Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на запитання: “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Яготинської районної ради Віктором Грицаєм.
KV: Бюджетні показники Яготинського району за 2016-2017 рік. За рахунок чого відбулося зростання?
Віктор Грицай: Бюджет Яготинського району за минулий рік виконано повністю. Ми планували 64 млн 535 тис. гривень, фактично було виконано 105 млн 785 тим. гривень. Таким чином, перевиконання склало 40%.
Зростання відбулось за рахунок податків. Головними платниками в районі є управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”, ПАТ "Яготинський маслозавод", логістичний центр “Рошен” та сільхозпідприємства, які сплачували податки за паї. Сума плати суб'єктів підприємницької діяльності склала 4 млн 979 тис. гривень, від оренди землі - 4 млн 785 тис. гривень, за рахунок акцизу - 5 млн 48 тис. гривень.
На 2017 рік власних бюджетних коштів планується 107 млн 638 тис. гривень. Враховуючи субвенції, субсидії та інше - сума складе близько 300 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Логістичний комплекс "Рошен"справний платник?
Віктор Грицай: Логістичний центр “Рошен” зареєстрований у місті Яготин, сплачує податки у район. Він надає району близько 500 робочих місць.
Дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація “Рошен” за оренду землі сплатило у 2016 році 1 млн 407 тис. гривень, податок на доходи фізичних осіб склав 6 млн 465 тис. гривень. За січень-лютий цього року за землю ми отримали від них вже 243 тис. гривень, що на 40 тис. більше минулорічного показника, інші податки - 1 млн 184 тис. гривень, що перевищує минулорічну цифру на 300 тис. гривень.
KV: Чи є в районі інфраструктурний проект, який було розпочато у минулому році і планується завершити у цьому?
Віктор Грицай: З кінця минулого року започатковано реформу вітчизняної медицини. Мова йде про лікарні інтенсивного лікування першого базового рівня та госпітальні округи.
На нашу районну лікарню в минулому році було виділено 36 млн гривень, з яких 17 млн - кошти райбюджету. Крім того, ми брали субвенції у багатих сіл району, щоб надати ЦРЛ ліки, харчування, зробити ремонт, замінити вікна.
Плануємо і в поточному році виділити значні кошти для укріплення матеріально-технічної бази лікарні. Хочемо, щоб у Яготині була розміщена така лікарня інтенсивного лікування.
Читайте: Поделят на округа. Киевщина готовится к новой медицинской реформе
KV: Яка наразі ситуація з озером Супій, читачі повідомляли нас, що через постійний спуск води з озера, в криницях району немає води?
Віктор Грицай: Озеро поділено дамбою на дві частини - 1040 га і 380 га.
Наразі менше озеро Супій знаходяться в оренді, а велике поки що в розпорядженні громади, туди запустили в минулому році рибу. Мале озеро в оренді у ПрАТ “Яготинський рибгосп”.
До минулого року орендарі його спускали і збирали рибу. Всі дозволи в них були. Але місцеві жителі жалілися, що у колодязях через це немає води. Проводили акції протесту. У вересні 2016 проблема вирішилась, спуски припинились. Я думаю, що більше такого не буде. Та в разі спроби спустити озеро знову, районна рада стане на бік місцевих жителів.
KV: Розробка торфу на Супої сьогодні розглядається в якості проекту?
Віктор Грицай: Від озера йде струмок - там ціла заплава, в якій хороші залежні торфу. Ми почали співробітництво з Українською академією наук. Вони мають провести дослідження і можливо займуться промисловим видобутком торфу. Попередні дослідження показали, що там є і 10-метрові і 2-метрові залежі торфу.
KV: Чим закінчилась ситуація зі скандальною знахідкою масового поховання людських фрагментів біля міського кладовища в Яготині?
Віктор Грицай: Даною знахідкою займалася поліція та МЧС. Прибувши на місце події, вони вилучили усі людські фрагменти, які були знайдені біля міського кладовища у Яготині. Кримінальна справа відкрита, проводиться розслідування.
Як виявилось, років 40-50 назад там була вирита яма з великими бетонними кільцями, куди скидалися рештки людських фрагментів із місцевої лікарні. Можливо тоді воно було дозволено.
Читайте: Обнаруженные человеческие останки в Яготине оказались "могильником" местной больницы
KV: Мітинг проти табору для сирійських біженців. Наскільки гостро стоїть питання і які шляхи примирення місцевих жителів?
Віктор Грицай: Розголосу ситуація набула у минулому році. Ще з 2003 року там будували гуртожиток для медичного училища, яке зараз знаходиться біля місцевої лікарні.
Потім почалось безгрошів'я, фінансування припинилось, гуртожиток залишився недобудованим. У 2012 році через Фонд держмайна воно було передано на баланс Державної міграційної служби України. Тоді Яготинська міськрада дала дозвіл на проектну документацію і передачу землі. Закінчилось будівництво у 2016 році, коли загострилася війна у Сирії, а Європа стогнала від біженців.
Пішла плітка, що до нас переселять сирійських біженців. Тоді люди піднялись. Говорили, що спочатку ми маємо задовольнити власні потреби, хоча б допомогти переселенцям з Донбасу. Продовжувались протести з березня і до вересня минулого року. Міграційна служба відмовила заселяти гуртожиток біженцями без погодження громади. Зараз будівля стоїть пуста.
У травні ми отримали листа від міністра МВС Авакова з пропозицією повернути державі 47 млн гривень, витрачених на це будівництво і забрати гуртожиток на свій баланс. Тобто треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було, а будинок належав громаді, яка на свій розсуд визначить що із ним робити. Була створена робоча група, але поки остаточне рішення прийнято не було. Днями з цього питання буде чергове зібрання в розширеному колі.
Читайте: Мигрантам - нет! На Киевщине разгорелся протест против центра для сирийских беженцев
KV: Яка ситуація з реформою децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити?
Віктор Грицай: Планувалось створити три ОТГ: Богданівську, Годунівську і Яготинську. Зараз мова йде про одну терргромаду з центром у Яготині. Таким чином ми зможемо зберегти інфраструктуру, кадри, рухоме і нерухоме майно. Але без роботи залишиться 18 сільських голів.
Враховуючи, що це добровільно, ми проводимо бесіди з головами, але прогнози невтішні. Більшість виступає проти.
Особисто я вважаю, що у єдності сила. І одна територіальна громада на наш район - це вірний шлях. А якщо деякі села будуть категоричні у цьому питанні, то доведеться об’єднуватись без них. Та при цьому залишати відкритим це питання і чекати, поки ті змінять свою думку.
У цьому році можливе об’єднання лише декількох сіл. Але це за умови підтримки з боку держави.
KV: Розкажіть про земельні аукціони, які були проведені на Яготинщині вперше.
Віктор Грицай: У минулому році закінчились договори оренди на три земельні ділянки у селах Супоївка, Фарбоване і Черняховка. Ми провели аукціон по оренді цих ділянок, в результаті - до бюджету додатково надійшло близько 4 млн гривень.
Так, у Супоївці стартова ціна оренди 50,9 га землі становила 133 тис. гривень, була віддана за 407 тис. гривень; у Фарбованому страт становив 14,5 тис. гривень за 27,9 га, орендували за 138 тис. гривень; Черняховка - 165,5 га пропонували за 72,5 тис. гривень, але пішла земля за 1 млн 106 тис. гривень. Термін оренди для всіх ділянок - 7 років.
KV: Чи є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Яготинщини? У чому труднощі?
Віктор Грицай: Ніяких труднощів в нас немає. Якщо з головою адміністрації в нас виникають непорозуміння, то ми разом сідаємо і все вирішуємо так, щоб було на користь району.
KV: Розкажіть про конфлікт між головою Яготинської РДА Олександром Дерунця і губернатором Горганом. Чи справді глава адміністрації міг позбутися посади?
Віктор Грицай: Я не маю відношення до того конфлікту, тому не можу прокоментувати. Знаю тільки те, що бюджет у нас виконується, лікарні і школи працюють, всюди тепло-добро, район розвивається. Ніяких проблем я тут не бачу, адміністрація працює.
Читайте: Главы РГА Киевщины заподозрили губернатора Горгана и нардепа Москаленко в коррупции
KV: Деякі ваші колеги наполягають, що районні адміністрації - непотрібний орган влади. Як ви вважаєте?
Віктор Грицай: Ми йдемо до реформи децентралізації, в якій адміністраціям відведено зовсім інше місце. Залишиться тільки голова громади і голова виконкому. Тобто само собою питання вирішиться.
На сьогоднішній день адміністрації потрібні. Все таки життєдіяльність району залежить від цього органу влади. До того ж я проти удільних князівств, які можуть виникнути при поділі району на об’єднані територіальні громади. Вона має бути одна.
KV: Чи є в районі проблеми, які обласна влада не помічає?
Віктор Грицай: В минулому році дуже тяжко було бачити проблему з нашими дорогами. Своїми силами було відремонтовано дві міські і дві сільські дороги. Обласні дороги у жахливому стані.
Яготинський асфальтний завод не працював близько 10 років, асфальт нам привозили аж із міста Вишневого. Але район таки добився у влади області відновлення його роботи - у травні цього року завод плануємо наново запустити. Можливо, тоді питання з ямковим ремонтом буде частково вирішено
Читайте: Досье: Грицай Виктор Григорьевич
KV: З якою ціллю приходять у районну раду? Яка мотивація у місцевих депутатів?
Віктор Грицай: До нас прийшло багато молодих людей, яким небайдужа доля району. Вони працюють на добро. Можливо їх мотивація - подальша політична кар'єра.
Є також депутати старшого віку. Та я б не сказав, що їх ціль - залишити по собі слід в історії району. Оскільки в нас командний принцип - якщо ти в грі, то маєш працювати на команду, - результат не завжди важливий. Ти просто працюєш, як і всі, а там вже як вийде. Не так багато в нас патріотів своєї справи.
Мене обрали депутатом райради - я працював. Мене обрали головою - я працюю. Якщо завтра прийде інша каденція - так тому й бути.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
КиевVласть
Общая сумма сделки даже превысила планируемую стоимость закупки. Как выяснилось, песок, щебень и гравий купили в 2-3 раза дороже, битум - на треть дороже, да и кирпич - в 1,5-2 раза дороже.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші гроші”.
ПАО “Киевоблэнерго” 20 февраля по результатам тендера заказало у ООО “Южная энергетическая компания” строительно-монтажные работы на 5,17 млн грн, сообщается в системе “Прозорро”.
К концу ноября должны реконструировать ПЛ-35 кв “Димер-Агромарс” и ПС 35/10 кВ “Димер” в Вышгородском районе Киевской области (опоры для линий электропередачи - ред.).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По смете, кубометр песка, щебня и гравия стоит 520 грн без учета стоимости доставки и складских расходов. На других стройках цены на песок и щебень в два-три раза ниже.
Битум нефтяной кровельный БНК 90/30 заказали по 15 тыс грн за тонну. В открытых источниках его цены достигают 9500 грн за тонну, что на треть дешевле.
Читайте: “Киевоблэнерго” потратит около 40 млн грн на улучшение офиса
Кирпич керамический одинарный полнотелый М-75 стоит 5 тыс грн за тысячу штук, или 5 грн за штуку. Зато рыночные розничные цены различаются в пределах от 1,57 до 2,95 грн за штуку.
Сумма сделки почти на два процента ниже ожидаемой стоимости закупки в 5,28 млн грн. Во время аукциона оба участника ни разу не снижали цены.
Читайте: “Киевоблэнерго” за 4,6 млн гривен закупило автомобильные шины у бывшей фирмы Порошенко
Как сообщает издание, владельцами “Южной энергетической компании” являются Юрий и Алла Малярчук, кипрский оффшор “Рексмит лимитед (Rexmith limited)” и Валентин Зарубин из Казахстана.
Юрий Малярчук является соучредителем конноспортивного клуба “Богнатово” в Одесской области.
Зарубин был известен как президент Казахского АО “Казремэнерго”, тоже родом из Одессы.
Ранее доля Зарубина принадлежала россиянину Владимиру Шугайло, замначальника коммерческого управления “Нефтегазовой компании “Итера”” (Россия), которая в 1990-х годах поставляла туркменский газ в Украину. Владелец “Итеры” миллиардер Игорь Макаров в 2014 году продал компанию государственной “Роснефти”.
Читайте: “Киевоблэнерго” закупило приборов учета электричества на 122 млн гривен
Единственным конкурентом было одесское ООО “Черноморэнергоспецмонтаж” Валентина Кобылянского, Александра Зазулинского, Владимира Глянцева, Александра Билозира. Кобылянский ранее возглавлял рыбопромышленную фирму “Антарктика” и ООО “Одесское морское пароходство”, а ныне является директором и совладельцем рыбопромысловой судоходной компании “Капитан”. Соперник регулярно выигрывает строительные торги разных облэнерго на десятки миллионов гривен, а также фигурировал в уголовном деле полиции против служащих ПАО “Одессаоблэнерго” о завышении объемов и стоимости работ.
Напомним, в октябре 2015 года МВД открыло два уголовных производства против владельцев “Киевоблэнерго”. тогда начали расследование тендерных закупок “Киевоблэнерго” у ООО “Укрэнергоактив”, ООО “НИК-Электроника” и ООО “Украинская энергетическая компания”.
Читайте: Подконтрольное депутату Госдумы РФ Бабакову “Киевоблэнерго” купило кабелей на 64 млн гривен
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на запитання: “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Броварської районної ради Сергієм Гришком.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Броварського району за 2016-2017 роки. За рахунок чого відбулося зростання?
Сергій Гришко: Районний бюджет у цьому році складає 135,6 млн гривень. Перевиконання до фактичних показників 2015 року за минулий рік - 54%. Броварський район - не аграрний, також не “спальний” придаток Києва. Тут працюють підприємства різних форм власності, наприклад, “Кока-Кола”, “Сервіс Солюшн”, “Комбінат ”Тепличний”,“Айс Термінал”, “Феракс”, “Рабен”, “Асканія-Флора” та ін. Промислові підприємства є головними бюджетоутворювачами, хоча ситуація в селах нерівномірна: є і села-”годувальники” (Велика Димерка, Требухів, Калинівка, Красилівка) і несамодостатні села (дотацій потребують 12 населених пунктів).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: На якому етапі перебуває реформа децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити?
Сергій Гришко: Згідно з Перспективним планом, затвердженим Кабміном, у Броварському районі створюються Великодимерська та Придеснянська громади. Я - прихильник децентралізації. Покладаю великі надії на майбутню Великодимерську громаду, яка має бути сформована вже в цьому році. Хотілося б, щоб вона стала показовою на Київщині, хоча в її створенні також є певні проблеми, закладені у відносинах містечкових еліт. Взагалі, основні перепони, які я можу виокремити у процесі реформування - це недостатня поінформованість населення, небажання управлінців вникати у стан речей, сідати за парту і вивчати щось нове. А ще - спротив сільських голів, які після реформи можуть втратити владу. Напевне, ця третя проблема і є основною.
KV: На території Броварського району була створена перша на Київщині об’єднана територіальна громада - Калитянська. Цей проект уже називають провальним. Який зараз стан справ у цій ОТГ?
Сергій Гришко: Як на мене, ситуація там невесела. Громада не працює на повну силу, досі не зроблено елементарних речей - не проведено інвентаризацію землі, не створено інвестиційний паспорт. Замість того, щоб шукати нових інвесторів, керівництво громади “молиться” на СВАТ “Агрокомбінат “Калита” - підприємство, яке в 2015 році пережило африканську чуму свиней. Надходжень до бюджету від нього немає, коли агрокомбінат запрацює - невідомо. Навіть якщо і запрацює, то навряд чи з користю для громади. На комбінаті повністю ігнорують виклики сучасності. Навіть коли керівництву пропонували привести в норму поголів’я, реакції не було. Соціальні зобов’язання щодо ремонту і реставрації очисних споруд воно на себе не взяло, проблема стоків теж не була вирішена. П’ять років чекає керівництво району конкретного реагування на ці проблеми. Їх вирішення просто “зависло” в повітрі...
Зараз головний наповнювач бюджету ОТГ - військова частина в Семиполках (збільшення ПДФО за рахунок контрактників), проте раціонального розподілу коштів немає. Поїдьте в ті самі Семиполки, в Мокрець, Заворичі… Добрих слів від людей про роботу ОТГ ви не почуєте, на жаль. Розвитку немає.
Моя суб’єктивна думка - причина у голові громади (йдеться про Олексія Христинченка - прим. KV). Прогресу в його роботі й оточенні не відчувається. Голова зациклений на власних політичних амбіціях і постійно виправдовується тим, що головує дуже короткий термін, і нічого ще не встиг зробити. Ми навіть коли збираємося разом з сільськими головами і головою ОТГ, жартуємо, що ми ВЖЕ по півтора року голови, а Олексій Васильович ЩЕ тільки півтора року.
KV: Раніше у Семиполках активно виступали за вихід із громади, але такого механізму держава не запропонувала. Люди досі протестують?
Сергій Гришко: Так, чимало жителів села незадоволені об’єднанням, але я б не хотів робити якісь негативні прогнози. Рано чи пізно Калитянська громада запрацює, хоча вона на нинішньому етапі децентралізації не може вважатися зразковою. А на Київщині для подальшого реформування потрібна саме громада, що намагатиметься на повну силу використати і свій потенціал, і можливості, що надаються державою.
Читайте: Провалы децентрализации. В Киевской области со скандалом распадается первая объединенная община
KV: Чи переманюєте ви інвесторів з сусідніх територій?
Сергій Гришко: Так, наприклад, компанія “Техенерготрейд” раніше працювала в Броварах, але там наразі земельний ресурс майже вичерпано, тому в районі у фірми більше перспектив для розвитку. Компанія “Земельний союз” хоче в наступному році працювати у Броварському районі й розмістити в селі Велика Димерка 40 гектарів сонячних батарей. Думаю, це непоганий прорив для енергетичної галузі в районі.
KV: Які стосунки у району з компанією “Кока-Кола”?
Сергій Гришко: Після того, як підприємство зайшло у Велику Димерку у 1996 році, тут було створено велику промислову зону. Лише в частині ПДФО підприємство дає 16,3% надходжень до районного бюджету - це більше 33,6 млн гривень. Екологічні та санітарні умови на виробництві надпотужні. Це, образно кажучи, “головний еколог” району. Завдяки “Кока-Колі” жодне зі шкідливих підприємств осісти там не може. Так було з фабрикою плазми крові. “Кока Кола” це питання закрила, залучивши швейцарських експертів, які довели, що це виробництво не відповідає екологічним вимогам. Це саме той фільтр, який не допускає “шкідників” на територію і своїм прикладом показує, як потрібно працювати.
KV: Іноді в публічному полі звучать скарги на це підприємство, що завдяки йому жителі навколишніх сіл можуть залишитися без води. Що ви можете сказати з цього приводу?
Сергій Гришко: Звичайно, це не відповідає дійсності. Горизонт для забору води взагалі не контактує з поверхневими водами та відділений від них прошарком у 60-90 метрів вапняку. Все обладнання виготовлено із нержавіючої сталі. За різницею забору і викиду води “Кока-Кола” має найнижчий показник в Україні. Підприємство видобуває в понад сотню разів менше, ніж місто Київ, у кілька десятків разів менше, ніж місто Бровари. Навіть менше, ніж “Агрокомбінат “Калита” свого часу. Тут відбирають воду з глибини понад 300 метрів, а на свердловинах зроблені “загини” між водоносними горизонтами.
Я дуже зацікавлений, щоб таке підприємство у нас існувало і розвивалося. Крім того, що компанія є великим платником податків, на підприємство також працюють компанії з обслуговування (транспорт, прибирання території, надання санітарних послуг), а це - багато робочих місць та надходження в бюджет району.
KV: А є такі підприємства, до яких у вас як голови району, є претензії? І чому?
Сергій Гришко: Не хочу наперед озвучувати, але вони є. Ми спільно з РДА та зі структурами Держпродспоживслужби хочемо зараз вивчити діяльність підприємств, які є платниками податків до районного бюджету. Коли будуть результати роботи комісії, з задоволенням розкажу про ті підприємства, які виготовляють неякісну продукцію і “не дружать” з законом.
KV: У якому стані зараз перебуває інвестиційна галузь у Броварському районі?
Сергій Гришко: За інвестпроектами можна буде робити висновки тоді, коли будуть створені об’єднані територіальні громади. Вони повинні самі обирати пріоритети для подальшого розвитку, розробляти інвестиційні паспорти, запрошувати інвесторів, залучати кошти з Державного фонду регіонального розвитку. І ця сфера не повинна залежати від “походеньок” сільських голів до районних рад та адміністрацій. Але, знову ж таки, не всі села хочуть шукати інвесторів, бо для цього потрібно вивчати новий матеріал. А ще - багато працювати.
А взагалі, дотаційні села не можна утримувати за рахунок успішних громад. Це несправедливо. Гроші, які села дають в районний бюджет, повинні “опускатися” назад - на освітлення, ремонти доріг, шкіл, ФАПів, бюджетних установ. Ми цю практику почали активно розвивати рік тому. Вона в нашому районі себе непогано зарекомендувала. Села, які потребують дотацій, повинні їх отримати, але левову частку треба повертати “годувальникам”.
KV: У районі вже розробили механізм для вирішення проблеми з цінами на проїзд?
Сергій Гришко: Офіційно в Броварському районі проживає близько 65 тисяч населення, неофіційно – близько 100 тисяч. 18 тисяч із них - це пільговики (чорнобильці, ветерани, діти війни і т.д.). Ми зараз хочемо повністю вивчити і вирішити питання внутрішньорайонних перевезень для пільговиків, причому, виключно адресно. До того ж, не по шість поїздок на місяць, а повний обсяг. Поїздки до Києва ми просто не маємо можливості оплатити для всіх пільговиків за рахунок району. Знову ж таки, ми не можемо на місцевому рівні виділити якусь конкретну пільгову категорію, - це несправедливо стосовно інших. Готові покривати частину витрат (наприклад, 50% державної субвенції, 25% обласної, 15% району, 10% - місцеві бюджети), але не готові “проїдати” свій бюджет на весь обсяг пільгових перевезень. Їх декларувала держава, а свої декларації вона не виконує, на жаль...
Зараз перевізники пішли назустріч і возять в Київ за свій рахунок воїнів АТО. Здебільшого, учасники бойових дій - це молоді працездатні люди, котрі їздять в столицю на роботу. Для них ця пільга є життєво необхідною. А взагалі, я помітив, що люди швидко все забувають. Швидко забудуть і подвиг хлопців у війні на Сході, забудуть про їхні пільги і права. Так само, як забули про чорнобильців і афганців. Жорстоко, але це так. Залишать їм право хіба що “на червоне світло переходити дорогу”... Я ж маю надію, що колись ці пільги взагалі не знадобляться.
KV: Ваш погляд на систему Prozorro.
Сергій Гришко: Ненавиджу Prozorro. Можливо, це хороша ідея, але вона не працює в наших реаліях. Наприклад, у нас був оголошений конкурс на проведення інвентаризації землі. Його виграла якась компанія з Дніпра зі статутним капіталом півтори тисячі гривень, створена за два тижні до конкурсу. Компанія виставила ціну, за яку навряд чи можна щось зробити. Зате базовий інститут, який має повне забезпечення для роботи, виставив ринкову ціну і програв.
Усі кажуть, що Prozorro нівелює протекціонізм. А може, це його мінус? Не розумію, чому село для певних робіт не може залучити місцевого підприємця, який буде відповідати за свою роботу перед людьми і нікуди від них не дінеться. Гроші залишаться в селі, робити все будуть люди з села і за отримані зарплати підуть в сільський магазин. ПДФО іде в район і громаду. А Prozorro - це дуже корисна річ, але, на жаль, не у нас.
KV: Чи є в районі зараз гострі земельні питання?
Сергій Гришко: В Броварському районі занепадає ринок землі. Найбільш актуальне питання - це виділення Держгеокадастром землі АТОшникам, яких у районі ніхто в очі не бачив. Наприклад, в селі Опанасів таким чином ледь не роздерибанили 64 га землі. В Мокреці за 27 га землі навіть селяни піднялись...
У районі це питання контролює комісія, яку очолює Валерій Білик. Він два місяці захищав аеропорт, і йому важко навішати на вуха локшини. Після 5 хвилин спілкування може визначити, чи була людина на передовій, чи ні. Зараз у нас на обліку близько 780 учасників бойових дій. Крім своїх, ми також намагаємося допомогти хлопцям з Броварів та Києва.
KV: У Броварах та Броварському районі у земельних скандалах часто фігурують прізвища нардепа Павла Різаненка та олігарха Віктора Поліщука. Ви когось із них підтримуєте?
Сергій Гришко: Я намагаюся взагалі в це все не вникати. Я знаю, що Поліщук - це бізнесмен, а Різаненко - це політик. Один хоче розвивати свій бізнес, другий - відстоювати власні політичні погляди.
KV: Чи є стабільність у Броварській районній раді? Чи є конфлікти з райдержадміністрацією, як це часто буває в інших районах Київщини?
Сергій Гришко: Стабільність є, і більшість у раді сформована. Я не вірю, що люди не можуть просто сісти і про все домовитися, навіть якщо питання стоять політичні. За це я особисто дякую всім нашим депутатам.
З райдержадміністрацією рада не конфліктує, бо немає за що взагалі сперечатися. Зараз у нас призначено нового голову - Миколу Клименка. Не думаю, що це кадрове рішення якось вплине на стосунки ради та адміністрації. Рада готова до спільної праці задля прогресу в районі, але не для участі в політичних і кадрових іграх. Не планую нікуди виїжджати з Броварщини і хочу працювати так, щоб на мене пальцем не вказували і не говорили, що, мовляв, “он пішов запеклий крадій”. До речі, рада зараз перебрала багато функцій РДА, в тому числі, й з питань соцзахисту. Для будь-кого для жителів району в нас завжди двері відчинені.
KV: У місцевих радах часто говорять, що адміністрації зараз взагалі не потрібні. Мовляв, це рудимент “совка”, який можна замінити виконкомом при раді. Яка ваша думка з цього приводу?
Сергій Гришко: Адміністрації справді непотрібні. Більше того, тут і ми в своїх кабінетах в раді нікому не треба. Я впевнений в тому: чим менше управлінців, тим простіше людям жити. Людям потрібна робота і самодостатність, а не влада. Чим менше різних керівників і начальників, тим заможніші прості люди. Повноваження районних структур, у тому числі й владних, повинні бути передані на місця, аби влада в особі ОТГ мала змогу вирішувати їх самостійно.
KV: У районній раді є нарікання на нестачу повноважень?
Сергій Гришко: Звичайно. Повноважень у нас справді в окремих сферах недостатньо, але можливості для вирішення проблем соціально-економічного характеру завжди можна знайти.
KV: Ви думаєте, це правильно, якщо колегіальний орган вирішує ті чи інші питання, що знаходяться поза компетенцією депутатського корпусу?
Сергій Гришко: Інколи в нас, депутатів, просто немає іншого входу. Люди іноді приходять з особистими проблемами, що стосуються здоров’я, сім’ї. Як діяти у випадку, якщо в людини, наприклад, немає грошей на операцію на серці? А операція потрібна вже сьогодні… Відправляти в соцслужбу, щоб їй там через три тижні якісь копійки дали? І то ще не факт… Простіше обговорити це з колегами з ради і зібрати кошти, хто скільки може, з власної кишені, і бути впевненими, що людина отримала допомогу, за якою прийшла до ради.
KV: У вас був раніше свій бізнес. Сьогодні ви отримуєте зарплату чиновника. За рахунок чого живе ваша сім’я?
Сергій Гришко: Моя заробітна плата на посаді голови - близько шести тисяч гривень. Від премії відмовився ще в 2014 році. Я не багата людина, але самодостатня. У мене є “п’ятий кут” - моя сім’я. Колишній бізнес - компанія “Регіон-2001” - перейшла в руки іншої людини ще тоді, коли мене було обрано головою райради в 2014 році. Там же працює мій син. Будинок, у якому живу, закладав для цього бізнесу в різних банках тричі. Перестав спати в закладеному домі приблизно в 2011 році. Ціну кожній копійці знаю не з чиїхось слів.
KV: У Вас у декларації багато земельних ділянок, причому, ще з минулих скликань Броварської районної ради. Ви їх отримали, працюючи депутатом?
Сергій Гришко: У мене в Літках близько 2 га землі, отриманих ще при Ющенкові (це, до речі, звичайні 2 га, на які в своєму районі претендує кожна людина). Тоді якраз почався будівельний бум. Ми хотіли завести на ті землі інвестора. Там можна було б зробити непоганий обслуговуючий кооператив чи підприємство, але зрештою “шукачі легких грошей” просто продали цю землю. Я не поспішав, там - прекрасне місце. Щоправда, не їздив туди уже років зо п’ять.
KV: Які ваші політичні амбіції? З якою метою прийшли до влади?
Сергій Гришко: Їх немає. Взагалі, не планую балотуватися ні в обласну, ні у Верховну Раду. Мені подобається працювати в своєму районі. Пхатися вгору, вкладати у передвиборну кампанію шалений ресурс і потім намагатися його якось “відмити” за допомогою мандату - не мій стиль. Хочу працювати в районі і мати тут однодумців, а не якихось пройдисвітів. До свого кабінету ставлюся, як до готельного номера.
KV: У вашому кабінеті часто з’являються високопоставлені прохачі?
Сергій Гришко: Так, прохачі приходять. Хто саме, говорити не буду. Скажу тільки, що в мене після них три дні печія стоїть… Говорити з ними особливого бажання немає, але вони мені цікаві лише для того, щоб завести в район хорошого інвестора, котрий буде тут працювати і вкладатиме в економіку кошти, розвиватиме промисловість і дасть людям робочі місця.
KV: Що це у вас за картина на стіні висить поруч із символікою району?
Сергій Гришко: Це - частина диптиху "Здирання шкіри з продажного судді” нідерландського художника Герарда Давида. Купив спеціально для нагадування кожному відвідувачеві, в тому числі й колишньому своєму заступникові, про неминучість відповідальності за все, що робимо в житті.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
КиевVласть
Апелляционный хозяйственный суд Киева постановил, что КП “Киевский метрополитен” обязано выплатить ООО “Укррослизинг” 1 млрд 966 млн 239 тыс 953 гривен за поставку 100 вагонов по процедуре лизинга и сопутствующие условия лизингового соглашения. Договор с “Укррослизингом”, увы, был прописан таким образом, что за вагоны приходится существенно переплачивать с учетом привязки цен к доллару, инфляции и пр. КП “Киевский метрополитен”, конечно, просит у суда отсрочку выплат и даже направило иск в кассационную инстанцию, но это вряд ли поможет.
Как стало известно КиевVласть, 31 января 2017 года Киевский апелляционный хозяйственный суд частично удовлетворил исковые требования ООО “Укррослизинг” к КП “Киевский метрополитен” по делу №910/8397/16 и оставил без удовлетворения апелляционную жалобу КП от 28.09.2016 года на решение Хозяйственного суда Киева от 28.09.2016 года.
В результате, было подтверждено, что с КП “Киевский метрополитен” нужно взыскать в пользу ООО “Укррослизинг” 1 млрд 966 млн 239 тыс 953,5 гривен:
365 млн 972 тыс. 194,84 гривен - задолженность по оплате части стоимости предмета лизинга;
112 млн 303 тыс. 827,30 гривен - задолженность по оплате процентов за пользование предметом лизинга;
229 млн 98 тыс. 329,81 гривен - инфляционные потери;
42 млн 27 тыс. 946, 73 гривен - пеня за ненадлежащее исполнение обязательства;
1 млрд 191 млн 237 тыс. 276,82 гривен - коэффициент корректировки;
25 млн 332 тыс. 102,90 гривен - 3% годовых;
123 тыс. 813,30 гривен - расходы по уплате судебного сбора за подачу искового заявления;
144 тыс. 461,80 гривен - расходы по уплате судебного сбора за подачу апелляционной жалобы;
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кроме того, КП “Киевский метрополитен” еще и обязали уплатить в госбюджет 166 тыс. 580,35 гривен судебных расходов за подачу апелляционной жалобы вх. № 09-081/9661/16.
При этом, ООО “Укррослизинг” должен заплатить в госбюджет недополученный судебный сбор за подачу иска по двум неимущественным требованиям в размере всего 2 тыс. 756 гривен, а из-за излишне оплаченного судебного сбора за подачу апелляционной жалобы этой фирме вернут из госбюджета 225 тыс. 824,20 гривен.
Отметим, после того, как стало известно о результатах рассмотрения дела в Апелляционном суде, руководство Киевской горгосадминистрации (КГГА) и КП “Киевский метрополитен” не на шутку встревожилось.
На сайте столичной подземки 31.01.2017 года появилось сообщение, дескать, “все пропало, но метрополитен продолжит отстаивать интересы киевлян”. Буквально через пару дней, 02.02.2017 года, первый замглавы КГГА Геннадий Плис своим поручением велел замглавы КГГА Илье Сагайдаку, директору Департамента транспортной инфраструктуры КГГА Сергею Майзелю и директору КП “Киевский метрополитен” Виктору Брагинскому “принять все возможные меры по недопущению списания средств со счетов КП “Киевский метрополитен” вследствие негативных решений судей”.
"Срочно обратиться к судьям высших инстанций, правоохранительных и других органов государственной власти в сфере безопасности касательно инициации мер соответствующего реагирования и защиты интересов предприятия, территориальной общины города и страны”,- говорилось в поручении Плиса.
Как выяснила KV из ответа КГГА на официальный запрос издания: кассационную жалобу на решение Апелляционного хозсуда Киева от 31.01.2017 руководство КП “Киевский метрополитен” подало 3 февраля 2017 года; по решению Хозяйственного суда Киева от 28.09.2016 года КП ничего лизингодателю пока не платило; все что ООО “Укррослизинг” получило за поставку 100 вагонов метро по состоянию на 20.02.107 года - это чуть более 817 млн гривен.
Хотя решение Киевского апелляционного хозяйственного суда вступает в законную силу со дня его принятия, никакой информации на официальном сайте КГГА по этому поводу так и не появилось. В КП “Киевский метрополитен” пролить свет на то, когда кассационная инстанция приступит к рассмотрению дела, каковы шансы на позитивный для КП исход, какие последствия принесет подземке и интересам городской общины очередной судебный провал, тоже отказались. Как стало известно KV, сейчас столичный метрополитен просит Хозсуд Киева об отсрочке исполнения судебного постановления.
Напомним, 28 мая 2009 года Киевсовет решением №546/1602 “О приобретении вагонов метрополитена” разрешил КП "Киевский метрополитен" провести закупку финансовых лизинговых услуг (100 вагонов метрополитена) с правом выкупа по результатам проведенного тендера с уплатой из бюджета города Киева в 2009 году не более 15% от общей стоимости предмета лизинга, а остальных средств в течение 2010-2014 годов. 9 декабря 2014 года Киевсовет принял решение №523/523, которым срок расплаты с ООО “Укррослизинг” был заменен на “2010-2018 годы”.
Сам договор лизинга № 16-Упр-09 был заключен между КП “Киевский метрополитен” (подпись первого замначальника КП “Киевский метрополитен” Олега Москаленко) и ООО “Укррослизинг” (подпись директора ООО ”Укррослизинг” Андрея Черникова) 16 июля 2009 года. По этому договору, ООО “Укррослизинг” за период с марта 2010 года до августа 2012 года приобрел у производителей (ПАО “Крюковский вагоностроительный завод”, ЗАО “Вагонмаш” и ОАО “Метровагонмаш”) и поставил КП “Киевский метрополитен” 100 вагонов метрополитена: 40 главных вагонов (с кабиной управления) и 60 промежуточных вагонов (без кабины управления).
В свою очередь КП “Киевский метрополитен” в 2015 году окончательно признало свою неспособность платить бешеные суммы за полученные в лизинг вагоны. Ведь суммы оплаты, согласно условиям договора, жестко привязаны к курсу доллара, который, как известно, резко в последние годы вырос.
Как уже сообщала KV, лизинговая компания закупила вагоны в национальной валюте у украинских производителей, но при этом умудрилась “втюхать” эти вагоны КП “Киевский метрополитен” с валютной составляющей. Пунктом 1.7 договора введен в действие коэффициент корректировки сумм - Кnbu. Кnbu расчитывается как “Курс2” деленный на “Курс1”, где “Курс1” - курс, установленный НБУ для 1 доллара США на дату заключения договора; “Курс2” - курс, установленный НБУ для доллара США на день, когда фактически производится лизинговый платеж.
Спустя 7 лет с момента заключения “злосчастного” договора руководство метрополитена начало говорить о том, что валютная составляющая в договоре, дескать, ничем не подтверждена, и вообще - все крайне несправедливо.
“КП “Киевский метрополитен” находится в откровенно дискриминационном положении относительно ООО “Укррослизинг”, поскольку на день заключения кредитного договора иностранный курс валюты составлял 1 USD = 7,6311 грн. а на сегодняшний день 1 USD - это почти 26 грн. В связи с повышением курса иностранной валюты, сумма долга, которую КП “Киевский метрополитен” необходимо платить значительно возросла, в связи с чем значительно ухудшилось финансовое состояние коммунального предприятия, а дальнейшее исполнение договора на условиях, действующих в настоящее время является нарушением одного из принципов гражданско-правовых отношений, которые закреплены в статье 3 Гражданского кодекса Украины - принципа справедливости. Указанные условия договора являются несправедливыми”, - указывалось в апелляционной жалобе КП “Киевский метрополитен” вх. №09-081/9454/16 от 19.10.2016 г.
Впрочем, Киевской апелляционный хозсуд счел, что договор - есть договор, из него, мол, пункт о коэффициенте Кnbu не выкинешь. Аргументы суду от КП “Киевский метрополитен”, дескать, ООО “Укрлизинг” заключал с другими получателями вагонов Крюковского завода договора без валютной составляющей, тоже, естественно, ни к чему не привели.
Как уже сообщала KV, созданная в конце 2015 года Временная контрольная комиссии (ВКК) Киевсовета в июне 2016 года сделала вывод о том, что в Киеве “таким лизингом, вместо прямой закупки у производителей вагонов метро, были созданы условия для преступной схемы”.
Не трудно проследить, что за этой схемой стоит бывший “смотрящий” экс-Президента Виктора Януковича - Юрий Иванющенко, руку к ней также приложило бывшее руководство КП “Киевский метрополитен”, нардеп от БПП Александр Грановский, а выгодополучателем выступает еще и премьер-министр Российской Федерации Дмитрий Медведев.
Читайте: Схема Иванющенко-Медведева: кто нарисовал миллиардный долг “Киевскому метрополитену”
Напомним, в мае 2016 года ООО “Укррослизинг” обратилось в Хозяйственный суд Киева о взыскании с КП “Киевский метрополитен” задолженности по выплате просроченных лизинговых платежей в сумме 1 млрд 959 млн 466 тыс 447,88 гривен., расторжении договора и истребовании предмета лизинга - 100 вагонов. 28 сентября 2016 года Хозяйственный суд города Киева принял решение об удовлетворении иска компании “Укррослизинг” на сумму 737 млн грн из заявленных 3,3 млрд гривен.
Читайте: "Укррослизинг" через суд взыскал с киевского метро 737 млн гривен
Т.е., спасибо судьям и хозяйственной и апелляционной инстанций, что КП “Киевский метрополитен” пока хоть не заставили платить более 3 млрд гривен или возвращать вагоны.
Отметим, обе стороны договора не раз обращались в апелляционную инстанцию со встречными исками. К примеру, ООО “Укрлизинг” 29.06.2016 года просила у суда взыскать с киевской подземки 2 млрд 28 млн. 410 тыс. 614,94 гривен. А по состоянию на 02.09.2016 года лизингодатель считал, что КП “Киевский метрополитен” уже должен ему заплатить 3 млрд 323 млн 761 тыс. 929, 95 гривен “с учетом роста процентов за пользование лизингом, коэффициента корректировки, 3% годовых, инфляционных потерь, 0,05% неустойки, и пени.
Как уже сообщала KV, согласно данным единого Госреестра, ООО “Укррослизинг” было зарегистрированное Печерской райгосадминистрацией всего за полгода до начала нашей истории - 24 ноября 2008 года.
Основателем этой фирмы выступило ООО “Киевринг”, единственным участником которого тогда стала кипрская компания “Импофирм Консалтин Лимитед”. 8 апреля 2010 года уставной капитал фирмы перешел другой кипрской компании - “Укррослизинг Сайпрус Лимитед” (UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED).
В результате анализа структуры собственности компании “Укррослизинг Сайпрус Лимитед” и связанных лиц, ВКК Киевсовета установила, что компания имеет прямую связь с российским банком “ВЭБ” (через ОАО “ВЭБ-лизинг”), который имеет минимум 63% от прибыли ООО “Укррослизинг”. То есть, эти 63% уходят в карман владельцу “ВЭБ” - главе набсовета “Внешэкономбанка”, премьер-министру РФ Дмитрию Медведеву.
Как сообщают “Наші гроші”, первыми владельцами ООО “Киивринг” были Владислав Лебедь - экс-руководитель ГП “Госснаба”, которого в СМИ также называют смотрящим от Януковича на “Укрзализныце”, и сын Лебедя Андрей, больше известный как автогонщик из команды “Ferrari Team Ukraine”, созданной Виктором Януковичем-младшим и Русланом Цыплаковым. Также впоследствии в состав учредителей ООО “Киивринг” входила Неля Никулина - жена нынешнего совладельца “Второй грузовой компании”.
Отметим, Лебеди являются помощниками народного депутата от БПП Сергея Алексеева. В 2014 году Алексеев был избран председателем Кировоградской областной организации партии “УДАР”. Также народный депутат является президентом общественной организации “Официальный Фан-клуб братьев Кличко”.
Партнер Алексеева по юридической компании “Алексеев, Боярчуков и партнеры” Сергей Борчуков еще известен как один из совладельцев общества, которое во времена Януковича получило на полвека 2,4 га леса на Киевщине.
Читайте: Киевский метрополитен может остановиться из-за иска российской компании
Напомним, долгое время директором украинского “Укррослизинга” была Светлана Жукова, которая до этого возглавляла компанию “ВТБ лизинг Украина” - дочку российского “Внешторгбанка”. А в 2014 году директором “Укррослизинга” стал Александр Козырев, ранее руководивший фирмой “Каласар”, которая через оффшоры принадлежала “ВЭБ”.
Известно, что за ООО “Укррослизинг” также явно стоит народный депутат от “Блока Петра Порошенко” Александр Грановский. В СМИ упоминалось о его связях с Юрием Иванющенко - через ООО “Межрегиональный инвестиционный союз”. Также Грановский известен участием в рейдерских историях и дружбой с правой рукой президента Петра Порошенко - нардепом от БПП Игорем Кононенко. Они вместе перешли из Киевсовета в Верховную Раду, где сидят бок-о-бок в сессионном зале.
Читайте: Метро на Виноградарь будет строить российский миллиардер Абрамсон
КиевVласть
Найближчим часом Київрада може затвердити план реформування медичної галузі. Про “електронну медицину”, інтернет у лікарнях, єдині тарифи на стоматологічні послуги, будівництво лікарні на Троєщині та лікарні швидкої допомоги на Правому березі, нові зарплати медпрацівників та іноземні інвестиції в інтерв`ю виданню КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації Микола Поворозник.
Частина 1. Про реформу медицини та охорону здоров’я
KV: У кінці травня 2016 року КМДА була представлена до обговорення Концепція розвитку охорони здоров'я Києва. На якому етапі робота над цим документом сьогодні, та у чому суть запропонованих реформ?
Микола Поворозник: Цю Концепцію ми вже обговорили зі всіма зацікавленими особами ринку медичних послуг та суміжних до медицини ринків. Сподіваюся, у лютому-березні 2017 року вона буде затверджена Київрадою.
Читайте: В Киеве представили Концепцию развития системы здравоохранения (документ)
Цей документ перекликається з Концепцією Міністерства охорони здоров’я, яка була схвалена урядом наприкінці минулого року. В документі означені стратегічні, середньострокові та тактичні цілі. Тактичні цілі стосуються технічного обладнання медичних установ і забезпечення їх кваліфікованим персоналом. Йдеться про ремонти у діючих медичних установах, закупівлю обладнання, підвищення кваліфікації лікарів, тощо.
Середньострокові цілі передбачають будівництво або перепрофілювання лікарень. Основне в стратегічних планах – зміна схеми фінансування медичної галузі.
KV: Як має змінитися фінансування медичних установ?
Микола Поворозник: Йдеться про створення консультативно-діагностичних центрів (КНП) та надання закладам охорони здоров’я права самостійно розпоряджатися грошима. Адже сьогодні фінансування йде за економічними кодами класифікації, що значною мірою обмежує керівників у можливостях розвитку закладу. Наприклад, якщо гроші виділені на опалення, але не використані, то вони мають бути повернуті лікарнею до бюджету, а не розподілені на інші потреби медзакладу. Щоб це змінити потрібно змінити схему фінансування медичних установ – замість покриття їх витрат з бюджету повинно платити їм за кожну надану пацієнту медичну послугу.
KV: Це означає, що треба спершу дочекатися появи обов'язкового медичного страхування?
Микола Поворозник: На сьогодні державою заплановано втілення механізму “гроші йдуть за пацієнтом”, яким передбачено фінансування за безпосередньо надану медичну послугу.
З метою реалізації цього завдання МОЗ опрацьовано пропозиції до змін законодавства.
KV: Що ще, крім зміни схеми фінансування, передбачено Концепцією?
Микола Поворозник: Пропонується впровадити електронну медицину, пілот якої зараз реалізується у Подільському районі.
Це в першу чергу спростить мешканцям Подолу процедуру потрапляння до лікаря, прибере черги під кабінетами, надасть можливість лікарю планувати свою роботу, збільшить відповідальність первинної ланки та спрямує її діяльність у профілактичному напрямку.
KV: Що дав пілот, який запущено у Подільському районі? Скільки грошей на нього було витрачено?
Микола Поворозник: Проект було запущено у грудні 2016 року. Фактично за два місяці відпрацьовані опції “вибір лікаря” та “електронна черга”. Сьогодні більше половини пацієнтів медзакладів району цими можливостями користуються. З березня 2017-го почнемо цю практику розповсюджувати по всьому місту. З міського бюджету на впровадження проекту не витрачено ні копійки, він впроваджується за рахунок коштів компанії, яка впроваджує електронну медицину та за підтримки міської влади.
Читайте: В столице создадут онлайн системы записи на прием к врачу
Опції “електронна картка” та “електронний рецепт” зараз розроблені. Але для їх впровадження потрібне відповідне рішення на рівні Кабінету міністрів. Очікуємо найближчим часом появи відповідних документів. Тоді і зможемо на практиці протестувати наші напрацювання.
KV: Скільки часу і грошей знадобиться для впроваждення обох модулів по всьому Києву?
Микола Поворозник: За прогнозами фахівців компанії Helsi, які власне і впроваджують цей проект у місті, до кінця року такими послугами буде охоплено всі райони столиці. Для пацієнтів, які не бажають здійснювати електронну реєстрацію, або не мають на це технічної можливості на перехідний період буде працювати диспетчерська. Зателефонувавши в диспетчерську пацієнт зможе записатися на прийом до лікаря та скористатися своєю паперовою медичною карткою для записів лікаря.
KV: Ви казали, що у Концепції наявні плани щодо будівництва та перепрофілювання лікарень. Що мається на увазі?
Микола Поворозник: Зараз у рамках Концепції розробляємо проект дзеркального відображення медичних закладів лівого і правого берега. Це потрібно для того, щоб була забезпечена максимальна доступність, швидкість і якість послуг, які мають отримати мешканці Києва.
Наприклад, на лівому березі є лікарня швидкої допомоги, а на правому березу такої лікарні зараз немає. Щоб це змінити у 2017 році плануємо розпочати будівництво нового корпусу на базі Київської міської клінічної лікарні № 6. Коли будівництво завершиться, вона зможе стати повноцінною лікарнею швидкої допомоги на правому березі. Цю роботу плануємо завершити до кінця 2019 року. Також за цей час хочемо побудувати багатопрофільну лікарню на Троєщині, де проживає 500 тис. мешканців, але немає медичної допомоги вторинного рівня.
KV: Скільки коштів передбачено у міському бюджеті на будівництво об’єктів медичної сфери у поточному році?
Микола Поворозник: На капітальне будівництво таких об’єктів заплановано виділити з міського бюджету близько 2 млрд гривень.
KV: Скільки загалом грошей з державної і міськбюджету окремо планують витратити на медичну галузь цього року?
Микола Поворозник: На поточний рік виділено 7,6 млрд гривень. Чималі кошти йдуть на утримання медустанов. Для порівняння, на 2016 рік на утримання закладів охорони здоров’я столиці, що входять до сфери управління Департаменту охорони здоров’я КМДА, було затверджено 4 845,7 млн грн, з яких 2 492,1 млн грн - на оплату праці; 80,5 млн грн - на закупівлю продуктів харчування; 890,4 млн грн - на закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів; 354,6 млн грн - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; 735,3 млн грн - на придбання обладнання та капітальний ремонт закладів. Залишок суми розподілено серед районних управлінь охорони здоров’я.
На 2017 рік на утримання зазначених закладів охорони здоров’я у міському бюджеті було затверджено 5 208,9 млн грн, з яких 3 437,3 млн грн - на оплату праці працівників; 95,7 млн грн - на закупівлю продуктів харчування; 666,5 млн грн - на закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів; 403,9 млн грн - на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Крім того на придбання обладнання та капремонти у міському бюджеті передбачено коштів близько 700 млн. грн..
Субвенція державного бюджету складає біля 4 млрд гривень. Ці кошти будуть направлені на заробітну плату медперсоналу та утримання лікарень.
Читайте: Кабмин выделил Киеву дополнительные субвенции на сумму 211,9 млн гривен
У минулому році місто зіштовхнулося з проблемою недобросовісної конкуренції під час проведення закупівлі медичних препаратів. Постачальники свідомо зривали тендери, занижуючи ціни до 1 грн. Сподіваюся, такої проблеми у цьому році не буде. Якщо і будуть якісь перепони чи зриви тендерів, то у міста все одно не буде форс-мажору з ліками. Зараз у медичних закладах наявний достатній запас ліків, і ми вже розпочали проведення запланованих на 2017 рік закупівель.
Читайте: Департамент здравоохранения КГГА провалил закупку препаратов для гемодиализа - депутат Киевсовета
KV: Але у міському бюджеті зменшена сума за закупівлю медпрепаратів з 890,4 млн грн у 2016 році до 666,5 млн грн у 2017 році...
Микола Поворозник: В минулому році ми досить суттєво збільшили фінансування на забезпечення лікарень медикаментами та перев’язувальними матеріалами. У цьому році сума буде ще більша.
З 2010 року маємо наступну картину: у 2010 році було витрачено 213,9 млн гривень на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, у 2011 році - 155,8 млн гривень, у 2012 році - 281,3 млн гривень, у 2013 році – 307,5 млн гривень, у 2014 році - 249,6 млн гривень, у 2015 році - 592,2 млн гривень, у 2016 році - 897,4 млн гривень. На 2017 рік було затверджено 666,5 млн гривень і додатково виділено ще коштів у сумі 396,5 млн гривень. Разом ця сума становить 1 063 млн гривень.
KV: Які медичні препарати закуповуються у першу чергу, а на які грошей зазвичай не вистачає?
Микола Поворозник: Нажаль, сьогодні ми не можемо на 100% забезпечити медичні заклади всіма необхідними їм препаратами. Приймає рішення щодо встановлення пріоритетів у закупівлі медичних препаратів в умовах обмеженого бюджету головний лікар певної медичної установи.
KV: Що було зроблено для поліпшення якості медпослуг у столиці у 2016 році?
Микола Поворозник: Якщо говорити про 2016 рік, то це був рік величезних ремонтних робіт. Було відкрито після ремонту хірургічне відділення у Центрі ендокринології, травматологічне відділення у Першій дитячій клінічній лікарні, відділення постінтенсивного догляду за новонародженими у пологовому будинку на Подолі (Київському міському пологовому будинку № 2). Зараз закінчуються ремонтні роботи ще у чотирьох відділеннях. Йде мова про травматологічні відділення Лікарні №12 та Лікарні швидкої медичної допомоги, приймальне відділення дитячих лікарень №1 та 2. Ми не встигли їх зробити у 2016 році, тому що кошти були виділені тільки у жовтні. Плануємо завершити ремонти цих відділень у березні 2017-го.
Також у минулому році створено організаційно-методичний Центр орфанних захворювань на базі ДКЛ №1 та нове хоспісне відділення на базі Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни. У Дніпровському та Подільському районах відкрито мамографічні кабінети з найсучаснішою апаратурою. Спільно з Інститутом серця реалізовано соціальну програму “Стоп інфаркт”, яка передбачає безкоштовне стентування киян з гострим інфарктом міокарду (вже проведено 883 оперативних втручання).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У 2017 році, крім раніше означених планів щодо будівництва, плануємо проведення термомодернізації дитячих клінічних лікарень №1 та №2. Також плануємо будівництво інфекційного корпусу та проведення ремонту Лікарні № 4, ремонт у Першому пологовому будинку та капітальний ремонт акушерського відділення №2 Київського міського пологового будинку № 3.
Що стосується підвищення кваліфікації лікарів, то у минулому році започатковано співпрацю з медичною спільнотою Ізраїлю, представниками якої проведено цикл лекцій для представників первинної ланки медицини щодо раннього виявлення онкологічних захворювань. Ця робота буде проводитися і у поточному році.
Також у декілька лікарень нами були закуплені ангіографи (обладнання, яке діє за принципом рентгена і застосовується у кардіології для виявлення і лікування захворювань серцево-судинної системи) і зараз наявна потреба у навчанні лікарів щодо роботи з такою апаратурою. Для цього вже є домовленості з фахівцями профільних інститутів. Це звичайна планова робота. Вона йде постійно. Лікарі із задоволенням обмінюються досвідом. Семінари та практикуми проводяться практично щотижнево.
Читайте: Производство медицинского оборудования в Украине находится на грани исчезновения
KV: Яке ще обладнання для лікарень закуповувалося минулому році і що планується придбати у поточному?
Микола Поворозник: В минулому році вперше за декілька років розпочали закупівлю важкого медичного обладнання: придбали 4 МРТ, 2 КТ та 2 ангіографа. Це обладнання тільки оплачено і має бути поставлене виробником до кінця березня 2017-го.
Для травмпунктів та приймальних відділень лікарень закуплено 20 рентген-апаратів. Вони вже доставлені за місцем призначення. Були закуплені апарати штучної вентиляції легенів на понад 29 млн гривень, 15 швидких за 30 млн гривень та 100 спецавтомобілів невідкладної медичної допомоги Ford Fiesta (Євро 5+) для первинної ланки медичної допомоги на 29,796 млн гривень. Також був відремонтований ангіограф у Олександрійській лікарні.
Загалом на обладнання у 2016 році витрачено близько 600 млн. гривень з міського бюджету.
Зараз збираємо заявки щодо потреби у медичному обладнанні. Думаю, у цьому році закриємо потреби лікарень, в яких буде проводитися ремонт. Профінансуємо потреби Діагностичного центру (вул. Кондратюка, 6). Відремонтуємо непрацюючий біля 5 років лінійний прискорювач, а також буде придбано новий такий прискорювач для Онкоцентру.
KV: У поточному році була підвищена зарплата працівників бюджетних медустанов столиці?
Микола Поворозник: Ми ще у минулому році підняли заробітну плату медпрацівникам. У 2016 році середня заробітна плата лікаря становила 5 855 гривень, медсестри, фельдшера та фармацевта – 4 151 гривню, молодшого медичного персоналу – 2 758 гривень.
У цьому році у зв’язку зі збільшенням мінімальної заробітної плати ми збільшили видатки на оплату праці майже на 40%. За попередніми розрахунками, у 2017 році середня заробітна плата лікаря буде складати 8 003 гривні, медсестри, фельдшера та фармацевта - 5 649 гривень, молодшого медичного персоналу - 3 798 гривень.
З 1 січня 2017 року посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. З 1 січня 2017 року - це 1 600 гривень. Досягнення рівня показника 3 200 гривень буде забезпечено в межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат, надбавок та премій для працівників.
KV: Зараз на розгляді Київради знаходиться проект рішення щодо створення нового КП "Стоматологія". Навіщо Києву це додаткове КП?
Микола Поворозник: У столиці стоматологічну допомогу надають 5 КП, 9 стоматологічних поліклініки та 64 стоматологічних відділення в Консультативно-діагностичних центрах. Ця допомога різнопланова з різними цінами в різних районах.
Читайте: Улыбка до ушей: на сколько подорожали киевские коммунальные стоматологические клиники
Планується створити єдине комунальне некомерційне підприємство “Київська стоматологія” з відокремленими структурними підрозділами в різних районах Києва. Це забезпечить єдиний підхід у наданні стоматологічної допомоги в першу чергу пільговим верствам населення. Будуть запроваджені єдині комунальні тарифи на стоматологічні послуги для всіх киян, що будуть звертатись у будь-який відокремлений підрозділ.
Також з'явиться новий організаційно правовий статус лікувальної установи - комунальне некомерційне підприємство. Це дозволить весь прибуток цього підприємства спрямовувати на його розвиток та впроваджувати нові сучасні стоматологічні технології. Дуже важливим при створені єдиного комунального некомерційного підприємства є завантаження роботою існуючого медичного обладнання, яке сьогодні використовується не на повну потужність.
Крім того за рахунок створення єдиного комунального підприємства буде зменшено витрати на управлінський та обслуговуючий персонал.
KV: Чи реалізуються у Києві проекти по залученню у медицину додаткового фінансування?
Микола Поворозник: Зараз ми тільки на стадії переговорів з потенційними іноземними інвесторами. Йде мова про співпрацю з IFC (Міжнародна фінансова корпорація), GE (General Electric), OPIC та Sanitas (Іспанія). Проте, щоб говорити про їх учать у конкретних проектах потрібно, щоб Київрада затвердила Концепцію розвитку охорони здоров’я Києва. Сподіваюся, це буде зроблено найближчим часом.
У найближчих планах залучити кошти інвесторів на будівництво лікарні на Троєщині. Є попередні домовленості з OPIC щодо інвестування від 20 до 100 млн доларів у цей проект. З IFC є домовленість щодо фінансування розробки техніко-економічного обґрунтування проекту створення лікарні у Києві. Йде мова про 1,5 млн євро на ТЕО. Витрати на реалізацію проекту будуть близько 300 млн євро. IFC також згодна надати допомогу у пошуку інвестора для реалізації проекту.
KV: А відчизняні інвестори не готові вкладати у столичну медицину?
Микола Поворозник: Вони інвестують, але проекти не такі глобальні.
Наразі реалізується проект “Будівництво Wi-Fi мережі в комунальних закладах охорони здоров’я територіальної громади міста Києва для надання послуги доступу до мережі Інтернет”. Переможцем інвестиційного конкурсу (розпорядженням КМДА від 03.12.2015 № 1173) визнано ТОВ “КОНТИНЕНТ ДЕЛІВЕРІ НЕТВОРК”, яке за власні кошти здійснює побудову Wi-Fi мережі у 155 комунальних закладах охорони здоров’я територіальної громади Києва. Зараз Wi-Fi мережа працює вже у 50% із зазначених закладів.
Інвестор - ТОВ “Капитал” - залучений до будівництва медичного центру за рахунок площ Київської міської клінічної лікарні № 14 на вул. Зоологічній, 3 (розпорядження КМДА від 29.08 2016 № 752). Ним фінансуються всі витрати пов’язані з реалізацією проекту, а також інвестор має сплатити Київській міській туберкульозній лікарні №2 кошти на зміцнення матеріально-технічної бази лікарні у розмірі 13,6 млн грн. У 2016 році ним вже перераховано близько 5 млн грн на рахунок туберкульозної лікарні.
У 2017 році плануємо залучити інвесторів до будівництва нового приватного медичного центру на площах Київської міської клінічної лікарні № 14. Зараз Департамент охорони здоров’я спільно з КП “Київське інвестиційне агентство” опрацьовує варіанти щодо залучення інвестиційних коштів до реконструкції будівель та споруд лікарні.
KV: У минулому році почали міняти керівництво Департаменту охорони здоров’я КМДА. Це пов’язано з корупцією під час закупівлі товарів і послуг сумнівної якості за завищеними цінами?
Микола Поворозник: Зміни керівного складу Департаменту охорони здоров’я пов’язані безпосередньо з організацією роботи самого департаменту та медичної галузі Києва загалом, а також готовністю до впровадження реформ і інновацій. Фіксування фактів корупції та відповідні звинувачення – це прерогатива правоохоронних органів. Проте можу сказати, що були декілька скандалів пов’язаних із закупівлями технічного інвентарю для Онкоцентру. Є багато питань щодо зупинення та призупинення проведення тендерних процедур, а також спроб лобіювання тих чи інших медичних препаратів.
Маю надію, що новий керівник департаменту зможе забезпечити проведення реформи медичної галузі Києва. За результатами проведеного наприкінці минулого року конкурсу вже зайняв посаду керівника департаменту Дмитро Турчак.
Читайте: Турчак заслуженно победил на конкурсе главы Департамента здравоохранения КГГА - эксперт
Справка KV: Микола Поворозник народився 10 квітня 1972 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку і Академію державного управління при Президенті України.
З 1995 по 2001 рік служив у Збройних силах України.
У жовтні 2001 року Микола Поворозник став головним фахівцем, а згодом і начальником відділу управління з питань підприємництва КМДА. У березні 2003 року обійняв посаду заступника начальника управління ліцензування та з питань реєстрації Головного управління з питань підприємництва КМДА. У грудні 2006 року очолив Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва.
З листопада 2012 року обійняв посаду першого заступника начальника Головного управління - начальника управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики.
У грудня 2012 року став першим заступником директора Департаменту - начальником управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру Департаменту промисловості та розвитку підприємництва.
У червні 2013 року призначений заступником директора Департаменту - начальником управління координації регіональної економічної політики Департаменту економіки та інвестицій КМДА. У серпні 2013 очолив Департамент економіки і інвестицій КМДА.
28 січня 2016 року був призначений заступником голови КМДА.
КиевVласть
Должностные лица КК “Киевавтодор”, ООО “Костанзо” и ООО “Укрсильинвест” подозреваются в завышении цен и завладении государственными средствами при закупке соли. Следователям СО Днепровского управления полиции ГУ Национальной полиции в Киеве, которые расследуют уголовное производство 12016100040015396, суд предоставил доступ к тендерной документации.
Об этом KV стало известно из сообщения портала “Наші гроші”.
Согласно ряда постановлений Днепровского районного суда г. Киева от 26 января, в августе-октябре 2016 года КП “Дорожно-эксплуатационных управлений по ремонту и содержанию автомобильных дорог и сооружений на них Голосеевского, Дарницкого, Днепровского, Деснянского, Оболонского, Печерского, Подольского, Святошинского, Соломенского, Шевченковского районов” г. Киева, КП “Магистраль” и КП “Киевавтодормост”, которые являются структурными подразделениями КК “Киевавтодор”, заказали у ООО “Костанзо” 41 тыс. тонн соли на общую сумму 36,45 млн гривен. При закупках ООО “Костанзо” предлагала продукцию от 828 гривен до 909 гривен за одну тонну.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Вв торгах также принимало участие ООО “Укрсильинвест”, которое, по информации правоохранителей, является подконтрольным ООО “Костанзо”, и было только формальным участником конкурсных торгов.
Следователи считают, что должностные лица КК “Киевавтодор” по предварительному сговору с должностными лицами подчиненных ему 12-ти КП (районные ДЭУ) и ООО “Костанзо”, и ООО “Укрсильинвест” незаконно отдали предпочтение ООО “Костанзо”, акцептовав его предложение.
По их данным, ООО “Костанзо” и ООО “Укрсильинвест” имеют минимальные уставные фонды по 1 тыс. гривен, не имеют основных средств, производственного, транспортного и торгового оборудования, товарных запасов, трудовых ресурсов, необходимых для выполнения условий соглашений по поставкам соли.
Более того, как установило следствие, в августе 2015 года КК “Киевавтодор”, его 12 структурных подразделений, ООО “Торговый Дом Артемсоль”, ООО “Торговый дом Укрснабресурс” и ООО “К-2” “Инвестмент” заключили рамочные соглашения о закупке за государственные средства 192 436 тонн соли и чистого хлорида натрия, воды морской и солевых растворов на 2015-2018 года по 506-512 гривен за тонну.
Относительно заключенных рамочных соглашений в августе 2016 года КК “Киевавтодор” сообщила, что победители торгов ООО “Торговый Дом Артемсоль”, ООО “Торговый дом Укрснабресурс” и ООО “К-2” Инвестмент” отказались поставлять соль по ценам договора, и дорожно-эксплуатационные предприятия вынуждены были повторно проводить конкурсные торги.
Кроме того КК “Киевавтодор” отметила, что в соответствии с перечнем естественных монополий, утвержденным Антимонопольным комитетом Украины, ГП “Артемсоль”, которое является единственным в Украине поставщиком соли, по непонятным причинам не входит в состав тех же субъектов естественных монополий.
“И именно этот факт не дает возможности предприятиям проводить процедуру прямой закупки в ГП “Артемсоль” путем проведения переговорной процедуры, заставляя покупать соль на обычных открытых конкурсных торгах”, - говорится в сообщении.
В КК “Киевавтодор” также сообщили, что участники и победители открытых конкурсных торгов, которые отказались выполнять взятые на себя обязательства, разрывая договора и не выполняя своих обещаний, не несут никакой ответственности и не вносятся в соответствующий “официального черный список”. Государственные и коммунальные предприятия остаются один на один с проблемой, из-за отсутствия поставки соли имеют сложности с выполнением производственных задач, вынуждены поглощаться в долгосрочные судебные дела и тому подобное.
В КК “Киевавтодор” отметили, что по состоянию на 6 февраля 2017 года, ООО “Костанзо” выполнило условия всех контрактов на 100%, и столичными дорожными предприятиями заготовлено соль в полном объеме.
По данным Единого госреестра, ООО “Костанзо” зарегистрировано в мае 2015 года, учредителем компании указан житель Донецка Алексей Бессмертный, руководителем - Роман Аврамов. Предприятие связывают с народными депутатами от “Блока Петра Порошенко”, которых называют кураторами схем на государственном заводе “Артемсоль”. Среди них - нардеп Олег Недава, который отрицает свою связь с компанией.
Генеральным директором КК “Киевавтодор” на сегодня является Александр Густелев.
Читайте: Илья Сагайдак заподозрил главу “Киевавтодора” в махинациях с бюджетными деньгами
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Бориспільської районної ради Владиславом Байчасом.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Бориспільського району за 2016-2017 роки. За рахунок чого відбулося зростання?
Владислав Байчас: Районний бюджет у цьому році складає 554 млн гривень. Бюджет 2016 року перевиконано на 54,6 млн гривень. Ріст відбувся за рахунок столичних фірм, які почали працювати в районі завдяки тому, що Бориспільщина інвестиційно приваблива.
Головними бюджетоутворюючими підприємствами є державне підприємство “Украерорух”, регіональний структурний підрозділ “Київцентраеро”, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Старинська птахофабрика”, державне підприємство “Ейвон Косметікс Юкрейн”, ТОВ “Амако Україна” та інші.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Яка ситуація з реформою децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити?
Владислав Байчас: Тут ситуація надзвичайно складна. Ніхто до кінця не розуміє, що таке децентралізація. В район приїздили спеціалісти з області, розповідали людям теорію. І жодного позитивного прикладу. Принаймні, у нашій Київській області такого досвіду немає.
Загалом обласна рада схвалила у 2015 році чотири ОТГ: Бориспільська, Щасливська, Вороньківська і Мирненська. Кабінет Міністрів затвердив тільки дві останні. Але усі сільські ради району прийняли рішення про небажання об’єднуватись.
Коли “згори” вирішили впроваджувати реформу децентралізації, нас ніхто не запитав. Вони планують “витягнути” бідні села за рахунок багатших. Та коли бідні об’єднаються з бідними, нічого не зміниться.
До того ж, не всі села мають громадський транспорт. Як стара бабуся з далекого села дістанеться до лікарні, яка буде у центрі ОТГ? А ви уявіть, які будуть черги, людей стане набагато більше. Таким чином ми віддаляємо послуги від людей.
KV: Розкажіть, які інфраструктурні проекти були завершені у 2016 році і які плануються на цей рік.
Владислав Байчас: За минулий рік ми додатково витратили 47,2 млн гривень на освіту, тепер у нас немає жодної школи зі старими вікнами. Зробили ремонти в харчоблоках, провели утеплення приміщень. Також було виділено 19 млн гривень на охорону здоров’я - на ремонти в травматологічному і пологовому відділеннях, сільських медичних амбулаторіях, на придбання нового медичного обладнання.
У цьому році в пріоритеті знову медицина і освіта. Планується модернізувати сільські дільничні лікарні та амбулаторії, розпочати будівництво лікувального корпусу центральної районної лікарні, двох дитячих садочків, школи в с. Чубинське, школи мистецтв і ремесел в с. Велика Олександрівка, добудову шкіл в с. Гора та Проців. Але наш бюджет не витягне ці проекти. З областю взаємодії майже немає і я не впевнений, чи допоможуть нам з коштами на ці об’єкти.
KV: Чи працює в районі система "Прозорро"?
Владислав Байчас: Система електронних закупівель працює згідно Закону “Про публічні закупівлі”. При закупівлі товарів і послуг на суму до 50 тисяч гривень проводиться пряма закупівля або допорогова закупівля в системі “Прозорро”. При закупівлі товарів і послуг на суму від 50 до 200 тисяч гривень проводиться допорогова закупівля або оприлюднюються звіти про укладені договори, а при закупівлі понад 200 тисяч гривень проводяться відкриті торги, конкурентний діалог або переговорна процедура закупівель. Зараз ми плануємо прийняти Програму соціально-економічного розвитку району, виділяти кошти і працювати з ними через систему “Прозорро”.
Однак, це не завжди зручно. І там є шахраї. Наприклад, був випадок: виграла фірма, ми їй перерахували передоплату, а вона зникла. До того ж, іноді бракує часу на тендери - щоб придбати щось через систему потрібно мінімум три місяці.
KV: Чому район свариться з містом за лікарню?
Владислав Байчас: Ніхто не свариться. Просто деякі депутати полюбляють піаритись. Проблема в тому, що лікарня – районний комунальний заклад. Місто згодне вкладати в нього кошти. Можна зробити 50 на 50, але тоді постає питання спільного управління. А згідно Закону може бути тільки один орган управління.
Поки що питання призупинено, бо невідомо, що буде з лікарнею після медичної реформи і реформи децентралізації. Але все одно, разом із міськрадою ми плануємо будувати новий лікувальний корпус, вже готовий проект і частково виділені кошти з районного та міського бюджетів.
KV: Розкажіть про “маршруточні” бунти. Чи є механізми, які може впровадити район по зниженню вартості проїзду і поліпшенню якості перевезень?
Владислав Байчас: У чомусь я розумію перевізників. Ставлення до них з боку держави не найкраще. У минулому році держава заборонила місцевим радам компенсувати їм кошти за пільгове перевезення громадян. Мала зробити це сама, але не виконала.
У цьому році маємо виплатити близько 600 тис. гривень компенсації з районного бюджету.
Я думаю, після цього ситуація зміниться на краще.
KV: Бортницька станція аерації (БСА) забруднює питну воду в колодязях селян і псує екологію, відлякуючи потенційних інвесторів, охочих вкластися в освоєння земель Бориспільщини. Наскільки гостро стоїть питання сьогодні? Які бачите шляхи вирішення ситуації?
Владислав Байчас: Діяльність БСА наносить велику шкоду здоров’ю місцевих мешканців. Вода у колодязях переважно не придатна для вживання. Ми просили у Києва, звідки йде більшість відходів, хоча б компенсацію на оздоровлення дітей, але марно. Ця проблема вже не на рівні області, вона стала загальнодержавною. Як на мене, її можна вирішити тільки на державному рівні. Проте, належної уваги цьому не приділяють.
KV: Наскільки гостро стоїть земельне питання в районі?
Владислав Байчас: Із земельними питаннями є проблеми, які, як відомо, повинна вирішувати відповідна структура. Зокрема, управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області. Насправді, в районі відбувається не децентралізація, а централізація. У нас відібрали всі повноваження. Раніше керівника такої ланки призначали на місці, а зараз конкурс на посаду проводить область. У січні 2017 року на сесії районної ради було висловлено недовіру керівнику та реєстраторам управління Держгеокадастру за вкрай незадовільну роботу. До районної ради звернулися фермери, які не могли укладати договори на паї, а Гірська сільська рада вже два місяці не може отримати висновок щодо розширення своїх меж на 500 га.
Мені незрозуміло, чому так відбувається. Власники фірм, які працюють в районі, скаржаться, що неможливо своєчасно отримати документи. В управлінні Держгеокадастру заявників направляють у Центр надання адміністративних послуг. Там документи лежать місяць, після чого управління дає відмову. З 600 заяв близько 500 відмов. Я вважаю, що в управлінні Держгеокадастру просто саботують роботу.
KV: Чи є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Бориспільщини?
Владислав Байчас: Між нами конфлікт. Ми постійно ділимо сфери впливу з Бориспільською РДА. Вони перетягують на себе всі повноваження. Голова адміністрації керується винятково власними амбіціями, а не законами.
На його думку, ми перевищуємо свої повноваження. Наприклад, під час призначення головного лікаря районної лікарні. Голова адміністрації вважає, що це у його компетенції. Проте, в Статуті Бориспільської ЦРЛ чітко зазначено, що лікарня - це комунальний заклад районної ради, яка делегує свої певні повноваження.
Була ситуація, пов'язана з прийняттям бюджету на 2017 рік. Нам він видався неприйнятним і ми вирішили внести до нього зміни. У раді є депутати від кожного села і кожен знає, що потрібно його громаді. Ми проводимо з кожним бесіду, виділяємо пріоритети. Адміністрація розподіляє кошти на свій розсуд, пропускає через колегію і вважає, що ми повинні приймати їх рішення. Але за Регламентом роботи районної ради за нами право прийняття остаточного рішення.
Нещодавно голова РДА надіслав мені листа, в якому просить змінити Регламент так, щоб ми не могли змінювати їх рішення. В разі, якщо ми не згодні, то мусимо відправляти рішення назад, потім вони перешлють нам його без змін і так - по колу. А потім він скаже, що адміністрація не може працювати, бо рада не голосує.
Раніше я також був членом колегії, але вийшов з неї, бо побачив, що це - орган, який у більшості сформований із представників адміністрації і мій голос там нічого не вирішує.
KV: Яка ситуація з міжнародним аеропортом “Бориспіль”?
Владислав Байчас: З аеропортом “Бориспіль” наступна історія: частина його розташована на території району, дозвільні документи на проектування і будівництво вони отримують у нас, але платять податки у місто.
З одного боку, нам вигідно, щоб він розвивався, а з іншого - ми все одно нічого не отримуємо. Тут є політичний момент - за законом він мав би платити податки у районний бюджет.
KV: Чи правильно вважати, що Бориспільщина - це "повітряні ворота" України? Можливо, якась інша сфера району розвинута краще?
Владислав Байчас: Це дійсно так. Бориспільщина - це "повітряні ворота" України. Та поряд з цим район завжди був аграрним. Але останнім часом багато земельних ділянок змінили своє цільове призначення і в нас з'явилось більше забудовників та садових товариств.
Цілком можливо, що скоро ми перетворимося на великий житловий масив, яким вже став Києво-Святошинський район.
KV: Завод “Рошен” планують будувати на території району чи міста?
Владислав Байчас: Вони розглядали два варіанти, але місце у Борисполі їм більше сподобалось. По-перше, там вільна ділянка, по-друге, поряд об'їзна автомобільна дорога і залізнична колія. Тут нічого дивного, я б також надав перевагу ділянці у місті.
KV: В якому стані дороги району?
Владислав Байчас: Найбільше ця проблема відчутна в селах. Є дороги, які район і село на свої кошти ремонтувати не можуть. І таке є, що посеред села йде дорога державного значення. Якщо ви приїдете в село і побачите дві дороги - гарну і погану, то остання - це державна. Їх не ремонтує ніхто. Ми просили “Облавтодор” передати ці дороги на наш баланс, але безрезультатно.
Була ситуація, коли старівський сільський голова відремонтував “державну” дорогу і на нього відкрили кримінальну справу за нецільове використання бюджетних коштів.
А от у звітах “Облавтодор” вказує відремонтовані дороги по селах. Та варто проїхати і побачити той розбитий асфальт.
KV: Чим ви займались до старту політичної кар'єри?
Владислав Байчас: З 1992 року я почав займатись бізнесом. У 1995 році в мене були свої бензовози, потім автозаправні станції, потім став головою правління “Євронафтопродукт”, є у Борисполі така нафтова база. Також займався нерухомістю.
Зараз цим управляє дружина. Бізнес працює як і раніше - ведуть його люди, з якими я працював у свій час.
Окрім нафтового бізнесу я маю дві бази відпочинку, одна з яких вже не працює. Перша - так звані “мисливські угіддя”. Колись ми викупили їх частку. За Радянських часів там була база відпочинку: 40 човнів і двоповерховий будиночок з фанери. Приїздили рибалки, брали човника, платили 3гривні за годину і пливли рибачити. Закрилась вона, бо човни тепер нікому не потрібні, всі мають власні. Вона існує тільки на папері.
Друга база досі працює. Але базою відпочинку її складно назвати - це невеличкий будиночок, де збираються мисливці, щоб відпочити.
Читайте: Досье: Байчас Владислав Михайлович
KV: Чи бачите ви в подальшому свою політичну кар'єру? З якою метою ви прийшли на посаду голови райради?
Владислав Байчас: Я народився в одному із сіл Бориспільського району - у Процеві. І коли у 2010 році балотувався від свого села в депутати районної ради, то переслідував мету допомогти своїм виборцям у розбудові соціальної сфери. Та так трапилось, що мене обрали головою райради. Уже тоді у мене було бажання допомогти не одному селу, а домогтися змін на краще у всьому районі. Хотів реалізуватись у новій сфері діяльності. На початку політичної кар'єри ми з депутатами у селі збудували дитячий садок, медичну амбулаторію, будинок на 16 квартир для працівників цих закладів. З бюджету не взяли ні копійки, все це - за інвестиції. Якщо відверто, то політичних планів ніяких не маю.
Насправді, я розчарувався в політиці. По своїй природі я господарник. Люблю займатися конкретними справами, які приносять результат. Можливо, як доведеться, повернусь у бізнес. Зараз потрібні такі закони, які б давали справжню повноту влади місцевому самоврядуванню. Тоді б і працювати було б набагато більше бажання і, звісно, виходило б результативніше.
У КОДА також ситуація змінилась. У попереднього голови адміністрації я навіть у кабінеті не був, а бачив його всього раз. З нинішнім головою обласної адміністрації бачився один раз, але, думаю, він зможе розібратись з ситуацією в області і напрацює правильний курс на вирішення проблем.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
КиевVласть
Департамент экономики и инвестиций Киевского горгосадминистрации (КГГА) и КП “Киевский городской туристско-информационный центр” в сентябре 2016-го - феврале 2017-го заключили с ООО “Экспо Эдженси” ряд договоров на услуги по участию в международных и национальных туристических выставках. Общая стоимость соглашений составила 4,07 млн гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения портала “Наші гроші”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно опубликованным данным, подрядчик обязуется обеспечить участие Киева в таких выставках:
в этом году (без НДС):
740 тыс. гривен - ITB (Берлин, ФРГ, 8-12 марта);
440 тыс. гривен - COTTM (Пекин, КНР, 29-31 марта)
243 тыс. гривен - IMTM (Тель-Авив, Израиль, 7-8 февраля)
165 тыс. гривен - Balttour (Рига, Латвия, 3-5 февраля);
95 тыс. гривен - UITT (Киев, Украина, 29-31 марта).
в минувшем году (с НДС):
975 тыс. гривен - TT Warsaw (Варшава, Польша, 24-26 ноября),
675 тыс. гривен - Brussels Travel Expo (Брюссель, Бельгия, 7-8 декабря)
250 тыс. гривен - WTM (Лондон, Великобритания, 2-5 ноября)
100 тыс. гривен - Тravel Turkey Izmir (Измир, Турция, 8-12 декабря)
100 тыс. гривен - IBTM (Барселона, Испания, 17-19 ноября)
50 тыс. гривен - Турбизнес (Минск, Белоруссия, 28-30 сентября);
45 тыс. гривен - UITM (Киев, Украина, 5-7 октября).
Еще 190 тыс. гривен дали на организацию и проведение в 2016 году семинаров, совещаний и конференций по развитию туризма в Киеве с привлечением отечественных и иностранных специалистов.
Читайте: Столичные турфирмы приглашают поучаствовать в туристической бирже в Германии
По данным Единого госреестра, ООО “Экспо Эдженси” основано в 2006 году с уставным капиталом 37 500 гривен. На сегодня фирма в основном занимается организацией конгрессов и торговых выставок. Зарегистрирована компания по адресу: г. Киев, ул. Мостицкая, 20, офис 3. Учредителем и руководителем фирмы является Евгения Охрименко.
Согласно информации портала “Наші гроші”, Евгения Охрименко также является соучредителем БО “Международный благотворительный фонд “Волонтер.Фонд” с Натальей Будик, Раисой Клименко и Игорем Куракса - помощником нардепа от “Блока Петра Порошенко” (8-го созыва) Олега Барны.
Охрименко также руководит ООО “Тез Телеком Глобал”, основанным эстонской фирмой Tez Telecom Global, конечным бенефициаром которой является Аркадий Маслов - коммерческий директор туроператора Tez Tour Ukraine.
Читайте: У Кличко готовятся отправиться в Канны на поиски инвесторов
Как стало известно KV, в марте 2012 года ГП “Центр коммуникаций “Украина-Вселенная” без конкурса заказало у ООО “Экспо Эдженси” аренду выставочной площади и организацию участия в международной туристической выставке ИТВ Берлин 2012 за 1,70 млн гривен. Средства для этого предоставило Национальное Агентство по вопросам подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу.
Единственным конкурентом ООО “Экспо Эдженси” на нынешних тендерах с разницей в цене 0,6-3% выступило ООО “Графиум”, которое ранее не выигрывало тендеров.
Согласно данным ЕГР, эта киевская фирма с уставным капиталом в 1 тыс. гривен принадлежит Юлии Сивак, подписантом является Светлана Колпакова. Отметим, что номер телефона этой компании (+3 8 068 061 74 05) совпадает с номерами ООО “Универсал-Монтажбуд”, ООО “Индепендент Экспо Украина”, ООО “Агентство Арт-Бланш” и ООО “Альпака Экспо”.
Напомним, 5 декабря 2016 года в отеле “Fairmont Grand Hotel” в столице состоялся Первый Международный конгресс мэров. На конгрессе планировали провести экспертные дискуссии, выставки о возможностях для городского развития, налаживания неформальных связей и презентацию Индекса развития городов. Известно, что посетить конгресс должны были премьер-министр Украины Владимир Гройсман и мэр Киева Виталий Кличко.
Напомним также, 11 февраля на пленарном заседании Киевсовета депутаты утвердили Городскую целевую программу развития туризма Киева на 2016-2018 годы. Общий объем средств, необходимых для реализации программы составляет 151,7 млн гривен. Из них средства городского бюджета - 49,7 млн гривен, остальные 102 млн гривен - средства из других источников.
Читайте: Организаторы “Евровидения-2017” показали, как будет выглядеть главная сцена конкурса в Киеве (фото)
КиевVласть
ГП “Международный аэропорт “Борисполь” 22 декабря заключило договор с ООО “Тиди Лтд” на услуги питания пассажиров бизнес-залов и Премьер VIP-зала. Стоимость соглашения составила 64 796 400 гривен.
Об этом KV стало известно из сообщения электронной системы публичных закупок Рrozorro.
Согласно сообщению, в этом году подрядчик обязуется обеспечивать питанием 290 тысяч пассажиров международных и внутренних рейсов бизнес-зала на сумму 179 гривен и 70 тысяч пассажиров Премьер VIP-зала на сумму 185 гривен.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В состав меню входят сладости, фрукты, кофе, чай и соки, закуски, завтраки и обеды, вина, виски Jack Daniel's и J. Jameson и прочее.
Согласно данным портала “Наші гроші”, фирма “Тиди Лтд” была создана в июле 2013 года Оксаной Юраковой - бывшей женой Александра Юракова - экс-депутата Киево-Святошинского райсовета Киевской области (“УДАР”). В 2005-2008 гг. Александр Юраков был советником министра транспорта, заведовал секретариатом транспортного комитета Верховной Рады.
В 2014 г. владельцами фирмы “Тиди Лтд” стали лондонская компания “City F&P Ltd”, Кирилл Клименко и Елена Юданова. Сейчас, по данным Единого госреестра, партнерами Кирилла Клименко по фирме являются Зоя Бормотова и Владимир Лещинский, а директором - Ярослав Винницкий.
Владимир Лещинский также владеет ООО “Трино” вместе с Маргаритой Молчановой и Людмилой Прокудиной.
Напомним, в минувшем году ГП “Международный аэропорт “Борисполь” заказал этой же фирме подобные услуги питания только для меньшего количества пассажиров и дешевле - за 42 306 585,41 гривен.
Тогда единственным конкурентом ООО “Тиди Лтд” выступило ООО “Укрклинсервис”, которое принадлежит той же Людмиле Прокудиной - киевскому нотариусу. Отметим, что на нынешнем тендере с предложением в 64 800 000 гривен эта фирма также выступила единственным конкурентом ООО “Тиди Лтд”.
Отметим, в госреестре фирма “Укрклинсервис” указала номер телефона (+380444590665), которым, как выяснилось, пользуются и ООО “Карибу Шоп” Станислава Прокудина и ООО “Европа Медиа”, зарегистрированное на вышеупомянутую компанию “City F&P Ltd”.
По данным “Вестника государственных закупок”, в 2015 году услуги питания для пассажиров бизнес-зала ГП “Международный аэропорт “Борисполь” стоили 34,98 гривен, а для Премьер VIP-зала - 8,48 млн гривен.
Напомним, недавно Антимонопольный комитет Украины наложил на ГП “МА “Борисполь” штраф в размере 12 780 354 гривен за злоупотребление монопольным положением на рынке специализированных услуг аэропорта.
Читайте: Аэропорт “Борисполь” купил у нардепа Новинского природного газа на 25 млн гривен
КиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Макарівської районної ради Олександром Гулаком.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Макарівського району за 2016-2017 рік. За рахунок чого відбулося зростання?
Олександр Гулак: Доходи загального та спеціального фонду районного бюджету за 2016 рік склали 287 млн гривень. Виконання районного бюджету – 121,7 %. При прогнозному показнику 74,6 млн гривень, отримано – 90,8 млн гривень. У цьому році ми вперше отримали бюджет перевиконання.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Одним з бюджетоутворюючих підприємств району є ТОВ “Аеротехніка-МЛТ”. Багато підприємств, що працюють у інших районах, зареєстровані в Макарівському районі і платять нам податки. Ми намагаємось залучати нових платників податків, допомагаючи їм долати бюрократичні перепони, які справді заважають мобільності будь-якого бізнесу. Ми намагаємось допомогти і завжди готові до співпраці з усіма, хто працює на території Макарівщини.
KV: Розкажіть про інфраструктурні проекти на цей рік.
Олександр Гулак: Раніше інфраструктура району була в занедбаному стані. Останнім часом дитячі садочки не відкривались, а навпаки, закривались, у районній лікарні не було належних умов для якісного надання медичних послуг, машин швидкої допомоги “на ходу” було лише декілька.
З початку своєї каденції на посаді очільника району я вирішив навести лад у, здавалося б простих, але важливих справах. У 2016 році у селах району було відкрито 9 дитячих садочків, в тому числі і додаткові групи в навчально-виховних комплексах. Із січня цього року знову продовжено відкриття додаткових груп. Раніше вони фінансувались з бюджету села, тепер це - бюджет району. Фінансове навантаження значне, але, якщо в селах не буде молоді і дітей, то вони приречені на занепад. Моя мета – щоби жителі як районного центру, так і віддалених сіл, почувалися комфортно і мали змогу надати своїм дітям якісну дошкільну освіту.
За цей рік планується втілити два інфраструктурні проекти - будівництво нового приміщення для початкових класів Макарівського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – природничо-математичний ліцей” та реконструкція або будування нових приміщень центральної районної лікарні. Співфінансування на ці об’єкти ми плануємо отримати з обласного або державного бюджетів.
Також у 2017 має стартувати “зовнішній” проект - будівництво дороги, яка з'єднає смт. Калинівку Васильківського району з с. Калинівкою Макарівського району Київської області. Таким чином ми плануємо розвантажити Житомирську трасу.
KV: Чи є в районі проблеми з використанням системи ProZorro?
Олександр Гулак: Відсоток використання системи у нас невеликий. За минулий рік не було великих об'єктів, оскільки ми намагались вирішити дрібні потреби. Зокрема, закупівля обладнання, устаткування та господарських речей для лікарні, шкіл, навчально-виховне об’єднання та ін.
Але працювати в цій системі не так і просто. Наприклад, нам потрібно було придбати машину швидкої допомоги у місцеву лікарю. Тричі виставляли цю потребу на ProZorro, подавались 2 компанії: іноземне підприємство “АІС - Полтава” та ТОВ “Радіал – Україна”. У останнього пропозиції не відповідали вимогам тендерної документації. Лише з третьої спроби меншу ціну за авто запропонувала Макарівська компанія ТОВ “Техкомплект”, яка займається переобладнанням автомобілів. CHEVROLET Niva обійшлася нам в 379,8 тис. гривень.
В цьому році плануємо щільніше працювати з системою електронних закупівель.
KV: А як щодо проекту, який передбачає встановлення на території району комплексу сонячних батарей?
Олександр Гулак: Така пропозиція виникла нещодавно. Громадяни, у власності яких перебуває земельна ділянка у с. Юрів, вирішили займатись енергетичним бізнесом. На спільній зустрічі просили змінити цільове призначення цієї земельної ділянки. Таким чином, вони б звільнились від сплати податків, сума яких на сьогодні становить близько 5 млн гривень. та сплати втрат земель сільськогосподарського призначення. Але реального підтвердження виконання цього проекту я не побачив. Натомість, реальні ризики - бюджет села може втратити мільйони гривень.
Є ще один проект в Макарівському районі, який реалізує ТОВ “С.Енерджі”. Планується будівництво сонячної електростанції потужністю 17,4/18,3 МВт. Вартість його реалізації - 980 млн гривень, період окупності - 6 років. На об'єкті мають створити 6 нових робочих місць. Проект покликаний забезпечити потреби жителів Київської області в електроенергії з альтернативних джерел і зменшити шкідливі викиди в атмосферу. Наразі він знаходиться на стадії реалізації.
KV: Розкажіть про конфлікт навколо Соснівського гранітного кар’єру, який належить ТОВ “Енергетична група”.
Олександр Гулак: В Радянські часи Соснівський гранітний кар’єр був одним з бюджетоутворюючих підприємств району. Потім він працював на бюджет с. Соснівка, яке у свій час було одним з найбагатших в районі. За історію його існування там змінювались власники і робота підприємства була нестабільною.
Шум, який з'являється під час роботи кар'єру, став причиною конфлікту. Ініціаторами суперечки виступили здебільшого немісцеві жителі. Деякі люди купили у Соснівці дачі і зараз вимагають провести технічні заходи щодо діяльності підприємства.
В селі немає однозначної думки з цього приводу. Близько 50-ти його мешканців працює на кар'єрі. При тому, що всього у селі близько 350 жителів.
Власники підприємства за словами мешканців села неохоче йдуть назустріч громаді. Наприклад, працівники місцевого ФАПу просили купити кардіограф, який коштує 16 тис. гривень. Проте, необхідний прилад придбали лише після декількох місяців переговорів.
KV: Наприкінці минулого року в районі розгорівся скандал навколо використання коштів на ремонт доріг. Розкрийте його деталі, чим все завершилося?
Олександр Гулак: Так, був такий. Чотири сільські ради - Андріївська, Небелицька, Ясногородська, і Колонщинська - підписали 28 грудня 2016 року 6 договорів на капітальний ремонт доріг або дорожнього покриття. Ці дані з'явилися в системі Prozorro. А вже 29 грудня, тобто, через день після дати укладання договорів на ремонт, голови рад підписали із підрядником акти виконаних робіт. Це викликало підозру, але після перевірки логіка дій сільрад стала зрозумілішою.
Справа в тому, що в минулому місяці району було виділено 5 млн гривень з державного бюджету на ремонт доріг. Чому вони лежали невикористані до грудня - окреме питання, але щоб вони не повернулись назад, очільники 4 сіл майже відразу затвердили акти виконаних робіт і перерахували гроші. Зробили вони це, як кажуть, з гарних намірів, просто не розібрались у документах.
На вулиці тоді було приблизно -5 градусів. Тому, реальне виконання робіт, разом з громадами сіл, вирішили перенести на весняний період. Дуже сподіваюсь, що все буде добре і цей асфальт навесні не розтане разом зі снігом.
Подробнее: В Макаровском районе отдали почти 5 млн гривен за попытку ремонта дорог
KV: В пристоличній зоні владі часто дорікають, що затвердження генеральних планів населених пунктів йде доволі повільно. Що в Макарівському районі?
Олександр Гулак: Нещодавно були змінені межі і затверджений генплан смт Кодра. За рахунок земель за межами населених пунктів його територія збільшилась на 206 га.
Місцеві вже запланували на нових територіях зону громадської забудови та зону промисловості. Планується розширити межі сіл Колонщина і Копилів, але вже 5 років вони не можуть вирішити це питання. Процес іде, але я не можу сказати, що задоволений його якістю.
Крім того, в цьому році планується збільшити межі сіл Калинівка, Соболівка, Волосінь, Королівка.
KV: Як стрімко проводиться реформа децентралізації у районі?
Олександр Гулак: Згідно перспективного плану в Макарівському районі планується сформувати дві об’єднані територіальні громади - Макарівську і Бишівську. Враховуючи умови добровільного об’єднання громад, в с. Гавронщина люди хочуть бути самостійною громадою. А ось в Новосілках - приєднатись до Києво-Святошинського району.
Зараз організовується Березівська ОТГ, яка планує об'єднатись з Мотижиінською і Копилівською. Вона буде доволі потужна. Робота йде. Проте, гадаю, що в 2017 році Бишівська ОТГ таки буде остаточно сформована і там можна буде проводити вибори.
KV: Депутат Макарівської районної ради Матвій Євсеєнко, який влаштував стрільбу та ДТП у Києві, досі під вартою?
Олександр Гулак: За останньою інформацією, він знаходиться у СІЗО. Справа у суді.
Після того, як сталося це горе, поповзли розмови, мовляв, давайте позбавляти його мандата. Ми не можемо позбавити його депутатства - у районної ради нема таких повноважень, його може відкликати тільки народ. Але це навряд чи.
Поганого про нього не кажуть. Звичайно, він вчинив помилку. Але кажуть, що навіть з СІЗО він організовує допомогу учасникам АТО. Багато хто засуджує його вчинок, але не його, як особистість.
Подробнее: Волонтер: неизвестный, устроивший стрельбу в Киеве - депутат Макаровского райсовета
KV: Кажуть, що для заналагодження співпраці в районних адміністраціях депутатам “нарізають” бюджетні підряди. Цей конфлікт інтересів присутній в Макарівському районі?
Олександр Гулак: На сьогодні в нас є тільки одне підприємство депутата, яке отримало бюджетний підряд. Однак, це було зроблено через систему ProZоrro, було декілька учасників, в тому числі і наших депутатів. Виграв один. Доступу до системи, як ви розумієте, у нас немає.
В адміністрації немає такого, щоб районний голова вирішував свої питання через бюджетні підряди. Два останніх голови РДА були взагалі не місцеві. Одному з них висловили недовіру в перший день роботи. Здається, це єдиний такий випадок в Україні.
Можу сказати, що у районі відсутні політичні інтереси. Для прикладу, з 139 рішень було прийнято 137 одноголосно. В двох інших - один проти, двоє утримались. У нас представлені майже всі політичні сили, крім “Свободи” і “Самопомочі”. Життєво важливі питання ми вирішуємо без конфліктів.
KV: Як Ви вважаєте, районні ради мають працювати на професійній основі, депутатам потрібні зарплати?
Олександр Гулак: Не знаю як депутати, але голови комісій мають працювати на професійній основі.
Наразі плануємо запустити роботу депутатських фондів та підвищити їх суму до 50 тис. гривень на депутата на рік. В минулому році вперше ми зробили умовний фонд: кожен депутат міг використати 30 тис. гривень на чотири напрямки - освіта, культура, спорт і медицина.
Наприклад, приходить директор бібліотеки до депутата і просить оновити фонд закладу. Депутат йде до керівника відділу культури і озвучує ці потреби. Після цього в рамках депутатського фонду виділяються кошти. Ми хочемо юридично правильно оформити цей процес, тому що виникають проблеми зі звітами. Зараз працюємо над цим.
KV: З якою ціллю Ви прийшли на посаду?
Олександр Гулак: Я починав свою кар'єру в якості штатного помічника народного депутата у Верховній Раді. Але це було не пов'язано з політикою, скоріше, адміністративна посада. Хотів роботу Ради побачити зсередини. Спочатку було цікаво, потім інтерес зник.
Для мене будівля, де лежать тонни паперів у час електронного листування, де працює механізм бюрократичної машини, яка поглинала, особливо таких молодих, яким був на той час я, заважала розвитку сучасної працюючої особистості.
Вперше депутатом Макарівської районної ради мене було обрано під час VI скликання. У ході виборчої кампанії у 2015 році в нас склалась команда з молодих і амбітних людей, які бажали запровадження якісних змін у житті свого рідного краю. Я мав бажання не просто стати депутатом, ходити на засідання сесій і голосувати. Мені хотілося почати втілювати свої ідеї розвитку Макарівщини в життя. На якомусь етапі зрозумів, що маю для цього інтелектуальні, організаторські можливості та досвід. Тому, коли депутатська більшість довірила мені очолювати район, прийняв цей виклик долі і почав працювати.
Не скажу, що це легко, адже спочатку щодня доводилося ламати усталені роками стереотипи, як відносин у колективі, так і організації роботи депутатського корпусу. Це, насамперед, стосується публічності депутатської діяльності, виконання основної функції депутата – зв’язної ланки між громадою та владними структурами. І, думаю, мені це вдалося.
Минулоріч започаткував практику спільних виїзних прийомів в селах району із головою адміністрації та керівниками управлінь і організацій. Зробив це для того, щоб і я, і вони з перших вуст дізнатись про існуючі проблеми, які, можливо, з різних причин не були нам відомі. Завдяки такій роботі вдалося вирішити ряд земельних, соціальних та господарських питань. Аналізуючи зроблене, розумію, що керівники на даний час просто не мають морального права керувати будь-якою справою з “високих” кабінетів. Лише шляхом ведення діалогу (живого або інтерактивного), аналізуючи критику і приймаючи пропозиції, можливо досягти результату.
KV: Якою бачите вашу подальшу політичну кар’єру?
Олександр Гулак: Сьогодні я, голова районної ради, зважаючи на нестабільність політичної, економічної і соціальної ситуації в країні, не знаю, які зміни можуть чекати на нас завтра.
Звичайно, я хочу залишити по собі слід в історії своєї рідної Макарівщини, щоб люди згадували мене добрим словом.
З приводу подальшої політичної кар'єри, є така мудрість - якщо ти зупинився, ти зробив крок назад. В моєму віці вважати, що район - це остаточна ціль - неправильно. Але на сьогоднішній день я відчуваю, що поки не готовий іти далі. В мене замало управлінського досвіду, якого я набуваю саме на цій посаді. І можу з впевненістю сказати, що я – на своєму місці.
Тут поступово виходить вирішувати навіть найскладніші проблеми. Не без підтримки людей, звісно. Якби відчував опір, не зміг би організувати ані роботу депутатів, ані зв’язок з громадою. А що буде завтра – невідомо нікому. Це залежить від політичного стану в країні і мільйона інших факторів.
Чи хотів би я рости? Так. Але я не буду займатись політикою до 65 років. Психологи не даремно радять змінювати рід діяльності через 10 років, а місце роботи – кожні 5. У іншому випадку людина професійно “вигорає” і не приносить користі ані собі, ані суспільству. Якби більшість діячів українського політикуму це розуміла, можливо, ми зараз жили б інакше і мали впевненість у стабільному завтра.
Читайте: Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:25:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:25:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4797
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:25:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 2090, 10
0.0032
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('55217', '46121', '55208', '55203', '55200', '45749', '55196', '45619', '45617', '55186')
0.4114
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-07 21:25:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)