Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
28 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішилаKV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із в.о. мера міста Українка Обухівського района Тетяною Кучер.
KV: Децентралізація - яка наразі проводиться робота? Проблеми?
Тетяна Кучер: У нас проводиться активна робота по децентралізації. Вже прийняті рішення щодо об'єднання Українки із селами Жуківці, Верем'я, Халеп'я, Щербанівка. Наразі ми не можемо завершити процес, оскільки Трипілля ще не прийняло відповідне рішення, а ми із ними маємо спільні межі.
Однак, у них були питання до минулої міської влади з приводу поділу земельних ділянок, були також певні питання з використання землі. Наразі із ними в нас налагоджений діалог, ми співпрацюємо. Проводимо зустрічі, пояснюємо перспективи створення громади. Я думаю, що найближчим часом ми вирішимо усі питання із Трипіллям і зможемо створити об’єднану громаду.
Також рішення ще не прийняло село Витачів, але це не є проблемою, оскільки і без нього ми зможемо об'єднатися. Впевнена, що коли Українська ОТГ почне працювати і покаже на практиці усі переваги децентралізації, Витачівська сільрада залюбки до нас доєднається.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Інвестиційний клімат як покращуєте?
Тетяна Кучер: Ми розглядаємо питання щодо залучення інвестицій для реконструкції очисних споруд і для подальшого будівництва сміттєпереробного заводу. Ми розуміємо, що розвиток може відбуватись саме за рахунок залучення інвесторів, тому також розглядаємо багато різних варіантів співробітництва.
Сьогодні за кошти Європейського Союзу ми реалізуємо проект термомодернізації будівель палацу культури “Енергетик” та державних установ. На даху будівлі ПК “Енергетик” будуть встановлені сонячні батареї.
KV: Чи є "сміттєва" проблема сьогодні?
Тетяна Кучер: Аби найближчим часом не зіткнутись із великими “сміттєвими” проблемами, ми провели масштабну конференцію з питання роботи з відходами. Ми залучили до неї представників полігону №5, представників відділу житлово-комунального господарства і представників КОДА, Обухівської РДА, компаній з сортування, перевезення, збирання сміття. За результатами конференції ми зробили запити, в тому числі до КОДА і полігону №5, через невідповідність показників з вивезення сміття у період 2015-2018 років із показниками зібраного містом сміття. Наразі встановлюємо причину розбіжностей і хочемо документально це підтвердити.
Тривалий час вивозом відсортованого сміття займалось приватне підприємство із Бучі, яким було вигідно безкоштовно вивозити наш пластик та скло. Але завжди були нарікання на неякісне прибирання сміття. І ця компанія, ще за минулої влади міста, подала лист, у якому зазначила, що вони відмовляються вивозити сміття безкоштовно, оскільки логістично це їм стало не вигідно.
Сьогодні ще поки вони надають послуги безкоштовно, але вже стоїть питання щодо компенсації витрат на перевезення. Ми вирішили підійти до вирішення проблеми комплексно і до всіх організацій, які займаються у місті та районі відсортованим сміттям, направили листи, аби ті надали свої пропозиції. Оберемо найвигіднішу і визначимо обслуговуючу компанію.
KV: Скандальні забудови, вирубка вікових дубів, побиття активістів, - чи дійсно в Українці мала місце незаконна забудова? Чи це штучно створені провокації?
Тетяна Кучер: Ця ситуація почалась ще у 2008 році. Тоді земельна ділянка була виділена під забудову. Ще тоді усі особи, які вважали, що там знаходяться вікові дерева, могли подати заявку, щоб ці дуби були визнані історичною пам'яткою. Взагалі ніяких питань не виникло б. Але відбулось інакше - з 2008 року забудовник сплачував орендну плату за ділянку, потім отримав дозвіл на будівництво і разом з ним дозвіл на вирубку дерев, які там знаходяться. І тільки коли вони почали обносити ділянку парканом, з'явилися активісти, які заявили про вікові дуби. Я вважаю, що в цій ситуації позиція активістів побудована неправильно, їм потрібно було раніше говорити. І усі в місті добре знали про наміри забудовника ще з часу виділення ділянки. Крім цього є інформація, що активістам за їх діяльність видавали кошти.
Наразі питання вирішено. Особи, квартири яких не добудували, об'єдналися в обслуговуючий кооператив, якому була видана ця земельна ділянка під будівництво. Також рішенням сесії було вказано, що усім власникам майнових прав мають запропонувати квартири відповідно до договорів, які були укладені із особами, що не виконали своїх зобов’язань і не добудували житло вчасно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Тетяна Кучер: На жаль, міська влада не може впливати на формування тарифів за житлово-комунальні послуги, які встановлюються енерго- та теплопостачальними компаніями. Ми робимо все можливе, аби стримувати зростання тарифів, але з іншого боку розуміємо, що підняття зарплати, інфляція у будь-якому випадку будуть впливати на ціни. Якщо, наприклад, підприємство з водопостачання не підвищить тарифи, воно стане збитковим. І тоді нам із бюджету доведеться дофінансовувати їхню діяльність за кошти, які б мали йти на благоустрій міста. Тому я вважаю, що ми маємо розуміти необхідність змін і адекватно реагувати на зростання тарифів.
KV: Які стосунки із районом та вашим однопартійцем, екс-головою райради, Костянтином Шушаковим?
Тетяна Кучер: Прекрасні стосунки із районом, у нас є порозуміння. Нещодавно на бюджетній комісії одноголосно підтримали виділення із районного бюджету нам коштів на придбання меблів та обладнання для школи №1, яка наразі добудовується. І також виділили кошти на ремонт глядацької зали палацу культури. В свою чергу ми надали субвенцію на заміну вікон у стоматологічній поліклініці, яка знаходиться на території міста, але підпорядкована районній раді.
Із Костянтином Шушаковим ми працювали, коли він був головою райради. Зараз ситуація змінилась і ми прекрасно співпрацюємо із Олександром Кровкіним, який у свій час був його заступником, а зараз виконує обов'язки голови.
KV: Сесії міськради частіше проходять скандально, ніж спокійно - у чому причина? Чому депутати поділились на два табори і налаштовані один проти іншого?
Тетяна Кучер: Для деяких наших депутатів сесія міської ради - це показовий виступ. Ті люди, які хочуть привернути до себе увагу, використовують цей майданчик, щоб себе проявити. Також не будемо забувати, що наближаються вибори Президента, потім парламентські вибори. Усе дуже політизується, є особи, які хочуть показати певним чином свою владу.
Але я впевнена, що головним показником є не емоційність проведення засідань, а критерій прийняття рішень. Всі рішення виносяться за ініціативи виконавчого комітету міської ради, який я зараз очолюю. І якщо ви подивитесь статистику прийняття рішень, то побачите, що усі рішення депутати голосують. Навіть ті політичні сили, які називають себе опозиційними.
А якщо людина хоче показати на камеру себе - нехай, ми сприймаємо це нормально. Головне, щоб це не було на шкоду громаді.
KV: На одній із недавніх сесій були присутні так звані тітушки, які не пускали до зали місцевих жителів. Тоді активісти стверджували, що їх привела місцева влада. Хто їх замовив? Чи заявили до поліції? Проводиться розслідування? Ті люди справді не місцеві?
Тетяна Кучер: У цій ситуації є дуже цікавий момент. За день до проведення сесії до мене звернулися начальник Обухівського відділу поліції, начальник управління СБУ в Обухівському районі і прокурор Обухівського району. Вони мені сказали, що із електронної мережі Фейсбук та інших джерел їм стало відомо, що до нас привезуть із Києво-Святошинського району представників “Правого сектору”. Так і сталося - на так званих тітушках були шеврони “Правий сектор Києво-Святошинського району”. Вони підтримували петицію щодо проведення міжнародного аудиту земельних ділянок і всіх службових квартир. Насправді їм ще до сесії стало відомо, що я і так прийняла відповідне розпорядження про проведення аудиту та інвентаризації. У їхній петиції були незаконні вимоги, а саме: накладення мораторію на всі земельні ділянки і на здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із будівництвом та земельними ділянками.
Потім з'явилася альтернативна петиція від осіб, які мають намір отримати земельні ділянки і здійснювати на них будівництво житла, у тому числі це учасники АТО. Ми пояснили двом сторонами, що ми і так зацікавлені в тому, щоб викрити усі схеми наших попередників. Тому на сесії ми ще раз підтримали моє розпорядження щодо суцільної інвентаризації.
Я вважаю неприпустимим, щоб були присутні люди, які влаштовують провокації. А з якого приводу був спір - досі не зрозуміло. Ми відразу заявили до поліції, там відкрили кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
KV: Чи розпочато процес інвентаризації? Є попередні результати?
Тетяна Кучер: Так, наразі я дала вказівку кожному структурному підрозділу виконкому міськради, комунальним підприємствам, інвентаризація розпочата і триватиме до кінця травня. Після цього буде проведено аудит.
За попередніми результатами інвентаризації КП “Міський ринок” встановлено, що там була затверджена територія для прибирання, яка у декілька разів перевищує площу самого ринку. Тобто площа складає 7 тис. м², а за договором, укладеним минулим керівництвом міста та екс-начальником ринку, територія прибирання - майже 23 тис. м². За рахунок цього нам вдалося зменшити тарифи для підприємців ринку.
KV: Виконавчий комітет міськради писав заяви, аби піти у відставку. Хто насправді покинув посади?
Тетяна Кучер: До мене зараз приходять містяни і кажуть, що якби ми жили в радянські часи, то минулу міську владу вже б розстріляли за усе, що вони тут наробили. Так, вони написали заяви і не “за власним бажанням”, а “за згодою сторін”. І згідно ним минулий секретар та в.о. міського голови Катерина Проценко звільнила співробітників виконкому ще до рішення сесії, якого взагалі і не мало б бути. Потім звільнилась сама. Вони також змушували звільнитись працівників комунальних підприємств, аби створити колапс у місті. Сподівались, що тоді містяни навколішки їх будуть благати повернутися. Хотіли зробити таке собі щеплення від непокори.
Але у законний спосіб депутати обрали в.о. голови мене. Колапсу, на який вони розраховували, не сталося. Ми обрали нових заступників, які вже працюють. Місто провело тендери на прибирання території, озеленення, утилізацію сміття. Керівники КП не звільнились, пішов з посади тільки керівник підприємства з обслуговування житла, на його місце прийшов інший. Життя не стоїть на місці, всі зміни тільки позитивні.
KV: Також минула влада однією із причин відставки називала небажання затверджувати ДПТ, у якому нібито багато порушень. Нова влада його затвердила?
Тетяна Кучер: В Українці було організовано кооператив, який би задовольнив житлові потреби соціально незахищених верств населення. Вони звернулись за виділенням ділянки, яка знаходиться на балансі міськради. Ми розглядали різні варіанти і проголосували за виділення ділянки, яка знаходиться в межах лісового господарства. Розуміючи це ми подали звернення до Кабміну для вилучення ділянки в установлений законом порядок для передачі її кооперативу. Є багато людей, які потребують поліпшення житлових умов і саме за рахунок будівництва кооперативів ми можемо уникнути комерційної надбавки. Яким має бути житло будуть погоджувати саме члени цього кооперативу і також самостійно вони будуть обирати виконавця послуг і встановлювати плату за житло.
Але поки Кабмін розгляне це питання, пройде багато часу, а люди і так вже давно чекають, а там переселенці, учасники АТО, яким не виділяють земельні ділянки. Тому ми зіткнулись із ситуацією, коли з одного боку є потреба, а з іншого - відсутність навіть підходящої ділянки. Поки тривав процес, існуючий кооператив створив ще один кооператив. І його учасники знайшли ділянку, яка знаходиться у приватній власності і щоб використати її під житлову забудову, потрібно було розробити детальний план території. Минула влада займалась підготовкою, затверджувала графіки і таке інше. Але в останній момент вони змінили свою думку і відмовились його затверджувати, не тільки підвівши людей, а вони просто нівелювали їх потреби. При чому безпідставно. Наразі ми затвердили детальний план території для будівництва доступного житла.
KV: Громада була негативно налаштована проти забудови набережної. Чи прислухались до їхньої думки?
Тетяна Кучер: Я стояла на захисті громади міста і також виступала категорично проти забудови. Набережна - це наша окраса, насолода для очей. І її хотіли просто зруйнувати. Працювала погоджувальна комісія, членом якої я була, і ми наполягали, що набережну навпаки потрібно розвивати, створювати місця для відпочинку, спортивні майданчики. Ось на стіні висить вже 15 років проект по будівництва стадіону, який навіть не почали реалізовувати. Тільки розроблялась проектно-кошторисна документація, а по факту нічого не робили.
З приводу забудови набережної - минула влада навіть не передала розробнику проекту рекомендації погоджувальної комісії. Зараз я можу сказати, що в пріоритеті винятково будівництво соціально необхідних об'єктів і ми не допустимо порушення прав жителів громади.
KV: Вперше Українську міську раду очолила не місцева людина. У мережі ширились чутки щодо скандалів за вашою участю щодо підробки документів (затримання СБУ), багато містян були впевнені, що керувати містом ви будете не у їхніх інтересах. Як можете прокоментувати цю ситуацію?
Тетяна Кучер: Є люди, яким дуже хочеться знайти щось таке, чого в принципі не могло бути. Можу заявити, що ніякі документи я не підробляла. Такі намагання дискредитації мене, як особистості, можуть свідчити тільки про те, що я рухаюсь у правильному напрямі. Якби у СБУ були до мене претензії, то навряд чи мене відпустили б.
Мені дуже прикро, що минула влада міста, які вважали себе місцевими, керувались винятково своїми інтересами у питаннях управління містом. А я, навпаки, не буду розводити тут “кумівства” і “прощати” родичам плату за землю і надавати якісь незрозумілі привілеї.
KV: Згідно реєстру, ви досі є керівником кооперативу “Лушпайник”, до того ж не припинили адвокатську діяльність, що вимагає закон у разі зайняття посади керівника містом. Чому так сталось?
Тетяна Кучер: Це не відповідає дійсності, оскільки мною протягом трьох днів з моменту, як мені стало відомо, що я не можу поєднувати свою діяльність із адвокатською, було подано до Ради адвокатів регіону відповідну заяву, чого і вимагає закон. Усі зміни було внесено до Єдиного реєстру адвокатів, там чітко зазначена дата припинення моєї діяльності. Я повністю дотримала норми закону.
Що стосується обслуговуючого кооперативу - це не суперечить закону, оскільки він не є прибутковою організацією і не здійснює жодної господарської діяльності.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Тетяна Кучер: Він дуже допомагає нашому округу. Серед інших, за його сприяння будуть завершені ремонтні роботи дорожнього покриття траси Р-01 і дороги Українка-Трипілля-Київ. У нас була багаторічна проблема із майже відсутністю покриття. Роботи почались у минулому році, але через зміну підрядника та закінчення бюджетного року вони були припинені і найближчим часом будуть відновлені.
KV: Чи є співпраця із областю?
Тетяна Кучер: Так, є порозуміння із обласною радою та адміністрацією. Нещодавно ми спілкувались із Олександром Терещуком щодо тих програм, які могли б співфінансувати. КОДА дуже активно долучилася до процесу будівництва школи №1, щоб на початку нового навчального року початкові класи могли почати там навчання.
KV: Чому пішов Павло Козирєв? Чи зберіг він вплив на міськраду? Часто з ним спілкуються депутати, працівники ради?
Тетяна Кучер: Якби він зберіг вплив на міськраду, то, напевно, не приймалося б жодного рішення за нашою ініціативою. Сьогодні ми маємо більшість у раді, депутати розуміють, що працюють на благо громади, а не задля приватних інтересів Козирєва і його команди. На жаль, вони здатні лише на розповсюдження провокаційних листівок, інформація у яких не відповідає дійсності. Наприклад, нещодавно люди із оточення Козирєва розклеїли оголошення, що недільної ярмарки не буде. Міські жителі вийшли у неділю і побачили, що ярмарка працює. Це щонайменше смішно.
Так звана опозиція міськради із Павлом Козирєвим спілкується, інші депутати не вважають за потрібне, оскільки за 15 років він не зробив майже нічого корисного для міста. Він публічно заявив, що пішов з посади, оскільки знайшов краще місце роботи. Незважаючи на те, що люди його обрали, він просто пішов.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Тетяна Кучер: Хочу втілити у місті ті проекти, на які давно чекають жителі. Вірю, що нам вдасться показати результат. Кар'єрне зростання має бути завжди, але воно має бути своєчасним. Наразі я працюю тут і роблю це не заради кар'єри, а щоб поліпшити життя містян. Думати про роботу в області чи парламенті у мене навіть немає часу, в Українці накопичилось дуже багато проблем. Як буде далі - життя покаже.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Фото KV
KиевVласть
28 березня 2019 г. 13:00
Раздел: Територія розуму
27 жовтня повинні відбутися вибори мера Ірпеня
Учора, 27 березня, на сайті Верховної Ради України було опубліковано Проект Постанови про призначення позачергових виборів Ірпінського міського голови Київської області на 27 жовтня 2019 року. Тобто вибори Ірпінського міського голови можуть відбутися в один день з виборами депутатів Верховної Ради України. Закликаю народних депутатів підтримати проект постанови та призначити вибори в Ірпені. Вважаю, що цілком доречно провести їх одночасно з парламентськими.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Партія “Нові обличчя” обов’язково висуне свого кандидата і ми розраховуємо на його впевнену перемогу. Наша впевненість не голослівна, а підтверджена результатами роботи команди “Нові обличчя” в Ірпені.
За останні три з половиною роки ми збільшили бюджет розвитку міста в 40 разів. І це дало можливість реалізувати в Ірпені понад 200 соціальних проектів. Вперше за роки незалежності України ми збудували і відкрили в Ірпені два нових комунальних дитячих садочки. На даний момент на стадії завершення знаходиться ще один дошкільний комунальний заклад – на вулиці Курортній.
З часу АТО на сході країни Ірпінь прийняв рекордну кількість переселенців з Донбасу. Люди їдуть до нас починати нове життя. До ірпінських шкіл пішло понад 800 дітей, які переїхали з окупованих територій або з близьких до лінії розмежування населених пунктів. І ми оперативно робили все, щоб ці діти мали можливість отримати освіту. За дуже стислі терміни в Ірпені добудували дві школи: №2 і №17, щоб вони вмістили більше учнів. Наша команда розуміє, що цього замало, тому в Ірпені розроблені проекти ще кількох нових шкіл і дитячих садочків.
Окрема освітня гордість Ірпеня і всієї України – Ліцей Інноваційних технологій, аналогів якому у нашій країні немає. Навчання проводиться за оксфордською методикою. Кожна аудиторія оснащена сучасними меблями, необхідною технікою за напрямками навчання, мультимедійними центрами, інтерактивними дошками. Днями ліцей відзначив перший рік роботи у новому приміщенні.
Поки країна скаржиться на кризу в медичній галузі, ми намагаємося йти проти течії. В Ірпені відкрито нову дитячу поліклініку і три амбулаторії сімейної медицини. У міській лікарні діє мамологічний центр та новий операційний блок з німецьким обладнанням. Цього року ми виділили потужне фінансування на будівництво нової дитячої лікарні. Це буде дитячий медичний центр з пологовим будинком, дитячою реанімацією, дитячим стаціонаром, лабораторією та гінекологічним відділенням.
Я знаю, що у багатьох українських містечках комунальні підприємства асоціюються з розвалом, убогістю і нездатністю вирішити жодну нагальну проблему. Коли наша команда прийшла працювати в Ірпінь, тут було точно так само. Що ми маємо зараз? По-перше, наші комунальні підприємства оснащені новою технікою. За останні роки ми закупили 40 одиниць техніки для роботи комунальних служб. По-друге, ми позбулися боргів і показали, що комунальне підприємство може не тільки “пожирати” бюджетні кошти, а й наповнювати його.
Ми постійно працюємо з дорожньою інфраструктурою: ми проклали стратегічно важливу дорогу, що з’єднала центральну частину Ірпеня з мікрорайоном Стоянка. Також зробили реконструкцію дороги по вулиці Підгірна. Вона є альтернативою залізничному переїзду, який з’єднує дві частини міста.
У 2015 році команда “Нові обличчя” прийшла працювати у занедбане провінційне містечко. Зараз ми бачимо як в Ірпені вимальовуються образи достойного європейського міста, до якого їдуть туристи з Києва.
Тому ми підемо на вибори міського голови (коли б вони не відбулися) без порожніх лозунгів. Ми підемо з великим багажем реальних справ, які наша команда реалізувала в Ірпені. Ми вдячні кожній людині, яка підтримувала нас протягом цих непростих, але результативних років. І ми готові працювати далі.
Читайте: Нова українська школа в Ірпені готує дітей до успішного життя
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"
KиевVласть
25 березня 2019 г. 16:15
Раздел: Територія розуму
Нова українська школа в Ірпені готує дітей до успішного життя
Осягати науки і вивчати життя краще не через нудне менторство, а у формі гри. І це один із базових підходів Нової української школи (НУШ), яка запроваджується зараз по всій Україні, зокрема і в Ірпені.
Настільна гра-трансформація під назвою “Пан Економ” цікаво й захопливо навчає практичних речей: розумно витрачати гроші та робити непрості математичні обрахунки. Грати в неї можна з дев’яти років і до глибокої старості. У цьому ненав’язливому педагогічному процесі може брати участь уся родина! Створила гру директор ірпінського ліцею Інноваційних технологій “ІЛІТ-МАН” Леся Харітоненко.
“Пан Економ” – не єдина гра в доробку вчителя. Ще одна – “Стежинками до школи” – призначена для ефективного й безстресового тестування дітей перед вступом до першого класу. Дві гри пані Лесі зараз проходять патентування в Українському інституті інтелектуальної власності “Укрпатент”. Їх уже замовляють батьки, навчальні заклади й інтернет-магазини. На підході – нові ігри для старшокласників.
З допомогою такої розваги, крім засвоєння знань, діти вчаться працювати в команді, будувати і підтримувати комунікацію. Тобто розвивають саме ті навички, що дуже знадобиться в реальному житті для досягнення успіху. І це одна з провідних компетенцій, які впроваджуються в Новій українській школі.
Директор ірпінського ліцею Інноваційних технологій “ІЛІТ-МАН” Леся Харітоненко створює для учнів розвиваючі ігри
Пані Леся – не єдиний учитель-інноватор у нашому місті. Цього року вчителька фізкультури зі школи №2, майстер спорту Олена Федорова перемогла у фіналі обласного етапу конкурсу “Інноваційний урок фізичної культури”. Вона залишила позаду 14 суперників!
У фіналі змагання, який відбувався в Ірпені, Олена Федорова представила два відкриті уроки. Перший був тематично-футбольним, а другий – цілком авторським. Ця вчителька підходить до викладання нешаблонно, вона вміє так зацікавити дітей, що ті займаються спортом не лише на уроках, а й у позаурочний час. Тепер пані Олена представлятиме Київську область на всеукраїнському етапі конкурсу.
Майстер спорту Олена Федорова перемогла у фіналі обласного етапу конкурсу “Інноваційний урок фізичної культури”
А два місяці тому “Учителем року” на Київщині став молодий педагог із ірпінської школи №12 Олег Горовий. Він переміг завдяки креативному інноваційному підходу. Для Олега не є дивиною, наприклад, використовувати на своєму уроці географії математичні формули або читати вірші. У термінології НУШ це називається використанням міжпредметних зв’язків. І знову ж – на уроках цього вчителя застосовуються навчальні ігри. А також інтерактиви із використанням смартфонів, без яких сучасні підлітки уже не уявляють свого життя. Тепер Олег Горовий побореться за титул “Учителя року” на національному рівні. До речі, минулого тижня вихованець Олега Горового, учень 9-го класу Дмитро Тарасьонок переміг у Всеукраїнській олімпіаді з географії.
“Учителем року” на Київщині став молодий педагог із ірпінської школи №12 Олег Горовий
Я вже не раз згадав про Нову українську школу. Якщо хто не знає – це концепція освітньої реформи. Її мета –створити таку школу, яка не просто транслює інформацію, що швидко стає неактуальною, а навчає використовувати знання в житті, формує практичні навички – компетенції. Інакше кажучи, виховує покоління, здатне жити в сучасному світі і бути успішним.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зрозуміло, що самих лише новаторських проривів для втілення такої реформи замало – потрібно системно впроваджувати новації, готувати вчителів, забезпечувати школи потрібним обладнанням.
Три загальноосвітні ірпінські школи стали учасницями апробації нових державних освітніх стандартів – вони включилися в дослідно-експериментальні роботи всеукраїнського і регіонального рівнів, тут діють проектні класи. У місті проводяться семінари, круглі столи, майстер-класи на “НУШівську” тематику. Влітку минулого року в Ірпені відбулася Стратегічна сесія “Нова українська школа – школа успіху”, де концепцію НУШ розбирали на цеглинки.
У Приірпінні 118 педагогів пройшли підготовку до реалізації концепції НУШ і отримали відповідні сертифікати. Це вчителі початкової школи, образотворчого і музичного мистецтва, іноземної мови, фізкультури. Ще багато вчителів продовжують навчання. До слова, Леся Харітоненко – регіональний тренер НУШ.
Міська влада допомагає створювати в Ірпені нове освітнє середовище: закуповуються сучасні комп’ютери, мультимедійне обладнання, меблі, дидактичні матеріали, необхідні для ефективного сучасного навчання.
У різних навчальних закладах створюються умови для розвитку компетенцій. Наприклад, на подвір’ї 12-ї школи в Ірпені працює майданчик для практичного вивчення Правил дорожнього руху. У гостомельській школі №13 (територія Ірпінської міської ради) є комфортне творче середовище, тут діти розмальовують шкільні коридори.
Щоб мотивувати учнів до навчання і особистісного зростання, ми запровадили в Приірпінні дві стипендіальні програми: спонсорська та муніципальна. З листопада 2016 року дві сотні учнів 7–11-х класів отримують щомісячні грошові стипендії. Це відмінники навчання, діти, які досягли успіхів у спорті, є учасниками командної роботи в класі. У рамках муніципальної програми одноразові стипендії отримують переможці конкурсів і олімпіад.
Завдання кожного покоління – зробити світ кращим і передати естафету дітям. Величезний стрибок в галузі науки, техніки та медицини за останні десятиліття стався саме тому, що ми стоїмо на плечах попередніх поколінь, опираємося на їхні знання, досягнення і відкриття. Можливо, наше покоління не зможе винайти ліки від раку чи зупинити кліматичні катастрофи. Але якщо ми сьогодні будемо інвестувати в нове покоління, я вірю – такі революційні відкриття обов’язково стануться.
Читайте: Ірпінь – місто чемпіонів: коротко про їхню силлу, працьовитість і відвагу
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"KиевVласть
20 березня 2019 г. 13:00
Раздел: Стиль
В Киеве проведут маркет “Весенние детские вещи” от проекта “Всі. Свої”
23 и 24 марта на локации Всі. Свої пройдет семейный маркет, посвященный приходу весны. Под одной крышей соберутся сто украинских детских брендов, из которых тридцать процентов участников впервые будут представлены на ярмарке “Всі. Свої”.
На маркете можно будет купить одежду и текстиль брендов yellowfox_for_kids и DreamKid, верхнюю одежду марок MiLiLook, MiiM, Little Baby, db_sisters и Mary Bella, детские пледы, конверты, матрасы и текстиль. Игрушки для самых маленьких будут у Carpettoys и CUBEAT.Audio, а старшим детям понравится и творческий конструктор от Uartist. Любители конструкторов смогут выбрать подарки на стенде у бренда PAGL. Они покажут посетителям экологические цветные блоки, из которых ребенок может самостоятельно построить крепости, башни, лабиринты и дома.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Демисезонная одежда и обувь для младенцев, детей, подростков и родителей. Аксессуары, игрушки и книги, текстиль, мебель и декор для детской комнаты. И традиционно детская зона с развлечениями и фудкорт — на маркете будет все для того, чтобы приобрести необходимое и хорошо провести время с родными и друзьями”, — рассказывает автор и руководитель проекта “Всі. Свої” Анна Луковкина.
В развлекательной зоне маркета “Всі. Свої” можно будет перекусить на фуд-корте, посетить игровую зону вместе с детьми или отправиться на познавательный мастер-класс. Также все желающие смогут принять участие в активностях от Компьютерной Академии Шаг, Музея “Экспериментаниум” и “Козацької Лицарської Школи”.
Маркет “Весенние детские вещи” будет открыт для посетителей с 10 утра и до 8 вечера. Вход свободный.
Подробнее о мероприятии можно почитать на официальной странице события в фейсбуке.
Фото: Всі. СвоїKиевVласть
18 березня 2019 г. 17:45
Раздел: Територія розуму
Ірпінь – місто чемпіонів: коротко про їхню силу, працьовитість і відвагу
Минулого місяця на рингу в Конектикуті (США) світ вітав з перемогою хлопця, загорнутого в синьо-жовтий прапор. Це Ярослав Амосов з Ірпеня. Щойно він переміг бразильця Еріка Сілву на турнірі Bellator 216 зі змішаних єдиноборств.
Ярославу Амосову лише 25, але він уже трьохразовий чемпіон світу з бойового самбо, дворазовий чемпіон Європи, чемпіон Євразії, володар Кубку Європи, переможець багатьох змагань національного і міжнародного значення, заслужений майстер спорту.
Ярослав почав свій шлях до цих перемог саме з Ірпеня, це рідне місто чемпіона. Тут досі живуть його друзі дитинства, які пишаються ним і з радістю зустрічають вдома.
Ще одна спортсменка на початку весни показала колосальну силу духу: після семирічної перерви бігунка Тетяна Петлюк повернулася на міжнародну арену. Тетяна представила Україну на Чемпіонаті Європи з легкої атлетики, що відбувся 1-3 березня у шотландському місті Глазго. Тетяна Петлюк – киянка, але цього разу на свій персональний “історичний” забіг вона поїхала з Ірпеня. Тут за неї вболівали чоловік і маленький син.
Тетяна не завоювала медалей, але її забіг для багатьох став сильним мотиватором не здаватися, йди до мети, гартувати характер. Як сказала сама Тетяна: “мені завжди вдавалося відрізнятися на біговій доріжці від суперниць: то бігала з розпущеним волоссям, то з пірсингом, татуюваннями... Цього разу я відзначилася: найстарша учасниця Чемпіонату Європи: 37 років 7 днів”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ще один всесвітньо відомий ірпінський спортсмен Валерій Андрійцев цього року піднявся на найвищу сходинку п’єдесталу боксерського турніру “Ґран-прі Франції”. Змагання відбулися в Ніцці, виступали представники 18-ти країн. Валерій боровся у ваговій категорії до 97 кг і переміг в усіх чотирьох поєдинках. Нині Валерій Андрійцев – найтитулованіший український борець вільного стилю: він – срібний призер Олімпійських ігор 2012 року, здобув бронзову медаль на чемпіонаті світу і срібну – на чемпіонаті Європи. У 2007 році став чемпіоном світу і Європи серед юніорів. Заслужений майстер спорту України.
Список наших чемпіонів можна продовжувати і розповідати про них ще дуже багато. Особисто для мене спорт – це близька тема. Я довго і всерйоз займався волейболом: навчався у спортивному інтернаті, потім грав в Ірпені за університетську команду, їздив на міжнародні змагання.
Тому коли наша команда почала працювати в міській раді Ірпеня, одним з пріоритетних напрямків розвитку міста ми визначили спорт. Ірпінчани добре пам’ятають, в якому стані ще кілька років тому був Центральний міський стадіон. Ми його реконструювали, зробили штучне покриття футбольного поля – і тепер стадіон відповідає міжнародним стандартам. Там запрацювали спортивні секції, часто проводяться змагання різних рівнів. В тому числі – міжнародні. Минулого літа наш стадіон став головною ареною Чемпіонату світу з футболу серед команд української діаспори, в якому брали участь збірні українців із 11-ти країн світу. Цього року частина ігор діаспорного Мундіалю знову відбудеться в Ірпені.
На фото: дитячі змагання за Кубок Федерації футболу Ірпеня. Стадіон “Чемпіон”, лютий 2019 року
Майже в усіх ірпінських школах ми збудували багатофункціональні спортивні майданчики європейського рівня. Подекуди – цілі спорткомплекси. Один із них – у загальноосвітній школі №3. Крім того, в цій школі реконструювали два спортзали, тепер там проходять і місцеві, і всеукраїнські змагання. У школі активно розвивається хортинг – молоде національне єдиноборство, яке вже завойовує світ. Така увага до цього виду спорту закономірна: директор школи Станіслав Федоров – один із керівників Української та Міжнародної федерацій хортингу, майстер спорту міжнародного класу. А загалом в Ірпені – шість залів, де займаються хортингом.
У центрі нашої уваги завжди перебуває дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ). За перші чотири з половиною місяці роботи в Ірпені ми збудували там нове футбольне поле зі штучним газоном, баскетбольний і волейбольний майданчики, тенісний корт із поліуретановим покриттям. Міська рада регулярно виділяє для спортшколи кошти на ремонт і утеплення приміщень та на устаткування.
Також Ірпінська ДЮСШ стала одним із провідних центрів розвитку дитячо-юнацького регбі в Україні. Лише за минулий рік наші регбісти тричі ставали чемпіонами країни в різних вікових групах, здобули перемоги в міжнародних турнірах у Литві й Польщі. Три роки тому юніорська збірна України, основу якої складали восьмеро вихованців нашої спортшколи, перемогла в чемпіонаті Європи. Протягом 2019-го року в Ірпені планується проведення відбіркових зональних змагань і фінальних ігор чемпіонатів України з регбі-15 і регбі-7.
Зауважу, що лише за минулий рік в Ірпінській ДЮСШ підготували двох майстрів спорту України й сімох кандидатів у майстри. 28 вихованців виступали у складі національних юніорських і юнацьких збірних команд України з різних видів спорту.
Ще одна спортивна особливість Ірпеня – розвиток тхеквондо. Двоє братів – Андрій та Роман Страховські – ще в дитинстві захопилися цим видом спорту. Їздили з Ірпеня до Києва, щоб тренуватися. А коли подорослішали – створили клуб олімпійського тхеквондо у рідному місті. Він діє вже майже 20 років.
Наразі практично у всіх дитячих садках Ірпеня створені спортивні групи з тхеквондо для дітей віком від 3 років. Тут виростають талановиті малюки, які потім йдуть до школи олімпійського тхеквондо. Ірпінь вже має своїх чемпіонів України у цьому екзотичному для України вид спорту. Серед них Анна Анастасова, Володимир Шваб, Юлія Хіменчук, Олексій Мостовий. Особлива гордість Ірпеня – Ігор Поєдинок. Він майстер спорту України міжнародного класу, чемпіон України, бронзовий призер чемпіонату Європи.
Звісно, не всі зможуть, та й не усім потрібно, досягати спортивних зірок. Ставати чемпіонами чи отримувати золоті медалі. Але я переконаний, що підтримувати здоровий спосіб життя може кожен. Для цього ми будуємо в Ірпені спортивну інфраструктуру, надаємо можливості для спортивного розвитку. А наші чемпіони мотивують молодь долучатися до спортивної родини. Тому очікуємо, що в історії Ірпеня буде ще багато переможців.
Інвестиційна рада Ірпеня продовжує залучати партнерів, спонсорів і меценатів для розвитку спортивної інфраструктури в регіоні. Ірпінь також фінансово підтримує наших чемпіонів, бо вважаємо, що спортсмени є “послами” України, які несуть світові позитивні меседжі про нашу державу. Я дуже радий, що в Ірпені та Приірпінні є багато людей, які захоплюються спортом і вкладають кошти в його розвиток.
До речі, цього тижня в нашому місті відбудеться п’ять спортивних подій: Кубок Ірпеня з ММА; чемпіонат України з джиу-джитсу; фінал чемпіонату Київщини з футзалу серед дівчат; відбір на дитячий чемпіонат області з шахів і конференція до 10-річчя заснування хортингу.
Серед подій, які порадують цьогоріч спортивних вболівальників, – Фестиваль спортивного та сучасного танцю “Mega Star 2019”; Меморіальний турнір з футболу пам’яті Володимира Бруховецького; міський етап спортивного дитячого заходу “Олімпійське лелеченя”; Міжшкільна естафета “Біг заради гармонії”; Кубок пам’яті героїв Небесної сотні; Чемпіонат університету ДФС з волейболу; Відкритий всеукраїнський турнір з дзюдо пам’яті Героя України Дмитра Максимова та багато інших потужних спортивних заходів.
Слідкуйте за анонсами, приєднуйтеся і будьте здоровими!
Читайте: I speak English: в Ірпені долають мовний бар’єр
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"
KиевVласть
17 березня 2019 г. 09:00
Раздел: Стиль
Турботлива матір у 16: міф чи реальність
Оленці 16 років. Вона іде по вулиці і посміхається дворічному сину. Сама ще дитина, Оленка дуже рано відчула на собі всі “переваги” дорослого життя.
Доля цієї дівчинки, позбавленої батьківського піклування, не виняток, а скоріш один з багатьох прикладів, з якими повсякденно стикаються у своїй роботі працівники Центрів соціальних служб столиці.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Оленка жила у квартирі з бабусею та дідусем, що хворіли на туберкульоз. Батьки дівчини розлучені, проживають окремо. Мати сама потребувала допомоги, бо мала схильність до алкоголізму. Оленка постійно тікала з дому, тому і потрапила на облік до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Шевченківського району столиці та Служби у справах неповнолітніх.
На той час їй було 14 років, дівчисько шукала на вулиці любові, піклування та підтримки - всього, чого так бракувало вдома. Згодом Олена познайомилась з хлопцем, якому було 21 рік, і незабаром зрозуміла, що вагітна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Злякалась? Звісно ж, до безтями. Але їй на допомогу прийшли соціальні працівники. Зустрічі з ними, особливою з Мариною, стали якорем, який допомагав триматися. Дівчинка прислухалась до їх порад, на відміну від своєї матері. Остання зовсім не йшла на контакт з фахівцями, вважаючи, що в її житті немає жодних проблем.
Звісно ж фахівці із соціальної роботи зустрічались і з батьком майбутньої дитини, але він не бажав брати відповідальність ані за свою дитину, ані за її неповнолітню матір. Іноді допомагав батько дівчинки, але це траплялось вкрай рідко. Незабаром, бабуся з дідусем померли, а в хаті сталася пожежа.
Марина відшукала спонсорів, підключила благодійні фонди та організації, які допомогли Оленці з дитиною зробити ремонт, купити необхідні меблі; також обладнали дитячу кімнату та вставили вікна, які побив батько майбутньої дитини, намагаючись з’ясувати стосунки.
Працівники Соціальної служби огорнули дівчинку любов’ю і піклуванням, якого так вона не мала і шукала на вулиці. Марина оформила Оленку до вечірньої школи, возили її туди на заняття, домовлялись про перездачу заліків та іспитів.
Але, на жаль, дівчинка, залишила вечірню школу. Вона безтямно любить свою дитинку, але навіть після всього пережитого мріє про легкі гроші та веселе, безтурботне життя.
Саме тому фахівці соціальної служби і надалі допомагають їй, сподіваючись, що врешті-решт дівчинка, яка у свої 16 років, завдяки увазі і турботі соціальних працівників, вже стала люблячою та турботливою матір’ю, подорослішає і в неї з’явиться бажання вчитися та працювати.
Згодом вона зможе не тільки просто любити дитину, але й брати на себе відповідальність за неї. І саме це стане головною перемогою соціальних працівників, які протягом трьох років, залишаються поруч. Вони продовжують підтримувати дівчинку, приділяючи їй безліч часу, надихаючи її на вдосконалення.
Чудова усміхнена матір, яка турботливо бере на руки свого сина, це їх перша, але не остання перемога.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
KиевVласть
14 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуємося з головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Броварів Ігорем Сапожко.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Ігор Сапожко: Якщо йдеться про створення об’єднаних територіальних громад, то у перспективі розглядається можливість створення Броварської ОТГ у складі власне міста Бровари, а також декількох населених пунктів Броварського району - Княжичів та Требухова. Переговорні процеси та консультації тривають вже досить довго. Проведено понад десять зустрічей та нарад за участі голови Офісу реформ Київської області Володимира Удовиченка, сільських голів, керівництва Броварської РДА та районної ради. Зустрічалися як у Броварах, так і в населених пунктах району. Зважаючи на певний супротив з боку сільських голів та депутатів сільських рад, проводимо роз’яснювальну роботу, пояснюємо принципи об’єднання, позитивні приклади передачі повноважень, говоримо про ефективність реформи загалом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадські слухання вже проведено в Красилівці, спілкувалися з мешканцями Калинівки, інших навколишніх сіл. Процес хоч і повільно, але рухається. Коли і яким чином дане питання вирішиться, мені сказати складно, адже занадто багато чинників мають дійти точки повного збігу.
KV: Наскільки сприятливим є інвестиційний клімат у Броварах? Чи можна сказати, що у місті активно йде житлова забудова?
Ігор Сапожко: Ну, найперше, хотілося б відзначити, що місто Бровари впевнено посідає перше місце на Київщині за кількістю інвестицій на одного мешканця. Ми – лідери і нам справді є чим пишатися. Сьогодні у Броварах є ціла когорта підприємств-виробників, продукцію яких знають далеко за межами не тільки нашого міста, але й України. Серед наших європейських партнерів-інвесторів чимало відомих у світі компаній. Для прикладу, німецька компанія Peri має чимало філій у різних містах України, але головний офіс знаходиться саме у Броварах. Та й загалом, у місті досить велика кількість іноземних інвесторів і наше головне завдання – сприяти розвитку їхнього бізнесу на нашій території.
KV: Чи існує в Броварах “сміттєва” проблема?
Ігор Сапожко: У Броварах працює визначений на конкурсній основі перевізник, який займається вивозом та утилізацією сміття на полігоні “Десна-2” у Броварському районі. Певна проблематика дійсно є, але дані питання треба вирішувати не в межах і не на рівні міста. Наприклад, за рік ми маємо близько 30 тис. кубометрів ТПВ. Цифра начебто й вагома, але маючи досвід спілкування із трьома десятками інвесторів, які мають зацікавленість у будівництві сміттєпереробного заводу, мусимо визнати – таких об’ємів недостатньо.
Для повноцінного функціонування такого підприємства мінімально потрібно хоча б 100 тисяч тонн на рік. Щоправда, колись було підписано меморандум між Броварами, Борисполем, Броварським та Бориспільським районами відносно будівництва такого заводу. На жаль, далі паперу справа не рухається. Думаю, що вирішення даної проблеми варто розвивати на обласному рівні, адже і в столиці, наприклад, існують ті ж самі питання.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Ігор Сапожко: Я схиляюся до агломерації європейського рівня, як, наприклад, у Парижі. У форматі робочої групи вирішуються проблеми столиці Франції та міст-сателітів. У нас же давно створено профільну робочу групу між столицею та областю, підписано ряд меморандумів, які на сьогодні не виконуються. Однак, та модель, яку пропонує Київ у даному питанні, створює певні перестороги для таких міст, як Бровари. Ми розуміємо, що мегаполіс домінуватиме і такі міста, як Бровари, Вишневе, Буча будуть просто дезорієнтовані у власному розвитку.
Можливо, у форматі громадської організації, яка б вирішувала питання прилеглих населених пунктів, агломерація і має право на існування, але не в тому вигляді, який нам пропонують зараз.
KV: Переповнені школи - як дійшли до рішення щодо платної освіти для не міських дітей? Не боїтесь, що громада різко відреагує?
Ігор Сапожко: Сьогодні у броварських закладах освіти займається близько півтори тисячі дітей з району – Калинівки, Красилівки, Требухова, Семиполок, Великої Димерки. Окрім цього, у нас навчається багато дітей-переселенців, але мова зараз зовсім не про них. Спираючись на досвід Польщі, де дитина може ходити до навчальних закладів будь-якої громади, за умови компенсації вартості навчання від громади, де вона зареєстрована, можна говорити про модернізацію сфери освіти.
Ми провели розрахунки щодо дітей з Броварського району, і, наприклад, по Великодимерській громаді сума компенсації на рік становить близько 2,5 млн гривень. До речі, у Києві таке рішення розглядалося щодо дитячих садочків і я хочу подивитися, як це рішення буде практично працювати в столиці. І ще одне важливе уточнення – на мою думку дане рішення повинно бути ухвалене на загальнодержавному рівні із зазначенням того, що кошти має компенсувати громада, але ні в якому разі не батьки дитини.
KV: Про ситуацію із обвалом школи №7. Чи є контроль над тим, щоб подібного не сталось з іншими школами?
Ігор Сапожко: Перш за все потрібно розуміти, що ця школа була збудована досить давно. Як вказано в документальних звітах після двох експертиз, при будівництві було порушено норми, через що і стався зсув. Будівельна компанія, яка в той час займалася спорудженням школи, вже давно реорганізована, проектну документацію знайти не можна, тому покладаємося на висновки експертів. На той момент ми ліквідували наслідки аварійної ситуації, укріпили школу та відновили навчальний процес. На даний час нами укладено договір на виготовлення проектної документації, в кінці березня “заходимо” в експертизу, потім проводимо тендер на виконавця і відразу після останнього дзвоника приступаємо до масштабних робіт у СШ №7. До початку нового навчального року всі роботи будуть закінчені.
В усіх інших закладах освіти проведено ретельне обстеження, аби уникнути подібних прикрих випадків. До цього процесу залучаємо кращих фахівців державного інституту. Відповідно до отриманих висновків, за потреби будемо здійснювати відповідні проектні роботи в інших закладах освіти.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи на транспорт, комунальні платежі? Як у Броварах вирішується це питання?
Ігор Сапожко: Щодо перевезень у броварчан питань немає. Наші перевізники дійсно подавали розрахунки для підвищення тарифів, але то був піковий період підвищення цін на паливо. Наразі ситуація врегульована. Ми працюємо над збільшенням кількості міських маршрутів, відповідно до нових забудов плануємо нові схеми руху автотранспорту містом. Зараз запускаємо проект з встановлення “розумних зупинок”. Тому ще раз повторюсь – транспортної проблеми у Броварах не існує.
Стосовно вартості комунальних тарифів – ми розуміємо, що з кожним підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, перегляд тарифів неминучий. Звичайно, це не влаштовує споживача, але іншого шляху для рентабельної діяльності підприємств комунальної сфери просто не існує.
KV: Створення муніципальної варти у місті назвали “особистою охороною для мера”. Як можете прокоментувати?
Ігор Сапожко: Я твердо переконаний, що потрібно на законодавчому рівні стимулювати створення таких комунальних підприємств. Сьогодні вже маємо досвід створення муніципальної поліції у Києві, Львові, Чернігові та ряді інших міст. Зазначати, що це “армії міських голів”, зовсім неправильно. Муніципальна варта – це патрульно-постова служба чи поліція, яка несе відповідальність перед міською радою і громадою міста.
Зараз у місті робиться дуже багато у сфері благоустрою і нам необхідна допомога у збереженні того, що зроблено за рахунок податків місцевих мешканців від рук вандалів. А останнім часом, на жаль, випадки вандалізму збільшилися в рази. Сьогодні ми робимо певні розрахунки, описуємо технічне завдання, готуємо пропозиції з бюджету для депутатів, вивчаємо, що все ж таки буде дешевше – утримувати своє комунальне підприємство чи оплачувати послуги охоронних структур. І потрібно розуміти, що приватна компанія не матиме такого ступеню відповідальності перед міськрадою, як КП. Наразі думки депутатів розділяються, але я впевнений, що ми досягнемо спільної думки.
KV: Знову заговорили про метро із Києва, а перед кожними виборами обіцяють тролейбус до столиці. Що із цим питанням?
Ігор Сапожко: Дійсно, є розроблені проекти, які передбачають сполучення Бровари-Київ автобусами великої місткості, тролейбусами або електроавтобусами. Інформацією щодо будівництва лінії метро я не володію, але думаю, що метрополітен тут збудувати поки що нереально. А ось електроавтобуси – це дійсно гарна ідея, тим паче, що і у столиці зараз активно розвивається саме електротранспорт. Побудувати тролейбусні лінії та тягові підстанції набагато важче, ніж закупити електробуси.
Однак зазначу, що з приміськими перевезеннями проблем, які змусили б нас кардинально змінити вид транспорту, не існує. Навіть зранку, коли броварчани масово їдуть на роботу чи навчання до столиці, колапсу не буває, з інтервалом у дві-три хвилини на кожній зупинці є автобус.
І Ви праві – перед кожною виборчою кампанією дуже багато розповідають, але, повторюся, я не вбачаю у місті транспортної проблеми.
KV: Розкажіть про скандал із “Київпастрансом” через безкоштовний проект “Громадський автобус”. Що пішло не так? Чи плануєте поновлювати безкоштовний транспорт?
Ігор Сапожко: Я не організатор проекту “Громадський автобус” і не знаю, хто запрошував сюди “Київпастранс”. Ні я особисто, ні Броварська міська рада до цього не має жодного стосунку.
KV: Які стосунки із районом?
Ігор Сапожко: Стосунки прекрасні, ділити нам нема чого, практично вся інфраструктура – лікарня, поліція, прокуратура – у спільній власності, проблеми теж спільні. З керівниками РДА та райради є порозуміння. Спілкуюся з колегами – міськими головами, і знаю, що у декого досить складні стосунки з районами, тому тішуся, що у нас все добре.
KV: А як щодо співпраці з обласною адміністрацією? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Ігор Сапожко: Голова обласної адміністрації, голова обласної ради, міський голова – ми усі виконуємо роль державного управлінця. І кожен повинен відповідати за ті функції, які на нього покладені. Новий губернатор відразу зорієнтувався в проблематиці і мені з ним працювати комфортно. В місті є досить багато різних програм, на кшталт будівництва доріг, соціальних та інфраструктурних об’єктів, у тому числі й будівництво нової школи, де ми розраховуємо на підтримку області.
Ми розуміємо, що є більш заможні міста, а є дотаційні райони, як, наприклад, Іванківський чи Поліський. Але нам все ж хотілося б, аби в області більш справедливо рахували податки і хоча б якийсь відсоток повертали на місця.
KV: Відкликання депутатів з міськради - як ставитесь? Чому “Свободі” так і не вдалося відкликати депутатів Здоровця і Кочубія?
Ігор Сапожко: Я не представник “Свободи”, тому не можу надавати вам оперативну інформацію. З приводу практики відкликання – якщо депутат, незалежно від політичної сили, не виконує своїх функцій, а саме – не працює на окрузі, не проводить роботу з громадянами, не відвідує комісії та сесії, то його потрібно виключати зі складу депутатів міської ради. З іншого боку, є ідеологічне бачення політичних сил щодо власного розвитку, їм і вирішувати чи варто залишати того чи іншого депутата у списках. Але я вважаю, що причиною відкликання може бути тільки невиконання обов’язків.
KV: За даними ЗМІ, ви проходили фігурантом у кримінальній справі про вбивство і нанесення тілесних ушкоджень групі осіб в Києві. Що це за історія?
Ігор Сапожко: Пишуть дуже багато нісенітниць і я не хотів би щось подібне коментувати.
KV: Чи з’являлися у Броварах кандидати на пост Президента? Чи мали місце якісь інциденти?
Ігор Сапожко: Так, декілька кандидатів проводили зустрічі із громадою міста. Жодної інформації щодо порушень, інцидентів чи підкупів мені невідомо. Якщо такі факти будуть виявлені, то ними мають займатися правоохоронні органи.
KV: Які у Вас стосунки з Павлом Різаненком?
Ігор Сапожко: Які можуть бути стосунки у міського голови з народним депутатом? З приводу законодавчої діяльності, соціально-економічного розвитку міста часто спілкуємось. Якщо є якісь проблемні моменти у місті, я його про це повідомляю. У нас виключно ділові стосунки з метою всебічного розвитку Броварів.
KV: Чи маєте якісь конкретні амбітні плани щодо кар’єрного зростання?
Ігор Сапожко: Звісно, цікаво працювати в законодавчому руслі, знаючи проблематику на місцях, деякі речі хочеться змінювати і таке інше. Але на сьогодні я не бачу себе у Верховній Раді. Мені цікаво бачити результати програм, які було ініційовано та започатковано мною, а чекати результату від того, що зміниш в законодавстві якийсь пункт – це не для мене.
Щодо обласної ради та адміністрації – думаю, що після об’єднання громад їх буде розформовано. Тому я планую балотуватися і далі на посаду Броварського міського голови. Якщо ж до 2020 року буде внесено зміни щодо об’єднання територіальних громад, буду кандидатом на посаду голови ОТГ.
KV: Ви вже досить давно керуєте містом. Чи було Вам, як Броварському міському голові, за щось соромно?
Ігор Сапожко: За все, що відбувається у місті, несе відповідальність міський голова. Звісно, були моменти, коли було соромно за людей, яких призначав на посаду і вони не виправдали надій. Людський фактор завжди був, є і буде. І деякі речі я не можу вирішити не тому, що не хочу, а тому, що не маю повноважень.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”KиевVласть
14 березня 2019 г. 09:00
Раздел: Тексти
Миллиардный кризис в гуманитарной сфере Киева: из-за активного строительства в столице катастрофически не хватает детсадов и школ
В Киеве сложилась катастрофическая ситуация с дошкольным и школьным образованием. На фоне роста населения из-за активной застройки Киева городские власти не уделяют должного внимания развитию гуманитарной сферы. Строительство нового жилого фонда должно сопровождаться созданием соответствующей инфраструктуры, но обещания что-то сделать остаются на бумаге. Как следствие - уже сейчас в детсадах и школах наблюдается острая нехватка мест. В дальнейшем ситуация может только усугубиться. По разным подсчетам, только на строительство школ, которые могли бы решить проблему получения образования юными киевлянами, из городского бюджета необходимо выделить от 5,73 млрд гривен до 26 млрд гривен.
Об этом KV стало известно в ходе заседания Киевсовета, состоявшегося 5 марта 2019 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Обсуждение данного вопроса проходило в контексте заслушивания информации по поводу подготовки новой градостроительной документации в городе Киеве, о чем докладывал директор Департамента градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) Александр Свистунов.
Представители депутатского корпуса выразили возмущение тем, что детские сады и школы, которые “закладываются” в проектах Детальных планов территорий (ДПТ), на основании которых осуществляется застройка, остаются лишь на бумаге. А так как инфраструктура районов, в которых происходит создание новых жилых комплексов, не рассчитана на дополнительный приток населения, в существующих там заведениях гуманитарной сферы давно нет мест для размещения всех желающих.
Но строительством детсадов и школ и “не пахнет”. Как следствие - переполненные заведения, а также непонятная перспектива сферы образования в Киеве.
Глава постоянной комиссии Киевсовета по вопросам собственности Леонид Антоненко (внефракционный, депутатская группа “Киевская команда”) рассказал о прогнозируемых бюджетных тратах на обеспечение потребностей детей в получении образования. Расчет проводился на основе информации из Детальных планов территорий (количества потенциальных “новых” жильцов в новостройках и, соответственно, необходимом количестве мест для детей в школах при условии увеличения населения) и сумм, которые необходимы на строительство школ.
"За время нашей каденции мы утвердили 23 ДПТ. На перспективу первых пяти лет мы “создали 188 тысяч новых людей”, которые будут жить в новостройках. В перспективе 15-20 лет - 336 тысяч человек. В течение пяти лет в детских садах должно быть создано 9365 мест, в школах - 26150 новых мест, в больницах и поликлиниках - 8868 мест. На улице Николая Бажана, 34, мы построили школу на 360 мест. Одно место обошлось местному бюджету в 1 млн 188 тыс. гривен. Если мы умножим эти цифры, то в перспективе пяти лет на строительство школ нам понадобится 26 млрд гривен. Это половина бюджета Киева. Мы создаем системные проблемы, решение которых переложили на будущее поколение киевлян и украинцев", - заявил Леонид Антоненко.
