Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
18 січня 2022 г. 12:00
Раздел: Тексти
Хочеш миру - готуйся: на Київщині перевірили стан бомбосховищ
Під впливом чуток про ймовірний наступ Росії на Київщині перевірили системи оповіщення. При цьому, про готовність об'єктів цивільного захисту інформації від влади вкрай мало. KV вирішила дізнатись, у якому стані перебувають бомбосховища Київської області.
Варто зазначити, за останніми даними, напередодні Нового року секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу після засідання Радбезу 31 грудня офіційно заявив, що поки загрози відкритої агресії Російської Федерації проти України не спостерігається.
Розмови щодо вторгнення Росії на територію України почались восени: 11 листопада Bloomberg опублікувало статтю, в якій говорилося про ризики повномасштабного нападу Росії на Україну на початку 2022 року. В агентстві зазначили, що в колах американських і європейських дипломатів серйозно схвильовані переміщенням російських військ у бік кордону України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також на початку листопада в західних ЗМІ почала з'являтися інформація з посиланням на дані супутникових знімків про активне переміщення російських військових до кордону з Україною. При цьому, в Міноборони України дану інформацію заперечували. Вже на днях видання NYT опубліковало тривожний матеріал щодо ймовірної евакуації або скорочення штату дипвідомств Росії на території України.
Системи оповіщення
Як стало відомо KV, через можливе вторгнення Росії, у листопаді-грудні міста, в тому числі Київської області, перевіряли стан систем оповіщення.
Так, 29 грудня чергова контрольна перевірка спрацювання діючих електросирен та сигнально-гучномовних пристроїв з подачею звукового сигналу “Увага всім!” проводилась у Славутичі. У цей же день роботу електросирен перевіряли в Обухові та Василькові.
Ірпінська міськрада повідомляла про таку ж перевірку, яка проходила 1 грудня. Тестове увімкнення обласної системи оповіщення людей у Борисполі також проводилось 1 грудня.
18 листопада централізована система оповіщення населення про надзвичайні ситуації спрацювала у Броварах. 9 листопада аналогічна перевірка проводилась у Білій Церкві.
Повідомляється, що почувши сирену, слід увімкнути радіо або телевізор, прослухати повідомлення та діяти за інструкцією.
Під час навчальної тривоги сигнал сирени лунає до трьох хвилин. Якщо ж колись ви почуєте систему оповіщення, яка гуде понад три хвилини без перерви, то тривога не навчальна.
У випадку, якщо у вашому місті звучатиме сирена, необхідно включити телевізор чи радіоприймач, де транслюватиметься адресоване населенню повідомлення, і виконувати дії відповідно до озвучених вказівок.
Там має з’явитись повідомлення про небезпеку. Також можна прослухати звернення до населення, яке пролунає після відключення сирен і гудків, щоб зрозуміти, причини сповіщення. Після цього варто продумати й виконати всі рекомендації, поширити інформацію і, за необхідності, допомогти близьким, які того потребують.
Бомбосховища
KV поцікавилась у голів об'єднаних громад, чи достатньо на їхній території об'єктів цивільного захисту, та в якому вони стані.
Голова Фастівської громади Михайло Нетяжук:
Це питання відпрацьовували починаючи з 2014 року. У місті є комунальні споруди цивільного захисту, які передбачають в тому числі захист населення від бомбардувань, застосування хімічної зброї. Наразі спільно з ДСНС триває робота з перевірки стану готовності цих об'єктів. Така робота здійснюється щороку, а враховуючи зовнішні загрози, вона є досить актуальною на даний момент. Ситуація контролюється, це системна робота. З 2014 року були проведені паспортизації, обстеження, на багатьох об'єктах – ремонтні роботи. Звісно, що вони не настільки висвітлюються, як, наприклад, відкриття соціальних об'єктів. Досвід війни на Сході показує, що сучасна війна передбачає трохи інший формат. В першу чергу наша задача – не допустити розхитування суспільно-політичної ситуації в державі. Війна гібридна і зброя застосовується гібридна. Потрібно думати не тільки про засоби цивільного захисту від бомбардувань, а й про засоби захисту громад від фейків, інформаційних атак, підбурювань та іншого.
Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконкому Бориспільської міської ради, депутат Бориспільської міської ради (“Голос”) Євген Сірик:
В межах своєї компетентності та поширення інформації можу сказати, що в місті Бориспіль існує чотири локації захисних споруд цивільного захисту – за документами ПРУ (протирадіаційне укриття). Стан готовності перевіряє комісія ДСНС та відділ з питань надзвичайних ситуацій виконкому міськради. Об'єкти обмежено готові. Хоч і звучить, ніби все погано, але насправді це означає, що стан задовільний і результат позитивний. Один об'єкт не готовий, будівля в аварійному стані. У селах громади такі об'єкти також є – два у школах та два – у садочках. Це села Синьківка, Кучаків, Любарці і Глибоке. В цілому стан задовільний.
Голова Української міської громади Олександр Туренко:
На території є об’єкти цивільного захисту, з цим проблем у громади немає. Ми маємо підприємство, Трипільську ТЕС, ще за радянський часів там було облаштовано бомбосховище. Його конструкція у належному стані, є запаси, встановлені генератори, системи для підготовки води. Більше хвилювань викликає все ж населення. Коли я очолював районну адміністрацію, то ми мали відділ оборонної роботи. Ми проводили з населенням роз’яснення, проходили тренування на випадок військових дій з цілим комплексом заходів обов'язкових до виконання. Відбувалися навчання з оповіщенням для населення, були тренувальні госпіталі. А ось нині, на базах місцевого самоврядування, ці заходи на низькому рівні. Спілкуючись з колегами, розуміємо, що в цілому в країні зрушень у цьому напрямку не відбувається. Ми, наприклад, у громаді створили відділ з оборонної роботи та надзвичайних ситуацій. І зараз вже проводимо з населенням інформаційну роботу, розроблені маршрути як дістатися бомбосховища. Зараз формуємо взвод територіальної оборони. А також – причальні стінки. Враховуючи, що територія має вихід к Дніпру, ми зробили реєстрові документи на всі причали, що маємо, і закріпили їх за громадою. Тож ми готові, на випадок військових дій, плавзасобами евакуювати населення з різних берегів. Загалом тримаємо це питання під контролем.
Голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик:
Функціонують існуючі об’єкти цивільного захисту, нові, на жаль, не будуються. У кожному новому житловому будинку, що будується на території, є відповідні підвальні приміщення, які можна використовувати у разі потреби як бомбосховище. Звичайно, ці приміщення нададуть змогу лише на певний час знайти населенню прихисток. Також такі об’єкти розташовуються на базі шкіл, садочків, адміністративних приміщень. На території громади немає великих об'єктів чи підприємств. Приватний сектор також має власні підвальні приміщення.
Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев:
Із самого початку Славутич будувався із великою кількістю протирадіаційних укриттів. Але в цілому, думаю, що ми суттєво відрізняємося від інших громад у цьому плані, враховуючи досвід Чорнобильської трагедії. Так, це не бомбосховища, але це однаково підземні локації, їх також багато і в частині житлових багатоквартирних будинків. Ті, які перебувають у муніципальній інфраструктурі, абсолютно в придатному стані, готові, в разі необхідності, для використання. Ті, в яких житлових будинках, ситуація трохи гірша, тому що через них проходять комунікації. Постійно також ведемо інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням. Всі підприємства, що розташовані у місті, мають відповідні інструкції як себе поводити і знають, в яке саме сховище буде скеровано їхній персонал. Також регулярно відбувається перевірка гучномовців системи оповіщення.
Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:
Споруди цивільного захисту були приведені у відповідний стан, проінспектовані комісіями ТЕБ ТНС, обліковуються і функціонують. На території міста їх декілька, є три функціонуючих бомбосховища. Проводилися інформаційні роз'яснення. Плануємо цього року відновити і систему сповіщення.
Нагадаємо, що влітку минулого року Київська ОДА розпочала процес одержання від Фонду держмайна позастатутного майна господарських товариств Київщини. Після інвентаризації до 200 багатоквартирних будинків, гуртожитків та до 30 бомбосховищ і споруд цивільного захисту мали передати на утримання громад.
Так, до цього переліку потрапило протирадіаційне укриття в підвалі адмінбудівлі № 146561 ПАТ "Хімтепломаш" на території Баришівки (вул. Комсомольска, 135), бомбосховище ЗАТ "Київнафтпродукт" в селі Проліски Бориспільського району (вул. Промислова, 1), два сховища ЦО ПАТ "Арксі", що в Боярці (вул. Соборності) та приміщення ЦО Вишгородської науково-виробничої фірми "Карат", що в Вишгороді (Шолуденка, 19). В селі Кодра, що у складі Макарівської громади, за Фондом рахувався об'єкт ЦО з майном Кодрянського склозавода, у Борисполі бомбосховище Бориспільської автобази (вул. Запорізька, 2), у Яготині Бориспільського району – захисна споруда ПрАТ "Пересувна механізована колона № 15 (вул. Шевченка, 235)
Ще три сховища ВАТ "Валса" – це територія міста Біла Церква (вул. Леваневського, 83), найбільший із них займає площу в 900 кв. м). Крім того, в місті є бомбосховище на території ВАТ "Білоцерківський кар'єр" (Урочище кошик). А ще – сховище ЦО Білоцерківського заводу залізобетонних виробів (вул. Січневий прорив, 43), ВАТ "Електрокераміки" (вул. Таращанська, 197), ОП "Ферокерам" (вул. Фастівська, 23) та бомбосховища ПАТ "Трібо" (вул. Леваневського, 95), №5 та №6 ВАТ "Росава" (Леваневського, 91).
У Броварському районі Фонд мав передати захисні споруди ЦО ВАТ "Факел", що розташований в селі Княжичі (вул. Слави, 24, Броварська громада) та ПрАТ "Київхліб" в місті Бровари (Металургів, 2), в Обухівському районі – протирадіаційне укриття ВАТ "Пересувна механізована колона №22", що відноситься до міста Богуслав та сховище ЦО ВАТ "Кагарлицьке АТП 13255" – територія міста Кагарлик (вул. Каштанова, 97), захисне укриття ПрАТ "Київхліб" – місто Васильків (вул. Нова, 5). А у Бучанському районі бомбосховище ВАТ "Науково-дослідний інститут склопластиків І волокна". що в Бучі по вулиці Тарасівська, 32.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Фото: колаж KVКиевVласть
10 грудня 2021 г. 17:45
Раздел: Територія розуму
Нова структура Міністерства оборони: мета і головні зміни
Одне з моїх головних завдань на посаді міністра – перетворити Міноборони на ефективний цивільний орган виконавчої влади, який формує та втілює політики у сфері оборони. І в рамках політик здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України та Державною спеціалізованою службою транспорту. Забезпечує нашим воїнам необхідні умови для успішного виконання функцій з оборони держави, а також здійснює демократичний цивільний контроль.
Я ставлю перед міністерством мету не тільки забезпечити реагування на інтенсивний потік викликів, які стоять перед державою. Але й перейти до створення українського порядку денного. Ми повинні формувати обставини, а не підлаштовуватись під них. Це потребуватиме ініціативи і вміння проєктувати майбутнє, прокладати до цілі у реальних умовах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Структура міністерства – це не просто клітинки, які треба заповнити. Це інструмент, який забезпечує можливість реалізувати задуми на практиці.
Співставивши наявну структуру Міноборони з тими завданнями, які в моєму баченні має вирішувати цивільне оборонне відомство, ми розробили відповідні зміни. В їхній основі така логіка.
Якщо подивитися на чинну структуру міністерства, то впадає в очі, що в Міністерстві оборони мої колеги розпочали реформи, і в цьому плані був прогрес. Водночас трансформації не були завершені.
Одним із наслідків цього, наприклад, є дублювання функцій між окремими підрозділами. Враховуючи, що деякі аналогічні підрозділи існують в апараті Головнокомандувача або у системі Генерального Штабу, інколи йдеться про потроєння функцій.
Інший прояв – диспропорції в кількості підпорядкованих структур та обсязі відповідальності у керівництві відомства. Необхідно відновити баланс, що дозволив би кожному якісно виконувати свої обов’язки у визначеній сфері. Це стосується і міністра, і заступників.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Тому реорганізація структури Міноборони є об’єктивною потребою. Ми починаємо зміни з себе. Вони включатимуть як продовження вже розпочатих процесів, так і деякі новації.
Відзначу три ключових змістовних перетворення.
Перше. Буде здійснено чіткий розподіл підрозділів на ті, що виробляють політики, і ті, що імплементують. Це дозволить розподілити функції і створити прозорі вертикальні зв’язки. Буде зрозуміло, де чия зона відповідальності.
