Уже найближчим часом може бути поставлена крапка у справі щодо передачі хабара голові ДІАМ Семену Кривоносу (на колажі ліворуч). НАБУ завершило слідство стосовно причетності до цього злочину Сергія Саміляка (на колажі праворуч), який називав себе “представником “Perfect Group” – девелоперської компанії, яка де-факто належить нардепу Дмитру Ісаєнку (на колажі в центрі). Наразі встановлено, що майбутній підсудний передав посадовцю 119,7 тис. доларів, щоб той посприяв видачі сертифікату про готовність до експлуатації ЖК “Terracotta” у Києва. Дане слідство було ініційовано чиновниками ДІАМ, адже вони начебто не хотіли “бруднити руки”, тому що даний ЖК не був готовий до заселення людей. Примітно, що правоохоронці під час проведення негласних слідчих дій зафіксували, як Саміляк хвалився своїми зв'язками “у вищих ешелонах влади” та ділився історіями про те, як він роздавав гроші посадовцям державного архітектурно-будівельного контролю.  Як стало відомо KВ, нещодавно було завершено слідство у справі стосовно представника столичного забудовника, який намагався підкупити голову Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Розслідування здійснювалося в рамках кримінального провадження №52021000000000566, яке було відкрито Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) 6 грудня 2021 року. Процесуальне керівництво в даному провадженні здійснювала Спеціалізована антикорупційна прокуратура. На сьогодні матеріали цієї справи відкриті стороні захисту для ознайомлення, після чого вони мають бути передані до суду для розгляду по суті. Головний фігурант слідства може бути притягнений до відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст. 369 КК України – надання неправомірної вигоди службовій особі, якщо вона надавалася особі, яка займає відповідальне становище, або вчинена за попередньою змовою групи осіб. Санкції даної статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 8 років. За даними порталу “Судова влада України”, підозрюваним є Сергій Саміляк. У судових ухвалах по вказаному провадженню повідомляється, що він відрекомендував себе як представника девелоперської компанії “Perfect Group”. Згідно з інформацією судових ухвал, у грудні 2021 року Сергій Саміяк зустрівся з в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) ДІАМ (його імя та прізвище у відкритих джерелах не вказується. – КВ) та повідомив тому, що хоче надати його “начальнику”, голові ДІАМ Семену Кривоносу, неправомірну вигоду за сприяння у видачі сертифіката про введення в експлуатацію ЖК “Terracotta” (вул. Чернігівська, 8, Дарницький район Києва, девелопери – “Perfect Group” і “Альтіс-Холдинг”). Тоді ж було озвучено суму хабара: Саміляк пропонував передати Кривоносу 120 тис. доларів США у розрахунку “2 долари за 1 кв.м. комплексу” (загальна площа ЖК – 60 тис. кв.м.).  Чому представник забудовника спочатку звернувся саме до цього чиновника, а не “напряму” до Семена Кривоноса, в судових ухвалах не уточнюється. Але можна припустити, що це було зроблено для того, щоб в.о. директора ДАБК ДІАМ організував відповідну зустріч зі своїм керівником, на якій було би обговорено усі “нюанси”. Ця версія підтверджується декількома фактами.  Скріншот судової ухвали по кримінальному провадженню По-перше, уже під час вказаної зустрічі Сергій Саміляк повідомив згаданому чиновнику про те, що він, мовляв, розуміє, що такі серйозні питання повинні вирішуватися особисто Семеном Кривоносом. А по-друге – протягом січня 2022 року відбулися як мінімум дві зустрічі за участі Саміляка, Кривоноса та в.о. директора ДАБК ДІАМ, у ході яких обговорювалися деталі процесу передачі хабара. Зокрема, тоді стало відомо, що надання неправомірної вигоди було пов'язано з тим, що насправді ЖК “Terracotta” не можна було вводити в експлуатацію, адже у комплексі були відсутні лічильники електроенергії та трансформаторна підстанція. При цьому, представник забудовника обіцяв, що надалі, вже після отримання сертифікату про готовність будівель, ці проблеми будуть усунуті. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передача хабара відбулася 1 лютого 2022 року на парковці одного зі столичних супермаркетів “Ultramarket” (точна адреса в судових ухвалах не зазначається. – KВ), в автомобілі Ford Kuga, яким користується голова ДІАМ Семен Кривонос. Відразу після цього, на тому ж місці, Сергія Саміляка затримали детективи НАБУ. Того ж дня “представнику Perfect Group” було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.369 КК України. Читайте: Столичный застройщик пытался подкупить главу Госинспекции архитектуры и строительства, чтобы сдать в эксплуатацию многоэтажку У пакеті, до якого були покладені грошові кошти, детективи НАБУ знайшли 119,7 тис. доларів. У судових ухвалах, із посиланням на допити свідків, вказано, що ця “сума відповідає площі” і що вона “не округлювалася” – тобто, ймовірно, розмір хабара привели у відповідність до точної “квадратури” ЖК “Terracotta”. Разом з тим, в ухвалах по цьому провадженню є ще одна цікава деталь – мовляв, ці грошові кошти були “другим траншем”. Проте в даних судових матеріалах не уточнюється, коли було передано першу частину неправомірної вигоди і яким був її розмір. Затримання Саміляка (фото – НАБУ) 3 лютого 2022 року Вищий антикорупційний суд України застосував щодо Сергія Саміляка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 1 квітня 2022 року із можливістю внесення застави у вигляді 2,2 млн гривень. При цьому, суддя Людмила Задорожна передбачила, що у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави на нього повинна бути покладена низка обов`язків: прибувати до НАБУ та суду за першим викликом, не змінювати місце проживання без дозволу правоохоронних органів, носити електронний засіб контролю тощо. Найімовірніше, Сергій Саміляк скористався своїм правом “вийти на свободу за гроші”, оскільки в держреєстрі судових рішень відсутні дані про продовження міри запобіжного заходу. Офіційно затримання Сергія Саміляка повязано з тим, що на нього поскаржилися згадані вище посадовці ДІАМ. Ще 6 грудня минулого року, відразу ж після першої розмови з в.о. директора ДАБК ДІАМ, останній повідомив Семену Кривоносу про пропозицію хабара, а голова даної інспекції звернувся до НАБУ із заявою про злочин. Антикорупційне бюро того ж дня розпочало слідство.  Сторона захисту під час досудового розслідування наполягала на тому, що насправді Сергій Саміляк не пропонував неправомірну вигоду саме Семену Кривоносу. А усі згадки про керівника ДІАМ здійснювались саме в.о. директора департаменту ДАБК ДІАМ, який, на думку адвокатів, співпрацює з НАБУ та є його “агентом”. Для підтвердження своєї позиції адвокати Саміляка посилалися на результати негласних слідчих дій, якими, як вони вважають, не було зафіксовано пропозиції хабара саме голові ДІАМ. Декілька цікавих фактів. Як зазначено в судових ухвалах, детективи НАБУ при здійсненні негласних слідчих дій (ймовірно, мова йде про “прослуховування. – КВ) зафіксували, що Сергій Саміляк повідомляв чиновникам ДІАМ про те, що йому і раніше доводилося надавати “неправомірну вигоду службовим особам державного архітектурно-будівельного контролю” для вирішення “будівельних питань”.  Також він розповідав, що уся сума запропонованого голові ДІАМ хабара — це його особисті грошові кошти. Втім, правоохоронці звернули увагу на те, що розмір цієї неправомірної вигоди не корелюється з офіційними доходами Сергія Саміляка – з 2010 по 2022 рік ймовірний порушник закону заробив усього 114,5 тис гривень. Крім того, у НАБУ зафіксували, що Саміляк у бесідах з посадовцями ДІАМ неодноразово повідомляв їм про наявність у нього “близьких стосунків з посадовими особами Офісу Президента України і працівниками правоохоронних органів”, а також про те, що у нього є “родинні стосунки із високопосадовцями органів державної влади”. Варто зазначити, у лютому 2022 році, невдовзі після затримання Саміляка, у експертному середовищі звернули увагу на деякі “нестиковки” у цій справі. Зокрема, експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook тоді повідомив, що протягом січня забудовники двічі подавали заявки на прийняття в експлуатацію трьох черг будівництва ЖК “Terracotta”, але ДІАМ двічі відмовляла, і саме 1 лютого, коли начебто відбувалася передача хабара, заявки було подано втретє. При цьому, на думку Могильного, забудовникам взагалі можна було не поспішати вводити свій об'єкт в експлуатацію. “[Виходить, що вони] запропонували хабар, а потім цей хабар все не несли і не несли, раз за разом подаючи завідомо непрохідні заявки? При цьому, підстави відмови у видачі сертифікату – банально не завершено будівництво. Добудуй і отримуй собі сертифікат. Тим більше, що на форумах інвестори писали, що відділ продажу орієнтував на весну, а сенсу вводити взимку немає, бо посередині опалювального сезону ніхто опалення включати не буде і навіть ремонти до весни ніхто робити не зможе. При цьому, це будівництво є в затвердженому ДІАМ плані перевірок лише на липень [2022 року], тож у забудовника є час спокійно добудовувати, а не влаштовувати "цирк з конями", раз за разом подаючи заявки на недобудований об'єкт”, – підкреслив Георгій Могильний. Примітно, що станом на зараз жоден з житлових будинків ЖК “Terracotta” офіційно не введено в експлуатацію – про це свідчать дані усіх профільних інтернет-сайтів, що висвітлюють тему будівництва і нерухомості. Про будівництво ЖК “Terracotta” 29 жовтня 2009 року Київрада рішенням №564/2633 погодила передачу ділянки площею 0,9835 га на вул. Чернігівській, 8 (кадастровий номер – 8000000000:90:168:0008) в оренду ТОВ “Інколор Україна” для будівництва офісно-готельного житлового комплексу з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом. Термін оренди мав скласти 10 років. 5 березня 2012 року між столичною міськрадою і згаданою компанією було укладено договір оренди землі. 21 червня 2018 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав цій компанії містобудівні умови та обмеження (МУО) №514 на проєктування будівництва на вул. Чернігівській, 8 офісно-готельного житлового комплексу з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом.  Згідно з цим документом, вказана компанія отримала можливість проєктувати будівництво на цій ділянці будівель висотою не вище 73,5 м (близько 24-25 поверхів). При цьому, документом було передбачено, що у випадку проєктування будівель вище 50 м ТОВ “Інколор Україна” має отримати погодження “Украероруху” та “Укравіатрансу”. Усі інші вихідні дані майбутнього комплексу – такі як кількість будинків, квартир та паркомісць – в МУО не зазначалися. Лише було вказано, що ці проєктні рішення мають відповідати Державним будівельним нормам (ДБН). 31 серпня 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Інколор Україна” дозвіл № ІУ113182432243 на будівництво офісно-готельного житлового комплексу з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Чернігівській, 8. Підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Провідні технології будівництва” (“ПТБ”). Після цього, протягом 2019-2020 років, до цього дозволу двічі було внесено зміни. Наразі у відкритих офіційних джерелах відсутня інформація про заявлені техніко-економічні показники цього комплексу – як початкові, так і ті, що були затверджені в результаті внесення змін. Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у якому публікуються відповідні документи, під час воєнного стану не працює у режимі публічного доступу. Проте деякі подробиці KВ все ж вдалося встановити. Так, згідно з паспортом об'єкта, який публікував профільний інтернет-сайт “Нерухомі”, забудовники планували звести на вказаній ділянці 4 будинки на 652 квартир, готель та підземний паркінг, а загальна площа забудови мала скласти 6,4 тис. кв.м. На сайті юридичної компанії “Наказ”, яка у тому числі займається аналізом законності будівництва ЖК, повідомляється, що дозволом №ІУ113182432243 передбачено будівництво на вказаній території 11-поверхових будівель, але забудовники, мовляв, вирішили зводити будинки висотою 21-27 поверхів. Інформацію стосовно реальної поверховості будівель підтверджують і згаданий вище портал “Нерухомі”, і сайт “ЛУН”. За даними “Нерухомі”, усього в комплексі заплановано 678 квартир, а за даними “ЛУН” – 672 квартири. Місцерозташування ЖК “Terracotta” Зазначимо, у 2019 році оскаржити законність видачі згаданого вище дозволу на будівництво у судовому порядку намагалася ГО “Європейський закон і порядок”. Під час розгляду позову в порядку адміністративного судочинства представники організації вказували на те, що, за даними Містобудівного кадастру Києва, земельна ділянка на вул. Чернігівська, 8 відноситься до території громадських будівель та споруд, що виключає здійснення на ній житлової забудови. Крім того, у ГО вказували на те, що Детальний план території, до якої входить ця земля, не затверджено, і цей факт унеможливлює здійснення будівництва взагалі. Втім, врешті-решт суди відмовили даній організації в задоволенні її вимог. За даними порталу “Наші гроші”, ГО “Європейський закон і порядок” активно судилося за скасування будівельних дозволів, виданих двох відомим столичним девелоперам – “Perfect Group” та його давньому партнеру “Saga Development”. При цьому, організація завжди програвала такі судові спори. Журналісти припустили, що дана ГО насправді ініціювала розгляд таких справ задля “легалізації житлових комплексів” – мовляв, якщо би хтось надалі намагався оскаржити законність ЖК, які будують вказані девелопери, у останніх на руках були б рішення судів про те, що все “чисто і прозоро”. Крім того, журналісти звернули увагу, що керівник цієї ГО Олексій Манішевський у 2016-2019 роках був також директором ТОВ “Олтісбуд”, яке де-факто входить до сфери впливу “Perfect Group”. Примітно, що термін дії оренди ділянки на вул. Чернігівській, 8 завершився 5 березня 2022 року. Найближчим часом столична влада має вирішити, чи варто їй пролонгувати цю угоду. 17 червня 2022 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА зареєстрували у Київраді проєкт рішення про поновлення вказаного договору ще на 5 років. Головні дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ "Інколор Україна" (орендар землі, замовник будівництва ЖК “Terracotta”) було зареєстроване у березні 2009 року. Керівником цієї компанії зазначено Юрія Шпаковського, засновником — кіпрську фірму “Браунсборо Лімітед”, кінцевим бенефіціаром — мешканця смт Козин Обухівського району Київської області Олександра Глімбовського. Столичне ТОВ “ПТБ” (генпідрядник будівництва ЖК “Terracotta”) було зареєстроване у вересні 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Максима Дем'яненка, засновниками – ТОВ “КУА “Траст Кепітал”, АТ “ЗНВКІФ “Гарант Капітал” та кіпрську компанію “Altis Development LTD”. Кінцевими бенефіціарами ТОВ “ПТБ” вказані мешканка Києва Анна Нагорна і згаданий вище Олександр Глімбовський. Система Youcontrol відносить ТОВ “Інколор Україна” і ТОВ “ПТБ” до так званої групи "Альтіс-Холдинг", яка об'єднує близько семи десятків компаній, що переважно займаються будівельними та супутніми роботами. Ключовою особою цієї групи є згаданий вище бізнесмен Олександр Глімбовський. Його донька, Катерина Глімбовська, наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Зазначимо, вона є дружиною фігуранту декількох корупційних скандалів Роману Насірову – ексголові Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народному депутату VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. За даними офіційного сайту “Альтіс-Холдинг”, під його прапорами будуються усього два ЖК – “Terracotta” і “Парус” (обидва комплекси розташовані в Києві). При цьому, згідно з інформацією у відкритих джерелах, ці комплекси не є повноцінними проєктами даного холдингу та реалізуються у співпраці з іншими девелоперами. Крім того, за даними порталу “ЛУН”, “Альтіс-Холдинг” також виступало девелопером багатофункціонального комплексу преміум-класу “Metropole”, який було зведено на вул. Юрія Іллєнка, 18-Б у Києві. Також компанії із орбіти “Альтіс-Холдинг” раніше були активними учасниками різноманітних державних тендерів на здійснення будівництва інфраструктурних об'єктів, за що лише в 2010-2017 роках ними було отримано близько 3 млрд бюджетних гривень. Читайте: ГБР расследует “уголовные работы” на Почтовой площади: в деле фигурирует компания тестя Насирова Яка роль девелоперської компанії “Perfect Group” (це своєрідний холдинг, який об'єднує низку будівельних компаній. – KВ) у реалізації проєкту будівництва ЖК “Terracotta”, у відкритих джерелах відсутня інформація. Найімовірніше, вона виступає одним із інвесторів проведення цих робіт – зважаючи на те, що в переліку замовників та підрядників будівництва немає компаній з її сфери впливу.  Фактичний власником “Perfect Group” є Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”), який у парламенті займає посаду секретаря комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Вказана девелоперська компанія має в своєму портфелі близько трьох десятків проєктів житлових комплексів, переважно у Києві та Київській області. Як неодноразово повідомляла КВ, будівництво цих об'єктів регулярно супроводжується скандалами.  Читайте: Київрада заважає нардепу Ісаєнко добудувати скандальний ЖК “Woodstory” У відкритих джерелах відсутні дані, які підтверджують зв'язок Дмитра Ісаєнка зі згаданим вище Сергієм Саміляком. Ймовірно, або Саміляк має неформальну посаду в одній із компаній “Perfect Group”, або його долучали для передачі хабара “на разовій основі”.  При цьому, у рідній Закарпатській області Сергій Саміляк є досить відомою особистістю. Зокрема, він очолює ГО “Соціал-демократичний Конгрес християн України”, яке на Закарпатті відоме конфліктами з багатьма політичними партіями, у тому числі – “зі Слугою народу” та… колишнім “ОПЗЖ”. У серпні 2019 року Саміляку хтось спалив автомобіль – він у цьому звинувачував своїх “політичних опонентів”. У січні 2020 року він став відомим на всю країну, коли прийшов до одного з приватних спортзалів міста Мукачево (Закарпатська область) з кувалдою в руках. Цьому передував конфлікт з іншим відвідувачем цього закладу, який супроводжувався застосуванням фізичної сили. Саміляку загрожувало покарання за нанесення легких тілесних пошкоджень, але потерпілий відмовився від обвинувачення, тому відповідне кримінальне провадження було закрито. Нагадаємо, ДІАМ де-юре було створено у грудні 2020 року, проте свою роботу цей орган (на нього держава поклала низку дозвільних функцій у сфері будівництва) розпочав лише 15 вересня 2021 року. Вказана структура фактично замінила ДАБІ, яка у вересні 2021 року офіційно припинила своє існування. Семен Кривонос очолює ДІАМ з 19 травня 2021 року. Експерти і громадські активісти неодноразово звинувачували керівництво ДІАМ і конкретно Кривоноса в корупції. Наприклад, згаданий вище Георгій Могильний звинувачував посадовців цієї інспекції у “кришуванні” будівництва скандально відомого ЖК “Варшавський Плюс”. Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс" Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада все ж визнала озеро Алмазне (Троєщина, Деснянський район Києва), яке є найбільшим у столиці, ландшафтним заказником місцевого значення. На усі обговорення депутатам і чиновникам знадобилося більше року – відповідний проєкт рішення було зареєстровано ще в жовтня 2021-го. Найближчим часом КО “Київзеленбуд” має взяти цей об'єкт під охорону, а КМДА – розробити Положення про даний заказник, яке, зокрема, визначить, характер функціонування і режим цієї території. В кінцевому результаті представники столичної влади сподіваються, що дані заходи, серед іншого, допоможуть захистити червонокнижні рослини і тварини, які проживають там.  Як стало відомо KВ, під час учорашнього засідання Київради депутати підтримали проєкт рішення “Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення “Озеро “Алмазне” (№08/231-3653/ПР від 5 жовтня 2021 року). Підписуйтесь на “КиївВладу” У сесійній залі столичної міськради за цей документ проголосували 86 народних обранців. Суб'єктом подачі даного проєкта рішення виступила депутатка Київради Євгенія Кулеба (фракція “Слуга народу”). Згідно з прийнятим рішенням, до складу цього заказника увійдуть 22 земельні ділянки загальною площею 183,5 га ( саме озеро і прибережна смуга). Відповідно до затвердженого документу, депутати доручили КО “Київзеленбуд” забезпечити охорону цього об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання щодо забезпечення режиму охорону та збереження цього об'єкта. У свою чергу, Київська міськдержадміністрація (КМДА), має протягом трьох місяців розробити і затвердити Положення про цей ландшафтний заказник, в якому визначити завдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У пояснювальній записці до проєкту рішення повідомляється, що створення цього природоохоронного об'єкта, зокрема, допоможе зберегти занесені до Червоної книги рослини (коручка болотна, сон чорніючий тощо), тварини (часничниця, зелена ропуха тощо) і птахів (орлан-білохвіст), які проживають на даній території. “Функціонування ландшафтного заказника місцевого значення “Озеро “Алмазне” забезпечить збереження усіх компонентів природи як цілісного комплексу та їхнього біотичного різноманіття як єдиного цілісного та взаємоповязаного ландшафту, що потребує збереження всіх його компонентів”, – вказано в пояснювальній записці. Зазначимо, Алмазне є найбільшим озером Києва. Воно виникло у першій половині 1980-х років у зв'язку з видобутком ґрунту, який було використано для підвищення позначок земної поверхні перед будівництвом житлового масиву Вигурівщина-Троєщина Як неодноразово повідомляла KВ, оголошуючи певні території заказниками, столична влада регулярно заявляє, що в першу чергу це допоможе вберегти дану землю від забудови. Але на практиці це не зовсім так.  Приклад – ділянка на вул. Відпочинку, 25 у Святошино, де компанії ТОВ “Вуд Гейтс” вже ніщо не може завадити збудувати 21-поверховий житловий будинок, незважаючи на протести місцевих мешканців та нібито солідарність із ними столичної міськради. У 2010 році ця ділянка була передана київським муніципалітетом у приватну власність під житлову забудову, а у 2018 році КМДА дозволила її власнику проектувати це будівництво. У 2021 році, вже після того, як ДАБІ видала дозвіл на будівництво новому власнику землі, Київрада вирішила створити тут заказник "Зелена мрія". Але це рішення міськради “Вуд Гейтс” легко оскаржило в суді, а Київрада ще й відкликала свою апеляційну скаргу. Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25 Нагадаємо також, протягом минулого року в столичній міськраді було зареєстровано проєкти рішень про оголошення ландшафтними заказниками місцевого значення водної гладі озера Вирлиця (Дарницький район) та його прибережної території площею 6,16 га. На думку представників столичної влади, такі заходи не дозволять компанії ТОВ “Мрія-Інвест” побудувати свій торгово-розважальний комплекс, проти зведення якого виступає місцевий громадський актив. Втім, більш ніж за рік питання щодо створення вказаних природоохоронних територій так і не було вирішено. Читайте: ТРЦ чи екопарк: “Мрія-Інвест” перемогла столичну владу в судових спорах щодо забудови берега Вирлиці Фото: “Київ-Коментарі”. КиївВлада

Сьогодні, 27 жовтня, депутати Київради на її засіданні можуть затвердити щонайменше шість скандальних і корупційних земельних рішень: будівництво в охоронній зоні Київської фортеці, легалізація незаконного ресторану на Броварському проспекті депутата від “ОПЗЖ”, забудову стадіона Каблукова, передача у приватну власність музейної ділянки на Воскресенській, 25, будівництво на Малопідвальній в зоні ЮНЕСКО тощо. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці київського нардепа-мажоритарника Романа Грищука (222 округ, Солом’янка). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зараз проходить чергове засідання Київради, яка “має всі шанси стати найзашкварнішим за всі часи”, написав Роман Грищук і перерахував корупційні та скандальні проєкти рішень. “1. Будівництво в охоронній зоні Київської фортеці на Печерську. Зводитимуть 25-поверховий будинок. Пляма забудови залазить на територію, де за законом не можна будувати взагалі”, – написав парламентар. Київська фортеця, фото “УП” За даними головної редакторки сайту “Чесно” Ірини Федорів, рішення про забудову охоронної зони Київської фортеці (національна пам’ятка "Вали та Рови Васильківського укріплення Київської Фортеці" на Печерську (Фортечний тупик)) в інтересах ТОВ “Расмус” просувають депутати Сергій Кримчак (фракція “Єдність”) та Юрій Зубко (фракція ВО “Батьківщина”) “Тут є серйозні питання і до Мінкульту (який очолює Олександр Ткаченко, – КВ), що до цього часу не спромігся завершити розробку документації з визначення меж та режимів використання території та зон охорони пам’ятки, і до київської влади, що вже віддала під забудову значні її частини. Згідно з Листом Міністерства від 13 жовтня 2022 року, триває робота із створення історико-архітектурного заповідника на базі Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця", а визначення меж та режимів охорони перебуває на завершальній стадії. Тобто, вікно можливостей для забудовників незабаром може зачинитись, що спонукає їх до особливо нахабного та агресивного проштовхування своїх інтересів через відомих "рішал", на кшталт Кримчака”, – написала Ірина Федорів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “2. Два гектари лісу на Броварському проспекті. Там самочинно збудував собі ресторан депутат від “ОПЗЖ” Михайло Царенко, близька людина до Віктора Медведчука. Це рішення легалізовує його самочинне будівництво і дає всім майбутнім баригам зелене світло на таку схему”, – написав Роман Грищук. Зазначимо, що в Київраді поточного скликання екскерівник КО “Київзеленбуд” Михайло Царенко з’явився завдяки його щільній співпраці з народним депутатом від “ОПЗЖ”, київським забудовником і екс”смотрящим” Вадимом Столаром. В червні 2020 року Київрада відновила право оренди 3,9 га землі на околиці Києва біля Броварів для будівництва та обслуговування житлових будинків для ТОВ “Будівельні технології плюс”, якою керує Вікторія Царенко – дружина Михайла Царенка. Цю землю у 2007 році за мера Леоніда Черновецького передали в оренду зазначеному ТОВ, вилучивши її з лісових площ Дніпровського лісництва. На суміжній ділянці площею 2 га, про яку сьогодні може проголосувати Київрада, фірма дружини Царенка має намір побудувати готель із ресторанним комплексом. Читайте: Жене депутата Киевсовета отдали под застройку почти 4 га бывшего леса “3. Забудова стадіону на Каблукова в Солом‘янському районі. Забудовник обіцяв піти на компроміс і залишити стадіон. Але в плані забудови стадіону нема і по факту не буде. Крім того, будівництво планують у червоних лініях залізниці (привіт питання нацбезпеки і росії) і над магістральним газопроводом (привіт ризик терактів)”, – повідомив нардеп. Мова йде про стадіон “Металіст” (вул. Академіка Каблукова, 26, житловий масив Відрадний, Солом'янський район), який мають намір забудувати брати Ігор та Григорій Суркіси. Заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА (очолює Валентина Пелих) ще 13 квітня 2021 року внесли проєкт рішення №08/231-1267/ПР про передачу цієї ділянки в оренду в оренду ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” братів Суркісів. Схоже, це схема, в яку щільно втягнуто футбольний клуб “Динамо”, який належить Григорію Суркісу. Читайте: Київрада збирається передати Суркісам землю під стадіоном “Металіст” для будівництва житлової багатоповерхівки “4. Вознесенський, 25. Зміна цільового призначення. На території ділянки – печери часів Київської Русі, 12 століття. Ділянка відведена під музей. Фірма незаконно оформила право власності на будинок, який тут демонтували ще в 1980 році. Проєктом рішення ділянка віддається цій фірмі під будівництво”, – написав Роман Грищук. Залишки будинка на вул. Вознесенська, 25, фото: Facebook Ксенії Семенової Про цей проєкт рішення написала на своїй Facebook-сторінці депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). “Компанія, що вже знесла мозаїку “Океан” у Львові (ТОВ “Компанія Ріел-Естейт Груп”, – КВ), незаконним шляхом реєструє право власності на будинок номер 25. Хоча будинку немає з 80-их ні по факту, ні юридично. Київрада збирається змінити цільове призначення. Закрити очі на печери часів Київської Русі. Сказати, що нічого тут ніколи не було. І віддати ділянку формально під обслуговування неіснуючого будинку, а насправді під будівництво. Фірмі, яка не могла жодним чином отримати цей будинок у власність законним шляхом. Жодного слово про дослідження і експозицію печер немає. Ми просто будемо робити вигляд, що тут не було міста у 12 столітті”, – повідомила Ксенія Семенова. Підземні споруди часів Київської Русі, фото: Facebook Ксенії Семенової “5. Будівництво на вул. Малопідвальній у буферній зоні пам‘ятки ЮНЕСКО. Якщо Київрада прийме це рішення без попереднього погодження з ЮНЕСКО, це буде порушенням міжнародних угод. Зважаючи, що це не перший такий випадок, ми ризикуємо втратити статус Софії”, – написав Роман Грищук. Ймовірно, мова йде про передачу ТОВ “Фірма Смарт-Лтд” “в оренду для експлуатації та обслуговування нежилого будинку на вул. Малопідвальна, 4-Б”. Вул. Малопідвальна, 4-Б, фото: Wikimedia “6. Садиба Осипа Родіна. Віддаємо ділянку забудовнику, який у суді оскаржує статус пам‘ятки садиби 19 століття”, – повідомив парламентар. Мова йде про садибу Осипа Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. 27 липня ц.р. Касаційний адміністративний суд направив на повторний розгляд апеляційного суду справу щодо правомірності включення цього об'єкту до переліку об'єктів культурної спадщини столиці – за це борються столичні чиновники, громадська організація (ГО) “Мапа реновації” та Офіс Генерального прокурора. Завадити їм намагається власник історичної споруди – ТОВ “Арікс”, пов'язане з Денисом Бассом (на колажі внизу праворуч), ексзаступником голови КМДА Леонідом Черновецьким. Садиба Осипа Родіна, фото: Мапа реновації KВ писала, що ця фірма спільно з компаніями із орбіти одіозних забудовників Андрія Вавриша (“Saga Development”, на колажі внизу ліворуч) та його “старшого товариша” Дмитра Ісаєнка (фактичний власник групи компаній “Perfect Group”, віце-президент Конфедерації будівельників України, нардеп від “ОПЗЖ”, секретар комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, на колажі внизу в центрі), попри невирішеність земельного питання, планує знести садибу Осипа Родині і збудувати на його місці висотний ЖК бізнес-класу “Franklin Concept House”. Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва Роман Грищук наголосив, що по всім цим проєктам рішень є детальні висновки юристів Київради, “які кажуть не голосувати за ці проєкти”. “Я не хочу вже писати, що в країні війна, пасіонарії та активісти в ЗСУ, вони боронять країну, і їм не до цих питань. Але це просто знущання і нищення Києва”, – резюмував народний депутат. Зазначимо, що історії з земельними махінаціями в Києві не припиняються. Щотижня KВ пише про старі та нові історії з намаганням забудовників вкрасти київську землю – за підтримки депутатів Київради та чиновників КМДА. Земельні питання курує, як зазначалося, заступник голови КМДА Петро Оленич. Департаментом містобудування та архітектури керує Олександр Свистунов. Від 24 жовтня головною фігурою в Києві є генерал-полковник Сергій Попко, який очолив Київську міську військову адміністрацію. Голова КМДА Віталій Кличко є його заступником. Читайте: Столичні активісти вимагають зупинити будівництво багатоповерхівок впритул до НПП “Голосіївський” Фото: колаж KВКиївВлада

Дніпровська окружна прокуратура міста Києва через суд вимагає скасувати незаконну державну реєстрацію права власності на комунальне майно територіальної громади столиці вартістю понад 12 млн гривень. Про це KВ дізналась з повідомлення пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як повідомляється, під час здійснення процесуального керівництва окружна прокуратура встановила, що у 2019 році зловмисники на підставі підробленого свідоцтва про право власності зареєстрували через “чорного реєстратора” право власності на нежитлові приміщення по бульвару Верховної Ради, що у Дніпровському районі столиці. За даними прокуратури, частина цих приміщень площею 186 кв.м. є комунальною власністю, які не були предметом приватизації та не відчужувалися. У подальшому приміщення на підставі підроблених документів незаконно включили до статутного капіталу юридичної особи приватного права. З метою відновлення порушених прав територіальної громади окружною прокуратурою заявлено позовну заяву про усунення перешкод в користуванні комунальним майном шляхом скасування державної реєстрації прав власності. Зазначається, що у межах кримінального провадження на вказані приміщення накладено арешт та встановлюються особи, причетні до вчинення злочину для притягнення їх до відповідальності. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, столична прокуратура забезпечила виконання рішення суду про повернення територіальній громаді міста земельної ділянки площею понад 1,5 га на вулиці Радистів у Деснянському районі. Прокурори у суді довели, що ділянка вибула з власності громади незаконно. Читайте: Громаді Києва повернули земельну ділянку вартістю понад 40 млн гривень Фото: Київська міська прокуратура.КиївВлада

У Києві черговий будівельний скандал. Столичні активісти обурені тим, що ТОВ “Голосіївські вежі” запланувало звести два 24-поверхових житлових будинки на вул. Генерала Родимцева – впритул до національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. Мешканці цього району вказують на те, що в результаті цього будівництва можуть бути пошкоджені сусідні будівлі і що проведення цих робіт є ризикованим через близьке залягання ґрунтових вод. Також представники громадського активу побоюються, що забудовники демонтують місцеву архітектурну “родзинку” – водонапірну башту, яка була побудована в далекому 1955 році. Наразі місцеві мешканці вимагають від столичної влади зупинити ці роботи та повернути до комунальної власності земельну ділянку. Орендарем землі виступає ТОВ “МЖК “Оболонь” – компанія із орбіти ексочільника Оболонської РДА, одного із засновників ТОВ “МЖК “Оболонь” Василя Антонова (на колажі).  Як стало відомо KВ, наразі громадські активісти протестують проти будівництва нових житлових будинків на вул. Генерала Родимцева (Голосіївський район Києва). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зведення багатоповерхівок заплановане на ділянці між будинками №9 і №11 на вказаній вулиці (сама ділянка не має адресного номера, кадастровий номер – 8000000000:79:301:0013, цільове призначення – “для будівництва житлового комплексу”). Цю землю у громади Києва з 2005 року орендує ТОВ “МЖК “Оболонь”, суборендарем виступає ТОВ “Голосіївські вежі”. За попередніми даними місцевих мешканців, на цій ділянці планується зведення житлового комплексу із двох 24-поверхівок. Ексчлен громадської ради при Державній екологічній інспекції Михайло Макаренко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що проведення будівельних робіт на вказаній території може пошкодити сусідні житлові будинки. За його інформацією, у цих будівель вже є великі тріщини, а у будинку на вул. Генерала Родимцева, 9 пошкоджений фундамент, через що його нещодавно ремонтували. Він також зазначив, що ділянка будівництва має складні геологічні умови, зокрема – на ній зафіксовані близьке залягання ґрунтових вод та пливуни (насичений водою ґрунт. – KВ). Тому, на думку громадського активіста, “будувати тут дуже ризиковано". Місцерозташування ділянки будівництва Крім того, Михайло Макаренко звернув увагу на можливе порушення забудовниками екологічного законодавства – мовляв, згадана ділянка, знаходиться менш ніж в 20 метрах від НПП “Голосіївський”, де будувати не можна.  Втім, цілком можливо, що в даному випадку “все чисто”, принаймні офіційно. Як неодноразово повідомляла KВ, наразі кордони НПП “Голосіївський” офіційно не встановлені, адже Київська міськдержадміністрація (КМДА), протягом півтора десятиліття з моменту створення цього нацпарку, так і не розробила документацію із землеустрою, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк чітко існує лише “на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Також, громадські активісти мають пересторогу, що забудовники, заради зведення житлових багатоповерхівок, знищать місцеву архітектурну “родзинку” – водонапірну башту, яка була побудована на вказаній ділянці в 1955 році. За даними ГО “Мапа Реновації” (організація, яка займаються захистом історичних пам'яток), цей об'єкт знаходиться у власності держави в особі Міністерства освіти та науки України, а його балансоутримувачем є Національний університет біоресурсів і природокористування (станом на лютий 2022 року). У ГО “Мапа Реновації” вказують на те, що хоча башта і не має охоронного статусу, її варто зберегти та, можливо, "вдихнути в неї нове життя".  “За [будівельним] парканом опинилась 70-річна Голосіївська водонапірна башта – цінний зразок промислової архітектури середини ХХ століття. Коли жителі району поцікавилися про її долю, представник забудовника повідомив наступне: “Тут будуть проводитись демонтажні роботи, вежа перебуває в аварійному стані”. Така башта в Києві не одна. Її “сестра-близнючка” знаходиться на території ВДНГ і має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Тепер обидві вежі занедбані та не використовуються за призначенням. Голосіївська башта могла б стати новою точкою тяжіння київської громади та туристів. Оглядовий майданчик, простір для виставок та інсталяцій – її циліндричний об'єм можна використати по-різному. Головне – мати бажання”, – повідомляється у дописі  на сторінці ГО “Мапа Реновації” в Facebook. Голосіївська водонапірна башта (фото – ГО “Мапа Реновації”) За словами місцевих мешканців, перші протести проти цього будівництва мали місце в минулому році. Тоді, зокрема, КП “Київблагоустрій” демонтувало гаражі, які знаходилися на ділянці будівництва без належно оформлених документів. Втім, активні роботи у зазначений період не розпочалися, тому конфлікт було заморожено. Його “другий раунд” розпочався у вересні поточного року, коли забудовники приїхали встановлювати будівельний паркан. Громадський актив намагався перешкодити цьому, але діалог із забудовниками не мав результату. При цьому, місцеві мешканці були обурені тим, що забудовники обнесли парканом льохи (погреби), у яких літні жінки зберігають мішки з картоплею, через що доступ до них було заблоковано.  Ділянка будівництва станом на вересень 2022 року (фото зі сторінки Михайла Макаренка у Facebook) 18 жовтня 2022 року мешканка Києва Юлія Іванова зареєструвала на сайті Київради петицію про повернення згаданої ділянки до власності громади Києва шляхом розірвання договору її оренди, а також про змінення її цільового призначення на “землі рекреаційного призначення”. Такі вимоги вона пояснює вищезазначеними аргументами – не можна будувати біля НПП “Голосіївський”, проведення цих робіт може призвести до руйнації сусідніх будинків і т.д. Для того, щоб столична міськрада розглянула дану петицію, вона повинна набрати 6 тис. підписів протягом найближчих двох місяців. У свою чергу в ГО “Мапа Реновація” повідомили, що її активісти продовжують збирати дані щодо ситуації з водонапірною баштою та тримати зв’язок із місцевою громадою.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що з документами? Ще 27 травня 2004 року Київрада рішенням №281/1491 погодила передачу  ділянку площею 0,5268 га на вул. Генерала Родимцева в оренду ЗАТ “МЖК “Оболонь” (саме таку організаційно-правову форму мав орендар землі на момент її відведення столичною міськрадою) на 3 роки для будівництва житлового комплексу. 7 липня 2005 року між столичним муниципалітетом та вказаною компанією було укладено договір оренди ділянки. З того часу дана угода тричі поновлювалася, і наразі розрахована на термін до 28 січня 2023 року. При цьому, останні два рази ТОВ “МЖК “Оболонь” добивалося пролонгації в судовому порядку – столична влада не реагувала на звернення компанії стосовно поновлення договору. У минулому році ділянка вул. Генерала Родимцева була передана орендарем в суборенду ТОВ “Голосіївські вежі” (відомості про це були внесені в Держреєстр речових прав на нерухоме майно 27 вересня 2021 року). Саме Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю КМДА 17 грудня 2021 року зареєстрував для ТОВ “Голосіївські вежі” повідомлення №КВ020211215450 про початок виконання підготовчих робіт з будівництва житлового комплексу на вул. Генерала Родимцева. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Сіті Буд”. В документі, до речі, зазначено, що клас наслідків даного об'єкта – СС1 (незначні наслідки, можлива небезпека для здоров'я і життя 20 осіб, які постійно знаходяться в будівлях). 10 серпня 2022 року Департамент міського благоустрою КМДА видав ТОВ “Голосіївські вежі” контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з проведенням підготовчих робіт за вказаною адресою (термін дії картки – до 10 листопада поточного року). Наразі достеменно невідомо, чи отримали забудовники документи, які надають їм право на проведення безпосередньо будівельних робіт. Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, у якому публікуються відповідні дозволи, наразі не працює у режимі відкритого доступу. Державна інспекція архітектури та містобудування, а також інші профільні органи, видають такі погодження, але вони не публікуються. В даному випадку інформація про дозволи і про усі вихідні характеристики житлового комплексу стане відомою тільки у випадку продовження протестів з боку громадськості, або якщо забудовники зроблять офіційну презентацію свого проєкту. Хто в головних ролях? За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “МЖК “Оболонь” (орендар ділянки на вул. Генерала Родимцева) було засноване в Києві у січні 1997 року. Керівником компанії виступає Олександр Антонов. Засновниками цього ТОВ зазначено вісьмох мешканців столиці України – Михайла Суховерського, Зінаїду Алубіну, Віктора Соболя, Євгенію Качкалду, Галину Гладишко, Олену Кардаш, Дарію Вербій та Василя Антонова. Примітно, що майже всі ці люди, крім Василя Антонова, проживають в одному багатоквартирному будинку на просп. Володимира Івасюка (колишня назва – просп. Героїв Сталінграда) в Оболонському районі столиці. Вказане ТОВ де-факто входить до одноіменного будівельного холдингу “МЖК “Оболонь”. Директором цього холдингу, згідно з даними його офіційного сайту, є саме згаданий вище Олександр Антонов. Його брат Василь Антонов, який є одним із засновників ТОВ “МЖК “Оболонь”, також є досить відомою особистістю: у 1998-2006 роках він був депутатом Оболонської районної в місті Києві ради, у 2010-2014 роках очолював Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію (РДА), також з моменту заснування і до 2010 року був генеральним директором вказаного будівельного холдингу. У 2020 році народний депутат Гео Лерос (позафракційний) повідомляв, що Василь Антонов має близькі стосунки з одіозним бізнесменом Денисом Комарницьким, якого громадськість називає “смотрящим по Києву”. Нагадаємо, “МЖК “Оболонь” є активним забудовником, під “прапорами” якого в Києві вже зведено 4 житлових комплекси (ще один комплекс – ЖК “Місто квітів. Парковий квартал” – цей холдинг будував у співпраці з “ІБК “Обрій”). Брати Антонови явно не збираються зупинятися в реалізації своїх “забудовницьких планів”. Наприклад, у серпні 2022 року їхня компанія ТОВ “Авва-Сервіс” отримала від Київради погодження на зміну цільового призначення ділянки площею 1,22 га на вул. Північній, 1 (Оболонський район), завдяки чому на ній вже найближчим часом може розпочатися будівництво 26-поверхового житлово-громадського комплексу. Читайте: Київрада “благословила” чергову житлову забудову на Оболоні ТОВ “Голосіївські вежі” (суборендар ділянки на вул. Генерала Родимцева та замовник підготовчих робіт) було зареєстроване в червні 2021 року. Директором цієї компанії є Віктор Горбай, засновниками – ТОВ “БК “Гарант-Інвест” (кінцевий бенефіціар – киянин Ростислав Коробка) і ТОВ “КУА “Сіті Ессет Менеджмент” (кінцеві бенефіціари – мешканці Києва Віталій Карпюк і Костянтин Шарай), а також мешканець села Свидівок Черкаської області Олександр Телефус, який також є одним із співвласників ТОВ “Голосіївські вежі” (50% статутного капіталу). Ще одним співвласником ТОВ “Голосіївські вежі” є все той же Ростислав Коробка. Зазначимо, один із засновників ТОВ “Голосіївські вежі” – ТОВ “КУА “Сіті Ессет Менеджмент” – є компанією, яка надає забудовникам послуги “з фінансування будівництва об’єктів житлової нерухомості через залучення коштів фізичних та юридичних осіб”. Тобто, виступає посередником між тими, у кого є земля для будівництва, і тими, хто має кошти на проведення таких робіт. Серед клієнтів “КУА “Сіті Ессет Менеджмент”, наприклад, варто згадати ПАО “ЗНВКІФ “Геос-Глорія” – компанії, що залучала гроші фізосіб для будівництва ЖК “Глорія парк”. Цей житловий комплекс є проєктом девелопера “Geos”, який де-факто контролюється ексначальником Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА (1996-2010 рр.) Михайлом Голицею та його зятем, депутатом Київради VII та VIII скликань (обирався від “УДАРу” та “Солідарності”) Миколою Негричем. Читайте: ГБР хочет помешать Николаю Негричу построить ЖК на бульваре Дружбы народов, 13-А ТОВ “Сіті Буд” (заявлений підрядник будівництва на вул. Генерала Родимцева) було засноване у травні 2007 року. Його керівником вказано Дениса Коробку (ймовірно, син  співвласника ТОВ “Голосіївські вежі” Ростислава Коробки. – KВ), засновником – неодноразово згадане ТОВ “КУА “Сіті Ессет Менеджмент”, кінцевим бенефіціаром – зазначений вище Віталій Карпюк. Варто зазначити, що ТОВ “Сіті Буд” вказано генеральним підрядником ЖК “Верба”, який наразі будується в смт Глеваха Фастівського району Києва. Замовником цього обєкту виступає згадане вище ТОВ “БК “Гарант-Інвест”. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки офіційний директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює дану структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп, якого пов'язують із згаданим вище Михайлом Голицею. Фото: колаж КВКиївВлада

ПрАТ “Імпекс-Проект” ще має надію в судовому порядку змусити Київраду пролонгувати договір оренди ділянки площею 1,69 га на Старонаводницькій, 6 (Печерський район). Цю землю компанія в 2009 році отримала від столичної громади для будівництва житлових будинків, але свої зобов'язання не виконала, через що столична міськрада землю й “забрала”. Наразі акціонерне товариство не має успіхів у судах. Однією з причин стали тенісні корти, які розташовані на цій ділянці та використовуються мешканцями Печерська. Служителі Феміди вважають, що реєстрація компанією права власності на ці спортивні об'єкти свідчить про нецільове використання землі. “Імпекс-Проект” входить до орбіти Олександра Лойфенфельда – ексдепутата Київради та “мультидоларового” бізнесмена. Як стало відомо KВ, на 16 листопада 2022 року заплановане засідання Касаційного господарського суду по справі №910/17024/21. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Імпекс-Проект” (до 2011 року мало організаційно-правову форму ЗАТ – закрите акціонерне товариство) намагається “змусити” Київраду поновити договір оренди земельної ділянки на вул. Старонаводницькій, 6 площею 1,69 га (кадастровий номер – 8000000000:82:068:0120), яку ця компанія орендувала у столичної громади з 2009 по 2021 рік. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили цьому ПрАТ у задоволенні його позову, тому компанія ініціювала касаційне оскарження таких вердиктів служителів Феміди. Читайте: Киевсовет с опозданием отказался возобновлять договор аренды 1,6 га земли на столичном Печерске KВ вирішила проаналізувати цей судовий спір зокрема та історію взаємовідносин ПрАТ “Імпекс-Проект“ зі столичною владою взагалі. Неперервні спори 14 червня 2007 року Київрада рішенням №819/1480 погодила передачу ділянки на вул. Старонаводницькій, 6 площею 1,69 га в оренду ЗАТ “Імпекс-Проект” для будівництва житлового комплексу з приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та підземними паркінгами. Термін оренди мав скласти 5 років. Незабаром після цього, 1 жовтня 2007 року, столична міськрада рішенням №502/3336 внесла зміни до вказаного рішення про землевідвід. Згідно з ними, було змінено цільове призначення ділянки – влада Києва дозволила використовувати її для “будівництва комплексу житлових будинків з приміщеннями громадського, офісного, торговельного, сервісно-побутового та спортивно-оздоровчого призначення та з підземним паркінгом”. Після цього "Імпекс-Проект" подав до Головного управління земельних ресурсів КМДА документи для укладання договору оренди, проте ні згоди укласти таку году, ні причин відмови компанія не отримала. Через це акціонерне товариство подало позов до суду з вимогою зобов'язати згадане управління укласти договір оренди. Під час розгляду справи в Господарському суді Києва чиновники з КМДА повідомили, що не укладали угоду, бо не були погоджені певні істотні умови договору. Ці аргументи не мали результату – 5 вересня 2008 року столичний госпсуд зобов'язав Управління земресурсів КМДА укласти договір оренди з "Імпекс-Проект". 4 березня 2009 року ця угода була укладена. У подальшому, 4 серпня 2016 року, договір оренди вказаної ділянки було поновлено ще на 5 років (до 4 серпня 2021 року) – саме тоді в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно було перереєстровано право оренди ПрАТ “Імпекс-Проект” на дану землю. Ця пролонгація відбулася також відповідно до рішень судів. Справа в тому, що орендар протягом 2013-2014 років декілька разів звертався до Київради із заявами про продовження орендної угоди, проте столична влада без пояснення причин не стала задовольняти такі звернення. Через це “Імпекс-Проект” знов ініціював судовий спір, який врешті-решт компанією було виграно. 21 квітня 2021 року Департамент земельних ресурсів КМДА здійснив обстеження вказаної ділянки. Було встановлено, що земля не використовується за цільовим призначенням: чиновники зафіксували, що частину ділянки займають тенісні корти та зелені насадження, а решта використовується як землі загального користування (проїзди та тротуари).  Вже через тиждень після цього, 28 квітня, ПрАТ “Імпекс-Проект” направив до Київради лист-повідомлення про поновлення договору оренди ділянки на вул. Старонаводницькій, 6, до якого було додано проєкт відповідної додаткової угоди. Столична влада ніяк не відреагувала на це звернення, натомість ініціювала “вигнання” цієї компанії зі вказаної ділянки – 30 червня 2021 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі ліворуч) спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення 08/231-2258/ПР про відмову ПрАТ “Імпекс-Проект” у поновленні орендної угоди. Офіційною причиною для цього стало нецільове використання землі. Читайте: Как нерасторопность Киевсовета поспособствовала застройке 1,6 га Печерска 31 серпня 2021 року Київрада рішенням №2243/2284 погодила вказану ініціативу чиновників. Відповідним рішенням депутати доручили Департаменту земельних ресурсів КМДА проінформувати компанію про даний вердикт та зобов'язали “Імпекс-Проект” звільнити земельну ділянку, привівши її у “стан, придатний для подальшого використання”. 5 листопада минулого року Департамент земельних ресурсів КМДА повідомив вказаній компанії про те, що столична влада відмовила їй у пролонгації орендної угоди. Незадовго до цього, у жовтні 2021 року, ПрАТ “Імпекс-Проект” звернулося до Господарського суду Києва із позовом щодо поновлення договору оренди ділянки на вул. Старонаводницькій, 6. А вже після того, коли суд прийняв цю справу на розгляд, у грудні минулого року, позивач додав до переліку своїх вимог також визнання недійсним та скасування згаданого вище рішення №2243/2284 від 31 серпня 2021 року.  В обґрунтуванні позову адвокати ПрАТ “Імпекс-Проект” вказали, що столична влада незаконно використала формулювання “використання ділянки не за цільовим призначенням” задля відмови компанії в пролонгації орендної угоди. На думку позивача, насправді мова йде про “невикористання земельної ділянки за призначенням”. Мовляв, це не настільки серйозне порушення, адже мова йде не про те, що ділянку використовують “якось не так”, а про те, що її не використовують. При цьому, у ПрАТ “Імпекс-Проект” звернули увагу, що умовами договору оренди не було встановлено строку, протягом якого компанія була зобов`язана забудувати орендовану ділянку. Втім, суди двох інстанцій не погодились з такими доводами позивача. Зокрема, вони визнали, що ПрАТ “Імпекс-Проект” дійсно не використовувало цю землю за цільовим призначенням. На думку служителів Феміди, про це, наприклад, свідчить той факт, що 29 липня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Олена Донченко внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості щодо реєстрації за ПрАТ “Імпекс-Проект” права власності на 4 тенісних майданчики (включають в себе тенісні корти, роздягальні тощо), які розташовані на даній ділянці. У зв'язку з вищевикладеним, 23 лютого 2022 року Господарський суд Києва повністю відмовив компанії в задоволенні її позову. А 6 вересня поточного року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін вердикт суду першої інстанції.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скріншот рішення столичного госпсуду від 23 лютого 2022 року Варто зазначити, що саме згадані вище тенісні корти змусили мешканців Печерського району влітку минулого року протестувати проти поновлення договору оренди землі з ПрАТ “Імпекс-Проект”. 27 червня 2021 року “Асоціація об'єднань власників багатоквартирних будинків Печерського району” звернулася до комісії Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин з проханням не пролонгувати цю орендну угоду. У відповідному листі повідомлялось, що дані тенісні корти – єдине місце, де мешканці Печерську можуть безкоштовно займатися вказаним видом спорту і що громадський актив утримує їх за рахунок власних коштів (добровільних внесків). При цьому, скаржники повідомили, що вони бажають створення на цій локацій дитячої тенісної академії Печерського району. У зверненні було вказано, що дані тенісні корти були збудовані в 1995 році. Хто їх будував та хто був першим власником, у документі не повідомлялось, проте уточнювалося, що в 1998 році столична міськрада погодила рішення про прийняття цих спортивних об'єктів до комунальної власності Києва. Разом з тим, у судових матеріалах по діючому провадженню вказується, що право власності на тенісні корти було визнано за ПрАТ “Імпекс-Проект” на підставі рішення Господарського суду Києва від 21 грудня 2009 року. А на момент розгляду цього спору власником даних об'єктів було ТОВ “Град-Капітал”.  Сам судовий спір було ініційовано “Імпекс-Проектом” через те, що між ним та згаданим вище “Град-Капіталом” було укладено протокол про наміри укласти Попередній договір купівлі-продажу об’єктів вказаного майна, але потім “продавець” відмовився від підписання угоди. При цьому, ПрАТ “Імпекс-Проект” за невідомих причин зареєструвало за собою право власності на ці корти лише через 12 років. У зв'язку з вищевикладеним можна зробити припущення, що або рішення Київради про прийняття тенісних кортів до власності столичної громади не було виконано, або ці спортивні об'єкти деякий час все ж знаходились у комунальній власності, після чого декілька разів переходили “у приватні руки”. У будь-якому разі, не дивлячись на те, що наміри громади Печерського району щодо облаштування тенісної академії на цій локації виглядають достатньо “соціально мотивованими”, схоже, ні місцеві мешканці, ні столична влада не мають ніяких повноважень реалізувати таку ідею – наразі у кортів є офіційний власник. Тому заяви представників столичної влади щодо “збереження кортів для мешканців Печерська” виглядають достатньо популістичними. Читайте: Михаил Терентьев: теннисные корты на улице Старонаводницкой сохранены для жителей Печерского района Також цікавим є той факт, що, згідно з даними держреєстру судових справ, з 2012 по 2016 роки земельна ділянка на вул. Старонаводницькій знаходилась під арештом в рамках певного кримінального провадження. Відомо, що його розслідуванням займалися столична прокуратура та Служба безпеки України, але з чим було пов'язано це слідство, наразі невідомо – КВ не вдалося знайти відповідні дані у відкритих джерелах. Втім, можна припустити, що це було пов'язано саме з тенісними кортами та зміною їх власників. Не дивлячись на те, що ділянка не використовувалася за цільовим призначенням, відсутність дій щодо її забудови навряд чи підштовхнула б охоронців закону до відкриття кримінального провадження. Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ "Імпекс-Проект" було засновано у вересні 2006 року. Його керівником вказано Володимира Шелеста, а засновницею, кінцевим бенефіціаром та власницею усіх 100% акцій – мешканку Києва Інну Лойфенфельд. Система Youcontrol, відносить цю компанію до групи родини Лойфенфельд, яка об'єднує близько п'ять десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері будівництва та нерухомості. Ключовими особами даної групи є підприємець, депутат Київради VI скликання (обирався вії партії “Громадський актив Києва”) та член Наглядової ради Єврейської конфедерації України Олександр Лойфенфельд (на колажі праворуч), а також його дочка – згадана вище Інна Лойфенфельд. Читайте: Киевраду подталкивают нарезать земли семейству Лойфенфельдов Олександр Лойфенфельд неодноразово потрапляв до рейтингів найбагатших людей України. Так, у 2007 році журнал “Фокус” оцінював його статки в 195 млн доларів (76 місце в Україні), а в 2013 році – у 50,4 млн доларів (164 місце). Його бізнес-інтереси досить широкі: свого часу Лойфенфельд був співвласником нині ліквідованого банку “Синтез”, інвестував кошти в столичну нерухомість та землю тощо. Серед його партнерів по різним проєктам ЗМІ називали міністра освіти України часів президента Віктора Януковича Дмитра Табачника, народного депутата декількох скликань Вадима Рабіновича (у діючому IX скликанні обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”), а також бізнесменів Василя Хмельницького (був нардепом кількох скликань) та Андрія Іванова. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року очолює депутат від партії “УДАР”, директор КП “Інженерний центр” Михайло Терентьєв. До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична прокуратура забезпечила виконання рішення суду про повернення територіальній громаді міста земельної ділянки площею понад 1,5 га на вулиці Радистів у Деснянському районі. Прокурори у суді довели, що ділянка вибула з власності громади незаконно. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Зусиллями органів столичної прокуратури виконано рішення суду про повернення територіальній громаді столиці земельної ділянки площею понад 1,5 га вартістю понад 40 млн гривень на вулиці Радистів у Деснянському районі Києва”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Прокурори встановили, що земельна ділянка незаконно вибула з власності територіальної громади Києва. Зазначається, що це відбулося “без відповідного волевиявлення власника, з порушенням порядку встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок у власність фізичним особам”. Зважаючи на це, суд скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і витребував її на користь територіальної громади Києва. На даний час право власності на земельну ділянку зареєстровано за Київською міською радою. Нагадаємо, господарський суд Києва задовольнив позов Київської міської прокуратури та зобов’язав повернути місту земельну ділянку в Оболонському районі. Прокурори довели, що товариство, отримавши землю в оренду для будівництва у 2004 році, порушило умови договору та не проводило ніяких робіт на ділянці. Читайте: На Київщині державі повернули землі Пристоличної громади вартістю 82 млн гривень Фото: відкриті джерела КиївВлада

У Фастові розпочато аукціон на приватизацію триповерхової будівлі у промисловій частині міста. Стартова ціна – 934 тисяч гривень без ПДВ. Про це KВ дізналась з повідомлення Департаменту економіки Київської ОВА. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Будівля має площу у 458,2 м² і складається з окремих кабінетів, зали та підвалу. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В КОВА зазначають, що об’єкт найкраще підійде для відкриття невеликої виробничої майстерні, складського приміщення або офісу. Згідно даних Prozorro продажі, будівля має один вхід та побудована з бетону. Комунікації відсутні, а сам об’єкт потребує ремонту і наразі не перебуває в оренді. Земельна ділянка під об’єктом приватизації окремо не виділена. Сам аукціон проведуть 25 жовтня.  Розмір мінімального кроку підвищення ціни складає 1%, а розмір гарантійного внеску – 20%. Лот виставляється на аукціон вперше. Як раніше писала КВ, Виконком Фастівської міськради з огляду на діловодство оголосив тендер на закупівлю офісного паперу. Формат А4, якого потребують чиновники в кількості 1042 пачок, обійдеться місцевому бюджету в 250 тис. гривень. Читайте: “Фастів-благоустрій” придбає пального майже на 1 млн гривень Фото: КОВАКиївВлада

Столична влада збирається передати урочище “Лиса гора” під облаштування Національного військового меморіального кладовища – об'єкта, який за кошти державного бюджету має створити Міністерство у справах ветеранів України. Уже найближчим часом Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) планує замовити розробку проєкту відповідного Детального плану території (ДПТ) загальною площею 140 га землі. Проти такої ініціативи виступають громадські активісти і науковці, які вже звернулися до органів державної влади з проханням знайти для реалізації цієї ідеї інше місце. Зокрема, вказується на те, що Лиса гора є регіональним ландшафтним парком, у якому зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин (тому цю територію треба захищати від будь-яких будівництв), а навантаження на рельєф парку призведе до зсувів ґрунтів, що може стати причиною руйнації будівель майбутнього меморіалу.  Як стало відомо KВ, столична влада планує передати урочище “Лиса гора” (Голосіївський район Києва) орієнтовною площею 140 га під облаштування Національного військового меморіального кладовища. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Проти такої ініціативи КМДА вже виступили окремі науковці та громадські активісти. Вони вказують на те, що дана територія має виключне історичне та природоохоронне значення, і для розташування меморіального об'єкта треба знайти інше місце. Зважаючи на резонанс, який викликала ідея посадовців, КВ вирішила проаналізувати дану історію. Як розвивався скандал 31 травня 2022 року Верховна Рада України підтримала ініціативу Міністерства у справах ветеранів України про створення Національного військового меморіального кладовища. Тоді нардепи визначили, що це – “розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці об’ємно-просторовий об'єкт, що включає військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов'язків та присяги на вірність народу України".  Замовником будівництва меморіального об'єкта, яке має відбуватися за рахунок коштів державного бюджету України, було визначено Мінветеранів. Верховна Рада прямо не передбачила місце розташування кладовища, в її рішенні уточнювалося, що така локація має бути визначена з “урахуванням громадських інтересів”. При цьому, ще навесні 2021 року, коли це питання лише обговорювалося “у високих владних кабінетах”, попередньо мова йшла про певну територію в Київській області. 3 жовтня 2022 року заступник голови КМДА з “земельних питань” Петро Оленич (на колажі праворуч) спільно з Департаментом містобудування та архітектури КМДА зареєстрували в столичній міськрада проєкт рішення №08/231-1375/ПР “Про розроблення проєкту ДПТ для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора” Голосіївського району Києва”. У документі було зазначено, що його було розроблено на виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля (на колажі ліворуч) від 1 вересня 2022 року. Проєктом рішення передбачено, що Київрада доручить Департаменту містобудування та архітектури КМДА замовити розробку цього ДПТ, а визначення суб'єкта, який буде готувати цей детальний план, повинно відбуватися через закупівлю відповідних послуг (їхня орієнтовна вартість – 5 млн гривень). Зазначимо, що проєкт ДПТ, перед його затвердженням столичною міськрадою, повинен пройти низку погоджень, у тому числі – обговорення на громадських слуханнях. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляється в проєкті рішення, розробка цього ДПТ дозволить визначити планувальну організацію та розвиток території орієнтовною площею 140 га, на якій буде розміщено Національне військове меморіальне кладовище. Це, у свою чергу, надасть змогу уповноваженим органам державної влади вжити заходи щодо облаштування цього меморіального об'єкта.  “Через повномасштабне вторгнення держави-агресора на територію України 24 лютого 2022 року питання гідного вшанування та проведення почесних поховань загиблих захисників нашої країни на Національному військовому меморіальному кладовищі у столиці України є беззаперечним, нагальним та актуальним”, – вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення Київради. 