритету.  І таке зростання можливе за умови зростання зайнятості та усуспільнення доходів від виробничої діяльності з використання землі як засобу виробництва. Суспільне значення регулювання земельних відносин, які забезпечать зазначені критерії, матиме, безумовно, позитивну оцінку у суспільства. Явним буде те, що  саме колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних відносин можуть забезпечити дотримання суспільного пріоритету. Національно-культурний пріоритет показовий і є індикатором успішності дотримання інших пріоритетів. Культура та життєвий простір більшості українців формувався на землі. Підсвідоме бачення цінності землі, як первинного засобу праці та джерела добробуту відображається в національній свідомості і слугує об’єднавчим принципом для українців. Доступ іноземців та корпорацій до української землі отримує опір, наслідки якого можуть бути негативними, в тому числі, і для українців, як нації. Тому єдиним можливим варіантом змін земельних відносин можуть бути зміни, які не порушують суб’єктність прав власності на землю, об’єднують громадян суспільним володінням і управлінням та сприяють соціально-економічному розвитку. Національно-культурному пріоритету відповідає колективно-консолідативна та пряма самостійна одноосібна форми земельних. Шляхи забезпечення дотримання стратегічні пріоритетів у сфері регулювання земельних відносин щодо земель сільськогосподарського призначення Україна постала перед кризою земельних відносин, що проявляється в різних баченнях аграрного розвитку країни і країни в цілому. Сьогодні в країні панує користувальна (орендна, емфітевзис) форма земельних відносин, неефективність якої усвідомлюється усіма. Потреба її зміни на самостійне господарювання назріла вже давно. Організований і ефективний перехід до колективно-консолідативної форми потребує вжиття певних заходів: інформаційних, організаційних, виробничих. В системі цих заходів передбачається законодавче регулювання земельних відносин, яке визначить пріоритет колективно-консолідативної форми – суспільно значимий пріоритет. Мова йде про закон який буде: спрямований на припинення дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування; надавати власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективної самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності на своїй землі; забезпечуватиме значне зростання доходів від користування землею; надасть право власникам землі розпоряджатися землею; впровадить ринкові механізми у земельні відносини; сприятиме зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення; забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі; сприяє появі нових робочих місць; гарантує посилення національної і продовольчої безпеки; припинить соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин. Також законодавчо необхідно передбачити впровадження направлених на підтримку змін земельних відносин нової аграрної та нової кредитної політики, які реалізують державні преференції та пряме державне кредитування, необхідні для розвитку суспільно значущих підприємств, організованих на базі колективно-консолідативної форми земельних відносин. Читайте: Не укладайте договори оренди землі. Повертайте землю собі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Світова економічна криза, підсилена пандемією коронавірусу COVID-19, за оцінками міжнародних експертів, своїми масштабами вона в рази перевершить падіння 2008 року. Скорочення ВВП відчув на собі Китай, а згодом і весь світ. Криза сколихнула і світові ринки – обвалилися ціни на нафту, енергетичний ринок, а разом з ними – і фондові ринки. Однак Україна, як зазвичай, виявилась не готовою до такого розвитку подій. Втім, про все по порядку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Наразі перед владою стоять дуже важливі завдання щодо опанування пандемії коронавірусу і в той самий час – збереження економіки. Українці, налякані масштабами катастрофи в Італії, Іспанії та США загалом позитивно ставляться до введення карантинних обмежень в країні: в опитуванні соціологічної групи “Рейтинг” 61% респондентів вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. З карантином – зрозуміло. Його введення необхідне, суспільство підтримує. Однак величезним викликом перед владою стоїть також питання того, як українцям прожити цей період обмежень, адже сотні тисяч втратили свої робочі місця або ж пішли у неоплачувані відпустки. Картина склалася така, що у більшої половини населення країни коштів вистачає менше ніж на місяць. Тобто, і до кризи люди жили так би мовити “від зарплати до зарплати”. Це опитування практично повторює дані вирахувані за методикою ООН, що в Україні бідними є більше 60% населення, а також присутнє таке ганебне для цивілізованого світу явище, як бідність серед працюючих. Кожен п’ятий працюючий бідний! Треба розуміти, що в даних умовах ситуація зміниться лише в гіршу сторону. У суспільстві постає логічне питання: коли запрацює економіка? В цілому уряд та частина представників муніципальної влади, судячи з медіа, активно включаються у вирішення даного питання. Але протистояти пандемії