Міст Патона, як і переважна більшість мостів в Києві, на переконання активісти ГО “Стоп Свавіллю”, став "мостом смерті" через корупцію заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександра Густєлєва та мера столиці Віталія Кличка.Про це KV стало відомо з повідомлення на сторінці ГО “Стоп Свавіллю” у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Корупція на "мостах смерті", яку розвели Густєлєв та Кличко, загрожує життю киян. Тому сьогодні ми вийшли на міст Патона, щоб привернути увагу до того стану, до якого довели його відповідальний за транспортну інфраструктуру заступник голови КМДА Олександр Густєлєв та Віталій Кличко, який його покриває. Цей міст, як і переважна більшість мостів в Києві ‒ вже давно у аварійному стані. Це дійсно "міст смерті", адже рухатися ним небезпечно для життя. У липні міст Патона тричі за місяць перетворювався в водоспад. Під ним прорвало магістральну мережу. На щастя, ніхто не постраждав, але це може статися будь-якої миті. Ще у 2019 році експерти Інституту сталевих конструкцій ім. Шимановського провели обстеження моста і назвали його стан критичним”, ‒ йдеться у повідомленні.
Читайте: На мосту Патона вновь прорвало трубу (видео)
Представники організації зауважили, що Кличко взявся за цей міст тільки навесні цього року й збирається ремонтувати його аж до 2025 року.
“Замість оперативного ремонту влада просто закрила дві смуги мосту, створивши транспортний колапс. Як і на інших об’єктах, тут вже збираються вкрасти гроші киян. Перший тендер на ремонт призначили на 9 жовтня 2020 року з очікуваною вартістю 21,5 млн гривень, але торги не відбулися. Переможцем тендеру, що відбувся 18 березня, стало ТОВ "Інтерпроект GmbH". І тепер вартість ремонту становить 46,4 млн гривень, тобто у два рази більше, ніж торішня сума. Ця компанія раніше жодного разу не ремонтувала мости, а проектувала елеватори. Як можна віддати їй реконструкцію такого складного та історично-важливого мосту в столиці? Відповідь проста: ніхто нічого ремонтувати і не збирається ‒ Густєлєв разом із Кличком хочуть знов розпиляти бюджет”, ‒ переконані у “Стоп Свавіллю”.
Активісти додали, що 99 мостів Києва, а це 60% від усіх, знаходяться у критичному, аварійному стані.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Вони щохвилини ризикують впасти. А Кличко разом із Густєлєвим нічого не роблять, тільки "освоюють" бюджети. Наша вимога: звільнити фігуранта кримінальних справ Густєлєва з посади профільного заступника голови КМДА. Його неодноразово підозрювали в корупції та розкраданні грошей киян. Якщо ж Кличко цього не зробить ‒ всі кияни знатимуть, що він особисто відповідальний за те, що люди кожного дня ризикують життям на столичних мостах смерті, а також напряму покриває корупцію” ‒ резюмували у ГО “Стоп Свавіллю”.
Читайте: 75 мостов Киева находятся в предаварийном состоянии, – Кличко
Фото: ГО “Стоп Свавіллю”КиевVласть
Днями завершиться будівництво Централізованого сховища ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження. Для цього була відремонтована залізниця і навіть запущений тестовий потяг. Підрядна організація, що виконує роботи, “НАЕК “Енергоатом”, звернулась до Міненергетики, аби не отримувати дозвіл ДАБІ, а відразу вводити сховище в експлуатацію. Подейкують, що така метушня відбувається через бажання офіційно “перерізати стрічку” на День Незалежності. Тим часом місцеві готуються перекривати рух до Чорнобильської зони, оскільки обіцяні кошти на інфраструктуру отримали не в повному обсязі і побоюються, що після завершення будівництва взагалі залишаться без копійки.
Таємне листування
Як стало відомо KV із повідомлення на сайті “Наші гроші”, ДП “НАЕК “Енергоатом” надіслав листа до Міністерства енергетики, у якому просить, щоб уряд дозволив йому не отримувати від Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозволи на виконання будівельних робіт та сертифікат про введення в експлуатацію об’єктів будівництва, якщо закупівля цих робіт становить державну таємницю. Йдеться про Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зазначається, що т.в.о. президента “Енергоатома” Петро Котін звернувся до міністра енергетики Германа Галущенка із пропозицією внести зміни до постанови Кабміну №406 від 7 червня 2017 року. Ця постанова містить перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Наразі туди входить реконструкція, технічне переоснащення, реставрація, капітальний ремонт і нове будівництво об’єктів Служби зовнішньої розвідки, закупівля яких становить державну таємницю. Котін запропонував включити туди “Енергоатом” через кому після розвідки “з метою прискорення введення в експлуатацію ЦСВЯП”.
У пояснювальній записці до пропонованого проєкту постанови сказано, що “Енергоатом” реалізує стратегічно важливі для України проєкти будівництва. При цьому інформація про характеристики та складові комплексу об’єктів будівництва містить дані, що становлять державну таємницю. Витік цих даних може зашкодити інтересам національної безпеки України. Закупівлі таких робіт не підпадають під дію закону “Про публічні закупівлі”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На думку авторів документу, з огляду на надзвичайну важливість будівельних робіт стратегічного значення, до них неможливо застосовувати загальні вимоги, встановлені законодавством у сфері містобудівної діяльності. Тривала процедура підготовки та погодження проєктно-дозвільної документації не дає можливість у стислі терміни провести відповідні роботи. Крім того, вона може призвести до витоку інформації і як наслідок загрожувати національній безпеці та розвитку стратегічно важливої галузі.
При цьому Котін запевняє, що “роботи на об’єкті здійснюватимуть з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої і затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації”.
Як прокоментував редактор сайту “Наші гроші” Юрій Ніколов на сторінці у Facebook, у разі прийняття змін до постанови Кабміну, “Енергоатом” зможе заявити про готовність об'єкту навіть якщо він буде не добудованим.
“Володимир Зеленський дуже хоче до Дня Незалежності перерізати якусь стрічку покрасівше. І одна з таких – це Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. Але ж біда. Тупо не встигають. Навіть приблизно не встигають. А відрапортувати про здачу об'єкта дуже хочеться. Навіть втягнули його в урядовий перелік заходів до святкування 30-ї річниці Незалежності. І ось що ці гаврики придумали. Вони попросили просто звільнити об'єкти “Енергоатому” від обов'язку отримувати дозволи та сертифікати. Тобто у будь-який момент вони скажуть “об'єкт готовий, але справку про готовність ми не покажемо, бо нам дозволили її не отримувати, бо недобудованому об'єкта такої складності та важливості її ніколи не дадуть, але нам було дуже треба встигнути до 24 серпня, то нас прирівняли до Служби зовнішньої розвідки, ось такі ми чоткі пацани”. Вибачте за сленг, але вже немає сил нормально реагувати на цей трешак. Ви уявляєте що буде, коли ці гаврики за звичкою щось вкрадуть або накалапуцають на будівництві радіоактивного об'єкта, а потім там щось йо*неться, бо будівельні професіонали не перевірили, що там будівельники Зеленського начудили у штурмовщинському угарі…", – написав він.
У коментарі KV голова первинної профспілкової організації НАЕК “Енергоатом” Олександр Лич розповів, що до офіційного відкриття необхідно провести налагоджувальні роботи.
“Коментувати лист до Міністерства енергетики я не буду, цим займався окремий відділ “Енергоатому”. До завершення усіх будівельних робіт по ЦСВЯП залишились лічені дні. Офіційне відкриття буде після проведення налагоджувальних робіт. По термінам складно сказати. Коли Державна інспекція ядерного регулювання прийме об'єкт, тоді й буде офіційний запуск”, – каже він. Відкриття залізниці
Раніше KV писала, що перший пусковий комплекс ЦСВЯП був відкритий ще у грудні минулого року, але він не міг повноцінно працювати через несправну залізницю.
29 липня “Енергоатом” повідомив про те, що відбувся тестовий прогін першого тестового спецпотяга, який віз імітатор контейнера з відпрацьованим ядерним паливом, реконструйованою залізничною ділянкою “Вільча – Янів” довжиною 43 км. Це саме та дорога, яка з'єднує центральну магістраль “Укрзалізниці” із ЦСВЯП.
Міністр енергетики Герман Галущенко підкреслив, що відкриття збудованої 43-кілометрової ділянки залізничної колії, яка з'єднає ЦСВЯП із залізничною мережею України, є вкрай важливим кроком для запуску Сховища. Він підкреслив, що запустити роботу сховища вони готові напередодні Дня Незалежності України 24 серпня.
“Ми готові запустити Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в експлуатацію напередодні 30-ї річниці Незалежності України, і один із важливих кроків до цього – пуск залізниці на ділянці “Вільча – Янів”, – сказав міністр.Керівник “Енергоатому” Петро Котін зазначив, що 43 кілометри залізниці відремонтували за п'ять місяців. “Лише п‘ять місяців тому “Енергоатом” отримав на баланс 43 кілометри колії “Вільча – Янів”, яка потребувала серйозної реконструкції, а вже сьогодні ми є свідками проїзду тестового потяга”, – сказав Котін.
За його словами, “Енергоатом” не тільки знайшов кошти на реконструкцію під‘їзної колії, але й утримуватиме її на балансі.
“Саме цією колією, починаючи з вересня 2021 року, до ЦСВЯП підуть потяги з відпрацьованим ядерним паливом із трьох українських АЕС: Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. А згодом, услід за провідними країнами світу, Україна розвиватиме технологію подальшого використання ВЯП. Тому сьогоднішня подія є надважливою і для майбутніх поколінь”, – каже він.
Він додав, що з початком експлуатації першого пускового комплексу ЦСВЯП атомники також докладатимуть зусиль, щоб відновити інфраструктуру, господарську й туристичну діяльність у Зоні відчуження, де розташоване сховище.
Нагадаємо, Іванківська, Поліська і Славутська громади, що межують із Зоною відчуження, мають отримати кошти у розмірі 10% від будівництва ЦСВЯП на соціально-економічний розвиток.
Проблеми коштів
Втім, фінансування прилеглих до Зони відчуження територій відбувається не без скандалів.
Наприкінці червня в Іванкові відбувся мітинг через несправедливий розподіл коштів між Іванківською, Поліською та Славутською громадами. Там вимагали прийняття законопроекту про внесення змін до статті 3 Закону України “Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій” щодо пропорційного розподілу коштів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій.
Законопроектом пропонується встановити чіткий розподіл коштів у такій пропорції: Іванківська громада – 50%, Поліська громада – 10%, місто Славутич – 40% від 10% загальної кошторисної вартості ЦСВЯП. Такий розподіл вважають справедливим з огляду на кількість проживаючих у цих громадах людей.
Як розповів KV депутат Іванківської громади Олег Береговий (ВО “Свобода”), “Енергоатом” перерахував області кошти не пропорційно до освоєнних на будівництві.
“У даному законопроєкті передбачається виключення обласної адміністрації із процесу розподілу коштів на наші території, аби вони надходили відразу на казначейські рахунки громад. Був висновок бюджетного комітету, що його потрібно приймати до 15 липня, інакше, згідно Бюджетного кодексу, у разі прийняття пізніше він почне діяти аж у 2023 році. До 15 липня його навіть не поставили на голосування. Хоча є і звернення депутатів громади, підтримане рішенням сесії, до Верховної Ради. Це була виключно наша ініціатива, Славутич та Іванків не брали участі. Поки ми провели попереджувальну акцію. У вересні плануємо мітинг із перекриттям руху до Зони відчуження, коли Рада вийде з канікул. Маємо також багато питань до “Енергоатому”. Вони поводяться дуже непорядно, лист до Міненергетики це лише підтвердив. У законі написано, що ми маємо пропорційно отримувати 10% від освоєнної суми будівництва. А на справі освоїли набато більше, ніж дали громадам. Коли я цікавився, то мені сказали, що більше 100 млн гривен нам не перерахували із тих коштів, які обіцяли. “Енергоатом” пояснює це тим, що вони майже банкрути. Але нас це не має хвилювати. Якщо вони не виконують зобов'язань, то потрібно змінювати підрядника. Зараз будівництво завершать і я не уявляю, яким чином ми будемо “вибивати” свої кошти на інфраструктуру”, – каже Береговий.
Нагадаємо, як раніше писала KV, Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) відкриється орієнтовно до Дня Незалежності (24 серпня). У той же час, в Чорнобильській зоні відчуження було відкрито реконструйовану ділянку залізничної колії "Вільча-Янов", яка веде до сховища.
Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі
Фото: колаж KVКиевVласть
Навколо Глибоцького сміттєзвалища поблизу Борисполя продовжується багаторічний скандал. Останніми тижнями активізували діяльність екоактивісти, блокуючи проїзд сміттєвозів на полігон. Вони переконують, що компанія-орендар землі протизаконно звозить відходи зі столиці. У компанії не заперечують, що обслуговують різні фірми, в тому числі з Києва, але вказують, що все за законом. У кулуарах міськради подейкують, що сміттєвий скандал – лише видима частина айсбергу. А невидима – це конфлікт всередині мерської політсили.
Початок конфлікту
Як стало відомо KV, 13 липня на сесію Бориспільської міської ради прийшли активісти, які вимагали зустрічі з головою громади Володимиром Борисенком з приводу припинення роботи Глибоцького сміттєзвалища.
Як зазначив представник активістів, міська влада ігнорує проблему стихійного сміттєзвалища і не чує місцевих жителів, тому вони були вимушені прийти на сесію. Борисенко сказав, що він переконаний, що “це чітко спланована проплачена акція” і він відносить їх до терористів, а не до друзів, і “з терористами перемовин не ведуть”. Після цього почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. Далі активісти покинули залу і сесія продовжилася.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Варто зазначити, що, за даними ЗМІ, у 2002 році ТОВ “Еко-Сервіс” з метою будівництва полігону твердих побутових відходів взяло в оренду у комунального підприємства “Виробниче управління комунального господарства” земельну ділянку площею 6,0382 га. Полігон ТПВ у результаті не побудували, однак сміття все одно приймали. У результаті це призвело до утворення сміттєзвалища.
На сайті Всеукраїнської екологічної ліги повідомлялось, що при обстеженні на ділянці було виявлено витоки фільтрату на поверхню, зокрема, за межі полігону.
На сміттєзвалищі відсутні необхідні норми для роботи полігону. Це огорожі вздовж периметра території висотою 2-2,5 м або земляний вал висотою 1,5-1,7 м, шириною 3-3,5 м; система збору зливових, талих вод та метод їх відводу через очисні споруди; система збирання фільтрату; протифільтраційний екран з природних або штучних матеріалів із коефіцієнтом фільтрації води не більше 10-9 м/с; система очищення коліс автомобілів при виїзді зі сміттєзвалища; заходи з ущільнення відходів та укриття ущільнених відходів мінеральним грунтом через кожні 2-2,5 м відходів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Блокування роботи
19 липня активістами було заблоковано проїзд до полігону, про що повідомили на сторінці КП "Виробниче управління комунального господарства". Через це був порушений графік вивезення сміття з міських майданчиків поблизу багатоповерхівок, з приватного сектору та сіл Бориспільської громади.
Як повідомлялось у сюжеті “Всесвітньо-Броварського телебачення”, активісти перевіряли документи у автомобілів, які везуть сміття із Борисполя. Зазначається, що жодних документів вони не мали, більш того, з'ясувалося, що лише 7 автомобілів дійсно везли сміття з громади, а ще близько сотні – з Києва, Броварів та інших міст.
За інформацією КП “ВУКГ”, відновили вивезення сміття лише наступного дня, 20 липня. За півтора дні на території міста були повністю переповнені сміттєві баки.
Ще декілька днів активісти блокували та розблоковували роботу сміттєзвалища. 24 липня керівник ПОПП “Національний Корпус” та голова “Молодіжної Ради” Павло Донченко повідомляв, що директор ТОВ “ЕкоСервіс” спробував силовим шляхом розігнати протест, на місце привезли автобус з “тітушками”. Однак, активісти змусили їх піти.
Станом на 27 липня ТОВ “ЕкоСервіс” зачинив сміттєзвалище, утворився затор із комунального транспорту. Активісти продовжували акцію протесту, але пропускали весь міський транспорт і протестували лише проти київського сміття. Після обіду КП “ВУКГ” повідомило, що робота розблокована.
За словами Донченко, ПП “Національний Корпус”, ГО “Союз Захисників Природи”, ГО “Традиція і Порядок”, ГО “Український Стяг” вимагають рішучих дій міської влади та керівника “ВУКГ” у ситуації, яка склалася.
Як розповів KV директор ТОВ “ЕкоСервіс” Геннадій Каргін, він не виключає, що причина даної ситуації може стосуватись політики.
“Я не знаю, чого хочуть добитись активісти і які насправді причини їхній дій, можливо все це через політику. Але наразі моє підприємство зазнає колосальних збитків, я змушений відправляти працівників у відпустку, хто не захоче, взагалі звільниться. Техніка простоює. Колись на цьому місці було сміттєзвалище і зараз сценарій повторюється. Я два роки приводив полігон у нормальний стан. Зараз же автомобілі почнуть висипати сміття там, куди змогли довести. Воно буде всюди, у полях. Ми продовжуємо фіксувати порушення законодавства з боку цих активістів. Звертались до поліції, прокуратури, СБУ, мерії, відкриті кримінальні провадження. Але жодної реакції я не бачу. Мені невідомо, що відбувається у кабінетах чиновників, але я добре бачу, що відбувається тут. Якщо ще місяць ми працюватимемо у такому підвішеному стані, то на ліквідацію наслідків потрібно буде мінімум півроку. Вже зараз сміття відкрите, такого не має бути. Ми регулярно закупаємо грунт, зараз ці активісти не пропускають наші автомобілі із матеріалом для пересипання, дизпаливом, ні автомобілі фірм, які реально сплачують нам кошти за тарифом 189,14 гривень. Тому що КП “ВУКГ” сплачує у шість разів менше, як орендодавець, ми завжди йшли їм назустріч. Лише автомобілі КП активісти пропускають, але і вони вивозять сміття не з усього Бориполя та району”, – каже він.
За його словами, компанія вимушена зупиняти прийом усіх автомобілів на 3-4 години і маленьким автомобілем їздити на сусідні заправки за паливом.
“А за цей час утворюється черга і всі одночасно скидають сміття. У нормальному режимі його неможливо обробити. Якщо з нас почнуть вимагати якісь гроші, то нам простіше закрити підприємство і поїхати в інше місце. Ми маємо договори із різними компаніями. Кожного року підбиваємо цифри, скільки сміття ми зможемо взяти і на які суми, щоб перекрити “шару”, яку має “ВУКГ” і вирівняти ситуацію. Це і Бориспільський район, і Київ. Особисто мені взагалі не важливо, чиє це сміття, головне, що це не хімічно небезпечні відходи. Я впевнений, що за три дні це сміття буде повсюди. А мені цього б дуже не хотілось, я сам живу у Бориспільському районі. Тому сподіваюсь, що люди почують і зацікавляться тим, що відбувається насправді”, – закінчив він.
Перемовини
21 липня Павло Донченко повідомляв, що “Національний Корпус” виступив гарантом домовленостей між активістами та міською владою. На зустрічі були присутні активісти з “Союзу Захисників Природи”, які, за його словами, блокують сміттєзвалище, міський голова Володимир Борисенко та його заступник.
За його словами, були прийняті альтернативи вирішення конфлікту. По-перше, КП “ВУКГ” надав список сміттєвозів, які знаходяться на балансі підприємства, і на сміттєзвалище починають пропускати місцеві сміттєвози для уникнення екологічної катастрофи в Бориспільській громаді. Проїзд на сміттєзвалище для автомобілів з інших регіонів надалі заборонений.
По-друге, “Національний Корпус” та “Союз Захисників Природи” вимагають від міського голови та профільних заступників публічного звіту з виконаною роботою в напрямі утилізації сміттєзвалища, будівництва сміттєпереробного заводу та всіх інших кроків у вирішенні даного питання.
І останнє – був підписаний тристоронній меморандум між “НК”, “СЗП” та міською радою, в якому міська рада зобов'язується не продовжувати договір оренди з ТОВ “ЕкоСервіс” після його закінчення, а по можливості достроково розриває договір та називає часові рамки будівництва сміттєпереробного заводу або комунальної лінії з сортування сміття. Також зазначається, що активісти “НК” та “СЗП” долучаються до робочої групи з пошуку інвесторів для будівництва заводу.
В свою чергу голова громади Володимир Борисенко зазначив, що від міської влади були надіслані всі необхідні документи та звернення до відповідних відомств щодо діяльності полігону.
“Друга зустріч, що відбулася, коли я став міським головою, стосувалася саме Глибоцького сміттєзвалища. Ми не просто хочемо розв’язати цю проблему, а активно рухаємося в цьому напрямку. Та це не вирішується сьогодні за помахом чарівної палички. На все потрібен час. Але найголовніше — суттєві кроки ми вже зробили й надалі рухатимемося в цьому напрямку. [...]Як я бачу вирішення ситуації, що склалася? Лише у законний спосіб. Брати на себе відповідальність — задача не з простих. Я це знаю, як ніхто інший”, – написав він у Facebook.
При цьому на засіданні виконкому Бориспільської міськради 26 липня було порушено два кримінальних провадження щодо Глибоцького сміттєзвалища.
“Поліція продовжує забезпечувати охорону публічного порядку на сміттєзвалищі біля Глибокого. Загалом, начальник Бориспільського районного управління поліції Тарас Кравчук повідомив, що станом на сьогодні за фактом перешкоджання екоактивістами проїзду техніки КП “ВУКГ” на Глибоцьке сміттєзвалище складено 6 адмінматеріалів (які відправлені на розгляд) та порушено 2 кримінальних провадження”, – йдеться в повідомленні виконкому.
У керівництва району щодо ситуації протилежна думка. Голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко вважає, що полігон плацює законно.
“Глибоцький сміттєвий полігон діє законно, нині його часткове блокування призвело до ситуації, коли відходи з громад не завжди можуть потрапити на місце призначення. Тому дане питання окремо обговорено з головами ОТГ”, – писав він у Facebook.
Як розповів у коментарі KV колишній секретар Бориспільської міськради Ярослав Годунок, щодо Глибоцького сміттєзвалища вже було відкрито купу кримінальних проваджень, тривали суди.
“Дві третини звалища наразі знаходяться на території паю, який належить пенсіонерці. Коли ще не було кадастру, одночасно видали пай і дали дозвіл на смітник. Я був одним із ініціаторів розірвання договору оренди. Ми виграли всі суди від міської ради. Коли дійшло до касаційної справи у Верховному суді, тодішній перший заступник Микола Корнійчук відкликав позов, мер пішов у відпустку. Сума оренди там взагалі смішна – 2 400 гривень. Договір оренди по закінченню строку у три роки мав бути завірений нотаріусом. Цього не зробили. Тому договір – це просто папірець. А взагалі ситуація не вирішиться, пока люди не почнуть сортувати сміття. Зараз його везуть на полігон просто трактором, все підряд. А сортування зменшило б його обсяг на 40%”, – каже він.
Як розповів KV депутат Київської обласної ради (“Європейська солідарність”) Володимир Горковенко, ситуація трохи виходить за межі Борисполя.
“Тут грають не місцеві, а грають місцевими – і мером, і політичними силами. Конфлікт спровокований зовні, про причини мені складно здогадатись. Але саме мешканці не страждають від того, що відбувається. Сміття вивозиться, активісти жодним чином не блокують вивезення сміття з Борисполя. Вони лише перевіряють документи і “необліковане” сміття не пропускають. Про те, що проблему сміття потрібно вирішувати, говорили всі політичні сили перед виборами. Найбільш оптимальний варіант наразі – рекультивація існуючого сміттєзвалища і створення передумов для будівництва сміттєпереробного заводу. Який шлях тут обере міська влада, залежить тільки від їхнього бажання. На жаль, поки ніяких дій у бік будівництва не відбувається. Навчити людей сортувати сміття за рік – неможливо, потрібно років 10. Тому такий варіант не вирішить проблему. А сміттєвий коллапс станеться тут вже через рік – коли згідно меморандуму буде розірвано договір із сміттєзвалищем. Для цього багато розуму не потрібно. Але ж потрібно мати альтернативу”, – каже він.
Політична складова
Як вдалось дізнатись KV, в стінах міськради існує кілька версій щодо причин боротьби активістів із полігоном, але позиція більшості депутатського корпусу – місто не повинно взагалі влазити у цю історію, тому повністю абстрагувалось.
“Там є броварські активісти, люди Корчинського, а сам він – від “порошенків”. Поставили завдання, активісти погнали. Одна з версій – боротьба суто між активістами та “ЕкоСервісом”, щоб ті закрились. Але питання – закрились для покращення екології чи для покращення власного матеріального стану? Цих персонажів у нашому місті ніколи не було. І раптово з’явились. Інша версія їхньої появи ще цікавіша. Вони приїхали на сесію, коли заступником голови призначили Грону. Зараз він від ОПЗЖ, але колишній “бппшник”. Його кандидатуру подав сам Борисенко, який від “ЄС”. І проголосували за це майже всі його однопартійці. Після цього з областного штабу дали команду “валити” мера. Що в місті найбільш болюче та смердюче? Смітник! Срач почався всередині партії. Скинути Борисенко нереально, бо він обраний людьми. Але виключити із фракції і потім спробувати застосувати імперативний мандат збором підписів нібито пригрозили. Але до сьогодні жодних рухів у цей бік немає, можливо ситуацію замяли. А активісти мабуть ще розраховують збити грошей з “ЕкоСервісу” і поїхати”, – каже співрозмовник KV, який побажав залишитись анонімним.
Читайте: Глава Бориспольской общины Борисенко получил нового заместителя
Дійсно 13 липня на сторінці Бориспільської організації “Європейської солідарності” з'явився допис, у якому зазначено, що “голосування депутатів фракції “Європейська солідарність” у Бориспільській міськраді за представника окупаційної платформи за життя Євгенія Грону – це плювок у мешканців бориспільської громади”. Також там додали, що за результатами цього голосування будуть прийняті кадрові рішення.
З анонімного джерела в центральному офісі політичної сили “Європейська солідарність” KV повідомили, що розмова з депутатами в офісі відбулась і будуть прийняті політичні рішення. “Тут потрібно розмежувати – до мера нехай питання ставлять виборці. А щодо депутатів дійсно рішення будуть прийняті. За призначення Грони вистачило б голосів і без “ЄС”. Але деякі депутати від “ЄС” проголосували за таке рішення всупереч ідеології та партійних принципів. Після того була зустріч з керівником партійної організації і була розмова з депутатами, які підтримали призначення Грони. Будуть прийняті відповідні рішення на рівні партійної організації. Таке ходіння “наліво” ніхто пробачати не буде. Вони підірвали репутацію партії на всій Київщині. І насправді ситуація не пов'язана із активістами. Те, що вони прийшли на сесію, де призначили Грону, просто співпадіння. Просто одночасно тривають два процеси і здається, що вони пов'язані”, – зазначили там.
“У цій історії однозначно є політика та гроші. За останніми даними, у міськраді почався конфлікт між головою, секретарем і заступником. Заступник Горкун каже, що розривати договір оренди не потрібно. Борисенко підписав меморандум про розірвання договору. А один із засновників “ЕкоСервісу” повязаний із Юрієм Довгалюком. Грубо кажучи, це “хазяїн” секретаря Байчаса. Тому заяви міськради протирічать одна одній. Вже заявили, що активісти на Байчаса наїзджають”, – прокоментували KV з ще одного анонімного джерела у міськраді.
Нагадаємо, як раніше писала KV, КП “Броваритепловодоенергія” за 1,48 млн гривень замовило техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту реконструкції каналізаційних очисних споруд Броварів. Ймовірно, влада все ж таки вирішила здійснити ще одну спробу оновлення місцевої каналізації. Перша спроба була здійснена ще у 2016 році. Тоді вказували на необхідність збільшення потужності очисних і навіть затвердили відповідний проєкт реконструкції, який мали реалізувати у 2017-2019 роках. Але далі справа не пішла. Місцевим мешканцям, які потерпають від смороду і нерідко нарікають на прориви каналізації, залишається лише надіятися, що ця спроба буде вдалою.
Читайте: Мэр Борисполя Борисенко не знает, кто претендует на должность его замов
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Мер столиці Віталій Кличко та його подільники, за інформацією політичного експерта та блогера Володимира Цибулька, 4 роки розпилюють гроші на Шулявському мості.
Про це KV стало відомо з повідомлення Володимира Цибулько на його сторінці у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Кличко і його подільники вже 4 роки пиляють гроші на Шулявському мосту. Всі можливості для перетворення цієї споруди у безкінечну оточення Кличка використало більш ніж із користю. Головне, що там є одна крута зачіпка, якою Комарницький, що перехопив цю споруду у Микитася, скористається і з метою економічною, і навіть із політичною. Дещо з історії питання – з 2017 і аж майже весь 2018 рік – наживалися на шляхопроводі фірми Максима Микитася. Якщо 2017 року вартість проекту оцінювалася в 400 млн гривень, то вже 2018 підросла до майже 600 млн. Але 2019 року ситуація змінилася. Контроль над цими потоками перехопив Денис Комарницький. Вартість робіт різко зросла до 1,5 млрд гривень. У 2020 – до 1,7 млрд. В 2021 – до майже 2 млрд гривень. Я впевнений, що це ще далеко не кінець дерибану. Судячи з того, що відбувається, ціна добудови Шулявського моста буде рости і далі”, – написав Володимир Цибулько.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він розповів про зачіпку, котра все тримає і гарантує не швидке закінчення цього корисного для Кличка процесу.
“Мова ііде про так званий 5-й цех заводу “Більшовик”, і там ще стільки закопано можливостей для розпилу, що цілі юрби чиновників зможуть розжитися “дєтішкам на молочішко”. А цей цех спочатку треба викупити у держави, потім зруйнувати, провести чергові безкінечні розкопки під інженерні споруди і вже потім добудувати розв’язку. Тобто задоволення на роки і велика купа так званого людського фактора, тобто особистої участі багатьох чиновників. Коли Кличко лише відкривав рух проспектом Перемоги, здавалося що до завершення лишилися кілька місяців, але зараз порахували, що попри величезні витрати міст готовий лише на 18%”, – запевнив Цибулько.
Експерт зауважив, що бюджет будівництва зростає пропорційно тій частці пафосу, яку вкладають в цей міст.
“З початку будівництва його вартість зросла в чотири рази: з 598 млн гривень в 2018 до 2 млрд в 2021-м. І це виконана лише п'ята частина робіт. Найстрашніше, що Шулявський міст досі не введений в експлуатацію. Те, чим ми сьогодні їздимо – лише мала частина, "побудована з нуля". На жаль, Віталію Володимировичу наплювати на інфраструктуру столиці, на небезпеку для життів киян через аварійність мостів. Для нього головне – набити свої кишені. Здавалося б, стільки вже вкрали, пора б зупинитися. Але це не про Кличко і його подільників” – резюмував Володимир Цибулько.
Читайте: НАБУ зобов'язали відкрити кримінальну справу проти Кличка за крадіжку 10 млн євро, – Цибулько
Фото: KVКиевVласть
Заместитель Виталия Кличко Вячеслав Непоп, по информации блогера и политолога Алексея Беловола, покрывает скандальную стройку, от которой пострадали сотни инвесторов.
Об этом KV стало известно из блога Алексея Беловола на сайте “Корреспондент”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Заместитель Кличко Вячеслав Непоп покрывает скандальную стройку, от которой пострадали сотни инвесторов. Речь идет о ЖК "Отрадный-2", расположенном на проспекте Комарова, 1, и около четырех сотнях семей, купивших квартиры в этом ЖК. Инвесторы заявили, что застройщики не выполняют свои обязательства. Как стало известно, застройщик напрямую связан с заместителем Виталия Кличко ‒ Непопом. ”, – написал Беловол.
Читайте: Помочь и наказать: инвесторы ЖК “Отрадный-2” просят руководство столицы разобраться со строительством их дома
Он подчеркнул, что эта история началась еще шесть лет назад, в 2015 году.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Тогда на территории НАУ началось строительство 24-этажки компанией ЧАО "Фирма "Фундамент", которую многие связывают с заместителем главы КГГА Непопом. В августе 2019 года были сданы в эксплуатацию первые две секции дома, и с того времени, уже ровно два года, никакие работы на данной стройке не ведутся. Среди застройщиков ЖК "Отрадный-2" есть также фирмы ООО "РК Траектория", а управителем фонда финансирования строительства (ФФС) – ООО "Финансовая компания (ФК) "Толока”, – сообщил Беловол.
По его словам, портал о недвижимости "ЛУН" отмечает, что фактически последние две компании значатся девелоперами этого проекта, а генеральным подрядчиком указано именно ЧАО "Фирма "Фундамент".
“При этом первые инвесторы данного ЖК заключали договора купли-продажи с КП "Житлоинвестбуд-УКБ". К слову, журналисты программы "Наші гроші", как минимум до 2019 года, связывали ЧАО "Фирма "Фундамент" с Вячеславом Непопом, который с 2002 года по 2018 год возглавлял упомянутое выше КП "Житлоинвестбуд-УКБ". Именно при Непопе данное предприятие "заходило" в проект по строительству ЖК "Отрадный-2" и "выходило" из него. Таким образом, мы видим, что очередной человек из окружения Кличко замешан в строительной афере, от которой пострадали сотни людей. А сам мэр Виталий Владимирович ‒ активно покрывает своего зама”, – констатировал Алексей Беловол.
Фото: KV
КиевVласть
Национальная музыкальная академия Украины имени П.И. Чайковского (Киевская консерватория) 29 июля подписала договор с ООО “Классика комфорта” по реставрационному ремонту собственного здания стоимостью 306,83 млн гривен. Закупку провели без торгов, по сокращенной переговорной процедуре со ссылкой на “отсутствие конкуренции по техническим причинам”.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші Гроші” со ссылкой на данные системы ProZorro. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В обосновании заказчик ссылается на постановление Кабмина № 736 “Некоторые вопросы закупки товаров, работ и услуг, необходимых для подготовки и проведения мероприятий по празднованию 30-й годовщины независимости Украины” от 15 июля 2021 года. Это постановление включает реставрационный ремонт в список необходимого для празднования годовщины, а академию – в список заказчиков, которым можно все это закупать по переговорной процедуре в соответствии с недавними изменениями в закон “О публичных закупках”.
Ожидаемая стоимость закупки составила 323,71 млн гривен. Единственный участник переговоров ООО “Классика комфорта” (*) предложил цену на 0,6% ниже – 321,80 млн гривен. С ним заключили договор, но в тот же день уменьшили стоимость дополнительным соглашением до 306,83 млн гривен.
К декабрю 2023 года должны отремонтировать здание академии по улице Архитектора Городецкого, 1-3/11. В частности фасады, окна, двери, балконы, противопожарные системы, инженерные сети. Кроме того, нужно выполнить отделку, установить видеонаблюдение и т.д.
Согласно первоначальной итоговой ведомости ресурсов без доставки и НДС, наибольшая сумма в 19,33 млн гривен приходилась на немецкий растворитель для краски Scheidel Powerclean Entlacker по 688 грн/л. В Украине его найти не удалось в открытой продаже, а в немецком интернет-магазине он продается по 16,54 евро, или 528 грн/л с НДС, но без учета доставки.
Еще значительные средства шли на продукцию немецкого концерна “Sto AG”: краски, штукатурки, шпаклевки, гидроизоляцию и тому подобное. Например, штукатурка StoMurisol Micro на 8,07 млн гривен стоила 53 грн/кг. Однако цен этих материалов нет в украинских открытых источниках.
Клей для паркета Parkettkoll L 20 кг стоил 115 грн/кг, а на рынке – 89-166 грн/кг.
Цены бетона, раствора, песка и щебня соответствуют другим торгам и рынку. Оптические дымовые извещатели OP720 стоят 1 643 гривны, а на рынке в полтора раза дороже – 2 393 гривны.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Закупку провели со второй попытки. В первой переговорной процедуре с такой же плановой суммой участвовали ООО “Оптима-Ф” с ценой 284,54 млн гривен и ООО “Строй Инвестпроект” с ценой 281,64 млн гривен. Это на 12-13% дешевле плановой суммы. Победителем выбрали “Строй Инвестпроект”, который был проектировщиком этого реставрационного ремонта. Однако затем оба участника отказались заключить договор из-за технической сложности выполнения работ в установленные сроки, в том числе из-за сжатых сроков выполнения первой очереди (до конца 2021). Поэтому заказчик отменил закупку из-за неподписания договора в срок.
Столичная “Классика комфорта” принадлежит директору Анатолию Михальченко и Сергею Руденко из Киева. По данным системы YouControl, ранее партнерами Сергея Руденко по этой фирме были Владимир Муравицкий и Александр Шелетецкий из Житомира. Сейчас Шелетецкий владеющей одноименным ООО “Строительная компания “Классика комфорта”.
Со времени существования ProZorro в 2016 году подрядчик получил заказов по крайней мере на 1,14 млрд гривен. В частности, 56,82 млн гривен на ремонт общежития консерватории в январе 2021 года.
Два года назад KV сообщала, что в Киеве начался ремонт крыши консерватории впервые более чем за 60 лет. Ремонтные работы проводятся благодаря государственно-частному партнерству между украинскими и китайскими госструктурами и китайским подрядчиком.
Читайте: Первый за 62 года ремонт крыши консерватории начался в Киеве
* ТОВ "КЛАСИКА КОМФОРТУ" (Код ЄДРПОУ 36100693)
Фото: “Наші Гроші”КиевVласть
Світ навколо змінюється із швидкістю супутників Ілона Маска, але сьогодні не про них, а про "супутницю" Києва –молоду Борщагівську громаду. Ще нещодавно це були традиційні українські села, що стали рідними для багатьох людей, які зростали на цій землі, любили її і розбудовували, як могли.
Але дуже швидко мешканці великого міста зрозуміли переваги заміського життя, і одне за одним стали перебиратися до Софіївки, Петропавлівки та Чайок. Це ОТГ з унікальними краєвидами та майже мільярдним бюджетом, яке цілком реально перетворити на комфортне європейське містечко. І вже нове покоління маленьких селян зростає у нашій громаді. І це означає тільки одне – у нас велике майбутнє.
*Теоретично.
Будь-які мрії про "місто-сад" так і залишаться на папері, якщо люди не почнуть відчувати себе справжніми членами громади, а не тимчасовими гастролерами, які просто купили за містом житло. Ідеальний шлях всім відомий – прописатись тут, проводити більшу частину свого життя, працювати, відпочивати, обирати для себе владу, вести бізнес, платити податки, тим самим, наповнювати спільний бюджет і створювати крутий життєвий простір навколо себе.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але для цього людям замало гарних краєвидів і лозунгів про найбагатшу ОТГ. Кожному потрібна впевненість, що в нього не буде боліти голова про найменші комфортні умови життя, до яких вони звикли в столиці, а головне – про комфорт та перспективу для своїх дітей. А стоячи в заторах дорогою в садок до Києва, складно планувати тут якесь майбутнє. Для багатьох людей саме ця проблема вже сьогодні стала щоденним тригером.
То що ж по садочках, панове?
А їх у нас – аж цілих вісім на 70-тисячну громаду, з переважно молодим населенням! Чотири на Софіївці, три на Петропавлівці, і ще один "недосадок" на Чайці. Щоб отримати дефіцитне місце в комунальному закладі, дитину треба записати до електронної черги просто "з пелюшок". Проте й це не гарантує результату.
Окрім того, якщо матуся має вийти на роботу досить швидко, і потрібні саме ясла, новина взагалі вражає – ясла мають лише три садки в ОТГ! Два на Петропавлівці і один на Софієвці. А Чайки, зі своїм 12 тисячним житловим комплексом, взагалі, як то кажуть, "в прольоті". Біль-менш заможні батькі змушені менше їсти, забезпечуючі роботою нянь та приватні дитсадки. Інші ж, дитину в руки – і на Київ.
Є й умовно гарна новина. Нова електронна черга, навколо якої точилися гарячі дискусії в соцмережах, нарешті запрацювала. Новина "умовно гарна", тому що "реінкарнувалася" черга невчасно і достатньо недолуго – зі зникнення старої, майже на місяць, разом з усіма даними.
Нове Положення, тобто "правила гри", що затвердили навесні новообрані депутати, має декілька суттєвих вад. Вони сприяють ажіотажному попиту, нерівномірному розподілу дітей в черзі та. непрозорій системі її формування.
Окремі статті цього положення взагалі унеможливлюють шанси потрапити до садку деяких категорій дітей. Але ця тема заслуговує окремого матеріалу. А наразі, щоб повніше зрозуміти масштаб катастрофи, зазернемо до відкритих даних електронної черги.
Сьогодні, загальна кількість місць в наших садках – біля однієї тисячі. А в електронній черзі, лише за півтора місяці її існування, вже зареєстровано майже чотири тисячі дітей. Динаміка взагалі не радує – кожні два тижні додається ще по 500 дітей. А до ясел і молодших груп, попит перевищує пропозицію в стільки разів, що шанс отримати місце, гіпотетично з'явиться у дитини разом із отриманням першого паспорту.
Отже, тримайтесь.
● 211 малюків на 40 місць записано в Дивосвіт. Чекати 5 років, і це "експрес" на загальному тлі.
● 109 дітей на 20 місць, в одну з двох існуючих груп – в садок Чайка. Чекати 5,5 років.
● 269 малят на 45 місць – в єдині ясла на Софієвці "Золоти колосок". 6 років очікування.
● 276 діток на дві молодші групи у Щасливій країні. Щастя чекати 7 років.
● 312 малюків на ті ж 40 місць – в садочку Щасливий, що на Яблуневій. 8 років очікування.
● по 360 малят на 30 місць в ясла "Малятко" і "Чарівний замок". Чекати по 12 років в кожен.
І, нарешті, садок "переможець" цього ганебного антирейтингу, софїївский "Совенятко". Сюди, до молодшої групи, лише за перший місяць, записалось 848 дітей! Навіть, враховуючі, що там аж 60 місць, термін очікування теоретично складає 14 років! Звісно, дякуючи небайдужому забудовнику, садок вийшов чудовим, сучасним, і тому, дуже популярним. Проте, нажаль, не взмозі прийняти всіх.
Такий ажіотаж можна порівняти хіба що з чергою за телевізором, за часів СРСР, коли "хвіст" від універмагу Україна простигався до МакДональдсу.
А якщо серйозно, ці цифри – вирок владі.
Звісно, батьки не чекатимуть роками. Хто "потягне", винайматимуть няню чи поведуть дітей до приватних садків. Чи до цілком доступних – київських комунальних. В таких умовах, першочерговим завданням місцевої влади, яка дійсно турбується про майбутнє громади, вбачається розвантаження черги та забезпечення якомога більшій кількості дітей доступу до дошкільої освіти, поряд із оселею. Особливо що стосується молодших вікових груп, які вже сьогодні переповнені в два рази, від проектної кількості місць.
Звісно, проблема потребує комплексних рішень. Вкрай потрібна як довгострокова програма по забезпеченню наших дітей можливістю навчатися на території громади, так і короткострокові, які вже найближчим часом, допоможуть розвантажити чергу. Якими можуть бути рішення? По-перше, всім зрозумілою є необходність будівництва. До речі, за державними будівельними нормами, в 70000 громаді має бути 2700 місць в садках. Це – 18 повноцінних дитячих закладів по 150 дітей. Тобто щонайменше, десяти нам не вистачає.
До речі, під час виборів, тоді ще кандидати в депутати, а зараз – діючі керівники громади, включили такі пункти до своєї програми, і на зустрічах в громадою, анонсували масштабне будівництво – аж тринадцяти садків. Буде чудово, якщо обіцянки не залищаться такими, а дійсно втіляться в справи.
Але всі ми розуміємо, що будівництво – це шлях, дуже складний за визначенням. Він потребує, окрім серйозного фінансування, вирішення ще великого комплексу питань та відповідно, витрат часу. А часу у нас немає, чекають тисячі дітей.
Якщо взяти за приклад "велику сусідку", нашу столицю – то в Києві питання скорочення черг в садки просувається не тільки завдяки будівництву, а ще й за допомогою програм, на кшталт "Гроші за дитиною", яка успішно працює там вже третій рік. Ідея цієї програми проста і зрозуміла. Держава виділяє кошти на навчання дитини в комунальних садочках. Якщо ж родина обирає приватний заклад – гроші направляються туди. Як результат, батькі, яким ще вчора не вистачало грошей на приватну освіту, беручі участь в програмі, отримують можливість сплачувати значно менші гроші. Відповідно, вони полишають чергу до комунальних закладів і звільняють місця для менш забезпечених діток.
Для того, щоб взяти участь в програмі компенсації, дитина, або один з батьків має бути зареєстрованим в Києві, як і ліцензований садок. Окрім того, батьки мають зняти дитину із електронної черги – це обов'язкова умова. Розмір "кешбеку" від держави визначає місцева влада. Наразі в Києві це 4036 грн, які зараховуються приватним садкам напряму з бюджету.
Хтось скаже "Де ж справедливість? До приватних садків ходять лише багатії, та їм ще й допомагати?" Насправді, все зовсім не так. В нашій країні, людей із "зайвими" грошима менше відсотка. Більшисть батьків, що обрали приватну освіту, зробили цей вибір не через світоглядні міркування, а "від нещастя". Це – працюючі люди із стабільним доходом, проте часто їм доводиться відмовлятися від багатьох речей в свому житті, щоб сплачувати 7000 – 12000 грн за дитину. Саме на цей прошарок молодих сімей і розрахована програма компенсації.
А що ж по приватних садочках? Яким умовам вони мають мають відповідати києвські садки, щоб взяти участь в програмі? Тут держава контролює ретельно.
На наш погляд, звучить все цікаво і конструктивно. А головне, що працює! І, до речі, не тільки в Києві. Законом передбачено, що програма місцева, тому вже є приклади і в регіонах. А ми можемо стати наступними – у нас аж тринадцять приватних садків. Тим більш, що в новій Борщагівській раді є депутати, які активно вболівають за втілення такої програми! Та й багатьом людям подобається.
Звісно, думки у людей є різні. Дехто має побоювання, що за наявності такого шляху, про будівництво комунальних садків влада просто забуде. Проте згадаємо програмні засади керівників про будівництво та й про власну громадянську позицію. Ми не маємо пасивно чекати. Ми маємо контролювати владу, нагадувати про обіцяне та допомагати, в силу можливостей, не зійти з цього потрібного шляху.
Тим більш, керівникі громади, розуміючи гостроту освітніх питань, анонсували не лише будівництво, а й втілення програм компенсації, які допоможуть батькам скористатися послугами дитячих приватних дошкільних закладів.
Одже, повернемося, з чого почали, до перспективи "містечка мрії". Всі ми різні – юні чи досвідчені, вболівальники різних команд та представники різних професій. Ми можемо вірити різним політикам і ходити до різних церков. Але всі ми хочемо одного - спокою і затишку у себе вдома, на своїй землі.
Звісно, можна все залишити, як є. Будемо скиглити про погану владу, тулити дитину сорок восьмою до групи, витрачати купу часу і нервів на поїздки до Києва, бо тут, "вдома", на наших дітей ніхто не чекає. Потім діти зростуть, і поїдуть розбудовати вже інші країни, зводити містечки чужих мрій. А наші села, для тисяч людей, так і залишаться лише "no name" територією, а не домівкою.
Вибір за нами.
КиевVласть
Мрія кожного містянина
Що треба людині для комфортного проживання? Зручне житло з приємним краєвидом з вікна, плюс можливість купити все необхідне, сходити у кіно чи на концерт, вийти з родиною у кафе, пройтися алеєю парку, покататися на велосипеді чи побігати зранку для тонусу, розважити дитину… Бажано все це у пішій доступності, бо на корки вже терпець уривається. А якщо ще і робота недалеко, у своєму ж мікрорайоні, це взагалі життя вдалося. Ніби все це дрібниці, але погодьтеся, вони кардинально змінюють відчуття повноти життя, стабільності. Завдяки ним формується такий собі мікросвіт, острівець особистого комфорту у бурливому світі.
Журналісти видання “Апостроф” нещодавно дослідили це питання та визначили найбільш суттєві важелі для мешканців, зважаючи на які інвестори сучасних комерційних об’єктів та житлових комплексів створюють дійсно гарні соціально-інфраструктурні кластери, в яких продумано все до дрібниць. Такі вже є в Києві, і дедалі їх буде ще більше, сподіваються автори матеріалу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ще зі середньовіччя повелося так, що коли кількість мешканців навколо одного центру (ринку, замку, порту тощо) досягала певних показників, сам собою виникав новий центр навколо якогось нового центру тяжіння. В сучасному мегаполісі таких центрів – безліч, і ядрами таких центрів стають частіш за все такі багатофункціональні торгівельно-розважально-сервісно-офісні центри.
Лівий берег поки відстає від правого. Але і тут тенденції віщують покращення ситуації. Якщо величезний Sky Mall біля Троєщини досить віддалений від забудови і потребує доїзду, то мешканці Позняків та Осокорків оцінили всі плюси сусідства з River Mall. У цьому найбільшому на лівому березі ТРЦ з видом на Дніпро окрім мережі з понад 200 брендових магазинів є фуд-корт, комплексний кінотеатр, парк дитячих розваг, а поруч – впорядкований пляж.
Озеро чи болото?
Жителям дещо віддаленого Харківського масиву і пощастило, і не пощастило одночасно. Там поки що не сформувався такий центр тяжіння. Проте є озеро. Але наразі мешканцям від того озера, як то кажуть, ні холодно, ні гаряче.
Озеро Вирлиця – специфічне. Бо є природньо-рукотворним об’єктом. Як природній об’єкт на початку ХХ століття воно мало площу заледве 10 гектарів. Упродовж досить варварської експлуатації і видобутку піску озеро збільшилося у 10 разів. Але, на щастя, пережило. А переживати було що. Нікому колись не спало на думку, що тут буде густонаселений житловий масив. І на березі озера побудували Бортницьку станцію аерації – просто кажучи, відхоже місце багатомільйонного Києва і всіх околиць. До цього додали сміттєспалювальний завод Енергія. Ще на берегах якісь пункти збору вторинної сировини, звалища старих авто, майстерні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зараз Вирлиця – це такий занедбаний куток, навколо якого не погуляєш, в якому не поплаваєш. Тільки рибалки-екстремали туляться на зарослих очеретом багнистих берегах.
Ось так нині виглядає озеро Вирлиця:
Друге життя забутого озера
Однією з ініціатив, що розв’язала б цей клубок проблем, є проект будівництва на березі Вирлиці торгівельно-розважального центру.
На північному заболоченому березі озера, що прилягає до проспекту Бажана, ТзОВ “Мрія-Інвест” планує створити цілий комплекс, який буде включати в себе: рекреаційну зону зі всією необхідною інфраструктурою, зелені острівці природи, освітлену променаду з велодоріжками, обладнані місця для спортивної рибалки, сучасні спортивні майданчики, реабілітаційний центр для ветеранів АТО, паркінг, культурно-розважальний центр з кінотеатром, аквапарком, ресторанами та магазинами. Це б повністю задовольнило потреби мешканців житмасиву, а на додаток створило б 7-10 тисяч робочих місць.
Представник ТзОВ “Мрія-Інвест” Олександр Крупник на засіданні Екологічної комісії КМДА розповів про плани та перспективи проекту:
“Ми та наші партнери маємо бажання і можливість реалізувати проект благоустрою територій навколо озера Вирлиця, розчистити водну гладь озера та зберегти зелені острівці природи. Використання прилеглої території озера – не є комерційним проектом, а розглядається виключно як створення системи знайомства людини з природою, яка після благоустрою буде вільною та доступною для жителів та гостей столиці”.
Зокрема, проект інвестора передбачає насамперед благоустрій прилеглої території озера, зокрема берегоукріплення і захист від руйнування в наслідок підняття ґрунтових вод. Також за участі Інституту громадського здоров’я імені О. М. Марзєєва НАМНУ передбачаються заходи зі збереження природного мінерального складу озера, буде проведена очистка від водоростей-паразитів, очерету, запроваджений контроль за незаконними врізками для скиду дощових вод. Заплановано очищення дна акваторії, очистка озера від відходів, водної рослинності для збереження мінерального складу вод. По площі берегоукріплення будуть висаджені рослини, перелік яких має бути узгоджений з громадськістю.
Передбачений оптимальний графік очистки озера та підтримка Ph-рівня. На всій прилеглій території будуть розташовані сміттєві баки, введено контроль за вивезенням побутових відходів. Проектом передбачено берегоукріплення набережної, створення пляжного укосу з покриттям річковим піском, влаштування велосипедних доріжок, прогулянкових доріжок нал водою. Окремо планується передбачити місце для любителів рибалки, а також загальнодоступна пляжна зона для місцевих жителів. Запланована активна зона відпочинку складається з центральної площі та прогулянкових зон. Центральна частина – місце для розміщення фонтанів на воді та сухого фонтану, амфітеатр для виступу народних творчих колективів, проведення навчальних програм та майстер-класів.
Оскільки територія біля озера розташована уздовж Дніпровського екологічного коридору, то дане місце має значення для перелітних птахів (качки, гуси, кулики). Пропонується облаштувати відкриті місця для водно-болотяних птахів. А для людей створити окремі будиночки з біноклями огляду, щоб всі бажаючі могли спостерігати за перелітними птахами. По живим куточкам природи будуть проходи екскурсії з природознавства.
А ось таку перспективу пропонує ТзОВ “Мрія-Інвест”:
Заказник за парканом
І все б було непогано, якби навколо цього проекту не виник цілий конфлікт.
Група еко-активістів на чолі з молодими і амбіційними депутатами Київради висунули контрпроект, який передбачав би створення з озера Вирлиця заказника місцевого значення. Активізм зараз у моді, а екологічні гасла завжди приваблювали людей. Але ж треба, так би мовити, з головою.
Охорона природи – добра річ, і абсолютно всі погоджуються, що Вирлицю треба зберегти і захистити. Але чи допоможе в цьому такий формальний захист з боку держави? Ну, оголосять озеро заказником, огородять сіткою. Чи знайде місто гроші на його впорядкування та пристосування хоча б до просвітницьких та природоохоронних потреб? Ну зараз може знайде, а завтра? Дуже сумнівно. В результаті для озера і мешканців нічого не зміниться. Слушно написав у соцмережах один з місцевих мешканців:
“Проблема в тому, що за озером Вирлиця зараз фактично можна спостерігати лише з вікна. Купатися там не можна, берегової лінії практично немає, доріжок, щоб місцеві могли пробігтися ранком або пройтися ввечері, немає. Озером не можна користатися. Від слова – зовсім!.. Що я, як місцевий мешканець, хочу там бачити. Хочу – безпеку та комфорт! Щоб, як в інших великих містах світу, можна було об’єднати зелень та освітлення, рослини та лавочки, птахів та місця для дітей. У них же виходить. Ось і я так хочу! Мені байдуже, хто це зробить. Місто, депутати чи інвестори. Головне – щоб зробили. А не просто перейменували озеро у якийсь заказник”.
До речі, інформагентство ASPI провело опитування серед мешканців мікрорайону, і виявило, як вони бачать майбутнє озера. Серед пріоритетів виявилося ось що: почистити озеро та прибрати територію, провести роботи по благоустрою берегової лінії та території біля озера, провести зовнішнє освітлення та обладнати зони відпочинку, встановити лавочки, створити додаткові місця для розваг та комфортного відпочинку, облаштувати дитячі та спортивні майданчики, посадити більше дерев і облагородити зелену зону, додати водні розваги, відкрити поруч кафе та ресторани, відкрити кінотеатр та аквапарк.
До речі, до ідеї заказника з пересторогою ставиться і керівництво Київського метрополітену: там виступають не проти нього, а проти того, щоб залишити цю територію в діючому “материнському” виді. Адже, у першу чергу, наразі там конче необхідні роботи по берегоукріпленню.
Річ у тім, що біля цього озера-сироти побудували станцію метро Вирлиця. Але при будівництві робочі недостатньо врахували стан озера, через що метро на Вирлиці регулярно підтоплює. За словами заступника генерального директора “Київметробуд” Олега Борисова, “потрібно бути готовими, що скоро доведеться виділяти чималі фінансові кошти, щоб запобігти майбутньому затопленню”. Якщо озеро стане природоохоронною зоною, про будь-які заходи щодо зміцнення берегів та усунення загрози для метрополітену годі й думати!
Компроміс на благо міста
Отже, на разі громадськість поділилася. Одні твердять, що у майбутньому заказнику можливо прокласти екостежки, інформаційні стенди, поставити лавочки, провести освітлення, зробити обладнані виходи до води, обладнані пляжі, зробити вежі для спостереження за птахами. Щоправда, не пояснюють, звідки на все це візьмуться гроші. Але хочуть, щоб там не було капітального будівництва і нічого не загрожувало екосистемі озера.
Інші твердять, що це озеро нікому ніколи не було потрібно, і якщо реалізувати там проект ТРЦ, це буде дуже добре. Масив щільно забудований, і там немає жодного ТРЦ або інших розваг. На думку мешканців району, цей проект дасть поштовх для розвитку всієї околиці.
Окрім цього, жителі масиву отримають чудову рекреаційну зону, такий собі острівець природи серед кам’яних джунглів. Дуже показовий приклад – озера Позняки та Лебедине. Нещодавно там за будівництва нових житлових комплексів, озерам дали новий подих та, можна сказати, друге життя. Дитячі майданчики, зони барбекю, паркові зелені зони – усе це стало доступним тільки за допомогою благоустрою будівельних компаній.
Щодо світового досвіду, то журналісти одного з видань навели приклад Гамбургу. У цьому німецькому мегаполісі Гамбурзі є озера з мінімальної забудовою територій, наприклад, озеро Штадпарк в однойменному парку. Але є і повністю оточені будівлями озера, на кшталт Бінненальстер і Альстер, в безпосередній близькості від яких знаходяться універмаги, житлові будинки і різні соціальні та культурні об’єкти, такі, як Гамбурзька картинна галерея. Що свідчить скоріш не про те, чи можна будувати чи ні, а про те, що громада має дбати і про природу, і про комфорт мешканців у будь-якому випадку. КиевVласть
Призначення Олеся Маляревича першим заступником голови Дніпровської райдержадміністрації (РДА) викликало неоднозначну реакцію в соціальних мережах. Від ейфорії (“тепер весь район буде як Русанівка!”) до критичних статей з обвинуваченнями у корупції. Тому Олеся Маляревича було відразу попереджено, що інтерв’ю “теплою ванною” не буде.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тетяна Велімовська: Дякуємо за зустріч і можливість задати питання.
Олесь Маляревич: (посміхається) Я готовий відповісти на будь-які питання (стає серйозним) І на виклики теж.
Тетяна Велімовська: Я в цьому не сумніваюсь. Давайте почнемо з Вашої нової посади першого заступника голови Дніпровської РДА. Дніпровський район, один з найбільших в Києві. Населення за 300 тис. чоловік, не маленьке місто виходить. Звичайно, людей цікавить хто став одним з керівників району і в якому руслі буде рухатися розвиток. Тому почнемо з персоналії. Ви – людина бізнесу, займались – причому досить успішно – кінобізнесом, виробництвом дитячого взуття та ресторанним бізнесом, вже втретє обрані депутатом Київської міської ради. Що спонукало Вас піти спочатку у політику, а зараз – на державну службу?
Олесь Маляревич: Дійсно, я все життя працював в приватному секторі. Та й працювати я почав с першого курсу інституту, кур’єром. Після закінчення у 2002 році отримав роботу в представництві Warner Brothers Pictures. Для протоколу (посміхається) маю спеціальну освіту в сфері кіноіндустрії – продюсер, закінчив з відзнакою факультет кінематографії інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.
В 2004 році створив власну компанію, роботу в якій залишив напередодні призначення на посаду. Зараз директором цієї компанії є моя дружина. Ми створювали та поширювали рекламу в кінотеатрах, організовували трансляції спортивних подій, з 2018 року почали знімати документальні та ігрові фільми. Скажу більше – все моє життя пов’язано з кінематографом, я кінематографіст в третьому поколінні.
Моя дружина – професійний ресторатор. Ми з нею разом ще з кількома партнерами були співвласниками ресторану української кухні “Спотикач”. Це – центр міста, поруч – Софіївська площа, туристична “мекка” Києва. Ресторан успішно працював 12 років, але у минулому році ми прийняли непросте рішення – закрили його. Причини розумієте?
Тетяна Велімовська. Коронавірус?
Олесь Маляревич: Звісно. Немає туристів – немає бізнесу. Від держави не отримали жодної підтримки.
Тетяна Велімовська: Але давайте ближче до Вашої політичної кар’єри.
Олесь Маляревич: Я до цього веду.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Був у нас ще й бізнес з виробництва дитячого взуття під брендом Junior. Я з 11 років живу на Русанівці. Грав у футбол на місцевому стадіоні. Ось і вирішив власним коштом створити русанівську футбольну команду Junior і відновити стадіон “Русанівець” під назвою Junior Arena . Таким чином ми планували фінансувати і розвивати спорт. Це був би приклад класичного приватно-державного партнерства – і бізнесу добре, і громаді.
Але то були часи тотальної земельної корупції під орудою Леоніда Черновецького, зробити нам цього не дали. Стадіон віддали під забудову. Тоді я остаточно усвідомив, що які б не були твої наміри, якими корисними для суспільства не були б твої пропозиції, ти нічого не можеш вдіяти, тебе не почують. Зрозумів, якщо хочеш щось змінити на краще, мусиш йти в політику.
Тетяна Велімовська: Піти в політику, щоб відстояти стадіон?
Олесь Маляревич: А чому ні? Стадіон, до речі, ми відстояли. Зараз це чи не найкращий комунальний стадіон Києва.
Тетяна Велімовська: Розумію, у депутата Київради є можливості щодо покращення свого округу.
Олесь Маляревич: Не такі, як про це інколи пишуть. У 2014 році я став депутатом Київради, робота депутата – громадська і не оплачується, звісно, я займався і своїм бізнесом.
Тетяна Велімовська: Всім відомо, що до міської політики люди бізнесу часто йдуть з метою розвитку саме власного бізнесу, залучаючи міський бюджет та інші можливості.
Олесь Маляревич: В мене немає ніякого, підкреслюю, ніякого бізнесу, який би був хоч в якійсь мірі пов'язаний з коштами бюджету чи іншими ресурсами, які має місто. Ні кіноіндустрія, ні реклама в кінотеатрах, ні ресторанний бізнес в орендованому не у міста приміщенні, ні торгівля взуттям не створюють якісь корупційні ризики. Будучи депутатом міськради, я завжди голосував виключно в інтересах мікрорайону, виборців, які мені довіряють.
Тетяна Велімовська: Але районна влада?
Олесь Маляревич: Ось тут я і підходжу до головного. Вже у 2019 році стало зрозумілим, що важелів тільки депутатства недостатньо, що комунікацію між мешканцями і владою на районному рівні треба зробити більш дієвою. Мер Києва Віталій Кличко запропонував мою кандидатуру голові Дніпровської РДА Ігорю Шербаку, якого я знаю давно і щиро поважаю, як фахівця і людину, що добре знає район. Він погодився. В мене непогане реноме (посміхається). Я – досвідчений депутат, моя робота у РДА лише посилить позиції району і у Київраді, і в Київській міськдержадміністрації (КМДА). Та й позитивний досвід роботи на Русанівці теж чогось вартий.
Тетяна Велімовська: Так. З виборцями Ви вмієте комунікувати. Здається, у Вас чи не найкращий результат за підсумками виборів у Київраду.
Олесь Маляревич: В 2014 році русанівці віддали мені більше 50% голосів, те ж саме у 2015. На парламентських виборах 2019-го, навіть в епоху Зе-ейфорії – 45% голосів мешканців Русанівки.
Тетяна Велімовська: Кличко Вас не ревнує?
Олесь Маляревич: Кличко – наш лідер, ми його беззаперечно підтримуємо. Сила Кличка – в першу чергу у власному авторитеті. Але чемпіона робить команда. Його команда велика і потужна, і я пишаюсь, що є частиною цієї команди.
Тетяна Велімовська: Добре, Кличко підтримав Ваш намір піти у району владу. Які завдання він перед Вами поставив?
Олесь Маляревич: Так, Кличко мене підтримав. Завдання? Працювати ефективно, щоб в районі був порядок. Впроваджувати політику мера в сфері ЖКГ, налагодити механізми співфінансування, чути людей. В принципі – це всі ті завдання, що стоять перед будь-яким керівником районного рівня.
Тетяна Велімовська: До непростих питань готові?
Олесь Маляревич: Завжди готовий. Я ще застав піонерію (посміхається).
Тетяна Велімовська: Щодо присвоєння коштів – 10 млн (доларів чи євро) кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на закупівлю автобусів для міста Вами разом з Кличко. Це не я. Це статті з інтернету. Прокоментуєте?
Олесь Маляревич: Пам’ятаєте старий анекдот? Чотири принципові помилки у назві “Велика Жовтнева Соціалістична Революція”.
Тетяна Велімовська: Пам’ятаю. Не велика, не жовтнева, не соціалістична і не революція.
Олесь Маляревич: Не присвоєно, не 10 мільйонів, не кредит ЄБРР.
Тетяна Велімовська: Яка четверта?
Олесь Маляревич: Це не стаття. Я з великою повагою ставлюсь до журналістів і вважаю ЗМІ четвертою владою. При всіх проблемах України та ЗМІ – вітчизняні журналісти це не раз доводили. Але коли щось проти тебе виходить на нікому не відомому сайті і поширюється в соціальних мережах під плашкою “реклама” – це не стаття, а, вибачте, “чорнуха”.
Ось це і є четверта помилка.
Тетяна Велімовська: У чомусь маю погодитись. А по суті обвинувачень?
Олесь Маляревич: Готові сприймати факти, а не “сенсації”?
Немає людини, яка б сказала, що Маляревич до середини 20-го року мав хоч якийсь стосунок до транспорту. Але не повірите (посміхається), досить часто їжджу на метро, автобусах і тролейбусах. Зіткнувся з тим, що маршрутами в Дніпровському районі курсують дуже старі автобуси. Некомфортні, без кондиціонерів.
Тетяна Велімовська: Так, тому автобусами майже не користуюся.
Олесь Маляревич: Отож. Тоді я почав звертатися в управління транспорту КМДА щодо їх заміни. Мені відповідали, що автобусів немає. Почав з цим розбиратися. І з’ясував, що в 2019 році місто придбало “аж” вісім нових автобусів. При плановому списання щороку – п’ятдесят одиниць. Тобто фактично склалася ситуація, що грошей на закупівлю в місті немає, кількість автобусів зменшується, дороги заповнюють маршрутки. Ми ж добре розуміємо, що до них є багато питань безпеки і не тільки? Весь цивілізований світ ставить на розвиток великогабаритного громадського транспорту в першу чергу електричного. І це теж у пріоритетах розвитку Києва.
Але повернусь до Вашого питання. Десь в цей час державний “Укргазбанк” запропонував місту Києву на умовах лізингу.
Тетяна Велімовська: Стоп. Не ЄБРР, а “Укргазбанк”?
Олесь Маляревич: Так. І не кредит, а лізинг.
Тетяна Велімовська: Добре. Разом зі “статтею” знайшли вже три помилки. Щодо четвертої?
Олесь Маляревич: Ви ж просили розгорнуту відповідь? Я сам хочу поставити крапку у цій з початку і до кінця надуманій історії. Повторюю, не ЕБРР, як пишуть, а саме “Укргазбанк” запропонував у лізинг автобуси МАЗ, це було задовго до кризи у відносинах з Білоруссю. Крім того, Київ традиційно користувалося саме цими автобусами, в нас є відповідні бази для підтримки їх технічного стану та ремонту, механіки знають, що з ними робити, як лагодити.
“Укргазбанк” мав відповідну міжнародну угоду з Мінським автозаводом та владою Білорусі щодо часткової компенсації кредитних ставок. І коли виникла ця пропозиція – я її підтримав.
Тетяна Велімовська: Яка сума угоди і скільки автобусів?
Олесь Маляревич: Півтора мільярди гривень і двісті одиниць техніки. Додам, що Київ замовив не стандартну комплектацію, а покращену. Замість одного кондиціонеру – два. Тому й більш потужний двигун. До речі, на МАЗах стоять двигуни Мерседес Євро 5. Для порівняння в маршрутках використовують двигуни стандарту Євро 2, 3.
Тетяна Велімовська: Всі автобуси вийшли на маршрут?
Олесь Маляревич: Так.
Тетяна Велімовська: Звідки тоді обвинувачення у розкраданні коштів? Хто проводив тендер?
Олесь Маляревич: Ще раз наголошую. Це – лізинг. До повної виплати по ньому ці автобуси – власність “Укргазбанку”. Тобто Київ отримає їх у власність в 2024 році, заплативши 11% річних у гривні і повернувши повну вартість автобусів. При укладанні угоди Київ заплатив 20% вартості.
Тетяна Велімовська: Але тендер? Хто проводив?
Олесь Маляревич: Закупівлю проводив банк. “Укргазбанк” зібрав пропозиції по ринку. Там було сім постачальників. Взяв чотири постачальника, які мають досвід роботи з державними банками, звернувся до МАЗу за рекомендаціями, кого обрати, і на основі всіх цих факторів обрав постачальника.
Тетяна Велімовська: Ще була Ваша правка з голосу на бюджетній комісії.
Олесь Маляревич: Добре. 16 років, чи більше, Києву постачала автобуси одна і та сама компанія. “Укргазбанк” обрав іншого постачальника. І представники цієї компанії, ті, що 16 років, стали качати ситуацію, мовляв, дорого, неефективно. Проблема була у тому, що рішення щодо лізингу мало пройти через комісію Київради по транспорту.
Здогадуєтесь, чиї лобісти там були?
Тетяна Велімовська: Звісно.
Олесь Маляревич: На рівні транспортної комісії загальмували процес на три місяці. В результаті, Київраді довелось внести зміни до рішення, щоб прибрати транспортну комісію з процесу погодження договору лізингу. Згідно регламенту Київської міської ради, як зазначили юристи, комісія не може погоджувати договір господарюючих суб’єктів. В даному випадку – банку, “Київпастрансу” та постачальника. І, так, це була моя правка, абсолютна законна та зроблена згідно норм регламенту міської ради.
Тетяна Велімовська: Ім’я, сестра, Ім’я!
Олесь Маляревич: Давайте так. Вам я сьогодні назву всі прізвища і фірми, але з моїх слів Ви їх публікувати не будете.
Тетяна Велімовська: Чому?
Олесь Маляревич: Ви вправі провести своє розслідування і опублікувати його результати. Ще є правоохоронні органи, є судова вертикаль. Хай займаються. Щодо мене, як представника киян, що підтримав цей проект – впевнений, зробив дуже корисну справу для міста та його мешканців!
Станом на січень 2021 року всі автобуси поставлені. Ось тепер – крапка.
Тетяна Велімовська: Цікава історія. Передам інформацію своїм колегам, які спеціалізуються на розслідуваннях. Поїхали далі. Кінотеатр “Краків”.
Олесь Маляревич: А що “Краків”? Зараз вже успішно ремонтується. Проект, який пройшов державну експертизу, здається, 118 млн гривень. Минулого року було витрачено 60 млн гривень.
Тетяна Велімовська: Ну ми ж домовилися, трохи розширено.
Олесь Маляревич: Добре. В Києві було два кінотеатри-близнюки – “Нивки” і “Краків”. “Нивки” за часів Черновецького були продані, там зараз торговий центр з кінотеатром “Баттерфляй”. Йти таким же шляхом стосовно “Кракова” ми не стали, хоча охочих його продати (посміхається) і купити було дуже багато.
Тетяна Велімовська: Так чому не продали?
Олесь Маляревич: Русанівці – люди у позитивному сенсі дуже консервативні, вони закохані у свій мікрорайон. І вони були проти. Як депутат, обраний тут, я повинен слідувати інтересам своїх виборців і поновити роботу “Кракова” у тій формі, як вони того вимагають. Трохи модернізувавши функціонал, як культурного муніципального центру з кінотеатром та іншими можливостями для культурної та соціальної активності містян. До речі, вийшло навіть цікаво, в Києві нічого подібного немає. По такому ж принципу зараз почали реконструювати “Київську Русь”. Це буде такий великий мультифункціональний культурний центр.
Тетяна Велімовська: Хто фінансує ремонт “Кракова”?
Олесь Маляревич: Це повністю бюджетне фінансування. Ми зачинили “Краків” на ремонт у 2018 році.
Тетяна Велімовська: Хто проводив тендерну процедуру?
Олесь Маляревич: Розпорядником коштів є Департамент культури. Було проведено тендер на Прозорро, виграла тендер компанія. Давайте знову без назв назовні. Все є у відкритій інформації. Але вже на початку будівництва при освоєнні перших трьох мільйонів стало зрозумілим неякісне виконання робіт. Дах протікав, що досі має наслідки, розраховую, що вони будуть усунуті до кінця цього літа. З цією компанією було розірвано договір, оголошено новий тендер. В 2019 році було проведено декілька таких тендерів, в яких все та ж компанія виходила на 2-3 місце та за втручання Антимонопольного комітету визнавалась переможцем. А місто Київ робило все можливе, щоб цього не сталося.
Тетяна Велімовська: Це якийсь жах.
Олесь Маляревич: Не я придумував нині діюче законодавство щодо будівельних робіт бюджетним коштом. І в мене немає права його критикувати. Скажу єдине – якість виконання робіт підрядником практично ніяким чином на його шанси у тендерній процедурі не впливають. Головне – аукціон на пониження вартості.
Тетяна Велімовська: Це щось з принципу – ми занадто бідні люди, щоби купувати дешеві речі?
Олесь Маляревич: Дуже точно. Але давайте далі по “Кракову”.
Лише наприкінці 2019 року ремонт поновився, тендер виграла вже інша компанія, компанія з досвідом, вона успішно реалізувала декілька проектів в Києві. До неї претензій щодо якості наразі немає. Навіть більше, вони роблять те, що інші не хотіли. Наприклад, вирішили проблему пересування осіб з особливими потребами. Вбудували спеціальний ліфт для таких відвідувачів.
Тетяна Велімовська: Щодо чуток про крадіжки коштів на цьому об’єкті?
Олесь Маляревич: Перевірок була безліч. І прокуратура має питання. Але всі вони стосуються виключно першого підрядника. Перевірки продовжуються, прокуратура розбирається. Скажу більше. Ми вимушені були зробити додаткові експертизи даху, щоб повністю впевнитися в його надійності. Плануємо ще одну експертизу.
Тетяна Велімовська: Ну і які перспективи?
Олесь Маляревич: Якщо без форс-мажорів, то “Краків” буде готовий до введення в експлуатацію орієнтовно в жовтні 2021 року.
Тетяна Велімовська: Давайте ще одне проблемне питання. Спорудження “Сімейного ресторану” в парку “Перемога”. Соціальні мережі пишуть, що Ви “вкрали в парку очисні споруди”. Прокоментуйте.
Олесь Маляревич: Читав (зітхає). Кажу, як є. Один із наших партнерів по ресторану “Спотикач” отримав пропозицію від власника закинутої будівлі в парку щодо можливості побудувати ресторан. Наш партнер пристав на пропозицію, але за умови, що там все буде законно. Він звернулися з відповідними запитами до міських структур та до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Києві, зробив повідомлення про початок будівництва. Але у прокуратури виникли питання до старого власника споруди. Тому мій партнер призупинив всі роботи.
Тетяна Велімовська: Але це все одно очисні споруди.
Олесь Маляревич: Це питання до спеціалістів – де і які потрібно побудувати очисні споруди. Я, безумовно, за те, щоб водойма стала чистою та придатною для купання. Але в даному випадку є дуже багато технічних проблем. Як і критика того, що планувалось при створенні проекту реконструкції парку. Якщо проблема в принципі може бути вирішена – буду розмовляти з мером, зі своїми колегами з Київради і знаходити гроші на фінансування такого проекту. Щось подібне було на Русанівці, коли місто продало в 2007 році стару водонасосну станцію на набережній і нам не залишилось нічого іншого як побудувати нову – підземну, яка наразі успішно працює.
По-перше, має бути реальний проект очищення цієї водойми. Буде – для мене це стане ще одним принциповим питанням, яке потребує вирішення у районі.
Тетяна Велімовська: Думаю, зараз багато хто зловив Вас за язика. Я про парк “Перемога”.
Олесь Маляревич: Знаєте, я з тих людей, які якщо щось обіцяють, то виконують. Ще раз – має бути якісний проект. І в цьому питанні дуже розраховую на підтримку громадськості.
Тетяна Велімовська: Добре. Ми плавно повернулись до Вашої нової посади. Які у Вас нині функціональні обов’язки? За що відповідаєте?
Олесь Маляревич: Зараз покажу (бере зі столу папери, читає). Молодь і спорт, цивільний захист, соціальний захист, промисловість та підприємництво, реєстрація.
Тетяна Велімовська: Це жарт? Ви говорили про великі завдання від мера столиці.
Олесь Маляревич (посміхається): Повноваження будуть перерозподілені найближчим часом.
Тетяна Велімовська: Які, на Ваш погляд, болючі точки району, що потребують нагального вирішення.
Олесь Маляревич: Великою проблемою є якість виконання ремонтних робіт бюджетним коштом. Київ виділяє гроші і дуже часто із-за непорядності підрядників отримує не те, на що сподіваються кияни.
Ремонтні роботи бюджетним коштом повинні бути виконані зі 100% якістю, з дотриманням усіх необхідних стандартів. З мого досвіду депутата знаю, що контролю тільки на кінцевій стадії, на момент підписання акту приймання робіт, буває недостатньо. Повинна бути комунікація між контролюючими органами та виконавцями. Але, були й такі прецеденти, підрядники нібито виконують роботи, отримують гроші і зникають, а відповідальність залишається на РДА. А ще більше – на мері міста. Погано пофарбували під’їзд – винен Кличко.
Тетяна Велімовська: Я розумію про що Ви. Ми вже трохи говорили про це, коли згадували капітальний ремонт “Кракова”. У Вас є рішення?
Олесь Маляревич: Так, і воно опрацьовано. Треба контролювати кожний етап виконання, і в цьому надзвичайно важливою може стати ефективна комунікація з жителями. Я, як депутат, привчив людей, що будь-яку можливу халтуру можна зупинити ще на етапі робіт. Просто зателефонувавши мені чи в мою приймальню. Те ж саме можна робити на рівні РДА. Головне у роботі місцевої влади – відкритість та доступність. На мій погляд, було б доцільно організувати роботу служби по типу телефону 1551, який дуже добре зарекомендував себе на міському рівні. Але зробити це вже на рівні району. Люди повинні знати куди їм звертатись і що це звернення призведе до відповідної реакції влади.
Тетяна Велімовська: Пару слів про систему співфінансування. На початку розмови Ви про неї згадували. Чи застосовувалась вона на Русанівці і чи плануєте Ви розширювати цей досвід?
Олесь Маляревич: Так, Русанівка займає чи не лідируючі позиції в місті по об’єму співфінансування ОСББ та бюджету міста. 15 млн гривень – об’єм співфінансування за останній рік. Я взагалі вважаю, що за цим майбутнє. На 100% муніципальна влада не повинна фінансувати ремонти. Будинки, квартири, – це колективна та приватна власність мешканців. Лише участь громадян у фінансуванні ремонтних робіт зробить цей процес ефективним. Та створить умови для європейських підходів у світогляді мешканців. Що, можливо, є найважчим і найважливішим завданням для місцевої влади.
Європейським Київ стане лише тоді, коли всі зрозуміють: спільне – це у тому числі і твоє. Це ми маємо донести киянам.
Фото надане Олесем МаляревичемКиевVласть
ГП “НАЭК “Энергоатом” обратилось в Кабинет министров с просьбой разрешить ему не получать от Государственной архитектурно-строительной инспекции Украины (ГАСИ) сертификат о введении в эксплуатацию Централизованного хранилища отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ). Таким образом в “Энергоатоме” хотят ускорить ввод этого объекта в эксплуатацию.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші гроші”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Как сообщается, и.о. президента “Энергоатома” Петр Котин обратился к министру энергетики Герману Галущенко с предложением внести изменения в постановление Кабмина №406 от 7 июня 2017 года. Это постановление содержит перечень строительных работ, не требующих документов, дающих право на их выполнение, и по истечении которых объект не подлежит принятию в эксплуатацию. На сегодня в этот перечень входит реконструкция, техническое переоснащение, реставрация, капитальный ремонт и новое строительство объектов Службы внешней разведки, закупка которых является государственной тайной. Петр Котин предложил включить в этот перечень и “Энергоатом” “с целью ускорения ввода в эксплуатацию ЦХОЯТ”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В пояснительной записке к предлагаемому проекту постановления Кабмина сказано, что “Энергоатом” реализует стратегически важные для Украины проекты строительства. При этом информация о характеристиках и составляющих комплекса объектов строительства содержит данные, составляющие государственную тайну. Утечка этих данных может повредить интересам национальной безопасности Украины. Закупки таких работ не подпадают под действие закона “О публичных закупках”.
По мнению авторов документа, учитывая чрезвычайную важность строительных работ стратегического значения, к ним невозможно применять общие требования, установленные законодательством в сфере градостроительной деятельности. Длительная процедура подготовки и согласования проектно-разрешительной документации не позволяет в сжатые сроки провести соответствующие работы. Кроме того, она может привести к утечке информации и как следствие угрожать национальной безопасности и развитию стратегически важной отрасли.
При этом руководитель “Энергоатома” уверяет, что “работы на объекте будут осуществлять с соблюдением требований законодательства, строительных норм, стандартов и правил и в соответствии с разработанной и утвержденной в установленном законодательством порядке проектной документации”.
В издании напомнили, что в 2020 году “Энергоатом”, вероятно из-за государственной тайны, без тендера заказал у ООО “СК КБР” работы по проекту строительства ЦХОЯТ за 421,81 млн грн.
Также журналисты отметили, что в мае 2021 года Кабинет министров включил введение ЦХОЯТ в эксплуатацию в перечень мероприятий к празднованию 30-й годовщины Независимости, что позволило проводить закупку строительных работ по этому объекту без тендерных процедур.
Ранее KV писала, что в Чернобыльской зоне продолжается строительство инженерно-транспортных сетей хранилища для промежуточного хранения высокоактивных отходов, которые будут возвращаться из Российской Федерации после переработки. Открытое в 2019 году уголовное производство по подозрению в хищении средств при строительстве этих сетей не помешало заключить очередной договор на 112,6 млн гривен с корпорацией “Укртрансстрой”. В результате строительство инженерных сетей обойдется почти в 440 млн гривен.
Читайте: Стоимость строительства инженерных сетей ядерного могильника на Киевщине близится к полумиллиарду гривен
Напомним, перспектива строительства в 112 км от Киева ЦХОЯТ, которое в народе окрестили "ядерным могильником", не только не радовала, но и пугала жителей столичного региона. Многолетняя борьба прилегающих к хранилищу районов – Иванковского, Полесского района – и города Славутич против строительства ЦХОЯТ на территории Чернобыльской зоны отчуждения не увенчалась успехом. Вместо этого им было обещано 10% стоимости проекта на развитие инфраструктуры. Однако позже на местах уверяли, что областная администрация весьма странно и избирательно делит эти деньги. В частности, попытка экс-губернатора Киевщины Александра Горгана направить средства на ремонт двух мостов в зоне отчуждения стала предметом судебных разбирательств.
В сентябре 2020 года нынешний главы КОГА Василий Володин очередной раз внес изменения в перечень объектов, строительство которых будет финансироваться за счет средств на ЦХОЯТ. Этим документом Иванковскому, Полесскому районам и городу Славутич увеличили сумму финансирования на 160 млн гривен. Однако с начала года областная администрация на эти цели получила всего 5 млн гривен. На местах уже нашли, на что потратить деньги и определили подрядчиков. Однако, будут ли средства – пока неизвестно.
Читайте: Ядерное безденежье: Киевщина недополучила миллионы гривен из-за остановки строительства в Чернобыле
Отметим, что в прошлом году Верховная Рада приняла закон, по которому надзор за соблюдением требований безопасности на ядерных объектах выведен из сферы обычной хозяйственной деятельности. Послабления в области госрегулирования использования ядерной энергии были введены парламентом прошлого созыва, однако нынешняя Рада сочла необходимым их отменить.
Читайте: Государственный контроль над ядерными объектами усилен, Рада приняла соответствующий закон
Фото: из открытых источников.КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 15:20:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 15:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0007
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 15:20:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.4969
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 15:20:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1330, 10
0.0236
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('109652', '109584', '109396', '109357', '109328', '109306', '109272', '109261', '109105', '109020')
0.4315
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-06 15:20:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"гроші"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)