Институт молекулярной биологии и генетики Национальной академии наук Украины способен производить до 50 тыс. тестов на COVID-19 в неделю. Однако для этого Институт не может уже в течение двух месяцев получить госфинансирование. На производство 50 тыс. тестов необходимо 12,5 млн гривен. Таким образом, уже 2 месяца власть ищет необходимые средства для обеспечения населения Украины тестами собственного производства.
Об этом KV стало известно из сообщения главы экспертной организации StateWatch Глеба Каневского в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Институт молекулярной биологии и генетики НАН может производить до 50 тыс. тестов в неделю, но до сих пор не получил на это средств из бюджета. Такой ответ получила экспертная организация StateWatch на запрос в Институт”, – сообщил Глеб Каневский.
Он отмечает, что плановая калькуляция по изготовлению тест-систем на 50 тыс. реакций составляет 12,5 млн гривен. Фактически, Институт получил из бюджета только 350 тыс. гривен от Национальной академии наук в качестве возмещения уже изготовленной первой партии тест-систем. Эти тесты были направлены в Киев и Житомир.
Глеб Каневский обращает внимание, что работу над разработкой тест-систем Институт завершил в начале февраля. То есть уже 2 месяца власть ищет необходимые средства для обеспечения населения Украины тестами собственного производства.
Как сообщала KV, по данным Центра общественного здоровья Украины, по состоянию на 9:00 13 апреля в Украине зафиксировано 3 102 лабораторно подтвержденных случая заболевания COVID-19. Из них 93 летальных случая, 97 пациентов выздоровели. За сутки зафиксировано 325 новых случаев заболевания.
Читайте: В Украине зафиксировано уже более 3 тысяч случаев коронавирусной болезни COVID-19
Напомним, многие украинцы думают, что финансово не вытянут месяцы самоизоляции, установленные карантином из-за пандемии COVID-19. Эти опасения влекут за собой повышение критических оценок власти – как в плане противодействия распространению вируса, так и внутренней и внешней политики. Впрочем, пока еще сохраняется баланс отрицательных и положительных ожиданий – и в отношении властей, и в плане личных перспектив пережить без потерь пандемию и карантин.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: depositphotos.com КиевVласть
Верховная Рада (ВР) на сегодняшнем, внеочередном заседании приняла проект изменений в госбюджет-2020 – доходы меньше, расходы больше. По сравнению с первоначальной версией секвестра бюджета появились расходы на местные выборы, хоть и в два раза меньше необходимого. Для борьбы с коронавирусом Кабмин теперь создаст специальный бюджетный фонд, при этом по сравнению с первоначальной версией он будет составлять 64 млрд гривен, а не 120 млрд.
Об этом KV стало известно во время сегодняшнего внеочередного заседания ВР.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За проект закона №3279 от 29 марта 2020 года “О внесении изменений в Закон Украины "О государственном бюджете Украины на 2020 год" проголосовали 249 народных депутата (при необходимых минимально 226 голосах).
Против проголосовали 98 нардепа, воздержались – 16, не голосовали- 24 из 387 присутствующих в зале. “Слуги народа” дали за бюджетный законопроект 226 голосов (всего во фракции 248 нардепов).
Также голосовали “за”:
3 внефракционных нардепов;
15 членов группы “Доверие”;
5 членов группы “Майбутнє”.
Остальные фракции не поддержали секвестр – воздержались или голосовали против его принятия.
“Бюджет чрезвычайной ситуации”, – с трибуны парламента представил премьер-министр Денис Шмыгаль.
По его словам в бюджет удалось вернуть финансирование многих программ, в частности это касается дополнительного финансирования регионов, культуры, образования. “Каждая гривна, выделенная на наших военных остается в бюджете”, – заявил Шмыгаль.
“Нам удалось в последней версии вернуть финансирование многих программ, в том числе развития регионов, культуры. Но давайте не забывать, что бюджетные средства – это деньги налогоплательщиков, а люди выступают за первоочередную помощь врачам. В бюджете в полтора раза увеличено финансирование медицины, а также пенсионного фонда, чтобы уже в мае провести индексацию пенсий”, - сказал премьер.
По его словам , 72 млрд гривен выделено на строительство дорог, а фонд борьбы с коронавирусом создан в размере 64,7 млрд гривен.
Оппозиция подвергла критике проект бюджетных изменений. Сопредседатель “Европейской солидарности” Петр Порошенко сказал, что предлагаемый секвестр бюджета – “феерический результат управления новых, но некомпетентных лиц”.
“Гигантскую дыру в бюджете латают, разрушая украинскую школу, культуру, отменяя децентрализацию. Хорошо, что нам удалось частично возобновить фонд регионального развития. Но в документе нет стратегии, учитывая, что у большинства населения нет денег и работы. И мы требуем у государства застраховать медперсонал, как когда-то мы застраховали наших военных”, – сказал Порошенко.
Его коллега по фракции Алексей Гончаренко в своей эпатажной манере назвал проект бюджетных изменений “законопроектом правительственного квартала и квартала-95. Потому что деньги забирают не у власти (а судьям еще и прибавляют), а затягивают на шее местных бюджетов”.
Представитель фракции “Голос” Владимир Цабаль подчеркнул, что “люди ждут не придуманных цифр, а реальной помощи, а этот бюджет – бюджет обмана. Он несправедлив, доходы завышены, расходы не по карману, а заимствования не светят без “банковского закона”. И бюджет не соответствует мировым практикам борьбы с коронавирусом”.
Лидер фракции ВО “Батькивщина” Юлия Тимошенко, выйдя на трибуну, обратила внимание на то, что “мало кого в зале вообще интересует – что сегодня происходит: очередь депутатов к премьер-министру, но чтобы порешать свои вопросы”.
“Не аккумулируются государственные ресурсы, на собираются в один кулак и не направляются на спасение государства, вместо этого забираются 120 миллиардов коррупционных денег, и им плевать, что легализуют коррупцию”, – заявила Тимошенко.
Она считает, что дефицит бюджета закладывается беспрецедентно огромный, а это чревато тем, что страна упадет в долговую яму на десятилетия, а ее долг будет равняться внутреннему валовому продукту (ВВП).
Не поддержали проект секвестра бюджета-2020 и в “Оппозиционной платформе – За жизнь”. Александр Колтунович сказал, что этот секвестр – закономерный результат экономической политики новой власти, начиная с сентября 2029 года.
“Разве мы тогда были на карантине?, – сказал Колтунович. – А сегодня субсидии уменьшены на 8 миллиардов. У нас что, снизились тарифы? или выросли доходы граждан? И почему фонд борьбы с коронавирусом только 66 млрд, а сначала планировался вдвое больше?”.
Тарас Батенко, представляющий депутатскую группу “За будущее!”, высказал мнение, что правительство слабо справиться теми вызовами, которые возникли: “Бюджетные изменения, которые нам предлагают, – это бессистемная трата средств без стимулов для экономического роста. Заимствования – кабальные. И весь груз борьбы с коронавирусом ложится на плечи благотворителей и местных бюджетов”.
А депутатская группа “Доверие” поддержала секвестр. Представитель этой группы Олег Кулинич заявил, что идеальных решений не существует, а предложенное правительством – необходимо и привел несколько примеров бюджетных статей, сохраненных, по словам Кулинича, благодаря лоббистским усилиям его группы.
Читайте: Секвестр гобюджета-2020: на 79 млрд больше расходов и на 123 млрд меньше доходов
Как информировала KV, согласно второму варианту правительственного секвестра бюджета, доходы государственной казны сокращаются с 1 трлн 95 млрд 580 млн 446,2 тыс. гривен до 975 млрд 833 млн 650,3 тыс. гривен:
доходы общего фонда: 855 млрд 407 млн 786,1 тыс. гривен (ранее предлагалось сократить этот показатель до 853 млрд 394 млн 303,2 тыс. гривен по сравнению с действующим фондом 975 млрд 170 млн 869 тыс. гривен);
доходы специального фонда: 120 млрд 425 млн 864,2 тыс. гривен (ранее предлагалось сократить до 119 млрд 241 млн 356,2 тыс. гривен по сравнению с действующим фондом 120 млрд 409 млн 577,2 тыс. гривен).
В первой версии секвестра предполагалось, что доходов будет несколько меньше – 972 млрд 635 млн 659,4 тыс. гривен.
Расходы госбюджета составят 1 трлн 266 млрд 423 млн 698,6 тыс. гривен – против действующего бюджета – 1 трлн 184 млрд 10 млн 356,6 тыс. гривен. В прежней версии секвестра этот показатель составлял 1 трлн 263 млрд 225 млн 707,7 тыс. гривен.
Предельный объем дефицита госбюджета увеличен втрое, его предлагается установить в сумме 298 млрд 404 млн 307,9 тыс. гривен. и без изменений по сравнению с первой редакцией.
Госдолг составит 2 трлн 386 млрд 791 млн 808,3 тыс. гривен, что на 341 млрд 643 млн 548,4 тыс. гривен больше, чем закладывалось в проект госбюджета в конце прошлого года.
Статьи расходов на органы государственной власти увеличены с 1 трлн 199 млрд 231 млн 213,6 тыс. гривен в действующем бюджете до 1 трлн 281 млрд 624 млн 505,6 тыс. гривен.
Для борьбы с острой респираторной болезнью COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2 в составе государственного бюджета создается специальный фонд в размере 64 млрд гривен, при том что в первой версии секвестра он составлял порядка 120 млрд гривен.
Изменениями значительно сокращены расходы на образование, науку, культуру, спорт, субвенции местным бюджетам, соцвыплаты, и развитии инфраструктуры проведение местных выборов осенью 2020 года.
Как информировала KV, ВР не смогла принять изменения в госбюджет-2020, разработанные правительством Дениса Шмыгаля в условиях борьбы с коронавирусной болезнью – законопроект отправлен в бюджетный комитет для доработки на повторное первое чтение.
Читайте: Рада со второй попытки примет секвестр госбюджета-2020 (законопроект)
Фото: Рубрика
КиевVласть
“Протефлазид” не является тем средством, которое должно применяться для профилактики и лечения больных, заражённых коронавирусом COVID-19. Такое заключение издание Znaj.ua сделало на основе выводов независимых экспертов и анализа отчёта о так называемом компьютерном моделировании, который в качестве основного аргумента использует производитель препарата НПК “Экофарм”.
Об этом KV стало известно из сообщения издания Znaj.ua.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
По данным издания Znaj.ua, именно замдиректора “Экофарм” Александр Гриневич, который в прошлом возглавлял Центр гриппа, сделал громкое заявление о “прорыве украинской науки” в области борьбы с коронавирусом COVID-19.
