Стихійні природні лиха досі не в повній мірі підвладні людині. Вони завдають значних матеріальних збитків державі та громадянам, а найголовніше – це серйозна загроза для життя та здоров’я людей. 10-11 березня урагани завітали і до України. На сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій було завчасно оголошено штормове попередження другого рівня небезпеки – помаранчевий. Що це означає? Міжнародні стандарти ділять погодні умови за кольоровою шкалою. Кожному кольору відповідає певна погода і кожен колір позначає рівень небезпеки для людини (зелений, жовтий, помаранчевий і червоний). Помаранчевий рівень небезпеки – це опади у вигляді дощу, снігу, ожеледиці та досить сильні пориви вітру у потужній і тривалій формі. Вони можуть викликати пошкодження різного роду комунікацій і падіння дерев. При помаранчевій позначці бажано знаходитися в будинку і нікуди не виходити, оскільки здоров’ю може загрожувати небезпека. Ураган – вітер руйнівної сили і значної тривалості (швидкість вітру від 30 м/с і вище). Негода завдала значних збитків та шкоди по всій країні. Наприклад, у місті Хмільник суха тополя впала на голову 29-річній жінці. Врятувати потерпілу, на жаль, не вдалось. А у Вінниці дерево вбило 11-річну дівчинку, яка разом із мамою та молодшою сестрою йшла повз зупинку громадського транспорту. У Києві на вулиці Лисенка, 1, з 6-поверхового житлового будинку біля метро “Золоті ворота” вітром знесло дах. На момент падіння даху на вулиці не було перехожих, постраждали лише три автомобілі: у Skoda розбилось бокове скло, у Mitsubishi дах пробив заднє скло, а в Acura поцарапався бампер. Крім того, дах обірвав дроти. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У самій Одесі на дитячому майданчику дерево впало на тата з двома дітьми. Малечу, на щастя, не ушкодило тільки тому, що чоловік накрив їх собою. Сам тато наразі в лікарні з кількома переломами. Також в Одесі сильним вітром зривало рекламні білборди. У Чернівецькій області поблизу пункту пропуску “Порубне” потужним вітром обірвало проводи високовольтної лінії, які впали на проїжджу частину. Через це рух на ділянці міжнародної траси заблоковано. Об'їхати ділянку дороги на кордоні з Румунією наразі неможливо. У Миколаєві дерево впало на маршрутне таксі, в якому перебувало 15 людей. З травмами різного ступеню двох неповнолітніх дітей та дорослого чоловіка госпіталізовано. Стихія може спіткати людину в будь-який час і в будь-якому місці. Щонайменше, потрібно знати, як вести себе у випадку буревію: - щільно закрийте всі вікна, а предмети, які можуть випасти, приберіть із відкритих лоджій та балконів; - тримайтесь подалі від рекламних щитів, ліній електропередачі та дерев; - у разі сильного вітру ховайтесь у найближчому приміщенні або природному укритті; - не залишайте дітей без нагляду на вулиці; - не паркуйте транспорт поряд із великими деревами. При падінні дерев чи гілок, травмуванні людей тощо негайно інформуйте Службу порятунку за номером 101. Непоодинокі випадки, коли на автомобілі падають дерева, покрівлі чи рекламні щити. У таких ситуаціях слід негайно зателефонувати в поліцію та повідомити про цей факт – це Крок1. Важливо пам’ятати, що у разі, якщо дерево впало на автомобіль, який рухався, то це кваліфікуватиметься, як Дорожньо-транспортна пригода (ДТП), відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.  Зауважте, що якщо було офіційне попередження про шторм та припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок негоди, відшкодувань від органів місцевого самоврядування не варто очікувати. В будь-якому випадку подію треба зафіксувати. Якщо ж дерево впало на припаркований автомобіль, необхідно також викликати поліцію. Працівники поліції складають протокол та акт огляду, де зазначено:  - опис пошкоджень; - кількість прихованих пошкоджень; - фото-/відеопідтвердження. Зауважте, що ДТП – це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки. У такому випадку працівники поліції мають право скласти ряд документів: - протокол про адміністративне правопорушення; - акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі; - постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; - схему місця ДТП. Як правило, при падінні дерева на автомобіль під час руху складається протокол за статтею 140 КУпАП –Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт. Протокол складається відносно посадової особи, яка відповідає за утримання вищевказаного зеленого насадження. Після цього даний протокол направляється до суду, який вирішує, чи притягнути цю особу до відповідальності. За наслідками розгляду протоколу суд виносить постанову. Навіть якщо посадова особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, це не означає, що Ви не зможете вимагати та отримати матеріальне відшкодування. Ви все одно маєте право на отримання компенсації, якщо доведете, що підприємство, яке зобов’язане утримувати зелені насадження, неналежним чином виконувало свої обов’язки. Крок 2. Після телефонного повідомлення в поліцію потрібно повідомити органи місцевого самоврядування. Якщо у Вашому місті є “гаряча лінія”, то Вам слід зателефонувати туди та повідомити про те, що сталось, і обов’язково занотувати собі номер цього звернення. Також можна зателефонувати до районної адміністрації або сільської ради. “Гаряча лінія” Києва – 1551. Крок 3. Встановлюємо відповідальну особу. Для того щоб встановити того, хто відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, яке впало, до об’єкта благоустрою. Якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає. До об’єктів благоустрою населених пунктів належать: 1. Території загального користування: -парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; - пам’ятки культурної та історичної спадщини; - майдани, площі, бульвари, проспекти; - вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; - пляжі; - кладовища; - інші території загального користування. 2. Прибудинкові території. 3. Території будівель та споруд інженерного захисту території. 4. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. Отже, для встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані падінням дерева збитки, потрібно встановити, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева). З цією метою слід написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (можна прикласти фото). Якщо аварійна ситуація сталася з дахом Вашого будинку, то ремонтом повинен займатися управитель або виконавець, з яким було підписано договір про надання житлово-комунальних послуг. Роботи з поточного ремонту та санітарно-технічного обслуговування дахів належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються відповідно до укладених договорів на управління багатоквартирним будинком (Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150). Стихія може прийти туди, де раніше не була помічена. Не ігноруйте повідомлення рятувальників, будьте уважні та обережні. Ваше життя та здоров’я залежать від дотримання правил безпеки. Не забувайте їх та навчайте своїх дітей. Читайте:  Небезпечні маршрутки Інформація про харчові продукти стала доступнішою Державна реєстрація смерті Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення Сів за кермо напідпитку – плати! Робота понаднормово: які права мають українці Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом Радники у домашніх конфліктах Відповідальність батьків за безпеку дитини Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві KиевVласть

Народный депутат Евгений Дейдей (на фото слева) обратился к главе Киевской горгосадминистрации с просьбой остановить реализацию планов компании ООО “Олимп-ЛТД” по возведению в исторической части Крещатика торгово-развлекательного центра. Как известно, совладельцем этой фирмы является экс-глава Госкомпредпринимательства Михаил Бродский (на фото справа), который в свое время построил на ул. Крещатик, 23Б кафе “Гималаи” и сейчас решил расширить свой бизнес. На сегодня фирме Бродского удалось добиться у Минкульта разрешения на так называемую реконструкцию этого кафе, проект которой предусматривает строительство на его месте четырехэтажного ТРЦ. Об этом KV стало известно из обращения народного депутата Евгения Дейдея (фракция “Народный фронт”) к главе Киевской горгосадминистрации (КГГА) Виталию Кличко. Нардеп обратил внимание Кличко на проблему, которую сегодня создают отдельные владельцы коммерческой недвижимости на улице Крещатик. В частности, речь идет о здании по адресу ул. Крещатик, 23Б, которое ранее использовалась как кафе, а сейчас находится в запущенном состоянии и стало пристанищем для людей низкой социальной ориентации.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Нардеп выяснил, что по данным Реестра имущественных прав, здание принадлежит ООО "Олимп-ЛТД" (*). Эта же компания владеет и земельным участком под зданием (решение Киевсовета от 5 апреля 2012 года №431/7768) (**). Согласно данным Единого реестра юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований Министерства юстиции, учредителем компании ООО "Олимп-ЛТД" является ООО "Денди-Плюс" и украинский бизнесмен Михаил Юрьевич Бродский. Конечный бенефициар компании - жена Бродского - Светлана Николаевна Бродская. По словам Дейдея, анализ документов свидетельствует о том, что приватизировать значительную часть земли совладельцу ООО "Олимп-ЛТД" Бродскому удалось путем мошенничества. Так, согласно данным БТИ Киева от 27.07.2012 года, Инспекции государственного архитектурного контроля в Киеве от 6.03.2013 года и Главного управления градостроительства и архитектуры от 18.06.2012 года, в 1998 году ООО "Олимп-ЛТД" самовольно провело реконструкцию павильона "Чай-Кофе" в нежилое помещение. При этом, согласно техпаспорту на здание по ул. Крещатик, 23Б от 1.04.2008 года, в оценочном акте указана площадь - 206,2 кв. м, но фактическая площадь павильона составляет 166,5 кв. м. По словам Дейдея, разницу Бродский себе записал именно за счет помещения кафе "Киевское", которое располагалось под лестницей. Нардеп подчеркнул, что указанное здание расположено на придомовой территории жилого дома №23 и ОСМД "Центр". До сегодняшнего дня жители указанного дома продолжают бороться за свою землю в качестве третьей стороны в иске к "Олимп-ЛТД". А по факту самовольного строительства было начато уголовное производство. По имеющейся у Дейдея информации, Бродский планирует превратить здание по ул. Крещатик, 23Б и часть придомовой территории дома №23 в торгово-развлекательный центр. В частности, Министерство культуры своим решением от 27.09.2017 года №666/10/61-17 согласовало ООО "Олимп-ЛТД" проектную документацию объекта "Реконструкция с надстройкой кафе по ул. Крещатик 23-Б в Печерском районе Киева". Проект реконструкции был представлен на слушаниях Киевсовета в феврале 2014 года. По данным нардепа, так называемая реконструкция предусматривает строительство на месте существующего здания четырехэтажного торгово-развлекательного центра. Но, как подчеркнул он, строительство ТРЦ на этом месте является незаконным, поскольку этот земельный участок, согласно историко-градостроительному опорому плану Киева, входит в пределы Центрального исторического ареала Киева, располагается на территории памятника градостроительства местного значения "Улица Крещатик". Учитывая вышеизложенное, Дейдей попросил Кличко обязать КП "Киевблагоустройство" провести проверку здания по адресу ул. Крещатик, 23-Б и вынести соответствующие решение по восстановлению его надлежащего состояния или снесения, как такового, что портит исторический вид Крещатика. Также нардеп просил запретить ООО "Олимп-ЛТД" строительство по ул. Крещатик, 23-Б торгово развлекательного центра, и отменить решение о выделении земли этой компании. Напомним, в 2010 году сразу после назначения Михаила Бродского на должность главы Госкомпредпринимательства, вокруг части Крещатика, на которой находятся кафе "Киевское", "Гималаи", клумба КО "Киевзеленстрой", а также лестница-памятник архитектуры, разразился скандал. Тогда, несмотря на очевидное нарушение законодательства, Киевсовет практически бесплатно отдал ООО "Олимп-ЛТД" землю под всеми этими объектами. Тогда первыми шум подняли собственники кафе "Киевское", а через год нарушения заметила и комиссия Киевсовета по вопросам культуры и начались суды. В результате, решение Киевсовета отменили, забрав у ООО вообще всю землю. После этого Бродский, по информации KV, сумел вернуть себе только участок земли непосредственно под рестораном "Гималаи". Известно, что желая отвести своему предприятию этот земучасток, Бродский согласился за свой счет соорудить напротив ресторана "Гималаи" фонтан и памятник Богдану Ступке. Читайте: Глава Госкомпредпринимательства хочет отхватить кусок Крещатика История получила свое продолжение и в текущем году. 1 февраля на сайте Киевсовета была зарегистрирована петиция с требованием снести здание на Крещатике, 23-Б, которое принадлежит Бродскому посредством ООО “Олимп-ЛТД”. Также в петиции требуется запретить строительство на этом месте торгово-развлекательного центра, планы о котором были озвучены еще в 2014 году. Кроме того, от столичной власти требуют отменить решение о выделении земли ООО “Олимп-ЛТД” из-за выявленных существенных нарушений законодательства. Инициатором петиции выступил глава ОСМД “Центр” Владимир Апушкин. По состоянию на 12 марта этого года за петицию проголосовали более 4 тысяч киевлян. Подробнее: Зарегистрирована петиция о сносе дома на Крещатике, 23-Б, принадлежащего скандальному бизнесмену Михаилу Бродскому * ТОВ “Олімп-ЛТД” (код ЄДРПОУ: 21586010) ** Рішення Київради від 5.04.2012 року №431/7768 “Про продаж земельної ділянки ТОВ “Олімп-ЛТД” для реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на вул. Хрещатик, 23 у Печерському районі Києва”. Фото: коллаж KVKиевVласть

Через підконтрольні політикам фірми з бюджетів всіх рівнів щорічно викачуються сотні мільйонів гривень. Для того, аби захистити ресурси громади від корупційних зловживань, громадська організація “Антикорупційний штаб” створила проект "Приховані інтереси", який дозволяє громадянам легко і швидко перевірити законність прийнятих владою рішень та виявити компанії, пов'язані з депутатами і чиновниками. Проект реалізовується зокрема в Києві та Білій Церкві. Про проект, виявлені конфлікти інтересів та реакцію на них з боку компетентних органів в інтерв'ю КиевVласть розповіла керівниця проекту, консультантка з персоналу ГО “Антикорупційний штаб” Юлія Гречка. KV: Чому виникла ідея створити проект “Приховані інтереси”? Юлія Гречка: Досить часто можна зіткнутися з ситуацією, коли на сесії міськради в ході прийняття рішення хтось з депутатів запевняє, що рішення важливо прийняти на прохання виборців. Потім виявляється, що мова йде не про виборців, а про фірму дружини або когось з родичів, яка отримує, наприклад, землю або комунальну нерухомість в оренду. Одразу цього зв'язку не видно. Потрібно аналізувати досить великий масив документів. Наприклад, стенограма сесії Київради, як правило, складає близько 300-400 сторінок. Щоб проаналізувати цей документ потрібна не одна година.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми вирішили створити інструмент оперативного виявлення конфлікту інтересів, який описаний у Законі “Про запобігання корупції”. Сьогодні це автоматизований Інтернет-ресурс. Він знаходиться у відкритому доступі, а отже дає можливість будь-кому провести аналіз щодо конфлікту інтересів за лічені хвилини. За допомогою автоматичного аналізу на порталі проекту “Приховані інтереси” можна, завантаживши документ і натиснувши кнопку, за лічені хвилини отримати список, які компанії зустрічаються у документі і до якого депутата вони мають відношення. Крім цього на сайті проекту можна подивитися інформацію по кожній персоні окремо. Читайте: Антикоррупционная программа Киевсовета вступила в силу KV: Хто фігурує у базі проекту “Приховані інтереси”? Юлія Гречка: Всі депутати, члени виконкомів, міський голова, його заступники, секретар. У базі міститься інформація про вказані персони, члени їх родин та компанії, до яких вони причетні або були причетні. Якщо наші партнери - місцеві громадські організації - проявляють ініціативу щодо розширення переліку фігурантів, то ми це робимо. Наприклад, в нас доволі велика база по Білій Церкві саме завдяки співпраці з місцевими партнерами - ГО “Зміни Білу Церкву”. Проте наша мета не карати та саджати, а знижувати корупційні ризики, працювати на упередження. Коли депутати і чиновники бачать, що є увага до питання конфлікту інтересів, то вони починають про нього повідомляти або відмовляються від лобіювання певного рішення. Адже імідж та публічність все більше має значення. Україна сьогодні робить значні кроки у підвищенні прозорості державних процесів, а такі інструменти як "Приховані Інтереси" та "Антикорупційна карта ремонтів" дозволяють перетворювати отримані в результаті дані в алгоритми, що дозволяє громадянам не тратити час і зусилля на виявлення корупційних випадків, а відразу бити на сполох. Чиновники це також добре розуміють, і тому збільшення складової прозорості у процесах їхньої роботи сприяє їх сумліннішому дотриманню законів. Читайте: Отец мэра Белой Церкви получил три гектара земли от горсовета KV: Як пересічному громадянину зрозуміти, що у вашій базі достовірна інформація, в ній немає викривлення, упередженості тощо? Юлія Гречка: Проект розпочали створювати у 2017 році. Спочатку на громадських засадах, потім його підтримали міжнародні організації. Наша діяльність фінансується за рахунок грантів. Зараз ми працюємо з Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR).  Зв'язку з жодною вітчизняною структурою в нас немає. Також додатковим підтвердженням нашої неупередженості є те, що на нашому ресурсі акумулюється вся інформація по персоні виключно з відкритих джерел з обов'язковим посиланням на джерело інформації - сайт, на якому розміщені декларації  declarations.com, сайт мінюсту та аналітична система YouControl. Є ситуації, коли ми по непрямим ознакам бачимо зв'язок фігуранта з особою або фірмою, але підтвердити це офіційно не можемо. У таких випадках інформація в базі вказується з доповненням “імовірний”. KV: Чи активно сьогодні відвідують сайт проекту? Юлія Гречка: Сама по собі тема конфлікту інтересів є дуже специфічною. Цільова аудиторія не всі громадяни України, а ті особи, які використовують нашу базу в професійних цілях - представники компетентних органів, громадських організацій, активісти, журналісти тощо. Заходи на сайт як правило активізуються після кожної презентації або анонсу щодо появи нової інформації. Зараз багато людей цікавиться спецпроектом по виборам. Скоро з'явиться аналіз антикорупційної складової у виборчих програмах, що, думаю, також підніме нову хвилю цікавості до нашого проекту. Читайте: Во всех проверенных декларациях кандидатов в президенты Украины обнаружены ошибки KV: Депутати просять прибрати інформацію з сайту? Юлія Гречка: Іноді так, але прибрати інформацію з сайту по їх запиту неможливо, ми впевнені в кожному написаному слові і все можемо підтвердити. KV: Якщо під час збору та аналізу інформації виявляєте конфлікт інтересів як дієте далі? Юлія Гречка: Такі випадки є. Дійсно під час аналізу декларацій виявляється багато цікавого. Наприклад, незадекларовані компанії. Ми пишемо звернення в Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) або Нацполіцію. Наша юридична служба також допомагає громадським активістам та організаціям, які до нас звертаються щодо наявності конфлікту інтересів при прийнятті певного рішення або розгляду проекту. Ми консультуємо, пишемо звернення в НАЗК або в Нацполіцію. Читайте: Сотник vs НАПК: нардеп обвинила агентство в политическом давлении Можу сказати, що в цих питаннях Нацполіція більш ефективна. Від НАЗК дуже багато відписок. Це підтверджує і статистика. У 2017 році НАЗК склали 147 протоколів щодо конфлікту інтересів. У 2018 році НАЗК склало 497 протоколів, з них 459 на 118 осіб стосуються саме конфлікту інтересів. Нацполіцією у 2017 році складено 1 359 протоколів, а в 2018  - 1 551 протокол. KV: Приведіть приклади відписок НАЗК по вашим зверненням. Юлія Гречка: Станом на січень 2019 року з 11 окремих звернень до НАЗК щодо конфлікту інтересів по жодному не передано справу до суду. По 4 випадках НАЗК не змогла витребувати документів та скласти протокол щодо перешкоджання діяльності. Зокрема ми зверталися щодо підтримання рішення Київради “Про надання комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків, в тому числі за програмою “Доступне житло”, та об’єктів соціальної сфери (школа, дитячий садок та консультаційно-діагностичний центр) між вулицями Жулянською та Чабанівською у Голосіївському районі міста Києва (Д-6600) (від 04.04.2016 № 08/231-1614/ПР)” депутатом Київради Володимиром Шарієм (з 10 березня 2016 року - директор КП “Спецжитлофонд” - KV). В кінці серпня 2018 року НАЗК нам повідомили, що проводили заходи по збору документів. Проте наше звернення було відправлено ще в грудні 2017 року. На сьогодні, по-суті, вже відсутні перспективи успіху у цій справі. KV: За якою допомогою до вас звертаються найчастіше останнім часом? Юлія Гречка: Зараз з питань конфлікту інтересів звернень не так багато. Найбільше звернень щодо проведення ремонтів. Ми нещодавно запустили проект “Антикорупційна карта ремонтів”. На цю інтерактивну карту в режимі реального часу з ProZorro викачуються і розміщуються всі закупівлі, які стосуються ремонтів. Користувачі карти можуть дізнатись всю інформацію про ремонти будинків та соціальних об'єктів, які робляться в їх місті за бюджетний кошт. Також є можливість залишити коментар або скаргу. Наприклад, завдяки активізації мешканців Києва та легкому доступу до інформації про бюджетні видатки через “Антикорупційну карту ремонтів” до бюджету Києва повернули 260 тис. гривень. Восени ми поширили оголошення про конкретні бюджетні видатки на житлові будинки в кількох районах Києва. За одним з таких оголошень до Штабу звернулись мешканці будинку по проспекту Науки, 24 зі скаргою на неякісний ремонт покрівлі їх дев’ятиповерхівки та проханням допомогти розібратись у ситуації. З'ясувалось, що ремонт зроблено не якісно, а найближчим часом планувалось підписати акти виконаних робіт за виконання 100% оплатою. Проте, після ряду звернень мешканців та Антикорупційного штабу до розпорядника бюджетних коштів, було ініційовано та проведено обстеження ремонтних робіт за участі представників балансоутримувача, Голосіївської райдержадміністрації, замовника робіт, мешканців та експертів Антикорупційного штабу. Додатково проведена експертиза виявила, що роботи виконані лише на 76%. В результаті деякі позиції робіт в наступному акті виконаних робіт були зняті і загальна оплата становила 522 тис. грн з 785 тис. грн.  Таким чином вдалось вберегти для бюджету міста чверть мільйона гривень. Читайте: На Позняках списывают бюджетные деньги на несуществующие ремонты жилого фонда Довідка KV: Законом “Про запобігання корупції” зафіксовані поняття потенційного та реального конфлікту інтересів. Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Наявність конфлікту інтересів не обов’язково призводить до корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою. З метою запобігання конфлікту інтересів суб’єкти зобов’язані повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Також у частині другій статті 28 цього закону міститься пряма заборона спонукати підлеглих (прямо чи опосередковано) до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.Фото: KVKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Василькова Володимиром Сабадашем. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Володимир Сабадаш: Ми надсилали запрошення тим селам та селищам, з якими об'єднання могло би бути економічно доцільним. Погодилась на об'єднання тільки одна сільська рада. Інші ради вирішили створювати громади окремо, без міста. Хоча я вважаю, що це неправильно як з економічної, так і з соціальної точки зору. Наразі місто витрачає близько 8 млн гривень на діток із району, які ходять до наших шкіл та садочків. Як би сильно населені пункти не хотіли відокремитись від міста, все одно центр усіх послуг у Василькові, тут вони набагато якісніші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дуже сподіваюсь, що цієї осені процес буде завершено, адже вже у 2020 році об'єднання буде обов'язковим і відбуватиметься відповідно до закону. KV: Як покращувати інвестиційний клімат? Володимир Сабадаш: Ми не можемо порівнювати свій бюджет із іншими пристоличними містами. В нас дуже мало підприємств. Раніше Васильків був дуже розвинутий промислово, але за 30 років незалежності зникло декілька військових заводів, шкіряних заводів, швейних фабрик. Зараз усі ці підприємства викуплені у приватну власність і їх власники чекають нагоди, щоб або дорого продати, або здати землю в оренду. Наразі ми розглядаємо проект будівництва на 11 га багатоквартирних будинків. Для залучення інвесторів ми максимально спрощуємо формат спілкування, відкидаємо бюрократію. В нас є гарний приклад співпраці між державою та приватним підприємством - військовий завод, який останнім часом потужно запрацював. Він виготовляє військову техніку на замовлення Міністерства оборони і нещодавно на фронт відправив 45 ювілейну машину. KV: Проводите земельні аукціони? Володимир Сабадаш: Так, ми започаткували таку практику. Провели аукціон на земельну ділянку 1,2 гектари, віддали під житлову забудову. Зараз вносимо зміни у детальні плани територій і, скоріше за все, в цьому році там розпочнуть будівництво.  Взагалі із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники. На жаль, пропозиції щодо великих об'єктів, підприємств та заводів, не маємо. Взагалі я вважаю, що покращити економічну ситуацію нашого міста зможе процес створення Київської агломерації. Ми спілкуємось зі столицею щодо цього напрямку. KV: Чи актуальна "сміттєва" проблема? Володимир Сабадаш: Такої проблеми в місті немає. Нещодавно ми провели конкурс і уклали угоду з підприємством, яке співпрацює із сміттєпереробним заводом, що розташований недалеко від нас. Все сміття вивозять туди. Звісно, є проблема, пов'язана із людським фактором. Не кожен житель міста хоче заключати договір на вивезення сміття і платити за це. Тому іноді нам доводиться ліквідовувати несанкціоновані звалища. Та, на жаль, поки це питання не буде врегульоване на державному рівні, прийняттям закону щодо фіксованої ціни для квартир і приватних будинків, нічого не зміниться. KV: “Тарифні” бунти є, чи громаду у цьому розрізі все влаштовує? Володимир Сабадаш: Раніше у нас цим питанням займався комбінат комунальних послуг, але ми провели конкурс і заключили договір із двома управляючими компаніями. Зараз усі тарифи обговорюються із мешканцями кожного будинку. Звісно, є проблеми, адже люди хочуть отримувати якісні послуги без підвищення цін. Наразі у тепломережі заборгованість за опалювальний сезон складає майже 7 млн гривень. У минулому році також була заборгованість, і тоді ми компенсували кошти із міського бюджету. Але через це довелось відкласти фінансування шкіл, садочків та доріг. Громада таке рішення негативно оцінила, тому у цьому році ми пішли до суду. Потрібно розуміти, що заборгованість виникає через людей, які не сплачують за послуги вже декілька років. Я вважаю, що несправедливо, коли пенсіонери віддають останні гроші за комуналку, а дехто просто не хоче і не платить. KV: Школи - на якому етапі побудова зруйнованої школи №6? Володимир Сабадаш: Ми дуже довго виготовляли документи на цю школу, адже було порушено кримінальну справу і проводилось дуже багато експертиз. Наразі будівництво розпочато, там вже готовий фундамент. Бюджет, який ми можемо витрачати на першочергові проблеми міста, складає 40 мільйонів гривень. Враховуючи наше господарство, будувати школу за ці кошти просто неможливо. Наразі нам дуже допомагає в питанні фінансування народний депутат Ігор Кононенко. Ми маємо державну субвенцію, також допомогла область. Всього на цей рік заплановано 50 мільйонів гривень. Також ми подали документи у Державний Фонд Регіонального Розвитку для отримання грошової допомоги.   Взагалі проект будівництва розрахований на 3 роки, його вартість складає 214 мільйонів гривень. Якщо ми отримаємо кошти раніше, то, звісно, школа буде побудована швидше. KV: Як вирішуєте проблему переповнених навчальних закладів? Володимир Сабадаш: Проблема досить гостра, деякі школи навчаються в дві зміни. У дитячих садочках ми відкрили три додаткові групи, це приблизно 70 місць. Черга складає близько 100 діток. Наразі районний відділ освіти планує переїзд і ми переводимо в те приміщення свій відділ освіти, так в нас буде вільне приміщення для облаштування садочку, що дозволить повністю вирішити питання по дошкільним закладам. Крім того, в нас будується житловий комплекс, забудовник якого зобов'язався побудувати дитячий садочок. Варто відмітити, що ми ставимо обов'язкову умову усім забудовникам - якщо хочете будувати житло, маєте побудувати школу чи садок. Зруйнована школа №6 була розрахована на 600 учнів, нова школа буде мати тисячу місць. Цього буде для наших школярів достатньо. Також ми прийняли рішення міської ради про безкоштовне перевезення школярів.  Наше місто єдине в області, де є комунальне підприємство, яке займається внутрішніми перевезенням на території міста. Утримання цього підприємства обійдеться місту у 2-3 млн гривень, але школярі можуть пересуватися безкоштовно. До кінця року кошти виділені. KV: Скільки відсотків петицій, які були підписані, наразі втілено? Володимир Сабадаш: У минулому році ми вперше виділили 300 тис. гривень на громадський бюджет, у цьому році сума вже 600 тисяч. Містяни та громадські організації подають багато проектів, деякі з них вже реалізовані. Жоден не залишається без уваги. KV: Проблеми із водою у багатоквартирних будинках - яка наразі ситуація? Володимир Сабадаш: Проблема ще існує. Річ у тім, що система водопостачання у жахливому стані. В нас немає такого дня, щоб не сталось прориву. А якщо такий день і є, то ми його відмічаємо червоним на календарі. Для вирішення проблеми ми буримо нові свердловини. Завдяки допомозі Київської обласної адміністрації та народного депутата ми зробили 5 нових свердловин, у цьому році завершимо будівництво нової лінії. Отримаємо додаткову воду. Також розроблено проект на обеззалізнення води, з цим теж велика проблема. Через великий вміст заліза, більшість жителів використовують воду з кранів як технічну. Якісна вода в місті тільки в одному районі - у військовому містечку. Але знову ж таки - люди не можуть зрозуміти, що водоканал не може бути постійно збитковим, його потрібно фінансувати. Всі проти підвищення тарифів, у нас ціна найнижча в області. Наразі ми все ж таки розробили проект рішення для підвищення тарифів, але ціна все одно не буде вищою, ніж в інших містах. KV: Невідомий МАФ на центральній площі - звідки там з’явився? Його вже прибрали? Володимир Сабадаш: Це кав'ярня, яка досі стоїть на тому місці і має успіх. Люди, які намагаються здійняти навколо цього МАФу бучу, працюють у місцевого підприємця, який свого часу безкоштовно отримав від міста очисні споруди. Наразі вони в жахливому стані, запахи тут неймовірні. І переключаючи увагу громади на усілякі псевдоскандали ці активісти намагаються відвернути увагу від дійсно важливих проблем. По цьому факту ми подали до суду. Була інша ситуація: ми давали дозвіл на встановлення МАФу у військовому містечку. Йшлося про 40 квадратних метрів площі, а привезли туди споруду на 400 “квадратів”. Звісно, що жителі обурилися і ми спільно із ними її звідти прибрали і скасували дозвіл на розміщення. Всі інші ситуації штучно створені. KV: У лютому 2014 року ви склали повноваження міського голови. У чому причина? Чому повернулись на пост? Володимир Сабадаш: З 2010 року я очолював міську організацію Партії Регіонів. Після Революції Гідності склав повноваження міського голови. У 2015 році я виграв вибори.   KV: Дерибан землі - чи була правдивою історія із виділенням сотень гектарів землі Партії Регіонів? Володимир Сабадаш: У місті навіть немає стільки землі. Я точно впевнений, що такої ситуації не було. KV: Племінник Присяжнюка - так вас часто називають. Які наразі стосунки із екс-губернатором? Він для вас авторитет? Завдяки йому ви зараз міський голова? Володимир Сабадаш: Я гордий тим, що працював із Анатолієм Присяжнюком. Він дуже сильний управлінець. Я працював у Службі Безпеки України, де він був заступником голови, там ми і познайомились. У 2010 році він мене запросив  попрацювати в іншій сфері. Тоді я очолив Васильківську районну державну адміністрацію. Анатолій Присяжнюк - авторитетна особа. Зараз ми не спілкуємось. Не можна сказати, що завдяки йому я - міський голова. Я міський голова завдяки людям. KV: Політичний аспект: чи з'являлися в місті кандидати в президенти? Були факти порушень? Володимир Сабадаш: Ми працюємо згідно з чинним законодавством і жодних порушень не зафіксовано. Звісно, кандидати тут були і наразі я очолюю штаб Блока Петра Порошенко. З повною відповідальністю можу заявити, що ситуація із нібито підкупом виборців в області - це все неправда. Кажуть, нібито виборцям роздають кошти за голоси, але насправді існує програма “Турбота”, яка проголосована депутатами всіх фракцій і яка передбачає виділення коштів малозабезпеченим громадянам. KV: Які стосунки із Ігорем Кононенко? Володимир Сабадаш: Ділові. Він дуже багато допомагає місту. Він прийшов до нас у минулому році і за його сприяння зроблено більше десятка вулиць, які не ремонтувались з того часу, як існує місто. Школи, садочки, освітлення - з усім цим допомагає Кононенко. Сьогодні ми освітили близько 60% міста. Найближчим часом плануємо взяти кредит, щоб повністю вирішити питання освітлення. Можу сказати, що з 2010 року ніхто не вкладав стільки сил у місто, як це робить наш народний депутат. Він знає, що в місті є три основні проблеми - це вода, школи та дороги. Так, проект по воді завершено в цьому році, питання зі школою на цей рік також майже вирішено, а стосовно доріг - ми отримаємо субвенцію і, також цього року завершимо проект реконструкції об'їзної дороги по вулиці Декабристів, там сума майже 250 млн гривень. Буде 4 полоси із сучасними зупинками, освітленням та інтернетом. KV: Чи має вплив на політикум міста Тетяна Засуха? Володимир Сабадаш: Не можу відповісти, я з нею давно не спілкувався. Але ми працювали разом у 2012 році і можу сказати, що вона дуже вольова та сильна жінка, яка змогла побудувати свій бізнес, яка допомагає людям. Звісно, кожен має свої переваги та недоліки. Але якщо ви заїдете у Ковалівку, де вона живе та працює, то будете приємно вражені рівнем розвитку цього села. KV: Чи виділяються земельні ділянки учасникам АТО? Володимир Сабадаш: Звісно виділяються, але межі міста ще не визначені, тому на отримання землі є черга. Є певні моменти із районною державною адміністрацією, яка має затвердити межі перед тим, як ми подамо їх у Верховну Раду. Тому наразі по тим землями, які маємо, розробляємо детальні плани територій та видаємо учасникам АТО.  Вже ділянки отримали приблизно 130 бійців, черга більше ніж 400 осіб. І основна проблема саме в відсутності землі. Окрім учасників АТО, в нас є молоді сім'ї та інші жителі міста, які також хочуть будуватись. Я думаю, що проблему легко може вирішити створення Васильківської ОТГ. KV: Чи відомо щось по історії з Детинцем, яким володіє фірма, близька до екс-мера Іващенка. Що з самим екс-мером? Володимир Сабадаш: Я знаю, що є таке проблемне питання і наразі ми готуємо пакет документів на подачу до суду. На жаль, в цю історію був втягнутий місцевий житель, фахівець з історії. З умислом це було зроблено чи ні -  я не знаю. Але знаю, що було роздано багато земель на валах, які представляють собою історичну цінність для міста і взагалі для України. З приводу долі самого екс-мера, нічого не можу сказати, не цікавився. KV: Що зі справою про хабар головного архітектора міста? Володимир Сабадаш: Цю справу розглядає суд. Я б не хотів говорити на цю тему, адже це людські долі. Але мені точно відомо, що людина, яка приносила хабар,  приносила його не вперше, і не в одне місто Київської області. Ця людина у незаконний спосіб будує житло і за допомогою правоохоронних органів вводить його в експлуатацію, а потім продає. Я думаю, що вся ця історія просто провокація і суд встановить справедливість.   KV: Пам’ятник Героям Небесної сотні - у багатьох містах встановлено, чому немає у Василькові? Проект готовий, підрядник є. Володимир Сабадаш: Не можемо дійти згоди із комісією щодо встановлення цього пам'ятника. Є спір з приводу того, як саме він має виглядати. Є в нас місцевий житель, скульптор, який розробив проект. І я думаю, що все ж таки його буде затверджено і сподіваюсь, що цього року пам'ятник буде встановлено, місце для нього вже визначено.  Залишилось ще знайти кошти. KV: Чи змінилось щось для міста із приходом нового губернатора? Володимир Сабадаш: У мене ніколи не було проблем з Олександром Горганом і, зараз немає проблем з Олександром Терещуком. Всі губернатори йдуть місту назустріч. Тому, можу тільки подякувати. На нового губернатора покладаю великі надії. В першу чергу, у найважливішому для міста питанні - відбудові шостої школи. KV: Які стосунки з районом? Володимир Сабадаш: Нормальні робочі стосунки. Є невеликі проблеми із затвердженням генерального плану, але я думаю, що поступово ми їх вирішимо. Тим паче, після створення об'єднаних громад, районна рада та РДА втрачають свої юридичні повноваження. KV: Яка ситуація в міськраді? Як миритись із депутатами? Володимир Сабадаш: Майже всі депутати переживають за проблеми міста, ніяких яскравих подій, як у Верховній Раді, в нас немає. Звісно, кожен має свої політичні інтереси, але, в цілому, є співпраця. Всі розуміють, що в іншому випадку до нас не прийдуть інвестори, в місто не будуть вкладати кошти. KV: Чи були ситуації, коли пропонували хабара? Як реагували? Володимир Сабадаш: Ні, таких ситуації не було. Можливо через те, що усім відомо, що я виходець із правоохоронної системи. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Володимир Сабадаш: Мені подобається тут працювати. Місто Васильків та у майбутньому об'єднана територіальна громада мають великі перспективи. Цей напрямок не настільки розбудований, як інші пристоличні території. А коли поблизу Білої Церкви буде збудовано міжнародний аеропорт, ми взагалі отримаємо нове дихання. І не тільки ми, а всі, хто поблизу Одеської траси. Ще одна перспектива - це велика кільцева дорога. Тож ми однозначно приречені на успіх. З приводу амбіцій - я хотів би взяти участь у виборах до ОТГ. Поки планів щодо області чи парламенту я не маю. Мені потрібно попрацювати поки що тут, адже я переконаний, що якби у Верховній Раді працювали люди, які мають досвід управління містом і володіють всіма проблемами громади, було б набагато легше їх вирішувати. KV: За час на посаді міського голови чи було вам за щось соромно? Володимир Сабадаш: Звичайно було соромно, але я не буду говорити за що. Бувало, що рішення ми приймали поганого опрацювавши їх, потім доводилося відміняти. Були різні помилки, але їх потрібно визнавати і працювати далі. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Фото: KVKиевVласть

З 1 травня 2019 року мешканців столиці чекають новації у отриманні комунальних послуг, які вводяться Законом "Про житлово-комунальні послуги". Всі кияни будуть зобов'язані укласти нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Також в платіжках повинні з'явитися нові графи - крім оплати за тепло та гарячу воду, буде вказана плата за користування мережами та абонплата. За борги почне нараховуватися пеня. Як у столиці будуть реалізовані всі ці новації в інтерв'ю КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв. KV: Нові положення Закону “Про житлово-комунальні послуги” набувають чинності 1 травня 2019 року, але до них вже готують зміни. У чому проблема закону? Чи можуть якісь зміни бути прийняті до 1 травня? Петро Пантелеєв: Дійсно, зараз підготовлений пакет змін до цього закону, тому що в існуючому законі достатньо багато колізій. Наприклад, послуга з централізованого опалення змінить назву, і з 1 травня повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо встановлення тарифів під великим питанням. Адже змінами до закону необхідно надати повноваження НКРЕКП встановлювати тарифи на послуги з новими назвами, бо наразі комісія може затверджувати тариф лише на існуючі послуги. Але ці зміни досі не внесені. Ми сподіваємося, що зміни будуть прийняті до кінця березня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також у Києва є позиція щодо договорів на комунальні послуги – вони повинні бути публічними - як зараз. Зараз такі договори публікуються у відкритому доступі і споживачу не потрібно витрачати час на їх особисте підписання, щоб отримувати послугу. Закон “Про ЖКП”, який вступить в силу з 1 травня, передбачає, що кожен договір має бути фізично підписаний споживачем. Лише уявіть, у Києві близько одного мільйона особових рахунків, і всім їх власникам доведеться персонально укладати нові договори в середньому на 6 послуг. Це зайва морока для споживача і колосальний ресурс, який необхідно створити кожному виконавцеві послуг. Простішим є процес публічного договору. Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році Крім того, ми проти виокремлення з тарифу витрат на повірку і обслуговування лічильників, як це зараз вказано в Законі “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Більш доцільно, коли теплопостачальна компанія в рамках тарифу зобов'язана встановлювати, обслуговувати, повіряти та ремонтувати лічильники. Адже сьогодні ми бачимо, що люди дуже незадоволені тим, що в будинку не працює лічильник (вкрадений, зламаний, неповірений), але зібрати збори, проголосувати певне рішення відносно додаткових витрат на лічильники часто є нездійсненним завданням. KV: Якщо зміни не будуть прийняті, що очікувати киянам? Петро Пантелеєв: Повинна бути проведена договірна компанія, в ході якої кожному споживачу потрібно буде особисто підписати нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Жорстких термінів не буде. Ми не плануємо прив'язувати людей до строків або лякати відключенням послуги, якщо немає договору. Зі свого боку влада Києва мобілізує служби, щоб у кожному Центрі комунального сервісу (ЦКС) з урахуванням пішохідної доступності до мікрорайонів була можливість укласти такі договори. Людям з особливими потребами договори для підпису будуть доставлені додому за допомогою працівників соціальних служб. При цьому, будуть укладатися як індивідуальні, так і колективні договори. Відмінність у тому, що за умови колективного договору за розподіл спожитої енергії у самому будинку відповідає управитель будинку (ЖБК, ОСББ, Управляюча компанія). Відповідно, у випадку колективного договору рахунки мешканцям за тепло буде виставляти управитель, а там, де мають місце індивідуальні договори - теплопостачальна компанія. Сьогодні у Києві вже є багато прикладів, коли ЖБК, ОСББ або Управляюча компанія має договори на постачання тепла. KV: Як зміни у законі вплинуть на тариф? Петро Пантелеєв: На тариф ці зміни напряму не вплинуть. Можуть бути лише коригування стосовно вартості гарячого водопостачання. На тариф суттєво впливають інші чинники. Наприклад, як відомо, з 1 травня встановлена нова ціна на газ, через це будуть скориговані і ціни на гарячу воду і опалення. Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая KV: Що таке абонплата, та як вона повинна нараховуватися? Петро Пантелеєв: Доля запровадження абонплати досі під питанням, оскільки законодавець та профільне відомство не врегулювали це питання. А плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладена в тариф на утримання будинку та прибудинкової території. Людина має сплачувати за ці роботи, адже носій в будинок подається мережами до його квартири. Також нагадаю, що за законодавством, з 10 червня 2018 року, обслуговування будинку та прибудинкової території є послугою з договірною ціною. Вона встановлюється не централізовано владою міста, а за домовленістю будинкової громади (ОСББ, ЖБК) і управляючої компанії. Вартість послуги може розраховувати кожна будинкова громада окремо або її може запропонувати Управляюча компанія, яка планує обслуговувати будинок. KV: Якщо у будинку не створено ЖБК або ОСББ і, відповідно, не обрана Управляюча компанія, то як зараз вирішується і з 1 травня буде вирішуватися питання обслуговування будинку та прибудинкової території? Петро Пантелеєв: Такі будинки зараз обслуговують комунальні Управляючі компанії (КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду …”, які створені в кожному районі столиці). Для мешканців будинку діють ті ціни, які раніше були встановлені розпорядженням КМДА і зафіксовані у відповідних договорах між мешканцем та управлюючою компанією. В цьому плані з 1 травня 2019 року нічого не зміниться. У Києві понад 11,3 тис. багатоквартирних будинків, з яких близько 1,1 тис. ОСББ та майже тисяча ЖБК. Штучних перепон для створення ОСББ у столиці немає. Рівень самоорганізації жителів багатоповерхівок, а також технічний стан будинків сьогодні є основними перепонами у створенні об’єднань. Читайте: Киевские власти озаботились спасением ОСМД и ЖСК от земельных поборов Ми націлені на те, щоб кожен будинок і його мешканці мали вибір поступово прийти до рішення створити ОСББ, а не через залякування дедлайнами чи санкціями, а розуміючи, що спільні рішення дають результат. Хочу ще раз запевнити – будинки, що не прийняли рішення про управителя чи створення ОСББ, будуть забезпечені послугами з боку комунальних керуючих компаній. Також комунальні управляючі компанії будуть брати на обслуговування ті будинки, які з тої чи іншої причини залишились без обслуговування будинку та прибудинкової території. На сьогодні вже 14 будинків, що раніше обслуговувалися приватними або іншими підприємствами, передали в обслуговування комунальних керуючих компаній. По суті, від обслуговування цих будинків відмовилися, а комунальні підприємства погодились взяти їх утримання на себе. Це будинки у Печерському (на вул. Івана Кудрі, пров. Бастіонному, вул. Миколи Бойчука), Подільському (на вул. Вишгородській), Святошинському (на вул. Львівській),  Солом’янському (на вул.Волинській, Сім’ї Ідзиковських, Академіка Карпинського, просп.Космонавта Комарова), Шевченківському (вул. Златоустівській (3 будинки), Річній та Дніпровському (вул. Ярослава Гашека) районах столиці. KV: З 1 травня 2019 року на борги по комунальним послугам повинна почати нараховуватися пеня. На які саме борги вона буде нараховуватися - на ті, що були на 1 травня, або ті, що виникли з 1 травня? Петро Пантелеєв: Відповідно до статті 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” нарахування пені відбуватиметься з 1 травня 2019 року. Однозначної відповіді з якого періоду і на які саме борги буде нараховуватися пеня закон відповіді не дає. Необхідне окреме доопрацювання цього питання. KV: Чи варто киянам-боржникам очікувати відключення від послуг або виселення з квартир? Петро Пантелеєв: Закон у цьому питанні нічого нового не каже. Нічого не зміниться, крім нарахування пені. Намірів щодо виселення з квартир за борги немає. І такої практики сьогодні в Києві немає. Будемо працювати індивідуально з сім'ями, використовувати механізм реструктуризації для тих, хто потрапив у складну ситуацію, використовувати субсидіювання. Стягнення заборгованості у судовому порядку можливе від будь-якої суми заборгованості. Проте доцільно проводити роботу в судовому порядку зі споживачами у випадках, коли вони ігнорують механізм реструктуризації та пропозиції врегулювати питання, хронічно прострочують зобов’язання сплати за житлово-комунальні послуги (більше трьох місяців) та ігнорують заходи досудової роботи. При стягнені боргу у судовому порядку додатково до суми заборгованості нараховуються штрафні санкції (ст. 625 Цивільного кодексу України) у вигляді 3% річних та втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення. Читайте: На жителей Деснянского района Киева подали иски на взыскание 6 млн гривен коммунальных задолженностей KV: Багато боргів зараз у мешканців столиці за комунальні послуги? Петро Пантелеєв: Борги є. Проте сьогодні в Києві немає провалу платіжної дисципліни. Кияни у переважній більшості стабільно оплачують спожиті житлово-комунальні послуги. Загальний рівень оплати послуг - не менше 80%. Однак в абсолютних цифрах заборгованість за останні 2-3 роки зросла, адже зросли і самі нарахування через підвищення цін на послуги, спричинені здорожчанням газу, паливо-мастильних матеріалів, зростанням мінімальної заробітної праці і т.д. Борг населення за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій з урахуванням боргів попередніх періодів станом на 1 лютого поточного року в Києві становить 712,76 млн гривень. Заборгованість з початку поточного року зменшилася на 7,81 млн гривень. Стан оплат за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Керуючих компаніях Києва за період 2016-2019 рр. Рік Загальний борг на початок року, млн грн % сплати за поточний рік Приріст дебіторської заборгованості, млн грн 2016 475,5 85,79 % 2017 538,57 82,30 % 63,07 2018 586,24 79,80 % 134,33 2019 720,57 81,57 % (% сплати у січні) Загальний борг споживачів “Київгазенерджі” складає 308,8 млн гривень. Дійсно динаміка зростання заборгованості висока. Однак і рівень сплати складає не менше 90%. На початок 2019 року загальна заборгованість споживачів перед АК “Київводоканал” перевищує 1 млрд гривень. При цьому рівень оплати споживачами - 90%. Проводиться систематична робота зі споживачами, які не сплачують за отримані послуги або користуються ними незаконно. Проте відключення від послуг - це крайній метод, до якого “Київводоканал” вдається лише після численних попереджень та при повному небажанні порушників йти на діалог. КП “Київтеплоенерго” стало виконавцем послуг з постачання гарячої води та опалення з травня 2018 року. У результаті переговорів та з метою недопущення перебоїв у енергопостачанні “Київтеплоенерго” взяло на себе заборгованість за спожитий газ перед НАК “Нафтогаз” із відповідним компенсатором – дебіторською заборгованістю, у тому числі заборгованістю населення, що на той момент склала 2,4 млрд гривень. Станом на сьогодні рівень розрахунків населення за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 80%. Поточний борг населення складає 2,3 млрд гривень. Слід враховувати, що це показник під час проходження опалювального сезону, коли нарахування найбільші. Багато киян оплачує послуги за тепло частково, а потім сплачує борги після завершення опалювального сезону, коли рівень нарахувань зменшується. KV: Чи вирішено вже питання з поверненням переплат за тепло та гарячу воду, які були здійснені ще ПАТ “Київенерго”? Петро Пантелеєв: Якщо у киян є переплата в “Київенерго”, то треба звернутися з відповідною заявою до одного з міських відділень ЦКС. В свою чергу ЦКС збере повний пакет документів і передасть його на розгляд ПАТ “Київенерго”. Перейняти на себе переплати, тобто зобов’язання виплати боргів приватного підприємства, місто не могло. Лише ПАТ “Київенерго” може перевірити по своїй базі і визначити – була переплата у клієнтів чи ні. Наразі кияни подали до ЦКС вже 8 210 заяв щодо переплати перед “Київенерго” (3 617 заяв щодо централізованого опалення та 4 593 заяв щодо гарячого водопостачання) на загальну суму 8,7 млн гривень. Вже проведено перерахунок та повернуто киянам переплат на загальну суму майже 119 тис. гривень. Слід враховувати, що кожен особовий рахунок перевіряється, підтверджується чи не підтверджується оплата, тому це займає певний час. Крім того, остаточне рішення щодо повернення переплат приймає “Київенерго”. Ми зараз робимо усе можливе, щоб поетапно споживачі отримали кошти у разі переплати. KV: Скільки коштів на сьогодні Київ витратив на запуск КП “Київтеплоенерго” та чи вистачає коштів, які сплачуються за послуги підприємства, на покриття операційних витрат? Петро Пантелеєв: На старт “Київтеплоенерго” витрачено 2 млрд грн, з яких левова частка пішла на закупівлю газу, придбачання техніки (30 одиниць, серед яких аварійні авто, екскаватори тощо), підготовку до зими. На сьогодні тариф однієї гігакалорії теплової енергії покриває лише 75% витрат підприємства. Це з урахуванням того, що сюди не входять капітальні витрати націлені на модернізацію теплових мереж, об’єктів теплової генерації (ТЕЦ) та інших витрат, пов’язаних із модернізацією потужностей та активів теплоенергетичного комплексу. Читайте: Убыточному “Киевтеплоэнерго” позволят и дальше жить за счет столичной казны Наше завдання за 3-5 років вивести КП “Київтеплоенерго” на рівень беззбитковості. KV: Заявлялося, що у поточному році буде проведена значна робота по заміні і ремонту тепломереж. Вже визначено, в яких районах Києва будуть проводити ремонти першочергово, і скільки коштів на це виділено? Петро Пантелеєв: Цього року з бюджету міста виділено понад 500 млн гривень на заміну найбільш аварійних та важливих ділянок теплових мереж, переключення будинків від неефективних й проблемних котельних до мереж централізованого теплопостачання. Орієнтовно замінять понад 100 км мереж. Будуть проведені роботи комплексно – заміна від теплокамери до теплокамери, а не латання по 2 метри розвалених мереж, як це було раніше. Серед запланованих: реконструкція теплових мереж від ЦТП на просп. Маяковського, 30А до будинків на просп. Маяковського, 30А, 28А, 28Б, 28В, 26А та вул. Закревського, 45Б,реконструкція теплових мереж на вул. Симиренка, 2/19, капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Ревуцького та Вербицького,реконструкція теплових мереж на  вул. Олександра Архипенка, 4А до споживачів за адресами вул. Олександра Архипенка та вул. Йорданській, 10,реконструкція теплової мережі котельні "Нивки" по вул. Януша Корчака. Це найбільш значимі роботи, однак загалом це десятки великих об’єктів, які з року в рік стають проблемними для тепловиків під час запуску опалювального сезону. Місто спільно з “Київтеплоенерго” співпрацює з міжнародними партнерами щодо залучення доступних кредитів. Спільно з USAID, Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та IFC розроблений інвестиційний план для залучення 100 млн доларів на проект модернізації теплоенергетичного комплексу у рамках підписаного раніше меморандуму. Маю надію, що попередня угода, що дозволить виділити кошти, буде підписана уже в першій половині березня. KV: Коли буде оприлюднено список адрес, де планується оновити мережі за рахунок міста? Петро Пантелеєв: Протягом декількох тижнів буде підписано розпорядження, яким буде затверджено адреси, де будуть замінені мережі великих діаметрів. А що стосується невеликих діаметрів, підписання аналогічного розпорядження планується наприкінці першого півріччя. KV: Якщо будуть залучені кредитні кошти, які роботи будуть зроблені до нового опалювального сезону? Петро Пантелеєв: Отримання кредитних коштів – це перспектива. Протягом поточного опалювального сезону все ж основні фінанси – це бюджетні кошти. А в найближчі роки одним з основних векторів стане ліквідація малих котелень. Планується ліквідувати близько 50 котелень та перепідключити будинки на інші тепломережі. Крім цього заходи будуть спрямовані на оновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і оновлення агрегатів великих котелень, які застаріли морально і фізично та потребують заміни. Також КП “Київтеплоенерго” запроваджуватиме автоматизовану систему управління системою теплозабезпечення. Читайте: “Киевтеплоэнерго” отдаст 74 млн гривен за охранные услуги фирме, связанной с депутатом Киевсовета Дмитрием Стрижовым KV: У минулому році з'явився комунальний концерн “Центр комунального сервісу”. Скільки коштів з бюджету Києва витрачено на його запуск? Петро Пантелеєв: Кошти у створення цього підприємства не вкладалися. Воно утворено шляхом реорганізації ЖЕКів. Підприємство працює на госпрозрахунку. І на наш погляд, така організація більш прогресивна модель, ніж ЖЕК в контексті надання консультацій людям. Плануємо, що налаштування всіх процесів завершитися у червні поточного року, і це буде якісний і зручний сервіс для всіх киян. KV: З чим пов'язано чергове заплановане зростання ціни на вивіз побутових відходів? Петро Пантелеєв: Новий тариф буде застосовуватися орієнтовно з липня. Його коригування зумовлено тим, що НКРЕКП було змінено вартість захоронення великогабаритних відходів на полігоні № 6. До речі, це перша зміна вартості з 2010 року. Попереднє підняття ціни було пов'язане зі зміною ціни на захоронення відходів на п'ятому полігоні, яка також до цього не змінювалася з 2010 року. Читайте: Киевские власти снова намерены поднять тарифы на вывоз мусора KV: На якому етапі сьогодні перебуває процес проектування будівництва сміттєпереробного заводу? Петро Пантелеєв: Зараз визначені ділянки, ведуться передпроектні роботи та йде розробка Детальних планів території (ДПТ). Цю інформацію ми неодмінно оприлюднимо, але трохи згодом, коли будуть чіткі відповіді й деталі. Ми за допомогою міжнародних партнерів визначилися з технологією. При будівництві будуть застосовані сучасні технології. Враховуючи, що місто має централізовану систему теплопостачання, ми хочемо певні фракції сміття використовувати як паливо. Проте, в частині екологічної безпеки будуть дотримані всі правила, адже ми орієнтуємось на європейські технології. Людям не варто непокоїтись з цього приводу. Я сам киянин, моя родина тут живе, тому я, в першу чергу, зацікавлений, щоб екологічні стандарти були дотримані. KV: Сміттєпереробний завод для потреб Києва будуть будувати акціонери компанії "Київспецтранс"? Петро Пантелеєв: Це тільки один з проектів, який повинен забезпечити комплексну санітарну очистку міста. В місті утворюється 1,3 млн тонн відходів. Отже необхідно декілька комплексів, які задовольнять всі потреби міста. Читайте: Мусороперерабатывающий завод в Киеве будет строить “Киевспецтранс” Реальних інвесторів не буде, поки не буде змінено законодавство. Ми провели конкурс. Проте потенційні компанії-інвестори не готові розпочати діяльність поки органи місцевого самоврядування не будуть наділені повноваженнями гарантувати їм обсяги сміття та відповідні тарифи. Без цього говорити про інтерес до української сфери переробки сміття для іноземних компаній не доводиться. Фото: КМДАKиевVласть

Однією з умов скасування мораторію є ухвалення закону про обіг земель, який має створити в державі земельний ринок. Попри значну кількість як прихильників, так і противників мораторію, немає охочих працювати над створенням земельного ринку і прийняттям закону про земельний обіг. На офіційному сайті Верховної Ради з пропозицій щодо нового законодавства про обіг землі є тільки дві не такі вже й нові — проект №5535 від 13 грудня 2016 року і альтернативний №5535-1 від 28 грудня 2016 р. (див. рис. 1). Крім цього, зараз у роботі перебувають ще два проекти — втаємничений міністерський і лобістський депутатський. До кінця цього року закон про обіг земель має побачити світ, і той факт, що громадське обговорення тих положень, які у нього закладатимуться, й досі не розпочате, викликає подив. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Головними положеннями проекту закону №5535 є відчужуваність землі з певними обмеженнями щодо її кількості, яка перебуватиме у власності: — фізичній особі — до 500 га; — юридичні особи можуть мати 33% земель на певній території територіальної громади чи району. Законотворці могли б уже й не прописувати цих 33% для юридичних осіб, бо за українським законодавством монопольне становище починається з 35-відсоткової частки на ринку товару, — 2% ролі не відіграватимуть. Фактично три юридичні особи можуть купити 99% землі сільськогосподарського призначення в Україні. Звісно, що той, хто планує за цим законопроектом стати монопольним власником землі в Україні, в схемі зі скуповування землі задіє не менш як сто юридичних осіб — по кілька на область. Положення проекту №5535-1 не мають обмежень по кількості земель, що перебувають у власності. Назвати такий законопроект альтернативним дуже важко, це розширена версія основного проекту, вибудувана за тією ж логікою — "розпродати". Проект №5535 не обмежує іноземців у набутті права власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні. Іноземці як учасники юридичних осіб одразу з ухваленням закону можуть без обмежень ставати власниками багатства всього українського народу. Як фізичні особи, іноземці матимуть право набуття власності з 2030 р., — це нікчемні деталі, погодьтеся. Взагалі за законопроектом №5535 набувачами земель можуть бути фізичні особи, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, — реєструйся і володій. Читайте: Заобігована земля. Спасти Україну від люмпенізму У свою чергу, проект №5535-1 передбачає, що іноземець не може бути власником земель як фізична особа, але може як учасник юридичної особи за умови участі в ній не більш як 49%. При діючому законодавстві це не обмеження. Фактично обидва законопроекти передбачають вільний продаж землі і не обмежувану її концентрацію в одних руках, просто можуть бути застосовані різні методи привласнення і концентрації. Наприкінці 2018 року питання заборони відчуження земель, їх обігу, ринку земель постало досить гостро. Парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин самостійно, не очікуючи пропозицій від уряду, розглянув пропозиції до законодавчих змін для нормативно-правового регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення. Так, на розгляді в комітеті перебуває проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення" (див. рис. 2). Звісно, запропоновані всередині комітету зміни далеко не остаточні і можуть узагалі не бути прийняті чи навіть розглянуті. І дуже багато в проекті залежатиме від результатів виборів 2019-го. Так, основним положенням комітетського проекту закону стало таке ж, як і в проекті закону №5535: земля вільно продаватиметься. Просто комітетська пропозиція торгувати землею є більш завуальованою низкою якихось недієвих обмежень. Ми ж розуміємо, що для капіталу не істотно — скупити землю зараз чи через три роки, головне — невідворотність цієї події для існування й успішної роботи фінансових механізмів. Згідно з комітетськими положеннями іноземці та особи без громадянства не можуть бути власниками земель сільськогосподарського призначення. При цьому юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, можуть бути власниками землі за умови трирічної сільськогосподарської діяльності та лише у випадку, якщо участь іноземців в юридичній особі буде меншою за 50%. Фактично іноземцям залишають варіант скупити українську землю через юридичних осіб-посередників, але через три роки. Так, за законодавством України, в товаристві з обмеженою відповідальністю рішення приймають 75% учасників, — у сукупності з корпоративним договором іноземець отримає 100% управління юридичною особою. Що це — завуальованість, саботаж чи невігластво законотворців? Читайте: Монополія на землю. Ризики припинення існування аграрних монополій в Україні Комітетськими положеннями пропонується встановити, що загальний розмір земельних ділянок, які перебувають у власності фізичної особи — громадянина України, не може перевищувати 200 га. Але якщо фізична особа займається веденням фермерського господарства, то через п'ять років вона має право на загальний розмір земельних ділянок до 500 га, а через десять років — до 2000 га. Тобто це ще краща норма для люмпенізації країни, ніж норма проекту №5535. А от ста юридичних осіб достатньо для того, щоб скупити 100% земель сільськогосподарського призначення в Україні і покласти їх в одні руки. Саме таким є висновок з комітетських пропозицій, якими пропонується встановити, що загальний розмір земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності юридичної особи, не може перевищувати 30% земель сільськогосподарського призначення району, 15% — області та 0,5% земель сільгосппризначення України. Міністерство аграрної політики та продовольства України не спромоглося подати свій проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, хоча встановлені терміни на його подачу давно минули. Думаю, що коли побачимо положення законодавства, яке регулює обіг землі, авторства МінАПК, то зрозуміємо, чому там так довго народжували їх, і чому ще до народження вони пережили клінічну смерть і звільнення кількох очільників міністерства. Не можна не звернути уваги і на те, що комітетські положення містять цифри і певні ідеї, які з'являються останнім часом у пресі від діючого прем'єр-міністра чи очільника міністерства АПК. Це ті ж 200 га, ті ж фермери, які законодавчо не визначені. Неприємно бачити і заяви в пресі очільників профільного міністерства про те, що спочатку продаж землі юрособам не планувався, і ця норма з'явилася в результаті широких дискусій з аграрними асоціаціями. Бо дивно, яким боком до землі підприємства-винаймачі землі? А з селянами радитися не потрібно? Те, що законопроекти нелогічні в деталях, і так видно. Хочеться запитати, а звідки цифри 200, 500 чи 2000 га? Або 30, 15 чи 0,5%? Це зовсім не схоже навіть на рекурентне співвідношення хоча б такої всеприродної послідовності Фібоначчі. Чому права фізичних і юридичних осіб різні? Особисто мене не цікавлять відповіді на ці запитання, просто стає зрозуміло, що законопроекти не мають логіки, а цифри зі стелі — тому доказ. Будь-яка система має свій механізм, деталі повинні мати свої взаємопов'язані розміри, інакше механізму просто не скласти або він не запрацює належним чином, — механіки мене зрозуміють. І розміри — це лише деталі. А головне правило — не нашкодити. Не нашкодити українцям. Читайте: Прихована небезпека для України. Втрата землі Ці законопроекти для українського народу не можуть бути ні системою, ні окремим механізмом у прагненні бути господарями на своїй землі. Вони — яскравий приклад того, як "красиво" відібрати землю у українців, чітка програма з розписаними кроками, і ті обмеження які в них є, скоріше співпадають з кроками розлучення українців і землі. Земля — товар. Українці — люмпени. Фактично українському селянину — власнику землі за весь час з моменту, як його наділили землею, шансу стати господарем на ній так і не дали. Такі положення законопроектів допоможуть втратити цей шанс назавжди. Ще складається враження, що є певна змова прибічників скуповування українських земель з представниками фракцій захисників земель, і подані для розгляду в комітеті пропозиції є нічим іншим, як "народно-захисницьким" прикриттям-кришуванням скуповування землі. І весь цей спектакль для цього, — чого не зробиш заради припинення мораторію, бо земля для селянина важча за нашийник раба. Усе ж таки яким має бути законодавство про обіг землі? Якої мети треба досягнути? Що потрібно зберегти і що розвинути? Перед тим, як народиться ідеально просте, воно переживає багато чудернацьких втілень. Головне — пережити ці нераціональні пропозиції інквізиції українського народу. Перш за все для відповіді на ці запитання необхідно виходити з критеріїв оптимальності земельних відносини, якими буде забезпечено: — національну і продовольчу безпеку країни; — оптимальні розміри площ землі в обробітку і ефективність організації рослинництва; — збереження власності на землю за українським селянином, фактично за українським народом як єдиним власником землі як надбання; — формування бази для розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції і, відповідно, розвитку сільських територій; — швидку реалізацію програм агропромислового розвитку. Читайте: Українці зачекались на державу. Механізми державного управління в новій аграрній політиці Запропоновані положення законопроектів не забезпечують оптимальності земельних відносин як за якісними, так і за часовими критеріями. Крім того, вони мають антисоціальну складову, спрямовану на глибоке соціально-економічне розшарування, і заперечують усі принципові бачення українців про свою державу. Через відсутність в українському ефірі бачення чи висвітлення формування законодавства з обігу земель в інтересах українців необхідно запропонувати справді практичну альтернативу існуючим пропозиціям прихильників геноциду українського селянства. Законодавство про обіг земель потрібне. І не тому, що це чиясь вимога або ж хтось вбачає в ньому систему монополізації власності на землю, а для того, щоб припинити сотні тисяч незаконних оборудок з позбавлення селян землі на тлі їх безгрошів'я, зупинити загрозливий неконтрольований процес проїдання землі. А головне, країні не потрібен переділ власності, завдання якого — забрати суспільно значуще в українців і перетворити їх на кочову націю, котра з часом перестане існувати як така. Країні потрібні економічне відтворення і зростання як в усій економіці, так і безпосередньо в аграрній галузі. Це можна забезпечити тільки при оптимальних земельних відносинах. Необхідно діяти для виправлення ситуації — пропонувати назустріч національно-практичні базові положення законодавчих ініціатив з обігу земель сільськогосподарського призначення. У пріоритеті національно орієнтованого закону має бути розбудова соціально орієнтованої країни. Збільшення зайнятості та доходів населення, забезпечення соціальних гарантій і соціально-економічного рівня життя можливі тільки в немонополізованій економіці, де кожен селянин не лише буде власником землі, а й матиме прямий стосунок до господарювання на землі як власник аграрного бізнесу та, за можливості і бажання, безпосередній учасник виробничого процесу. Читайте: Обіг землі і нова аграрна політика. Пропозиції щодо нових основних законодавчих змін В України немає часу підставлятися під експерименти різних капіталів, на сьогодні в української землі є власник — українець, і його необхідно зробити ефективним і успішним. Відомо, що перехід від користувальної (оренда, емфітевзис) форми земельних відносин до самостійного обробітку землі не лише можливий, а й забезпечить оптимальність земельних відносин. І головним чинником такого переходу буде формування товариств (об'єднань) власників землі, а не її розпродаж. Такі товариства забезпечують дотримання всіх основних запропонованих критеріїв оптимальності земельних відносин. Саме в цьому контексті і необхідно розробляти положення закону про обіг земель. Тим більше такий підхід відповідає і пошуковим тенденціям більшості парламентаріїв упродовж багатьох років, — інакше в країні уже давно землю було б скуплено і сконцентровано в монополіях. Формування та розвиток товариств власників землі, одноосібного чи сімейного господарювання, впровадження дієвих державних механізмів розвитку аграрного виробництва, запуск механізмів нової кредитної політики, спрямованої на розвиток первинного виробника та споживчого кредитування, — це основне, що не тільки забезпечить економічне зростання аграрної галузі, але й стане підґрунтям для формування якісних положень для абсолютно нового закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення та змін до інших законів і нормативних актів. Наведені тези підтверджують розуміння сьогодення, що потреба у ринку землі, яку вимальовують і нав'язують ті, хто хоче стати аграрним монополістом, насправді відсутня, як і будь-яка інша. Деталі можуть бути обговорені, але суть матиме свою підтримку. Читайте: Як практично реформувати земельні відносини. Народна земельна реформа Основні прямі положення законодавчих змін повинні: визначити: — поняття належного набувача землі. Це фізична особа — громадянин України або держава чи територіальна громада. Фізична особа має проживати на території перебування земельної ділянки і підтвердити бажання самостійно обробляти землю. Інші особи не можуть бути набувачами землі у власність; — нормативно-правові механізми із забезпечення передчасного виходу власника землі з відносин за договорами оренди та емфітевзису для самостійного обробітку землі в товариствах власників землі, одноосібного чи сімейного господарювання; — нормативно-правові та фінансові механізми щодо повернення землі її власникам, які втратили її за незаконними угодами через скрутне матеріальне становище чи з інших причин нагальної потреби в грошах; встановити: — обсяг землі для набуття права власності фізичною особою. Обсяг — одна земельна ділянка фізичній особі — належному набувачу землі; — обсяг земель для набуття власності державою чи територіальною громадою. Обсяг — без обмежень; — порядок спадковості землі. Спадковість землі можлива лише у разі відсутності у потенційного спадкоємця власної земельної ділянки та перебування його в ступені родинного зв'язку, визначеному законодавством. В іншому разі земельна ділянка підлягає викупу державою чи територіальною громадою; — порядок передачі землі державою чи територіальною громадою у користування. Зосереджена у власності держави чи територіальних громад земля має передаватися для користування товариствам власників землі за територіальним принципом. Отримані доходи на частку такої землі, переданої в користування, зараховуються до відповідних бюджетів і використовуються для вирішення інфраструктурних і соціально-економічних завдань розвитку територіальної громади; — порядок ціноутворення. Ціноутворення формується на засадах експертних оцінок і запитів потенційних покупців землі. Читайте: Нова аграрна політика. Формування земельних відносин в Україні Інші (непрямі) положення законодавчих змін повинні: — синхронізувати запропоновані положення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення з діючим законодавством; — забезпечити механізмами прямого державного кредитування товариств власників землі; — забезпечити механізмами прямого державного кредитування купівлі землі громадянином, який є належним набувачем землі; — забезпечити механізмами прямого державного кредитування викупу землі державою чи територіальною громадою; — забезпечити механізмами для формування засад ефективного використання земель; — недопущення спекулятивних операцій із землями сільськогосподарського призначення. Прийняття та застосування запропонованих основних положень законодавчого регулювання обігу земель забезпечить можливість: — формування реального аграрія — первинного сільгосптоваровиробника у вигляді товариств (об'єднань) власників землі, одноосібних чи сімейних товаровиробників; — збільшення в короткостроковій перспективі доходів власників землі в 2–4 рази; — створення в селах і селищах тваринницьких комплексів на базі первинних сільгосптоваровиробників; — створення в селах і селищах переробних підприємств на базі первинних сільгосптоваровиробників; — створення практичної кооперації в аграрному секторі, де власники землі матимуть унікальну можливість засновувати кооперативні банки, кооперативні підприємства з переробки та виробництва продукції; — практичного розвитку соціально-економічної інфраструктури сіл; — створення високооплачуваних робочих місць для власників землі, членів їх родин та інших громадян України. Фактично ми розглянули всі варіанти обігу землі — від вільного продажу до створення обігу в інтересах існуючих власників землі та українського народу — як власну пропозицію. Але чи достатньо цього для вироблення найоптимальнішого варіанта вирішення проблеми мораторію. Напевно, що ні, дискусія має тривати, і вона точно повинна вийти за межі профільних комітету та міністерства. Читайте: Втрати від інвестицій: нова грошово-кредитна політика України Роман Головін, кандидат наук з державного управління Источник публикации KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Голосіївської райдержадміністрації Олександр Настасенко, як і голова Печерської РДА, відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Голосіївської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю. Довідка KV: Голосіївський район Києва з'явився на околиці столиці на базі селища Деміївка. У 1921 році район так і називався Деміївський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. А у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району утворено вже Голосіївський район. До його складу входять Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників. Сьогодні Голосіївський район найбільший за площею район столиці (16,06 тис. га). Він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста і є південними та південно-західними воротами Києва. Він межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами столиці, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.Фінансування Протягом 2018 року на розвиток Голосіївського району були передбачені видатки на загальну суму 284 634,59 тис. гривень. З них видатки за рахунок бюджету Києва - 267 834,74 тис. гривень та за рахунок субвенції з державного бюджету - 16 799,85 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На що пішли кошти міського бюджету Кошти бюджету Києва у сумі 267 254,74 тис. гривень були передбачені на: будівництво освітніх установ та закладів: будівництво другого пускового комплексу розширення школи №151 (вул. Ліснича, 3), реконструкція ДНЗ №658 (просп. Голосіївський, 94/96), реконструкція з прибудовою гімназії № 59 імені О. Бойченка (вул. Велика Китаївська, 85), реконструкція ЗНЗ №241 (вул. Голосіївська, 12 (101 491,4 тис. гривень). Використано на початок 2019 року 95 602,4 тис. гривень; реконструкцію ДЮСШ №15 (вул. Якубовського,7-А) - 495,2 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 493,2 тис. гривень; капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів – 13 536,0 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 12 582,9 тис.гривень; капітальний ремонт загальноосвітніх навчальних закладів (27 116,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 26 677,8 тис. гривень; капітальний ремонт шкіл-інтернатів (452,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 443,6 тис. гривень; капітальний ремонт Будинку дитячої та юнацької творчості (940,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 932,8 тис. гривень; капітальний ремонт приміщень Територіального центру соціального обслуговування (1 200,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 1 128,0 тис. гривень; капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства (66 391,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 61 365,7 тис. гривень; фінансування заходів з утримання зелених насаджень (41 458,3 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 40 196,9 тис. гривень; на придбання обладнання і предметів довгострокового користування для закладів освіти, культури, фізичної культури та соціального захисту (8 891,7 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 8 747,2 тис. гривень; на реалізацію громадських проектів (5 283,14 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 5 116,2 тис. гривень. Всього на 1 січня 2019 року використано коштів бюджету Києва на загальну суму 253 286,7 тис. гривень. Читайте: В 2017 году при проведении капремонтов Голосеевская РГА допустила финансовых нарушений на 4,7 млн гривен У 2018 році відповідно до Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016-2019 роки та враховуючи звернення депутата Київради Леоніда Антонєнка Голосіївському району були передбачені видатки в сумі 580 тис. гривень для заміни вікон на сходових клітинах житлового будинку на просп. Лобановського, 196. На початок 2019 року використано 483,7 тис. гривень. Читайте: Из бюджета Киева продолжают исправно воровать Як витрачено субвенції з держбюджету Субвенції з державного бюджету в сумі 16 799,85 тис. гривень були передбачені на: закупівлю сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів для забезпечення якісної освіти “Нова українська школа” (855,5 тис. гривень). Кошти використано повністю; оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (554,15 тис. гривень). На початок 2019 року використано - 549,6 тис. гривень; закупівлю комп’ютерів для шкіл району (1 266,2 тис. гривень). Кошти використано повністю; закупівлю фліпчартів для шкіл району (45,69 тис.гривень). Кошти використано повністю; придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії (1 462,81 тис.гривень). Кошти використано повністю; капітальний ремонт спортивного майданчика у школі №108 по вул. Уральська, 2/10 (3 500,0 тис. гривень). облаштування спортивного майданчику по вул. Голосіївська, 8 (500,0 тис. гривень). Кошти використано повністю. грошову компенсацію на придбання житла для сімей загиблих осіб та осіб з  інвалідністю, яка настала внаслідок участі в АТО (8 615,5 тис. гривень). Придбано 5 квартир та 1 житловий будинок із земельною ділянкою, кошти використано повністю. Всього на початок поточного року використано субвенції з державного бюджету на загальну суму 13 295,3 тис. гривень. Громадські проекти У 2018 році Голосіївському району було виділено кошти на реалізацію 6 проектів-переможців Громадського бюджету на загальну суму 5 283,1 тис. гривень (фінансування видатків по громадських проектах в 2018 році склали 5 130,2 тис. гривень, касові видатки – 5 116,2 тис. гривень). Протягом минулого року реалізували всі 6 громадських проектів: “Сита мобілка” (97,5 тис. гривень, касові видатки - 91,2 тис. гривень): в Центрі надання адміністративних послуг та управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА встановлено апарати для зарядки мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, якими можуть безкоштовно скористатися відвідувачі. “Утеплення фасаду школи №269 (просп. Глушкова, 17А) Голосіївського району” (1 995,0 тис. гривень, касові видатки – 1983,8 тис. гривень). “Дитячий простір на вулиці Бурмистенко” (399,84 тис. гривень, касові видатки – 397,9 тис. гривень): проведено улаштування дитячого ігрового комплексу по вул. Бурмистенко, 10, 12. “Подаруй майданчик мрії дітям у власному дворі” (400,0 тис. гривень, касові видатки – 393,4 тис. гривень): проведено роботи по улаштуванню спортивно-ігрових дитячих майданчиків на вул. Вільямса, 15, корпус 1, вул. Вільямса, 15, корпус 3, вул. Вільямса, 17/11, корпус 1, вул. Маршала Конєва, 9. “Голосіїв майбутнього (District of Kyiv Smart City)” (390,8 тис. гривень, касові видатки – 323,1 тис. гривень): встановлено 9 лавочок з сонячними модулями на вул. Героїв Оборони, 10а, 18, вул. Генерала Родимцева, 2, улаштовано бордюр навколо них. “Будівництво сучасного футбольного міні-поля зі штучним покриттям на мікрорайоні “Теремки-1” (касові видатки - 1926,8 тис. гривень). Читайте: За общественные проекты-2019 проголосовало на 20 тысяч больше киевлян, чем в прошлом году Як латали дірки на дорогах У минулому році, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, проведено комплекс заходів з поточного благоустрою балансової вулично-шляхової мережі: поточний (дрібний) ремонт покриття (6015,2 м.кв.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (1429 м.кв.); заливка тріщин (3472 м.п.); поточний (середній) ремонт (вул. Фестивальна – 2997 м.кв.; перехрестя вул. Будіндустрії з місцевим проїздом Наддніпрянського шосе та вул. Набережно-Печерської – 5259,3 м.кв.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (256 м.п). Читайте: Замглавы Голосеевской РГА устроил пьяное ДТП: Кличко заявил об увольнении чиновника (фото, видео) У 2018 році відповідно до виділеного фінансування ШЕУ Голосіївського району виконано поточний (дрібний) ремонт покриття балансових вулиць (17823,9 кв.м.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (897,5 кв.м.); заливка тріщин (31075 м.п.); облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (безбар'єрне середовище) з облаштуванням тактильною плиткою (12 од.); поточний (середній) ремонт покриття балансових вулиць (вул. Мало-Китаївська – 3 798 кв.м; вул. Теремківська – 3 016 кв.м; вул. Паньківська – 3 790 кв.м; просп. Голосіївський (Кошового) – 1 858 кв.м.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (НПО) (548 м.п.). Як ремонтували міжквартальні проїзди За 2018 рік, за інформацією управління ЖКГ Голосіївської РДА, виконано капітальний ремонт асфальтового покриття міжквартальних  проїздів на 6 об’єктах. За інформацією управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА, у 2018 році було проведено капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на вул. Антоновича, 7-Б; вул. Антоновича, 41; вул. Велика Васильківська, 132; вул. Володимирська, 76; вул. Стельмаха, 6, пров. Задорожний, 3, корп. 3; вул.Толстого Льва, 15-А; просп. Глушкова Академіка,13, 15,17; просп. Голосіївський, 86/1; просп. Голосіївський, 91; просп.Науки, 22; просп. Лобановського Валерія, 196; ЗНЗ № 319, просп. Лобановського Валерія, 146; ЗНЗ № 112, вул. Велика Васильківська, 78. Також, капітальним ремонтом, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, відремонтовано міжквартальні проїзди та прибудинкові території на просп. Науки, 35 – 675,3 м.кв., вул. Стратегічне шосе, 41 – 389,6 м.кв., вул. Набережно-Корчуватська, 56/66 корп.Б – 579,5 м.кв. Для приведення території в належний стан у 2018 році Голосіївською РДА було складено поадресний перелік місць, які потребують відновлення асфальтового покриття, у тому числі після аварійних розриттів по 512 адресах на суму 690,5 млн гривень. Зважаючи на те, що вказана сума коштів є досить значним навантаженням на місцевий бюджет, районною адміністрацією визначено 71 першочергову адресу по відновленню асфальтового розриття на суму 49 млн гривень. Роботи будуть проведені на протязі 2019 року. Як ремонтували житлові будинки Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності на загальну суму 60 890,54 тис. гривень. Сред виконуваних робіт: капітальний ремонт покрівель в 19 житлових будинках; вхідних груп в 5 житлових будинках; сходових клітин в 21 житловому будинку; заміна вікон на сходових клітинах у 18 житлових будинках; капітальний ремонт фасадів у 4 житлових будинках; внутрішньобудинкових інженерних мереж в 34 житлових будинках; капітальний ремонт та модернізація 45 ліфтів у 27 житлових будинках; влаштування 1 спортивного майданчика; капітальний ремонт (підсилення) фундаментів у 2 житлових будинках; капітальний ремонт 3 підпірних стін; капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів на 11 об’єктах. Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності, серед яких реконструкція (заміна) 23 ліфтів у 22 житловому будинку; встановлення охоронних систем для збереження обладнання вузлів обліку теплової енергії та машинного приміщення у 5 житлових будинках; капітальний ремонт покрівлі в 1 житловому будинку, сходових клітин в 12  житлових будинках; заміна вікон на сходових клітинах в 4 житлових будинках; капітальний ремонт місць загального користування (заміна дверей) в 9 житлових будинках та облаштування 2 спортивних майданчиків. Згідно адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту, у 2018 році виконані роботи в житлових будинках: по заміні вікон (на вул. Академіка Заболотного, 60, вул. Академіка Заболотного, 72, вул. Василя Касіяна, 2-Б, вул. Лятошинського, 26-А (1-4), вул. Лятошинського, 4-А, вул. Малокитаївська, 7-А, вул. Михайла Стельмаха, 12-А, вул. Теремківська, 6, вул. Теремківська, 8, просп. Академіка Глушкова, 21, просп. Академіка Глушкова, 30, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 11, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А, просп. Науки, 25, просп. Науки, 27; вул.Васильківська, 11/11); капітальному ремонту вхідних груп (вул. Маричанська, 9; вул. Академіка Заболотного, 20, вул. Академіка Заболотного, 32, вул. Академіка Заболотного, 40, вул. Ломоносова, 24); капітальному ремонту покрівель (вул. Велика Китаївська, 55-А, вул. Академіка Заболотного, 58, вул. Лятошинського, 26-А, вул. Лятошинського, 8, вул. Казимира Малевича, 53/30, просп. Академіка Глушкова, 22; вул. Антоновича, 12, вул. Казимира Малевича, 119, вул. Маричанська, 8, вул. Саксаганського, 65, просп. Голосіївський, 122, корп.1, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 10, просп. Науки, 20, просп. Науки, 22, просп. Науки, 24, просп. Науки, 24, корп. 2, просп. Науки, 9, вул. Генерала Родимцева, 21); капітальному ремонту сходових клітин (вул. Академіка Заболотного, 10, вул. Академіка Заболотного, 14, вул. Академіка Заболотного, 6, вул. Бурмистенка, 6, корп. 1, вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Ломоносова, 4, вул. Маричанська, 12, корп. 1, пров. Коломийський, 5, корп. 2, просп. Голосіївський, 94, корп. 1, просп. Голосіївський, 96, вул. Малокитаївська, 7-А, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А; вул. Дмитра Луценка, 15-А, вул. Сєченова, 10, корп. 2, вул. Сєченова, 7, вул. Смолича, 4, просп. Академіка Глушкова, 25, просп. Академіка Глушкова, 27, вул. Тарасівська, 23/25, просп. Академіка Глушкова, 19); капітальному ремонту фасадів (вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Васильківська, 21/18, вул. Велика Китаївська, 108, вул. Ломоносова, 5, корп. 2). Як підтримують чистоту у районі Прибирання підвалів житлових будинків проводиться два рази на рік, згідно періодичності та строків надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженою розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 09.03.2011 № 307. Утримання підвальних приміщень у задовільному санітарному стані постійно тримається на контролі керівниками структурних підрозділів підприємства (ЖЕД). Роботи по дератизації та дезінсекції проводяться підрядною спеціалізованою організацією згідно договору № 37 від 07.02.2018, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва" та ТОВ "Комуналка", згідно затвердженого графіку, та підтверджуються актами виконаних робіт. Читайте: В озере на Теремках в Киеве из-за прорыва теплосети погибла рыба и черепахи - соцсети (фото, видео) На що скаржаться мешканці району За 2018 рік до Голосіївської РДА через КБУ “Контактний центр міста Києва” надійшло 24 635 звернень, серед  яких 12 771 питання житлового господарства. Найбільш “гарячі питання” по району: відсутність холодного та гарячого водопостачання, опалення, електропостачання, не працює ліфт, відсутність благоустрою після планових, аварійних робіт на об’єктах благоустрою. Для забезпечення якісного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно наказу КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва”, проводиться генеральне прибирання житлових будинків, в рамках заходів “Чистий четвер”. КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва” постійно проводяться перевірки щодо якісного надання послуг з залученням  представників Голосіївської РДА та Управління житлово-комунального господарства. Будівництво У Голосіївському районі наявні 6 об’єктів незавершеного будівництва: ЖК з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутового та офісного призначення на просп. Науки, 66-70. ЖК “Мозаїка” по Стратегічному шосе, 53. ЖК по просп. Науки, 208. Житловий будинок на вул. Ракетна, 24. Житловий будинок на вул. Уральська, 41/51 та вул. Листопадна, 51-Б. Житлові комплекси на просп. Академіка Глушкова, 6. Читайте: Строительство ЖК “Успешный квартал” в Голосеевском районе может оказаться незаконным Голосіївською РДА в межах повноважень утворено робочу групу (розпорядження від 21.02.2019 № 98) з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району. Комісія регулярно розглядає і розробляє план дій по вирішенню питань по об’єктам незавершеного будівництва. В межах функцій, покладених на РДА, Голосіївська РДА співпрацює з профільними департаментами. Як будують та ремонтують школи і садочки У 2018 році побудовано (реконструйовано) садочок №106, просп. Науки, 65. Заклад введено у експлуатацію в березні 2018 року. Його проектна потужність - 110 місць. Читайте: Два уголовных дела: как проходит реконструкция заброшенного детсада в Голосеевском районе Завершуються роботи по зведенню прибудови до школи І-ІІІ ступенів № 151 на вул. Ліснича, 3 з сучасним спортивним та актовим залом, їдальнею та приміщеннями для гуртків. Її введення в експлуатацію заплановано в І кварталі 2019 року. Завершені роботи з реконструкції загальноосвітнього навчального закладу №241 на вул. Голосіївська, 12. Було проведено утеплення фасаду. Відремонтовано приміщення у 11 школах для відкриття додаткових 1-х класів:1) школа І-ІІІ ступенів №236 на вул. Заболотного, 144 (3 класи);2) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з вивченням англійської мови № 85 на просп. Голосіївський, 36 (3 класи);3) гімназія №179 на пр-т Голосіївський, 120-В (4 класи);4) ліцей №241 на вул. Голосіївська, 12 (2 класи);5) гімназія №59 на вул. Велика Китаївська, 85 (2 класи);6) ліцей №227 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);7) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15  на вул. Васильківська, 12-А (1 клас);8) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 на вул. Козацька, 5 (1 клас);9) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов  № 130 на вул. Велика Васильківська, 128 (1 клас);10) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 220 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);11) школа І-ІІІ ступенів № 269 на просп. Академіка Глушкова, 17-А (1 клас). Крім цього відремонтовано приміщення для відкриття додаткової групи у закладі дошкільної освіти №198 на вул. Васильківська, 10 (1 група). У 2018 році розпочаті роботи з реконструкції закладу дошкільної освіти №658 на просп. Голосіївський, 94/96 (потужність 90 місць); по зведенню прибудови до Гімназії № 59 ім. О. М. Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 (потужність 420 учнів); а також ремонт звільнених орендарем приміщень 2 груп у закладі дошкільної освіти № 341 на вул. Антоновича, 150-А. Черга в садочки та школи Станом на 28 грудня 2018 року у черзі в заклади дошкільної освіти перебуває 2 988 дітей. Середній показник наповнюваності закладів загальної середньої освіти в районі становить 120,2 %. Зростання чисельності дитячого населення у районі (збільшення народжуваності, антитерористична операція на сході країни, міграційні процеси, інтенсивність будівництва житлового сектору) суттєво впливає на наповнюваність навчальних закладів. Сьогодні майже 70% закладів освіти переповнені. Особливо гостро стоїть питання забезпечення права на освіту дітям, які мешкають у новобудовах по вул. Ломоносова, Трутенка, Вільямса, Мейтуса, Симоненка. Кількість зданих з 2000 року квартир по цьому мікрорайону складає 13 522. Будівництво продовжують ЖК “Лікоград”, ЖК “Венеція”, ЖК “Сонячна брама”, ЖК “Британський квартал”, ЖК “Власна квартира”, ЖК “Чотири сезони”, ЖК “Амурський” та ін. Соціальна інфраструктура цього мікрорайону складає 2 приватні дитячі садочки та 1 приватну школу. Жодного комунального закладу в цьому мікрорайоні немає. Існуюча мережа шкіл вже не може прийняти дітей, які мешкають по цих мікрорайонах. Аналогічна ситуація склалася ще в чотирьох мікрорайонах: Житловий масив Теремки-1 (будівництво житлових комплексів “Одеський”, “Метрополіс”, “Спецжитлофонд”, “Республіка”). Житловий масив Саперно-Слобідська (будівництво житлових комплексів “Енісейська садиба”, “Мозаїка”, “Деміївський”, “Геліос”, “Панорамний”, “Голосієво”). Житловий масив Феофанія (будівництво житлових комплексів “Кришталеві джерела”, “Казка”, “Феофанія”, “Теремки”, “Нові Теремки”). Житловий масив Кайсарова (будівництво ЖК “Паркова долина”). Читайте: Руководство КГГА игнорирует экологическую катастрофу в микрорайоне Теремки-2 Сьогодні є гостра потреба термінової побудови нової школи на 33 класи по вул. Симоненко, 3 та закладу дошкільної освіти по вул. Вільямса, 7(10) для задоволення потреб освітнього характеру мешканців Голосіївського району. Вирішенням зазначеної проблеми може бути також реконструкція з прибудовою закладів загальної середньої та дошкільної освіти: гімназія № 59 по вул. Велика Китаївська, 85 та гімназії № 179 по  просп. Голосіївський, 120-В. Спорт у Голосіївському районі За Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2016 рік проведено капітальний ремонт дитячо-юнацьких спортивних клубів “Марафон” по вул. Ломоносова, 19/11 та “Наука” по просп. Науки, 96 фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”. Цією ж Програмою на 2016 рік виділено фінансування на ремонт даху, фасаду та заміни вікон адміністративного приміщення вело-лижної бази комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 за адресою вул. Ягідна, 2 та заміну штучного покриття футбольного поля 100х60  визначеного позашкільного навчального закладу за адресою вул. Якубовського, 7а. Для модернізації спортивної інфраструктури Голосіївського району, розвитку спорту вищих досягнень та підготовки спортсменів до участі у чергових олімпійських іграх, Голосіївською РДА по Програмі економічного та соціального розвитку Києва у 2017 році розпочато капітальний ремонт дитячо-юнацького спортивного клубу “Аеліта” на просп. Глушкова, 31а, блок Б фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”. Станом на 22 листопада 2018 року у фізкультурно-оздоровчих та спортивних секціях у фізкультурно-оздоровчому центрі “Голосієво” займаються 755 дітей. На сьогодні у ньому функціонують гуртки та секції з таких видів спорту: городковий спорт (15 осіб), баскетбол (29 осіб), регбі (33 особи), спортивні танці (84 осіб), футболу (47 осіб), шахи (35 осіб), карате-до (58 осіб), айкідо (120 осіб), боротьба самбо (41 осіб), дзюдо (40 осіб), бокс (10 осіб), бодібілдинг (149), вільна боротьба (16 осіб), таїландський бокс (17 осіб), поліатлон (4 особи), таеквон-до (18 осіб), оздоровча фізична культура (39 осіб). Також задля улаштування спортивних об’єктів комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та розвитку зимових видів спорту у 2017 році проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень адміністративного корпусу КДЮСШ № 15 по вул. Ягідна, 2. Проектом Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2019 рік частково передбачено кошти на облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 по вул. Якубовського, 7-А, капітальні ремонти внутрішніх приміщень комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи “Тріумф”,  дитячо-юнацьких спортивних клубів “Аеліта” по просп. Глушкова, 31-А (блок Б) та “Пауерспорт” по вул. Ломоносова, 53. Читайте: На Теремках за 3 недели должны создать футбольное мини-поле за 1,9 млн гривен У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №15 функціонує 5 відділень з таких видів спорту як футбол (737 осіб), лижні гонки (54 особи), гірськолижний спорт (44 особи), велоспорт шосе (15 осіб) та біатлон (54 осіб), в яких займається 904 дітей. Спортивний комплекс КДЮСШ №15 по вул. Якубовського, 7-А, що включає 2 футбольних поля, 2 майданчики зі штучним покриттям та 1 майданчик із асфальтовим покриттям для міні-футболу є однією з кращих тренувальних баз для підготовки юних футболістів у Києві. Вигідне розташування школи може використовуватись для навчально-тренувальної роботи збірних команд з літніх та зимових видів спорту, масових спортивних заходів районного, міського та державного рівнів. У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Арго” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як черліденг (78 спортсменів) та тхеквондо (156 спортсмени), де загалом навчаються 234 вихованця. У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Тріумф” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як теніс (60 осіб) та дзюдо  (160 особи), де навчально-тренувальним процесом охоплено 220 дітей. До адміністрацій спортивних шкіл надходять подяки від батьків за спортивні досягнення дітей. Скарг не надходило. Зелені зони Голосіївського району На утриманні КП УЗН Голосіївського району Києва знаходиться 14 парків та 49 скверів та інші об’єкти зеленого господарства району розташованих на площі 1007,6 га. Водночас на території району є ряд територій із зеленими насадженнями, серед них є також і парки, сквери чи інші зони відпочинку, які знаходяться у віданні й інших суб’єктів господарювання. Найбільшими серед них є: адміністрація Національного природного парку “Голосіївський”, КП ЛПГ “Конча-Заспа”, КП “Плесо”, ДЗГ “Феофанія”, Київський університет ім. Тараса Шевченка, Центральний іподром, ДП “Санаторій “Конча-Заспа”, Теплоелектроцентраль №5 “Київенерго”, Інститут ядерних досліджень, санаторій “Жовтен”ь, База відпочинку КМ, районний відділ освіти, Інститут зоології ім. М. Шмальгаузена, Інститут фізики, НУБіП України, ННЦ Експоцентр України, музей “Пирогово”. Читайте: На берегу озера на столичных Теремках, где недавно произошел мор птиц, отравился ребенок КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих на території житлового фонду комунальної власності територіальної громади Києва в Голосіївському районі. Протягом поточного року на замовлення КО “Київзеленбуд” проводяться роботи з капітального ремонту скверів на просп. Науки, 4-А та 4-Б; просп. Голосіївський, 108 к. 2 – 108 к. 3; вул. Ямській між будинками № 54-56; вул. Тарасівській, 23-25. Особливу увагу щодо облаштування приділяється Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Даний парк є природно-заповідним об'єктом, частиною екологічної мережі України та світу. Наразі на місці межі парку не встановлено. Проведення повноцінних робіт з реконструкції неможливе без оформленого землекористування. Через відсутність цільового фінансування роботи з оформлення землекористування не проводились. Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года Наразі КП УЗН Голосіївського району Києва вже оголошено тендерну процедуру “Послуги з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Голосіївського парку імені Максима Рильського в Голосіївському районі Києва з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою”. 17 жовтня 2018 року укладено договір на виконання робіт, розпочато роботи. В подальшому планується розробка проектно-кошторисної документації та безпосередні роботи з реконструкції. Читайте: Народные депутаты возмущены попыткой главного архитектора Киева застроить НПП “Голосеевский” Благоустрій рекреаційних об’єктів району, а саме, парки, сквери чи інші зони відпочинку, постійно знаходяться на контролі у балансоутримувачів. Безпека мешканців Для забезпечення публічної безпеки і порядку, здійснюється своєчасне інформування Голосіївського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві та Управління патрульної поліції в у Києві щодо проведення заходів у громадських місцях на території району. Читайте: В Киеве и.о. начальника Голосеевского отдела Нацполиции задержали за вымогательство 34 тысяч долларов взятки (фото) З метою охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, здійснюється невідкладне інформування правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, про ознаки кримінальних, адміністративних правопорушень, які було виявлено в процесі опрацювання інформації, яка постійно надходить до адміністрації від фізичних та юридичних осіб. До адміністрації щоденно надходять довідки з Голосіївського управління поліції про стан оперативної обстановки в районі за минулу добу, які доводяться до керівництва райдержадміністрації, для використання в процесі реалізації повноважень адміністрації в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян. Керівники (представники) правоохоронних органів запрошуються для участі на засіданнях колегії та апаратних нарадах у голови райдержадміністрації. На випадок виникнення надзвичайної ситуації чи події налагоджений зв'язок оперативного чергового Голосіївської РДА з черговою частиною Голосіївського управління поліції та Голосіївським РУ ГУ ДСНС в Києві. При отриманні інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації чи події, оперативний черговий Голосіївської РДА невідкладно інформує керівництво адміністрації для прийняття відповідних рішень. Читайте: В Голосеевском районе заработал электронный кабинет участкового Крім того, у Голосіївському районі поліцейські за підтримки Голосіївської РДА впроваджують проект “Сусідська варта”. Проект “Сусідська варта” ґрунтується на філософії community policing – успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу. В основі – взаємодія громади, влади і поліції, коли мешканці стежать за порядком спільно з поліцейськими. І про всі випадки, які викликають підозру чи непокоять, повідомляють правоохоронців. Проект дозволяє підвищити рівень безпеки жителів будинку, двору, вулиці, району, адже в його основі лежить активна позиція сусідів та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією. Читайте: В Голосеевском районе Киева планируют внедрить “Соседскую варту” Відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності Голосіївського управління поліції за 10 місяців 2018 року, рівень скоєних злочинів в громадських місцях зменшився на 2,5 %, зареєстровано 1670 злочинів (в 2017 році - 1713). Також спостерігається зменшення кількості злочинів в умовах вулиці: зареєстровано 754 злочинів, що на 4,1 % менше ніж в 2017 році (786). Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району” Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати” У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель Фото: Голосіївська РДА

Столичное ГУ ГФС, руководствуясь действующей редакцией решения Киевсовета “Об установлении местных налогов и сборов в Киеве” и данными “полулегитимного” городского земельного кадастра, заставляет не оформившие землю ОСМД и ЖСК оплачивать земельный налог в размере 3% от нормативной стоимости участка (неподъемные суммы: 150 - 300 тыс. гривен в год). В горсовете и Киевской горгосадминистрации (КГГА) уверены, что с этим надо срочно что-то делать - начали готовить проект решения по внесению изменений в упомянутое решение Киевсовета. При этом, мнения на счет возможности/невозможности и процедуры оформления земли для ЖСК и ОСМД на Крещатике, 36 разнятся от “невозможно по закону никак” до “в 2020 году обеспечим оформленной в ГЗК землей все многоэтажки Киева”. Как стало известно KV, 18 февраля 2019 года комиссия Киевсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и топливно-энергетического комплекса (ЖКХ и ТЭК) рассмотрела “Информацию о проблемных вопросах по ставке земельного налога для неоформленных земельных участков ОСМД и ЖСК”. Согласно разосланной депутатам перед заседанием жкх-комиссии информационной справке, вопросы уплаты земельного налога за земельные участки, на которых расположены многоквартирные дома и их придомовая территория, на сегодня законодательно не урегулированы.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Согласно ч. 2 ст. 42 Земельного Кодекса, земельные участки, которые находятся в общей совместной собственности владельцев квартир и нежилых помещений в доме, передаются безвозмездно в собственность или в постоянное пользование совладельцам многоквартирного дома (не юридическим лицам - ЖСК / ОСМД) в порядке, установленном Кабинетом Министров. Такой порядок на сегодня Кабинетом министров не установлен”,- говорится в этой аналитической записке. “В то же время, Департаментом земельных ресурсов КГГА в Главное управление Государственной фискальной службы в Киеве (далее - ГУ ГФС) передается информация с внутреннего инвентаризационного земельного кадастра относительно жилищных организаций (ЖСК/ОСМД), по которым учитываются земельные участки, находящиеся под многоквартирными домами. Согласно этим сведениям ГУ ГФС начисляют и требуют с ЖСК / ОСМД уплату налога на землю”, - сообщается в информационной справке. Далее в этом документе указывается, что в соответствии с пунктом 5.3 приложения 3 решения Киевсовета № 242/5629 от 23.06.2011 года “Об установлении местных налогов и сборов в Киеве” (в редакции решения Киевсовета №1910/5974 от 18.10.2018 года) ставка земельного налога за земельные участки, используемые юридическими и физическими лицами, но право собственности на которые или право аренды которых в установленном законодательством порядке не оформлено, устанавливается в размере 3% от нормативной денежной оценки земельных участков. При этом уточняется, что в соответствии с приказом Министерства финансов Украины № 602 от 06.07.2018 года, единственным основанием для начисления такого налога являются данные государственного земельного кадастра о пребывании в собственности или пользовании такого земельного участка. “Таким образом, в Государственном земельном кадастре отсутствуют данные (за исключением около 20 ЖСК/ОСМД) о том, что в собственности ЖСК/ОСМД находятся земельные участки, расположенные под многоквартирными домами. То есть, действия ГУ ГФС и Департамента земельных ресурсов КГГА противоречат вышеуказанным нормам законодательства”,- резюмируется в поданном депутатам материале. Дела налоговые Решение Киевсовета “Об установлении местных налогов и сборов Киева” в действующей редакции , действительно, содержит пункт о том, что за “неоформленную землю” нужно платить земельный налог в размере 3% от нормативной денежной оценки участка. В свое время эту норму устанавливали, под предлогом необходимости стимулировать владельцев земли, выделенной под строительство, вовремя оформлять и продлевать договора аренды на эти наделы. Но это же решение горсовета установило ставку земельного налога для ОСМД и ЖСК, которые оформили землю в собственность или пользование, в размере 0,01%. Это в 300 раз меньше, чем 3%. Такие суммы (условно 5-7 тыс. гривен в год) в городской бюджет столичные ЖСК и ОСМД платить согласны. Их представители только постоянно жалуются на то, что столичное руководство не помогает им оформлять землю. Читайте: Киевсовет в 30 раз снизил для застройщиков налог на землю С другой стороны, в приказе Министерства финансов Украины № 602 от 06.07.2018 года четко разъяснено, что владелец недвижимости на земельном участке, права на который не оформлены, не может являться плательщиком земельного налога до появляния в Госземкадастре соответствующей записи. В ходе обсуждения данного вопроса на заседании профильной комиссии Киевсовета замглавы КГГА Петр Пантелеев сообщил, что в КГГА данные вопрос был изучен. “Точно жилищный фонд не должен подпадать под ту категорию, к которой сегодня применятся 3% этих штрафов, а де-факто это налог на землю”, - заявил чиновник. Советник Пантелеева по вопросам формирования института эффективного собственника в Киеве Алексей Тихонов отметил: то что ГФС, выставляя счета на оплату земельного налога “безземельным” ОСМД и ЖСК Киева, превышает свои полномочия, широко подтверждается судебной практикой. Речь о том, что столичные ЖСК и ОСМД при желании успешно оспаривают в судах выставляемые ГУ ГФС платежки на оплату земельного налога по ставке 3%, ссылаясь на приказ Министерства финансов Украины № 602 от 06.07.2018 года. Советник Пантелеева также процитировал ст. 286 ч.6 Налогового Кодекса: “За земельный участок, на котором расположено здание, находящееся в общей собственности нескольких юридических или физических лиц, налог начисляется с учетом придомовой территории каждому из таких лиц”. “Налоговым агентом со стороны дома является собственник. Ни ОСМД, как юридическое лицо, ни ЖСК, как юридическое лицо, ни коммунальное предприятие, ни частный коммерческий ЖЭК, а конкретный собственник квартиры или нежилого помещения. Еще раз хочу на этом настоять, чтобы все вокруг прекрасно понимали, что ни ОСМД и ЖСК - “дойная корова” в Киеве, а все собственники помещений. Если мы делаем земельные участки в государственном кадастре, то налог будет платить не ОСМД и кооператив, еще раз повторяю, и не в собственность ОСМД и кооператива земля передается. Это изменения внесенные в 2015 году 417-м Законом. А по поводу аренды кооперативам, то что я читал в Налоговом Кодексе ЖСК берет в аренду земельный участок для строительства дома, а не для обслуживания. И путать эти вещи не надо. Потому, что мы с Вами опираемся на два Кодекса, которые выше по статусу, чем решение Киевсовета”,- заявил Алексей Тихонов. В итоге, чтобы уберечь “безземельные” ОСМД и ЖСК Киева от произвола налоговой было решено подготовить проект решения Киевсовета по внесению изменений в приложения 3 решения Киевсовета “Об установлении местных налогов и сборов в Киеве” (или вообще отменить пункт 5.3 этого приложения, или переформулировать этот пункт так, чтобы на ОСМД и ЖСК его действие не распространялось). Кстати, комиссия столичного горсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития 21 февраля 2018 года уже согласовала соответствующий проект решения. Дела земельные Что касается вопроса оформления земли под столичными многоэтажками, все не так однозначно. Ведь, сведения “информационной справки” о том, что, согласно ч. 2 ст. 42 Земельного Кодекса, земельные участки под многоквартирным домом точно “не могут передаваться в собственность или в постоянное пользование “юридическим лицам - ЖСК/ОСМД” -  является лишь трактовкой этой статьи. И с этой трактовкой, например, не согласен директор Департамента земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) Петр Оленич. Читайте: Комплексный подход Петра Оленича обойдется столичным налогоплательщикам более чем в 1,4 млрд гривен В оригинале, начиная с 14 мая 2015 года, часть первая и вторая статьи 42 Земельного кодекса выглядят таким образом: Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних будинків {Назва статті 42 із змінами, внесеними згідно з Законом № 417-VIII від 14.05.2015} 1. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. {Частина перша статті 42 із змінами, внесеними згідно з Законом № 417-VIII від 14.05.2015} 2. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тут явно попахивает коллизией и что с этим делать - до конца непонятно.   В ходе обсуждения данного вопроса на заседании комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Петр Оленич заявил, что депутатам предоставляют “недостоверную информацию”: дескать, ЖСК в Киеве могут на сегодняшний день оформлять землю в аренду, а ОСМД -  в аренду или постоянное пользование”. “Действительно, было предусмотрено, что Кабмин должен установить порядок. Но уже при нашей каденции мы более детально изучили этот вопрос и нет там проблематики давать в постоянное пользование, потому, что у ОСМД есть уже порядок. Кроме ОСМД, которое состоит из собственников этого самого дома, никто другой на эту землю претендовать не может. Поэтому мы начали давать в постоянное пользование без каких либо проблем. До этого давали в аренду”,- рассказывал главный земельщик Киева. При этом Оленич также заявил, что город запланировал в ближайшие два года оформить все земельные участки под многоквартирными домами Киева - “сформировать придомовые территории, внести их в Госземкадастр и потом передавать в пользование тем, кто хочет”. По его словам, оформление земельных участков для столичных ОСМД и ЖСК запланировано в 2020 году. “В первую очередь необходимо сделать кварталы и основные наши промышленные и коммерческие зоны, которые больше всех платят в местный бюджет. И уже потом мы начнем с тех придомовых территорий, которые не имеют никаких конфликтов между соседями, и будем заканчивать за весь 2020 год территориями там, где между дворами есть споры (где должен быть забор и тому подобное)”, - делился подробностями Петр Оленич. Читайте: Земельный департамент КГГА зачем-то спешит отдать россиянам землю под ТРЦ “Магелан” “Согласно Земельному Кодексу, ЖСК может оформлять землю в аренду или приватизировать, а ОСМД - в аренду или постоянное пользование. Конечно мы выбираем самый простой и удобный путь. Сегодня мы все ОСМД призываем оформляться нормально, но не все хотят тратить деньги на землеустроительную документацию...”,- в числе прочего сообщил директор Департамента земельных ресурсов КГГА. Высказывания по данному вопросу присутствующих на заседании комиссии представителей столичных ОСМД и ЖСК говорили о том, что обещанного столичной властью оформления земли ждут уже давно. При этом: одни - недоумевали по поводу невозможности оформить земельные участки в пользование на основании проведенной в 2004 году инвентаризации земельных кварталов; другие - сетовали на отсутствие денег на разработку проекта землеотвода, дескать, надо за бюджетные деньги; третьи - настаивали, что ни о какой аренде придомовой территории не может идти и речи, нужна только собственность.   В свою очередь, член комиссии столичного горсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК Наталья Манойленко (глава фракции “Объединение “Самопомощь”) попросила Оленича первоочередно начать оформлять земли для ОСМД и ЖСК хотя бы в постоянное пользование. Это, по ее словам, обезопасит придомовые территории от застройки. “Тут уже не идет речь о налоге, а о том, что людям во дворах строят дома и говорят, что это коммунальная земля и ОСМД и ЖСК ее не оформило”,- напомнила Манойленко. Отметим, Алексей Тихонов уверен, что ОСМД и ЖСК до внесения изменений в Земельный Кодекс оформить себе придомовые территории ни в пользование, ни в собственность не смогут. “Тут если и возможно будет за бюджетные деньги отмерять всем многоквартирным домам земельные участки, то из-за отсутствия утвержденной Кабмином процедуры не получится все это должным образом закрепить за ЖСК и ОСМД в госземкадастре. Считаю, что в принципе нужно идти по пути Европы - оформлять право собственности на часть придомовой территории за собственниками квартир согласно их доле в совладении домом”,- пояснил он KV. То, что у Петра Оленича не получится осуществить обещанное, считает и член комиссии по вопросам ЖКХ и ТЭК Валерий Гуманенко (фракция “ВО “Батькивщина”). “Думаю, при существующей нормативной базе закрепить в Госземкадастре за ОСМД и ЖСК земельные участки точно не получится”,- прокомментировал он KV. Читайте: Столичным ОСМД и ЖСК дали скидку вместо земли Напомним, с 27 июля 2018 года Департамент земельных ресурсов КГГА возглавляет Петр Оленич (на фото). Сферу ЖКХ в Киеве с 1 сентября 2014 года курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев. Фото KVKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Вишгорода Олексієм Момотом. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Олексій Момот: Вишгородська міська рада тричі виносила на розгляд питання об'єднання у різних форматах. Була ініціатива щодо створення громади у складі всього району, половини району та декількох населених пунктів. Наші депутати одноголосно підтримували всі рішення, але населені пункти, які межують із містом, відмовилися об'єднуватись. Тому зараз ми не маємо фізичної можливості створити громаду. Ми намагалися знайти компроміс шляхом переговорів, надавали їм бюджетні розрахунки, які показують переваги об'єднання, там виходила дуже гарна математика і кожне село було у виграші. Але свою думку вони не змінили. Можливо, сільські голови та депутати не хочуть втрачати повноваження. Наприклад, в Хотянівці я проводив громадські слухання особисто і за їхніми результатами більшість жителів були за об'єднання, але місцеві депутати на сесії проголосували проти. Дотичні села мають профіцитні бюджети, вони досить багаті. Аргументувати свою відмову вони не можуть, просто голосують проти. Наскільки мені відомо, перспективний план об'єднання громад у Київській області в КОДА вже майже готовий. Саме за цим документом у 2020 році буде відбуватись примусове об'єднання. І скоріше за все, Вишгородська об'єднана громада буде створена таким шляхом. KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Олексій Момот: Ми не беремо участі у земельних аукціонах, для міста це не дуже вигідно. Ми обрали шлях, яким йде Київська міська адміністрація та інші населені пункти - проведення інвестиційних конкурсів. Ми не надаємо землю в оренду і не продаємо її, а робимо із земельної ділянки лот, оформлюємо його на міське комунальне підприємство і виставляємо на конкурс. Наприклад, 2 гектара землі ми віддавали під будівництво будь-якого промислового об'єкту. Ділянку отримав завод, який виготовляє лічильники НІК. Ними користується майже вся країна, тому підприємству потрібно було розширюватися. Попри 10% плати від вартості будівництва за пайову участь, вони платять ще 5 мільйонів у бюджет відразу після укладання додаткової угоди, створюють робочі місця і таке інше. Також із останніх підприємств, які почали працювати шляхом пайової участі, є компанія “Фільмотехніка”. Це дуже потужне підприємство, яке виготовляє відеокамери для відомих кінокомпаній, концертних залів. Оскільки останнім часом зросло населення міста, активно розвиваються також торгівельні мережі - наразі йде будівництво двох магазинів “Фора” та великого супермаркету “Сільпо”. На території промзони дуже активно розвивається промисловість. Там дуже серйозні підприємства -  “Лейс”, “Кемпак” “Хенкель”. Для них створюємо максимально комфортні умови. KV: Будівництво лабораторії з вимірювання якості місцевих водойм - на якій стадії? Це допоможе вирішити проблему із Київським водосховищем? Олексій Момот: Досить складно говорити, адже там залучені іноземні інвестиції, цим займається не місто, а держава. Проблема із Київським водосховищем досить серйозна. Я навіть не уявляю, про яку суму коштів має йтися, щоб вирішити її. Там живе паразит, який себе прекрасно відчуває у цьому середовищі і дуже швидко розростається. Він дуже колючий, тому відлякує рибу. І найголовніше - він занесений у Червону книгу,  його не можна знищувати. Коли головою районної адміністрації був ще Олександр Горган, він ініціював звернення, щоб у законі зробили виняток для Київської області, адже водосховище від цього паразита дуже страждає. Наскільки мені відомо, зміни так і не прийняли. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Олексій Момот: Наразі великої проблеми немає, є, як і всюди, людський фактор. Часто доводиться ліквідовувати стихійні сміттєзвалища в ярах після людей, які роблять ремонти в новобудовах і не хочуть платити за вивіз сміття. А взагалі вивозимо сміття на полігон у Петрівці. Останнім часом його кількість знизилась майже вдвічі завдяки тому, що ми запровадили роздільний збір. У кожному дворі стоять окремі баки для скла і пластику. Насправді ми навіть не очікували, що місцеві жителі так серйозно до цього поставляться. Це був пілотний проект, який ми запровадили із виробниками упаковки. Провели гарну презентацію, навіть зараз проводиться навчання в школах та садочках, до цього долучаються аніматори, діткам дуже цікаво та корисно. Це стало настільки популярним, що сьогодні ми змушені купити ще одну машину для вивозу роздільного сміття. До речі, за його вивіз ми не платимо, а ще й продаємо на переробну станцію в Бучі. Також варто відмітити, що цей проект отримав дуже солідну нагороду “Еко Оскар”. Це як “Оскар” в кінематографі, тільки цей дають в екологічній сфері. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Олексій Момот: Тарифи, за які відповідає місто, далеко не на найвищому рівні по Київській області. Ми не підвищуємо тарифи на водопостачання та обслуговування будинків. Вони ростуть тільки в разі підвищення мінімальної заробітної плати. В нас дуже високі тарифи на тепло. Їх встановили рішенням райради. Зараз міська рада звернулася до прокуратури щодо перевірки обґрунтованості ціни, адже питання було винесено та проголосовано з голосу, без розгляду комісій. KV: Більше року тому ви анонсували створення комунального транспорту у місті. Наразі щось зроблено? Коли його чекати? Олексій Момот: Комунальне підприємство створено, найближчими днями забираємо два автобуси. До проведення конкурсу на перевезення у травні один автобус буде курсувати як маршрут №1 по місту, де віддалені приватні сектори, військова частина і дачні масиви. Великий автобус на 200 місць буде безкоштовним і курсуватиме із Вишгорода до метро Героїв Дніпра. На жаль, приватні перевізники, які є в місті, часто не беруть пільговиків. Був період, коли ми приватному перевізнику компенсували кошти з бюджету. Тоді він почав трохи нахабніти і вимагати підвищення компенсації щомісяця. Водії змушували людей стояти у двох чергах - одна для тих, хто має кошти на проїзд і друга - пільговики. Спочатку запускали тих, хто платить, а потім пільговиків. Зрозуміло, що далеко не всі могли їхати. На деякий час у Вишгороді ситуація дійсно змінилася - пільговиків везли усіх, але на Героїв Дніпра так само стояли дві черги. Ми довго намагалися знайти компроміс із перевізником, але не вдалося. Тепер ті кошти, які ми компенсували йому, будемо платити своєму комунальному підприємству. KV: Тобто безкоштовним автобусом зможуть користуватись тільки пільговики? Олексій Момот: Офіційно він буде пільговим і для пільговиків. Вочевидь, інші люди будуть заходити. Звісно, що їх виганяти ніхто не буде. У нас в місті просто неймовірна кількість пільговиків, особливо чорнобильці 4 категорії. Більше, ніж у Вишгороді, їх є по області тільки в Славутичі чи Іванкові. KV: Наскільки складним був процес створення комунального транспортного підприємства? Олексій Момот: Дуже складним та вистражданим. Є частина депутатів, які мають безпосередньо фінансовий інтерес в компанії перевізника - вклали туди кошти і поставили свої автобуси. Вони, звісно, процес створення блокували. Була й інша проблема - нелегальні перевізники, які мають свої лобі в міській раді. Також поширювалась дезінформація через пресу, соціальні мережі. Депутатів намагаються переконати, що на підприємство ми витратимо 30 мільйонів, хоча по факту нам необхідно близько 8. Все ж таки вдалося їх переконати, що транспорт і логістика - це дуже важлива складова життєдіяльності міста. Така ж важлива, як садочки та школи. Зараз велику кількість коштів ми витрачаємо на будівництво садочків - одночасно їх будується три. Але не можна витрачати всі кошти лише на садочки, коли 80% населення працює у Києві. Треба приділяти і цьому увагу. KV: Чи є якісь методи впливу на нелегальних перевізників? Олексій Момот: В офіційного перевізника постійно сутички із неофіційними і навіть у самих нелегалів постійно конфлікти один з одним. У нас є громадське муніципальне формування, яка відповідає за безпеку, і разом із поліцією патрулює ситуацію.   Включати в роботу їх та транспортну інспекцію - це не складно. Проблема в тому, що у нашого перевізника недостатньо автобусів, зараз на маршрут взагалі вийшли перероблені Мерседеси-спринтери, які не мають ліцензії та права перевозити людей.  Але я розумію: добре, що їздять хоч вони. Одного разу ми боролися із нелегальними перевізниками: приїхала транспортна інспекція в центр міста, усіх розігнала. І місто стало. Два дні жителі не могли виїхати на роботу. Наш перевізник своїми автобусами просто не впорався. І в результаті, роблячи позитивну справу, ми отримали купу негативу від місцевих жителів. Людям байдуже, що нелегал немає страховки, коли потрібно їхати на роботу. Тоді я звертався до жителів і просив, щоб вони підвозили сусідів, знайомих до Києва.   Черги на автобуси були довжелезні. Я був змушений сказати інспекції “відбій”. Моментально нелегали повернулися і ситуація із транспортним колапсом вирішилась. У верхній частині міста немає зупинки, там тільки нелегальні бусики. Я розумію, що заборонити їх, не запропонувавши альтернативи, це не вихід. Люди або зійдуть до  центра міста і тут буде колапс, або просто влаштують бунт. KV: Забудова набережної Київського моря - що плануєте будувати? Олексій Момот: Не йдеться про масову забудову. Там є велика площа, де колись хотіли збудувати житловий будинок, але ми відстояли цю територію. На ній плануємо зробити культурно-туристичний центр, центр розвитку молоді зі спортивними об'єктами. Також планується зробити співоче поле із великою сценою, де буде своє приміщення із роздягальнями, гримерками. Там зможуть виступати та тренуватись наші діти. Ще можна зробити міні-фестивальну набережну, куди будуть приїздити туристи на різні фестивалі на кілька днів. Наразі з набережної прибрали два кафе, ландшафтні дизайнери працюють над проектом великої фотозони, де будуть альпійські гірки, штучне озеро, фонтанчик. Біля водного кордону є бетонна площадка, там буде облаштовано 4 спортивні зони - поля для футболу, баскетболу, волейболу та сквошу. Між озерами має бути ще одне футбольне поле зі штучним покриттям, невеликими трибунами, душовими та роздягальнями. KV: Чи відбулись громадські слухання? Як налаштована громада? Олексій Момот: Так, перша частина громадських слухань вже відбулась, там ми презентували проект. Вислухали всі пропозиції громади. Однією із пропозицій було по акваторії зробити кілька спусків для тих, хто займається там вітрильним спортом та вінсерфінгом. Але в “Укргідроенерго” сказали, що це стратегічно важливий та небезпечний об'єкт, тому нам там не можна нічого чіпати. А в цілому громада налаштована нормально. Коли людям нормально пояснюєш,  вони позитивно ставляться до будь-яких змін. KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Олексій Момот: Як всюди, проблем вистачає. Депутатський корпус дуже різний - представники різних професій, різного віку. В нас різні політичні партії - БПП, “Батьківщина”, “Воля”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшко, “Свобода”.   Я ніколи не ставив перед собою задачу створити більшість. Коли потрібно проголосувати стратегічні питання, які важливі для міста, тоді збираємося і спілкуємось. Стосунки складаються по-різному - інколи тяжко буває, депутати дуркують, показують характер. Я навіть не можу зараз порахувати, скільки об'єднань всередині міськради вони намагалися створити. Формували, потім перебігали з одного в інше, а в результаті всі вони розпадалися. KV: Які стосунки з районом? Олексій Момот: Зрідка бувають непорозуміння, але в цілому дуже прагматичний робочий процес. На нашій території вже близько 15 років нормальні стосунки міста з районом.   Був раніше міський голова, у якого були дуже конфліктні стосунки з головою РДА. Між корпусами навіть не було проходу, все заставляли шафами. А мер, який був переді мною, цей конфлікт зміг вирішити. Наразі в мене також з головою РДА та райради стосунки нормальні, кращі навіть, ніж з депутатами. KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте? Олексій Момот: Так, вже познайомились. Обговорювали в тому числі транспортні питання. Плануємо запросити його на день добровольця у березні на відкриття Пам'ятника мужності честі та гідності. Там висічені імена загиблих героїв Небесної Сотні. Такого пам'ятнику немає більше ніде. Також говорили з Терещуком про три об'єкти, які реалізуються за рахунок співфінансування з областю. Мені було трохи тривожно, коли прийшов новий очільник, але він запевнив, що фінансування не припиниться. А взагалі я більше спілкуюсь із директорами департаментів КОДА. KV: Київська ОДА зробила кілька кроків для переїзду до Вишгорода. Ви були б раді такому сусідству? Олексій Момот: Звісно, ми будемо раді. По-перше я радий, що вдалося відстояти будівлю інституту, адже були спроби бізнесменів обладнати її під житловий будинок. Вдалося зберегти її як державну, але наразі вона без опалення та електрики. Для використання зовсім непридатна. По-друге - якщо до нас переїде більша частина управлінь області, буде простіше налагоджувати спілкування. По-третє - вони будуть сплачувати тут податки, а це більше 30 мільйонів у бюджет міста тільки з одного управління. Тому сподіваюсь, що новий губернатор не зупинить процес переїзду КОДА до Вишгороду. KV: Кримінальна справа - чому приховали на виборах, що відбували покарання за проникнення зі зломом? Олексій Момот: Направді я нічого не приховував і ситуація була досить гіперболізована. Місцеві жителі не розуміють навіть зараз, як все було насправді. А історія дуже проста - будучи неповнолітнім у буремні часи 90-тих я потрапив не в ту компанію, де були дорослі хлопці. І зараз я навіть вдячний долі, що мене звідти витягла і змусила відбувати покарання. Інакше я не знаю, де був би зараз та чи був би взагалі в живих. Так буває в житті - зробив неправильний вчинок, поніс за це покарання. Я давно це пережив. Після того закінчив інститут, пішов на роботу, піднявся зі слюсаря до менеджера в компанії, потім відкрив свою справу і ось тепер я сиджу в цьому кріслі. KV: 2016 рік - гучна справа про вимагання хабара у забудовника. Справа дійсно замовна? На якій стадії справа зараз? Олексій Момот: Людина, яка писала листа до генпрокурора та очільника НАБУ щодо начебто вимагання мною хабаря, наразі сидить у в'язниці. Виявилось, що цей чоловік перебував у розшуку Харківського відділу поліції, мав підроблений паспорт та підозрювався у 40 фактах шахрайства. Потім він написав іншого листа, де пояснив, що насправді ніякого хабара я не вимагав. Розповів, хто замовив цю справу та скільки грошей за це взяли. На жаль, це все було зроблено співробітниками Служби безпеки України. Складно сказати, яка в них була ціль. Можливо, там мав місце фінансовий інтерес в компанії забудовника. А почалась історія з того, що коли я тільки став головою, у місто зайшла компанія, у якої близько десяти років перебувала земельна ділянка в оренді. Тоді вони почали будівництво, але виявилось, що на цій території було розміщено 8-9 приватних житлових будинків, на які у людей є право власності, але земля під ними не була приватизована, адже раніше законодавство це дозволяло. Забудовника це не зупинило, техніка встигла зруйнувати три будинки. Жителі звернулися до суду і тяганина продовжується досі. Справа дуже затягується - нещодавно поміняли повністю групу із десяти прокурорів. Суд постійно переносять на 2-3 місяця. А наразі на тій території побудовано 4 багатоквартирні будинки, де вже живуть люди. По проекту їх має бути 11. Зараз будівництво зупинено, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд постановили розірвати договір оренди. Та справу продовжує розглядати Верховний суд. KV: Які стосунки із головою “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим? Він для вас авторитет? Дійсно на наступні вибори йдете від БЮТу? Олексій Момот: Бачимось раз на рік на якихось заходах. Спілкування на рівні - “доброго дня” та “як справи”. Не можна сказати, що він для мене авторитет або ми маємо дружні стосунки. Я не знаю, хто поширив інформацію, що я йду на наступні вибори від “Батьківщини”. Це неправда. В жодному разі я не збираюся в “Батьківщину”.  Я позапартійний і взагалі не бачу себе в жодній партії. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олексій Момот: Скоріше за все, йтиму на другу каденцію, але остаточно ще не вирішив. Емоційно це дуже складна робота, від цього іноді страждає моя родина. У соціальних мережах чого тільки не напишуть, а дружина потім читає це все і засмучується. Хоча мені було б цікаво попрацювати головою об'єднаної Вишгородської громади. Це новий формат, нові можливості. Якщо відверто - декілька разів хотілось махнути на все рукою і піти. Але щоразу після вихідних, виспавшись, йду в міську раду з новими силами. Щодо амбіцій - в політиці їх немає, вище своєї посади не піду. Хоча і пропонували різні посади в області, в Верховній Раді. Але я розумію, що тут складно, а там буде ще складніше.   Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Фото: KVKиевVласть

Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Переяслав-Хмельницького Тарасом Костіним. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Тарас Костін:  Робота з децентралізації проводиться з 2015 року. Ми проводимо багато зустрічей із навколишніми селами, навіть їздили у віддалені села. Спершу планували об'єднати місто і весь район, але така ідея не спрацювала - віддалені населені пункти відмовились об'єднуватися з містом, тому ми пішли по іншому формату - об'єднатися із прилеглими населеними пунктами. Але і вони відмовились. Причина в першу чергу в небажанні сільських голів, вони бояться, що місто забере землю та всі кошти. До того ж не хочуть втрачати посаду, через що проводять роботу з депутатами, аби ті не приймали позитивних рішень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Тому наразі реформа децентралізації в нас не просувається. Я намагався вплинути методом переговорів та круглих столів, навіть працювали “індивідуально” - і чарку пили, але навіть це не спрацювало. Я думаю, що об'єднання в нас буде примусовим у 2020 році. Чекаємо цього моменту. KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Тарас Костін: Ми беремо участь у різноманітних форумах та програмах, где популяризуємо наше місто. Робимо акцент на екологічно чистих виробництвах. Зокрема, зараз почався процес оформлення ділянки для облаштування сонячної електростанції. Також співпрацюємо з потужною компанією Aptiv у питанні будівництва великого заводу зі збирання деталей автомобілів. Вони можуть створити в місті 2000 робочих місць. Наразі вони ведуть переговори із нами та із Білоцерківською міською радою. Дуже сподіваємось на рішення на нашу користь. Також рік тому ми розпочали роботу із земельними аукціонами, нам це вдалося не без проблем. Частина депутатів не підтримувала таку пропозицію в сесійній залі. Вже минулого року ми провели перший аукціон і зараз майже готові документи на ще декілька ділянок для проведення відкритих торгів. KV: Яка наразі ситуація зі скандальним будівництвом ТЕЦ? Тарас Костін: Справді була дуже складна ситуація з інвестором. Я вважаю: він погано попрацював із громадою. Наразі з цього питання продовжуються судові тяганини, але ТЕЦ вже працює. Компанія подала всі необхідні документи і отримала дозволи на викиди. Певна шкода для екології є, але за документами все в нормі. Звісно, частина містян цим незадоволена. Ми намагалися примирити громадськість та інвестора, але не вдалося. На жаль, ми не видаємо жодних дозволів, крім права оренди. Більше користі від підприємства чи шкоди - покаже час. У будь-якому випадку ми не маємо повноважень припинити його діяльність. KV: Чи були ситуації, коли громада все ж таки “виганяла” інвесторів з території? Тарас Костін: В нас була така ситуація декілька років тому. Компанія METALEX, яка працювала на базі заводу “Точмаш”, займалася виплавкою алюмінію. Через це екологічний стан в мікрорайоні заводу дуже погіршився, громада звернулася до міської ради і ми вирішили ситуацію, підприємство пішло з міста. KV: Туризм - як розвиваєте? Чи багато туристів приїздить? Місто на цьому заробляє? Тарас Костін: В місті працює 24 музеї, для розвитку туризму створено окрему програму. Намагаємося розвивати зелений туризм, водний та екологічний. Можливо, попрацюємо навіть над спортивним туризмом, адже в місті є веломаршрути. Відновлюємо інфраструктуру міста - тротуари, парки, сквери. Це все робиться поступово, але, звісно, хотілось б скоріше. Також запрошуємо інвесторів, які могли б побудувати готельні комплекси. До речі, одна із ділянок, яка буде подаватися на аукціон, призначена саме під готель. За нашими даними місто приймає близько 300 тисяч туристів щорічно. На мою думку це недостатньо, в інших містах ця цифра сягає півтора мільйона. Звісно, місто отримує від цього прибуток, туристичний збір, але він досить невеликий. KV: Туалет в заповіднику за 780 тис. гривень - не завелика сума? Тарас Костін: Ні, це досить нормальна сума. Туалет встановлювала міська рада за кошти місцевого бюджету і це дійсно його ринкова ціна. Там не просто “будка”, там, можна сказати, невелика хатинка. Є там людина, яка все контролює. Також створені умови для людей з особливими потребами. KV: Парламент схвалив рішення повернення історичної назви міста. Чи були проблеми із цим? Тарас Костін: Питання знаходиться на розгляді парламенту, воно декілька разів виносилося на розгляд, але у кінці порядку денного, тому проголосувати його постійно не встигають. На громадських слуханнях це питання було обговорено, 70%  жителів підтримали повернення історичної назви, також обласна рада затвердила це питання. Комітет Верховної Ради також підтримав. І ось вже рік чекаємо рішення народних депутатів.  але є питання, важливіші, ніж наше. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Тарас Костін: Є санкціонований полігон, який знаходиться на землі Великокаратульської сільської ради. На даний момент він обслуговує місто та власне село. Протягом трьох років була проблема - селяни не пускали нашу техніку, щоб ми возили до них своє сміття. Причина в тому, що близько п'яти років назад сталося загоряння і місцеві жителі вважали, що це через нас. До того ж казали, що через це звалище вони часто хворіють. Але зараз є певна домовленістю і поки проблем не виникає. Місця на полігоні достатньо. Також ми запровадили в місті систему сортування. Є сортувальна лінія, на полігон ми вивозимо тільки органічні рештки. Була ідея щодо будівництва сміттєпереробного заводу, але у районі її сприйняли без великого ентузіазму. Спілкувалися із міським головою Борисполя Анатолієм Федорчуком. Він повідомив, що вони вже виділили ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Якщо його збудують, ми будемо возити сміття туди. KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи? Тарас Костін: Є певна напруженість громади щодо тарифів - газ дуже дорогий, вода та водовідведення. Декілька місяців тому ми були вимушені підняти ряд тарифів, але масового обурення немає. Тариф на проїзд стабільний - складає 5 гривень. Якщо економічні розрахунки будуть підказувати, що його слід піднімати, то нам  доведеться приймати такі непопулярні рішення. KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами? Тарас Костін: Проблем достатньо, намагаємось вирішувати за круглим столом. Проекти, програми на сесіях приймаються. Бюджет також затвердили. Цей рік оголошено роком спорту та фізкультури. Також рішенням депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво притулку для тварин, адже в нас є велика проблема із безпритульними тваринами. Тепер громадська організація буде шукати спонсорів, які можуть надати кошти для будівництва цього притулку. KV: Як можете прокоментувати ситуацію, коли вашого заступника спіймали на хабарі? Тарас Костін: Дуже неприємна ситуація, зганьбилися на всю країну. Ситуація полягає в тому, що коли ми почали проводити аукціони, велись переговори з одним із інвесторів. Цей інвестор захотів “порішати”, прийшов до мене, але я його відразу “відправив”.   Першому заступнику я повноважень для спілкування із ним не надавав. Але так сталося, що його спіймали на хабарі і зараз він перебуває під слідством, відсторонений від роботи. Остаточного рішення по справі не прийнято, але я вже запропонував йому після суду написати заяву про звільнення. KV: Перед 1111 днем народження міста ви посварились із депутатами через виділення коштів: вони хотіли на дороги, а ви - на парки та тротуари. Чому так сталось? На що в результаті виділили? Тарас Костін: Кричали тоді не всі депутати, а декілька, які хотіли на своїх округах зробити ремонт доріг. Я наполягав, що потрібно відновлювати центральну інфраструктуру міста, вкладати кошти в енергозберігаючі технології шкіл та садочків, а потім вже рухатись на окраїни міста. Була жвава дискусія.   Кошти ми тоді виділили на утеплення шкіл, тротуари у центральній частині, готуємо проект на ремонтні роботи Борисоглібської площі. Все ж-таки відновлюємо туристичний потенціал. Працюємо на окраїнах - в минулому році залучили близько 10 млн гривень обласного бюджету на облаштування об'їзної дороги по вул. Грушевського і вул. Борисівське Поле. KV: Чому дороги в такому жахливому стані? Тарас Костін: Як сніг почав танути, то дійсно їх стан погіршився. Але останніми роками ми маємо суттєве перевиконання бюджету, тому багато коштів залучаємо на ремонт тротуарів та доріг. Раніше ситуація була ще гірша. KV Які стосунки з районом? Тарас Костін: В нас є об'єкти, які фінансуємо спільно, про це говоримо за круглим столом. На цей рік ми забронювали 1 мільйон гривень у міському бюджеті для Центральної районної лікарні, щоб купити важливе обладнання. А так нам з районом немає чого ділити, в нас різні повноваження та території. KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте? Тарас Костін: Один із перших візитів губернатора був саме до Переяслав-Хмельницького. Просили врегулювати питання перевезень до Києва. Є в нас багато нелегальних перевізників, які незаконно перевозять жителів без будь-яких документів. Просили також дофінансувати проекти, які були початі у минулому році -  це дві дороги та свердловина для видобутку води. На Олександра Терещука покладаємо великі надії, я особисто сподіваюсь на співпрацю. Також сподіваюсь, що після виборів президента Терещук продовжить працювати і ми зможемо втілити все заплановане. Співпраця була і з попереднім губернатором. За мою каденцію більше ніж Горган (екс-губернатор Київської області Олександр Горган, - KV) жоден губернатор для міста не зробив. Будемо сподіватися, що Терещук також не байдужий до Переяславщини. KV: Які стосунки із Віталієм Кличко? Він як міський голова дає поради з управління містом? Прислуховуєтесь? Тарас Костін: Я був членом партії “Удар”, балотувався від неї у мери у 2014 році. Із Віталієм Кличко нас пов'язує спорт, якийсь час займались в одній залі. Ми з ним добре знайомі, у цьому році він запрошував мене на Водохреща із іншими міськими головами. Як голова “Асоціації міст України”, залучає мене до співпраці, до участі в різноманітних форумах, де я отримую багато інформації, корисної для міста. Також радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом. Він приїздив до нас на день міста, виступав на центральній сцені. Я йому показував наші парки, він дав багато порад, пообіцяв допомогти. Ми також відвідували столичні парки, спілкувались із їх директорами. Будемо впроваджувати думки Віталія Володимировича у нашому місті. Історично так сказалось, что Переяслав-Київ-Чернігів як своєрідний трикутник, де завжди були дружні стосунки. KV: До призначення міським головою ви досить активно займались бізнесом. Чому вирішили змінити діяльність? Кому передали справи? Тарас Костін: Основна моя діяльність була - продовження бізнесу, який залишив після смерті мій батько. Він пішов із життя у 2002 році, тоді я повернувся із Києва у Переяслав-Хмельницький і продовжив його справу. Це виготовлення меблів, будівництво спортивних майданчиків, різні ремонтні роботи. Потім Віталій Кличкоf і Артур Палатний (народний депутат від БПП, - KV) мене запросили в партію “Удар”, з того часу я почав займатись політичною діяльністю. Очолював міські штаби Кличка, потім місцевий осередок партії. Хоча я зараз не є членом партії, ми залишаємось однією командою. На виборах у 2014 році ми підтримали Петра Порошенка, в 2015 я пішов на вибори від БПП. Підтримуємо його і зараз. Справи бізнесу я передав людям, які дуже багато допомагали мені в житті і погодились стати засновниками бізнесу, я зі складу компанії вийшов. KV: Чи віддавали ви як міський голова якісь преференції компанії “Кобзар”, де раніше були керівником? Тарас Костін: Над жодним об'єктом ТОВ “Кобзар” за мою каденцію у місті не працював. KV: Ви були помічником Артура Палатного. Які стосунки зараз? Він авторитет для вас? Тарас Костін: Дружні стосунки. Він дуже допомагає місту, опікується Переяславщиною. У минулому році він допоміг отримати нам 5 млн гривен із державного бюджету, подарував 6 комп'ютерних класів, допомагає у вирішенні питань із областю, також допомагає у розвитку спорту. Він дуже зайнята людина, тому бачимось нечасто, декілька разів на місяць. Найближчим часом він має приїхати до міста, щоб подарувати черговий комп'ютерний клас в школу №1. Обов'язково дослуховуюсь до його порад, обговорюємо проблеми не тільки міста, але й загальнодержавні. KV: Чи часто отримуєте дзвінки із проханням “вирішити” ті чи інші питання? Що робите в таких ситуаціях? Тарас Костін: Були такі нестандартні ситуації, коли дзвонили і “просили”. Хабарі не тільки пропонували, але й підкладали. З такими людьми я відразу рвав усі зв'язки. Це частіше за все нечисті на руку бізнесмени і іноді місцеві жителі. KV: Чи може чиясь думка чи порада вплинути на ваше рішення як міського голови? Тарас Костін: Може, якщо думка конструктива і допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Я прислухаюсь також до критики. Є в нас і так звані “дикі” активісти, які намагаються зірвати засідання. Не всі сприймають демократію як закон, для декого це вседозволеність і безкарність. KV: Відомий український скульптор Микола Шматько у свої 74 роки разом зі своєю дружиною та сином вже 5 років змушені жити в підвалі однієї зі шкіл Переяслав-Хмельницького. Чому так сталось? Чому не вирішуєте? Тарас Костін: Микола Шматько приїхав у місто десь у 2013 році разом із двома фурами своїх робіт, його тимчасово поселив у підвал минулий голова міста, але я впевнений, що він хотів як краще. Я пропонував Шматько декілька варіантів вирішення проблеми - будинок культури, який наразі не діючий, щоб він там розмістив свої роботи та жив із сім'єю, та земельну ділянку, щоб він побудувався. Він відмовився, адже хоче готове житло. А я не можу витрачати кошти громади неефективно чи індивідуально під когось, хоч він і відомий скульптор. Тому зараз він досі живе у підвалі. KV: Чи готові на ще одну каденцію? Виховуєте наступника? Тарас Костін: Зараз зарано про це говорити. Побачимо, чи буде здоров'я, чи будуть мої проекти у місті працювати. Наступника не готую. Амбіцій щодо кар’єрного зросту не маю, потрібно ще розвивати місто. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”Фото: KVKиевVласть