В период январского отдыха Национальная филармония Украины предлагает посетить “Сезон рождественских концертов”. Эти концерты не только подарят невероятные эмоции, но и позволят максимально продлить праздничные дни. Издание КиевVласть приглашает ценителей изысканной музыки присоединиться к празднованию вместе с филармонией.
4 января, вторник
Рождественский вертеп "Небо и Земля". Мюзикл “Кай и Герда”
Кроме рождественского вертепа “Небо и Земля”, звучащего в исполнении академического камерного хора “Хрещатик” (художественный руководитель – Павел Струц, главная дирижерша – Оксана Дондик, режиссер – Наталья Бегма), можно будет впервые услышать детский мюзикл “Кай и Герда”. Этот мюзикл написан на слова Елены О'Лир и по сценарию Оксаны Дондик. Мюзикл исполнит детский хор "Веселый акцент" Украинской школы искусств города Украинка.
Цена: 70-350 грн
Билеты: bit.ly
5 января, среда
Джазовые темы с импровизацией. Неонила Лагодюк (фортепиано)
В Национальной филармонии Украины выступит пианистка и композитор Неонила Лагодюк. С 2010-го традиционно в начале января в Колонном зале имени Николая Лысенко проходят авторские концерты Неонилы Лагодюк. Эти концерты – праздничные, поскольку накануне Рождества. Наряду со старыми композициями будут звучать премьеры, а еще обычно принимают участие талантливые музыканты. Кроме сольного исполнения мною собственных композиций и импровизаций также выступят Киевский квартет саксофонистов и секстет. Со мной будут играть скрипачка Ксения Мороз, флейтист Павел Попроцкий, электроконтрабасист Руслан Ядвигин, перкуссионист Юрий Береговец, кларнетист Павел Бойко. Также выступят степист Владимир Шпудейко и Светлана Корецкая как мастер художественного слова.
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
9 января, воскресенье
“Сезон Радости”. Рождественский семейный концерт в сопровождении симфонического оркестра
В Национальной филармонии Украины состоится рождественский семейный концерт под названием “Сезон радости”. Будут звучать колядки разных стран мира, щедривки, а также фрагменты из оратории “Мессия” Георга Фридриха Генделя. “Сезон радости” – очередной проект международного музыкального лагеря (Music Camp International). И в этот раз детский хор и симфонический оркестр выступят под руководством Констанции Фортунато (США).
Цена: 70-350 грн
Билеты: https://bit.ly/3IkU5zU
10 января, понедельник
“Путешествие в безмятежность”. Ансамбль “Киевская камерата”
Национальный ансамбль солистов “Киевская камерата” под руководством художественного руководителя и главного дирижера Валерия Матюхина представит проект “Путешествие в безмятежность”. Музыканты подарят особый “маршрут” произведениями мастеров венского вальса и оперетты Йозефа Штрауса, Иоганна Штрауса-сына, Франца Легара, Имре Кальмана, а также музыкой для скрипки Фрица Крейслера и Рихарда Хойбергера. Солистами будут певица Дария Назимчук и скрипач Кирилл Бондарь. Подарите себе вечер удовольствия и беззаботности благодаря венской музыке ХІХ и ХХ веков.
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
12 января, среда
“Радуйся, мир!”. Национальный духовой оркестр Украины
Национальный академический духовой оркестр Украины под руководством Алексея Баженова представит праздничный концерт с названием “Радуйся, мир!”. Будет звучать рождественская музыка разных времен и народов, в частности, британская, французская, американская и украинская. Солистами будут Валентина Матюшенко (сопрано), Сергей Бортник (тенор), финалистка телешоу "Голос страны" Алина Башкина (вокал), Алина Гордий (флейта), Геннадий Ковтун (кларнет), Анна Козионова (ударные), Ростислав Зайцев (саксофон). Участие принимает детский хор “Ласточка” Дома детского и юношеского творчества Голосеевского района города Киева (руководитель – Оксана Урсатий).
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
13 января, четверг
“Що з Києва та й до Русалима”. Мужская хоровая капелла им. Л.М.Ревуцкого
Муниципальная академическая мужская хоровая капелла имени Л. М. Ревуцкого (художественный руководитель – Владимир Курач, дирижер – Артур Смирнов) представит проект “Шо из Киева и до Русалима”. Солистками будут певицы Нина Матвиенко (народное пение) и Валентина Иваненко (сопрано), а также выступит мастер художественного слова Анатолий Паламаренко. Будут звучать и традиционные рождественские песни, и их обработки, которые совершили Александр Кошиц, Станислав Людкевич, Кирилл Стеценко, Остап Нижанковский, Анна Гаврилец и не только.
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
16 января, воскресенье
Коляда-Трибьют. Ансамбль классической музыки им. Б. Лятошинского
В Национальной филармонии Украины состоится уникальный проект, который называется “Коляда-трибьют”. Будут звучать четырнадцать малоизвестных колядок и щедривок из Донбасса в современной аранжировке. С 1990 по 2008 их собрала и записала фольклористка Елена Тюрикова, а композитор Евгений Петриченко недавно создал кавер-версии этих песен. “Коляда-трибьют” фактически интегрирует архаическое песенное наследие Донбасса в современный мир. А еще наглядно подтверждает, что эта территория является неотъемлемой частью украинского культурного пространства. В этот вечер в сопровождении Ансамбля классической музыки имени Бориса Лятошинского Национального дома органной и камерной музыки Украины под руководством Богдана Плиша, в частности, выступят певцы ILLARIA, Иванна Плиш, Роман Мелиш, Оксана Никитюк, а также юные вокалисты из Киева, Ровно, Винницы, Бахмута Полтавы и Кривого Рога.
Цена: 100-500 грн
Билеты: bit.ly
19 января, среда
Рождественские симфонии. М.Скорик, И.Небесный, Национальный симфонический оркестр Украины
Национальный заслуженный академический симфонический оркестр Украины под руководством Владимира Сиренко представит рождественские симфонии, которые на основе традиционных украинских колядок и щедривок написали современные украинские композиторы Мирослав Скорик и Иван Небесный. Интересна история создания этих двух произведений. Автором идеи является поэт, директор известного издательства "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Иван Малкович. По словам Ивана Небесного, он попросил его создать “легкое” произведение, а Мирослава Скорика – в стиле Бетховена. “Во время нашей первой встречи в издательстве – продолжил Иван Небесный, – Иван Малкович обратил внимание на то, что сейчас, как ни странно, существует достаточно большой вакуум украинской рождественской симфонической музыки, который в период рождественских праздников очень часто заполняется иностранным "продуктом".
Цена: 80-400 грн
Билеты: bit.ly
Фото: Национальная Филармония УкраиныКиевVласть
Градостроительно-земельная комиссия Киевсовета согласовала проект решения авторства депутата из фракции “Единство” Сергея Крымчака (на фото слева), в котором прописывается алгоритм действий столичной власти для расширения проезда от ул. Голосеевской мимо дома №13 к расположенному в глубине квартала участку площадью 0,5483 га. Эти полгектара буквально неделю назад Киевсовет отдал в аренду под жилую застройку ООО “Менаполис” – фирме, связанной с партнерами Крымчака, братьями Вячеславом и Александром Супруненко (на фото в центре и справа). Местные жители активно выступают против уплотняющей застройки района, но будет ли в итоге заключен между ними и “Менаполисом” “меморандум о взаимопонимании”, как это прописано в упомянутом решении горсовета – неизвестно. Как неясно – дойдет ли дело до расширения проезда, ведь сегодняшний арендатор участка, по которому он проходит – ООО “Консалтинг Украина” – категорически против этого.
Как стало известно KV, вскоре на рассмотрение Киевсовета представят проект решения №08/231-4496/ПР от 17 декабря 2021 года об организационных мерах, необходимых для обустройства расширенного междомового проезда с улицы Голосеевской вдоль многоквартирного жилого дома по адресу: ул. Голосеевская, 13.
Комиссия Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений 22 декабря 2021 года согласовала этот проект авторства депутата Киевсовета Сергея Крымчака (фракция “Единство”), в котором он предложил организовать такой проезд на части участка с кадастровым номером 8000000000:79:241:0091 по ул. Голосеевской, 7, корп.3.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проектом решения предполагается, что нынешний пользователь этой земли – ООО “Консалтинг Украина” (*), а затем и Киевсовет, дадут согласие на раздел участка. После этого КП “Киевский институт земельных отношений” разработает техническую документацию по землеустройство по разделу участка, а Департамент земресурсов КГГА зарегистрирует в Госземкадастре новосозданные участки и право на постоянный безоплатный сервитут (право пользования. – KV) для организации общедоступного проезда транспорта по одному из них.