Издание приводит хронологию начала пиар-кампании по продвижению “Протефлазида”: “Первые попытки навязать препарат были сделаны, когда на обсервацию в Новые Санжары эвакуировали украинцев с Уханя. Именно с этого момента (февраль – начало марта) и началась активная медиакампания в СМИ о “противовирусном” препарате “Протефлазид”, который предлагали в качестве гуманитарной помощи эвакуированным. Начал ее экс-глава Центра гриппа и доктор медицинских наук Александр Гриневич. А по совместительству – заместитель директора компании НПК “Екофарм”, которая является производителем этого препарата. “Действующее вещество Протефлазид эффективно блокирует размножение коронавируса”, – заявил он”.
Правда, чуть позже он вынужден был признать, что его заявление не имеет под собой подтверждений в виде клинических исследований.
“Никто не утверждает. Мы говорим о предпосылках, которые могут быть. У нас нет конкретных данных”, – признал Гриневич.
Впрочем, на некоторые данные производитель все-таки ссылается – на отчет Института эпидемиологии и инфекционных болезней им. Громашевского Академии медицинских наук Украины, в котором говорится о проведении “компьютерного моделирования с применением молекулярного докинга”.
Однако, как утверждает Znaj.ua, компьютерное моделирование с применением так называемого молекулярного докинга не могло быть применимо к “Протефлазиду”, так как в его состав входит два компонента – травы щучка дернистая и вейник наземный, – а докинг применим только к однокомпонентным препаратам.
На этот же отчет сослался и президент Академии медицинских наук Виталий Цимбалюк, когда обратился к премьеру Денису Шмыгалю с просьбой внедрить эту спиртовую настойку для лечения пациентов с COVID-19.
Читайте: КП “Фармация” рекламирует на своем сайте не одобренную Минздравом гомеопатию и дает адреса несуществующих аптек
Фото: Znaj.uaКиевVласть
Многие украинцы думают, что финансово не вытянут месяцы самоизоляции, установленные карантином из-за пандемии COVID-19. Эти опасения влекут за собой повышение критических оценок власти – как в плане противодействия распространению вируса, так и внутренней и внешней политики. Впрочем, пока еще сохраняется баланс отрицательных и положительных ожиданий – и в отношении властей, и в плане личных перспектив пережить без потерь пандемию и карантин.
Об этом KV стало известно из результатов соцопросов, проведенных социологической группой Рейтинг в сотрудничестве с Национальной исследовательской сетью "Pollarias", а также проектом “Рубикон” исследовательской группы R&B Branding и опроса экспертов, проведенного Фондом “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива.
Политическая сторона изоляции
Согласно результатам экспертного опроса “Деминициатив”, деятельность президента Владимира Зеленского преимущественно неэффективна. Относительно нейтральные оценки относительно своей эффективности президент получил только в части коммуникации с обществом и по борьбе с эпидемией COVID-19 — 2,6 и 2,5 балла из 5, соответственно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Хуже у Зеленского с кадровой политикой — 1,5 балла. Низко оценены также попытки урегулирования конфликта на Донбассе — 1,9 балла, инициирование реформ — 2 и ведения внешней политики — 2,1 балла.
Преобладание положительных оценок над негативными наблюдается в оценках респондентов “Рубикона” о деятельности первых должностных лиц государства:
деятельность Владимира Зеленского положительно оценивают 59%, негативно 30%;
премьер-министра Дениса Шмыгаля — 26% / 20%
спикера ВР Дмитрия Разумкова — 37% / 23%.
Иначе складывается соотношение положительных и отрицательных оценок таких известных политиков, как:
глава МВД Арсен Аваков (19% / 37%)
лидер ВО “Батькивщина” Юлия Тимошенко (17% / 48%)
пятый президент, лидер “Европейской солидарности” Петр Порошенко (14% / 57%).
По данным “Рубикона”, 57% взрослого населения склоняется к тому, что ситуация в стране в течение ближайших 3 месяцев будет ухудшаться. Противоположной точки зрения по этому вопросу придерживается 22% опрошенных.
В нынешних условиях отношение населения страны к действующей власти чаще всего характеризуется недоверием (34%) и поддержкой (34%) одновременно. Весьма неоднозначно складывается сегодня и отношение к действиям власти по предотвращению эпидемии коронавируса: 50% населения считают их более или менее недостаточными, и 42% — адекватными.
В течение ближайших трех месяцев 51% опрошенных фондом им. Илька Кучерива экспертов считает вероятным введение чрезвычайного положения для борьбы с эпидемией. 42% считают высокой вероятность неплатежеспособности Украины и объявления дефолта по внешним обязательствам, а также массовых митингов и протестов.
Читайте: Коронавирус убивает доверие к власти — результаты соцопроса
35% экспертов считают, что в ближайшие три месяца скорее всего не произойдет формирование нового антикризисного правительства; маловероятно и фактическое признание т.н. "ДНР / ЛНР" и начало прямых переговоров с их представителями (33%). Наименьшие шансы опрошенные дают отставке президента Украины — 23%.
По их мнению, среди оцененных событий наибольшее влияние на политическую ситуацию в стране будут оказывать внешние факторы — эпидемия коронавируса и ограничительные меры правительства по противодействию распространению заболевания, а также падение мировых фондовых рынков и стоимости нефти. Их влияние можно оценивать между определяющим и серьезным.
В то же время, внутриукраинские события также имеют серьезный потенциал влияния, считают эксперты. Назначение Ирины Венедиктовой Генеральным прокурором и формирования правительства Денисом Шмыгалем имеют по их оценкам среднее влияние.
Все эти события будут иметь негативное влияние, считают опрошенные эксперты. Наиболее однозначно негативное — назначение Венедиктовой. Эксперты в оценке этого влияния более единодушны, чем в оценке последствий коронавируса.
Социальная сторона изоляции
49% опрошенных “Рубикона” считает, что в целом коронавирус способствует объединению людей. Противоположного мнения придерживаются 36% респондентов.
Но после перехода страны на карантин у 90% респондентов возникли те или иные проблемы, связанные с этой ситуацией. По мнению 60% опрошенных, через 3 ближайшие месяца материальное положение их семей, в большей или меньшей степени, ухудшится.
Переход к режиму карантина поставил значительную часть населения страны в сложное материальное положение: 39% опрошенных не имеют никаких сбережений, которые позволили бы им пережить этот период, а еще 32% накопленных сбережений может хватить не более чем на 1 месяц проживания в нынешних условиях.
При этом, по оценкам опрошенных, среднестатистической украинской семье нужно 277 гривен на один день питания и 8826 гривен для того, чтобы прожить месяц.
68% опрошенных перешли на карантин, не сделав предварительно никаких запасов. Те, кто успел их сделать, чаще всего покупали бакалейные изделия (28% опрошенных), а реже — мясо и мясопродукты (8%), свежие овощи и фрукты (6%), лекарства и витамины (3 %), молочные продукты и яйца (3%), а также другие продуктовые и бытовые товары.
По оценкам большинства, успели запастись товарами первой необходимости 56%, сделанных запасов им хватит не более, чем на 2 недели.
В течение последней недели примерно 66% респондентов не ощутили дефицита любых товаров. Те же из наших соотечественников, кто сталкивался с таким дефицитом, чаще всего связывали его с нехваткой масок и респираторов (15%), дезинфицирующих средств (11%), лекарств и витаминов (7%), бакалейных изделий (5%) и ряда других товаров.
Кроме того, спада по количеству и качеству продовольственных товаров не ощутили 76% и 78% соответственно.
Опрошенные Фондом им. Илька Кучерива эксперты скорее отрицательно отзываются об эффективности действий, направленных на противодействие распространению эпидемии.
Читайте: Из-за карантина деньги у большинства украинцев закончатся еще до Пасхи — результаты опроса
Относительно нейтральные оценки можно фиксировать по охране общественного порядка и обеспечения общественной безопасности во время карантинных мероприятий; коммуникации и объяснения проведенных мероприятий населению и эвакуации украинских граждан из стран, пораженных эпидемией. Однако и они немного ниже условно “среднего уровня”.
Гражданская ответственность
По данным опроса “Рубикона”, 78% им опрошенных граждан, в той или иной степени, опасаются, что они сами или их близкие могут заболеть коронавирусом (40% — очень боятся, 24% — скорее да, чем нет, 14% — и да, и нет). Чаще всего такие опасения возникают у женщин, а также у лиц в возрасте от 50 лет и старше.
Среди опрошенных “Pollaris” заботу о здоровье близких относят к проблемам 30%, столько же говорят про финансовые трудности, связанные с потерей источников дохода (30%). Реже упоминаются страх заразиться коронавирусом (17%), тревога из-за неопределенности текущей ситуации (15%), сложности самоизоляции (15%), дефицит некоторых товаров (14%) и другие.
Чтобы избежать заболевания, значительная часть населения придерживается таких мер, как:
частое мытье рук (80%);
ношение маски (78%);
без необходимости не выходят из дома (75%);
реже посещают продуктовые магазины (60%) и ряд других.
В ближайшие 5 дней 24% вообще не собирается выходить из дома, а другие готовы сделать это при любой весомой причине, среди которых чаще всего — пополнение запасов продуктов (49%), поездки на работу (24%) или посещение аптеки (11%). Гораздо сильнее желание выйти из дома за продуктами у жителей областных центров (57%).
Симптоматику COVID-19 опрошенные знают довольно хорошо — высокую температуру способны опознать 91%, сухой кашель — 75%, тяжесть дыхания — 43%. С симптомами коронавируса не знакомы лишь 3% участников опроса.
Причем молодежь оказалась осведомленнее старшего поколения (94% против 89% — группы 18-29 лет и 50+ соответственно).
Знают люди и то, что делать при выявлении у себя симптомов коронавируса — 66% позвонит врачу, 36% вызовет скорую, 28% — самоизолируется и минимизирует контакт с людьми.
В отношении опрошенных “Рубикона” к медработникам превалируют поддержка (43%) и уважение (32%). А вот отношение к готовности отечественной системы здравоохранения справиться с эпидемией весьма неоднозначно: 44% считает, что с этой задачей она в целом справится, а 46% придерживаются противоположных взглядов.
Вынужденное безделье
Прежде всего, 31% опрошенных “Рубикона” считают, что их жизнь вследствие карантина изменится. 27% считают, что нет.
За период карантина среди опрошенных соцгруппами “Рейтинг” и Pollaris значительно возросла частота просмотра новостей – 49% стала следить за ними чаще. Причем основными источниками получения информации для них, по данным “Рубикона”, являются центральные каналы украинского ТВ (66%), украинские интернет-СМИ (54%) и социальные сети, блоги и форумы (40%), а также родственники, друзья и знакомые (26%).
В условиях карантина участники опроса чаще всего посвящают свое свободное время ведению домашнего хозяйства (66%), общение с семьей (36%), просмотра фильмов, сериалов (33%), новостей (32%), ТВ (29%), чтению новостей, статей (27%). При этом дистанционно работает только 13% опрошенных.
38% опрошенных “Рейтингом” также отметили, что стали чаще смотреть фильмы и сериалы, убирать дома, готовить пищу. 27% отметили, что стали уделять больше времени занятию саморазвитием, 27% — общению с родными и близкими, сон (26%), еду (24%) и прослушивание музыки (23%). 18% чаще занимаются своим хобби, по 17% стали чаще читать книги и заниматься спортом. А вот доставкой еды на дом 81% решил пренебречь.
По данным “Рубикона”, в условиях карантина украинцы чаще всего посвящают свое свободное время ведению домашнего хозяйства (66%), общение с семьей (36%), просмотра фильмов, сериалов (33%), новостей (32%), ТВ (29%), чтению новостей, статей (27%). При этом дистанционно работает только 13% опрошенных. Находясь на карантине, наши соотечественники довольно активно потребляют информацию.
Карантин значительно повлиял на прогулки на свежем воздухе — 47% опрошенных отметили, что делают сейчас это реже, чем обычно. Также ограничения существенно отразились на общении с друзьями: 42% заявили, что говорят с ними не так часто. 21% вынужден был ограничить общение с родными и близкими, 20% сократили частоту занятий спортом (20%).
Повлияла изоляция и на эмоциональное состояние опрошенных — например, среди тех, кто чаще стал смотреть новости, больше людей, которые начали испытывать страх и удивление. Алкоголь тоже не прибавляет радости — в отличие от занятий спортом, сексом, а также общения с близкими и друзьями, согласно данным “Рейтинга” и “Pollaris”.
По данным “Рубикона”, их опрошенные чаще начали чувствовать тревогу (38%), страх (20%), разочарование (16%), и растерянность (13%), с одной стороны, а также надежду (32%), оптимизм (22%) и уверенность (5%).
Исследование “Рубикон” проведено исследовательской группой Research&Branding Group с 28 марта — 3 апреля 2020 года с выборкой в 1400 респондентов. Ожидаемая средняя ошибка выборки при доверительной вероятности 0,95 составляет ± 3,5%.
Исследование “Эмоции и поведение украинцев на карантине” выполнено социологической группой “Рейтинг” в сотрудничестве с Национальной исследовательской сетью "Pollaris" 1-2 апреля 2020 года среди 1300 респондентов в возрасте от 18 лет и старше, методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI). Ошибка репрезентативности исследования с доверительной вероятностью 0,95: не более 4%.
Экспертный опрос “Политический квартал январь-март 2020” проведен Фондом “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива с 26 марта по 1 апреля 2020 года. Всего опрошено 58 экспертов.
Читайте: Украинцы стали более счастливыми — результаты соцопроса
Согласно данным аналитической системы YouControl, общество с ограниченной ответственностью (ООО) “Ресеарч и Брендинг Груп” (*) основано в 2006 году по адресу Киев, ул. Михаила Бойчука, с уставным фондом 1 млн 582 тыс. 500 гривен. Учредитель компании — эксперт-социолог Евгений Копатько. Соучредитель, директор компании — Эдуард Золотухин, кандидат политических наук, член ESOMAR.
ООО “Социологическая группа “Рейтинг” (**) зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%).
ООО “Национальная исследовательская сеть “Полларис” (***) основана в 2018 году с уставным фондом в 60 тыс. гривен по адресу Киев, бул. Дружбы Народов, 14-16. Руководитель предприятия и его учредитель — Наталья Романовна Турик.
Благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (****) основана 4 сентября 2000 года. Его руководителем была Ирина Эриковна Бекешкина.
Читайте: Доверие украинцев к Зеленскому и его команде стремительно падает — результаты соцопроса
* Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Ресеарч та Брендінг Груп” (код ЄДРПОУ: 41965406)
** ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282)
*** ТОВ Національна дослідницька мережа “Полларіс” (код ЄДРПОУ: 41965406)
**** “Благодійна організація “Благодійний фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (код ЄДРПОУ: 20062078)
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Правительство Дениса Шмыгаля (на фото) с небольшим опозданием внесло в Верховную Раду (ВР) проект изменений в госбюджет-2020, который на сей раз чиновники Кабмина делали вместе с профильными комитетами ВР. Доходы госбюджета-2020 предлагается установить меньше, чем в действующем законе, но несколько больше, чем предлагалось в первой версии секвестра. Расходов станет больше. Также исчезнет норма о предельном уровне долговой нагрузки на госбюджет.
Об этом KV стало известно из проекта изменений в закон "О государственном бюджете Украины на 2020 год", который еще не опубликован на сайте ВР, но имеется в распоряжении редакции.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Этот законопроект, как пояснил накануне спикер ВР Дмитрий Разумков, чиновники Кабмина писали вместе с народным депутатами. И работа была завершена только 8 апреля вечером. В понедельник на внеочередной сессии ВР планируется принять секвестр госбюджета-2020, заверил в своем пятничном видеообращении президент Владимир Зеленский.
Подробнее: 13 апреля Рада на внеочередном заседании рассмотрит секвестр бюджета, отмену “рынка земли”, но не рассмотрит “антиколомойский закон”
Скачать законопроект и приложения к нему вы можете по ссылкам:
Проект изменений госбюджета-2020
Сравнительная таблица изменений
Приложение №1
Приложение №2
Приложение №3
Приложение №4
Приложение №5
Приложение №6
Приложение №7
Сравнение выплат и предоставления кредитов
Сравнительная таблица доходов
Сравнительная таблица возвратов
Согласно второму варианту правительственного секвестра бюджета, доходы государственной казны сокращаются с 1 трлн 95 млрд 580 млн 446,2 тыс. гривен до 975 млрд 833 млн 650,3 тыс. гривен:
доходы общего фонда: 855 млрд 407 млн 786,1 тыс. гривен (ранее предлагалось сократить этот показатель до 853 млрд 394 млн 303,2 тыс. гривен по сравнению с действующим фондом 975 млрд 170 млн 869 тыс. гривен);
доходы специального фонда: 120 млрд 425 млн 864,2 тыс. гривен (ранее предлагалось сократить до 119 млрд 241 млн 356,2 тыс. гривен по сравнению с действующим фондом 120 млрд 409 млн 577,2 тыс. гривен).
В первой версии секвестра предполагалось, что доходов будет несколько меньше – 972 млрд 635 млн 659,4 тыс. гривен.
Расходы госбюджета составят 1 трлн 266 млрд 423 млн 698,6 тыс. гривен – против действующего бюджета – 1 трлн 184 млрд 10 млн 356,6 тыс. гривен. В прежней версии секвестра этот показатель составлял 1 трлн 263 млрд 225 млн 707,7 тыс. гривен.
Предельный объем дефицита госбюджета увеличен втрое, его предлагается установить в сумме 298 млрд 404 млн 307,9 тыс. гривен. Такой же его объем был прописан и в первой, отклоненной нардепами корректировке действующего бюджета.
Не поменялись правительственные планы и касаемо предельного объема госдолга: по состоянию на 31 декабря с.г. он устанавливается в сумме 2 трлн 386 млрд 791 млн 808,3 тыс. гривен. Это на 341 млрд 643 млн 548,4 тыс. гривен больше, чем закладывалось в проект госбюджета в конце прошлого года.
При этом, как и раньше, в отличие от действующего закона о госбюджете-2020, соответствующая статья законопроекта не содержит упоминания о предельном объеме гарантированного государством долга (сейчас этот объем определялся в 318 млрд 371 млн 749,6 тыс. гривен).
Но по-прежнему, государственные гарантии могут предоставляться по согласованному с бюджетным комитетом парламента решению правительства. Конкретных цифр не приводится, а в действующем законе о бюджете речь идет о 80-процентных гарантиях долговых обязательств субъектов хозяйствования – резидентов Украины по кредитам (займам), привлекаемым для финансирования инвестиционных проектов.
Также устанавливается, что в 2020 году Национальный банк Украины (НБУ) перечисляет в госбюджет средства на общую сумму не менее 42 млрд 722 млн 482,9 тыс. гривен. Это больше, чем первоначально заложенная сумма (40 млрд 709 млн гривен).
Фонд борьбы с коронавирусом
Как и ранее предполагалось, в рамках бюджетных изменений в составе государственного бюджета создается фонд борьбы с острой респираторной болезнью COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, и ее последствиями.
Фонд создается на период действия карантина, установленного Кабмином, и в течение 30 дней со дня отмены этого карантина. Решение о выделении средств из этого фонда (в случае необходимости с открытием новых бюджетных программ, включая трансферты местным бюджетам) принимаются правительством по согласованию с бюджетным комитетом ВР.
Средства этого фонда, как и раньше, предлагается править на:
меры, направленные на предотвращение возникновения и распространения, локализацию и ликвидацию вспышек, эпидемий и пандемий острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2 (в частности, на закупку товаров, работ и услуг, необходимых для осуществления этих мер, в том числе на закупку медицинских услуг по программе государственных гарантий медицинского обслуживания населения);
дополнительные доплаты к заработной плате медицинским и другим работникам, непосредственно занятым на работах по ликвидации коронавирусной болезни;
предоставление денежной помощи гражданам, в том числе лицам пожилого возраста;
оказание единовременной денежной помощи членам семей медицинских и других работников учреждений здравоохранения, которые в ходе борьбы с вирусом погибли (умерли) от COVID-19;
предоставление трансферта Пенсионному фонду и финансовой помощи Фонду социального страхования и Фонду общеобязательного государственного социального страхования на случай безработицы;
пополнение резервного фонда государственного бюджета;
восстановление расходов государственного бюджета (включая трансферты местным бюджетам) и предоставление кредитов из государственного бюджета по бюджетным программам, сокращенным в связи с созданием фонда борьбы с COVID-19 и ее последствиями.
В проекте изменений в закон о бюджете прописано, что субвенции из государственной казны местным бюджетам на осуществление мероприятий по социально-экономическому развитию отдельных территорий могут использоваться на мероприятия, направленные на противодействие COVID-19.
Расходы на власть
Статьи расходов на органы государственной власти увеличены с 1 трлн 199 млрд 231 млн 213,6 тыс. гривен в действующем бюджете до 1 трлн 281 млрд 624 млн 505,6 тыс. гривен.
В пятерку самых больших получателей средств из госказны вошли:
Министерство соцполитики – 312 млрд 907 млн 779,8 тыс. гривен, что больше на 19 млрд 504 млн 834,1 тыс. гривен, чем сейчас;
Министерство финансов – 264 млрд 933 млн 381,8 тыс. гривен, что на на 71 млрд 335 млн 419,7 тыс. гривен больше по сравнению с действующим бюджетом;
Министерство образования и науки – 126 млрд 662 млн 351,4 тыс. гривен, что на 4 млрд 950 млн 938,1 тыс. гривен меньше, чем сейчас;
Министерство здравоохранения – 131 млрд 334 млн 285,5 тыс. гривен, расходы увеличены на 15 млрд 444 млн 348,3 тыс. гривен;
Министерство внутренних дел – 93 млрд 161 млн 654,2 тыс. гривен, в т. ч. 15 млрд 374 млн 373,3 тыс. гривен на Госслужбу по чрезвычайным ситуациям; расходы на МВД увеличились на 195 млн 210,4 тыс. гривен, а на ГСЧС – уменьшились на 789,6 тыс. гривен.
На Госагентство автодорог планируется выделить 49 млрд 651 млн 893,7 тыс. гривен (что на 81 млн 653,1 тыс. гривен меньше текущих расходов).
Киевской облгосадминистрации, согласно распределению государственных трат, выделяется 414 млн 805,5 тыс. гривен (+44 млн 184,1 тыс. гривен к нынешнему).
Статья расходов
Расходы в действующем госбюджете 2020 года,
тыс. гривен
Изменения в госбюджет, предлагавшиеся в первом проекте изменений в госбюджет 2020 года, тыс. гривен
Изменения в госбюджет, предлагаемые во втором проекте изменений в госбюджет 2020 года, тыс. гривен
Разница
Аппарат ВР
2 037 360,7
1 989 050,80
1 989 050,8
-48 309,9
Государственное управление делами, в т.ч., расходы на Офис президента (ОП)
2 435 853,6
916 169,2
2 390 254,90
905 183,00
2 397 430,6
912 358,7
-38 423,0
-3 810,5
Хозяйственно-финансовый департамент Секретариата Кабмина
4 669 456,7
2 739 237,8
2 731 074,1
-1 938 382,6
Верховный суд
2 383 063,4
2 273 063,40
2 273 063,4
-110 000,0
Конституционный суд
316 927,5
314 445,50
314 445,50
-2 482,0
Высший антикоррупционный суд
373 648,4
291 413,50
291 413,5
-82 234,9
Офис генерального прокурора
7 670 648,2
7 544 407,30
7 565 712,2
-104 936,0
Министерство внутренних дел,
в т.ч. Госслужба по ЧС
92 966 443,8
15 375 162,9
92 961654,20
15 374373,30
93 161 654,2
15 374 373,3
+195 210,4
-789,6
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства
18 099 335,1
17 121 092,8
15 692 865,8
-2 406 469,3
Министерство иностранных дел
4 682 680,3
4 508 854,20
4 520 892,7
-161 787,6
Министерство по делам ветеранов
2 459 265,1
987 856,6
987 856,6
-1 471 408,5
Министерство образования и науки
131 574439,5
126 158151,3
126 662351,4
-4 950 938,1
Министерство здравоохранения
115 889 937,2
115 429 159
131 334285,5
+15 444348,3
Министерство энергетики и защиты окружающей среды
17 593 432,5
16 168320,50
17 505 099,5
-88 333,0
Министерство социальной политики,
в т.ч., Пенсионный фонд
293 402945,7
172 576299,5
302262879,8
192257599,5
312 907779,8
202 280399,5
+19 504834,1
+29 704100,0
Министерство развития общин и территорий
17 419 272,9
3 596 723,2
10 570 824,4
-6 848 448,5
Министерство инфраструктуры
5 564 597,6
3 915 288,10
4 493 408,0
-1 071 189,6
Госагентство автомобильных дорог
49 733 546,8
66 340 550,9
49 651 893,7
-81 653,1
Министерство финансов
193 597962,1
289 651 113
264 933381,8
+71 335419,7
Министерство юстиции
14 341 937,5
13 883132,20
13 883 132,2
-458 805,3
Министерство молодежи и спорта
15 860 924,8
7 789 595,90
2 655 125,0
-13 205 799,8
Министерство культуры и информационной политики
15 860 924,8
6 604 073,0
8 142 651,0
-7 718 273,8
Антимонопольный комитет
221 975,5
221 907,80
221 907,8
-67,7
Национальное антикоррупционное бюро
1 038 178,1
924 138,10
924 138,1
-114 040,0
Национальное агентство по вопросам противодействия коррупции
689 283,1
668 664,00
685 315,4
-3 967,7
Государственное бюро расследований
1 902 748,1
1 382 909,50
1 416 535,9
-486 212,2
Счетная палата
504 500,0
476 079,80
476 079,8
-28 420,2
Национальная академия медицинских наук
3 319 336,7
3 243 016,40
3 319 336,70
без изменений
Национальная академия аграрных наук
1 506 506,4
1 304 978,90
1 504 978,9
-1 527,5
Фонд госимущества
767 620,3
471 415,90
476 697,4
-290 922,9
Центральная избирательная комиссия,
из них на местные выборы 2020 года
2 988 637,2
1 759 979,50
1 759 979,5
-1 228 657,7
Киевская облгосадминистрация (на осуществление исполнительной власти)
370 621,4
414 805,50
414 805,50
+44 184,1
Отдельно представим статьи расходов, получивших наибольшее финансирование.
Статьи расходов
Утверждено (тыс. грн)
Проект с учетом предлагаемых изменений (тыс. грн)
Изменения, которые предлагаются (тыс. грн)
Национальная служба здоровья Украины
72 289 313,2
88 015 669,2
15 726 356,0
Реструктуризация угольной отрасли
1 962 746,1
3 562 746,1
1 600 000,0
Мероприятия по реорганизации Государственной фискальной службы
473 171,4
927 751,9
454 580,5
Аппарат Министерства по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Украины
-
787 582,2
787 582,2
Также приводим отрасли и сферы, на которые урезаются или отменяются государственные расходы.
Статьи расходов
Утверждено (тыс. грн)
Проект с учетом предлагаемых изменений (тыс. грн)
Изменения, которые предлагаются (тыс. грн)
Субвенции
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на осуществление мероприятий по поддержке территорий, подвергшихся негативному влиянию в результате вооруженного конфликта на востоке Украины
20 000,0
-20 000,0
-20 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на выплату денежной компенсации для получения жилья для семей участников боевых действий на территории других государств
200 000,0
50 000,0
-150 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на реализацию проекта "Жилье для внутренне перемещенных лиц"
485 000,0
-485 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на реализацию программы "Способная школа для лучших результатов"
3 500 000,0
2 500 000,0
-1 000 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на улучшение социальной защиты отдельных категорий педагогических работников учреждений общего среднего образования
3 753 209,8
2 200 000,0
-1 553 209,8
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на развитие системы экстренной медицинской помощи
922 568,9
-922 568,9
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на поддержку развития объединенных территориальных общин
2 100 000,0
-2 100 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на создание новых, строительно-ремонтные работы существующих спортивных и завершения начатых в предыдущем периоде работ по строительству/реконструкции спортивных объектов
150 000,0
-150 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на строительство новых, реконструкцию и капитальный ремонт существующих спортивных пятидесятиметровых и двадцатипятиметровых бассейнов
200 000,0
-200 000,0
Субвенция из государственного бюджета местным бюджетам на проведение выборов депутатов местных советов и сельских, поселковых, городских голов
2 154 988,0
1 000 000,0
-1 154 988,0
Образование и наука
Фонд Президента Украины по поддержке образования, науки и спорта
500 000,0
-500 000,0
Фонд развития высших учебных заведений
250 000,0
-250 000,0
Подготовка кадров вузами и обеспечения деятельности их баз практики
27 893 534,4
27 893 534,4
-58 820,0
Обеспечение деятельности Национального фонда исследований, грантовая поддержка научных исследований и научно-технических (экспериментальных) разработок
525 533,3
299 994,6
-225 538,7
Поддержка приоритетных направлений научных исследований и научно-технических (экспериментальных) разработок в учреждениях высшего образования
400 000,0
-400 000,0
Аппарат Министерства образования и науки Украины
44 461 441,1
42 594 186,3
-1 867 254,8
Субсидии, соцвыплаты, и развитии инфраструктуры
Мероприятия по ликвидации неперспективных угледобывающих предприятий
1 282 505,1
659 705,1
-622 800,0
Осуществление природоохранных мероприятий, в частности по улучшению состояния окружающей среды
450 300,5
16 464,2
-433 836,3
Выплата некоторых видов пособий, компенсаций, денежного обеспечения и оплата услуг отдельным категориям населения
62 575 495,0
61 265 500,1
-1 309 994,9
Выплата льгот и жилищных субсидий гражданам на оплату жилищно-коммунальных услуг, приобретение твердого и жидкого печного бытового топлива и сжиженного газа в денежной форме
47 569 807,5
39 329 479,0
-8 240 328,5
Фонд социальной защиты инвалидов
1 834 523,4
1 474 587,0
-359 936,4
Государственный фонд регионального развития
7 500 000,0
4 900 000,0
-2 600 000,0
Государственное агентство инфраструктурных проектов Украины
4 178 355,4
3 178 346,5
-1 000 008,9
Проектирование и строительство аэродрома Международного аэропорта "Днепропетровск"
1 000 000,0
-1 000 000,0
Культура, спорт и другие проекты
Обеспечение функционирования Украинского культурного фонда, в том числе осуществления Фондом мероприятий по поддержке проектов
697 438,8
400 861,6
-296 577,2
Развитие спорта среди лиц с инвалидностью и их физкультурно-спортивная реабилитация
956 008,8
-956 008,8
Подготовка и участие национальных сборных команд в Паралимпийских и Дефлимпийских играх
980 844,9
-980 844,9
Развитие физической культуры, спорта высших достижений и резервного спорта
2 324 908,7
-2 324 908,7
Подготовка и участие национальных сборных команд Украины в международных соревнованиях, которые проводят Международный, Европейский олимпийские комитеты, включая Олимпийские игры, и Всемирные игры
386 340,3
-386 340,3
Строительство объектов общегосударственного значения в сфере культуры
554 000,0
100 000,0
-454 000,0
Сшивания страны – проект мобильности молодежи
500 000,0
-500 000,0
Раскрытие туристического потенциала Украины
240 000,0
-240 000,0
Государственная поддержка кинематографии
758 300,0
455 000,0
-303 300,0
Мероприятия по защите и обеспечению прав и свобод лиц, лишенных (были лишены) личной свободы незаконными вооруженными формированиями, оккупационной администрацией и / или органами власти Российской Федерации по политическим мотивам, а также в связи с общественной, политической или профессиональной деятельностью указанных лиц, поддержки указанных лиц и членов их семей, меры по реинтеграции населения временно оккупированных территорий, выплаты государственных стипендий имени Левка Лукьяненко
66 514,4
-66 514,4
Предоставление льготных ипотечных кредитов внутренне перемещенным лицам
485 100,0
-485 100,0
Функционирование Фонда энергоэффективности
1 600 000,0
-1 600 000,0
Напомним, 30 марта ВР провалила секвестр госбюджета-2020 и отправила его на доработку, дав на это Кабмину Дениса Шмыгаля одну неделю. Кабмин при помощи парламентариев выполнил эту задачу за полторы недели.
