Київ знову випередив область за показниками смертності наприкінці року. Тим часом ресурси столичних кладовищ давно вичерпані. Сьогодні відкритими для киян залишаються лише два цвинтарі області, у передмісті землю виділяють лише для “своїх”. Рятувати ситуацію столична влада планує через створення електронного реєстру вільних місць для поховань. Натомість Київщина у пошуках землі для мертвих вже дійшла до Кабміну і почала потроху вводити заборону на поховання киян.
Сумна статистика
Як стало відомо KV, за даними Головного управління статистики у Київській області, за січень-листопад на Київщині померло 26 164 людей, при цьому кількість народжених склала 13 211 осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільша кількість померлих зареєстрована у Києво-Святошинському районі – 2 418 осіб.
Майже удвічі менше смертей було у Вишгородському (1073 осіб), Броварському (1062 осіб), Білоцерківському (1024 осіб), Васильківському (1009 осіб) районах.
За статистикою, трохи менше тисячі померлих у Бородянському (901 особа), Бориспільському (830 осіб), Макарівському (832 особи) районах. Близько 600 осіб померло у Баришівському, Богуславському, Іванківському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському, Яготинському районах.
Менша кількість смертей у Рокитнянському (494 особи), Ставищенському (392 особи), Згурівському (342 особи), Володарському (316 осіб) районах і найменша по області у Іванківському районі – 110 осіб.
Серед міст обласного значення найбільше померлих у Білій Церкві – 1998 осіб, Броварах – 1222 особи, Ірпінському регіоні – 1090 осіб. Майже 700 померлих у Борисполі та Фастові. Більше півтисячі – у Василькові.
Місто Буча втратило 481 жителя, Переяслав – 408, Обухів – 364, Березань – 214, Славутич – 197, Ржищів – 127.
Варто відмітити, що за даними Головного управління статистики у м.Києві, за січень-листопад минулого року в столиці померло більше жителів, ніж у області – 30 288 осіб.
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, у Києві не залишилось відкритих кладовищ.
Із існуючих 28 кладовищ, три закриті. Для підпоховання відкрито 23 кладовища на території міста.
І лише два кладовища відкриті для киян – Південне та Північне, – знаходяться на території Київської області у Києво-Святошинському та Броварському районах.
Переповнено
Як вдалося з'ясувати KV, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати.
Намагаються вирішити ситуацію як у Київській міській раді, так і у населених пунктах області.
Так, за даними депутата Київради Людмили Костенко, у столиці планують створити єдиний реєстр кладовищ, де має міститись інформація про плани кладовищ, а саме: сектори, ряди і місця поховання. Таким для киян обіцяють спростити пошук вільних місць для поховань, а значить, скоротити процедуру у часі.
Тим часом, за словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси.
“Цим питанням займаються органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані кладовища. Проводити будь-які екологічні заходи там неможливо з релігійної точки зору. Та найбільше забруднюють екологію штучні квіти. Величезну кількість викидають на кладовищах”, – говорить вона.
Голови місцевого самоврядування у коментарі KV розповіли, що у цьому році питання розширення територій кладовищ дійшло до Кабінету Міністрів.
Також у боротьбі за місця подекуди голови місцевих рад змушені не давати дозволи на поховання померлих, що були зареєстровані у столиці, оскільки збільшення меж цвинтарів – процедура тривала, а території вже майже вичерпано.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
У місті Боярка не вистачає кладовищ. Одне із достатньо нових на 10 га вже вичерпало свій ресурс. Залишився максимум рік, щоб мати можливість хоронити там боярчан. До кладовища прилягає ліс і від лісовиків ми вже отримали дозвіл, щоб 10 га цієї території ввести до міського кладовища. Зараз процесс на останній стадії вирішення. Залишилося, щоб КОДА подала до Кабміну наш пакет документів. А Кабмін вже має дати розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою під кладовище, яке додасть нам впевненості ще на 15-20 років. Зараз намагаємося зрушити це питання, бо іншого виходу із ситуації не маємо. Є ще два кладовища, але вони вже закриті. На одному із них залишилися лише заброньовані місця для поховань.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
На території міста розміщено багато цвинтарів, але діюче залишилося лише одне. Ресурси цього цвинтаря поступово вичерпуються. І в перспективі цю проблему потрібно буде вирішувати, розширюючи його межі. На даний момент це питання ще вивчається. Для цих потреб земельні ділянки є, але вони допоможуть вирішити ситуацію лише на певний період, приблизно на три роки. На старих кладовищах можливе захоронення, але лише там, де раніше була зарезервована територія. Поки що ситуація все ж стабільна.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
У рамках об'єднаної територіальної громади на території усіх населених пунктів є 8 кладовищ. У місті три кладовища, два із них закриті, там можливе лише підзахоронення. Велике центральне кладовище ще діюче. Для жителів громади це питання поки не стоїть гостро. Але на перспективу для громади це є актуальним. Наприклад, Ворзельська селищна рада, яка йде в об'єднання, має велику проблему. Кладовище за межами населеного пункту потребує розширення. Тут вже ми будемо зобов'язані викупати території приватної власності, які розташовані поряд із кладовищем. Така само процедура має бути і по іншим населеним пунктам об'єднаної громади, будемо викупати землі.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
У місті є два кладовища – одне закрите, друге – діюче. Але і воно майже вичерпало свої ресурси, ми вже підготували проект його розширення. Отримали нотаріальну згоду від лісопаркового господарства і направили до Кабінету Міністрів на погодження, щоб відвели ще 10 га землі. Поки все не так погано. Також у генеральному плані передбачено ще одне велике кладовище, контактуємо із Київською міською адміністрацією, щоб реалізувати спільний проєкт, оскільки у столиці є велика проблема. Згідно із законодавством ми не можемо обмежувати поховання, тому декілька разів на місяць приїздять ховати людей із найближчих районів Києва.
Голова Калинівської об’єднаної громади Броварського району Вадим Булкот:
Складно відразу відповісти на це питання, оскільки громада створена нещодавно і я не встиг вивчити ситуацію по всім селам. Якщо говорити про Калинівську селищну раду, то ресурси цвинтарів майже вичерпані. Небагато місць залишилось у Калинівці, територія для розширення меж теж невелика. Трохи місць є у селі Квітневе. У селах Скибин та Перемога цвинтарі майже переповнені. Усі землі там роздані. Через декілька років проблема буде дуже гострою.
Кияни звертаються не дуже часто, але для них є обмеження. Даємо дозвіл на поховання тільки місцевих.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олексій Кодебський:
Ця проблема актуальна не тільки для нашого населеного пункту, але й для багатьох інших. Земля не гумова, а місця закінчуються. Років 4-5 тому ми відвели через радгосп “Пуще-Водиця” 5 гектарів під кладовище. Працюємо над тим, щоб зробити спеціально відведене місце під поховання урн після кремації. Старе кладовище закрите, там лише підзахоронення. Намагаємось робити деякі обмеження на поховання людей із Києва. Якби дозволяли усім, вже б давно місць не було. Кожного тижня звертається по 5 чоловік. Але можемо робити вийнятки, якщо людина проживала на нашій територій, але була зареєстована у Києві.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олесь Кудрик:
Центральне кладовище вже давно закрите, там заборонені поховання. Є ще одне, нове кладовище, там поки вистачає місць для наших людей, аби довше жили. Тому найближчим часом не має виникнути проблем. Є також території, які можна буде виділити згодом.
Не дозволяємо ховати із Києва людей. Якби давали дозвіл, уже б все село закопали. Тільки якщо родичі наших жителів завертаються, робимо вийняток.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
На території міста Васильків знаходиться багато кладовищ, а саме – 16. Із загальної кількості обліковане лише одне, решта – ні за ким не закріплені. Тому офіційні поховання відбуваються тільки на одному кладовищі. Кладовище нове і достатньо велике. Тому за додаткові ресурси чи пошук нової ділянки, ще зарано говорити. Нагадаємо, як раніше писала KV, Києву і області скоро не буде де ховати померлих. Практично всі кладовища переповнені, а заходи щодо їх розширення владою регіону проводяться вкрай мляво. У той же час, столиця в рамках програми, покликаної вирішити проблему з похованнями, планує прибрати до рук території області та розширити площі міських цвинтарів. Хто і як буде регулювати ритуальні переділи не ясно. Єдине комунальне підприємство, на яке покладався контроль за станом кладовищ Київщини, саме "пішло на спочинок" через відсутність фінансування.
Читайте: Ограждение Байкового кладбища в Киеве планируют разобрать и заменить клинкерной плиткойКиевVласть
Гостомель намагається вирватися з обіймів Ірпеня і жити самостійно. Із цією метою, зокрема, голова Гостомельської селищної ради подав до Київської обласної ради документ, яким затверджуються межі населеного пункту. Які ці межі, що до них входить та чи розширилася або зменшилася площа Гостомеля — широкому загалу невідомо. Адже пояснювальну частину документа ніхто з обласних та місцевих депутатів не бачив і вона ніде не опублікована. До того ж сам голова і керівництво облради вирішило тримати глуху оборону навколо цього питання, туманно заявляючи, що затвердили існуючі межі. Останній раз про існуючі межі Гостомеля дані оприлюднювалися ще у 2017 році, під час затвердження генерального плану селища. В минулому році межі селища таємничо затверджувала КОДА. Що погодили селищу в 2019 також таємниця. Єдине – ірпінські активісти тоді переконували, що селище не ввело в свій склад Біличанський ліс.
Про це KV стало відомо за результатами засідання чергової тридцять другої сесії Київської обласної ради 19 грудня 2019 року.
Зокрема, на засіданні був прийнятий (52 голоси “за”, 1 “утримався”) проект рішення “Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області”.
Одне але: знайти пояснювальну частину документу неможливо, а запит на ім’я заступника голови Київоблради Тетяни Семенової (відповідальна за виконання даного рішення) не дав результату.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Гостомель у цифрах
Згідно генплану, який розглядали у 2015 році, площа населеного пункту Гостомель складає 1565 гектарів. З них майже 30% – 446 гектарів – переважно садибна забудова. На початок 2015 року вона становила близько 14 з половиною тисячі людей. На майбутнє було зроблено розрахунок перспективного зростання населення Гостомеля до 38 500 чоловік.
За Генеральним планом 2015 року було заплановано 280 гектарів перспективної житлової площі. З них під середньоповерхову забудову 27 гектарів. Під багатоповерхову (10 поверхів) 20 гектарів. Це винятково нові території під багатоквартирне будівництво. На нього вже є охочі інвестори. Під садибну забудову відведено 230 гектарів, з яких 145 га – вже на той момент відведені у власність, але ще не освоєні земельні ділянки.
У Гостомелі функціонує чимало промислових підприємств а також комунально-складських територій. Загалом на них працює 4700 чоловік. Ще планувалося під промислове освоєння у першу чергу 80 гектарів та близько 300 гектарів на резерв.
Генеральним планом пропонується розвиток комунальної зони (території для нових пожежних депо, сім пожежних машино-місць; кладовище в центральній частині селища пропонується закрити, натомість пропонується розширення до шести гектарів іншого кладовища неподалік аеродрому, яке зараз займає площу 3 гектари); транспортні питання (кільцева об’їзна дорога, ділянка якої від Мощуна до Ворзеля проходитиме через північну околицю Гостомеля, а також через село Озера, яке ввійде до складу об’єднаної громади; прокладання об’їзної дороги в межах Гостомеля, а також планувалося два мостові сполучення через річку Ірпінь між Гостомелем та Горенкою; запроектована Гостомельська автостанція – попередньо в районі старого кладовища).