та рятувати економіку від краху – задачі важко співставні, різнопланові в підходах і мірах прийняття рішень, де не працюють стандартні шаблони, а кожен крок необхідно детально продумувати, не втрачаючи часу. Цей виклик новий для більшості країн світу, в тому числі – і для Кабміну Дениса Шмигаля. Економічні прогнози з приводу щодо відновлення споживання у світі невтішні. Я наводила у своєму відео дані, що за найскромнішими оцінкам, втрати світової економіки сягатимуть 5 трлн доларів. Провідні країни світу вливають в свої економіки сотні мільярдів доларів, незважаючи на захмарний рівень державного боргу, бо головним завданням є збереження економіки, а відтак – і попередження соціально-економічного колапсу усієї системи. Що ж до українських реалій, то нам потрібно розуміти, що наші економічні показники не підлягають порівнянню з вище вказаними, як і рівень допомоги бізнесу та громадянам. Сценарій розвитку подій в Україні, на жаль, буде не позитивний. Простіше кажучи – споживати немає за що, великі підприємства страждають перед кредиторами, середні та малі – знаходяться у безвиході. Рівень безробіття шалено зростає, і з кожним днем проблема набуває катастрофічних масштабів. Адже в даній статистиці не береться до уваги тіньовий ринок, який наразі теж “впав”. То що далі може запропонувати нам Денис Шмигаль? Подивимось. Як на мене, то конче необхідно здійснити такі кроки: - впровадити чіткі інструкції, і якісні законодавчі ініціативи щодо карантину, адже майже всі існуючі документи є скоріше рамковими; - чесно і чітко відповісти бізнесу про стан економіки; - надати відстрочку платникам ПДВ через коронавірус, щоб пом`якшити  удар; - надати податкові пільги для інвестицій, підтримки малого і середнього бізнесу; - створити та реалізувати програму підтримки експортерів; - реалізувати комплексну програму стимулювання імпортозаміщення, локалізації виробництва імпортованої продукції сьогодні; - надати план по виходу з кризи – не презентацію, а чіткі податкові умови, пріоритети і т.д. Зрозуміло, що всі сценарії будуть не простими, але тим паче – це краще розуміти завчасно, а також створити Антикризовий штаб для боротьби з викликами, які ставить перед нами сьогодення. Читайте: Кордон для заробітчан, які є найбільшим інвестором України Катерина Одарченко, партнер SIC Group Ukraine КиевVласть

Депутати Боярської міської ради Києво-Святошинського району на позачерговій сесії надали дозвіл на продаж 8 га землі під сортувальну лінію сміття. Покупцем стало ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”, один із керівників якого – голова Макарівської районної партії “ВО “Батьківщина”. До такого рішення депкорпусу вже виникли запитання, оскільки бюджетна комісія не встигла опрацювати проєкт, а жодних обговорень із громадськістю проведено не було. Тим часом міський голова наполягає, що процедура купівлі-продажу проходить цілком законно і екології міста сортувальна лінія не зашкодить. Скандальні гектари Як стало відомо KV, 9 квітня на позачерговій 67-й сесії Боярської міської ради було підтримано проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”.  За відповідне рішення проголосували 23 депутати, у тому числі міський голова Олександр Зарубін, члени партії “Самопоміч” Тетяна Подзіраєва, Олег Сидор, члени ВО “Свобода” Олексій Скринник, Валентин Васькевич, Ірина Васильчук, члени партії “Наш край” Андрій Арчаков, Олександр Боднюк, члени БПП Олександр Дюльдін, Віктор Панюта, Володимир Сафонов, члени партії “Нові обличчя” Сергій Ірклієнко, Андрій Ковальов, Олександр Петров, Геннадій Рашковський, Ігор Рибіннік, Віталій Юрченко, члени ВО “Батьківщина” Олександр Борецький, Валентина Коржова, Анатолій Матейко, Євген Михальов, члени “Опозиційного блоку” Анатолій Мірзаєв, Олександр Рябич. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Не підтримали рішення Тарас Добрівський (“Наш край”) та члени “Самопомочі” Юлія Скочинська, Андрій Назаренко, Олена Старкова. Утрималась від голосування Ольга Романченко (“Самопоміч”). Як вдалось з'ясувати KV, у рішенні, яке не опубліковано на сайті міської ради, йдеться про продаж 8,188 га землі під будівництво сортувальної лінії за адресою – місто Боярка, вулиця Білогородська.  Деякі депутати перед голосуванням питання наполягали, що продавати ділянку не варто, оскільки тоді громада Боярки втратить будь-який контроль над цією землею, інші скаржились, що їм не надали слово для виступу. В свою чергу міський голова Олександр Зарубін наполягає, що могло бути гірше, адже раніше там планували спалювати сміття. “Будується “Сільпо”, “Епіцентр”, нас так само ніхто не запитує. Якби протягом двох років ми не відстоювали ці 8 га і не повернули їх у громаду, там би наразі вже працювала сміттєсортувальна станція зі спалюванням сміття, яку підписала Смірнова (екс-голова Києво-Святошинської РДА Мирослава Смірнова, – KV). Там цього немає і не буде”, – говорить він.  KV поцікавилась у Зарубіна, чому виникла необхідність у продажі ділянки та яка її вартість.  “На цій ділянці буде розміщено мобільну сортувальну лінію без спалювання сміття. Там будуть сортувати і компостувати сміття нашої громади. На минулій сесії за процедурою ми надали дозвіл на оренду на 49 років, на цій сесії надали дозвіл на викуп. Буде проведена експертиза вартості ділянки, за попередніми підрахунками це 14-15 млн гривень. Ця вартість більше, ніж фактично коштує така ділянка на ринку. Згідно процедури передачі землі в оренду і викупу суспільні обговорення не відбуваються. Обговорення мають бути тоді, коли мова йде про будівництво. Там нічого будувати не будуть”, – говорить він. Попереднє рішення Варто відмітити, що за даними інформаційної агенції “Погляд”, раніше, 27 лютого, на сесії Боярської міської ради вже приймалось рішення щодо цих 8 га, але тоді підприємству надали землю в оренду для сміттєпереробної лінії терміном на 49 років. Депутат Боярської міськради Андрій Назаренко тоді зазначав, що проблема утилізації сміття у місті обговорюється не один рік, але виникають питання, чому рішення було прийнято без обговорень. “Люди не проти переробки відходів, але існує перелік запитань до майбутніх інвесторів: чому не було обговорень з боку комісій, зокрема бюджетної та підприємницької? Чому не відбулися громадські обговорення щодо технологій, які там використовуватимуть? Чому немає тексту договору між міською радою та підприємством, де прописані гарантії? Чому відсутні економічні розрахунки, адже існують схожі підприємства, але вони займають 4 га, а не 8, однак все, що надав інвестор – це буклет? Які ризики несе із собою дане рішення?”, – говорить він. “Оскільки ми не знаємо скільки пропрацює полігон, куди ми звозимо зараз сміття, тому було прийняте таке рішення. Ми не кажемо, що це буде спалювання. У нашому проєкті закладається глибоке компостування, саме те, що треба нашому місту”, – запевнив Зарубін. Суть протесту Екс-мер Боярки, депутат Тарас Добрівський запевняє, що такі рішення не приймаються на позачергових сесіях і відбулося порушення регламенту. “І про оренду, і про продаж ділянки – голосували на позачергових сесіях. У моєму розумінні, позачергова сесія скликається для прийняття термінових та важливих рішень у надзвичайних ситуаціях. Я проголосував проти продажу, бо підхід до обговорення питання був непрозорим. Я – член бюджетної комісії і ми не встигли опрацювати цей проєкт. Відсутня інформація про компанію, директора, технології, які там будуть використовувати. Якщо я, як депутат, не володію цією інформацією, то звідки про неї може знати громада? Цю сортувальну лінію хочуть встановити поблизу очисних споруд водоканалу у новій частині міста. Я так розумію, на старих полях фільтрації. Там до житлової забудови 700 метрів. Мене також не влаштувало те, що там сортуватиметься 20% сміття міста і 80% – інших населених пунктів. Дуже багато питань – чому викуп потрібен саме зараз, чому не провели конкурс. Міський голова сказав, що “дірка” у бюджеті через карантин складає 10-11 млн гривень і її потрібно терміново закрити. Я пропонував ще два тижні тому оптимізувати штатний розпис, переглянути усі програми, визначити першочерговість, оскільки економічна криза неминуча. А на викуп ділянки потрібно від одного до декількох місяців і наскільки мені відомо, міська рада ще має затвердити експертну оцінку ділянки”, – говорить він.  За його словами, подібний проєкт декілька років тому намагались реалізувати на території сусіднього села, на межі із містом.  “На території Тарасівської сільради декілька років тому планувався подібний проєкт. На кладовищі із межею з Бояркою. Про це знав міський голова і дав мовчазну згоду. Коли дійшло до прийняття рішень і депутати села почали голосувати, почався галас. Була зустріч із громадою у будинку культури в історичній частині Боярки, багато хто виступив проти. Ми пішли на сесію Тарасівської сільради і нам вдалось переконати депутатів, щоб рішення відмінили”, – говорить він. Підприємство-покупець За даними системи YouControl, ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”, яке стало покупцем скандальних 8 га землі, зареєстровано у місті Боярка та було створено п'ять місяців тому – у жовтні 2019 року. Основний вид діяльності – відновлення відсортованих відходів, а також – збирання, оброблення та видалення безпечних та небезпечних відходів.  Керівником та засновником підприємства зазначений Олександр Васильович Сотніченко, йому належить 90% капіталу. Також засновником є Віталій Валентинович Драган, він має 10% капіталу.   За даними KV, з 7 квітня Олександр Сотніченко є керівником Макарівської районної організації політичної партії “ВО “Батьківщина”.  Також він є керівником ТОВ “Бест сервіс груп”, яке займається діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах та зареєстровано у Києві.  Віталій Драган зареєстрований як фізична особа-підприємець і є серед засновників ТОВ “Ен Джі Пон” та “Імпекс-Вест”. Нагадаємо, як раніше писала KV, більшість міст і сіл Київської області стикаються з проблемою вивозу відходів. Полігони один за іншим перестають приймати сміття, а нові технології і сміттєпереробні заводи з'являться на Київщині ще нескоро. Читайте: Боярка осталась без света и воды из-за масштабной аварии на электроподстанции Фото: колаж KVКиевVласть