В пояснительной записке говорится – проезд необходим для снятия социального напряжения среди жителей многоквартирных домов по ул. Голосеевской, 13, 13-А и 13-Б (ОСМД “Домашній затишок” и ОСМД “Голосіївська фортеця”), которые требуют организовать беспрепятственный проезд к их жилым домам, поскольку на сегодня существует лишь один узкий проезд между домами по ул. Голосеевской, 7 и ул. Голосеевской, 13.
Как сообщил в пояснительной записке к проекту решения Крымчак, члены рабочей группы градостроительно-земельной комиссии с участием представителей указанных ОСМД и ООО “Менаполис” (**) обсудили возможность расширения этого единственного существующего проезда к их домам. Также, по заверению Крымчака, члены указанной рабочей группы “пришли к соглашению, что этот проезд также может использоваться для проезда к соседнему участку 8000000000:79:241:0034 по ул. Голосеевской, 13-Д”.
В ходе обсуждения проекта решения на заседании профильной комиссии горсовета 22 декабря 2021 года Сергей Крымчак добавил, что существующий проезд не соответствует правилам пожарной безопасности. А депутат Олеся Пинзеник (фракция “УДАР”) заявила, что данным узким проездом пользуются 3-5 тыс. жителей близлежащих домов и родителей учащихся расположенной во дворе школы. Она выразила сомнение в том, что расширить проезд возможно за счет участка 8000000000:79:241:0091, ведь его арендатор – ООО “Консалтинг Украина” использует его с 2006 года и выступает категорически против раздела. По мнению Пинзеник, данный проект решения является “заявлением о намерениях”, а не способом решения конфликтной ситуации.
Как стало известно KV, недовольство жителей указанных домов вызвано не только единственным узким проездом к их жилищам. По информации издания “Парламент.ua”, в сентябре 2021 года на заседании указанной рабочей группы градостроительно-земельной комиссии Киевсовета люди высказывали недовольство запланированной на ул. Голосеевской, 13-Д уплотняющей жилой застройкой их квартала. Также они высказывали опасения, что тяжелая техника на новое строительство, а впоследствии – жители новых домов, будут курсировать по единственному существующему узкому проезду. В дополнение жителей беспокоит вопрос непомерной нагрузки на местный коллектор. Помимо этого, в районе нет свободных мест в детских садах и коммунальных школах.
Отметим, участие ООО “Менаполис” в переговорах с местными жителями явно неслучайно. Как и то, что проект решения Крымчака об организации междомового проезда был зарегистрирован уже на следующий день после утверждения Киевсоветом проекта решения от 24 июня 2021 года №08/231-2232ПР о передаче на 15 лет в аренду ООО “Менаполис” участка площадью 0,5483 га на ул. Голосеевской, 13-Д в Голосеевском районе Киева.
Участок по этому адресу с кадастровым номером 8000000000:79:241:0034 передали “Менаполису” для реконструкции зданий и сооружений под жилой комплекс с помещениями общественного назначения, эксплуатации и обслуживания жилого комплекса с помещениями общественного назначения.
С подачи Олеси Пинзеник в решение Киевсовета включили пункт, предполагающей отсроченное условие реализации данного решения. Так, договор аренды участка с ООО “Менаполис” не должен быть заключен, пока между арендатором с одной стороны и представителями ОСМД “Домашний затишок” и ОСМД “Голосеевская крепость” не будет нотариально заверен “меморандум о взаимопонимании”. Содержание меморандума не уточнялось.
Основанием для передачи участка субъекты подачи соответствующего проекта решения – замглавы КГГА Петр Оленич и директор Департамента земресурсов КГГА Валентина Пелих – назвали оформленное 19 февраля 2019 года право собственности ООО на три крошечные объекта недвижимости. Речь идет о складе материалов площадью 11 кв. м, мастерской площадью 39 кв. м и трансформаторной подстанции площадью 2 кв. м.
Проект решения о передаче в аренду ООО “Менаполис” 0,5483 га отказалось согласовывать Управление правового обеспечения деятельности Киевсовета. Так, в правовом заключении от 9 июля 2021 года говорится – при отсутствии ДПТ передача участков в пользование запрещается. Однако градостроительно-земельная комиссия на заседании 14 июля 2021 года отклонила правовое заключение и повторно согласовала проект решения, попутно рекомендовав увеличить срок аренды до 15 лет, а не 5 лет, как это планировалось авторами проекта.
Несмотря на негативное правовое заключение, столичные депутаты 16 декабря 2021 года 89 голосами также отклонили его и решили передать в аренду участок 0,5483 га на 15 лет для ООО “Менаполис”.
Как стало известно KV, участок передали в аренду несмотря на то, что продолжается следствие в рамках уголовного производства №42016100000000754, открытого 9 августа 2016 года по фактам самоуправства, самовольного строительства и самовольного занятия этого земельного участка. Так, Голосеевский райсуд Киева в октябре 2021 года по требованию Голосеевской окружной прокуратуры наложил арест на участок и расположенную на нем недвижимость, однако Киевский апелляционный суд 16 ноября 2021 года по требованию ООО “Менаполис” арест с участка и недвижимости снял.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Менаполис” основано в январе 2019 года. Его основной вид деятельности – предоставление в аренду и эксплуатацию собственной или арендованной недвижимости. Директором и конечным бенефициаром является Виктория Зинич, основатель – ООО “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” (***).
По данным издания “Наші гроші”, Виктория Зиныч до апреля 2021 года владела ООО “Закупки” и ООО “Закупки ком”, владельцем которых вместо нее стало АО “ЗНВКИФ “Асвио Капитал” Вячеслава Супруненко. В 2016-2019 годах Зинич значилась в совладельцах ООО “УХП-Эксплуатация”, которым также владело АО “Укрхудожпром” братьев Супруненко.
KV писала, что ООО “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” основало либо владело рядом компаний, которые в судах добиваются получения права владения недвижимостью или пользования участками в столице явно в интересах братьев Супруненко. К примеру, основанное “КУА Сипиджи Ассетс Менеджмент” ООО “Медицинский комплекс “Мрия” летом 2021 года апеллировала в судах прокуратуре и Киевсовету, которые уже почти десять лет добиваются передачи в коммунальную собственность комплекса зданий детского лагеря “Проминь” на Бориспольском шоссе.
Читайте: Братья Супруненко против Киева: судьба детского лагеря “Проминь” решается в судах и Фирма Супруненко через суд получит данные от КГГА на реконструкцию базы отдыха на Жуковом острове
Напомним, Киевсовет на заседании 16 декабря 2021 года принял еще одно скандальное решение, за которое активно агитировал депутатов их коллега из фракции “Единство” Сергей Крымчак. Так, горсовет передал ООО “МФК Гуд Лайф” (которую Youcontrol относит к так называемой группе братьев Супруненко) 1,4054 га земли в пер. Новопечерском, 5 в Печерском районе в аренду на 15 лет для реконструкции зданий и сооружений под многофункциональный жилой комплекс. Представитель местных жителей предостерегал депутатов – нельзя отводить землю вблизи укрепительных сооружений Киевской крепости и грозил судами.
Читайте: Киевсовет отдал фирме из орбиты братьев Супруненко 1,4 га на Печерске для возведения ЖК
Александр Супруненко – народный депутат Украины VІ созыва (“Партия регионов”) и VIII созыва (внефракционный), депутат Киевсовета VII созыва (самовыдвиженец). Его брат, Вячеслав Супруненко – депутат Киевсовета V, VI и VII созывов, бывший зять экс-мэра Киева Леонида Черновецкого.
Читайте: Братья Супруненко подмяли под себя 42% хлебного рынка Киевщины
Напомним, Сергей Крымчак неоднократно попадал в громкие коррупционные скандалы, связанные со столичной землей. В частности, в сентябре 2017 года он и его родственник (предполагаемый сообщник) были задержаны по подозрению в причастности к земельным махинациям, а Соломенский райсуд арестовал акции нескольких компаний, к которым, по данным следствия, имел отношение Крымчак.
Читайте: Суд арестовал Mercedes жены и три компании депутата Киевсовета Крымчака
Дело сейчас рассматривается в Высшем антикоррупционном суде. KV также писала, что в феврале 2019 года НАБУ сообщило еще об одном подозрении Сергею Крымчаку – в незаконном завладении шестью земельными участками и незаконном обогащении.
