Фракція “УДАР” міського голови Києва Віталія Кличка у Київраді, на переконання блогера та політичного експерта Віктора Тарана, зірвала голосування за звернення до Кабінету міністрів та Верховної Ради щодо надання Київській міськдержадміністрації (КМДА) дозволу прямої закупівлі вакцини від коронавірусу.
Про це повідомив Віктор Таран на своїй сторінці у Фейсбуці.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Дуже цікаво бачити, як Кличко щосили намагається гратися у державника, розповідаючи Кабміну про загальнонаціональний локдаун, але водночас його фракція “УДАР” зриває голосування, яке б допомогло забезпечити вакциною киян, врятувавши життя”, – написав він.
Таран уточнив, що на онлайн-засіданні Київської міськради у минулий четвер голосували за ініційоване Мариною Порошенко звернення до Кабміну та парламенту щодо надання КМДА дозволу прямої закупівлі вакцини від коронавірусу. І, за його словами, саме депутати від партії Кличка “УДАР” провалили проєкт, недавши необхідних голосів.
“Чому? Бо начебто КМДА й без цього має право закупити вакцину. Але ж де вона тоді? Ми всі пам‘ятаємо, як їх лідер Кличко, ще у лютому запевняв, що закупить вакцину, але для цього КМДА має виділити йому 140 млн гривень. Зрештою 140 млн виділили, але вакцини кияни так і не побачили, а Кличко тільки й продовжує розповідати, що у зриві вакцинації у Києві винні всі, крім нього. Спостерігаючи за цим, хочеться поставити київському голові низку інших, але не менш важливих питань, зокрема: чому за цілий рік пандемії у київських лікарнях не з‘явилося жодного додаткового койко-місця та хворі змушені помирати прямо у швидких? Чому лікарі, які живуть під Києвом, не можуть дістатися на роботу, бо столична влада не змогла налагодити їхній трансфер?” – задався питанням Віктор Таран.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він також підкреслив, що київський міський бюджет складає 5,8 млрд гривень. Привів для порівняння бюджет Кропивницького, який складає 93 млн гривень. А також задався питанням, на що витрачаються ці гроші, куди йде ця велетенська сума, якщо не на потреби лікарень та їхнього персоналу.
“З огляду на вищесказане, можна дійти до висновку, що радше б Кличко мовчав, ніж розповідав, що кому робити. Бо відповідальність за зрив вакцинації у столиці повністю лежить на ньому, а тепер ще й на депутатах його “УДАРу”, – резюмував Віктор Таран.
Фото: KV
КиевVласть
Медичний персонал “нековідних” лікарень отримує жалюгідні ставки без обіцяних урядом доплат. Наслідки можуть стати непоправними – за шаленого дефіциту медпрацівників в Україні, все більше з них і далі виїжджатимуть на роботу за кордон. І все більше українців вмиратиме від небезпечних хронічних хвороб – пацієнтів просто нікому буде лікувати, адже держава їх кидає, по суті, напризволяще.
Одне з вітчизняних медіа повідомило приголомшливий факт: в Сумах медсестрам, котрі не працюють в коронавірусних відділеннях, платять щомісяця “голу” ставку в 4 500-4 700 гривень. Жодних доплат медперсонал сумської лікарні з початку нинішнього року не отримує, адже втратила чинність постанова Кабміну № 610, згідно з якою всі медичні працівники одержували додаткові кошти від 1 000 до 4 000 гривень. Так, сьогодні лікарні, не задіяні в боротьбі проти коронавірусу, отримують певні кошти від Національної служби здоров’я України. Проте, переважно використовують їх на численні потреби медзакладів, а не на доплати персоналу – оскільки в цих грошей немає конкретного цільового призначення, як це було минулого року!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Слід запитати у топ-чиновників: а чи можливо взагалі для “нековідних” медиків прожити на такі мізерні кошти, навіть якщо брати до уваги минулорічні подачки від влади “з барського плеча”? Чи є відповідальними Президент Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр охорони здоров’я Максим Степанов за те, що медпрацівники в Україні приречені на жебрацьке існування? Чи змогли б ці та інші державні діячі прожити на 4-5 тисяч гривень на місяць? Чому тоді українські лікарі та медсестри повинні рахувати копійки?! І чому у той час, коли медики в Україні заледь животіють, численні чиновники і нардепи здають декларації з річними доходами, починаючи від 2 мільйонів гривень? Чому в. о. міністра енергетики отримує майже 12 млн грн лише з депозитних відсотків, у той час, коли вітчизняна енергетика перебуває у “застої”? Чому член Наглядової Ради “Укрзалізниці” одержує щомісячну зарплату у 300 тисяч гривень на місяць, якщо підприємство показало в минулому році 9 млрд грн збитків? Чому очільнику “Нафтогазу” держава платить кілька мільйонів гривень на місяць – у той час, коли українській медсестрі немає за що годувати дітей? Чому у тому ж таки Сингапурі зарплата топ-чиновників прямо залежить від обсягу ВВП?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Жалюгідний зарплатний мізер українські медики отримують практично у всіх регіонах. Ну, можливо, за винятком заможного Києва та деяких інших обласних центрів, де муніципалітети з доброї волі доплачують медпрацівникам з місцевих бюджетів. Такий ганебний стан речей підтверджується офіційною статистикою. Так, у квітні-вересні 2020 р. середньомісячні витрати на оплату праці (до відрахування податків!) в медустановах, які надають спеціалізовану медичну допомогу, становили: керівникам закладів – 23 500 грн; лікарям – близько 9 000 грн; медперсоналу – 7 500 грн; молодшому медперсоналу – 6 100 грн. І це – з урядовими доплатами!
Ось так цінять в нашій державі працю лікарів! Їхня середня зарплата – суттєво нижча, ніж в інших галузях. В Україні середньостатистичний лікар отримує менше, ніж вантажник в супермаркеті, не кажучи вже про медперсонал! Чи можливо з такими жебрацькими “подачками” від держави сумлінно й ефективно лікувати пацієнтів? Чи не тому у нас щороку зростає смертність і скорочуються продуктивні сили, від яких залежить рівень економіки і обсяг ВВП?
В цьогорічному держбюджеті на обіцяні доплати всім лікарям банально немає коштів. В НСЗУ ще наприкінці минулого року визнали, що їм не вистачає майже 5,6 мільярда гривень на оплату медзакладам, які мають договори на лікування пацієнтів із COVID-19. Що вже говорити про медперсонал “нековідних” лікарень? Тим часом, на будівництво доріг у 2021 році виділено аж 72 млрд грн! Що ж, для української влади дороги виявилися набагато більш важливими, ніж людське життя і здоров’я, які напряму залежать від рівня зарплат лікарям і медперсоналу. Адже медик з жебрацьким окладом не буде думати про пацієнта, а радше, про те, де заробити додаткові гроші! Чи не тому з початку 2020 року на роботу за кордон виїхало 66 тисяч медпрацівників, а понад 5 тисяч лікарів спеціалізованої ланки та майже 34 тис. медпрацівників звільнилися?! Це при тому, що, за даними Державної служби зайнятості, майже 73 тисячі українських медиків у минулому році втратили роботу! І в той час, як в Україні влада не може знайти гроші на доплати медикам, в Польщі прийнято спеціальний закон, яким скасовано обов’язкове підтвердження дипломів для українських та білоруських лікарів. Цим же документом медикам, які лікують хворих на коронавірус, вдвічі підвищили зарплати.
Відтак, разом з надбавками український лікар-мігрант щомісячно заробляє 12-15 тисяч злотих, або понад 100 тис. грн! Молодший медичний персонал в Польщі отримує від 3 000 злотих/місяць, або більше 21 тис. грн. Ця сума є мінімальною заробітною платою медсестри без досвіду роботи за 8-годинний робочий, що відповідає окладу вітчизняних головних лікарів медзакладів. В Україні ж на сьогодні є недоукомплектованими 24,7 тисяч лікарських посад. Водночас, в нашій країні не вистачає майже 36 тис. медсестер. І це – геть не дивно: хіба багато є охочих за 4-9 тисяч гривень виконувати пекельно важку й ризиковану, та ще й кваліфіковану роботу?!
По суті, українська влада всіх без винятку каденцій доклалася до того, щоб одна з найшляхетніших професій перетворилася на найбільш непрестижну і навіть жебрацьку! На цьому тлі сентенції міністра охорони здоров’я Максима Степанова про те, що , мовляв, уряд робить усе, аби медпрацівники отримували підвищені зарплати, виглядає не інакше, як цинічний жарт! Та й який може бути престиж медпрацівника в нашій країні, якщо “народний” обранець від правлячої партії закликає звільняти медиків, які відмовляються від вакцинації? Медиків, котрі щодня ризикують власним життям, рятуючи інфікованих коронавірусом українців?! Хто тоді працюватиме в “ковідних” відділеннях – урядовці, “слуги народу”?
І останнє, проте не менш важливе. Влада, по суті, кинула напризволяще не лише медперсонал “некоронавірусних” лікарень, а й сотні тисяч українців, котрі хворіють небезпечними хронічними хворобами. Адже, і досі в країні діє сумнівно виправданий урядовий “мораторій” на планові госпіталізації й операції, окрім т. зв. ургентних. Під прикриттям коронавірусу влада насправді дискримінує пацієнтів, брутально порушуючи конституційне право багатьох громадян на повноцінну медичну допомогу!
Чи можуть наші топ-чиновники пояснити, чому надання операційної допомоги при інсульті, інфаркті, виразці шлунку, чи при хронічному вірусному гепатиті позиціонується як другорядне? Тим часом, цифри свідчать про інше. Так, за даними Державної служби статистики України, з січня по вересень 2020 р. померло 378 315 осіб, причому летальність від коронавірусу складає 0,6 %, або 2 565 летальних випадків за вказаний період. Водночас, найбільше українців померло від хвороб систем кровообігу – 256 474 осіб. На другому місці серед причин смертей – новоутворення (51 817 осіб), і на третьому – хвороби органів травлення (15 259 громадян). Чи є морально виправданим для влади забороняти планові операції, якщо в багатьох випадках це – єдиний шанс для пацієнтів на збереження життя?! І водночас – лишати спеціалізований, “нековідний” медперсонал на грані виживання?! Не хочеться думати, що комусь “у верхах” вигідна схожа ситуація…
Водночас, чи може уряд, окрім “стратегічної” ліквідації масштабних корупційних схем, із-за яких держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень, вже сьогодні виправити ганебний стан речей із дискримінацією “нековідного” медперсоналу і сотень тисяч “неургентних” пацієнтів? За наявності політичної волі – так, може. Для цього, як мінімум, необхідно: а) перерозподілити 10 млрд грн з Дорожнього фонду в НСЗУ на спеціальну статтю щодо доплат медичним працівникам (дороги від цього суттєво не постраждають); б) дозволити там, де це можливо, виходячи із динаміки поширення коронавірусу, планові госпіталізації й операції; в) зменшити принаймні вдвічі мільйонні зарплати топ-чиновників і членів наглядових рад держпідприємств, прив’язавши їхній розмір до конкретних результатів і KPI; в) скоротити армію чиновників на 20 % (а їх у нас аж 244 тис. проти 97 тис. лікарів). Україна може це зробити цілком “безкровно” для держуправління, досягнувши показників Франції – 1 чиновник на 134 громадян (порівняно з українським показником 1 проти 171). А кошти, що звільняться, необхідно спрямувати на додаткове фінансування медзакладів. Адже, голодний лікар – загроза для пацієнта.
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть
Во фракции “Батькивщина” замахнулись на пересмотр и отмену мега-скандального земельного решения Киевсовета, принятого во время Леонида Черновецкого. Речь идет о бесплатной передаче в 2007 году в собственность кооперативу “Котмист” 67 га в Конча-Заспе – в районе заказника “Жуков остров” (21 км Столичного шоссе). Известно, что потом там строилось имение Юрия Иванющенко (на фото справа). Новому составу столичного горсовета предлагается создать временную контрольную комиссию (ВКК), чтобы изучить этот вопрос и вернуть киевлянам земли стоимостью около 1,4 млрд гривен. Автор инициативы – Михаил Ковальчук (на фото слева) – удивлен, почему городские депутаты не сделали этого раньше, и настроен решительно. Но не все так просто. Соответствующий проект решения вполне могут “похоронить” при рассмотрении на комиссиях горсовета. Кроме того, ранее правоохранители не сумели ни вернуть через суд эту землю в коммунальную собственность Киева, ни наказать чиновников, явно приложивших руку к масштабному дерибану.
Как стало известно KV, 31 марта 2021 года комиссия Киевсовета по вопросам собственности рассмотрела проект решения о создании ВКК для изучения вопроса законности передачи в частную собственность земельных участков на 21 км Столичного шоссе в Голосеевском районе (№08/231-931/ПР от 10 марта 2021 года).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Предлагается, чтобы ВКК поработала полгода, проверив:
законность приобретения права пользования, распоряжения, владения земельными участками на 21 км Столичного шоссе (здесь и далее речь идет лишь об этой местности. – KV);
законность приобретения и регистрации права собственности на недвижимое имущество на этой земле;
осуществление там строительных работ;
целевое использование земельных участков.
Михаил Ковальчук считает, что в состав ВКК должны войти 8 депутатов Киевсовета: Михаил Ковальчук (глава ВКК), Тарас Козак (фракция “Голос”), Владимир Слончак (фракция "ВО “Батькивщина"), Вадим Сторожук (фракция "Европейская солидарность"), Юрий Сулыга (фракция "Единство”), Михаил Терентьев (фракция "УДАР”), Михаил Царенко (фракция “Оппозиционная платформа – За жизнь”) и Георгий Зантарая (фракция “Слуга народа”).
“Речь идет о 40 га земли, которая была непонятным образом изъята у общины Киева еще во времена Януковича его соратником Юрием Иванющенко. Речь идет о том, чтоб вернуть эту землю общине. Мне очень странно, почему за столько лет эту землю предыдущие депутаты и исполнительные органы не вернули. Длятся суды (по этому вопросу. – KV), но суды нуждаются в большой реформе. Потому что именно в судах в большинстве случае принимаются “ганебні рішення”. Мы, как представители народа, должны взять эту ситуацию под собственный контроль, чтобы щупальцы ОПГ Януковича никогда больше не вернулись на наши земли”, – заявил в ходе заседания комиссии Михаил Ковальчук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отметим, члены этой комиссии заявляли о готовности поддержать такое решение, однако с одним уточнением – предварительно изучив эту проблему без создания ВКК. В частности, депутаты указывали на тот факт, что вопрос возвращения данных участков в коммунальную собственность ранее уже рассматривался в судах при участии правоохранительных органов, однако итог таких разбирательств народным избранникам неизвестен. Также члены комиссии имели претензии к количественному составу ВКК (по задумке депутатов, ее нужно “расширить”) и к ее “кадровому наполнению” (депутаты уверены, что кроме принципа “партийной квотности” должен также соблюдаться принцип представительства от разных комиссий горсовета).
В итоге, предложенный Михаилом Ковальчуком проект решения не набрал достаточного для утверждения количества голосов, и по предложению секретаря комиссии по вопросам собственности Сергея Артеменко (фракция “Европейская солидарность”) был отклонен.
Но такое решение Ковальчука не смутило. По его словам, комиссия по вопросам собственности нарушила 20-дневный срок рассмотрения этого вопроса, поэтому данный проект решения уже фактически поддержан этой комиссией по принципу “молчаливого согласия”.
Отметим, перед рассмотрением данного проекта решения депутатским корпусом Киевсоветом его должны согласовать еще две его постоянные комиссии – по вопросам архитектуры, градостроительства и землепользования, а также по вопросам регламента, депутатской этики и предотвращения коррупции. Вероятно, представитель “Батькивщины” в столичном горсовете рассчитывает получить от них “зеленый свет”.
Скандальный дерибан
Напомним, 1 октября 2007 года, при мэре Леониде Черновецком, Киевсовет решением №355/3189 передал обслуживающему кооперативу жилищному кооперативу (ОКЖК) “Котмист” 5 земельных участков общей площадью 74,69 га на 21 км Голосеевского шоссе: три земельных участка общей площадью 67,21 га (32,6 га, 34,37 га и 0,24 га) были переданы в собственность для жилищной застройки, еще два земельных участка общей площадью 7,48 га (5,26 га и 2,22 га) – в аренду на 49 лет для рекреационных целей и благоустройства территории.
Согласно принятому решению, Киевсовет перевел большую часть этих земель – 66,39 га – из земель сельскохозяйственного назначения в земли запаса жилищной и общественной застройки, определив их функциональное назначение “зона малоэтажной жилой застройки”. Также часть земли была переведена в “территории зеленых насаждений ограниченного пользования и специального назначения”. В решении не уточняется, какова площадь такой земли и каково было ее предыдущее функциональное назначение. Ради таких “рокировок” столичные власти внесли изменения в Генплан Киева, программу развития зеленых зон и другие документы.
Ориентировочное расположение участков на карте (выдержка из Google Maps)
Речь идет о земле в Конча-Заспе, в районе острова Ольгин. До 2007 года эта территория частично входила в состав ландшафтного заказника “Жуков остров” (в честь одноименного острова, расположенного севернее. – KV), который был создан Киевсоветом в 1999 году. Официально ОКЖК “Котмист” получило в собственность “жирные” земли в таком объеме только потому, что, согласно статье 41 Земельного кодекса Украины, жилищно-строительные и гаражно-строительные кооперативы имеют право на бесплатное получение участков от местных властей. Как показывает практика, это право возможно реализовать только на основании “договорняка”. Этой лазейкой зачастую пользуются столичные застройщики.
Читайте: В КГГА разрешили построить жилой комплекс на 15 га территории Жукового острова
Известно, что 8 января 2008 года Главное управление земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) оформило для ОКЖК “Котмист” три государственных акта на право собственности на указанные выше три земельных участка общей площадью 67,21 га. Спустя почти два года, 24 декабря 2009 года, между Киевсоветом и ОКЖК “Котмист” был подписан договор аренды участка площадью 6,2 га, который был передан этому кооперативу для рекреационных целей и благоустройства территории. Какова судьба второго участка, который должен был быть передан в аренду, и почему площадь участка не сходится с упомянутой в решении Киевсовета №355/3189 от 1 октября 2007 года, в открытых источниках KV информацию найти не удалось.
В дальнейшем, 25 марта 2010 года, Киевсовет решением №468/3906 внес изменения в указанный договор аренды в связи с тем, что ОКЖК “Котмист” отказалось от части арендованного участка площадью 4,8 га. Также известно, что в течение 2010-2016 годов “приватизированные” кооперативом три участка общей площадью 67,21 га оказались в собственности других юридических лиц – путем внесения земли в уставные капиталы разных компаний и ее дальнейшей перепродажи. При этом, указанная земля была поделена на несколько десятков участков поменьше.
В этот же период на нескольких таких участках началось строительство так называемого “Межигорья-2” – имения теперь уже экс-нардепа от “Партии регионов”, близкого соратника беглого президента Виктора Януковича Юрия Иванющенко. Площадь этого объекта по разным данным составляла от 8 тыс. до 10 тыс. кв. м. В 2016 году СМИ сообщали, что это имение было переписано уже на других лиц, которые, впрочем, возможно, входят в окружение Иванющенко. Последний, напомним, более известен под “кодовым именем” “Юра Енакиевский” и долгое время находился (или до сих пор находится) под пристальным вниманием украинских правоохранителей в связи с возможной причастностью к присвоению средств госбюджета.
После Революции достоинства земельным вопросом в Конча-Заспе заинтересовались правоохранители. 6 марта 2014 года Генеральная прокуратура Украины (ГПУ) обратилась в Хозяйственный суд Киева с иском о признании недействительными вышеупомянутых решений Киевсовета и госактов на право собственности на участки, “приватизированные” ОКЖК “Котмист”. Ответчиками в этом деле выступали Киевсовет, указанный кооператив, 9 юридических лиц, имевших отношение к этой земле на момент подачи иска, а также регистрационная служба Главного управления юстиции в Киеве (дело №910/3724/14).
Читайте: Землю “Жукова острова”, где строится дворец Юрия Енакиевского, признали неприкосновенной
Свои требования ГПУ аргументировала сразу несколькими фактами. Так, по мнению блюстителей закона, Киевсовет не имел права передавать землю ОКЖК "Котмист", поскольку он не является жилищно-строительным кооперативом в смысле законодательства. Количество его членов (четыре члена) не соответствует тому количеству, которое определено Примерным уставом жилищно-строительных кооперативов (пять членов). Следовательно, этот кооператив не имел права претендовать на получение земли бесплатно. Кроме того, как считали в ГПУ, Киевсовет, принимая решения о передаче земли кооперативу, фактически уменьшил границы заказника “Жуков остров”, что противоречит законодательству и т.д.
Разбирательства по этому производству длились более пяти лет – до июля 2019 года. Дело неоднократно пересматривалось судами всех трех инстанций – с переменным для всех сторон процесса успехом. В итоге спорные решения Киевсовета так и не были отменены, а что касается отмены госактов на землю, то такую информацию, учитывая массив данных по этому делу, установить сложно.
Читайте: Суд по земле Иванющенко на Столичном шоссе пошел на третий круг
Вместе с тем, параллельно с указанным хозяйственным производством, ГПУ также подавала гражданские иски об истребовании этих земель из частной в коммунальную собственность. По данным ГПУ, по состоянию на начало 2020 года были истребованы участки общей площадью 10,5 га – то есть, исходя из этого, общине еще нужно было вернуть около 57 га приватизированной ранее земли. Как сообщалось выше, инициатор создания Киевсоветом ВКК Михаил Ковальчук сообщает о необходимости возврата общине неких 40 га. KV уже направила в КГГА запрос об уточнении таких данных.
Правоохранители пытались “вывести на чистую воду” и представителей столичной власти, причастных к “разбазариванию” земель Киева. 2 июня 2015 года ГПУ открыла уголовное производство №42015000000001068 по факту незаконного завладения должностными лицами Киевсовета, Главного управления земельных ресурсов КГГА и владельцами ряда юридических лиц природно-заповедными землями в Киеве площадью около 70 га. Предварительная правовая квалификация совершенных преступлений – ч. 5 ст. 191 УК Украины (присвоение, растрата или завладение чужим имуществом путем злоупотребления служебным лицом своим служебным положением, совершенные в особо крупных размерах или организованной группой.
Читайте: Прокуратура начала расследовать передачу Иванющенко земли на Жуковом острове
В материалах дела за 2015 год было указано, что нормативная денежная оценка этой земли составляла более 125 млн гривен. Между тем, в судебных определениях по данному производству в 2017 году уже сообщалось, что в результате отчуждения этой земли столичной общине был нанесен ущерб на сумму 1,4 млрд гривен.
Выдержка из материалов дела
В феврале 2017 года ГПУ вручила ряд подозрений фигурантам этого производства, в частности – экс-заместителю главы КГГА – начальнику Управления земельных ресурсов КГГА Анатолию Муховикову. Фигурантов подозревали в злоупотреблении служебным положением, повлекшим тяжкие последствия (ч.2 ст. 364 УК Украины). При этом, правоохранители также изучали их причастность к другим “возможным дерибанам” земли в заказнике “Жуков остров” – не только через упомянутый кооператив. В марте 2017 года ГПУ сообщила о завершении досудебного расследования и скорой передаче обвинительного акта в суд. 10 мая 2017 года дело в отношении Муховикова и других экс-чиновников было выделено в отдельное уголовное производство (№42017100000000538).
Впрочем, спустя два года, 12 апреля 2019 года, Шевченковский районный суд закрыл это производство в связи с окончанием срока давности. Таким образом, все должностные лица, которые, возможно, были причастны к дерибану земли в Конча-Заспе, избежали ответственности.
По данным аналитической системы Youcontrol, ОКЖК “Котмист” был создан в июне 2007 года. На данный момент его учредителями значатся жители Киева Константин Панченко и Валентина Лопух, а также житель ныне оккупированного Луганска Виталий Шкелихин, который также указан руководителем кооператива.
Отметим, прямой связи между ОКЖК “Котмист” и Юрием Иванющенко нет. Однако, еще в 2015 году “Наші гроші” указывали на отношение окружения этого экс-нардепа к одной из фирм, в уставный капитал которой некоторые спорные участки вносились “по цепочке” от данного кооператива.
Напомним, обязанности директора Департамента земельных ресурсов со 2 апреля 2021 года выполняет замдиректора этой структуры Валентина Пелих. С 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года этим департаментом руководил Петр Оленич, который со 2 апреля 2021 года занимает должность замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий.
Читайте: Петр Оленич предложил Киевсовету утвердить бесполезную инвентаризацию 700 га земли
Фото: коллаж KVКиевVласть
Заклади культури об’єднаних громад незабаром будуть реформовані – уряд затвердив план заходів щодо зміни фінансування системи культпослуг в Україні. Обіцяють, що у результаті новел сільські та місцеві театри, музеї й клуби повноцінно вийдуть на ринок послуг та одержать фінансову незалежність. Однак на Київщині настрої щодо культурного майбутнього не настільки оптимістичні. Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі.
Як стало відомо KV, 5 січня Кабмін схвалив розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проєкт розпорядження "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами". Саму Концепцію уряд схвалив ще в серпні минулого року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Реформа визначає план заходів, “спрямованих на створення нового та ефективного механізму фінансування сфери культури”. Зокрема, має відбутися перехід від утримання бюджетних установ до фінансування наданих ними культурних послуг. Обіцяють, що це сприятиме раціональному використанню ресурсів, що, власне, і є однією із засад децентралізації в Україні.
Реалізація концепції має стартувати вже в травні і тривати до 2025 року. До Плану заходів включено створення моделі фінансування культурних послуг, які надаються державними і комунальними закладами культури на регіональному та місцевому рівнях. В уряді хочуть створити перелік платних послуг, розробити відповідний законопроєкт щодо фінансової діяльності закладів культури тощо.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Це, у свою чергу, має сприяти й оновленню системи оплати праці працівників сфери культури. А саме: мають визначити умови та критерії преміювання керівників, упорядкувати умови оплати праці і самих працівників.
Третім напрямком визначено створення можливостей для розвитку соціокультурної інфраструктури на регіональному та місцевому рівнях. У першу чергу – це аналіз стану фінансування сфери культури, стимулювання та підтримка інвестиційних проєктів щодо розвитку культурної інфраструктури, механізму фінансування проєктів Українським культурним фондом. А також створення українського фонду реставрації об’єктів культурної спадщини.
Передбачає цей План і впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків культурних послуг. Тут йдеться про фінансування довгострокових проєктів і формування самого ринку культурних послуг.
Уже в грудні цього року візьмуться і за впровадження механізму державно-приватного партнерства для реалізації інвестиційних проєктів у сфері культури. Планують орієнтуватися на зарубіжний досвід, а згодом і визначити і сам перелік потенційних об’єктів для партнерства.
При бажанні, громади зможуть застосувати й інші інструменти фінансування сфери культури: гранти, меценатство, проведення заходів тощо.
Передумови
Завдання децентралізації – забезпечити якісними і доступними послугами населення, в тому числі і культурними. І необхідність проведення "реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами" виникла через те, що нині фінансування цієї сфери перебуває на останніх позиціях. Ще у 2014 році змінилася і модель розподілу міжбюджетних трансфертів, яка не передбачала компенсацій для сфери культури, що також спричинило зменшення видатків у цій галузі.
Головна ж проблема – дефіцит капітальних видатків щороку зростає. І причиною тому є те, що більша частина коштів йде саме на виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг. І водночас рівень заробітної плати у цій сфері залишається куди нижчим за середній, а подекуди практикується працевлаштування і на умовах неповної зайнятості. А громади ж мають створювати гідні умови праці.
Так, за даними соцдослідження ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, у громадах спостерігається недостатній обсяг фінансування сфери культури, а основними труднощами є: аварійний стан закладів, фінансування культури за залишковим принципом, застаріла інфраструктура, а отже, і відсутність умов для надання населенню культурних послуг належної якості.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, торік з обласного бюджету на потреби культури передбачали виділити 3,1 млн гривень. Проте квітень-червень припав на пік пандемії, тож всі заклади культури пішли на карантин, а фінансування призупинили. На місцях запевняють: галузь і до COVID-19 потерпала від безгрошів’я, а карантин ситуацію лише загострив. Крім цього, очільники громад жаліються, що у спадок від районів, які доживають свої останні дні, одержали занехаяне та аварійне майно, відновлення якого потягне не на один мільйон гривень.
Читайте: Без клубів та бібліотек: культура Київщини потребує фінансування
Наразі проблемою №1 стало взагалі збереження цієї галузі як такої. Мінкультури та Мінрозвитку громад наголошують на недопущенні безпідставної ліквідації жодного районного закладу культури під час передачі цього майна на баланс громад.
"Міністерство культури та інформаційної політики проти ліквідації бібліотек і клубів. Ми за нормальну, адекватну трансформацію. Де шлях до затребуваності – це надавати людям можливість відвідувати бібліотеки та клуби. При цьому роблячи з них сучасні простори для спілкування та споживання культурних послуг", – заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Міністерство пропонує, як альтернативу розгалуженій мережі закладів культури, створювати громадам центри культурних послуг. Це – простір, який об’єднуватиме молодіжний центр, спортивні секції та творчі гуртки, колективи, хореографічні студії, театр, ігрові та розважальні послуги, музей, бібліотеку тощо.
Відповідний законопроєкт вже зареєстрований в парламенті (№ 4318). Крім того, підготовлено і проєкт урядової постанови, яка затвердить мінімальні стандарти забезпечення громадян культурними послугами, базовий набір культурних послуг, вимоги до приміщень та обладнання, до організації мереж клубних закладів, бібліотек, мистецьких шкіл, закладів кіномережі.
У громадах
KV вирішила поцікавитись, як цю концепцію сприймають у громадах і чи запрацює вона взагалі. Або, можливо, громади вже розробляють перелік платних послуг, які можуть надавати їхні комунальні заклади культури, щоб не лише утримувати себе, а й збільшити наповнення бюджету. Та чи готова сьогодні регіональна культура до провадження конкурентного ринку щодо надання культурних послуг.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Місто приєднало досить велику кількість територій – 17 сіл та 9 сільрад із відповідною культурною галуззю. Звісно, що зараз іде певна їхня оптимізація. Створено два комунальних заклади у форматі якраз центрів надання культурних послуг. Говорячи про переведення культури на платну основу, я думаю, що це наразі неможливо: сфера нині найбільше потерпає від коронакризи. І сьогодні основне завдання – взагалі зберегти багаторічні надбання і напрацювання. Якщо ми переведемо їх, навіть частково, на комерційну складову, тоді заклади культури просто не витримають. Разом з тим, ми уважно спостерігаємо за новаціями, які пропонує Мінкультури, зокрема, через український культурний фонд і максимально долучаємо заклади до сучасних методів фінансування. Фастів – місце, в якому підписувався договір про об'єднання УНР і ЗУНР і ми вже запропонували створити у місті суспільно-культурний комплекс "Національна платформа єднання України". У планах – реалізація низки заходів, працюємо над виведенням їх в онлайн-режим.
Фактично ринок культурних послуг вже існує. У Києві працюють не лише державні, а й приватні заклади. Єдине, що будь-який ринок – це конкуренція. І для цього повинен існувати відповідний платоспроможний попит. На жаль, економічна ситуація в країні нині не дозволяє говорити про це. Навпаки, культурна сфера потребує підтримки. Однак, вважаю, що такий напрямок треба стимулювати і дозволяти, особливо молодим митцям, виходити на подібний ринок послуг. Але для цього має існувати ціла система підтримки. Мінрозвитку ініціював створення центрів креативної економіки. Ці центри якраз і мають стати певними бізнес-інкубаторами для молодих митців, які матимуть можливість в умовах 21-го століття творити і виходити вже, навіть, на міжнародні ринки культурних послуг. Цифрова ера відкриває кордони для митців. Ми маємо відповідний проєкт і готуємо його до подачі Мінрозвитку. І сподіваємося, що цьогоріч не лише великі міста зможуть одержати підтримку на реалізацію подібних центрів.
Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:
Ми тільки на стадії формування, адже ми – новостворена громада. Наразі створено лише відділ освіти, культури, спорту та туризму, підібрано штат. Розбираємося із тими закладами, які є. У громаді буде один центр культурних послуг, у Петропавлівському свій осередок, як і у Вишеньках. Зараз працюємо над наповненням бюджету і створенням інфраструктури. Будинок культури у Вишеньках – це осередок нашої культури. Він збудований у 60-х роках і в його приміщенні не були передбачені вбиральні. Тож, про який стан культури сьогодні можна говорити? Проте вважаю, що однозначно у цій сфері конкуренція необхідна. Є люди, які готові сплачувати за культурні послуги. І це нормально – у нас не депресивний район. Але це не означає, що треба надавати лише платні послуги, має бути альтернатива. І будь-яка альтернатива дає позитивні зрушення. Та на все це необхідні гроші. А зараз, під час локдауну, найбільш складно саме сфері культури. У громаді багато жителів займаються з дітьми приватним способом, відкривають ФОПи. Це – танцювальні гуртки, гімнастика тощо. І зараз вони не працюють, їм взагалі дуже складно виживати, а це їхній основний заробіток. У січні новостворені громади лише стартували, доки розібралися з реєстрацією майна, знову карантин. Тож в такій ситуації дуже рано говорити про таку систему праці.
Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:
Сьогодні ми ще не готові до реалізації такої концепції. Інфраструктуру культури ми зараз тільки відновлюємо. Заклади ми прийняли ще у 2018 році в дуже занедбаному й аварійному стані. Це як будинки культури, так клуби і бібліотеки. Тож, щоб надавати подібні послуги, спершу необхідно створити умови: зробити ремонти, опалення, купити обладнання тощо. У стратегії розвитку громади передбачена галузь культури і, я думаю, що до 2026 року ми вийдемо на той рівень, на якому має бути громада у цій сфері. Я б не сказала, що в нашій громаді культура фінансується за залишковим методом. Вона утримується аналогічно як медицина, освіта. Та саме відновлення – довготривалі процеси, необхідно 5-7 років. А тоді вже створювати центри, де можна одержати послуги. До цього обов'язково треба йти, але має існувати і запит населення. Зараз вся культура тримається на місцевому бюджеті. Сьогодні не в усіх закладах є інтернет чи комп'ютери. Це дуже важке питання. Сьогодні паралельно є не менш важливі, а можливо, і першочергові питання, як освіта та медицина. Необхідно вкладати кошти, щоб вийти на необхідну площину, а вже тоді розвивати подібні проєкти.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Фото: колаж KVКиевVласть
КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо відвідати міста, селища та села регіону і поспілкуватися з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні говоримо із колишнім чемпіоном світу з фрі-файту (українська версія боїв без правил) та віце-чемпіоном з джиу-джитсу, а нині очільником Коцюбинської громади Сергієм Данішем. Про спроби Києва поглинути селище, скандал навколо Біличанського лісу, просування спорту серед молоді та перспективи Коцюбинської ОТГ – читайте у матеріалі.
KV: Раніше ви виконували обов'язки голови селищної ради, а наразі стали головою громади. Чи змінилось щось у вашій роботі?
Сергій Даніш: В роботі майже нічого не змінилося – обов’язки, які виконував, лишилися. Збільшилося навантаження при створенні об’єднаної територіальної громади, тому що ми створили свої управління фінансів, освіти, туризму, молоді, спорту і все, що належить до цих напрямків. Зараз окремою юридичною особою створюватимемо виконавчий комітет – раніше його не було. Навантаження підвищилося, адже були стислі строки, затягнулася передвиборча кампанія, зокрема силами недоброзичливців. Складнощі були, але дякуючи нашим кадрам – сумлінним та професійним людям, яких ми підбирали – їх вдалося подолати, я поки що задоволений.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: У результаті децентралізалізації Коцюбинське не об’єдналось з жодним населеним пунктом, чому? Чи отримало переваги Коцюбинське, коли із селища стало громадою та вийшло із підпорядкування Ірпінської міської ради? Чи залишились у селища амбіції стати містом?
Сергій Даніш: Усю історію довго розповідати. Деякі можновладці Києва хотіли нас поглинути, придумували різні виправдання для цього. Скільки я пам’ятаю, Коцюбинське тягнули до Києва. Громада із цим не погоджувалася, результати цих виборів тому підтвердження. Що стосується виходу з підпорядкуванню Ірпеню – по деяких напрямках ми продовжуємо співпрацю: наприклад, медицина в Ірпені є однією з найкращих в області. Наші мешканці обслуговуються, утім, там, де бажають: це передбачено медицинською реформою. Але в іншому разі звертаються у місцеві заклади або до Ірпеня. Чимало наших мешканців обслуговується там. На тлі пандемії минулого тижня там було повністю відреставроване приміщення інфекційного відділення, днями привезли нове обладнання, зараз додали 40 ліжок, але ситуація загострюється з кожним днем.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: Ліжок вистачає?
Сергій Даніш: Кількість заповнених підходить до критичної позначки, але поки справляємося і саме тому вжили додаткових заходів – навіть раніше за Київ. Ми провели невеличке дослідження і дійшли висновку, що обмежимо заняття у школах – адже діти є рознощиками, і вчителі почали хворіти. Ми вирішили, що поки призупинимо навчальний процес.
KV: Тобто жителі Коцюбинської громади, що хворі на ковід, обслуговуються у лікарні Ірпеня. Чи допомагаєте ви фінансово? Як саме?
Сергій Даніш: Звичайно, у вигляді плати за усіх мешканців, які там обслуговуються. Коли будувалося інфекційне відділення, ми брали у реконструкції активну участь, зокрема, закупили те, про що нас попросили.
KV: А що стосовно премій та надбавок лікарям, що контактують із хворими?
Сергій Даніш: Я думаю, що це не стосується Ірпеня або Бучанського району. Минулого тижня на колегії КОДА ми були присутні з Олександром Маркушиним, і чули вислови, як недофінансовують лікарів, хоча в бюджеті гроші на це є. У нашому регіоні бюджет за цим напрямком повністю виконується, я думаю, лікарі не ображаються. Зі свого боку ми співпрацюємо з нашими лікарями тісно.
KV: Яким чином сформована коаліція у селищній раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами?
Сергій Даніш: Коаліція – це доволі загальне питання, яке стосується куди більше Верховної Ради. Ми – селище, і ми не потрапили у мажоритарку, яка нам більше підходить. Адже у нас трохи більше 10 тис. виборців. Кандидати у нас йшли партійні, але обирали у першу чергу обличчя, а не партії. За виключенням категорично налаштованих персон, які завжди невдоволені, у нас немає розбрату і проблем із прийняттям рішень не виникає. Виноситься, наприклад, питання про матеріальну допомогу – і ми маємо за нього проголосувати.
У всіх депутатів, у кожного з них є своя думка, і завжди була. Ми спілкуємося з кожним індивідуально, але впливати на чиюсь думку – не впливав і не збираюся. Лізти у загальнопартійні розборки також бажання у нас немає. Коли постає питання ремонту дороги, як може бути, що та партія проти, чи інша? Проти можуть бути лише заангажовані люди. Це стосується перш за все кількох професійних чорних піарщиць, які проживають у нашому селищі і для політичної боротьби використовують бренд руху “Чесно” без погодження з міжнародними донорськими організаціями, які здійснюють фінансування даного руху.
KV: Повернімося до питання приєднання Коцюбинського до Києва. Як вважаєте, чи не спробує столиця знову вас приєднати до себе?
Сергій Даніш: Сподіваюся, що не буде, а якщо й спробує, то правильними, законними та витриманими шляхами. Ми все життя жили в області. Після завершення децентралізації ми є самостійною громадою і вирішувати свої питання самостійно краще. Питання – у Біличанському лісі. І я сподіваюся, що вже скоро воно будет закрите, а ліс буде у державній власності. Але якщо буде діалог – я готовий піти на діалог.
Я вже казав: якби Київ прийшов до нас і сказав, мовляв, якщо ви до нас приєднаєтесь, ми допоможемо добудувати школу, відремонтувати житловий фонд, комунікації – можливо, тоді я би почав переконувати громаду у тому, що це, можливо, кращий варіант. Але без лісу ми Києву не потрібні, і після приєднання за таких обставин Києву було б не до наших проблем. Коли в рішенні Київради написано, що приєднання вартуватиме 0 гривень, і розуміючи, що у столиці є амбітні плани та проєкти, зрозумілим стає, хто чим насправді буде займатися та опікуватися.
KV: До речі, про скандал навколо Біличанського лісу – багато гектарів свого часу було роздано у приватну власність, частину прокуратура повернула у державну власність. Хто там займається рейдерством? Були спроби вирубки лісу, яка ситуація із цим? Чи тривають якісь суди або розслідування прокуратури?
Сергій Даніш: Я у питання судів та прокуратури не втручаюся – це їх компетенція. Утім, від фахових людей я чую, що прокуратура не зовсім повертає ці ділянки лісу: гектари насправді просто змінюють власника, і йдуть під забудову. При цьому це територія селища, тобто ці ділянки сформовані, окреслені. На них не будується нічого, ні, і сподіваюся, що не буде. Але податок також не сплачується. Ми дійшли до того, що згідно кадастру наразі ми з вами сидимо у Києві. Школа №18, яка увесь час була селищною, наразі по кадастру знаходиться у Києві. Весь правий берег столиця піджимає під себе. Я не можу зробити проєктно-кошторисну документацію по спорудженню нових соціальних обєктів, адже комунікації та адреса – у селищі, але кадастр – київський.
KV: А що з Генпланом селища наразі?
Сергій Даніш: Працюємо. Питанням довго і давно не займалися. Є проблеми із його затвердженням, але ми зараз над цим працюємо. Моїм завданням наразі є відкрити людям кадастр, адже після виборів навіть приватний сектор наразі заблоковано. Тобто, люди не можуть переоформити свої будинки, школу також через це не можемо добудувати, але найголовніше – ми втрачаємо податки, надходження до бюджету громади. Зараз готуємо звернення до правоохоронних органів, аби хтось поніс за це відповідальність і відшкодував нам недоотримані гроші – мільйони гривень, які бюджет громади не отримав. А для нас 3-5 млн гривень – це відчутні гроші.
KV: Чи можна назвати Коцюбинську громаду спроможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади?
Сергій Даніш: Бюджет збільшився і буде збільшуватися й надалі. Я почав спілкуватися з підприємцями, з людьми, аби реєструвалися у селищі. Люди йдуть на контакт, погоджуються. Думаю, саме у діалозі ми зможемо затягнути гроші у наш бюджет. І сподіваюся, що Верховна Рада підтримає законопроєкт, згідно якого податки людина сплачуватиме за місцем проживання, а не за місцем реєстрації чи роботи. Усі громади чекають такого закону. Багато жителів нашого селища і громади працюють у столиці, але спати люди їдуть сюди, на вихідних гуляють тут, тощо. То й гроші мають бути тут. А як так буде, у нас буде більше можливостей для створення більш комфортних умов проживання.
KV: Коцюбинське має дуже вигідне розташування поблизу Києва. Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору?
Сергій Даніш: Зараз із цим складно. Спочатку треба владнати скандальні питання. Люди хотіли зробити ОСББ, покращити собі умови проживання. Все погодили, але оскільки кадастр київський, їм сказали звертатися до Києва. Як людям, які отримали квартири тут і все життя тут прожили, їхати до Києва за землею? Утім, я думаю, ми це владнаємо. Спілкуємося із приватними підприємцями, маємо що запропонувати інвесторам.
KV: Цей Ірпінський виправний центр, який знаходиться у Коцюбинському, який виставили на продаж – бажаючих його придбати поки не знайшлось. Як громада налаштована у цьому питанні? Ваше ставлення до продажу? Чи реально це взагалі на вашу думку? Що б хотіли бачити на тому місці?
Сергій Даніш: Це буде вирішувати той, хто купить цю землю, а ми вже будемо далі дивитися. Як це буде житловий масив – тоді він має бути такий, як поряд із селищною радою, 25-поверховий, повинні бути витримані норми стосовно розміщення садочків, паркувальних місць, розважальний сектор. Якщо усе буде забезпечено – ми сприятимемо. У разі, якщо це буде виробництво – однозначно воно має бути нешкідливим. Були розмови про те, що це може стати складськими приміщеннями. У такому разі там повинні бути застосовані новітні технології, аби не виникало навантаження ні на екологію, ні на житлову сферу, ні на транспортну інфраструктуру.
KV: Передмістя Києва активно забудовується ЖК та новобудовами. Таких у вас у Коцюбинському ніби небагато. Чи приходять до вас такі забудовники? Плануєте залучати?
Сергій Даніш: Поки не приходять. У нас є забудовник, який зайшов до нас ще 2014 року, чекаємо, коли він закінчить свій проєкт. Він будується, але, на мою думку, не кращим чином запроєктовані у ньому інфраструктурні моменти, наприклад, виїзди з селища. З паркомісцями у нас теж є проблема. Будемо звертатися до поліції, погоджувати, встановлювати відповідні знаки про заборону паркування в окремих місцях. Не може 10 машин заважати усім пересуватися та відпочивати. Це житломасив на 15 будинків, який будує компанія “Атлант”. Лишилося 3 чи 4 будинки їм звести. Є питання до них, зокрема, по сплаті податків: вони не зареєстровані у нас. Всі працівники, що задіяні на цьому будівництві, отримують тут зарплату, а тому податок с зарплати має надходити до бюджету.
KV: У 2019 році місцеві жителі скаржились на воду із фекаліями, яка текла у них із кранів. Тоді селище планували підключити до централізованого водопостачання “Водоканалу”. Яка наразі ситуація із якістю води?
Сергій Даніш: Тут є люди, які пишуть неправду на виданні з назвою “Українська правда”. З того часу ми поставили невеликі очисні споруди, і більше нічого не змінилося. Але чомусь вода з фекаліями пропала. Якщо проаналізувати, то завжди в нас щось “трапляється” під вибори. Так само перед цими виборами приїздив губернатор, збиралися люди. Я хотів встигнути з ремонтом скважини ще до виборів, як і обіцяв, але роботи затягнулися, всі бачили, що роботи не зупинялися. Проблема дійсно була, але зачепила лише один жилмасив по вул. Меблевій. Що ж до “Водоканалу”, то ми стикнулися з тим, що депутати Коцюбинської селищної ради від партії “УДАР” не хочуть, аби ми сплатили борги перед підприємством. Нам тоді озвучили цифру у 3 млн за під’єднання до мережі, ми дали 1 млн гривень по співфінансуванню, але коли доходило до під’єднання, громада була проти: наша вода краща за київську, і проєкт подорожчав до 6 мільйонів. Ми повернули свій 1 млн, область – свої 2, і на цьому все закінчилось. Це була піар-акція, і з самого початку робити так було нерозумно й неправильно.
У нас на цей рік передбачено 5 млн співфінансування з областю у розмірі 5 млн на заміну водопроводу по вул. Шевченка і проведення каналізації. Думаю, за 5 років ми вирішимо ці питання.
KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура?
Сергій Даніш: Пріоритети по всіх напрямках. По медицині – зустрічалися з “екстренкою” з приводу закупівлі нової автівки, яка обслуговуватиме наш регіон. Хочу зустрітися з київськими лікарями, заключити з лікарнями договори, щоб сплачувати за тих наших людей, які хочуть обслуговуватися там – знову ж таки, згідно до медреформи.
Освіта – другої зміни у нас досі немає, можливо, буде в наступному році. Я особисто коли вчився у школі, у третьому класі ходив у другу зміну. Завантаженість школи сягала 1200 діток, селище було ще доволі молодим. Школи з того часу залишилося, але селище потроху занепадало, з 4 садочків лишився один, інші розпродали, “розкуркулили”. Зараз ми думаємо над проєктом добудови школи, побудови нового корпусу на території нашого ліцею, добудовуємо та розширяємо існуючий дитсадочок, – приміщення, яке наші активісти намагалися злити, але ми у судах відстояли. Роботи там на більш ніж 70% завершені. Все за наш кошт.
Почали із співфінансуванням, а продовжуємо своїм коштом. В цьому році ще не виділяли – нам потрібно зробити буде благоустрій, купити інвентар (ліжка, тарілки, тощо). Думаю, у цьому році закінчимо.
Ще один садочок у нас по вулиці Коцюбинського – виділено землю, проєкт майже готовий. Передбачений він на 70-100 місць. Далі будемо дивитися. Будемо спостерігати: якщо раніше садочок існував окремо, зараз є норма про те, що перший поверх у багатоповерхівках можно застосовувати у тому числі під щось таке.
По спорту в нас на сьогодні все непогано. Зараз плануємо та аналізуємо можливість побудови спорткомплексу на території школи №18, але проблема знову ж таки у кадастрі. Вирішимо цю проблему, і далі частину коштів спробуємо залучити до бюджету – ми з депутатами обговорювали таку можливість, в нас є бачення того, як це зробити. У селищі розвиваються секції з єдиноборств – незважаючи на спроби деяких все "спохабити", багато наших діток їздить на змагання з дзюдо, фріфайту, карате, кікбоксингу, боротьби. Футбол доволі в нас популярний. Раніше була жіноча команда, утім, зараз немає кому цим займатися. Ми створюємо умови для цього, беззаперечно.
Культура – в нас чудова музична школа, у якій займається понад 100 учнів, їздять також на обласні та районні змагання, всеукраїнські навіть, привозять нагороди. Розвиваються танці: у нас є гурток брейк-дансу, класичних танців. Ми розмовляли із директором клубу щодо можливої добудови у вигляді танцювального залу аби збільшити кількості людей. Після цього будемо думати, що ще зробити, аби забрати дітей з вулиці.
KV: За минулого скликання селищної ради Коцюбинське доволі часто потерпало від боротьби за владу. Коли усунули з посади Ольгу Матюшину, вона намагалась повернути посаду, у тому числі через суд. Розкажіть, як ви стали виконуючим обов'язки голови? У мережі писали, ніби-то це було в незаконний спосіб.
Сергій Даніш: Все прокоментував суд. Людей ввели в оману, але зараз вони все зрозуміли. Дивіться: у 2015 році Ольга Матюшина йшла від Блоку Петра Порошенка і тоді всі були в ейфорії, увесь ресурс кинули сюди, мене посунули і я начебто не виграв, хоча за підрахунками мені не вистачило 200 голосів. Вони казали, що я став виконуючим обов'язки, набравши всього 70 голосів, але їх було понад 2 тисяч. Людей, яких я презентував, зайшло 21 із 26. Іншу сторону це не влаштовувало, в них була підтримка центральної влади, і серед народних депутатів, і Генпрокуратури. У 2016 році, коли голосували за Генпрокурора і прем'єр-міністра, селищну раду розпустили і припинили її повноваження. Ми потім виграли справу у Верховному суді, але через тиск влади вибори відбулися.
Мої однодумці – люди, які реально вболівають за селище. Ми неодноразово зустрічалися із Ольгою Володимирівною, у тому числі в цьому кабінеті, я їй казав, мовляв, давайте працювати, створювати умови. Жодна домовленість не була виконана. Підтвердженням тому став випадок, коли я не проголосував за внесення питання про обрання секретаря ради. Всі дивувалися, мовляв, що ти робиш? Але я не підняв руку, тому що за 10 хвилин до початку засідання ми з нею тут домовлялися.
За ці всі 3 роки, коли ми домовлялися добудовувати школу, ремонтувати дороги, жодна з цих домовленостей не дійшла до логічного завершення. Тому депутатський корпус прийняв рішення відсторонити Матюшину – згідно закону, якщо керівник робить щось не так, можна припинити його повноваження. Депутати довірили це мені.
Конфлікту не було з мого боку. Я продовжуватиму боротьбу за благоустрій мешканців селища та їх комфорт. Якщо це комусь не подобається – тоді так, маємо конфлікт.
Читайте: В Коцюбинском состоялась первая после очередного “переворота” сессия поссовета (видео)
KV: Чому пішли з “Нових облич” минулого мера Ірпеня Володимира Карплюка? Чому обрали “Слугу народу”?
Сергій Даніш: Я і далі спілкуюся з "Новими обличчями" і співпрацюю з ними. До виборів все, що тут було зроблено, стало можливим завдяки команді "Нові обличчя". У нас була підтримка Ірпінської влади, нас завжди чули. Замінили 21 ліфтову кабіну, зробили зупинки громадського транспорту, парк, дороги – все, що робилося у Коцюбинському.
Чому "Слуга народу"? Я вірив, що якщо громада довірить мені керувати селищем, то я, як головна особа тут, маю підтримувати зв'язок із головною особою держави. Так має бути. Термін 5 років для того й дається, щоб людина на своїй посаді встигла зробити заплановане і обіцяне, щоб не було такого, як це стається: 2 місяці людина лише обіймає посаду, а їй уже кажуть, що вона нічого не зробила. Чи можна за 2 місяці збудувати школу? Можливо, й можна, але є певні пріоритети.
Я вирішив співпрацювати з центральною владою та президентом. Я завжди казав: який би не був президент, він має відпрацювати, а тоді люди мають його переобрати. Держава тільки страждає, коли трапляються перевороти та революції – це одразу відкат на 5 років назад. Ці вибори відбулися чесно, толерантно. Людині треба можливість оговтатися та зрозуміти, що до чого, бо це все їй нове. Але у пана президента є стержень і є совість. Місцева влада, зі свого боку, підтримає державну, бо коли держава підтримує людей, то і ми маємо дбати про громаду – нас для цього і обрали.
Сергій Даніш (зліва) та голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко (справа) – за 11 з’їзді партії. Фото: фейсбук-сторінка Сергія Даніша
KV: Яких повноважень не вистачає громадам? У чому недосконалість децентралізації?
Сергій Даніш: Поки не можу сказати, назвати мінусів. Наразі у нас створена громада, ми встигли у часові рамки, які нам ставили: сформували адміністративно-територіальну одиницю, набрали співробітників, створили керуючі органи, заключаємо договори з тими, з ким співпрацюємо: соціальний напрямок, молодь та сім'ї. Коли ми відкривалися, наш ЦНАП надавав 90 послуг; сьогодні їх близько 200. Ми запланували розширювати список послуг ЦНАПУ й далі – будемо у тому числі видавати паспорти, літом, сподіваюся, буде в нас поліцейський офіцер громади – ми на це передбачили понад мільйон гривень, на ці кошти знайдемо та обладнаємо приміщення, придбаємо автівку, тобто літом, коли він у нас з'явиться, все вже буде готове, розмістимо МРЕО, аби жителі нашої громади могли реєструватися тут і не їздити нікуди.
Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін з вимогою визнати Ірпінь адмінцентром
KV: У вас з'явилося багато нових управлінь, працівників – чи були проблеми з їх розміщенням?
Сергій Даніш: Є проблеми, але "в тісноті, та не в образі". Управління освіти у нас частково в приміщенні школи, частково тут, у раді. Ми зараз робимо ремонт у приміщенні старої аптеки, запущений процес. Коли зробимо ремонт, там розмістимо також управління освіти, молоді, туризму, спорту, сім'ї та соціальну сферу. Людей у раді збільшилося – було у кабінеті 2 людини, зараз – 4. Я працівників запрошую проводити наради у моєму кабінеті за потреби, сам на цей час можу походити селищем, перевірити щось. Знаходимо поки спільну мову.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Сергій Даніш: Не маю таких амбіцій. Моя єдина амбіція – працювати тут 5 років так, щоб люди сказали "Дякую". Не розглядаю на сьогодні посади у державній владі. Якщо запропонують – будемо спілкуватися. Але я думаю, що не маю права за ці 5 років кудись іти, якщо люди мені довірили головування тут. Я постійно з мешканцями на контакті, ми знаходимо спільну мову. Наші опоненти мій телефон пишуть, мовляв, дзвоніть Данішу – але не розуміють, що люди і так мені телефонують, і в мене це не викликає негативу. Дзвоніть мені, я всіх радий чути. Тільки не вночі – хіба якщо щось термінове.
Попереду 5 років, і я думаю, що за цей час ми приведемо селище до належного стану. Сподіваюся, через чотири роки ми вам саме про це і прозвітуємо.
Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста”
Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським”
Фото: KVКиевVласть
У Києві в сфері житлового господарства загострилася нова проблема, пов`язана з ліфтами: у висотних домах, що облаштовані підйомниками, повинна працювати диспетчерська система аварійного виклику, адже ліфтові кабіни облаштовані спеціальними кнопками, проте в переважній більшості багатоповерхівок, які зводилися ще у 1970-1990 рр, аварійні кнопки не працюють, а від містян, які часом застрягають у ліфтах, находить чимало скарг. Проте навіть після заміни ліфтів на нові робота аварійних кнопок здебільшого залишається заблокованою.
Як з`ясували журналісти, цей кнопковий колапс стався через дві головні причини – технічну і корупційну.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зупинимося детально на кожній з проблем.
Як у столиці працює аварійна система у ліфтах
Виявилося, що нинішня система диспетчерської ліфтової служби у Києві ще досі залишається дротовою. У той час, коли Ілон Маск виводить у космос десятки супутників, а США фактично розпочали колонізацію Марса, у Києві від кнопки в кабіні ліфта досі тягнуться дроти (і це у кращому випадку), по яких і має передаватися сигнал до працівників об’єднаної диспетчерської служби “Городок” у разі, якщо ліфт раптово перестає працювати, а всередині заблокованими опиняються люди. Вже після сигналу диспетчер мав би почути людину, яка застрягла в ліфті, та надати оперативно їй допомогу. Наприклад, запустити ліфт дистанційно або викликати на підмогу спеціальні/екстрені служби.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Але по факту за 30-50 років експлуатації ліфтів система диспетчеризації на сьогодні фактично втрачена. “Червоні” кнопки не працюють навіть після ремонтів чи заміни елеваторів. Через те, що дроти вже давно фізично пошкоджені (наприклад, через закінчення строку експлуатації чи втручання людей або навіть щурів).
Відтак аварійні кнопки у багатьох будинках перестали працювати, сигнал диспетчерам фізично вже не надходить. Тому у разі зупинки ліфту, аби вибратися зсередини, треба покладатися виключно на себе чи сусідів.
Примітно, що робота диспетчерської служби входить у тариф на обслуговування будинку.
Тобто мешканці багатоповерхівок фактично платять за повітря – віддають гроші за послугу, якою не можуть скористатися.
Поки ж у Києві думають, як вирішити цю, здавалося б дрібну але важливу проблему і знайти їй сучасне рішення, у світі диспетчерські системи вже давно працюють з використанням нових технологій. Зокрема, через бездротові системи.
Як корупція зриває реформу диспетчерської служби
Сучасна Україна була б не Україною, якби навіть у таку незначну сферу, як диспетчерська служба не просочилася корупція. Зокрема, з міського бюджету планувалося виділення близько 60 млн грн на оновлення аварійної системи.
У квітні 2018 р. після тендеру КП “ГІОЦ” і ТОВ “Українські бізнес комунікації” (бенефіціари – Борисов О.В., Миримська В.О. та Бондар Р.М.) навіть уклали договір на створення комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю і забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. Згідно з цією угодою, передбачалася поставка комп’ютерного обладнання, ліцензій та спеціального програмного забезпечення на загальну суму 58,81 млн грн. Але, за попередніми оцінками, частину цих коштів – 22 млн гривень – спритні “реформатори” привласнили собі.
Це зокрема виявилося у результаті розслідування, яке розпочала СБУ після того, як стало зрозумілим: гроші платників податків на оновлення диспетчерської виділили, а аварійні кнопки у ліфтах так ніхто й не замінює.
За даними правоохоронців, злочинці застосували схему з привласнення бюджетних коштів, використовуючи з десяток підставних фірм.
Зокрема, мова йде про ТОВ “ДЕЛЬ-ПАК СІСТЕМС Україна” (бенефіціари - Некрасов В.О. та Щорба Л.О.), ТОВ “СЕА ОДС” (бенефіціари – Чебаков О.В. та Бойко А.І.), ТОВ “БАРС УКРАЇНА” (бенефіціари – Щорба Л.О. та Камрікова О.О.).
Примітно, що розслідування проводилося за двома провадженнями – №42018110000000355 (від 08.10.2018 щодо розкрадання бюджетних коштів та створення фіктивних підприємств) і №32015100030000034 від 19.06.2015. У ході слідства було встановлено злочинний зв’язок усіх компаній.
Слідчі також з`ясували, що ТОВ “Українські бізнес комунікації” як головний підрядник реалізував лише два з п’яти етапів створення комплексу. Згодом перевірка встановила просто цікаві речі. При цьому правоохоронці виявили, що ТОВ “Українські бізнес комунікації” з 1 січня 2017 р. надало своє програмне забезпечення та обладнання диспетчеризації в оренду (повністю або частково) трьом згаданим вище підприємствам: ТОВ “СЕА ОДС”, ТОВ “Барс Україна” і ТОВ “Дельта-пак сістемс Україна”. Ці три фірми тільки на папері “надавали” послуги з операційно-диспетчерському обслуговуванню об’єднаних диспетчерських систем будинків комунальної власності в різних районах Києва.
На думку слідчих, цей факт засвідчив про імітацію або часткову імітацію процесу розробки модулів до зазначеного ПЗ, а значить сума закупівлі була штучно збільшена орієнтовно на 21,9 млн грн. Крім того, як вважають правоохоронці, йдеться про намір виконавця поставити вже вживане обладнання диспетчеризації.
Також СБУ з’ясувала, що “СЕА ОДС”, “Барс Україна” і “Дельта пак сістемс Україна” пов’язані між собою фірми, адже вони подавали фінансову звітність з однієї IP-адреси, надавали “послуги” з диспетчерського обслуговування, використовуючи спільних операторів, і були конкурентами у проведених тендерах без залучення третіх компаній у всіх десяти районних комунальних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду Києва.
Крім того, дані “прокладки” планували працювати й далі, “оновлюючи” диспетчерську систему старим обладнанням та імітуючи бурну роботу. Та аварійні кнопки у ліфтах так ніхто міняти не збирався, тому система досі не запрацювала по-новому.
У той же час, за оцінками слідчих, махінатори нарахували за свої “послуги” 150 млн грн. Ситуація просто дійшла до якогось дивного абсурду. І якби не втручання КМДА і силовиків, невідомо скільки б сотень мільйонів ці ділки ще “висмоктали” б з міського бюджету за казна-що.
Але, як це зазвичай буває в нашій країні, розслідування та судові процеси з юридичними війнами можуть тривати роками, покарання винних може зависнути у повітрі, але проблема з кнопками у ліфтах так досі нікуди не дівається. Очевидно, сама по собі вона не вирішиться. До того ж, містяни продовжують сплачувати за непрацюючі аварійні кнопки у своїх комунальних платіжках.
Що робити?
Наразі ж поки невідомо, як можливо реанімувати систему, яка морально і матеріально безповоротно відстала від сучасності. Погодьтеся, виглядає диким прокладати нові кабелі в той час, коли Ілон Маск запустив на орбіту супутник, щоб “розсіювати” безкоштовний інтернет над Африкою. Більше того, для такого архаїчного проекту зараз навіть важко знайти спеціалістів – всі вони вже люди пенсійного віку, а нових спеціалістів у цій сфері на ринку не з’являється.
Тому головна ціль – запровадити нові сучасні види диспетчеризації без дротів, але з працюючою кнопкою виклику.
І тому все більше мешканців Києва цікавить, чи планує столична адміністрація все ж таки придивитися до проблеми і знайти їй сучасне рішення. Адже у світі диспетчерські системи вже давно працюють з використанням нових технологій. Зокрема, через бездротові системи.
Фото: з відкритих джерелКиевVласть
Аби стати щасливим власником квартири, слід поспішити: біля відділу продаж ЖК “Варшавський плюс” коптер зафіксував чергу з охочих купити житло. Наявність усіх дозвільних документів, прийнятні ціни, зручна інфраструктура, надійна репутація забудовника – усе це спричинило шалений попит на квадратні метри у комплексі. Чи справді все так прекрасно, й варто вкладати гроші у цю нерухомість? З’ясовувала авторка програми “Шоб я так жив” Анна Закутська.
Про це KV стало відомо із випуску програми “Шоб я так жив”.
У відділі продажу зазначають: в середньому тут укладають 20 договорів на день, а у попередньому будинку всі 400 квартир були зарезервовані за 2 дні.
Варшавський мікрорайон – один з найамбітніших будівельних проєктів столиці, загальна площа забудови сягає 80 гектарів. Мікрорайон складається із декількох житлових комплексів, які мають різні назви.
За концепцією вони майже ідентичні, однак житло у “Варшавському Кварталі” вже повністю ввели в експлуатацію й розпродали, а першу секцію ЖК “Варшавський Плюс” мають здати протягом місяця цього року. Однак за квартирами вже стоять черги.
На території мікрорайону вже є продуктові крамниці, кав’ярні, клініка, аптека, магазин квітів. Поруч – великий ТРЦ з дитячою зоною, спортивним клубом, фудкортом і фірмовими магазини. Крім того у найближчих планах – зведення дитсадка й школи.
Ще одна причина шаленого попиту на нерухомість у “Варшавському” – надійна репутація девелопера. Житловий комплекс зводить відомий забудовник Stolitsa Group.
“Один із найбільших ЖК в Києві – це “Варшавський”. Як частину даного комплексу девелопер реалізував також ТРЦ “Ретровіль”. З точки зору іміджу, це забудовник із позитивною репутацією. Вони не будують скандальні забудови, вони мають дозвільні документи”, – коментує юрист з нерухомості Микита Мішустін.
Зауважимо, Stolitsa Group – українсько-литовська компанія, що працює на будівельному ринку України вже понад 17 років. Корпорацією з литовським капіталом керує столична бізнесвумен Влада Молчанова, а у своїй діяльності забудовник дотримується європейських стандартів якості й комфорту житла.
Фото: Stolitsa GroupКиевVласть
4 березня Кличко розпорядженням № 459 перезатвердив проект технічного переоснащення сміттєспалювального заводу "Енергія" зі встановленням нової системи очищення димових газів. Проект подорожчав всього на якихось 3%, або нещасний додатковий мільйон USD із бюджету, в порівнянні з попереднім проектом.
Але якщо більш детально порівняти новий проект із затвердженим розпорядженням від 10.08.2020 № 1169, то все виглядає набагато веселіше.
Вартість безпосередньо будівельних робіт зросла майже на 90% зі 141 млн до 265 млн гривень.
Вартість безпосередньо нового обладнання зменшилася на 20% з 547 млн до 437 млн гривень.
Маса вловленої золи та інших продуктів реакції зменшилася на 25% з 4.07 до 3 тис. т/рік.
Простими словами: за трохи більші гроші побудують на 25% гіршу очисну систему.
Читайте: Кличко переутвердил смету ремонта завода “Энергия”
Цікавий момент: проект із гіршими показниками пройшов експертизу ще перед виборами – 9 вересня минулого року, але Віталій Кличко затвердив його, давши відмашку на реалізацію, лише напочатку березня.
Але на цьому питання з цим переоснащенням у мене лише починаються.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відкриваємо тендер, по результатах якого закупили переоснащення. Тендер оголосили 12.08.2020 року – через два дні після затвердження першого проекту Кличком.
Читайте: Константин Жеваго будет спасать киевлян от вредных выбросов завода “Энергия” за 845 млн гривен
Якщо два проекти між собою суттєво відрізняються, то що взагалі закуповували? Мали замовляти по першому проекту, бо його офіційно затвердили. Але 11.09.2020 року (через два дні після отримання експертизи нового проекту) вносили певні зміни в технічне завдання і, судячи з початкової ціни тендеру, закуповували за новим проектом, що не було затверджено.
Взагалі ситуація типова кличківська: якщо вже 9 вересня була експертиза нового проекту, то на момент затвердження першого проекту Кличком 10 серпня, вже були витрачені чималі гроші на суттєво відмінний проект, сам проект було розроблено і він подавався на експертизу. То навіщо поспішати із тендером на "кота в мішку"? Невже дурнуватий поспіх лише заради піару на "Енергії" перед виборами?
Йдемо далі. Якщо проект, який таки планують реалізувати, затвердили лише напочатку місяця, то як там справи із дозволом на будівництво, адже договір за результатами тендеру було укладено ще 19 жовтня 2020 року якраз перед виборами для піару?
А от з дозволом на будівництво все весело. Все виглядає так, що його реально не намагалися отримати, точніше, зробили все так, щоб документи повернули без розгляду: 2 грудня подали документи в паперовому вигляді, хоча з 1 грудня за законом можна подавати виключно в електронному вигляді. Заявку ДАБІ повернула назад і наразі ніде не світиться, щоб за наступні три з лишком місяці знову зверталися за отриманням дозволу, хоча якщо всі папери були, то ніщо не заважало отсканувати і подати в електронному вигляді хоч на наступний день. Ну і дійсно, навіщо той дозвіл, якщо перед новим роком підряднику вдалося отримати лише 216 млн авансу із бюджету?
А тепер переходжу до найвеселішого з цим переоснащенням: вся документація розроблена з порушеннями вимог законодавства і отримати дозвіл в ДАБІ можна виключно корупційним шляхом.
Згідно даних Містобудівного кадастру, МУО на це технічне переоснащення не отримували – на ділянку існують лише старі МУО 2012 року на "Реконструкція сміттєспалювального заводу з установкою лінії для термічного знешкодження (спалювання) відходів".
Відповідно до п. 1 Переліку 289, МУО не видаються на "Технічне переоснащення одиниць та вузлів технологічного устаткування, систем управління та автоматизації, які морально застаріли та у яких вичерпано технічний ресурс, в існуючих цінах, приміщення без перепрофілювання, технічного переоснащення об’єктів та підприємства в цілому". Тобто, якщо не змінюються зовнішні розміри і непотрібно зводити нові будівлі і споруди – МУО непотрібні.
А що з "Енергією"? Дивимось графік робіт із договору – підготовка земельної ділянки, облаштування фундаментів під ряд нових будівель та споруд і т.д. Зрозуміло, що і в ТЗ до тендерної документації прямим текстом написано, що мають бути нові споруди.
Тобто, технічне переоснащення проводиться не лише в існуючих цехах та приміщеннях, а передбачає нове будівництво споруд та, відповідно, обов'язкова наявність МУО.
Отримати МУО взагалі не проблема – це не приватне будівництво з порушенням Генплану, а одні підлеглі Кличка звертаються до інших підлеглих Кличка щоб реалізувати проект за розпорядженням Кличка.
Я розумію, що спочатку могли не знати, що потрібно нові споруди зводити поза існуючими будівлями, але коли це стало зрозуміло, мали просто отримати МУО, затвердити нове завдання на проектування і далі зробити все правильно.
Але ні – тупо болт поклали. Проблема в тому, що ДАБІ банально не має права видати дозвіл на подібне будівництво без МУО. За хабар отримати можна – в ДАБІ зроблять вигляд, що "не побачили" будівництва нових споруд по проекту.
Виправити ситуацію можна і досить швидко, але, щоб не домовлятися про хабар, робити треба правильно – отримати МУО, затвердити нове завдання, потім домовитися про новий висновок експертизи, потім Кличко затверджує знову проект. Як не крутіться, але дати послідовних етапів мають йти теж послідовно.
Другу проблему швидко не виправити – мінімум кілька місяців, бо мова йде про Оцінку впливу на довкілля (ОВД), що передбачає процедуру громадських обговорень.
Сміттєспалювальні заводи – це перша категорія видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля.
Зрозуміло, що якщо завод вже є і роботи передбачають зменшення викидів, то на перший погляд проведення ОВД непотрібно. Але є проблема: за законом, випадки, коли не потрібно, встановлює Кабмін.
Кабмін постановою 1010 від 13.12.2017 критерії встановив. Як ви вже здогадалися, технічне переоснащення там із аналогічним для ситуації з МУО формулюванням: "що розташовані в існуючих цехах, приміщеннях".
А тепер просто спробуйте не матюкатися.
Процедуру ОВД розпочали ще три роки назад 12.03.2018 – подали перше повідомлення про наміри. Але саму ОВД так і не зробили, а замість цього 06.11.2019 року звернулися із листом не розглядати заявку.
ОВД – обов'язковий документ за процедурою отримання дозволу на будівництво, тому як і у випадку з МУО: за хабар ДАБІ задовольніть побажання і без ОВД, але законно дозвіл на заплановане переоснащення отримати неможливо.
Висновок: повна дупа.
Не зрозуміло, наскільки ефективна буде нова система, адже найновіший проект передбачає очищення викидів на тисячу тон за рік менше. Є ймовірність, що початковий проект з можливістю вловлення 4К т був надлишковим, але документів немає – всі ці розрахунки мали бути в ОВД, який не зробили.
За вкрай важливий для міста проект ціною майже 900 млн гривень із бюджету відповідає збіговисько профнепридатних бовдурів, що нездатні правильно зробити навіть елементарні речі. Не здивуюся, якщо для виправдання своїх рук із дупи, вони традиційно почнуть звинувачувати в корупції ДАБІ, хоча корупція в ДАБІ в даному випадку буде у разі видачі дозволу на переоснащення при відсутності МУО і ОВД.
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудовКиевVласть
Группа народних депутатів включно з Анною Скороход вимагає від Прокуратури пришвидшити розслідування можливих оборудок, які нібито мали місце у селі Щасливому. На кону – питання двох земельних ділянок та будівлі інформаційно-обчислювального центру. Колишній голова Щасливської сільської ради Микола Шмаюн, чиє ім'я фігурує у депутатському запиті щодо рейдерського захоплення майна, усі закиди на свій рахунок спростовує. Каже, у такий спосіб з ним хочуть розрахуватися вороги та шахраї, що не полишають спроб повернутися до “годівниці”.
Як стало відомо KV, 4 грудня 2020 року група народних депутатів включно з депутаткою Анною Скороход (93 округ, виключена зі “Слуги Народу”) надіслала два депутатські запити на Офіс Президента, а також у Офіс Генерального прокурора та на ім’я голови Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова та голови Служби безпеки України Івана Баканова. У документі сказано, що нардепи підозрюють, нібито колишній голова Щасливської сільської ради Бориспільського району Микола Шмаюн (Щасливська сільрада стала Пристоличною, а Шмаюн склав свої повноваження голови ради 16 грудня 2020 року, – прим. ред.) може бути причетний до спроби рейдерського захоплення майна, землі та отримання неправомірної вигоди.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Лагідний віджим
У першому запиті щодо подій у Щасливому йдеться про звернення засновників двох підприємств: товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Фірма Металіст” (*) та “Вест Менеджмент Системс” (**).
Так, за інформацією, викладеною нардепами, 11 лютого 2002 року цим двом ТОВ виділили в оренду 29,71 га землі на території Щасливської сільради (***) (сміттєзвалище у селі Проліски, кадастрові номери 3220888000:03:004:068 та 3220888000:03:004:006) строком на 49 років, під розміщення комплексу утилізації побутових відходів. Передачу ділянки затверджено рішенням Щасливської сільської ради від 25.12.2001 №113.9-ХХІІ.
16 січня 2012 року ТОВ “Фірма Металіст” та ТОВ “Вест Менеджмент Системс” уклали Договір про співробітництво у сфері надання послуг з перевезення та сортування твердих побутових відходів; також у документі сторони декларували намір укласти інвестиційний договір на будівництво сучасного комплексу переробки твердих побутових відходів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У грудні 2012 року, на цій земельній ділянці, що перебувала в оренді ТОВ “Фірма “Металіст”, розпочалось будівництво сміттєсортувального заводу, яке тривало упродовж двох наступних років. У цей період нерезидентом “А1 Ентерпрайзіс Лімітед” (Британські Віргінські острови) в будівництво сортувального комплексу для сортування твердих побутових відходів інвестовано близько 700 тисяч євро.
Нардепи далі вказують, що у 2012 році керівник КП ЖКК “Щасливське” (***) (за даними YouControl, з лютого 2012 року це Євгеній Катасонов) “за попередньою змовою з головою Щасливської сільської ради Миколою Шмаюном висунув вимогу директору ТОВ “Вест Менеджмент Системс”” – його КП мало увійти до складу засновників ТОВ “Вест Менеджмент Системе” з долею участі 40%. Їм відмовили.
Згідно рішення Київського обласного господарського суду від 28 квітня, сторони були зобов’язані розірвати договір оренди на основі того, що “Металіст” дійсно без згоди сільради надала ділянку в суборенду ТОВ “Вест Менеджмент Системс” і не допускала на територію перевіряючих.
“Ці фірми з великим російським капіталом вже кілька років тероризують, підкуповують, дурманять наших людей, аби тільки побудувати в нас гігантський надприбутковий сміттєкомплекс. Навіть в переддень суду 26-27 квітня їхні гінці ходили з пайками по нашим селам, скуповуючи голоси "за" сміттєзавод”, – заявляла у своєму зверненні 29 квітня 2016 року голова громадської організації "За чистий край" Антоніна Малишева з приводу цього рішення.
У зверненні зазначається: “після цього Шмаюн та Катасонов (який, за даними YouControl, разом із депутатом Щасливської сільради Олександром Бовсуновським є засновником і одноосібним керівником ГО “Громадське формування “Щит” з охорони громадського порядку Щасливської сільської ради”) спробували “рейдернути” активи і матеріальну базу “Вест Менеджмент Системс”, а також орендовану ТОВ “Фірма “Металіст” ділянку, підробивши документи про передачу її в оренду ПП “ВІМФ” (****)”.
Для цього це ПП наприкінці 2016 року звернулося із позовом до Щасливської сільради до Господарського суду Київської області, де успішно оскаржило договір про оренду “Фірмою Металіст” цієї ділянки. Усе майно на цій ділянці, звертають депутати увагу у запиті, не було повернуто власникам і активно експлуатувалося новими “хазяями” – зокрема, деяким ТОВ “Екобудстандарт” (*****).
Цікаво, що у судовому рішенні сказано, що представник ТОВ “Фірма “Металіст” подавав до суду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою. Але суд відхилив клопотання, надавши аргумент, що “питання не потребували додаткового дослідження в даному судовому провадженні та вже були вирішені згідно висновку експерта № 1-23/03 від 23.03.2016 року”, який містився в матеріалах справи.
Утім, згідно тексту рішення Київського апеляційного господарського суду (справа № 911/5522/15, рішення від 20.06.2017), при проведенні перевірки було встановлено, що сміттє-сортувальний комплекс на цій ділянці дійсно існує, але побудований він без жодних документів та узгоджень та експлуатується без прийняття його в експлуатацію відповідно до чинного законодавства. Крім того, суд з’ясував, що ТОВ “Вест Менеджмент Системс” дійсно субарендувало ділянку у ТОВ “Фірма “Металіст”.
Отже, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року було задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ “Вест Менеджмент Системс”, яке розміщено на спірній земельній ділянці – сортувальний комплекс, який на момент рішення суду використовувався КП ЖКК “Щасливський”. Справа і досі триває: 4 вересня 2020 року Печерський райсуд частково задовольнив клопотання слідчого по справі і продовжив термін досудового розслідування до 12 березня 2021 року.
Скороход просить “взяти даний запит на особистий контроль та терміново вжити всіх необхідних заходів реагування в межах своєї компетенції щодо пришвидшення проведення ефективного досудового розслідування кримінального провадження від 25.07.2018 за фактом протиправного заволодіння службовими особами Щасливської сільської ради Бориспільської районного ради Київської області майном ТОВ “Вест Менеджмент Системс” за ознаками кримінальних правопорушень, склад яких передбачений ч.З ст. 206-2, ч.З ст. 206, ч.4 ст.190. ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до норм чинного законодавства України”.
“Народний депутат вже зверталась із подібним запитом, проте досудове розслідування, незважаючи на обмеження строку проведення чинним КПК України, незавершене, винні особи не притягнуті до відповідальності. Просимо звернути особливу увагу на вказані в запиті факти та сприяти відновленню законності та справедливості”, – вказано у запиті, який підписало всього 9 депутатів Верховної Ради.
Придбання нерухомого майна
Другий запит групи депутатів та Анни Скороход також стосується можливих діянь Миколи Шмаюна.
У документі вказано, що 16 квітня 2019 року голова Щасливської сільської ради Бориспільського району Микола Шмаюн на підставі рішення ради від 21 березня 2019 року №1696-36-VII “Про розгляд Листа-пропозиції щодо придбання нерухомого майна в комунальну власність” дав добро на придбання за бюджетні кошти у фізичної приватної особи будівлю Інформаційно-обчислювального центру “А-ІІ”, площею 857,7 кв.м, вартістю 13 млн 37,04 тис. гривень. Вартість майна, пише Скороход, було визначено на підставі звіту про незалежну експертну оцінку, про що зазначається у рішенні.
Проте, вказують нардепи, “по факту за вказаним договором купівлі-продажу сільською радою було придбано колишню будівлю райгоспу в напівзруйнованому стані, яка майже не має даху та не має вікон. Звертаємо увагу, що вартість вказаного майна об'єктивно значно завищена та майже в 5 разів перевищує реальну вартість придбаного сільською радою майна”.
Одночасно із придбанням ІОЦ, йдеться у документі, у тої ж приватної фізособи Шмаюн від імені сільради згодом придбає земельну ділянку загальною площею 0,2804 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0011) за відплатним договором купівлі-продажу №1134 від 16.04.2019. Вартість покупки – 1 млн 431 тис. 470 гривень.
“Грошові кошти 24 квітня 2019 року були перераховані Щасливською сільською радою продавцю – приватній фізичній особі, що підтверджується інформацією про рух коштів, відтак факт реальної розтрати бюджетних коштів є таким, що відбувся та підтверджується документально”, – пишуть депутати у зверненні.
Відповіді
Скороход отримала відповіді по обох запитах від виконуючого обов’язки Генерального прокурора Романа Говди.
Стосовно першого – депутатів запевнили, що “нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва у провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора. На сьогодні органами досудового розслідування вживаються заходи, спрямовані на забезпечення швидкого, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, встановлення підозрюваних та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас більш детальні відомості досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні згідно з вимогами ст. 222 КПК України розголошенню не підлягають”.
Що ж до другого запиту, у Генпрокуратурі відповіли, що наразі детективи Національного антикорупційного бюро ведуть досудове розслідування “у кримінальному провадженні від 27.09.2019 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Щасливської сільської ради за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України”.
“На теперішній час триває досудове розслідування, вживаються заходи для повного та об’єктивного встановлення обставин справи. Рішення у провадженні буде прийнято після завершення призначених експертних досліджень. Доводи запиту взяті до уваги та будуть враховані при подальшому здійсненні повноважень у кримінальному провадженні. Одночасно інформую, що згідно рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 № 4рп-2000 народний депутат України не має права звертатися до органів прокуратури і прокурорів з вимогами, пропозиціями чи вказівками у конкретних справах”, – йдеться у відповіді Говди від імені Генпрокуратури.
Позиція
Позиція у самого ексголови сільради Миколи Шмаюна – “справа, про яку йдеться, давня і, скоріш за все, пролобійована, а “Фірма Металіст” та “Вест Менеджмент Сервіс” – аферисти”. Він наполягає на тому, що насправді Щасливе зуміло відбити сміттєзвалище у нечесних приватників і передати у підпорядкування комунальному підприємству, і тепер вони намагаються взяти реванш, підписуючи під це народних депутатів.
“Скороход або не розібралася, або заробила пару тисяч доларів на цьому і тепер пише ці звернення замість того, щоб займатися безпосередньо депутатською діяльністю. У сільської ради ніколи не було відносин з цими ТОВками. Зараз бігають та позиваються ті люди, які не мали до нас ніякого стосунку. Так, у “Фірми “Металіст” був договір на оренду ділянки, але він був розірваний згідно до судового рішення. Причини були різні для розірвання, казати не буду; земля перейшла до комунальної власності. Ці люди шляхом маніпуляцій, обману, силового протистояння зо два роки завозили туда львівське сміття. Довелося підключати силові структури, але ми вибили їх звідти, і тепер вони хочуть назад, бо це були для них легкі гроші”, – каже Шмаюн.
З приводу купівлі інформаційно-обчислювального центру та земельної ділянки Шмаюн каже – ті ж люди з метою його дискредитувати поширюють інформацію, що це була розтрата бюджетних коштів. Насправді ці кроки він зробив для того, аби переобладнати ІОЦ під освітній заклад.
“Вони зачепили цю тему виключно для того, щоб дістати мене, щоб урешті-решт вирішити питання зі сміттєзвалищем. А це питання було публічним і підтверджується листуваннями зі школами, установами, адміністраціями, тощо. У Щасливській сільській раді нараховується приблизно 1500 учнів, потужність школи – 1000-1100. Майже півтисячі учнів навчаються в непридатних для цього умов. Будувати нову школу немає де, і єдиним варіантом було викупити старе приміщення ІВЦ і земельну ділянку біля неї у приватної структури. Вона знаходиться у центрі села неподалік від існуючої школи. Рада прийняла рішення придбати і реконструювати приміщення під школу”, – каже Микола Шмаюн.
Це, зокрема, за його словами можуть підтвердити і відповідні закупівлі: 22 жовтня 2019 року – “Роботи з розробки передпроектної документації, а саме розроблення попередніх концептуальних пропозицій щодо реконструкції будівлі інформаційно-обчислювального центру по вул. Лесі Українки, буд. 20а, в селі Щасливе під початкову школу I-ступеню”, та 10 квітня 2020 року – виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації, сукупною вартістю 1 052 160 гривень. Вказана земельна ділянка також отримала цільове призначення “для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти”.
“Мені незрозуміло одне – чому депутат Верховної Ради займається лобіюванням незаконного бізнесу”, – додав ексголова сільради.
Довідка KV: Микола Шмаюн керує селом більше 10 років, також двічі його обирали депутатом Бориспільської райради. У березні 2015 році Миколі Шмаюну громада села Щасливе висловила недовіру.
За даними YouControl, ТОВ “Фірма “Металіст” зареєстроване 24 березня 1995 року за адресою вул. Павлика Морозова, 8, село Проліски Бориспільського району, із статутним капіталом 400 гривень. Засновником ТОВ “Фірма "Металіст" та ТОВ "Вест Менеджмент Системс" є Андрій Величенко. У переліку засновників обох фірм також вказаний росіянин Тененбаум Денис Леонідович і офшорна британська компанія А1 Enterprises Limited. Ці ТОВки займаються в Бориспільському районі збиранням безпечних відходів.
“Фірма “Металіст” – фігурант кримінального провадження за ч.4 ст. 358 КК “Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів”. На сьогоднішній день справу закрито.
“Вест Менеджмент Системс” також є фігурантом кримінального провадження за ч.4 ст.190 КК “Шахрайство”: 10 лютого 2020 року Бориспільський міськрайонний суд розглянув справу, у якій це ТОВ продало приватному підприємству сміттєві баки та кришки, а згодом вивезло їх з території, яку це ПП орендувало, під приводом отриманого на це в ПП дозволу. Ця справа сьогодні також закрита.
За даними YouControl, у грудні 2020 року Щасливська сільська рада була перейменована на Пристоличну внаслідок реформи децентралізації. ЇЇ керівником нині є Микола Каськів, який пройшов від “Слуги народу”.
Комунальне підприємство Пристоличної сільської ради “Житлово-комунальний комбінат “Щасливський” створено, за даними YouControl, 16 листопада 1998 року, адреса реєстрації – село Щасливе, вул. Лисенка, 1. Його статутний капітал – 10,6 млн гривень, нині його директором є Катасонов Євгеній Вікторович.
Приватне підприємство ВІМФ засноване 3 лютого 1992 року із статутним капіталом у 6 000 гривень. Його засновники – Чернюшок Юлія Іванівна, та Чернюшок Валентина Іванівна, що є директором ПП.
ТОВ “Екобудстандарт” засноване 23 квітня 2013 року із статутним капіталом у 1000 гривень, за адресою Київ, вул. Рибальська, 2. Його засновник та кінцевий бенефіціар – Прокопенко Лариса Павлівна, директор – Жупаненко Олександр Володимирович.
Нагадаємо, у березні 2015 року KV розповідала, що на сесії Щасливської сільської ради депутати планували в закритому режимі безоплатно передати невідомій австрійській фірмі 2 га земель на вул. Лесі Українки. За словами місцевих активістів, земельні махінації в населеному пункті тривають роками, а останньою краплею стало бажання сільського керівництва віддати в приватні руки дорогі землі.
Читайте: У Щасливому висловили недовіру голові сільради
Ще один скандал за участю сільського голови розгорівся через місяць, у квітні 2015 року. Тоді жителям Щасливого з держреєстру стало відомо про те, що родичі Миколи Шмаюна, в тому числі і дружина, придбали в своє користування не тільки квартири і земельні наділи в різних частинах країни, але стали власниками нерухомості в тому ж році на територіях Луганської та Донецької областей, де вже йшла війна, а також в окупованому Криму. Активісти "Громади Щасливого" заявили, що майно переписували переселенці зі Сходу в обмін на можливість отримання землі на Бориспільщині, але без будь-якої гарантії на реальне її придбання.
Читайте: Голову сільради Щасливого підозрюють торгівлі землею в обмін на майно переселенців
* Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Металіст”, код ЄДРПОУ: 22898906
** Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Менеджмент Системс”, код ЄДРПОУ: 37227257
*** Пристолична сільська рада, код ЄДРПОУ: 04527520
**** Приватне підприємство “ВІМФ”, код ЄДРПОУ: 13736501
***** Товариство з обмеженою відповідальністю “Екобудстандарт”, код ЄДРПОУ: 38684114
Фото: коллаж KVКиевVласть
В ближайшее время на месте бывшего санатория имени Первого мая по ул. Николая Юнкерова, 37 (Пуща-Водица, Оболонский район) может появиться новый жилой комплекс (ЖК), который строит группа компаний ZIM Capital Group. Общественность недовольна: вместо индивидуальных жилых домов, которые можно строить в данной локации, планируют возвести полноценный многоквартирный дом. Также активисты возмущены тем, что ради новой стройки были снесены вековые деревья (дубы и сосны), и опасаются уничтожения находящегося рядом памятника архитектуры – деревянной дачи, построенной в начале XX столетия. Проблема в том, что при передаче в 2016 году соответствующего земельного участка в аренду ООО "НПП “Укрсервисбуд”, Киевсовет нарушил предписания Детального плана территории (ДПТ), утвержденного в 2009 году. А “недореформированная” ГАСИ считает что “индивидуальные дома” в Пуще-Водице могут вмещать 173 квартиры.
Как стало известно KV из отчета на странице общественной организации (ОО) “Киевская Пуща” в Facebook, 10 марта активисты провели митинг против строительства нового ЖК на ул. Юнкерова, 37.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Акция протеста прошла непосредственно возле въезда на стройплощадку и сопровождалась противостоянием между жителями Пущи-Водицы и некими молодыми людьми. Последние отказались представляться активистам и даже несколько раз атаковали их. На видео отчетливо слышно, как митингующие называют этих молодых людей “титушками”.
Как сообщил KV один из учредителей ОО “Киевская Пуща” Константин Пионтковский, по ул. Юнкерова, 37 запланировано строительство ЖК “Hvoya” – проекта девелоперской группы компаний Zim Capital Group, который должен состоять из одного многосекционного четырехэтажного дома на 173 квартиры. При этом, по словам общественного активиста, представители застройщика обещают, что на самом деле речь идет не о многоквартирном ЖК, а о неких “коттеджах” – зданиях, которые можно строить в этой локации.
Паспорт будущего ЖК из группы “Киевская Пуща” в Facebook...
...и рендер будущего ЖК с сайта Zim Capital Group
Константин Пионтковский говорит, что на месте будущих домов в начале 2021 года был вырыт котлован и замечена строительная техника. По его словам, местные жители планируют и в дальнейшем проводить митинги против такой застройки курортного микрорайона столицы – дескать, люди не против так называемых индивидуальных домов (один дом=один хозяин. – KV), но против многоквартирных домов. Также общественный активист опасается, что ради этой или последующей строек в этой местности могут уничтожить памятник архитектуры – деревянную дачу по ул. Юнкерова, 37-А, которая была построена еще в начале XX столетия и которую в ноябре 2020 года уже пытались сжечь неизвестные.
Читайте: Неизвестные попытались сжечь историческую дачу в Пуще-Водице (фото, видео)
В связи с указанным выше KV попробовала разобраться в нюансах строительства по ул. Юнкерова, 37.
История одного санатория
По данным Единого реестра судебных решений, в советские времена и до начала нового столетия по ул. Николая Юнкерова, 37 располагался санаторий имени Первого мая, который находился в ведении Украинского республиканского совета по управлению курортами профсоюзов. В 1991 году санаторий был передан акционерному обществу лечебно-оздоровительных учреждений профсоюзов Украины "Укрпрофздравница".
25 мая 2004 года между указанным обществом и ООО “Кармен-Инвест” (*) был заключен договор купли-продажи имущественного комплекса санатория имени Первого мая площадью 1714,9 кв.м. В дальнейшем, 14 сентября 2004 года, ООО “Кармен-Инвест” продало ООО “Патра” часть этого комплекса площадью 683,7 кв.м. 20 июля 2006 года ООО "Научно-производственное предприятие (НПП) “Укрсервисбуд” (**) купило у ООО “Кармен-Инвест” оставшуюся часть нежилых помещений санатория площадью 1031,20 кв.м по ул. Николая Юнкерова, 37. Цены указанных покупок в открытых источниках не указываются.
В 2011-2015 годах столичная прокуратура пыталась в судебном порядке вернуть имущественный комплекс санатория в собственность государства, указывая на незаконность такой приватизации. Однако, в конечном итоге блюстители закона не смогли доказать в суде обоснованность своих претензий.
В открытых источниках отсутствуют данные о том, арендовало ли какое-то физическое или юридическое лицо участок по ул. Николая Юнкерова, 37 до 2016 года. Можно предположить, что нет: по информации Госреестра вещных прав на недвижимое имущество, только 30 января 2015 года Главное управление Госземагентства в городе Киеве провело государственную регистрацию этой земли, и лишь тогда данному участку был присвоен кадастровый номер.
Земельный вопрос
14 июля 2016 года Киевсовет своим решением №750/750 передал ООО "НПП “Укрсервисбуд” в аренду на 25 лет земельный участок площадью 0,9727 га по указанному адресу “для реконструкции с размещением, строительством, эксплуатацией и обслуживанием индивидуальных малоэтажных жилых домов” (кадастровый номер – 8000000000:85:068:0025). Основанием для передачи земли в аренду стало как раз-таки приобретение имущества на этом участке. По состоянию на 9 сентября 2016 года нормативная денежная оценка этой земли составляла 41,5 млн гривен. 23 ноября 2016 года между Киевсоветом и ООО “НПП “Укрсервисбуд” был заключен договор аренды этого участка.
Локация будущего ЖК, скриншот из Гугл-карт
ГУО через суд
19 октября 2017 года ООО "НПП “Укрсервисбуд” обратилось к Департаменту градостроительства и архитектуры КГГА с заявлением о предоставлении Градостроительных условий и ограничений (ГУО) на проектирование застройки земельного участка ул. Николая Юнкерова, 37. Компания указала, что намерена построить на участке индивидуальные малоэтажные жилые дома.
2 ноября 2017 года градостроительный департамент отказал ООО "НПП “Укрсервисбуд” в предоставлении соответствующих ГУО. Чиновники мотивировали свой отказ “несоответствием намерений застройки земельного участка требованиям градостроительной документации”. Дескать, земельный участок по функциональному назначению находится в пределах “территории существующей рекреационной застройки”, что не дает возможности строить там такие здания.
ООО "НПП “Укрсервисбуд” было не согласно с таким ответом и обратилось в Окружной административный суд Киева (ОАСК) с иском к Департаменту градостроительства и архитектуры КГГА. Компания потребовала признать незаконным отказ в выдаче ГУО, а также – обязать чиновников выдать этот документ (дело №826/18034/17). Суды по этому делу длились более полугода, и 20 июня 2018 года Киевский апелляционный административный суд полностью стал на сторону ООО “НПП “Укрсервисбуд”.
Выдержка из материалов дела
Отметим, в ходе судебных разбирательств служители Фемиды обратили внимание на сложившуюся коллизию. Так, согласно Детальному плану территории (ДПТ) Пущи-Водицы, который был утвержден решением Киевсовета №787/1843 от 9 июля 2009 года, земля по ул. Юнкерова, 37 действительно имела функциональное назначение “территория существующей рекреационной застройки”. Однако, в решении о передаче земли в аренду ООО “НПП “Укрсервисбуд” было уже указано, что это – земли жилой и общественной застройки. Суды указали на то, что, согласно законодательству, из двух актов по одному и тому же вопросу (решения Киевсовета об утверждении ДПТ и о передаче земли в аренду. – KV) “более законным” считается тот акт, который был выдан позже. Следовательно – чиновники не имели права отказывать заявителю именно по этой причине.
Во исполнения решения суда 16 июля 2018 года Департамент градостроительства и архитектуры КГГА своим приказом №606 таки выдал ООО “НПП “Укрсервисбуд” ГУО на проектирование строительства по ул. Николая Юнкерова, 37 индивидуальных малоэтажных жилых домов. При этом, в данном документе не сообщалось, сколько домов планирует построить ООО “НПП “Укрсервисбуд”, лишь уточнялось, что их высота должна составлять не более 15 метров.
Примечательно, что в ГУО было указано очень “пространное” требование: “предусмотреть максимальное сохранение зеленых насаждений, в том числе ценных пород”. Что подразумевается под словом “максимальное”, остается лишь догадываться.
Скандальная отмашка от ГАСИ
14 ноября 2019 года Государственная архитектурно-строительная инспекция (ГАСИ) выдала некоему ООО “Пуща Билдинг” (***) разрешение на строительство по указанному адресу индивидуальных малоэтажных жилых домов (документ №ІУ 113193182643). Генеральным подрядчиком строительства было определено ООО “Альянс Профит” (****).
В этом разрешении также не сообщается, сколько домов появится на ул. Юнкерова, 37. Вместе с тем, в документе уточняется, они будут “многоквартирными, повышенной комфортности, индивидуальные” (ни в решении о передаче земли в аренду, ни в ГУО о “многоквартирности” ничего не упоминалось. – KV). Также в разрешении от ГАСИ указано, что общая высота застройки не должна превышать 4 этажа, общая площадь объекта – 12,8 тыс. кв.м. (в том числе жилая площадь – 9,1 тыс. кв.м). Согласно документу, застройщик имеет право построить дом (или дома) на 173 квартиры и паркинг на 98 машиномест. Что важно – класс последствий будущего объекта строительства – СС3 (строительство может иметь значительные последствия для людей, окружающих объектов и т.д. – KV), что совсем не вяжется с понятием “строительство индивидуального дома”.
Читайте: Король ДАБІ під загрозою
В сентябре 2020 года народный депутат Анатолий Бурмич (“Оппозиционная платформа за жизнь”) подал заявление в правоохранительные органы (какие именно, не уточняется. – KV) относительно того, что действия должностных лиц ГАСИ при выдаче указанного разрешения содержат признаки преступления, предусмотренного ст. 364 УК Украины (злоупотребление властью или служебным положением).
Так, нардеп обратил внимание на то, что, согласно экспертизы проекта, им предусмотрено строительство многоквартирного жилого дома, а не индивидуальных малоэтажных жилых домов (их, кстати, можно делать четырехэтажными. – KV). Также Бурмич уверен, что функциональное назначение этой земли было однозначно установлено ДПТ – “территория рекреационной застройки”. Кроме того, он указал на то, что заказчиком строительных работ должен был выступать именно арендатор земли – ООО "НПП “Укрсервисбуд”.
В марте 2020 года в группе “Пуща-Водица без политики” в Facebook сообщалось, что 3 февраля 2020 года комиссия по обследованию зеленых насаждений при КГГА обследовала участок по ул. Юнкерова, 37. Чиновники выявили на этой земле почти двести деревьев шестнадцати видов. 169 деревьев, как малоценные и сухостойные, были отданы под снос с восстановительной стоимостью свыше 2 миллионов гривен (тот, кто их сносит, должен был заплатить эти денежные средства в горбюджет. – KV). Но 29 деревьев особой ценности, преимущественно дубы и сосны возрастом 100-120 и более лет, подлежали сохранению без всякого права удаления.
Как сообщил KV Константин Пионтковский, в начале марта 2020 года некие люди начали сносить зеленые насаждения на участке будущего строительства. И тогда пострадали в том числе и вековые дубы. В группе “Пуща-Водица без политики” и вовсе было прямо указано: “фактически вырезаны абсолютно все деревья”. По словам Константина Пионтковского, в дальнейшем, в течение второго полугодия 2020 года – начала 2021 года, были снесены и здания, расположенные на этом участке.
Читайте: Генпрокуратура больше не интересуется “дерибаном” земли в Пуще-Водице
Кто замешан
По данным аналитической системы Youcontrol, ООО "НПП “Укрсервисбуд” (арендатор земли в Пуще-Водице) было создано в Киеве в декабре 2002 года. Учредителями компании значатся житель столицы Владимир Константинович Присяжнюк и жительница села Хлепча Обуховского (ранее – Васильковского) района Наталья Борисовна Присяжнюк, которая также указана руководителем данного ООО.
Владимир Присяжнюк – депутат Киевсовета трех созывов на рубеже XX и XXI столетия (избирался в том числе и от “Блока “Наша Украина”), известный бизнесмен. В частности, ранее СМИ приписывали ему владение бизнес-центром (БЦ) “Кубик-Центр” в Шевченковском районе столицы.
Киевское ООО “Кармен-Инвест” (экс-владелец имущества на участке, где может появиться новый многоквартирный ЖК) было зарегистрировано в ноябре 2001 года. Руководителем компании значится Лиана Удод, учредителями – киевляне Николай Сытник и Василий Погориленко, а также фирмы из Кипра “Фантелина Инвестментс ЛТД”.
В 2011-2012 годах, уже после продажи здания по ул. Юнкерова, 37, учредителем ООО “Кармен-Инвест” значился Владимир Присяжнюк. Кроме того, с 2011 по 2016 год одним из учредителей данной компании был указан Алексей Дьяков – партнер или экс-партнер Присяжнюка по БЦ “Кубик-Центр” и винодельческому бизнесу. В 2017-2019 годах (с перерывами) одним из учредителей ООО “Кармен-Инвест” значилось ООО “КУА “Современные финансовые инструменты”, конечным бенефициаром которого является тот же Алексей Дьяков.
Отметим, упомянутый выше Василий Погориленко также значится одним из бенефициаров ООО “Каменка-Солар”. Эта компания примечательна тем, что на протяжении нескольких месяцев в 2019 году одним из ее учредителей значился Роман Абрамовский – действующий Министр защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины. Данное министерство он возглавляет с июня 2020 года. Ранее Абрамовский был помощником нардепа-”регионала” Александра Бобкова (2013-2014 годы) и работал заместителем Министра регионального развития (2015 год).
ООО “Пуща Билдинг” (заказчик строительства по ул. Юнкерова, 37) было основано в Киеве в октябре 2018 года. Руководителем и учредителем компании значится житель села Степовка Кременчугского района Полтавской области Александр Белоус.
ООО “Альянс Профит” (подрядчик строительства) было зарегистрировано в сентябре 2015 года. Компания имеет киевскую “прописку”. Ее конечным бенефициаром указана жительница Киева Марьяна Кудрявченко, которая в 2018 году также значилась одним из учредителей упомянутого выше ООО “Пуща Билдинг”. Руководителем ООО “Альянс-Профит” указан Максим Тимчишин. Этот человек значится конечным бенефициаром и руководителем ООО “Зим Констракшн”. Последняя компания была указана генподрядчиком строительства ЖК Parkland – проекта упомянутого девелопера Zim Capital Group.
Отметим, “Наші гроші” связывали указанного девелопера с окружением экс-нардепа Дмитрия Андриевского.
С 1 ноября 2016 года Департамент градостроительства и архитектуры КГГА возглавляет Александр Свистунов (на фото справа). Департаментом земельных ресурсов КГГА с 27 июля 2018 года руководит Петр Оленич (на фото слева), который в ближайшее время может быть “повышен” до заместителя главы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий.
Читайте: Киевсовет согласовал назначение Петра Оленича на должность замглавы КГГА
ГАСИ с 24 февраля 2021 года в качестве временно исполняющего обязанности главы руководит Сергей Галицин. С 26 октября 2020 года этот орган в таком же качестве возглавляла Ирина Король. Обязанности главы Департамента ГАСИ в Киеве с ноября 2020 года исполняет Сергей Горбатенко.
* ТОВ "Кармен-Інвест" (код ЄДРПОУ: 31745327);
** ТОВ “НВП “Укрсервісбуд” (код ЄДРПОУ: 32244976);
*** ТОВ “Пуща Білдінг” (код ЄДРПОУ: 42553504);
**** ТОВ “Альянс-Профіт” (код ЄДРПОУ: 39984168).
Фото: коллаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 19:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 19:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 19:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4893
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 19:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1410, 10
0.0038
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('104922', '104726', '104664', '104655', '104497', '104131', '103964', '103947', '103797', '103787')
0.5662
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 19:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)