Протягом останнього літнього місяця міська влада Миронівки зробила через публічні закупівлі замовлень на 21,3 млн гривень. Напередодні осені в громаді активно ремонтувати дахи, такі роботи замовлені для двох гімназій, лікарні та навіть місцевого краєзнавчого музею. Замовляли також дорожні роботи, щоправда, тільки дві вулиці планують відремонтувати капітально (вул. Миру та частину вул. Франка), а близько десятка – тільки підлатати. Найбільший підряд серпня віддали компанії, якою раніше керувала не чужа людина – чинний депутат Миронівської міськради та підприємець, що всі свої бюджетні замовлення отримав в межах однойменної громади. Історія про витрати Миронівки Обухівського району Київщини у серпні 2023 року – сорок четверта частина циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у серпні 2023 року Миронівська міська рада та підпорядковані їй підприємства уклали за результатами публічних закупівель 403 договори на 21,3 млн гривень. Найбільші видатки Напередодні нового навчального року найбільшим замовленням у Миронівці стали капремонти покрівель двох гімназій громади – в селах Іванівка (ціна договору – 3,21 млн гривень) та Центральне (ціна договору – 2,51 млн гривень). Роботи по обом навчальним закладам повинні бути завершені до кінця жовтня поточного року. Підписуйтесь на “КиївВладу”   На другомі місці серед видатків Миронівки в серпні – договори на виконання ремонтів дорожнього покриття 13 вулиць міста на загальну суму 3,86 млн гривень. З цих коштів найдорожче – по 1,4 млн гривень – обійдуться капремонти по вул. Миру та по вул. Франка (від вул. Гагаріна до вул. Соборності). На решту грошей замовили поточні ремонти по вулицям Перемоги, Михайлівській (від буд. №73 до вул. Бузницького), Сонячній, Яблуневій, Корсунській, Празької Комуни, Черненка, Шевченка, Стрільця, Слободяника (від буд. №54 до буд. №70-А) та Мазепи (від буд. №23 до буд. 29). Жоден із договорів по вказаним замовленням на Prozorro не опублікований, проте на сторінках відповідних закупівель вказано, що роботи по ним повинні бути завершені до початку вересня поточного року. На третьому місці опинилася закупівля комунальним підприємством "Миронівка-благоустрій" (*) палива, а саме 17 тис. літрів бензину А-92, 21 тис. літрів дизельного палива та 21 тис. літрів газу на загальну суму 2,22 млн гривень. Паливо, згідно з договором, замовник зможе отримувати на АЗС підрядника за адресою вул. Благовіщенська, 56 в Миронівці. Четверте місце посів договір ціною 1,34 млн гривень на проведення капремонту покрівлі та заходи з енергозбереження інфекційного відділення КНП "Миронівська опорна багатопрофільна лікарня". Закінчити ремонтні роботи в медзакладі планують до 30 листопада 2023 року. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Закривають п'ятірку найбільших замовлень покрівельні роботи у ще одному закладі – Миронівському краєзнавчому музеї за 1,16 млн гривень. Відповідний договір не опублікували, однак з інформації на сторінці закупівлі відомо, що роботи повинні завершити до кінця листопада 2023 року. Серед інших замовлень Макарова в серпні також путівки для оздоровлення 33 дітей в Яремче (Івано-Франківська область) на замовлення міськради за 498,3 тис. гривень. Гуманітарний відділ виконкому Миронівської міськради поряд з тарілками та продуктами харчування уклав два загадкові договори загальною ціною 168 тис. гривень на закупівлю обладнання для приготування їжі та інвентарю для харчоблоків. Договори на вказані закупівлі не опубліковані, відтак інформацію про те, що саме закуповується – у відкритому доступі знайти на вдалося. Найбільші підрядники Протягом липня миронівська міська влада робила через Prozorro замовлення у 115 компаній. Найдорожчий договір на проведення за 3,21 млн гривень капремонту покрівлі Іванівської гімназії села Іванівка дістався місцевому ПП “Рембудкомунсервіс” (*).  20 компаній та підприємців, які в серпні отримали в Миронівці замовлення на найбільші суми  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП “Рембудкомунсервіс” зареєстровано в 2004 році у Миронівці. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Засновник та директор – Андрій Горкавенко. Він отримав минулого місяця коштовний підряд в Миронівці також як фізособа – на проведення капремонту “Миронівського краєзнавчого музею” за 1,16 млн гривень.  За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП “Рембудкомунсервіс” уклало 14 договорів на 6,33 млн гривень. Андрій Горкавенко як фізособа підписав 59 договорів майже на 8 млн гривень. Більшість своїх замовлень “Рембудкомунсервіс” та Андрій Горкавенко отримали для виконання робіт в межах Миронівської громади.  В 2019 році підписантом ПП “Рембудкомунсервіс” був Сергій Чиридник. Людина з такими ж ініціалами (Сергій Анатолійович Чиридник) є депутатом Миронівської міськради. Сам Анатолій Чиридник зареєстрований як ФОП та також активно отримує підряди в Миронівці – всього за результатами публічних закупівель йому вдалося отримати сотню підрядів на суму 2,09 млн гривень і всі вони від Миронівської влади, її відділів та підпорядкованих їй КП. Нагадаємо, KВ аналізувала також замовлення миронівської влади за листопад 2022 року. Тоді нею було замовлено товарів, послуг та робіт на понад 20 млн гривень. Більша половина цих грошей була спрямована на природний газ, а також бензин та дизельне паливо. Майже на 4 млн гривень закупили десяток генераторів. Були, хоч і не такі значні, вливання в ремонти закладів освіти громади та амбулаторії в селі Шандра, також дещо витратилися на облаштування автостоянки на вулиці Ватутіна в Миронівці та стерилізацію безпритульних тварин. Крім цього, для Миронівки прикупили тоді два пульти дистанційного управління системою оповіщення та кілька саджанців ялинок.  Читайте: Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Міський голова Миронівки – Віталій Савенко (на колажі). КП “Миронівка-благоустрій” очолює Володимир Рядінський, Гуманітарний відділ виконкому Миронівської міськради – Володимир Нечипоренко. Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик * ПП “Рембудкомунсервіс” (код ЄДРПОУ: 32547164) Фото: колаж KВ КиївВлада

На початку червня 2023 року голови РДА Києва закликали Віталія Кличка подати у відставку. Між тим, очільник столиці залишився при посаді, а четверо голів міських райадміністрацій були звільнені президентом Зеленським. Причин цього кадрового рішення називали дві – проблеми із укриттями та неадекватні закупівлі. Напередодні опалювального сезону 2023-24 років КиївВлада вирішила поспілкуватися із головами столичних районів, щоб зрозуміти, до чого готується місцева влада і на що слід чекати мешканцям. Першим із десяти керівників РДА із виданням зголосився поговорити виконуючий обов’язки голови Святошинської РДА Василь Григоренко. Про стосунки із попередником, укриття, закупівлі, проблеми в комунальному секторі читайте інтерв’ю Василя Григоренка нашим журналістам. KВ: Після трагедії із загибеллю людей біля входу в одне з укриттів Деснянського району, питання бомбосховищ в рази загострилося для усіх районів столиці. Що з укриттями в Святошинському районі? Василь Григоренко: Питання є. Воно менш актуальне для масивів так званої сталінської забудови, де конструктивно були передбачені укриття, і гостріше – для масивів, які будувалися значно пізніше. Основна проблема в тому, що наразі по низці об’єктів освіти, нема можливості облаштувати укриття в підвалах.  Підписуйтесь на “КиївВладу” KВ: Але це ж не означає, що укриття збудувати неможливо? Василь Григоренко: Звичайно. Ми вже отримали топографічні зйомки та зробили бюджетні запити на виготовлення проєктів підземних укриттів для шкіл, які передбачають проведення комплексу робіт таких як: геодезичне вишукування, щодо стану грунту та глибни залягання грунтових вод. KВ: Коли я чую слово “укриття”, то уявляю старий підвал в, якому, в кращому випадку, пофарбовані стіни. При цьому тими самими соцмережам гуляють десятки ескізів модернових бомбосховищ… Василь Григоренко: Так, дуже багато комерційних, гуманітарних, спонсорських проєктів існує. Києву сьогодні потрібні, в тому числі укриття, що захищатимуть від осколкових уражень і якраз такий тип укриттів активно просувається у соцмережах, про які ви згадали. У району також є своя візія, щодо подібного типу об’єктів. Наприклад, облаштування підземнтх укриттів укриття з вентиляцією і усім необхідними під вуличними спортивними майданчиками. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: На скільки людей сумарно розраховані укриття в Святошинському районі? Василь Григоренко: На сьогодні ми дещо наростили кількість укриттів – покриття на 10% більше за населення району. Офіційно, згідно перепису, в районі проживає 340 000 людей, укриття в можуть вмістити 375 000 людей. Це вдалося шляхом домовленостей з інститутами, приватними підприємствами, приводили до ладу комунальні укриття. Але Біличі, Борщагівка, Нивки – це все ще проблемні місця, над якими ми працюємо. KВ: Чи всі школи обладнані укриттями до 1 вересня? Всі з них вийдуть на очне навчання? Василь Григоренко: Що стосується навчального року, ми єдиний район міста Києва, що не має проблем з офлайн початком нового навчального року. Проблема є буквально в 4 закладах освіти, але це питання, знову ж таки, відсутності стандартів для підземних укриттів. Одним з таких закладів освіти є Ліцей №154. Там поруч є коледж НАУ і новозбудований житловий комплекс, з якими ми домовились про користування укриттями. Ось так, шляхом домовленостей, ми поки вирішуємо це питання і паралельно проектуватимемо укриття.  KВ: Спілкуючись з вашими колегами з інших районів, а також з мерами міст Київщини, журналісти КиївВлади часто чують нарікання, що відкриті в режимі 24/7 укриття перетворюються на місця ночівлі для безхатьків. Згодні, що така проблема існує? Василь Григоренко: Є таке. І крадуть з укриттів також, що поробиш… Пропрацьовуємо варіант взяття частини приміщень під охоронну охоронними компаніями. KВ: До речі, район зміг набрати у цьому році перші класи, бо знову ж таки ваші колеги жаліються, що багато дітей вивезли і у перший клас нема кому йти? Василь Григоренко: Першачків в нас багато: ми набрали 126 перших класів, що на 13 більше, ніж минулоріч. А проблема, про яку ви кажете дійсно є. Знаю, що деяких районах близько 40% дітей виїхали, відповідно і недобори в перші класи. А у нас приріст першачків порівняно з минулим роком складає 10%. KВ: Наскільки Святошинський район готовий до цієї зими? Василь Григоренко: Все опалення в районі відбувається за рахунок котелень, в нас немає ТЕЦ. Звісно, це було проблемою під час блекаутів. Зараз у “Київтеплоенерго” 90% котелень мають генератори і необхідний запас палива. Всі школи з генераторами й всі пункти незламності теж. У випадку блекауту ми також готові піднімати воду з бюветів, тобто населення буде забезпечено водою. Сформовані бригади, які постійно на зв’язку і реагуватимуть у надзвичайних ситуацій. Та й труби у найбільш критичних точках ми замінили. От нещодавно виконали ремонт на магістральному трубопроводі. Між двома теплокамерами замість пошкодженної проклали нову сталеву трубу діаметром 700 мм з гідроізоляцією та утепленням. Якщо не буде потужних прильотів, то з цією зимою ми впораємось. Звичайно, в нас досі є зношені міжбудинкові й міжквартальні мережі. Вже є труби для заміни критичних ділянок трубопроводів опалення, чекаємо на поставку труб тепловодопостачання.  KВ: Київ став одним з лідерів за кількістю прийнятих ВПО. Як ведеться робота з цією категорію населення на районному рівні? Василь Григоренко: В нашому районі офіційно проживає 27166 внутрішньо-переміщенних осіб віком старше 18 років й 4 525 дітей. Вони усі зареєстровані у службі соціального захисту, де отримують виплати. Увесь ресурс, що ми можемо направити на допомогу внутрішньо-переміщенним особам і військовим, обов’язково йде туди.  Це стосується й культури: наш Центр культури “Святошин” оголосив набір у хор для військових і цивільних для підтримки один одного та профілактики посттравматичного синдрому – вокалотерапія.  Робота ведеться і в напрямку працевлаштування. Всім, хто сьогодні бажає йти працювати в комунальні служби, може бути надане місце у відремонтованому міні-гуртожитку, який ми створили. Але будемо відверті, що на заробітну плату у 10-12 тисяч готові не всі. Проте, бажаючі все ж таки є. І так як працюють люди зі статусом ВПО – навіть наші кияни іноді так не працюють. Дехто працював комунальником у своїх містах, і це не є для них новою роботою, дехто перекваліфікувався. Переважно йдуть працювати жінки.  KВ: Чому жінок-комунальників влаштовується більше? Василь Григоренко: Для того, щоб влаштуватись чоловіку офіційно на роботу, йому треба пройти через військомат. І це стає наріжним каменем. Тому й працевлаштовуються в основному жінки. Ми можемо забронювати 50% від працівників призовного віку. В нас є дефіцит працівників. Зокрема, 40% двірників нам просто не вистачає.  KВ: Як Святошинський район допомагає військовим? Чи ведеться робота з волонтерами? Василь Григоренко: Ми згуртувались з фондами та бізнесом. Про що йде мова? Наприклад, район на регулярній основі спільно з Громадською спілкою “Асоціація волонтерських команд України”, Благодійною організацією “Міжнародний благодійний фонд “Сприяння розвитку медицини”” та ПрАТ ВКК “СТС” передає продукти харчування підрозділам ГУР. До речі, вже придбали та плануємо до Дня Незалежності України передати підрозділу ГУР автомобіль Ford Ranger. Також підприємці району зібрали кошти на ШВЛ, який передедали війсковому хірургу 251 ОБ ТрО, що проходить службу на Бахмутському напрямку. Громадська спілка “Асоціація волонтерських команд України” придбала та передала військовим 321-ої бригади Сил територіальної оборони міста Києва автомобіль Land Rover – район був поряд і сприяв волонтерам. Провели захід по збору коштів на дрони для 131 окремого батальйону територіальної оборони – зібрали 250 000 грн.  Є також бажання створити реабілітаційний центр для військових. У РДА таких потужностей нема, але якщо на рівні міста дадуть добро, можна разом шукати донати. Там має бути і психологічна реабілітація, і центр дозвілля. Де військові зможуть поспілкуватись з побратимами, отримати розраду та кваліфіковуну медичну допомогу. Місце знайдемо…  KВ: Чи є думки, де можна розташувати такий реабілітаційний центр? Василь Григоренко: В нас в районі 4,5 тисячі мешканців воюють, це тільки ті, хто офіційно прописані. А завтра тут буде можливо жити 10 000 тих, хто повернеться з фронту.  Є декілька занедбаних будівель, які не експлуатуються. Тож, вони можуть стати місцем для реабілітаційного центру. Зокрема, будівля на вулиці Верховинній, 39.  Але це гра в довгу, потреба є вже зараз. Наразі опрацьовуємо варіант облаштування реабілітаційних кабінетів по району. Фото: тут може бути реабілітаційний центр для воїнів KВ: До речі, про багатоповерхівки. Громадські активісти критикують в тому числі Святошинський район, що під ЖК віддаються зелені зони. Василь Григоренко: Є така критика. Не буду заглиблюватися в питання, чи доречна вона на адресу РДА, але позицію маю: зелені зони потрібно максимально зберегти. З одного боку,  в нас є ще вільне місце, в нас не така щільна забудова як, наприклад, в центральних районах. З іншого в нас є вікові сосни, справжній природній спадок. Це варварство перетворювати його на житлові комлекси. Хочете будувати й інвестувати – вкладайте в бази відпочинку, табори для дітей, до нашого району дотична чудова природа і це треба враховувати. І ці ж бази будуть заповнюватися дітьми, бо потреба є – місто щорічно закуповує путівки для відпочинку дітей. Але поки це мої мрії й фантазії, давайте поки йде війна концентруватися на реаліях.  KВ: Зараз місцеву владу критикують за закупівлі, які не на часі: барабани, бруківка, декоративні саджанці… Василь Григоренко: Перше, з чого я почав, коли став в.о голови Святошинської РДА (Президент України 1 липня 2023 року звільнив з посади голову Святошинської РДА Сергія Павловського, – КВ) це взяв ручку і переглянув заплановані закупівлі. Повикреслював все, що зараз не на часі. Не потрібні нам зараз нові стільці, оргтехніка, кондиціонери, ремонти в кабінетах, зрізав закупівлі навіть на туалетний папір подекуди. Відкоригував і з урахуванням першочерговості перенаправили 18 млн. зі спеціального фонду на облаштування укриттів в закладах освіти. Я одразу попередив підлеглих, що не треба ставити питання, що не є терміновими. Питання фарбування стін в під’їзді не є зараз критично важливим. Найменша можливість зараз має бути спрямована на безпеку та підготовку до зими. Але не все пішло під ніж. Була, наприклад, дискусія, чи варто робити ремонт у тенісному клубі. Багато, хто говорить не на часі, але я зайшов декілька разів туди і кожного разу бачив військових. То може й на часі? Людям теж треба берегти своє ментальне здоров’я й мати якесь дозвілля.  Також оголосили реконструкцію нежитлової будівлі на Якуба Коласа, 8а для надання соціальних та реабілітаційних послуг для осіб з інвалідністю. Об’єкт великий, але потреба в ньому є і буде. KВ: Кажуть, що у вас були складні стосунки із головою РДА Сергієм Павловським, а зараз команда, яку він набирав у район навіть саботує вашу роботу. Василь Григоренко: З колишнім головою РДА ми іноді мали різні погляди на речі з огляду на різний життєвий досвід, але в цілому перебували у нормальних робочих стосунках.  Стосовно ж саботування, скажу так: іноді буває саботування роботи адміністрації, іноді досить велике. Подробиць не буде, адже проблема вирішуються. Кадрові рішення зараз на часі і вони є. Ну і однодумці є, які хочуть працювати на благо держави і працюють.  Також концентруюсь на роботі з громадськістю, з волонтерами. Вперше за 3 роки зібрав людей і просто поговорив. Про болі, про мрії, про потреби.. Деякі питання вдалось вирішити –  простим діалогом, бо рішення лежали на поверхні, їх просто не шукали… KВ: Чи бачите ви себе на посаді голови Святошинської РДА без приставки в.о.? Василь Григоренко: Сьогодні це вирішувати не мені. Якщо буде такий наказ, то однозначно будемо працювати і його виконувати.  KВ: Якщо трохи пофантазувати, який Святошинський район буде для вас ідеальним? Василь Григоренко: Після перемоги треба шукати інвесторів і будувати сучасні будинки по новим технологіям. Отак, почати, наприклад, з Південної борщагівки або Нивок, й йти далі. Будинок збудували, переселили людей, старий знесли. І таким чином омолоджувати Святошинський район. Але це дуже глобально. Це все після Перемоги.  Читайте: 90% забудовників відсіяли від участі в програмі “єОселя”, – комерційний директор “Інтергал-Буд” Лаєвська Фото: Євген Лоюк. КиївВлада

Будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. KВ: Кабмін розширив програму "єОселя" з 1 серпня. Хто і як тепер може взяти пільгову іпотеку? Анна Лаєвська: Раніше, до 1 серпня, програма “єОселя” була доступною лише для чотирьох пільгових категорій. Це були медики, військові, вчителі та науковці. Тобто, скористатися програмою можна було, якщо людина належала до однієї з таких категорій співробітників і працювала саме в державному секторі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  З 1 серпня програма доступна для всіх громадян України, у яких немає власного житла або є, але площа менше, ніж 52,5 метри на одну особу. Якщо це, наприклад, родина з двох осіб, то вже можна розраховувати на 72 кв.м і по аналогії вже з більшою кількістю членів родини або дітей. Відповідно, зараз кількість запитів збільшується в рази, як і кількість відвідувань відділів продажів забудовників. Це саме ті люди, які сподіваються придбати житло по пільговій іпотечній програмі “єОселя” під 7% кредиту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Якщо програма тепер більш доступна і лояльна, наскільки може збільшитись попит на таке житло? Анна Лаєвська: За програмою строк виплат триває 20 років у гривні без жодних курсових індексацій з невеликим щомісячним платежем. Програма є дуже доступною та посильною для мільйонів наших громадян. Якщо говорити про статистику, то за програмою було профінансовано видачу кредитів майже на 3 млрд гривень. До прикладу, наша компанія продала вже понад 80 квартир за “єОселею” – це приблизно 20-25% в загальній структурі продажів. Та, якщо говорити про масштаби продажів на ринку нерухомості в цілому, то кількість виданих кредитів невелика. На первинному ринку було видано всього лише близько 300 кредитів за весь період дії програми. KВ: А з чим пов'язана така незначна кількість продажів кредитів саме на первинному ринку? Анна Лаєвська: Тут можна виділити декілька проблем. По-перше, раніше участь у програмі могли брати тільки готові об'єкти, багатоквартирні будинки. В таких об’єктах непроданих квартир вкрай мало. Питання навіть не в тому, що ці об'єкти дорожчі. Квартир дійсно дуже мала кількість. До війни забудовники до моменту введення об’єкту в експлуатацію продавали 90-95% квартир. У нас, наприклад, залишилася певна кількість будинків, які ми планували виставляти на продаж вже саме на високій стадії готовності об'єкта. Та по ринку загалом було вкрай мало таких пропозицій. По-друге, були перебої з фінансуванням програми зі сторони “Укрфінжитло”. А в нас вже було більше 10 тис. заявок. Просто раптово чотири місяці поспіль не видавалися кредити. Ми спостерігали помітний негатив від покупців, які не розуміли, чому, маючи позитивне рішення банку, кредитного комітету, вони не можуть підписати документи на одержання квартири та забрати ключі. Цей момент вирішився й фінансування відновили. І наразі темпи нарощуються щомісяця. KВ: У цьому сегменті житла держава теж анонсувала певні зміни, в чому вони полягають? Анна Лаєвська: Так, наразі уряд розставив основні акценти, що у фокусі програми має бути саме первинний сектор. Крім того, тепер дозволяється акредитувати і продавати квартиру за цією програмою в будинках, які перебувають на етапі будівництва. Тобто, є можливості значно розширити базу пропозицій, щоб програма запрацювала. Є і “але”. Це – три досить важливих і ключових чинники, які вже 90% забудовників відсіяли від участі в цій програмі. Перший чинник – це обмеження переліку дозволених схем фінансування. Поки що маємо постанову, що це будуть тільки Фонди фінансування будівництва (ФФБ) або ж продаж майнових прав. Проте великі забудовники наразі не працюють за ФФБ. Раніше це були “Аркада” та “Укрбуд”, і ми знаємо результат їхньої роботи. Це – не гарантія, в жодному випадку. Другий чинник – майнові права. Але майнові права – це одразу плюс необґрунтований ПДВ до вартості квартир, який вже закладено у вартість матеріалів та послуг. Ми розуміємо, що додаткова оплата перекладається на кінцевого споживача – на позичальника. На тих людей, які мають купувати житло за пільговими умовами. Тож довгий час наша компанія вела розмови з урядовцями щодо цього, ми наводили аргументи. Під час прийняття закону №2518 щодо майбутніх об'єктів нерухомості  навіть урядовці все ж дослухалися до аргументів щодо ПДВ саме на первинному ринку. Зрештою, погодили редакцію, яку пропонувала будівельна спільнота. Тобто таку, яка враховує й інтереси держави, й інтереси будівельного сектору. Третій нюанс стосується того, що ми не можемо працювати відповідно до закону №2518 за поточними об'єктами. Тому наразі дуже сподіваємося, що буде прийнято поправки до відповідної постанови Кабінету міністрів, які дозволять вносити до реєстру спеціальних майнових прав та продавати за новою схемою фінансування об’єкти, дозволи на будівництво яких отримані до приняття 2518. Наразі ж запропоновані до участі в єОселя механізми фінансування можуть призвести до абсолютно несправедливого здорожчання квартир та нарахування ПДВ для кінцевих споживачів. Коли я спілкувалися з робочою групою, то пояснювала так: якщо у відділ продажу прийде людина з останніми коштами, але своїми, для неї вартість квартири буде одна, без ПДВ. І це – правильно. А для людини, яка прийде за програмою “єОселя”, вартість буде збільшена на 15 чи 20%. Це — ненормальна ситуація. Читайте: В “Інтергал-Буд” розповіли про нові акційні умови розтермінування до 5% KВ: А яка ситуація із виділенням коштів на програму? Анна Лаєвська: Можливості фінансування державою програми – ще одне питання, яке також турбує і забудовників. Ми розуміємо, що буде шалений попит. До нас вже надходить дуже багато дзвінків і ми проводимо багато консультацій щодо купівлі житла саме під 7%. Адже будь-яка людина, яка не могла собі дозволити житло, тепер може придбати квартиру з платежем в 10-15 тис. гривень на місяць. Це матиме позитивні наслідки, в умовах війни стимулюватиме будівництво, а будівельна галузь є найбільшим драйвером економіки, що підсилює ВВП, наповнює державні та місцеві бюджети. Іншого такого потужного стимулу, як кредитна програма, для будівельного ринку, напевно, немає наразі. Та питання в тому, наскільки вистачить грошей, ресурсу в “Укрфінжитла” і фондах, які фінансують цю програму? І чи не вийде, що зараз дуже масштабно стартували, а потім отримали негатив, оскільки за перші пару місяців надійде 100 тис. заявок і держава неспроможна буде їх обробити? Тож, так, є певні побоювання стосовно цього моменту, що фінансування вистачить не на весь об'єм потенційного попиту, і вже зараз треба максимально залучати і додаткові кошти. Гравці будівельного ринку зі свого боку дуже сподіваються на цю програму. Наразі попит відновився у межах 20-30% довоєнного рівня. Це вже хороший результат, але тих, хто готовий за власний кошт сьогодні будувати житло, мало. Хоча за логікою, забудовники мають вже сьогодні починати будувати нові проєкти, щоби було що потім продавати. У нас зруйновано 35 мільйонів кв.м. житлової нерухомості, – це все необхідно відновлювати, будувати нове житло, аби забезпечити й переселенців, й тих, хто постраждав внаслідок бойових дій. “Інтергал-Буд” має 3644 квартири, які можна запропонувати до програми з доступною іпотекою. Це – більше ніж 256 тис. квадратних метрів житла. Але ми поки не можемо це зробити – забудовників зараз дуже сильно обмежили. KВ: Чи є комунікація у Мецгера з будівельним ринком? Хтось радить їм? Анна Лаєвська: Так. В цьому є декілька проблемних питань на порядку денному. По-перше, уряд займає жорстку позицію щодо будівельного сектору, який ніби-то максимально намагається уникати оподаткувань. Ми мільйон разів наводили статистику, дані щодо того, скільки сплачується коштів, ПДВ, податків з фонду заробітних плат, скільки різних надходжень іншого характеру тощо. Є й такий камінь спотикання, як первинка, що будується. Перші питання, які ставить уряд, це: “Який ризик недобуду?”, “Що робити з ним?”, “Ми державна програма, а ви – приватний бізнес. Ми не знаємо вашу внутрішню кухню” тощо. Будівельників часто збирають разом і задають питання: “Розкажіть нам, як це працює?”. Ризик недобуду для них – це найбільш болюче питання, особливо після скандалів із “Аркадою” та “Укрбудом”. Хоча ми роз’яснюємо, що назва в договорі нічого не гарантує. Чи там вказано ФФБ, чи майнові права. Чи там взагалі попередній договір, який, до речі, навіть банки знають, як перевірити, що у забудовника немає подвійних продажів. Бо є один особовий рахунок, закріплений за квартирою, і по рахунках видно, яка фізособа за неї сплачує. Тож ми пропонуємо урядові оцінювати ризики компаній по-іншому. Наприклад, опиратися на репутаційно кваліфікаційні критерії до забудовників, що матимуть участь у програмі, як це робиться, до речі, у банківській сфері. Якщо оцінювати мінімальний об'єм капіталу, обороти за рік, кількість персоналу, наявність матеріально-технічної бази, відсутність недобудов у портфелі, динаміку поточних будівництв, відсутність кримінальних справ за керівниками компанії, відсутність шахрайських дій тощо, дивитися на компанію з точки зору солідності і який вона має бекграунд, то це значно полегшить справи. Ба більше, ми пропонували уряду узяти з тих гравців ринку, хто хоче брати участь у доступній іпотеці, гроші під банківську гарантію. Забудовник міг би покласти 15-20 млн гривень на банківський рахунок для гарантії. І багато хто пішов би на цей крок з системних гравців. Могли б закласти під іпотеку і якийсь готовий об'єкт нерухомості, і щоб банк був поручителем, а забудовник взяв участь у держпрограмі, акредитовуючи всю компанію, а не конкретний ЖК. От такий підхід був би оптимальним. Всім було б спокійно та комфортно працювати. Однак ми знову стикаємося з упередженим ставленням, що забудовники обдурять і не добудують, а і так вже тисячі вкладників збурені попередніми кейсами, як от “Укрбуд” та “Аркада”. Наступне питання – ескроу-рахунки. Будівельникам закидають те, що держава не впевнена, що вони ті гроші використовують за цільовим призначенням, що правильно фінансують своє будівництво. На що ми відповідаємо, що якби ми працювали, як “Укрбуд” та “Аркада”, особливо під час війни, коли немає продажів, ми вже, напевно, всі нічого не будували б. Бо упродовж першого року року продажі були нульові. Але ми виконували свої зобов’язання і добудовували свої ЖК. Однак наразі держава бачить вихід в ескроу-рахунках для “єОселі”. Аргументують, що так будуть впевнені, що кошти, які надійшли від позичальника, пішли відразу на будівництво, і забудовник не займається кросфінансуванням. В ідеалі це мало б працювати за схемою: кошти виділив “Укрфінжитло”, банк прокредитував, і є сюрвейер, який перевіряє графіки будівництва, відсотки виконання, закупівлі забудовника, а потім через час випускає ці кошти на оплату роботи підрядників. Однак тут ми маємо роз’яснити, що аби сьогодні на будмайданчику клали цеглу, за дев'ять місяців до того треба проавансувати підрядника, купити цю цеглу, привести та заскладувати. І так само з іншими матеріалами. А акти на будівництві підписуються, подекуди, через декілька місяців після фактичного виконання робіт. Тож не можна платити за роботи по факту. Можна робити теоретично, якщо ми, наприклад, подали до банку, який контролює роботи, свій графік будівництва, фінансування, і показали, що нам потрібно наперед. Тому що ліфти ми авансуємо за рік, вікна та металоконструкціями – інколи за півтора року. Ще один момент. Наприклад, сюрвейер три тижні щось перевіряв. А ліфти у нас були з Італії або Німеччини, а вікна -  з Польщі. Хто буде відповідати за валютні фінансові ризики, якщо забудовник отримає підвищені ціни на товар, поки ці процеси триватимуть? Читайте: “Інтергал-Буд” поновив будівництво ще 4 будинків в столиці І наостанок. Чому це працює в Європі? Бо там дешеве кредитування. Під 8 чи 10%, залежно від країни. Є ескроу-рахунки, які контролюють банки та нотаріуси, на яких накопичуються кошти саме фізосіб. Але в будівельника є страхова компанія, яка дає гарантії і виплати разом з банком, який його прокредитував. Наприклад, в Німеччині чи Польщі ще простіший механізм. Банк повністю кредитує в національній валюті будівництво, кошти від фізосіб – на ескроу-рахунку і виділяються забудовнику по мірі зростання будівельних потужностей, закриваючи його кредит разом з відсотками. І вже десь під кінець будівництва він отримує свій прибуток. В Україні будсегмент працює так, що будівельник не має компенсатора, кредитного плеча. Якби ми мали доступні кредити в гривні на будівництво для будівельників, то не заперечували б, щоб кошти фізосіб перебували у держави на рахунках. Будівельний бізнес хоче мати можливість своїми грошима оперативно все фінансувати та максимально швидко добудовувати. Держава, надаючи кредит, хоче нас контролювати, хоче прозорості для фізосіб, гарантію того, що не обдурять і гроші не вкрадуть. Проте у відповідь вони не пропонують бізнесу реального працюючого механізму, який не доб’є будівельну галузь, а навпаки дасть можливості розвитку. Тож виникає тоді питання, що таке “єОселя”? Це показова акція, бо грошей немає, і тому ми отримуємо такі умови та не отримуємо механізмів для впровадження її?  Чи не хоче насправді влада, щоб програма не розкрутилася, бо боїться, що за місяць фінансування буде вичерпаним? Чи є розуміння, що наповненість фінансуванням наразі не така, щоб охопити реальні масштабу попиту? Якби програма запрацювала на повну, ринок будівництва був би в рази більше, ніж до війни. До війни в нас цільова аудиторія була 5% населення, а з “єОселею” — це вже більше 50% населення, які можуть придбати собі квартиру. І це для економіки сьогодні вкрай важливо. Але ми бачимо лише активність окремих фігур щодо “єОселі”, але не бачимо справжньої організації та результату, це розчаровує як забудовників, так і людей взагалі. Бо якщо не вийде погодити роботу з майбутніми об'єктами нерухомості, то будемо змушені продавати майнові права з нашого фонду або перераховувати ціну, шукаючи компроміс. Ідея програми насправді дуже класна, але наразі її задумка – дати просте рішення вже сьогодні. Ми подавали від забудовників бізнес-план щодо доступної іпотеки до Мінекономіки, Кабміну. В чому полягала пропозиція: не треба за програмою виділяти на 100% суми кредиту, виділяйте кошти тільки на компенсацію ставки комерційного чи державного банку. Вони ж займаються тим, що перерозподіляють бюджет. А цього робити не потрібно. Є у банка втрата відсотків – їх і компенсуйте. Так за 3 млрд гривень можна було оформити не 300 квартир, а куди більше. Це логічно і з тої точки зору, що багато людей виїхало. Ще більше залишились без житла і є загроза, що і вони поїдуть в Європу і не повернуться. Виїхала найбільш трудова та активна частина населення з дітьми. Навіщо їм повертатися в Україну, якщо їм нема де жити? Єдине, чим зараз можна втримати людей тут – це дати їм квартиру з розтермінуванням на 20 років. Інакше матимемо через 10-20 років провал по народжуваності з переважаючим насленням пенсійного віку. КВ: Наразі маємо проблему не лише з демографічною ситуацією, а й кризу з кадровим потенціалом. Багато хто з забудовників вже розглядає можливість після перемоги залучати працівників робітничих професій з Центральної Азії або Узбекистану. Як і чим ви тримаєте персонал? Анна Лаєвська: Ми налаштовані, аби працевлаштовувати наших співвітчизників. Так, можливо, їх просто фізично не вистачатиме і буде кадровий дефіцит. Коли розпочалася повномасштабна війна, була досить невизначена ситуація. Багато людей робітничих спеціальностей виїхали з регіону чи за кордон. Наші генпідрядники говорили про втрату до 40% свого робітничого штату навесні-влітку минулого року. До того ж, в Міноборони вважають, що ми не є стратегічною галуззю і нам відмовили в наданні бронювання на наших будівельників. Офісний персонал керівництво компанії підтримувало від початку вторгнення, сплачуючи мінімальні оклади. У травні 2022 року ми відновили будівництво і потім нарощували темпи. І за цей час повернули вже більше половини штату. Ми втратили буквально одиниці осіб з колективу офісного персоналу. Щодо будівництва, то відновили вже 80% особового складу за літо-осінь минулого року, запрошуючи на роботу і працівників із інших регіонів. Цього року на їхню кількість дуже вплинула мобілізація. Так, сьогодні є дефіцит, особливо з-поміж оздоблювальників, слюсарів, електриків та техпрацівників. Але поки вдається відшукати тих, кого можна залучити до будівництва. Можливість залучати робітників з інших країн ми не розглядали. Хоча нам пропонували і робітників з Турції тощо. Як варіант, краще розглянути облаштування спеціальних навчальних центрів для молоді. Адже сьогодні є брак дійсно кваліфікованих працівників. KВ: Як змінюється собівартість будівництва під час війни? Чи треба диверсифікувати закупівлі матеріалів? Як це робиться і які були проблеми? Анна Лаєвська: Вартість квадратного метру для населення зросла на 30-50%, залежно від стадії будівництва об’єкту через зростання ціни на будматеріали. За деякими позиціями (вікна, арматура, імпортні матеріали, оздоблювальні матеріали) вона збільшилась вдвічі, а то і втричі. Адже змінилася і логістика і все це надходить в обмеженій кількості. Дуже багато позицій надходило з білорусії, Польщі, багато відмов через війну, або зростали розцінки на матеріали. Це – ліфти, матеріали для фасадів. Плюс виросли в ціні і багато і вітчизняних матеріалів, наприклад, газоблок. Багато заводів зруйновано чи призупинили діяльність, тож виник дефіцит матеріалу. А ще – скорочення виробництва і заводи наразі просто не можуть забезпечити будівельників на 100%. Тож наразі ми просто зменшуємо маржу забудовника, тому що і підвищити суттєво ціну на квадратні метри не можемо. Попит обмежений, а будувати необхідно. KВ: Наразі у вас вже всі будмайданчики працюють? Анна Лаєвська: Ми не відновили будівництво лише на одному майданчику, це — флагманський проєкт Intergal Сіту. Не відновили виключно через брак робітників — дуже значні об’єми будівництва. Також проєкт передбачає використання імпортних матеріалів — ми все це збираємо, бронюємо та завозимо в Україну. Будівництво ще одного ЖК, яке поки на паузі, “Лук’янівський каскад” буде відновлено у вересні. KВ: На ринку почастішали скандали через виплати з розтермінуванням. Чи не виникає труднощів у цій царині і як компанія працює із заборгованістю за договорами розтермінування? Анна Лаєвська: Наша позиція: необхідно запропонувати компромісні варіанти розстрочникам. Зізнаюся, ми дещо побоювалися негативної реакції з цього питання. Однак по факту такого не відбулося, із сотень розстрочників більшість спокійно сприйняли вимогу початку виплат, з червня місяця ті, хто має необхідність переглянути строки виплат, вже працюють з відділами продажів. Ми запропонували декілька варіантів – продовження терміну розстрочки, можливість змінити ЖК, можливість змінити квадратуру квартири. 80% з розстрочників обрали для себе подовження розстрочки. Багато хто зупинився на продовженні декількох місяців, чи плюс рік, чи два роки. Декілька людей обрали перейти на інший об’єкт, з бізнес-класу на комфорт-клас, ще декілька — обрали меншу квадратуру. З майже 400 розстрочників розірвали угоду з поверненням коштів покупцеві лише в одному випадку. Тож, підсумовуючи, виявилось, що покупці можуть закривати борги, я вважаю, що це — справедливо. Бо ми будуємо і свої зобов’язання виконуємо. У відповідь й покупці мають робити так. KВ: Чи цей досвід військового часу змінив майбутні договори з клієнтами, саму угоду? Анна Лаєвська: Ми змінили шаблон нових договорів на квартири, що купувалися під час війни. В нас тоді були особливо лояльні умови розстрочки і спеціальна вартість. Однак ми зіштовхнулися з тим, що необхідно додавати до договору пункт “Ознайомлений з дією форс-мажору та наявністю військового стану, підтверджую готовність сплачувати згідно з графіком”. KВ: Нові покупці очікують, що ви будуватимете свої ЖК адаптовано до умов війни, наприклад, проектувати бомбосховища? Анна Лаєвська: Питання бомбосховища вирішуються за рахунок паркінгів. У нас зараз змінюються ДБНи і буде передбачено інше навантаження на перекриття паркінгу, щоб вони витримували падіння уламків та снарядів. Проєкти “Інтергал-Буд” також переважно мають або підземний паркінг, або цокольний поверх з коморами. Під час обстрілів обслуговуюча компанія відкриває комори, і вони слугують, як нормальні укриття. Так само несуть цю функцію і паркінги, де є вода, туалети два виходи, все те, що необхідно для сховища. Тож наразі ми змінюємо конструктивні особливості та навантаження по паркінгам і вони будуть загальнодоступними сховищами на випадок тривог. Стосовно автономності ЖК, то є в нас комплекси з автономним газовим опаленням. Додатково, на зиму, що буде, ми ухвалили рішення підключати будинки до мегапотужних генераторів, що працюють у нас на будівництвах, і таким чином  мешканці наших ЖК матимуть воду, опалення, будуть адаптованими до нових нестандартних умов. KВ: Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. Що за ці роки вдалось втілити,  назвіть п'ять основних цілей, які компанія ставить перед собою на найближчі роки? Анна Лаєвська: 20 років роботи на ринку — для нас дуже серйозна дата, “Інтергал-буд” святкуватиме ювілей в середині серпня-місяця. Ми пишаємося тим, що є найбільшим забудовником в сегменті якісного і доступного житла, що відповідає на запит широкої цільової аудиторії. Зараз, на жаль, багато гравців у цьому сегменті, крупних і масових, вибули з ринку, і ми залишилися з великим об’ємом будівництва на самоті. Однак ми пишаємося й тим, що обрана фінансова стратегія та правила роботи компанії є правильними і дають свій результат. Другим нашим досягненням є наш персонал. Є люди, які працюють в “Інтергал-Буд” від дня заснування компанії. Це прекрасна команда. Пишаємось і тим, що з нами вже 25 тисяч родин, це власники збудованих нами, заселених квартир. Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. В українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — ми вклали на сьогодні 800 млн гривень. До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків. У нас є свій парк будівельної техніки, великий парк обладнання, тож на сьогодні ми не залежимо в цьому плані від підрядників. В нас є внутрішні генпідрядні організації, які теж дають нам певну автономність. І також досягненням я вважаю є те, що за час війни 200 тис кв. метрів житла ми ввели в експлуатацію, передали ключі власникам і цього року також плануємо ввести в експлуатацію 200 тис. кв. м житла. Серед п’яти речей, яких би нам хотілося досягти, перше — це отримати працюючу іпотеку. Це мрія всіх співробітників нашої компанії, велике сподівання будівельного ринку. Маємо на меті й втримати перше місце в категорії найбільш масового забудовника, який працює в комфорт-сегменті, що дає оптимальне співвідношення ціна-якість. Хочемо зрештою, щоб сто відсотків квартир продавалися вже з ремонтами, і до цього ми йдемо планомірно з року в рік, так це робиться в Європі. Сьогодні ми бачимо, що практично всі покупці  обирають для себе вже квартиру з ремонтом. Тож маємо плани працювати над подальшим розширенням дизайнерських рішень для квартир та розширювати базу контрагентів на цьому напрямі. Четверта мета, якої ми б хотіли досягти — це розширення нашої діяльності і вивід нових проєктів на ринок. Вже є запланований проєктформату “мега міста”, зовсім нове рішення на ринку, це буде комплекс з оздоровчою і спортивною інфраструктурою. Старт роботи над цим, знаковим для нас проєктом, анонсуємо додатково. І п'яте – ми плануємо вийти на довоєнні об'єми будівництва та перевершити їх, стимулюючи відновлення попиту. Окрім того, що в нас працюють державні іпотечні програми, в “Інтергал-Буд” є й своя внутрішня політика, працюють свої програми і інструменти, і ми бачимо досить великий прогрес у цьому навіть без підтримки “єОселі”. Ми працюємо з банками стосовно партнерських іпотек і в цілому в нас є мрія, щоб запрацювала доступна іпотека від “Інтергал-Буду”, ми рухаємося в напрямку створення ефективного механізму роботи з банками, в якому ми, як забудовник, будемо давати гарантії і кредитування дозволить пересічним громадянам купувати житло. Бо зрештою, як і багато українців, ми мріємо, щоби будь-яка родина в нашій країні мала змогу придбати собі затишне та якісне житло. Читайте: “Інтергал-Буд” вчергове прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: Євген Лоюк

Протягом липня міська влада Яготина зробила через публічні закупівлі замовлень на 6,74 млн гривень. Найдорожчими покупками минулого місяця стали шість прально-сушильних машин та мобільний шиномонтаж. Також добряче витратилися на ремонт дороги на території центральної лікарні, проєкт майбутнього будівництва укриття для дитсадку та три десятки путівок для оздоровлення місцевої малечі. Серед іншого у профільному комунальному підприємстві вирішили покращити благоустрій міста, закупивши півсотні гранітних лав майже по 6 тис. за одиницю. Детальніше про витрати Яготина Бориспільського району у липні – в сорок першій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у липні 2023 року Яготинська міська рада та підпорядковані їй підприємства уклали за результатами публічних закупівель 96 договорів на 6,74 млн гривень. Найбільші видатки Найдорожчим замовленням липня у Яготині стала закупівля міськрадою 6 професійних прально-сушильних машин UniMac ST за 1,41 млн гривень (по 245 тис. гривень за одиницю). Яку саме модель машини обрали, з опублікованої документації з'ясувати не вдалося. В тендерній документації вказано, що вона повинна бути розрахована на завантаження 10-12 кг одягу, а виробнича потужність – становити до 20 кг на годину. Вказану техніку повинні поставити до 1 вересня 2023 року за адресою вул. Незалежності, 110 (там знаходиться, зокрема, Яготинська райдержадміністрація, сама ж Яготинська міськрада зареєстрована по вул. Незалежності, 67). Для чиїх потреб закуповують 6 пралок, в опублікованій документації не вказано. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Другим за ціною минулого місяця був ще один договір Яготинської міськради на постачання мобільного шиномонтажу для обслуговування вантажних та легкових коліс (АСТР-20Ф) за 1,29 млн гривень. Договір визначає терміни поставки шиномонтажа до кінця вересня поточного року також на вул. Незалежності, 110.  На третьому місці з сумою 1,15 млн гривень опинилися видатки на дорожні роботи, які повинні бути завершені вже до кінця літа. З цих коштів найдорожчими є ямковий ремонт дороги на території Яготинської центральної міської лікарні по вул. Незалежності, 71 (464,9 млн гривень), на решту коштів міськрада замовила ремонт дороги по вул. Шевченка в селі Капустинці, по вул. Комарова в селі Сулимівка, від вул. Шевченка до вул. Пушкіна, а також по пров. Степовому в Яготині. Четверте місце посіло замовлення Відділом освіти Яготинської міськради розробки проєкту будівництва укриття на 150 осіб для дитсадку №4 "Пролісок" по вул. Незалежності, 30-А в Яготині з 445,15 тис. гривень. Проєкт повинен бути готовий вже до кінця серпня поточного року. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Закриває п'ятірку найбільших яготинських видатків договір (ціна – 420 тис. гривень) міської Служби у справах дітей та сім'ї Яготинської міськради на замовлення 30 путівок для оздоровлення дітей, що потребують особливої соціальної уваги, у позаміському закладі (якому саме, не вказано). Діти, згідно з договором, будуть знаходитися оздоровлюватися там з 20 липня по 2 серпня (ціна однієї путівки становить 14 тис. гривень). Серед інших значних витрат: 50 гранітних лав (5,9 тис. гривень за шт.) та 25 урн для сміття (1,17 тис. гривень за шт.) та загальну суму 326,25 тис. гривень, а також 27 дерев’яних урн-попільничкок (3,22 тис. гривен за шт.) на 87 тис. гривень на замовлення КП “Комунальник”; 20 нош на 148 тис. гривень на замовлення Яготинської міськради; влаштування другого евакуаційного виходу в дитсадку №6 “Волошка” за 180,59 тис. гривень на замовлення міського Відділу освіти. Найбільші підрядники Протягом липня яготинська міська влада робила через Prozorro замовлення у 55 компаній. Значного відриву немає у жодної з них. Найдорожчий договір на поставку прально-сушильної машини дістався столичному ТОВ “Нова Колор” (*), мобільний шиномонаж замовили у також столичного ТОВ “Арсі Трак” (**), а всі пять дорожніх підрядів віддали ТОВ “Лідер Буд” (***) з реєстрацією в Борисполі. Перші 20 компаній та підприємців, які отримали минулого місяця у Іванкові замовлень на найбільші суми Нагадаємо, KВ аналізувала також замовлення іванківської влади за жовтень 2022 року. Тоді нею було замовлено товарів, послуг та робіт на 5,42 млн гривень. Понад чверть цих коштів була направлена на закупівлю палива для потреб міста. Значними були витрати на продукти харчування, ремонти в укриттях навчальних закладів громади, пісок та щебінь, а також дизельний генератор. Також минулого місяця міськрада прикупила більше двох сотень троянд та картину для невідомих цілей. Крім цього, місто вже в жовтні розпочало підготовку до новорічно-різдвяних свят, закупивши 241 набір солодощів для наймолодших мешканців. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин  Голова Яготинської міськради – Наталія Дзюба. Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків * ТОВ “Нова Колор” (код ЄДРПОУ: 31812885) ** ТОВ “Арсі Трак” (код ЄДРПОУ: 44962151) *** ТОВ “Лідер Буд” (код ЄДРПОУ: 43345202) Фото: колаж KВ КиївВлада

За словами Євгена Мецгера, очільника “Укрфінжитла”, червень став рекордним місяцем “єОселі” – доступні кредити на власне житло отримало найбільше родин від моменту старту програми. Таку ж динаміку ми спостерігаємо і в компанії “Інтергал-Буд”. Кількість угод на купівлю квартир у пільгову іпотеку “єОселя” за останні два місяці значно зросла. В “Укрфінжитло” прозвітували, що станом на 19 липня видано 1989 кредитів, з них на купівлю житла у забудовника — 663. Приблизно 10% угод на первинці припало на проєкти Інтергал-Буд у столичному регіоні.  Частка не дуже велика, однак ми вже можемо зробити висновки, на які квартири орієнтовані учасники програми. Переважна більшість угод, 70%, стосувались купівлі трикімнатних помешкань, 25% припало на двокімнатні квартири й лише 5% — на невеликі однокімнатні помешкання. Це суттєво відрізняється від статистики, яку ми маємо поза програмою. Зазвичай, у структурі продажів компанії переважають одно- та двокімнатні квартири. Підписуйтесь на “КиївВладу”  30% угод по “єОселя” стосувались купівлі квартир з ремонтом. Це досить популярна опція, що дозволяє покупцеві житлової нерухомості економити час та кошти на облаштування помешкання. Оскільки в програмі акредитовано переважно вже готові будинки, новий власник може одразу здійснити поселення у свою квартиру. Це важлива перевага, якщо мова йде про купівлю квадратних метрів на первинці. Адже більшість забудовників здають об'єкти без оздоблення, а процес ремонту може затягнутися на місяці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Найчастіше учасники програми обирають житловий комплекс “Озерний гай Гатне”, який розташований у передмісті Києва. Переваги проєкту очевидні: приваблива вартість квадратного метра, комфортне середовище та територіальна близькість до столиці, від станції метро Теремки будинки відділяють лише кілька кілометрів.  Варто зауважити, що кількість угод на первинному ринку могла бути значно більшою. Наразі вона складає лише 33% від загального обсягу. Це пов'язано з обмеженою пропозицією готових квартир в новобудовах. А кількість кредитів, виданих на об'єкти, що будуються, є мізерною. Сподіваємось, ця ситуація зміниться. Адже після масштабуванням “єОселя” ми можемо зіткнутися з дефіцитом квартир, які можуть бути обрані учасниками програми. Відтак, навіть за умов постійного та стабільного фінансування “єОселя” придбати квартиру у пільговий кредит від держави зможе обмежена кількість громадян. Донкоглова Тетяна, CMO компанії “Інтергал-Буд”

Протягом травня влада Баришівки зробила через Prozorro замовлень на 3,73 млн гривень. На третину цих грошей замовили дорожні роботи в громаді: на п’яти вулицях повинні виконати ямковий ремонт, ще п'ять – підсипати щебінкою. Заздалегідь вирішили подумати про наступний навчальний рік, замовивши майже на півмільйона гривень підвіз школярів до навчальних закладів. Найбільшими підрядниками травня в Баришівці стали броварське ТОВ “Дор-Буд ЮА”, яке з обласним Департаментом регіонального розвитку фігурує в кримінальному провадженні за підозрою у відмиванні коштів на ремонті доріг, та столичне ТОВ “ХЛР”, що належить громадянину Сполученого королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Детальніше про видатки селища Баришівка Броварського району у травні 2023 року в тридцять четвертій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у травні 2023 року Баришівська селищна рада і підпорядковані їй підприємства уклали за результатами публічних закупівель 260 договорів на 3,73 млн гривень. Найбільші видатки Пріоритетним напрямком травневих видатків Баришівки стали дорожні роботи в центрі однойменної громади та її селах, на які спрямували 1,08 млн гривень. На ці кошти повинні виконати ямковий ремонт по вулицям Київський шлях, Центральній, Богдана Хмельницького, Соборній та Березанській у Баришівці, та поточний ремонт щебеневою сумішшю по вул. Червоній та провул. Залізничному в Баришівці, по вул. Селищанська в селі Пасічна, по вул. Гайовій в селі Коржі та по вул. Селянській в селі Швачиха. Коли ці роботи повинні бути завершені – дізнатися не вдалося, адже в системі Prozorro відповідні договори не опубліковані.Підписуйтесь на “КиївВладу”  В останні дні травня Управління освіти, молоді та спорту Баришівської селищної ради уклало два договори загальною ціною 450 тис. гривень на забезпечення пільгового підвозу здобувачів освіти до навчальних закладів громади. За умовами договорів, вказані послуги повинні надаватися до кінця 2023 року, при цьому жодної додаткової інформації, зокрема, щодо маршрутів, кількості школярів та закладів освіти – опубліковано не було. Третю сходинку серед найвизначніших видатків Баришівки минулого місяця посіли дві закупівлі КНП “Баришівська багатопрофільна лікарня” лабораторних реактивів на загальну суму 352,35 млн гривень. Поставлені реактиви в медзаклад повинні бути протягом поточного року.Серед менш значних замовлень Баришівки минулого місяця, зокрема, договори селищного Управління освіти, молоді та спорту на покупку газонокосильного трактору за 90 тис. гривень, мячів, тарілок для фрізбі, ракеток для бадмінтона на 17 тис. гривень та трьох тачок за 11 тис. гривень. Також з травневих закупівель з'ясувалося, що на території громади збираються висадити північні дуби – 100 таких саджанців за 5 тис. гривень закупило КНП “Житлово-експлуатаційні контора”. Укладали протягом травня за результатами публічних закупівель договори у Баришівці 11 замовників. На найбільшу суму – 1,06 млн гривень – угод підписало селищне Управління освіти, молоді та спорту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Абсолютна більшість договорів, підписаних за результатами публічних закупівель у Баришівці минулого місяця, укладалися без конкурсів. Через відкриті торги провели тільки три договори загальною ціною 378,75 тис. гривень (10% від загальної ціни всіх травневих договорів) – два на закупівлю лабораторних реактивів для “Баришівська багатопрофільна лікарня” та один на замовлення природного газу для Баришівського селищного територіального центру соцобслуговування. Найбільші підрядники Баришівська міська влада та підпорядковані їй КП замовляли протягом травня роботи, послуги та товари у 86 підрядників. На найбільші суми замовлення дісталися трьом з них – ТОВ “Дор-Буд ЮА” (*), якому довірили проведення ямкових ремонтів на п'яти вулицях Баришівки, ТОВ “ХЛР” (**), у якого замовили лабораторні реактиви, та підприємцю Олександру Лук'яненко, з яким укладено один з договорів на перевезення школярів.  Перші 20 компаній та підприємців, які отримали минулого місяця у Баришівці замовлень на найбільші суми Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Дор-Буд ЮА” зареєстровано в березні 2019 році у селищі Велика Димерка Броварського району Київщини, наразі має “прописку” в Броварах. Засновник та керівник – Вадим Куренівський. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Дор-Буд ЮА” уклало 36 договорів на 23,15 млн гривень. Найбільший замовник – виконком Великодимерської селищної ради Броварського району. ТОВ “Дор-Буд ЮА” фігурує в кримінальному провадженні (№ 42019110000000347 від 21.11.2019) за підозрою керівництва Департаменту регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (ДРР КОДА) в корупції. Згідно з матеріалами справи, два заступники директора департаменту, на які в 2019 році почергово покладалися обов'язки директора, замовляли будівельні роботи у підконтрольних підрядників, за що їм повинні були “віддячити” сумою в розмірі 10-15% від ціни договору. Серед таких підрядників “засвітилося” ТОВ “Дор-Буд ЮА”, у якого в липні 2019 року ДРР КОДА замовляв проведення капремонту покриття вул. Богдана Хмельницького та Київської в селі Красилівка на загальну суму 2,28 млн гривень. ТОВ “ХЛР” зареєстровано в 2019 році у Києві. Засновник – ТОВ “Хімлаборреактив”, директор – Володимир Жолобіцький, кінцевий бенефіціар – Рональд Райнер, громадянин Сполученого королівства Великої Британії і Північної Ірландії. ТОВ “ХЛР” входить в групу родини Райнер, ключовими особами якої є власне Рональд Райнер та його син Марк Рональд Райнер. Компанії групи, яких налічується 18, працюють в сферах нерухомості, будівництва, торгівлі, АПК, ІТ та інших. Головними активами групи є ТОВ "Хімлаборреактив" та ТОВ "ХЛР", які спеціалізуються на постачанні медичних препаратів та обладнання для організацій бюджетної сфери. Також члени родини Райнер є учасниками Британської компанії International Development Resources (IDR), що займається розробкою програмного забезпечення комплексних цифрових рішень для бізнесу. За результатами участі в публічних закупівлях ТОВ “ХЛР” отримало 4 450 договорів на суму 588,88 млн гривень. Найбільший замовник – державне некомерційне підприємство "Національний інститут раку".  Олександр Лук'яненко зареєстрований як ФОП в 2007 році з основним видом діяльності є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. За результатами участі в публічних закупівлях він уклав 35 договорів на суму 1,10 млн гривень. Найбільший замовник – Управління освіти, молоді та спорту Баришівської селищної ради. Обовязки голови Баришівської селищної ради виконує її секретар Олександр Ільченко . Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів * ТОВ “Дор-Буд ЮА” (код ЄДРПОУ: 42885594) ** ТОВ “ХЛР” (код ЄДРПОУ: 42820893) Фото: колаж KВ КиївВлада

Поліція охорони Київської області встановила загалом 742 “тривожних кнопок”. З них у публічних місцях з вільним доступом громадян – 22 кнопки “Термінового виклику поліції”. Пристрій слугує для передачі сигналу тривоги у разі екстреної ситуації.  Про це, як передає KВ, йдеться в пресрелізі Управління поліції охорони в Київській області.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Сигнал відправляється на пульт охорони, з яким з'єднана сигналізація. Після натискання кнопки на місце події за лічені хвилини прибуде наряд реагування поліції охорони”, – зауважив начальник Управління поліції охорони Київщини Аркадій Шахматов. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що з початком широкомасштабного вторгнення система почала служити для збереження правопорядку у громаді. Якщо життю людини загрожує небезпека, або вона стала свідком правопорушення, особа в будь-який момент може викликати на допомогу групу реагування поліції охорони.  Кнопки “Термінового виклику поліції” вже облаштовані на території Київщини за наступними адресами: м. Українка, вул. Юності, буд. 3г; м. Вишгород, пл. Шевченка, буд.1; м. Вишгород, пр-т Шевченка, буд. 2г; Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Святопокровська; Броварський р-н, с. Княжичі, вул. М.Лагунової, буд. 2б; Броварський р-н, с. Рожни, вул. Центральна 1а; м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд. 2; м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 65; м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79; м. Переяслав, вул. Літописна, буд. 61; м. Узин, вул. Незалежності, буд. 16/1; м. Біла Церква, вул. Таращанська, буд. 191а; м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 47/1; СР Віта Поштова, вул. Садова, буд.1а; м.Боярка, вул. Білогородська, буд. 51; м. Обухів, мкр. Яблуневий, буд. 1а; смт. Велика Димерка, вул. Бобрицька, буд. 6; м. Фастів, ву. І.Мазепи, буд. 6; м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 151, кор. 1; м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 42а; м. Ірпінь, вул. Зарифи Алієвої, буд. 65/3; смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 288. У поліції охорони зауважили, що з 11 травня стартував проєкт Департаменту поліції охорони “Створюємо простір вашої безпеки” з метою інформування населення, представників органів влади, освіти, медичної інфраструктури, бізнесу щодо забезпечення надійного захисту їх майна від протиправних посягань.  Нагадаємо, у грудні 2022 року Управління поліції охорони в Київській області розпочало оснащення закладів освіти системою сигналізації та “тривожною кнопкою”. Обладнання встановлюється безплатно. Читайте: У систему “Безпечна Київщина” інтегровано понад 1,8 тисячі відеокамер, зокрема у Чорнобильській зоні їх понад три десятки Фото:  Управління поліції охорони  КиївВлада

В КП "Київпастранс" вирішили причепурити Дарницького депо, замовивши на понад 11 млн гривень капітальні ремонти в двох його будівлях. За кожен з цих підрядів боролася рекордно велика кількість компаній. Зрештою капремонти замовили у двох фірм, що погодилися виконувати роботу значно дешевше (в одній із закупівель майже вдвічі) тих цін, які планувало витратити на роботи КП. Переможцями стали краматорське ТОВ “Крамбудіндустрія”, яке три роки тому переїхало до Ірпеня, а замовлення “Київпастрансу” на ремонт депо є найбільшим бюджетним підрядом цієї компанії за всі роки роботи, та вінницьке СП “Кооператор”, керівник якого намагався стати місцевим депутатом, а натомість став фігурантом кримінального провадженні за підозрою в причетності до організації та проведення азартних ігор. Як стало відомо KВ з оголошень електронної системи ProZorro, 3 та 7 березня 2023 року КП "Київпастранс" (*) уклало два договори на проведення капітальних ремонтів будівель Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо на вул. Павла Усенка, 6 у Дніпровському районі Києва. Загальна ціна двох договорів склала 11,28 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Перший договір (ціна – 1,48 млн гривень) підписано зі споживчим товариством “Кооператор” (**) на проведення ремонтних робіт на 4-му поверсі адмінбудівлі депо. Згідно з договором, підрядник до кінця 2023 року повинен виконати там демонтажні роботи, улаштувати електику, виконати внутрішні оздоблювальні роботи та замінити радіатори. Пропозиції для участі у вказаній закупівлі подали аж десять компаній, серед яких СП “Кооператор” запропонувало найнижчу ціну.  Другий договір (9,8 млн гривень) КП "Київпастранс" уклало з приватним підприємством “Крамбудіндустрія” (***) на проведення капремонту в нежитловій будівлі “Б” в депо. Договір передбачає виконання до кінця поточного року демонтажних робіт, улаштування цементної стяжки, покрівель, скління сталевих ліхтарних рам армованим склом та влаштування водостічної системи. В цьому тендері приймали участь також значна кількість компаній – вісім. ПП “Крамбудіндустрія” вдалося перемогти, запропонувавши найнижчу ціну, яка майже вдвічі менша за очікувану вартість закупівлі. На хід цього тендеру звернули увагу в Держаудитслужбі, і в день підписання договору, 7 березня, оголосили про старт його перевірки. Станом на 10 березня результати моніторингу в ProZorro ще не опубліковані. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, споживче товариство “Кооператор” (отримує від “Київпастрансу” 1,48 млн гривень) зареєстровано у 2002 році у місті Липовець Вінницької області. Статутний фонд компанії – 20 тис. гривень. Основний вид діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Засновники – Ірина Мількевич, Тамара та Юрій Турбовці (директор). За інформацією ЗМІ, свого часу Тамарі Турбовець за мінімальною вартістю вдалося викупити частину нерухомості Липовецької районної спілки споживчих товариств, що й стало основою для майбутнього сімейного бізнесу – СП “Кооператор”. В подальшому “Кооператор” використовував вказану спілку для отримання бюджетних підрядів. Зокрема, для участі в тендері Головного управління Нацполіції в Житомирській області на проведення капремонту фасаду СП “Кооператор” подало аналогічний договір з Липовецькою спілкою на ремонт фасаду адмінбудівлі за 1,72 млн гривень. Згодом журналісти запідозрили, що вказаний договір міг бути фіктивним, адже на сайті ДАБІ не виявили жодних дозволів на початок цих робіт та декларації про завершення робіт (вони зобов'язані були там бути, оскільки в документах клас наслідків робіт був вказаний СС2). Юрій Турбовець в 2015 році на місцевих виборах намагався стати депутатом Липовецької міської ради від партії “Українське об'єднання патріотів – УКРОП”, але безуспішно. Натомість в 2016 році Юрій Турбовець “засвітився” в кримінальному провадженні ГУ НП у Вінницькій області по статті незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей (провадження № 12016020200000279 від 06.10.2016 року). Згідно з матеріалами справи, у місті Липовець по вул. 40 років Перемоги, 1 був виявлений гральний заклад, а знайдені там документи вказали на те, що орендодавцем комп'ютерів, комп'ютерних столів та стільців був директор “Кооператора” (яким з 2016 року є Юрій Турбовець), більше того, він був і суборендодавцем вказаного приміщення. За даними Clarity Project, в результаті участі у СП “Кооператор” уклало 109 договорів на 40,73 млн гривень. Найдорожчі свої підряди компанія отримала на виконання робіт на Херсонщині, з КП “Київпастранс” нинішній договір – перший досвід співпраці. ПП “Крамбудіндустрія” (отримує від “Київпастрансу” 9,8 млн гривень) було зареєстровано у 2004 році у Краматорську Донецької області, з 2019 року має “прописку” в Ірпені на Київщині. Статутний фонд компанії – 5,68 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновник та керівник – Сергій Поляков з реєстрацією в Краматорську. За результатами участі в публічних закупівлях ПП “Крамбудіндустрія” отримало 13 пірядів на понад 18 млн гривень. Найбільшим замовником є КП “Київпастранс” з нинішнім договором. Підприємство також отримувало замовлення від столичних КП “Соціотерапія”, КНП “Київський міський психоневрологічний диспансер №2” та школи  №190 Деснянського району Києва. Сергій Поляков також є засновником та співзасновником ще п’яти компаній, одна з яких – ТОВ “БК Буд Компані” – також отримує бюджетні підряди на виконання робіт в столиці. Найбільшим замовником цієї фірми є КП “Соціотерапія”, яке уклала з нею 5 договорів на 23 млн гривень. КП “Київпастранс” засновано в 2011 році Київрадою. З 30 серпня 2016 року ним керує Дмитро Левченко. Раніше KВ повідомляла, що на початку березня КП “Київпастранс” провело свою найбільшу з початку року закупівлю, за результатами якої замовило найбільшу партію залізничного обладнання для трамваїв за останні 7 років. Для того, щоб 130,84 млн бюджетних гривень отримав “улюблений постачальник” – ТОВ “МС Трейд Україна”, в перелік товарів по цій закупівлі “втиснули” 27 найменувань обладнання різних категорій. Це обурило учасників ринку, адже позбавило можливості взяти участь в тендері компанії, що виробляють окремі види товарів. Всі зауваження у “Київпастрансі” проігнорували та, не дочекавшись висновків Держаудитслужби, підписали договір з фірмою, яка в декількох кримінальних провадженнях фігурує як фірма-прокладка для відмивання бюджетних грошей. Читайте: “Київпастранс” зі скандалом закупив велику партію обладнання для електротранспорту КП “Київпастранс” підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року направляє особисто Віталій Кличко.  * КП “Київпастранс” (код ЄДРПОУ: 31725604)  ** Споживче товариство “Кооператор” (код ЄДРПОУ: 25845497) *** ПП “Крамбудіндустрія” (код ЄДРПОУ: 33270749) Фото: колаж KВ КиївВлада

КП "Голосіїво-будінвест" уклало черговий договір на проведення реконструкції гімназії №59 імені Бойченка в Голосіївському районі столиці, яка триває з 2018 року. Свіжий підряд вартістю майже 50 млн гривень дістався ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен". Ця компанія минулого року замінила першого підрядника реконструкції, якого пов'язують з скандальним забудовником Максимом Микитасем. Але, схоже, зміна підрядника не так вже й сильно наблизила до завершення реконструкції, яку за проектом планували виконати всього за п'ятнадцять місяців. На проведення вказаних робіт вже укладено договорів майже на 333 млн гривень, однак це далеко не межа, адже її кошторисна вартість, яку столичні чиновники постійно збільшують, дозволяє спустити на ці роботи ще сотню мільйонів гривень. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 15 грудня 2022 року комунальне підприємство капітального будівництва, реконструкції та інвестицій "Голосіїво-будінвест" (*) уклало з ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен" (**) договір на виконання завершальних будівельних робіт “Реконструкції з прибудовою будівель і споруд гімназії № 59 імені Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 в Голосіївському районі Києва”. Ціна договору склала 49,88 млн гривень.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з договором, до кінця травня 2023 року підрядник повинен виконати земляні, фасадні, електромонтажні роботи, а також роботи з улаштування фундаменту, стін, перекриття, покрівлі, Dвікон та дверей. Закупівлю проведено через “відкриті торги з особливостями”, які згідно із постановою Кабміну від 12 жовтня 2022 року № 1178 про проведення публічних закупівель в умовах воєнного стану, дозволено укласти договір без аукціону. 23 грудня 2022 року Держаудитслужба за результатами моніторингу закупівлі попросила у КП "Голосіїво-будінвест" пояснити, якими документами обґрунтовані технічні і якісні характеристики предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. Станом на 27 грудня замовник в системі ProZorro відповідь аудиторам не надав. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, реконструкція з прибудовою будівель та споруд гімназії №59 ведеться з 2018 року. Перший договір (ціна – 172,9 млн гривень) на проведення реконструкції цієї гімназії КП "Голосієво-Будінвест" уклало 16 липня 2018 року з ТОВ "Північно-Український будівельний альянс" (***), яке пов'язане із скандально відомим забудовником Максимом Микитасем. Другий договір (ціна – 83,2 млн гривень) на виконання вже додаткових будівельних робіт було укладено з цією ж компанією по переговорній процедурі 13 серпня 2020 року. Роботи за першим договором ТОВ мало завершити до кінця 2020 року, за другим – до кінця серпня 2021 року. Звіти про їхнє виконання в системі ProZorro станом на 27 грудня 2022 року не опубліковані. Читайте: Фирме из орбиты Микитася “подкинут” еще 83 млн гривен на реконструкцию столичной гимназии В 2021 році в КП "Голосіїво-будінвест" вирішили змінити підрядника реконструкції гімназії: ним стало ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен". Незважаючи на те, що пропозиція цієї фірми у тендері була дорожчою, 28 вересня 2021 року сторони підписали договір ціною 26,84 млн гривень на виконання додаткових робіт із вказаної реконструкції, які повинні були завершити до кінця минулого року (звіт про виконання договору не опублікований). 14 лютого 2022 року сторони уклали ще один договір (ціна – 26,15 млн гривень) на виконання вже завершальних робіт із вказаної реконструкції, однак влітку договір було розірвано у зв'язку з нападом росії на Україну з нульовою оплатою.  Читайте: КП “Голосеево-Стройинвест” сменило подрядчика для продолжения реконструкции гимназии № 59 Таким чином, за 4,5 роки КП "Голосіїво-будінвест" вже уклало на реконструкцію з прибудовою будівель і споруд гімназії № 59 імені Бойченка договорів на 332,92 млн гривень (без урахування розірваного договору та договорів на виконання проектних робіт). Також нагадаємо, що протягом проведення вказаної реконструкції Київська міськдержадміністрація (КМДА) кілька разів змінювала її загальну кошторисну вартість у сторону здорожчання. Початковий проект реконструкції було затверджено розпорядженням КМДА від 30.08.2018 року № 1575, згідно з яким загальна вартість реконструкції оцінювалася у 180,2 млн гривень. У травні 2019 року проект перезатвердили, збільшивши кошторис до 270,42 млн гривень (розпорядження КМДА від 8.05.2019 року № 811), а в липні 2021 року – до 434,77 млн гривень (розпорядження КМДА від 27.07.2021 року № 1663). При цьому проектна потужність цього навчального закладу після реконструкції зі збільшенням кошторисної вартості залишається на колишньому запланованому рівні – 1521 учень у 52 класах. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен" зареєстровано у 2017 році у Києві. Статутний фонд – 1 тис. гривень. Засновники – Олександр Калініченко, директор – Сергій Сербін. За даними Сlarity-project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен" уклало 9 договорів на 158 млн гривень. Найбільший замовник – КП "Голосіїво-будінвест", з яким підписано 3 вищеописані договори майже на 103 млн гривень. Решта 6 договорів на 55,11 млн гривень з ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен" уклало КП “Інженерний центр” на проведення капремонту в Київському міському пологовому будинку №1. З січня 2021 року ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен" фігурує в кримінальному провадженні, яке розслідує слідче управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Києві (провадження від 19.01.2021 року № 42021100000000038). За матеріалами справи, "Буд-Оптіма-Констракшен" разом з рядом інших компаній підозрюються в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах в ході ведення своєї діяльності в 2019-2020 роках. КП "Голосіїво-Будінвест" засновано Київрадою у 2003 році. Статутний фонд – 2,06 млн гривень. В. о. директора із серпня 2020 року – Іван Куделя. До нього КП керували Олександр Коцюба (з липня 2017 року до листопада 2018 року), Євген Осадчий (з листопада 2018 року до червня 2019 року, з липня до вересня 2019 року) та Сергій Путілін (з червня до липня 2019 року, з вересня 2019 року до серпня 2020 року). Раніше KВ повідомляла, що з січня 2020 року Нацполіція розслідує кримінальне провадження №42020101010000004 за фактом можливої розтрати посадовими особами КП "Голосіїво-Будінвест" бюджетних коштів на користь ТОВ "Північно-український будівельний альянс" (перший підрядник реконструкції) при реконструкції гімназії Бойченка. Як з'ясували слідчі, при формуванні вартості закупівель посадові особи КП “Голосієво-Будінвест” навмисне завищили обсяг та вартість робіт. В результаті сторони підписували акти виконаних робіт, які фактично не виконувались, а вартість матеріалів реконструкції була значно вищою за середньоринкову. Читайте: Голосеевских “коммунальщиков” уличили в растрате бюджетных средств в пользу компании из орбиты Микитася КП "Голосієво-Будінвест" підпорядковане Голосіївській РДА, яку з 17 листопада 2019 року очолює екс-глава Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА Сергій Садовий (на колажі праворуч). Діяльність Голосіївської РДА координує заступник голови КМДА Володимир Прокопів (на колажі ліворуч). * Комунальне підприємство капітального будівництва, реконструкції та інвестицій "Голосіїво-будінвест" (Код ЄДРПОУ: 32525198) ** ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен" (Код ЄДРПОУ: 41236299) *** ТОВ "Північно-Український будівельний альянс"  (Код ЄДРПОУ: 35129952) Фото: колаж KВ КиївВлада

За заміну пошкоджених московитами шибок в 79 будівлях на території Іванківської громади обласна адміністрація тільки авансами сплатила майже півмільйона гривень. За ці кошти повинні стартувати роботи в приватних оселях сіл Сукачі та Хочева, а також будинку культури, спорткомплексі та чотирьох навчальних закладах центру громади – селищі Іванків. Всі без виключення договори на виконання поточних ремонтів в цій громаді влада Київщини віддала столичному ТОВ “Ітен Буд”, з яким раніше не співпрацювала. На сьогодні, як стверджують у підрядника, більшість робіт по заміні вікон в приватних будинках сіл громади вже виконані, наступним приступають до поточних ремонтів закладів освіти громади. При цьому зазначають, що подальші темпи виконання робіт залежатимуть від оперативності фінансування та організованості власників пошкоджених осель. Історія з понівеченої Іванківської громади – чотирнадцята частина циклу КиївВлади “Поранена Київщина”. Як стало відомо KВ, з кінця липня 2022 року по нинішній час Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (ДРР КОВА)* авансував ТОВ “Ітен Буд”** 489,5 тис. гривень за виконання поточних ремонтів в пошкоджених внаслідок бойових дій будівлях Іванківської громади Вишгородського району. Сухі цифри: де і за скільки виконують поточні ремонти Вказані кошти в розмірі майже 490 тис. гривень спрямовані на поточні ремонти в трьох населених пунктах громади – селищі Іванків та селах Сукачі і Хочева. Левову частку авансів – 400,25 тис. гривень – ТОВ “Ітен Буд” отримало за роботи в селі Сукачі, де поточні ремонти проводять в 64 приватних будинках на 16 вулицях. Майже 60 тис. гривень ДРР КОВА авансувало ТОВ “Ітен Буд” за поточні ремонти 9 приватних осель в селі Хочева. Решта 29,6 тис. гривень підрядник отримав за ремонтні роботи в центрі громади – селищі Іванків. Тут поточним ремонтам підлягають 6 об'єктів – будинок культури, спорткомплекс, центр розвитку дитини “Веселка”, школа на вул. Проскури, 49 та два дитсадки – на вул. Київській, 16 та вул. Проскури, 50. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Як пояснили KВ в ДРР КОВА організаціям, які виконують роботи, дозволено здійснювати попередню оплату за договорами в розмірі 30% від загальної вартості послуг. Оскільки розмір авансів по 79 договорам між ДРР КОВА та ТОВ “Ітен Буд” складає 489,5 тис. гривень, тож загальна ціна договорів може сягати майже 1,63 млн млн гривень. Хід робіт Власник ТОВ "Ітен Буд" Максим Шинкарьов в коментарі KВ розповів, що в Іванківській громаді більшість робіт по договорам з ДРР КОВА їхня компанія вже виконала, але надалі їхній темп залежатиме від ситуації на місцях та фінансування. “Займаємося поточними ремонтами в Іванківській громаді – і більшість робіт вже завершені. Там об’єми хоч і незначні, але кількість самих об'єктів достатньо велика. Взялися за відновлення будівель ми минулого місяця. Наразі проводимо поточні ремонти в сільських приватних оселях, де здебільшого займаємось заміною вікон. Далі за планом у нас поточні ремонти освітніх закладів громади.  Коли закінчимо всі роботи по громаді, наразі сказати важко, бо коли берешся за об’єкт, можуть виникати безліч робочих нюансів. Зокрема, ускладнює нашу роботу відсутність мешканців: треба відшукати власника, домовитися про за час візиту для здійснення замірів. Та населення намагається йти нам на зустріч, бо вони також зацікавленні у швидкому завершенні робіт. Ми працюємо на території щодня, за об’єктами закріплені відповідальні керівники, інженери, вони перебувають на місцях постійно. Проте темпи виконання робіт залежатимуть від швидкості надходження коштів та фінансування цієї програми в подальшому”, – розповів Максим Шинкарьов.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ітен Буд” зареєстровано в 2017 році в Києві. Розмір статутного капіталу – 202 тис. гривень. Основний вид діяльності –  покрівельні роботи. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – киянин Максим Шинкарьов. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Ітен Буд”  уклало 80 договорів на 3,55 млн гривень. Найбільший замовник – КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району Києва”, з яким укладено 71 договір на 2,1 млн гривень. Станом на 2016 рік Максим Шинкарьов був засновником ТОВ “Ремонтної компанії “Ізол”, яке за результатами участі у публічних закупівлях уклало 1 004 договорів на 632,82 млн гривень. Найбільше підрядів ця компанія отримала на виконання робіт в Києві. Зокрема, 48 угод майже на 105 млн гривень укладено з КП “Київбудреконструкція”, 210 угод майже на 86 млн гривень – з управлінням ЖКГ Деснянської РДА, 181 угод на 63,68 млн гривень – з КП “Київжитлоексплуатація”. Раніше KВ повідомляла, що якість виконання робіт ТОВ “Ремонтна компанія “Ізол” ставили під сумнів столичні обранці. Зокрема, в 2017 році Олег Петровець просив столичную прокуратуру притягнути до відповідальності причетних до неякісного виконання ремонту столичної школи №65, де підрядников було обрано компанію “Ізол”.  А на початку 2019 року депутат Київради Алла Шлапак скаржилася на якість виконання цієї фірмою капремонту туалетів столичної школи №133. До слова, ТОВ “Ітен Буд” – не перша компанія, яка ремонтує пошкоджене рашистами житло Київщини та при цьому активно працює в Києві. Так, столичне ТОВ “Нідком”, яке пов'язують з першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, виконує за замовленням обласної влади поточні ремонти в житлових будинках Бучі, Ворзеля та Блиставиці, при цьому більшість своїх довоєнних підрядів із завидною частотою отримувало від столичних КП. Зокрема, з "Київською міською клінічною лікарнею №1" укладено 7 договорів на 256,33 млн гривень, з "Київською міською клінічною лікарнею №7 – 4 договори на 105,80 млн гривень, з "Олександрівською клінічною лікарнею" – 3 договори на 64,68 млн гривень. Читайте: Микола Поворозник зблефував, що позивався на Максима Бахматова за поширення дезінформації Нагадаємо, до складу Іванківської селищної громади входить селище Іванків та 80 сіл. Громада потрапила під окупацію в перші дні війни. Через її центр – селище Іванків – понад місяць невпинно рухалися колони ворожої техніки. Зокрема, через Іванків та навколишні села проходила наймасштабніша колона російської техніки, яка була в Україні. Йдеться про 60-кілометрову колону, яка потрапила на знімки американської супутникової компанії Maxar. В Іванківській громаді унаслідок російської окупації майже повністю знищено три села – Тетерівське, Кухарі та Підгайне.  Орки відходили з громади протягом кількох днів. Зокрема, 31 березня вони вивели війська і бронетехніку з Ораного, зранку 1 квітня був звільнений Іванків, Хочева, Олізарівка.Читайте: Розмінування і війна з мародерами: Іванківщина відроджується після полону московитів та Дорога на Іванків: репортаж із краю, де народжується повоєнний фольклор Департамент регіонального розвитку КОВА очолює Алла Бондар. Іванківську селищну територіальну громаду очолює Тетяна Свириденко. * Департамент регіонального розвитку КОВА (код ЄДРПОУ: 21467647)  ** ТОВ “Ітен Буд” (код ЄДРПОУ: 41588159) Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бородянці Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Ірпені Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює в регіоні медзаклади Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бучі Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Макарові Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Немішаївській громаді Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Баришівці Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Макарівській громаді Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Мархалівці Фастівського району Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Загальцях Бучанського району Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Дмитрівській громаді Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Пісківській громаді Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Ворзелі, Блиставиці, Луб’янці та Гаврилівці Фото: колаж KВ КиївВлада