Читайте: Столичная власть намерена оставить детей поселка Быковня без садиков и школы
Глава фракции “ВО “Свобода” Юрий Сиротюк напомнил, что ДПТ, которые подает на утверждение Киевсовета департамент Свистунова, опираются не на положения действующего Генплана, а на проект нового Генплана (создают перекос в пользу чрезмерного строительства жилой недвижимости - KV).
"Дети в Киеве рождаются намного быстрее, чем строятся школы. У нас дети будут без школ с "вашим" генеральным планом. Мы видим, что происходит со строительством в Киеве", - заявил Юрий Сиротюк.
Депутат Святослав Кутняк (фракция “ВО “Свобода”) также поставил Свистунову “на вид” отсутствие взаимодействия между Департаментом градостроительства и архитектуры КГГА и Департаментом науки и образования КГГА. Первая структура ответственна за планирование застройки столицы и контроль над строительством, вторая - за то, чтобы все киевские дети получили возможность учиться.
“Вы говорите, что есть понимание между вашим департаментом и департаментом образования. КПД этого понимания ноль. Потому что киевляне от этого не получают ни садиков, ни школ”, - обратился к главному архитектору Киева Святослав Кутняк.
Читайте: Киев обрекли на тотальную незаконную застройку
Глава фракции “Единство”, экс-мэр Киева Александр Омельченко привел конкретный пример того, как в столице игнорируется проблема недостатка учебных заведений в районе новых жилищных комплексов - одно из строительств на улице Академика Заболотного.
“На месте детского сада пустое место. Никто и не начинал работы, хотя он был предусмотрен вместе с первыми тремя домами. О школе никто и не говорит. Произвольная застройка - где попало и как попало. А потом мы говорим об очередях в школах и детсадах”, - отметил Омельченко.
Директор Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Александр Свистунов свою причастность к таким проблемам традиционно для себя отрицал. По его словам, чиновники работают в рамках закона и на основании решений депутатского корпуса. Также чиновник отметил, что при проектировании новых застроек учитывается информация Департамента науки и образования КГГА по необходимому количеству мест в школах для получения детьми образования. К тому же, как считает Свистунов, не во всех бедах виновата городская власть: по его мнению, свою роль сыграла реформа образования.
"Сегодня действительно создана коллизия. Происходила миграция населения, изменяется система образования. Классы, которые были рассчитаны на 30 детей, теперь рассчитаны на 15-20 детей”, - сказал Свистунов.
КиевVласть выяснила, что проблема нынешней переполненности детских садов и школ, а также прогнозируемых проблем с получением столичными детьми образования в будущем - это следствие разного рода факторов, имевших влияние в последние годы.
Фактор первый: увеличение количества населения
Киев - один из немногих городов Украины, где количество населения постоянно увеличивается.
По данным ГУ Госстата в Киеве, в 1995 году население столицы составляло 2,64 млн человек, а на 1 января 2019 года в Киеве проживали уже 2,9 млн человек. То есть лишь по официальной информации количество населения Киева за 23 года выросло на 260 тыс. человек. Это население областного центра, например Черновцов.
Рост населения столицы происходит из-за внутренней миграции и превышения в Киеве уровня рождаемости над уровнем смертности. Но рождаемость также зависит от миграции, ведь на ПМЖ или на работу в столицу едут в основном люди трудоспособного и “репродуктивного” возраста.
По данным Госстата, только по итогам января-декабря 2018 года миграционный прирост в столице составил 13942 человека. В свою очередь, природный прирост в 2018 году составил 2355 человек: 34586 человек родились, 32231 человек умер.
Но на фоне этих цифр следует учитывать следующие факты. Перепись населения в Украине не проводилась с 2001 года. И данные по количеству людей, проживающих в том или ином населенном пункте, формируются на основе расчетов количества “умерших/рожденных”, “прописанных/выписанных” и т.д.
Но, далеко не все мигранты получают столичную прописку или официальное трудоустройство, поэтому реальное количество населения Киева может быть намного выше. По данным СМИ, по неофициальной статистике в начале 2019 года в столице проживало порядка 4 млн человек. И эта цифра будет расти, поскольку предпосылок для сокращения уровня миграции из других регионов страны нет.
Фактор второй: частичное сокращение учреждений гуманитарной сферы
За время независимости количество учреждений гуманитарной сферы в столице постоянно менялось - и далеко не всегда в сторону увеличения. Данные изменения несоизмеримы с ростом количества населения.
По данным Госстата, количество дошкольных учреждений за последние годы существенно уменьшилось. По состоянию на 1995 год таких заведений в Киеве насчитывалось 742, а по состоянию на 2017 год - 611.
Процесс сокращения количества детских садов происходил неравномерно: в определенные годы такие заведения активно "открывались", в другие же периоды - массово "реорганизовывались".
Так, с 1995 года по 2003 года количество детских садов постоянно уменьшалось - с 742 до 666. В эти годы мэром Киева был Александр Омельченко.
В 2006-2012 годах количество детских садов выросло - с 670 до 692 учреждений. Это - время правления Леонида Черновецкого и Александра Попова.
За время мэрства Виталия Кличко количество детских садов сначала уменьшилось (с 620 до 596 в 2014 году), а затем начало плавно увеличиваться - до 611 в 2017 году.
Читайте: Во всех районах Киева большинство детсадов переполнено свыше проектной мощности (списки)
Вместе с тем интересна и другая актуальная тенденция. До 2007 года в детских садах Киева наблюдался недобор - количество мест превышало количество детей. То есть, несмотря на сокращение количества детсадов, мест в них все равно хватало. А на протяжении последних 11 лет, несмотря на увеличение количества детсадов и постепенный рост количества мест в них, посещающих детские сады становится все больше.
Например, в 2014 году в детских садах столицы насчитывалось 87953 места, а детей - 110044 человека. В 2015 году - 89038 мест на 110220 детей. В 2016 году - 91450 мест на 109589 детей. В 2017 году - 92414 мест на 110224 детей.
Читайте: В большинстве районов Киева не хватает школ (списки)
Несколько иная ситуация сложилась в столице со школами: их стало больше. По данным Госстата, в 1995 году функционировали 398 школ, а в 2018 году - 493.
Как и в случае с детсадами, количество школьных учреждений то увеличивалось, то уменьшалось. Но вся соль в том, что вместе с таким локальным улучшением в последние годы количество учащихся увеличивается намного быстрее.
Для сравнения, в 2008 году в 535 школах Киева (к слову, это рекордный показатель за последние 23 года) училось около 238,8 тыс. человек. Таким образом, в среднем в одном заведении училось около 450 школьников. В 2018 году в 493 заведениях получали образование 286,8 тыс. учеников - в среднем почти 600 детей на одно заведение. И с 2010 года количество учащихся в столичных школах постоянно растет.
Фактор третий: жилая недвижимость строится быстрее, чем социальная инфраструктура
Ежегодно в Киеве принимается в эксплуатацию больше миллиона квадратных метров жилых зданий. В расчете на 10 тыс. человек среднее количество принимаемых в эксплуатацию квартир выросло за последние годы почти в два раза - с 56,2 квартир на 10 тыс. человек в 2011 году до 97,6 квартир в 2017 году.
Год
Объем принятого жилья, млн кв. метров
Количество принятых квартир, тыс.
2011
1,5
15,5
2012
1,5
17
2013
1,5
19,1
2014
1,44
19
2015
1,36
19,1
2016
1,33
20,3
2017
1,73
28,2
2018
1,25
19,9
Источник: ГУ Госстата в Киеве
Но строительство или реконструкция объектов социальной инфраструктуры идут не настолько активно. Объемы строительства объектов социальной сферы оцениваются на основании новых мест в учреждениях, которые были введены в эксплуатацию.
Согласно расчетам “Экономической правды”, с 2011 по 2016 год количество школьников в Киеве росло в 13 раз быстрее, чем количество учебных мест: 62 тыс. против 4,7 тыс. В итоге с 2011 по 2016 год в школах Киева сформировалась нехватка в размере 57,3 тыс. мест. Если учесть, что в среднем школа рассчитана на 1 тыс. учеников, то столице уже в указанный период период не хватало 57 школ.
При этом, количество учеников в школах Киева в течение одного года в среднем увеличивается в 20 раз быстрее, чем растет количество мест в школах. Так число учеников школ в среднем прирастает на 10 тыс. человек в год. Среди них примерно 5 тыс. человек - ученики начальной школы. При этом количество учебных мест в школах увеличивается в среднем на 0,5 тыс.
Также, по расчетам“Экономической правды”, на 2016 год заполненность групп в детских садах составляла 123% при абсолютном количестве детей в дошкольных учебных заведениях в Киеве 109 589 детей. То есть, для снижения наполненности хотя бы до 100% город должен создать 20,6 тыс новых мест. Это примерно 70 детсадов на 300 мест каждый.
В чем вина городской власти
Люди считают, что обеспечение доступности образования - это прерогатива государства. Но это не так, потому что за строительство детских садов и школ отвечают местные власти. И социальная инфраструктура - это Must have №1 для города и городской власти. Именно столичные градоначальники должны заботиться о том, что в гуманитарных учреждениях не хватает мест для всех детей.
Киевсовет и КГГА ответственны за планирование застройки столицы. Так, к примеру, Департамент градостроительства и архитектуры КГГА занимается созданием и реализацией градостроительной документации - ДПТ, выдачей градостроительных условий и ограничений (ГУО), дальнейшим контролем за строительством и т.д. Чиновники и депутаты должны постоянно анализировать ситуацию с застройкой в Киеве. И, если власти видят, что в конкретном районе не хватает мест в детсадах и школах, они могут запретить строить многоэтажки. Но на практике такого не происходит.
Следует также помнить, что столичный бюджет получает деньги за строительство жилых домов на территории Киева - паевые взносы. Такие средства должны тратиться на решение проблемы нехватки образовательных учреждений.
В 2018 году застройщики заплатили около 500 млн гривен паевых взносов в столичный бюджет. Это в 10-20 раз меньше, чем нужно для строительства необходимого количества школ и детских садов.
Кроме того, застройщики могут не платить паевые взносы, но сами заниматься строительством детсадов и школ. Но в таком случае киевская власть должна принимать учреждения на свой баланс, с чем также есть проблемы. Не особо заметны и “телодвижения” Департамента науки и образования КГГА - структуры, в зоне ответственности которой находится гуманитарная сфера с ее школами и детскими садами.
Читайте: “Городские власти не готовы принимать на свой баланс детсады от застройщика”, - Лаевская
По расчетам Минрегионстроя, стоимость создания одного учебного места в школе в январе 2018 года составляла 100 тыс. гривен. Таким образом, для строительства школ на 57,3 тыс. учебных мест необходимо 5,73 млрд гривен. Впрочем, может понадобиться гораздо больше, например, 23 млрд гривен, если каждую из 57 школ строить по цене 400 тыс. гривен за учебное место.
Еще один важный момент: каждый год количество детей школьного возраста в Киеве увеличивается на 10 тыс. Это значит, что ежегодно город должен строить еще не менее десяти школ, тратя на это 1-4 млрд гривен.
Как указано выше, депутат Леонид Антоненко прогнозирует траты в районе 26 млрд гривен. Но озвученные им расчеты, по всей видимости, касаются создания школ для учеников, которые могут “появиться” в процессе заселения новостроек. К тому же, за основу для расчетов была взята предварительная информация по школе №334 на Осокорках, дороговизну строительства которой обсуждала общественность и журналисты.
Между тем, по расчетам Минрегионстроя, стоимость создания одного места в детсаде - 127 тыс. гривен. Это значит, что Киев должен потратить на возведение детсадов не менее 2,6 млрд гривен. Кроме того, каждый год город должен строить еще 2-16 детских садов на 300 мест за 0,1-0,6 млрд гривен.
При этом киевские градоначальники активно манипулируют цифрами. В частности, на этом городского голову Виталия Кличко, который рассказывал о строительстве и реконструкции 7 школ и 22 детских садов с 2014 по 2018 год, ловил экс-мэр Киева Леонид Косаковский. Он рассказал, что в 1993-1995 годах при значительно более скромных бюджетных возможностях были построены 40 новых школ и детских садов - без учета ремонтов, реорганизации т.д.
Читайте: Як Кличко маніпулює цифрами про нові школи та черги в дитсадки
KV писала, что замминистра регионального развития, строительства и ЖКХ Лев Парцхаладзе осенью 2018 озвучивал такие данные: в Киеве реализация градостроительной документации в сегменте жилой недвижимости составляет 81%, в то же время в сегменте детских садов – 45%, школ – 59%.
В 2019 году бюджет Киева предусматривает выделение 17,9 млрд гривен на образование, в т.ч., на строительство одного детсада с нуля, полную реконструкцию 7 садиков и 5 школ.
Читайте: Социальная инфраструктура Киева: нужна всем и не нужна никому
Фото: коллаж KV
KиевVласть
13 березня 2019 г. 19:45
Раздел: Територія розуму
I speak English: в Ірпені долають мовний бар’єр
Минулого року Україна опинилася на 43-му місці у рейтингу за рівнем знання англійської мови у світі. Такі результати спеціального дослідження компанії English Proficiency Index. Усього у рейтингу – 88 неангломовних країн.
Результати ще одного дослідження від компанії TNS, показують, що 89% опитаних українців вчили англійську мову, однак лише 18% володіють нею на рівні вище середнього. Як бачимо, порівняно з країнами Європи, Україна істотно відстає, адже більше половини жителів країн ЄС знають щонайменше дві мови. А 38% європейців вільно володіють англійською.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Україна обрала європейський вектор розвитку, а це означає, що без англійської мови нам не обійтися. Одна з цілей мовної політики ЄС полягає в тому, щоб кожен європейський громадянин володів двома іноземними мовами. Це на додаток до їхньої рідної мови. Радує, що українці розуміють необхідність знати мови – 2/3 респондентів запевнили, що планують вивчити іноземну. Найбільш популярною серед іноземних мов є англійська – її планує вивчати половина опитаних, а 97% хотіли б, щоб її вивчали їхні діти.
В Ірпені ми активно підтримуємо мовну політку ЄС. З 2017 року в місті працює волонтерка Корпусу Миру Еммері Браккі. Спільно з міською радою вона організовує проекти розвитку, в тому числі це стосується вдосконалення знань з англійської мови. Щотижня Еммері Браккі проводить speaking club для старшокласників у школах Ірпеня – почергово у кожному закладі. Таким чином мова для школярів стає живою, а не просто текстами у підручниках.
За ініціативи Еммері, учні з Ірпеня взяли участь в національному етапі Міжнародного конкурсу творчого англомовного письма “Write On”. І одразу дві учениці посіли призові місця. Аліна Сербіна зі школи №12 перемогла серед восьмикласників з усієї України. А представниця ЗОШ №3 Уляна Ситник посіла друге місце серед учнів 6-тих класів.
Але щоб навчити дітей – спочатку треба навчити вчителів: змінити підходи, перейняти ефективні методики. Не секрет, що пострадянська система освіти, на жаль, навіть за 5 років вивчення іноземної у школі не давала реального навику – спілкуватися іноземною з іноземцем. Зараз вся Україна, й Ірпінь серед перших, вчиться говорити і розуміти живу іноземну мову, вчиться комунікувати нею, а не просто “читати і перекладати” текст на тему “Kyiv is the capital of Ukraine”.
Саме в Ірпені минулого року зібралося 400 учителів англійської з усієї України на GoGlobal camp – тренінг, який проводився спільно з Міністерством освіти і науки України, Regional English Language Office, Посольством США в Україні. Мета тренінгу - підготовка кваліфікованих організаторів та лідерів для реалізації програми GoCamp у літніх мовних таборах. Крім цього, щороку відбуваються три-чотири засідання міського методичного об’єднання, семінари для вчителів, працюють консультаційні пункти для молодих учителів тощо. У минулому році (вперше за останні чотири роки) відбулося тестування вчителів з англійської мови. Оцінювання проводили фахівці центру Global English.
На фото дитячий табір British Camp STUDY.UA, який проводять в Ірпені
А зараз вчителі англійської мови Ірпеня готуються до участі у щорічній методичній конференції Cambridge Day в Одесі та Києві, що відбудуться в останні дні березня.
До речі, крім англійської мови в Ірпені вивчають китайську як факультатив в ліцеї “ІЛІТ”. Арабську – у школі №12. Крім англійської і арабської у 12-тій школі також викладають німецьку, французьку, іспанську, китайську, польську, російську, італійську, перську, японську, білоруську.
Але якщо ви уже не школяр, а знань англійської бракує – в Ірпені можна підібрати курси англійської для дорослих, які максимально зручні: вони працюють зранку, вдень, увечері і на вихідних.
Хочу сказати про ще одну особливу школу англійської мови в Ірпені – тут навчають діток віком від трьох місяців до 18 років! Приватний заклад є частиною міжнародної мережі, працює у 36 країнах світу. Я радий, що такі заклади відкриваються в Ірпені, це означає, що ми цікаві бізнес-спільноті і маємо попит на знання іноземних мов.
На щастя, в сучасному світі у нас скоро просто не залишиться шансів не вивчити англійську. Тепер не обов’язково шукати вчителя чи йти на курси. Можна вчитися он-лайн, навіть безкоштовно. Один з таких проектів LingvaSkills.
Гоу вчити англійську і змінювати статистику: давайте підніматися вгору в рейтингу English Proficiency Index!
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"
KиевVласть
7 березня 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Василькова Володимиром Сабадашем.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Володимир Сабадаш: Ми надсилали запрошення тим селам та селищам, з якими об'єднання могло би бути економічно доцільним. Погодилась на об'єднання тільки одна сільська рада. Інші ради вирішили створювати громади окремо, без міста. Хоча я вважаю, що це неправильно як з економічної, так і з соціальної точки зору. Наразі місто витрачає близько 8 млн гривень на діток із району, які ходять до наших шкіл та садочків. Як би сильно населені пункти не хотіли відокремитись від міста, все одно центр усіх послуг у Василькові, тут вони набагато якісніші.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дуже сподіваюсь, що цієї осені процес буде завершено, адже вже у 2020 році об'єднання буде обов'язковим і відбуватиметься відповідно до закону.
KV: Як покращувати інвестиційний клімат?
Володимир Сабадаш: Ми не можемо порівнювати свій бюджет із іншими пристоличними містами. В нас дуже мало підприємств. Раніше Васильків був дуже розвинутий промислово, але за 30 років незалежності зникло декілька військових заводів, шкіряних заводів, швейних фабрик. Зараз усі ці підприємства викуплені у приватну власність і їх власники чекають нагоди, щоб або дорого продати, або здати землю в оренду.
Наразі ми розглядаємо проект будівництва на 11 га багатоквартирних будинків. Для залучення інвесторів ми максимально спрощуємо формат спілкування, відкидаємо бюрократію. В нас є гарний приклад співпраці між державою та приватним підприємством - військовий завод, який останнім часом потужно запрацював. Він виготовляє військову техніку на замовлення Міністерства оборони і нещодавно на фронт відправив 45 ювілейну машину.
KV: Проводите земельні аукціони?
Володимир Сабадаш: Так, ми започаткували таку практику. Провели аукціон на земельну ділянку 1,2 гектари, віддали під житлову забудову. Зараз вносимо зміни у детальні плани територій і, скоріше за все, в цьому році там розпочнуть будівництво. Взагалі із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники. На жаль, пропозиції щодо великих об'єктів, підприємств та заводів, не маємо.
Взагалі я вважаю, що покращити економічну ситуацію нашого міста зможе процес створення Київської агломерації. Ми спілкуємось зі столицею щодо цього напрямку.
KV: Чи актуальна "сміттєва" проблема?
Володимир Сабадаш: Такої проблеми в місті немає. Нещодавно ми провели конкурс і уклали угоду з підприємством, яке співпрацює із сміттєпереробним заводом, що розташований недалеко від нас. Все сміття вивозять туди.
Звісно, є проблема, пов'язана із людським фактором. Не кожен житель міста хоче заключати договір на вивезення сміття і платити за це. Тому іноді нам доводиться ліквідовувати несанкціоновані звалища. Та, на жаль, поки це питання не буде врегульоване на державному рівні, прийняттям закону щодо фіксованої ціни для квартир і приватних будинків, нічого не зміниться.
KV: “Тарифні” бунти є, чи громаду у цьому розрізі все влаштовує?
Володимир Сабадаш: Раніше у нас цим питанням займався комбінат комунальних послуг, але ми провели конкурс і заключили договір із двома управляючими компаніями. Зараз усі тарифи обговорюються із мешканцями кожного будинку. Звісно, є проблеми, адже люди хочуть отримувати якісні послуги без підвищення цін.
Наразі у тепломережі заборгованість за опалювальний сезон складає майже 7 млн гривень. У минулому році також була заборгованість, і тоді ми компенсували кошти із міського бюджету. Але через це довелось відкласти фінансування шкіл, садочків та доріг. Громада таке рішення негативно оцінила, тому у цьому році ми пішли до суду. Потрібно розуміти, що заборгованість виникає через людей, які не сплачують за послуги вже декілька років. Я вважаю, що несправедливо, коли пенсіонери віддають останні гроші за комуналку, а дехто просто не хоче і не платить.
KV: Школи - на якому етапі побудова зруйнованої школи №6?
Володимир Сабадаш: Ми дуже довго виготовляли документи на цю школу, адже було порушено кримінальну справу і проводилось дуже багато експертиз. Наразі будівництво розпочато, там вже готовий фундамент. Бюджет, який ми можемо витрачати на першочергові проблеми міста, складає 40 мільйонів гривень. Враховуючи наше господарство, будувати школу за ці кошти просто неможливо. Наразі нам дуже допомагає в питанні фінансування народний депутат Ігор Кононенко. Ми маємо державну субвенцію, також допомогла область. Всього на цей рік заплановано 50 мільйонів гривень. Також ми подали документи у Державний Фонд Регіонального Розвитку для отримання грошової допомоги.
Взагалі проект будівництва розрахований на 3 роки, його вартість складає 214 мільйонів гривень. Якщо ми отримаємо кошти раніше, то, звісно, школа буде побудована швидше.
KV: Як вирішуєте проблему переповнених навчальних закладів?
