Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
13 червня 2017 г. 17:30
Раздел: Тексти
Юрій Лебедєв: НАК пропонує схему “купи, продай, перепродай”, але мовчить про те, що ці забавки можуть призвести до значного подорожчання газу
НАК “Нафтогаз” задумав чергову революцію на вітчизняному ринку блакитного палива. Нова фішка Коболєва і його молодої команди - знищення облгаззбутів як класу зайвих посередників і перехід на прямі продажі газу населенню. Хто виграє і хто програє, до чого слід готуватися споживачам, а також про підводні течії новації, КиевVласть поговорила із заступником голови правління ПАТ “Київгаз” Юрієм Лебедєвим.
KV: Пане Юрію, НАК каже, що торговельна націнка постачальників - рудимент, якого слід позбутися. Має рацію?
- Юрій Лебедєв (Ю.Л.): НАК "Нафтогаз" запевняє, що торговельна надбавка постачальників, утворених операторами газорозподільних систем, не потрібна. Але це не так. До речі, наскільки мені відомо, повністю від існування націнки НАК “Нафтогаз" не пропонує відмовитись. Зараз її існування використовують для маніпулятивної критики облгаззбутів. Впевнений, що через досить короткий проміжок часу після того, як їх приберуть з ринку послуг, керівники НАК почнуть переконувати Уряд в необхідності тої ж чи навіть більшої націнки для НАК. При переході на прямі поставки газу від НАК “Нафтогаз” ціна для населення навпаки може значно зрости. Про суттєві негативні технологічні наслідки зазначу згодом. Думаю, що торгівля НАК з населенням напряму призведе до того, що обурені споживачі радикально виступатимуть з пропозицією прибрати зайву ланку – монополіста НАК “Нафтогаз”. Ми вбачаємо подвійну небезпеку соціального вибуху.
KV: Аж подвійну?
- Ю.Л.: Так, саме подвійну. Перша небезпека пов’язана з тим, що НАК "Нафтогаз" буде вимушено постійно вдаватись до обмеження/припинення газопостачання побутовим споживачам, або продавати борги громадян колекторним компаніям.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Сам не впорається?
- Ю.Л.: Навряд, адже у НАК "Нафтогаз” виникне така об’єктивна необхідність через фактичний стан сфери газопостачання побутовим споживачам. Мова йде про значний показник несплат, а звідси - судові витрати, брак співробітників і ще ціла купа нюансів.
KV: Невже такий монстр як НАК не вирішить всі ці питання без залучення колекторів?
- Ю.Л.:. Ну давайте змоделюємо. Той самий показник несплат, для прикладу, в Києві сягає 15-30% від загального обсягу виставлених рахунків. Дві третини з боргів - це несплати мешканців багатоквартирних будинків, кожен з яких за один місяць заборговує в середньому 60 -100 грн. В цій сумі вже зараз закладено приблизно 85% вартості послуг НАК "Нафтогаз".
Зараз сотні тисяч споживачів - боржників про НАК “Нафтогаз” не замислюються, бо їх борги закумульовані на облгаззбутах. Це дрібні борги в середньому менше ніж по 500 грн. Натомість обгаззбути можуть бути винні НАК "Нафтогазу" сотні мільйонів. НАК “Нафтогаз” легко стягнути з облгаззбуту цей закумульований, фактично, “побутовий” борг . Це один судовий процес, який завершується арештом рахунків облгаззбуту, або розстрочкою виконання зобов`язань. В господарських судах це відносно швидко. При цьому на суму боргу нараховуються штрафні санкції, які можуть скласти і чверть і третину від суми боргу.
Припустимо, НАК піде шляхом судових тяганин з кожним окремим побутовим боржником. Але згадаємо про те, що судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу на стягнення оплати за комунальні послуги сягає 800 грн. А є багато споживачів, які за рік можуть заборгувати стільки або й менше. Фактично, щоб зібрати хоча б 100 млн. грн. боргу з побутових споживачів за допомогою судів доведеться спочатку витратити третину цією суми на судовий збір. По даним НКРЕКП в Україні приблизно 12,2 млн. “побутових” абонентів. Якщо кожен шостий з них боржник, то необхідно 1,6 мільярда гривень на сплату судового збору для того, щоб подати позов до суду одразу до всіх боржників.
До цього часу НАК “Нафтогаз” з таким не зустрічався. А хтось має всі ці заяви написати, після закінчення судового розгляду з наказами звернутись до державних чи приватних виконавців (теж передоплата), потім дочекатись, щоб ті таки знайшли в боржника його копійки. Це зовсім не схоже на сучасну судову практику НАК “Нафтогазу” ні по затратам часу, ні по фінансовим витратам. Таким чином, знаючи кількість боржників лише в Києві, можна легко дійти висновку, що судова робота з “побутовим” боргом в перші рік-два є нерентабельною.
Ефективною може бути досудова робота з боржником. Але для того, щоб самостійно продзвонити чи обійти побутових споживачів, пропрацювати всіх боржників, треба найняти чималий штат співробітників. Зараз такого штату НАК не має та при відмові від торговельної надбавки постачальника і не матиме, бо не буде за що найняти працівників.
Якщо ж НАК “Нафтогаз” піде шляхом відключень боржників, то це буде короткий, чесний, нормативно виправданий шлях до загальної ненависті. Я не перебільшую. Наведу приклад: в середині цієї зими, коли температура була значно нижче нуля, НАК “Нафтогаз” повідомив про те, що йому заборгували декілька ОСББ, які за допомогою газу генерують тепло в своїх котельних та обігрівають багатоквартирні будинки. Через заборгованість НАК відмовився продавати цим ОСББ пальне. Іншого постачальника вони не знайшли, бо грошей в них не було. Їх не відключили від постачання газу тільки завдяки позиції керівництва ПАТ “Київгаз” та столиці. З точки зору НАК “Нафтогаз” бідний боржник - непотрібний боржник, в усякому випадку, досвід роботи з НАК систематично це підтверджує.
Таким чином, єдиним відносно дешевим методом роботи з боржником є доручення виконання дій із ним третім особам. Але якщо ви вважаєте, що робота із третіми особами по вибиванню боргів і покаранню боржників не стане державному НАКові в копієчку, то помиляєтесь.
Наприклад, для того, щоб доручити оператору ГРМ припинити газопостачання споживачу, щонайменше, необхідно витратити відсоток від суми боргу на листування із тим самим оператором, а потім ще й оплатити роботу його працівників. А про те, що робота по збиранню боргів також не безкоштовна і колектор закладе собі відсоток, думаю, і так зрозуміло. Таким чином, всі ці новації дуже небезпечні і можуть призвести навіть до соціального вибуху.
KV: Ви зараз не перебільшуєте?
- Ю.Л.: Звичайно, як громадянину, мені абсолютно не хочеться, аби в державі відбувалися соціальні катаклізми. Але, погодьтеся, що реакцію десятків і сотень тисяч побутових споживачів, яким припинили газопостачання в зимовий період або почали надзвонювати колекторні компанії, передбачити неможливо. Хоча, реакцію киян, у цьому випадку, можна легко спрогнозувати.
KV: А яка ж тоді друга небезпека, якщо можливість соціального вибуху - це лише перша?
- Ю.Л.: Друга небезпека полягає ще в одній новації, яку до цього часу, як інструмент повернення “побутових” боргів, ще ніхто на газовому ринку України не застосовував.
Про що мова? В багатоповерхових будинках неможливо припинити газопостачання до окремої квартири без потрапляння в цю квартиру. Як постачальник НАК "Нафтогаз" буде повідомляти своїх боржників про те, що вони мають добровільно припинити споживати газ, вимагати від оператора ГРМ проконтролювати та, за необхідності, припинити споживання у примусовому порядку.
Чи відбулося фактичне припинення споживання газу, чи потрапили представники оператора ГРМ в квартиру - НАК "Нафтогаз" не важливо. І вже в наступному місяці НАК "Нафтогаз" таких споживачів не вважатиме своїми споживачами.
KV: А споживачі плювати хотіли що там собі вважає НАК і далі продовжують користуватися газом?
- Ю.Л. Якщо ж вони продовжуватимуть відбір газу, то це буде несанкціоноване споживання, фактично – крадіжка.
KV: І тоді НАК звертатиметься до правоохоронних органів, щоб покарати злодіїв?
- Ю.Л.: В тому то й річ, що ні. За логікою національної компанії це буде крадіжка не в НАК "Нафтогаз", оскільки свого газу він, як постачальник, цьому “злодію” не відпускав. Таким чином, споживач забере газ в оператора ГРМ, створивши економічні проблеми йому.
Справа в тому, що весь газ, що фактично потрапив в міські чи обласні газові мережі з магістральних трубопроводів, але не був розпроданий в місцевих мережах, вважається несанкціоновано відібраним. НАК “Нафтогаз” та Укртрансгаз нагадають, що оператор ГРМ має стягнути з населення оплату обсягу такого газу по ціні, аналогічній ціні промислового газу з коефіцієнтом 2. Крапка.
Для того, щоб виправдати вимоги такої “справедливої” оплати нормативно передбачена процедура комерційного балансування. Згідно цієї процедури, в якості продавця газу виступає НАК "Нафтогаз", покупця газу – Укртрансгаз, який належить НАК, а він в свою чергу надає послугу балансування з додаванням 20% від вартості газу операторам ГРМ. Пам`ятаєте, я раніше згадував випадок, який стався цієї зими з теплогенеруючими підприємствами, які з точки зору НАК “Нафтогаз” потрібно було вимкнути в самі морози? Нещодавно ПАТ “Укртрансгаз” виставило ПАТ “Київгаз” рахунок на оплату послуг комерційного балансування того обсягу газу, які спожили ці котельні. Тобто, оператор ГРМ не відключив НАК-івського боржника в морози і має за це заплатити, а потім виставити рахунок такому боржнику. Прогнозую, що так само НАК в парі з Трансгазом вчинятиме у випадках несанкціонованого відбору населенням природного газу.