У 2017 році з великим скандалом було прийнято новий Генплан. Згідно з основними його показниками, населення тут буде збільшено з 17 тис. до 35,9 тис. осіб. Територія селища буде розширена до 3 845 га, що вдвічі більше сьогоднішніх показників. Цікаво, що земель для особистого сільського господарства не залишиться зовсім.
Як писали ірпінські сайти, скандал на сесії місцевої ради виник через те, що у плані вбачили спробу віддати більше 100 га під забудову. За повідомленням “Громади Приірпіння”, “під час голосування виникли сутички місцевих активістів та АТОвців з тітушками, яких на свій захист привела влада”.
“У селищі планується велика кількість багатоповерхової забудови, наша інфраструктура не розрахована на таку кількість висоток. Садочки переповнені, на Кимерці Прилипко надумав будувати очисні споруди. 15 га с/г земель, які належать родині Прилипка, він переводить під житлову багатоповерхову забудову. АТОвцям, які повернули селищу 4 га землі, тих, що видали в обхід сесії через держгеокадастр, Прилипко обіцяв ділянки. Зараз вже стало зрозуміло, що там будуть висотки. У Генплані вони намалювали об’їздну дорогу з Гостомеля, яка виїжджає перед мостом. Така дорога нічого не вирішить”, – розповідав “Громаді Приірпіння” у 2017 році голова спілки АТОвців селища Гостомель Олексій Табачук.
Читайте: На пути к шанхаям. Совет Гостомеля утвердил новый спорный генплан
Суть
Новини про те, що Гостомель має намір вийти зі складу Ірпінської міської ради та започаткувати Гостомельську об’єднану територіальну громаду знову почали ширитися у вересні 2019 року.
Як повідомляла KV, голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко заявляв, що полишає склад виконкому Ірпінської міської ради. Він звинуватив владу Ірпеня в ігноруванні проблем селища при освоєнні його бюджету і висловив упевненість у швидкому завершенні утворення Гостомельської ОТГ.
Більш того, за день до свого звільнення Прилипко звертався до Верховної Ради із вимогою відокремитися від Ірпеня. Підставою для такого рішення за його словами послужило те, що, незалежно від кількості зароблених коштів селищною радою, на розвиток громади місто виділяє всього 5,5-6%.
Якщо повернутися у часі, то про подібні плани влади селища Гостомель чутно ще з 2015 року. Саме тоді прийнято рішення про створення громади селища Гостомель та сіл Горенка, Мощун Києво-Святошинського району та села Озера Бородянського району. Тоді потенційна Гостомельська ОТГ отримала позитивний висновок від Київської ОДА і була готова йти на вибори. Однак, в Центрвиборчкомі стверджували, що така громада може бути створена за умови, якщо Гостомель вийде з підпорядкування міста Ірпінь і буде включений в межі Києво-Святошинського району.
У грудні 2016 року ВРУ зареєструвала законопроект №5497. У законопроекті чітко встановлюються межі Ірпеня, Гостомель виводиться з його підпорядкування і разом із селом Озера підпорядковується Києво-Святошинському району. Комітет з питань державного будівництва при ВРУ направив в кожну райдержадміністрацію звернення з проханням розглянути проект та висловити свою позицію. Гостомель підтримав цей законопроект, як і Києво-Святошинський район, адже до них приєднуються багаті території. Заважає лише Ірпінь, який, на відміну від інших населених пунктів, не дає Гостомелю такої згоди.
У січні 2018 року на сесії Гостомельської селищної ради було проголосовано рішення про звернення до сусідніх сіл і селищ про об'єднання в Гостомельську ОТГ. Гостомель, проголосувавши рішення, надав пакет документів до Київської обласної держадміністрації. КОДА, після перевірки фінансової перспективи Гостомельської ОТГ, подала документи до Кабінету Міністрів. Місцеві бачили в цьому майбутнє, адже, за їхніми словами, можливості громади після об'єднання можуть становити від 200 до 400 млн. гривень податкових надходжень до місцевого бюджету, який буде спрямований на розвиток і поліпшення інфраструктури.
У березні 2019 року тодішній губернатор Київщини Олександр Терещук підписав усі відповідні розпорядження щодо створення Гостомельської ОТГ і весь пакет документів вже знаходився в ЦВК, який повинен був призначити дату виборів, але питання зависло у повітрі.
Думки
Як зазначив голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко, затвердження меж Гостомеля — перший крок до утворення ОТГ.
“Я особисто подавав цей проект, область його прийняла, три роки ми за це боролися. Ми вже затвердили Генплан, тепер — межі. Аби вийти зі складу ІМР (Ірпінської міської ради — прим. KV), ми подали законопроект №2552 від 6 грудня 2019 року, Верховна Рада має проголосувати за нього. Тому що ми не згодні з позицією Ірпеня, який оббирає нас. Прийняті на сесії облради межі Гостомелю — це перший крок до того, щоб здійснити план з виходу з підпорядкування Ірпеня і перейти до Києво-Святошинського району. А далі — восени на вибори до об’єднаних громад”.
Депутат обласної ради (фракція ВО “Свобода”) Ігор Домбровський висловив сумнів стосовно того, чи має затвердження/зміна меж населеного пункту стосунок до “мрії про ОТГ” — хоча б тому, що проект рішення депутати отримали за годину до початку засідання облради.
“Я запитав у гостомельських активістів, вони сказали, що будь-які межі, що затверджуються, потрібно підтримати. Але нам проект цього рішення не роздали в пакеті документів на сесію завчасно, на комісію проект зайшов в день сесії, за годину до початку, і я не можу сказати, що саме там мається на увазі. Можливо, це суто питання технічне — включити до меж селища будинки, що знаходяться на віддаленні, абощо. А стосовно самої ідеї відділення Гостомеля від Ірпеня, то мені, як представнику останнього, сумно, але я це рішення розумію.
Річ не в Ірпені, що він поганий — погана влада у місті. Ірпінь втрачає потенційно потужне селище, Гостомель мені завжди здавався дуже цікавим у плані перспектив. Там аеропорт, склозавод — потужні підприємства, цінні, бюджетоутворюючі, такі, які можна розвивати, зокрема аеропорт. Я казав про це ще 15 років тому. Але місцева влада зацікавлена лише у забудові міста, а це — швидкі гроші, довготривалі перспективи вони не розглядають. Я поважаю позицію гостомельців, і підтримав її. Просто сумно, що Буча, Ворзель, тепер от Гостомель відходять від Ірпеня, нам би добре було разом”.
Радник ірпінського міського голови Максим Плешко відзначив, що документа не бачили навіть місцеві депутати, а тому зрозуміти, що саме було затверджено, ніхто не може:
“Гостомельський голова Юрій Прилипко і секретар міської ради Олена Кислиця всім розповідають, яка перемога, що рішення затверджено, але ніхто не бачив площ, цифр, нікому нічого невідомо ані тут, ані в облраді. Історія каламутна і не всім зрозуміла. Доповнення ніде не опубліковані і ніхто з тих, з ким я спілкувався, інформацією не володіє“.
Читайте:
Гостомель просит Верховную Раду вывести поселок из подчинения Ирпеню
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Фото: 04597
КиевVласть
Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Студениківської об'єднаної громади Марією Лях.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Марія Лях: Більше півтора року тривав процес об'єднання. Довго визначались, де буде розташований центр. Майже кожне село хотіло – Переяславське, Соснова. Але у нас була найвигідніша логістика, опорний навчальний заклад, амбулаторія, пожежна служба та інша необхідна інфраструктура.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Створити громаду – це був єдиний спосіб наблизити владу до людей. На районному рівні, маючи 34 депутати, було важко справедливо розподіляти кошти по селахп. І це було великою проблемою. Через те, що наші села наповнювали районний бюджет, місцева влада усіляко намагалась не допустити створення громади. Але півтора роки боротьби нас згуртували. Пройшовши перший етап, район почав впливати на область, тому нам не видавали позитивний висновок. Ми постійно туди їздили, нам давали такі дурні зауваження – то кома не там стоїть, то літера неправильна. Але тоді ми стали ще сильнішою командою, у нас не опускались руки. І вже у 2017 році ми отримали цей висновок, після чого пішли на вибори.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для сіл?
Марія Лях: Перш ніж йти на вибори, у нас була злагоджена робота всередині ініціативної групи. Кожен співробітник сільрад знав, що його чекає після об'єднання. Усім, хто мав бажання, зберегли роботу. Після офіційного створення вирішували технічні питання. Ми просили район, щоб освітня галузь до кінця навчального року залишилась на їхньому балансі. Але вони робили все, щоб нам було важко – спеціально не проводили сесії, не виділяли коштів на зарплати. Тоді ми вже мали освітню субвенцію і, попередивши правоохоронні органи, ми пішли на порушення закону – виділили кошти вчителям на зарплату за січень. Було складно, але нам вдалось і ми навіть встигли забрати на свій баланс освітні заклади.
Також першочергово ми затвердили бюджет, статут громади. Почали створювати комунальне підприємство. Усе робили з нуля і процеси йшли паралельно. Крім того, ми віддавали субвенцію у район на медицину, а повертали нам на амбулаторію – копійки. Там нічого не покращувалось, рівень зарплат залишався на тому ж рівні. У нас 49% населення ОТГ – пенсіонери, тому ми із депутатами прийняли рішення, що нам потрібне власне медичне забезпечення первинної ланки. Із великими зусиллями ми створили комунальне підприємство, отримали ліцензію, переконали лікарів і сьогодні у громаді працює первинка, по ній підписано договір із Національною службою здоров’я України.
KV: Чи знаходите спільну мову із депутатами? Яка ситуація у сільраді?
Марія Лях: Коли ми зібрались на першу сесію, у нас було 6 депутатів ніби-то в опозиції, дехто з них навіть не голосував за бюджет. У кінці 2018 року у нас залишився один – наполовину опозиціонер. На початку роботи депкорпус хотів створювати групи, але я пояснила – це вам не Верховна Рада, тут як найшвидше ми згуртуємось, тим скоріше жителі побачать результат. Ця історія не про політику. Наше завдання – надання якісних послуг.
KV: Села не скаржаться, що центр їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Марія Лях: Кожен староста розуміє, що він хазяїн у своєму селі і відповідає за все, що там відбувається. Я – лише координатор, зі мною потрібно погоджувати, бо я все підписую. Та коли ми мали перше перевиконання, то деякі депутати кричали – ділити по кількості населення на кожне село. І дійшли згоди – так не буде, у нас є список першочергових проблем, які потрібно вирішувати зараз і це не обговорюється. Більше таких питань не виникало.
За підсумками року, по закону, як голова ОТГ, я мала звітуватись у своїй роботі. Ми вирішили так – спочатку старости, потім депутати, а потім – голова. Деякі депутати перелякались, бо не мали про що говорити. І для них це стало стимулом для подальшої роботи. Бо частина депутатів зайшли в раду, не знаючи для чого. Я у будь-яку хвилину можу відзвітувати по будь-якому питанню. І підводити себе нікому не дозволю.
KV: Які показники бюджету маєте наразі?
Марія Лях: Бюджет громади зріс більш, ніж в 10 разів. Із 5 млн гривень маємо 53 млн. Зростання відбулось за рахунок ПДФО.
