Кабинет министров принял Положение о том, какова должна быть структура кибербезопасности в Украине. Документ в общих чертах определил уровни и сектора, где будут сосредоточены силы и средства для профилактики кибератак и их отражения.  Об этом KV стало известно в ходе очередного заседания Кабинета министров под председательством Дениса Шмыгаля 29 декабря 2021 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Правительство приняло проект постановления, которым утверждается Положение об организационно-технической модели киберзащиты. Как говорится в Пояснительной записке к нему, предлагаемая архитектура киберзащиты позволит надежнее защитить от возможных кибератак объекты критической информационной инфраструктуры. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Согласно Положению, организационно-техническая модель киберзащиты включает в себя комплекс мер, сил и средств киберзащиты, и состоит из организационно-управленческой, технологической и базисной инфраструктуры: базисная инфраструктура – это все объекты критической информационной инфраструктуры, их коммуникационные и технологические системы; организационно-управленческая инфраструктура – это все субъекты обеспечения кибербезопасности; технологическая инфраструктура – это все силы и средства киберзащиты. К силам относится не только правительственная команда реагирования на компьютерные чрезвычайные события CERT-UA, но и другие команды реагирования (в т.ч. неправительственные). В свою очередь, организационно-управленческая система киберзащиты состоит из таких секторов: общегосударственный: основные субъекты национальной системы кибербезопасности, в т.ч. Национальный координационный центр кибербезопасности как рабочий орган Совета национальной безопасности и обороны (СНБО); отраслевой: центральные органы исполнительной власти (ЦОИВ), осуществляющие меры по обеспечению кибербезопасности в своих сферах деятельности; региональный (местный): местные органы исполнительной власти и органы местного самоуправления (ОМС), а также всевозможные предприятия, учреждения и организации, занимающиеся защитой информации и киберзащитой; образовательно-научный: научно-исследовательские центры и вузы, принимающие участие в подготовке нужных специалистов; частный сектор: включает в себя неправительственные структуры, занимающиеся киберзащитой; общественный сектор: отечественные, международные и межправительственные организации. Техноголическая инфраструктура также описана как многоуровневая: национальная (на базе сил киберзащиты основных субъектов национальной системы киберзащиты), отраслевого и регионального (местного) уровня и объектного уровня (на базе сил киберзащиты конкретных структур – предприятий, учреждений, организаций любых форм собственности). Вся эта архитектура нужна для того, чтобы защищать в киберпространстве национальные электронные информационные ресурсы и общественно значимые коммуникационные системы. Принятое Кабмином Положение было разработано Государственной службой специальной связи и защиты информации. “Оргтехмодель киберзащиты не только обозначает комплексные границы (Framework) и разные уровни инфраструктуры защиты страны в киберпространстве, но и на подзаконном уровне определяет основные этапы реагирования на киберинциденты. К развитию этой модели будут привлечены как государственные органы, так и корпоративный сектор и граждане”, – прокомментировал принятие постановления глава Госспецсвязи Украины Юрий Щиголь. Как информировала KV, в начале 2022 года в Киеве состоятся учения НАТО по кибербезопасности. Украина будет впервые принимать представителей всех стран Альянса. При этом в течение 2021 года в Украине был проведен ряд учений по противодействию гибридным угрозам и защите критической инфраструктуры, организованных совместно с НАТО. Читайте: В Киеве состоятся учения НАТО по кибербезопасности Фото: “Економічна правда” КиевVласть

Столичные власти распорядились демонтировать ряд елочных базаров в Деснянском, Голосеевском, Соломенском, Дарницком, Святошинском и Печерском районах Киева. Всего должно быть демонтировано 18 елочных базаров. Об этом KV стало известно из поручения Департамента городского благоустройства Киевской горгосадминистрации (КГГА) коммунальному предприятию "Киевблагоустройство" (*) № 064-8030 от 22 декабря 2021 года. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Принять меры путем демонтажа самовольно установленных временных сооружений, малых архитектурных форм элементов благоустройства”, – говорится в документах. Демонтажу подлежат следующие объекты по следующим адресам: Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Напомним, с 4 января 2022 года начнут работать 15 пунктов приема новогодних деревьев на базе предприятий КО “Киевзеленстрой”: 10 пунктов откроют на территориях производственных баз районных КП УЗН и 5 – на территориях усадеб лесничеств КП “Дарницкое ЛПГ”. Принести елку на утилизацию можно будет в будни с 07:00 до 21:00 до 31 января включительно. Читайте: Новогодние деревья в Киеве будут продаваться почти на 200 ярмарках (адреса) Как ранее сообщала KV, Госэкоинспекция Столичного округа во время проведения рейда в Киеве обнаружила точки продаж новогодних елок, работавших с нарушениями правил сбыта. На продавцов новогодних деревьев были составлены административные протоколы. Читайте: В Киеве коммунальщики демонтировали уже 9 незаконных точек по продаже новогодних елок (фото) Отметим, КП “Киевблагоустройство” подчинено Департаменту городского благоустройства КГГА. С 14 сентября 2021 года директором этого департамента переназначен Тимур Ткаченко, который с 1 января текущего года руководил департаментом  в статусе и.о. Деятельность данного департамента с 1 января 2021 года контролирует первый зампредседателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Алексей Кулеба.  * КП “Київблагоустрій” (Код  ЄДРПОУ: 26199708) Фото: пресс-служба КГГА КиевVласть

Градостроительно-земельная комиссия Киевсовета согласовала проект решения авторства депутата из фракции “Единство” Сергея Крымчака (на фото слева), в котором прописывается алгоритм действий столичной власти для расширения проезда от ул. Голосеевской мимо дома №13 к расположенному в глубине квартала участку площадью 0,5483 га. Эти полгектара буквально неделю назад Киевсовет отдал в аренду под жилую застройку ООО “Менаполис” – фирме, связанной с партнерами Крымчака, братьями Вячеславом и Александром Супруненко (на фото в центре и справа). Местные жители активно выступают против уплотняющей застройки района, но будет ли в итоге заключен между ними и “Менаполисом” “меморандум о взаимопонимании”, как это прописано в упомянутом решении горсовета – неизвестно. Как неясно – дойдет ли дело до расширения проезда, ведь сегодняшний арендатор участка, по которому он проходит – ООО “Консалтинг Украина” – категорически против этого.  Как стало известно KV, вскоре на рассмотрение Киевсовета представят проект решения №08/231-4496/ПР от 17 декабря 2021 года об организационных мерах, необходимых для обустройства расширенного междомового проезда с улицы Голосеевской вдоль многоквартирного жилого дома по адресу: ул. Голосеевская, 13. Комиссия Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений 22 декабря 2021 года согласовала этот проект авторства депутата Киевсовета Сергея Крымчака (фракция “Единство”), в котором он предложил организовать такой проезд на части участка с кадастровым номером 8000000000:79:241:0091 по ул. Голосеевской, 7, корп.3.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проектом решения предполагается, что нынешний пользователь этой земли – ООО “Консалтинг Украина” (*), а затем и Киевсовет, дадут согласие на раздел участка. После этого КП “Киевский институт земельных отношений” разработает техническую  документацию по землеустройство по разделу участка, а Департамент земресурсов КГГА зарегистрирует в Госземкадастре новосозданные участки и право на постоянный безоплатный сервитут (право пользования. – KV) для организации общедоступного проезда транспорта по одному из них.  В пояснительной записке говорится – проезд необходим для снятия социального напряжения среди жителей многоквартирных домов по ул. Голосеевской, 13, 13-А и 13-Б (ОСМД “Домашній затишок” и ОСМД “Голосіївська фортеця”), которые требуют организовать беспрепятственный проезд к их жилым домам, поскольку на сегодня существует лишь один узкий проезд между домами по ул. Голосеевской, 7 и ул. Голосеевской, 13.  Как сообщил в пояснительной записке к проекту решения Крымчак, члены рабочей группы градостроительно-земельной комиссии с участием представителей указанных ОСМД и ООО “Менаполис” (**) обсудили возможность расширения этого единственного существующего проезда к их домам. Также, по заверению Крымчака, члены указанной рабочей группы “пришли к соглашению, что этот проезд также может использоваться для проезда к соседнему участку 8000000000:79:241:0034 по ул. Голосеевской, 13-Д”.  В ходе обсуждения проекта решения на заседании профильной комиссии горсовета 22 декабря 2021 года Сергей Крымчак добавил, что существующий проезд не соответствует правилам пожарной безопасности. А депутат Олеся Пинзеник (фракция “УДАР”) заявила, что данным узким проездом пользуются 3-5 тыс. жителей близлежащих домов и родителей учащихся расположенной во дворе школы. Она выразила сомнение в том, что расширить проезд возможно за счет участка 8000000000:79:241:0091, ведь его арендатор – ООО “Консалтинг Украина” использует его с 2006 года и выступает категорически против раздела. По мнению Пинзеник, данный проект решения является “заявлением о намерениях”, а не способом решения конфликтной ситуации. Как стало известно KV, недовольство жителей указанных домов вызвано не только единственным узким проездом к их жилищам. По информации издания “Парламент.ua”, в сентябре 2021 года на заседании указанной рабочей группы градостроительно-земельной комиссии Киевсовета люди высказывали недовольство запланированной на ул. Голосеевской, 13-Д уплотняющей жилой застройкой их квартала. Также они высказывали опасения, что тяжелая техника на новое строительство, а впоследствии – жители новых домов, будут курсировать по единственному существующему узкому проезду. В дополнение жителей беспокоит вопрос непомерной нагрузки на местный коллектор. Помимо этого, в районе нет свободных мест в детских садах и коммунальных школах. Отметим, участие ООО “Менаполис” в переговорах с местными жителями явно неслучайно. Как и то, что проект решения Крымчака об организации междомового проезда был зарегистрирован уже на следующий день после утверждения Киевсоветом проекта решения от 24 июня 2021 года №08/231-2232ПР о передаче на 15 лет в аренду ООО “Менаполис” участка площадью 0,5483 га на ул. Голосеевской, 13-Д в Голосеевском районе Киева.  Участок по этому адресу с кадастровым номером 8000000000:79:241:0034 передали “Менаполису” для реконструкции зданий и сооружений под жилой комплекс с помещениями общественного назначения, эксплуатации и обслуживания жилого комплекса с помещениями общественного назначения.  С подачи Олеси Пинзеник в решение Киевсовета включили пункт, предполагающей отсроченное условие реализации данного решения. Так, договор аренды участка с ООО “Менаполис” не должен быть заключен, пока между арендатором с одной стороны и представителями ОСМД “Домашний затишок” и ОСМД “Голосеевская крепость” не будет нотариально заверен “меморандум о взаимопонимании”. Содержание меморандума не уточнялось. Основанием для передачи участка субъекты подачи соответствующего проекта решения – замглавы КГГА Петр Оленич и директор Департамента земресурсов КГГА Валентина Пелих – назвали оформленное 19 февраля 2019 года право собственности ООО на три крошечные объекта недвижимости. Речь идет о складе материалов площадью 11 кв. м, мастерской площадью 39 кв. м и трансформаторной подстанции площадью 2 кв. м. Проект решения о передаче в аренду ООО “Менаполис” 0,5483 га отказалось согласовывать Управление правового обеспечения деятельности Киевсовета. Так, в правовом заключении от 9 июля 2021 года говорится – при отсутствии ДПТ передача участков в пользование запрещается. Однако градостроительно-земельная комиссия на заседании 14 июля 2021 года отклонила правовое заключение и повторно согласовала проект решения, попутно рекомендовав увеличить срок аренды до 15 лет, а не 5 лет, как это планировалось авторами проекта.  Несмотря на негативное правовое заключение, столичные депутаты 16 декабря 2021 года 89 голосами также отклонили его и решили передать в аренду участок 0,5483 га на 15 лет для ООО “Менаполис”.  Как стало известно KV, участок передали в аренду несмотря на то, что продолжается следствие в рамках уголовного производства №42016100000000754, открытого 9 августа 2016 года по фактам самоуправства, самовольного строительства и самовольного занятия этого земельного участка. Так, Голосеевский райсуд Киева в октябре 2021 года по требованию Голосеевской окружной прокуратуры наложил арест на участок и расположенную на нем недвижимость, однако Киевский апелляционный суд 16 ноября 2021 года по требованию ООО “Менаполис” арест с участка и недвижимости снял.  Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Менаполис” основано в январе 2019 года. Его основной вид деятельности – предоставление в аренду и эксплуатацию собственной или арендованной недвижимости. Директором и конечным бенефициаром является Виктория Зинич, основатель – ООО “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” (***).  По данным издания “Наші гроші”, Виктория Зиныч до апреля 2021 года владела ООО “Закупки” и ООО “Закупки ком”, владельцем которых вместо нее стало АО “ЗНВКИФ “Асвио Капитал” Вячеслава Супруненко. В 2016-2019 годах Зинич значилась в совладельцах ООО “УХП-Эксплуатация”, которым также владело АО “Укрхудожпром” братьев Супруненко. KV писала, что ООО “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” основало либо владело рядом компаний, которые в судах добиваются получения права владения недвижимостью или пользования участками в столице явно в интересах братьев Супруненко. К примеру, основанное “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” ООО “Медицинский комплекс “Мрия” летом 2021 года апеллировала в судах прокуратуре и Киевсовету, которые уже почти десять лет добиваются передачи в коммунальную собственность комплекса зданий детского лагеря “Проминь” на Бориспольском шоссе. Читайте: Братья Супруненко против Киева: судьба детского лагеря “Проминь” решается в судах и Фирма Супруненко через суд получит данные от КГГА на реконструкцию базы отдыха на Жуковом острове Напомним, Киевсовет на заседании 16 декабря 2021 года принял еще одно скандальное решение, за которое активно агитировал депутатов их коллега из фракции “Единство” Сергей Крымчак. Так, горсовет передал ООО “МФК Гуд Лайф” (которую Youcontrol относит к так называемой группе братьев Супруненко) 1,4054 га земли в пер. Новопечерском, 5 в Печерском районе в аренду на 15 лет для реконструкции зданий и сооружений под многофункциональный жилой комплекс. Представитель местных жителей предостерегал депутатов – нельзя отводить землю вблизи укрепительных сооружений Киевской крепости и грозил судами.  Читайте: Киевсовет отдал фирме из орбиты братьев Супруненко 1,4 га на Печерске для возведения ЖК Александр Супруненко – народный депутат Украины VІ созыва (“Партия регионов”) и VIII созыва (внефракционный), депутат Киевсовета VII созыва (самовыдвиженец). Его брат, Вячеслав Супруненко – депутат Киевсовета V, VI и VII созывов, бывший зять экс-мэра Киева Леонида Черновецкого.  Читайте: Братья Супруненко подмяли под себя 42% хлебного рынка Киевщины Напомним, Сергей Крымчак неоднократно попадал в громкие коррупционные скандалы, связанные со столичной землей. В частности, в сентябре 2017 года он и его родственник (предполагаемый сообщник) были задержаны по подозрению в причастности к земельным махинациям, а Соломенский райсуд арестовал акции нескольких компаний, к которым, по данным следствия, имел отношение Крымчак.  Читайте: Суд арестовал Mercedes жены и три компании депутата Киевсовета Крымчака Дело сейчас рассматривается в Высшем антикоррупционном суде. KV также писала, что в феврале 2019 года НАБУ сообщило еще об одном подозрении Сергею Крымчаку – в незаконном завладении шестью земельными участками и незаконном обогащении.  Читайте: НАБУ снова сообщило о подозрении депутату Киевсовета Сергею Крымчаку Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов. Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих. Деятельность этих департаментов направляет и контролирует зампредседателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Петр Оленич, координирует – зампредседателя КГГА Вячеслав Непоп.  Комиссию Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений  с 8 декабря 2020 года возглавляет представитель фракции “УДАР”, директор скандально-известного КП “Инженерный центр” Михаил Терентьев.  * ТОВ “Менаполіс” (код ЄДРПОУ: 42783375) ** ТОВ “КУА “Сіпіджі Ассетс Менеджмент” (код ЄДРПОУ: 33448675) *** ТОВ “Консалтінг Україна” (код ЄДРПОУ: 25203520) Фото: коллаж KVКиевVласть

Столичный градоначальник Виталий Кличко на заседании Киевсовета в конце года дал структурным подразделениям КГГА поручение подготовить проект решения об увеличении в Киеве с 3% до 12% ставки арендной платы для земельных участков под многоквартирную жилую застройку. Как повышение арендной ставки повлияет на рынок жилья и насколько вырастут цены, узнавала КиевVласть.  Эксперты отмечают, что повышение стоимости аренды земельных участков под многоквартирную жилую застройку скажется и на стоимости нового жилья для конечного потребителя.  Принцип прост: любое увеличение затрат девелопера так или иначе приводит к росту стоимости “квадрата”.  “За последний год себестоимость строительства и так значительно выросла, что, естественно, отразилось на ценах на квадратные метры, – уточняет Анна Лаевская, коммерческий директор “Интергал-Буд”. – С точки зрения инвесторов такие инициативы городских депутатов, конечно же, являются негативными. В 2021 году в среднем стоимость квадратного метра в столице и так выросла на 40%. Ценовой скачок уже отразился на спросе. Стимулирование дальнейшего роста стоимости в конечном итоге приведет к тому, что еще меньшее количество киевлян смогут позволить себе улучшить жилищные условия, приобретая квартиры в новых, более комфортных домах”.  По ее мнению, калькуляция, которую в качестве аргументов привел инициатор данного изменения, не является корректной. Не учтены расходы компаний-застройщиков. А это огромные суммы, которые девелоперы тратят, в том числе на модернизацию городских инженерных сетей. “Логично, что желая сохранить рентабельность проектов, девелоперы и застройщики будут закладывать эти расходы в себестоимость метра, – отмечает эксперт по маркетингу недвижимости Ольга Момчилович.  А это неизбежно повлечет за собой рост цены для конечного потребителя, которая по результатам 2021 года уже показала рост под 25-30%”. Прогнозирует рост цены “квадрата” для потребителя и Алексей Коваль, руководитель проектов Perfect Group. “Из расчетов депутатов, которые поддерживают решение повысить арендную ставку в четыре раза, с 3 до 12% от нормативной оценки земли, получаются дополнительные поступления в бюджет на уровне 6 миллиардов гривен в год. При вводе в эксплуатацию 30-40 тысяч квартир ежегодно, выходит, что в бюджет дополнительно попадет 170 тысяч гривен с каждой квартиры. Конечно, это повлечет за собой подорожание недвижимости на первичном рынке”.В случае принятия решения о повышении арендной ставки, по прогнозам Русланы  Грабко, директора по продажам группы компаний DIM, все новые договоры аренды будут предполагать четырехкратное увеличение налога на землю для девелопера. С учетом реальной маржинальности, растущей себестоимости строительства и других издержек при реализации жилого проекта, подобный скачок естественным образом повлияет и на конечную цену квадратного метра.  “Земля в Киеве всегда была и остается дорогим ресурсом по двум причинам: ограниченное количество свободных участков под застройку в черте города и установленные цены на нее, поэтому подавляющее большинство участков под застройку находятся как раз в долгосрочной аренде у землепользователя или непосредственно у девелопера, – поясняет она. – Поднятие ставки аренды до 12% сделает землю еще дороже и этот рост вместе с растущей себестоимостью строительства, к сожалению, так или иначе ляжет на плечи покупателя”. Впрочем, некоторые девелоперы не торопятся связывать рост арендных ставок и цены “квадрата” – как минимум, в краткосрочной перспективе, в случае повышения арендных ставок. Ангелина Деревлева, директор по маркетингу и продажам Строительной компании "Миськжитлобуд", поясняет:  “Во-первых, на рынке будут представлены проекты с договорами на землю, заключенными ранее. Также на рынке Киева цена в обусловлена спросом на недвижимость. В "плохие времена" она приближается к себестоимости проекта, как это было в 2016 году, в "хорошие" формирует значительную дельту – как сейчас”. “Ценообразование на украинском рынке недвижимости еще никогда не было по формуле: затраты + планируемый доход, – продолжает Олег Приходько, генеральный директор девелоперской компании GREENOL. –  К тому же, почти все застройщики до момента ввода дома в эксплуатацию не знают окончательной себестоимости строительства. А дополнительные “минус” $90 000 настолько слабы, чтобы стать причиной корректировки конечной цены продаваемого квадратного метра, что никто даже не удосужится именно по этой причине поднимать свои расценки”.  Рост рынка, рыночные механизмы и конкурентные преимущества объектов, считает эксперт, и без этого дают возможности для роста стоимости жилья. Вопрос рентабельности Здесь девелоперы рассматривают несколько вариантов развития ситуации. Так, Алексей Коваль отмечает, что сегодня девелоперы все еще находится в ситуации, когда спрос превышает предложение. Поэтому девелоперы, скорее всего, смогут переложить большую часть увеличенной арендной ставки земли на покупателей. С другой стороны, если ситуация поменяется, и застройщики начнут конкурировать “ценой”, произойдет серьезное снижение рентабельности.  “В первую очередь это ударит по небольшим девелоперам, не имеющим финансовой подушки, и их проектам”, – прогнозирует он. Олег Приходько рассматривает вопрос рентабельности проектов и арендных ставок сугубо между математикой и коррупцией.  “Давайте посчитаем вместе, – предлагает он. – Если сегодня при 3% аренде КГГА получает около $800 000 и при этом в городе около 370 новостроек, то это значит, что с одной новостройки город получает около $30 000, что в свою очередь даже менее стоимости 1-комнатной квартиры. Если в доме 100 квартир, то застройщик на благо города перечисляет менее 1% от проданных квартир. Сложно представить систему исчисления, в которой бы такие пропорции назывались бы большими с точки зрения арендных ставок”.  Эксперт предполагает,  что ни один девелопер или застройщик столицы не почувствует четырехкратного увеличения арендной стоимости – ведь $120 000 – это все еще мизер в общей смете затрат на создание любого нового объекта высотной жилой застройки города. Впрочем, изменение ставок вполне вероятно скажется на подходах девелоперов к форме собственности на земельные участки. Ангелина Деревлева прогнозирует, что застройщики еще больше будут стремиться приобретать землю в собственность.  “А если в аренду, то только на период строительства. Земельные участки с новыми ставками аренды и длительным сроком аренды станут дешевле, – отмечает она. -  Так как в последнем случае новые арендные ставки будут увеличивать себестоимость проекта в значительной мере. Ведь после окончания строительства нет механизма отказа от земельного участка, а ОСББ не слишком стремятся переоформлять землю на себя”.  Эксперт также задается вопросом, как возможное новшество КГГА коснется ОСББ – будут ли они платить те же 12% и смогут ли их “потянуть”? Или для них будут льготы?  Руслана Грабко обращает внимание на еще один важный момент: затратная часть на прокладывание инженерных коммуникаций и подготовку участка под строительство весьма ощутима для девелопера.  “Сегодня компании получают землю с изношенными на 80-90% инженерными коммуникациями, а потом вынуждены за свои деньги заниматься вопросами канализации, водоснабжения, электросетей, но при этом еще и заплатить в четыре раза больше, чем прежде”. Но год для просчетов и пересмотра финмоделей проектов, вероятно, у столичных девелоперов все же есть – Ольга Момчилович считает, такое существенное изменение ставки аренды на земельные участки если и будет принято к реализации на 2022 год, то коснется тех договоров, которые будут заключаться уже в 2022 году, поэтому в краткосрочной перспективе влияние на рынок мы вряд ли ощутим.  “Дополнительно возникнет вопрос с теми договорами аренды, которые будут пролонгироваться в 2022 году и как это урегулировать, да и в целом возникает большое количество вопросов, поэтому есть сомнения, что в бюджет 2022 года будут внесены правки без предварительных детальных просчетов и обсуждений”, – уточняет эксперт. Если в краткосрочной перспективе рост аренды в 4 раза может и не сказаться на рентабельности, то далее девелоперы могут пересмотреть экономические показатели проектов. Доступное жилье – все? Как бы не отличались прогнозы девелоперов, эксперты считают, что в долгосрочной перспективе рост арендной ставки – не самый прогрессивный фактор развития рынка.  “Такие новшества влияют непосредственно на всю отрасль и основных стейкхолдеров, а это, напомним, не только девелоперы, застройщики, но и покупатели, поэтому они должны приниматься не в спешке, а проходить все процедурные этапы: изучение экономического влияния, анализ экономической целесообразности и предложенного механизма увеличения, экспертное и общественное обсуждение, – говорит Руслана Грабко. – Без просчета экономической целесообразности такие нововведения могут привести к неприятным последствиям: росту стоимости недвижимости и уменьшению количества качественных новых проектов жилья, что с учетом сокращения объемов в предыдущий период из-за последствий пандемии, вызывает опасения”.  Это, по ее мнению, может сказаться и на качестве реализуемых проектов, если некоторые игроки с неустойчивой финансовой моделью захотят компенсировать свои издержки, скажем, за счет экономии на прокладке инженерных сетей, благоустройства или инфраструктуры. Алексей Коваль акцентирует, что такими действиями муниципальных властей практически полностью убивается сегмент доступного жилья, ведь именно здесь относительный рост цен будет самым значительным.  “Также получится эффект снежного кома для проектов от небольших застройщиков, которые привлекают инвестиции не так быстро, как это могут делать девелоперы с сильными брендами на рынке. Сегодня при продажах ниже плана небольшие девелоперы могут растянуть проект на полгода-год, но продолжать работать на объекте. Однако при росте арендной ставке будет парадокс: снижение темпов работ может обходиться в общей смете проекта примерно так же дорого, как и продолжение строительства высокими темпами, – уточняет он. – Соответственно, если застройщик будет вынужден приостанавливаться, вырастут риски, что этот проект совсем “заглохнет”. Так как девелопер просто не сможет погасить долги перед бюджетом и дофинансировать непосредственно строительство”.  Конечно, речь про индивидуальные кейсы, однако именно они будут формировать общий информационный фон и настроения на рынке. Читайте: Обложили: новые налоги могут сократить объемы оптовых продаж на рынке жилья Фото: коллаж KVКиевVласть

Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV. У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій. Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті  була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ліквідація районів Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.  Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах. В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зміни до Конституції Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.  Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.  Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.  Київська агломерація Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.  Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.  Спроможність Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.  Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.  На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.  ПДФО Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат. Старости Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.  Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.  Законодавчі новели Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали  в Славутицькій, Фастівській громадах.  Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету. Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів. На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів. Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади. Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови. Земельна децентралізація У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro. Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.  Стратегія розвитку Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади. Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.  Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.  Цифрова трансформація Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.  Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ. Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу. Статус Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.  Експерт року До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.  До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ. У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини. KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської  Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними. “Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук. Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію  поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення. За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та  утримати позитивні тенденції розвитку.  “З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.  Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету. “На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук. Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз  відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Фото: колаж KVКиевVласть

2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.  KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні? Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.  Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.  І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет,  депутати мають об'єднуватись.  Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія? Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.  Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.  KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?  Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення. Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.  Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.  KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям? Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.  KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація? Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.  KV: Свіжий скандал -  між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?  Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.  На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені. KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва? Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.  Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.  Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.  Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.  KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?  Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.  KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?  Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.  Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.  KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.  Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.  KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки? Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.  Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.  KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна? Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.  KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році? Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.  KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад? Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД. У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.  KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.  Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.  KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там? Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.  Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.  Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.  KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань? Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.  KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому? Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.  Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам.  Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.  Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.  Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.  KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її? Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.  KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ? Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.  Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.  Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.  KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад? Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.  РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.  По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.  Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.  KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить? Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.  Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.  Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.  KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які? Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.  На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.  KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік? Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.  Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться. Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу Фото: KVКиевVласть

На Белоцерковщине в Киевской области суд избрал виновнику смертельного ДТП, в котором погиб 14-летний подросток, меру пресечения в виде содержания под стражей. Ему грозит до десяти лет за решеткой с лишением права управлять транспортными средствами на срок от пяти до десяти лет. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской областной прокуратуры.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По информации правоохранителей, вечером 26 декабря житель Белоцерковского района Киевщины, находясь в состоянии алкогольного опьянения, сел за руль автомобиля ВАЗ 2109. На дороге между селами  Михайловка и Вербовое водитель не выбрал безопасную скорость движения, выехал за пределы проезжей части и врезался в дерево. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В результате ДТП 14-летний пассажир автомобиля от полученных травм скончался на месте происшествия.  "По ходатайству ювенальных прокуроров Киевской областной прокуратуры суд избрал меру пресечения в виде содержания под стражей 34-летнему подозреваемому в нарушении правил безопасности дорожного движения лицом, управляющим транспортным средством в состоянии алкогольного опьянения, что повлекло смерть потерпевшего (ч. 3 ст. 286-1 УК Украины)", – сообщили в прокуратуре. Санкция статьи предусматривает лишение свободы на срок от пяти до десяти лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок от пяти до десяти лет. Напомним, в октябре с.г. возле села Гребенки 6-летняя девочка погибла в ДТП. Трагедия произошла в результате столкновения легкового автомобиля, в котором ехала девочка со своей семьей, с грузовиком. Читайте: В Киеве тепловоз протаранил легковушку, в которой находился ребенок  Фото: пресс-служба Киевской областной прокуратуры. КиевVласть

Электронная петиция, размещенная на сайте президента, об отмене приказа Министерства обороны о расширении списка специальностей женщин, подлежащих военному учету, набрала 32 тысячи подписей из 25 тысяч необходимых. Теперь ее в течение 10 рабочих дней должен рассмотреть Владимир Зеленский. Об этом KV стало известно из текста петиции, размещенной на сайте Офиса президента. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Петиция была обнародована ​​23 декабря и в ней автор требует отменить приказ Министерства обороны Украины от 11.10.2021 №313 и пользоваться перечнем тех специальностей, которые определены ПКМУ № 711 от 14.10.1994. "Казалось бы изменился только перечень, но, согласно ему, почти все женщины нашего государства должны быть военнообязанными. Это безобразие! Никакого общественного обсуждения. Никаких подготовительных мер. Никакого переходного периода и разъяснений по механизму реализации", – написала инициатор петиции Яна Рашевченко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Сейчас статус петиции на сайте главы государства – "ожидает рассмотрения". По закону, в течение трех рабочих дней после набора петицией необходимого количества голосов Офис президента должен сообщить о начале рассмотрения, которое должно быть осуществлено не позднее чем в течение 10 рабочих дней после этого сообщения. Напомним, 17 декабря 2021 года вступил в силу указ Министерства обороны, которым был расширен перечень профессий и специальностей, представительницы которых должны стать на воинский учет как военнообязанные. Женщины должны будут становиться на учет, если их профессия входит в расширенный перечень и они пригодны к воинской службе по состоянию здоровья и возрасту. Тем, кто не встанет на воинский учет, придется заплатить штраф. Как указывают в Минобороны, указ издан во исполнение изменений в закон “О воинской обязанности и военной службе” от 30 марта 2021 года: женщин указанных в приказе профессий и специальностей обязаны встать на воинский учет, если они пригодны к прохождению военной службы по состоянию здоровья и имеют возраст от 18 до 60 лет. Напомним, 30 марта с.г. Верховная Рада (ВР) приняла закон авторства президента Владимира Зеленского о резервистах – новом виде военнообязанных лиц. Их будут призывать не по мобилизации, а по решению президента для доукомплектации воинских частей.  Читайте: Рада приняла президентский закон резервистах  Фото: открытые источникиКиевVласть

Большинство украинцев считают, что под управлением президента Зеленского и его правительств страна идет в неправильном направлении, подвержена серьезному кризису, имеет слабые государственные институции и рискует оказаться под полным внешним управлением. Большинство опрошенных социологами граждан считают: чтобы не стать Украине колонией и выкарабкаться из социально-экономической пропасти, нужно привлечь во власть профессиональных управленцев прошлых лет, таких как бывший премьер-министр Юлия Тимошенко.  Об этом KV стало известно из декабрьских соцопросов Киевского международного института социологии (КМИС, см. релиз), центра “Социс” (см. релиз) и социологической группы “Рейтинг” (см. релиз). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  По социологии КМИС, подавляющее большинство населения – 65,3% – считает, что дела в стране идут в неправильном направлении. Доля тех, кто считает, что ситуация развивается в правильном направлении, значительно меньше и составляет 18,3% (еще 16,4% затрудняются с оценкой).  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Согласны с такой оценкой и респонденты Социс’а. Только здесь пессимистов еще больше – 67,4% тех, кто вектор развития страны считает неправильным (правильным – 18,5%; не могут составить представление об этом 14,1%).  Декабрьский опрос группы “Рейтинг” дает понять, какие проблемы украинцы считают самыми насущными. Это, по мнению большинства опрошенных, коррупция (55% респондентов) и война на Донбассе (51%). Помимо этого, граждан беспокоят: экономический кризис (32%); некомпетентность власти (31%); эпидемия коронавируса (27%); влияние олигархов на политику (24%); низкое качество медицины (24%); низкое качество образования (10%); другое (2%). На таком фоне ожидания украинцев от Нового, 2022 года не особо оптимистичны:  32% считают, что 2022 год будет хуже 2021-го (год назад такие ожидания на счет 2021-го по сравнению с 2020-м высказывали 18%); 31% считает, что 2022 год будет лучше предыдущего (год назад такие ожидания относительно 2021-го по сравнению с 2020-м давало значительно больше украинцев – 52%). Что ничего не изменится в будущем году по сравнению с уходящим – уверены 34% опрошенных группой “Рейтинг”. Большинство респондентов КМИС (66,3%) согласны с интерпретацией текущей ситуации в Украине как кризисной, с деградацией и хаосом. Более половины (50,9%) граждан считают, что для выхода из кризиса нужен новый премьер-министр и новое правительство (впрочем, 15,5% не думают, что для кризис-менеджмента нужен новый премьер, а 7,5% и вовсе не считают времена тяжелыми). Среди тех, кто считает состояние в стране кризисным и нуждающимся в замене исполнительной власти, каждый пятый (20,7%) видит лучшим кризис-менеджером во главе правительства экс-премьера Юлию Тимошенко (сейчас – лидер парламентской фракции ВО “Батькивщина”). Меньше тех, кто отдал бы бразды правления экономикой таким бывшим руководителям Кабмина как Владимир Гройсман (16,4%) или Николай Азаров (14,8%). Несколько иного мнения о лучшем премьере для нынешних времен у респондентов группы “Рейтинг”: они отдают предпочтение Гройсману (34%), а не Тимошенко (26%) или экс-премьерам Арсению Яценюку (25%) и Николаю Азарову (21%). Хотя некоторые опрошенные помнят даже двадцатилетней давности премьерство Виктора Ющенко (15%), считая его успешным государственным менеджером. Что общего в результатах двух опросов на счет способности премьер-министров эффективно работать – это то, что и раньше социология фиксировала: украинцы считают самыми никудышными главами правительств с 2005 года руководителей Кабмина при президентстве Владимира Зеленского. Читайте: Премьер-министры Зеленского – самые бестолковые из всех руководителей Кабмина с 2005 года, – результаты соцопросов Доверие к политикам среди украинцев по прежнему невысоко. Сейчас президент Зеленский в наибольшем фаворе среди других – в целом ему доверяют 38% избирателей, но не доверяют в той или иной мере – 61%.  Отрицательный баланс доверия не только у Зеленского:  Владимир Гройсман: доверяют 32%, не доверяют 60%; экс-спикер ВР Дмитрий Разумков: доверяют 30%, не доверяют 41%; Юлия Тимошенко: доверяют 25%, не доверяют 73%; пятый президент Петр Порошенко (ныне член парламентской фракции “Европейская солидарность”): доверяют 25%, не доверяют 75%; сопредседатель парламентской фракции “Оппозиционная платформа – За жизнь” Юрий Бойко: доверяют 22%, не доверяют 61%. Как видно, меньше всего украинцев не доверяют Разумкову, но ему, судя по цифрам группы “Рейтинг”, следует серьезно поработать над узнаваемостью своей персоны – не слышал о таком политике каждый четвертый респондент (24%).  Государственные институции (абстрагируясь от фамилий их руководителей), по мнению украинцев, в основном слабы. Большинство респондентов считают самой слабой из них парламент – 61%, наименее слабой – Совет нацбезопасности и обороны (СНБО) – 35%. Со стороны складывается впечатление, что самая сильная в государстве институция – именно СНБО (так считают 24%), даже сильнее института президента (16%).  КМИС добавляет к этому то, что по мнению большинства, страна рискует подпасть под внешнее управление или, пользуясь формулировкой КМИС, находится под влиянием “политики внешней колонизации”: 45,1% респондентов согласны с утверждением, что в отношении Украины осуществляется внешняя политика колонизации, не согласны – 24,5%. Уровень одобрения деятельности президента Зеленского, как свидетельствует декабрьский опрос КМИС, практически не изменился по сравнению с октябрем с.г. По прежнему, преобладают критические оценки: 58,6% респондентов не одобряют его деятельность, одобряют – 26,4%. Меньше критиков было полгода назад, но и тогда они были в большинстве. “Социс” зафиксировал, что 63,8% граждан – против того, чтобы Зеленский повторно шел в президенты. За “второй срок” шестого президента – 26,4%. Остальные считают, что рано об этом задумываться или попросту не имеют своего мнения на этот счет. По данным КМИС, в середине декабря украинцы больше выступают за досрочные парламентские выборы (46,5%), нежели за досрочные президентские (44,3%). При этом, меньше неопределенности у граждан относительно необходимости досрочных перевыборов президента, чем Рады (сегодня трудно сказать, нужны ли перевыборы этих институций, 9,5% и 13,1% соответственно). По опросу группы “Рейтинг”, за роспуск Рады – 63%, против – 35%; за перевыборы президента – 43%, против – 54%. В то же время, социологи “Рейтинга” зафиксировали, что 58% опрошенных – за отставку действующего правительства. Против этого – 39%. В президентском рейтинге, по-прежнему, лидирует Владимир Зеленский. Разные социологии дают разные цифры, но в целом его лидерство в первом туре выборов, состоись они сегодня, неоспоримо. На втором месте – пятый президент Петр Порошенко, который также уверенно держит свое место. Среди их ближайших конкурентов идет напряженная борьба за третье-четвертое место (рейтинги Тимошенко и Бойко отличаются в границах статистической погрешности). Аналогичная ситуация у Разумкова и бывшего главы СБУ Игоря Смешко, которые делят пятое-шестое место в президентском рейтинге.  Президентский рейтинг, %  КМИС, 9-17 декабря 2021 Социс, 11-16 декабря 2021 %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором Владимир Зеленский 17,0 27,6 16,7 24,3 Петр Порошенко 9,9 16,0 12,3 17,9 Юлия Тимошенко 5,5 9,0 8,6 12,5 Юрий Бойко 5,8 9,4 7,9 11,5 Игорь Смешко 4,1 6,6 5,1 7,4 Дмитрий Разумков 3,7 5,9 4,9 7,1 Владимир Гройсман 3,2 5,2 4,3 6,2 Евгений Мураев 3,0 4,9 4,3 6,3 Олег Ляшко 2,5 4,1 0,8 1,2 Сергей Притула 1,9 3,0 - - Виктор Медведчук 1,2 1,9 1,4 2,0 Анатолий Шарий 0,9 1,4 - - Виталий Кличко 0,8 1,4 - - Арсений Яценюк 0,7 1,1 - - Олег Тягнибок 0,3 0,5 0,9 1,3 Кира Рудик 0,2 0,3 0,1 0,1 другой кандидат 1,0 1,7 1,4 2,0 Испортят бюллетень 2,6 - - - Не определились 17,6 - - - Отказ отвечать 1,8 - - - Не голосовали бы 16,3 - - - Трудно ответить / отказ / не знаю - - 15,7 - Ни за одного из кандидатов - - 11,7 - Не буду голосовать - - 4,1 - На вопрос социологов, за кого бы люди не проголосовали ни при каких обстоятельствах на выборах президента, на исходе 2021 года “пальма первенства” принадлежит Зеленскому. Действующий президент в декабре “вырвался” в лидеры антирейтинга, оставив позади и Порошенко, и Бойко, и подсанкционного кума Путина Виктора Медведчука. Президентский антирейтинг, %  КМИС, 9-17 декабря 2021 (%, среди всех) Социс, 11-16 декабря 2021 (%, среди всех) Владимир Зеленский 30,7 32,4 Петр Порошенко 29,0 28,2 Юрий Бойко 22,4 23,0 Виктор Медведчук 20,1 19,8 Олег Ляшко 17,3 15,4 Юлия Тимошенко 15,8 16,7 Арсений Яценюк 14,4 - Евгений Мураев 12,1 14,5 Виталий Кличко 12,6 - Олег Тягнибок 12,4 12,6 Анатолий Шарий 10,3 - Сергей Притула 10,2 - Владимир Гройсман 9,8 10,0 Кира Рудик 7,6 9,2 Дмитрий Разумков 7,1 8,9 Игорь Смешко 6,1 8,6 другой кандидат 0,3 0,2 не определились 17,2 - отказ ответить 6,0 - трудно ответить / отказ / не знаю - 13,6 ни за одного из кандидатов - 11,5 не буду голосовать - 2,3 В то же время, поскольку Зеленский все равно на данный момент побеждает в первом туре президентских выборов, социологи КМИС смоделировали второй тур – повторное голосование с учетом того, что ни один из имеющихся кандидатов не набирает сразу 50%+1 голос избирателей.  Как видно, пока что Зеленский и во втором туре становится победителем. Но важно, что не над каждым из потенциальных “спарринг-партнеров” он одерживает одинаково уверенную победу. Самым удобным для Зеленского был бы вариант выхода во второй тур с Бойко (в этом случае Зеленский легко “уделывает” Бойко с отрывом в два десятка процентных пунктов), самым неудобным – с Тимошенко (разрыв – 3,2 п.п.) или Разумковым (разрыв – 6,4% п.п.). Пара “Зеленский – Порошенко” (разрыв 11,4 п.п. среди определившихся с выбором) 100% в столбце %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором Владимир Зеленский 30,9 55,7 Петр Порошенко 24,6 44,3 испортят бюллетень 8,8 - трудно сказать 11,4 - не голосовали бы 24,3 - Пара “Зеленский – Тимошенко” (разрыв 3,2 п.п. среди определившихся с выбором) 100% в столбце %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором Владимир Зеленский 30,2 51,6 Юлия Тимошенко 28,4 48,4 испортят бюллетень 7,2 - трудно сказать 11,9 - не голосовали бы 22,3 - Пара “Зеленский – Бойко” (разрыв 20,4 п.п. среди определившихся с выбором) 100% в столбце %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором Владимир Зеленский 35,1 60,2 Юрий Бойко 23,2 39,8 испортят бюллетень 7,7 - трудно сказать 12,3 - не голосовали бы 21,7 - Пара “Зеленский – Разумков” (разрыв 6,4 п.п. среди определившихся с выбором) 100% в столбце %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором Владимир Зеленский 30,4 53,2 Дмитрий Разумков 26,8 46,8 испортят бюллетень 6,5 - трудно сказать 14,7 - не голосовали бы 21,6 - Интересна и модель второго тура, предложенная социологами КМИС своим респондентам, когда за президентскую булаву на повторном голосовании за кандидатов в президенты состязались бы Порошенко и Тимошенко. По КМИСу, экс-премьер сегодня бы выиграла у экс-президента с отрывом в 9,6 п.п. (в границах погрешности примерно такой же отрыв наблюдается между победителем второго тура Зеленским и проигравшим во втором туре Порошенко, см. выше). Пара “Тимошенко – Порошенко”  100% в столбце %, среди всех %, среди тех, кто собирается голосовать и определился с выбором Юлия Тимошенко 29,1 54,8 Петр Порошенко 24,0 45,2 испортят бюллетень 8,7 - трудно сказать 12,1 - не голосовали бы 26,0 - Электоральных прорывов на парламентском “фронте” в декабре среди лидеров не видно. Как и раньше, лидирует партия “Слуга народа”, ей впритык идет “Европейская солидарность”. ВО “Батькивщина” и “ОПЗЖ” спорят о третьем-четвертом месте, партии “второго эшелона” (партия Разумкова и партия Смешко) – о пятом-шестом месте. Эти политсилы прошли бы в парламент, если бы выборы в Раду состоялись в декабре. Велики шансы на преодоление 5-процентного барьера также у партий Гройсмана, Мураева и Ляшко. Парламентский рейтинг, %  (среди тех, кто определился и собирается проголосовать) партия (лидер) КМИС, 9-17 декабря 2021 Социс, 11-16 декабря 2021 Группа Рейтинг, 14-16 декабря 2021 “Слуга народа” (Владимир Зеленский, номинальный лидер – Елена Шуляк) 17,6 17,9 19,1 “Европейская солидарность” (Петр Порошенко) 16,5 18,1 13,5 ВО “Батькивщина” (Юлия Тимошенко) 13,7 12,2 11,2 “ОПЗЖ” (Сергей Левочкин, Юрий Бойко, Виктор Медведчук, Вадим Рабинович) 13,6 11,5 10,5 “Разумная политика” (Дмитрий Разумков) 6,5 8,1 6,2 “Сила и честь” (Игорь Смешко) 5,5 6,2 7,3 “Украинская стратегия” (Владимир Гройсман) 4,6 5,2 6,0 “Наши” (Евгений Мураев) 4,4 5,3 5,6 “Радикальная партия” (Олег Ляшко 3,4 1,9 4,2 Партия Притулы  3,5 - - “УДАР Виталия Кличко” 2,3 2,1 3,8 “Партия Шария” (Ольга Бондаренко) 1,8 2,6 3,4 ВО “Свобода” (Олег Тягнибок) 1,9 5,3 3,0 “Народный фронт” (Арсений Яценюк) 1,9 - - “Голос” (Кира Рудик)  1,6 2,2 1,9 “Объединение “Самопомощь” (Андрей Садовой) - - 1,7 другая партия 1,2 - - испортят бюллетень (% среди всех) 1,7 - - не определились (% среди всех) 19,0 - - трудно ответить / отказ отвечать / не знаю 1,2 15,1 7,6 не голосовали бы (% среди всех) 14,3 3,3 4,6 ни за какую партию (% среди всех) - 14,2 - Группа “Рейтинг” (*) провела с 14 по 19 декабря 2021 года опросила 2000 граждан Украины возрастом от 18 лет и старше во всех областях страны (кроме временно оккупированных Крыма и ОРДЛО) методом опроса CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – случайная выборка телефонных номеров с последующими телефонными интервью и использованием компьютера). Ошибка репрезентативности исследования с доверительной вероятностью 0,95: не более 2,2%. По данным аналитической системы YouControl, ООО “Социологическая группа “Рейтинг” зарегистрировано 24 октября 2008 года. Его руководителем и соучредителем является львовянин Алексей Георгиевич Антипович (49%). Вторым соучредителем является киевлянин Игорь Иванович Тищенко (51%). КМИС (**) опросил 9-17 декабря 2021 года 2025 совершеннолетних респондентов во всей Украине (кроме Крыма и ОРДЛО) методом личного интервью. Статистическая погрешность выборки не превышает 3,3% для показателей, близких к 50%; 2,9% – для показателей, близких к 25%; 2,2% – для показателей, близких к 12%; 1,5% – для показателей, близких к 5%. По данным системы YouControl, ООО "Киевский международный институт социологии Лтд" (**) зарегистрировано 30 декабря 1992 года. Руководителем и соучредителем ООО является киевлянин Владимир Ильич Паниотто (32%). Кроме него соучредителями ООО значатся киевляне Татьяна Владимировна Пясковская (7%), Наталья Николаевна Харченко (22%), Валерий Евгеньевич Хмелько (27%) и Владимир Валерьевич Хмелько (12%). Оба Хмелько зарегистрированы по одному и тому же адресу. Центр “Социс” опросил с 11 по 16 декабря 2000 респондентов на подконтрольных украинской власти территориях. Метод опроса – телефонное интервью с использованием компьютера. Статистическая погрешность составляет 2,4%. По данным YouControl, ООО “Социс” (***) зарегистрирован 29 ноября 1995 года, а его руководителем и соучредителем (50%) “Социса” является Николай Николаевич Чурилов. Также соучредителями ООО являются две болгарские фирмы – “Индекс АО” (40%) и “Балкан-Бритиш Сошал Сервийз” (40%). Ранее соучредителем “Социса” был бывший главный политический технолог экс-президента Петра Порошенко народный депутат Верховной Рады Игорь Грынив (фракция "БПП"). Как информировала KV неделю назад, если бы выборы президента состоялись в начале декабря, во второй тур вышли бы Владимир Зеленский и Петр Порошенко. Но в случае досрочных выборов в Верховную Раду (ВР), не факт, что партия шестого президента опередила бы политсилу пятого президента – “Слуга народа” и “Европейская солидарность” проходят в Раду плечом-к-плечу. А пророссийская “Оппозиционная платформа – За жизнь”, как и один из ее лидеров Юрий Бойко, уже не вошли бы в тройку лидеров электоральных симпатий украинцев. Читайте: Зеленский все еще значительно популярнее Порошенко, но их политсилы впритык состязаются за лидерство – результаты соцопросов * ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282) ** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906) *** ТОВ “Социс” (код ЄДРПОУ: 14358700) Фото: коллаж KVКиевVласть

Мэра Киева Виталия Кличко попросили провести инвентаризацию бомбоубежищ коммунальной собственности, а в случае обнаружения непригодных для использования – привести их в порядок. Также Кличко попросили разместить в Интернете карту бомбоубежищ и разработать систему информирования киевлян о бомбоубежищах с помощью СМС-сообщений.  Об этом идет речь в материале KV "Голодом по Ковиду. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (13-19 декабря 2021 года)". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Депутат Вадим Сторожук (фракция “Европейская солидарность”) попросил Киевского городского голову Виталия Кличко отработать систему информирования жителей Киева обо всех бомбоубежищах коммунальной собственности. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Депутат напомнил, что страна-агрессор громко заявляет о возможной атаке на Киев как столицу европейского государства. Сторожук отметил, что такие обстоятельства требуют от власти ответственного реагирования и организационных мер для защиты граждан. Сторожук попросил Виталия Кличко проинвентаризировать все бомбоубежища коммунальной собственности и в случае обнаружения непригодных для использования укрытий привести их в порядок в кратчайшие сроки.  Читайте: Киевские власти отчитались об укрытиях в городе (фото) Депутат также попросил мэра Киева разместить в Интернете карту бомбоубежищ и выработать порядок смс-информирования киевлян о местонахождении ближайших бомбоубежищ в случае возникновения чрезвычайной ситуации.  Читайте: Столичная бригада территориальной обороны провела учения в районе Дарницкого лесничества (фото) Фото: пресс-служба Киевской горгосадминистрации (КГГА) КиевVласть