Таким чином, замість того, щоб продавати газ по низькій ціні населенню, НАК "Нафтогаз" продасть по високій "промисловій" ціні газ юридичним особам, що мають нерухомість та банківські рахунки, які можна арештувати. Це вже зовсім не дрібна оборутка. Якщо кожен шостий з 12,2 млн. побутових абонентів - боржник, то скільки це може бути газу? На одного договірного абонента припадає в середньому двоє фактичних споживачів в квартирі (в Києві - троє). Візьмемо урядову норму споживання газу на одну людину в квартирі без лічильника, обладнаній тільки плитою. Це 4.4 м куб. газу на місяць, ця цифра, як то кажуть, не репрезентативна, на мій погляд - занижена, але зараз для пояснень використаємо її. Якщо кожен шостий з абонентів - боржник, та кожен абонент - це двоє реальних людей, то при застосуванні в розрахунку урядової норми споживання отримуємо 17,9 млн. куб. м газу в місяць.
Якщо продати цей обсяг населенню за нинішніми цінами це буде 123 млн. грн. А тепер дивіться, що буде, якщо прогнати цей обсяг через процедуру комерційного балансування: застосовувати для розрахунку потрібно базову ціну газу, яку визначають Трансгаз та, фактично, НАК “Нафтогаз” для закупівлі газу, який піде на покриття небалансу. Історичний максимум цієї ціни, за даними Укртансгазу - 9506,40 грн. за 1000 куб. м в березні цього року. До цієї ціни застосуйте коефіцієнт 1,2. Виходить 204 млн. грн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відчуйте різницю: ось так на одній гривні можна легально “підзаробити” 66 копійок. Така газово-юридична магія: абсолютно правомірно газ, спожитий побутовим споживачем, перетворюється на газ з промисловою ціною, яку оператор ГРМ має сплатити Укртрансгазу. Необхідно розуміти, що на загальному фоні і 123 млн. грн. і 204 млн. грн. для НАК “Нафтогаз” не дуже багато. За один зимовий місяць така компанія як Київенерго може споживати сотні мільйонів кубів газу.
Найпростіше завжди йти найкоротшим шляхом. Але чи буде цей шлях вигідний для побутових споживачів? Тим більше, нагадую - якщо йти довгим шляхом, то, для того щоб зібрати борги з населення за допомогою колекторів та суду, необхідні величезні витрати.
KV: А споживачам, виходить, можна взагалі не платити?
- Ю.Л.: З першого погляду, здається, що при застосуванні вище описаної схеми НАКом, можна взагалі не платити за газ побутовим споживачам, які проживають в багатоповерхових будинках, та можуть не відкривати двері співробітникам оператора ГРМ.
Але така позиція, врешті-решт, ставитиме під удар таких боржників. Справа в тому, що оператор ГРМ має право стягувати з несанкціонованих споживачів, які самостійно не припинили споживання газу після вимоги Оператора ГРМ, не просто вартість газу, а компенсацію – ціну закупки у Трансгазу, помножену на два. Тобто, якби ця схема діяла вже в березні 2017р., то споживач, який заборгував обгаззбуту 300 грн., став би винен 1000 грн. облгазу, половину з яких облгаз мав би віддати Трансгазу.
KV: Вже є приклади застосування такої санкції?
- Ю.Л.: Поки що газопостачальні компанії не ставлять ні побутових споживачів, ні операторів ГРМ в описане незручне становище. Поки що, вони використовують всі можливості, які дає торговельна надбавка для того, щоб боротись із заборгованістю споживача, а не формально припиняти газопостачання, скидаючи з себе відповідальність.
KV: Ну так, а чому б збутовикам не передумати?
- Ю.Л.: Збутовики не мають зацікавленості в тому, аби гратися із комерційним балансуванням. І тут цілком ринкове пояснення, адже не в них Укртрансгаз буде закуповувати газ для надання цієї послуги.
Інша історія з самим НАКом, який навряд, в свою чергу, відмовиться від можливості використання схеми балансування. Його логіка проста: замість того, щоб нести фінансові ризики при торгівлі із населенням, він краще отримуватиме зиск від правового механізму. Він буде гратися в підвищення ціни при здійсненні комерційного балансування, буде гратися в фактичний перепродаж, а головне - він створить неафілійованим учасникам ринку нестерпні умови і остаточно знищить конкуренцію.
Розумієте, напрямок розвитку цієї сфери послуг був, та на папері залишається, - створення конкуренції між постачальниками. У споживачів повинна бути можливість обрання найбільш економічно вигідного постачальника. Облгаззбути були лише останньою проміжною ланкою, а тепер мова йде про крок назад. Враховуючи масштаб проблем, які потрібно буде вирішувати перші роки НАКу, проблем, через які тільки но пройшли облгаззбути, стає зрозуміло, що обіцяної конкуренції нам чекати не один рік.
Фактично, пропонуючи цю новацію, НАК під благим приводом чистоти ринку і боротьби із посередниками пропонує схему “купи, продай, перепродай”, але мовчить про те, що ця гра призведе до значного здорожчання газу для боржників.
Але це тільки початок, адже тиск на операторів ГРМ, вимивання з них грошей, тягне за собою підвищення аварійності мереж, а це вже не забавки. Якщо не вдасться запобігати аваріям, народ не пробачить це горе - новаторам.
KV: Хто виграє і хто програє від новацій НАКу, чого слід чекати рядовому споживачеві?
- Ю.Л.: Безумовно, переможцем буде НАК “Нафтогаз” та його партнери, яких допустять до розділу прибутків. Але це буде піррова перемога через величезну кількість жертв.
Першими жертвами стануть побутові споживачі з боргами, яких почнуть переслідувати для відключення - бригади слюсарів та стягнення боргу - колектори. З часом може погіршитися становище і тих споживачів, які спочатку зрадіють здешевленню газу на 2,5%. Бо коли НАК Нафтогаз залишиться безальтернативним постачальником та накопичить досвід роботи з абонентами, впевнений, виникне непереборна спокуса відстояти в кабміні спочатку 1 потім 2, а там 3, 4,5 і більше процентів націнки.
Постраждають фінансово знекровлені оператори ГРМ. Нормальний облік газу вести буде вже не можливо і порочне коло буде замкнено. А після цього з арештованими рахунками, з арештованим рухомим майном, наприклад, це може бути авто аварійної служби, оператори ГРМ будуть нездатні захистити від техногенних катастроф свої регіони.
Вірогідно, такі підприємства будуть якийсь час на грані банкрутства підтримуватись за рахунок місцевих бюджетів, можливо, вигадають державні програми. Але, по факту, це буде система перекачування коштів до НАК “Нафтогаз”.
Власне, НАК “Нафтогаз” - фактично монополіст - посередник в сфері торгівлі газом. Велика компанія, яка має справи з величезними сумами коштів та обсягами газу. Думаю, є очевидний ризик того, що менеджмент НАК може не роздивитись за колосальними цифрами окремих живих людей. Зробити цього монструозного гіганта прямим продавцем населенню означає знехтувати зобов`язаннями перед європейськими партнерами щодо реформування ринку газу. Якщо хочете, назвіть такий крок “зрадою”.
Фото: прес-служба ПАТ “Київгаз”
КиевVласть
13 червня 2017 г. 10:04
Раздел: Тексти
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Вишгородської районної ради Ростиславом Кириченко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Ростислав Кириченко: План доходів загального та спеціального фонду районного бюджету на 2016 рік з урахуванням змін складав 437,8 млн гривень. Фактичні надходження доходів районного бюджету за звітний рік з офіційними трансфертами складали 472,2 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Порівняно із 2015 роком надходження до районного бюджету збільшились на 27,3%. Доходи загального фонду без офіційних трансфертів становлять 178,3 тис. гривень. Ріст надходжень до відповідного періоду минулого року збільшився на 48,6%. За І квартал цього року надходження збільшились на 47,9 %.
Приріст до бюджету був зумовлений збільшенням обсягів наданих послуг та виконаних робіт суб’єктами господарювання, а також за рахунок податків та зборів на доходи фізичних осіб.
Найбільшими платниками податків в районі є ТОВ “Хенкель Баутехнік”, ТОВ “Київська енергетична будівельна компанія”, ТОВ “Перший столичний хлібзавод”, ТОВ “Сандора”, філія “Каскад Київських ГЕС і ГАЕС”, ПАТ “Укргідроенерго”, ТОВ ”Кен-Пак”, ТОВ “Комплекс Агромарс”.
KV: Які дії спрямовані на залучення інвесторів у Вишгородський район?
Ростислав Кириченко: Вишгородський район є привабливим для інвесторів і в змозі забезпечити їхні вимоги на відповідному партнерському рівні, про що свідчить позитивна динаміка капітальних інвестицій, які були спрямовані на модернізацію підприємств Вишгородщини в останні роки: 2012 рік – 2920,9 млн гривень, 2013 рік – 3502,2 млн гривень. За 2016 рік обсяг капітальних інвестицій склав 2 065,36 млн гривень, що на 771,7 млн гривень менше, ніж у 2015 році.
В районі розвивається інфраструктура підтримки підприємництва, яка включає сукупність державних та громадських інститутів, що обслуговують інтереси суб’єктів підприємницької діяльності та забезпечують їх господарську діяльність, сприяють підвищенню її ефективності.
На території району функціонує 23 об’єкти інфраструктури з підтримки підприємництва. Крім того, ми розпочали створення бізнес-ради при Вишгородській районній раді, суть якої полягає в створенні ефективної комунікації між бізнес-суспільством та державою, адже у співпраці з владою бізнес зможе дати суспільству набагато більше.
В свою чергу “Банк проектів” – рушій створення інноваційних ідей та нових робочих місць, що є запорукою успішної економіки. А за наявності резерву бізнес-проектів, які сприятимуть створенню робочих місць, розвитку інфраструктури та пріоритетних галузевих напрямків, місцева влада зможе запропонувати механізм підтримки підприємців.
KV: Вишгородський район – аграрний? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Ростислав Кириченко: Вишгородський район можна назвати аграрно-промисловим.
Протягом 2016 року в усіх категоріях господарств району відбулось зменшення виробництва валової продукції за рахунок зменшення виробництва м’яса птиці на 9 тис. тонн у ТОВ “Комплекс Агромарс”.
Промисловість протягом останніх років набула більш стійких тенденцій розвитку у всіх галузях. У структурі промисловості району основними галузями є: виробництво готових металевих виробів, харчових продуктів, іншої неметалевої мінеральної продукції, а також електроенергії.
KV: Які земельні скандали у Вишгородському районі? Де розміщені “гарячі точки”?