Друге. В окремі вертикалі буде зібрано функції, критично важливі для сектору оборони, які наразі розпорошені між різними підрозділами у підпорядкуванні різних заступників міністра.
Зокрема, будуть виокремлені функція управління фінансами у сфері оборони і функція розвитку людського потенціалу.
Системна робота з фінансами на якісно іншому рівні, ніж зараз, потрібна з кількох причин. З одного боку, в державі відбувся перехід на трирічне планування бюджету. Так само після ухвалення закону “Про оборонні закупівлі” запроваджено трирічний план оборонних закупівель.
Крім цього, Міноборони є одним із найбільших розпорядників бюджетних коштів в період, коли буде активізовано низку реформ. Ми плануємо розпочати діалог з Парламентом щодо поступової зміни структури оборонного бюджету, 70% якого нині складають видатки утримання.
Підвищуючи соціальні стандарти в армії, паралельно треба збільшити частку видатків на бойову підготовку та переозброєння. А це – величезний обсяг підготовчої роботи.
Усе це потребує не тільки бездоганної фінансової дисципліни, але й якісного аналітично-планового забезпечення і прогнозування. Тому буде сформовано окрему вертикаль.
Одним із критеріїв успішності цього напряму будуть показники фінансового забезпечення потреб оборони у 2023 році. Водночас мають бути відшліфовані процеси у рамках трирічного планування.
Також буде створено окрему вертикаль на чолі з профільним заступником міністра, яка відповідатиме за розвиток людського потенціалу. Адже тепер маємо парадоксальну ситуацію.
Якщо спрощено, то армія – це люди, зброя, забезпечення і логістика. За зброю і логістику з забезпеченням в Міністерстві є відповідальні. А за людей – ні. Йдеться не про кадрову службу, яка опікується особовими справами працівників оборонного відомства. Йдеться про систему, у якій служать або працюють понад 250 тис. осіб. І цим ресурсом треба управляти. Бо кадровий потенціал — це невіддільна складова боєздатності військ.
Цей напрям буде опікуватись в комплексі питанням мотивації військовослужбовців, професійного зростання, управління кар’єрою, переходу з військової кар’єри до цивільного життя тощо. Саме ці структури будуть формувати кадрову політику в сфері оборони і відповідати за проведення кадрової реформи.
Я вже згадував, що крім соціально-економічних чинників, у найближчі роки ми відчуватимемо тиск демографічних проблем. Крім цього, в державі почнуть активно розвиватися нові форми залучення до сфери оборони — служба у резерві, територіальна оборона тощо. Нам потрібен “мозковий центр”, який бачитиме картину в цілому і забезпечуватиме якісний дизайн реформ.
Третє. Буде створено 5 міжструктурних комітетів (з питань оборонної політики, з питань оборонного планування, з питань управління ресурсами, з питань управління людськими ресурсами, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції), які дозволять на горизонтальному рівні залучати фахівців, потрібних для вирішення тих чи інших завдань. Це управлінська практика, поширена у країнах НАТО, яка довела свою ефективність.
До роботи комітетів будуть залучені представники МОУ, апарату Головнокомандувача та Генштабу, військ, народні депутати, іноземні радники. Це будуть свого роду “наскрізні” структури, які дозволять підвищити якість рішень, що ухвалюватиме керівництво Міністерства.
Вертикальна стрункість, горизонтальна гнучкість та функціональна довершеність мають стати характеристиками нової структури. Нова організація дозволить працювати як за функціональним принципом, так і застосовувати за необхідності програмно-проєктний підхід.
Крім цього, є ще деякі аспекти, які більше стосуватимуться форми та організаційних питань.
По-перше, в Міноборони вже розпочалася демілітаризація посад. Військові посади збережуться лише там, де вони дійсно необхідні, де потрібні військові компетенції. Поєднання цивільних та військових компетенцій урізноманітнить можливості Міністерства.
Крім цього, я вже побачив низку ситуацій, коли роботу, яку повинні виконувати молоді цивільні фахівці через 2-3 роки після закінчення вишу, виконують полковники. Таким полковникам ми знайдемо інші завдання. У військах.
По-друге, буде значно розширено функціонал державного секретаря, який має стати опорою міністра в управлінні відомством. Міноборони – це великий колектив, де багато кваліфікованих фахівців. Важлива ділянка – забезпечити динамічну роботу цього колективу і розкрити його потенціал.
По-третє, буде реалізовано делегування заступникам і державному секретарю необхідних повноважень. Це не тільки забезпечує персональну відповідальність кожного за результат, але й вивільнить міністру час для виконання політичних і військово-дипломатичних функцій.
Я вже наголошував, що одним із моїх пріоритетів є забезпечення синергії в оборонному секторі. Тісної взаємодії з Офісом Президента, РНБО, профільним Комітетом парламенту, Міністерством стратегічних галузей промисловості, іншими колегами по уряду. Крім цього, надзвичайно важливим є забезпечення синергії з міжнародними партнерами.
Цю роботу має виконувати міністр, який так само безпосередньо відповідає за військово-політичне та адміністративне керівництво ЗСУ, ДССТ і в координації якого знаходиться Головне управління розвідки.
Загалом я бачу такі функціональні вертикалі:
оборонна політика і стратегія;
управління фінансовими ресурсами;
забезпечення і логістика;
озброєння;
цифрова трансформація;
розвиток людського потенціалу;
міжнародне співробітництво;
комунікації.
У кожному з цих напрямів є окремі блоки завдань, які перебуватимуть в особливому фокусі.
Зокрема, в структурі Міністерства буде створено окремий підрозділ високого рівня, в якому будуть сконцентровані всі процеси, пов’язані з інтеграцією до Північноатлантичного альянсу де-факто. Це буде своєрідна точка збирання, яка дозволить забезпечити високу динаміку руху по визначених цілях, впровадження стандартів, постійну взаємодію з Брюсселем, з міжнародними радниками, проєктами і програмами у рамках НАТО тощо.
Також патронатна служба міністра в моєму розумінні – це не тільки організаційно-побутове забезпечення очільника відомства. Це інструмент програмно-проєктного менеджменту. Мої помічники й радники зорієнтовані на проактивну роботу та будуть посилювати ті напрями, які потребуватимуть особливої уваги.
Зазначене вище – це контур, який буде поступово наповнено змістом. Варто зауважити, що перехід на нову структуру здійснюватиметься у такий спосіб, щоб не зруйнувати безперервні процеси й не зупинити роботу відомства. Адже ворог не буде чекати, поки ми займатимемось реорганізацією.
У наступних публікаціях буде розкрито, на чому концентруватиметься команда міністерства у 2022 році по кожному напряму.
Зокрема, у понеділок, 13 грудня, буде оприлюднено наше бачення підходів до формування оборонного замовлення і здійснення закупівель у сфері оборони.
Читайте: Резников: Гособоронзаказ будет очищен от лоббистов финансирования ненужных разработок и производств
Олексій Резніков, Міністр оборони України
Источник
КиевVласть
26 травня 2021 г. 17:35
Раздел: Територія розуму
Стисло про добробати Зеленського
Це – витяг із зареєстрованого законопроєкту "Про основи національного спротиву" №5557, який подав Зеленський.
Я не буду зараз детально аналізувати весь законопроєкт, який (нагадую!!!) зареєстрований із кричущим порушенням регламенту ВРУ.
Думаю, найближчим часом весь цей документ буде ретельно проаналізований фахівцями, і висновки будуть у вільному доступі. Мотиви появи цього документу це теж окрема розмова.
Я хочу сказати про інше.
Попри мою державницьку позицію у питаннях не тільки тероборони, а взагалі всіх безпекових питань, коли мова йде про застосування зброї задля захисту країни, самозахисту я намагаюся приміряти це на себе особисто.
Бо зазвичай ті, хто пишуть закони погано уявляють, як це відбуватиметься на практиці і намагаються "натягнути козу на глобус України" задля забрехування, піару, байдикування (потрібне підкресліть самі).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Конкретно по ст. 22.
1. Індивідуальна штатна зброя військовослужбовців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, членів добровольчих формувань територіальних громад зберігається у визначених та спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної дислокації або у визначених місцях зберігання.
Хм... ну зрозуміло, що досвід естонського "Кайтселіту", який зберігає штатну зброю вдома, проігнорований.
До "визначених та спеціально обладнаних приміщеннь" ще треба дістатися, що видається малоймовірним з огляду на прогнозовану протидію з боку ворожих ДРГ, або взагалі поліціянтів, які вже продемострували свою здатність віддавати ключи від зброярських кімнат сепарам.
Звісно, що зараз "афтари" почнуть пояснювати, що зберігання вдома типо передбачається, але це завуальвано в останньому словосполученні "або у визначених місцях зберігання", але це – відверта лажа.
Підказую – ці місця щонайменше треба завчасно обладнати за державний кошт, але оскільки про це навіть не йдеться, то очевидно, що нічого і не передбачається.
2. Члени добровольчих формувань територіальних громад мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони особисту мисливську зброю та набої до неї.
Ви серйозно?! Вам що там, рибну юшку підвезли?!
Я навіть не буду казати, про фінансову частину цього питання, бо кожен власник зброї добре знає вартість кожного патрону.
Я просто спитаю – а хтось подумав про те, що зброя на руках у громадян має різні калібри – 7.62х39, .223, .308, 12К etc.
Ну скільки патронів може зберігатися у людей вдома?!
А коли вони скінчаться, що далі робити?
Як це логістично вирішити?
Чи ви не передбачаєте те, що тероборона може опинитися в умовах "підвищеної витрати набоів"? А якщо передбачаєте, то чому не прописуєте правильно?
Кого боїтеся – співгромадян чи ворога?!
Ну і риторичне питання на останок – чи не здається вам, що першим має бути законодавчо врегульовано моє право на захист власного життя за допомогою маленького пістолету?
Це я вам так "тонко" натякаю на те, що такі законопроєкти мають розглядатися комплексно та ще й із залученням тих, кому ці закони потім виконувати.
Григорій Учайкін, голова наглядової ради ВГО "Українська асоціація власників зброї"
Читайте: Зеленский инициировал создание национального сопротивления, Сил территориальной обороны и добровольческих формирований терробщин
Джерело публікації
КиевVласть
26 травня 2021 г. 10:00
Раздел: Стиль
VIVAT, “Прес-весна на Дніпрових схилах”!
Юні й дорослі журналісти, літератори, телевізійники, фотографи, радіожурналісти, блогери, медіа-педагоги “відтелеграмили”, “відфейсбучили”, “відінстаграмили”, “відютюбили”, “відгуглили”, відфестивалили на відстані! XІХ Міжнародний фестиваль-конкурс дитячо-юнацької журналістики ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва незмінно пройшов у травні, але онлайн.
Цьогорічний Фестиваль-конкурс “Прес-весна на Дніпрових схилах” вже вдруге проходить в онлайн-формі через covid-19.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
За 19 років “Прес-весна” дала старт і дорогу в світ журналістики сотням дівчат і юнаків з різних куточків України та з багатьох країн світу. Ми добре пам'ятаємо фестиваль наживо: натхнення і запал організаторів і учасників, безліч нових знайомств, емоцій, ігор, майстер-класів, дискусій, шалений драйв і ритм, теплохідна прогулянка Дніпром, екстремальні змагання, цікаві квести!.... “Прес-весна на Дніпрових схилах” — це три дні постійного гарного настрою і очікування того, що буде далі. Але пандемія коронавірусу нахлинула минулого року дуже несподівано Та, незважаючи на такі непередбачені труднощі і те, що спілкування через екран пристроїв не замінить спілкування живого, все було на високому рівні — учасників, як завжди, чекало ще більше цікавої інформації та порад, які майбутні журналісти взяли собі на замітку.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Впродовж трьох місяців на пошту Фестивалю приходили роботи, зареєстровано 474 роботи з різних регіонів України. А також із Білорусі, Узбекистану, Казахстану, Польщі, Словенії, Чехії та Нідерландів. Найбільше робіт надійшло з м. Бердянськ Запорізької обл., м. Лиман, Донецької обл., м. Кременчук, Полтавської обл., м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл., з Чернівецької області та з Києва.
Творчі роботи подавалися на конкурс у 10 номінаціях у сфері медіа: “Літературний твір”, “Газета, “Журналістська робота”, “Нові медіа”, “Медіа-проект”, “Відеоробота”, “Фоторепортаж”, “Радіоробота”, “Традиції та новаторство”, “Голос покоління Z”. За кількістю надісланих робіт лідерами стали “Журналістська робота”, “Відеоробота” та “Фоторепортаж”. В умовах карантину виросла конкуренція серед робіт технічного спрямування.
