Київрада зробила перший крок до того, щоб офіційно надати ділянці площею 1,62 га на вул. Щусєва (біля станції метро “Сирець”) статус скверу.  З подачі “УДАРУ” депутатський корпус, незважаючи на зауваження юристів, перевів цю землю із "території багатоповерхової житлової забудови" до "території зелених насаджень", надалі планується передати ділянку в постійне користування КО “Київзеленбуд”. Таким чином, влада міста не відмовляється від протистояння з апаратом Ради безпеки і оборони (РНБО) України, який раніше на законних підставах планував побудувати на цій землі житло. Були навіть проігноровані факти того, що РНБО ще судиться за цю землю, а рік тому за позбавлення цієї структури права користування ділянкою правоохоронці запідозрили в службовій недбалості першого заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч від Кличка). Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київрада без обговорення підтримала проєкт рішення “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельній ділянці на вул. Щусєва у Шевченківському районі Києва” (№08/231-1424/ПР від 28 жовтня 2022 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  За погодження цього документа у сесійній залі проголосували 75 депутатів. Суб'єктами подання вказаного проєкту рішення виступила група з 25 депутатів Київради, які представляють фракцію партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”. Згідно зі вказаним документом, столична міськрада “частково” визнала своє рішення №401/2470 від 8 жовтня 2009 року про передачу ділянки на вул. Щусєва площею 1,62 га (біля станції метро “Сирець”, кадастровий номер – 8000000000:91:009:0029) в постійне користування апарату РНБО України таким, що не відповідає інтересам громади. Мова йде про ту частину рішення, відповідно до якої Київрада внесла зміни до Генерального плану столиці -  тоді, у 2009 році, ця земля була переведена з "території зелених насаджень" до "території багатоповерхової житлової забудови". Також учорашнім рішенням столична влада скасувала вищезгадані зміни до Генплану. У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що ділянка на вул. Щусєва була надана апарату РНБО України “для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури”. Втім, наразі на цій землі де-факто знаходиться сквер, догляд за яким здійснює КО "Київзеленбуд", і на такому  використанні ділянки, мовляв, наполягає столична громада.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мова йде про те, що 20 серпня 2020 року мешканці Шевченківського району направили до столичного муніципалітету клопотання про погодження об'єкта зеленого господарства (парку) на вказаній ділянці. У столичній міськдержадміністрації відреагували на це звернення, і тому 24 грудня того ж року заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп спільно з Департаментом земельних ресурсів КМДА зареєстрували в столичній міськраді проєкт рішення №08/231-248/ПР щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою стосовно відведення ділянки на вул. Щусєва в постійне користування КО "Київзеленбуд" для обслуговування та експлуатації зелених насаджень загального користування.  У проєкті рішення не вказано, які кроки має здійснити міська влада надалі, але за процедурою після розробки проєкту землеустрою Київрада повинна його затвердити та, відповідно, здійснити землевідвід. Зазначимо, 27 січня 2023 року свої зауваження до вказаного проєкту рішення надало управління правового забезпечення діяльності Київради. Зокрема, юристи столичного муніципалітету нагадали депутатам, що наразі в судах розглядається справа за позовом апарату РНБО України щодо визнання протиправним та скасувати розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року, згідно з яким міська влада припинила вищезгаданій держструктурі право постійного користування ділянкою на вул. Щусєва. Тобто, фактично народним обранцям натякнули, що в історії стосовно того, хто має бути користувачем даної землі, ще нічого не вирішено. Також юристи Київради прямо назвали "сумнівним з правового погляду" формулювання у проєкті рішення щодо зміни функціонального призначення ділянки. З їх точки зору, згідно з законодавством України, такі зміни мають вноситися  до містобудівної документації лише при затвердженні нового Генплану Києва або при коригуванні чи оновленні діючого Генплану. Тобто, просто змінювати головний містобудівний документ столиці у текстовій частині, прийнявши рішення Київради, не можна – цьому має передувати спеціальна процедура. Втім, у депутатському корпусі Київради вирішили проігнорувати аргументи юристів – так народні обранці роблять регулярно, коли “дуже треба”. Нагадаємо, прийняття вищезгаданого розпорядження №809 від 8 травня 2019 року у КМДА обгрунтували тим, що ця земля на вул. Щусєва не використовується за цільовим призначенням. Такий факт було встановлено за результатами перевірки, яку Департамент земельних ресурсів КМДА здійснив 20 березня 2019 року – тоді чиновники з'ясували, що будівництво на цій ділянці не ведеться, її територія захаращена побутовим та будівельним сміттям, вкрита зеленими насадженнями тощо. В апараті РНБО України не погодилися з таким рішенням столичної влади, тому вказана держструктура ініціювала судовий розгляд справи щодо скасування розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року. Свої вимоги позивач пояснив, зокрема, тим, що Департамент земельних ресурсів КМДА заздалегідь не поінформував апарат РНБО України про заплановане проведення перевірки ділянки на вул. Щусєва. 22 листопада 2022 року, після трьохрічного розгляду вказаного провадження в судах, Господарський суд Києва повністю задовольнив позов апарату РНБО. Втім, Департамент земельних ресурсів КМДА подав апеляційну скаргу на таке рішення служителів Феміди до Північного апеляційного господарського суду. Наразі дана скарга ще не розглянута. Під час розгляду в судах позову від апарату РНБО України, історією щодо позбавлення даної структури права постійного користування на ділянку на вул. Щусєва зацікавилися правоохоронці. Результатом цього стало вручення в січні 2022 року підозри першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (саме він підписував спірне розпорядження. – KВ). за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). В Офісі Генпрокурора пояснили, що столична влада, приймаючи спірне розпорядження, зокрема мала б отримати пояснення по “невикористанню ділянки” від апарату РНБО України, на що також вказували і судді. При цьому правоохоронці повідомили, що “такими діями державному органу було завдано збитків на суму майже 48 млн гривень, що “підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи”. На якому етапі наразі знаходиться розслідування даного кримінального провадження, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, станом на сьогодні як мінімум відомо, що Микола Поворозник не є обвинуваченим по цій або інших справах. Між тим, керівництво міста неодноразово називало цю справу політичною. Зокрема, Віталій Кличко раніше звинувачував РНБО України в тому, що вона, мовляв, “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”. Читайте: РНБО проти КМДА: якою буде доля землі біля станції метро “Сирець” Як  повідомляла KВ, столична влада іноді практикує створення зелених зон і природоохоронних об'єктів (наприклад, заказників) на тих територіях, де цього не можна  робити апріорі. В тому числі через невирішені питання стосовно законних землекористувачів таких ділянок. Яскравим прикладом цього слугує ділянка на вул. Відпочинку, 25 у Святошинському районі Києва, де компанії ТОВ “Вуд Гейтс” вже ніщо не може завадити збудувати 21-поверховий житловий будинок, незважаючи на протести місцевих мешканців та нібито солідарність із ними столичної міськради. У 2010 році ця ділянка була передана київським муніципалітетом у приватну власність під житлову забудову, а у 2018 році КМДА дозволила її власнику проектувати це будівництво. У 2021 році, вже після того, як ДАБІ видала дозвіл на будівництво новому власнику землі, Київрада вирішила створити тут заказник "Зелена мрія". Але це рішення міськради “Вуд Гейтс” легко оскаржило в суді, а Київрада ще й відкликала свою апеляційну скаргу. Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25 Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Апарат РНБО, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради нацбезпеки і оборони України, з вересня 2022 року очолює Андрій Зюзь. Секретарем РНБО з 3 жовтня 2019 року є Олексій Данілов. Головою РНБО, згідно з українським законодавством, є Президент України – шостим і чинним главою держави з 20 травня 2019 року є Володимир Зеленський. Усього до складу цієї Ради входять 22 особи – крім згаданих вище Данілова і Зеленського членами РНБО є очільники різних міністерств, правоохоронних органів тощо. Фото: колаж КВКиївВлада

Депутатський корпус Київської міської ради повернув статус території зелених насаджень загального користування земельній ділянці по вулиці Щусєва в Шевченківському районі. Дане рішення було прийнято вчора, 9 лютого, на пленарному засіданні Київської міської ради і підтримане 75 депутатами. Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі, Київської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як зазначається в повідомленні пресслужби, у 2009 році Київська міська рада надала апарату Ради національної безпеки і оборони України земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури по вулиці Щусєва, і водночас внесла зміни до Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, а також змінила цільове призначення даної території.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Вказана земельна ділянка наразі використовується як територія скверу, догляд за яким здійснює КО "Київзеленбуд". У 2020 році члени територіальної громади міста Києва подали клопотання про створення об'єкта зеленого господарства на цій території, а саме парку. У тому ж році Департаментом земельних ресурсів КМДА було підготовлено та подано до Київської міської ради проєкт рішення про надання КО "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в їх постійне користування задля обслуговування та експлуатації території зелених насаджень. Згодом проєкт рішення було розглянуто та підтримано двома профільними комісіями Київради. Проте, через судові спори із апаратом Ради національної безпеки і оборони України проєкт рішення Київської міської ради було відкликано", – наголосили у Київській міській раді. У пресслужбі розповіли, що за таких умов, нереалізованим залишилось право представників територіальної громади міста Києва на створення зеленої зони загального користування.  "З метою захисту законних інтересів киян, раціонального використання і збереження зелених насаджень, а також задоволення екологічних та соціальних потреб мешканців столиці України – міста-героя Києва було розроблено новий проєкт рішення, який передбачає скасування змін до Генплану та переведення земельної ділянки по вулиці Щусєва з території багатоповерхової житлової забудови до території зелених насаджень загального користування", – додали у Київраді. І зауважили, що прийняття цього рішення сприятиме підвищенню рівня озеленення столиці України та задоволенню рекреаційних потреб її мешканців. Раніше KВ повідомила, що апарат Ради нацбезпеки і оборони України не полишає спроб повернути собі ділянку на вул. Щусєва площею 1,62 га, яку Київради ще в 2009 році виділила йому під будівництво житлових багатоповерхівок. Наприкінці 2022 року цій структурі вдалося довести столичному господарському суду, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи розпорядження про припинення права постійного користування на цю землю. Зокрема, мова йде про те, що міська влада повинна була попередити апарат РНБО про проведення перевірки, під час якої було встановлено, що ділянка перетворилася на стихійний смітник. При цьому, наразі залишається невідомою доля однієї з ключових осіб даної історії – першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, який де-юре приймав рішення “вигнати” землекористувача з цієї ділянки біля станції метро “Сирець”.  Читайте: РНБО проти КМДА: якою буде доля землі біля станції метро “Сирець” Нагадаємо, депутати Київради перейменували ще 31 вулицю, провулок, проспект та бульвар, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим. Зокрема, перемейнували проспект та площу Перемоги. Читайте: У сесійній залі Київради виступила мер Парижа Анн Ідальго Фото: КМДА. КиївВлада

У Київській міськдержадміністрації (КМДА) задумали під час повномасштабної війни затвердити Детальний план території (ДПТ) реконструкції частини промрайону Воскресенський. Мова йде про намір дати відмашку масштабній забудові (переважно житлом) 115,9 га землі на лівому березі столиці. Зокрема,  хочуть дозволити будівництво нового житлового комплексу із восьми будинків на території бази АТ “Київметал” (її співвласники входять до оточення одіозної забудовниці Владислави Молчанової) та легалізацію сумнівного ЖК “Freedom” від “Київміськбуду”. Громадськість та деякі депутати Київради виступають проти, адже мешканці мікрорайонів Воскресенки і Райдужного через це зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури. Крім того, проєкт ДПТ вже традиційно суперечить чинному Генплану Києва. Як стало відомо KВ, 2 лютого 2023 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних відносин перенесла розгляд проєкта рішення “Про затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” (№08/231-144/ПР від 30 січня 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання вказаного документа виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент містобудування та земельних ресурсів КМДА. Під час розгляду цього питання на засіданні “земельно-містобудівної" комісії на його перенесенні наполягали відразу декілька депутатів. Таку свою позицію народні обранці обґрунтовували, зокрема, тим, що вони просто не встигли ознайомитися з усіма матеріалами ДПТ, адже отримали порядок денний засідання комісії й документ лише 31 січня. Голова вказаної комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) погодився з такими аргументами і порадив депутатам поспілкуватися з посадовцями Департаментом містобудування та архітектури КМДА та компанії-розробника ДПТ (ТОВ “Київ Проект Груп”) задля того, щоб вирішили усі спірні питання. Разом з тим, деякі члени “земельно-містобудівної комісії” взагалі виступили проти затвердження вказаного проєкта ДПТ. Серед таких – депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював цю ж комісію (як ніхто інший знає, що такі ДПТ затверджуються лише задля обслуговування комерційних інтересів “дружніх” забудовників.- KВ). Його аргументи можна звести до трьох слів – “не на часі”. Крім того, як вважає Міщенко, наразі через ситуацію в країні у забудовників немає коштів, тому вони все рівно не зможуть реалізовувати цей ДПТ у найближчій перспективі. “У громадськості є дуже багато питань [до цього ДПТ]. І я вважаю, що розробникам слід більш детально вивчити їх. Тим паче, зараз, коли ми боремося з російською ордою, я вважаю, що недоречно розробляти ДПТ і голосувати за них. Ви знаєте, що у Києві дуже багато недобудов, що пов'язано з економічними питаннями. Тому, я вважаю, що ті кошти, які забудовники, згідно з ДПТ, планують [витрачати] на будівництво і продаж квартир, треба все ж таки направляти на нашу оборону та підтримку Збройних сил України. Не на часі зараз розгляд цих детальних планів”, – підкреслив Олександр Міщенко. Втім, інші члени комісії такі аргументи не сприйняли, а тому пропозиція Міщенка щодо “нерозгляду” цього документа навіть не виносилася на голосування. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що передбачено ДПТ  Територія, яка має увійти до вказаного ДПТ, має площу 115,9 га і обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською. Столична влада декларує, що затвердження цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне "скорочення пропозицій трудових ресурсів". У зв'язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений і існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – KВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає. Розмістити вказаний житловий мікрорайон розробники ДПТ пропонують на території ЗАТ “Київметал” (металобаза на просп. Визволителів, 1-9. – KВ). Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га. Проєктом ДПТ передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів. Ще у проєкті цього ДПТ враховане будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- KВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”. Усього проєктом ДПТ передбачене будівництво 3,3 тис. квартир, в яких будуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, згідно з проєктом ДПТ, на двох ділянках (кадастрові номери -  8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання "готель" і "готель з офісними приміщеннями" відповідно. Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця. Що стосується дорожньої інфраструктури, столична влада декларує наміри побудувати т.зв. "меридіональну магістраль Троєщина-Осокорки", яка повинна обєднати всі райони лівобережної частини Києва. Втім, терміни завершення цього проєкту в проєкті детального плану не зазначені – мова йде про "будівництво на перспективу”. Також керівництво міста планує реалізувати першу чергу будівництва лівобережного підходу до многостраждального Подільсько-Воскресенського мостового переходу, а також його з’єднання з вул. Алішера Навої, частина якої має увійти до цього ДПТ. Завершення будівництва лівобережного підходу з реконструкцією вул. Алішера Навої хочуть передбачити на розрахунковий період 20 років. При цьому, у випадку з будівництвом цієї розвязки розробники ДПТ посилаються на незатверджений документ – мовляв, ці роботи передбачені проєктом Генерального плану Києва, який ще наразі офіційно навіть не винесено на розгляд Київради. Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка Що не так з цим ДПТ Зазначимо, KВ постійно пише про містобудівний хаос, який панує у Києві з подачі підлеглих міського голови Віталія Кличко. За його каденцію Київрада затвердила вже кілька десятків ДПТ, які не відповідають чинному Генплану Києва й явно мають на меті лише давати можливість певним забудовникам легально будувати нову комерційну нерухомість на певній території чи легалізувати розпочате незаконне будівництво. Новий проєкт ДПТ не є виключенням.  Протягом листопада-грудня 2021 роки Департамент містобудування та архітектури КМДА проводив громадське обговорення та громадські слухання стосовно проєкту “ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва”. Чиновники зібрали зауваження і пропозиції від громадськості та надали на них свої відповіді. Претензій до зазначеного проєкту більш ніж вистачало. Так, архітектор Сергій Дюжев направив своє зауваження стосовно того, що у проєкті даного ДПТ є протиправне посилання на рішення проєкту Генплану Києва, який не є чинним документом. На думку Дюжева, “будь-який некорумпований суд визнає дану розробку нелегітимною”. У свою чергу, депутат Київради Юрій Федоренко (фракція "Слуга народу") у листі до чиновників КМДА вказав, що цей ДПТ суперечить чинному Генплану столиці та законодавству України. Мається на увазі, що детальні плани можуть лише деталізувати положення чинного Генплану Києва без зміни функціонального призначення території, а в КМДА чомусь вирішили інакше.  Громадський активіст, член політичної партії "Народовладдя" Олег Симороз у своєму зверненні висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК "Freedom", який будувався на основі незаконних містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення. Також Олег Симороз звернув увагу на те, що у ДПТ немає "нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – мова про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро "Лівобережна", але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.  На проблеми з транспортом і вуличною мережею звернули увагу і в Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації. Там повідомили, що існуюча транспорта мережа на витримує поточного навантаження, магістраль Троєщина-Осокорки буде збудована в кращому випадку через 20 років, а “при поточній інтенсивній забудові покращення транспортної інфраструктури протягом 5-7 років не заплановано”. При цьому, матеріали ДПТ свідчать про те, що насправді на цій території буде побудовано не два великих житлових комплекса, а як мінімум три. Так, у січні 2022 року ТОВ "БСК "Україна" попросило розробників цього ДПТ врахувати в документі наміри по забудові  двох вищезгаданих ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, на яких вказана компанія планує здійснити реконструкцію існуючих будівель під житловий комплекс з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. І хоча розробники ДПТ лише частково врахували таке прохання, дозволивши будувати там зазначені вище БФК, плани забудовників є більш ніж красномовними, адже під виглядом “багатофункціональних комплексів” у столиці досить часто будуються звичайні житлові будинки, в яких просто не можна “прописатися”. Також проти затвердження цього ДПТ виступив народний депутат Богдан Яременко (фракція “Слуга народу”) – щоправда, свої зауваження він, схоже, не направляв до КМДА, обмежившись відповідним дописом у Facebook. Він закликав колег – фракцію "Слуги народу" в Київраді – цитуємо, “використати усі можливості і не допустити, щоб варвари підклали чергову забудовницьку свиню”. “Очевидно ж, що кілька тисяч додаткових автомобілів і кільканадцять тисяч нових мешканців – це суттєве додаткове навантаження на і без того переповнені і перевантажені мости. Це навантаження на транспортну систему. Але реалізація цього плану також погіршить якість усіх комунальних сервісів в районах старої забудови і на Райдужному, і на Воскресенці, і на Лісовому, і в Биківні. Просто нових можливостей водо- і електропостачання, водовідведення не з'являється. Не з'являються нові дитячі школи, садочки, поліклініки, лікарні. На моє тверде переконання затвердження цього ДПТ під нову масову забудову лівобережжя злочинне і недопустиме щонайменше до того часу, поки КМДА не покаже громадськості реалістичний план вирішення проблеми транспорту, спорудження метро на Троєщину, розв'язання проблеми освіти і медицини. Допоки ми не побачимо план реконструкції і капітального ремонту водопостачання для усього лівобережжя Києва”, – написав Богдан Яременко. Хто зацікавлений у масштабній забудові Райдужного й Воскресенки За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Євгена Горбача. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IV квартал 2021 року були киянин Ярослав Швець (43%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%) і ТОВ “Столиця Груп” (24%). Кінцевими бенефіціарами вказаного акціонерного товариства є згаданий вище Ярослав Швець (43% частки статутного капіталу) і мешканка Києва Тетяна Реброва (42% частки статутного капіталу). Система Youcontrol відносить АТ “Київметал” до групи родини Миримських, яка об'єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.  Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Серед іншого ця політична сила ставила своїми завданнями входження України до міждержавного союзу з росією та білоруссю, федеративно-земельний устрій нашої держави та рівноправний статус української та російської мов. Після анексії півострову Лев Миримський не поспішав засуджувати загарбницькі плани Кремля та заявляв буквально наступне: “У Криму відбувся референдум. Я вважаю, що чесно. У багатьох розходяться думки в його законності, але це питання складне, я не хотів би лізти в юриспруденцію”. При цьому, АТ “Київметал” очевидно пов'язане і з іншими відомими персонами. Так, за даними Youcontrol, співзасновник вказаного акціонерного товариства, ТОВ “Столиця Груп”, має відношення до групи компаній Владислави Молчанової, до якої неформально входять 73 компанії, що працюють у сфері будівництва та нерухомості.  Головним активом цієї групи є девелоперська компанія “Stolitsa Group” – один із найбільших забудовників житлової нерухомості в Києві. Ключовою особою зазначеної групи та співзасновницею “Stolitsa Group” є вищезгадана бізнесвумен Владислава Молчанова (на колажі ліворуч). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. Саме з персоною Молчанової пов'язують будівництво в рамках реалізації зазначеного ДПТ житлового комплексу на 8 будинків – на цьому, зокрема, акцентував увагу столичний блогер Володимир Бондаренко. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський Плюс”. Як повідомляла КВ, заради цієї забудови столична влада, затвердивши відповідний ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, а Держархбудінспекція дозволила поселити в цих будинках близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створило суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Також наразі “Stolitsa Group” займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” Крім того, компанії із орбіти “Stolitsa Group” мають наміри щодо забудови земель агрокомбінату “Пуща-Водиця” на Мінському масиві, задля чого у червні 2021 року Київрада затвердила відповідний ДПТ. Проти реалізації положень цього детального плану виступила столична громадськість, і відповідно до її вимог київський юрист Олександр Кучерявий ініціював розгляд судової справи щодо скасування рішення міськради про затвердження цього ДПТ. В обґрунтування свого позову він, зокрема, вказав, на те, що цей детальний план суперечить Генеральному плану Києва, адже проєктними рішеннями ДПТ передбачена зміна функціонального призначення окремих ділянок – земля сільськогосподарського призначення (як це зазначено в Генплані) має стати територією багатоповерхової житлової забудови (це передбачено ДПТ). Наразі Олександр Кучерявий не зміг добитися оскарження даного ДПТ, але ще є шанс на розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції. Читайте: Колапс на Мінському: адмінсуд відмовився скасовувати скандальний ДПТ спального масиву Києва Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року очолює Олександр Свистунов. Роботу цього структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Оленич. Михайло Терентьєв очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 24 народних обранці. Читайте: Історичний контекст і численні порушення: у Київраді відклали розгляд питання щодо відведення ділянки на Вознесенському узвозі, 25  Фото: колаж КВКиївВлада

Київська міська прокуратура, захищаючи інтереси держави, звернулась до суду з позовом про скасування незаконного рішення про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна на Набережно-Печерській дорозі у Печерському районі столиці. Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Встановлено, що приватне товариство зареєструвало за собою право власності на об’єкт площею 9,3 кв.м. за відсутності всіх передбачених для такої реєстрації документів, а саме відомостей про прийняття його в експлуатацію та присвоєння такому об’єкту адреси", – йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, як зазначили у пресслужбі, невідомо призначення цього об’єкту, а земельна ділянка, на якій він розташований, належить до комунальної власності.  "При цьому через незаконну реєстрацію права власності на вказаний об’єкт територіальна громада позбавлена можливості використовувати земельну ділянку, яка частково відноситься до територій водоймищ та знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро", – додали у Київській міській прокуратурі. Зважаючи на грубе порушення законодавства та з метою відновлення порушених прав територіальної громади столиці, прокуратура заявила позов до суду. Наразі господарським судом Києва відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання.  Читайте: Прокуратура заявила позов про розірвання оренди та повернення землі вартість понад 7 млн гривень на Оболоні Фото: пресслужба Київської міської прокуратури. КиївВлада

Київській громаді остаточно повернули 74,4 га землі на Осокорках. Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг ТОВ "Агрофірма Зодіак". Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначається, що ТОВ "Агрофірма Зодіак" намагалась оскаржити накази Міністерства юстиції України і Держгеокадастру про скасування права користування 74,4 гектара землі. Проте Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг ТОВ "Агрофірма Зодіак". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Земельна ділянка на кадастровій карті України (скріншот видання “Наші гроші”) Таким чином, як наголосили у пресслужбі, земельна ділянка біля озера Тягле в Дарницькому районі залишилась у володінні громади Києва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, ТОВ “Агрофірма “Зодіак”, одним із бенефіціарів якої до 2018 року був відомий бізнесмен та забудовник Василь Хмельницький, у червні 2022 року намагалася оскаржити дії Київради, КМДА та накази Міністерства юстиції та Держгеокадастру, які восени 2021 року скасували сумнівні реєстраційні дії щодо 74,4 га землі на Осокорках (Дарницький район Києва). Читайте: Власти Киева обжаловали решение о госрегистрации 74,4 гектара земли на Осокорках Експерти наголошують – ТОВ “Агрофірма “Зодіак” не має жодного відношення до зазначеної ділянки сільгосппризначення біля озера Тягле, для її реєстрації, ймовірно, були використані підроблені документи, а у випадку перемоги компанії в судах ця земля може бути забудована.  Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” було зареєстроване у квітні 2000 року в селі Шпитьки Бучанського (до 2020 року – Києво-Святошинського) району Київської області. Керівником компанії вказано Анатолія Артемюка, засновниками – мешканця смт Гостомель Бучанського району Київщини Максима Гришка та мешканця села Вишеньки Бориспільського району Київської області Михайла Твердохліба. Примітно, що з травня 2016 року по вересень 2018 року кінцевим бенефіціаром ТОВ “Агрофірма “Зодіак” було зазначено Василя Хмельницького – народного депутата України IV-VII скликань та засновника холдингової компанії “UFuture”, яка об'єднує активи у різних галузях – нерухомість, інфраструктура, відновлювана енергетика, фармацевтика тощо. Серед головних активів “UFuture” – девелоперська компанія UDP, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Відзначимо, у відкритих джерелах немає підтверджень або спростувань того, що Василь Хмельницький станом на сьогоднішній день має відношення до ТОВ “Агрофірма “Зодіак”. Проте, деякі компанії з його оточення вже фігурували у скандалах з ймовірно незаконною реєстрацією прав на землю в столиці. Яскравий приклад – ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”, яке мало або досі має “апетити” щодо приблизно 1 тис. га столичної землі в районі парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”. Читайте: Как окружение Василия Хмельницкого борется с прокуратурой за землю в столичной “Феофании” Крім того, ТОВ “Агрофірма “Зодіак”, ймовірно, має відношення й до інших відомих осіб. У той же період, з травня 2016 року по вересень 2018 року, співзасновником даної компанії виступало ТОВ “Аскіо Груп” (до грудня 2021 року – ТОВ “Стоїк Груп”). У свою чергу, серед засновників та кінцевих бенефіціарів останнього ТОВ протягом тривалого часу були зазначені особи з оточення Віктора Пилипишина – екс-голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (2006—2010 роки), депутата Верховної Ради VI та VII скликань та відомого бізнесмена.  Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: Хмарочос КиївВлада

Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) ухвалила рішення про надання 34 спецдозволів на ділянки надр місцевого значення без проведення аукціонів. Серед цих спецдозволів шість – на вивчення та експлуатацію в Київській області. Про це KВ стало відомо з новини Nadra.Info з посиланням на накази №32 і №33 від 26.01.2023 за підписом голови Держгеонадр Романа Опімаха. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Всі спецдозволи стосуються вивчення та видобутку піску. Спецдозволи буде надано з метою геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення, згідно з п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабміну №615 від 30 травня 2011 року (в редакції постанови КМУ від 19.02.2020 №124). Ділянка Отримувач спецдозволу Власник отримувача спецдозволу Білоцерківська ділянка (Київська обл., геологічне вивчення, 3 роки) ТОВ “Біломікс” Мешканець Білої Церкви Шнуренко Геннадій Валентинович, власник низки аграрних, медичних і будівельних компаній Ділянка Городище (Київська обл., геологічне вивчення, 3 роки) ТОВ “Кардікс Ван” Кияни Фоменко Олександр Сергійович (власник сільськогосподарських, електромонтажних і торговельних бізнесів) та директор благодійного фонду Кобилянський Олександр Миколайович Витачівське родовище (Київська обл., видобування, 20 років) ТОВ “Надра Ресурс” Бориспільчанин Мостовий Павло Вікторович, киянин Олексійчук Роман Вадимович (співвласник та директор торговельної компанії), обухівчанин Копил Іван Сергійович (засновник благодійного фонду та власник бізнесу з вантажних річкових перевезень) Ділянка “Заплава” (Київська обл., геологічне вивчення, 3 роки) ТОВ “Арес Інвест” Монастирський Василь Олегович, який є власником і директором тільки цієї компанії Ділянка Трахтемирівська (Київська обл., геологічне вивчення, 3 роки) ТОВ “Франко Сенд” В публічних реєстрах немає ТОВ “Франко Сенд”. Ймовірно, компанія змінила назву або помилилися в Держгеонадрах. Єдина компанія зі схожою назвою та відповідними КВЕД – ТОВ “Сенд Маркет”, співвласниками якої є мешканці Львова та Львівської області: Кленик Дана Данилівна та Могильний Василь Григорович Північна і Південна частини ділянки “Коржі” (Київська обл., геологічне вивчення, 3 роки) ТОВ “БК-Промбудресурс” Мешканець Баришівки Броварського району Лук’яненко Сергій Олександрович, киянка Грицюк Ірина Миколаївна, бориспільчанин Губерник Людмила Валентинівна, киянин Кононенко Василь Іванович KВ писала про анонсування видачі цих шести спецдозволів без аукціонів. Читайте:  Держгеонадра може надати без аукціону на Київщині чотири ділянки піску Держгеонадра можуть без аукціону віддати ще дві піщані ділянки на Київщині Нагадаємо, в січні Держгеонадра вчетверте продала спеціальний дозвіл на геологічне вивчення покладів піску на ділянці Вишгородська (Київська обл.). Вартість купівлі сягнула 35 млн гривень, що в чотири рази менше за попередній аукціон, коли переможець так і не викупив спецдозвіл. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Фото: SWIGAКиївВлада

Нацполіція здійснює слідство за фактами можливих порушень законодавства при будівництві преміального багатофункціонального житлового комплексу “The Resort” на вул. Казимира Малевича, 32 та вул. Ямській, 17 в історичному центрі Києва. Зокрема, правоохоронці звернули увагу на те, що ТОВ “БО “Мрія” і ТОВ “Де резорт Девелопмент” мають намір втричі перевищити допустиму висотність своїх будинків – замість 8-поверхових будівель запланували зведення 27-поверхових. Нещодавно слідчим вдалося добитися від суду накладення арешту на 0,95 га землі під майбутнім комплексом – задля того, щоб ці ділянки не були перереєстровані та щоб зупинити будівництво на час слідства. Втім, забудовникам вдалося оскаржити таке рішення. Вочевидь, не в останню чергу це пов'язано з тим, що до реалізації цього проєкту причетні особи із оточення бізнесмена Михайла Кіпермана (на колажі ліворуч), якого пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським. Як стало відомо KВ, Голосіївське управління Нацполіції Києва наразі здійснює слідство за фактами можливого порушення законодавства України при будівництві житлового комплексу (ЖК) “The Resort” на вул. Казимира Малевича, 32 та вул. Ямській, 17 (Голосіївський район столиці). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Розслідування проводиться в рамках кримінального провадження №42021102010000113 (дата його відкриття в держреєстрі судових рішень не вказується. – КВ), яке було розпочате за фактом можливого скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 Кримінального кодексу України – самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. В рамках слідства правоохоронці попередньо встановили, що дане будівництво здійснюється з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень (МУО), які Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Будівельне об'єднання (БО) “Мрія” і ТОВ “Де Резорт Девелопмент” 19 лютого 2020 року. Зокрема, мова йде про те, що вказаними МУО передбачена можливість проєктування за вказаною адресою будівництва споруд не вище 27 метрів (близько 8 поверхів. – КВ), тоді як на сайтах з продажу нерухомістю є інформація, що насправді ЖК “The Resort” буде мати 27 поверхів. Також, за даними Нацполіції, роботи проводяться “з суттєвим відхиленням від проєкту будівництва, а на ділянках під майбутнім ЖК здійснено самовільне будівництво паркінгу та облаштовано паркани. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скріншот однієї з судових ухвал по цьому провадженню За даними ухвал з держреєстра судових рішень, 1 вересня 2022 року в рамках даного слідства була призначена судова будівельно-технічна експертиза. 16 листопада минулого року Голосіївський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на землю, на якій, за даними слідчих, має бути розташований майбутній ЖК. Мова йде про сім земельних ділянок орієнтовною площею 0,95 га, які знаходяться в користуванні ТОВ “БО “Мрія”. Відповідно до прийнятого судом рішення, на час слідства вказана компанія була позбавлена права розпоряджатися цією землею, у тому числі перереєстровувати її, проводити будівництво тощо. Втім, 20 грудня 2022 року Голосіївський районний суд зняв арешт з цієї землі. Це було зроблено за клопотанням вищезгаданої ТОВ “БО “Мрія”, а також представників ТОВ “МБ Іновація” – компанії, у якої “БО “Мрія” орендує дві з семи ділянок.  Головною підставою для зняття арешту було названо те, що, мовляв, на усі ділянки законним чином оформлено право користування, а будівництво здійснюється відповідно до існуючих дозволів. Історія преміальної забудови 29 березня 2007 року Київрада рішенням №412/1073 погодила передачу земельної ділянки на вул. Боженка, 32 (назва вулиці до 2012 року) площею 0,44 га в оренду ТОВ “БО “Мрія” для будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями побутового обслуговування та паркінгом. Термін оренди мав скласти 5 років. На момент здійснення цього землевідводу частина вказаної ділянки площею 0,31 га де-юре мала землекористувача – ще в 70-х роках минулого століття столична влада передала її в користування управлінню побутового обслуговування міськвиконкома під будівництво гігієнічної лазні (де-факто такої структури як “міськвиконком” давно вже не існує. – КВ). Відповідно до вказаного рішення, Київрада припинила міськвиконкому право користування цією землею та віднесла дану територію до земель запасу житлової та громадської забудови. Інша частина переданої ТОВ “БО “Мрія” ділянки, площа якої становила 0,13 га, на той час не була надана у власність чи користування. 2 лютого 2007 року між Київрадою і ТОВ “БО “Мрія” було укладено договір оренди даної ділянки. Надалі, 1 листопада 2012 року, столична міськрада рішенням №424/8708 погодила поновлення вказаної орендної угоди ще на 15 років. 19 лютого 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав МУО на проєктування будівництва багатофункціонального комплексу на вул. Казимира Малевича, 32. Даний дозвільний документ було видано ТОВ "БО "Мрія" як орендарю ділянки за вказаною адресою і ТОВ "Зе Резорт Девелопмент", яке в МУО було позначено як "забудовник" (ймовірно, дана компанія уклала із землекористувачем певний договір щодо сумісної забудови даної землі. – KВ).  