Очільник Холдингової компанії “Київміськбуд” Ігор Кушнір заявив, що йде з посади Голови правління – президента компанії після 12 років роботи. Про це, як стало відомо KВ, Ігор Кушнір повідомив на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Київська міська рада ухвалила звіт тимчасової контрольної комісії з питань перевірки діяльності “Київміськбуду”. Вважаю це остаточною крапкою над “і”, яка знімає будь-які питання щодо правомірності діяльності менеджменту та ситуації в Компанії в цілому.  Аби уникнути маніпуляцій та пересудів, мною прийнято рішення піти з посади Голови правління – президента “Київміськбуду”, якій я присвятив значну частину свого життя”, – написав І. Кушнір.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Він зазначив, що за 12 років під його керівництвом “Київміськбудом” збудовано майже 4 млн кв.м нерухомості. На сьогоднішній день будівельний заділ складає 2,2 млн. кв. метрів. Компанією виплачено 210 млн грн дивідендів, безкоштовно передано на баланс міста інженерних мереж на суму майже 600 млн грн, сплачено місту понад 330 млн грн податків. “Також ми підтримали інвесторів “Укрбуду”. Було прийнято майже 800 тис. кв. метрів недобудов і на сьогодні вже передано інвесторам майже 400 тис. кв. метрів добудованого житла”, – зазначив Ігор Кушнір.  З початком повномасштабного вторгнення на ринку нерухмості майже зник попит. “Київміськбуд” не став вийнятком, продажів практично не було. У зв’язку з цим, Компанія була змушена безрезультатно просити фінансової підтримки у міста, Кабміна, інших установ. Після цього Наглядовою радою було назначено проведення аудиту “Київміськбуд”.  “Було детально вивчено діяльність “Київміськбуду” за останні три кризових роки. Не встановлено жодних зловживань з боку керівництва Компанії та мене особисто. Підтверджено, що Компанія функціонувала належним чином до появи зовнішніх факторів, які суттєво вплинули не тільки на нас, але й на весь ринок. У висновках аудиту були  озвучені чіткі пропозиції щодо виходу із ситуації, яка склалась. Вважаю, втілення цих пропозицій дозволить Компанії виконати взяті на себе зобов’язання, а інвестори отримають своє житло і не стануть заручниками ситуації”, – зазначив Кушнір.  Нагадаємо, нещодавно було завершено аудит “Київміськбуду”. У результаті аналізу незалежними аудиторами фінансово-господарського стану “Київміськбуду” не виявлено ознак дій із доведення підприємства до банкрутства чи приховання факту стійкої фінансової неспроможності. 17 листопада Комісією було затверджено проміжний звіт з рекомендаціями та пропозиціям щодо подальшої роботи “Київміськбуд”, серед яких здійснення закупівлі квартир у Компанії, розгляд можливості виділення фінансової позики або докапіталізації компанії. Також ТКК рекомендувала Київській міській раді звернутись до Кабінету Міністрів України щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд” у сумі 2,28 млрд грн. Пізніше Голова наглядової ради Компанії підкреслив, що результатами незалежної аудиторської перевірки встановлено, що “Київміськбуд” функціонував належним чином до появи зовнішніх факторів, які суттєво вплинули на результати його діяльності (зокрема COVID-19, повномасштабна війна, фактор “Укрбуду”). Та зазначив,  що місто братиме активну участь у відновленні роботи Компанії. Нагадаємо, 14 грудня 2023 року Київрада погодила звіт ТКК з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, а також інформації, оприлюдненої у журналістських розслідуваннях. В столичній міській раді  погодились з рекомендаціями цієї комісії відносно посилення контролю за фінансово-економічної діяльністю холдингової компанії з боку наглядової ради і підрозділів внутрішнього фінансового контролю та аудиту. При цьому, про якусь провину керівництва “Київміськбуду” у доведенні компанії до важкого фінансового становища мова не йшла, а суму у 2,28 млрд гривень фактично було визнано боргом держави за навязану добудову об'єктів “збанкрутілого Укрбуду”. Читайте: Київрада попросить у Кабміна для “Київміськбуда” 2,28 млрд гривень компенсації за добудову ЖК “Укрбуду” Низка ЗМІ, наприклад “Економічна правда”, повідомляли, що Київрада, мовляв, просто хоче перекласти на держбюджет 2,28 мільярда боргу "Київміськбуду". Згадане видання послалося в даному випадку на колонку депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної. На офіційному сайті “Київміськбуду” з цього приводу вийшло своєрідне спростування. В компанії підкреслити, що сума у 2,28 млрд грн не є боргом холдингової компанії, а пов’язана виключно із добудовою об’єктів корпорації “Укрбуд”. Саме стільки коштів необхідно для кінцевої добудови житлових комплексів, переданих від “Укрбуду” для добудови силами “Київміськбуду”. Нагадаємо, що ПрАТ “ХК “Київміськбуд” було включено в якості нової сторони до договорів про будівництво вищезгаданих ЖК розпорядженням Кабінету міністрів України “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” від 17 червня 2020 р. № 772-р. Окрім того, загальний дефіцит коштів, необхідних для добудови об’єктів “Укрбуду”, було зафіксовано у зведеній таблиці,  яку підписали три сторони: ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (новий забудовник), ТОВ “Укрбуд Девеломпент” (попередній забудовник та основний девелопер групи компаній “Укрбуд”) та ТОВ “Фінансова компанія “Житло-Капітал” (управитель фондів фінансування будівництва всіх ЖК “Укрбуд”). Останнє ТОВ, як раніше інформувала KВ, у минулі періоди свої зобов'язання по виділенню коштів на вказану добудову виконувала дуже погано, що не могло не позначатися на фінансовій стабільності “Київміськбуду. Читайте: Ігор Кушнір: “Київміськбуд” зобов'язаний вистояти Фото: Ігор Кушнір в Facebook. КиївВлада

Стали відомі результати роботи ТКК Київради з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд”. В столичній міській раді  погодились з рекомендаціями цієї комісії відносно посилення контролю за фінансово-економічної діяльністю холдингової компанії з боку наглядової ради і підрозділів внутрішнього фінансового контролю та аудиту. При цьому, про якусь провину керівництва “Київміськбуду” у доведенні компанії до важкого фінансового становища мова не йшла, а суму у 2,28 млрд гривень фактично було визнано боргом держави за навязану добудову об'єктів “збанкрутілого Укрбуду”. Як стало відомо KВ, 14 грудня 2023 року Київрада погодила звіт ТКК з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, а також інформації, оприлюдненої у журналістських розслідуваннях. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1531/ПР від 6 грудня 2023 року виступила голова вказаної комісії – Мирослава Смірнова (фракція “УДАР”). У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 66 депутатів. Згідно з прийнятим рішенням, столична міськрада надала низку рекомендацій різним органам. Зокрема, наглядовій раді “Київміськбуду” було рекомендовано посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ. У свою чергу, Київській міськдержадміністрації (КМДА) були надані рекомендації здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду” в  обсягах, які раніше в своїх висновках зазначила аудиторська компанія “Ernst & Young” та розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника.  При цьому, ТКК також рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогою щодо компенсації ПрАТ “ХК “Київміськбуд” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд” у сумі 2,28 млрд гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як повідомляла KВ, вказана ТКК була створена рішенням Київради №6483/6524 від 25 травня 2023 року. Крім вищезгаданої Мирослави Смірнової, до складу цієї комісії також увійшли ще 15 депутатів від усіх шести фракцій політичних партій Київради. Читайте: Столична міськрада перевірить діяльність “Київміськбуду” При цьому, низка ЗМІ, наприклад “Економічна правда”, подали цю історію у тому ключі, що Київрада 14 грудня, мовляв, просто хоче перекласти на держбюджет 2,28 мільярда боргу "Київміськбуду". Згадане видання послалося в даному випадку на колонку депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної. На офіційному сайті “Київміськбуду” з цього приводу сьогодні вийшло своєрідне спростування. В компанії підкреслити, що сума у 2,28 млрд грн не є боргом холдингової компанії, а пов’язана виключно із добудовою об’єктів корпорації “Укрбуд”. Саме стільки коштів необхідно для кінцевої добудови житлових комплексів, переданих від “Укрбуду” для добудови силами “Київміськбуду”. Нагадаємо, що ПрАТ “ХК “Київміськбуд” було включено в якості нової сторони до договорів про будівництво вищезгаданих ЖК розпорядженням Кабінету міністрів України “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” від 17 червня 2020 р. № 772-р. Окрім того, загальний дефіцит коштів, необхідних для добудови об’єктів “Укрбуду”, було зафіксовано у зведеній таблиці,  яку підписали три сторони: ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (новий забудовник), ТОВ “Укрбуд Девеломпент” (попередній забудовник та основний девелопер групи компаній “Укрбуд”) та ТОВ “Фінансова компанія “Житло-Капітал” (управитель фондів фінансування будівництва всіх ЖК “Укрбуд”). Останнє ТОВ, як раніше інформувала KВ, у минулі періоди свої зобов'язання по виділенню коштів на вказану добудову виконувала дуже погано, що не могло не позначатися на фінансовій стабільності “Київміськбуду. Читайте: Ігор Кушнір: “Київміськбуд” зобов'язаний вистояти У “Київміськбуді” зазначили, що вже своїми силами ввели в експлуатацію 400 тис. кв. м. у покинутих “Укрбудом” житлових комплексах.  “Це понад 4,2 тисячі квартир, плюс понад 800 машиномісць та вбудовані комерційні приміщення. Просимо ЗМІ ретельно перевіряти інформацію та звертатись за коментарями, аби публікації були об’єктивними та різнобічними”,- сказано в повідомленні холдингової компанії.  Нагадаємо, ПрАТ “ХК “Київміськбуд” з 25 квітня 2012 року очолює Ігор Кушнір, 80% акцій цієї компанії належить міській громаді Києва. Фото з відкритих джерел КиївВлада