Усі роботи оцінювало професійне журі: редактори та журналісти провідних засобів масових комунікацій України, науковці та практики столичних закладів вищої освіти.
Цьогорічна тема Фестивалю – “МедіаКОД моєї країни, світу”. Три дні яскравого та професійного журналістського свята онлайн; 18 цікавих і корисних заходів для юних “акул пера” в мережі; 13 вебінарів, брифінгів і майстер-класів у прямих ефірах та онлайн від експертів ― професійних журналістів, блогерів та медіатренерів, на які зареєструвалося понад 400 учасників.
У програмі Фестивалю: урочисте відкриття Фестивалю ― “Прес-весна”: запалюємо на відстані!” вітальні відеоролики від організаторів та гостей, презентації закладів вищої освіти, медійних фестивалів і конкурсів від партнерів, зустрічі з лідерами думок та громадськими активістами, перегляди документальних фільмів про національну ідентичність, віртуальна екскурсія до Музею становлення української нації, тематичний квест, розроблений викладачами Київського Палацу дітей та юнацтва. Від професіоналів – відомих журналістів та медіатренерів – майстер-класи і вебінари з безпеки в інтернеті та медіаграмотності, сучасні тренди протидії фейкам і дезінформації. А ще – робота онлайн-редакції “ІнфоМанія, Алея зірок “Прес-весни” і, звісно, урочиста церемонія нагородження переможців XIХ-го Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”.
Учасників фестивалю привітали: директор Департаменту освіти і науки м. Києва Олена Фіданян; директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Добровольська; керівник ІТА “ЮН-ПРЕС” Надія Іллюк; заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський; перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак; актор, режисер, командир роти кіборгів, народний депутат України Андрій Шараскін ; офіцер Національної гвардії України школи Христина Бойчук; ветеран 93-ї бригади, сапер Анатолій Фатєєв; ветеранка батальйону ім. Кульчицького Ляна Кромбет; громадський діяч, молодіжний посол ЮНІСЕФ, співзасновник БФ “Вільні UA”, волонтер, фронтмен гурту “Антитіла” Тарас Тополя.
Київ – дружнє місто до талантів
“Київ – дружнє місто до талантів. Потрібно виявляти нові таланти і можливості для їхньої реалізації в житті” – підтримав відкриття 19-го Міжнародного фестивалю-конкурсу “Прес-весна на Дніпрових схилах” Валентин Мондриївський, заступник голови Київської міської державної адміністрації. До речі, за першою освітою він ― журналіст, – “Приємно, що Київ є організатором і господарем таких великих і значимих фестивалів. Це для нас не вперше. В історії міста і країни вже відбулися Євробачення, єврофутбольні баталії, великі музичні й спортивні фестивалі, і, звичайно ж, “ПРЕС-весна” Київського Палацу дітей та юнацтва ”.
Вишиване ім’я ― мій особистий МЕДІАКОД та ОБЕРІГ
Напередодні Всеукраїнського дня вишиванки та урочистого відкриття ХІХ Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах” юні медійники #ІТАЮНПРЕС Київського Палацу дітей та юнацтва зустрілися директоркою Департаменту освіти і науки м. Києва ― Оленою Фіданян.
У бліцінтерв’ю пані Олена розказала, що серед різноманітних вишиванок у її гардеробі, є такі, на яких вишите її закодоване у символах та візерунках ім’я. Побачити його можна й на її особистій сторінці у ФБ.
Такі родинні обереги мають і члени її родини й дуже цим пишаються. Вони вірять у магічну силу цих закодованих послань, якими наші предки, ще не знаючи алфавіту, позначали один одного і цим самим створювали оберіг для себе й своїх нащадків.
“Бережіть себе і своїх рідних! Носіть вишивану Україну в серці!” – наголосила Олена Фіданян.
Другий день програми “Прес-весни” запам’ятався своєю інформативністю: було проведено 12 вебінарів на важливі для нас як майбутніх журналістів теми. під час другого дня ПРЕС-весни, ми вчилися всі разом – вихованці і педагоги. Девіз дня – “Прокачай медіаскіли або ПРЕС-ВЕСНА від партнерів”. А ще – введення в професію журналіста від українських закладів вищої освіти. Стрімили увесь день. Заповнювали стрічку фейсбука відеороликами та вчилися оформлювати свої думки коротко й тезисно. Ми всі отримали багато нових знань від справжніх знавців своєї справи.
Вебінар “Сучасні тренди протидії фейкам і дезінформації” від Олександра Гороховського ще раз нагадав про те, що ми живемо у наповненому різноманітною інформацією світі, і що ця інформація далеко не завжди є правдивою. Слухачі дізналися, чому і кому це вигідно і як на фейках будують справжній бізнес, як дезінформація маніпулює свідомістю людей, а на прикладах з реального життя були продемонстровані наслідки дезінформації. Фразою Олександра Гороховського можна описати весь процес поглинання людиною різної, в тому числі і неперевіреної інформації: “Чим більше ми розсуваємо межі знань, тим менше ми знаємо”. Інформація — наша найбільша зброя: так само, як бути корисною, вона може нести шкоду, тому важливо залишатися до всього критичним, не вірити усім “експертам” на слово та обов’язково звірятися з офіційними джерелами інформації.
Завдяки вебінару “Що таке візуальна грамотність” від Оксани Волошенюк, координатора проєктів Академії української преси, слухачі змогли дізнатися про те, що ж таке візуальна грамотність, навіщо вона потрібна та як нею оперувати. На питання “що ж таке візуальна грамотність” спікер відповіла: “Візуальна грамотність – це насамперед вміння суб’єкта адекватно сприймати й продукувати зорові образи. Візуально грамотна людина може розрізняти та інтерпретувати видимі дії, об’єкти та символи”.
Цікавим і змістовним для професіоналів був вебінар Анжеліки Досенко, доцента Київського університету імені Бориса Грінченка “Різновиди макетів друкованої та інтернет-реклами”. Координатор проєктів Академії української преси Юлія Кулик, під час вебінару “У що грають медіаграмотні люди?” презентувала цікаві медіа-ігри “Мафія” та “365”. Журналіст, викладач, медіатренер Академії української преси Андрій Юричко розповів про нові виклики в сучасній журналістиці, а спікер штабу АТО, начальник прес-служби Генерального штабу Збройних сил України 2014, 2017 р. р. Владислав Селезньов під час вебінару “Кризова журналістика в умовах російсько-української війни” повідомив унікальну інформацію про роботу журналістів у зоні бойових дій
Майстер-клас від викладачів, доцентів Факультету PR і журналістики Київського національного університету культури і мистецтв Анни Полісученко, Олексія Ситника та Ярослава Яцевського “Digital-фішки від університету культури” зібрав не лише значну аудиторію, а й захоплені відгуки. Надзвичайно цікавими були майстер-класи: “Алогомора! Інформаційні бульбашки, фейки та інші горокракси: як виявляти і протистояти?” від студентки Університету державної фіскальної служби України, керівника гуртків ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ Ольги Кацан; “Як правильно писати новини для інформаційного агентства” від заслуженого журналіста України, доцента кафедри соціальних комунікацій Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука з м. Рівне Віктора Мазаного; “Етика у медіа: сучасна проблематика реалізації” викладача кафедри слов’янської філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Вікторії Гуменюк.
Фішкою Фестивалю є традиційний медіа марафон “Інфоманія”, під час якої юні й дорослі учасники фесту в режимі нон-стоп дві доби надають свої журналістські матеріали, фото та відео, присвячені подіям Прес-весни та 30-річчю ІТА “ЮН-ПРЕС”, розкривають свої враження від нового формату цьогорічного фестивалю, згадують цікаві фестивальні моменти минулих років.
Окрім нагород і нового досвіду юні медійники, як завжди, отримають унікальну можливість вступити до вітчизняних профільних вишів на пільгових умовах (за сертифікатами зі знижкою для переможців). Адже незмінний девіз Фестивалю – “Стань студентом у травні”.
Третій день фестивалю "Прес-весна на Дніпрових схилах" розпочався з привітання учасників народним художнім ансамблем сучасної хореографії “Фламінго”. Випускники “ЮН-ПРЕСу” поділилися своїми думками про те, яку важливу роль відіграє інформаційно-творче агентство “ЮН-ПРЕС” для становлення молодих журналістів. І, нарешті, довгоочікуване нагородження переможців.
А переможці цьогорічного фестивалю-конкурсу солідні: 45 переможець заочного конкурсу, 57 номінант спецпремій заочного конкурсу, 12 переможців конкурсу для репортерів фестивалю онлайн-редакції #Інфоманія: 2021.
Перемогу в номінації “Журналістська робота” вибороли: Олександра Штанько з м. Бердянськ Запорізької обл. й Олег Синяк з м. Лиман, Донецької обл. ІІ місце розділили Анна Останіна з м. Лиман і Дмитро Полубок з Бердянська. На ІІІ місці – Марія Лисенко, вихованка БТДЮ Інгульського району м. Миколаєва та Поліна Кривцун і Анастасія Дудка (Студія "Юн-прес" Центру дитячо-юнацької творчості ім. Є. Руднєвої, м. Бердянськ, Запорізька обл.)
У номінації “Газета” І місце виборола “Шкільна газета “ДИВОnews 61’’” ЗОШ N 61 м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області. На II місці – газета “Країна Творчості” обласного Будинку художньої творчості Миколаївської обласної ради і газета “Неформат” Центру дитячо-юнацької творчості, м. Бердянськ. III місце розділили Vin Media Team, газета “VTL Times”, комунального закладу “Вінницький технічний ліцей”, газета “Світанок” гімназії N 127, м. Кривий Ріг і журнал для підлітків “LOOK” Зразкового художного колективу “Гурток літератури та публіцистики “Діалог” Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді.
Номінація “Фото” визначила безсумнівним переможцемм Дарину Кінаш (Студія "Юн-прес" Центру дитячо-юнацької творчості ім. Є. Руднєвої, м. Бердянськ, Запорізька обл.) На ІІ місці- киянка Вероніка Балашова (ІТА “ЮН-ПРЕС”). ІІІ місце виборола Дарина Набока (Медіа-Центр “Зоряний TV”, м. Кременчук Полтавської області)
Номінація “Традиції і новаторство”: І місце – Синягівська Ірина Сергіївна керівника гуртка-методиста зразкового художнього колективу “Юний журналіст” Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді). ІІ місце дісталося керівнику Зразкового художнього колективу “Гурток літератури та публіцистики “Діалог” Полтавського обласного центру естетичного виховання учнівської молоді Лебідь Яні Володимирівні та керівнику гуртка “Журналіст” Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості імені Миколи Касьяна, (Полтавська обл.) Білаш Олені Володимирівні. ІІІ місце виборола Команда “Репортер-Миргород”, керівник Микола Марченко (Миргородська станція юних техніків, Полтавська обл.)
У номінації “Радіоробота” І місце виборола команда дитячої інформаційної агенції “Крила” Чернігівського обласного Палацу дітей та юнацтва. ІІ місце дісталося Катерині Шаповаленко (ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва). На ІІІ місці – вихованка гуртка “Журналіст” Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості імені Миколи Касьяна, Полтавська обл. Валерія Ліхачова
Номінація “Медіапроект” визначила переможця – Атаконис Амір -вихованець медіацентру Палацу школярів ім. Аль-Фарабі (м. Нур-Султан Респу́бліка Казахстан). ІІ місце – медіацентр Палацу школярів ім. Аль-Фарабі (м. Нур-Султан Респу́бліка Казахстан). На ІІІ місці – команда дитячого медіацентру “К-video” Чернівецької гімназії № 2, м. Чернівці
У номінації “Літературний твір” І місце дісталося Єлизаветі Омельченко, студентці Оптико-механічного коледжу КНУ ім. Т.Шевченка, м. Київ. ІІ місце – у Валерії Болобан (Оптико-механічний коледж КНУ ім. Т.Шевченка, м. Київ). ІІІ місце розділили Вероніка Мучанка, студентка І курсу Київського міжнародного університету і Вікторії Шемігон, (ІТА “ЮН-ПРЕС” Київського Палацу дітей та юнацтва).