У МУО було зазначено, що столична влада дозволяє проєктувати будівництво будівель з гранично допустимою висотою не більше 27 метрів. При цьому, уточнювалося, що остаточна висота має бути визначена з "урахуванням положень містобудівної документації” тощо. Також в документі було зазначено, що, згідно з містобудівною документацією, ділянка проєктування знаходиться в центральній планувальній зоні в межах історичного ареалу Києва і в зоні регулювання забудови III категорії. У зв'язку з цим на забудовників було покладено обов'язок стосовно забезпечення збереження традиційного характеру історичного середовища та об'єктів культурної спадщини, а також стосовно отримання висновків щодо проєктної документації від органів охорони культурної спадщини.  Більшість інших вихідних даних щодо майбутнього об'єкта будівництва – наприклад, кількість квартир чи апартаментів, кількість машиномісць у паркінгах тощо – в МУО зазначені не були.  Читайте: КГГА дала добро на строительство очередной многоэтажки в историческом центре Киева 8 грудня 2020 року Державна архбудінспекція (ДАБІ) видала ТОВ “БО “Мрія” і ТОВ “Де Резорт Девелопмент” дозвіл на будівництво БФК з паркінгом на вул. Казимира Малевича, 32. У зв'язку з тим, що портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на час воєнного стану не працює у відкритому доступі, встановити усі вихідні дані будівництва наразі не є можливим. Втім, відповідна інформація оприлюднена на інших інтернет-ресурсах. Так, на сайті проєкту “Слідство-інфо” опублікована світлина паспорту майбутнього БФК, на якому вказано, що мова йде про будівництво 9-поверхової будівлі (чи будівель. – КВ). Разом з тим, за даними сайту "Нерухомі", мова насправді йде про 3 будинки поверховістю 27 поверхів, у яких планується облаштувати 700 квартир. Генеральним підрядником будівництва було зазначено ТОВ “Топ Хілс Іст Юроп”. ЖК “The Resort” на карті Протягом 2021-2022 років ТОВ “БО “Мрія” отримало в користування інші згадані в кримінальному провадженні шість ділянок. Так, у березні 2021 року компанія орендувала у ТОВ “МБ Іновація” земельну ділянку площею 0,06 га на вул. Казимира Малевича, 32 з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд” (“МБ Іновація” володіє цією землею з 2015 року. – KВ). У жовтні 2021 року, ТОВ “БО “Мрія” отримало в суборенду від ТОВ “КМ 34” три ділянки загальною площею 0,35 га на вул. Ямській, 17, які остання компанія в 2020 році взяла в оренду у столичної громади на 10 років “для експлуатації та обслуговування будівель та споруд, відкритих автостоянок”. У 2022 році ТОВ “БО “Мрія” отримало ще дві ділянки на вул. Казимира Малевича і вул. Ямській загальною площею 0,1 га. Так, одну ділянку площею 0,08 га га їй в оренду на 10 років передала Київрада “для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі”, іншу ділянку площею 0,02 га компанія взяла в суборенду в ТОВ “МБ “Іновація”, яке, в свою чергу, також орендувало дану землю в столичної громади на 10 років (цільове призначення – для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства”).  Зазначимо, що 25 листопада 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав МУО на здійснення реконструкції нежитлової будівлі  на вул. Ямській, 17 під багатофункціональний будинок. Мова йде про розташовану на цій землі споруду диспетчерського пункту, власником якої є ТОВ “КМ 34”.  Дані МУО відсутні у відкритому доступі, а тому наразі досить проблематично встановити, кому вони були видані (орендарю ділянки ТОВ “КМ 34” чи суборендарю ТОВ “БО “Мрія”), якими повинні бути вихідні дані відреконструйованого об'єкта тощо. Інформація про надання дозволу на здійсненн реконструкції від органів держархбудконтролю в публічних джерелах також відсутня. Перший скандал навколо цього будівництва мав місце у лютому 2021 року. Тоді на будівельному майданчику відбулася стрілянина. Невдовзі поліція затримала ймовірних зловмисників. У ТОВ “Де Резорт Девелопмент” заявили, що мова йде про суперечки між “псевдоактивістами за право “стягувати данину” із забудовника”, але будь-яких подробиць чи доказів у компанії не оприлюднили. У березні 2021 року “Слідство-інфо” повідомило, що у стрілянині брали участь члени організації “Донкорп Україна”. Надалі, протягом 2021-2022 років проти зведення ЖК “The Resort” протестували в ГО “Стоп корупції”. В організації заявляли про те, що забудовники, всупереч вимог МУО, будуть комплекс висотою не 27 метрів (близько 8 поверхів), а близько 67,5 метрів (27 поверхів). Також активісти повідомляли, що у КМДА, видаючи МУО, проігнорували, що територія майбутньої забудови, згідно з даними містобудівного кадастру Києва, входить до зони обмеження забудови та безпеки польотів через близькість до аеродрому. При цьому, за інформацією ГО “Стоп корупції”, станом на жовтень 2021 року ТОВ “БО “Мрія” і ТОВ “Де Резорт Девелопмент” не отримували погодження Державіаслужби стосовно розташування та висоти об'єктів на приаеродромних територіях та об'єктів. Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “БО “Мрія” (орендар ділянок і співзамовник будівництва) було зареєстроване у липні 2006 року. Засновниками компанії вказані ТОВ “Федорра” і мешканець Києва Сергій Рибаков, який також є керівником та офіційним одноосібним власником ТОВ “БО “Мрія”. ТОВ “Де Резорт Девелопмент” (співзамовник будівництва) було зареєстроване в Києві у грудні 2019 року. Засновниками компанії є громадянин Ізраїлю Аріе Шварц (паралельно є керівником даної компанії), який зареєстрований в Києві, ще один мешканець столиці України Артем Солонік (також є кінцевим бенефіціаром цього ТОВ), а також АТ “ЗНВКІФ “Де Груп Капітал Інвестментс”, власником якого є той же Солонік. Артем Солонік - обведено червоним, фото: "УП"Зазначимо, згаданий вище Сергій Рибаков (власник ТОВ “БО “Мрія”) також є директором ТОВ “Смарт Студент”, співвласниками якого є Михайло Кіперман та Олександр Кац. Першого ЗМІ називають “нафтовим магнатом із Дніпра, наближеним до групи “Приват” олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова”. У свою чергу Олександр Кац є співвласником мережі автозаправок “Кло”. Не чужим для оточення Коломойського є і Артем Солонік (власник ТОВ “Де Резорт Девелопмент”) – він у 2008-2011 роках був керівником ТОВ “Оріон Сервіс”, власником якого у 2016 роках року був згаданий вище Михайло Кіперман. Читайте: Гости Коломойского: Левочкин, Фукс, Кернес, Ставицкий и другие (видео) Примітно, що, організація “Донкорп Україна”, за даними “Слідство-інфо”, впродовж декількох років “виконувала завдання в інтересах українського олігарха Ігоря Коломойського”. Наприклад, охороняла офіс “Центренерго”, коли цю державну енергогенеруючу компанію очолювало лояльне до Коломойського керівництво. “Донкорп Україна” пов'язували з персоною Семена Семенченка – командира добровольчого батальйону "Донбас" і народного депутата VIII скликання Верховної Ради від партії “Самопоміч”. Читайте: Расследование в отношении экс-нардепа Семенченко завершено – Офис генпрокурора У свою чергу іншого співзасновника ТОВ “Де Резорт Девелопмент” Аріе Шварца (на колажі праворуч) українські ЗМІ називають “колишнім генеральним директор девелоперської групи “Seven Hills”. За даними проєкта журналістських розслідувань “Схеми”, Шварц у квітні 2021 року був одним із гостей на дні народженні дружини народного депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка, святкування якого в п’ятизірковому готелі “Fairmont” у центрі Києва викликало значний суспільний резонанс, адже відбувалося в розпал “коронавірусного локдауна”. У свою чергу, на церемонії відкриття офісу продаж ЖК “The Resort”, яка відбулася у жовтні 2021 року, Аріе Шварца називали “CEO (тобто “головним виконавчим директором”) та партнером “The Resort Development” (вочевидь, це назва ТОВ “Де Резорт Девелопмент”, написана в англомовній транслітерації. – KВ). Читайте: Святошинскому нардепу Николаю Тищенко грозит штраф за ресторанную вечеринку в честь дня рождения его жены Зазначимо, під “прапорами” вищезгаданого девелопера “Seven Hills” у столиці були збудовані два житлових комплекса преміум-класу – “Triiinity” та “Park Avenue VIP”.  Столичне ТОВ “Топ Хілс Іст Юроп” (генпідрядник будівництва) було зареєстроване у травні 2019 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії вказано мешканця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області Андрія Камишнікова. Примітно, що до липня 2021 року вказане ТОВ мало назву, співзвучну з назвою вищезгаданого девелопера “Seven Hills” – “Севен Хілс Іст Юроп”. Крім того, згаданий Андрій Камишніков є офіційним власником ТОВ “Топ Хілс Інжиніринг”, яке до липня 2021 року називалося ТОВ “Севен Хілс Інжиніринг”. Київське ТОВ “КМ 34” (орендар ділянок) було зареєстроване в листопаді 2017 року. Керівником компанії вказано Віктора Дурнєва, засновником – ТОВ “Гелинен”, кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Олексія Заїку. ТОВ “МБ Іновація” (орендар і власник ділянок) було зареєстроване у Києві в листопаді 2020 року. Керівником цієї компанії є Едуард Каралаш, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець села Петропавлівська Борщагівка Київської області Юрій Галета. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року, на колажі ліворуч). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Читайте: Уголовная трясина: ГБР и Нацполиция расследуют закупки “Киевского института земельных отношений” Фото: колаж КВ КиївВлада

Нацполіція протягом трьох місяців здійснює слідство за фактом зловживання службовим становищем з боку посадовців  Департамента земельних ресурсів КМДА. За попередніми даними, підлеглі Петра Оленича (на колажі праворуч) підготували сумнівний проєкт рішення щодо передачі в оренду ТОВ “Смерековий Гай” 5,25 га землі на території колишнього військового містечка на вул. Бориспільській. Задля цього, як вважають правоохоронці, чиновники використали підроблені документи. На вказаній землі вже не перший рік будується ЖК “Арт Парк” і проти нового землевідводу виступають співучасники цього будівництва (фірми із орбіти девелопера “Українська будівельна компанія”), які мають очевидний корпоративний спір з ексорендарем ділянки  – ТОВ “Навара-К”. Окрім неприємних емоцій для посадовців столичної мерії, ця історія може мати суттєві ризики і для людей, які вклалися в будівництво даного комплексу. Як стало відомо KВ, 16 січня 2023 року Шевченківський районний суд повернув директорці ТОВ “Смерековий гай” її клопотання про зняття арешту з земельної ділянки на вул. Бориспільській, 67. Відповідна судова ухвала, яку суд виніс в рамках кримінального провадження №12022100000000793, була опублікована в Держреєстрі судових рішень 20 січня поточного року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказане кримінальне провадження було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 14 жовтня 2022 року за фактом можливого скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України – зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки. У ході досудового розслідування правоохоронці попередньо встановили, що у серпні 2022 року службові особи Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), зловживаючи службовим становищем, всупереч даним щодо терміну дії договору оренди земельної ділянки та з використанням завідомо підроблених документів щодо права власності на об'єкти нерухомого майна, ухвалили проєкт рішення Київради щодо передачі ділянки на вул. Бориспільській, 67 (Дарницький район столиці) в оренду ТОВ “Смерековий Гай”.  Читайте: Дело на 33 миллиона: экс-подчиненной Оленича грозит срок за служебную халатность У судових ухвалах по цьому провадженню повідомляється, що на вказаній ділянці, яка знаходиться в комунальній власності громади Києва та орендарем якої є ТОВ “Навара-К, наразі здійснюється будівництво житлового комплексу (ЖК) “Арт Парк”. За інформацією слідчих, внаслідок згаданих дій з боку чиновників КМДА замовнику будівництва ТОВ “Арт Парк” та інвесторам вказаного ЖК були спричинені тяжкі наслідки.  ЖК “Арт Парк” на карті 15 листопада 2022 року Голосіївський районний суд столиці, за клопотанням Київської міської прокуратури, наклав арешт на згадану землю. Це було зроблено з метою недопущення “набуття або припинення права користування, зміни користувачів та зміни порядку користування ділянкою”. В обґрунтування своїх вимог щодо скасування арешту ділянки керівниця ТОВ “Смерековий гай” вказала, що сам по собі проєкт рішення Київради не має юридичної сили, допоки він не буде розглянутий на пленарному засіданні міськради та за нього не проголосує необхідна кількість депутатів. Втім, слідча суддя Марина Антонюк відмовилася задовольняти таке клопотання через те, що ТОВ “Смерековий гай” не має жодних прав на цю землю, а тому дана компанія не може прохати зняти арешт. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Скандальна передісторія 28 вересня 2006 року Київрада рішенням №73/130 погодила передачу ділянки на вул. Бориспільській, 67 площею 5,40 га в оренду ТОВ “Навара-К”  для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення (кадастровий номер – 8000000000:63:502:0001). Термін оренди мав скласти 5 років. Даний землевідвід відбувся за рахунок частини земель, які столична влада спочатку передала в тимчасове користування військової частини №32536 (в 70-х роках XX століття, цільове призначення невідоме), а надалі відвела на праві постійного користування Державному комітету у справах охорони державного кордону України (в 90-х роках XX століття ця земля передавалася для експлуатації та обслуговування будівель і споруд). 22 листопада 2006 року між Київрадою і ТОВ “Навара-К” було укладено договір оренди вказаної ділянки. При цьому, в угоді було вказано дещо меншу площу цієї землі – 5,25 га. Де “поділися” ще 15 “соток”, у відкритих джерелах інформація відсутня: можна припустити, що або площа ділянки була уточнена за результатами нових “замірів”, або орендар за якихось причин відмовився від частини землі.  За даними відкритих джерел, у 2012-2015 роках на цій земельній ділянці планувалося будівництво ЖК “Лісова перлина” (“Лесная жемчужина”), який мав складатися з 5-7-поверхових будинків. Проте, реалізувати цей проєкт забудовникам до кінця не вдалося. 12 травня 2015 року між ТОВ “Навара-К” і ТОВ “Київський домобудівний комбінат"  було укладено договір на здійснення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Бориспільській, 67. Якими були його умови, у відкритих джерелах дані відсутні. Втім, можна припустити, що, відповідно до цієї угоди, було погоджено хто і як буде фінансувати це будівництво, яким чином сторони договори розподілять житлові площі у збудованому ЖК задля подальшого продажу тощо. Через декілька років до цієї угоди, схоже, у якості замовника будівництва, також приєдналося згадане вище ТОВ “Арт Парк” (компанія була зареєстрована в 2019 році, відповідно – брати участь у цьому проєкті раніше не могла. – КВ), інформація про що наявна в Держреєстрі судових рішень. Роль цієї компанії у вказаному договорі також невідома. 5 квітня 2016 року комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєкт рішення №08/231-2301/ПР від 23 вересня 2015 року про поновлення вказаної орендної угоди на термін 5 років. У даному випадку міська влада вирішила пролонгувати угоду без прийняття рішення у сесійній залі Київради, як це вона полюбляє робити. Надалі, 12 вересня 2016 року, між столичною міськрадою і ТОВ “Навара-К” було укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди ділянки. 17 березня 2017 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Навара-К” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Бориспільській, 67 житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення.  Згідно з цим документом, чиновники дозволили вказаній компанії проєктувати зведення 25 будівель (у тому числі 18 житлових будинків на 2874 квартири) поверховістю 1,2, 11 та 26 поверхів. МУО було передбачено, що загальна площа забудови має скласти 14,8 тис. кв.м., загальна площа квартир – 137,9 тис. кв.м., а загальна площа громадських нежитлових приміщень – 32,4 тис. кв.м. Особливих обмежень щодо запланованого будівництва столична влада не висунула, лише уточнивши, що у разі проєктування об'єкта вище 50 метрів забудовники мають узгодити свої проєктні рішення з "Украерорухом" та "Укравіатрансом". Надалі навколо цієї ділянки почали точитися скандали. У квітні 2017 року військова прокуратура Центрального регіону звернулася до Господарського суду Києва із позовом про визнання недійсним рішення Київради №73/130 від 28 вересня 2006 року про передачу ділянки на вул. Бориспільській, 67 в оренду ТОВ “Навара-К” та визнання недійсним договору оренди цієї землі. Відповідачами у цій справі було визначено столичну міськраду та вказану компанію-орендаря. Головним мотивом подачі цього позову та водночас основним аргументом задля його задоволення у військовій прокуратурі назвали той факт, що вказана ділянка належить до земель оборони, які є державною власністю та розпорядження якими відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Мова йде якраз про те, що ця земля ще за радянських часів відводилася столичною владою в користування військовій частині. У зв'язку з цим, на думку прокурорів, Київрада при прийнятті спірного рішення №73/130 допустила порушення вимог земельного законодавства України. У ТОВ “Навара-К” з такими доводами правоохоронців не погоджувалися. Представники компанії-відповідача під час судового розгляду справи підтвердили, що колись на цій ділянці знаходилось військове майно (майновий комплекс військового містечка 181/1 загальною площею 7,6 тис. кв.м.), але в 2003-2004 роках це майно було приватизовано ТОВ “Навара-К”, а тому, мовляв, “перестало бути військовим”. У зв'язку з цим, на думку юристів ТОВ “Навара-К”, посилання прокурора на те, що земельна ділянка по вул.Бориспільській, 67 належала до земель оборони, які є державною власністю, “є безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування”. Скріншот однієї з ухвал по цій судовій справі Судовий спір по цій справі тривав півтора року, і жодних успіхів військовій прокуратурі добитися не вдалося – 17 жовтня 2018 року Касаційний господарський суд України повністю відмовив правоохоронцям в задоволенні їхніх вимог. Читайте: Компанія соратника Віталія Кличка “влипла” в судову тяганину з Міноборони Паралельно з цими спорами, у серпні 2017 року, Держархбудінспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Навара-К” дозвіл №ІУ113172302272 на будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення. Вихідні дані цього документа у відкритому доступі відсутні, але, за інформацією профільних інтернет-порталів, забудовникам дозволили зводити 19 будинків (поверховістю 11 та 26 поверхів) приблизно на 2,8 тис. квартир. Даний проєкт отримав назву ЖК “Арт Парк”, його будівництво стартувало наприкінці 2017 року, а його девелопером виступила “Українська будівельна компанія”. Наразі відомо, що на вказаній ділянці вже майже добудовано 2 будинки, проте ще жоден з об'єктів не введено в експлуатацію.  30 серпня 2022 року заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення №08/231-1179/ПР про передачу земельної ділянки на вул. Бориспільській, 67 в оренду ТОВ "Смерековий гай" на термін 5 років (цільове призначення планується зберегти. – KВ). Однією з обставин для здійснення даного землевідводу в документі було названо той факт, що потенційний орендар є власником розташованого на цій ділянці майнового комплексу площею 7,6 тис. кв.м. (на підставі 8 договорів купівлі-продажу, очевидно це і є будівлі колишнього військового містечка. – КВ). При цьому, в проєкті рішення уточнюється, що ТОВ "Навара-К" вже не є орендарем цієї землі, адже термін дії відповідної орендної угоди закінчився у вересні 2021 року. Надалі цей документ було передано на розгляд постійних комісій Київради. 7 вересня 2022 року його підтримала комісія міськради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу. У свою чергу, профільна комісія Київради – з питань містобудування, архітектури та земельних відносин – не прийняла остаточне рішення стосовно цього проєкта рішення: 21 вересня вона створила робочу групу, яка мала опрацювати це питання задля подальшого розгляду. Наприкінці вересня 2022 року ТОВ “Київський домобудівний комбінат" і ТОВ “Арт Парк” звернулися до Господарського суду Києва з двома позовами до ТОВ “Навара-К” стосовно зобов'язання виконати умови вищезгаданого договору щодо забудови ділянки на вул. Бориспільській, 67. В обгрунтування своїх вимог позивачі зазначили, що ТОВ “Навара-К”, всупереч умовам угоди, яка забороняє вчиняти будь-які дії щодо ділянки або прав на неї, здійснило відчуження розташованого на цій землі майна на користь ТОВ “Смерековий гай”. ТОВ “Київський домобудівний комбінат" і ТОВ “Арт Парк” зазначили, що такі дії відповідача можуть “негативно вплинути на здійснення спільного проекту” з будівництва ЖК. При цьому позивачі вимагали від Господарського суду Києва прийняти міру запобіжного заходу у вигляді заборони столичній міськраді обговорювати питання по відводу цієї ділянки або передачі її в оренду до прийняття рішень по вказаним судовим справами. Втім, служителі Феміди відмовили компаніям у задоволенні відповідних клопотань. Наразі розгляд цих справ ще триває. Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Навара-К” (ексорендар ділянки на вул. Бориспільській, 67) було зареєстроване в Києві у січні 2004 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром компанії зазначено мешканця столиці Максима Шлюєва. Столичне ТОВ “Смерековий гай” (компанія, яка претендує на оренду ділянки на вул. Бориспільській, 67) було зареєстроване в листопаді 2021 року. Кінцевими бенефіціарами компанії вказано мешканців Києва Сергія Крисевича і Юлію Богатирьову (також є офіційним керівником даного ТОВ), а також громадянина Кіпру Андреаса Ясінаса. Засновниками ТОВ “Смерековий гай” вказано ПАТ “ЗНВКІФ “Авісто” і АТ “ЗНВКІФ “Юкон” і АТ “ЗНВКІФ “Скілінг”. Керівники та власники ТОВ “Навара-К” і ТОВ “Смерековий гай” можуть бути пов'язані з оточенням Василя Горбаля – нардепа IV-VI скликань Верховної Ради (у двох останніх своїх каденціях обирався від “Партії регіонів”), ексголови Львівської облдержадміністрації (2010 рік), ексголови правління та почесного президента “Укргазбанку” до його націоналізації (1996-2009 роки).  Так, зокрема, згаданий вище Максим Шлюєв працював в “Укргазбанку” в 2002-2015 роках, а в середині 2000-х років був працевлаштований в АТ “Укркарт” (ця компанія за часів президентства Віктора Януковича отримала право передавати інформацію з касових апаратів податківцям), яке ЗМІ до 2012 року також пов'язували з Горбалем. Наразі Шлюєв є директором та співзасновником майже однойменного ТОВ “Укркарт-еквайр”,  кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказано вищезазначених Юлію Богатирьову та Сергія Крисевича. Примітно, що Максим Шлюєв є одноосібним власником ТОВ “СПК БВ Чайка”, якому Київрада у вересні 2021 року передала в оренду 3 га землі на Трухановому острові для експлуатації та обслуговування своєї водно-спортивної бази. Читайте: Киевсовет передал в аренду почти 3 га земли на Трухановом острове под обслуживание водно-спортивной базы Київське ТОВ “Арт Парк” (співучасник будівництва) було зареєстроване у травні 2019 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії є мешканці столиці Тетяна і Олег Морози. Останній також є керівником цього ТОВ. Олег Мороз є керівником та співвласником ЗАТ “Українська будівельна компанія” – девелопера ЖК “Арт Парк”, який брав участь у будівництві 7 житлових проєктів у Києві та Київській області (зокрема, ЖК “iHome” в Крюківщині). Також це акціонерне товариство займалося реконструкцією адмінбудівлі “Промінвестбанку” та головного офісу “Нафтогаза” в Києві. За інформацією ЗМІ, дана компанія почала дуже стрімко розвиватися за часів Віктора Януковича і зокрема – “виступала генеральним забудовником у проектах, які фінансувалися державним “Укргазбанком”. У свою чергу ТОВ “Київський домобудівний комбінат” (ще один співучасник будівництва) і ТОВ “Укрспецмонтажбуд-2” (підрядник будівництва) також більш ніж очевидно пов'язані між собою – одним із співвласників обох цих компаній є мешканець села Супранівка Тернопільської області Юрій Трач. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року, на колажі ліворуч). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Читайте: Уголовная трясина: ГБР и Нацполиция расследуют закупки “Киевского института земельных отношений” Фото: колаж КВКиївВлада

Апарат Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) України не полишає спроб повернути собі ділянку на вул. Щусєва площею 1,62 га, яку Київради ще в 2009 році виділила йому під будівництво житлових багатоповерхівок. Наприкінці минулого року цій структурі вдалося довести столичному господарському суду, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи розпорядження про припинення права постійного користування на цю землю. Зокрема, мова йде про те, що міська влада повинна була попередити апарат РНБО про проведення перевірки, під час якої було встановлено, що ділянка перетворилася на стихійний смітник. При цьому, наразі залишається невідомою доля однієї з ключових осіб даної історії – першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника (на колажі), який де-юре приймав рішення “вигнати” землекористувача з цієї ділянки біля станції метро “Сирець”. Саме його на початку 2022 року правоохоронці офіційно підозрювали в нанесенні держави збитків на суму більш ніж 48 млн гривень, але вже майже рік про дану справу ніхто не згадує. Як стало відомо KВ, найближчим часом Північний апеляційний господарський суд має розглянути апеляційну скаргу Департамента земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) по справі №640/9431/19. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За даними сайту “Судова влада України”, дата цього засідання ще не призначена. Втім, наразі відомо, що 3 січня 2023 року було призначено склад суддів, які будуть розглядати дане провадження – відповідну колегію очолив Геннадій Кравчук. Позивачем в даній справі виступає апарат РНБО України, який вимагає від служителів Феміди визнати протиправним та скасувати розпорядження КМДА №809 від 8 травня 2019 року “Про припинення апарату Ради національної безпеки і оборони України права постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва у Шевченківському районі Києва”. У першій інстанції вказана держструктура змогла добитися свого – 22 листопада 2022 року Господарський суд Києва повністю задовольнив позов апарату РНБО України.  Примітно, що хоча відповідачем у цій справі виступає столична міськдержадміністрація, апеляційну скаргу подала не вона, а Департамент земельних ресурсів КМДА, який є третьою особою на стороні відповідача. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб надалі, у випадку невдачі, оскаржити рішення суду першої інстанції змогла й сама КМДА. Зважаючи на те, що скандали навколо вказаної вище ділянки тривають вже більше трьох років, КВ вирішила проаналізувати цю історію. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Смітник замість багатоповерхівки 8 жовтня 2009 року Київрада рішенням №401/2470 погодила передачу ділянки на вул. Щусєва площею 1,62 га в постійне користування апарату РНБО України для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об'єктами соціально-побутової інфраструктури (кадастровий номер – 8000000000:91:009:0029). Цим же рішенням столична влада внесла зміни до Генерального плану Києва, відповідно до яких вказана земля була переведена з території зелених насаджень загального користування до території багатоповерхової житлової забудови. Зазначимо, на момент здійснення міськрадою даного землевідводу більша частина вказаної ділянки площею 1,01 га не була надана у власність чи користування будь-яких фізичних або юридичних осіб. У свою чергу, інша частина площею 0,61 га була відведена столичною владою “під благоустрій та покращення експлуатації Сирецького гаю” ще у 50-і роки XX століття. І відповідно до вказаного рішення №401/2470, керівництво Києва офіційно відмовилося використовувати цю землю за таким призначенням та віддало її під потенційну забудову. Надалі, 25 грудня 2009 року, Головне управління земельних ресурсів КМДА надало апарату РНБО України державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на вул. Щусєва площею 1,61 га. Спірна ділянка знаходиться біля станції метро “Сирець” Втім, свої плани щодо забудови цієї землі РНБО України так і не втілила – навіть не дивлячись на те, що в 2010 році дана структура отримала від КМДА містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Щусєва багатоквартирних житлових будинків з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутової інфраструктури. КМДА у 2021 році оприлюднила ці картинки, повідомивши, що саме такими є візуалізації житлового комплексу, який РНБО планує побудувати на вул. Щусєва Лише через десятиліття, 20 березня 2019 року, Департамент земельних ресурсів КМДА провів обстеження вказаної ділянки. За його результатами було складено відповідний акт, у якому було зафіксовано, що ця земля не використовується за цільовим призначенням – будівництво на ній не ведеться та навіть не було розпочато. Також в документі було зазначено, що ділянка захаращена побутовим та будівельним сміттям, вкрита зеленими насадженнями і що на ній “розміщені дві руїни”. Такий вигляд ділянка мала приблизно станом на 2019-2020 рік (фото КМДА) Вже 8 травня 2019 року КМДА прийняла вищезгадане розпорядження №809 про припинення апарату РНБО України права постійного користування ділянкою на вул. Щусєва. У документі було вказано, що головною причиною ухвалення такого рішення стало те, що дана земля не використовується за цільовим призначенням. Цим же розпорядженням вказана ділянка була віднесена до земель запасу житлової та громадської забудови. Витяг із рішення суду (скріншот із Держреєстру судових рішень) У першій половині 2019 року апарат РНБО України ініціював розгляд судової справи щодо оскарження вищезгаданого розпорядження, подавши позов до нещодавно ліквідованого Окружного адмінсуду Києва (ОАСК). 31 серпня 2021 року вказаний суд задовольнив відповідний позов.  Після цього КМДА почала оскарження даного рішення ОАСК, вимагаючи від судів апеляційної та касаційної інстанції закрити це провадження та передати його на розгляд господарського суду. Врешті-решт, 15 червня 2022 року Касаційний адмінсуд задовольнив вимоги КМДА і закрив провадження. Тоді служителі Феміди погодились із тим, що дану справу потрібно розглядати в порядку господарського судочинства. Причиною цього стало те, що, цитуємо, “предметом позову в даному випадку є не оскарження процедури прийняття спірного рішення суб'єктом владних повноважень, а забезпечення можливості набуття речового права на земельну ділянку в розмірі площі землекористування, яка була закріплена державним актом на право постійного користування землею, тобто захист майнових прав та інтересів позивача (майнові спори вирішують саме господарські суди. – KВ)”. Надалі, 4 липня 2022 року, Касаційний адмінсуд за клопотанням апарату РНБО України відправив вказану справу на розгляд Господарського суду Києва. І вже 21 листопада минулого року столичний госпсуд прийняв вищезгадане рішення, яким задовольнив позов апарату РНБО України. Позивачу вдалося переконати суд, що КМДА допустила низку процедурних порушень, приймаючи спірне розпорядження. Зокрема, мова йшла про те, що Департамент земельних ресурсів КМДА заздалегідь не поінформував апарат РНБО України про заплановане проведення перевірки земельної ділянки на вул. Щусєва. Серед іншого, чиновники столичної міськдержадміністрації перед розірванням держакту на право постійного користування ділянкою не висували землекористувачу вимоги про усунення порушень земельного законодавства, хоча цього вимагає законодавство України. Претензії правоохоронців Під час розгляду в судах позову від апарату РНБО України, справою щодо позбавлення даної структури права постійного користування на ділянку на вул. Щусєва зацікавилися правоохоронці. Треба зазначити, що KВ не вдалося знайти судові матеріали по відповідному кримінальному провадженню, але основні процеси даного розслідування активно коментувало керівництво Києва. Так, 10 вересня 2021 року в КМДА повідомили про те, що представники Київської прокуратури та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України проводять обшуки в апараті столичної міськдержадміністрації в рамках вищезгаданого кримінального провадження. Тоді керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний повторив меседж про те, що вказана земля не використовується і що на ній організовано сміттєзвалище. Також чиновник пояснив, що міська влада на прохання громади Шевченківського району вирішила навести лад на цій ділянці, запланувавши “облаштувати там сучасний та комфортний сквер”.  Читайте: В аппарате КГГА проходят обыски по делу об обустройстве сквера вместо жилого дома возле станции метро “Сырец” Так ділянка виглядає після того, як столична влада “вигнала” з неї апарат РНБО України Найбільш резонансна подія мала місце 25 січня 2022 року. Мер Києва та голова столичної міськдержадміністрації Віталій Кличко тоді повідомив, що першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (саме він підписував вищезгадане розпорядження №809 від 8 травня 2019 року. – KВ) вручили підозру у справі щодо позбавлення ділянки апарату РНБО. Кличко наголосив на тому, що керівництво міста має намір влаштувати на цій землі сквер, а також звинуватив РНБО України в тому, що вона, мовляв, “не полишає намірів забудувати територію висотками і через правоохоронців продовжує тиснути на столичну владу”.  Читайте: Первому замглавы КГГА Поворознику сообщили о подозрении, – Кличко Того ж дня Микола Поворозник, коментуючи факт вручення йому підозри, назвав цю справу політичною та розповів про певний тиск, який “відбувається для того, щоб дестабілізувати управління містом”. Крім того, перший заступник голови КМДА тоді зазначив, що йому не було роз’яснено суть підозри, і відповідно він вбачає у цьому порушення процесуальних прав. Читайте: Поворозника допросили по делу об обустройстве сквера вместо многоэтажек возле станции “Сырец” Вже після того, як свою позицію по даному провадженню висловили топ-чиновники столичної влади, подробиці цієї справи оприлюднили в Офісі Генерального прокурора України. Там уточнили, що Поворознику було повідомлено про підозру за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). В Офісі Генпрокурора пояснили, що столична влада, приймаючи спірне розпорядження, зокрема мала б отримати пояснення по “невикористанню ділянки” від апарату РНБО України, на що, нагадаємо, також вказували і судді. При цьому правоохоронці повідомили, що “такими діями державному органу завдано майже 48 млн гривень шкоди, що підтверджується висновками проведеної судової оціночно-земельної експертизи”. Момент вручення підозри Миколі Поворознику (фото – Офіс Генпрокурора) На якому етапі наразі знаходиться розслідування даного кримінального провадження, у відкритих джерелах інформація відсутня. Втім, станом на сьогодні як мінімум відомо, що Микола Поворозник не є обвинуваченим по цій або інших справах. Зазначимо, експерт з містобудування Георгій Могильний у січні 2022 року в своєму блозі висловив думку, що столична влада дійсно порушила окремі норми законодавства в даній ситуації, при цьому не лише при “вигнанні” землекористувача з цієї ділянки, а й при відведенні даної землі. Так, він вказав на те, що міська рада, приймаючи рішення про передачу ділянки в постійне користування, не мала права передбачити у ньому зміни до Генплану. Експерт наголосив на тому, що для цього потрібно було розробити окремий проєкт змін, який мав би пройти процедури громадських обговорень та експертизу.  Відповідно, РНБО України незаконно отримала цю землю. Також, серед іншого, Георгій Могильний звернув увагу на те, що “фактично міська влада незаконно розпоряджалася державною ділянкою, називаючи її комунальною”. Мова йде про те, що, згідно з законодавством, якщо місцева влада передає ділянку в постійне користування певному державному органу, то така ділянка вже стає землею державної форми власності. Дійові особи Нагадаємо, Микола Поворозник працює в структурах КМДА з 2001 року, а свою нинішню посаду займає вже більше п'яти років – з 21 грудня 2017 року. Цей чиновник не раз опинявся в епіцентрі гучних скандалів, але завжди виходив “сухим із води”. Однією з найбільш резонансних ситуацій мала місце навесні 2020 року. Тоді Микола Поворозник став фігурантом кримінального провадження за фактом можливого отримання неправомірної вигоди в розмірі 60 тис. доларів за надання Департаментом містобудування та архітектури КМДА містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва адміністративно-офісних будівель на вул. Лінійній, 17 (літ. В, літ. Д). У Нацполіції тоді повідомили про затримання на хабарі посередника, який мав передати ці кошти безпосередньо самому Поворознику. Чиновник при цьому наполягав на своїй непричетності до даної історії – мовляв, затриманим був його давній знайомий з часів служби в армії, який не був ніяким “посередником”, ніякі МУО він нікому не обіцяв і ніяких грошових коштів в його кабінеті знайдено не було. У квітня 2020 року мер Києва Віталій Кличко відсторонив чиновника від його посади. Втім, надалі для Миколи Поворозника склалося все більш ніж добре – правоохоронці припинили навіть згадувати про нього (про це свідчать судові ухвали в рамках відповідного кримінального провадження), а вже у березні 2021 року чиновник повернувся на свою посаду. Читайте: Взятка и Поворозник. Расследование продлили, застройщика удовлетворили Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Апарат РНБО, який здійснює поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності Ради нацбезпеки і оборони України, з вересня 2022 року очолює Андрій Зюзь. Секретарем РНБО з 3 жовтня 2019 року є Олексій Данілов. Його попередниками на цій посаді були, зокрема, Олександр Турчинов (з 15 грудня 2014 року по 28 травня 2019 року) та Олександр Данилюк (з 28 травня 2019 року по 30 вересня 2019 року). Зазначимо, у період відведення ділянки на вул. Щусєва секретарем РНБО України була Раїса Богатирьова (на цій посаді вона працювала з 24 грудня 2007 року по 14 лютого 2012 року). Читайте: С госдач в Конча-Заспе и Пуще-Водице выселяют Пискуна, Богатыреву, Табачника и еще 17 экс-чиновников Головою РНБО, згідно з українським законодавством, є Президент України – шостим і чинним главою держави з 20 травня 2019 року є Володимир Зеленський. Усього до складу цієї Ради входять 22 особи – крім згаданих вище Данілова і Зеленського членами РНБО є очільники різних міністерств, правоохоронних органів тощо. Фото: колаж КВКиївВлада

Білоцерківська окружна прокуратура через суд вимагає скасувати рішення про державну реєстрацію права постійного користування, повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення площею понад 28 га вартістю понад 1,9 млрд гривень у власність держави.  Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі Київської обласної прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Прокуратура встановила, що вказана земельна ділянка перебувала у державній власності та передана у постійне користування ДП "Білоцерківське лісове господарство" ще у 2005 році", – йдеться у повідомленні пресслужби Київської обласної прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Проте, як додали у пресслужбі, державний реєстратор без будь-яких правових підстав незаконно зареєстрував право постійного користування на неї за приватним товариством. Реагуючи на виявлений факт, прокуратура до суду направила позовну заяву.  Зазначається, що наразі відкрито провадження за позовом прокуратури.  Нагадаємо, Господарський суд Києва задовольнив позов столичної прокуратури до товариства та повернув територіальній громаді земельну ділянку водного фонду, що розташована по вул. Будіндустрії, вартістю 21,8 млн гривень.  Читайте: У Києві суд повернув громаді земельну ділянку в Голосіївському районі вартістю понад 21 млн гривень Фото: з відкритих джерел. КиївВлада