Сегодня, 5 июня 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Бородянском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Иванковском, Кагарлыкском, Макаровском, Мироновском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском и Фастовском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона.Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. Храпачанська, Кожедуба
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Піщана
вул. Вишнева, Зелена, Травнева
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Макіївка
вул. Першотравнева, Озерна, Замочіївська
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Яблунівка
вул. Фастівська, пров. Косогірний
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
Коженики
Новосельська
ремонт ТП
з 8 по 17 год
Богуславський
с.Бородані
вул.Руданського
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Богуславський
с.Лютарі
вул.Росьова
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
Старівська с/р,Старе
вул.Перемоги
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
м.Бориспіль
вул.Чорнобильська,Припятська,Тичини,Лозова,Урожайна,Набережна
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
Сеньківська с/р, Сеньківка, М.Стариця
Сеньківка: вул.Леніна, Шевченка, Гагаріна, Воровського, Ватутіна, Набережна, Лютнева, Польова, Садова, Калініна; Григорівка: Стасюка, Красилівська, Лісова.
приєднання нової ТП
з 10 по 17 год
Бородянський
смт.Бабинці
вул.Кооперативна,Заводська,Східна
Капітальний ремонт
з 9 по 17 год
Броварський
м. Бровари
Вокзальна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Броварський
с. Погреби
Єдності
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Броварський
с. Русанів
Трубіжська
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Броварський
с. Требухів
Парникова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
с. Мархалівка
вул. Васильківська, Блакитна, Серпнева, Западинська
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
с. Дослідницьке
вул. Садова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
с. Яцьки
вул. Васильківська, Декабристів
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
м. Васильків
Піски/ферма
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Вишгородський
Хотянівка , садові тов.
Частково
капремонт
з 8.30 по 18 год
Володарський
с. Біліївка
господарство
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Згурівський
с.Стара Оржиця
вул.Польова, Гагаріна, Центральна, Лісова, Сонячна
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Згурівський
с.Вільне
вул.Шевченка
капітальний ремонт
з 8 по 16 год
Іванківський
Коленці
Територія колгоспу, ФАП, вул.Миру, Кібенкка
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Іванків
Рильського, пров. Поліський
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Макарівка
територія колгоспу
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Радинка
Центральна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Ірпінський
м.Ірпінь
вул. Чапаєва
Капітальний ремонт
з 8 по 18 год
Ірпінський
м.Ірпінь
вул. Чапаєва
Капітальний ремонт
з 8 по 18 год
Кагарлицький
c.Горохове
вул.Садова,Загоруйка,Заріччя
КР Розчистка траси
з 8 по 17 год
Кагарлицький
с.Бурти
вул.Білика, Жовтнева
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Макарівський
с. Калинівка
вул. Київська
капітальний ремонт
з 8 по 21 год
Макарівський
смт. Макарів
вул. Механізаторів, Прогрес
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Вікторівка
тракторний стан
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Македони
біля школи
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Молодіжна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Молодіжна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Обухівський
с. Красне Перше
с.т. "Діброва"
Капітальний ремонт
з 8 по 16 год
Обухівський
с. Дмитровичі
вул. Польова,10
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Гланишів
Чигиринська
чистка траси
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Мазінки
Шевченка,Пушкіна
чистка траси
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Шевченкове
Садова ( с/Рада)
капремонт
з 8 по 17 год
Рокитнянський
Ромашки
вул.Набережна, Заболотня, 8 березня, Виноградова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Буки
вул.Першотравнева
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Таборів
вул.Жовтнева,Чапаєва,Першотравнева
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Ставищанський
с.Стрижавка
вул.Набережна,Радянська.пров.Вишневий
Заміна опори
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Кирдани,с.Крива,м.Тараща
вул.Колгоспна,Новоселиця,Набережна,Пролетарська,
Ремонт р-10 КТП-29
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Косяківка
вул.Польова, Молодіжна
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Ріжки
Господарство
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
м.Тараща
вул.Олімпійська.
Демонтаж шлейфів.
з 8 по 10 год
Таращанський
м.Тараща
вул.Олімпійська.
Монтаж шлейфів
з13 по 15 год
Тетіївський
м. Тетіїв
буд. Цвіткова 2, 4, Крючкова 26, м-н "Крок", Побуткомбінат
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Тетіївський
с. Ненадиха
вул. 40 років Перемоги, Кагарлуцького, Підлісна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Тетіївський
с. Ненадиха
вул. Білгород-Дністровська, Підлісна, Шевченка
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Тетіївський
с. Кашперівка
вул Чумацький шлях, пр. Чумацький шлях, Січнева, Миколи Амосова, пр. 8 Березня
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Паляниченці
Молодіжна; Леніна
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Паляниченці
Молодіжна
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Триліси
Сніцера; Гончара
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Триліси
Сніцера; Гончара; Котляревського
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Фастів
Пилипа Орлика,Козацької слави; Л.Українки, Лисенко;Винниченка; Короленко,Партизана;
технісне обслуговування
з 8 по 17 год
Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения KV будет сообщать читателям по мере возможности.
Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года.
В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" - стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО.
По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy.
25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов.
Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 4 июня 2019 года (полный список населенных пунктов)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
Сегодня, 4 июня 2019 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Богуславском, Бориспольском, Бородянском, Броварском, Васильковском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Иванковском, Кагарлыкском, Макаровском, Мироновском, Обуховском, Переяслав-Хмельницком, Рокитнянском, Сквирском, Ставищенском, Таращанском, Тетиевском и Фастовском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона.Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии - ниже в таблице.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. Храпачанська, Кожедуба
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Піщана
вул. Вишнева, Зелена, Травнева
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Макіївка
вул. Першотравнева, Озерна, Замочіївська
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
с. Яблунівка
вул. Фастівська, пров. Косогірний
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Білоцерківський
Коженики
Новосельська
ремонт ТП
з 8 по 17 год
Богуславський
с.Бородані
вул.Руданського
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Богуславський
с.Лютарі
вул.Росьова
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
Старівська с/р,Старе
вул.Перемоги
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
м.Бориспіль
вул.Чорнобильська,Припятська,Тичини,Лозова,Урожайна,Набережна
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Бориспільський
Сеньківська с/р, Сеньківка, М.Стариця
Сеньківка: вул.Леніна, Шевченка, Гагаріна, Воровського, Ватутіна, Набережна, Лютнева, Польова, Садова, Калініна; Григорівка: Стасюка, Красилівська, Лісова.
приєднання нової ТП
з 10 по 17 год
Бородянський
смт.Бабинці
вул.Кооперативна,Заводська,Східна
Капітальний ремонт
з 9 по 17 год
Броварський
м. Бровари
Вокзальна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Броварський
с. Погреби
Єдності
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Броварський
с. Русанів
Трубіжська
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Броварський
с. Требухів
Парникова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
с. Мархалівка
вул. Васильківська, Блакитна, Серпнева, Западинська
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
с. Дослідницьке
вул. Садова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
с. Яцьки
вул. Васильківська, Декабристів
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Васильківський
м. Васильків
Піски/ферма
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Вишгородський
Хотянівка , садові тов.
Частково
капремонт
з 8.30 по 18 год
Володарський
с. Біліївка
господарство
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Згурівський
с.Стара Оржиця
вул.Польова, Гагаріна, Центральна, Лісова, Сонячна
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Згурівський
с.Вільне
вул.Шевченка
капітальний ремонт
з 8 по 16 год
Іванківський
Коленці
Територія колгоспу, ФАП, вул.Миру, Кібенкка
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Іванків
Рильського, пров. Поліський
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Макарівка
територія колгоспу
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Іванківський
Радинка
Центральна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Ірпінський
м.Ірпінь
вул. Чапаєва
Капітальний ремонт
з 8 по 18 год
Ірпінський
м.Ірпінь
вул. Чапаєва
Капітальний ремонт
з 8 по 18 год
Кагарлицький
c.Горохове
вул.Садова,Загоруйка,Заріччя
КР Розчистка траси
з 8 по 17 год
Кагарлицький
с.Бурти
вул.Білика, Жовтнева
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Макарівський
с. Калинівка
вул. Київська
капітальний ремонт
з 8 по 21 год
Макарівський
смт. Макарів
вул. Механізаторів, Прогрес
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Вікторівка
тракторний стан
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Миронівський
с.Македони
біля школи
капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Молодіжна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Молодіжна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Обухівський
с. Красне Перше
с.т. "Діброва"
Капітальний ремонт
з 8 по 16 год
Обухівський
с. Дмитровичі
вул. Польова,10
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Гланишів
Чигиринська
чистка траси
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Мазінки
Шевченка,Пушкіна
чистка траси
з 8 по 17 год
П.-Хмельницький
Шевченкове
Садова ( с/Рада)
капремонт
з 8 по 17 год
Рокитнянський
Ромашки
вул.Набережна, Заболотня, 8 березня, Виноградова
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Буки
вул.Першотравнева
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Сквирський
с.Таборів
вул.Жовтнева,Чапаєва,Першотравнева
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Ставищанський
с.Стрижавка
вул.Набережна,Радянська.пров.Вишневий
Заміна опори
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Кирдани,с.Крива,м.Тараща
вул.Колгоспна,Новоселиця,Набережна,Пролетарська,
Ремонт р-10 КТП-29
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Косяківка
вул.Польова, Молодіжна
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Ріжки
Господарство
Розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
м.Тараща
вул.Олімпійська.
Демонтаж шлейфів.
з 8 по 10 год
Таращанський
м.Тараща
вул.Олімпійська.
Монтаж шлейфів
з13 по 15 год
Тетіївський
м. Тетіїв
буд. Цвіткова 2, 4, Крючкова 26, м-н "Крок", Побуткомбінат
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Тетіївський
с. Ненадиха
вул. 40 років Перемоги, Кагарлуцького, Підлісна
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Тетіївський
с. Ненадиха
вул. Білгород-Дністровська, Підлісна, Шевченка
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Тетіївський
с. Кашперівка
вул Чумацький шлях, пр. Чумацький шлях, Січнева, Миколи Амосова, пр. 8 Березня
Капітальний ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Паляниченці
Молодіжна; Леніна
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Паляниченці
Молодіжна
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Триліси
Сніцера; Гончара
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Триліси
Сніцера; Гончара; Котляревського
Кап.ремонт
з 8 по 17 год
Фастівський
Фастів
Пилипа Орлика,Козацької слави; Л.Українки, Лисенко;Винниченка; Короленко,Партизана;
технісне обслуговування
з 8 по 17 год
Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения KV будет сообщать читателям по мере возможности.
Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года.
В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" - стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО.
По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy.
25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействию с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов.
Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 3 июня 2019 года (полный список населенных пунктов)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
Україна й українці б’ють на сполох і мало не в набат: “Газ і електроенергія стрімко дорожчають! Вугілля купуємо в сусідній країні за скажені кошти! Ми - за крок від енергозалежності й мало не “енергокабали!”. А, може, варто спробувати шукати якісь альтернативні види енергетики, наприклад, використовуючи енергію вітра, сонця, води, а то й рослин? Поодинокі спроби є. І в Миколаєві, і в Житомирі, й іще в чотирьох містах України. До речі, 55 країн світу офіційно заявили про цілі повного заміщення вугільної та атомної енергетики.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Команда Української Кліматичної Мережі та 350.org-Україна разом із журналістами відправилися у тур до Житомира — першого українського міста, що офіційно планує перейти на 100 % відновлюваної енергії до 2050 року. Керівництво міста публічно заявило про це майже рік тому.
- Шлях до модернізації міста і його енергосистеми почався з Плану Дій Сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР), - розповідає міський голова Житомира Сергій Сухомлин, - Тоді аби обліковувати кількість енергії, що споживає місто, запровадили одну із перших систем енергомоніторингу в комунальних закладах. І в усіх дитячих садочках і школах міста проводять комплексну модернізацію, переважно за рахунок грантових та кредитних коштів. Паралельно вже проходять перемовини з німецьким банком про залучення 12,5 млн євро додаткового фінансування для завершення комплексного утеплення всіх будівель шкіл і дитсадків Житомира. А при плануванні бюджету міської ради на наступний рік, враховуємо температурний режим закладів освіти й медицини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сергій Сухомлин зазначив, що місто взяло зобов’язання по скороченню викидів СО2. Тому тут активно розвивається електротранспорт. Вже зараз відкривається тендер на закупівлю 49 нових тролейбусів, адже кожен новий такий засіб споживає на 30—40 % менше електроенергії. Цього року відкрили 2 додаткових тролейбусних маршрутів і ще дві лінії плануються, аби поступово заміщувати транспорт на бензині. “Це ефективно, безпечно, зручно й екологічно Ми добре розуміємо, що екологія – важлива економія коштів міста й людей. Які в ньому мешкають”, - зазначає Сухомлин.
Від модернізації міського підприємства водоканалу прогнозують через 2 роки споживання електроенергії на 30% менше, ніж зараз. За словами пана Сергія, через зношене старе обладнання очисних споруд в Україні втрачається в середньому до 30% питної води. В Житомирі ж ці втрати сягали 55% .
За словами очільника міста, одна з найбільших “родзинок” в енергетичній модернізації міста —будівництво нової ТЕС на альтернативному паливі, що починається з вересня 2019-го. Очікується, що ТЕС вироблятиме теплову енергію за рахунок ВДЕ, і це зменшить тариф на тепло для житомирян. Це має бути дешевше, ніж використання імпортованого газу. “Це дозволить зменшити споживання газу в енергобалансі міста приблизно на 40 %”, - стверджує міський голова.
Центр Полісся може похвалитися й активним будівництвом сонячних електростанцій (як малих, приватних, так і великих). Одна з них, потужністю 11 МВт електричної енергії, яку буде зведено на комунальній установі, зможе повністю задовольнити потреби в електроенергії “Теплокомуненерго” та “Міськводоканал”. Для її будівництва місто виграло грант 3 млн євро від Республіки Словенія. Крім того місто виграло міжнародний тендер на заміну вуличного освітлення – вже майже всі ліхтарі перейшли на світлодіоди.
На полігоні відходів вже кілька років спалюють метан, виробляючи біогаз, який трансформують в електроенергію й навіть продають. До того ж, це дозволило на 50 % зменшити кількість викидів метану на полігоні.
Але все ж таки частка відновлюваної енергії у галузі електроенергетики Житомира все ще зовсім невелика, менше ніж 0,5 %. Та міський голова переконує: про 100 % ВДЕ зарано говорити зараз, попереду ще велика робота зі зменшення споживання електроенергії великими промисловими підприємствами. Коли значної економії енергоресурсів буде досягнуто, Житомир почне стрімко нарощувати кількість об’єктів ВДЕ в балансі міста.
Навчальні заклади Житомира використовують біопаливо для опалення
Ще одним кроком для переходу міста на відновлювану енергетику є розвиток потенціалу біопалива. Кілька навчальних закладів міста вже 4 роки використовують замість газу солом’яні пелети у твердопаливних котельнях. Прикладом є загальноосвітня школа №1.
У 2015 році в рамках проекту “Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні” в ЗОШ №1 Житомира було встановлено два твердопаливні котли, що працюють на альтернативному виді палива. Ще 2 такі твердопаливні котли у ДНЗ №10 та в агроекологічному коледжі. Сировину для котельні закуповують аж в сусідній області. Щоправда, постачає її та ж компанія, що й збудувала котельню. Як то кажуть — послуга “під ключ”.
Директор школи, Микола Мельник згадує, що коли прийшов на посаду ще до модернізації, траплялися випадки замерзання води у трубах. Зараз котли гріють не лише батареї, а й воду для побутових потреб. Головне, як зазначає керівник закладу, є суттєва економія на платіжках, та незалежність від викопного палива. Щорічно заміщується 138,9 тис. м³ природного газу. Котельне обладнання надане місту Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) як технічну допомогу (вартість котлів 450,0 тис. дол. США). Частка місцевого співфінансування – 500,0 тис. грн була спрямована на підготовку відповідних будівельних майданчиків та оплату будівельно-монтажних робіт.
Микола Васильович запевняє, перехід від газу на пелети — це надійно, вигідно і комфортно.
На Житомирщині встановлюють домашні станції за підтримки обласної влади
Тренди відновлюваної енергетики підхоплює обласна влада. В Житомирській області діє друга в Україні обласна програма підтримки домашніх сонячних станцій, за якою господарство, що встановило собі СЕС, може компенсувати до 30 % її вартості з обласного бюджету. Компенсація діє як на кредитні кошти, так і на власні вкладення.
Ідея цієї програми належить місцевому підприємцю Андрію Карташову.
На сьогодні можливостями Програми скористалися близько 100 господарств в області, з них до 45 - у Житомирі. Подібна програма вже працює на Вінничині, Рівненщині, Херсонщині.
“Раніше я вивчав інвестування в відновлювану енергетику, розраховуючи можливий бізнес для себе, - розповідає власник 30-ти кіловатної домашньої станції та ініціатор програми Андрій Карташов, - подивившись на ці батареї в Європі, я порахував і зрозумів, що встановлення домашньої СЕС для майбутнього прибутку поки дорого навіть для мене, доволі таки не бідної людини, а тим паче для українця середнього достатку. Я пішов до губернатора області з аргументами, що Житомирська область у цьому питанні “пасе задніх”. Зараз область одна із перших за кількістю малих сонячних станцій в країні. За цей рік було встановлено 39 СЕС , - розповідає підприємець.
Андрій зазначає, механізм дії Програми майже універсальний для будь-якої області України. Головне — мотивація місцевих депутатів та їх готовність проголосувати за виділення коштів на Програму з обласного бюджету.
Зараз бізнесмен сам встановлює сонячні станції по області та Україні, і запевняє, що зі здешевленням обладнання дешевшає і вартість встановлення. “Якщо ми хочемо в економічному й, насамперед, в енергетичному плані відійти від Росії, то ми маємо розвивати альтернативну енергетику”, - переконаний місцевий капіталіст (так він сам себе називає).
Міскантус як замінник газу?
У Житомирському інституті сільського господарства Полісся збереглася одна з небагатьох ділянок енергетичної культури — міскантусу гігантського. Ще у 2004 році український науковець, доцент Житомирського агроекологічного університету Олександр Зінченко, відкрив потенціал цієї культури в Україні. Зараз міскантус вважається однією із найефективніших енергетичних культур, що може заміщувати газ. Але, попри це, науковець зазначає, для подальшого розвитку енергетичних культур не вистачає інвестицій та державної підтримки. Наукові та експериментальні розробки припинено, вирощуванням міскантусу займаються лише приватні господарства.
За словами науковця, в Україні 4 млн га малородючих земель. Вони не придатні для землеробства – деградовані, надто кислі, заболочені чи забруднені. Але на них можуть рости так звані енергетичні культури. Потенційно такі рослини в Україні можуть замінити близько 20 млрд куб. м природного газу, це дві третини потреб українців. Вартість їхнього вирощування в кілька разів нижча, ніж купівля традиційного пального.
Олександр Зінченко зазначив, що біогаз можна добувати з соломи зернових культур, стебела кукурудзи, навіть з навозу, стічних вод і побутових відходів. А також із енергетичних культур: верби, тополі й міскантуса, який попри своє афро-азіатське походження, добре акліматизувався в Україні. Корені рослини сягають глибини понад 2 м – тобто вона може добувати воду з глибоких шарів і рости навіть у посушливих регіонах. У біоенергетиці використовують гібриди, які дають велику кількість біомаси. Розмножуються вони частинами кореневищ – ризомами. Механізувати посадку нескладно – для цього пристосовують картоплесаджалки. Росте міскантус на будь-яких ґрунтах, навіть дуже бідних. Єдине серйозне випробування – безсніжна холодна зима. Особливо небезпечні перші два роки, а далі рослина досить непогано переносить навіть двадцятиградусні морози. Вже з другого року починають отримувати промисловий урожай: 12–17 т/га, на третій рік – 25 т/га. Перероблений силосними комбайнами на щепу, міскантус є вже готовим паливом для промислових котелень. При спалюванні врожаю з одного гектара виділяється стільки ж тепла, скільки б дали 15-22 тис. кубометрів газу або 18- 28 т вугілля.
Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність приблизно однакова. Але ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га. А ось з одного гектара міскантуса через 80 років буде близько 2000 т. Тобто, продуктивність цієї трави вища у чотири-п’ять разів. Міскантус має ще одну, надзвичайно корисну властивість - рослина здатна зменшувати радіаційне забруднення ґрунту. Він забирає з грунту цезій і стронцій. Із землі радіація зникає, а в рослині не накопичується. Але тут виникає інша проблема: куди потім подіти такі активні маси сировини? Так що вченим ще є над чим працювати! Це має величезне значення, якщо враховувати, що Житомирщина – найбільш забруднений від радіації регіон України.
На жаль, проект з висадженням міскантусу в промислових масштабах поки що терпить поразку. Хоча його активно культивують в Шепетівці й на Київщині. За словами Олександра Зінченка, “це значна капіталізація коштів! А повернути вкладені кошти можна буде лише на 6-й рік. Який бізнесмен на таке піде, тим паче у державі з нестабільною економічною й політичною ситуацією?” .
Та головне – почати діяти, й бажано, за підтримки держави!
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
КиевVласть
Грає море зелене,Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!
Дмитро Луценко
А й справді, як тебе не любити, Києве мій! Ти найкращий батько моєї неньки України. Саме з тебе починається любов до Батьківщини. Ти - велична, красива, гідна любові столиця. Хоч ти і буваєш різним, але завжди дивовижний і вмієш дивувати. Милуєш око своїми вуличками, архітектурою, маниш давньою історією, радуєш чарівною природою та силою Дніпра. Дивуєш створенням нової історії, зачаровуєш жителів міста все новими і новими досягненням свого розвитку і розбудовою.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Я люблю тебе різним, у різні пори року. Влітку, ти квітнеш каштанами, печеш своєю спекою багатоповерхівки спальних мікрорайонів, а ввечері легка літня прохолода падає на твої втомлені вулички. Могутній Дніпро пестить засмаглих дітлахів та киян своїми літніми хвилями. Морозиво, фонтани, тіні від каштанів, шум Дніпра, та тепле сонце - як я це люблю улітку. Восени, ти майориш різнокольоровими парасольками та жовтогарячими парками та набережними, де поважний та вже безлюдний Дніпро відпочиває. Взимку, хоч і виникає багато проблем з транспортним пересуванням, я обожнюю твою білосніжну казку. Як я люблю зимовий вечір, свій київський дворик, друзів і санчата.... Весняний Київ - найкращий. Наповнюється приємними запахами квітучих дерев, усе зеленіє, усе відроджується знову. Люблю весняні посмішки киян, які так смачно вдихають нове свіже весняне повітря. Золотоверхий Київ виблискує на сонці. Яка ж ти красива, моя столиця!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Київ, як і уся моя Україна, дуже красивий. Але я проводжу більшість свого часу не в історичному центрі Києва, а у звичайному мікрорайоні столиці, який живе своїм окремим життям. Тут я навчаюся у звичайній школі, тут проходить моє буденне життя, тут моє дозвілля та друзі. Я дуже люблю цей маленький куточок Києва.
Часто увечері, коли за вікном стихає вулиця, я починаю мріяти. Мрію аж поки не згаснуть ліхтарі.
Мрію, ніби я маленький президент свого дворику. І тут я лечу думками у світле майбутнє. Бачу свій маленький дворик екологічно чистим, без парковок автомобілів та великою кількістю зелені та квітів, з дитячими атракціонами, з великою кількістю лавочок та кавових автоматів для дорослих і питних автоматів для дітей. Сам будинок мрію розфарбувати різними веселковими барвами, щоб було веселіше. По центру збудую великий фонтан для літнього відпочинку. Дахи будинку мрію засадити садами та квітами і збудувати великий басейн для його мешканців. Така собі літня релакс зона. Хочу, щоб дітей до школи відвозив автобус. На шкільній перерві я б запровадила слухати шкільне радіо, музику та шкільні новини про учнівські досягнення чи дозвілля.
Я б створила готель для тварин, на той випадок, коли їх господарі у від'їзді.
Для дітей та дорослих організую цікаві концерти, конкурси, літні кінотеатри, міні виставки дитячої творчості, спортивні змагання, шоу. Усі новини двору оголошуватимуть по місцевому радіо, буде звучати приємна музика чи пісні. В дворику майбутнього буде чітке розмежування для дитячого відпочинку та відпочинку для дорослих на будь-який смак. Діти зможуть вільно гратися і безпечно пересуватися двориком на роликах, велосипедах чи самокатах, бо він буде закритого типу. Дорослі зможуть пити каву, займатися спортом на тренажерах чи просто спілкуватися між собою. Собаки будуть мати окреме місце для дружби. Усі мешканці зможуть вільно спілкуватися та проводити безтурботно час. Мої міністри будуть відповідати за певну справу - міністр культури і відпочинку, міністр порядку, міністр радіомовлення, зоо-міністр, міністр спорту, міністр транспорту для дітей, міністр інформації, міністр української мови, і звичайно міністр по справах дорослих. А я особисто буду організатором концертів та режисером постановником, бо дуже люблю цю справу.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
А ще я дуже мрію про український Київ. Я хочу, щоб усюди звучала моя рідна українська мова. Хочу, щоб українці поважали один одного.
Можливо, колись, в майбутньому, усе це збудеться, і я стану першою дитиною президентом, хоч і з маленькою країною-двориком, зате розвиненою та процвітаючою.
А зараз я найбільше хочу, щоб Київ був мирним, вільним, щоб люди в ньому більше посміхалися.
Литвинюк Дарія, Юн-пресКиевVласть
Я вважаю, що для журналіста неможливого не існує. Треба мати лише бажання, натхненняі мотивацію. Саме тому вся робота зібрана, зредагована, написана через звичайний телефон. Професіональний журналіст — шукає можливість і творить.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Наталія Коваль генеральний директор парку “Київська Русь”
— Як з'явилася ідея створення парку?
— У кожної країни є своя точка відліку, з чого починається держава. У кожної великої держави є точка, з якої починається народ. Для України точкою відліку державності є епоха Київської Русі, епоха величі, епоха процвітання економічного, духовного, культурного. І, на жаль, вона не залишила нам практично нічого з цього періоду.
Манголо-татари в 1240 році прийшли до Києва, вони його зруйнували і тому у нас є лише залишки, невеличкі реконструкції, але у повному масштабі немає розуміння яким же був древній Київ. І, власне, щоб показати іноземцям, показати нашим українцям з чого починається наша держава, Володимир Ященко вирішив, що якщо немає цього історичного, то треба відворити. І років 15 тому він вирішив, що Стародавньому Києву бути і заклав першу колоду будівництва стародавнього Києва. Це проект відтворення міста у повному розмірі, у повному масштабі на основі наукових знань, тобто все максимально науково достовірно: і техніки будівництва, і розміри, і масштаби, і вигляд.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тобто все-все-все. Ми працюємо з Національною Академією наук України. І перш ніж будувати будь-яку будівлю, необхідно дуже досконало вивчити якою ж вона була. Ми працюємо з Інститутом археології, дивимося залишки і лише після того починаємо будівництво споруд. Тобто це не бутафорія, це не театралізовані декорації, це живе Середньовічне місто, яке дає гостям хліб та видовища, тобто, окрім естетичного задоволення, ми ще даємо можливість подивитися на кіні виступи, на середньовічні бої, на театрелізовані постановки, взяти участь у традиціях, обрядах; відвідати музеї, смакувати стравами з вогню і багато чого іншого; зробити виріб у коваля, гончара; викарбувати монетку. Тобто тут оживає наша історія у повному обсязі і у кожного гостя є можливість доторкнутися і стати її частиною.
— Які були складнощі у реалізації парку? Він же не може за клацанням пальців з'явитися.
— Складнощі є у кожній роботі. Головне — не опускати руки і працювати-працювати. Якщо хтось каже, що все вдалось легко, то він каже неправду. Найважча робота — це робота з людьми. Тому найскладніше все організувати, щоб кожна людина відповідала за свій сектор і його вела, а все інше знайдеться.
— На вашу думку, наскільки парк “Київська Русь” актуальний зараз?
— Історія завжди актуальна. Адже якщо країна, яка не має своїх традицій, то вона користується іншими. Країна, яка немає свого історичного корення, то вона не дерево, яке глибоко росте в землі, це перекоти-поле, яке куди подує вітер, туди воно і котеться. От власне України, це не перекоти-поле, це країна з величною, більш ніж 1000-літньою історією, і ми її маємо доносити всьому світу, щоб кожна країна розуміла, що у нас є багато чого спільного, що ми країна мирна, що у нас практично з кожною країною світу є якісь історичні стосунки. Практично вся Європа з нами пов'язана. Всім відомо, що король Франції був одружений на нашій князівні. Тому це завжди актульно, тим більше, що стосується нашої України.
— Щоб Ви хотіли побажати учасникам фестивалю?
— Хочу побажати, щоб ми, українці, не забували нашу історію і популяризовали її у всіх можливих варіантах, адже якщо ми не будемо вивчати, то інші про це також не подбають.
Ну, і звичайно бути щирими, адже журналіст — це людина, що має виставляти об'єктивні, а не суб'єктивні, факти. Бути об'єктивними, бути щирими і працювати на благо нашої держави.
Людмила Василівна, керівник групи з Дворічанського Центру дитячої-юнацької творчості Харківської області
— Скажіть, будь-ласка, коли і звідки Ви дізналися про фестиваль?
— Від спільних друзів. Ми брали разом участь у Всеукраїнських фотоконкурсах. Наприклад, конкурс “Ми — діти України”, м. Кременчук і тому подібні. За один рік ми взяли участь в чотирьох таких конкурсах і нас запросили на фестиваль “Прес-Весна на Дніпрових схилах”. Ми вже вчетверте на цьому фестивалі. Крім того, що це велика насолода для учасників і їх керівників, це ще й пізнавальний формат. І гордість за нашу країну.
— Що б Ви хотіли побажати учасникам фестивалю?
— Успіхів у творчості, успіхів у житті. Багато з них наразі закінчують середню і старшу школи, нехай гарно складуть ЗНО. Хай вступають до вишів, які обрали. Наприклад, наша дівчинка після екскурсії на факультет журналістики, КНУКіМ, загорілася і збирається подавати документи саме туди.
Galina Malovsek, президент України в Словенії, товариство “Берегиня”
— Як і коли Ви дізналися про фестиваль?
— Про фестиваль я дізналася дуже давно. Із засновниками фестивалю я товаришую ще з “Артеку, 7 років ми вже приятелюємо.
— Який Ви бачите сенс участі у “Прес-Весні на Дніпрових схилах”?
— Коли бачиш роботи дітей, юних журналістів, то хочеться приїздити сюди знову й знову. Навіть дечому в них повчитися. Діти приємно дивують, це вражає, дає тепло, заряд нам.
— Чи є у Вашій країні подібні конкурс-фестивалі?
— Ні, немає. Але ми хочемо його впровадити завдяки вам, юним журналістам з України. Учасникам хочу побажати гарних робіт, бути завжди щирими, правдими, старатися брати за приклад найкраще і творити
Оксана Смит, руководитель “Объединения Славянских школ Нидерландов”, руководитель проекта “Открытая Европа — открытая для всех”, доктор педагогических наук
— Скажите, пожалуйста, когда, где и как Вы узнали о фестивале?
— О фестивале мы узнали в “Артеке”. Наверное, это был 2009 год, 10 лет назад от Надежды Алексеевны, которая на Международной смене “Измени мир к лучшему” занималася организацией пресс-центра. Там мы узнали, что есть такой прекрасный фестиваль и с тех пор по мере возможности, ездим сами и привозим наших детей с Голандии и Чехии, а также из Европы.
— Какова актуальность фестиваля сейчас?
— Фестиваль очень актуален, потому что медиа, пресса — это лицо любой страны. Это поток информации. Это возможность коммуникации детей и взрослых.
— Который раз Вы на фестивале?
— Думаю, что 5-ый. Не помню точно.
— Есть ли у Вас в стране подобные конкурс-фестивали?
— Фестивалей прессы у нас нет. Есть фестивали детского творчества.
— Чтобы Вы хотели пожелать нашим участникам?
— Прежде всего, это быть открытыми. Почему? Потому что Украина будет в Европе, рано или поздно. И молодые люди у которые будущее в руках, должны учить язык, культуру других стран; писать не только то что рядом, а познавать мир, то сообщество, в котором они будут жить. Поэтому я желаю, чтобы горизонты участников открылись, стали шире - это первое. И второе - это здоровья всем, мира всем и любви, конечно. Потому что вы - молодежь, вы должны любить.
Анна Полісученко, доцент факультету журналістики і зв'язків з громадськістю КНУКіМ, член журі в номінації “Медіа-проект”
— Якщо б у Вас була можливість, що б ви змінили в оцінюванні творчих робіт?
— Не знаю. Ми розуміємо, що це доля дітей і ми можемо зламати комусь бажання творити, а це в жодному разі не можна робити. Наше прагнення — стимулювати вас до творчості.
— Що Ви хочете побажати учасникам фестивалю?
— Працювати, не зупинятися навіть якщо ви не перемогли, у вас є шанс завжди.
Подивіться на історію успіху відомих людей. Скільки разів вони до того, як підкорити вершини, падали. Поки 100 разів не впадеш, ти навряд доберешься до вершини гори. Це перше, тим, хто програв. А друге, щоб ті, хто отримують високі нагороди не зупинялися.
Це така ж само гірка. Ви забралися, і коли задираєте ніс, то починаєте скочуватися. Продовжувати розвиватися, ставити нові цілі, нові вершини.
Надія Іллюк, керівник інформаційно- творчого агентства “ЮН-ПРЕС”, директор робочої групи Міжнародного фестивалю-конкурсу “Прес-весна на Дніпрових схилах”
— Яка Ваша роль на фестивалі?
— Скажімо так, моя роль найголовніша з організаційних питань. Тому, що питання фінансові вирішує наше керівництво. А ініціативи, форми роботи і таке інше вирішує “ЮН-ПРЕСІВСЬКИЙ” колектив педагогів, у якому 27 педагогів, психологів, журналістів.
І 700 юних журналістів, які придумують теми, підтеми тощо. А я - той центральний пунктик, який координує всю роботу.
— Наскільки я знаю Вас називають “мамою фестивалю”. Це впливає на роботу?
— Знаєте, у кожного журналіста має бути псевдонім. Знаєте, коли народжується ідея, а це як довгоочікувана дитина, то мабуть хай називають мамою. Я з цим погоджуюсь.
— Ви пам'ятаєте тему першого фестивалю?
— Взагалі наш перший фестиваль, він був як “Прес-толока” і тут були лише кияни-старшоклаксники. Він так і називався — “Дорослі й дитячі ЗМІ — разом”. Бо ми його тільки розпочинали і хотіли залучити таким чином журналістів-професіоналів. Це був 2002 рік.
— Щороку на фестивалі інша тема, а якою є головна мета фестивалю?
— Перша наша мета — підняти, навчити, показати юним журналістам, початківцям професіональні якості. Друга, це щоб зібралися, побачили один одного і об'єдналися як юнкорівський рух.
— Чи подавали колись учасники апеляції щодо свої призових місць?
— Було таке у нас. Це виникало по матеріалу в газеті. Два роки тому в номінації “Газета” прийшла нам неймовірно гарно, професійно зроблена газета. Дизайнерські, прекрасно написані матеріали, але не було витримано етики журналістської. Тема була присвячена мові й вони взяли і "вліпили" портрет Шевченка в орден Леніна. Ну, і під час “традиційного розбору польотів” їм пояснили їхні ж колеги….
— В наступному році ви святкуєте 18-річчя Фестивалю, а чи будуть ювілеї фестивалю в подальшому?
— Будуть. Я впевнена. Я знаєте чому впевнена? Мені вже із Сполучених Штатів Америки перетелефонувала наша випускниця і каже, що в 2020 нам буде 20 років, ми оце сидимо з колегами і обговорюємо такий майбутній юбілей.
— Щоб Ви хотіли побажати учасникам фестивалю?
— Для своїх “юн-пресівських”, коли вони до нас приходять, ми завжди говоримо, що якщо ви хочете бути журналістами, медійниками, то три "П" має бути для вас постулатом.
П - порядність. П - патріотизм. П - професіоналізм. Я це бажаю всім учасникам і всім- всім, хто присвячує себе медіа.
Сергій Пасічко, учасник зразкового художнього колективу “Юний журналіст” з м. Полтава, 13 років
- Я вперше на Фестивалі, але хотів ще багато-багато разів побувати на цьому заході.
— На твою думку, наскільки “Прес-Весна на Дніпрових схилах” є актуальною наразі?
— Люди приїджають, навіть, з різних країн. Наприклад, вчора ми мали змогу почути, як розвиваються діти в інших країнах. Значить, Фестиваль потрібен!
— Що тобі найбільше сподобалось?
— Мабуть, як ми були в Парку “Київська Русь”, адже це пригоди, щось нове, можливість підвивчити історію. Також мені сподобалася організація.
— Як ти думаєш, яка мета фестивалю?
— Знання, досвід, в також дружба. Мені сподобалися міні-ролики, гарні ідеї, особливо третє місце, хлопці постаралися. Щодо дружби, то у нас була вечірка, на якій я познайомився з багатьма новими людьми. Дуже добре продумані всі етапи.
— Яка в тебе ціль на фестивалі?
— Перша моя мета, це розважатися, бо ми тут багато працюємо. Це друга мета. Маємо змогу перемогти не лише у своїх номінаціях по тому, що зробили вдома, але й здобути ще щось впродож Фесту. Заговорити з іноземцем я, навіть, не намагаюся, хоча сьогодні ми вже спілкувалися з учасниками з інших країн.
Анастасія Зозузяк, студентка Тернопільського Національного економічного університету, 19 років
— Ти на фестивалі вперше, які твої враження?
— Фестиваль перевершив мої попередні очікування. Мені здається, що все гарно організовано, учасники неймовірно вмотивовані. Я знімаю фоторепортаж. Фотографія - це моє хобі і частково робота. Тому я намагаюся ловити якісь класні миті.
— Яка в тебе мета на фестивалі?
— Я вже говорила з чоловіком-голандцем. Досить непогано. Цікава людина, раніше він був викладачем з велосипедного спорту, переїхав з Голандії до Чехії. Це мене, навіть, вмотивувало більше подорожувати. А ще він мені розповів, що вивчив дві мови - англійську і німецьку - не занурюючись у граматику, а чисто спілкування.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Ще хочу більше почути з теорії, критики наших робіт, бо це навчання, яке мені цікаво. Найбільше мені сподобалися екскурсія на 5-й канал, поїздка в Парк “Київська Русь”. Мені сподобався колорит фестивалю, його ідея. Я чула, як говорили про історичну і культурну базу. Дуже багато емоцій.
— Чи будеш ти брати участь у наступному році?
— Так, я хочу. Буду точно рекомендувати своїм друзям, бо мені здається небагато людей знають про фестиваль.
КиевVласть
Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім.
KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання?
Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають.
KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес?
Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота.
KV: Як у місті проводяться держзакупівлі?
Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам.
Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста.
KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування?
Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок.
Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума.
У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато.
KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація?
Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь.
Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли.
Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота.
KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства?
Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”.
Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів.
Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів.
KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної?
Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має.
Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати.
Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих.
KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі?
Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво.
Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають.
KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко?
Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів.
За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві.
Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ.
KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує?
Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером.
На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу.
KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ?
Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей.
Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Миронівської об'єднаної громади Віталієм Савенко.
KV: Розкажіть про історію створення об'єднаної громади. Які труднощі виникали?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Віталій Савенко: У березні 2015 року було прийнято закон про добровільне об'єднання. Ми вивчили цей процесс, трохи почекали і почали діяти згідно процедури десь з середини року. Як міський голова я проявив ініціативу, ми провели спільну зустріч із сільськими головами. Було багато дискусій, усі села хотіли бути центром майбутньої громади. Вже у 2016 році ми офіційно направили пропозиції усім сільським головам, прийняли на сесії відповідне рішення, тоді вже у області було затверджено перспективний план. Оскільки це було щось нове, жителі поставились скептично. Тільки три сільради дали нам позитивну відповідь - Яхнівська, Центральненська і Пустовітівська. Тоді ми подали проекти рішень на затвердження в КОДА, але нам відповіли через відсутність спільних меж із Пустовітами. У 2017 ми розпочали процесс знову, але він був неактивним. Наступного року нам вже вдалось завершити процедуру із Яхнівською та Центральненською сільрадами. Але майже рік документи, які КОДА мала передати у ЦВК для призначення виборів, залишались в адміністрації.
Супротив щодо створення ОТО чинили районні рада та адміністрація через те, що місто надавало 85% надходжень до районного бюджету. Так історично склалось, що уся промисловість знаходиться в Миронівці, в нас є багато робочих місць. Ніхто не хоче втрачати фінансові потоки. Тому вони стверджували, що створення громади розвалить район, села стануть депресивними. До того ж у області не було стабільності - губернатори постійно змінювались. Але я заручився підтримкою усіх бюджетоутворюючих підприємств, зокрема вплинути на пришвидшення процесу призначення виборів допомогли директор Миронівського ЗВКК Олександр Жукотанський та керівник холдингу “Миронівський хлібопродукт” Юрій Косюк. Була розмова із губернатором Олександром Горганом, потім із наразі переобраним Президентом України. Завдяки його вольовому рішенню наша громада відбулася.
KV: Який вплив підприємства “Миронівський хлібопродукт” на діяльність громади?
Віталій Савенко: Це підприємство формує 85% нашого бюджету. Воно також допомагає із розвитком громади.
KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?
Віталій Савенко: Наша громада почала роботу 10 січня через судові процеси. Одна із партій подавала позов через результати по їхнім кандидатам. На першій сесії ми створили усі необхідні органи для діяльності громади, прийняли кадрові рішення. Загалом у січні ми провели чотири засідання. Прийняли бюджет, забезпечили бюджетників зарплатою, надали району субвенцію на школи та садочки. Вже маємо перевиконання бюджету, виділили кошти на капітальні видатки.
Ще під час передвиборчої кампанії ми ознайомились із проблемами населених пунктів. Наразі вже визначили стратегію, після цього - затвердили проектно-кошторисну документацію. Також ми найняли працівників у сферу благоустрою, адже раніше у селах комунальних служб не було, через що багато дерев аварійні, за порядком на вулицях не стежили. Київська міська рада допомогла нам із технікою. Ще взимку ми вирішили проблему стихійних сміттєзвалищ.
KV: Які стосунки з районом? Чи вирішили ситуацію щодо харчування дітей? Через що був конфлікт?
Віталій Савенко: У нас завжди були складні стосунки. В 2010 році мене було обрано мером від партії “Удар” і я став для партії районного керівництва більмом. Причина конфліктів частіше за все через політику.
Щодо харчування дітей - ми вже утворили комісію для передачі шкіл та садочків на наш баланс і у кінці травня питання вирішимо. Розуміємо, що їх потрібно забирати, адже зараз район їх фінансує, але вже із розумінням того, що це не їхнє.
Містам районного значення складніше, ніж обласним, - у нас немає власного відділу освіти, це потрібно створювати з нуля. А серед навчального року ми ніяк не могли зайнятись цим питанням. У січні був опалювальний сезон, якби ми почали забирати заклади освіти, виникла б проблема із закупівлею газу для постачання тепла, проводились би нові тендери. Часу на це не було.
Ми обговорювали це все із районом, надали їм субвенцію. Але ж це шлюборозлучний процес - не завжди буває мирно. Та я не думаю, що дійде до війни. Все одно в подальшому усі сільради стануть частиною нашої громади.
KV: Села не скаржаться, що місто їх поглинає? Які стосунки із старостами?
Віталій Савенко: Наразі в нас усі старости виконуючі обов'язки, офіційно займуть посади вони тільки після місцевих виборів у 2020 році. Ми не стали їх проводити за рахунок місцевого самоврядування. Наразі ми з усіма співпрацюємо, вони дякують за той благоустрій, який нам вже вдалося зробити. Раніше у них не було коштів на облаштування.
Деякі депутати громади не розуміють, чому ми ділимо усе порівну. Вважають, що ми маємо вираховувати дохідну частину сіл і віддавати їм ті заробітки. Але я пояснюю - ми тепер одна громада і не можна ділити. Якби ті села не дали згоди і ми б не створили громаду, то не мали зараз таких фінансів. Звісно є різні депутати, але їх меншість, ми працюємо із більшістю.
KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?
Віталій Савенко: Обіцяють, що отримаємо її у липні. Вона не буде великою, близько 2 млн, оскільки розраховується тільки на сільське населення, а у нас небагато жителів. І виплачується вона поетапно - за декілька років. Плануємо за ці кошти закупити техніку для очищення снігу у селах.
KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Миронівської ОТГ?
Віталій Савенко: Наша громада існує трохи більше ста днів. Поки інші сільради спостерігають, як буде далі. Але сільські голови вже запитують у старост, чи є зміни. І деякі населенні пункти замислюються щодо приєднання.
KV: Як покращуєте інвестиційний клімат?
Віталій Савенко: Плануємо найняти економіста, який буде займатись інвестиційним кліматом і залучати інвесторів. У нас чудова логістика - залізниця, траса державного значення. І для громади надзвичайно важливо створювати робочі місця.
Вже зараз у нас дуже багато підприємств. І вони також розширюються. Ми проводили нараду із керівниками підприємств щодо їх можливостей. На території міста є зруйнований цукровий завод, а це 36 га землі. Наразі ми через суд намагаємось скасувати державний акт, виданий підприємству “Кристал-М” на цю ділянку. Це стане гарною інвестиційною пропозицією.
Вже один інвестор зацікавився ділянкою, хотів встановити сонячні батареї. Але ми йому запропонуємо іншу територію, адже таку велику площу краще віддати під промисловість.
Із існуючих компаній постійно розширюється “Миронівський хлібопродукт”, “Атлантік”, “Омега мінералз”. І ще цього року ми створимо близько 50 робочих місць.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи? Яка кількість населення отримує субсидії?
Віталій Савенко: У лютому до нас звернулось наше КП “Миронівкаводоканал” і заявило, що тарифи вже не відповідають їх складовій. За їхніми розрахункам ми мали підвищити плату на 40%. Інші міста це давно зробили, а ми постійно намагались відкласти це питання. Але якщо міська рада не приймає економічно обгрунтовані тарифи, то має компенсувати різницю. Тому ми підвищили тариф на 5 гривень і 700 тис. гривень вирішили компенсувати цього року із бюджету. Сподіваємось, що вартість енергоносіїв зменшиться і ми зможемо ці кошти у подальшому виділяти на розвиток.
А субсидії отримують приблизно 20% наших жителів.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Віталій Савенко: У нас гарні стосунки, ми співпрацюємо. Я вже маю досвід роботи, знаю багатьох голів управлінь та департаментів. У минулого губернатора не було стільки досвіду, як у Олександра Терещука. Але й Олександр Горган був демократичним керівником, завжди йшов на контакт. Це раніше у КОДА про міських голів згадували лише перед виборами.
KV: Які проблеми із передачею громаді КП “Миронівкатепломережа”?
Віталій Савенко: Усі комунальні підприємства, які знаходяться у місті, будуть передаватись із району на баланс громади. Тут проблема полягає в тому, что на КП незаконно запустили інвестора, без рішення сесії. Рішення було підписано одноособово керівником тепломережі і заступником голови ради. У підприємства є велика заборгованість - 10 млн гривень. Протягом 9 місяців працівники не отримують заробітну плату, вони бунтували, їх годували обіцянками, але нічого не виконували.
А це КП, яке раніше було на третьому місці в області. Складається враження, що район навмисно планував довести його до банкрутства. І тепер у нас два виходи - або ми приймаємо КП із умовою, що вони частково гасять борги, або будемо самостійно будувати котельню для забезпечення опалення. Але немає сенсу витрачати на це кошти, тому я сподіваюсь, що ми домовимось.
KV: Очисні споруди - чи є проблема у місті? А у громаді загалом?
Віталій Савенко: У Миронівці ситуація із очисними спорудами нормальна. А у Центральненській сільраді мережі потребують модернізації. Вирішувати цю проблему будемо вже у наступному році.
KV: Чи є сміттєва проблема?
Віталій Савенко: Ми розробили проектно-кошторисну документацію з реконструкції нашого полігону, він майже вичерпав свої ресурси. У 2017 році ми проводили там рекультивацію, у минулому - коштів на це не виділили, адже райрада не прийняла рішення про співфінансування.
Також ми плануємо на полігоні встановити сортувальну лінію і вивозити туди сміття усієї громади. Ще співпрацюємо із інвесторами щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Сміття - це проблема, яка є всюди.
KV: У 2017 році з'явилася інформація, що прокуратура Київської області відкрила кримінальну справу за фактом розтрати вами бюджетних коштів, виділених на ремонт доріг. Чи було розслідування? Чим закінчилось?
Віталій Савенко: Була фактова справа, але не відносно мене. Коли до поліції поступає заява, її вносять до ЄДРПОУ. Таких справ було 6 чи 7. Є “доброзичливці”, які ходять і пишуть. Але за результатами розслідувань жодна заява не підтвердилась. А спіймати міського голову на розкраданні - це завжди сенсація. Та особисто мені ніяких підроз не оголошували.
Я не спеціаліст у будівництві доріг, для цього міськрада наймає спеціальну людину. Він має відповідні документи, ми заключаємо договір і він несе кримінальну відповідальність за кошторис, якість робіт, об'єми. Як міський голова я підписую акти прийому робіт після того, як технагляд приймає роботи. І кожен розуміє свою відповідальність.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Віталій Савенко: Я не маю особливих амбіцій, люблю стабільність, хоча і пропонували підвищення. Я маю певний досвід, відчуваю сили, тому ще попрацюю у своїй громаді. Планую підготувати собі гарну заміну. У Миронівці живуть мої діти, онука і я щиро бажаю місту розвитку.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища”
Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй
Фото: KVКиевVласть
Мене захоплюють події, які поєднують сучасний світ з історією. Коли ви вчергове виходите на ранкову чи вечірню пробіжку, уявіть, що так само (за винятком доріжок, одягу і взуття) бігали люди в Античній Греції: змагання з бігу відомі від перших Олімпійських ігор, які, за даними істориків, відбулися у 776 році до н. е.
Я був здивований, коли дізнався, що Олімпійські ігри відродилися великою мірою завдяки простим ентузіастам, які були захоплені історією, археологією та спортом. Серед них – французький барон П'єр де Кубертен. За його ініціативою були організовані масштабні спортивні змагання, які отримали назву “Олімпійські ігри сучасності”. Саме Кубертен 23 червня 1894 року створив Міжнародний олімпійський комітет. А вже він через деякий час прийняв рішення кожного червня святкувати Міжнародний Олімпійський день.
Щороку на початку літа багато країн приєднуються до відзначення Олімпійського дня. Основна подія спортивного свята – масові забіги на довгі дистанції, які несуть не лише силові, й смислові навантаження. Люди біжать заради кращого взаєморозуміння, дружби, мотивації, миру. Кожен може присвятити свій забіг вищій меті. Крім цього, організовують й інші спортивні активності.
Цього року ми в Ірпені приєднаємося до відзначення Міжнародного Олімпійського дня – 8 червня наше місто стане центром спортивної Київщини. Захід спільно організовують Національний Олімпійський комітет України у Київській області, Київська обласна адміністрація, Міністерства освіти і науки України, Ірпінська міська рада.
У змаганнях візьмуть участь дошкільнята, учні та студенти, а також усі, кому захочеться приєднатися до Олімпійського дня в Ірпені. Загалом очікується понад 4000 учасників. Вони боротимуться за першість у змаганнях з різних видів спорту. Наприклад, буде традиційний легкоатлетичний забіг. А також спортивний заїзд на інвалідних візках. У ньому візьмуть участь люди, які втратили можливість ходити, але не втратили силу волі, наполегливість та мотивацію. Заплановані також шаховий турнір, стрітбол серед підлітків, гирьовий спорт, конкурс малюнка на асфальті, заїзди на велосипедах і ще багато спортивних подій. Головні локації Олімпійського дня в Ірпені – це Парк Незнайка, який ми відкрили минулого року, а також вулиця Тищенка.
Ми очікуємо, що до Ірпінського Олімпійського дня приєднаються відомі спортсмени: ірпінський борець вільного стилю, срібний призер Олімпійських ігор в Лондоні Валерій Андрійцев; призерка Європейських ігор 2015 року з дзюдо, чемпіонатів Європи з самбо, учасниця Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро Світлана Ярьомка; голова Асоціації Олімпійців Київщини, фіналістка Олімпійських ігор з групових вправ в Пекіні, майстер спорту міжнародного класу України з художньої гімнастики Вікторія Зубченко, а також багато інших спортсменів, яких ми з радістю зустрінемо в нашому місті.
Ірпінь справедливо заслуговує на статус спортивного центру Київщини. У нас відбуваються важливі спортивні події всеукраїнського і міжнародного рівнів. Наприклад, торік Ірпінь приймав на своєму стадіоні Чемпіонат світу з футболу серед українських діаспорних команд. Ці змагання ми організуємо і цього року.
Зараз Ірпеню довіряють проведення широкомасштабних спортивних подій. Але нам це не далося просто так: за останні роки ми багато працювали над тим, щоб відновити і розширити міську спортивну інфраструктуру.
Хочу нагадати, що у 2016 році в Ірпені відкрито Центральний міський стадіон “Чемпіон”, який збудовано за стандартами УЄФА. Крім поля для футболу, “Чемпіон” має тенісний корт, бігову доріжку, тренажерний комплекс, універсальний спортивний майданчик та зону для занять на свіжому повітрі. Трибуни розраховані на 1000 місць. На стадіоні є медичний пункт та тренерська кімната. За час існування на стадіоні відбулися спортивні змагання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів.
У 2017 році на території усіх шкіл Ірпеня обладнано багатофункціональні спортивні майданчики. З 2015 року в Ірпені розпочалася реалізація муніципальної програми з навчання дітей плаванню. Для цього в Ірпені відновлено басейн дитячого табору “Дружній”.
Ми щоразу щасливі чути новини з міжнародних змагань про ірпінських спортсменів. Наша Ірина Коляденко – бронзова призерка Чемпіонату світу з вільної боротьби. Валерій Андрійцев – бронзовий призер чемпіонату світу, срібний призер чемпіонату Європи, срібний призер Олімпійських ігор, Заслужений майстер спорту України з вільної боротьби. Ігор Поєдинок – переможець Чемпіонату України з тхеквондо.
Молодь Ірпеня не лише здобуває призові місця на міжнародних змаганнях, але й активно популяризує спорт у рідному місті. З липня 2018 року в Ірпені стартував соціальний проект “Територія спорту”: тут кожен охочий отримав нагоду безкоштовно займатися з фаховими тренерами. На сьогоднішній день команда “Території спорту” провела 64 відкритих тренування, організувала 10 загальноміських заходів, до здорового способу життя залучила 930 учасників. “Територія спорту” стала срібним призером соціальних проектів України за версією Social Project Awards.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Запрошуємо усіх приєднатися до Олімпійського дня в Ірпені: будемо раді показати нашу спортивну інфраструктуру, яку ми створили за останні роки.
Читайте: Як розвантажити школи і підвищити рівень середньої освіти? Ірпінь ділиться досвідом
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"КиевVласть
Незабаром закінчиться навчальний рік у школах і перед молодими людьми встане питання, де продовжувати навчання - у виші, технікумі чи ПТУ. А деякі взагалі вирішать взяти паузу і подумати, що робити далі. Щоб допомогти молоді визначитися, КиевVласть поспілкувалася про вітчизняну освіту з ідеологом та засновницею проекту “Місто Професій” Тетяною Люлька.
KV: Останнім часом відчувається сильний розрив між тим, чому навчають у навчальних закладах і вимогами для реальної роботи. Чи готов сьогодні бізнес співпрацювати з освітянами, щоб уникнути цього розриву?
Тетяна Люлька: Така тенденція наявна. Зацікавлені в розвитку і професійних молодих кадрах представники бізнесу виходять на вищі навчальні заклади, де є адекватне керівництво, і починають робити цікаві речі спільними зусиллями. Наприклад, один з наших партнерів - компанія “Прогресстех”, яка розробляє проекти для Boeing, SpaceX, НАСА, на базі КПІ створила навчальні інженерні класи. І 80% студентів, які пройшли практику в цих класах, запрошуються на роботу у цю компанію.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Якщо говорити про профтехосвіту, то тут ситуація інша. Керівництво дуже складно йде на будь-яку співпрацю. Кроки до змін готові робити не більше 20%. Це видно навіть по роботі в рамках проекту “Місто професій”. Нами ведеться системна робота по залученню закладів освіти на наші заходи. Ми їм постійно показуємо можливості, мотивуємо. Але відгукуються на пропозиції одиниці.
KV: Чому таке відношення?
Тетяна Люлька: Причин декілька. Одна з них залежність від місцевої влади. У мене особисто був скандал з директором Департаменту освіти Київської облдержадміністрації (КОДА) Вірою Роговою, яка заборонила місцевим ПТУ приймати участь у заходах “Місто професій” у Білій Церкві.
Читайте: Пожар страстей. Власти и общественники переругались из-за ПТУшников Киевщины
Друга причина у тому, що дуже мало керівників профтехосвітніх закладів зацікавлені у їх розвитку. Я вірю, що такі є, але поки мені не пощастило їх зустріти.
Сьогодні наймолодшому керівнику ПТУ, з якими ми працювали, біля 60 років. Людям молодшого віку, які готові вдихнути нове життя і розпочати нову хвилю розвитку, на ці керівні посади прийти не дають. Стара гвардія міцно тримається за свої крісла, але нічого не робить для розвитку закладів та профтехосвіти в цілому.
Якщо б сьогодні кожне ПТУ дало звіт про те, скільки дітей після навчання працевлаштувалися за фахом, то статистика, думаю, була б дуже сумна. Вони не мають бажання навчати. А отже навряд чи можуть зацікавити молодь, показати перспективи, закохати у професію.
Читайте: Кадровый дефицит: Киевщина рискует остаться без дорожников, механизаторов и поваров
Аналогічна ситуація і у школах обласних міст і містечок, де керівники працюють десятиліттями, нічого не змінюючи ні в своєму житті, ні в освітньому закладі.
Зараз є багато бізнесменів готових навчати студентів практичним речам. Але їм не часто навіть безоплатно готові дозволяти вести заняття у державних закладах освіти. Велика вдача, коли практику вдається домовитися про це. В аудиторіях зараз працюють штатні викладачі, які, як правило, не мають практичного досвіду, неособливо цікавляться новаціями та не займаються оновленням навчального матеріалу. В результаті на лекціях і семінарах студентам дають дещо застарілий матеріал, який для реальної роботи навряд знадобиться.
Цю ситуацію можна змінити тільки дуже жорсткими методами, які будуть супроводжуватися змінами підходу до рівня підготовки нових педагогів, кадровою ротацією як керівного, так і викладацького складу.
Проте запит має йти не тільки від влади, а й від батьків і студентів. Проблема у тому, що сьогодні для багатьох при виборі школи або іншого навчального закладу важлива матеріальна складова. Не всі розуміють, що не стіни і золоті парти викликають цікавість до навчання, а особа вчителя.
На нашому заході у Білій Церкві одне з ПТУ презентувало професію електрик. Вони представили цю професію стендом, якому вже біля 20 років. Але всі діти були біля нього. Там були показані різні практичні речі, які зроблені саме майстром. Це приклад того, що професії навчає не теоретик, а практик, який захоплений своєю справою.
KV: Якщо бізнес готовий співпрацювати з закладами освіти та навчати студентів за свій кошт, то чому про це не заявляється публично?
Тетяна Люлька: Згодна, в інформаційному просторі з цього питання повний провал. Дуже мало приділяється уваги позитивній інформаційній кампанії. Багато керівників впевнені - якщо підприємство щось добре робить, то про це не потрібно розповідати. І це тотальна помилка. Про хороші речі треба говорити. В це треба вкладати гроші, бо сьогодні стільки негативу, за який у тому числі платять гроші, що позитиву просто ніхто не помічає.
KV: Який відсоток приватних компаній реалізує освітні проекти у закладах освіти, щоб підготувати кадри саме для себе?
Тетяна Люлька: 5 років назад я б відповіла, що відсотків 10. Сьогодні цей відсоток значно більше - до 30%. Дуже багато компаній проводять навчання у себе на базі. І ця тенденція набирає обертів, і мені б хотілося, щоб вона збереглася.
Мені здається, що цим питанням все ж таки має займатися держава. У нас на державні заклади освіти виділяють великі кошти. Як на мене, це не правильно. Ресурси треба вкладати в ті структури, які дають розвиток. Якщо ці кошти перенаправити на структури, які дають практичні знання і реально готують фахівців, то від цього виграли б всі.
Наприклад, у Казахстані діє програма “Інтелектуальна державна школа Назарбаєва”, де навчання проводиться виключно англійською мовою. В цю програму залучають найрозумніших дітей, які по її закінченню можуть обрати будь-який вищий навчальний заклад світу, і держава оплачує це навчання. Проте по закінченню навчання молодий фахівець має повернутися і 5 років працювати на державу.
KV: Чому, на Ваш погляд, доречно перенаправляти кошти на інші структури, а не думати в напрямку поєднання практики і теорії у державних навчальних закладах?
Тетяна Люлька: Приватні освітні центри дають шикарну теорію. Тільки ця теорія з'явилася з практики. Завдяки тому, що викладачі фанатіють від своєї справи, студентам цікаво, і вони набувають реальні практичні знання і навички, які завтра зможуть запропонувати на ринку праці.
В державних освітніх закладах навіть з практичних дисциплін використовують застарілі підручники і рідко залучають до викладання практиків. Приоритет надають штатним працівникам, які не мають іншої зайнятості. І це не можна швидко змінити.
KV: Проте все рівно в університети йдуть навчатися заради престижу, диплому...
Тетяна Люлька: За статистикою 52% людей, які закінчили вищі навчальні заклади, не працюють за фахом. Я особисто виявила три причини цього. Перша - тиск з боку батьків, які вважають, що вони краще за дитину знають, куди їй йти навчатись.
Друга - суспільний тиск. Сьогодні якщо після закінчення школи дитина не вступає до навчального закладу, на неї давлять працівники школи, яким потрібна статистика щодо якісного показника їх роботи.
Третє - це штучна престижність.
Читайте: Киев вошел в тройку регионов с наибольшим количеством зарегистрировавшихся на пробное ВНО
Тільки коли ці чинники будуть нівельовані, коли важливіше буде робити не те, що престижно і задовольняє батьків та школу, а те, що подобається, можуть бути змінені пріоритети.
KV: Як донести батькам те, що не варто нав'язувати свою думку дитині?
Тетяна Люлька: На це я витратила в минулому році майже півроку. Я їздила містами України, прочитала 23 лекції в рамках проекту “Сучасна освіта. Професії майбутнього”.
Батьки хочуть кращої долі для своєї дитини і переконані: чим краща освіта, тим більше людина буде заробляти. Я їм пояснювала, що це найпомилковіша думка. Сьогодні заробляє більше той, хто отримує задоволення від того, що він робить, і той, хто експерт у своїй галузі. Людина може, скажімо, тільки сушити яблочки, але вона їх так сушить, що всі ресторани міста купують виключно її продукт. Завдяки тому, що людина вміє щось робити краще за інших, вона буде заробляти і від цього буде щасливою.
Батьки повинні зрозуміти, що краще для дитини буде тоді, коли її голос не буде заглушатися і у неї буде можливість визначити, що їй найбільше подобається робити у житті. Адже реалізуються у житті ті, хто самостійно обирає те, що їм подобається, і монетизує свої знання.
Батькам і дітям сьогодні треба навчитися просто розмовляти і чути одне одного.
Наприклад, в Америці дитина може, закінчивши школу, не вступати до навчального закладу рік. Там освіту розглядають як інвестицію. Вони дітям дають час на прийняття рішення. Адже гроші, витрачені на навчання, мають повернутися. У нас все навпаки. У нас залазять у борги заради диплому, доцільність якого у житті сумнівна.
Зараз ринок праці такий місткий і великий, що роботи вистачить усім, хто хоче працювати. Тому дуже важливо дозволити молодій людині робити те, що їй подобається.
KV: Проте є статистика, на підставі якої досі визначають державне замовлення у навчальних закладах на той чи інший фах...
Тетяна Люлька: Статистика у радянські часи була одним з небагатьох позитивних моментів. Тоді чітко прораховувати в які організації скільки потрібно спеціалістів і створювали таким чином попит. Але тоді всі підприємства належали державі.
Сьогодні діють підприємства різних форм власності. Багато бізнеса відкривається і ще більше закривається. Отже, чітко розрахувати скільки реально потрібно тих чи інших спеціалістів діючим підприємствам просто не можливо.
Як на мене, цифри, які наявні сьогодні у держзамовленні на заклади освіти, беруться як калька минулих періодів. Наприклад, якщо візьмемо статистику щодо запиту на економістів у державних вишах, то цифра буде у більшості випадків однакова з незначним коливанням.
Середній і малий бізнес не може сформувати своє замовлення. Наприклад, ювелірний цех робить замовлення ПТУ на підготовку фахівців. Проте треба 2 роки для навчання спеціаліста, а цех через 1,5 роки по якимось причинам закривається. Що робити з замовленням? Малий та середній бізнес не піде на ризик чекати персонал декілька років. Він буде підбирати кадри з наявних пропозицій на ринку праці.
Читайте: Киевский городской центр занятости назвал наиболее востребованные столичными работодателями профессии (инфографика)
KV: З України сьогодні дуже багато людей виїжджає за кордон на заробітки. Бізнесу складно підібрати кадри...
Тетяна Люлька: Нічого страшного у цьому не має. Кожний обирає свою долю. На ринок праці це суттєво не впливає. Знайти гарного спеціаліста було складно завжди.
Проблема у тому, что у нашому суспільстві статус людини, яка щось може гарно робити руками, набагато нижче, ніж працівника офісу. І це не дивлячись на те, що представники робітничих професій заробляють, як правило, більше.
Ця штучна престижність принижує гідність людини. І щоб це змінити потрібно на рівні держави проводити широкомасштабну роз'яснювальну роботу, що робітником бути не соромно, а навпаки престижно вміти робити щось, краще за інших.
Проте такої стратегії з боку держави сьогодні не має. Те, що в нас зараз відбувається, мені нагадує часи коли в Україні цілеспрямовано знищували армію. Здається, що сьогодні в нас так само знищується прошарок спеціалістів робітничих професій. З людей роблять офісний планктон, насаджуючи штучну престижність.
Фото: надано Тетяною ЛюлькаКиевVласть
Завтра, 8 мая, в День памяти и примирения, в Ирпене пройдет мост памяти “Ирпень-Европа: Никогда снова” в честь жертв Второй мировой войны. В акции примут участие представители городской власти, жители и гости города.
Об этом KV стало известно из сообщения на странице в соцсети главы Инвестиционного совета Ирпеня Владимира Карплюка.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Завтра на Центральной площади Ирпеня мы соберемся вместе, чтобы почтить память людей, которые стали жертвами Второй мировой войны. Зажжем свечи в память о погибших всех национальностей: тех, кто погиб на фронтах, в тылу или в концлагерях. Тех, кто потерял детство или не родил собственных детей из-за войны. Тех, кто в послевоенное время восстанавливал разрушенные села, города и учился заново верить, прощать, любить. Каждый из нас - это смелая эстафета сильного поколения, которое пережило войну и в тяжелых условиях вырастило своих детей. Поэтому приходите завтра на Центральную площадь в 21:00. Ирпень присоединяется к европейскому Дню памяти”, – написал Карплюк.
Он также напомнил, что по приблизительным данным, во Второй мировой войне погиб каждый пятый украинец. В руины превратились 720 украинских городов, 28 тыс. сел, уничтожено 16,5 тыс. промышленных предприятий, 18 тыс. лечебных учреждений, 33 тыс. школ, вузов, техникумов.
Как известно, в этом году отмечается 74-я годовщина окончания Второй мировой войны. 8 мая, День памяти и примирения, отмечается в нашей стране с 2015 года в соответствии с Указом Президента Украины. Читайте: Як розвантажити школи і підвищити рівень середньої освіти? Ірпінь ділиться досвідом
Фото: страница Владимира Карплюка в Facebook
КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0014
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-17 15:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0017
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-17 15:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0009
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-17 15:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0015
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2955
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"школи"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-17 15:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"школи"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1420, 10
0.0020
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('78089', '78037', '77966', '77957', '77956', '77927', '77265', '77102', '76952', '76949')
0.2348
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-17 15:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"школи"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)