У номінації “Голос Покоління Z” І місце – Інформаційно-рекламний тижневик “ЕХО” та вихованці гуртка “Журналістика” Кобеляцького будинку дитячої та юнацької творчості імені Миколи Касьяна, ІІ місце вибороли Олена Коновалова – журналістка порталу “Лозова. City”, керівник гуртка “Дитяче телебачення” Лозівського БДЮТ (м. Лозова, Харківська обл.) і дитячий журнал-каталог “STILNYASHKA” ГО “Талановиті діти Рівненщини”, керівник Наталія Шмід. На ІІІ місці – команда “MolodMedia” гуртка “Громадська журналістика” (керівник Владислав Степаненко) відділу PR-технологій та медіавиробництва Київського Палацу дітей та юнацтва і дитяча телестудія "Зеркальце" м. Молодечно, Республіка Білорусь,
Номінація “ВІДЕОРОБОТА” визначила переможців: дитяча ТВ студія "ОбовсемКа" Чугуївського будинку дитячої та юнацької творчості, м. Чугуїв, Харківської обл. і ŁÓDZKA TELEWIZJA MŁODZIEŻOWA Палацу Молоді ім. Юліана (м. Лодзь, Республіка Польща). ІІ місце – Студія дитячого телебачення MÓW Production Харківського обласного Палацу дитячої та юнацької творчості й Дарья Молотовська – вихованка медіацентру Палацу школярів ім. Аль-Фарабі (м. Нур-Султан Респу́бліка Казахстан). ІІІ місце розділили Телекомпанія "ОКО" Кіровоградської гімназії нових технологій навчання м. Кропивницкий і Євгеній Насєкайло, вихованець дитячої телестудії "Зеркальце" Централізованої клубної системи Молодечнеського району м. Молодечно, Республіка Білорусь,
У номінації “НОВІ МЕДІА” І місце виборола команда “Teenagehappiness” ІТА “ЮН-ПРЕС” КПДЮ. ІІ місце – команда “TikTokTeam” ІТА-“ЮНПРЕС” КПДЮ “ЮН ПРЕС”. ІІІ місце дісталося авторському колектив ради Хмельницького міського учнівського самоврядування “Нова генерація міста” м. Хмельницький
Організатори та співорганізатори Фестивалю-конкурсу: Київський Палац дітей та юнацтва, Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за підримки Міністерства освіти і науки України, Національна спілка журналістів України, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Академія української преси, Національна спілка письменників України, інтернет-видання “КиевVласть”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
13 травня 2021 г. 22:19
Раздел: Новини
Артур Палатний: “Якщо хтось думає, що нас можна залякати - це велика помилка”
Голова виконкому партії “УДАР” Артур Палатний (на фото) пов'язує обшуки в себе вдома з політичним тиском Банкової та обіцяє вийти в публічну площину.
Про це KV стало відомо з інтерв`ю Артура Палатного інтернет-виданню “Главком”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Голова виконавчого комітету у будь-якій політичній силі є ключовою фігурою. Партія УДАР є політичною силою, яка починає знову відроджуватися. П’ять років тому ми увійшли до “Блоку Петра Порошенка”, коли почалася активна фаза збройного протистояння з Росією. Тоді вважали недоцільним мірятися амбіціями, тому вирішили об’єднатися задля того, щоби держава рухалася у позитивному напрямку.
Віталій Кличко тоді не думав йти окремо в президенти. Для того, щоби об’єднатися, коли не було президента у державі, яка воює, він відмовився балотуватися. Хоча я не був згодним з тим рішенням, яке було вимушеним. Ви знаєте, що “УДАР” був третьою за кількістю депутатів політсилою у парламенті 7 скликання, а от у 8 скликанні наші депутати були у складі “Блоку Петра Порошенка”. Ось зараз ми відновили свою політичну силу, почали розбудовувати структуру, і голова виконкому є ключовою фігурою в цій роботі", – сказав Палатний.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За словами Палатного, мер Києва Віталій Кличко теж вважає це політичним тиском.
"Він повністю згоден з тим, що рішення провести обшуки у голови виконкому партії — це суто політичне рішення. Комусь не подобається те, що Кличко є самостійною всеукраїнською політичною фігурою, а не тільки успішним міським головою. Коли він переобирався, понад половина киян віддали за нього свої голоси. А це — найголовніший показник впливовості політика. Я переконаний, що багатьом сьогодні не подобається розвиток нашої політичної сили, який залежить від лідера. У нас політсила лідерського типу, як і більшість, яка є в нинішньому українському парламенті", – заявив голова виконкому партії “УДАР”.
При цьому Палатний підкреслив, що "основні вороги партії “УДАР” – це ті політики, які не мають такого особистого рейтингу, який має Кличко, люди, які бояться конкуренції, і псевдополітики, які не хотіли би бачити сильного всеукраїнського лідера".
На питання журналіста, чи президент Володимир Зеленський є серед ворогів “УДАРу”, Артур Палатний сказав, що не певен того, що Зеленський глибоко вивчає питання розвитку “УДАР”.
"Ми ж говоримо про партійну структуру, а не про вибори президента України. Ви знаєте, я про це президента Зеленського не запитував. Але з того, як поводиться Офіс президента, створюючи такі абсолютно безглузді ситуації, робіть висновки самі. Я не думаю, що пан Зеленський заглиблюється у питання відродження партії “УДАР”. Думаю, це його оточення робить якісь неправильні речі", – сказав політик.
Палатний також сказав, що в партії розраховують на підтримку усіх проєвропейських сил. "Коли пішли розмови, що Офіс президента хоче розділити посади голови Київської міської держадміністрації і посаду міського голови, то Віталій Кличко чітко сказав, що його на цю посаду обрали кияни і звільнити можуть тільки кияни. Офіс президента зараз найбільше зацікавлений повернутися до цієї історії розділення посад, отримуємо певні дзвіночки, які на це вказують. Сподіваюся на підтримку і киян, і інших громадян України, які хотіли би розвиватися у європейському напрямку і цінують професіоналізм. Впевнений, що окрім того, що підтримають українці, нашим західним, європейським партнерам дуже не подобається, коли вибір киян хоче скасувати влада. Може, це дуже самовпевнено, але “УДАР” сьогодні – це самодостатня політична сила. У нас в парламенті є багато прихильників. Мені особисто подзвонили з підтримкою багато людей з різних політичних сил — як депутатів цього скликання, так і минулих скликань, правозахисники телефонували. І Нестор Шуфрич публічно нас підтримав, в найближчі дні побачимо публічну підтримку і від інших, не хотів би зараз називати", – сказав Палатний.
Водночас, говорячи про обшуки, політик розповів, що слідчі мали завдання шукати зброю.
"Рішення суду (про проведення обшуку) я побачив тоді, коли мій адвокат приїхав на місце обшуку до мого помешкання. Вважаю, що це місце злочину, бо я ніякого відношення до будь-яких кримінальних справ не маю. Все притягнуто за вуха. Я чітко розумію, що це є політичне замовлення Банкової. Думаю, це дуже поганий приклад з часів Януковича, коли опозицію хотіли знищити шляхом кроків, які призводять тільки до ескалації напруження у суспільстві. Сьогодні кожна людина розуміє, що на будь-кого можна порушити ту чи іншу кримінальну справу і на підставі цього провести обшук приміщення. Всі чітко розуміли, що у моєму приміщенні немає нічого, що цікавить правоохоронні органи, і бути не може. В ухвалі, яку надали моєму адвокатові, написано, що потрібно шукати зброю, якісь незаконні предмети. У мене дійсно є зареєстрована зброя. Зокрема, є нагородні пістолети, які я отримав від СБУ з 2014 по 2016 роки, від МВС України, від Служби зовнішньої розвідки. У мене є дуже багато легальної нагородної зброї. У мене в будинку вони нічого не вилучили. Вилучили гроші у помешканні моєї колишньої дружини, з якою я розлучений вже 18 років. У нас з нею є дорослі діти, які навчаються, але до її будинку я не приїжджав понад сім місяців. Цікаво, що кошти вилучили, але в ухвалі написано, що цього робити не можна було", – розповів Артур Палатний і додав, що якщо найближчим часом його дружині не будуть повернуті вилучені кошти, то він піде в публічну площину і поводитиметься більш агресивно.
"Щоби суспільство розуміло, що сьогоднішня влада не цурається робити по відношенню до своїх політичних опонентів. Якщо навіть припустити, що є у правоохоронців якісь питання до мене як до громадянина України, до чого тут люди, які зі мною ані юридично, ані фізично не можуть бути пов’язані вже багато років? Це очевидний тиск на мою родину. Якщо хтось думає, що нас можна залякати-, – це велика помилка. Такі дії обернуться бумерангом, який летітиме з великою швидкістю", - резюмував політик.
Фото: Facebook Артура ПалатногоКиевVласть
27 січня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Закон про зброю: депутати мають прийняти закон для громадян, а не для МВС
Минулого тижня комітет Верховної ради (ВР) з питань правоохоронної діяльності розглядав проєкти законів про зброю. Крім підтриманого комітетом проєкту закону №4335 (створений, ймовірно, прихильниками МВС для погіршення ситуації з цивільною зброєю в Україні), парламентарі розглядали і зареєстрований 24 листопада 2020 року альтернативний законопроект – №4335-1, ініціатором якого є депутат Андрій Шараськін (фракція “Голос”), відомий як “Богема” – учасник АТО, один з “кіборгів”, що захищали Донецький аеропорт. І, хоча комітет під головування Дениса Монастирського не підтримав проєкт закону №4335-1 (створений зброярською спільнотою, зокрема Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)), він все одно буде розглянутий депутатами у сесійній залі.
КиевVласть проаналізувала запропонований Андрієм Шараськіним законопроєкт №4335-1 “Про цивільну зброю та боєприпаси” та прийшла до висновку, що запропонований документ, хоч і містить певні негативні моменти, але все ж таки є значно кращим, ніж запропонований раніше законопроєкт №4335.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Короткоствольна нарізна зброя
Почнемо з головного. Проєкт закону зазначає, що право на отримання категорії зброї С (короткоствольна вогнепальна зброя та зброя менш летальної дії) мають громадяни України, які досягли 25-річного віку та не менш, як п’ять років мають у законному користуванні цивільну вогнепальну зброю.
Колектив авторів все ж таки вирішив, що перед придбанням пістолету людина має 5 років тримати в сейфі можливо непотрібну їй помпу або “мелкашку”. До того ж, фактично право на самозахист зі зброєю отримують лише ті, кому більше 25 років (депутати з подачі МВС пропонували взагалі 28 років).
Це виглядає як примус до придбання непотрібного товару. Уявіть собі, що керувати автівкою дозволяли б лише після того, як людина 5 років була власником мотоциклу. І ніякі аргументи, що мотоцикл не потрібен, не діяли б. Нема мотоциклу – не буде автівки.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Ми свідомо йдемо на такий крок, щоб зняти шалене перенапруження, яке існує і в суспільстві, і серед депутатів. Ми маємо дати ВР бажаний компроміс. Коли протягом першого року зі статистики буде зрозуміло, що нічого страшного не відбувається, можна буде вносити зміни в цю позицію”, – прокоментував KV з цього приводу голова наглядової ради УАВЗ Георгій Учайкін.
Великим плюсом цього законопроєкту є дозвіл носіння короткоствольної нарізної зброї, хоча й з певними обмеженнями (не більше однієї одиниці, місткість магазину не більше 20 набоїв, а загальна кількість набоїв в магазинах – не більше 40). Така зброя має носитись приховано від оточуючих, в спеціально пристосованих кобурах, зброярських сумках, забороняється її безпідставна, умисна демонстрація.
Цікавим є й такий момент: на відміну від попереднього законопроєкту, в 4335-1 зарядженою зброєю називають зброю з патроном в патроннику. Отже, зброя з приєднаним магазином, але без патрону в патроннику не вважатиметься зарядженою. Відповідно, переміщення зброї без патрону в патроннику не вважатиметься носінням зброї.
Окремо слід відзначити, що цей проєкт відносить до однієї категорії короткоствольну нарізну вогнепальну зброю та гладкоствольну короткоствольну вогнепальну зброю (менш летальної дії). Можна спрогнозувати, що таким чином стимулюється поступове виведення вогнепальної зброї менш летальної дії з обігу. Крім того, цей законопроєкт нарешті вводить “зброя менш летальної дії”. Нагадаємо, що в сумнозвісному законопроєкті № 4335 її називають “травматичною”, що вводить в оману та не відповідає дійсності.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Авторський колектив законопроєкту, поданого Шараськіним, не забороняє револьвери, вочевидь розуміючи, що в цьому немає жодного сенсу. Зрештою, ідентифікація зброї відбувається не лише і не стільки за гільзою, як за кулею.
Відзначимо, що згідно цього законопроєкту, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, носіння громадянами цивільної зброї категорії С не може буде обмежено.
Вогнепальна зброя в цілому
Також пропонується дозволити володіння з 18 років довгоствольною гладкоствольною зброєю, пневматичною зброєю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, зброєю під патрон “Флобера” калібру більше 4 мм.
Як видно з тексту законопроєкту, до зброї пропонується віднести пневматичну зброю калібру більше 4.5 мм та швидкістю пострілу понад 150 м/с, що виводить з-під удару власників більшості страйкбольної “зброї”. Правда, незрозуміло що робити з тими її зразками, котрі мають швидкість більше 150 м/с, а таких немало. Але це вже значне покращення в порівнянні з законопроєктом № 4335, де пропонується обмеження 100 м/с.
Втім, як прокоментував KV Георгій Учайкін, ці моменти можна буде виправити між першим та другим читаннями, якщо страйкбольна спільнота активно долучиться до обговорення.
Автори пропонують дозволяти придбання довгоствольної нарізної і комбінованої вогнепальної зброї з 25 років, так само як і в законопроєкті №4335.
Згідно з законопроєктом, отримати посвідчення власника зброї можуть особи, котрі останній рік не притягувалися до адмінвідповідальності за рядом статей. Слід відзначити, що в цьому переліку відсутні ст. 173 (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) та ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця), які були в попередньому законопроєкті. Відомо, що саме в цих правопорушеннях працівники МВС часто звинувачують затриманих на акціях протесту, мітингах тощо, і суди нерідко стають на бік поліціянтів.
Є в законопроєкті і досить революційне нововведення. Ним дозволяється спільне володіння та використання вогнепальної зброї, чого немає а ні в законопроєкті №4335, ані в наказі МВС №622, який наразі підмінює закон.
На жаль, авторський колектив не запропонував безстроковість посвідчення власника зброї. Його пропонують видавати на 5 років (як і в законопроєкті №4335), в той час як зараз зброю треба перереєструвати кожні три роки.
“Це також пошук компромісу. Нічого страшного, якщо раз на кілька років прийдеться підтверджувати посвідчення. З досвіду США ми зробили висновки, що є люди, які купують зброю, і роками не стріляють, а потім їх кулі летять куди завгодно” – зазначив Георгій Учайкін.
На відміну від короткоствольної нарізної зброї, або зброї менш летальної дії, під час введення воєнного стану на території, де його впроваджено, забороняється носіння за межами місця постійного зберігання довгоствольної нарізної, короткоствольної або комбінованої зброї.
Корупційні ризики та їх мінімізація
Законопроєктом передбачається, що держателем реєстру зброї є Міністерство юстиції, а не МВС. Таким чином, судячи з усього, автори хочуть мінімізувати корупційні ризики. Нагадаємо, що законопроєкт №4335 пропонує визначити держателем реєстру саме МВС.
Також до мінімізації таких ризиків має призвезти запропонований порядок перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів. В проєкті закону вказано, що така перевірка (не частіше, ніж раз на три роки) здійснюються поліцейськими за попереднім узгодженням із власником зброї або на вимогу власника зброї чи особи, яка спільно володіє зброєю. Вона проводиться в присутності щонайменше двох осіб, які не є співробітниками Нацполіції, а протокол перевірки умов зберігання складається на вимогу власника зброї, а у разі виявлення порушень – незалежно від згоди власника зброї.
Законопроєкт, крім того, покликаний навести лад з нагородною зброєю. Саме її фахівці називають одним із головних джерел корупції в МВС. В законопроєкті зазначено, що особа може бути нагороджена зброєю тільки один раз. Відомчою заохочувальною відзнакою “Вогнепальна зброя” може бути нагороджена тільки особа, котра проходить службу в відповідному відомстві.
Навчання власників зброї
Законопроєкт пропонує ґрунтовний підхід до навчання власників зброї. В ньому зазначено, що “під час складання іспитів обов'язково використовуються технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу складення іспиту). Порядок використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступу до неї затверджується Кабінетом Міністрів України”.
Курси складатимуться з теоретичної частини (основи законодавства, техніка безпеки, матеріальна технічна частина зброї) та практичної.
Екзамен після курсів прийматимуть представники Нацполіції та організації, де проводяться курси.
Окремо зазначається, що бажаючі отримати короткоствольну нарізну зброю, або зброю менш летальної дії мають виконати вправи зі стрільби та нормативи з вогневої підготовки, подібні до встановлених для працівників патрульної поліції.
В законопроєкті не вказано, хто буде встановлювати ці нормативи, що означає “подібні”, і так далі. В будь-якому випадку, прив'язувати нормативи з вогневої підготовки для цивільних до нормативів для патрульної поліції виглядає дивним. Постає питання, чи не занадто це – вимагати від пересічного власника зброї вмінь, “подібних” до вмінь професійного правоохоронця та стрільця?
“Ми хочемо провести паралель з поліцейськими, які мають близько 36 годин навчання володіння зброєю, з яких чи не дві третини – теоретичні. Ми хочемо прив'язатись до певних нормативів, щоб показати, що звичайні громадяни володіють зброєю не гірше, ніж поліцейські. Як людина, котра зі зброєю, хай навіть не короткоствольною, тренується регулярно, запевняю, що громадяни поводяться зі зброєю краще та впевненіше, ніж звичайні поліціянти, крім бійців “КОРДу” чи “Альфи”. Зрештою, ми всі зацікавлені, щоб люди вміли поводитись зі зброєю. Ми маємо так продумати систему навчання володіння зброєю, щоб вона випускала якісно підготовленого власника зброї”, – уточнив голова наглядової ради УАВЗ.
Вказано, що інформація про проходження особою курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування, а також результат складання іспиту вносяться до Реєстру.
Викликає питання положення про те, що для продовження категорії зброї С (короткоствольної нарізної та менш летальної дії) надається довідка про проходження кваліфікаційного практичного заліку. Цей залік має проводитись за програмою практичної частини іспиту до курсів з вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та її застосування.
“Ми пропонуємо, щоб людина в тирі показала, що здатна влучити в мішень, і не розмахує пістолетом. Це відбуватиметься без участі поліції, тому про корупцію мова не йде. По суті, це просто вартість набоїв у тирі”, – запевнив пан Учайкін.
Тобто, кожні п'ять років власник такої зброї має перескладати залік. Це, в свою чергу, потребуватиме зайвих витрат часу та коштів.
Самозахист
Законопроєкт визначає, що особа, яка правомірно застосувала цивільну зброю, не підлягає адміністративній чи кримінальній відповідальності та не зобов’язана відшкодовувати шкоду (моральну та/або матеріальну), завдану внаслідок застосування нею зброї.
При цьому відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок правомірного застосування зброї, має особа, яка вчинила протиправні дії, що призвели до застосування зброї.
Вільні від зброї зони
У разі прийняття законопроєкту в запропонованій редакції, в Україні можуть з'явитись зони, вільні від зброї. Вони діятимуть у приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабміном. Також Кабмін встановлює вимоги щодо створення та обладнання зон, вільних від зброї.
Також власник може надавати такий статус будівлям, приміщенням, спорудам та територіям недержавної форми власності.
При цьому всі місця входу до таких зон, та/або межі її території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, розташованими на видному місці.
Важливо, що зона, вільна від зброї, повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї.
При цьому, якщо у зоні, вільній від зброї, немає озброєної охорони (та/або якщо немає охоронюваного місця для тимчасового зберігання зброї відвідувачів або працівників), цей статус не діє, незважаючи на будь-які позначення чи рішення органів влади чи власника.
Нагадаємо, на думку багатьох представників зброярської спільноти, проєкт закону №4335, котрий схвалив комітет ВР з питань правоохоронної діяльності, є неприйнятним. Зокрема, через те, що він містить антиконституційні, дискримінаційні та корупційні норми. Також він гарантує безпеку злочинцям, оскільки повністю позбавляє українців реалізації права на збройний самозахист шляхом суворої заборони на носіння короткоствольної зброї.
Читайте: Законопроєкт про зброю від комітета Монастирського: як звести нанівець необхідну ініціативу
Фото: Scott Olson/Getty ImagesКиевVласть
30 листопада 2020 г. 15:00
Раздел: Територія розуму
Пандемія коронавірусу остаточно змінила світ, а разом з ним і медіа
Друга хвиля коронавірусу не була такою ж потужною, принаймні не була так сприйнята соціумом, хоча й кількість заражень була значно більшою.
Сталося це через те, що коронавірус став частиною нашого світу – частиною нас. Ми звикли до нього. Звикли та намагаємось адаптуватися.
До життя в новому світі адаптуємось не тільки ми, а й засоби масової інформації.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як галузь, нові медіа стали в рази більш технологічною, розумнішою, інноваційнішою та мобільнішою структурою.
Шість найбільш знакових змін медіа після пандемії:
1. Пандемія довела, що у засобів масової інформації набагато більш важливі роль, ніж ми вважали раніше
Коли вся планета ніби зупинилась, виявилось, що новини як і їжа були однією з небагатьох речей, без яких люди не могли обійтися.
Про що свідчить інтернет-трафік медіа видавництв який стрімко зріс під час пандемії (як і доходи від передплати на платних сайтах).
За даними деяких закордонних ЗМІ навіть нестабільний ринок друкованих видань показав стійке зростання попиту.
При чому зростання відбулося завдяки удосконаленню методів доставки друкованих видань додому. Таким чином галузь друкованих газет і журналів доказала, що ще може отримати друге життя, навіть після того, як остаточно зникнуть газетні кіоски.
Доставка друкованих видань відкриває ще один ринок: таргетованої доставки!
Читачі, які надають доступ до своїх поштових скриньок створюють ще один ринок, через те що їх в рази легше ідентифікувати на відміну від анонімних покупців преси в газетних кіосках.
Але ж повернемось у сферу більш сучасних онлайн ЗМІ.
Кожен видавець, який заробляє шляхом онлайн-передплати, повідомив про сплеск продажів під час пандемії.
Виявилось, що журналістські розслідування, докладні та змістовні аналітичні статті, якісна експертиза стали тим товаром, за який користувачі готові платити по підписці.
Але, знов таки, ця ситуація не стосується України, де імітаційне все: економіка, демократія, журналістика.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
2. Відділ новин, як ми памятаємо, зник як явище
Якщо раніше посада репортера була однією з ключових в ЗМІ, то зараз їх в редакціях рідко коли взагалі можна побачити. І це ще не все!
Приміщення редакції взагалі пустують – всі робітники працюють дистанційно!
Виявилось, що навіть складні щоденні загальнонаціональні газети можна випускати повністю дистанційно.
Звичайно необхідність особистого контакту є дуже важливим елементом співпраці і людина за природою не зможе відмовитись від нього, але напевно відвідування офісу в майбутньому вже не будуть такими ж частими, як раніше.
Але ж є в цьому і позитивні наслідки!
Для ЗМІ це означає значну економію коштів, оскільки офісні приміщення винаймається зовсім не безкоштовно. А відсутність локальної прив'язки до офісу навпаки можна використати як зняття обмежень!
Завдяки мобільності, яка виникає через дистанційну роботу журналістів, регіональні видання з легкістю можуть стати міжнародними, головне не загубити при цьому читача.
Для журналістів з'являється шанс відкрити власне видання, стати приватним видавництвом, і така модель має право на успіх, навіть якщо штат складатиметься з однієї людини.
3. Комунікаційна онлайн платформа як зброя у війні з пандемією
Не дивлячись на те, що Facebook та Google неодноразово натякали на те, що з 2020 року вони створять власну екосистему цифрових медіа, вони не залишають інших видавців без уваги. І кількість грошей, витрачених на цифрову рекламу підтверджує ефективність цієї взаємодії.
Дуже цікавим є ще один момент, через панічні настрої під час пандемії в мережах відбувся сплеск активності медіа які поширювали дезінформацію, не особливо зважаючи на наслідки.
Панічні настрої необхідно було приборкати і знову можна сказати Facebook, Twitter та Youtube досягли чималих успіхів в боротьбі з іншим вірусом: інформаційним.
Через посилену увагу до інформації про коронавірус майже вдалось припинити поширення дезінформації. Проте, ті ж самі соціальні мережі стали платформою поширення інформації про те, що коронавірус є містифікація і всі заходи щодо боротьби з ним - це змова світових мегакорпорацій, які не вигадали шляху краще для примноження своїх прибутків.
В чому ж проблема? Чому соціальна реклама на Facebook та Youtube про соціальне дистанціювання і носіння масок не допомогла?
І ось тут ми плавно переходимо до дуже важливого факту.
Епоха платформ, які не беруть на себе відповідальність за те, що вони публікують, добігає кінця. На перше місце в боротьбі з дезінформацією виходить відповідальність!
4. Перемога над вірусом дезінформації
Коли мова йде про безпеку та захист, мова йде про необхідність чимось пожертвувати.
Захист приватної інформації та життя - це те, від чого людству пропонується сьогодні відмовитись заради власної безпеки.
Поки Google та Facebook укладають нові угоди з регулюючими органами, та обмежують можливості для анонімних користувачів все більше зростає попит на авторизовані точки розповсюдження перевіреної інформації.
Завдяки росту попиту на відповідальну та перевірену інформацію, професійні засоби масової інформації отримали можливість значно збільшити свою аудиторію.
Звичайно не обійшлось без зашкварів, але на сьогодні можна сказати, що жодна дезінформація не походить від поважних засобів масової інформації.
5. Соціальні мережі стали головними постачальниками інформації
Велика кількість журналістів сьогодні працює з авторами постів, які з'являються в соціальних мережах, як гриби після осіннього дощу.
Звичайно ця співпраця не завжди приносить задоволення, і не завжди плідна, через те, що журналістам доводиться витрачати свій час на пошуки речей і перевірку чуток. Але якщо факти дійсно правдиві, вони перетворюються на неймовірні історії, які чудово сприймаються аудиторією.
6. Приватна анонімність чи публічна відповідальність?
На початку пандемії ще ніхто не розумів наскільки важливу роль у боротьбі з пандемією буде мати інформація. Як ніхто не задавався питанням наскільки важливим є питання відповідальності за її розповсюдження.
Епоха анонімності в мережі інтернет добігає кінця, і все більше уваги на сьогодні приділяється не стільки аутентифікації та підтвердженню особи користувачів, скільки безпечному зберіганню цих даних.
Вирішення цих завдань дозволить підняти якість контенту або принаймні ідентифікувати його в залежності від репутації його автора.
Звичайно це з одного боку призведе до відмови користування такими мережами зі сторони клієнтів для яких важливіша анонімність, з другого боку навряд таке бажання буде масовим, особливо дивлячись на ту кількість приватної інформації, яку сьогодні публікують в соціальних мережах на своїх сторінках.
Таким чином, ми можемо побачити в наступному році:
● якісні матеріали знайдуть свого вдячного читача;
● мобільність журналістів розширить горизонти для медіа;
● професія журналіста стане схожа на професію борця з дезінформацією;
● новий формат соціальних мереж (анонімних і з жорсткою аутентифікацією);
● прогнозується збільшення їх кількості, зокрема виходячи з нових стандартів публікації та загрози втратити анонімність;
● мобільність та дистанційна робота призведе до певних змін подачі контенту;
● можливо, друковні ЗМІ знову стануть популярними.
Олег Чеславський, голова ГО “Укрмедіа”КиевVласть
19 листопада 2020 г. 10:30
Раздел: Тексти
Законопроєкт про зброю від комітета Монастирського: як звести нанівець необхідну ініціативу
В Україні продовжується епопея навколо закону про зброю. Парламентарі, після розгляду двох законопроєктів (законопроєкт №1222 був розроблений представниками Української асоціації власників зброї (УАВЗ), альтернативний №1222-1, ймовірно, розробляли афільовані з МВС люди), зареєстрували третій – №4335. Парламентарі називають його компромісним, натомість зброярська спільнота України вважає, що він створений поліціянтами для погіршення ситуації з обігом цивільної зброї в Україні.
КиевVласть проаналізувала запропонований комітетом Ради з питань правоохоронної діяльності (очолює Денис Монастирський, фракція “Слуга народу”) законопроєкт №4335 “Про обіг цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї” та виокремила ряд моментів, через які, на думку реального експертного середовища, він не просто не здатен посилити безпеку громадян, а й є небезпечним для суспільства.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Здавалося б, законопроєкт нарешті вирішує вкрай актуальну проблему доступу суспільства до короткоствольної нарізної зброї, котра є основною зброєю самозахисту. Але, насправді, цю проблему вирішував попередній законопроєкт – №1222. А от результат законодавчих потуг комітету з питань правоохоронної діяльності скоріш може законсервувати існуючий стан справ і надати йому при цьому законний статус.
Читайте: В “Слуге народа” нет единства – разрешать ли гражданам носить “короткоствол” для самообороны
“Вони (народні депутати, – KV) просто взяли той законопроєкт, який ми написали, №1222, і потім віддали його в руки МВС. І вони зробили те, що роблять завжди. Як антимідаси – все, чого вони торкаються, перетворюється не на золото”, – зазначив голова Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін в ефірі “Радіо НВ”.
Насправді, проєкт закону відносить короткоствольну вогнепальну зброю до цивільної вогнепальної зброї. Але при цьому вказує, що стати власником такої зброї можна чомусь лише з 28 років і лише за умови наявності 5-річного стажу володіння зброєю іншої категорії.
Чому запроваджуються такі дивні обмеження – невідомо.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Головною проблемою законопроєкту можна назвати фактичну заборону носіння зброї для більшості її власників. Незрозуміло, навіщо купувати короткоствольну нарізну зброю, якщо вона має зберігатись вдома, або транспортуватись “у спосіб, що забезпечує безпеку оточуючим, їх (зброї та бойових припасів, - KV) надійне зберігання та унеможливлює безперешкодний доступ до них сторонніх осіб”. Більше того, повний перелік вимог для транспортування зброї та бойових припасів для кожної моделі (саме моделі!) цивільної вогнепальної зброї встановлюється МВС.
В результаті лише цього абсолютно нівелюється можливість самозахисту за допомогою короткоствольної нарізної зброї, а також з`являється чергова корупційна годівничка для МВС та окремих його працівників.
А в прикінцевих положеннях вказано, що “до набрання чинності відповідного закону, яким визначатиметься порядок носіння цивільної вогнепальної зброї категорії С (короткоствольна нарізна зброя, – KV), носіння цивільної вогнепальної зброї категорії С забороняється”.
Пояснимо: Верховна Рада може не приймати роками вже поданий законопроєкт, а на розробку законопроєкту МВС може витратити ще кілька років.
Отже, не треба приймати закон, щоб заборонити носіння пістолетів. Достатньо нічого не приймати, розповідаючи про важливість написання якісного закону, що ніби як не можна зробити швидко.
Навіть носіння цивільної вогнепальної зброї категорії В (зброя менш летальної дії, котру в побуті називають “травматичною”) дозволяється категоріям осіб, перелік яких встановлюється Кабміном. Можна лише уявити собі, який перелік ухвалить Кабмін з подачі МВС, і як він буде відрізнятись від теперішнього стану справ, коли видачу дозволів на “травматику” називають одним з основних корупційних джерел доходів МВС. Так само, як і “видача” нагородної зброї, коли її отримують навіть кримінальні авторитети.
Окреме занепокоєння викликає той факт, що громадянин не отримує Посвідчення власника зброї, якщо притягувався до адміністративної відповідальності за рядом статей протягом останнього року. Серед них, зокрема, ст. 173 (дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) та ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця).
Нагадаємо, що саме ці статті працівники МВС дуже люблять “шити” затриманим на акціях протесту, мітингах тощо, а суди радо підтримують в таких випадках поліціянтів.
Більш того, якщо у громадянина вже є ліцензія на зброю, після тих самих “адмінок” її можуть вилучати співробітники Нацполіції “з компенсацією їх вартості у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України”. Тобто, після адмінпротоколу (не виключено, що сфабрикованого поліцією) у власника забирають зброю, і щось там за неї компенсують, за незрозумілою методикою та оцінкою.
До речі, в Білорусі вже почали вилучати в громадян зброю саме після адміністративних протоколів.
МВС також наділяється правом призупинити дію посвідчення власника зброї через “відсутності власника за місцем постійного зберігання зброї, що унеможливило органам Національної поліції протягом трьох років перевірити умови зберігання зброї та бойових припасів”. Ця норма виглядає як така, що містить у собі корупційні ризики.
Замість того, щоб використовувати поняття “менш летальна зброя”, законопроєкт закріплює на законодавчому рівні поняття “травматичної зброї” та “снарядів несмертельної дії”. Таким чином, законотворець ніби стверджує, що цією зброєю та кулями не можна вбити – бо вони “несмертельні” та “травматичні”. В той самий час, в Україні та за її межами задокументовані непоодинокі випадки, коли людей вбивали саме з такої зброї.
Реєстр вогнепальної зброї законодавці чомусь (в інтернеті можна прочитати про корупційну складову) віддають МВС, хоча зброярська спільнота запропонувала, щоб його вело Міністерство юстиції. Парламентарі говорять, що Мінюст того не хоче, забуваючи уточнити, що саме Верховна Рада створює закони, а справа міністерств – їх виконувати.
“Вони імітували діяльність робочої групи, а насправді просто заблокували роботу в ній всіх представників галузі прикриваючись карантином. Викинули з месенджерів і все. Вони свідомо проігнорували ініціативу по круглому столу з фахівцями під егідою комітету, бо розуміли, що загальними фразам там не відбутися і доведеться оперувати фактами та статистикою, але вона грає проти них”, – повідомив KV голова УАВЗ Георгій Учайкін.
Ще одна дивна вимога – обов”язок власника обладнати місце постійного зберігання зброї системами охоронного призначення, якщо там зберігається більше трьох одиниць будь-якої вогнепальної зброї. При цьому навіть зараз, згідно з наказом МВС №622, такої вимоги нема.
Власник зброї також повинен віддавати її на “відстрілку”, але не кожні три роки, як зараз, а кожні п'ять років. Певне поліпшення є, але норма, яку часто вважають зайвою, все одно залишається.
Не менше занепокоєння викликає у зброярської спільноти і законопроєкт №4336, який може внести суттєві зміни в Кримінальний кодекс, зокрема до ст. 263.
Серед іншого він пропонує неадекватне тяжкості правопорушення покарання за порушення правил носіння власної зброї – від 5 до 10 років позбавлення волі. Нагадаємо, що за згвалтування передбачено покарання від 3 до 5 років , а за розбій - від 3 до 7 років.
Також законодавці вирішили залишити поняття “холодна зброя” в законопроєкті, хоча вже не перший рік експерти говорять про необхідність виключення цього терміну із законодавства. Парламентарі вирішили продовжувати карати за носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу не лише штрафом, а й позбавленням волі до трьох років.
Що саме називають “фінськими ножами”, та чому ці предмети є такими небезпечними, невідомо. Навіть у наказі МВС № 622 ніякі “фінські ножі” не виокремлюються. Бо формально фінським ножем працівники МВС можуть назвати будь-який ніж, навіть побутовий, виготовлений у Фінляндії.
При розгляді законопроєкту KV звернула увагу саме на ті його статті, котрі стосуються безпосередньо громадян, не акцентуючи на статтях, що мають відношення до юридичних осіб. Та навіть цього вистачає, щоб вважати законопроєкт №4335 невіповідним реаліям сьогодення, нелогічним і таким, котрий ніяким чином не сприяє підвищенню безпеки та життя громадян, а також містить величезні корупційні ризики.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Фото: сайт УАВЗ
КиевVласть
21 жовтня 2020 г. 15:10
Раздел: Тексти
Вадим Кошель: “Свободівці при владі довели - громади можуть бути сучасними, розвиненими та комфортними”
Нещодавно партія “Свобода”, одна із найстабільніших в країні націоналістичних політсил, відсвяткувала 29 років із дня заснування. У Білій Церкві зосереджено представництво однієї із активної партійної організації на Київщині. Про основні проблеми Білої Церкви, про досягнення свободівців на території та майбутній розвиток громади – в інтерв’ю KV розповів перший кандидат від ВО "Свобода" у списку до Білоцерківської міськради та кандидат на посаду голови Білоцерківської ОТГ Вадим Кошель.
KV: Ви берете участь у місцевих виборах-2020 як кандидат на посаду голови Білоцерківської ОТГ. Чому прийняли таке рішення?
Вадим Кошель: Команда білоцерківської "Свободи" доручила мені бути першим номером у списку до міської ради та кандидатом на посаду міського голови. Я маю досвід роботи депутатом і посадовцем. Крім того, займаючи посаду секретаря ради, регулярно виконував повноваження міського голови.
Біла Церква – моє рідне місто. Тут народився, виріс, живу і планую жити далі. Я живу звичайним життям, ходжу по вулицям, їжджу велосипедом чи громадським транспортом. В мене немає і не буде маєтку за високим парканом і броньованого джипа. Мені не треба питати у соціологів, які у білоцерківців побутові проблеми – бо це і мої проблеми також. Знаю, що таке бюджет, податки, тарифи, прибудинкові території, освітлення, ліфти, дитячі майданчики... І купа інших проблем та питань, які озвучують мені виборці.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У мене немає жодних бізнес-інтересів. За мною не стоять мафіозні структури та олігархи. У мене жодних зобов’язань, окрім публічних – перед виборцями. Мій інтерес – успіх Білої Церкви. Я за українську ідентичність в усіх проявах. Я за українську мову, українську культуру. Я проти промосковської п’ятої колони. Біла Церква заслуговує на патріотичну владу.
Я не сам. Моя команда – це команда "Свободи" з якою я пройшов купу випробувань, в якій впевнений. Це не збіговисько випадкових людей, а потужна досвідчена команда, за якою – сотні успішних історій захисту інтересів білоцерківців. Ці хлопці й дівчата мають бути у міській, районній та обласній радах!
KV: З якими проблемами до Вас звертаються виборці Білої Церкви?
Вадим Кошель: Найкращий спосіб визначення проблем – пряме спілкування з мешканцями. П’ять років поспіль працює моя громадська приймальня, щотижня проводжу там зустрічі з громадянами. Крім того, намагаюся реагувати на усі адекватні звернення, направлені за допомогою соцмереж та телефону. Протягом депутатської каденції до мене звернулося близько 400 громадян. Близько половини звернень містили прохання про надання матеріальної допомоги та допомоги вирішення індивідуальних проблем з державними та місцевими органами влади, а також правоохоронцями. Також мешканці просять посприяти у проведенні ремонтних робіт прибудинкових територій, будинків, доріг, встановленні освітлення, ремонту чи встановлення дитячих та спортивних майданчиків, зрізання дерев…
KV: Які основні проблеми є в міста Біла Церква?
Вадим Кошель: Проблем у Білій Церкві вистачає. У більшості – це проблеми, з якими стикаються практично усі міста України. До суто білоцерківських проблем потрібно віднести кричущу проблему з онкологічними та серцево-судинними захворюваннями, відсутність об’їзної дороги навколо міста Біла Церква та потребу термінового ремонту мостів. Крім того, болючим питанням є відсутність політики розвитку комунального транспорту. Приватні перевізники диктують умови, і доводиться йти з ними на компроміс для безперебійного перевезення пасажирів. Це також і застарілий житловий фонд – мережі перебувають у жахливому стані. І, звичайно, забрудненість річок Рось та Протока. Річка Рось швидко втрачає рівень води.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Загалом у місті найвищі тарифи на водопостачання. З чим це пов’язано й чи має "Свобода" рішення для цієї ситуації?
Вадим Кошель: Дійсно, білоцерківці сплачують надвисокі тарифи за воду. "Свобода" була категорично проти передачі майна КП "Білоцерківводоканал" у концесію ТОВ "Білоцерківвода". За весь цей час концесіонер нічого кардинального не змінив у системі водопостачання та водовідведення. А більшість робіт, які виконано – профінансовано з коштів, які включені до тарифу або з міського бюджету. Повернення майна "Білоцерківводоканалу" з концесії під контроль громади дозволить зменшити тарифи на воду. Крім того, абсолютно не ведеться робота з розробки та відновлення підземних джерел водопостачання, ремонту існуючих та будівництва нових бюветів питної води в місті.
KV: У Білій Церкві назріває проблема збору та захоронення твердих побутових відходів – спливає термін експлуатації полігону. Яке "Свобода" вбачає рішення для вирішення цієї ситуації?
Вадим Кошель: У місті давно є необхідність будівництва сучасного заводу із сортування та переробки відходів і сміття. На думку "Свободи" необхідно, насамперед, побороти стихійні сміттєзвалища. проблему можна вирішити також з допомогою будівництва станції компостування для переробки сухої трави та листя, запровадження систем підземного та вакуумного збору відходів.
KV: Які цьогорічні досягнення білоцерківського осередку "Свобода": які питання вдалося вирішити?
Вадим Кошель: Протягом цієї каденції білоцерківські депутати-свободівці працювали в різних напрямах та здобули досить вагомі результати. У розрізі відродження історичної правди та національної пам’яті, то після подань ВО "Свобода" Білоцерківська міськрада присвоїла високі звання "Почесний громадянин міста Біла Церква" комбатанту УПА Теодору Дячуну та бійцю Збройних Сил України Богдану Пантюшенку.
Свободівці брали активну участь у процесах декомунізації. Так, вдалося внести на розгляд та відстояти такі принципові назви вулиць як Бандери, Шухевича, Петлюри, Героїв Крут, Січових Стрільців, Гонти та Залізняка, славетних гетьманів і полковників, загиблих Героїв російсько-української війни, відомих українських діячів...
Хочу зауважити, що за ініціативи фракції ВО "Свобода" міськрада підтримала рішення "Про використання червоно-чорного прапора національно-визвольної боротьби українського народу біля будівлі Білоцерківської міської ради".
Також після наших звернень було виділено кошти та реалізовано низку інфраструктурних проєктів. А саме: проведено ремонтні роботи дорожнього покриття вулиць та проїздів, тротуарів, прибудинкових територій, дитячих та спортивних майданчиків, освітлення. Ми всіляко захищали та підтримували процеси створення та становлення ОСББ міста.
На мою думку, ми досить успішно попрацювали і в захисті екології. Завдяки акціям протесту, організованими фракцією ВО "Свобода" та громадськими активістами зупинене рішення виділення кредиту, наголошую, у розмірі мільярд гривень ТОВ "Білоцерківвода".
Після чергового отруєння хлором ТОВ "Білоцерківвода" річок Протока та Рось завдяки активній позиції нашій вперше за багато років при прочистках водопровідних мереж не зафіксовано забруднення навколишнього середовища хлором! Крім того, провели низку акцій із зариблення річки Рось і загалом випустили до водойми 21 тонну риби.
ВО "Свобода" виступила і проти розробки Тарасівського родовища циркон-рутил-ільменітових руд. Ми підтримуємо освіту, медицину, спорт, культуру… Нам є про що звітуватися перед виборцями за ці п’ять років депутатської роботи.
KV: Чи підтримуєте остаточний розподіл Білоцерківщини на тергромади, адже склад Білоцерківської ОТГ взагалі урізали у порівнянні з попереднім Перспективним планом?
Вадим Кошель: Процес поділу був абсолютно кулуарним та непрозорим. Спершу затягувався, а під кінець – форсувався. Ще на початку каденції депутати Білоцерківської міськради прийняли рішення та запропонували низці сусідніх населених пунктів утворити велику Білоцерківську громаду. У підсумку остаточний розподіл відбувався в кабінетах обласної адміністрації та в Кабміні. Долю майбутньої ОТГ вирішували не місцеві депутати, не мешканці, що проживають на цих територіях, а чиновники. Паралельно був запущений механізм укрупнення районів та запровадження "прокладок" у вигляді районних рад з невизначеними повноваженнями.
KV: Громада у такому складі буде спроможною?
Вадим Кошель: Все залежить, у першу чергу, від бачення та дій центральної влади щодо співпраці держави з громадами. Якщо нас зроблять придатками для наповнення державного бюджету, то, звісно, ніяка громада не зможе бути спроможною апріорі. Проте, якщо відбудеться реальна децентралізація, то доклавши зусиль на місцях, можемо досягти успіху.
KV: Які "Свобода" бачить механізм залучення інвестицій у Білу Церкву?
Вадим Кошель: Інвестор, насамперед, зацікавлений у безпеці власних коштів та простоті ведення справи. Якщо перший чинник можна забезпечити на державному рівні, то для другого необхідна активна робота місцевої влади. Справедливі ставки місцевих податків, пільгові програми щодо допомоги бізнесу, всеосяжна підтримка і консультування підприємців, доступна публічна інформація – завдання, які "Свобода" ставить перед собою у владі.
Біла Церква має широкий потенціал у сфері промисловості та виробництва, а створення зручної економічної інфраструктури дозволить розширити спектр можливостей міста. Сприятливі економічні умови дадуть можливість залучати кошти і в невеликі проєкти (будівництво систем підземного збору сміття, мережі громадських вбиралень, велопрокату тощо), і в більш масштабні (побудова заводу з переробки сміття, компостувальної станції, сучасних котелень і т.д). Слід залучати вітчизняного інвестора, щоб кошти залишалися на місцях і працювали в прогресії на українську економіку.
KV: Пандемія може вплинути на виборців та результати виборів?
Вадим Кошель: Важко однозначно відповісти на це питання, оскільки ситуація в Білій Церкві, як і в усій країні, погіршується. Збільшення кількості хворих може вплинути на бажання виборців прийти на виборчі дільниці. Хто може виграти від зменшення явки виборців? Виграють партії, які мають мотивованих виборців, які готові не тільки прийти на дільниці, але й терпляче очікувати своєї черги. Виборці ВО "Свобода" мотивовані ідеологічно.
KV: Що для вас є мірилом успішності політичної партії в Україні?
Вадим Кошель: ВО "Свобода" днями відсвяткувала 29 років з дня заснування. Наша політична сила є однією із найстабільніших в Україні, на Київщині та в Білій Церкві. Деякі міста обласного значення декілька каденцій поспіль очолюють та успішно розвивають саме свободівці.
Справжній успіх вимірюється не рейтингами, а тим, скільки пунктів із програми партії втілилося у життя. "Свобода" – єдина ідеологічна партія з реальною системою цінностей. Наприклад, у 2014-му році, після Майдану, де ми були рушійною силою та маємо 19 партійців – Герої Небесної Сотні, на Парламентських виборах основні сили свободівців були кинуті не на агітацію – хлопці та дівчата масово пішли добровольцями на Схід або стали волонтерами. Переконаний, якби не наша принципова позиція, фронт російсько-української війни зараз був би значно ширший.
Стабільність та порядок – це те, до чого тяжіє сьогодні народ і "Свобода" відповідає цим критеріям.
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”?
Вадим Кошель: Ми об'єднані навколо ідеї українського націоналізму, тобто любові – до своєї, Богом даної землі, матері, мови. Українці мають нарешті вибрати свою еліту, яка зможе зроби націю успішною та щасливою, не забуваючи свого коріння. Наші побратими-свободівці, які очолюють міста обласного значення та успішно їх розвивають, мають найвищий рівень довіри. Але це результат копіткої та чесної праці усієї партії. Вони довели, що громади можуть бути сучасними, цікавими, розвиненими та комфортними. Впевнений, що ми зможемо навести лад і на Білоцерківщині.
Довідка KV: Вадим Олегович Кошель народився 21 жовтня 1985 року у Білій Церкві. Має дві вищі освіти: у 2004 – 2009 роках навчався за спеціальністю "Менеджмент" у Міжрегіональній академії управління персоналом, у 2019 – 2020 роках вивчав публічне управління та адміністрування у Білоцерківському національному аграрному університеті.
Трудова діяльність: у 2003 – 2004 роках працював редактором моніторингу ЗМІ в Інформаційному агентстві ТОВ "Контекст-медіа" Київського обласного представництва, у 2005 році був редактором новин газета "Новини Київщини", у 2005 – 2007 роках обіймав посаду редактора відділу новин ПП "Пресове Агентство Новин".
У 2008 – 2017 роках працював тренером-викладачем боротьби дзюдо в ДЮСШ "Богатир", у 2016 – 2017 роках – фахівцем І категорії у КЗ КОР "Київський обласний центр олімпійської підготовки". З 2017 по 2020 роки – секретар Білоцерківської міської ради.
Відомості про громадську діяльність. З 2014 року займається охороною громадського порядку та державного кордону в складі громадського формування "Щит", з 2015 року – депутат Білоцерківської міської ради VII скликання. З 2018 по 2019 роки – член виконавчого комітету Білоцерківської міськради та з 2017 по 2019 роки – періодично виконував повноваження Білоцерківського міського голови.
З 2012 року є членом політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Свобода".
Судимості відсутні. Одружений. Сторінка на фейсбуці: www.facebook.com/bc.svoboda
Читайте:
Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава”
Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню”
Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю
Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси й людей на вулицях”
Олег Береговий: “У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад”
Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад із фермерами”
Олександр Кириченко: “За підтримки “Свободи” змагатимусь на виборах голови Борщагівської ОТГ”
Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету”
Євген Чубук: “Свобода” знає, як із руїни зробити окрасу та навести лад на місцях
“Свобода” – це ті, хто тримає слово, – Олексій КайдаІгор Сабій: “Кандидат від “Свободи” – це людина ідейна та фахова”Олексій Кайда: “Виборчий бюлетень – зброя кожного українця”
Фото: з особистого архіву Вадима КошеляКиевVласть
19 жовтня 2020 г. 17:00
Раздел: Тексти
Олексій Кайда: “Виборчий бюлетень – зброя кожного українця”
Одна з найстаріших партій України – Всеукраїнське об’єднання “Свобода” знає, яких змін потребує місцеве самоврядування і вірить, що їй під силу вселити у виборця оптимізм. Про дієві механізми контролю за депутатами, особливості нового виборчого кодексу та перші кроки в оновленій Київоблраді в інтерв'ю KV розповів народний депутат VII скликання від ВО “Свобода”, кандидат до Київської обласної ради Олексій Кайда.
KV: Що ви кажете людям, які розчарувалися у політиках і не хочуть йти на вибори?
Олексій Кайда: На превеликий жаль з кожними новими виборами недовіра до політиків і політичних партій зростає. Але кожен українець повинен запитати себе самого: “у чому ж справа, чому так?”. Справа полягає в наступній формулі: “щоби не розчаровуватись, не треба зачаровуватись”. Кожен вибір, чи то Президента, чи то депутата, чи партії повинен відбуватись свідомо – не за гречку, не за 500 гривень чи ще якісь “блага”. У кожної людини як і партії є своя біографія, історія, перелік здобутків або невдач, падінь і злетів. Відповідно перед тим як поставити “плюсик” чи “галочку” в бюлетені, необхідно проаналізувати ким хто був, чим займався, чи партія створена під вибори чи кандидати в ній порядні люди чи пристосуванці або “перекінчики”. І вже після цього робити свідомий вибір, адже ми всі разом обираємо не тільки депутатів, ми обираємо майбутнє для своїх дітей, внуків.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На відміну від більшості партій наші кандидати особисто стоять у наметах і безпосередньо спілкуються з людьми. У нас немає мільйонів на те, аби завісити усе своїми білбордами та заглушити телеефіри, нас на телебаченні практично немає, а білбордів – мінімум. Цим ми відрізняємося від усіх інших партій та кандидатів. І коли виборці запитують у нас щось, ми відповідаємо самі, на відміну від проплачених агітаторів.
Завдання "Свободи" – вдихнути у співгромадян хоч трохи оптимізму своїм прикладом. 13 жовтня цього року виповнилося 29 років нашій партії, вона існує з 1991 року і з того дня і досі наша ідеологія, наші погляди та напрями діяльності не змінювалися. Змін зазнавали методи та технології нашої боротьби за майбутнє країни. Але наша мета – велика і могутня Українська держава, в якій кожен українець почувається господарем. На жаль сьогодні господарями в нашій країні є олігархи, які сидять на державних програмах, присмокталися до державних підприємств та бюджетів, навіть місцевих, і мають безпосередньо вплив на владу. А чому? Тому що вони прикупили собі “партєйки” під вибори, створили “нові” політпроекти і маніпулюють свідомістю людей через красиві рекламні ролики і продуктові набори. Кожному виборцю час задуматися: якщо кандидат витрачає мільйони гривень чи доларів на рекламу – він же захоче їх щонайменше повернути, а здебільшого – ще й збагатитися через обкрадання бюджету ОТГ чи району або області. Грошей, що могли б піти на будівництво та ремонт доріг, амбулаторій, шкіл, садочків не буде. У результаті українці знову залишаться бідними і знову розчаруються. Ще раз наголошу – голосувати треба не серцем чи душею, а розумом!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Із якими проблемами та питаннями найчастіше звертаються мешканці Київщини?
Олексій Кайда: До мене особисто підходили і питали найчастіше про три речі. Перша – низькі пенсії, за які важко проіснувати, не те щоб вижити, а особливо після сплати комунальних послуг.
Друге – робочі місця, а саме: їх нестача. Українці хочуть прогодувати свої сім'ї, вивчити своїх дітей у ВУЗах, але не мають на те грошей і їдуть за кордон. Якби українець отримував тут гідну зарплату –хоча б 15-20 тисяч – йому не було б сенсу їхати на заробітки, лишати свої сім’ї.
І третє питання – медичне забезпечення. Те, що у галузі медицини наразі впроваджується – це не реформа, це знущання над своїм народом. Наразі жителю села, аби просто отримати консультацію лікаря чи рецепт, потрібно їхати в район. Такого бути не повинно, і нова обласна влада має запобігти закриттю амбулаторій, ФАПів.
І вирішувати ці питання можливо за допомогою обласних чи районних програм, які має затверджувати відповідна місцева рада. У нас звикли, що рай- або облдержадміністрація подала програму, а рада, не дивлячись, проголосувала. Ні, так не піде. Депутати, а не чиновники КОДА спілкуються з мешканцями регіону і мають чітке уявлення про проблематику.
KV: Як розцінюєте те, що адміністрація стала більш впливовою за облраду? Як можливо це змінити?
Олексій Кайда: Хочу наголосити: у чинному законі про місцеве самоврядування мовиться, що обласна рада деякі повноваження передає адміністрації, а деякі – може передати, або не передати. Але на моє переконання, облрада має виконувати усі свої функції, тому що адміністрацію ніхто не обирає, туди призначають. А обирають українці якраз до рад, саме обрання – прояв демократії.
Адміністрації могли б стежити за дотриманням законності облрадою і, у разі перевищення повноважень, через суд зупиняти рішення. Але в нас, на жаль, і величезні проблеми з судовою реформою, бо кожен президент намагається підім'яти під себе всі суди. "Свобода" з-поміж іншого пропонувала посади місцевих суддів зробити виборними. Насудить суддя собі на маєтки, квартири – до побачення, а не другий термін. Чесний суддя матиме шанс бути обраним знову. Так само пропонуємо виборну посаду керівника місцевої поліції. Має також бути впроваджений дієвий механізм відкликання депутатів, суддів, керівників поліції, бо без цього сама система народовладдя є неефективною. Якщо обранець народу напередодні виборів наобіцяв золоті гори, а після обрання "зникає" на 5 років або з’являється лише аби вкрасти майно чи землю, його конче необхідно відкликати.
Взагалі, ще з 1991 року "Свобода" ставила питання про те, що має бути розроблений закон про місцеві референдуми, опитування та плебісцити. Однак кожній новій владі це було невигідно, бо їх не цікавить думка людей, за винятком передодня виборів. Але українцям потрібно зрозуміти: раз на 5 років у їхніх руках з'являється зброя – виборчий бюлетень. І кожен має цією зброєю скористатися. Розумію, аналізувати [кандидатів чи партії] важко, але Господь Бог кожній людині дав розум для того, аби вона думала, аналізувала та робила висновки. Ще раз зауважу, що голосуючи за певну партію, виборець має подивитися: що це за партія, хто її члени, хто її засновники, яка в неї ідеологія?
Питання ідеології взагалі наріжне: сьогодні "слуги" закидають народові тезу рівня "какая разніца, какая ідеологія". Але ідеологія важлива.
У нас, націоналістів, ідеологія любові – до своєї нації, держави, землі, що залита кров'ю мільйонів українців. Ми категорично проти продажу сільськогосподарських земель на відміну від ЄС, "Слуги народу", "Голосу", які разом проголосували за так званий “ринок землі”. Це не буде ринок – це буде грабунок. Ми ж виступаємо за врегулювання обігу земель сільськогосподарського призначення. Якщо ти власник паю і хочеш його продати – ти можеш продати тільки до Державного банку за ринковою ціною, а він вже може передавати його в оренду, нехай довгострокову. Але залишатися земля має у державній власності, бо інакше українці залишаться рабами на своїй землі.
KV: Як ви сказали, бюлетень – це "зброя" виборця. Та він видається складнішим за такий на парламентських та президентських виборах. Чи розібрався виборець у бюлетені? Чи не ускладнить це підрахунок голосів?
Олексій Кайда: Наголошу: нинішній виборчий кодекс є надзвичайно складним і всі намагання його змінити не призвели до позитивного результату. Виборці питають: "Як голосувати?". Я ж відповідаю, аби шукали "Свободу" і ставили “галочку” чи “плюсик”. Не всі також можуть розібратися у тому, що можна ще обирати та ставити номер кандидата. Я, наприклад, є 7 номером в загальному списку партії, і номером 1 по округу. Як це пояснити людям? Тому я, як старий член партії, кажу: просто шукайте "Свободу" і ставте помітку за неї. Якщо вмієте знаходити свого кандидата окремо – добре, проставте його номер.
KV: Чи спробує чинна влада скасувати чи перенести вибори під приводом карантинних обмежень?
Олексій Кайда: Беручи до уваги низький рейтинг влади, бажання звісно у них є, але згідно норм Конституції України є лише два випадки, коли можна скасувати чи перенести вибори: введення надзвичайного стану або воєнного. Цього ніхто робити не буде.
KV: Ви маєте потужний політичний досвід, брали участь у багатьох кампаніях. Наскільки брудною чи чистою є місцева кампанія на Київщині?
Олексій Кайда: Вона вже доволі брудна. Я знаю випадки, коли виборчі комісії відмовляли багатьом партіям або навпаки реєстрували такі політсили, що не дотримувалися законодавчих вимог. Цим має займатися поліція. Клонами, яких реєструють і які змінюють ім'я та прізвище напередодні виборів. Серед брудних технологій – підкуп виборців, роздача медичних або продуктових наборів. Щодо останнього – я розумію людей, у яких наразі важка фінансова ситуація і вони беруть ці подачки. Але якщо вже взяли, то голосуйте по совісті – до вас же у кабінку ніхто не зазирне.
Знаю, що є випадки на кшталт "сфотографуйте бюлетень, щоб було видно, що ви голосували за "нашого" кандидата/партію". Для початку, у людей із сіл далеко не у всіх є телефони з камерами. До того ж, наші люди є надзвичайно винахідливими: беруть прозору плівку, на якій проставляють відмітку, фотографують, а потім плівку знімають і голосують, як того самі хочуть. Навіть беруть подекуди одразу від кількох різних партій гроші і провертають таку махінацію. Але все одно, важливо аналізувати кандидатів, партії, ідеології.
KV: Які перші проєкти рішень чи звернень “Свобода” планує внести в сесійну залу Київської обласної ради?
Олексій Кайда: Я – колишній голова обласної ради. Першим рішенням моїм було б проведення аудиту фінансово-господарської діяльності Київської облради: куди були витрачені кошти, на що, їх цільове та раціональне використання. А відштовхуватися вже від цього. Тоді усім стане легше працювати, люди побачать, що депутати також займаються боротьбою з корупцією, як то мали би робити наші спеціальні антикорупційні органи.
KV: Ви казали, що “Свобода” завжди мислить стратегічно і на покоління вперед, яким партія бачить розвиток Київщини загалом і пристоличної зони зокрема?
Олексій Кайда: Найперше – це сприяння створенню робочих місць. Не так, як прем'єр Шмигаль, що заявляв, що до кінця літа створить 500 тисяч робочих місць, і на тому забулося. Є досвід Польщі з залучення інвесторів: саме влада готує площадки для інвесторів, підводять туди комунікації, прокладають дороги і виготовляють усю необхідну документацію. Інвестору вже не потрібно бігати по інстанціях, збирати дозволи та інші папери, даючи хабарі, аби побудувати підприємство – інвестор приходить на готове. Коли ми залучимо інвесторів – тоді матимемо можливість створювати робочі місця.
І ми продовжимо боротися за нашу землю – боротьба не закінчилася. Це буде робота над програмою соціально-економічного розвитку. Не такою, яку подає КОДА, а такою, авторами якої стануть депутати. Так само й зі Стратегією розвитку області.
Ми підійдемо після виборів до моменту, коли потрібно буде ухвалити бюджет-2021, який так само має бути детально вивчений. Не вдасться протягнути щось "під шумок", сподіваючись, що до облради зайдуть безграмотні невігласи, на зразок тих, що зараз у Верховній Раді. "Свобода" веде команду досвідчених, кваліфікованих і компетентних фахівців. "Свобода" також гарантуватиме дотримання законності. Ми налаштуємо КОДА на продуктивну роботу, щоб вони не розслаблялися: кожен документ буде ретельно вивчений і проходитиме щонайменше дві комісії.
KV: Ви особисто в якій би комісії облради воліли працювати і чому?
Олексій Кайда: Особисто я не проти працювати у комісії з питань законності, бо маю певний досвід, або бюджетній. Це два ключових напрямки. Без бюджету і законності немає розвитку.
KV: І традиційне питання. Назвіть 3 основні причини, чому Київщина має голосувати за “Свободу”?
Олексій Кайда: по перше, ми не обіцяємо – ми робимо, а слово своє тримаємо. По друге, в нас бачать захисників – ми стоїмо на захисті прав людей і української нації зокрема. Ми ніби остання інстанція – якщо не допомогли ніде, куди зверталися, лишається звертатися до нас. І третє – так, ми не ідеальні, але щирі і правдиві у своїх діях і словах. Ми справжні.
Читайте: “Свобода” – це ті, хто тримає слово, – Олексій Кайда
Фото: відкриті джерелаКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій