Броварська громада повстала проти нового супермаркету АТБ, що його можуть збудувати в 10-му мікрорайоні. Говорять: дозволу в них ніхто не питав, та й автостоянка потрібна значно більше за продуктовий. Походження та призначення 0,17 га землі, за яку розгорнулася битва,  – справа, вкрита темрявою. А між тим, роздратовані броварчани захищаючи паркомісця, готові навіть погрожувати мерії палаючими покришками. Броварський бунт Чергова сесія Броварської міськради 13 лютого 2020 року пройшла зі скандалом. На сесії розглядалося питання про зміну призначення ділянки за адресою вулиця М. Грушевського, 15-Г. До жителів прилеглих будинків дійшла інформація, буцімто на місці автостоянки цю ділянку віддадуть під будівництво супермаркету мережі АТБ.  У відповідь жителі прилеглих будинків розпочали протест з того, що у складі зо два десятки чоловік прийшли на засідання міськради. Аргументи проти будівництва АТБ наводилися різні. Від того, що старі житлові будинки не переживуть будівництва, до необхідності автостоянки для місцевих.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Голова ОСББ на вул. Грушевського, 15 Руслан Єгоров проаргументував свою позицію так: “Цей мікрорайон має критичний рівень благоустрою, повністю знищені проїзди, тротуари, зелені зони. Ще один ТЦ значно погіршить цю ситуацію. Крім того, він буде розташований просто навпроти вікон житлових будинків і перекриватиме вид на парк. Мешканцям мікрорайону потрібна ця стоянка – вона дуже затребувана і майже повністю зайнята, її треба розширювати — але люди не проти багаторівневої підземної парковки тощо, – вважає він. Рішення міськради від №1804-70-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою", в якому є пункт про зміну цільового призначення зазначеної ділянки і добро для ТОВ “АТБ-Торгстрой” на підготовку проєктної документації, намагалися приймати із різними пропозиціями: його то намагалися зняти, то відмовити заявнику в зміні цільового призначення, то продовжити перемовини із забудовником із метою укласти меморандум та знайти компроміс — жоден варіант не знайшов підтримки. Зрештою проголосували “за” внесення правок до проєкту рішення через “неточності у формулюванні”.  Післясесійні баталії Місцевих обурило таке рішення. Аби натиснути на міську раду, щоб не допустити забудови, із плакатами, шинами та інсталяцією 17 лютого ініціативна група жителів будинків 13-15 по вулиці Грушевського прийшли під будівлю БМР. Люди блокували входи під будівлею ради, вимагаючи скасувати рішення. Підтримали протест депутат Київоблради Роман Сімутін та нардеп Микола Галушко (“Слуга народу”). Обидва направили чимало звернень щодо цього будівництва та зокрема на ім’я голови Броварської міськради Ігоря Сапожко. У документі просили не підписувати рішення і не змінювати цільове призначення ділянки, адже є питання щодо її оформлення. 18 лютого мер Сапожко своїм розпорядженням зупинив дію пункту рішення про зміну призначення ділянки на Грушевського 15-Г.Пізніше мер оголосив про створення робочої групи, до складу якої увійдуть представники району, користувачі земділянки та представники міськради. Однак громада налаштована ворожо.“Створювати робочі групи, зустрічатися ми готові лише після того, як будуть надані усі документи на дану ділянку з 2006 року по 2020 рік, на усі запити буде надано відповіді. Ніхто не буде зустрічатися з представниками “АТБ-Торгбуд” стосовно будівництва магазину. Це не тільки наша позиція, але й тисячі жителів нашого мікрорайону”, — заявили протестуючі.Домоглися Журналістам KV не вдалося зв’язатися з Ігорем Сапожко, аби він підтвердив чи спростував твердження протестуючих стосовно рейдерського захоплення ділянки під торговий центр, а також прояснити мотивацію рішення про зміну призначення ділянки. Свою позицію щодо ймовірного будівництва міський голова пояснив тим, що місто потребує інвесторів та збільшення дохідної частини бюджету.  Він також зазначив, що серед найбільших платників податків лише 10% – це броварські компанії, решта – з інших міст України. Всі супермаркети, такі як "Сільпо", "Епіцентр", "Новус" та "АТБ" хоча є "мережевими", але мають реєстрацію в м. Бровари та сплачують тут податок із доходів найманих працівників, а цей податок є найбільшим у бюджеті міста.  “Щодо конкретно мережі "АТБ", то вони в 2019 році сплатили до бюджету міста близько 20 млн гривень, – зазначив Ігор Сапожко.  Депутат облради Роман Сімутін зазначив, що цю землю давно передали до приватних рук, оминаючи законодавство, і продовжують нехтувати законом, намагаючись продавити подібні рішення.  “В детальному плані і у Генплані зазначено, що це ділянка для житлової громадської забудови. А по документах цільове призначення ділянки — "наземний транспорт". Чому так? Тому що ще в 2018 році ФОП Рудак відмовився від права власності на ділянку на користь підприємиці з Івано-Франківської області. Вона продала її разом із майном на ділянці товариству "АТБ-Торгбуд" за 12,5 млн гривень. Потрібно піднімати проект землеустрою зразка 2006 року і дивитися, які там були висновки стосовно ділянки, що це були за землі. По-друге, якимось чином власники узаконили майно на цій стоянці — охоронну будку, асфальт, паркан — оформивши право власності на них. Це нонсенс.  Коли ми прийшли у вівторок, то взнали, що до приватної власності з комунальної ділянка перейшла через якогось чорного реєстратора. І Сапожко знав про це. По суті, не комунальну, а приватну ділянку він хотів передати "АТБ", змінивши перед цим її цільове призначення. Ми хотіли щоб це питання, яке у порядку денному сесії стояло 19-м, було розглянуте першим. Таке рішення не було прийнято. Більш того, я підозрюю, що 80% депутатів у сесійній залі не мали уявлення, за що взагалі вони б голосували”.  За словами Сімутіна, міський голова на тій сесії знав, що дана земельна ділянка була рейдерськи захоплена іншою юридичною особою.  “Знали, і 13 лютого тупо “протягували” скандальний проект рішення”, — додав він. Звідки ноги ростуть Отже, рішенням міськради від 13.02.2020 р. №1804-70-07 “Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування,  надання дозволів на розроблення документації із землеустрою” планувалося змінити цільове призначення ділянки площею 0,1784 га по вул. Грушевського Михайла, 15-г (кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:022:0014). Замість призначення для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства мало з’явитися формулювання  "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі". Це робилося задля того, щоб ТОВ “АТБ-Торгбуд” отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою та мало змогу побудувати там супермаркет мережі “АТБ”.  Іншим рішенням (від 13.02.2020 року №1815-70-07) планувалося поновити договір оренди між Броварською міськрадою та “АТБ-Торгбуд”. Розташування земельної ділянки на Гугл-мапі Розташування на Кадастровій карті України Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ділянка площею 0.1784 га за кадастровим номером 3210600000:01:022:0014 перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Торгбуд”, її цільове призначення —  розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.  KV направила інформаційний запит до представників “АТБ-Торгбуд”, чи дійсно планувалося будівництво супермаркету, а також як саме орендована 7 років поспіль ділянка ними використовувалася. Відповіді ми не отримали. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “АТБ-Торгбуд” (*) зареєстрована 23.08.2002 року (існує 17 років 6 місяців) у місті Дніпро. Входить до групи “АТБ”. Основний вид діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також автомобілів, устаткування, надання фінпослуг та інше.  У списку вигодоотримувачів підприємства, зокрема, офшор “Вег Холдінгс Лімітед” (зареєстровано на Кіпрі), ТОВ “АТБ-Інвест” і ТОВ “Фірма “Еліна”, а також троє фізосіб: Буткевич Геннадій Владиславович, Єрмаков Євгеній Петрович та Карачун Віктор Іванович — всі вони внесені до “Переліку фізичних осіб, щодо яких вводяться спеціальні економічні заходи”. А саме блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Російської Федерації та заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі території Російської Федерації. Нагадаємо, війни за торгові місця між ритейлерами для Київщини не новина. Так, у Василькові в 2015 році для АТБ шукали місця в центрі.  За словами тодішнього міського голови Сергія Сабова, тодішній перший заступник голови КОДА Лев Парцхаладзе просив у Сабова знайти в центрі міста земельну ділянку, посприяти в оформленні документів на неї, пролобіювати проект будівництва нового супермаркету. Йшлося про супермаркет АТБ, а людина, якій була потрібна допомога – Олександр Адамов, син заступника екс-губернатора Донецької області, якому раніше доручили займатися будівництвом оборонної споруди на Сході. Читайте: Мэр Василькова Сабов: “После того, как я отказал Парцхаладзе в выделении участка под строительство, меня резко записали в неугодные и начали травить” Свіжіша історія подібного плану розгорнулася у вересні минулого року в Києві: депутат Київради Ігор Мірошниченко просив перевірити законність використання земельної ділянки на вул. Полковника Потєхіна, 2 в Голосіївському районі Києва. На думку депутата, були підстави вважати, що ця земля використовується незаконно та не за цільовим призначенням, а магазин "АТБ" побудований на ній самовільно. Читайте: Депутат Киевсовета подозревает, что магазин “АТБ” на улице Потехина построен самовольно  * Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-ТОРГСТРОЙ”, код ЄДРПОУ: 32010549 Фото: коллаж KVКиевVласть

Голова Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Олексій Чернишов провів зустріч з генеральним директором холдингу ДТЕК Максимом Тімченко і генеральним директором ДТЕК Мережі Іваном Гелюхом. Обласна влада розглядає ДТЕК, як одного з найважливіших інвесторів в області. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Економічний підйом будь якого регіону, або держави завжди пов’язаний з якістю доріг і електричних мереж, тому Київщина очікує, що ДТЕК як найбільший оператор системи розподілу електроенергії стане одним з ключових інвесторів”, – зазначив голова КОДА. На зустрічі розглянули енергетичні проблеми, що є на Київщині. Торкнулися відключень світла у Борисполі, Вишгороді та інших містах області, які мали місце. Узгодили заходи, які будуть вживати в подібних випадках надалі для оперативного реагування на аварії. Вже в 2020 році ДТЕК відкриє в регіоні до чотирьох сервісних центрів, що будуть займатися комплексним обслуговування клієнтів, в тому числі – підключенням до електромереж, перший – у м. Ірпінь. “ДТЕК завжди у своїй діяльності дотримується принципів партнерства заради спільної цілі. Ми переконані, що суспільство, держава та бізнес мають діяти разом для досягнення найкращих результатів, – зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко. – Такі великі проєкти, як модернізація електромереж та створення клієнтського сервісу завжди довгострокові і потребують значних інвестицій. Але саме вони наближають Україну до сучасного європейського рівня послуг”. Від обласної влади представники бізнесу очікують відкритості та прозорих рішень, пришвидшення оформлення дозволів на землю для встановлення трансформаторів, налагодження стосунків з місцевими органами влади і вирішення інших організаційних питань, що стосуються розвитку інфраструктури електричних мереж. Також учасники зустрічі  обговорили необхідність реформи системи  тарифоутворення для збільшення інвестицій  у реконструкцію електромереж і поліпшення якості електропостачання мешканців області. Олексій Чернишов домовився з керівниками ДТЕК про створення робочої групи, роботу якої він триматиме на особистому контролі. Основним її завданням буде спільна робота в напрямку модернізації електромереж і оперативне вирішення питань з постачання електроенергії в регіоні. Читайте: Олексій Чернишов представив нового голову Іванківської РДА (фото) Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть

17-22 лютого, у музеї Революції Гідності відбудеться низка заходів, присвячена Дню Героїв Небесної Сотні. В програмі очікується пам’ятний концерт, виставки, перегляд кінофільмів, екскурсії, презентації відео та книжок, поминальні заходи. 18 лютого, вівторок Проект “Багатоголосся” у вуличному виставково-освітньому просторі “М³: Майдан. Меморіал. Музей” В експозиції звучатимуть розповіді учасників Революції Гідності, відібрані з аудіоархівів Національного музею Революції Гідності. Адреса: алея Героїв Небесної Сотні, 3-5 19:00–19:45 Панахида за Небесною Сотнею та борцями за незалежність України біля Святомихайлівського Золотоверхого собору Адреса: вул. Трьохсвятительська, 8 20:00–21:00 Хода пам’яті на вшанування Небесної Сотні та борців за незалежність України. Маршрут: площа Михайлівська – вулиця Трьохсвятительська – площа Європейська – вулиця Грушевського – провулок Кріпосний – вулиця Інститутська – алея Героїв Небесної Сотні. Покладання квітів, запалення лампадок Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  19 лютого, середа 19:00–21:00 Показ фільму журналісток Ангеліни Карякіної та Насті Станко “Злам. Слідами революції”. Цей епізод розбирає події найкривавішого дня в історії українських протестів. Як і чому після виснажливого протистояння та спроби штурму Майдану силовики почали відступ? Хто чому стріляв з боку міліції та з боку протестувальників? Свідчення учасників та очевидців подій. Дискусія за участі журналістів Богдана Кутєпова та Насті Станко  Передача відеоархіву Громадського ТБ у фондове зібрання Національного музею Революції Гідності. В архіві фільми та розширені спецрепортажі про Майдан Адреса: майдан Незалежності 18/2 (Будинок профспілок) 20 лютого, четвер 11:00–11:30 Панахида за Героями Небесної Сотні. Старт від Екуменічного храму архістратига Михаїла і українських новомучеників Адреса: алея Героїв Небесної Сотні 11:00–12:00 “Ангели пам’яті” – тиха акція на спомин про загиблих під час Революції Гідності.  12:00–13:00 Кураторська екскурсія виставковим проектом просто неба “Століття незламних”.  Вулична виставка демонструє особливості визвольного руху, унікальні риси спротиву, зокрема засоби, яких вимагала боротьба у різні часи. Автори експозиції проявили свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів віднайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану. 14:00–18:00 Пам’ятна програма “Вдячні за свободу”. • Інсталяції з майданівських артефактів Самооборони Майдану і Медиків Майдану • Виставка світлин Юрія Білака "Майдан. Історія майбутнього" 15:00–15:30 Презентація відео: • 10 історій із циклу “Характери Гідності” – про життя та вдачу загиблих майданівців. Розповідь авторки – Дарини Кульчицької. 15:30–17:45 Концерт пам’яті за участі майданівських музикантів  Учасники: “TaRuta”, “Хорея Козацька”, Сестри Тельнюк, “Рутенія”, Ярема Шевчук, лідер гурту “Мандри” Сергій Фоменко, Леся Рой, Тарас Силенко, Михайло Хай, Зеник, Володимир Гонський, Руслана Лоцман, проєкт Лариси Руснак “Вітер зі сходу”. Адреса: Колонна зала Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36) 18:00–19:00 • Панахида за Небесною Сотнею та борцями за Україну  • Запалення лампадок вздовж алеї Героїв Небесної Сотні • Запалення Променів Гідності. Адреса: алея Героїв Небесної Сотні, 6 19:00–20:30 Вистава “Ми, Майдан” за п’єсою Надії Симчич  П’єса “Ми, Майдан” – переможець конкурсу мережі театрального перекладу “Євродрама” в Парижі. Надія Симчич описує події листопада 2013 – лютого 2014 років, ретельно відібравши в мережі Facebook свідчення студентів, журналістів, самооборонівців, медиків, священників, волонтерів, киян і приїжджих, чоловіків і жінок, літніх і юних. Їхні думки, слова, молитви, вірші, пісні та мрії творять історію України. Адреса: Київський академічний театр “Колесо” 21 лютого, п’ятниця 18:00–19:30 “Невтрачене покоління: з Майдану на війну” – зустріч із майданівцями, які пішли добровольцями на російсько-українську війну. Адреса: майдан Незалежності 18/2 (Будинок профспілок) 22 лютого, субота 09:00–18:00  VI патріотичний дитячий табір військового вишколу в пам’ять Небесної Сотні.  У програмі – стрільба, складання автоматів, освітній лекторій, плетіння маскувальної сітки, бесіди з воїнами, долання смуги перешкод, пізнавальні інфостенди від Збройних сил, Прикордонної служби, Служби надзвичайних ситуацій.  Адреса: Льодовий стадіон, проспект Академіка Глушкова, 9КиевVласть

Місцева влада села Михайлівка-Рубежівка за 480 тис. гривень замовила проект реконструкції однієї з будівель сільради. Оновити і добудувати збираються будівлю, де знаходиться актовий зал. Розробку проекту довірили столичній корпорації "Домус".  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 11 лютого 2020 року Михайлівсько-Рубежівська сільрада Києво-Святошинського району уклала договір з ТОВ "Корпорація "Домус" (*) на виконання проектних робіт з реконструкції адміністративної будівлі по вулиці Шкільна, 1. Вартість угоди склала 480 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з угодою, до кінця березня 2020 року підрядник повинен виконати вишукувальні роботи та розробити основні розділи проектної документації: архітектурно-будівельні рішення, інженерне обладнання, мережі та споруди, супроводжувальні роботи. У завданні до проектування вказано, що реконструкція будівлі, де розташований актовий зал і допоміжні приміщення, передбачає добудову.  Будівлю, де розташовані адміністративні приміщення сільради, реконструювати поки не збираються. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Корпорація "Домус" засновано в 2014 році в Києві. Підприємство очолює Андрій Шевченко. Засновники – Тетяна Шевченко (50%) і Давид Полонський (50%). Основний вид діяльності – діяльність у сфері архітектури. Статутний капітал складає 1 тис. гривень. За результатами участі в публічних закупівлях ТОВ "Корпорація "Домус" отримало два підряди: від Української школи урядування (ціна договору – 27 тис. гривень) та відділу освіти, молоді та спорту Шацької райдержадміністрації (ціна договору – 48 тис. гривень) (дані Zакупівлі). Раніше KV повідомляла, що в лютому поточного року міська влада Тетієва за 220 тис. гривень замовила ремонт приміщень міськради. Інформація про те, які саме роботи заплановані, не опублікована. Відомо лише, що підряднику на їх виконання відвели 11 місяців. Читайте: Тетіївська міськрада замовила капремонт приміщень своєї будівлі Михайлівсько-Рубежівською сільрадою керує Андрій Помазан. * ТОВ "Корпорація "Домус" (код ЄДРПОУ: 39072905) Фото: Мистоинформ КиевVласть

Регіональною комісією Міністерства регіонального розвитку України у цьому році було відібрано 17 інвестиційних проєктів по Київській області. Тільки п'ять із них Київська облдержадміністрація затвердила для співфінансування. Це завершення будівництва школи мистецтв, загальноосвітньої школи, фізкультурно-оздоровчого комплексу та капітальні ремонти двох лікарень. Із Фонду регіонального розвитку на це витратять 141,1 млн гривень, місцеві та обласний бюджет – 14,3 млн гривень.  Як стало відомо KV, на 2020 рік Міністерством регіонального розвитку було відібрано і схвалено для співфінансування 17 проєктів.  Згідно із додатком 16 до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури на 2020 рік, Київською ОДА було затверджено до співфінансування із обласного або місцевих бюджетів п’ять інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За даними пресслужби Київської ОДА, 21 січня на засіданні регіональної комiсії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм та проєктів реriонального розвитку обговорили подані інвестиційні програми і проєкти регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку на території Київської області у 2020 році, та висловили пропозиції щодо їх оцінки. Заступник голови облдержадміністрації Андрій Лісовик зазначив, що згідно індикативного розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) у 2020 році, в Київській області доведено асигнування в розмірі 253 млн гривень. З них 55 млн гривень – це кошти, які планують спрямувати на реалізацію п’яти проєктів будівництва, які були розпочаті в минулих роках. 185 млн гривень пропонується спрямувати на реалізацію нових проєктів, які стануть переможцями конкурсного відбору.  Як розповів у коментарі KV секретар постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв’язків та фінансового забезпечення розвитку області, депутат Київоблради Олексій Дорошенко, проєктами регіонального розвитку займається виключно обласна адміністрація.  “Місцеві органи влади подають проєкти до обласної адміністрації, там їх або погоджують і передають до Мінрегіону, або не погоджують. У другому випадку місцеве самоврядування може подати проєкт напряму у Мінрегіон і тоді вже якось погодити з областю. Через порушення процедури часто бувають такі ситуації, що КОДА погодила одну кількість проєктів, а Мінрегіон – іншу. До того ж, це може бути пов'язано із частотою зміни губернаторів Київської області. Ці коливання зі звільненнями-призначеннями почались влітку, ось і маємо такий результат по проєктах регіонального розвитку у 2020 році”, – говорить він.  П’ять проєктів Так, серед затверджених і областю, і Мінрегіоном, проєкт будівництва загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Микуличі Бородянського району. На нього передбачено 43 млн 643 тис. 332 гривні коштів ДФРР та 8 млн 624 тис. 837 гривень із місцевого бюджету. Наразі КОДА затвердила виділення 3 млн гривень із обласного бюджету.  Як розповів KV голова Бородянської районної ради Георгій Єрко, цю школу почали будувати багато років тому. “Цю школу почали будувати у 2010 році, якщо не раніше. Будівля не була законсервована, там з'явився грибок. У минулому році її повністю зруйнували і побудували наново два поверхи, перекрили дах, поставили вікна. Залишилось дофінансувати внутрішнє оздоблення, зовнішні мережі. На цей рік з обласного бюджету виділено 3 млн гривень і з державного – 23 млн. Залишиться виділити ще 3 млн і в наступному році школу можуть ввести в експлуатацію”, – говорить він. Другий затверджений проєкт – це капітальний ремонт головного лікувального корпусу, а саме утеплення фасадів з заміною вікон та вхідних дверей на металопластикові, часткове відновлення покрівлі та вимощення, комунального закладу Київської облради "Київська обласна дитяча лікарня", яка знаходиться у місті Боярка Києво-Святошинського району. Із ДФРР на це передбачено 12 млн 454 тис.191 гривень, із місцевих бюджетів – 4 млн 896 тис. 283 гривень. Наразі області виділили 600 тис. гривень.  За даними Мінрегіону, у 2017-2018 роках у лікарні частково замінено покрівлю понад 1200 кв.м, частково замінена водостічна система, утеплено горище, замінено вікна з виконанням супутніх опоряджувальних робіт, утеплено стіни підвалу понад 1100 кв.м, утеплено понад 3000 кв.м фасаду з відкосами. У 2019 році утеплено 1800 кв.м фасаду з відкосами.  У цьому році планується завершити роботи, а саме – утеплити 3300 кв.м фасаду з відкосами. На будівництво школи мистецтв та ремесел в селі Велика Олександрівка Бориспільського району передбачено 12 млн гривень ДФРР та 5 млн 145 тис. 961 гривень із місцевого бюджету.  У коментарі KV голова Бориспільської райради Владислав Байчас розповів, що питанням займається сільська рада і фінансування здійснюється із їхнього бюджету.  “Велика Олександрівка самостійно фінансує об'єкт, краще у них дізнаватись подробиці. Чому область не дає коштів – не знаю, нас також цікавить це питання”, – говорить він.  Як вдалось дізнатися KV, у 2009 році було виготовлено проєктну документацію з будівництва школи мистецтв і ремесел, яку відкоригували і затвердили в 2015 році. Будівництво почалось у 2016 році. Воно здійснювалось за рахунок бюджету сільської ради та державного бюджету. Головна проблема, через яку затягнулось будівництво – постійна зміна підрядників.  Станом на 20 січня там зведено триповерховий корпус, одноповерховий корпус актової зали, будівлю переходу, влаштовано покрівлі, влаштовано вікна, зовнішні двері, замонолічено вхідні групи, влаштовано чорнові стяжки підлог, утеплено підлогу горища, влаштовано зовнішні мережі тепло – водо-постачання, водовідведення, внутрішні інженерні мережі (проводка і трубопроводи електромереж, водопостачання, водовідведення). Наступний проєкт – будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу по вулиці Ватутіна, 36 у місті Миронівка. На це передбачено 65 млн 503 тис. 42 гривні ДФРР та 14 млн 335 тис. 104 гривні із місцевих бюджетів. На цей рік КОДА затвердила співфінансування у сумі 5 млн гривень із бюджету Миріновської ОТГ. Завершити проєкт планується у 2021 році.  За словами голови Миронівської районної ради Валентини Усик, будувати спортивно-оздоровчий комплекс почали у 2018 році.  “На цей об'єкт проєктно-кошторисна документація виготовлялась за рахунок бюджету районної ради. Почали будувати його приблизно у вересні 2018 року за рахунок держави, в грудні створилась громада і тоді вже фінансувати його почала громада. Наразі вони займаються цим питанням. Але цей заклад буде працювати не тільки для жителів громади, а для всього району”, – говорить вона.  Поспілкуватись із головою Миронівської ОТГ Віталієм Савенко KV не вдалось.  Останній проєкт – це капітальний ремонт (утеплення фасаду та заміна віконних, дверних блоків) лікувального корпусу №1 центральної районної лікарні Тетіївської районної ради в місті Тетіїв, який розпочали у 2017 році. Із бюджету ДФРР на це передбачено 7 млн 565 тис. 78 гривень. Із місцевих бюджетів – 1 млн 818 тис. 802 гривень. На цей рік область затвердила 582 тис. 387 гривень фінансування із місцевого бюджету.  За словами голови Тетіївської об'єднаної громади Руслана Майструка, у цьому році капітальний ремонт має бути завершено.  “Районна лікарня знаходиться на балансі районної ради. Капітальний ремонт там проводиться за рахунок співфінансування райради та державного бюджету. У минулому році його розпочали, замінили вікна та двері на сучасні. Тепер будуть проводити утеплення всієї будівлі. Мінрегіон наполягає, щоб закінчити роботи у цьому році, але поки кошти із держбюджету не були виділені”, – говорить він.  Затвердив Мінрегіон  У переліку об'єктів, які затверджені Мінрегіоном у 2020 році у напрямку реалізації стратегії регіонального розвитку, є ще 12 проєктів.  Це капітальний ремонт будівлі Пашківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у селі Пашківка Макарівського району. Його вартість – 4 млн 243 тис. 871 гривня із бюджету ДФРР і 1 млн 818 тис. 802 гривні із місцевих бюджетів. Ремонт буде проводитись у два етапи – протягом першого та другого півріччя 2021 року.  Три проєкти передбачено у Васильківському районі. Це реконструкція приміщення опорного навчального закладу Гребінківський НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад" в смт Гребінки Васильківського району. Період реалізації – з січня по грудень 2020 року. Вартість складає 15 млн 438 тис. 95 гривень із ДФРР та 3 млн 859 тис. 737 гривень із місцевих бюджетів.  Також планується будівництво дитячого дошкільного закладу на 35 місць в селі Мала Солтанівка. Рік реалізації – 2020. Вартість – 10 млн 309 тис. 785 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 145 тис. 531 гривня із місцевих бюджетів.  У селищі Глеваха протягом 2020-2021 років планують побудувати навчально-виховний заклад “Дитячий садок – початкова школа”. Із бюджету ДФРР на нього витратять 10 млн 54 тис. 133 гривні, із місцевих бюджетів – 9 млн 893 тис. 886 гривень. У місті Тетіїв передбачена реконструкція трибун з влаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону "Колос". Провести її планують у період із травня по листопад 2020 року. Вартість робіт складає 3 млн 696 тис. 253,4 гривень бюджету ДФРР та 1 млн 584 тис. 108,6 гривень місцевого бюджету.  Два проєкти затверджено у Вишгородському районі. Це будівництво дошкільного навчального закладу на 230 місць в селі Нові Петрівці вартістю 55,6 млн гривень – з них 25 млн 672 тис. 75 гривень бюджету ДФРР і 30 млн – місцевий бюджет. Другий садочок, на 75 місць, буде побудовано у селі Синяк. На нього передбачено 21 млн 424 тис. 442 гривні коштів ДФРР та 14 млн 282 тис. 961 гривня місцевих бюджетів. Строк реалізації обох об'єктів вказаний із січня по грудень цього року.  Також у переліку будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу по вул. Шкільній в місті Вишгород. Це будівництво було розпочато у 2017 році, завершитись має у 2021 році. Кошторисна вартість об’єкта станом на 2017 рік складала 56 млн 47 тис. 182 гривні. Ще запланована реконструкція будівлі школи та майстерні Піївської загальноосвітньої школи I-III ступенів Ржищівської міської ради, що у селі Пії Миронівського району. Вартість не вказана. До 2022 року планується провести капітальний ремонт дитячого садочку по вул. Шевченка, 15 в селищі Згурівка. На це витратять 7 млн 733 тис. 27 гривень ДФРР і 859 тис. 225 гривень місцевих бюджетів.  У селі Переяславське Переяслав-Хмельницького району, що входить до Студениківської ОТГ, у цьому році планується будівництво стадіону. Проєктно-кошторисну документацію Студениківська сільська рада виготовила у минулому році. Фінансування – 10 млн 418 тис. 51 гривня – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, 4 млн 465 тис. 7 гривень – за рахунок місцевого бюджету. Останній проєкт – будівництво ІІ-го корпусу ДНЗ “Червона Шапочка” на 100 місць, у селі Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського району. Вартість робіт не вказана. Нагадаємо, як раніше писала KV, в 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”. Крім того, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.  Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл Фото: коллаж KV КиевVласть

Проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік, що його розгляне Київоблрада на найближчій сесії, передбачає виділення на заклади культури, мистецтва та спорту більше 162 млн гривень. Левова частка мільйонів закладена на будівництво та ремонт футбольних полів та майданчиків. Голови районів та громад розводять руками: будинки культури та музеї, що теж потребують коштів, у більшості своїй проігноровані. Крім того, дехто вбачає в розподілі коштів політичний підтекст. Про це KV стало відомо з проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки, який депутати Київоблради мають  розглянути під час наступної сесії КОР.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Документ пропонує збільшити обсяг фінансування програми до 692 млн 845 тис. 621 гривень, що на 165 млн 58 тис. 350 гривень більше за виділене у 2019 році.  Більше половини цього обсягу припадає на кошти обласного бюджету — 412 млн 521 тис. 22 гривні (місцеві бюджети — 200 млн 143 тис. 101 гривень, державні кошти — 80 млн 181 тис. 498 гривень). З загального обсягу видатків на програму 99 млн 262 тис. 336 гривень планується витратити на будівництво, реконструкцію та ремонт 16 об’єктів культури — музеїв, будинків культури та спортивних споруд в 13 районах і містах. У минулих роках на культуру і мистецтво у бюджеті закладалося 66,25 млн гривень (для порівняння, в 2019 році – 82 млн 642 тис. 300 гривень). Найдорожчим об’єктом стане будівництво стадіону в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району за 14 млн 968 тис. 255 гривень (з них лише 2 млн 245 тис. 238 гривень — кошти місцевого бюджету).  Загалом документом заплановано будівництво двох стадіонів у Києво-Святошинському районі вартістю 5 та 10 млн гривень відповідно, реконструкція стадіону в Сквирі за 8,94 млн гривень, а також облаштування футбольних полів у Миронівському районі, у селі Бородянка та містах Миронівка, Бровари і Біла Церква. Їх вартість сягає рівно 10 млн гривень для кожного. Основне фінансове навантаження — на обласному бюджеті. Таким чином, витрати на поля і стадіони складають 80% (78 млн 909 тис. 881 гривня) від усього обсягу фінансування на об’єкти культури і спорту, що закладається проєктом Програми.  Єдиний об’єкт у переліку, витрати на який проводитимуться винятково з місцевого бюджету — капітальний ремонт, заміна вікон та дверей будинку культури по вул. Т. Шевченка, 1 в с. Бикова Гребля Білоцерківського району, за 67 тис. 213 гривень. KV розпитала голів деяких місцевих рад та ОТГ щодо нагальних потреб їхніх мешканців.  Так, перший заступник голови Переяславсько-Хмельницької районної ради Андрій Коркач запевнив, що у районі все йде за планом, але без деталей: “Ми стараємося підтримувати ті об'єкти, що в нас є, за рахунок субвенцій сільських рад, з районних коштів. Утім, кошти розійшлися по чотирьох ОТГ і у фінансах ми дещо обмежені. Але прагнемо залучати за співфінансуванням кошти обласного бюджету. Стараємося максимально вирішувати і попереджувати”, – говорить він. Щодо найдорожчого об’єкту у списку — стадіону у селі Переяславське за майже 15 млн гривень — голова Студениківської об'єднаної територіальної громади Марія Лях розповіла, що в ньому є нагальна потреба для усієї громади, а будинок культури притримають на 2021 рік: ”Найбільше нас хвилює наш Студениківський будинок культури. Він гарний, новий, на 450 місць з балконом, там потрібен здебільшого косметичний ремонт, і в ньому немає опалення. Для його ремонту потрібно близько 12 млн гривень, щонайменше опалення коштуватиме три мільйони. Ми його зараз не потягнемо. Тому ремонт цієї будівлі у нас в планах на наступний рік, а для ремонту в цьому зробимо проєктно-кошторисну документацію, визначимо точний обсяг і будемо намагатися вскочити в якусь програму. Загалом на цей рік планували зробити реконструкцію опалення будинку культури у Сомковій Долині, але вирішили своїми силами проводити. Стосовно стадіону, наразі у громаді немає жодного. Населення 1,5 тис. людей, а місць відпочинку, у тому числі активного, немає. Тому вирішили, щоб молодь не сиділа по "генделиках", розвивати спортивний напрям, створити умови. Стадіон запланували великий, ділянка під нього — 1,5 га. Туди ми включили у проєкті бігові доріжки, тренажери, автостоянку, тощо. Хоч думки наших депутатів і розділилися, але більшість ідею підтримала: треба починати створювати умови для підростаючого покоління”. Оскільки на Васильківський район за програмою закладено найменшу суму обласних коштів поміж інших, голова Васильківської райради Наталя Баласинович у коментарі KV висловила підозру, що тут може бути і певний політичний мотив: ”Для нас це теж новина: чому в такому повному ігнорі Васильківський район, але відповіді на це питання немає. Я особисто вбачаю тут якийсь політичний аспект. Прикро, тому що наш район — найбільший на Київщині, і будинок культури є майже в кожному населеному пункті. За власний рахунок і рахунок райбюджету протягом останніх 5 років ми постійно намагалися проводити поточні та капітальні ремонти, реконструкції цих будинків, аби просто привести їх до належного стану. У нас гарний керівник, та й в управлінні культури [КОДА] було багато гарних ініціатив. Ми приділяли багато часу й уваги цьому напрямку. Прикро, викликає обурення, але ми вже перманентно живемо в такому стані. У нас були серйозні плани на музей у селі Данилівка, деякі будинки культури наразі в майже аварійному стані, в багатьох населених пунктах”. Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко: “Важливо, щоб діти не мерзли у школі, щоб пацієнти приймались у ФАПах, а високодуховні українці щоб співали у клубах пісні. Але ті клуби ще з 70-х стоять занедбані. У нас, слава Богу, Зазим’я, Погреби, ще деякі зробили ремонт. А так хизуватися немає чим. На периферії — горе. Ми хочемо робити і там, і там ремонти, але кошти потребуються великі. На один, щоб більш-менш привести його до належного вигляду, близько 15 млн”. Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:  “Якщо брати наш будинок культури — там треба ладнати і кришу, і все, що завгодно. По Центральному теж вистачає роботи, потрібні великі кошти, 2-3 мільйони гривень. Районному центру зробили громаду, через фінансовий поділ реверсна дотація складає 50 млн гривень, тому коштів на будинки культури тому в цьому році навряд чи вистачатиме”. Нагадаємо, що традиційно розвиток мережі закладів культури на Київщині йде не без перешкод. Так, у вересні 2019 року мер міста Фастів Михайло Нетяжук скаржився, що продовжити ремонт міського палацу культури немає можливості. Так, на його ремонт були виділені з обласного бюджету 27 млн ​​100 тис. гривень. Крім того, даний проєкт мав був дофінансований з міського бюджету, загальна сума робіт складала 35 млн гривень.  Також повідомлялося, що в серпні 2018 року був підписаний договір підряду з переможцем тендеру ТОВ "Домобудівний комбінат-7". Оскільки даний проєкт передбачав виконання значного обсягу робіт, підрядна організація до кінця 2018 року з поставленим завданням не встигла впоратися. Цей підрядник, за словами міського голови, більше не буде продовжувати роботи, бо не брав участі в новому тендері. Читайте: Фастовский мэр рассказал, почему ремонт городского ДК не финансируется (видео)  У 2018 році скандал розгорівся навколо Будинку культури у Коцюбинському: там наприкінці року нібито провели капітальний ремонт покрівлі, на що було витрачено 800 тис. гривень. Як виявилося, на даху ДК встановили всього кілька фрагментів нової металочерепиці і частково замінили дерев'яні елементи. Читайте: В поселке Коцюбинское бюджетный скандал: на фиктивный ремонт крыши ДК потрачено 800 тыс гривен (видео)  Як писала KV, 19 грудня 2019 року на черговій сесії Київської обласної ради був ухвалений обласний бюджет Київської області на 2020 рік. У ньому показники доходів і витрат порівняно з 2019-м зменшилися наполовину. Найбільше притисли фінансування культури і охорони здоров'я. Зате були збільшені витрати на спорт, освіту і будівництво інфраструктури. Тоді в облраді пояснювали, що скорочення відбулося через процес децентралізації, що йде, і саме в рамках децентралізації велика частина коштів і бюджетного навантаження піде на місця. Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину Фото: колаж KVКиевVласть

В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”. Хто має борги Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.  Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт. Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.  Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.  В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.  У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.  Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні. Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.  Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне. Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.  І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.  Чи добудують KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV. Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко: Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.  Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко: На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.  Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.  Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:  Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.  Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає. Голова Сквирського райради Василь Гриша: Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було. Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук: Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.  Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки. Голова Згурівської райради Олександр Івченко: Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини. Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук: Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.  Стоять не один рік Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017. У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.  Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.  “Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він. У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.  Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.  “На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.  Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.  Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.  Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень. Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.  Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії Фото колаж KVКиевVласть

Чим загрожує підроблення документів, як іноземцям не попастися на гачок аферистів, намагаючись врегулювати свій міграційний статус в Україні,і чому українцям не варто користуватися послугами по документуванню у посередників. У своїй діяльності ми постійно стикаємося як з іноземцями, які настільки хочуть жити в Україні, що готові напевно навіть опинитися на лаві підсудних за підроблення документів, так і з українцями, які, боячись міфічної бюрократичної тяганини, звертаються за елементарними послугами, такими як вклеювання фотокартки при досягненні 25-ти або 45-річного віку до паспорта-книжечки, до якихось сумнівних організацій і в результаті, сплативши гроші і прочекавши набагато довше, отримують підроблений паспорт. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   По-перше, що стосується надання адміністративних послуг Державної міграційної служби – ніякої бюрократичної тяганини давно немає. Все максимально швидко, зручно і комфортно для громадян. Лічені хвилини записатися до Електронної черги на прийом на бажаний час, 15 хвилин оформлення документа, зручна перевірка стану виготовлення паспорта чи посвідки. Більше ніяких копій документів, ніяких зайвих довідок. Що стосується послуг для іноземців, у Києві і для них працює запис до Електронної черги на зручний час. Також ми постійно збільшуємо кількість наших підрозділів у Києві і області, які документують іноземців. Зараз прийом документів на оформлення посвідок на тимчасове проживання в Україні розпочали два Центри надання адміністративних послуг, щоб зменшити черги до підрозділів Міграційної служби. Поступово зростатиме кількість ЦНАП, які прийматимуть іноземців для оформлення посвідок на проживання. Попри це, значна кількість наших співвітчизників та іноземців намагаються владнати питання, які відносяться до компетенції ДМС, за допомогою посередників і шахраїв, а відтак – регулярно мають місце випадки виявлення нашими працівниками  підроблення і використання підроблених документів, печаток і штампів. Така тенденція прослідковується у всіх сферах нашої діяльності: під час подачі документів для оформлення закордонного паспорту виявляється, що внутрішній паспорт громадянина України має ознаки підроблення; іноземці намагаються отримати посвідку на проживання, чи навіть громадянство України, передбачливо обзавівшись підробленими документами, які свідчать про родичів-українців чи українське коріння. Найчастіше доводиться мати справу з підробленими штампами про перетин державного кордону – іноземці платять чималі гроші певним організаціям в надії узаконити своє перебування у нашій країні, а в результаті обман викривається при першій же перевірці документів і особа мало того, що отримує статус неврегульованого мігранта, так ще і злочинця. Про усі такі випадки ми сповіщаємо Національну поліцію, і далі вже наші колеги проводять досудове розслідування за ст. 358 Кримінального кодексу України “Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”. До речі, санкція статті передбачає достатньо суворе покарання у вигляді штрафу, арешту на строк до шести місяців або обмеження волі до двох років, а за вчинення таких дій повторно чи групою осіб винним “світить” до п`яти років позбавлення волі. Чим загрожує незаконне врегулювання свого міграційного статусу Поступове “стирання” кордону з Європою призводить до того, що все більше іноземців та осіб без громадянства задаються ціллю в`їхати і легально перебувати на території України. Особливо привабливою наша країна є для жителів країн Африки, Азії, Близького та Середнього Сходу, які бажають тут працювати, чи використати її як сходинку на шляху до більш розвинених країн Європейського Союзу. Також значна кількість іноземних студентів після закінчення навчальних закладів вирішують залишатися в Україні. У будь-якому разі, щоб перебувати в Україні більше 90 днів без необхідності тривалих від'їздів і без страху бути притягнутим до відповідальності, в тому числі у вигляді видворення з країни та заборони в'їзду, іноземним громадянам та особам без громадянства слід потурбуватися про оформлення посвідки на проживання. Сьогодні в Україні проживає значна кількість іноземців. Багато із них обирають саме столицю, щоб жити, працювати та будувати свій бізнес. За минулий рік лише у Києві і області нашим Управлінням видано 24 039 посвідок на тимчасове проживання і 4115 посвідок на постійне проживання в Україні. Часто іноземці шукають допомоги з легалізацією у юридичних організаціях і посередників. Різного роду шахраї вже пристосувалися заробляти на бажанні іноземців узаконити своє перебування в Україні якнайшвидше. Так у мережі Інтернет можна зустріти безліч обіцянок надати вам громадянство або посвідку на проживання в найкоротші терміни і навіть при відсутності у вас необхідних для цього документів. Іншими словами – беруться фальсифікувати підстави для легалізації іноземця. Чомусь не усі розуміють, що такі послуги вам пропонують шахрайські організації. І документи, які ви отримаєте від них найімовірніше будуть підроблені. Адже іноземцеві складно відрізнити підробку від справжнього паспорта чи посвідки. Простий приклад – молодий чоловік із Узбекистану скористався послугами посередників, які розробили цілу схему його легалізації в Україні. Видали підроблену посвідку на проживання і підшукали для нього більше ніж удвічі старшу за нього наречену для укладення фіктивного шлюбу. Планувалося, що після одруження, скориставшись послугою “Шлюб за добу”, він отримає справжню посвідку на проживання в Україні. Однак схема не спрацювала. За налагодженим алгоритмом, працівники РАЦСу направили до нас запит про перевірку законності перебування іноземця на території України. Виявилось, що посвідка підроблена і видана на ім`я іншої людини. Тож замість безтурботного проживання в Україні чоловік опинився фігурантом кримінального провадження за використання підробленого документа. Після такого інциденту шанси отримати посвідку на проживання навіть законним шляхом будуть для нього нікчемно малими. До того ж, із такою біографією йому нелегко буде отримати візу у будь-яку цивілізовану країну світу. Якщо ви все ж вирішите скористатися послугами посередників – радимо погоджуватися тільки на законні схеми легалізації, і пам`ятати, що висока швидкість процедури має вас насторожити, адже перевірка і винесення рішення по кожній особі – це тривалий процес. Статус біженця надається далеко не всім Декого такі організації запевняють, що надійний спосіб законно залишитися в Україні – це звернутися за захистом і спробувати переконати Міграційну службу визнати вас біженцем. При цьому доведеться довести, що ваші права на батьківщині порушувалися через політичні або релігійні переконання. Або ж ви піддавалися дискримінації за національною ознакою. Непоодинокі випадки, коли іноземці та особи без громадянства, звертаючись за захистом в Україні, пред`являють підроблені документи, навіть вироки суду про засудження до смертної кари. При цьому не враховують, що по кожній справі проходять ретельні перевірки і правда так чи інакше спливає на поверхню. Протягом 2019 року до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося 365 осіб за захистом в Україні. Позитивних рішень було 29. Українцям також варто бути обачними із фірмами-посередниками Щоб краще пояснити, наскільки недоцільно нашим громадянам звертатися до різного роду посередників, хочеться навести реальний випадок. До одного з районних відділів ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області для оформлення закордонного паспорта звернувся чоловік. При перевірці його внутрішнього паспорта-книжечки виявилося, що паспорт підроблений. Підрозділ міграційної служби іншої області, печатка якого засвідчувала фотокартку, вклеєну при досягненні 25-річного віку, не підтвердив вклеювання. Та і не мав права той підрозділ з іншого кінця України вклеювати йому фотокартку, адже така послуга надається за зареєстрованим місцем проживання. Чоловік зізнався, що свого часу звертався до деякої організації, яка спеціалізується на наданні допомоги у питаннях паспортизації, адже вирішив, що матиме багато клопоту, звернувшись безпосередньо до Міграційної служби. Бідолаха заплатив 1500 грн. і через місяць йому вручили паспорт з новою фотокарткою, запевнивши, що все офіційно. На ділі ж – підроблення низької якості. Звернувшись до Міграційної служби, він би через кілька днів забрав свій готовий документ (законодавством передбачений п`ятиденний термін). До того ж, послуга ця безкоштовна. Шах і мат, як то кажуть. Тепер за використання підробленого документа чоловікові загрожує кримінальна відповідальність. Зустрічаються і випадки, коли громадяни цілеспрямовано підроблюють паспорт-книжечку і потім намагаються обміняти його на ID-картку нібито через непридатність до подальшого використання через псування. Та слід пам`ятати, що навіть якщо не озброєним оком не видно підробки, то фахівці по одному підпису або печатці відрізнять підробку від оригіналу. Перевірте свій документ прямо зараз Будь-хто може з легкістю перевірити дійсність свого документа за допомогою онлайн-сервісу “Перевірка недійсних документів” на сайті ДМС України. Проста і безкоштовна перевірка може послугувати ефективною страховкою від шахраїв. Такий сервіс дає можливість перевірити наявність паспорта громадянина України в базі даних МВС, а також у базі даних ДМС, яка здійснює облік документів, що визнані недійсними “без криміналу”: псування, втрата та інше. Крім того, перевірити можна не лише паспорти, але й інші види документів, що засвідчують особу: посвідки на проживання, посвідчення біженця тощо. Беззаперечні переваги біометричних документів Вкотре наголошуємо на тому, що паспорти громадян України зразка 1994 року у вигляді книжечки мають низький рівень захисту і їх легко підробити. Це ж стосується і старих паперових посвідок на проживання в Україні. Інша справа – сучасні захищені біометричні документи, які практично неможливо підробити завдяки новітнім технологіям захисту інформації на електронному носії. До того ж, власники біометричних документів вже наприкінці лютого цього року зможуть особисто випробувати важливу новацію – ID-картку та закордонний паспорт у смартфоні, тобто паспорт, який завжди буде при вас. У підсумку… Доцільним буде нагадати, що будь-які відмітки в паспортних документах можуть здійснювати виключно відповідальні посадові особи органів державної влади чи місцевого самоврядування. Купувати фальшиві документи – величезний ризик, який себе не виправдовує. Важливо пам'ятати, що власників підроблених документів рано чи пізно чекає покарання. До того ж, “липовий” паспорт чи посвідку на проживання, отриману неофіційним шляхом, неможливо продовжити, відновити чи обміняти. Читайте: Полиция и Миграционная служба устроили в Киеве облаву около Исламского культурного центра (фото)Вячеслав Гузь, начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області КиевVласть

Затверджений у 2015 році перспективний план формування територій Київської області планують оновити. Проєкт змін передбачає створення ще 46 громад, яких немає у попередній редакції плану. Найбільша кількість ОТГ передбачена у Києво-Святошинському, Броварському, Бориспільському, Васильківському, Переяслав-Хмельницькому районах. Спірним залишається питання щодо Славутицької громади, яка може стати частиною Чернігівської області.  Як планувалося Як передає кореспондент KV, 24 січня в Обухові відбувся ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області, в ході якого ексдиректор Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олег Любімов презентував зміни до перспективного плану формування громад Київської області, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 18.11.2015 року №1206 р.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У попередній редакції перспективний план передбачав створення 29 об'єднаних громад на території Київщини: Бишівську, Богуславську, Бучанську, Великодимерську, Володарську, Вороньківську, Гостомельську, Гребінківську, Димерську, Згурівську, Іванківську, Кагарлицьку, Калитянську, Медвинську, Мирненську, Миронівську, Обухівську, Пірнівську, Пісківську, Поліську, Ржищівську, Рожнівську, Рокитнянську, Ставищенську, Таращанську, Тетіївську, Узинську, Українську та Яготинську.  Наразі в області створено 24 ОТГ: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів. Остаточні рішення щодо об'єднання не прийняли такі потенційні громади: Боярська, Вишнева, Гостомельська, Гребінківська, Золочівська, Кожанська, Гатненська, Гірська, Пристолична, Петрівська.  При цьому голова Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олена Іванченко стверджує KV, що перелічені потенційні ОТГ вже очікують призначення перших виборів і згідно ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад” можуть вважатись створеними з дня набрання чинності рішень усіх рад, які приймали участь у процесі. У проєкті змін до перспективного плану передбачено 69 громад, у тому числі 23 ОТГ, що затверджені Кабміном у 2015 році, та 46 ОТГ, що можуть з'явитися після внесення змін. Варто відмітити, що затверджувати проєкт буде Кабінет Міністрів і до нього ще можуть бути внесені зміни.  Найбільше громад Лідером за кількістю потенційних об'єднаних громад є Києво-Святошинський район, Ірпінський регіон на місто Буча.  Окрім створеної Бучанської ОТГ, на цій території можуть з'явитися Дмитрівська, Білогородська, Борщагівська, Чабанівська, Феодосіївська, Боярська, Вишнева, Коцюбинська, Ірпінська, Гатненська, Гостомельська громади.  Території вважаються одними із найбільш дискусійних та скандальних, оскільки мешканці населених пунктів борються за власні громади, а керманичі не можуть поділити зони впливу. Крім того, це найменша територія, де передбачено найбільше громад.  На меншу кількість ОТГ можуть поділити Бориспільський та Броварський райони – тут передбачено по 5 громад. Це Бориспільська, Золочівська, Вороньківська, Гірська, Пристолична та Броварська, Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська ОТГ.  Багато дискусій було у Бориспільському районі через податки та міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Села Гора, Велика Олександрівка, Гнідин та Вишеньки активно виступали проти приєднання до Борисполя, тому було вирішено не робити одну велику Бориспільську ОТГ, а розділити район на декілька. Перспективним планом 2015 року була передбачена ще Мирненська ОТГ, але у цій редакції її включили у Вороньківську громаду.  У Броварському районі вже створено 4 громади – Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська. Оскільки потенційна Гоголівська громада не була дуже активною щодо створення, її включили до складу Великодимерської громади. Місто Бровари пропонується об'єднати із селами Требухів і Княжичі.  Так само 5 громад планується у Васильківському районі – Васильківська, Калинівська, Глевахівська, Ковалівська, Гребінківська. Щодо цих територій було багато обговорень у Київській облдержадміністрації, а також Мінрегіонбуді. Раніше планувалось створення великої Васильківської громади і Гребінківської, але завдяки наполегливості голів райради і РДА, з'явилися інші громади. Одне село Васильківського району висловило бажання приєднатись до міста Боярка.  Також 5 ОТГ може бути у Переяслав-Хмельницькому районі – Переяславська і вже створені Циблівська, Дівичківська, Студениківська та Ташанська. Минулого року багато сільрад заявило про бажання створити власні громади, але було вирішено приєднати їх до міста Переяслава.  Інші райони У великому Білоцерківському районі передбачено 4 громади – Білоцерківська, Терезинська та дві вже створені – Фурсівська та Узинська. Таке рішення було прийнято після довгих обговорень. Цей варіант не враховує Шкарівську ОТГ, яка з 2017 року чекала позитивного висновку.  Читайте: Білоцерківська ОТО має намір поглинути 12 сіл Ще 4 громади можуть бути у Вишгородському районі. Це Вишгородська, Нижчедубечанська, Димерська, Петрівська ОТГ. У перспективному плані 2015 року не було передбачено Петрівської громади, тут вона з'явилася завдяки наполегливості сіл Нові та Старі Петрівці. Гаврилівська сільрада Вишгородського району увійшла до Бучанської ОТГ через зручнішу логістику.  На три громади мають розділити Фастівський район – Фастівську, Томашівську, Кожанську. Проблемними ці території є через те, що район вважається дотаційним, а основне економічне зростання відбувається тільки у місті. Але через політичні чвари між районом та містом території не проявляли особливого інтересу до об'єднання.  Завдяки жителям сіл вдалось створити невелику Томашівську громаду, яка вже почала розвиватись. Частина Фастівського району увійшла до Ковалівської ОТГ Васильківського району.  Також три громади може бути в Обухівському районі – Обухівська, Українська та Козинська. Остання з'явилася у новій редакції перспективного плану, оскільки мешканці та керівництво Козину висловило бажання бути центром ОТГ. З ними мають об'єднатися Підгірці, Дмитровичі та Безрадичі. Однак, жителі Безрадичів категорично проти Козинської громади і наполягають на приєднанні до Обухова.  Також три громади має бути у Бородянському районі – Бородянська, Микулицька і створена Пісківська. Враховуючи побажання жителів, частина району відійшла до Бучанської ОТГ.  На дві громади поділено Баришівський район – Баришівську і Березанську. Обидві вони вже створені. Ці громади вважаються доволі перспективними та спроможними. Дві громади передбачено і у Макарівському районі – Макарівська та Бишівська. Потенційна Бишівська ОТГ більше двох років тому отримала позитивний висновок КОДА, після чого припинила будь-які дії щодо об'єднання.  Аналогічна ситуація у Макаровській громаді – отримавши позитивний висновок, місто і села почали політичні чвари, через що процес зупинився.  Одна велика Сквирська ОТГ може бути створена на базі Сквирського району. При цьому частина району відійде до Фурсівської ОТГ, частина – до Білоцерківської ОТГ.  Вже котрий рік невизначеною залишається доля міста Славутич. Можливо, громада буде включена у межі Чернігівської області.  Що таке ефективність громади та як її вираховують Також Олег Любімов розповів про зміни критеріїв у формуванні Методики спроможних громад, що будуть враховуватися при розробленні чи внесенні змін до перспективних планів. Так, 24 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад”.  У новій редакції Методики акцент зроблений на порядку розроблення перспективних планів та формуванні спроможних громад. Встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади, серед яких: чисельність населення, що постійно проживає на території громади; чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх її навчальних закладах; площа; індекс податкоспроможності бюджету; частка місцевих податків та зборів у доходах громади.  Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв і може бути низьким, середнім та високим. При цьому, кількість громад з низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10% від загальної кількості спроможних громад області. Також відтепер при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги ще й оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг. У постанові Уряду також йдеться, що облдержадміністрації у двотижневий термін мають внести на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції щодо приведення перспективних планів формування територій громад у відповідність до цієї постанови. Нагадаємо, як раніше писала KV, економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад  Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад КиевVласть

Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV. Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.  Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою. Васильків  Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки. Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.  Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент. 16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави". Вишневе Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.  Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017. В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років. У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво. Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.  Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.  Бориспіль KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти. Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються. Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень. Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине  Буча У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.  Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич. Ірпінь У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи". Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”. У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит. Бровари У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.  У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є. Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей 6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами. Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів. Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.  Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя  Вишгород У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень. У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.  Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года  З перших вуст KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині. Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук: “У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.  Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:  “У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”. Мер Бучі Анатолій Федорук: “Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.  Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш: “До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.  За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.  На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни. Мер Вишгорода Олексій Момот: “Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.  Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко: “Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.  Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський: “У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.  За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.  Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:  “24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.  Фото: колаж KVКиевVласть