Ковбой і калічко, пані мер і екомер, голосяка і рокер, анархіст і покер. Кого тільки ми не побачимо серед кандидатів на міського голову, якої ще “джинси” про боротьбу з корупцією чи комфорт для киян ми наслухаємось від політичних партій. Бездумна забудова, пробки-корки, відсутність комунального транспорту, умисна збитковість комунальних підприємств, відверто тупе керівництво Києвом, продані зупинки і багато інших проблем, які все більше нав’язують, потребують вирішення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Транспортно-логістичні завдання для вирішення потребують знання математики. Архітектурні завдання – потребують сукупності знань, в тому числі і сопромату. Все це не на гітарі побрязкати, а повноцінне виробництво. В усьому потрібно розбиратися – від чужого розуму результат від’ємний. І Віталій Кличко тому приклад. Важко підібрати такого компетентного мера, як треба Києву. Але такі є. Просто ми ще не навчилися обирати за професійністю. Зараз ми вибираємо хто веселіше, хто заманить нас “тік током”, хто “завар’ятить” нас гумором нижче поясу, а хто – просто “жінкою-пані”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Києву необхідна стратегія, справжня, з курсом, з ідеологією в інтересах киян, а не стратегія про якийсь бізнес, якихось міфічних інвесторів, які візьмуть дорогу київську землю і побудують нові шпаківні, зароблять грошей, а міський голова, знявши печатки чи вдягнувши спідницю, доповість, що економіка зростає. Єдиною стратегією може бути стратегія в інтересах киян, заснована на співволодінні й співуправлінні, де кожен киянин – співвласник і отримує свою частку прибутку. А поки що всі права киян з успіхом відібрано, і повернути ці права може тільки міський голова, який поверне киянам все їхнє, збереже й примножить в об’єднані з такими ж, як він, однодумцями. Кличку ж необхідно зробити неймовірні зміни в собі та у своєму оточенні, щоб відповідати необхідному розширеному “наздоганянню” Києвом не тільки інших столиць Європи, а вже й обласних центрів України, які за багатьма параметрами обійшли Київ. Київ – відстале навіть для України місто. Прикро, але це так. Комунальна стратегія і є тією стратегією, яка концентрує владу у киян, яка дозволить почати ефективно розбудовувати метро та інший громадський транспорт, розбудовувати дорожню інфраструктуру, рятуючи Київ від заторів, повернути киянам комунальні підприємства, які мають забезпечувати Київ життєво важливими продуктами та послугами – все це великий спектр напрямів роботи, і з ним може впоратися тільки людина з “головою”, а не калічко, ковбої, верещуни чи хохотуни. Київ – столиця. Київ концентрує Україну в усьому. Тому питання стратегії соціально-економічної стабілізації й розвитку Києва стоїть особливо гостро. І саме з такими програмами повинні особистості й партії підходити до управління столицею України. Бо проблема управління Києвом давно критична й відчутна: у міста немає керівництва, а головне – взагалі ні в кого немає стратегії успішності міста, столиця все більше відстає в розвитку – і абсолютно, і відносно... Київ “тупо” віддано на (напів)кримінальний та лихварський аутсорсинг: від доріг – до зупинок, від комунальних підприємств – до водія трамваю. Головна необхідність для розвитку міста – достатні доходи. І не менш головна – ефективність витрат. Бюджет визначає життя міста. На бюджет у різних міст різні погляди й різна його реалізація. Наведу видатки деяких бюджетів міст за 2019 рік (наближені дані). Міста України Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Київ 62,23 2,951 21087,8 Черкаси 3,566 0,279 12781,4 Львів 8,092 0,721 11223,3 Золотоноша 0,299 0,028 10751,5 Харків 13,8 1,419 9725,2 Деякі столиці колишніх республік СРСР Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Москва 1011,69 12,63 80102,1 Рига 27,92 0,632 44176,8 Баку 90,288 2,236 40379,2 Вильнюс 17,518 0,544 32201,3 Мінськ 58,14 1,992 29186,7 Нур Султан 28,19 1,022 27582,9 Тбілісі 7,828 1,158 6759,9 Деякі столиці Європи Столиця Видатки бюджету 2019 року, млрд гривень Населення, млн містян Видатків на одного містянина, гривень Берлін 936,23 3,421 273671,4 Париж 271,2 2,21 122714,9 Лондон 494,4 7,83 63141,8 Варшава 101,331 1,708 59327,3 Мадрид 141,600 3,270 43302,8 Причин для різниці між доходами та видатками в різних містах/столицях дуже багато: починаючи від індустріалізації міста й рівня доходів громадян – до рівня розвиненості самоврядування та взятих столицею на себе соціально-економічних функцій, закінчуючи неефективним та безгосподарним управлінням бюджетом та комунальною власністю містян. Харків і Львів відверто гірше забезпечені бюджетом, ніж Київ. При цьому така “гіршість” в два рази не відчувається, як то кажуть в народі, “крадуть, мабуть, менше”. Київ у бюджетному плані гірше за Мінськ, Варшаву та Москву, а з Берліном і порівнювати важко. Якщо Варшава і Берлін – європейські міста з відповідним рівнем оплати праці, рівень якої є визначальним у розмірі бюджету, то Мінськ порівняний з Києвом, а мав би бути десь між Києвом та Харковом. Якщо взяти до уваги рівень інфраструктурного розвитку столиць сусідніх країн, то й тут Київ не те що у відставанні, а у повному застої – це відчувають кияни кожного дня, їдучи на роботу в метро, чи автобусі, чи у власному авто. У Києві зникає промислове виробництво – і замість підприємств виникають житлові забудови. Заміна промисловості на житло – це теж причина слабкого бюджету в порівнянні з іншими містами, де промисловість збереглася й розвивається. Це пояснює дуже малу частку (10%) надходжень до бюджету, сформованих оподаткуванням прибутку підприємств. Порушено в київському бюджеті й ефективність розподілу видатків за бюджетними програмами. Так, видатки на реалізацію національної програми інформатизації в 2019 році стали бюджету киян майже 0,9 млрд гривень. За ці гроші могли б добре оплачувати працю 5000 лікарів цілий рік чи відремонтувати, матеріально забезпечити не одну лікарню, і почати можна було б з Олександрівської лікарні. Нераціональним виглядає й бажання вирішити занедбаність в інфраструктурі транспортній галузі за рахунок бюджетних програм, “зливаючи гроші” на своїх підрядників. Оптимально оцінюючи, Київ гірший за інших. І, як наслідок, Київ стає все більше не комфортним. Київ відданий на зовнішнє управління – в аутсорсинг. А кожен аутсорсер є окремою історією пограбування Києва. Аутсорсинг, який представляє приватний власник, довів свою неефективність: не може приватний власник вчасно й ефективно побудувати шляхопровід або нові станції метро. А вже певні брехуни з Київської міськдержадміністрації (КМДА), які обіцяли все до “нового року”, з Нового року можуть на роботу не виходити – в КМДА потрібна ефективна прискорена ротація кадрів. Інакше все коштує напрочуд дорого для киян. Майно киян не потрібно роздавати, комунальна власність, в тому числі комунальні монополії – це джерело не тільки збільшення доходів бюджету, а й основа розвитку міста. Вагому частку (до 20%) доходів бюджетів міст в тій же Польщі становлять власні доходи, сформовані від комунальної власності та участі комунальної власності у виробничій діяльності. Бо в Польщі очільник міста не говорить, що держава – неефективний власник. І Варшава не єдине місто, де до комунальної власності, власності містян ставляться відповідально – самостійно й ефективно керують нею, примножують і розвивають. Це – наслідок розуміння, що тільки в такий спосіб організація самоврядування буде давати результати та зробить можливим досягнення стратегічних цілей в розвитку міста. Відсталий Київ не може формувати співставні доходи міського бюджету. Соціально-економічний механізм Києва порушено та розбалансовано, що призводить до негативних наслідків. Відсутність професійного стратегічного управління містом, його життєдіяльністю проявляється в усьому. Наприклад, за останні шість років у Мінську побудовано 14 станцій метро, які з’єднується 17 кілометрами колій. В Москві побудована 41 станція метро, які з’єднуються 71 кілометром колій. У Києві – жодної станції! За останні шість років у Києві не побудовано жодної транспортної “розв’язки”, не говорячи вже про сучасні підземні переходи замість лежачих поліцейських та “острівців” безпеки. У Києві відсутній розвинений громадський транспорт, чому доказ – черги в метро за “одним жетоном в одні руки”. За шість років нічого не вирішено з паркувальним простором, окрім карманів для паркування на вул. Богдана Хмельницького. Продовжують бігати не зрозуміло від кого працюють паркувальники. Паркувальний простір перекривають в баченні “немає парковки – немає проблем”. Але тут скоріше “застав дурня богу молитися – він і лоба поб’є”. Управлінці Києва не спромоглися зробити зупинки й віддали їх на аутсорсинг для торгівлі цигарками, щоб більш ефективно завдавати шкоди здоров’ю киян. Хоча є спеціалізовані комунальні підприємства з торгівлі, і вони могли б розвинути економічну монополію зупинок – в інтересах громади Києва й без шкідливого паління. За останні два роки повністю скорумпована під “Прайм” зовнішня реклама в Києві. Кияни мали б бути власниками цієї монополії, а зараз недоотримують сотні мільйонів гривень. Замість “Прайму” мало б бути комунальне підприємство, і бюджет мав би отримувати додаткові сотні мільйонів, а поки що це ділиться між корупціонерами. Сотні мільйонів гривень недоотримує й паркувальний простір Києва. Цей простір не тільки не управляється, але й віддається в аутсорсинг – і вже нові некомунальні паркувальники на віджатій у киян парковці виставляють трикратну ціну, беручи “налом”, проти чого так “успішно” боровся Віталій Кличко. Цю економічну монополію теж необхідно повертати, припиняючи передачу паркувального простору в приватні корумповані руки і не боятися “живих” грошей в бюджет киян. Таких сотен мільйонів втрат можна перераховувати ще багато. Як і багато “розбазарених” грошей, втрат і втрачених можливостей. Безумовною загальною причиною застою Києва є відсутність “царя в голові” – неспроможність і небажання управлінців Києва вибудовувати ефективні стратегії і реалізовувати їх. Повернути “царя” можливо через комунальну стратегію – стратегію для киян і Києва. Києву потрібна комуналізація – консолідація власності киян. Києву необхідна нова київська комунальна стратегія. Нова комунальна стратегія Києва виходить з логіки вирішення накопичених проблем, існуючих викликів та викликів майбутніх. Головною проблемою і головним викликом для Києва є втрата цілісності управління і контролю в місті, як агломерації. Перш за все, Нова київська комунальна стратегія Києва це: нова якість суспільного (комунального) управління: міський голова – ефективний управлінець, а не аутсорсер, як і всі виконавчі органи; зосередження процесів розвитку інфраструктури Києва під контролем і оперативним управлінням громади; зосередження природних та економічних монополій на рівні Києва під контролем і оперативним управлінні громади; реалізація самостійного оперативного управління власністю громади, особливо стратегічних її напрямів, через комунальні підприємства. Комунальна стратегія Києва повинна сформувати у киян бачення плану позитивних структурних змін в управлінні столицею за рахунок формування потужної комунальної матеріальної бази для прискореного самостійного забезпечення будівництва, утримання та обслуговування міської інфраструктури інших об’єктів комунальної власності в інтересах громади. Ті, хто хоче замінити діючого голову і його команду, повинні ставити за мету не заміну в кріслі, а заміну в управлінні, вірніше його відновлення й розвиток. Діючому міському голові необхідно терміново змінити і тактику, і стратегію не тільки управління Києвом, а й почати виправляти помилки. Будь-якій особі, яка вирішить боротися за право отримати довіру громади, буде необхідно сформувати та подати на розгляд громаді бачення щодо самостійного оптимально ефективного управління головним об’єднуючим фактором громади – її майном, коштами, природними та економічними монополіями в інтересах киян. Це, в першу чергу, комуналізація Києва, його об’єднання в управлінні й життєдіяльності. За рахунок Київської комунальної стратегії не тільки можливе, а й необхідне вирішення наявних проблем, в тому числі інфраструктурних, більшість з яких може бути переведена з соціальної категорії в економічну. Києву необхідна свобода, Київ необхідно рятувати – звільнити від некомпетентного управління.  Читайте: Парковка Кличка: повна комуналізація Києва в інтересах столичної громади та кожного киянина Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

З 00:00 години 24 серпня 2020 року для Києво-Святошинського району Київської області встановлено “помаранчевий” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. “Жовтий” рівень встановлено в містах Бориспіль, Бровари, Буча, Переяслав, Фастів та у Бориспільському, Васильківському, Макарівському, Фастівському районах. Рішення про це було прийняте 21 серпня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням Василя Володіна. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської облдержадмінінстрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “На такі міри доводиться йти через значне збільшення хворих на коронавірус у зазначених населених пунктах. Наразі маємо чітко відпрацювати механізм для уникнення негативних наслідків та подальшого поширення хвороби”, – зазначив очільник області Василь Володін. На території решти районів, міст обласного значення та ОТГ Київської області застосовуються протиепідемічні заходи, передбачені для “зеленого” рівня епідемічної небезпеки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Члени комісії обговорили подальшу підготовку до другої хвилі епідемії, яку очікують з приходом осіннього періоду, сприятливого для респіраторних захворювань. Наразі лікарні області повністю забезпечені засобами особистого захисту, готуються лікарні другої черги для прийому інфікованих хворих, продовжують забезпечення киснем, в тому числі замовляють концентратори та генератори кисню для хворих з ускладненнями.Також учасники засідання обговорили заходи забезпечення громадського порядку та інші питання пов‘язані з життєдіяльністю регіону під час епідемічних обмежень. Детально з заходами, що заборонені при введенні “помаранчевого” та “жовтого” рівнів небезпеки можна ознайомитися в рішенні комісії з ТЕБ та НС на сайті Київської облдержадміністрації. Читайте: За добу на Київщині підтверджено 76 нових випадків коронавірусної хвороби Фото: прес-служба КОДА.КиевVласть

У акушерському корпусі Центральної районної лікарні у Боярці до кінця поточного року повинні відремонтувати пожежну сигналізацію, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежах. Роботи за 2,2 млн гривень на замовлення медзакладу буде виконувати ТОВ “Вимпел-45”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 6 серпня 2020 року комунальне неприбуткове підприємство “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” (*) уклало договір з ТОВ “Вимпел-45” (**) на проведення капітального ремонту інженерних мереж акушерського корпусу лікарні на вул. Соборності, 51 у Боярці Києво-Святошинського району Київщини. Ціна договору складає 2,2 млн гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться ТОВ “Вимпел-45” до кінця 2020 року повинно капітально відремонтувати системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі. Конкуренцію ТОВ “Вимпел-45” в аукціоні склали ПП “Охорона-004” та ТОВ “Електро плюс!”. Пропозиція ПП “Охорона-004” була вигіднішою по ціні, але її відхилили через невідповідність тендерним вимогам. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Вимпел-45” зареєстровано в 2006 році в Києві. Статутний капітал – 42,5 тис. гривень. Основний вид діяльності – електромонтажні роботи. Засновники – Вадим Радкевич та Оксана Підмогильна, керівник – Наталія Висоцька. В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Вимпел-45” отримало 98 підрядів (без врахування нинішнього) на 8,9 гривень. Найбільший замовник – КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” (дані Zaкупівлі). Зокрема, в квітні 2020 року це КНП за 199,5 тис. гривень замовляло у ТОВ “Вимпел-45” поточний ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу лікарні; за 596,8 тис гривень – ремонт системи пожежної сигналізації дитячої поліклініки; за 163,3 тис. гривень – встановлення системи пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відділенні жіночої консультації. Роботи по цим договорам повинні бути завершені до кінця 2020 року.Читайте: Частину акушерського корпусу лікарні у Боярці відремонтують за 1,45 млн гривень * Комунальне некомерційне підприємство "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" (Код ЄДРПОУ: 01994669) * ТОВ “Вимпел-45” (Код ЄДРПОУ: 34710779) Фото: НововолинськКиевVласть

Київська область готується до осені і другої хвилі епідемії. Триває реалізація програми “Велике Будівництво”, підготовка до виборів, а також перевірка на готовність до навчального процесу шкіл.  Хоч столичний регіон за епідеміологічними показниками поки тримається у зеленій зоні, інфекціоністи стверджують: область підійшла до межі. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна. Коронавірус наступає Київська область тримається в зеленій зоні, на відміну від Києва. За добу інфіковано 42 людини, померло двоє, одужало 50. З початку пандемії захворіло 4727 людей, у тому числі 409 дітей та 668 медпрацівників, померло 83 мешканці області.  “На переконання інфекціоністів, ми перебуваємо на межі другої хвилі епідемії, і маємо бути максимально обачними", – заявив Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дотримання норм карантину Правоохоронці продовжують спостерігати за дотриманням карантинних норм. Вже провели 6500 перевірок, це у тому числі автостанції, вокзали, гуртожитки, зупинки громадського транспорту, заклади харчування та відпочинку. Проведено 173 профілактичні бесіди.  "Тільки разом ми зможемо уникнути загострення ситуації та блокування економіки області, як це відбувалося навесні. Для цього маємо приділити увагу заходам безпеки та іншим необхідним заходам по дотриманню карантинних вимог", – сказав голова КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Економіка За перше півріччя обсяги промислового виробництва зросли на 5,6% за майже всіма видами промислової діяльності у порівнянні з травнем цього року. Обсяг сільського господарства знизився на 2,3%. Індекс промислового виробництва – 90,8%, 15-е місце серед областей України.  За словами Володіна, подвоїти випуск продукції вдалося лише підприємствам видобувної промисловості.  Читайте: Голова КОДА розповів про розвиток економіки Київщини Виконання будівельних робіт зросло на 23%, будівництво інженерних споруд – в 1,6 рази. Будівництво нежитлових споруд скоротилося на 11%, житлових – зросло на 6,5%. Середня зарплата в області зросла на 8%, пенсія – на 13%. Оборот роздрібної торгівлі – 3 місце в Україні.  На 1/5 скоротилося надходження коштів до зведеного бюджету, причина – зниження міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. Надходження до загального бюджету зросли на більше 7%, основне джерело наповнення місцевих бюджетів – податки на збір на доходи фізичних осіб. З січня фактичні надходження зросли на 280 млн гривень – на 6,3 більше за аналогічний період минулого року. “Велике будівництво” В рамках програми "Велике будівництво" реалізовується 20 об’єктів на загальну суму 314 млн гривень, загальна готовність – 66%. За останній тиждень ступінь будівельної готовності зріс на 3%. Загальноосвітні навчальні заклади – 69%, дошкільні навчальні заклади –74%, стадіони – 56%.  Читайте: Київщина освоїть майже мільярд гривень на будівництво шкіл і дитсадків З початку року силами обласної влади введено в експлуатацію 33 спортивні об’єкти: мультифункціональні майданчики, мініфутбольні поля, майданчики з вуличними тренажерами в опорних навчальних закладах. До кінця 2020 року заплановано відкриття ще 18 спортмайданчиків зі штучним покриттям. Виконано понад 40% від запланованого.  “Свою спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання Київська ОДА довела під час реконструкції Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, яку президент України Володимир Зеленський урочисто відкрив минулого тижня. Роботи тривали понад рік”, – зазначив голова Київської ОДА Володін.  Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео) В лікарні проведений ремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень та оновлення фасадів з утепленням. Облаштовано дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги, встановили автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежі. Залишається реконструювати пологове відділення – це буде зроблено до кінця поточного року.  Володін повідомив, що розпочалася модернізація ще 11 приймальних відділень опорних лікарень – у Білоцерківському, Вишгородському, Іванківському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяславському, Тетіївському, Фастівському районах, а також у містах Бровари та Ірпінь. "Наше завдання – створити гідні умови для мешканців регіону в усіх сферах життя", – додав голова КОДА. Перше вересня Також Володін зауважив, що уже за кiлька днiв розпочнеться новий навчальний рік в умовах адаптивного карантину. “Розуміючи, що цей навчальний рік розпочинаємо в умовах поширення пандемії, за кошти місцевих бюджетів закуповуємо засоби індивідуального захисту та дезінфекції для закладів освіти. Відповідальність за створення безпечних умов перебування у них, у першу чергу, несуть засновники та керівники цих закладів. Маємо всі передумови для вчасного початку нового навчального року”, – говорить він. Так, у кожному закладі на період карантину розроблять тимчасовий порядок організації освітнього процесу та гнучкі графіки початку навчальних занять. А за кожним класом закріплять навчальний кабінет. З початку навчання стане обов’язковим і постійний температурний скринінг вчителів та учнів.  Також Володін зауважив, що належні умови для безпечного освітнього процесу створюються спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та працівниками системи освіти. Наразі ж здійснюються виїзні перевірки керівним складом облдержадміністрації навчальних закладів щодо контролю їхньої готовності до освітнього процесу. І за його словами, підготовка шкіл триває відповідно до запланованого графіку.  Читайте: Заклади освіти готуються до початку навчального року в умовах карантину Районування “Утворення нових районів та ліквідація існуючих, забезпечить відповідність системи адміністративно-територіального устрою районного рівня України сучасним вимогам та Європейським стандартам. Це сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування“, – вважає очільник КОДА.  Також він додав, що вибори депутатів районних рад будуть проводитися у Бучанському, Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, а також Вишгородському, Обухівському та Фастівському районах Київщини.  Крім того зауважив, що до створення спроможних територіальних громад, значну частину послуг громадяни одержували в районних центрах. Наразі всі необхідні послуги будуть надаватися безпосередньо в об'єднаних тергромадах. Для забезпечення надання нерозривності послуг буде визначено перехідний період для передачі всіх необхідних повноважень. На базі ж ліквідованих старих райдержадміністрацій планується створення структурних підрозділів РДА в новоутворених районах.  І на завершення брифінгу Володін привітав Київщину з двома найголовнішими святами держави – з Днем державного прапора України та Днем незалежності України. “Нове районування – один із фінальних етапів децентралізації європейського шляху розбудови нашої держави. Робимо це під своїм прапором заради незалежності України. І в ці дні визначаємо два найголовніші свята нашої держави – День державного прапора України та День незалежності України. Обираючи незалежність, ми знали, що ця дорога буде складною та важкою. Сьогодні ми лише на початку великого шляху і повинні пройти його з честю, щоб завжди прямо дивитися в очі своїм мешканцям, нащадкам, які повинні передати в спадок квітучу та щасливу землю. Ми з вами господарі свого життя. І від кожного з нас залежить майбутнє всієї країни. Зичу вам миру та наснаги для позитивних перетворень. Всього вам найкращого та бажаю здоров’я!”, – резюмував Володін.  Фото: коллаж KVКиевVласть

Президент України Володимир Зеленський відвідав Бориспільську багатопрофільну лікарню інтенсивного лікування в Київській області та ознайомився з результатами ремонтних робіт, які тривали з минулого року за дорученням Глави держави. Разом з ним у медзакладі побували Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов та голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Очільник Київщини презентував результати ремонту в лікарні, ознайомив Президента та присутніх зі станом частини приміщень лікарні. Оглянули нове приймальне відділення з оглядовою кімнатою, палату добового перебування та протишокову палату інсультний блок та санітарне приміщення блоку неврологічного відділення, а також палату денного перебування дитячого відділення. Президент особисто перевірив, як діє система електронної черги у новому приміщенні реєстратури. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наразі в лікарні завершені всі основні ремонтні роботи. Проведено капремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень та оновлення фасадів з утепленням. Облаштовано дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги. Обладнано ендоскопічний кабінет, процедурну, спеціальне приміщення для магніторезонансної томографії (МРТ). Вперше в будівлі встановили автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежу. Залишається реконструювати лише пологове відділення. Це відбудеться до кінця року. “З самого початку своєї каденції одну з найперших лікарень я відвідав у Борисполі. Ми бачили, які умови були раніше, і в якому стані була ця лікарня. Зараз ми бачимо зовсім іншу, сучасну лікарню”, – сказав Володимир Зеленський. Глава держави зауважив, що багато деталей потребують доопрацювання для подальшого покращення умов перебування пацієнтів. Також необхідно доставити до медзакладу всю необхідну сучасну техніку. “З-за кордону отримаємо всю цю техніку. І я впевнений, що в наc буде прекрасна лікарня в Борисполі”, – наголосив він. Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов зазначив, що оновлення Бориспільської лікарні – це ще один доказ позитивних змін у підході держави до оновлення медичної інфраструктури. “Сьогодні ми пересвідчилися, що будь-які труднощі та обмеження відходять на другий план, коли мова йде про життя та здоров’я наших громадян”, – наголосив Олексій Чернишов. Він також додав, що в планах – будівництво та реконструкція 210 приймальних відділень у різних областях. Голова Київської облдержадміністрації Василь Володін зауважив, що “забезпечення жителів області якісними медичними послугами з використанням сучасного обладнання є одним із пріоритетних завдань обласної влади.Відремонтована лікарня надасть змогу жителям Бориспільщини, яких наразі близько 118 тисяч, отримувати кваліфіковану медичну допомогу, створить комфортні умови праці для медперсоналу. Маємо й надалі працювати, щоб люди мали гідні умови в усіх сферах життя”. Також про відкриття лікарні розповів голова КОДА Василь Володін: "Сьогодні взяв участь у важливій події для всіх мешканців Бориспільського району. Разом з Президентом України Володимиром Зеленським та Міністром розвитку громад та територій Олексієм Чернишовим нарешті відкрили після капітального ремонту центральну районну лікарню. За рік тут проведено капремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень. Обладнано ендоскопічний кабінет, процедурну, спеціальне приміщення для МРТ. Нове приймальне відділення створили практично з нуля: створили дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги, обладнали оглядовою кімнатою, зробили протишокову палату, інсультний блок та санітарне приміщення блоку неврологічного відділення. Всі приміщення утеплені та облаштовані сучасним лікувальним та діагностичним обладнанням. Багато уваги на цьому об’єкті приділили безпеці та комфорту пацієнтів: замінили водогін, системи опалення та енергопостачання; вперше встановлено автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежу. Втім, ще є багато чого тут вдосконалювати. На черзі – пологове відділення. Дякую будівельникам, які втілили проєкт у життя, та медпрацівникам, які попри складні умови капітального ремонту та коронавірусу, продовжили якісно виконувати свій професійний обов’язок! Завдяки нашим спільним зусиллям тепер 118 тисяч бориспільців отримуватимуть медичні послуги високої якості в сучасних умовах. Моя мета – щоб такі лікарні були в кожному районі. Тож, працюємо далі." Читайте: Готовність об’єктів “Великого будівництва” на Київщині – 55%, що є одним з найвищих показників в Україні Фото: прес-служба КОДА КиевVласть

Одна із найпотужніших ОТГ Київщини – Студениківська. Заради об'єднання з нею деякі села обивали високі пороги упродовж року, ба, навіть билися по судах. Бюджет громади нині сягає за 50 млн гривень. Про те, куди наступні сім років ОТГ планує вкладати свої кошти, а також чому в Студениках заговорили про власний банк землі, читайте у матеріалі KV про стратегії розвитку громад. Як стало відомо KV, 5 листопада 2019 року Студениківська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади на 2019-2026 роки.  За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, розробка відбувалася у декілька етапів за підтримки і в рамках європейського проєкту "Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України". Над її втіленням громада активно працювала упродовж року. Всього ж на всі ці процеси знадобилося більше 1,5 року. Стратегія вибудовувалося відповідно до пропозицій, які надавалися від населення, депутатського корпусу та виконкому кожної сільради ОТГ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Дорожня карта нашого розвитку – реальна. Ми розробили лише ті проєкти, які зможемо втілити. На жаль, хотілося, щоб у цих процесах брало більш активну участь і населення. Та ми намагалися створити таку Стратегію, яка б передбачала всі запити громадськості. Думаю, їх реалізація допоможе населенню переконатися у дієвості влади та викликати довіру до органів місцевого самоврядування. І не уявляю, як би відбулися вибори цьогоріч, не маючи громада цього документу. Ми сільська ОТГ, тож сьогодні нас найбільш турбує демографічна ситуація. У Стратегії чітко розписано, як цю проблему викорінити. Над цим зараз і працюємо і сподіваємося, що нова рада, яка зайде восени, цей напрямок продовжить. Сільську територію необхідно правильно використовувати, щоб вона стала цікавою для інвесторів”, – розповіла Лях. Читайте: Села Барышевского района против присоединения к Березанской ОТО Дорожня карта ОТГ Як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами. Восени ж до ОТГ мають приєднати ще дві території: Пристромську та Строківську сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівську -  Баришівського району.  Читайте: Суд по скандальному присоединению сел Барышевского района к Студениковской ОТО перенесли на конец мая Всього в раді ОТГ 22 депутати, серед яких крім БПП, є самовисуванці, представники "Аграрної партії", "Укропа", "Батьківщини" і "Свободи". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В Стратегії зауважено, що в ОТГ зберігається тенденція щорічного зменшення чисельності населення через погану народжуваність. Наразі загальна територія ОТГ охоплює площу в 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Найбільша кількість населення проживає у адмінцентрі ОТГ – селі Студениках, найменша – 55 осіб – в селі Соснівка. Кількість же працездатного віку становить 2332 осіб, а це більше половини відсотків від загальної кількості жителів.  Головними роботодавцями на території є бюджетна сфера і приватні сільськогосппідприємства. Громада має розгалужену інфраструктуру. До освітньої мережі входить пять шкільних (385 учнів) і дошкільних (131 дитина) навчальних закладів. Медпослуги населення одержує в трьох амбулаторіях та трьох фельдшерських пунктах, які утримуються за рахунок коштів медсубвенції та коштів місцевого бюджету. Є заклади культури (БК, сільські клуби, бібліотеки) та духовності. Діють футбольні клуби. Необхідними комунальними послугами громаду забезпечує власне КП “Господар”.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Великі плани Громада наразі працює над створенням власного Центру надання адмінпослуг. У розробці – генеральні плани сіл Козлів, Сомкова Долина, Соснівка та Соснова. При плануванні Стратегії мешканці здебільшого жалілися на погані дороги та транспортне сполучення, неякісне водопостачання, брак робочих місць та стихійні сміттєзвалища. А також самозахоплення земельних ділянок та погану екологію. Пріоритетними напрямками розвитку мешканці відзначали послуги медицини та освіти. І як розповіла KV керівниця громади, більшість проблемних моментів їм вже вдалося усунути, над деякими робота продовжується. І нещодавно на засіданні виконкому, громада вже встигла прозвітували про хід виконання окреслених планів за останній період.  “Проєктів реалізовано вже чимало. Один із вагомих – будівництво нової школи у селі Переяславське. Цей проєкт вдалося реалізувати, але з великими потугами. Тут же завершується будівництво амбулаторії. Щоб надавати якісні медпослуги, створена власна ланка первинної медицини. Маємо договори про співпрацю щодо надання й екстреної та невідкладної меддопомоги. Центр безпеки охоплює послугами майже всі села: встановлено 33 камери відеоспостереження. Наразі працюємо над проєктом “Поліцейський громади” і вже 19 вересня завершується навчання нашого поліцейського офіцера. На сьогодні ми вже маємо для цих потреб автомобіль. Також реалізовуємо проєкт “Питна вода”. У Переяславському вже встановлена скважина з артезіанською водою, завершуються роботи у селі Козлів. У цьому селі якість води рівноцінна мінеральній Лужанській. Тож думаю, ми піднімемо питання надання цій воді відповідного статусу й організуємо для населення її підвіз. Наступного року якісною питною водою маємо охопити всі села”, – зауважила Лях.  Серед великих планів, залучення інвестицій до 15 мільйонів на рік та збільшення кількості робочих місць, виробництва за рахунок підтримки бізнесу та місцевих підприємців, створення кооперації та навчання бізнесу.  Приваблювати інвесторів та одержувати додаткові кошти громаді має допомогти електронна база даних, інвентаризація активів та землі, розробка інвестиційного паспорту громади. У Стратегії прописали і меморандуми про співпрацю з установами та навчальними базами, які будуть підвищувати кваліфікацію мешканців. Допоможуть зробити населення соціально активним молодіжні центри, інформаційні кампанії та навчально-тренувальні літні табори. Демографічну ж ситуацію покращуватимуть з допомогою програм та грутків підтримки сім’ї і батьківства. Цього року також громада має провести ремонт даху Студениківського опорного навчального закладу. А також ремонт будівлі дитсадка та реконструкцію їдальні, БК у Переяславському. У майбутніх планах – ремонт дитсадка “Малятко”, будинку культури в селі Студеники, та інших закладів культури та встановлення системи опалення.  До 2023 року мають відремонтувати фельдшерські пункти і відкрити аптеку. Крім того, поновити матеріальну базу медзакладів та придбати автомобіль для сімейних лікарів. Планують закупити і автомобілі для потреб пожежної, аварійно-рятувальної служб ОТГ. Прописаний у Стратегії і детальний план капітального ремонту доріг із велодоріжками та оновлення транспортної інфраструктури ОТГ. Боротимуться в громаді і зі сміттям та його переробкою.  Планують розвивати у громаді туристичні маршрути, екотуризм та спорт. Розпочинали з реконструкції наявних та створенню нових парків відпочинку, скверів із фонтанами, будівництва спортивних майданчиків зі штучним покриттям на територіях сіл. Із вагомих планів – будівництво 25-метрового басейну в Студениках.  Читайте: Студениковская ОТО стала самой прибыльной на Киевщине за минувший год Економічна складова І найголовніше – це фінансове наповнення громади, яке має допомогти у реалізації всіх цих поставлених цілей.  “Зараз керівництво працює над тим, щоб закрити всі старі реєстри щодо діяльності колишніх колгоспів і вивільнити ділянки для створення банку землі. І в такий спосіб залучати до громади майбутніх інвесторів. Це копіткий процес. Адже в усьому простежуються чиновницькі інтереси. Ми ж розпочали працювати прозоро та відкрито, маємо намір продовжувати так і надалі”, – говорить голова ОТГ. Так, у Стратегії основними джерелами фінансування всіх сфер громада визначила власні доходи. Розраховує ОТГ і на зовнішні джерела. У тому числі: цільові субвенції, гранти, кредити, які вони можуть одержати через  урядові програми, державний та обласний бюджети ( інфраструктурні субвенції, кошти ДФРР).  Крім того, на території ОТГ працюють більше 30 підприємств малого та середнього бізнесу. З них найбільші платники податків – СП ТОВ “Нива Переяславщини” (65% від всього бюджету), ПП “Соснова”, ФГ “Світ ланів”, норкова ферма “Пелском”. Студениківське лісництво – територія Студениківської ОТГ включає більше 270 га лісу та ТОВ “БРСМ Нафта” та інші. В основному, це сільськогосподарські підприємства, адже родючі чорноземи на території займають майже 100% ріллі. У цій галузі і задіяна найбільша кількість населення. Наприклад, “Нива Переяславщини” забезпечує робочими місцями більше тисячі осіб.  Так, в аналогічний період минулого року, середня заробітна плата по громаді складала 11,7 тис. гривень. Для порівняння – середня зарплата в Переяслав-Хмельницькому районі – 7 035 тис. гривень, в місті Переяслав – 8 228 тис. гривень, в Київській області – 8 854 тис. гривень. Загалом у 2018 році бюджет громади сягав 52 млн гривень. Найбільше надходжень громада одержує за рахунок надходжень від ПДФО, податків та зборів, податку на нерухоме майно та акцизу.  Читайте: Бюджет Студениковской ОТО увеличился с 5 до 53 млн гривен Точка зору Районна влада, які ніхто, знає можливості і мінуси своїх території, які вже увійшли або увійдуть до складу тергромад. Тож KV вирішила поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі. Чи, навпаки, Студеникам необхідно запастися грошима, щоб відновити інфраструктуру в  цих населених пунктах.  Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко: Коли прораховувалася спроможність громад району, то вони відповідали фінансовому забезпеченню, яке було би необхідне в першу чергу. Це – освіта, медицина, культура, соцзахист та адміністративні питання. Та у будь-якому випадку ОТГ потрібно залучати інвестора і створювати інвестиційний клімат. Особливо у сільській місцевості, адже це аграрні території. Студениківська ОТГ має потужне підприємство СП ТОВ “Нива Переяславщини”, яке займається не лише вирощуванням, але й переробкою врожаю. Тому і надходжень громада отримує більше. До Студениківської ОТГ входить село Переяславське, яке має промислові потужності: нафтобаза, залізнична станція, переробний комбінат. Це одна із найпотужніших громад у нашому районі і вона має значні можливості для розвитку. Є перспективи розвитку і в зеленому туризмі. Проте дуже складно пояснити населенню, що фінансову підтримку можна одержувати не лише від вирощування овочів. Можна розвивати і зелену енергетику. Багато буде залежати від виборів і майбутньої кадрової політики. На мою думку, будуть  проблеми і з медициною, які найбільш постануть у віддалених селах. Якщо не буде зроблено кардинальних кроків.  Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк: Одна із глобальних проблем сьогодні – відсутність сімейного лікаря в умовах реформування первинної медицини. З районного бюджету змушені дотувати молодший та середній медперсонал, щоб охоплювали послугами Семенівську та Яблунівську сільради. Решту територій обслуговує Березанська ОТГ. Надалі питання можуть виникнути і з вторинною ланкою – Студениківська ОТГ не надає послуги вторинної медицини. І нині жителів, які не в Березанській ОТГ, приймають в лікарні лише на платній основі. Виникнуть питання і в утриманні інфраструктури в цілому. Крім того, відсутнє пряме транспортне сполучення Семенівки із Студениками. Сільськогосподарські угіддя є основою для наповнення бюджету в районі. Тож громаді необхідно звернути увагу на те, щоб всі землі оброблялися і сплачувалися податки. У перспективі, крім агробізнесу, розглядати вторинну переробку сільгосппродукції. Студениківська ОТГ є однією із найбагатших громад, у якої налагоджене співробітництво з основним платником податків “Нивою Переяславщини”. Але є дуже ризикованим базувати розвиток економіки на основі одного монобізнесу. Є багато прикладів, коли підприємства банкрутували, а з ними падала і вся інфраструктура, яку цей бізнес утримував. Тому необхідно розвивати ще й малий та середній бізнеси. Наразі влада Семенівської сільради не налаштована на діалоги про співробітництво. Тож все залежить від місцевих виборів: хто очолить громаду, який сформується депутатський корпус і який стратегічний план розвитку визначить нова влада на найближчі 5-7 років. Чи матиме громада лише бюджет проїдання через нарахування заробітних плат апарату та надання комунальних послуг. Чи це будуть інвестиційні проєкти та співпраця з міжнародними грантодавцями та фондами.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Фото: колаж KV КиевVласть

Одним із найбільш віддалених та проблемних районів Київщини є Іванківський. Свавілля чиновників, відсутність бюджетних надходжень, жахливий стан екології через діяльність шкідливих підприємств – з цими та іншими проблемами продовжують боротися активні представники ВО “Свобода”. Про майбутнє району та боротьбу із застарілою системою в інтерв'ю KV розповів депутат Іванківської районної ради Олег Береговий.  KV: З якими проблемами до вас, як депутата райради, найчастіше звертаються мешканці? Олег Береговий: За майже п'ять років моєї каденції мешканці звертаються з різними питаннями. Найчастіше – через свавілля чиновників. Просили не дати “зам'яти” кримінальні справи щодо рейдерських захоплень лісів, земель. Часто в таких ситуаціях люди розуміють, що самостійно не зможуть домогтись справедливості. А депутати від “Свободи” нікого не бояться і завжди йдуть до перемоги. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи вистачає депутатських повноважень для вирішення проблем мешканців? Олег Береговий: Не можу сказати, що повноважень не вистачає. Питання в іншому. Вже більше 30 років на місцях та у державі існує певна система, проти якої важко боротися, навіть маючи безліч повноважень. Цю ситуацію можуть змінити тільки виборці, якщо оберуть більшу кількість активних депутатів, які будуть прагнути змін.  KV: Які основні проблеми є в районі? Як їх вирішити? Олег Береговий: Основна проблема – це результат “господарювання” місцевої влади за останні шість років. Ми маємо низький рівень оснащення у центральній районній лікарні, відсутність необхідного обладнання. Відсутні джерела надходжень до бюджету, район інвестиційно не привабливий. Комунальна сфера фактично поставлена “на коліна” – районні підприємства мають мільйонні борги.  Проблемою є наявність екологічно небезпечних, радіаційних підприємств – ТЕС, сховище відходів ядерного палива. Подекуди складається враження, що Іванківський район хочуть перетворити у промисловий центр Київської області.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є багато втрачених джерел фінансування, які потрібно відновлювати. До цього часу діють схеми, які потрібно припинити. Тоді знайдуться кошти. Звісно, якщо виборці обирають тих людей, які декілька років будували злочинні схеми, то нічого не зміниться. Не знаю, за рахунок чого у такому разі громада існуватиме.  KV: За рахунок чого відбувається основне наповнення бюджету? Карантинні заходи дуже вплинули на розмір надходжень? Олег Береговий: Майже 70% надходжень до бюджету складає ПДФО із підприємств Зони відчуження. Карантин звичайно вніс корективи у розмір надходжень. З початку карантину до липня район не отримав 2,8 млн гривень. Були проблеми із виплатою зарплат, які досі вирішуються.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олег Береговий: “Свобода” за продаж землі сільськогосподарського призначення, але єдиним покупцем її має бути держава Україна і за ціною, не менше середньоєвропейської. Якщо, наприклад, заможна громада захоче придбати землю у комунальну власність, це також не погано. Але ця земля має залишатись українською. За Конституцією, кожен громадянин має право отримати сільськогосподарську землю. Чи залишиться це право у майбутніх поколінь українців, якщо іноземці чи олігархічні клани і групи, які зараз в умовах важкого економічного і фінансового стану українців, масово скуплять землю за безцінь? Звісно, що ні.  Особисто я навіть не розумію моральної сторони цього питання – як можна продавати землю, кожен сантиметр якої рясно окроплено кров’ю попередніх поколінь українців, які захищали її для нас. Чому саме наше, теперішнє, покоління, має її продати? Чи залишиться наступне покоління українців господарями на своїй землі? Звісно, що ні. Саме таким чином знищували нації. Забирали мову, землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв? Олег Береговий: В Іванківському районі є як дрібні аграрії, так і потужні підприємства. Якщо українську землю почнуть скуповувати іноземці та грошовиті гравці всередині держави, то наші фермери та аграрії опиняться в неконкурентних умовах.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олег Береговий: В цілому за п'ять років проведення реформи можу оцінити її позитивно. Раніше бюджету Іванківського району не вистачало навіть на виплату зарплат. Наразі надходження збільшились. Більш того – з'явилися можливості створювати підприємства, які б могли додатково заробляти кошти в бюджет. Проблема у тому, що цього ніхто не робив. Керівники просто витрачали кошти, не думаючи про майбутнє району. KV: За затвердженим адміністративно-територіальним устроєм Київщини, Іванківський район зникне з мапи області. Що думаєте з цього приводу? Чи претендував Іванків на звання адмінцентру? Олег Береговий: Процес стирання Іванківського району з мапи області продовжується не перший рік. Спочатку Іванківську прокуратуру перенесли до Броварів, поліцію та сервісний центр МВС – у Вишгород, архів – у Києво-Святошинський район і так далі. Дуже прикро, що Іванківська районна влада протягом останніх років абсолютно не переймалась питанням збереження району. Хоча мала таку можливість, спілкуючись із представниками ОДА, Уряду.  Оскільки район доволі віддалений від столиці, на мою думку, було б правильно створити окремий район у складі Іванківського і Поліського з центром у Іванкові. Фактично ми живемо, як одна громада. І було б непогано, якби це затвердили на адміністративному рівні. Але ніхто цим не займався. Іванків не претендував на звання райцентру. Мабуть районна влада займалась більш важливими питаннями.  KV: Жителям Іванківщини буде зручно доїжджати до адмінцентру у Вишгороді? Олег Береговий: Прямого сполучення між селами Іванківського району і містом Вишгород немає. У людей не буде можливості їхати у Вишгород щоразу, маючи потребу у вирішенні питань, тим паче літнім людям. З Іванкова до Вишгорода 70 кілометрів, а з Кухарів, Страхолісся, Олізарівки – більше ста кілометрів. Більше того – не з кожного села району можна доїхати в Іванків, перевізник не здійснює маршрути. Люди змушені пішки долати кілометри, щоб потрапити на трасу. Були численні звернення до КОДА, Іванківської РДА. У результаті обласна адміністрація перекладає відповідальність на районну адміністрацію і навпаки.  KV: Чи вірним на вашу думку є рішення уряду щодо об'єднання усього району в єдину Іванківську громаду? Олег Береговий: Теоретично таке рішення єдине є правильним. У районі немає сіл, які б могли стати центром об'єднаної громади. Єдине основне джерело наповнення бюджетів – здача в оренду невитребуваних паїв аграрним компаніям. Проблема в тому, що попередні голови РДА своїми розпорядженнями здали паї в оренду за безцінь. Якщо зараз аграрій готовий платити селянину 8-10% від нормативно-грошової оцінки, то по сільрадам договори заключені під 3-5%. І тоді голови РДА мали право підписувати такі розпорядження. А села втрачають мільйони гривень.  Перед місцевим самоврядуванням наступного скликання стоятиме складне завдання, оскільки ці договори заключені на 8-10 років. Та незважаючи на відсутність коштів, сільради мали амбіції щодо створення окремих громад. Але усі розуміли, що це неможливо.  KV: Після завершення реформи децентралізації податки з Зони відчуження залишаться у громаді? Олег Береговий: Це дуже болюче питання для громади, оскільки саме ці податки є основним наповненням бюджету. Статтею 67 пунктом 3 Бюджетного кодексу затверджено, що ці податки зараховуються до Іванківського районного бюджету. І Зона відчуження адміністративно входила до Іванківського району. Але район перестане існувати.  При формуванні перспективного плану об'єднання громад ще у 2014 році, таке важливе питання не було враховано. Районне керівництво мало боротись за те, аби Зону відчуження включили в Іванківську об'єднану громаду. Більш того – за останні роки багато підприємств перереєструвались у Славутич і сплачують туди податки. І ніхто не вжив жодних заходів, аби цього не допустити. По відношенню до громади це дуже несправедливо.  Було масса звернень до області, кожен голова облдержадміністрації обіцяв, що все буде добре. Однак, конкретних результатів досі немає. Тому вирішення цього питання, скоріш за все, також ляже на плечі майбутнього керівництва громади. “Свобода” йде на вибори якраз для того, аби нейтралізувати усі негативні наслідки діяльності районного керівництва. У будь-якому разі дорога до Зони відчуження пролягає через Іванківський район, тому з нами муситимуть рахуватися.  KV: Свого часу рішення про будівництво ЦСВЯП дуже обурило мешканців району. Які настрої на Іванківщині зараз? Олег Береговий: Враховуючи наслідки аварії на ЧАЕС, які ми відчуваємо і сьогодні, це рішення ніколи не перестане обурювати громаду. Ми й так маємо високий рівень онкології, смертності, ненароджуваності. Нас не почули, прийняли рішення про будівництво. В кінці цього року вже буде завершено будівництво першої черги сховища.  KV: Які проєкти вже були профінансовані за рахунок коштів від будівництва? Чи задоволені кількістю затверджених проєктів? Олег Береговий: Іванківський район не отримав жодної копійки на реалізацію проєктів. Це ще більше обурює громаду. Мешканці побоюються, що ми взагалі можемо нічого не отримати. Причина у тому, що попередні керівники обласної і районної адміністрацій не змогли знайти спільної мови. Основне питання було в тому, хто обиратиме підрядників. Був варіант, аби цим займалось управління капітального будівництва КОДА, що не влаштувало РДА. А обласна адміністрація не погодилась, аби підрядників обирав район.  Раніше ми подавали об'єкти на фінансування. Однак і на цьому етапі виникали проблеми. Хоч попереднє керівництво РДА й знало, що кошти можуть бути виділені лише на реконструкцію чи будівництво, проєкти вони виготовили на ремонт. Громада втратила безліч коштів, це близько 10 проєктів. Деякі проєкти були перероблені, деякі – перероблюють до цього часу. Наразі маю сумніви, що до виборів ми отримаємо якесь фінансування.  Крім того, закон про розподіл коштів від будівництва є неточним. У ньому зазначено, що 10% від кошторисної вартості будівництва об'єкта мають бути розподілені на три прилеглі території – Іванківському, Поліському районам та місту Славутич, але не вказано, за якими критеріями. В цьому році ми звернулись до народного депутата від ВО “Свобода” Оксани Савчук з проханням внести зміни до закону і конкретно прописати – скільки коштів має отримати кожна територія, а також видалити посередника – КОДА, аби кошти громади отримували напряму.  KV: За ці кошти також мали побудувати сміттєвий полігон в Іванкові. На якому етапі проведення робіт? Олег Береговий: Проєкт будівництва мали фінансувати за кошти від будівництва ЦСВЯП, але потім його включили до обласної програми поводження з твердими побутовими відходами. Але жодних робіт щодо будівництва не було розпочато.  Крім того, основна вимога будівництва полігону від інвесторів – великий об'єм сміття. Більший, ніж продукує наш район. Я розумію, що тільки так інвесторам цей бізнес буде вигідним. Але звозити сміття з інших районів в Іванківський – невигідно громаді. Таким чином ми позбавимо район перспективи стати туристичним. Жоден іноземець не захоче їхати навіть у Зону відчуження через Іванківщину, знаючи, що сюди фурами вивозиться сміття.  В Іванкові є полігон, та лише декілька сільрад мають договори на вивезення сміття. На жаль, сміття інших сіл вивозиться у лісосмуги.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олег Береговий: “Свобода” готова змагатися у будь-якій конфігурації виборів. Ми маємо постійно діючі активні осередки та реальних членів партії і ми чудово розуміємо, що маємо йти на вибори, перемагати і не просто критикувати, а брати на себе відповідальність.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олег Береговий: У законі про вибори вважаю неправильним пункт щодо грошової застави, який значно обмежує можливості партій, які не працюють на серйозні фінансові групи. Також вважаю, що 3% бар'єр був би більш справедливим, оскільки при такій конфігурації і з такими суперниками, 5% для деяких партій є неможливим.  Наразі депутатських повноважень вистачає. Проблема в тому, що далеко не всі депутати їх знають та використовують. Якщо депутат активний та сумлінно виконує свої обов'язки, то механізмів для дій більше, ніж достатньо.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олег Береговий: “Свобода” завжди стояла на захисті державної української мови і за необхідності ми будемо надалі за неї боротися. Внесення змін до закону тільки посилює протистояння у суспільстві. Це питання постійно будуть “підігрівати” – під вибори чи складну економічну ситуацію, щоб відвернути увагу громадян.  Там, де є українська державна мова, де її вивчають і поважають, там не буде російських градів і не будуть кликати на допомогу Путіна. Я не розумію, чому українці, які все життя спілкувалися російською, не можуть вивчити українську. Ми вивчаємо англійську, французьку, китайську, але не українську. Якщо для когось це принципово, то я вважаю, для держави це також має бути принципово і таких громадян мають змусити вивчити державну мову.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олег Береговий: Люди мають голосувати за “Свободу”, тому що об'єктивно інших кандидатів я не бачу. На місцеві вибори будуть йти нові проєкти та партії, у чиїх рядах будуть ті, хто керував районом 5, 10, 15 років. Вони мали владу, усі важелі впливу для змін, але зараз кожен може оцінити результат їхньої роботи. Під кожні вибори вони змінювали політичне забарвлення і виконували завдання своїх спонсорів і покровителів.  У “Свободи” немає спонсорів, телеканалів чи олігархічних груп, які стоять за партією і потім будуть давати депутатам вказівки. У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад. Ми не відмовляємо у допомозі, для нас немає “незручних” чи небезпечних питань. Ми завжди йдемо до перемоги і будемо боротися за кожного.  Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”КиевVласть

Київщина за три місяці уклала договорів на трохи більше ніж мільярд бюджетних гривень (близько 37 млн доларів) на ремонти обласних лікарень. Тендери на будівництва, реконструкції, поточні та капітальні ремонти та вишукування проєктно-кошторисної документації оголошували як самі лікарні, так і районні та обласна державна адміністрації. Хоча у більшості випадків закупівлі пройшли гладенько, до деяких підрядників питання вже є зараз, а ще деякі через свої сумнівні бекграунди ризикують викликати їх згодом. Як стало відомо KV, за період з квітня по червень цього року на майданчику публічних закупівель “ПроЗорро” було опубліковано низку тендерів на закупівлю послуг та обладнання для медичних закладів Київщини. Замовниками виступили Київська облдержадміністрація, районні держадміністрації та самі заклади охорони здоров’я. KV спробувала проаналізувати та з’ясувати, чи немає у цих закупівлях білих плям та корупційних складових.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  КОДА За квітень-травень 2020 року Київська ОДА виступила замовником п’яти тендерів. Наприклад, у квітні були проведені тендери на ремонти та визначено переможців для трьох закладів охорони здоров’я, найдорожчий – реконструкція існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” за 16 млн 890 тис. 560 гривень (переможець – Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернатива-В"), 13 квітня 2020 року. Серед інших: капітальний ремонт коридору терапевтичного корпусу Комунального некомерційного підприємства (КНП) “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 926 тис. 283,60 гривень (переможець – ПП “Союз Регіон”), 15 квітня 2020 року; капітальний ремонт хірургічного відділення хірургічного корпусу КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” за 1 млн 899 тис. 440 гривень (переможцем 7 липня 2020 року визначено ПП “Союз Регіон”); капітальний ремонт огорожі та сходів центрального входу будівлі КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” Шпитьківська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини за 970 тис. 288,8 гривень, переможець – ТОВ “Євробуд-Груп”, 17 квітня 2020 року. У травні – лише один: на капітальний ремонт частини лівого крила лікувального комплексу КНП КРР “Кагарлицька центральна районна лікарня”, переможець – ТОВ СтарБудКонтракт, вартість – 3 млн 936 тис. гривень  при очікуваній вартості у 3 млн 941 тис. 24 гривні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться РДА У квітні 2020 року управління регіонального розвитку Бориспільської РДА оголосило три тендери на підготовку документації на ремонт приміщень Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (КНП ББЛІЛ), а саме: виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (операційний блок)”, дата оприлюднення – 15 квітня, очікувана вартість – 480 тис. гривень, переможець – ФОП Кулик Є.С. (455 тис. 664 гривні); виготовлення проєктно-кошторисної документації по об'єкту: "Капітальний ремонт частини приміщень лікувального корпусу КНП ББЛІЛ (реанімаційне відділення)”, очікувана вартість – 270 тис. гривень, переможець – ФОП Хлань Віктор Васильович (255 тис. 790,5 гривень); капітальний ремонт фасаду лікувального корпусу і поліклінічного відділення КНП, очікувана вартість – 1 млн 820 тис. 82 гривні, переможець – ТОВ “Ремонтна компанія “ІЗОЛ” (1 млн 820 тис. 81 гривня). Ще один тендер управління розвитку оголосило для ББЛІЛ у травні: благоустрій території очікуваною вартістю у 4 млн 505 тис. 820 грн. Тендер з трьох компаній виграло комунальне підприємство Бориспільської Райради “Благоустрій”, запропонувавши 3,7 млн гривень за роботи. Договір укладений 3 липня. У червні оголошено ще один тендер для цієї лікарні на коригування кошторису капремонту приміщень лікувального корпусу. Підрядником ще у 2019 році стало ТОВ “Атіс+1”, яке при очікуваній вартості у 19 млн 855 тис. 366,6 гривень запропонувало 15,8 млн гривень. У травні 2020 очікувана вартість капремонту склала 7 млн 846 тис. 76,07 гривень.  Згадали і про Бориспільську ЦРЛ: там також виникла така ж “необхідність” коригування кошторису. Тендер на капремонт будівлі інфекційного відділення у липні 2019 року виграло це ж ТОВ, запропонувавши ціну 15 млн 689 тис. 969,5 гривень при очікуваній вартості у 16 млн 227 тис. 797 гривень. Дофінансування складе 6 млн 192 тис. 367,9 гривень. Виконавець – також ТОВ “Атіс+1”. Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео) Лікарні: проєкти Подекуди самі лікарні виступали замовниками робіт з підготовки проєктних робіт, або виконання проєктно-кошторисної документації абощо. У квітні 2020 року КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” виступила замовником “Проектних робіт “Реконструкція мереж 0,4 кВ” очікуваною вартістю у 106 тис. 678,76 гривень. Переможець – ФОП Бабаханов Сергій Араратович. Комунальне некомерційне підприємство “Вишгородська центральна районна лікарня” замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт рентген кабінету та кабінету комп’ютерної томографії приймального відділення лікарні вартістю у 190 тис. гривень. Переможець – ТОВ “Грін Маєток”. Комунальне некомерційне підприємство Обухівської районної ради "Обухівська центральна районна лікарня" за 195 тис. гривень замовило виготовлення проєктно-кошторисної документації на капітальний ремонт приміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні, переможець – ТОВ “Укрархбуд”. У червні 2020 року КНП "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (КНП ББЛІЛ) виступила замовником двох тендерів на виконання проєктно-кошторисної документації (ПКД), які виграло ТОВ “Енергосервіс Смарт”: виконання ПКД на капітальний ремонт водогону холодного та гарячого водопостачання стаціонарних відділень (вул. Котляревського, 1 у місті Бориспіль) за 34 604 гривні; виконання ПКД на капітальний ремонт внутрішньої теплової мережі та теплового вузла в будівлі поліклініки КНП ББЛІЛ за 18 958 гривень. Чотири тендери на виготовлення ПКД для капітального ремонту відділень КНП ББЛІЛ на вул. Котляревського, 1, виграв ФОП Атаманчук Андрій Богданович: капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення за 49 900 гривень; капітальний ремонт приміщення рентгенологічного кабінету (влаштування біологічного захисту) за 35 000 гривень; капітальний ремонт теплокамери біля інфекційного відділення, вартість – 35 000 гривень; капітальний ремонт зовнішньої мережі водопостачання інфекційного відділення, 49 900 гривень. Також серед оголошених лікарнею тендерів: внесення змін у ПКД в стоматологічному відділенні (м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 24), вартість –  5 592 гривень, переможець – ТОВ “Світ-Тепла”; проведення експертизи кошторисної частини проєкту “Капітальний ремонт пішохідних доріжок біля інфекційного відділення” (Бориспіль, вул. Котляревського, 1) за ціною у 3 623 гривні, переможець – ТОВ “Рембудконсалтінг”  Броварська багатопрофільна клінічна лікарня (Бровари, вул. Шевченка, 14) замовила у квітні проєктну роботу для ремонту хірургічного відділення корпусу лікарні вартістю у 33 840 гривень. Договір укладений з ТОВ “Струмбуд Монтаж” 16 квітня 2020 року. Із цим же підрядником у травні та червні лікарня підписала контракт на розробку таких проєктів: проєктна робота на капітальний ремонт приміщень ангіоневрологічного відділення хірургічного корпусу 1-гоповерху за 33 840 гривень, договір укладено 29 травня 2020 року; послугу з інженерного проєктування на капітальний ремонт відділення екстреної невідкладної спеціалізованої допомоги за 48 999 гривень, договір укладено 25 червня. У червні мали відбутися торги на роботи з розробки ПКД по об’єкту: “Реконструкція діючого приймального відділення та травмпункту” КНП БМР “Білоцерківська міська лікарня №2” очікуваною вартістю. Свої пропозиції подали такі фірми:  ТОВ "Проектно-виробнича компанія “Базис”, 188 тис. 750 гривень;  ПП “САБІ”, 189 тис. 500 гривень;  Житомирський філіал інститут “НДІпроектреконструкція”, 199 тис. 45 гривень;  КП БМР “Архітектурно-планувальне бюро”, 200 тис. гривень.  Утім, торги було скасовано через “відсутність пропозицій”. Лікарні: будівництво та капремонт Тут слід почати з найдорожчих робіт і закінчити найдешевшими.  19 червня Фастівська ЦРЛ оголосила найдорожчий тендер з усіх за період квітень-липень 2020 року – це реконструкція лікувального корпусу лікарні з добудовою приймального відділення, очікуваною вартістю у 10 млн 872 тис. 532 гривень. Свої пропозиції подало два підприємства: ТОВ “Буд Пром Лайн” – 10 млн 90 тис. 6 гривень, та ТОВ “Фастгідроресурс” – 10 млн 462 тис. 536 гривень, яке попередньо визнане переможцем.  Але “Буд Пром Лайн” направило скаргу до адмінколегії Антимонопольного комітету, де вони зазначають, що у конкурента немає відповідної ліцензії, статут “Фастгідроресурс” не є актуальної редакції, немає грошового покриття від банку, інформації про чисельність персоналу та їх підготовки, трудових книжок, тощо. Скаргу прийнято до розгляду і станом на сьогодні учасники очікують рішення від АМКУ. Білоцерківський міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2 17 квітня вивісив оголошення про капітальний ремонт амбулаторії по вул. Некрасова, 80, за 2 млн 746 тис. 327 гривень. Тут участь взяли три підприємства, які не знижували своїх пропозицій: ТОВ “Інтерхолд-Груп” – 2 млн 500 тис. 988 гривень, пропозицію відхилено; ТОВ “Білоцерківрозоптторг” – 2 млн 706 тис. 877 гривень, переможець; ТОВ “Інтел-Буд” – 2 млн 736,5 тис. гривень, вибув. КНП “Вишгородська центральна районна лікарня” крім проєктних робіт також замовила у червні дві роботи з ремонту: заміну ліфта для забезпечення безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Роботу за класифікацією “Будівельні роботи та поточний ремонт” оцінили у 1 млн 749 тис. 197 гривень, переможець – ТОВ "Карат-Ліфткомплект" із пропозицією 1 млн 737 тис. гривень; поточний ремонт та налагоджування медичного обладнання за 6 990 гривень, переможець – ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”. Ірпінська центральна міська лікарня замовила лише одні роботи, у квітні – а саме капітальний ремонт покрівлі будівлі інфекційного відділення за 1 млн 452,17 тис. гривень, переможець – ТОВ “Тіваг”. Білоцерківська міська лікарня №1 уклала договір із ТОВ “Білоцерківрозоптторг” на капітальний ремонт поліклініки на суму 1 млн 396 тис. 750 гривень. КНП ББЛІЛ, крім замовлення перерахованих вище ПКД, оголосила кілька тендерів на виконання ремонтів, а саме: у квітні – капітальний ремонт внутрішніх мереж опалення стаціонарних відділень за 741 тис. 114 гривень, переможець – ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11); у травні – поточний ремонт системи газозабезпечення в неврологічному відділенні за 122 тис. гривень, переможець – ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, яка запропонувала 121 тис. 380 гривень; у червні – поточний ремонт приміщень під карантинну зону за 190 тис. гривень, переможець – ТОВ "Віалок Білд" із пропозицією 162 тис. 909,80 гривень. Серед найдорожчих робіт – роботи з капремонту коридору та приміщень 1 поверху інфекційного відділення вартістю 1 млн 327 тис. 287 гривень, які у квітні замовляла Броварська багатопрофільна клінічна лікарня. Переможець – ПП “Союз Регіон” (1). Є ще два тендери цієї лікарні, оголошені у квітні: Капітальний ремонт холу у лікарняному корпусі центру "Дитяча лікарня", переможець – ТОВ “Максігранд”, сума договору – 601 тис. 570 гривень; Поточний ремонт – прокладання кисневої магістралі в інфекційному відділенні центру "Дитяча лікарня", переможець – ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, сума договору – 118 тис. 95 гривень. Цікаво, що дана особа є керівником ТОВ “Максігранд”. Тендер від 6 травня 2020 року на капітальний ремонт окремих приміщень відділення неврології в КНП "Березанська міська лікарня Березанської міської ради" очікуваною вартістю у 498 тис. 250 гривень серед чотирьох претендентів виграв ФОП Григорович Олександр Юрійович, який запропонував ціну 415 тис. гривень. Паралельно було відхилено пропозицію ФОП Залозний Андрій Васильович у 414 тис. 998 гривень. Білоцерківська міська лікарня №2 оголосила у квітні два тендери: капітальний ремонт вхідної групи лікарняного закладу з улаштуванням пандусу за 261 тис. 871 гривень, та капітальний ремонт сходів за 36,094 тис. гривень. Переможець обох – ТОВ “Білоцерківрозоптторг”. КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” у квітні замовила ряд робіт: поточний ремонт внутрішнього протипожежного водопроводу за 199,5 тис. гривень; ремонт системи пожежної сигналізації за 596 тис. 857 гривень; встановлення системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей у відділенні жіночої консультації, за 163 тис. 33 гривні. Підрядником по всіх трьох визначено ТОВ “Вимпел-45”. Читайте: Центральна райлікарня Києво-Святошинського району за 4,3 млн гривень купила ультразвукове обладнання КНП ВРР “Васильківська ЦРЛ” оголосила два тендери: перший – у квітні, “завершальні будівельні роботи (поточний ремонт другого поверху стаціонарного корпусу)” за 197 тис. 35 гривень, другий – у травні, капремонт стаціонарного корпусу лікарні за 190 тис. гривень. В обох перемогла ФОП Совко Алла Борисівна. Сума першого договору не змінилася, у другому вона запропонувала спочатку 185 тис 333 гривні, потім знизила до 155 тис. гривень і виграла у ТОВ “Профіт Будцентр” (первинна пропозиція – 171 тис., остаточна – 154 тис. 999 гривень). КНП ОРР “Обухівська ЦРЛ” оцінила у 144 тис. 208 гривень поточний ремонт системи лікувального киснезабезпечення в терапевтичному корпусі. Перемогло ТОВ “Фірма Кріогенсервіс”, запропонувавши 120 тис. 869 гривень. Читайте: Обухів та район не можуть поділити центральну лікарню Фастівська лікарня також оголосила у червні тендер на поточний ремонт пологового відділення за 49 тис. 998 гривень, виконувати які буде ФОП Яковець Лілія Андріївна. Баришівська ЦРЛ замовила поточний ремонт конференц-залу за 49 тис. 572 гривні у ФОП Бишовець Андрій Віталійович. Раніше він вже проводив поточні ремонти інших приміщень лікарні. КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” у червні оголосила тендер на послуги з ремонту і тех. обслуговування охолоджувальних установ ціною у 41 950 гривень, договір укладено з ФОП Ковдра Олександр Степанович. У Білій Церкві у квітні міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1 замовив роботи з реконструкції, а саме улаштування ліфтової шахти в приміщенні лікарні та встановлення ліфта за 34 тис. 727 гривень, а у червні – поточний ремонт приміщень за 10 500 гривень. Переможець – ФОП Ільченко Тетяна Василівна. Білоцерківська міська лікарня №1 у травні уклала договір про послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання за 48 930 гривень. У червні – ще одне оголошення: за спрощеною процедурою за ціною 19 тис. 740 гривень договір на послуги з ремонту (ремонт рентгенівського діагностичного медичного обладнання). Підрядник обох – ПП “Хелпік”. Скромні запити у Вишнівської ЦРЛ: у червні вона замовила роботи зі штукатурки стін за 17 тис. гривень, монтажу розеток за 12 тис. гривень, та інші монтажні роботи за 34 700 гривень. Усі буде виконувати ФОП Дячук Віталій Миколайович.  Найдешевший тендер охоплюваного періоду квітень-червень: послуги з ремонту рентген апарата для Сквирської ЦРЛ обійдуться у 1 411 гривень, підрядник – ТОВ “Підприємство “Медтехніка”. Переможці: тендери КОДА За даними аналітичної системи YouControl, приватне підприємство (ПП) “Союз Регіон” (1) засноване у 2012 році за адресою м. Київ, вул. Дяченка, 20-в, кв. 66, із статутним капіталом у 100 гривень. Основний профіль його діяльності – “діяльність приватних охоронних служб”. Його засновник та керівник – уродженець Житомирщини Володимир Віталійович Москаленко. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Альтернатива-В” (2) засноване у 2006 році за адресою Київ, вул. Жмеринська, буд 22А, із статутним капіталом у 40 тис. гривень. Засновник – киянка Мукомол Ольга Миколаївна. Товариство фігурувало у двох кримінальних справах, в останньому з яких ТОВ у змові з КП “УМГ” заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а у подальшому, використовуючи ланку підприємств-транзитерів, безготівкові кошти перевели в готівку та у такий спосіб заволоділи бюджетними грошовими коштами на загальну суму 36 млн 845 тис. 731 гривня. ТОВ “Євробуд” (3) засноване у липні 2016 року із статутним капіталом у 10 тис. гривень за адресою Вишгородський район, село Нові Петрівці, пров. 1 травня, буд. 30. Його засновник та директор – депутат Гаврилівської сільської ради Олександр Юрійович Смик.  Переможці: тендери РДА Кулик Євген Сергійович (4) був зареєстрований як фізична особа-підприємець у квітні 2017 року, у Борисполі за адресою вул. Либідська, 19. Його основна сфера діяльності – архітектура, серед інших – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. За 2018-2020 виграв тендерів на суму понад 2 млн гривень. Хлань Віктор Васильович (5) має статус фізичної особи-підприємця з лютого 2013 року, зареєстрований за адресою село Радовель Олевського району Житомирської області, основна сфера діяльності – архітектура, інші – будівництво інших споруд, знесення, підготовчі роботи на будівельному майданчику. Бере участь у закупівлях з 2018 року, виграв тендерів за два роки на понад мільйон гривень. У 2007 році він або його повний тезка був одним з засновників ТОВ “Мехтрансбуд-1”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтна компанія “Ізол” (6) засноване у червні 1996 року за адресою Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9. Засновник та керівник товариства – Кушнірук Олександра Олексіївна. Згідно з даними сайту Zакупівлі, з 2015 року ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” уклало 640 договорів з розпорядниками бюджетних коштів на загальну суму 312,2 млн гривень. Велика частина підрядів була отримана від: КП "Київбудреконструкція" (100,2 млн гривень), КП "Київжитлоспецексплуатація" (63 млн гривень), Управління ЖКГ Деснянської РДА (40,5 млн гривень ), КП "УЖФ Дніпровського району" (34,6 млн гривень). Відзначимо, що на якість виконаних робіт ТОВ "Ремонтна компанія “Ізол” раніше були зафіксовані скарги.  Читайте: Фасади двох корпусів бориспільської лікарні оновлять за 17,7 млн гривень ТОВ “Атіс+1” (7) засноване 21 квітня 2015 року за адресою Київська область, місто Бориспіль, вул. Бежівка, 35. Засновник та кінцевий бенефіціар – Бігун Василь Володимирович, який також проживає в Борисполі, керівник – Литвиненко Надія Григорівна. Статутний капітал – 10 тис. гривень. Судилося з АМКУ стосовно тендеру на будівництво будівель у Черкасах, утім, позов програло. Стосовно участі в тендерах: лише за минулий рік “Атіс+1” стало переможцем 7 тендерів, замовником 4 з яких було управління регіонального розвитку Бориспільської РДА, на загальну суму у 37 млн 161 тис. 584 гривні. Нагадаємо, за останні чотири роки в лікарні проводився капремонт в чотирьох відділеннях Бориспільської центральної районної лікарні. У 2016 році ремонтували травматологічне і дитяче відділення, в 2017-2018 роках – замінили віконні блоки в поліклінічному і приймальному відділеннях. На початку вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА замовило проведення капремонту приміщень реєстратури поліклінічного відділення. Вартість робіт становила 1,4 млн гривень. Підрядником без конкурсу визначили ТОВ "Атіс+1". Читайте: Лечебный корпус больницы в Борисполе намерены отремонтировать за 16 млн гривен Переможці: проєктні роботи За даними аналітичної системи YouControl, ФОП Бабаханов Сергій Араратович (8) зареєстрований 4 вересня 2019 року за адресою Києво-Святошинський район, село Нове, вул. Боярська, 8; основний вид діяльності – інжиніринг, геодезія та геологія, техконсультування. У 2020 році виграв 5 тендерів на виконання проектних робіт на сукупну суму пропозицій у 307 тис. 832 гривні. Судових справ по ФОП немає. Сергій Бабаханов є засновником та керівником ПП “Боярка-ЕТЛ”, що займається ремонтом та ТО техустаткування; він має ліцензії Держархбудінспекції на створення об’єктів архітектури та також бере участь у закупівлях. ТОВ “Грін Маєток” (9) засноване у червні 2016 року по вул. Леся Курбаса, 3, в селі Глибоке Бориспільського району. Засновник та керівник – уродженець Одещини (місто Білгород-Дністровський) Красенко Павло Вікторович, статутний фонд підприємства – 50 тис. гривень. Лише за 2020 рік взяв участь у 9 лотах, переможних – 5, сукупна сума усіх – майже 90 млн гривень. Виконує однаково роботи з капремонту та виготовлення ПКД. Судової історії не має.  Утім, “Наші гроші” писали про те, як філія “Управління “Укргазтехзв’язок” ПАТ “Укртрансгаз” опублікувала 8 серпня 2016 року повідомлення про намір укласти угоду з ТОВ “Грін Маєток” на ремонт свого офісу у Боярці вартістю 4,20 млн грн. Зазначалося, що адреси, на якій зареєстровано ТОВ, не існує на карті, а саме ТОВ з’явилося за місяць до цих торгів і не знижувало ціну пропозиції. ТОВ “Укрархбуд” (10) засноване 11 лютого 2020 року за адресою вул. Земська, 54/1, Прилуки, Чернігівська область, зі статутним капіталом у 1000 гривень, і займається діяльністю у сфері архітектури. Засновник та керівник ТОВ – Попенко Сергій Олександрович, який сам з серпня 2017 року є фізичною особою-підприємцем, що також займається діяльністю у сфері архітектури. ТОВ за цей рік стало переможцем 6 закупівель загальною сумою у 1,9 млн гривень. Ні фірма, ні ФОП не мають за плечима судових проваджень. За цими ПІБ можна знайти лиш згадки про отримання Сергієм Попенко відповідних галузевих сертифікату та кваліфікаційного рівня фахівця І категорії.  ТОВ “Енергосервіс Смарт” (11) засноване 20 вересня 2018 року по вул. Броварській у селі Проліски Бориспільського району. Статутний фонд ТОВ –  50 тис. гривень, ТОВ займається електромонтажними роботами, будує споруди електропостачання та комунікацій, надає послуги технічного консультування у сфері інжинірингу, геології та геодезії. Засновники – Земляков Володимир Валентинович (Київ), Новіков Нікіта Михайлович (Кропивницький, Кіровоградська область) та Степовик Ірина Юріївна (Київ), яка і керує підприємством. Судової історії ТОВ “Енергосервіс Смарт” не має, а за даними Антикорупційного монітору (АКМ) закупівлі, де ТОВ є переможцем, не викликають підозр. Утім, у квітні-червні 2020 року майже єдиним замовником робіт у підприємства є КНП ББЛІЛ. Ірина Степовик також зареєстрована як ФОП та є засновником підприємства “Господарсько-соціальний оператор” та громадської організації “Ефективність та безпека українських перевезень”, керує яким згаданий вище Нікіта Новіков. Цікаво, що Ірина Степовик була або і досі є начальником кредитного відділу ПАТ “ІНГ Банк Україна” – яке позивається до неї по справі про стягнення заборгованості за договором іпотечного кредиту.  ФОП Атаманчук Андрій Богданович (12) зареєстрований 24 березня 2017 року за адресою вул. Стасюка, 28, місто Бориспіль. Проваджує діяльність у сферах архітектури, права, інжинірингу, геології та геодезії.  На сайті Бориспільської міської ради можна знайти низку рішень, де фізособа-підприємець з такими ж ПІБ отримала 1500 гривень адресної допомоги на лікування у лютому 2018 року, у травні того ж року та пізніше – у березні 2020 року увійшла до складу архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури БМР, у листопаді 2018 року отримала Почесну грамоту у якості волонтера, тощо. Ба більше: у 2011 році Атаманчук Андрій Богданович – начальник віддлу проектування та технічного нагляду управління капітального будівництва, заступник голови комітету з конкурсних торгів БМР. Тендери: лише за 2020 рік виграв у 76 конкурсах, загальна сума (очікувана вартість) – 5 млн 42 тис. гривень. ТОВ “Світ-тепла” (13) зареєстроване 15 червня 2011 року за адресою місто Бориспіль, вул. Привокзальна, 21, із статутним капіталом у 23 тис. гривень. Його засновник – Олександр Віталійович Бондарець, який разом із Вікторією Вікторівною Бондарець і керує підприємством. До того був засновником підприємства “Планета Тепла ЮА”, але у вересні 2011 року вибув зі складу таких. КНП ББЛІЛ – частий замовник робіт у цього підприємства, про що свідчать дані порталу “Закупівлі”. ТОВ “Рембудконсалтінг” (14) засноване 25 квітня 2019 року за адресою Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, Тайкачем Ігорем Петровичем (уродженець Чернігівщини) та нинішнім керівником фірми Яблоновським Андрієм Анатолієвичем (уродженець Донеччини). Серед видів діяльності компанії – архітектура, розведення інших тварин і також технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. Судової історії немає. Згідно даних Антикорупційного монітору, лише за травень-червень 2020 року більше десятка разів перемагало у тендерах від управління ЖКГ Бориспільської міської ради.  ТОВ “Струмбуд Монтаж” (15) зареєстроване у 3 квітня 2019 року у Броварах, вул. Блока, 19/3. Єдиний засновник та діючий керівник підприємства – броварчанка Нагаєва Інна Миколаївна, яка внесла до статутного фонду 5000 гривень. Найбільші замовники робіт за період 12 місяців, згідно даним Zакупівлі – управління ЖКГ Броварської міської ради (6 угод на суму 5,63 млн гривень) та виконком Великодимерської селищної ради (6 угод, 3,86 млн гривень).  Переможці: капремонти та ремонти За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Буд Пром Лайн” (16) зареєстроване 26 квітня 2019 року із статутним капіталом 1000 гривень, за адресою місто Біла Церква, бул. Олександрійський, 106; засновник – Трищев Вадим Ігорович, керівник – Кисіль Андрій Андрійович. Профіль діяльності фірми – будівництво житлових і нежитлових будівель.  За 2020 рік брало участь у понад 200 тендерах, з них перемогло у 29 на сукупну суму 20,1 млн гривень, по 52 – дискваліфіковано. Неодноразово позивалося до конкурентів по закупівлях, замовників та АМКУ з однієї і тієї ж причини: порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Переважна частина справ про те, як “Буд Пром Лайн” вважає, що воно мало перемогти у тих чи інших тендерах. За рік уклало 21 угоду сумою у 14,13 млн гривень, найчастіше замовником виступала Калинівська селищна рада, свідчать дані порталу Закупівлі. ТОВ “Фастгідроресурс” (17) зареєстроване 31 січня 2011 року за адресою Фастів, вул. Білоцерківська, 1, із статутним капіталом у 10 тисяч гривень, займається будівництвом водних споруд, житлових та нежитлових будівель. Засновники – Богатирчук Світлана Леонідівна та нинішній керівник фірми Висоцький Ігор Вікторович. Згідно даних Bi.Prozorro, за 2020 рік ця фірма виграла два тендери сукупною сумою у 11 млн 72 тис. гривень.  У грудні 2019 року ЗМІ переповідали заяву правоохоронців Полтавщини, згідно якої колишній начальник комунального підприємства та ексдиректор одного зі столичних товариств – вірогідно, що саме ТОВ "Фастгідроресурс" – зловживали своїм службовим становищем. Суть – КП перерахувало підрядній фірмі чималу суму коштів за роботи, що не були виконані. Інша історія: регіональний офіс водних ресурсів у Дніпропетровській області Держводагентства у березні 2019 року оголосив тендер на розчистку русла річки Оріль за 98,12 млн грн. ТОВ “Фастгідроресурс” запропонувало найнижчу ціну в 70,75 млн грн – нижче за ринкову. Однак цю пропозицію було відхилено через відсутність у фірми банківської гарантії, договірної ціни в .imd, антикорупційної програми, дозволу на небезпечні роботи та інших документів, тощо. ТОВ “Білоцерківрозоптторг” (18) засноване 7 жовтня 2002 року за адресою місто Біла Церква, вул. Героїв Чорнобиля, будинок 5/7. Статутний капітал – 150 тис. гривень. Основний профіль діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, має ліцензії на торгівлю тютюновими та алкогольними виробами. Засновники – Павленко Сергій Іванович та діючий керівник Павленко Іван Феодосійович.  Участь у тендерах: 32 угоди за останні 12 місяців на суму майже 30 млн. Але оголошений у червні Департаментом ЖКГ БЦМР тендер на реконструкцію тротуарної частини по вул. Ярослава Мудрого вартістю 11,8 млн почала перевіряти Державна аудиторська служба і виявила, що фірма не надала список техніки, необхідної для виконання робіт, але замовник все одно допустив її до торгів. Боротьба триває. За даними активістів "Під контролем", писала KV у 2016 році, компанія ТОВ "Білоцерківрозоптторг" була пов’язана з представниками влади Білої Церкви, а її директор Іван Павленко напередодні місцевих виборів засвітився в рядах партії "Опозиційний блок". ТОВ “Карат-Ліфткомплект” (19) зареєстроване 26 лютого 2002 року із статутним капіталом 3 млн 603 тис. 50 гривень. Засновники фірми: закрите акціонерне товариство “Трансспор”, Воробей Валерій Якович, та Горішній Сергій Іванович, який зараз очолює ТОВ. За адресою реєстрації ТОВ – Вишгород, вул. Шолуденка, 19 – були також зареєстровані ДП “Ліфткомплект” ВАТ “Карат” (припинено), та публічне акціонерне товариство “Карат” (в стані припинення). Діяльність усіх перерахованих підприємств – Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання. Останнє судове провадження – адмінпорушення в частині ведення бухгалтерського обліку, а саме відсутність такого.  За даними аналітичної системи YouControl, за останні 12 місяців компанія провела 5-10 операцій з “офшорами”. Співпрацювало у 2017 році із білоруським підприємством “Могилівліфтмаш”. На офіційному YouTube-каналі лідера “Радикальної партії” Олега Ляшко є відео із закликом “Купуй українське, плати українцям”, головний “герой” якого – дане товариство. Згідно перевірки порталу “Антикорупційний монітор”, підприємство має ознаки сумнівної якості та неефективної господарської діяльності. ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс” (20) засноване 31 травня 2011 року із статутним капіталом у розмірі 20 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Північно-Сирецька, 3. Має п’ятеро засновників/бенефіціарів: кияни Потирайло Ольга Анатоліївна, Руденко Андрій Євгенович та керівник фірми Сидоров Олександр Михайлович, та жителі Київської області – Потирайло Владислав Олександрович та Аракелян Ірина Вартанівна. Участь у тендерах – 105 перемог лише за 2020 рік, 13 виконаних договорів. Судової історії не має. ТОВ “Тіваг” (21) зареєстроване у Києві, вул. Бориспільська, 7, 26 лютого 2014 року. Його засновники – ТОВ “МКМ Груп”, уродженець Горлівки Морозов Антон Юрійович та його нинішній керівник Кізілов Олексій Вікторович. Зокрема, до Морозова або його повного тезки, за даними YouControl, застосовані санкції у вигляді блокування активів та заборони виведення капіталів за межі України згідно указу Президента № 82/2019 від 20 березня 2019 року, оскільки він – уродженець Москви, громадянин РФ, депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ VII скликання, член фракції ЛДПР (Ліберально-демократичної партії Росії).  За 12 місяців “Тіваг” уклала 3 договори на суму 3,89 млн, два з них – із КП “Бучанське управління ЖКГ Бучанської міської ради”, з яким виключно працювало з квітня 2018 року. Судової історії у ТОВ немає. Антикорупційний монітор дав незадовільну оцінку діяльності компанії. ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс” (22) засноване 29 жовтня 1993 року у селі Петрівське, вул. Київська, 29-к, зі статутним капіталом 16,2 млн гривень. Його засновники – Зуб Микола Васильович, Защенкова Ганна Сергіївна та Защенков Сергій Григорович, який є кінцевим бенефіціаром та керівником фірми. Сама фірма займається виробництвом промислових газів та фармацевтичних продуктів. Зокрема, у квітні 2020 року займалася встановленням кисневих балонів за 407 тис. гривень для Яготинської ЦРЛ. Є фігурантом низки кримінальних справ, одна з останніх (2019 рік) про те, що замість медичного кисню фірма, можливо, постачає технічний, а також ухиляється від сплати податків. ТОВ "Віалок Білд" (23) зареєстроване за адресою Київ, пров. Геофізиків, 12, 30 жовтня 2008 року із статутним капіталом 58 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Єдиний засновник, бенефіціар та керівник – Лижин Георгій Володимирович. Виграло у квітні тендер на капремонт харчоблоку Бориспільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3, запропонувавши 1 млн 680 тис. 55 гривень. Але, як писала *KV, роботи затягнулися. Було фігурантом кримінальної судової справи як таке, що вступило в змову із керівництвом та бухгалтером Великоолександрівської сільради для розкрадання бюджетних коштів. У справі, до речі, фігурувало й ТОВ “Атіс+1”. Закупівлю у КНП ББЛІЛ Антикорупційний монітор вважає ненадійною, а рейтинг ТОВ – незадовільним.  Читайте: На ремонт больницы в Борисполе нашли почти 90 млн гривен ТОВ “Максігранд” (24) засноване 30 січня 2019 року із статутним капіталом у 30 тисяч гривень, за адресою Київ, вул. Ямська, 41. Єдиний засновник та керівник – Бабаджанян Бабаджан Гарегинович, який проживає у Броварах. За 2019-2020 рік його чи не єдиним замовником було КНП Броварська БКЛ – 4 угоди загальною вартістю 2,38 млн гривень., і ще одна із КНП “Київська обласна лікарня” на суму 18,8 млн гривень. Керівник підприємства Бабаджан Бабаджанян (25) зареєстрований окремо як ФОП, і також бере участь у тендерах. КНП Броварська БКЛ виступає єдиним його замовником упродовж трьох років (32 угоди, 3,4 млн гривень сукупно). ТОВ судової історії не має, за ФОП – адміністративне порушення (порушення ПДД) 4-річної давнини. Утім, його дружина Бабаджанян Ганна Робертівна – держслужбовець у Верховному Суді, згідно її декларації про доходи. ФОП Григорович Олександр Юрійович (26) зареєстрований у лютому цього року у місті Березань, вул. Цегельна, 20; займається будівництвом житлових і нежитлових будівель, малярними роботами, виготовленням металевих конструкцій. Попередній виграний ним тендер – капремонт частини приміщення господарського блоку Березанської міської лікарні за 460,3 тис. гривень. Судової історії не має.  ТОВ “Вимпел-45” (27) засноване 29 листопада 2006 року із статутним капіталом у 42,5 тис. гривень, за адресою Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А. Займається електромонтажними роботами. Засновники та кінцеві бенефіціари – кияни Підмогильна Оксана Іванівна та Радкевич Вадим Віталійович. Керівниця – уродженка Чернігівщини Висоцька Наталія Валеріївна, яка раніше була ФОП та торгувала одягом. Вони не вперше співпрацюють з Києво-Святошинською лікарнею, за даними Закупівлі та АКМ, і взагалі брали участь в тендерах по всій Україні – 95 укладених угод за останні 12 місяців на майже 9 млн гривень сукупно. ФОП Совко Алла Борисівна (28) зареєстрована 5 березня 2020 року, за адресою село Трушки Білоцерківського району, вул. Миру, 14; її основний вид діяльності – роздрібна торгівля, будівельно-монтажні роботи. Тендери, які вона виграла у Васильківської ЦРЛ, поки єдині у її історії.  Читайте: Васильківська ЦРЛ просить Кабмін включити її до “чортової дюжини” опорних лікарень Київщини ФОП Яковець Лілія Андріївна (29) зареєстрована 6 грудня 2017 року у Фастові, пров. Поштовий, 8-А. Займається штукатурними, покрівельними та іншими будівельно-монтажними роботами. Яковець уперше взяла тендер від лікарні: до того вона виконувала роботи, замовниками яких переважно виступали відділ освіти Фастівської РДА, управління освіти виконкому та відділ фізкультури і спорту  Фастівської міськради. ФОП Бишовець Андрій Віталійович (30) існує з 8 квітня 2015 року за адресою село Перемога Баришівського району, вул. Нарзаренка, 11. Займається організацією будівництва будівель, підготовчими роботами, також серед видів діяльності – виробництво хліба і кондитерських виробів. За всі роки існування переміг у 36 закупівлях на загальну суму 4,42 млн гривень.  ФОП Ковдра Олександр Степанович (31) заснований 2 березня 2010 років, займається монтажем водопровідних систем та систем опалення і кондиціонування. Адреса реєстрації – Київ, просп. Комарова, 4-А. Є засновником ТОВ “Аковетр”. Крім ЦПМСД Києво-Святошинської райради, з якою він також працював у 2019 році, був підрядником для Національного інституту раку та філії держустанови “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Києві. ФОП Ільченко Тетяна Василівна (32) – з 8 вересня 2010 року існує як фізособа-підприємець в Узині Білоцерківського району, вул. Гоголя, 48. Основний вид діяльності – роботи із завершення будівництва. Закупівлі від лікарні – новий досвід для ФОП, до того вона співпрацювала з Білоцерківським гумпедколеджем та відділом освіти Фастівської РДА. ПП “Хелпік” (33) засноване киянином Ткаченко Сергієм Миколайовичем 22 листопада 2005 року за адресою Київ, просп. Героїв Сталінграда, 32. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання, комп’ютерів та периферії, серед інших – діяльність у сфері права. Судова історія – невелика суперечка з банком у 2015 році. За оцінкою АКМ “Хелпік” має ознаки збитковості та низької рентабельності. Був неодноразовим підрядником Вишгородської ЦРЛ, Броварської БКЛ та кількох інших лікарень, всього укладено за 12 місяців 36 угод. ФОП Дячук Віталій Миколайович (34) зареєстрований 10 вересня 2018 року, адреса реєстрації – Макарівський район, село Рожів, вул. Щорса, 6. Займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, роздрібною торгівлею, ремонтом апаратури, тощо. Він, за даними АКМ, улюблений підрядник Вишнівської міської лікарні. Останні на сьогодні тендери закладу, які він “забрав” – монтаж кондиціонера за 11 300 гривень, і ремонт, заправка та чистка кондиціонерів за 14 300 гривень. Ці договори укладені наприкінці липня.  ТОВ “Підприємство “Медтехніка” (35) зареєстроване  у Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 114, оф. 67, дата реєстрації – 18 жовтня 2011 року. Основний вид діяльності – ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання. Засновники та бенефіціари – винничани Дзюбак Валерій Васильович та Бідлевич Юрій Володимирович, який є керівником фірми. У 2016 році були фігурантами кримінального провадження, згідно якого ТОВ завищувало ціну на товари свого виробництва. ПП “Союз Регіон”, код ЄДРПОУ: 38374954 ТОВ “Альтернатива-В”, код ЄДРПОУ: 34760641 ТОВ “Євробуд”, код ЄДРПОУ: 40658777 ФОП Кулик Євген Сергійович ФОП Хлань Віктор Васильович ТОВ “Ремонтна компанія “Ізол”, код ЄДРПОУ: 24257784 ТОВ “Атіс+1”, код ЄДРПОУ: 39757481 ФОП Бабаханов Сергій Араратович ТОВ “Грін Маєток”, код ЄДРПОУ: 40579122 ТОВ “Укрархбуд”, код ЄДРПОУ: 43503454 ТОВ “Енергосервіс Смарт”, код ЄДРПОУ: 42487751 ФОП Атаманчук Андрій Богданович ТОВ “Світ-тепла”, код ЄДРПОУ: 37747560 ТОВ “Рембудконсалтінг”, код ЄДРПОУ: 42974592 ТОВ “Струмбуд Монтаж”, код ЄДРПОУ: 42928035 ТОВ “Буд Пром Лайн”, код ЄДРПОУ: 42977983 ТОВ “Білоцерківрозоптторг”, код ЄДРПОУ: 19426256 ТОВ "Карат-Ліфткомплект", код ЄДРПОУ: 31801847 ТОВ “Підприємство “Медтехсервіс”, код ЄДРПОУ: 37730206 ТОВ “Тіваг”, код ЄДРПОУ: 39113663 ТОВ “Фірма “Кріогенсервіс”, код ЄДРПОУ: 21543199 ТОВ "Віалок Білд", код ЄДРПОУ: 36214797 ТОВ “Максігранд”, код ЄДРПОУ: 42781713 ФОП Бабаджанян Бабаджан Гарегинович ФОП Григорович Олександр Юрійович ТОВ “Вимпел-45”, код ЄДРПОУ: 34710779 ФОП Совко Алла Борисівна ФОП Яковець Лілія Андріївна  ФОП Бишовець Андрій Віталійович  ФОП Ковдра Олександр Степанович  ФОП Ільченко Тетяна Василівна  ПП “Хелпік”, код ЄДРПОУ: 33783448 ФОП Дячук Віталій Миколайович ТОВ “Підприємство “Медтехніка”, код ЄДРПОУ: 37898423 Фото: колаж KVКиевVласть

Ситуація із поширенням вірусу на Київщині стабілізувалася, але до остаточної перемоги над COVID ще далеко, тому карантинні обмеження в столичному регіоні продовжують діяти. Утім, карантин – не означає простій. В області триває реорганізація адміністрації та повним ходом йде виконання програми Президента “Велике будівництво”. Про це KV стало відомо у ході онлайн-брифінгу в.о. голови КОДА Василя Володіна щодо ситуації у Київській області 4 серпня. Епідеміологічна ситуація За даними Київського обласного лабораторного центру, в області зафіксовано 3877 випадків захворювання на коронавірус, з них одужало 2866 осіб, фактична кількість хворих – 1111. померло 65 осіб. Встановлено медичне спостереження за 13102 контактними особами. За добу підтверджено 32 нові випадки захворювання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   В області триває адаптивний карантин. Продовжується масочний режим. Володін нагадав про правила безпеки та необхідність дотримання заходів проти поширення вірусу, в особливості для літніх людей.  Реорганізація структури КОДА У Київській ОДА розгорнулася оптимізація структури: стало 26 структурних підрозділів замість 21, штат скоротився на 7%. Головна мета – посилення важливих функцій: розвиток туризму, цифровізація, пасажирські перевезення та питання власності, у тому числі у рамках завершення адміністративної реформи. Нові підрозділи мають сконцентруватися на сферах, яким не приділяли уваги раніше. До моменту повної реорганізації "припинені" управління, департаменти та відділи продовжать виконувати свої повноваження та функції.  "Ми зацікавлені у залученні професіоналів. Запрошую всіх, хто відчуває у собі потенціал, взяти участь у конкурсах на заміщення посад у КОДА. Чекаємо людей, які прагнуть служити Батьківщині та області", – зазначив Володін. Читайте: Операція Оптимізація: губернатор Володін реформував адміністрацію Київщини “Велике будівництво” Проєкт "Велике будівництво" рухається згідно затвердженого графіку. На сьогоднішній день Київщина завершила 6 об'єктів: будівництво Вишнівської ЗОШ №1; добудова школи №1 в місті Українка; реконструкція-перепрофілювання будівлі під дошкільний навчальний заклад у місті Ірпінь; реконструкція дитячого навчального закладу "Яблунька" у Вишневому; капітальний ремонт спортивних майданчиків на території школи "Сузір'я" у Вишгороді; будівництво футбольного поля в Петропавлівській Борщагівці, Києво-Святошинський район. На завершальній стадії будівництво гімназії на 14 класів у місті Буча (98% готовності) та реконструкція дитячого навчального закладу “Чебурашка” у Вишгороді (92% готовності).  Продовжується будівництво комунального дошкільного дитячого навчального закладу у місті Вишгород та дошкільного навчального закладу на 230 місць у селі Нові Петрівці (понад 70% готовності). По одному об'єкту спортивної інфраструктури триває етап заключення договору, ще по одному – етап оскарження переможців.  Ступінь готовності об'єктів “великого будівництва” в області складає 60%. Загальноосвітні навчальні заклади – 62%, дошкільні навчальні заклади – 72%, стадіони – 45%.  Спортивна інфраструктура Загалом у липні поточного року було введено в експлуатацію 10 майданчиків для воркауту в опорних навчальних закладах. Усі вони обладнані сучасним спортивним інвентарем. Футбольный клуб “Колос” села Ковалівка Васильківського району у липні за підсумками сезону 2019-2020 років потрапив до розіграшу Ліги Європи сезону 2020-2021 років. Наразі домашні матчі команда проводить на своєму стадіоні, де також проходить реконструкція з будівництвом нових трибун на 7 тисяч місць.  Робочі поїздки Багато інформації про потреби мешканців області зараз Володін отримує під час поїздок районами.  “У такий спосіб реалізую один із обіцяних принципів керування, а саме – влада ближче до людей, адже через карантин тривалий час під забороною особистий прийом громадян, а зустрічі на свіжому повітрі із дотриманням карантинних вимог дозволяють оперативно реагувати на потреби людей”, – зазначив він.  Голова КОДА встиг побувати у Баришівському, Богуславському, Бородянському, Вишгородському, Володарському, Згурівському, Іванківському, Миронівському, Поліському, Сквирському, Ставищенському, Тетіївському і Яготинському районах. У решту районів заплановані поїздки у найближчий час.  Питання, що турбують людей, дуже різні – від отримання посвідчення інваліда до допомоги у придбанні транспорту для школярів чи для дитячого будинку сімейного типу, виділення земельних ділянок учасникам АТО, до коригування меж міста, газифікації сіл, очищення водойм, ремонту доріг, утеплення соціальних об'єктів, тощо.  “Разом з тим майже усі вони стосуються витрачання коштів. Тож вважаю великою вдачею мати нагоду напряму доносити мешканцям Київщини ідею народного бюджету 2021 року. Докладаю максимум зусиль, щоб в наступному році в області фінансувались напрями та проєкти, які потрібні людям. Крім того, майже на кожній зустрічі отримую запитання про новий розподіл районів та пояснюю – єдине, що зміниться для людей, це те, що усіма коштами керуватимуть об'єднані територіальні громади. Школи, лікарні, ЦНАПи тощо працюватимуть, як і працювали. Усі питання, що лунають на зустрічах, тримаю на особистому контролі. Про їх виконання буду звітувати публічно під час наступних візитів до цих районів”, – закінчив Володін. Як писала KV, з 2 червня у Київській області дозволена робота спортзалів та басейнів, відвідування освітніх занять у групах до 10-ти людей, в тому числі автошколи. Відновлено рух залізничного транспорту і міжобласних автотранспортних перевезень. Під забороною залишаються дитячі табори, санаторії та зелений туризм. Читайте: Коронавірус на Київщині: відкриття спортзалів, басейнів та запуск залізничного транспорту Фото: колаж KV КиевVласть

Пошук коштів на розвиток обіцяє стати найбільшим головним болем децентралізованих громад. З-поміж майбутніх 69 ОТГ Київщини 12 не тільки знають, де взяти гроші, а й вже спланували, як витратити їх на себе. Цикл матеріалів KV про стратегії розвитку громад відкриває розповідь про Миронівську ОТГ. Найближчі сім років вона планує збагатитися за рахунок водолікарні, науки та інвестицій. Як стало відомо KV, Миронівська громада була створена в січні 2019 року, об’єднавшись із Центральненською та Яхнівською сільрадами. Наразі ОТГ із центром у місті Миронівка складається із 13 сіл та п’яти старостинських округів: Центральненського (населення – 1807 осіб), Яхнівського (965), Владиславського (1685), Михайлівського (335) та Іванівського (1389). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Загальна кількість населення Миронівської ОТГ складає 17575 особи, що становить 52,5 % від кількості населення в районі та області. Сама громада займає територію  площею в 16668,2 га. Депутатський корпус громади представлений політсилами від “Батьківщини” (переважна більшість), “Радикальної партії Олега Ляшка“, “Солідарності”, “Аграрної партії України”. “Опозиційного блоку”, “Укропу” та “Народного фронту”. Громада має розгалужену інфраструктуру. Освітня мережа нараховує шість дитсадків (виховується 680 дітей) та п’ять шкіл (1812 учнів). Медпослуги населення може отримати  як в районній лікарні, так і в центрі ПМСД, сільських ФАПах. Є і заклад культури, школа мистецтв та ДЮСШ. Діє на території і 41 громадська організація. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм        Подписаться Найбільш зайняте населення в галузях сільського господарства, торгівлі, освіти та медицини. Середня ж заробітна плата по ОТГ складає понад 12,5 тис. гривень. Як розповів у коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко, над Стратегією розвитку громади працювала спеціальна робоча група впродовж півроку за підтримки експертів Київського регіонального офісу ULEAD. Стратегію громада планує затверджувати вже на серпневій сесії. “Стратегія – це перспективний розвиток громади на майбутні 5-7 років. У неї закладені відпрацьовані напрямки розвитку з інвестиціями, щоби максимально використати потенціал, який має громада. Це дуже кропіткий процес. Звичайно, карантин нам трохи завадив і над програмою довелося працювали дистанційно. Відпрацювали графік: по три дні на тиждень проводили онлайн-наради, виконували домашні завдання. Першим етапом провели опитування. Від цього і відштовхувалися, розробляючи стратегію”, – розповів Савенко. За його словами, при розробці Стратегії враховувалися і власні природні ресурси, які можна використати в перспективі. І нещодавно на розгляд громадськості Миронівки був представлений сам проєкт, а до цього обговорення відбулися по всім старостинським округам. “У перспективі плануємо працювати за такими напрямками як підготовка кадрів для наших підприємств. Для цих потреб маємо спеціальний навчальний комбінат, де готують водіїв та секретарів керівника. Також з області на баланс громади була передана фізіотерапевтична лікарня з радоновим родовищем. За цілющими властивостями вона випереджає відому Хмільницьку водолікарню. На території є Інститут селекції з науковим потенціалом”, – говорить він. Також він додав, що планують працювати в громаді й над туристичним напрямком, адже в жовтні на виборах до ОТГ приєднається ще 16 старостинських округів, які мають відповідний потенціал. “Над питанням створення робочих місць ми вже працюємо, залучаємо інвестиції. На території громади діє завод "Омега Мінералз Україна", який планує розширюватися. На громадських слуханнях буде розглянуто план забудови території під ції потреби. Підприємство “Київ-Атлантик Україна” планує будівництво заводу з виробництва кормів для тварин. Крім того, 13 років простоювало приміщення колишнього маслозаводу й сьогодні знайшовся інвестор, який планує запустити там виробництво високої заморозки й надати 50 робочих місць уже наприкінці вересня. Думаємо, що до кінця року підприємство встигне розширитися до 250 робочих місць”, – резюмував мер. Великі плани Першими кроками керівництва ОТГ згідно Стратегії стане запровадження громадського бюджету і сервісу петицій, створення громадської та молодіжної рад. Обіцяють під це брати гранти. Планують розробити електронну базу, яка накопичуватиме дані про ОТГ і повинна допомогти інвесторам обрати саме їхню громаду для ведення тут свого бізнесу. Освіта У планах: розробити систему допрофесійної підготовки учнівської молоді та створити професійні-комунікаційні та бізнес-майданчики, умови для спортивно-оздоровчого виховання молоді. Запровадять ще і конкурси “Крок до зірок”, “КіноАРТ”, "STEM-освіту" при Миронівському ліцеї № 2, створять “Місто професій”, коворкінг-центр та спортивну зону тощо. Медицина Інноваційний лабораторно-діагностичний центр, телемедицина, мобільний сімейний лікар та пересувна аптека – так покращуватимуть медобслуговування на території. Обіцяє громада і збільшити фінансування для медзакладів і надавати населенню доступні медичні препарати. Соціальні послуги Є потреба й у модернізації надання комунальних та адмінпослуг. Ці запити має закрити створення власного ЦНАПу та запровадження таких послуг для незахищених верств, як “Соціальний перукар” і “Соціальне таксі”. Економіка Економіку в ОТГ планують покращити за рахунок розвитку санаторно-оздоровчого напрямку. А саме: створивши сучасний центр відновлення здоров’я. Також в ОТГ надаватимуть підтримку місцевим підприємствам та бізнесу через кооперацію та створення відповідного центру. А ще хочуть залучати екологічне виробництво й наукові технології. Інфраструктура У громаді мають з’явитися зони для активного відпочинку й доступні комунальні заклади для людей з інвалідністю. Сюди планують включити і велопарк, парк для тварин, місця для прогулянок на воді та зони для дозвілля (лижний спорт, зони барбекю, літня дискотека, ролердром тощо). Організують сполучення для жителів з сіл до соцзакладів та установ ОТГ та ремонтуватимуть дороги. Буде вирішено і проблеми із житлом для молодих спеціалістів, а населення забезпечать нарешті якісною питною водою.  Туризм Розвиватимуть туризм із допомогою мобільного додатку для розвитку інтерактивного туризму на базі цікавих архітектурних пам’яток території. Наприклад, “Путівник Миронівщини”, “Панська Здравниця”, “Велошлях”, “ЕКОстежка”. Екологія Боротиметься громада й з сміттям та агітуватиме аграріїв використовувати нешкідливі засоби обробки продукції. Із планів громади – провести очистку водойм, запровадити відновлювальні джерела енергії та переробляти сухе листя. Крім того, буде проведено й реконструкцію очисних та зменшено використання пластику. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Фото: колаж KV КиевVласть