Під час нічної атаки на Київ 13 грудня 2023 року уламком збитої російської ракети пошкоджено кілька будинків житлового комплексу “Urban park”. Цей комплекс став п’ятим для “Київміськбуду” від початку повномасштабного вторгнення, що постраждав внаслідок російських атак на столицю.  Про це KВ дізналася з повідомлення холдингової компанії “Київміськбуд”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “У будинку №3 уламок пошкодив монолітні залізобетонні конструкції на рівні 14-17 поверхів. Часткове пошкодження фасаду, вікон та дверей холодних переходів зафіксоване у першому будинку. Також пошкоджено віконні конструкції у будинку №2”, – сказано в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Холдингова компанія інформує, що фахівці проводять обстеження будівель, щоб виявити усі завдані уламками ракети ушкодження й підрахувати збитки. В “Київміськбуді” кажуть, що спеціалісти компанії співпрацюють з усіма необхідними відомствами, аби зафіксувати подію відповідним до законодавства чином. Як повідомляла KВ, внаслідок нічної ракетної атаки ворога на столицю 13 грудня постраждали 53 людини. 20 із них, в тому числі двох дітей госпіталізували. В Дніпровському, Деснянському та Дарницькому районах було зафіксовано падіння уламків. Пошкоджені приміщення багатоповерхівки, двох приватних будинків та дитячої лікарні. Читайте: Внаслідок ворожої ракетної атаки по Києву постраждали 53 людини (фото, відео) Фото: Facebook “Київміськбуд” КиївВлада

Численні порушення, які допускаються у столиці щодо будівництва житла на землях Міноборони, призводять до того, що питання добудови таких ЖК доводиться вирішувати слідчим та суддям. Саме така доля ЖК “Покрова” на вул. Січових стрільців, 59 – проєкту збанкрутілого “Укрбуду”. Ситуація така, що громадські активісти намагаються добитися скасування містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування цієї забудови, а співзамовник даного будівництва – ДУ “ЦТУКБ” – навпаки планує оскаржити окремі пункти цього документу, щоб можна було зводити будинки більшої висотності. У свою чергу, військова спеціалізована прокуратура планує нарешті повернути землю під “замороженим” комплексом до власності держави та змусити забудовників очистити цю територію. Якими будуть результати цих судових спорів, наразі прогнозувати важко. В першу чергу тому, що правоохоронці поки що не змогли завершити розслідування щодо зловживань при реалізації договору на це будівництво, який було укладено ще в 2015 році з компанією із орбіти одіозного екснардепа та відомого забудовника Максима Микитася (на колажі ліворуч). Як стало відомо KВ, суди продовжують розгляд справ щодо будівництва ЖК “Покрова” на вул. Січових стрільців, 59 в Шевченківському районі Києва – одного із проєктів збанкрутілого “Укрбуду”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, зокрема, співзамовник даного будівництва – державна установа “Центральне територіальне управління капітального будівництва” (ДУ “ЦТУКБ”) – в рамках справи №640/23425/19 намагається оскаржити окремі положення МУО на проєктування цієї забудови. У свою чергу столичний громадський активіст Марк Зельдич в рамках справи №640/23425/19 вимагає скасувати вказані “містобуди”. Крім того, Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону в судовому порядку добивається скасування реєстрації права власності на ділянку під цією забудовою (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018) за столичною громадою в особі Київради та визнати таке право за державою в особі Міністерства оборони України (справа №910/10291/20). Усі ці справи прямо пов'язані між собою. Так, провадження по першому судовому спору зупинено до того моменту, коли буде винесено кінцеве рішення по другому, а провадження по другій справі зупинено до прийняття остаточного вердикту по третій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як до цього дійшло  15 липня 2004 року Київрада рішенням №419-24/1829 передала Центральному спеціалізованому будівельному управлінню ділянку на вул. Артема, 59 (стара назва вулиці Січових стрільців) в оренду "для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців із підземним паркінгом, дошкільною дитячою установою та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення". Цим же рішенням депутати скасували низку рішень Київської міської ради депутатів трудящих від 1948 та 1977 років, згідно з якими дві частини цієї ділянки площею 0,88 га та 0,07 га відповідно були відведені у тимчасове користування Київському військовому округу та іншим державним військовим структурам. Термін оренди мав становити 5 років. Надалі, 8 вересня 2005 року, сторони уклали договір оренди. Орієнтовне розміщення ділянки 14 червня 2007 року столична міськрада рішенням №803/1464 внесла зміни до зазначеної орендної угоди. Згідно з цим рішенням, у договорі змінилась назва установи-орендаря на нинішнє ДУ “ЦТУКБ”, а також було дещо змінене цільове призначення землі – з нього було виключено необхідність будівництва дошкільної установи. 26 грудня 2008 року сторони уклали угоду про внесення відповідних змін до договору оренди. 17 червня 2011 року Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА видало ДУ “ЦТУКБ” МУО №503/0/18/009-11 на проектування будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59. Цей документ відсутній у відкритому доступі, тому встановити всі вихідні дані проектування на даний момент неможливо. У квітні 2012 року військова прокуратура Київського гарнізону звернулася з позовом до Київради до Господарського суду Києва про часткове скасування рішення міськради №419-24/1829 про передачу ділянки на вул. Артема, 59 в оренду ДУ "ЦТУКБ". Правоохоронці вимагали визнати незаконним пункт про відміну рішення Київської міськради депутатів трудящих №37 від 29 листопада 1948 року про відведення частини зазначеної ділянки площею 0,7 га у тимчасове користування гарнізонній квартирно-експлуатаційною частині Київського військового округу Молотівського району Києва. Підставою для цього стало те, що Міноборони не відмовлялося від використання цієї землі. 5 вересня 2012 року суд задовольнив позов військової прокуратури. Отже, саме рішення Київради залишалося чинним, проте з того часу в ньому була зафіксована колізія: де-факто орендарем усіх 0,96 га землі залишилося ДУ “ЦТУКБ”, але де-юре частина цієї ділянки площею 0,7 га все ж таки залишилася у користуванні Міноборони.  1 жовтня 2015 року між ДУ “ЦТУКБ” та ТОВ “Будінпроект” було укладено договір на будівництво ЖК по вул. Артема, 59. Таким чином зазначена ТОВка стала співзамовником будівництва та зобов'язалася збудувати будинок та передати Міноборони 50 квартир у цій будівлі або інших будівлях у Києві, збудувати для Київського обласного військового комісаріату, який розміщувався на цій ділянці, близько 900 кв.м. приміщень в іншому місці (якому саме, в угоді не вказувалося. – KВ) і т.д.  Надалі, 20 грудня 2016 року, сторони внесли зміни до зазначеного договору. Зважаючи на те, що ця угода відсутня у відкритому доступі, KВ не вдалося достовірно визначити суть цих змін. Схоже, тоді ДУ “ЦТУКБ” та ТОВ “Будінпроект” прибрали з документа норму про те, що забудовник може передавати Міноборони квартири в інших будинках. 2 лютого 2016 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Артема, 59 на 5 років. Чи продовжувалася ця угода раніше, у протоколі засідання комісії зазначено не було, але можна припустити, що така пролонгація мала місце. 12 квітня 2016 року між Київрадою та ГУ “ЦТУКС” було укладено угоду про продовження договору на 5 років. Варто зазначити, що 12 квітня 2016 року державний реєстратор приватний нотаріус Наталія Кравченко здійснила державну реєстрацію речового права на вищевказану земельну ділянку площею 0,97 га – таким чином її власником де-юре стала столична громада в особі Київради. Через тиждень, 19 квітня 2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДУ “ЦТУКБ” дозвіл №ІУ115161100202 (наразі відсутній у відкритому доступі. – KВ) на будівництво ЖК для військовослужбовців з підземним паркінгом на вул. Артема, 59. Згідно з документом, замовник мав намір побудувати на цій землі 26-поверховий будинок на 353 квартири. Загальна площа об'єкта мала становити 34,2 тис. кв.м, з яких 28,5 тис. кв.м – площа квартир, 2,2 тис. кв.м – площа вбудовано-прибудованих приміщень, 1,6 тис. кв. .м – площа нежитлових приміщень. Підрядником робіт було зазначено ТОВ "Північно-Український будівельний альянс". Проте, 19 січня 2017 року Департамент ДАБІ у місті Києві провів позапланову перевірку дотримання законодавства при будівництві ЖК по вул. Артема, 59. Тоді "будівельні ревізори" встановили факти порушення вимог містобудівної документації та МУО, а також невідповідність об'єкту будівництва вимогам будівельних норм, державних стандартів та правил. 20 січня ДАБІ анулювала вищезгаданий дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115161100202 від 19 квітня 2016 року. Після цього, у січні 2017 року, ДУ “ЦТУКБ” звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) про визнання протиправними дій ДАБІ та про відміну наказу щодо анулювання будівельного дозволу. Відповідачем у цій справі виступала ДАБІ. Свої вимоги ДУ “ЦТУКБ” аргументувало тим, що за законодавством анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт можна лише у випадку, якщо замовник будівництва раніше не виконував розпорядження про усунення порушень, а таких розпоряджень, мовляв, не було. 1 березня 2017 року ОАСК задовольнив вимоги ДУ “ЦТУКБ”, але вже 4 квітня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд за скаргою ДАБІ скасував рішення суду першої інстанції. Тоді служителі Феміди вказали на те, що, відповідно до законодавства, ДАБІ зобов'язана була попередньо виносити якісь розпорядження. Подальший розгляд даної справи в касаційній інстанції протягом 2018 року ні до чого не привів – рішення апеляційного суду було залишено чинним, отже дозвіл на виконання будівельних робіт було визнано анульованим. Саме з цієї причини, вочевидь, його було видалено з Єдиної електронної системи в сфері будівництва (ЄДЕССБ). Зазначимо, за даними видання “Наші гроші”, у вересні 2017 року було знесено будівлю військкомату, яка розміщувалася на зазначеній ділянці. 25 лютого 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА затвердив для ГД “ЦТУКБ” нові МУО – цього разу “на проєктування завершення будівництва ЖК для військовослужбовців із підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових стрільців, 59”. Цей документ, схоже, потрібний був для того, щоб отримати від ДАБІ новий дозволуіл не будівництво. У цих МУО вже повідомлялося, що загальна висота будівлі не повинна перевищувати 26,5 м, а гранично допустима густота населення в межах даної житлової забудови не повинна перевищувати 450 осіб на 1 гектар. У документі уточнювалося, що ділянка проєктування знаходиться у межах історичного ареалу, у зв'язку з чим забудовник, зокрема, має погоджувати проєктну документацію з органами охорони культурної спадщини. Також у документі було зазначено, що ділянка на вул. Січових стрільців, 59 знаходиться поряд із зсувонебезпечними територіями, тому забудовник повинен забезпечити захист ділянки та споруд від зсувів відповідно до вимог КП “Спеціальне управління протизсувних підземних робіт”. У червні 2019 року ДУ “ЦТУКБ” звернулося до ОАСК з позовом до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з вимогою внести зміни до МУО від лютого 2019 року (вищезгадана справа №640/10811/19). В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що чиновники необґрунтовано встановили гранично допустиму висоту будівлі на рівні 26,5 м. При цьому, згідно з містобудівним розрахунком, 26 поверхів відповідають умовній висоті до 72,6 метрів. ДУ “ЦТУКБ” повідомило, що висота у 26,5 м – значно менша за параметри МУО від 17 січня 2011 року, що “порушує його права як замовника будівництва, а також права інших учасників будівництва та інвесторів”. 16 вересня 2019 року ОАСК повністю задовольнив вимоги ДУ “ЦТУКБ” зобов'язавши містобудівний департамент столичної мерії внести відповідні зміни до МУО. 16 грудня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції. Наразі ця справа перебуває на розгляді Касаційного адмінсуду Києва, але, як зазначалося вище, провадження по даному спору було зупинено – це сталося ще в червні 2023 року. В листопаді 2019 року громадський активіст Марк Зельдич подав до ОАСК позов щодо скасування МУО на проєктування забудови на вул. Січових стрільців, 59 (вищезгадана справа №640/23425/19). Наразі суди ще не приймали рішень по цьому судовому спору, а тому в Єдиному держреєстрі судових рішень відсутні подробиці стосовно того, якими аргументами оперує позивач. У січні 2020 року військова прокуратура Київського гарнізону подала позов до Господарського суду Києва про визнання незаконною угоди про продовження договору оренди ділянки на вул. Січових стрільців, 59 від 12 квітня 2016 року, а також визнання недійсним договору про будівництво житлового будинку на вказаній землі від 1 жовтня 2015 року (з усіма змінами). Відповідачами у цьому провадженні виступили Київрада, ТОВ “Будінпроект” та ДУ “ЦТУКБ”. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що угода про поновлення договору оренди була укладена з порушенням строків, передбачених Законом України “Про оренду землі”: мовляв, основний договір припинив дію 8 вересня 2010 року, і орендар звернувся до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди більш як через 5 років після закінчення строку його дії. У свою чергу, договір про будівництво ЖК та додаткової угоди до нього, на думку прокурорів, підлягають визнанню недійсними через те, що було укладено ДУ “ЦТУКБ” з перевищенням повноважень – без необхідного погодження з Кабінетом Міністрів України та Міноборони. Втім, успіхів у цій судовій справі військові прокурори не мали – правоохоронцям було відмовлено в задоволенні їхніх вимог на рівні всіх інстанцій. Крапку поставив Касаційний господарський суд своєю постановою від 24 листопада 2021 року. Крім того, як дізналася КВ, ще 18 лютого 2020 року військова прокуратура Київського гарнізону відкрила кримінальне провадження №42020110350000019 за фактом можливих порушень закону з боку посадових осіб ДУ “ЦТУКБ”. За попередніми даними слідства, фігуранти справи скоїли злочини, передбачені низкою статтей Кримінального кодексу (КК) України, зокрема привласнення або розтрати майна (ч.2 та 5 ст. 191) і зловживання службовим становищем (ч.1 ст. 364). Наразі цю справу розслідують поліцейські Шевченківського управління Нацполіції. Правоохоронці вбачають у діях посадових осіб ДУ “ЦТУКБ” можливі порушення під час укладання згаданого вище договору з ТОВ “Будінпроект”. Крім того, в ході слідства правоохоронці встановили, що посадовці Міноборони неправомірно отримали через ДУ “ЦТУКБ” 10 квартир – ймовірно, саме у ЖК “Покрова”, будівництво якого на той час вже було заморожене через проблеми в “Укрбуду”. Втім, схоже, наразі це провадження розслідується не надто активно або не розслідується зовсім – остання судова ухвала по даному слідству датована 26 січня 2022 року. У липні 2020 року Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону ініціювала ще один судовий спір щодо землі під ЖК “Покрова” – вищезгадану справу №910/10291/20. Крім того, що правоохоронці вимагають “переписати” вказану ділянку на державу, вони також добиваються знесення будівельного паркану по всьому периметру цієї землі, її очищення від будівельного сміття тощо. Ця справа також ще не розглядалася по суті, а тому всі подробиці стосовно аргументів правоохоронців у відкритому доступі відсутні. Ще 5 лютого 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) КМДА зареєстрував повідомлення №КВ020210201600 про початок підготовчих робіт із завершення будівництва ЖК для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових стрільців, 59. Замовником цих робіт значилося ДУ "ЦТУКБ”, генпідрядником – ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен". 31 серпня 2021 року Київрада рішенням №2246/2287 погодила поновлення договору оренди ділянки на вул. Січових стрільців, 59 для ДУ “ЦТУКБ” терміном на 5 років. Під час обговорення цього питання у сесійній залі окремі депутати виступали проти того, щоб ця установа і далі була орендарем. Зокрема, вони вказували на те, що міськрада взагалі не має права розпоряджатися даною ділянкою, адже вона знаходиться в розпорядженні Міноборони. Читайте: Держать оборону: Киевсовет продлил срок аренды земли для завершения строительства ЖК “Покрова” Крім того, у період з липня по жовтень 2021 року ДАБІ декілька разів відмовляла ДУ “ЦТУКБ” у видачі дозволу на будівельні роботи по завершенню будівництва ЖК для військовослужбовців із підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Січових стрільців, 59. Серед іншого, підставами стали відсутність у замовника на той момент права користування на ділянку, ненадання МУО, ненадання документів щодо погодження проектної документації з органами охорони культурної спадщини тощо. Будівництво ЖК “Покрова” станом на січень 2022 року (фото – “ЛУН”) До чого тут Микитась За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Будінпроект” (співзамовник будівництва) було засноване у вересні 2015 року. Засновником цієї компанії вказано ТОВ “Будівельний розвиток міста”, кінцевими бенефіціарами – киян та Андрія Якусевича та Сергія Мальцева. Останній також є керівником “Будінпроекта” і, за інформацією Youcontrol, має російське громадянство. ТОВ “Північно-український будівельний альянс” (підрядник будівництва у “першому” будівельному дозволі) було зареєстроване у Києві у жовтні 2007 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром компанії вказано згаданий вище Андрій Якусевич, керівником Олександр Дорош. Згаданий вище Андрій Якусевич – помічник екснардепа Максима Микитася у VIII скликанні Верховної Ради. Останній найбільше відомий як голова державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки, “під прапорами” якої у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, у тому числі й ЖК “Покрова”. Але, як неодноразово писала КВ, по факту більшість з цих об'єктів зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Наразі, нагадаємо, після серії гучних скандалів та фактичного банкрутства добудовою комплексів “Укрбуду” займається низка столичних забудовників Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду” В останні декілька років цей експарламентар та “ексзабудовник” має серйозні проблеми із законом. Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що ТОВ “Укрбуд Девелопмент” (компанія із орбіти Микитася) в 2016-2017 роках передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Київське ТОВ “Буд-Оптіма-Констракшен” (підрядник підготовчих робіт у “новому” дозволі) було зареєстроване у березні 2017 року. Керівником компанії є Дмитро Карпук, засновником – мешканець Києва Олександр Калініченко. ДУ "ЦТУКБ" з жовтня 2020 року керує Сергій Собан. Він же очолював цю структуру у 2016-2019 роках. Дана установа підпорядкована Міністерству оборони України, яким з 6 вересня 2023 року керує Рустем Умєров. На цій посаді він змінив Олексія Резнікова, який очолював Міноборони з 4 листопада 2021 року. До цього, з 2015 року, коли було укладено договір з “Будінпроектом” щодо забудови на вул. Січових стрільців, 59, дане відомство змінило трьох очільників. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич, який наразі обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник наголосив, що місто братиме активну участь у відновленні роботи компанії ПрАТ “ХК “Київміськбуд” шляхом викупу житла для пільгових категорій містян, які перебувають у черзі. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міської державної адміністрації (КМДА). Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Враховуючи, що місто є основним акціонером компанії “Київміськбуд” та у зв’язку із ситуацією на ринку нерухомості загалом, а також занепокоєнням інвесторів, наглядова рада “Київміськбуду” ухвалила наступні рішення: Перше – про проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності “Київміськбуду” за 2020-2023 роки. Друге – про відсторонення Голови правління – президента ПрАТ “Київміськбуд” Кушніра І. М. від займаної посади на період проведення такої перевірки. Третє – про створення підрозділу внутрішнього фінансового аудиту”, – повідомив Микола Поворозник під час онлайн-пресбрифінгу щодо результатів перевірки фінансово-господарського стану ПрАТ “ХК “Київміськбуд”. Він також зазначив, що за результатами незалежної аудиторської перевірки встановлено, що ПрАТ “ХК “Київміськбуд” функціонувало належним чином до появи зовнішніх факторів, які суттєво вплинули на результати її діяльності (зокрема COVID-19, повномасштабна війна, фактор “Укрбуду”). У результаті аналізу незалежними аудиторами фінансово-господарського стану компанії не виявлено ознак дій із доведення підприємства до банкрутства чи приховання факту стійкої фінансової неспроможності. У КМДА додали, що діяльність ПрАТ “ХК “Київміськбуд” також перевіряла створена Київською міською радою тимчасова контрольна комісія з питань перевірки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За словами її очільниці, депутатки Київради Мирослави Смірнової, на розгляд комісії надійшов 391 документ, направлено 59 запитів і звернень із вимогами щодо надання документів та інформації, необхідної для роботи комісії. Зокрема інформація від Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, “Київміськбуду”, аудиторських компаній, що були залучені Наглядовою радою до проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності “Київміськбуду”. Загалом аудитори запропонували кілька сценаріїв подальшої роботи компанії, на підставі яких у компанії розробляється стратегія фінансово-економічної діяльності. “На сьогодні фактори, що призвели до такого стану підприємства, не змінилися. Це і продовження бойових дій, і постійні повітряні обстріли столиці, які не сприяють відновленню попиту на нерухомість у Києві та Україні загалом. Місто братиме активну участь у відновленні роботи компанії шляхом викупу житла для всіх категорій громадян, які перебувають у черзі, зокрема для учасників бойових дій і членів їх сімей, для внутрішньо переміщених осіб та інших категорій. А також через викуп до комунальної власності об’єктів соціальної сфери – шкіл та садочків. Як і було запропоновано тимчасовою комісією Київської міської ради. До прикладу, цього року місто заклало в бюджеті на ці цілі понад 1 млрд грн”, – підкреслив Микола Поворозник. Нагадаємо, у листопаді депутати Київської міської ради (КМР) провели чергове засідання тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд” та затвердили проміжний звіт з рекомендаціями та пропозиціями. Зокрема, ТКК рекомендувала наглядовій раді ПрАТ посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю холдингової компанії, КМДА – купувати у забудовника житло, а уряду – компенсувати “Київміськбуду” більше двох мільярдів гривень сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проектів корпорації “УКРБУД”. Раніше KВ писала, що найбільший забудовник Києва – “Київміськбуд” – наразі насправді відчуває значні фінансові труднощі, які впливають на хід виконання робіт на об'єктах. Причини цілком об'єктивні: різкий скачок курса долара, інфляція, подорожчання будматеріалів тощо. Будівництво однакової квартири тепер обходиться компанії приблизно на 40% дорожче, ніж до початка масштабної війни. До того ж компанії довелося вкласти власні 800 млн гривень в добудову житлових комплексів (ЖК) “Укрбуду”, питання компенсації цих витрат ще не вирішене. При цьому, про банкрутство мова не йде, все робиться для того, щоб повністю виконати зобов’язання перед майже 20 тисячами інвесторів. Читайте: Ігор Кушнір: “Київміськбуд” зобов'язаний вистояти Фото: Твоє місто  КиївВлада

Депутати Київської міської ради (КМР) провели чергове засідання тимчасової контрольної комісії (ТКК) з питань перевірки діяльності ПрАТ “ХК “Київміськбуд” та затвердили проміжний звіт з рекомендаціями та пропозиціями. Зокрема, ТКК рекомендувала наглядовій раді ПрАТ посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю холдингової компанії, КМДА – купувати у забудовника житло, а уряду – компенсувати “Київміськбуду” більше двох мільярдів гривень сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проектів корпорації “УКРБУД”. Про це KВ стало відомо з повідомлення на сайті КМР 17 листопада 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми опрацювали фінансову звітність про діяльність, включно з 2019 року, інформацію про будівельні проєкти, а також інформацію стосовно нарахованих та виплачених у 2019-2022 роках до бюджету Києва дивідендів. Наразі можемо говорити про перші спільно досягнуті проміжні результати. Так тимчасова контрольна комісія рекомендувала наглядовій раді ПрАТ “ХК “Київміськбуд” в межах своєї компетенції посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії з обов’язковим прийняттям відповідних кадрових рішень у випадку її порушення. А також проконтролювати забезпечення належної діяльності підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту акціонерного товариства. Крім цього, звернулись до Департаменту комунальної власності КМДА з пропозицією збільшити склад наглядової ради ПрАТ “ХК “Київміськбуд” до п’яти осіб”, – розповіла голова ТКК Мирослава Смірнова. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Депутатка зауважила, що водночас ТКК “рекомендувала виконавчому органу Київської міської ради Київській міській державній адміністрації та її структурним підрозділам здійснювати закупівлю об’єктів нерухомого майна, зокрема житла та об’єктів соціальної інфраструктури у ПрАТ “ХК “Київміськбуд” в обсягах, передбачених основними результатами фінансового прогнозування, здійсненого однією з найбільших міжнародних аудиторських компаній Ernst & Young. Крім цього, розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації компанії”. “До того ж сьогодні на засіданні ми підтримали пропозицію від імені Київської міської ради звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогою компенсувати ПрАТ “ХК “Київміськбуд” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів корпорації “УКРБУД” у сумі 2,28 мільярда гривень”, – додала Смірнова. Читайте: Ігор Кушнір: “Київміськбуд” зобов'язаний вистояти Фото: КМРКиївВлада

Інвестори київських житлових комплексів (ЖК) “Патріотика на озерах” і “Еврика” (“колишні” проєкти банку “Аркада”) незадоволені новим забудовником “Stolitsa Group” і вимагають від правоохоронців розслідувати його діяльність. Зокрема, інвестори зазначають, що компанії, які входять до орбіти Владислави Молчанової (на колажі), не виконують свої зобов'язання щодо термінів будівництва та відмовляються обмінювати ще незбудовані квартири в “Евриці” на житло в інших ЖК від “Stolitsa Group”. Крім того, громадян обурює, що забудовники проти їх волі змінили проєкт “Патріотики на озерах” і начебто вимагають від них додатково оплачувати вже придбані квадратні метри. Таким чином, можна констатувати, що Меморандум, який в 2021 році було укладено між столичною владою, інвесторами і забудовниками, не вирішив проблеми замороженого будівництва “Аркади”. Навіть, незважаючи на отримання структурами “Stolitsa Group” від Київради 176 га землі під масштабне житлове будівництво на Осокорках, фактично замість екопарку.  Як стало відомо KВ, інвестори ЖК “Патріотика на озерах”, забудовником якого виступає “Stolitsa Group”, публічно звернулися до правоохоронних органів стосовно незаконної, на їхню думку, зміни умов придбання квартир. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне звернення опубліковано на Facebook-сторінці “Всі недобудови банку “Аркада” – саме вказана установа свого часу розпочинала будівництво цих будинків, але через фінансові проблеми не змогла завершити відповідні проєкти. Так, покупці майнових прав у ЖК "Патріотика на озерах" (вул. Колекторна, житловий масив Осокорки, Дарницький район Києва) пишуть, що незадоволені вимогою “Stolitsa Group” додатково оплачувати квадратні метри за вже придбані квартири. За їх словами, Із цим вони зіткнулися після того, коли було змінено проєкт даного ЖК та коли цей комплекс отримав нову назву – “Н2О”. Про яку саме зміну проєкта йдеться, у зверненні не уточнюється. Але, серед іншого, у червні 2021-го, невдовзі після офіційного “заходу” “Stolitsa Group” на цей об'єкт, ЗМІ повідомляли, що кількість будинків у даному комплексі може зрости з 43 до 48.  “Ми, інвестори ЖК “Патріотика на озерах”, яких проти нашої волі та без нашої згоди “Stolitsa Group” зробили інвесторами ЖК “H2O”, вимагаємо від поліції накласти арешти на всіх, хто причетний до шахрайства і рейдерства! 6 жовтня у офісі “Stolitsa Group” інвестору “Аркади” відповіли, що не можуть сказати чи отримають інвестори ЖК “Патріотика на озерах” ті ж самі квартири по тій ціні, яку вже заплатили, а треба звертатися у юридичний відділ! Для чого вони відправляють інвесторів у юридичний відділ, а не підтверджують дійсність договорів? Забудовник будівельної ділянки не мінявся – вони змінили проти нашої волі назву і проєкт ЖК! У “Stolitsa Group” хочуть, щоб ми заплатили ще пів-ціни квартири або більше за такі самі площі. Ми називаємо це рейдерством та шахрайством!” – зазначено у зверненні. Крім того, інвестори незадоволені темпами будівництва даного ЖК і вказують на те, що Stolitsa Group” порушує зобов'язання, які ця компанія взяла на себе, отримавши даний комплекс “у спадок” від банку “Аркада”.  “Більше двох років мав будуватися ЖК “H2O” від “Stolitsa Group”, а в результаті не збудували навіть одного будинку. Отримавши після “Аркади” ділянку на Осокорках площею майже двісті гектарів під забудову та зобов'язання збудувати будинки для інвесторів попереднього забудовника, “Stolitsa Group” за три роки не зробила нічого. Проєкт поміняли без згоди інвесторів “Патріотики на озерах” і залишили 500 людей без квартир і грошей. Молчанова, Туменас, Соколовський (ключові особи із орбіти компанії-забудовника. – КВ), поверніть інвесторам гроші чи віддайте натомість свої квартири! "Stolitsa Group" не виконує взятих зобов'язань. "Stolitsa Group" не будує. І "Stolitsa Group" обманює інвесторів!” – підкреслюється у зверненні. Також претензії до “Stolitsa Group” мають інвестори ЖК “Еврика” (вул. Академіка Глушкова, 2, Теремки-2, Голосіївський район) – ще одного “колишнього” проєкту банку “Аркада”. Вони звертають увагу на неналежні, на їхню думку, темпи будівництва і звертаються до нових забудовників з пропозицією обміняти майнові права на придбані ними квартири на житло в інших ЖК від “Stolitsa Group” – наприклад, “Варшавському-2”, “Варшавському-3” (житловий масив Виноградар) тощо. При цьому, громадяни навіть готові доплачувати за квадратні метри – у випадку, якщо мова дійсно йтиме про більш високий, ніж у ЖК “Еврика”, клас житла.  Коли саме повинні були бути здані квартири в експлуатацію квартири в “Евриці”, у зверненнях не уточнюється. Але судячи з того, що інвесторів задовольняють заявлені терміни будівництва житлових комплексів “Stolitsa Group” на Виноградарі (до кінця 2024 року), то інвесторам ЖК на вул. Академіка Глушкова очевидно треба чекати довше. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться З чого усе починалося Банк “Аркада” був заснований комунальним холдингом “Київміськбуд” в 1993 році, і деякий час фактично був його структурою, через яку збиралися кошти на реалізацію будівельних проєктів. На початку XXI століття, після декількох років скандалів у владній верхівці столичного муніципалітету та тодішнього керівництва “Київміськбуду”, “Аркада” пішла “у вільне плавання”, і почала самостійно займатися будівництвом.  Буквально впродовж десятиріччя потому банк встиг побудувати більш ніж півтисячі будинків на 80 тис. квартир – переважно в Києві, але були проєкти і в інших містах. Серед найбільш відомих столичних “продуктів “Аркади” – житлові комплекси “Дім на Шулявці”, “Гранд”, Молодіжний квартал”, “Касіопея” тощо. Довгий час цей банк користувався довірою клієнтів, у тому числі завдяки “демократичним цінам на житло” – не в останню чергу це було повязано з тим, що “Аркада” будувала панельні будинки із недорогих матеріалів. Через все це значну частину квартир інвестори “розбирали” ще на етапі риття котлованів майбутніх будинків. Але так тривало недовго – “будівельний монстр” не зміг втримати реноме надійного забудовника. Упродовж 2005 року Київрада передала в оренду структурам, які пов'язані з банком “Аркада”, 7 земельних ділянок в житловому масиві Осокорки (Дарницький район) загальною площею більш ніж 221,5 га. Так, ТОВ “Консультаційне бюро НТТ” отримало дві земельні ділянки – між вул. Гмирі на вул. Колекторною (площа – 20,41 га, термін оренди – 15 років) та на перетині вул. Гмирі та просп. Петра Григоренка (площа – 15,1 га, термін оренди – 25 років).  У свою чергу, компанії ТОВ “Контактбудсервіс” було передано 5 земельних ділянок у 1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайонах Осокорків загальною площею 176 га в оренду на 15 років. Саме тут розташоване озеро Небреж. Через декілька років стали відомі назви майбутніх масштабних проєктів, які “Аркада” забажала реалізувати в тому числі на заливних луках – ЖК “Патріотика” та ЖК “Патріотика на озерах” відповідно. 27 листопада 2009 року Київрада рішенням №695/2764 затвердила Детальний план території (ДПТ) жилмасиву Осокорки. Замовником розробки цього ДПТ офіційно виступило ТОВ “Контактбудсервіс”. Головною причиною для затвердження цього ДПТ стала необхідність легалізації майбутнього будівництва ЖК “Патріотика на озерах” (північна частина Осокорків, де планувалося будівництво ЖК “Патріотика”, на той час вже “обростала” житловими будинками, – KВ). Справа в тому, що “Аркада” мала намір забудувати заливні луки на орендованій ділянці площею 176 га, задля чого необхідно було здійснити намив грунту. Тому в ДПТ, серед іншого, було передбачено можливість здійснювати такі заходи. Фактично цей документ був по-своєму “епохальним” – саме навколо нього та його “постулатів” будуть тривати майбутні дискусії щодо законності “Патріотики на озерах” зокрема та подальшої долі жилмасиву Осокорки взагалі. Надалі, наприкінці 2013 року, структури із орбіти банку “Аркада” вступили до проєкту будівництва ЖК на просп. Академіка Глушкова, 6 в Голосіївському районі столиці. Даний комплекс під назвою “Градимир” будувався з 2005 року на земельній ділянці площею 27,6 га, яку столична міськрада в 2001 році передала Київському національному університету ім. Т. Г. Шевченка. Зведенням цього ЖК, до складу якого мало увійти 30 будинків, тоді займалися ЗАО “Інтернафтогазбуд” і ЗАО “Побутрембуд” на підставі укладеного з вищевказаним вишем інвестиційного договору.  Втім, у 2008 році вказані компанії “заморозили” будівництво – у тому числі через неможливість “освоїти такі об'єми робіт”. Як наслідок – попередні забудовники не змогли ввести в експлуатацію жоден з будинків даного комплексу, а тому передбачалося, що цю роботу завершить “Аркада”. При цьому, вказаний ЖК отримав нову назву – “Еврика”. Протягом чотирьох років, з 2014-го по 2018-й, компанії “Аркади” збирали документацію, необхідну для будівництва вказаних трьох комплексів – Містобудівні умови та обмеження (МУО) від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, дозволи на проведення будівельних робіт від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) тощо. Тоді офіційно стало відомо, що у складі ЖК “Патріотика” планується будівництво аж 33 будинків з максимальною поверховістю 26 поверхів, у складі ЖК “Патріотика на озерах” – 43 будинки з максимальною поверховістю до 27 поверхів, а у складі ЖК “Еврика” – 30 будинків до 24 поверхів. “Аркада” досить активно взялась за будівництво цих житлових комплексів, але довго зберігати такі темпи забудовник не змін. Як наслідок, інвестори “Аркади” спочатку зіткнулися із затримками у введенні будинків в експлуатацію, а потім – із “заморожуванням” будівництва. Згідно даних порталу про нерухомість “ЛУН”, до кінця 2018 року було введено в експлуатацію 23 будинки ЖМ “Патріотика”, а в сусідній “Патріотиці на озерах”, де роботи почалися дещо пізніше, і взагалі не було узаконено жодного будинку. У свою чергу, в ЖК “Еврика” станом на початок 2018 року було введено в експлуатацію лише один будинок.  Це було пов’язано з тим, що у вказаний період, на межі 2018-2020 років, банк "Аркада" вже почав “вмирати з середини”. Зокрема, ЗМІ повідомляли, що кошти інвесторів виводились із фондів фінансування будівництва посадовими особами банку. Тому, наприклад, друга черга ЖМ “Патріотика” вже будувалася за рахунок коштів, отриманих від інвесторів ЖК “Еврика”. Тобто, мова, схоже, йшла про типову “фінансову піраміду” на зразок відомої афери з “будинками Войцеховського”.  Крім того, банк з різних причин почав втрачати капітал. Через це 24 вересня 2020 року НБУ відкликав його ліцензію, а наступного дня, 25 вересня, Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) запустив процес ліквідації “Аркади”. Наслідком стало те, що близько 13 тис. інвесторів опинились під загрозою не отримати вже профінансоване ними житло. А деяким людям, зазначимо, доводиться і досі витрачати кошти на погашення кредитів, які вони взяли на купівлю квартир у комплексах “Аркади”. І саме в цей період безвиході на авансцені з'являється відомий київський забудовник “Stolitsa Group”. Нові забудовники Наприкінці 2020 року у відкритих джерелах активно почала поширюватися інформація про те, що добудувати об'єкти “Аркади” має намір “Stolitsa Group”. Таку ідею почала активно підтримувати і столична влада: наприклад, у січні 2021 року міський голова Києва Віталій Кличко анонсував підписання такого собі “меморандуму”, який допоможе “інвесторам отримали житло”. Врешті решт, укладання “Меморандуму про вирішення соціальних питань добудови та передачі квартир інвесторам житлових комплексів “Еврика”, “Патріотика” і “Патріотика на озерах” відбулося 7 квітня 2021 року. Його підписантами стали аж 12 сторін: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку громад та територій, СБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Київська міськдержадміністрація (КМДА), ТОВ “Столиця груп”, представники інвесторів тощо. Вказаний документ на 12 сторінках та в 24 пунктах описує права та обов'язки представників влади, нових забудовників, інвесторів тощо. Проте, насправді суть його проста. Вона зводиться до того, що ТОВ “Столиця Груп” має добудувати будинки в ЖК “Еврика” та ЖК “Патріотика” і передати квартири в них постраждалим інвесторам. Згідно меморандуму, одним із джерел фінансування цих робіт, поряд з державним кредитуванням та коштами з рахунків структур “Аркади”, має стати освоєння новим забудовником 176 га землі, які орендовані ТОВ “Контактбудсервіс” – тобто, за рахунок будівництва ЖК “Патріотика на озерах”, у якому квартири на той момент встигли купити лише декілька сотень сімей.  До речі, в документі відразу було зазначено, що “Патріотика на озерах” може змінити назву. Врешті так і сталося: влітку 2021 року стало відомо, що “Stolitsa Group” має намір побудувати на його місці ЖК “H20”.  У свою чергу, відповідно до меморандуму, міська влада в особі КМДА взяла на себе обов'язок щодо фінансування будівництва об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури під цей ЖК. Крім того, згідно з цим документом, міськдержадміністрація має розглянути питання щодо встановлення мінімальної орендної плати за ділянки під ЖК “Патріотика” та ЖК “Патріотика на озерах” (ЖК “H20”) до повного завершення будівництва, вжити заходів щодо продовження оренди ділянок загальною площею 176 га, а також, серед іншого, опрацювати питання створення  екопарку на прилеглих до ЖК “Патріотика на озерах” територіях за рахунок міського бюджету. Цей парк, до речі, так і не було створено – не дивлячись на більш ніж активні заклики громадськості. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” Бекграунд “Столиці” Найвідомішими і наймасштабнішими проєктами цього девелопера є вищезгадані житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс” на столичному масиві Виноградар (Подільський район). Йдеться про більш ніж п'ять десятків будинків, значна частина з яких вже введена в експлуатацію. Задля реалізації вказаних проєктів були використані землі державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” (“радгосп “Пуща-Водиця”), з яким компанії із орбіти “Stolitsa Group” близько десятиріччя тому уклали низку інвестиційних договорів щодо забудови.  Не останню роль у тому, що на цій території почали “рости багатоповерхівки”, відіграла і столична влада. Так, у 2013 році Київрада затвердила ДПТ частини масиву Виноградар, яким було легалізовано зміну цільового призначення значної площі сільськогосподарських земель, що знаходяться в користуванні вищезгаданого держпідприємства – їх дозволили використовувати для житлової забудови. При цьому, згідно з ДПТ, кількість населення цієї місцевості мала зрости с 1,2 тис. чоловік до 62,9 тис. чоловік.  Столична громадськість неодноразово виступала проти зведення вищезгаданих ЖК. Наприклад, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний висловив переконання, що ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, ДАБІ свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний ДПТ. Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами тощо. – KВ). Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс" При цьому, “Stolitsa Group” наразі готується до забудови ще двох значних “шматків” землі у Києві – у Мінського масиві (Оболонський район) і у промрайоні Воскресенка (Дніпровський район). Задля цього у 2021 та 2023 роках Київрада затвердила відповідні ДПТ – згідно з ними, загальна площа житлової забудови вказаних територій зросте з 0,11 га до 37,4 га, і майже всю цю землю освоять саме компанії із орбіти вищевказаного девелопера. Ще при попередньому обговоренні даних документів громадськість, експерти і окремі депутати Київради вимагали від керівництва міста відмовитися від таких планів щодо використання столичних земель – зокрема, з огляду на те, що в результаті реалізації цих ДПТ на Мінському масиві і на Воскресенці може трапитися справжній “транспортний” та “інфраструктурний” колапс. Втім, усі ці думки так і не були почуті очільниками міста. Читайте: “Будмайданчик Молчанової”: Київрада затвердила скандальний ДПТ промрайону Воскресенський Бенефіціари  Генеральним директором “Stolitsa Group” є Едуард Соколовський, якого згадують інвестори ЖК “Патріотика на озерах”. За інформацією аналітичної системи Youcontrol, ця компанія входить до “групи Владислави Молчанової”, яка об'єднує більше восьми десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері будівництва та нерухомості. Ключовими особами вищезгаданої групи є Владислава Молчанова та її син Іван Молчанов. Перша є відомою бізнесвумен, яку раніше різноманітні джерела називали ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. За інформацією ЗМІ, її цивільним чоловіком є скандально відомий Сергій Коровченко. Свою “популярність” останній отримав у 2019 році після публікації журналістами т.зв. "плівки Глазьєва” – записів розмов помічника президента рф Сергія Глазьєва з депутатом Держдуми рф Костянтином Затуліним часів лютого 2014 року.  Нагадаємо, на цих плівках було зафіксовано, як ці російські політики начебто обговорювали перспективу призначення Коровченка, який на той час очолював Головне управління Міністерства юстиції України в АР Крим, міністром юстиції анексованого півострову від країни-агресора. Крім того, представники рф називали Сергія Коровченка людиною Віктора Медведчука, який наразі підозрюється у держзраді. При цьому, Сергій Коровченко очевидно має близьких знайомих і у владних колах столиці: його сестра Яна є дружиною депутата Київради від тієї ж партії “ВО “Батьківщина” Віталія Нестора. Партнером родини Молчанових є група “БТ Інвест”, до якої входить більше сотні компаній, що займаються девелоперськими та роздрібними проєктами. За інформацією Youcontrol, в Україні ця група, зокрема, керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вказаних магазинів, а також девелоперською компанією “Stolitsa Group” (окремі особи з “БТ Інвест” вказані засновниками компаній, що будують житло під брендом цього девелопера. – KВ). Ключовими особами даної групи є троє громадян Литви – вищезгаданий Раймондас Туменас, Агне Рузгиєне і Марина Познякова. Банк “Аркада” інвесторам та громадськості відомий в першу чергу через Костянтина Паливоду – екс-голову його правління. У квітні 2021 року Офіс Генпрокурора повідомив про завершення розслідування справи щодо присвоєння коштів фондів фінансування будівництва ЖК “Еврика” і ЖМ “Патріотика”, у якій підозрюваним був Паливода. Тобто, наразі слово залишилося за судом. Фото: колаж КВКиївВлада

НАБУ і ВАКС мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду (на колажі в центрі та ліворуч відповідно). Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень. За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі МУО, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Яким буде закінчення цієї історії, прогнозувати важко. Разом з тим, вже достеменно відомо, що один із ймовірних вигодонабувачів цієї забудови, одіозний екскерівник держкорпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на колажі праворуч), у даній ситуації вийшов сухим із води. Як стало відомо KВ, на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) наразі знаходиться обвинувальний акт щодо ексдиректора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергія Целовальника і екскерівника ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вони є обвинуваченими в рамках кримінального провадження №12014100010009784, яке було відкрито ще 30 жовтня 2014 року. Дану справу розпочинало розслідувати Головне слідче управління Служби безпеки України (СБУ), але в подальшому вона була передана Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Обвинувальні акти були підготовлені Офісом Генерального прокурора України, а на розгляд ВАКС вони були передані 16 вересня 2020 року. Що інкримінується обвинуваченим Сергій Целовальник офіційно обвинувачується у “зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб” (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України). У свою чергу Олегу Майбороді інкримінується “організація зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб” (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Максимальне покарання за вказаними статтями – до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В епіцентрі уваги правоохоронців дані особи опинилися в результаті виявлених порушень при будівництві житлового будинку на вул. Антоновича, 131. Йдеться про те, що замість басейну для “сусідньої” спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №130 (вул. Велика Васильківська, 128) на цій землі було побудовано паркінг. Як встановили слідчі, в результаті дій директора ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших невстановлених осіб територіальній громаді Голосіївського району в особі школи №130 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди в сумі 9,3 млн гривень. Читайте: НАБУ расследует дело о строительстве паркинга вместо бассейна на территории школы в центре Киева Так, на переконання слідства, провина Сергія Целовальника заключається у тому, що саме він видав містобудівні умови та обмеження (МУО) №13390/0/12/009-13 від 30 липня 2013 року (відсутні у відкритому доступі. – KВ), відповідно до яких забудовники – ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” – отримали можливість зводити на вказаній території саме будівлю для зберігання автомобілів замість об'єкта для оздоровлення дітей. При цьому, як зазначають правоохоронці, будівництво басейну було передбачено цільовим призначенням земельної ділянки, на якій зводили житлову багатоповерхівку, а також спеціальним договором, укладеним між компанією “Невірос”, навчальним закладом і столичною владою. Разом з тим, за версією сторони обвинувачення, саме Олег Майборода залучив тодішнього очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії до цього злочину. Зокрема, тепер вже ексдиректор ТОВ “Укрбуд Девелопмент” надав до вказаного структурного підрозділу містобудівний розрахунок на таку забудову, уклав договір підряду на проведення проєктних робіт, отримав проектну документацію, контролював роботи на будівельному майданчику, і в завдяки цим та іншим діям його компанія отримала прибуток. Скріншот ухвали ВАКС по цьому провадженню від 11 серпня 2023 року Примітно, що у серпні 2023 року Целовальник і Майборода подали до ВАКС клопотання щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та щодо закриття у зв`язку з цим даного кримінального провадження. Свої вимоги обвинувачені пояснювали тим, що з моменту видачі вищезгаданих МУО минуло більше 10 років, протягом яких їх, мовляв, можна було судити. Втім, 11 серпня 2023 року ВАКС відмовив їм у задоволенні таких клопотань. Таким чином колегія судів погодилася з версією сторони обвинувачення, що протиправні дії тривали до 25 листопада 2014 року (до моменту введення будинку в експлуатацію. – KВ), а тому станом на теперішній час встановлений законом десятирічний строк давності ще не сплив. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як діти “втратили” басейн  24 жовтня 2002 року Київрада рішенням №67/227 погодила передачу двох земельних ділянок на вул. Антоновича, 131 – площею 0,54 га та 0,4 га – в оренду ТОВ “Невірос” для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення.  “Більшу” ділянку столична влада вирішила передати в оренду на 49 років (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0007), “меншу” – на 3 роки (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0008). Відповідні орендні угоди між міськрадою та вказаною компанією були підписані у 2002-2003 роках (будівництво здійснювалося на ділянці площею 0,54 га, стосовно ділянки площею 0,4 га у КВ відсутня інформація щодо пролонгації договору оренди. – KВ). Зазначимо, офіційною підставою для цього землевідводу стало те, що до ТОВ “Невірос” перейшло право власності на недобудовану багатоповерхівку на цій землі. Дану будівлю зводив попередній орендар вказаних ділянок – ТОВ “Підприємство Антарес ЛТД”. Ця ж компанія ще в 1998 році взяла на себе відповідальність забезпечити “соціальну складову” майбутнього житлового комплексу – тобто, фактично ділянка їй була передана в обмін на те, що вона побудує басейн для вищезгаданого навчального закладу. Відповідно, столична влада “перекинула” це зобов'язання на нового "орендаря-забудовника". 29 грудня 2005 року між школою №130, Голосіївською в Києві районною радою і ТОВ “Невірос” було укладено “договір про співробітництво в реалізації інвестиційного проєкту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення” на  вул. Антоновича, 131. Цією угодою було передбачено, що ТОВ “Невірос” до листопада 2007 року, в рамках свого проєкту із забудови вказаної землі, мало побудувати басейн для навчального закладу і передати його на баланс Голосіївської райради. Втім, виконати своє зобов'язання у заявлені терміни компанія не змогла, адже лише у вересні 2007 року на замовлення ТОВ “Невірос” було розроблено проєкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном на вул. Антоновича, 131. І у цей же період забудовник отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно з проєктом площа басейну мала скласти 1182 кв.м. У 2007-2008 роках ТОВ “Невірос” розпочало будівельні роботи (була зведена “коробка” житлового будинку і нежитлові приміщення на першому поверсі), але завершити їх компанії не судилося – однією з причин у відкритих джерелах називали економічну кризу в країні. Надалі, 29 березня 2013 року, між ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було укладено інвестиційний договір на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Антоновича, 131. Відповідно до цієї угоди, саме “Укрбуд Девелопмент” мало виступити інвестором цієї забудови і здати усі об'єкти в експлуатацію. На початку липня 2013 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент” і ТОВ “Невірос” подали до Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівний розрахунок щодо забудови на вул. Антоновича, 131. У даному документі вже не було жодного слова про басейн для школи №130. Надалі, 30 липня того ж року, на підставі цього розрахунку Департамент містобудування та архітектури КМДА видав вищезгадані МУО на проєктування завершення будівництва житлового будинку за вказаною адресою з об'єктами соціально-культурного призначення. Цими “містобудами” не було передбачено будівництво басейну – на його місці вже передбачалося зведення паркінгу. Як зазначалося вище, дані МУО наразі відсутні у публічному доступі, а тому встановити усі погоджені параметри для проєктування вказаного будівництва проблематично. Більше того – у відкритих джерелах навіть немає інформації, хто був заявником їхньої видачі. Але можна припустити, що МУО були видані для ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент”.  Схожа ситуація і з дозволами на проведення будівельних робіт. KВ не вдалося знайти повні версії таких документів – лише перше погодження, яке ТОВ “Невірос” отримало від Інспекції державного архбудконтролю Києва ще в 2008 році та в якому немає жодних подробиць стосовно того, що саме було дозволено будувати на вказаній території. Втім, зважаючи на те, що у відкритих джерелах немає даних щодо претензій правоохоронців або інших контролюючих органів до таких дозволів, можна припустити, що з ними плюс-мінус було “все добре”, принаймні “на папері”. Разом з тим, деякі деталі щодо запланованої забудови наявні у експертному звіті щодо розгляду проєктної документації із забудови за вказаною адресою, замовником якого виступило ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. На цю інформацію можна більш-менш “покластися”, адже у звіті зазначалося, що проєкт “відповідає вихідним даним на проєктування”. Так, відповідно до проєкту, йшлося про будівництво житлового будинку висотою 14-16 поверхів, у якому планувалося облаштувати 161 квартиру загальною площею 19,8 тис. кв.м. Крім того, в рамках цього ЖК, який отримав назву “Парк-хол “Горький”, забудовники хотіли побудувати коктейль-бар, ресторан, магазини, офіси, творчі майстерні, а також підземний паркінг на 99 машино-місць площею 1,6 тис. кв.м. Будівництво відбувалося доволі швидко – вже 20 листопада 2014 року ТОВ “Невірос” подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката про готовність цього об'єкта. Невдовзі після цього, 25 листопада того ж року, ДАБІ видала компанії такий сертифікат. ЖК “Парк-хол “Горький” на карті Ще у 2014 році навколо забудови на вул. Антоновича, 131 виник гучний скандал. Тоді очільниця школи №130 Марина Пищалковська вказувала на те, що будівництво паркінгу на цій території є небезпечним та несанкціонованим, адже “за початковим проєктом це мав би бути басейн для школярів”. Мовляв, забудовникам дозволили будувати “собі будинок, який вони потім в комерційних цілях використовують, а для школи вони будують прибудований басейн”. Також очільниця навчального закладу повідомляла, що вона надіслала запит до ДАБІ, і ще у вересні 2014 року інспекція їй повідомила, що будівництво басейну зовсім не передбачено, адже проєкт був змінений на прохання замовника будівництва. Очевидно, що “дотиснути” цю історію директорка школи №130 не змогла. У свою чергу голова ради директорів державної корпорації “Укрбуд” Юрій Пелих (під брендом цієї корпорації зводився ЖК “Парк-хол “Горький”) у цей же період повідомляв ЗМІ, що “басейн там нема куди технічно втулить”, а паркінг насправді було зведено не для заробітку коштів – мовляв, паркомісця не є вигідними з точки зору рентабельності. При цьому, він звертав увагу на те, що коли проєктувався басейн і коли будувався будинок, якісь “люди розуміли, що басейна цього там ніколи не буде”. Також Пелих апелював тим, що “Парк-хол “Горький” – це елітний будинок, мешканці якого не дозволять, щоб там був прохідний двір. При цьому, він називав ТОВ “Невірос” шахраями, які хотіли обдурити людей і з якими вже немає зв'язку. Чим відомі обвинувачені За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ніверос” було засноване у червні 2001 року в Києві, але з 2016 року компанія має харківську “прописку”. Керівницею цієї ТОВки з 2019 року є Ірина Ніконова, її попередниками на цій посаді були Сергій Кузьмін, Іван Чуйко та Олексій Орловський. Власником даної компанії з 2016 року є громадянин Узбекистану Анвал Алімов, а засновником – фірма з Об'єднаних арабських еміратів “Самум Інвест Інк”, яка у 2012-2016 роках була зазначена як власник ТОВ “Ніверос”. Раніше, до 2012 року, кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки був вищезгаданий Сергій Кузьмін. Столичне ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було зареєстроване у червні 2004 року. Із вересня 2022 року керівником цієї компанії є Сергій Касапський, який з того ж періоду значиться її власником. До нього, в 2013-2022 роках, даною ТОВкою керував вищезгаданий Олег Майборода. Що цікаво, саме з вересня минулого року “Укрбуд Девелопмент” знаходиться в стані банкрутства. Як неодноразово повідомляла KВ, вказана компанія довгий час знаходилася в орбіті впливу одіозного Максима Микитася. Останній найбільше відомий як голова вищезгаданої державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки). Саме “під прапорами” цієї структури у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, але по факту більшість з них зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Інвесторам ЖК “Парк-хол “Горький” відносно пощастило, адже їхній будинок був введений в експлуатацію у період розквіту “державно-приватного Укрбуду”. Справа в тому, що через п'ять років, у 2019-ому, через фінансові проблеми були заморожені роботи на всіх його будівельних майданчиках, а добудову житлових комплексів взяли на себе інші девелопери. У цей же період на ТОВ “Укрбуд Девелопмент” виник корпоративний скандал, у ході якого Максим Микитась звинувачував своїх “бізнес-компаньйонів” у “віджимі” компанії. Зокрема, він вказував на те, що до рейдерської атаки причетний його кум – вищезгаданий Олег Майборода. У вересні 2022 року Максим Микитась повідомив, що після серії судових спорів йому було повернуто контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. При цьому, він пообіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати раніше “заморожені” житлові комплекси. Втім, наразі здійснити свої “наполеонівські плани” Микитась так і не зміг. І можна припустити, що однією з причин стали його проблеми з правоохоронними органами. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що вищезгадане ТОВ “Укрбуд Девелопмент” в 2016-2017 передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Достатньо скандальною є і персона Сергія Целовальника, який очолював Департамент містобудування та архітектури КМДА з серпня 2010 року по жовтень 2015 року. Журналісти, громадськість та експерти неодноразово звинувачували його у різних порушеннях, які, схоже, були скоєні “з корупційною метою”. Найбільше Целовальнику “діставалося” за розробку проєкту “нового” Генерального плану Києва. Основними претензіями громадськості до цього документу були “конфлікт багатьох його положень з інтересами міста та зміна цільового призначення земельних ділянок виключно для забудовників”. Також тодішнього посадовця регулярно критикували за затвердження детальних планів територій (ДПТ), які мали б лише уточнювати положення існуючого Генплану міста, а по факту їх порушували – легалізували сумнівну житлову забудову промислових та лісових територій (наприклад, у Святошинському та Деснянському районах).  Вистачало й інших гучних інцидентів. Наприклад, у 2015 році стало відомо, що Сергій Целовальник та тодішній директор КО “Інститут генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький фактично налагодили жваву торгівлю довідками, необхідними для оформлення права власності на земельні ділянки. Документи, які кияни мали отримувати безкоштовно, за фактом обходилися прохачам у середньому по 1700 грн за штуку. Навіть ексмер Києва, нині покійний Олександр Омельченко заявляв, що вважає головного архітектора столиці Сергія Целовальника винним у хаотичній та непродуманій забудові міста і пропонував позбавити його диплома архітектора. Читайте: В хаотичной застройке города виновен Главный архитектор Киева Целовальник – Омельченко Звільнившись з КМДА, Cергій Целовальник надовго зник з публічного простору. Остання згадка цієї особи датована минулим 2022 роком – тоді ЗМІ писали, що ексчиновник разом зі своїм сином, архітектором Антоном Целовальником, із початку повномасштабного вторгнення проходять службу в Силах оборони України. Наступниками Сергія Целовальника на посаді очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії були Ганна Бондар (нині – народна депутатка діючого IX скликання Верховної Ради від “Слуги народу”) та Юрій Тацій, які керували вказаним підрозділом на правах “в.о. директорів” протягом близько одного року. Надалі, 1 листопада 2016 року, на цю посаду вже на постійній основі було призначено Олександра Свистунова, який очолює Департамент містобудування та архітектури КМДА і досі. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Фото: колаж КВКиївВлада

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення, що свідчать про незаконне збагачення співголови фракції “Батьківщина” у Київраді Володимира Слончака (на фото). Про це KВ дізналася з повідомлення НАЗК.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як сказано в повідомленні, НАЗК “за результатами моніторингу способу життя депутата Київської міської ради виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення, які свідчать про його незаконне збагачення на суму майже 8,5 млн гривень. Так, згідно з відомостями, зазначеними у його декларації за 2020 рік, він отримав цю суму у подарунок від матері. Однак НАЗК з’ясувало, що розмір її доходів за останні 22 роки не дозволяв накопичити суму коштів для здійснення такого подарунку”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У відповідь на запит Національного агентства жінка “пояснила, що подарована сума залишилась у спадок від її покійного чоловіка (батька депутата), а джерелом походження коштів є доходи від його підприємницької діяльності. До своїх пояснень вона додала нотаріально завірену копію договору про дарування 300 000 доларів США (еквівалент 8 480 380 грн)”. НАЗК отримало нотаріально завірену довідку, в якій зазначено, що єдиним спадкоємцем є дружина померлого, яка успадкувала об’єкти нерухомого майна свого чоловіка, однак повідомляє, що “відомості про успадкування грошових коштів відсутні. Крім того, у померлого виявилась заборгованість за єдиним внеском для ФОПів на суму 35,5 тисяч гривень”. “Викладені факти дають привід для обґрунтованого сумніву стосовно можливості матері надати такий подарунок своєму синові”, – резюмувало НАЗК в релізі й направило матеріали до Національного антикорупційного бюро України “для вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення та здійснення досудового слідства з метою притягнення депутата Київської міської ради до кримінальної відповідальності”. Йдеться про Володимира Слончака. Він депутат Київради ІХ скликання. Член фракції “ВО “Батьківщина” (співголова цієї фракції), член постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Ексзаступник голови КМДА Віталія Кличка з питань здійснення самоврядних повноважень (будучи головою Наглядової ради “Київміськбуду”, був призначений 12 грудня 2018 року; звільнений 27 квітня 2020 року). Слончак скандально відомий тим, зокрема, що вночі 26 квітня 2020 року посадовець нібито вдарив поліцейського, який зупинив машину, в якій був чиновник. Було опубліковано відео конфлікту Слончака із патрульними. Потім Слончак казав, що не нападав на поліціянта, а “емоційно відреагував”. Та все ж 27 квітня того року міський голова звільнив Слончака. Читайте: Невідомі побили заступника Кличка Володимира Слончака Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” продовжує будівництво житлового комплексу (ЖК) “Twin House”, що зводиться у Деснянському районі столиці по вул. Крайня, 1.  Про це KВ довідалась з повідомлення ХК “Київміськбуд”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Будівельники виконують розведення електромереж по будинку, укладають кабелі у короби на поверхах, встановлюють електрощитові, починають облаштування мереж у підвалі”, – повідомляє забудовник про хід робіт. ЖК “Twin House” – трисекційний будинок змінної поверховості та незвичної геометрії.  Кожна квартира у будинку обладнана електрокотлом.  На перших поверхах комплексу будуть розміщені комерційні приміщення під магазини, кафе, банки, офіси та інше. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У продажу останні 1 і 2-кімнатні квартири, вартість від 43 120 грн/м², за умови повної оплати надається знижка 5%.  Також додаткова знижка надається воїнам ЗСУ”, – сказано в повідомленні “Київміськбуду”. Читайте: “Київміськбуд” продовжує будівництво тепломережі для ЖК “Райдужний” Фото: з відкритих джерел КиївВлада