НАБУ і ВАКС мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду (на колажі в центрі та ліворуч відповідно). Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень. За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі МУО, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Яким буде закінчення цієї історії, прогнозувати важко. Разом з тим, вже достеменно відомо, що один із ймовірних вигодонабувачів цієї забудови, одіозний екскерівник держкорпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на колажі праворуч), у даній ситуації вийшов сухим із води. Як стало відомо KВ, на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) наразі знаходиться обвинувальний акт щодо ексдиректора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергія Целовальника і екскерівника ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вони є обвинуваченими в рамках кримінального провадження №12014100010009784, яке було відкрито ще 30 жовтня 2014 року. Дану справу розпочинало розслідувати Головне слідче управління Служби безпеки України (СБУ), але в подальшому вона була передана Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Обвинувальні акти були підготовлені Офісом Генерального прокурора України, а на розгляд ВАКС вони були передані 16 вересня 2020 року. Що інкримінується обвинуваченим Сергій Целовальник офіційно обвинувачується у “зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб” (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України). У свою чергу Олегу Майбороді інкримінується “організація зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб” (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Максимальне покарання за вказаними статтями – до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В епіцентрі уваги правоохоронців дані особи опинилися в результаті виявлених порушень при будівництві житлового будинку на вул. Антоновича, 131. Йдеться про те, що замість басейну для “сусідньої” спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №130 (вул. Велика Васильківська, 128) на цій землі було побудовано паркінг. Як встановили слідчі, в результаті дій директора ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших невстановлених осіб територіальній громаді Голосіївського району в особі школи №130 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди в сумі 9,3 млн гривень. Читайте: НАБУ расследует дело о строительстве паркинга вместо бассейна на территории школы в центре Киева Так, на переконання слідства, провина Сергія Целовальника заключається у тому, що саме він видав містобудівні умови та обмеження (МУО) №13390/0/12/009-13 від 30 липня 2013 року (відсутні у відкритому доступі. – KВ), відповідно до яких забудовники – ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” – отримали можливість зводити на вказаній території саме будівлю для зберігання автомобілів замість об'єкта для оздоровлення дітей. При цьому, як зазначають правоохоронці, будівництво басейну було передбачено цільовим призначенням земельної ділянки, на якій зводили житлову багатоповерхівку, а також спеціальним договором, укладеним між компанією “Невірос”, навчальним закладом і столичною владою. Разом з тим, за версією сторони обвинувачення, саме Олег Майборода залучив тодішнього очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії до цього злочину. Зокрема, тепер вже ексдиректор ТОВ “Укрбуд Девелопмент” надав до вказаного структурного підрозділу містобудівний розрахунок на таку забудову, уклав договір підряду на проведення проєктних робіт, отримав проектну документацію, контролював роботи на будівельному майданчику, і в завдяки цим та іншим діям його компанія отримала прибуток. Скріншот ухвали ВАКС по цьому провадженню від 11 серпня 2023 року Примітно, що у серпні 2023 року Целовальник і Майборода подали до ВАКС клопотання щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та щодо закриття у зв`язку з цим даного кримінального провадження. Свої вимоги обвинувачені пояснювали тим, що з моменту видачі вищезгаданих МУО минуло більше 10 років, протягом яких їх, мовляв, можна було судити. Втім, 11 серпня 2023 року ВАКС відмовив їм у задоволенні таких клопотань. Таким чином колегія судів погодилася з версією сторони обвинувачення, що протиправні дії тривали до 25 листопада 2014 року (до моменту введення будинку в експлуатацію. – KВ), а тому станом на теперішній час встановлений законом десятирічний строк давності ще не сплив. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як діти “втратили” басейн  24 жовтня 2002 року Київрада рішенням №67/227 погодила передачу двох земельних ділянок на вул. Антоновича, 131 – площею 0,54 га та 0,4 га – в оренду ТОВ “Невірос” для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення.  “Більшу” ділянку столична влада вирішила передати в оренду на 49 років (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0007), “меншу” – на 3 роки (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0008). Відповідні орендні угоди між міськрадою та вказаною компанією були підписані у 2002-2003 роках (будівництво здійснювалося на ділянці площею 0,54 га, стосовно ділянки площею 0,4 га у КВ відсутня інформація щодо пролонгації договору оренди. – KВ). Зазначимо, офіційною підставою для цього землевідводу стало те, що до ТОВ “Невірос” перейшло право власності на недобудовану багатоповерхівку на цій землі. Дану будівлю зводив попередній орендар вказаних ділянок – ТОВ “Підприємство Антарес ЛТД”. Ця ж компанія ще в 1998 році взяла на себе відповідальність забезпечити “соціальну складову” майбутнього житлового комплексу – тобто, фактично ділянка їй була передана в обмін на те, що вона побудує басейн для вищезгаданого навчального закладу. Відповідно, столична влада “перекинула” це зобов'язання на нового "орендаря-забудовника". 29 грудня 2005 року між школою №130, Голосіївською в Києві районною радою і ТОВ “Невірос” було укладено “договір про співробітництво в реалізації інвестиційного проєкту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення” на  вул. Антоновича, 131. Цією угодою було передбачено, що ТОВ “Невірос” до листопада 2007 року, в рамках свого проєкту із забудови вказаної землі, мало побудувати басейн для навчального закладу і передати його на баланс Голосіївської райради. Втім, виконати своє зобов'язання у заявлені терміни компанія не змогла, адже лише у вересні 2007 року на замовлення ТОВ “Невірос” було розроблено проєкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном на вул. Антоновича, 131. І у цей же період забудовник отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно з проєктом площа басейну мала скласти 1182 кв.м. У 2007-2008 роках ТОВ “Невірос” розпочало будівельні роботи (була зведена “коробка” житлового будинку і нежитлові приміщення на першому поверсі), але завершити їх компанії не судилося – однією з причин у відкритих джерелах називали економічну кризу в країні. Надалі, 29 березня 2013 року, між ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було укладено інвестиційний договір на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Антоновича, 131. Відповідно до цієї угоди, саме “Укрбуд Девелопмент” мало виступити інвестором цієї забудови і здати усі об'єкти в експлуатацію. На початку липня 2013 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент” і ТОВ “Невірос” подали до Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівний розрахунок щодо забудови на вул. Антоновича, 131. У даному документі вже не було жодного слова про басейн для школи №130. Надалі, 30 липня того ж року, на підставі цього розрахунку Департамент містобудування та архітектури КМДА видав вищезгадані МУО на проєктування завершення будівництва житлового будинку за вказаною адресою з об'єктами соціально-культурного призначення. Цими “містобудами” не було передбачено будівництво басейну – на його місці вже передбачалося зведення паркінгу. Як зазначалося вище, дані МУО наразі відсутні у публічному доступі, а тому встановити усі погоджені параметри для проєктування вказаного будівництва проблематично. Більше того – у відкритих джерелах навіть немає інформації, хто був заявником їхньої видачі. Але можна припустити, що МУО були видані для ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент”.  Схожа ситуація і з дозволами на проведення будівельних робіт. KВ не вдалося знайти повні версії таких документів – лише перше погодження, яке ТОВ “Невірос” отримало від Інспекції державного архбудконтролю Києва ще в 2008 році та в якому немає жодних подробиць стосовно того, що саме було дозволено будувати на вказаній території. Втім, зважаючи на те, що у відкритих джерелах немає даних щодо претензій правоохоронців або інших контролюючих органів до таких дозволів, можна припустити, що з ними плюс-мінус було “все добре”, принаймні “на папері”. Разом з тим, деякі деталі щодо запланованої забудови наявні у експертному звіті щодо розгляду проєктної документації із забудови за вказаною адресою, замовником якого виступило ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. На цю інформацію можна більш-менш “покластися”, адже у звіті зазначалося, що проєкт “відповідає вихідним даним на проєктування”. Так, відповідно до проєкту, йшлося про будівництво житлового будинку висотою 14-16 поверхів, у якому планувалося облаштувати 161 квартиру загальною площею 19,8 тис. кв.м. Крім того, в рамках цього ЖК, який отримав назву “Парк-хол “Горький”, забудовники хотіли побудувати коктейль-бар, ресторан, магазини, офіси, творчі майстерні, а також підземний паркінг на 99 машино-місць площею 1,6 тис. кв.м. Будівництво відбувалося доволі швидко – вже 20 листопада 2014 року ТОВ “Невірос” подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката про готовність цього об'єкта. Невдовзі після цього, 25 листопада того ж року, ДАБІ видала компанії такий сертифікат. ЖК “Парк-хол “Горький” на карті Ще у 2014 році навколо забудови на вул. Антоновича, 131 виник гучний скандал. Тоді очільниця школи №130 Марина Пищалковська вказувала на те, що будівництво паркінгу на цій території є небезпечним та несанкціонованим, адже “за початковим проєктом це мав би бути басейн для школярів”. Мовляв, забудовникам дозволили будувати “собі будинок, який вони потім в комерційних цілях використовують, а для школи вони будують прибудований басейн”. Також очільниця навчального закладу повідомляла, що вона надіслала запит до ДАБІ, і ще у вересні 2014 року інспекція їй повідомила, що будівництво басейну зовсім не передбачено, адже проєкт був змінений на прохання замовника будівництва. Очевидно, що “дотиснути” цю історію директорка школи №130 не змогла. У свою чергу голова ради директорів державної корпорації “Укрбуд” Юрій Пелих (під брендом цієї корпорації зводився ЖК “Парк-хол “Горький”) у цей же період повідомляв ЗМІ, що “басейн там нема куди технічно втулить”, а паркінг насправді було зведено не для заробітку коштів – мовляв, паркомісця не є вигідними з точки зору рентабельності. При цьому, він звертав увагу на те, що коли проєктувався басейн і коли будувався будинок, якісь “люди розуміли, що басейна цього там ніколи не буде”. Також Пелих апелював тим, що “Парк-хол “Горький” – це елітний будинок, мешканці якого не дозволять, щоб там був прохідний двір. При цьому, він називав ТОВ “Невірос” шахраями, які хотіли обдурити людей і з якими вже немає зв'язку. Чим відомі обвинувачені За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ніверос” було засноване у червні 2001 року в Києві, але з 2016 року компанія має харківську “прописку”. Керівницею цієї ТОВки з 2019 року є Ірина Ніконова, її попередниками на цій посаді були Сергій Кузьмін, Іван Чуйко та Олексій Орловський. Власником даної компанії з 2016 року є громадянин Узбекистану Анвал Алімов, а засновником – фірма з Об'єднаних арабських еміратів “Самум Інвест Інк”, яка у 2012-2016 роках була зазначена як власник ТОВ “Ніверос”. Раніше, до 2012 року, кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки був вищезгаданий Сергій Кузьмін. Столичне ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було зареєстроване у червні 2004 року. Із вересня 2022 року керівником цієї компанії є Сергій Касапський, який з того ж періоду значиться її власником. До нього, в 2013-2022 роках, даною ТОВкою керував вищезгаданий Олег Майборода. Що цікаво, саме з вересня минулого року “Укрбуд Девелопмент” знаходиться в стані банкрутства. Як неодноразово повідомляла KВ, вказана компанія довгий час знаходилася в орбіті впливу одіозного Максима Микитася. Останній найбільше відомий як голова вищезгаданої державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки). Саме “під прапорами” цієї структури у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, але по факту більшість з них зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Інвесторам ЖК “Парк-хол “Горький” відносно пощастило, адже їхній будинок був введений в експлуатацію у період розквіту “державно-приватного Укрбуду”. Справа в тому, що через п'ять років, у 2019-ому, через фінансові проблеми були заморожені роботи на всіх його будівельних майданчиках, а добудову житлових комплексів взяли на себе інші девелопери. У цей же період на ТОВ “Укрбуд Девелопмент” виник корпоративний скандал, у ході якого Максим Микитась звинувачував своїх “бізнес-компаньйонів” у “віджимі” компанії. Зокрема, він вказував на те, що до рейдерської атаки причетний його кум – вищезгаданий Олег Майборода. У вересні 2022 року Максим Микитась повідомив, що після серії судових спорів йому було повернуто контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. При цьому, він пообіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати раніше “заморожені” житлові комплекси. Втім, наразі здійснити свої “наполеонівські плани” Микитась так і не зміг. І можна припустити, що однією з причин стали його проблеми з правоохоронними органами. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що вищезгадане ТОВ “Укрбуд Девелопмент” в 2016-2017 передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Достатньо скандальною є і персона Сергія Целовальника, який очолював Департамент містобудування та архітектури КМДА з серпня 2010 року по жовтень 2015 року. Журналісти, громадськість та експерти неодноразово звинувачували його у різних порушеннях, які, схоже, були скоєні “з корупційною метою”. Найбільше Целовальнику “діставалося” за розробку проєкту “нового” Генерального плану Києва. Основними претензіями громадськості до цього документу були “конфлікт багатьох його положень з інтересами міста та зміна цільового призначення земельних ділянок виключно для забудовників”. Також тодішнього посадовця регулярно критикували за затвердження детальних планів територій (ДПТ), які мали б лише уточнювати положення існуючого Генплану міста, а по факту їх порушували – легалізували сумнівну житлову забудову промислових та лісових територій (наприклад, у Святошинському та Деснянському районах).  Вистачало й інших гучних інцидентів. Наприклад, у 2015 році стало відомо, що Сергій Целовальник та тодішній директор КО “Інститут генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький фактично налагодили жваву торгівлю довідками, необхідними для оформлення права власності на земельні ділянки. Документи, які кияни мали отримувати безкоштовно, за фактом обходилися прохачам у середньому по 1700 грн за штуку. Навіть ексмер Києва, нині покійний Олександр Омельченко заявляв, що вважає головного архітектора столиці Сергія Целовальника винним у хаотичній та непродуманій забудові міста і пропонував позбавити його диплома архітектора. Читайте: В хаотичной застройке города виновен Главный архитектор Киева Целовальник – Омельченко Звільнившись з КМДА, Cергій Целовальник надовго зник з публічного простору. Остання згадка цієї особи датована минулим 2022 роком – тоді ЗМІ писали, що ексчиновник разом зі своїм сином, архітектором Антоном Целовальником, із початку повномасштабного вторгнення проходять службу в Силах оборони України. Наступниками Сергія Целовальника на посаді очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії були Ганна Бондар (нині – народна депутатка діючого IX скликання Верховної Ради від “Слуги народу”) та Юрій Тацій, які керували вказаним підрозділом на правах “в.о. директорів” протягом близько одного року. Надалі, 1 листопада 2016 року, на цю посаду вже на постійній основі було призначено Олександра Свистунова, який очолює Департамент містобудування та архітектури КМДА і досі. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Фото: колаж КВКиївВлада

КК “Київавтодор” за 969,72 млн гривень замовила проведення капремонту частини Київського півкільця від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе, протяжність якої за найгрубішими підрахунками становить близько 2,7 кілометрів. Підряд без конкуренції дістався одному з фаворитів корпорації – ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” турецьких бізнесменів, яке паралельно за 1,37 млрд гривень ремонтує ще одну ділянку цієї дороги. Умови нового тендеру були прописані так, що інші його учасники “відпали” самі по собі: позмагатися за підряд могли тільки ті компанії, минулорічний дохід яких становив не менше 1 млрд гривень. Такий критерій, тим більше в умовах війни, потенційні конкуренти закупівлі назвали штучним бар'єром. Однак в Держаудитслужбі не побачили в цьому порушень, хоча по суті ця вимога звела кількість учасників тендеру до одного. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 8 серпня 2023 року КК “Київавтодор” (*) уклала з ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” (**) договір на проведення капремонту ділянки дороги Т-10-27 Київське півкільце від Жулянського шляхопроводу до повороту у місто Вишневе Київської області. Ціна договору склала 969,72 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Договір передбачає виконання підрядником підготовчих та демонтажних робіт, ремонт підземного переходу, заміну асфальтобетонного покриття, влаштування дощової каналізації, зовнішнього освітлення, острівців безпеки, тротуарів, пішохідних і вело- доріжок, монтаж шести зупинок з металево-скляними автопавільйонами, дорожніх знаків, світлофорів та огородження, нанесення розмітки, озеленення прилеглої території, в тому числі висадку 548 кленолистих платанів. В кращих традиціях тендерів “Київавтодору”, чітких термінів завершення робіт в опублікованих документах немає. Згідно з договором, строк виконання робіт визначається календарним планом, але становить не більше нормативної тривалості 24 місяці. Однак сам календарний план ніяких термінів не містить, там зазначається лише, що в поточному році роботи планують профінансувати на суму 320 млн гривень (третина ціни всього договору). При цьому сам договір діятиме до кінця 2025 року, а на сторінці тендеру датою закінчення робіт вказано 31 липня 2025 року. Вказаний підряд дістався ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” без конкуренції. Мабуть тому, що взяти участь в тендері було доволі складно. Так, один з потенційних учасників закупівлі – ТОВ “Будівельна компанія – ВР” (***) – поскаржився в Антимонопольний комітет України на дискримінаційні умови цієї закупівлі “Київавтодору”. Зокрема, в компанії просили усунути вимогу про те, що обсяг річного доходу учасника за 2022 рік повинен становити не менше 99% від очікуваної вартості предмета закупівлі, тобто не менше 1 млн гривень. В компанії назвали таку вимогу штучним бар’єром та підкреслили, що встановленням такої норми в умовах війни замовник створює монополію серед компаній. Однак в АМКУ у задоволенні скарги відмовили. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За даними Google Maps, протяжність ділянки Київського півкільця від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе складає близько 2,7 кілометра. Нагадаємо, проєкт капремонту ділянки дороги Т-10-27 Київське півкільце від Жулянського шляхопроводу до повороту у Вишневе КК “Київавтодор” замовляла в травні 2021 року за 11,6 млн гривень у ТОВ “Інститут проектування інфраструктури транспорту” (****). Читайте: “Киевавтодор” отдаст 11,6 млн гривен за проект капремонта части Киевского полукольца Після цього двічі намагалася замовити самі роботи, проте значно дешевше, ніж зараз – за 626,41 млн гривень. Перший відповідний тендер оголосили 30 грудня 2021 року проте відмінили через “неможливість усунення виявлених порушень законодавства”, другий – оголосили напередодні повномасштабного вторгнення окупаційних військ росії в Україну,  22 лютого минулого року, та відмінили по причині “скорочення видатків на ці роботи”. Через трохи більше року в “Київавтодорі” вирішили проєкт вказаного капремонту підкоригувати, уклавши відповідний договір (ціна – 2,09 млн гривень) з цим же “Інститутом проектування інфраструктури транспорту”. В підсумку вказане коригування проєкту вилилося в здорожчанні робіт більш ніж наполовину. Також нагадаємо, що фактична довжина Київського півкільця становить 35,746 км. Воно складається з окремих ділянок, що знаходяться на балансовому утриманні у Служби автомобільних доріг у Київській області та підприємств, що входять до складу “Київавтодору”. Так, у травні 2018 року Київрада погодилася прийняти (рішення від 23.04.2018 року № 835/4899), а в березні 2019 року (рішення від 28.03.2019 р. № 562) прийняла у комунальну власність 5 ділянок Київського півкільця, загальною протяжністю 16,6 км. Згідно цим документами, ділянка від повороту на Вишневе простягалася лише до вулиці Трублаїні і становила 1,82 км. KВ в інформаційному запиті намагалася уточнити у “Київавтодору”, згідно з якими документами проводитиметься ремонт ділянки від Жулянського шляхопроводу до повороту у місто Вишневе, однак в корпорації редакції не відповіли. Читайте: 16 км Киевского полукольца станут собственностью киевлян 1 - поворот у Вишневе, 2 - поворот на вул. Трублаїні, 3 - Жулянський шляхопровід Раніше KВ повідомляла, що в грудні 2020 року КК “Київавтодор” замовляла у ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” капремонт ще однієї ділянки Київського півкільця – від вулиці Ватутіна до Одеської площі (протяжність 2,62 км) за 1,37 млрд гривень. Ці роботи підрядник повинен був виконати до кінця червня 2023 року, однак на сьогодні є чинною додаткова угода, якою терміни відклали до кінця листопада поточного року. Читайте: Ремонт части Киевского полукольца за полгода подорожал более чем вдвое Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” було зареєстровано у 2004 році в Києві. Статутний фонд – 2,16 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг та автострад. Засновники – громадяни Туреччини Онур (49,77%, на колажі праворуч) та Ісхан (50%) Четінджевіз, а також мешканець Львова – Олег Фаріон (0,23%). Керівник – Петро Береговий. Компанія входить до групи “Онур”, у складі якої 34 компанії, що займаються будівництвом та ремонтом доріг, трамвайних колій, виробництвом бетонних та асфальтобетонних розчинів. Ключові особи – Онур та Іхсан Четінджевіз. За результатами участі в публічних закупівлях ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" уклало 587 договорів на 97,83 млрд гривень. Найбільші замовники – обласні служби відновлення та розвитку інфраструктури. Фірма також регулярно отримує дорогі підряди від КК “Київавтодор”: з 2016 року було укладено 18 договорів на 5 млрд гривень (дані Clarity-project). "Онур Конструкціон Інтернешнл" є однією з трьох компаній, між якими “Київавтодор” майже порівну розподіляє свої найдорожчі замовлення. Серед великих підрядів, які ТОВ “Онур Конструкціон інтернешнл” отримало від КК “Київавтодор” – реконструкція розв'язки на перехресті просп. Перемоги з вул. Щербакова (ціна договору – 202,4 млн гривень, оплачено по факту – 173,52 млн гривень), капремонт вул. Ентузіастів (ціна договору – 262 млн гривень), поточний ремонт Наддніпрянського шосе (ціна договору – 34,81 млн. гривень), капремонт вул. Хрещатик (ціна договору – 739,5 млн гривень) та поточний ремонт бульв. Перова (ціна договору – 97,17 млн гривень). Читайте: У Києві відома турецька компанія відремонтує Воскресенський проспект Зазначимо, співпраця КК “Київавтодор” та ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. Так, у 2017 році правоохоронці запідозрили їх у присвоєнні бюджетних мільйонів під час виконання у 2016 році капремонту проспекту Перемоги (кримінальне провадження № 42017101100000286 від 14.08.2017 року). У слідства тоді були питання щодо якості асфальту, старих бордюрів, які за документами видавали за нові, і ще цілої низки огріхів. За даними слідства, частина грошей, передбачених на ремонтні роботи, таємничим чином переводилася в готівку, а потім випаровувалась. Читайте: “Киевавтодор” с турецкими подрядчиками подозревают в распиле миллионов на ремонте столичных дорог У лютому 2019 року ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" разом з іншими підрядниками "Київавтодору" стало фігурантом ще одного кримінального провадження (№42019101010000042). За даними слідства, корпорація разом із своїми підрядниками розробила механізм розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного завищення вартості робіт під час ремонту столичних доріг протягом 2017-2019 років. Читайте: Коллекция уголовных дел: Нацполиция заинтересовалась сотрудничеством “Киевавтодора” с группой подрядчиков У липні 2019 року Нацполіція розпочала розслідування у рамках кримінального провадження № 42019100000000457 за фактом присвоєння посадовими особами КК “Київавтодор” у змові з ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” бюджетних коштів при виконанні реконструкції транспортного вузла на перетині просп. Перемоги з вул. Щербакова. Слідство тоді встановило, що під час виконання цього підряду могло бути присвоєно 13,2 млн гривень. КК “Київавтодор” заснована Київрадою у 2002 році. Генеральним директором корпорації з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко (на колажі ліворуч). Він же з 19 травня 2020 року очолював цю комунальну корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника. Читайте: Перша підозра і встановлені збитки: Нацполіція продовжує слідство щодо корупції в “Київавтодорі” КК “Київавтодор” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко. * КК “Київавтодор” (код ЄДРПОУ: 03359026) ** ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл” (код ЄДРПОУ: 32851616) *** ТОВ "Будівельна компанія -ВР" (код ЄДРПОУ: 38013854) **** ТОВ “Інститут проектування інфраструктури транспорту” (код ЄДРПОУ: 36818766) Фото: колаж KВ КиївВлада

Депутатка Київради від “слуг народу” Ксенія Семенова (на фото) у черговий раз звернулася до керівництва столиці із закликом розглянути проєкт рішення щодо розірвання договору із власником об'єкту по вул. Петлюри, 29. За цієї адресою знаходився 120-річний будинок купця Уткіна, який у квітні 2021 року було знесено для будівництва 26-поверхового готелю. Проте за розгляд відповідного проєкту рішення голосів депутатів не вистачило. Про це KВ стало відомо з трансляції сьогоднішнього засідання II сесії Київської міської ради IХ скликання.Підписуйтесь на “КиївВладу”  У своєму виступі вона акцентувала увагу на тому, що останнім часом в Києві постійно руйнують пам'ятки культури, історичні будівлі, наголосила, що у столиці відбувається повальне знищення історичної забудови на Подолі. Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі “Навмисні підпали історичних будинків на Подолі, як на вулиці Дмитрівській кілька днів тому. Я хочу вам нагадати, що два роки тому так само безпрецедентно знищили будинок на Петлюри, 29, так званий Будинок Уткіна. Тоді ми з колегами подали проєкт рішення про розірвання відносин із власником Будинку Уткіна, щоб продмонструвати цей приклад і не допустити подібних прецедентів. Та ми не проголосували цей проект рішення і бачимо, що цим прикладом тепер користуються інші недобросовісні власники історичних будинків”, – зауважила депутатка. Вона попросила внести до порядку денного проект рішення щодо врегулювання земельних та майнових відносин, використання земельної ділянки на Петлюри, 29, як невідкладний. Проте за таке внесення депутати не проголосували, бо секретар Київради Володимир Бондаренко наголосив на тому, що напередодні це питання “не пройшло погоджувальну раду”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, що у квітні 2021 року було розпочато кримінальне розслідування за фактом демонтажу будинку Уткіна по вул. Симона Петлюри. До правоохоронних органів звернулися представники громадської організації. За інформацією активістів, дореволюційну будівлю в хорошому стані знесли, щоб побудувати багатоповерховий житловий комплекс. Читайте: По факту сноса дома Уткина в центре столицы начато уголовное расследование (фото, видео) А вже в лютому 2022 року у Київраді не вистачило голосів для підтримки проєкту рішення про запуск процедури розірвання в судовому порядку з ТОВ "Приват" договору оренди ділянки по вул. Петлюри, 29 у Шевченківському районі.  Читайте: Киевсовет не захотел засудить ООО “Приват” за разрушение дома Уткина возле ж/д вокзала Фото: скріншот відеотрансляції КиївВлада

Святошинська окружна прокуратура Києва у судовому порядку вимагає повернути територіальній громаді столиці земельну ділянку водного фонду. Прокурори наполягають, що ділянка по вулиці Миколи Ушакова, вартістю понад 2 млн гривень, використовується підприємством без правовстановлюючих документів і з порушенням вимог Водного та Земельного кодексів України.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована по вул. Миколи Ушакова у Святошинському районі міста Києва, знаходиться самочинно збудоване нерухоме майно площею 232 кв.м, первинна реєстрація права власності на яке відбулась на підставі неіснуючого рішення Святошинського районного суду міста Києва”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що надалі на підставі цих підробних правочинів право власності на згадане майно було зареєстровано за товариством. Вказане підприємство продовжило використовувати земельну ділянку водного фонду комунальної власності без правовстановлюючих документів та з порушенням вимог Водного та Земельного кодексів України. Прокуратура звернулась до суду з позовом в інтересах держави усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання правочинів недійсними та повернення земельної ділянки. Наразі судом відкрито провадження у справі. Нагадаємо, Київська міська прокуратура відстояла у Верховному Суді рішення про повернення земельної ділянки в Оболонському районі вартістю 24,2 млн гривень територіальній громаді Києва. Також Господарський суд Києва задовольнив позов прокуратури та повернув місту земельну ділянку на Трухановому острові, де планувалося комерційне будівництво.  Читайте: Столичній громаді мають повернути земельну ділянку вартістю майже 13 млн гривень на Трухановому острові Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

У Києві набирає обертів черговий скандал щодо будівництва житла на місці історичного об'єкту. Йдеться про споруду XIX століття (т.зв. “Євбаза”) на вул. Дмитрівській, 23-А, у якій на цьому тижні трапилася пожежа і на місці якої КМДА в 2021 році фактично дозволила проєктувати, а в 2022 році – будувати клубний будинок з апартаментами. Столичні активісти та експерти впевнені, що наразі будівля була спалена навмисно, а компанії-забудовники, власником яких є відомий столичний бізнесмен Євгеній Леськів (на колажі ліворуч), задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів. Усі ці схеми не є чимось новим для столиці, але керівництво міста продовжує ігнорувати можливість комплексного вирішення питання забудови історичного центру Києва. Як стало відомо KВ, у Києві набирає обертів скандал щодо знищення старовинної будівлі на вул. Дмитрівській, 23-А (Шевченківський район) та подальшої забудови ділянки під нею. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Йдеться про деревʼяно-цегляну будівлю “крамарні” (від слова “крам” – товар), яка була зведена у 1830-х роках. У ті часи вона використовувалася як склад для товарів т.зв. “Єврейської бази” (“Євбази”), що в подальшому продавалися на ринку на Галицькій площі, а протягом останніх років даний об'єкт ніяк не використовувався. 28 серпня 2023 року в цій споруді трапилася пожежа, яку довелося ліквідовувати фахівцям Держслужби з надзвичайних ситуацій. Низка київських активістів вже висловили думку, що це був підпал, і такий інцидент не є випадковістю, адже на місці даної будівлі планується зведення клубного будинку (КБ). Пожежа на вул. Дмитрівській, 23-А “Це вже другий підпал будівлі. Перший трапився восени 2021 року. Тоді міськрада пропонувала розірвати договір оренди землі під вказаною спорудою із недобросовісним орендарем. Однак, далі проєкту рішення ця ідея, на жаль, так і не зайшла. Як наслідок – сьогодні історичний будинок палає вже вдруге”, – зазначив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Що важливо, столичний експерт з містобудування Георгій Могильний звертає увагу на те, що забудовники, плануючи реалізацію цього проєкту, вдалися до хитрощів. Йдеться про маніпуляції з класом наслідків цього будівництва – замість СС2 (середні наслідки) в повідомленні про початок будівельних робіт було зазначено СС1 (незначні наслідки). Задля цього забудовники анонсували зведення 4-поверхової будівлі з апартаментами, хоча по факту, зважаючи на її висоту 26 метрів, вона очевидно буде 9-поверховою. “Це – стандартна фішка забудовників-відморозків. Щоб почати будувати по спрощеній процедурі і вписатися в нормативи та обмеження, вони “пишуть” про 4 поверхи, і можна елементарно, без перевірок і експертизи, отримати право будувати по класу відповідальності СС1. Отримати відразу дозвіл мінімум СС2 на заплановану 9-поверхівку було би неможливо або дуже дорого, бо наразі щільність населення і відсоток забудови ділянки мають обов'язково перевірятися при видачі дозволу, а втулити її на ділянку 3,7 соток за нормативами теоретично неможливо. А от потім внести зміни в проект, чи через чорного нотаріуса зареєструвати додаткові квартири, чи провести через такі самі повідомлення (про початок будівельних робіт. – KВ) СС1 "реконструкцію" технічних приміщень в квартири – елементарно”, – наголосив Георгій Могильний. Читайте: У Києві на вулиці Дмитрівській вдруге горіли старі крамарні Єврейського базару Передісторія 20 грудня 2017 року Київрада рішенням №988/3995 погодила передачу ділянки на вул. Дмитрівській, 23-А площею 0,0375 га (кадастровий номер – 8000000000:88:146:0005) в оренду на 15 років ТОВ “Київське приватне землевпорядне підприємство” (“КПЗП”) для експлуатації та обслуговування існуючого майнового комплексу, який компанія придбала наприкінці 2013 року. Відповідна орендна угода була укладена між міськрадою і ТОВ “КПЗП” 21 березня 2018 року. Територія під майбутньою забудовою на вул. Дмитрівській, 23-А 13 грудня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції нежилого будинку площею 143,7 кв.м. на вул. Дмитрівській, 23-А під житловий будинок з апартаментами та вбудованими приміщеннями громадського призначення. Замовником видачі цих “містобудів” виступило все те ж ТОВ “КПЗП”. У МУО зазначалося, що максимальна висота будівлі після реконструкції не має перевищувати 27 метрів. Також перед ТОВ “КПЗП” було поставлено низку інших зобов'язань, зокрема – виконати інженерну підготовку і захист території відповідно до державних будівельних норм (ДБН), які регламентують інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення. Це повязувалося з тим, що частина ділянки знаходиться в зоні, де можливий цей природно-техногенний процес.  Також, згідно з МУО, компанію зобов'язали розробляти та затверджувати проєктну документацію щодо реконструкції відповідно до положень Закону України “Про охорону культурної спадщини” і погодити проєкт архітектурних перетворень в органах охорони культурної спадщини. Такі вимоги були продиктовані тим, що ділянка проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, Центрального історичного ареалу та в зоні регулювання забудови третьої категорії. При цьому, “містобудами” було передбачено, що проєктування та забудова цієї землі має здійснюватися у тому числі відповідно до функціонально-планувальної структури кварталу, тобто – до існуючих будівель та споруд, що оточують об’єкт будівництва, а також до затвердженої проєктної документації для будівництва об’єктів на суміжних земельних ділянках. Що цікаво, в МУО було зазначено, що цільове призначення земельної ділянки має бути приведене “у відповідність до намірів замовника”, і що ділянка має використовуватися “відповідно до вимог, встановлених законодавством до використання земель цієї категорії та до містобудівної документації”. Тобто, видаючи ці “містобуди”, чиновники профільного департаменту КМДА фактичноякби зізналися, що ніякої реконструкції або будівництва на даній території фактично бути не може, принаймні наразі.  При цьому, 18 липня 2022 року Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) КМДА з легкістю зареєстрував повідомлення №КВ051220706304 про початок будівельних робіт з “реконструкції нежилого будинку на вул. Дмитрівській, 23-А під житловий будинок з апартаментами та вбудованими приміщеннями громадського призначення”. Замовниками цих робіт виступили вищезгадане ТОВ “КПЗП”, а також ТОВ “Український-будівельний-холдинг”. Генпідрядником реконструкції було зазначено ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Рендер клубного будинку на вул. Дмитрівській, 23-А У повідомленні було вказано, що загальна площа будівлі після реконструкції має скласти 1075 кв.м., у тому числі 319,9 кв.м. – площа апартаментів та 471,5 кв.м. – площа вбудованих громадських приміщень. При цьому, висота будівлі має вирости з 4,8 м. до 26 м. Також в документі зазначено, що біля даного будинку мають бути облаштовані аж 4 машиномісця. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хто планує будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “КПЗП” (орендар ділянки та власник будівлі на вул. Дмитрівській, 23-А, співзамовник будівництва) було зареєстроване у грудні 2012 року. Керівником компанії є киянин Олексій Клюк, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканка Києва Ніна Петрова. Зазначимо, столичний блогер Володимир Бондаренко запевняє, що ТОВ “КПЗП” контролюється Олегом Рафальським. Останній відомий як заступник голови Адміністрації Президента (АП) України Віктора Януковича – Сергія Льовочкіна (також був народним депутатом VI та VIII скликань, у поточному IX скликанні Верховної Ради був обраний від нині забороненої проросійської партії “ОПЗЖ”). Крім того, Рафальський був в.о. голови АП на початку президентської каденції Петра Порошенка у 2014 році. ТОВ “Український-будівельний-холдинг” (співзамовник будівництва на вул. Дмитрівській, 23-А) було зареєстроване у Києві в листопаді 2020 року. Його засновником вказано мешканця Чернігова Сергія Леськіва, а керівником та кінцевим бенефіціаром – його сина, киянина Євгенія Леськіва. Він же є директором і власником ТОВ “БК Атлант-Плюс”, яке зазначене генпідрядником реконструкції на вул. Дмитрівській, 23-А. Система Youcontrol відносить вказані дві компанії до неформальної групи “родини Леськів”, яка об'єднує більше чотирьох десятків суб'єктів господарювання, що працюють в сфері будівництва та нерухомості, а також у сфері поводження із відходами (ТОВ "Сміттєвий король") та виробництва будівельних матеріалів (Губницький завод будівельних матеріалів).  Одним із головних активів даної групи є ТОВ “Київбуддевелопмент”. Під брендом однойменного девелопера KyivBudDevelopment (KBD) у Києві та Київській області було побудовано 5 об'єктів – у тому числі житловий комплекс (ЖК) “Pusha House” в Оболонському районі Києва та котеджне містечко “KyivSea” в селі Лебедівка Вишгородського району. Зазначими, що девелопер клубного будинку на вул. Дмитрівській, 23-А офіційно не заявлений. Ключовою особою даної групи є вищезгаданий Євгеній Леськів. У відкритих джерелах є інформація про його тісні відносини з відомими політиками. Зокрема, за даними ЗМІ, Євген Сергійович Леськів був помічником народного депутата від “Партії регіонів” Василя Горбаля у 2006-2012 рр.  Також Леськів має більш ніж очевидні зв'язки з оточенням Олексія Кучеренка – народного депутата нинішнього скликання від ВО “Батьківщина” (раніше також був нардепом ІІІ, V і VI скликань), ексміністра з питань житлово-комунального господарства (2007-2010 рр.). Серед іншого, обслуговуючий кооператив (ОК) “Гарант буд”, співзасновником якого є Євгеній Леськів, 2019 році повернув Кучеренку 390 тис. гривень позики, що було відображено в декларації про доходи цього нардепа (на час воєнного стану декларації відсутні у відкритому доступі. – KВ).  Крім того, бізнес-структури із орбіт Леськіва і Кучеренка разом реалізовували деякі проєкти з забудови столичних земель. Зокрема, йдеться про скандальний КБ “Struetinsky Residence” на вул. Болсуновській, 8 (Шевченківський район Києва). Даний комплекс будується під виглядом реконструкції складських приміщень, якими володіє ТОВ “Карт Лімітед” (до 2020 року його власником був Андрій Кучеренко, який є братом вищезгаданого нардепа), а замовником робіт виступає ОК “Орсей Київ” (керівник та співзасновник – Євгеній Леськів). Генпідрядником підготовчих робіт, до речі, виступало вищезгадане ТОВ “БК Атлант-Плюс”. Як повідомляла KВ, проти зведення цього комплексу активно виступали мешканці сусідніх будинків. Вони були обурені тим, що будівництво здійснюється на території, забрудненій радіоактивною речовиною цезій-137, і що воно може завдати шкоди нещодавно відреконструйованій музичній школі №4. При цьому, після звинувачення на свою адресу, Олексій Кучеренко заперечував свою причетність до цього проєкту. Читайте: Департамент ГАСК Киева отказал фирме брата нардепа Кучеренко в выдаче разрешения на строительство многоэтажки возле Ботсада Тенденція Нагадаємо, що міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Один із останніх прикладів – демонтаж найстарішого дерев'яного будинку столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. На початку серпня 2023-го цю історичну споруду було знесено задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок.  Громадські активісти та експерти б'ють на сполох – вони переконані, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. Резонанс змусив Віталія Кличка пообіцяти звернутися до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника історичної споруди. Схоже, Нацполіції доведеться відкрити справу, щоб здійснити таку перевірку. Але, з огляду на статус задіяних в скандалі осіб, якихось наслідків це явно не матиме.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (офіційно очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року).  Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

У Білоцерківському районі Київської області правоохоронці викрили шахрайську схему із заволодіння землями комунальної власності загальною площею майже 5 га. Спільники з використанням підроблених документів оформили право власності на 4 ділянки ринковою вартістю понад 7,3 млн гривень, частину з них встигли продати. Шахраїв затримали та помістили під варту, на земельні ділянки суд наклав арешт. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно з повідомленням, організував схему мешканець Київщини, залучивши до “справи” адвоката та особу, що мала зв’язки в органах влади, серед держреєстраторів і нотаріусів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Використовуючи підроблені документи, підозрювані оформили на товариство, директором якого був адвокат, право приватної власності на 4 земельні ділянки промисловості загальною площею майже 5 га”, – йдеться в повідомленні. Згодом частину цих земель шахраї продали, а гроші поділили. Як зазначили в прокуратурі, через дії учасників групи з комунальної власності однієї з громад Білоцерківського району вибули землі ринковою вартістю понад 7,3 млн гривень. За процесуального керівництва Білоцерківської окружної прокуратури організатору та двом учасникам злочинної групи повідомлено про підозру за фактами шахрайства, використання підроблених документів та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України). Суд наклав арешт на зазначені земельні ділянки. Адвокат три місяці вже перебуває під вартою, організатору та другому співучаснику також обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.  Нагадаємо, правоохоронці викрили організовану групу, яка, за даними слідства, заволоділа державними землями площею понад 1, 2 тис. га на Київщині. Мова йде про ділянки у Пущі-Водиці та Фастові, серед підозрюваних, зокрема, колишні посадовці Держгеокадастру області. Читайте: У Києві викрили схему рейдерського захоплення автостоянок та гаражних кооперативів (фото, відео) Фото: відкриті джерела КиївВлада

В.о. директора КП “Міський магазин” Сергію Мартинчуку (на колажі) загрожує до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем і службове підроблення. Нещодавно правоохоронці повідомили йому про підозру в нанесенні збитків громаді Києва на суму 572,4 тис. гривень: за даними Нацполіції, саме стільки підприємство недоотримало внаслідок незаконного підписання Мартинчуком угод про пролонгацію договорів на право розміщення засобів пересувної вуличної торгівлі (т.зв. причепи типу “купава” й інші). Наразі посадовець не визнає свою вину. Разом з тим, схоже, йому відносно пощастило, адже на початковому етапі слідства вивчалися ще й факти масового хабарництва з боку керівництва цього КП, які все ж не були доведені. У КМДА публічно ніяк не коментують цю історію, але в кулуарах вона вже стала “камнем спотикання” між різними групами впливу на Хрещатику, 36. За інформацією джерел КВ в КМДА, нещодавно з'ясувалося, що перше півріччя 2023 року “Міський магазин” завершив зі збитками на суму 2 млн гривень. Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства з боку в.о. директора КП “Міський магазин” Сергія Мартинчука. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42022102090000277, яке було відкрито Солом'янським управлінням Нацполіції Києва 17 листопада 2022 року. Нещодавно Сергій Мартинчук офіційно став стороною у цій справі – 21 липня 2023 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч.2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за інкримінованими посадовцю правопорушеннями – до 6 років позбавлення волі. Читайте: Директорові КП “Міський магазин” повідомлено про підозру, – джерело 15 серпня поточного року Солом'янський районний суд Києва обрав щодо цього посадовця запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на термін до 21 вересня 2023 року. Це означає, що Сергій Мартинчук повинен прибувати до правоохоронців та суду за кожною вимогою, не відлучатися без їхнього дозволу за межі Київської області, здати свій закордонний паспорт тощо. Що цікаво, слідчі Нацполіції наполягали на тому, що до підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді застави на суму 214,7 тис. гривень. Втім, Сергій Мартинчук зміг переконати суд у “несправедливості” вимог правоохоронців.  Зокрема, Мартинчук повідомив суду про те, що вказана сума застави є завищеною – тим паче в умовах, коли його дружина перебуває в декретній відпустці, а на утриманні сім'ї знаходяться троє неповнолітніх дітей. Також підозрюваний апелював тим, що він має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботу, а тому можна застосувати до нього “особисте зобов'язання”, адже він, мовляв, “нікуди не дінеться від слідства”. Крім того, в якості аргументів Мартинчук зазначив той факт, що на початку повномасштабного вторгнення він вступив добровольцем до територіальної оборони. При цьому він повідомив суду, що вручена йому підозра є необгрунтованою. Але чому посадовець не погоджується з претензіями правоохоронців, в судових ухвалах не уточнюється.  Надалі, 17 серпня 2023 року, той же суд відмовив слідчим Нацполіції у задоволенні клопотання щодо відсторонення в.о. директора КП “Міський магазин” з посади. Свої вимоги правоохоронці пояснювали тим, що, перебуваючи на робочому місці, Сергій Мартинчук зможе вчиняти дії, направлені на уникнення кримінальної відповідальності – зокрема, впливати на свідків, які є його підлеглими, знищити докази тощо. Проте такі аргументи не переконали слідчу суддю Світлану Кушнір. Що розслідують правоохоронці Як стало відомо слідчим Нацполіції, 31 травня 2023 року Сергій Мартинчук продовжив строки дії договорів щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, які були укладені між КП “Міський магазин” і ТОВ “Київ Бізнес Стріт”, а також з 26 фізичними особами-підприємцями (ФОП, їхні прізвища в судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюються. – KВ). Задля цього ним були підписані спеціальні додаткові угоди з вищезазначеними суб'єктами господарювання.  На переконання правоохоронців, посадовець не мав права цього робити, адже дані угоди складалися вже після закінчення строку дії “основних”договорів. Як вважають у Нацполіції, такі дії в.о. директора КП “Міський магазин” суперечать спеціальному Порядку розміщення даних торгових точок, який було затверджено КМДА в 2015 році. При цьому, за інформацією слідчих, різниця розміру плати, яку, відповідно до додаткових угод, підприємці мали б перераховувати до каси “Міського магазину”, становила 50%.  Скріншот судової ухвали по цьому провадженню від 17 серпня 2023 року Як з'ясували правоохоронці, внаслідок укладання вказаних угод столичній громаді були нанесені збитки на суму 572,4 тис. гривень – про це стало відомо з результатів експертного дослідження, яке було проведено в рамках даного слідства. Вочевидь, це сталося саме через надання вищезгаданої “50-відсоткової знижки”. Наразі слідчі вважають, що такі порушення були вчинені Сергієм Мартинчуком в інтересах вказаних підприємців – щоб вони могли отримати неправомірну вигоду. Зазначимо, за інформацією слідства, вказані додаткові договори готували двоє підлеглих Сергія Мартинчука, яким він надав відповідні вказівки – завідувач сектору торгово-договірної діяльності та начальник відділу правового забезпечення КП “Міський магазин”. Наразі ці посадовці не мають статусу підозрюваних, але, можна припустити, що правоохоронці можуть звернути на їхню роботу більше уваги. Примітно, що на початковому етапі слідства, ще до вручення підозри “тимчасовому” керівнику “Міського магазину” Мартинчуку, правоохоронці вивчали “ширший” перелік можливих зловживань з боку посадовців вказаного КП. Так, ще у липні 2023 року слідчі припускали, що “комунальники” створили справжній "протиправний механізм по вимаганню та одержанню неправомірної вигоди з підприємців, які здійснюють діяльність в засобах пересувної дрібнороздрібної торгівлі". Зокрема, йшлося про можливе отримання хабарів за забезпечення перемоги в конкурсних торгах, на яких “розігрувалося” право розміщення таких торгових точок на території Солом'янського району столиці. Втім, з невідомих причин правоохоронці “не дотиснули” цю версію. Можливо, через те, що не вдалося нікого "піймати за руку" на передачі грошових коштів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що думають у КМДА Столична влада за більш ніж місяць публічно ніяк не відреагувала на факт оголошення підозри Сергію Мартинчуку – жодної публікації з цього приводу на сайтах та у соцмережах Київради та Київської міськдержадміністрації (КМДА) немає. При цьому, раніше, після гучних затримань чиновників, столична мерія традиційно звинувачувала правоохоронців та вищу державну владу у вчиненні тиску на керівництво міста. Так, наприклад, було після повідомлень про підозру першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (йому зокрема інкримінується незаконне “вигнання” Апарату Ради нацбезпеки і оборони з ділянки на вул. Щусєва) і директору Департамента житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитру Науменку (під слідством за фактом можливої розтрати бюджетних коштів при будівництві водопроводу на вул. Зрошувальній). Читайте: КМДА проти правоохоронців: як розслідується справа директора столичного Департамента ЖКІ Дмитра Науменка Разом з тим, за інформацією KВ, наразі на Хрещатику, 36 ця історія обговорюється більш ніж активно. Як повідомило редакції джерело в КМДА, наразі в столичній мерії вирішують долю Сергія Мартинчука зокрема і “Міського магазину” взагалі – йдеться про те, що вище керівництво Києва не має кінцевого вердикту стосовно того, чи має вказана особа і далі очолювати дане КП. За словами співбесідника KВ, оголошення підозри Мартинчуку спровокувало "непорозуміння" між двома впливовими особами із оточення очільника столиці Віталія Кличка – заступником голови КМДА Валентином Мондриївським та депутатом Київради Дмитром Білоцерковцем (співголова фракція партії мера Києва “УДАР”). Перший за розподілом обов'язків офіційно курує роботу “Міського магазину”, а другий, за інформацією джерела, є фактичним “покровителем” Мартинчука. Мовляв, саме Білоцерковець, який давно має значні інтереси в сфері вуличної торгівлі, пролобіював призначення вказаної особи в КП “Міський магазин”. Ба більше – співбесідник KВ стверджує, що саме Білоцерковець через Мартинчука “вручну” керував цим підприємством протягом останніх півроку. “25 серпня відбулося засідання комісії при КМДА з аналізу фінансово-господарської діяльності столичних КП. На ньому, зокрема, обговорювалося питання щодо діяльності “Міського магазину”. Хорошого мало – за результатами першого півріччя 2023-го підприємство отримало збитки на суму 2 млн гривень. Аналізуючи цю суму та інкримінований Мартинчуку злочин, можна дійти висновку, що за бажання КП могло би мати прибуток. Для цього Мартинчуку потрібно було б не продовжувати договори своїм знайомим, а відправити їх на “нові” торги. Але це, вочевидь, все ж нікому не потрібно. Мондриївський побоюється задавати незручні питання Білоцерковцю з цього приводу, адже не хоче входити в конфлікт з ним. Це не є секретом – Білоцерковець має значний вплив на Кличка”, – розповіло джерело KВ в КМДА.  Читайте: Из грязи в князи: Белоцерковец стал советником Кличко по стратегическим вопросам Who is Сергій Мартинчук  Сергій Мартинчук приступив до виконання обов'язків директора КП “Міський магазин” 7 грудня 2022 року. На той час він протягом місяця пропрацював першим заступником керівника цього підприємства – на дану посаду його було призначено 3 листопада минулого року. Мартинчук не є новачком у “бюджетній сфері”, адже має більш ніж десятирічний досвід роботи у різних державних та міських структурах. Свій чиновницький шлях він почав у 24 роки, коли в 2008-му став головним спеціалістом відділу економічного аналізу та прогнозування Головного управління житлового господарства КМДА. На цьому посту він пропрацював до 2011 року, після чого очолив Головне управління житлового господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА), де був працевлаштований до 2013 року. Надалі, у 2013-2014 роках Мартинчук був керівником Департаменту житлової політики Мінрегіонбуду, а в 2014-ому місяць пропрацював на “рядовій” посаді в Держінспекції з питань захисту прав споживачів. Піком його кар'єри були посади голови Печерської РДА (з 19 серпня 2014 року по 16 липня 2019 року) і начальника Департамента будівництва та житлового забезпечення КМДА (з 24 липня по 14 грудня 2020 року). При цьому, найбільшу “впізнаваність” Сергій Мартинчук заробив саме як очільник Печерського району – саме у цей період він був фігурантом низки історій, у тому числі й корупційних. Наприклад, у серпні 2016 року мер Києва Віталій Кличко під час інспекції готовності навчальних закладів до нового навчального року був вкрай незадоволений діяльністю голови Печерської РДА та навіть погрожував його звільнити. У жовтні того ж року антикорупційна комісія Київради запідозрила Сергія Мартинчука у піарі за бюджетні кошти. Тоді депутатів Київради зацікавило, хто і за який рахунок видає районну газету “Вісник Печерянина”, яка була завалена “хвалебними одами” на адресу Мартинчука та поширювалася на всіх офіційних заходах у районі.  А вже у квітні 2018 року низка депутатів столичної міськради закликали голову КМДА Віталія Кличка притягнути до відповідальності Сергія Мартинчука за “бардак” у сфері житлово-комунального господарства Печерського району. Народні обранці зазначали, що відтоді, як у 2014 році його було призначено головою місцевої РДА, проблеми у ЖКГ району наростали, як снігова куля: аварійні служби повільно усували пошкодження, не було забезпечено своєчасне прибирання та вивезення сміття, не вирішувалися питання аварійного житлового фонду. При цьому, як повідомляли депутати, бюджетні кошти, виділені для району, використовувались неефективно.  У листопаді того ж року було оприлюднено фактичне підтвердження неефективного використання бюджетних коштів посадовцями Печерської РДА, очолюваної Мартинчуком. Тоді аудитори КМДА повідомили, що в 2017 році під час виконання покладених на цю адміністрацію заходів Програми економічного та соціального розвитку Києва чиновники допустити втрати міського бюджету на суму 5,1 млн гривень. За інформацією “ревізорів”, це сталося в результаті системних порушень при визначенні вартості капітальних ремонтів. Печерська РДА від таких звинувачень традиційно відхрещувалася.  Читайте: Подчиненные Сергея Мартынчука в 2017 году наказали столичных налогоплательщиков на 5,1 млн гривен Тепер Мартинчук очолює КП “Міський магазин”. Таку його “живучість” явно можна пояснити широким колом спілкування у вищому політикумі України. Наприклад, раніше деякі ЗМІ повідомляли, що посаду в Печерській РДА він зайняв завдяки тісним зв'язкам із близьким бізнес-соратником тодішнього президента України Петра Порошенка – Ігорем Кононенком. Ці ж медіаресурси наполягали, що участь у призначенні Мартинчука керівником Печерського району брав старовинний бізнес-партнер Порошенка та Кононенка – Олег Свинарчук (нині Гладковський).  Проклята посада Для Сергія Мартинчука підозра по вищезгаданому кримінальному провадженні стала першим гучним інцидентом на посаді “тимчасового” керівника КП “Міський магазин”. Разом з тим, у різних “розбірках” фігурували його попередники. І хоча, наприклад, Андрій Лаврук (очолював КП з 14 лютого по 16 червня 2022 року) і Вадим Ситник (з 16 червня по 7 грудня 2022-го) не встигли запам'ятатися якимись “страшними гріхами”, але двоє інших тепер вже екскерівників зробили більш ніж достатньо, щоб “Міський магазин” отримав реноме одного із найскандальніших комунальних підприємств Києва. Йдеться про Андрія Андрущенка (керував цим КП з 16 серпня 2016 року до 8 грудня 2020 року) і Амана Моламова (з грудня 2020 року до лютого 2022 року). Щодо першого, то, наприклад, ще у лютому 2020 року екс-голова профспілки КП “Міський магазин” опублікував на сайті “Київвлада” листа на ім'я міського голови Києва Віталія Кличка, в якому він звинуватив тодішнього директора підприємства Андрія Андрущенка та його заступника Ірину Ящук у масштабних фінансових махінаціях. За інформацією Тимакова, керівництво “Міського магазину” приймало до штату фіктивних працівників, займалося поборами зі співробітників, нараховувало влаштованій на підприємство мамі Ящук колосальні премії, не помічало фактів крадіжок тощо.  Після відповідної публікації на сайті “КиївВлада” Андрущенко “відчув себе приниженим” і подав позов до КВ і Віктора Тимакова про захист своєї "честі, гідності та ділової репутації", а також про відшкодування моральної шкоди. Але надалі він все ж відмовився від ідеї судитися через оприлюднені факти.  Читайте: Обвиняемое в коррупции руководство КП “Городской магазин” решило оправдаться через суд Не дивлячись на те, що Андрущенко неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких фактів корупції, наразі він є офіційним фігурантом як мінімум двох справ стосовно порушень в роботі в КП “Міський магазин”.  Так, ще у липні 2022 року Нацполіція повідомила йому про підозру в заволодінні 52,7 тис. гривень. За інформацією слідства, ці грошові кошти Андрій Андрущенко у 2020 році за сумнівних обставин нарахував собі в якості доплати до заробітної плати. Також ексдиректор КП “Міський магазин” є обвинуваченим у справі щодо можливих розтрати і привласнення 618,5 тис. гривень при ремонті та реставрації комунального магазину “Сяйво книги” у 2019-2020 роках. Раніше слідчі з'ясували, що саме стільки “зайвих” фінансових ресурсів міського бюджету отримав підрядник ТОВ “БМК “Вавілон” за роботи, які не виконувалися, та матеріали, які не використовувались. Найближче засідання суду по даному провадженню заплановане на 11 жовтня 2023 року. Читайте: Экс-директора “Городского магазина” Андрущенко подозревают в “распиле”: что известно об этом деле Але справжнім “хітмейкером” став наступник Андрія Андрущенка на посаді керівника КП “Міський магазин” – Аман Моламов. У лютому 2022 року детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали його, а також депутата Київради Владислава Трубіцина (тоді – фракція “Слуга народу”, нині – позафракційний) та заступників керівників КП “Київська спадщина” Дмитра Ковальчука і КП “Міський магазин” Олексія Непряхіна у справі щодо можливого отримання хабарів на суму 1,39 млн гривень. За інформацією слідства, неправомірну вигоду цей “квартет” отримав від підприємців за право розміщення на вулицях столиці все тих же засобів пересувної торгівлі. В ході слідства НАБУ встановило: Аман Моламов повідомив одному з підприємців, що усі ці конкурси на розміщення “купав” є фікцією і що він, як керівник профільного КП, зможе забезпечити йому перемогу в будь-яких таких торгах у будь-якому місці. Також тодішній керівник КП “Міський магазин”, за даними слідства, пообіцяв бізнесмену, що “всі питання, пов`язані із правоохоронними органами в контексті використання пересувних торгових конструкцій, вирішує особисто він (Моламов. – KВ). Читайте: Корупція як компетенція: НАБУ завершило слідство у скандальній справі Трубіцина-Моламова У червні 2022 року стороною обвинувачення було прийнято рішення про завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Після цього справа була передана на розгляд Вищого антикорупційного суду України. Найближче його засідання заплановане на 11 вересня поточного року. Фото: колаж КВКиївВлада

Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА), перевіривши діяльність КП “АТП КМДА” за два роки, встановили факти фінансових порушень та недоліків на загальну суму 1,5 млн гривень. Що цікаво, за минулий рік це підприємство (возить чиновників мерії на хороших автомобілях), отримавши з бюджету столиці більше 60 млн гривень, зафіксувало збитки на суму 30,1 млн гривень. І при цьому там не соромилися виплачувати своїм працівникам різноманітні премії до свят і за “виконання особливо важливих завдань”. Також “АТП КМДА” не ефективно використовувало свою матеріально-технічну базу для комерційної діяльності, не контролювало терміни ремонту автомобілів, не зареєструвало права на нерухоме майно, тощо. За результатами перевірки керівництву КП було надано 7 рекомендацій щодо усунення порушень, але станом на сьогодні лише одна з них була повністю врахована. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати позапланового аудиту діяльності КП "Автотранспортне підприємство (АТП) КМДА”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний аудиторський звіт №070-2-1-04/28 датований 30 червня 2023 року, але на сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано минулого тижня – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів були враховані керівництвом КП “АТП КМДА”, а на які “транспортні комунальники” заплющили очі. Аудиторський департамент КМДА перевіряв, наскільки ефективно на вказаному КП функціонувала система внутрішнього контролю, як це підприємство виконувало свої цілі та завдання, які ризики в діяльності “АТП КМДА” негативно впливають на виконання його функцій тощо. В рамках цієї перевірки була охоплена діяльність підприємства у період 2021-2022 років, тривав даний аудит майже три місяці – з 14 березня по 9 червня 2023 року. У результаті перевірки аудитори КМДА підтвердили ризики щодо недостатнього внутрішнього контролю за отриманням прибутку, випадки необгрунтованого планування потреб у бюджетному фінансуванні, “нестворення” системи контролю за справедливим та ефективним використанням коштів підприємства на матеріальні заохочення працівників, незабезпечення контролю за проведенням ремонтних робіт автомобілів сторонніми організаціями тощо. Крім того, в ході аудиту встановили факти фінансових порушень та недоліків на загальну суму 1,5 млн гривень. Зокрема, йдеться про втрату 88,7 тис. гривень, ризик втрати 1,2 млн гривень, а також про порушення без ризику втрат на суму 239,3 тис. гривень.  Претензії аудиторів Як встановили аудитори, у 2021-2022 роках КП "АТП КМДА" отримало з бюджету Києва 130 млн гривень – 67,6 млн у 2021-ому та 62,3 млн у 2022-ому. Переважну частину цього фінансування – 83,8 млн гривень – підприємство витратило на оплату праці.  Разом з тим, станом на 31 грудня 2022 року непокриті збитки "АТП КМДА" склали 30,1 млн гривень. Основною їхньою причиною є нарахування т.зв. “амортизаційних відрахувань”. Йдеться про те, що підприємство не використовує у комерційній діяльності автомобілі, придбані за рахунок зароблених ним коштів та за рахунок бюджету, і що по факту ці транспортні засоби використовуються для перевезень чиновників КМДА. Тобто, фактично КПшці потрібно утримувати автомобілі, які не приносять їй доходів. Яким чином, на думку “ревізорів”, ці збитки мають бути компенсовані, в аудиторському звіті не уточнюється. При цьому, протягом вказаного періоду підприємство не досягло виконання стратегічних показників, які були встановлені для нього Департаментом економіки та інвестицій КМДА. Зокрема, як зазначалося вище, замість прибутків КП отримувало збитки, а чистий дохід від комерційної діяльності був нижчим на 22% у 2021 році та на 34% у 2022 році. Крім того, показник "підвищення продуктивності праці" в позаминулому році був реалізований на 80%, а в минулому – на 71%. На переконання аудиторів, КП "АТП КМДА" має достатньо ресурсів "для виконання статутних та стратегічних завдань та цілей", але такий потенціал використовується не на повну потужність.  Так, за даними "ревізорів", вказане підприємство має в своєму використанні дві матеріально-технічні бази – на вул. Бориса Грінченка, 3-А в Шевченківському районі та на вул. Залізничній, 14 в Солом'янському районі. На цих територіях функціонують станції технічного обслуговування (СТО, у 2022 році надання цих послуг становило 3% в структурі доходів КП), мийки (5% в структурі доходів) та місця для зберігання автомобілів (58% в структурі доходів). Крім того, "АТП КМДА" надає послуги з перевезень трьома автобусами – станом на минулий рік це принесло підприємству 34% доходів.  Разом з тим, незважаючи на привабливе місце розташування бази на вул. Бориса Грінченка, повне заповнення місць для автомобілів на ній документально не підтверджується. Тобто, вочевидь, "ревізори" вказали на те, що "за документами" там регулярно є вільні місця. Крім того, як зазначено в аудиторському звіті, КП "АТП КМДА" практично не здійснювало маркетингову (збутову) діяльність, яка необхідна для реалізації його комерційних послуг. Ймовірно, “ревізори” мали на увазі, що у відкритих джерелах важко знайти відповідну рекламу СТО та стоянок КП для “зацікавлених автомобілістів”. При цьому, КП “АТП КМДА” у 2021-2022 роках за рахунок доходів від комерційної діяльності, в умовах збиткової роботи, виплачувало своїм працівникам різні матеріальні заохочення та премії. Офіційно ці кошти перераховувалися до численних свят (Різдва Христового, Дня Києва, Дня Перемоги, Дня автомобіліста, ювілейних дат з дня народження працівників тощо) та за “виконання особливо важливих завдань”. Усього таким чином “комунальники” отримали на свої зарплатні картки близько 1,1 млн гривень. Разом з тим, аудитори встановили, що на КП у цей період діяли Положення про преміювання, якими було передбачено, що "фінансово нагороджувати" працівників можна лише за умови наявності прибутку. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, як з'ясували “ревізори”, при закупівлі підприємством послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобілів не складалися “наряди-замовлення та акти передавання-приймання колісного транспортного засобу”. При цьому, обов’язкова наявність таких документів передбачена відповідними договорами підряду та нормативно-правовими актами. На фоні цього, як зазначають аудитори, неможливо відслідковувати відповідність визначених договорами термінів проведення ремонтних робіт. Такі випадки зафіксували, зокрема, при закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування автоматичних коробок передач автомобіля Toyota Camry у 2021 році та ремонту турбокомпресорів автобусів Mercedes 2022 році. Також аудитори мерії мають претензії до обліку активів КП "АТП КМДА". Зокрема, під час перевірки встановили матеріальні цінності на суму 51,2 тис. гривень, які є зайвими та не використовуються підприємством у його господарській діяльності. Переважно це запчастини до автомобілів, яких немає на балансі даного КП. “Ревізори” також висловили зауваження стосовно того, що КП “АТП КМДА” не зареєструвало право власності на будівлі своїх матеріально-технічних баз за вищезгаданими двома адресами та право користування на ділянки під ними. При цьому, ще у 2013 році Київрада доручила своїм КП здійснити такі заходи. “З огляду на зазначене вище, наявні на підприємстві управлінські механізми потребують істотних змін, насамперед пов’язаних із ґрунтовним вдосконаленням системи внутрішнього контролю, запровадженням ефективних моделей управління доходами, витратами, матеріальними заохоченнями, запасами, виконанням ремонтних робіт, процесами планування тощо”, – резюмували аудитори КМДА. За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КП “АТП КМДА” 7 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення в майбутньому. Наразі лише одне з цих зауважень було враховано керівництвом підприємства повністю, 4 – враховані частково, а ще 2 рекомендації станом на сьогодні не враховані.  Зокрема, керівництво підприємства розглянуло питання продажу запчастин для автомобілів, яких не має на балансі "АТП КМДА" і які не можуть використовуватися ним у господарській діяльності. Відповідно, така рекомендація вважається врахованою. Разом з цим КП лише частково врахувало зауваження щодо необхідності вжиття заходів з реєстрації речових прав на балансові будівлі та ділянки, які використовуються підприємством. Також КП "АТП КМДА" поки не виконало рекомендацію щодо розробки та затвердження спеціального порядку внутрішнього контролю, який визначатиме, хто саме і за яких умов зможе отримувати грошові премії. Як працює “АТП КМДА” Як повідомляла KВ, КП “АТП КМДА” організовує “транспортування” чиновників столичної мерії із точки в точку. Для виконання таких задач підприємство має автопарк, до якого входять у тому числі досить престижні автомобілі Toyota Camry і Toyota Highlander. І при цьому, закупівля транспортних засобів даним КП нерідко супроводжується скандалами.  Наприклад, у травні 2023 року підприємство оголосило тендер на придбання 17 автомобілів Toyota Camry за 20 млн гривень, що викликало значний суспільний резонанс. Відреагували на таку закупівлю і в депутатському корпусі Київради – народні обранці попросили мера Києва Віталія Кличка скасувати даний тендер і за можливості направити передбачені на це кошти на закупівлю транспортних засобів для потреб армії. Серед іншого, депутати вказували на те, що міська влада в умовах війни не має права розпоряджатися бюджетними коштами таким чином – для комфортного перевезення чиновників. Врешті-решт, 16 червня тендер був скасований з офіційним формулюванням “відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг”. Читайте: Кличко наказав скасувати закупівлю 17 легкових авто і повернути виділені на них кошти, – ЗМІ Нагадаємо також, 14 липня 2022 року Київрада прийняла рішення передати КП “АТП КМДА” в підпорядкування столичної міськради та перейменувати його в КП “АТП Київради”. Таке рішення пояснювалося, зокрема, тим, що згідно з українським законодавством, апарат КМДА, у підпорядкуванні якого знаходиться КП, може використовувати автомобілі та інші ресурси цього КП лише для організації роботи структурних підрозділів столичної міськдержадміністрації та районних в Києві державних адміністрацій (РГА). Тоді як підпорядкування даного КП Київраді, мовляв, дозволить використовувати цю матеріально-технічну базу як столичною міськрадою, так і КМДА з РДА. Читайте: Київрада “відібрала” у КМДА автотранспортне підприємство Втім, 19 липня того ж року столичний мер Віталій Кличко зупинив дію вказаного рішення. Офіційна причина – в документі не чітко вказано, яка постійна комісія Київради повинна погоджувати статут “перепідпорядкованого” КП перед тим, як його своїм розпорядженням затвердить міський голова. Відповідно, як зазначив Віталій Кличко, це питання потрібно додатково врегулювати. Втім, станом на сьогодні цього так і не було зроблено. КП “АТП КМДА” було засноване в 1992 році. Із березня 2023 року цим підприємством керує Михайло Кульчицький. Його попередником на цій посаді був Віктор Власов (на колажі), який очолював дане КП з червня 2013 року. Апарат КМДА, якому підпорядковане вказане підприємство, з 9 жовтня 2018 року очолює Дмитро Загуменний. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії протягом останніх років контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

У Херсонській області армія рф обстріляла Херсонський та Бериславський райони, пошкоджені адміністративні та промислові будівлі, медична амбулаторія, житлові будинки та автомобілі. У Херсоні вибухи лунали цілодобово, під обстрілом були житлові квартали Корабельного і Дніпровського районів та центр міста, де поранення отримала 6-річна дівчинка. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби МВС. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначається, що по об’єктах житлової та критичної інфраструктури армія рф била з реактивних систем залпового вогню, артилерії, мінометів, танків та застосовувала БпЛА.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У Широкій Балці під ворожий обстріл потрапив 35-річний тракторист, який орав поле, щоб зупинити поширення вогню. Один зі снарядів влучив біля трактора, водій загинув на місці. Противник здійснив артобстріл Миколаївки, поранено 67-річного чоловіка. Під артилерійським вогнем перебувала і Бургунка, пошкодження отримав службовий автомобіль поліції. Окупанти обстріляли дачні ділянки у Микільському, там поранено 77-річного чоловіка”, – йдеться в повідомленні. У Херсоні снарядами пошкоджені квартири у багатоповерхівках, приватні будинки та автомобілі. Під щільним ворожим обстрілом перебував центр міста, там снаряд влучив у будинок, поранення отримала 6-річна дівчинка. У неї діагностували мінно-вибухову травму, уламкове поранення стегна, спини та ноги. Правоохоронці фіксують наслідки російських атак на об’єкти критичної та цивільної інфраструктури правобережжя Херсонщини. Нагадаємо, 10 серпня ворог здійснив 60 обстрілів Херсонщини. Внаслідок обстрілів дев'ятеро людей дістали поранення. Від ранкового обстрілу 11 серпня поранення отримали чотири жінки. Вже 13 серпня російські терористи здійснили черговий обстріл населених пунктів Херсонщини. Внаслідок атаки загинули люди, серед них них місячна  дитина. Щонайменше п'ятеро поранених, серед яких був 12-річний хлопчик, дитина померла у лікарні. Читайте: Внаслідок обстрілу Херсонщини загинули 7 людей, серед них немовля Фото: МВС КиївВлада

Верховний Суд (ВС) України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду остаточно відмовив у задоволенні позову щодо поновлення забудовнику оренди комунальних земельних ділянок по вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9, які входять в межі парку "Микільська Слобідка". Про це, як передає KВ, повідомив військовий ЗСУ, київський волонтер та активіст Олег Симороз. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Остаточно відбили комунальні ділянки на Микільській Слобідці – 5 га зеленої зони", – повідомив Олег Симороз. Згідно повідомлення київського активіста, рішенням Верховного Суду забудовник втратив право на користування двома комунальними земельними ділянками 8000000000:66:178:0142 та 8000000000:66:178:0143, остання з яким слугувала проїздом на будівельний майданчик. Олег Симороз розповів, що забудовник в межах прибережної захисної смуги Дніпра мав намір побудувати три 25-поверхових ЖК "Нова Слобідка".  Столичний активіст зазначив, що будівництво було незаконним, київські активісти неодноразово виступали проти нього.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Забудовник намагався оскаржити статус пам’ятки в судовому порядку, а саме в частині включення земельної ділянки, яка розташована по вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 в межі пам’ятки ландшафту, однак забудовнику було відмовлено, рішення набуло законної сили", – наголосив Олег Симороз. Він також уточнив, що житловий комплекс не збудують, бо своїм попереднім рішенням суд залишив чинним припис Департаменту культурної спадщини щодо заборони будівництва по Микільсько-Слобідській, 7-9. Рішення остаточне і оскарженню не підлягає. Крім того активіст нагадав, що забудовник порушив прибережну захисну смугу Дніпра, режим використання пам’ятки ландшафту, функціональне використання ділянки відповідно до Генплану Києва (зелена зона). А також захопив комунальну земельну ділянку, яка відведена під парк "Микільська Слобідка". У вересні 2021 року KВ писала, що девелоперська компанія "Нова Слобідка" замовила опитування громадської думки серед сусідів їх майбутнього житлового комплексу на Микільсько-Слобідській 7-9, щоб дізнатись у що саме буде правильно інвестувати виділені компанією 50 млн гривень. Читайте: Власники майбутнього ЖК на Микільсько-Слобідській 7-9 залучають громаду до розподілу 50 млн грн інвестицій Фото: Олег Симороз  КиївВлада