KV: Яку частину бюджету становлять податки із “Ниви Переяславщини”?
Марія Лях: Підприємство формує 65% надходжень до бюджету.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Марія Лях: У селі Сомкова Долина наразі є інвестори із Китаю. Вони придбали корпоративні права на будівлю, звідки нещодавно пішов місцевий підприємець, бо тепер громада рахує кожну копійку і депутати вже не ті, з якими можна “домовитись”. Ми йдемо назустріч тільки тим інвесторам, які готові створювати робочі місця і реєструватись саме у громаді.
Розбудовується нафтобаза БРСМ, компанія зареєстрована у Бориспільському районі. Вони обіцяли перереєструватись, але так цього і не зробили. Тому з них депутати вимагають оплату пайової участі у повному обсязі.
Майже 10 га ми віддали приватному підприємцю під сонячні батареї. Але коли він почав виготовляти документи, виявилось, що у Держгеокадастрі ця земля у колективній власності сільськогосподарського підприємства, якого вже давно не існує, але у реєстрі воно є. Також вирішуємо це питання.
Я вважаю, що прикладом добросовісного і правильного інвестора є “Нива Переяславщини”. У них немає зарплати в конвертах, вона постійно зростає, що додає нам до бюджету. Є також гарне підприємство, яке займається вирощуванням норок, “Пелском”, фермерське господарство “Світ ланів”, приватне підприємство “Соснова”.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до ОТГ?
Марія Лях: Ми об’їздили усі найближчі сільради із пропозиціями – Хмільовик, Семенівка, Пристроми, Вовчків, Гланишів, Велика Каратуль, Помоклі, Строкова, Денисів… Одиниці із них готові приймати якесь рішення. Наприклад, Присторми готові доєднатись, але вони межують з нами тільки через Вовчків, який категорично проти. Семенівка також не проти увійти в ОТГ, але там є конфлікти між депутатами.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Марія Лях: У 2018 році ми отримали 2 млн 183 тис. гривень субвенції. Витратили на приміщення сільради, яке було в аварійному стані. У цьому році отримали ще 2,3 млн, які витратимо на ремонт даху в опорній школі.
KV: Чи є співпраця із областю?
Марія Лях: Так, тепер ми співпрацюємо напряму, а не через район, і проблем не виникає. Є співпраця.
KV: Чому із районом конфліктуєте?
Марія Лях: Ми завжди відкриті до діалогу, але з їхнього боку немає бажання до співпраці.
KV: Чи є проблема із наданням субсидій?
Марія Лях: Наші соціальні працівники дуже постарались, щоб кожна людина, яка отримувала субсидію до створення громади, продовжила її отримувати. І наразі це питання тримаємо на контролі.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Марія Лях: Протягом минулого року ми виготовляли паспорт на сміттєзвалище у Переяславському, тепер воно працює офіційно. Зараз чекаємо, щоб “Нива Переяславщини” допомогла огородити його, бо із Баришівського району, Березані, туди почали возити своє сміття. Поставили відеокамеру, намагаємось контролювати.
По іншим селам громади поки несанкціоновані звалища, але є затверджений графік по вивозу сміття. Складно привчити людей не викидати сміття у яри, але прогрес є. На одному такому смітнику вивезли 2 га сміття і посадили дерева жолудя і горіха.
Штрафи тут не допоможуть – у селі і так складно щось приховати. Коли на суботнику жителі прибирають і бачать чиїсь речі, викинуті просто на дорогу, то тій людині стає соромно і наступний раз вона йде і несе у смітник. До того ж сміття вивозимо безкоштовно.
KV: Транспорте сполучення є по всій громаді?
Марія Лях: Із транспорту у громаді є три шкільні автобуси, які ми можемо використовувати за потреби. Є прохідні рейсові автобуси, але вони не дуже зручні по часу. Наразі не стоїть питання створення комунального автопарку, але до кінця року плануємо придбати одну маршрутку, яка буде курсувати по громаді. Також ми виграли конкурс Міністерства соціальної політики “Соціальне таксі” для перевезення людей із проблемами опорно-рухового апарату.
KV: Маєте плани щодо кар'єрного зростання?
Марія Лях: Аби громада почала потужно розвиватись, потрібно мінімум три роки. Інфраструктура сіл у дуже занедбаному стані. Проблеми є починаючи із води і до енергозбереження, раніше не було коштів на зарплату сільради і освітлення. Ми витратили 3 млн гривень на тверде покриття доріг у 2018 році, а в цьому році 7,5 млн гривень на асфальтне покриття, якого місцеві жителі вже і не чекали. У них не було коштів на огородження кладовища. А тепер ми вже думаємо про бювети із артезіанською водою, облаштування бордюрів. Вже половину із тих трьох років ми пройшли. І ми плануємо ще багато чого тут зробити. На наступну каденцію піду, якщо не встигну втілити задуманого для створення міцного фундаменту ОТГ.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно – ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, – в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, – Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, – в.о. мера Анастасія Попсуй
Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, – Віталій Савенко
Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, – Руслан Майструк
Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, – Микола Фурсенко
Позиції Іванкова щодо будівництва ядерного сховища ніхто не питав, – Олександр Поліщук
Баришівська ОТГ має 22 млн гривень дефіциту бюджету, – Олександр Вареніченко
Фото: KVКиевVласть
Стихійні природні лиха досі не в повній мірі підвладні людині. Вони завдають значних матеріальних збитків державі та громадянам, а найголовніше – це серйозна загроза для життя та здоров’я людей.
10-11 березня урагани завітали і до України. На сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій було завчасно оголошено штормове попередження другого рівня небезпеки – помаранчевий.
Що це означає?
Міжнародні стандарти ділять погодні умови за кольоровою шкалою. Кожному кольору відповідає певна погода і кожен колір позначає рівень небезпеки для людини (зелений, жовтий, помаранчевий і червоний). Помаранчевий рівень небезпеки – це опади у вигляді дощу, снігу, ожеледиці та досить сильні пориви вітру у потужній і тривалій формі. Вони можуть викликати пошкодження різного роду комунікацій і падіння дерев. При помаранчевій позначці бажано знаходитися в будинку і нікуди не виходити, оскільки здоров’ю може загрожувати небезпека.
Ураган – вітер руйнівної сили і значної тривалості (швидкість вітру від 30 м/с і вище).
Негода завдала значних збитків та шкоди по всій країні. Наприклад, у місті Хмільник суха тополя впала на голову 29-річній жінці. Врятувати потерпілу, на жаль, не вдалось. А у Вінниці дерево вбило 11-річну дівчинку, яка разом із мамою та молодшою сестрою йшла повз зупинку громадського транспорту. У Києві на вулиці Лисенка, 1, з 6-поверхового житлового будинку біля метро “Золоті ворота” вітром знесло дах. На момент падіння даху на вулиці не було перехожих, постраждали лише три автомобілі: у Skoda розбилось бокове скло, у Mitsubishi дах пробив заднє скло, а в Acura поцарапався бампер. Крім того, дах обірвав дроти.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У самій Одесі на дитячому майданчику дерево впало на тата з двома дітьми. Малечу, на щастя, не ушкодило тільки тому, що чоловік накрив їх собою. Сам тато наразі в лікарні з кількома переломами. Також в Одесі сильним вітром зривало рекламні білборди.
У Чернівецькій області поблизу пункту пропуску “Порубне” потужним вітром обірвало проводи високовольтної лінії, які впали на проїжджу частину. Через це рух на ділянці міжнародної траси заблоковано. Об'їхати ділянку дороги на кордоні з Румунією наразі неможливо.
У Миколаєві дерево впало на маршрутне таксі, в якому перебувало 15 людей. З травмами різного ступеню двох неповнолітніх дітей та дорослого чоловіка госпіталізовано.
Стихія може спіткати людину в будь-який час і в будь-якому місці. Щонайменше, потрібно знати, як вести себе у випадку буревію:
- щільно закрийте всі вікна, а предмети, які можуть випасти, приберіть із відкритих лоджій та балконів;
- тримайтесь подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі та дерев;
- у разі сильного вітру ховайтесь у найближчому приміщенні або природному укритті;
- не залишайте дітей без нагляду на вулиці;
- не паркуйте транспорт поряд із великими деревами.
При падінні дерев чи гілок, травмуванні людей тощо негайно інформуйте Службу порятунку за номером 101.
Непоодинокі випадки, коли на автомобілі падають дерева, покрівлі чи рекламні щити. У таких ситуаціях слід негайно зателефонувати в поліцію та повідомити про цей факт – це Крок1.
Важливо пам’ятати, що у разі, якщо дерево впало на автомобіль, який рухався, то це кваліфікуватиметься, як Дорожньо-транспортна пригода (ДТП), відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Зауважте, що якщо було офіційне попередження про шторм та припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок негоди, відшкодувань від органів місцевого самоврядування не варто очікувати.
В будь-якому випадку подію треба зафіксувати. Якщо ж дерево впало на припаркований автомобіль, необхідно також викликати поліцію. Працівники поліції складають протокол та акт огляду, де зазначено:
- опис пошкоджень;
- кількість прихованих пошкоджень;
- фото-/відеопідтвердження.
Зауважте, що ДТП – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки. У такому випадку працівники поліції мають право скласти ряд документів:
- протокол про адміністративне правопорушення;
- акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі;
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- схему місця ДТП.
Як правило, при падінні дерева на автомобіль під час руху складається протокол за статтею 140 КУпАП –Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Протокол складається відносно посадової особи, яка відповідає за утримання вищевказаного зеленого насадження.
Після цього даний протокол направляється до суду, який вирішує, чи притягнути цю особу до відповідальності. За наслідками розгляду протоколу суд виносить постанову.
Навіть якщо посадова особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, це не означає, що Ви не зможете вимагати та отримати матеріальне відшкодування. Ви все одно маєте право на отримання компенсації, якщо доведете, що підприємство, яке зобов’язане утримувати зелені насадження, неналежним чином виконувало свої обов’язки.
Крок 2. Після телефонного повідомлення в поліцію потрібно повідомити органи місцевого самоврядування. Якщо у Вашому місті є “гаряча лінія”, то Вам слід зателефонувати туди та повідомити про те, що сталось, і обов’язково занотувати собі номер цього звернення. Також можна зателефонувати до районної адміністрації або сільської ради. “Гаряча лінія” Києва – 1551.
Крок 3. Встановлюємо відповідальну особу. Для того щоб встановити того, хто відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, яке впало, до об’єкта благоустрою. Якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає.
До об’єктів благоустрою населених пунктів належать:
1. Території загального користування:
-парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
- пам’ятки культурної та історичної спадщини;
- майдани, площі, бульвари, проспекти;
- вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
- пляжі;
- кладовища;
- інші території загального користування.
2. Прибудинкові території.
3. Території будівель та споруд інженерного захисту території.
4. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Отже, для встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані падінням дерева збитки, потрібно встановити, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева).
З цією метою слід написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (можна прикласти фото).
Якщо аварійна ситуація сталася з дахом Вашого будинку, то ремонтом повинен займатися управитель або виконавець, з яким було підписано договір про надання житлово-комунальних послуг.
Роботи з поточного ремонту та санітарно-технічного обслуговування дахів належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються відповідно до укладених договорів на управління багатоквартирним будинком (Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150).
Стихія може прийти туди, де раніше не була помічена. Не ігноруйте повідомлення рятувальників, будьте уважні та обережні. Ваше життя та здоров’я залежать від дотримання правил безпеки. Не забувайте їх та навчайте своїх дітей.
Читайте:
Небезпечні маршрутки
Інформація про харчові продукти стала доступнішою
Державна реєстрація смерті
Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення
Сів за кермо напідпитку – плати!
Робота понаднормово: які права мають українці
Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая
Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом
Радники у домашніх конфліктах
Відповідальність батьків за безпеку дитини
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
Києву потрібні нові звалища - це факт. А ще Києву потрібні нові землі під кладовища, мов повітря, потрібні нові території під поля аерації, бо какашчане болото в Бортничах вже ледь справляється, потрібні місця для перехоплюючих паркінгів, відстійників фур. Потрібні наділи для розміщення бек-офісів великих компаній, які б і раді були, аби значна частина персоналу не перлася б у години пік у центр, потрібна нова окружна дорога ... Та біс його знає, скільки всього ще потрібно Києву?
З одного боку - все це правильні та цілком природні потреби, адже столиця, розширюючись повинна ширити і свої інженерно-інфраструктурні об'єкти.
Але з іншого боку, маємо гіркий приклад Львова, який змушений розпихувати своє сміття по всій Україні, і ганебний приклад Москви. Там, взагалі, все сумно. Навесні цього року одразу кілька підмосковних міст влаштували бунти через небажання приймати у себе у дворах столичні звалища. Реальні таки бунти, з перекриттям доріг і народними віче. Вони правда ні до чого не привели, але сам факт симптоматичний.
Передмістя Києва саме приростає житловими масивами дуже активно. Приростає новими мешканцями, громадянським суспільством, самоповагою... І я не здивуюся, якщо жителі Ірпеня або Борисполя рано чи пізно вийдуть на протест, перекриють Варшавку або Харківську трасу з гаслами на кшталт: “Київ - жери своє сміття/своє гівно/свої трупи ... сам!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
І поки ми тут потішємось з ливневок і тихо регочемо з мера-боксера, який все роздав забудовникам, десь за 50 км від центру Києва цілком собі може зріти ненависть до зажратих киян, які самі живуть в смітті і норовлять загидити своїми лайном і нечистотами усе навкруги. Я не хочу в це вірити, але допускаю, що де-небудь в блатному передмісті, жителі будиночка на околиці стихійного або навіть офіційного звалища так думають.
І здавалося б, у муніципальної влади повинен бути багаторічний горизонт планування, повинні бути на підхваті світлі голови, Генплан, в якому передбачено все ... Але кого я обманюю?
Єдина надія, що якось зрушаться процеси справжньою агломерації. Не пост-совкової, коли агломерацією називають агресивне поглинання більшим, більш дрібних, а правильної. З чітким розподілом всіх комунальних і соціально-інфраструктурних вигод між населенням. Адже, якими б банальними і наївними не видавалися мої слова, справжня агломерація - це інфраструктура. Якісна і доступна.
Тут хіпстери закликають всіх купити господарськи сумки, щоб хоч якось внести дрібку глузду в чистоту полів на околицях Києва. Напевно - це крапля в морі, але хід думок мені подобається!
Ігор Дармостук, шеф-редактор КиевВластиKиевVласть
Для организации перевозки пассажиров во время проведения поминальных дней 15, 16, 17, 18 апреля и 9 мая 2018 года КП “Киевпастранс” организует дополнительные специальные автобусные маршруты и увеличивает количество подвижного состава на существующих маршрутах обычного режима движения, которые обеспечивают перевозку пассажиров к городским кладбищам.
Об этом стало известно из сообщения пресс-службы КП “Киевпастранс”.
В сообщении отмечается, что стоимость проезда до городских кладбищ в поминальные дни будет составлять 4 грн.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что организация работы общественного транспорта в поминальные дни 15, 16, 17, 18 апреля и 9 мая 2018 года в Киеве подразумевает дополнительные автобусные маршруты и увеличение количество подвижного состава на существующих маршрутах, а именно:15 апреля 2018 года
Найменування маршруту та кладовища
Планвипуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
Північне кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
Приміське сполучення
№ 258 – станція метро “Лісова” – Північне кладовище
2
128
130
Трамвайні маршрути:
№ 8 – станція метро “Позняки” – станція метро “Лісова”
14
5
19
№ 28 – вул. Милославська – станція метро “Лісова”
14
8
22
№ 29 – зупинка “Червоний хутір” – станція метро “Лісова”
7
7
№ 32 – ДВРЗ – станція метро “Лісова”
2
2
№ 35 – вул. Сабурова – станція метро “Лісова”
11
1
12
Південне кладовище
Автобусні маршрути:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
Приміське сполучення
№ 740 (дод.) – Одеська площа – Південне кладовище
30
30
Тролейбусні маршрути:
№ 11 – Музей архітектури – вул. Маршальська
7
1
8
№ 12 – вул. Смолича – Залізничний вокзал
9
1
10
№ 43 – Кібцентр – Дарницька площа
6
3
9
№ 45 – станція метро “Виставковий центр” – станція метро “Васильківська”
6
1
7
Лісове кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
№ 63 – станція метро “Червоний хутір” – Лісовий масив
6
5
11
№ 77 – вул. Курнатовського – Лісове кладовище
1
19
20
№ 81 – станція метро “Лісова” – Лісовий масив
2
8
10
№ 101 – станція метро “Почайна” (“Петрівка”) – вул. Милославська
6
2
8
№ 121 (дод.) – станція метро “Почайна” (“Петрівка”) – Лісове кладовище
12
12
№ 122 (дод.) – станція метро “Оболонь” – Лісове кладовище
10
10
№ 124 (дод.) – станція метро “Чернігівська” – Лісове кладовище
6
6
№ 125 (дод.) – універсам “Позняки” – Лісове кладовище
6
6
Тролейбусні маршрути:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
№ 25 – просп. Свободи – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
5
1
6
№ 30 – вул. Милославська – Кадетський гай
17
1
18
№ 37 – станція метро “Лісова” – вул. Милославська
9
5
14
№ 37А – станція метро “Лісова” – Поліклініка
4
3
7
Трамвайні маршрути:
№ 5 – вул. Сабурова – “Троєщина -2”
6
6
12
№ 22 – б-р Перова – ЗЗБК
7
4
11
№ 28 – вул. Милославська – станція метро “Лісова”
14
8
22
№ 33 – вул. Сабурова – ДВРЗ
12
12
24
№ 35 – вул. Сабурова – станція метро “Лісова”
9
1
10
Державний історико- меморіальний Лук’янівський заповідник
Тролейбусні маршрути:
№ 16 – вул. Щусєва – Майдан Незалежності
5
2
7
№ 19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича
4
2
6
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
5
5
10
№ 23К – вул. Туполєва – станція метро “Дорогожичі”
6
6
Солом’янське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 69 – станція метро “Палац спорту” – вул. Литвиненко-Вольгемут
5
5
№ 119 – вул. Смолича – Контрактова площа
4
1
5
Тролейбусні маршрути:
№ 3 – Залізничний масив – Палац спорту
7
1
8
№ 8 – вул. Смілянська – площа Льва Толстого
7
7
№ 9 – Аеропорт – площа Льва Толстого
4
4
№ 17 – площа Космонавтів – площа Льва Толстого
4
4
№ 19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича
4
2
6
№ 19-Д – Кадетський гай –вул. Мельникова
2
2
4
№ 40 – вул. Кадетський гай – станція метро “Палац спорту”
11
11
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова
14
2
16
Пуща-Водицьке кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 30 – станція метро “Академмістечко” – санаторій “Лісова поляна”
2
1
3
Трамвайні маршрути:
№ 12 – с. Пуща-Водиця – Контрактова площа
12
3
15
№ 17 –с. Пуща-Водиця – вул. Йорданська
6
6
№ 19 – Контрактова площа – площа Тараса Шевченка
3
3
Корчуватське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 20 – станція метро “Льва Толстого”–Овочева база житлового масиву Корчувате
5
5
Святошинське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 23 – вул. Симиренка – вул. Салютна
4
2
6
№ 56 – станція метро “Виставковий центр” – станція метро “Академмістечко”
5
1
6
Тролейбусні маршрути:
№ 39 – вул. Чорнобильська – просп. Леся Курбаса
2
2
4
Братське та Михайлівське кладовища
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 9 – вул. Булгакова – станція метро “Лук’янівська”
2
2
Трамвайні маршрути:
№ 1 – Михайлівська Борщагівка – вул. Старовокзальна
17
4
21
№ 2 – Михайлівська Борщагівка – вул. Старовокзальна
4
4
Мишоловське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 52 – станція метро “Либідська” – вул. Закарпатська
1
2
3
Чапаєвське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 43 – станція метро “Видубичі” – с. Козин
2
1
3
Пирогівське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 27 – станція метро “Либідська” – с. Пирогів
2
3
5
Совське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 19 – вул. Ізюмська – станція метро “Васильківська”
1
1
№ 19К – вул. Ізюмська – Совське кладовище
4
4
Міське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 14 – станція метро “Нивки” – Лісорозсадник
1
2
3
№ 32 – станція метро “Нивки” – Мінський масив
3
1
4
№ 90 – вул. Григоровича-Барського – Інтернаціональна площа
2
2
4
№ 90К – станція метро “Святошин” – Інтернаціональна площа
3
3
Тролейбусні маршрути:
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
5
5
10
№ 23К – вул. Туполєва – станція метро “Дорогожичі”
6
6
№ 5 – вул. Білицька – площа Льва Толстого
8
8
№ 26 – просп. Свободи – станція метро “Нивки”
7
5
12
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 166 – станція метро “Лук’янівська” – Міське кладовище
6
1
7
Байкове кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 5 – вул. Ізюмська – Центральний залізничний вокзал
1
3
4
№ 5-К – вул. Байкова – вул. Ізюмська
4
4
№ 12 – вул. Ізюмська – Південний залізничний вокзал
2
2
Тролейбусні маршрути:
№ 1 – вул. Маршальська – ст. м. “Либідська”
3
2
5
№ 12 – ст. м. “Васильківська” – Залізничний вокзал
9
1
10
№ 40 –Кадетський гай – станція метро “Палац спорту”
11
11
№ 42 – вул. Дегтярівська – станція метро “Либідська”
7
3
10
№ 50 – вул. Милославська – станція метро “Либідська”
17
1
18
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова
14
2
16
16 апреля 2018 года
Дарницьке та Позняківське кладовища
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
№ 17 – станція метро “Харківська” – вул. Драгоманова
4
4
№ 18 – станція метро “Харківська” – Харківське шосе
4
4
№ 42 – вул. Шептицького – вул. Чавдар
5
5
№ 45 – просп. Григоренка – станція метро “Дарниця”
9
9
№ 51 – станція метро “Либідська” – станція метро “Червоний хутір”
10
10
№ 63 – станція метро “Червоний хутір” – масив “Лісовий”
9
9
№ 115 – Контрактова площа – залізничний вокзал “Дарниця”
6
6
Трамвайні маршрути:
№ 8 – станція метро “Позняки” – станція метро “Лісова”
21
21
№ 22 – б-р Перова – ЗЗБК
8
8
№ 29 – Червоний хутір – станція метро “Лісова”
7
7
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 516 – станція метро “Червоний Хутір” – ринок “Лісовий”
7
1
8
Звіринецьке кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 62К – вул. Звіринецька – станція метро “Печерська”
1
1
Тролейбусні маршрути:
№ 43 – Кібцентр – Дарницька площа
7
7
№ 50 – вул. Милославська – станція метро “Либідська”
14
14
Бортничанське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 104 – станція метро “Харківська” – с. Бортничі
5
5
Вигурівське та Троєщанське кладовища
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 6 – Дарницька площа – с. Троєщина (Свято-Троїцький храм)
1
1
2
Жулянське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 75 – станція метро “Виставковий центр” – вул. Московська (с. Жуляни)
1
1
№ 78 – станція метро “Васильківська” – Севастопольська площа
2
2
Біличанське кладовище
Автобусні маршрути:
№ 97 – станція метро “Святошин” – масив Новобіличі (ринок)
2
2
№ 97-К – станція метро “Васильківська” - масив Новобіличі (ринок)
2
2
Куренівське кладовище
Тролейбусні маршрути:
№ 6 – Мінський масив – Майдан Незалежності
5
5
№ 18 – вул. Сошенка – Майдан Незалежності
19
19
№ 25 – просп. Свободи – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
6
6
№ 28 – просп. Свободи – станція метро “Лук’янівська”
5
5
№ 33 – Мінський масив – Південний залізничний вокзал
7
7
17 апреля 2018 года
Биківнянське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
№ 11 – станція метро “Лісова” – Радіоцентр (с. Биківня)
2
2
Байкове кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
№ 5 – вул. Ізюмська – Центральний залізничний вокзал
1
7
8
№ 5-К – вул. Ізюмська – вул. Байкова
4
4
№ 12 – вул. Ізюмська - Південний залізничний вокзал
3
3
№ 20 – станція метро “Льва Толстого” –овочева база “Корчувате”
9
9
№ 29 – вул. Байкова – станція метро “Печерська”
3
3
№ 29К – вул. Байкова – Володимирський ринок
2
2
Тролейбусні маршрути:
№ 1 – вул. Маршальська – ст. м. “Либідська”
3
3
№ 12 – ст. м. “Васильківська” Залізничний вокзал
12
12
№ 40 –Кадетський гай – станція метро “Палац спорту”
9
9
№ 40-К – Кадетський гай – вул. Жилянська
8
8
№ 42 – вул. Дегтярівська – станція метро “Либідська”
15
15
№ 50 – вул. Милославська – станція метро “Либідська”
14
14
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова
14
2
16
№ 457 – станція метро “Либідська” – вул. Грабовського
3
1
4
18 апреля 2018 года
Міське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
№ 14 – станція метро “Нивки” – Лісорозсадник
3
1
4
№ 14е – станція метро “Нивки” – Міське кладовище
3
3
№ 32 – станція метро “Нивки” – Мінський масив
5
5
5
№ 90 – вул. Григоровича-Барського – Інтернаціональна площа
6
2
8
№ 90К – станція метро “Святошин” – Інтернаціональна площа
4
4
Тролейбусні маршрути:
№ 5 – вул. Білицька – площа Льва Толстого
12
12
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
8
8
№ 23К – вул. Туполєва – станція метро “Дорогожичі”
6
6
№ 25 – просп. Свободи – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
6
6
№ 26 – просп. Свободи – станція метро “Нивки”
8
8
№ 35 – вул. Івашкевича – станція метро “Дорогожичі”
4
4
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 166 – станція метро “Лук’янівська” – Міське кладовище
7
1
8
№ 182 – проспект Свободи – станція метро “Нивки”
7
1
8
№ 226 –станція метро “Нивки” – с. Пуща-Водиця
10
10
№ 537 – станція метро “Нивки” – площа Тараса Шевченка
7
1
8
9 мая 2018 года
Військове кладовище
Тролейбусні маршрути:
План випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
№ 16 – вул. Щусєва – Майдан Незалежності
5
2
7
№ 19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича
4
2
6
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
5
2
7
Как сообщала KV, 14 марта глава КГГА подписал распоряжение, в котором городским профильным службам поручено благоустроить и улучшить санитарное состояние всех кладбищ Киева.
Читайте: Утверждены поминальные дни на кладбищах Киева (график)
Фото: politeka.net
KиевVласть
В ночь с 7 на 8 апреля метрополитен и наземный пассажирский транспорт в Киеве будут работать на один час дольше, а начнут работу 8 апреля на один час раньше.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Также с 5:00 до 10:00 8 апреля будет увеличено количество единиц городского пассажирского транспорта общего пользования, который проходит возле мест проведения богослужений.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В КГГА обращают внимание, что 15 апреля будет запрещена парковка автотранспорта на ул. Электротехнической и заезд транспортных средств на ул. Крайнюю. Также будет запрещен проезд ул. Маршала Жукова (на участке от ул. Киото до ул. Николая Матеюка), кроме автобусов большой вместимости и спецтранспорта.
Во время поминальных дней с 15 по 18 апреля подвоз пассажиров к городским кладбищам будет проводиться следующим маршрутам:
Дата заходу
Найменування маршруту та кладовища
План
випуску
Додатковий випуск
Всього на маршруті
Північне кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
Приміське сполучення
15.04.2018
№ 258 – станція метро “Лісова” – Північне кладовище
2
128
130
Трамвайні маршрути:
№ 8 – станція метро “Позняки” – станція метро “Лісова”
14
5
19
№ 28 – вул. Милославська – станція метро “Лісова”
14
8
22
№ 29 – зупинка “Червоний хутір” – станція метро “Лісова”
7
7
№ 32 – ДВРЗ – станція метро “Лісова”
2
2
№ 35 – вул.Сабурова – станція метро “Лісова”
11
1
12
Південне кладовище
Автобусні маршрути:
Приміське сполучення
15.04.2018
№ 740 (дод.) – Одеська площа – Південне кладовище
30
30
Тролейбусні маршрути:
№ 11 – Музей архітектури – вул. Маршальська
7
1
8
№ 12 – вул. Смолича – Залізничний вокзал
9
1
10
№ 43 – Кібцентр – Дарницька площа
6
3
9
№ 45 – станція метро “Виставковий центр” – станція метро “Васильківська”
6
1
7
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 444 –вул. Метрологічна – станція метро “Арсенальна”
12
12
№ 461 –Експоцентр України – станція метро “Святошин”
18
18
№ 576 – просп. Палладіна – авторинок “Чапаєвка”
14
14
Лісове кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 63 – станція метро “Червоний хутір” – Лісовий масив
6
5
11
№ 77 – вул. Курнатовського – Лісове кладовище
1
19
20
№ 81 – станція метро “Лісова” – Лісовий масив
2
8
10
№ 101 – станція метро “Почайна” (“Петрівка”) – вул. Милославська
6
222
8
№ 121 (дод.) – станція метро “Почайна” (“Петрівка”) – Лісове кладовище
12
12
№ 122 (дод.) – станція метро “Оболонь” – Лісове кладовище
10
10
№ 124 (дод.) – станція метро “Чернігівська” – Лісове кладовище
6
6
№ 125 (дод.) – універсам “Позняки” – Лісове кладовище
6
6
Тролейбусні маршрути:
№ 25 – просп. Свободи – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
5
1
6
№ 30 – вул. Милославська – Кадетський гай
17
1
18
№ 37 – станція метро “Лісова” – вул. Милославська
9
5
14
№ 37А – станція метро “Лісова” – Поліклініка
4
3
7
Трамвайні маршрути:
№ 5 – вул. Сабурова – “Троєщина -2”
6
6
12
№ 22 – б-р Перова – ЗЗБК
7
4
11
№ 28 – вул. Милославська – станція метро “Лісова”
14
8
22
№ 33 – вул. Сабурова – ДВРЗ
12
12
24
№ 35 – вул. Сабурова – станція метро “Лісова”
9
1
10
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 414 – вул. Сосюри –вул. Милославська
12
12
№ 415 –станція метро “Харківська” – вул. Жукова
10
10
№ 544 –вул. Волкова – вул. Малишка
10
10
№ 590 –станція метро “Либідська” – вул. Лісківська
15
15
№ 600 – Універмаг “Дитячий Світ” – вул. Драйзера
6
6
Державний історико- меморіальний Лук’янівський заповідник
Тролейбусні маршрути:
15.04.2018
№ 16 – вул. Щусєва – Майдан Незалежності
5
2
7
№ 19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича
4
2
6
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
5
5
10
№ 23К – вул. Туполєва – станція метро “Дорогожичі”
6
6
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 432 –вул. Новоукраїнська – Контрактова площа
6
6
№ 439 –житловий масив Виноградар – площа Перемоги
12
12
№ 558 –проспект Свободи – Центральний залізничний вокзал
15
15
Солом’янське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 69 – станція метро “Палац спорту” – вул. Литвиненко-Вольгемут
5
5
№ 119 – вул. Смолича – Контрактова площа
4
1
5
Тролейбусні маршрути:
№ 3 – Залізничний масив – Палац спорту
7
1
8
№ 8 – вул. Смілянська – площа Льва Толстого
7
7
№ 17 – площа Космонавтів – площа Льва Толстого
4
4
№ 9 – Аеропорт – площа Льва Толстого
4
4
№ 19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича
4
2
6
№ 19-Д – Кадетський гай –вул. Мельникова
2
2
4
№ 40 – вул. Кадетський гай – станція метро “Палац спорту”
11
11
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова
14
2
16
№ 223 –вул. Туполєва – Південний залізничний вокзал
16
16
№ 401 –вул. Чорнобильська – Південний залізничний вокзал
30
30
№ 450 –вул. Солом’янська (кільцевий)
16
16
№ 518 – вул. Сирецька – Севастопольська площа
18
18
Пуща-Водицьке кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 30 – станція метро “Академмістечко” – санаторій “Лісова поляна”
2
1
3
Трамвайні маршрути:
№ 12 – с. Пуща-Водиця – Контрактова площа
12
3
15
№ 17 –с. Пуща-Водиця – вул. Йорданська
6
6
№ 19 – Контрактова площа – площа Тараса Шевченка
3
3
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 567 –станція метро “Видубичі” – авторинок “Чапаєвка”
5
5
Корчуватське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 20 – станція метро “Льва Толстого” – Овочева база житлового масиву Корчувате
5
5
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 470 –вул. Ягідна – музей історії України у Другій світовій війні
8
8
№ 567 –станція метро “Видубичі” – авторинок “Чапаєвка”
5
5
№ 200-К – вул. Ушакова – вул. Гаршина
14
14
Святошинське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 23 – вул. Симиренка – вул. Салютна
4
2
6
№ 56 – станція метро “Виставковий центр” – станція метро “Академмістечко”
5
1
6
Тролейбусні маршрути:
№ 39 – вул. Чорнобильська – просп. Леся Курбаса
2
2
4
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 401 – вул. Чорнобильська – Південний залізничний вокзал
30
30
№ 408 –вул. Булаховського – залізнична станція “Київ-Волинський”
14
14
№ 576 –вул. Академіка Єфремова (Уборевича)– авторинок “Чапаєвка”
14
14
Братське та Михайлівське кладовища
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 9 – вул. Булгакова – станція метро “Лук’янівська”
2
2
Трамвайні маршрути:
№ 1 – Михайлівська Борщагівка – вул. Старовокзальна
1717
4
21
№ 2 – Михайлівська Борщагівка – вул. Старовокзальна
4
4
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 201 – проспект Корольова – станція метро “Шулявська”
11
11
№ 408 –вул. Булаховського – залізнична станція “Київ-Волинський”
14
14
№ 411 –вул. Симиренка – Палац Спорту
12
12
№ 421 –вул. Симиренка – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
19
19
№ 461 –станція метро “Святошин” – Експоцентр України
18
18
№ 510 – вул. Ірпінська – вул. Булгакова
18
18
№ 576 – просп. Палладіна – авторинок “Чапаєвка”
14
14
Мишоловське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 52 – станція метро “Либідська” – вул. Закарпатська
1
2
3
Чапаєвське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 43 – станція метро “Видубичі” – с. Козин
2
1
3
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 576 – просп. Палладіна – авторинок “Чапаєвка”
14
14
Пирогівське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 27 – станція метро “Либідська” – с. Пирогів
2
3
5
Совське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 19 – вул. Ізюмська – станція метро “Васильківська”
1
1
№ 19К – вул. Ізюмська – Совське кладовище
4
4
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 205 –Ленінградська площа – Індустріальний шляхопровід
15
15
№ 239 – станція метро “Либідська” – станція метро “Шулявська”
15
15
№ 477 –станція метро “Шулявська” – Деміївська площа
14
14
Міське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 14 – станція метро “Нивки” – Лісорозсадник
1
2
3
№ 32 – станція метро “Нивки” – Мінський масив
3
1
4
№ 90 – вул. Григоровича-Барського – Інтернаціональна площа
2
2
4
№ 90К – станція метро “Святошин” – Інтернаціональна площа
3
3
Тролейбусні маршрути:
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
5
5
10
№ 23К – вул. Туполєва – станція метро “Дорогожичі”
6
6
№ 5 – вул. Білицька – площа Льва Толстого
8
8
№ 26 – просп. Свободи – станція метро “Нивки”
7
5
12
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 166 – станція метро “Лук’янівська” – Міське кладовище
6
1
7
№ 186 –станція метро “Святошин” – вул. Стеценка
7
7
№ 223 –вул. Туполєва – Південний залізничний вокзал
16
16
№ 437 –вул. Чорнобильська – вул. Наталії Ужвій
15
15
№ 439 –житловий масив Виноградар – площа Перемоги
12
12
№ 465 –проспект Свободи – Південний залізничний вокзал
12
12
№ 518 – вул. Сирецька – Севастопольська площа
18
18
№ 581 – площа Тараса Шевченка – станція метро “Святошин”
15
15
Байкове кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
15.04.2018
№ 5 – вул. Ізюмська – Центральний залізничний вокзал
1
3
4
№ 5-К – вул. Байкова – вул. Ізюмська
4
4
№ 12 – вул. Ізюмська – Південний залізничний вокзал
22
2
Тролейбусні маршрути:
№ 1 – вул. Маршальська – вул. Жилянська
3
2
5
№ 12 – вул. Смолича – Залізничний вокзал
9
1
10
№ 40 –Кадетський гай – станція метро “Палац спорту”
11
11
№ 42 – вул. Дегтярівська – станція метро “Либідська”
7
3
10
№ 50 – вул. Милославська – станція метро “Либідська”
17
1
18
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова
14
2
16
№ 450 –вул. Солом’янська – вул. Протасів Яр
16
16
№ 457 – станція метро “Либідська” – вул. Грабовського
3
1
4
№ 520 –стація метро “Либідська” –музей історії України у Другій світовій війні
8
8
Дарницьке та Позняківське кладовища
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
16.04.2018
№ 17 – станція метро “Харківська” – вул. Драгоманова
4
4
№ 18 – станція метро “Харківська” – Харківське шосе
4
4
№ 42 – вул. Шептицького – вул. Чавдар
5
5
№ 45 – просп. Григоренка – станція метро “Дарниця”
9
9
№ 51 – станція метро “Либідська” – станція метро “Червоний хутір”
10
10
№ 63 – станція метро “Червоний хутір” – масив “Лісовий”
9
9
№ 115 – Контрактова площа – залізничний вокзал “Дарниця”
6
6
Трамвайні маршрути:
№ 8 – станція метро “Позняки” – станція метро “Лісова”
21
21
№ 22 – б-р Перова – завод залізобетонних конструкцій
8
8
№ 29 – Червоний хутір – станція метро “Лісова”
7
7
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 407 –вул. Гришка – вул. Привокзальна
14
14
№ 415 –станція метро “Бориспільська” – вул. Жукова
10
10
№ 422 –Рембаза – вул. Маршальська
13
13
№ 503 –вул. Луначарського – Рембаза
10
10
№ 516 – станція метро “Червоний Хутір” – ринок “Лісовий”
7
11
8
Звіринецьке кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
16.04.2018
№ 62К – вул. Звіринецька – станція метро “Печерська”
1
1
Тролейбусні маршрути:
№ 43 – Кібцентр – Дарницька площа
7
7
№ 50 – вул. Милославська – станція метро “Либідська”
14
14
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 205 – Ленінградська площа – Індустріальний шляхопровід
10
10
№ 422 –вул. Бориспільська – вул. Маршальська
13
13
№ 233 – станція метро “Лісова” – вул. Лісківська
10
10
№ 590 –станція метро “Либідська” – вул. Лісківська
15
15
Бортничанське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
16.04.2018
№ 104 – станція метро “Харківська” – с. Бортничі
5
5
Вигурівське та Троєщанське кладовища
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
16.04.2018
№ 6 – вул. Сосюри – Автостоянка(с. Троєщина)
1
1
2
Військове кладовище
Тролейбусні маршрути:
09.05.2018
№ 16 – вул. Щусєва – Майдан Незалежності
5
2
7
№ 19 – площа Космонавтів – вул. Ольжича
4
2
6
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
5
2
7
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 432 –вул. Новоукраїнська – Контрактова площа
6
6
№ 439 –житловий масив Виноградар – площа Перемоги
12
12
№ 558 – проспект Свободи – Центральний залізничний вокзал
15
15
Жулянське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
16.04.2018
№ 75 – станція метро “Виставковий центр” – вул. Московська (с. Жуляни)
1
1
№ 78 – станція метро “Васильківська” – Севастопольська площа
2
2
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 461 –станція метро “Святошин” – Експоцентр України
18
18
№ 576 –вул. Академіка Єфремова (Уборевича) – авторинок “Чапаєвка”
8
8
Біличанське кладовище
Автобусні маршрути:
16.04.2018
№ 97 – станція метро “Святошин” – масив Новобіличі (ринок)
2
2
№ 97-К – станція метро “Васильківська” - масив Новобіличі (ринок)
2
2
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 200-К –вул. Ушакова – вул. Гаршина
10
10
№ 202 –вул. Булаховського – станція метро “Святошин”
10
10
№ 408 –вул. Булаховського – залізнична станція “Київ-Волинський”
14
14
№ 417 – вул. Підлісна – Контрактова площа
18
18
№ 497 – станція метро “Академмістечко” – вул. Г. Наумова
10
10
Куренівське кладовище
Тролейбусні маршрути:
16.04.2018
№ 6 – Мінський масив – Майдан Незалежності
5
5
№ 18 – вул. Сошенка – Майдан Незалежності
19
19
№ 25 – просп. Свободи – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
6
6
№ 28 – просп. Свободи – станція метро “Лук’янівська”
5
5
№ 33 – Мінський масив – Південний залізничний вокзал
7
7
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 219–станція метро “Контрактова площа” – Діагностичний центр
8
8
№ 518 –вул. Сирецька – Севастопольська площа
18
18
№ 525 –станція метро “Почайна” (“Петрівка”) – просп. Рокосовського
8
8
№ 558 –просп. Свободи – Центральний вокзал
15
15
Биківнянське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
17.04.2018
№ 11 – станція метро “Лісова” – Радіоцентр (с. Биківня)
2
2
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 498 –станція метро “Лісова” – вул. Вершигори
14
14
Байкове кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
17.04.2018
№ 5 – вул. Ізюмська – Центральний залізничний вокзал
1
7
8
№ 5-К – вул. Ізюмська – вул. Байкова
4
4
№ 12 – вул. Ізюмська - Південний залізничний вокзал
3
3
№ 20 – станція метро “Льва Толстого” –овочева база “Корчувате”
9
9
№ 29 – вул. Байкова – станція метро “Печерська”
3
3
№ 29К – вул. Байкова – Володимирський ринок
2
2
Тролейбусні маршрути:
№ 1 – вул. Маршальська – вул. Жилянська
3
3
№ 12 – вул. Смолича – Залізничний вокзал
12
12
№ 40 –Кадетський гай – станція метро “Палац спорту”
9
9
№ 40-К – Кадетський гай – вул. Жилянська
8
8
№ 42 – вул. Дегтярівська – станція метро “Либідська”
15
15
№ 50 – вул. Милославська – станція метро “Либідська”
14
14
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 220 – вул. Тростянецька – вул. Медова
14
1
15
№ 412К –вул. Квітки-Основ’яненка – площа Льва Толстого
2
2
№ 450 –вул. Солом’янська – вул. Протасів Яр
16
16
№ 457 – станція метро “Либідська” – вул. Грабовського
3
1
4
№ 477 –станція метро “Шулявська” – Московська площа
14
14
№ 507 – Південний залізничний вокзал – вул. Сірка
15
15
№ 520 –стація метро “Либідська” – музей історії України у Другій світовій війні
8
8
№ 539 – Залізничний вокзал “Центральний” – вул. Ракетна
7
7
Міське кладовище
Автобусні маршрути у звичайному режимі руху:
18.04.2018
№ 14 – станція метро “Нивки” – Лісорозсадник
3
1
4
№ 14е – станція метро “Нивки” – Міське кладовище
3
3
№ 32 – станція метро “Нивки” – Мінський масив
5
5
5
№ 90 – вул. Григоровича-Барського – Інтернаціональна площа
6
2
8
№ 90К – станція метро “Святошин” – Інтернаціональна площа
4
4
Тролейбусні маршрути:
№ 5 – вул. Білицька – площа Льва Толстого
12
12
№ 23 – вул. Туполєва – Лук’янівська площа
8
8
№ 23К – вул. Туполєва – станція метро “Дорогожичі”
6
6
№ 25 – просп. Свободи – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
66
6
№ 26 – просп. Свободи – станція метро “Нивки”
8
8
№ 35 – вул. Івашкевича – станція метро “Дорогожичі”
4
4
Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі:
№ 166 – станція метро “Лук’янівська” – Міське кладовище
7
1
8
№ 182 – проспект Свободи – станція метро “Нивки”
7
1
8
№ 186 –станція метро “Святошин” – вул. Стеценка
7
7
№ 223 –вул. Туполєва – Південний залізничний вокзал
16
16
№ 226 –станція метро “Нивки” – с. Пуща-Водиця
10
10
№ 410 – станція метро “Нивки” – станція метро “Почайна” (“Петрівка”)
8
8
№ 437 –вул. Чорнобильська – вул. Наталії Ужвій
15
15
№ 439 –житловий масив Виноградар – площа Перемоги
12
12
№ 451 –вул. Саратовська – Контрактова площа
14
14
№ 465 –проспект Свободи – Південний залізничний вокзал
12
12
№ 518 – вул. Сирецька – Севастопольська площа
18
18
№ 537 – станція метро “Нивки” – площа Тараса Шевченка
7
1
8
Как сообщала KV, 14 марта глава КГГА подписал распоряжение, в котором городским профильным службам поручено благоустроить и улучшить санитарное состояние всех кладбищ Киева.
Читайте: Утверждены поминальные дни на кладбищах Киева (график)
Фото: Зеркало неделиKиевVласть
Занепад ринку київської нерухомості спричинили одразу кілька динамічних обставин. Серед них, прогресуюча інтелектуальна та культурна ницість кількох генерацій столичної влади, ... навіть не є головною.
Для пояснення зробимо необхідний відступ.
Урбанізація являє собою глобальний світовий тренд – люди переселяються у міста, бо для виробництва їжі треба дедалі менше робочих рук. Концентрація населення, капіталів та інфраструктур на компактних територіях перетворюють Землю на планету міст.
Україна цілковито вписується у цей цивілізаційний тренд – за останні 20 років у нас офіційно перестали існувати близько півтисячі сіл. Київська Агломерація на тлі загальної депопуляції України утримує перше місце за приростом населення. У середньому за останні десять років на цій території він складав 23 тисячі осіб щороку. І це не лише за рахунок міграції, але і завдяки переважанню народжуваності над смертністю, бо тут кращі умови життя, ніж в Україні загалом, а також населення є відносно молодшим.
Чому ж тоді зупинився ринок столичної нерухомості?
Поверхнева відповідь очевидна: причина у хронічній соціальній депресії – тривалій стагнації споживчого ринку, наростаючій міграції платоспроможних та економічно активних людей за межі України...
З іншого боку, об'єктивним також є той і факт, що до Києва та прилеглих населених пунктів переселяються не лише колишні селяни, а і мешканці продуктивного віку з обласних центрів та з інших великих міст. Столиця і надалі без упину відбиратиме людський ресурс з усієї України. Такою є соціальна даність, яка досі дозволяє зберігати за Києвом перше місце в Україні за вартістю та обсягом продажів нерухомості.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Це унікальний ресурс для міської, та й центральної, влади. Відтак стратегічний розвиток і універсальна спеціалізація Київської Агломерації мали б стати предметом їхньої першорядної, точніше, стратегічної турботи.
Не стали. Бо головним чинником урбаністичного розвитку столиці і прилеглих територій, ще з середини 90-х років виступала корупція у сфері земельних відносин. Отож про планомірний і збалансований розвитку інфраструктури Києва та прилеглих до нього населених пунктів годі й говорити.
Місто послідовно втрачає позиції у всіх рейтингах зручності і безпеки. Кияни біднішають, а міграція, яка тепер додатково спричинена ще і війною, не покриває надлишкової пропозиції житлової і комерційної, переважно низькоякісної нерухомості. Під якістю слід розуміти не лише ґатунок проектів, будівельних матеріалів та робіт, але тією ж самою мірою – зручність та безпечність середовища проживання, доступність освітніх та медичних закладів, вартість та безперебійність комунальних і транспортних послуг, рекреацію тощо.
Перспективи безрадісні.
До прикладу: у сукупності такі мікрорайони, як Позняки, Осокорки та Харківський масив являють собою найщільніше заселену територію у Європі. Цю урбаністичну трагедію спричинило... прокладення туди гілки метрополітену.
Троєщині з Вигурівщиною приготуватися!
Читайте: Новая стратегия для Киева. От популизма к реальности
Тому, що, коли, всупереч зусиллям, вже згаданих кількох генерацій міської влади, туди таки дістанеться метро, то єдине, що врятує ці масиви від апетитів забудовників – відсутність достатнього попиту вже навіть і на смарт-житло від них.
Знову відступ. Цього разу ретроспективний.
Своїм ментальним корінням земельний волюнтаризм у Києві сягає ще пізнього радянського періоду, коли у сімдесятих на мапі столиці з'явився престижний мікрорайон, що дістав влучну народну назву "Дворянське гніздо" – кілька житлових будинків для радянської бюрократії на колишньому полі Київського іподрому та на еспланаді Печерської фортеці по тодішній вулиці Суворова.
Сама по собі ця забудова ще не являла собою "архітектурного злочину". Споруди тактовно вписали у ландшафт не порушуючи силуету ансамблю Лаври. Також було виконано вимоги щодо комплексного забезпечення мікрорайону місцями у школах, дитсадках, поліклініках і т.п. За таким саме принципом тоді забудовувалося усе місто на обох берегах Дніпра, згідно Генерального плану, затвердженого 1966 року. Однак "Дворянське гніздо" розбудило апетит комуністичного чиновництва до престижного житла на Печерську.
Вже наступний масштабний номенклатурний мікрорайон, під народною назвою "Царське село", за рішенням Володимира Щербицького, радянського намісника України, спорудили поблизу "Дворянського гнізда" у Старонаводницькій балці, де за Генпланом мав розміститися міський дендрарій. Задля спорудження мікрорайону знищили частину історичної стіни Київської фортеці та чимало приватних садиб, цю забудову дедалі ущільнювали, значно збільшивши – до некомфортних показників – чисельність його населення.
"Царське село" стало "спусковим гачком" наруги над ландшафтним та історичним середовищем Києва. Його ментальними породженнями вже були: спорудження потворних хмарочосів на вулицях Грушевського, Банковій, Дарвіна, площі Слави, Кловському узвозі, забудови урочища Гончарі-Кожум'яки, узбережжя Дніпра на Оболоні і Лівобережній, далі всюди – від Подолу до Теремків і Голосієва та від Дарниці до Пущі-Водиці і Водогону... Так зароджувався феномен київського будівельного хаосу.
На його тлі, вже сьогоденна передсмертна булімія монополістів на ринку комунальних послуг у Києві та захланність забудовників додатково охолоджує ринок нерухомості. Задля корупційних надприбутків, монополісти, у гармонійному союзі з владою, експлуатаційно добивають залишки ще радянської комунальної інфраструктури.
При цьому навіть не планують розвивати її до необхідного рівня забезпечення потреб зрослого житлового фонду, створюючи тим загрозу лавиноподібного виведення з експлуатації сотень багатоквартирних будинків. Це в умовах не підйомної для половини домогосподарств міста комунальної платні, зростання цін на транспортні послуги, (за сумнівності їхньої якості), а також загального падіння платоспроможного попиту населення.
Читайте: Чтобы прекратить застройку вокруг киевского ботсада им. Гришко, нужно вынести в натуру границы 200-метровой зоны вокруг ботсада - депутат Киевсовета (видео)
Звідки вже тут взятися зростанню, чи бодай збереженню попиту на житло? У Києві стоять не проданими більше, ніж 60 000 новозбудованих квартир. Щоб їх реалізувати, за нинішніх темпів збуту, знадобиться понад 25 років.
Глухий кут?
Безумовно. При цьому стан ринку нерухомості є лише одним із симптомів втратою містом перспектив розвитку, точніше – дуже вірогідного стрімкого занепаду.
Вихід – у кардинальній переорганізації київського і довкола київського територіального простору, у його переосмисленні перед усім з проектно-урбаністичної точки зору, а відтак у сукупностях з – адміністративної, інфраструктурної, комерційної, інформаційної тощо.
Перед усім Київ потребує розширення своїх адміністративних меж. Здавалося б, що його площа, яка становить 847 кв. км, об'єктивно є цілком достатньою для проживання на цій території близько трьох мільйонів людей.
Однак ландшафт та геологія міської території, недостатня сполученість між лівим і правим берегами Дніпра, відсутність повноцінних об'їзних шляхів, хаотичне планування забудови, надто в останні десятиліття, інфраструктурна виснаженість та інші природні та техногенні причини роблять місто дедалі менш комфортним хоч і для такої кількості мешканців, не згадуючи вже про перспективи їхнього. Розвиток столиці потребуватиме нових площ.
Отримати їх можна лише за рахунок прилеглих до міста територіальних громад, які входять до Київської Агломерації – Великого Києва. "Прилеглим" така ідея зовсім не подобається.
Мова не про самих мешканців цих населених пунктів, а про їхнє місцеве начальство – обране і призначуване. Ті мешканці працездатного віку заробляють собі на життя переважно у Києві, а от містечкове начальство утилізує ресурси громад безпосередньо на місцях і поступатися цим правом начальникам із Києва, нехай хоч і з "Великого", не збирається.
Відтак своє слово має сказати законодавець – у конституційній системі адміністративно-територіального устрою України (ст.132 чинної Конституції) має з'явитися нова адміністративна одиниця – "Великий Київ". Порядок його утворення так функціонування слід унормувати у новій редакції закону про столицю.
До складу Великого Києва доречно включити населені пункти в межах годинної транспортної доступності до нинішньої межі столичної міської забудови, з прилеглими землями. Приблизна площа агломерації складе 13 534 кв. км. Це у 16 разів більше за територію столиці сьогодні. Однак чисельність населення не збільшиться навіть у двічі.
Читайте: Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону”
Створення Великого Києва відкриє нові горизонти планування розвитку інфраструктури життєзабезпечення, дасть можливість зменшити антропогенне навантаження на середмістя та на місто загалом, зберігши залишки його історичних пам'яток та рекреаційних ресурсів, а також – спроектувати та збудувати нові інноваційні житлові та виробничі квартали, привабливі для локалізації там сучасних видів життєдіяльності людини.
Технічні завдання на Генеральний план Великого Києва мають готуватися виходячи саме з перспектив адміністративного утворення агломерації.
Головною перепоною на цьому шляху, окрім складності формування конституційної більшості у Верховній Раді для ухвалення відповідного законодавства, неодмінно стане позиція керівництва місцевої влади на територіях, які мають увійти до Великого Києва.
Аргументи проти ідеї агломерації легко спрогнозувати: "прийдуть ласі до землі корумповані хлищі з Хрещатика і заберуть наші "ставки, млинки і вишневії садки", перенесуть до нас шкідливі підприємства, сміттєві звалища, кладовища, ... а ще – корову ніде буде пасти".
У новому законі про столицю, як і у статуті Великого Києва, слід буде передбачити збереження самоврядного статусу населених пунктів – від власних рад та місцевих голів до статутів і гербів.
Зацікавленість місцевих громад у перебуванні в складі нової адміністративної одиниці має забезпечуватися інфраструктурними перевагами – кращим рівнем якості і вартості життя, мобільністю, ліпшими умовами ринку праці, освітніми, медичними, рекреаційними, культурно-інформаційними та безпековими послугами світового рівня. Це все на основі прямої участі в управлінні спільними ресурсами агломерації за допомогою сучасних засобів цифрової комунікації.
Утопія? В сучасній Україні – безумовно так.
У своїй більшості поточні носії влади мислять територію країни так само, як навіжені старателі часів золотої лихоманки у долині Клондайку. У "цих диких нетрях" вони набивають кишені, а корупційні капітали витрачають, за прикладом свої посадових попередників, переважно на Заході, чи, кому не поталанило, у Москві або у Грузії. Навіщо ж їм перейматися перспективним розвитком "золотого родовища"?
Читайте: Вадим Жежерин: “Киев мог быть другим. Выход на сегодня один – Киевская агломерация”
Утворення столичної агломерації та її інноваційний Генеральний план - то вже предмет турботи так само інноваційних наступних генерацій влади в Україні. Втім, як і весь набір реальних і неминучих суспільних трансформацій.
Це не "віддалені перспективи", а об'єктивна даність сьогодення. Для розуміння невідворотності її настання наведемо три події, які сталися цього місяця. Здається, що вони зовсім далеко від нас і не мають жодного стосунку до реформи територіальної організації влади в Україні. Проте визначайте самі.
- Корпорацією Ілона Маска виведено перші два супутники для безкоштовної роздачі інтернету людству;
- Відбувся перший телефонний дзвінок у стандарті 5G;
- Уряд Берліну оголосив про підготовку технічного завдання для проекту переведення муніципального транспорту міста на безоплатний проїзд.
Доступність, швидкість та обсяги цифрової взаємодії вже забезпечують революцію управлінських технологій, трансформують ринок праці та самі поняття робочого місця і "спального району", міняють та спрощують алгоритми безпеки, отримання медичної допомоги, освіти, диспечерезації транспорту та енергозбереження.
Великі агломерації вже являють собою цілком природне середовище застосування таких технічних і соціальних інновацій. Відповідно тамтешній ринок нерухомості почувається у належному динамічному здоров'ї.
І чому б Великому Києву не бути належним до спільноти таких світових агломерацій? Невже лише через неуцтво та жадібність нинішньої генерації влади?
Читайте: Оксана Сироїд: “Мета - повернути Києву місцеве самоврядування у повному сенсі цього слова”
Костянтин Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу “Гардарика”, письменник
Источник публикации - блог на УП
KиевVласть
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на запитання: “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Яготинської районної ради Віктором Грицаєм.
KV: Бюджетні показники Яготинського району за 2016-2017 рік. За рахунок чого відбулося зростання?
Віктор Грицай: Бюджет Яготинського району за минулий рік виконано повністю. Ми планували 64 млн 535 тис. гривень, фактично було виконано 105 млн 785 тим. гривень. Таким чином, перевиконання склало 40%.
Зростання відбулось за рахунок податків. Головними платниками в районі є управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”, ПАТ "Яготинський маслозавод", логістичний центр “Рошен” та сільхозпідприємства, які сплачували податки за паї. Сума плати суб'єктів підприємницької діяльності склала 4 млн 979 тис. гривень, від оренди землі - 4 млн 785 тис. гривень, за рахунок акцизу - 5 млн 48 тис. гривень.
На 2017 рік власних бюджетних коштів планується 107 млн 638 тис. гривень. Враховуючи субвенції, субсидії та інше - сума складе близько 300 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Логістичний комплекс "Рошен"справний платник?
Віктор Грицай: Логістичний центр “Рошен” зареєстрований у місті Яготин, сплачує податки у район. Він надає району близько 500 робочих місць.
Дочірнє підприємство “Кондитерська корпорація “Рошен” за оренду землі сплатило у 2016 році 1 млн 407 тис. гривень, податок на доходи фізичних осіб склав 6 млн 465 тис. гривень. За січень-лютий цього року за землю ми отримали від них вже 243 тис. гривень, що на 40 тис. більше минулорічного показника, інші податки - 1 млн 184 тис. гривень, що перевищує минулорічну цифру на 300 тис. гривень.
KV: Чи є в районі інфраструктурний проект, який було розпочато у минулому році і планується завершити у цьому?
Віктор Грицай: З кінця минулого року започатковано реформу вітчизняної медицини. Мова йде про лікарні інтенсивного лікування першого базового рівня та госпітальні округи.
На нашу районну лікарню в минулому році було виділено 36 млн гривень, з яких 17 млн - кошти райбюджету. Крім того, ми брали субвенції у багатих сіл району, щоб надати ЦРЛ ліки, харчування, зробити ремонт, замінити вікна.
Плануємо і в поточному році виділити значні кошти для укріплення матеріально-технічної бази лікарні. Хочемо, щоб у Яготині була розміщена така лікарня інтенсивного лікування.
Читайте: Поделят на округа. Киевщина готовится к новой медицинской реформе
KV: Яка наразі ситуація з озером Супій, читачі повідомляли нас, що через постійний спуск води з озера, в криницях району немає води?
Віктор Грицай: Озеро поділено дамбою на дві частини - 1040 га і 380 га.
Наразі менше озеро Супій знаходяться в оренді, а велике поки що в розпорядженні громади, туди запустили в минулому році рибу. Мале озеро в оренді у ПрАТ “Яготинський рибгосп”.
До минулого року орендарі його спускали і збирали рибу. Всі дозволи в них були. Але місцеві жителі жалілися, що у колодязях через це немає води. Проводили акції протесту. У вересні 2016 проблема вирішилась, спуски припинились. Я думаю, що більше такого не буде. Та в разі спроби спустити озеро знову, районна рада стане на бік місцевих жителів.
KV: Розробка торфу на Супої сьогодні розглядається в якості проекту?
Віктор Грицай: Від озера йде струмок - там ціла заплава, в якій хороші залежні торфу. Ми почали співробітництво з Українською академією наук. Вони мають провести дослідження і можливо займуться промисловим видобутком торфу. Попередні дослідження показали, що там є і 10-метрові і 2-метрові залежі торфу.
KV: Чим закінчилась ситуація зі скандальною знахідкою масового поховання людських фрагментів біля міського кладовища в Яготині?
Віктор Грицай: Даною знахідкою займалася поліція та МЧС. Прибувши на місце події, вони вилучили усі людські фрагменти, які були знайдені біля міського кладовища у Яготині. Кримінальна справа відкрита, проводиться розслідування.
Як виявилось, років 40-50 назад там була вирита яма з великими бетонними кільцями, куди скидалися рештки людських фрагментів із місцевої лікарні. Можливо тоді воно було дозволено.
Читайте: Обнаруженные человеческие останки в Яготине оказались "могильником" местной больницы
KV: Мітинг проти табору для сирійських біженців. Наскільки гостро стоїть питання і які шляхи примирення місцевих жителів?
Віктор Грицай: Розголосу ситуація набула у минулому році. Ще з 2003 року там будували гуртожиток для медичного училища, яке зараз знаходиться біля місцевої лікарні.
Потім почалось безгрошів'я, фінансування припинилось, гуртожиток залишився недобудованим. У 2012 році через Фонд держмайна воно було передано на баланс Державної міграційної служби України. Тоді Яготинська міськрада дала дозвіл на проектну документацію і передачу землі. Закінчилось будівництво у 2016 році, коли загострилася війна у Сирії, а Європа стогнала від біженців.
Пішла плітка, що до нас переселять сирійських біженців. Тоді люди піднялись. Говорили, що спочатку ми маємо задовольнити власні потреби, хоча б допомогти переселенцям з Донбасу. Продовжувались протести з березня і до вересня минулого року. Міграційна служба відмовила заселяти гуртожиток біженцями без погодження громади. Зараз будівля стоїть пуста.
У травні ми отримали листа від міністра МВС Авакова з пропозицією повернути державі 47 млн гривень, витрачених на це будівництво і забрати гуртожиток на свій баланс. Тобто треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було, а будинок належав громаді, яка на свій розсуд визначить що із ним робити. Була створена робоча група, але поки остаточне рішення прийнято не було. Днями з цього питання буде чергове зібрання в розширеному колі.
Читайте: Мигрантам - нет! На Киевщине разгорелся протест против центра для сирийских беженцев
KV: Яка ситуація з реформою децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити?
Віктор Грицай: Планувалось створити три ОТГ: Богданівську, Годунівську і Яготинську. Зараз мова йде про одну терргромаду з центром у Яготині. Таким чином ми зможемо зберегти інфраструктуру, кадри, рухоме і нерухоме майно. Але без роботи залишиться 18 сільських голів.
Враховуючи, що це добровільно, ми проводимо бесіди з головами, але прогнози невтішні. Більшість виступає проти.
Особисто я вважаю, що у єдності сила. І одна територіальна громада на наш район - це вірний шлях. А якщо деякі села будуть категоричні у цьому питанні, то доведеться об’єднуватись без них. Та при цьому залишати відкритим це питання і чекати, поки ті змінять свою думку.
У цьому році можливе об’єднання лише декількох сіл. Але це за умови підтримки з боку держави.
KV: Розкажіть про земельні аукціони, які були проведені на Яготинщині вперше.
Віктор Грицай: У минулому році закінчились договори оренди на три земельні ділянки у селах Супоївка, Фарбоване і Черняховка. Ми провели аукціон по оренді цих ділянок, в результаті - до бюджету додатково надійшло близько 4 млн гривень.
Так, у Супоївці стартова ціна оренди 50,9 га землі становила 133 тис. гривень, була віддана за 407 тис. гривень; у Фарбованому страт становив 14,5 тис. гривень за 27,9 га, орендували за 138 тис. гривень; Черняховка - 165,5 га пропонували за 72,5 тис. гривень, але пішла земля за 1 млн 106 тис. гривень. Термін оренди для всіх ділянок - 7 років.
KV: Чи є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Яготинщини? У чому труднощі?
Віктор Грицай: Ніяких труднощів в нас немає. Якщо з головою адміністрації в нас виникають непорозуміння, то ми разом сідаємо і все вирішуємо так, щоб було на користь району.
KV: Розкажіть про конфлікт між головою Яготинської РДА Олександром Дерунця і губернатором Горганом. Чи справді глава адміністрації міг позбутися посади?
Віктор Грицай: Я не маю відношення до того конфлікту, тому не можу прокоментувати. Знаю тільки те, що бюджет у нас виконується, лікарні і школи працюють, всюди тепло-добро, район розвивається. Ніяких проблем я тут не бачу, адміністрація працює.
Читайте: Главы РГА Киевщины заподозрили губернатора Горгана и нардепа Москаленко в коррупции
KV: Деякі ваші колеги наполягають, що районні адміністрації - непотрібний орган влади. Як ви вважаєте?
Віктор Грицай: Ми йдемо до реформи децентралізації, в якій адміністраціям відведено зовсім інше місце. Залишиться тільки голова громади і голова виконкому. Тобто само собою питання вирішиться.
На сьогоднішній день адміністрації потрібні. Все таки життєдіяльність району залежить від цього органу влади. До того ж я проти удільних князівств, які можуть виникнути при поділі району на об’єднані територіальні громади. Вона має бути одна.
KV: Чи є в районі проблеми, які обласна влада не помічає?
Віктор Грицай: В минулому році дуже тяжко було бачити проблему з нашими дорогами. Своїми силами було відремонтовано дві міські і дві сільські дороги. Обласні дороги у жахливому стані.
Яготинський асфальтний завод не працював близько 10 років, асфальт нам привозили аж із міста Вишневого. Але район таки добився у влади області відновлення його роботи - у травні цього року завод плануємо наново запустити. Можливо, тоді питання з ямковим ремонтом буде частково вирішено
Читайте: Досье: Грицай Виктор Григорьевич
KV: З якою ціллю приходять у районну раду? Яка мотивація у місцевих депутатів?
Віктор Грицай: До нас прийшло багато молодих людей, яким небайдужа доля району. Вони працюють на добро. Можливо їх мотивація - подальша політична кар'єра.
Є також депутати старшого віку. Та я б не сказав, що їх ціль - залишити по собі слід в історії району. Оскільки в нас командний принцип - якщо ти в грі, то маєш працювати на команду, - результат не завжди важливий. Ти просто працюєш, як і всі, а там вже як вийде. Не так багато в нас патріотів своєї справи.
Мене обрали депутатом райради - я працював. Мене обрали головою - я працюю. Якщо завтра прийде інша каденція - так тому й бути.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 05:31:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 05:31:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 05:31:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0646
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"кладовища"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 05:31:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"кладовища"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 140, 10
0.0029
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('87654', '86759', '78994', '74968', '67184', '62442', '62066', '60890', '55217', '24633')
0.0458
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-24 05:31:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"кладовища"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)