Подробнее:
Коронавирусный госбюджет-2020: минус 115 млрд гривен и без местных выборов (проект госбюджета)
Секвестр гобюджета-2020: на 79 млрд больше расходов и на 123 млрд меньше доходов
Фото: “Рубрика”
КиевVласть
На початку квітня фермерські господарства Київщини посіяли 184,71 тисяч гектарів пшениці, ячменю, ріпаку, гороху, овесу та жита. Це трохи більше половини від запланованого на цей рік посіву. Незважаючи на складний економічний період, обмеження через запровадження надзвичайної ситуації, несприятливі погодні умови та зростання цін на закупівлю добрив, аграрії налаштовані позитивно та планують максимально виконати план посівної. Кажуть, без свого шматка хліба Київщина не залишиться.
Посівна
Як стало відомо KV, станом на 2 квітня в Україні було посіяно 9 млн 265 тис. га зернових культур, із них у Київській області – 184,71 тис. га.
За даними КОДА, в Київській області загалом посівна площа становить 1155 тис. га. Із них під зернові культури запланували 625,0 тис. га, технічні культури займатимуть 344,6 тис. га, а картопля та овочі – 121,8 тис. га. Найменше посівної площі віддано під кормові культури – 63,6 тис. га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зокрема, за даними сайту “Латифундист”, найбільше на Київщині посіяно озимої пшениці – 106,3 тисячі га (61% від запланованого). Також аграрії засіяли 31,8 тис. га озимого рапсу (85%); 25,72 тис. га ярого ячменю (51,87%); 7,6 тис. га озимого ячменю (99%); 5,27 тис. га гороху (69,43%). Найменше наразі посіяно озимого жита – 4,3 тис. га (51%), овесу – 2,09 тис. га (67,42%) та ярої пшениці – 1,63 тис. га (14,03%).
В деяких районах аграрії вже готуються до посіву соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та сої.
Читайте: Посевная на Киевщине пройдет вовремя и в штатном режиме
Озимина
За даними інтерактивної карти “Посівна Онлайн 2019/20” в Київській області під урожай 2020 посіяно 106 тис. га озимої пшениці та 31,8 тис. га озимого ріпаку. В порівнянні з показниками минулого року, це – менше на 23 тис. га та 12,5 тис. га відповідно (у 2019 було посіяно 129 тис. га озимої пшениці та 44,2 тис. га озимого ріпаку).
Щодо 2018 року, то під пшеницею тоді було 158 тис. га, а під ріпаком – 33 тис. га. Зменшення площ під пшеницю спостерігається з 2017 року.
Як розповів голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, цього року озимої пшениці було посіяно вдосталь, а ось об’єми посівів ріпака зменшилися набагато у зв’язку з осінньою посухою і відсутністю необхідних запасів вологи в ґрунті. Не сприяли розвитку культур і заморозки.
“Є й інша проблема. Озима пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних. 5-6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст. Вона так виснажилась, що не може налагодитися стабільна вегетація розвитку. Тим паче, що і зараз немає вологи і тепла. Місцями стан незадовільний. Аграрії очікують меншого врожаю”, – говорить він
Хлібу – бути?
За інформацією Агродовідника, на Київщині в аграрному секторі функціонує 2354 сільськогосподарських підприємств. Найбільші фермерські господарства розташовані у Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Бородянському, Згурівському, Білоцерківському районах. Це ПП “Соснова” (7 тис. га), ФГ “Гаврищук” (7 тис. га), підприємство “Агропроммаш” (5,5 тис. га), підприємство “Земля Переяславщини” (4 тис. га), ФГ “Архат” (4 тис. га), підприємство “Агрофірма “Узинська” (3790 га).
Як додав у коментарі KV голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, у зв’язку з епідемією в аграріїв сьогодні повсякчас виникають проблеми із закупівлею запчастин чи необхідних препаратів. Наразі набагато довше йдуть замовлення міндобрив із-за кордону. Оператори ринку прогнозують брак препаратів захисту та запчастин саме через проблеми з імпортом.
“Все це можна вирішити. Головна проблема аграріїв сьогодні – це все ж погода. Ми не можемо сіяти через брак вологи в ґрунті, а закласти зерно на глибину при такій температурі – вони просто не зійде. Очікуємо. Наразі радують ціни, купуємо дизпаливо на 4 гривні дешевше. На міндобрива, навпаки, незначне зростання. У зв’язку з курсом доллара трохи виросли ціни і на насіння. Але це прогнозовано. Про державну підтримку можна і не говорити. Коштів сьогодні на їхнє фінансування у держави немає. Голова адміністрації через день просить допомоги на закупівлю засобів захисту для медицини”, – говорить він.
Тож KV також вирішила поцікавитись у фермерів, як вони налаштовані щодо посівної, чи розпочали роботи, які виникають проблеми. А також, які мають сподівання на нинішній аграрний рік і чи очікувати високих показників урожайності.
Анатолій Ляшенко, директор СФГ “Лад” БІлоцерківського району (483 га землі):
Карантин не стільки вплине на посівну, як погодні умови. Сьогодні вони не на нашому боці. Дуже мало вологи в землі. Питання фінансування кожний по-своєму вирішує: хто кредитується, хто має власні кошти. Дизель сьогодні набагато подешевшав. Але добрива все одно рівняються під долар, який сьогодні пішов значно вгору. Продавали продукцію по 24, а сьогодні агрохімію та решту купуємо по 28. І знову незрозуміло, при якому курсі будемо продавати. Все необхідне ми закуповували ще з осені, тож важко сказати, чи ускладнилася сьогодні через коронавірус доставка захисту чи насіння. Наразі ми ресурсом забезпечені і працюємо. Відчуваємо приплив кадрів, вистачає робочих рук. Дуже багато українців повернулось із заробітків із-за кордону. В цьому плані динаміка позитивна. Аби тільки була можливість платити гідні зарплати, бо кадри в цій галузі треба цінувати. Держпідтримка наразі заблокована, дефіцит бюджету в країні.
Вадим Янчук, директор ПП “Росава-Агро” Сквирського району (більше 1,2 тис. га):
Проблем у господарстві немає ні з кадрами, ні з насіннєвими чи з паливно-мастильним матеріалами. Ми до посівної підготувалися завчасно – закупили матеріальні добрива і засоби захисту. Тож посівна йде за планом, але край вежлива сприятлива погода. Це – основна наша проблема. Сьогодні дуже погані прогнози на урожаї і саме на озиму пшеницю. У багатьох і ріпак також перезимував погано, бо не було сприятливої погоди. Ми пересівали ячмінь. Культури потрібно сіяти всі і дотримуватися сівозміни. Це навіть більше своєрідна перестраховка, бо невідомо, як і яка культура себе поведе. Зараз ціни на продукцію суттєво зросли і нас, аграріїв, повністю влаштовують. Державні програми підтримки є на папері, але чи будуть вони в цьому році працювати – не прогнозує ніхто. Минулими роками допомога була суттєвою: працювало відшкодування відсотків за кредитами, купівлю техніки. У мене немає потреби в кредитах, але цієї послугою користуюся, бо це дає можливість притримати врожай. Щодо карантину, то для аграріїв він не створює проблем у пересуванні чи поставках.
Леонід Бебех, агроном ДП “Дослідне господарство панфильської дослідної станції Національного наукового центру “Інститут землеробства Національної академії аграрних наук” у Яготинському районі (1 261 га):
Днями розпочалась посівна, вже працюємо. Почали із соняшнику. Щодня перевіряємо поля. Для фізичної роботи рук не вистачає, а як розумова – то кадрів навіть забагато. Карантин не вплинув на господарство, робота йде у нормальному режимі, всі посівні площі задіяні. Трохи проблемно буде у цьому році із центрами реалізації – ринки закрили. Доводиться розвозити через знайомих.
Григорій Гавриленко, директор сільськогосподарського ТОВ “Аратта” Згурівського району(3 394 га):
Жодних проблем немає, робочої сили вистачає. Техніки також достатньо. Не можу відмітити, що ціни на техніку та добриво виросли. У нас все чудово.
Петро Чорненький, директор СФГ “Зоря” Згурівського району (213,7 га):
Весняно-польові роботи наше господарство почало, але посівну – поки ні. В першу чергу через відсутність достатньої кількості опадів. Не маємо проблем із робітниками, інвентарем, технікою. Налаштовані позитивно. Ціни на добрива, запчастини завжди то ростуть, то падають. Вартість міндобрив у цьому році трохи виросла, пальне дешевше придбали. Ціни на засоби захисту залежать від курсу доллара. Ми вже звикли, тому це не проблема. Коли є необхідність придбати, то на ціни уваги не звертаємо. Якби не було дискомфорту через коронавірус у державі та пішов дощ – було б взагалі все прекрасно. Кредитувань від держави намагаюсь уникати. Бо ж у минулому році придбав техніку за програмою, обіцяли 40% компенсації – досі не отримав. Фермерам краще розраховувати тільки на свої сили.
Анатолій Чорнобай, директор сільськогосподарського ТОВ “Італ Ік” Баришівського району (1,9 тис. га):
Наше підприємство посівну почало, поки проблем не бачу. У нас достатньо працівників, ціна на дизельне пальне знизилась, що нас дуже влаштовує. Сподіваємось, обмеження через карантин не вплинуть на наші плани, але поки складно про це говорити. У будь-якому випадку жити за щось потрібно буде, тому маємо сіяти. Державними програмами ніколи не користувались, потреб не виникало.
Микола Бондарчук, директор СФГ “Бондарчук” Баришівського району (419 га):
Ми поки не сіємо, але почали підготовчі роботи. Обмежень через надзвичайну ситуацію, запроваджену в країні та в області, не відчуваємо. Робочих рук вистачає, працюємо сімейним підрядом. Зростання цін поки нас не лякає, робота йде за планом. Від держави ми допомоги не чекаємо, якщо потрібні кредити – беремо у банків.
Вісті з районів
Більшість голів районних рад та адміністрацій наразі повністю сконцентровані на боротьбі із коронавірусом, тому про те, чи розпочалась посівна на полях ввірених їм територій, розповісти не можуть. Контроль над аграріями та можливість відстежувати статистику їхньої діяльності унеможливила ліквідація управлінь агропромислового розвитку при РДА на початку року. Тому доводиться покладатися на самих аграріїв та не заважати.
Голова Сквирської РДА Оксана Славінська:
“На сьогоднішній день ми не маємо оперативної інформації, управління АПР ліквідовані в районах і статистичні дані, що саме сіється і на яких площах, наразі нам не надаються. Втім, у Сквирському районі посівна триває і всі зацікавлені в тому, щоб аграрії не вибивалися із відповідного графіку. З проблемними питаннями аграрії до адміністрації не зверталися”.
На думку голови Білоцерківської райради Володимира Шевченка, закрити відділи сільського господарства з боку держави було сумнівним рішенням. Адже саме на місцях відбувався контроль над посівами, сівозмінами і вирішенням потреб галузі.
“Сільське господарство продовжує працювати в звичному режимі, адже забезпечення жителів хлібом – це найважливіше. Господарства вчасно приступили до посівної. На території діє 41 базове сільськогосподарське підприємство. І крім Дослідно-селекційної станції Нацакадемії аграрних наук – всі вони приватні, тож зацікавлені виростити максимальний врожай. Левова частка депутатів в районній раді – фермери та керівники підприємств. Тож на останній сесії вони просили одного – не заважати. У них всього вдосталь, головна проблема – відсутність дощу”, – говорить голова райради.
У Кагарлицькому районі, як вдалось дізнатись KV, незважаючи на карантин, рання група зернових (горох, ярові пшениця та ячмінь) вже посіяні, і є вже навіть перші сходи. Як розповів голова Кагарлицької райради Іван Сємцов, фермери забезпечують всіх працівників необхідними дезінфікуючими та індивідуальними засобами захисту. Маски на замовлення виготовив місцевий невеликий швейний цех.
“Наразі аграрії приступили до посіву пізньої групи рослин: соняшнику, кукурудзи, буряків. Дуже катастрофічна ситуація із запасами вологи в ґрунті. Тож для захисту посівів озимини, від вивітрювання, задіяли заходи боронування для закриття вологи. Якщо дощу не буде ще два тижні, то озима ризикує загинути. І така ж ситуація буде з яриною. В районі діє близько 100 фермерських господарств, що обробляють території від 50 до 3 тис.га. Із потужних – ПОСП “Дніпро” (4 тис. га), компанія “Успіх” и ТОВ “Віскар-Агро” (до 10 тис. га), ПСП “Переселенське-К” (4,5 тис. га). Сільгоспвиробники забезпечені паливом, агрохімією. Ціни були занизькі на їхню продукцію, але нещодавно повернули ПДВ трейдерам, тож соя і ріпак подорожчали. Якщо сою купували по 8 тис. гривень за партію, то нині по 11 тисяч. Із позитивного для галузі також – зниження ціни на пальне і введення на місяць “податкових канікул”. Проблем із доставкою захисту наразі не маємо. Державні програми підтримки є, але на час карантину їх фінансування призупинено. Та й її підтримки особливо не треба. Аби тільки повернули зворотнє ПДФ на спецрахунки для закупівлі ПММ, захисту та техніку. Як для району, то зарплати у працівників досить непогані, але з кадрами дуже проблемно”, – відмітив Сємцов.
У Бородянському районі посівна також вийшла на фінішну пряму. За словами голови Бородянської райради Георгія Єрко, весняна посівна кампанія цьогоріч розпочалася набагато раніше через брак вологи.
“Аграрії спрацювали добре. Посівна завершується, в залежності від культур і термінів майже всі вже “відсіялися”. На території району діють чотири більш-менш потужні підприємства, у решти фермерів від 3 до 7 тис. га землі. Сьогодні нам підприємства не звітують, відповідного агровідділу вже немає. Єдине, чого завжди не вистачає аграріям – це коштів на закупівлю міндобрив, палива чи посівного матеріалу. Були б дешевші кредити. Адже сучасна техніка дає змогу здешевити продукцію, а коли вони беруть кредити по 25-30%, то, звичайно, він лягає на собівартість продукції. Не вистачає і рук: механізаторів, агрономів, слюсарів тощо. Єдине, що заважає сьогодні – це загострення стихійних пожеж через спалювання сухої трави населенням, до ліквідації яких ми залучаємо і місцевих фермерів”, – резюмував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Верховна Рада (ВР) прийняла законопроєкт № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").
В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.
Склад нардепів, які підтримали "ринок землі" свідчить, що в Раді більше немає монобольшості, але є коаліція з частини "Слуги народу", "Європейської солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука і депутатської групи "Довіра", яку пов'язують з мультимільйонером і аграрним промисловцем Андрієм Веревським.
Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах. Про те, чим живуть Бровари під час карантину та як людей позбавляють роботи, аби ті сиділи вдома, – в матеріалі KV.
Готовність лікарень і робота волонтерського штабу
Як стало відомо KV, 1 квітня 2020 року Броварська міська рада прийняла рішення про заснування “оперативного штабу протидії COVID-19 у Броварах”, а 2 квітня узгодила режим його роботи, алгоритми дій і таке інше. Утім, тестова робота контрольно-сортувального медичного містечка розпочалася ще 30 березня.
Зокрема, на території Комунального некомерційного підприємства “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” Броварської районної ради Київської області було розгорнуто медичне містечко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Воно включає в себе такі елементи, як карантинні зони (контрольно-пропускні пункти протиепідемічних заходів: “червона”, “синя”, “зелена”), коридори переміщення пацієнтів, працівників (відгороджені частини території лікарні, які мають конкретний/цільовий напрямок руху: “червоний”, “зелений”, “жовтий”, синій”), пункти охорони периметру карантинної зони лікарні, внутрішньолікарняні дороги для проїзду карет ШМД і службового автотранспорту.
Так, кожен лікар та кожен пацієнт можуть потрапити до закладу винятково одним з чотирьох спеціально обладнаних коридорів: червоний – для пацієнтів з підозрою на коронавірус, жовтий – для хворих з соматичними та хірургічними скаргами, які також можуть бути хворими на Covid-19, зелений – для працівників лікарні, синій – для лікарів інфекційного відділення та працівників станції швидкої допомоги, які могли контактувати з хворими.
Містечко працює під керівництвом заслуженого лікаря України, керівника приватної клініки “Нодус” Олександра Кулика і підтримується як владою міста, так і силами волонтерів та підприємців. За нетривалий час роботи містечка з’ясувалося, що щодня в лікарню звертаються близько 1000 осіб, з них близько 400 – з симптомами ГРВІ.
“На жаль, більшість з цих осіб наразі не мають декларацій з лікарем первинної медицини та ніколи раніше не зверталися за допомогою до сімейного лікаря, тому за звичкою йдуть до лікарні”, — повідомляється на сторінці “ДемАльянс Бровари” у фейсбуці.
Репортаж телеканалу ICTV
За даними волонтерського штабу “Covid-19 Бровари”, за перший тестовий тиждень (30 березня – 05 квітня 2020 року) роботи санітарно-протиепідемічного містечка у БЦРЛ на пункти пропуску пацієнтів звернулось 7 070 осіб, з яких 4 969 осіб — з легкими та помірними симптомами ГРВІ. Всі вони були скеровані на первинну ланку медичної допомоги – до сімейних лікарів.
Загалом за 7 діб процедуру контролю, дезінфекції і термометрії пройшов 2 101 пацієнт. Майже порівну жінки (1 038) і чоловіки (1 063), в переважній більшості (69%) мешканці м.Бровари, у віковому діапазоні від 18 до 40 років (1 072 особи). 66% всіх хворих звертались за власною ініціативою, за направленням спеціаліста – 23%, сімейного лікаря- 11%.
Половина пацієнтів (51%) прийшла в лікарню повторно, майже стільки ж — вперше (49%). Кожен другий пацієнт потребував допомоги спеціалістів хірургічного відділення (в середньому 129 пацієнтів щодня), до терапевтичного відділення звертались в середньому 77 хворих на добу, пологовий будинок – 45, поліклінічні та інші послуги – 37. До інфекційного ж відділення був направлений кожен 30-й пацієнт з 2 101 звернення або в середньому 10 хворих на добу.
Пікове навантаження на пункти санітарно-протиепідемічного містечка для пацієнтів і відвідувачів припало на 2 квітня 2020 року – 1 317 звернень, з яких 912 осіб були перенаправлені до сімейних лікарів, і лише 405 пацієнтів потребували допомоги лікарів вторинної ланки. З них більше половини (216 осіб) звернулись самостійно, без направлення лікаря.
Перший день повноцінної роботи містечка став справжнім випробуванням і для пацієнтів, і для лікарів, і для медиків, котрі чергували безпосередньо у наметах. Вже з самого ранку у зеленому коридорі з’явилася довга черга з працівників медзакладу, які не могли потрапити на роботу. За словами директора Броварської клінічної лікарні, депутата Київської обласної ради (КОР) Валентина Багнюка (фракція “Наш Край”), така ситуація склалася через декілька не надто сприятливих факторів:
“Перший день роботи став тестовим. Зокрема, в зеленому коридорі працювала лише половина наметів – 4 з 8. До того ж, погода була відверто кепською, що також зіпсувало настрій людям в черзі. Ще одним несприятливим для нас фактором став невчасний приїзд працівників лікарні: ми щодня забираємо близько 500-600 людей з міста та сусідніх сіл організованим трансфером. Цього ж дня графік дещо збився і більшість з них приїхали майже одночасно”, – розповів директор БКЛ.
Як каже керівник оперативного штабу протидії COVID-19 Олександр Кулик, черги, які виникають на контрольно-пропускних пунктах “червоних” карантинних зон лікарні та поліклініки, дають змогу розвантажити самі лікарні.
“Тільки за 6 днів роботою команди медичного містечка, протиепідемічними сортувальними заходами ми зекономили для лікарні ресурси, які б вона витратила на роботу з 4799 непрофільними хворими та відвідувачами, що за наказами МОЗ і концепцією медичної реформи мають лікуватися чи спостерігатися на первинному рівні. Ми вивели черги із приймальних стаціонарів лікарні та поліклініки, дозволивши цим установам вторинної ланки, яких також з 1 квітня 2020 року реформують, працювати в своєму штатному режимі, допомагаючи тим, хто повинен лікуватися саме тут”, — каже Кулик.
Фото зі сторінки Олександра Кулика у Facebook
“Так, може перед КПП карантинних зон в якісь години пік і виникають черги на вулиці, з якими, доречі, в черзі також працюють медичні працівники, адже сортування починається вже в черзі. Однак, люди всі масках, стоять на безпечній дистанції, на свіжому повітрі, не створюючи натовпу, і при цьому мають мінімальні шанси інфікуватися в порівнянні з тим, якби всі хаотично і неконтрольовано набилися у вузькі приміщення. Серед них немає тяжких за станом пацієнтів, бо тяжкі або проходять без черги, або їх на приймальне відділення привозять карети ШМД. Всі вагітні, всі хто за інсуліном, чи для гемодіалізу, чи для здачі крові як донор – всі проходять без черги”, — додав керівник санепідеммістечка.
5 квітня “медичний КПП” пройшов неочікувану перевірку — свій візит в Бровари здійснив головний санітарний лікар Міністерства охорони здоров’я Віктор Ляшко. Разом зі своїми колегами з МОЗ він пройшов всі етапи санітарного контролю та дезінфекції.
“Гарна робота та організація процесів. А ті, хто не задоволений зараз, точно зрозуміють ефективність і доцільність такого сортування потім. Буває, що вже просто опускаються руки, коли розроблені алгоритми та ініціативи боротьби з COVID-19 не працюють або не запускаються через “людський фактор”. Але добре, що є люди і дії, які надихають боротись далі”, — пише він у своєму фейсбуці.
Поточна епідемситуація
За інформацією КНП "Броварський центр первинної медико-санітарної допомоги", станом на 20.00 годину 7 квітня сімейними лікарями міста Бровари діагностовано 58 випадків захворювання на ГРЗ та пневмонію. З них діти до 18 років: ГРЗ – 14 випадків (всі амбулаторно), пневмонії – 0; дорослі: ГРЗ – 43 випадки (призначено амбулаторне лікування), пневмонії – 1 випадок (амбулаторно).
За даними КНП "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" станом на 20.00 через приймальне відділення діагностовано 2 випадки пневмонії. За даними Центру "Дитяча лікарня" станом на 20.00 годину діагностовано один випадок захворювання на пневмонію.
Лабораторно підтверджено 2 випадки зараження COVID-19 мешканцями міста Бровари та 2 випадки мешканцями Броварського району (троє госпіталізовані до ББКЛ, один перебуває в самоізоляції).
Карантинні заходи влади
Аби забезпечити роботу медзакладів, в тому числі опорних, міська влада намагається перенаправити кошти на фінансування закладів охорони здоров’я.
Зокрема, за результатами 73-ї позачергової сесії 3 квітня 2020 року Броварської міськради, рішенням “Про внесення змін до рішення Броварської міської ради Київської області від 19.12.2019 року № 1774-67-07 “Про міський бюджет м. Бровари на 2020 рік” та додатків 2, 3, 7” відділу охорони здоров’я ради збільшено видатки на 4,43 млн гривень. З них Броварській БКЛ було виділено 4,09 млн гривень на матеріальне забезпечення, у тому числі 1,5 млн гривень на придбання 2-х апаратів ШВЛ, а також 1 млн гривень на заробітну плату лікарям та медперсоналу.
Первинній медицині виділено 340 тисяч гривень: 90 тисяч на придбання безконтактних термометрів та ще 250 тисяч – на зарплату та нарахування. Ще 2,3 млн гривень виділено відділу надзвичайних ситуацій на матзабезпечення та 360 тис. гривень на функціонування медичного містечка. Усього на боротьбу з епідемією виділено 8,09 млн гривень.
На 1,41 млн гривень збільшено також видаткову частину спеціального фонду: з них 910 тисяч гривень — для виконання Програми “Фінансова підтримка для покращення надання вторинної медичної допомоги населенню міста Бровари та відновлення матеріально-технічної бази КНП ББКЛ”.
А згідно рішення БМР від 03 квітня 2020 року № 1839-73-07 "Про внесення змін до Програми діяльності та фінансової підтримки Комунального некомерційного підприємства Броварської міської ради "Броварський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" на 2020 рік", даний заклад потребує фінансування в обсязі 153 млн гривень.
Як повідомляють на Facebook-сторінці “ДемАльянс Бровари”, міський голова Ігор Сапожко визнає, що надходження до міського бюджету падають, і багато програм не будуть профінансовані.
“Одним з перших “заріжуть” Громадський бюджет. Цього року проєкти взагалі не прийматимуться, а переможці минулих років не фінансуватимуться. Усі кошти будуть спрямовані на боротьбу з пандемією”, — зазначається у дописі.
Сам міський голова Ігор Сапожко у себе в Facebook прокоментував питання стосовно перерозподілу коштів міського бюджету за умови нинішньої ситуації, а також ті рішення, які викликали питання та нарікання у громади, включаючи черги до згаданого наметового містечка біля лікарні.
“Протиепідемічні заходи мають кілька етапів. Перший – не допустити потрапляння коронавірусу в країну (ми його вже пропустили). Другий, на якому ми перебуваємо – мінімізувати його розповсюдження: змусити хворих в легкій формі сидіти вдома та вживати загальних карантинних заходів. Карантин – це не канікули. Треба за можливості перебувати вдома, а не ходити і гуляти на вулиці. Третій – це вже пандемія, зупинити яку буде дуже важко.
[…] Спільно з місцевим бізнесом вдалося забезпечити захист наших лікарів. В першу чергу ми надали всі необхідні засоби індивідуального захисту екстреній медичній допомозі, бригади якої виїжджають на виклики. Зауважу, що екстрена допомога фінансується з обласного бюджету, з якого цього року виділили 120 млн. гривень.
Разом з тим немає масок, немає палива, немає захисних костюмів, немає жодного захисту.
Третє — ми переформатували роботу виконкому. Зараз управління економіки займається забезпеченням всіх комунальних підприємств засобами індивідуального захисту, деззасобами. Повірте, головним лікарям зараз потрібно рятувати життя людей, а не займатись пошуком захисних костюмів чи масок. Тому ми переключили ці функції на економіку. Об’єднали відділ сім'ї та молоді, управління соцзахисту, центр соціальних служб, терцентр, службу у справах дітей, які сьогодні підпорядковані Аліні Ярмоленко. Зараз ці підрозділи забезпечують всіх самотніх броварчан, які не можуть вийти з дому, малозабезпечених, онкохворих, підопічних терцентру продуктами харчування та засобами першої необхідності. На це також не були витрачені бюджетні кошти. Сформувати продуктові набори, городину та інші речі допомогли підприємці”, — каже мер Броварів.
Зокрема, з питань тарифів на утримання будинків, які через рішення БМР залишаються як були, Ігор Сапожко каже: у нього в пріоритеті недопущення зараження більшої кількості людей.
“Мені зараз закидають перевищення службових повноважень, коли я підписав рішення виконкому про відтермінування підписання договорів з управляючими компаніями. Цим рішенням фактично залишаються в силі старі тарифи на утримання будинків. Я не хочу виправдовуватись. Я розумію, що люди зараз без роботи, вони не можуть платити за новими тарифами. Сьогодні моє головне завдання як міського голови – зробити усе можливе, аби врятувати людські життя”, — резюмує міський голова Броварів.
Зрада
Разом із тим, епідемія виявила великі проблеми у координації між рівнями влади, зазначають у “ДемАльянсі”: щодня місто отримує безліч вказівок з КОДА, які не підкріплені ані фінансово, ані матеріально.
“Фактично, місцеві громади вирішують свої проблеми самотужки, не сподіваючись на допомогу держави. Найбільш “вразливою” ланкою виявилася Броварська СЕМД (екстрена меддопомога), яка мала фінансуватися з обласного бюджету на загальну суму у 120 млн гривень на рік, але наразі перебуває у скрутному становищі з матеріального забезпечення та з забезпечення засобами захисту”.
“Лікування протягом 1-го дня 1-го хворого на COVID-19 обійдеться міському бюджету в 12 тисяч гривень. І якщо ви думаєте, що нам фінансово допоможе МОЗ або КОДА, то ніт. Так, протокол лікування вірусу вже є, але потрібних антибіотиків в Україні фізично немає. Тому – тільки жорсткий карантин на найближчі 3 тижні, бо саме у цей час очікують "пік". […] Боротьба з епідемією ну дуже спокушає [місцеву владу] на боротьбу з опозицією. І це не менша загроза, як на мене”, — пише депутатка БМР Ангеліна Козлова (Броварська міська організація політичної партії "Демократичний альянс") у фейсбуці.
У той же час через карантин, пише депутат Київської обласної ради (КОР) Роман Сімутін (фракція “Європейська солідарність”), вихователів садочків "добровільно" відправляють у відпустки за свій рахунок, а до вчителів застосували більш інтелігентний підхід. Так, депутат БМР Андрій Саук опублікував у себе фото письмового звернення Броварської міської організації профспілки працівників освіти і науки до робітників закладів освіти з проханням “надати благодійну фінансову допомогу у розмірі дводенної заробітної плати медичним закладам міста для закупівлі необхідних медикаментів та медичного спорядження”.
“Незалежна” освітянська профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. Тепер всі вчителі пишуть відповідні заяви і зносять до шкіл.
Якщо цікаво, чому застосували різні підходи: садочки фінансуються з місцевого бюджету, тож зекономлений фонд оплати праці нянь і вихователів дозволить міськраді використати кошти на щось інше. А от із заробітною платою вчителів все навпаки. Вона фінансується з Державного бюджету і місцева влада не має жодних прав. Тому порадилися і застосували "креативний" підхід, мовляв "незалежна" профспілка запропонувала вчителям перерахувати дводенну заробітну плату на закупівлю медикаментів. […] На бюджетниках, за моїми грубими підрахунками зекономлять близько 500 тис., в той час як у січні, на одній закупівлі масла, освіта переплатила 300 тис”, — пише Сімутін.
Начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник каже, що надання такої допомоги з боку вчителів є абсолютно добровільним, оскільки це не є наказом, а лише проханням. За її словами, це ініціатива самих вчителів міста, вона є лише обговоренням і гроші ніхто не збирає. Спростовує вона і заяви про те, що вчителів змушують брати відпустку за свій рахунок.
“Якщо на вас хтось чинить тиск і змушує написати заяву на перерахунок коштів – звертайтесь до мене, я буду вживати відповідні заходи. […] Ми не маємо списку потреб лікарні, відповідний запит тільки сьогодні був направлений до лікарні. […] Працівників закладів освіти не змушують брати відпусток за свій рахунок — тільки якщо вони дійсно цього бажають і написали заяву”, — заявила вона в ефірі “Радіо Київ”.
Нейтральне
Стосовно зарплат працівників критично важливих сфер в цілому, Броварський міськрайонний центр зайнятості опублікував перелік вакансій закладів медицини, торгівлі, промисловості, без яких місто може зупинитись. Також у переліку підприємства, залучені під час карантину до виконання важливих державних замовлень. І вказав у ньому рівень зарплат — для медиків, наприклад, це від 5 до 9 тисяч гривень.
“Останнім часом значна кількість наших співмешканців залишилась без доступу до звичайних місць роботи і звертаються до нас за вакансіями для домашньої роботи та іншими новими пропозиціями роботи у місті. Ми готові інформувати їх про Ваші вакансії безкоштовно, якщо Ви звернетесь до нас. […] Під час карантину багато з роботодавців зіткнулись із певними складнощами в організації власного бізнесу. Але бачити в зовнішніх проблемах привід для депресії – це не шлях підприємця. […] Справді, є галузі, як туризм, кінопрокат, організація концертної діяльності, що сьогодні повністю зупинились, але більшість напрямків просто потрапили до нової реальності”, — зазначають у Центрі у дописі на Facebook.
Слід також зазначити, що з початку введення карантинних заходів правоохоронці Броварів склали 17 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 (порушення правил щодо карантину людей) КУпАП, а саме щодо перевезення пасажирів понад встановлену кількість 10 чоловік, надання послуг громадського харчування без застосування адресної доставки, здійснення господарської діяльності, не пов’язаної з торгівлею харчовими продуктами та засобами гігієни, перебування на робочому місці без засобів індивідуального захисту та ін. Згідно цієї статті, штраф на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних доходів громадян складає від 17 000 до 34 000 гривень.
Перемога
Утім, містяни здатні консолідувати зусилля та знаходити позитив під час карантину. Так, наприклад, громадська організація “Рідне Місто Бровари” започаткувала флешмоб #підтримай_медика, у якому з фото, що роблять люди зі словами підтримки, ГО зробить фотоколаж.
Також ГО "Рідне Місто Бровари" запустило волонтерську групу швидкого реагування - з доставки продуктів тим, хто цього потребує. Телефон групи: +38-096-207-85-95.Деякі небайдужі броварчани ще у березні розпочали шити та безкоштовно роздавати захисні маски жителям міста. Організатор акції, підприємець на ім’я Олександр каже, що виникла така ідея через те, що він у намаганні сам знайти засоби захисту побачив, що потреба є у багатьох людей.
Депутат Київоблради Олег Іваненко (фракція “Європейська Солідарність”) також з кінця березня почав роздавати мешканцям міста засоби особистого захисту: маски, рукавички та антисептики. Також формують набори для підприємств, організацій, служб міста та ОСББ. Для цього він створив волонтерський штаб “Європейська Солідарність”.
“Ми передаємо захисні костюми, розпилювачі, антисептичні рідини ОСББ для обробки їх під'їздів. Крім цього допомогли з цими засобами захисту медикам, районному відділу лабораторних досліджень (колишня санепідстанція) та інше. А ще мене радує, що ми вже працюємо не одні. З нами разом допомагають броварчанам представники ГО Справа Громад, приєдналося багато волонтерів і спонсорів”, — пише Іваненко.
Як писала KV, Київщина взялася налагодити локальне виробництво захисних масок. Виробництво мали запустити на минулих вихідних на базі Богуславського, Васильківського, Білоцерківського і Тетіївського професійно-технічних училищ. Але після виготовлення 3 тисяч масок, пошиття призупинилося. Зумовили це браком робочих рук і необхідних матеріалів.
Читайте: Коронавірус на Київщині: для виробництва захисних масок Київщині не вистачає кадрів та матеріалів
Нагадаємо, Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.
Детальніше: Медперсонал лікарень на Київщині звільняється через низькі зарплати та небезпеку COVID-19
Фото: колаж KV
КиевVласть
Правительство решило создать Совет по вопросам экономического развития, который будет разрабатывать предложения по преодолению кризиса в форс-мажорных условиях. На очередной совещательный орган ляжет задача выработать конкретные шаги по спасению украинской экономики, а в его состав войдут, как обещано, ведущие специалисты и ученые Украины и зарубежья – во главе с самим премьером Денисом Шмыгалем.
Об этом KV стало известно в ходе заседания Кабинета министров под председательством Дениса Шмыгаля (на фото) 8 апреля 2020 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Задачей этого органа будет наработка механизмов решения проблемных вопросов в сфере экономики и создание благоприятных условий для ее развития", – сообщил глава правительства, который и возглавит новый орган.
Основные задачи Совета:
изучение проблемных вопросов, связанных с реализацией государственной политики в сфере экономического развития, а также определение путей, механизмов и способов их решения;
обеспечение координации действий центральных и местных органов исполнительной власти;
совершенствование нормативно-правовой базы;
разработка предложений для реализации благоприятной кредитной, налоговой и таможенной политики и тому подобное.
Заместителем премьер-министра в новосозданном органе будет министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорь Петрашко.
Правительственный портал сообщает, что в совет войдут, в частности, представитель Национального института стратегических исследований (в качестве секретаря), а также – по желанию – люди из Атлантического совета США, Колумбийского университета, Института экономики и прогнозирования НАН Украины, Института демографии и социальных исследований имени М. В. Птухи НАН Украины, Киево-могилянской бизнес-школы и другие ученые, а также (по желанию) кто-то из советников президента Владимира Зеленского.
“Персональный состав Совета мы соберем в пятницу. В состав Совета входят академики, доктора наук, профессора, международные эксперты, признанные в мире", – сказал Шмыгаль во время заседания правительства.
По словам премьера, под составом Совета сформируется отдельная аналитическая платформа и дискуссионная площадка, где смогут высказаться народные депутаты, эксперты, и "все желающие” помочь выходу Украины из кризиса.
Читайте: Шмыгаль озвучил некоторые изменения в госбюджете-2020, с которыми он еще раз пойдет в Раду
Как информировала KV, глава правительства Денис Шмыгаль условиях борьбы с распространением коронавируса в Украине планирует создать стабилизационный фонд.
"Мы создаем стабилизационный фонд государства, его размер будет около 200 млрд гривен. Этого будет абсолютно достаточно, чтобы обеспечить пенсионеров, обеспечить тех, кто сегодня будет нуждаться в помощи из-за потери работы", – сказал Шмыгаль, заверив, что у государства есть ресурс на такие расходы.
Но, голосование за проект закона №3279 от 29 марта 2020 года “О внесении изменений в Закон Украины "О государственном бюджете Украины на 2020 год", которым должен быть создан стабилизационный фонд провалено парламентом на внеочередном заседании на прошлой неделе - проголосовали 223 народных депутата (при необходимых минимально 226 голосах).
Против проголосовали 52 нардепа, воздержались – 46, не голосовали- 20 из 341 присутствующего в зале.
Обновленный госбюджет страны должен появится в Раде на этой неделе, а внеочередное заседание может состояться в четверг и в пятницу. Пока что официальных подтверждений этому нет.
Читайте: МВФ поставил новые условия предоставления Украине очередного транша
Фото: Левый берег
КиевVласть
По данным наблюдений на стационарных постах Центральной геофизической обсерватории имени Бориса Срезневского с 31 марта по 6 апреля 2020 года в воздухе в Киеве отмечалось превышение среднесуточных предельно допустимых концентраций вредных веществ. В частности, было отмечено повышение содержания в воздухе формальдегида, диоксида азота и диоксида серы.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Центральной геофизической обсерватории имени Бориса Срезневского.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается, с 31 марта по 6 апреля 2020 в воздухе Киева было отмечено превышение среднесуточных предельно допустимых концентраций:
взвешенных веществ – в 1,0-1,6 раза на проспекте Победы, Бессарабской площади, улице Каунасской;диоксида серы – в 2,1-2,7 раза на площадях Бессарабской, Демеевской, проспекте Победы (возле станции метро “Святошин”), улицах Семена Скляренко и Александра Довженко; в 1,4-1,9 раза – на всех постах города, исключая проспект Науки, 37 (у метеоплощадки обсерватории), где среднесуточные содержание не превышало уровня предельно допустимых концентраций;диоксида азота – в 4,9-5,6 раза на проспекте Победы, улицах Инженера Бородина, Скляренко, Бессарабской и Демеевской площадях; в 3,2-3,9 раза – на улице Каунасской и Оболонском проспекте; в 2,4-2,9 раза – на всех постах города, кроме проспекта Науки, где превышений не выявлено;формальдегида – в 3,0-3,1 раза на проспекте Победы, Бессарабской площади, улице Скляренко, бульваре Вацлава Гавела; в 1,1-2,9 раза – на всех постах города.
Сообщается, что всего на 12-ти стационарных постах обсерватории, где проводились ежедневные наблюдения за загрязнением атмосферного воздуха города, с 31 марта по 6 апреля 2020 года было проанализировано 1166 проб воздуха. Наблюдения на других 4-х постах не проводились из-за карантина.
Отмечается, что в общем, по сравнению с предыдущей неделей, в воздухе города содержание формальдегида, диоксида азота и диоксида серы несколько повысилось. Более заметно повышение содержания этих веществ в воздухе наблюдалось 4 и 6 апреля. При этом содержание в воздухе диоксида углерода и взвешенных веществ не изменилось.
Также сообщается, что, учитывая прогнозы Украинского гидрометцентра на ближайшие дни, метеорологические условия не будут способствовать рассеиванию вредных примесей в атмосфере.
Ранее KV сообщала, что в течение нескольких ближайших дней в столице будет наблюдаться слабый ветер и повышение температуры в приземном слое. Это вызовет накопление загрязняющих веществ на поверхности земли.
Читайте: В Киеве в ближайшие дни прогнозируют повышенную загазованность воздуха
Фото: stroyobzor.uaКиевVласть
В ночь на 9 апреля в Голосеевском районе Киева пройдет профилактическая промывка сетей водоснабжения. Во время выполнения работ “Киевводоканал” не рекомендует пользоваться водой из крана для приготовления пищи и санитарно-гигиенических нужд.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ЧАО “АК “Киевводоканал” (*).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Профилактическая промывка сетей водоснабжения будет проводиться в ночь с 23:00 среды 8 апреля до 5:00 четверга 9 апреля.
В Голосеевском районе в зону работ попадут сети по просп. Науки от Пироговского пути до ул. Весенней, ул. Весенняя, ул. Армейская, ул. Корчеватская, пер. Хуторской, ул. Хуторская, ул. Золотоношский, ул. Ушакова, ул. Буковинская, ул. Маршальская, ул. Военная, ул. Ново-Корчеватская, ул. Квитки-Основьяненко, пер. Квитки-Основьяненко, ул. Закарпатская, ул. Салавата Юлаева, ул. Петрусенко, ул. Хортицкая, ул. Ягодная, пер. Ягодный, ул. Парниковая, ул. Академика Кащенко, ул. Трахтемировская, ул. Учебная, пер. Учебный, ул. Китаевская.
Предварительно осуществляется чистка и мойка резервуаров чистой воды № 2 на насосной водопроводной станции “Корчеватская”.
Подчеркивается, что профилактика проводится ночью, чтобы не создавать неудобства жителям.
После завершения профилактических мероприятий перед применением воду из крана нужно спустить, и если визуально вода прозрачная и не имеет постороннего запаха, пользоваться ею вполне безопасно.
В “Киевводоканале” отмечают, что промывка – это обязательная профилактика, необходимая для того, чтобы вода не застаивалась, и не ухудшалась ее качество. Кроме того, во время таких мероприятий трубы очищаются от возможного осадка.
Напомним, жители улицы Оросительной и спортшкола на столичной Дарнице несколько недель сидят без воды из-за долгов мясокомбината. От столичных властей попросили обеспечить жителей улицы достаточным количеством привозной воды и построить альтернативную сеть водоснабжения для этого района.
Читайте: Госэкоинспекция выявила в “Киевводоканале” нарушения, нанесшие ущерб государству на более чем 10 млн гривен
Отметим, что гендиректором ЧАО АК “Киевводоканал” с апреля 2016 года является Дмитрий Новицкий.
* ПрАТ “Акціонерна Компанія “Київводоканал” (ПрАТ “АК “Київводоканал”) (код ЄДРПОУ: 03327664)
Фото: Голос
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-28 05:18:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-28 05:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-28 05:18:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.9376
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(наука науки науке науку наукой наукою наук наукам науками науках)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-28 05:18:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(наука науки науке науку наукой наукою наук наукам науками науках)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1990, 10
0.0030
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('90381', '90386', '90370', '90357', '90317', '90262', '90232', '90203', '90165', '90141')
0.7713
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-28 05:18:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(наука науки науке науку наукой наукою наук наукам науками науках)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)