Сьогодні все більшої популярності набуває купівля різноманітних товарів і послуг через мережу інтернет. У цьому, безумовно, велика кількість плюсів: швидке замовлення, зручний сервіс, онлайн-робота магазинів. Тепер обрати потрібний товар стало можливим за лічені хвилини, що не тільки економить час, але й несе за собою безліч переваг, які створюють комфорт сучасного життя. На жаль, мільйонний сервіс став одним із середовищ шахраїв. Інтернет-магазини, спам, спеціально встановлені боти роблять із користувачів інтернету жертв, які, самі цього не усвідомлюючи, потрапляють на наживку.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Часто в новинах чи на форумах вражають жахливі ситуації, коли жінки звертаються на одну зі сторінок так званого магазину в Instagram або “Фейсбук”, куди внесли передплату (а в деяких випадках і повну суму), а товар не було відправлено. Мало того, псевдовласник взагалі видалив сторінку разом із компромативним спілкуванням. Таких ситуацій налічується понад тисячі. Шахраї проникли в усі сфери людської довіри, тож як уникнути такої неприємної втрати часу та грошей? Насамперед завжди будьте пильними при здійсненні покупок через інтернет-ресурси (магазини, аукціони, дошки оголошень, соціальні мережі тощо). Навіть якщо ви досвідчений покупець, при кожній новій покупці чітко дотримуйтесь правил безпеки. Будьте особливо пильними з такими методами шахрайства, як: Легкий заробіток. Заходячи на будь-який сайт можна побачити багато пропозицій заробити чималі гроші без усяких знань і умінь, досить тільки вкласти 10 доларів, а через кілька тижнів отримаєш 1000. Так, може ці “генії в економіці” і заробляють купу грошей, але це завдяки наївним та недосвідченим особам, які вірять в те, що саме їх 10 доларів повернуться назад. Зазвичай такі “вкладники” залишаються ні з чим. Блокування облікового запису. У соціальних мережах (Twitter, “Однокласники”, “Фейсбук”, “Мой Мир”, “Вконтакте” та ін.) зареєстрована величезна кількість людей. Дії хакерів у соцмережах: при вході у свій акаунт висвічується інформація, що на вашу сторінку неможливо зайти, тому що вона заблокована і для її розблокування необхідно відправити повідомлення на відповідний номер. Та при його відправленні з вашого рахунку знімуть непогану суму. А потрібно всього-на-всього звернутися до служби підтримки, де вам безкоштовно нададуть дані для входу на свою сторінку. Блокування електронних гаманців. Багато користувачів мережі мають електронні гаманці на таких електронних сервісах, як “Яндекс Гроші”, “Рапіда”, Webmoney, “КредитПілот”, E-gold. Одного разу в електронній пошті ви виявляєте повідомлення, в якому йдеться про те, що ваш електронний гаманець заблокований. Для відновлення його роботи потрібно перейти за посиланням, зазначеним нижче, і ввести персональні дані. Пам’ятайте: питання, що стосуються систем електронних грошей, потрібно вирішувати в службі підтримки цієї системи. Лотерея. Вам прийшло повідомлення, що ви – щасливчик, який виграв приз, і щоб його отримати, вам треба спочатку відправити безкоштовне повідомлення на вказаний короткий номер. Після цього з рахунку вашого телефону знімається велика сума. Заздалегідь перевірте вартість відправлення повідомлення шляхом введення в пошукову систему відповідного запиту. Віруси. Через інтернет ваша операційна система може підхопити вірус, наприклад, блокувальника Windows. Найчастіше цей процес відбувається непомітно. А після того як комп’ютер перезавантажили, система Windows блокується і на екрані монітора з’являється повідомлення: “терміново відправте смс на відповідний номер, інакше всі дані будуть знищені”. Це шахрайство. Код розблокування можна відшукати в пошукових системах або у виробників антивірусів на сайті, а також можна звернутися до спеціаліста з програмного забезпечення. Сайти знайомств. У всесвітній павутині ви познайомилися з цікавою людиною, яка в процесі спілкування просить перерахувати гроші на оплату рахунку на телефон, поповнити інтернет або приїхати до вас. Після цього, наімовірніше, ніхто не приїде і не подзвонить. Частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України “Шахрайство” передбачено, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Що ж робити у випадку, коли ви потрапили у пастку злодія, але не знаєте його особистих даних? Для початку потрібно повідомити до найближчого відділення поліції, написати заяву. Далі уповноважені органи будуть проводити слідчі дії і шукати аферистів. Читайте інформацію про даний інтернет-сервіс на форумах. Будьте пильні: не варто робити інвестиції в сумнівні проекти і відправляти повідомлення на сумнівні номери. Також якщо ви стали жертвою інтернет-шахраїв, то через форму зворотного зв'язку надайте інформацію до Департаменту кіберполіції.  Будьте пильними, користуючись інтернет-просторами. Слідкуйте за своїми діями та діями свого співрозмовника. В свою чергу представники державної служби забезпечать вам невідкладну допомогу у разі виникнення проблеми. Будь-які ваші дії несуть за собою відповідальність. Уникайте підозрілих або невідомих посилань. Уважність і пильність – запорука стабільно спокійного життя в режимі онлайн. Читайте: Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Батькам на замітку Що робити, якщо у вашому багатоповерховому будинку вимкнули опалення Увага! Викрали дитину! А кредит не справжній... “Недоторкані” чи “безкарні”? Трудові права неповнолітніх. Поради юриста “Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Період з 2014 по 2018 рік Олександр Третьяков називає найскладнішим за всю історію країни. Сьогодні війна для нас — повсякденна реальність. Україна не була готова до неї, проте ми змогли згуртуватися і стримати надзвичайно сильного та небезпечного супротивника, який до війни добре підготувався. Тримаючи оборону на Сході, українська держава зуміла провести цілу низку важливих реформ, які визначили майбутнє України на багато років та навіть десятиліть. Все це попри постійну протидію з боку Росії не лише на військовому, а й на дипломатичному, інформаційному, політичному фронтах. Про те, що вдалося зробити за чотири роки роботи в парламенті, які ще завдання стоять перед країною і про шляхи їх вирішення – в інтерв’ю з головою парламентського Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександром Третьяковим. KV: Громадська мережа “Опора” назвала вас одним з найбільш ефективних голів Комітетів Верховної Ради – понад третину з поданих вами законопроектів було прийнято парламентом. Олександр Третьяков: Рішення балотуватись до Верховної Ради в 2014 році для мене стало своєрідним іспитом, який я вирішив влаштувати сам собі. Адже пішов на вибори по мажоритарному виборчому округу, де люди голосували безпосередньо за кандидата, а не за партію. Перед цим радився з багатьма мешканцями Святошинського району, вивчав існуючі проблеми, зважував власний досвід і знання. Я знав, що для мене це буде непростий іспит, але зважився на нього. І дуже вдячний мешканцям Святошинського району, які віддали за мене свій голос. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Також вдячний і тим, хто за мене не голосував. Рішення цих виборців також стало для мене величезним стимулом і мотивацією працювати більше. Вважаю, що результати є,  їх можна побачити у тому числі в згаданому вами рейтингу.  Але найважливіше, що за прийнятими законопроектами стоять реальні люди, реальні ветерани, члени їхніх сімей, яким були дуже потрібні ці законопроекти. Україна - це Європа  KV: Ви завжди виступали з патріотичних та проєвропейських позицій. Однак, чи вважаєте правильним фіксувати рух до Європи та НАТО у Конституцію? Олександр Третьяков: Рух до Європи для оновленої України розпочався з підписання Угоди про асоціацію. Пам’ятаю, як восени 2013 року у складі Громадянської ініціативи “Третя Українська Республіка” ми одними з перших розпочали просвітницьку кампанію на тему переваг асоціації з ЄС. А коли Янукович відмовився підписувати угоду, відстояли наші переконання на Євромайдані. Починаючи з осені 2014 року, вже після підписання і політичної, і економічної частин Угоди про асоціацію, перед українським парламентом постало головне завдання - приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Одним з результатів цієї роботи є в тому числі надання Україні безвізового режиму, завдяки якому українці змогли відчути зближення з Європою на власному досвіді. Станом на початок вересня цього року, 1 мільйон 290 тисяч українців змогли відвідати Європу без віз. Заради отримання позитивного рішення Європейського парламенту щодо безвізу Україна ухвалила низку законів, зокрема, щодо електронного декларування чиновниками їхніх статків. Олександр Третьяков під час акції Громадянської ініціативи “Третя українська республіка” на підтримку євроасоціації України. Осінь 2013-го Безумовно, одним із найважливіших завдань в контексті євроінтеграції має стати закріплення прагнення нашої держави до ЄС та НАТО в Основному Законі України. Ми маємо зафіксувати ці стратегічні напрямки у преамбулі до Конституції. Це стане своєрідною страховкою від зміни зовнішньополітичного курсу майбутніми керманичами держави. Перший крок ми вже зробили — парламент ухвалив рішення про включення відповідного законопроекту до порядку денного 9-ї сесії та передачі проекту закону до Конституційного Суду. За це проголосував 321 народний депутат. Відповідні зміни до Конституції Верховна Рада планує ухвалити на початку 2019 року. Соціальний захист ветеранів - справа честі для держави KV: Як ви обирали напрямок роботи в парламенті? Чому саме Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю? Олександр Третьяков: Відповідь на це питання я дав собі ще до того, як восени 2014 року дізнався результати виборів. Один з моїх життєвих принципів — працювати там, де можу бути корисним, де можу реалізувати найбільшу кількість ініціатив, необхідних державі та співгромадянам. Україна у стані війни, а сам я за професією військовий. Тому для мене було логічним взятися за цю ланку роботи та очолити Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю. З перших днів роботи одним з ключових завдань нашого Комітету стало законодавче регулювання системи соціального захисту учасників війни на сході України та постраждалих учасників Революції Гідності. У 2014-2015 роках нам з колегами по комітету довелося створювати цю систему фактично з нуля. Тепер ми постійно працюємо над її удосконаленням. За чотири роки ми розробили та провели через парламент десятки необхідних законодавчих ініціатив, які забезпечують дотримання соціальної справедливості та надають людям відповідні державні соціальні гарантії. Сьогодні обов’язок держави — захистити наших захисників. І так само — рідних тих, хто не повернувся. KV: Які свої законодавчі ініціативи ви вважаєте ключовими? Олександр Третьяков: На сьогодні можу говорити про декілька законопроектів, які стали законами і вже працюють. По-перше, вже повністю врегульовано надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО. Особливо відзначу той факт, що надано право на отримання статусу учасника бойових дій добровольцям. Тепер всі постраждалі добровольці, навіть з нелегалізованих батальйонів, отримають статус інваліда війни, а на сім’ї загиблих будуть поширюватися належні державні послуги та пільги. Також передбачено, що цивільні особи, які брали участь в АТО, мають право на встановлення статусу учасника війни, а не статусу учасника бойових дій, як було раніше. Це справедливе і логічне рішення, адже дозволяє диференціювати і не змішувати учасників бойових дій та цивільних осіб, які безпосередньо до бойових дій не мали жодного відношення. Це викорінить зловживання та дозволить зменшити навантаження на бюджет та не дозволить звертатися за пільгами тим, для кого вони не передбачені законодавством. Додам, що у разі загибелі під час участі в АТО сім’ям цих осіб надано право отримати відповідний статус сім’ї загиблого ветерана. До речі, постраждалі волонтери також отримають статус інваліда війни. За ці ініціативи я хотів би окремо подякувати громадським організаціям, волонтерам, добровольцям, депутатам, які брали участь в розробці цього надважливого закону. KV: Чи вдалося вирішити питання з “повторним” медоглядом, коли ветерани без кінцівок змушені були періодично підтверджувати свою інвалідність? Олександр Третьяков: Це була принизлива процедура і абсолютний нонсенс. Ми врегулювали це питання законодавчо. Тепер особам, які внаслідок поранення або захворювання, отриманих під час участі в антитерористичній операції, дістали ушкодження, які призвели до необоротної втрати кінцівок, іншого органу або повної втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється безстроково. На цей закон чекали тисячі військових та їхніх сімей. KV: Чи правильно буде сказати, що робота Комітету здебільшого зосереджена на проблемах ветеранів АТО? Олександр Третьяков: Робота з ветеранами АТО і законодавче забезпечення цього напрямку – дуже важливі, але ми не забуваємо і про інші категорії населення. Ще один важливий законодавчий крок - врегулювання виплат допомоги людям з інвалідністю з дитинства. Ми усунули несправедливість та передбачили, що розмір соціальної допомоги людям з інвалідністю найтяжчої категорії (з дитинства І групи підгрупи А) не буде урізатися після досягнення ними 18 років. Важливо і те, що ми надали соціальні гарантії родинам Небесної Сотні, встановивши, що на сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок участі у Революції Гідності, поширюються норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що надає право на відповідні соціальні гарантії. Загалом ми опікуємось усіма категоріями учасників бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та їхніми дітьми. Постановами, розробленими нашим Комітетом, надано право на державну підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям, які не досягли 23-річного віку. Підтримка надається у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, пільгових кредитів для здобуття освіти, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, а також безоплатного проживання в гуртожитку. Мінветеранів - приклад успішної співпраці держави й громадського суспільства KV: Напевне, найважливішою вашою ініціативою і головним проектом стало створення Міністерства у справах ветеранів? Олександр Третьяков: Ідея створення такого міністерства виникла у мене під час парламентських слухань на тему “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” восени 2016 року. Ми довго працювали над моделлю майбутнього міністерства: вивчали закордонний досвід, консультувалися з юристами, волонтерами, ветеранами. Я твердо переконаний, що ми маємо створити не чергового бюрократичного монстра, а державну установу нового типу, у якій будуть повноваження та можливості для комплексного вирішення всіх проблем ветеранів. Адже більшість проблем виникають через відсутність розумної системи управління та інформування. Люди часто просто не знають, у яку з понад 20 інстанцій звернутися, щоб отримати належні послуги. Отже, наявність відповідального державного органу, який має забезпечити роботу з ветеранами за принципом “єдиного вікна”, має вирішити більшість існуючих проблем. Олександр Третьяков під час парламентських слухань “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” Ми довго йшли до цього і можу з гордістю повідомити, що нарешті ми маємо Міністра у справах ветеранів. 22 листопада Верховна Рада погодила на цю посаду Ірину Фріз. До початку роботи Мінветеранів ще треба пройти певний шлях. Але призначення міністра означає, що вже має стартувати процес створення майбутнього держоргану, який вирішуватиме проблеми ветеранів. Всі напрацювання для цього є. До речі, протягом року не раз доводилось чути інсинуації, що, мовляв, Третьяков створює міністерство “під себе”. Я не звертав на це уваги, бо моя мотивація у тому, щоб наші ветерани, наші захисники отримали ту увагу з боку держави, на яку вони заслуговують, проливаючи кров та ризикуючи життям на фронті. Я і надалі допомагатиму створенню ефективної, за кращими міжнародними зразками, системи соцзахисту наших ветеранів. Вважаю це своїм обов'язком, як політика та громадянина. KV: Багато  експертів та наших закордонних партнерів називали створення міністерства найуспішнішим прикладом співпраці держави і громадянського суспільства. Олександр Третьяков: З самого початку я розумів, що створення Міністерства у справах ветеранів неможливе без залучення самих ветеранів та представників громадськості — у першу чергу правозахисників, які опікуються питаннями юридичного захисту ветеранів. Саме тому у березні цього року на базі комітету було утворено Робочу групу зі створення Міністерства у справах ветеранів. До складу робочої групи було залучено представників громадських організацій. Понад 100 людей висловили намір долучитися до роботи. Я впевнений, що це буде ефективне міністерство лише в тому випадку, якщо там будуть працювати самі ветерани АТО. І щоб реалізувати цю ідею, ми ініціювали створення курсів підвищення кваліфікації та підготовки ветеранів війни та учасників АТО до державної служби “З фронту до міністерства”.  Курси пройшли у Національній академії державного управління при Президентові України, і навчанням ветеранів опікувалися найкращі викладачі академії. Станом на 1 жовтня 2018 року сертифікати отримали 100 ветеранів з 11 областей України, які, повернувшись до мирного життя, вирішили присвятити себе держслужбі, в тому числі у Міністерстві у справах ветеранів. Ветерани сплачували лише 30% вартості навчання. Решту 70% профінансовано коштами донорської допомоги благодійної організації “Фонд Олександра Третьякова”. Парламентські пріоритети KV: Які напрямки роботи Верховної Ради на сьогодні вважаєте головними? Олександр Третьяков: Держава в стані війни, отже, вважаю, що нашим пріоритетом має бути модернізація збройних сил. Для успішної протидії викликам сучасного світу Україна має бути здатною подбати про власну безпеку. За ці чотири роки ми фактично підняли армію з руїн та впевнено крокуємо до побудови професійної сучасної армії. Хоча сьогодні ще немає можливості повністю відмовитися від призову, прийнято закон, який робить його більш цивілізованим. Щороку збільшується військовий бюджет. Збройні сили отримують сучасне озброєння не лише завдяки міжнародним партнерам, а й виготовлене на вітчизняних підприємствах. Завдяки військовому замовленню в державі розпочалося відновлення високотехнологічного виробництва. Другий пріоритет - сучасна освіта. Протягом років незалежності Україна дотримувалася старої радянської моделі освіти. Поодинокі реформи не встигали за вимогами світу, який стрімко змінюється. Розпочата у 2017 році реформа ставить перед державною системою освіти ключову мету — навчати людей знань та компетенцій, які дійсно стануть їм у пригоді в майбутньому. Ну, і нарешті я вважаю, що успіх країни неможливий без сильного місцевого самоврядування. Адже рішення щодо розбудови інфраструктури, підтримки місцевих виробників, забезпечення матеріально-технічної бази закладів освіти та медицини мають ухвалюватися на місцях із глибоким розумінням проблематики. Для забезпечення можливостей розвитку регіонів було зроблено логічний крок — повноваження та ресурси були передані тим, хто найкраще може їх застосувати — місцевим громадам. І за останніми даними,  37% мешканців об’єднаних територіальних громад вже відчули підвищення якості життя. Завдяки цій реформі Київ також отримав нові можливості для розвитку. Завдяки бюджетній децентралізації 60% податку на доходи фізичних осіб залишаються в Києві. З самого початку цієї каденції у парламенті я послідовно відстоював позицію щодо того, що 3/4 надходжень від податку з доходів фізичних осіб мають залишатися у бюджеті Києва. У 2016 році такі норми було впроваджено урядом. Вважаю, що мету щодо розширення фінансової самостійності столиці було досягнуто. Благодійність KV: Відомо, що ви також займаєтеся благодійністю. В яких напрямках скеровуєте допомогу? Олександр Третьяков: Як голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю, у своїй практиці я неодноразово стикався з випадками, коли державні інститути або не здатні вирішити проблему людини, або свідомо саботують її вирішення. Зміна системи потребує часу, а допомогти людині потрібно вже сьогодні. Для таких випадків ми з командою створили Фонд Олександра Третьякова. Основні пріоритети роботи фонду — допомога ветеранам та членам їхніх родин, людям з інвалідністю та киянам, які проживають у Святошинському районі, в якому знаходиться мій виборчий округ. Серед проектів фонду — освітні програми для учасників війни на сході України, конференції та інші заходи для ветеранів та їх громадських організацій, забезпечення людей з інвалідністю необхідними медикаментами та засобами реабілітації, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти Святошинського району, допомога у реалізації культурних ініціатив тощо. Так, наприклад, за сприяння Фонду Олександра Третьякова 22-23 серпня 2018 року в Києві у “Мистецькому арсеналі” відбувся міжнародний форум волонтерів і ветеранів “Там, де ми — там Україна”, який зібрав представників більше 100 українських волонтерських організацій та спілок ветеранів. У форумі також взяли участь Президент України Петро Порошенко, посол США в Україні Марі Йованович, представники міжнародних організацій. Основною метою заходу стало налагодження стосунків між громадськими організаціями та державою в питаннях соціального захисту ветеранів та членів їхніх родин. Розвиток Святошинського району KV: Давайте поговоримо про Святошинський район, від якого ви обрані до парламенту. Що вдалося зробити і що не вдалося? Олександр Третьяков: Коли я говорю про результати децентралізації, я в першу чергу спираюся на досвід столиці і свого округу. Як народний депутат докладаю усіх зусиль, щоб домогтися необхідних обсягів фінансування розвитку Святошинського району з державного та міського бюджетів. Найактуальніші проекти ми визначаємо у тісній співпраці з районною адміністрацією та завдяки постійному діалогу з мешканцями через громадські приймальні. Завдяки злагодженій та системній роботі в районі вже понад три роки зберігається тенденція сталого зростання. Святошин — один з лідерів розвитку серед районів столиці. За оцінкою Київської міської державної адміністрації, він посів 4-те місце за успішністю роботи за результатами 2017-го року. З 2015 по 2017 рік щорічно збільшувалося фінансування з міського бюджету. Окремі важливі проекти та програми, не передбачені у міському бюджеті, фінансуються за рахунок додаткового фінансування (субвенції) з державного та міського бюджетів, яке може надаватися на запит депутата від відповідного мажоритарного округу. У 2015 році з державного бюджету було виділено 5 млн. грн. У 2016 році — 17 млн. грн. цільової субвенції, у 2017-му - 20 млн. грн. Цього року з державного бюджету було виділено 10 млн. грн.. та, за моїм зверненням до Київського міського голови Віталія Кличка, збільшено фінансування району з міського бюджету ще більше ніж на 40 млн. грн. Завдяки цьому ми змогли зберегти темпи розвитку і розбудови інфраструктури району. KV: Як конкретно витрачаються гроші, що виділяються району через субвенції? Олександр Третьяков: Для прикладу, цього року для початкових класів шкіл були придбані мультимедійні дошки, обладнано комп’ютерні класи, зроблено капітальні ремонти в школах та садочках, придбано снігоприбиральну техніку.  Окремо можу виділити заходи з енергоефективності. Цей напрямок в районі реалізується вже третій рік поспіль. Утеплюються заклади освіти, заклади охорони здоров’я. На ремонти останніх, до речі, також було витрачено гроші з цільової субвенції. Також цьогоріч після реконструкції було відкрито кінотеатр “Лейпциг”. Це, до речі, один з найстаріших комунальних кінотеатрів. Завдяки його реконструкції нам вдалося відродити осередок культури в районі. Святошин - лідер з розвитку освітньої інфраструктури KV: Якщо говорити про освітню інфраструктуру, то як змінилась ситуація з чергами в дитсадочки та перші класи шкіл? Олександр Третьяков: З 2015 року вдвічі скоротилася черга до дитячих садочків. За підсумками 2017 року, створено 450 місць для дітей від 2 до 6 років у дитячих навчальних закладах. Це найбільший показник за останні 5 років. Відновлено роботу двох садочків: ДНЗ №179 та №266 “Бджілка”, які не працювали або приміщення яких використовувались не за призначенням. Відновлено або створено додаткові групи у низці закладів. Цього року Святошинський район посів друге місце у Києві за темпами розбудови освітньої інфраструктури. За останні чотири роки в освітню галузь району інвестовано понад 300 млн. грн. Район посідає друге місце за темпами впровадження програми “Нова українська школа”. Не відстає і позашкільна освіта. Протягом останніх 2-х років створено 1000 нових місць в підліткових клубах району. Розвивається мистецька освіта: художня школа №5 та музична школа №22 отримали нові сучасні приміщення. Третій рік поспіль музичні школи району забезпечуються новими інструментами. Спорт, доступний кожному KV: Мешканці району кажуть про помітне зростання кількості спортивних майданчиків та стадіонів. Олександр Третьяков: Сьогодні в результаті нашої спільної роботи оновлено спортивну інфраструктуру у кожній другій школі. Лише у цьому році споруджуються 7 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, яке відповідає професійним футбольним стандартам. 1 вересня 2018 відкрито найбільший у Києві пришкільний стадіон біля шкіл №254 та №223. Триває реконструкція стадіону “Темп”. Усього в районі — 22 сучасних футбольних поля. У 8 школах у 2018 році ремонтуються спортивні зали. Окрім цього, в рамках програми Київського міського голови встановлено 55 майданчиків Street Workout. Завдяки цьому мешканці усіх мікрорайонів Святошина мають змогу безкоштовно займатися спортом неподалік від дому. У рамках проектів Громадського бюджету, ініційованих активістами моєї команди, на території 69 дитячих садочків та шкіл району встановлено сучасні спортивні майданчики. Надсучасний центр соціальних служб KV: Не можемо оминути увагою ще один важливий аспект для життя святошинців – соціальний захист. Ті, хто вже відвідав Центр соціальних служб, залишаються просто в захваті від рівня сервісу. Олександр Третьяков: Аналогів Центру соціальних служб Святошинського району, який діє з червня 2017 року, немає ані в Києві, ані загалом в Україні. Тут кияни мають можливість отримати близько 100 соціальних послуг в одній установі. При цьому — за європейськими стандартами. Це — оформлення субсидій, пільг, соціальних виплат, пенсій, забезпечення засобами реабілітації, санаторно–курортним лікуванням, заходи із соціального захисту від безробіття тощо. Центр надання соціальних послуг Святошинського району Середній час очікування в черзі становить 10–12 хвилин, середній час обслуговування одного відвідувача — 10–15 хвилин. За 2017 рік та дев’ять місяців 2018 року соціальні послуги у Центрі отримали понад 400 тисячі осіб. Програма енергоефективності KV: Болюче питання: стан житлового фонду. Чи можна його покращити? Олександр Третьяков: Питання, дійсно непросте. Нам дісталася спадщина масової радянської житлової забудови з усіма наслідками. Більшість будинків споруджено без урахування вимог щодо енергоефективності та комфорту повсякденного життя людини. У Святошині високий відсоток зношеності житлового фонду, порівняно з іншими районами. Два будинки з трьох потребують капітального ремонту. Втім, практика доводить, що сумлінна праця дозволяє зробити кожен куточок рідного міста затишним та зручним для життя. З 2015 року в районі відремонтовано майже 1000 об’єктів житлово-комунального господарства. Це — полагоджені дахи, комунікації та електричні мережі, замінені вікна, утеплені фасади та багато іншого. У районі з 2016 року реалізується програма з енергоефективності. У місцях загального користування встановлюється LED-освітлення та сутінкові реле. Завдяки програмі у 2017 році вдалося зменшити споживання та оплату електроенергії у 2,7 рази. Загалом 200 будинків району охоплено програмами з енергозбереження. KV: Що ще можна зробити, щоб життя мешканців району стало більш комфортним? Олександр Третьяков: У Святошинському районі сьогодні налічується понад 50 парків та скверів. Станом на 2018 рік, десята частина з них ремонтується та оновлюється. Відновлюється робота бюветів з питною водою. Станом на жовтень 2018 року, відновлено 4 бювети за адресами: вул. Наумова, 27, б-р Вернадського, 85, просп. Леся Курбаса, 6 (у парку “Інтернаціональний”), пров. Червонозаводський, 2/13 (проводяться планові ремонтні роботи). Триває будівництво нового бювету на вул. Бахмацькій та реконструкція бювету на розі б-ру Ромена Роллана та вул. Тулузи. Мешканці Святошинського району під час толоки у парку “Совки” Цього року розпочато реконструкцію найбільшого парку району — “Совки”. Перша черга робіт передбачає спорудження нової вхідної групи, будівництво нових дитячих ігрових зон, заміну лавок, покриття доріжок тощо. Загальна площа благоустрою становить 2,2 га. Роботи будуть завершені у 2019 році. KV: Яким чином ви визначаєте пріоритетність питань, які потребують вирішення? Олександр Третьяков: Усі ключові інфраструктурні проекти визначаються в діалозі з громадою. У Святошинському районі на постійній основі працюють 5 громадських приймалень. П’яту було відкрито у 2018 році за адресою вул. Кільцева дорога, 5-б. У приймальнях кияни можуть надати інформацію щодо проблем та потреб району — наприклад, які об’єкти потребуються негайного ремонту. Також, кожен, хто цього потребує, може записатися на прийом та проконсультуватися у юриста. Серед проблем, які турбують громадян, — оформлення спадщини, житлові питання, пенсії та соціальні виплати, земельні питання, призначення аліментів та багато інших. Окрім цього, регулярно проводжу прийоми громадян у Комітеті у справах ветеранів та осіб з інвалідністю як голова цього Комітету. За період VIII скликання Верховної Ради я отримав звернення від 35 000 осіб. Провів 188 особистих прийомів, під час яких поспілкувався з 920 громадянами. Фото: прес-служба Олександра Третьякова KиевVласть

Наче й не було цьогорічних потопів, не заливало місто й не йшли під воду столичні вулиці й переходи. Таке складається враження, коли читаєш проект рішення Київради про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки, що була затверджена рішенням міської ради від 21.12.2017 року. З цим документом можна ознайомитись на сайті КиевVласть. І хоча проблема зливової каналізації стоїть дуже гостро, вона відображена в даному проекті дуже скромно, нібито нічого й не сталося. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тоді, влітку, влада бідкалась, що стан дощової каналізації незадовільний, вона, мовляв, тривалий час не ремонтувалась і не оновлювалася. Як завжди - кивала на попередників. Й клятвенно обіцяла здійснити реконструкцію системи стокової каналізації на найбільш проблемних вулицях, її заміну на цих ділянках. Таких найбільш проблемних місць КК “Київавтодор” на той час нарахував близько 30. Здавалося б, після таких гучних заявок чиновників, робота б мала там закипіти. А що ж ми бачимо в тому рішенні, яке вноситься КМДА на розгляд міських депутатів? А практично нічого. Посудіть самі. У розписі капітальних вкладень на 2019 рік по “Київавтодору”, який є балансоутримувачем системи зливової каналізації, значаться лише три об’єкти з неї: реконструкція мережі дощової каналізації на території, що прилягає до Печерської лаври (2018-2020 рр). У наступному році передбачено 17775,6 тис. гривень (кошторисна вартість — 94678,8 тис. гривень, вже використано 20694,4 тис. гривень); реконструкція дощової каналізації на Броварському проспекті від вулиці Андрея Шептицького до мосту Метро (2018-2020 рр, кошторисна вартість 189945,7 тис. гривень, використано 4570,5 тис. гривень, заплановано на 2019 рік 30000 тис. гривень); реконструкція колектора дощової каналізації від вулиці Вересневої (ріг вул. Російської) до вул.Тростянецької у Дарницькому районі (05.2019-12.2019 рр, кошторисна вартість 6000 тис. гривень, використано 470 тис. гривень, передбачено на наступний рік 5000 тис. гривень). Читайте: Затопленный Крещатик – жертва Густелева и коррупции Не густо. Якщо взяти до уваги, що на балансі “Київавтодору” загалом 830,7 км закритої системи дощової каналізації, 29723 зливоприймальних колодязів та; 13772 оглядових колодязів, то ці плани просто сльози на фоні масштабів проблеми. Може, якісь ще обсяги додадуться завдяки ремонту та будівництву доріг (їх в проекті п’ять позицій), де роботи по зливовій каналізації мали би бути запроектовані. Але все одно це крихти. Якоїсь цілеспрямованої програми, концентрації зусиль для подолання цієї біди, не проглядається. Тому депутатам, які будуть розглядати цю програму, є над чим попрацювати, суттєво її доповнивши. Інакше наступного літа буде те саме, якщо не буде нічого конкретно зроблено для запобігання такої загрози. Читайте: В Киеве насчитывается около 500 “бесхозных” ливневок Леонід Косаківський, київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр. Источник публикацииKиевVласть

Всеукраинский союз работников торговли и услуг "Трудовое содружество" подал иск в Окружной админсуд на Киевский горсовет с требованием признать противоправным проект решения о введении уплаты собственниками МАФов паевых взносов. Первое судебное заседание назначено на 21 января 2019 года. Об этом KV стало известно из сообщения председателя Всеукраинского союза работников торговли и услуг "Трудовое содружество" (*) Лалиты Картозии на ее странице в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “21 января 2019 года в Окружном административном суде Киева в 13:00, зал заседания №55 судья Скачок, состоится судебное заседания по иску об оспаривании проекта решения Киевсовета о новом пае, который включает в себя аукционы по 3-м районам Киева”, - написала она. Ранее KV писала, что судебная тяжба вокруг решения Киевсовета N 62/62 от 04.09.2014 (**) о введении паевых взносов для собственников временных сооружений была начата еще в январе 2015 года. Тогда общественная организация “Всеукраинский союз представителей торговли и услуг “Трудовое содружество” подала иск к Киевсовету о признании его недействительным. В 2015 году две судебные инстанции отказали в удовлетворении иска. А кассационную жалобу “Трудового содружества” Высший административный суд удовлетворил только 3 октября 2017 года, направив дело в суд первой инстанции на новое рассмотрение. Год назад Окружной админсуд Киева признал противоправным и недействительным решение Киевсовета, устанавливающее порядок легализации столичных временных сооружений и средств передвижной торговли. А в апреле 2018 года Киевский апелляционный админсуд оставил без изменений это решение Окружного админсуда столицы. Читайте: С сегодняшнего дня МАФ не смогут демонтировать за отсутствие договора о паевом участии В мае 2018 года Верховный суд открыл кассационное производство по этому делу.Читайте: Верховный суд приостановил выполнение решений судов об отмене паевых взносов киоскеров Позже Киевские предприниматели подготовили иски в суды к Киевской горгосадминистрации (КГГА) относительно возмещения морального и материального ущерба на сумму более 500 млн гривен за незаконные действия по сносу временных сооружений для ведения бизнеса. Представители бизнеса также подготовили обращения к ряду стран ЕС с просьбой о введении персональных санкций против руководства КГГА и приближенных к ним лиц. Читайте: Киевские предприниматели будут в суде требовать от столичных властей возмещения более 500 млн гривен ущерба (видео) *Всеукраїнська спілка працівників торгівлі та послуг “Трудова співдружність” (код ЄДРПОУ: 26060884) **Рішення Київради № 62/62 від 4 вересня 2014 року “Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 “Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об’єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради” та деяких рішень Київської міської ради”. Фото: Укрінформ KиевVласть

На Крещатике, 36  не могут определиться, что делать с электрическими сетями, пока еще принадлежащими столичной общине. Замглавы Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Пантелеев (на фото справа) продолжает настаивать на том, чтобы продать этот “нерентабельный актив” за 444,4 млн гривен компании Рината Ахметова. Но, немало депутатов Киевсовета сейчас считают, что актив сильно недооценен и чиновники администрации Кличко попросту играют “на руку” монополии ДТЭК. Главным противником продажи электросетей выступает депутат столичного горсовета Владимир Левин (на фото слева). Он уверен, что данное имущество при разумном подходе может ежегодно генерировать для города доход в размере около 700 млн гривен, а также - вскоре позволить киевлянам обогревать свои жилища дешевле, чем газом.   Как стало известно KV, 26 ноября 2018 года комиссия Киевсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и топливно-энергетического комплекса (ЖКХ и ТЭК) включила новых членов в состав рабочей группы по изучению вопроса целесообразности продажи ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" (*) коммунальных электросетей за 444,4 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Таким образом, в эту рабочую группу дополнительно вошли депутаты: Святослав Кутняк (фракция “ВО “Свобода”), Олег Костюшко (фракция “Солидарность”) и Валерий Гуманенко (фракция “ВО “Батькивщина”). Напомним, указанная рабочая группа была создана в составе трех человек бюджетной комиссией Киевсовета 4 сентября 2018 года. Цель - определить объем, состояние, объективную стоимость коммунальных электросетей, а также - можно ли на них прилично зарабатывать, не продавая. Рабочую группу по данному вопросу возглавил член бюджетной комиссии Владимир Левин (фракция “Солидарность”), который перед этим подал на рассмотрение горсовета проект решения №08/231-2302/ПР “О наложении моратория на продажу электрических сетей, находящихся в коммунальной собственности территориальной общины Киева”. Читайте: Депутат от “Солидарности” требует наложить мораторий на продажу коммунальных электросетей до 1 января 2020 года Депутат предложил запретить КГГА до 1 января 2020 года вносить права на коммунальные электрические сети в уставные капиталы хозяйственных обществ и не допускать купли-продажи или отчуждения данного имущества другими способами. Левина возмутило, что в КГГА собрались продать коммунальную часть электросетей столицы ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" всего за 444,4 млн гривен (оценка от ООО “Северо-восточная консалтинговая группа”). Кроме того, Левин считает, что в КГГА ошибаются: столичной общине, на самом деле, принадлежит не 15%, как говорит замглавы КГГА Петр Пантелеев, а от 25 до 75% от всех городских электросетей (50% этих сетей создали столичные застройщики и они непонятно каким образом оказались в собственности “ДТЭК”), и зарабатывать с этого город может минимум 700 млн гривен в год. Читайте: В Киевсовете началось разбирательство по вопросу продажи Ахметову коммунальных электросетей Нужна ли Киеву своя электрическая энергия При рассмотрении данного вопроса на заседании комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Владимир Левин заявил, что в первую очередь необходимо совместно с ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" разграничить владельцев столичных электросетей. Это, по его словам, и даст городу право самостоятельно распоряжаться собственными сетями, а также выбрать компанию-подрядчика для их обслуживания и ремонта. “Для того, чтобы мы могли что-то делать (сдавать в аренду, продавать, анализировать доход, стоимость и прочее) нужно в первую очередь разделить и понять - где активы наши, а где нет. Для этого у нас есть такое понятие как разграничение балансовой стоимости энергетических сетей. Лицензиаты между собой их разделяют. Сегодня никто не знает, какие активы есть у города. И когда подпишется договор с “Киевэнерго” о совместной собственности или совместном использовании, в этот момент “Киевэнерго” поднимет те документы, которые были переданы, внесут туда все корректировки и на протяжении двух лет сделают акты разграничения. Потому что они делались, те которые были, на протяжении 2016 -2012 годов. Поэтому я сегодня прошу, чтобы мы не спешили. Ни мы не знаем, ни ДТЭК”, - пояснил Левин. Читайте: Чи потрібні киянам власні електричні мережі По мнению Левина, новосозданное КП по управлению данным имуществом может заключить с ДТЭК договор на совместное использование электросетей. Также он предложил, чтобы это КП рассчитало стоимость обслуживания электросетей и заключило с ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" договор на их оперативное обслуживание. Владимир Левин уверен, что в итоге на балансе города должны остаться “как минимум”, сети 0,4 кВ (по словам депутата, они обеспечивают напряжением жилой сектор и являются неотъемлемой составляющей жилых домов. - KV) и трансформаторы. Ведь именно Киевсовет в свое время выделял “Киевэнерго” коммунальную землю под строительство трансформаторов и пр. А учитывая то, что в ближайшем будущем, из-за постоянного роста цены на газ, электроэнергия может стать альтернативным источником отопления многоквартирных домов, этой электроэнергией киевлян должна обеспечивать именно столичная власть, считает Владимир Левин. По словам депутата, возможно, вскоре именно такой подход позволит дешевле отапливать в Киеве помещения и квартиры. Также Левин считает, что депутатам необходимо принять решение о предоставлении в управление сетей 110 кВ (доставляющие сгенерированную на ТЭЦ №5 и ТЭЦ №6 электроэнергию к единому энергетическому кольцу НЭК “Укрэнерго”. - KV) в случае если будет решено в дальнейшем не перекидывать электроэнергию во внешнее кольцо. “А также параллельно решить вопрос стоимости эксплуатации этих сетей, чтобы в долгосрочной перспективе получать стабильный доход”, - сообщил депутат. Решение просто продать данное коммунальное имущество единому претенденту - ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" - за 444 млн гривен Левин продолжает считать в корне не правильным. У Ахметова как-бы не против, но понижают ставки В ходе обсуждения этого вопроса генеральный директор ПАО "Киевэнерго" (**) Александр Фоменко просил депутатов лишь как можно быстрее определится с тем, кто будет балансодержателем этого имущества и кто будет его эксплуатировать. “В свою очередь, мы готовы заключить договор на эксплуатационное и оперативное их обслуживание с балансодержателем. Но здесь нужно какую-то точку ставить. Сегодня уже 4-й месяц, когда сети находятся на балансе “Киевэнерго”, которое не выполняет эксплуатационные функции”, - заявил членам комиссии по вопросам ЖКХ и ТЭК  Фоменко. По его словам, де-факто “Киевские электросети” сегодня эксплуатируют принадлежащие столичной общине электросети, но они до сих пор находятся на балансе “Киевэнерго”. “Поэтому для компании сегодня важно любое решение. Примите пожалуйста эти электросети в модели Владимира Ильича (Левина.- KV). Или другие модели могут быть. И необходимо найти организацию, которая будет иметь источник на их эксплуатацию, на их оперативное обслуживание, на их ремонт и возможное обновление”, - отметил Фоменко. В остальном, гендиректор “Киевэнерго” продолжал настаивать на том, что в собственности "ДТЭК Киевские электросети" находится целостный имущественный комплекс (подстанции 35-110 кВ, электросети 10-0,4 кВ), а в коммунальной собственности, дескать, - только разрозненные электросети. По его словам, сетей 35-110 кВ в коммунальной собственности Киева нет, а те что есть - дохода не приносят и нуждаются в ремонте и замене. При этом, Фоменко все же отметил, что вопрос об аренде коммунального имущества ставиться может. “Если проработать такой вариант, что необходимо взять в аренду для того, чтобы обеспечивать надежное электроснабжение, и это приносит какую-то часть дохода, мы можем, конечно, рассмотреть этот вопрос. Посмотреть какие из этих активов действительно играют роль в бесперебойном и качественном электроснабжении. Но поверьте мне, из того перечня, который мы должны передать (порядка 10 тыс. единиц), я думаю, что 2-2,5 тыс. единиц востребованы в системе электроснабжения Киева. Остальные, по сути, можно передавать на последующий демонтаж и списание”, - увещевал депутатов менеджер Рината Ахметова. В КГГА способны только продать По словам замглавы КГГА Петра Пантелеева, длительное непринятие Киевсоветом решения касательно этого вопроса “усугубляет угрозу жизнеобеспечение города именно в тех домах и микрорайонах, которые питаются от сетей коммунальной формы собственности”. Пантелеев также сообщил, что было уже даже подготовлено распоряжение, чтобы сделать КП “Киевгорсвет” тем предприятием, которое будет обслуживать коммунальные электросети. Однако, в ответ, дескать, было получено два письма с замечаниями. Это сразу же подтвердил первый замглавы КП “Киевгорсвет” Сергей Говтвяница. По его словам, “Киевгорсвет” не может принять на свой баланс это имущество, так как в наличие у предприятия нет необходимого количества работников, техники и специалистов. Директор Департамента финансов КГГА Владимир Репик рассуждал так: “либо надо докупить чего не хватает, чтобы иметь целостную систему, либо продать или сдать в аренду те части (коммунальное имущество. - KV) по справедливой цене”. Главный финансист Киева пытался что-то уточнять, но тщетно. По словам директора Департамента ЖКИ КГГА Дмитрия Науменко, ситуация “достаточно критическая и ее нужно решать”. Чиновник отметил, что все 10 тыс. единиц (коммунальное электрооборудование.- KV) на учете в Департаменте коммунальной собственности КГГА и имеют свои инвентарные номера. “Именно по ним производилась оценка и возникла сумма (444,4 млн гривен.- KV). Поэтому говорить, что мы не знаем или не понимаем, что там происходит и где оно находится - это “мягко говоря” не правда. И не просто так сложилась такая мысль и наша позиция, что невозможно эффективно эксплуатировать эти разрозненные элементы. Поэтому и возникло предложение о их продаже”,- заявил Науменко. Депутаты продолжат разбираться Член комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Наталья Манойленко (глава фракции “Самопомощь”) считает, что нужно провести независимую оценку стоимости данного коммунального имущества, причем - “солидной организацией, а не той организацией, бренд которой ни о чем не говорит” и четко определить - могут ли коммунальные электросети приносить доход и какой. Замглавы комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Святослав Кутняк (фракция “ВО “Свобода”) уверен, что коммунальным имуществом должен распоряжаться город. Просто продать “за такие смешные копейки, в сравнении со стоимостью всего этого комплекса” депутат категорически против. “Никто не говорит, что в первый год это имущество должно окупиться полностью. Но надо прописать стратегию, что, к примеру, в течении 5 лет мы выйдем на такие-то проценты, такую-то прибыль”, - уверен Кутняк. В свою очередь, секретарь этой комиссии Олег Костюшко (фракция “Солидарность”) высказал сожаление, что не получил ответ на вопрос: сколько денег ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" брало бы с города за содержание коммунальных электросетей? Он считает, что в Киеве должно быть несколько компаний, которые продают электроэнергию. При этом, Костюшко, похоже, тоже находит идею обогрева киевлян электроэнергией перспективной.   “Я хочу, чтобы была нормальная, здоровая конкуренция. В Киеве киевлянам уже не нужна горячая вода по такой стоимости и большинство уже перешло на бойлеры. То есть, те деньги, которые мы бы получали в результате производства электроэнергии, уже сегодня идут в другие карманы. Это факт”, - отметил Костюшко. Он предложил обратится в НКРЭКУ, чтобы понять, реально ли стать “оператором сети”. В итоге, члены профильной комиссии Киевсовета решили продолжить разбираться в данном непростом вопросе. Предыстория Напомним, в администрации Виталия Кличко еще в июле 2018 года решили добиться от Киевсовета разрешения на продажу владельцу “ДТЭК” Ринату Ахметову всех принадлежащих киевлянам электросетей всего за 444,4 млн гривен. Предложенным проектом решения горсовета чиновники также хотели “задним числом” легализовать выход на рынок торговли электричеством ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" и почти на год продлить договор с ПАО “Киевэнерго” в части электрогенерации. Читайте: Администрация Кличко решила сделать Ахметова монопольным владельцем столичных электросетей Отметим, ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" было еще зимой выделено из состава ПАО “Киевэнерго”. Это ЧАО  торгует электрической энергией в Киеве с 1 марта 2018 года. Читайте: “Киевэнерго” больше не предоставляет электроэнергию киевлянам Напомним также, что руководство КГГА несколько раз в этом году собиралось  “задним числом” разрешить ПАО “Киевэнерго” создать ЧАО "ДТЭК Киевские электросети" и передать ему коммунальные электросети. Соответствующий пункт ранее был прописан в проекте решения Киевсовета по продлению договора между КГГА и ПАО “Киевэнерго” на этапе увеличения срока пользования ПАО ТЭЦ №5, ТЭЦ №6 и заводом “Энергия”. Однако тогда депутаты столичного горсовета отказались поддерживать эту инициативу КГГА. После этого в КГГА подготовили другой, отдельный проект решения по данному вопросу. Его 14 мая 2018 года согласовала комиссия горсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК, но в сессионном зале документ не рассматривался (согласно информации сайта Киевсовета он до сих пор в состоянии “Включен к предыдущему проект повестки дня пленарного заседания сессии Киевсовета). Читайте: Столичный горсовет готовится задним числом легализовать реорганизацию “Киевэнерго” Сферу ЖКХ в Киеве с 1 сентября 2014 года курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев. Департаментом ЖКИ КГГА с 17 июля 2017 года руководит Дмитрий Науменко. * ПАТ “ДТЕК Київські електромережі” (код ЄДРПОУ: 41946011) ** ПАТ “Київенерго” (код ЄДРПОУ: 00131305) Фото коллаж KV KиевVласть

Оновлення мереж, як електричних, так і теплових, відбувалося в рамках інвестиційних програм в більшій частині за рахунок амортизаційних коштів. Якщо ПАТ “Київенерго” на протязі 20 років не змогло модернізувати 70% тепломереж, то можна стверджувати, що ПАТ “Київенерго” так само і не могло модернізувати і електромережі в рамках інвестпрограми. Тобто у місті Києві сьогодні немає оновлених електричних мереж. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Та ж частина тепломереж та електромереж, яка знаходиться в хорошому стані - це ті мережі, які забудовники в місті Києві побудували або модернізували як інфраструктурну складову будівництва нерухомих об'єктів і тим самим виконали зобов'язання перед містом Києвом, передавши їх свого часу на баланс ПАТ “Київенерго” в рахунок компенсації тарифу на приєднання. Сьогодні ж ми хочемо продати електромережі структурному підрозділу ДТЕК “Київські електричні мережі” за 444 млн грн. Читайте: В Киевсовете началось разбирательство по вопросу продажи Ахметову коммунальных электросетей А якими ж є електромережі за своєю якісною складовою? Це і мережі потужністю 110 та 35 кВольт, що доставляють нашу, згенеровану на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 електроенергію, до єдиного енергетичного Кільця національної енергетичної компанії “Укренерго”. Це і мережі потужністю 6 кВ, що є електричними мережами промисловими, і сьогодні для розвитку промисловості потрібно здійснити перехід на мережі потужністю у 20 кВ. Але це у тому випадку, якщо ми турбуємося за промисловість. Мережі ж потужністю в 0,4 кВ забезпечують напругою житловий сектор і є невід’ємною складовою житлових будинків як і теплопостачання.  І як зазначалося раніше – це у більшій мірі було збудовано забудовниками і сплачено покупцями квартир. Старі або зношені ж мережі так і знаходяться у нас на балансі міста Києва, але з 2006 по 2012 рік були модернізовані за рахунок інвестиційної складової. Але чи справедлива ця ціна? Середньорічний ріст вартості чистих активів у період з 2001 по 2015 роки склав 400 млн гривень на рік, це при тому, що співвідношення часток у сукупному капіталі було 75% до 25% (ДТЕК по відношенню до міста Києва). Таким чином, перспективне зростання вартості чистих активів електричних мереж комунальної форми власності може скласти до 100 млн гривень на рік. Станом на 2015 рік ПАТ “Київенерго” отримало дохід від вироблення електроенергії в розмірі 11,74 млрд грн. Так само, зауважу, що в структурі електромереж - як мінімум 25% мереж - це безпосередньо власність міста Києва, а 50% мереж отримано від будівельників міста Києва за схемою приєднання в обмін на актив. Приведу порівняння об’єму реалізації на прикладі 2015 року. Що ж виходить? Планований дохід міста при використанні його електромереж повинен скласти як мінімум 25% від загального доходу ДТЕК “Київські електричні мережі”, а саме 2,934 млрд гривень в рік, з яких 72,8% ми повинні повернути на наші ТЕЦ 5 і 6 як їх виробничі витрати . Так само Київ несе мінімальні технологічні втрати при транспортуванні - близько 10-12% від загальної суми. По-перше, таким чином, чистий прибуток міста може становити 700 млн гривень на рік. По-друге, для себе ми будемо сплачувати справедливу вартість за відпущену електроенергію. (Зараз поясню) Читайте: Столичный горсовет готовится задним числом легализовать реорганизацию “Киевэнерго” Так само, у нас існує поняття природних монополій, а їх список офіційно затверджений реєстром суб'єктів природних монополій НКРЕКП від 01.08.2018 року. У пункті 78 цього реєстру ми можемо бачити ДТЕК “Київські електричні мережі” і таким чином, хто б не намагався сформувати енергетичного конкурента ДТЕК “Київські електричні мережі” - у нього б це не вийшло. Через безвихідь залишається тільки безкоштовно передати електромережі ДТЕК “Київські електричні мережі” або генерувати масив витрат на своїх обслуговуючих організаціях. Цей принцип і створив можливість об’єднання більшості мереж, які на даний момент перебувають у власності ДТЕК “Київські електричні мережі” - а саме потрапляння електромереж до цієї  організації фактично безкоштовно за схемою “актив = приєднання”. А ось відчуження електромереж до ДТЕК “Київські електричні мережі” посилить монопольне становище підприємства і завдасть збитків як нашому генеруючому вузлу від неможливості самому реалізовувати об’єми випущеної електроенергії в енергоринок, так і населенню за рахунок збільшення вартості. Але все, що я зазначив до цього, не є таким важливим, як наступний пункт. У свій час, місто виділило землю під будівництво трансформаторів, ТЕЦів тощо. З огляду на те, у якому напрямку наразі рухається теплоенергетика, можна стверджувати, що найближчим часом електроенергія стане альтернативним джерелом опалення, а може й у більшій мірі його замінить. Це може бути спричинено проблемами у постачанні газу, його вартості, здешевленні електроенергії та приладів, за рахунок яких здійснюється опалення з використання електроенергії. У такому випадку місто повинно нести 100% відповідальність за постачання електроенергії киянам, з чого випливає, що на балансі міста Києва повинні залишитися, як мінімум, мережі 0,4 кВ та трансформатори. Це дасть гарантію, що навіть у найбільш скрутні часи – ми зможемо забезпечити киян електроенергією, а це дасть можливість отоплювати власні приміщення та квартири. Іншим питанням є те, що якщо ми вирішуємо у подальшому не перекидувати електроенергію у зовнішнє кільце (що розташовано навколо Києва), то ми повинні прийняти рішення щодо надання в управління мереж 110 кВ, а також паралельно вирішити питання вартості експлуатації цих мереж (попередньо розрахувавши), щоб у довгостроковій перспективі отримувати стабільний дохід. Яким повинен бути план дій в ситуації, що склалася? Київська міська рада повинна прийняти рішення з наступними пунктами: 1. До 01 січня 2020 року забороняється внесення права на електричні мережі, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва до статутних капіталів господарських товариств. 2. Створити комунальне підприємство з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та передати в управління даному комунальному підприємству усе електричне господарство міста Києва згідно з актами балансової належності. 3. Заключити договір між новоствореним комунальним підприємством з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та ДТЕК “Київські електричні мережі” на спільне використання електричних мереж згідно з точками розмежування балансової приналежності. 4. Доручити КП з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, розрахувати вартість обслуговування електричних мереж. 5. Заключити договір між новоствореним комунальним підприємством з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та ДТЕК “Київські електричні мережі” на оперативне обслуговування електричних мереж, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. 6. Доручити новоствореному комунальному підприємству з питань управління електричними мережами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та ДТЕК “Київські електричні мережі” врегулювати поняття “спільної власності” згідно з точками розмежування балансової приналежності, що затверджені актами розмежування балансової належності (згідно з концесійним договором, що був дійсним між КМДА та ДТЕК “Київенерго” у період з 2006 по 2017 рік). Владимир Левин, депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность" KиевVласть

23 листопада 2018 року Верховною Радою було прийнято законопроект №9260 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”. В цьому документі, серед іншого, міститься норма, яка передбачає ліцензування роздрібної торгівлі автомобільним паливом. Цю норму було включено до закону нібито з метою наведення ладу на роздрібному ринку автомобільного палива, а особливо - з метою викорінення так званої проблеми “нелегальних” АЗС. В усякому разі, про це переможно рапортує об’єднання найбільших мереж АЗС країни - Нафтогазова асоціація України, члени якої не приховують, що доклали значних зусиль для того, щоб норма про ліцензування АЗС в законодавстві з’явилася. Ліцензування АЗС - досить дивний крок держави, особливо на фоні урядових декларацій щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності і взяття курсу на скорочення видів діяльності яка підлягає ліцензуванню. Вже відмінені ліцензії, наприклад, на: виробництво пестицидів;  проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт; виконання авіаційно-хімічних робіт; виробництво автомобілів та автобусів; виробництво хімічних джерел струму (батарейок) та їх утилізації; операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; виробництво ракет; імпорту сировини для виготовлення ліків; та багато інших видів діяльності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Чому великі мережі АЗС так були зацікавлені у введенні ліцензування - не складно здогадатись. Цю норму можна порівняти з застосуванням ядерної зброї у військових конфліктах. Саме так. В багаторічній боротьбі паливних монополістів проти незалежних гравців автопаливного ринку від малого та середнього бізнесу великі мережі АЗС нарешті отримали суперзброю, на право володіння якою не шкодували ні сил, ні фінансових ресурсів. Тільки перший пункт ліцензійних умов – цільове призначення земельної ділянки – вже переважну більшість невеликих гравців ставить поза законом. Та чи наведе додаткове державне регулювання лад на ринку автопалива? Чи саме такого ладу потребує цей ринок? Чи справді на цьому ринку існує “непорядок”? Чи вирішить ліцензування справжні проблеми ринку? Чи вплине ліцензування на долю, наприклад, незаконної АЗС на вул. Ревуцького в Києві, яку будує одна відома мережа? Можна було б і повірити у добрі наміри паливних монополістів та чиновників, але згадана АЗС на вул. Ревуцького - маркер, який перекреслює будь-які їх спроби переконати суспільство у добрих намірах. Читайте: Прокуратура Киева через суд требует снести незаконную АЗС “ОККО” на Ревуцкого Коротко нагадаю: АЗС будується з порушенням більшості існуючих вимог щодо розміщення таких об’єктів, майже впритул до житлових багатоповерхівок та ще й в такому місці, де, з точки зору міської естетики, заправка виглядає дуже сумнівно. А головне - місцеві мешканці вже скоро як два роки ведуть криваву, в прямому сенсі слова, боротьбу проти цього об’єкту. Киян били, умисно псували їх майно, шантажували. Де весь цей час були державні та міські органи влади які повинні контролювати питання законності будівництва подібних об’єктів? Читайте: На скандальной стройке заправки на Ревуцкого опять неспокойно (фото, видео) Чому мер Києва Віталій Кличко довгий час, незважаючи на криваві сутички, взагалі робив вигляд, що нічого не відбувається, а коли мовчати вже стало зовсім незручно, гучно пообіцяв підтримку киянам - і згодом знов самоусунувся від цього питання? Чому Київрада не проголосувала за розірвання договору оренди на цю ділянку? Де Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА) (директор департаменту Андрій Фіщук, - KV) , який так багато зробив і робить для знищення дрібних київських підприємців, а “слона” чомусь не бачить? Читайте: На улице Ревуцкого в Киеве около 30 машин облиты кислотой (фото) Де Департамент містобудування та архітектури КМДА (директор департаменту Олександр Свистунов, - KV)? Де Департамент земельних ресурсів КМДА (директор департаменту Петро Оленіч, - KV)? Де Дарницька РДА (в.о. голови Петро Захарченко, - KV)? Де МНС? Де санітарно-епідеміологічна служба? Де екологічна інспекція? Де Мінрегіон із своїми державними будівельними нормами? Де взагалі вся державна дозвільно-погоджувальна система і контролюючі органи? Читайте: “Галнафтогаз” пообещал вместо заправки в Киеве на Ревуцкого сделать кафе Їх мовчання і пасивність ще раз підтверджують істину про абсолютну неспроможність та неефективність існуючого державного нагляду за виробничою, будівельною, промисловою, санітарною, екологічною, протипожежною та техногенною безпекою. Вся ця система - це механізм, який служить сам собі і використовується як засіб для переформатування ринків та знищення конкуренції на користь потужних учасників в різних галузях. Суспільство вже звикло, що за намірами держави навести лад в якійсь сфері дуже часто стоїть чийсь конкретний фінансовий інтерес. Читайте: Прокуратура обвинила депутата Киевсовета Новикова в избиении полицейских во время побоища на Ревуцкого Ну, а Нафтогазова асоціація України, членом якої є підприємство, під чиїм брендом будується АЗС на Ревуцького, чудово демонструє, як насправді це об’єднання великих мереж АЗС трактує власні лозунги, прописані у дивному документі під пафосною назвою “Кодекс етики учасників Нафтогазової асоціації України”. Один з лозунгів переконує, що учасники асоціації поділяють “такі ключові цінності, як Чесність, Надійність, Добропорядність, Безпеку та Повагу до людей”. Мабуть, киян, яким не пощастило жити на Ревуцького, великий автопаливний бізнес людьми не вважає - і чиновники міські та державні цю думку поділяють. Читайте: “ОККО” заподозрили в очередном незаконном строительстве заправки в Киеве Ставлю до відома “чесних, надійних та добропорядних з повагою до людей”, що квартири деяких мешканців вул. Ревуцького досі під арештом за позовом будівельної компанії, яка будує АЗС для вашого учасника. І досі тривають судові засідання, ініційовані забудовником щодо відшкодування збитків, яких йому нібито було нанесено протестами місцевих жителів. Сума, яку таким чином намагаються “збити” з простих киян за порушення їхніх же прав, – 1 913 627 гривень. І наостанок сакраментальне питання: чи отримає ліцензію АЗС на вул. Ревуцького в Києві? Читайте: Бензинові барони прориваються у королі Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців" KиевVласть

Питання запровадження воєнного стану в країні назріло давно. Починаючи з 2014 року, після анексії Криму, Ілловайська, Дебальцева, Донецького аеропорту. Вчорашнє захоплення українських суден в нейтральних водах Приазов’я стало останньою крапкою. Я підтримаю запровадження воєнного стану. Але є серйозне питання щодо: - Перше - доцільності обмеження деяких прав та свобод громадян як базових демократичних стандартів. Потураються природні, основоположні та невід'ємні права людини; Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  - Друге - доцільності дії закону по всій території України. Я буду наполягати на дискусії щодо обмеження прав та свобод громадян як фундаментального питання демократії, права приватної власності, свободи слова і думки. Нагадаю лише кілька пунктів Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо заходів, які можуть здійснювати органи влади: 1) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю; 2) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка; 3) запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; 4) встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; 5) перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України; 6) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; 7) встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан; 8) регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі; 9) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку; 10) усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених цим Законом обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій. Ми повинні спочатку захистити наших громадян всередині держави, а потім розібратися з зовнішнім ворогом. Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО "Київщина"KиевVласть

На питанні введення в Україні страхової медицини  багато політиків маніпулюють, а люди просто не розуміють кому вірити. Спробую пояснити, чому страхова медицина вигідна бізнесу, працівникам і взагалі всьому населенню України. Раніше я вже писав про те, що з кожних 10 гривень бюджету української системи охорони здоров’я, 4 гривні українці сплачують через податки, і ще 6 – з власної кишені. За оцінками ВВОЗ, система охорони здоров’я не вважається ефективною, якщо приватні платежі складають понад 15%. І тому в Україні кожен рік 4% домогосподарств терплять фінансову катастрофу через хвороби своїх членів, а близько 92% відчувають таку загрозу. Аналізуючи досвід різних країн, дійшов до висновку: мінімально  нам потрібно 6-7% від ВВП фінансування з консолідованих джерел (бюджету або обов'язкового медстрахування), щоб зробити нашу систему охорони здоров’я діючою. В Україні з держбюджету на неї виділяється небагато більше 3% від ВВП. Якщо ж врахувати частку тіньової економіки, то обсяг фінансування має бути збільшений мінімум втричі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Частково це можна вирішити, перезавантаживши нашу економіку. Наша лідер Юлія Тимошенко нещодавно запропонувала 5 перших кроків до розбудови економіки, план у нас є. З ростом економіки з’явиться більше грошей на медицину. Та досвід Польщі, про який я писав у попередньому блозі, показав – одними бюджетними видатками всі проблеми галузі не вирішиш. Читайте: Медреформа: навіщо Україна наступає на польські граблі Від недоступної медицини страждають не окремо люди, страждає у тому числі й економіка. У нас дуже висока передчасна смертність і інвалідизація у продуктивному віці. І через це Україна недоотримує в рік понад 220 млрд грн ВВП – на неї ярмом лягають додаткові соціальні видатки на забезпечення життєдіяльності непрацездатної частини населення. На допомогу державі має прийти бізнес. Здоров’я працівників (і членів сімей працівників) важливе, бо впливає на продуктивність праці. І саме його має забезпечувати ефективна система охорони здоров’я, яку бізнес також буде оплачувати. Є чотири способи фінансування бізнесом СОЗ: бюджетне фінансування, обов'язкове медичне страхування, підвищення доходів працівників і пряма оплата ними медичних послуг. Чому я запропонував ввести саме загальнообов’язкове медичне страхування? Відповідь – далі. Якщо ми збільшимо податкове навантаження і відрахування податків до загального фонду бюджету, то гроші просто розмиються іншими статтями бюджетних витрат. Окрім того, в Україні на охорону здоров’я йде 10% бюджету. А щоб йшло, наприклад, як у Великобританії - 16,5%, потрібно збільшити податковий тиск на бізнес у 1,5-2 разу. На противагу скажу, що завдяки адресності та цільовій спрямованості механізму обов'язкового медичного страхування, додаткове навантаження на бізнес складе тільки 6-8% від ЄСВ. До речі, адресна оплата страховки  зміцнює соціальний зв'язок між роботодавцем та працівником і підвищує лояльність останнього. У роботодавця будуть широкі можливості сформувати додаткові стимули через надання працівникам додаткової корпоративної добровільної медичної страховки. Перекладати фінансування системи охорони здоров’я на самого працівника також не вигідно. По-перше, коли він платить напряму за послугу, він платить за хворобу, а не одужання – бо лікар зацікавлений у пролонгації хвороби, а не у одужанні. Так можна збільшити кількість аналізів, медпрепаратів, проводити необґрунтоване призначення та ін. По-друге, пацієнт сам не може контролювати якість лікування, і тому не отримує якісне і ефективне лікування. Знову процес одужання штучно затягується лікарем, і від цього хвороба може стати хронічною. А вже при хронічному захворюванні продуктивність його праці зменшується, бо він постійно відволікається на організацію свого лікування. По-третє, домогосподарство не може оплатити критичні медичні витрати без зміни способу життя – отже, продуктивність праці робітника знижується. Бо замість роботи він займається організацією лікування, пошуком коштів, супроводжує лікування члена родини. А соціально відповідальний роботодавець змушений буде взяти на себе хоч частину з критичних медичних витрат свого працівника. А це - додаткові, непередбачувані і значні витрати, яких можна уникнути в системі медичного страхування. Бізнес не може самостійно створити локальну ефективно функціонуючу систему надання медичних послуг для своїх працівників. Ні створивши корпоративні медичні центри, ні надаючи добровільну медичну страховку за неефективно функціонуючої національної системи охорони здоров'я. Адже ємність ринку такого добровільного медичного страхування не перевищує 10-15%, і це аж ніяк не забезпечить необхідний обсяг фінансування всієї медичної мережі. Добровільне страхування лише експлуатує можливості існуючої медичної мережі, і не є її системоутворюючим фактором. Створення ж корпоративних клінік (які обслуговуватимуть тільки співробітників корпорації) економічно необґрунтоване. Бо сучасні медичні технології затратні, і щоб вони існували, потрібно забезпечити широкий ринок збуту їхніх медичних послуг. А для цього потрібно у рази більше людей, аніж працівників у корпорації. Використовуючи один із цих трьох механізмів фінансування, витрати на достатній рівень медобслуговування своїх працівників можуть навіть зробити роботодавця банкрутом. Залишається останній, найвигідніший і збалансований шлях – обов’язкове медичне страхування. Цей механізм – найбільш економічно ефективний, соціально виправданий і зручний. Система загальнообов’язкового медичного страхування поліпшить якість і об’єм медичних послуг – і у результаті інвалідизація і передчасна смертність у нашій країні знизиться. Виграє не тільки народ, а й економіка нашої країни. Читайте: МОЗ підставляє місцеву владу Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина” KиевVласть