Читайте: НАБУ снова сообщило о подозрении депутату Киевсовета Сергею Крымчаку
Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов. Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих. Деятельность этих департаментов направляет и контролирует зампредседателя КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Петр Оленич, координирует – зампредседателя КГГА Вячеслав Непоп.
Комиссию Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений с 8 декабря 2020 года возглавляет представитель фракции “УДАР”, директор скандально-известного КП “Инженерный центр” Михаил Терентьев.
* ТОВ “Менаполіс” (код ЄДРПОУ: 42783375)
** ТОВ “КУА “Сіпіджі Ассетс Менеджмент” (код ЄДРПОУ: 33448675)
*** ТОВ “Консалтінг Україна” (код ЄДРПОУ: 25203520)
Фото: коллаж KVКиевVласть
Столичный градоначальник Виталий Кличко на заседании Киевсовета в конце года дал структурным подразделениям КГГА поручение подготовить проект решения об увеличении в Киеве с 3% до 12% ставки арендной платы для земельных участков под многоквартирную жилую застройку. Как повышение арендной ставки повлияет на рынок жилья и насколько вырастут цены, узнавала КиевVласть.
Эксперты отмечают, что повышение стоимости аренды земельных участков под многоквартирную жилую застройку скажется и на стоимости нового жилья для конечного потребителя.
Принцип прост: любое увеличение затрат девелопера так или иначе приводит к росту стоимости “квадрата”.
“За последний год себестоимость строительства и так значительно выросла, что, естественно, отразилось на ценах на квадратные метры, – уточняет Анна Лаевская, коммерческий директор “Интергал-Буд”. – С точки зрения инвесторов такие инициативы городских депутатов, конечно же, являются негативными. В 2021 году в среднем стоимость квадратного метра в столице и так выросла на 40%. Ценовой скачок уже отразился на спросе. Стимулирование дальнейшего роста стоимости в конечном итоге приведет к тому, что еще меньшее количество киевлян смогут позволить себе улучшить жилищные условия, приобретая квартиры в новых, более комфортных домах”.
По ее мнению, калькуляция, которую в качестве аргументов привел инициатор данного изменения, не является корректной. Не учтены расходы компаний-застройщиков. А это огромные суммы, которые девелоперы тратят, в том числе на модернизацию городских инженерных сетей.
“Логично, что желая сохранить рентабельность проектов, девелоперы и застройщики будут закладывать эти расходы в себестоимость метра, – отмечает эксперт по маркетингу недвижимости Ольга Момчилович. А это неизбежно повлечет за собой рост цены для конечного потребителя, которая по результатам 2021 года уже показала рост под 25-30%”. Прогнозирует рост цены “квадрата” для потребителя и Алексей Коваль, руководитель проектов Perfect Group.
“Из расчетов депутатов, которые поддерживают решение повысить арендную ставку в четыре раза, с 3 до 12% от нормативной оценки земли, получаются дополнительные поступления в бюджет на уровне 6 миллиардов гривен в год. При вводе в эксплуатацию 30-40 тысяч квартир ежегодно, выходит, что в бюджет дополнительно попадет 170 тысяч гривен с каждой квартиры. Конечно, это повлечет за собой подорожание недвижимости на первичном рынке”.В случае принятия решения о повышении арендной ставки, по прогнозам Русланы Грабко, директора по продажам группы компаний DIM, все новые договоры аренды будут предполагать четырехкратное увеличение налога на землю для девелопера. С учетом реальной маржинальности, растущей себестоимости строительства и других издержек при реализации жилого проекта, подобный скачок естественным образом повлияет и на конечную цену квадратного метра.
“Земля в Киеве всегда была и остается дорогим ресурсом по двум причинам: ограниченное количество свободных участков под застройку в черте города и установленные цены на нее, поэтому подавляющее большинство участков под застройку находятся как раз в долгосрочной аренде у землепользователя или непосредственно у девелопера, – поясняет она. – Поднятие ставки аренды до 12% сделает землю еще дороже и этот рост вместе с растущей себестоимостью строительства, к сожалению, так или иначе ляжет на плечи покупателя”.
Впрочем, некоторые девелоперы не торопятся связывать рост арендных ставок и цены “квадрата” – как минимум, в краткосрочной перспективе, в случае повышения арендных ставок. Ангелина Деревлева, директор по маркетингу и продажам Строительной компании "Миськжитлобуд", поясняет:
“Во-первых, на рынке будут представлены проекты с договорами на землю, заключенными ранее. Также на рынке Киева цена в обусловлена спросом на недвижимость. В "плохие времена" она приближается к себестоимости проекта, как это было в 2016 году, в "хорошие" формирует значительную дельту – как сейчас”. “Ценообразование на украинском рынке недвижимости еще никогда не было по формуле: затраты + планируемый доход, – продолжает Олег Приходько, генеральный директор девелоперской компании GREENOL. – К тому же, почти все застройщики до момента ввода дома в эксплуатацию не знают окончательной себестоимости строительства. А дополнительные “минус” $90 000 настолько слабы, чтобы стать причиной корректировки конечной цены продаваемого квадратного метра, что никто даже не удосужится именно по этой причине поднимать свои расценки”.
Рост рынка, рыночные механизмы и конкурентные преимущества объектов, считает эксперт, и без этого дают возможности для роста стоимости жилья.
Вопрос рентабельности
Здесь девелоперы рассматривают несколько вариантов развития ситуации. Так, Алексей Коваль отмечает, что сегодня девелоперы все еще находится в ситуации, когда спрос превышает предложение. Поэтому девелоперы, скорее всего, смогут переложить большую часть увеличенной арендной ставки земли на покупателей. С другой стороны, если ситуация поменяется, и застройщики начнут конкурировать “ценой”, произойдет серьезное снижение рентабельности.
“В первую очередь это ударит по небольшим девелоперам, не имеющим финансовой подушки, и их проектам”, – прогнозирует он.
Олег Приходько рассматривает вопрос рентабельности проектов и арендных ставок сугубо между математикой и коррупцией.
“Давайте посчитаем вместе, – предлагает он. – Если сегодня при 3% аренде КГГА получает около $800 000 и при этом в городе около 370 новостроек, то это значит, что с одной новостройки город получает около $30 000, что в свою очередь даже менее стоимости 1-комнатной квартиры. Если в доме 100 квартир, то застройщик на благо города перечисляет менее 1% от проданных квартир. Сложно представить систему исчисления, в которой бы такие пропорции назывались бы большими с точки зрения арендных ставок”.
Эксперт предполагает, что ни один девелопер или застройщик столицы не почувствует четырехкратного увеличения арендной стоимости – ведь $120 000 – это все еще мизер в общей смете затрат на создание любого нового объекта высотной жилой застройки города.
Впрочем, изменение ставок вполне вероятно скажется на подходах девелоперов к форме собственности на земельные участки. Ангелина Деревлева прогнозирует, что застройщики еще больше будут стремиться приобретать землю в собственность.
“А если в аренду, то только на период строительства. Земельные участки с новыми ставками аренды и длительным сроком аренды станут дешевле, – отмечает она. - Так как в последнем случае новые арендные ставки будут увеличивать себестоимость проекта в значительной мере. Ведь после окончания строительства нет механизма отказа от земельного участка, а ОСББ не слишком стремятся переоформлять землю на себя”.
Эксперт также задается вопросом, как возможное новшество КГГА коснется ОСББ – будут ли они платить те же 12% и смогут ли их “потянуть”? Или для них будут льготы?
Руслана Грабко обращает внимание на еще один важный момент: затратная часть на прокладывание инженерных коммуникаций и подготовку участка под строительство весьма ощутима для девелопера.
“Сегодня компании получают землю с изношенными на 80-90% инженерными коммуникациями, а потом вынуждены за свои деньги заниматься вопросами канализации, водоснабжения, электросетей, но при этом еще и заплатить в четыре раза больше, чем прежде”.
Но год для просчетов и пересмотра финмоделей проектов, вероятно, у столичных девелоперов все же есть – Ольга Момчилович считает, такое существенное изменение ставки аренды на земельные участки если и будет принято к реализации на 2022 год, то коснется тех договоров, которые будут заключаться уже в 2022 году, поэтому в краткосрочной перспективе влияние на рынок мы вряд ли ощутим.
“Дополнительно возникнет вопрос с теми договорами аренды, которые будут пролонгироваться в 2022 году и как это урегулировать, да и в целом возникает большое количество вопросов, поэтому есть сомнения, что в бюджет 2022 года будут внесены правки без предварительных детальных просчетов и обсуждений”, – уточняет эксперт.
Если в краткосрочной перспективе рост аренды в 4 раза может и не сказаться на рентабельности, то далее девелоперы могут пересмотреть экономические показатели проектов.
Доступное жилье – все?
Как бы не отличались прогнозы девелоперов, эксперты считают, что в долгосрочной перспективе рост арендной ставки – не самый прогрессивный фактор развития рынка.
“Такие новшества влияют непосредственно на всю отрасль и основных стейкхолдеров, а это, напомним, не только девелоперы, застройщики, но и покупатели, поэтому они должны приниматься не в спешке, а проходить все процедурные этапы: изучение экономического влияния, анализ экономической целесообразности и предложенного механизма увеличения, экспертное и общественное обсуждение, – говорит Руслана Грабко. – Без просчета экономической целесообразности такие нововведения могут привести к неприятным последствиям: росту стоимости недвижимости и уменьшению количества качественных новых проектов жилья, что с учетом сокращения объемов в предыдущий период из-за последствий пандемии, вызывает опасения”.
Это, по ее мнению, может сказаться и на качестве реализуемых проектов, если некоторые игроки с неустойчивой финансовой моделью захотят компенсировать свои издержки, скажем, за счет экономии на прокладке инженерных сетей, благоустройства или инфраструктуры.
Алексей Коваль акцентирует, что такими действиями муниципальных властей практически полностью убивается сегмент доступного жилья, ведь именно здесь относительный рост цен будет самым значительным.
“Также получится эффект снежного кома для проектов от небольших застройщиков, которые привлекают инвестиции не так быстро, как это могут делать девелоперы с сильными брендами на рынке. Сегодня при продажах ниже плана небольшие девелоперы могут растянуть проект на полгода-год, но продолжать работать на объекте. Однако при росте арендной ставке будет парадокс: снижение темпов работ может обходиться в общей смете проекта примерно так же дорого, как и продолжение строительства высокими темпами, – уточняет он. – Соответственно, если застройщик будет вынужден приостанавливаться, вырастут риски, что этот проект совсем “заглохнет”. Так как девелопер просто не сможет погасить долги перед бюджетом и дофинансировать непосредственно строительство”.
Конечно, речь про индивидуальные кейсы, однако именно они будут формировать общий информационный фон и настроения на рынке.
Читайте: Обложили: новые налоги могут сократить объемы оптовых продаж на рынке жилья
Фото: коллаж KVКиевVласть
Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV.
У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій.
Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ліквідація районів
Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.
Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах.
В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Зміни до Конституції
Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.
Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.
Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.
Київська агломерація
Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, "законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем". А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.
Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.
Спроможність
Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.
Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.
На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.
ПДФО
Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат.
Старости
Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.
Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.
Законодавчі новели
Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі "союзи" на Київщині активно створювали в Славутицькій, Фастівській громадах.
Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету.
Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об'єктів.
На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів.
Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади.
Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови.
Земельна децентралізація
У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro.
Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.
Стратегія розвитку
Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади.
Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається "зелена" енергетика, IT-сфера.
Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.
Цифрова трансформація
Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.
Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри "Дії" і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ.
Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу.
Статус
Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.
Експерт року
До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.
До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ.
У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини.
KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними.
“Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук.
Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення.
За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та утримати позитивні тенденції розвитку.
“З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.
Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету.
“На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук.
Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму
Фото: колаж KVКиевVласть
В Киеве 29 декабря облачная погода будет держаться до самого вечера. Без осадков. Ожидается замерзание дождя и мокрого снега на переохлажденной поверхности земли. Температура ночью -7…-9, днем -4…-6.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Белая Церковь: температура ночью -8…-10, днем -4…-6. В Белой Церкви облачная погода продержится весь день. Без осадков.
Борисполь: температура ночью -8…-10, днем -4…-6. В Борисполе на протяжении всего дня будет стоять облачная погода. Ночью возможен мелкий снег, который к утру должен закончиться. Весь оставшийся день пройдет без осадков.
Бровары: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. С утра и до самого вечера небо в Броварах будет скрыто за облаками. Без осадков.
Васильков: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. Весь день в Василькове будет облачным. Без осадков.
Вишневое: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. На протяжении всего дня погода в Вишневом будет пасмурной. Без осадков.
Вышгород: температура ночью -8…-10, днем -4…-6. Облачная погода будет держаться в Вышгороде до самого вечера. Без осадков.
Ирпень: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. На протяжении всего дня небо в Ирпене будет покрыто облаками. Без осадков.
Кагарлык: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. Весь день в Кагарлыке будет облачным. Без осадков.
Обухов: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. С утра и до самого вечера небо в Обухове будет скрыто за облаками. Ночью ожидается мелкий снег. К утру он закончится и больше осадков не предвидится.
Фастов: температура ночью -8…-10, днем -4…-6. В Фастове солнце в этот день будет редко показываться из-за облаков. Без осадков.
Яготин: температура ночью -7…-9, днем -4…-6. В Яготине солнце в этот день будет редко показываться из-за облаков. Ночной снег утром ослабнет и вскоре закончится.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Читайте: В столичных пунктах обогрева раздают нуждающимся теплую одежду (фото)
Источник: Гидрометцентр Украины, Sinoptik.ua
Фото: “Апостроф”КиевVласть
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
Кабинет министров Дениса Шмыгаля принял новые таксы штрафов, полагающихся за нарушения природоохранного законодательства в природных заповедниках. Речь идет о наказаниях за незаконную ловлю рыбы, охоту, рубку деревьев и кустарников, нелегальный отбор торфа и песка и другое нанесение вреда флоре и фауне заповедников. Размер такс для расчета штрафов, исходя из единиц объектов, которым нанесен ущерб, колеблется от нескольких гривен до нескольких миллионов гривен.
Об этом KV стало известно из соответствующего проекта постановления Кабинета министров Дениса Шмыгаля, принятого 23 декабря 2021 года.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Принятым Проектом постановления утверждены специальные таксы для вычисления размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в границах территорий и объектов природно-заповедного фонда. Речь о незаконной рубке деревьев и растительности, их повреждении, незаконной охоте и т.п. (подробно все таксы в соответствии с приложением к проекту постановления см. ниже).
В пояснительной записке к проекту постановления сказано, что пришло время проиндексировать таксы, поскольку принятые в 2013 году – минимум втрое меньше, чем размер ущерба, наносимого лесному хозяйству за то или иное нарушение. "В предложенном проекте постановления учтен индекс инфляции с 2013 по 2020 год", – говорится в записке.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Устанавливаем новый подход для исчисления ущерба, который могут причинить природно-заповедному фонду Украины. По формуле расчета размер ущерба увеличивается в 10 раз и ежегодно будет индексироваться. Такие мероприятия помогут охранять эти территории и сохранить их биоразнообразие”, – прокомментировал принятие документа и.о. министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Руслан Стрелец.
Ниже приводим полный перечень новых такс по разным категориям объектов и нарушений.
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие незаконной рубки или повреждения деревьев и растений, которые имеют одревесневший стебель, до степени прекращения роста
Диаметр дерева
в коре около шейки корня,
сантиметров
Такса, гривен
степная зона
другие зоны
За каждое дерево, срубленное или поврежденное до степени прекращения роста
до 10
257
227
10,1-14
442
395
14,1-18
1124
1033
18,1-22
2292
2098
22,1-26
4040
3690
26,1-30
6363
5833
30,1-34
8520
7820
34,1-38
10844
9947
38,1-42
13318
12212
42,1-46
15796
14490
46,1-50
18287
16752
За каждый сантиметр диаметра свыше 50 сантиметров
608
530
За каждый куст, лиану
683
578
За каждый кустик, полукусник
273
227
Уточняется, что за незаконную рубку или повреждение молодых хвойных и вечнозеленых деревьев (возрастом до 41 года) в декабре-январе размер возмещения ущерба нужно считать втрое или вчетверо большим таксы, указанной в таблице (если дерево растет вне населенных пунктов или в населенном пункте, соответственно).
За ущерб, нанесенный ботаническим памятникам природы, также придется заплатить три таксы. Но за присвоение поваленных ветром деревьев и самовольную рубку сухостоя такса будет вдвое меньшей.
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие повреждения деревьев и растений, имеющих одревесневший стебель, до степени непрекращения роста
Диаметр дерева
в коре около шейки корня,
сантиметров
Такса, гривен
степная зона
другие зоны
За каждое дерево, срубленное или поврежденное до степени непрекращения роста
до 10
75
61
10,1-14
152
139
14,1-18
348
317
18,1-22
746
685
22,1-26
1276
1168
26,1-30
1867
1701
30,1-34
2521
2309
34,1-38
3267
2994
38,1-42
4027
3692
42,1-46
4647
4269
46,1-50
5272
4857
За каждый сантиметр диаметра свыше 50 сантиметров
166
152
За каждый куст, лиану
166
152
За каждый кустик, полукусник
75
61
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате уничтожения или повреждения лесных культур, природного подроста и самосева, сеянцев и саженцев
Объекты растительного мира
Единица измерения
Такса, гривен
степная зона
другие зоны
уничтоженные
возрастом до 5 лет (включит.)
за 1 гектар
227824
182259
возрастом от 6 до 10 лет
273389
227824
в рассадниках
сеянцы
за 1 гектар
102216
саженцы основных лесных пород возрастом до 3 лет (включит.)
за 1000 экз.
3980
саженцы плодовых, декоративных, интродуцированных и технических пород
за 1 экз.
183
на плантациях
саженцы элитных семенных
за 1 экз.
578
все остальные саженцы
171
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате уничтожения или повреждения газонов и цветников
Объект растительного мира
Единица измерения
Такса, гривен
газон
партерный
за 1 кв. м
320
обычный
259
луговой
198
цветник
пион, георгин
за 1 куст
168
оранжерейный (горшечный)
за 1 куст
или
за 1 клубень
139
луковичный или клубнелуковый
108
другие цветы, которые зимуют или не зимуют в грунте
91
Под газоном в данном случае имеется в виду земельный участок с травяным покровом, который создается посевом и выращиванием дернообразующих трав или одерновкой. Цветник – участок с посаженными однолетними или многолетними цветочными растениями.
Размер ущерба за самовольное срезание цветов начисляется десятикратной таксой.
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате самовольного заготовления сена или выпаса скота
Вид нарушения
Единица измерения
Такса, гривен
самовольная заготовка сена
на сенокосах, пастбищах
сеяные травы
за 1 гектар
11361
природные травы
16708
травы вне сенокосов и пастбищ
50122
самовольный выпас скота
на сенокосах, пастбищах
большой рогатый скот (БРС), кони
за 1 голову
503
молодняк БРС и коней, мелкий скот
251
вне сенокосов и пастбищ
большой рогатый скот (БРС), кони
за 1 голову
754
молодняк БРС и коней, мелкий скот
368
козы
386
В примечании указывается, что если при самовольной заготовке сена или выпаса скота были уничтожены или повреждены лесные культуры, это тоже будет учтено (согласно предыдущей таблице).
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате незаконного сбора или уничтожения дикорастущих травянистых растений, лесной подстилки, лекарственных растений, дикорастущих плодов, орехов, грибов, ягод, второстепенных лесных материалов
Объекты растительного мира
Единица измерения
Такса, гривен
Водоросли (филлофора, цистозора, грацилярия)
за 1 кг сырой массы
227
Другие виды водорослей (бентосные)
за 1 кг сырой массы
415
Лишайники, мхи
за 1 кв. дм
135
Плауноподобные
за 1 растение
135
Хвощеподобные
61
Папоротечные (кроме орляка обыкновенного)
135
Орляк обыкновенный
30
Цветочные травянистые растения (наземные)
122
Цветочные травянистые растения (водные)
152
Заготовка камыша
за 0,01 гектара
378
Выжигание сухой водно-болотистой растительности:
на площади до 10 гектаров
за 1 гектар
7595
на площади от 10,1 до 100 гектаров
4557
на площади более 100,1 гектаров
1519
Грибы (плодовое тело)
за 1 экз.
75
Сбор (заготовка) дикорастущих:
цветов
за 1 одиночный цветок или соцветие
30
ягод в полукустиках и травянистых ягодниках
за 1 кг
378
других плодов, в т.ч. орехов
1154
Сбор (заготовка) лекарственного сырья:
цветков, почек
за 1 кг сырья природной влажности
759
коры
1138
листьев
456
побегов
456
плодов
408
наростов
456
Заготовка технического сырья
1289
Заготовка лесной подстилки
за 1 кв. м
152
Заготовка второстепенных лесных материалов (пней, луба, коры, древесной зелени, хвойной лапки)
по действующей закупочной цене, увеличенной в 7 раз
Под незаконным сбором (уничтожением) растений в данном случае следует понимать сбор растений (их частей, плодов) и грибов без разрешения на специальное использование природных ресурсов в пределах территорий и объектов природно-заповедного фонда (или при наличии такого разрешения, но не тех видов, не на тех площадях, не в том количестве или не в те сроки, которые предусмотрены разрешением).
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде в результате незаконной добычи или уничтожения объектов животного мира, повреждения или уничтожения их жилищ, мест нахождения и размножения
Объекты животного мира
Такса, гривен
Звери, за 1 особь
кулан туркменский
55230
олень европейский
45565
кабан, олень пятнистый, лань
30377
косуля, муфлон
24301
бобер, барсук
7898
лисица, енотовидная собака
7194
волк
2762
куница лесная и каменная, ласка, норка американская
7483
ондатра, нутрия
5037
заяц-русак, дикий кролик
2590
еж обыкновенный, крот
718
другие насекомоядные
71
белка
1367
волчок орешниковый
1439
другие волчки
1093
слепыш обыкновенный
1439
крыса черная
503
полевка водяная
71
курганчиковая мышь, степная мышь, мышь-малютка
71
другие виды (кроме одичавших собак и кошек, гибридов собак и волков, серой крысы, домашней мыши)
71
Птицы, за 1 особь
гагара
1295
пирникоза, норец
1295
буревестник малый
691
баклан большой
691
щегол большой и малый, цапля белая большая и малая
10065
цапля серая и рыжая
4778
квак, бугай, бугайчи
2734
аист белый
8202
египетская цапля, фламинго
7337
лебедь-шипун, лебедь-кликун
7337
гуси
2590
галагаз
2590
другие утиные
1295
осоед
41003
ястреб большой
13670
ястреб малый
8202
зимняк
5467
канюк обыкновенный
6834
лунь болотный
3452
пустельга обыкновенная
5467
подсоколик малый (дербник), кобчик, подсоколик большой (чеглок)
13670
кречет
41003
орлан-долгохвост
8285
баранцевые
1369
седочные
1369
куропатка белая
2594
куропатка серая, кельц
2594
фазан обыкновенный
2594
перепел
1295
лоска, курочка водяная, пастушок
1295
коростель
5467
курочка малая, курочка-малютка
937
поморник
4098
мартин
691
крячок, крячка
691
рябка
2734
голубь
1293
кукушка обыкновенная
1093
кукушка хохлатая, кукушка-глухарь
4098
сова белая
7194
сова ястребиная
3424
сова серая
3424
сова ушастая
4098
сыч домашний
2057
дремлюга
1008
серпокрылец
691
пчелоедка
1367
рыболовка
2157
одуд
2157
желвака черная
6834
крутиголовка
1093
другие дятловые
1640
жаворонковые
691
ласточковые
967
пленочные
691
сорокопудные
1367
омелюх
691
пронурок, оляпка
691
воловий глазок, крапивник
692
тиновочные
867
дроздовые
967
крапивничковые, славковые
691
мухоловочные
691
золотомушка желточебая, королек желтоголовый
718
синица усатая
1367
синица долгохвостая
1367
ремез
1439
другие синичковые
691
ползок
967
подкоришниковые
691
стенолаз
4098
костогриз
1439
другие овсянковые, вьюрковые
820
воробей черногрудый, вьюрок снежный
820
другие воробьиные
71
скворец обычный
691
иволга
2734
сойка, галка
691
ворон
2877
ореховка
1367
Пресмыкающиеся, за 1 особь
черепаха болотная
967
веретельница
2016
ящерица разноцветная
1439
ящерица крымская и скалистая
1367
другие ящерицы
400
гадюка обыкновенная
2016
уж обыкновенный, уж водяной
273
за изъятое яйцо пресмыкающихся (за 1 экз.)
100% размера таксы за соответствующий вид
Земноводные, за 1 особь
тритон
71
кумка краснопузая
44
чесночница
71
ропуха
130
квакша
71
жабы озерная и гибриды
14
другие жабы
27
икра земноводных (за одну кладку)
71
уничтожение (разорение) гнезда, норы, других жилищ животных, бобровых плотин
двукратный размер таксы за данный вид животных
за уничтоженный эмбрион в незаконно добытом животном (млекопитающем), за один экземпляр
200% размера таксы за соответствующий вид животных
за изъятое яйцо (птицы)
100% размера таксы за соответствующий вид птиц
уничтожение или повреждение биотехнических сооружений (искусственных гнездовий, солонцов, кормушек), изъятие кормов
по фактической стоимости, увеличенной в 3,5 раза
рыбы, за 1 экз.
