До кінця липня уряд має затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації. Оскільки раніше два законопроєкти щодо цих змін депутати відхилили через непрозорість, президент Зеленський ініціював обговорення на місцях. Влада за улюбленою звичкою запевняє, що хоче почути кожного. Місцеве самоврядування Київщини вимагає прописати для себе більше повноважень в Основному законі та зменшити або прибрати контроль.
Обговорення
Як передає кореспондент KV, 25 лютого відбулася презентація плану публічного обговорення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Декларована мета процесу – пошук консенсусу усіх з усіма.
Публічні обговорення матимуть циклічний формат. Офіційна позиція влади – процес стартували спільно Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Офіс Президента, Міністерство розвитку громад та територій.
Реформа децентралізації в Україні розпочалася 6 років тому, у 2014-му. Наразі мав стартувати завершальний етап добровільного об'єднання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Досі не було внесено жодних змін до Конституції України в частині децентралізації – двічі відповідний законопроєкт був відкликаний.
Так, 13 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді невідкладний законопроєкт №2598 "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)". Закон спочатку викликав критику, нарікання і протести на Київщині та по Україні, був розкритикований Асоціацією міст України та парламентською опозицією. Проти поспішності в його прийнятті висловилися і європейські партнери України.
17 січня після зустрічі із головою та заступниками голови фракції “Слуга Народу” Зеленський вирішив відкликати законопроект, вирішивши, що внесення змін до Конституції стосовно реформи децентралізації потребує детального обговорення та консультацій з представниками всіх сторін.
Читайте: Владимир Зеленский отзывает одиозный проект закона “о префектах”
Раніше, у 2015 році, остаточно не був прийнятий ініційований єкспрезидентом Петром Порошенком законопроєкт №2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”. Документ був проголосований у першому читанні, що спричинило зіткнення співробітників правоохоронних органів і прихильників радикально-націоналістичних рухів в Києві на Площі Конституції перед будівлею Верховної Ради України. В ході сутичок перед головним входом до парламенту протестуючими була кинута бойова граната, в результаті чого були жертви серед бійців Національної Гвардії.
Скандальний законопроєкт відкликав Президент Зеленський у серпні минулого року.
Як заявив віцепрем'єр-міністр України, міністр розвитку громад і територій Денис Шмигаль, рішення щодо змін у Конституцію має бути прийнято на основі суспільної думки.
“Реформа децентралізації за останніми соціологічними опитуваннями отримала 68% підтримки серед жителів України. І дуже важливо, як ми будемо цю реформу завершувати. Завершитись вона має змінами до Конституції. Ми маємо думати не про кількісні показники, не кількість громад і повноваження всередині них, ми маємо думати про людей. Кінцева мета реформи – це комфорт кожного мешканця України, доступність адміністративних послуг, медицини, освіти. Зручність і комфорт – в цьому буде сила держави, в цьому буде сила громад. Але досвід показує, що не лише громади мають бути сильними, сильною має бути держава Україна. Ми хочемо почути всі думки – протилежні, незалежні, опозиційні. І виписати 2-3 варіанти можливого завершення адміністративно-територіальної реформи і реформи конституційної. І вже цю структуровану думку суспільства передати в парламент і перенести дискусію в Верховну Раду. І на основі суспільної думки має бути прийняте рішення парламентарями”, – говорить він.
За законодавчою процедурою, відповідний законопроєкт має бути зареєстрований до 20 березня, до 2 квітня – направлений до Кабінету Міністрів.
На висновок щодо проєкту Конституційному суду відведено 30 днів, далі – 7 днів депутатам Верховної Ради на ознайомлення. У першому читанні його мають затвердити до 7 серпня і до 5 вересня його має прийняти конституційна більшість (законопроєкт має набрати мінімум 300 голосів).
Мислєю по дрєву: позиція урядовців
Зокрема, представники влади відповіли на питання щодо того, чому попередні редакції змін до Конституції не були прийняті, які помилки визнає теперішня влада та куди необхідно рухатись, аби наразі зміни були схвалені суспільно.
Перший заступник Офісу Президента України Сергій Трофімов:
Головний результат, якого ми маємо досягнути наразі – зміцнення довіри. Кожен має зрозуміти, наскільки він важливий, на рівні міста, села. Тільки так ми зможемо працювати разом і досягти результату. Друге – це рівні можливості. Половина країни живе в об'єднаних громадах, інша половина – по старих правилах. Ми маємо пройти цей етап. І третє – це безпекова складова. У держави і громад є спільні завдання, пов'язані із внутрішньою та зовнішньою безпекою.
Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко:
Щодо помилок, які ми (партія “Слуга народу”) припустилися. Перше – це певна закритість процесу консультацій. Ми це визнаємо і зараз йдемо відкритим шляхом. Друге – формат формування змін, за яким ми працювали, був створений п'ять років назад, за цей час багато відбулось і самоврядування наразі трохи по-іншому себе почуває. Нам необхідно переглянути стартову концепцію, з якої все починалось у 2014-2015 роках. Переоформлювати і переосмислити деякі питання. Що у нас спільне – це збільшення можливостей самоврядування і збільшення гарантій з боку держави. Дискутуємо з приводу питання нагляду. Третя помилка стосується багатьох процесів, які у Верховній Раді відбуваються. Наразі треба знайти порозуміння на трьох рівнях – щодо змін в Конституцію, законодавчого забезпечення та як реалізувати цю реформу на місцях. Під час переходу усі функції самоврядування мають бути збережені, ми не хочемо, аби ця реформа негативно вплинула на якість життя населення і стала болісною. В уряді ми наразі шукаємо такі шляхи.
Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко:
Ми завжди відкриті та готові дискутувати з зацікавленими сторонами, вітчизняними та міжнародними експертами з будь-яких питань, які викликають суспільний інтерес. Хочу наголосити, що реформа децентралізації має бути і буде продовжена, але у тісній співпраці, в постійних консультаціях безпосередньо з представниками місцевого самоврядування та територіальних громад. Ключовим завданням для мене, як голови Комітету та представника монобільшості у парламенті, є впровадження реформи децентралізації влади відповідно до європейських норм.
Перший заступник комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, партія “Голос” Роман Лозинський:
Треба говорити з людьми. Довіра сама себе не побудує. Нарешті ми розпочинаємо дискусію. Але ми тут зібрались не для того, аби знайти 300 голосів у Раді. Кінцевим бенефіціаром змін до Конституції у частині децентралізації є громади. Раніше наш комітет не підтримав пропоновані зміни не тому, що ми не знайшли консенсусу. Не тому, що ці зміни не потрібні. Коли їх презентували, було сказано “ці зміни не є предметом широкої дискусії”. Це і стало причиною. І кожний відповідальний політик не підтримає ці зміни, поки їх не підтримає народ. Ми маємо досягти консенсусу, отримати широку суспільну підтримку, підтримку десятків тисяч громад, голів вже створених громад, депутатів, які мають стати нашими партнерами. Неможливо провести консультації через смартфон, потрібно йти до людей і говорити з ними.
З точки зору людей
Загалом позиція спікерів-представників місцевого самоврядування полягає у тому, що зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади. Місцеве самоврядування має бути наділене усіма повноваженнями, а органи контролю необхідно або зовсім виключити, або зробити їх наглядовими та консультаційними.
Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан:
Місцеве самоврядування в 2015 році і у 2020 році – це фактично дві різні форми як по суті, так і в тому, що відбувається у напрямку консультацій. Коли з'явився проєкт змін у Конституцію, перша наша критика була пов'язана із процесом його внесення, а саме термінів і закритості. Я говорив на комітетах, що не може законопроєкт реєструватись у п'ятницю і голосуватись у четвер. Навіть 7 днів не було для ознайомлення. Звісно, було внесено правки і частину наших зауважень врахували.
На комісії аргументували тим, що самоврядування швидше “вигорає”, ніж центральна влада. Конституція – це суспільна угода між усіма громадянами. Якщо ця угода назріла, то зміни будуть прийняті. Друге, через що ми були проти пропонованих змін – там були “перекоси” в бік центральної влади. Я часто чую, що місцевому самоврядуванню надають повноваження, але у своїй щоденній роботі я фіксую, що повноваження навпаки обмежуються. Обмежується фінансовий ресурс, не в повній мірі забезпечені делеговані повноваження. І нас вразила норма про те, що якщо держава делегує якесь повноваження, то стовідсотково має його забезпечити, бо так буде співмірність. У нас виникло питання – хто цю співмірність буде визначати, Міністерство фінансів? У нас і так постійно продовжуються консультації щодо фінансового забезпечення і Асоціація вигравала суди щодо неповного забезпечення. З 2015 року з'явилося багато інституцій, які не наглядають, а контролюють місцеве самоврядування. Але єдине джерело влади – це народ. І має бути так, щоб неправомірність рішень вирішувалась тільки судом.
Наразі в мене є застереження щодо строків проведення громадських консультацій. В це обговорення мають бути включені всі регіони. Це має бути незалежна фіксація пропозицій у письмовій формі. Якщо по яким пропозиціям ми не знайдемо консенсус, потрібно відстрочити прийняття змін в Конституцію. Де-факто найважливішим є прийняття адміністративно-територіального устрою. Інші речі, які не будуть погоджені, ми можемо поки не закладати в Конституцію. Ми пропонуємо муніципалитет як адмін-терустрій. Муніципальна рада – відповідно орган місцевого самоврядування. Ми постійно говоримо про рівність, тому мають бути виключно мери і мати однакові повноваження. Законом має бути врегульовано питання об'єднання та роз'єднання муніципалітетів.
Голова Асоціації ОТГ Олександр Корінний:
Для нас неприйнятна позиція, коли хочуть паралельно із головою громади, який обирається мешканцями, ще й голову ради. Не може бути довіри, коли всередині однієї інституції буде дві особи. Це хаос, протистояння, але не тримання балансу і противаги. Префект і голова ради – так, це баланс. Нам вистачає протистояння голова громади-староста, який втратив половину функцій і дуже цим незадоволений, депутат-голова громади, коли вони не знаходять спільної мови. Нам пропонують ще одну позицію – голова громади-голова ради. Я розумію, що центральній владі завжди хотілось більше керувати, але якщо ми про партнерство, то це довіра між державою і місцевим самоврядуванням. І довіра – це коли половина країни, які повірили і об'єдналися у громади, не зникають в ході другого етапу реформи. Ми маємо зберегти всі ті громади, які функціонують і є спроможними не в угоду статистиці, показникам і ще чогось, а як фонд довіри до реформи. Ми маємо йти вперед, але як – швидко або довго і далеко? Якщо швидко, то треба йти по одному. Держава може піти швидко і сама. Якщо довго і далеко, щоб реформа мала сталість і незворотність, – тоді тільки разом. Для нашої Асоціації не важливо, яким буде текст в основі Закону. Головне визначити три блоки і працювати над ними. Перший, так званий зелений, – той, де ми всі погоджуємось. Другий, жовтий, – той, де ми можемо підкоригувати і піти далі. І третий – це червоні лінії, за які ми не можемо заступати. Не може префект скасовувати рішення органу місцевого самоврядування. Це може робити тільки суд. Інакше може бути дуалізм, тиск, це червона лінія. Ми не бачимо рівня округу. Ми хотіли відійти від РДА і знову повертаємось до округів. Давайте передамо спільну власність на обласну раду, але щоб голова ОТГ мав там представництво і міг захищати інтереси там.
Читайте: Киевщина против префектов: местное самоуправление в шоке от узурпаторских полномочий новых областных руководителей
Голова Всеукраїнської асоціації громад, голова Фурсівської ОТГ Київської області Микола Фурсенко:
Ми спільно із Мінрегіон напрацьовували пять варіантів, як потрібно рухатись, аби село стало заможним, щоб територія розвивалась і молодь не виїздила за межі громади. Але реформи почались не з об'єднання, а з медицини, освіти, що значно ускладнило цей процес. Потім почались політичні негаразди. Зрозуміло, що потрібно вносити зміни в Конституцію, бо без цього рухатись далі ми не зможемо. І ми хочемо активно брати участь в обговореннях, аби почули голос “знизу”. Із 13 тисяч сільських, селищних рад об'єдналися трохи більше 4 тисяч. Інші не знають що робити і до кого йти. Люди не бачать перспективи розвитку. Після того, як ми об'їдемо всі райони і області, зафіксуємо пропозиції, будемо слідкувати, аби їх враховували. З точки зору економіки – фінансова скрута, яка є у країні, не дає змоги показати громадам, що ми готові працювати. Делеговані повноваження у повній мірі до нас не дійшли, повернули тільки землі сільськогосподарського призначення держвласності за межами сіл, але у більшості вони вже були комусь віддані. Щоб зміни були дійсно корисними для сіл, потрібно у законодавчому плані передбачити захист інтересів громад. Органи контролю мають розуміти, що нам потрібен не контроль, а допомога. Аби розібратися, як надалі проводити реформу І пояснити, що із містами більш потужними ми не конкуренти, а партнери. Можна розвивати спільні інтереси, а наразі політики налаштовують нас проти, аби ми не об'єднувались.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Той факт, що законопроєкт Офісу Президента був відкликаний сигналізує про те, що місцеве самоврядування і уряд мають паростки довіри один до одного. Асоціація міст, зважаючи на той факт, що це стосується нас, місцевого самоврядування, внесли свої пропозиції, вони є консолідованими і сьогодні практично з нуля ми починаємо напрацьовувати текст змін до Конституцій. Я категорично проти, щоб ми створювали якусь надбудову між обласним і базовим рівнем по аналогу районів. Вносячи зміни ми відходимо від старої моделі адміністративно-територіального устрою радянської доби. Ми всі усвідомлюємо, що вона себе віджила. Не можна створюючи нову систему залишать старі градації – сільський, селищний, міський голова, голова ОТГ. А особливо – міста районного і обласного значення виходячи із фінансового забезпечення.
Нагадаємо, як раніше писала KV, відкликаний законопроєкт президента Володимира Зеленського про зміни до Конституції України, що стосуються децентралізації влади, передбачає кілька нововведень. Основою місцевого самоврядування, а також системи територіально-адміністративного устрою, повинні стати громади, об'єднані в округи, а вони в свою чергу стануть складовою частиною області. Окружні та обласні ради матимуть свої виконкоми, а за законністю їх актів наглядатимуть призначені президентом за поданням уряду префекти. Вони з'являться не пізніше 1 березня 2021 року – після перших місцевих виборів відповідно до конституційно зміненої моделі.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОКиевVласть
11 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський під час заходу “Зшити Україну: безпека, будівництво, фінансування” заявив, що будівництво доріг є пріоритетом для української влади, тому 1 березня 2020 року розпочинається реалізація проєкту “Велике будівництво”.
Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської обласної державної адміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми хочемо з’єднати якісним сполученням усі куточки нашої країни: Схід, Захід, Північ, Південь. Ми повинні посилити культурні та соціальні зв’язки, а також – зробити доступними важливі соціальні об’єкти: наші лікарні, дитячі садочки та опорні школи”, – сказав Глава держави під час заходу.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що цього року почнеться принципово новий підхід до будівництва доріг в країні.
“Довгі роки у нашій країні існував так званий успішний стартап, завдяки якому деякі чиновники побудували собі не один маєток. Цей стартап називається ямковий ремонт. Він повинен піти в минуле. Ми говоримо про будівництво та капітальний ремонт доріг. У загальному обсязі робіт вони мають становити не менше 80%”, – сказав Президент.
Усі необхідні механізми для початку будівництва Урядом створені. Тепер вся відповідальність за вчасний старт будівництва на головах ОДА.
У заході взяв участь голова Київської обласної держадміністрації Олексій Чернишов, який репрезентував плани Київщини у національній програмі “Велике будівництво”.
У Київській області на цей рік заплановано низку дій, що передбачають будівництво об’єктів соціальної та дорожньо-транспортної інфраструктури на загальну суму 2 802 076 млн грн. В першу чергу увага приділяється ремонту доріг області, будівництву шкіл, дитячих садочків, лікарень та спортивних об’єктів.
“Маємо докласти максимальних зусиль, щоб мешканці Київщини якнайшвидше відчули позитивні зміни, щоб життя в області стало безпечним та комфортним як у маленькому селі, так і у великому місті. Київщина має стати вітриною України”, , – прокоментував плани голова КОДА Олексій Чернишов.
Читайте: В Киевской облгосадминистрации хотят модернизировать пригородную железную дорогу (видео)
Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть
Оптимізм українців підвищився у зв`язку з очікуванням на дії президента Володимира Зеленського, уряду Олексія Гончарука та Верховної Ради (ВР) під керівництвом Дмитра Разумкова, які проведуть успішні реформи з метою покращення життя всіх громадян України. Утім, п’ять років назад спостерігався такий само сплеск оптимізму – у зв`язку з очікуваннями на Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Ці надії закінчились повним розчаруванням та поразкою Порошенка на виборах президента. Вже зараз українці відмічають провал реформ та очікують від держави більшої участі у житті громадян.
Про це KV стало відомо з результатів трьох соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова (*), фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (**), та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) (***).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, якби вибори до ВР відбулися найближчої неділі, виборці, що мають намір піти на вибори і вже визначилися з вибором, проголосували б наступним чином.
Партія
Лідери
% підтримки
“Слуга народу”
Олександр Корнієнко, Володимир Зеленський
45,4
“Опозиційна платформа – За життя”
Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Віктор Медведчук, Вадим Рабинович
13,8
“Європейська солідарність”
Петро Порошенко
12,3
ВО “Батьківщина”
Юлія Тимошенко
8
“Сила і честь”
Ігор Смешко
5,2
“Громадянська позиція”
Анатолій Гриценко
2,9
“Радикальна партія”
Олег Ляшко
2,9
“Голос”
Святослав Вакарчук
2,5
“Українська стратегія Гройсмана”
Володимир Гройсман
2,2
ВО “Свобода”
Олег Тягнибок, Руслан Кошулинський
1,6
“Опозиційний блок”
Євген Мураєв
0,9
“Національний корпус”
Андрій Білецький
0,6
“Партія Шарія”
Анатолій Шарій, Ольга Бондаренко
0,5
Інша партія
11
На думку опитаних KV експертів, ці дані, скоріш, про очікування щодо команди Володимира Зеленського, довіра до якого, до речі, почала знижуватись в грудні минулого року. Високий рівень очікувань підтверджується і даними дослідження Gallup International, яке в Україні п’ятий рік поспіль проводить КМІС.
Читайте: Майже половина українців вважає президента Зеленського людиною року – соціологічне опитування
За даними цього опитування, за індексом оптимізму Україна піднялась у 2019 році на 4 п і зайняла 15 місце у відповідному світовому рейтингу. Дослідники наголошують, що цей оптимізм українців пов'язаний з обранням нового президента та ВР.
Вочевидь, якщо влада, яка вже в травні (через рік після виборів шостого президента України) перестане сприйматись як нова, не буде проводити ефективні реформи, то підтримка правлячої партії “Слуга народу” та її фактичного лідера Володимира Зеленського почне знижуватись. А разом з цією підтримкою почне падати й оптимізм народу.
Щодо реформ, фонд “Демократичні ініціативи” провів два паралельні опитування: в одному опитали 2000 громадян, в іншому — 45 експертів.
Згідно результатів широкого опитування, головним рушієм реформ громадяни вважають:
президента Володимира Зеленського – 60,1%;
уряд Олексія Гончарука – 37%;
фракцію “Слуги народа” в ВР – 29,7%;
населення країни – 27%;
громадські організації та волонтерів – 23,9%.
Опитані вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (68,9%), засилля олігархів в економіці (30,7%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (24,8%).
Найбільший опір реформам, на думку опитаних, чинять:
олігархи – 50,9%, причому їх негативна роль в травні 2018 року оцінювалась на рівні 39%;
бюрократи та чиновники – 43,1%;
партія “Європейська солідарність” – 22,2%;
Росія – 18,9%, в травні 2018 року цей показник складав 14%;
партія “Опозиційна платформа “За життя” – 16,3%.
Аналогічна думка й у опитаних експертів: перелік основних рушіїв реформ в Україні очолили громадські організації та волонтери (36 згадок), країни Заходу (24), міжнародні фінансові структури (25), президент (22) та уряд (20).
Порівняно з минулим роком, різко зросли сподівання на президента (з 24,1% опитаних у травні 2018 року до 60,1%) та на більшість у ВР (з 9,5% до 29,7%). Натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 24,7% до 11,9%) та МВФ і Світового банку (з 24,2% до 11,5%).
Експерти вважають, що основне гальмо реформ – олігархи (32 згадки), правоохоронні органи (27 згадок), бюрократія та чиновники (21 згадка). Основними ризиками для проведення реформ вони вважають низький рівень кваліфікації в уряді та в інших владних структурах (12 згадок). Ще по 10 згадок у відповідях експертів заслуговують такі аспекти, як:
вплив олігархів на процес ухвалення рішень, лобізм;
чвари і суперечки в більшості (аж до її юридичного розпаду);
зростаючий вплив Росії;
відсутність єдиної візії і проектів реформ.
Громадяни вважають трьома найважливішими реформами:
антикорупційну – 59,3%, минулорічний показник 58%;
сфери охорони здоров’я – 54%, минулорічний показник 46,5%;
пенсійну та системи соціального захисту – 45,5%, минулорічний показник 43,6%.
Жодної успішної реформи не назвали 50,9% опитаних (торік – 40,5%). Відносно успішними визнані антикорупційна реформа (9,8%), децентралізація (9,9%), реформа охорони здоров’я (9,1%), реформування армії (9,1%) та земельну реформа (7,5%). Жодної успішної реформи не назвали 50,9% (торік – 40,5%).
Експерти також оцінили здійснення реформ за 5-бальною шкалою, де “1” — не робиться нічого, а “5” — робиться усе необхідне. 25 опитаних експертів оцінили зусилля влади на “3”, 11 – на “2”. Підсумкова оцінка не відрізняється від такої ж за 2017 рік (2,76 проти 2,66 у листопаді 2017 року).
Основними успіхами у впровадженні реформ експерти вважають:
перезавантаження НАЗК і ДБР;
ліквідацію “майданчиків Яценка”;
запуск Антикорупційного суду;
реформу закупівель;
реформу охорони здоров’я;
реформу виборчого законодавства;
початок земельної реформи;
відкриття кадастрових даних..
Загалом повністю вірять в успіх реформ 13% опитаних. Ще 38% вірять, але мають сумніви. Крім того, 31% не вірять в реформи, але плекають надії. 13% взагалі не вірять в успіх реформ (рік тому таких було 23%).
Дещо зросла готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (48,6% наприкінці 2019 року проти 32,4% у 2018 році). Але серед них лише 14% готові терпіти скільки треба, а 34,6% готові терпіти не більше року.
Читайте: Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки
“Слуги народа” забирают у профсоюзов все полномочия и советское имущество
Вимоги респондентів дуже великі. Так, 70,6% (у 2018 році – 65%) вважають, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг: освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки. 70,4% (77% у 2018 році) вважають, що більшість людей в Україні не зможуть прожити без постійної турботи та опіки з боку держави.
Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що “держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним”: з 44% у 2018 році до 37,6% у 2019 році. Натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що “держава повинна забезпечити людям однакові “правила гри” у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає” – з 45% у 2018 році до 54,3% у 2019 році.
Центр Разумкова на замовлення інтернет-ресурсу “Обозреватель” з 17 по 21 січня 2020 року опитав 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
В рамках дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО) опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Міжнародна асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International кожен рік з 2013 року проводить глобальне опитування під гаслом “Кінець року”. В 2019 році в дослідженні взяли участь понад 45 тис. жителів з 46 країн світу. В Україні дослідження проводить КМІС.
Читайте: ТОП-5 событий 2019 года: Украина
За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(*) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок.
За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(**) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником і співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни: Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталя Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) і Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелько зареєстровані за однією і тією ж адресою.
* ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)
** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078)
*** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906)
Читайте: Майже кожен другий українець пережив сильний стрес у минулому році – результати соцопитування
Фото: колаж KVКиевVласть
У січні вступив у дію новий Виборчий кодекс, що обіцяє електорату відкриті списки та чимало інших принад. На Київщині вибори за ним до місцевих рад мають відбутися восени, а самі новації вже розкритикували лідери думок та депутати. Подейкують, цьогоріч на виборах столичного регіону буде не менше схематозу та “технологій”. Вимогу до учасників перегонів сплатити заставу вже охрестили намаганням ввести “майновий ценз”. У тім, як будуть проходити майбутні вибори на Київщині, розбиралася KV.
24 січня в Обухові, як передає кореспондент KV, пройшов ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На заході говорилося про основні зміни у виборчому законодавстві та те, якими будуть місцеві вибори 2020 року згідно Виборчого кодексу України. Відзначимо, що остаточна дата проведення місцевих виборів поки невідома — є лише плани провести їх у жовтні 2020 року.
Експертом з цих питань виступила керівник політико-правової консалтингової групи Марина Мельниченко.
Голосувати по-новому
Згідно нових положень кодексу обирати депутатів міських, районних, сільських та селищних рад (з населенням до 90 тисяч осіб) будуть за мажоритарною системою відносної більшості. В одному окрузі зможуть обрати від двох до чотирьох депутатів, перемагає кандидат, який отримує найбільшу кількість голосів виборців.
Вибори до Верховної ради Криму, обласних і міських рад (більше 90 тисяч жителів) будуть проходити за пропорційною системою з відкритими списками. Спочатку виборець повинен обрати партію, а потім депутата з цієї партії. Мандати отримають місцеві організації партій, який подолали бар'єр у 5%.
Кількісний склад депутатів у місцевих радах буде залежати від кількості виборців на окрузі. Наприклад, якщо виборців менше тисячі, рада буде складатися з 12 депутатів, від 500 тисяч виборців до мільйона – 64 депутата, 1-2 мільйони виборців – 84 депутата, понад 2 мільйони – 120 членів місцевої ради.
На місцевих виборах депутатів не передбачено самовисування. Список кандидатів у бюлетені та їхній порядок у списку партія має затвердити на зборах; крім того, у ньому повинен бути дотриманий гендерний баланс – передбачена квота, за якою повинні пройти щонайменше 40% представників однієї статі.
Сільських, селищних, міських голів та сільських старост (населення до 90 тисяч осіб) обиратимуть за мажоритарною системою відносної більшості: переможе кандидат, що набрав найбільшу кількість голосів.
Міських голів (у містах з населенням понад 90 тисяч) обиратимуть за мажоритарною системою абсолютної більшості: перемогу отримує кандидат, за якого проголосують більше 50% тих, хто прийшов на вибори.
“Якщо брати за приклад Київську обласну раду, з єдиного округу Київської області будуть формувати багатомандатні виборчі округи. На сьогодні в Кодексі кількість мандатів на Київську область — 84 депутати. За методологією, кількість округів на область становить 8-10. Стовідсотково зайдуть кандидати від фракцій, які утворені в ВР; всі інші йдуть на жеребкування за тою ж методологією, що використовувалась у 2015 році.
Формуючи округи за мажоритарною більшістю для сільських, міських рад, ТВК будуть виходити з кількості виборців — чим вона більше, тим більше мандатів. Відхилення від кількості виборців не може перевищувати 15%. На прикладі міста Українка Обухівського району бачимо, що якщо за прописаною Кодексом методикою поділити 26 мандатів на 3, маємо 7-9 округів, на кожному буде обрано 2-4 мандати, залежно від поділу”, — розповіла Марина Мельниченко.
Голосування за голову ради за пропорційними списками відбуватиметься теж по-новому.
В бюлетені буде зазначено політичну партію, регіональний список кандидатів, під назвою партії розміщуватимуться номера (у порядку, визначеному партією), імена та прізвища кандидатів, а далі "від організації/партії, за яку я проголосував, підтримую кандидата під номером" і поле для позначки у вигляді номеру. Чим більше за кандидата голосів, тим вище він піднімається виборчим списком.
“Якщо раніше нам простіше було пояснювати виборцям, як необхідно голосувати — поставити одну галочку, — то зараз це дві позначки: навпроти політпартії і навпроти кандидата. Якщо виборець не ставить позначку-номер кандидата, то цей бюлетень зараховується, і вважається, що виборець голосує за весь список”, — пояснює експертка.
Тож, висування кандидатів за пропорційною системою передбачає два списки: єдиний список в багатомандатному окрузі та регіональний в залежності від округів, які будуть поділені.
Встановлення результатів виборів за пропорційними списками, каже Мельниченко, буде складніше за мажоритарку.
Зрештою, буде сформований загальний список, за яким буде видно, скільки голосів набрала та чи інша партія. А також регіональні списки, де показуватиметься, який кандидат отримав найбільшу кількість голосів.
“Далі вираховується квота, скільки мандатів отримала партія, звіряються регіональні списки: якщо, наприклад, проходить три кандидати, які отримали відповідно 300, 400 та 600 голосів, вони займають відповідні місця у списку — третє, друге та перше. Залишки голосів будуть перераховуватися та перерозподілятися за квотою”, – пояснила експерт.
Що стосується дотримання гендерної рівності, то в попередньому законі це також було прописано, але не було санкцій за порушення. Зараз, каже Мельниченко, тервиборчком має це відстежувати, і у разі недотримання квоти – не приймати або повертати документи на доопрацювання.
Детальніше: Избирательный кодекс: мэр Киева дороже президента Украины
Критика
Заступник голови Київської обласної ради Тетяна Семенова переваг у новому Виборчому кодексі, за винятком однієї, не побачила. Натомість закцентувала на недоліках.
“Із плюсів — у жінок більше шансів зайти в політику. Все. Плюси закінчилися. Наразі, щоб піти на вибори на округах, де виборців більше 90 тис. людей, наприклад, в обласну раду, то кожній партії треба сплатити 2,76 млн гривень застави. Крім того, кожен громадянин, на мою думку, який має сили, амбіції, за цим виборчим кодексом має право балотуватися лише один раз. В один список. Ми на сесії 21 січня розглядали пропозицію депутата КОР Ігоря Сабія від "Свободи". Ми проголосували за звернення до Верховної Ради стосовно цього. Самі подумайте: майже три мільйони гривень! Які шанси у [незаможних] партій, які на місцях мають підтримку і авторитет?
Більш того, немає вимог до кандидатів — освіта, рейтинг. Для мене було відкриттям, що сільський голова не є лідером громади, що він не знає доходів громади, з чого складається бюджет. Хіба важко прописати в законі, що може балотуватися людина, яка хоча би пройшла курси [управління]? Я впевнена, що половина відпаде одразу, як почує про відповідальність. Основними ресурсом та цінністю повинні бути мізки, які вестимуть за собою громаду, якщо навіть немає фінансів. Єдиним рушієм сьогодні є громадські активісти, але й їм, як ви могли відчути, можуть нав'язати думку. Знаю, у березні будуть виправлення до кодексу. До виборів лишається 8 місяців, для такої процедури це – не так багато часу”.
Експертка та керівник політико-правової консалтингової групи Марина Мельниченко також зазначає, що внесені зміни, на перший погляд, мають за мету привести до влади на місцях людей з великих партій, які мають ресурс та кошт для сплати застави.
Таким чином від управління ризикують бути відсторонені місцеві/регіональні політсили. Більш того, Кодекс після внесених змін або не містить у собі певних положень, які мав би у світлі децентралізації та утворення громад, або має взаємовиключні.
“Наразі в Конституції не передбачено ще такої адміністративно-територіальної одиниці, як об'єднані територіальні громади. На жаль, виправлення до закону "Про зміни до Конституції" відкликані і це велике питання, за якими правилами будуть проходити вибори, чи будуть проходити, чи будуть існувати районні ради. Вивчаючи новий виборчий кодекс, я побачила, що в деяких статтях ОТГ згадані, в інших не згадані, немає механізму формування округів. Об'єктами висування є районні, обласні організації, міські організації міст обласного та районного значення та самовисування. Суб'єктами подання залишилися обласні, міські та районні організації, фракції, депутатські групи, які зареєстровані у Верховній Раді: "Слуга народу", "Опозиційна платформа "За життя", ВО "Батьківщина", "Європейська солідарність" та "Голос". […] Все залишається під питанням. За інсайдерською інформацією, йде доопрацювання членами ЦВК виправлень до Виборчого кодексу. На березень у нас будуть колосальні зміни до кодексу. Я думаю, що ще буде дуже багато змін, тому що дуже багато треба доопрацювати. Кодекс дуже недолугий”, — розповіла Марина Мельниченко.
Схожої думки голова фракції “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” в Київській обласній раді Ігор Сабій. Він зазначає, що положення про заставу у нинішньому вигляді прямо спонукає кандидатів залучатися підтримкою олігархів, а сама пропорційна система мала би виховувати партійну культуру на місцях, а натомість не працює.
“Насправді проблем в документі дуже багато, і це видно. Наприклад, сума застави чинним кодексом передбачена в розмірі 4х мінімальних зарплат при участі у виборах до рад із чисельністю від 10 тисяч виборців. В перерахунку, для того, аби будь-яка політична партія могла брати участь у виборах до Київської обласної ради, їй треба внести застави 2,76 млн гривень. До Білоцерківської міської ради, де вже більше 90 тис. виборців, партія має внести 285 тис. гривень застави, і рівно стільки ж за кандидата в мери. На нашу думку, це- введення майнового цензу, бо мало яка партійна організація має можливість внести такі гроші, тим паче, що зробити це вона має згідно чинного законодавства — офіційно, через рахунки. Це насторожує, бо, з одного боку, треба відсіяти технічних кандидатів, але суми є нереальними. Тому в Верховній раді зареєстровано законопроєкт за авторством Оксани Савчук (ВО "Свобода"), за яким застава — 4 мінімальні зарплати від 90 тис. виборців. У такому випадку застава до БМР буде десь 30 тис. гривень, а до КОР — десь 350 тис. гривень, що є посильним.
Що в цьому кодексі погано, так те, що кандидати не можуть балотуватися одночасно в різні ради — тільки в одну; раніше кандидат, якщо не проходив в обласну раду, то проходив в міську чи районну. Тепер із цим буде проблема. Більшість кандидатів захоче йти на місця, і з формуванням списків на область можуть виникнути питання. Аналогічна ситуація з кандидатами на міських голів, які тепер не можуть балотуватися на місця депутатів міської ради — людина ризикує просто не потрапити у політичне життя свого міста. А раніше такий кандидат, якщо не ставав мером, то йшов у депкорпус і формував опозиційне крило.
Крім того, багато говорили, що цим кодексом побороли мажоритарку. Як ми бачимо, не тільки не побороли, але для рад із чисельністю до 90 тис. чоловік населення лишилася суцільна мажоритарка. Це активно вплине на партійне будівництво. Питання також до цієї системи ще є: коли виграла одна людина з округу, вона несе відповідальність перед виборцями, є з кого питати, коли не все добре. А коли троє, то хто відповідальний, хто звітуватиме?
Переваг я наразі цього кодексу не бачу. Він спрямований на те, щоб політичну систему повністю нівелювати і сконцентрувати її в руках тих, хто на службі в олігархів. Адже тільки в олігархів вистачить грошей для внесення застави за свого кандидата. Зважаючи на прогнози та бажання центральної влади скасувати обласні держадміністрації та передати владу на виконкоми при облраді, ми ризикуємо тим, що два-три олігархи заведуть свої партії і будуть усе вирішувати без участі ради. Так було при Радянському союзі, коли формально існувала облрада, а керував насправді обком Компартії”.