Ростислав Кириченко: Проблема є із земельними ділянками, які садове товариство “Глядин”, що зареєстроване в Хотянівській сільській раді Вишгородського району, разом із Вищедубечанським лісництвом надавали в оренду.
В процесі проведення слідчих дій було встановлено, що шляхом зловживання службовим становищем, під виглядом надання земельних ділянок безкоштовно в приватну власність, особи заволоділи чужими земельними ділянками. На даний час створюється комісія з представників Вишгородської районної ради, представників Ревізійної комісії, та з представників органів управління СТ “Глядин” з метою перевірки незаконного заволодіння земельних ділянок підставним особам на зазначеній території.
Також був скандал навколо будівлі Новопетрівської районної лікарні. На підставі рішення Новопетрівської сільради їх державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності на дану будівлю за територіальною громадою села Нові Петрівці в особі Новопетрівської сільської ради.
Однак, Новопетрівська районна лікарня входить до складу комунального закладу “Вишгородська центральна районна лікарня”, є її відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи. Майно Новопетрівської районної лікарні є спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району в особі Вишгородської районної ради, знаходиться на балансі комунального закладу “Вишгородська центральна районна лікарня”.
Тому ми разом із Фондом комунального майна Вишгородського району, комунальним закладом “Вишгородська центральна районна лікарня” звернулися до Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури. Справу розглядав суд, але станом на сьогоднішні провадження у даній справі зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Ростислав Кириченко: Вишгородський район входить до складу Бородянського госпітального округу, до якого також увійшли медичні заклади м.Бучі, м.Ірпеня, Іванківського, Поліського та Бородянського районів.
У 2017 році місцеві ради кожного округу повинні створити спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу – Госпітальну раду. Ми готуємо туди трьох представників району.
Головна проблема у створенні округу – відсутність достатнього нормативно-правового забезпечення. Міністерством охорони здоров’я України дотепер не затверджено обсяг надання вторинної медичної допомоги, що має забезпечуватися багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування першого та другого рівня.
Також серед проблем – значна відстань між населеними пунктами, вкрай низька якість доріг, відсутність прямого транспортного сполучення, високі ціни на пальне та проїзні квитки, що ускладнює доїзд пацієнтів з інших районів до місць розташування майбутніх багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Ростислав Кириченко: В 2015 році Київська обласна рада схвалила 4 об’єднані територіальні громади (ОТГ): Вишгородську, Петрівську, Димерську та Пірнівську.
Кабінет Міністрів України затвердив тільки дві: Димерську (до її складу мають увійти 15 сільських рад - Абрамівська, Богданівська, Вахівська, Глібівська, Демидівська, Катюжанська, Козаровицька, Литвинівська, Любимівська , Руднє-Димерська, Сухолучька, Толокунська, Ровівська, Ясногородська та Димерська селищна рада) та Пірнівську ОТГ (туди увійдуть Пірнівська, Вищедубечанська, Воропаївська, Жукинська, Лебедівська, Нижчедубечанська, Новосілківська і Сувидська сільські ради).
Громади Гаврилівської та Синяківської сільських рад, які також розташовані у Вишгородському районі, згідно перспективного плану КМУ у складі Бучанської ОТГ.
На початку квітня 2017 року Вишгородська міська рада ініціювала добровільне об’єднання територіальних громад Хотянівської, Новосілківської, Лебедівської, Нижчедубечанської, Вищедубечанської, Пірнівської, Воропаївської, Жукинської, Сувидської, Новопетрівської, Старопетрівської, Лютізької сільських рад з адміністративним центром у місті Вишгороді.
На громадських слуханнях мешканці лівобережних сіл Лебедівки, Нижчої Дубечні, Вищої Дубечні, Новосілок, Пірнового та Воропаєва були проти такої ОТГ. На думку місцевості, ці села краще об’єднати відповідно до перспективного плану КМУ - в Пірновську ОТГ.
На правобережній частині району мешканці Нових Петрівців та Старих Петрівців відмовили міськраді. Громада міста Вишгород майже одноголосно підтримала створення Вишгородської об’єднаної територіальної громади.
Димерська селищна рада також виступила з пропозицією щодо добровільного об’єднання територіальних громад сільських рад, які затвердив Кабмін, а також приєднання громади Гаврилівської сільської ради. Станом на сьогодні, громадські слухання проведені в селі Любимівка, де місцеві жителі одноголосно підтримали приєднання до Димера.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Ростислав Кириченко: Станом на сьогодні в районі проводяться капітальні ремонти відділень та холу Вишгородської центральної районної лікарні (ЦРЛ) та Димерської районної лікарні.
Проводяться проектні та вишукувальні роботи у Вишгородській районній гімназії “Інтелект”, Новопетрівській ЗОШ №3, Лютізькій, Вищедубечанській, Ясногородській, Любедівській та Синяківській загальноосвітніхніх школах, а також у Жукинській опорній школі.
Планується проведення капітальних ремонтів покрівель та фасаду Катюжанської, Ясногородської, Любиміської шкіл, у Новосілківській ЗОШ заплановані роботи по реконструкції з прибудовою спортивного залу с. Новосілки. В Вишгородській ДЮСШ проводиться капітальний ремонт басейну. У Вишгородській спеціалізованій школі “Сузір’я” заплановано капітальний ремонт спортивних майданчиків (стадіону) на території школи.
Також ми продовжуємо активну роботу по розширення місць у дошкільних навчальних закладах Вишгородського району. Капітальні ремонти з прибудовою проводяться у Лютізькому, Пірнівському садочках, капітальні ремонтні роботи – в Катюжанському, Литвинівському та Димерському садочках.
Шляхом перепланування приміщення КЗ “Соціальний гуртожиток” планується збільшення місць дитячого садочку в с. Жукин. В минулому році з районного бюджету було виділено 4 465 тис. гривень та придбано приміщення з прилеглою територією для подальшого відкриття ДНЗ в с. Лебедівка на 80 місць. Станом на сьогодні виготовляється документація щодо зміни цільового призначення об′єкту.
Підходить до завершення капітальний ремонт ремонт спортивного залу РБК “Енергетик”, проводяться капітальні ремонти Катюжансього, Пірнівського, Сухолуцього та Сувидського будинків культури.
Також заплановані капітальні ремонти доріг вулиць у селах Савенка, Дудки, Абрамівка, Вища Дубечня, Сухолуччя, Лебедівка, Воропаїв, Козаровичі, Жукин, Катюжанка, Нижча Дубечня та Литвинівка.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Ростислав Кириченко: Так, ми активно використовуємо систему електронних закупівель, але була проблема. Нещодавно для райради купували папір через “Прозорро”. Компанія, яка була на першому місці, не вийшла на зв'язок. Довелось проводити тендер повторно.
KV: Чи зберіг Олександр Горган вплив на Вишгородську райраду? Чи є стабільність в її роботі?
Ростислав Кириченко: Я не можу сказати, що хтось має на нас вплив. До райради пройшли депутати восьми політичних сил, комісії було створено демократично, тобто кожна партія в нас бере участь у всіх сферах життя району. В нас одна ціль, не дивлячись на різні партії - це розвиток Вишгородського району.
KV: Ширяться чутки, що більшість депутатів райради вже довгий час підконтрольні народному депутату Ярославу Москаленку. Чи справді це так?
Ростислав Кириченко: Я думаю, що це не більше, ніж чиєсь оціночне судження. Якщо нам потрібно підтримати Ярослава Миколайовича, то ми робимо це винятково у питаннях покращення життя району. Часто ми звертаємось до нього із проблемами і отримуємо допомогу.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Ростислав Кириченко: Є деякі непорозуміння, але вони більше технічні, за більше року роботи ми навчились знаходити спільну мову. В нас побудована така співпраця, що один без одного ми існувати не можемо. Незважаючи на те, що кожен займається своєю роботою, ми обов’язково радимось у важливих питаннях.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Ростислав Кириченко: Є проблема із перевізниками, але вона помалу вирішується після приходу нового губернатора. Скарг від людей стало значно менше. Раніше їх не влаштовувало ставлення водіїв до пасажирів, стан транспорту та, звісно, ціна проїзду.
Зараз до Києва з Вишгорода можна доїхати за 7 гривень. Була ідея створити два маршрути - з лівого та правого берега столиці до Вишгорода. Тоді б наша райдержадміністрація оголосила конкурс і в подальшому ми б мали вплив на цих перевізників. Але тут є певні проблеми.
Є також проблеми із екологічним станом Київського водосховища. Коли температура повітря піднімається до 30 градусів із позначкою плюс, то тут ціла катастрофа. Але це не можна вирішити за один день. До того ж ми не маємо ні коштів, ні спеціалістів.
Взагалі наші проблеми в області чують, співпраця є. Часто нам виділяють кошти на соціальні проекти. Та це все робиться поступово.
KV: Яка наразі ситуація із Межигір’ям?
Ростислав Кириченко: По цьому питанню ми співпрацюємо із народним депутатом кількох скликань, юристом та сенатором Міжнародного парламенту безпеки і миру Юрієм Кармазіним.
Землі, які раніше були володінням екс-президента Віктора Януковича, зараз у державній власності. Майно знаходиться під арештом, прокуратура веде слідство. За історичною довідкою там був розташований монастир та інші значимі об’єкти. Зараз наша ціль - відтворити знищене.
Читайте: Досье: Кириченко Ростислав Николаевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Ростислав Кириченко: Після двох революцій я зрозумів – час змінювати щось власними руками. Я бачу, як зробити життя кращим, але для цього не завжди є можливості.
Можливо, посада голови райради – це старт моєї політичної кар'єри.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Фото: Вышгородский райсовет
КиевVласть
13 червня 2017 г. 09:30
Раздел: Територія розуму
В Україну таємно повертають техогляд авто
Цілком таємно, але… читати усім!!!
Ну не може наша влада працювати нормально, вона просто не здатна на адекватні рішення! Отримав проект наказу МВС, яким фактично повертають технічний огляд транспортних засобів. Здається, нормальна ініціатива, але має свої недоліки.
Документ ще не в публічній площині, “протягнути” його хочуть швидко й без розголосу. Чому? Бо планується, що перевіряти авто будуть поліцейські просто на дорозі, а відповідність технічного стану вимогам встановлюватимуть… візуальним оглядом!!! Уявляєте, як дівчина-патрульна буде “на око” перевіряти справність ходової частини, гальм, двигуна? Чи на дороги випустять поліцейських-кіборгів із вбудованими системами дистанційного визначення несправності машини на ходу?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Підставами для зупинки можуть бути як видимі ознаки несправності, так і профілактика на дорогах чи фантазії поліції, що авто забруднює довкілля. Так “діагностуватимуть” увесь транспорт, крім карет швидкої, машин рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв.
Мабуть, ці заходи потрібні для шкільних та міжміських автобусів, машин із небезпечними вантажами тощо. Але перевіряти повинні тільки спеціалісти й тільки на незалежних СТО!
Якщо ж “оглядатимуть” усіх, то зрештою отримаємо ще одне корупційне джерело, яке згодом переросте в бізнес для обраних. Думаю, автомобілісти досі добре пам’ятають корумповані “державні” техогляди: плати і їдь спокійно навіть на несправному авто.
А краще б наші “реформатори” ремонтували дороги, регулювали ціни на пальне й карали своїх колег, які “під шафе” влаштовують на дорогах справжній треш.
Андрій Карпенко, лідер об’єднання “Сила Громад”
Джерело
КиевVласть
12 червня 2017 г. 11:40
Раздел: Територія розуму
У тенетах міфів безоплатності
Уже чверть століття ми живемо в якісно іншій системі координат. Час немалий. Та багато міфів старої системи ніяк не покинуть нас. Вони і далі насаджуються абсолютною більшістю українських політиків, а тому (і це набагато гірше) продовжують панувати в наших головах.
Один з таких міфів – це міф про безоплатність медицини, освіти та інших сфер. Змінилося тільки одне: раніше ми дякували партії за цю безоплатність, а зараз – державі. На жаль, ця, м’яко кажучи, неправильна ідеологія безоплатності зафіксована в нашій Конституції.
Та задайте собі неминуче очевидне питання: а звідки беруться кошти на зарплати лікарів, учителів, на утримання шкіл, лікарень тощо? Може ці витрати бере на себе США чи Росія? Та нібито ні. Оплата йде через бюджет з наших із вами кишень, із кишені тих, кому надаються так звані безоплатні медична допомога та освіта.
Кашу в наших головах, напевно, робить наступна обставина. Коли ми купуємо хліб, то розуміємо, за що платимо. Насправді, крім очевидної і зрозумілої оплати хліба, ми водночас платимо й за багато чого іншого, абсолютно не пов’язаного з хлібом, наприклад, за освіту, медицину, оборону та інше. Бо крім ціни хліба ми, громадяни, ще сплачуємо ПДВ, а точніше сплачуємо через цей податок уже згадані “безоплатні” послуги. Тільки, купуючи хліб, ми розуміємо, що платимо тим, хто на всіх ланках виробляв цей хліб. Сплачуючи ПДВ чи інші податки, ми не знаємо, на які цілі в кінцевому рахунку підуть наші гривні. Бо така природа бюджету. Це кошик, а ще простіше – “общак” усієї української громади.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Дана обставина (відсутності прямої прив’язки оплати) не міняє суті. Бо не буває нічого безоплатного. За все треба платити. Усім. І всі громадяни України завжди це робили і роблять. Минулого, 2016 року, кожен з нас заплатив тільки 5,5 тис. грн. ПДВ. До речі, це більше, ніж прибуткового податку – в середньому 3,3 тис. грн. на людину.
Нав’язувана нам політика “безоплатності” реально обходиться всім багатократною платністю. Перший раз ми платимо за “безоплатну” медицину, сплачуючи податки. Другий раз платимо, коли чиновник знаходить схеми, як дорожче купити ліки чи отримати відкати на будівництві лікарні або школи. Ці гроші йдуть у чиїсь кишені, минаючи медицину, хоча у звітності проходять як видатки на медицину. Третій раз ми платимо під час візиту до лікаря системи “безоплатної” медицини.
Неправильність системи і в тому, що платна “безоплатність” по-різному стосується нас. Бо одні відвідують заклади, де є краще обладнання і навіть безоплатні медикаменти, інші не бачать ні першого, ні другого.
Насамкінець мушу зазначити ще два моменти. Перший: даний матеріал не має відношення до медичної реформи, яку пробують зараз почати в Україні. Бо нею не передбачається фундаментального демонтажу системи та відмови від бюджетного фінансування. Такий демонтаж потребує передусім “промивки” наших мізків. І в першу чергу в тих, кого ми уповноважуємо приймати рішення. А тому це швидше реакція на сплеск активності щодо захисту видатного досягнення комунізму – “безоплатної” медицини.
Другий момент. Очевидно, є необхідність пояснити, як і хто платить податки, наповнює наш спільний український казан. Бо це допоможе краще зрозуміти феномен “безоплатної платності”. Про це скажу окремо.
Віктор Пинзеник, парламентар, член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
Джерело
КиевVласть
30 травня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Таращанської районної ради Людмилою Урожай.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Людмила Урожай: За останні два роки бюджет району помітно зріс. Але, зважаючи на те, що Кабінет Міністрів переклав “на місця” додаткові видатки, бюджет у нас дефіцитний. До кінця року нам не вистачає 9,5 млн гривень на зарплати і 1 млн на енергоносії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За I квартал 2017 року ми маємо бюджет у сумі близько 64 млн гривень, перевиконання склало 1,8 млн гривень. Незважаючи на це, буде складно знайти кошти на усі потреби, а найголовніше - зарплати медикам і освітянам. Є надія, що на початку осені сільгосппідприємства будуть розраховуватись зі своїми орендодавцями і за рахунок більшого перевиконання бюджету ми зможемо хоча б частково задовольнити потреби.
Ми звертались до Кабінету Міністрів з проханням додатково виділити кошти на медичну галузь району. Нам відповіли, що у Міністерстві охорони здоров'я є резервні кошти, можливо, їх перерозподілять між місцевими бюджетами..
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Людмила Урожай: У цьому році за рахунок обласного бюджету закінчуємо заміну вікон у найбільших школах району, плануємо ще провести заходи із енергозбереження та утеплення. На стадії завершення - будівництво спортивного майданчику зі штучним покриттям в місті Тараща та селі Лука, туди потрібно вкласти ще близько 200 тис. гривень.
Також проводимо ремонти у дитячих садочках та ФАПах, кошти на це отримуємо із сільських бюджетів
На співфінансування до області ми подали 5 проектів. Серед них - заміна вікон у школах та ремонт доріг. У місті Тараща є проблеми із водопостачанням та сміттєзвалищем, зараз вони працюють над документацією, думаю, також будуть подавати на співфінансування.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Людмила Урожай: Так, бюджетні організації в нас працюють через “Прозорро”. Про проблеми із його використанням я не чула.
KV: Наскільки Таращанський район інвестиційно привабливий?
Людмила Урожай: Великих інвестицій в районі немає. І це - проблема. Якщо дивитись статистику, то і розмір середньої заробітної плати в районі займає друге місце з кінця. Є проблема безробіття серед населення району. Основні галузі, які працюють - приватні підприємці і сільгоспвиробництво.
Було в нас велике підприємство “Лучанський цукровий завод”, зараз він не працює, його вже практично знищили. Така ж ситуація із заводом “Мотор”. У свій час їх власники продали майнові паї, а нові господарі не зберегли роботу компаній. Відповідно місцеві залишились без роботи.
KV: Тобто, в районі великий дефіцит робочих місць?
Людмила Урожай: Так. Таращанському району ще далеко до стабілізації, вже не кажучи про розвиток. Робочих місць не вистачає, тому молодь їде у столицю чи за кордон.
У минулому році відкрився магазин “Фора”, з'явилось близько 50 робочих місць. Це добре, але почало страждати мале підприємництво, яке не може конкурувати із мережевим супермаркетом.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Людмила Урожай: Наш район доволі компактний, тому Кабмін нам затвердив одну громаду - Таращанську. У 2015 році були зроблені певні кроки до об’єднання і на цьому процес благополучно зупинився.
Як на мене, то законодавець трохи не продумав виконання реформи. На сьогоднішній день майже всі сільські ради самодостатні, у міської ради доволі потужний бюджет. Люди не бачать сенсу в об’єднанні.
Сільські голови в нас теж не в захваті від реформи. Звичайно, вони не хочуть втратити свої повноваження. Тому про вибори говорити дуже рано, я не бачу ніяких рухів у бік створення об”єднаної громади на Таращанщині.
KV: Чи є в районі земельні скандали?
Людмила Урожай: Земельні скандали у нас з'явились після роботи вже колишнього голови райдержадміністрації. Нагадаю, що районна рада у земельних питаннях повноважень не має, ми тільки затверджуємо технічну документацію. Землями за межами сіл займається райдержадміністрація і Держгеокадастр.
Минулого року було незаконно виділено кілька земельних ділянок невідомим особам. Зараз справою займається СБУ.
Також є деякі непорозуміння між орендарями паїв. Хтось пропонує селянам кращі умови, хтось більшу плату. Але я вважаю, що це нормальна конкуренція, від якої виграють люди.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Людмила Урожай: Особисто я землі не маю, тому в мене двояке ставлення до мораторію. З одного боку, уявіть - до вас приходять і кажуть, що ви не маєте права продати свою власність. А з іншого боку є пересторога, бо невідомо, як законодавець випише закон про обіг землі. Можуть постраждати люди, які безпосередньо працюють на землі. Це і фермери, і орендарі паїв, які добросовісно обробляють землю.
На наші землі можуть прийти латифундисти та великі корпорації з мішками грошей. Що залишиться нам? Люди на селі живуть бідно, тому можуть продати свої паї за безцінь. З великими підприємствами в районі так і сталося - запропонували гроші, люди продали свої частки, підприємства закрили. Якщо бабусі запропонують гроші, яких вона ніколи в руках не тримала, хіба відмовиться? Ніхто не знає реальної ціни на наші родючі землі. Їх розберуть за копійки.
Поки влада не випише всі закони, які стосуються земель сільськогосподарського призначення, говорити про продаж землі зарано.
KV: Чи є проблема із створенням госпітального округу?
Людмила Урожай: Це також одне із болючих питань. Ми вже три рази збирались з приводу створення Південного госпітального округу із центром у Білій Церкві. На останньому засіданні комісії районної ради ми делегували в раду госпітального округу двох лікарів. Найголовніше питання по реформі - що буде з нашими ЦРЛ? Поки ніхто не може цього сказати.
Та як пацієнт я розумію, що залишати медицину у тому стані, який є сьогодні, не можна. Із серйозною хворобою ти залишаєшся сам на сам і, щоб не казали, безкоштовної медицини в нас не існує.
З госпітальних округів, які будуть створені в області, наш найбільший. Ми просили почати створення з менших округів. Тоді б нам стало зрозуміло як він працює і як рухатись далі. Але ж ми розуміємо, що процес реформування вже не зупинити. Тому вимушено йдемо цією дорогою.
KV: Чи є в районі проблема із перевезенням пільгових категорій громадян?
Людмила Урожай: Після того, як держава припинила фінансування перевезень пільгових категорій пасажирів, ми порахували, що на рік район має виділяти на це біля 1 млн гривень. В нас таких коштів немає, і ми людям про це чесно сказали.
KV: Таращанський район - аграрний? Чи можливий тут розвиток промисловості?
Людмила Урожай: Наш район глибоко аграрний. Промислові підприємства в нас переважно приватні і їх залишилось всього декілька.
Розвиток промисловості в районі можливий. Але поки він не відбувається.
На території “Лучанського цукрозаводу” є ділянка землі площею біля 40 га. Інвестори із Німеччини там хотіли поставити сонячні батареї, передумали.
Є інвестор, який хоче біля залізнодорожної станції побудувати елеватор. Вже декілька років пройшло, нічого не відбувається.
Прийшли інвестори в одне із сіл, мали будувати завод. Знову ж таки, поки руху я не бачу.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Таращанського району, але сплачують податки у місто?
Людмила Урожай: Я нещодавно спілкувалась із податковою службою і впевнена, що такої проблеми в районі немає.
KV: Чи є проблема із недостатньою наповнюваністю шкіл?
Людмила Урожай: Так. У 2012 році довелось закрити дві школи у селах Чернин і Мала Березянка, ще одну, у селі Круті Горби, понизити до I ступеня.
В цьому році ми понизили ступінь ще однієї школи. Але закрити всі школи - це не вихід.
KV: Чи є у Таращанському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Людмила Урожай: Співпраця із облдержадміністрацією є. Не можу сказати, що наші проблеми залишають без уваги.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Людмила Урожай: У Таращанському районі представлені такі політичні сили як БПП, “Батьківщина”, УКРОП, Радикальна партія Олега Ляшка, “Опозиційний блок” та ВО ”Свобода”. Але ж в районній раді ми вирішуємо не політичні питання, а питання життя району. Тому політичних дебатів в нас не відбувається.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між містом і районом? За що?
Людмила Урожай: Із РДА ми повноваження розділили згідно закону. Майже рік голови адміністрації в нас немає, зараз проходить конкурс на цю посаду.
Місто нам дуже допомагає, разом із селами забезпечує харчування дітей у школах, садочках та лікарні. Сваритись нам немає причин.
Читайте: Досье: Урожай Людмила Борисовна
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Людмила Урожай: На посаду голови райради я прийшла у 2014 році. До цього була депутатом. Зараз працюю вже другу каденцію.
Моєю метою було і є об’єднати зусилля всіх депутатів для розвитку району.
Цю посаду не розглядаю як старт політичної кар'єри. Я пройшла довгу дорогу в освіті - від вчителя до начальника відділу освіти і знову вчителя.
Чи йти на наступну каденцію - вирішу, зважаючи на обставини. Кожна людина хоче залишити добру пам’ять про себе, і я так само. Найважливіше для мене - щоб було не соромно дивитись у вічі людям.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
КиевVласть
23 травня 2017 г. 09:30
Раздел: Тексти
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Ставищанської районної ради Віктором Малашем.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Віктор Малаш: Бюджет району у 2016 році виконаний у сумі 173,8 млн гривень, що становить 104,7% до уточнених планових показників на звітну дату. Власних коштів ми мали 36,5 млн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За I квартал 2017 року ми маємо бюджет у сумі 50,7 млн гривень, що становить 100,9% від планових показників. Власних надходжень - 7 млн гривень, це 127,6% від плану. Порівняно із аналогічним періодом минулого року ця цифра збільшилась на 3,7 млн.
Перевиконання відбулося за рахунок бонусних виплат власникам земельних паїв завдяки укладанню нових договорів оренди на паї, а також співпраці з податковими службами та керівниками підприємств та організацій, які працюють на теренах району, що дало змогу вирішити питання сплати податків.
Перевиконання бюджету - це, звісно, добре, але, враховуючи те, що медичної і освітянської державної субвенції не вистачає на утримання освіти та медицини району, ми не змогли направити ці кошти на соціальний розвиток району, адже були вимушені використати на виплату заробітної плати працівникам освітянської та медичної галузей і оплату енергоносіїв. Ставищенський район досі незабезпечений цими коштами з боку держави.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Віктор Малаш: В минулому році за рахунок співфінансування із областю ми провели заміну тепломережі у с. Іванівка та утеплили Ставищенський НВК №1. Багато населених пунктів потребують реалізації подібних проектів, над чим і працюємо спільно з депутатами Київської обласної ради.
Є велика потреба у ремонті навчальних закладів та закладів охорони здоров’я, гостра необхідність заміни вікон, дверей та систем обігріву. У 2017 році будуть реалізовані проекти з енергозбереження, а саме: заміна вікон і дверей в навчальних закладах сіл Гейсиха, Стрижавка, Бесідка, Гостра Могила та НВК №2 смт Ставище, котрі включені в програму енергозбереження (підвищення енергоефективності) Київської області на 2017-2020 роки. Також в цю програму включені дитячі садочки сіл Розкішна і Красилівка. Проекти будуть реалізовуватись за рахунок співфінансування обласного та місцевих бюджетів. На даний час вирішується питання проведення капітального ремонту (санації) поліклініки в смт Ставище та капітального ремонту (заміна вікон і дверей) Іванівського опорного навчального закладу за рахунок співфінансування з Державного фонду регіонального розвитку та місцевих бюджетів.
На території села Розкішна завершується будівництво полігону твердих побутових відходів. У минулому році область виділила на ці потреби понад 6 млн гривень, найближчим часом чекаємо ще коштів. В цьому році, завдяки включенню в програму поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки та виділенню коштів на придбання необхідного обладнання для роботи полігону, сподіваємось, що ми введемо даний полігон в експлуатацію в цьому році, що дасть змогу вирішити проблему утилізації твердих побутових відходів в Ставищенському районі.
На превеликий жаль, в районі немає Будинку культури. На його будівництво потрібно великі кошти, яких в бюджеті району немає. На сьогоднішній день питання розміщення районного будинку культури будемо вирішувати за рахунок приміщень санаторно-оздоровчого комплексу “Дружба”, який є комунальною власністю району.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Віктор Малаш: Так, працює. Найчастіше ми користуємося системою електронних закупівель у сфері освіти. Однак, в її роботі є неточності, інколи приходиться проводити повторно процедури, на що йде багато часу, іноді не встигаємо з цієї причини втілювати необхідні проекти. Думаю, систему слід вдосконалити.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Віктор Малаш: Кабміном в нас затверджено одну об’єднану територіальну громаду (ОТГ) - Ставищенську, із центром у смт Ставище, до неї мають увійти всі населенні пункти району.
Проте сьогодні ставлення до ОТГ у людей різне, сільські голови мають сумніви в ефективності цієї реформи. Я їхню позицію підтримую. Річ не в тім, що вони бояться втратити повноваження. Наші громади справді не налаштовані на об’єднання. Раніше всі сільські ради не були самодостатніми. Тільки нещодавно, завдячуючи бюджетній децентралізації, в районі почався процес відродження. Села проводять самостійно ремонти ФАПів, навчальних закладів, доріг, закладів культури. Вони починають жити. Я вважаю, що цей розвиток потрібно підтримати. А при створенні ОТГ у кожного села вже власних коштів не буде, вони будуть зосереджені в центрі.
Також багато складнощів виникає через те, що у нас реформи ініціюються не з нижньої ланки, а спускаються “зверху”. Їх не погоджують із місцевими громадами. Одначе, як покращити наше життя краще за інших знаємо ми самі.
Вважаю, що перш, ніж проводити реформи, потрібно розробити законодавчу базу. А в нашій державі роблять навпаки. Тому на вибори наша ОТГ у цьому році точно не піде.
KV: Чи є в районі земельні скандали?
Віктор Малаш: Головною проблемою нашої землі є те, що вона роздається Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області. Районна влада та органи місцевого самоврядування не мають жодного впливу на землі, які розташовані у адміністративних межах відповідних сільських рад (за межами населених пунктів).
В районі наразі назріває конфлікт стосовно земель пасовищ. Вони роздаються невідомо кому. Ми розуміємо, що люди в селі тримають худобу і виживають практично на ті кошти, які вона приносить. А в області цього не бачать.
Ось у селі Красилівка на сьогоднішній день є понад 150 голів великої рогатої худоби. За нормативами там має бути 125 га пасовищ. Після того, як більша частина земель була роздана та розібрана, залишилось 20-30 га. Така ситуація майже в кожному селі.
Неодноразово ми звертались до Головного управління Держгеокадастру Київської області, реакції - нуль. Сільські ради постійно просять передати землю в комунальну власність сільських громад. Отримують відмови. Знову ж таки, поки законодавча база не буде врегульована, питання не вирішиться.
KV: Чи є в районі проблеми із виділенням землі учасникам АТО?
Віктор Малаш: Проблема справді є, але цим питанням зайнялась постійна комісія Ставищенської районної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин, тому будемо вирішувати. Якби землі були в розпорядженні в органів місцевого самоврядування, процес видачі землі був би набагато простішим.
KV: На вашу думку, чи потрібен мораторій на продаж землі?
Віктор Малаш: Поки я двома руками проти його відміни. В нас немає ринку землі. У середньому нашу землю оцінюють у тисячу доларів за 1 га. В Євросоюзі ця цифра 10-15 тис. Всі забули, як під час Другої світової війни німці наш родючий чорнозем вагонами вивозили? Чому так дешево він оцінюється сьогодні? Я вважаю, це спекуляція.
Ринок землі з'явиться тоді, коли буде проведена адекватна оцінка її вартості. Можливо, тоді мораторій варто буде відмінити. Хоча б для тих людей, котрі мають ділянки, але не мають спадкоємців.
KV: Чи є проблема із створенням госпітального округу?
Віктор Малаш: Я не бачу в державі законодавчої бази зі створення госпітального округу. Нам мають пояснити цю реформу. Хоча б поспілкуватись із головними лікарями, громадою.
Ми маємо обслуговуватись у Білоцерківському госпітальному окрузі. Наш район віддалений від Білої Церкви. Звичайно, нам кажуть, що працюватимуть машини швидкої допомоги. Знаючи стан доріг і швидких, то це просто казки.
Вже була реформа швидкої допомоги - зробили екстрену і невідкладну. Хіба в Україні вона повноцінно працює? Я вважаю, що перш, ніж проводити нову реформу, потрібно довести до кінця раніше запроваджену.
До того ж, мене дуже вразило, коли під час презентації Білоцерківського госпітального округу серед переваг реформи на перше місце ставиться ефект від економії коштів. Наприклад, щорічна економія за рахунок оптимізації, а попросту - скорочення робочих місць, має складати 98 млн гривень. Я думаю, людське життя безцінне і не вимірюється коштами.
KV: Наскільки Ставищанський район інвестиційно привабливий?
Віктор Малаш: Відомі підприємства нашого району - ТОВ “Ропа Україна”, що займається сільськогосподарською технікою, ЗАТ “Малинове”, яке спеціалізується на виробництві курячих яєць. Також - ТОВ “Насташка” та інші.
Звісно, район аграрний. Маємо добрі врожаї. Сільське господарство на сьогодні приносить один з найвагоміших внесків в розвиток економіки нашої держави та наповнення бюджету. Не останню роль відіграє ставлення держави до аграріїв. Якщо не хочуть цю сферу розвивати, то нехай хоча б не заважають робити це сільгоспвиробникам. Враховуючи ситуацію в країні та віддаленість району від обласного центру, інвестори до нас не дуже рвуться. Хоча Ставищенський район є привабливим для вкладання інвестицій і завжди готовий йти назустріч інвесторам.
KV: Чи є проблема з підприємствами, які працюють на території Ставищенського району, але сплачують податки у місто?
Віктор Малаш: Така проблема є. Вважаю, що підприємство, яке працює на теренах району, має сплачувати податки саме йому. Впливу районна рада на цю ситуацію немає.
Це має бути вирішено законодавством України.
KV: Чи вирішена проблема зі страйками через підняття вартості проїзду?
Віктор Малаш: Ми не маємо повноважень для вирішення цього питання. Але якщо люди звертаються, то ми намагаємось вести перемовини із перевізниками. До Києва вартість проїзду останнім часом підвищилась на 10%, але серйозних страйків в районі не було. Зрозуміло, що ціни на все ростуть. Це потрібно прийняти і усвідомити.
KV: Після підвищення мінімальної заробітної платні в районі скоротилась кількість ФОПів?
Віктор Малаш: Так, і я думаю така проблема є в усіх районах. ФОПам не вистачає коштів на сплату податків.
До того ж, я вважаю, що держава мала не просто підвищити “мінімалку”, але й забезпечити райони відповідними коштами, а не перекладати це на місцеві бюджети.
KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?
Віктор Малаш: В нас представлено сім політичних сил - “БПП “Солідарність”, “Свобода”, Аграрна партія, УКРОП, Радикальна партія Олега Ляшка, “Батьківщина” і “Громадянська позиція”.
Коли мене обрали головою районної ради, я відразу сказав депутатському корпусу, що на території району ділити немає чого, а грати в політичні ігри немає часу. Ми маємо працювати на благо жителів Ставищенщини.
Я дуже вдячний депутатам, що співпраця налагоджена і конфліктних ситуацій ніхто не створює. Звичайно, бувають дебати з тих чи інших питань. Але це нормальна практика.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою? Між селищем і районом? За що?
Віктор Малаш: Повноваження ми не ділимо із адміністрацією, вони визначені законом. Бувають різні погляди на якісь ситуації. Але все вирішується, є діалог. Селищна і сільські ради ідуть на співпрацю та допомагають у вирішенні загальнорайонних проблем.
Я вважаю, що ми живемо у великій районній рідні. Сьогодні ти керівник ради чи адміністрації, а завтра - звичайний мешканець Ставища. У нас всі один одного знають, тому ми працюємо так, щоб не було соромно дивитись односельцям у вічі.
KV: Чи є у Ставищенському районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Віктор Малаш: Так. Просили вирішити питання із землями пасовищ. Можливо, вони й не мають впливу на Держгеокадастр, але могли хоча б спробувати.
З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює, навіть з тими самими госпітальними округами. Поки не написали офіційне звернення із головами районів, ніхто й не поворухнувся. Провели слухання, але скоріше “для галочки”. Нічого вирішено не було.
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Віктор Малаш: Основна моя мета - працювати на благо громади. Ми, спільно з депутатами райради, хочемо зберегти якомога більше соціальних об’єктів та робочих місць. Особистих амбіцій не маю. Як застерігав колись Конфуцій - не дай вам Боже жити в епоху змін. Насправді із цими “реформами” стає працювати все тяжче. Та, звичайно, не потрібно здаватись. В час, відведений мені на роботу головою районної ради, буду робити все можливе для соціального, культурного і економічного розвитку громади Ставищенського району.
Нікуди звідси їхати я не збираюсь. Я не великий політик, скоріше - завзятий господарник.
Та й по життю оптиміст, тому вірю, що район буде розвиватись, не зважаючи ні на що, а рівень життя людей ставатиме кращим.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Фото: stavrayrada.in.ua
КиевVласть
28 березня 2017 г. 16:45
Раздел: Новини
С 1 апреля Киев и область будут больше платить за газ (инфографика)
Сегодня НКРЭКУ утвердила размер абонплат как за фактически потребленное "голубое топливо", так и за подключение к сетям. Такая плата будет зависеть от типа газового счетчика. Пока что бытовые потребители будут платить несколько меньше промышленных предприятий, однако эти суммы в течение трех лет планируют уравнять.
Об этом KV узнала из сообщения "Подробностей".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается что во вторник, 28 марта, национальная комиссия, которая регулирует сферу энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) утвердила размер ежемесячной абонплаты за подключение к системе газоснабжения на основании мощности счетчика и вне зависимости от фактического объема потребления.
С 1 апреля цена на газ для населения будет разделена на две составляющие: на цену газа как товара (4 942 гривен/тыс. куб. м плюс предельная торговая наценка газопоставляющей компании 3,2%) и абонплату за подключение к сетям.
Согласно решению Кабмина, такую абонплату устанавливает НКРЭКУ на основании присоединенной мощности каждого потребителя (типа газового счетчика). В тариф заложены затраты "Укртрансгаза" на транспортировку газа магистральными газопроводами к газораспределительным системам (порядка 23% в структуре тарифа).
Читайте: В "Киевгазе" рассказали, куда жаловаться на качество и начисления за газ
Для примера, с 1 апреля тариф на распределение газа для бытовых потребителей компании "Киевоблгаз" будет составлять 2,549 коп./куб. м в час, для промышленных - 3,607 коп./куб. м в час (все тарифы без НДС).
При этом в Киеве для бытовых и небытовых потребителей ПАО "Киевгаз" тариф будет одинаковый - 1,273 коп./куб. м в час.
Сейчас установлена конечная цена на газ для населения, которая составляет 6 879 гривен/тыс. куб. м с учетом всех затрат на транспортировку, налоги и торговые наценки.
Размер абонплаты для бытовых потребителей установлен существенно ниже тарифа для промпотребителей, с целью социальной защиты. Но в течение трех лет уровни тарифов для бытовых и небытовых потребителей планируют сравнять.
Читайте: Що треба знати про формування ціни на газ
КиевVласть
20 березня 2017 г. 13:30
Раздел: Територія розуму
На шляху до порятунку: світовий досвід протекціонізму для захисту київських підприємств
Питання регулювання державних закупівель в усьому світі є об'єктом пильної уваги з боку законодавців – адже в даному випадку сам покупець, тобто держава, зацікавлений у максимальній ефективності процесу. Одним з важливих напрямків в законотворчій діяльності в усьому світі стала боротьба за чесну конкуренцію, яка, відповідно до економічної теорії, повинна привести до зниження цін.
Українським законодавством також передбачено нецінові інструменти регулювання зазначеної проблематики, а саме – визначення в закупівлі нецінових критеріїв та їхню питому вагу, що сумарно не може перевищувати 30%.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проте, чи отримує місто справжню економію та переваги від проведення тендерів у яких частіше перемагають або іноземні компанії, або компанії-одноденки? Адже, національна політика не є політикою протекціонізму, наш принцип – “всі бачать все, всі мають рівний доступ до вітчизняного ринку”. Чи правильно це? Це призводить до низького освоєння бюджетних коштів, неякісного виконання тендерних умов, низької якості продукції тощо. Додатково слід зазначити про те, що РНБО спільно з НБУ було запропоновано накласти заборону щодо виводу капіталу банками, що у своїй структурі активів мають державні кошти Російської Федерації. Держава може із впевненістю очікувати зустрічних санкцій з боку Російської Федерації, що матиме такий наслідок як формування досить великого вітчизняного ринку. Виникає потреба пошуку нових шляхів залучення фінансових коштів (капіталу) вирішенням або втамуванням якої буде саме механізм виваженої політики державних закупівель. Проаналізуємо зазначене питання детальніше у розрізі податкових відрахувань.
Таким чином, без заперечень можна стверджувати, що вітчизняний виробник сплатить більше коштів до місцевого та державного бюджетів, сформує робочі місця, сприятиме зростанню валового регіонального продукту. Проте, законодавець не бере це до уваги, це не є перевагою для держави, а в тому числі й для регіонів, навіть, у процесі децентралізації. Головне – це зменшення ціни товару. Але ж, договори з іноземними компаніями-переможцями мають багато підводних каменів, що можуть призвести до такого явища, коли компанія сплачуватиме лише державне мито при ввозі продукції й місто не отримає ні копійки. Тобто, коротше кажучи – витрати є, переваг немає.
Аналізуючи обсяги податкових надходжень до бюджетів міста Києва (загальний та спеціальний), то можемо спостерігати позитивну динаміку, проте – не завдяки промисловості, що генерує найвищу додану вартість, а за рахунок сфери послуг.
Таким чином, Київ займає перше місце серед регіонів нашої держави у таких секторах як:
“торгівля та ремонт” – приблизно 30%;
“фінансова та страхова діяльність” – 12,1%;
“інформація та телекомунікація” – 12,8%.
Промисловість же, у той час, лише скорочує свої обсяги виробництва та виробничі потужності. Наша держава цілеспрямовано крокує до знищення вітчизняної промисловості, беззаперечного захоплення національного ринку “азійськими тиграми” за рахунок демпінгу й перетворення України на сировинну державу. Чи є хоч одна сировинна країна – розвинутої чи постіндустріальною? Однозначно, ні.
Все ж, останнім часом активізується діяльність урядів різних країн щодо протекціонізму вітчизняних виробників від наслідків експансії Азійських країн, яка має наступну специфіку:
“Азійські тигри” заходять на відповідний ринок із найнижчою демпінговою ціною, зазнають втрат, проте поступово здійснюють захоплення ринку через беззаперечні перемоги у тендерних процедурах. З часом, вітчизняні підприємства та промисловість, що є суб'єктами господарювання на даному ринку – з-за відсутності точок збуту, припиняють своє існування тим самим даючи “Азійським тиграм” монопольне становище та повний контроль над ситуацією. А вже, отримавши вищезазначене право, Азійські підприємства піднімають ціну до рівня “піднебесної” тим самим, маючи новий ринок збуту, нагромаджують величезний капітал збуваючи свою продукцію.
Також, резонансною подією стало рішення Європейського Союзу від 13 грудня 2016 року щодо підвищення тарифів на імпорт задля захисту європейських товаровиробників. Також, Парламентом Європейського Союзу активно проводяться заходи стосовно антидемпінгової політики (антидемпінгові мита – від 19,8% до 26,2% – на ввезення холоднокатаного прокату з Росії та Китаю у 2016 році).
У той же час, Національна палата підприємців Республіки Казахстан 20 грудня 2016 року підписала тристоронню Угоду між Палатою підприємців, генпідрядчиками і вітчизняними товаровиробниками. Основна мета цього документа полягає в збільшенні частки місцевого змісту та реалізації програми імпортозаміщення.
У ряді країн здійснюється державне регулювання міжнародних тендерних процедур з метою упорядкування припливу іноземного підприємницького капіталу і захисту інтересів місцевих фірм. Наприклад, законодавчо закріплюється право місцевих компаній на пріоритет в рівні цін, т. ч. При інших рівних умовах виграш присуджується місцевого постачальника, навіть якщо запропонована ним ціна вище, ніж у закордонних учасників. Цінова "фора" для місцевих гравців може становити від 6% (США, Канада) до 15% (Кувейт, Індія) і більш.
У ряді країн до торгів не допускаються ті іноземні учасники, які в своїх пропозиціях не передбачають передачу частини підряду місцевим фірмам, визначено перелік робіт та послуг, які іноземний підрядник зобов'язаний передавати місцевим фірмам.
У багатьох державах участь зарубіжних компаній в тендерах можливо тільки через місцевих агентів або партнерів (Єгипет, Оман). Іноді іноземним підрядникам забороняється ввозити обладнання та матеріали, що випускаються місцевою промисловістю, існує правило потрійного перевищення числа місцевого персоналу над іноземним для підрядних об'єктів.
У деяких країнах частина держзамовлення резервується для певних категорій постачальників, наприклад малого бізнесу, організацій інвалідів, установ пенітенціарної системи і т. д. (США).
Великі контракти навмисне розбиваються на більш дрібні для полегшення доступу національним виробникам. Для подолання таких обмежень і підвищення можливості виграшу замовлень іноземних компаній стали вдаватися до створення консорціумів за участю місцевих фірм.
Тому, задля уникнення нагромадження негативних наслідків для національних виробників, прийнято стратегічне рішення в місті Києві – підтримати, відновити та розвинути промисловість в столиці саме сьогодні, адже Україна й місто Київ мають величезний промисловий потенціал в тандемі з наявними сировинними ресурсами! Державі й муніципальним органам влади слід брати до уваги не лише економію від зменшення ціни, але й, головне, переваги для бюджету не тільки міста, а й нашої славетної держави!
Таким чином, 15 березня 2017 року Тимчасовою робочою групою (голова – Левін В.І.), створеною Постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, було затверджено рекомендаційний перелік та зміни до проекту рішення Київради “Про здійснення публічних закупівель у місті Києві” (від 21.09.2016 №08/231-3901/ПР), що передбачають стратегічний перелік преференцій для місцевих товаровиробників усіх форм власності (у тому числі, – комунальної). У чому ж особливість та стратегічний характер? А саме в тому, що рішення прийнято на перекір заборонам Антимонопольного комітету України й Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рішення прийнято у зв’язку із численними зверненнями місцевої громади й для місцевої громади. Адже, саме столичні підприємства та промисловість є ключовими платниками податків не лише до бюджету міста Києва, а й до державного бюджету. Саме до них столична влада й повинна прислухатися. Проте, як зазначається, це лише перший крок до порятунку та розбудови столичної промисловості та підприємництва.
Тож, застосування іноземної практики протекціонізму вітчизняних товаровиробників обумовить зростання валового регіонального продукту, зростання податкових надходжень, зменшення безробіття й головне – формування вітчизняного ринку збуту й розвиток вітчизняних підприємців та промисловців. А вже в довгостроковій перспективі це – збільшення якості продукції, посилення конкурентоспроможності України на іноземних ринках, зростання іноземних інвестицій, консолідованих доходів, а головне – покращення рівня життя населення, про що наш законодавець повинен піклуватися в першу чергу.
Владимир Левин, депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"
КиевVласть
20 березня 2017 г. 10:24
Раздел: Новини
В “Киевгазе” разъяснили, откуда мог взяться долг в платежках киевлян
На минувшей неделе немало абонентов компании “Киевгаз”, рассчитывающихся за потребленное голубое топливо по показаниям счетчика, могли получить платежки с указанием о наличии задолженности. В компании “Киевгаз” разъяснили, откуда мог взяться долг.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы компании на ее странице в Facebook.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Часть абонентов, которые рассчитываются за услуги газоснабжения в соответствии с показаниями индивидуального устройства учета газа, получила платежки, в которых отражена задолженность. В большинстве случаев такая задолженность является результатом неполучения Оператором ГРМ до 06 числа месяца, следующего за расчетным, показаний счетчика газа”, - говорится в сообщении.
Также утверждается, что если показания счетчика не переданы до 06 числа месяца, следующего за расчетным, это обязывает Оператора ГРМ начислять плату абонентам в соответствии с плановыми месячными объемами потребления на соответствующий период.
“Просим абонентов передавать показания счетчика газа в период с 25 марта по 05 марта. В соответствии с фактическими показаниями будет сделан перерасчет” - отмечают в “Киевгазе”.
Напомним, ранее KV уже писала о том, что те абоненты, в домах которых установлен общедомовой узел учета газа, платят за объем газа, вычисленный в соответствии с утвержденным Кабинетом Министров Украины временным положением: по показаниям домового узла учета, из которого исключаются суммарные показания квартирных счетчиков газа, установленных у потребителей этого дома.
Далее такая разница делится между потребителями, которые не имеют квартирных счетчиков газа, пропорционально количеству лиц, зарегистрированных в квартире или другом изолированном жилом помещении.
Читайте: Как киевлянам платит только за фактически использованный газ
При условии, если в квартире абонента отсутствует счетчик газа, а общедомовой узел учета не установлен, расчет происходит в соответствии с нормами потребления, установленными Кабинетом Министров Украины.
На сегодня нормы потребления природного газа населением при отсутствии газовых счетчиков утверждены постановлением КМУ от 23 марта 2016 № 203. Сами нормы потребления, установленные Кабмином, можно назвать социально ориентированными. Этот акт также содержит положение, согласно которому в период отсутствия централизованного горячего водоснабжения норма потребления растет.
Подробнее: Що треба знати про формування ціни на газ
КиевVласть
14 березня 2017 г. 11:30
Раздел: Тексти
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
“Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Богуславської районної ради Володимиром Замирайлом.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Богусласького району за 2016-2017 роки. За рахунок чого відбулося зростання?
Володимир Замирайло: У 2016 році бюджет Богуславського району виконаний на 116%. Отримали надходжень 37,36 млн гривень. В цьому році у планах заклали майже на мільйон більше і вже бачимо тенденцію до приросту. Це відбувається за рахунок ПДФО, ставок на паї, і загалом – за рахунок зайнятого населення. Нам не вистачає 7 млн гривень на заробітні плати медикам, хоча у всій області зараз та ж ситуація. В бюджеті області, наскільки мені відомо, є до 1 млрд гривень залишку, а от розподілом даних коштів поки що не займаються. Хоча ми в районі цього року розраховуємо отримати додаткове фінансування на наші об’єкти інфраструктури.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Взагалі, у нашому районі децентралізацію відчули насамперед сільські бюджети, адже села відповідно до діючого законодавства не зобов’язані утримувати жодного об’єкта соцсфери, бо ці витрати покладені на районний бюджет. У деяких сільрадах вже готують проекти на ремонти доріг та закладів освіти, культури. Наприклад, Іванівка, Ісайки, Тептіївка, Медвин.
KV: Ви подавали заявку на співфінансування об’єктів у обласну раду?
Володимир Замирайло: Звичайно, подали аж 42 об’єкти, хоча очевидно, вони всі не будуть профінансовані - є 16 першочергових. Здебільшого, це проекти термосанації будівель, транспортної інфраструктури, капремонти закладів освіти, культури, медицини (опорні школи, стадіон, декілька водних об’єктів). У нас є фізкультурно-оздоровчий комплекс, який стоїть недобудований уже 15 років. Свого часу його хотіли навіть продати нечесним шляхом, але ми його вже повернули у власність району. За різними показниками це обійдеться нам в 6 -13 млн гривень. З фінансуванням допоможуть наші обласні депутати. У районної ради добре налагоджена співпраця з Київською обласною радою.
KV: Народний обранець , який представляє район у ВР - скандальний нардеп Олександр Онищенко. Зрозуміло, що зараз він законотворчу діяльність не проводить і на окрузі не працює. Богуславщину хтось іще представляє у Верховній Раді?
Володимир Замирайло: Депутат Онищенко багато зробив для благоустрою нашого району, також надавав матеріальну допомогу жителям нашого району. Є ще один депутат – Геннадій Кривошея. Він родом з Богуславщини. Особисто я нічого не можу сказати про його депутатську діяльність в районі. За період моєї роботи на посаді голови районної ради я декілька разів бачив його на масових заходах, де він піарився, а про конкретну допомогу нічого мені не відомо. Він неодноразово виступав на брифінгу у Верховній Раді, де публічно поливав брудом не лише мене, а й голову РДА та депутатський корпус районної ради. Тому про жодну співпрацю тут не йдеться.
22.12.2016 року дванадцятою сесією районної ради було прийняте Звернення до профільного комітету ВР щодо некоректної поведінки депутата ВР, та, на жаль, відповіді не отримали.
KV: Чи готовий Богуславський район до адміністративно-територіальної реформи? Які громади можуть бути створені в його межах?
Володимир Замирайло: Відповідно до законодавства, районна рада не може бути ініціатором цього процесу та впливати на його хід. За перспективним планом, який затвердив КМУ, планується створити Медвинську та Богуславську об’єднані територіальні громади.
Ми сьогодні жартуємо, що громади у Богуславському районі були спроектовані “методом склянки”, ніби хтось окреслив коло на мапі по її краю. Я - прихильник ідеї створення однієї спроможної Богуславської громади.
KV: А є якийсь спротив конкретно на місцях?
Володимир Замирайло: Так, сільські голови бояться втратити вплив. Аргументують, що в раді громади від Богуслава буде більше 10 депутатів, а від того чи іншого села – всього по одному. Мовляв, хіба буде мати вагу голос села проти десятка голосів міста?
До речі, Медвинській громаді дала погодження тільки одна громада - Побережківська. І навіть там голосували за це досить спірно - два села із тих, які входять у сільську раду, погодилися, а ще два - ні. Решта сільрад категорично відмовляються. Щоб існувала громада, потрібно населення, що працює. У Медвинській громаді разом із вчителями набереться хіба 400 працюючих людей, інфраструктура потребує розвитку, а це - відповідні капіталовкладення.
На приєднання до Богуславської громади на початковому етапі дали погодження 4 села – Біївці, Киданівка, Хохітва і Розкопанці. Планую найближчим часом об’їхати сільські громади району з роз’яснювальною роботою щодо переваг децентралізації.
KV: Чи має Богуславщина проблеми з підприємствами, які зареєстровані в Києві, а господарську діяльність проводять у районі?
Володимир Замирайло: Такі підприємства є, але ми з ними активно працюємо і схиляємо на нашу сторону. Зараз нам вдалося врегулювати питання з ДП ЛСГП “Київоблагроліс”. Це підприємство вирізає ледь не 40% нашого лісу, а от податки спрямовує у Київ. Людям це все набридло. У Шупиках і Медвині селяни на чолі з сільськими головами навіть блокували вирубку лісу. На сесії районної ради був заслуханий звіт про діяльність цієї організації на території нашого району. Дійшли згоди щодо переєрестрації Богуславського підрозділу ДП “Київоблагроліс”. Всі вирубки в нашому районі проводяться за погодженням сільських голів відповідних територій.
Також є підприємство “Хеппі Мілк” - колишній Богуславський молокозавод. Ведемо перемовини щодо переєрестрації компанії в Богуславському районі. Хотілося б також найближчим часом знайти компроміс із компанією “Темп-3000”. Підприємство зараз має намір будувати нові ангари й розширюватися. Ми тільки за, особливо якщо компанія візьме на себе соціальні зобов’язання.
KV: Банк “Богуслав”, який експлуатує назву вашого районного центру, зареєстрований також у Києві?
Володимир Замирайло: Банк “Богуслав” - це дітище нашого земляка. Власник – виходець з Богуслава, але банк у районі не зареєстрований та не має філій. Але власник віддячив по-своєму - інвестував у ТОВ “Богуславський завод залізобетонних конструкцій”, який досить непогано розвивається. Крім того, буде інвестувати у два п’ятиповерхові будинки у місті Богуславі. До речі, будівництво житла у нас доволі актуальна тема, хоча ціни - низькі. Крім запланованих будинків, уже добудовується ще один новий на 70 квартир - ЖК “Барвінок”.
Однокімнатну квартиру в Богуславі можна купити за 10-12 тис. доларів. Саме тому серед столичних пенсіонерів дуже популярна практика - купити собі затишний куточок на лоні природи біля Росі, а нерухомість у Києві здавати в оренду.
KV: Яких інвестицій, крім будівництва житла, чекають на Богуславщині найближчим часом?
Володимир Замирайло: Один з головних у цьому році проектів - це будівництво сонячної електростанції компанією Sun Green Energy. Вартість проекту - 23,1 млн євро. Для цього вже виділена земля і, можливо, сам об’єкт буде зведено вже в цьому році. Чи буде постачати станція енергію в Богуслав, зараз невідомо, але вона дасть нових 25 робочих місць.
Також буде запущено новий свинокомплекс на 460 голів маточного поголів’я з французькими технологіями виробництва, коли поголів’я саме себе обігріває (ТОВ “Агротехцентр”). Приміщення нічим не будуть обігріватися, це нова для наших країв технологія. Відкриватиме його наш земляк із села Дешки, який вже працює по всій Україні і вирішив вкласти інвестицію у своє село. Приємно, що люди повертаються сюди з грошима.
Буде відкрито козівничий комплекс у селі Івки на 350 голів (ТОВ “Олімпік Агро”). Вони вже виготовляють і продають сири, працюють у Шупиках і возять у модні столичні магазини органіки.
Взагалі, специфіка наших виробників така: переважна частина продукції вивозиться у Київ. Зефір або печиво від Богуславського заводу продтоварів у наших магазинах важко знайти.
KV: Проблема трудової міграції для району актуальна?
Володимир Замирайло: Так, люди їздять до Києва здебільшого при графіку роботи кілька діб. Автобус до Києва курсує 12 разів на добу. Я сам свого часу до Києва їздив на роботу. З хорошим водієм їхати приблизно 2 години, але не при нинішніх “розталих” дорогах. Квиток зараз подорожчав на 10 гривень (було 50, стало 60), але люди сприйняли досить спокійно.
KV: Інвестиція в комплекс “Льодограй” себе виправдала?
Володимир Замирайло: Богуславський льодовий комплекс конкурує з комплексами у Броварах та Білій Церкві. Там дуже хороші умови для тренування. У нас постійно проходять змагання різного рівня. Приїжджали французи, канадці. Їздять тренуватися не лише з Київщини, а й команди з усієї України.
Завжди намагаємося здобути на нього якусь копійку з бюджетів різних рівнів. Дуже пощастило з керівником “Льодограю”, який крутиться заради своєї справи, як білка в колесі.
KV: Чи працює в районі система Prozorro?
Володимир Замирайло: Система працює і навіть дозволяє економити. У 2016 році підприємства та організації району закупили товарів та послуг на 8,5 млн гривень, зекономили за вересень-грудень 220 тис. гривень. Але система має ряд недоліків. У конкурсах, які оголошуються в Богуславі, реєструються невідомі молоді компанії з інших міст, а потім відмовляються або не виходять на зв’язок. Хотілося б, щоб працювали наші підприємства, адже вони ж у нас сплачують податки. Менша ймовірність, що тендер буде зірвано.
KV: Для чого вам влада? Чи маєте якісь політичні амбіції на майбутнє? І для чого, на вашу думку, люди намагаються отримати мандат у районні раді?
Володимир Замирайло: У кожного своя мета. Хтось, можливо, задовольняє свої амбіції. Я людина не амбітна. Для мене відстоювати інтереси людей - це стиль мого життя, як і виборчий процес, як і вибори, якими я займаюся уже близько 20 років. Був головою профспілкової організації на всіх попередніх місцях роботи.
У нас в раді бізнесменів практично нема. Що можливо заробити за допомогою мандата? Не бачу зараз ніяких для цього перспектив. Відхопити шматок землі? Також немає можливості, адже депутати лише затверджують нормативно-грошову оцінку землі, яка навіть не є обов’язковою.
KV: Чи спускають вам якісь партійні рішення з центру?
Володимир Замирайло: Ні. У нас взагалі у раді так не прийнято. Політики в роботі практично немає.
KV: А взагалі ви приймаєте політичні рішення? Наприклад, коли по всій області голосували за підтримку кандидатури Костянтина Бондарєва на пост губернатора?
Володимир Замирайло: Така практика має раціо. Кандидатуру першої особи області повинні погоджувати і в районах. Якщо на місцях не бачать в ньому свого керівника, то про яку спільну роботу може бути мова?
KV: Як Ви бачите свою подальшу кар’єру?
Володимир Замирайло: Не думав навіть над цим питанням. Мандат в області або Верховній раді мене не дуже цікавить. У мене багато планів в районі. Якщо мене будуть бачити як керівника об’єднаної громади, я буду балотуватися, хоча депутатська діяльність мене влаштовує більше.
Читайте: Досье: Замирайло Владимир Николаевич
KV: Чи є у вас якийсь план-мінімум самореалізації на керівній посаді?
Володимир Замирайло: У мене є багато планів, але одне з головних завдань - це зберегти все, що у нас є. Як медик, я буду відстоювати нашу лікарню під час формування госпітальних округів. У нас вона дуже потужна - для її роботи є інфраструктура, є профільні відділення та кваліфікований персонал.
Ще хочеться зробити Богуславщину справжньою українською Швейцарією. У нас дуже багата природа, прекрасні пейзажі. Розроблено 4 туристичні маршрути, багато садиб зеленого туризму. Стара частина міста Богуслава - це об’єкт нашої гордості. Тут ще з часів монголо-татарської навали збереглося близько 30 км підземних ходів. Деякі з них дуже масштабні - можна проїхати конем. Люди коли будували будинки над цими ходами, поробили собі там погреби. Звичайно, цю історичну спадщину потрібно використовувати як приманку для туристів. В Мерії Богуслава якраз працюють в цьому напрямі.
KV: Ви хочете, щоб Вам у Богуславі звели пам’ятник?
Володимир Замирайло: Подивіться, що з нашою історією робиться... Трактування історії час від часу змінюється, одні пам’ятники будують, інші демонтують. Тож пам’ятника я собі не хочу, але хочеться, щоб пам’ятали мої справи.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій