Київська міська прокуратура в судовому порядку вимагає скасування реєстрації прав на гідроспоруди на Оболонському острові та вздовж берегової лінії Дніпра площею понад 150 тис. кв. м. Прокурори переконані, що споруди, розташовані вздовж парку “Наталка”, на півострові “Собаче гирло”, острові “Оболонський” повинні бути передані до комунальної власності. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Київська міська прокуратура в судовому порядку вимагає скасування рішень про державну реєстрацію прав на гідроспоруди площею понад 150 тис. кв. м, розташовані вздовж річки Дніпро у місті Києві, та визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих прав”, – повідомили у пресслужбі.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно повідомлення, прокуратура зацікавилась законністю реєстрації майнових прав та права власності на споруди, які розташовані вздовж парку “Наталка”, на півострові “Собаче гирло”, острові “Оболонський” після розголосу у засобах масової інформації. Площа однієї з гідроспоруд на півострові “Собаче гирло”, фактично дорівнює площі самого острова “Оболонський” (14,2982 га), на якому наразі здійснюється облаштування зони відпочинку для містян за кошти місцевого бюджету. З метою поновлення прав територіальної громади прокуратурою подано до Оболонського районного суду Києва 7 позовів в інтересах територіальної громади про скасування державної реєстрації речових прав на вказане майно за фізичною та юридичною особами та визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих прав на гідротехнічні споруди. Нагадаємо, 18 листопада 2021 року на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради IX скликання депутати ухвалили рішення про прийняття у комунальну власність та передачу на баланс комунальному підприємству “Плесо” елементів благоустрою та гідротехнічних споруд Оболонської набережної. Рішення підтримали 86 депутатів. У березні 2020 року голова Київської міськдержадміністрації (КМДА) Віталій Кличко наказав здійснити будівництво пішохідного мостового переходу між Оболонською набережною та островом Оболонським. Згідно з даними інформаційного щита на “будівельному майданчику”: ширина споруди – 4 метри, довжина – 164 метри, площа твердого покриття – 627 кв. м, міст матиме три прольоти, його конструкція спиратиметься на 4 опори, дві з яких розмістять у протоці. Читайте: Кличко розпорядився вже цього року збудувати пішохідний міст між Оболонською набережною та островом Оболонським Вже у грудні 2020 року у КМДА вирішили на острів Оболонський збудувати ще один міст. Відповідальним за це мостобудування призначено Оболонську райдержадміністрацію (РДА). Другий міст мають будувати з острова Оболонський у напрямку вулиці Прирічної. Читайте також: Кличко розпорядився побудувати ще один міст на острів Оболонський Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

Депутати Київської міської ради планують встановити мораторій на оренду, приватизацію та відведення комунального майна громади для фізичних осіб, які є громадянами або мають постійне місце проживання на території рф або республіки білорусь, а також для юридичних осіб, які пов’язані з цими країнами. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Київської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Проект рішення за ініціативи депутатки Київської міської ради Аліни Михайлової вже зареєстровано в Київській міській раді. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що встановлення мораторію зумовлено повномасштабною збройною агресією росії та її пособниці білорусі проти України, а також тимчасовою окупацією частини території нашої країни. "Необхідно встановити мораторій на оренду та приватизацію комунальної власності територіальної громади міста Києва для осіб, які є громадянами або пов’язані з державою-агресором. Цей проект рішення розроблено з метою захисту невіддільного суверенного права України на відновлення і збереження її територіальної цілісності в межах визначених державних кордонів", – зауважила Аліна Михайлова. Депутатка додала, що допоки росія нещадно нищить український народ та намагається окупувати території нашої країни, – ми не маємо жодного морального права продовжувати з нею будь-яку співпрацю Читайте: Київрада запровадила пільги на оренду комунальних приміщень столиці силами безпеки й оборони, – Кличко Фото: kyiv.media КиївВлада

Столична влада вирішила заплющити очі на знесення історичної будівлі на вул. Лабораторній, 9-Б (Садиби, яку було збудовано в XIX столітті). Так, незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, Київська міськдержадміністрація (КМДА) не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В свою чергу, Київрада минулого четверга ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг”) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, все це робиться для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс (БФК) преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості. Цікаво, що донька власника компанії-забудовника Катерина Глімбовська (на колажі лвіоруч) менше місяця тому прийняла повноваження депутатки Київради. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада на своєму засіданні погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Лабораторній, 9-Б для ТОВ “Скайпроджект” на 5 років. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідний проєкт рішення №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року в сесійній залі столичної міськради підтримали 66 депутатів. Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич на Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,0095 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами” (кадастровий номер – 8000000000:79:031:0040). Цю землю ТОВ “Скайпроджект” орендує у столичної громади на підставі договору оренди від 2 лютого 2011 року (з урахуванням раніше укладених додаткової угоди про зміну сторін договору, про які мова йтиме далі, та з урахуванням угоди поновлення договору на новий термін. – KВ). У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) "Metropole", який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень. Як повідомила KВ депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), зазначена ділянка фактично є заїздом/виїздом на територію вказаного ЖК та примикає до ділянки за цією ж адресою, на якій раніше знаходилась нерухома пам'ятка України – так звана “Садиба”. Як відомо, в 2019 році дану будівлю було знесено, що викликало значний суспільний резонанс. Ксенія Семенова підтвердила, що її колеги не мали жодних претензій до цього проєкту рішення, і голосування по вказаному документу, як і по багатьом іншим скандальним земельним питанням, пройшло швидко. Однією з причин таких “мовчання" та "швидкості” народна обраниця назвала відсутність прямих трансляцій пленарних засідань Київради (міська влада посилається на воєнний стан та необхідність збереження життів депутатів від ракетних обстрілів. – KВ), проти чого вона наразі регулярно виступає. Читайте: Київрада на повну працює в закритому режимі Історія знищення історії Упродовж 2004-2009 років Київрада чотирма рішеннями передала ТОВ “Ковчег” сім суміжних ділянок загальною площею майже 1,15 га у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською (нинішня назва – Велика Васильківська), Предславинською та Ульянових (нинішня назва – Лабораторна). Чотири земельних ділянки загальною площею 0,32 га столична влада передала вказаній компанії оренду на різний термін (одна з них – згадана вище ділянка площею 0,0095 га), три інших ділянки площею 0,83 га ТОВ “Ковчег” отримало у приватну власність. Згідно з прийнятими рішеннями, уся ця земля мала використовуватися для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу”. Однією з підстав для цього землевідводу у зазначених рішеннях було вказано наявність на цій землі будівель та споруд, які на той час належали ТОВ “Ковчег”. Зазначимо, однією з будівель, якими на той час володіла вказана компанія, була садиба площею 276,4 кв. м. на вул. Лабораторній, 9-Б (на ділянці площею 0,15 га. – KВ). Дана будівля була побудована наприкінці XIX століття. 15 вересня 2010 року наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 цей об'єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за критерієм місцевого значення. За даними порталу “Наші гроші”, у першому десятиріччі 00-х років згадана компанія отримали дозволи на реконструкції своїх будівель та забудову вказаної території (наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт №2008-Пч/Т від 18 травня 2010 року, який у відкритому доступі відсутній. – KВ), після чого розпочала роботи. Проте, через кілька років вони були зупинені, і плани ТОВ “Ковчег”, схоже, змінилися. Так, не дивлячись на наявність дозволу на виконання будівельних робіт, 25 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ Ковчег” містобудівні умови та обмеження (МУО) №76/14/12/009-14 на будівництво житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових.  Згідно з документом, вказана компанія могла проєктувати будівництво трьох 25-поверхових будинків на вказаних 7 ділянках. Загальна площа комплексу мала скласти 112,9 тис. кв.м., кількість квартир – 374 (їхня площа – 43,1 тис. кв.м.), кількість паркомісць – 489. В МУО повідомлялося, що забудовники мали розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд в тому числі будинку по вул. Предславинська, 24 від руйнації, забезпечити їх стійкість при будівництві. Також в документі уточнювалося, що територія майбутньої забудови знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та в зонах охорони пам'яток археології та археологічних об'єктів, які були затверджені міською владою Києва та Міністерством культури і туризму. У звязку з цим забудовники мали отримати погодження Інститута археології Національної академії наук України, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших органів. За інформацією порталу “Нерухомі”, надалі ТОВ “Ковчег” впродовж двох років через органи Державної архітектурно-будівельної інспекції внесло зміни до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Але в 2017 році “вектор освоєння” цієї території знову було змінено. Справа в тому, що ТОВ “Ковчег” продало належні йому будівлі на згаданих ділянках, а також безпосередньо самі ділянки площею 0,83 га – власником цього майна стало саме ТОВ “Скайпроджект”. Також у даний період ТОВ “Ковчег” передало цій компанії в суборенду чотири згаданих вище ділянки площею 0,32 га, а вже після цього міська влада і ТОВ “Скайпроджект” уклали угоди, відповідно до яких в орендних договорах було змінено орендаря, а термін оренди цих чотирьох ділянок було продовжено.  У зв'язку з цими змінами, ТОВ “Скайпроджект” стало офіційним замовником будівництва житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових. Приблизно тоді ж ЖК “Предславинська”, як цей комплекс називався раніше, отримав нову назву – багатофункціональний комплекс (БФК) “Metropole”. У цьому комплексу, за інформацією “Нерухомі”, мають бути побудовані три 25-поверхових будинки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Восени 2018 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування згаданого вище наказу цього відомства №706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року (провадження №826/16077/18). У якості доводів компанія вказувала, серед іншого, на те, що садиба на вул. Лабораторній, 9-Б не відповідає критерію автентичності, за яким цю будівлю можна було б вважати нерухомою пам'яткою. При цьому позивач звертав увагу на те, що охоронний статус цього об'єкта не дозволяє компанії використати її право продати цю будівлю. Проте, найімовірніше, головною причиною цього судового спору був той факт, що ТОВ “Скайпроджект” планувало побудувати на землі під цим об'єктом паркінг для своего БФК “Metropole”. Читайте: Компания тестя Насирова намерена построить паркинг на месте памятника архитектуры в центре Киева Вказане провадження розглядалось судами усіх трьох інстанцій декілька разів. Так, 31 липня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд став на бік ТОВ “Скайпроджект”, фактично скасувавши зазначений наказ. Не дочекавшись рішень судів наступних інстанцій, 9 листопада 2019 року власник будівлі зніс її. Уже через два місяця, 9 січня 2020 року, Касаційний адмінсуд за скаргами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і Міністерства культури України направив цю справу на новий розгляд. 25 січня 2022 року, Шостий апеляційний адмінсуд знову став на бік вказаної компанії. І на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи подавали профільні органи касаційну скаргу. Скріншот із матеріалів справи Варто зазначити, що позиція КМДА під час цього судового спору неодноразово викликала незадоволення як у експертів, так і представників вищих ешелонів влади. Наприклад, у лютому 2019 року народний депутат тодішнього VIII скликання Верховної Ради Наталія Новак (фракція “Блок Петра Порошенко”) звернулась до Департаменту культури КМДА із вимогою надання роз'яснень стосовно того, чому чиновники столичної міськдержадміністрації на той момент навіть не спромоглися подати відзив на позовну заяву ТОВ “Скайпроджект”. Яким чином свою бездіяльність пояснили у вказаному департаменті, у відкритих джерелах інформації немає. Надалі, у листопаді 2021 року, через кілька днів після знесення садиби, прес-служба КМДА повідомила про те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА готує звернення до поліції та Міністерства культури України стосовно вказаного факту. Проте, такі “обіцянки” та “зусилля” очевидно не мали жодного ефекту. Читайте: В Киеве застройщик несмотря на предписание и до решения суда снес старинную усадьбу на улице Лабораторной Упродовж 2019-2020 років ТОВ “Скайпроджект” двічі направляло до ДАБІ заяви про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Серед іншого, компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, архбудінспекція двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів ДАБІ – заявлена поверховість об'єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів). У липні 2020 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправною діяльності ДАБІ в частині її відмов і зобов'язання внести зміни до дозволу на будівництво. Відповідачем виступала саме ДАБІ. Врешті-решт 7 вересня 2020 року ОАСК задовольнив позов ТОВ “Скайпроджект”, а 9 жовтня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд, розглянувши апеляційну скаргу ДАБІ, залишив рішення суду першої інстанції без змін. Чи було внесено відповідні зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та чи планує забудовник використати можливість збільшити поверховість свого БФК “Metropole”, у відкритих джерелах наразі інформації немає. Хто у головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, київське ТОВ “Ковчег” було зареєстроване в липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця столиці Владислава Шевченка. Зазначимо, Владислав Шевченко з вересня 2019 року по січень 2021 року був офіційним власником АТ “ЗНВКІФ “Асборн”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній “Мандарин Плаза Груп”. У портфель цієї групи входять торговий центр (ТЦ) "Мандарин Плаза", торгово-розважальний "Lavina Mall" та ін. Ключовою особою цієї групи є відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Останній неодноразово входив до сотні найбагатших людей України (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів). Також примітно, що до 2016 року згадане ТОВ “Ковчег” було зареєстровано у ТЦ “Мандарин-Плаза”. Столичне ТОВ “Скайпроджект” було засноване в травні 2016 року. Керівником компанії вказано Максима Забігайла, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканців смт Козин Обухівського району Київської області Олександра і Станіслава Глімбовських. Система Youcontrol відносить ТОВ “Скайпроджект” до групи “Альтіс-Холдинг”, яка об'єднує сім десятків компаній, занятих переважно у сфері будівництва і супроводжуючих робіт. Ключовою особою даної групи є бізнесмен Олександр Глімбовський (на колажі праворуч).  Зазначимо, його дочка Катерина Глімбовська наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Народною обраницею вона офіційно стала лише на початку червня 2022 року – у зв'язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата. Катерина Глімбовська є також є дотичною “до сімейних бізнесових справ” – вона є офіційною співвласницею декількох компаній, які система Youcontrol відносить до групи “Альтіс-Холдинг” (наприклад, ТОВ “Фонд будівельних ресурсів України”). Також вона є дружиною фігуранта декількох корупційних скандалів Романа Насірова (на колажі по центру) – ексголови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Київська міська військова адміністрація (КМВА) на чолі з генерал-майором Миколою Жирновим (на фото ліворуч) поставила питання голові Київської міськдержадміністрації (КМДА) Віталію Кличку (на фото праворуч) про здатність Департаменту культури КМДА виконувати свої функції у воєнний час. Причиною для цього стали результати перевірки роботи Департаменту культури, керівництво якого виписало премії по 300-500% від посадового окладу, а також евакуювало 53 об’єкти мистецтва з київських музеїв із порушенням процедури. Доля цих витворів мистецтв наразі з`ясовується. Ймовірно, в.о. директора Департаменту культури КМДА Володимира Мацюка скоро буде звільнено. Проте, на думку КВ, у безладі з евакуацією витворів мистецтв більше провини на Міністерстві культури та інформаційної політики на чолі з Олександром Ткаченко (на фото в центрі), яке знехтувало своїми професійними обов`язками. Про це КВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці громадського руху (ГР) “Почайна” (*). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Наразі в.о. директора Департаменту культури КМДА є Володимир Мацюк, якого було призначено на цю посаду 18 березня – після того, як попередня директора Депкульту Яна Барінова та її перша заступниця Юлія Кепліна наприкінці лютого поїхали з Києва, евакуюючи своїх неповнолітніх дітей. КВ писала про епопею зі звільненням Яни Барінової, адвокат якої подав позов до суду. Втім, 8 червня міський голова Віталій Кличко скасував своє розпорядження та поновив Барінову на посаді. Але згодом Яна Барінова звільнилась за згодою сторін.  В дописі ГО “Почайна” зазначається, що Володимир Моцюк – єдина людина, яка залишилась в керівництві Депкульту КМДА з команди попередньої керівниці цього департаменту Діани Попової. Попри кримінальну справу, яке влітку 2019 року проти Моцюка відкрило Державне бюро розслідувань (ДБР), нібито за хабар, отриманий чиновником за прискорення реєстрації релігійної громади, чиновник зберіг свою посаду. Зазначимо, що, на думку деяких джерел в КМДА та близьких до КМДА, справа проти Моцюка “шита білими нитками” й не має жодної реальної доказової бази, а обвинувачення проти нього абсолютно вигадані. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський у відповіді ГО “Почайна” (див. в фотогалереї)  наголосив, що до вироку суду громадянин вважається невинуватим. А його призначення в.о. директора Депкульту Діана Попова пояснила тим, що Моцюк був єдиними із заступників директора Депкульту, який на той час перебував в Києві. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В дописі ГО “Почайна” повідомляється, що після призначення Володимир Мацюка в.о. директора Департаменту культури туди повернулась команда Діани Попової: експерший заступник директора Депкульту Сергій Анжияк – у якості експерта при Офісі Президента та на підставі “листа про відрядження”; ексзаступник директора Депкульту Микола Шуляк – у якості “провідного консультанта”; ексголовний бухгалтер Депкульту Олена Гамула – у якості “провідного консультанта”. “Упродовж місяця [53] цінності з… Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Музей книги і друкарства України, Музею Ханенків та Музею історії Києва були відправлені на Західну Україну в Львів та Чернівці (а, як балакають в Департаменті, і у Західну Європу). Після чого Володимир Мацюк виписав наказ – видати провідним експертам премії у розмірі 300- 500% окладу за сумлінну працю. Пізніше він призначив Миколу Шуляка своїм першим заступником, а Олену Гамулу перевів на роботу радником на громадських засадах”, – повідомляється в дописі ГО “Почайна”. Але. за твердженням ГО, в травні з'ясувалося, що Депкульт не проводив ніякої евакуації цінностей з київських музеїв. “Для евакуації є порядок, визначений постановою Кабміну №841 від 30 жовтня 2013 року, який передбачає, що цим займається Міністерство культури та інформаційної політики, а ДСНС забезпечує охорону перевезення. Але цінності з київських музеїв були масово вивезені Департаментом культури нібито “для проведення наукового дослідження”, і Мінкульт не надавав на це свого погодження”, – наголошується в дописі. Втім, в службовій записці головного спеціаліста сектора правового забезпечення КМДА  Тетяни Худини на заступника директора Депкульту Геннадія Яворовського (див. документ в фотогалереї) сказано, що така схема евакуації культурних цінностей погоджена з Мінкультом. Тобто, саме Мінкульт на чолі з Олександром Ткаченко дозволив своїм підлеглим порушити закон, тому, на думку КВ, керівництво Мінкульту також має бути причетним до відповідальності за порушення норм евакуації культурних цінностей. Крім того, сказано в дописі ГО “Почайна”, від працівників столичної культури на ім`я міністра культури Олексанра Ткаченка та керівника КМВА Миколи Жирнова надійшла скарга про премію в.о. директора Депкульту Володимира Мацюка у розмірі 330% від посадового окладу, незаконні премії експертам та скорочення фінансування закладів культури на 60% (див. в фотогалереї). 21 травня начальник КМВА Микола Жирнов призначив службову перевірку викладених фактів та встановив надати всі документи до 27 травня. На початку червня, сказано в дописі ГО “Почайна”, результати перевірки були надані голові КМДА Віталію Кличку. За інформацією KВ, зараз вирішується питання про звільнення Володимира Моцюка. Доля Сергія Анжияка, Миколи Шуляка та Олени Гамули наразі невідома. Так само достеменно невідома доля 53 витворів мистецтв, які було евакуйовано з музеїв Києва. На час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить КМВА, яку з початку березня 2022 року очолює генерал-майор Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Зазначимо, KВ чула чимало нарікань від співробітників музеїв Києва та України щодо роботи Мінкульту та його очільника Олександра Ткаченко в перший місяць великої війни. Крім того, КВ неодноразово вказувала на дивні дії міністра культури ще до початку повномасштабної агресії росії проти України. Читайте: Куда исчезли более 10 тыс. кв. метров: Гостиный двор в исполнении министра культуры Ткаченко * Громадський рух "Почайна" (код ЄДРПОУ: 40775645) Фото: колаж KВ КиївВлада

Київська міська рада запровадила особливу процедуру та пільги на оренду комунальних приміщень силами безпеки й оборони України. Вартість орендної плати встановлена у розмірі 1 гривні. Також депутати для належного фінансування тероборони оновили програму "Захисник Києва" та ухвалили рішення про списання заборгованості за землю об’єктам оборони. Про це, як передає KВ, мер Києва Віталій Кличко заявив за підсумками засідання Київради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “"Ми запровадили особливу процедуру та пільги на оренду комунальних приміщень силами безпеки і оборони України. Так, вартість орендної плати за площі, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для сил безпеки й оборони встановлена у розмірі 1 гривні – на період воєнного стану і протягом місяця після його припинення чи скасування. Ми повинні забезпечити повноцінне функціонування сил оборони задля ефективного захисту України та столиці", – сказав Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також депутати схвалили рішення про списання заборгованості за землю об’єктами оборони та розглянули в оновленій редакції програму "Захисник Києва" – для належного фінансування територіальної оборони столиці. Повідомляється, що для підвищення обороноздатності столиці, а саме організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у Києві на 2022-2024 роки передбачено залучити з міського бюджету загалом 238,8 млн гривень.  Зокрема, в 2022 році – 174,2 млн гривень (збільшено фінансування на 128,6 млн), у 2023 році – 34,7 млн гривень, у 2024 – 29,8 млн гривень. Збільшення фінансування зумовлене збільшенням у Києві чисельності підрозділів територіальної оборони у понад два рази. А також тим, що в місті розпочав роботу центр з підготовки сил муніципальної безпеки, підрозділів територіальної оборони та добровольчих формувань територіальної громади столиці.  Водночас до міської влади надходять звернення від військових частин ЗСУ та інших військових формувань з проханням забезпечити військовослужбовців, що вибувають для виконання бойових завдань за межі Києва, необхідним бойовим спорядженням. Також, за поданням військового керівництва, місто здійснює численні перевезення різних категорій військовослужбовців. Нагадаємо, депутати Київради затвердили міську цільову програму "Захисник Києва" на 2022-2024 роки на своєму засіданні у січні 2022 року. Згодом, у травні 2022 року, для забезпечення потреб батальйонів територіальної оборони столиці було виділено понад три мільйони гривень. Відповідне фінансування перенаправили до Департаменту муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації (КМДА): кошти буде освоєно в рамках виконання міської цільової програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки. Читайте: Столичній теробороні підкинули грошей з міського бюджету Фото: Київрада КиївВлада

Найближчим часом тернопільський забудовник “Креатор-Буд” може розпочати реалізацію свого нового столичного проєкту – житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Задля цього планується освоїти територію площею більш ніж 18 га, на якій чверть століття тому функціонував державний готель “Пролісок”. Проти проведення цих робіт активно виступає громада Святошинського району. Місцеві мешканці звертають увагу на те, що будівництво житла заплановане на землі, яка не призначена для цього, будівельні роботи зашкодять розташованому поруч нацпарку “Голосіївський” і зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості. Втім, наразі профільні державні органи ніяк не реагують на відповідні звернення громадян. Можливо, через те, що компанія-забудовник пов'язана з оточенням впливового нардепа від ВО “Батьківщина” Михайлом Цимбалюком (на колажі ліворуч). Як стало відомо KВ, громада Святошинського району наразі активно виступає проти будівництва ЖК “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139 (проєкт забудовника “Креатор-Буд”).Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами мешканки вказаного району Марини Антощук, новий комплекс має з'явитися на місці колишнього готелю “Пролісок”, який вже багато років не функціонує і територія якого станом на сьогоднішній день перебуває в захаращеному стані. Про заплановані будівельні роботи громада дізналася у серпні минулого року: тоді в Святошинському районі спочатку з'явилися вивіски з рекламою цього ЖК, а вже через короткий проміжок часу територія готелю була огороджена і на неї почали звозити будівельну техніку. Протягом наступних декількох місяців активні роботи у вказаній локації не проводились, але близько трьох тижнів тому на цю територію знову почала заїжджати важка техніка. Тоді ж мешканці району помітили, що будівельники почали розбирати будівлі готелю. Розташування майбутнього ЖК на карті Марина Антощук вказує на те, що головними причинами невдоволення громади Святошинського району є невідповідність цільового призначення землі під майбутнім ЖК та можливий негативний вплив цих робіт на екосистеми національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. За її словами, земельна ділянка під санаторієм площею більше 18 га фактично оточена нацпарком. Тому, на думку мешканців Святошинського району, і безпосередньо самі будівельні роботи, і майбутнє “заселення” цієї території можуть нести загрозу для нацпарку, який може втратити своє рекреаційне призначення. Ба більше – Марина Антощук з'ясувала, що забудовники на рендерах ЖК “Gravity Park” “намалювали” парковку на частині кварталу №119 цього нацпарку, хоча конкретно дана земля не відведена в їхнє користування.  За словами Марини Антощук, в листопаді 2021 року мешканці Святошинського району подали клопотання до різних державних інституцій стосовно розширення меж НПП “Голосіївський” із включенням до його складу ділянки під готелем “Пролісок”. І хоча таке розширення передбачено діючим законодавством України, жоден з держорганів станом на сьогоднішній день навіть не відповів, чи планується здійснення відповідних заходів. “Ми не проти того, щоб на цій території здійснювалися заходи з рекреації – якби там будували щось на кшталт санаторію, то ніхто, мабуть, і слова не сказав би. Але вони хочуть спочатку побудувати там 12 будинків, а в перспективі – 30 будинків. Ці роботи наражають на пряму небезпеку нацпарк “Голосіївський”. Ми вважаємо, що його просто буде знищено, адже така кількість людей – це не про відпочинок. Також є питання щодо екології: наприклад, наразі незрозуміло, яким чином будуть прокладатися каналізаційні труби від цього ЖК – мабуть, через озеро Верховина. Так, воно непридатне для купання, але все рівно це важливий рекреаційний об'єкт. Крім того, ми прогнозуємо справжній транспортний колапс в цій місцевості – уже сьогодні в'їзд в Київ та виїзд з міста займає до трьох годин, а що буде після будівництва ще декількох десятків будинків? Під шумок, поки йде війна, вони (забудовники. – *КВ) вивісили білборди з надписом “Відбудуємо країну разом”. Тобто, цей ЖК начебто будується для людей, які втратили своє житло, але зрозуміло, що ці люди не мають змоги придбати такі квартири”, – зазначила Марина Антощук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ вирішила проаналізувати ситуацію навколо цього ЖК, а також вже відправила ПП “Креатор-Буд” питання, відповіді на які найбільше цікавлять мешканців Святошинського району столиці.  Передісторія 27 січня 1998 року КМДА розпорядженням №124 погодила оформлення права постійного користування земельною ділянкою  площею 18,05 га на пр-ті Перемоги, 139 для ВАТ "Туристичний комплекс (ТК) "Пролісок” (кадастровий номер – 8000000000:75:186:0001). Тоді столична влада визначила, що ця земля може бути використана для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд вказаного товариства. 24 червня 1998 року ВАТ “ТК “Пролісок” отримало державний акт на право постійного користування цією ділянкою. 24 грудня 1998 року КМДА своїм розпорядженням №1770 дозволила згаданій компанії проектування та реконструкцію існуючих будівель та споруд на просп. Перемоги, 139 з будівництвом готельного комплексу з інфраструктурою. Вказаним документом було передбачено, що надалі ВАТ “ТК “Пролісок” має отримати вихідні дані на проектування об'єкта, а також – розробити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію. Тобто, цей дозвіл був проміжним і не фіксував жодних характеристик “відреконструйованного” об'єкта.  Варто зазначити, що власником ключового пакету акцій ВАТ “ТК “Пролісок” на той час і впродовж наступних двох десятків років була ДАК “Україна туристична” (також ця компанія існувала у формі ВАТ). У свою чергу, остання компанія протягом більшої частини періоду незалежності нашої країни знаходилась у власності держави – Фонду державного майна України, держкомітету по туризму та інших структур. Протягом тривалого часу ВАТ “ТК “Пролісок” фактично не здійснювало жодних заходів з реконструкції, але врешті ситуація змінилася. В кінці 2019 року Фонд державного майна продав державний пакет акцій ВАТ “Україна туристична” новим власникам – ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – за 60,5 млн гривен. Відповідно, готель “Пролісок” також отримав нових власників, які й почали займатися питаннями освоєння 18 га землі біля НПП “Голосіївський”. Так, 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №508 затвердив для АТ “ТК “Пролісок” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції цього комплексу в готельно-туристичний комплекс. Згідно з документом, вказана компанія отримала право проєктувати реконструкцію своїх будівель на пр-ті Перемоги, 139 площею 9,6 тис. кв.м. У КМДА вирішили, що у результаті цієї реконструкції висота вказаних будівель не повинна перевищувати 45 метрів (близько 15 поверхів. – *КВ). В МУО уточнювалось, що об'єкт проєктування розташований в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим АТ “ТК “Пролісок” має виконати інженерну підготовку і захист даної території у відповідності до державних будівельних норм (ДБН). Також в документі вказано, що ділянка проєктування потрапляє в зону обмежень забудови за умови безпеки польотів, що вимагає від АТ “ТК “Пролісок” врахування відповідних вимог Повітряного кодексу України. Інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, кількість будівель, які підлягають реконструкції, кількість машиномісць, які мають з'явитися на цій території, тощо – в МУО зазначені не були. 11 вересня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала АТ “ТК “Пролісок” дозвіл №ІУ013210906546 на проведення 1-ої черги будівельних робіт з реконструкції готельно-житлового комплексу "Пролісок" в готельно-туристичний комплекс. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ПП “Креатор-Буд”. В документі зазначається, що загальна площа забудови території на пр-ті Перемоги, 139 повинна скласти трохи більше 7 тис. кв.м., а загальна площа цього комплексу має скласти 50,1 тис. кв.м. (у тому числі паркінг площею 1 тис. кв.м.). Згідно з дозволом, даний комплекс може складатися з 9-поверхових будівель, кількість яких в документі не зазначається. При цьому в дозволі вказано, що за результатами реконструкції в готельно-туристичному комплексі “Пролісок” планується створити 496 апартаментів – тобто, приміщень для проживання, в яких неможливо оформити “прописку” та в яких комунальні послуги потрібно сплачувати за більш високими ніж в квартирах тарифами. Читайте: ГАСИ разрешила застраивать жилыми девятиэтажками 18 га земли в Святошино Відзначимо, що на сайті нерухомості “ЛУН” повідомляється, що ЖК “Gravity Park”, буде складатися з 13 будинків (а не 12, як повідомляють мешканців Святошинського району), а кількість апартаментів у цьому комплексі дорівнюватиме 406. Інформацію щодо будівництва 30 будинків (вочевидь, в рамках наступних черг), про що повідомляє громада Святошинського району, у відкритих джерелах KВ знайти не вдалося. У жовтні 2021 року будівельний майданчик на просп. Перемоги, 139 на прохання мешканців Святошинського району відвідали активісти об'єднання “Штаб оборони Києва”. Тоді вони знесли огорожу цієї території, явно натякнувши на те, що не допустять будівництва. Але, врешті-решт, на реалізацію планів забудовників такі дії громадськості не надто вплинули. 26 листопада 2021 року народний депутат України Дмитро Гурін направив звернення до НПП “Голосіївський” з приводу можливого впливу запланованих будівельних робіт пр-ті Перемоги, 139 на екологічну обстановку в цій місцевості. У відповідь на це 9 грудня 2021 року нацпарк повідомив, що процес будівництва багатоповерхівок на вказаній території та їх подальша експлуатація, додаткове проведення та використання підземних комунікацій, світлове та шумове навантаження незворотньо вплинуть на стан довкілля, в першу чергу – на природні екосистеми прилеглої частини НПП “Голосіївський”. Проте адміністрація нацпарку не запропонувала жодних дієвих механізмів недопущення зазначеного негативного впливу на екологію – лише висловила занепокоєння та “на словах” підтримала вимоги громади Святошинського району щодо зупинення будівельних робіт. Як неодноразово повідомляла KВ, проблема забудови прилеглої до НПП “Голосіївський” території, так званої “буферної зони”, не є новою. Вона пов'язана з тим, що протягом останніх півтора десятка років, з моменту створення нацпарку в 2007 році, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановили та не внесли межі  тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель в безпосередній близькості до нацпарка. На необхідності вирішення цього питання неодноразово звертали увагу і депутати Київради, і представники центральних органів влади, але віз і нині там.  У якості альтернативи громадськість пропонувала міській владі своїм рішенням встановити мораторій на забудову 500-метрової буферної зони НПП “Голосіївський”, проте і такий варіант не знайшов практичного втілення. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Хто в головних ролях? За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “ТК “Пролісок” (до 2010 року – ВАТ, замовник будівництва) було зареєстровано в Києві у 1994 році. Керівником компанії вказано Юрія Сухова, власником найбільшого пакету акцій (81,02%) зазначено АТ “Україна туристична”.  У свою чергу, 100% акцій останнього АТ, як зазначалося вище, володіє ТОВ “Будівельний союз “Моноліт”. Кінцевий бенефіціар АТ “ТК “Пролісок”, АТ “Україна туристична” і ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – мешканець міста Тернопіль Ігор Гуда (на колажі праворуч). ПП “Креатор-Буд” (генпідрядник будівництва) було зареєстровано у 2006 році у Тернополі. Керівником підприємства зазначено Олега Лахіту, засновниками – АТ “Компанія з управління активами “Національний резерв” та згаданого вище Ігоря Гуду, який також є кінцевим бенефіціаром цього ПП. Система Youcontrol відносить АТ “ТК “Пролісок” і ПП “Креатор-Буд” до групи сімей Гуди та Цимбалюк. Основними напрямками діяльності компаній цієї групи є будівництво, нерухомість, медична практика та торгівля медичними виробами. Ключові особи групи – підприємець і власник будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда та сестра його дружини Анна Цимбалюк. До речі, її свекр – екс-голова Львівської та Тернопольскої облдержадміністрацій і народний депутат IX скликання від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (член політичної ради вказаної партії). Забудовник “Креатор-Буд” має в своєму портфоліо майже три десятки житлових комплексів у Києві, Львові та Тернополі – як реалізованих, так і тих, що наразі будуються. Читайте: ГАСИ без проблем разрешила строить ЖК “Creator City” на Лукьяновке Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада планує надати Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) повноваження здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території міста. Таким чином місцева влада хоче скористатися змінами в законодавстві України, які дозволяють їй відбирати відповідні функції в органів Держгеокадастру та самостійно вирішувати проблеми у земельній сфері, наприклад – боротися із самозахопленням ділянок. Столичний адвокат Дмитро Калько таку реформу оцінює негативно. За його словами, чиновники КМДА неодноразово самі грішили легалізацією самозахоплених ділянок, а відсутність контролю за даними процесами з боку державних інституцій може лише поглибити цю кризу. Не в останню чергу – через звичні корупційні інтереси підлеглих столичного градоначальника Віталія Кличка. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 9 червня 2022 року, депутати розглянули проєкт рішення “Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території Києва” (№08/231-636/ПР від 10 травня 2022 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  За результатами обговорення цього документу в сесійному залі Київради його затвердження підтримали лише 59 депутатів (у даному випадку для прийняття рішення потрібно було 2/3 голосів депутатського корпусу, тобто 80 голосів “за”. – KВ). Проте, за інформацією джерел KВ у депутатському корпусі столичної міськради, вказаний проєкт рішення хочуть повторно винести на голосування вже на найближчому пленарному засіданні. Нагадаємо, засідання Київради наразі проходять в закритому режимі, без доступу преси та відеотрансляцій.  Суб'єктами подачі даного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі праворуч) та Департамент земельних ресурсів КМДА. При цьому, на розгляд депутатського корпусу проєкт рішення винесено з урахуванням рекомендацій комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Згідно з проєктом рішення та рекомендаціями до нього, Київрада має намір уповноважити Департамент земельних ресурсів КМДА здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності на території Києва. Для цього, зокрема, столична міськрада планує внести відповідні зміни до Положення про Департамент земельних ресурсів КМДА (затверджено рішенням Київради №182/342 від 19 грудня 2002 року). Згідно із запропонованими змінами, столична влада може створити при вищевказаному департаменті посаду державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель. Такі посадові особи зможуть обстежувати земельні ділянки (у тому числі ті, яким заподіяна шкода внаслідок їхнього самовільного зайняття); складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель; розраховувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття таких ділянок; звертатися до судів з позовами щодо повернення таких ділянок тощо. Обов'язки щодо призначення та звільнення цих державних інспекторів Київрада планує покласти на директора Департаменту земельних ресурсів КМДА. У проєкті рішення повідомляється, що його реалізація дозволить забезпечити дотримання землевласниками та землекористувачами у Києві вимог земельного законодавства України, а також має зменшити кількість самовільно зайнятих земельних ділянок.  Відзначимо, до останнього часу повноваження щодо державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності мали органи Держгеокадастру. Саме вони займались поверненням самозайнятих ділянок їхнім власникам, притягненням до відповідальності порушників земельного законодавства тощо. Проте, 28 квітня 2021 року Верховна Рада України своїм законом №1423 внесла ряд змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції земельних відносин. У відповідності до цього документу, зазначені повноваження отримали виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Вказане нововведення запрацювало 26 травня 2022 року. Для його реалізації відповідні місцеві ради повинні наділити свої виконавчі органи відповідними повноваженнями. Саме це на Хрещатику, 36 й хочуть зробити. Столичний адвокат Дмитро Калько повідомив KВ про те, що, на його думку, органи Держгеокадастру, дісно, не надто вдало справляються зі своїми функціями щодо контролю за використанням та охороною земель в столиці – у тому числі й через “брак робочих рук”. Проте, як вважає юрист, наділення Департаменту земельних ресурсів КМДА відповідними повноваженнями матиме ще більш негативний ефект – призведе до посилення корупційних зловживань з боку чиновників КМДА. “Орган місцевого самоврядування (Київрада. – KВ) планує скористатися новими можливостями. З точку зору законодавства, це логічно – охороняти землю має її власник. Але є одне “але”. Якщо власник діє від імені територіальної громади, то у мене питання: яким чином і хто буде контролювати цей орган місцевого самоврядування? Це означає, що вони будуть самі охороняти і самі – красти. У прокуратури немає функцій контролю та державного нагляду. Громадський контроль? Для прикладу, чи багато зміг проконтролювати особисто я? Більш того – ні про який контроль у випадку з [Петром] Оленичем мова йти не може, тому що він навіть не відповідає на мої елементарні запити [про надання інформації”, – зазначив Дмитро Калько.  За його словами, столична громада сильно постраждає від прийняття цього рішення. Адвокат вказує на те, що він неодноразово фіксував випадки, коли Департамент земельних ресурсів КМДА фактично “легалізовував віджим самозахоплених земельних ділянок” – тобто, робив те, з чим уже найближчим часом має почати боротися. Один із головних механізмів для таких зловживань – надання користувачам невідведених у користування ділянок (а фактично – самозахопленої землі. – KВ) довідок про розмір нормативної грошової оцінки (НГО) таких ділянок. Ці документи, серед іншого, використовуються для визначення розміру земельних податків.  “Я знаю випадки, коли Департамент земельних ресурсів відмовляв “АТО-шникам” у приватизації землі, тому що такими ділянками начебто користуються інші особи. Але мною було встановлено, що ніякі землевідводи у таких випадках не здійснювались. У таких випадках вони (чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА. – *КВ) вживали формулювання, що ці земельні ділянки “обліковуються за конкретними особами”. А на яких підставах? На підставах довідок [про розмір НГО]. Але ж документів про користування землею не було! Суди підтвердили: ці довідки не можуть вважатися документами на землю. На свої чисельні звернення щодо таких "самозахватів" я не отримав відповіді по суті – жодного акту [про огляд земельних ділянок] мені не надали. Це демонстрація того, яким буде державний контроль”, – вважає Дмитро Калько.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як неодноразово повідомляла KВ, проблема самозахоплення столичних земельних ділянок, яка наразі визвала занепокоєнність у міської влади Києва, не є новою. Із року в рік в столиці фіксуються десятки таких випадків, але дієвих механізмів вирішення даної проблеми ні муніципалітет, ні КМДА протягом тривалого періоду часу не пропонували. Більше того, чиновники явно ігнорували та ігнорують фактори, які сприяють такому “дерибану”.  Так, наприклад, вони відверто саботують роботу щодо формування ділянок в лісових та берегових зонах, оформлення права користування ними та винесення меж таких ділянок у натуру, що надзвичайно важливо для збереження таких територій від самозахоплення. Крім того, міська влада в окремих випадках “заохочує” самозахоплення комунальної землі, легалізуючи землевідводи вже після початку будівництва. При цьому, одним із головних аргументів для такої легалізації чиновники та депутати називають те, що люди, які заплатили свої кошти за житло в будинках, зведених на захоплених ділянках, “не мають страждати через якусь бюрократію”. Читайте: Суд арестовал в Киеве жилой комплекс “Сонячна брама” Нагадаємо також, Дмитро Калько в грудні 2021 року звинуватив керівництво Департаменту земельних ресурсів КМДА та його "начальство" в особі заступника голови КМДА Петра Оленича у різних порушеннях. За словами юриста, чиновники явно приховують інформацію про кількість укладених договорів оренди комунальної землі та у різний спосіб зловживають владою, через що не всі потенційні орендарі можуть і хочуть укладати орендні угоди. Тоді Дмитро Калько висловив впевненість, що внаслідок таких дій міський бюджет Києва недоотримує кошти від орендної плати за землю, а правоохоронці заплющують на це очі. Читайте: “Оленич постоянно злоупотребляет властью”, – столичный адвокат о нарушениях в работе Департамента земельных ресурсов КГГА У контексті самозахватів землі також має сенс згадати про вчорашнє рішення суду, згідно якого в киян по суті вкрали 375 га землі на Троєщині. Як повідомляла КВ, це в т.ч. сталося завдяки тому, що в 2019 році тодішній директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Петро Оленич направив до Київради документ №ЗГВ-0280, яким надав згоду на розробку технічної документації із землеустрою для СТОВ “Нова Україна”. Читайте: Київрада програла суд щодо повернення землі на Троєщині вартістю 10 млрд гривень Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року, на колажі ліворуч). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року очолює член фракції “УДАР” в столичній міськраді Михайло Терентьєв (також він є директором КП “Інженерний центр”). Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж *КВ

Господарський суд Києва відмовив столичній міськраді у задоволенні позову до СТОВ “Нова Україна” щодо повернення у власність громади двох земельних ділянок площею 375,18 га в Деснянському районі (в районі заказника “Троєщинські луки”) вартістю близько 10 млрд гривень. За словами адвоката Олександра Дядюка, такий результат є логічним, адже Київрада зробила все для програшу: її юристи підготували “відверто слабкий” позов і вчергове проігнорували засідання суду. Проте, правозахисник обіцяє підготувати апеляційну скаргу на таке рішення суду. Як повідомив KВ столичний правозахисник та адвокат Олександр Дядюк, сьогодні, 14 червня 2022 року, Господарський суд Києва відмовив столичній міськраді у задоволенні позову по справі щодо “віджиму” у громади двох земельних ділянок площею 375,18 га в Деснянському районі (провадження №910/11761/21). Підписуйтесь на “КиївВладу”   За словами Олександр Дядюка, такий результат для нього є очікуваним, адже Київрада зробила все для свого програшу. “Суддя Катерина Головіна сьогодні винесла рішення, яким відмовила Київраді у поверненні вкраденої у міста землі вартістю 10 млрд гривень. Повний текст рішення буде через десять днів. Але суддя повідомила, що позивач – Київрада – не довів обґрунтованість своїх позовних вимог. Про це я і казав раніше: позов був спеціально написаний безграмотно – з метою програшу. Більш того, представник Київради повторно не з'явився на суд: у його заяві до суду написано, що він задіяний у якійсь іншій судовій цивільній справі. Тобто, крадіжка у міста землі вартістю 10 млрд гривень – це така дрібниця, що юристам Київради не до неї. У мене питання: коли виродок Кличко і його банда нажеруться?”, – задався питанням Олександр Дядюк. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також він повідомив про те, що збирається подавати апеляційну скаргу на таке рішення: Олександр Дядюк є представником третьої особи в даній справі (благодійна організацію (БО) "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" (КЕКЦ)), і тому має право на такі дії. “Я буду воювати до кінця. Зараз спробую інформаційно це підняти – достукатись до депутатів. Може, на той час вже дозволять мітинги”, – зазначив адвокат. Як повідомляла KВ, вказані земельні ділянки (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) в 2020 році були зареєстровані на праві постійного користування за сільськогосподарським ТОВ “Нова Україна”. При цьому, відповідна реєстрація була здійснена без рішення Київради – завдяки приватному нотаріусу Надії Каравай, яка внесла відповідні відомості до Держреєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, незадовго до такої реєстрації Київрада включила частину цієї землі до складу новоствореного заказника "Троєщинські луки". Надалі столична влада формально намагалася повернути її до комунальної власності, подавши позов про скасування рішення приватного нотаріуса та про припинення права постійного користування. Проте, ще до згаданого засідання столичного госпсуду Олександр Дядюк прогнозував, що Київрада не матиме успіхів через неграмотне оформлення свої позовних вимог. Нагадаємо, колишні та нинішні власники та керівники СТОВ “Нова Україна” явно пов'язані з оточенням броварського забудовника “БЗБК”, а також скандально відомих бізнесменів Василя Хмельницького та Дениса Комарницького. Читайте: Суд на 10 мільярдів: як Київрада імітує боротьбу за 375 га землі на Троєщині Відзначимо, Департаментом земельних ресурсів КМДА з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  28 березня 2019 року СТОВ “Нова Україна” подала до Департаменту земельних ресурсів КМДА заяву на розробку проекту землеустрою для встановлення в натурі меж величезної земельної ділянки в Деснянському районі, на яку вони претендували. Наступного дня, 29 березня, секретар Київради тодішнього VIII скликання Володимир Прокопів (зараз – депутат Київради від “Європейської солідарності” та заступник голови КМДА) доручив резолюцією тодішньому директору Департаменту земельних ресурсів КМДА Петру Оленичу зайнятися цим питанням. Внаслідок цього вже 5 квітня 2019 року Департамент земельних ресурсів КМДА направив до Київради документ №ЗГВ-0280, яким надав згоду на розробку технічної документації із землеустрою для СТОВ “Нова Україна”. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. У голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: “КЕКЦ” КиївВлада

Господарський суд Києва сьогодні продовжить вирішувати долю 375 га землі в Деснянському районі столиці, яка оцінюється на суму близько 10 млрд гривень. Цю землю сільськогосподарське ТОВ “Нова Україна” зареєструвало на себе на праві постійного користування в 2020 році – без рішення столичного муніципалітету та завдяки приватному нотаріусу. Формально зараз цю землю намагається повернути до комунальної власності Київрада, але громадські діячі підозрюють муніципальних юристів в тому, що вони підігрують “Новій Україні”, оформивши відверто слабкий позов та ігноруючи судові засідання. Цікаво, що частина цієї землі номінально увійшла до складу створеного в 2020 році Київрадою заказника "Троєщинські луки". Відповідно, доля існування цього природоохоронного об'єкта наразі під питанням. Як стало відомо KВ, сьогодні, 14 червня 2022 року, має відбутися засідання Господарського суду міста Києва по справі №910/11761/21. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження Київрада вимагає визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Надії Каравай про державну реєстрацію за СТОВ “Нова Україна” права постійного користування на дві земельні ділянки в Деснянському районі Києва загальною площею 375,18 га (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127). Цільове призначення ділянок – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також міськрада вимагає припинити цій компанії право постійного користування на цю землю. Відповідачами у цій справі вказано СТОВ “Нова Україна” та нотаріуса Надію Каравай.  Третьою особою на стороні позивача виступає благодійна організацію (БО) "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр". Представник третьої особи в суді, відомий столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, розповів KВ про те, чому нотаріус не мала права реєструвати для цієї компанії право постійного користування вказаною землею. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У “Нової України” був акт на право користування землею радгоспа ім. Кірова, який було видано в 1981 році. Але в 2004 році це право було втрачено, адже тоді на прохання “Нової України” Київрада передала їй цю землю в оренду. Не може одночасно бути і право оренди, і право постійного користування. Згодом вони відмовились і від оренди. Не треба забувати і про те, що, згідно з діючим Земельним кодексом України, право постійного користування земельними ділянками можуть отримувати лише державні та комунальні структури. Ніяких прав на землю у  “Нової України” немає. Це – звичайна афера”, – пояснив Олександр Дядюк. За його словами, спочатку до суду з аналогічними вимогами щодо цієї землі звернулася столична прокуратура, а вже потім “прокинулась” і Київрада. У зв'язку з тим, що предмет цих двох позовів був однаковим, суд закрив провадження за позовом правоохоронців. При цьому, за словами Олександра Дядюка, позов прокуратури був складений більш грамотно і мав більше шансів на задоволення судом. На думку адвоката, не надто професійне оформлення позову столичної міськради та поведінка її юристів під час судових засідань свідчать про те, що влада Києва, як мінімум, не надто зацікавлена у поверненні ласого шматку землі до комунальної власності, а як максимум – відверто підігрує "Новій Україні". “Це – найбільш “дорога” справа в усіх київських судах. Такий висновок я зробив, виходячи з того, скільки коштує ця земля. Тут йде мова про 10 мільярдів гривень. Проте, на останнє судове засідання юристи Київради не прийшли, направивши “папірець” про те, що у них немає людей, які могли б відвідати суд. Невже це настільки “дріб`язкова” та “малозначна” справа? У міста забирають майно, але на це не звертають увагу! Тому я маю певні перестороги щодо цієї судової справи. По-перше, за всіма рейтингами Україна – найбільш корумпована держава Європи, тому можна очікувати будь-якого розвитку ситуації в даному провадженні. По-друге – позов Київради написаний погано. І я впевнений, що це зроблено навмисно. Я неодноразово звертався до [міського голови Києва Віталія] Кличка та [секретаря Київради Володимира] Бондаренка: просив їх щось зробити з цим позовом, щоб він не виглядав настільки слабо, та навіть повідомляв, які докази можна додати. Але їм як горохом об стіну”, – розповів Олександр Дядюк. KВ вирішила проаналізувати цю ситуацію. Земельні перипетії 21 жовтня 2004 року Київрада рішенням №655/2065 передала СТОВ “Нова Україна” 11 земельних ділянок в межах Деснянського району Києва загальною площею 486,5 га в оренду на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний землевідвід відбувся за рахунок частини земель, закріплених раніше за радгоспом ім. Кірова (відповідно до згаданого вище державного акту на право користування землею від 1981 року).  Але надалі плани СТОВ “Нова Україна” щодо освоєння цієї землі, схоже, змінилися. У 2004-2008 роках ця компанія поступо відмовлялася від цих ділянок, у зв'язку з чим Київрада декількома рішеннями передала їх іншим юридичним особам. Більшу частину цієї землі – близько 323,2 га – у той період столичні депутати безкоштовно передали у власність трьом обслуговуючим житловим кооперативам (ОКЖК) – “Забудовник”, “Містобудівник” та “Приладобудівник”.  При цьому, цільове призначення частини ділянок, які отримали кооперативи, було змінено – міська влада дозволила використовувати їх “для житлової забудови”. Проте, забудувати цю землю ОКЖК “Забудовник”, “Містобудівник” та “Приладобудівник” не змогли. За словами Олександра Дядюка, впродовж наступних п'яти років прокуратура Києва, подавши позови до столичного господарського суду, повернула ці ділянки до комунальної власності Києва.  Аналіз однієї з таких справ показує, що служителі Феміди дослухались до аргументів прокурорів стосовно того, що столична влада не мала права безкоштовно віддавати землю кооперативам через те, що його члени не довели необхідність покращення своїх житлових умов за рахунок вказаних ділянок, як це передбачено українським законодавством. Протягом наступного десятиріччя вказана земля ніяк та ніким не використовувалася. У 2017-2020 роках ходили розмови, що частина цієї території може бути використана столичною владою під будівництво житла для постраждалих від афери “Еліта-Центру” або для створення т.зв. промислового вузла “Київська бізнес-гавань”. Промисловий вузол “Київська бізнес-гавань” – чимала окрема історія. Цей проект стартував в 2013 році, його ініціатором та партнером виступав нинішній очільник Мінрегіону Олексій Чернишов, на цю програму витрачались мільйони з бюджету Києва, був і скандал з натяком на корупцію. В червні 2021 року ще навіть не була завершена процедура відведення чотирьох ділянок площею 106,68 га, що залишись внаслідок двох рішень Київради від більш ніж 300 га, що планувались на початку під “Київську бізнес-гавань”. Читайте: Троещинские луга: команда Кличко помогла броварским застройщикам украсть у киевлян 375 га земли Тобто, далі дискусій питання землі не дуже рухалась. І на землю з'явилися інші претенденти -  включно зі СТОВ “Нова Україна”. Так, 28 березня 2019 року дана компанії подала до Департаменту земельних ресурсів КМДА заяву на розробку проекту землеустрою для встановлення меж величезної земельної ділянки в Деснянському районі в натурі. У “Новій Україна” посилалися на згаданий вище держакт від 1981 року. Наступного дня, 29 березня, секретар Київради тодішнього VIII скликання Володимир Прокопів (зараз – депутат Київради від “Європейської солідарності” та заступник голови КМДА) доручив резолюцією тодішньому директору Департаменту земельних ресурсів КМДА Петру Оленичу зайнятися цим питанням. Внаслідок цього вже 5 квітня 2019 року Департамент земельних ресурсів КМДА направив до Київради документ №ЗГВ-0280, яким надав згоду на розробку технічної документації із землеустрою для СТОВ “Нова Україна”. Тут варто нагадати, що 28 липня 2020 року Київрада добре пропіарилась: депутати рішенням №92/9171 оголосили частину території Деснянського району орієнтовною площею 381,8 га ландшафтним заказником місцевого значення "Троєщинські луки". Згідно з рішенням, до цієї території було включено комунальні земельні ділянки, які не були надані у власність чи користування. Проте, як виявилось у подальшому, до складу заказника була включена у тому числі й земля, на яку “поклало око” СТОВ “Нова Україна. Відповідно до згаданого рішення Київради, охорона зазначеного об'єкта з оформленням охоронного зобов'язання була покладена на БО "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" – організацію, яка на даний час виступає третьою особою в згаданому судовому спорі.  Як повідомляла KВ, не дивлячись на те, що частина землі, на яку претендувало СТОВ “Нова Україна”, опинилася в складі заказника, згадана компанія не мала наміру здаватися. Вона розробила документацію із землеустрою, але на розгляд та затвердження її Київрадою, як це передбачено діючим законодавством, подавати не стала. Таким чином, “Нова Україна” “не має на руках” рішення органу місцевого самоврядування про відведення цієї землі у користування. Незважаючи на це, 30 вересня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Надія Каравай внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про те, що за СТОВ "Нова Україна" закріплено право постійного користування двома земельними ділянками у Деснянському районі Києва загальною площею 375,18 га (кадастрові номери – 8000000000:62:212:0008 та 8000000000:62:211:0127, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). 24 грудня 2020 року, Департамент земельних ресурсів КМДА подав дві скарги на дії приватного нотаріуса Надії Каравай за вказаними вище фактами до Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції. 22 березня 2021 року колегія з розгляду скарг відмовила Департаменту земресурсів КМДА у їх задоволенні, мотивувавши таке рішення тим, що Департаментом не було дотримано встановлених законодавством термінів для подання таких скарг. Вже після цього, протягом 2021 року, “змагання” за столичну землю розпочали прокуратура Києва та безпосередньо Київрада. Забудовники: Хмельницький, Комарницький і броварський власник будівельних заводів За даними аналітичної системи Youcontrol, СТОВ “Нова Україна” було засноване в грудні 2003 року в селі Зазим'я Броварського району Київської області. Керівником компанії вказано Сергія Шевченко, засновниками – мешканця Києва Антона Маслова та компанію “Деметра Сід Інвестментс Лімітед” (Сейшельські острови), кінцевими бенефіціарами – того ж Антона Маслова та мешканку міста Бровари Олену Дудар. Остання є депутатом Броварської міськради (ради Броварської територіальної громади) від партії "За Майбутнє". Її батько, Михайло Дудар є гендиректором та власником Броварського заводобудівного комбінату (БЗБК) та ПрАТ “Броварський завод будівельних конструкцій”, а також власником Броварського заводу залізобетонних конструкцій. БЗБК протягом останніх років активно займається забудовою Броварів. На рахунку цієї компанії 9 зданих в експлуатацію житлових комплексів у цьому місті. Наразі БЗБК також реалізує ще один досить масштабний проєкт в Броварах – житловий масив “Саванна сіті” на вулиці Чубинського в Броварах, який буде складатися з 15 будинків. У свою чергу, згаданий вище Антон Маслов у 2017-2018 роках він значився засновником як мінімум трьох ТОВ (“Агрокомбінат “Хотівський”, “Бузівське” і “Тарасівка”). Ці компанії система Youcontrol відносить до групи “UFuture”, її головними активами є відомий девелопер і забудовник UDP, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Ключовою особою та засновником групи “UFuture” є Василь Хмельницький – народний депутат України IV-VII скликань, відомий підприємець, який за часів мерів Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького мав пряме відношення до монополій Києва – “Київгазу”, “Київхлібу”, банку “Хрещатик”. Варто зазначити, що СТОВ “Агрокомбінат “Хотівський” фігурував у схожому з “Троєщинськими луками” скандалі – ця компанія за сумнівних обставин заявляла або навіть досі заявляє про свої претензії на 1 тис. га столичної землі в районі парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”. Читайте: Під сузір'ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках Відзначимо також, що СТОВ “Нова Україна” фігурувала у так званих “понятійках Комарницького” – у документах, які правоохоронці знайшли у комп'ютері бізнесмена Дениса Комарницького (на колажі ліворуч), якого раніше громадськість та політики неодноразово називали “смотрящім” по Києву. У “понятійках” повідомлялось, що вищезгаданий Антон Маслов у 2018 році мав намір продати свою частку в згаданій компанії кандидату економічних наук та столичному підприємцю Сурену Мікаеляну. Читайте: Кличко выделил на схемы “смотрящего” Комарницкого 13 млрд гривен, – Гео Лерос Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. У голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

ТОВ “Агрофірма “Зодіак” продовжує доводити в суді своє право на 74,4 га землі на Осокорках (Дарницький район Києва). Компанія, одним із бенефіціарів якої до 2018 року був відомий бізнесмен та забудовник Василь Хмельницький (на колажі праворуч), намагається оскаржити дії Київради, КМДА та накази Міністерства юстиції та Держгеокадастру, які восени минулого року скасували сумнівні реєстраційні дії щодо цієї землі. Експерти наголошують – ТОВ “Агрофірма “Зодіак” не має жодного відношення до зазначеної ділянки сільгосппризначення біля озера Тягле, для її реєстрації, ймовірно, були використані підроблені документи, а у випадку перемоги компанії в судах ця земля може бути забудована. Столична влада притримується більш-менш чіткої позиції, доводячи незаконність претензій скаржника, останнє слово залишається за служителями Феміди. Як стало відомо KВ, найближчим часом у Господарському суді Києва мають відбутися засідання, які можуть вирішити долю земельної ділянки в районі озера Тягле на столичних Осокорках площею 74,4 га (кадастровий номер – 8000000000:96:001:0040), яку ТОВ “Агрофірма “Зодіак” планує отримати на праві постійного користування. Так, на 23 червня 2022 року заплановане засідання по справі №910/18193/21, в рамках якої вказана компанія оскаржує скасування рішення приватного нотаріуса про право постійного користування на вказану землю. Відповідачами у цій справі виступають Міністерство юстиції України, Київрада та КМДА. Крім того, 29 червня поточного року столичний госпсуд має розглядати справу №910/21353/21, в рамках якої ТОВ “Агрофірма “Зодіак” оскаржує скасування рішення про державну реєстрацію цієї землі. Відповідачами в даному випадку вказані Держгеокадастр, Київрада і Київська міськдержадміністрація (КМДА). Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, який відслідковує цю ситуацію і відвідував судові засідання по справі №910/21353/21, коротко описав історію, яка склалася навколо цієї землі. За його словами, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” змогло в 2021 році на основі сумнівних документів зареєструвати через нотаріуса право постійного користування на вказану ділянку, проте Мін'юст і Держгеокадастр “знесли” відповідні дані в реєстрах. Компанію це не зупинило – її представники пішли до суду.  “Підробили державний акт на право постійного користування [земельною ділянкою], який начебто був виданий у 1946 році колгоспу “Шпитівський”. Де “Шпитівський”, а де – Осокорки? Шпитьки знаходяться на житомирській трасі, на правому березі Дніпра, за 50 км від річки. Осокорки – лівий берег Дніпра. Виходить, що колгосп займав половину Київської області? У 1946 році колгоспи були дуже маленькими – в деяких селах навіть було по 2-3 колгоспи. Лише в 50-х роках Хрущов зробив укрупнення, згідно з яким в одному селі міг бути лише один колгосп. При цьому, зазначається, що держакт на цю ділянку був виданий Києво-Святошинською радою депутатів трудящих, тоді як межі  Києво-Святошинського района ніколи “не виходили” на лівобережжя Дніпра. Тобто, ця рада ніяк не могла розпоряджатися ділянками у тій місцевості. Я розказав і показав це судді Вадиму Босому (суддя в рамках провадження №910/21353/21. – KВ), і він сам здивувався!”, – повідомив KВ Олександр Дядюк. На його думку, на відміну від деяких схожих ситуацій, в даному випадку столична влада дійсно намагається захистити інтереси громади, яка може втратити землю. При цьому, як вважає Олександр Дядюк, виходячи з норм діючого законодавства, у ТОВ “Агрофірма “Зодіак” немає перспектив на перемогу в судах – принаймні у першій інстанції. “Афера дуже тупа й примітивна, але вони все рівно подали позови до суду. Вони, ймовірно, намагаються “вернуть все честно украденное”. При цьому, я не можу сказати, що міська влада підігрує “Агрофірмі “Зодіак” по цій земельній ділянці – судячи з того, що я бачу, вони дійсно проти таких дій. Представниця КМДА намагається активно працювати. Позиція Київради також нормальна. До них у мене немає претензій. Суддя Босий поки поводить себе “рівно” – здається, він сам усе розуміє. Я сподіваюсь, що суд першої інстанції відмовить [у задоволенні позову], тому що тут немає за що зачепитися. А далі побачимо”, – відзначив адвокат. На думку Олександра Дядюка, ТОВ “Агрофірма Зодіак” не має намірів використовувати цю ділянку за призначенням (“для ведення товарного сільського господарства”), і у разі, якщо суди стануть на сторону позивача, вказану землю очікує звична доля – забудова котеджами аба багатоквартирними будинками. “74 га – це величезна ділянка: у довоєнні часи вона б коштувала десятки мільйонів доларів. Зрозуміло, що ніхто в межах Києва кукурузу сіяти не буде, тому, скоріш за все, її розглядають як територію під забудову”, – підкреслив Олександр Дядюк. KВ вирішила проаналізувати, як саме склалася така ситуація, та встановити, хто може бути причетним до цієї історії. Сумнівна реєстрація 10 вересня 2021 року державний реєстратор – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мар'яна Бутько – зареєстрував за ТОВ “Агрофірма “Зодіак” право постійного користування земельною ділянкою на Осокорках площею 74,4 га з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ” (кадастровий номер -  8000000000:96:001:0040). Відповідні відомості були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Офіційною підставою для реєстрації права користування – державний акт на цю ділянку, який начебто був виданий Виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної Ради депутатів трудящих ще від 24 лютого 1946 року. У цей же період (точна дата у відкритих джерелах не повідомляється. – KВ) Державний кадастровий реєстратор відділу Обухівського району Головного управління (ГУ)  Держгеокадастру у Київській області здійснив державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки. Відзначимо, однією з підстав для таких реєстраційних дій було вказано той факт, що ТОВ “Агрофірма “Зодіак” є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) “Шпитьківське”, за яким вказана ділянка начебто обліковувалась станом на початок 00-х років. Земельна ділянка на кадастровій карті України (скріншот видання “Наші гроші”) Міська влада Києва протягом майже двох місяців не помічала, що у ділянки, яка знаходиться в межах столиці, з'явився новий користувач. Проте, в листопаді 2021 року КМДА нарешті відреагувала на такий факт, заявивши, що вищезазначене рішення державного реєстратора незаконне і підлягає скасуванню.  Так, у КМДА повідомили, що ТОВ “Агрофірма Зодіак” не належить до суб’єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою (таким правом можуть скористатися лише різноманітні державні органи та комунальні установи, тоді як інші юридичні особи можуть розраховувати лише на право оренди. – KВ). Також чиновники вказали на те, що Київрада, як власник та розпорядник земель комунальної власності на території столиці, не приймала жодних рішень щодо передачі згаданої ділянки у власність або користування будь-яким фізичним чи юридичним особам. За інформацією столичної влади, документація із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки навіть не надходила до Департаменту земельних ресурсів КМДА. Також КМДА звинуватило ГУ Держгеокадастру у Київській області в перевищенні владних повноважень його посадовими особами та незаконному розпорядженню земельними ділянками, що належать територіальній громаді Києва. У зв'язку з цим столична міськдержадміністрація пообіцяла звернутися до Міністерства юстиції України та Держгеокадастру щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та рішення приватного нотаріуса про право постійного користування на земельну ділянку за ТОВ “Агрофірма Зодіак”. Крім того, чиновники заявили про те, що вони будуть звертатися до територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) у місті Києві щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення за вищезазначеними фактами. Врешті-решт, 4 листопада 2021 року Міністерство юстиції України своїм наказом №3964/5 задовольнило скаргу Департаменту земельних ресурсів КМДА і скасувало запис про зареєстроване право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку, який було здійснено нотаріусом Мар'яною Бутько (наказ відсутній у відкритому доступі. – KВ). Через три з половиною тижні, 30 листопада, Держгеокадастр,  у відповідь на скаргу Департаменту земельних ресурсів КМДА, наказом №556 скасував рішення про державну реєстрацію цієї землі. Читайте: Власти Киева обжаловали решение о госрегистрации 74,4 гектара земли на Осокорках У відповідь, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” вирішило відстоювати своє “право” на вказану ділянку. Впродовж листопада-грудня 2021 року компанія подала два вищезазначених позова до Господарського суду міста Києва про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції та Держгеокадастру. Розгляд цих проваджень триває. При цьому, в рамках спору з Мін'юстом ТОВ “Агрофірма “Зодіак” ще 19 листопада 2021 року змогло добитися від столичного госпсуду накладення арешту на зазначену землю в рамках заходів забезпечення позову – задля того, щоб столична влада до закінчення розгляду цієї справи не мала змоги будь-яким чином розпоряджатися даною землею.  Відзначимо, на сьогоднішній день у відкритих джерелах немає відомостей щодо початку слідства за вказаним земельним питанням, яке обіцяла ініціювати КМДА. Варіантів декілька: або столична влада не направила відповідну інформацію до ДБР, або держбюро відмовило у відкритті кримінального провадження, або такі дані не публікувалися в різноматнітних реєстрах, у звязку з чим їх наразі неможливо знайти. Хто хоче відібрати у киян 74,4 га землі  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Агрофірма “Зодіак” було зареєстроване у квітні 2000 року в селі Шпитьки Бучанського (до 2020 року – Києво-Святошинського) району Київської області. Керівником компанії вказано Анатолія Артемюка, засновниками – мешканця смт Гостомель Бучанського району Київщини Максима Гришка та мешканця села Вишеньки Бориспільського району Київської області Михайла Твердохліба. Примітно, що з травня 2016 року по вересень 2018 року кінцевим бенефіціаром ТОВ “Агрофірма “Зодіак” було зазначено Василя Хмельницького – народного депутата України IV-VII скликань та засновника холдингової компанії “UFuture”, яка об'єднує активи у різних галузях – нерухомість, інфраструктура, відновлювана енергетика, фармацевтика тощо. Серед головних активів “UFuture” – девелоперська компанія UDP, міжнародний аеропорт "Київ" ім. І. Сікорського (Жуляни), національний оператор зовнішньої реклами "РТМ-Україна" тощо. Відзначимо, у відкритих джерелах немає підтверджень або спростувань того, що Василь Хмельницький станом на сьогоднішній день має відношення до ТОВ “Агрофірма “Зодіак”. Проте, деякі компанії з його оточення вже фігурували у скандалах з ймовірно незаконною реєстрацією прав на землю в столиці. Яскравий приклад – ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський”, яке мало або досі має “апетити” щодо приблизно 1 тис. га столичної землі в районі парка “Феофанія” та місцевості “Пирогово”. Читайте: Как окружение Василия Хмельницкого борется с прокуратурой за землю в столичной “Феофании” Крім того, ТОВ “Агрофірма “Зодіак”, ймовірно, має відношення й до інших відомих осіб. У той же період, з травня 2016 року по вересень 2018 року, співзасновником даної компанії виступало ТОВ “Аскіо Груп” (до грудня 2021 року – ТОВ “Стоїк Груп”). У свою чергу, серед засновників та кінцевих бенефіціарів останнього ТОВ протягом тривалого часу були зазначені особи з оточення Віктора Пилипишина – екс-голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (2006—2010 роки), депутата Верховної Ради VI та VII скликань та відомого бізнесмена.  Наприклад, у 2006-2007 роках засновниками ТОВ “Аскіо Груп” були вказані його жінка Людмила та дочка Олена. Остання, до речі, є офіційною дружиною депутата Київради VII і VIII скликань (входив до складу фракції “Єдність”) Костянтина Ялового. Крім того, з 2020 року засновницею ТОВ “Аскіо Груп” є Людмила Потушинська, яка займає аналогічні посади відразу в декількох компаніях, які система Youcontrol відносить до так званої “групи сім'ї Пилипишиних”. Читайте: Возле Лыбедской площади застроят высотками 5 гектаров земли Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі ліворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада