Рейдеры снова пытаются силой выселить жителей общежития по улице Полевой 19/8 в Киеве. Местные жители считают, что что на месте их дома планируют построить новую многоэтажку. Это уже не первый раз, когда бывших работников “Киевгорстрой-2” пытаются выселить из общежития.  Об этом KV стало известно из сообщения депутата Киевсовета VIII созыва Владимира Назаренко (фракция “Всеукраинское объединение “Свобода”) в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Титушки и рейдеры снова пытаются выселить жителей общежития по Полевой 19/8. Более 30 семей, маленькие дети и женщины! Застройщик хочет их выбросить на улицу”, – сообщил Владимир Назаренко. В свою очередь, эту же информацию подтвердил журналист Сергей Гришин, обнародовав соответствующее видео. “Прямо сейчас. На Полевой 19/8, жителей общежития приехали выселять. Там сложная история, тянется давно. У людей нет документов на право собственности. И на них все забили”, – написал Гришин. В свою очередь, блогер Александр Барабошко ведет прямую трансляцию с места событий. В сентября прошлого года KV сообщала, что бывшие работники ЧАО “Трест Киевгорстрой-2” (*), проживающие в общежитии по адресу ул. Полевая 19/8, недавно получили уведомления о выселении в связи с реконструкцией здания. Они уверены, что на месте их дома планируют построить новую многоэтажку, а их хотят переселить в меньшие комнаты, на которые у них нет никаких прав.  Читайте: “Киевгорстрой-2” пытается выселить своих бывших работников из общежития на Полевой (видео) Ранее KV сообщала, что в 2013 году акционерное общество “Трест Киевгорстрой-2”, фактически работающее как жилищно-эксплуатационная “контора”, выкинуло офицера украинской армии из общежития по улице Академика Туполева, 16 на улицу, забив дверь гвоздями. Тогда представители компании заявили, что комната, в которой военнослужащий проживал, уже сдана в аренду другому лицу, более “интересному” в финансовом плане. Читайте: Руководство ЖЭКа-беспредельщика, куражась, выкинуло на улицу офицера армии * ПАО "Трест "Київміськбуд – 2" (код ЄДРПОУ: 04012661) Фото: скриншот видео Сергея Гришина, Facebook-страница Александра БарабошкоКиевVласть

Вскоре Северный апелляционный хозяйственный суд может поставить точку в конфликте ЧАО “ХК “Киевгорстрой” со своим проектным институтом – ПАО “ПТИ “Киеворгбуд”. Ранее Хозсуд Киева признал решение “тайного” общего собрания акционеров “Киеворгбуда” о “раздутии” рыночной стоимости своих акций и резком увеличении уставного капитала недействительным, но “проектанты” подали апелляционную жалобу. При этом известно, что ГУ Нацполиции Киева расследует уголовное производство по данной ситуации: правоохранители усматривают в действиях ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” признаки присвоения имущества и служебного подлога. Победа “Киеворгбуда” в суде может обернуться для территориальной общины Киева существенными финансовыми потерями – ЧАО “ХК “Киевгорстрой” придется выкупить акции нового выпуска на сумму более 863 млн гривен.  Как стало известно KV, 23 октября 2019 года пройдет заседание Северного апелляционного хозяйственного суда по иску ЧАО “Холдинговая компания “Киевгорстрой” (ЧАО “ХК “Киевгорстрой”) (*) к ПАО “Проектно-технологический институт “Киеворгбуд” (ПАО “ПТИ “Киеворгбуд”) (**) (дело №910/15811/17). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Крайнее” заседание по этому делу состоялось 25 сентября 2019 года. Тогда суд не принял окончательное решение, отложив рассмотрение дела. Читайте: В Киеве проходит заседание апелляционного суда по делу о рейдерской атаке в отношении “Киевгорстроя” История конфликта Как указано в решении Хозяйственного суда Киева от 11 декабря 2017 года (дело №910/15811/17), ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” является юридическим лицом частного права, уставный капитал которого разделен на определенное количество долей одинаковой номинальной стоимости. Корпоративные права по указанным долям удостоверяются акциями. Уставной капитал фирмы составляет 388,2 тыс. гривен и разделен на 1552829 простых именных акций номинальной стоимостью 0,25 грн. По данным официального сайта ПАО “ПТИ “Киеворгбуд”, данная фирма занимается разработкой проектно-сметной документации по строительству, реконструкции, модернизации, капитального ремонта объектов архитектуры и электроэнергетики, осуществлением авторского надзора за выполнением строительно-монтажных работ, выполнением инженерно-геодезических работ и т.д Учредителями ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” выступают: ЧАО “ХК “Киевгорстрой”, которое владеет простыми именными акциями в количестве 565 580 штук, что составляет 36,4226% уставного капитала; ООО “Компания по управлению активами “Сварог Эссет Менеджмент” (***), которое владеет простыми именными акциями в количестве 565 580 штук, что составляет 48,8578% уставного капитала; другие лица с общей долей в уставном капитале общества в размере 14,7196%. 28 августа 2017 года ПАО “ПТИ” Киеворгбуд” были якобы проведены внеочередные общие собрания участников, по результатам которых было принято решение об утверждении рыночной стоимости одной простой именной акции ПАО “ПТИ” Киеворгбуд” в размере 15,42 гривен. Также было решено увеличить уставной капитал ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” на 38,4 млн гривен путем частного размещения дополнительных 153730071 штук простых именных акций данной фирмы. Однако, указанное решение было принято без участия ЧАО “ХК “Киевгорстрой”, а значит – нелегитимно. В холдинговой компании отмечают, что общее собрание участников не проходило в тот день и по тому адресу, который был указан в сообщении о данном мероприятии: г. Киев, ул. Стройиндустрии, 8. “Прибыв по указанному адресу и в указанное время, представители ЧАО “ХК “Киевгорстрой” не выявили регистрационной комиссии общего собрания, других акционеров или представителей ответчика, а также не установили факта проведения общего собрания”, – указано в решении суда. Данный факт был зафиксирован представителем Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР). Кроме того, в первом сообщении о проведении общего собрания, которое было опубликовано 28 июля 2017 года и было направлено ЧАО “ХК “Киевгорстрой”, содержалось 5 вопросов повестки дня: не предусматривалось рассмотрение вопросов об увеличении размера уставного капитала и рыночной стоимости одной акции. Выдержка из материалов дела Поскольку ЧАО "ХК" Киевгорстрой "владеет 36,4226% простых акций, его позиция должна была существенно повлиять на результаты голосования и по данному вопросу решение не было бы принято. Как ранее сообщала KV, для удержания своей части в размере 36,42%, номинальная стоимость которой после увеличения составит 13,99 млн гривен, ЧАО “ХК “Киевгорстрой” придется выкупить акций нового выпуска на сумму более 863 млн гривен. Это может нанести ущерб территориальной общине Киева, которая является  конечным бенефициарным владельцем ЧАО “ХК “Киевгорстрой". Определением Хозяйственного суда Киева от 18 сентября 2017 года было открыто производство по иску ЧАО “ХК “Киевгорстрой”) к ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” о признании недействительным решения общих сборов. Решением от 11 декабря 2017 года суд удовлетворил требования истца. В дальнейшем ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” подало апелляционную жалобу на указанное судебное решение.  Уголовное дело Как стало известно KV,  параллельно с разбирательствами в сфере хозяйственных отношений данную ситуацию расследует Главное управление (ГУ) Нацполиции Киева. Правоохранители считают, что, возможно, речь идет об уголовном преступлении. Так, 7 сентября 2017 года ГУ Нацполиции Киева в ЕРДР были внесены сведения под №42017100000001133 об открытии уголовного производства, предусмотренного следующими статьями: ч.5 ст. 191 УК Украины – присвоение, растрата или завладение чужим имуществом, совершенные в особо крупных размерах или организованной группой; ч.2 ст. 366 УК Украины – служебный подлог, т.е. внесение служебным лицом в официальные документы заведомо неправдивых ведомостей, другая подделка документов, а также составление и выдача заведомо неправдивых документов, если они послужили причиной тяжких последствий. Определением от 3 сентября 2018 года Голосеевский районный суд наложил арест на имущество ПАО “ПТИ “Киеворгбуд”, которое находится в Киеве: два нежилых помещения (287,9 кв.м. и 11,4 кв.м.) по ул. Михаила Донца, 21-Д, нежилые помещения (6174,1 кв.м.) по ул. Михаила Омеляновича-Павленко, 4/6, а также здание лаборатории испытания материалов и средств контроля (1042,7 кв.м.) на пр. Отрадном, 103. Таким образом, суд запретил любые действия по отчуждению указанного имущества. В дальнейшем ПАО “ПТИ “Киеворгбуд” подало апелляционную жалобу на такое решение. Но определением от 26 ноября 2018 года Киевский апелляционный суд отказал в ее удовлетворении. Читайте: Киевсовет пожалуется в Нацполицию на попытку отобрать у “Киевгорстроя” проектный институт Позиция ЧАО “ХК “Киевгорстрой” Как сообщил KV директор департамента по управлению имуществом ЧАО “ХК "Киевгорстрой” Юрий Катриченко, найти место проведения общих сборов “Киеворгбуда” 28 августа 2017 года, действительно, не представлялось возможным. “Киеворгбуд” находится в нашем же здании по улице Михаила Омеляновича-Павленко. Собрания акционеров всегда проходили здесь же. Это был единственный раз, когда собрание созывалось в другом месте, совершенно не предназначенном для подобных мероприятий. Если вы посмотрите на карту, то увидите, что по адресу Стройиндустрии, 8 находится промышленный комплекс, где много разных промышленных зданий – склады, цеха, даже типография. И все они под одним почтовым адресом”, – отметил Юрий Катриченко. По его словам, ЧАО “ХК “Киевгорстрой” имеет блокирующий пакет акций ПАО “ПТИ “Киеворгбуд”, который позволяет контролировать активы. Принятие решения о дополнительной эмиссии (выпуск акций при увеличении уставного капитала – KV) было направлено на то, чтобы уменьшить влияние холдинговой компании. “Согласно условий допэмиссии, которые были вынесены “Киеворгбудом” на собрание акционеров, “Киевгорстрою” для удержания надо было бы довнести свыше восьмиста миллионов гривен. А это, вдумайтесь, в двадцать два раза больше всего уставного капитала “Киеворгбуда сейчас”. В противном случае долю “Киевгорстроя” размыли бы до неузнаваемой доли процента. Даже не специалисту в корпоративных делах очевидно, что созыв собрания акционеров в таком формате имел одну цель – протащить вопрос допэмиссии путем недопуска одного из акционеров на собрание. Если бы “Киевгорстрой” смог принять участие в собрании, то не было бы всех судебных разбирательств, в которые мы с “Киеворгбудом” сейчас вовлечены”, – подчеркнул Юрий Катриченко. След олигарха Григоришина По данным системы раскрытия информации Smida, крупнейшими акционерами ПАО “ПТИ “Киеворгстрой”, помимо холдинговой компании, являются паевые недиверсифицированные венчурные инвестиционные фонды “Седьмой” (48,857794%) и “Четвертый” (12,879718%), находящиеся в управлении ООО “КУА “Сварог Эссет Менеджмент”. По данным аналитической системы Youcontrol, ООО “КУА “Сварог Эссет Менеджмент” входит в группу компаний “Энергетический стандарт”, владельцем которой является бизнесмен Константин Григоришин. Как сообщал портал mind.ua, именно ООО “КУА “Сварог Эссет Менеджмент” инициировала проведение внеочередного общего собрания акционеров. Ее руководитель Сергей Колобродов должен был выполнять обязанности секретаря ставшего скандальным собрания акционеров. А полномочия счетной комиссии должно было осуществлять ООО “Украинский энергетический реестр”, которое также связывают с Константином Григоришиным.  В то же время, по данным Youcontrol, Сергей Колобродов возглавлял указанную компанию до ноября 2016 года. После этого ООО “КУА “Сварог Эссет Менеджмент” руководит Елена Уманская. В то же время, указанное выше издание не уточнило, в чем заключается возможный интерес олигарха Константина Григоришина. Читайте: Проектный институт у “Киевгорстроя” отбирает Константин Григоришин Справка KV: ЧАО “ХК “Киевгорстрой” было создано в августе 1995 года. Главой правления-президентом компании с апреля 2012 года является Игорь Кушнир. Основным акционером ЧАО “ХК “Киевгорстрой” (80% акций) выступает территориальная община города Киева. * ПрАТ “Холдингова компанія “Київміськбуд” (код ЄДРПОУ: 23527052) ** ПАТ “Проектно-технологічний інститут “Київоргбуд” (код ЄДРПОУ: 04012951) *** ТОВ “Компанія з управління активами “Сварог Ессет Менеджмент” (код ЄДРПОУ: 33499232) Фото: коллаж KVКиевVласть

На позачергових виборах Верховної Ради, що відбудуться 21 липня, на київському окрузі №212 балотується Олексадр Попов – колишній очільник Київської міської державної адміністрації (КМДА), двічі міністр з питань житлово-комунального господарства (ЖКГ) та регіонального розвитку, двічі народний депутат та чотири рази мер Комсомольську (зараз – Горішні Плавні). Ми задали кандидату низку важливих питань, які турбують як мешканців 212 округу, так і всіх українців – що робити з тарифами, як модернізувати інфраструктуру ЖКГ, збудувати метро на Троєщину, реконструювати Бортницьку станцію аерації та інші. KV: Ви накопичили великий досвід, займаючи державні посади. На вашу думку, як влада може та мусить використовувати такий досвід? Можливо, можна навести приклади з досвіду інших країн? Олександр Попов: Зараз дуже багато критичних проблем в Україні: охорона здоров’я, житлово-комунальне господарство, військова проблематика, мир та інші. На мою думку, люди, які вже мають певний досвід, повинні бути або поруч з владою, або у владі. Але сьогодні тенденція спрямована на заміну на нові обличчя, на молодих людей. Це нормально, але якщо таку тенденцію не поєднувати з досвідом, наша країна ще довго матиме ці проблеми. Якщо подивитись на досвід іноземних країн, то ми бачимо, що Сенат у Сполучених Штатах — це  публічні особи, авторитети, які працювали у міністерствах та накопичили такий багаж і досвід, що дозволяє їм приймати рішення, в яких вже ніхто не сумнівається. Тому, як на мене, така практика є абсолютно реальною. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Які з посад, що ви обіймали, були найважчі, а які – найцікавіші? Олександр Попов: Голова КМДА – дуже почесна посада для будь-кого, бо ти приймаєш участь у розвитку столиці України. Але тут такі обов’язки, така відповідальність, що три роки роботи пройшли як один день – з ранку до ранку. Тому, це було найсерйозніше випробування. А запам’ятались перші роки приходу до влади у Комсомольську (зараз Горішні Плавні – ред.), місті, яке я дуже люблю і завжди буду любити. KV: Пам’ятаю в вашому місті “Лабораторію місцевого самоврядування”, де створювалась методологія проведення реформ. Олександр Попов: Так, там ми обмінювалися досвідом, їздили делегаціями один до одного. Ми брали все найкраще і впроваджували у себе в місті. Це давало дуже позитивний результат. Кожне третє місто приїхало в Комсомольськ подивитись, як іде реформа в охороні здоров’я, місцевому самоврядуванні та житлово-комунальному господарстві. KV: Зараз йде реформа децентралізації. Міста обласного значення отримали  суттєве прибавлення до свого бюджету. Київ також отримав досить серйозну прибавку в коштах. Ви, працюючи керівником КМДА, мали набагато менше коштів, але за три роки було введено шість станцій метро, сім розв’язок, 25 нових парків і скверів. Зараз Київ має набагато більше коштів і за п`ять років збудовано лише один туристичний міст, і той скандальний, в том числі й через те, що на нього виділили забагато коштів. Олександр Попов: У нас були пріоритети. Ми мали план стратегічного розвитку, узгоджений з територіальною громадою і фахівцями в питаннях економічного розвитку. Цей план визначав орієнтири і напрямки, де в першу чергу треба було використати наші ресурси. Як на мене, сьогодні немає системного підходу не тільки в столиці, а в цілому в країні. Бо ніхто не знає, куди ми йдемо, і що в нас є пріоритетним. Це призводить до хаотичності. Прийняття рішень щодо фінансування тих чи інших проектів сьогодні реалізується з метою комерційної або політичної доцільності. Але ніяк не в інтересах життєдіяльності міста. KV: Ми вивчали проблеми киян. На першому місці проблема росту комунальних тарифів: за п`ять років вони виросли в п`ять разів. При цьому якість компослуг набагато погіршилась. Як вам вдавалося вирішувати ці питання, в п`ять разів менше беручи за тарифи? Олександр Попов: Ми цього не допускали, ми оптимізували всю систему так, що вона працювала. Ми не могли піднімати тарифи, тому що розуміли, що повинен бути баланс між доходом і видатками. Якщо між ними є розрив, тоді виникає відсутність платоспроможності. Сьогодні ми маємо по Україні 70 млрд гривень заборгованості по житлово-комунальному господарству. “Укртрансгаз” каже, що немає газу. Але борги починаються з того, що люди не можуть платити за послуги, які споживають. На мою думку, влада, яка працювала п`ять років, навіть не могла такого прогнозувати. Бо, якщо вона таке прогнозувала та пішла на це – то вона злочинна, бо така поліика призводить до техногенних катастроф. KV: Оплата комунальних послуг за ваших часів була на рівні 98-99%. Цьому дуже сприяло те, що ви запровадили знижку для людей, які вчасно оплатили комунальні послуги. Чому вона не поширилась по всій Україні, а працювала тільки в Києві та Комсомольску? Олександр Попов: Я сам дивуюсь, бо в цій системі була дуже обгрунтована логіка. А зараз як стимулюють до своєчасної сплати? Через штрафи та пеню. Я хотів підтримати тих, хто своєчасно сплачує. Якщо ти вчасно сплатив, то в тебе йде зменшення тарифу. І саме такий механізм я спробував запровадити в Україні. На жаль, місцева влада до цього не прислухалася, але результат на той час був дуже хороший і в Комсомольську, і в Києві. KV: Уряд цього року знизив субсидії з 74 млрд до 55 млрд гривень ті вводить більш жорсткі норми для тих, хто має право на субсидії. Наприклад, якщо в селі отримав у спадок будиночок з 12 сотками, не можеш рік користуватись субсидією. І ще багато таких інших речей, які затруднили людям життя.  І от маємо 70 млрд гривень заборгованості. Олександр Попов: Я вважаю, що уряд у нас абсолютно антинародний. Він прислухається до рекомендацій впливових структур — урядів, банків, а до людей — ні. Якби прислухалися до людей, то подумали б, як знизити ці тарифи. Я абсолютно переконаний, що їх можна знизити на 25-30%. Я розумію, як це зробити. Чому уряд не розуміє, я не знаю. KV: Ви двічі очолювали МінЖКГ, де займалися питаннями енергоефективності. Сьогодні ціна на газ — вже питання національної безпеки, бо це є наша незалежність від Росії. Питання енергоефективності повинні бути пріоритетними. Наразі ж ми бачимо, що уряд п`ять років створював фонд з енергоефективності. Як ви вважаєте, скільки треба часу для того, щоб створити цей фонд? Олександр Попов: Якщо б створювалось при прем’єрі Миколі Азарові чи інших, з ким я працював, це зайняло б кілька місяців - там чітко ставились терміни для виконання. А зараз корупційні моменти впливають на ці процеси, тормозячи реалізацію. Можливо, впливає і непрофесіоналізм. Мені дуже прикро, що так відбувається. Тим більше, що західні партнери надають нам допомогу. KV: Ці гроші лежать вже два роки, а ми не можемо їх витратити. Олександр Попов: Ви сказали про енерго незалежність від Росії. Я скажу, що ми повинні не тільки від Росії бути незалежними в енергозабезпеченні, а й від будь-якої країни. Тому що ми маємо ресурс — це власний газ, який зараз видобуваємо тільки на 2% з того, що можемо. Так не можна працювати. Якщо б у нас цей ресурс був задіяний, то ми б зараз не говорили про тарифи, як страшні речі. KV: До речі, не кожному керівнику міста випадає така честь — приймати Чемпіонат Європи з футболу і готувати до нього місто. Що можете сказати про даний досвід? Олександр Попов: Була дуже напружена робота, без передиху та вихідних – не тільки для керівництва міста, а для всіх, хто приймав участь в цьому проекті. І коли все вдалось, всі об’єкти підготовлені, люди приїхали, подивились, а від’їжджаючи кажуть: ”Ми хочемо сюди повернутись” або “Ми хочемо бути українцями” — це дає надзвичайний моральний підйом! KV: Працюючи на посаді голови КМДА, вам вдалося повернути в комунальну власність багато активів, в тому числі, “Київводоканл”,  “Київміськбуд”, більше 3 тисяч гектарів незаконно виділеної землі. Як місто розпорядилося цим активом? Олександр Попов: В мене не було можливості це проаналізувати. Але, наскільки знаю, 2-3 сесії Київської міської ради – і все знову пішло в ті руки, в яких було.  Масові забудови там, де їх не повинно бути, говорять про те, що тенденція, яку ми намагались знищити, знову стала реальністю. KV: Щодо цієї хаотичної забудови Киева, вам не здається, що вже треба було б пригальмувати? Олександр Попов: Ви правильно говорите. Коли проектується мікрорайон, до проекту обов’язково входять дитячі садочки, школа, інфраструктура, пов’язана з електроенергією, каналізація і та ін. Зараз це справді хаотично. І, вибачте, доходить до маразму, коли мікрорайон збудований, а до школи потрібно 6 чи 7 км везти дитину в час пік. Я проти того, щоб зупиняти будівництво там, де воно повинно бути. Але я за те, щоб до цього будівництва обов’язково було додано розвиток інфраструктури. Ми так і робили – будували дитячі садки, школи та утворювали в них нові місця. Повернули  приватизовані об’єкти для того, щоб зробити реконструкцію і знову передати дітям. KV: Якщо говорити про стратегічний розвиток міста, то в якому напрямку повинен рухатись Київ? Олександр Попов: Є такий міжнародний критерій — якість життя. Можна суб’єктивно про будь що говорити, але якщо зараз ми по якості життя серед міст, які моніторяться (всього їх 140) займаємо 132 місце, то це означає, що наш розвиток далекий від ідеалу. Нагадаю, раніше цей показник був біля 91. Тобто, коли ми говоримо про розвиток міста, треба говорити про комплексний розвиток. Починаючи від бізнесу та економіки, які дають можливість формувати бюджет, і закінчуючи соціальними та комунальними проблемами. KV: Тоді була розроблена стратегія розвитку Києва. Наскільки  позитивно вона була оцінена нашими партнерами? Олександр Попов: Її  прийняли американські та європейські партнери. Ми були в містах, які вже реалізували такі плани. Всі нас підтримали. У нас був чіткий план реалізації проекту. А потім  влада якось це перечеркнула. Не розумію, як так можна. KV: Ви балотуєтесь зараз у депутати ВР по Дарницькому району, де живете більше 12 років. Які питання треба вирішувати на рівні парламенту? Олександр Попов: Я себе бачу там, де працював раніше — у комітеті ВР з питань житлово-комунального господарства та регіонального розвитку. Ми повинні прийняти новий закон щодо реформування і розвитку житлово-комунального господарства, підтримати власників житла у реалізації проектів, що пов’язані з реконструкцією, капітальним ремонтом та енергоефективністю. Друге завдання — це екологічні питання. Бортницька станція аерації, де, безумовно, потрібна буде доля державного і місцевого бюджету та інвестиції, пов’язані з новітніми технологіями очистки води. В цьому напрямку були напрацювання з японцями. Там розробляється проект, але треба його прискорити. Є проблема з переробним заводом (сміттєспалювальний завод “Енергія”на Дарниці – ред.). Колись таких заводів було чотири, а зараз залишився один і той потребує модернізації. Я знаю, як вирішити питання з модернізацією та побудовою модернових сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводів. KV: Ви працювали депутатом у ВР і були автором закону про реформу житлово-комунального господарства. В 2014 році закінчилась програма реформування. Після того не приймалось рішень – і з 2014 року ми не маємо можливості розвитку взагалі. Олександр Попов: Хоча правильні тенденції були. KV: Коли  ви були у КМДА, то очолювали її футбольну команду. А як зараз у вас з дозвіллям? Вистачає часу? Олександр Попов: Я продовжую грати в футбол. Не так часто виходить, але мені це подобається. Дуже люблю гуляти з собакою, рибалку та спілкування з онуками. В мене є онука та онук, яких я дуже люблю.. KV: І блок бліц-запитань та відповідей. Ваше улюблене місце в Києві? Олександр Попов: Володимирська гірка. KV: Найулюбленіше місто в світі? Олександр Попов: Київ і Комсомольськ – два моїх рідних міста, де я вважаю себе вдома. KV: А закордонні? Олександр Попов: Страсбург або Відень. KV: Які три проблеми Києва ви вважаєте найважливішими? Олександр Попов: Перше – інфраструктурні проекти, тому що проїхати зараз навіть через Дніпро, дуже складно зранку. Але тут є і суб’єктивні причини. Друге – комунальні проблеми. Третє – питання соціального захисту. Але я б визначив ще четверту проблему – охорону здоров’я. Бо, як сказав один лікар, розвалили стару систему, а нову не збудували. KV: Чи вірите ви у побудову метро на Троєщину? Олександр Попов: Абсолютно. Це реальний проект, де знову ж таки, потрібен системний підхід. Київ точно не зробить це самостійно. Це національний проект. За нього треба боротись, треба його лобіювати. Але це абсолютно реально. KV: Одна з проблем Дарницького району — запах, що йде від Бортницької станції аерації. Чи вирішить її реконструкція цю проблему? Олександр Попов: Потрібні новітні технології. Японці розробили такі технології. Їх треба використовувати. Метрополітен та вагони ми робили за участю японських технологій. Метал був наш, старий, але об’єднавши зусилля, ми вдосконалили його. Тут аналогічна ситуація: ми маємо старі технології, але модернізація за допомогою науки та сучасних підходів дає можливість ідеально вирішити це питання. KV: Чи потрібно демонтувати пам’ятник і могилу Ватутіну у рамках декомунізації? Олександр Попов: Категорично проти цього. Моє відношення до Великої Вітчизняної війни, до наших дідів, які загинули, і їх командирів, ніколи не зміниться. Вони перемогли фашизм. Це герої. І, безумовно, вони повинні залишатись в нашій пам’яті. KV: Хто з особистостей, з якими ви зустрічалися, справив на вас найбільше враження? Олександр Попов: В мене було дуже багато цікавих зустрічей. В цьому плані я багата людина. Одна з них – із колишнім мером Чикаго, який свого часу подолав корупцію, бандитизм та наркотики. Зараз їдеш до Чикаго – і не знайдеш, де сигару можна викурити. Повний порядок. KV: Чи вірите ви у повернення Криму та Донбасу в Україну? Олександр Попов: Щодо Донбасу навіть не сумніваюсь і думаю, що це треба зробити найближчим часом. По Криму ситуація складніша. Я вірю, що він до нас повернеться, але точно не сьогодні. Для цього нам потрібно, щоб ми жили краще та змогли мирним шляхом можна повернутись до цього питання. KV: Чого не вистачає Україні для розвитку і процвітання? Олександр Попов: Ефективного керівництва – це найперше питання. Країна дуже ресурсна, але використати ці ресурси, на жаль, у нас ефективно не вдається. KV: Сьогодні тенденція приходу нових облич та нових молодих політиків. Що б ви могли і хотіли би побажати цим молодим політикам? Олександр Попов: Я теж був молодим – і в мене все виходило, тому що я залучав досвічених людей. Завдяки їх досвіду та нашій цілеспрямованості у нас все вийшло. Я думаю, що час і новим лідерам звернутись до такої практики. Я бажаю, щоб цілі, які ставлять сьогодні молоді люди, які приходять до влади, обов’язково були реалізовані. Фото надане прес-службою Олександра ПоповаКиевVласть

Холдинговая компания “Киевгорстрой” объявила конкурс на наиболее креативную фотографию с рекламным билбордом компании. Автор лучшего фото с билбордом “У стосунках з Київміськбуд” получит дополнительные 3% скидки на покупку недвижимости. Об этом KV стало известно из сообщения на сайте ЧАО "АК "Киевгорстрой".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Холдинговая компания начала получать фотографии, на которых люди фотографируются на фоне рекламы “с сердечком”. Таких фотографий в компании получили уже несколько. Чтобы поощрить своих покупателей и подписчиков сделать таких фотографий больше и по случаю дня рождения компании, был объявлен конкурс на наиболее креативную фотографию с рекламой холдинговой компании. “Сделайте фото, опубликуйте его под хэштегом #УстосункахзКиивмиськбуд и получите дополнительные 3% скидки на покупку недвижимости”, - сказано в сообщении. Все фотографии будут опубликованы на страницах компании в соцсетях Facebook и Instagram. Результаты конкурса и фото счастливых финалистов будут обнародованы на официальном сайте компании. Флешмоб #УстосункахзКиївміськбуд продлится с 17 мая по 7 июня. Читайте: Ход работ на ЖК Manhattan City в мае Фото: сайт ЧАО "ХК "Киевгорстрой".КиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним. Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка. На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва). Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році? Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн  113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель. З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень). У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів. KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету? Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень). KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району? Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році. KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти? Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти. Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А. Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301 На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11. Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку. KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік? Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0  млн гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району? Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт. У 2018 році  працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м. За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38. Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд  між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24. Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально. KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах? Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня. Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської. Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина. Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа. KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть? Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського,  Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район. KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину? Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень. Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів. KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака. Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”. Крім того по  вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5. Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта Житлово-комунальне господарство KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району? Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву. З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день. До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання. Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації  у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень. Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео) На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів. KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району? Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти. KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік? Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту. Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків. Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%. У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках. KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання? Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена. KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв? Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо. Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках. KV: На що ще скаржаться мешканці району? Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій. Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією  на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків. Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки. KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів? Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли. KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги? Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району. З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає. KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги? Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв? Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені. На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією. Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5. Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”. Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40. Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки. KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація? Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць). На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи. У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що  зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту  до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану. Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту. KV: У Деснянському районі є проблемні забудови? Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України. Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати. Є  проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться. Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его” Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району? Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені. Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею. Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети. Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень. KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти? Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини. У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму. KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району? Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць). KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі? Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри. Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату. KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі? Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів. Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”. Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина. KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві. Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток. Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району KV: Яка увага приділяється зеленим зонам? Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій. Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції.  Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці. Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк. Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7,  Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з  реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В. KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку? Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер. KV: Як забезпечена безпека мешканців району? Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян. Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі. Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району. До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Фото: KV Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть

На территории Днепровского района столицы насчитывается 18 строительных площадок, где осуществляется строительство жилья. Часть строящихся домов находятся в завершающей стадии строительства. Кроме того в районе возводятся здания и сооружения торгового, культурного и выставочного центров. Об этом KV стало известно из интервью KV главы Днепровской районной в городе Киеве государственной администрации (РГА) Петра Онофрийчука.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Как сообщил глава Днепровской РГА, застройка района новыми жилыми кварталами идет достаточно активно. На территории Днепровского района сейчас насчитывается 18 строительных площадок, где осуществляется строительство жилья. Он также сообщил, что активно идут работы по сооружению 10 ЖК. В стадии завершения строительства находятся жилые дома на пересечении ул. Красногвардейской и Краковской в ​​составе реконструкции микрорайона ограниченного ул. Попудренко, Минина, Красноткацкой и Хоткевича (застройщик КП "Житлоинвестбуд-УКБ" - KV). № Адрес Название ЖК Застройщик 1 ул. Воскресенская, 7 ЖК “Парковые озера” Інтергал-Буд 2 ул. Никольско-Слободская ЖК “Солнечная ривьера” Укрбуд 3 ул. Регенераторная, 4, просп. Воссоединения, 19, ул. Мартовская, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 ул. Евгения Маланюка, 101 ЖК “Русановская кавань” Ковальская недвижимость 5 ул. Евгения Маланюка, 101-а ЖК “Кассиопея” Банк “Аркада” 6 ул. Евгения Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 ул. Каховская, 60 ЖК “Каховская” ХК “Київміськбуд” 8 ул. Генерала Жмаченко, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 ул. Каунасская, 2-а ЖК “Каунасская” Укрреставрація 10 пересечение просп. Броварского та Освободителей ЖК “Фреедом” Укрбуд Кроме того, как сообщил Петр Онофрийчук, активно ведется строительство комплекса зданий и сооружений Международного выставочного центра на Броварском проспекте, 15, реконструкция рынка из малых архитектурных форм под торговый центр на ул. Генерала Ватутина, 10-а, и нежилого помещения по ул. Миропольской, 19, под многопрофильный культурный центр "Театр украинской традиции "Зеркало". Напомним, застройщики, которые возводят жилые комплексы в Днепровском районе, возводят в них учебные заведения. В частности, в 2018 году в ЖК “Комфорт Таун” была введена в эксплуатацию школа, а в ЖК "Парковые озера" – возведено частный детский сад. Читайте: В Днепровском районе застройщики возводят в своих ЖК учебные заведения - Онофрийчук Фото: domik.uaKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Бывшие работники ЧАО “Трест Киевгорстрой-2”, проживающие в общежитии по адресу ул. Полевая 19/8, недавно получили уведомления о выселении в связи с реконструкцией здания. Они уверены, что на месте их дома планируют построить новую многоэтажку, а их хотят переселить в меньшие комнаты, на которые у них нет никаких прав. Об этом KV стало известно из сюжета телеканала “5 канал”, который был размещен на сервисе YouTube 20 сентября 2018 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сообщается, что 40 семей, члены которых долгие годы работали на ЧАО “Трест Киевгорстрой-2” (*), пытаются выселить из общежития компании, которое находится по улице Полевой, 19/8. В начале лета жители получили уведомления, что здание закрывается на реконструкцию, а люди должны переселиться. С тех пор в общежитии начались своего рода диверсии, направленные на то, чтобы заставить семьи съехать: отключали водоснабжение, чуть не затопили второй этаж, “потому что среди ночи кто-то открыл в туалете краники слива”, кто-то оставлял на кухне открытый газ. Сами местные жители считают, что речь идет не о реконструкции, а о строительстве нового многоэтажного дома, а их пытаются переселить в другое здание. “Я знаю, что там комнаты намного меньше, чем те, которые мы здесь занимаем. Они сделали там ремонт какой-то, даже обои попереклеивали, но мы там не имеем права ни на что, поселились по договору и они могут тот договор через суд разорвать”, - считает жительница общежития на Полевой Галина Чабанюк. В свою очередь представители “Киевгорстроя-2” утверждают, что общежитие, в котором сейчас живут люди, находится в аварийном состоянии, а новые комнаты будут выдаваться людям с правом регистрации. “Все люди, которые уже переселились, у них на выполнение этого положения есть договора найма-аренды жилья, и это обязательное условие. Эти договора предусматривают оплату только жилищно-коммунальных услуг и 100 гривен за проживание”, - сообщила представитель ЧАО “Трест Киевгорстрой-2” Нина Мазепа. В столичной администрации советуют жильцам отстаивать свои права в суде, поскольку общежитие находится в частной собственности. “Этот вопрос действительно должен решиться в суде. Если необходима какая-то юридическая помощь, то мы готовы предоставить любую помощь людям, которые там проживают“, - сказал заместитель председателя КГГА Петр Пантелеев (на фото). По словам автора сюжета, жильцы общежития будут обращаться в суд, чтобы вернуть помещение в коммунальную собственность. Ранее KV сообщала, что в 2013 году акционерное общество “Трест Киевгорстрой-2”, фактически работающее как жилищно-эксплуатационная “контора”, выкинуло офицера украинской армии из общежития по улице Академика Туполева, 16 на улицу, забив дверь гвоздями. Тогда представители компании заявили, что комната, в которой военнослужащий проживал, уже сдана в аренду другому лицу, более “интересному” в финансовом плане. Читайте: Руководство ЖЭКа-беспредельщика, куражась, выкинуло на улицу офицера армии * ПАО "Трест "Київміськбуд - 2" (код ЄДРПОУ: 04012661)Фото: KVKиевVласть

КО “Киевзеленстрой” объявило тендер на проведение капитального ремонта Печерского ландшафтного парка. Ожидаемая стоимость работ составляет 35 млн гривен. Ремонт должен быть выполнен в период с 7 мая до 31 декабря 2018 года. Об этом KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro. 29 марта 2018 года Киевское коммунальное объединение зеленого строительства и эксплуатации зеленых насаждений города "Киевзеленстрой" (*) объявило тендер на проведение капитального ремонта благоустройства Печерского ландшафтного парка в Печерском районе. Ожидаемая стоимость работ составляет 35,035 млн гривен. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Согласно техническому заданию, подрядчик должен выполнить работы в период с 7 мая до 31 декабря 2018 года. Обжаловать условия тендера можно до 11 апреля, а подать предложения – до 15-го. Аукцион запланирован на 16 апреля. Читайте: Кличко выделил на закупку саженцев кустов и деревьев для озеленения Киева 12 млн гривен Напомним, в начале февраля был проведен тендер на разработку рабочего проекта по капитальному ремонту благоустройства Печерского ландшафтного парка. Победителем стало ООО “Київміськбуд-БМУ№1” (**), которое предложило цену 749 767 млн грн (ожидаемая стоимость закупки составляла 756 тысяч гривен). Напомним, КО “Киевзеленстрой” с 1 августа 2016 года руководит Михаил Наконечный. Заместителем генерального директора по капитальным вложениям КО "Киевзеленстрой" на сайте этой структуры значится Владимир Ляхович. Читайте: Руководство КО “Киевзеленстрой” подозревают в присвоении еще 1,4 миллиона гривенКО “Киевзеленстрой” подчинено Департаменту городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА, возглавляемому Андреем Фищуком. Как уже не раз сообщала KV со ссылками на источники в КГГА и Киевсовете, это предприятие, как и работу самого департамента, продолжает курировать экс-директор департамента благоустройства, нынешний депутат ВР от “БПП” и советник мэра Киева по вопросам благоустройства Дмитрий Белоцерковец. За вопросы благоустройства и природной среды, включая озеленение, в Киеве официально отвечает заместитель главы КГГА Петр Пантелеев. Читайте: В полиции считают, что “Киевзеленстрой” переплатил за ремонт Сырецкого парка Фото: Relax * КО “Київзеленбуд” (код ЄДРПОУ: 03362123) ** ТОВ “Київміськбуд-БМУ№1” (код ЄДРПОУ: 39809639) KиевVласть

Национальная полиция расследует очередную махинацию КО “Киевзеленстрой”. В конце 2017 года эта структура заключила договор на капремонт парковой зоны по проспекту Маяковского и площади Анкары в Деснянском районе за 1,4 миллиона гривен. Работы талантливый подрядчик (ООО "Домостроительный комбинат-7”) должен был провести за 12 дней, половина из которых были снежными. Осмотр места ремонта показал - работы выполнены частично. Полиция считает, что руководство КО “Киевзеленстрой” вполне могло присвоить 1,44 млн гривен. Об этом KVстало известно из ряда решений Деснянского районного суда Киева. Как установило следствие, 9 ноября 2017 года Киевское коммунальное объединение (КО) зеленого строительства и эксплуатации зеленых насаждений города "Киевзеленстрой" (*) объявило тендер на капитальный ремонт парковой зоны по проспекту Маяковского и площади Анкары в Деснянском районе Киева. Предварительная стоимость услуг составляла 1 млн 490 тысяч гривен. За эти средства планировалось провести демонтаж старых дорожек и уложить новую брусчатку, разобрать старые и установить новые бордюры и т.д. Срок оказания услуг был определен до 31 декабря 2017 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Свои предложения на открытые торги подали ООО "Домостроительный комбинат-7"(**) и ООО “Киевгорстрой-БМУ №1”(***). “Киевгорстрой-БМУ №1” предложил провести ремонт за 1,48 млн гривен, а ООО "Домостроительный комбинат-7" - за 1,47. В итоге последнее ООО и было признано победителем на торгах. 15 декабря 2017 года между заместителем генерального директора по капиталовложениям “Киевзеленстроя” Владимиром Ляховичем и директором ООО "Домостроительный комбинат-7" Александром Приходько был подписан договор подряда №247/12. В календарном плане выполнения работ было сказано, что они будут проводиться с 19 декабря по 30 декабря. Непонятно, как именно проводились работы с учетом того, что половину этого периода в столице лежал снег, но, документально было зафиксировано их выполнение. Такой предприимчивостью быстро заинтересовались правоохранительные органы. 11 января 2018 года отдел Деснянского управления Национальной полиции зарегистрировал уголовное производство № 12018100030000346 по признакам уголовного преступления, предусмотренного ч. 3 ст. 191 УК Украины - присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц. Соответственно, руководителям из КО “Киевзеленстрой” теоретически грозит ограничение свободы на срок от трех до пяти лет или лишение свободы на срок от трех до восьми лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью сроком до трех лет. 1 февраля 2018 года следователь Деснянского управления полиции Национальной полиции Сергиенко провел осмотр якобы отремонтированной парковой зоны. Визуально им было установлено, что работы по вышеуказанным договорам выполнены не в полном объеме. Таким образом, следствие считает, что вышеуказанные обстоятельства могут свидетельствовать о присвоении должностными лицами КО “Киевзеленстрой” денежных средств в размере 1,44 млн гривен, которые предназначались на капитальный ремонт парковой зоны. В ходе расследования нацполиции понадобилось изъять ряд бумаг. В судебном заседании следователь ходатайствовал о разрешении изъятия оригиналов документов, находящихся во владении “Киевзеленстрой”, расположенного по адресу: Киев, улица Кудрявская, 23. Речь идет о проектной и сметной документации на ремонт, договоре на их выполнение, дефектных актах, актах приема работ, справки об их стоимости и т.д. Решением от 12 февраля судья указанное ходатайство удовлетворил. Кроме того, следователю понадобилось изъять оригиналы бумаг, находящихся во владении ООО “Домостроительный комбинат-7”, по адресу: Киев, улица Коллекторная, 17. Изъятию подлежат договор на выполнения работ, находящийся у подрядчика, дефектные акты, акты приема работ, журнал технадзора и т.д. Решением от 12 февраля судья указанное ходатайство тоже удовлетворил. Отметим, ООО “Домостроительный комбинат-7” с 8 августа 2017 года руководит Александр Приходько. Ранее эта компания уже получала бюджетные подряды от КП "Инженерный центр" Киевской горгосадминистрации (КГГА). Ранее эта фирма была фигурантом в уголовном деле по уклонению от уплаты налогов путем формирования налогового кредита. Как уже сообщала KV, Национальная полиция расследует целый перечень финансовых махинаций "Киевзеленстрой". Так, в ЕРДР внесено дело о капитальном ремонте бульвара Вернадского в Святошинском районе Киева. Следствие установило, что КО "Киевзеленстрой" передало около 1 млн бюджетных гривен ЧП “Ремдорстрой сервис”, участником которого был директор КП “СЗН Святошинского района Киева” Аршак Магалов. При этом, следствие установило, что сам капитальный ремонт бульвара проведен не был, а замдиректора КО “Киевзеленстрой” подписал акт выполненных работ, чтобы участники схемы смогли получить деньги. Читайте: “Киевзеленстрой” ремонтировал бульвар Вернадского за 1 млн гривен только на бумаге Как в декабре 2017 года сообщала KV, правоохранители также расследуют дело о преступной растрате “Киевзеленстроем” 54 млн гривен из столичного бюджета на мнимые обустройства парков и скверов. Следствие считает, что сотрудники подконтрольной советнику мэра Киева Дмитрию Белоцерковцу структуры организовали преступную схему. Они обеспечивали, чтобы бюджетные средства посредством победы в тендерах доставались "правильным фирмам", а потом не тратились на благоустройство парков и скверов, а делились между организаторами аферы. Сами работы в зеленых зонах при этом делали не подрядчики, а работники КО “Киевзеленстрой” и подчиненных ему КП. Отметим, в указанном уголовном деле фигурируют 13 компаний, получавших в 2017 и в 2016 годах бюджетное финансирование от КО "Киевзеленстрой", в том числе - и ЧП “Ремдорстрой сервис”. Читайте: Полиция пытается разоблачить аферу КО “Киевзеленстрой” на 54 миллиона гривен Напомним, правоохранительные органы не оставили без внимания и “финансовые шалости”, допущенные в 2017 году при закупке “Киевзеленстроем” уличных урн на сумму почти 3 млн гривен (тендер выиграло ООО “Энерго-инвест”,- KV). В результате “честных торгов” стоимость одной урны для бюджета составила 12,5 тыс. гривен, что вдвое больше их розничной цены. На основании данного факта возбудила и расследует уголовное дело прокуратура Деснянского района Киева. Читайте: Правоохранители Киева расследуют уголовное дело о закупке “золотых урн” Напомним, КО “Киевзеленстрой” с 1 августа 2016 года руководит Михаил Наконечный (на фото). Заместителем генерального директора по капитальным вложениям КО "Киевзеленстрой" на сайте этой структуры значится Владимир Ляхович. КО “Киевзеленстрой” подчинен Департаменту городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА, возглавляемому Андреем Фищуком. Как уже не раз сообщала KV со ссылками на источникди в КГГА и Киевсовете, это предприятие, как и работу самого департамента, продолжает курировать экс-директор департамента благоустройства, нынешний депутат ВР от “БПП” и советник мэра Киева по вопросам благоустройства Дмитрий Белоцерковец. За вопросы благоустройства и природной среды, включая озеленение, в Киеве официально отвечает заместитель главы КГГА Петр Пантелеев. *КО “Київзеленбуд” (код ЄДРПОУ 03362123) **ТОВ “Домобудівний комбінат-7” (код ЄДРПОУ 38526328) ***ТОВ “Київміськбуд-БМУ№1” (код ЄДРПОУ 39809639) Фото: коллаж KV KиевVласть