Голова постійної комісії КОР з питань самоврядування Володимир Удовиченко зізнався, що ще ознайомився зі змінами детально, але його враження більш оптимістичні — така система, на його думку, “на папері” має сприяти розбудові партій як таких.
“Це дуже складно, особливо для пересічних людей: треба буде шукати партію, кандидатів, свого кандидата в бюлетені. Поки що складний механізм, у якому потрібно розбиратись. Моє ставлення поділяють не всі, але воно таке: демократію неможливо побудувати без місцевої демократії, а її — без будівництва партійного і створення класичних партій, щоб громадянське суспільство за назвою партії та програмою бачило, хто це такі, що пропагують, яку модель держави обирають, що вони можуть запропонувати. А партійне будівництво звідки з'явиться? Ми є свідками того, що класичних партій у нас немає. Для того треба підняти "низи", щоб держава цьому сприяла, якимось чином партійне будівництво треба стимулювати, і це можна зробити через пропорційну систему. Сьогодні пропорційна система з відкритими списками дає людям можливість обирати партію і кандидатів, а далі цей список формується в залежності від відсотку голосів за всіх у списку. На мій погляд, це дуже складний, але ефективний механізм, завдяки якому можна активізувати партійне будівництво і суспільство. Проте до Виборчого кодексу наразі дуже велика кількість пропозицій”.
Нагадаємо, новий Виборчий кодекс був спочатку прийнятий в червні 2019 року. Він повинен був вступити в силу з 1 грудня 2023 року. Ухвалення Виборчого кодексу було одним з останніх прийнятих ВР VIII скликання рішень. Але президент Володимир Зеленський заветував його і повернув на доопрацювання до Ради.
Читайте: Следующие парламентские выборы состоятся по открытым спискам – Рада приняла Избирательный кодекс
Раніше KV повідомляла, що в травні Верховна Рада України відмовилася вносити зміни до виборчого законодавства напередодні дострокових парламентських виборів, як це пропонував зробити президент Володимир Зеленський. Рада тоді навіть не внесла відповідний законопроект до порядку денного позачергового засідання.
19 грудня 2019 року ВР ухвалила Виборчий кодекс з урахуванням пропозицій президента Володимира Зеленського. Однак у правлячій партії "Слуга народу" зізналися: прийнятий кодекс проблеми не вирішив, і в ньому залишаються серйозні недоліки — у депутатів буде можливість усунути їх в цьому році.
Читайте: Избирательный кодекс Порошенко-Зеленского: цементирование старых элит
Фото: KVКиевVласть
Володимира Зеленського 45% людей називають головним політичним діячем минулого року, а головною подією в Україні торік стали вибори.
Про це KV стало відомо за результатами соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Підсумки року: люди та події
Згідно цих результатів, політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали у відкритому питанні 45,9% населення. Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3,3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (2,8%), Юрій Бойко (2,7%, торік — 4,4%), Віктор Медведчук (1,9%). 23,6% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. — 25,3%).
Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори — парламентські та президентські (цю подію назвали 57,8% громадян, з них 59,8 — позитивною). Також респонденти зазначили звільнення полонених (8,1%), нормандська зустріч (5,2%), отримання Томосу (2,3%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (1,9%). Жодної події не змогли назвати 16,2% (минулого року — 12%).
Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23,2%). Одразу за нею імпічмент Трампа (5,6%), війна в Сирії (2,1%), Брекзит (1,6%), протести “жовтих жилетів” у Франції (1,6%). Жодної події не змогли назвати 50,5%.
Довіра
Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%).
Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%).
А найгірший баланс довіри-недовіри мають:
Петро Порошенко (-66%)
Віктор Медведчук (-61%)
Віталій Кличко (-55%)
Арсен Аваков (-54%)
Юлія Тимошенко (-54%)
Юрій Бойко (-47%)
Анатолій Шарій (-41%).
Далі за рівнем негативного балансу йдуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).
Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають:
Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%)
церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%)
волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%).
Позитивний баланс довіри також мають:
державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%)
Президент України (+32%)
державна прикордонна служба (+28%)
Національна гвардія України (+31%)
Державна прикордонна служба (+28%)
добровольчі батальйони (+25%)
громадські організації (+16%)
ЗМІ України (+15%)
Омбудсмен (+11%).
Майже ділиться довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45%, 44%), Служба безпеки України (42%, 45%).
Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%).
Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), а також:
політичним партіям (-54%)
місцевим судам (-53%)
комерційним банкам (-51%)
прокуратурі (-50%)
державному апарату, чиновникам (-51%)
Верховному суду (-42%)
Антикорупційному суду (-42%)
Національному Агентству з запобігання корупції (-40%)
Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%)
Національному антикорупційному бюро України (-36%)
Конституційному суду України (-36%).
Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України (-29%), Верховної Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).
Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 42,7% українців, 12,6% мають протилежну позицію, а на думку 34,3%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої.
Рух країни
Переважна більшість громадян (44,2%) вважає, що Україна прямує в правильному напрямку, у зворотньому переконані 35,8%, а ще 20% своєї думки не визначили. Наприкінці 2018 року навпаки, абсолютна більшість (69,7%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18,1% — правильним (12,2% не визначилися).
Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42,6% вважали напрям руху країни правильним, 30,6% — неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59,1% вважали прямування країни неправильним і лише 18,3% — правильним.
Найбільш негативні зміни у 2019 році, на думку населення, сталися у рівні цін та тарифів (тут погіршення зазначили 60,9% населення, у 2018 — 84,6%), охороні здоров’я (45,7%), соціальному захисті (43,5%).
Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах:
обороноздатності країни (30,6% позначили зміни на краще, 14,5% — зміни на гірше і ще 43,8% — відсутність змін)
міжнародному іміджі України (30,8% — зміни на краще, 20,9% — зміни на гірше і 37,5% — відсутність змін)
міжнаціональних стосунках (18,8% — зміни на краще, 14,6% — зміни на гірше і 54,4% — відсутність змін).
У решті оцінюваних сфер переважають відповіді “не змінилося”, проте в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 році:
пенсійне забезпечення (-24,5%, було -48%)
впевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%)
рівень добробуту родини (-22,6%, було -52%)
ситуація із злочинністю (-21,6%, було -46%)
оплата праці (-20,9%, було -51%)
рівень стабільності (-20,4%, було -63%)
економічне становище України (-17,8%, було -61%)
рівень демократії (-4,8%, було -30%)
дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%)
освіта (-12,1%, було -25%)
дотримання прав і свобод громадян (-7,9%, було -31%)
становище російськомовного населення (-6,5%, було -23%)
ставлення громадян до влади (-5,4%, було -61%)
ставлення влади до громадян (-6,1%, було -54%)
становище україномовного населення (-2,9%, було -12%)
становище етнічних та релігійних меншин (-2,7%, було -18%).
Зміни та перспективи
Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29%, змінилася на гірше, на думку 14% — на краще, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася. Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася.
Загалом громадяни оцінили економічне становище країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини — в 2,75 бала.
27,8% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість — 50% — вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11,2% населення.
Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18,1% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж — 18% — сподіваються, що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини.
Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17,3% і 16,1%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться — ані в країні (50,9%), ані в родині (52,5%).
А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще — і в країні (38,3%), і в родині (37,9%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% — щодо країни і 12% — щодо родини. А 18,2% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 21,8% — у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати — ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28,2%).
Більшість громадян (50,8%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20,3%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 15,9%.
Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (51,9% вважають, що це відбудеться, і 35,6% — що ні) та зростання інвестицій в Україні (відбудеться — 46,5%, ні — 32,9%).
А найбільш імовірно, що не відбудеться, на думку українців:
зменшення корупції (вважають це імовірним 30,1%, ні — 59,3%);
покарання корупціонерів (імовірно — 31,2%, ні — 57,5%);
встановлення справедливого правосуддя (імовірно — 29,9%, ні — 56,3%);
зниження рівня злочинності (імовірно — 32,3%, ні — 53,4%);
зниження тарифів (імовірно — 31,2%, ні — 57,7%).
А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади:
дострокові вибори Президента (імовірно — 15%, ні — 70%)
дострокові вибори Верховної Ради (імовірно — 18%, ні — 64%)
зміна уряду (імовірно — 22%, ні — 58%).
Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні — 46%; економічне зростання — відповідно 45% і 45%, зростання добробуту людей — 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%.
Читайте: Коррупция – одна из главных проблем Украины и одновременно особенность украинского менталитета – результаты соцопроса
Очікування і побоювання
Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% — обов’язково і ще 13 — скоріше за все), а 71% — ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року.
Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21,1% громадян, 65,9% вважають, що цього не буде.
Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% — на Митний союз, у грудні 2015 року — відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року — 58% і 11%, у грудні 2017 року — 59% і 11%, у грудні 2018 року — 59% і 12,5%.
А у грудні 2019-го — 64,2% обирають вступ до ЄС і 12,7% — до Митного Союзу.
Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%).
Дещо з “меншим рахунком” переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).
Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 51% громадян (46% у 2018 р., 38,5% у 2017 р.), і ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.).
Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%.
Новорічні свята
Абсолютна більшість українців (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%.
У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший.
Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017 р. — 76%, у 2018 р. — 69%), ще 21% (у 2018 р. — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у 2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).
Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%). Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні — 72%, але й в усіх інших “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні — 58%, Південному — 65%, Східному — 55%.
Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% — в гостях у друзів чи родичів, 3% — у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% — “у колі” Інтернету, 2% — на самоті перед телевізором, 1% — у цікавій подорожі по Україні, 1% — за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.
Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн). Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
У заочному “змаганні” — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая “проголосували” 17% (12% — у 2018 р.) і ще менше — за Санта Клауса (1%, у 2018 р. — 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.
Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення.
Майбутнє
Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%). Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).
Надія та оптимізм переважають в усіх регіонах України, оптимізм — особливо на Заході (45%), а надія — на Півдні (67%).
Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. — 18%).
Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація — 78%, регіональна — 14%, у Західному — відповідно, 76% і 17%, Південному — 84% і 12%, Східному — 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%).
Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.
За даними аналітичної системи YouСontrol, громадська організація “ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (*) зареєстрована 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок.
За даними аналітичної системи YouСontrol, благодійна організація (БО) “Благодійний фонд” Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (**) заснована 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна.
Читайте: Украинцы винят Януковича и Порошенко за сложную ситуацию в Украине – результаты соцопроса
* ГО “Український центр економічних і політичних досліджень цм. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)
** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078)КиевVласть
Голова Київоблдержадміністрації (КОДА) Олексій Чернишов визначив фронт робіт для себе і розподілив обов'язки між заступниками. Підсумковий склад команди губернатора налічує п'ять осіб, включно з замголови Олександром Скляровим. КиевVласть розбиралась, хто і за що відповідає в оновленій КОДА.
Як стало відомо KV, 9 січня 2020 року голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження "Про розподіл обов'язків між головою, першим заступником і заступниками голови Київської обласної державної адміністрації".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, першому замголови ОДА Олександру Склярову передали у відання такі райони, як: Макарівський, Обухівський, Києво-Святошинський, Бородянський, Васильківський, Вишгородський, Баришівський та місто Ірпінь.
Заступник губернатора Василь Володін буде контролювати діяльність РДА Згурівського, Переяслав-Хмельницького, Фастівського, Білоцерківського районів, а також виконкомів міст Біла Церква, Фастів, Березань, Переяслав-Хмельницький.
Замгубернатора Андрій Лісовик відповідатиме за міста Бориспіль та Славутич, а також діяльність РДА таких районів, як: Поліський, Бориспільський, Миронівський, Рокитнянський і Іванківський.
Дмитрові Назаренку довірені Богуславський, Володарський, Ставищенський, Таращанський, Сквирський, Кагарлицький, Тетіївський райони та місто Ржищів.
Заступник голови КОДА Олег Торкунов буде контролювати діяльність РДА та міськвиконкомів Броварського та Яготинського районів, а також міста Васильків, Обухів, Буча та Бровари.
Згідно з документом, на себе губернатор Київщини покладає контроль за роботою заступників і структурних підрозділів КОДА, взаємодію з різними органами Київської області і координацію деяких з них.
Детально
У документі також зазначено, що голова КОДА направляє і контролює роботу першого заступника, заступників, керівника апарату облдержадміністрації, керівників структурних підрозділів облдержадміністрації, діяльність райдержадміністрацій, взаємодіє з органами самоврядування в містах обласного значення, забезпечує формування обласного бюджету тощо.
Він контролює роботу структурних підрозділів КОДА: департаменту фінансів, управління, внутрішнього аудиту, відділу методологічної підтримки та моніторингу державних закупівель, сектора протидії корупції, управління юридичного забезпечення, управління персоналом (в межах повноважень), управління організаційної роботи та взаємодії з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, сектора режимно-секретної роботи апарату адміністрації, патронатної служби.
Координує діяльність таких територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області:
Головного управління Національної поліції в Київській області;
Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області;
Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області;
Головного управління УКРІНФОРМ в Київській області;
Київської митниці Держмитслужби;
Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань і пробації Міністерства юстиції;
Головного територіального управління юстиції в Київській області (Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції);
Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області;
Північного офісу Держаудитслужби в Київській області;
Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в Києві та Київській області.
Взаємодіє з:
Київською обласною радою;
Прокуратурою Київської області;
Київським апеляційним судом;
Господарським судом Київської області;
Київським окружним адміністративним судом;
Північним апеляційним господарським судом;
Шостим апеляційним адміністративним судом;
кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області;
територіальними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України на території області;
Територіальним управлінням Рахункової палати по Києву, Київській, Черкаській та Чернігівській областях;
Київським обласним військовим комісаріатом;
військовими частинами, розташованими на території області;
організаціями політичних партій, громадських організацій в області.
До його обов'язків також входить узгодження відпусток, преміювання, встановлення надбавок, надання матеріальної допомоги на оздоровлення керівникам структурних підрозділів КОДА.
У разі відсутності Чернишова, його обов'язки виконуватиме перший заступник Олександр Скляров. Він займається питаннями забезпечення розробки та виконання програм соціально-економічного розвитку, міжнародних і зовнішньоекономічних відносин, залучення інвестицій, сприяння розвитку підприємництва, міжрегіонального співробітництва, туризму, інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю.
На нього покладається координація роботи департаменту економічного розвитку і торгівлі та департаменту комунікації і зв'язків з громадськістю.
Також він координує діяльність таких територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області:
Головного управління статистики в Київській області;
Міжрегіонального управління Нацдержслужби в Києві, Київській, Чернігівській і Черкаській областях;
Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області;
Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Скляров взаємодіє з Головним управлінням по Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" ("Ощадбанк"), науково-дослідними інститутами, науковими установами та іншими об'єднаннями громадян відповідного напряму і юридичними особами в області.
Він взаємодіє і сприяє діяльності Київського обласного контактного центру опрацювання звернень до органів виконавчої влади, закладу післядипломної освіти "Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при облдержадміністрації".
Затверджує штатні розписи, кошториси, плани асигнувань структурних підрозділів облдержадміністрації та апаратів райдержадміністрацій.
Читайте: Голова КОДА призначив своїм першим заступником Олександра Склярова
Заступник Чернишова Василь Володін буде реалізовувати повноваження в сфері інфраструктури; культури, національностей та релігій, охорони пам'яток історії та культури; архівної справи. Також в агропромисловому комплексі, сферах виконання програм соціального розвитку села, розвитку переробної промисловості в АПК; ветеринарної медицини.
На нього покладена координація і контроль діяльності:
управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами;
департаменту агропромислового розвитку;
управління інфраструктури;
управління культури, національностей та релігій;
Державного архіву області.
Він взаємодіє і сприяє діяльності:
Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області;
Київської обласної філії ВАТ "Укртелеком";
Київської міської дирекції ВАТ "Укрпошта";
Київської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці;
Київською обласною організацією Українського союзу промисловців і підприємців;
а також підприємствами, організаціями, установами агропромислового комплексу, транспорту і зв'язку в області, науково-дослідними інститутами, науковими установами та об'єднаннями громадян відповідних напрямів і юридичними особами в області.
Читайте: Алексей Чернышов назначил своим заместителем Василия Володина
Ще один заступник голови КОДА — Андрій Лісовик. Він займається питаннями житлово-комунального господарства та енергоефективності, в тому числі впровадження енергосервісних договорів, систем енергоменеджменту / енергомоніторингу в бюджетних установах; фізичної культури і спорту; капітального будівництва, дорожнього господарства, індивідуального житлового будівництва на селі, власності.
Координує і контролює діяльність департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності, департаменту регіонального розвитку та управління фізичної культури і спорту.
Спрямовує і контролює діяльність державних підприємств "Кіевоблреклама", "Київоблбудінвест", "Облводсервіс", "Український державний науково-технічний центр антикризових технологій в промисловості", "Державна транспортна компанія", "Служба автомобільних доріг Київської області".
Координує діяльність Київського обласного та по Києву управління лісового та мисливського господарства, а також Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Взаємодіє з:
приватним акціонерним товариством "Київобленерго";
публічним акціонерним товариством "Київоблгаз";
дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління “ВАТ "Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”;
службою автомобільних доріг в області;
а також будівельними та ремонтно-будівельними організаціями області; організаціями дорожнього господарства області; науково-дослідними інститутами, науковими установами відповідного спрямування; іншими відповідного напряму об'єднаннями громадян і юридичних осіб в області.
Читайте: Очільник КОДА призначив своїм заступником Андрія Лісовика
Всім цим до призначення Лісовика займався заступник голови КОДА Дмитро Назаренко, який тепер буде реалізовувати повноваження в сфері містобудування та архітектури, використання і охорони земель, децентралізації, співпраці з органами місцевого самоврядування в області, об'єднаними територіальними громадами; реалізації повноважень облдержадміністрації у сфері цивільного захисту та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; молодіжної політики та національно-патріотичного виховання; екології та природних ресурсів.
Назаренко координує і контролює діяльність департаменту містобудування та архітектури, департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання, а також департаменту екології та природних ресурсів.
Він також спрямовує і контролює діяльність держпідприємств "Кіевоблреклама"; "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс”, “Облводсервіс”; "Інноваційно-інжинірингові технології"; "Перспектива Київщини"; "Виробниче об'єднання “Фармація”, а також Київського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
На ньому координація діяльності:
Головного управління Госгеокадастра в Київській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області; Київського обласного та по Києву управління лісового та мисливського господарства;
Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області;
управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області;
Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра;
Міжрегіонального офісу захисних масивів дніпровських водосховищ;
Державної екологічної інспекції столичного округу.
Взаємодіє з Київською обласною філією ДП “Укрдержбудекспертиза”, а також науково-дослідними інститутами, науковими установами відповідного спрямування; відповідного напряму об'єднаннями громадян і юридичних осіб в області.
У команді також — заступник голови КОДА Олег Торкунов. Займається питаннями освіти і науки, соціального забезпечення та соціального захисту, зайнятості населення, охорони здоров'я, дітей і сім'ї. Координує і контролює діяльність департаменту освіти і науки, департаменту соціального захисту населення, департаменту охорони здоров'я та служби у справах дітей та сім'ї.
Торкунов координує діяльність:
Відділення Національної служби посередництва і примирення в р .. Києві та Київській області;
Київської обласної служби зайнятості;
Головного управління Держпраці в Київській області.
Державної служби лікарських засобів і контролю за наркотиками в Київській області.
Взаємодіє з головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, Київською обласною радою профспілок, Київською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України, а також організаціями, установами соціальної сфери, науково-дослідними інститутами, науковими установами відповідного напряму, іншими об'єднаннями громадян і юридичних осіб в області.
Читайте: Председатель КОГА назначил Олега Торкунова своим заместителем
Нагадаємо, 25 листопада голова Київської обласної державної адміністрації Олексій Чернишов звільнив свого заступника В'ячеслава Кучера, 31 жовтня призначив головою апарату КОДА колишнього директора Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України Олену Мацко і дав їй повноваження призначати і звільняти голову патронатної служби. Сам Олексій Чернишов прийшов на пост губернатора Київщини 28 жовтня 2019 року згідно з указом президента Зеленського № 777/2019, змінивши Михайла Бно-Айріяна.
Читайте: Зеленський звільнив Бно-Айріяна і призначив губернатором Київщини харківського підприємця Олексія Чернишова
Фото: колаж KVКиевVласть
На Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестують проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не півобласті.
Хто бунтує
Як стало відомо KV, 24 і 27 грудня 2019 року у селищі Бородянка на перехресті траси Київ-Ковель відбулись акції протесту. Основною причиною обурення громади стала бездіяльність місцевої влади у вирішенні питань, які загрожують навколишньому середовищу району.
Зокрема, активісти обурені, що у селищі працюють підприємства, діяльність яких вони називають незаконною і шкідливою, а місцева влада на це не реагує.
Також місцеві активісти незадоволенні рішеннями, які депутати розглядали на останній сесії Бородянської селищної ради 20 грудня. Одним з них є надання в оренду земельної ділянки під будівництво бетонного заводу.
На акцію протесту місцеві принесли плакати з написами “Геть Сахарука О.В. з посади голови Бородянської ОТГ за узурпацію влади”, “Ні шкідливим виробництвам в житловій забудові! Припиніть екоцид громади!”, тощо.
Загалом мітингуючі поставили 10 вимог місцевій владі: провести перевірку повноважними установами екологічно небезпечних, на їхню думку, виробництв – ТОВ “Алюпол”, “Тайкун”, “Артіль”, “Артельпласт”, нафтобаз корпорації “Надєжда”; припинити протиправні дії ТОВ “Планета РС Київ” щодо планів розміщення бетонного заводу в житловій забудові; повернути у власність громади земельну ділянку, передану депутату Бородянської ОТГ Романові Дяченку, на якій розташований центральний ринок; створити окреме комунальне підприємство з власним банківським рахунком, на який підприємці ринку будуть перераховувати кошти за оренду та обслуговування ринку.
Також вони вимагають провести комплексну перевірку рішень Бородянської ОТГ, які були прийняті під головуванням Олександра Сахарука, щодо бюджетних та земельних питань; припинити незаконні дії Уманця Ю.М. щодо будівництва в селі Качали ФГ “Велос Фудс” з розведення свійської птиці; вирішити питання щодо закриття та реконструкції полігону твердих побутових відходів, на який більше 20 років вивозило побутове сміття ТОВ “Утілсервіс” у селі Нове Залісся.
Ще серед вимог забезпечення проведення приватизації земельних ділянок-городів, що розташовані в районі Бородянського аграрного ліцею, якими мешканці селища користуються більше 30 років; сприяти припиненню незаконної діяльності звіроферми в Бородянці на вул. Центральна, 193, що забруднює повітря житлової забудови по вул. Миру та прилеглу територію дитячого садка “Колосок”; припинити незаконне будівництво або наміри будівництва АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна, 4Д.
Причини
Як розповів KV голова громадської організації “Майбутнє Бородянщини” Роман Шнуренко, проблем накопичилося немало.
“Останньою краплею для місцевих жителів стали наміри місцевої влади видати дозвіл на оренду ділянки для будівництва бетонного заводу. Як стало відомо зі слів депутатів Бородянської селищної ради, будівельна компанія ТОВ “Планета РС Київ”, що зареєстрована в Херсоні та займається виготовленням бетонних конструкцій, рідкого бетону “на розлив” для так званих автоміксерів 3 грудня викупило у ПП “Індастріалбуд” майно для розміщення у межах селища бетонного заводу. Поруч зі земельною ділянкою розташована газорозподільна станція високого тиску “Бородянка” та магістральний газопровід високого тиску. У цих об'єктів існують охоронні зони, відповідно в ГРС -150 м навколо огорожі та у МГП – 100 м вліво і вправо від місця залягання газогону. “Планета РС Київ” самовільно перенесли в бік ГРС та МГП частину бетонної огорожі, що в свою чергу призвело до зменшення охоронної зони з 150 м до 66 м. А той газогін проходить від Бородянки до Іванківського району. Це настільки небезпечно, що на повітря може злетіти половина Київської області”, – відмітив він.
За його словами, не отримавши підтримки місцевої влади, громада планує звертатись до Офісу Президента.
“Окрім цього, багато підприємств на території Бородянки не платять оренду, надходження до бюджету, ПДФО та інші податки, оскільки зареєстровані не у селищі. Ми страждаємо від їхньої діяльності, вони псують екологію. 18 грудня ГО “Майбутнє Бородянщини” було подано заяву до Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області щодо розміщення АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна тощо. Місцева влада вважає, що ми, активісти, які заявили про вимоги – це не громада. Громада – це 17 тис. населення, а ми – ніхто. Тому наразі ми звернулись до нашого народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк, просимо допомоги юристів і будемо йти до адміністрації Президента, аби Володимир Зеленський допоміг вирішити озвучені проблеми”, – додав він.
Владний погляд
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук відмовився надавати коментар журналісту KV.
26 грудня він прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook:
“Напередодні нового року в Бородянці активізувались псевдо-активісти. На мою думку, це люди, які зацікавлені в розхитуванні ситуації і в громаді, і в усій Україні. Їхня зброя – перекручування фактів, перебільшення та відверта неправда. Псевдо-активістів не цікавить наповнення бюджету, нові робочі місця, добробут ваших родин – вони діють під гаслом “чим гірше – тим краще!”. Так, у молодій Бородянській ОТГ є над чим працювати, є ряд застарілих, давніх проблем, на вирішення яких потрібен і час, і ресурси. Бути критиканом та крикуном нескладно, в той час як працювати на розвиток і перспективу – це кропітка щоденна праця. Запевняю, що всі питання нашими депутатами, виконкомом та структурними підрозділами вирішуються виключно в площині законодавства України. Тож “п’ята колона”, яка керується власними інтересами, прагнучи дестабілізації, деструктиву і занепаду Бородянської громади, не зупинить наш рух уперед. І завтра буде новий день”, – написав він.
Тимчасово виконуючий обов'язки голови Бородянської районної держадміністрації Віктор Барчан надав KV короткий коментар.
“Це я запросив активістів на мирну акцію, аби почути їхні вимоги. Вони прийшли і надали вимоги у письмовому вигляді. Зокрема ці вимоги стосуються роботи ОТГ, але ми також паралельно займаємось цими проблемами. Людей потрібно чути. Вибачте, але я б не хотів коментувати цю ситуацію”, – говорить він.
В коментарі KV народний депутат по 96 округу Ольга Василевська-Смаглюк відмітила, що їй відомі проблеми Бородянщини, за деякими фактами відбуваються розслідування.
“Ми звертаємо увагу правоохоронних органів на те, що відбувається у Бородянці. Вже відкрито кілька кримінальних справ за моїми депутатськими зверненнями. Вони стосуються центрального ринку, частину якого передали в оренду за копійки. Щодо підприємств, які впливають на екологію. Найбільше жителі Бородянщини скаржаться на алюмінієвий завод, бетонний завод, який збираються будувати інвестори із Херсонщини. Я звертаюсь до губернатора Київської області Олексія Чернишова з приводу цього, з питань підприємств співпрацюємо із головою департаменту екології КОДА Вікторією Кірєєвою. Нам вдалось “вигнати” з Бородянки підприємця, який розводив курей біля дитячого садка. Приїздила мобільна лабораторія, але вони робили тільки заміри повітря. Мені відомо, що 9 січня голова ОТГ Олександр Сахарук подав до суду на місцевого активіста Романа Шнуренка. Усі ці факти тримаємо на контролі”, – закінчила вона.
Нагадаємо, як раніше писала KV, у серпні жителі селища Коцюбинське поскаржилися екс-губернатору Київської області Михайлу Бно-Арійяну на запах фекалій від води, яку їм подає в будинку КП "УЖКГ "Біличі". Аналізи виявили в ній підвищений вміст заліза і кишкову паличку в порушення санітарних норм. Губернатор намагався вирішити проблему, підключивши селище до водоканалу Києва, але інші населені пункти Київщини ризикують повторити сумний досвід коцюбинців.
Читайте: Корупційні ризики: громадська рада при КОДА перевірить роботу департаментів і управлінь обладміністрації
Фото колаж KV
КиевVласть
2019 рік для Київщини – рік тотального владотрусу. Регіон побачив трьох очільників ОДА, повністю оновив склад парламентарів-мажоритарників та отримав нового голову облради. Чуби тріщали і навколо галопуючої децентралізації, ймовірного ринку землі та появи нових президентських намісників, пойменованих в класичній європейській традиції “префектами”. Підсумовуючи рік, КиевVласть добрала ТОП-10 головних подій 2019-го.
1. Конвеєр губернаторів
За 2019 рік Київщина встигла змінити двох губернаторів і отримати третього. Олександра Терещука, який прийшов на посаду в жовтні 2018 року, змінив Михайло Бно-Айріян (в минулому дипломат і енергетик) - 9 липня 2019 року його призначив на посаду голови Київської ОДА президент Зеленський.
Бно-Айріян пропрацював майже три місяці. Встиг протиснути кілька розпоряджень, в тому числі про публічні допорогові закупівлі та он-лайн продажі лісу, впхунути світлофор на Одеській трасі та запустив на Київщині проект LIFT по добору голів РДА. Бно-Айріян також спробував реформувати адміністрацію, заявивши, що там занадто багато зайвих співробітників, але не встиг.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрасою губернаторства стало з'ясування стосунків з депутатом Олександром Дубинським (фракція "Слуга народу", обраний по 94 округу, Обухів, Васильків). За їхніми фейсбучними “срачиками” протягом кількох місяців із захопленням спостерігала вся Київщина.
20 жовтня 2019 року, на засіданні Кабміну було погоджено звільнення з посади голови КОДА Михайла Бно-Айріяна і призначення Олексія Чернишова. 28 жовтня 2019 року указом №776/2019 Михайло Бно-Айріян був звільнений, а указом від 28 жовтня 2019 року №777/2019 Олексій Чернишов призначений головою Київської обласної державної адміністрації.
Чернишов не був особливо відомий до свого призначення в політичних колах – знали його як харківського бізнесмена, і доволі успішного. Чернишов на своєму місці відзначився поки тим, що почав налагоджувати зв'язки з Києвом, в тому числі в сфері створення агломерації, яку "мусолять" вже кілька років.
Читайте: Киевская агломерация может стать достойным мировым примером – Алексей Чернышов
2. Нові мажоритарники Київщини
Всі мажоритарники Київщини, декотрі з яких просиділи в парламенті по кілька каденцій, програли свої округи.
Отже, ситуація на округах 90-98 така:
90 округ – замість представника ВО "Свобода" Олександра Марченка зайшов екс-спікер Київоблради (2014-2015 р.р.), помічник на громадських засадах нардепа Артура Палатного (БПП) та лідер політичної партії "Біла Церква разом" Микола Бабенко;
91 округ – висуванець БПП Руслан Сольвар поступився місцем кандидатові від партії "Слуга народу" Олегу Дунді;
92 округ – замість ще одного БПП-шника, Віталія Гудзенка, на цьому окрузі тепер кандидат від "Слуги народу" Валерій Колюх, який був помічником трьох досить скандальних народних депутатів: Олександра Онищенка ("Воля Народу"), Володимира Сівковича (“Партія регіонів”) і Володимира Олійника (“Партія регіонів”);
93 округ – екс-регіонала Олександра Онищенка змістила Ганна Скороход ("Слуга народу"). Ганна, щоправда, побула “слугою” недовго і вже на початку грудня 2019 її гучно з фракції виперли.
Читайте: Изгнанная из фракции “Слуга народа” нардеп Анна Скороход собралась подавать в суд на Давида Арахамию
94 округ – формально тутешнім мажоритарником вважався нарфронтовець Віктор Романюк, проте останні 3 роки округом опікувався друг Порошенко – Ігор Кононенко. Він програв вибори кандидату від "Слуги народу", журналісту і телепродюсеру "1+1" Олександру Дубинському.
95 округ — був обраний кандидат від Партії "Слуга народу" Олександр Горобець (до нього на окрузі був нарфронтівець Михайло Гаврилюк).
На 96-му окрузі (Вишгород, Буча, Бородянщина, Славутич) перемогла кандидат від "Слуги народу", спеціальна кореспондентка 1+1 Ольга Василевська-Смаглюк (39,99% голосів). Одним з основних своїх завдань називала недопуск до парламенту екс-нардепа, який двічі поспіль здобував перемогу по цьому округу Ярослава Москаленка.
Переможцем на 97-му окрузі (Березань, Бровари, Баришівський район та частина Броварського району) став ще один кандидат від "Слуги народу", підприємець Микола Галушко. Він вибив двічі мажоритарника Павла Різаненко з БПП.
98 округ довірили представляти колишньому депутату КОР Сергію Буніну (фракція "Об'єднання "Самопоміч", у травні 2019 року вийшов з партії). Він висунувся від “Слуги народу”. До цього, на окрузі кілька разів обирався Сергій Міщенко.
Читайте: Нардеп Мищенко заявил, что ему запрещают баллотироваться и объявил войну Кононенко
3. Двоголова Київоблрада
Колегіальний орган Київщини з початку травня переживав чергову кризу. Багато питань викликав проект бюджету-2019 у спікера Ганни Старикової (фракція ВО “Батьківщина”): вона офіційно запідозрила тодішнього губернатора Олександра Терещука в корупції і підіграванні голові БПП Ігорю Кононенко і заявила, що не призначила засідання КОР без попередніх консультацій з місцевим самоврядуванням Київщини з бюджетних питань. Губернатор у відповідь звинуватив Анну Старикову в розтраті, а деякі депутати ставили їй в провину небажання скликати чергову сесію.
Наступним кроком радикал Микола Стариченко, тодішній заступник голови КОР Старикової, підписав розпорядження про скликання позачергового засідання, на порядку денному якого — відставка голови.
Засідання відбулося 17 травня в приміщенні, люб'язно наданому обладміністрацією. Старикову усунули, головою КОР волею присутніх став Стариченко. Старикова почала готуватися до оскарження рішення в суді. І через пару місяців подала позов – про що стало відомо лише в листопаді цього року. Справу повинні були розглянути 26 листопада 2019 року в Окружному адміністративному суді Києва. Втім, суд відхиляв її заяви кілька разів.
Читайте: Старые раны: экс-спикер Киевоблсовета хочет урезонить своего сменщика
4. Розкол “Батьківщини” та “Самопомочі”
Певна річ, саме зміна голови обласної влади, а точніше, “вигнання” Ганни Старикової, мала значний вплив на баланс політсил у колегіальному органі Київщини. На бік Старикової у її боротьбі з її колишнім заступником стали "Батьківщина", "УКРОП", "Свобода" і рештки “Самопомочі”.
Проте новий політичний порядок в державі вніс корективи в партійне різнобарв’я облради. 30 травня зі складу фракції "Самопоміч" вийшли депутати КОС Роман Титикало, Наталя Бігарі (стала кандитакою в нардепи від партії “Голос”), Сергій Бунін (став кандидатом в нардепи від партії “Слуга народу”) і Сергій Кармазін.
А у грудні 2019 ще одна членкиня “Самопомочі”, депутат Ольга Бабій, написала заяву про складання депутатських повноважень, лаконічно відрізавши наостанок — “майбутнє за виконавчою владою”.
Серед тих, хто лишився у складі фракції “Самопомочі” в облраді — Наталя Боровська, Володимир Власенко, Олексій Дорошенко, Петро Мороз, Тимофій Нич та Юрій Опенько.
Не оминув розкол і “Батьківщину”, обласна організація якої завжди серйозно трансформується при зміні очільника держави. Так, 11 грудня представник фракції в Київоблраді, депутат Віктор Гринчук направив голові КОР Миколі Стариченко повідомлення про зміни у складі політичної партії, датоване 4 грудня. Раніше, 6 грудня, вони направили заяви про вихід з партії ВО "Батьківщина" лідеру Юлії Тимошенко. За власним бажанням з "Батьківщини" вийшли 12 депутатів: Сергій Будюк, Віктор Гринчук, Микола Дворник, Давид Ерікян, Олег Кіщук, Іван Кудлай, Олександр Нігруца, Михайло Сіренко, Григорій Тищенко, Владислав Хахулін, Микола Швидкий.
Згідно законодавства, фракція в облраді фактично припинила своє існування, оскільки там лишилося всього чотири члени: Ганна Старикова, а також Галина Бойко, Віктор Світовенко, Олександр Симоновський.
Причин тому називають дві — обвинувачення членів фракції у підтримці Старикової та конфлікт з керівником обласного осередку партії Костянтином Бондарєвим.
Читайте: Фракция “Батькивщины” в Киевоблсовете потеряла 80% своего состава
5. Межі Києва
У році, що минув, знову постало скандальне питання затвердження меж Києва. 13 грудня Київська міськрада затвердила проєкт землеустрою щодо змін меж столиці, які планується збільшити майже на 3 тис. га. У Київщини хочуть забрати частину земель Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість місто планує передати до складу земель області лише 55,4 га.
Читайте: Утверждение нового Генплана Киева переносится на неопределенный срок
Варто відзначити, що затвердженим у 2013 році проєктом про встановлення меж Києва, місто планувало віддати області більше землі – 659,3 га, а забрати – 2075,7 га.Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли
Щоб розширити межі, Києву необхідно отримати на це згоду від населених пунктів та громад області, за рахунок яких хочуть розширюватися. Про те, що процес цей непростий, свідчить досвід створення київської агломерації. У 2019 році Київ лобіював це питання, однак досяг лиш того, що мер Києва Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" (ГО) та затвердили її статут.
6. 25 районів Київщини хочуть викреслити з мапи
Міністерство з розвитку громад і територій вирішило ліквідувати 25 районів Київщини та створити на їхній базі начебто спроможніші чотири округи: Білоцерківський, Броварський, Васильківський і Ірпінський. 45 новостворених громад будуть входити до складу цих округів. Чи будуть існувати окружні ради – питання ще відкрите, але скоріш ні, ніж так.
Звісно, подібна новація не могла не викликати спротиву з боку місцевої влади. Більш за все бунтують районні центри, які перестануть існувати. Наприклад, депутати Фастівської міськради дійшли аж до президента Зеленського. Яготин, у свою чергу, не захотів входити до складу Переяслав-Хмельницького району і просив Київоблраду створити Яготинський район з центром в Яготині.
Читайте: Без Обуховщины и Яготинщины: 25 районов Киевской области перестанут существовать
Зрештою, в листопаді цього року було схвалено конфігурацію з шести округів із центрами в Ірпені, Броварах, Переяславі, Фастові, Білій Церкві та Обухові. Узагальнюючий варіант вдосконалення субрегіонального рівня обіцяли направити до Мінрегіону.
Читайте: Киевщина поборется за 6 округов вместо 25 районов
7. ВКАД — у колі зрад
31 жовтня Держагентство автодоріг та китайська компанія Poly Changda Engineering Co. Ltd підписали Меморандум про співпрацю роботі над першою чергою будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва (ВКАД). Будівництво обіцяли почати наступного року.
18 листопада в Мінінфраструктури відбулася нарада з цього питання, де присутні (наприклад, міністр інфраструктури Криклій, перший заступник голови КМДА Поворозник, заступник голови КОДА Назаренко тощо), ламали списи навколо проблеми ВКАД.
Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш
Землі дорожнього фонду, покладені в основу проєкту будівництва, затвердженого у 2007 році, виявилися розданими головами райадміністрацій різним фізичним і юридичним особам. Не зважаючи на те, що ще у 2007 році КОДА затвердила протокол погодження генерального напрямку ВКАД і доручила райрадам обмежити роздачу землі навколо траси.
Число спірних ділянок сягає 1000. Таким чином, щоб реанімувати проект і прокласти дорогу, з кожним із власників цієї тисячі ділянок необхідно вступити в діалог, провести оцінку майна, викупити. Масив робіт може зайняти від трьох до п'яти років, а з огляду на те, що деякі власники землі не погодяться із запропонованою ціною і почнуть судитися, – час отримання наділів в держвласність неможливо.
Нагадаємо, проект ВКАД після 2007 року був на довгий час заморожений, однак у листопаді 2018 року в КОДА заявили про відновлення робіт, обіцяючи, що в результаті столичний регіон отримає 214 км нового дорожнього полотна, 50 шляхопроводів, 35 транспортних розв'язок з 4-6 смугами руху.
Читайте: Большая кольцевая вокруг Киева: ни земли, ни денег, ни проекта
8. Область проти ринку землі
ТОП-подією 2019 року стала відміна мораторію на продаж землі, що стартує вже у жовтні 2020 року. Представники місцевої влади Київщини, зважаючи на суперечливість законопректу, виступити проти запровадження ринку землі.
Як з’ясувала KV, керівники районних рад тотально проти земельного ринку. Вони посилаються на відсутність державного земельного банку, інвентаризації землі та незрозумілу вартість.
Область побоюється, що відміна мораторію знищить мале фермерство, призведе до консолідації земель в руках іноземних власників. В районах хочуть бачити власниками землі винятково українських аграріїв.
Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти)
Несхвалення реформи про запуск "ринку землі" переросло на Київщині у масові акції, протести та мітинги. За землю билися на вулиці і в парламенті.
Читайте: В Киевской области начались протесты против рынка земли
9. Київщина без голів РДА
У 2019-му окремим болем Київської області стала кадрова криза в представництві президентської вертикалі на районному рівні.
Ще в лютому за розпорядженням екс-президента Порошенка свої крісла покинули голови Кагарлицької РДА Роман Коваленко та Тетіївської РДА Наталія Троянська. Потім Порошенко звільнив очільника Білоцерківської РДА Геннадія Джегура та Дмитра Вороніна (голова Фастівської РДА). Останній своє рішення про звільнення прийняв самостійно, вирішивши “піти в бізнес”.
Вже в червні за власним бажанням покинула посаду голови Макарівської РДА і депутатка облради Тетяна Семенова. Попереду на неї очікувало просування кар’єрними сходами та посада – першої заступниці голови Київоблради.
Після виборів нового президента своїх крісел були позбавлені голови п’яти РДА. Президент Зеленський звільнив голів Бородянської (Вадим Чередник), Васильківської (Владислав Одинець), Вишгородської (Вячеслав Савенок), Обухівської (Михайло Письменний) та Поліської РДА (Олександр Жданов).
Залишили посади у зв'язку із закінченням терміну повноважень президента України ще шість посадовців: Богуславської (Ірина Старенька), Бориспільської (Олександр Туренко), Києво-Святошинської (Мирослава Смірнова), Переяслав-Хмельницької (Юрій Клименко), Сквирської (Василь Галюк) і Яготинської РДА (Василь Шмигановський).
Йдучи з посади, голова КОДА Бно-Айріян встиг розглянути і подати до Офісу Президента 16 кандидатур майбутніх голів районних адміністрацій. Серед них – правозахисники, підприємці і держслужбовці. Були відібрані й інші кандидатури, але їх подати екс-губернатор вже не встиг.
Читайте: Экс-губернатор Киевщины представил 16 кандидатов на посты глав РГА (список)
Лише під кінець 2019 року стали відомі імена чотирьох кандидатів нових керівників, які погодив Кабмін. Так, Баришівською РДА керуватиме педагог та депутат Баришівської райради Валентина Зозуля, Бориспільською – топ-менеджер і директор з розвитку Auchan Володимир Строкань, Обухівською – ексголова РДА Херсонської області Олександр Гомон та Сквирською – виконуюча обов'язки голови РДА Оксана Славінська.Читайте: Кабмин согласовал кандидатуры четырех глав РГА Киевщины
Та поки що невідомо, чи довго сидітимуть у своїх кріслах голови РДА призначені Зеленським: у 2020 році на районні держадміністрації чекає оптимізація та ліківідація, а згодом і створення префектур у рамках територіально-адміністративної реформи. Покладені повноваження на префектів викликали дискусії і обурення серед місцевого самоврядування Київщини.
Читайте: Киевщина против префектов: местное самоуправление в шоке от узурпаторских полномочий новых областных руководителей
10. Вибори до об’єднаних тергромад
У 2019 році Київська область двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. Процес формування цих громад тривав не один рік. Дві серії виборів довели – на місцевому рівні люди воліють обирати знайомих і перевірених. Це трохи спантеличило пропрезидентську силу в регіоні, яка вибори в ОТГ програла.
Читайте: Пять общин Киевской области в июне пойдут на выборы
30 червня на Київщині обрали голів п'яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської.
Передвиборча кампанія у громадах відбувалася доволі спокійно, але і не без ексцесів. Відзначилася Глевахівська громада, де були проблеми з формуванням районної виборчої теркомісії. Ходили чутки, що засідання проводилися в закритому режимі, в невстановлений день, а дільничні комісії формували під конкретного кандидата. Більш того, були зафіксовані порушення агітації в день тиші.
Ця кампанія відбулася після президентських виборів і незадовго до позачергових парламентських виборів. Тож очікувалося, що тренд президентської кампанії на "нові обличчя" захопить і громади Київщини. Але дійсністю це так і не стало – виборці віддали свої голоси діючим можновладцям.
Читайте: Пять теробщин Киевщины избрали своими лидерами действующих руководителей
Не стали винятком і вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській, які вже відбулися під кінець року – 22 грудня. Перемогу здобули самовисуванці, у Калинівській ОТГ – діючий голова Калинівської сільради, у Зазимській – сільський голова Погребів.Читайте: Две теробщины Киевщины избрали своими лидерами действующих председателей
Ще більше громад залишилися поза виборчим процесом. Для тих, хто отримав позитивний висновок та надав документи до ЦВК – це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ. Адже у 2019 році зміни до перспективного плану так і не були затверджені. Громадам залишається лише сподіватися, що Уряд врахує позиції селян та надасть прерогативу у об’єднанні всім активним територіям вже у 2020-му.
Фотоколаж KVКиевVласть
Законопроект №2194 робить українців-власників землі кріпаками в 21 сторіччі. Він забороняє власникам землі продавати землю без згоди орендаря.
№2194 ніде не обговорювався. На відміну від проекту закону №2178-10, за нього проголосувала фракція "Голосу", яка при обговоренні №2178-10 чітко озвучила, що ринок земель "не на часі”. Багато депутатів, які теж не голосували за №2178-10, проголосовали за №2194.
Таке враження, що народні депутати взагалі не знають, чи існує законопроект №2194 та про що в ньому йде мова.
Тому розкажемо, що "Слуги народу" та інші нардепи із широко заплющеними очима можуть прийняти в другому читанні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Законопроект №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” пропонує внести зміни до ст. 130 ЗКУ, доповнивши її частиною третьою такого змісту:
- земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини (земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни України) та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька).
Практично всі землі селяни були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані "продажу землі за європейськими цінами", ані можливості перейти до самостійного господарювання.
Законопроект "слуг народу" №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, вимушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші своєму орендареві.
Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака?
Фактично з прийняттям законопроекту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно.
Напрочуд цікава складається ситуація. Поки всі галасували навколо законопроекту №2178-10 - блокували трибуну і пасли мертву свиню біля Верховної Ради – на наступний день після його гучного прийняття в першому читанні абсолютно непомітно було прийнято більш жахливий для українців законопроект №2194.
Законопроектом №2194 вносяться зміни до ст. 81 та 82 ЗКУ. При цьому ст. 82 обрізають до однієї “лінивої” частини, але якої:
Діюча редакція Земельного Кодексу
Пропонуємі проектом закону №2194 зміни
Пропозиції і поправки Головіна
Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб
1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
….
Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб
1. Юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки за цивільно-правовими договорами та на інших підставах, передбачених законом.
Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб
1. Юридичні особи (учасниками яких є виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
….
Саме так – законопроект №2194 прибирає обмеження щодо іноземців та іноземних юридичних осіб! Я пропоную поправити зміни проекту №2194, визначивши, що тільки юридичні особи України, учасниками яких є виключно громадяни України.
Законопроект №2194 не вносить зміни до ч. 1 ст. 130, залишаючи редакцію діючого ЗКУ, яка надає право іноземцям бути учасниками юридичних осіб України і фактично бути набувачами Українських земель.
Порівняння ч. 1ст. 130 ЗКУ
1.
Діюча редакція Земельного Кодексу України
Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення
1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:
а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.
….
2.
Зміни, які пропонуються проектом закону №2178-10
Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
1. Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
а) громадяни України;
б) юридичні особи України, створені за законодавством України;
в) територіальні громади;
г) держава.
….
3.
Зміни, які пропонуються проектом закону №2194
Відсутні пропозиції щодо змін
4.
Пропозиції і поправки Головіна
Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
а) громадяни України;
б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України
....
Зміни, які пропонуються внести законопроектом №2194 до ст. 130 (зміни ч. 2 та доповнення ч. 3) , жахають: зухвалість, тупість чи справжня віра, що заборона власникам землі продавати землю без згоди орендаря і є те обіцяна президентом свобода та визволення від “совка”.
Порівняння ч. 2 та доповнення ч. 3 ст. 130 ЗКУ
1.
Діюча редакція Земельного Кодексу України
Стаття 130. Покупці земель сільськогосподарського призначення
….
2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування.
3. Відсутня.
2.
Зміни, які пропонуються проектом закону №2178-10
Стаття 130. Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
….
2. Частина визначає обмеження права власності щодо площ сільськогосподарських земель.
3. Частина 3 (доповнення) визначає переважне право орендаря на купівлю земель, які він орендує у разі їх продажу.
3.
Зміни, які пропонуються проектом закону №2194
….
2. Частина 3 визначає переважне право орендаря на купівлю земель, які він орендує у разі їх продажу.
3. Земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, внесення до складеного капіталу чи шляхом звернення стягнення на них.
Земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини та які перебувають в оренді:
можуть бути відчужені за договором дарування лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька);
без згоди орендаря бути обміняні лише на земельні ділянки, розташовані у тому ж масиві земель сільськогосподарського призначення;
не можуть бути внесені без згоди орендаря внесені до статутного капіталу.
4.
Пропозиції і поправки Головіна
Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.
Громадяни України не мають права бути набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення.
У разі відсутності у власності громадянина України земельної ділянки сільськогосподарського призначення внаслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
3. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад.
Виходячи з цього, єдина можливість запобігти негативам від таких запропонованих Сдугами законодавчих змін є внесення національно-орієнтованих пропозицій і поправок до законопроекту №2194.
Пропоноване мною подання для внесення пропозицій і поправок:
Голові Комітету
Верховної ради України
з Комітет з питань аграрної та земельної політики
Сольському М. Т.
Щодо проекту закону № 2194 від 01.10.2019 р.
Шановний Микола Тарасович!
Нами було проведено детальний аналіз проекту Закону України “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” 2194 від 01.10.2019 р., який було прийнято в першому читанні 14.11.2019 р. із скороченою процедурою розгляду.
Маємо зазначити, що прийнятий вищезазначений Проект Закону не відповідає нормам Конституції України, зокрема статтям 13 та 14.
Проектом Закону не відповідає віковому запиту українців самостійно господарювати на власній землі. Державні землі потрібні країні не для того, щоб бути проданими в угоду і збагаченню невігласів, які вирішили, що земля це товар. Українська земля потребує ефективного власника з числа українських громадян, Україна потребує нової якості державного управління, як в користування державною землею, так в організації ефективних національно-орієнтованих земельних відносин.
Керуючись вищезазначеним, надаємо пропозиції і поправки для врахування у другому читанні проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” №2194 від 01.10.2019 року.
1. Частини 1-13 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.
2. Частину 17 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.
3. Внести поправки до частини 18 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції:
“18) статтю 81 викласти у такій редакції: “Стаття 81. Право власності на землю громадян
1. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
2. Іноземці та особи без громадянства не можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення.
4. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
4. Внести поправки до частини 1 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції:
“19) статтю 82 викласти у такій редакції:
“Стаття 82 Право власності на землю юридичних осіб
1. Юридичні особи (засновані виключно громадянами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;
в) прийняття спадщини;
г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
4. Землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.
5. Частину 20 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.
6. Внести поправки до частини 21 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши в такій редакції:
“21) частину другу статті 93 викласти в такій редакціїї:
“Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам України та юридичним особам України, заснованим виключно громадянами України.”
7. Частину 22 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити
8. Частину 25 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити
9. Частину 26 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити
10. Внести поправки до частини 29 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції:
“29) Статтю 130 викласти в такій редакції:
“Стаття 130. Набувачі права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення
1. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
а) громадяни України;
б) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України
2. Громадяни України мають право бути набувачем тільки однієї земельну ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 10 гектар, що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.
Громадяни України не мають права бути набувачами земель понад граничні обсяги права власності на землі сільськогосподарського призначення.
У разі відсутності у власності громадянина України земельної ділянки сільськогосподарського призначення в наслідок її відчуження, громадянин України має право знову бути набувачем однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
3. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної територіальної громади, в адміністративних межах якої відчужується земельна ділянка, а також відповідні органи місцевого самоврядування.
4. Територіальні громади мають право набувати земельні ділянки тільки на території відповідних територіальних громад.”.
11. Внести поправки до частини 30 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції:
“30) статтю 131 викласти в такій редакції:
Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки
1. Набуття земельних ділянок відбувається на підставі договорів купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод, а також на підставі рішень суду, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України та на інших підставах, передбачених законом.”.
12. Частину 34 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.
13. Частину 35 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити
14. Внести поправки до частини 38 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виклавши її в такій редакції:
“38) статтю 145 викласти в такій редакції:
“Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, а також у випадку порушення вимог щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи.
1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.
3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, примусово відчужуються за рішенням суду на земельних торгах. Позов про примусове відчуження земельної ділянки подається до суду Антимонопольним комітетом України.
4. Земельна ділянка щодо якої судом прийнято рішення про її примусове відчуження продається на земельних торгах. Кошти отримані від її продажу сплачуються попередньому власнику земельної ділянки за вирахуванням витрат, пов’язаних з проведенням земельних торгів.”
15. Частини 39-55 статті 1 розділу І проекту Закону №2194 від 01.10.2019 р. виключити.
Читайте: Земельні поправки Головіна до законопроекту №2178-10: земля українцям
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
Рівно місяць тому президент Володимир Зеленський видав Київщині вже другого за свою каденцію губернатора. Служити регіону тимчасово доручили Олексію Чернишову, персонажу з бізнесу і досі, незважаючи на певні комунікаційні потенції, мало зрозумілому для патріархальної і патерналістичної столичної області.
Одразу скажу, що місяць – це дуже маленький термін для будь-якого, тим паче ґрунтовного, аналізу діяльності голови КОДА. Реально нема що аналізувати. Наприклад, кадри: є голова апарату з повноваженнями призначати радників і фінансовим підписом, є звільнення одного старого заступника, є заява про те, що робота над гуртуванням команди триває, і в команді ми можемо побачити як людей з державним досвідом, так і людей з бізнесу. Ото й усе.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Крім цього, є кілька публічних виїздів, Telegram-канал КОДА, трошки відмінених рішень попередників, включно із піраним розпорядженням Бно-Айріяна про звітування чиновників стосовно допорогових закупівель. Ну і, звичайно, інтерв’ю виданню Glavcom, з якого можна натягати низочку заяв, що їх можна вважати програмними.
Значна частина цих заяв стосується співжиття з головним колегіальним органом Київщини.
По-перше, голова передумав купувати машини, які не без скандалу хотів придбати в КОДА попередник. По-друге, голова буде змушувати раду відкочувати назад своє тарифне рішення. По-третє, і це основна поки що політична заява, голова КОР Микола Стариченко може видихнути спокійно, бо Чернишов артикулює, що звільняти його не збирається.
Між тим, саме взаємини Чернишов-Стариченко і рада-адміністрація стали основним хітом серед пліткарів в КОДА і КОР цього осіннього, першого місяця каденції.
Поговоримо про це детальніше.
Головна плітка, якщо коротенько, така: тільки-но губернатор приступив до роботи, як голова ради запропонував йому дружити. Аби дружба була моцною і справжньою, губернаторові запропонували укласти певну угоду про ненапад з облрадою. Документ, який одні називали “меморандум”, а інші просто “папірцем” давали на підпис депутатам, котрі б згодилися увійти в таємну провладну більшість. Збирав підписи, за плітками, сам голова ради. Комусь давав підписати в кабінеті, комусь за його межами. Що при цьому пропонував і казав, джерела KV в облраді, звичайно, розповіли, але щоб не палити джерела, акцентую, що для кожного підписанта було знайдено свою мотивацію. При цьому історія подавалася як проект, цілком узгоджений з виконавчою гілкою.До речі, джерела KV в адміністрації також підтверджували, що процесс підписання йде і в ОДА про нього в курсі.
Проте історія була б зовсім нецікавою, якби не запопадливі язикаті хвеськи в регіональному політикумі. В один чудовий ранок в будівлі на пл. Лесі Українки, 1, почали точити переможні ляси, мовляв, губер злякався всесильної ради і готовий дружити. Чого він злякався — чи-то позбавлення делегованих повноважень, чи-то провалу голосування якихось програм — не поточнювалось. Натомість “давався зуб” і “билося в груди”.
Точку в усій цій історії поставив офіційний коментар КОДА журналістові KV:
“ПОЗИЦІЯ ГОЛОВИ КОДА ОЛЕКСІЯ ЧЕРНИШОВА
Я, як голова Київської обласної державної адміністрації, з перших днів тісно співпрацюю як з головою Київської облради, так і з його заступниками та депутатами. Ми можемо обговорювати будь-які питання, які стосуються Київської області. В нас є конструктивний діалог та порозуміння в усіх важливих питаннях. Тому особисто в мене не було жодної потреби в будь-яких меморандумах”.
З цього коментаря можна зробити щонайменше три висновки.
Перший. Якщо “Меморандум” був, то він є чистою ініціативою Миколи Стариченка, якого не просили і не уповноважували збирати якісь підписи.
Другий. "Меморандум" таки був, але укладати публічні пакти із радою для КОДА політично недоцільно і навіть шкідливо, через натяки про слабкість.
Третій. Пліткарі в КОДА і КОР знудилися і потроху дуріють.
То ж, як бачимо, перший місяць голова КОДА провів хоча й не дуже продуктивно, але цікаво. Ну, а хлібосольна Київщина зустріла чергового тимчасового очільника регіону як годиться: радо, бадьоро і з готовністю завертіти в пруткому танку.
Ігор Дармостук, шеф-редактор КиевВластиКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 20:42:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 20:42:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 20:42:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.3029
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"зеленський"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 20:42:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"зеленський"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1520, 10
0.0022
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('88692', '87945', '87554', '87399', '87007', '86882', '86828', '86479', '85240', '85238')
0.3036
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-27 20:42:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"зеленський"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)