ТОВ “Мрія-Інвест”, яке планує побудувати торгово-розважальний комплекс (ТРК) на березі озера Вирлиця (Дарницький район Києва), протягом двох останніх місяців виграло у столичної влади відразу два судових спори. Компанія змогла в судовому порядку остаточно довести, що не зобов'язана сплачувати до міського бюджету 112 млн гривень “за неналежне виконання договора про пайовий внесок”, а у першій інстанції – добитися поновлення договору оренди однієї з ділянок біля згаданої водойми. В Господарському суді Києва заплющили очі на те, що проти цієї забудови виступає громадськість, а столичний муніципалітет в 2021 році анонсував на даній локації створення екопарку. Ймовірно, такі успіхи “Мрії-Інвест” пов'язані з тим, що проєкт ТРК дуже сподобався столичному меру Києва Віталію Кличку, а інвестором будівництва виступають структури із орбіти екснардепа і бізнесмена Віталія Хомутинніка. Як стало відомо KВ, найближчим часом Північний апеляційний господарський суд може розглянути апеляційну скаргу Київради по справі №910/21144/21.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Станом на сьогодні вказаний суд ще не відкрив відповідне провадження. Служителі Феміди  мають намір спершу отримати матеріали справи, які зберігаються в Господарському суді Києва, зокрема – рішення цього суду від 7 липня 2022 року, яке й оскаржує столичний муніципалітет. Згідно зі вказаним судовим вердиктом, суддя Вікторія Сівакова задовольнила позов ТОВ “Мрія-Інвест” до Київради стосовно поновлення договору оренди ділянки на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького (в районі озера Вирлиця) на термін 10 років. Мова йде про ділянку площею 6,16 га з цільовим призначенням “для благоустрою прилеглої території озера” (кадастровий номер – 8000000000:90:171:0036), яку вказана компанія орендувала у столичної громади з жовтня 2005 року. Свої вимоги позивач пояснив суду дуже просто – ТОВ “Мрія-Інвест” зверталося до Київради з клопотанням стосовно поновлення договору оренди, але отримало невмотивовану відмову. У свою чергу, столична міськрада безуспішно намагалася довести служителям Феміди, що ця компанія не має права на пролонгацію угоди, адже, зокрема, вона “запізнилася” із подачею вказаного клопотання – його потрібно було направити не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору, чого буцімто не було зроблено.  Проти задоволення вимог ТОВ “Мрія-Інвест” виступила і громадська організація (ГО) “Світ підтримує Україну” (в рамках цього провадження вона була третьою особою на стороні Київради). Активісти даної ГО звернули увагу суду на те, що громадськість добивається створення на цій ділянці екопарку, а наміри позивача побудувати на ній багатоповерхову будівлю унеможливлюють втілення таких планів. Проте суд не сприйняв аргументи відповідача і третьої особи як переконливі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, вказана ділянка була передана в оренду ТОВ “Мрія-Інвест” на термін 5 років на підставі рішення Київради №608/3184 від 7 липня 2005 року. Договір оренди цієї землі сторони уклали 13 жовтня 2005 року. У подальшому, рішенням №414/8698 від 1 листопада 2012 року столична міськрада поновила термін дії цього договору на 10 років. Проте, за ці десять років нова угода так і не була укладена.  При цьому, столична влада раніше повідомляла ТОВ “Мрія-Інвест” про небажання пролонгувати цей договір. Наприклад, 15 лютого 2021 року чиновники КМДА зареєстрували проєкт рішення Київради про відмову цій компанії в поновленні договору оренди згаданої землі. Підставами для “вигнання” цього ТОВ зі вказаної ділянки чиновники називали її нецільове використання та систематичну несплату орендної плати. Проте, це питання навіть не було винесено до сесійної зали Київради. Що цікаво, нещодавно ТОВ “Мрія-Інвест” виграло у столичної влади ще один судовий спір. В рамках судової справи №910/4635/21 Департамент економіки та інвестицій КМДА намагався стягнути з цієї компанії 112 млн гривень “за неналежне виконанням зобов`язань за договором про пайову участь від 18 вересня 2008 року”. Вказана сума була складена з суми пайового внеску, а також втрат міського бюджету від інфляції та пені. Проте, дві судові інстанції відмовили чиновникам у задоволенні позову, а Касаційний господарський суд навіть не став розглядати їхню скаргу і 27 липня 2022 року закрив відповідне провадження. Зазначимо, договір про пайову участь було укладено між ТОВ “Мрія -Інвест” та Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА) у зв'язку з тим, що вказана компанія планувала побудувати торгово-розважальний комплекс на березі озера Вирлиця. Для реалізації цього проєкту столична влада протягом 2005-2007 років передала в оренду згаданому ТОВ три земельні ділянки загальною площею 31,72 га (у тому числі згадана ділянка площею 6,16 га). Згідно з угодою та змінами до неї, які сторони погодили протягом наступних декількох років, компанія мала сплатити до столичного бюджету пайовий внесок у розмірі 97 млн гривень (у подальшому ця сума декілька разів зменшувалася. – KВ) не пізніше 31 серпня 2017 року.  Але ТОВ “Мрія-Інвест” не зробило цього, і суд офіційно визнав “небажання” компанії виконати ці зобов'язання законним. Головною підставою для відмови КМДА у задоволенні позову стала “відсутність чинних договорів оренди ділянок, які, згідно проєкту відповідача, підлягають забудові, що унеможливлює будівництво ТРК”. Мова йде про те, що термін дії двох із трьох згаданих ділянок (їхня площа складає 23,8 га) закінчився і не був продовжений. І фактично компанія мала у своєму розпорядженні лише згадану вище ділянку площею 6,16 га (стосовно цієї ділянки хоча б було рішення Київради про поновлення договору оренди. – КВ), яка не призначена безпосередньо для проведення будівельних робіт. Протягом 2018-2021 років Департамент економіки та інвестицій КМДА і столична прокуратура в рамках двох судових справ вже намагалися стягнути з компанії пайовий внесок та нараховану внаслідок несплати пеню, але відповідні ініціативи не мали успіху. Читайте: Сквозь скандалы и разборки: фирма из орбиты Кличко планирует построить громадный ТРЦ на Осокорках Громадський спротив Як неодноразово повідомляла КВ, не дивлячись на невирішене земельне питання, ТОВ “Мрія-Інвест” не відмовляється від своїх планів щодо будівництва ТРК на березі озера Вирлиця. У кінці 2020 року компанія підготувала звіт з оцінки впливу реалізації цього проєкту на довкілля, а протягом квітня 2021 року двічі реєструвала повідомлення про початок підготовчих робіт на ділянці площею 19,72 га (обидва повідомлення Держархбудінспекція повернула на доопрацювання. – KВ). У тому ж місяці на березі озера Вирлиця, в районі зазначених трьох ділянок, була помічена будівельна техніка, що поклало початок протестам проти цієї забудови з боку громади Дарницького району.  Впродовж минулого року місцеві мешканці неодноразово зверталися до столичної влади з вимогами “вигнати” ТОВ “Мрія-Інвест” з цієї території. Громадськість вказувала на те, що будівництво ще одного ТРК у цій місцевості посилить проблеми із надмірним транспортним трафіком, підвищить рівень забруднення повітря, призведе до знищення тваринного світу узбережжя Вирлиці тощо. Також місцеві мешканці заявляли про те, що це будівництво суперечить законодавству України, яке забороняє зведення більшості видів будівель у прибережних зонах. Але Київрада і КМДА відразу зайняли позицію “двох стільців”. Зокрема, впродовж лютого-червня 2021 року в столичній міськраді було зареєстровано відразу три проєкти рішень, які мали задовольнити вимоги громади: згаданий вище проєкт рішення про відмову ТОВ “Мрія-Інвест” у поновленні договору оренди ділянки площею 6,16 га, про оголошення цієї ділянки ландшафтним заказником місцевого значення, а також про оголошення заказником безпосередньо самого озера Вирлиця (його водної гладі. – КВ). Проте, відповідні рішення так і не були прийняті.  Цілком ймовірно, що ключову роль у даній історії відіграла думка мера Києва Віталія Кличка. Так, під час одного з пленарних засідань у липні 2021 року міський голова столиці заявив, що йому дуже сподобався проєкт ТРК, презентований ТОВ “Мрія-Інвест”. Мовляв, забудовники пообіцяли облаштували рекреаційну зону біля цього об'єкта (можливо, мова йде про ділянку площею 6,16 га. – КВ), що його, як людину, яка свого часу жила на Харківському масиві, дуже порадувало. Читайте: “Пыль в глаза”: как столичные власти пытаются “защитить” берег Вырлицы от застройки Чий інтерес? За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ "Мрія-Інвест" було зареєстровано у вересні 2003 року. Керівницею цієї компанії вказано Наталію Науменко, засновником – компанію з Кіпру “Барвен Холдинг Лімітед”. Наталія Науменко, ймовірно, входить до оточення нардепа IV-VIII скликань та відомого бізнесмена Віталія Хомутинніка. На це, наприклад, натякає той факт, що у 2019 році вона була керівницею ТОВ “МІК”, яке належить вказаному діячу. При цьому, в 2020-2021 роках посадовці компаній Хомутинніка підверджували свій інтерес до будівництва вказаного ТРЦ на березі озера Вирлиця та повідомляли, що планують виступити інвесторами цього проєкту.  Не менш цікавими є й колишні керівники та співвласники ТОВ “Мрія-Інвест”. Так, до вересня 2020 року директором цієї компанії був Юрій Іонанов – шкільний друг Віталія Кличка (у 2005 році Іонанов розповідав, що разом із нинішнім мером Києва у дитинстві любили варити кисіль). За даними Youcontrol, з серпня 2003 року по вересень 2005 року Юрій Іонанов також був офіційним керівником благодійної організації "Благодійний фонд "Фонд Кличко". До речі, на цій посаді його змінила заступник голови КМДА, депутат Київради Ганна Старостенко (фракція “УДАР”), а на даний момент директоркою згаданого фонду зазначена Ангеліна Осадча. Також Юрій Іонанов з червня 2004 року до травня 2009 року був керівником ТОВ “Північна інвестиційна група”, кінцевим бенефіціаром якого наразі є брат столичного мера Володимир Кличко. До квітня 2019 року ще одним засновником ТОВ "Мрія-Інвест" значилося ТОВ "Маркет Рісерс Груп" (до вересня 2020 року ця компанія називалася ТОВ "XXI століття"). Керівником цього ТОВ до вересня 2020 року також було зазначено Юрія Іонанова. При цьому, у різні часи серед керівників ТОВ “ХХІ сторіччя” були вказані Тарас Кутовий (екс-нардеп і екс-міністр аграрної політики та продовольства України), Мераб Парцхаладзе та Жора Цагареішвілі (брати Лева Парцхаладзе – екс-депутата Київради, екс-заступника голови Київської облдержадміністрації та екс-заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ). Протягом 1999-2001 років одним із співвласників ТОВ "XXI століття" був безпосередньо сам Лев Парцхаладзе.  Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (до цього з 2 квітня 2021 року вона виконувала обов'язки керівниці цієї структури). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, даним департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та офіційно відповідальний за земельно-містобудівну сферу столиці. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

У Димерській селищній раді 18 серпня розгорівся скандал: троє депутатів  заявили про складання повноважень, неприйняття чинної влади та її дій. Також обранці громади звинуватили її голову у боягузстві та втечі перед загрозою окупації. Про це, як передає KВ, повідомила депутат від громадянського руху "Хвиля" Ірина Побідаш у своєму відеозверненні. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "До повномасштабного вторгнення рф в Україну та окупації нашої громади, ми перебували в конструктивній опозиції до місцевої влади, викривали корупційні дії, вимагали готувати посадовців до можливої збройної агресії. Безрезультатно", – заявила у відеозверненні Ірина Побідаш.  За її словами, голова Димерської ОТГ Підкурганний – "боягуз", адже втік з громади, як тільки дізнався, що вона потрапляє під окупацію.  "Ми не визнаємо ні Підкурганного, ні його посадовців та ставлеників, секретаря, заступників, більшість старост, більшість депутатів, членів виконкому владою", – йдеться в спільній заяві депутатів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Повністю припиняти свою діяльність депутати не збираються: "Ми не припиняємо свою громадську діяльність, просто переводимо її в іншу форму, допомагатимемо по мірі сил нашим збройним силам. Немає сенсу перебувати в одному органі з негідниками, коли ти не можеш вплинути ні на які рішення " На місця вихідців мають найбільше шансів потрапити Євген Чипков з партії "Сила людей", Олександр Димура та Наталія Тарасова. Ірина Побідаш – член Політичної партії "Громадянський рух "Хвиля". Протягом своєї політичної кар'єри вона встигла побувати у "Партії регіонів", “Нашій Україні”, “Батьківщині” та “Ударі”.  Як раніше писала KВ, колишній "суддя Майдану" Володимир Підкурганний очолив Димерську селищну раду. Читайте: Київрада “благословила” чергову житлову забудову на Оболоні  Фото: фейсбук Володимира Підкурганного КиївВлада

Правоохоронці з'ясували, що група посадовців Департаменту містобудування та архітектури КМДА на чолі з його керівником Олександром Свистуновим (на колажі ліворуч) надають замовникам Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування забудови чи реконструкції в столиці за неправомірну грошову винагороду. Наразі мова йде про близько п'ять сотень таких випадків за період 2020-2021 років. За інформацією слідства, ці корупційні схеми координує відомий бізнесмен та, як він сам себе позиціонує, “смотрящий по Києву” Денис Комарницький (на колажі праворуч) – контролює роботу чиновників, акумулює у себе отримані “доходи” та розподіляє їх між учасниками схеми.  Як стало відомо KВ, Нацполіція здійснює слідство за фактами можливих зловживань з боку чиновників Київської міськдержадміністрації (КМДА) та наближених до них осіб при видачі дозвільних документів у сфері містобудування.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мова йде про кримінальне провадження №42021100000000162, яке було відкрито Печерським управлінням Нацполіції Києва 10 березня 2021 року. Попередньо правоохоронці інкримінують фігурантам справи вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі; ч. 4 ст. 358 – використання завідомо підробленого документа; ч. 2 ст. 364 – зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. Нехитра схема Як встановили слідчі, службові особи Департаменту містобудування та архітектури КМДА і Департаменту (Центру) надання адмінпослуг КМДА, за участі інших осіб та суб`єктів господарювання, налагодили отримання неправомірної вигоди за сприяння в отриманні МУО, у тому числі – для проєктування реконструкції квартир під нежитлові приміщення. За інформацією правоохоронців, чиновники свідомо не звертали увагу на факти можливої підробки документів, які заявники подавали задля одержання цих дозволів. Зазначається, що з січня 2020 року по березень 2021 року до Департаменту містобудування та архітектури КМДА через Департамент (Центр) надання адмінпослуг КМДА надійшло більше 467 заяв на отримання МУО на проєктування реконструкції житлових приміщень (квартир) під нежитлові. Такі заяви мали багато спільних ознак: форма та текст заяв були ідентичні та відрізнялись лише адресами; оформлені ескізи майбутніх вхідних груп були майже ідентичними; в документах на отримання МУО були схожі орфографічні помилки; у заявах були вказані одні й ті ж контактні номери телефонів; відповідні документи проходили через одних і тих самих співробітників Департаменту (Центр) надання адмінпослуг КМДА тощо.  Читайте: Нардеп Бурмич требует отчета по предоставлению ГУО от Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Також слідчі мають інформацію, що посадовці Департаменту містобудування та архітектури КМДА вчиняли дії, направлені на вимагання та отримання неправомірної вигоди від фізичних та юридичних осіб за позитивне вирішення інших питань. Зокрема, ймовірно, вони вимагали хабарі за погодження містобудівної документації та архітектурно-планувальних частин проєктів будівництва та реконструкції. За даними Нацполіції, до цієї протиправної діяльності мають відношення директор Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександр Свистунов, його перший заступник Олександр Яструбенко, а також його заступник та за сумісництвом начальник управління адміністративних послуг цього департаменту Юрій Тацій. Слідчі вказують, що у своїй протиправній діяльності вони використовують послуги як мінімум восьми посередників. Яка їхня роль у реалізації цих схем, правоохоронці не уточнюють. Але можна припустити, що вони, ймовірно, передавали чиновникам документи та гроші. Як стало відомо слідчим, координація діяльності такої злочинної схеми здійснювалася/здійснюється певною особою, яка називає себе “наближеною до провладних народних депутатів України” та позиціонує себе як “смотрящий”. За інформацією правоохоронців, ця людина надає вказівки згаданим посадовцям КМДА і посередникам, а також здійснює контроль за їхньою діяльністю. У тому числі вона відповідальна за акумулювання неправомірної вигоди та її подальше розподілення між учасниками схеми. Зазначимо, в судових ухвалах по цьому провадженню майже немає інформації про те, хто саме є згаданим “координатором”. Проте, можна сміливо стверджувати, що мова йде про Дениса Комарницького – скандально відомого бізнесмена, депутата Київради VI скликання від “Блоку Леоніда Черновецького”, якого громадські діячі, журналісти та нардепи неодноразово називали “смотрящим по Києву” від голови Офісу Президента Андрія Єрмака.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Прямим підтвердженням версії його причетності до згаданої схеми є той факт, що один із обшуків в рамках слідства було проведено у місці постійного проживання Дениса Комарницького у смт Козин Київської області – у будинку на земельних ділянках, які станом на листопад 2021 року належали його дружині Ірині (кадастрові номери - 3223155400:03:023:0030 и 3223155400:03:023:0031). До речі, саме там правоохоронці проводили обшук і в рамках кримінального провадження щодо можливих “бюджетних розпилів під час будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу. Читайте: КГГА снова сняла финансирование со строительства метро на Виноградарь и направила на “проекты Комарницкого” Перспектива вироків  Якою буде доля слідства стосовно “схеми видачі МУО за гроші”, наразі прогнозувати важко. Остання судова ухвала по цьому провадженню датована 8 червня 2022 року – тоді адвокати Дениса Комарницького намагалися скасувати арешт грошових коштів, вилучених у нього правоохоронцями під час обшуку. При цьому, ні сторона захисту, ні правоохоронці не з'явилися на засідання суду, на якому розглядалося відповідне клопотання. Тому слідчий суддя Сергій Вовк відмовив адвокатам у задоволенні їхніх вимог.  Також примітно, що у держреєстрі судових рішень відсутні ухвали, у яких би була вказана інформація про проведення правоохоронцями слідчо-оперативних заходів по цьому провадженню – крім згаданого вище обшуку. Тобто, можливо такі ухвали є, але вони як мінімум не були оприлюднені або були видалені. Більше того – усі деталі даного слідства описані лише в одній судовій ухвалі від 18 лютого 2022 року. Цей документ було опубліковано в судовому реєстрі лише 6 червня 2022 року.  Такі “запізнення” та “непублікація” судових ухвал зазвичай обумовлені одним із декількох факторів: або слідчі та служителі Феміди намагаються попередити витоки інформації, яка необхідна для розслідувань, або ці документи не оприлюднюються на прохання фігурантів проваджень, які підкріплені “матеріальною вигодою” для посадовців правоохоронної та судової систем.  До речі, факти можливих маніпуляцій з судовим реєстром ще в 2019 році встановили журналісти “Слідство.Інфо” – тоді їм стало відомо, що протягом 2018 року з цієї “публічної бази” зникли 229,6 тис. судових ухвал. Чим відомі фігуранти Олександр Свистунов займає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року, до цього він впродовж п'яти місяців тимчасово виконував обов'язки керівника даної структури. Його діяльність регулярно критикується депутатами Київради, журналістами та громадськими діячами, а також звертає на себе увагу правоохоронних органів.  Найболючіша тема, звісно – видача МУО на проєктування будівництва чи реконструкції в Києві, яка відбувається з численними порушеннями містобудівної документації та нормативно-правової бази (кажуть, що такі документи профільний департамент КМДА видає забудовникам виключно за грошову винагороду.- KВ). Саме такі МУО від КМДА потім дозволяють забудовникам отримати дозвіл на будівництво та возводити в столиці де завгодно все що хочуть.  Наприклад, депутати Київради, експерти та правоохоронці раніше не раз фіксували, що вказана структура, всупереч законодавчим заборонам, надає забудовникам МУО на проєктування об'єктів у межах санітарно-захисних зон. Крім того, містобудівний департамент КМДА нерідко ігнорує обмеження щодо висотності будівель на різних територіях. Через це, наприклад, забудовники можуть зводити в історичному центрі багатоповерхівки висотою більше визначених Генпланом 27 метрів.  Прізвище Свистунова майже завжди згадується як при загальних дискусіях стосовно “будівельного хаосу” в столиці, так і під час обговорень конкретних фактів будівництва сумнівних об'єктів. Але, незважаючи на гучні звинувачення, мітинги громадських активістів біля стін КМДА з вимогами про відставку Олександра Свистунова та інтерес до його персони з боку правоохоронців, цьому чиновнику вдається залишатися на посаді. Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока Також нагадуємо, що Детальні плани територій (ДПТ), у підготовці яких бере участь очолюваний Свистуновим департамент, майже завжди затверджуються Київрадою зі скандалами та суперечать вимогам діючого Генерального плану Києва. Зокрема, мова йде про порушення процедур розробки цих документів, а також про те, що вони направлені на “ущільнюючу” забудову Києва: коли, наприклад, ДПТ легалізовують будівництво багатоповерхівок на промислових та інших “нежитлових” територіях, але при цьому не враховують вимоги Генплана стосовно кількості місць у дитячих садках, школах, лікарнях тощо.  Ці та інші факти вже неодноразово розслідувались Нацполіцією, проте в усіх випадках справа не доходила навіть до вручення підозр. Нерідко столична громадськість намагається оскаржити затверджені Детальні плани територій в судовому порядку. Серед таких прикладів – ДПТ Мінського масиву, відповідно до якого, на думку юристів та активістів, землі сільськогосподарського призначення були переведені в територію багатоповерхової житлової забудови та реалізація якого може спричинити колапс соціальної інфраструктури у північній частині Оболонського району. Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва Також керівництво Департаменту містобудування та архітектури КМДА нерідко отримує на свою адресу звинувачення у бездіяльності. Наприклад, ця структура лише в лютому 2022 року почала дозволяти мешканцям столиці переводити дачні будинки у житлові – незважаючи на те, що відповідний Порядок було затверджено Кабінетом Міністрів ще в квітні 2015 року. Читайте: Кличко і безвідповідальність: КМДА 7 років відмовляла киянам у праві на переведення дачних будинків у житлові Денис Комарницький є досить вагомою фігурою в столичних політикумі та великому бізнесі. Протягом останніх декількох років йому приписували інтереси на ринку будівництва житлових комплексів, освоєння бюджетних коштів на різноманітних інфраструктурних проектах (у тому числі – будівництво Окружної дороги та згаданого вище Подільсько-Воскресенського мостопереходу) та видобутку піску на території Києва. При цьому, діяльність компаній із його оточення у вказаних вище сферах супроводжується скандалами та судовими спорами через різного роду порушення законодавства. Громадські активісти та ЗМІ неодноразово повідомляли про те, що Денис Комарницький має суттєвий вплив на різні структурні підрозділи КМДА, у тому числі й на Департамент містобудування та архітектури. Особливу популярність та впізнаваність Комарницький отримав у травні 2020 року. Тоді в мережі з'явився скандальний аудіозапис телефонної розмови між ним і заступником голови КМДА В'ячеславом Непопом, під час якої Комарницький всіляко ображав і принижував чиновника. Журналісти Bihus Info припустили, що цей бізнесмен дозволяє собі такі висловлювання у зв'язку з тим, що низка столичних КП, які входять до сфери відповідальності Непопа, роками віддавали мільярдні підряди для компаній-”прокладок” з орбіти самого Комарницького. Читайте: Нацполиция заинтересовалась, как Непоп и Комарницкий строили жилье для работников “Киевского метрополитена” Зазначимо, Департаментом (Центр) надання адміністративних послуг КМДА з квітня 2015 року керує Наталія Шамрай. Раніше ця чиновниця не фігурувала в публічних скандалах. Фото: колаж КВКиївВлада

Законопроект “Про медіа” голови профільного комітету Верховної Ради (ВР) Микити Потураєва (на фото) – на порозі розгляду в сесійній залі. Два роки тому перший варіант медійного закону від “слуг народу” був знятий з розгляду через шквал критики з боку стейкхолдерів. Але “слуги” знову спробують проголосувати суперечливий документ – хоча б за основу. Як і раніше, документ, на думку журналістів, не годиться для прийняття – бо наділяє Національну раду з питань телебачення та радіомовлення авторитарними повноваженнями, перетворюючи її на регулятор усього в медіа-просторі, а не тільки радіо і ТБ. Про це KВ стало відомо з версії законопроекту “Про медіа”, який є у розпорядженні КиївВлади, і який скоріше за все буде винесений на розгляд парламенту найближчим часом. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Законопроект №2693-д “Про медіа” авторства голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва та інших нардепів був зареєстрований в Раді 2 липня 2020 року.  Цей документ включений в порядок денний поточної сесії та очікує розгляду.  В картці законопроекту зазначено, що 15 липня 2022 року комітетом Потураєва надано повторний висновок щодо цього законопроекту, але цей висновок не оприлюднено.  Є також зареєстрований Потураєвим 3 липня ц.р. проект постанови №2693-д/П про прийняття за основу проекту закону про медіа.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У розпорядженні KВ є таблиця остаточних поправок до тексту, що ймовірно буде винесений в сесійну залу для прийняття за основу.  Новий драфт закону, як і старий варіант, що у травні 2020 році був знятий з розгляду, викликає в медіа-середовищі чимало запитань. Найбільші заперечення серед журналістів викликають намагання авторів законопроекту розширити повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на сферу друкованих та онлайн-видань.  “Навіть країни ЄС ще не виробили усталені стандарти регулювання онлайн-видань! У жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ. А законопроєкт “Про медіа” хоче надати українському державному органу право їх штрафувати, судитися з ними і закривати, – заявляють щодо проекту закону “Про медіа” в НСЖУ. – Ми проти поспішного прийняття законопроєкту “Про медіа”. Логіка подій говорить про те, що після війни і вступу до ЄС нам потрібно буде розробити цілком нове законодавство про ЗМІ та інформацію, про свободу ЗМІ й забезпечення права громадян на інформацію”. Читайте: НСЖУ закликає владу виконати зобов'язання перед ЄС щодо прийняття медіазаконодавства без суперечливих нашарувань В пояснювальній записці до проекту закону вказується, що він має бути прийнятим, щоб гармонізувати українське законодавство про медіа з європейським: “Україна має міжнародні зобов’язання щодо імплементації у національне законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, тобто закріпити на рівні Закону оновлений комплекс правових норм у галузі аудіовізуальних медіа, який би відповідав європейським стандартам та сучасному рівню технологічного розвитку”. Однак в медіа-спільноті звернули увагу на те, що за обсягом та сферою застосування значно перевищує положення Директиви ЄС, і є думка, що насправді законопроект за вітриною європейськості ховає ризики цензури через значне посилення регулюючої ролі Нацради.  Те, що в законопроєкті пропонується надати довільні і непропорційні регуляторні повноваження Нацраді, яка б мала владу не лише над аудіовізуальними ЗМІ, а й над друкованими та онлайн-виданнями, піддали критиці також у Європейській федерації журналістів.  “Перегляд застарілого медіа-законодавства України необхідний, якщо країна хоче відповідати стандартам Європейського Союзу, але законодавці не повинні використовувати такі реформи як привід для розширення державного контролю над інформацією”, – вважають в Американському комітеті захисту журналістів.  Обурення вітчизняних журналістів та медійників з-за кордону викликали, зокрема, норми згаданого законопроекту, що надають Нацраді широкий інструментарій від приписів, штрафів і до скасування реєстрації друкованого ЗМІ або заборони поширення онлайн-медіа в Україні без чітко прописаної судової процедури.  В “остаточному драфті” роль суду при анулювання ліцензій чи реєстрації згадується, але прописана двозначно, про що – нижче.  Тим часом стало відомо, що Міністерство культури має надати Кабінету міністрів доопрацьовану редакцію закону “Про медіа” для здійснення аналізу врахування в законопроекті положень Директиви 2010/13/ЄС. Проект має бути доопрацьований “з метою повного врахування положень Директиви ЄС та включений до порядку денного ВР для розгляду на найближчому засіданні”. Нацрада-мегарегулятор Згідно законопроекту, суб’єкти у сфері медіа, чию діяльність регулюватиме Нацрада, це не тільки радіо й телебачення, як зараз:  суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа (радіо, телебачення); суб’єкти у сфері друкованих медіа; суб’єкти у сфері онлайн-медіа; провайдери аудіовізуальних сервісів; провайдери платформ спільного доступу до відео; постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Законопроєкт визначає Нацраду "незалежним, постійно діючим колегіальним державним органом, що діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і здійснює державне регулювання, нагляд і контроль у сфері медіа". Серед ключових повноважень Нацради – дослідження питання дотримання вимог до структури власності суб’єктів у сфері медіа.  Структура власності суб'єкта у сфері медіа повинна бути прозорою. Проект закону вважає структуру власності прозорою, якщо одночасно виконуються такі умови. По-перше, відомості про структуру власності мають дати змогу встановити: усіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь в суб’єкті у сфері медіа або можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність суб’єкта у сфері медіа; усіх ключових учасників суб’єкта у сфері медіа та всіх ключових учасників усіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами суб’єкта у сфері медіа; характер взаємозв'язків між згаданими особами. По-друге, серед власників істотної участі на всіх рівнях структури власності не повинно бути трастів (крім випадку, якщо трастовий керуючий діє виключно в інтересах установника трасту, який заявляє себе у якості кінцевого бенефіціарного власника чи власника істотної участі, або в інтересах заявленого бенефіціара дискретного трасту). Суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів та постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного ресурсу повинні подавати до Нацради відомості про структуру власності при отриманні ліцензії, а також у випадках зміни структури власності. Актуальну структуру власності вони мають також викладати у вільний доступ на своїх веб-сайтах. Інші суб’єкти у сфері медіа зобов’язані подавати до Національної ради відомості про структуру власності на вимогу Нацради у певних випадках. "У випадку виявлення інформації, що обґрунтовано свідчить про непрозорість структури власності суб’єкта у сфері медіа або про недостовірність відомостей про структуру власності, поданих суб’єктом у сфері медіа, Національна рада має право провести дослідження питання дотримання суб’єктом у сфері медіа вимог щодо прозорості структури власності. (...) Дослідження питання дотримання вимог до структури власності полягає в отриманні Національною радою на її запит від суб’єктів у сфері медіа, державних органів документальних відомостей, на підставі яких можна встановити наявність або відсутність підстав для визнання структури власності прозорою", – сказано в проекті закону.  Якщо структура власності суб’єктів у сфері медіа виявиться, на думку Нацради, непрозорою – це означає скасування ліцензії або реєстрації такого суб'єкта.  Меч Нацради: від приписів і штрафів до закриття медіа Ліцензуванню на конкурсних засадах підлягатиме виключно мовлення з використанням радіочастотного спектра (наземне ефірне мовлення) та постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра. Обов’язковій реєстрації підлягатимуть суб’єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра, суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення, провайдери аудіовізуальних сервісів та провайдери платформ спільного доступу до відео. Суб’єкти у сфері друкованих медіа зможуть зареєструватись добровільно (але не під час війни – в умовах воєнного стану це обов’язково). Суб’єкти у сфері онлайн-медіа зможуть зареєструватись добровільно. Але без реєстрації вони не зможуть співпрацювати з органами влади, оскільки, за проектом закону, "Органи державної влади та місцевого самоврядування мають право надавати державних гранти та інших видів державної підтримки, а замовляти роботи та послуги виключно у зареєстрованих медіа". Нацрада проводитиме офіційний моніторинг медіа-простору й матиме право реагувати на порушення медіа умов ліцензій (реєстрацій) чи законодавства і застосовуватиме заходи реагування на порушення. Тут захована найбільш резонансна норма, що збурила медіа-спільноту. Судити чи не судити - ось в чому питання Законопроект прописує такі заходи реагування Нацради на порушення: припис за рішенням Нацради; штраф за рішенням Нацради; анулювання ліцензії за рішенням Нацради або за рішенням суду; скасування реєстрації за рішенням Нацради або за рішенням суду; заборона видання та розповсюдження друкованого медіа за рішенням Нацради або за рішенням суду; тимчасова (на один місяць) заборона поширення онлайн-медіа за рішенням Нацради;  заборона поширення онлайн-медіа за рішенням Нацради або за рішенням суду. Формулювання “за рішенням Нацради або за рішенням суду” залишає чимало простору для інсинуацій і викликає нарікання: право закривати медіа в позасудовому порядку робить Нацраду органом, що годиться скоріше для тоталітарної держави, ніж для кандидата у члени Євросоюзу.  Відзначимо, що в попередній чернетці законопроекту в цій статті формулювання “або за рішенням суду” не було взагалі, що збурило найбільшу критику з боку медійників та журналістів.  Згідно законопроєкту, той чи інший захід реагування Нацрада застосовуватиме з до порушників ліцензійних умов або законів з огляду на те, чи є порушення незначним, значним або грубим. У разі вчинення суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа, провайдером аудіовізуальних сервісів чи  постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра  незначного порушення – припис або штраф, у разі значного або грубого порушення – штраф або анулювання ліцензії за рішенням суду чи скасування реєстрації за рішенням суду. Майже те саме стосуватимуться зареєстрованих друкованих медіа-порушників: за значні порушення – скасування реєстрації. Якщо друковане видання не зареєстроване – заборона видання та розповсюдження (за рішенням суду). У разі вчинення суб’єктом у сфері друкованих медіа грубого порушення – спочатку штрафи, потім заборона через суд. "Під час дії обмежень, визначених розділом IX цього Закону, скасування реєстрації друкованого медіа як захід реагування застосовується за рішенням суду і тягне за собою заборону видання та розповсюдження медіа на території України", – йдеться у законопроекті. Згаданий розділ визначає обмеження пов'язані зі збройною агресією. У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом у сфері онлайн-медіа значного порушення Нацрада може зробити припис, накласти штраф, скасувати реєстрацію. Тимчасова заборона поширення онлайн-медіа стосується незареєстрованих сайтів у випадку вчинення значного порушення, а також зареєстрованих, що допустили грубе порушення. Заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду – у випадку вчинення впродовж одного місяця третього грубого порушення. Якщо реєстрацію онлайн-медіа було скасовано, повторна заява про реєстрацію може бути подана не раніше ніж через рік. Медіа під час воєнного стану Згідно законопроекту, діятимуть обмеження, пов'язані зі збройною агресією, – з моменту визнання ВР певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та впродовж 5 років з дня прийняття Радою рішення про скасування зазначеного статусу.  Ці обмеження, зокрема, це заборона поширення певні матеріали – такі, що містять популяризацію або пропаганду органів чи дій держави-агресора, недостовірні матеріали щодо збройної агресії, програми та матеріали за участю осіб, внесених до переліку осіб, що становлять загрозу національному медіа-простору (цей перелік затверджуватиме теж Нацрада) тощо.  Також обмеження стосуватимуться структури власності та фінансування медіа на участь в них фізичних та юридичних осіб, які є громадянами чи зареєстровані державою-агресором. Крім цього, "на території України забороняється поширювати аудіовізуальні медіа-сервіси на замовлення та сервіси провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, що включені до Переліку аудіовізуальних медіа-сервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора" (перелік таких сервісів затверджує Нацрада). На цей час реєстрація суб’єктів у сфері друкованих медіа, є обов’язковою. Видання та розповсюдження друкованих медіа без реєстрації забороняється. Нацрада виносить припис медіа, що здійснює таку діяльність, з вимогою вжити заходів для реєстрації відповідного друкованого медіа. У разі невиконання вимог припису, Нацрада приймає рішення про заборону видання та розповсюдження друкованого медіа. Нацрада - слуга двох господарів  В проєкті закону декларується, що Нацрада "є колегіальним державним органом, який здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб".  Утім, опосередкований політичний вплив на членів Нацради (як і зараз) матимуть президент і парламент, оскільки ці інституції матимуть рівні квоти на призначення членів Нацради. Вона складається з восьми осіб (і вважається повноважною в разі призначення не менше шести членів). Верховна Рада і Президент призначають по половині складу Нацради. При цьому, формально забороняється втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у вирішення питань, що належать до повноважень НР, "крім випадків, передбачених законами України". "Повноваження члена Нацради починаються з дня набрання чинності рішення відповідного суб’єкта про його призначення. Після закінчення п'яти років член (або члени) НР продовжує (продовжують) виконувати обов’язки до дня призначення нового члена (членів) Національної ради суб’єктом призначення, за винятком випадків дострокового припинення повноважень члена Національної ради", – сказано у ст. 73 законопроекту.  В ній також сказано, що одна і та сама особа не може бути призначена членом Національної ради більше двох строків підряд "незалежно від тривалості кожного з таких строків" (!).  Але з огляду на закладену в законопроекті норму про те, що по закінченні каденції член Нацради зможе працювати до призначення заміни, – теоретично цей термін може бути скільки довго завгодним.  Автори проекту закону наполягають, що член Нацради не може мати ні "люстраційного минулого", ні наявного представницького мандата: у 20-денний строк з дня призначення на посаду член Національної ради має подати заяву про складення повноважень депутата відповідної ради. Ще у законопроекті сказано, що "Член Національної ради зобов’язаний усунути порушення вимог пунктів 1, 6 частини другої цієї статті,  частин третьої-четвертої цієї статті упродовж місяця з дня виявлення таких порушень", інакше його повноваження будуть припинені. Пункт 1 частини другої цієї статті – це наявність іноземного громадянства. Тобто закон, з одного боку, виставить вимогу до членства у Нацраді – українське громадянство, але теоретично членом Нацради може бути призначений іноземець (нехай і з подальшими "корективами" громадянства). Те саме стосується й ліцензіатів чи реєстрантів у сфері медіа та сумісництва: є вимога усунути протиріччя, а не безумовно анулювати призначення, якщо незаконні факти будуть виявлені. Хоча і прописано в документі, що відбір і призначення кандидатів на посаду члена Нацради "відбувається на конкурсних засадах із дотриманням принципів законності, відкритості, гласності, рівності прав кандидатів, недискримінації, незалежності, неупередженого ставлення до кандидатів та відповідно до вимог цього Закону". Згідно законопроекту ВР призначає членів Національної ради на вакантні посади на альтернативній основі.  Парламент приймає рішення про призначення та про звільнення з посад члена Нацради відкритим голосуванням, більшістю голосів від конституційного складу Ради (тобто не менш як 226-ма голосами). Вакантними вважаються всі посади членів Нацради, повноваження яких припинені постановою Ради України або достроково припинені з підстав, про які – згодом нижче. ВР призначає нового члена Нацради впродовж шести місяців з дня закінчення строку повноважень члена, який був призначений за парламентською квотою. При цьому, як було сказано раніше, член НР продовжує виконувати обов’язки до дня призначення нового члена (крім випадків дострокового припинення повноважень). Оголошення про відбір кандидатур на посаду члена Нацради за квотою ВР публікується від імені профільного парламентського комітету за 90 днів до закінчення строку повноважень діючого члена (або за тиждень після дострокового припинення повноважень). Далі буде три тижні на прийом документів щодо кандидатур на вакансії в Нацраді. "Суб’єктами права подання кандидатур на посаду члена Національної ради є депутатські фракції (депутатські групи) у Верховній Раді та/або об’єднання підприємств – суб’єктів у сфері медіа, громадські об’єднання, творчі спілки, які активно працюють у медійній сфері не менше трьох років (організовують щонайменше двічі на рік громадські заходи щодо проблем, які існують у сфері медіа, ініціюють публічні обговорення актуальних професійних питань, беруть активну участь у розв’язанні проблем галузі)", – йдеться у законопроекті. Після отримання документів від кандидатів, профільний комітет ВР матиме два тижні на розгляд заяв кандидатів, щоб ухвалити рішення щодо їх відповідності кваліфікаційним та загальним вимогам, і внести на розгляд Ради відповідне подання з висновками та рекомендаціями стосовно кожної кандидатури. Рада розглядає питання про призначення членів Національної ради на пленарному засіданні, причому "призначення відбувається на всі вакантні посади членів Національної ради". Призначеною вважається особа, за яку подано більшість голосів народних депутатів від конституційного складу ВР (щонайменше – 226 голосів). Як і зараз, голосування відбувається відкрито, по кожній кандидатурі у послідовності, визначеній попереднім рейтинговим голосуванням.  Якщо ж за результатами голосування необхідної кількості голосів для призначення не було набрано – по цій посаді проводиться повторний відбір. Що стосується президентської квоти, проект закону лаконічний: президент призначає члена Нацради впродовж одного місяця з дня припинення повноважень попереднього. Для проведення відбору кандидатів президент "може створити конкурсну комісію", тоді як зараз утворення такої комісії – обов'язкове. Як виглядає, на майбутнє автори законопроекту вважають за необхідне прибрати такі "формальності". Призначеною на посаду члена Національної ради президентом вважається особа, про призначення якої видано відповідний президентський указ. Законопроектом визначено, що на посади членів Національної ради не поширюється законодавство про державну службу. Натомість посадові особи апарату є державними службовцями, крім працівників, які виконують функції з обслуговування. Ціна Нацради "Посадовий оклад голови Національної ради становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, першого заступника голови Національної ради – 37, заступника голови Національної ради та відповідального секретаря Національної ради – 35, члена Національної ради – 33 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року", – сказано в документі. В перерахунку на показники 2022 року (прожитковий мінімум для працездатних дорівнює 2481 гривню), маємо такі оклади: голова Нацради – 99 тис. 240 гривень; перший заступник голови Нацради – 91 тис. 797 гривень; заступник голови Нацради – 86 тис. 835 гривень; відповідальний секретар Нацради – 86 тис. 835 гривень; член Нацради – 81 тис. 873 гривні. При цьому, членам Нацради можуть встановлюватися наказом голови Нацади надбавки, доплати, премії та інші виплати, але загальний розмір премій за рік не може перевищувати 30 відсотків фонду його річного посадового окладу. Голова Нацради обирається нею з числа її членів таємним голосуванням. Кандидатури на посаду голови висуваються за поданням не менше трьох членів. Обраним на посаду голови вважається кандидат, за якого проголосувало найбільше, але не менше п’яти членів Нацради. Перший заступник голови, заступник голови та відповідальний секретар обираються Національною радою з числа її членів шляхом таємного голосування. Обраним на відповідну посаду вважається кандидат, за обрання якого проголосувало найбільше, але не менше п’яти членів. При цьому "не допускається обрання відповідальним секретарем та першим заступником голови члена Національної ради, призначеного суб’єктом, що призначив члена Національної ради, який обіймає посаду голови Національної ради". Повноваження члена Нацради можуть бути достроково припинені. Це стосується таких обставин: подання членом Нацради заяви про звільнення з посади за власним бажанням; припинення ним громадянства України, наявності (набуття) громадянства іншої держави або виїзду на постійне місце проживання за межі України; набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; неможливості виконувати обов’язки члена Нацради за станом здоров’я упродовж чотирьох і більше місяців підряд за наявності медичного висновку; набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; неучасті без поважних причин у трьох засіданнях Національної ради поспіль; порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти; смерті члена Нацради. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначаються (на конкурсній основі строком на чотири роки) представники Національної ради. Положення про представника Нацради затверджується Нацрадою. Для організаційного, правового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення їх діяльності створюється секретаріат представника Нацради. "Держава забезпечує належне фінансування діяльності Національної ради, що забезпечує її незалежність. Фінансування передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України та становить не менше 0,022 відсотка доходів загального фонду Державного бюджету України за попередній рік", – встановлюється в законопроекті.  Для порівняння: в 2021 році доходи загального фонду держбюджету становили 1 трлн 54 млрд 208 млн 673,7 тис. гривень. Таким чином, згідно норм законопроекту, фінансування Нацради на 2022 рік мало б бути не менш як 231 млн 925,9 тис. гривень.  Фактично у 2022 році на утримання Нацради було закладено в держбюджет співставну суму – 196 млн 712 тис. гривень. Читайте: Ахметов виходить із медійного бізнесу і передає ліцензії державі Фото: колаж KВ КиївВлада

Не факт, що на вул. Волгоградській, 25 (Батиєва гора, схил Протасового Яру) незабаром не відновиться будівництво 13-поверхового житлового комплексу (ЖК). Два роки тому за сприяння прокуратури ТОВ “Вагра” було позбавлено права оренди на відповідну земельну ділянку, але забудовник знов пішов до суду. Хоча першу судову інстанцію компанія 18 липня 2022 року програла, можлива більш успішна апеляція. Місцевим мешканцям, які протестували проти цієї забудови з 2014 року й чудово пам'ятають жорсткі сутички на будівельному майданчику (навіть з застосуванням вогнепальної зброї), мабуть, розслаблятися не варто.  Як стало відомо KВ, нещодавна ТОВ “Вагра” намагалося в судовому порядку зобов'язати Київраду та Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) здійснити заходи щодо передачі йому в оренду земельної ділянки на вул. Волгоградській, 25 (Солом'янський район, Батиєва гора). 18 липня 2022 року Господарський суд Києва повністю відмовив цій компанії у задоволенні відповідного позову. Чи подало ТОВ “Вагра” апеляційну скаргу на таке рішення суду, наразі невідомо (на сайті “Судова влада України” такі дані відсутні), але це цілком ймовірно.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Орієнтовне місцезнаходження ділянки Як повідомляється в рішення столичного госпсуду від 18 липня поточного року, позивач у 2021 році клопотав перед столичною владою стосовно передачі йому в оренду  ділянки площею 0,15 газа згаданою адресою (кадастровий номер – 8000000000:72:215:0116) з цільовим призначенням “для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку”. Клопотання про землевідвід ТОВ “Вагра” обгрунтовувало тим, що на цій землі знаходиться належне йому майно – одноповерховий нежилий будинок (до недавнього часу – магазин. – KВ) площею 279 кв.м.  Проте, чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА тоді відмовили компанії у розробці відповідного проєкту рішення та його передачі на розгляд Київради. Зокрема – з тієї причини, що ТОВ “Вагра” планує на цій землі нове будівництво, а тому без розроблення технічної документації в даному випадку, мовляв, не обійтися. У зв'язку з отриманням відмови компанія “подалася до суду”, але суддя Оксана Гемега у ході розгляду даної справи сприйняла ці та інші аргументи чиновників КМДА як переконливі. Зважаючи на те, що раніше вказана компанія отримувала цю ділянку в користування, та беручи до уваги той факт, що заплановане нею будівництво житлового будинку було причиною тривалих гучних скандалів, КВ вирішила проаналізувати історію даного землевідводу. Бійки, погрози та суди 23 жовтня 2013 року Київрада рішенням №419/9907 передала ділянку площею 0,15 га на вул. Волгоградській, 25 для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку в оренду ТОВ “Вагра” на термін 10 років. Однією з підстав для цього став той факт, що даній компанії з 2006 року належить нежитловий будинок, розміщений на цій землі. 13 березня 2014 року між столичною міськрадою і ТОВ “Вагра” було укладено договір оренди ділянки. А вже через місяць, 15 квітня, компанія отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції дозвіл на будівництво за вказаною адресою житлового будинку з прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом (13 поверхів, 48 квартир). За даними відкритих джерел, цей житловий комплекс мав отримати назву “Волгоградський”. Візуалізація ЖК “Волгоградський” (фото із відкритих джерел) Проти цієї забудови фактично відразу виступили мешканці Залізничного масиву столиці. Так, громада висловлювала побоювання, що проведення цих робіт матиме сумні наслідки. Справа в тому, що ділянка на вул. Волгоградській, 25 знаходиться в межах історичної місцевості Батиєва гора (на схилі Протасового яру) та входить до зсувонебезпечної зони. Зазначалось, що будівництво багатоповерхівки на цій локації може призвести до “обвалів”. Також мешканці району були незгодні з ущільнюючою забудовою цієї місцевості. Будівництво планували розпочати фактично поряд зі стіною п'ятиповерхівки, впритул до школи та дитячого садка, перекривши ґрунтову дорогу, якою ходили люди. Також громадськість звертала увагу на те, що ТОВ “Вагра” не отримало погоджень цього землевідводу від користувачів прилягаючих ділянок.  Протягом 2014-2015 років на зазначеній ділянці сталися декілька сутичок між громадою та працівниками компанії-забудовника. Зокрема, активісти зносили встановлений ТОВ “Вагра” будівельний паркан, та намагалися зупинити вирубку дерев, які на цій території висадили місцеві мешканці. При цьому, педставники забудовника поводили себе досить агресивно. Наприклад, під час однієї з акцій протесту дісталося депутату Київради Андрію Андрєєву (у VII та VIII скликаннях обирався від “Солідарності”), який заявляв про свою підтримку вимог громади. За словами народного обранця, власник ТОВ “Вагра” Вагіф Абдуллаєв (на колажі праворуч), намагаючись виштовхати його з ділянки, наніс “удари в область нирок”. Крім того, місцеві мешканці повідомляли, що під час одного з їхніх візитів на будівельний майданчик представники ТОВ “Вагра” стріляли у натовп.  Читайте: Застройщик “Батыевой горы” угрожал выстрелом в голову сотруднику КП “Киевблагоустройство” Столична влада протягом цього “гарячого” періоду не поспішала ставати на бік громади. Наприклад, січні 2015 року, під час одного з мітингів на вул. Волгоградській, 25 мер Києва Віталій Кличко намагався запевнити протестуючих, що землевідвід законний і що людям доведеться домовлятися із забудовником. Більше того – активісти повідомляли, що під час цього заходу Бачо Корчілава (чоловік спікерки столичного мера Оксани Зінов'євої) погрожував присутньому на мітингу експерту з містобудування Віктору Глебі “переламати ноги”. Крім того, у травні 2015 років група депутатів із фракції “УДАР” (партія мера Києва) під час пленарного засідання покинула сесійну залу напередодні голосування за проєкт рішення про розірвання договору оренди вказаної ділянки. І у зв'язку з відсутністю кворуму це питання тоді не було розглянуто. Читайте: Группа Прокопива в Киевсовете отстояла интересы ООО “Вагра” Захистити інтереси мешканців Залізничного масиву в судовому порядку намагалися громадське об'єднання (ГО) “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право” та столична прокуратура. Перші намагалися в порядку адміністративного судочинства оскаржити рішенням Київради про передачу ділянки на вул. Волгоградській, 25 в оренду ТОВ “Вагра”, а правоохоронці через позов до господарського суду - добитися розірвання договору оренди. Їхні аргументи були схожі. Зокрема, у позовах вказувалося на те, що столична міськрада порушила норми законодавства України, передавши цю землю в оренду без проведення аукціону, а також на те, що проти освоєння цієї землі виступали місцеві мешканців. Читайте: Сегодня около апелляционного суда состоится пикет по вопросу застройки на Батыевой горе Успішність таких намагань була різною. У жовтні 2015 року Вищий адміністративний суд закрив провадження за позовом ГО “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право”. Проте, добитися запланованого результату вдалося прокуратурі, хоча й на це пішло близько п'яти років. 14 січня 2020 року Касаційний господарський суд задовольнив вимоги правоохоронців, постановивши визнати недійсним договір оренди ділянки на вул. Волгоградській, 25. Скріншот однієї з судових ухвал по справі, ініційованій ГО “Український суспільно-правовий рух: Демократія через право” В свою чергу, у липні 2018 року ТОВ “Вагра” подало до Господарського суду Києва позов до Київради та Департаменту земельних ресурсів КМДА “про зобов'язання вчинити певні дії”. Компанія вимагала від столичної влади підготувати та затвердити проєкт рішення про продаж права оренди ділянки на вул. Волгоградській, 25 через аукціон. Це трапилося якраз під час розгляду згаданого вище позову прокуратури – після одного з рішень судів, яке було не на користь ТОВ “Вагра”. Свої вимоги у компанії пояснювали тим, що столична влада чинить перешкоди в отриманні позивачем права користування земельною ділянкою під належним йому майном. Врешті-решт, 4 листопада 2020 року Касаційний господарський суд відмовив ТОВ “Вагра” у задоволенні його вимог (відповідна судова постанова відсутня у відкритому доступі, про її “існування” згадується в інших судових справах. – KВ). Нагадаємо, Протасів Яр та суміжні локації протягом майже десяти років були епіцентром “будівельних скандалів”. Над реалізацією планів із зведення тут багатоповерхівок працювали компанії із оточення бізнесмена та народного депутата VI та IX скликань (обирався від “Партії регіонів” та “Опозиційної платформи – За життя”) Вадима Столара, бізнесмена із Дніпра Геннадія Корбана та інших впливових осіб. Проти активно виступала громадськість. Активісти намагалися переконати владу Києва, що ця місцевість має отримати захист від забудови – зважаючи на її історичну та ландшафтну цінність.  Лише в липні 2022 року столична міськрада формально пішла назустріч громаді та погодила створення ландшафтного заказника “Протасів яр” на території 20,5 га. Щоправда, таке рішення наразі викликає багато питань. Зокрема, в межі цього заказника увійшли ділянки, які знаходяться у приватній власності, і наразі незрозуміло, чи погоджуються ці землекористувачі з такою позицією Київради. Також варто зазначити, що інші "цінні" території навколо Протасового Яру, зокрема і Батиєва гора, станом на сьогодні від забудови не захищені. Читайте: Крізь роки боротьби та протестів: Київрада оголосила “Протасів яр” ландшафтним заказником Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вагра” було засноване у вересні 1996 року. Із 2005 року власником цієї компанії є згаданий вище киянин Вагіф Абдуллаєв, який з 2006 року також є керівником цього ТОВ. Зазначимо, ця особа також є кінцевим бенефіціаром ТОВ "Н.В. Інвест" – компанії, якій КМДА у січні 2020 року видала містобудівні умови та обмеження (МУО) на проектування будівництва медичного центру по вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46-В у тому ж Солом'янському районі столиці. Отримати цей документ компанії вдалося лише з другої спроби – за два роки до цього столична влада КМДА відмовилась надавати МУО, аргументуючи це невідповідністю планів замовника цільовому призначенню ділянки. У зв'язку з цим ТОВ "Н.В.Інвест" “пішло до суду”, де й довело своє право на будівництво. Читайте: КГГА со второго раза разрешила строить медцентр на Соломенке Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен Фото: колаж КВКиївВлада

Компанія “Inspiration Solutions S.A” (Панама) вимагає від служителів Феміди скасувати реєстрацію комунальної власності на дві ділянки землі загальною площею більш ніж 6,5 га на Трухановому острові в Києві (орієнтовна ринкова ціна – близько 12 млн доларів). Такі вимоги позивач аргументує наявністю на цій землі його майна. Схоже, ця історія “погано пахне”. Реєстрацією чомусь займалося не столичне управління Держгеокадастру, а його Кіровоградське та Дніпропетровське управління. При цьому, є підозра, що панамська компанія використала схему пошуку “правильного судді”. Як стало відомо KВ, на 29 серпня 2022 року заплановано засідання Господарського суду Києва по справі №910/20106/21.Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках цього провадження компанія “Inspiration Solutions S.A” (Панама) вимагає скасування рішень щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі двох ділянок на Трухановому острові загальною площею 6,56 га (кадастрові номери – 8000000000:66:438:0004 та 8000000000:66:438:0080). Відповідачами у цій справі виступають Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та Київрада. Примітно, що третіми особами на стороні позивача вказано КП “Плесо” і Департамент земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), а третіми особами на стороні Держгеокадастру – головні управління в Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Як повідомив KВ столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, наразі встановити усі обставини цієї справи проблематично, адже більшість державних реєстрів та баз даних, у тому числі кадастрова карта на сайті Держгеокадастру, наразі не працюють у зв'язку з воєнним станом. На сьогодні лише відомо, що державну реєстрацію спірних земельних ділянок здійснили згадані вище два обласні управління Держгеокадастру. Зважаючи на цей та інші факти, на думку Олександра Дядюка, дана історія “погано пахне”. “Я так думаю, що Держгеокадастр зареєстрував ці ділянки як комунальну власність. У свою чергу, позивач, схоже, претендує на цю землю як на приватну власність. Дана компанія свої вимоги аргументує статтею 120 Земельного кодексу України – перехід права на земельну ділянку у разі набуття прав власності на нерухоме майно, яке на ній розміщено. Тому, ймовірно, у них там є якесь майно. Я дивився по супутниковим знімкам на карті, там були розміщені якісь корти – можливо, мова йде про них. Але слід пам'ятати, що отримати у власність ділянку під якимось майном можливо, якщо у попереднього власника цього майна було оформлено право користування цією землею. У даному випадку цього не було – земля не була нікому відведена. Вони (позивач, – КВ) явно хочуть під шумок [війни] отримати 6,5 га землі на Трухановому острові. Але і реєстрація, проведена органами Держгеокадастру, як на мене, також “мутна”. Про це, наприклад, свідчить той факт, що її здійснювали органи Держгеокадастру з інших регіонів, а не столичне управління. Де Труханів острів, а де – Кропивницький та Дніпро?” – розповів Олександр Дядюк. Також адвокат звернув увагу на те, що позивач при подачі позову, ймовірно, використав схему пошуку “правильного судді”. Його суть дуже проста. Компанія подає позов, і якщо справа потрапляє на потрібного суддю, то позивач усуває недоліки і справа починається розглядатись. Якщо ж автоматизована система розподілу судових справ “розписала” провадження не на того суддю, який потрібен позивачу, то недолік не усувається, і суддя залишає позов без розгляду, після чого подається новий позов. І так до тих пір, поки справа все ж таки не потрапить до потрібного судді. У даному випадку провадження спочатку мало опинитися на розгляді судді Євгена Павленка, потім – Артема Привалова, аж поки нарешті цей “жереб не впав” на суддю Вікторію Джарту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Наразі Олександр Дядюк не береться прогнозувати, яким буде результат розгляду цього судового спору. Проте, за його словами, столична громадськість готова долучитися до захисту цієї землі, яка оцінюється приблизно в 12 млн доларів (за “довоєнними” ринковими цінами. – KВ).  “Ми (громадські активісти. – KВ) плануємо вступити до цієї справи третіми особами. Ми не можемо допустити переходу цієї землі у приватну власність. Це – рекреаційна територія, землі оздоровлення. Якщо ця земля перейде у приватну власність, її власник зможе її огородити, і ми, кияни, залишимось без доступу до неї”, – розповів KВ Олександр Дядюк. Зазначимо, встановити власника компанії “Inspiration Solutions S.A” достатньо проблематично – через її реєстрацію в Панамі такі дані у відкритому доступі відсутні. Цілком можливо, що у майбутньому така інформація стане відкритою. Наприклад – коли стане відомо, хто захищатиме інтереси позивача в Господарському суді, адже часто буває, що великі компанії використовують послуги адвокатів із конкретних юридичних фірм або афілійованих адвокатських бюро. Тобто – є ймовірність, що прізвище адвоката допоможе встановити бенефіціарів цієї панамської компанії. Між тим, відомо, що “Inspiration Solutions S.A” станом на 2018 рік орендувала приміщення в будівлі на вул. Верхній Вал, 30 в Києві, за право власності на яку раніше “судилися” декілька компаній. Як неодноразово повідомляла KВ, столична влада регулярно заявляє про те, що Труханів острів повинен залишатися рекреаційною зоною, і користувачі ділянок на його території не повинні зводити будь-які "капітальні споруди". Для цього ще в травні 2015 році Київрада ввела відповідний мораторій. Проте влітку 2015 року активісти зняли з повітря десятки елітних будинків, розважальних комплексів та ресторанів, збудованих тут за останні роки. На цьому історія не завершилася – скандали щодо можливої забудови даної території періодично виникали і сім років потому, адже цей острів дійсно є ласим шматком для багатьох впливових і “грошовитих” бізнесменів. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада поновила на 10 років договір оренди ділянки на цьому острові для ПП “Цавіста” – компанії з орбіти депутата столичної міськради Михайла Царенка (фракція “Опозиційна платформа – За життя”). Ця земля поки що вільна від споруд, проте вказане підприємство збирається збудувати там комплекс відпочинку з кафе та автостоянкою. Крім того, у жовтні минулого року столична міськрада на такий же термін поновили договір оренди ділянки на Трухановому острові для компанії з оточення екс-прем'єра Миколи Азарова – ТОВ “Яхт-клуб “Локомотив”. У даному випадку мала місце цікава ситуація: майно на цій землі (човнова станція), під обслуговування та експлуатацію якого влада виділяла дану ділянку, то “зникало з паперів”, то знову “з'являлося”.  Читайте: Киевсовет отдал очередной кусок Труханова острова частной фирме, – Гриценко Не менш гучні події мали місце в січні 2022 року. Тоді благодійна організація "ДОСК "Мала флотилія" заявила про рейдерське захоплення водно-спортивної бази "Зеніт" на Трухановому острові (Паркова дорога, 28), яка використовується для занять гребним спортом. За даними організації, майно цієї бази за сумнівних обставин було перереєстровано на ТОВ “УСБ “Зеніт”. При цьому, дана компанія також зареєструвала за собою право власності на об'єкти на цій території, яких там насправді не було (ресторан, лазня та 14 котеджів), що очевидно натякало на плани ТОВ “УСБ “Зеніт” забудувати ділянку орієнтовною площею близько 2 га. Читайте: Вместо водно-спортивной базы на Трухановом острове может появиться ресторан, баня и 14 коттеджей Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки голови Держгеокадастру з 3 березня 2021 року тимчасово виконує Сергій Завадський (директор Департаменту ведення державного земельного кадастру Держгеокадастру, на колажі праворуч). У своїй діяльності цей орган підпорядковується Міністерству аграрної політики та продовольства України, яке з 24 березня 2022 року очолює Микола Сольський. Фото: колаж КВКиївВлада

За позовом Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) суд конфіскував 3,6 млн гривень у голови Васильківського міського районного суду Максима Ковбеля. У позові йшлося про конфіскацію 5,7 млн гривень, однак суд конфіскував лише частину з цієї суми. Наразі у САП вирішують, чи оскаржувати це рішення суду.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні на телеграм-каналі NABU Daily журналіста Олега Новікова. Підписуйтесь на “КиївВладу”   САП зверталася до Вищого антикорупційного суду із проханням конфіскувати в голови Васильківського міського районного суду Максима Ковбеля 5,7 млн гривень, походження яких викликала обґрунтований сумнів. НАБУ і САП встановили, що Максим Ковбель набув у власність квартиру в Києві площею 142 кв.м. та автомобіль, загальна вартість яких складає 6,7 млн гривень. В ході аналізу його доходів та майнового стану було виявлено, що такі кошти не могли бути набуті за рахунок законних доходів судді. Проте, наразі суд задовільнив конфіскацію лише 3,6 млн гривень, у САП після повного ознайомлення з рішенням суду можуть його оскаржити.  Суддя Ковбель свого часу виправдав колишнього нардепа Сергія Пашинського, який був звинувачений у завданні тяжких тілесних ушкоджень В'ячеславу Хімікусу.  "За версією обвинувачення, ввечері 31 грудня 2016 року Пашинський на дорозі біля Василькова Київської області прострелив із пістолета ногу Хімікусу: нібито нардеп із дружиною ледь не в’їхали в авто з вимкненими габаритами посеред неосвітленої дороги, а коли зробив зауваження – чоловік кинувся на нього з пляшкою та погрозами",– пише журналіст Олега Новікова.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Повідомляється, що у постраждалого після отримання ушкоджень настала інвалідність. Кримінальне провадження у відношенні Пашинського було закрито, колишньому нардепу навіть повернули його пістолет після інциденту.  Читайте: Суд оправдал экс-нардепа Сергея Пашинского по делу о стрельбе с потерпевшим Фото: телеграм-канал NABU Daily Олега НовіковаКиївВлада

Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (Конкурсна комісія ВККС) відновила роботу і продовжує конкурс з 15 липня 2022 року. Про це KВ стало відомо з повідомлення Конкурсної комісії ВККС. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Як повідомляється, 13 липня 2022 року Конкурсна комісія ВККС відновила свою роботу та оголосила про поновлення конкурсу на зайняття посади члена ВККС під час офіційного засідання Конкурсної комісії, яке відбулося у Варшаві (Польща), і транслювалось в режимі реального часу. Під час засідання, члени комісії наголосили на важливості продовження своєї роботи з метою здійснення реформи судової системи та набуття Україною членства в Європейському Союзі. “В цей непростий час Конкурсна комісія визнає своїм обов’язком зробити все можливе, щоб продовжити проведення конкурсу на посади членів ВККС на засадах неупередженості, прозорості, професійності, незалежності та доброчесності. Для цього важливим є широке залучення юридичної спільноти до участі у конкурсі на посади членів ВККС, які мають найвищий рівень доброчесності та діють незалежно та неупереджено”, – зазначили у Конкурсній комісії ВККС. Під час зустрічі, як зазначається, члени комісії узгодили новий період подання аплікаційних заяв, а саме: з 15 липня 2022 до 22 серпня 2022 включно. Заяви, що були подані до моменту призупинення конкурсних процедур, вважаються чинними, так само як і документи, що були додані до вказаних заяв. Крім того, комісія під час засідання затвердила зміни, що сприятимуть її роботі в умовах воєнного стану в Україні.   "Через ускладнення обліку декларацій про майновий стан, а також через зміни у правовому регулюванні порядку видачі довідок про відсутність судимості, Конкурсною комісією створено умови сприяння поданню аплікаційних документів. Зокрема, на теперішній час кандидати можуть подати замість тексту декларації та відповідної довідки про відсутність судимості, лише заяву про факт та дату подання цієї декларації до НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції), та заяву про відсутність судимості та кримінального переслідування. Конкурсною комісією ухвалено рішення, що тести IQ та загальних здібностей проводитись не будуть. Зазначені зміни внесені до Регламенту Комісії та будуть опубліковані на сайті Вищої ради правосуддя", – розповіди у Конкурсній комісії ВККС та наголосили, що 13 липня 2022 року була також проведена інформаційно-орієнтаційну сесію для потенційних кандидатів, на якій більш детально роз‘яснені зміни у  процедурі конкурсу та подання документів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, ВККС не працює вже майже три  роки і з метою  поновлення  її роботи  створена Конкурсна комісія, яка  добере кандидатів на посади членів ВККС на засадах прозорого конкурсу. Комісією оголошено конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, приймання заяв на участь розпочалось з 4 лютого 2022 року і мало тривати до 4 березня 2022 року та було призупинено через російську агресію. До участі у конкурсі допускаються правники-громадяни України, що мають вищу юридичну освіту,  стаж професійної діяльності  у сфері права не менше 15 років, володіють державною мовою та відповідають критеріям доброчесності і професійної компетентності. Читайте: Розпочала роботу конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів УкраїниПризначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є важливою складової судової реформи, адже дозволить поновити роботу ВККС з добору суддів на поповнення суддівського корпусу та завершити  кваліфікаційне оцінювання діючих суддів. Членами Конкурсної комісії є Сергій Верланов – суддя Київського апеляційного суду, Євген Мєзєнцев – суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, Іван Міщенко – суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Роберт Брукхайсен – колишній спеціальний прокурор відділу боротьби з шахрайством в особливо великих розмірах Прокуратури (Нідерланди), Тед Зажечни – суддя у відставці федерального суду Королівської лави провінції Саскачеван (Канада)  та Стівен Маркмен – голова Верховного Суду штату Мічиган (США), у відставці. Фото: Конкурсна комісія ВККС КиївВлада

Вчора, 5 липня, поліція нагрянула з перевіркою до ресторану Slavutych Beach Club – зони відпочинку у Києві на березі Дніпра. Адвокат ресторану висловив глибоку незгоду з діями правоохоронних органів, вказуючи на порушення законних норм та участь у перевірці відстороненого від роботи керівника окружної прокуратури Подільського району Києва Сергія Ходоковського. Відповідні запити надіслано до всіх інстанцій, включаючи Офіс генпрокурора. Про це KВ стало відомо від працівників ресторану  та адвокатів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Об 11:00 група з 9 осіб у складі співробітників поліції та Державної екологічної служби почали оглядати земельну ділянку, де розташована зона відпочинку.За інформацією джерел KВ, групу курував керівник окружної прокуратури Подільського району Сергій Ходоківський, якого, за даними джерел, в середині червня було відсторонено від виконання обов'язків за свавілля та користолюбство. Проте його не звільнено і, за словами джерел, він зберігає вплив на Подільську прокуратуру. Адвокатська компанія, що представляє інтереси комплексу Slavutich beach club підкреслює, що дії контролюючих органів були упереджені, обшук проводився безпідставно і мав на меті чинити тиск на власників бізнесу, мабуть, з метою збагатитися. За словами адвокатів, це типова схема комерційного шантажу, коли створені владою проблеми невдовзі пропонують вирішити за невелику компенсацію. Однак  в цьому випадку адвокати мають намір оскаржити кожну дію перевіряючих структур у суді, покарати винних та знеструмити звичну схему здирництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За словами адвоката Катерини Лазаренко, яка представляє інтереси Slavutich beach club, слідча група допустила низку грубих порушень. “Слідчі порушили ч.2 ст 236 КПК України, яка передбачає проведення обшуку у час, коли завдається найменшої шкоди суб'єкту. У нашому випадку, слідчі повинні розуміти, що, нагрянувши в комплекс для відпочинку об 11 годині дня, вони тим самим завдають більшої шкоди”, – сказала адвокат. Також слідчі дії проводилися у першій половині дня, коли комплекс приймав безліч відвідувачів, що створювало незручності як для гостей, так і для персоналу комплексу, додала адвокат. Вона наголосила, що слідчі та представники екологічної інспекції заходили на кухню ресторану у вуличному взутті, без спецодягу. “Оперативні співробітники навіть не показали відповідних розпоряджень на проведення слідчих дій, чим порушили ч.2 ст. 234 КПК”, – повідомила адвокат. За її словами, порушення допустили слідчий та суддя, які давали дозвіл на проведення обшуку: суддя порушуючи п. 5 ч. 2 ст. 235 КПК не вказав власника приміщення, де проводили обшук, а слідчий Євген Баранюк не надав екземпляр протоколу огляду представникам закладу. Крім того, рішення суду стосувалося огляду 13000 га землі, а прийшли слідчі безпосередньо на Slavutych Beach Club. На момент виходу матеріалу ніхто з вищезгаданих органів влади не прокоментував ситуацію. Коментувати журналістам свої дії правоохоронці та екологічна інспекція на місці відмовилися, пославшись на прес-службу своїх відомств. Адвокат надіслала відповідні запити до всіх зацікавлених структур, у тому числі до Офісу генпрокурора, з проханням прокоментувати: яким чином відсторонений прокурор Сергій Ходоківський зберігає вплив на слідчу групу, роздає доручення слідчим, і чи є нормою шантаж бізнесу під час війни.Фото ті відео: надані адвокатамиКиївВлада

Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) нещодавно відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому в задоволенні його позову до Київради про скасування скандально відомого Детального плану території (ДПТ) Мінського масиву. Суддю Павла Григоровича не переконали аргументи стосовно того, що столична влада, схвалюючи цей документ, допустила численні порушення: основні положення ДПТ суперечать діючому Генплану Києва та профільному законодавству України, а його реалізація призведе до колапсу соціальної та транспортної інфраструктури Оболонського району. Позивач обіцяє продовжити боротися за відміну вказаного ДПТ, але це явно буде не просто. У тому, щоб цей ДПТ “працював” дуже зацікавлена компанія із орбіти потужного забудовника “Stolitsa Group”. Вже під час судового спору забудовники навіть змогли отримати від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування тотальної забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця”.  Як стало відомо KВ, 30 червня 2022 року ОАСК відмовив столичному юристу Олександру Кучерявому у задоволенні його позову до Київради про скасування її рішення №1455/1496 від 10 червня 2021 року, яким було затверджено ДПТ Мінського масиву (справа №640/25171/21).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це позивач повідомив на своїй сторінці у Facebook, уточнивши, що четкі обставини відмови йому поки що невідомі, бо рішення суду ще не опубліковане. При цьому, за словами Олександра Кучерявого, суддя по цій справі Павло Григорович в судовій залі вибачився перед громадою за таке рішення. Також юрист пообіцяв, що буде оспорювати цей судовий вердикт в суді апеляційної інстанції. Причини оскарження У позові, який було подано наприкінці літа минулого року і який є в розпорядженні KВ, Олександр Кучерявий вказує на низку порушень, які були допущені столичною владою при підготовці та затвердженні вказаного ДПТ. Позивач впевнений, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок. Річ у тому, що земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані), має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). У цьому випадку, як вважає юрист, не має підстав вважати, що ДПТ уточнює Генплан, як цього вимагає законодавство України.  Також Олександр Кучерявий у своєму позові вказав на те, що облаштування буферного парку “Берізка-Шевченко”, яке було передбачено даним ДПТ, також є грубим порушенням, адже українське законодавство забороняє зміну територій, на яких розташовані ліси, сквери та парки. Очевидно, мова йде про те, що не можна просто так взяти території КП “Святошинське лісопаркове господарство” і зробити з них парк.  Крім того, юрист зазначив, що при розробці цього ДПТ міська влада не мала підстав використовувати положення проєкту Генерального плану Києва до 2025 року – документу, який не затверджено. В ДПТ Мінського масиву дійсно є посилання на вказаний проєкт.  Також Олександр Кучерявий вказав на те, що столична громада жодного разу не схвалила проєкт даного ДПТ ні на одному з громадських слухань та зборів з цього питання.  Не менш важливим, на думку позивача, є і той факт, що затвердження цього ДПТ суперечить державним інтересам. Мова йде про те, що Фонд державного майна України (ФДМУ) ще до прийняття цього рішення, 13 травня 2021 року, своїм листом попрохав міського голову Києва Віталія Кличка не розглядати цей детальний план, адже в результаті його затвердження може понести збитки агрокомбінат “Пуща-Водиця” – це держпідприємство має у користуванні земельні ділянки, які увійшли в цей ДПТ. Як повідомив KВ Олександр Кучерявий, представники Київради під час судових засідань стверджували, що порушень при затвердженні вказаного ДПТ немає. При цьому, на думку юриста, його колеги із столичної міськради часто демонстрували непідготовленість до судового процесу і намагалися переконати суддю, що позивач не має права звертатися до суду. Мовляв, його права та інтереси при затвердженні цього ДПТ ніяким чином не були порушені. У свою чергу, представники Департаменту містобудування та архітектури КМДА (третя особа на стороні відповідача. – KВ), який подавав проєкт цього ДПТ на розгляд Київради, і зовсім не були присутніми на жодному судовому засіданні в рамках згаданого провадження. “Реалізація цього ДПТ спричинить суцільний колапс соціальної інфраструктури Мінського масиву та Оболонського району, де переповнені дитячі садочки, школи, поліклініки, дороги, парковки, громадський транспорт тощо. Вона перетворить здоровий лісовий квартал на “парк”. Вона може знищити гаражний кооператив “Мінський”, де розміщено приблизно 400 гаражів, власники яких здебільшого мають оформлене право власності та виступали категорично проти прийняття цього ДПТ. Цей ДПТ демонструє вседозволеність з плюндруванням норм законодавства, зокрема в сфері містобудування, та "безцінність" громадської думки для влади. Громада провела десятки акцій протесту проти цього незаконного ДПТ, але міська влада так і не почула киян”, – вважає Олександр Кучерявий. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Для кого розробляли ДПТ Мінського масиву 29 листопада 2011 року між ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” і ТОВ “Датоліт” було укладено інвестиційний договір №2911-1-ід/11 на житлову забудову території в Оболонському районі Києва з об'єктами соціально-побутового призначення та інженерно-транспортною інфраструктурою (5 березня 2013 року цей договір було переукладено в новій редакції. – KВ).  Згідно з цією угодою, вказане ТОВ отримало можливість забудовувати землю площею 31,7 га (дві ділянки: площею 29,7 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010 та площею 2 га з кадастровим номером 8000000000:78:137:0005) на півночі Мінського масиву, яка знаходиться в постійному користуванні зазначеного держпідприємства. В обмін на це ТОВ “Датоліт” пообіцяло передати ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” певний відсоток житлових площ в побудованих на цій території будинках. У зв'язку з тим, що цей договір відсутній у відкритому доступі, встановити точний розмір узгодженої “компенсації” наразі проблематично. Проте, відомо, що у той період це держпідприємство передавало землі під забудову різним компаніям під зобов'язання надати йому близько 4-5% площ або компенсацію вартості таких площ. ТОВ “Датоліт” почало підготовку до освоєння цієї землі не відразу. Лише в 2019 році компанія проінвестувала кошти у розробку Департаментом містобудування і архітектури КМДА згаданого вище ДПТ Мінського масиву. Наприкінці того ж року вказаний департамент розпочав “розгляд цього документу та врахування пропозицій громадськості до нього”.  Через півтора року, 12 березня 2021 року, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник спільно з Департаментом містобудування і архітектури КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення №08/231-935/ПР про затвердження цього ДПТ. У документі вказувалося, що прийняття цього рішення пов'язане з необхідністю ефективного використання вказаної території, розв'язанням проблеми транспортного обслуговування на ній, формування на цій території нових житлових та громадських комплексів, а також з необхідністю створення на Мінському масиві розвиненої соціальної інфраструктури. Як приймали скандальний ДПТ Протягом першого півріччя 2021 року згаданий проєкт рішення декілька разів виносився на розгляд депутатів Київради, проте народні обранці не поспішали його затверджувати – у тому числі через протести громадськості, яка виступала й виступає проти тотальної забудови північної частини Мінського масиву. Також лунали заяви про те, що цей документ хочуть прийняти виключно в інтересах Влади Молчанової та  "Stolitsa Group". Врешті-решт, 10 червня 2021 року вищезгаданим рішенням №1455/1496 цей ДПТ зі скандалом було затверджено столичною міськрадою.  Для того, щоб це стало можливим, дуже постаралися депутати від фракції “УДАР”. Вони активно закликали колег до компромісу та пропонували до ДПТ багато правок, які стосувались збільшення кількості на відповідній території машиномісць та потужностей дитсадків та шкіл. Опоненти зауважували, що це не має значення, бо забудовник буде зосереджений саме на створенні великого об'єму нового житла, а соціальна та транспортна інфраструктура традиційно будується за кошти міського бюджету, що дуже проблематично. В результаті, як водиться, перемогла та більшість депутатського корпусу, яка традиційно лобіює інтереси забудовників.  Так і був затверджений ДПТ у межах вулиць Кондратюка, Майорова, північного та західного кордону лісу в Оболонському районі Києва. Вказаний документ охопив територію загальною площею 94,45 га. Як повідомляється в ДПТ, більшу частину цієї території становлять лісові квартали КП “Святошинське лісопаркове господарство”, ділянки непрацюючого тепличного господарства ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” (земля сільськогосподарського призначення. – KВ) тощо.  У підсумку, даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови впродовж найближчих семи років більш ніж у 200 разів – з 0,11 га до 24,8 га. Мова йшла саме про заплановану забудову ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:137:0010, яку ТОВ “Датоліт” має право освоювати на підставі вищезгаданого інвестдоговору з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. У документі уточнюється, що на цій землі планується будівництво 19 багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище 16 поверхів загальною площею 366,2 тис. кв.м. (6,3 тис. квартир). Внаслідок цього, кількість населення на даній території має збільшитися з “нуля” до 11,4 тис. осіб. По факту в цій місцевості поки що розташований лише один недобудований приватний будинок, у якому ніхто не проживає.  Зазначимо, що у запропонованій Київраді редакції ДПТ повідомлялося, що для усіх мешканців нового житлового масиву детальним планом території також передбачено створення 2940 місць для зберігання транспорту в багатоповерхових надземних і напівзаглиблених паркінгах. Частину цих місць – 1190 машиномісць – було заплановано створити в межах нових житлових кварталів, а іншу частину -  на території існуючих гаражних боксів, які експлуатує гаражно-будівельний кооператив (ГБК)  “Мінський” (на ділянці площею 2 га, яку було передано під забудову ТОВ “Датоліт”. – KВ). При цьому, в початковій редакції ДПТ повідомлялось, що 540 місць планується передати вказаному кооперативу в якості компенсації за “ліквідовані бокси”.  Такі вихідні дані ДПТ стали причиною суперечок серед депутатів Київради, які вказували на недостатню кількість машиномісць та на порушення інтересів власників гаражів у ГБК “Мінський”. У зв'язку з цим, у рішення про затвердження цього детального плану, на вимогу членів фракції “УДАР”, були внесені норми про те, що при видачі дозволів, спрямованих на реалізацію даного ДПТ, повинно бути враховано, що частина ділянки, де розташовані гаражні бокси ГБК "Мінський", має бути передана в користування згаданого кооперативу, а майнові права власників цих гаражних боксів "мають бути дотримані".  Крім того, за ініціативою депутатів-”ударівців” у рішенні було прописано, що при видачі тих же дозволів має враховуватися норма, за якою забудовники мають створити на цій території більше машиномісць – 3160 місць для постійного зберігання транспорту і 900 місць для тимчасового зберігання автомобілів. У початковій редакції ДПТ було вказано, що потреба мешканців нового житлового масиву в закладах дошкільної освіти повинна бути забезпечена шляхом будівництва окремо розташованого дитячого садку на 240 місць та двох вбудовано-прибудованих закладів на 80 та 100 місць. Тобто, усього мова йшла про 420 місць. Також у документі було вказано, що на цій території планується будівництво комплексу об’єднаних закладів загальної середньої освіти з закладом професійної освіти, розрахованого на 1500 учнів.  Втім, при розгляді цього питання в сесійній залі було погоджено, що при видачі подальших дозволів має враховуватися норма стосовно того, що кількість місць у дитячих садках має складати 600 дітей, а в згаданому закладі загальної середньої освіти -  1800 учнів.  В запропонованій для розгляду редакції ДПТ повідомлялося, що будівництво нових лікарень на цій території не планується, а потреби мешканців у закладах охорони здоров'я мають бути забезпечені за рахунок тих установ, які наразі функціонують на Мінському масиві. Цю норму депутати столичної міськради вирішили не змінювати.  Особливий акцент у ДПТ було зроблено на розвитку рекреаційних територій. У документі вказувалося, що в рамках його реалізації заплановано створення буферного парку “Берізка-Шевченко”, який має розташовуватися в межах земельної ділянки площею 31,67 га (лісовий квартал №114, за який відповідає КП “Святошинське лісопаркове господарство”). При цьому в ДПТ повідомлялось, що розміри цього парку будуть "перевищувати нормативні вимоги у 3 рази". Читайте: В Оболонском районе Киева может появиться парк площадью больше 30 гектаров Старт новій забудові Вже 13 січня 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №45 видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлового комплексу з об’єктами соціального (дошкільні навчальні заклади, комплекс об’єднаних закладів загальної середньої освіти), побутового, торговельного призначення та гаражами на вул. Вишгородській, 150 в Оболонському районі Києва. Цим документом міська влада дала старт реалізації згаданого ДПТ та майбутній забудові даної місцевості.  Наразі вказані МУО відсутні у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якому публікуються відповідні дозволи, на час воєнного стану заблоковано для громадськості. Проте, більшість вихідних даних майбутніх об'єктів будівництва, передбачених згаданим документом, зафіксовані в інших публічних джерелах. Так, в МУО повідомлялося, що забудові підлягають дві земельні ділянки, які знаходяться в постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та які ТОВ "Датоліт" має право забудовувати на підставі вищезгаданого інвестдоговору – площею 29,7 га і 2 га відповідно. Згідно з документом, на першій ділянці планується будівництво житла та соціальної інфраструктури (школа, дитсадки тощо), а на другій, де знаходяться гаражні бокси ГБК “Мінський” – багатоповерхові гаражі. Згідно з МУО, максимальна висота будівель та споруд, які можуть бути побудовані на цій землі, не має перевищувати 73,5 метрів (близько 25-26 поверхів. – KВ). При цьому, не дивлячись на вимоги рішення про затвердження ДПТ, в МУО було передбачено, що кількість місць в дитсадках на цій території має скласти 420 місць, у школі – 1500 місць, а кількість місць для зберігання транспорту має дорівнювати 3270. Кримінальні провадження і судові спори Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу “співпрацю” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ "Датоліт". Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців держпідприємства та керівників компанії-забудовника так і “не дочекалася” обвинувального вироку. Так, в рамках кримінального провадження яке було відкрите Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України, правоохоронці розслідували факти можливого незаконного відчуження земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальники” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен. Серед компаній, які отримали від держпідприємства землю на, ймовірно, сумнівних підставах, згадувалося і ТОВ “Датоліт”. Крім того, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів на право забудови земель, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови. І в даному випадку  слідчих також зацікавила угода ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” з ТОВ “Датоліт”. При цьому, незважаючи на відсутність результатів при розслідуванні кримінальних проваджень, суперечки щодо використання земель, які знаходяться в користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, не припинилися. Так, у жовтні 2021 року вказане держпідприємство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Датоліт" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2911-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 5 березня 2013 року (справа №910/16929/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано ФДМУ, у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП.  Наразі цей позов ще не розглянуто по суті, тому в матеріалах справи поки немає подробиць стосовно того, на яких підставах та у зв'язку з чим вказані угоди, на думку держпідприємства, повинні бути розірвані. Втім, можна припустити, що у ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” вказують на те, що ці договори не були погоджені Кабінетом Міністрів України, як того вимагає законодаство, а передбачена ними компенсація за право забудови землі “занадто мала” – саме такі аргументи держпідприємство наводило у схожих судових провадженнях. Головні герої За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Датоліт” було зареєстроване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Наталію Угрин, засновниками – кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Датоліт”  офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ “Датоліт” до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії "Stolitsa Group" також є Влада Молчанова (на колажі праворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Примітно, що дружиною члена фракції “ВО “Батьківщина” у Київраді Віталія Нестора є Яна Нестор (Коровченко) – сестра Сергія Коровченка, якого ЗМІ називали цивільним чоловіком Молчанової. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон”, ЖК “Варшавський-2” та ЖК “Варшавський Плюс”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. При цьому, будівництво останнього також супроводжується скандалами та судовими спорами. Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс” ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада