На данный момент владельцы земли на территории ландшафтного заказника “Пуща- Водица” без проблем снимают с участков наложенные в рамках следствия аресты. Причина – Генеральная прокуратура Украины (ГПУ) закрыла уголовное производство по факту дерибана в Киеве 10,77 га земли лесного фонда. Следователи перестали видеть состав преступления в действиях должностных лиц Киевсовета и еще ряда структур, благодаря которым указанная земля оказалась в собственности около сотни человек. Вполне возможно, не последнюю роль в этом сыграла “значимость” людей, которые были причастны к такой приватизации. Среди таковых – семья бывшего Киевского природоохранного прокурора Вадима Гаевого (на фото ближе к центру), известные бизнесмены братья Анатолий и Владимир (на фото справа) Дроботы и т.д.  Как стало известно KV, 26 октября 2020 года Печерский районный суд отменил арест земельного участка в Пуще-Водице с кадастровым номером 8000000000:85:625:0038 (дело №757/31022/20-к). Площадь этого участка, согласно данным кадастровой карты Украины, составляет 0,1 га. Целевое назначение – для индивидуального жилищного, гаражного и дачного строительства, для индивидуального дачного строительства.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Этот арест был наложен Печерским районным судом 6 мая 2019 года в рамках уголовного производства №42017000000002865. Данное производство было открыто Главным следственным управлением(ГСУ) ГПУ 8 сентября 2017 года по факту возможного совершения преступлений, предусмотренных двумя статьями Уголовного кодекса (УК) Украины: ч. 5 ст. 191 УК Украины – присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением, совершенные в особо крупных размерах или организованной группой; ч.2 ст. 364 УК Украины – злоупотребление властью или служебным положением, повлекшее тяжкие последствия. В дальнейшем, 23 октября 2019 года это уголовное производство было закрыто соответствующим постановлением ГСУ ГПУ в связи с “отсутствием состава уголовного правонарушения” (на основании п. 2 ч. 1 ст. 284 УК Украины). Закрытие дела послужило причиной для обжалования ареста, наложенного на этот участок в ходе следствия. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В рамках данного дела прокуроры расследовали факты возможного злоупотребления служебным положением со стороны должностных лиц ряда структур при выведении земли в Пуще-Водице из лесного фонда Украины и ее передаче в частную собственность. Речь шла об участках общей площадью 10,77 га, которые были отчуждены в течение 2009-2012 годов. По мнению правоохранителей, к “земельным махинациям” могли быть причастны должностные лица Киевсовета, КО “Киевзеленстрой” и Киевского областного управления лесного и охотничьего хозяйства. Механизм дерибана Как указано в материалах дела, 24 октября 2002 года Киевсовет своим решением №96/256 объявил объект “Пуща-Водица” ландшафтным заказником местного значения с характеристикой “природный очаг, в котором сохранились ценные сосново-дубовые леса возрастом 180-200 лет”. Заказник был создан в пределах Киевского лесничества Святошинского лесопаркового хозяйства, а площадь нового природоохранного объекта составила 563 га.  В дальнейшем, решением №469/3303 от 1 октября 2007 года Киевсовет одобрил передачу общественной организации садовому сообществу (ОО СО) “Пуща-Водица” (*) в аренду земельных участков новосозданного Пуща-Водицкого лесничества Святошинского лесопаркового хозяйства общей площадью 10,77 га (количество участков в документе не уточнялось. – KV). Срок аренды должен был составить 10 лет, целевое назначение земли – для благоустройства территории по устройству скверов, зон отдыха, для индивидуального строительства, эксплуатации и обслуживания объектов рекреационного назначения. Этим же решением столичный горсовет исключил данную территорию из земель лесного фонда и отнес ее к землям запаса рекреационного назначения. По мнению полиции, такое решение было принято в нарушение Закона Украины “О природно-заповедном фонде Украины”. Отметим, за два месяца до принятия указанного решения, в августе 2007 года, выведение этой земли из лесного фонда согласовали КО “Киевзеленстрой” и Киевское областное управление лесного и охотничьего хозяйства. Видимо, это послужило причиной того, почему правоохранители в рамках этого дела обратили внимание на работу должностных лиц данных структур. Согласно материалам производства, 27 января 2009 года ОО СО “Пуща-Водица” подало в Киевсовет ходатайство о передаче земли в частную собственность членам этой организации (вероятно, речь шла об арендованных участках. – KV). 23 апреля 2009 года Киевсовет своим решением №447/1503 разрешил ОО СО “Пуща-Водица” приватизацию 90 земельных участков общей площадью 10,77 га га. Часть земель – 8,4 га – должны были получить 90 членов указанной организации под индивидуальное дачное строительство, остальная часть – 2,3 га -  должна была остаться в общем пользовании ОО СО “Пуща-Водица”. По данным следствия, 28 сентября 2012 года часть земельных участков, которые были отчуждены в пользу указанной организации, перешла по договору дарения в пользу ОО “Дубовая роща” (**). Другая же часть земельных участков была передана в частную собственность 90 физическим лицам. Эти люди, как выяснили правоохранители, были членами одной из упомянутых в материалах дела организации – вероятно, ОО “Дубовая роща”. Какая площадь участков была передана этой организации и непосредственно ее членам, в материалах дела не уточняется. Однако, по всей видимости, площадь земли, которую в то время отчуждало ОО СО “Пуща Водица”, составила упомянутые выше 10,77 га га. При этом, как сообщали СМИ, некоторые из людей, которым отчуждалась земля, точно не могут сказать, получили ли они участки. Также часть людей вскоре перепродали полученную землю. Местность, которая подлежала приватизации, на кадастровой карте Отметим, в ходе следствия по указанному делу прокуроры изучали причастность к незаконному получению земельного участка одного из работников Аппарата Верховной Рады (ВР) Украины (когда этот человек работал в ВР, в материалах дела не уточняется. – KV), а также членов его семьи. 19 сентября 2018 года Печерский районный суд по ходатайству ГПУ разрешил следователям доступ к личному делу этого работника, которое хранилось в Аппарате ВР. В тот же день тот же суд разрешил ГПУ доступ к документам, на основании которых Киевсовет принял решение №469/3303 от 1 октября 2007 года. Выдержка из материалов дела В дальнейшем, 21 ноября 2018 года и 6 мая 2019 года, двумя определениями Печерский районный суд наложил аресты на 88 земельных участков в Пуще-Водице, приватизацию которых Киевсовет разрешил в 2009 году. На момент наложения арестов большинство этих участков находились в частной собственности физических лиц. Вместе с тем, на то время двумя участками владел обслуживающий кооператив (ОК) “Жилищный кооператив “Жилкомсервис-2010” (***), еще одним – благотворительная организация (БО) “Печерский фонд регионального развития” (****). После закрытия уголовного производства, в течение 2019-2020 годов, владельцы земельных участков в судебном порядке обжаловали эти аресты. Читайте: В Киевской области разоблачили схему дерибана 265 га земель агрокомбината “Пуща-Водица” Кому досталась земля По данным аналитической системы Youcontrol, ОО СО “Пуща-Водица” было создано в июне 2007 года, а в сентябре 2017 года деятельность организации была официально прекращена. Учредителями этой организации значились жители Киева Анатолий Дробот, Оксана Губаренко, Лариса Чувилина и Александр Винниченко, жители села Власовка Луганской области Николай Савин и Федор Радченко, а также житель города Кременчуг Алексей Шестюк. Последним руководителем ОО СО “Пуща-Водица” значился вышеупомянутый Александр Винниченко. Организация была “прописана” в Киеве. Брат Анатолия Дробота – Владимир – является конечным бенефициаром ЧАО “Айбокс Банк” (до 2016 года – “АгроКомБанк”). Сам же Анатолий Дробот ранее был акционером этого банка. Владимир Дробот в 2008-2013 годах был депутатом Киевсовета от БЮТ. По данным Youcontrol, ОО СО “Пуща-Водица” имело отношение к группе семьи Дроботов. Интересы этой группы сосредоточены в строительстве и финансовой сфере, а ее основные активы – “Дарницкий комбинат строительных материалов и конструкций”, “Грин Апекс”, “Жилсервис плюс” и т.д. Согласно решению Киевсовета №447/1503 от 23 апреля 2019 года, непосредственно братья Дроботы не получали от столичного горсовета возможность приватизации участков в Пуще-Водице. Однако, по данным СМИ, на неких “участках братьев Дроботов” в этой же местности уже появились дома. Можно предположить, что эта земля оказалась в их собственности после серии перепродаж. Кроме того, участок в Пуще-Водице площадью 0,095 га получила Елена Годяева, которая, по информации “Наші гроші”, в свое время была прописана в одной квартире с Анатолием Дроботом и на которую были записаны некоторые его компании. Киевская ОО “Дубовая роща” была зарегистрирована в январе 2010 года. С момента создания бессменным руководителем организации значится Евгения Тарасюк. Информация об учредителях ОО “Дубовая роща” в системе Youcontrol не уточняется – указано, что таковыми являются члены организации. Евгения Тарасюк – депутат Тростянецкого поселкового совета. Ее муж – Василий Тарасюк – был депутатом Винницкого облсовета нескольких созывов. При этом, с 2010 года он был депутатом от партии “Единство” – политической силы экс-мэра Киева и депутата Киевсовета Александра Омельченко.  Читайте: В Киевсовете приостановили “бартер” между Кличко и Омельченко Их сын – Андрей Тарасюк – депутат Тростянецкого райсовета от “БПП-Солидарность”, помощник нардепа VIII созыва от “БПП” Ивана Спорыша. Также он работал или до сих пор работает консультантом управления по связям с местными органами власти и органами местного самоуправления Аппарата ВР. В связи с этим, можно предположить, что в материалах уголовного производства упоминался именно он. Евгения и Андрей Тарасюки значились в списке членов ОО СО “Пуща-Водица”, которым была разрешена приватизация земельных участков на основании решения Киевсовета №447/1503. Тогда им достались два участка общей площадью 0,2 га. По информации “Наші гроші”, среди основателей ОО “Дубовая Роща” также значилась Олеся Гаевая – жена бывшего Киевского природоохранного прокурора Вадима Гаевого. Последний известен тем, что построил дворец в Голосеевском лесу, а также имения в Пуще-Водице, Конче-Заспе и в Обуховском районе. Олеся Гаевая, Вадим Гаевой, а также его отец и мать – Владимир и Любовь Гаевые – были получателями земельных участков на основании решения Киевсовета №447/1503 как члены ОО СО “Пуща-Водица”. В общей сложности Гаевые тогда получили 0,4 га земли. Кроме того, упомянутая выше Евгения Тарасюк и Олеся Гаевая также являются соучредителями ЧП “Ренессанс АВ”, основным видом деятельности которого является строительство зданий. Киевский ОК “Жилищный кооператив “Жилкомсервис-2010” был зарегистрирован в мае 2010 года. Его руководителем значится Андрей Ковалев. Учредителями кооператива значатся его члены. С 2015 года по 2017 год руководителем этого кооператива являлся Вадим Горан. Ранее, в 2006-2011 годах он был заместителем прокурора Киева. По сообщению “Слідство-Інфо”, несколькими десятками участков в Пуще-Водице, приватизация которых заинтересовала ГПУ, владела или до сих пор владеет его теща – Раиса Радченко. В комментарии указанному изданию Вадим Горан заявил, что землю в Пуще-Водице его теща покупала за собственные средства, полученные от бизнеса. А он, дескать, к этому никакого отношения не имеет. Также Горан сообщил, что на момент покупки этих участков в расследовании правоохранителей они не фигурировали. Киевская БО “Печерский фонд регионального развития” была создана в сентябре 2009 года. Руководителем организации указана Дарина Шихненко, учредителем – ООО “Мистар”. В свою очередь, одним из учредителей указанного ООО значится киевлянин Олег Каушан – кандидат в нардепы от блока “Партия труда и Либеральная партия – Вместе” (III созыв) и помощник народного депутата от “Партии регионов” Александра Егорова в VII созыве ВР. Во время указанной земельной приватизации городским головой Киева был Леонид Черновецкий (2006-2012 годы). КО “Киевзеленстрой” за период этого “недоказанного судом дерибана” сменило ряд руководителей: с 2002 по 2016 годы это КО возглавляли Петр Яворовский, Юрий Хаев, Александр Козловский, Ярослав Макарчук и Николай Назаренко. Киевское областное управление лесного и охотничьего хозяйства (с 2013 года эта структура охватывает своей деятельностью еще и столицу. – KV) с 2005 года по 2017 год возглавлял Валерий Цыбулько. * ГО СТ “Пуща-Водиця” (код ЄДРПОУ: 35200097); ** ГО “Дубовий гай” (код ЄДРПОУ: 36867331); *** ОК “Житловий кооператив “Жилкомсервіс-2010” (код ЄДРПОУ: 37142362); **** БО “Печерський фонд регіонального розвитку” (код ЄДРПОУ: 36530531). Фото: коллаж KV КиевVласть

- Хоть у одного парка есть земля? – спросила я как-то директора коммунального предприятия (бывшего). - Нет, – вздохнул он. – Всё у нас через буквы “пэ” и “жо”. За пять лет волонтерской работы на Почайну я стала докой в вопросе паркообразования. Поэтому могу поклясться, что в Киеве сложилась абсолютно порочная практика “строительства” парков, когда местная власть строит их исключительно в ручном режиме, намеренно втягивая в серую зону законодательства. В результате в любой момент можно “задавить” неугодный парк, не дав проводить  работы (проектные, строительные) и отдав часть земли под застройку или же, наоборот, ускорить строительство в “нужном” парке и купить электорат. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Недавно наш парк Почайна обвинили, что он, дескать, начинает строительство без земли. Но в Киеве вообще нет парков с землей! Ни единого. Согласно официальной статистике, у нас 143 парка (128 из них в ведении КО "Киевзеленстрой") – и ни у одного из них нет землеотвода, оформленного в законном порядке и проголосованного Киевсоветом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться О чем говорить, если в знаменитом  парке “Наталка”, построенном под патронатом самого мэра Виталия Кличко, нет землеотвода. Откройте Публичную кадастровую карту, посмотрите сами: общая площадь парка примерно 20 га, два участка внутри него (площадью до 7 га), раньше были отведены под застройку, но люди их “отбили”. Однако парковая земля до сих пор не вернулись в город и официально не передана в ведение коммунальному предприятию. На остальной части “Наталки” землеотвода нет вообще, а береговая линия, согласно кадастру, значится, как земли Водного фонда и не может быть передана городу, поскольку это государственная земля! Нет земли и у парка “Нивки”, где проводит благотворительные мероприятия бывший председатель постоянной комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Константин Яловой (“Единство”). А ведь Константин так любит рассказывать, что за пять лет в Киеве появилось более 400 новых зеленых зон, да и вообще город зазеленел. Читайте: Киевлян безосновательно убеждают в спасении 800 гектаров зеленых зон Действительно, в последнюю “пятилетку” в Киеве наблюдается прирост скверов (сейчас их 610). Но статус сквера может получить участок площадью до 2 га. И чаще всего скверы создавались за счет придомовых и межквартальных территорий, которые новыми зелеными зонами назвать крайне сложно.  Об увеличении зеленых зон города стоит говорить, когда создаются новые парки, причем не на бумаге. Капитальный ремонт и реконструкция Тем не менее, люди хотят видеть парки, и город их строит. Если вы поищете информацию о создании новых парков в ProZorro, то увидите, что повсеместно у нас происходит не строительство парков, а “капитальный ремонт” или же “реконструкция”. Об этом не принято говорить вслух, но все в курсе и давно смирились. Например, именно сейчас по заказу КО “Киевзеленстрой” заканчивается разработка рабочего проекта “капитального ремонта парка” возле озер Иорданское и Кирилловское. Процедура проектирования этого парка идет с 2017 года. До ее запуска я присутствовала на заседании рабочей группы в Управлении экологии КГГА (которое тогда возглавлял Андрей Малеваный) вместе с депутатом Людмилой Костенко (“Солидарность”), представителями КО “Киевзеленстрой” и КП “Плесо”. Чиновники долго пытались найти решение земельной проблемы. Дело в том, что в черту парка попали земли, которые находятся в ведении и того, и другого коммунального предприятия, а землеотвод должен был быть общий – под парк. Однако КО "Киевзеленстрой" не мог забрать себе в ведение земли КП "Плесо", поскольку ему это не позволяет законодательство. В результате коммунальщики ни до чего не договорились, махнули рукой – и пошли по общепринятому пути проведения капитального ремонта. Замечу, что в обоснование своих действий они ссылаются на ст. 34 закона “Про регулирование градостроительной деятельности”, которая разрешает  проводить реконструкцию, реставрацию или капитальный ремонт объекта строительства на заказ органов местного самоуправления на землях государственной или коммунальной формы собственности в отсутствие документа, который подтверждает право собственности или пользования земельным участком. Формально к такому обоснованию придраться сложно. По крайней мере, хорошо, что указанная норма закона применяется для строительства коммунального объекта, а не частного ТРЦ (в городе известны случаи, когда используя эту норму закона на коммунальной земле строят частный ТРЦ). Опыт Почайны Команда Общественного движения “Почайна” (входит депутат Константин Богатов, “Киевская команда) всегда была уверена в том, что парк возле реки первокрещения киевлян надо строить исключительно “в белую”. Нельзя создать святое место, если по пути переступить через принципы и закон. Поэтому в ходе создания парка (образован в 2017 году) мы старались сопровождать все процессы (в том числе и проектирование) с точки зрения их законности, а параллельно защищали земли парка от незаконной застройки: в 2017 году отбили  незаконное строительств многоэтажки под видом церкви – в зеленой зоне в устье реки; в 2019 году  предотвратили попытку загнать под землю 80 метров русла Почайны у ТРЦ “Блокбастер”: весной 2020 года буквально в том же месте возле реки остановили несанкционированную прокладку через парк новой канализационной сети для обеспечения нового жилмассива, строящегося на Подоле. Проект парка Почайна Поэтому мы лучше, чем кто-либо понимаем, как важно парку вовремя закрепиться на своей земле! И поэтому мы тщательно изучили проблематику землеотвода киевских “зеленых зон” и  в данный момент вместе с экспертами разрабатываем дорожную карту законодательных и административных шагов, чтобы спасти ВСЕ киевские парки. Проблемы землеотвода Но вначале разберемся, в чем проблема. Согласно процедуре и практике землеустройства, после того, как границы вашего парка отметили на местности (карте 500-ке), он должен получить согласование в разных городских и государственных структурах: Департаменте градостроительства и архитектуры КГГА, Управлении экологии и природных ресурсов, Агентстве водных ресурсов, после чего уже попадает в Государственный земельный кадастр Украины (ГЗК) – и может быть внесен на Публичную кадастровую карту (еще до полного согласования и принятия Киевсоветом). Однако в большинстве случаев проекты парковых землеотводов “не добегают” до ГЗК. Парки, которые неугодны местной власти (из-за борьбы с застройщиками) может сбивать на лету, например, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА, не давая согласование на создание парка на территории, где проходят электрические и канализационные сети. А тех, кому повезло больше – срезает Государственное агентство водных ресурсов Украины. Киев, как известно, город многих рек и озер. В Водной стратегии столицы указано около 400 водных объектов: Днепр, 10 малых рек, 129 озер, 102 пруда, 43 искусственных водоема, 26 каналов, 28 ручьев, две протоки и 24 затоки. Неудивительно, что большинство городских парков располагается рядом с водоемами. Государственное агентство водных ресурсов Украины  категорически отказывается согласовывать проекты землеотвода парков, требуя указать границы земель Водного фонда внутри него и ссылаясь на требования ч.3. ст. 59 Земельного кодекса и п.2 ст. 85 Водного кодекса. Согласно указанным нормам законодательства, земли Водного фонда (сам водоем и его прибрежно-защитные полосы) не могут быть переданы в постоянное пользование городским коммунальным предприятиям, но только государственным. Причем на таких предприятиях должна быть специальная служба по уходу за водными объектами, прибрежно-защитными полосами, гидротехническими сооружениями. Замечу, что такая служба есть всего у одного коммунального предприятия Киева – КП “Плесо” (которое парками не занимается). У специализированных коммунальных предприятий КО “Киевзеленстрой” и КП “Киевгорразвитие” такой службы  нет. И ни одно из этих предприятий не является государственным. Поэтому, если кто-то вам скажет, что Государственное агентство водных ресурсов Украины согласовало землеотвод киевским коммунальщикам, можете смело передавать документы в НАБУ и привлекать государственных чиновников к ответственности. А вот сотрудник Государственного земельного кадастра Украины, к которому обратилась за разъяснениями по землеотводу парков (на правах конфиденциальности), совершенно меня огорошил: - С точки зрения земельного законодательства, землеотвод парков – это незаконная процедура, – отрезал он. – Поэтому мы не можем согласовывать такие землеотводы. Землю отводят под строительство и передают ее юридическим и физическим лицам. Но зачем отводить земельный участок у города и передавать его городскому предприятию, у которого нет субъектности (автономности)? Это нелогично и даже подозрительно, поэтому земли Водного фонда тем более не могут быть отведены. Альтернативное землеустройство Если вы все же попытаетесь найти на Публичной кадастровой карте (где отмечены земельные участки под разными объектами городской инфраструктуры) киевские парки, то найдете старые: Мариинский, Хрещатый Яр, Владимирскую горку, Аскольдову могилу, Ботанический сад, Бабий Яр, а также прочие объекты природно-заповедного фонда (ПЗФ): заповедники, ландшафтные парки, национальные природные парки. Дело в том, что землеустроительная процедура объектов ПЗФ сильно отличается от землеотвода, ведь земельные участки могут не изыматься у первичного землепользователя. Для объекта ПЗФ (например, заказника) просто устанавливаются границы, которые позже выносятся в натуру (если этого добиться, конечно же). При этом внутри общей территории заказника могут быть и земли Водного фонда (для которых тоже устанавливаются собственные границы). К сожалению, на новые городские парки не распространяется действие закона “Про природно-заповедный фонд Украины”, поскольку они не попадают в него по разным параметрам: парк Почайна, например, находится на промышленно-складской территории. Кроме того, их надо еще во многом создавать / строить, а объект ПЗФ – это или дикая природа, или уже созданное произведение садово-паркового искусства. Что делать В первую очередь, власти стоит открыто признать, что земельная проблема есть у всех парков и перестать ее использовать в целях политического давления, бизнес конкуренции или электоральных игр. После этого провести серию публичных экспертных дискуссий на тему создания простой и прозрачной процедуры землеустройства парков и скверов города. Какой ей быть? Нужен ли паркам землеотвод или необходимо просто установить границы и вынести их в натуру? Но тогда как создавать парк: это стройка, капитальный ремонт или, может, вообще благоустройство? Решать всем вместе. А парк Почайна после создания точно станет объектом искусства, и мы введем его в природно-заповедный фонд, как памятку национального значения. Вариант решения Z: Объединить коммунальные предприятия Киева, занимающиеся уходом за зелеными насаждениями и водными объектами. Разрешить передавать земли Водного фонда (коммунальной формы собственности), находящиеся в границах парков и скверов, в ведение городским предприятиям, имеющим специализированную службу по уходу за водными объектами (внесение изменений в Водный кодекс). Распространить порядок  землеустроительной процедуры, предусмотренной  для объектов ПЗФ, на городские парки и скверы городов (внесение изменений в Водный и Земельный кодексы, закон “Про землеустройство”). Создать интерактивную карту с указанием всех зеленых зон города, их статуса, стадии землеустройства, создания парка (сквера, объекта ПЗФ), наличия водных объектов, установки границ земель Водного фонда (или ПЗС), инвентаризации зеленых насаждений.

Виповнилося сто днів, як столичним регіоном керує новий губернатор – Василь Володін. Говорячи про свої головні успіхи на посаді, він назвав завершення довгобудів, реорганізацію адміністрації та налагоджену взаємодію з бізнесом та інвесторами. Окреслив і плани на найближче майбутнє: будівництво ВКАД, міжнародного аеропорту у Білій Церкві тощо. KV підбила підсумки того, що встиг голова КОДА за цей, ускладнений карантином, строк.  Як передає кореспондент KV, 29 вересня у центрі надання адміністративних послуг “Готово!” відбулася прес-конференція голови Київської ОДА Василя Володіна з нагоди 100 днів його перебування на посаді. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Говорячи про розвиток Київщини, Володін назвав головні здобутки як регіону, так і адміністрації. Економіка З початку року Київська область збільшила обсяг промислової продукції, в тому числі – видобувної (в 1,5 рази), машинобудування (на 15,5%), металургійного виробництва та готових медвиробів (на 6%). При цьому наслідки карантинних обмежень негативно позначились на попиті та виробництві металевої мінеральної продукції (знизились на 13%), текстилю, одягу зі шкіри та інших матеріалів (на 18%), харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів (на 13,2%).  Сьогодні Київська область посідає сьоме місце в країні за обсягами реалізації промислової продукції, шосте місце за обсягами продукції сільського господарства, четверте – за обсягами виконання будівельних робіт (індекс будівельної продукції становить майже 124%).  Якщо порівнювати із минулорічними показниками за період січень-липень, зросли обсяги будівництва інженерних споруд на 63,5%, а житлових – на 2,5%.  Київська область тримає третю позицію за розміром середньої заробітної плати – 11 тисяч 338 гривень на місяць. Київщина спрямувала на експорт товарів майже на 884 млн доларів і посіла сьоме місце в Україні.  Область має третє місце із капітальних інвестицій (майже 11 млрд гривень) та є лідером у країні з будівництва житла (з початку року побудовано 695 тисяч квадратних метрів).  Таким чином, навіть незважаючи на пандемію, Київщина зберегла, а подекуди і посилила свої позиції за багатьма напрямками та виконує відповідні цільові програми.  “Визнаний факт, що Київська область – це вітрина України. Саме тут зосереджується економічна, наукова, інтелектуальна міць нашої держави. Це впливає в першу чергу на наші економічні показники. Ми продовжуємо рухатись до своєї мети – комфорту та безпеки жителів області. Серед пріоритетних напрямів – модернізація медицини, будівництво соціальних об'єктів, модернізація дорожньої інфраструктури, забезпечення комфортних умов життя та розвитку мешканців, зниження екологічного забруднення, нові робочі місця і залучення інвестицій, діджиталізація та цифровізація, розвиток туризму”, – зазначив Володін.  “Велике будівництво” За словами Володіна, “Велике будівництво” – один з найбільших проєктів, які наразі реалізуються. На Київщині будівельні роботи вартістю 314 млн гривень стартували 1 березня на 20 об'єктах соціальної інфраструктури та 13 реконструкцій приймальних відділень. На сьогодні ступінь готовності по соцоб’єктам становить 77%, з них – загальноосвітні навчальні заклади – 83%, дошкільні навчальні заклади – 86%, стадіони – 62%.  Завершені роботи на трьох об’єктах загальної середньої освіти. Це будівництво другої черги школи у місті Вишневе, будівництво гімназії на 14 класів у місті Буча та добудова до загальноосвітньої школи №1 у місті Українка.  “Перші два об'єкти введені в експлуатацію, там вже навчаються діти. Добудова школи в Українці була розпочата у 2016 році і наразі деякі технічно-будівельні норми були змінені. Зокрема, опорні сходові клітини, які вже неможливо переробити. Тому КОДА подала пакет документів в Міністерство розвитку громад і територій на розгляд науково-технічної ради”, – розповів губернатор.  Читайте: Нам удалось закончить долгострои Киевщины, – Валерий Кравчук Ще на чотирьох об'єктах роботи продовжуються згідно з графіком. Це реконструкція школи та майстерні Київської школи у місті Ржищів (завершення робіт планується до кінця листопада цього року), реконструкція НВК в селищі Гребінки Васильківського району (87% готовності), капітальний ремонт школи у селі Пашківка Макарівського району (70%), реконструкція школі у місті Славутич (78%).  Завершені роботи на двох об'єктах дошкільної освіти – це реконструкція дитсадка “Яблунька” у місті Вишневе та реконструкція будівлі з перепрофілюванням під дошкільний навчальний заклад у місті Ірпінь. Реконструкція садочка “Чебурашка” у місті Вишгород знаходиться на стадії завершення. Ще на чотирьох об'єктах готовність складає 75%. Це будівництво садка у місті Вишгород, також будівництво садка на 230 місць у селі Нові Петрівці та ще одного на 75 місць у селі Козаровичі Вишгородського району, у селі Солтанівка Васильківського району. Роботи продовжуються у садку в селі Синяк Вишгородського району.  Завершені роботи на двох спортивних об'єктах. Це капітальний ремонт майданчиків на території спортивної школи “Сузір'я” у Вишневому, будівництво футбольного поля в селі Петропавлівська Борщагівка. На фінальній стадії знаходиться реконструкція трибун з облаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону “Колос” у місті Тетіїв.  Паралельно тривають роботи з облаштування футбольного поля у селищі Бородянка і капітального ремонту футбольного поля “Колос” у місті Сквира.  Володін зазначив, що переважна більшість об'єктів програми буде запущена у найближчі півтора місяці.  “Президент заявив, що програму буде продовжено у наступному році. Програма має три напрямки: школи, садочки, спортивні об'єкти. Перші два є вкрай актуальними для Київської області, і у нас найбільша в Україні кількість шкіл та садочків, які ми будуємо і в цьому році завершуємо. Всього за планом 7 шкіл, 8 садочків і 5 стадіонів. Але це не остаточна цифра: усі навчальні заклади у тій чи іншій мірі потребують термомодернізації. В обласних школах подекуди немає утеплення яй такого, на стінах штукатурки навіть не буває. Провести термомодернізацію у нас попередньо заплановано для ще 10 шкіл. Вона дасть змогу зменшити обсяги споживання енергоресурсів на майже 80%, а також дасть змогу зробити капремонт стін, покрівель, підлоги з урахуванням енергоефективності.  З наступного року стартує Програма реконструкції об'єктів культурної спадщини та культури. Боляче спостерігати, як, наприклад, у Білій Церкві занепадає та розвалюється пам'ятка, що стоїть вже 4-5 століть. Показувати таке умовному туристу буде не по-господарськи. Ми звернемо також увагу на театри, релігійні споруди, тощо”, – заявив Володін.  Читайте: Зампред КОГА Лесовик: “Мы хотим оптимизировать количество проектов, но увеличить масштаб и повысить их качество” Дороги Роботи з будівництва тривають і на 29 об'єктах дорожнього господарства. Практично завершені роботи на семи об'єктах. Це дороги Київ-Ревне-Рогозів-село Гора, Бузова-Неграшків, Боярка-Київ-Чоп, Обухів-Українка-Трипілля, під'їзд до міста Обухів, Іванівка-станція Таганча, Васильків-Велика Бугаївка-Залізне. На інших об'єктах роботи тривають і будуть завершені згідно з графіком.  ВКАД Як повідомив Володін, ДП “Укравтодор” оголосило тендер на відбір підрядника для будівництва І черги ВКАД – ділянки довжиною 32 км*. Завдання КОДА полягатиме у проведенні міні-переговорів, вирішенні питань стосовно земельних ділянок – що є найважливішим. Але це питання на певному етапі потребуватиме залучення Верховної Ради, оскільки потрібно буде визначати вартість викупу земельних ділянок, якими будуть прокладати цю дорогу, додає Володін.  “Цілий ряд питань. Але ми однозначно готові працювати та співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Ми найперші зацікавлені у будівництві цієї дороги. Окрім проїзду, це сотні та тисячі робочих місць у супутній інфраструктурі – заправки, готелі, магазини, тощо, а це означатиме генерацію коштів і можливість залучення інвесторів. Цей проєкт точно буде реалізований, це питання часу і масштабів. Кілька місяців тому я був на презентації "Київської обхідної дороги". Це – І черга ВКАДу. Це масштабний проєкт, який потребує вирішень питань стосовно земель, доріг, інфраструктури. Потрібна взаємодія і співпраця багатьох державних органів. Це загальнодержавний проєкт, а не обласного рівня”, – вважає губернатор.  Інвестиції В грудні планується презентація інвестиційного порталу Київщини. Шість інвестиційних проєктів є наразі активними. Це розширення логістичного промислового комплексу в селі Калинівка Васильківського району, інвестор – “Епіцентр-К”, йдеться про інвестиції у розмірі 102 млн євро, передбачається створення 1600 нових робочих місць; будівництво логістично-промислового парку в селі Колонщина Макарівського району, інвестор – “Драгон-Капітал”, в очікуванні інвестицій 200 млн євро та 2000 робочих місць; будівництво складського комплексу в Обухівському та Васильківському районах, інвестор – “Європейська логістична компанія”, інвестиції 6 млн євро та 30-50 робочих місць; будівництво складського комплексу у Макарівському та Києво-Святошинському районах на вибір інвестора “Логістик-Плюс”, інвестиції – 25 млн доларів, 1000 робочих місць; будівництво логістичного комплексу за межами села Гурівщина Києво-Святошинського району, інвестор – американська компанія, інвестиції – 170 млн євро, до 1000 нових робочих місць.  Також продовжується робота з інвестором щодо будівництва другого в області оптового сільськогосподарського ринку. Активно реалізуються три інвестпроєкти. По-перше, триває завершення робіт з будування І черги заводу з виробництва мехатронних виробів (автомобільна електроніка) KOSTAL. Завод працюватиме на території Дударківської сільської ради у Бориспільському районі, всього буде створено 900 робочих місць. Дата завершення будівництва – квітень 2021 року. Наразі вже залучено 39 млн євро інвестицій, наголошує Володін. “Це підприємство є дуже серйозним: воно працює в багатьох країнах світу, причому в деяких з них підприємства скорочують свої виробництва. Тут вони у період пандемії вони були готові погодитися вкласти 39 млн євро для створення 900 робочих місць. Для них відповідно створили зелений коридор в усіх державних органах та багатьох структурах. Підприємство, зважаючи на злагоджену роботу усіх органів області, згодилося вкласти ці кошти у будівництво. Зараз будівництво активно триває.  За останні три місяці KOSTAL вклав сюди 154 млн євро, і це значний обсяг залучених інвестицій”, – додає очільник КОДА. Другий інвестпроєкт – складський комплекс “ФМ Ложістік” у Бориспільському районі (на будівництво першої черги залучено 15 млн євро). Третій – новий завод з виробництва крохмалю дочірньої компанії ТОВ “Укрстарч” – “Ерідот” на 330 робочих місць, залучено 100 млн доларів.  Крім того, КОДА підписала меморандум про співпрацю з Українською Асоціацією Меблевиків для створення меблевого кластеру. Було також залучено австрійську компанію, відомого виробника меблів. Продовжується пошук земельної ділянки для створення виробництва.  Укладено також угоду із Українським союзом промисловців і підприємців та підписано меморандум із Центрально-чеським краєм. Ще Володін уклав Угоду про співробітництво з Головою Земельного уряду Федеральної землі Нижня Австрія.  Ведеться робота зі створення аеро кластеру. Агенція регіонального розвитку, яка працює при КОДА, уклала меморандум про співпрацю з Дніпровським космічним кластером. Серед перспективних інвестиційних проєктів – створення необхідних умов функціонування міжнародного аеропорту “Біла Церква”. Було багато спроб розвивати цей аеропорт. Наразі залишається єдине питання – врегулювання земельних відносин між Білою Церквою та Фурсами. Є також Міністерство оборони, яке має певні документи на ці землі. Врегулювання цього питання на завершальній стадії. Ще один перспективний проєкт – будівництво сміттєпереробного заводу. Проводиться робота із французькими інвесторами та іншими іноземними партнерами, які добре знаються у сфері поводження з відходами.  Продовжується робота над створенням та розвитком Інноваційного кластеру геномних технологій в біомедицині та сільському господарстві. Орієнтовна вартість проєкту – 53 млн гривень.  Децентралізація У Київській області вже створено 25 об'єднаних територіальних громад. Після оголошення результатів виборів, які відбудуться 25 жовтня, таких ОТГ в області буде 69 – 24 міських, 17 селищних та 28 сільських.  Також 17 липня на Київщині затверджено сім районів – Білоцерківський, Бучанський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Фастівський, Обухівський.  До створення спроможних ОТГ значну частину послуг люди отримували в райцентрах. Після створення ОТГ послуги надаватимуться в громадах. Райцентри виконуватимуть роль представництва центральної влади.  Володін зазначає, що у КОДА практично завершили зміну політичної команди райдержадміністрацій.  “Лишилося тільки кілька районів, де це питання буде закрите вже найближчим часом. Це був пріоритетний напрямок моєї роботи після обіймання посади голови КОДА. Коли я питав в.о. голів РДА, коли вони оновлять свої політичні команди, вони розводили руками, мовляв, вони лише виконуючі обов'язки і нічого робити до моменту призначення головою не наважуються.  Оцінку я виставляю, грунтуючись на трьох критеріях. По-перше – відкритість: чи відкритий голова райдержадміністрації для людей, чи він закрився у себе в кабінеті. По-друге – законність: чи не панує в районі беззаконня, чи дотримуються законів, чи не відбуваються рейдерські захоплення та перекриття доріг. І по-третє – це питання інвестицій: чи залучаєш ти інвестора, а не чекаєш нагоди чи жалієшся на умови та обставини. Утім, реальний стан краще видно безпосередньо на місцях”, – сказав очільник КОДА. ЦНАПи Розпочали роботу 5 нових центрів надання адміністративних послуг в Узинській міській ОТГ, Баришівській селищній ОТГ, Крюківщинській, Шкарівській та Калинівській селищних радах. До кінця поточного року планується відкриття ЦНАПів у Дівичківській, Студениківській, Фурсівській ОТГ. Їх плановий запуск було відтерміновано, але їх запуск на часі, зазначає Володін. Туризм Для розвитку туризму було започатковано серію промо-турів “Туристичними магнітами Київської області” такими як “Ключі від Вишгорода”, “Незвідана Богуславщина”. Планується збільшення туристичних потоків у Чорнобильську зону. Підписано відповідний меморандум з Асоціацією чорнобильських туроператорів. Промо-тур було запущено минулого тижня.  Крім того, повідомив очільник КОДА, спільно з представниками компанії Vodafone у адміністрації розробляють туристичні маршрути сільською місцевістю. Один з них представлений серією промотурів проєкту "Мандруй Київщиною".  “Без сміття” На ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ спеціальною програмою передбачено понад 26 млн гривень. Уже проведені відповідні тендери і з наступного тижня розпочнуться роботи з ліквідації.  “Кожен з іноземних інвесторів, з якими ми зустрічаємося, каже одне: потрібні гарантований тариф і гарантований обсяг. Обсяги ми здатні відпрацювати, але гарантувати тариф ми не можемо – це компетенція Верховної Ради. Наразі у першому читанні прийнято законопроєкт "Про управління відходами", він готується до повторного розгляду і прийняття у другому читанні. У разі його прийняття реальність будівництва сміттєпереробного заводу на Київщині стає 100%.  Де він буде розташований, залежатиме від того, де ми зможемо забезпечити гарантовані об'єми сміття. Наразі проводиться відповідний аналіз, у адміністрації готується план управління відходами до 2030 року. Ми даємо підприємству інформацію, де ми готові забезпечити гарантовані об'єми сміття, і підприємство саме буде обирати, де краще базувати свої потужності. Можна і в столиці, але я не буду вирішувати її проблеми. У нас є великі міста в області – Бориспіль, Біла Церква, яка за кількістю населення взагалі тягне на обласний центр. Але у першу чергу ми дивимося, де ми зможемо забезпечити гарантовані обсяги.  Що стосується напрямів програми "Київщина без сміття", то у першу чергу мова йде про ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. Якщо ми говоримо про залучення інвесторів та туристів на Київщину, ми повинні забрати ці звалища”, – підкреслив Василь Володін.  Енергоефективність Продовжується термомодернізація закладів бюджетної сфери, 10 об'єктів. Розроблено техніко-економічне обґрунтування та проведено комплексну термомодернізацію будівель Київської обласної клінічної лікарні та інших комунальних закладів Київоблради. Обсяг інвестицій – до 14 млн євро. Виготовлено проєктно-кошторисну документацію для термомодернізації 8 опорних закладів освіти. Реконструйовано мережі вуличного освітлення у 16 населених пунктах Фастівського, Рокитнянського, Володарського, Макарівського, Ставищенського районів. До кінця року буде встановлено на 36 об'єктах бюджетної сфери теплові пункти з погодним регулюванням.  Екологія В Київській області одна з найкращих в країні система цілодобового моніторингу та інформування населення про стан атмосферного повітря. Запущено чат-бот “Єнотік” – офіційний інформаційний канал Департаменту екології та природних ресурсів, який також надає інформацію щодо процедур отримання дозволів та оперативного реагування на звернення громадян.  Створено п'ять нових природно-заповідних об'єктів в області. Це ландшафтні заказники місцевого значення “Грабовий ліс”, “Андріївський” та “Гора Педина”, заповідне урочище “Коблинський ліс”, парк-пам'ятка садового мистецтва “Зелена брама”. ЦСВЯП За словами Володіна, ряд об'єктів, які у КОДА планували побудувати за рахунок коштів від будівництва централізованого сховища відпрацьованих ядерних відходів (ЦСВЯП) – 10% – не були профінансовані цього року.  “У нас є частина об'єктів, що реалізується; водночас ми розраховували на близько 100 млн гривень, які ми мали отримати від ДП "Енергоатом". Я особисто спілкуюся з керівництвом підприємства, але отримати нам вдалося лише 5 млн гривень. На сьогодні у "Енергоатома" є проблеми по частині розрахунків. Тільки-но покращиться їх фінансовий стан, кошти відразу надійдуть. Вже проведені тендери, визначені підрядники, є програма і визначено перелік об'єктів – діло лише за грошима. Ми стоїмо на низькому старті”, – каже голова Київської ОДА. Спорт  За 100 днів збудований і офіційно відкритий 51 спортивний об'єкт – 7 міні-футбольних полів, 8 мультифункціональних майданчиків, 36 воркаут-майданчиків з тренажерним обладнанням. До кінця 2020 року заплановано відкриття ще 30 об'єктів.  За підсумками участі спортсменів Київщини у міжнародних змаганнях найкращим спортсменам та тренерам призначена стипендія від 5 до 30 тисяч гривень.  Соцдопомога Є рішення про допомогу 1193 особам з інвалідністю на загальну суму 3,9 млн гривень. Розмір виплати збільшено на 3276 гривень. На реабілітаційні заходи для дітей з інвалідністю виділено 3,3 млн гривень. Соціальною турботою охоплено 43 тисячі 280 осіб похилого віку та людей з інвалідністю.  У Білоцерківському районі створено притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства, на 12 ліжок.  Освіта Додатково було створено 1880 місць для дошкільнят. Ще 360 місць з'явиться до кінця року в рамках “Великого будівництва”. Також було створено 6 опорних закладів та реорганізовано у філії 7 закладів освіти.  Продовжено реорганізацію дитячого харчування у закладах освіти. Збільшено мережу закладів з інклюзивною освітою.  Якісний доступ до мобільного зв'язку Для цього КОДА підписали меморандум про співробітництво з операторами мобільного зв'язку, вже є перші результати. Після підписання Меморандуму у 65 населених пунктах значно поліпшено зв'язок. Київська область – єдина, яка підписала такий документ, додає голова Київської ОДА. “Меморандум як такий зазвичай має на думці загальні моменти. У нас же є конкретна домовленість про співпрацю, який полягає у наступному: КОДА зі свого боку спільно з усіма органами місцевого самоврядування створює максимально комфортні умови для операторів, аби вони отримували земельні ділянки під будівництво базових станцій. Ми співпрацюємо з Національною поліцією на випадок пошкодження мереж. Мобільні оператори, у свою чергу, гарантують нам, що до кінця цього року 98-100% усіх населених пунктів області матимуть покриття мобільним зв'язком стандарту LTE-900. Ми дали гарантію, ми допомагаємо операторам і натомість отримуємо якісну послугу для наших мешканців. Кількість базових станцій на сьогодні складає 65 (по 1 на населений пункт), але точного графіку, скільки саме має бути встановлено, ми не складали. У нас є взаємна звітність: ми звітуємо, де і як саме ми допомогли операторам, натомість ми отримуємо інформацію стосовно покриття населених пунктів. Я би назвав це взаємним юридичним зобов'язанням. Мобільні оператори також зацікавлені у поширенні свого покриття для залучення більшої кількості абонентів.  Що стосується Броварів, де був спротив встановленню базових станцій: там виникли проблеми з тим, що населення та місцева влада не сприяли доступу до окремих земельних ділянок для розміщення базових станцій. Спротив був через інформацію про нібито шкідливість їх роботи. Утім уся інформація про шкоду роботи станцій для здоров'я є вигадкою, що може підтвердити кожен досвідчений фахівець”, – зазначив Володін.  Читайте: КОДА підписала меморандум про співпрацю з провідними українськими мобільними операторами COVID-19 та медзаклади Для надання стаціонарної меддопомоги в Київській області перепрофільовано 11 закладів на 1085 місць. Проліковано 1655 пацієнтів. Забір матеріалу на ПЛР-тестування здійснює 37 бригад, в середньому кожна з них провела 365 тестувань. За кошти обласного бюджету здійснено закупівлю 26 апаратів ШВЛ середнього класу, 3 пересувних рентген-діагностичні комплексів, 13 аналізаторів газів та електролітів крові, 3 системи ПЛР-тестування, а також лікарські засоби, респіратори, шприцеві насоси, електровідсмоктувачі, монітори пацієнтів.  Удесятеро збільшено кількість точок доступу кисню, 548 ліжкомісць повністю забезпечені киснем – більше за середню кількість пацієнтів, що перебувають у закладах охорони здоров’я.  В області наразі нараховується 122 заклади ОЗ, 37 центрів первинної меддопомоги, 4 самостійні юридичні особи – амбулаторії загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ), 51 лікарняний заклад. Діють 335 амбулаторій ЗПСМ, 617 ФАПів. 87% мешканців Київської області уклали декларації на медичне обслуговування – це найбільший показник в Україні. Показник щеплення проти кору, краснухи, дифтерії, кашлюку, зовнішнього отиту, поліомієліту, гепатиту "Б" – 56,1%. Показник відповідає національному календарю щеплень і також є найвищим в Україні.  До січня 2021 року у КОДА планують відремонтувати 12 медзакладів, на даний момент зроблено капітальний ремонт приймального відділення Бориспільської БПЛІЛ. Тривають ремонтні роботи у Вишгородській ЦРЛ, йде підготовка до початку робіт у Білоцерківській ЦРЛ №2. Реалізація ще 9 об’єктів на стадії публічної процедури торгів: Миронівська, Макарівська, Обухівська, Броварська, Фастівська, Переяславська, Іванківська, Тетіївська, Ірпінська центральні районні лікарні.  Читайте: Коронавірус на Київщині: після карантину повернулися до навчання 19 обласних шкіл Забезпечення апаратами ШВЛ На 1085 ліжкомісць наявні більше 200 апаратів ШВЛ. Щоденно на них перебуває в середньому не більше 10% – 6-10 осіб на ліжках із ШВЛ. Як зазначає Володін, апарати ШВЛ використовуються не тільки для боротьби із COVID-19. Але апаратів більш ніж достатньо, вони у тому числі використовуються для пацієнтів без ковід-інфекції, каже очільник КОДА. Брифінги open-air Голова КОДА поділився планами проводити щомісячний брифінг для ЗМІ у локаціях на теренах Київської області. За його словами, такий формат зустрічі розглядали і для цієї пресконференції.  “Сьогоднішній захід проводити планували в області. Постала проблема вибору місця його проведення: спочатку розглядали варіант із шатром, підходив заміський комплекс. Колеги відповіли, що це не дуже гарна ідея з точки зору іміджу голови КОДА. Наступний варіант – парк "Київська русь". Знову постало питання, що робити на випадок дощу. Тому зупинилися на тому, щоб проводити цю прес-конференцію тут, у "Готово". Але на майбутнє я планую прикласти максимум зусиль, аби організувати проїзд областю або обрати локацію десь на Київщині для проведення таких заходів, аби результати роботи адміністрації була змога демонструвати більш наочно.  Для мене поїздки областю взагалі багато нового відкрили, і не завжди з гарного боку. Зокрема, не найкращі враження залишили по собі відвідування Поліського та Іванківського районів. Там все треба будувати з нуля. В моїх планах – щомісяця влаштовувати такі відкриті заходи із можливістю обговорювати проблеми області спільно з пресою”, – сказав Володін. Читайте: Голова КОДА продовжує робочі поїздки до районів області Аграрний сектор Володін вказує, що у КОДА передбачали можливість засухи цього року, і вжили відповідних заходів для мінімізації шкоди. Утім, якщо зайнятися річками областями, що міліють, КОДА має повноваження, то повноцінно допомогти аграріям, що втрачають чималі кошти через засуху, здатен лише Мінрегіон. “Ми передбачали таку ситуацію і закладали в обласному бюджеті гроші на днопоглиблювальні роботи, і відповідна структура, що займається водним господарством, розпочала проведення цих робіт і завершить їх до кінця цього року. Русла річок, які забезпечують водою багато населених пунктів і мають велике значення для сільського господарства, пересихають. Якщо подивитися зараз на річку Рось, від неї лишився струмок.  Читайте: В реке Рось на Киевщине уровень воды опустился ниже критерия маловодья Для с/г цей рік не найкращий, і уряд зараз готує ряд заходів, аби підтримати наших аграріїв – у першу чергу, зниження ставки податку на додану вартість. Я зі свого боку, за результатами поїздок звертався до Мінекономіки і сподіваюся, що ці заходи будуть впроваджені”, – каже Володін. "Команда КОДА сумлінно дотримується визначених для себе принципів та курсів роботи: відкритість, справедливість та створення комфортних умов для мешканців Київщини", – завершив зустріч голова Київської облдержадміністрації. Читайте: Кабмин согласовал назначение Василия Володина на пост главы Киевской ОГА * – Наразі на майданчику публічних закупівель Prozorro вдається знайти два тендери на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД), оголошені Службою автомобільних доріг у Київській області: ПКД на будівництво з’єднувальної ділянки ВКАД навколо Києва від автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) до автомобільної дороги Київ-Одеса (М-05) за 33,3 млн гривень, оголошений у серпні; на розробку ПКД будівництва ВКАД ділянці від автомобільної дороги Київ – Ковель – Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ – Чоп (М-06) за 19,! млн гривень, оголошений у вересні. По обох тендерах наразі йде визначення переможця. КиевVласть

Киевсовет 24 сентября 2020 года принял решение о создании ландшафтного заказника “Гора Щекавица” в исторической местности Шевченковского района Киева. Уникальный природный объект – гора Щекавица и расположенный на ней памятник культурного наследия национального значения “Культурный слой городища ІХ-ХІІІ столетия” названы территорией природно-заповедного фонда местного значения. Управление заказником поручено коммунальному предприятию по сохранению зеленых насаждений (КП СЗН) Шевченковского района столицы. Впрочем, этому предприятию еще предстоит оформить землю под новым объектом, а с этим в Киеве, как известно, большие проблемы.  Как стало известно KV, на своем последнем заседании депутаты Киевсовета VIII созыва поддержали проект решения “О создании ландшафтного заказника “Гора Щекавица” (№08/231-1263/ПР от 20 мая 2020 года). Читайте: Мавры сделали работу: Киевсовет VIII созыва почил в бозе Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Документ, субъектом подачи которого выступил депутат Киевсовета Дмитрий Банас (фракция “Солидарность”), набрал 74 голоса “за”.  Речь идет о расположенном в исторической местности Шевченковского района Киева уникальном природном объекте – горе Щекавица, а также о памятнике археологии культурного наследия национального значения “Культурный слой городища ІХ-ХІІІ столетия” (развитое средневековье, Киевская Русь)”. Они, по данным киевского городского кадастра, находятся на трех земельных участках между улицами Олеговской, Лукьяновской, Нижнеюрковской, Кирилловской и Нижний вал. Проголосовав за данный проект решения, Киевсовет присвоил этой местности название: Ландшафтный заказник “Гора Щекавица”. В приложении к проекту решения указано, что все три участка общей площадью 12,9 га находятся на верхушке и склонах горы Щекавица и покрыты зелеными насаждениями.  Автор проекта решения в пояснительной записке к нему подчеркивает историческую ценность местности тем что, согласно летописи “Повести временных лет”, здесь находилась могила Вещего Олега. И напоминает о неоднократных фактах застройки горы, что вызывало недовольство территориальной общины и приводило к конфликтам.  Читайте: Киевсовет готов создать парк “Никольская Слободка” только на бумаге В принятом Киевсоветом решении говорится о запрете ведения деятельности, которая могла бы негативно повлиять на уникальные природный и историко-культурный объекты.  Что касается юридического оформления земли под заказником, то пункт 7 решения гласит: “данное решение является основанием для разработки проекта землеустройства по организации и определению границ территорий природно-заповедного фонда”. Конкретно КП СЗН Шевченковского района при этом было поручено “осуществить организационно-правовые мероприятия по получению права постоянного пользования территорией”, которую горсовет объявил заказником.  Как неоднократно писала KV, столичный горсовет последнее время принимает много решений о создании в Киеве новых зеленых зон (парков, скверов, ландшафтных заказников и пр.). Однако, эти решения, по сути, носят лишь декларативный характер. Они лишь дают определенному КП или КО “Киевзеленстрой”  задание оформить землю под новосозданным объектом – разработать и подать на утверждение Киевсовета проект землеустройства. Как известно, без внесения данных о земле под новой охранной зоной в государственный земельный кадастр (ГЗК) с фиксацией границ заказника, уберечь его от застройки очень сложно. Читайте: Оттенки зеленого. Киевские власти не намерены спасать от застройки парки и скверы Проектом решения предполагается, что управление заказником должно осуществляться КП СЗН Шевченковского района Киева. Именно этому КП поручено заняться оформлением земли под заказником. Правда, без указания сроков и финансирования. В “финансово-экономическом обосновании” сказано, что “не требуется дополнительных расходов из городского бюджета”. Однако, как известно, на изготовление проектов землеустройства необходимы значительные средства. Учитывая вышесказанное, в обозримом будущем КП СЗН Шевченковского района навряд ли установит межевые знаки на границах ландшафтного заказника “Гора Щекавица”, и сможет обеспечить его охрану и благоустройство.  Читайте: Без земли. Как в столице приступили к строительству “Парка Почайна” Отметим, решение Киевсовета “О создании ландшафтного заказника “Гора Щекавица” предполагает внесение данных об этой территории в “Программу развития зеленой зоны Киева до 2010 года и концепции формирования зеленых насаждений в центральной части города” (решение Киевсовета №806/3381 от 19 июля 2005 года). Как не раз писала КВ, в этой программе зафиксированы описание и площади всех зеленых зон, имевшихся в наличии у киевлян в 2005 году. Хотя документ закончил свое действие, как следует из его названия, в 2010 году, руководство Киевской горгосадминистрации (КГГА) попросту постоянно продлевает его действие с помощью отдельных решений Киевсовета. Это явно делается для того, чтобы не показывать отчет о выполнении программы и никто не узнал, сколько гектаров парков, скверов и лесов на территории столицы уже застроены, так как земля под зелеными зонами не оформлялась должным образом. Читайте: Пересчитать зеленые зоны Киева поручили частной фирме Совершенно очевидно, что без организации и установления границ и режимов использования земель заказника их реальная защита от застройки невозможна. Напомним, KV не раз писала о попытках застройки горы Щекавица. К примеру, в Киевской горгосадминистрации (КГГА) в августе 2019 года разрешили компании из бизнес-группы “Континиум” (основана бизнесменами-политиками Степаном Ивахивым и ныне покойным Игорем Еремеевым) перестроить четыре нежилых здания на ул. Олеговская, 36 в 27-метровый многофункциональный комплекс. Тогда высказывались опасения, что соответствующие градостроительные условия и ограничения (ГУО) были выданы ООО “Адаманс” безосновательно. К примеру, в ГУО не упоминалось о том, что участок расположен в границах территории памятника археологии национального значения ”Культурный слой городища” IХ—ХIII века” на горе Щекавица и земля передавалась “Адаманс” в аренду исключительно для “обслуживания и эксплуатации административных зданий и сооружений”.Читайте: Столичные власти разрешили застраивать склоны горы Щекавица Также KV в 2018 году сообщала о скандальном строительстве многоэтажного жилого дома на стыке Подола и Татарки, практически на вершине горы Щекавица, по улице Лукьяновская, 19. Тогда активисты уверяли, что это строительство велось с нарушениями. Мол, возведение объекта в Центральном историческом ареале Киева осуществлялось на земельном участке с целевым назначением “для индивидуального жилищного, гаражного и дачного строительства”. Также защитники культурного наследия не нашли подтверждения факта выдачи разрешения на эту стройку органами охраны культурного наследия. Читайте: Киевская гора Щекавица задыхается от застройки С мая 2016 года директором КП СЗН Шевченковского района работает Виталий Цимбалюк. Это КП подчиняется Управлению экологии и природных ресурсов КГГА. Исполнять обязанности начальника Управления экологии и природных ресурсов КГГА после ухода с этой должности 21 мая 2020 года Андрея Малеваного был назначен Александр Савченко. Петр Оленич руководит Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года. Должность директора Департамента охраны культурного наследия КГГА с 7 сентября 2018 года занимает Александр Никоряк.  Фото: СтойобзорКиевVласть

В Киеве 28 сентября первая половина дня будет ясной, а после обеда появятся облака. Без осадков. Температура ночью 9…11, днем 20…22. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Белая Церковь: температура ночью 9…11, днем 20…22. Небо в Белой Церкви в этот день будет ясным недолго, уже днем оно затянется облаками, которые продержатся до конца дня. Без осадков. Борисполь: температура ночью 9…11, днем 20…22. Облачный день и пасмурный вечер придут в Борисполе на смену ясному утру. Без осадков. Бровары: температура ночью  8…10, днем 18…20. Первая половина дня в Броварах будет ясной, а после обеда появятся облака. Без осадков. Васильков: температура ночью 7…9, днем 19…21. Этот день в Василькове будет облачным – утром тучи займут свое место под солнцем и не оставят его до самого вечера. Без осадков. Вишневое: температура ночью 8…10, днем 18…20. Облачный день и пасмурный вечер придут в Вишневом на смену ясному утру. Без осадков. Вышгород: температура ночью 9…11, днем 20…22. Облачный день и пасмурный вечер придут в Вышгороде на смену ясному утру. Без осадков. Ирпень: температура ночью 8…10, днем 18…20. Облачный день и пасмурный вечер придут в Ирпене на смену ясному утру. Без осадков. Кагарлык: температура ночью 8…10, днем 19…21. Начиная с самого утра и до позднего вечера, небо в Кагарлыке будет покрыто облаками. Без осадков. Обухов: температура ночью 8…10, днем 19…21. Этот день в Обухове будет облачным – утром тучи займут свое место под солнцем и не оставят его до самого вечера. Без осадков. Фастов: температура ночью 9…11, днем 20…22. В Фастове ясному утру придет на смену облачная погода, которая продержится до самого вечера. Без осадков. Яготин: температура ночью 9…11, днем 20…22. С утра и до самого вечера небо в Яготине будет скрыто за облаками. Ночью ожидается дождь. Утро, день и вечер пройдут без осадков. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: В Киеве создан ландшафтный заказник “Гора Щекавица” Источник: Гидрометцентр Украины, Sinoptik.ua Фото: telegraf.com.ua КиевVласть

В Шевченковском районе Киева создан ландшафтный заказник “Гора Щекавица”. Такое решение поддержали 74 депутата Киевсовета. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Согласно проекту решения, охранная зона территории установлена между улицами Олеговской, Лукьяновской, Нижнеюрковской, Кирилловской и Нижним Валом (историческая местность – гора Щекавица). На этом месте, в частности, расположен памятник археологии национального значения “Культурный слой городища IX-XIII века (развитое средневековье, Киевская Русь). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Согласно решению, на территории ландшафтного заказника “Гора Щекавица” запрещается любая деятельность, которая негативно влияет или может негативно влиять на состояние природных и историко-культурных комплексов и объектов или препятствует их использованию по целевому назначению. Заказник создается без изъятия земельных участков у их владельцев или пользователей. Управление территорией передано коммунальному предприятию по содержанию зеленых насаждений Шевченковского района. Также предусмотрена разработка проекта землеустройства по организации и установлению границ территорий природно-заповедного фонда. Приоритетом является увеличение территории ландшафтного заказника “Гора Щекавица”. Решение принято для сохранения ценных природных и историко-культурных объектов и для содействия эффективному туризму и отдыху киевлян. Как сообщала KV, 28 июля на пленарном заседании Киевского городского совета депутаты объявили 7 земельных участков ландшафтными заказниками местного значения. Также депутаты установили водоохранную и прибрежную защитную полосу Труханова острова и предоставили статус сквера земельному участку в Голосеевском районе Киева. Читайте: Столичный горсовет объявил 7 земельных участков в Киеве ландшафтными заказниками Напомним, 6 февраля на пленарном заседании Киевсовета депутаты поддержали ряд решений, предусматривающих расширение природно-заповедного фонда столицы. Так, ландшафтным заказником местного значения станет “Золотой лес” на территории лесных кварталов Межигорского и Пуща-Водицкого лесничеств Святошинского лесопаркового хозяйства ориентировочной площадью 2008,7 га. Кроме того, природно-заповедный фонд Киева пополнится еще 5 новыми объектами. Читайте: Киевсовет объявил “Золотой лес” в Пуще-Водице заказником Фото: Pixabay КиевVласть

Киевский эколого-культурный центр (КЭКЦ) обнаружил в Вышгородском районе Киевской области насекомоядную альдрованду пызырчатую, а также три вида краснокнижных орхидей: любку двулистную, дремлик чемерицеподобный и гнездовку обыкновенную. Об этом KV узнала из сообщения пресс-службы КЭКЦ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Здесь было закрытое охотхозяйство ЦК КПУ, затем-Януковича. Поэтому лес в районе села Сухолучья Вышгородского района Киевской области, так называемое Днепровско-Тетеревское лесоохотничье хозяйство, долгое время был закрыт для людей”, – сказано в сообщении. Пресс-центр отмечает, что это первое место находки в Киевской области альдрованды -  редчайшего растения, занесенного в Красную книгу Украины. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Для охраны краснокнижных растений экологи намерены добиваться создания заказника. Напомним, сотрудники Киевского эколого-культурного центра уничтожили на территории заказника “Лесники”, который относится к Голосеевскому национальному парку, две засидки для охоты на кабанов. Они были расположены на деревьях и оборудованы для незаконного отстрела диких животных. Читайте: В президентской резиденции “Залесье”, несмотря на запрет, продолжается охота на диких животных (фото) Фото: открытые источники, КЭКЦ КиевVласть

Пісківська ОТГ – одна з перших об’єднаних громад області, позиціонує себе як промислова, рекреаційна та спортивна  місцина Київщини. Із глобальних стратегічних завдань для громади її лідери називають здобуття статусу курорту місцевого значення, створення генерального плану території та реконструкцію заводу скловиробів. Як стало відомо KV, у вересні 2018 року Пісківська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на 2018-2025 роки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як розповів KV голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко, до розробки Стратегії громада підійшла професійно і робоча група за підтримки представників Асоціації міст України та регіонального офісу U-LEAD працювала впродовж шести місяців. "Ми з’ясували, зробивши детальний аналіз, що ми можемо і що хочемо зробити для громади, скільки для цього потрібно коштів та часу. У громаді є  завод скловиробів, лісгосп, залізнична станція, маленькі деревопереробні підприємства і крім цього громада може працювати над такими глобальними проєктами, як бази відпочинку, розвиток спорту, готельно-ресторанний комплекс і міжнародний центр йоги. Наближаються місцеві вибори. І демократія – це добре, але, я вважаю, що перед виборами кандидати мають проходити спеціальну тестову перевірку на знання і готовність займати керівні посади. Щоб вони мали розуміння, куди вони обираються і як працює цей орган. У громаду обиратимуться за мажоритарним принципом, адже населення ОТГ складає 8 300 тис. жителів. Можна сказати, що у цьому плані нам ще пощастило", – розповів він. Дорожня карта ОТГ Пісківська ОТГ з адмінцентром в селищі Пісківка була створена однією із перших у Київській області ще у квітні 2016 року. У громаду площею в 154,6 кв. км об'єдналися дві ради Бородянського району: Пісківська селищна (смт. Пісківка, село Раска та хутір Мар’янівка) та сільська – Мигалківська (село.Мигалки). На перших виборах до ради ОТГ було обрано 26 депутатів від БПП, є самовисуванці, представники "Аграрної партії", "Укропа", "Батьківщини" і "Свободи". Пісківська ОТГ знаходиться на відстані 80 км від міста Києва. На її території розташовані залізнична станція "Тетерів" та залізнична платформа "Піски" Південно-Західної залізниці. З 1964 року прилеглі території Пісківки були "Зоною відпочинку Києва та області". Сьогодні із 31 бази відпочинку та 8 піонерських таборів працює 16.  Сьогодні об’єкти природно-заповідного фонду займають територію громади в понад 110 га. Це – шість ботанічних пам’яток природного місцевого значення, ландшафний ("Вільхови") і гідрологічний ("Кодра, Сильва, Требухівка") заказники. Освітня ж інфраструктура громади представлена двома дитсадками (більше 300 вихованців) та чотирма школами. В закладах освіти навчається 1057 дітей, із них майже 300 займаються при ДЮСША, яка за результатами 2018 року увійшла в трійку кращих по області. На території ОТГ працюють Центр медико-санітарної допомоги, амбулаторія ЗПСМ та три ФАПи, будинок культури та два сільські клуби, реконструйовано стадіон на 1,5 тис. місць. Діє громадська організація "Спортивний центр "Пісківка". Великі плани За словами голови ОТГ, сьогодні мешканців громади турбує, у першу чергу, здоров’я, безпека, дороги, благоустрій. Тому наразі в Пісківці вже завершується будівництво амбулаторії № 2. Здати в експлуатацію її планують встигнути ще до виборів. Крім того, відкрили медлабораторію при ЦПМСД. Та із першочергових і глобальних проєктів для громади – це здобуття статусу курорту. "Наразі на останній сесії обласної ради плануємо получити статус "Пісківка та прилеглі території – курорт місцевого значення". Ми вже проходимо екологічну оцінку щодо впливу на довкілля і 21 вересня мають завершитися вже всіх процедури. А потім будемо подавати звернення до Кабміну, щоб нам передали 164 га лісових угідь, де раніше розміщувалися бази відпочинку. Завершуємо також розробку генерального плану, ввели у межі селища лісові угіддя, там передбачені ділянки і для учасників АТО", – прокоментував KV Анатолій Рудніченко. Читайте: Песковская община станет курортом местного значения Також він зауважив, що у рамках здобуття статусу курорту, вже підготовлені чотири проєкти з розчистки ставків. Їх планують до 20 жовтня подати до Мінрозвитку громад, щоб мати можливість одержати грантові кошти на реалізацію задуму. Три ставки мають площу у 5 га, а один – в 2 га. Там планують облаштувати зони для відпочинку та рибалки.  "На території громади відкрився супермаркет "Фора", який дає 2 млн гривень прибутку. Це перший крок для реалізації проєкту "Пісківка – курорт місцевого значення". Тому що, якщо у громаді працюватимуть бази відпочинку, то має бути місце, яке б надавало якісні послуги для забезпечення потреб туристів, особливо іноземних. Тому ми обрали саме цю торгову марку", – додав він. Крім того, Рудниченко розповів, що громада знайшла порозуміння із Пісківським заводом скловиробів, який розширюється. А саме: планується реконструкція з добудовою двох цехів. А це – додаткові 500 робочих місць, а ще – 100 службових квартир. За словами голови ОТГ, у двох багатоповерхівках на території, де дозволяє фундамент, інвестор добудує третій поверх, а жителям 1-2 поверхів планують надати безкоштовний капітальний ремонт їхньої будівлі.  "У цьому місяці маємо завершити капітальний ремонт Тетерівської школи, на що держава виділила 6 млн гривень, а громада 1,2 млн гривень бюджетних коштів. Наступного року запланована реконструкція з добудовою сучасного спортивного залу, їдальні, актової зали та музикальної школи на чотири класи. Цей проєкт плануємо реалізувати у рамках державної програми "100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів". Крім того, громада тісно співпрацює з польською гміною Медзьно, і нині при Пісківській школі відкрито клас польської мови", – резюмував він. Реалізувались в ОТГ і проєкти (у співфінансуванні) за кошти держсубвенції на соцекономрозвиток та Держфонду регіонального розвитку – ремонт доріг (більше 5 млн гривень), реконструкція та будівництво котельні в закладах освіти та охорони здоров’я (2,9 млн гривень), збудовано котельню в Пісківській гуманітарній гімназії за кошти місцевого бюджету за майже 1 млн гривень. За рахунок бюджету участі (64 тис. гривень) збудовано велодоріжку, планується реконструкція парку у рамках проєкту "Молодіжний парк для цікавого, активного і безпечного відпочинку" за 67,5 тис. гривень.  За рахунок коштів ОТГ встановлені автобусні зупинки та вуличне освітлення, а на деяких вулицях – на сонячних батареях, створено територіальний центр, встановлено дитмайданчики на суму в 490 тис. гривень, за 200 тис. гривень – розчищено русло річки  Пісчанка, за 179 тис. гривень – встановлено камери спостереження, за 75 тис гривень – відремонтовано клуб в селі Раска тощо. А на реалізацію проєкту щодо здобуття статусу курорту у 2019 році громадою витрачено 70 тис гривень, створено і КП "Пісківка – курорт".  Загалом перший етап Стратегії (2018-2020 роки) передбачав реалізацію 47 заходів та проєктів. Так, наприклад, лише на капітальний ремонт закладів освіти громада планує спрямувати 17,6 млн гривень. А пілотний проєкт 2020 року  – "Поліцейський офіцер громади".  Економічна складова За підсумками 2019 року Пісківська ОТГ, у своїй групі з чисельністю населення від 5 до 10 тис. осіб, посіла 38 місце за фінансовою спроможністю серед 268 громад України. Громаді вдалося з 2017 по 2019 роки збільшити власні надходження до бюджету в 6,7 разів – з 6,7 млн до 44 млн гривень. З бюджету фінансується 327 осіб, які працюють у громаді: освітяни, медики, культура тощо. Економіку громади складають промисловий сектор та лісовe господарство. Тож як і більшість тергромад, на реалізацію заходів Стратегії Пісківська ОТГ планує спрямувати як власні надходження, так і залучати зовнішні джерела. Майже 60% населення, а це 4897 осіб – це мешканці громади працездатного віку, які в основному зайняті у виробництві промислової продукції, у сферах лісового господарства, освіти та послуг. Найбільшими же роботодавцями у громаді і платниками податків є Пісківський завод скловиробів та ДП "Тетерівський лісгосп".  Наприклад, на Тетерівському держлісгоспі середня зарплата становить 23 тис. гривень. І податки цього підприємств складають 29% надходжень від всього бюджету ОТГ. Основна частина лісового фонду громади знаходиться у використанні цього ДП, а це – 12542 га земель. Середній заробіток, який одержують робітники ТОВ "Пісківський завод скловиробів" сягає в середньому 16 тис. гривень, а загальні надходження до бюджету складають 33%.  Найбільшими ж власниками землі в ОТГ є приватні агрокомпанії ТОВ "Вінниця Агроленд", ТОВ "Голдійстейт Корп", ТОВ "Терра Солюшнс", ТОВ "Новозем Солюшнс". Точка зору Голова Бородянської райради Георгій Єрко:  На території ПІсківської ОТГ працює потужне підприємство Держлісгоспу, Пісківський завод скловиробів, які розвиваються. Тож Пісківська громада має перспективи розвитку. Колись територія ОТГ була зоною відпочинку з піонерськими таборами, тому є перспектива розвитку курортної зони, над чим громада нині і працює. Є місце і для розташування промислових об’єктів. Якщо поставити вдалого керівника і він знатиме, що він хоче втілити і як досягти цієї мети, то розвиток громади забезпечений. Зараз саме той шанс, коли мешканці повинні зробити правильний вибір. Громада має підтримку з боку депутатів обласної ради, меценатів. Звичайно, у кожної громади є свої проблеми, це: і вода, і дороги. Та всі ці питання поступо вирішуються. Зараз громада ремонтує амбулаторію, утеплює школу.  Ця нинішня територія ОТГ вважалася відокремленим регіоном з лісовими масивами. Це були найвіддаленіші населені пункти від центру району – більше 30 км. Через це за Методикою Кабміну було запропоновано, що до ОТГ з Бородянського району відійдуть саме Пісківська селищна та Мигалківська сільська ради. У принципі, якщо брати до уваги перспективу розвитку всього регіону, то, на мою думку, громада має налічувати приблизно від 40 до 50 тис. населення.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Фото: колаж KVКиевVласть

Жители села Крюковщина в Киево-Святошинском районе Киевской области пожаловались в Государственную экологическую инспекцию Украины на засорение ландшафтного заказника местного значения “Озерное” и на якобы незаконную “раздачу” земельных участков в прибрежной защитной полосе водоема. Госэкоинспекция провела внеплановую проверку, по результатам которой сельсовет Крюковщины получил предписания на устранение экологических нарушений. Об этом KV стало известно из сообщения председателя Государственной экологической инспекции Андрея Малеваного на странице в соцсети Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщил Андрей Малеваный, внеплановая проверка сельсовета Крюковщины была проведена в июле этого года. Мероприятие экологического надзора было проведено по обращению жителей Крюковщины, которые жаловались на засорение ландшафтного заказника местного значения “Озерное” и “раздачу” участков возле водоема. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По словам главы Госэкоинспекции, в рамках проверки был выявлен ряд нарушений природоохранного законодательства: передача земельных участков в пределах прибрежных защитных полос в частную собственность и аренду;нецелевое использование участков переданных в аренду за счет земель водного фонда;установка четырех несанкционированных водовыпусков в заказник “Озерное”. Андрей Малеваный также сообщил, что Госэкоинспекция выдала ряд предписаний, которые теперь должен выполнить сельсовет Крюковщины: установить границы земель водного фонда и водоохранных зон водных объектов в натуре;образовать комиссию по бесхозным отходам;разработать и согласовать проект санитарной схемы очистки населенного пункта Крюковщина;ликвидировать выявленные стихийные свалки;привести в соответствие с требованиями законодательства решения о передаче в собственность/аренду земельных участков в пределах прибрежных защитных полос;контролировать соблюдение требований в области обращения с производственными и бытовыми отходами;организовать сбор и удаление отходов и раздельный сбор их полезных компонентов;разработать и утвердить местную программу обращения с отходами и контролировать ее выполнение. Отметим, что по информации на сайте Крюковщинского сельсовета, его главой является Андрей Крипак. Ранее KV сообщала, что прокуратура Киевской области сообщила о подозрении главе сельсовета Крюковщины. По мнению правоохранителей, он нарушил судебный запрет на осуществление разработки и утверждение детальных планов села, проектирование канализации и кладбища до решения дела по сути. Напомним, Государственная экологическая инспекция зафиксировала загрязнение твердыми бытовыми отходами земельного участка в Мироновском районе на Киевщине. Ущерб окружающей среде составил 1,8 млн гривен. Читайте: Госэкоинспекция зафиксировала загрязнение мусором 1,8 га земли в Мироновском районе Киевщины Фото: detective-kiev.comКиевVласть

Баришівська ОТГ є однією з найбільших на Київщині і тією із небагатьох, кому вдалося повністю сформувати свою громаду. Сьогодні її бюджет сягає 200 млн гривень. Громада вже розробила план стратегічного розвитку на найближчі сім років, заручившись підтримкою експертів з ЄС. І вже реалізує у рамках співфінансування проєкти «Поліцейський офіцер громади» та створення добровільних пожежних дружин. Як стало відомо KV, у серпні Баришівська ОТГ одержала звіт про стратегічну екологічну оцінку проєкту Стратегії розвитку громади на 2020-2027 роки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  І, як повідомила KV начальник управління економічного розвитку та координатор робочої групи з розробки Стратегії Надія Слухай, одержала громада вже позитивні висновки від Департаменту охорони здоров’я. Тепер громаді залишається затвердити проєкт Стратегії на сесії. Орієнтовно засідання заплановано на 20 вересня.  «У написанні документу нам допомагали експерти Київського регіонального офісу “U-LEAD з Європою”. Більшість громад цьогоріч відклали написання Стратегії у зв’язку із коронавірусною та економічною ситуаціями. Ми ж вирішили завершити цей процес, враховуючи, що громада вже  повністю сформована і зміни не передбачаються. Працювала робоча група із залученням спеціалістів, яка провела дев’ять онлайн-засідань. Стратегія розроблена саме до 2027 року, відповідно до регіональної та державної стратегій”, – розповіла вона. За словами Надії Слухай, Стратегію розробляли так, щоб вона не була політично заангажованою і не мала жодного політичного впливу, особливо після виборів. Для цього проводилися обговорення серед населення, бізнесу, залучалися іноземні експерти. Від жителів надходили зауваження, які вже враховані в документі.  “Дуже хотілося, щоб депутати наступного скликання врахували цю Стратегію, над якою ми працювали більше, ніж півроку, з лютого цього року. Адже в її реалізацію не включені жодні політичні аспекти”, – додала вона.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: В Барышевской ОТО начал работу центр психологической поддержки для родителей и медиков Дорожня карта ОТГ Баришівська ОТГ є однією з найбільших в Київській області – займає площу в 68 785 га з населенням більше 27,7 тисяч осіб. Як громада, Баришівська селищна рада була утворена ще в 2018 році. До ОТГ увійшло 80% від усього Баришівського району, а це 28 населених пунктів, які входять до складу 18 старостинських округів з центром у селищі Баришівка. Станом на 2018 рік, перше місце за чисельністю населення посідає у громаді саме смт Баришівка – 10,851 тис. осіб.  До мережі закладів освіти ОТГ входять 15 шкіл (більше 3,5 тис. учнів) та шість дитсадків (615 вихованців), функціонує міжрайонний навчально-виробничий комбінат. Первинну та невідкладну медичну допомогу мешканці можуть одержати в 25 медзакладах, а діти оздоровитися в обласному санаторії “Поляна”. Діють 47 громадських організацій та товариств. Крім того, на території працює 23 клуби, 22 бібліотеки та два музеї, спортивні заклади, дві ДЮСШа, спортивний комплекс “Прогрес” та відділення інваспорту. Є низка об’єктів туристичного та історичного значення (монументи, церкви), а також парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, заказники тощо. Читайте: Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Великі плани Як зауважила начальник управління економічного розвитку, жителі ОТГ при опитуванні схвально відгукувалися про роботу дошкільних установ, закладів культури та позитивно оцінили рівень надання ОТГ освітніх послуг.  “На думку населення, у першу чергу, громада має більше працювати над зменшенням рівня безробіття, ремонтом вулиць і доріг між населеними пунктами, благоустроєм і розвитком малого та середнього бізнесу. На останніх позиціях – підтримка агрохолдингу та розвиток туризму. У той час, коли місцеві підприємці, які брали найактивнішу участь в опитуванні, туристичний напрямок висунули на перший план, решта ж завдань збіглася з думкою населення. Крім того, для бізнесу важливо, щоб громада забезпечила і підтримку корпоративного руху, і лише в останню чергу – ремонт доріг і розвиток сфери дозвілля”, – підкреслила Слухай. Читайте: Барышевская ОТО наняла специалистов по благоустройству Також вона повідомила, що на підставі Стратегії розвитку, на виконкомі вже схвалено і План економічного розвитку громади.  “Ми є членами ініціативи Євросоюзу “Мери – за економічне зростання” і спільно писали цей План, який також у вересні депутати мають затвердити. І надалі цей документ буде направлено в Брюссель на розгляд єврокомісії. Якщо ми будемо відповідати їхнім європейським баченням, то надалі зможемо співпрацювати і разом реалізовувати економічні проєкти, залучати їх як інвесторів. Загалом плануємо реалізувати три цілі. Перша – вивести економічну спроможність ОТГ на рівень першої п’ятірки по області. Друга – надавати послуги за європейськими стандартами, третя – розбудувати сучасну та функціональну інфраструктуру”, – додала вона. Читайте: Учителям Барышевской ОТО передали субвенцию на зарплаты Економічну спроможність громада планує збільшити за рахунок створення сприятливого бізнес-клімату. Для цього в ОТГ проведуть інвентаризацію нерухомого майна та землі, розроблять детальні плани територій просторового планування (4,5 млн гривень), створять Раду підприємців (200 тис. гривень) та Центр інвестиційного розвитку підприємницьких ініціатив (4,7 млн гривень).  Крім того, громада розвиватиме високотехнологічне та екологічне сільське господарство. Для досягнення цієї цілі сформують кластери з виробництва екологічної і чистої продукції (1,5 млн гривень) та кооперативи (300 тис. гривень) для її виробництва і переробки, розроблять програму підтримки суміжних галузей виробництва (700 тис. гривень).  Просуватиме ОТГ і туристичну галузь. Будуть розроблені спеціальні каталоги та промопродукція, удосконалена відповідна інфраструктура та розміщена туристична навігація. Щодо розвитку інфраструктури та громадського простору, то Баришівська ОТГ розробить план “Сталого енергетичного розвитку та клімату”. Громада вже подала заявку на підписання “Угоди мерів – Схід”. Це – міжнародна компанія, яка займається реалізацією енергоефективних заходів. Крім того, в великих планах – впровадження проєктів “Поліцейський офіцер громади” (2,5 млн гривень), добровільних пожежних дружин (1,5 млн гривень), мобільний ЦНАП (1,3 млн гривень). “Уже цього року ми плануємо відкрити поліцейську станцію на базі Подільського старостинського округу, де працюватиме діючий поліцейський. Але він працюватиме на окремо визначеній території і його не будуть залучати до інших справ поліції. Проте матиме більше повноважень, аніж дільничний інспектор і звітуватиме саме голові ОТГ. У приміщенні вже зроблено ремонт, купуємо автомобіль. У планах – відкрити 5 таких станцій. Сьогодні ж, на 28 населених пунктів, працює лише три дільничних. Баришівка має місто-побратим в Баварії. З ними реалізовано багато проєктів, із нових – створення добровільних пожежних дружин. Сьогодні громада вже прийняла відповідне рішення щодо її створення в Лукашівському старостинському округу. Плануємо заснувати сім таких дружин”, – розповіла Слухай.  Крім того, найбільше коштів планують витратити на реалізацію проєкту “Сучасний заклад освіти, медицини, культури і спорту” – 95 млн гривень, “Питна вода” – 167 млн гривень, “LED -світло” – 4,5 млн гривень, на ремонт доріг – 157 млн гривень, а на благоустрій парків та інфраструктури – 115 млн гривень тощо.  Економічна складова “Звісно, що бюджету ОТГ на всі ці плани не вистачить. Тому громада працює над тим, щоб залучати до реалізації проєктів якомога більше коштів від донорів. Як співфінансування таких проєктів, як поліцейський громади та добровільні дружини. Працює над одержанням грантів. Сьогодні в ОТГ напрацьовано 22 проєкти і більшість з них реалізується за рахунок залучення державних та обласних коштів. Щоб Стратегія була здійсненною, то на її реалізацію, за попередніми розрахунками, має бути виділено не менше 30% з бюджету громади”, – резюмувала Слухай. Загалом у 2020 році бюджет громади прогнозується у розмірі 237,6 млн гривень, в тому числі офіційні трансферти на рівні 86,9 млн гривень. Основними ж джерелами формування бюджету є: податок на доходи фізичних осіб – 92,9 млн гривень, плата за землю – 17,1 млн гривень, єдиний податок – 27,4 млн гривень, акцизний податок – 8,3 млн гривень. На території ОТГ основний напрям спеціалізації – сільське господарство (116 агропідприємств). Валове виробництво сільгосппродукції становить майже 89% від загального обсягу виробництва. Діє і два свинокомплекса ТОВ “Нива Переяславщини”. Також на території діють промислові та комунальні підприємства, 5 ринків, 206 магазинів. Провідними бюджетоутворюючими галузями промисловості є: харчова, хімічна та деревообробна. Основу промислового потенціалу складають майже 33 підприємств, які дають 14,1% надходжень до бюджету. Найбільші з них: ТОВ “Ультра Лезер”, (виробництво шкіри), ПАТ “Молнія” (пластмасової застібки), ТОВ “Кондитерський дім “Шантіль” (кондитерські вироби), ТОВ “Укрполімерконструкція” (полімерні труби), нідерландська філія ТОВ “Хеч Тек Україна” (виготовлення складових для промислових інкубаторів). А в  2018 році в селі Коржі введено в експлуатацію завод по виробництву металоконструкцій ТОВ “Металогальва Україна”.  До трійки ж найбільших платників податків у громаді відносяться ТОВ “Агро-С” (сплачено 11192,8 тис. гривень ПДФО), ПАТ “УІФК-Агро” (6979,4 тис. грипень) та  ТОВ “Українська хендлінгова компанія” (3840,1 тис. гривень). Станом на січень 2020 року середня заробітна плата по громаді складала трохи більше 10 тис. гривень. Для порівняння середня зарплата в Студениківській ОТГ – 11,7 тис. гривень, в Березанській – 10,8 тис. гривень. Точка зору Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк: Баришівська ОТГ вже самостійна на 99%. На останній сесії, 27 серпня, район вже передав до громади у розпорядження всі комунальні заклади, первинну ланку, районний трудовий архів. До цього, поступово, передавались заклади освіти, культури, водоканал, тепломережа тощо. Тож наразі райрада працює над підшиванням архівних справ і готується до ліквідації. У кожної ж громади є свій потенціал. Баришівська ОТГ має вдале географічне розташування. Громада розташована неподалік Борисполя, міжнародної траси Київ-Харків і в 100 км зоні від Києва. Тож ОТГ інвестиційно приваблива, адже район – сільськогосподарський. І розвиток цієї галузі із вторинною переробкою может стати основою для наповнення бюджету. Плюс є території для залучення нових інвесторів. У всіх же селах є низка основних проблемних питань – це транспортне сполучення, доступна первинна медицина, інвентаризація земель сільгосппризначення для наповнення бюджету, оновлення комунальної техніки для вирішення питань благоустрою.  І безумовно – надалі майбутній розвиток громади буде залежати від команди, яка прийде після виборів. Навіть більше – команди професіоналів. Тому ті, хто працював у цій сфері і добре себе зарекомендував за 5-10 років, повинні народним волевиявленням підтвердити свій статус. Але у нас кожні вибори – чергова несподіванка. І запроваджена партизація 100% відіб’ється на кінцевому результаті. Є багато “реваншистів”, які очікують на повернення до влади. І питання в тому, чи пройде на голову ОТГ кандидат з досвідом, практикою роботи в органах місцевого самоврядування і чи зможе в цьому партійному різнобарв’ї створити більшість. Впевнений, монобільшості не буде у жодної партії. В ОТГ буде 26 депутатів, і 14 з них від однієї політисили – це неможливо. Важко навіть уявити як населення шукатиме свого кандидата у цьому величезному партійному спискові. Тож під питанням і якість голосування. Ці вибори продемонструють, наскільки готові українці до змін. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Фото: колаж KVКиевVласть