гибриды осетровых рыб
12462
акула, скат, пеламида, угорь морской
4059
сом
2077
камбала-калкан
4183
форель речная
1671
судак
2494
щука
1662
луфар
2494
белый амур
1245
толстолобик
1245
скумбрия
2077
лещ
832
линь
580
вязь
666
ставрида
83
барабулька
415
вьюн
86
чехоня
666
карась серебристый
83
форель радужная, сазан, белизна, кефали (кроме пеленгаса), сардина европейская, черный амур
1662
камбала-глосса, морской язык, мерлан, пеленгас
4154
сельдь
400
плитка (тарань), кутум, синец
415
плоскирка, окунь обыкновенный, ерш обыкновенный, красноперка
390
тюлька, килька (шпрот), хамса (за 1 кг)
83
атерина (за 1 кг)
17
верховодка (за 1 кг)
83
другие виды (за 1 кг)
83
заготовка икры рыб
стоимость продукции, изготовленной из 1 кг сырья по действующим розничным рыночным ценам региона на момент проведения расчета ущерба, увеличенная вдвое
насекомые, за 1 экз.
бабочки
зорька, желтушка золотистая
36
желтушка шафрановая, степная, полевая, пестрянка
22
мирмидона
61
лигея, семела, павлиний глаз, перламутровка
44
дриада, цирцея
49
траурница, адмирал
71
другие бабочки (кроме массовых вредителей сельского хозяйства)
17
бабка
36
богомол
58
поющая цикада
58
жуки
жужелица (турун)
89
прыгунец
22
жук-гнойник (настоящий), бронзовка
22
скарабей
71
носорог
71
златка
27
усычи (кроме вредителей)
34
другие жуки (кроме вредителей)
12
сетчатокрылые, перепончатокрылые
златоглазки
17
муравьиный лев
44
пчелиные
27
сколии
58
роющая оса
27
другие перепончатокрылые
5
мухи: ктыри, дырчалки, тахины
22
долгоусые: личинки комара хаобора, личинки хирономид (мотыль) – за 1 кг живого веса
1149
другие насекомые (кроме вредителей)
3
уничтожение или повреждение муравейников, за 1 муравейник
диаметром до 1 м
1077
от 1,1 до 1,5 м
1811
от 1,6 до 2 м
2949
от 2,1 м и больше
4432
паукоподобные, ракоподобные
скорпион, псевдоскорпион, сенокос, паук (за 1 экз.)
22
многоножки (за 1 экз.)
8
артемия салина (рачки) (за 1 кг живого веса)
2201
артемия салина (яйца) (за 1 кг живого веса)
2911
дафния, моина, циклоп (за 1 кг живого веса)
603
мизида, бокоплав (за 1 кг живого веса)
603
щитные (кроме взрослых) (за 1 экз.)
17
креветка (за 1 экз.)
3
речной рак, рак-отшельник (за 1 экз.)
124
краб (за 1 экз.)
832
омар (за 1 экз.)
4308
морские пауки, моллюски (за 1 єкз.)
моховатка, форонид
22
хитоны, лопатоногие
14
двустворчатые
56
улитка рода Helix (за 1 тонну живого веса)
6904
другие наземные моллюски (за 1 экз.)
12
другие брюхоногие (кроме рапанов) (за 1 экз.)
14
кольчатые черви (трубочник) (за 1 кг живого веса)
1660
другие кольчатые черви (за 1 кг живого веса)
718
коловратки (за 1 кг живого веса)
832
губки “сидячих” видов (за 1 экз.)
5
кишечнополостные (за 1 экз.)
5
извлечение из природной среды части диких животных (черепа, кости, рога, клыки) – за 1 единицу
по рыночной цене, увеличенной вдвое
извлечение из природной среды продуктов жизнедеятельности диких животных (мед, воск) – за 1 кг
по рыночной цене, увеличенной вдвое
Отдельно оговаривается, что “за уничтожение или незаконное изъятие животных, находящихся в зоологических коллекциях зоопарков, зоосадов, океанариумов, других учреждений и объектов природно-заповедного фонда, созданных с целью организации образовательно-воспитательной работы и содержания животных, а также за жестокое обращение с животными, приведшее к их гибели, размер ущерба определяется трехкратной суммой расходов на приобретение животных соответствующих видов для обновления коллекций”.
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие повреждения карстово-спелеологических, геологических и гидрологических объектов
Вид объекта
Единица измерения
Такса, гривен
карстово-спелеологические объекты
повреждение и вынос на поверхность
Сталактиты, сталагмиты, сталагнаты, кораллиты, пизолиты
за 1 см длины
431
натечные коры
за 1 кв. дециметр площади
359
водно-карбонатные образования
за 1 куб. дециметр объема
215
гипсовые кристаллы и другие аналогичные образования
гипсовые кристаллы и другие аналогичные образования
за 1 см длины
503
щетки и другие образования
за 1 кв. дециметр площади
359
монокристаллы гипса, кальцита, других минералов
за 1 куб. дециметр объема
288
глинисто-полиминеральные сталактиты гипсовых пещер
за 1 см длины
215
глинисто-натечные коры
за 1 кв. дециметр площади
288
глинисто-минеральные отложения
за 1 кв. дециметр площади
215
повреждение стен, потолка (надписи, царапины и т.п.)
за 1 кв. дециметр площади
288
загрязнение пещер
механическое загрязнение
за каждый час работающего источника выбросов
30
за каждую выкуренную сигарету или другой вид табачных изделий
44
за выброшенную вещь, банку, бутылку, синтетическую тару и т.п.
за 1 ед.
44
за посторонний инертный материал
за 1 куб. дециметр объема
22
другие загрязнения
за брошенные в открытом виде химические реактивы
за 100 г вещества
113
биологическое (органическое, бактериальное)
за 100 г вещества
144
термальное: за каждый следующий градус по Цельсию (в сторону увеличения или уменьшения) от обычного для данного температурного уровня
за 100 куб. метров подземного воздуха
36
радиационное: за каждую единицу сверх предельно допустимой дозы
718
Поверхностные карстово-спелеологические образования
повреждение первично- и вторично-кристаллических форм
за 1 кв. дециметр площади
71
засыпание понижений, воронок, поноров, колодцев, шахт
за 1 кв. метр площади
431
загрязнение понижений, воронок, поноров, колодцев, шахт
за 1 куб. метр загрязнителя
574
Геологические и палеонтологические объекты
повреждение геологических обнажений, разрезов
за 1 кв. метр площади
431
повреждение геоморфологических образований
за 1 кв. дециметр площади
718
изъятие или повреждение частей (останков, отпечатков) ископаемых животных и растений
за 1 см длины
431
Гидрологические объекты (водные объекты в границах территорий природно-заповедного фонда)
повреждение водопадов
за 0,5 м высоты или 1 м ширины
2877
создание запруд (плотин) на водных объектах
за 1 кв. м площади
288
повреждение водного объекта, болота:
выпрямление, углубление русла, смена конфигурации береговой линии
за 0,1 гектара
14387
выбирание грунта (гравия, песка, ила) из водоемов, прорытие каналов
за 1 куб. м объема
2877
сброс балластных вод
за 1 куб. м объема
2762
уничтожение донной растительности
за 1 гектар
745605
загрязнение поверхностных, морских и подземных вод
полуторакратный размер ущерба, начисленного по Методике расчета убытков, причиненных государству из-за нарушения законодательства об охране и рациональном использовании водных ресурсов
засыпание водных объектов
за 0,1 гектара
244586
уничтожение болот
уничтожение растений древесного и травянистого ярусов верхового олиготрофного болота
за 0,1 гектара
27491
уничтожение растений древесного и травянистого ярусов низинного эвтрофного болота
за 01, гектара
145917
собирание торфа
на площади 0,1 гектара на глубину 1 м
3204762
Уничтожение (повреждение) подземного источника
мощностью до 1 куб. метра в сутки
69038
от 1,1 до 3 куб. м в сутки
138075
от 3,1 до 10 куб. м в сутки
690375
более 10,1 куб. м в сутки
за каждый кубометр сверх – сумма возмещения увеличивается на 50 тыс. гривен
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие проезда транспорта, пролета и посадки летательных аппаратов
Вид транспорта, нарушение
Такса, гривен
Проезд единицы транспортного средства (за каждые 100 м)
мопеда, мотоцикла, моторолера
359
легкового автомобиля, микроавтобуса, пикапа
574
автобуса, грузового автомобиля
790
специальной тяжелой транспортной техники, квадроциклов
1008
техники на гусеничном ходу
1223
проезд велосипеда, гужевого транспорта
144
проход постороннего лица через территорию заповедника
144
Проезд малотоннажного плавсредства с двигателем:
длиной до 7 м, в т.ч. скутера
288
длиной от 7 до 15 м
431
длиной от 15 м
718
проезд весельной лодки
144
причаливание плавсредства к берегу в границах территорий и объектов природно-заповедного фонда
243
Пролет самолета ниже 2 км, преодоление им звукового барьера над природным заповедником
14387
посадка вертолета и малого летательного аппарата на территорию природного заповедника
28775
В то же время уточняется, что приведенные в этой таблице таксы не применяются в случае аварийных посадок и спасения людей.
Такса для расчета ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие самовольного занятия земельных участков, неисполнения условий снятия, сохранения и нанесения плодородного слоя почвы, загрязнения и засорения их территорий
Вид нарушения
Единица измерения
Такса, гривен / основание для начисления
Самовольное занятие земельного участка, снятие плодородного слоя земли
начисляется по Методике определения ущерба, нанесенного вследствие самовольного занятия земельных участков, использования земельных участков не за целевым назначением, снятия почвенного покрова (плодородного слоя земли) без специального разрешения
загрязнение земель химическими веществами, загрязненными промышленными, бытовыми и иными отходами
начисляется по Методике определения размера вреда, обусловленного загрязнением и засорением земельных ресурсов вследствие нарушения природоохранного законодательства
бытовое засорение территории: за брошенную вещь, банку, бутылку, тару и т.п.
за 1 ед.
44
Такса для расчета размера ущерба, нанесенного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде вследствие уничтожения или повреждения информационно-охранных и иных знаков
Вид знака
Единица измерения
Такса, гривен
информационно-охранныймежевой знак, информационный щит
за один знак
5611
столб межевой, квартальный, визирный, лесохозяйственный знак
5385
шлагбаум, межевой знак
16547
монументальный знак-памятник
трехкратный размер расходов на восстановление
Такса для расчета размера ущерба, причиненного нарушением законодательства о природно-заповедном фонде из-за уничтожения или повреждения осушительных канав, дренажных и противоэрозийных систем, дорог и других объектов
Вид объекта
Единица измерения
Такса, гривен
Осушительная канава и дренажная система
осушительная
за 1 погонный метр
2507
собиральная
4228
магистральная
6531
противоэрозийный вал, лоток, канавы
за 1 погонный метр
пятикратный размер расходов на восстановление
Дорога:
асфальтированная
за 1 кв. метр
3159
цементобетонная
2673
со щебеневым покрытием
2187
с покрытием из гравия
1945
грунтовая улучшенная
1458
грунтовая
972
ограждение
за 1 погонный метр
пятикратный размер расходов на восстановление
Помимо приведенных приложений, в которых содержатся конкретные таксы, правительство утвердило и порядок индексации этих такс с учетом индекса потребительских цен (то есть инфляции). С учетом коэффициентовособой природоохранной ценности тех или иных объектов, начиная с 1 января 2022 года таксы будут рассчитываться по определенной формуле, учитывающей оба фактора.
Но в документе прописано: "В случае, если индекс потребительских цен (индекс инфляции) за предыдущий год не превышает 100 процентов, индексация такс не проводится".
Читайте: Кабмин увеличил в десятки и сотни раз штрафы за незаконный вылов рыбы
Фото: правительственный портал
КиевVласть
Богуславська міська рада на 25 сесії прийняла рішення про продаж земельної ділянки ТОВ “ВАВІДЕН”. Компанія належить Сергію Солов’ю, колишньому заступнику гендиректора ДП “Укрводсервіс”, яке спеціалізується на дослідженнях й експериментальних розробках у сфері природничих і технічних наук.
Про це KV стало відомо з рішення “Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ “Вавіден” по вул. Миколаївська, 125 в межах м.Богуслав”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Продати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю “ВАВІДЕН” земельну ділянку комунальної власності Богуславської міської ради загальною площею 0,5662 га (цільове призначення згідно з КВЦПЗ: 03.15 – для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) за ціною експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки (ринковою вартістю), що становить – 675 100,00 гривень, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель по вул. Миколаївська, 125 в межах м. Богуслав Київської області, що належать землекористувачу на праві приватної власності”, – повідомляється у рішенні.
Як повідомляє сайт YouControl, компанія була зареєстрована ще в квітні 2011 року в місті Богуслав, що на Київщині. Засновниками компанії є Сергій Соловей, який проживає у місті Вишневе, Олександр Гаркавенко, житель Крюківщини, та вишнівчанка Аліна Прокопець. Найбільшим відсотком акцій (80%) володіє саме Соловей.
Як зазначає сайт Опендатабот, Сергій Соловей у 2019 році працював заступником генерального директора ДП “Укрводсервіс”. Також він тричі був зареєстрований як ФОП у 2016 році в Тернополі (роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах) і Чернігові (комп'ютерне програмування) та в 2008 році в Новомосковську (виробництво будівельних металевих конструкцій). Окрім ТОВ “ВАВІДЕН” він є бенеціфіаром приватного підприємства “Сеал” і ТОВ “Бізнес тревел групп”.
За даними Екологічного паспорту Київської області, ТОВ “ВАВІДЕН” – це потужна компанія, яка займається переробкою відходів, зокрема пластику.
Нагадаємо, раніше KV писала, що на останній у цьому році 25 сесії VIII скликання, яка відбулася 20 грудня, Богуславська міська рада прийняла основний фінансовий документ на 2022 рік. Передбачається, що найбільше коштів отримають сфери освіти, охорони здоров’я, культури та мистецтва.
Читайте: Богуславська міська рада затвердила бюджет на 2022 рік
Фото: Anga Travel
КиевVласть
Киевская городская прокуратура отстояла интересы общины столицы в Верховном Суде относительно земельного участка по ул. Малышко в Дарнице. Суд полностью удовлетворил иск прокуратуры и вернул участок стоимостью 1,5 млн гривен общине Киева.
Об этом KV стало известно сообщения пресс-службы Киевской городской прокуратуры.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Прокуратурой был установлен факт незаконного занятия и использования физическим лицом земельного участка по ул. Андрея Малышко в Киеве (недалеко от станции метро "Дарница") для расположения самочинно построенного нежилого помещения без соответствующих правоустанавливающих документов на землю, как то решение Киевского городского совета, договора и т.д", – сообщили в пресс-службе.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Столичная прокуратура обратилась в суд с иском о сносе самовольного строительства и возвращении земельного участка территориальной общине столицы. Хозяйственный суд Киева и Северный апелляционный хозяйственный суд в удовлетворении иска прокурора отказали.
Не соглашаясь с указанными судебными решениями, Киевская городская прокуратура обжаловала их в Верховном Суде.
Суд согласился с доводами кассационной жалобы прокурора, отменил решение судов первой и апелляционной инстанций и полностью удовлетворил исковые требования прокуратуры о возвращении земельного участка стоимостью 1,5 млн гривен и снесении самовольного строительства.
Напомним, в мае 2018 прокуратура Днепровского района Киева начала разбираться со строительством по ул. Андрея Малышко, 9-А жилого комплекса (ЖК) “Премиаль”. Участок был передан столичным горсоветом ЧП “Радуга” в аренду для строительства 25-этажного жилого комплекса еще в 2005 году, но только в 2016 году был огражден забором. Строительство, согласно договору, фирма должна была закончить за три года, но не сделала этого. Решением Киевсовета от 25.03.2010 №551/3989 договор был продлен еще на 10 лет. В прокуратуре подозревают, что ЧП “Радуга”, не имея разрешительных и правоустанавливающих документов, начала незаконные действия по подготовке указанного земельного участка для строительства.
Читайте: Депутат Киевсовета Новиков подозревает выдачу документов на строительство по ул. Малышко “задним” числом
Также 9 января 2018 года Киевский городской голова Виталий Кличко поручил приостановить контрольную карточку на временное нарушение благоустройства застройщику, который собирался возводить высотку на улице Малышко, 9-А.
Читайте: Кличко поручил приостановить карту благоустройства застройщику на улице Малышко в Киеве
Фото: пресс-служба Киевской городской прокуратуры
КиевVласть
Проект строительства Музея революции достоинства на аллее Героев Небесной Сотни, 3 в Киеве должен быть готов до мая 2023 года. За эту работу 49,39 млн гривен получит ООО “Основа-Солсиф”. Эта компания ранее строила в столице “вертолетную площадку Януковича”, а учредитель этого ООО осваивает колоссальное финансирование на строительстве Мемориального комплекса жертв Голодомора по ул. Лаврская, 3. Предполагается, что Музей революции достоинства тоже будет колоссальным сооружением: 6 этажей (площадь самого музея – 25,58 тыс. кв. м, информационного центра – 358 кв. м), публичная библиотека, киноконцертный зал, лекторий, смотровая площадка и пр.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 16 декабря 2021 года государственное учреждение “Национальный мемориальный комплекс Героев Небесной Сотни – Музей Революции Достоинства” (*) заключило с ООО “Основа-Солсиф” (**) договор на разработку проектной документации на строительство одноименного музея на аллее Героев Небесной Сотни, 3 в Печерском районе Киева. Цена договора составила 49,39 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Основа-Солсиф” до 30 апреля 2023 года должно провести инженерно-изыскательные работы, разработать проект строительства и рабочую документацию, а также обеспечить прохождение их экспертизы.
Согласно заданию на проектирование, строительство должно быть проведено в одну очередь. Проектом необходимо предусмотреть строительство Музея Революции Достоинства (площадь 25,58 тыс. кв. м), а также информационного центра в нижней части аллеи Героев Небесной Сотни, который должен стать отправной точкой для экскурсий (площадь 358 кв. м).
Музей, согласно техзаданию, должен состоять из 6-этажного здания: 4 наземных и 2 подземных этажей и декоративного водоема – “смотрового водного бассейна” со стороны Октябрьского дворца и площадки для массовых мероприятий.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Непосредственно в проекте здания музея необходимо предусмотреть размещение постоянной экспозиции и временных выставок, детского музея, исследовательского центра (архив, научная библиотека до 2000 книг), фондохранилища (до 50 тыс. экспонатов), киноконцертного зала, лектория, смотровой площадки, административного блока, рабочих и реставрационных мастерских, учебных студий, кафе и магазина. Также в здании Музея поручено поместить многоцелевой культурный центр “Дом Свободы” с пресс-центром, публичной библиотекой, медиатекой, коворкингом, помещениями и оборудованием для детского творчества, студией звукозаписи. На подземных этажах должны разместиться технические помещения и паркинг на 50 мест.
При подготовке проектной документации ООО “Основа-Солсиф” следует учесть, что территория, на которой собираются построить музей, находится на оползнеопасном участке и сложном рельефе холмов аллеи Героев Небесной Сотни и ул. Институтской. А также то, что сейчас на месте будущего строительства расположен котлован предыдущего незавершенного строительства.
Напомним, 11 февраля 2015 года президент Петр Порошенко издал указ, которым, среди прочего, Кабмину было поручено предусмотреть создание музея, посвященного событиям Революции достоинства. Распоряжением Кабмина от 18.11.2015 года № 1186-р было создано государственное учреждение "Мемориальный комплекс Героев Небесной сотни – Музей Достоинства". 12 апреля 2016 года указом президента №138/2016 мемориальному комплексу Героев Небесной Сотни – Музей Революции Достоинства было присвоено звание национального.
Концепция “Национального мемориального комплекса Героев Небесной Сотни – Музея Революции Достоинства” была утверждена в мае 2017 года.
14 сентября 2017 года Киевсовет своим решением №9/3016 предоставил ГУ “Национальный мемориальный комплекс Героев Небесной Сотни – Музей Революции Достоинства” в постоянное пользование земельный участок по аллее Героев Небесной Сотни, 3 площадью 1,2260 га (кадастровый №8000000000:82:012:0027) для строительства, эксплуатации и обслуживания мемориально-музейного комплекса.
В октябре 2017 года Министерство культуры объявило конкурс на лучшее проектное предложение. Организацией конкурса по заданию Министерства культуры за 2,5 млн гривен занималась немецкая компания Hossbach Lehmhaus GbR.
В июне 2018 года Министерство культуры определило трех лауреатов конкурса. Первая премия была присуждена авторскому коллективу Яна Одо-Ґард Кляйхюс и Рудольфа Йоганнес Кресснер (Германия) с проектом “Штурм склона” (распоряжение Кабмина от 3 октября 2018 года №697-р).
Читайте: Объявлены победители конкурса проектов Музея Революции Достоинства (фото)
28 февраля 2018 года Кабмин определил ГУ “Национальный мемориальный комплекс Героев Небесной Сотни – Музей Революции Достоинства” заказчиком проектирования и строительства одноименного мемориального комплекса (распоряжение Кабмина от 28.02.2018 года №219-р).
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Основа-Солсиф” зарегистрировано в 1994 году. Уставный фонд – 2,07 млн гривен. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Учредитель – ООО “Основа”, конечный бенефициар и директор – Юрий Владимирович Карпенко.
Человек с ФИО Юрий Владимирович Карпенко был помощником депутата Верховной Рады VIII созыва Александра Бакуменко (фракция “Блок Петра Порошенко”).
По данным Clarity Project, в результате участия в публичных закупках ООО “Основа-Солсиф” заключило 7 договоров на 52,38 млн гривен (с учетом нынешнего).
Также известно, что ООО “Основа-Солсиф” по заказу ООО “Амадеус Ко” возводило скандально известный конгрессно-выставочный центр (КВЦ) "Парковый" больше известный как “вертолетная площадка Януковича”. Причем, строительные работы там начались в 2010 году – за два года до заключения между Киевсоветом и ООО “Амадеус Ко” договора аренды на землю. КВЦ “Парковый” открыли в 2013 году.
В ноябре 2016 года столичная прокуратура возбудила уголовное производство №42016100000001070 по факту возможных нарушений при указанном строительстве. По данным следствия, стройка КВЦ “Парковый”, в частности, привела к оползням, которые угрожали повреждением памятнику архитектуры общегосударственного значения – Мариинскому дворцу. Однако в декабре 2020 года это уголовное производство было закрыто.
Читайте: Есть тело, нет дела: “вертолетную площадку Януковича” вернули “экс-соратнику” Порошенко
ООО “Основа” (учредитель ООО “Основа-Солсиф”) зарегистрировано в 1994 году. Уставный фонд – 668,92 тыс. гривен. Основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Учредители – Юрий Карпенко (57%, директор), Вячеслав Орлов (18%), Виктор Карпенко (10%), Алла Кондратович (5%), Семен Новофастовский (5%), Лидия Миронова (3%) и Лариса Байбара (2%).
По данным Clarity Project, в результате участия в публичных закупках ООО “Основа” заключило 17 договоров на 1,96 млрд гривен. Самый крупный заказчик – Государственное унитарное предприятие “Дирекция строительства второй очереди Национального музея “Мемориал жертв Голодомора” с которым было заключено 7 договоров на сумму 1,66 млрд гривен.
Читайте: В Киеве за 1,25 млрд гривен достроят Мемориал памяти жертв Голодомора
Как ранее сообщала KV, ООО “Основа” вместе с КК “Киевавтодор” фигурируют в уголовном производстве от 3.03.2017 года № 42017000000000596. По версии следствия, должностные лица ООО “Основа” вместе с руководством КК “Киевавтодор” присваивали бюджетные средства при выполнении подрядов в столице.
Читайте: КК “Киевавтодор” отдаст 71 млн гривен за ремонт двух пешеходных путепроводов фирме, с которой фигурирует в уголовных производствах
ГУ “Национальный мемориальный комплекс Героев Небесной Сотни – Музей Революции Достоинства” основано в 2016 году. Гендиректор – заслуженный деятель искусств Украины, кандидат исторических наук Игорь Пошивайло (на коллаже). До назначения руководителем национального мемориального комплекса он занимал должность заместителя по научной работе генерального директора Национального центра народной культуры “Музей Ивана Гончара”.
ГУ “Национальный мемориальный комплекс Героев Небесной Сотни – Музей Революции Достоинства” относится к сфере управления Украинского института национальной памяти, который возглавляет Антон Дробович.
* Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (код ЄДРПОУ: 40223870)
** ТОВ “Основа-Солсиф” (код ЄДРПОУ: 20057315)
*** ТОВ “Основа” (код ЄДРПОУ: 13669489)
Фото: коллаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 00:23:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 00:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 00:23:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.4518
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 00:23:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1240, 10
0.0048
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('115492', '115468', '115453', '115440', '115439', '115438', '115430', '115427', '115398', '115394')
1.4760
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-29 00:23:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)