Володимир Сабадаш: Проблема досить гостра, деякі школи навчаються в дві зміни. У дитячих садочках ми відкрили три додаткові групи, це приблизно 70 місць. Черга складає близько 100 діток. Наразі районний відділ освіти планує переїзд і ми переводимо в те приміщення свій відділ освіти, так в нас буде вільне приміщення для облаштування садочку, що дозволить повністю вирішити питання по дошкільним закладам.
Крім того, в нас будується житловий комплекс, забудовник якого зобов'язався побудувати дитячий садочок. Варто відмітити, що ми ставимо обов'язкову умову усім забудовникам - якщо хочете будувати житло, маєте побудувати школу чи садок.
Зруйнована школа №6 була розрахована на 600 учнів, нова школа буде мати тисячу місць. Цього буде для наших школярів достатньо.
Також ми прийняли рішення міської ради про безкоштовне перевезення школярів. Наше місто єдине в області, де є комунальне підприємство, яке займається внутрішніми перевезенням на території міста. Утримання цього підприємства обійдеться місту у 2-3 млн гривень, але школярі можуть пересуватися безкоштовно. До кінця року кошти виділені.
KV: Скільки відсотків петицій, які були підписані, наразі втілено?
Володимир Сабадаш: У минулому році ми вперше виділили 300 тис. гривень на громадський бюджет, у цьому році сума вже 600 тисяч. Містяни та громадські організації подають багато проектів, деякі з них вже реалізовані. Жоден не залишається без уваги.
KV: Проблеми із водою у багатоквартирних будинках - яка наразі ситуація?
Володимир Сабадаш: Проблема ще існує. Річ у тім, що система водопостачання у жахливому стані. В нас немає такого дня, щоб не сталось прориву. А якщо такий день і є, то ми його відмічаємо червоним на календарі.
Для вирішення проблеми ми буримо нові свердловини. Завдяки допомозі Київської обласної адміністрації та народного депутата ми зробили 5 нових свердловин, у цьому році завершимо будівництво нової лінії. Отримаємо додаткову воду. Також розроблено проект на обеззалізнення води, з цим теж велика проблема. Через великий вміст заліза, більшість жителів використовують воду з кранів як технічну. Якісна вода в місті тільки в одному районі - у військовому містечку.
Але знову ж таки - люди не можуть зрозуміти, що водоканал не може бути постійно збитковим, його потрібно фінансувати. Всі проти підвищення тарифів, у нас ціна найнижча в області. Наразі ми все ж таки розробили проект рішення для підвищення тарифів, але ціна все одно не буде вищою, ніж в інших містах.
KV: Невідомий МАФ на центральній площі - звідки там з’явився? Його вже прибрали?
Володимир Сабадаш: Це кав'ярня, яка досі стоїть на тому місці і має успіх. Люди, які намагаються здійняти навколо цього МАФу бучу, працюють у місцевого підприємця, який свого часу безкоштовно отримав від міста очисні споруди. Наразі вони в жахливому стані, запахи тут неймовірні. І переключаючи увагу громади на усілякі псевдоскандали ці активісти намагаються відвернути увагу від дійсно важливих проблем. По цьому факту ми подали до суду.
Була інша ситуація: ми давали дозвіл на встановлення МАФу у військовому містечку. Йшлося про 40 квадратних метрів площі, а привезли туди споруду на 400 “квадратів”. Звісно, що жителі обурилися і ми спільно із ними її звідти прибрали і скасували дозвіл на розміщення. Всі інші ситуації штучно створені.
KV: У лютому 2014 року ви склали повноваження міського голови. У чому причина? Чому повернулись на пост?
Володимир Сабадаш: З 2010 року я очолював міську організацію Партії Регіонів. Після Революції Гідності склав повноваження міського голови. У 2015 році я виграв вибори.
KV: Дерибан землі - чи була правдивою історія із виділенням сотень гектарів землі Партії Регіонів?
Володимир Сабадаш: У місті навіть немає стільки землі. Я точно впевнений, що такої ситуації не було.
KV: Племінник Присяжнюка - так вас часто називають. Які наразі стосунки із екс-губернатором? Він для вас авторитет? Завдяки йому ви зараз міський голова?
Володимир Сабадаш: Я гордий тим, що працював із Анатолієм Присяжнюком. Він дуже сильний управлінець. Я працював у Службі Безпеки України, де він був заступником голови, там ми і познайомились. У 2010 році він мене запросив попрацювати в іншій сфері. Тоді я очолив Васильківську районну державну адміністрацію.
Анатолій Присяжнюк - авторитетна особа. Зараз ми не спілкуємось. Не можна сказати, що завдяки йому я - міський голова. Я міський голова завдяки людям.
KV: Політичний аспект: чи з'являлися в місті кандидати в президенти? Були факти порушень?
Володимир Сабадаш: Ми працюємо згідно з чинним законодавством і жодних порушень не зафіксовано. Звісно, кандидати тут були і наразі я очолюю штаб Блока Петра Порошенко. З повною відповідальністю можу заявити, що ситуація із нібито підкупом виборців в області - це все неправда. Кажуть, нібито виборцям роздають кошти за голоси, але насправді існує програма “Турбота”, яка проголосована депутатами всіх фракцій і яка передбачає виділення коштів малозабезпеченим громадянам.
KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко?
Володимир Сабадаш: Ділові. Він дуже багато допомагає місту. Він прийшов до нас у минулому році і за його сприяння зроблено більше десятка вулиць, які не ремонтувались з того часу, як існує місто. Школи, садочки, освітлення - з усім цим допомагає Кононенко. Сьогодні ми освітили близько 60% міста. Найближчим часом плануємо взяти кредит, щоб повністю вирішити питання освітлення.
Можу сказати, що з 2010 року ніхто не вкладав стільки сил у місто, як це робить наш народний депутат. Він знає, що в місті є три основні проблеми - це вода, школи та дороги. Так, проект по воді завершено в цьому році, питання зі школою на цей рік також майже вирішено, а стосовно доріг - ми отримаємо субвенцію і, також цього року завершимо проект реконструкції об'їзної дороги по вулиці Декабристів, там сума майже 250 млн гривень. Буде 4 полоси із сучасними зупинками, освітленням та інтернетом.
KV: Чи має вплив на політикум міста Тетяна Засуха?
Володимир Сабадаш: Не можу відповісти, я з нею давно не спілкувався. Але ми працювали разом у 2012 році і можу сказати, що вона дуже вольова та сильна жінка, яка змогла побудувати свій бізнес, яка допомагає людям. Звісно, кожен має свої переваги та недоліки. Але якщо ви заїдете у Ковалівку, де вона живе та працює, то будете приємно вражені рівнем розвитку цього села.
KV: Чи виділяються земельні ділянки учасникам АТО?
Володимир Сабадаш: Звісно виділяються, але межі міста ще не визначені, тому на отримання землі є черга. Є певні моменти із районною державною адміністрацією, яка має затвердити межі перед тим, як ми подамо їх у Верховну Раду. Тому наразі по тим землями, які маємо, розробляємо детальні плани територій та видаємо учасникам АТО. Вже ділянки отримали приблизно 130 бійців, черга більше ніж 400 осіб. І основна проблема саме в відсутності землі. Окрім учасників АТО, в нас є молоді сім'ї та інші жителі міста, які також хочуть будуватись. Я думаю, що проблему легко може вирішити створення Васильківської ОТГ.
KV: Чи відомо щось по історії з Детинцем, яким володіє фірма, близька до екс-мера Іващенка. Що з самим екс-мером?
Володимир Сабадаш: Я знаю, що є таке проблемне питання і наразі ми готуємо пакет документів на подачу до суду. На жаль, в цю історію був втягнутий місцевий житель, фахівець з історії. З умислом це було зроблено чи ні - я не знаю. Але знаю, що було роздано багато земель на валах, які представляють собою історичну цінність для міста і взагалі для України. З приводу долі самого екс-мера, нічого не можу сказати, не цікавився.
KV: Що зі справою про хабар головного архітектора міста?
Володимир Сабадаш: Цю справу розглядає суд. Я б не хотів говорити на цю тему, адже це людські долі. Але мені точно відомо, що людина, яка приносила хабар, приносила його не вперше, і не в одне місто Київської області. Ця людина у незаконний спосіб будує житло і за допомогою правоохоронних органів вводить його в експлуатацію, а потім продає. Я думаю, що вся ця історія просто провокація і суд встановить справедливість.
KV: Пам’ятник Героям Небесної сотні - у багатьох містах встановлено, чому немає у Василькові? Проект готовий, підрядник є.
Володимир Сабадаш: Не можемо дійти згоди із комісією щодо встановлення цього пам'ятника. Є спір з приводу того, як саме він має виглядати. Є в нас місцевий житель, скульптор, який розробив проект. І я думаю, що все ж таки його буде затверджено і сподіваюсь, що цього року пам'ятник буде встановлено, місце для нього вже визначено. Залишилось ще знайти кошти.
KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора?
Володимир Сабадаш: У мене ніколи не було проблем з Олександром Горганом і, зараз немає проблем з Олександром Терещуком. Всі губернатори йдуть місту назустріч. Тому, можу тільки подякувати. На нового губернатора покладаю великі надії. В першу чергу, у найважливішому для міста питанні - відбудові шостої школи.
KV: Які стосунки з районом?
Володимир Сабадаш: Нормальні робочі стосунки. Є невеликі проблеми із затвердженням генерального плану, але я думаю, що поступово ми їх вирішимо. Тим паче, після створення об'єднаних громад, районна рада та РДА втрачають свої юридичні повноваження.
KV: Яка ситуація в міськраді? Як миритись із депутатами?
Володимир Сабадаш: Майже всі депутати переживають за проблеми міста, ніяких яскравих подій, як у Верховній Раді, в нас немає. Звісно, кожен має свої політичні інтереси, але, в цілому, є співпраця. Всі розуміють, що в іншому випадку до нас не прийдуть інвестори, в місто не будуть вкладати кошти.
KV: Чи були ситуації, коли пропонували хабара? Як реагували?
Володимир Сабадаш: Ні, таких ситуації не було. Можливо через те, що усім відомо, що я виходець із правоохоронної системи.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Володимир Сабадаш: Мені подобається тут працювати. Місто Васильків та у майбутньому об'єднана територіальна громада мають великі перспективи. Цей напрямок не настільки розбудований, як інші пристоличні території. А коли поблизу Білої Церкви буде збудовано міжнародний аеропорт, ми взагалі отримаємо нове дихання. І не тільки ми, а всі, хто поблизу Одеської траси. Ще одна перспектива - це велика кільцева дорога. Тож ми однозначно приречені на успіх.
З приводу амбіцій - я хотів би взяти участь у виборах до ОТГ. Поки планів щодо області чи парламенту я не маю. Мені потрібно попрацювати поки що тут, адже я переконаний, що якби у Верховній Раді працювали люди, які мають досвід управління містом і володіють всіма проблемами громади, було б набагато легше їх вирішувати.
KV: За час на посаді міського голови чи було вам за щось соромно?
Володимир Сабадаш: Звичайно було соромно, але я не буду говорити за що. Бувало, що рішення ми приймали поганого опрацювавши їх, потім доводилося відміняти. Були різні помилки, але їх потрібно визнавати і працювати далі.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Фото: KVKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій