Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
18 грудня 2017 г. 14:00
Раздел: Тексти
Количество отказов ГАСИ в разрешениях на строительство в Украине - меньше 1%, - глава ГАСИ Кудрявцев
Иностранные инвесторы позитивно оценивают свой опыт взаимодействия с Государственной архитектурно-строительной инспекцией Украины (ГАСИ). Позитивные изменения в работе ведомства позволили упростить процедуру получения разрешительной документации для добросовестных застройщиков. Новые кадры, принципы работы и передача полномочий госархстройинспекции на места позволили снизить количество отказов на строительство до менее 1%.
Об этом KV стало известно по результатам встречи представителей ГАСИ и компаний-членов Американской торговой палаты в Украине. Мероприятие состоялось 14 декабря в Киеве.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В ходе встречи присутствующие отметили, что сегодня принципы работы ГАСИ в корне изменились, даже проблемные вопросы решаются оперативно. Заметны улучшения также в работе представительств ГАСИ на местах.
“Мы не единожды встречались с руководством ГАСИ. У нас был проблемный вопрос с введением в эксплуатацию большого инвестиционного объекта. Ситуация была разрешена оперативно. Мы связались с отделением ГАСИ в Сумах, где нам незамедлительно помогли ввести объект в эксплуатацию. Сертификат получили вовремя. Это говорит о том, что инспекция работает продуктивно в отношении бизнеса, и наша компания не сомневается в том, что следующие проекты будут иметь поддержку”, - прокомментировал представитель компании “Монделис Украина” Андрей Чирва.
(“Монделис Украина” является украинским предприятием, входящим в группу компаний Mondelēz International - производителя шоколадной продукции, печенья, конфет и жевательной резинки. До 2014 году компания “Монделис Украина” называлась “Крафт Фудз Украина”. В состав “Монделис Украина” входят Тростянецкая фабрика ЗАО “Монделис Украина” и дочернее предприятие ООО “Чипсы Люкс”, - прим. KV).
Как отметил глава торгового департамента компании Cargill Вадим Мирошниченко, его компания ранее имела негативный опыт работы с ГАСИ.
“С Госархстройинспекцией мы плотно взаимодействуем, так как объем строительства немал. Ранее, на этапе подачи документов на введение здания в эксплуатацию, их часто возвращали, отправляли на доработку. Мы устраняли недоработки и выполняли предписания. Однако, после второй подачи документов обычно находились какие-то новые требования. И снова, и снова. Хотелось бы соответствующих изменений в законодательстве, чтобы при оформлении документов на ввод в эксплуатацию здания не приходилось сталкиваться с повторяющимися отказами, а сама процедура была упрощена”, - рассказал Вадим Мирошниченко.
(Cargill - американская продовольственная компания. Штаб-квартира - в городе Миннетонка, штат Миннесота Компания работает в Украине более 20 лет. Закупает зерно и масличные культуры, перерабатывает семена подсолнечника для изготовления подсолнечного масла и шрота на заводе в Каховке, занимается производством кормов для животных, - прим. KV).
По словам главы ГАСИ Алексея Кудрявцева, сегодня ведомство кардинально меняет свою идеологию, превращаясь из карательного органа в надежного партнера как для украинских, так и иностранных инвесторов. Среди преимуществ работы обновленной ГАСИ - консультации для бизнеса.
“Наша цель - не найти ошибки или несоответствия в документации и вернуть ее на доработку. Наоборот - способствовать надлежащему началу строительства, помочь с устранением недостатков при выполнении работ, а в конечном итоге - принять готовый объект в эксплуатацию. Ведь именно такой формат взаимодействия сможет обеспечить эффективную работу строительного сектора Украины. И сегодня мы уже разрешили много проблем вместе с Американской торговой палатой, Европейской бизнес-ассоциацией, с уполномоченным по правам человека. Намерены дальше совершенствовать свою работу для того, чтобы каждый порядочный застройщик чувствовал поддержку со стороны ГАСИ. Призываю инвесторов, представителей бизнес-среды не замалчивать проблемы: мы заинтересованы изучить каждый вопрос и помочь в его решении, оказать необходимую консультационную помощь в оформлении документов на строительство. Все введенные Госархстройинспекцией каналы коммуникации работают оперативно и на результат”, - заявил в ходе встречи Алексей Кудрявцев.
По словам главы ГАСИ, обновление законодательства в сфере архитектурно-строительного контроля позволило сократить количество отказов в разрешениях на строительство до менее 1%. В частности, речь идет о Законе “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования градостроительной деятельности”, который упрощает подачу документов для малого и среднего бизнеса. Кроме того, нивелирует возможность для недобросовестных застройщиков вносить в декларации недостоверные данные, строить многоэтажки в частном секторе и вести жилую застройку в промзоне.
Как ранее рассказывала KV, в Украине продолжается процесс реформирования сферы архитектурно-строительного контроля. Уже упрощены правила игры для всех участников строительного рынка, сокращены бюрократические тропы для получении лицензии на строительство. Эти и множество других факторов позволили Украине в 2017 году стать более открытой для иностранных инвесторов и подняться в рейтинге Doing Business по легкости получения разрешения на строительство со 140-й позиции на 35-е.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: “Строительный рынок становится все более открытым для иностранных инвестиций”
Фото: сайт ГАСИKиевVласть
18 жовтня 2017 г. 13:15
Раздел: Територія розуму
Про спирт підпільний і державний
Кожен день дає нелегальним виробникам та продавцям горілки прибуток 20 млн грн., а кожен рік 8,4 млрд грн. А за три роки нескінченних розмов про необхідність приватизації "Укрспирту" Україна отримає ще декілька мультимільйонерів, які загалом збагатяться на $1млрд.
Витрати на алкогольні напої та сигарети складають в середній українській родині 3,3% всього доходу, або 485 грн у родині з двома працюючими, які отримають середню заробітну плату за даними Держстату. Майже половину алкоголю, а саме 48% за останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в чистому спирті, складає горілка, яка є алкогольним напоєм №1 в Україні.
Вся горілка в нашій країні виробляється з державного спирту. Всього дві країни у світі мають монополію держави на виробництво спирту – Україна й Білорусь. Монополію на виробництво або продаж спирту раніше мали деякі країни світу, і Німеччина в тому числі, яка ввела її в 50-х роках минулого століття. Причина такого кроку була в зниженні підпільного виробництва алкоголю. Але з часом доходи падали і галузь перетворилась на дотаційну. Згодом монополії зникли практично по всьому світу, і залишились лише в Україні та Білорусі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чи заробляє держава на "Укрспирті" останні роки? Ні, вже давно датує.
Збитки держпідприємства склали з 2010 року майже 1млрд грн. Навіть за даними Міністерства агрополітики доля тіньового спирту складає близько 50%, а за даними спеціалістів галузі значно більше – до 80%.
З 2012 року Україна перестала експортувати спирт через неконкурентну ціну. Собівартість спирту в країнах ЄС майже на 20% нижча за українську, при тому що більшість собівартості складають лише українські складові: старе радянське обладнання, зерно, вода та заробітна плата. Єдина причина цього всього в неефективному управлінні державною власністю.
За 10 років виробництво спирту знизилось в 3 рази. Раніше галузь виробляла харчовий спирт, спирт для горілки та технічний. Зараз лише для горілки. Але й виробництво для алкогольних напоїв також знизилось у 3 рази. Тому виникає питання: чи зменшили українці споживання горілки за цей час у 3 рази?
З 2010 по 2016 роки ставки акцизу на спирт зросли в 3 рази, а надходження практично не змінилися. Високими темпами зростають й акцизи на міцний алкоголь, але доход бюджету від цього не тільки не зростає, в цьому році він навіть впав. Це говорить про те, що подальші кроки з підвищення акцизу можуть або не привести до його зростання, або знову їх зменшити. Якщо раніше акцизи з виробників горілки були в рази більше ніж від пивоварів, то за останні роки вони практично зрівнялися.
Фахівці Мінагрополітики оцінюють втрати бюджету в 2016 році в 8,4 млрд грн. За 4 роки після приватизації "Укрспирту" вони розраховують на те, що в тіні залишеться лише 10% ринку. Але це занадто оптимістичні прогнози для держави, де, за оцінками світових інституцій, 40% економіки перебувають в тіні. Але знизити тіньозацію на 20-30% це є реальним, а потім доля контрафакту буде знижуватись разом зі зменшенням тіні всій економіки країни.
Олексій Дорошенко, Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж
KиевVласть
10 серпня 2017 г. 18:27
Раздел: Новини
Почти через два месяца после решения суда в КГГА узнали о банкротстве “Киевмлына”
Вчера, 9 августа, в Киевской горгосадминистрации (КГГА) озаботились вопросом банкротства и ликвидации ЧАО "Киевмлын" и решили определить лиц, которые будут защищать интересы общины Киева в судебных тяжбах.
Об этом KV стало известно из поручения первого заместителя председателя КГГА Геннадия Плиса.
8 августа советник по юридическим вопросам первого зампредседателя КГГА Ирина Рафальская направила на имя Геннадия Плиса докладную записку о том, что постановлением Хозяйственного суда от 13 июня 2017 года Киева ЧАО "Киевмлын" признан банкротом и в отношении него открыта ликвидационная процедура.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ирина Рафальская также напомнила, что община Киева в лице Киевсовета является собственником акций ЧАО "Киевмлын".
Реагируя на докладную, 9 августа Геннадий Плис поручил заместителю председателя КГГА Николаю Поворознику взять под личный контроль обеспечение надлежащей защиты интересов территориальной общины Киева относительно владения корпоративными правами в ОАО "Хлеб Киева", ЧАО "Киевхлеб" и ЧАО "Киевмлын".
А заместителю руководителя аппарата КГГА Евгению Ситниченко первый зампредседателя КГГА поручил подготовить соответствующий проект распоряжения и незамедлительно определиться с представительством защиты интересов общины Киева в судебных делах относительно указанных субъектов хозяйствования.
Согласно постановлению Хозяйственного суда Киева от 13 июня 2017 года ликвидатором ЧАО "Киевмлын" назначен Евгений Лахненко. Инициатором банкротства предприятия является компания "Аграфуд".
Читайте: В "Киевхлеб" на 25% зашли братья Супруненко
Напомним, "Киевмлын" производит муку для хлебозаводов и кондитерских предприятий Киева и других регионов Украины. Мощности предприятия составляют 1,3 тысячи тонн переработанного зерна в сутки для ежедневного производства около 100 тонн муки.
Фото: capital.ua
КиевVласть
25 липня 2017 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
П`ять простих речей про лiтаки, електромобілі, залізницю, спирт та стратегічних інвесторів
Прості речі:
1. Запрошуєте Раянейр в Україну. Спершу вони літають у два аеропорти, далі у шість, далі відкривають дві бази для своїх літаків, заходять та створюються інші авіакомпанії, ведете переговори про ремонт і обслуговування їх літаків, відкриваються нові аеропорти, українці літають дешево і багато, тисячі нових робочих місць, мільйони туристів, які щороку відвідують Україну і залишають сотні мільйонів доларів тут.
2. Схвалюєте закон про стимулювання розвитку ринку електромобілів, нація замість вбитих "блях" їздить на екологічних авто, створюється виробництво комплектуючих до електрокарів та чарджерів, Україна з воза переходить на надсучасні технології впродовж 10 років, мільярдні надходження до бюджету, десятки тисяч нових робочих місць.
3. Призначаєте адекватне керівництво УЗ, встановлюєте ринковий тариф на залізничні перевезення, який одразу інвестується у виробництво вітчизняними і іноземними спільними підприємствами сучасного рухомого складу, нових вантажних локомотивів та швидкісних пасажирських потягів, заміну зношеної інфраструктури. Десятки тисяч робочих місць, мільярди надходжень у державний бюджет. Більше того, перевезення річкою стає надвигідним бізнесом, тому розвивається одночасно ще одна галузь.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
4. Приватизуєте Укрспирт, замість поголовного сировинного експорту зерна модернізуєте виробництво спирту в Україну з подальшим застосуванням у всіх виробничих сферах та розвитком експортного продукту з високою доданою вартістю.
5. Залучаєте стратегічних інвесторів у морську галузь, створюєте пільгові умови для розвитку виробництва та переробки сировини на тиловій портовій території, українські порти перестають бути експортоорієнтованими і все більше переходять на імпорт і транзит, тисячі нових високотехнологічних робочих місць і мільярди надходжень у бюджет.
Таких прикладів можна навести десятки. І всі вони ведуть до збільшення купівельної спроможності населення, а отже, стимулюють сферу споживання, рівень освіченості та кваліфікації, бажання працювати вдома, бо є чим займатися, а не емігрувати світ за очі.
Але у нас немає простих відповідей на очевидні запитання.
Заповідь "не вкради" стосується виключно обмеженого кола осіб, яким і так красти нічого, бо вони мусять працювати.
Тому, часто державна місія - довести ситуацію до абсурду, а після логічного фіаско розвести руками і пояснювати, що у нас унікальна держава, де навіть закони фізики працюють по іншому.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури України
Джерело
КиевVласть
18 липня 2017 г. 14:45
Раздел: Територія розуму
Что мы можем сделать, чтобы не заболеть сердечно-сосудистыми заболеваниями?
• Отказаться от курения
• Соблюдать здоровую диету
-пища должна быть разнообразной и вкусной, количество калорий должно быть оптимальным для поддержания идеального веса;
-предпочтение должно отдаваться следующим продуктам: ягоды, фрукты и овощи, цельные зерна злаков и цельнозерновой хлеб, нежирные молочные продукты, нежирное мясо ( нестарая говядина, птица), рыба;
-употреблять продукты, содержащие рыбий жир и омега-3 жирные кислоты, имеющие особые защитные свойства (морская рыба);
-общее содержание жиров должно быть не более 30 % общего энергетического состава, а содержание насыщенных (животных) жиров не должно превышать треть всех употребляемых жиров;
-количество потребляемого ХС должно быть менее чем 300 мг/сут;
-при низокалорийной диете у пациентов с повышенной массой тела насыщенные (животные) жиры должны быть заменены частично углеводами, частично – мононенасыщенными (растительными) и полиненасыщенными (морскими) жирами.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
• Достаточная физическая активность
-рекомендована физическая активность не менее 30-45 мин. 4-5 раз в неделю с достижением частоты сердечных сокращений до 65-70 % (максимум до 85% у здоровых и обследованных людей) от максимальной ЧСС (для лиц без сердечно-сосудистых заболеваний). У пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями режим нагрузок определяется индивидуально после тщательного обследования. Максимальное число сердечных сокращений можно легко определить по формуле
ЧСС макс = 220 - возраст
• Нормализация массы тела
-индекс массы тела (ИМТ) должен составлять менее 25 кг/м2. Считаем по формуле
ИМТ =вес (кг)/ рост (м) в квадрате
Например, вес 80 кг, рост 170 см, ИМТ = 80/1,7 *1,7 = 27, 7
- обхват талии должен составлять у мужчин мене 102 см, у женщин менее 85 см
• Нормализация артериального давления
-уровень артериального давления должен составлять менее 140/90 мм рт. ст. у большинства, менее 130/80 мм рт. ст. в отдельных группах (у пациентов с клиническими проявлениями сердечно-сосудистых заболеваний и у пациентов с сахарным диабетом);
• Нормализация липидов крови
-уровень общего холестерина (ХС) должен составлять менее 5,0 ммоль/л у большинства, менее 4,5 ммоль/л в отдельных группах (у пациентов с клиническими проявлениями сердечно-сосудистых заболеваний и у пациентов с сахарным диабетом);
-уровень ХС липопротеидов низкой плотности (ЛПНП) менее 3,0 ммоль/л у большинства, менее 2,5 ммоль/л в отдельных группах (у пациентов с клиническими проявлениями сердечно-сосудистых заболеваний и у пациентов с сахарным диабетом);
- уровень ХС липопротеидов высокой плотности (ЛПВП) у женщин должен быть не ниже 1,2 ммоль/л, у мужчин – не ниже 1,0 ммоль/л, уровень триглицеридов – не выше 1,7 ммоль/л.
• Нормализация уровня глюкозы крови
-глюкоза крови натощак должна быть ниже 5,6 ммоль
Все вышеперечисленные пункты – общие для всех, но опытный врач после немногочисленных обследований распишет Вам индивидуальную схему профилактики сердечно-сосудистых заболеваний, которая будет намного эффективнее. Это еще раз делает акцент на том, что поход кардиологу должен в первую очередь быть профилактическим, и не нужно ждать появления жалоб, чтобы решиться записаться на прием. Будьте здоровы, занимайтесь собой.
Профилактика или лечение? Делай все вовремя!
Анна Солощенко, врач-кардиолог высшей категории в Александровской клинической больнице и клинике "Инго"
Источник
КиевVласть
11 липня 2017 г. 09:00
Раздел: Тексти
Заядлые хозяйственники и большие политики. КиевVласть поговорила со всеми главами райсоветов области
На протяжении шести месяцев КиевVласть путешествовала по Киевской области, общаясь с главами районных советов. Мы говорили с избранниками народа о власти, деньгах и жизни, интересовались проблемами территорий и политическими амбициями каждого. Сегодня наш проект завершается. Предлагаем читателям вспомнить самые яркие цитаты из интервью вместе с нами.
1 февраля с KV пообщалась глава Васильковского районного совета Натальей Баласинович:
"Школа будущего" в Путровке - искренний и очень качественный проект. Да, некоторые называют этот проект пиаром, так как школа была заложена еще в 2004 году, а мы, будто, только покрасили стены и перерезали ленту. Если для кого-то эта школа - только окрашенные стены, то для меня она имеет другое значение.
Не исключаю, что работа в районе будет стартом для будущей политической карьеры за его пределами. Почему нет? Если есть успехи, если получается реализовать успешные проекты на маленьких территориях, то почему бы не делать это масштабнее? Я не вижу в этом никакой проблемы. Главное честно об этом говорить и иметь то, что можно показать и чем гордиться. Гордость за то, что ты сделал - это очень хороший мотиватор.
Надеюсь, что в украинской политике наступит такое время, когда власть будет бояться испачкать свое имя и жертвовать репутацией ради нескольких гривен. Для меня самое страшное - услышать от знакомых, что "Наташа украла".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Глава Макаровского райсовета Александр Гулак, второй герой нашего проекта, дал журналистам интервью 7 февраля:
С начала своей каденции на посту главы района я решил навести порядок в, казалось бы простых, но важных делах. В 2016 году в селах района было открыто 9 детских садов, в том числе и дополнительные группы в учебно-воспитательных комплексах. С января этого года вновь продлено открытие дополнительных групп. Моя цель - чтобы жители как районного центра, так и отдаленных сел, чувствовали себя комфортно и могли предоставить своим детям качественное дошкольное образование.
Я начинал свою карьеру в качестве штатного помощника народного депутата в Верховной Раде. Но это было не связано с политикой, скорее, административная должность. Хотел работу Рады увидеть изнутри. Сначала было интересно, потом интерес пропал. Для меня здание, где лежат тонны бумаг в любое время электронной переписки, где работает механизм бюрократической машины, которая поглощала, особенно таких молодых, каким был тогда я, мешала развитию современной работающей личности.
Хотел бы я расти? Да. Но я не буду заниматься политикой до 65 лет. Психологи не зря советуют менять род деятельности через 10 лет, а место работы - каждые 5. В противном случае человек профессионально "выгорает" и не приносит пользы ни себе, ни обществу. Если бы большинство деятелей украинского политикума это понимали, возможно, мы сейчас жили бы иначе и имели уверенность в стабильном завтра.
Третий спикер, с которым мы пообщались 15 февраля - Владислав Байчас, глава Бориспольского райсовета:
На самом деле в районе происходит не децентрализация, а централизация. Владельцы фирм, работающих в районе, жалуются, что невозможно своевременно получить документы. В управлении Госгеокадастра заявителей направляются в Центр предоставления административных услуг. Там документы лежат месяц, после чего управление дает отказ. Из 600 заявлений около 500 отказов. Я считаю, что в управлении Госгеокадастра просто саботируют работу.
Мы постоянно делим сферы влияния с Бориспольской РГА. Они перетягивают на себя все полномочия. Глава администрации руководствуется исключительно собственными амбициями, а не законами. Недавно председатель РГА прислал мне письмо, в котором просит изменить Регламент так, чтобы мы не могли менять их решения. В случае, если мы не согласны, то должны отправлять решения назад, затем они перешлют нам его без изменений и так - по кругу. А потом он скажет, что администрация не может работать, потому что совет не голосует.
На самом деле, я разочаровался в политике. По своей природе я хозяйственник. Люблю заниматься конкретными делами, которые приносят результат. Возможно, если придется, вернусь в бизнес. Сейчас нужны такие законы, которые бы давали настоящую полноту власти местному самоуправлению. Тогда и работать было бы намного больше желания и, конечно, получалось бы результативнее.
21 февраля интервью дал глава Броварского райсовета Сергей Гришко:
Ситуация в Калитянский ОТО невеселая. Община не работает в полную силу, до сих пор не сделано элементарных вещей - не проведена инвентаризация земли, не создан инвестиционный паспорт. Вместо того, чтобы искать новых инвесторов, руководство общины "молится" на СОАО "Агрокомбинат "Калита" - предприятие, которое в 2015 году пережило африканской чумы свиней. Мое субъективное мнение - причина в голове общины (речь идет об Алексее Христинченко - прим. KV). Прогресса в его работе и окружении не ощущается. Председатель зациклен на собственных политических амбициях и постоянно оправдывается тем, что председательствует очень короткий срок, и ничего еще не успел сделать. Мы даже когда собираемся вместе с сельскими головами и головой ОТО, шутим, что мы УЖЕ по полтора года главы, а Алексей Васильевич ЕЩЕ только полтора года.
Ненавижу Prozorro. Возможно, это хорошая идея, но она не работает в наших реалиях. Например, у нас был объявлен конкурс на проведение инвентаризации земли. Его выиграла некая компания из Днепра с уставным капиталом полторы тысячи гривен, созданная за две недели до конкурса. Компания выставила цену, за которую вряд ли можно что-то сделать. Зато базовый институт, который имеет полное обеспечение для работы, выставил рыночную цену и проиграл.
Вообще, не планирую баллотироваться ни в областную, ни в Верховную Раду. Мне нравится работать в своем районе. Соваться вверх, вкладывать в предвыборную кампанию неистовый ресурс и затем пытаться его как-то "отмыть" с помощью мандата - не мой стиль. Хочу работать в районе и иметь здесь единомышленников, а не каких-то проходимцев. К своему кабинету отношусь, как к гостиничному номеру.
Виктор Грицай, председатель Яготинского райсовета, пообщался с KV 1 марта:
Планировалось создать три ОТО: Богдановскую, Годуновскую и Яготинскую. Сейчас речь идет об одной терробщине с центром в Яготине. Таким образом мы сможем сохранить инфраструктуру, кадры, движимое и недвижимое имущество. Но без работы останется 18 сельских голов. Учитывая, что это добровольно, мы проводим беседы с председателями, но прогнозы неутешительны. Большинство выступает против. Лично я считаю, что в единстве сила. И одна территориальная община на наш район - это верный путь.
Пошла сплетня, что к нам переселят сирийских беженцев. Тогда люди поднялись. Говорили, что сначала мы должны удовлетворить собственные потребности, хотя бы помочь переселенцам из Донбасса. Продолжались протесты с марта и до сентября прошлого года. Миграционная служба отказала заселять общежитие беженцами без согласования общины. Сейчас здание стоит пустое. В мае мы получили письмо от министра МВД Авакова с предложением вернуть государству 47 млн гривен, потраченных на это строительство и забрать общежитие на свой баланс. То есть надо только 47 млн, чтобы никаких заморских беженцев в Яготинском районе точно не было, а дом принадлежал общине, которая по своему усмотрению определит что с ним делать.
Поскольку у нас командный принцип - если ты в игре, то должен работать на команду, - результат не всегда важен. Ты просто работаешь, как и все, а там уже как получится. Не так много у нас патриотов своего дела. Меня избрали депутатом райсовета - я работал. Меня избрали председателем - я работаю. Если завтра придет другая каденция - так тому и быть.
8 марта журналистов KV принимал у себя в гостях глава Богуславского районного совета Владимир Замирайло:
Хочется сделать Богуславщину настоящей украинской Швейцарией. У нас очень богатая природа, прекрасные пейзажи. Разработаны 4 туристических маршрута. Старая часть города Богуслава - это объект нашей гордости. Здесь еще со времен монголо-татарского нашествия сохранилось около 30 км подземных ходов. Некоторые из них очень масштабные - можно проехать на лошади. Люди когда строили дома над этими ходами, сделали себе там погреба. Конечно, это историческое наследие нужно использовать как приманку для туристов.
Мы сегодня шутим, что общины в Богуславской районе были спроектированы "методом стакана", будто кто-то очертил круг на карте по ее краю. Я - сторонник идеи создания одной способной Богуславской общины.
Сельские головы боятся потерять влияние. Говорят, что в совете общины от Богуслава будет более 10 депутатов, а от того или иного села - всего по одному. Мол, разве будет иметь вес голос села против десятка голосов города?
Памятник я себе не хочу, но очень хочу, чтобы помнили мои дела.
14 марта KV побывала в Тетиевском районе, где пообщалась с главой райсовета Наталией Жубер:
Когда зашла речь о децентрализации, мэр Тетиева сразу подхватил эту идею и начал способствовать ее воплощению. С главой администрации и совета они объехали каждый населенный пункт, объясняли людям цели этих изменений. У нас планировалось создать одну Тетиевскую объединенную общину. Был разработан перспективный план, но с 23 населенных пунктов 7 выступили против объединения. План был переписан, учитывая решение этих сел. Подали на рассмотрение в областной совет.
Озера - одна из главных проблем района. В районе их 192. Мы рассматривали на последней сессии районного совета вопрос о том, чтобы взять на учет и принять на баланс существующие гидросооружения. В районе сегодня нет ни одного водного объекта, у пользователя которого были бы все необходимые документы. Некоторые разрешительные документы арендаторы не могут получить от КОГА. Один из наших депутатов, который арендует два пруда площадью 109 га, даже подал иск в суд относительно бездеятельности областной администрации.
Не могу сказать, что я не амбициозный человек. Работа не легкая, но интересная, к тому же, я имею способности к руководительству, и чувствую в себе силы что-то изменить к лучшему. Сил добавляет поддержка депутатского корпуса. Конечно, если будет возможность, я пойду дальше по политической лестнице.
Следующим спикером, который рассказал KV о жизни района, стал глава Барышевского райсовета Владимир Гуменюк:
Система Prozorro необходима, потому что она дисциплинирует. Финансово-хозяйственная деятельность должна быть абсолютно открытой. На основе рыночных отношений должен побеждать лучший. Один нюанс - компания-победитель не всегда может предоставить нам качественные услуги. Есть сельские головы, которые научились экономить в новой системе. Мы на районном уровне пытались провести семинар с подробными разъяснениями, как работает система, но отдельные слушатели игнорировали лектора и не ставили ему никаких вопросов. Они общались между собой в микрогруппах о том, каким образом можно обойти систему.
С Березанской общиной была целая эпопея благодаря статусу Березани, как города областного значения. Сейчас уже приняли закон №5520, согласно которому города областного значения могут объединяться с селами. К Березанской общине присоединятся 7 сельсоветов: Пилипчанский, Ярешковский, Лехновский, Садовский, Недрянский, Семеновский и Яблоновский. После того, как утвердили эту общину, меня даже начали называть "разведчиком" и "шпионом", ведь мое село Лехновка присоединяется именно к Березанской общине. Но время все расставило на свои места. Работаем дальше...
Интересно, насколько я могу оправдать надежды тех, кто меня выбрал. А это - мои друзья, мои ученики (я раньше работал учителем истории). Я знаю, мои ученики даже оказывали давление на своих родителей, чтобы те голосовали за учителя их детей, и это для меня очень важно. После того, как я поработал 5 лет сельским головой Лехновки и решил пойти в районный совет, на правительственную горячую линию поступила "жалоба" на меня с перечнем моих работ. "Жалобщик" просил не отпускать меня из села в район.
Петр Качкалда, председатель Переяслав-Хмельницкого райсовета, пообщался с журналистами 29 марта:
У нас был мусорный полигон возле села Большая Каратуль, который сейчас не работает. В районе нет ни одного официального полигона или свалки - люди везут мусор в леса, овраги. Такое наделали, ужас. Это хуже, чем Чернобыль. Катастрофа под носом. Буквально месяц назад приезжала одна украинская компания, говорили о строительстве мусороперерабатывающего завода. Мы предложили место, поговорили об объемах мусора, но они еще в поиске.
Уже давно стоят Боинги, набитые деньгами под снятия моратория на продажу земли. Как только это произойдет, села скупят за два часа. Аграрии, у которых от работы мозоли на руках, исчезнут как класс. Придут чужие люди, которым чужды проблемы наших дорог, школ, больниц. Тогда социальную сферу ждет упадок. Землю нельзя покупать как ручку или телефон. Она бесценна. Поэтому я уверен, что мораторий должен действовать всегда.
Мало получить власть, надо понимать, как ею воспользоваться. Я вижу, как дерутся между собой ребята в разных кабинетах - кто старше, кто почетнее. Это все лишнее, поверьте мне, как человеку, который прожил 60 лет, а в кресло председателя колхоза сел в 28 лет. Я давно во власти. В 1994 году я выиграл выборы главы районного совета. Украина только начинала свой путь. Не было этого двоевластия, как сейчас. Я был единственным представителем власти в районе в то время и ничего - все решали. Как-то в бюджете осталось 1300 гривен, из которых нужно было выплатить зарплату учителям, обуть "скорую" новыми колесами и заправить милицию. И делали все, даже когда денег не было. Не спорили и ничего не делили.
Десятым спикером, который дал интервью KV 5 апреля, стал глава Згуровского райсовета Александр Ивченко:
С каждым днем рабочих мест остается меньше и меньше. У нас район аграрный, промышленных предприятий очень мало, в основном работа в сельскохозяйственной сфере. Кроме того, предприятия начали закупать современную технику, что тоже влечет за собой уменьшение рабочих мест. К тому же, многим из новой техники нелегко овладеть. Например, есть такие комбайны, что проще научиться самолетом управлять, чем на них работать...
Наш район по перспективному плану - это одна объединенная община. Есть такие сельские советы, которым деваться просто некуда. Мы граничим с Черниговской областью. У сел на окраине района даже нет денег, они не имеют бюджетообразующих предприятий. В противном случае они просто останутся у разбитого корыта. И это действительно проблема. На сегодня есть настроения в селах Великий Круполь и Жуковка присоединиться к Березанской ОТО. Говорят, что в Березани им будет лучше, потому что "там железная дорога есть". Я такого не понимаю. Неужели они думают, что после объединения со Згуровщиной их на железную дорогу будут по пропускам пускать?
Хотелось бы поднять уровень спортивного воспитания, потому что инвентаря в школах почти не осталось. Я думаю, было бы уместным ввести в сельскую структуру местного самоуправления должность специалиста по физической культуре и спорте. У нас в районе есть 12 футбольных и 22 команды по футзалу. Это существенный показатель. Поэтому одна из моих целей - укрепить сферу физического воспитания и спорта в районе.
Председатель Володарского районного совета Владимир Кузьменко дал интервью 13 апреля:
Я считаю, что децентрализацию надо проводить в городах областного значения, которые имеют мощный бюджет, но не имеют территории, где его освоить. А такие сельскохозяйственные районы как Володарский, Тетиевский, Сквирский да и половина Украины, еще должны хорошо изучить эту реформу. К нам приезжал Владимир Удовиченко из Офиса советников КОГА, я просил его - возьмите людей, покажите им на практике, как эта реформа работает. Ответа я не получил.
В районной центральной больнице у нас острая нехватка кадров. В 2012 году должны были строить помещение для поселения врачей, разработали сметную документацию и посчитали, что на это нужно 12 млн гривен. Тогда не было времени, сейчас нет средств. Лучше бы власть помогла нам с решением этого вопроса, а не вводила новые реформы.
Я родом из Жашкова, в Володарском районе с 1983 года. Начинал здесь по ведению сельского хозяйства. Потом пошел в Аграрную партию Украины, поскольку полностью поддерживаю идеологию партии и позицию по развитию аграрного сектора и государства в целом. И с тех пор я начал заниматься проблемами Володарщини. Не знаю, почему пошел во власть, так сложилась жизнь.
Иван Семцов, глава Кагарлыкского райсовета, пообщался с KV 19 апреля:
Я поддерживаю точку зрения многих аграриев - сегодня аграрный сектор нормально поднялся и никаких реформ в нем не нужно проводить. Украина в год производит 60 млн тонн зерна, 40 из которых идет на продажу. Такого урожая никогда не было. Нет клочка земли, который бы не обрабатывался. Если разрешить продажу земли, то иностранцы полезут нам на голову со своими низкими процентами по кредитам. Вот когда будет законом урегулирован вопрос рассрочки на покупку земли, и кредиты под 2 процента, как это происходит в других странах, тогда можно будет о чем-то говорить. Наши люди также должны иметь возможность купить себе участок.
Главы районов, которые хотят перенести в госпитальные округа, все недавно собирались на совещание. И даже председатель Белоцерковской райсовета говорит, что они не смогут оказывать медицинские услуги такому количеству людей. Нужно достраивать корпуса больницы. Учитывая другие расходы, на один госпитальный округ пойдет 280 млн. долларов. Где взять такие деньги? Те, кто затевают эту реформу, хотят, чтобы люди в селе вообще вымерли? И не поедет старушка в Белую Церковь, и не на чем. Машины "скорой" по району ели ездят.
У всех нас впереди реализация большого объема задач на пути к устойчивому экономическому, культурному и социальному развитию района, решение которых возможно при условии сотрудничества всех ветвей власти, понимание общих целей и объединение усилий. Но свою дальнейшую карьеру вижу не как политика, а как хозяйственника. Сегодня в нашем государстве достаточно политиков и политиканов, а хозяйственников к сожалению, очень мало, из-за чего и такое состояние экономики в государстве.
26 апреля о проблемах Белоцерковского района рассказал глава совета Виталий Гринчук:
Мы неоднократно просили поехать в Калитянскую общину, чтобы увидеть реформу децентрализации в действии. Но нам ответили, что там не на что смотреть. Поэтому мы с сельскими головами собрались и поехали перенимать опыт в Белоцерковской ОТО Полтавской области. Но даже после этого желание добровольно идти на выборы не появилось ни у кого. Пока вопрос с проведением децентрализации в районе остается нерешенным.
Если проанализировать тенденцию развития Белоцерковского района, то можно увидеть, что ранее 80% наполнения бюджета происходило за счет работы аграрного сектора. За последние 8-10 лет специфика немного изменилась, начали активно работать перерабатывающие комплексы, в том числе сельскохозяйственные. На сегодняшний день в районе около 60% предприятий занимаются промышленностью.
Я начал работать в районе в 2002 году. Был первым заместителем председателя Белоцерковской райгосадминистрации. Потом мне доверили должность председателя райсовета. За это время было много предложений о работе в столице. И я отказывался, потому что не представляю себя без Белоцерковщины.
Георгий Ерко, председатель Бородянского райсовета, дал журналистам интервью 3 мая:
Мне приятно отметить, что одной из первых образованных объединенных общин Киевской области является община нашего района - Песковская, в ее состав вошло поселок Песковка, село Мигалки и Раска. Они расположены на расстоянии 30 километров от Бородянки, поэтому, для возможности получения более оперативного предоставления услуг, решили существовать отдельно. Также имеют достаточный экономический потенциал для обеспечения жизнедеятельности - на территории ОТО расположен ГП "Тетеревский лесхоз", один из крупнейших не только в области, но и в Украине, также там есть Песковский завод стеклоизделий и узловая станция. С начала 2017 года они живут по своему финансовому состоянию.
Я 30 лет работал в строительной компании, делал по всему району дороги, поддерживал молодежь во всех начинаниях, спорт, культуру. Меня знают на Бородянщине, поэтому люди доверили мне власть. Я чуть больше года на должности, как я могу "держать" район? Здесь никто узурпацией не занимается.
Я не рассматриваю эту должность, как старт политической карьеры. Депутатом областного совета я уже был, вернулся в Бородянский район. Здесь живут мои дети и внуки, поэтому и я здесь. Создать возможности для развития молодого поколения на родной земле - вот основная задача.
Следующей героиней спецпроекта, которая поговорила с KV 10 мая , стала глава Мироновского райсовета Валентина Усик:
Сегодня земли продолжают разворовываться. На торгах их получают те, кто имеет больше денег. Все пастбища, все сенокосы отдаются людям не из района. Я понимаю, что есть инвестиции, но всегда предпочтение отдавали местном сельхозпроизводителю. У него хотя бы есть ответственность перед своими людьми. Сейчас происходит земельный хаос.
Если сравнивать уровень промышленного производства на душу населения в Киевской области, то нас обогнал только Киево-Святошинский район. В аграрной сфере имеем достаточно высокие показатели в растениеводстве и животноводстве, стопроцентный уровень распаханности всех сельскохозяйственных угодий.
Председатель Мироновского районного совета - это не старт моей политической карьеры. Раньше я работала председателем Переяслав-Хмельницкого райсовета, затем председателем райгосадминистрации. Была также председателем Мироновской райгосадминистрации. Я не карьеристка. Но люблю свою работу. Мне нравится побуждать сельские общины к изменениям, вдыхать жизнь в район. Сейчас я хочу закончить начатое, улучшить уровень жизни людей. Если успею реализовать задуманное, то возможно это будет моя последняя каденция на избирательной должности.
17 мая с журналистами пообщался глава Ставищенского райсовета Виктор Малаш:
К большому сожалению, в районе нет Дома культуры. На его строительство нужно большие средства, которых в бюджете района нет. На сегодняшний день вопрос размещения районного дома культуры будем решать за счет помещения санаторно-оздоровительного комплекса "Дружба", который является коммунальной собственностью района.
Главной проблемой нашей земли является то, что она раздается Главным управлением Госгеокадастра в Киевской области. Районная власть и органы местного самоуправления не имеют никакого влияния на земли, расположенные в административных границах соответствующих сельских советов (за пределами населенных пунктов). В районе сейчас назревает конфликт относительно земель пастбищ. Они раздаются неизвестно кому. Мы понимаем, что люди в селе держат скот и выживают практически на те средства, которые она приносит. А в области этого не видят.
У нас нет рынка земли. В среднем нашу землю оценивают в тысячу долларов за 1 га. В Евросоюзе эта цифра 10-15 тыс. Все забыли, как во время Второй мировой войны немцы наш плодородный чернозем вагонами вывозили? Почему так дешево он оценивается сегодня? Я считаю, это спекуляция. Рынок земли появится тогда, когда будет проведена адекватная оценка ее стоимости. Возможно, тогда мораторий нужно будет отменить. Хотя бы для тех людей, которые имеют участки, но не имеют наследников.
Я не большой политик, скорее - заядлый хозяйственник. И по жизни оптимист, поэтому верю, что район будет развиваться, несмотря ни на что, а уровень жизни людей будет становиться лучше.
О жизни Таращанского района глава совета Людмила Урожай рассказала 25 мая:
Земельные скандалы у нас появились после работы уже бывшего главы райгосадминистрации. Напомню, что районный совет в земельных вопросах полномочий не имеет, мы только утверждаем техническую документацию. Землями за пределами сел занимается райгосадминистрация и Госгеокадастр. В прошлом году было незаконно выделено несколько земельных участков неизвестным лицам. Сейчас делом занимается СБУ.
Я понимаю, что оставлять медицину в том состоянии, которое есть сегодня, нельзя. С серьезной болезнью ты остаешься один на один и, чтобы не говорили, бесплатной медицины у нас не существует. Из госпитальных округов, которые будут созданы в области, наш самый большой. Мы просили начать создание с меньших округов. Тогда нам стало бы понятно как он работает и как двигаться дальше. Но мы понимаем, что процесс реформирования уже не остановить. Поэтому вынужденно идем этой дорогой.
Моей целью было и есть объединить усилия всех депутатов для развития района. Этот пост не рассматриваю как старт политической карьеры. Я прошла долгий путь в образовании - от учителя к начальнику отдела образования и вновь учителя. Идти на следующую каденцию - решу, учитывая обстоятельства. Каждый человек хочет оставить добрую память о себе, и я так же. Самое важное для меня - чтобы было не стыдно смотреть в глаза людям.
1 июня с журналистами пообщался глава Ракитнянского райсовета Александр Конопчук:
Предприятия, работавшие на территории района 20-30 лет назад: завод железобетонных изделий, деревообрабатывающий завод, завод продтоваров, сахарный завод, плодоконсервный завод, сахарный завод, маслозавод, два завода по производству кирпича и три гранитные карьеры. Много лет Рокитнянщиной руководили люди из других районов. Как результат - сейчас работает только маслозавод и ООО АПК "Насташка", которое занимается откормом свиней. Ни один карьер фактически не работает, ЗАО "Рокитнянский спецкарьер" около семи месяцев ждет выдачи лицензии. Если возродить то, что сейчас не работает, Рокитнянщини станет мощным агро-промышленным районом.
1 января 2017 закрылось 240 ФЛП. Проблема здесь действительно есть. Большинство предпринимателей, прекративших свою деятельность, занимались сезонной работой. Им не хватало средств на уплату налогов. На жизнь района это повлияло отрицательно - люди потеряли рабочие места. К тому же повышение “минималки” - это значительный удар по районному бюджету, ведь средства от перевыполнения пришлось потратить не на развитие Рокитнянщини, а на повышение зарплат.
У местных людей после правления “варягов” возникло большое недоверие к "чужим" в районной власти. Первое время ко мне долго присматривались, но сейчас все считают своим. Должность председателя районного совета требует жить проблемами общества, вместе с депутатским корпусом ежедневно их решать. У нас замечательная команда как среди депутатов, так и в аппарате совета. Я им за это благодарен. Если по завершении этой каденции предложат остаться, то я с радостью продолжу свою деятельность.
Ростислав Кириченко, председатель Вышгородского райсовета, дал интервью KV 7 июня:
Есть проблема с перевозчиками, но она постепенно решается после прихода нового губернатора. Жалоб от людей стало значительно меньше. Раньше их не устраивало отношение водителей к пассажирам, состояние транспорта и, конечно, цена проезда. Сейчас в Киев из Вышгорода можно доехать за 7 гривен. Была идея создать два маршрута - с левого и правого берега столицы в Вышгород. Тогда наша райгосадминистрация объявила конкурс и в дальнейшем мы бы имели влияние на этих перевозчиков. Но здесь есть определенные проблемы.
Земли, которые ранее были владением экс-президента Виктора Януковича, сейчас в государственной собственности. Имущество находится под арестом, прокуратура ведет следствие. По исторической справке там был расположен монастырь и другие значимые объекты. Сейчас наша цель - воссоздать уничтоженое.
После двух революций я понял - пора менять что-то собственными руками. Я вижу, как сделать жизнь лучше, но для этого не всегда есть возможности. Возможно, должность председателя райсовета - это старт моей политической карьеры.
Глава Сквирского районного совета Василий Гриша пообщался с журналистами 13 июня:
Вот нам говорят - объединяйтесь. Но общины уже имеют горький опыт объединения колхозов, из-за которого бригадные села почувствовали упадок. Я неоднократно говорил реформаторам - распишите правила объединения, как в проекте ЕС/ПРООН "Местное развитие, ориентированное на общину", в котором принимали участие 13 общин нашего района (2008-2013 года). Там четко определены цели, принципы, задачи, финансирование, ответственность сторон, этапы реализации. Мы просили показать положительные реформы децентрализации на примере Калитянский ОТО. Но этим никто заниматься не хочет.
Долгое время в районе были проблемы с довозом пассажиров из райцентра в с. Пищалки через с. Великополовецкое, в с. Руда из с. Безопасная, до с. Каменная Плотина через с. Золотуха, в с. Миньковцы через с. Малые Лисовцы. Райгосадминистрация долго не решала этот вопрос. 7 апреля этого года я оперативно собрал комиссию по вопросам социально-экономического развития, бюджета и финансов, которая рассмотрела этот вопрос по существу, в котором рекомендовала райгосадминистрации обеспечить перевозку пассажиров по этим маршрутам с 10 апреля 2017 года. Перевозки пассажиров по этим маршрутам возобновили. Это яркий пример того, как районный совет может влиять на процессы в районе.
Районные администрации на районном уровне, я считаю, уже себя изжили. Давно нужно было поднять вопрос о том, чтобы их полномочия перешли к исполкомам. Люди чаще идут в райсовет и требуют решения тех или иных вопросов. Поэтому советам, кроме ответственности, надо дать средства, которыми можно решать запросы людей.
Вадим Гедуяльнов, председатель Киево-Святошинского райсовета, поговорил с KV 22 июня:
Еще при прошлом губернаторе было наработано и задокументировано видение реформы в Киево-Святошинском районе, что абсолютно противоречит сути этой реформы - добровольности объединения. Если желание общин не совпадает с видением администрации, то Киевская ОГА не передает документы в КМУ. От этого у представителей самоуправления на местах опускаются руки, они не видят смысла своей работы. На ближайшей сессии райсовета мы планируем принять обращение к обладминистрации и Кабмину по этому поводу.
Власти на высших уровнях нужно наконец публично признать проблему: Киево-Святошинский район очень перенаселен, и его инфраструктура далеко не всегда соответствует требованиям времени даже при нашем колоссальном бюджете развития. И мы нуждаемся в дополнительных средствах не меньше, чем так называемые дотационные районы. Все воспринимают наш район как очень богатый и такой. Поверьте, если бы мы имели даже в 10 раз больше, нам бы не пришлось долго спорить о том, как эти средства реализовать.
У меня есть политические оппоненты, которые не умеют по-мужски проигрывать и которых я считаю далеко не порядочными людьми. Ничего скандального не вижу в этом. Мой предшественник был отправлен в отставку из-за коррупционного скандала. Мы с депутатами приняли решение, что не можем дальше работать с прошлым главой районного совета, но человек отказался идти с должности по собственному желанию. Когда поступило предложение об отставке, он отказался, аргументируя тем, что эта должность ему нужна. Если ко мне завтра придут главы фракций и скажут что-то вроде "Вадим, извини, но мы больше тебя не поддерживаем", то какой смысл мне цепляться за кресло в этом кабинете? Я же в таком случае даже депутатов в одном зале не соберу.
Завершающим героем спецпроекта стал глава Полесского райсовета Андрей Слепченко, который дал интервью 28 июня:
Земельное законодательство нужно совершенствовать. Например, у нас есть товар - земля. Селянин, который не способен заниматься хозяйством, имеет 2-3 пая. Сегодня он как собака на сене - почти ничего с них не получает. 1-2 тысячи гривен арендной платы в год - это разве деньги? Если сравнить с европейскими ценами - 2-3 тыс. евро - это даже не половина. Если бы у нас были такие цены, то о моратории и речи бы не было, никто не покупал бы эту землю.
У нас много льготников - около 1,5 тыс. Недавно мы с райадминистрацией обсуждали новую программу, которая должна урегулировать сотрудничество района с перевозчиками. Но о результатах можно будет говорить только в конце года. Пока не компенсируем перевозчикам средства, а они даже и не обращаются. Понимают, что пока возможности нет.
Должность председателя райсовета - это мой сознательный выбор. Хотя должность мне предложили местные депутаты. Моя цель - сделать так, чтобы Полесский район стал полноценным районом Киевской области. Я не буду говорить, что пришел в политику, чтобы работать на благо страны. Так говорят все, и это не интересно. Именно в планах - воплощать проекты развития в Полесском районе, привлекать инвесторов.
На этом цикл интервью в Киевской области не заканчивается. Уже в начале августа журналисты КиевVласти отправятся к председателям созданных и потенциальных объединенных территориальных общин области, дабы поговорить об основных проблемах и преимуществах децентрализации.
КиевVласть
25 травня 2017 г. 10:47
Раздел: Новини
Бахматюк: Ukrlandfarming стоит $5 млрд, это лучший дистресс-актив на рынке
Глава совета директоров крупнейшего в Евразии агрохолдинга Ukrlandfarming намерен привлечь в компанию стратегического мажоритарного инвестора. По его мнению, на сегодняшний день Ukrlandfarming является лучшим на рынке недооцененным активом, стоимость которого со временем будет возрастать. Реальную цену бизнеса Бахматюк оценивает в $5 млрд.
Об этом KV стало известно из эксклюзивного интервью Олега Бахматюка агентству “Интерфакс-Украина”.
По словам Бахматюка, приход внешнего инвестора возможен только через увеличение капитала.
“Только cashin, который закрывает вопрос с Нацбанком, решает проблему с финансированием портового терминала. Мы за полтора года провели много переговоров о финансировании этого проекта, купили площадку в порту "Южный", но сейчас он заморожен: европейские компании сейчас с нами не работают, американские тоже. Азия немного еще работает”, - отметил предприниматель.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Он добавил, что кредиторы положительно воспринимают возможный приход нового мажоритарного акционера в бизнес. При этом он исключил вариант конвертации долгов перед кредиторами в капитал во избежание повторения ситуации вокруг агрохолдинга “Мрия”.
“Это приведет к конфликту между защищенными и незащищенными кредиторами. … Один продал за 10 копеек, а другие потеряли все 90%. ... Когда завтра забьют скот, продадут за 100 млн технику, которая стоит 600 млн, еще кто-то украдет по дороге, то оно теряет свою ценность, особенно для незащищенных кредиторов. … Любой заход инвестора - это только cashin, потому что мне нужно согласие всех кредиторов, чтобы частично эти деньги пошли на долги, частично - на компанию. Мне это даст возможность ее сохранить и реализовать стратегию, на которую я потратил 2,5 года”, - сказал О. Бахматюк.
Тем не менее, утверждает он, компания пользуется поддержкой кредиторов. В частности, они спокойно восприняли недавнюю задержку в выплате процентного дохода по евробондам.
“Я скажу откровенно, для нас в первую очередь было завершить посевную. В этом случае кредиторы нас понимают, потому что если мы не проведем посевную, то будем говорить не об уплате процентов, а об основном долге. Для того, чтобы у нас была хоть какая-то финансовая подушка, мы пошли на такие условия. Суть не в вопросе $ 10 или 15 млн - это не такая большая сумма, чтобы идти в конфликтную зону. Мы все средства направили на посевную”, - сказал О. Бахматюк.
Он также прокомментировал вопрос выхода американской корпорации Cargill из капитала Ukrlandfarming (ранее она владела в капитале 5% акций).
“С этой компанией у нас была определенная пошаговость отношений. Они не вмешивались в управление и финансировали поставки нашего зерна, а следующий шаг в сотрудничестве должен был заключаться в увеличении их доли. Понятно, что в нынешней ситуации они отказались это делать”, - рассказал О. Бахматюк.
“Условия соглашения с ними я не могу комментировать, но и Cargill, и "Укрлендфарминг" довольны”, - добавил он.
По словам Бахматюка, лояльность кредиторов к политике компании строится на их понимании реальности и перспективности этого бизнеса.
“У нас на $2 млрд есть активов, и еще плюс 600 тыс. га земли. Ты пойди собери тех 600 тыс. га земли, построй инфраструктуру, найди людей - это стоит минимум $3 млрд и 10 лет жизни. Чего те все кредиторы со мной говорят? Почему облигации "Мрии" стоят 3%, и то их никто не покупает. Конечно, мы не "Мрия", но даже если это будет 15% - зачем? Возьмите 100%, только дайте 5-7 лет компании выйти из этой ситуации. Я считаю, что эта компания стоит минимально $5 млрд и в нормальное время она будет жить нормальной жизнью, при которой сможет рассчитаться со всеми и оставить себе для развития. Повторяю, мы лучший такой дистресс-актив на рынке”, - резюмировал Бахматюк.
Читайте: Олег Бахматюк о рынке земли: нарезать землю по 200 га - это полушаги
Фото: KV
КиевVласть
25 квітня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Кагарлицької районної ради Іваном Семцовим.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого? Чи “переманюєте” в район компанії з Києва, як це роблять інші?
Іван Семцов: Районний бюджет 2016 року склав 195,1 млн гривень, з них 44,6 млн гривень власних коштів та 150,5 млн гривень міжбюджетних трансфертів з яких освітня субвенція - 38,1 млн гривень та медична субвенція – 21,3 млн гривень.
На 2017 рік планується збільшити районний бюджет на 15% за рахунок зростання мінімальної заробітної плати, відповідно, власних надходжень має бути в межах 50 млн гривень, планова сума міжбюджетних трансфертів збільшилась на 26,5 млн гривень.
Ми не переманюємо підприємства зі столиці, але завжди готові до співпраці.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані в 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Іван Семцов: Реалізацію одного з основних інфраструктурних проектів довелось розпочати цією зимою. Склалась така ситуація - комунальне підприємство Київської обласної ради “Кагарликтепломережа”, яке надає послуги з теплопостачання, передало свої котельні в оренду немісцевим підприємцям, які поставили котли, що працюють на дровах, і замість того, щоб знизити вартість опалення, як це передбачалося попередньо, підвищили її настільки, що в мене волосся дибки стало, коли побачив рахунки.
Тому ми встановили сучасний котел у адмінбудинку районної ради. Окрім того, що це допомогло зекономити 2 млн гривень на рік, в приміщенні стало справді тепло. Ми плануємо до наступного опалювального сезону побудувати ще три котельні, які будуть опалювати бібліотеки та школу мистецтв і приміщення управління соціального захисту населення. Надалі плануємо перевести на власне опалення районну лікарню, міські школи та військкомат.
Також ремонтуємо їдальню у школі №1. В районних опорних закладах триває ремонт актової зали та даху. Ремонт туалетів проводиться за рахунок гранту, який нам надає Америка. У минулому році були проведені ремонти у дитячих садочках та за обласні кошти закуплені інтерактивні дошки і інше обладнання у школи.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Іван Семцов: Так. За рахунок співфінансування із областю вже монтується поле з штучним покриттям для гри у міні-футбол, встановлюються 16 нових тренажерів. Окрім цього буде реконструйовано два тенісних корти.
Також подали проекти з ремонту доріг. Ще подали до області проекти заходів з енергоефективності у двох сільських школах, ремонту центральної лікарні та опорної школи в селі Стайки.
На минулому тижні до нас приїздив губернатор. Пообіцяв кошти на будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу, де буде басейн для дітей та дорослих, зала для боксу, три сауни і фіто-бар. Коштуватиме будівництво 25 млн гривень, на утримання на рік потрібно 2 млн. Тому ми домовились із Олександром Горганом, що районна рада оплачує проект, який в нас вже готовий, а обласна адміністрація двома траншами передає нам усю необхідну для будівництва суму.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Іван Семцов: Так, система електронних закупівель працює, але не без недоліків. До прикладу: у нас була необхідність придбати газовий котел. Виставили оголошення про закупівлю на “Прозорро”, у конкурсі брали участь декілька учасників. Виграв той, у якого найдешевше. Та як виявилось, він займається продажем дров’яних котлів. Ми ж це заздалегідь перевірити ніяк не могли. На щастя переможець пішов нам на зустріч. Тож ми придбали котел у іншої компанії. Втратили майже півтора місяця, хоча роботи потрібно було виконати терміново.
Тому я вважаю, що “Прозорро” - це система, яка потребує удосконалення.
KV: Чи є в районі проблема зі сміттям?
Іван Семцов: Так, але ми її вирішуємо. Зараз разом із містом оформляємо землю під полігон. Потім займемось розробкою проекту.
Крім того, нещодавно на базі районної ради було створено комунальне підприємство, яке буде займатись вивозом сміття, прибиранням снігу та іншими подібними роботами.
KV: Чи проводяться в районі аукціони, форуми?
Іван Семцов: Так, проводили інвестиційний форум. Було виставлено близько 20 об’єктів для ведення бізнесу, але жоден інвестор поки не з'явився. Хоча наш район доволі привабливий у цій сфері. На жаль, така ситуація не тільки у нашому районі, а всюди.
KV: Є проблема з підприємствами, які працюють у Кагарлицькому районі, але податки сплачують у місто?
Іван Семцов: Кагарлик - це місто районного значення. А тому тут проблем не виникає. Але у нас є два великих підприємства - “Гаврилівські курчата” і “Лагода”, - які сплачують у районний бюджет тільки ПДФО. Всі інші податки вони сплачують у Києві, бо там зареєстровані. Ми ставили питання про їх перереєстрацію, але марно.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Іван Семцов: Кабінетом Міністрів у нас затверджено дві ОТГ – Кагарлицьку та Ржищівську. Однак депутатами районної та міської рад було запропоновано всім селам об’єднатися навколо Кагарлика. Але села, що розташовані уздовж Дніпра, пристали на пропозицію ініціативної групи з міста Ржищева щодо входження до Ржищівської ОТГ.
Звичайно, є сумніви щодо спроможності функціонування Ржищівської ОТГ. Місто Ржищів не зможе виконувати роль повноцінного центру ОТГ. Там лікарня лише на 14 ліжко-місць, комунальні служби “слабкі”.
Скоріше за все, вони у цьому році підуть на вибори. З утворенням Кагарлицької ОТГ ми не поспішаємо, вивчаємо досвід громад, які вже об’єдналися.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Іван Семцов: В нас цієї проблеми і не було. Вже другий рік вартість проїзду до Києва не перевищує 40 гривень. Ми знаходимо спільну мову із перевізниками і контролюємо вартість проїзду.
KV: Розкажіть про земельні скандали в районі. На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Іван Семцов: У минулому році був гучний скандал між ТОВ “Роза-Л” і ТОВ “Агромарс”. В останніх закінчувався договір на оренду паїв, а селяни відмовились його продовжувати через невиконання умов договору. На ті землі почала претендувати “Роза-Л”. Кожен з претендентів привіз якусь свою “армію” людей у формі зі зброєю. Нам із головою райдержадміністрації довелось просити правоохоронні органи розібратись у ситуації, щоб вони один одного не повбивали.
А з приводу мораторію на продаж землі - відміняти не можна. Я підтримую точку зору багатьох аграріїв - сьогодні аграрний сектор нормально піднявся і жодних реформ у ньому не потрібно проводити. Україна на рік виробляє 60 млн тон зерна, 40 з яких йде на продаж. Такого врожаю ніколи не було. Немає клаптика землі, який би не оброблявся.
Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити. Ось коли буде законом врегульовано питання розстрочки на покупку землі, та кредити під 2 відсотки, як це відбувається в інших країнах, тоді можна буде про щось балакати. Наші люди також повинні мати можливість купити собі ділянку.
Вважаю, що розпаювання землі - це неправильне рішення. У Кагарлицькому районі майже 60 тис. га орної землі. За один гектар орендарі в середньому платять власникам по 4 тис. гривень. Якби ця земля була районна, то у бюджет сплачували б за неї, як платять людям за паї, і ми б у рік отримували 240 млн. Нам би не довелось просити у держави субвенції на освіту та медицину.
Подробнее: Золотые гектары. Под Киевом готовят грандиозный передел земли
KV: Чому голови районних рад проти створення госпітального округу у Білій Церкві?
Іван Семцов: Це не лише голови райрад проти створення госпітальних округів, а й люди, які довірили нам вирішувати їхні питання. Одну реформу медицини ми вже пережили, але нічого корисного вона не дала. Люди не розуміють, куди дзвонити, де екстрена допомога, де звичайна швидка. До минулої реформи в медичній сфері району лікарні було 500 працівників, після її проведення стало 630.
При цьому, лікарів більше не стало, додалося обслуговуючого персоналу і з'явилося додаткове навантаження на бюджет. Я схиляюся до того, щоб повернутися до колишньої системи медицини. Всі операції, крім кардіохірургії, ми можемо проводити в центральній лікарні. А до Білої Церкви нам їхати 60 кілометрів. Скільки грошей треба, щоб туди наїздитися? І це називається наближення послуг до населення? Тому всі ми і проти.
Голови районів, які хочуть перенести в госпітальні округи, всі нещодавно збиралися на нараду. І навіть голова Білоцерківської райради каже, що вони не зможуть надавати медичні послуги такій кількості людей. Потрібно добудовувати корпуси лікарні. З огляду на інші витрати, на один госпітальний округ піде 280 млн. доларів. Де взяти такі гроші?
Ті, хто затівають цю реформу, хочуть, щоб люди в селі взагалі вимерли? Та не поїде старенька бабуся в Білу Церкву, та й нема на чому. Машини "швидкої" по району ледве їздять.
KV: Чи є у Кагарлицькому районі проблеми, про які не чують на обласному рівні?
Іван Семцов: Так, проблеми є. У районі є загальнодержавний меморіальний комплекс “Букринський плацдарм”, який є нашим комунальним закладом. Ми намагаємось його підтримувати у належному стані, але виникла необхідність у заміні там сходів. Необхідно 1,7 млн гривень на проведення робіт. Такої суми у нас немає. Звернулись до області - сказали підготувати проект. Ми цю умову виконали. Пообіцяли виділити гроші до лютого 2017. Досі чекаємо.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Іван Семцов: Коли мене обрали головою райради, я відразу сказав - у Кагарлицькому районі великі політичні баталії не відбуваються. Незважаючи на те, що в нас представлені різні політичні сили - БПП, “Батьківщина”, УКРОП, “Громадянська позиція”, Радикальна партія Олега Ляшко, Опозиційний блок та “Свобода” - чужих немає, усі місцеві. Тому все стабільно, без протистоянь.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Іван Семцов: Наші та районної держадміністрації повноваження чітко визначені законом. Над проблемами району ми працюємо згуртовано. Нам немає через що сваритися. Конфліктів між містом та районом не буває.
Читайте: Досье: Семцов Иван Михайлович
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Іван Семцов: При Радянській владі я працював у райкомі. Потім зайнявся фермерським господарством. Після цього п'ять років пропрацював заступником голови Білоцерківської районної державної адміністрації. Разом з цим займався питаннями деяких сіл Кагарлицького району, тому мене тут добре знали. Люди обрали мене депутатом Кагарлицької райради. Депутати довірили мені посаду голови районної ради. Тому бачу себе лише в команді, яка працює на благо громади Кагарлицького району. В усіх нас попереду реалізація великого обсягу завдань на шляху до сталого економічного, культурного і соціального розвитку району, вирішення яких можливе за умови співпраці всіх гілок влади, розуміння спільних цілей і об’єднання зусиль.
Свою подальшу кар’єру бачу не як політика, а як господарника. Сьогодні в нашій державі досить політиків та політиканів, а господарників на жаль, дуже мало, через що і такий стан економіки в державі.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
КиевVласть
24 квітня 2017 г. 12:55
Раздел: Територія розуму
АБЕК „Розмарин” – проект сторіччя
Столична влада веде переговори з японськими і французькими компаніями, щоби побудувати у Києві сучасні сміттєпереробні заводи. Про це заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу “Київ”.
Але ж у нас є проект, набагато досконаліший західних аналогів. Автори розробки Автоматизованого біоенергетичного комплексу (АБЕК) з переробки твердих і рідких побутових відходів – працівники МЦВТТ “ЕРІДАН”, ДНВК „Київський інститут автоматики” (ДНВК КІА)”, НТЦ "АНТ" та низки суміжних організацій за участю НАН України. Цей комплекс журналісти назвали „Розмарин”, адже це символ достатку і процвітання, а ще він є лікарською рослиною і вчені запевняють, що їхня технологія очищення побутового непотребу дозволить рости на „рештках” не лише траві для худоби, а й розмарину. А загалом вони пропонують містам відмовитися від зовнішніх джерел газопостачання та електроенергії, оскільки все це „виробляє” кожне місто в достатній кількості. Енергоносії просто потрібно грамотно взяти з відходів і рослинної біомаси. Ось для цього й створили вони унікальний комлекс АБЕК „Розмарин”, який вирішить екологічні, енергетичні проблеми міст і селищ, створить нові робочі місця та нарешті поверне нашим занедбаним чорноземам їхню родючість. Проект легко адаптується до умов, скажімо, Бердянська, Мелітополя, Запоріжжя, Херсона...
Справа державної ваги
Нагадаю Київський інститут автоматики (КІА) в СРСР був головним системним інститутом, займався автоматизацією (АСУ) атомних, теплових електростанцій, магістральних газо- і нафтопроводів, металургійних заводів і гірничо-збагачувальних комбінатів, агропромислового комплексу, а в корпорації КІА працювало близько 10 тисяч висококласних фахівців, включаючи дослідний завод і 4 філії.
Коли Європою та Азією почав ширитися метод біогазових установок – виробництво метану, який отримували внаслідок зброджування органічних побутових та сільгоспвідходів у закритих ємностях, наші вчені пішли вперед. Вони запропонували поєднати ці установки з тепличними комплексами та тепловими насосами, що дозволяє збалансувати потреби будь-якого міста в енергоносіях. Без нафти, вугілля, природного газу, струму атомних і теплових електростанцій. Але ударний проект, як і очікувалося, в корумпованій державі відразу ж забуксував. Правда, під час виборів до Верховної Ради 2012 року якась руханка почалася. Тодішнй Прем’єр Азаров, до якого вдалося пробитися „ходокам”, розгледів раціональне зерно, навіть доручив утілити пілотний варіант у Слов’янську. Чому в Слов’янську? Бо там балотувався в нардепи його син. Розрахунок був до банального простий: молодший Азаров видає групу вчених як власну знахідку, вони починають працювати, електорат бачить „реальні кроки” з оздоровлення загидженого міста й голосує за нього. Так і сталося, електорат обрав Азарова –молодшого в парламент, а проект відразу ж згорнули. Азаров-тато пояснив, що в бюджеті на це нема грошей... Ще детективніша історія стосунків із Київської міською держадміністрацією. Хоча тут проблема набагато гостріша – Бортницька станція аерації нагромадила більше 10 мільйонів тонн мулу (300-гектарна мертва водойма), на полігоні №5 в селі Підгірці – немислима кількість твердих відходів, які виділяють смертоносний фільтрат та метан. І ось вченим удалося (так їм здавалося) наблизитися до розв’язання цієї екологічної проблеми за сприяння Міністерства промполітики, бо вони тісно співпрацювали з „Київпроектом” та НАНУ у цьому напрямку. Щомісяця на полігоні вони доповідали про хід роботи над проектом керівництву КМДА (Мазурчаку), та коли дійшло до справи, - чиновники раптом відсунули своїх фахівців, провели закритий тендер. Хто виграв? Угадайте з трьох разів. Звісно, ж іноземна компанія. Та все б нічого, але німці запропонували застарілий метод утилізації відходів, у кінці їхнього процесу стоятиме... мулоспалювальний завод. А це – дим, смог, отруєне довкілля, які б фільтри там не ставили на трубі та ще й найотруйніший золошлак. Яке безглуздя. На Харківському масиві вже є подібне диво – спалювальний завод „Енергія”, який обкурює все навкруги, так ще всадять потужніше „диво”... Подібну технологію запропонували також японці, які взялися навіть профінансувати її. Наші ж учені пропонують принципово інший метод: тверде сміття сортують, виділяють з нього органічні відходи, які надходять у спеціальні анаеробні реактори разом із рідкими каналізаційними стоками і там зброджуються для отримання біогазу. Біогаз іде на вироблення теплової та електричної енергії, а маса, звільнена від метану після бродіння (в свою чергу з каналізаційних стоків відбирають і доочищують воду) - це фактично органічні добрива, які можна вносити на сільгоспугіддя. Ніякого спалювання при цьому нема.
Один із об’єктів за цією технологією працює на тваринницькому комплексі в селі Оленівка на Дніпропетровщині та в місті Марганець на промислових стоках. Декілька комплексів працюють на пивзаводах.
Керівництво Науково-технологічного центру „Аналітика- наука-технології” (НТЦ АНТ) Віктор Горбенко та Олексій Носек сумно констатують: за десять останніх літ у кого тільки не перебували… І в Тимошенко та Клюєва, у Голови комісії з екології Верховної Ради Томенка, у заступника Секретаря РНБО Сивковича, Міністра Близнюка ( за Януковича) і в мера Києва Попова та першого заступника Голубченка... Усі схвалювали проект, казали купу компліментів, але ніби змовившись, відправляли розробників... шукати інвесторів. Самим. А держава?
Треба віддати належне Тимошенко, яка сама головувала на засіданні Кабінету Міністрів із розгляду проекту та ініціювала Постанову Кабміну з його реалізації ще в квітні 2009 року. На жаль, невдовзі вона опинилася за гратами, тому не змогла вирішити питання фінансування, і все заглухло.
Та які б політичні чвари не стрясали суспільство, сміттєва проблема – була, є і буде залишатися справою державної ваги? А коли б звернули увагу на вітчизняне ноу-хау, такої ганьби, яка виникла у Львові останнім часом, просто б не було. До речі, ресурс полігонів у переважній більшості великих і малих міст України стрімко закінчується. Через 2-3 роки „Львівський синдром” перекинеться на всю країну. Та ні в Кабміні, ні в меріях, як кажуть, і кінь не валявся…
- Сумно, - констатують автори проекту, - настільки ми відстаємо від світу через недолугість наших чиновників. Порівняйте: у Китаї ще 1975 року вийшла відповідна державна постанова, і за п’ять років там збудували 10 мільйонів (!) біогазових установок. А ми стукаємо в усі двері, що потрібна державна програма „Чисте місто”, та це глас волаючого в пустелі... Коли б ви знали, скільки підприємств лише в Києві, скидають нечистоти в річку Дніпро! А по всій Україні – у малі річки та інші водойми!
Чи ж зверталися до теперішніх „верхів”? Зверталися.
- Таке враження, - зітхають науковці, - що змінюються дійові особи, таблички на кабінетах, а дух байдужості той самий. Нуль результату, нуль! Без кеша, виходить, ніхто вас і слухати не збирається... Мислячих керівників так мало, що ми ніяк з ними не зустрінемось, а випадає все така публіка, котра жадає лише неправомірної вигоди... Остання наша, так би мовити, проба пера – похід в Мінекології. Вони там на весь світ протрубили, що готують стратегічний план переробки сміття по всій Україні. Автори проекту доповіли на національному форумі свій проект. І що? Їм сказали: подайте технічні пропозиції. Подали. Жодної відповіді. І міністерсткого стратегічного плану чомусь вже не чути…
Слід додати, що після різкого зменшення поголів’я худоби за роки незалежності в Україні руйнується родючий шар чорнозему гумус. Якщо в 1990 році сільгоспвиробники вносили 250 мільйонів тонн органіки, то тепер – менше 10. Природні добрива замінили „хімією” та ще й з країни-агресора. Цей провал здатні суттєво поповнити ось такі комплекси АБЕК „Розмарин”, адже вони й дають після переробки побутових відходів зброджену органічну масу, яка дуже близька за своїми параметрами до перегною, чого нині так бракує нашим виснаженим грунтам.
Все геніальне - просте
- Каналізаційні стоки ми „розщеплюємо” в анаеробному реакторі, виділяючи звідти метан (на електроенергію) та тепло (на підігрів теплиць), - розповідають автори проекту - Виходить замкнений цикл виробництва. Причому, нічого ніде не смердить, не курить... І люди можуть ходити сюди на екскурсії. До речі, типові реактори такого типу мають значно нижчий ККД, аніж наші. Бо в них процес зброджування триває більш як два тижні після наповнення, а в наших - за шість годин! До речі, полігони для сміття за умови встановлення нашого комплексу потребують уп’ятеро меншої площі, аніж вони займають нині. Окупність АБЕК „Розмарин” складає 12-18 місяців. Подібних бізнесів дуже мало. Причому, наша команда розробить ТЕО, бізнес-план, захистить його в банку, розробить проект, узгодить його із замовником, контролює будівництво, комплектує й монтує устаткування, навчає спеціалістів, реалізує сервісне обслуговування.
- Ми готові зайти в будь-який обласний чи районний центр, - додає колега Горбенка, Леонід Юрійович Кауфман - презентувати проект депутатам, і, отримавши позитивне рішення сесії, розпочати приведення конкретного населеного пункту до європейських стандартів очищення від відходів та забезпечення його достатньою кількістю енергоносіїв, добутих із тих таки відходів та органічної маси виробленої комплексом. І що дуже важливо - екологічно чистим методом, адже ми в своєму технологічному циклі просто використовуємо природні, а не хімічні чи термічні процеси. Мерії таким чином матимуть змогу отримувати „дармову” енергію для своїх мешканців, отже зменшувати тарифи, отримувати прибутки від цих комплексів, а не лише стягувати податки. Щоб усі були зацікавлені, ми пропонуємо створювати для діяльності наших комплексів відкриті акціонерні товариства, де акціонерами мають стати і ті, хто генерує енергію з відходів, і ті, хто її використовує. Наприкінці кожного року всі акціонери отримуватимуть дивіденди у вигляді цілком реальних грошей. Звісно, правління матиме змогу зацікавити тих, хто зробив найбільший внесок у розвиток справи, у тому числі інтелектуальний та організаційний, і все – під контролем акціонерів, легально, без жодних „відкатів” і страху перед правоохоронними органами.
Якщо людям дохідливо пояснити, що проект АБЕК “Розмарин” дасть змогу принаймні вдвічі знизити комунальні тарифи, вони самі вийдуть під мерію і змусять депутатів узятися за його втілення.
Боярська конкретика
МЦВТТ „Ерідан” ДНВК КІА, НТЦ „АНТ”, ТОВ „Техноконт”, ПАТ „Укрводпроект”, НТЦ „ЕКОМАШ”, ІБОНХ НАНУ, ТОВ „Виробництво” пропонують розробити і впровадити автоматизований комплекс очищення стоків та переробки органічних відходів продуктивністю 12 тис. кубометрів на добу для міста Боярки. Це місто, як і сотні подібних, відчувають всі ”переваги” від розкладання органічних відходів на мулових полях муніципальних очисних споруд і на полігонах твердих побутових відходів. Під звалища відчужуються все нові й нові території, зростає забруднення навколишнього середовища. Проект АБЕК “Розмарин” для Боярки передбачає новий, екологічний і комплексний підхід до переробки не тільки стоків, а й органічних побутових і виробничих відходів. Для очищення стоків використовуються комбіновані методи анаеробного (закритого) і аеробного зброджування стоків разом із органічною частиною ТПВ. Утворюється біогаз і ферментована маса, котрі йдуть на виробництво теплової і електроенергії та можуть використовуватися надалі як добриво.
У результаті реконструкції комплексів очищення стоків (КОС) КП „Боярка-Водоканал” пропонується на їхній базі створити першу чергу біоенергетичного комплексу типу „Розмарин”, а саме: автоматизовану систему диспетчерського управління технологічними процесами водопостачання та водовідведення з модернізацією електротехнічного і технологічного обладнання, на яку автори проекту виконали розробку робочої документації та пройшли експертизу проекту. На жаль, “попередники” керівництва м. Боярка віддали реалізацію НАШОГО проекту дилетантам, які дискредитували навіть саму ідею. Автори проекту мають можливість в стислі терміни переробити і впровадити “авторську” версію АСУ диспетчеризації з реальними функціями енергозбереження. На всіх численних свердловинах і насосних станціях КП “Боярка-Водоканал” буде забезпечене якісне й безвідмовне та енергозберігаюче управління завдяки розумній комп’ютерній диспетчерській системі. Цим буде реалізована перша черга проекту біоенергетичного комплексу, перехід до суттєвого скорочення енерговитрат, а також зниження собівартості одиниці об’єму питної води та стоків як у процесах їхнього очищення, так і в процесах транспортування.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Друга черга впровадження АБЕК “Розмарин” - реконструкція каналізаційних очисних споруд продуктивністю 12 тис. кубометрів на добу з використанням новітньої анаеробної технології очищення стічних вод з виробництвом біогазу; будівництво ділянки для доочищення стічних вод в тепличних біоставках з водною рослинністю для виробництва біомаси (додаткова органіка для процесу зброджування в метантенках); будівництво біогазової установки (метантенк) для отримання біогазу; будівництво когенераційної установки для виробництва електричної та теплової енергії із біогазу; будівництво ділянки зневоднення відпрацьованого мулу, продуктів метанового зброджування органіки в метантенках з виробництвом високоякісних органічно-мінеральних добрив.
Комплекс здійснюватиме подрібнення, ретельне механічне очищення стоків від різних домішок. Потім іде анаеробна обробка в герметичних реакторах, аеробна і доочищення на біоплато. Це дає змогу в 5 разів знизити енергетичні витрати на обробку стоків, на 75% зменшити кількість мулів, отримати біогаз, електричну та теплову енергію, органічні добрива, а також обігову технічну воду для поливу грунтів під декоративними, технічними та зерновими культурами. Таким чином екологічна ситуація в Боярці значно поліпшиться, зменшаться впливи звалищ на грунтові води, з’являться нові робочі місця як на самому комплексі, так і в цеху з випуску органічно-мінеральних добрив, цеху вирощування біомаси тощо. Сумарний ефект від впровадження може становити близько 80 млн. гривень на рік при витратах на створення першої черги близько 58 млн. грн., другої - 37 млн. грн. Головне, втілення цього проекту в Боярці стане пілотним проектом України для створення подібних комплексів у решті міст.
Поєднання комплексу АБЕК “Розмарин” із тепловими насосами дасть змогу перейти конкретно Боярці на самозабезпечення тепловою та теплоенергією.
Звісно, фахівцям, які завдяки низці винаходів зуміли створити проект європейського рівня, що передбачає не лише „зелену” переробку сміття, а й отримання достатньої кількості тепла та електроструму з відходів, потрібна державна підтримка, підтримка бізнесу. Чи ми спроможні лише все запозичати, обростати боргами, як реп’яхами, замість того, щоб самим заробляти і зробити свій прорив бодай у царині переробки відходів. Нагадаю: у багатьох, скажімо арабських країнах, цей вид діяльності є найприбутковішим і може бути прирівняним за рентабельністю до металургії.
На фото: ентузіасти з Науково-технічного центру „Аналітика – наука- технології” Віктор Горбенко, Леонід Кауфман, Олексій Носек представляють проект „Розмарин” в одному з бізнес-центрів
Такий вигляд має біогазова установка, яка не смердить.
Олександр Михайлюта, лауреат премії „Незалежність” Київської спілки журналістів. Займаєтья журналістськими розслідуваннями та співпрацює із ГО "Рух территоріальних громад"
КиевVласть
19 квітня 2017 г. 09:30
Раздел: Тексти
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Володарської районної ради Володимиром Кузьменко.
KV: Охарактеризуйте бюджет Володарського району 2016 року. Чи буде приріст у нинішньому році?
Володимир Кузьменко: Районний бюджет 2016 року склав 24,4 млн гривень. Також ми отримали субвенцію з Державного бюджету в розмірі 97,6 млн гривень. У 2017 році плануємо наповнити бюджет району власними надходженнями у розмірі 31,1 млн гривень, а субвенція з Держбюджету має скласти 116,9 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відтак, в цьому році за рахунок збільшення заробітної плати показники власних надходжень до районного бюджету плануємо збільшити на 6,7 млн гривень, та все ж залишається потреба в субвенціїї - вона має бути на 19,2 млн гривень більше, ніж минулоріч.
KV: Є проблема з підприємствами, які працюють у Володарському районі, але податки сплачують у селище?
Володимир Кузьменко: Ні, такої проблеми немає. Усі підприємства, які працюють в районі, сплачують податки до районного бюджету.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються і чи є в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Володимир Кузьменко: Кабінетом міністрів в нас затверджено одну ОТГ - Володарську із центром у селищі Володарка. До неї має увійти 21 село району.
На мою думку, проблема децентралізації полягає в тому, що громади позбавлені конституційного права розпоряджатися своїми ресурсами - землями за межами населених пунктів, водними об’єктами в межах адміністративних одиниць територій сільських рад, лісозахисними смугами, лісовими масивами тощо.
Ми говорили про децентралізацію. Громади і голови сіл і в нас категорично проти створення територіальних громад. Тому в цьому році говорити про вибори зарано.
Особисто я вважаю, що децентралізацію треба проводити у містах обласного значення, які мають потужний бюджет, але не мають території, де його освоїти. А такі сільськогосподарські райони як Володарський, Тетіївський, Сквирський та і половина України, ще мають гарно вивчити цю реформу.
До нас приїздив Володимир Удовиченко з Офісу радників КОГА, то я просив його - візьміть людей, покажіть їм на практиці, як ця реформа працює. Відповіді я не отримав.
KV: Як ви вважаєте, чи потрібні сьогодні районні адміністрації і чи зможуть їх функції перебрати виконкоми при ОТГ?
Володимир Кузьменко: Я переконаний, що районні державні адміністрації на сьогоднішній день не потрібні. Їхні функції можуть виконувати виконкоми при ОТГ або навіть виконкоми районних рад.
KV: Які інфраструктурні проекти районом будуть реалізовані в 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Володимир Кузьменко: Заплановано, що в 2017 році буде введено в експлуатацію три модульні котельні на альтернативних видах палива (ФОП “Ступак”), з’являться три ангари зі зберігання зерна (ТОВ “Сільгосптехніка нова”), а також комплекс з переробки органічних відходів із силосу в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії (ТОВ “Городище Пустоварівська аграрна компанія”). Також в районі збудують приміщення для утримання великої рогатої худоби на 800 голів (ПП “Агрофірма “Розволожжя”). Завдяки цим об'єктам в районі з'явиться 80 робочих місць.
В наступному році будемо приділяти увагу ремонту доріг. Так, заплановано капітальний ремонт доріг в смт Володарка (вул. Дружби, вул. Коцюбинського), с. Руде (вул. Набережна), с. Ратуш (вул. Набережна), с. Логвин (вул. Карташова), с. Рогізна (вул. Лесі Українки), с. Пархомівка (вул. Шевченка), с. Рубченки (вул. Плугатаря), с. Лобачів (вул. Шевченка, вул. Лісна, вул. Богдана Хмельницького).
Окрім того, буде проведено капітальний ремонт будівлі Володарської районної лікарні, покрівлі Володарської ЗОШ I-III ст. № 2, заміна даху дитячого садочку “Пізнайко”, капітальний ремонт будівлі Гор-Пустоварівської ЗОШ I-III ст., капітальний ремонт Рудосільської ЗОШ I-III ст, капітальний ремонт будівлі та системи теплопостачання Володарської ЗОШ I-III ст. №1.
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Володимир Кузьменко: Так, вся проектна документація готова і передана до обласної адміністрації.
Хочу сказати, що обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини. Так, Бориспільський, Обухівський, Броварський райони - інвестиційно привабливі, в них немає таких проблем із фінансами. А ми можемо чекати грошей тільки з обласного бюджету.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Володимир Кузьменко: Так, ми активно використовуємо систему електронних закупівель. Жодних проблем в нас не виникає.
KV: Чому голови районних рад проти створення госпітального округу у Білій Церкві?
Володимир Кузьменко: Реформи потрібно проводити, але час для створення госпітальних округів ще не настав. Ви уявіть, як бабуся із села Капустинці чи Чипіжинці буде їхати 100 кілометрів у лікарню в Білу Церкву. Транспорту та грошей немає. Ці питання потрібно вивчити.
KV: Чи є проблеми у Володарській центральній районній лікарні?
Володимир Кузьменко: У районній центральній лікарні в нас гостра нестача кадрів. У 2012 році мали будувати приміщення для поселення лікарів, розробили кошторисну документацію і порахували, що на це потрібно 12 млн гривень. Тоді не було часу, зараз немає коштів. Краще б влада допомогла нам із вирішенням цього питання, а не запроваджувала нові реформи.
До речі, приїздили до нас німецькі фахівці, хотіли побувати у районі хоспіс та лабораторію. Але порахувавши кількість населення вирішили, що їм буде невигідно. Тому більше, як на обласну владу, нам розраховувати нема на кого.
KV: Чи є проблеми в галузі освіти?
Володимир Кузьменко: Не можу сказати, що є проблеми. Вчителів вистачає. У селі Пархомівка в нас створено чудовий опорний заклад, ми отримали шкільні автобуси, дітки навчаються із задоволенням. Плануємо і далі створювати такі заклади в районі.
KV: Землями за межами населених пунктів має розпоряджатися районна влада чи Держгеокадастр?
Володимир Кузьменко: Моєю принциповою позицією є передача розпорядження землями за межами населених пунктів від Держгеокадастру до місцевих територіальних громад.
До 2013 року ці питання були врегульовані, бо місцеві виконавчі органи займались управлінням землями запасу на територіях сільських рад за межами населених пунктів. Після того, коли ці повноваження передали до управління районних відділів та обласних управлінь Держгеокадастру, почався хаос.
Питання управління землями неодноразово розглядались на сесіях сільських, районної рад. На ІV сесії Володарської районної ради за ініціативою депутатів-аграріїв ми розглянули та одноголосно прийняли Звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, депутатів Верховної Ради України Гудзенка В.І., Дідича В.В. щодо передачі до повноважень сільських, селищних, міських, районних рад питань вирішення всіх питань земельних відносин, незалежно від категорії земель та питання користування надрами місцевого значення.
У першому читанні Верховною Радою був прийнятий законопроект щодо врегулювання цього спірного питання та повернення повноважень управління землями у громади, але до цього часу він не поданий для розгляду у другому читанні.
KV: Розкажіть про земельні скандали в районі. На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Володимир Кузьменко: В нас ідуть судові процеси по землі. Наприклад, у Завадівській сільській раді є 40 га земель запасу (пасовищ), які “розподілили” за невідомими механізмом зовсім чужим людям із Києва.
Також гостро стоїть питання по Лобачівській сільській раді, де є 720 га земель запасу, але вони роздаються не жителям місцевої громади, що написали заяви на виділення їм землі по 2 га для особистого сільського господарства, а підставним особам. Заяви ж від місцевих жителів с. Лобачів лежать у обласному Держгеокадастрі по кілька років без розгляду.
Мораторій на продаж землі сьогодні відміняти не можна. В нас є люди, які живуть заради тієї землі. Заберуть ще й її, тоді в Україні нічого не залишиться.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Володимир Кузьменко: У Володарському районі питань щодо “маршрутних бунтів” не виникало. Ціна на проїзд в межах району на пасажирські перевезення не змінювалась. До Білої Церкви проїзд коштує 20 гривень, до Києва - 50.
KV: Чи є стабільність в районній раді?
Володимир Кузьменко: Так, в нас повне порозуміння. Кожен відстоює інтереси виборців і робить якнайкраще для людей. У нас представлені різні політичні сили: Аграрна партія, “Батьківщина”, “Солідарність”, Радикальна партія Олега Ляшко та УКРОП.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Володимир Кузьменко: Ми віддали всі повноваження районній адміністрації та самі від цього страждаємо. Є певні непорозуміння. Наприклад, нещодавно не хотіли в РДА затверджувати місце розташування інфраструктурних об’єктів, які мають будуватися. Довелося довго сперечатися.
Та таких нюансів багато. Вся річ у тому, що керівництво в районі має бути місцеве, тільки тоді людина може відчути всі внутрішні проблеми. А коли це - пан зі столиці, то робота йде тяжко.
А із містом в нас проблем немає. Разом вирішуємо питання і йдемо один одному назустріч.
KV: Володарський район - це аграрний район? Чи можливий тут розвиток промислового виробництва?
Володимир Кузьменко: Із промисловості в районі - цегельний завод, цукровий завод, підприємство з переробки сої та комбікормовий завод. Розвиток, звичайно, можливий, але більше в нас зосереджено сільське господарство.
Говорили з аграріями, щоб вони займались не тільки вирощуванням і збиранням, а ще й переробкою. Це не тільки розвиток промисловості, а ще й надходження в бюджет.
KV: Чи вважається Володарщина туристичним осередком в Київській області? Чи є у району стратегія розвитку цієї галузі?
Володимир Кузьменко: На Київщині розроблено шість туристичних маршрутів. До двох із них включено два туристичні об’єкти Володарщини. Це маршрут № 4 “Перлина Поросся на Київщині” (м. Київ – с. Пархомівка, Володарського району – м. Біла Церква) та № 6 “Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині” (м. Київ – м. Васильків – с. Барахти, Васильківського району – м. Біла Церква – с.Тарган Володарського району – м.Київ), а також шість районних туристичних маршрутів. Туристичні об’єкти у Володарському районі готові до відвідування.
На даний час на території району нараховується 102 пам’ятки археології, 61 поселення, 25 курганних груп, до складу яких входить 88 курганів та 11 окремих курганів, 1 курганний могильник, 1 оборонна споруда, замчище XVII століття, а також 49 пам’яток історії, пов’язаних з подіями Другої Світової та Громадянської війни, 19 пам’яток Голодомору, 19 пам’яток архітектури та містобудування, 2 пам’ятки мистецтва та інше.
KV: Чи є у Володарському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Володимир Кузьменко: Є велика проблема у відсутності районної дорожньої служби, яка б обслуговувала більше ніж 250 км доріг місцевого та державного значення. В нас немає коштів, а дві дороги державного значення, які перетинають Володарський район, дуже завантажені та потребують постійного обслуговування та ремонту.
В смт Володарка по руслу річки Рось розташоване Володарське водосховище, яке в даний час знаходиться в неналежному санітарному стані. Згідно програмі, до 2020 року мають виділити 10 млн гривень на очищення водосховища і 3 млн на річку. Це питання потребує негайного вирішення на рівні області.
Співпраця між керівництвом Володарської районної ради та Київської обласної державної адміністрації відбувається, але не на тому рівні, на якому хотілося б.
Читайте: Досье: Кузьменко Владимир Михайлович
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Володимир Кузьменко: Я родом із Жашкова, в Володарському районі з 1983 року. Починав тут із ведення сільського господарства. Потім пішов в Аграрну партію України, оскільки повністю підтримую ідеологію партії і позицію стосовно розвитку аграрного сектору та держави вцілому. І з того часу я почав перейматися проблемами Володарщини. Не знаю, чому пішов у владу, так склалося життя.
Голова районної ради - це не старт політичної кар'єри. Нікуди звідси їхати не збираюсь, тут народились мої діти, тут житиму і я. В мене є плани на розвиток Володарщини. Та боляче розуміти, що не можу втілити їх у життя, бо немає в бюджеті грошей.
Мені не треба ніяких пам’ятників чи сліду в історії. Я вважаю, що говорити потрібно про героїв. А такі посадові особи як я мають мовчки розвивати район і покращувати життя населення.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій