Помаранчевий рівень карантинних обмежень встановлено у містах Ірпінь, Фастів та у Баришівському, Києво-Святошинському районах Київської області. На стаціонарному лікуванні наразі перебувають 550 пацієнтів із коронавірусом, область продовжує закуповувати медичне обладнання. Тим часом до звичної форми навчання повернулось близько 12 тисяч учнів, ще більше 10 тисяч школярів та вихованців дитсадків перевели на дистанційну форму навчання.  Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської ОДА Олега Торкунова  щодо протидії коронавірусу в області та подолання його наслідків. "За останній тиждень спостерігається тенденція збільшення кількості госпіталізованих за добу пацієнтів з COVID-19. З 19 осіб 21 вересня до 33 осіб – 30 вересня. Збільшилась за тиждень і кількість виїздів бригад екстреної медичної допомоги з 27 до 60 на добу. Така ж ситуація і в Україні в цілому. 30 вересня в Україні вперше зафіксовано більше 4 тисяч інфікувань за добу. Тенденція, на жаль, повторюється і 1-2 жовтня", – розповів Торкунов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епідеміологічна ситуація Сьогодні зареєстровано 149 нових підтверджених випадків хвороби. За останню добу – вісім летальних випадків і цей показник став новим антирекордом для області. Всього від початку епідемії від наслідків хвороби померло 186 осіб віком від 28 до 94 років. За весь період одужало 5 639 осіб, а це майже понад 50% від загальної кількості хворих.  Станом на 30 вересня на стаціонарному лікуванні перебуває 550 пацієнтів, з яких 388 з підтвердженим діагнозом та 162 очікують на результати ПЛР-тестів. Завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я першої хвилі наразі становить 50%. В центрах первинної медико санітарної допомоги створено 37 мобільних бригад, що здійснюють забір біоматеріалу на ПЛР-дослідження  у пацієнтів з підозрою на COVID-19 на амбулаторному етапі. Мобільні бригади здійснили 13 514 тестувань. У середньому 365 тестувань на одну бригаду.  У рамках протидії пандемії за кошти обласного бюджету в області закуплено 26 апаратів штучної вентиляції легень середнього класу на суму 21 млн гривень. А також три пересувних рентген-діагностичних комплексів за 9 млн гривень, три системи ПЛР – за понад 7 млн гривень. "Наразі в лікарнях області вистачає як вільних ліжок, так і лікарів, які можуть допомагати усім хворим пацієнтам. Проте можемо прогнозувати, що з часом, у випадку збільшення кількості інфікувань до критичної межі, може виникнути проблема безпосередньо із достатньою кількістю медпрацівників. Тому просимо вас додержуватися масочного режиму, вимог карантинних заходів та обмежень", – зауважив він.  Карантин у закладах освіти Також він додав, що, як і в попередній період, серед хворих є діти та школярі. Навчальні заклади, у яких виявлено хворих, переведено на віддалене навчання – повністю або окремими класами.  Станом на 30 вересня зафіксовано 301 випадок захворювання на COVID-19 серед педагогічних працівників та школярів. Тож на самоізоляції перебуває 164 окремих класи у 94 закладах освіти, а це майже 4 тисячі учнів та педагогів.  Так, переведено на дистанційну форму навчання 26 закладів загальної середньої освіти, в яких навчається 10 037 учасників освітнього процесу. Це по 4 заклади у місті Переяслав та Баришівській ОТГ, 3 школи в Обухівському районі, по 2 заклади в Білоцерківському, Яготинському районах та місті Біла Церква. По одному закладу у Володарському, Переяслав-Хмельницькому, Тетіївському районах, у містах Василькові та Борисполі, Дівичківській, Ковалівській, Миронівській, Студениківській ОТГ. З самоізоляції повернулись 12 тисяч учасників освітнього процесу. 9 садочків, які перебували на карантині, повернулись до нормального режиму роботи. Та ще в 6 закладах дошкільної освіти карантин продовжується. Особи, які контактували з ними, проходять ПЛР-тестування.  Рівень забезпеченості  “Важливе питання – забезпечення дитячих садочків, шкіл, громадських місць усіма необхідними засобами дезінфекції та збереження здоров'я людей. Обласна влада не може знати у щоденному режимі, в якій конкретно школі області не вистачає масок, в якій установі місцевого рівня не встановлені дезінфектори. Знати і контролювати це – є завданням місцевої влади”, – каже Олег Торкунов.  На підставі наданих цифр КОДА звертається до всіх мешканців регіону з закликом берегти здоров'я своє та своїх рідних, не наражатись на небезпеку, уникати місць скупчення людей. Представників місцевого самоврядування, мерів міст, голів районів та ОТГ КОДА закликає не ігнорувати карантинні обмеження, утриматись від проведення масових розважальних заходів. Просять також звернути увагу на збільшення автобусів та маршруток, аби люди могли дістатись до роботи, не порушуючи карантинні норми та дізнатись, чи не потребують школи та садочки допомоги із засобами захисту.  “Місцева влада має інструменти для впливу на життя і несе відповідальність за результати застосування цих інструментів. Усі представники влади на місцях повинні роз'яснювати людям, в чому полягає небезпека коронавірусу, чому потрібні карантинні обмеження, чому є обов'язковим носіння масок та використання дезінфекторів”, – зазначив Торкунов.  Обмеження по територіях  Те, що ситуація в області не найкраща, підтверджують і дані епідеміологічного районування. Помаранчевий рівень встановлено у містах Ірпінь, Фастів та у Баришівському, Києво-Святошинському районах.  Жовтий рівень – у містах Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Обухів, Переяслав, Славутич та у Білоцерківському, Бориспільському, Бородянському, Броварському, Васильківському, Кагарлицькому, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Фастівському та Яготинському районах.  Не допустити подальшого погіршення ситуації можна, якщо представники місцевого самоврядування та жителі області будуть відповідальними та дотримуватимуться карантинних норм.  Нагадаємо, як раніше писала KV, виповнилося сто днів, як столичним регіоном керує новий губернатор – Василь Володін. Говорячи про свої головні успіхи на посаді, він назвав завершення довгобудів, реорганізацію адміністрації та налагоджену взаємодію з бізнесом та інвесторами. Окреслив і плани на найближче майбутнє: будівництво ВКАД, міжнародного аеропорту у Білій Церкві тощо.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть

На виборах до Київської обласної ради партія “Європейська Солідарність” висуне 84 кандидати на дев’яти територіальних виборчих округах Київщини.  Про це KV стало відомо зі списку "Європейської Солідарності" на виборах до Київоблради, який має редакція. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За інформацією KV, список остаточний і вже прийнятий тервиборчкомом.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Єдиний виборчий список до Київської обласної ради виглядає так: №1. Вікторія Сюмар, народна депутатка (фракція "Європейська солідарність", була обрана за партійним списком). №2. Георгій Цагареішвілі, генеральний директор ТОВ “Нове століття Груп”. №3. Тетяна Семенова, перший заступник голови Київської облради. №4 Олег Іваненко, самозайнята особа-нотаріус. №5 Руслан Кузьменко, директор ТОВ “Юридична компанія “ЕС ЕНД ПІ”. №6 Борис Білий, керівник секретаріату Територіальної організації партії “Європейська Солідарність” в Києві. №7 Віталій Денисенко, самозайнята особа-адвокат. №8 Алла Шкуро, керівник секретаріату Київської територіальної організації партії “Європейська Солідарність”. №9 Олег Балагура, директор Державного підприємства “Дослідне господарство “Шевченківське” Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України”. №10 Марія Шевченко, тимчасово не працює. №11 Віталій Карлюк, Фінансовий директор ТОВ “Віскар-Агро”. №12 Андрій Пещерін, директор ТОВ “Пещерін фуд процесінг”. №13 Леонід Глиняний, заступник директора ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль". №14 Галина Єрко, юрисконсульт ТОВ “Агрошляхбудсервіс”. №15 Оксана Перінська, секретар Васильківської міської ради. №16 Роман Титикало, керуючий адвокатським бюро Титикало та партнери”. №17 Хвича Мепарішвілі, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра. №18 Владислав Одинець, фізична особа-підприємець. №19 Тетяна Даценко, виконавчий директор Кредитної спілки “Українська Провідна”. №20 Наталія Карнаух, тимчасово не працює. №21 Володимир Горковенко, тимчасово не працює. №22 Олег Косташ, директор Одеської філії Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг”. №23 Олександр Волинець, директор малого приватного підприємства “Енергія”. №24 Алевтина Шнуренко, фізична особа-підприємець. №25 Олена Мегедь, керівник відділу ТОВ “Преміорі”. №26 Дмитро Шихненко, фахівець з організаційної роботи секретаріату Партії Європейська Солідарність”. №27 Дмитро Жукотанський, заступник директора ПрАТ “Миронівка “Райагрохім”. №28 Ігор Педченко, фізична особа-підприємець. №29 Альона Колотницька, заступник директора – начальник управління благоустрою та екології Департамента житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. №30 Наталя Лютікова, фізична особа-підприємець. №31 Максим Лісогор, тимчасово не працює. №32 Михайло Джамаль, фізична особа-підприємець. №33 Віталій Воробйов, тимчасово не працює. №34 Анна Коваленко, тренер-викладач вищої категорії з легкої атлетики Державної школи вищої спортивної майстерності. №35 Катерина Квятковська, лікар-онколог КНП “Обухівська центральна районна лікарня”. №36 Василь Савчук, секретар Білоцерківської міської ради. №37 Яків Усенко, директор ТОВ “Завод пакувального обладнання “Термо-Пак”. №38 Василь Малецький, фізична особа-підприємець. №39 Ганна Поліщук, фізична особа-підприємець. №40 Ірина Войко, головний архітектор району, Вишгородська районна державна адміністрація. №41 Андрій Юнчиц, начальник дільниці ритуальних послуг Комунального підприємства “Управління комунального  господарства” Вишневої міської ради Києво – Святошинського району Київської області. №42 Микола Каплун, генеральний директор ТОВ “ФК ЛТД”. №43 Юрій Рибальченко, фізична особа-підприємець. №44 Богдана Драч, медична сестра ФОП “Філобока Світлана Сергіївна”. №45 Юлія Снігир, фізична особа-підприємець. №46 Арташес Татоян, фізична особа-підприємець. №47 Юрій Зубчевський, директор ПП “Фірма світлобудсервіс”. №48 Руслан Фірсов, викладач Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. №49 Лариса Лахтадир, завідувач Районного методичного центру відділу освіти Києво-Святошинської  райдержадміністрації Київської області. №50 Тетяна Іваненко, вчитель Жміївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. №51 Сергій Батюк, Фахівець відділу збуту Комунального підприємства Броварської міськради Київської області “Броваритепловодоенергія”. №52 Дмитро Горобчук, фізична особа – підприємець. №53 Сергій Мартинов, заступник директора Центральної дитячо-юнацької навчально-спортивної бази “Трудові резерви” в Білій Церкві. №54 Світлана Процун, змінний технолог ПрАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”. №55 Віта Савустьяненко, бухгалтер Комунального підприємства Білоцерківської міськради “Білоцерківтепломережа”. №56 Андрій Лентюгов, фізична особа – підприємець. №57 Тарас Костін, міський голова Переяславської міськради.  №58 Лідія Жлобина, директор Аркадіївського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок”. №59 Валерія Вакула, проектний менеджер у Центральній дитячо-юнацькій навчально-спортивній базі "Трудові резерви" в Білій Церкві. №60 Олена Донченко, доцент Київського національного торговельно – економічного університету. №61 Володимир Гончар, пенсіонер.  №62 Сергій Кононенко, сільській голова Ясногородскої сільради.  №63 Руслана Потапенко, викладач Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. №64 Наталія Стецій, фізична особа-підприємець. №65 Вікторія Денисенко, директор Комунальної організації Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Обухівської райради Київської області. №66 Григорій Ткаченко, пенсіонер. №67 Артем Сітніцький, директор Будинку культури села Музичі. №68 Інна Ковалів, фізична особа-підприємець. №69 Маріанна Анощенко, тимчасово не працює. №70 Інна Іваненко, директор ТОВ “Карго Плюс”. №71 Дмитро Куда,  менеджер з логістики ТОВ “Олга -логістик”. №72 Андрій Гануш, фізична особа-підприємець. №73 Микола Дідусенко, директор ТОВ “С-ДІМ”. №74 Юлія Мартенко, начальник сектору контролю виконання доручень Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності”. №75 Марія Мовчан, тимчасово не працює. №76 Віктор Івашко, генеральний директор ТОВ “Палві”. №77 Анатолій Драпей, сільський голова Горенської сільської рада Києво-Святошинського району Київської області. №78 Сергій Козак, методист відділу освіти Бородянської райдержадміністрації. №79 Алла Кучмиста–Кравченко, помічник генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. №80 Олена Блискун, доцент кафедри Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. №81 Юрій Марченко, директор ТОВ “Білгороднет”. №82 Наталія Зима, самозайнята особа-нотаріус. №83 Василь Литвин, перший заступник директора ТОВ “Білоцерківський завод будівельних виробів “Моноліт”. №84 Наталія Гоменюк, директор Комунального підприємства “Дмитрівська управляюча компанія”  Дмитрівської сільради Києво-Святошинського району Київської області. Читайте: Петр Порошенко отправил свою жену Марину в Киевсовет первым номером списка “Европейской солидарности” На виборах до Київської облради сформовано дев'ять територіальних округів. Відповідні територіальні списки "Європейської Солідарності" наступні: ТВО №1. Територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що включає Білоцерківську територіальну громаду Мепарішвілі Хвича Савчук Василь Мегедь Олена Усенко Яків Колотницька Альона Малецький Василь Шнуренко Алевтина Мартинов Сергій Коваленко Анна Лентюгов Андрій Вакула Валерія ТВО №2. Територіальні громади Білоцерківського району Київської області, що включають Сквирську, Тетіївську, Рокитнянську, Таращанську, Ставищенську, Узинську, Володарську, Гребінківську, Фурсівську, Маловільшанську, Ковалівську та Медвинську територіальні громади Глиняний Леонід Балагура Олег Даценко Тетяна Каплун Микола Карнаух Наталія Зубчевський Юрій Савустьяненко Віта Литвин Василь Стецій Наталія Дідусенко Микола ТВО №3. Територіальні громади Бориспільського району Київської області, що включають Бориспільську, Яготинську, Переяславську, Пристоличну, Вороньківську, Студениківську, Гірську, Золочівську, Циблівську, Ташанську та Дівичківску територіальні громади Горковенко Володимир Косташ Олег Костін Тарас Лютікова Наталя Донченко Олена Гончар Володимир Потапенко Руслана Гануш Андрій Ковалів Інна ТВО №4. Територіальні громади Броварського району Київської області, що включають Броварську, Великодимерську, Баришівську, Березанську, Згурівську, Калитянську, Зазимську та Калинівську територіальні громади Іваненко Олег Шкуро Алла Фірсов Руслан Батюк Сергій Драч Богдана Горобчук Дмитро Жлобина Лідія Куда Дмитро Мартенко Юлія ТВО №5. Територіальні громади Бучанського району Київської області, що включають Бучанську, Макарівську, Бородянську, Гостомельську, Немішаївську та Пісківську територіальні громади Семенова Тетяна Єрко Галина Рибальченко Юрій Драпей Анатолій Кононенко Сергій Іваненко Інна Козак Сергій Зима Наталія ТВО №6. Територіальні громади Бучанського району Київської області, що включають Ірпінську, Вишневу, Борщагівську, Білогородську, Коцюбинську та Дмитрівську територіальні громади Білий Борис Шевченко Марія Цагареішвілі Георгій Марченко Юрій Кучмиста – Кравченко Алла Юнчиц Андрій Гоменюк Наталія Сітніцький Артем Блискун Олена ТВО №7. Територіальні громади Вишгородського району Київської області, що включають Вишгородську, Іванківську, Славутицьку, Димерську, Петрівську, Пірнівську та Поліську територіальні громади Денисенко Віталій Лісогор Максим Шихненко Дмитро Поліщук Ганна Іваненко Тетяна Войко Ірина Пещерін Андрій Мовчан Марія Івашко Віктор ТВО №8. Територіальні громади Обухівського району Київської області, що включають Васильківську, Обухівську, Миронівську, Кагарлицьку, Богуславську, Українську, Ржищевську, Федосіївську та Козинську територіальні громади Карлюк Віталій Кузьменко Руслан Жукотанський Дмитро Перінська Оксана Процун Світлана Педченко Ігор Татоян Арташес Ткаченко Григорій Квятковська Катерина Денисенко Вікторія ТВО №9. Територіальні громади Фастівського району Київської області, що включають Фастівську, Боярську, Калинівську, Глевахівську, Чабанівську, Кожанську, Гатненську, Бишівську та Томашівську територіальні громади Одинець Владислав Титикало Роман Волинець Олександр Снігир Юлія Лахтадир Лариса Джамаль Михайло Анощенко Маріанна Воробйов Віталій Читайте: В Гатненской ОТО замечены признаки “электорального туризма” Фото: пресслужба партії “Європейська Солідарність”КиевVласть

В 126 закладах освіти Київської області виявлено 141 учня та 160 вчителів, які хворіють на СOVID-19. Повернулися на очну форму навчання 20 закладів загальної середньої світи, які повністю перебували на “дистанційці” та 16 закладів, у яких на дистанційному навчанні перебували окремі класи. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “У зв’язку із виявленими підтвердженими випадками захворювання на самоізоляції знаходяться 164 окремі класи у 94 закладах освіти (4068 учнів та працівників). Повністю переведено на дистанційну форму навчання 26 закладів загальної середньої освіти, в яких  навчаються і працюють 10037 учасників освітнього процесу”, – розповів голова Київської облдержадміністрації Василь Володін. На дистанційне навчання переведені: 4 заклади у м. Переяславі та Баришівській ОТГ, 3 школи у Обухівському районі, по 2 заклади у Білоцерківському, Яготинському районах та м. Білій Церкві, по 1 закладу у Володарському, Переяслав-Хмельницькому та Тетіївському районах, м. Василькові та Борисполі, Дівичківській, Ковалівській, Миронівській, Тетіївській, Студениківській ОТГ. Повернулися на очну форму навчання 20 закладів загальної середньої світи, які повністю перебували на “дистанційці” та 16 закладів, у яких на дистанційному навчанні перебували окремі класи. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Усього до закладів освіти після самоізоляції повернулись 12008 учасників освітнього процесу. “Що стосується закладів дошкільної освіти, 9 з тих що перебували на карантині, повернулися до нормального режиму роботи.  Однак, ще в 6 карантин продовжується. Нажаль всім нам зараз доводиться пристосовуватися до складних умов пандемії, але, впевнений, за дотримання простих правил захисту від вірусу, Київщина невдовзі зможе вийти з цієї кризи. Поки що ж бережіть себе та своїх рідних”, – звернувся до мешканців регіону голова КОДА Василь Володін. Читайте: Навчальні заклади освіти Київщини поступово повератються на очну форму навчанняФото: КОДАКиевVласть

Будівництво доріг, розвиток соціальної та інженерної інфраструктури – це основні напрямки, на яких планує зосередитись кандидат на посаду голови Боярської об’єднаної територіальної громади Вадим Гедульянов після обрання на посаду. Про це Вадим Гедульянов повідомив в інтерв’ю виданню “КиевВласть”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Хотів би зупинитися на тих планах, що стосуються розвитку нашої громади загалом. Перше, це – ремонт і будівництво всіх доріг і тротуарів до 2022 року у всіх населених пунктах громади. Звучить оптимістично, але цілком реально! Ми вже зараз маємо напрацьовану програму із залученням різних рівнів фінансування, аби втілити в життя цей проєкт. Чи не “найстарша” обіцянка практично кожного кандидата на посаду міського голови – вирішення проблеми переїздів в Боярці й Тарасівці. Але так ніхто так і не зумів це ключове питання налагодити. В програмі нашої команди – вирішити це питання до 2023. Ми напрацювали чітку концепцію в цьому питанні та провели попередні перемовини з компаніями, які спеціалізуються в реалізації таких складних проєктів”, – каже Гедульянов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Другим важливим напрямком кандидат назвав розвиток інженерної інфраструктури, благоустрій вулиць, громадських місць, парків і зон відпочинку.  “Боярка потребує будівництва центральної площі, а Забір’я і Княжичі – реконструкції існуючих. Важливо провести капітальний ремонт приміщення адмінбудівлі Дзвінківської сільської ради та поштового відділення. А найголовніше – це повне оновлення та реконструкція житлово-комунального господарства у всіх населених пунктах Боярської ОТГ”, – переконаний кандидат.  Читайте: Гедульянов Вадим: “Моє завдання – комфортні та достойні умови життя в Боярці та кожному селі нашої об’єднаної громади” Є в переліку і розбудова соціальної інфраструктури.  “Пріоритет моєї команди – розбудова потужної та орієнтованої на людину системи освіти та охорони здоров’я. В нашій концепції розвитку є, наприклад, будівництво дитячого садочка в Малютянці та Новому, розширення існуючого ДНЗ в Новосілках. Вкрай не вистачає муніципальних дошкільних навчальних закладі в Боярці. Те ж саме стосується шкіл. Практично в усіх школах є потреба ремонту. Тарасівка, Нове, Забір’я, Малютянка, Княжичі, існуючі боярські школи, особливо школа №1, єдина в історичній частині міста, а також переповнені академічні ліцеї “Престиж” та “Лідер” – потребують розбудови, розширення, капітального ремонту”, – зазначив він. Окремим пунктом в блоці розвитку “соціальної інфраструктури” – стоїть медицина і спорт. “Щодо медичної галузі, то, практично, усі ФАПи та амбулаторії потребують реконструкції. Особливо, амбулаторія в Жорнівці, на оновлення якої громада чекає роками. На даний час, задля потреб жителів саме Боярської ОТГ відстоюю позицію щодо збереження районної лікарні та стоматології в м. Боярка у власності нашої територіальної громади. Також потребує оновлення і спортивна галузь. Діти і молодь повинні займатися обраним ними видом спорту в сучасних залах. В планах – будівництво такого очікуваного сучасного тренувального та оздоровчого комунального басейну для громади та введення в експлуатацію збудованої за моєї ініціативи Школи бойових мистецтв. Паралельно необхідно провести реконструкцію стадіону “Зеніт”, з необхідною сучасною інфраструктурою для спортсменів та оновленими трибунами для вболівальників, зведення комплексу тенісних кортів. Для сіл – нові спортивні майданчики та стадіони”, – наполягає кандидат на посаду Боярського голови. Читайте: Вадим Гедульянов: Кадрові помилки серйозно б'ють по іміджу нашої держави Значуще місце в концепції розвитку Боярської ОТГ посідають проєкти із залучення інвестицій і розвиток підприємництва.  “Наше завдання – не забудувати, а привести нові підприємства та інвестиції в економіку, наповнювати місцеві бюджети, створювати робочі місця. Залучення інвесторів, які готові розбудовувати соціальну інфраструктуру, дозволить гармонійно розвиватися містам і селам. Створення проєктів індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон, реалізація програми підтримки малого та середнього бізнесу – ось реальність і перспектива. Окрім того, в Боярку нарешті мають зайти мережеві супермаркети для зручності боярчан. “Окремо, необхідно створювати умови для розвитку зеленого туризму. Відновлення рекреаційних зон, благоустрій паркових зон і облаштування нових зон відпочинку біля водойм, збереження лісів – це глобальна потреба усіх населених пунктів. Адже навколишні села та й Боярка – це унікальна територія з колосальним потенціалом, який потрібно розвивати. Плануємо створити на території нашої громади ландшафтний парк з унікальними рослинами, зонами відпочинку, водоймами, атракціонами для дітей і всією необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку містян та гостей міста. Боярська ОТГ має всі шанси стати новим відкриттям в українському туризмі”, – підсумував Гедульянов. Нагадаємо, вибори голови Боярської ОТГ відбудуться у неділю, 25 жовтня. Читайте: Вадим Гедульянов йде кандидатом на посаду Боярського міського голови від “Європейської Солідарності” Фото: сторінка в Facebook Вадима Гедульянова КиевVласть

Мер Києва Віталій Кличко перевірив, як перетворили дитячу бібліотеку на Троєщині на сучасний бібліохаб. Відео із бібліохабу мер Києва опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської міськдержадміністрації (КМДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Сьогодні, у Всеукраїнський день бібліотек, відвідав найсучасніший бібліохаб на Троєщині. Перевірив, як відремонтували і перетворили на громадський просвітницький простір дитячу бібліотеку № 115, що на вулиці Бальзака. І я приємно вражений! Діти тут можуть відвідати різноманітні гуртки, виставкові зали, лекції, підзарядити гаджети, скористатися кухнею, щоб розігріти перекус після школи. Є в бібліохабі і свій невеличкий внутрішній двір, де в гарну погоду можна відпочити! А також тут є комп’ютери, безкоштовний Wi-Fi”, – написав Віталій Кличко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами мера, це – єдина бібліотека в столиці площею понад 1 тис. квадратних метрів, яка має окреме приміщення і розташована на двох поверхах. Приміщення повністю реконструювали, впровадили інклюзивні елементи. Придбали нове обладнання, меблі, бібліотечну техніку та оргтехніку, зокрема 3D-принтер, інформаційний термінал, найсучасніше мультимедійне, звукове та освітлювальне обладнання. “Це уже не перший бібліохаб у Києві. Раніше здійснили реконструкцію бібілотек, перетворивши їх на сучасні бібліохаби, в різних районах столиці: Центральної бібліотеки ім. Тараса Шевченка для дітей на проспекті Перемоги, бібліотеки для дітей у Подільському районі на вулиці Межигірській, Центральної районної бібліотеки ім. Тичини у Дніпровському районі, Центральної районної бібліотеки “Свічадо” у Святошинському районі”, – підкреслив Віталій Кличко. Читайте: Віталій Кличко: “Щодобово екстрену медичну допомогу киянам надають 158 бригад “швидких” Фото: пресслужба КМДА КиевVласть

Іванківському, Поліському районам та місту Славутич додали більше 160 млн гривень фінансування за рахунок грошей з будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Однак з початку року обласна адміністрація  отримала від “Енергоатому” лише 5 млн гривень з цих коштів. В районах та місті вже знайшли, на що витратити кошти та визначили підрядників. Однак, чи будуть кошти – невідомо: будівництво сховища зупинене на невизначений термін.  Зміни Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження №477 від 14.09.2020 року “Про внесення змін до Переліку об’єктів соціального призначення, на спорудження (будівництво) яких спрямовуються кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з додатком до розпорядження, Іванківському, Поліському районам та місту Славутич збільшили перелік об'єктів, які мають фінансуватись за рахунок ЦСВЯП.  Іванківський район  Іванківському району затвердили суму до фінансування у розмірі 68 млн 109,2 тис. гривень. Це на 42 млн 586 тис. гривень більше, ніж було затверджено попереднім розпорядженням Василя Володіна від 10 червня 2020 року.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Перелік об'єктів доповнили реконструкцією поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства Іванківської районної ради “Іванківська центральна районна лікарня” з прибудовою ліфтової шахти вартістю 27,9 млн гривень, новим будівництвом мереж 10/0,4 кВ для електропостачання масиву житлової забудови “Молодіжний” (11 млн гривень) та новим будівництвом мереж 10/0,4 кВ для електропостачання масиву житлової забудови “Теплиці” (2,5 млн гривень) в Іванкові.  Додали один мільйон на раніше затверджену реконструкцію Оранської філії опорного навчального закладу “Прибірське навчально-виховне об’єднання “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” в селі Оране Іванківського району (загальна вартість – 3,5 млн гривень).  Також у переліку залишаються реконструкція системи теплопостачання та гарячого водопостачання Іванківської загальноосвітньої школи №2 Київської області (4,2 млн) та реконструкція існуючої будівлі (корпус харчоблоку) КНП ІРР “Іванківська центральна районна лікарня” (18,6 млн).  Місто Славутич На місто Славутич в обласній адміністрації розподілили 294 млн 142,6 тис. гривень. Таким чином на міські об'єкти додали 114 млн 122,8 тис. гривень.  Нові об'єкти – це реконструкція термомодернізація (утеплення стелі та стін, заміна вікон) зали спортивного комплексу “Олімпієць” у Чернігівському кварталі (5 млн), реконструкція покрівлі будівлі головного корпусу “Славутицької міської лікарні” на вул. 77-Гвардійської дивізії, 7 (вартість 26,5 млн), реконструкція будівлі головного корпусу (24,8 млн) та будівлі блоку Д (29,5 млн) тієї ж лікарні, реконструкція зовнішнього освітлення Чернігівського кварталу (7,2 млн), реконструкція зовнішнього освітлення території Загальноміського парку (8,2 млн), реконструкція зовнішнього освітлення Київського кварталу (10,1 млн).  Додали 2,6 млн гривень на реконструкцію димової труби центральної міської котельні за адресою Кленовий проїзд,1 (5,8 млн).  Без змін залишаються будівництво нового кладовища (20,8 млн гривень), реконструкція І та ІІ блоків поліклініки (8,3 млн та 6,5 млн), реконструкція будівлі критого басейну з ванною 25х8,5 м і дитячою ванною 10х6 м (6,8 млн), ремонт дорожнього покриття по вул. Героїв Дніпра (11,5 млн), реконструкція спортивної зали та санітарних приміщень будівлі загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 (1,8 млн ). Також – будівництво альтанок на території дошкільного навчального закладу №4 “Марите” (2,3 млн), реконструкція арок №1,2 площі в загальноміському центрі (961 тис.), реконструкція огорожі Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 (1,3 млн).  Також реконструкція огорожі дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 “Джерельце” (1,2 млн), реконструкція будівлі (заміна вікон та дверей) Славутицької загальноосвітньої школи №1 (7,1 млн), реконструкція внутрішніх приміщень Славутицької загальноосвітньої школи №2 (13,2 млн), реконструкція лінії енергопостачання високощільної котеджної забудови Московського кварталу (920 тис.), реконструкція загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 4 (влаштування пандуса на евакуаційному виході, вартість 549 тис.), реконструкція зовнішнього освітлення Бєлгородського кварталу міста (1,2 млн).  Ще Славутичу профінансують реконструкцію дорожнього покриття проспекту Ентузіастів (9 млн), реконструкцію зовнішнього освітлення Єреванського та Тбіліського кварталів (1,5 млн), влаштування пандуса на головному вході будівлі міжнародного центру розвитку бізнесу “Славутич – ХХІ століття” (378 тис.), будівництво сучасного дитячого футбольно-волейбольно-баскетбольного майданчика (1 млн), реконструкцію водоочисних споруд (насосна станція II підйому та водозабірні свердловини, вартість 21,5 млн), облаштування штучного покриття стадіону “Каскад” (13,5 млн), реконструкцію покрівлі будівлі Славутицької загальноосвітньої школи №2 (9,8 млн).  Поліський район Найменше коштів додали Поліському району – лише 4 млн 277,9 тис. гривень, загальна сума фінансування тепер становить 78 млн 260,9 тис. гривень.  Додалось п'ять об'єктів – реконструкція системи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в Поліській центральній районній лікарні (1,4 млн), в приміщеннях ОНЗ Красятицький НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” (474 тисячі), в приміщеннях ОНЗ Мар’янівський НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів – дитячий садок” (417 тисяч), в приміщеннях Радинського НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів – ДНЗ” (607 тисяч) та реконструкція приміщень санвузлів Луговицького НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,3 млн).  Із раніше затвердженого переліку – у смт Красятичі планується реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок” (9,1 млн) та реконструкція опорного навчального закладу Красятицьке НВО “Загальноосвітня школа I-III ступенів-дитячий садок “Казочка” (5 млн).  В селі Максимовичі – реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (9,8 млн), реконструкція Максимовицького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” дитячий садок “Казочка” (2,5 млн), реконструкція системи вуличного освітлення (3,1 млн), реконструкція спортивного майданчика із штучним покриттям на території Максимовецького навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа I-II ступенів дошкільний навчальний заклад” (1,9 млн), реконструкція будинку культури (11 млн). У селі Радинка запланована реконструкція Радинського навчально-виховного об'єднання “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” (15,4 млн гривень) та реконструкція на території закладу спортивного майданчика з штучним покриттям (1,9 млн).  В селі Романівка буде проведено реконструкцію системи вуличного освітлення (1,5 млн) та реконструкцію сільського клубу (3,3 млн).  Також було затверджено реконструкцію спортивного майданчика із штучним покриттям по вул. Яблунева в селі Вовчків (1,4 млн) та реконструкцію Володарського сільського клубу у селі Володарка (4,9 млн).  Стан виконання Як розповів у коментарі KV Василь Володін, ряд об'єктів, які у КОДА планували побудувати за рахунок коштів від будівництва централізованого сховища відпрацьованих ядерних відходів (ЦСВЯП) – не були профінансовані цього року.  “У нас є частина об'єктів, що реалізується; водночас ми розраховували на близько 100 млн гривень, які ми мали отримати від ДП "Енергоатом". Я особисто спілкуюся з керівництвом підприємства, але отримати нам вдалося лише 5 млн гривень. На сьогодні у "Енергоатома" є проблеми по частині розрахунків. Тільки-но покращиться їх фінансовий стан, кошти відразу надійдуть. Вже проведені тендери, визначені підрядники, є програма і визначено перелік об'єктів – діло лише за грошима. Ми стоїмо на низькому старті”, – каже голова Київської ОДА. Історія з підступом Як стало відомо KV із сюжету розслідування програми “Схеми”, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні немає власного централізованого сховища, яке б вміщало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС.  Ідея звести його, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.  Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.  Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.  “На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – каже директор компанії Микола Єманов.  Введення об'єкта в експлуатацію постійно переноситься. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.  “Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системі фізичного захисту, радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і знаходяться на відкритих торгах”, – додав Єманов.  Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.  Тим часом “Енергоатом” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.  На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.  За результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП. Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві. “В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.  Журналістам “Схем” також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.  “Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.  Наразі Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Розслідування щодо порушень під час ЦСВЯП також продовжується.    Читайте: Наближеним до Чорнобиля територіям перерозподілили кошти з ядерного могильника Фото: колаж KVКиевVласть

Виповнилося сто днів, як столичним регіоном керує новий губернатор – Василь Володін. Говорячи про свої головні успіхи на посаді, він назвав завершення довгобудів, реорганізацію адміністрації та налагоджену взаємодію з бізнесом та інвесторами. Окреслив і плани на найближче майбутнє: будівництво ВКАД, міжнародного аеропорту у Білій Церкві тощо. KV підбила підсумки того, що встиг голова КОДА за цей, ускладнений карантином, строк.  Як передає кореспондент KV, 29 вересня у центрі надання адміністративних послуг “Готово!” відбулася прес-конференція голови Київської ОДА Василя Володіна з нагоди 100 днів його перебування на посаді. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Говорячи про розвиток Київщини, Володін назвав головні здобутки як регіону, так і адміністрації. Економіка З початку року Київська область збільшила обсяг промислової продукції, в тому числі – видобувної (в 1,5 рази), машинобудування (на 15,5%), металургійного виробництва та готових медвиробів (на 6%). При цьому наслідки карантинних обмежень негативно позначились на попиті та виробництві металевої мінеральної продукції (знизились на 13%), текстилю, одягу зі шкіри та інших матеріалів (на 18%), харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів (на 13,2%).  Сьогодні Київська область посідає сьоме місце в країні за обсягами реалізації промислової продукції, шосте місце за обсягами продукції сільського господарства, четверте – за обсягами виконання будівельних робіт (індекс будівельної продукції становить майже 124%).  Якщо порівнювати із минулорічними показниками за період січень-липень, зросли обсяги будівництва інженерних споруд на 63,5%, а житлових – на 2,5%.  Київська область тримає третю позицію за розміром середньої заробітної плати – 11 тисяч 338 гривень на місяць. Київщина спрямувала на експорт товарів майже на 884 млн доларів і посіла сьоме місце в Україні.  Область має третє місце із капітальних інвестицій (майже 11 млрд гривень) та є лідером у країні з будівництва житла (з початку року побудовано 695 тисяч квадратних метрів).  Таким чином, навіть незважаючи на пандемію, Київщина зберегла, а подекуди і посилила свої позиції за багатьма напрямками та виконує відповідні цільові програми.  “Визнаний факт, що Київська область – це вітрина України. Саме тут зосереджується економічна, наукова, інтелектуальна міць нашої держави. Це впливає в першу чергу на наші економічні показники. Ми продовжуємо рухатись до своєї мети – комфорту та безпеки жителів області. Серед пріоритетних напрямів – модернізація медицини, будівництво соціальних об'єктів, модернізація дорожньої інфраструктури, забезпечення комфортних умов життя та розвитку мешканців, зниження екологічного забруднення, нові робочі місця і залучення інвестицій, діджиталізація та цифровізація, розвиток туризму”, – зазначив Володін.  “Велике будівництво” За словами Володіна, “Велике будівництво” – один з найбільших проєктів, які наразі реалізуються. На Київщині будівельні роботи вартістю 314 млн гривень стартували 1 березня на 20 об'єктах соціальної інфраструктури та 13 реконструкцій приймальних відділень. На сьогодні ступінь готовності по соцоб’єктам становить 77%, з них – загальноосвітні навчальні заклади – 83%, дошкільні навчальні заклади – 86%, стадіони – 62%.  Завершені роботи на трьох об’єктах загальної середньої освіти. Це будівництво другої черги школи у місті Вишневе, будівництво гімназії на 14 класів у місті Буча та добудова до загальноосвітньої школи №1 у місті Українка.  “Перші два об'єкти введені в експлуатацію, там вже навчаються діти. Добудова школи в Українці була розпочата у 2016 році і наразі деякі технічно-будівельні норми були змінені. Зокрема, опорні сходові клітини, які вже неможливо переробити. Тому КОДА подала пакет документів в Міністерство розвитку громад і територій на розгляд науково-технічної ради”, – розповів губернатор.  Читайте: Нам удалось закончить долгострои Киевщины, – Валерий Кравчук Ще на чотирьох об'єктах роботи продовжуються згідно з графіком. Це реконструкція школи та майстерні Київської школи у місті Ржищів (завершення робіт планується до кінця листопада цього року), реконструкція НВК в селищі Гребінки Васильківського району (87% готовності), капітальний ремонт школи у селі Пашківка Макарівського району (70%), реконструкція школі у місті Славутич (78%).  Завершені роботи на двох об'єктах дошкільної освіти – це реконструкція дитсадка “Яблунька” у місті Вишневе та реконструкція будівлі з перепрофілюванням під дошкільний навчальний заклад у місті Ірпінь. Реконструкція садочка “Чебурашка” у місті Вишгород знаходиться на стадії завершення. Ще на чотирьох об'єктах готовність складає 75%. Це будівництво садка у місті Вишгород, також будівництво садка на 230 місць у селі Нові Петрівці та ще одного на 75 місць у селі Козаровичі Вишгородського району, у селі Солтанівка Васильківського району. Роботи продовжуються у садку в селі Синяк Вишгородського району.  Завершені роботи на двох спортивних об'єктах. Це капітальний ремонт майданчиків на території спортивної школи “Сузір'я” у Вишневому, будівництво футбольного поля в селі Петропавлівська Борщагівка. На фінальній стадії знаходиться реконструкція трибун з облаштуванням універсального ігрового майданчику на території стадіону “Колос” у місті Тетіїв.  Паралельно тривають роботи з облаштування футбольного поля у селищі Бородянка і капітального ремонту футбольного поля “Колос” у місті Сквира.  Володін зазначив, що переважна більшість об'єктів програми буде запущена у найближчі півтора місяці.  “Президент заявив, що програму буде продовжено у наступному році. Програма має три напрямки: школи, садочки, спортивні об'єкти. Перші два є вкрай актуальними для Київської області, і у нас найбільша в Україні кількість шкіл та садочків, які ми будуємо і в цьому році завершуємо. Всього за планом 7 шкіл, 8 садочків і 5 стадіонів. Але це не остаточна цифра: усі навчальні заклади у тій чи іншій мірі потребують термомодернізації. В обласних школах подекуди немає утеплення яй такого, на стінах штукатурки навіть не буває. Провести термомодернізацію у нас попередньо заплановано для ще 10 шкіл. Вона дасть змогу зменшити обсяги споживання енергоресурсів на майже 80%, а також дасть змогу зробити капремонт стін, покрівель, підлоги з урахуванням енергоефективності.  З наступного року стартує Програма реконструкції об'єктів культурної спадщини та культури. Боляче спостерігати, як, наприклад, у Білій Церкві занепадає та розвалюється пам'ятка, що стоїть вже 4-5 століть. Показувати таке умовному туристу буде не по-господарськи. Ми звернемо також увагу на театри, релігійні споруди, тощо”, – заявив Володін.  Читайте: Зампред КОГА Лесовик: “Мы хотим оптимизировать количество проектов, но увеличить масштаб и повысить их качество” Дороги Роботи з будівництва тривають і на 29 об'єктах дорожнього господарства. Практично завершені роботи на семи об'єктах. Це дороги Київ-Ревне-Рогозів-село Гора, Бузова-Неграшків, Боярка-Київ-Чоп, Обухів-Українка-Трипілля, під'їзд до міста Обухів, Іванівка-станція Таганча, Васильків-Велика Бугаївка-Залізне. На інших об'єктах роботи тривають і будуть завершені згідно з графіком.  ВКАД Як повідомив Володін, ДП “Укравтодор” оголосило тендер на відбір підрядника для будівництва І черги ВКАД – ділянки довжиною 32 км*. Завдання КОДА полягатиме у проведенні міні-переговорів, вирішенні питань стосовно земельних ділянок – що є найважливішим. Але це питання на певному етапі потребуватиме залучення Верховної Ради, оскільки потрібно буде визначати вартість викупу земельних ділянок, якими будуть прокладати цю дорогу, додає Володін.  “Цілий ряд питань. Але ми однозначно готові працювати та співпрацювати з органами місцевого самоврядування. Ми найперші зацікавлені у будівництві цієї дороги. Окрім проїзду, це сотні та тисячі робочих місць у супутній інфраструктурі – заправки, готелі, магазини, тощо, а це означатиме генерацію коштів і можливість залучення інвесторів. Цей проєкт точно буде реалізований, це питання часу і масштабів. Кілька місяців тому я був на презентації "Київської обхідної дороги". Це – І черга ВКАДу. Це масштабний проєкт, який потребує вирішень питань стосовно земель, доріг, інфраструктури. Потрібна взаємодія і співпраця багатьох державних органів. Це загальнодержавний проєкт, а не обласного рівня”, – вважає губернатор.  Інвестиції В грудні планується презентація інвестиційного порталу Київщини. Шість інвестиційних проєктів є наразі активними. Це розширення логістичного промислового комплексу в селі Калинівка Васильківського району, інвестор – “Епіцентр-К”, йдеться про інвестиції у розмірі 102 млн євро, передбачається створення 1600 нових робочих місць; будівництво логістично-промислового парку в селі Колонщина Макарівського району, інвестор – “Драгон-Капітал”, в очікуванні інвестицій 200 млн євро та 2000 робочих місць; будівництво складського комплексу в Обухівському та Васильківському районах, інвестор – “Європейська логістична компанія”, інвестиції 6 млн євро та 30-50 робочих місць; будівництво складського комплексу у Макарівському та Києво-Святошинському районах на вибір інвестора “Логістик-Плюс”, інвестиції – 25 млн доларів, 1000 робочих місць; будівництво логістичного комплексу за межами села Гурівщина Києво-Святошинського району, інвестор – американська компанія, інвестиції – 170 млн євро, до 1000 нових робочих місць.  Також продовжується робота з інвестором щодо будівництва другого в області оптового сільськогосподарського ринку. Активно реалізуються три інвестпроєкти. По-перше, триває завершення робіт з будування І черги заводу з виробництва мехатронних виробів (автомобільна електроніка) KOSTAL. Завод працюватиме на території Дударківської сільської ради у Бориспільському районі, всього буде створено 900 робочих місць. Дата завершення будівництва – квітень 2021 року. Наразі вже залучено 39 млн євро інвестицій, наголошує Володін. “Це підприємство є дуже серйозним: воно працює в багатьох країнах світу, причому в деяких з них підприємства скорочують свої виробництва. Тут вони у період пандемії вони були готові погодитися вкласти 39 млн євро для створення 900 робочих місць. Для них відповідно створили зелений коридор в усіх державних органах та багатьох структурах. Підприємство, зважаючи на злагоджену роботу усіх органів області, згодилося вкласти ці кошти у будівництво. Зараз будівництво активно триває.  За останні три місяці KOSTAL вклав сюди 154 млн євро, і це значний обсяг залучених інвестицій”, – додає очільник КОДА. Другий інвестпроєкт – складський комплекс “ФМ Ложістік” у Бориспільському районі (на будівництво першої черги залучено 15 млн євро). Третій – новий завод з виробництва крохмалю дочірньої компанії ТОВ “Укрстарч” – “Ерідот” на 330 робочих місць, залучено 100 млн доларів.  Крім того, КОДА підписала меморандум про співпрацю з Українською Асоціацією Меблевиків для створення меблевого кластеру. Було також залучено австрійську компанію, відомого виробника меблів. Продовжується пошук земельної ділянки для створення виробництва.  Укладено також угоду із Українським союзом промисловців і підприємців та підписано меморандум із Центрально-чеським краєм. Ще Володін уклав Угоду про співробітництво з Головою Земельного уряду Федеральної землі Нижня Австрія.  Ведеться робота зі створення аеро кластеру. Агенція регіонального розвитку, яка працює при КОДА, уклала меморандум про співпрацю з Дніпровським космічним кластером. Серед перспективних інвестиційних проєктів – створення необхідних умов функціонування міжнародного аеропорту “Біла Церква”. Було багато спроб розвивати цей аеропорт. Наразі залишається єдине питання – врегулювання земельних відносин між Білою Церквою та Фурсами. Є також Міністерство оборони, яке має певні документи на ці землі. Врегулювання цього питання на завершальній стадії. Ще один перспективний проєкт – будівництво сміттєпереробного заводу. Проводиться робота із французькими інвесторами та іншими іноземними партнерами, які добре знаються у сфері поводження з відходами.  Продовжується робота над створенням та розвитком Інноваційного кластеру геномних технологій в біомедицині та сільському господарстві. Орієнтовна вартість проєкту – 53 млн гривень.  Децентралізація У Київській області вже створено 25 об'єднаних територіальних громад. Після оголошення результатів виборів, які відбудуться 25 жовтня, таких ОТГ в області буде 69 – 24 міських, 17 селищних та 28 сільських.  Також 17 липня на Київщині затверджено сім районів – Білоцерківський, Бучанський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Фастівський, Обухівський.  До створення спроможних ОТГ значну частину послуг люди отримували в райцентрах. Після створення ОТГ послуги надаватимуться в громадах. Райцентри виконуватимуть роль представництва центральної влади.  Володін зазначає, що у КОДА практично завершили зміну політичної команди райдержадміністрацій.  “Лишилося тільки кілька районів, де це питання буде закрите вже найближчим часом. Це був пріоритетний напрямок моєї роботи після обіймання посади голови КОДА. Коли я питав в.о. голів РДА, коли вони оновлять свої політичні команди, вони розводили руками, мовляв, вони лише виконуючі обов'язки і нічого робити до моменту призначення головою не наважуються.  Оцінку я виставляю, грунтуючись на трьох критеріях. По-перше – відкритість: чи відкритий голова райдержадміністрації для людей, чи він закрився у себе в кабінеті. По-друге – законність: чи не панує в районі беззаконня, чи дотримуються законів, чи не відбуваються рейдерські захоплення та перекриття доріг. І по-третє – це питання інвестицій: чи залучаєш ти інвестора, а не чекаєш нагоди чи жалієшся на умови та обставини. Утім, реальний стан краще видно безпосередньо на місцях”, – сказав очільник КОДА. ЦНАПи Розпочали роботу 5 нових центрів надання адміністративних послуг в Узинській міській ОТГ, Баришівській селищній ОТГ, Крюківщинській, Шкарівській та Калинівській селищних радах. До кінця поточного року планується відкриття ЦНАПів у Дівичківській, Студениківській, Фурсівській ОТГ. Їх плановий запуск було відтерміновано, але їх запуск на часі, зазначає Володін. Туризм Для розвитку туризму було започатковано серію промо-турів “Туристичними магнітами Київської області” такими як “Ключі від Вишгорода”, “Незвідана Богуславщина”. Планується збільшення туристичних потоків у Чорнобильську зону. Підписано відповідний меморандум з Асоціацією чорнобильських туроператорів. Промо-тур було запущено минулого тижня.  Крім того, повідомив очільник КОДА, спільно з представниками компанії Vodafone у адміністрації розробляють туристичні маршрути сільською місцевістю. Один з них представлений серією промотурів проєкту "Мандруй Київщиною".  “Без сміття” На ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ спеціальною програмою передбачено понад 26 млн гривень. Уже проведені відповідні тендери і з наступного тижня розпочнуться роботи з ліквідації.  “Кожен з іноземних інвесторів, з якими ми зустрічаємося, каже одне: потрібні гарантований тариф і гарантований обсяг. Обсяги ми здатні відпрацювати, але гарантувати тариф ми не можемо – це компетенція Верховної Ради. Наразі у першому читанні прийнято законопроєкт "Про управління відходами", він готується до повторного розгляду і прийняття у другому читанні. У разі його прийняття реальність будівництва сміттєпереробного заводу на Київщині стає 100%.  Де він буде розташований, залежатиме від того, де ми зможемо забезпечити гарантовані об'єми сміття. Наразі проводиться відповідний аналіз, у адміністрації готується план управління відходами до 2030 року. Ми даємо підприємству інформацію, де ми готові забезпечити гарантовані об'єми сміття, і підприємство саме буде обирати, де краще базувати свої потужності. Можна і в столиці, але я не буду вирішувати її проблеми. У нас є великі міста в області – Бориспіль, Біла Церква, яка за кількістю населення взагалі тягне на обласний центр. Але у першу чергу ми дивимося, де ми зможемо забезпечити гарантовані обсяги.  Що стосується напрямів програми "Київщина без сміття", то у першу чергу мова йде про ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. Якщо ми говоримо про залучення інвесторів та туристів на Київщину, ми повинні забрати ці звалища”, – підкреслив Василь Володін.  Енергоефективність Продовжується термомодернізація закладів бюджетної сфери, 10 об'єктів. Розроблено техніко-економічне обґрунтування та проведено комплексну термомодернізацію будівель Київської обласної клінічної лікарні та інших комунальних закладів Київоблради. Обсяг інвестицій – до 14 млн євро. Виготовлено проєктно-кошторисну документацію для термомодернізації 8 опорних закладів освіти. Реконструйовано мережі вуличного освітлення у 16 населених пунктах Фастівського, Рокитнянського, Володарського, Макарівського, Ставищенського районів. До кінця року буде встановлено на 36 об'єктах бюджетної сфери теплові пункти з погодним регулюванням.  Екологія В Київській області одна з найкращих в країні система цілодобового моніторингу та інформування населення про стан атмосферного повітря. Запущено чат-бот “Єнотік” – офіційний інформаційний канал Департаменту екології та природних ресурсів, який також надає інформацію щодо процедур отримання дозволів та оперативного реагування на звернення громадян.  Створено п'ять нових природно-заповідних об'єктів в області. Це ландшафтні заказники місцевого значення “Грабовий ліс”, “Андріївський” та “Гора Педина”, заповідне урочище “Коблинський ліс”, парк-пам'ятка садового мистецтва “Зелена брама”. ЦСВЯП За словами Володіна, ряд об'єктів, які у КОДА планували побудувати за рахунок коштів від будівництва централізованого сховища відпрацьованих ядерних відходів (ЦСВЯП) – 10% – не були профінансовані цього року.  “У нас є частина об'єктів, що реалізується; водночас ми розраховували на близько 100 млн гривень, які ми мали отримати від ДП "Енергоатом". Я особисто спілкуюся з керівництвом підприємства, але отримати нам вдалося лише 5 млн гривень. На сьогодні у "Енергоатома" є проблеми по частині розрахунків. Тільки-но покращиться їх фінансовий стан, кошти відразу надійдуть. Вже проведені тендери, визначені підрядники, є програма і визначено перелік об'єктів – діло лише за грошима. Ми стоїмо на низькому старті”, – каже голова Київської ОДА. Спорт  За 100 днів збудований і офіційно відкритий 51 спортивний об'єкт – 7 міні-футбольних полів, 8 мультифункціональних майданчиків, 36 воркаут-майданчиків з тренажерним обладнанням. До кінця 2020 року заплановано відкриття ще 30 об'єктів.  За підсумками участі спортсменів Київщини у міжнародних змаганнях найкращим спортсменам та тренерам призначена стипендія від 5 до 30 тисяч гривень.  Соцдопомога Є рішення про допомогу 1193 особам з інвалідністю на загальну суму 3,9 млн гривень. Розмір виплати збільшено на 3276 гривень. На реабілітаційні заходи для дітей з інвалідністю виділено 3,3 млн гривень. Соціальною турботою охоплено 43 тисячі 280 осіб похилого віку та людей з інвалідністю.  У Білоцерківському районі створено притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства, на 12 ліжок.  Освіта Додатково було створено 1880 місць для дошкільнят. Ще 360 місць з'явиться до кінця року в рамках “Великого будівництва”. Також було створено 6 опорних закладів та реорганізовано у філії 7 закладів освіти.  Продовжено реорганізацію дитячого харчування у закладах освіти. Збільшено мережу закладів з інклюзивною освітою.  Якісний доступ до мобільного зв'язку Для цього КОДА підписали меморандум про співробітництво з операторами мобільного зв'язку, вже є перші результати. Після підписання Меморандуму у 65 населених пунктах значно поліпшено зв'язок. Київська область – єдина, яка підписала такий документ, додає голова Київської ОДА. “Меморандум як такий зазвичай має на думці загальні моменти. У нас же є конкретна домовленість про співпрацю, який полягає у наступному: КОДА зі свого боку спільно з усіма органами місцевого самоврядування створює максимально комфортні умови для операторів, аби вони отримували земельні ділянки під будівництво базових станцій. Ми співпрацюємо з Національною поліцією на випадок пошкодження мереж. Мобільні оператори, у свою чергу, гарантують нам, що до кінця цього року 98-100% усіх населених пунктів області матимуть покриття мобільним зв'язком стандарту LTE-900. Ми дали гарантію, ми допомагаємо операторам і натомість отримуємо якісну послугу для наших мешканців. Кількість базових станцій на сьогодні складає 65 (по 1 на населений пункт), але точного графіку, скільки саме має бути встановлено, ми не складали. У нас є взаємна звітність: ми звітуємо, де і як саме ми допомогли операторам, натомість ми отримуємо інформацію стосовно покриття населених пунктів. Я би назвав це взаємним юридичним зобов'язанням. Мобільні оператори також зацікавлені у поширенні свого покриття для залучення більшої кількості абонентів.  Що стосується Броварів, де був спротив встановленню базових станцій: там виникли проблеми з тим, що населення та місцева влада не сприяли доступу до окремих земельних ділянок для розміщення базових станцій. Спротив був через інформацію про нібито шкідливість їх роботи. Утім уся інформація про шкоду роботи станцій для здоров'я є вигадкою, що може підтвердити кожен досвідчений фахівець”, – зазначив Володін.  Читайте: КОДА підписала меморандум про співпрацю з провідними українськими мобільними операторами COVID-19 та медзаклади Для надання стаціонарної меддопомоги в Київській області перепрофільовано 11 закладів на 1085 місць. Проліковано 1655 пацієнтів. Забір матеріалу на ПЛР-тестування здійснює 37 бригад, в середньому кожна з них провела 365 тестувань. За кошти обласного бюджету здійснено закупівлю 26 апаратів ШВЛ середнього класу, 3 пересувних рентген-діагностичні комплексів, 13 аналізаторів газів та електролітів крові, 3 системи ПЛР-тестування, а також лікарські засоби, респіратори, шприцеві насоси, електровідсмоктувачі, монітори пацієнтів.  Удесятеро збільшено кількість точок доступу кисню, 548 ліжкомісць повністю забезпечені киснем – більше за середню кількість пацієнтів, що перебувають у закладах охорони здоров’я.  В області наразі нараховується 122 заклади ОЗ, 37 центрів первинної меддопомоги, 4 самостійні юридичні особи – амбулаторії загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ), 51 лікарняний заклад. Діють 335 амбулаторій ЗПСМ, 617 ФАПів. 87% мешканців Київської області уклали декларації на медичне обслуговування – це найбільший показник в Україні. Показник щеплення проти кору, краснухи, дифтерії, кашлюку, зовнішнього отиту, поліомієліту, гепатиту "Б" – 56,1%. Показник відповідає національному календарю щеплень і також є найвищим в Україні.  До січня 2021 року у КОДА планують відремонтувати 12 медзакладів, на даний момент зроблено капітальний ремонт приймального відділення Бориспільської БПЛІЛ. Тривають ремонтні роботи у Вишгородській ЦРЛ, йде підготовка до початку робіт у Білоцерківській ЦРЛ №2. Реалізація ще 9 об’єктів на стадії публічної процедури торгів: Миронівська, Макарівська, Обухівська, Броварська, Фастівська, Переяславська, Іванківська, Тетіївська, Ірпінська центральні районні лікарні.  Читайте: Коронавірус на Київщині: після карантину повернулися до навчання 19 обласних шкіл Забезпечення апаратами ШВЛ На 1085 ліжкомісць наявні більше 200 апаратів ШВЛ. Щоденно на них перебуває в середньому не більше 10% – 6-10 осіб на ліжках із ШВЛ. Як зазначає Володін, апарати ШВЛ використовуються не тільки для боротьби із COVID-19. Але апаратів більш ніж достатньо, вони у тому числі використовуються для пацієнтів без ковід-інфекції, каже очільник КОДА. Брифінги open-air Голова КОДА поділився планами проводити щомісячний брифінг для ЗМІ у локаціях на теренах Київської області. За його словами, такий формат зустрічі розглядали і для цієї пресконференції.  “Сьогоднішній захід проводити планували в області. Постала проблема вибору місця його проведення: спочатку розглядали варіант із шатром, підходив заміський комплекс. Колеги відповіли, що це не дуже гарна ідея з точки зору іміджу голови КОДА. Наступний варіант – парк "Київська русь". Знову постало питання, що робити на випадок дощу. Тому зупинилися на тому, щоб проводити цю прес-конференцію тут, у "Готово". Але на майбутнє я планую прикласти максимум зусиль, аби організувати проїзд областю або обрати локацію десь на Київщині для проведення таких заходів, аби результати роботи адміністрації була змога демонструвати більш наочно.  Для мене поїздки областю взагалі багато нового відкрили, і не завжди з гарного боку. Зокрема, не найкращі враження залишили по собі відвідування Поліського та Іванківського районів. Там все треба будувати з нуля. В моїх планах – щомісяця влаштовувати такі відкриті заходи із можливістю обговорювати проблеми області спільно з пресою”, – сказав Володін. Читайте: Голова КОДА продовжує робочі поїздки до районів області Аграрний сектор Володін вказує, що у КОДА передбачали можливість засухи цього року, і вжили відповідних заходів для мінімізації шкоди. Утім, якщо зайнятися річками областями, що міліють, КОДА має повноваження, то повноцінно допомогти аграріям, що втрачають чималі кошти через засуху, здатен лише Мінрегіон. “Ми передбачали таку ситуацію і закладали в обласному бюджеті гроші на днопоглиблювальні роботи, і відповідна структура, що займається водним господарством, розпочала проведення цих робіт і завершить їх до кінця цього року. Русла річок, які забезпечують водою багато населених пунктів і мають велике значення для сільського господарства, пересихають. Якщо подивитися зараз на річку Рось, від неї лишився струмок.  Читайте: В реке Рось на Киевщине уровень воды опустился ниже критерия маловодья Для с/г цей рік не найкращий, і уряд зараз готує ряд заходів, аби підтримати наших аграріїв – у першу чергу, зниження ставки податку на додану вартість. Я зі свого боку, за результатами поїздок звертався до Мінекономіки і сподіваюся, що ці заходи будуть впроваджені”, – каже Володін. "Команда КОДА сумлінно дотримується визначених для себе принципів та курсів роботи: відкритість, справедливість та створення комфортних умов для мешканців Київщини", – завершив зустріч голова Київської облдержадміністрації. Читайте: Кабмин согласовал назначение Василия Володина на пост главы Киевской ОГА * – Наразі на майданчику публічних закупівель Prozorro вдається знайти два тендери на розробку проектно-кошторисної документації (ПКД), оголошені Службою автомобільних доріг у Київській області: ПКД на будівництво з’єднувальної ділянки ВКАД навколо Києва від автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) до автомобільної дороги Київ-Одеса (М-05) за 33,3 млн гривень, оголошений у серпні; на розробку ПКД будівництва ВКАД ділянці від автомобільної дороги Київ – Ковель – Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ – Чоп (М-06) за 19,! млн гривень, оголошений у вересні. По обох тендерах наразі йде визначення переможця. КиевVласть

Голова ОДА Василь Володін розповів, на якій стадії на Київщині знаходиться реалізація президентської програми “Велике будівництво”. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Це одне з питань, яке в деталях презентував очільник області сьогодні, 29 вересня, під час пресконференції за результатами перших 100 днів роботи. Василь Володін наголосив, що “Велике будівництво” є одним із наймасштабніших проєктів в Україні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Будівельні роботи на Київщині стартували 1 березня. У нашій області програма охоплює 20 соціальних об’єктів. Серед них – дитячі садки, школи та стадіони. Їх загальна вартість складає 314,5 млн грн. Значна частина з них уже успішно завершена та введена в експлуатацію”, – зазначив голова ОДА. Відтак у повному обсязі підрядники вже завершили роботи з: будівництва ІІ черги школи № 1 у м. Вишневе та гімназії на 14 класів у м. Буча; добудови до ЗОШ №1 в м. Українка Обухівського району; реконструкцій дитсадка “Яблунька” у м. Вишневе та будівлі з перепрофілюванням під дошкільний навчальний заклад у м. Ірпінь; капітального ремонту майданчиків на території спортивної школи “Сузір’я” у м. Вишгород; будівництва футбольного поля в с. Петропавлівська Борщагівка. На решті об’єктів роботи тривають, згідно з запланованими графіками. При цьому загальний рівень готовності програми в області складає 77%. Зокрема будівництво дошкільних навчальних закладів реалізовано на 86%, загальноосвітніх – на 83%, а стадіонів – на 62%. Окрім цього, на Київщині розпочалась робота з будівництва приймальних відділень. Усього до кінця року планують модернізувати 12 об’єктів у опорних лікарнях області. Також будівництво триває і в сфері дорожньої інфраструктури. В області запланований ремонт 29 об’єктів. Частина з них знаходиться на фінальній стадії реалізації. Наприклад, підрядники вже практично завершили роботи на таких ділянках, як під’їзд до Обухова, Обухів-Українка-Трипілля, Боярка-Київ-Чоп, Київ-Ревне-Рогозів-с. Гора. Василь Володін прокоментував, що темпи будівництва йдуть за планом. Київщина має всі передумови для того, щоб завершити програму якісно та у визначені терміни. Нагадаємо: Київська область займає четверте місце у загальноукраїнському рейтингу з виконання будівельних робіт і лідирує серед інших регіонів за обсягами будівництва житла. Читайте: Василь Володін відзвітував про перші 100 днів роботи на посаді очільника Київщини Фото: КОДА КиевVласть

Буча - перше місто обласного значення на Київщині, яке приєднало до себе декілька сіл. Та далі стрімке приєднання призупинилось: одні села протестували проти Бучі, а інші навпаки – відстоювали позицію в суді. І доки села воювали одне з одним, громада зробила перші кроки до розвитку місцевої економіки та інфраструктури.  У першу чергу, взялися будувати школи, дитсадки, стадіони тощо. У серпні 2019 року Бучанська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2029 року. І як стало відомо KV із відповіді відділу економіки Бучанської міської ради на інформаційний запит редакції, робота над проєктом тривала дев’ять місяців. Проєкт був розроблений членами робочої групи, яка налічує понад 40 фахівців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Методичне забезпечення та аналітичну підтримку розробки Стратегії надавали експерти проєкту "Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст", який реалізується ВАОМС "Асоціація міст України" спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом. Також Асоціація міст України забезпечувала надання консультаційних послуг з питань з усіх аспектів стратегічного планування та розвитку громади", – йдеться у відповіді.  Крім того, на сайті міста Буча зауважено, що бучанський проєкт переміг у конкурсі серед 100 поданих документів з усієї України і був відібраний для підтримки Європейськими інституціями. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Стратегія розвитку Бучанської міської об’єднаної територіальної громади на період до 2029 року є інструментом, що відкриє ще більше можливостей для розвитку нашої громади та допоможе вирішити більшість нагальних питань, працюючи на благо кожного її мешканця", – зауважив у Стратегії мер Бучі Анатолій Федорук. Читайте: Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Дорожня карта ОТГ Бучанська ОТГ утворена у вересні 2018 року з центром у місті обласного значення Буча. До складу громади входять Гаврилівська сільрада Вишгородського району та Блиставицька, Луб'янська сільради Бородянськоо району. І наразі громада займає площу в 131.72 кв. км з чисельністю населення в 39428 осіб.  Восени же до ОТГ мають доєднати ще Ворзельську сільраду (Ірпінь), Здвижівську сільську та Бабинецьку селищну ради Бородянського району, Мироцьку сільраду – Києво-Святошинського району та Синяківську – Вишгородського району. Загалом навколо міста об'єднається 13 сіл. Депутатський корпус громади представлений 35 депутатами від політичних партій “Батьківщина”, Міської організації партії захисників Вітчизни, “Солідарності”  “Нові обличчя”, "Наш край", “Укроп”, із них п’ять – позафракційні.  Читайте: Создана Бучанская объединенная территориальная община У Бучанській ОТГ функціонують такі комунальні заклади, як 11 дитсадків комбінованого типу, 10 шкіл, міський інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ), Бучанський центр позашкільної роботи, а також дев’ять приватних дитсадків та дві школи, Український гуманітарний інститут.  Медичні послуги мешканці ОТГ одержують у Бучанському консультативно-діагностичному центрі та Бучанському центрі ПМСД. Крім того, працюють п’ять бібліотек, два музеї, шість БК, центр культури та дозвілля, Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Л. Ревуцького та Гаврилівська дитяча музшкола, є два стадіони та ДЮСШа.  Читайте: КОГА одобрила присоединение Бабинецкого сельсовета к Бучанской ОТО Великі плани Із слабких сторін громада в Стратегії окреслила відтік трудових ресурсів, дефіцит робочих місць, транспортне сполучення, зношеність мереж та відсутність системи централізованого водопостачання та водовідведення в селах, проблеми з побутовими відходами та низький рівень безпеки. А також: зношеність бази об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення, низький рівень надходжень та наявність торф’яників на території тощо. Та громаді вже вдалося реалізувати деякі проєкти. Наприклад, функціонує Молодіжна рада, діє програма підтримки молоді, виплачується щомісячна стипендія міського голови талановитим та обдарованим дітям. Оздоровленням та соціальною допомогою охоплені талановиті та соціально-незахищені діти. На території діє найбільший в Україні Пластовий вишкільний центр, Бучанський центр позашкільної роботи з понад 30 гуртками. Крім того, збудовано гімназію на 14 класів по вул. Вишнева, добудовано навчальний корпус початкової школи Бучанського НВК № 3 на 700 місць, у школі №5 – новий міні-футбольний спортмайданчик, у Бучанському НВК – мультифункціональний спортивний майданчик "Берізка". Також завершено будівництво зовнішнього газопроводу до Гаврилівського садка "Веселка". У великих планах громади створення на засадах муніципально-приватного партнерства Бучанського водоканалу, відкриття медамбулаторій в Бучі, селищах Ворзель, Бабинці. Будівництво центральної площі в місті. Реалізує Буча і проєкт експериментального будівництва "Будівництво об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури: автомобільного шляхопроводу тунельного типу під залізничними коліями станції м. Буча", а також проєкт транспортно-логістичного хабу на базі індустріального парку "Мироцьке" та Міжнародного вантажного аеропорту "Антонов". Планує розвивати ОТГ і спортивні напрямки, а саме: побудувати спортивно-оздоровчий комплекс з басейном, спортивний стадіон у місті.  В освітній галузі очікується реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 в Бучі, будівництво дитсадків по вулиці Лесі Українки в Бучі, а також в Бабинцях та  Ворзелі. Крім того, реконструкція школи № 5 в Ворзелі. Стратегію Бучанська ОТГ планує реалізувати в три етапи: перший – 2019-2022 роки; другий – 2023-2026 роки; третій – 2027-2029 роки. Загалом Стратегія націлена на створення безпечного життя, комфортної інфраструктури, розвиток сфери послуг і в 2020 році у рамках програми "Комфортні умови життя людини" ОТГ витратить на реалізацію 25 проєктів понад 335 млн гривень. У 2021 році на втілення 20 проєктів мають виділити 89,4 млн гривень, у 2022 році на шість проєктів – 5,4 млн гривень. Загальний обсяг фінансування цієї Програми обійдеться бюджету Бучі в 652 млн гривень. Економічний розвиток громада стимулюватиме через інвестиції у нові та існуючі підприємства, створення робочих місць, ведення бізнесу. Тож за другим напрямом "Розвиток місцевої економіки" упродовж 2020-2021 років громада спрямує 350 тис. гривень.  Читайте: Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Економічна складова Наразі фінансове наповнення громади відбувається за рахунок податкових надходжень, доходів від операцій з капіталом, трансфертів, коштів державного та обласного бюджетів, грантів та коштів партнерів проєктів. Також основним напрямком інвестиційної діяльності в місті є залучення коштів у житлове будівництво. Економічний же потенціал ОТГ складають саме промислові підприємства приладобудівної та деревообробної промисловості, будівельні та транспортні організації. Основними платниками ПДФО є ТОВ "ЮТЕМ-Інжиніринг" (інженірингові послуги, енергоаудит), ТОВ НВП "Мадек" (дизельні генератори), ПП "Деліція" (виробництво кондитерських виробів), а також – ТОВ "Комплекс Агромарс", ТОВ "Новус Україна", ПРАТ "Край Керама", ТОВ "ЮТЕМ-ЗМК", ПКПП "Теплокомунсервіс", ТОВ "Техпромсервіс ЛТД", ДП "Хольмер-Україна", ТОВ "МЦ "СантаЛен".  За статистичними даними, у 2018 році обсяг реалізованої промислової продукції по місту склав 382 660,1 тис. гривень. Загалом у 2018 році сума надходжень до міського бюджету громади складала 406,2 млн гривень, власних доходів загального та спеціального фондів – 217,1 млн гривень. А середня заробітна плата сягала трохи більше 8 тис. гривень.  Читайте: Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Точка зору Голова Бородянської райради Георгій Єрко: Перш за все, необхідні робочі місця, щоб мешканцям не доводилося виїжджати за межі сіл на заробітки, навіть до Києва чи Ірпеня. На території Бабинецької сільради діяв склозавод, тому є можливості відродити потужності, налагодити виробничу зону. Все залежатиме від того, яким чином і хто заведе в села інвестора. На мою думку, є перспективи в переробній галузі, лісовому господарстві, адже на території сіл району є лісництва та держлісгосп. До громади вже відійшли потужні села. Луб’янка ближче до Києва та Бучі, тому там можливе будівництво підприємств, є для цього і площа, якою можна зацікавити. У села Блиставиці є водні ресурси і відповідні видобувні підприємтсва, частину земель займає аеродром. Дороги, освітлення – це споконвічні проблеми. Ми, в свою чергу, декілька вулиць в селах Здвижівці і Бабинцях за останні роки вже заасфальтували за рахунок обласного бюджету, коштів сільрад на ці потреби не вистачало. Потужних підприємств в цих селах не має, але є маленькі сільськогосподарського призначення. Звичайно, можуть бути проблеми із транспортним сполученням між селами та центром ОТГ. Розвиток сіл залежатиме від того, хто очолить даний регіон і від розставлених акцентів. Можна сконцентрувати увагу на виділені земель під спальні райони, а можна – на фермерстві, будівництві логістичних підприємств. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко: Село Синяк забирають із району вже із певним приданим. За нашої ініціативи зараз будується дитячий садочок. Левову частку коштів мають освоїти цьогоріч і наступного, думаю, введуть його вже в експлуатацію. Там була певна проблематика із котельною, але ми її вирішили за рахунок нашого підприємства. Школа, дороги із тротуарами у гарному стані, є новий стадіон – на території є мінімальна інфраструктура. Не вистачає із обов'язкового – медичного пункту. Ми подавали заявки, щоб відкрити сімейну амбулаторію, але не встигли закрити це питання, бо співфінансування району не надали. У Синяку діє декілька потужних підприємств, із них -  ТОВ "Альянс краси", ПП "Автомагістраль", яке будує дороги по всій країні. За цей населений пункт зрештою спокійні, бо не думаємо, що Буча зможе розвивати села, адже бюджет матиме невеликий, у порівнянні з нашим районним. Гаврилівська сільрада відійшла до Бучі раніше. Садочок ми там також привели до ладу. Не встигли лише відремонтувати школу та клуб. На території є потужне підприємство "Гаврилівські курчата", але отримані податки від його діяльності повністю йшли на утримання соціальних об'єктів села. Та громада лише виграє від такого доєднання. Ці села перспективні тим, що це приміські території. Але, на мою думку, потрібно зберегти їхню сільську автентичність, адже розбудова багатоповерхівок не зовсім лягає в концепцію життя села.  Звичайно, будь-які вибори впливають на життя регіонів. Якщо оберуть достойного кандидата, який буде опікуватися усіма населеними пунктами, зробить мінімальну стратегію із вирішення проблемних питань, то мають бути зміни лише на краще.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Фото: колаж KVКиевVласть

Після місцевих виборів 25 жовтня територія Київської області поділиться по-новому: будуть укрупнені райони, сільські та міські ради зникнуть, а з’являться об’єднані територіальні громади (ОТГ). В ексклюзивному інтерв’ю кандидат на посаду Боярського міського голови Вадим Гедульянов змоделював для KV розвиток Боярської об'єднаної територіальної громади. До цієї ОТГ, крім міста Боярка, увійдуть села Тарасівка, Нове, Малютянка, Іванків, Забір’я, Дзвінкове, Перевіз, Новосілки, Княжичі та Жорнівка. KV: Боярка у порівнянні з іншими містами Київської області має неконкурентний імідж. Після створення ОТГ, яка перспектива чекає на місто та прилеглі села? Вадим Гедульянов: Насамперед, я вважаю, що це помилкова думка про неконкурентний імідж. Біда Боярки лише в тому, що нею ніхто не займався, а за останні роки недосвідчений міський менеджмент довів місто до плачевного стану. На мій погляд, позбавленими перспективи є майже повністю забудовані села та міста пристоличної зони. Особливо, після скасування пайової участі для забудовників. Вони не цікаві з точки зору залучення інвестицій та розвитку економіки, створення робочих місць, розміщення нових підприємств, розвитку нових галузей. Києву вони цікаві як спальні райони. А Боярка цікава як інвестиційно привабливий центр громади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Що об'єднання дасть селам? Соціальну інфраструктуру, збільшення фінансових ресурсів і нові можливості, які дає нам децентралізація. Щиро вірю в проєкт створення індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон для залучення підприємств, які будуть наповнювати бюджет громади та забезпечувати робочими місцями. Як у місті, так і в селах. Зараз підприємства шукають нові території. То чому це не Боярська ОТГ? Єдине, що вважаю за необхідне ввести норму заборони шкідливих підприємств.  До того ж Боярська ОТГ включає в себе значну частину лісів Боярського лісництва. За виваженого і стратегічного підходу громада має всі шанси перетворитися в мекку українського туризму. У Стратегії розвитку Боярки та сіл громади, яку ми презентували людям, в нас є крута, на мій погляд ідея, – створення ландшафтного парку з необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку. Таким чином, ми збережемо лісові насадження, зможемо масово залучити туристів, наповнимо додатково місцевий бюджет. Таких ідей і проєктів у нас надзвичайно багато. І вони повністю реалістичні. На мою думку, Боярку та села, які після 25 жовтня стануть частиною Боярської об'єднаної територіальної громади, при професійному підході, чекає просто колосальний успіх! Період стагнації і занедбаності треба завершувати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: То в чому ж проблематика міста Боярка? Вадим Гедульянов: Насамперед, той факт, що місто поділене на 2 частини залізничним переїздом і вони дуже різні. Те, що цікавить жителів історичної частини, мало хвилює нову Боярку, і навпаки. Спільним є те, що в Боярці практично знищене житлово-комунальне господарство. Якщо ремонт доріг і тротуарів – спільна біда для всіх наших населених пунктів та й для країни загалом, то для нашого міста стратегічною є необхідність оновити практично все комунальне господарство. Разом з тим, нова та історична частини Боярки мають розвиватися гармонійно, щоб ніхто не почував себе ображеним. Просто соромно констатувати, що за 20 км від столиці в місті просто немає центральної площі, парки занедбані. В Боярці вкрай важливо встановити станції знезалізнення води та оновити інженерну інфраструктуру. Адже іржавими трубами 70-річного віку, без системи очистки, до кранів боярчан вода доходить непридатною для споживання. Та, замість того, щоб оновлювати системи водопостачання та водовідведення, міська влада займалася концертами і фестивалями. У свою чергу, в історичній частині міста, не повністю вирішене питання центральної каналізації, більшість вулиць не заасфальтовані та не освітлені, про пішохідні зони й озеленення взагалі мовчу. В цій частині міста немає елементарних закладів базової соціальної інфраструктури – аптеки, магазину, амбулаторії. І це треба виправляти! Я виступаю категорично проти розміщення сміттєзвалища у межах Боярської ОТГ. Альтернатива є. І це аж ніяк не велике сміттєзвалище під вікнами людей, яке під кінець своєї каденції проштовхує чинна влада Боярки. Найперше, потрібно створити умови для сортування сміття, облаштувати спеціальні закриті майданчики, налагодити вчасний вивіз побутових відходів. Те, що пропонує Зарубін зі своєю командою – це відвертий злочин перед громадою. Окрема біда нашого міста – це намагання чинної влади віддати під забудову багатоповерховими житловими будинками третину парку імені Тараса Шевченка. Моя принципова позиція – парки мають залишатися парками із відповідним статусом. Адже це – комфорт і здоров'я людей. У нас є всі можливості створювати додаткові парки, а замість того діюча влада намагається знищити існуючі. KV: Чи є у вас бачення, як перетворити боярське ЖКГ на клієнтоорієнтований сервіс? Вадим Гедульянов: Наразі головне комунальне підприємство Боярки – банкрут, а тарифи на житлово-комунальні послуги – найвищі в Київській області. За результатами 2019 фінансового року КП “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” збиткове. Така критична ситуація з усіма напрямками – закупівлями понад 50 тис. гривень, які не фіксуються через систему держзакупівель, ремонтом садків та шкіл, асфальтуванням доріг та вивозом сміття. На даний час, відкрито кримінальне провадження стосовно доведення до банкрутства комунального підприємства Боярської міської ради. Справою займається ДБР. З 2000 по 2004 роки я був заступником, а згодом очолював велике комунальне підприємство житлово-комунального господарства міста-мільйонника. Ми перетворили застарілий ЖЕК на клієнтоорієнтований сервісний центр з позитивною фінансовою звітністю. Тому маю значний досвід у цих питаннях. Останні п'ять років з позиції депутата Києво-Святошинської райради намагався сприяти вирішенню проблем Боярки та сіл у галузі житлово-комунального господарства. Але юрисдикція і повноваження районної ради не дозволяють повноцінно впливати на ці процеси. Адже ці сфери обов’язків відносяться до юрисдикції саме міської ради. Вважаю, що необхідно відходити від застарілих форм управління житлово-комунальним господарством. ЖЕКи радянського зразка – це вже історія. Вони, дійсно, не виправдовують себе. Потрібно переходити на більш ефективні моделі управління будинками за європейським досвідом – ОСББ та ЖБК.  Читайте: Вадим Гедульянов йде кандидатом на посаду Боярського міського голови від “Європейської Солідарності” KV: Сміттєва проблема. Чому ви особисто проти сміттєсортувальної станції та полігону для розміщення органічних відходів у Боярці? Вадим Гедульянов: Не допустити будівництва у межах міста масштабного сміттєзвалища – це моя громадянська позиція, яку разом із фаховими юристами, громадою та активістами відстоюємо у суді. Я живу та працюю в Боярці, тому мені не байдуже, що хтось планує під моїми вікнами розмістити сміттєзвалище. В цьому питанні я дякую за допомогу і підтримку адвокату Роману Титикалу, котрий допомагає відстоювати інтереси громади в юридичному полі. Звичайно, питання поводження зі сміттям необхідно вирішувати, але далеко не у той спосіб, що нам сьогодні нав'язують. Я виступаю категорично проти розміщення сміттєвих об’єктів в ОТГ. Для цього повинні бути виділені спеціальні зони вздовж великих автомобільних артерій, щоб сміттєвози не заїжджали в населені пункти. Це питання має жорстко регулюватись вирішуватись далеко не на місцевому, а на державному рівні! Так, в лютому цього року міська рада під керівництвом О.О. Зарубіна передає в оренду на 49 років більше 8 гектарів землі під, так звану, “мобільну сміттєсортувальну станцію”. Вже через 2 місяці Зарубін за підтримки частини депутатів приймають рішення продати цю землю. При чому, фірма створена за кілька місяців до того, коли їй без аукціону на позачерговій сесії “подарують” боярську землю. Сміттєвий об’єкт планували розмістити в 600 метрів від будинків боярчан. Хвилює й інше – потужність станції вдесятеро більша, ніж того потребує вся Боярська ОТГ. Ці факти показують, що в Боярці намагалися запустити потужний сміттєвий бізнес, що обслуговуватиме Київ, пристоличну зону, а, можливо, й інші області. Найімовірніше, фірму-пустишку із малим статутним капіталом, без працівників і обладнання, без досвіду реалізації крупного проєкту штучно відкрили під “сміттєвий проєкт” з Боярською міською радою. Між іншим, проєкт громаді досі так і не презентували. Для мене перемога в цій судовій тяганині є справою честі. І це вже не перший земельний скандал, в якому опинилася міська рада поки що діючої каденції. Стосовно інших також ведуться кримінальні провадження. KV: Вкажіть на основні проблеми населених пунктів Боярської ОТГ та як їх вирішувати? Вадим Гедульянов: Села об’єднані схожими проблемами – відсутністю тротуарів та нормальних доріг, належної соціальної та інженерної інфраструктури, екологічними проблемами. В деяких селах нема аптек, сполучення громадського транспорту з Бояркою та Києвом. Люди просто відрізані від світу. Електрички – це нічна мара, особливо в умовах пандемії, хоча є найефективнішим сполученням зі столицею, місцем роботи для багатьох жителів Київській області. Після місцевих виборів усі населені пункти отримають дуже серйозні перспективи розвитку у форматі ОТГ. Розуміючи специфіку міста та кожного села, ми розробили з командою індивідуальні стратегії розвитку, що охоплюють усі сфери, та кілька місяців обговорювали їх з громадою. На основі пропозицій від людей ґрунтується програма, з якою наша команда йде на вибори. Сільські жителі особливо переймаються, що з утворенням ОТГ будуть закриватися навчально-виховні заклади, та це не так. Особисто знаю кожного директора дитячого садочка та школи нашої громади, добре знайомий з проблематикою. Потреба в розширенні мережі дитсадків і шкіл – це необхідність для сіл і містечок пристоличної зони, тому особливий акцент у своїй стратегії робимо саме на цій галузі. Те ж саме стосується і галузі охорони здоров’я. Переконаний, медицина має бути доступною для людей, сконцентрованою на потреби саме пацієнта. Тому тут також будемо діяти за принципом – зберегти і розвинути! Окрім того, у зв’язку з укрупненням районів та віднесенням Боярської ОТГ до Фастівського району, люди налякані, що за довідками вони змушені будуть їздити аж у Фастів. Я переконаний, що на рівні ОТГ можна і необхідно створити всі умови для того, щоб більшість послуг жителі сіл отримували на місцях. Щоб послуги приїжджали до людей, а не навпаки. Через те ставимо собі завдання – на базі сільських рад утворити Центри адміністративних послуг та забезпечити людей необхідними адмінпослугами на місцях, щоб їм не доводилось за жодною довідкою виїжджати за межі села. І це реально. По-перше, це – комфортний сервіс людей, по-друге, збережемо працівникам колишніх сільських рад робочі місця. Акцент робимо і на соціальному захисті та гуманітарній політиці. Дійсно прагну, аби наша громада стала новатором в цій сфері. Ми хочемо реалізувати соціальні проєкти, які ефективно діють в Європі, але чомусь не впроваджуються в нас: “Соціальна муніципальна аптека”, “Соціальний муніципальний магазин”, “Соціальна муніципальна пекарня”, “Соціальна муніципальна їдальня”, “Соціальна муніципальний транспорт”. Маємо чітке бачення, як створити мережі комунальних аптек, які будуть реалізовувати ліки за пільговими цінами, запустити муніципальний транспорт, якого, фактично, нема навіть у Боярці, а також реалізувати проєкт “Гуманна громада” – об’єднаний соціальний заклад для дітей, позбавлених батьківського піклування, та людей літнього віку, які потребують догляду. Окрема увага – ветеранам АТО/ООС, багатодітним родинам, людям з інвалідністю, багатодітним і малозабезпеченим родинам, бюджетникам, реалізація програми “Соціальне житло”. Для наших дітей ми мусимо зберегти Боярку та села екологічно чистим та зробити їх інвестиційно привабливим. Тому і ці вектори розвитку будемо відпрацьовувати. Читайте: Гедульянов Вадим: Авіакатастрофа біля Чугуєва на Харківщині повинна бути об’єктивно та всебічно розслідувана, а винні високопосадовці мають понести покарання KV: Ви можете розказати про плани розвитку кожного села з Боярської об’єднаної територіальної громади? Вадим Гедульянов: Для всіх сіл є спільні проблеми, а є локальні. Хотів би зупинитися на тих планах, що стосуються розвитку нашої громади загалом. Перше, це – ремонт і будівництво всіх доріг і тротуарів до 2022 року у всіх населених пунктах громади. Звучить оптимістично, але цілком реально! Ми вже зараз маємо напрацьовану програму із залученням різних рівнів фінансування, аби втілити в життя цей проєкт. Чи не “найстарша” обіцянка практично кожного кандидата на посаду міського голови – вирішення проблеми переїздів в Боярці й Тарасівці. Але так ніхто так і не зумів це ключове питання налагодити. В програмі нашої команди – вирішити це питання до 2023. Ми напрацювали чітку концепцію в цьому питанні та провели попередні перемовини з компаніями, які спеціалізуються в реалізації таких складних проєктів. Друге, це – розвиток інженерної інфраструктури, благоустрій вулиць, громадських місць, парків і зон відпочинку. Боярка потребує будівництва центральної площі, а Забір’я і Княжичі – реконструкції існуючих. Важливо провести капітальний ремонт приміщення адмінбудівлі Дзвінківської сільської ради та поштового відділення. А найголовніше – це повне оновлення та реконструкція житлово-комунального господарства у всіх населених пунктах Боярської ОТГ. Третє, це – розбудова соціальної інфраструктури. Пріоритет моєї команди – розбудова потужної та орієнтованої на людину системи освіти та охорони здоров’я. В нашій концепції розвитку є, наприклад, будівництво дитячого садочка в Малютянці та Новому, розширення існуючого ДНЗ в Новосілках. Вкрай не вистачає муніципальних дошкільних навчальних закладі в Боярці. Те ж саме стосується шкіл. Практично в усіх школах є потреба ремонту. Тарасівка, Нове, Забір’я, Малютянка, Княжичі, існуючі боярські школи, особливо школа №1, єдина в історичній частині міста, а також переповнені академічні ліцеї “Престиж” та “Лідер” – потребують розбудови, розширення, капітального ремонту. Щодо медичної галузі, то, практично, усі ФАПи та амбулаторії потребують реконструкції. Особливо, амбулаторія в Жорнівці, на оновлення якої громада чекає роками. На даний час, задля потреб жителів саме Боярської ОТГ відстоюю позицію щодо збереження районної лікарні та стоматології в м. Боярка у власності нашої територіальної громади. Також потребує оновлення і спортивна галузь. Діти і молодь повинні займатися обраним ними видом спорту в сучасних залах. В планах – будівництво такого очікуваного сучасного тренувального та оздоровчого комунального басейну для громади та введення в експлуатацію збудованої за моєї ініціативи Школи бойових мистецтв. Паралельно необхідно провести реконструкцію стадіону “Зеніт”, з необхідною сучасною інфраструктурою для спортсменів та оновленими трибунами для вболівальників, зведення комплексу тенісних кортів. Для сіл – нові спортивні майданчики та стадіони. Четверте, це – залучення інвестицій і розвиток підприємництва. Наше завдання – не забудувати, а привести нові підприємства та інвестиції в економіку, наповнювати місцеві бюджети, створювати робочі місця. Залучення інвесторів, які готові розбудовувати соціальну інфраструктуру, дозволить гармонійно розвиватися містам і селам.  Створення проєктів індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон, реалізація програми підтримки малого та середнього бізнесу – ось реальність і перспектива. Окрім того, в Боярку нарешті мають зайти мережеві супермаркети для зручності боярчан. Окремо, необхідно створювати умови для розвитку зеленого туризму. Відновлення рекреаційних зон, благоустрій паркових зон і облашування нових зон відпочинку біля водойм, збереження лісів – це глобальна потреба усіх населених пунктів. Адже навколишні села та й Боярка – це унікальна територія з колосальним потенціалом, який потрібно розвивати. Плануємо створити на території нашої громади ландшафтний парк з унікальними рослинами, зонами відпочинку, водоймами, атракціонами для дітей і всією необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку містян та гостей міста. Боярська ОТГ має всі шанси стати новим відкриттям в українському туризмі. Читайте: Вадим Гедульянов: Кадрові помилки серйозно б'ють по іміджу нашої держави KV: Розкажіть про вашу команду? Хто в ОТГ під керівництвом Гедульянова відповідатиме за бюджет і фінанси, хто за ЖКГ, освіту, медицину, соціальну сферу, спорт, архітектуру? Вадим Гедульянов: Я пишаюся кожним членом своєї команди. В нашій команді – освітяни, медики, підприємці, економісти, ветерани бойових дій, люди з величезним досвідом, принциповою громадянською позицією і бажанням розвивати наше місто та села. Кожен є фахівцем в конкретній галузі. Практично всі керівники боярських навчальних закладів і дошкільних навчальних закладів – в нашій команді. Тому за лобіювання інтересів освітньої галузі точно хвилюватися не варто. Директор Боярського академічного ліцею “Лідер” Стелла Михайлова, директор Боярського академічного ліцею “Гармонія” Світлана Сушко, заступник дитектора Боярської ЗОШ №4 Олена Сивоконь, завідуюча ДНЗ “Спадкоємець” у м. Боярка Віра Дарага, завідуюча ДНЗ “Даринка” у м. Боярка Любов Дуднікова прийняли рішення балотуватися у депутати. Маємо надійний тил у медичній галузі – легенда місцевої медицини Роман Черницький, котрий чітко розуміє, як налагодити галузь в громаді. В команді є Гульчук Євген, котрий був одним із ініціаторів створення ЦНАПів нового формату, таких як “Готово” в Києві. Його досвід в налагодженні питання надання адмінпослуг на державному рівні будемо апробовувати на місцях. Багато правознавців і громадських активістів, наприклад, Катерина Яценко із Забір’я, які готові захищати інтереси громади. В нашій команді – діючий Тарасівський сільський голова Володимир Сизон і Малютянський сільський голова Микола Юхименко, депутати Боярської міської ради Любов Лавріненко та Сергій Ірклієнко, депутат Дзвінківської сільської ради Василь Невмержицький, депутат Новосілківської сільської ради Олександр Бойко, головний Бухгалтер Княжицької сільської ради Світлана Петрусенко. Також багато молодих, перспективних та амбіційних людей, котрі балотуються вперше, але вже мають досвід і бажання змінити життя людей на краще. Моя мета – не ділити посади, а привести команду фахових людей, які зможуть змінити наші села і місто на краще. Читайте: Вадим Гедульянов: “Завершить осенью строительство нового корпуса Вишневской школы №1 стало реально” KV: Чому виборці мають віддати свій голос вам? Вадим Гедульянов: Бо мені не байдуже. Не байдуже, якими вулицями я їжджу на роботу, яку воду я вживаю вдома, які освітні та медичні послуги отримуватимуть наші діти, в яких парках відпочиватимуть наші люди. Мені не байдуже, якою буде Боярка і вся наша об’єднана територіальна громада, кожне наше село: Тарасівка, Нове, Забір‘я, Малютянка, Іванків, Княжичі, Жорнівка, Новосілки, Дзвінкове та Перевіз! Я йду на вибори, бо хочу розвитку для наших громад та влади з “людським обличчям”. Бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди. Я йду до людей не з пустими обіцянками, а з чіткою Стратегією розвитку та програмою дій, з потужною командою професіоналів у різних галузях. Ми маємо бачення, як зробити місто Боярку і всі села майбутньої Боярської ОТГ розвиненими, успішними та інвестиційно привабливими, акумулювати сили та потенціал громади, аби підняти з колін ті галузі, які зараз знаходяться в жахливому стані. Все, що прописане в нашій програмі – це продумані дії і вже напрацьовані проєкти. Маю значний управлінський досвід, протягом останніх 10 років перебував на різних керівних посадах. Тому добре знаю, як організувати роботу. Мені дійсно не байдуже, якими будуть наша громада і країна. Прагну, щоб ми перестали мріяти про європейське майбутнє, а нарешті почали будувати Європу тут, у нас вдома. КиевVласть