Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою. Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр. Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу. Фінансування KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік? Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік  затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень). Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень). На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень). Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео) Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав. KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік? О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців. Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери. KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району? О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій. У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо. KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році? О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні. Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”. Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика. Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення. KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації? О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень. Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”. Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося. Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”. Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району? О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші. Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка. Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста. Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах. На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська. Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях. Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів. KV: Скільки планується провести таких ремонтів? О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам. Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”. KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності? О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою. Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив. KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році? О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає. Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі? О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі. Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника. Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято. Житлово-комунальне господарство KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів? О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору. Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем. Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект. KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти? О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років. На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень. Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини,  з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники. Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із  збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта. Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до: міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”; підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”; міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021. У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці. KV: Що це за будинки? О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська,  19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська,  52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження. Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради. З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками. Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва. KV: Скільки на території району аварійних будинків? О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично. KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг? О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт. Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ? О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації. Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ KV: На що переважно скаржаться? О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації. Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади. KV: Боргів за комунальні послуги багато? О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо,  оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато нового будівництва на території району? О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16. У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг. Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження. Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва. Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським. Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам? О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки. KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району? О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру. KV: На території району будуються соціальні об'єкти? О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень. З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером. Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт” Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі? О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки. Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень. Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено. Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75 KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені? О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є  школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%). Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого  вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей. У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”. Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки). Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць. У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину. KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації? О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами.  Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень. У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами. У закладах освіти  впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348. У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати  як основну систему обігріву приміщень. У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень. У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі  Інтернет. Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію. У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS  HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та  математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят  культуру інженерного мислення. Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено  “ІТ фестиваль”. У 21 школі працюють Speaking Club. У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та  “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей. KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з  міжнародними партнерами? О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно  ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака. Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник  фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району. На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії. Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти. Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018.  В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу. Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки. KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури? О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний. Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа. В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям. Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району KV: Скільки у районі зелених зон? О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини. Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен? О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками. Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році? О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо. Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році. У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін. KV:  Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі? О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем. На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу. KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців? О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей. У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та  охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів. Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі. Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Фото: KV Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли. Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році. KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте? Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради. Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг. Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту. KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті? Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один. Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо. KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі? Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї  було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває. Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності. Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують. Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається. KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори. З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати. Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок. KV:  Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради? Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання  фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це. З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого. KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите? Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.   У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки -  лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян. KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте? Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою. Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці. KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки? Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд. Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього. KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором? Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.   З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно. KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)? Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба. KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз? Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає. Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось. KV: Ви були людиною Сольвара? Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука? KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас? Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив. Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму. KV: Чи готові йти на ще одну каденцію? Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю. А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Фото: KVKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко. Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році. Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки, Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області. Фінансування KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році? Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби. На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць. Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району? П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району. Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка,  Юрія Сулигу, Ганну Сандалову. Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році  виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках. KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів? П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів. При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні. На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень. Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району? П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана. Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг. У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської,  Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе. У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів. Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі. Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту? П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі. Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00. Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції. Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі? П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання. Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту. Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших. Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській. KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати? П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році. У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами. Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД KV: Як визначається черговість? П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території. Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах  КП “Київтеплоенерго”. Житлово-комунальне господарство KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району? П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт. KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва? П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках. На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків. Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності. На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків. У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району? П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду. KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду? П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом. Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька. Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень. KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ? П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву. На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів. KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття? П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна. Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району. Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології? П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів. Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео) Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн). З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі. На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації. Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону. KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності? П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування. Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає. У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків? П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури. Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки,  житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”. Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони. KV: Чи багато проблемних забудов? П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації. Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних. Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі? П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній. Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань. KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується? П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку. KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів? П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1. Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади. У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи. Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі? П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б. Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору. Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А. KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району? П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах. Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах. Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати  ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти. KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти? П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі. По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу. По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями. Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему. KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури? П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній. Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше. Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії. У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району. Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка. Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”. Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову? П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів. Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені. Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото) Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами. KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку? П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”. Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку. Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео) KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів? П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу. Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку. Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине. Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео) KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців? П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна. Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13. Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Фото: KV Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їх кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Розпочинає цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Яготина Наталією Дзюбою. KV:  Розкажіть про бюджетні показники минулого року. Що заплановано на цей рік? Наталія Дзюба: За 2018 рік до міського бюджету надійшло 34 млн 733 тисячі гривень, в тому числі доходи загального фонду склали 34 млн 542 тисячі гривень, доходи спеціального фонду - 191 тисяча гривень. План доходів міського бюджету виконано на 101 відсоток. У порівнянні з 2017 роком власні доходи загального фонду збільшились на 3 млн 110 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Бюджет наповнюється за рахунок єдиного податку (45% бюджету), плати за землю (24%) та акцизу (24%). З часу внесення змін в законодавство щодо порядку зарахування акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування спостерігається тенденція постійного зменшення обсягу надходжень акцизного податку до міського бюджету. Планові показники дохідної частини на 2019 рік складають 34 млн 970 тис. гривень. Основними бюджетоформуючими надходженнями 2019 року і надалі залишаються єдиний податок, плата за землю та акциз. KV:  Які проекти були втілені, які на стадії реалізації? Наталія Дзюба: Ми маємо створити в місті зону комфортного проживання. Саме через комунальні підприємства міста Яготинська ЖЕК, КП “Комунальник”, Яготинське ВУ ВКГ, ПВО “Міськсвітло” реалізуються проекти, спрямовані на поліпшення якості питної води, розширення мережі вуличного освітлення, влаштування зручних пішохідних зон та прибудинкових територій, утримання в належному стані об’єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста. Так, було побудовано водопровід по вул. Пирятинській, що дало змогу підключити до водопостачання 9 вулиць. Прокладено водопроводи по вул. Нечуя-Левицького та вул. Говорова. Підведено водопостачання до мікрорайону “Комбікормовий завод” на 9 вулиць мікрорайону, протяжність водопровідних мереж міста збільшилася на 4,6 км. Завдяки цьому до водопостачання підключено близько 130 будинків. Капітально відремонтовано водопроводи до чотирнадцяти житлових будинків. Також проведено реконструкцію водонапірної вежі на мікрорайоні “Козловщина”, збудовано камеру переключення, замінено насосний агрегат на свердловині. На сьогодні 95% жителів міста забезпечені водопостачанням. Нашим КП ЖЕК з 2011 року було капітально відремонтовано покрівлі 23 багатоквартирних житлових будинків та капітально відремонтовано дорожнє покриття на прибудинкових територіях 11 будинків та вимощення 8 будинків. В  цьому році капітально відремонтовані дві покрівлі за адресою Каштанова, 2 та Ветеранів, 4. “Міськсвітло” облаштувало вуличне освітлення на 95 вулицях міста, наразі освітленість вулиць становить 96% від їх загальної кількості. Також 1951 ліхтарів із 3760 було замінено на енергозберігаючі, що дозволяє економити близько 500 тис. гривень на рік. На цей рік заплановано проведення капітального ремонту пішохідного мосту через залізницю, роботи вже розпочаті. KV:  Яка сфера в місті найменш розвинена? Чому? Наталія Дзюба: Звісно, мені б хотілось, щоб у Яготині була більш розвинена промисловість. Це і зайнятість населення, і наповнення бюджету, і захищеність населення, і, звичайно, забезпечення життєдіяльності міста. Моя мрія - щоб не тільки продукція нашого маслозаводу під гаслом “Найкраще для дітей”, а продукція більшості підприємств нашого міста під гаслом “Найкраще для людей” сприяла економічному розвитку нашого міста і звичайно держави. KV:  Чи є проблеми з місцями в школах, садочках? Як вирішуєте? Наталія Дзюба: Школи та садочки знаходяться на балансі району. Але можу сказати, що проблем із місцями немає. Згідно генеральному плану міста, під будівництво школи передбачена земельна ділянка. Тому, якщо буде необхідність будівництва, проблем не виникне. KV:  Як залучаєте на територію інвесторів? Наталія Дзюба: Чи не найважливішим фактором, що стимулює залучення інвестицій, є відкритість та прозорість влади в проведенні дозвільних процедур у земельній сфері та управлінні комунальним майном, що на сьогодні є найбільшими ресурсом громад на зразок Яготинської. Так, Яготинська міська рада однією з перших в Київській області запровадила практику продажу земельних ділянок та прав на них на відкритих земельних торгах. Наприклад, саме на земельних торгах було здійснено продаж земельної ділянки по вул. Поштова, на якій переможець торгів - ТОВ “Агроімпорт ЛТД” планує збудувати виробничий об’єкт з виготовлення полімерної упаковки. Проектна потужність об’єкту передбачає створення близько 300 робочих місць. Наразі компанія здійснює виготовлення проектної документації на будівництво об’єкту. Наприкінці минулого року сесією прийнято рішення щодо розробки ще двох проектів відведення земельних ділянок під розміщення промислових об’єктів та оголошено проведення земельних торгів на оренду. Ми зацікавлені у розміщенні логістичного об’єкту. Також на стадії розробки 8 земельних ділянок під розміщення об’єктів торгівлі. Одним з прикладів успішної реалізації таких невеликих інвестиційних проектів малого бізнесу є побудований поруч з міською радою магазин одягу “Сезон”. KV:  Які інвестиційні проекти плануєте реалізувати у цьому році? Наталія Дзюба: Зараз триває робота над виготовленням та погодженням містобудівної та землевпорядної документації в сфері “зеленої енергетики”. На землях колишнього цукрового заводу, а саме на полях фільтрації загальною площею близько 30 га, планується розміщення сонячної електростанції. Цю роботу розпочато в липні 2018 року і скоріш за все ми закінчимо процедури з оформлення земельної ділянки в березні-квітні цього року. Вселяє оптимізм і співпраця з ТОВ “Фірма “ТМА”, яке наприкінці 2018 року придбало виробничі потужності Яготинського експериментального цукрового заводу, та планує проведення його реконструкції під власні виробничі потреби. Також сподіваюсь на залучення в місто іноземних інвестицій. Так, за сприяння та ініціативи голови Яготинської РДА Шмигановського В.С., підтримки голови КОДА Терещука О. Д. питанням будівництва в м. Яготині рибного заводу зацікавилися німецькі інвестори. Наразі проект перебуває на початковій стадії – пошук земельної ділянки, яка за своїми характеристиками відповідатиме заявленим вимогами. З цього приводу тривають постійні консультації між гілками влади та інвестором і найближчим часом ми будемо готові говорити про відведення земельної ділянки. KV:  Чи плануєте розвивати туризм? Наталія Дзюба: Так, ми маємо серйозні плани щодо залучення інвестицій в розвиток туризму та рекреації. Першим кроком на цьому шляху є створення об’єкту природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку “Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського” загальною площею 131,5673 га. З цього питання у липні 2018 року вже прийнято відповідне рішення Київської обласної ради. За висновками спеціалістів Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, які здійснювали безпосередні дослідження місцевості, на території об’єкту знаходяться унікальні ландшафти з цінними видами флори і фауни. Окрім того, історичні та природні багатства Яготина, а це в першу чергу найбільше на Київщині штучне озеро Супій площею 1116 га та власне парк, закладений сином останнього Гетьмана України Кирилом Розумовським, мають серйозну перспективу розвитку туризму та як наслідок -залучення інвестицій. KV:  Чи є проблема зі сміттям? Наталія Дзюба: Так, проблема є. У місті існує несанкціоноване сміттєзвалище. Програмою поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки заплановано ряд заходів, спрямованих на зменшення забруднення навколишнього природного середовища по місту Яготин. Але для того, щоб ця програма почала в нас працювати, необхідно оформити право користування земельною ділянкою під полігон твердих побутових відходів за межами населеного пункту. Ще у 2017 році голова РДА затвердив дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,6 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Райківщинської сільської ради для передачі її в постійне користування нашому коммунальному підприємству під розміщення полігону твердих побутових відходів. Але попередньо було необхідно виготовити детальний план території під цю ділянку, над цим питанням ми працюємо разом з Яготинською РДА. KV:  Розкажіть про проведення децентралізації. Які проблеми виникли? Наталія Дзюба: Процес створення Яготинської міської об’єднаної територіальної громади в складі всього Яготинського району був ініційований нами ще у березні 2015 року. Було проведено зустрічі та громадські обговорення в сільських громадах. Однак, через відмову двох сільських рад процесс не був завершений. Після чергових місцевих виборів 2015 року та відповідно переобрання міської та сільських рад Яготинського району, рішення щодо ініціювання добровільного об’єднання Яготинської територіальної громади міською радою не приймалося. Поки ми вивчали досвід об’єднаних громад України. Станом на даний час, Яготинська міська рада готова співпрацювати з органами державної влади та суміжними сільськими радами в питанні процесу об’єднання громад. Наприкінці минулого року голова Яготинської РДА зобов'язав голів сільрад провести по селам громадські слухання з питання об'єднання. Думаю, вже цього року Яготинська ОТГ буде створена. KV:  Чи влаштовують громаду тарифи? Наталія Дзюба: Не можу сказати, що кожне підвищення проходить спокійно, адже це кошти. Але ми стараємось усе обгрунтовувати. Тарифи у нас затверджені на середньому рівні по Київській області. KV:  Яка наразі ситуація із пунктом тимчасового розміщення біженців? Наталія Дзюба: В місті проводились акції проти функціонування пункту біженців, це було протягом 2013-2015 років. Коли почалась анексія Криму, ми звертались до уряду з проханням перепрофілювати пункт для проживання тимчасово переміщених осіб, які не мають житла. Йшлося про жителів Криму та жителів східних територій. Зверталися з даного питання і до вищих органів державної влади, але відповідь була одна - є підписана міжнародна угода між Україною та Європейським союзом щодо лібералізації візового режиму, в результаті виконання, в тому числі якої, ми маємо сьогодні  безвізовий режим. Угодою визначалися обов'язки України як держави забезпечити функціонування ПТРБ, в тому числі в Яготині. Хоча я також була не в захваті від перспективи створення такого пункту, зараз пояснюю активістам - інколи ми маємо подати руку допомоги тим, хто опинився у скрутній ситуації. Тим паче, жодних конфліктних ситуацій з початку функціонування пункту між жителями Яготина та біженцями не виникало. На сьогоднішній день у пункті проживає 50 біженців, з Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та РФ, з яких 19 дорослих та 31 дитина. Діти навчаються в школах - 3 дитини в Яготині, решта - в школах міста Київ. У 2018 році ПТРБ для міста було придбано дитячий майданчик на 16 елементів, майданчиком користуватимуться як діти-біженці, так і діти яготинців. Завдяки співпраці з ПТРБ для однієї з міських шкіл, яку відвідують діти-біженці, придбано 3 три інтерактивні дошки, 2 меблеві стінки та мебльований комп'ютерний клас. KV: Чи були ситуації, коли громада “виганяла” із території інвесторів? Наталія Дзюба: Так, такий випадок був. До нас мало зайти підприємство “Роквул”, яке планувало займатись виробництвом кам’яної вати. Це був рік парламентський виборів, в місті було організовано низку акцій проти будівництва заводу. На цих акціях, до речі, були також помітні прапори політичних партій. Загалом нам не вдалось пояснити громаді, що це виробництво безпечне, адже аналогічне підприємство працює в центрі Данії. Але зараз частина жителів змінили свою думку і вважають, що тоді рішення не допустити в місто інвестора було прийнято неправильно. KV:  Чи є проблеми із перевізниками? Наталія Дзюба: Сьогодні питання автобусних перевезень на міських маршрутах знаходиться на особливому контролі в міській раді. Особливих нарікань на роботу по перевезенню пасажирів по місту не виникає. Зараз маємо 9 автобусних маршрутів, які здійснюють рух таким чином, щоб максимально охопити всі мікрорайони міста та з мінімальним інтервалом руху. Але така ситуація з автобусними перевезеннями в місті була не завжди. В 2011 році перевезення пасажирів по місту здійснювались мікроавтобусами з невеликою кількістю місць для пасажирів та й технічний стан транспортних засобів бажав бути кращим. Для кардинального вирішення питання пасажирських перевезень в 2011 році ми провели новий конкурс. Тоді участь взяли не тільки місцеві суб’єкти підприємницької діяльності, а й перевізник з міста Києва - ТОВ “Регіонавто”, якого за результатами конкурсу  визначено переможцем по п’яти маршрутах із восьми заявлених. Ситуація з перевезенням пасажирів значно покращилась. З часом перевізник відмовився від перевезень, мотивуючи відмову низькими тарифами. В 2016 році перед проведенням конкурсів міська рада з громадою міста обговорила та запропонувала більш зручні графіки руху автобусів по місту. Після чого було затверджено вісім маршрутів, а на численні звернення мешканців міста в 2017 році  було відкрито новий автобусний маршрут № 5 “Станція “Яготин” – мікрорайон “Рай ДУ”. KV:  Чи є проблеми із перевезенням пільговиків? Наталія Дзюба: Відповідно до укладених договорів перевізники намагаються максимально забезпечувати безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян згідно з вимогами чинного законодавства. Міська рада забезпечує безкоштовний проїзд 35 дітей із малозабезпечених сімей, здійснюючи фінансування проїзних квитків на суму близько 36 тис. гривень. Для всіх учнів 1-4 класів міських загальноосвітніх шкіл виготовлено учнівські квитки, які дають право на пільговий проїзд школярів в розмірі 50% від вартості проїзду, який на даний час складає 6 гривень. В міському бюджеті на 2019 рік передбачено кошти в сумі 639 тис. гривень на перевезення пільгових категорій населення. KV:  Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Наталія Дзюба: Я завжди зверталась до депутатів з проханням - давайте забудемо, що ми прийшли від різних політичних сил, тут є єдина партія – яготинці і наше основне завдання працювати на громаду, яка нам довіряє. Наразі у міськраді представлено 8 політичних сил - БПП, “Свобода”, “Батьківщина”, “Воля”, УКРОП, “Опозиційний блок”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Наш край”. І мені приємно, що депутати і минулого скликання, і цього, вболівають за свою громаду. Є спільна мета - зробити місто  красивішим, інвестиційно привабливим ,а жителів міста щасливими і заможними. Але спірні питання бувають. Наприклад, бюджет цього року ми обговорювали декілька разів на різних зібраннях. Головне - чути один одного і розуміти, що ми працюємо на громаду. KV:  Які відносини з районом? Чи вважаєте справедливим зняття голови райради? Наталія Дзюба: Стараюсь знаходити компроміс і не з'ясовувати стосунки. Головне - є громада, яка делегувала мені мої повноваження, тому я маю в першу чергу думати про вирішення їх проблем. Я не була присутня  на сесії, де прийняли рішення про зняття голови райради, тому не можу коментувати. Це внутрішня проблема, яка існує між головою та депутатами. KV:  Чи почав діяти на території Віталій Ярема як кандидат? Наталія Дзюба: Виборчий процес ще не почався, за законом діяти як кандидат він не має права. Разом з тим, як мені відомо, Віталій Ярема займає посаду заступника голови Київського обласного осередку політичної партії Блок Петра Порошенка “Солідарність”, відтак він, як політичний діяч, може зустрітися з громадою, щоб обговорити питання життєдіяльності області. До речі, саме Віталій Григорович активно допомогав у питанні проведення ремонту вулиці Незалежності в м. Яготині, за що я йому щиро дякую від громади міста. KV:  Народний депутат по вашому округу Сергій Міщенко допомагає Яготину? Наталія Дзюба: Сергій Григорович, як народний депутат, допомогав громаді у вирішенні питання перерахування до місцевого бюджету коштів акцизного податку із своєчасним перерахуванням якого були затримки.   KV:  Чи є діалог з областю? Що змінилося з приходом нового губернатора? Наталія Дзюба: Мені приємно, що коли відбулася зміна губернатора, Олександр Терещук відразу приїхав в Яготин, зустрівся з активом міста. І приїхав він разом із керівниками департаментів. Є у місті ще одна проблемна дорога - по вул. Толбухіна. На тій зустрічі я підняла питання ремонту цієї дороги, оскільки вона - обласного значення. І процес пішов, її почали робити. В повній мірі не вдалось завершити роботи через погодні умови. Я просила за цю дорогу не в одного губернатора. Із приходом Терещука відбулися конкретні зрушення. KV:  Які цілі на посаді? План максимум. Наталія Дзюба: Мій план максимум - асфальтовані дороги, затишок у місті. Я завжди бачила Яготин красивим, охайним і привабливим для інвесторів. Освітлення на вулицях, будинки, комфортні для проживання, чистота та затишок вулиць – якщо це все допоможе залучити інвесторів, а бюджет міста становитиме хоча б 500 млн - я буду щаслива, бо молодь буде працювати в місті і не буде їхати до столиці та за кордон, батьки будуть бачити своїх дітей, а дідусі і бабусі - своїх онуків. KV:  Чи готові на ще одну каденцію? Або плануєте рухатися кар'єрними сходами? Ви вже балотувались у народні депутати. Наталія Дзюба: Багато факторів буде впливати на те, чи піду на третю каденцію. Поки що планую. Бажання  та обставини - різні речі. Адже все може скластись в житті інакше, не виключаю також, що піду на іншу посаду. Я балотувалась у Верховну Раду у 2000 році кандидатом в депутати Верховної Ради України по 98 виборчому округу, в 2006 році по партійних списках. Поки що я не народний депутат, але, на мою думку, у Верховній Раді занадто мало жінок. Тож час покаже. Читайте: Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим. Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району. Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Фінансування KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році? Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва. За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію. Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень. Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву. 106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки. Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів. Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці. KV: Скільки коштів надано з державного бюджету? В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів. KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав? В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було. У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами. KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році? В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі. Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти. На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів? В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський. Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт. Реконструкція Контрактової площі На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року. KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити? В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли. KV: Що ще планується зробити на Подолі? В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал. Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця. Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео) KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього? В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде. Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена. На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю. KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар? В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція. У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян. KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році? В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди. KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти? В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано  поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків. У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані. Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування. Житлово-комунальне господарство KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону? В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви. Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків. Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото) KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району? В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин. Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно. KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього? В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття. Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще. KV: Скаржаться мешканці району на щурів? В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється. KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ? В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків. ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе. KV: Багато у районі аварійних будинків? В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується. KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету? В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у  36 будинках. KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки? В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги. Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів? В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки. № Об`єкт Забудовник (генпідрядник) Замовник 1 “Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва” ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС” Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ” 2 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45 ТОВ “К. А. Н.  СТРОЙ” ВАТ “Агрофірма “Троянда” 3  “Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди” ТОВ “Моноліт будсервіс” ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” 4 “Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15 ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС” ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ” 5 “Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43 ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ” ДП “ПОРТАЛ” ТОВ “БК “ЗЗБК №1” ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь” ТОВ “ІБК ОБРІЙ” 6 “Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі  Києва” - Житловий район “Рибальський” ТОВ “КДД Інжиніринг” ТОВ “Рибальський острів” 7 “Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва ТОВ “КДД Інжиніринг” Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт” 8 “Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37” ТОВ “Фірма Швидко” ТОВ “Нові зодчі” 9 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд” ТОВ “ВК-Інвестбуд” Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі. У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році. KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки? В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16. Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури? В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються  міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає? В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця. Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні. Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає. Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено. KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району? В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року. У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста. У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди. KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл. Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях. Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень. Зелені зони та безпека мешканців Подільського району KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон? В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів. У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”. У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея). На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи). Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень. KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили... В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво. KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”? В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі. Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення. KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені? В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують. Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір. KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району? В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС. Фото: KV Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Земельні відносини вже давно стали окремою унікальною економіко-соціальною категорією. Від них залежить національна та продовольча безпека країни, економічне відтворення та зростання, навіть, подальше існування України. Ті, хто бажає монополізувати всю землю сільськогосподарського призначення в Україні розглядають Закон про обіг землі як дещо належне до процесу відміни заборони про продаж землі з визначенням порядку її скуповування для зосередження земельного ресурсу в “руках” кількох монополій. Саме такий принцип закладений в проекті Закону №5535 від 13.12.2016 року “Про обіг земель сільськогосподарського призначення”. В ЗМІ постійно, як досягнення проекту Закону, що пропонується, транслюється інформація про обмеження продажу кількості землі фізичній особі до 500 гектарів. При цьому забувають говорити про те, що юридична особа згідно цього проекту може мати 33% землі на певній території  територіальної громади чи району. Отже три юридичні особи-монополісти можуть мати право скупити 99% землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Така 99% скупка землі юридичними особами абсолютно реальна на фоні бідності, а там у хід піде і примус селянина до продажу землі. Такий же примус, який практикується певними аграрними холдингами і великими орендарями землі. Абсолютна реальність такої скупки підтверджена і світовим досвідом скупки цілих країн. Обмеження щодо перебування у власності фізичної особи не більше 500 гектарів землі передбачають існування 0,2% багатих і 99,8% бідних селян. І зрозуміло, що через пов’язаних осіб у власності, фактично однієї особи чи сім'ї, може бути сконцентровано не один десяток землі. Такий проект Закону має антисоціальну складову, направлену на глибоке соціальне-економічне розшарування і заперечує всі принципові бачення українців про свою державу. З як мінімум 99, 8% бідністю населення про демократію в Україні можна забути, в кращому випадку буде боротьба монопольних утворень або їх зговір в своїх інтересах а не людей. Справжній, в інтересах українців, закон про обіг землі повинен ґрунтуватися на зовсім інших принципах, які забезпечать існування незалежності України, її національної і продовольчої безпеки. В пріоритеті справжнього закону повинна бути побудова соціально-орієнтованої країни. Збільшення зайнятості та доходів населення, забезпечення соціальних гарантій та соціально-економічного рівня життя можливо тільки в немонополізованій економіці, де кожен селянин буде не тільки власником землі, а і матиме пряме відношення до господарювання на землі як власник аграрного бізнесу та, при можливості і бажанні, безпосереднім учасником виробничого процесу. На сьогодні вже зрозуміло, що потреба у ринку землі, яку вимальовують і нав’язують ті, хто хоче стати аграрними монополістами, насправді, відсутня, як і будь-яка інша. Формування та розвиток товариств власників землі, одноосібного чи сімейного господарювання, впровадження дієвих державних механізмів розвитку аграрного виробництва, запуск механізмів нової кредитної політики направленої на розвиток первинного виробника та споживчого кредитування - це основне, що не тільки забезпечить економічне зростання аграрної галузі, а і стане підставою для формування якісних положень для абсолютно нового Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення та змін до інших законів та нормативних актів. Основними змінами до законодавства про обіг землі повинні сформуватися юридичні та фінансові механізми повернення землі селянам, які втратили її в результаті незаконних оборудок агрохолдингів та орендарів, на тлі занепаду рівня життя селянина. Як правило, це договори оренди та емфітевзису на 49 і більше років, договори застави землі, договори міни та інші. Необхідно забезпечити передчасний вихід власника землі з договірних відносин за договорами оренди та емфітевзису для самостійного обробітку землі в товариствах власників землі, одноосібного чи сімейного господарювання. Право купівлі землі повинно бути надано державі чи територіальній громаді. Формування ціни на землю може відбувається за експертним розрахунком на підставі дохідності землі і встановленим терміном окупності. Так, при умові самостійного обробітку землі (чорнозем), чистий дохід її власника становитиме 7500-10000 гривень з 1 гектару. При встановленій максимальній  окупності 10 років, ціна на за 1 гектар землі може становити 75000-10000 тис. гривень, що в 3-4 рази більше ніж ціна, яку готові платити ті, хто хоче мати монополію на українську землю. Ціна може бути вищою, якщо буде сформована більша пропозиція від іншого громадянина України, який виявив бажання господарювати на землі в певній територіальній громаді. Враховуючи недопущення будь-якої монополізації землі, як в межах села, так і в країни, продаватися земля може тільки в кількості однієї земельної ділянки і виключно фізичній особі, яка виявила бажання займатися сільським господарством і виконала всі умови для того, щоб стати належним покупцем землі. Зосереджена у власності держави чи територіальних громад земля повинна передаватися для користування товариствам власників землі. Отримані доходи на частку переданої в користування такої землі зараховуються до відповідних бюджетів і використовуються для вирішення інфраструктурних та соціально-економічних задач розвитку. Спадковість землі може бути у разі відсутності у потенційного спадкоємця власної земельної ділянки та перебування його в ступені родинного зв’язку, визначеного законодавством. Інакше, земельна ділянка підлягає викупу державою чи територіальною громадою. Держава забезпечує кредитування викупу землі та її купівлю громадянином, який вирішив займатися сільським господарством і проживати в сільській місцевості. Держава повинна забезпечити механізм споживчого кредитування за низькою ставкою (3%), забезпечення якому повинні бути доходи товариства власників землі. Це дасть змогу задовольнити нагальні споживчі потреби власника землі замість її продажу, які виникли в результаті антисоціальної політики агрохолдингів, орендарів та їх лобістів при владі. Прийняття таких змін до законодавства дасть можливість виконувати всі норми Конституції України, а головне зберегти українську землю у власності українського народу. Читайте: Як практично реформувати земельні відносини. Народна земельна реформа Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть

Друзі! До вашої уваги продовження публікації розділів основних аспектів Нової аграрної політики. Всі публікації виданих розділів основних аспектів Нової аграрної політики ви можете переглянути в моєму профілі на цьому сайті або на моїй сторінці у FB Роман Головін. В Україні склалися дві основні форми земельних відносин: орендна і самостійна, коли власник самостійно обробляє землю. Суттєвим є те, що при орендній формі власнику землі не належить вироблений (вирощений) продукт (врожай), оскільки він віддав землю в користування (в оренду чи емфітевзис). А при самостійній формі, коли власник самостійно обробляє землю, навпаки, власник землі є і власником виробленого (вирощеного) на землі продукту (врожаю). Самостійний обробіток за способом організації господарської діяльності поділяється на одноосібний (сімейний) та колективний. На початку дії кучмівської земельної реформи землевласники не були поінформовані і підготовлені, самостійно управляти чи приймати участь в управління майном, користуватися і володіти ним для самостійного отримання доходу від нього, а тому не були готові стати справжніми власниками отриманого майна і землі. Зазвичай вони цілими селами підписували договори оренди землі з майбутніми аграрними олігархами і одночасно продавали їм дешево  розпайоване колгоспне майно в надії, що буде робота і жити буде краще, ніж раніше. Орендарі отримали оптимальні за розміром земельні площі колишніх колгоспів, що забезпечило можливість дуже прибутково займатися рослинництвом з дотриманням сівозміни, сучасних технологій і санітарних розривів. З майном поступили простіше: тварин “вирізали”, приміщення ферм облаштували, в кращому випадку, під сховища. Внаслідок цього люди залишилися без майна, роботи і з мізерною орендною платою. Зараз люди вже усвідомили трагічність того, що відбулося. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   На сьогодні, в результаті конкурування, відбувається поступовий процес переходу земельних ділянок селян від великих орендарів землі до менших, дрібних, які пропонують більшу оплату як мотивацію для селянина змінити орендаря. В результаті таких переходів утворюються менші за розміром земельні площі, відбувається їх дроблення. Ефективність обробітку землі на малих площах менша, ніж на великих, причиною чого є збільшення витрат на одиницю площі. Також виникає більше виробничих ризиків. Відносини, сформовані на користуванні землею (оренда, емфітевзис), не формують ставлення до землі, як до своєї власності. На чужій землі орендар, як правило, не будує капітальні споруди та не здійснює довгострокове фінансування. Також за такої форми користування землею прибуток не усуспільнюється. Він має низьку інвестиційну ефективність. Це негативний і неоптимальний стан. Ще одне негативне явище – продаж прав користування землею через корпоративні права підприємств-орендарів. Купівля таких прав - це неефективні витрати, що не створюють доданої вартості. Натомість, не в інтересах власників землі, відбувається спекуляція – створення прибутку на земельних відносинах. Так зване рейдерство у земельних відносинах також пов’язане з орендою. При переході землі від одного орендаря до іншого чи під час перепродажу корпоративних прав у підприємств-орендарів виникають конфлікти. Таким чином, у земельних відносинах, що склалися, прослідковується чітка тенденція до деградації землеробства – поступовий перехід від великого до дрібного товарного виробництва на засадах оренди. При іншій формі земельних відносин, коли власник самостійно обробляє землю, йому належить вироблений (вирощений) на землі продукт (врожай). Самостійний обробіток буває одноосібним (сімейним) чи колективним. При самостійному обробітку землі власник може обробляти її не лише за допомогою власних засобів (техніка, гроші, фізична праця), а і з застосуванням позичених і найнятих (техніки, кредитів, найманої праці). Селянин, власник землі, є первинним товаровиробником, йому належить вироблений (вирощений) на власній землі продукт (врожай). Розміри земельних ділянок, отриманих колишнім працівником КСП внаслідок розпаювання, становлять 1 – 6 гектарів. На таких площах може здійснюватися лише дрібне товарне виробництво, яке через більші витрати на одиницю площі є менш ефективним та більш ризикованим, ніж крупнотоварне При самостійному одноосібному (сімейному) обробітку землі великі технологічні земельні площі розмежовуються на менші окремі ділянки відповідно до актів на право власності на земельну ділянку, утворюючи дрібніші земельні площі, які, за звичай, називають “шахматкою”. Такі “шахматки” ускладнюють ефективний обробіток землі. Цей процес дроблення земельних площ триватиме, оскільки самостійний одноосібний обробіток землі дає власнику більший дохід, ніж орендна плата за користування землею, навіть при меншій ефективності обробітку землі. З точки зору власника землі — це позитивний процес. А з точки зору ефективності обробітку землі — негативний. В Україні власний обробіток землі перебуває переважно в “тіні”. Одноосібники, здебільшого, не реєструються суб’єктами підприємницької діяльності. Перспективною формою земельних відносин є самостійний колективний обробіток. Колективна форма господарювання є перспективною з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль. В Україні, після втрати КСП (колгоспів) як суб’єктів колективного господарювання, вже знову починають зароджуватися нові форми колективного обробітку землі. Власники землі, які здебільшого проживають в одному селі (об’єднаній територіальній громаді), об’єднують свою землю, формуючи більші ділянки землі, ніж при одноосібному обробітку. Селяни, власники землі, самостійно визначаються щодо культур, які вирощуватимуть, винаймають техніку для обробітку землі, розподіляють отриману продукцію між собою. Вбачається, що колективна форма господарювання на землі створюватиме умови для формування технологічного обробітку земельних ділянок. Колективний обробіток — це наслідок усвідомлення того, що об’єднання зусиль і засобів  є економічно вигіднішим, не тільки ніж передача землі в оренду, а й ніж індивідуальне (сімейне) господарювання. Об’єднання власників землі як суб’єктів господарювання для самостійного обробітку землі є первинним товаровиробником. Порівняємо варіанти форм земельних відносин за критеріями ефективності. Оцінімо ефективність кожної з форм відносин за такими критеріями: рівень технологічності земельної площі для обробітку, рівень технологічності процесу обробітку землі, тенденція до збільшення масштабів ділянок, можливість розвитку високотехнологічного тваринництва, можливість отримання довгострокових кредитів, прибутковість діяльності, дохід власника землі, усуспільнення прибутку, соціальні наслідки. Таблиця 1 Порівняння варіантів земельних відносин Критерій Обробіток землі на правах користування за плату (оренда, емфітевзис, тощо) Одноосібний (сімейний) обробіток власної землі Колективний обробіток власної землі Рівень технологічності земельної площі за розміром для обробітку Висока Низька Висока Рівень технологічності процесу обробітку землі Високий Низький Високий Тенденція до збільшення розмірів ділянок Спадаюча Відсутня Зростаюча Можливість розвитку високотехнологічного тваринництва Низька Відсутня Присутня Можливість отримання довгострокових кредитів Середня Низька Висока Прибутковість діяльності Висока Середня Висока Дохід власника землі Низький Середній Високий Усуспільнення прибутку Відсутнє Повне Повне Соціальні наслідки Стратифікація населення Домінування малозабезпечених верств населення Зростання добробуту громадян Як бачимо, за критеріями ефективності колективне господарювання на землі дає кращі результати, ніж орендна форма земельних відносин та  індивідуальний самостійний обробіток землі. Після колективного господарювання пріоритет необхідно віддати одноосібному (сімейному) господарюванню. Впровадження колективної форми господарювання не потребує  законодавчих змін. При цьому, як власникам землі, так і владі доцільно ініціювати підтримку і поширення колективної форми земельних відносин. Колективне господарювання сприятиме формуванню первинного виробника сільськогосподарської продукції. Забезпечить умови для збільшення доходу власнику землі, її ефективного використання. З’явиться чітке розуміння об’єкта інвестування і можливість прямого державного кредитування. Створення суб’єкта господарювання за територіальним принципом усуне багато соціально-економічних протиріч, які виникають при орендних відносинах. Власники землі самі вирішуватимуть питання розподілу прибутків колективного підприємства. Цей прибуток належатиме їм. Він буде усуспільнений і матиме більшу ефективність для економічного розвитку територіальних громад, а значить і держави. Земля сільськогосподарського призначення, суб’єктом права на яку виступає держава, перебуває в користуванні спеціалізованих державних установ, в тому числі наукових закладів, або в оренді у суб’єктів господарювання для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (рослинництва). Ефективність використання державного земельного ресурсу знаходиться в площині підвищення якості державного управління та подолання корупції. Читайте: Нова аграрна політика. Формування земельних відносин в Україні Роман Головін, кандидат наук з державного управління KиевVласть

Змінюється час, а з ним – ритм життя столиці й, власне, самі  підходи та вимоги до того, яким має бути мегаполіс у сучасному світі. Києву не уникнути  таких змін, як і того, що з кожним роком кількість його мешканців зростатиме. А значить попит на житло й надалі визначатиме принципи розвитку міста. Але при цьому важливо зрозуміти, як потрібно планувати і що саме будувати аби Київ  й надалі залишався зручним і дружнім до людини, незалежно від її соціально-економічних чи фізико-біологічних особливостей. Справжнім порятунком  для великих міст мають бути великі зелені масиви та доступ до чистих водойм, що стануть його легенями й заберуть частину негативу від урбанізації простору. Тому  екологічні аспекти стають трендом у питаннях містобудування та все більше набирають актуальності. А в Києві саме екологія останнім часом стає причиною конфліктів навколо будівельних майданчиків. І все б нічого, але, на жаль, і на цій соціально важливій темі вже навчилися спекулювати. Спритні ділки швидко засвоїли, що тема захисту природи досить вигідна для маніпуляції громадською думкою. Тому почастішали випадки, коли псевдоактивісти,  вступаючи в боротьбу з нібито  недобросовісним забудовником, насправді переслідують мету  власної наживи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   От взяти хоча б будівельний скандал на столичних Осокорках.  Можна довго сперечатися про глибину цього протистояння,  але тут не зайвим було б зрозуміти, хто сторони цього тривалого конфлікту і які  завдання вони перед собою ставлять. Обидва опоненти визнають унікальність території  біля озера Небреж. Забудовник, маючи всі законні права на будівництво,  спроектував  житловий масив “Патріотика на озерах”, де врахував особливість цієї місцини та органічно поєднав природу з архітектурним ансамблем забудови. З іншого боку громадська організація “Екопарк “Осокорки” - “проти” будь-якого будівництва і “за” збереження довкілля й створення тут природного Екопарку. На перший погляд – все досить логічно. Та спробуємо вивчити детальніше  суть цього конфлікту, в основі якого, зважаючи на предмет суперечки,  має лежати дотримання природоохоронного законодавства. 1. Опоненти “Патріотики на озерах” ГО “Екопарк “Осокорки” розробили й представили на обговорення широкого загалу свою “Концепцію розвитку території екопарку “Осокорки”. Весь текст пронизаний ідеєю існування Громади, інтереси якої відстоюють представники громадської організації. Але далі автори коцепції не пішли. Адже питання, хто ці люди, де вони живуть, хто їх представляє – залишаються без відповіді. 2. Власне, щодо самого екологічного права: дивує відсутність у розробників елементарних знань української законодавчої природоохоронної бази. Лише так можна пояснити застосування в обґрунтуванні дефініції “екопарк”, бо у Законі України “Про природно-заповідний фонд” таке поняття відсутнє. 3. Темі розвитку екопарку в самій Концепції розробники присвятили, зауважте, …аж абзац. При цьому вони вважають, що всі питання по організації екопарку мають вирішувати чомусь ті, хто його й створюватиме.  Все достатньо розмито і неконкретно. Автори покладаються на знання й практичні навички ландшафтних дизайнерів та інженерів. Але ж де тоді екологи? Чи не вони мали б сказати останнє слово в проекті? 4. Незрозумілим залишається, на чиї кошти має облаштовуватися екопарк? У чиєму підпорядкуванні він буде перебувати? Хто буде фінансувати проведення конкурсу на розробку проекту? Кому належить земля, на якій розробники планують облаштовувати екопарк? Як чином планується його розгортання безпосередньо біля трьох озер? Чому такі важливі моменти залишилися поза увагою Концепції – не зрозуміло. Але ж насправді – це базові принципи. Без них створення екопарку – віртуальний проект. 5. Далі йдемо за текстом і процитуємо оригінал: “Зберегти місця відтворення екосистеми Києва, до якої входять місця гніздування, харчування і проживання птахів, серед інших також червонокнижних, місця розмноження, харчування і проживання тварин і комах, необхідних для функціонування цієї екосистеми, місця росту і розмноження багатого світу рослин, насамперед червонокнижних і занесених до регіонального Червоного списку”. Невже опоненти забудови замовляли фахові дослідження флористично-фауністичного комплексу території? Червона книга України побудована за територіальним принципом в розрізі областей. Тому навіть нефахівцю легко перевірити, що перелік рідкісних рослин Києва офіційно не існує. Недолугий список “червонокнижного” представництва тваринного та рослиного світу, що, на думку розробників Концепції,  прижився на цій території, нагадує просто – суміш “мух і котлет”. До речі, робити висновки про шкоду від скошування рослин для функціонування біоценозів можуть лише вузькі фахівці і лише після проведення серйозних наукових досліджень. А так – це просто голослівні репліки. Досить  спірним є й твердження, що в межах мегаполісу можуть зберігатися місця гніздівлі, харчування і мешкання птахів, земноводних і комах. 6. Те ж саме стосується й питання віднесення цієї території  до  частини Дніпровського екокоридору, оскільки функціонування екосистеми давно порушене, й  вона позбавлена властивостей природної. Власне, стосовно Дніпровського екокоридору – досі точаться суперечки серед науковців. Уздовж Дніпра розташована велика кількість населених пунктів з розвиненою промисловістю та міською інфраструктурою; значні площі вздовж течії використовуються для сільськогосподарського виробництва. Крім того, дніпровські береги та прилеглі водойми давно використовуються мільйонами людей для рекреації. Все це дуже ускладнює встановлення конфігурації Дніпровського екокоридору, а продовження робіт потребує масштабних польових досліджень. 7. Наступна зупинка – пункт “Принципи”. - Як поєднати природоохоронний принцип і сучасність? Легко! Невтручання в перебіг природних процесів без сумніву може  подружитися новітніми технологіями в облаштуванні території. Тобто розумне або зелене будівництво аж ніяк не зашкодить, а лише підсилить екологічність території. - Виявляється, що окрім заїзженого “здорового способу життя” тепер з`явився “здоровий спосіб відпочинку”, якому на території екопарку має навчити  “його інфраструктура”. За планом, там все має бути лише оригінальним, екологічним, безпечним і  відповідати найвищим стандартам … Постійно виникає питання, чи оцінювали розробники Концепції, скільки вартуватиме пересічним платникам податків їхній “політ фантазії”? Навіть якщо не робити акцент на оригінальності екопарку, а спуститися на землю, достатньо забудовнику тут зберегти або створити типову паркову зону міста. Вона все одно виконуватиме естетичні і відновні функції в межах мегаполісу. І киянам за це навіть платити не доведеться. - Автори розуміють принцип соціального спрямування як орієнтацію на людей з особливими потребами. Це, звичайно, сучасний тренд, а де ж тоді пересічні громадяни, їх діти, люди похилого віку, про яких згадується лише побіжно? - Принцип екологічності.  Тут взагалі, досить дивно виглядає твердження авторів про “природний ландшафт”, коли маємо справу з намитими пісками та техногенною територією. - І завершується блок принципом … формування персоналу парку. Отут – найцікавіше.  Зрештою, ще нічого не створено, а виявляється, що персонал уже набирається. Щоб було зрозуміліше, процитуємо: “Кандидати на керівні посади мають надати на розгляд Громади свої концепції, плани розвитку, співзвучні з основними засадами парку”. Якщо Концепція розвитку екопарку вже прийнята, які ще концепції мають подаватися на розгляд? Складається враження, що, прикриваючись гарними намірами, представники громадської організації прагнуть додатково витягнути гроші з бюджету міста і зберегти за собою право освоювати цю територію. 8. Здивували розробники Концепції “екопарку” й некоректно оригінальними підходами до якості картографічних матеріалів. Це, безперечно, “нове слово” у вітчизняному картографуванні. Але за вказаними параметрами не всім можуть відкритися розташування ділянок у природо-захисній зоні із підвищеним ступенем захисту і суворо обмеженим доступом. 9. Описуючи зону міського парку, автори наголошують на тому, що “…озера Мартишів і Небреж залишилися одними із небагатьох останніх чистих озер міста, де можна купатися”. За результатами санітарних досліджень 2018 року жодне з озер – Мартишів, Тягле чи Небреж не увійшли до переліку гідрологічних об’єктів Києва, комфортних для купання. Право на організацію купання дає “Блакитний прапор” – міжнародна нагорода, яка з 1987 року щорічно присуджується пляжам та причалам, вода в яких відповідає високим стандартам якості і придатна для безпечного купання.  Пляж має відповідати 32 критеріям, які стосуються екологічної просвіти, якості води, безпеки і послуг. Зокрема, йдеться чистоту в прибережних зонах,  роздільне збирання сміття. Серед обов’язкових критеріїв безпеки – наявність медпункту, рятувальних вишок, доступність питної води та  пристосованість для відвідування людьми з обмеженими можливостями. Думаю, не потрібно когось переконувати, що все це тут на сьогодні відсутнє. А судячи з пропозицій по створенню екопарку, такі блага тут можуть взагалі не з’явитися. Більше того, цю територію містяни добре знають як місце для стихійного сміттєзвалища. За нею давно закріпилася недобра слава з криміногенним шлейфом. Тут часто збираються компанії зі спиртним та наркотиками. Чи такі місця для відпочинку сьогодні потрібні киянам? Відповідь очевидна. (Хочеться наголосити, що облаштування місць для купання – досить затратна справа. Мало просто поставити парасольки і візок з морозивом. Відвідувачі повинні бути впевнені, що не пораняться битим склом, голками від використаних шприців або їх не покусають домашні тварини, яких так люблять брати із собою власники. Купу грошей буде коштувати й свіжий чистий річковий пісок, яким кожний сезон потрібно ці пляжі підсипати). Проведемо порівняльну характеристику конкретних прозицій сторін будівельного протистояння на Осокорках. Якщо лейтмотивом ідеї активістів про створення екопарку є екологія й мінімізація втручання людини в перебіг природних процесів, тоді чому в Концепції  постійно зустрічається “дизайн” та його похідні? Наприклад, в описі структури проектованого парку особливий акцент робиться на облаштуванні дитячих майданчиків з акцентом на їх оригінальності.  Не секрет, що встановлення дитячих майданчиків з унікальним дизайном – недешевий захід.  І це на тлі загального дефіциту коштів, що може виділити місто. Робимо наголос, що, за версією розробників Концепції екопарку, всі витрати по його створенню мають лягти  виключно на плечі київського бюджету тобото киян.   Забудовник “Патріотики на озерах” всі роботи проводитиме за власні кошти. У межах будівництва уже спроектували 5 дитячих майданчиків. Вони будуть розташовані безпосередньо біля місця проживання і створять кращі умови для відпочинку і спільного проведення часу для мам разом з малюками. Аналізуємо далі текст Концепції, цитуючи оригінал: “Деякі доріжки цієї зони парку мають переходити в маршрут, який продовжуватиметься в зоні парку відновлювального і пізнавального відпочинку”. Не зрозумілим є сенс такого розмежування на доріжки різних зон.  Це повинна бути одна система маркованих маршрутів по всій території. Саме за такою логікою й пішли в “Патріотиці на озерах”. Там уже проклали 2 км пішохідних і 4 км велосипедних доріжок. Особливістю має стати  – кільцевий пішохідний маршрут навколо озера Небреж. У Концепції записано, що боротися із засміченням території активісти пропонують, встановши сміттєві урни біля лавочок для відпочинку.  Але  жодного слова про трендові вимоги до роздільного збирання сміття. Забудовник уже започаткував систему розділення відходів на облаштованій території. А в проекті будівництва ці принципи чітко прописані, як і сам механізм вивезення сміття.  Розробникам Концепції чомусь близькою видалась тема облаштування майданчиків для пляжного волейболу, пляжного баскетболу, пінг-понгу роллердрому просто неба з асфальтовим або кам’яним гладким покриттям. Не зовсім правильно, але нехай…  Переймаються вони й організацією місць для проведення тренувань зі стрільби з лука для місцевого населення. Чи не занадто ризикована справа? А хто ж буде контролювати правильне користування смертельно небезпечним реманентом (луки та стріли)? Освітлення – ще одна “родзинка” Концепції. Показуючи ступінь володіння екологічною тематикою,  автори світлове забруднення довкілля називають “світовим засміченням повітряного простору”. Навіть якщо припустити, що такий екопарк колись з’явиться, варто не забувати, що він розташовуватиметься  поблизу уже наявної багатоповерхової забудови. А  це вже - значне світлове забруднення, що впливає на біологічні ритми усіх живих організмів: тварин, комах, рослин і, безперечно, людини. І справа зовсім не в кількох освітлювальних пристроях, що вертикально фокусуватимуть світло, - ми вже перебуваємо в мегаполісі, де створюється величезний купол штучного освітлення. До слова: забудовник планує всю систему зовнішнього освітлення території забезпечити за рахунок пристроїв на сонячних елементах, що зекономить витрати і запровадить енергоефективні технології. Так само, як і створення електрозарядних установок для транспорту. Це стане мотивацію для розвивати комунальний та власний транспорт. йдучи в розрізі нових прогресивних вимог. Для проведення масових заходів у Концепції “екопарківців” передбачене створення сцени для виступів і майданчик для глядачів. Нажаль, на  схемі ми так і не знайшли, де ж вони мають бути. Натомість, є схожа пропозиція і в проекті забудови. Для такого об’єкта там обрано дуже вдале місце, ніби створене самою природою. Передбачено й можливість трансформувати приміщення в залежності від сезону, потреб та аудиторії.  А чого варта ідея активістів по облаштуванню кемпінгу! Довідково: кемпінг - сезонний заклад для авто-, мото-, велотуристів з наметами або будинками легкого типу і спеціальними місцями для стоянки і зберігання автомобілів. Кемпінг створюється для попередження самовільної організації стоянок туристів на природі і планового регулювання таких закладів. Відмінною рисою кемпінгів є самообслуговування туристів. Постійними спорудами є адміністративне приміщення з пунктом прокату устаткування і побутових предметів, спальні павільйони з кімнатами на 2-4 особи, кухня, душові, вмивальні та туалети, естакади для огляду і миття автомобілів. Деякі кемпінги входять до складу цілорічних багатопрофільних туристичних готелів, турбаз. Площа ділянки кемпінгу визначається з розрахунку 100-120 м² на одного туриста. І ще один момент: автори стоврення екопарку пропонують побудувати приміщення для прокату плавзасобів і облаштування місць для їх швартування. Зважаючи на такі пропозиції, складається враження, що територію хочуть перетворити на зону з платними послугами та місцями для відпочинку, обмеживши доступ до найзручніших місць біля води? Забудовник планує облаштувати комфортні місця для відпочинку, що будуть загальнодоступними для всіх бажаючих. Як висновок: лише такий досить побіжний аналіз “Концепції розвитку території екопарку “Осокорки” доводить, що це не документ, а набір загальних фраз, не підкріплених серйозною аналітикою та розрахунками. А про його екологічність - годі й говорити, оскільки тут взагалі відсутній фаховий підхід. Враження від ознайомлення наштовхують на думку про намагання розробників втілити в життя завуальовані бізнес-проекти (прокат велосипедів, човнів, платного відпочинку, організація роботи кав’ярень, парковок тощо). Перед нами – типова “диванна концепція”, яку сформулювала група псевдоактивістів, не покидаючи “насиджених місць” на замовлення  окремих зацікавлених особистостей. А нещодавно, так звані “активісти” взагалі потрапили в поле зору Державної Фіскальної Служби. Правоохоронні органи з’ясовували походження значних грошових сум, які неодноразово надходили і знімалися з рахунків керівника ГО “Екопарк “Осокорки”. Це ще раз переконливо доводить, що випробування грошима і владою можуть пройти не всі. Несподівано відкрилося, що він є власником новенького заміського маєтку, зведеного на території неподалік озера Небреж, що за даними Геокадастру призначена для ведення господарства та випасу худоби, але аж ніяк не для здійснення капітальної забудови! Можливо в цьому і є справжня причина їхньої зацікавленості цією територією! Натомість, поки “екопарківці” ініціюють  протистояння на різних рівнях, забудовник ж\м “Патріотика на озерах” крок за кроком втілює в життя власне розуміння того, як повинна виглядати ця територія. Ще до початку активної фази будівництва, вже  облаштували північну частину озера Небреж, створивши комфортні умови для відпочинку біля води, проклавши доріжки піших та велосипедних прогулянок. У жовтні мешканці мікрорайону – діти й дорослі – випускали у Небреж рибу. Фахівці, запрошені забудовником до співпраці, допомогли підібрати ті види прісноводної іхтіофауни, які допоможуть вирішити проблеми заростання водного плеса і потішать рибалок облаштованими місцями для “полювання біля води”. На облаштованій ділянці вже висаджено понад 300 дерев та кущів. Чи не є такі дії забудовника красномовним свідченням  реальних намірів створити тут справжній парк і територію, що стане унікальною для Києва.  А тим часом боротьба за цю територію вже переросла в справжню війну, що отруює життя місцевому населенню, створює соціальну напруженість і конфронтацію в столиці. Олег Шушкевич, політолог KиевVласть

23 листопада 2018 року Верховною Радою було прийнято законопроект №9260 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів”. В цьому документі, серед іншого, міститься норма, яка передбачає ліцензування роздрібної торгівлі автомобільним паливом. Цю норму було включено до закону нібито з метою наведення ладу на роздрібному ринку автомобільного палива, а особливо - з метою викорінення так званої проблеми “нелегальних” АЗС. В усякому разі, про це переможно рапортує об’єднання найбільших мереж АЗС країни - Нафтогазова асоціація України, члени якої не приховують, що доклали значних зусиль для того, щоб норма про ліцензування АЗС в законодавстві з’явилася. Ліцензування АЗС - досить дивний крок держави, особливо на фоні урядових декларацій щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності і взяття курсу на скорочення видів діяльності яка підлягає ліцензуванню. Вже відмінені ліцензії, наприклад, на: виробництво пестицидів;  проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт; виконання авіаційно-хімічних робіт; виробництво автомобілів та автобусів; виробництво хімічних джерел струму (батарейок) та їх утилізації; операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; виробництво ракет; імпорту сировини для виготовлення ліків; та багато інших видів діяльності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Чому великі мережі АЗС так були зацікавлені у введенні ліцензування - не складно здогадатись. Цю норму можна порівняти з застосуванням ядерної зброї у військових конфліктах. Саме так. В багаторічній боротьбі паливних монополістів проти незалежних гравців автопаливного ринку від малого та середнього бізнесу великі мережі АЗС нарешті отримали суперзброю, на право володіння якою не шкодували ні сил, ні фінансових ресурсів. Тільки перший пункт ліцензійних умов – цільове призначення земельної ділянки – вже переважну більшість невеликих гравців ставить поза законом. Та чи наведе додаткове державне регулювання лад на ринку автопалива? Чи саме такого ладу потребує цей ринок? Чи справді на цьому ринку існує “непорядок”? Чи вирішить ліцензування справжні проблеми ринку? Чи вплине ліцензування на долю, наприклад, незаконної АЗС на вул. Ревуцького в Києві, яку будує одна відома мережа? Можна було б і повірити у добрі наміри паливних монополістів та чиновників, але згадана АЗС на вул. Ревуцького - маркер, який перекреслює будь-які їх спроби переконати суспільство у добрих намірах. Читайте: Прокуратура Киева через суд требует снести незаконную АЗС “ОККО” на Ревуцкого Коротко нагадаю: АЗС будується з порушенням більшості існуючих вимог щодо розміщення таких об’єктів, майже впритул до житлових багатоповерхівок та ще й в такому місці, де, з точки зору міської естетики, заправка виглядає дуже сумнівно. А головне - місцеві мешканці вже скоро як два роки ведуть криваву, в прямому сенсі слова, боротьбу проти цього об’єкту. Киян били, умисно псували їх майно, шантажували. Де весь цей час були державні та міські органи влади які повинні контролювати питання законності будівництва подібних об’єктів? Читайте: На скандальной стройке заправки на Ревуцкого опять неспокойно (фото, видео) Чому мер Києва Віталій Кличко довгий час, незважаючи на криваві сутички, взагалі робив вигляд, що нічого не відбувається, а коли мовчати вже стало зовсім незручно, гучно пообіцяв підтримку киянам - і згодом знов самоусунувся від цього питання? Чому Київрада не проголосувала за розірвання договору оренди на цю ділянку? Де Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА) (директор департаменту Андрій Фіщук, - KV) , який так багато зробив і робить для знищення дрібних київських підприємців, а “слона” чомусь не бачить? Читайте: На улице Ревуцкого в Киеве около 30 машин облиты кислотой (фото) Де Департамент містобудування та архітектури КМДА (директор департаменту Олександр Свистунов, - KV)? Де Департамент земельних ресурсів КМДА (директор департаменту Петро Оленіч, - KV)? Де Дарницька РДА (в.о. голови Петро Захарченко, - KV)? Де МНС? Де санітарно-епідеміологічна служба? Де екологічна інспекція? Де Мінрегіон із своїми державними будівельними нормами? Де взагалі вся державна дозвільно-погоджувальна система і контролюючі органи? Читайте: “Галнафтогаз” пообещал вместо заправки в Киеве на Ревуцкого сделать кафе Їх мовчання і пасивність ще раз підтверджують істину про абсолютну неспроможність та неефективність існуючого державного нагляду за виробничою, будівельною, промисловою, санітарною, екологічною, протипожежною та техногенною безпекою. Вся ця система - це механізм, який служить сам собі і використовується як засіб для переформатування ринків та знищення конкуренції на користь потужних учасників в різних галузях. Суспільство вже звикло, що за намірами держави навести лад в якійсь сфері дуже часто стоїть чийсь конкретний фінансовий інтерес. Читайте: Прокуратура обвинила депутата Киевсовета Новикова в избиении полицейских во время побоища на Ревуцкого Ну, а Нафтогазова асоціація України, членом якої є підприємство, під чиїм брендом будується АЗС на Ревуцького, чудово демонструє, як насправді це об’єднання великих мереж АЗС трактує власні лозунги, прописані у дивному документі під пафосною назвою “Кодекс етики учасників Нафтогазової асоціації України”. Один з лозунгів переконує, що учасники асоціації поділяють “такі ключові цінності, як Чесність, Надійність, Добропорядність, Безпеку та Повагу до людей”. Мабуть, киян, яким не пощастило жити на Ревуцького, великий автопаливний бізнес людьми не вважає - і чиновники міські та державні цю думку поділяють. Читайте: “ОККО” заподозрили в очередном незаконном строительстве заправки в Киеве Ставлю до відома “чесних, надійних та добропорядних з повагою до людей”, що квартири деяких мешканців вул. Ревуцького досі під арештом за позовом будівельної компанії, яка будує АЗС для вашого учасника. І досі тривають судові засідання, ініційовані забудовником щодо відшкодування збитків, яких йому нібито було нанесено протестами місцевих жителів. Сума, яку таким чином намагаються “збити” з простих киян за порушення їхніх же прав, – 1 913 627 гривень. І наостанок сакраментальне питання: чи отримає ліцензію АЗС на вул. Ревуцького в Києві? Читайте: Бензинові барони прориваються у королі Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців" KиевVласть