4 жовтня 2022 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1115 погодив створення державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”. На цю установу, яку уряд підпорядкував Мінветеранів, були покладені обов'язки з утримання меморіального кладовища в належному стані, його охорони тощо. Того ж дня в пресслужбі Кабміну повідомили, що в проєкті держбюджету на 2023 рік на будівництво і утримання Національного військового меморіального кладовища передбачено майже 65 млн грн. А вже 12 жовтня поточного року ідею щодо облаштування військового меморіального кладовища на Лисій горі розкритикувала громадська організація “Українська природоохоронна група” (ГО “УПГ”). У публікації на своєму офіційному сайті активісти повідомили, що вказаний вище проєкт рішення “очевидно підготовлений не з державницькою позицією і суттєво порушує чинне законодавство України”, у зв'язку з чим ГО “УПГ” звернулася  до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля та Генерального прокурора України Андрія Костіна з проханням зупинити прийняття протизаконного рішення. Так, у ГО нагадали, що Лиса гора з 1994 року є територією природно-заповідного фонду – регіональним ландшафтним парком (РЛП). Згідно з Положенням про цей парк, у ньому заборонено будь-яке будівництво, зміна меж, пошкодження дерев і чагарників, трав’яного покриву, проїзд всіх видів транспорту, порушення форм рельєфу та будь-яка інша діяльність, що може нашкодити природним комплексам території. ГО “УПГ” повідомили, що порушення встановленого законодавством режиму території тягне відповідальність згідно зі ст. 252 Кримінального кодексу (КК) України (умисне знищення або пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, максимальне покарання – до 12 років позбавлення волі. – KВ). “Переважна частина урочища “Лиса гора” представлена крутими схилами, на яких збереглися навіть 400-річні дуби. Серед сотень вікових лисогірських дубів три з них отримали індивідуальний статус природно-заповідного фонду − “Дуб Тотлебена”, “Ополченський дуб” та “Дуб-відун”. Також окремою територією природно-заповідного фонду є “Природне русло річки Либідь” (пам'ятка природи місцевого значення. – КВ) біля підніжжя Лисої гори. Тут зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема вечірниця руда, нетопир білосмугий, лилик двоколірний, жук-олень тощо”, – повідомили в ГО “УПГ”. Дуб Тотлебена (фото – “Мислене древо”) Також, як вказують у ГО “УПГ”, саме на цій локації розташований Лисогірський форт – найбільший земляний форт Європи 1871–1875 років, яким опікується музей “Київська фортеця” і межі якого винесені в натуру. Також, за даними ГО “УПГ”, на Лисій горі є давні городища та капища часів Київської Русі. У зв'язку з вищевикладеним, як вважають громадські активісти, Лиса гора є територією, що становить археологічну цінність, тому її пошкодження є порушенням законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 298 КК України (знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини, максимальне покарання – до 8 років позбавлення волі. – KВ). Лисогірський форт (фото “Клуб корінного киянина”) Читайте: Лысогорский форт, где захоронено огромное количество боеприпасов всех времен, смертельно опасен (фото, видео) Крім того, в громадській організації повідомили, що переважна частина місцевості Лисої гори представлена крутими схилами, на яких відбуваються "стрімкі еродуючі процеси" (ймовірно, мова йде про розмивання порід схилів. – KВ). У ГО “УПГ” вважають, що будь-яке будівництво призведе до додаткового навантаження на рельєф РЛП, в результаті чого відбудеться зсув ґрунтів та руйнування як самого рельєфу, так і будівлі [меморіального кладовища]. Громадські активісти вказали на те, що єдине рівне місце на Лисій горі, де хоча б теоретично можна облаштувати поховання − це степова ділянка на західних схилах загальною площею 11 гектарів. Але ця ділянка також є особливою, адже саме на ній зростають два види рослин, занесених до Червоної книги України.  “Для запобігання еродуючих процесів на Лисій горі природозахисники дбають про збереження ландшафту шляхом укріплення схилів. Для цього необхідне висадження відповідних видів рослин, коренева система яких дозволить укріпити схил. З іншого боку, необхідно запобігати будь-якій антропогенній діяльності, яка може порушити цілісність рельєфу на даній території. Отже, спорудження будь-яких комплексів на території РЛП “Лиса гора” є недоцільним з точки зору природно-територіальних особливостей даного парку, що взято за основу при наданні території природоохоронного статусу”, – вказали в ГО “УПГ”. Читайте: Еколого-сакральна стежка в регіональному ландшафтному парку “Лиса гора” Також в організації вважають, що місце для розміщення Національного військового меморіального кладовища повинне відповідати низці критеріїв, і при цьому не повинно бути суперечностей з законодавством по захисту природоохоронних об’єктів. “Ми докладаємо чимало зусиль для допомоги ЗСУ, утім, не можемо погодитись з пропозицією зробити із заповідної території місце поховань. Вшанування пам’яті героїв-захисників є актуальною проблемою. Водночас проблема захисту об’єктів природно-заповідного фонду не є другорядною, адже збереження об’єктів ПЗФ є умовою благополуччя населення України. Для гідного вшанування пам’яті загиблих воїнів необхідно передусім обрати територію переважно рівнинного характеру, що унеможливить ризики зсуву ґрунтів і руйнування меморіального комплексу. По-друге, місце для меморіалу має розташовуватися в межах транспортної доступності для всіх охочих вшанувати пам’ять героїв. Крім того, досить важливою є наявність інфраструктури поблизу меморіального комплексу”, – підкреслили в ГО “УПГ”.  У свою чергу, доктор біологічних наук і завідувач відділом біології і екології Національного антарктичного центру Міністерства освіти і науки України Іван Парнікоза на своїй сторінці у Facebook виразив думку, що Київрада (ймовірно, мається на увазі столична влада, адже проєкт рішення ще не затверджено. – KВ) наносить удар “по надзвичайно цінному з точки зору охорони пам’яток та найбільш цінному з природничої точки зору об’єкту столиці”. Серед іншого, він вказав на те, що ландшафт Лисої гори, зокрема поєднання лісових масивів з лучно-степовою рослинністю, а також близькість житлової забудови, визначає розмаїття тварин-мешканців цього київського урочища. За словами науковця, багатство фауни зумовлює також той факт, що в тутешніх лісах, на відміну від експлуатованих лісгоспами, збереглося ще багато старих дуплистих дерев, що дають прихисток цілому ряду істот – тхору лісовому, горностаю тощо. “Ідея створення кладовища на Лисій горі є абсолютно несумісна ані з правовим статусом території, яка захищається статусом регіонального ландшафтного парку, ані з пам’яткоохооронним статусом, адже тут ступінь охорони ще вищий – пам’ятка національного значення. На території об’єкту немає місць, освоєння яких не призвело б до руйнування його природного і історичного комплексів. Сама ідея знищення найбільш унікального природно-культурного об’єкту видається нам неприйнятною, не має нічого спільного ані з патріотизмом, ані з здоровим глуздом, і має бути відкликана”,- зазначив Іван Парнікоза. За даними аналітичної системи Youcontrol, ГО “УПГ” була заснована у березні 2018 року. Ця організація офіційно зареєстрована у місті Васильків Київської області. Її керівником та одним із співзасновників є український еколог і зоолог Олексій Василюк, який також є відомим як співзасновник і автор декількох пісень музичного гурту “Тінь Сонця” та помічник народної депутатки поточного IX скликання Верховної Ради Юлії Овчинникової (обрана за списком партії “Слуга народу” під №84). Крім Василюка співзасновниками ГО “УПГ” вказано ще 8 осіб, серед яких відомий науковець-ботанік Іван Мойсієнко (Херсон) та директор Національного природного парку “Бузький Гард” Владислав Артамонов (село Мигія Миколаївської області). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Петро Оленич. Міністерство у справах ветеранів було створено в 2018 році шляхом реорганізації Державної служби України у справах ветеранів. Із 18 грудня 2020 року його очолює Юлія Лапутіна. Кабінет Міністрів України з 4 березня 2020 року очолює Денис Шмигаль. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада може вже найближчим часом передати земельну ділянки площею 3,44 га на вул. Академіка Каблукова, 26 в оренду ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” – компанії із орбіти відомих бізнесменів та політиків Ігоря та Григорія Суркісів. Передбачається, що земля, на якій знаходиться занедбаний стадіон “Металіст”, буде забудована – на ній зведуть житловий будинок з різними “супутніми” закладами. Юристи Київради виступили проти цього (навіть натякнули, що землі рекреаційного призначення потрібні киянам для відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів), але в профільній комісії міськради такий правовий висновок відхилили. Керівництво міста “не чує” й депутатів, які кажуть, що  столиці більше потрібні місця для заняття спортом, ніж чергові “багатоквартирні свічки”.  Як стало відомо KВ, найближчим часом Київрада може розглянути питання щодо передачі ділянки на вул. Академіка Каблукова, 26 (житловий масив Відрадний, Солом'янський район) в оренду ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-1267/ПР було зареєстроване в столичній міськраді ще 13 квітня 2021 року. Суб'єктом подачі документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.  Зазначимо, даний проєкт рішення Київрада планувала розглянути під час пленарного засідання, яке було заплановане на 13 жовтня 2022 року. Проте, це засідання не відбулося саме через претензії окремих депутатів до деяких питань порядку денного. Згідно із вказаним документом, мова йде про ділянку площею 3,44 га (кадастровий номер – 8000000000:69:287:0011), яка знаходиться під стадіоном “Металіст”. На даний момент ця земля має цільове призначення “для експлуатації та обслуговування стадіону та спортивних будівель і споруд", проте Київрада планує змінити його і дозволити використання ділянки “для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної, ринкової інфраструктури та дошкільним навчальним закладом”. Відповідно, планується змінити категорію землі – з “землі рекреаційного призначення” на “землю житлової та громадської забудови”. Документом передбачено, що після таких змін нормативна грошова оцінка даної землі зросте з 29,3 млн гривень до 808,1 млн гривень. Орієнтовне місцезнаходження ділянки Згідно з початковим варіантом проєкту рішення, термін оренди цієї ділянки має скласти 5 років. Але комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин вже рекомендувала збільшити його до 15 років. Кінцевий вердикт у даному випадку буде винесено депутатами Київради під час пленарного засідання. Як зазначено в проєкті рішення, відповідно до Генерального плану Києва, дана ділянка за функціональним призначенням відноситься до території громадських будівель та споруд. При цьому, в проєкті рішення повідомляється, що згідно з Детальним планом території (ДПТ), до якого входить ця земля і який було затверджено рішенням Київради №423/1288 від 21 квітня 2015 року, дана ділянка має дещо інше функціональне призначення – “територія житлово-громадської забудови”. Примітно, що зазначеним ДПТ було запроєктовано розміщення в межах вказаної ділянки дошкільного навчального закладу, адміністративної будівлі стадіону "Металіст" та багатоповерхових житлових будинків. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також в документі по цьому землевідводу повідомляється, що дана ділянка входила до Програми розвитку зеленої зони Києва, проте станом на 1 січня 2021 року термін дії даної програми закінчився. Тобто, до зеленої зони, на думку столичної влади, дана земля більше не входить. Нагадаємо, столична влада досі не затвердила нову програму, через що чимало міських озеленених територій найближчим часом можуть бути забудовані. Читайте: Зеленое решето: в КГГА форсируют принятие “программы уменьшения зеленых зон” У проєкті рішення зазначено, що ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” є власником комплексу будівель та споруд стадіону “Металіст” загальною площею більше 15 тис. кв.м. (включно з площею футбольного поля. – КВ). Ці об'єкти компанія придбала у липні 2012 року. Хто був попереднім власником стадіону, в документі не уточнюється, але можна припустити, що ВАТ “Футбольний клуб (ФК) “Динамо” Київ” – саме ця компанія орендувала в столичної громади ділянку під вказаним спортивним об'єктом з 2006 по 2016 роки. Примітно, що на деяких вивісках, які розміщені на стадіоні “Металіст”, досі вказано, що на ньому функціонує учбово-тренувальна база “Відрадний” футбольного клубу “Динамо”. Стадіон “Металіст” станом на червень 2021 року (фото – КМДА) Варто зазначити, що 6 жовтня 2022 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин рекомендувала внести до проєкту рішення спеціальний пункт, який передбачає, що в Містобудівних умовах та обмеженнях (МУО) на проєктування забудови даної ділянки повинні бути дотримані вимоги вищезгаданого ДПТ та повинна бути "в першу чергу передбачена реконструкція і будівництво об'єктів спортивної інфраструктури та соціальної сфери". Але, як показує практика, збудовники з легкістю обходять такі рекомендації. Нагадаємо, видачею МУО займається Департамент містобудування та архітектури КМДА, спеціалісти якого потім не контролюють виконання МУО, а в разі потреби юристи цієї структури ще й підігрують замовникам будівництва в судах. Чи має столична міськрада повноваження регулювати забудову землі за такою процедурою та чи буде майбутній орендар виконувати вказані вимоги, наразі залишається під питанням. Депутати Київради раніше неодноразово наголошували, що рекомендації схожого плану є незаконними, а міська влада, замість закріплення таких вимог у своїх рішеннях, повинна контролювати дотримання забудовниками усіх норм Генплану Києва та ДПТ. Також в проєкті рішення передбачено, що столична влада має намір стягнути з ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” грошові кошти “за використання ділянки без правовстановлюючих документів” – тобто, за той період, коли компанія вже отримала стадіон у свою власність, але не сплачувала до міського бюджету грошові кошти за використання землі. Як раніше повідомляла КВ, у законодавстві України немає норм щодо стягнення міською владою грошових коштів у таких випадках, це є компетенцією виключно суду. Чиновники КМДА і раніше неодноразово пропонували Київраді дотримуватися такого алгоритму дій: у деяких проєктах рішень щодо передачі в оренду “самозахоплених” комунальних ділянок чиновники прописували норму про необхідність виплати цих грошових коштів, але зазвичай депутати відмовлялися її підтримувати. Читайте: Чергова реформа: Петро Оленич запропонував Київраді новий Порядок регулювання земельних відносин Примітно, що управління правового забезпечення діяльності Київради 3 жовтня 2022 року повернуло цей проєкт рішення без погодження. Юристи столичного муніципалітету, зокрема, нагадали, що, відповідно до Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Тобто, вони натякнули, що забудовувати такі ділянки житлом не можна. Втім, 6 жовтня поточного року “земельно-містобудівна” комісія Київради відхилила відповідний правовий висновок. Зазначимо, невдовзі після реєстрації вказаного проєкту рішення проти цього землевідводу виступив депутат Київради Владислав Трубіцин (фракція “Слуга народу”). Він повідомив, що стадіон, незважаючи на запевнення потенційних забудовників про його “запущеність”, ще може послужити мешканцям Києва за своїм прямими призначенням. У свою чергу його колега по фракції Ксенія Семенова нещодавно назвала це “маркерним питанням для депутатів нашого (Солом'янського. – KВ) району і депутатів, які ніби-то вболівають за спорт”.  При цьому, ще в червні 2021 року заступниця голови КМДА Олена Говорова за результатами інспекції стадіону “Металіст” заявила, що столична влада повинна зберегти територію цього об'єкта, щоб мешканці Києва могли займатися спортом. Тоді посадовиця пообіцяла, що Департамент містобудування та архітектури, Департамент земельних ресурсів та Департамент молоді та спорту КМДА проведуть спільну нараду із питань розвитку та реконструкції території стадіону. Чи було проведено цей захід та якими були висновки чиновників, наразі невідомо. Хто отримає землю За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” було зареєстровано в липні 2005 року. Керівником цієї компанії вказано Володимира Ямнича, засновниками – шість компаній з Кіпру: Kirelma Enterprises, Listono Management LTD, Noresia Construction LTD, Otrenia Investments LTD, Vinsentio Holdings LTD, Merceno Holdings LTD. При цьому, в системі Youcontrol не вказано, хто є кінцевим бенефіціаром ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” (тобто, отримувачем доходів). ТОВ “ФК “Динамо “Київ” де-юре було створено в березні 2008 року. Дана компанія є правонаступником створеного в 90-х роках одноіменного відкритого акціонерного товариства (ВАТ), яке до 2016 року орендувала в столичної громади ділянкуна вул. Академіка Каблукова, 36. Наразі президентом і керівником вказаного ТОВ є Ігор Суркіс, який також є кінцевим бенефіціаром даної компанії та одним із її засновників. Іншими співзасновниками ТОВ “ФК “Динамо “Київ” вказано мешканців Києва Світлану Лобановську та Леоніда Кравчука, кіпрську компанію Alutsiana Commercial LTD, громадську організацію фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України, а також власника стадіона "Металіст" і потенційного орендаря землі під ним – ТОВ "КУА "Мтір Ессет Менеджмент". Система Youcontrol відносить ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” і ТОВ “ФК “Динамо “Київ” до групи братів Суркісів, яка контролює кілька обленерго, концерн "Славутич", "Акцент-банк", футбольний клуб "Динамо" (Київ) тощо. Ключовими особами цієї групи є Григорій Суркіс (народний депутат кількох скликань, ексвіцепрезидент УЄФА, експрезидент Федерації футболу України) та Ігор Суркіс (президент футбольного клубу “Динамо”, бізнесмен, на колажі в центрі). Зазначимо, згадана вище Світлана Лобановська є донькою нині покійного Валерія Лобановського – легендарного тренера ФК “Динамо” та збірної України з футболу. Ще один засновник ТОВ “ФК “Динамо” Київ” Леонід Кравчук – перший президент незалежної України (помер у травні 2022 року). Як неодноразово повідомляла КВ, брати Суркіси мають численні інтереси щодо столичної землі та її забудови. Наприклад, ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент” прямо або через підконтрольні компанії виступило інвестором розробки відразу декількох проєктів ДПТ – наприклад, ДПТ частини житлового масиву Сирець та ДПТ вул. Науки та вул. Ягідної. Нагадаємо, забудовники в Києві фінансують розробку ДПТ саме для того, щоб ці документи давали їм право забудовувати певні території комерційною нерухомістю. Нагадаємо також, що ТОВ “ФК “Динамо” Київ” довго і безуспішно боролося в судах за 1,48 га землі на Парковій дорозі, де зараз розташований КВЦ "Парковий" (об'єкт більш відомий як "вертолітний майданчик Януковича"). “Суперником” Суркісів у даному випадку виступало ТОВ “Амадеус Ко” – компанія із орбіти народного депутата VIII та IX скликань (у першому випадку обирався від “БПП “Солідарність”, у другому – безпартійним самовисуванцем) Максима Єфімова. Читайте: Как “Динамо “Киев” проиграло борьбу за землю под “вертолетной площадкой Януковича” Також варто зазначити, що одним із головних бізнес-партнерів братів Суркісів протягом останніх двох десятиліть є одіозний Віктор Медведчук – одіозний проросійський народний депутат (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”), який наразі підозрюється у держзраді та якого нещодавно українська влада “відправила” до країни-агресора в обмін на захисників Маріуполя. Зокрема, за даними порталу “Наші гроші”, згадане вище ТОВ “КУА Мтір Ессет Менеджмент”, яке належить Суркісам, станом на 2020 рік було офіційним власником однієї з земельних ділянок в місті Українка Обухівського району Київщини, на якій знаходився маєток родини Медведчуків. Читайте: Прокуратура судится за 35 га на берегу Стугны под Киевом, где продается особняк Медведчука  Не треба забувати, що столична влада активно сприяє забудові спортивних обєктів Києва. Наприклад, у 2021 році Київрада передала ділянку площею 3,1 га під спортивним комплексом на бульв. Академіка Вернадського, 32  в оренду ТВО “Наука-Комфорт”. Слідом за цим КМДА видала цій компанії МУО на проєктування “реконструкції вказаного спорткомплексу під житловий комплекс з об'єктами соціального та громадського призначення”. Це традиційно супроводжувалося скандалами – громадські активісти та окремі депутати столичної міськради вказували на те, що мешканцям столиці не вистачає місць для занять спортом, тоді як житлової нерухомості у Києві “в надлишку”.  Втім, ці заяви не мали ніякого результату. Цілком можливо, це було повязано з тим, що ТОВ “Наука-Комфорт”, ймовірно, входить до орбіти скандально відомого бізнесмена, депутата Київради VI скликання від “Блоку Леоніда Черновецького” Дениса Комарницького. Останнього неодноразово називали одним із “смотрящих по Києву” від очільника Офісу Президента Андрія Єрмака. Читайте: На месте столичного спорткомплекса “Наука-Спорт” разрешили проектировать жилые высотки Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року очолює депутат від партії “УДАР”, директор КП “Інженерний центр” Михайло Терентьєв (на колажі праворуч). До складу цього органу входять 24 народних обранці, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА.  Фото: колаж КВКиївВлада