Головна водна артерія України померла, - каже еколог, доктор технічних наук Євген Яковлєв. Єдине, що залишається нам, - призупинити процес деградації води. Наразі це ще можна зробити. Але зволікання - без перебільшень - подібне до смерті. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Юн-Пресс-KV: Більшість екологів сьогодні схожі у думці, що Дніпро - це мертва річка. Що в розумінні фахівця означає термін “мертва” річка? Євген Яковлєв: Кожна здорова ріка - жива екосистема, яка має здатність до самоочищення. Тобто, вона здатна природним способом позбавлятися від надлишків забруднень. Дніпро не вмирає, він, де-факто, мертвий в силу того, що втратив здатність до самоочищення. Юн-Пресс-KV: Чому? Євген Яковлєв: Насамперед тому, що він техногенно-деформований, у нього немає нормального поверхневого водообміну, а також стоку ґрунтових вод. На сьогоднішній день продовжують нарощуватися зміни водного балансу і якості води, яка надходить у Дніпро.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Однією з найголовніших проблем є недостатньо ефективне очищення промислових стоків. Незважаючи на те, що їх кількість помітно знизилася - рівень забруднення продовжує наростати. Юн-Пресс-KV: Можливо якимось чином відновити природні параметри річки і її цикл самоочищення? Євген Яковлєв: Якщо брати саме комплекс взаємодії поверхневих і наземних вод, то, на мою думку, це вже неможливо. Юн-Пресс-KV: Деякі активісти вважають, що після спуску, наприклад, Київського водосховища покращиться проточність Дніпра і це благотворно позначиться на його екологічному стані. У теорії, не раціональніше було б вчинити саме так? Євген Яковлєв: Справа в тому, що спуск водосховища в загальному плані процедура недостатньо вивчена, але, тим не менш, за першими параметрами вона є небезпечною. Мої колеги Олег Войцехович і В`ячеслав Шестопалов не раз помічали, що після спуску залишаються мули, які, висихаючи, можуть почати міграцію з вітром. Змінюється рівень ґрунтових вод, вони починають опускатися і тим самим тиснути на берега, посилюються ерозійні та зсувні процеси. Також, сьогодні до Дніпра прив`язана маса водозабірних, портових споруд і при спуску рівня, вони всі виявляться в нових умовах. При яких для їх подальшої роботи потрібна буде перебудова. Не варто забувати і про те, що через спуск ми можемо викликати додатковий процес прискореної міграції забруднень. Відповідно, берегова зона Чорного моря може постраждати дуже сильно від цього. Юн-Пресс-KV: Не секрет, що одним із головних болів для Дніпра є його обміління. З чим це пов`язано та якими можуть бути наслідки? Євген Яковлєв: Проблеми обміління позбутися неможливо, тому, що греблі зупиняють так званий твердий стік. Це піщано-глиняний матеріал, який йде нижньою частиною річкового стоку і коли ставиться гребля, то він зупиняється. У той же час, сьогодні йде активний видобуток піску в ряді водосховищ, при якій порушується природний рівноважний профіль, який вже склався в умовах водосховищ. Так починається перерозподіл цих піщано-глинистих матеріалів, в результаті чого починають з`являтися мілини біля опор мостів, де зменшений перетин русла річки і збільшена швидкість. Саме цей піщано-глинистий матеріал може виноситися, через що оголюються опори. Я чув, що в Україні такі тривожні сигнали були. Поступово збільшується ризик коливань мосту, через що можна вийти на аварійний режим експлуатації. Юн-Пресс-KV: Гуляючи влітку набережною Дніпра в Києві, неможливо не помітити, що вода в Дніпрі неприродного зеленого кольору і від неї йде вкрай неприємний запах. З чим це пов`язано? Євген Яковлєв: Це пов`язано безпосередньо з процесом евтрофікації річки. Простіше кажучи, це процес аномального росту водної рослинності і зокрема синьо-зелених водоростей. Даний процес дійсно сьогодні йде і пов`язаний він з вкрай високим рівнем фосфатів у воді, які є благодатним ґрунтом для розвитку цих мікроорганізмів. Розвиток цих рослин призводить до того, що в воді зменшується кількість кисню, вона починають буквально гнити. Це призводить до масового мору риби. Читайте: Днепровская вода: пить нельзя, купаться тоже нежелательно На жаль, процес цей зупинити неможливо, бо Дніпро нездатний сам себе очищувати тому, що він техногенно-деформований. Не варто також забувати, що Дніпро “годує” приблизно 70% питного водопостачання України, хоча за якістю він абсолютно непридатний. Юн-Пресс-KV: Куди ж дивляться відповідні інстанції? Євген Яковлєв: Мої колеги, члени-кореспонденти НАН України Аркадій Шапар і академік Володимир Гончарук, не раз звертали увагу на те, що у нас в питному стандарті близько 40 показників, тоді як в Європі їх близько 130. За фактом, з цих заявлених 40, контролюються менше половини. Юн-Пресс-KV: Яка ситуація з очищенням води в Україні? Євген Яковлєв: У нас є системи очищення води, однак, вони малоефективні. В Україні використовують від 2 до 3 ступенів очищення води, в той час як в розвинених країнах використовують від 8 до 12. У нас в основному йде хлорування води, а в усьому світі подібні методи давно не використовуються. Оскільки хлор вступає в реакцію з рядом сумішей, домішок і утворює великий ланцюжок токсичних сполук. Читайте: Днепр находится на грани экологической катастрофы В Європі працюють ультрафіолетові, акустичні та інші, більш безпечні системи очищення. В умовах наростаючого забруднення великих українських річок, вода яких активно використовується в питному ланцюжку, ми по ефективності очищення починаємо відставати від техногенних змін і тому формуємо підвищені ризики для здоров`я людей. Юн-Пресс-KV: Чи є вихід із ситуації, що склалася? Євген Яковлєв: Я вважаю, що, в першу чергу, необхідно максимально перейти на питне водопостачання за рахунок підземних вод. Подібна практика у нас є. Це було зроблено за Києвом після аварії на ЧАЕС, коли необхідно було терміново відірвати людей від водопостачання з забруднених Десни і Дніпра. Для цього по Києву пробурили близько 150 артезіанських свердловин, які сьогодні працюють як бювети. Велика частина рекомендацій водно-рамкової директиви Європейського Союзу базуються саме на обґрунтуванні переважного використання підземних вод для господарсько-питних цілей. Юн-Пресс-KV: Продовжуючи тему Чорнобиля. Після аварії існувала загроза проникнення радіонуклідів у Київське водосховище. Завдяки заходам щодо захисту води від радіації більшу частину небезпечних речовин вдалося зупинити, але не всі. Зараз вони осіли в мулі Київського моря. Чи існує небезпека змиву радіації вниз за течією на сьогоднішній день? Євген Яковлєв: Я сам чорнобилець, активно працював на місцях аварії з колегами-академіками Шестопаловим, Соботовичем, Барьяхтером і іншими у виконанні цих заходів. Виходячи з досвіду, можу сказати, що наземна міграція і поверхневий змив радіонуклідів з проммайданчика Чорнобильської АЕС був зупинений більш ніж на 90%. Однак те, що прийшло з повітряними потоками і осіло на поверхні водосховища, виключити не можна було. Читайте: Водный путь Е40: риск радиационного заражения Днепра (видео) Протягом першого десятка років після катастрофи радіонукліди були поховані, покриті шаром непроникних піщано-глинистих порід і таким чином суттєвого впливу на якість дніпровських вод не чинили. Юн-Пресс-KV: Чи існують у держави якісь єдині шляхи порятунку Дніпра? Євген Яковлєв: На жаль немає. Пояснюють це чиновники банальним браком грошей. Юн-Пресс-KV: Які початкові заходи можна було б зробити, щоб призупинити процес деградації якості води? Євген Яковлєв: По-перше, потрібна оновлена ​​державна програма. По-друге, необхідно виходити на міжнародну співпрацю, враховуючи досвід інших країн. По-третє, потрібно створити ефективну систему моніторингу. Ну, і четверте, потрібно науково обґрунтувати гранично допустимі зміни в басейні Дніпра. Дотримуючись цих пунктів, ми зможемо вийти на екологічно безпечний стан річки і по її басейну, і по прибережній зоні Чорного моря. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Фото: Украина криминальнаяKиевVласть

Сегодня, 26 января 2018 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Барышевском, Белоцерковском, Бориспольском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Иванковском, Киево-Святошинском, Кагарлыцком, Макаровском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском, Фастовском и Яготинском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона. Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго". *FB Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице. Районний підрозділНаселенний пунктВулицяВідкл.уст.РоботиЧас26.01Баришівський РПЛехнівкаВсіПЛ-10 кВ Л-44 ЛехнівкаЗаміна та ремонт елементів електромережіз 8 по 17 годБаришівський РПБерезаньвул. Київська, СоколіТП-289Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годБілоцерківський РПс. . Томилівкавул. Набережна , Шевченка, 1-го ТравняТП-11 Л-3Розчистка трасиз 8 по 17 годБілоцерківський РПс. Яблунівкавул. ОкружнаТП-268 Л-5Розчистка трасиз 8 по 17 годБілоцерківський РПм. Біла Церквавул. Радгоспна, пров. ЛеваневськогоТП-288 р-н РадгоспнаРозчистка трасиз 8 по 17 годБориспільський РПБориспільвул. Дзержинського, вул. Яцюти, пров. Щорса, вул. ТуполеваТП-114 Л-1, Л-2Розчистка трасиз 8 по 17 годБроварський РПс. СемиполкиКиївське шоссе, Старий шлях, Красуцького, ОбузнаK06-L004-TS0290/M01 Л-1Капітальний ремонтз 8 по 17 годБроварський РПс. КняжичіГагарінаK06-L004-TS0876/M02 Л-2Розчистка трасиз 8 по 17 годВасильківський РПс. Яцькивул. КомсомольськаТП-301 Л-8Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годВасильківський РПс. Саливінкивул. Лугова, 50-річчя жовтняТП-475 Л-1Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годВасильківський РПс. Глевахавул. Леніна, вул. МорозоваТП-1044 Л-1Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годВасильківський РПс. В Вільшанкавул. Київська, вул. Хліборобська, Київська, вул. Залісся. СадоваПЛ-10 кВ Л-ТП-148Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годВишгородський РПс. Осещинавул.ПЛ 0, 4 кВ Л-1 від КТП-331Заміна та ремонт елементів електромережіз 10 по 18 годВолодарський РПс. РогізнаКоцюбинськогоЛ-2 від КТП-122Капітальний ремонтз 8 по 17 годЗгурівський РПх. СвободаШевченко , Зоряна , ПольоваЛ-3 від КТП-213Розчистка трасиз 8 по 15 годІванківськийМарківкаЩорса, КіроваЛ-3 від ТП-546Розчистка трасиз 8 по 17 годІванківськийІванківЕнергетиків, Хоменка, К. Терентюк, Дзержинського, Автомобілістів, Поліська,ПЛ-10 кВ №12 "Комінтерн"Капітальний ремонтз 8 по 17 годІрпінськийсмт Ворзельвул Миру Котляревського пр-т Жовтня ЗалізничнаПЛ-0. 4 Л-1, 4, 8 ТП-84Чистка трасиз 8 по 17 годК.Святошинський РПХотівКарла Маркса, ЩорсаТП-445 Л-1, 2Розчистка трасиз 9 по 17 годКагарлицький РПс. Шпендівкавул. ОльховськогоЛ-3 ТП № 348Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годКагарлицький РПс. Буртивул. БіликаЛ-1 ТП № 151Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годКагарлицький РПс. Балико-Щучинкаповністю по населеному пунктіПЛ-10кВ Л-19 "Б. Щучинка" на ділянці за ЗТП 812Заміна та ремонт елементів електромережіз 8 по 17 годМакарівський РПМотижинвул. ЩорсаТП-39 Л-1, Л-2Технічне обслуговуванняз 8 по 19 годМакарівський РПАндріївкавул. Перемоги, поштаТП-21 Л-1, Л-3Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годОбухівський РПс. Красна СлобідкаленінаТП-38 Л-2Розчистка трасиз 8 по 17 годП-Хмельницький РПВовчківм-н ЧАЕСТП-606 Л-2Розчистка трасиз 8 по 17 годРокитнянський РПРокитнеЧервона Січ, ПрорізнаКТП-5 Л-2, 4, 5Капітальний ремонтз 8 по 17 годРокитнянський РПБирюкиГагаріна. ДачнаКТП-146 Л-3Заміна та ремонт елементів електромережіз 8 по 17 годСтавищенський РПс. Розкішнавул. ЛісоваЛ-1 КТП-169Розчистка трасиз 8 по 17 годТаращанський РПс. Станишівкавул. Набережна, ПольоваТП-176 Л-2Розчистка трасиз 8 по 17 годТаращанський РПс. Ківшоватавул. НабережнаТП-161 л-1Розчистка трасиз 8 по 17 годТаращанський РПМ. Таращавул, Свободи, Перемоги, І. Франка, Володимира Сікевича,ТП-55 л-3демонтаж дротівз 8 по 17 годТаращанський РПМ. Таращавул. МихайлівськаТП-333Заміна та ремонт елементів електромережіз 8 по 17 годТетіївський РПс. ДенхівкаГосподарствоТП-1115 Л-3Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годФастівський РПс. М. СнітинкагосподарствоТП-192 ПЛ-0. 4кВ Л-2Технічне обслуговуванняз 8 по 17 годФастівський РПм. Фастіввул. ЄвропейськаТП-24 ПЛ-0. 4кВ Л-1Заміна та ремонт елементів електромережіз 8 по 17 годЯготинський РПЯготинПоштоваТП-25 Л-2Розчистка трасиз 8 по 17 год Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности. Напомним, 7 ноября ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года. Более 89% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежит компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являются собственностью российской компании VS Energy. Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 26 января 2018 года (полный список населенных пунктов) Фото: phoneinf.com KиевVласть

26 квітня минає 31-річниця з дня катастрофи на ЧАЕС, хоча пройшло вже багато років, проте “чорний” день трагедії в Чорнобилі, продовжує хвилювати людей, адже лихо завдало неабиякої шкоди, не лише Україні, а й всьому світові. Чорнобильська АЕС виробляла десяту частку електроенергії України, розташована поблизу міста Прип'ять, за 110 кілометрів від Києва. В ніч на 26 квітня 1986 року, внаслідок вибуху четвертого енергоблоку, сталася екологічно-гуманітарна катастрофа, яка вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Відбувся радіоактивний викид великої потужності. Чорнобиль - це майже 10 відсотків території, що зазнала прямого радіаційного ураження, це тисячі людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити свої домівки, жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівичило чорнобильське лихо, а скільки відчайдушних пожежників кинулось у полум’я  рятувати світ, наслідки - масштабні! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Причини аварії довгий час з’ясовувалися, хід розслідування постійно змінювався, багато фактів замовчується й досі. Ця трагедія забрала життя великої кількості людей, завдала шкоди здоров'ю мільйонів українців, а її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. І не лише 26 квітня (у роковини Чорнобильської трагедії), варто пам’ятати і віддавати шану тим мужнім людям - ліквідаторам, які здійснили справжній  подвиг, ставши на боротьбу з невидимим ворогом. Ми маємо молитися за тих, хто відійшов у вічність і бажати здоров’я тим, хто лишається з нами. Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Олександр Тигов, екс-голова Києво-Святошинської районної ради, ініціатор громадського об’єднання  “РУХ територіальних громад”  КиевVласть

Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Згурівської районної ради Олександром Івченком. KV: Охарактеризуйте бюджет Згурівського району 2016 року. Чи буде приріст у 2017 році? Олександр Івченко: У 2016 році план бюджету виконано на 134,7%. З минулого року залишилося близько 1,7 млн гривень залишків. Ці гроші ми розподілили на фінансування наших програм і освіти. У порівнянні з минулим роком податків до бюджету надійшло більше на 52%. Головні наповнювачі - це СП ТОВ “Нива Переяславщини” (13%), ТОВ “Краєвид” (5,4%), СТОВ “Урожай” (5,1%), ТОВ “Українська молочна компанія” (4,9%). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування? Олександр Івченко: Так, першочергові – це ремонт дорожньої інфраструктури та впровадження енергозберігаючих технологій у бюджетних закладах. До області ми подали ряд пропозицій по об’єктах в порядку пріоритетності для включення до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2017 роки. Йдеться про капітальні ремонти доріг (смт Згурівка, села Турівка, Черевки, Середівка, Великий Крупіль, Красне), реконструкцію будинку культури і будівництво міні-фубольного поля зі штучним покриттям (смт Згурівка), будівництво водогонів, бюветів, буріння свердловини на воду (смт Згурівка, села Красне та Черевки). Ці об’єкти є дуже важливими для району, хоча ми мало покладаємо надій на те, що нам допоможуть з будівництвом районного будинку культури, на що необхідно більше 13 млн гривень. Проте, він нам дуже потрібний. У нас в районі зараз його взагалі немає. Всі зібрання, свята і прийоми відбуваються у адмінбудинку. Cподіваємося й на підтримку нашої пропозиції щодо будівництва сучасного спортивного майданчика зі штучним покриттям. Адже для численних футбольних команд в районі це дуже актуально, тим більше, що поруч розташований найбільший навчальний заклад району – Згурівська ЗОШ I-III ступенів, в якій  навчається майже 500 учнів. KV: Згурівщина - це сільськогосподарський край. Чи є проблеми з земельними паями? Олександр Івченко: Звичайно, є. Є земля, отже, є і проблеми. В середньому у Згурівському районі паї по 2-4 га. За них ведеться конкуренція між аграріями. Проблеми виникли ще під час розпаювання земель колективної власності. Гадаю, цей процес у нас в державі проводився поспіхом, необдумано. Свого часу розпаювали все, що можна було розпаювати, сільрадам не залишили навіть земель запасу та ділянок для соціальної сфери. KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі? Олександр Івченко: Звичайно. Я б узагалі не ставив на порядок денний обговорення відміни мораторію найближчі 10 років! Сумніваюсь, що до цього часу населення України заживе заможно, і кожен зможе купити собі клаптик землі. Зняття мораторію вигідне не аграріям, а великому бізнесу. Якщо дозволити продаж сільськогосподарської землі зараз і відкрити ринок землі, земля Київщини ризикує опинитися монопольно в недбалих руках. Наші фермери також проти зняття мораторію. Вони кажуть, щойно відкриють ринок землі, завтра приїде хтось із мішком грошей, і всі запропонують на продаж свої ділянки. А фермер, який довго обробляв землю, може лишитися ні з чим, бо в нього такого мішка з грошима немає. KV: Яка ситуація з робочими місцями в районі? Олександр Івченко: З кожним днем робочих місць лишається менше і менше. В нас район аграрний, промислових підприємств дуже мало, в основному робота є у сільськогосподарській сфері. Крім того, підприємства почали закуповувати сучасну техніку, що теж тягне за собою зменшення робочих місць. До того ж, багато що із нової техніки нелегко опанувати. Наприклад, є такі комбайни, що простіше навчитись літаком керувати, ніж на них працювати... KV: Раніше у медіа обговорювалася проблема виділення земельних ділянок учасникам АТО та маніпуляції чиновників з цього приводу. Чи виділяються зараз у Згурівському районі земельні ділянки “для своїх” під виглядом наділів для АТОшників? Олександр Івченко: Скандал, який останнім часом викликав найбільший резонанс, розгорівся навколо двох земельних ділянок загальною площею 70 га. Одна з цих ділянок у Держгеокадастрі вважається територією поза межами населеного пункту смт. Згурівка, хоча за старим (але нині діючим генеральним планом Згурівки) земельна ділянка перебуває в її межах, як землі промисловості і є, по суті, стратегічною для населеного пункту для впровадження інвестиційних проектів. На превеликий жаль, громада району практично позбавлена повноважень надавати в користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, що знаходяться у її адміністративно-територіальних межах. Я повністю підтримую позицію Аграрної партії України щодо передачі розпорядження землями за межами населених пунктів від Держгеокадастру до місцевих територіальних громад. Лише громада має право вирішувати, як використовувати землі, які їй належать. Взагалі, Держгеокадастр – дуже цікава структура. Вищезгадані ділянки були надані нею з численними порушеннями. 8 лютого 2017 року за позовом Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Згурівський районний суд визнав недійсними накази Головного управління Держгеокадастру в Київській області та договори оренди і зобов’язав повернути земельні ділянки державі. Зараз дана справа знаходиться на стадії апеляції. Сьогодні питання забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками в районі не є настільки гострим, як раніше. Ми забезпечили всіх учасників АТО землею і без цих двох ділянок. В нас вже оформлено 189 заяв від учасників бойових дій, які є жителями нашого району. Подробней: Киевоблсовет просит Госгеокадастр  отдать участникам АТО земли в Згуровском районе KV: Чи працює в районі Prozorro? Олександр Івченко:  Prozorro у нас працює, хоча є кілька нюансів у процесах закупівлі. Наприклад, купували на Згурівську селищну раду трактор. Переміг у конкурсі підприємець, який не подав вчасно документи. Він так і не вийшов на зв’язок. Довго чекали, а потім вирішили звернутися до підприємства, яке пропонувало дорожче. І хоча закупівля була для нас терміновою, потім почули немало звинувачень в маніпуляціях з її процедурою. Старе і звичне завжди здається кращим, як не крути, хоча і воно потребує змін. Я за те, щоб залишити в системі лише закупівлі по 200 тис. гривень і більше. Купувати у ній абсолютно все, навіть відносно недорогі товари та послуги, - недоцільно. Це не настільки великі затрати і не настільки великий ризик зловживань для Згурівського району. KV: Які соціальні проблеми в районі потребують негайного вирішення? Олександр Івченко:  Наш район після аварії на ЧАЕС активно приймав ліквідаторів. Звідси – проблема онкозахворювань. У нас на обліку стоїть 500 осіб. Здавалося б, небагато, але відносно загальної кількості населення – 17 тисяч – це суттєво. Знову ж таки, державна програма за цим захворюванням раніше була, тепер не працює. Є проблема кадрів в освіті і медицині. Якщо нічого не зміниться, то через декілька років 70% спеціалістів покинуть робочі місця й підуть на пенсію. Інтерни від нас тікають, мовляв, перспектив на Згурівщині нема. Та й умови роботи погані. Приміщення центральної районної лікарні - колишні конюшні - має вигляд, наче хата-ліпанка, вони потребують капітального ремонту. Але ми вже розробили до співфінансування проект, подали на обласний рівень і сподіваємося на його успіх. Після подій на Сході до нас переїхала сім'я кваліфікованих лікарів з Луганської області - анестезіолог і терапевт. Ми надали їм квартиру, люди живуть і спокійно собі працюють. Також плануємо переобладнати в житлове приміщення для “бюджетників” недіючий гуртожиток Згурівського професійного ліцею, але поки що він перебуває на балансі Міносвіти. KV: Ви зверталися до Міністерства щодо передачі цього приміщення на баланс району? Олександр Івченко: Так,ми вже неодноразово звертались до міністерства через КОДА з проханням передати приміщення з державної до комунальної власності громади району, але відповіді не отримали. Знову ж таки, повертаючись до найбільших проблем району, варто зазначити і малокомплектність шкіл. Минулого року держава давала близько 16 тис. гривень на рік на одного учня, а у нас місцями ця сума по окремих закладах доходила у 2016 році до 30 тис. гривень. Минулого року у нас була школа в селі Красному, яка терміново потребувала оптимізації, хоча вона і найновіша в районі. На 5 учнів було 12 вчителів, це ненормально як для перших, так і для других. Школу не без супротиву громади закрили. Приміщення передали селу, щоб його зберегти. Зараз там розміщені всі структури: ФАП, сільрада, бібліотека. Ще зробили там 2 групи дитячого садка. Я коли виступав на зустрічі з громадою, казав - усе в ваших руках. Робіть діток - і школа знову оживе. KV: Дітей зараз возять на навчання у іншу школу? Олександр Івченко: Так, діти зараз навчаються у Згурівці. Тут і матеріально-технічне забезпечення краще, є фізкультурно-оздоровчий комплекс поруч, комп’ютерні класи. Але шкода, що школу в Красному довелося закрити. Це мало бути моїм першим місцем роботи. Після закінчення педінституту отримав направлення саме в с. Красне. Але не склалося. Колись це була потужна школа. Коли я в кінці 90-х працював у відділі фізичної культури і спорту Згурівської райдержадміністрації, я всім вихвалявся, що у мене є село в районі, де 2 спортзали: один у школі, один у клубі. Їх ще колгосп будував. Зараз і спортзал, і клуб за своїм технічним станом дещо нагадують Брестську фортецю… KV: Які громади створюються в межах Згурівського району і чи є в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні? Олександр Івченко: Наш район за перспективним планом – це одна об’єднана громада. Сюди входить 41 населений пункт: 20 сільських і одна селищна рада. 4 сільради це питання ще не розглядали, всі інші прийняли пропозиції Згурівської селищної ради на об’єднання. Є такі сільські ради, яким діватися просто нікуди. Ми межуємо з Чернігівською областю. Села на околиці району навіть не мають грошей, не мають бюджетоутворюючих підприємств. В іншому разі вони просто залишаться біля розбитого корита. І це справді проблема. Загалом, в цьому питанні на нас ніхто не тисне, а з іншої сторони - немає ніякої роз’яснювальної допомоги. До процесу треба підходити виважено і не пороти гарячку. Наразі зараз немає жодної довіри до реформаторів як зі сторони громади, так і зі сторони сільських голів. Останні сьогодні мають визначені законом функції та повноваження до 2020 року і, зрозуміло, не хочуть щось змінювати. Головне в цьому процесі – перспектива подальшого розвитку громади. KV: Згурівський район взагалі не отримує інформації щодо адмінтерреформи? Олександр Івченко: Чому ж ні? Приїжджав голова офісу реформ Володимир Удовиченко. Цього агітатора адмінтерреформи депутати та сільські голови засипали питаннями про податки, землю, про доцільність об’єднання самодостатніх громад і навпаки бідних, про старост і їх повноваження, про доступність послуг для громадян, про школу і медицину, про транспортне сполучення і дороги і.т.д. Обіцяють багато, але до цих захмарних обіцянок люди ставляться з недовірою. Для нас яскравим прикладом перспектив реформування сьогодні є Калитянська громада. Читайте: Провалы децентрализации. В Киевской области со скандалом раскалывается первая объединенная община KV: Цього року можна очікувати появи на мапі Київщини Згурівської об’єднаної територіальної громади? Олександр Івченко: Цього року, думаю, створення Згурівської ОТГ очікувати не варто.  Я так навіть сільським головам відповідаю. Це – процес не одного дня, і ми будемо все проводити по процедурі у відповідності до Закону. На сьогодні є настрої в селах Великий Крупіль і Жуківка приєднатись до Березанської ОТГ.  Кажуть, що в Березані їм буде краще, бо “там залізниця є”. Я такого не розумію. Невже вони думають, що після об’єднання зі Згурівщною їх на залізницю будуть за перепустками пускати? Ще одна причина - “там лікарня”. Знову ж таки, зараз проводиться поділ на госпітальні округи, і не варто розглядати це як перспективну перевагу. Немає гарантії, що лікарня збереже свій статус в тому вигляді, як зараз, а от школи можуть позбутися. І кому тоді буде краще? Звичайно, Згурівщина зацікавлена в тому, щоб зберегти у нас такі села, як Великий і Малий Крупіль. Там розташоване велике підприємство ТОВ “Українська молочна компанія”. Це потужне, сучасне підприємство, де молочне стадо сягає 7 тис. голів. Підприємство яке є однією з візитних карток району. Не соромно показати іноземцям, не кажучи вже про те, що це - робочі місця і регулярні надходження до бюджету. KV: У Вас була розмова з головою Березанської міської ради щодо цього села? Олександр Івченко:  Ні, ми про це не розмовляли. Згурівщина наче осторонь стоїть і споглядає на це все… Знаю, що голова Згурівської РДА мав з ним розмову, то Володимир Тимченко начебто не зазіхає. Але хто ж вам зізнається в такому? Я розумію, що якісь “гінці” з Березані все ж навідувалися у Великий Крупіль та Жуківку. Читайте: Ивченко Александр Николаевич KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру в політиці? Олександр Івченко: Я не амбітна людина і кар’єра стоїть не на першому місці в житті. Якщо буде достатній рівень довіри від громади, готовий працювати. Коли йшов у депутати, не мав на меті сісти у крісло голови районної ради. Мене обрали не з першого разу - ми конкурували із нинішнім і попереднім головами РДА. З приводу планів на майбутнє – мої повноваження діють до 2020 року і я вважаю, що далі йти ще рано. Мені ще бракує досвіду. Хотілося б зробити більше для району - вирішити питання медицини, освіти, комунального господарства, реалізувати декілька інвестиційних проектів, які дадуть робочі місця і наповнять бюджет. Хотілося б підняти рівень спортивного виховання, бо інвентарю в школах майже не залишилось. Я думаю, було б доречним ввести в сільську структуру місцевого самоврядування посаду спеціаліста з фізичної культури і спорту. В нас у районі є 12 футбольних і 22 команди з футзалу. Це суттєвий показник. Тому одна з моїх цілей – зміцнити сферу фізичного виховання і спорту в районі. Читайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було” Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки” Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи” Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти” Петро Качкалда: “Вже давно стоять “Боїнги”, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі” КиевVласть

Український парламент рясно представлений обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своїх округах, дехто знаходиться із місцевою владою в стадії війни, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися із тим, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевVласть вирішила провести серію інтерв’ю із обранцями, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представлятиме на осуд читачеві розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом від Київщини Олександром Марченком (член депутатської групи партії "ВО “Свобода"). KV: Які з проблем Київської області, на Вашу думку, є найбільш актуальними? Які з них не вирішуються протягом десятиліть через специфічні особливості пристоличного регіону? Олександр Марченко: На Київщині продовжується знищення головного нашого ресурсу - людського. Це політична проблема, адже влада не має ніякої стратегії для його збереження. Людей під час війни виганяють на заробітки за кордон.  Лише цього року з Київщини на заробітки виїхало 17 500 людей, - професійних, кваліфікованих, сильних фізично. Підкреслю, це лише цьогоріч! І влада на місцях навмисне замовчує ці шалені цифри. Містечка на Київщині завішені оголошеннями “Робота в Польщі”, “Робота в Чехії” і т.д. Це - величезний недолік у роботі місцевих, обласної та центральної влад, і правлячі сили декларують все для того, щоб ми покидали українську землю. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: Що потрібно робити владі, щоб хоч якось реабілітувати таку ситуацію? Олександр Марченко: В першу чергу, зайнятися соціально-економічними питаннями, щоб як мінімум зберегти робочі місця. Не “фейкати” про створення нових, а саме не допустити росту безробіття. Розібратися, з чого ментально складається область, район, кожне містечко та село. Наведу приклад свого округу. Біла Церква - це третина працівників будівельної галузі, третя частина - харчової, переробної та машинобудівної галузей, і ще третина - це бюджетна сфера. Це - величезний виробничий досвід. Не варто придумувати велосипед, бо наші люди мають і хист до такої роботи, і необхідну базу знань. Так,ми в Білій Церкві маємо машинобудування, але чомусь ніхто з білоцерківських підприємців не виграє тендери “Укроборонпрому”, який, натомість, користуються іноземними пропозиціями. А для того, щоб наша продукція мала попит, потрібні спільні зусилля влади, яка виділяє земельні ділянки для розширення потужностей, та монополіста, який підводить інженерні мережі, а також співфінансування бюджетів різних рівнів. KV: Ваше ставлення до адміністративно-територіальної реформи та ідеї добровільного об’єднання громад. Олександр Марченко: Я б назвав цей процес добровільно-примусовим об’єднанням. Відповідний закон депутати-”свободівці” у Верховній Раді не підтримали. Реформа вже проводиться не перший рік, а досі ніхто не знає, які довідки і де можна отримати, з якими питаннями можна звертатися у сільську раду, яка, до речі, сьогодні у деяких депресивних селах Київщини є чи не єдиним місцем працевлаштування. І роздуваючи апарат у центрі, влада знищує управління на місцях. “Свобода” обов’язково запропонує українцям адміністративно-територіальний устрій, який тут ментально знайомий. Це - створення трьохсот повітів, розширення сільських рад. Це ті стежки, які у нас стоптані історично, формат, коли люди прив’язані до якогось центру. Зараз у нас відбувається своєрідне накопичення. Голови РДА і об’єднаних громад скоро почнуть один одного з‘їдати, бо переплутали повноваження. Так, нам потрібна професійна адміністративно-територіальна реформа, але таких аморфних утворень, як райдержадміністрація та облдержадміністрація, навіть на даному етапі розвитку просто не повинно бути, - їх функції легко можуть виконати виконкоми при районних радах. KV: Нещодавно прийнятий Закон №5520, який дав можливість селам приєднуватися до міст обласного значення, має перспективи в Київській області? Власне, на його прийняття чекали в місті Березань. Навколо об’єднання Білої Церкви з довколишніми селами також постійно точаться дискусії... Олександр Марченко: Гадаю, до міст обласного значення ні в якому разі не можна приєднувати села. У кожного міста так багато проблем, що селам таке об’єднання нічого хорошого не принесе. Давайте відверто: хіба буде прагматичний голова дбати про якийсь хутірець під містом, якщо більшість його виборців - це місто? Сумніваюсь. Наші управлінці краще проведуть благоустрій кількох центральних алей і покажуть свою роботу десяткам тисяч виборців, а не займатимуться проблемами сотні жителів села, яке виявило бажання приєднатися. KV: Побутує думка, начебто, Київщина розвивається лише за рахунок своєї землі, і саме земля є найперспективнішим ресурсом регіону. Наскільки це твердження, на Вашу думку, відповідає дійсності? Чи на часі зараз скасування мораторію на продаж землі? Олександр Марченко: Київщина - це потужний сільськогосподарський край, громади якого розвиваються завдяки обробітку землі та урожаю. А от на продажі землі тримається єдина сила - система чиновників. Для них якраз є небезпека: якщо закінчиться вільна земля, чим тоді торгувати? Земля - це стратегічний ресурс, який давно вже “викачують” у громади олігархи. У Київській області - Засуха, в інших областях свої діячі… Але якщо у нас відбудеться скуповування землі у великих об’ємах - це неправильно. Люди, доведені до відчаю бідністю і хворобами, можуть за безцінь продати кільком великим власникам свої наділи. І це - штучний процес, який ні до чого доброго не доведе. Тому питання відміни мораторію для держави - неприпустиме. Вона повинна зайнятися професійною оцінкою землі, щоб люди отримували за її оренду гідну плату, а орендарі поводили себе не так, ніби ми на цій землі живемо один день.   KV: Ви співпрацюєте з облдержадміністрацією? Олександр Марченко: Я взагалі рідко звертаюся до влади на місцях, намагаюся більше використовувати свої депутатські повноваження для роботи, але нещодавно таки звернувся до голови ОДА Олександра Горгана з пропозицією співфінансування бюджетами різних рівнів деяких соціально важливих об’єктів. Зокрема, потребує реконструкції Київський обласний онкодиспансер у Білій Церкві. Необхідно побудувати сучасне відділення хіміотерапії. Ця проблема несправедливо залишається поза увагою, адже Біла Церква - “лідер” Київської області за статистикою онкозахворювань. Ми випереджуємо Київську область у 3,5 рази, Україну загалом - у 12 разів. Місто свого часу стало базовим для переселення жителів Прип’яті після аварії на ЧАЕС. І хворіють у нас не тільки ліквідатори аварії, не тільки очевидці горя, але й їх нащадки.  Крім того, попросив розглянути питання добудови школи №18. Діти ходять у місті обласного значення у їдальню за півкілометра від школи, минаючи дуже незручні дорожні переходи. Крім того, там немає нормального спортзалу, хоча школа далеко не найгірша в місті. Актуально також будівництво дитячого садочка в районі Піщаний. Там поселилося багато молодих сімей, які змушені відвозити дітей у найближчий дошкільний заклад, а в громадському транспорті це вкрай незручно. Ще два питання серед поданих мною - будівництво об’їзної дороги навколо Білої Церкви та багатоквартирного житла для військових, адже в Білій Церкві базується потужна 72-га військова бригада. KV: В адміністрації відреагували на Ваші звернення? Олександр Марченко: Я отримав лише одну відповідь від голови КОДА Олександра Горгана щодо онкодиспансеру. Звучить вона в руслі “ми купимо маршрутки і будемо возити людей у Київ”. Але для чого так знущатися над людьми? Я обов’язково зустрінуся з ним особисто і не раз підніму це питання. Я вважаю, це ненормальний підхід до роботи зі сторони всієї команди, а “службісти” і взагалі таким чином підставили свого голову. KV: Тобто, підставили свого голову? Хтось навмисне готує і подає Горгану некоректні документи? Олександр Марченко: Таке припущення очевидне. Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі, якщо роблять отакі фейкові відповіді і відносять керівнику. І саме через такі відповіді у мене формується незрозуміле ставлення, надіюсь, це звучить достатньо коректно, до пана Олександра Горгана, який ставить на аркуші свій підпис. А щодо реконструкції диспансеру у Білій Церкві є декілька висновків Міністерства охорони здоров’я, Володимир Гройсман підтримав це питання, а ОДА планує купувати онкохворим людям маршрутки… Сміх і маячня. KV: Як Ви вважаєте, чи впливає Ваш колега Ярослав Москаленко на прийняття рішень у ОДА? Олександр Марченко: Стверджувати однозначно не берусь, але той факт, що голова ОДА співпрацює з Ярославом Москаленком і прислуховується до його думки, - очевидний. Але, знаєте, була б з цього користь якась…Я цього поки що не бачу. KV: Як Ви вважаєте, конкурс на посаду голови ОДА відбувся чесно? Олександр Марченко: Ні, я не вірю. Без коментарів. KV: Чи зберігся у Київській області вплив колишнього голови ОДА Анатолія Присяжнюка? Олександр Марченко: Щодо цієї теми я можу хіба тільки пазли складати, але, напевне, таки зберігся. Виконавці замовлень минулої влади на Київщині так і не озвучені публічно. Ніхто не відповів перед Законом за “розбазарення” земель після такого соціального вибуху, як Революція Гідності. Ми з цією ідеєю виступаємо завжди і всюди - наслідки режиму Януковича повинні бути усунені, а Анатолій Присяжнюк саме з цієї команди.  Я вже не говорю про рейдерство та беззаконня зі сторони поплічників режиму, - це компетенція силових відомств. Знову ж таки, нова система  правоохоронних органів не сформована. Саме в усуненні наслідків режиму вони бездіють, і ніяка реформа МВС, тримісячні курси для полісменів та переодягання у нове вбрання цьому процесу не допоможуть. KV: Чи можна стверджувати про формування нового політичного клану з центром у облдержадміністрації? Олександр Марченко:  Знову ж таки, ми всі прекрасно знаємо, хто сьогодні “опікується” нашим головою ОДА. Керманичі Київщини, які пов’язані до “Волею народу” - це продовження корумпованої, прогнилої і атрофованої політичної системи, яка не змінилася по суті. Системи, яка лише накопичує зловживання. Доки не відбудеться очищення, поки не будуть покарані попередні голови ОДА, говорити, що це нові люди не варто. Якщо аналізувати з огляду на політичне минуле Київщини, то це просто новий клан, а не новий підхід до влади. Читайте: Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо” фото: berlin-visual КиевVласть

У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордну кількість лосів. Про це, як стало відомо KВ, повідомили у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Працівники виявили цих тварин під час обліку птахів на водоймі-охолоджувачі ЧАЕС. Зокрема дослідниками було зафіксовано 4 баклани, 3 крижня на 11 орланів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Це дуже мало для такого періоду. Можливо, більше пернатих з’явиться пізніше. Зате лосів, як ніколи, побачили рекордну кількість – 17: 5 на розподільчій дамбі й ще 12 тварин по дамбі вздовж р. Прип’ять. Зрозуміло, що всіх не помітили. Річка є перешкодою для мігруючих лосів, які не поспішають її перетинати, так і концентруються", – йдеться у повідомленні. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: Сергія Домашевського КиївВлада

У столичному регіоні розробка Детальних планів території (ДПТ) все частіше використовується місцевими владами для легалізації самочинних будівництв через зміну цільового призначення земельних ділянок. Приклад – будівництво кінологічного центру біля села Рославичі на території Феодосіївської громади, яке явно без жодних дозвільних документів триває вже більше двох років і наразі активно підтримується керівництвом громади всупереч позиції місцевих мешканців. Громадські активісти наголошують на тому, що такий об'єкт матиме серйозний негативний вплив на екологію: створить ризик зараження людей різними хворобами через відсутність місця для утилізації собачих фекалій та загрозу для розташованого поруч ландшафтного заповідника “Васильківські карпати”. В Київській облраді, схоже, з цим згодні, але нічого зробити не можуть. Що стосується обурених громадян, то, якщо у Феодосіївській сільраді їх “не почують”, вони збираються звертатись до правоохоронців і суду. Як стало відомо KВ, наразі мешканці Феодосіївської громади Обухівського району Київської області активно борються з будівництвом кінологічного центру неподалік села Рославичі. На їхнє переконання, поява цього об'єкта, який наразі зводиться без дозвільних документів, несе потенційну загрозу для навколишнього унікального природного середовища, а також шкодить власникам сільськогосподарських угідь та мешканцям та власникам дачної та житлової забудови, що впритул розташовані до цього будівництва. У зв'язку з тим, що відповідні скандали тривають вже більше двох років, КВ вирішила проаналізувати дану історію. З чого усе починалося Ще в наприкінці 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення росії, мешканці та власники будинків у Ходосівській громаді помітили, що на двох земельних ділянках загальною площею близько 2,3 га з цільовим призначенням “для ведення селянського (фермерського) господарства” (особисте селянське господарство (ОСГ), кадастрові номери – 3221487300:02:015:0280 та 3221487300:02:015:0281, власниця землі – фізична особа Олена Кучинська) проводяться роботи з будівництва кінологічного центру.  Будівництво кінологічного центру у Феодосіївській громаді (фото місцевих мешканців) На неодноразові прохання представників громадськості власниця ділянок жодного разу не продемонструвала дозвільні документи щодо здійснення цих робіт, а місцева влада і контролюючі органи ніяким чином не відреагували на дану ситуацію. Будівництво продовжилося під час великої війни, і станом на сьогодні на цій території вже зведено велику будівлю і облаштована водяну свердловину. Крім того, вже не перший сезон на цій землі поливається трав’яний майданчик, який займає велику площу  і на якому регулярно проходять тренування собак великих порід. При цьому, наразі на вказаних ділянках активно ведуться роботи з електрифікації та прокладання комунікацій, а поруч вже залито фундамент під ще одну майбутню споруду, яка, вочевидь, буде в декілька разів більшою за вже побудовану.  Надалі мешканці громади та місцевих садових товариств (СТ) звернулися щодо захисту своїх прав до комісії Київоблради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.  Цей орган відреагував на заклики громадськості – 30 листопада 2023 року комісія під головуванням депутата Романа Титикала (фракція “Європейська солідарність”) прийняла рішення звернутися до прокуратури Київської області та Головного управління Національної поліції Київської області з проханням залучити Держпродспоживслужбу в Київській області для проведення перевірок оприлюднених громадськістю фактів та вжиття заходів реагування. Також комісія рекомендувала Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрацї (КОДА) долучитися до вирішення питань по цій історії. У цей же період, у другій половині 2023 року, на замовлення Феодосіївської сільради було підготовлено документ, який покликаний легалізувати це будівництво – проєкт ДПТ “Для розміщення кінологічного центру на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487300:02:015:0281, 3221487300:02:015:0280”, який в подальшому отримав погодження низку державних органів та структур. Його розробником виступило ТОВ “Укр-Группроект”, інвестором розробки – вищезгадана Олена Кучинська. Тоді ж вказаною компанією було підготовлено звіт про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) цього проєкту ДПТ.  14 лютого 2024 року Феодосіївська сільрада оприлюднила інформаційне повідомлення про проведення громадських обговорень та громадських слухань щодо проєкту згаданого ДПТ. Організація такого заходу є вимогою законодавства України – місцева влада повинна дізнатися думку громадськості стосовно цього документу. Громадські слухання були анонсовані на 5 березня 2024 року. Втім, перші зауваження щодо цього ДПТ сільрада Ходосівки отримала раніше – 26 лютого їх у письмовій формі було направлено представниками садових товариств (СТ) “Південне” і “Просвіта”, а також житлового кооперативу “Ізумруд”. В документі було зазначено, що проєкт ДПТ не може бути затверджено місцевою сільрадою без врахування цих претензій. Так, у зверненні громадськість вказала, серед іншого, на те, що при розробці ДПТ були враховані не всі вихідні дані та об’єктивні обставини, а деякі вихідні дані і зовсім були некоректними або неповними. Зокрема, місцеві мешканці звернули увагу на те, що в проєкті ДПТ, як і в СЕО, повідомляється про відсутність об’єктів ПЗФ та лісів на території проектування. На переконання членів цих СТ, вочевидь, при підготовці цих документів не здійснювалася перевірка фактичної ситуації (ландшафту, заліснення, флори і фауни), а в якості вихідних даних використовувались неактуальна або неповна інформація.  Як результат – у ДПТ та СЕО не враховано, що впритул до проєктованої території знаходиться заліснений яр та об’єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) – ландшафтний заповідник “Васильківські карпати” (близько 300 м від проектованої території). На переконання громадськості, неврахування реальної природної та екологічної обстановки є кричущим недоліком цих документів. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Навколишня природа (фото місцевих мешканців) Також у зауваженнях зазначається, що в проекті ДПТ та СЕО практично не згадується, що в безпосередній близькості до проєктованої території розташовані численні СТ та території дачної забудови (найближчий будинок розташований за 40 м від проектованої території). Представники громадськості нагадали, що у вихідних даних цих документів повинні бути враховані інтереси сусідніх дачних поселень та СТ, а також існуюча містобудівна ситуація – цього, як вказують члени садових товариств, вимагає законодавство України. “Проєкт ДПТ також концептуально суперечить принципу пріоритетності сільськогосподарських угідь, встановленому Земельним кодексом України. Все це формує висновок про розробку ДПТ та СЕО без забезпечення дотримання норм природоохоронного, містобудівного, земельного законодавства щодо вжиття заходів по захисту та охорони біорозмаїття навколишніх територій і ландшафтів, які є унікальними за своєю природною структурою формування. У матеріалах ДПТ відсутній аналіз вказаних обставин, не визначено їх перелік та не запропоновані заходи по забезпеченню захисту та охорони навколишнього середовища”, – зазначено у зверненні до Феодосіївської сільради. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Крім того, в документі зазначалося, що розташування кінологічного центру в цій місцевості однозначно матиме негативний вплив на навколишнє середовище – з огляду на рівень шуму та відходи життєдіяльності тварин, які цей центр може генерувати. Зокрема, йшлося про те, що в проєкті ДПТ не передбачено місце для утилізації собачих екскрементів. Представники СТ акцентували увагу, що собачі фекалії можуть бути збудниками низки хвороб, які передаються від тварин людям, наприклад – аскарідозу, кишкової палички, криптоспоридіозу, анкілостомозу тощо. “Всупереч цьому, в СЕО повідомляється про очікуваний позитивний ефект на соціальне середовище від облаштування кінологічного центра на проєктованій території. Однак, таке твердження нічим і ніким не підтверджені – жодних аналізів, розрахунків або опитувань громадськості з цього приводу не надається. В той же час, реальна громадськість (мешканці навколишніх сіл, садових товариств тощо) масово виступають проти розташування кінологічного центру. Це говорить про неповноту та необ’єктивність матеріалів ДПТ та СЕО”, – повідомили члени СТ. Також у своїх зауваженнях представники громадськості нагадали, що, відповідно до Схеми планування Київської області, на проєктованій та навколишніх територіях планується пріоритетний розвиток ландшафтно-рекреаційних зон, що обумовлено унікальними рельєфами Васильківщини, які є досить популярними для відвідування та відпочинку місцевих мешканців та киян. При цьому, представники СТ зазначили, що в проєкті ДПТ не вказано, з яких причин такі плани не були враховані при розробці цього документу.  На переконання авторів звернення, спочатку Феодосіївська сільрада повинна була би дізнатися у обласної влади її бачення містобудівного планування вказаних територій і лише після цього – надавати згоду на розробку ДПТ. Представники СТ зауважили, що, згідно до Державних будівельних норм (ДБН) Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”, підприємства зооветеринарного обслуговування повинні відноситись до зони комунально-складської забудови, в той час як навколишні території є переважно ландшафтними та рекреаційними. “Принагідно також звертаємо увагу, що будівельні роботи по облаштуванню кінологічного центру фактично вже виконуються. З огляду на цільове призначення земельних ділянок очевидно, таке будівництво є незаконним. Жодних дозвільних документів власник ділянок не пред’являє. Відповідно, логічним є висновок про те, що ініційована процедура розробки та затвердження ДПТ має на меті зміну цільового призначення ділянок та фактичну легалізацію забудови. Бездіяльність органів місцевого самоврядування та компетентних державних органів з цього приводу викликає занепокоєння”, – підкреслили автори звернення до Феодосіївської сільради. 5 березня 2024 року в приміщенні центру культури та мистецтв села Ходосівка все ж відбулися відповідні громадські слухання. В результаті присутні місцеві мешканці та інші учасники прийняли рішення про визнання слухань такими, що не відбулись, адже влада села фактично відмовилася дослухатися до зауважень громадськості. Через день, 7 березня, у виконкомі Феодосіївської сільради було підготовлено проєкт протоколу громадських слухань.  Ті мешканці СТ і навколишніх сіл, які відвідали цей захід, обурилися цим документом. Вони висловили думку, що він є “неповним та таким, що висвітлює обставини громадських слухань однобоко (на користь інвесторів та розробників проекту ДПТ) та призводить до викривлення інформації щодо повноти та значущості підстав визнання громадських слухань таких, що не відбулись”. У зв'язку з цим, 13 березня 2024 року громадськість направила до Феодосіївської сільради чергове звернення, у якому наполягла на відображенні в протоколі низки важливих фактів. Так, у цих зауваженнях зазначалося, що в протоколі не вказано,що окрім фізичних осіб в громадських слуханнях брали участь уповноважені представники СТ “Південне” та СТ “Просвіта”. Також представники громадськості висловили невдоволення тим, що в протоколі не згадувалися їхні коментарі стосовно очікуваного негативного впливу кінологічного центру на навколишнє середовище. При цьому, мешканці СТ та дачної забудови зазначили, що їхні інтереси не можуть бути проігноровані через буцімто їхнє тимчасове проживання в цій місцевості, оскільки навіть тимчасове проживання не позбавляє негативного впливу від функціонування кінологічного центру. Крім того, вони звернули увагу на те, що чинне законодавство дозволяє переведення садових та дачних будинків в житловий фонд, що фактично прирівнює такі забудови за статусом та рівнем захищеності.  Також представники громадськості нагадали, що на слуханнях “було повідомлено та визнано факт вчинення інвестором самовільного будівництва”. При цьому, мешканці СТ та навколишніх сіл зазначають, що самовільне будівництво є не тільки грубим порушення законодавства у сфері будівництва та землекористування, а й спричиняє пряму шкоду тим земельним ділянкам, на яких воно здійснюється, що є кримінальним правопорушенням – ст. 239 Кримінального кодексу (КК) України (забруднення або псування земель). Відповідно, у випадку відсутності реакції з боку Феодосіївської сільради до цих фактів, на переконання представників громадськості, мова може йти про вчинення чиновниками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України – службова недбалість. “Складання неповного та викривленого протоколу, а також відсутність реагування органів місцевого самоврядування на вказані вище та інші обставини цієї справи, можуть свідчити про необ’єктивність та упередженість окремих посадових осіб та про наявність ознак корупційних діянь з їх сторони. Ми та інші представники громадськості спостерігатимемо за тим, щоб незаконне будівництво кінологічного центру отримало належну оцінку всіма компетентними органами, а також домагатимемось максимального публічного висвітлення ситуації”, – зазначено у зверненні. Думки мешканців та влади Як повідомив KВ мешканець одного із місцевих СТ Ярослав (ім'я змінено задля дотримання конфіденційності, адже чоловік має побоювання за свою безпеку на фоні цього скандалу. – KВ), наразі громадськість незадоволена тим, як поводить себе місцева влада у даній історії. За його словами, станом на сьогодні “дачники” і мешканці навколишніх населених пунктів в першу чергу мають перестороги, що Феодосіївська сільрада може здійснити спробу провести ще одні громадські слухання, на яких затвердження вказаного ДПТ буде визнано доцільним.  Втім, Ярослав та його однодумці готові до цього, і у випадку прийняття на таких слуханнях позитивного для влади і забудовника рішення громадськість буде ініціювати його оскарження в суді. На цьому вони не збираються зупинятися – надалі активісти також планують підготувати низку звернень до різних держорганів та інстанцій щодо цієї ситуації.  “На території Феодосіївської громади відбувається самочинне будівництво. Про це було вголос заявлено на громадських слуханнях і це зафіксовано в протоколі. Це означає, що місцевий орган влади повинен реагувати на це порушення. Тому ми будемо спонукати їх вживати заходи реагування. Паралельно ми поінформуємо про цю ситуацію державні органи вищого рівня, у тому числі КОДА і Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Якщо реакції не буде, то можна говорити про бездіяльність, а це вже кримінальне правопорушення, яким мають займатися правоохоронні органи. Тому місцева влада поставила себе в незручну позицію: вона повинна буде або реагувати на діяльність свого інвестора-забудовника, або ж ці чиновники будуть нести відповідальність”, – підкреслив Ярослав. Крім того, за його словами, громадськість планує залучити екологічні служб задля проведення оцінки цієї території, а в подальшому, можливо, й ініціювати створення на ній об'єкта ПЗФ.  “Ця територія ніким ніколи не досліджувалася. Усі наукові інстанції та державні органи не мають інформації стосовно того, що вона собою являє. “На папері” це сільськогосподарські землі, але насправді там фантастична природа, яка не відображена ні в яких документах. Цією обставиною користуються деякі особи. Наша справа полягає в тому, щоб актуалізувати усі дані, а в ідеалі – добитися захисного статусу для цієї території, щоб зберегти місцеву екологію”, – зазначив Ярослав. На недопустимості цього будівництва наголосив і голова “екологічної” комісії Київоблради, адвокат Роман Титикало. На його переконання, в першу чергу це пов'язано з порушенням цільового призначення землі, на якій здійснюються ці роботи. “Ці ділянки призначені для ОСГ і не мають жодного відношення до розведення тварин. Там поряд знаходяться будинки. Відповідно, зміна їхнього цільового призначення, розроблення ДПТ і приведення її цільового призначення для розміщення кінологічного центру суперечить інтересам власникам сусідніх земельних ділянок. Останні звернулися до нашої комісії, яка відповідає за такі питання. Ми їх підтримали і дали висновки, згідно з якими заперечуємо проти зміни цільового призначення ділянок і створення на них кінологічного центру. Тим паче, що поруч знаходяться об'єкти ПЗФ”, – розповів KВ Роман Титикало. Тимчасово виконуючим обов'язки голови Феодосіївської сільської ради з грудня 2023 року є її секретар Ігор Москаленко (на колажі ліворуч). До ради він пройшов на місцевих виборах 2020 року як самовисуванець. На цій посаді він змінив Анатолія Походню, який також керував даною громадою в якості т.в.о голови з вересня 2023 року. До цього з 2018 року очільником даної ради, тоді ще Ходосівської, був Микола Пянчук (на колажі праворуч). Нагадаємо, Феодосіївська громада була утворена 12 червня 2020 року шляхом об'єднання Гвоздівської, Іванковичівської, Рославичівської сільських рад Васильківського району та Лісниківської, Ходосівської, Хотівської сільських рад Києво-Святошинського району Київщини. Читайте: Заповідні котеджі: навколо Чернечого лісу розгорівся будівельний скандал Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВКиївВлада

В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ. Точка збурення Конфлікт бере початок у 2021 році, коли земельна ділянка під кадастровими номерами (3223110104:02:001:0127) перейшла від держпідприємства “Радпол”, що займалось розливом питної води, у користування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”. Там ТОВ планувало виконувати монтаж обладнання та експлуатувати цех з виробництва олив та мастил з поліпшеними властивостями за готовою рецептурою на промисловому майданчику за погодження КОВА. Раніше на земельних ділянках відбувався промисловий видобуток питної води під маркою “Райське джерело”, з свердловини юрського горизонту, що там розташована. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Новина про те, що на місці видобутку питної води розміщуватимуть мастила, викликала безліч побоювань у місцевих мешканців та підбила їх колективно звернутися до депутатів Обухівської міської ради. Так, 123 (й ще 145 підписами у другому листі) підписами мешканці засвідчили своє “проти” й вимагали заборонити підприємству вести свою діяльність поблизу. Звернення було адресовано секретарю Обухівської міської ради Сергію Клочко, Державній екологічній інспекції, Державній службі геології та надр України, Державній інспекції архітектури та містобудування України, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Обухівській окружній прокуратурі і навіть Кабінету Міністрів України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мешканці вважають, що така діяльність становить небезпеку для підземних вод та єдиного джерела видобутку питної води в селі.  “Відповідно до пункту 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних обʼєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Nº 2024 від 18 грудня 1998 року Правового режиму у межах третього поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод. Розміщення даного виробництва може призвести до забруднення водоносного горизонту та єдиного джерела водопостачання в селі”, – пишуть мешканці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, місцевих жителів непокоїть близькість до інших об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, урочища Гощів. “В зоні потенційного шкідливого впливу планової діяльності підприємства знаходяться природоохоронні та рекреаційні обʼєкти. В безпосередній близькості розташований природоохоронний обʼєкт – Урочище Гощів – гідрологічний заказник місцевого значення в Україні, до якого встановлений особливий режим охорони, що регулюється Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Рішенням Обухівської міської ради від 24 червня 2021 Nº 340-11-VIII в селі Таценки з метою збереження зелених насаджень передбачено створення ландшафтного парку місцевого значення”, – додають у колективному зверненні.  Так, мешканці вимагають заборонити діяльність підприємства на вказаній земельній ділянці і провести екологічну оцінку та зонування території села.  “Вимагаємо заборонити розміщення та ведення діяльності ТОВ “ПВК Україна” в межах села Таценки. Забовʼязати прибрати вже завезене обладнання для переробки нафтопродуктів. Заборонити, обмежити діяльність підприємств зі шкідливим впливом на довкілля на цій ділянці і довести це до відома громади і власника ділянки; Забезпечити реалізацію прав громадян-жителів села Таценки на екологічно безпечне навколишнє природне середовище та запобігання погіршення екологічної обстановки, та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Провести стратегічну екологічну оцінку та план зонування територій (зонінг) села Таценки”, – пишуть таценківці. Місцева влада Місцева влада пішла назустріч жителям громади: 7 листопада 2023 року депутатський корпус звернувся до КОВА, Міндовкілля та безпосередньо Департаменту екології та природних ресурсів.  “Ознайомившись зі Звітом, повідомляємо, що встановлені порушення норм чинного законодавства та відсутність урахування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанія” вимог розробленої та затвердженої містобудівної документації – Генерального плану села Таценок, плану зонування (зонінгу) на території міста Обухів Київської області (територія села Таценки входить до плану зонування міста Обухова), повинні стати підставою неможливості отримання позитивного висновку та недопустимості провадження планованої діяльності цього підприємства на обраному цим підприємством місці”, – пишуть депутати. Основним зауваженням до Звіту мешканці й депутати Обухівської міської ради називають ризик потрапляння відходів виробництва продуктів нафтопереробки у свердловини питної води, що знаходяться прямо на території підприємства.  Депутати також вважають, що свердловина є частиною Таценківського водозабору юрського горизонту, з якого відбувається в тому числі централізоване постачання питної води для міста Обухів. Вiдстань вiд пiдприємства до одиночної водозабірної споруди існуючого комунального бювету становить 150 м. У Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності підприємства також нібито відсутня інформація про вплив надзвичайних та аварiйних ситуацiй на виробництві продуктів нафтопереробки на існуючу свердловину та стан води у таценківському водозаборі.  Депутати вважають, що підприємство визнане безпечним всупереч вимогам ст. 36 Закону України “Про питну воду”, в якій встановлено, що у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується у межах першого поясу зони санітарної охорони (забороняється: розміщення житлових і громадських будівель, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж), у межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод. Технічний звіт з розрахунку меж зон санітарної охорони водозабірної свердловини № 1 розташованої на території підприємства “Радпол” в с. Таценки Обухівського району Київської області нібито було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області ще 01.03.2013.  Встановлені зони санітарної охорони для цієї свердловини (зона суворого режиму – 30м, зона 2-го поясу – 31м, зона 3-поясу – 219 м.) погоджено у 2007 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради №301, 21.03.2013, Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області 01.03.2013, та Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області 07.03.2013. Земельна ділянка, про яку йде мова, зазначена на плані зонування Обухова під номером “В-6” й позначена як зона розміщення підприємств без класу шкідливості. На думку депутатів Обухівської міської ради, цей тип зонування також є підставою для неможливості отримання позитивного висновку щодо допустимості дiяльностi пiдприємства. Фото: ділянка “В-6”  “Земельні ділянки, на яких виробник планує проводити виробничу дiяльнiсть (кадастрові номери: 3223110104:02:001:0127 та 3223110104:02:001:0141) були передані Обухівською міською радою в приватну власнiсть дочірньому підприємству “Радпол”) для видобування питної води з цільовим призначенням: “для розмiщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов'язані з користуванням надрами”, – додають у звернені. Серед інших аргументів також називаються ризики, пов’язані з воєнним станом, а саме наближеність до житлової забудови і Трипільської ТЕЦ, яка є об’єктом повітряних атак з боку росії.  Депутатська думка  Як розповів KВ депутат Обухівської міської ради, мешканці не припиняють спроби зупинити діяльність ТОВ. Зокрема вони звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування України з вимогою провести в установленому порядку позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті будівництва. Також жителі спрямували заяву до Київської обласної прокуратури, позов до Київського Окружного Адміністративного Суду.  “ТОВ “ПВК Україна” проводить там роботи з монтажу, обладнання й експлуатації цеху з виробництва олив і мастил, що недопустимо в тій зоні. Це колективне звернення писало більше сотні мешканців села Таценки, як і звернення до Державної інспекції архітектури і містобудування України, оскільки там зараз відбувається реконструкція цеху розливу води ДП “Радпол”. Саме “Радпол” надав цю ділянку у користування цій ТОВ. Взагалі, в нас є припущення, що ці компанії між собою афілійовані. Бо зараз саме ДП “Радпол” проводить цю реконструкцію, хоча вже він передав іншому підприємству свою ділянку і приміщення, які там розташовані. Але відбувається реконструкція цеху розливу води під розлив олив і мастил. І це відбувається з грубим порушенням Законодавства про містобудування. Тому що схема зонування міста Обухова, план зонування території, який є невід'ємною частиною генерального плану, передбачає, що на цій ділянці можуть бути тільки підприємства без класу шкідливості. Але ключове, це стаття 36 закону України “Про питну воду”, де чітко сказано, що в межах санітарної охорони джерел питної води забороняється розміщення складів, цехів, які працюють з пально-мастильними матеріалами. На ділянці розміщена свердловина питної води, офіційно зареєстрована Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а там відбувається таке свавілля”, – розповів Яцун для KВ.  По іншу сторону місяця Департамент екології та природних ресурсів КОВА у своєму висновку з оцінки діяльності підприємства на довкілля, зазначає, що воно не загрожує водному середовищу. Свердловину використовуватимуть для забору води для поливу території чи протипожежних потреб.  “Водопостачання: для задоволення господарсько-побутових потреб -автономне (діюча свердловина), для питних потреб буде використовуватись привозна бутильована вода, для технічних потреб (полив території та зелених насаджень, протипожежних потреб (заповнення пожежних водойм) – діюча свердловина та/або очищені дощові стоки. Забір води з існуючої свердловини менше, ніж 3 м /добу”, – вказує КОВА у своїй оцінці.  Також фахівці відповідального Департаменту не вбачають ризиків для природно-заповідного фонду й врахували наближеність як і до урочища Гощів, так і до іншої пам’ятки природи місцевого значення – “Таценківські дуби-велетні”.  “Вплив на рослинний та тваринний світ в даному районі істотно не зміниться. На найближчі обʼєкти природо-заповідного фонду не впливає. На означених територіях відсутні рідкісні та цінні види рослин, не мешкають рідкісні види тварин, тому підготовчі роботи ніяким чином не позначаться на видах рослин та тварин, що потребують охорони. Зелені насадження, що підлягають зносу в процесі виконання робіт, відсутні. Рівні забруднення довкілля при підготовчих роботах будуть відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та природоохоронного законодавства, тому негативного впливу на стан флори, фауни та біорізноманіття не очікується. Ділянка обʼєкту планованої діяльності розташована на відстані близько 400 м від ботанічної памʼятки природи місцевого значення “Таценківські дуби-велетні”, на відстані близько 2 км від урочища Гощів. Територія планованої діяльності не включена до переліків територій та обʼєктів екологічної мережі відповідно до рішення Київської обласної ради від 21 березня 2023 року Nº 524-16-VIII “Про затвердження оновленої Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області”. Згідно з матеріалами звіту з оцінки впливу на довкілля, вплив планованої діяльності на стан флори, фауни, біорізноманіття відсутній”, – додають у висновку.  У Звіті також вказано, що КОВА враховувала результати громадських слухань, що є частиною процедури й вважає діяльність підприємства екологічно допустимою.  “З урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення, вважає допустимим провадження планованої діяльності з огляду на нижченаведене, а саме на те, що: на підставі наведених у звіті з оцінки впливу на довкілля ймовірних впливів на компоненти довкілля (водні та земельні ресурси, атмосферне повітря, грунти, кліматичні фактори, матеріальні обʼєкти, тощо) сукупний вплив планованої діяльності при штатному режимі реалізації є екологічно допустимим. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у звіті з оцінки діяльності, зазнанні екологічних умов, встановлених для планованої впливу на довкілля, несе субʼєкт господарювання згідно з законодавством. При виконанні впливи на навколишнє середовище можуть характеризуватись, як екологічно допустимі”, – зробив висновок Департамент.  Думка з КОР KВ також поспілкувалась з депутатом КОР й головою комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Романом Титикалом, який зазначив, що подібні ситуації не є рідкістю. “Я можу пояснити це з точки зору правового регулювання: як я розумію, в промисловій зоні відбуваються якісь маніпуляції з нафтопродуктами, які тривожать людей. Схожих ситуацій доволі багато, коли на якийсь промисловій базі відбуваються непогоджені, або частково погоджені дії з нафтопродуктами. Вказана діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля. Підприємство отримало відповідні дозвільні документи через Департамент екології КОДА. Як депутат КОР і член комісії з питань екології можу сказати, що ми завжди готові реагувати на подібні випадки”, – розповів Титикало.  Справка: ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”  ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”, згідно даних аналітичної системи YouControl, зареєстрована 5 квітня 2019 року у житловому будинку в столиці. Компанія має статутний капітал усього 1000 грн, а основним видом діяльності визначено неспеціалізована оптова торгівля. Серед інших видів діяльності: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, виготовлення виробів із волокнистого цементу, виробництво сухих будівельних сумішей, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, виготовлення виробів із гіпсу для будівництва, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, технічні випробування та дослідження, виробництво іншої хімічної продукції та виробництво продуктів нафтоперероблення. Керівником зазначена Мальцева Тетяна Вікторівна. Як раніше писала KВ, Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВ КиївВлада

У Києві та в Бориспільському районі 7-12 березня через скиди з Київського водосховища та внаслідок весняного водопілля рівні води утримуватимуться вище відміток початкового затоплення заплав. Також на ділянці річки Прип'ять в зоні ЧАЕС вода триматиметься на максимальних відмітках весняного водопілля. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні "Укргідрометцентру". Підписуйтесь на “КиївВладу”  Зазначається, 7-12 березня, внаслідок скидів води з Київського водосховища, у зв'язку з проходженням весняного водопілля, на річці Дніпро у Києві та Бориспільському районі Київської області рівні води утримуватимуться вище відміток початкового затоплення заплав та понижених прирічкових територій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, 7-12 березня на пригирловій ділянці Прип'яті (зона ЧАЕС) рівні води утримуватимуться на максимальних відмітках весняного водопілля зі збереженням води на заплаві у Київській області. В регіонах підтоплення оголошено І рівень небезпеки — жовтий. Нагадаємо, за даними спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського календарна зима 2023-2024 років стала третьою у рейтингу найтепліших зим у Києві з 1881 року.  Читайте: У Києві в останній день лютого було зафіксовано два температурні рекорди Фото: відкриті джерела КиївВлада

Український Гідрометцентр попередив, що 5-7 березня на пригирловій ділянці Прип'яті (зона ЧАЕС) продовжуватиметься поступове підвищення рівнів води з подальшим затопленням заплави у Київській області. Це означає перший (“жовтий”) рівень небезпеки. Про це KВ дізналася з повідомлення Укргідрометцентру.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “5-7 березня, внаслідок скидів води з Київського водосховища, на р. Дніпро у м. Києві та Бориспільському районі Київської області можливі різкі коливання рівнів води з утриманням відміток початкового затоплення заплав та понижених прирічкових територій”, – сказано в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Читайте: У найближчі дні в Києві та області очікується підвищення рівнів води в Дніпрі і Прип’яті Фото: ілюстративне, з відкритих джерел КиївВлада